Азбука домашнього господарювання Вид. 6-те, виправлене
Київ «Техніка»
1983
37.279 А 35
В книге освещены разнообраз...
752 downloads
2631 Views
15MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
Азбука домашнього господарювання Вид. 6-те, виправлене
Київ «Техніка»
1983
37.279 А 35
В книге освещены разнообразные вопросы оборудовзния современного жилья, правиль ного хозЯй с т в о в а н и я с использованием хи мических и электрических «помощников», Ухода за вещами домашнего обихода и цве тами, а также рационального питания. Даны Рекомендации по гимнастике и косметике. О с о б о е внимание уделено воспитанию детей и самовос™™™10- Рассчитана на широкий круг чита' лущений Сухарі мелені » скибочками Молоко незбиране » сухе » згущене Сметана Масло вершкове » топлене Сало » топлене Олія Томат-пюре Томат-паста Морква середньої величини Петрушка » » Селера » » Цибуля » » Картопля » » Огірок » » Яблуко » » Помідор » » Капуста (головка) Яблука сушені Ізюм Чорниці сушені Мак Цукор-пісок Сіль Оцет Желатина (листок) » (порошок) Какао
Склянка (250 см3)
Столова ложка
Чайна ложка
160 200 210 90 200 230 180 220 230 220 210 230 125— 140 — 250 120
25 30 25 12 25 25 20 20 25
10 10 — — 8 — — —
— — 20 — 20 20 ЗО 25 50—75 20 50—75 20 20 25 ЗО — — — — — — — — — — 25 15 15 25 ЗО 15 — 15 20
— — 5 —. — —
250 245 245 230 220 — — — — — — — — — 70 165 130 155 200 325 250 — —
—
—
— 30 5 ЗО — 8 10 — — _ -_ -------5 10 10 5 — 5 10
1 шт.
— — —
_ _ _ —
50 —
— —
— 75 50 100 75 100 100 100 75 1500
_ _ _ _ _ _
2,5
_
—
му способі см аж ення на сковороду нали ваю ть ж ир — 5— 10 % від ваги продуктів, ш видко нагріваю ть його до тем ператури 120— 130 °С, кладуть продукти в духовку і обсм аж ую ть з обох боків. П ри см аж енні у фритюрі (у великій кількості ж и ру) ж иру беруть у 3—4 рази більш е, ніж продукту. Н ап ри к л ад , щ об підсм аж и ти 200 г к а р топлі, слід узяти 600—700 г ж иру. Ж ир кращ е брати комбінований, то б то половину о л ії і половину см альцю або м асл а. Н ал и вати ж ир м ож на лиш е до половини об’єму каструлі. Н агріваю ть його до 150— 160 °С і з а нурюють на 5— 7 хв продукти. М ож на см аж ити продукти в напівф ритю рі, тобто брати ж иру вдвічі більш е ваги продукту (тоді м ож на користуватися глибокими сковоро д а м и ). Т уш кування продуктів провадять у гусятницях, у к астр у л ях з товстим дном, наливаю чи невелику кількість рідини, додаю чи обсм аж ений том ат, спеції, коріння, вино. Д л я приготування більш ості страв продукти попе редньо обсм аж ую ть. В ипікання і зап ікан н я. Зап ікаю ть страви у духовці на листах, сковоро дах, у форм ах. У холодному вигляді їх зм азую ть верш ковим м аслом або м аргарином і посипають сухарям и. Д л я того щ об зверху утворю валась рум ’яна скоринка, запікан ки, пудинги зм азую ть яйцем або сметаною . М а карони перед зап ікан н ям м ож на посипати тертим сиром. Ч асто зап ікаю ть попередньо зварен і продукти. Тому процес зап ік ан н я тр и ває 10— 20 хв. Т ем пература у духовці повинна бути високою — 250— 280 °С. В ипікаю ть вироби в духовках, у пічках-«чудо», на листах, сковородах, у форм ах, які зм азую ть олією або вистилаю ть папером. Ч и м ало борош няних кондитерських виробів перед випіканням зм азую ть яйцем; н ай к р а щ е зм азу в ати ж овтком, який н ад ає красивого зовніш нього вигляду ви робам . Д л я кож ного виду тіста встановлені певні тем п ер а/у р н і реж ими, яких слід суворо дотримуватись. Т ем пературу в духовці м ож на визначити, поклавш и туди клапти к білого паперу або пучку борош на. Якщ о духовка надм ірно н агріта, папір м оментально звугліє, а борош но потемніє, при недостатньом у нагріванні це станеться через 5— 10 хв.
ЗА К УСКИ І САЛАТИ З акуски слід не лиш е см ачно приготувати, а й прикрасити зеленню й тими продуктами, що входять до ск л ад у страви, щ об вони м али привабливий ви гл яд і зб удж увал и апетит. Д л я приготування сал атів використовую ть сирі і варен і овочі, фрукти, білоголовкову й червоноголовкову капусту, кваш ені й м ариновані овочі, м’ясні і рибні продукти, сир, сир типу Голландський, яйця. Н арізаю ть п родукти дл я сал атів скибочкам и, куби кам и або натираю ть на тертці. О ф орм ляю ть сал ати двом а способами: н ар ізан і кубикам и чи скибочкам и продукти зм іш ую ть, зап р авл яю ть соусом, солять, накл ад аю ть у сал атн и к або та р іл к у у ви гл яді гірки, а зверху оф орм ляю ть зеленню й продуктами, щ о входять до ск л ад у салату; половину н арізан и х продуктів зм іш ую ть і зап р авл яю ть соусом, викла« даю ть на середину тарілки , а реш ту продуктів розм іщ ую ть навколо неве
ликими купками (букетам и) і поливаю ть майонезом або сметаною, при краш аю ть зеленню і продуктами, що входять до складу салату. ОСЕЛЕДЕЦЬ ПО-УКРАЇНСЬКИ 2—3 оселедці, 2 цибулини, 2 ст. ложки сметани, 1 ст. ложка олії, 2 ст. ложки оцту, лавровий лист, перець горошком, цукор за смаком, 2 склянки води. О селедець вимочують, змінюючи воду 2—3 рази на добу. П отрош ать не розрізаю чи черевця. В ідрізаю ть голову й виймаю ть нутрощ і. Р о зр іза ють на куски. Ш кіру не знім аю ть, так оселедець кращ е зберігається. У кладаю ть у скляну банку або глиняний горщ ечок (смачніш им оселе дець виходить у глиняному горщ ечку). П осипаю ть дрібнош инкованою ци булею і заливаю ть холодним м аринадом , витримую ть у холодному місці протягом доби. Д л я приготування м аринаду воду кип’ятять, додаю ть спеції, оцет, цу кор за см аком і нагріваю ть до кипіння. В охолоджений м ар и н ад додаю ть олію, см етану й розтерте молочко. ОСЕЛЕДЕЦЬ ПІД МАЙОНЕЗОМ 2 оселедці, 2/3 склянки майонезу, 1 чайна ложка гірчиці, 1 жовток, зелена цибуля, 2—3 варених картоплини. О селедець вимочують, потрош ать, знім аю ть ш кірку, видаляю ть кістки і нарізаю ть кусочками. К артоплю натираю ть на тертці і кладуть у тарілку д л я оселедця, або звичайну тар іл ку , на картоплю накл ад аю ть кусочки осе ледця. М айонез зм іш ую ть з гірчицею і розтертим вареним ж овтком, з а ливаю ть ним оселедець, по к р аях посипають товстим ш аром н ар ізан о ї зеленої цибулі. РУЛЕТ З ОСЕЛЕДЦЯ 2—3 оселедці, 2—3 цибулини, 2 моркви, 1 солоний огірок, 2 ст. лож ки олії, спеції, цукор, оцет, 2 склянки води. О селедець вимочують, потрош ать, розрізаю ть уздовж на 2 половинки. М оркву варять і н арізаю ть соломкою. Ц ибулю н арізаю ть кільцям и і трохи підсм аж ую ть, охолодж ую ть і зміш ую ть з морквою та н арізан и м соломкою солоним огірком. В арять м ари н ад з води, оцту, спецій і цукру, мож на додати розтерте молочко. П оловинки оселедця кладуть м ’якоттю догори, н ак л ад аю ть на них цибулю, моркву, огірки і загортаю ть рулетом, починаючи з ш ирокого кінця, сколю ю ть кінці дер ев’яною шпилькою або сірником. В икладаю ть в один р яд у скляний сал атн и к і зали ваю ть м аринадом . Зверху п р и к р а ш аю ть к руж альц ям и моркви і ставл ять на одну добу в холодильник. ЯЙЦЯ, ФАРШИРОВАНІ ГРИБАМИ 6 круто зварених яєць, 2 ст. ложки вершкового масла, 50 г сушених грибів, 1 цибулина, сіль, перець. К руті необчищ ені яйця розрізаю ть на дві половинки. Чайною ложкою виймаю ть білок т а ж овток і дрібно січуть або пропускаю ть к р ізь м ’ясо-
1
рубку. Гриби варять, дрібно січуть і підсмажують з цибулею, далі зм і шують з яйцями. Ш каралуп у заповнюють фаршем, посипають тертим сиром, нак л ад аю ть на сковорідку й запікаю ть у духовці. ЯНЦЯ, ФАРШИРОВАНІ СИРОМ 6 круто зварених яєць, 3 ст. ложки сметани, 100 г Голландського або плавленого сиру, сіль, гірчиця. Круто зварені обчищені яйця розрізають уздовж на дві частини і з кожної половинки виймають жовток. Сир труть па тертці, додають у нього сметану, гірчицю, сіль і зміш ують із подрібненими жовтками. Цією масою наповнюють яєчні білки. П рикраш аю ть кільцями цибулі, листками зелені й поливають сметаною. ПАШТЕТ З ПЕЧІНКИ 1 кг печінки, 100 г вершкового масла, 100 г сала, 2 цибулини, 1 мор ква, 1 яйце, 2 ст, ложки молока або бульйону. С ало нарізаю ть кубикам и й обсм аж ую ть із грубо нарізаним и морквою й цибулею до напівготовності, додаю ть печінку, нарізану кубиками, під смажують, ск л ад аю ть у каструлю, додають спеції, трохи води й тушкують. Д віч і пропускають крізь м’ясорубку, додаю ть бульйон або молоко, поло вину вершкового м асла, солять. М асу викладаю ть у таріл ку або блюдо. З а гл а д ж у ю т ь ножем, змоченим водою, формують у вигляді поліна або торта. Зверху зм ащ ую ть збитим вершковим маслом. Виделкою наносять хвилясті лінії й прикраш аю ть вареною морквою та гілочками зеленої петрушки, січеним яйцем. АСОРТІ М’ЯСНЕ 100 г окорока, 100 г ковбаси, 100 г телятини або язика відварних, помідори і огірки свіжі або мариновані, салат зелений, соус, хрін або майонез. М ’ясні продукти нарізаю ть тонкими скибочками й накл ад аю ть рядами на плоску тарілку або блюдо. Зб о ку букетами н ак л ад аю ть нарізані к ру ж а л ь ц я м и огірки, помідори і шинкований зелений салат. Окремо подають соус, хрін або майонез. РИБА ПІД МАРИНАДОМ 1 кг риби, 2 ст. ложки пшеничного борошна, 2—3 ст. ложки олії, З—4 моркви, 3—4 цибулини, 4 ложки томату, цукор, спеції, оцет за смаком. М оркву струж ать на тертці, цибулю нарізаю ть соломкою, см аж ат ь на олії на сковороді, не змішуючи, бо цибуля погано см аж иться з морквою, додаю ть томат, підсм аж ую ть 3— 5 хв. Р озво дять водою або бульйоном до густоти сметани, кладуть спеції, сіль, цукор і варять до готовності. Після цього додають оцет. Д ріб н у рибу см а ж а т ь цілою, велику ріж уть на куски, перед цим о б к а чавши в борошні. Гарячу під см аж ену рибу р озк л ад аю ть на тарілки в один ря д і за ли в аю ть м аринадом. П еред п одаванням на стіл прикрашають гі лочками петрушки.
В
РУЛЕТ РИБНИЙ, ЗАЛИВНИЙ 500 г тріски або нототенії, 2 цибулини, 1 яйце, 100 г сала, 1 морква, зелень, 1 лимон, 40 г желатини. Рибу потрош ать, відокремлюючи ш кіру й кістки, і пропускаю ть крізь м ’ясорубку. Ц ибулю трохи підсмаж ую ть, зміш ую ть з масою і вдруге про пускаю ть к різь м ’ясорубку. Д одаю ть сирі яйця, нарізан е дрібними куби кам и сало, сіль, перець. М асу викладаю ть на змочену водою марлю , з а гортаю ть у вигляді рулета, кладуть у каструлю або гусятницю й за л и в а ють гарячою водою. Д одаю ть цибулю, моркву, спеції й вар ять до готов ності. Р улет охолодж ую ть, не виймаючи з бульйону. Бульйон використовую ть для приготування ж еле. Ж ел ати н у замочую ть у холодній перевареній воді на ЗО—40 хв д л я набухання і додаю ть у за зд а л егід ь процідж ений бульйон, доводячи його до кипіння. Рулет н арізаю ть круж альц ям и , накл ад аю ть у сал атн и к або тар іл ку , прикраш аю ть лимоном, зеленню і зали ваю ть ж еле. САЛАТ «ДНІСТЕР» Невелика головка капусти, 150 г копченої ковбаси, 4° банки (400 г) зеленого консервованого горошку, 1 цибулина, 1 варене яйце, оцет, цукор і сіль за смаком, 1 банка майонезу. Капусту ш аткую ть, кладуть у каструлю і нагріваю ть із сіллю й оцтом, охолодж ую ть, зап равл яю ть цукром. К овбасу н арізаю ть дрібним и куби кам и й зм іш ую ть із капустою , додаю ть цибулю , зелений горош ок, перець, майонез, н ак л ад аю ть у сал атн и к і оф орм ляю ть вареним яйцем, ковбасою й зеленню. САЛАТ М’ЯСНИЙ ЗІ СВІЖИМИ ОГІРКАМИ 200 г м’яса, ковбаси або язика варених, 3 огірки, 3—4 яйця, 1 банка майонезу, 200—250 г зеленої цибулі, сіль. В арене м ’ясо або ковбасу н арізаю ть тонкими скибочкам и, огірки і кр у то зварен і яйця — круж альц ям и , зміш ую ть із зеленою цибулею і м айоне зом, солять. САЛАТ М’ЯСНИЙ 300 г свинини, телятини, яловичини, птиці, язика, ковбаси або шинки, 5—6 варених картоплин, 4 солоних огірки, 2 яйця, Чг банки (400 г) зеленого го рошку, 1 банка майонезу. Варену картоплю і яйця натираю ть на крупній тертці (натерта к а р топля кр ащ е вб и рає м ай о н ез), зм іш ую ть із вареним м ’ясом або ковбасою , н арізаним и кубикам и, додаю ть натерті на тертці солоні огірки, зелений горош ок і майонез. САЛАТ ІЗ СВІЖОГО СИРУ З ЦИБУЛЕЮ 400 г сиру, 4 ст. ложки сметани, 200 г зеленої цибулі, сіль. Зелену цибулю зм іш ую ть із протертим сиром, сметаною , солять. Ви кладаю ть у тар іл ку , поливаю ть зверху сметаною . П р и кр аш аю ть зеленою цибулею, скибочкам и пом ідорів або ратунди.
САЛЛТ «НОВИНКА» 250 г свіжої капусти, 1 морква, 100 г вареної ковбаси, 50 г Голланд ського сиру, Чг банки майонезу, сіль. Капусту й м оркву ш аткую ть і перетираю ть із сіллю . Сир натираю ть на тертці, ковбасу н арізаю ть кубикам и, зм іш ую ть з капустою і м айо незом. САЛАТ ІЗ МОРКВИ ТА ЯБЛУК 2 яблука, 2 моркви, 1 ст. ложка цукру, Чг склянки сметани. Я б лука і м оркву натираю ть на тертці, посипаю ть цукром і поливаю ть сметаною . САЛАТ УКРАЇНСЬКИЙ Головка капусти, 2 -болгарські перчини, 2 моркви, 3—4 свіжих помі дори, 1 цибулина, 4 ст. ложки олії, цукор, сіль, спеції. К апусту дрібно ш аткую ть і перетираю ть із сіллю . Зм іш ую ть з н а р іза ними соломкою морквою , перцем і цибулею . К л ад у ть олію, цукор, вим іш у ють, додаю ть н ар ізан і часточкам и пом ідори й обереж но виміш ую ть.
СУПИ Н а 1 порцію м ’ясного бульйону беруть 100 г кісток і 50 г м’яса, 2 ]/2 склянки води. В каструлю к л ад у ть кістки і м ’ясо, зали ваю ть водою і вар ять на сильному вогні. К оли бульйон закипить, знім аю ть піну, солять і продовж ую ть варити на повільному вогні. В кінці варін н я кладуть м орк ву, цибулю, петруш ку. БУРЯКОВИЙ КВАС 2—3 буряки, 2 ст ложки оцту, 1 л води. Б уряки н атираю ть на тертці, зали в аю ть гарячою водою, додаю ть трохи оцту, кип’ятять і ставл ять у тепле місце д л я бродіння на дві доби. Готовий к вас використовую ть д л я приготування холодних борщ ів. КАПУСНЯК ЗАПОРІЗЬКИЙ 400 г квашеної капусти, 4 картоплини, 2 ст. ложки пшона, 1 цибу лина, 50 г сала, сметана, спеції, 2 ст. ложки жиру. К апусту пром иваю ть, дрібно січуть, к ладуть у каструлю , додаю ть ж ир і воду до половини об ’єму, туш кую ть із закритою криш кою до готовності. В киплячий бульйон або воду к ладуть н ар ізан у часточкам и картоплю , пшоно, через 15—20 хв додаю ть туш ковану капусту і вар ять. С ало про пускаю ть к р ізь м’ясорубку або розтираю ть на дош ці з дрібносіченою цибулею і за 5 хв до готовності додаю ть у капусняк. П одаю ть кап ус н як із сметаною . РОЗСОЛЬНИК ДОМАШНІЙ (УКРАЇНСЬКИЙ) \ Серце, 300 г нирок, 5 картоплин, Чг склянки квасолі, 1 цибулина, 1 морква, 3 солоні огірки, 2 ложки жиру, сметана. К васолю в а р ять окрем о до готовності. О гірки труть на тертці або н арізаю ть скибочкам и, прогріваю ть на сковороді з ж иром , зали ваю ть во
дою, накриваю ть криш кою і злегка туш кую ть. М оркву й цибулю н а р іза ють соломкою і підсм аж ую ть. Бульйон готують із серця і нирок, але нирки слід перед цим п ровари ти й злити воду. У киплячий бульйон кладуть картоплю , н ар ізан у часточ ками, цибулю, м оркву і варять 15—20 хв, додаю ть квасолю , огірки і варять ще 5—7 хв. Зап р авл яю ть розсольник спеціями, подаю ть із сметаною. БОРЩ БЕЗ КАПУСТИ 2 буряки, 1 склянка сметани, 1 склянка томатного соку, 1 цибулина, 4 картоплини, 1 ст. ложка борошна, спеції, 2 л бульйону. Б уряки вар ять у ш кірці, чистять і труть на тертці. У бульйон кладуть картоплю , н арізан у часточкам и, одну сиру цибулину, й вар ять до готов ності. Томатний сік, переварений окремо, вливаю ть у борщ , кладуть буряк. Борош но, підсуш ене на сковороді, охолодж ую ть, розводять холодним бу л ь йоном або водою, доводять до кипіння і вливаю ть у борщ , щ е проварю ю ть 3—5 хв. З ап р авл яю ть борщ перевареною сметаною , спеціями. ОКРОШКА НА КЕФ ІРІ 1 л кефіру, 3 картоплини, цибуля зелена, 2 свіжих огірки, 3 яйця, 200 г Лікарської ковбаси, цукор, кріп, сметана. К артоплю вар ять у «мундирі». О гірки і картоплю обчищ аю ть, н ар і заю ть кубикам и, цибулю зелену дрібно шинкують і розтираю ть із сіллю в тар іл ц і. Б ілки круто зварени х яєць січуть, ж овтки розтираю ть із см е таною . К овбасу н арізаю ть кубикам и. У триденний кеф ір із сироваткою , що виділилася, додаю ть трохи холодної перевареної води, охолодж ую ть його, додаю ть н арізан і продукти, цукор, сіль і переміш ую ть. Зап р авл яю ть окрош ку сметаною і д рібнон арізаним кропом.
СОЛОДКІ С Т Р А В И С олодкі страви поділяю ться на д в а види: холодні й гарячі; Д о холодних нал еж ать: киселі, компоти, ж еле, муси, креми, морозиво. Гарячі страви — страви, приготовлені з яблук, пудингу, зап ікан ки . Щ об солодкі страви були смачними й аром атним и, використовую ть різні прянощ і, лимонну кислоту, каву, к ак ао , ви ноградні вина, лікери. Зап ікан ки або пудинги готую ть у ли стах і форм ах. Форми потрібні т а кож д л я приготування ж еле, крем ів, м орозива. Холодні солодкі страви подаю ть у вазочках, к рем анках, склян ках. Г ар яч і солодкі страви подаю ть на тар іл ках. Загущ увачем для киселів є крохм аль. Д л я приготування густого ки селю на 1 л рідини беруть 60 г крохм алю , д л я киселів середньої густини — 45 г, д л я рідких киселів — ЗО г. К рохм аль розводять чотирикратною к іл ь кістю холодної води або соком з ягід. КИСІЛЬ З ЯГІД Журавлина, смородина, полуниці, ожина, крохмаль картопляний, цукор. Ягоди перебираю ть, пром иваю ть, розм инаю ть дерев’яним товкачиком 1 виж имаю ть сік. Вичавки, мезгу, щ о утвори лася, зали в аю ть водою і ки
п’ятять 5 хв, д а л і відцідж ую ть. У відвар ш видко вливаю ть розведений крохм аль, розміш ую ть, всипаю ть цукор за см аком . П ісл я заварю ван н я крохм алю у кисіль вливаю ть сік. П ри таком у способі варін н я киселю не буде грудочок і кращ е зберігатим уться вітам іни, колір та ар о м ат ягід. КИСІЛЬ ІЗ КІСТОЧКОВИХ ПЛОДІВ Вишня, кизил, алича, сливи, абрикоси, цукор, крохмаль. П лоди перебираю ть, пром иваю ть у холодній воді. У слив та абрикосів ви даляю ть кісточки. К л адуть у посуд, зали ваю ть гарячою водою і п рова рюють. Готовий відвар зливаю ть в інший посуд. М ’якоть протираю ть крізь др у ш л як і к ладуть у відвар, додаю ть цукор за см аком , доводять до кипін ня і вливаю ть розведений крохм аль. Зверху кисіль посипаю ть цукром, щоб не утворилася плівка.
КИСІЛЬ м олочний 2 склянки молока, 2 ст. ложки цукру, 1 ст. ложка крохмалю, ванілін. М олоко кип’ятять, всипаю ть цукор. Холодним пряж еним молоком р оз водять крохм аль і вливаю ть у гаряч е молоко, розм іш ую ть, у напівзастиглий кисіль додаю ть ванілін. К исіль молочний подаю ть у глибоких тар іл ках , поливаю ть фруктовим сиропом. МУС ФРУКТОВИЙ НА МАННИХ КРУПАХ V2 банки яблучного чи абрикосового пюре або 250 г яблучного по видла, 6 ст. ложок цукру, V2 склянки манних крупів, 3 склянки води. У воду з цукром к ладуть пюре або повидло. Д о во д ять до кипіння, вси паю ть м анні крупи і вар ять до повного розварю ван н я. К аш у виливаю ть у посуд з нерж авію чої сталі або ф арф орову миску і збиваю ть до о д ер ж ан ня густої піноподібної маси. Р озливаю ть у тар іл ки або форми й охолодж у ють. П ри п одаванні мус поливаю ть сиропом. ЯБЛУКА В ТІСТІ СМАЖЕНІ 5 яблук, 1—2 склянки борошна, 1 яйце, Чи склянки води, 1 чайна ложка цукру, 250 г сала і олії для смаження. У яб лук вирізаю ть серцевину, обчищ аю ть їх від ш кірочки і нарізаю ть кр уж альц ям и завтовш ки 0,5 см. Тісто готую ть так. Борош но заварю ю ть гарячою водою (тем п ература 70—8 0 °С ). Д одаю ть цукор, сіль, яєчний ж овток, білок збиваю ть до густої піни, к ладуть у тісто й акуратн о розм іш у ють. К р у ж ал ь ц я яб л ук наколю ю ть на виделку, занурю ю ть у тісто, кладуть у розігрітий ж ир і обсм аж ую ть до утворення золотистої скоринки. П ри подаванні на стіл посипаю ть цукровою пудрою.
Л ІК У В А Л Ь Н Е
ХАРЧУВАННЯ
Д л я організм у лю дини дуж е важ л и во дотрим уватись режиму харчуван ня. Д л я здорової лю дини рац іональн е чотириразове харчування з основними прийм анням и їж і до початку й після закінчення робочого дня. Л іку вал ьн е харчування п ризначається л ік арем за певними дієтам и залеж н о від хар ак тер у захворю вання.
Д ІЄ Т А
№
1
Д іє т а № 1 призначається при хворобі виразки шлунку і д в а н ад цятип ал ої кишки не в стадії загострення, хронічних гастритах пере в а ж н о при підвищеній секреції шлунку, після операції на шлунку. Мета дієти — берегти слизову оболонку шлунку, обмежуючи кількість хімічних і механічних подразників. Д іє та повинна містити достатню кількість повно цінних білків, жирів і вуглеводів, а та к о ж підвищену кількість повноцін них вітамінів Ві і С. ї ж у готують переважно відварну або парову, протер ту з невеликою добавкою солі. Страви і напої подаються кімнатної темпе ратури. П риймаю ть їж у 5 —6 раз на день. Хімічний ск л ад дієти (на день): 100— 110 г білків, 100— 110 г жирів, 400—450 г вуглеводів, 8 г кухонної солі. Калорійність — 3000—3200 ка лорій. Д л я дієти № 1 показані такі страви й продукти: Х л і б — білий вчорашньої випічки, сухарі білі, булочки нездобні вчо раш ньої випічки, сухий бісквіт. П е р ш і с т р а в и — супи молочні з крупами макаронними виро бами, а та к о ж супи-пюре із свіжих овочів (крім капусти), фруктів і ягід, супи з курей, м’яса, риби (судака, окуня), приготовлені на круп’яному відварі з молоком або вершками. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів яловичини, телятини, кролика, птиці у вигляді парових котлет, кнелей, рулетів, фрикадельок, зраз, паро вих пудингів і беф-строганова (з вареного м’я с а ) , один або дв а рази на тиж день м ’ясо куском, добре розварене, без сухож илля й жиру, курка, добре розварена, нежирна, без шкірки, риба нежирних сортів відварна або парова. Ж и р и — масло вершкове несолоне й оливкова олія. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — одноденні кефір або простокваша, некислі сир і сметана, суфле, парові пудинги із сиру. С т р а в и з я є ц ь — яйця зварені некруто, а т а к о ж парові яєчні ом лети. К р у п ’я н і і м а к а р о н н і в и р о б и — страви з крупів, вермішелі, локшини, макаронів. О в о ч і — картопля, морква, кабачки, буряк, гарбуз, зелений горошок, зелена квасоля, цвітна капуста, кольрабі, зем л яна груша, пюре з листя ного салату, парові суфле, пудинги, котлети та ін. З а к у с к и — паштет з вареного м’яса, м ’ясні чи рибні фрикадельки або відварн а риба куском. С о л о д к і с т р а в и — варені протерті фрукти і ягоди солодких сор тів, полуниці в сирому стані, протертий компот, киселі та желе з солодких фруктів і ягід, молочні й вершкові креми й желе, варення, мед. Н а п о ї — неміцний чай, чай з молоком або вершками, настій шипши ни, неміцні к а в а і к ак ао з молоком або вершками, відвар з пшенич них висівок з медом, сирі фруктові, ягідні й овочеві соки, розведені водою. Забороняю т ься: міцний чай, кава, какао, м ’ясні, рибні, грибні й міцні овочеві бульйони та відвари, борщі, розсольники, щі, см аж ен і страви, консерви, копчення, соління, ж и рні сорти м’яса і риби, качки, гуси, гострі
приправи — перець, гірчиця, хрін, оцет, дуж е солОні страви, капуста, ш пи нат, цибуля, огірки, здобне тісто, пиріж ки, млинці, чорний хліб і свіжовипечений хліб, а так о ж вино, спиртні напої, д у ж е холодні страви і напої.
Д ІЄ Т А № 2 Д іє та № 2 призначається при хронічних гастритах з пониж е ною кислотністю і хронічних захворю ванн ях киш ечника та колітах. Нею мож уть користуватися хворі з незадовільним станом ж увального ап арату, а так о ж лю ди похилого віку. М ета дієти — сприяти н о р м ал ізац ії ф ункції ш лунка й киш ечника та підвищ енню ш лункової секреції, що досягається обм еж енням механічних п одразників і вклю ченням до раціону продуктів, які посилюють діяльність ш лунка. Д ієта повинна бути повноцінною за своїм хімічним складом і містити підвищ ену кількість вітам ін ів С, Ві, Вг і Р Р . В ітам іни призначаю ться у вигляді сирих овочевих і фруктових соків, настою шипшини, відвару пш е ничних висівок і дріж д ж ового напою. С трави і напої подаю ться кім натної температури. П рийм ати їж у реком ендується 4 — 5 р аз на день. їж а готується в подрібненому стані (пропускається крізь м ’ясорубку, дрібно ш аткується або проти рається). Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 100— 110 г білків, 80— 100 г ж ирів, 400— 450 г вуглеводів, 15—20 г кухонної солі. К алорійність раціону — 3000— 3200 калорій. Д л я дієти показан і такі продукти: Х л і б — черствий білий і сірий, нездобні булочні вироби, нездобні сухарі. П е р ш і с т р а в и — бульйони м ’ясні, рибні, грибні, міцні овочеві в ід вари, протерті борщ і, розсольники, щі, овочеві супи, а так о ж бульйони і супи з крупам и, м акаронним и виробам и, м ’ясними ф ри каделькам и , різні ф руктові супи. Д р у г і с т р а в и — з неж ирних сортів яловичини, птиці, телятини, кролика і риби в січеному стані, запечені і варені без грубої скоринки і паніровки (тобто без обкачування в товчених су х а р ях ), вироби при с м а женні м ож на зм азу в ати яйцем. З р ід к а (двічі-тричі на ти ж ден ь) до п у ска ються від варн а або см аж ен а курка, телятин а, кролик, туш коване або в ід варне м’ясо куском, а так о ж сосиски. Р и б а неж ирних сортів см аж ен а, відварна і запечена. С о у с и — м ’ясні, рибні, том атні й сметанні. Г а р н і р и — з протертих і розварених крупів, дрібно наш инкованих овочів, а та к о ж пюре з картоплі, моркви, цвітної капусти, кольрабі, к а бачків, гар б у за, брю ссельської капусти, б а к л а ж а н ів , буряків. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сир, см етана некисла, кеф ір, про стокваш а, молоко (лиш е в стр ав і). С трави з яєц ь — яйця, ом лети та інші вироби з яєць см аж ен і й парові. Ж и р и — м асло верш кове, топлене й олія. З а к у с к и — вимочений січений оселедець, сир тертий, неж ирна ш ин ка, ікра овочева, ковбаси варені, неж ирні, паш тети, холодець з яловичини.
С о л о д к і с т р а в и — компоти протерті, киселі і ж ел е з кислих ф рук тів і ягід, крем з простокваш і, свіж і протерті ягоди, цукор, варення, мед. Н а п ої — чай, чай з лимоном, кава і к ак ао на молоці наполовину з водою, ф руктово-ягідні соки, а так о ж овочеві н атуральн і соки або напо ловину із застиглим м ’ясним бульойоном по півсклян ки на день. Забороняю т ься: гострі приправи (гірчиця, оцет, перець, часник, цибуля, х р ін ), сирі овочі (редиска, редька, ріпа, огір к и ), горох, квасоля, сирі фрукти, чорний хліб, свіж овипечений білий хліб, м линці, пиріж ки, виро би із здобного тіста, розсипчасті каш і, ковбаси й копчення, сал о свиняче та яловиче, ж ирні сорти м ’яса, птиці (гуси, качки) і риби, см етана і верш ки (понад 20-процєнтної ж и рн ості), незбиране молоко, круті яйця, пами, з ф рикаделькам и.
Д ІЄ Т А № З Д іє та № 3 призначається при зап о р ах елем ентарного походж ен ня (викликаних неправильним харчуван ням ) без ви раж ен и х за п ал ю в а л ь них процесів. Х арчування відіграє основну роль у лікуван н і зап орів. М ета ц ієї дієти полягає у посиленні перистальтики киш ечника. Зап ори виникаю ть внаслід ок недостатнього вм істу в рац іон і грубої рос линної клітковини та інших послаблю ю чих речовин. П ри хронічних зап о рах вранці натщ есерце реком ендується пити холодну воду з цукром, ме дом або різні ф руктові та овочеві соки, а так о ж вводити в меню достатню кількість сирих, кваш ених і м аринованих овочів та фруктів. С трави готують відварним и, см аж еним и або туш кованим и. П риймати їж у слід 4—5 раз на день. Н а ніч реком ендується ск л ян к а компоту або простокваш і. Хімічний ск л ад дієти (на ден ь): 100— 110 г білків, 100— 110 г жирів, 450— 500 г вуглеводів, 15—20 г кухонної солі. К алорій н ість раціону — 3200— 3500 калорій. Д л я дієти п ок азан і та к і продукти: Х ліб — переваж н о чорний і сірий. П е р ш і с т р а в и — борщ і, капусняк, щі зелені гар яч і й холодні, окрош ка, ю ш ка з буряків, холодні ф руктові супи, різном ан ітн і овочеві супи. . Д р у г і с т р а в и — з яловичини, н еж ирної свинини і баранини, тел я тини, кролика, свіж ої риби, переваж но куском. Г а р н і р и — овочеві (з крупно н арізан и х овочів), розсипчаста греча на каш а. З а к у с к и — копчення, холодець, м аринади, ш инка, ковбаси, салати і вінегрети, консервовані овочі. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сметана, одноденний кефір, про стокваш а, сир, Голландський сир. Ж и р и — м асло верш кове, топлене й олія. С о л о д к і с т р а в и — сирі фрукти і ягоди, компоти, кавун, диня, варення, мед, урюк, чорнослив у сиропі. Р ізко обмежуються: страви з крупів і борош няних продуктів — хліб білий, пиріж ки, млинці, баб к а з локш ини, каш і (особливо рисова і м ан н а ), киселі, міцний чай, к ава, какао, ш околад.
Д ІЄ Т А
№
4
Д іє т а № 4 призначається при гострих гастроентероколітах (поносах) і хронічних колітах у стадії загострення. Мета дан ої дієти — сприяти відновленню нормальної функції кишеч ника. Л ікувальне харчування повинно бути повноцінним і сприяти процесам травлення. ї ж у рекомендується приймати в гарячому або теплому ви гл я ді в строго визначений час, невеликими порціями (5—6 р аз на день). Страви слід готувати відварними і паровими, протертими. Виключаються речовини, що викликаю ть механічне і хімічне подразнення слизової обо лонки кишечника, цукор і сіль різко обмежуються. Рекомендується та к о ж приймати підвищену кількість вітамінів А, С, В,, В,, Р Р. Хімічний ск л ад дієти (на день): 100— 120 г білків, 60—70 г жирів, 200— 300 г вуглеводів, 5 г кухонної солі. Калорійність раціону —2800—3000 калорій. Д л я дієти показані такі страви і продукти: Х л і б — білий черствий 150 г або сухарі з білого хліба 100 г. П е р ш і с т р а в и — супи слизисті з крупів, приготовлені на воді або на слабкому м ’ясному бульйоні, а т а к о ж бульйони з рисом, манними к р у пами, з фрикадельками. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів м ’яса, птиці й риби у вигляді парових котлет, кнелей, фрикадельок, суфле і м ’ясного пюре, замість х л і ба в ці вироби слід додавати відварний рис. У всі м ’ясні страви рекоменду ється додавати 1—2 г часнику (як засобу, що дезинфікує кишечник): М о л о ч н і с т р а в и — свіжий протертий сир, парове суфле із сиру, триденний кефір. С т р а в и з я є ц ь — паровий білковий омлет. С о л о д к і с т р а в и — киселі, ж еле і напої з натурального червоно го вина і сухих в'яж учих ягід та фруктів — чорниці, кизилу, скоринки г р а ната, груші дички, вишні, чорної смородини, а та к о ж настою ягід шип шини, міцного чаю з натуральним червоним вином. Н а п о ї — к ак ао і ж олудева к ав а на воді. Ц у к о р — 40— 50 г у день. Ж и р и — масло вершкове несолоне 40—50 г у день. Д л я л ікування хворих із гнилісним поносом іноді успішно застосову ють дієту з тертих яблук. Я блука солодких сортів з тонкою шкіркою н а тирають на тертці з дрібною насічкою і даю ть хворому 5— 6 р а з на день (1,5 кг). П ри яблучній дієті інші продукти виключаються. Н атирати я б л у ка слід перед їдою. Забороняю т ься: овочі, свіж і фрукти, чорний хліб, свіжовипечений білий хліб, млинці, пиріж ки, вироби із здобного тіста, молоко і молочні продук ти (крім сиру й кеф іру), страви в холодному стані, холодні напої, за к у с ки, спеції, консерви, ковбаси й копчення, жирні сорти яловичини, б а р а н и ни, свинини, гуси, качки, риба осетрових порід, сало та інші жири, крім вершкового масла.
Д ІЄ Т А
№
5
Д ієта призначається при захворюванні печінки і жовчного мі хура. Мета дієти — сприяти відновленню порушеної функції печінки, нор мальному жовчевиділенню, запобіганню утворення камінців у жовчному міхурі. ї ж а хворого повинна бути різноманітною, повноцінною за хімічним складом, достатньою за калорійністю, з підвищеною кількістю вітамініь А, С, Ві, В2, Вб, В12, а та к о ж рослинної клітковини й рідини, що сприяє кращому відтоку жовчі й випорожненню кишечника. ї ж у слід приймати невеликими порціями 5— 6 раз на день. Хімічний склад дієти (на день): 100 г білків, 60— 70 г жирів, 450— 550 г вуглеводів, 8— 10 г кухонної солі, вільної рідини до двох літрів. Ка лорійність раціону — 3000— 3200 калорій. Д л я дієти показані такі страви і продукти: Х л і б — черствий білий і сірий. З а к у с к и — відварна риба, фрикадельки з риби або м ’ясо у вегета ріанському ж еле на бульйоні з овочів (один р аз на тиждень 20—25 г), негострий сир, вінегрети, салати з овочів з вареним м’ясом або рибою. П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, молочні (особливо з геркулесом), щі, юш ка з буряків,вегетаріанські борщі, супи фруктові. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів яловичини, птиці, кролика, риби, відварені куском, або відварені, а потім запечені в сметанному чи молочному соусі, у вигляді парових котлет, рулетів, зраз, фрикадельок, парових пудингів, а та ко ж беф-строганова або рагу з вареного м’яса. О в о ч е в і с т р а в и й г а р н і р и — з овочів у будь-якому вигляді, крім смаженого. Бобові в обмеженій кількості. С т р а в и з к р у п і в т а м а к а р о н н и х в и р о б і в — каші, запікан ки (особливо з гречаної і вівсяної крупів) з добавкою сиру, а також ізю му, кураги, яблук та ішиих фруктів. М о л о ч н і п р о д у к т и — молоко, кефір, простокваша, пахта (ско лотини), свіжий сир (200— 300 г на день), сметана, вершки (в обмежевїй к іл ьк о ст і). Ж и р и — масло вершкове (40— 50 г), оливкова, соняшникова, кукурузна, сойова олія (20—25 г на день). С т р а в и з я є ц ь — не більше 1 яйця в день (у складі страв), білко вий омлет натуральний, а та к о ж із вареним м ’ясом або помідорами. С о л о д к і с т р а в и — свіжі фрукти, особливо виноград, компоти, ки селі, желе, мед, варення. Н а п о ї — слабкий чай з молоком, сирі соки з ягід і фруктів, настій шипшини, чорної смородини, відвар пшеничних висівок з медом або цук ром з добавкою лимонного соку, а т а к о ж лимонної або аскорбінової кислоти. Забороняют ься: д у ж е холодні або гарячі їж а і напої, м ’ясні, грибні і рибні бульйони, зелені щі, жирні сорти яловичини, баранини, свинини, птиці, риби, ж и р и —-яловичий, баранячий, свинячий, гусячий, комбінова ний, а та ко ж см аж ені страви, солодкі млинці, свіжовипечений чорний і білий хліб, вироби із здобного і слойоного тіста, яєчні жовтки, консерви, ковбаси, копчення, гірчиця, перець, хрін, оцтова есенція будь-якої конце»-
тр ац ії, цибуля, часник, шпинат, щ авель, редиска, горох, гриби, какао, ш околад, морозиво, гострі й пряні страви, ревінь, яб лука сорту А нтонов ка, ж уравл и н а, алкогольні напої. П ри зап ал ен н і ж овчного м іхура (холециститі) із зазн ач ен о ї вищ е дієти сл ід вилучити чорний хліб та сирі овочі, обм еж ити кількість ж иру до ЗО— 40 г на день, а всю їж у готувати в протертому й паровому стані. П ри хо лециститі м ож на вж и вати всі страви дієти № 1, тільки вилучаю чи з р ац іо ну яєчні ж овтки й обмеж ую чи кількість м асла. Д ІЄ Т А №
6
Д іє т а № 6 призначається при подагрі й сечокислому діатезі. М ета дієти — сприяти н о р м ал ізац ії пуринового обміну й зм енш увати у т ворення сечової кислоти в організм і. Д іє т а повинна містити підвищ ену кількість овочів, фруктів, молочно кислих продуктів, а та к о ж достатню кількість рідини — 2 —2,5 л на день у вигляді овочевих і фруктових соків, настою шипшини, від вар у пш енич них висівок із цукром або медом і лимонним соком, а так о ж підвищ ену кількість вітам ін ів Ві і С. З а вказівкою л ік ар я реком ендується п р и зн ача ти розван таж у вал ьн і дні, тобто дні переклю чення в харчуванні. П ри подагрі реком ендується використовувати всі продукти і страви, що вж и ваю ться при д ієтах № 5 і 7, навіть обсм аж ені. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 80—90 г білків, 100— 110 г ж ирів, 400—450 г вуглеводів, 8— 10 г кухонної солі. К алорійність раціону — 3000 калорій. К ількість вітам ін ів: С — до 150 мг, Ві, ЕЬ — по 3— 4 мг, ні котинової кислоти — 30 мг. П рийом їж і 4—5 р а з на день. Д л я дієти п ок азан і такі страви і продукти: Х л і б — білий, сірий і чорний. П е р ш і с т р а в и — вегетаріан ські супи, борщ і, супи з крупам и І м а каронними виробам и, щі, молочні, ф руктові супи. Д р у г і с т р а в и — відварн е м ’ясо і риба неж ирних сортів січені або куском не більш е 100 г на день або 2—3 рази на тиж день (за призначен ням л ік а р я ) у відварном у або паровом у стані, дозво л яється наступне о б см аж уван ня. С т р а в и з к р у п і в і м а к а р о н н и х в и р о б і в дещ о о бм еж у ються. Страви з сиру і молочнокислих п р о д у к т і в — у всіх видах. С т р а в и з я є ц ь — у всіх видах, ал е в обм еж еній кількості. О в о ч е в і с т р а в и — са л ати й вінегрети з сирих і варених овочів (салат листяний в обм еж еній кіл ьк о сті), туш ковані й см аж ен і овочі. С о у с и — молочні, см етанні, вегетаріанські. С о л о д к і с т р а в и — св іж і фрукти, компоти. Н а п о ї — слабкий чай, чай з молоком, к а в а сурогат, н ату р ал ьн і ф рук тово-ягідні соки. Ж и р и — м асло верш кове, олія та ін. Забороняю т ься: ж и рн а висококалорій на їж а з підвищ еним вм істом м ’я с них і рибних страв, продукти, б а гаті на пуринові речовини,— нирки, печін ка, мозок, язи к, тел яти н а, курчата, м ’ясн і і рибні бульйони і н авар и , хо
лодець, оселедець, балики, копчені й солоні продукти, ковбасні вироби, сардини, шпроти, м ’ясні й рибні консерви, ш околад, міцний чай, н ату р ал ь на к ава, как ао, м алина, брусниця, редиска, сп а р ж а , щ авель, ш пинат, ре вінь, брю ссельська к апуста, хрін, перець, гірчиця, страви з сої, гороху, сочевиці, квасолі, гриби, спиртні напої. Л іку вал ьн е харчування при сечокислому д іате зі аналогічне х ар ч у ван ню хворих на подагру. З дієти вилучаю ться продукти, б а гаті на щ авлеву кислоту. Хворим на сечокислий д іатез д озволяється м ’ясо, птиця і риба неж ирних сортів відварн і або парові, ал е не частіш е 2— 3 р аз на тиж день. Томати виклю чаю ться. їж а повинна містити достатню к іл ькість вітам інів А, Ві, Вг, С і нікотинову кислоту Р Р .
Д ІЄ Т А № 7 Д іє та № 7 призначається при захворю ван н і нирок (неф розах, н еф р и тах ). М ета дієти — різко обм еж ити вм іст екстрактивних речовин, зм енш ити подразнення нирок, підвищ ити виведення з о р ган ізм у недоокислених продуктів обм іну речовин і діяти проти зап ал ю ван н я. Х арчування при хворобах нирок повинно бути різном анітним, повноцінним і містити достатню кількість білків, ж ирів, вуглеводів, вітам ін ів А, С, Вг, Віг, Р Р , а так о ж речовин, що м аю ть ліпотропні властивості — сиру, м олока і мо лочнокислих продуктів (кеф іру, простокваш і та ін .). Д о меню хворих на нирки реком ендується вводити продукти, щ о маю ть сечогінну дію: гарбуз, каб ачки , огірки, буряк, листяні салати , сал ати із сирих овочів, св іж і фрукти, ізюм, курагу, чорнослив, св іж і абрикоси, кавун і диню. їж а повинна готуватися без солі, остання з дозволу л ік а р я видається хвором у на руки (2—4 г на д е н ь ), а в період загострення тим часово ви клю чається. Д л я поліпш ення см аку в страви, приготовлені без солі, реком ендується д о д авати лимонний сік, винний оцет, ж уравлину. К рім обм еж ення солі, при захворю ванні нирок необхідно різко обм еж и ти вж и ван н я екстрактивних речовин, що м істяться в м ’ясі, рибі, грибах та інш их продуктах, а т а к о ж рідини до 0,8 л і продуктів, багати х на холе стерин. З дієти м аю ть бути вилучені речовини, що м істять еф ірні м асл а,— цибуля, петруш ка, селера, кріп, хрін, гірчиця, часник. П рийом їж і 4— 5 р аз на день. З а га л ь н а кількість рідини в денному р ац іон і, вклю чаю чи й рідину, що міститься в продуктах, повинна становити 1,3 л. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 70— 80 г білків, 70— 80 г ж ирів, 400— 450 г вуглеводів. К алорійн ість — 2800—3000 калорій. Д л я дієти показан і такі страви і напої: Х л і б — білий, сірий, із висівок. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — молоко, верш ки, см етана, кефір, п ростокваш а, сир. Ж и р и — м асло верш кове несолоне, топлене і олія. П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, круп’яні, з м акарон н и м и виробами, молочні, фруктові, борщ і, щ і вегетаріанські. Д р у г і с т р а в и — з неж ирного м ’яса, риби, птиці, куском відварні, а потім обсм аж ені або запечені, парові котлети, кнелі, ф рикадельки.
а також різні страви з крупів і м акаронних виробів, овочів, сиру, яєць, останні в будь-яком у стані, ал е в обм еж еній кількості, не більш е одногодвох яєць на день. С о у с и — вегетаріанські, молочні, см етанні, з том атного соку. С о л о д к і с т р а в и — яб л у ка печені, ізюм, урю к, ку р ага, чорнослив у сиропі, киселі й ж ел е із свіж их ф руктів і ягід, кавуни, дині, цукор, в а рення, мед, соки з ф руктів і ягід, настій шипшини, відвар пшеничних ви сівок з медом і лимоном. Н а п о ї — чай слабкий, чай з молоком. Забороняю т ься: супи на м 'ясних, рибних і грибних бульйонах, м’ясні й рибні соуси, спеції і гострі приправи, ж и рне м ’ясо, гуси, качки, ковбаси, сосиски, консерви, копчення, солоні продукти, м орська риба, бобові (го рох, квасоля, с о я ), щ авель, шпинат, редиска, сп ар ж а, гриби, цибуля, п ет руш ка, часник, перець, тірчи ц я, какао, ш околад, к ав а н ату р ал ьн а, а л к о гольні напої, тістечка з кремом.
Д ІЄ Т А № 8 Д іє т а № 8 призначається при ож ирінні. М ета дієти — п ідви щити обмін речовин і зменш ити зап аси ж иру в організм і. Х арчовий раціон хворого на ож и рін ня повинен м ати обм еж ену к а л о рійність, бути достатнім за об’ємом і створю вати почуття насичення. З м ен ш увати калорійність слід за рахунок вуглеводів і частково ж ирів. Х арчу вання повинно бути різном анітним з достатньою кількістю вітам ін ів, грубої рослинної клітковини й підвищ еним вмістом ліпотропних речовин, на які б агаті молочнокислі продукти (особливо си р ), а так о ж частикова риба, соя, в ’ялен а риба. С лід уникати гострої, солоної й ж и рної їж і, см аж ен и х страв, борош няних і кондитерських виробів, а так о ж зайвого вж и ван н я рідини. С іль обм еж ити до 9 г на добу, солодощ ів — до 40— 50 г, в іл ь ної рідини до 1— 1,5 л. П ри йм ати їж у слід не менш е 4— 5 р аз н а день, не переїдати. Велике значення при ож ирінні м аю ть р о зва н та ж у в а л ьн і дні, що при значаю ться л ік арем один-два рази на тиж день. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 100— 120 г білків, 70— 80 г ж ирів, 250—300 г вуглеводів. К алорійність р а ц іо н у — 2100—2700 калорій. Д л я дієти показан і та к і страви і напої: Х л і б — чорний, сірий вчораш ньої випічки. Ж и р и — м асло верш кове і олія (не менш е 15—20 г на ден ь). П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, борщ і, щ і вегетар іан ські або на сл абком у м ’ясному бульйоні, ю ш ка з буряків, окрош ка, супи з несолод ких сортів ф руктів і ягід, приготовлені на сахарині. Д р у г і с т р а в и — в обм еж еній кількості. С т р а в и з я є ц ь — в обм еж еній кількості. М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — 300—400 г сиру на день і страви з нього в будь-яком у вигляді, а т а к о ж кеф ір, простокваш а, см етана в о б меженій кількості. С т р а в и з к р у п і в — розсипчаста гречан а к аш а, а т а к о ж к аш а з вівсянки.
О в о ч і й о в о ч е в і с т р а в и — в будь-якому виді, картопля і с т р а ви з картоплі в обмеженій кількості. З а к у с к и — оселедець вимочений, 20—25 г один-два рази на тиждень, нежирна шинка і варені ковбаси, холодець з яловичих ніг, консерви ово чеві, нежирний сир, риба в маринаді заливна, відварна, салати і віне грети. С о л о д к і с т р а в и — сирі та печені фрукти і ягоди, ж е л е і компо ти з кислих фруктів та ягід на сахарині. Н а п о ї — слабкий чай з молоком, з лимоном, к ава неміцна, овочеві й фруктові соки, настій шипшини, відвар пшеничних висівок. Забороняют ься: білий хліб, вироби із здобного тіста, жирні сорти я л о вичини, свинини, баранини, птиці, риби, ж ирн і ковбаси, копчення, см ет а на, вершки, жирні сорти сирів, солодка сиркова маса, страви з крупів та макаронних виробів, горох, квасоля, міцні м ’ясні навари, гострі й солоні страви, прянощі, свіжі та сушені фрукти і ягоди солодких сортів, мед, варення, цукерки, шоколад.
ДІЄТА № 9 Д іє т а № 9 призначається при цукровому діабеті. М ета дієти — підвищити функцію інсулярного ап арату підшлункової залози, поліпшити обмінні процеси в організмі за рахунок повноцінного різноманітного х а р чування з підвищеним вмістом вітамінів С, Ві, В 12, фолійової кислоти, страв з д р іж д ж а м и і обов’язкового введення продуктів, що мають ліпотропні властивості,— молочнокислих продуктів (особливо сиру), частико вої риби, сої тощо. Виріш альне значення в лікуванні цукрової хвороби м ає раціональне харчування, яке повинно містити нормальну кількість білків, помірну — жирів і різко обмежену — вуглеводів. Харчування хворому на д іаб ет призначається лікарем індивідуально. Вуглеводи обмежую ться за рахунок хліба й продуктів, багатих на крох м аль і цукор. Овочі даю ться переваж но з мінімальним вмістом вуглево дів. Вітаміни м ож н а вводити до меню у вигляді сирих фруктово-овочевих соків, відварів пшеничних висівок, настою шипшини. Спосіб приготування їж і звичайний. Страви з картоплі, круп’яних і м а каронних виробів обмежуються. ї ж а не повинна бути надто гарячою або холодною, приймати її рекомендується не менше 5—6 р аз на день. При порушеній функції печінки їж у слід готувати стосовно дієти № 5. Д л я хворих на д іаб ет з порушеною функцією печінки з дієти необхідно вилу чити супи на м’ясних та рибних відварах і см аж ені страви, їж у рекомен дується готувати відварною і паровою. Хімічний ск л а д дієти (на день): 100— 110 г білків, з них 60—70 г пов ноцінних тваринних білків, 65—75 г ж и рів (з них 20 г рослинних), 300— 350 г вуглеводів, вільної рідини — до 1,5— 2 л. Калорійність р а ц і о н у —• 2500—2800 калорій. Кількість вітамінів: С — 100— 150 мг, Ві і Вг — по 4 — 6 мг, А — 3—4 мг, нікотинової кислоти — ЗО—45 мг. Д л я дієти показані такі страви: Х л і б — спеціальний діабетичний, житній, сірий пшеничний з борошна грубого помелу в обмеженій кількості.
П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, рибні, м олочні, борщ і та щі веге таріан ськ і або на слабком у м’ясному бульйоні. Д р у г і с т р а в и — з неж ирної яловичини, баранини, свинини, птиці, риби куском і січених, в котлетну м асу зам ість х л іб а реком ендується вво дити свіж ий сир (на 100 г м ’яса 50 г сиру). М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сир і сирні страви у всіх видах з сиром, запечені і варені. С т р а в и з я є ц ь — в обм еж еній кількості (не більш е одного-двох яєц ь у ден ь). С т р а в и з к р у п і в — каш і гречана і вівсяна. О в о ч і — у всіх видах, а так о ж листяні салати . Д л я зм енш ення к іл ь кості вуглеводів в овочах останні дрібно н ар ізати й вимочити протягом 10— 12 год у великій кількості холодної води, періодично міняю чи її, а потім варити, туш кувати або см аж ити. З а к у с к и — риба відварн а, зали в н а, у м ари н ад і, вимочений оселе дець, паш тет, неж ирна ш инка, ковбаса, сир, Голландський сир, а тако ж овочеві та листяні сал ати з вареним м ’ясом або рибою, холодець. Ж и р и — м асло верш кове, топлене, оливкова, соняш никова, к у ку р у д зя на, сойова та інш і олії. С о л о д к і с т р а в и — св іж і ф рукти і ягоди кислих сортів, компоти і ж ел е на сахарині. Н а п о ї — чай, чай з молоком, к ав а чорна, к ав а з молоком або з верш кам и на сахарині. Забороняю т ься: цукор, мед, варення, цукерки, кондитерські й борош няні вироби, солодкі ф рукти і ягоди, ж и рн і сорти яловичини, баранини, свинини, риби, качки, гуси, сало свиняче, яловичий і баран ячи й ж ир, коп чення, ж ирні ковбаси, оцтова есенція й гострі приправи, солодка сиркова м аса, згущ ене молоко, м орозиво, алкогольні напої. Н иж че наведено перелік продуктів, щ о м істять незначну кількість вуг леводів і вклю чаю ться до раціону хворих на д іаб ет без обм еж ення. П родукти, щ о м істять не більш е 5 % вуглеводів: огірки, боби зелені, ли стяна зелень, редиска, сп арж а, помідори, капуста к ваш ен а, ревінь, ц віт на й червона капуста, гичка буряків, ш пинат, щ авель, сал ати листяні, брю ква, б а к л а ж а н и , кабачки, зелений перець, агрус, брусниця, клю ква, лимони, цибуля зелена. П родукти, що м істять не більш е 10 % вуглеводів: гар б у з, диня, цибуляпорей, ріпа, капуста білоголовкова, см ородина, чорниця, м али н а, горобина, гриби св іж і і сухі, апельсини, м андарини.
Д ІЄ Т А № 10 Д іє т а № 10 призначається при серцево-судинних захворю ван нях: атеросклерозі, гіпертонічній хворобі (1-ї і 2-ї с т ад ій ), а та к о ж після перенесеного інф аркту м іокарда на п’ятом у-ш остом у тиж ні. М ета дієти — берегти серцево-судинну систему, зм іцню вати серцевий м ’яз, посилити виведення з організм у азотистих ш л аків і недоокислених продуктів обміну. З дієти необхідно вилучити екстракти вн і речовини, продукти, б агаті на холестерин (внутріш ні органи твари н, мозок, яєчні ж о в тк и ). К рім того,
дієта повинна містити обм еж ену кількість тваринних ж ирів, вільної ріди ни та кухонної солі й мати зниж ену калорійність, переваж но за рахунок обмеження ж ирів. Х арчування хворих повинно бути різном анітним, пов ноцінним і мати достатню кількість продуктів, що маю ть ліпотропні в л а стивості, а так о ж м істять олію, солі калію і кальцію . Д л я людей з надм ірною вагою калорійн ість їж і не повинна перевищ у вати 2250 калорій, я д л я людей з норм альною вагою — 2750 калорій. Хворим із надм ірною вагою рекомендується застосовувати фруктові або овочеві розван таж у вал ьн і дні (за вказівкою л ік а р я ). К ількість рідини слід обм еж ити до 1,2— 1,5 л на день, враховую чи рідину, що входить до складу страв, вільної рідини — не більш е 0,8 л. їж у прийм аю ть невелики ми порціями 5— 6 раз на день, останнє прийм ання — не пізніш е н іж за 2 год до сну. Хімічний ск л ад дієти (на д ен ь): 90— 100 г білків, 70—80 г ж ирів, 400— 450 г вуглеводів, 5—8 г кухонної солі. К алорійність раціону — 2500— 3000 калорій. В ітам інів: С — 100— 150 мг, Ві — 3—4 мг, з а л іза — 15—20 мг. Д л я дієти показан і та к і страви і продукти: Х л і б — черствий білий і сірий. Ж и р и — м асло верш кове несолоне, топлене, олія (не менш е 20—25 г на ден ь). П е р ш і с т р а в и — борщ і, щі, супи овочеві, з крупів, вегетаріанські, ф руктові (один раз на тиж день дозволяю ться супи на м ’ясному або ку рячому бульйоні). Д р у г і с т р а в и — з неж ирних сортів яловичини, баранини, свинини, птиці і риби (один р аз на день до 150 г) куском, а так о ж у ви гляді п ар о вих котлет, кнелей, ф рикадельок, каш і та страви з м акаронних виробів, овочеві (за винятком бобових). С т р а в и з я є ц ь — в обм еж еній кількості (не більш е одного-двох яєць в день, кращ е використовувати тільки біл ки ). М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — натуральний сир, сир із сої, негострий сир, см етана, верш ки, кеф ір тощо. С о у с и — молочні, см етанні (на овочевому в ід в а р і). З а к у с к и — салати , особливо листяні і фруктові, вінегрети, в ід в а р на риба у вегетаріанськом у ж еле, ікра з овочів дом аш нього приготуван ня, паш тет з відварного м’яса, сир негострий. С о л о д к і с т р а в и — компоти, киселі, креми, ж еле, муси, фрукти 3 сиром, запечені і варені. Н а п о ї — чай з молоком, із лимоном, к ав а сурогат, овочеві, ф рукто ві і ягідні соки, настій шипшини, відвари з висівок з медом і лимонним соком. Забороняют ься: м ’ясні та рибні бульйони і соуси, см аж ен е м ’ясо, риба, птиця без попереднього відварю вання, сало, гуси, качки, гострі та солоні страви і закуски , консерви, копчення, ковбаси, вироби із здобного тіста, м ’який білий і сірий хліб, алкогольні напої, спеції, хрін, гірчиця, перець.
Д ІЄ Т А
ПРИ
Н Е Д О К Р І В ’Ї
М ета дієти —сприяти відновленню нормального протікання процесів кровотворення. Д іє т а повинна містити підвищену кількість повно цінних білків і подвійну проти норми здорової людини кількість вітам і нів: Ві, В 2, Вб, В 12, С і Р Р . Крім того, необхідно, щоб до щоденного х а р чового раціону хворого були включені страви з печінки, нирок, серця, руб ців, мозку, гематогену, пекарських і пивних д ріж д ж ів , а та к о ж речовини, що мають ліпотропні в л а с т и в о с т і— сир, Голландський сир, частикова риба. Хімічний склад дієти (на день): 150— 160 г білків, 70—80 г жирів, 350—400 г вуглеводів. Калорійність раціону — 3000—3200 калорій. В іта мінів: А — 3—4 мг, С — 150—200 мг, Ві, Вг, Вз — по 6—8 мг, Р Р — 40— 60 мг, фолійової кислоти — 0,5 мг, В 12 — 15 мг, за л іза 25—40 мг. Д л я дієти показані такі страви і продукти: Х л і б — білий і чорний (200—300 г на день). Ж и р и — масло вершкове (50— 60 г), олія (15—20 г на день). М о л о ч н о к и с л і п р о д у к т и — сир, сир Голландський, простоква ша, кефір, кумис. С т р а в и з я є ц ь — у всіх видах. Д р у г і с т р а в и — з нежирних сортів яловичини, телятини, кролика, птиці, риби. С т р а в и з к р у п і в — молочні каші, пудинги, котлети. О в о ч і т а з е л е н ь — горошок, цвітна капуста, ба к ла ж а н и , боби, салат, шпинат, щ авель, петрушка, селера тощо. С о л о д к і с т р а в и — різні фрукти і ягоди, в тому числі апельсини, м андарини, лимони, абрикоси, яблука, чорна смородина, суниці, малина, агрус, а т а к о ж компоти, киселі та ж ел е із зазначених фруктів і ягід. Н а п о ї — із дріж д ж ів , висівок і шипшини з медом або цукром та л и монним соком, фруктово-ягідні і овочеві соки. Ц укр у 50— 60 г на день і 15—20 г солі. Д іє т а м ож е бути використана при виснаженні та знесиленні.
ДІЄТА ПРИ РЕВМАТИЗМІ Д іє т а призначається лікарем індивідуально, із врахуванням стану хворого, його віку та трудової діяльності. Х арчування хворих на ревматизм повинно бути повноцінним з а хімічним складом, з помірним обмеженням вуглеводів та солі і з підвищеним вмістом вітамінів — А, С, Р, Ві, Вг, Р Р , а д л я осіб ослаблених — з підвищеною кількістю білків (140— 160 г на день). Крім того, дієта з обмеженням вуглеводів повинна містити підвищену кількість речовин, що мають ліпотропні властиво сті, молочнокислих продуктів (особливо сиру), частикової риби, бобових та ін. В комплексі лікувальних заходів при ревматизмі важ л и ви м і ефектив ним елементом є сира рослинна їж а , що містить вітаміни в натуральному виді. П ризначається вона л ікарем у вигляді листяних, фруктово-овочевих сал атів або натуральних овочів один-два рази в тиж день (без солі).
Хімічний ск л ад дієти з обм еж енням вуглеводів (на ден ь): 120 г білків, 130— 135 г ж ирів, 120—200 г вуглеводів. К алорійність раціону — 2250— 2500 калорій. Д л я дієти показан і та к і страви і продукти: Х л і б — чорний — 150 г, білий або сірий — 50 г на день. Молочнокислі п р о д у к т и — молоко, кефір, простокваш а, см е тана, верш ки, сир, Голландський сир. Ж и р и — м асло верш кове, олія. П е р ш і с т р а в и — супи овочеві, борщ і на м’ясному, рибному і гриб ному бульйонах, щі. Д р у г і с т р а в и — відварн і, туш ковані та см аж ен і м ’ясо і риба. С т р а в и з я є ц ь — у всіх видах. О в о ч і т а з е л е н ь , що м істять незначну кількість вуглеводів,— листяні салати, огірки, помідори, редис, редька, капуста білоголовкова, червоноголовкова, цвітна, кольрабі, брю ква, сп ар ж а, соя, горох, квасоля, зел е ний горошок, зелені боби, м орква, буряк, петруш ка, цибуля, кріп, к аб ач ки, гарбуз, б а к л аж ан и , к артоп ля в обм еж еній кількості. С о л о д к і с т р а в и — компоти і ж ел е з яб лук та ф руктів, свіж і та печені яб лука, ж ел е з м олока, кефіру. Н а п о ї — з висівок, пивних і пекарських дріж д ж ів, відвар шипшини, сирі ф руктово-ягідні соки. Обмежуються: цукор, мед, варен ня, цукерки, тістечка, м орозиво, печи во, вироби з тіста, з крупів, гострі страви, консерви.
ЗА Г А Л Ь Н І П О РА Д И ДО Р А Ц ІО Н А Л Ь Н О Г О Х А Р Ч У В А Н Н Я Р ац іон альн е харчування в ком плексі з іншими гігієнічними засобам и є проф ілактичним засобом , що посилю є захисні сили організм у людини. їж а повинна бути різном атнітною і повноцінною за хімічним складом та калорійністю . Спосіб приготування страв звичайний, різноманітний. Л ю дям , схильним до повноти, слід обм еж увати кількість ж ирної їж і, а так о ж борош няних і солодких страв. Корисно вводити в меню овочеві страви, св іж і ф рукти і ягоди, сир 200—300 г на день. Хліб головним чи ном чорний і сірий. К алорій ність раціону залеж н о від віку, кліматичних умов і виконуваної роботи повинна становити 3000— 5000 калорій. Рекомендується чотириразове харчування. С ніданок повинен становити ЗО—3 5 % денного раціону, другий сніданок (12— 13 г о д ) — 15% , обід (17— 18 год) — 40—45 %, вечеря (за 1,5—2 год до сну) — 10— 15 %. Н е рекомендується: перенасичення, зловж и ван н я спиртними напоями, нерегулярне прийняття їж і. О бм еж ується прийняття важ козасвою ван и х продуктів — гусей, качок, см аж ен ої свинини. Хімічний ск л ад раціонального харчуван ня на день: 100— 120 г білків, 100— 120 г ж ирів, 400—500 г вуглеводів. К алорійність раціону 3000— 3500 калорій. С кладаю чи меню д л я раціонального харчуванн я, м ож на користуватися меню д ієт № 2, 3 та ін.
ХАРЧУВАННЯ ВАГІТНОЇ ЖІНКИ І МАТЕРІ-ГОДУВАЛЬНИЦІ В період вагітності й годування дитини груддю їж а жінки по винна бути різноманітною, повноцінною, містити всі необхідні харчові речовини: білки, жири, вуглеводи, м інеральні солі, вітаміни. Д о раціону харчування вагітної ж інки і матері-годувальниці, крім м’яса, риби, яєць, сиру, хліба, борошняних виробів і крупів повинні входити в достатній кількості молоко, кефір, ацидофілія, простокваш а, сир і ласощі, а також свіжі фрукти, ягоди, овочі й листян а зелень, особливо сирі. Цінність фрук тів і овочів п олягає в тому, що вони містять необхідні для організму міне ральні солі, велику кількість вітамінів і рослинну клітковину, як а сприяє нормальній роботі кишечника. З цією ж метою рекомендується перед сном випивати склянку свіж ої простокваші або компоту із чорносливу. Вагітній ж інці й м атері-годувальниці необхідно суворо дотримуватися реж иму харчування, тобто приймати їж у в одні й ті ж години і не менше 4 р аз на день, при цьому ні в якому разі не слід зл о вж и вати спиртними напоями, їсти гостру їж у та допускати перенасичення. Н а 5— 6-му місяці вагітності та в період годування дитини денний р а ціон повинен становити 3500 калорій. При цьому вітаміни, особливо В і, С і Е, а т а к о ж солі кальцію, фосфо ру і з а л із а повинні вводитися до раціону в збільшеній кількості за рахунок молочних продуктів. З а три-чотири тиж н і до пологів рекомендується об межити вж иванн я рідини до 1 л, а солі — до 5 г на день. При за п а л ю вальних процесах і н а б р я к а х сіль з їж і слід вилучити повністю. ї ж а не повинна бути одноманітною, бо в цьому випадку вона не за б е з печує організм мінеральними речовинами і вітамінами, не зб удж ує апети ту і тому не відповідає життєвим потребам м атері й дитини. Спосіб при готування їж і звичайний. С л ід уникати д у ж е ж ирної їжі: кількість ж ирів не повинна перевищу вати 120 г на день; при цьому необхідно враховувати й жири, що містять ся в м ’ясі, сирі, сметані та інших продуктах. К р а щ е використовувати нату ральні ж ири — вершкове і топлене масло і не менше 25 г на день олії. Ні в якому разі не слід переїдати. Крім за га л ьн о ї дієти, м ож н а використовувати меню дієт № 3, 5, 8, 9, а при гінекологічних за хворю ван нях — дієти № 7 і 10 з наступним перехо дом на дієту № 5, а потім на за га л ьн у дієту. Всі призначення і зміни в реж имі харчування може робити лише лікар. Хімічний с к л ад дієти (на день): 100— 120 г білків, 100— 120 г жирів, 450—500 г вуглеводів, 10— 15 г кухонної солі. Калорійність раціону — 3000—3500 калорій. Кількість вітамінів С — 100 мг, Ві — 3—4 мг.
ДЕЯКІ СТРАВИ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ СУПИ П ерш і страви м ають певне значення д л я підвищення апетиту, бо в них містяться екстрактивні речовини, гар яч а вода, що є збудником шлункової секреції.
П ри дієтах № 6, 7, 10 суп подається в половинному обсязі через обм е ження рідини. Ш ироке застосування маю ть молочні супи, щ о реком ендую ться дієтам и № 1, 5, 6, 10. Супи готують на молоці або на молоці з водою. П ри дієті № 2 супи готують на молоці з добавкою води в різних кількостях. Супи вегетаріанські рекомендую ться дієтам и № 5, 6, 10. Б о р щ і і щ і готую ть на м аслі, суп з овочів — з добавкою крупів. Супи на м ’ясному бульйоні вклю чають до меню тих дієт, які не забороняю ть азотисті екстрактивні речо вини інеобм еж ую ть пуринові основи. М ож уть бути приготовлені бульйо ни з гарнірам и з крупів, яєць, пельменів, борщ і, щі, супи к артоп лян і, р о з сольники на м’ясному або кістковом у бульйоні. Холодні супи входять до меню дієт, що обм еж ую ть сіль (№ 6, 7, 10, а тако ж № 5 ). Т ем пература с у п ів — 10— 14 °С. Х олодні супи м ож на готу вати на кефірі (зам ість хлібного к васу ). Ф руктові та ягідні супи готують як із свіж их та к і суш ених плодів та ягід, соків, пюре і сиропів (рекомендую ться при д ієтах № 5( б, 7, 10). Д ієта № 9 реком ендує супи, в яких м ало вуглеводів (бульйони з ф ри каделькам и, щ і з кваш еної к ап у ст и ). Д ієти № 4 і 1 вклю чаю ть слизисті супи, приготовлені н а в ід вар і з пер лових, рисових або вівсяних крупів.
СУП РИСОВИЙ ПРОТЕРТИЙ
(ДІЄТА № 4)
2 ст. ложки рису, 1 чайна ложка вершкового масла, 100 г яловичини, 2 склянки яловичого бульйону. Рис варять і разом із рідиною протираю ть к різь д руш ляк. М ’ясо в а рять, охолодж ую ть і пропускаю ть крізь м’ясорубку, з ’єдную ть із рисовим відваром, доводять до кипіння, додаю ть сіль і верш кове м асло.
СУП МОЛОЧНИЙ З МОРКВОЮ (ДІЄТИ № 5, 6, 7, 10) 2 склянки молока, 2 ст. ложки манних крупів, 1 морква, 1 чайна ложка вершкового масла. М оркву труть на тертці, зали ваю ть 2 ск л ян к ам и холодної води і в а рять до готовності, вливаю ть пряж ене молоко, доводять до кипіння, всипаю ть м анку, вар ять 10— 15 хв, солять, зап р авл яю ть верш ковим маслом.
БОРЩ ВЕГЕТАРІАНСЬКИЙ ІЗ СМЕТАНОЮ (ДІЄТИ № 5, 6, 7, 10) Б уряк відварю ю ть у ш кірці, труть на тертці, ск л ад аю ть у к а струлю, додаю ть том атний сік або протертий із верш ковим м аслом том ат і тушкують. У киплячу воду к ладуть н арізан у соломкою капусту й свіж у моркву. В арять 5— 10 хв, кладуть н ар ізан у часточкам и картоплю , вар ять до готовності, кладуть туш кований буряк, переварену см етану (столову л ож ку сметани на 1 п орцію ), сіль і проварю ю ть 2— 3 хв.
СТРА ВИ
З
М ’Я С А
П ри д ієтах № 5, 6, 9 м ’ясо слід варити, н арізав ш и кусками в а гою 50—60 г д л я того, щоб видалити пуринові основи (гіпоксантин). При дієті № 4 у котлети замість хліба додають відварний рис. Відварний рис включають до дієт № 1, 2, 6, 7, 10. ї ж а готується без перцю. КОТЛЕТИ М’ЯСНІ ПАРОВІ (ДІЄТА № 1) 100 г м’яса, 15 г хліба, 5 г вершкового масла, 15 г води. М ’ясо пропускають крізь м ’ясорубку, хліб замочують, віджим аю ть і додають до м ’яса, солять, додають воду і добре вимішують масу. У сково роду наливаю ть воду, кладуть котлети, за кри ва ю ть кришкою І варять. П ри дієті № 4 на одну порцію зам ість х л іб а додають 10 г рису і часник. БЕФ СТРОГАНОВ З ВАРЕНОГО М’ЯСА (ДІЄТИ № 5, 6, 7, 10) 100 г м’яса, 5 г масла, 50 г молока, 5 г пшеничного борошна, 15 г томатного соку, 15 г сметани. М ’ясо відварюють і нарізаю ть локшиною, борошно підсушують, розво дять гарячим молоком і проварюють, за л и в аю ть м ’ясо, додаю ть переваре ний томатний сік, солять, варять при сл абк ом у кипінні 10 хв, з а п р а в л я ють перевареною сметаною. СУФЛЕ З ВАРЕНОГО М’ЯСА (ДІЄТИ № 1, 5, 6, 7, 10) 100 г м’яса, 1 яєчний білок, 40 г молока, 5 г вершкового масла. М 'ясо варять, охолоджують, пропускають крізь м’ясорубку, додають молоко, збитий яєчний білок, сіль. М асу вимішують, викладаю ть у сково роду, зм ащ ену маслом, і запікаю ть у духовці.
РИБНІ СТРАВИ Д л я приготування відварних страв з риби придатні всі породи риб, але лящ , сазан, короп, к а м б а л а , карась, н а в а г а смачніші у см аж ен о му вигляді. Р и ба переварюється швидше й легше, н іж м ’ясо, тому її необ хідно включати до меню дієтичного харчування. Б іл ки її повноцінні, жир її засвоюється краще, ніж будь-який інший ж и р. Р и б а також , як і м’ясо, містить азотисті екстрактивні речовини, які видаляю ть, проварюючи рибу у воді. Р ибу д л я варіння слід з а к л а д а т и у холодну воду. З риби готують тако ж котлетну масу. КНЕЛІ РИБНІ (ДІЄТИ № 1, 5) 150 г риби (тріски, судака, нототенії, камбали та ін.), ЗО г молока, 5 г борошна, 10 г вершкового масла, 1 г солі. З борошна і молока готують густий молочний соус, охолоджують, рибу розбирають на філе без ш кірки і кісток, пропускають крізь м ’ясорубку, змішують із соусом, вимішують. Л о ж к о ю в и к л ад аю ть у сковороду, з а л и вають водою і варять.
КОТЛЕТИ, БИТОЧКИ З РИБИ СМАЖЕНІ (ДІЄТА № 2) 100 г риби, 15 г хліба, 10 г вершкового масла, 12 г цибулі, 10 г суха рів, 10 г води, 15 г солі. Готують рибну котлетну масу, обробляю ть у вигляді котлет і биточків завтовш ки 1 см, обкачую ть у сухарях. К отлети й биточки дл я дієти № 2 не обкачую ться. Котлети обсм аж ую ть з обох боків.
С Т РА В И
З СИРУ
Сир — дж ерел о повноцінного молочного білка. С трави з сиру м аю ть лікувальн е значення при захворю ванні печінки. Д л я приготування страв із сиру його протираю ть. ВАРЕНИКИ ЛІНИВІ (ДІЄТИ № і , 2, 5, 6, 7, 10) 100 г сиру, 10 г цукру, 20 г борошна, 5 г масла, ]/4 яйця. В перетертий сир додаю ть яйце, цукор, борошно, м асу виміш ую ть, ви к ладаю ть на дош ку, посилану борош ном, і розкачую ть пластом , який розрізаю ть ром бикам и. В арять вареники в киплячій воді. В ийм аю ть ш у мовкою і посипаю ть цукром або поливаю ть м аслом , щ об вареники не склеїлись. ЗАПІКАНКА СИРНА З МОРКВОЮ (ДІЄТИ № 1, 2, 5, 6, 7, 10) 70 г сиру, 10 г манних крупів, 10 г цукру, 1 морква, '/а яйця. М оркву варять, труть на тертці або пропускаю ть через м ’ясорубку, додаю ть протертий сир, м анні крупи, яйце, цукор. М асу виміш ую ть, ви к лад аю ть у сковороду або лист, зм ащ ений м аргарином або м аслом, і за п і каю ть протягом 15—20 хв у духовці. П ри подаван ні поливаю ть сметаною.
Карнавал ПІД
парасолькою
Якщ о у вас хоч одна дитина, то в цьому р а з і принайм ні двічі на рік — на день її народж ення і в свято новорічної ялинки — м аєте добре-таки по м ізкувати н ад тим, як прийняти м аленьких д рузів ваш о ї доньки чи сина, як р озваж и ти їх, чим почастувати.
П ерш а «товариська зустріч» — то і наука для м аленької людини. І хто, як не батьки, а ще й бабуня та дідусь, допом ож уть м алюкові опанувати її. Щ об свято проходило невимушено, весело і все ж гладесенько-рівне сенько, до нього слід завчасно підготуватися. З а м а л о д л я кожного гостя приготувати подарунок (діти і в гостях лиш аю ться д іт ь м и ) , й подбати про те, щоб стіл був приваблюючим. Д о речі, дитяче товариство ваш их к у лі нарних здібностей ще не здатне достатньо оцінити. Тому м ожна об м е ж и тися звичайними бутербродами і тістечками, тільки б а ж а н о робити їх з «секретом». А головне ж , щоб дозвіл л я проходило весело, з вигадкою, цікаво. З г о дом ви набудете в цій справі і досвіду, і вміння, ваш і гості знатимуть, що в домі ваш ої дитини на них чекають «фірмові» страви і «фірмові» р о зв а ги, а вперше постарайтеся нічого не пустити на самоплив (мовляв, якось там буде), передбачити, по можливості, кожну дрібницю. Д л я першого свята не радимо запрош увати й д у ж е багато гостей — вісім — десять хлоп чиків і дівчаток досить. М о ж н а приготувати «костюмований бал» — діти л ю бл ять переодяган ня. П опулярні розваги — атракціони, зм аган ня можна урізноманітнити оригінально влаш тован им «буфетом» під... парасолькою. Так-так, зви ч ай ною парасолькою, прикріпленою до люстри, або ще якось пристосованою посеред кімнати, наприклад, м іж двома зсуненими столами. А прикрасити таку парасольку, позбавити її утилітарного вигляду м ож н а з допомогою надувних різнокольорових гумових шарів, довгих китиць з цигаркового паперу, стрічок серпантину тощо. Тут ж е м ожуть висіти м аленькі фанти одного з атракціонів — майбутньої безпрограш ної лотереї. Н а столі під парасолькою поставте всі страви. І весь час не забувайте уважно контролювати розваги. Д л я дітей вони невимушено випливатимуть одна з одної, але ви, дорослі, маєте знати, що за чим йтиме. А з а р а з з а прошуємо вибрати щось із запропонованих закусок.
БУТЕРБРОДИ Улюблені бутерброди — м аленьке видовжене печиво (типу к рекера), на яке покласти досить товстий ш ар дитячої сиркової маси або звичайного свіжого сиру, розтертого на пишну масу із сметаною, з а п р а в леного ваніліном або ванільним цукром, прикрашеного часточками апель сина чи м анд ари на і ш маточками волоського горіха. З ам ість апельсина можна покласти к р у ж а л ь ц я червоного яблука. Зелені бутерброди — н арізан і шириною в 3 см смуги чорного хліба. Н а них зверху кладуть розтертий сир, який д л я гострішого см аку м ожна розтерти з невеликою кількістю сиру «рокфор». Зверху посипати подріб неною зеленню цибулі або петрушки, прикрасити маринованими гриб ками. Ж ов ті бутерброди — тоненькі скибочки білого хліба, покраяні, в свою чергу, на фігурні шматочки, обкласти яєчною пастою: 100 г вершкового м асла розтерти з трьома звареним и круто яйцями, додати посіченої цибу лі, солі і трохи перцю. П ри кр аси ти червоними «крапками» з мариновано го червоного перцю або бурячка.
П ікан тн і бутерброди — такі, як і д л я попереднього бутерброда ш м а точки хл іб а, обклад ені пастою з сиру, розтертого з невеликою кількістю верш кового м асл а і якн айдрібніш е посіченого оселедця, який зазд ал егід ь добре вимочують спочатку у воді, а потім у молоці. Звер х у притрусити посіченою цибулею і ш м аточкам и м аринованого перцю. ГАРЯЧІ КРУЖ АЛЬЦ Я К ілька сардел ьок обчистити від ш кірок, порізати на півсантиметрові кр у ж альц я. П риготувати таку сам у кількість к р у ж алец ь м ал о сольних огірків і дер ев’яних «виделок» — очищ ених від сірки сірників. П еред п одаванням на стіл к р у ж а л ь ц я сардел ьок покласти на добре розі гріту сковороду з ж иром , дати підрум ’янитися, на кож н е к р у ж ал ьц е по класти ш маточок огірка і проколоти «виделкою». ХРУМТЯЧІ ГРІНКИ Н апівчерству булку порізати на к р у ж ал ь ц я, п ом азати маслом, посипати подрібненим на буряковій тертці гострим сиром. П еред п о даван ням поставити на одну-дві хвилини в нагріту духовку. ПИРІЖ ЕЧКИ З СЮРПРИЗОМ П івпачки д р іж д ж ів розвести невеликою кількістю м олока, до дати по одній чайній л о ж ц і цукру й борош на, добре вим іш ати, поставити в тепле місце, аби підійш ло. Тим часом 0,5 кг борош на всипати в миску, додати д р іж д ж і, 4 ж овтки, збиті із склянкою цукру, влити склянку теп лого м олока (тісто м ає бути не густим ), добре вимісити, додати під кінець півпачки розтопленого м аргарину, трохи ван іліну або ванільного цукру. П оставити тісто в тепле місце, щ об підійш ло. В зяти невелику кількість виш невого повидла, трохи абрикосового дж ем у, все це зм іш ати із склян кою мелених горіхів, невеликою кількістю м олока і цукром за смаком і трохи проварити. В ід ш каралуп и обереж но очистити один горіх (так, щоб він зали ш и вся зовсім ц іл и м ). Б рати потроху тіста, р озп равляти його на долоні. Н а к р у ж ал ьц я з тіста укласти «ф арш » і зліпити. В один з пирі ж ечків покласти цілий горіш ок. Готові пиріж ечки покласти на змащ ений ж иром лист. Зали ш и ти в теплі, щ об тісто трохи підійш ло, потім змастити білком і поставити у підігріту духову ш аф у. П екти, поки пиріж ечки під рум ’яняться. Той з учасників заб ави , хто натрапить на пиріж ечок з горіхом, стане «королем забави » і отрим ає спеціальну винагороду. КОКТЕЙЛЬ
ф руктовий
П рокип ’ятити 3Д склянку цукру з склянкою води, остудити, до дати сік з одного лим она чи апельсина, влити 4 склян ки яблучного соку, додати м інеральної води (1 с к л я н к а). Все добре розм іш ати. Л им он чи апельсин промити під гарячою водою і порізати кр у ж альц ям и . П риготу вати високі склянки, вінця їх ззовні зм астити білком і занурити в цукор-
пісок. К р а ї склянки ніби вкриті інеєм. Н аповнити склянки коктейлем на три чверті. К ож ен з п ластівців лимона або апельсина н ад різати в одному місці по радіусу від ш кірки до середини і через цей н ад р із насунути на склянку. В кож ну склян ку встромити кольорову соломку і покласти ш м а точок льоду. С лід п ам ’ятати, щ о дітям не м ож на д авати надто охолодж ених напоїв. «ШАМПАНСЬКЕ» Д л я приготування «ш ам панського» потрібні пляш ки, що добре закорковую ться. Д о кож ної пляш ки покласти горіш ок д р іж д ж ів , всипати З чайні лож ки цукру, покласти кілька ізю минок і влити переварену теплу воду. П ляш ки закоркувати і поставити на 1—2 дні в тепле місце на кухні, а перед подаванням , не відкриваю чи пляш ок, остудити. Н а цдийки пляш ок прив’язати різноколірні кокарди і поставити на імпровізований буф ет під парасолькою . В ідкривати в останню хвилину — перед розливанням в склянки. СОЛОДКІ ЯЄЧКА 10— 12 половинок персиків обереж но вибрати з компоту і від кинути на сито. 1 чайну л о ж к у ж елати ни зали ти невеликою кількістю хо лодної води — щоб розм окла. Збити на піну 6 білків, поступово всипаю чи 400 г цукру-піску, а ж поки піна стане зовсім густою. Д о д а ти сік з двох лимонів і подрібнену ш кірку з одного лим она, а наприкінці розчинену у невеликій кількості гаряч ої води ж елатин у. З л егк а вим іш ати, розкласти крем в 10— 12 м аленьких крем анок, покласти половинки персиків, щоб лиш е трохи зан урю валися у крем. ПОЛУНИЧНЕ МОРОЗИВО П івк іл о гр ам а зам орож ених полуниць потримати трохи на ситі, потім покласти в глибоку тар іл ку , посипати цукровою пудрою (п івскл ян к и ), поставити цю та р іл к у на миску з гарячою водою, поки полуниці роз м орозяться. Збити 6 ж овтків з склянкою цукрової пудри, розвести м оло ком з ван іллю і зали ти, помішуючи, гарячим молоком (всього 1 л ). Влити цю м асу в ем альовану каструлю . П оставити її на невеликий вогонь і про довж увати розм іш увати, не даю чи закипіти. Зн яти з вогню і охолодити, часом поміш уючи. З розм орож ених полуниць вибрати н ай кращ і (п ри бли з но половину із за га л ьн о ї к іл ьк о сті), реш ту збити віничком на піну, п о к ла сти до охолодж еного м олока з яйцям и. П ісл я цього додати цілі полуниці. Щ е трохи збивати, потім від р азу поставити до льодовника і за м о р о ж у в а ти при низькій тем пературі (— 18°С ). В ж е через 10 хв морозиво готове. Готують його за кіл ьк а годин до подавання. В и кл ад аю ть у склян і крем анки і прикраш аю ть ізю м инкам и.
К в іт и
і МИ
У кожного своя особиста дум ка про красу людини, скульптури, архітек турної споруди, п ейзаж у тощо, але краса квітів сприймається одностайно. Квіти — окраса життя. Підсвідомо це ствердять і м алі діти, рученята яких нестримно тягнуться до ніж них яскравих пелюсток, і люди похилого віку, і молоді — всі відчувають на собі велику естетичну силу ніжних зе лених друзів, потребу окраси повсякденного ж и ття квітами. Квіти приносять людині святковий настрій, заспокоюють нервову си стему, відволікають від неприємних думок, розвіюють горе, напоюють приємними пахощ ами повітря. Квіти, догляд за ними — це відпочинок, який відновлює сили після трудового дня. Є навіть нова гал узь медицини, як а вивчає вплив різних рослин і кві тів, а та к о ж квіткових та деревних аром атів на нервову систему людей, відшукує найбільш корисні співвідношення квітів у п ар к ах та садах, у са наторіях. Зветься ця гал узь медицини естетикотерапією. Але потягу до квітів, любові до них ще за м а л о для правильного куль тивування, догляду за квітами. Д о цього треба ще й деякої обізнаності з основними правилам и вирощ ування рослин.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КВІТИ Д л я прикраси квартири, балкону, подвір’я є певні групи кві тів, вирощ ування яких м ож ливе тільки в тих чи інших умовах. Тоді вони віддячать вам рясним цвітінням та буйним ростом. Так, в к імнатах вирощують багаторічні квіти, що прийшли з далеких тропічних або субтропічних теплих країн. Т акі квіти не припиняють свого росту протягом всього року, лише дещ о уповільнюють його восени, та й то на д у ж е короткий час. Такі рослини не скидають свого зеленого вбрання або гублять лише невелику кількість старих листків, які о д р а зу ж заміняю ться новими. В зв ’язку з тим, що в південній півкулі (звідки родом більшість кім натних рослин) річні сезони змінюються відмінно від північної, періоди відносного спокою (сну рослин) припадають часто на літній період, а пе ріоди буйного росту і цвітіння наступають у таких рослин я к р а з тоді, коли осіння ім ла та морозні хуртовини припиняють ж и ття наш их звичайних
грунтових рослин. О тж е, тендітних тропічних гостей наш их кім н ат в ж о д ному р азі не м ож на вирощ увати у відкритом у грунті на У країні. Тільки на південному у зб ер еж ж і К рим у д еяк і з них витримую ть наш у зиму під належ ною ковдрою листя, тирси або торфу, якою ретельно вкриваю ть їх дбайливі господарі. Д е я к і квіти, щ о пізно квітую ть на грунті і не витримую ть прим орозків (індійські хри зан тем и ), зан осять у кім нати і дотримую ть там до цвітіння, після якого в хатніх ум овах д а л і вж е не культивую ть. Р я д ш ироко р оз повсюджених, вирощ уваних в к ім н атах тропічних рослин є однорічними (кальц еол ярія, ц ін ерарія тощ о, які відм ираю ть після цвітін н я). В к ім н атах м ож на вирощ увати так о ж і деякі грунтові рослини: цибу леві та кореневищ ні (нарциси, гіацинти, тю льпани, к о н в ал ії), які потре бують особливих способів культивування, та однорічні грунтові квіти (л ев кої, петунії, квасолю та ін.). В кім натних ум овах вирощ ую ть так о ж декотрі субтропічні плодові деревні рослини — лимони, м андарини, інж ир, апельсини, фейхоа, гран ат та тропічні — кофе, к ак ао , парагвайський чай тощо. Б ал кон и прикраш аю ть та к о ж кімнатним и квітам и з товстим ш кірястим листям (пальм и, фікуси тощ о). Ц і квіти виносять на балкон, лиш е коли потепліє. К рім того, м ож на ви сад ж увати грунтові одно- або дворічні рос лини (тобто такі, які ростуть і квітую ть протягом одного або двох років, а потім гинуть) і д у ж е обм еж ений асортим ент багаторічних квітів. П о д в ір ’я або садок декорую ть, звичайно, грунтовими одно-, дво- або багаторічним и квітам и, а та к о ж декоративно-квітучим и чагарн и кам и або цибулевими рослинами. К ож на з цих наведених груп рослин потребує особливих навичок в культивуванні. О світлення. З н а ч н а більш ість рослин д л я ш ирокого росту та масового цвітіння потребує б агато сонця, тому висадж ую ть їх на добре освітлених місцях. З однорічних грунтових рослин — майори, однорічні айстри, мак тощо; з д в о р іч н и х — м альви, наперсник, а з групи багаторічних — мак східний, флокси, півонії та багато інш их; з кімнатних — п еларгонія (к а л ач и к), кім натний клен, ж асм ін кімнатний, бугенвілея, л ан тан а, фуксія та ін. Якщ о цим рослинам недостатньо освітлення, їх ріст уповільню ється, зниж ується інтенсивність цвітіння або ж зовсім припиняється. Інш і рослини потребую ть помірного освітлення. В природних ум овах ці рослини зн аходять захист під кронам и великих дерев та чагарників, що створюють тінь. Ц е т а к і однорічні квіти, як л обелія, дворічні — братки, багаторічні — ф ункія, астільбе, кон вал ії, деяк і цибулеві та інші, а з к ім натних — ф іа л к а аф ри кан ська, бегонія королівська. В ирощ ування цих рослин на відкритих д л я сонячних променів місцях пригнічує їх ріст, ц ві тіння відбувається із запізн ен ням і характер и зу ється воно меншою к іл ь кістю квіток і порівняно менш ими їх розм ірам и. Л истя тінелю бних рослин на сонці стає ж овтуватим або зовсім п ід см а женим (утворю ю ться коричневі плям и, кінчики листків те ж стаю ть корич невими) . Рослини, я к і в природі ростуть на м ісцях з густою тінню, не можна культивувати на сонці чи на напівсонячних місцях. Ц е призводить не тіл ь ки до ш видкого ж овтін н я їх листя, а й до повної заги белі.
Коли
всі поїхали з дсму У відпуст ку...
Поливання квітів. Рослини з вологих місць не м ож на культивувати без посиленого поливання. Н естача води призводить до з ів ’янення листків, а потім і всієї рослини. Припиняться ріст, цвітіння, і згодом рослина гине. Ц е стосується таких кімнатних рослин, як бегонія королівська, а з а л ія ін дійська, руелія формозька, к а л а та ін., а з грунтових — примула, аквілегія (водозбір), дельфініум тощо. Якщо ж посилено поливати рослини, як і перенесені до нас з посушли вих місцевостей, вони хворітимуть — в ’янутимуть ніби від спраги, листки почнуть жовтіти, припиниться цвітіння і, зрештою, рослина загине. Д о посухостійких рослин нал еж ать: ціннії (м айори ), кермер, чорнобривці, седуми, кактуси та ін. Тому при культивуванні квіткових рослин в а ж л и в о знати їх «біогра фію», звідки вони родом, що полюбляють і звідси вж е культивувати сто совно до їх потреб. Зе м л я для рослин. Н е менш важ л и ви м є грунт, в який висаджують рослини. А дж е ж від ск л ад у та вмісту поживних речовин у ньому за л е жить кореневе харчування рослин. Які « х а р ч і » — т а к а й рослина. Виявляється, що не всі рослини однаково потребують поживні речовини з грунту. Ті, що звикли у себе на батьківщ ині сп ож ивати велику їх кіль кість (тропічні — бегонії, ф іал ки аф риканські та такі, як жорж ини, цибу леві тощ о), потребують в культурі те ж «висококалорійного» раціону. А рослини з пустельних місцевостей, які харчуються на батьківщ ині помір но, вдячні і в умовах культури за помірне «меню». Ц е — кактуси, пальми та ін. П ри вирощуванні рослин треба стежити з а їх потребою щодо щільно сті грунту. П альми, фікуси, олеандри потребують значно щільнішого грун ту, ніж такі вередуни, як бегонії, азал ії, ф іа л ки аф риканські, котрі в щ іль ному грунті гинуть. Останні віддячують рясним цвітінням при вирощуванні їх в пухкому, повітропроникному грунті. Серед грунтових видів рослин щільний грунт потребують ромашки, майори, кермек, гіпсофіла, чорнобривці, багаторічні айстри, флокси, піво нії, а легкий полюбляють цибулеві, примули, дельфініум, водозбір та інші. П оряд з вимогою до поживності та щільності грунту, слід враховувати й прихильність рослин до його кислотності.
Грунти (аб о штучні зем лесум іш і) буваю ть кислої, нейтральної або луж ної реакції. Грунт з великою місткістю глини за в ж д и м ає л у ж н у р еа к цію. Т орф 'янисті грунти, звичайно, кислу або слабо-кислу реакцію . М ай ж е завж д и рослини з пустельних м ісцевостей потребую ть луж них грунтів, а з болотяних або прирічкових м ісць — кислих. Д о перших рослин відносять більш ість видів кактусів та сукулентів, пальм и, к алачи ки , кальцеолярію , гіпсоф ілу, м айори, хризантем и тощ о. А до других — азал ії, водозбір, примули, кали , арум и, ціперуси та ін. Якщо грунтові квіти якось м иряться з не зовсім пасую чими д л я них грунтами і хоч погано, ал е ростуть в них, то кім н атн і квіти в грунті, який не відповідає їх ж иттєвим потребам, обов’язково гинуть. В з в ’я зк у з цим, підготуванню землесум іш ей д л я кім натних рослин слід приділяти значну увагу, тим більш е, що від цих рослин ви м агається значно пишніше цвітіння та листоутворення, н іж від грунтових рослин. Грунт д л я кім натних рослин ск л ад ається з кількох компонентів у р із них співвіднош еннях, як і і ви значаю ть повітропроникність, пож ивність та кислотність зем лесум іш і. Д е р н о в а з е м л я — є основною частиною м ай ж е всіх зем лесум і шей. Готується вона з напівперепрілого дерна. В р азі необхідності її м ож на отримати при обтруш уванні тільки-но ви різан и х дернин (р азо м із части нами корінців, що оп ад аю ть). З дернин, вирізани х на л у к а х з легким грунтом (супіщ аним або п іщ а ним), одерж ую ть легку дернову землю , а з тих, щ о ростуть на глинястих грунтах,— в а ж к у дернову землю , як у застосовую ть як до д ато к при пере садці великих старих рослин — пальм , олеан дрів, аукуб, калини вічнозе леної тощо. Д ернова зем ля н ад ає сум іш і структурності і вносить до неї грунтові бактерії, необхідні д л я ж и ття рослин. Інколи дернову зем лю м ож на зам іни ти садовою (з саду або городу), . тобто обробленою та підж ивленою землею , чистою від бу р ’янів. Л и с т я н а з е м л я — теж є складовою частиною більш ості зем лесу мішей. Вона додається д л я н ад ан н я пож ивності та пухкості. У творю ється при перепріванні листя. К р ащ і якості м ає зем л я, о д ер ж ан а з ли стя л іщ и ни, липи, берези, буку. Д у б о в а ли стян а зем л я, я к а містить багато танінів, непридатна д л я кім натних рослин. Л и стян у землю з листя каш тан ів м ож на дод авати в суміш і лиш е д л я старих пальм. Якщ о нем ає м ож ливості спеціально готувати листяну землю , то в не великій кількості її м ож на знайти в лісі, по р ів ч ак ах та б ал к ах , ям ах, тобто там , де лист з року в рік накопичується і природньо перепріває. Верхній ш ар перепрілого листя н а 3— 4 см відгрібаю ть, а наступний (5— 6 см завтовш ки) зби раю ть д л я д о д ав ан н я до зем лесум іш і. П ро сівати цю землю не слід. Л и стян а зем л я н а д а є утвореній зем лесум іш і вологостійкості та кис лотності. К рім значних дом іш ок до зем лесум іш і д л я рослин з ніж ним корінням , листяна зем л я п ридатна та к о ж д л я висіву н асіння та р о зсад ж у ван н я розсади. П а р н и к о в а з е м л я (або перегній) виготовляється з добре пере м іш аної сум іш і грунту із старих гарячих парн и ків або з повністю перепрі-
лого гною. Ц я зем ля дод ається в невеликій кількості до зем лесум іш і дл я надання їй щ ільності та пож ивності. О собливо вона п ридатна для пере сад ж у ван н я старих великих рослин, які пересадж ую ть р аз на 3 —4 роки. Х в о й н а з е м л я утворю ється при перепріванні хвої ш пилькових рослин. Вона м ає кислу реакцію ; потрібна тільки дл я вирощ ування і роз м нож ення а з а л ії та рододендронів; дуж е повітропроникна, потребує не впинного до гл яд у за вчасним зволож енням . Кращ ою є хвойна зем ля з со снового лісу. Т о р ф . Структурний торф дод ається у невеликих кількостях при пере садці старих екзем п л ярів пальм, він придатний при вирощ уванні азал ії, болотяних рослин. Т орф окрихта для кім натних рослин непридатна, а для грунтових її застосовую ть як мульчу — присипаю ть поверхню грунту з ме тою зменш ення випаровуванн я вологи з грядок улітку. П і с о к придатний лиш е великозернистий, чистий, річковий. Він так о ж забезпечує повітропроникність. П ісок додається до зем лесум іш і, а так о ж для дренування на денце горщ ика. Д е р е в н е в у г і л л я дод ається в невеликих кількостях до зем лесу міш і з метою н ад анн я їй гігроскопічності, дл я регулю вання кількості во логи та д л я зап обіган н я заки санню суміш і в горщ иках. Воно засто со ву є ться при п ересадці стари х рослин та при утворенні зем лесум іш ей дл я кактусів і деяких сукулентів, а розтерте в порош ок використовується як присипка, що прискорю є загоєння ранових поверхонь у кім натних рослин (кактусів, м олочаїв, алое тощ о). К рім Перелічених складових частин землесум іш ей, д л я деяких рослин мож на (в дуж е обм еж ених кількостях) д од ав ати ще органічні пож ивні речовини такі, як: альбум ін (кров’яне борош но) або кісткове борошно, а так о ж сухий подрібнений коров’ячий послід. О станні компоненти додаю ться тільки д л я тих рослин, які потребую ть дуж е пож ивних грунтів (кали, ам аріліси , деякі бегонії, ціперус). Готувати зем лесум іш і слід за зд а л егід ь , за 2—3 ти ж н і до висадки рослин. Д л я великих рослин землю не просіваю ть або просіваю ть тільки крізь решето, щоб позбавитися від скл а, цегли та реш ток інш их будівельних м атеріалів, великих гілок тощо. Д л я висіву насіння та п ікірування (роз садж у ван н я м аленьких сходів) зем лю слід просівати більш ретельно. С клад ові частини зем лесум іш і вимірю ю ть об’ємними одиницями — відрам и, корзинам и тощо, зволож ую ть і переміш ують. Д о висадки рослин зем лесум іш повинна перебувати в помірно вологому стані. Н а ж а л ь, цією порадою д у ж е часто нехтують, забу ваю ть про те, що деяк і компоненти, віддавш и всю вологу повітрю, не поновляю ть її в достат ній м ірі при повторному зволож енн і після пересуш ки, і практично не б р а тимуть участі в ж ивленні рослин. Ось чому приготовлену зем лесум іш не слід зали ш ати без укриття, якщ о готують її на подвір’ї, її треба прикривати фанерою чи плівкою. З е м л е с у м і ш і . Н иж че наводим о рецепти землесум іш ей дл я н ай більш пош ирених кім натних рослин. 1 1 ч. легкої дернової землі, 1 ч. листяної (можна додати до неї ще Чг ч. торфу, 1 'І2 Ч. парникової (добре перепрілої) або компостної землі чи перепрілого коров’ячого гною та Чг ч. піску. Така землесуміш придатна для посадки або пере
садки гіацинтів, тюльпанів, нарцисів, амарилісів, кали, гемантуса Катерини. Якщо до суміші додати ще 1 ч. легкої дернової землі або замінити ці дві частини лег кої землі на 1У2 ч. важкої дернової, то така земля придатна для вирощування аспарагусів. 2. 1 ч. листяної, Ч* ч. дернової, 1/2 ч. парникової землі або перепрілого коров’яку, Чг ч. торфу, Уіо ч. кісткового борошна. Утворена землесуміш добра для бульбової бегонії, глоксінії, геснерії, папоротей, евхарісів, пілеї, бальзаміну, традесканції та ін. Наведені вище рослини можна пересаджувати також в суміш з 2 ч. хвойної, 2 ч. листяної, '/г ч. парникової землі, 2 ч. піску. В таку суміш можна пере саджувати і цінерарії. 3. 1 ч. листяної землі, змішаної з 1 ч. торфу, У2 ч. дернової, Чг ч. парникової та Ую ч. деревного вугілля. В таку землесуміш пересаджують філодендрони, епіфіллюми, камелії та ін. 4. 1 ч. листяної, '/« ч. дернової землі, 1Чі ч. перепрілого коров’яку або ком посту, у2 ч. кров’яного борошна. Землесуміш придатна для амарілісів, циперусів, зефірантесу, кали, клівії. 5. 2 ч. парникової, 1 ч. листяної землі, У2 ч. торфу, У2 ч. піску та, якщо є, У6 ч. кісткового борошна або Ую ч. кров’яного борошна (альбуміну). Суміш придатна для руелії, пілеї, хлорофітуму, декоративного томату (солянум), бегонії. 6. 1 ч. легкої дернової, 1 ч. парникової, */2 ч. листяної землі, 1Д ч. кістко вого борошна та ‘Д ч. торфу — для гемантусу, примули, лимонів, кріну Мурі та інших. 7. 2 ч. листяної, 1 ч. парникової землі, '/2 ч. піску, можна додати ще У10 кров’я ного борошна, останнє можна замінити пудретом. Суміш придатна для посадки бегонії, фіалки африканської, стрептокарпуса, колюмнеї, ізоломи та ін. 8. 2 ч. листяної, 1 ч. парникової землі, >/г ч. піску та У4 ч. добре подрібне ного сухого коров’яку (можна додати останній і в розчиненому вигляді) — у цю землесуміш можна пересаджувати ті самі рослини, що наведені в попередньому пункті (7 п.). 9. 2 ч. листяної землі, 2 ч. торфу, У2 ч. піску, '/в ч. моху, ’/7 ч. подрібненого деревного вугілля — для бромелійових (більбергії пониклої) та деяких видів орхі дей, які можна вирощувати в кімнатах. 10. 2 ч. листяної, 1 ч. парникової, 1Чг ч. дернової землі, у2 ч. піску. Така зем лесуміш придатна для гібіскусу (китайська троянда); юстиції, евпаторіуму, оле андру, жасміну голоквіткового, лантани 3—4-річних пальм, фікусів, пеларгонії, лимонів, інжиру та інших декоративно-листяних рослин. Для старих екземплярів цих же видів рослин можна додавати до суміші замість І1/* ч.—2 або 2У2 ч. дер нової землі та хи ч. перепрілого розтертого коров’яку, кров’яного або кісткового борошна Ую ч. та подрібненого деревного вугілля. 11. 1 Ч. ЛИСТЯНОЇ, З Ч. дернової землі, 1 Ч. піску, Ую ч. деревного вугілля — суміш для агави, алое та інших сукулентів. Для кактусів в таку суміш додають подрібнену цеглу та стару штукатурку */ю ч. П ересадж ування. К ращ им строком д л я пересадки кімнатних рослин е березень — травен ь м ісяці, тобто весняний період. Щ орічно треба п ересадж увати ф іал ки аф р и кан ські, прим ули, ж асм ін С ам б ак а, бегонії, глоксинії, пеларгонії, колеуси, ам ари ліси , клівії, ф уксії, бальзам іни , а з а л ії, гортензії, кім натні липи, бром елійові, лан тан у, ю сти цію, асп арагуси , папороті, ціперуси, хлороф ітум и та ін. М ален ькі пальми, фікуси, кали ну вічнозелену, лимони, л ав р благородний теж п ересадж у ють щорічно, а старіш і екзем п ляри — р а з на 2— 3 роки. П ересад ж у вати рослини слід в горщ ики дещ о більш і, ніж попередні, але дуж е великі горщ ики ш кодять рослинам. П еред пересадж уван н ям рослини сл ід полити так, щ об у ся грудка зем лі була вологою, якщ о зем ля суха, то грудка розп адеться і коріння рослин уш кодиться.
П ідготовлену рослину береж но беруть у ліву руку, постукуючи краєм перевернутого горщ ика по краю стола, знім аю ть його правою рукою, трохи обж им аю ть грудку, знім аю чи нижній ш ар грунту та ш ар зем лі зверху, видаляю ть гнилі корінці, якщ о вони є, і ставлять рослину в за зд а л егід ь приготовлений чистий горщ ик, з заклад ен и м черепком отвором і н аси п а ним на денце (2—3 см) ш аром піску. Установлюючи рослину в горщик, треба її заглибити (вона не повинна бути вищ е краю го р щ и ка), а має стояти так, щоб після досипання свіж ої зем лі зверху зали ш ал о ся ще віл ь не місце дл я поливання водою. Д осип ану свіж у землю ущ ільню ю ть по бо ках плоскою дощ ечкою або кілочком. П ісля пересадж ування рослину поливаю ть водою і на 2— 3 дні ставлять в притінене місце. П ідж ивлення. Ч асто лю бителі квітів, нам агаю чись прискорити ріст рос лин та поліпш ити Їх цвітіння, ретельно і часто підж ивлю ю ть їх най різн о м анітніш ими добривам и. Д ея к і підж ивлю ю ть розчинами м інеральних добрив, що продаю ться в квіткових м агази н ах, а інші, на ж а л ь, викори стовую ть на свій розсуд та к і «добрива», як касторову олію, воду після миття посуду тощо. П риродно, рослини, які довго не пересадж ували сь, слід обов'язково підж ивлю вати (якщ о нем ає змоги пересадити Їх вчасно), а л е таке п ідж и в лення треба проводити розумно, та к щоб воно справді доп ом агало росли ні, прискорю вало її ріст або поліпш увало цвітіння. Н асам перед слід пам ’ятати, що кращ им часом д л я підж ивлення кім натних рослин є весняний та літній періоди (за винятком тих видів, які відпочиваю ть сам е в цей період). Д л я нових листків та пагонів, появу і ріст яких прискорю ю ть внесені добрива, у цей час є вдосталь сонячного світла і розвиток рослин відбувається нормально. Якщ о ж прискорю вати його восени або взимку, то нестача сонця позначатим еться на рості рослини. П агони почнуть витягуватись, кволіти, листки через нестачу світла будуть світло-зеленими, невеличкими. О тж е, підж ивлення рослин сл ід починати з березня по серпень. К ількість добрив теж треба регулю вати. З а н ад то підж ивлені рослини починають д авати надм ірно велике листя, ваги якого стебло не м ож е витримати. Воно падає, робиться водянистим, м’яким. Л истки згодом починають викривлятися, рослина губить д е к о р а тивність і гине. Тому підж ивлення розчинами рекомендованих добрив (н ап ри клад, «Ф лора» або розчин та к о ї суміш і м інеральних солей: 14 г азотної, 10 г к алій ної та 12 г суперф осф ату на 10 л води) слід провадити не частіш е одного разу на 15 днів. Крім підж ивлення м інеральним и добривам и, мож на вносити тако ж органічні добрива. К ращ им и з них є розчин збродж еного коров’ячого по сліду з розрахунку 1 л на 10 л води. П ідж ивлю вати касторовою олією , молоком, м ’ясною водою або водою після миття посуду та іншими «оригінальними» сум іш ами не реком ендує ться. Т акі необгрунтовані додачі, як правило, доводять рослину до загибелі. П ідж и влю вати рослини слід не раніш е, як через 2— 2,5 м ісяц і після п ересадж ування. Я кщ о в землесум іш додано органічні доб рива (коров’як, альбум ін, к іст кове борошно тощ о), то п ідж ивлю вати в перший рік посадки не треба зовсім.
Г ідропоніка — вирощ ування рослин без грунту, тільки на пож ивних розчинах, які м істять всі необхідні д л я росту і розвитку м інеральні солі.
Д л я гідропоніки потрібні особливі подвійні горщ ики. Один з яких, внутріш ній, дірчастий, заповню ється нейтральним субстратом (гравієм , керам зитом , тирсою та ін.), в який ви сад ж ується рослина. Такий горщ ик встановлю ється в другий, більш ий, що наполовину н а повню ється поживним розчином, який по м ірі всм октування доливається водою і кож ні 1— 1,5 м ісяці зам іню ється новим, свіж им . Н а гідропонічних розчинах дуж е вд ал о м ож на вирощ увати такі рос лини, як арум и, сціндапсус, тр адеск ан ц ії, евхаріс, кали, ам ари ліси , троян ди та інші рослини. Н а гідропоніці вирощ ую ть та к о ж овочі (огірки, помі дори тощ о), якими ми зі см аком ласуєм о взим ку та р ан н ьої весни. Гідропонічний спосіб вирощ ування п о зб авл яє клопоту по завезенню зем лі та склад ан н ю землесум іш ей, а так о ж по щ оденному поливанню рослин. Р озм нож ення. Всі квіткові рослини пош иреного на У країн і асорти менту м ож на розм н ож увати насінням . А ле є чим ало таки х (особливо серед кімнатних видів рослин ), які розм нож ую ться і так званим вегетативним ш ляхом, тобто ж ивцю ванням (вкоріненням відр ізан и х частин рослин — верхівкам и пагонів, листям , частинам и коріння тощ о), ділен н ям кущ ів, відводкам и, щ епленням та цибулинам и-діткам и. Р о з м н о ж е н н я н а с і н н я м . Цим пош иреним способом розм но ж ую ть одно-, дво- та багаторічн і грунтові рослини, а так о ж багато видів кімнатних рослин. Н асіння квітів висіваю ть навесні в за зд а л е гід ь приготовлені посівні ящ ики (50X 45X 12 см) або череп’яні мисочки, наповнені просіяною л и стя ною землею . П оверхню зволож еної зем лі розрівню ю ть і зл егк а ущ ільню ють спеціальною дощ ечкою . В елике насіння висіваю ть у борозенки, а д р іб не— по поверхні зем лі. П отім насіння вкриваю ть тонким ш аром грунту. Д у ж е дрібне насіння петунії, примули, ц ін ер ар ії, бегонії та інших видів перед висіванням слід зм іш ати з чистим річковим піском (у віднош енні 1 : ЗО), а потім вж е сіяти. Ц е роблять дл я того, щ об дрібн е насіння рівно мірно розподілялося по всій поверхні грунту. Висіяне насіння в ящ и ках Чи м исочках тр еба полити к р ізь дрібне си течко або з п ульвери затора (для дрібного насін н я, як е не присипається ш аром грунту). П ісля чого посіви вкриваю ться склом або поліетиленовою плівкою. К ращ ою тем пературою д л я вирощ ування квітникових рослин з н асін ня є 22— 24 °С (за винятком деяки х грунтових к в ітів ). Як тільки сходи трохи підростуть, зм іцнію ть, їх тр еба розпікірувати (тобто розсадити вільніш е) в більш ий посуд в таку ж землесум іш . Сходи з середнього за розм іром насіння пікірую ть н а відстан і 4X 4 см в ш ахо вому порядку, а з дрібного — 2X 2 см або 2,5X 2,5 см. Р о зсад ж ен і сходи о дразу ж поливаю ть. П ісл я того, як м аленькі рослинки розростуться та к , що їхні листочки зім кнуться, розсад а готова. Я кщ о це грунтові квіти, то їх ви садж ую ть на постійні м ісця в грунт (на клумби, в р аб атк и то щ о ), а кім н атн і — ви са дж ую ть в горщики.
Щ ойио висадж ен у розсаду, або пересадж ені в горщ ики рослинки, 2 —■ З дні слід захищ ати від прямих сонячних променів (п рикривати марлею , зволож еним папером або ставити подалі від вік н а ); рівном ірно поливати, один-два рази на день обприскувати водою кім натної тем ператури. Р о з м н о ж е н н я ж и в ц ю в а н н я м . Флокси, декоративні ч а г а р ники, кімнатні квіти — колю м нея, плющ, бегонія, пілея, кім н атн а липа, гібіскус, олеандр, алое, бал ьзам ін , пеларгонія, азал ія, тр ад еск ан ц ія, ж а с мин, руелія, ю стиція та б агато інших розм нож ую ться верхівкам и пагонів, а декотрі л и сткам и (ф іал к а аф ри кан ська, деякі види бегон ії). К ращ им часом д л я ж ивцю вання є весна — початок літа. Із зр ізан и х на 4 —8 см гострим ножем верхівок пагонів ви д аляється ниж нє листя (у гібіскусу, бал ьзам ін у, колю м неї тощ о), а у рослин з вел и ким листям останнє під різаю ть на */з> уникнути зайвого ви п арю ван ня вологи. П ідготовлений ж ивець зр а зу ж висадж ую ть трохи н авскіс у ящ ики з вологим піском ряд ам и на відстані 2,5— 3 см одне від одного і 4— 5 см рядок від ряд ка. П оливаю ть к р ізь дрібне ситечко, прикриваю ть плівкою , вологим папером або м арлею так, щоб покривні м атеріали не торкали ся живців. Н ай к ращ е натягнути поліетиленову плівку на рам у або зробити засклен у рам у і н акривати нею рослини. Д л я найкращ ого вкорінення ж ивців стеж ать за рівном ірним зво л о ж енням грунту, а в ж а р к і дні ще й обприскую ть водою один-два рази на день. Висмикувати кож ен день ж ивці, щ об перевірити чи вкорінилися вони, не слід. Ж и в ц і почнуть вкорінятися не раніш е ніж через 1,5—2 тиж ні (якщ о ж ивцю вання відбувал ося при тем пературі 22—2 4 ° С ). А у видів, які повільно укоріняю ться, через 1,5—2 м ісяці (у а з а л ії, деяки х д е к о р а тивних чагарників тощ о). Ж и вц і з рослин, які м аю ть соковиті пагони (алое, п еларгонія, седуми та ін ш і), перед посадкою у вологий пісок слід трохи п ід в’ялити, тобто залиш ити зрізан и м и в сухому зл егк а притіненому місці (в кім наті на столі тощ о), н а 1—2 доби д л я пеларгонії і на 4—5 діб д л я седум ів, алое. П ісл я та к о ї обробки ж ивці, як звичайно, висадж ую ть у вологий пісок, який, до речі, є н айбільш придатним субстратом д л я вкорінення всіх квітникових рослин, пош ирених в кім натній культурі, за винятком а з а л ії, яку ж и в цюють в хвойну зем лю або в торф відповідної дл я неї кислотності. Ж и вці, що добре вкорінилися, висадж ую ть на постійні м ісця (для грунтових рослин) або в горщ ики з придатною дл я певного виду землесумішшю. П ісл я ви сад ж уван н я їх зр азу ж поливаю ть і на д ек іл ьк а днів захи щ аю ть від прямих сонячних променів. Р о з м н о ж е н н я д і л е н н я м . Т акий спосіб розм нож ення п ри дат ний дл я рослин, які ростуть кущем, або м аю ть кореневищ е — півники, хри зантеми, багаторічні айстри, дельф ініум , функія, седум прекрасний, флокси, півонії, папороті, аспарагуси тощо. Д іл я т ь рослини рано навесні (за винятком півоній, які кр ащ е ділити восени — у ж о в тн і). Весь кущ обереж но викопують з зем лі, обтруш ую ть її і чистим ножем розрізаю ть (кущ або кореневищ е) так, щ об на р о зд іл е них частках залиш илося не менше як 2—3 добре розвинені бруньки або пагони. М ісце р озрізів у рослин з м ’ясистим корінням (півонії) або коре-
невищсм (півники, функія) кращ е притрусити товченим деревним вугіл лям , щоб запобігти загниванню. Розм н ож ені рослини негайно в и с а д ж у ю т ь в з а зд а л ег ід ь приготовлені місця на г р я д к а х або клу м бах і в і д р а з у ж поливають та на кілька днів за хищ аю ть від сонця. Т ак само р о зм н о ж у ю ть і ж орж ин и, у яких ро зд іл я ють бульбокорені так, щоб к ож н а п о д іл ен а одиниця м а л а 1—2 добре роз винених бруньки. Д іл ен н я м ро зм н ож ую ться й рослини, придатні щорічно утворювати паростки або нові м ал ен ь к і рослини-діткн. Т аким способом розмножують клівії, кали, цибулеві рослини — лілії, мускарі, гіацинти, тюльпани тощо. Молоді рослинки, які вид ал яю ть від материнської рослини при пере садці, висадж ую ть у маленькі горщики аб о спеціальні грядки, т а к звані ш кілки (для грунтових рослин), де р етел ьн о догл яд аю ть їх до дорослого стану, а потім ви садж ую ть на клумби тощ о. Розмноження в і д в о д к а м и застосовується здебільш ого для грунтових рослин, які м аю ть довгі, с л а н к і пагони, а т а к о ж і д еяк их к ім натних рослин (плющі, папороть-нефролепіс, руелію, пілею та ін.). П агін рослини пригинають до землі (у одерев’янілих пагонів роблять знизу невеликий надріз, у н апіводерев’ян іл н х або м’яких цього робити не треба) спеціальною д е р ев’яною «виделкою» (зробленою із зрізаного роз гал у ж е н н я якоїсь сухої гілки) приш пилю ю ть до грунту і присипають землею. В кімнатних умовах пагін при ги н аю ть у поставлений обабіч гор щ ик з листяною землею або з її сум іш ш ю з піском, занурюють середню частину пагону в землю і знову присипають та поливають. Через деякий час в місці згину утворюються корінці. Т а к звана спляча брунька, ро зташ ована проти місця окорінення, починає рости. Тепер можна відокремити молоду рослину від старої, відрізавш и материнський пагін біля сам ої землі, обабіч молодої рослини, і, якщ о є потреба, пересадити молоду рослину на інше місце. Відводкам и хороше розмножуються і ж орж и ни . Р о з м н о ж е н н я щ е п л е н н я м . Щ епленням розмножуються н ай частіше рослини, у яких пагони одерев’янілі,— троянди, клематіс, лимони, азал ії, бузок та інші декоративно-квітучі чагарники. Спосіб щеплення полягає в тому, що на відрощений, підготовлений з а здалегідь пагін підщепи прищеплюється (вкл а да єтьс я в Т-подібний розріз кори пагону підщепи) зр із а н а з маточної рослини брунька з невеличким ш матком кори з деревиною (так званий спосіб окуліровки). Або зрізаний навскіс ж ивець (п ри щ е п а), який п р и к ладається до зрізаного т а к само навскіс пагону підщепи і обмотується щ ільно вовняною ниткою, поліети леновою стрічкою або рогожею (щеплення «вприклад»). Через деякий час вставлен а, наче у віконце, брунька або щільно притулений живець п ри щепи починають рости на підщепі, тобто на другій рослині. Троянди прищеплюються до шипшини в серпні, бузок — рано навесні, лимони — влітку. Вигонка рослин. Д о одного з своєрідних способів культивування рос лин н ал еж ить вигонка, тобто прискорення росту і розвитку рослин штуч ними засобами. Регулюючи температуру, зниж уючи або підвищуючи вологість оточую чого повітря, підсилюючи або знижуючи інтенсивність освітлення, можна
досить легко примусити рослину вийти із стану спокою, прискорити д ія л ь ність різном анітних ф ізіологічних процесів, що відбуваю ться в ній, стим у лю вати ріст листків та пагонів, викликати передчасне цвітіння. О панувавш и цей метод, мож на взим ку одерж ати квіти цибулевих рос лин (тю льпанів, гіацинтів, н арц и сів), півонії, кон вал ії, півників, прим у сити цвісти бузок та інші декоративно-квітучі чагарн и кові рослини. Усі цибулеві маю ть цікаву особливість: після цвітіння під дією сонячних про менів в листках починається прискорене виготовлення з вуглецю та води поживних речовин, які ш видко «відправляю ться» вниз до цибулини. В ос танній, як в комірчині, вони відкладаю ться «про запас». Як тільки зап асів відкладено вдосталь, листки, що відіграл и свою роль, відм ираю ть. П ід землею зали ш ається цибулина — видозм інена брунька. Д о речі, на відміну від деревних бруньок, цибулина форм ується завж д и під землею і має зар одки м айбутніх листків, коренів і навіть м ає м аленький готовий квітконіс з зародк ам и квітів. К рім того, цибулини заготовляю ть досить великий зап ас поживних речовин, за допомогою яких вони зд атн і пере бувати в стані спокою доти, доки не утворяться відповідні умови тем п ер а тури та вологи, при яких вони починають ш видко рости і виганяти квітко ніс із суцвіттям. Цю особливість і використовую ть квітникарі. З а п ас поживних речовин витрачається економно, поступово, тому при культивації цих рослин д у ж е важ ливим є процес зб еріганн я, при якому регулю ванням тем ператури м ож на прискорити або уповільнити витрати поживних за п асів рослиною. Д л я м айбутньої вигонки, як тільки листя пож овкне і зів ’яне, обереж но викопую ть цибулини з грунту, очищ аю ть від зем лі, р о зкл ад аю ть в один шар на просуш ування в затіненом у місці під дахом , на легком у вітерці. Через 2— 3 доби просуш ені таким чином цибулини сортую ть, відбираю ть з них найщ ільніш і, здорові (не обов’язково найкрупніш і) і відк ладаю ть окремо у м арлеві торбинки по 10— 20 шт. у кожну. Торбинки з одібраним и цибулинам и підвіш ую ть у сухому темному про холодному приміщ енні до висадки у серпні-вересні в горщ ики. Д о цього часу слід підготувати горщ ики, насипати на денце д р ен аж з піску або г р а вію, потім ш ар зем лесум іш і 3—6 см , за л е ж н о від розм іру цибулини, і зл ег ка ї ї утрам бувати. Знову насипати тоненький ш ар піску (0,5— 1 см) під сам е денце цибулини і лиш е після цих приготувань м ож на ставити цибу лину у горщ ик і щ ільно обсипати землею , щоб над поверхнею зем лі була Уз цибулини. Якщ о цибулини дрібні, їх м ож на висад ж увати по кіл ьк а ш тук в один горщик. П ісл я посадки горщ ики поливаю ть, стеж ачи за тим , щ об во д а не по трап и л а на поверхню цибулини. Звол ож и ти землю після посадки м ож на й так: горщ ик з рослинам и поставити денцем у воду і зали ш и ти до того часу, доки поверхневий ш ар грунту не зволож иться. Горщ ики з нарцисам и, гіацинтам и, тю льпанам и, конвалією , крокусам и відр азу після посадки ставл ять у темне, прохолодне місце з тем п ерату рою 2— 4 °С, де й трим аю ть до строку вигонки. Н ехтування цим основним правилом культивування цибулевих призводить до негативних р езу ль татів.
Як тільки н астав баж ан и й строк вигонки, тобто виведення рослин із стану спокою, їх переносять до прим іщ ення з вищ ою температурою (12— і 6 ° С ), ал е знову ставл ять у темне місце або закр и ваю ть верхівки цибу лини темним папером чи ковпачкам и з нього. Затін ен н я трим аю ть доки не з ’явл яться забар вл ен і бутони, після чого горщ ики з рослинам и негайно виставляю ть на яскраво освітлене місце (підвіконня тощ о). О тж е, коли наступає час росту, цибулеві потребую ть більш е теп ла й багато світла. Якщ о цибулинам не дати так о ї різном ан ітн ої тем пературної обробки (тобто на початку — низької, а потім ви со ко ї), то вони почнуть давати зр а зу листки, як і та к ш видко ростимуть, щ о пригнітять ріст квіткової стрілки. Д л я подовж ення цвітіння вигнаних рослин реком ендується переста вити рослини в прохолодне місце, де б аж ан о трим ати їх не на повному сонячному освітленні. П оливати слід рідш е. П ісля цвітіння квітконоси зрізаю ть, не допускаю чи до з а в ’язуван н я насіння, ал е продовж ую ть рівном ірно поливати доти, поки листки не поч нуть з а в ’яд ати самі. Л иш е тоді поливати м ож на рідш е і через деякий час зр ізати м ай ж е зовсім зів ’яле листя. П ри вигонці цибулевих (нарцисів, гіацинтів, тю льпанів) треба п а м’ятати, щ о не всі сорти однаково добре виганяю ться. П ри культивуванні на вигонку враховую ть тако ж і те, щ о різні сорти квітую ть у різні строки. О тж е, д л я розтягування цвітіння сл ід придбати сорти ранньоквітучі, середньоквітучі та пізні, або ви ставляти на вигонку рослини у різні строки (тобто одну партію горщ иків виставляти в тепле прим іщ ення, припустимо, в середині грудня, другу — на початку січня, третю — в кінці січня, а чет верту — на початку лю того то щ о ). Використані цибулини дл я вигонки на другий рік непридатні. їх ви садж ую ть у грунт д л я відпочинку. Вигонка конвалій провадиться т а к сам о, я к і вигонка цибулевих. А при готуватися до вигонки к он валій сл ід так: наприкінці л іт а або на по чатку осені в лісі викопують кореневищ а кон вал ії, одбираю чи ті, які маю ть гарно виповнені квіткові бруньки (більш і за розм іром , округліш і в порів нянні з звичайним и листовими бр у н ьк ам и ), а непридатні д л я вигонки з а лиш аю ть на місці і прикопують. П ринесені додом у к о н вал ії ви садж ую ть у низенькі мисочки або не величкі горщ ечки в легку зем лесум іш (як д л я ц и булеви х). Рослини 1—2 рази поливаю ть і через 2—3 тиж ні виносять в темпе прохолодне місце на відпочинок, де вони зберігаю ться до часу їх присгановки на вигонку. Я кщ о баж ан о, щ об рослини розцвіли до Н ового року, вигонку слід почати десь на початку грудня або в останні дні ли стоп ада, враховую чи, щ о рослинам потрібно 3—3,5 тиж ня від пристановкн до цвітіння. П ісля того, як м іж листям з ’явл яться квіткові стрілки з бутонами, ковпачки знім аю ть, а рослини переставляю ть ближ че д о світл а. Т ем п ера тура тепер м ож е бути й нижчою. К о н в ал ії зд атн і цвісти не тільки в особливій зем лесум іш і, а й в будьякому вологому, навіть штучному суб страті моху, піску, тирсі тощо. Але дл я цього викопувати кон вал ії сл ід пізніш е, тоді, коли листя зовсім по ж овкне. О діб ран і кореневищ а, що зн аходяться вж е в стані глибокого спо
кою, переносять в прохолодне (2— 4 °С) сухе приміщення і вклад аю ть у чистий пісок. Н а початку грудня їх виносять з цього сховища і занурю ють разом з коренями на 12— 15 годин у теплу воду з температурою ЗО— 35 °С, тобто роблять т а к звані теплі ванни, які прискорюють вигонку рос лин. Д у ж е ва ж л и во протягом всього періоду підтримувати рівномірну температуру. П рактично досягнути цього м ож на, вкриваю чи посуд з водою й зануреними в ньому рослинами ковдрою та утрим анням його на теплому місці (на б а та реї чи біля неї). Теплу ванну м ожна замінити витриманням рослин, що виганяються, в холодильнику при температурі не нижче 1—2 °С протягом 2— 3 тижнів, після чого в и сад ж увати їх у мисочки, я к звичайно, в мох, пісок тощо і виставляти в приміщення з високою температурою прикритими темними ковпачками. Посуд з рослинами вносять в кімнату з високою температурою (25— 28 °С) і щодня старанно поливають. Д о появи пуп’янків рослини повинні перебувати у темряві (їх накриваю ть ковпачками з чорного паперу тощо). Добре, якщ о є м ожливість розмістити посуд з рослинами так, щоб денце мисочки обігрівалося, тобто, щоб коріння о дер ж ув ал о більш високу тем пературу, ніж листки, що відростають. Щоденно слід обприскувати росли ни водою кімнатної температури. Щ об милуватися взимку або на початку весни квітучим бузком, треба з а зд а л ег ід ь ви сад ж увати 3— 4-річні рослини з добре розвиненими квітко вими бруньками в горщики. Восени, коли листя опаде, їх ставлять в хо лодне, темне приміщ ення з температурою 1—2 °С, де рослини тримають до сроку вигонки, враховуючи, що після внесення в тепле приміщення цвітіння відбувається через 2,5—3 тижні. Коли ви остаточно обрали потрібний строк вигонки, винесіть рослини на мороз, так, щоб вони були при температурі мінус 15— 16 °С 18—24 год або при температурі 7— 10 °С близько чотирьох діб. П ісля такого іспиту слід внести їх знову до приміщ ення і зробити їм теплу «ванну», тобто занурити усе стебло рослини (укріпивши її догори горщ иками) в теплу воду (32— 35 °С) на 12— 15 год. П ісля цієї операції рослину витримують при температурі 18— 20 °С в темній кімнаті. Як тільки розвинуться суцвіття, горщики переносять в світле приміщ ення з температурою 22— 24 °С, де і тримають до повного розквіту суцвіть. Д л я того, щоб подовжити цві тіння, розквітлі рослини знову переносять у прохолодне приміщення (з тем пературою 12— 14 °С). Передчасно пробудити від зимового сну м ожна пагони форзіції, ліщини та інших декоративно-квітучих чагарників. Д л я цього за 2—2,5 тиж ні зрізані пагони ставл ять у теплу воду в добре освітленому сонцем приміщенні при температурі 16— 18 °С.
КВІТИ ВДОМА Скаж ем о одверто, що ми м ало буваєм о на природі. 1 чим мен ше ми бачимо її, тим більший у нас потяг до краси перелісків, лісових г а лявин, гаїв, садів, до духм ’яних пахощів шовкових тр а в і квітів. І потяг цей, нестримний і підсвідомий, спонукає кожного звати природу до себе в дім, в кімнати, на балкони, на підприємства, оточувати своє ж иття
рослинами, кім натним и квітам и, які надаю ть ж и тлу особливої п р и вабли вості, затиш ку. П ри краш ати квартири квітам и лю блять усі, але не всім це вдається зробити добре. Ч асто господарі нам агаю ться внести д о кім нати якомога більш е рослин і настільки захаращ ую ть ними прим іщ ення, що рослини стаю ть переш кодою норм альном у існуванню. Д ехто ск ар ж и ться, щ о улю блені ними вихованці нібито й без причин кволію ть і гинуть. Одним з основних сучасних п равил озеленення закритих приміщ ень є помірна, н ав іть невелика к іл ькість їх у к ім н атах. Сучасний інтер’єр м ал о габаритних квартир не пристосований до накопичення в них великої к іл ь кості рослин. 1 ось чому. Рослини виділяю ть леткі речовини — так зван і фітонциди. М абуть усі згодні з тим, щ о в л ісах , на гал яви н ах, у полі легш е ди хається, зн и кає втома. П ісл я прогулянки на природі см ачніш ає їж а , приходить здоровий міцний сон. У чому ж справа? У повітрі, яке ск л ад ається, в основному, з азоту (79 % ), кисню (21 %) і невеликих кількостей водяної пари й вугле кислоти, крім того постійно м істяться д у ж е м ал і дом іш ки різном анітних летких речовин, що виділяю ть рослини, пилу, а в м істах ще й різні спо луки дим у з заводів, ф абрик, автом обілів тощо. Всі леткі рослинні речовини, та к само, як і пил, і пром ислові ви д ілен ня п отрапляю ть у легені, входять у кров і засвою ю ться організм ом лю дини. І в залеж н ості від того, яких дом іш ок більш е, як е їх співвіднош ення, ор ганізм ові стає легш е або вони приносять шкоду. Н ачебто і небагато летких речовин в атм осф ері (кіл ька тисячних долей грам а на кілограм п о вітр я), а в цілому це становить велику цифру. Н а приклад, відомо, що 1 га хвойного лісу тільки за одну годину в ж аркий літній день м ож е випаровувати в повітря до ЗО кг еф ірної олії. А в цілому рослинність зем ної кулі щ ороку ви д іляє в атм осф еру бли зько 150 м ільй о нів тонн еф ірних олій. Б ільш ість летких рослинних речовин м ає значну біологічну активність, як а, стимулю ю чи ж иттєві процеси, підвищ ує продуктивність ди хан н я, по ліпш ує обмін речовин. Коли у повітрі -недосить фітонцидів — лю дина почуває себе мляво, ш видш е втом лю ється, в неї погірш ується стан здоров’я, м ож уть виникнути різні тя ж к і захворю ван ня. А ле коли в повітрі н адм ірна кількість цих ре човин, вони виявляю ться теж ш кідливим и і м ож уть ви кли кати отруєння, головний біль, алергію . Ц е м ож на спостерігати в кім н атах, господиня яких зан ад то захоп лю ється вирощ уванням ш видкоростучих рослин, або тих, що виділяю ть ш кід ливі для зд оров’я леткі речовини. Ось чому надм ірна кількість великих рослин в к ім н аті (по 4— 5 екзем п л ярів до 2— 2,5 м заввиш ки на площ і в 25 кв. м з низенькою стелею ), та к як і багато квітучих рослин або бу кетів сильно духм яних квітів (гіацинтів, олеандрів, л іл ії королівської та ін.) неприпустимі в кім наті, бо це ш кодить здоров’ю. К рім н ад м ірн ої кількості речовин, які вони виділяю ть, великі рослини стаю ть розсадни кам и пилу в квартирі. Волога, що випаровується росли нами, не встигає розсію ватися. Все вищ езгадане і призводить до безсоння, головного болю, ан ем ії.
О тж е, радим о трим ати в кім н атах невелику кіл ьк ість середньорослих рослин. В кім натах середньої площі — 30—35 кв. м — не більш е 3—4 рос лин до 100— 130 см заввиш ки та 5—6 горщ иків з невеликими, висотою 30— 50 см рослинам и. В кім натах з вікнам и, щ о виходять на північ, з не високою стелею , м ож на трим ати не більш е 1— 2 середньорослі і 4 —5 низь корослих рослин. У великих, добре освітлених кім н атах з високою стелею м ож на культи вувати 1— 2 великі рослини (до 2,5 м завви ш к и ), 1—2 середньорослі та 4— 5 низькорослих ( І 0 — 35 см ). П ри доборі кімнатних рослин слід п ам ’ятати, щ о декотрі їх види е отруйними, тому трим ати великі екзем пляри або велику кількість таких рослин в кім натах небезпечно для зд оров'я. Ц с такі рослини, я к олеандр, деякі види ароїдних, прим ула обконіка, декотрі м агн олії тощ о. П ри вирощ уванні великої кількості рослин необхідно частіш е провіт рю вати кімнату, протирати вікна та листки рослин від пилу, стеж ити, щоб вікна не заступали великі дерева, що ростуть на вулиці. Д у ж е важ ливою справою при к ультивуванні рослин в прим іщ еннях є правильне їх розм іщ ення в кім натах. В м аленьких кім н атах з невеликими вікнам и квіти розставляю ть на підвіконнях або підвіш ую ть в каш по п он ад вікнам и, за верхню частину рам и. В прим іщ еннях з-вел и к и м и вікнам и та балконним и двери м а місце квітів м айж е по всіх кутках кім нат. М айж е.., ал е не всю ди. Т ак, напри клад, не слід розм іщ увати квіти у відносно видовж ених к ім н атах, н а за д ніх або на бокових стінах, у глибині так о ї кім н ати ; не м ож н а ставити квіти на дуж е високих м еблях, недоречно підвіш увати їх на тій самій стіні, на якій знаходиться вікно, або у вузеньком у простінку м іж двом а вікнами тощо. Якщ о б аж ан о вирощ увати квіти десь подалі від вікон, то тр еба зняти з вікон гардини або, принайм ні, повісити білі, прозорі. Густі гардини по глинаю ть дуж е багато світла, тому в таких кім н атах квіти розташ овую ть біля самих вікон або на підвіконнях. Кольорові, яскр ави х відтінків гар дини протипоказані при декоруванні кім нат, де вирощ ую ть квіти. Ц е ж сам е стосується і поф арбування стін, бо в кім н атах з яскрави м и стінами або надто темних кольорів рослини почуваю ть себе незадовільно. І кінець-кінцем дуж е важ ливо, які сам е квіти п ідбираю ться до кож ної кімнати. К ім натні к віти м ож на умовно поділити на дві основні групи: д ек о р а тивно-квітучі і декоративно-листяні рослини. П ередум овою правильного декорування к варти ри є розташ уван ня в ній рослин з обох груп. Д обираю чи декоративно-квітучі рослини дл я кім нат, тр еба зн ати пе ріоди їх цвітіння та кольори квітів, як і б п асували см ак у господарів, ко л ьорам стін кім н ат тощо. Н ай б ільш непривабливою порою є пізня осінь. І для цього сезону треба вміти підбирати яком ога більш е квітучих рослин. В и являється, що, не зваж аю чи на нестачу світла, є к іл ьк а видів рослин, які зд атн і не тільки рости, а й цвісти сам е восени (згадай те, коли у нас осінь, то в тропіках весна. А рослини вперто повторюють той цикл розвитку, що і в себе на батьківщ и н і).
Восени квітую ть ф іа л к а аф ри кан ська, бегонія к о р олівська та к ал а еф іопська, більбергія поникла, руелія ф орм озька та красуня а з а л ія індій* ська, що в р а ж а є око формою та заб ар вл ен н ям квіток. А прикрасити кім нату восени м ож на так. В каш по, що підвіш ую ть на східному або західном у вікнах, розм іщ ую ть більбергію пониклу з ніж ним рож евим суцвіттям , а на підвіконнях тих самих в ік о н — 1— 2 сорти ф іал о к аф риканських. О станні м ож уть бути та к о ж прикрасою ж у рн альн ого сто лика, письмового стола, серван та або книж кової ш аф и, столи ка трю мо, якщ о вони зн аходяться н едалеко від вікон (кращ е південних). Б іл ьб ер гія пасує так о ж дитячій кім наті. Н а північном у вікні або в каш по на стіні кім нати, на ш аф і, що р о зм і щ ені там , де м ало світла, м ож на д л я декоруван н я рекомендувати ду ж е, невибагливу до освітлення звисаю чу (так зван у ам пельну, з а хар актер о м росту пагонів) рослину — руелію ф орм озьку, як а цвіте синенькими неве личкими квіточкам и. Н а південному вікні або поблизу його на декоративній п ідставці чи, столику (б а ж ан о в більш -менш прохолодній кім н аті) ду ж е витончений ви гляд м ає невеликий на зріст кущ ик а з а л ії індійської. ї ї м ож на п ідві сити так о ж у каш по проти вікн а. Н а час святкового обіду м ож н а п р и к р а сити цією рослиною стіл. Д л я осінньої прикраси інтер’єру кім н ат реком ен дую ться та к і сорти а з а л ії: А двентсглокен, Ю ність, В ервен іан а рож ева, Е р іка С андер, П аул ь Щ е м е та ін. Восени м ож на м илуватися та к о ж розкіш ними квітам и хризантем . Х ризантем и індійські — великорослі і здебільш ого великоквіткові рос лини, тому прикраш ати ними вікна не слід. Тим більш е, що в сучасних інтер’єрах квартир під вікнам и проходить парове опалення, а хризантем и потребую ть відносно прохолодного м ісцеполож ення. Тому радим о р о зм іс тити ці квіти в закритих л о д ж іях , біля балконних дверей або у вільних добре освітлених кутках кім нат на невисоких під ставках , щ об квіти зн а х о дилися значно ниж че рівня ваш ого зору. Б іл ьш ість сортів хризантем м ає склад ну і цікаву будову квітки, різноколірне заб ар вл ен н я пелю сток, тому і треба розм іщ увати рослини так, щ об вся ця к р ас а не губилася завд я к и неправильній розстановці їх в кім наті. Якщ о листя хризантем почне засихати, подовж ити ж и ття квітів м ож на, створивш и з них один або к іл ьк а букетів у низьких ш ироких вазах . Т акі букети н ад ад уть особливо приємного ви гляду ваш ій вітальн і, к аб ін е тові. Якщ о кущ а з а л ії великий, м ож на зрізати одну-дві гілочки, які, вм іло поєднані з листком пальм и, офіопогону або асп арагусу і поставлені у вазочку, ш ироку мисочку, гарм онійно п ри красять туалетний столик або дитячу кім нату. К ал и пасую ть просторим кім натам . К ращ е розм істити їх на невисокій підставці біл я письмового столу, д зер к ал а, балконних дверей. Ц ю рослину м ож на сполучати в групах з ам пельними неквітучим и рослинам и. ї ї м ож на поставити і на низеньком у ж урн альн ом у столику, якщ о він розташ ований біля вікна. Чим ближ че до Н ового року, тим менш е квітучих рослин. А ле вж е з січня поступово зро стає кількість квітучих форм.
Зимовий асортим ент квітів більш різном анітний, ніж осінній. З середи ни зими день збільш ується і це спонукає до цвітіння більш у кількість видів рослин. П ротягом зими продовж ую ть цвісти білосніж ні кали, середньоквітучі сорти а з а л ії ін д ій с ь к о ї— Хексе, Ц елестіна, Ері, Е клай рер, С акун тала, Конціна. Р озквітаю ть та к звані цибулеві рослини — ам ари ліси , гіацинти, тю льпани, нарциси, а та к о ж конвалія, ш тучно спонукані до цвітіння у кім н атах взимку. П очинаю ть цвісти т а к і рослини тропіків, як колю мнея кью сська, ізолома, деякі види бегоній, клівія, цін ерарія тощо. З рослин, які потрапили до нас з субтропічних к р аїн , зац вітає кім н атна липа (сп арм ан ія аф р и к а н сь к а ), к ал и н а вічнозелена, ж асм ин голоквітковий, пуансетія, цикламен. Всі перелічені вищ е рослини субтропічного поясу д л я рясного цвітіння потребую ть більш освітленого місця, розташ овувати їх треба ближ че до південних, південно-західних та південно-східних вікон або біля бал ко н них дверей. Б ільш ість з цих видів р о сл и н високоросла і пасує великим кім н атам . Але здебільш ого їх культивую ть і в м аленьких приміщ еннях протягом кількох років, доки дозвол яє їх ріст, тобто доки вони не стаю ть зан ад то великими. К імнатною липою 2— 5-річного віку м ож на прикрасити великі півден но-східні або південно-західні вікна, закри ті балкони, еркери та л одж ії, ї ї м ож на ставити на низенькі підставки і обабіч вікон. Хороше декорувати нею кутки залів. Я скраво-зелене кленоподібне опушене листя і білоквіткові китиці цього виду надаю ть приміщ енню святкового вигляду. К али н а вічнозелена (аб о к ал и н а Т інуса) м ож е стати в нагоді при декоруванні інтер’єрів дитячих кімнат, їд ал ен ь, навіть, віталень. Н айбільш придатним и м ісцям и для цієї рослини є середньовисокі підставки, які н а чебто підкреслю ю ть елегантний напівам пельний ріст її пагонів. Р о зташ о вую ть цю рослину біля південних, південно-західних, південно-східних, західних та східних вікон для декорування лодж ій , еркерів. А журний ви гл яд кущ и ка ж асм ину голоквіткового, який у лю тому вкри вається ж овтим и квіткам и, що за формою і розм іром н агадую ть квіти барвінку, н ад ає привабливого ви гляду вікну. Д обре росте він і квітує па південних, східних та західн их вікнах або на п ід ставках біля них. Н еве лику рослинку цього виду м ож на вм істити у високе каш по. П уансетія, або молочай прекрасний,— аф ри кан ська рослина і том у по требує яскравого освітлення. Але на час цвітіння її м ож н а зняти з вікна і поставити на низеньку підставку біл я дивану, на письмовий стіл або г а зетний столик, на тумбочку, де її яскраво-червоні прицвітні листки дуж е ефектно відтінятим уть темну поліровку меблів. К лівія своїми орнам ентальним и ф орм ам и і яскрави м забарвлен н ям квітів пасує прикраш енню кабінету, вітальні. Д о освітлення ця рослина м ай ж е бай дуж а, тому її м ож на вирощ увати навіть на північному вікні, але в цьому випадку вона не цвістиме. Т ак само ставиться до освітлення і бегонія феасті, що квітує невелики ми рож евим и квітам и, зібраним и в пухку китицю, десь на початку лю того. Тому н ай кращ е прикраш ати нею північні, північно-східні та північнозахідн і кімнати.
Ц иклам ен и — сезонні рослини, як і здебільш ого в кім натних ум овах не культивую ться к іл ьк а років п ід ряд. Ц им и універсальним и, щ одо м ож ли вості ви користання в різних вар іан тах оф орм лення інтер’єрів, рослинам и доцільно п ри краш ати ди тячі кім нати, їд ал ьн і, вітал ьн і, кабінети. Б у до ва їх оригінальних квіток д о зво л яє р озставляти ці рослини і високо на ш а фах, ет аж ер к ах і відносно на низьком у рівні — на письмових столах, ж у р нальних та туалетних столиках. Звисаю чі види декоративно-квітучих рослин — колю мнею кью сську, Ізолому та руелію ф орм озьку — природно розташ овувати на книж кових полицях, серван тах, в настінних каш по або в підвісних каш по біл я вікон. Вигоночні тю льпани, гіацинти, нарциси, к о н вал ії н ай к р ащ е виглядаю ть у ш ироких каш по на низеньких столиках у їд ал ьн і, вітальн і, спальні, ди тячій кім наті або на обідньом у столі. Якщ о придбати д ек іл ьк а видів рослин, що квітую ть узим ку, уваж н о підібравш и їх за заб ар вл ен н ям і формою квіток т а р озташ увати відп о від но до біологічних особливостей кож ного виду, у ваш ій к варти рі цілу зим у буде затиш но і приємно цвістим е яка-н еб удь з улю блених вам и рослин. Н авесн і асортим ент кім натних квітів зростає ще більш е. В цей час продовж ую ть цвісти та к і чемпіони з довготри валого цвітіння, як а з а л ії індійські, к а л а , руел ія ф орм озька. Все більшим стає асортим ент вигоночних цибулевих квітів — сортів гіацинтів, тю льпанів, н арцисів, к о н вал ії та декоративних чагарни ків, які ви за зд а л егід ь поставили на вигонку. В повному розквіті зн аходяться в цей час ц іт ер ар ії, к ал ьц ео л яр ії, д е які однорічні квіти, як і були спеціально висіяні ран іш е (левкої то щ о ). Н а зм іну бегонії ф еасті, починаю ть квітувати інші види бегоній — к о ролівська, бульбова тощо. Родичі колю м неї кью сської — глоксінія, геснерія гібридна, ізолом а, стрептокарпус — те ж м илую ть око навесні своїми яскрави м и великим и к ві тами. Н евели чкі квіти у кам п ан ули ізоф іли (наречена, як її звуть в н ар о д і), красулі молочної та кал ан хое, ал е і вони поспіш аю ть п орадувати лю бителів в кінці лю того-березня і подалі в квітні своїм и білими, блакитним и та яс краво-червоним и квітам и. У березні з’я вл яю ться і чарівні, наче балерини в яскр ави х пачках, або як японські ліхтари ки , квіти ф уксії різних видів та сортів. З а ц в іт а є всім відом а п ел аргон ія (к а л а ч и к и ). І ам азон ський красень ев харіс те ж навесні розвіш ує на квітконосі свої білосніж ні, схож і на плаф он и лю стри, квіти. П осп іш ає п окрасувати ся рож евим и дзвониковидним и квітам и кім натний клен. Ж асм и н арабськ и й (ж асм и н С а м б ак а) причаровує стійким сильним аром атом своїх невеликих білих квіток. Й де сп р авж н є зм аган н я м іж вели кими суцвіттям и гортензії, ю стиції, к ал ьц ео л яр ії, ц ін ерарії. А вж е як н а м агається випередити всіх суперників гібіскус китайський! Т а к і ви ставляє на всі боки свої прим хливі червоно-гарячі, з вередливим складом пелю сток квіти. Т ільки відбирайте за см аком , щ о вам до вподоби, та п р и к р а ш айте кім нати. П ерелічені вищ е квіти весни здебільш ого низькі на зріст. Л и ш е остан ні —■гортензія, ю стиція та гібіскус — великорослі. Н ими п ри краш аю ть зали, вітал ьн і тощ о. В сі вони л ю бл ять досить яскр аве освітлення і р о зташ о ву ва ти їх сл ід п облизу великих вікон, балконних дверей, що сп рям ован і на схід, південь або зах ід . Ц і квіти непогано ростуть і н а великих північних
вікнах, але за таки х ум ов м ай ж е не цвітуть, або цвітуть не в повну силу. Т ак сам о ставл яться до світла бегонія королівська та бульбова, красуля молочна, фуксії, кімнатний клен, ж асм ін С ам б ак а. Л и ш е геснерія, глоксін ія та ев харіс зд атн і квітувати на північних вікн ах, том у і стаю ть в нагоді, коли треба декорувати якісь речі в кім наті, щ о зн ах о д яться на значн ій відстан і від вікон (ш аф ки, сервант, буфет, обідн ій стіл тощ о). Чим ближ че до л іта, тим частіш е з ’являю ться на туалетн и х столиках первістки пробудж ення природи — букетики пролісків, котики верби, соч та інші квіти. Але на вікнах буяє вж е л ітній настрій. Щ е не втр ати ли кр аси чемпіони довготривалого цвітіння — ф іа л к а аф ри кан ська, руелія, к ам п ан у л а ізоф іла, квітую ть ю стиції, кім натний клен, бегонія бульбова, гібіскус, гортензія, ц ін ер ар ія, а їм на зм іну приходять кім натні рослини літнього асортим ен ту — п еларгон ії різних сортів та видів, крін М урі, гем антус К атерини, агапантус (або ніл ьська л іл ія ), восковий плю щ та інші. Всі ці рослини потребую ть д у ж е освітленого м ісцеполож ення, тому і вирощ увати їх тр еб а на південних, східних та західн и х вікн ах к вар тири. Р ослини літнього асортим енту в більш ості високорослі, том у в м ал о га баритних к ім н атах досить вирощ увати лиш е 1—2 види рослин літнього цві тіння. Н аведені види рослин (за винятком воскового плю щ а) м аю ть п р ям о рослу ф орм у росту. К рін М урі, агап ан тус та гем антус К атерини несуть к віти на високому (до 80—90 см) квітконосі, тому при декоруванн і кім н ат їх ставл ять на низькі підставки. Б лаки тн і квіти нільської л іл ії (агап ан ту су ) ду ж е добре поєдную ться з ніж но-рож евим и аром атним и лілієви дн и м и квітам и кріну М урі. Сф еричне їж ак о ви д н е ж овто-гаряче суцвіття гем антусу К атери н и дуж е п асує їд ал ьн і, кабінету, вітальні, якщ о стіни останніх м аю ть ж о втуваті, коричню ваті або сірі тони. П ел аргон ії кращ е за все підходять д л я дитячих кім н ат, їд ал ь н і. О соб ливо д л я лодж ій , еркерів аб о балконів. Щ е р аз н агадуєм о, що постійних рецептів щ одо того, я к прикрасити кім н ату квітам и нем ає, бо в кож ном у окрем ом у ви п адку лю ди н а д іє в ід повідно обставинам і своєму см акові. М и м ож ем о п ід к а зат и лиш е загал ьн і полож ення про особливості тих чи інших рослин у віднош енні до освітлен ня, потребі у волозі, підж ивленні, зем лесум іш і тощо. Д о групи декоративно-листяних рослин н ал е ж а ть рослини з струнким, витким т а ам пельним (звисаю чим ) харак тером росту. Р ослини ц ієї групи здебільш ого виконую ть роль д р у го р яд н у — п ід кре слю ю ть красу декоративно-квітучих квітів, предм етів ін тер ’єру тощо. С лід додати, що деякі рослини з ц ієї групи те ж даю ть досить декорати вн і к в і ти, том у м ож уть стати у нагоді і як декоративно-квітучі. Ц е такі, як б его нія королівська т а інші. В декоруванн і сучасного інтер’єру кім н ат особливо пош ирені невеликі стрункі або ам пельні за характером росту рослини. Н ай б іл ьш пош ирені такі види рослин з декоративним листям. А діантум , або папороть Венерине волосся, лю бить середньоосвітлені місця, не терпить прям ого сонця. Р озм н ож ується діл ен н ям к у щ а навеснї.
Суцвіття нільської лілії (агапантусу).
Листки її ніжні. П ере са д ж у ват и слід щорічно в землесуміш № 2 або і в широкі низенькі горщики. Декорую ть спальні, дитячі кімнати. Серед кімнатних аспарагусів найбільш поширені два види: аспарагус пірчастий та аспарагус Ш пренгера. О бидва види розм нож ую ться діленням к у щ а або насінням. У аспарагуса пірчастого пагони сланкі, ніж ні з а ж у р ним листям, через яке він і дістав свою народну назву «холодок». Стебла чіпляються до будь-якої опори і поступово обвивають її. А спарагус к у л ь тивують при помірному освітленні. Ним добре при краш ати дитячу кімнату, спальню. А спарагус Ш пренгера д а є звисаючі пагони з дрібним лістям, яке д е що нагадує шпильки хвойних рослин. П отребує якн айяскравіш о го освіт лення. П ридатний д л я декорування вітальні, кабінету, дитячої кімнати, їдальні. О бидва види потребують щорічного п ересадж уван н я в землесуміш № 1. Аспідістра, або д р у ж н я сімейка,— рослина з великим видовженим тем но-зеленим листям; відома багатьом а м ат о р ам і д у ж е поширена в д е к о руванні кімнат, витримує м а й ж е темні приміщ ення. П ересадж ую ть її через 2 —3 роки в землесуміш № 1 або 10. Л ю бить обприскування водою влітку та часте обм ивання листків. Р озм но ж ується діленням кореневища. П асує до їдальні, вітальні, кабінету тощо. Аукуба, або золоте дерево,— досить високоросла (1,5— 1,8 м завви ш к и ), м ає декоративне яскраво-зелене в біль-менш великих жовтих крапли нах листя. Р озм но ж ується ж ивцю ванням н апіводерев’янілих верхівок пагонів. П ересадж ую ть через кожні 2 —3 роки в землесуміш № 10. Д о світла б а й д у ж а. Л ю б ить обприскування водою. Б о їться протягів. П р и д а тн а д л я д е корування лодж ій, еркерів, кабінету, вітальні, Н айб іл ьш декоративне листя м ає бегонія королівська та її численні сор ти. Ц ей вид бегонії вирощують при помірному освітленні на підвіконнях або поблизу вікон. Р озм н ож ується ж ивцю ванн ям листків, потребує щ оріч ного пере са д ж уван н я у землесуміш № 5, 7. П ас у є до вітальні, їдальні, к а бінету. Розташ овую ть її на низеньких м еблях або підставках. Бегонія ф еаста — низькоросла з округлуватим блискучим листям. Д о світла ба й дуж а, її м о ж на вирощ увати подалі від вікон або на підвіконнях північних вікон.
Гем ант ус Кат ерини.
Бегонія К р еднера — струнка, з червонуватим опушеним листям. Л ю бить яскраве освітлення. Р озм нож у ється ж ивцю ванням. П ер е са д ж у ван н я щ оріч не в суміш № 5. Бегонія сканденс з ампельним характером росту, з світло-зеленим, с е реднім з а розміром листям. Р озм н ож ується ж и вц ю ван ням пагонів. П ер е са д ж у ва н н я щорічне. П о требує досить яскравого освітлення. П р и д а т н а д л я декорування високих меблів, що розташ овані поблизу вікон. М о ж н а к у л ь тивувати в підвісних каш по біля вікон, в еркерах. Д р а ц е н а — високоросла рослина з видовженим ш кірястим листям, що розташ оване на верхівці нерозгалудж еного стебла. Р озмнож ується насін ням. П отребує пер е са д ж уван н я через кожні 2—3 роки в землесуміш № 10. Д о освітлення ба й дуж а. П асує до великих кімнат, лодж ій, еркерів тощо. Евонімус — декоративно-листний невеликий чагарник, байдуж ий до ос вітлення Г температури. П отребує щорічного п ер есадж уванн я в землесуміш № 6 або 10. Р озм н ож ується ж ивц ю ванн ям , навесні потребує підрізування. Ізолепіс — низька т р а в ’яниста рослина з ніжним тонким листям. Р о з м ножується діленням куща. П отребує помірного освітлення, щорічного пересадж ування у землесуміш № 7. П р и д а тн а д л я декоруван ня дитячих кімнат, спальні, її розташ овують на низьких меблях біля вікон, на під віконнях східних чи західних вікон. К імнатна лип а (або сп а рм а н ія а ф р и к а н с ь к а ) — в кімнатних умовах досить високоросла (до 2 м заввиш ки) рослина з світло-зеленим м'яким опушеним листям, схожим за формою на листки клену. Росте швидко. П о требує щорічного п ересадж уван н я у землесуміш № 10 та п ідрізування п а гонів. Д о б р е почуває себе при помірному освітленні. П р и д а тн а д л я де к о рування великих к імнат — залу, вітальні, кабінету тощо. Колеус — т р а в ’яниста рослина (до 70 см завви ш к и ). Л и с т я м’яке, о к са митове на вигляд, з красивим червоним, коричневим, рожевим або ж о в тим візерунком. Р озм но ж ується ж ив ц ю ван н я м верхівок пагонів. Потребує щорічного оновлення, тобто вирощ ування з молодих живців. Культивують її на підвіконнях західних або східних вікон. Л а в р благородний — в кімнатній культурі — чагарник з жорстким не великим листям. Розм н ож ується верхівкам и пагонів. П ересадж ується через 2— 3 роки в землесуміш № 10. П ас ує до великих, гарно освітлених кімнат. Лимон культивують у великих к ім н атах з південною експозицією б іл я
вікон, балконних дверей тощо. Р озм н ож ується насінням щ епленням га живцю ванням. П ересадж ую ть через кожні 2— 3 роки в землесуміш № 6. Мирт невибагливий до світла, але к ращ е росте в сонячних кімнатах. В культурі — ча гарн и к до 2 м заввишки. Л и стя дрібне, блискуче, духмяне. Розмножуються живцю ванням. П ересадж ую ть через 2 —3 роки у землесу міш № 6 або 10. Монстера — л іа на з великим орнам ентальним вирізьбленим листям, ро сте повільно, до світла ба й дуж а. П ересадж ую ть через 2— 3 роки в зе м л е суміш № 3. П ридатн а д л я декорування великих кімнат, лодж ій, еркерів, закритих балконів. Н ефролепіс — поширений вид папороті з довгими в а ям и (листям ). П р и датний д л я прикраси будь-якої кімнати. Д о світла байдуж ий. Розмножуєть* ся діленням або відводками. П ересадж ую ть щорічно у землесуміш № 2. Офіопогон — т р а в ’яниста невелика рослина з темним вузьким листям. Р озм н ож ується діленням куща. Д о світла ба й дуж а. П ересадж ую ть щ о річно в суміш № 4 або 10. М ож е прикрасити будь-яку кімнату. П ал ь м и — світлобайдуж і рослини, а л е к р ащ е вирощ увати їх в гарно освітлених великих кімнатах. П ересадж ую ть через 2— 3 роки в землесуміш № 10. П асують д л я д екоруванн я вітальні, кабінету, їдальні, л одж ії, еркеру тощо. Особливе місце в кімнатній культурі за й м а є пеперомія, н айкращ им и з цього виду є: пеперомія магнолієлиста з ампельним харак теро м росту і темними щільними на дотик листками; пеперомія срібл яста — невеличка на зріст з сірувато-сріблястим листям; пеперомія аргірея того ж росту, але з строкатими листками, пеперомія тупа — з аввиш к и до 45 см з округлуватими щільними, наче восковими листками, з широкими нерівномірними жовтими краям и. Пеперомії округлолиста та серпенс — ам пельні за х а р а к тером росту, л и ст я невелике, у о станньої пістряво-золотисте. Всі наведені види потребують щорічного п ере са дж уван н я у землесуміш № 5. Розмнож ую ться ж ивцю ванням пагонів. З а в д я к и декоративному л и стю д у ж е пасують до полірованої поверхні сучасних меблів. Д екорувати ними м ож н а і низькі меблі і високі (ампельними в и д ам и ), а та к о ж помі щ ати їх у підвісні кашпо. Всі наведені види потребують помірного поливу взимку і досить високої температури. П ол ю бл яю ть помірне освітлення.
Геоздики.
П еперомію м агнолієлисту м ож на вирощ увати у м ало освітлених кімнатах, П ересадж ую ть щ орічно в зем лесум іш № 2. П іл ея — невелика, тендітна, т р а в ’яниста рослина з дрібним або серед нім за розм іром листям . П іл ея н ум м уляріф олія — з тонкими, сланким и стеблами, які щ ільно всад ж ен і дрібним и світло-зеленими округлуватим и листками: пілея К а д ієр а — н апівам пельна рослина до 45 см заввиш ки з сріблясто-строкатим декоративним листям . Р озм н ож ується ду ж е легко ж ивцю ванням . Всі наведені види потребую ть досить високих тем ператур і помірного поливання взим ку. У кім н атах їх м ож на розм істити та к само, як і пеперомії. П лектрантус оертенделі — т р а в ’яниста рослина з сланким характером росту. Л и стя опуш ене, м ’яке з гарним и сріблясто-сірим и та червоними ві зерункам и. Д о г л я д та застосуван ня та к і самі, як і за пілеям и та пепероміями. П лю щ — найневибагливіш а до світл а л іа н а з усіх наведених вищ е рос лин. Л егко ж ивцю ється, потребує щ орічного п ересадж уван н я в землесум іш № 10. Л истки відрізняю ться за формою зал еж н о від сортів: є строкаті округлуваті, сильно зазу б р ен і тощ о. Р озм іщ ую ть (у підвісних каш по, по кутках м еблів) тощо. С аксіф р ага сарм ентоза, або лом и к ам ін ь,— низенька рослинка з н и рко видними опушеними сріблястим и листкам и, зібраним и біля грунту в ро зетку. Ц ікавою особливістю ц ієї рослини є вегетативні пагонн (ву са), які утворю ю ть на своїх кінцях м аленькі рослинки-дітки. О станні надаю ть рос лині ду ж е привабливого вигляду. Н ими вона розм нож ується. С аксіф р ага полю бляє помірне освітлення; на прям ом у сонці або зовсім без нього гине. П ересадж ую ть та оновлю ю ть щорічно. П оливаю ть рівномірно, протягом усього року. П а с у є м о дитячих кім нат, віталень тощо. С ансев’єра — рослина з загостреним и, як меч, строкатим и листкам и, дуж е пош ирена в культурі. Р озм н ож ується діленням кореневищ або ж и в цю ванням листків. К ультивується а.східн и х, південних і західн и х кім н атах поблизу вікон. П ересадж ую ть через 2—3 роки в зем лесум іш № 10. В зи м ку полив помірний. П асує д о кабінету, вітальні та їдальн і. С еткреазея — родичка тр адеск ан ц ії, рослина з темно-фіолетовим , р ід ко опушеним листям . Р іст пагонів ампельний. П олю бляє пом ірне або яск раве освітлення. Р озм н ож ується ж ивцям и. П ересадж ую ть через 1,5—2 ро-
Суцвіття монстери (філодендрону.)
Квіти кальцеоляріі (збільшено).
ки в землесуміш № 6. Я к декоративну прикрасу її розставляю ть на неви соких меблях кабінетів, їдалень. В декоруванні к імнат ш ироко застосовується традесканція, численні форми якої відрізняються за б а р вл ен н ям та формою листків. П отребує що річного оновлення з живців. Гарно росте в будь-якій землесуміші (№ 2, З, 6) і при будь-якому освітленні (за винятком напівтемряви). Якщ о звичайний еластичний фікус вж е м а й ж е вийшов з моди, то дрібнолистні, сланкі або ампельні його види — фікус малий, фікус радіканс, фікус чотирьохлистий та інші — д у ж е поширені в сучасному асортименті. Р озмнож ую ться ж и в ц ям и д у ж е повільно. Н евибагливі до світла. Пасують до полірованих меблів. П ересадж ую ть їх через кожні 2—3 роки в земле суміш № 6 і 10. Хельксіне, або дитячі слізки,— низенька (3—4 см заввиш ки) сланка рослина з дрібним круглим світло-зеленим листячком. З д а т н а за короткий час вкривати всю поверхню грунту. Р о зм н ож ується діленням; щорічно оновлюють і висаджують в широкі низенькі мисочки. П отребує помірного освітлення, рівномірно зволож еного грунту протягом всього року. П асуг до дитячої кімнати. Хлорофітум — т р а в ’яниста рослина з строкатим біло-зеленим видовж е ним листям. М а є та ку ж особливість я к і са к сіф р а га — на вегетативних пагонах д а є молоді рослинки-дітки, яким и і розмножується. П отребує щ о річного п ересадж ування в землесуміш № 5. Д у ж е пасує до темних полі рованих меблів. Ц ією рослиною пр ик р аш аю ть високі меблі, сервант тощо або підвішують у кашпо. ІДіперус — рослина, що полю бляє н адм ірну вологість і помірне освітлен ня. М о ж е стати у нагоді при декоруванні акваріум у. Ц е т р а в ’яниста рос л и н а з листками, зібраним и в п арасол ьку на кінцях високих черешків. Р о з множується діленням кущів т а ж ив цю ванн ям верхівок черешків з лист ками. П ри живцюванні листки підрізаю ть на 3А довжини. П ересадж ую ть у землесуміш № 4. Є ще одна дещ о уособлена група, я к а потребує спеціального догляду,— це сукулентні та кактусні рослини. Х арактерною особливістю цієї групи рослин є здатність накопичувати в своїх ткан ин ах велику кількість вологи і поживних речовин. З цією особ-
Квіт ує юстиція
ливістю і пов’я за н а н азв а рослин групи — сукуленти, тобто соковиті рос лини, від слова «суккос» — сік. Д ея к і рослини цієї групи зд атн і переносити посуху протягом 5— 6 м і сяців. Тому весною і вл ітку вони потребую ть помірного поливання. Е коном но слід поливати їх пізньої осені та взим ку. Суміш для їх п ер есадж уван н я має бути не д у ж е пож ивна. П олю бляю ть вони яскраве сонячне освітлення (за винятком ряду видів ріпсалісу, який потребує притіненого м ісц я). Р о з м ножую ться відділенням молодих діток, що з ’являю ться на поверхні стебел у к ак ту сів,'аб о ж ивцю ванням пагонів сукулентів інш их видів. Д ек о р у ван н я сучасного інтер’єру рослинам и цієї групи досить розпов сю джене. Вони модні, ам атори їх лю блять завд я к и їх невибагливості та витривалості до всіляких умов. П асую ть сукуленти декоруванню великих підвіконь південних вікон, низеньких м еблів тощо. З декількох видів рос лин ц ієї групи часто роблять невеликі ком позиції, прикраш аю чи їх різним и декоративним и кам ін цям и або висадж ую ть невеликі на зріст види в один ш ирокий низький декоративний посуд — глибокий піднос, мисочки, к ер а мічні вази. Ц і види рослин непридатні д л я декоруван н я дитячих кімнат, спальні. Д л я вирощ ування в к ім н атах, крім дитячих кім нат і спальні, реком ен дується таки й асортим ент кактусів та сукулентів. З високорослих і струнких видів кактусів: цереус перуанський, цереус спаха, цереус перуанський ф орм а м онстрозна, цереус геометричний, опун ція звичайна, опунція біловолоса, опунція м ікр о д азіс (н и зька на зр іс т). Види кактусів, кулястих за формою, розподіляю ться на великорослі — ех ін о к а к ту с, грусона, еріокактус л ен ін гауза, гам ато какту с сетіспінус; на низькорослі — б р а зіл ік ак ту с газел ьб ерга, реб уція м арсонері, р еб уц ія міну скула, нотокактус оттоніс, м ам іл яр ія л он гім ам м а, м ам іл яр ія, гаа ге ан а та ін. З сукулентних видів — алое деревовидне, алое мильне, алое полосате, гастерія б ород авчата, гавортія ф асц іата, сан севьєра цейлонська, ю кка алоелиста стап елія варію ю ча, церопегія вуда, к р асу л я ан ом альн а, красуля деревовидна, к р асу л я молочна, к р ас у л я обліква, аеоніум дерево видний, бріоф іллю м дайгрем он та, к ал ан х о е пірчасте, ехевбрія бл аго р о д на, ехеверія м еталічн а, седум лінійний, седум пахіф іллю м , седум п альм ера, тр адескан ц ія н авікуляріс, м олочай безлистий, епіф іллю м трункатум , ф іл-
Композиція з декора тивних квітів (філо дендрон, руелія, та пеперомія).
локактус, ріп сал іс (останні д в а роди — з родини кактусових, хоча зовні ? не схож і па них). В період цвітіння ці непоказні на ви гл яд рослини раптом порадую ть вас своїм и напрочуд цікавим и і декоративним и квітами. М іж іншим, серед наведених вищ е видів є такі, що маю ть ампельний х арак тер росту, завд я к и чому їх м ож на культи вувати в підвісних каш по б іл я вікон. Д о таких н ал еж ать: к ал ан хое одноквіткове, к р асу л я пронзенкз, к расуля молочна, м езем бріантем ум хаворц а, молочай безлистий, оскулярія дельтовидна, седум лінійний, седум зіб о л ьд а, седум м органа, седум товсто листий, седум сталі, седум тр е л азі, седум червонокрапчастий, сенеціо скельне та ін. КВІТИ НА БАЛКОНІ Б ал кон и цілком сп раведливо нази ваю ть прикім натним и мікросадам и. Н е р аз влітку ми зупиняєм о погляд на бал ко н ах та л о д ж іях , мистець ки прикраш ених квітам и , оповитих пиш ною зеленню . Ц і м аленькі, підн я ті н ад землею , чарівні куточки природи є сп равж н ім и відбиткам и культу, ри господарів квартири, д зер к ал ьн и м відобр аж ен н ям їх охайності, см аку. Б ал кон и з квітам и є окрасою не тільки окрем ої квартири, а й всього б у динку. Гарно прикраш ені балкони н ад аю ть декоративності і к^аси всій вулиці, згладж ую чи її ви довж еність і одном анітність. Ц і повітряні сади
н абли ж аю ть природу до мільйонів м еш канців великих міст, дарую ть їм змогу м илуватися красою квітів, до якої вони так прагнуть. Як кращ е декорувати балкон? Т аке серйозне питання непокоїть щ овес ни величезну кількість ам аторів. П еред тим, як виріш увати питання: як і чим при краш ати балкон и ,— слід визначити полож ення балкону щ одо віднош ення до сонця (північний він або південний, сильно освітлю ваний сонцем або сл а б о ), це допоможе правильном у добору квітів д л я нього, а та к о ж підготувати ящ ики д л я ви садж уван н я рослин. Яш ик повинен бути не менше ЗО— 35 см заввиш ки, шириною ЗО—40 см. Д о вж и н а ящ и ка зал еж и ть від кон ф ігурац ії та р о з м ірів балкону. Н ай б іл ьш придатним и є ящ ики довж иною 100— 120 см. П ісля установки та закріп л ен н я ящ иків їх ф арбую ть разом із к ріп лен ням. Д о речі, в цій справі треба виявити д еяк у обереж ність і обов'язково порадитися з п рацівни кам и дом оуправління, у який колір ф арбувати ящ и ки, щоб уникнути зай во ї строкатості всього будинку & цілому. П отім н а повнюють ящ ики поживною землесум іш ш ю (дерновою землею в суміш і з парниковою ), яку м ож на придбати у квітни карствах, розсадн и ках. М ож на також використати просту садову або городню землю . Зем лю в ящ иках треба зам іню вати новою щ орічно, хоча б верхній ш ар. Якщ о на балконі нам ічається вирощ ування витких рослин, д л я них зазд ал егід ь готують і натягую ть дротяну сітку або сітку з міцного ш п а г а ту. ІД о б виткі рослини густо зап лел и сітку, її чарунки не повинні бути більш і як 12X12 см. В исадж ую ть квіти у вигляді розсади, бо виведення їх з насіння в к ім натних ум овах утруднено. Д л я озеленення балкону найбільш придатні однорічні квіткові росли ни, але асортим ент м ож на значно розш ирити, приєднуючи до нього б агато річні та кім натні рослини. К расиве та вм іле розташ уван ня кім натних рос лин у сполученні з однорічними рослинами н ад ає балкон у колоритності та витонченості. П івнічні балкони не варто прикраш ати виткими рослинам и бо вони д у ж е затін яю ть кім нати. їх оф орм ляю ть низьким и однорічними рослинами або виносять з кім нати великі квіти — фікуси, олеандри, пальм и тощо. В оф орм ленні південних балконів та лодж ій, навпаки, основним ел е ментом м аю ть стати виткі рослини, які висадж ую ть біля самих гр ат б л и ж че до внутріш нього краю ящ ика балконів, а ближ че до зовніш нього краю мож на садити інші квіткові рослини. Н изенькі або звисаю чі рослини садять по зовніш ньом у краю ящ ика, а більш високі або виткі — бли ж че до внутріш нього. Якщ о не врахувати цього, то вся к раса низеньких та звисаю чих квітів буде за к р и т а високо рослими квітам и і декоративність оф орм лення знецінена. Д л я затінених північних, північно-західних та північно-східних б а л к о нів реком ендуєм о та к і квіти: з однорічних квіткових рослин — нічну ф і алку, бал ьзам ін и , братки, вербену; з витких — хм іль, який д а є гарне л и стя і ш видко обплітає сітку, дикий виноград; з кімнатних рослин — аспідістри (др у ж н я сім ей ка), пальм и, плющ , драцени, фікуси, аукуби, лавр, мирт, фуксії, асп арагус Ш пренгера, олеандри, евонімус, гібіскус. Д л я освітлених південних, південно-східних та південно-західних б а л к о нів кращ е ви сад ж увати та к і квіти: з однорічних рослин — красолю , пету-
Квіти на балко нах — прикімнатних мікросадах.
нії, пахучий горошок, лобелію (голубу та червону), каліф орнійський мяк (еш ш о л ьц ія), кларкію , м аргаритки , резеду, гвоздику турецьку, братки, вер бену, нічну ф іалку, бал ьзам ін , нагідки, ціннію, тагетес, левині ротики, левкой, целозію, лобелію ерінус, сальвію блискучу; з багаторічних — айстр.і багаторічні, кореопсіс, а з тих, що потребую ть перенесення їх до льоху або іншого холодного прим іщ ення на зимовий період,— ж орж ини, гл ад і олуси, поліантові троянди, а так о ж півники; з витких рослин — іпомею блакитну, декоративну арабськ у вогненно-червону квасолю , пахучий го рош ок, доліхос або лобію (з родини бобових з духм яним и ліловим и та бі лими або пурпуровими к вітам и ), луноцвіт та дикий виноград, калістегію . А сортимент кім натних рослин д л я цих балконів теж значно більш ий; олеандри, драцени, пальми, фуксії, геліотроп, пеларгон ія ан глій ська та зон альн а, бегонія вічноквітуча, гібіскус, агапантус, колеус, крін М урі, плю щ , гортензія, л ан тан а, лавр, мирт, к ал и н а вічноквітуча, сетк р еазея (для л о д ж ій ). Д л я озеленення балконів м ож на реком ендувати безліч різних поєднань квітів: 1. А нглійська рож ева пеларгон ія із звисаю чою блакитною лобелією або білою петунією. 2. Б іл а пеларгон ія та лілови й геліотроп, а по краю ящ и ка — біла та рож ева петунія. 3. П о краю ящ ика — м аргаритки та л обел ія, за ними — червоні пе л ар го н ії та пахучий тютюн. 4. Голуба лобел ія та р о ж ева кларкія. 5. Ж о в то -гар яч а красоля, за нею біл а пеларгонія (аб о біл а з черво ною ), а зза д у — витка б лаки тна іпомея. 6. Ж овто-гарячи й каліф орн ійський м ак, м іж ним л іл о ві айстри, а біля внутріш нього краю ящ и ка — дикий виноград. 7. П о боках балкону — високорослі червоні сорти ж орж ин, спереду біля краю ящ и к а біла п еларгонія або м аргари тки (або п ету н ія), за ними, б л и ж че до внутріш нього краю ящ ика, к ал істегія рож ева, по боках дикий ви ноград. О тж е, впорядковуйте вчасно ваш і балкони, щ об м ати приємний від починок влітку. Н е останнє місце м ає і оздоровлю ю чий вплив такого б а л кону. А дж е зелене вбран н я його послаблю є шум вулиці, затр и м у є пил, зб агач у є повітря киснем й утворю є приємний затінок. Основою успіху культури рослин на б ал кон ах є здоровий посадковий м атер іал , своєчасна ви сад ка та дб айливий до гл яд за рослинам и і н асам перед — достатній щ оденний полив рослин водою. З а й м а ти ся п ід ж и вл ен ням однорічних рослин на балконах не реком ендуємо. КВІТИ В БУКЕТАХ Як ми не нам агаєм ось прикрасити кім н ату к вітам и , як не п ід бираєм о асортим ент декоративно-квітучих рослин, все ж без зрізан и х к в і тів в букетах обійтися важ ко. К віти супроводж ую ть всі наш і ем оції, рад існі й сумні події в ж итті. Створити гарний сучасний букет з кількох квіток та к , щ об він відп ові дав необхідному моменту, не та к вж е й легко. А дж е ж кож н е свято, к ож н а
подія потребує свого «квіткового ритуалу», свого асортим енту квітів. На» приклад, нареченим зовсім недоречно д арувати букет з квітів темних ко льорів (лілових, темно-червоних, м ай ж е чорних) тощ о. Традиційним поздоровленням д л я нареченої, д л я молодого п о др у ж ж я буде букет з невеликої кількості дорогих красивих квітів — троян д, гвоз дик, орхідей, к ал, тобто букет в білих л ед ь рож евих тонах. Б укет до дн я н арод ж ен н я дитини не повинен бути великим . С к л ад ати його реком ендується з яскраво заб ар вл ен и х квітів, б а ж а н о таки х, які м а ють ц ікаву, незвичайну за будовою квітку або опуш ення (левині ротики, кал ьц еол ярія, братки, водозбір, сон, крокуси то щ о ). Букети з таки х квітіз збудж ую ть у дитини ц ікавість до природи. Ю вілейні букети повинні бути значних розм ірів, святкові, красиві. С к л а даю ть їх з великих за розм ірам и квітів (гладіолусів, ж орж ин, бузку, хри зантем, гвоздик, тю льпанів, півоній тощ о), як і п ідбираю ться в одному з а барвленні, б аж ан о у червоному або фіолетовому. Б укет д л я привітання хворого ск л ад аєтьс я з невеликих, яскрави х за кольорам и квіток. Букети на вип адок повноліття, закінчення учбового за к л ад у , новосілля, жіночого дня тощ о повинні сп равл яти приємне радісне вр аж ен н я. їх м ож на створю вати з к іл ькох гарм оную чих за кольорам и видів квіток. Б укети д л я зустрічі гостей, дел егац ій м ож уть бути невеликі, з кількох яскраво заб арвл ен и х квіток, прикраш ених 1— 2 зеленими пагонам и або л и стками. С клад аю ть їх з квіток червоних, блакитних, білих, ж овто-гарячих, фіолетових, сим волізую чих друж бу, тепло, гостинність. Букети улю бленим артистам повинні бути ду ж е витончені і скл ад ати ся з цінних видів квітів — одноколірних троян д, незвичайних за формою сор тів хризантем , гл ад іолусів, орхідей, азал ій , гвоздик тощ о. Т раурні букети робл ять звичайно з квіток темних строгих кольорів (темно-червоні троянди або червоні та фіолетові гладіолуси , ж о р ж ини). Д у ж е важ л и ви м є та к о ж вм іння під ібрати вазу д л я букета, якщ о це букет д л я п рикраш ення кім н ата. Н иж че реком ендуєм о дек іл ьк а п р и к л ад ів ск л ад ан н я сучасних букетів для кімнат. У весняні дні кім нату м ож н а прикрасити ранньовесняним и квітам и (анем они, сон, ряст гал л ера, кон вал ії, братки, тю льпани, гіацинти, крокуси, нарциси) та гілочкам и декоративно-квітучих чагарн и ків — форзіції, ліщ ини, котиків верби, японської сливи тощ о. Т ак , до пагонів форзі* ції з золотавим и квітам и д у ж е пасує чорна в а за з п ластм аси або к е р а міки. К іл ь к а пролісків н апрочуд гарн о ви глядаю ть в сф еричній за формою зеленкувато-ж овтій вазочці. Щ об букет був нарядніш им , до нього додаю ть гілочку верби з ледь розпукнутим и «котикам и». Р озташ овую ть таки й бу кет на підвіконні або на тем ном у фоні туалетн ого столика. Г арно ви глядав букет пролісків і в плоскій темній вазі. Б ратки (3— 5 к в іто к ), прикраш ені зеленою гілочкою асп ар агу са та 2—4 л и сткам и офіопогону, особливо примітні в плоскій темній, невеликій керам ічній або п л астм асовій вазочці. Б укет з кон вал ій ставл ять в ш ирокий низький, м ож н а в фігурний по суд, кращ е керам ічний темних відтінків без будь-яких візерунків. К о н вал ії
кращ е за все прикраш ати гілочкам и аспарагусу. Якщ о є зм ога, то не з а вадить такий букет прикрасити 1—2 к віткам и ран н іх тю льпанів. Б укет із сну н айкращ е поставити в ш ироку плоску м еталеву в азу з при стосуванням д л я зрізан и х квітів. П рикрасити букет з 5 —7 квіток сну м ож на невеличкими гілочкам и квітучої ф о р зіц ії і поставити його десь на сервант, полицю книж кової ш аф и тощо. Н арциси, тю льпани та гіацинти у великом у букеті втрачаю ть красу ча рівних форм своїх квітів. Тому д л я букета досить 3— 5 квіток і кількох гілочок квітучих чагарн и ків — японської сливи, вейгели, дей ц ії тощ о, та 1— 2 гілочки сливи п ісар д а з темно-коричнево-червоним листям . Д о нарцисів пасую ть гілочки верби з розпукнутим и «котиками», до тю льпанів — гілочки бузку, верби, дей ц ії тощ о. Всі ви щ езгадані квіти н ай кращ е виглядаю ть в плоских, ш ироких в а зах, ал е нарциси та тю льпани м ож на ви ставляти і в високих вузьких чор них вазах. В аріан тів букетів б агато і перелічити їх нем ож ливо. Тому кож ен може розвивати в цьому свій см ак. Р ан о навесні, коли за вікном ще л еж и ть сніг і навіть мете хуртовина, кім н атн і рослини вж е відчуваю ть н аб лиж ен ня весни і зустрічаю ть її яскр а вими квітам и — цвітуть азал ії, деякі кім натні орхідеї, ци клам ен тощо. З цих кім натних квітів м ож на теж зробити невеличкі букети і п ри краси ти ними туалетний столик, ш аф ку, сервант тощ о. Гілочки а з а л ії добре р о з таш увати в плоскій вазочці. Вона н астільки к расива, щ о букет з неї не по требує прикраш ення іншими рослинами. Б укет з квіток ц и клам ен у кращ е прикрасити 2—3 л исткам и аспарагусу, оф іопогону тощо. Н а ж ал ь, квіти в букетах недовговічні, том у важ л и во знати, як м ож на подовж ити їх ж иття. Основою д л я подовж ення ж иття квіток є всіл яке зап о б іган н я утворен ню повітряної пробки в судинах квітконосу. Т ак а п робка утворю ється при їх зрізуван ні, коли повітря з силою вривається в судини розрізан ого стеб л а і п ереш кодж ає норм альном у всм октуванню вологи квіткою , яку постав лено у воду. Тому, перед тим як поставити зр ізан і квіти у воду, ради м о ще р аз під різати кінці квітконосів під водою. Щ об посилити доступ води в судини квітів тих видів, в яких стебло о дерев’яніле (бузок, хризантем и, ф орзіц ії тощ о), перед тим як поставити їх у вази, розщ еплю ю ть кінчики стебел на 5 —7 см або зл егк а розбиваю ть їх молотком. К інчики зрізів у рослин, що виділяю ть молочний сік (м аки, пуансетія тощ о), який при зрізуван н і, застигаю чи, закупорю є судини, на 3—4 сек опускаю ть в окріп, але так, щоб пар не пош кодив пелю сток, або злегка об палю ю ть зрізки. Д л я троян д реком ендується не тільки поновлю вати зр із під водою, а й хрестовидно розщ еплю вати його. Ш видш е з а в ’яд ання зрізан и х квітів зал еж и ть від часу зр ізу ван н я (зр ан ку чи вд ен ь ), від того, як е о н и зр ізан і (тупим чи гострим н о ж ем ), н а якій стад ії розвитку були квіти на час зр ізу ван н я (п уп ’янок, н ап іврозкрита квітка або р о зк р и та), від тем ператури прим іщ ення, куди були поставлені квіти, вологості повітря в приміщ енні, наявності протягів тощ о.
З р ізу в ат и квіти кращ е вранці гострим ножем. Н е реком ендується зр і зувати квіти під час дощ у. П ротяги, сухість повітря та висока тем п ература в прим іщ енні прискорю ю ть процес з ів ’янення квітів. З б ерігаю ть квіти в темних прим іщ еннях, при прохолодній тем пературі, зануреним и в воду по сам і «голівки». Якщ о зберігати потрібно значний час, квітки занурю ю ть у воду лиш е до Уз їх довж ини і прикриваю ть рослини разо м з посудом, в яком у вони зн аходяться, целоф аном або плівкою. Троянди кращ е зберігаю ться, якщ о їх зр ізати в стад ії пуп’янків, коли в останніх починаю ть відгинатися кінчики пелю сток, нарциси, тю льпани, л іл ії та гладіолуси — я к тільки почнеться за б ар вл ен н я бутонів. Б узок, гвоздики та хризантем и зр ізаю ть вж е в ст ад ії цвітіння; гіацин ти та фреезію — коли в суцвітті розпускаю ться 2— 3 ниж ніх квітки; герберу зрізаю ть тільки після утворення пилку, інакш е квіткон іж ки почнуть передчасно згинатися; циклам ен — тільки в напіврозпуклому* стані квіток. Якщ о квітка його зл егк а поникла, то стояти в воді вона довго не буде. Великі квіти, які м аю ть багато тичинок та пилку (м ак, нем ахрові піво нії, л іл ії та ін .), з а в ’ядаю ть значно ш видш е, ніж квіти, у яких н ебагато пилку. В ищ ипування тичинок продовж ує три вал ість ж и ття таких квіток. Щ об загал ьм у вати з а в ’яд ан н я білої л іл ії, треба переш кодити зап и лен ня її квітки, тобто, крім ви д ал ен н я тичинок м ож н а ще й зали ти приймочку теплим п араф іном . П о р яд з цими «природними» засоб ам и подовж ення ж и ття квітів, м ож на реком ендувати д еяк і розчини, що в якійсь мірі зап обігаю ть з а в ’яданню . Т ак, щоб тю льпани та нарциси трим ались довш е в зр ізан о м у вигляді, їх ставл ять в 6-процентний розчин сахарози або глю кози. Д л я к он валій до цього розчину додаю ть щ е 0,075 процента борної кислоти. Щ об ж орж ини стояли в букеті до 10 днів, реком ендується суміш з таких солей: 15 г сахарози, 0,75 г сірчанокислого алю мінію , 0,01 г сірчанокисло го з а л іза окисного та 0,03 г хлорного вапна на 1 л води. Д л я подовж ення ж и ття зрізан ого бузку, астільбе реком ендується таки й розчин: на 1 л води 80 г сахарози, 0,03 г азотнокислого ср іб л а та 1 г азо т нокислого кальцію . Розчин 0,6 г ал ь ф ан а ф тіл а ц ет ату натрію в 1 л води реком ендується д л я зр ізан и х півоній та лілій. Д л я тривалого зб ер іган н я троян д у зр ізі добре д іє розчин 0,4 г су л ь ф а ту з а л із а та 20 г цукру на 1 л води. Д л я подовж ення ж и ття зрізан и х квітів застосовую ться та к о ж мідний купорос, солі цинку, су л ьф ат алю мінію , які додаю ться в невеликих д о зах у водний розчин цукру. Якщ о треба поновити ледь з ів ’ялий бузок, кінчики його пагонів злегка розбиваю ть молотком, а потім ставл ять його в окріп (стеж ачи о дн ак за тим, щ об п ар не уш кодив квіти) і зали ш аю ть в ньому до остигання. П ісл я цього оновлений бузок м ож н а перенести у вази із звичайною водою, з р оз чином або залиш ити в тому сам ом у посуді, в якому проводилося оновлення. Якщ о квіти треба пересилати в інше місто, у цьому ви п адку зр ізи д о ц ільно обробити розп лавлен и м п араф ін ом (тобто занурити кінчики на 1—2 се к ). Б укет зрізан и х квітів най кращ е тран сп ортувати загорненим в Цело ф ан або папір, розгортати його тільки перед тим, як ставити букет у воду.
В становлено також , щ о на тривалість ж иття зрізан и х квітів впливає їх сусідство з декотрим и плодам и, а та к о ж і ком бін ац ія квіток. Н ап ри к л ад , гвоздики та левині ротики в’януть в сусідстві із спілими яблукам и; резеда, зм іш ан а в букеті з іншими квітам и, прискорю є їх з ів ’янення; кон в а л ії скорочую ть довговічність ф іалок; троянди, гвоздики т а л іл ії, зм іш ані з інш ими квітам и, зб ерігаю ться менш ий час, ніж в окрем ом у букеті. Існують, однак, і позитивні к ом б інації з квітів. Н ап р и к л ад , декілька гілочок ж асм и н у подовж ую ть ж и ття кон вал ії та посилю ю ть її аром ат. Г і лочка кипарису, поставлена в букет з тю льпанів, п одовж ує їх ж иття. Іноді необхідно прискорити розквітання зрізан и х квітів. В цьому випад ку на 4 л води додаю ть 1 чайну л о ж к у селітри або 2 чайні л о ж ки спирту, в яком у розчиняю ть трохи наш атирю . О тж е, скориставш ись наш им и порадам и, ви зм ож ете досить довгий час м илуватися принесеним у дім букетом.
Здоров'я
і краса
Ф ІЗ К У Л Ь Т У Р А — Ж И Т Т Є В А Н Е О Б Х ІД Н ІС Т Ь С УЧАСН О Ї Ж ІН К И С еред ф акторів, які сприяю ть зм іцненню здоров"я і заб езп е ченню довголіття, особливе місце зай м аю ть ф ізична к ультура і спорт. К ож ном у з нас доступні різном ан ітні форми й засоби фізичної культури, а її м асовість і оздоровча спрям ованість сприяю ть зміцненню здоров’я, подовженню ж иття. Але, на ж ал ь, ж інки, особливо середнього та похилого віку, м ало ви користовую ть цей могутній засіб. А сам е ж ін ц і й необхідно протягом усіх періодів свого ж и ття (м олодість, вагітність, післяпологовий та к л ім акте ричний періоди та ін.) систематично зай м ати сь ф ізкультурою . Т ільки щ о денна ран кова гім настика зм іцню вати м е організм і зап о бігати м е багатьом захворю ванням .
Р А Н К О В А Г ІГ ІЄ Н ІЧ Н А Г ІМ Н А С Т И К А Виконання фізичних вправ о дразу ж після вставан н я з л іж к а сприяє ш видком у зникненню набряклості тканин після сну, приводить весь орган ізм у діял ьн и й стан, створю є бадьорий настрій і д а є з а р я д енергії
па цілий день. Р ан кову гігієнічну гім настику м ож на та к о ж використову вати і як лікувал ьн и й засіб. П роте ф ізкультурні вправи д л я ж інок м усять дещ о відрізн яти сь від тих, щ о виконують чоловіки. Тому не всі вправи, які передаю ться по р а діо, ж ін ка може виконувати. П ричина цього — біологічні особливості ж і ночого організм у і ті завдан н я, які стоять перед жінкою . У чому ж вони полягаю ть? У ж інок, порівнюючи з чоловікам и, скелетн а і м ’язова системи слабш і, тому й фізичне н аван таж ен н я вправ м ає бути меншим. М ускулатура тазової д іл ян ки і стегон у ж інок, навпаки, кращ е р о з винена, ніж у чоловіків. Біологічною особливістю ж іночого організм у є більш ш ирокий розвернутий та з з ш ироким ниж нім кільцем , тому особ ливе значення м ає стан м ’язів тазового дна, які утрим ую ть у правильно му полож енні внутріш ні статеві органи ж інки. Н еобхідно врахувати особливості будови статевих орган ів ж інки, бо спеціальний розвиток м’язів, які беруть участь у дітон ародж ен н і, м ає ве лике значення. С л ід враховувати зм іни ж иттєвих функцій орган ізм у ж ін ки в різні пе ріоди її ж иття — місячні, вагітність, післяпологовий період з 'годуван ням дитини та клім актеричний період. Н аведем о реком ендований ком плекс вп р ав ран кової гігієнічної гім настики д л я жінок. 1. В п рава перш а — Вихідне п о л о ж е н н я* — основна стойка. Е нергійна ходьба на місці, дихан ня вільне. Т ривалість вправи — 1— 1,5 хв. 2. В. п — основна стойка. Руки підняти вперед і вгору, крок лівою чи правою (поперемінно) ногою н азад на носок, потягнутися — вдих; повер нутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 4— 5 раз. 3. В. п.— стойка, ноги разом , руки за голову. П овороти корпуса п р а воруч, потім ліворуч, розводячи при цьому руки в сторони. П овторити 5 р а з у кож ний бік. 4. В. п.— стойка, ноги нарізно. Н ахи л корпуса вперед, рукам и торкн у тися підлоги — видих; випростати корпус із поворотом його праворуч, руки розвести в сторони і зробити ними ривок н азад , стиснувш и к у лаки ,— вдих. П ісл я другого нахилу повернути корпус ліворуч. П овторити З— 4 рази в кож ний бік. 5. В. п.— стойка, ноги нарізно, руки за спиною, п альц і переплетені. П рогнувш ись, піднятися на носки, руки потягнути н азад — вдих; повер нутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 6 раз. 6. В. п.— стойка, ноги нарізно, руки на поясі. Н ахи л корпуса п р аво руч — видих; повернутися у вихідне полож ення — вдих. Те сам е — л іво руч. П овторити 4— 5 р аз у кож ний бік. 7. В. п.— стойка, ноги нарізно, півнахил корпуса вперед, руки на поя сі. К оловий рух корпусом зл ів а направо, н а за д і у вихідне полож ення. Те сам е — справа наліво. П овторити 3—4 рази в кож ний бік. 8. В. п.— основна сігойка. П рогнувш ись, розвести руки в сторони — вдих; напівприсісти, руки н а за д — видих. П овторити 4— 5 раз. * Надалі вихідне положення позначатимемо двома літерами — В. п.
9. В. п.— сидячи на « р аю стільця, рукам и трим атися з а сидіння, спи ною спиратися на спинку стільця, ноги витягнуті. Зігн ути ногу в колін ному та кульш овом у суглобах — видих; повернутися у вихідне полож ен ня — вдих. Те саме, другою ногою. П овторити 4—6 р а з кож ною ногою. 10. В. п.— сидячи на краю стільця, як у попередній вправі, ноги р а зом, витягнуті, руки на поясі. Н ахил корпуса вперед, рукам и тягнутися до носків ніг — видих; повернутися у вихідне полож ення — вдих. П овторити 4— 6 раз. 11. В. п.— як у 9-й вправі. Спираю чись на п’яти ніг і на руки, підня ти таз, прогнувш ись у спині; повернутись у вихідне полож ення. Д ихання довільне. П овторити 4— 5 раз. 12. В. п .— те саме. Р уки в сторони і вгору долоням и н аперед — вдих; зігнути ноги в колінах і притягти їх рукам и до грудей — видих. П овто рити 4—6 раз. 13. В. п,— основна стойка. П овороти корпуса л р ав о р у ч , потім ліво руч, одночасно ляскаю чи обома рукам и то по правому, то по лівом у стег ну. П овторити 6—8 р аз. Н оги нерухомі, вп рава ^виконується рухам и з поперековому від д іл ку хребта. 14. В. п.— стати правим боком до спинки стільця, праву руку поклас ти долонею на спинку стільця, ліву — на пояс; махові рухи лівою ногою вперед і н азад . Те сам е — правою ногою, повернувш ись лівим боком до стільця. П овторити 10— 15 р а з кож ною ногою. 15. Х одьба по кім наті 0,5— 1 хв. 16. В. п,— основна стойка. П ідняти рукн косо в г о р у — вдих; схрестити руки перед грудьми, зл егк а нахиливш ись вперед,— видих. Повторити 4—6 раз. Я к бачимо з наведеного комплексу, починати гім настику тр еба з д и хальних вправ, потім виконувати ф ізичні вправи, сперш у -більш легкі й Прості р ухи д л я рук, ніг, а !д а л і поступово їх ускладню вати, переходячи до вправ м ускулатури тазового відділку та черевного преса. Закін чувати гім настику вп равам и заспокійливого характеру, переходячи на повільне ходіння та до дихальни х вправ. Вдих робл ять через ніс, видих — через рот. Головне — треба, щ об видих був яком ога глибш им, бо тоді він ви кличе і повніш ий вдих. П ісл я гім настики прийм іть водні процедури — обти ран н я чи обми вання водою кім н атної тем ператури. З а н алеж н их ум ов м ож на прийняти прохолодний душ .
ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА Ранковою гігієнічною гім настикою м ож на зай м ати сь і з м е тою л ік у ван н я тих чи інших хронічних захворю вань. Т ільки методика ви конання фізичних вправ м атим е деякі відмінності. К оротко зупинимось на них. Гіпертонічна хвороба. П ри гіпертонічній хворобі перш ої та початку другої стадії, при циф рах, кров’яного тиску — м акси м альн ом у 160— 180, м інім альном у — ниж че 100 мм рт. ст., при стані зд оров’я, щ о не за в а ж а є працю вати, м ож на виконувати вправи ран кової гім настики.
Комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики для жінок.
З дозволу л ік а р я (а це неодмінно) вправи, п оказані в комплексі, тр е ба виконувати повільно, при послаблених м ’язах, кращ е сидячи на стільці. Стеж ити за правильним диханням (як це показан о в ком п лексі). П ерш і 2— 3 тиж ні 6-ту, 7-му і 8-му вправи не слід виконувати (м ож е зап ам о р о читись гол о ва), а потім поступово по одній вправі до д авати . Число повто рю вань вправ слід зменш ити на третину, тобто: де написано — повтори ти 6—8 раз, досить повторити 3 рази. Водні процедури м ож на вклю чити пізніше, через тиж день-два від початку зан яття, і після перш их 2— 3 вод них процедур перевірити кров’яний тиск. В загал і таким хворим реком ен дується щ омісячно перевіряти кров’яний тиск, а при погірш енні сам опо чуття і частіше. Пороки серця. В дома м ож на зай м ати ся гім настикою хворим з недо статністю м ітрального к л а п ан а чи стенозу його без істотного поруш ення кровообігу. Ц е хворі, які виконують свої трудові та дом аш ні обов’язки, перебуваю чи під систематичним наглядом л ік ар ів. Д л я таки х осіб у ком плекс л ікувал ьн ої ф ізкультури, як а провадиться в поліклін іках, входить чим ало вправ, поданих нами у комплексі ранкової гім настики. їх тільки треба виконувати повільніш е, без напруж ення і, головне — стеж ити за диханням . Н е м ож на затрим увати дихання, бо це збільш увати м е тиск у м алому колі кровообігу, тобто в легенях, де й та к він підвищ ений при пороках серця (застійні явищ а в леген ях). Починати зан яття треба з перш их 7—8 вправ, а потім через тиж день, поступово через кож ні 2— 3 дні додаю чи по одній вправі, довівш и число їх до 16. П ро загартовуван н я організм у, тобто про водні процедури, слід порадитися з лікарем . Бронхіальна астма. П ри бронхіальній астм і головною метою л ік у в ан ня є н алагодж ен ня д и хал ьн ої ф ункції легенів. Як відомо, при бр о н х іал ь ній астмі дихання утруднене через спазм середніх т а м алих бронхів. У труд нений вдих і видих. О сь чому в л ік увал ьн ій ф ізкультурі головною є ди хальна гім настика. Хворі на бронхіальну астму дихаю ть поверхово через м алу екскурсію грудної клітки, у них короткий вдих і щ е коротш ий видих, що поступово приводить до ем ф ізем и легенів, ось чому тонус ди х ал ьн о ї м іж реберної м ускулатури зниж ується, м ’язи слабш аю ть, атроф ую ться. О тж е, в л ікуван н і хворих на бронхіальну астм у не м ож на зад о во л ь нитись тільки дихальним и вправам и, а треба підтрим увати на потрібно му ф ізіологічном у рівні всю скелетну м ускулатуру і особливо ди хальн і м ’язи. Таким чином, хворим на бронхіальну астм у м ож на виконувати вп р а ви, подані вище д л я ран кової гім настики, ал е дихання слід виконувати інакш е, а саме: вдих м усить бути повний і тільки через ніс, а видих як о мога повільніш ий, довгий, щоб видихнути все повітря, яке було вдихнуте, і навіть більш е, до останнього його кубика. А щ об таки й видих зробити, треба видихати, витягнувш и губи, начебто ви хочете погасити свічку. П ри вдихові за 3—4 сек, видих м ож на протягнути до 8 — 10 сек і більш е. Звідси і темп виконання комплексу вправ буде значно повільніш ий, ніж д л я здорових людей. Щ об продовж ити ф азу видиху, багато вчених ще реком ендую ть під час його виконання проголош увати звуки, н ап р и к л ад «о», «у», «з», «ш»,
«уф». Д у ж е важ л и во стеж ити за тим, щоб вдих робився через ніс при закритом у роті. П ри вдихові носом вин икає носолегєневий реф лекс, в н а слідок чого розш ирю ю ться бронхи, а д л я хворого, у якого вони звуж ені, це м ає н еабияке значення. К ом плекс мож на так о ж починати з виконання перш их 8— 10 вправ, поступово збільш ую чи їх кількість. Ожиріння. Ви б а ж а єте хоч тріш ечки схуднути? Ф ізична культура при ож ирінні багато в чому може зарад ити. А ле однієї ф ізкультури буде з а мало. С п рава в тому, що у повних лю дей сп остерігається пониження ос новного обм іну речовин. К рім того, це володарі доброго апетиту, які вво д я ть в організм з їж ею більш е калорій, ніж витрачаю ть. Тому треба ще й дотрим уватись певного реж им у харчуван ня. З а га л ь н е фізичне н ав ан таж ен н я при виконанні вп рав повинно бути значним , щ об збільш ити витрати орган ізм у на роботу. К ількість повто рю вань вправ доводять до 15—20 раз, а темп виконання їх прискорю ю ть. Х одьбу переводять на біг із поступовим уповільненням його наприкінці. С л ід орган ізовувати р о зван таж у вал ьн і дні 1 р аз на тиж день. В цей день дозвол яється з ’їсти або 1,5—2 л м олока або до 2 кг яб лук. І більш е нічого. Н і крихітки хл іб а. Ф ізичне н ав ан таж ен н я в цей день м усить бути зменш еним. Схуднення. П ричин схуднення багато. Воно м ож е бути наслідком хро нічних захворю вань, щ о при зводять до зниж ення апетиту, поруш ення р е ж им у праці, побуту, харчування, всіляких нервових струсів тощо. В поліпш енні апетиту м ож е допомогти щ оденне виконання гім настики, загартовуван н я організм у, туризм , прогулянки і т. д. П ри виконанні вправ загал ьн е ф ізичне н ав ан таж ен н я їх мусить бути невеликим. К ількість вправ м ож на довести до 12— 16. Ч исло повторень кож ної вправи — 3—4 рази. П ісля гім настики зробіть обтирання рук та ніг вогким руш ником, а згодом і всього тіл а. Р еком ендується відпочити вдень або відр азу після роботи протягом 1— 1,5 год. Н езаб ар о м з ’явиться апетит, а за ним зб іл ь ш уватим еться і вага тіла. Опущення внутрішніх органів. О крем о стоїть питання в н адан н і ре ком ендацій з фізичної культури при опущ енні внутріш ніх органів, як-от: ш лунок, нирки, печінка, киш ки чи м атка. Н ай частіш е причиною опущ ення внутріш ніх органів буває слабкість м’язів черевного преса. Тут ніякі к рап л і чи м ікстури не допомож уть. Треба добре зм іцнити м ’язи ж ивота. Яким чином? Гімнастикою . М етодика л ік у вал ьн о ї ф ізкультури д л я таких хворих специфічна, спе ціально розроблена вченими, і тому її подаєм о окремо. П очинати курс л ік уван н я необхідно з вихідного полож ення, леж ачи на спині так, щоб тазовий пояс був трохи вищ ий з а плечовий, що сприятиме механічном у переміщ енню опущ ених орган ів на своє ф ізіологічне місце. Д л я цього під криж і треба п ідкласти валиком згорнену ковдру або поду шечку. Н а початку тренуван ня виконувати вправи, сидячи чи стоячи, не ре комендується, тому щ о тоді передня стінка ж и вота і м ’язи його від н а пруги ще більш е розтягуватим уться. П отрібно привчити себе дихати ж ивотом . Т аке ди хан н я (д іаф р агм ал ь-
не) сприяє кращ ом у кровообігу в органах черевної порожнини та ш вид шому вилікуванню . Виконувати вправи треба в середньому та повільному тем пах без ри в ків і різких нахилів тулуба. П ісля гім настики зробіть сам о м асаж ж ивота і не забу д ьте про водні процедури. При опущенні внутріш ніх органів м ож на реком ендувати такий ком плекс вправ: 1. В. п.— леж ач и на спині, вал и к під криж ам и, ноги прям і, руки вздовж тіла. Зробивш и глибокий вдих (ж ивотом ), зігнути ліву ногу в колінно му та кульш овому суглобах, притягнувш и рукам и коліно до п ідборіддя — видих. П овернутись у вихідне полож ення — вдих. Те сам е — правою но гою. П овторити 3—5 р аз кожною ногою. 2. В. п.— те саме. П ідняти прям у ліву ногу вгору і зробити нею 3—4 кола. Те сам е — правою ногою. П овторити 2— 3 рази кожною ногою. 3. В. п.— руки в сторони — вдих; зігнути обидві ноги, обхопивш и ко лін а рукам и та притиснувш и стегнам и ж и віт — видих. П овторити 3—6 раз. 4. В. п.— те саме. В ідвести ліву прям у ногу в сторону — вдих; поверну тися у вихідне полож ення — видих. Те сам е — правою ногою. П овтори ти — 3—4 рази. 5. В. п.— те саме. З л е г к а підняти обидві прям і ноги вгору і з такого полож ення виконати рух «ножиці», тобто: одну ногу підняти ще вище, а другу опустити вниз, не доводячи до підлоги. П отім полож ення ніг по міняти. Вправу виконувати до легкої втоми. 6. В. п.— те саме. П ідняти руки вгору — вдих; повернутись у вихідне полож ення — видих. П овторити 2— 3 рази. 7. В. п.— л еж ач и на спині, ноги на ширині плечей зігнуті в колінах з опором на ступні. П ідняти таз вгору й опустити його. П овторити 3— 5 раз. 8. В. п.— те саме. П окласти обидва коліна праворуч, потім перенести ї> ліворуч. П овторити 3—4 рази в кож ний бік. Стеж ити, щоб лопатки при цьому не відри вались від підлоги. 9. В. п.— леж ач и на спині, руки за головою (на поти ли ц і), ноги зіг нуті, підняти догори. В иконувати ім ітацію їзди на велосипеді до легкої втоми. 10. В. п.— леж ач и на спині, ноги рівні, руки взд о вж тіла. Розвести руки в сторони — вдих; обняти себе за грудну клітку — видих. П овтори ти 4 рази. 11. В. п.— те саме. Л ів у руку підняти вгору і вбік — вдих; дістати цією ж лівою рукою праве коліно (зл егка піднявш и голову і плечі) — ви дих. Те саме, правою рукою, дістаю чи ліве коліно. По 3—4 р ази кожною рукою. 12. В. п.— леж ач и на спині, ноги зігнуті в колін ах з опором на ступні. «Х одьба леж ачи» 20— ЗО сек. Ц ей комплекс виконувати перші 2— 3 тиж ні. Д ал і, в міру того як зм іц ніють м’язи черевного преса, мож на додати такі вправи: 13. В. п.— сидячи на краю стільця, руки вільно звисаю ть, ноги на ширині плечей. П ідняти руки в сторони і вгору — вдих; нахил тулуб а до
Комплекс вправ при опущенні внутрішніх органів.
лівого коліна, поклавш и на нього долоні — видих. Те сам е — з нахилом у правий бік, поклавш и долоні на праве коліно. П овторити по 2— 3 рази . 14. В. п.— те саме. «Х одьба сидячи», високо піднімаю чи коліна 20— 30 сек. 15. В. п.— те саме. «Н асос» сидячи. (Н ахи л тулуб а праворуч. П рава рука опускається вниз, а л ів а по тілу — вверх під пахву і н авп аки ). 16. В. п.— сидячи, руки на стегнах. Зан ести обидві руки до л іво ї сідниці, а потім до правої, наче ви хочете перенести якусь річ з одного боку на другий. Р ух виконую ть тільки руки і плечі. Сидіти прямо. Повторити 4 —5 р аз в кож ний бік. 17. В. п.— сидячи, руки на поясі. Відвести лікті і плечі н азад — вдих; н ахил вперед, рукам и стиснути ж и віт — видих. П овторити 4 рази. 18. В. п.— основна стойка. Р уки на поясі. Виконати тулубом коло зл і ва направо, а потім навпаки. По 2 рази в кож ний бік. 19. В. п,— основна стойка. П ідняти руки вгору — вдих; н^хил тулуба вперед, рукам и дістати до підлоги — видих. П овторити вправу 4 рази. 20. В. п.— стоячи, ноги ш ирш е плечей, руки на поясі. П ідняти руки вго р у — вдих; дістати рукам и праву ступню — видих. Те саме, в другий бік. П овторити 2— 3 рази в кож т і й бік. 21. В. п.— ходьба на місці або в обхід по кім н аті, високо піднімаю чи к о лін а,— 0,5 — 1 хв. Закін чити ком плекс треба дихальним и вправам и. В прави сидячи та стоячи д од авати треба поступово, по одній через день. П овний ком плекс виконувати не менш е двох м ісяців. П отім піти до л і кар я на перевірку. Ц ей ком плекс вправ д а є хорош і наслідки при ож ирінні ж ивота. По м ірі трен уванн я обсяг т а л ії поступово буде зм енш уватися, завд яки пере розподілу ж и ру та розсм октуванню його, а м ’язи ж ивота, навпаки, зм іц ню ватим уться. Хронічні жіночі захворювання. П ри хронічних зап альн и х процесах ж і ночої статевої сфери різко поруш ується кровообіг в судинах м алого та за, виникаю ть застійні явищ а. Ч асто виникаю ть спайки, які підтримую ть зап ал ьн и й процес і зміню ю ть полож ення м атки (загини) і тоді ж ін ка стає постійним відвідувачем гінекологічних кабінетів. П оруш ення стану м ’язів тазового д н а приводить до опущ ення матки. Х вора ж ін ка весь час ск арж и ться на біль внизу ж ивота і в криж ах, часто буваю ть стійкі з а пори. Н а поміч їй іде ф ізіотерап ія. Ф ізіотерапевтичні процедури сприяю ть розсм октуванню зап ал ьн и х процесів, але вони не м ож уть розтягнути сп ай ки та зм іцнити м’язи. О сь чому в л ік ар н ях , п ол іклін іках та на курортах поряд з ф ізіо тер ап і єю ш ироко проводиться л ік у вал ь н а ф ізкультура. Із числа рухів, направлени х на боротьбу із застійним и явищ ам и в ор ган ах м алого та за, реком ендую ться рухи в кульш ових суглобах та по переку. Реком ендований ком плекс буде такий: 1. В. п.— л еж ач и на спині, руки за голову. Відвести праву пряму ног в сторону і потім н азад , у вихідне полож ення; те саме, лівою ногою. П о вторити 4 рази кожною ногою.
Комплекс вправ при хронічних жіночих захворюваннях.
2. В. п.— те саме. Зігнути праву ногу в коліні і відвести її в правий бік; повернутися у вихідне полож ення. Те саме, лівою ногою. 3. В. п.— зробити ту сам у вправу одночасно обом а ногами. 4. В. п.— л еж ач и на спині, ноги зігнуті і поставлені на ступні, коліна розведені, руки покласти на внутріш ні сторони колін. А ктивне з опором зведення колін. П овторити 4— 6 раз. 5. В. п.— те саме, але руки на зовніш ніх сторонах колін. Активне з опором розведення колін. 6. В. п.— леж ач и на спині, руки за голову. Зігнути ліву ногу, п ри тя гуючи п’яту до та за. Те саме, правою ногою. П о 4 р ази кож ною ногою. 7. В. п,— те саме, обом а ногами. П овторити 4— 5 раз. 8. В. п.— сидіти, опираю чись на руки ззаду , ноги витягнуті. Зігнути і розігнути то праву, то л іву ногу. П овторити 4 — 6 р аз кожною ногою. 9. В. п.— те саме. П оворот ніг назовні і всередину. П овторити 6—8 раз. 10. В. п.— стоячи, руки на поясі. П ідняти одну ногу вперед, потім в ід вести її вбік, н азад і у вихідне полож ення. Те саме, другою ногою. П ов торити 2—3 рази кожною ногою. 11. В. п.— те саме. П ідняти ногу вперед і виконати нею коло. П овто рити 2— 3 кола кож ною ногою.
ПРО КРАСИВУ І СТРУНКУ ФІГУРУ Ви б а ж а єте м ати красиву і струнку ф ігуру? К оли ви три м аєте свій тулуб прямо, рівно, дер ж ач и голову на плечах гордо, то це не тільки ви кликає захоплення у сторонніх, а й сам ій приємно. З медичного погляду та к а осан ка т іл а м ає велике ф ізіологічне зн а чення. П ри правильній поставі т іл а всі процеси в орган ізм і проходять норм ально, ви здорові. К оли ж голова нахи лен а вперед, а спина зго р бл е на, від цього утрудню ється дихання і кровообіг. К рім того, доведено, що головною причиною викривлення хреб та є поган а постава т іл а зам олоду. В похилому віці вн аслід ок якого-небудь захворю ван н я (рад и куліт, пере лом ноги, плеврит тощ о), коли лю дина м іняє свою поставу при стоянні чи ходінні, теж м ож е виникнути викривлення хребта. Н ай частіш е спон дильоз (від кл ад ен н я солей у хребті) буває в лю дей з поганою осанкою . Н а ж а л ь , таких багато. Р азом з тим з рокам и, коли м ’язи скелетної м ускулатури слабш аю ть, розтягую ться, а відкладен н я ж и рової тканини збільш ується, ф ігура зм і нює свої форми. Чи м ож на цьому, запобігти? Т ак, м ож на. З ан яття м ф і зичною культурою . Д л я виховання красивої осанки виконуйте рухи верхніми кінцівкам и. Д л я більш ого і ш видш ого еф екту реком ендується виконувати вправи з гім настичним и палицям и. Д л я розвитку м ’язів рук, плечового пояса т а грудей (особливо великих та м алих грудних м ’язів, на яких м істяться м олочні зал о зи ) реком ендує мо такі вправи.
1. В. п.— стоячи, у витягнутих руках палиця. Занести палицю за спи ну, на лопатки, повернути н азад , у вихідне полож ення. П овторити 6— 8 раз. 2. В. п.— стоячи, п алиц я на лоп атках. В ідвести палицю ліворуч і вгору; повернутися у вихідне полож ення. Те саме, праворуч. П овторити 4— 6 р аз у кож ний бік. 3. В. п.— стоячи, палиц я у витягнутих руках ззаду. Стати на носки, палицю відтягнути н а за д — вдих; повернутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 6—8 раз. 4. В. п.— стоячи, п алиц я на л оп атках. Вдихнути, потім палицю через верх перенести наперед, нахилитися тулубом вперед, а палицю витягнути перед собою, дивлячись на неї,— видих. П овторити 4— 6 раз. 5. В. п.— стоячи, пали ц я на плечах. В зятися рукам и за кінці палиці. П овернутись праворуч, потім ліворуч. Н оги не повертати. П о 4 рази в кож ний бік. 6. В. п.— стоячи, п ал и ц я на лоп атках. П ідн яти палицю вгору і поди витись на неї, потім витягнутими рукам и подати палицю вперед з н ахи лом тулуба вперед, у цьому ж полож енні покласти палицю на лоп атки і, випроставш ись, повернути у вихідне полож ення. П овторити 6—8 раз. П ри систематичному виконанні цих вправ вирівню ється осанка, а вн а сл ідо к зм іцнення грудних м ’язів, молочні залози стаю ть тугіш і і добре розвиваю ться. У деяки х д івч ат і ж ін о к буваю ть тонкі ноги та слабо розвинені м’язи внутріш ніх боків стегон (простір м іж стегнам и завел и к и й ). Ц ьом у теж м ож на зарад ити. Виконуйте вправи ногами, неодмінно з опором: 1. В. п.— л еж ач и на спині, захопити один кінець ш ирокої резинки (або еспандер) рукам и і заф ік су вати його на ж ивоті, а в кільц е другого кін ця резинки (зш итої кільц ем ) просунути стопу. В ідвести ногу вбік, к о вза ючи нею по підлозі (м ож на і в повітрі). Те саме, розтягую чи резинку, другою ногою. П овторити 8— 10 р а з кож ною ногою. 2. В. п.— л еж ач и на спині, та к сам о взяти резинку, ал е при гнутій нозі в коліні. Вся нога л еж и ть на підлозі (значить, відведена вб ік ). Ви простати ногу, розтягую чи при цьому резинку, і, повернутись у вихідне полож ення. Н ога к о взає на підлозі. Те сам е другою ногою. П овторити 6— 8 раз. 3. В. п.— л еж ач и на спині, ступнями затиснути яку-небудь річ вагою в 1— 1,5 кг (набивний м ’яч, торбин ка з піском тощ о). Енергійно відвести обидві ноги з ван таж ем праворуч, а потім ліворуч до легкої втоми. 4. В. п.— те саме. Зігнути ноги з ван таж ем у колінних та кульш ових суглобах, притягую чи п’яти до сідниць. К олін а при цьому відводяться назовні. 5. В. п.— те саме. П овторити ту сам у вправу, ал е без ван таж у. 6. В. п.— стоячи боком до спинки стільця, рукою трим атися з а його спинку. Ш видко (ривком ) відвести ногу вбік і вгору; повернутися у ви хідне полож ення. Те сам е зробити другою ногою. П овторити 8 — 10 раз. 7. В. п.— основна стойка, руки на поясі. Стрибки на місці прям ими но гам и в сторони і схрещ ую чи їх в гом ілках. П овторити 10 р аз, а потім і більш е.
Комплекс вправ для плечового пояса.
Комплекс вправ для розвитку м’язів ніг.
Ф ІЗКУЛЬТУРА В ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ Ш ироко .ввій ш л а в п рактику м етодика л ік у вал ь н о ї ф ізи ч ної культури (Л Ф К ), розроблен а професором С. А. Ягуновим, як а й до цього часу проводиться в к аб ін етах л ік у вал ьн о ї ф ізкультури в п о л іклін і ках та пологових відділенн ях л ікарен ь. М етодика ця охоплю є всі періоди вагітності. В період вагітності треба обов’язково бути під контролем лікар я-ак уш ера, який обізнаний з лікувальною ф ізкультурою . М етодичні вк азівк и до комплексу л ік у вал ьн о ї ф ізкультури полягаю ть ось у чому: 1. Д е я к а обереж ність при виконанні вправ навіть того комплексу, що ми подали д л я ран кової гім настики, мусить бути в перш і 2,5 м ісяця в а гітності. Н е дозвол яється виконувати вправи, як і різко підвищ ую ть внут річеревний тиск. Ц е такі вправи, як р ізк і нахили ту л у б а вперед або при тиснення колін до ж ивота. Н е дозволяю ться стрибки та носіння тяга р я в руках, особливо поперед себе. Т акі рухи в силу різкого збільш ення внут річеревного тиску м ож уть викликати відслоєння слизової оболонки м ат ки, тобто сам оаборт. 2. В ід 3 до 7 м ісяців вагітності м ож на см іливіш е виконувати різн і ф ізкультурні вправи. 3. В ід 7 м ісяців і до пологів знову загал ьн е н аван таж ен н я фізичних вп рав треба зменш ити, оскільки в цей час в орган ізм і ж ін ки проходять зм іни її фізіологічного стану: м ож уть пухнути ноги або і все тіло н аб р я кати через затри м ки солей в організм і; судини ниж ніх кінцівок мож уть зд авл ю вати ся великим ж ивотом, що та к о ж веде до н аб р як ів або й р о з ш ирення вен на ногах; утрудню ється дихання. У цей період до самих пологів за га л ьн е фізичне н аван таж ен н я м у сить бути невеликим, а вправи за своїм зм істом схож і на ті, які ми п о да ємо д л я хворих на серце. В ком плекс вклю чаю ться вправи із психопроф ілактики пологів. їх усьо го чотири. 1. Д іа ф р агм ал ь н е дихання (леж ачи на спині і без рухів к ін ц івк ам и ), т а к зван е статичне дихання. Д л я цього руки треба покласти на ж и віт і ж ивотом яком ога довш е робити вдих і видих. 2. П о гл ад ж у ван н я ж и вота обом а рукам и від пупка в боки. 3. П огл адж уван н я попереку від хребта в боки. 4. Тертя попереку об вали к або к улакам и. Ц і вправи слід виконувати після 8 м ісяців вагітності.
Л ІК У В А Л Ь Н А Ф ІЗ К У Л Ь Т У Р А П ІС Л Я ПОЛОГІВ В ранньом у післяпологовом у періоді Л Ф К м ає на меті такі завдан н я: поліпш ення загал ьн ого стану зд оров’я породіллі; прискорення зворотного скорочення м атки; п роф іл акти ка опущ ення внутріш ніх органів та м атки; боротьба з зап орам и т а гем ороєм; п ро ф іл акти ка післяп олого вих ускладнень (тром боф лебіти, розш ирення вен тощ о). В л ік ар н ях післяпологову гім настику починаю ть проводити на другий день після пологів. К ом плекс вправ її розроблено теж професором С. А. Ягуновим. П ор оділ л я в л ік ар н і зай м ається цією гім настикою про-
Комплекс вправ післяпологової гімнастики.
тягом 7—9 днів. П отім вона виписується з л ік ар н і, приїздить додому і заб у в а є про неї. А це неправильно. Ч еревний прес та м атк а приходять до свого попе реднього стану протягом 5—6 тиж нів. Тому і гімнастикою тр еба за й м а тись хоча б ці півтора м ісяця. К ом плекс невеликий, розрахований на 15— 20 хв. 1. В. п.— л еж ач и на спнні. П ідняти руки догори, до бильця л іж к а — вдих; повернутися у вихідне полож ення — видих. П овторити 4—5 раз. 2. В. п.— те саме. Б окові нахили тулуб а («насос»). П овторити 4 рази в кожний бік. 3. В. п.— те саме. П о черзі зігнути і розігнути ноги в колінному та кульш овом у суглобах. П овторити 4 рази кожною ногою. 4. В. п.— л еж ач и на спині, руки підняти перед собою в зам кові (пере плести п а л ь ц і). Зігнути руки в л іктях, долоням и до л оба, потім витягну ти їх вперед, зл егк а піднявш и голову і плечі. П овторити 4 р а з и .' 5. В. п.— л еж ач и на спині, ноги зігнуті в колін ах з опором на ступні. П о черзі відводити то одну, то другу ногу вбік з поверненням у вихідне полож ення. П овторити 3—4 рази кож ною ногою. П р и м і т к а . Породіллі із швами на промежині цю вправу не виконують до зняття швів. 6. В. п,— л еж ач и на спині, ноги схрещ ені в гом ілках або поставлені на ступні, опір на лікті. Трохи підняти таз — вдихнути і втягнути задн ій прохід; повернутись у вихідне полож ення, розслаби ти м’язи — видихнути. П овторити 3—4 рази. 7. В. п,—-л е ж а ч и на спині (див. вправу 6 ). В тягувати й зл егк а випи нати задн ій прохід, скорочую чи та розслабляю ч и м’язи сідниць. П овто рити 4— 5 раз. П р и м і т к а . Ц я вправа дуже корисна для профілактики геморою. 8. В. п,— л еж ач и на ж ивоті, руки перед грудьми зігнуті в ліктях. З іг нути й розігнути ноги в колінах. 9. В. п.— глибоке дихання.
ГІМНАСТИКА ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ Все, що було ск а зан о раніш е відносно загар ту ван н я о р га нізму, в однаковій м ірі стосується як ж інок, та к і чоловіків. А ось віднос но виконання ф ізичних вправ, то тут існую ть деякі особливості, як і треба враховувати при подачі тих чи інш их порад. С права в тому, що чоловіки, як було вк азан о раніш е, являю ться власникам и добре розвиненої скелетної м ускулатури, у них кр ащ е р о з винена і ди хал ьн а система, тому і фізичне н ав ан таж ен н я вправ д л я них мусить бути більш им. О сь чому д л я чоловіків ми реком ендуєм о інш ий ком плекс вправ р а н кової гім настики та поради щ одо лікувал ьн о го трен уван н я організм у.
РАНКОВА ГІГІЄНІЧНА ГІМНАСТИКА 1. В. п.— стойка, руки на поясі. Глибокі вдихи і видихи (через ніс). П овторити 2— 3 рази. Те сам е робимо з розведенням рук в сторони і підняттям їх догори (вди х), з поступовим зведенням до грудей і вниз (ви ди х). П овторити 5— 6 раз. 2. В. п.— повільна ходьба на місці чи по кім наті (1— 1,5 х в ), через ЗО— 40 сек темп ходьби прискорити, а потім в кінці знову уповільнити. П ід час ходіння 15—20 кроків слід виконати, високо піднімаю чи коліна. Д и х ан н я повільне без затрим ки, руки рухаю ться в та к т ходіння. 3. В. п.— стойка, ноги нарізно, руки на поясі. К олові рухи плечима вперед (видих), вбік, н а за д (вдих) і в другий бік. 4. В. п.— стойка, руки на поясі. В ідставити праву ногу вбік, злегка зігнувш и її в коліні, тулуб нахилити в той сам ий бік, а ліву руку підняти над головою (вди х); повернутися у вихідне полож ення (видих). Те саме, в другий бік. 5. В. п.— стойка, ноги нарізно. Н ахи л тул уб а вперед з одночасним випростуванням рук вперед і н ад головою (ви ди х); повернення у вихідне полож ення (вдих). 6. В. п.— стойка, руки зігнуті в ліктях, кисті стиснуті в ку лаки біля грудей. Рухи вправ «бокса» (удари правою рукою вперед, потім лівою і т. д .). 7. В. п.— сидячи на долівці (ки л и м ку). Н ахил ту л у б а вперед з одно часним діставан н ям рукам и пальц ів ніг. П ри нахилі — видих, при випрям ленні — вдих. 8. В. п.— леж ач и на спині. О дночасне п ід тягуван н я ніг до ж и вота з наступним їх розведенням в сторони (ви ди х); повернення у вихідне поло ж ен н я (вди х). 9. В. п.— основна стойка (м ож на трим атися за спинку ст іл ьц я ). П ри сідан н я (40— 60 се к ). П ри присіданні — видих, при поверненні у вихідне полож ення — вдих. 10. В. п.— основна стойка. Заки н ути обидві руки вправо до правої сідниці, потім перенести їх до л іво ї сідниці. Р уки повинні бути м ак си м ал ь но послаблені. 11. Х одіння в повільному темпі, ди ханн я вільне. 12. Закл ю ч н і ди хал ьн і вп рави з підн яттям рук догори і вверх (вди х), потім через сторони вниз (видих). Н аведен і вправи м олодим чоловікам або абсолю тно здоровим віком 40— 50 років м ож на виконувати з деяким зуси ллям , взявш и в руки ган телі чи гирі. Реком ендуєм о брати сн ар яд (гантелі чи гирі) не надто в а ж кий, вагою 1,5—2 кг, оскільки вправи силового хар ак тер у скоріш е розви ваю ть і зміцню ю ть м ’язову систему, я к а є добрим помічником в роботі серцево-судинної системи. П ри хорош ій ф ункції кровообігу і склеротичні явищ а менш виразні, та й наступаю ть вони значно пізніш е. В прави ран кової гігієнічної гім настики м ож уть виконувати і чоловіки, які хворію ть на деякі хронічні захворю ван н я — хронічні гастрити, коліти, холецистити, виразкову хворобу ш лунку (не раніш е двох років після з а гострення, тобто при я зв ах ш лунку, я к і за р у б ц ю вал и сь ), п ісля інф аркту
Комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики д ля чоловіків.
Комплекс вправ лікувальної гімнастики для чоловіків.
м іокарда через 1,5— 2 роки, при умові попереднього ліку ван н я фізичною культурою , туберкульозу легень в минулому (2—3 роки після ви л іку ван н я ), пороків серця при стійкому компенсованому стані кровообігу та ін ших хронічних захворю ван нях без істотного ф ункціонального поруш ення орган ізм у при середньом у розвитку м ’язової системи. К ом плекс вправ л ік у вал ьн о ї гім настики д л я чоловіків подано на р и сунку. П ісл я ранкової гігієнічної гім настики слід проробити водні процедури (обтирання або обм ивання до п о яса). К ом плекс вправ з метою тр ен уван ня м’язової системи чи з метою лікуван н я, яке м ож на проводити в будьяку годину дня, наступних водних процедур не потребує, хоча вони і були б корисні (змити піт після тренування, зм енш ити втом у).
Ф ІЗИ Ч Н Е В И Х О В А Н Н Я Т А Л Ф К Д ІТ Е Й В Д О М А Ш Н ІХ У М О В А Х
•
В процесі загальн ого розвитку дитини руховом у ап аратові н ал еж и ть величезна роль. П ід впливом фізичних вп рав діти раннього віку розвиваю ться значно к ращ е, підвищ ується опірність їх о р ган ізм у до з а хворю вань. Рухи необхідні не тільки д л я розвитку м ’язів, кісток, сугло бів і зв ’язок, ал е ще в більш ій м ірі 'вони потрібні д л я підтрим ання нор м альн ої діяльн ості внутріш ніх органів, д л я норм ального перебігу всіх ж иттєвих процесів організм у. З астосуван ня фізичних вп рав сприяє і від новленню поруш ених ф ункцій в організм і дітей. Рухи стимулю ю ть най важ л и віш і ф ізіологічні процеси організм у: дихання, кровообіг, тр авл ен ня та ін. Д іти м алорухливі, м ляві часто відстаю ть у своєму розвитку. Вони по гано набираю ть вагу, часто хворію ть і погано переносять захворю вання. П ри л ікуван н і дітей раннього віку ш ироко застосовую ться за га р ту в а н ня та гім настика. З ага р ту ва н н я, фізичне виховання відіграю ть важ л и ву роль у зм іцнен ні здоров’я дитини, зап обігаю ть захворю ванням . — З якого ж віку починати загар ту ван н я дитини? — часто ц ік авляться батьки. — З перш их м ісяців ж иття м алю ка. Т ільки народивш ись, нем овля вж е робить різн і рухи. З а в д а н н я дорос лих п о л ягає в тому, щоб допомогти дитині в її фізичному і психічному розвиткові. Д у ж е важ л и во за к л ас ти здоровий початок сам е в перш ий рік ж иття, коли рухи тільки виникаю ть, проходять перш і етапи свого розвитку і вдо сконалю ю ться. Основою діяльн ості організм у дитини цього віку є приро дж ені, а потім і набуті з наш ою допомогою реф лекси. Т ак, н априклад , натискаю чи на стопу біля основи п альц ів мож на ви кликати підош овне згинання пальців і стопи, а натиском на п’яту — їх тильне згинання. Ц е розвивати м е м’язи стопи, а отж е, запобігатим е плоскостопості. Якщ о провести п альц ям и по довгих м ’язах спини вздовж х ребта знизу вгору, дитина прогинатим е хребет, тренуючи ці м’язи. Ц і вправи реком ендується робити нем овлятам від 1 до 3 м ісяців.
Примірний комплекс вправ для немовлят.
Коли дитині, що л еж и ть на ж ивоті, підперти рукам и ніж ки, трохи н а тискаю чи на них, вона підш товхуватим еться, пересуваю чи тіло вперед. Т аку вправу роблять дитині віком від 4 до 6 місяців. Крім цих, та к званих реф лекторних рухів, робіть і пасивну гімнастику. ГІроводьте її, обов’язково поклавш и дитину на щ ось тверде (стіл). З пер шого ж м ісяця ж и ття м ож на класти дитину на ж ивіт. П ісл я двох м іся ців мож на робити такі рухи: З полож ення на спині, взявш и кисті рук дитини, відвести їх до пле чей і опустити н азад . Ц е — згинання і розгинання рук в ліктьових сугло бах. Розвести руки в сторони і покласти їх на груди дитини. Ц е немовби ш тучне дихання, яке розви ває легені. П ісл я трьох м ісяців розм ах рук мож на робити ширшим. З л егк а зігнуті в колінах ніж ки згинайте і розгинайте в тазових сугло бах. Робіть поперемінно правою і лівою ногою. Охопивш и лівою рукою гом ілку л іво ї ноги дитини, правою згинайте і розгинайте стопу. Ц ю ж вправу зробіть і д л я п равої ноги. Згинання і розгинання ніж ок в колінних суглобах. Т еж кращ е робити поперемінно. Рухи повторюються від двох до чотирьох раз. Робіть усі вправи обереж но, щоб не за в д а ти болю нем овляті. П ісл я тако ї зар яд к и загорніть дитину в теплу пелю ш ку і дай те їй відпочити. П ерш у, другу, третю і п’яту вправи м ож на робити і десь під кінець купання дитини, коли м ’язовий тонус зниж ується і вправи легш е вико нувати. К ож ну з них повторіть двічі або тричі, щоб не перевтомити ди тину. П росто в купелі м ож на к іл ьк а р азів підтягнути правий лікоть ди тини до лівого коліна і, навпаки, звести праве коліно з лівим ліктем . П ісл я 4— 5 м ісяців до наведених вправ, які м ож на повторю вати вж е більш е число разів, слід додати щ е й такі: Зігнуті коліна розведіть і зведіть. Д итин а л еж и ть на спині. П рям і н іж ки підводьте і опускайте (корисно при пупкових гр и ж ах ). Ім ітац ія їзд и на велосипеді або тупання. У цьому віці, крім означених вправ, слід робити й такі, що доп ом ага ють дитині самостійно повертатися з спинки на бік (зл егка підш товхува ти її в сп инку), на ж ивіт, присідати (підтягую чи за ручки ), повзати (по ставивш и дитину на четвереньки), а потім з 7 м ісяців і стояти. Д ея кі вправи д л я нем овляти наведено на рисунку. Д л я розвитку сидіння виконуйте таку вправу: дитині, щ о леж и ть на спині, дай те в руки вказівн і пальц і і зл егк а підтягуйте її. Якщ о кож н а м атір буде виконувати наш і поради, дитина її виросте веселою, здоровою. Коли ж дитина квола або перехворіла, за н яття з нею фізичними вп р а вами (3—4 рази на день) допом ож уть ш видш е повернути втрачені рухи. С еред засоб ів л ік у вал ьн о ї фізичної культури д л я дітей раннього віку ш ироко застосовую ться ігри, які м ож на вж е застосовувати після першого року ж иття. Д и тяч а гра використовується і як лікувальн и й , і як виховний засіб. Д ітя м реком ендую ться та к і ігри, в яких вони м ож уть проявити свою активність. Г ра без зусилля, гра без активної діял ьн о сті — завж д и по
гана гра, як часто говорив А. С. М акаренко. Звичайно, хорошою учасни цею гри є іграш ка. Вона пробудж ує уяву дитини, за р о д ж у є в ній нові почуття і нові інтереси. П роте не реком ендується д а в а ти о д р азу багато іграш ок. К ращ е частіш е м іняти їх. Заборон яється застосування іграш ок, поф арбованих ш кідливим и ф а р бами, а так о ж дрібних іграш ок або іграш ок з дрібним и частинам и, які м ален ька дитина може легко проковтнути. Н ай б ільш гігієнічними є іг раш ки, які зроблені з м атеріалу, що м ало забрудню ється, і такі, що їх м ож на мити, обтирати вологою м арлею тощо. П ісля одного року ж иття діти починаю ть впевнено і самостійно ходи ти по підлозі. С ам остійна ходьба веде до глибоких змін у загальн ом у розвиткові дитини, в її ем оціональном у стані, перебудовує поведінку і ставлення дитини до навколиш нього світу. П оряд з ум інням ходити по підлозі дитина вчиться переборю вати пе реш коди, як от: гірки, схили, східці, вузькі проходи, доріж ки, дощ ечки, доставан н я іграш ки тощо. Ц ьом у не треба переш кодж ати, а навпаки, слід стимулю вати та к і рухи, проводити їх як гру з собою чи з іншими дітьми під час прогулянки на свіж ом у повітрі. Захоплю ю чись пересуванням , діти дуж е лю блять носити й п ерестав ляти предмети, причому носять вони їх найрізном анітніш им и способами. Іноді, н аван таж и вш и ящики, возики, санки, діти п еревозять в них речі з м ісця на місце або на ходу нанизую ть к іл ьц я на палицю , вклад аю ть один предм ет у другий, постукую ть ними та ін. Н е за в аж ай т е їм , а ще допомож іть, п ід казавш и, яке завд ан н я дитина мусить виконати. Н езваж аю чи на велику різн ом ан ітність рухів, у дітей трьох років координація (вп равність) загал ьн и х рухів щ е д ал ек о не досконала. Н ап р и кл ад , взим ку діти 2—2,5 років, взуті у валян ки , рухаю ться ще досить незграбно і часто п адаю ть. Д и ти н а цього віку ду ж е рухлива, але в той ж е час ш видко втомлю ється від одном анітних рухів. К р ащ і рухи вони виконують п альцям и рук: діти 2— 3 років м ож уть користуватися олівцем, будувати з дрібних кубиків, пускати дзигу тощо. Т реба їм н а дати таку мож ливість. Х арактерним д л я ходьби трирічної дитини є короткий крок, нерівно мірний темп, бокове розгойдування корпусом, рух напівзігнутих ніг, в ід сутність узгодж ення рухів рук і ніг під час ходьби. Б іг д ається дітям л ег ше, ніж ходьба. Ш видкість бігу і довж ина кроку дитини поступово зб іл ь шуються. Зн ан н я вікових особливостей розвитку рухів доп ом агає оцінити п р а вильність розвитку дитини раннього віку і вж ити відповідних заходів до виправлення недоліків.
П Р О Ф ІЛ А К Т И К А Т А Л Ф К П Р И П О РУ Ш ЕН Н Я Х Ф У Н К Ц ІЇ О П ОРНО-РУХОВОГО А П А Р А Т А Плоска стопа м ож е бути природж еною , а м ож е і утворитися в процесі ж и ття лю дини. П ри плоскостопості поруш ується н орм альн а ф у н к ція як сам ої стопи, та к і всієї опорно-рухової системи. Тому надзвичайно важ л и во своєчасно виявити плоскостопість в період росту і розвитку опор, но-рухового ап а р ат а, щоб правильно організованим и л ік у вал ьн о -п р о ф іл ак
тичними заходам и протидіяти дальш ом у розвиткові деф о р м ац ії та з а кріпити досягнутий терапевтичний результат. Ф орм а стопи м ає тісний зв ’язок із поставою тіл а дитини (осанкою ). М ай ж е у всіх дітей з плос кою стопою буває і погана осанка. П лоска стопа і деф екти осанки... Н а перш ий погляд, м іж цими яви щ а ми нем ає ніякого зв ’язку. А тим часом у 60— 70 % дослід ж уван и х дітей сам е плоскостопість є причиною викривлення хребта та інших серйозних деф ектів осанки. Н авіть невелике відхилення від норми форми стопи може серйозно погірш ити фізичний розвиток дитини. Д инам ічні м ож ливості плоских стоп обм еж ені, зм енш ується обсяг рухів у суглобах, а значний нахил ступні у бік підош ви ви кл и кає сильний біль. Д іти з такою вадою не м ож уть довго стояти, ходити, ш видко стомлю ю ться, ск ар ж аться на біль у м ’я за х гомілки і навіть стегна. Як ж е дізнатись, чи є плоскостопість у ваш ої дитини? П опросіть м аля походити босоніж по долівці в різних напрям ах, д л я того щ об ви кращ е могли побачити ноги у всіх полож еннях. О собливу увагу зверніть на внутріш ні к р аї стоп і ступінь їх уплощ ення. Н аведен і рисунки допом о ж уть вам визначити розвиток стопи у ваш ої дитини. З р ід к а плоскостопість буває природж еною , н айчастіш е вона з ’я в л я ється з віком, часто виникає вн аслід ок ходьби після року ж и ття в пінет ках. О сь чому педіатри настійно реком ендую ть підклеюв.ати до пінеток підбори завтовш ки в один ш ар ш кіри. Т аке взуття зм іцню є м ’язи стопи, створю є правильну осанку. В иявити плоскостопість м ож на й так. В аткою чи щіточкою , змоченою в розчині синьки, пом аж те дитині ступні ніг, а потім поставте її на чи стий аркуш паперу. В ідбиток порівняйте з поданими рисункам и. З допо могою таких відбитків ви зм ож ете простеж ити й за еф ективністю л ік у вання дитини. О сновний метод виправлення плоскостопості — ф ізичні вправи. В ико нувати їх дитина може під наглядом і контролем м атері. Розучити ж не обхідний комплекс допом ож е л ікар. 1. П оперемінне згинанн я й розгинання стоп, сидячи. 2. К рутіння стоп. 3. Т ак зв а н а гой далка. П оперемінно дитина підн ім ається на п альц ях і переступає на п'яти.
Стопа: А — н орм альна; Б — п л о ска.
Відбитки стоп: А — норм альної; Б — нап івп л о ск о ї; В — п л о с к о ї.
4. Х одьба на самих лиш е пальцях. 5. П о кл ад іть на підлогу круглу палицю (гім настичну). Х одьба по ній дуж е корисна. 6. Н апівп ри сіданн я на пальцях. 7. П ри сіданн я повторю ється на гім настичній палиці. 8. Ц я вп рава н агадуватим е дитині зиму. 1— 3 хв нехай вона походить на п альцях, неначе на л и ж ах. 9. Д л я гім настики потрібні й д в а м ’ячі. М аленький ду ж е корисно 1— З хв к ачати п альцям и ніг. Н а великий (так званий медицинбол) дитина повинна стати і трохи побалансувати. А потім нехай спробує виконати, не сходячи з м’яча, к іл ьк а присідань. 10. П ідскоки на пальцях. 11. П ри дбайте і гім настичний обруч. Н ехай ди тина навчиться котити його п альц ям и ніг. 12. П ідн ім ан ня різних предм етів п альцям и ніг. В прави, про які хочеться ск азати наостанок, не потребуватим уть спе ціального обл адн ан н я, ал е лікувал ьн и й еф ект їх величезний. В и користай те д л я цього кож ний погожий літній день. Н асам п еред нехай дитина я к о м ога більш е ходить босоніж . А по-друге, не бійтеся, якщ о після теплого дощ ику син або дочка трохи пом ісять грязю ку та побігаю ть по кал ю ж ах . Іщ е одне зау важ ен н я. Н е обов’язково виконувати всі вправи а одне зан яття. Розпочати тренування м ож на з перш их п’яти-ш ести вправ, а че рез 10— 15 днів поступово починайте дод авати по одній вправі. Ч ерез 3—4 хв зан ять дай те дитині м ож ливість хвилину відпочити. Весь гім настичний урок м ає три вати 15—20 хв. В иконання вп рав двічі на день принесе б аж ан и й ефект. В ж е через м ісяць-півтора дитина почу ватим е себе кращ е. Сколіоз, або бокове викривлення хребта, зустрічається частіш е за інш і викривлення у дітей і розви вається у будь-яком у в і ц і — від 1 до 15 років. О собливістю сколіозу є те, щ о при ньому хребет викривлю ється не лиш е в боковому, а згодом і в передньо-задньом у н апрям і, тобто при дальш ом у розви тку скол іоза наступає д в а викривлення — киф осколіоз. П ри 2-му ступені розвитку сколіоза, крім бокового викривлення хреб та, кож ен хребець ще ротується (робить поворот, закруч у ється) по верти-
Д еякі вправи при плоскостопості: 1 — зведення стоп; 2 — поворот стопи на внутрішній бік; З — обхопити стопами медицинбол; 4 — здавити стопами м’ячик; 5 — підтягування пальцями килима з тканини; б — захвачу вання пальцями олівця; 7 — ходіння по косій поверхні; 8 — ходіння на носках.
Порочні пози при сидінні: І — сидіння за високим столом ; 2 — сидіння за низьким столом; 3, 4 — коса установка плечового пояса; 5, 6 — коса установка таза.
кальній осі. П ри 3-му ступені викривлення вж е утворю ю ться горби х р еб та й інші патологічні явищ а. О тж е, при найм енш ом у виявленні поруш ень хребта в ранній період виникнення треба негайно втручатись і лікувати дитину. Основою проф ілактики поруш ень хребта є п равильне ф ізичне вихован ня дітей в сім ’ї та в ш колі. В елике значення маю ть ф ізку л ьту р а і спорт до і в період статевого розвитку. В чому ж п олягаю ть деф екти фізичного виховання дитини в сім ’ї? Н асам п еред деф ектам и догляд у ще в ранньом у віці є: носіння дитини на одній руці, особливо без підтрим ки хребта в р ів ному полож енні другою рукою; раннє і три вал е сидіння часто з поворотом у середину кімнати, де з н а ходиться мати; л еж ан н я на м ’яком у нерівном у м атр ац і; ходіння, коли м ати тягне одну й ту ж ручку дитини догори.У 7— 8 років, коли дитина йде до ш коли, часто батьки зам ість ран ц я купують дитині портфель, який вона щ одня носить в одній руці, тим с а мим розтягую чи м’язи плечового пояса, що призводить до сколіозу. Виконуючи дом аш нє завдан н я, дитина часто неправильно сидить за столом. С тіл буває зан ад то високий д л я неї або низький. Я к цьому запобігти? К оли нем ає змоги купити спеціальний ш кільний столик д л я дитини і вона працю є за звичайним обіднім столом, то треба посадити її так, щоб тулуб дитини утворю вав три прям их кути — один кут м іж стопою і гомілкою , другий у коліні, цебто м іж гомілкою і стег ном, і третій — в кульш овом у суглобі, утворений стегном та корпусом дитини. Я кщ о стіл д л я дитини високий, то треба і стілець поставити тако ї висоти, щ об рівень стола був на рівні соскової л ін ії дитини (підбийте ніж ки стільця обрубком д е р ев а). Н оги дитини при цьому м ож уть зв и с а ти. Тоді під них обов’язково поставте м аленький стільчик, щ об стопи м а ли опору і по віднош енню до гомілок утворю вали прям ий кут. К оли ж стіл низький, то його треба підняти. Сидіти дитина повинна впритул до стола, рівно трим аю чись і опираю чись спиною об спинку стільця. Тому забороняється працю вати, сидячи на табуретці. Зош ит повинен освітлю ватися з лівого боку дитини, а робоча рук а передпліччям л еж ати на столі. Н е дозволяйте працю вати, стоячи біля столу на одній нозі. Ц е теж м ож е призвести до викривлення хребта. Вузький чи надто ш ирокий і довгий одяг «навиріст» теж може пору ш увати правильний фізичний розвиток дитини. Ш ийте одеж у та взуття по мірці. Ч асто д івч атк а в 12— 13 років починаю ть носити бю стгальтер і туф лі на високих каб лук ах. Ц е недобре. Б ю стгальтер вр ізається в тіло, стискує грудну клітку і тим затри м ує норм альний розвиток її, послаблю є р о зв и ток легенів. У цьому віці треба, щоб дівчинка носила ліф чи к з ш ироким пояском. К оли стати в туф л ях на високих каб лу к ах , то таке полож ення зм і нює нахил та за , тобто зб ільш ує нахил його зза д у наперед. Д орослій ж ін ці це м ало вадить, бо кісткова система її вж е м іцна і фізичний розвиток її закінчився. Д івч и н к а ж 12— 13 років бурхливо росте, і особливо в ці роки активно розви ваю ться в неї статеві органи, кістки щ е досить м ’які,
податливі. І ось такий збільш ений нахил таза при носінні взуття на високих каб луках ф іксується, зменш ується передньо-задній розм ір та за, щ о в дальш ом у призведе до утворення вузького та за, а значить і тяж ких пологів. Ось ті основні засоби попередж ення викривлень опорно-рухового а п а рата, які нам слід застосовувати, виховуючи дітей. Якщ о у дітей ви явле ні деякі початкові поруш ення в фізичному стані, то заходи по фізичному вихованню , викладені вище, багато в чому допом ож уть їм.
ЗА ГА РТ О ВУ ВА Н Н Я ДИ ТИ Н И З агартовув ан н я дітей м ає величезне значення як засіб зм іц нення їх здоров’я, запобігання захворю ванням . Ф ізично загар ту вати ди тину — це значить підвищ ити її стійкість у боротьбі з хворобам и, підси ливш и опірність організм у. Д л я того щ об розвинути цю властивість, не обхідні спеціальні заходи. З агар ту ван н я зміцню є нервову систему, сприяє розвиткові стійкості проти туберкульозної інфекції. П очинати загартовувати дитину слід з самого раннього віку, коли ор ганізм м аляти п еребуває в періоді ф орм ування. В аж л и во поступово при вчати до умов зовніш нього середовищ а, що зм іню ється, і не тільки здо рових, а й кволих дітей. Ц ілю щ і сили природи — повітря, сонце і вода — використовую ться те пер не тільки з метою загартовування, але і як засіб лікуван н я. С лід н ам агати ся, щоб зан яття з дитиною д авал и їй задоволен н я, р а дість. Відомо, наприклад, що деякі діти бояться купання і плачуть, коли побачать ванночку, ночви. Причиною цього є те, що при необережному поводженні з дитиною їй інколи попадає мило в очі або вода буває з а надто холодною чи гарячою , що, звичайно, викликає в дитини незадово лення і різко негативне ставлення до купелі. Загар то ву в ан н я повітрям . В аж ливим ф актором підтрим ання норм альної ж и ттєдіяльн ості дітей є свіж е повітря. П отреба дитини у кисні дуж е ве л и ка, за добу вона пропускає через легені більш е повітря, ніж доросла лю дина. О тж е, свіж е повітря вдома, часті прогулянки з дитиною, сон на відкритом у повітрі, повітряні ванни загартовую ть організм , зміцнюють його. П риміщ ення, де знаходиться дитина, треба часто провітрю вати. О собливо велике значення м ає наскрізне провітрю вання, звичайно, дити ну слід винести з ц ієї кімнати. Якщ о тем пература повітря дуж е низька і не м ож на квати рку трим ати весь час відчиненою, то слід часто провіт рю вати приміщ ення, відкриваю чи кватирку на 10—20 хв. П ри загартовуван н і на відкритому повітрі треба враховувати не тіль ки тем пературу, а й вологість повітря, силу вітру та інше. В ологість по вітря і вітер різк о підсилю ю ть дію повітря, при цьому кількість тепла, щ о втрач ається організм ом , наб агато збільш ується. П еребування дитини на свіж ом у прохолодному повітрі є добрим з а собом, що усипляє дитину і дуж е корисне д л я неї взагал і. По-перш е, ди тині забезпечується міцний освіж аю чий сон, по-друге, три вал е перебуван ня на свіж ом у повітрі зап обігає рахіту, по-третє, підвищ ується опір ність верхніх дихальних ш ляхів і легень, щ о зап о б ігає захворю ванню на грип та запаленню легенів.
В теплу пору року слід починати виносити дитину на повітря з другого тиж ня ж иття, в холодну пору — з третього ти ж н я при тем пературі не нижче мінус 5 °С, при відсутності вітру на 10— 20 хв- поступово збільш ую чи три вал ість прогулянки. З а га л ь н а добова три вал ість п еребування дітей від 1 до 3 років на відкритому повітрі взим ку від 1 до 3 год. П ід час прогулянки з нем овлям слід сте.жити за самопочуттям дитини. П омітивш и зм іну стану дитини (зблідн енн я, почервоніння, неспокійні рухи, плач тощ о), слід занести її до прим іщ ення, розгорнути і перевірити, чи не сталося охолодж ення, звернувш и особливу у вагу на кінцівки. С тарш і діти влітку переваж ну частину дня проводять на повітрі. О д я гати їх треба тільки в трусикгі, повітряні ванни влаш товувати в затін ку дерев, поблизу освітленого сонцем місця, де м ож на використати розсіяне сонячне проміння. П рийм ати повітряну ванну сл ід не раніш е, ніж через 1—2 год після їж і. Сонячні ванни є одним з головних засобів л ік у ван н я недокрів’я у д і тей. А ле слід м ати на увазі, що надм ірне користування сонцем навіть здо ровим дітям м ож е зап одіяти велику ш коду. П ер егр іван н я на сонці може призвести до опіків ш кіри, підвищ ення тем ператури, р о зл ад у дихання 1 кровообігу, тяж ки х ш лунково-киш кових захворю вань. Н а У країні реком ендується прийм ати сонячні ванни від 8-ї до 11-ї год ранку, коли дія сонячних променів щ е не різк о ви р аж ен а. П рийм ати в а н ни слід не раніш е, ніж через 1— 1,5 год після їж і і ні в яком у р азі н ат щ есерце. Н еобхідно стеж ити, щ об діти не спали під час сонячних ванн. Не слід годувати дітей о дразу після сонячної ванни. Н е м ож н а приймати сонячні ванни і відразу після великого ф ізичного н ав ан таж ен н я — р у х л и вих ігор тощ о. Д л я дітей 2— 3 років три вал ість перш ої сонячної ванни не повинна перевищ увати 2—3 хв, причому половину цього часу дитина л е жить на спині, а половину — на ж ивоті. Д л я старш их дітей тр и вал ість першої сонячної ванни — 10— 12 хв. П отім щ одня тр и вал ість сонячної ванни м ож на зб іл ьш увати на 1 хв д л я дітей 2— 3 років, довівш и до 10 — 15 хв, і на 5 хв д л я старш их. П ісл я кож них шести днів прийм ання соняч них ванн робиться перерва на 1 день. П ісл я 25— 30 сонячних ванн р ек о мендується перерва на місяць. П ісл я сонячної ванни реком ендується зробити дощ овий душ або обли вання з поливальниці. Д л я дітей віком 1,5— 2 роки тем п ер ату р а води напочатку повинна бути не менше 35— 33 °С, а потім поступово м ож на зни ж увати її до ЗО °С. Д л я дітей віком 2— 3 роки п очаткова тем п ература —33—32 °С, яку м ож на зни ж увати до 28 °С. Водні процедури. О бтирання є початковою формою загар то ву ван н я дітей водою. П еред вологим обтиранням реком ендується робити м аленьким дітям сухі обтирання ш матком чистої ф ланелі, розтираю чи тіло дитини части нами до легкого почервоніння. Т акі сухі обтирання слід робити щ одня протягом 1—2 тиж нів, після чого перейти до вологих обтирань. О бти р ан ня у дітей м ож на починати з 6—8-місячного віку і робити їх щ оранку, як тільки дитина прокидається. Вологі обтирання роблять змоченим у воді й відж ати м ш матком чи стої ф л ан ел і або рукавичкою з м охнатої тканини чи м’якого полотна.
Д л я обтирання м ож на застосовувати воду із свіж им розчином кухонної солі з розрахунку: одна чайна л о ж к а солі на склянку води. О бтирати слід т а кож частинами. С початку обтерти руки дитини, які зр а зу ж витерти насу хо до легкого почервоніння, потім ноги, груди, ж и в іт і нареш ті всю задню поверхню тіла. Якщ о обтирання робиться у кім наті взимку, то його м ож на проводити у л іж ку , зр а зу ж накриваю чи кож ну витерту частину тіл а ковдрою . Якщ о обтирання робиться у стоячому полож енні (старш і віком д іти ), зручніш е спочатку обтерти всю верхню половину тіла, а потім нижню . В р езу л ьта ті обтирання і розтирання ш кіра обов’язково повинна почервоніти. П іс л я обтирання дитину слід покласти в л іж ко на 10— 15 хв. О бтирати не більш е 5 хв. Д ітям , старш им 2 років, корисно обливати щ одня ступні ніг прохолодною водою, а потім добре розтерти їх. П очат кова тем пература води д л я обтирання дітей віком до 1 року повинна бути в холодну пору року 36—35 °С, влітку — 33 °С. Т ем пературу води треба поступово зни ж увати до 32—ЗО °С, а д л я дітей від 1 до 3 років — до 28— 26 °С. Д л я дітей понад 4 роки тем пература води м ож е бути значно ниж чою. П оступово треба привчати дітей ум иватися прохолодною водою та об л и вати верхню частину грудей, а потім і все тіло, дотримую чи тих са мих норм тем ператури води, що і при обтиранні.
М А С А Ж Д ІТ Е Й РА Н Н Ь О ГО В ІК У М асаж — це метод проф ілактики і л ік у ван н я подразненням. П рийоми м асаж у відносяться до категорії пасивних фізичних вправ. З а вдяки м аса ж у поліпш ується ж ивлення ш кіри, активізую ться кровообіг і ф ункція дихальної системи, підвищ ується обмін речовин, апетит. Крім того, м асаж сприяє поліпш енню рухливості днтини. М асаж позитивно вп ли ває на весь організм дитини. О собливо велика його дія на нервову систему дітей раннього віку. П ри в’ялості черевного преса та м’я зів кишок, коли дитину непокоїть роздування ж ивота, м аса ж ж ивота м еханічно сприяє звільненню кишок від газів і в цьому випадку є особливо важ ли ви м . П ри розходж енні пря-
Масаж рук.
Масаж ніг.
мих м ’язів ж ивота і пупочних гриж ах м аса ж м ає велике лік у вал ьн е зн а чення. Д л я загал ьн ого м аса ж у дитину к ладуть на спину на столі з трохи п ід нятою головою. Щ об досягти найбільш повного контакту з ш кірою дити ни і з метою гігієни, тіло м аляти не слід нічим зм азу вати . М асаж у вати слід тільки чисту ш кіру, щ об уникнути інф ікування дитини. Н е слід з а бувати, що холодні руки викликаю ть нап руж ен н я вн аслід ок р еф лектор ного скорочення м ’язів, а при м асаж і все тіло мусить бути розслабленим . О світлення повинно бути таким , щоб м ож на було легко бачити всі зміни на ш кірі дитини в ділянц і, що м асаж ується, а тако ж стеж ити за реакцією тканин під час м асаж у. У загал ьн ом у м асаж і використовую ть головним чином прийоми по гл ад ж уванн я, розтирання, розм инання й поплескування. Н ай більш е часу приділяється погладж уванню . Ч асто м ож на спостерігати, як збудж ен і діти заспокою ю ться і ш видко заси наю ть під впливом погладж ую чого м асаж у. П огл ад ж уван н ям починаю ться і кінчаю ться всі прийоми м а с а жу. П о гл ад ж у ван н я м’яза повинно починатися від периф ерійного його кінця, тобто від більш віддал ен ої од тулуба д ілян ки , і н ап равляти ся до центрального кінця, тобто ближ чого до тулуба. Н ап р ям руки при м аса ж і завж д и ви значається анатом ічним ходом лім ф атичних судин, бо головна
Масаж ніг.
Масаж прямих м 'я зів живота.
мета п огладж уван н я п ол ягає в тому, щ об сприяти сильніш ому стокові лім ф и. П роводиться п о гл адж уван н я тільки в одному н апрям і, спокійно, ритмічно, ніде не перериваю чись, і повинно доводитися до найближ чих лім ф атичних вузлів (н ап ри клад, д л я верхніх кінцівок — до пахвових, для ниж ніх — до пахових в у зл ів ). П ахвові та пахові л ім ф ати чні вузли прийм аю ть лім ф у і з судин, р оз таш ованих в діл ян ц і спини та грудей. Т аким чином, верхню і середню д і лян ки спини (до нижніх кутів лопаток) реком ендується м асаж у в ати в на прям і до пахвових за л о з відповідної сторони; поперекову діл ян ку спини м асаж ую ть у напрям і до пахових лім ф ати чних вузлів. П ри м асаж і спини дитина л еж и ть на ж ивоті, руки відведені в сторо ни і зігнуті в ліктьових суглобах, долоні л еж ать під грудною кліткою . П ри розтиранні рух здійсню ється з однаковою силою, як у напрямі течії відвідних судин, та к і проти неї. Р озти ран н я п ровадиться вдвічі по вільніш е, ніж п огладж уван ня. П ісл я розтирання роблять п огладж уван н я, а потім переходять до р оз м инання, як е ск л ад ається із спіралевидних ритмічних рухів великого і вказівного пальц ів або всієї долоні однієї чи обох рук. П ри цьому рука того, хто робить м асаж , щ ільно стикаю чись із ш кірою , захоплю є м ’язи і розм инає їх.
Масаж косих м'язів живота.
Масаж спини.
Р озм и нан ня підсилю є кровопостачання ділян ки , що м асаж у ється, по ліпш ує ж и влення тканин, підвищ ує тонус і зм іцню є м”язи. Ц ей прийом особливо показаний при поруш еннях м ’язової системи, які часто т р а п л я ються при рахіті й гіпотрофії. Розм ин анн я знову зм іню ється п огладж уван н ям , за яким іде поплеску вання. П оплескування робиться тільки добре вгодованим дітям на ч а стинах тіл а, багатих м’язам и (спина, стегно, сідниця та ін ). Ц ей прийом м аса ж у виконується так. П ри кл авш и л ік ті до своїх грудей, робіть леген ь ке постукування кінцям и п альців обох рук або ритмічні поплескування долонною поверхнею п альц ів і ребром кисті. Ц ей прийом не доп ускає ться при м асаж і ж ивота. М асаж рук. П раву руку дитини беруть за кисть і, поклавш и в неї ве ликий п алець своєї руки, трохи піднімаю ть, зл егк а придерж ую чи кисть руки дитини вільними пальцям и. П равою рукою погладж ую ть від кисті дитини до плеча внутріш ню і зовніш ню поверхні передпліччя і плеча. П ри м асаж і л іво ї руки слід трим ати руку дитини правою рукою, а м асаж у в ати лівою . Ц ей рух тр е ба повторити 8 — 10 раз. М асаж ніг п р овадять так: ліву ногу дитини кладуть на свою ліву до лоню, зл егк а підтримую чи нею ногу дитини; долонею п равої руки по-
Масаж спини.
Масаж стоп (поплес куванніі.)
гладж ую ть від стопи до паху по зовніш ній поверхні гом ілки і стегна, щ о р азу обходячи колінну чаш ечку знизу. Рух повторю ється 5— 10 раз. П ри проходж енні колінної чаш ечки слід уникати пош товхоподібних рухів у д і лянці колінного суглоба. П ри м асаж і п равої ноги м асаж ую ть лівою р у кою, а трим аю ть правою. П р и м і т к а . Під-час проведення масажу кінцівок як верхніх, так і нижніх, вони повинні бути злегка зігнутими в ліктьовому, колінному і кульшовому сугло бах. Р озтираю ть ногу дитини долонею по зовніш ній стороні гомілки і стег на знизу вгору. Кільцеві розм инання м ’язів ніг дитини п ровадяться обом а долоням и одночасно на зовніш ній і внутріш ній стороні гомілки і зовніш ній стороні стегна знизу вгору. Розм инаю ть м ’язи ніг дитини двом а рукам и великими і вказівним и пальцям и спіралеподібним и рухам и, одночасно на зовніш ній і внутріш ній стороні гомілки і стегна. М асаж ж ивота. Д олонею п равої руки за годинниковою стрілкою по гладж ую ть ж ивіт, обминаю чи діл ян ку печінки. М ож на м асаж у в ати ж и віт обома рукам и; в таких ви п адках л ів а рука повторює рухи п равої і йде за нею.
Масаж стоп (розти рання).
Масаж грудної кліт ки.
П рям і м ’язи ж ивота дитини м асаж ую ть обом а долоням и одночасно, причому переваж но великими п альц ям и обох рук, випуклістю звер н е ними до ж ивота. К оли одна рука н ап равл яється вгору (м асаж ую чи п р а вий м ’я з ), друга — вниз (м асаж ую чи лівий м’я з ) . П ри м асаж і косих м’я зів ж ивота дитини долоні дорослого повинні бути на діл ян ц і клубових кісток, потім провадиться п огладж уван н я в н а прям і косих м’язів ж ивота знизу вгору. П альц і обох р ук з ’єдную ться на лобку. П ри м аса ж і ж и вота ноги дитини повинні бути трохи зігнуті. М асаж спини. Н айпростіш им і найперш им прийомом м асаж у спини дитини є м асаж однією рукою від попереку до ш иї. В один бік — вгору — рух робиться тильною стороною кисті руки, в другий — в н и з — долон ною стороною. Якщ о дитина ще погано тр и м ає голівку, то м асаж у в ати спину мож на з полож ення дитини на боці. Д овгі м ’язи спини погладж ую ть тильною стороною кистей обох рук — вгору і долонною — вниз. Розтираю ть сгіину обом а долоням и в напрям і знизу вгору по обох сторонах хребта, по довгих м ’яза х спини. Розм и н ан н я провадиться кінцямй великого, вказівного і середнього пальц ів р ук дорослого або вели-
Масаж грудної кліт ки.
Масаж сідниць.
кими пальцям и рук, спіралеподібним и рухам и по обох боках хребта д и тини. П оплескую ть д іл ян ки довгих м ’язів спини з обох боків знизу вгору і н азад тильною стороною напівзігнутих пальців, починаючи з вказівних, і поступово вклю чаю чи в роботу середні пальці, потім четверті та п’яті. П оплескування здійсню ється рухом кисті в пром енево-зап’ястному суглобі, але не рухом передпліччя в ліктьовом у суглобі. П ри цьому слід оберігати діл ян ку нирок і поверхні ребер, остистих відростків хребців, лопаткових кісток і гребінців клубових кісток, що погано захищ ені мус кулатурою . П р и м і т к а . Після кожного прийому масажу провадиться погладжування спини: знизу вгору — тильною стороною кистей рук, а згори вниз — долонною стороною. М асаж стоп. Д итину кладуть на спину. В прохолодні дні тіло дитини, за винятком ніг, сл ід покрити теплим простиралом. Д орослий, який проводить зан яття, вказівним и п альцям и обох рук злегка піднімає стопу дитини і погладж ує своїми великими пальцям и м 'язи по тильній стороні стопи в напрям і знизу вгору — від пальц ів до таранно-гом ілкових суглобів і навколо цих суглобів. П оплескую ть стопи з підош овної сторони тильною стороною н ап івзіг нутих вказівного і середнього пальців рук. Розтираю ть пальці стопи долоням и рук. П ри погладж уванн і і розтиранні стопи спочатку слід покласти ногу дитини задньою поверхнею гомілки між великим і вказівн и м п альцям и лівої руки, зверненої долонею до дитини, а вказівний і середній пальці правої руки покласти на тильну сторону стопи дитини і коловими рухам и великого п альця, покладеного поперек стопи, погладж увати і розтирати її. М асаж грудної клітки. П огладж уван н я грудної клітки звичайно про вадять вказівним и і великими пальцям и обох рук по ходу грудних м ’я зів і дельтовидного м ’яза знизу вгору. З 2,5—3 м ісяців м асаж ую ть м іж реберні м’язи. Д ити н у кладуть на спину. Обхопивш и грудну клітку дитини обом а рукам и так, щоб великі пальці вільно л еж ал и спереду, трохи нижче сосків, а інш і пальці були Щільно притиснуті до бокової поверхні грудної клітки і спини дитини,
Масаж сідниць.
р облять рівном ірні рухи знизу вгору і н азад . П ід час цих рухів долоні й п альц і дорослого повинні відчувати поверхні ребер дитини. О дночасно слід м асаж у в ати й м іж реберні м’язи, розтираю чи їх п ал ь цями. Т реба уваж н о стеж ити й за тим, щоб не викликати у дитини ло с коту. Д олон ям и рук ковзним погл адж уван н ям м асаж ую ться бокові поверх ні грудної клітки, причому руки дорослого рухаю ться у протилеж них н а прямках. П оклавш и кінці пальців своїх рук на передню частину грудної клітки дитини (п ерп ен ди кулярн о), роблять легкі струш ую чі рухи грудної клітки. М асаж сідниць. М асаж ую ть сідниці обом а р укам и по довж ині м ’язо вих волокон, знизу вверх, а потім круговими рухам и від хребта до пахо вих лім ф атичних залоз.
Т У Р И ЗМ Туризм, в силу його доступності та багатогран н ого оздоров чого впливу, дістає все більш ий розм ах застосуван ня в л ікувальн ій ф із культурі. Туризм д а є змогу найбільш активно втягувати хворого в про цес оздоровлення і зм іцнення сил. Ц інність туризм у щ е й у тому, щ о він виводить лю дину на відкрите повітря — в ліс, у гори, на воду, водночас залучаю чи лю дський організм до помірного ф ізичного н аван таж ен н я. Ц е до п о м агає зміцнити здоров’я і загар ту вати організм . Туристичні походи по м альовничих м ісцях, на чистому повітрі, під щ едрим промінням сонця, сон просто неба викликаю ть позитивні емоції, благотворно дію ть на нервову систему, знім аю ть утому, збудж ую ть бад ьо рість, приплив нових сил і енергії, які так потрібні кволим або перевтом леним лю дям. Великий так о ж і культурно-виховний вплив туризм у. П ід час тури стичних походів н аб уваю ться знання, розвиваю ться сила, кмітливість, см іливість, почуття колективізм у та інш і позитивні якості. П еребування в колективі привчає п оваж ати й ц інувати др уж бу, товариство, взаєм одо помогу. О собливо позитивно п озн ачається туризм на орган ізм і дітей та п ід літ
ків. Туризм відповідає природному прагненню дітей до ром антики, м ан дрівок. Ось чому ми за туризм . Н еп раві ті м атері, які не пускаю ть дітей чи то з батьком , чи з вихователем у походи, боячись, що дитина ду ж е втомиться або нам озолить ноги. Р ад ість від походу все переваж ить, а дитина зм іц ніє і набуде враж ен ь на довгий час. ^ ВИ Д И ТУ РИ ЗМ У Н айдоступніш ий і найцінніш ий вид тури зм у — піш охідний. Х одьба як найбільш звичний руховий акт не потребує оволодіння особли вою технікою руху, помірно д іє на орган ізм і легко дозується. К рім того, ходьба сприяє вихованню правильного дихання. Гірсько-піш охідні походи складніш і за рівнинні, але зате вони маю ть більш еф ективну оздоровчу дію і є одним з найцікавіш их видів туризму. Р яд учених довели, що гірсько-піш охідні походи благотворно впливаю ть на організм лю дей із захворю ванням органів дихання, серцево-судинної та нервової систем, при ож ирінні І — II ступеня та інших хворобах. Гірські м арш рути в ум овах санаторних походів не повинні підн ім ати ся вищ е 1500— 1800 м над рівнем моря. П ідйом на більш у висоту може спричинити гірську хворобу. Гірсько-піш охідний туризм доступний і зд о ровим дітям за умови поступового тренування та дозування. Л и ж н і походи складн іш е організовувати, ніж піш охідні. Вони потребу ють спорядж ення і оволодіння технікою ходіння на л и ж ах . Р азо м з тим лиж ний туризм , пов’язаний з перебуванням на чистому морозному повітрі, з ритмічними рухам и, добре зм іцню є і оздоровлю є організм . Тому він по рівній дорозі або з невеликим нахилом м ож е застосовуватись як дорос лими, та к і дітьми. М ан дрівка на байдарці, човні — одна з найцікавіш их і найкорисні ших. Н а воді нем ає пилу, повітря завж д и чисте, свіж е, а дія сонячних променів сильніш а. Тому добре організовані походи на човнах — це чу довий оздоровчий захід. У таких походах мож уть брати участь дорослі і ш колярі старш ого віку. Велотуризм теж практикується, ал е слід п ам ’ятати, що велосипед с т а вить значні вимоги до роботи серця. Д о велопоходів м ож на залуч ати як дорослих, та к і дітей, ал е тільки здорових. Хто ж може з осіб похилого віку брати участь у походах? Ц е перш за все здорові люди, а так о ж хоч і з хронічними захво р ю ван нями, проте без якихось фізичних вад. Д опускаю ться хворі на хронічні поліартрит, подагру, з порокам и серця без поруш ення кровообігу (недо статність м ітрального к л а п а н а ), неврастенію (дуж е корисно!), ож иріння, хронічні бронхіти чи сухі плеврити, хронічні коліти та інші хронічні з а хворю вання. Т Р И В А Л І С Т Ь П О Х О Д ІВ П іш охідні походи слід починати з м арш рутів по рівнині, потім переходити до м арш рутів по пересіченій місцевості. П ерш і походи мусять бути напівденні, одноденні з ночівлею, а згодом і триденні тощо.
В літку походи, які триваю ть 3—5 год, кращ е здійсню вати в другій поло вині дня. При тривалих походах треба робити переходи вранці до 12-ї го дини і потім з 16-ї до 19— 20-ї години. П ереходи маю ть закінчуватися за 2 год до тем ряви. П ри русі по рівнині і на спусках через кож ні 40—50 хв слід робити 10-хвилинний привал д л я перепочинку. Н а підйомах звичайно ш видкість пересування зм енш ується, а відпочинок тривалістю 5 хв треба влаш товувати через кожні 20—30 хв. В походах велике значення м ає прави л ьн а о р ган ізац ія харчування. П родукти сухого пайка м усять бути легкими і невеликого обсягу, р о зр а ховані на тривале зб еріганн я, калорійні, що легко засвою ю ться о р ган із мом. П ід час походу не менш як тричі на день слід готувати гарячу ст р а ву (крім чаю ). Н е реком ендується вводити в орган ізм значну кількість рідини, бо це утруднить роботу серця. Коли в дорозі велика сп рага, то досить сполоснути рот або випити ковток підсоленої води. Сон повинен тривати 8— 10 год на добу, з них 1,5 год — на денному привалі. З а такого реж им у походу почуватим ете себе добре. Н е допускайте пе реван таж ен ь, особливо д л я дітей. П ри поруш енні реж и м у м ож уть виник нути сильне почервоніння обличчя або збліднення його, рясне потовиді л ення й нерівномірність дихання, серцебиття, зад у х а, біль голови. Ц е свідчить про перевтому. В таком у р азі необхідно передчасно зробити більш три валий відпочинок.
ДОМ АШ НЯ
АПТЕЧКА
В кож ній сім ’ї повинна бути- хоча б невеличка аптечка, користую чись якою м ож на подати першу, до л ікар ську допомогу тому чи іншому членові сім ’ї. Т акі аптечки продаю ться в готовому наборі. В них входять: бинти — ш ирокий та вузький, вата, йод, зелен ка, перекис водню, валеріан ові к р ап лі, м ’ятні краплі, ш лункові крап л і, м азі — стрептоцидова, синтоміцинова та ін„ вазел ін або гліцерин, таблетки , необхідні в побуті (аспірин, п ір а мідон, анальгін тощ о), м арганцевокислий кал ій у кри сталах, медичні банки, круж к а д л я клізм . Звичайно до перелічених м едикам ентів кож н а господарка докуповує ще якісь ліки, щоб при негайній потребі не бігати до аптеки. Ц е добре, коли напохваті все є, але погано те, що часто ми захоплю єм ося ан тибіо тикам и і вж иваєм о їх без всякої потреби. Н ап р и кл ад , у дитини п ідня л а с я тем п ература, появився нежить, і мати о др азу ж д а є їй пеніцилінові препарати, а при болі в ш лункові чи проносі — ентеросептол. Т ем пература зниж ується, пронос проходить, мати радіє. А того мати не знає, що ан ти біотики не безневинні д л я організм у. З а частого вж ивання, а надто при великих дозах вони м ож уть викликати поруш ення ф ункції кровотворних органів або спричинити таке захворю ванн я, як кандидом ікоз. О тож , матері! Б удьте обереж ні з антибіотикам и в лікуван н і. В аш обов’- ; язо к — подати хворому перш у, д ол ікарську допомогу, як а п олягає в то-.: му, щоб ви при простуді поклали хворого в л іж ко , дал и теплого чи га- і рячого чаю, настояного на липі, калині чи м алині або дали табл етку ас пірину і викли кали л ік ар я . Якщ о у дитини пронос, перш за все переведіть її на строгу дієту (чай із сухари кам и), дай те на цукрі м ’ятних крап ель
і порадьтеся обов’язково з л ікарем . Т ільки л ік ар може визначити потребу в антибіотиках і призначити їх хворому. П ри поруш еннях поверхні ш кіри — подряпинах, що часто буває у д і тей, коли вони бігаю ть на подвір’ї і падаю ть, не протирайте забрудн ен і подряпини, бо цим ви втрете бактерії в ш кіру, а при кладай те ватні т а м пони, змочені перекисом водню, і просушуйте стерильними серветкам и. П родезинф ікуйте зеленкою , а потім, якщ о подряпина чим ала, покладіть пеніцилінову чи біоміцинову м азь. П ри потертості ш кіри робіть те саме. Коли ви поранились, то не зали вай те рану йодом. Й од зруйнує ніж ні клітини відкритої рани, які потім при розп аді стануть поживою д л я б а к терій. Я кщ о ваш а ран а забруднена, то к р а ї рани й ш кіру навкруг неї очистіть від забруд нення тампоном, змоченим у перекисі водню, потім к р аї рани зм аж те йодом або зеленкою , н ак л ад іть тугу пов’язку із сте рильного бинта і негайно зверніться до хірурга. П ри опіках водою або сковородою, якщ о з ’явилися пухирі (II ступінь оп іку), зробіть примочки спиртові або 2-процентного розчину м ар ган ц е вокислого калію . П ухирів не зрізайте. Р іди на в них поступово сам а ро зійдеться, а поруш ений пухир призведе до інф ікування ніж ної шкіри. П іс л я обробки м ісця опіку м ож на покласти м азь (пеніцилінову, стрептоцидову, В иш невського) або н акласти пов’язку з риб’ячим жиром. Якщ о по руш ено значну поверхню шкіри, без л ік ар я не обійтися. Щ е одна п орада щ одо мозолів. П ри появі м озолів на ногах або й р у ках ні в якому р азі не зрізай те їх, як це багато хто робить. З р о б іть теп лу ванну тривалістю 20 хв, а потім зіш кребіть м озоль пемзою. П ротягом 6—8 днів п рикладайте до нього мозольну рідину або пасту. П ісля цього знову зробіть 20-хвилинну теплу ванну, видаліть мозоль і п окладіть на те місце, де він був, ж и рову п ов'язк у (лан олін ову).
Косметика
Г ІГІЄ Н А — П Е Р Ш А У М О В А З Д О Р О В ’Я І К Р А С И К осм етика базується на досягненнях сучасної медицини, біології, х і мії, фізики; у її розпорядж енні численні найновіш і ф арм акологічні р е човини й препарати, та, маючи багатовікову історію, вона не відм о вл яєть ся від старих засобів та методів народної медицини. Косметичні засоби, в основному, зводяться до догляд у за шкірою й волоссям. Ш кіра — це
ж и в а броня, що зах и щ ає орган ізм від різном анітних несприятливих впли вів — пилу, бруду, м ікробів, різних травм , хім ічних речовин, тем ператур них (тепло, холод) і променевих ф акторів. Вона бере участь у процесах терм орегуляц ії, обм іні речовин, диханні, ви даленні з о р ган ізм у ш лаків. Ш к ір а тісно пов’я за н а з усім а внутріш нім и орган ам и через нервову, кр о воносну і лім ф атичну системи. В ід її норм ального ф ункціонування з а л е ж ить часто здоров’я всього орган ізм у в цілом у. Тому до гл яд за шкірою, зб ереж ен ня її надовго свіж ою й молодою — не лиш е естетична потреба, а й гігієнічна необхідність. Ш кіра буває норм альна, суха, ж и рн а, ал е вона рідко зали ш ається однаковою все ж иття, зміню ю чись з віком, способом ж и ття й роботи, під впливом клім атичних й атм осф ерних ф акторів, гігієнічних і косметичних процедур. Т а часто і при норм альній ш кірі буваю ть відхилення в бік більш ої чи м енш ої сухості, н ап ри кл ад , лоб, ніс і п ідборіддя з явно в и р а женою ж ирністю , а щ оки й ш ия сухі. В ід типу ш кіри залеж и ть і до гл яд за нею. П ерш ою гігієнічною умовою д л я будь-якої ш кіри є дотрим ання чисто ти. В ода й мило прекрасно очищ аю ть ш кіру. П роте в воді міститься б а гато м інеральних солей, які в поєднанні з милом ви падаю ть у нерозчин ний осад, вн аслід ок чого волосся не за в ж д и добре пром ивається, а на ш кірі мож уть виникати навіть подразнення. Тому воду д л я вм ивання б а ж ан о пом’якш ити — переварити, додати бури або соди (чай н а л о ж к а на 1 л вод и ), гліцерину (столова л о ж к а на 1 л во д и ). Як не байдуж ий д л я ш кіри ск л ад води, так сам о важ ли ви й д л я неї х арактер м ила. М ила з великим вм істом л угів (господарські) маю ть хорош і миючі властивості, ал е через це погано переносяться ш кірою — сильно знеж ирю ю ть її, пересуш ую ть, викликаю ть ш орсткість, а волосся стає хрустким, розщ еплю ється, січеться; нігті лам аю ться. Тому дл я гігіє нічних потреб господарське м ило не застосовується. С пеціальне туалетне мило виробляю ть д л я миття ш кіри й волосся («Сирень», «Цветочное», «Земляничное», «К армен» та ін.). Воно вв аж аєть ся нейтральним , о скіл ь ки вміст лугу в ньому зменш ено, а кількість ж ирних кислот збільш ено. В иробляю ть і так зван е пєреж ирене мило з добавкою ланоліну, сп ерм а цету, гідрованих спиртів, каш алотового ж иру та інш их ж ироподібних р е човин («Косметическое», «Спермацетовое», «Л анолиновое», «Лю бимое», «Д етское», « Б у р а т и н о » )— д л я сухіш ої, ніж ніш ої і чутливіш ої шкіри. Н е б ай д уж а ш кірі і тем п ература води. Т епла вода розш ирю є вивідні протоки сальних та потових зал о з, добре очищ ає, ал е сприяє появі в’ялос ті і кволості ш кіри, холодна тонізує, проте при постійному користуванні погірш ує ж ивлення ш кіри, викли кає сухість і лущ ення. Тому найкращ ою д л я вм ивання є вода кім н атної тем ператури. В м иватися лю дям із сухою, норм альною і ж ирною ш кірою слід по-різном у (див. с. 237). П ісля робо ти на виробництві, пов’язаном у із забруд н ен н ям ш кіри, слід прийняти душ або ретельно вимити частини тіл а, не захищ ені спецодягом. Н е рідш е одного-двох р аз на тиж день необхідно митися в л азн і, прийм ати гігієнічну ванну. Д л я цього не слід вж и вати дуж е гаряч у воду. П ерегрів тіла при зводить до посилення обміну речовин, зб ільш ує н аван таж ен н я на серце й легені, прискорю є пульс, підвищ ує кров’яний тиск. О тж е, тем пература води не повинна перевищ увати 3 4 —37 °С.
Д уш м ає перевагу перед ванною, бо добре тонізує ш кіру. Закінчивш и миття теплою водою, потрібно обполоснутися прохолодніш ою (ЗО—24 °С) і витертися м ахровим руш ником. Д л я л азн і реком ендується мило «Се мейное», «Хвойное», «Банное», «Яичное». Д л я ванни м ож н а вж и вати піноподібні засоби — «Х войная», «Бодрость», «Пингвин», «Б адусан». їх до б ре сприйм ає навіть ніж на ди тяча ш кіра. Вони м аю ть ще й деякі тонізую чі властивості. М оч алка повинна бути в кож ного члена сім ’ї ін д и від у ал ь на. Щ об запобігти обвітрю ванню ш кіри й виникненню простудних зах во рю вань, не треба виходити на вулицю в ід р азу після миття. Якщ о у вас вдома душ або ванна, частіш е користуйтеся цілю щ ою дією води. Вона зни ж ує втому, о св іж ає в спеку, заспокою є й н о р м ал ізу є сон і, найголовніш е, є провідним ф актором загар ту ван н я організм у. О бти рання, обливання, душ прохолодною водою треную ть судини, створю ю ть стійкість до низьких тем ператур повітря. П рекрасним оздоровчим і про філактичним заходом є купання в річці, морі, п л авальн ом у басейні. О собливо еф ективні вони в поєднанні з повітряними й сонячними ва н н а ми. Т акі купання добре впливаю ть на обмін речовин, нервову та ендо кринну систему, привчаю ть орган ізм не боятися тем пературних коливань. С приятливо дію ть вони й на ш кіру. К рім дотрим ан ня гігієнічного реж им у, організм ові лю дини необхідні прави льне чергування праці й відпочинку, за н яття гімнастикою , спор том, чисте повітря, р ац іон ал ьн е харчуван ня. Все це допом ож е подовжити ж и ття, зберегти добре здоров’я, настрій і працездатність. А правильне і вм іле застосуван ня косметичних процедур забезпечить ш кірі еластичність, ніж ність, красу.
П РО К О С М ЕТИ ЧН І П Р О Ц Е Д У Р И , Я К І М О Ж Н А РО Б И Т И В Д О М А Ш Н ІХ
УМ ОВАХ
^ Н айпростіш а з косметичних процедур — обтирання ш кіри. Д л я цього застосовую ться туалетні води й одеколони. Д о ск л ад у одеколонів входять спирти. Вони реком ендую ться д л я очищ ення брудної, ж ирної, спіт нілої ш кіри та дези н ф екц ії її. Т уалетн і води (лосьйони) склад аю ться т а кож із води та спирту (ЗО—5 5 % ) з добавкою гліцерину, настоїв та від вар ів л ікувальн и х трав, охолодж ую чих, дезинф ікую чих та інших речовин. З а л е ж н о від цільового призначення лосьйони поділяю ть на такі, що очи щ аю ть та освіж аю ть ш кіру («Утро», «Л осьон д л я ли ца») і, крім того тонізую ть («Апельсиновий», «Ф лора», «Б ал ьзам » , «Тонус»), очищ аю ть і пом’якш ую ть («Л илия», « О гн и М о с к в ы » ),зм ен ш ую тьсалови ділен н я («Ф ло ра», « Р и тас» ), очищ аю ть пори і зл егк а відбілю ю ть («Бензойное молоко», «Анне», «Ц итрус», «А элита»), пом ’якш ую ть ш кіру («Л илия», «М аре»), дезинф ікую ть («Борно-тим оловы й», «Огуречный», « Р и тас» ), заспокою ю ть після гоління («А бава», «Ф рико», «Ратм ир», «Утро», «Борно-тимоловый», «П осле бритья», « Р озовая воДа», «Л аван д а», «К алинка», «О гуречная во да», рідина «О свеж аю щ ая») та інших подразнень («Холодок», « П л я ж ны й»), зменш ую ть потовиділення і знищ ую ть неприємний зап ах — д е зодорую чі («Финиш», «Гигиена», «Бурол», «Ц итропин», «Д убок», «Одорин», «Орфей», «Ж идкость от пота» та ін .),
Д у ж е корисне обтирання ф руктово-овочевим и соками. З а л е ж н о від се зону мож на використовувати р ізн і ягоди, а так о ж абрикоси, дині, груш і, огірки, помідори, банани, цитрусові, моркву, картоплю тощо. В них м іс тяться речовини, що ж и в л ять ш кіру, сприяю ть збереж енню свіж ості й еластичності: вітам іни, солі фосфору, за л іза , міді, кобальту, сірки, калію , натрію , кальцію , а та к о ж сахари, органічні кислоти. А ле еф ективні лиш е свіж і соки, з часом їх цінність зн иж ується, значно сл абш ає. Соки із за м о рож ених ф руктів робити недоцільно. Д л я обтирання ш кіри н абуваю ть ш ирокого застосуван ня та к о ж настої і відвари з ром аш ки, кропиви, м’яти, липового цвіту, ш авлії, хмелю, к ві тів нагідок (к ал ен д у л и ), кропу, петруш ки, сім ’я льону тощо. Н астій го тують, заливаю чи 1 столову л ож к у трави або суміш і різних квітів і тр ав склянкою окропу, після цього посудину обкутую ть руш ником і настою ють 1—2 год. В ідвар одерж ую ть кип’ятінням подрібнених л ікувальн и х тр ав протягом 15—20 хв. Ф руктово-овочеві соки, відвари і настої рослин добре вж и вати д л я вм и вання та д л я п ул ьвери зац ії ш кіри (використовую чи д л я цього звичайний п ульвери затор). Суху і норм альну ш кіру зі схильністю до сухості попе редньо слід зм азати ж ирним кремом. П ри ж ирн ій ш кірі це необов’язково. Г ід ром асаж м ож на робити і звичайною прохолодною водою. Зм ащ ен і кремом (п ісля ум ивання) обличчя й шию на 5— 10 хв підставляю ть під душ . П ісл я процедури суху й вразл и ву ш кіру знов сл ід покрити тонким ш аром крему. Ц ілю щ у дію води використовую ть д л я та к званого водно-тем ператур ного м аса ж у (ванночки перемінних тем п ерату р ). В о д у — теплу і холод ну — наливаю ть у д в а тазики. О бличчя і шию обполіскую ть спочатку хо лодною, потім теплою і знову холодною водою. П овторю ю ть к іл ьк а р азів. К онтрастні тем ператури добре впливаю ть на судини,— стаю ть своєрід ною гімнастикою , що підвищ ує тонус ш кіри. Ц і ванночки реком ендую ть ся не частіш е одного р азу на тиж день. Компреси з гаряч ої води, від варів або н астоїв тр ав р о бл ять як сам о стійні процедури, ал е частіш е перед ж ивильною м аскою або м асаж ем . С ер ветку або руш ник (кращ е махровий) намочую ть у гарячій воді (тем пе рату р а не нижче 38—42 °С) і н ак л ад аю ть на обличчя, обминаю чи рот і ніс, на 5— 10 хв 2— 3 рази. Г арячі компреси сприяю ть збагаченню ш кіри кров”ю, розслабленню м ’язів, розш иренню пор, полегш енню саловиділення. Ш кіра стає м’якою, ніжною , соковитою. Х олодні компреси н ак л ад аю ть на ш кіру всього на 10— 15 сек. П ісл я них пом ічається поліпш ення еластичності й тонусу ш кіри, кольору облич чя, звуж ення ш кірних пор. Тому вони особливо п ридатні лю дям із ж и р ною ш кірою й розш иреним и порами. Я кщ о холодні компреси роблять від р азу після інших косметичних процедур, вони сп равляю ть благо тво р ний вплив на нервову систему, заспокою ю чи її. Т ак сам о роблять і теплі м асляні компреси. К реми — давн і й популярні косметичні засоби. їх готую ть із ж и рів тваринного (ланолін, яловиче сало, сп ерм ац ет), рослинного (оливкова, м игдальна, персикова, кукуруд зян а олія тощ о), м інерального походж ення (вазел ін , церазин, парф ю м ерне і вазелінове м асл о ), ж ироподібних речо вин (бдж олиний віск, стеарин) і води. К рім того, в д е як і креми додаю ть
різн і хім ічні речовини й м едикам енти (гліцерин, окис цинку, буру, борну кислоту, кам ф ору, оцет, кислоти й луги, м інеральн і речовини, ртуть, сір ку, ф урацилін, силікон тощ о). О станнім часом деяк і крем и вітам ін ізую ть ся («Н евский», «И деал», «Восторг», «Витаминный», «В и там инизирован ный», «М едовый», «Л енинградский», «Ю билей», «Ф ея» та ін .), в них д о даю ть окремі вітам іни або їхні комплекси. Д о ск л ад у інш их крем ів входять екстракти квітів, трав, плодів, овочеві й фруктові соки («А ленуш ка», «Огуречный», «К лубничка», «Э вкалипто вый», «Вечер», «Грезы», «Томатный» та ін .), м ед («М едок», «Медовый», «Б иоактивны й медовый», «Ж ел е м едок»), а п іл а к — бдж олине маточкове молочко («Сказочный», «Н ектар», «В олш ебница», «Л ада» , «Орто», «М о ты лек», «П чел ка» ), бдж олиний б ал ьза м — прополіс («О п ера»), гормони та інш і біологічні активно діючі речовини. К рем и призначаю ться д л я ж и в лен н я ш кіри — пом’якш ення, н ад ан ня їй ніж ності, еластичності; д л я очи щ ення її, а так о ж захисту від несприятливих зовніш ніх впливів. Вони р о з п оділяю ться рівним ш аром по ш кірі, оберігаю ть її від негативного впли ву холоду, вітру, вологи, пилу, бруду, а та к о ж сл у ж ать хорошою основою під пудру. Р ід к і креми («Восход», «К лубничка», «О гуречное молочко», «Утро», «О свеж аю щ ий» та ін.) м істять значний процент рідини (у деяких до 80 % ). Вони легко вбираю ться ш кірою і не зали ш аю ть сального сліду. Б а г а т ь м а з них м ож на користуватися зам ість ум ивання. Ж и ви льн і креми (« Н ад еж д а», «Ассоль», «Рего», «Ф лора», «Виктория», « Л ал а» та ін.) час то н ази ваю ть «нічними». П роте багато з них м ож уть застосовувати сь і в денний та вечірній час. Н а всю ніч в за гал і ніякі креми зали ш ати не слід. Д осить зм аза ти обличчя й шию за ЗО хв до сну, а потім акуратн о зняти крем ватним тампоном або паперовою серветкою. Н анесення крем ів, очищ ення ш кіри туалетним и рідинам и й рідким и крем ам и слід провадити за та к званим и ш кірними лін іям и — місцями найменш ого розтягнення. Н едотрим ання цих п равил м ож е завд ати більш е ш коди, ніж принести користі — ш кіра розтягнеться. К рем слід н акладати , зл егк а натискуючи на ш кіру, але не зсуваю чи її, від середини лоба до скронь (ніби продовжую чи л ін ії росту волосся на б р о в ах ); на щ оках — від кутків рота до середини вуш них раковин; від носа до верхніх частин вуш них раковин; на підборідді — по ниж ній щ елепі до мочок вуха. Ш кіра на повіках і навколо очей дуж е тонка, ніж на, тут ш видко з ’являю ться зм орш ки. Тому досить лиш е дуж е легких, ковзаю чих рухів від внутріш нього кута, ока по верхній повіці до зовніш нього і по ниж ній — від зовніш нього кута до внутріш нього. Н е забуд ьте зм аза ти кремом і шию (див. с. 243). Тов стим ш аром крем н ак л ад ати не слід, це не посилю є його дію і м ож е по гано впливати на ш кіру. Іноді ф абричні креми м аю ть ду ж е густу консис тенцію , їх важ ко н ам азати на обличчя. У цих ви п адках їх слід спочатку розтерти на долоні, а коли вони від тем ператури тіл а стануть м ’якш ими, накл асти на ш кіру. М ож на дод ати до такого густого крем у трохи води й олії. Д овго зберігати крем и не м ож на — вони поступово втрачаю ть свої корисні властивості. Д л я кращ ого терапевтичного еф екту їх слід Періодич но міняти й чергувати. Д у ж е активною косметичною процедурою є маски. Вони корисні дл я ж ін ки в будь-яком у віці і при будь-яком у стані ш кіри. М аски м ож уть
Нанесення крему на шкіру обличчя.
бути пом’якш ую чі, ж ивильні, тонізую чі, освіж аю чі, такі, щ о скорочую ть пори, зм енш ую ть ж ирність, в’яж учі. С истематичне їх застосуван ня д о п ом агає зберегти гарний колір обличчя, а ш кіру м ’якою, ніжною , п р у ж ною. Вони сприяю ть боротьбі з в’яненням та старін н ям шкіри. П еред н а несенням маски обличчя й шию слід вимити або протерти лосьйоном ( з а леж н о від властивостей ш кіри ), настоєм із тр а в або фруктово-овочевим соком (див. с. 234). В олосся п ід ібрати під косинку або спеціально пош и ту ш апочку (б ер ет), пл аття розстебнути біля ком іра і захистити руш ни ком, пелеринкою з клейонки або хлорвінілу. Щ об підготувати ш кіру до кращ ого сприйняття м аски, м ож на зробити гарячий компрес або кіл ьк а компресів контрастних тем ператур (див. с. 234), останній компрес г а р я чий. Якщ о ш кіра вразл и ва, а на обличчі є пош ирені судини і пом ічається посилений ріст волосся, тем пература води не повинна бути високою. М а с ку на ш кіру слід н ак л ад ати ш пателем або паличкою з накрученою на неї ваткою , знизу вгору (враховуйте ш кірні л ін ії, див. с. 235). П овіки за л и шити вільними, попередньо зм астивш и кремом. Н ак л авш и м аску, кращ е л еж ати спокійно, розслабити м’язи, читати й розм овляти не м ож на. Якщ о м аск а р ід ка, то д л я кращ ої ф ік сац ії на ш кірі нею слід просочити вату й розподілити її тонким ш аром по обличчю. М ож на ви різати маску з кількох ш арів м арлі з отворам и д л я очей, носа й рота. Т р и валість м ас к и — 10—20 хв. З н ім ати її слід обереж но, не розтягую чи і не зсуваю чи
М аска з кількох ша р ів т канини або мар лі.
ш кіру, ватним тампоном , змоченим теплою водою з добавкою молока, настоєм або відваром трав. Тонізую чу і в’яж учу властивість м аю ть д р іж д ж о в і маски, крім того, вони м істять ком плекс вітам інів групи В. Д л я одер ж ан н я др іж д ж о во ї м аски слід іи палички д р іж д ж ів розвести водою до консистенції густої см етани — д л я н орм альної ш кіри; молоком або олією — д л я сухої; про стокваш ею , кефіром або 3-процентним перекисом водню — д л я ж ирної ш кі ри. Т аку м аску слід н акласти на обличчя й шию товстим ш аром. П рекр асн і ж ивильні властивості м аю ть ф руктово-овочеві маски. Вони поліпш ую ть кровообіг і обмінні процеси, посилюють регенерацію (омоло дж ен н я ш кірних к літи н ), очищ аю ть, вибілю ю ть і тонізую ть ш кіру, корис ні при будь-якій і особливо при в'янучій, кволій ш кірі. В літку добре ро бити м аски з полуниць, суниць, смородини, малини, винограду, абрикос, персиків, груш , дині і т. д. В зим ку — з лимонів, апельсинів, м андаринів, ан ан асів, бананів, м оркви, картоплі, ріпи, кваш еної капусти, редьки. Яго ди або плоди р о зім ’яти виделкою або протерти на тертці. К аш оподібну м асу накласти на обличчя і шию на 15—20 хв. М ож на робити щ е й так. Д о подрібненої ф руктово-овочевої маси додати половину яєчного ж овтка (м ож на й без нього), трохи борош на або крохм алю , весь час пере мішуючи. Густувату м асу накл асти на ш кіру. Зм ити теплою, а потім об полоснути холодною водою. Д об ре використовувати д л я маски свіж оприготовлені соки, д л я сухої і вразл и во ї ш кіри додаю ть невелику кількість гліцерину або м олока (на 150 г соку 3 столових л ож ки м о ло к а). Т акі м ас ки реком ендується робити 2—3 рази на тиж день, всього 20 процедур. Д о плодоовочевих м асок м ож н а дод авати й інші ж ивильні речовини, н ап ри клад : натерти на тертці 2— 3 свіж і блідо-ж овті морквинки (брю нет кам із см аглявою ш кірою м ож на брати й червоні), зм іш ати з чайною л ож кою картопляного крохм алю (або свіж оприготовленого картопляного пю ре) або зі столовою лож кою м олока. П ри вразл и вій ш кірі непогано по єднати протерту м оркву з ж ивильним и крем ам и (зал еж н о від характеру ш кір и ). Хорош і м аски з різних квітів і трав (суріпка, ром аш ка, липовий цвіт, м ’я т а , волош ка, листя м альви й горіха, бузина, чебрець, пелю стки тр о ян ди та ін .). Д л я приготування таких м асок слід узяти по 1 чайній лож ц і сухих квітів, розтерти в порош ок, додати трохи борош на, залити окро пом до одерж ан н я густої каш ки, накл асти на обличчя на 20 хв (щ об д о в ше затр и м ал ось тепло, накрити клейонкою з ватною п рокладкою ). М ож на робити м аски з теплог© відвару або настою трав (див. с. 234). С п ец іаль ні м аски д л я ж ирної, сухої, в’янучої ш кіри чергую ть із ф руктово-овоче вими та із цілю щ их трав. М аски реком ендується проводити курсами.
Ч И ЗН А Є Т Е В И , Я К У М И В А Т И С Я ? Т аке запи тання багатьом видасться дивним. «Щ о ж тут хит рого,— ск аж уть вони,— ми з дитинства щ одня вм иваєм ося водою з м и лом». Всі знаю ть, що вода — найперш ий косметичний засіб . І все-таки, як тверд ять косметологи, деяким лю дям , якщ о вони хочуі-ь зберегти свою ш кіру надовго в гарном у стані, доведеться розпрощ ати ся з такою старою звичкою. А й справд і — чи завж д и і всім слід обов’язково вм иватися та
ще й з милом? Звичайно, очищ ати ш кіру від бруду, пилу, ш кірних ви ділень необхідно, ал е лю дям з нормальною , сухою і ж ирною ш кірою р е комендується ці процедури провадити по-різному. Н орм ал ьн а ш кіра м’як а на дотик, еластична, бархати ста, м ає приєм ний матовий тон. У м иватися лю дям з такою ш кірою реком ендується один раз на день вранці (ал е м ож на й увечері, якщ о це з в ’язан о з характером роботи), кращ е м ’якою або пом’якш еною (див. с. 232) холоднуватою во дою з високоякісним туалетним милом типу «Феникс», «М арочное», «Ю би лейное», «Р оза», «Лю кс», «С партакиада», «Х арьковское» тощ о. Д ея к і л ю ди з нормальною , але вразливою ш кірою погано переносять воду й мило. У цих випадках слід витирати обличчя й шию лосьйонам и «А пельсино вый», «Огуречный», «Огни М осквы» тощ о або рідинам и власного приготу вання, н ап риклад : 1) 2 столові лож ки горілки, 1 чайна л о ж к а гліцерину, 2 чайні лож ки столового оцту, 4 столові л ож ки п еревареної води; 2) по 1 чайній лож ці меду й гліцерину, 1 столова л о ж к а горілки, ца кінчику ножа бури, 4 столові лож ки води. Суха ш кіра — ніж на, тонка, прозора, дуж е чутлива до води й м ила, ш видко подразню ється, червоніє, болить. Тому до вм ивання слід стави тися з великою обереж ністю : водою користуватися лиш е пом’якш еною (див. с. 232) один р аз на день, кращ е ввечері, м ила постійно не в ж и в а ти, виняток мож на зробити лиш е р аз на тиж день, приймаю чи черговий гігієнічний душ або ванну. Д о миття обличчя треба зм аза ти кремом « Л а нолиновый», «Я нтарь», «Эффект», «Д зинтарс», «Био» тощо, а потім ви мити обличчя переж иреним туалетним милом — «Русский лес», «Л ю би мое», «Экстра», «Косметическое», «Д етское» та ін., обереж но висуш ити ш кі ру і знову покрити тонким ш аром крему. Зви ч ай н а суха ш кіра добре переносить такий мильний к р е м — туалетне мило (1 кусок) натерти на тертці, залити склянкою окропу, ретельно розм іш ати, щ об не було грудо чок, додати дві з половиною столові лож ки кам ф орного спирту, ’Д склянки касторового м асл а і 3 (неповні) столові лож ки гліцерину. Щ об вода менше подразн ю вал а ш кіру, мож на вм иватися суміш ш ю м олока й води в рівних кількостях або додавати в воду крохм аль (чайну л о ж к у к р о х м а лю і столову л ож ку холодної води розм іш ати, влити в окріп, охолодити, до давати до води дл я ум и ван н я). Н епогано за к іл ьк а годин до вм ивання водою н акласти на ш кіру р ід кий крем («М индальное молоко», «Сувенир», «Утро» та ін.) або олію — оливкову, кукурудзяну, соняш никову. Д обре користуватися «К осметиче ским м айонезом», д л я приготування якого взяти в рівних д о зах яєчний ж овток, олію і воду, добре зм іш ати, зм аза ти обличчя й шию. Ч ерез 2 — 3 хв вмитися холоднуватою водою. П роте в деяких ж інок і після таких «ніж них» ум ивань все-таки з ’являється неприємне почуття стягненості, сухості ш кіри, лущ ення. Щ о ж робити — від води доведеться відмовитись. В м ивання сл ід зам інити обтиранням молоком, верш ками, сметаною , зл ег ка підігрітою олією. М ож на попробувати обтирання хлібом (м’якуш ку чорного хліба розмочити в теплій воді і н акласти на обличчя к аш оп одіб ну м асу ). П ідійдуть д л я цієї мети фірм ові лосьйони («О гуречная вода», «Л илия», «М едовая вода», «О гуречное м олоко»); рідкі креми («Рассвет», «Увлаж няю щ ий», «Л ю бава», «Б архатны й», «Л анолиновое молоко», «М ин дальн ое молоко» та ін.) та крем «Белы е маки», а та к о ж ем ульсійні кре-
ми власного приготування, їх н еваж ко зробити сам ом у з продуктів, які м ає під рукою к ож на господиня: 1) суміш з рівної кількості меду, сметани, яєчного ж овтка; 2) ж овток розтерти з чайною лож кою меду і ’Д склянки верш ків, обереж но переміш уючи, додати 2 столові л о ж ки лимонного соку і 5 столових л ож ок води. Е м ул ьсії дом аш нього приготування слід зберігати у ф л ак о н ах з притер тими пробками. Вони ш видко псуються, тому готувати їх великим и пор ціям и не варто. Ж и р н а ш кіра лисніє, воду, мило та інші засоби гігієнічної косметиісп переносить звичайно добре. Л ю д ям із ж ирною ш кірою реком ендується вм и вати ся холодною водою вранці й увечері, 1—2 р ази на день м ож н а вж и вати звичайне туалетне мило: «Сирень», «Зем ляничное», «Л анды ш », «Ц ве точное», «Вазелиновое», «Глицериновое», «Винница», «П ионер», « К ам ф ар ное» та ін., мильний крем (для б ри ття). Хороше кам ф орн е мило д л я ж ир ної ш кіри м ож на зробити самому: кусок туалетного м и ла натерти на тертці, зали ти гарячою водою (1 ск л ян к а) і розм іш ати до однорідної маси (мож на трохи п ід ігріти ). В зл егк а охолодж ену м асу дод ати по чайній л о ж ц і кам форного спирту й борної кислоти, столову л о ж к у перекису водню. Ц е мило слід вж ивати не частіш е двох раз на тиж день. М ильну піну по обличчю розмилю вати губкою або м ’якою м очалкою . О скільки при ж и рн ій ш кірі, як правило, звичайн а ки сла р еак ц ія ш кіри зм іню ється на л у ж н у (а остання сп ри яє появі гноячкових зах во р ю ван ь), корисно до вм ивання нанести на обличчя кисле молоко, кеф ір, айран тощ о. Д л я кращ ого зн еж и рю ван н я ш кі ри м ож на додати у воду соду або буру (на 1 л води 1—2 чайні л о ж к и ). Іно. ді д воразове вм ивання з милом (і навіть без нього) ви кли кає лущ ення, под разн енн я. Щ об позбавитися цих явищ , слід скоротити вм и ван ня до одного р а з у на добу, м ило зм інити на якісніш е, що менш е п одразню є ш кіру, і навіть тим часово зам інити вм иванння протиранням обличчя лосьйоном («Апельсиновый», «Утро», А элита» та ін .), рідким кремом («Огуречный», « Л ю бава», «Ш иповник» та ін .). П ісл я вм иван ня ш кіру сл ід просуш ити м ’яким, кращ е м ахровим , не крохм аленим руш ником. Н е м ож н а грубо розтирати, зсувати і см икати ш к ір у — при цьому вона гр у біш ає і на ній ш видш е з’являю ться зморш ки.
С Е К РЕ Т И К Р А С И В О Ї Ш К ІР И П ри рода п о к л ад ає на ш кіру дуж е важ л и ві д л я всього о рган із му ф ункції. Від «правильної її роботи» зал еж и ть іноді не лиш е здоров"я, а й ж и ття лю дини. П риродно, що д л я виконання цих серйозних завд ан ь ш кір а сам а повинна бути здоровою — гладенькою , еластичною , м ’якою — без тріщ ин, саден, ш кірних захворю вань. Тому вона потребує до себе пев ної уваги, відповідного догляду. Н авіть норм ал ьн а ш кіра з часом, під впли вом несприятливих зовніш ніх умов, втрач ає свою привабливість, стає су хішою, грубіш ою , нееластичною . Д л я зб ереж ен н я на тр и валіш и й час її сві ж ості й краси необхідний постійний догляд. О скільки вода й особливо м ило зм иваю ть якою сь мірою природну ж и рову зм азк у ш кіри і цим сприяю ть її висуш уванню , то після раніш нього у м ивання лю дям із вразливою ш кірою м ож на накл асти на неї тонкий ш ар
крем у «Гундега», «Я нтарь», «Б ерезка», «С неж инка», «М атовый», «П ре лесть», «Томатный» та ін. П удритися при норм альн ій ш кірі необов’язково. Ф арбу, пом аду, пудру на ніч зали ш ати не м ож на. П еред сном слід очисти ти обличчя від пилу, бруду, гриму рідким и крем ам и («М индальное молоко», «С м етанка с хлороф иллом », «Б архатны й», «У тро»), якщ о ш кіра м ає деяку схильність до сухості, або лосьйонам и («Утро», «Ф лора», «О свеж аю щ ий», «Апельсиновый», «О гуречны й»), якщ о п ом ічається тенденція до більш ої ж ирності. М ож н а користуватися й дом аш нім и туалетним и рідинам и: 1) сік одного лим она, гліцерин — одна чайна л о ж к а, води — п івсклянки; 2) сік огірка залити рівною за о б ’ємом кількістю спирту, залиш ивш и на добу, процідити, при вразл и вій ш кірі д од авати трохи води або гліцерину. Д о б р е протирати (або пульверизувати) й іншими фруктовим и сокам и (див. с. 234), а так о ж від варам и трав (див. с. 234), особливо в ж а р к у пору року, коли у з в ’язк у з підвищ енням тем ператури п овітря посилю ється сало- і по товиділення. Ж ін к а м середнього віку і тим, у кого ш кіра сухіш а, корисно перед сном покрити обличчя й шию ж ивильним кремом («Н орковы й», « В и та минизированны й», «П челка», «Фея», «О пера», «Ланолиновы й», «Д зинтаре», «Эхо», «В олш ебница» та ін .). Ч ерез ЗО хв зали ш ки крем у зняти, промокнувш и ш кіру паперовою серветкою . М олодим м ож на не зм ащ у вати все обличчя. Д осить лиш е накл асти крем на д іл ян ки ш кіри, що ш видш е вкриваю ться зм орш кам и, стаю ть кволим и,— на повіки, діл ян ки щ ік біл я н иж ньої щелепи, шию. Д л я ж ивлення, підтрим ан ня тонусу, зб ереж ен н я м’якості та ел асти ч ності ш кіри реком ендую ться різні косметичні м аски: 1. М едова — зм іш ати по столовій л о ж ц і меду й борош на (або то л о к н а), додати Дві столові л о ж ки м олока (м ож на води ). 2. О лійно-ж овткова (див: с. 241). 3. Із сім 'я льону — столову л о ж к у сім ’я залити водою, варити до о д ер ж ан н я рідкої каш і, гарячою (не обпекти ш кіру!) накл асти на ш кіру обличчя й ш иї, через 20 хв зняти теплою водою, д а л і обполоснути холодною . 4. К ислом олочна — зм астити обличчя на 20 хв суміш ш ю з рівних частин м олока і простокваш і, вимити, зм астити кремом. 5. Д р іж д ж о в а (див. с. 237). 6. Із ф руктів і овочів (див. с. 237). 7. Із трав (див. с. 237). С ухість ш кіри обум овлю ється природж еним и якостям и і пов’я за н а з недостатньою діяльністю сальних за л о з та бідністю ш кіри на вологу. Т ак а ш кіра дуж е в р азл и ва щ одо атмосферних ф акторів — від сонця, вітру, во ди пересуш ується, обвітрю ється, погано переносить зм іни тем ператури. Н еправильний або недостатній д о гл я д за нею сприяє її стоншенню, появі ще більш ої сухості, лущ енню , ш орсткості, зм орщ ок. Вчасно вж иті заходи допом ож уть не лиш е усунути ці явищ а, але й запобігти ш видком у в’янен ню ш кіри. Тому д о гл яд за сухою ш кірою зводиться головним чином до заходів, що не допускаю ть пересуш ування ш кіри і забезпечую ть її ж и р о вими речовинами. П ісл я вм ивання або обтирання (див. с. 276) ш кіру по трібно обов’язково зм астити денним кремом «К ольдкрем Л К », «А элита», «Л ю дм ила», «И зум руд» та ін. Б аж ан о уникати одеколонів і лосьйонів, що м істять спирти (в туалетних рідинах д л я сухої ш кіри вони не повинні становити більш е 20,% ), які сильно суш ать ш кіру. Д л я того щ об освіж ити та очистити таку ш кіру, протягом дня і перед сном призначаю ть рідкі к р е ми («Бархатны й», «Утро», «У влаж няю щ ий», «И рисовое молочко», «Сме
танка», «Клубничный», «Л ю бава») і ем ульсії власного приготування (див. с. 239). П удру м ож на застосовувати тільки ж ирну, ду ж е дрібного помелу, в якій м істяться, крім порош коподібної речовини, щ е й ж ири («Балет», «Ж изель», «Восточная», « К расн ая М осква», «Л ебяж и й пух» та ін .), м ож на наносити лиш е на попередньо зм ащ ене крем ом обличчя. П орош коподібні рум’яна д л я сухої ш кіри не реком ендую ться, кращ е ж ирні. П еред виходом на вулицю, особливо у холодну вітряну погоду, облич чя слід зм азувати захисним крем ом і припудрити (див. с. 253). Увечері, після очищ ення від гриму, денних забруднень, обличчя і шию слід зм а стити будь-яким «нічним» крем ом («Л ТО », «Л ю дм ила», «Апельсиновый», « Л ал а» та ін.— див. с. 253). Щ об ш кіра о д ер ж у в ал а не лиш е ж ири, а й во логу, кусочок вати м ож на спочатку змочити у воді, а потім опустити в б а ночку з кремом і м’якими тиснучими рухам и накласти крем на ш кіру. Н а суху ш кіру прекрасн о дію ть м аски. Вони пом’якш ую ть, ж и в л ять і зволож ую ть суху ш кіру (див. с. 238). П еред н ак л ад ан н ям м аски обличчя й шию обов’язково слід очистити олією або рідким кремом, якщ о ш кіра не ду ж е вр азл и ва, добре попередньо зробити компрес (див. с. 234). Д л я сухої ш кіри реком ендую ться та к і м аски: 1. Я єчно-м едова — зм іш а ти одну чайну л о ж к у меду і один ж овток; м ож на додати сік одного л и мона або дві столові л о ж к и добре заварен ого чаю. 2. К артоп лян о-ж овтко ва — теплу, зварен у й протерту картоплю зм іш ати з теплим молоком і яєчним ж овтком до од ерж ан н я густого пюре, накласти на ш кіру на п ів години; зверху накрити маскою і руш ником; зм ити теплою , а потім хо лодною водою. 3. Яєчно-м едово-олійна — по 'А склян ки меду і о л ії зм іш ати з одним ж овтком. 4. О лійно-ж овткова (особливо при сухій, що ш видко подразню ється, ш кірі) — зм астити обличчя олією, а зверху добре р озтер тим ж овтком, залиш ити до висихання; змити ватним там поном з молоком. 5. Яєчна — з цілого яй ц я або з д од аван н ям рівної кількості верш ків. 6. О лій на (реком ендується спеціально д л я огрубілої, що луш иться, ш кіри) — п ід і гріти до тем ператури 37°С (оливкову чи кукурудзян у) нераф ін ован у олію, просочити нею тонкий ш ар вати і розподілити по ш кірі, закр и ти обличчя маскою з вощ еного паперу; зверху — руш ником, три м ати 2 0 —25 хв, зн я ти м аску сухою ватою . 7. Д р іж д ж о в а (див. с. 237). М ож н а робити м аски з вітам інізованих крем ів «Витаминный», «Лю кс», «Волш ебница», «Биокрем», «Л енинградский», «Н овинка», «В итам инизи рованный» або із спеціальних крем -м асок «Л С » і «А ленуш ка», еф ективні так о ж фруктово-овочеві м аски і з трав (див. с. 237). П ісл я закінчення процедури ш кіру потрібно зм астити кремом (якщ о до ск л ад у м асок не входять ж и ри) і зл егк а припудрити. Д у ж е тонкій пере суш еній ш кірі корисний м асаж , робити його сл ід у косметичному к а б і неті. Л ю дям із сухою ш кірою реком ендується вж ивати в їж у продукти, б а гаті на ж ири, вуглеводи, вітам іни, стеж ити за правильною роботою шлунково-киш кового тракту, частіш е звертатися за п орадам и до л ік ар ів-д ер м атологів і косметологів. Ж и р н а ш кіра — результат підвищ еної діяльн ості сальних за л о з в н асл і док змін з боку ендокринної системи, хронічних поруш ень діяльн ості ш лун ково-киш кового тракту, обм іну речовин. Ч ерез надм ірне саловиділення
ш кіра за в ж д и блищ ить, пори розш ирені, її часто порівню ю ть із ш куркою апельсина. Ж и р н а ш кіра часто забрудню ється. Якщ о їй не приділяти н ал еж н ої уваги, вона н аб уває темного відтінку, вкри вається чорними к рапкам и, легко зап ал ю ється; іноді з ’являю ться вугрі (див. с. 252). Вона потребує зовсім іншого догляду, ніж суха й норм альн а ш кіра. П ри такій ш кірі дуж е важ л и ві різні очисні процедури — вм и ван ня (див. с. 239) й обтирання. О станні реком ендую ться протягом дн я і на ніч — спиртам и (борним, кам ф орним , суміш ш ю рівних частин спирту й ефіру, 1-процентним розчином наш атирного спи рту), 2-процентним розчином питної соди, д о б ре протирати ш кіру 2-процентним розчином лим онної кислоти. Корисні й рідини дом аш нього виготовлення: 1) борної кислоти (або бури) — полови на чайної лож ки, спирту й води — по півсклянки; 2) борного спирту — п ів склянки, перекису водню — дві столові л ож ки; 3) бури — половина чайної л ож ки, перекису водню — столова л о ж к а, спирту і гліцерину — по дві столові лож ки. У парф ю мерних м агази н ах м ож на придбати спеціальні лосьйони д л я ж и рн ої ш кіри — «Борно-тимоловий», «Л осьон д л я лица», «Анне», «О гуреч ный», «Апельсиновый», «Ц итрус» та ін. П озитивно впливаю ть на ж ирну ш кіру відвари і настої трав (див. с. 234), ф руктово-овочеві соки (див. с. 234), обти ран ня кусочком лим она, настоєм хріну (200 г хріну натерти на тертці, зали ти 1 л столового оцту, все це витрим ати у ф лакон і з притертою пробкою д в а тиж ні в темном у місці; д л я щ оденного вж и ван н я розвести сто лову л о ж к у в п івсклянці холодної вод и ), відваром петруш ки (20 г зе лені на 1 л води) або лосьйонам и власного приготування: 1) ф іал ки та хвощ а — по дві столові лож ки, листя тисячолітн и ка й липового цвіту — по чайній л о ж ц і на 5 склянок окропу; 2) ром аш ки — 15 г, води — чотири чайні л ож ки, сік одного лим она, оцту і кам ф орного спирту — по дві столові лож ки. Р а з на тиж день добре ум ивати обличчя й шию водою контрастних тем ператур (див. с. 234). М ож на вм иватись і відвар ам и трав. П ри дуж е пористій, забрудненій ш кірі реком ендую ться р аз на тиж день парові ванночки (трим ати обличчя над окропом 15 хв, голову закри ти м ахровим руш ником, волосся від пари захистити ш апочкою або косин кою ). Д о окропу добре дод авати липовий цвіт. П ісл я ванночок слід о бер еж но видуш ити кінчикам и п альц ів чорні крапки. Е ф ективна так о ж сольова процедура. Н ам илити обличчя; тампончиком вати круговими рухам и вти рати дрібну сіль у ш кіру, залиш ити на 2— 3 хв, зм ити теплуватою водою, д а л і обполоснути холодною водою. Кухонна сіль добре очищ ає, скорочує розш ирені пори, тонізує. М ісця найбільш ого скупчення чорних крапок м о ж на обробляти суміш ш ю соди й солі (по половині чайної л о ж ки ) і мильного крем у (столова л о ж к а) або содою і бурою (п орівн у). Н а ніч обтерти су міш ш ю з столової л ож ки лимонного соку і двох столових л о ж о к гліцерину з половиною склянки води або в ’яж учим розчином (галун у — чайна л о ж к а, гліцерину — половина чайної л ож ки , горілки — чотири і води — дві столові л о ж к и ). Н епогано протирати ш кіру галуновим олівцем , кам енем д л я го лін ня, туалетним оцтом, настоєм нагідок (кален дулою ) — у чистому ви гляді чи розведеним у рівних частинах водою або горілкою , а так о ж спе ціальним и лосьйонам и — «Ф лора», «Бензойное молоко»; крем ам и «Улыбка», «Росинка», «Л ель», «К алендула», «Угрин», «К раса».
Якщ о ш кіра схильна до лущ ення, то п ісля водних процедур її слід злегка зм астити крем ом д л я ж ирної ш кіри — «К онвалія», «П релесть», « К а мене», «Снеж инка», «Э вкалиптовы й», «Н евский». П ри ж ирній ш кірі м о ж на користуватися таким и ж ивильним и крем ам и: «Космический», «Н овин ка», «Огуречный», «Ш изандра», «Виктория», «Томатный», «Л ен и н град ский» та ін. Д л я знеж ирю ван ня, підсуш ування, стягуванн я пор та тон ізуван н я ш кі ри реком ендую ться та к і маски: гліцерино-оцтова — чайну л о ж к у гл іц ери ну, столову л о ж к у оцту, чайну л ож к у тал ьк у зм іш ати, м асу н акл асти на обличчя на 15—20 хв; біл кова — білок одного яйця, не збиваю чи, н акласти ш арам и на обличчя на 10— 15 хв; зм ити холоднуватою водою, до яко ї м ож на додати чайну л о ж к у лимонного соку або 10— 15 крап ель кам ф орного спирту. П ри в’ялій, з розтягнутими порам и ш кірі корисніш а б ілково-га лун ова м а с к а — до збитого білка крап лям и, весь час поміш уючи, додати чайну л о ж к у 5-процентного розчину галуну, лим онна — сік з одного ли м о на зм іш ати з такою ж кількістю горілки; накл асти на обличчя і шию тон кий ш ар вати, зм оченої цим розчином. М аски з календули, біо-лосьйону «Ф лора», д р іж д ж о в а (див. с. 237), айвова або з інших плодів, з лікарськи х трав і квітів (див. с. 237), так о ж використовую ться як тонізую чі. П ісля м аски ш кіру припудрити. У деяких лю дей з ж ирною ш кірою на повіках, біл я скронь, на зовн іш ніх частинах щ ік пом ічається сухість (ком бінована ш к ір а ). С лід не з а бувати зм ащ увати ці діл ян ки крем ам и д л я сухої ш кіри («Я нтарь», «Вечер», «Ланолиновый», « Л а л а» та ін.). Л ю дям із ж ирною ш кірою дуж е важ л и ве правильне харчуван н я, слід уникати ж ирної п ряної їж і, консервів, копчення, більш е вж ивати молочних продуктів, ф руктів і овочів, стеж ити за своєю вагою , бо в осіб із жирною ш кірою часто спостерігається поруш ення обміну речовин, регулярно в ід відувати косметичні кабінети.
НЕ З А Б У В А Й Т Е П РО Ш ИЮ Ось про шию ми часто забуваєм о, тим часом як вона потребує такого ж систематичного догляду, як і обличчя. В наслідок анатом ічної бу дови її ш кіра тонка й ніж на. Ш ия швидш е, ніж інші частини тіл а, старіє, стає кволою, вкривається зм орш кам и і, на ж а л ь, ви казу є вік. В ран ц і шию слід мити водою кім натн ої тем ператури, при ж ирній і норм альній ш кірі — водою з хорошим туалетним милом («Э кстра», «Лю кс», «Б ерезка», «М а рочное», «Столичное» та ін.), при сухій — без мила. Д л я очищ ення від пилу і бруду у вечірній час кр ащ е обтирати шию лосьйонам и і рідким и крем ам и залеж но від властивостей ш кіри (« Ц и т рус», «П одснеж ник», «Клубничный», «И рисовое молоко», «Апельсиновый», «Огуречный» «Ф лора», « Р озовая вода», «Сувенир», «Б архатны й» тощ о). П ри вразливій і д у ж е сухій ш кірі воду вж и вати не варто, корисні спеці альні туалетні рідини («Л анолиновое молоко», «О гуречная вода», «Л илия», «М едовая вода» та ін .). Д а л і, зл егк а натискую чи (щ об не розтягувати ш кі р у ), слід зм астити шию ж ивильним кремом («М едовый», «Сказочный», «Лю кс», «Био-крем», «Н ад еж да», «Грезы» та ін.), передню частину шиї знизу вверх, бокові — зверху вниз. Н а п ідборідді крем вбити ду ж е легкими
Нанесення крему на шию.
постукуючими рухам и тильним боком кисті. П ри в ’янучій, к во л ій ш кірі креми слід н ак л ад ати на вологу, змочену сольовим розчином шию. Р а з на тиж день д л я ж ирної і н орм альної ш кіри доб ре робити компреси (див. с. 234), спочатку теплою водою (класти на шию на 2— 3 х в ), д а л і холодною (на 5— 10 с) — повторити 2—3 рази. П ри старію чій сухій ш кірі п оказані компреси з м игдальної, оливкової або кукуру д зян о ї олії. Н ам очену в о л ії : і згорнуту в к іл ьк а разів серветку або м арлю н акл асти на ш кіру, зверху закрити вощ аним папером або целоф аном і ватою . З аф ік су вати бинтом на ш иї на 15—20 хв. Якщ о ш кіра надто зм ор ш ку вата й квола, ці ком п ре си добре робити з під ігрітої олії. Д оп ом агаю ть зберегти еластичність і хо роший тонус косметичні м аски — ж ивильні, фруктові, тонізую чі (див. с. 237). Е ф ективні й та к і суміш і: 1) дві столові л о ж ки ж ирного сиру, сік з м ан д арин а або половина апельсина з однією чайною лож кою олії, 2) б і лок одного яйця з чайною лож кою оливкової чи куку р у д зян о ї о л ії і сік половини лимона. Щ одня реком ендується робити гім настичні вправи, що допом агаю ть зберегти пруж ність м’язів шиї, запобігаю ть появі другого підборіддя. 1. П овороти голови праворуч, ліворуч, нахили вперед, н азад , кругові рухи. Ц е особливо реком ендується тим, хто під час роботи змуш ений си діти з опущ еною головою, н априклад , при три вал и х зан яття х за письм о вим столом. 2. Схрестити руки, покласти їх на потилицю . З л е г к а натискувати на го лову, водночас трохи н апруж увати шию. 3. С класти руки під підборіддям . О пускати на них голову, долаю чи опір рук. 4. Л ягти на ж ивіт. Відкинути голову н азад , опустити на груди. 5. В ідкинути голову н азад . Зробити енергійний рух нижньою щ елепою, н ам агаю чись завести її за верхню. Всі рухи повторю вати 10— 12 раз. Щ об не з ’явилися ранні горизонтальні зм орш ки на ш иї і подвійне п ід боріддя, н ам агай теся трим атися прям іш е, ходіть з піднятою головою, не опускайте її низько, не вбирайте в плечі, не сутультесь. Якщ о лю бите сп а ти на високій подуш ці, відм овтесь від ц ієї звички. Вона так о ж м ож е спри чинити появу на ш иї глибоких зм орщ ок.
Н а ш кірі ш иї часто з ’являю ться пігментні плям и. Р еком ен дується про тирати ці ділян ки м олочнокислими продуктам и, лимонним соком, 3-процентним розчином перекису водню.
ОЧІ — Д З Е Р К А Л О Д У Ш І Очі — о к р аса обличчя. їх обрам лю ю ть брови і вії і цим надаю ть усьому обличчю виразності. Щ об брови були густими й добре росли, щ одня втирайте м ’якою зубною щ іточкою суміш із 1 чайної л о ж ки кам ф орної, 1 столової л о ж к и к асторової і 2 столових л о ж о к кукур у д зян о ї о л ії і злегка пом асаж уй те спочатку в один, потім другий бік і зачеш іть м аленькою гре бінкою. Тепер у моді природні брови. Але, якщ о ви хочете н адати їм певної форми, скористайтеся пінцетом (ніколи не голіть!). Б удьте обереж ні. М о ж на видалити лиш е трохи «зайвих» волосин знизу брів і на переніссі, якщ о брови зросли ся (вони роблять обличчя насупленим , суворим ). П ухнасті, довгі вії красиво відтіню ю ть очі. Д л я кращ ого росту корисно зл егк а м асаж ув ати їх м аленькою щіточкою, змоченою касторовою олією (м ож н а з кіл ьком а к рап л ям и вітам ін у «А »), Іноді вії стаю ть лам ким и, по чинаю ть ви падати . Ч астіш е це буває у тих, хто постійно їх ф арбує. Щ об уникнути цього, чергуйте ф арби і н ам агайтесь не вж ивати їх систематично. Н іколи не зали ш ай те ф арбу на ніч. Увечері туш знім іть кусочком вати з олією або кремом («Т еатральны й», «О чищ аю щ ий»), Категорично заб о р о няється ф арбувати брови і вії урзолом . Він м ож е викликати тя ж к і у р аж ен ня ш кіри й очей, особливо в осіб зі схильністю до алергійних реакцій. П очервоніння й лущ ення повік, набряки й кола під очим а не п р и к р а ш аю ть обличчя. П о ява їх зал еж и ть від багатьох причин — втоми, недоси пання, недостатнього освітлення під час роботи, хронічних зап орів тощ о. П ри зап ал ен н і і підпухлості повік допом агаю ть поперемінні (на 3 хв) н а к л ад ан н я вати, зм оченої спочатку в теплій, а потім у холодній воді — всього 6—7 раз. Д о б р е дію ть компреси з свіж он атертої сирої картоплі, при мочки з м олока, відвару ром аш ки, чаю. Якщ о ці прості засоби не даю ть ефекту, значить, це н аслідок захворю ван ня внутріш ніх органів — яєчників, печінки, нирок, ш лунково-киш кового тракту. В усіх цих ви падках необхід но звертатися до л ік ар я .
Іноді сам і ж інки буваю ть винні в погірш енні кольору ш кіри навколо повік, появі дрібних зм орщ ок. П ричина — н адм ірн е захоп лен н я гримом д л я очей. Ш кіра повік дуж е ніж н а, тонка, легко розтягується. Ш коди ж їй завд аю ть навіть не сам і ф арби, а невм ілі грубі рухи при н ак л ад ан н і й особливо зн ім анні косметичних засоб ів. Усі м ан іп у л яц ії н ак л ад ан н я гриму сл ід робити дуж е обереж но — ш кіру не зсувати, не терти. З н ім ати ф ар бу кращ е рідким кремом («Огуречный», «Клубничный», «П одснеж ник», « Л а нолиновое молоко», «О гуречное м олоко» та ін .), олією або спеціальним и крем ам и д л я очищ ення ш кіри від гриму («Т еатральны й», «О чищ аю щ ий»),
Р У К И П О ТРЕБУ Ю ТЬ У В А Г И Р уки — наш і вірні помічники в будь-якій роботі, природно, во ни ш видко забрудню ю ться, стаю ть ш орсткими, грубію ть. Д у м к а про те, що лю дям , які працю ю ть на виробництві, на відкритом у повітрі (в сільсь кому господарстві, на буд івниц тві), в устан овах, де часто доводиться ми ти руки (в медичних, дитячих за к л а д а х , харчових підприєм ствах тощ о), не м ож на зберегти ніж ну еластичну ш кіру, н еправильна. Г ладенькі м ’які руки, красиво підстриж ені нігті м ож е м ати кож ен, з якою б роботою він не стикався. С лід лиш е п риділяти їм увагу, а це від б и р ає зовсім н ебагато часу. Д у ж е брудну роботу кращ е робити в гуморих або спеціальних зах и с них рукавичках. Якщ о це нем ож ливо, то до роботи слід зм асти ти руки вазелін ом або спеціальним и крем ам и («Силиконовый», «С и лан »). Н ігті м ож на занурити в кусок м ’якого м ила, таким чином вони будуть захищ ені від бруду, їх потім легко відмити. Д у ж е забрудн ен у ш кіру добре очи щ а ти «П астою д л я сухої чистки рук» або ватою , просоченою олією . М ити ру ки кращ е не холодною водою з к ран а, а к ім н атн ої тем ператури. М ило сл ід вж ивати туалетне, в ж одном у разі не господарське (див. с. 232); р е тельно витирати сухим руш ником. Суш ити вологі руки на повітрі не м ож на — вони починаю ть лущ итися, стаю ть ш орсткими, вкриваю ться тр іщ и н а ми. Щ об уникнути пересуш ування від частого миття, слід потім зм ащ у вати їх кремом д л я ру.к («Б ерезіль», «П ерсиковый», «Ж идкий д л я рук», «Велю р» т а ін .), лосьйоном «Ш арлі» або рідинам и дом аш нього приго туван ня: 1) гліцерину й одеколону по дві столові л ож ки , наш атирного спирту — чайна л о ж к а, води — столова л о ж к а; 2) гліцерину — чверть склянки, води півсклянки, сік з половини лим она. Якщ о руки огрубіли, стал и ш орсткими, червоними, корисні гарячі в а н ночки: 1) с о л о н і— 100 г солі на літр води; 2) з від вар у тр а в (ром аш ки, липового цвіту, суріпки, ш авлії, вол ош ок ); 3) з теп лої олії. З м ащ у вати ру ки м ож на і теплим свіж оприготовленим картоп лян и м пюре з молоком або суміш ш ю протертої картоплі, борош на і лимонного соку порівну, а на ніч добре покривати ж ирним крем ом («Эффект», «Н орковы й», «М едок», «П челка», «Ромаш ковы й», «Д зин тарс») і н ад івати нитяні рукавички — крем довш е збереж еться на руках і не забруднить білизни. Н ігті потребую ть особливого догляду. П ід нігтьовими п р ом іж кам и зб и рається до 95 % м ікробів, що зн аход яться на тіл і лю дини. Тому довгі нігті зали ш ати не слід. П еріодично їх треба акуратн о підстригати й п ід пилю вати пилочкою , надаю чи їм н ап івовальн ої форми; ш кірочку навколо
нігтя зр ізати манікю рними нож ицями, попередньо зробивш и теплу м и ль ну ванночку; зади рк и ви д ал яти і зм ащ увати йодним настоєм або розчином брильянтової зелені. Щ одня нігті сл ід чистити нігтечисткою , а п ід час м ит т я — м ’якою щіточкою. Н ігті, вкриті лаком , роблять руки красивіш ими. А ле ф арбувати нігті слід лиш е в тих випадках, коли ви м ож ете постійно стеж ити за ними. Р уки від р азу ж н абуваю ть неохайного вигляду, якщ о на н ігтях будуть зали ш ки л ак у, подряпини. Л а м к іс ть нігтів, р озш аруван н я їх, п оява ж овтих см уг — сигнал до того, щоб звернутися до л ік ар я-д ер м атолога.
ЗДОРОВІ ноги В ід стану ніг за л е ж а т ь легкість ходи, хорош а постава, гр ац іо з ність, а щ е й хорош ий настрій і навіть прац езд атн ість лю дини. Вони ш вид ше, ніж інші діл ян ки ш кіри, забрудню ю ться, грубію ть, вкриваю ться тр і щ инами. М ити ноги сл ід з милом р аз на добу, кращ е на ніч теплою водою (м ож н а д од ав ати к іл ьк а дрібних кри стали ків м арганцевокислого к ал ію ), особливо ретельно м іж п альц ьові склад ки , де більш е зб и р ається бруду й поту. П ід час ванни добре м асаж ув ати їх намиленою щіткою , роблячи р у хи знизу вгору. Д а л і витерти досуха грубим руш ником (це поліпш ує крово о б іг). Суху ш кіру корисно потім зм астити ж ивильним кремом («Л анолиновий», «Д зинтарс», «С пермацетовы й» та ін.). П ісл я ванни, коли нігті м ’якш і, їх сл ід підстригати й підпилю вати. Вільний к рай повинен бути прям им, куточки глибоко не підрізуйте, щ об згодом запобігти їх вр о стан ню в ш кіру. Ш кірочку навколо нігтя відсувайте тупим кінцем нігтечистки н азад , ал е ніколи не зрізуйте. П ри пітливості ступней реком ендую ться теплі ванночки з відваром кори дуба, берези, верболозу, ягодам и ож ини, сіллю , з наступним припуд рю ванням присипкою «Гальм онин» або сум іш ам и в рівних частинах: 1) т а л ь к і уротропін; 2) борна кислота і окис цинку. М ож н а користуватися й спеціальним и рідинам и — «Ф ормидрон», «ИФТ»; лосьйонам и «Гигиена», «О дорекс», «Ц итропин», «Бурол», «М Д», «Дубок», крем ам и — «Турист», «Элан», пастою Т ейм урова (останню вж ивати р аз на ти ж д ен ь). У туф лі на день добре в к л ад ати гігроскопічні устілки, ввечері слід вийм ати їх д л я просуш ування. Н е м ож на постійно носити гумове взуття. П анчохи й ш к а р петки сл ід прати щ одня; якщ о м ож на, не носити нейлонові й капронові, які зовсім не вбираю ть поТу. Н атоптані й огрубілі д ілян ки, що виникаю ть на ступнях (частіш е від незручного в зу т тя ), сл ід зняти пемзою, грубою м очалкою або щ іткою після гарячих мильних або содових (1—2 чайні л ож ки соди на літр води) в а н ночок. Від невеликих м озолів м ож на позбавитися з допомогою кусочка алое (стол ітн и ка). Р о зр ізати лист упоперек і накл асти його на мозоль, заф ік су вавш и компресною пов’язкою . В ранці плівку, що утвори лася, зн я ти і зм астити кремом. П овторю вати, поки м озоля не стане. Глибш і м озолі вд ається поступово ро зм ’якш ити мозольним пластирем або мозольною р і диною (попередньо зробивш и содово-мильну ван н о чк у ). Д обре, якщ о є м ож ли вість систематично робити педикюр у педикю рному кабін еті — це д о п о м агає п озбавитися застар іл и х і м іж пальцьовн х болісних мозолів, натоптань, врослих нігтів, інших деф ектів ступней і зберегти ш кіру ніг у хо рош ому стані.
П о ява на ш кірі плям з лущ енням , пухирців, сверблячки, зм ін а нігтів свідчать часто про грибкові захворю ванн я. Н еобхідно звернутися до лік аря-дерм атол ога д л я проведення відповідного ліку ван н я. Якщ о ви ф а р буєте нігті, стеж те за тим, щоб не лиш е ноги і взуття, а й увесь ваш зов ніш ній ви гляд були бездоганними.
Г А Р Н Е ВОЛОССЯ Волосся, як і ш кіра, потребує постійного догляду, і чим п рави ль ніш е його догл яд ати , тим більш е ш ансів надовго зберегти його красу і пиш ність. П ерш а ум ова — чистота. Д у м к а про те, що часте м иття голови ш кідли ве, неправильна. Н аб агато гірш е, коли волосся брудне, вкрите пилом, ви д і ленням и сальних і потових залоз, лупою. Здорове норм альне волосся слід мити раз у 7— 8 днів. Воду д л я миття кр ащ е використовувати пом’якш ену (див. с. 270) тем пературою не вищ е 45— 50 °С, м ило застосовувати лиш е туалетн е («М ир», «Буратино», «Голубь», «Л анолиновое» та ін .), в ж одн о м у р азі не господарське (див. с. 271). Д у ж е популярні різн і ш ам пуні («Солныш ко», «Восторг», «Особый», «Н ептун», «Л ондапон», «Садко», « Р у сал ка» та ін.) у вигляді рідин, паст і крем ів. Вони прекрасно розчиняю ть ж ир, зм иваю ть бруд, не подразню ю ть ш кіру й волосся. Р озп оділяти ш ам пунь і мильну піну по волоссю сл ід м"якими рухам и подуш ечкам и п ал ь ців, ш кребти ш кіру нігтями не м ож на. Н ам и лю вати волосся слід двічі, потім зм ивати великою кількістю води. Д л я останнього п олоскання у во ду добре д од авати оцет, лимонний сік або лим онну кислоту — д л я брю неток і ш атенок; відвар ром аш ки (чотири столові л о ж ки квітів залити півтора л ітрам и води, кип’ятити 5— 10 хв, п роф ільтрувати ) — д л я блонди нок. М ож на мити голову простокваш ею , кеф іром , сироваткою . Ж ирн е волосся слід мити р аз у 5—7 днів туалетним милом («Д етское», «Лесное», «Русский лес» та ін .), ш ам пуням и д л я ж ирного волосся, рідким и м илам и — «Д егтярны м», «Туалетным», «Ш анталанкис», «Невеж ис» (вони мож уть пересуш увати волосся, тому постійно вж ивати їх не м о ж н а), а та к о ж гірчицею (дві столові л о ж к и на л ітр во д и ). П ри д у ж е ж ирном у волоссі м ож н а проводити «сухе миття» — р аз в 4— 5 днів про терти його лож кою борош на грубого помелу, потім розчесати гребінцем або щ іткою. А мити водою р аз на м ісяць з туалетним милом, додавш и д л я обполіскування наш атирний спирт (чайну л о ж к у на л ітр води) або відвар тр ав (по столовій л ож ц і звіробою , деревію , ром аш ки, дубової кори на чотири л ітри окропу — трим ати на водяній бані п івго д и н и ). В ід м иття до миття, якщ о волосся ш видко засалю ється, злип ається, брудниться, слід п р о тирати його лимонним соком (чистим або р о зведен и м ), настоєм к ал ен д у л и — 10 частин, кукурудзяної о л ії (соняш никової або оливкової) — 1 ча стина, парф ю мернимн п репаратам и « Б ерезовая вода», «В еж еталь», « К р а пи вная вода», «Э кстракт хинной коры» (останній не підходить блон д и н к ам ). Сухе волосся не слід мити частіш е одного р азу в д в а тиж ні. В ода по винна бути м"яка (див. с. 232), добре, якщ о до неї додати одну-дві чайні л о ж к и борної кислоти на три л ітри води. Д л я миття м ож н а вж и вати м иль ний порош ок «Волна»; крем д л я гоління, н ап р и к л ад «М ыльный крем с ла-
нолином», ш ам пуні д л я сухої ш кіри. Якщ о користуватися милом, то переж иреним («Д етское», «Л анолиновое», «Лю бимое», «Гаяне», «Космети ческое»), П еред миттям доцільно зробити олійне вк утуван н я — втерти у волос ся б іл я коренів олію або ф ірм ові препарати — «П альм оль», «Репейное м ас ло», крем «Особый», суміш із касторової, оливкової (або кукурудзян ої) о л ії і води (по чайній л о ж ц і); розчесати д л я рівном ірного розподілу ж и ру, закр и ти поліетиленовою косинкою, заку тати м ахровим руш ником або хусткою на півгодини. Д о б р е мити волосся простокваш ею або кеф іром (н агріти до темпе ратури 35—37 °С, нанести на голову, з а в ’язати целоф аном , руш ником, зверху — хусткою, через 25— ЗО хв зм ити теплою в о д о ю ). О собам із силь но виявленою сухістю м ож на реком ендувати простий спосіб — очищення волосся хлібом: 100— 150 г чорного сухого хл іб а накриш ити, зали ти л іт ром окропу, розм іш ати до утворення каш ки і ще теплою втерти в ш кіру й волосся, а потім добре прополоскати теплою водою. Н епогано промити голову ж овтком яйця, збитим до піни, з водою. Суміш втерти у вологе во лосся й ш кіру, промити добре підкисленою водою (столовим чи туалетним оцтом — одна-дві столові л ож ки на літр вод и ). Суш ити волосся, особливо сухе, проти сонця, п ід феном або іншими ел ектроп ри ладам и не м ож на — воно пересуш ується, втр ач ає еластичність, стає лам ки м . Й ого слід добре протерти руш ником і висуш ити при кім н ат ній тем пературі, а потім розчесати щ іткою або рідкою гребінкою . Стежте, щоб зубці гребінки не були гострими, бо вони м ож уть сильно травм увати волосся. Гребінки, навіть в одній сім ’ї, маю ть бути індивідуальним и. М ити їх слід часто з милом або наш атирним спиртом з водою. П ересуш ене волосся добре злегка зм астити рідиною «Кремом для во лос», «М аслом д л я волос», «Биротолином», «Бриолином », «Аеровите», «Л он давиталом » або розтертим з олією ж овтком . Н а ніч накручувати бі гуді не реком ендується — волосся пош кодж ується, та й спати незручно. К р ащ е підсуш ити волосся, закручене на бігуді, до сну, обереж но зняти б і гуді і локони, не розчісую чи, заколоти приколкам и. Якщ о волосся погано три м ається в зачісці, то до початку у к лад к и зм очіть його фіксую чими з а собам и — відваром льняного сім ’я, пивом, рідинам и «К расота», «Фло-фи», «Волш ебный», «Завиток», «С илуэт», «Бито», «Х аа-фоон» та ін. Н адаю ть во лоссю красивого блиску, м ’якості і зберігаю ть зачіску креми д л я волосся «Эфф ект», «Ф иксатор», «Ф игаро», «Сомбреро». Д л я остаточної ф іксац ії зачіски використовую ть спеціальні л ак и д л я волосся. Х імічна і перм анент на зави вки подовж ую ть строк збереж ення зачіски, але робити їх слід тіль ки тим, хто м ає здорове волосся. Якщ о воно дуж е тонке, сухе, випадає, кр ащ е від зави вок відм овитися і вибрати якусь зачіску д л я гладенького волосся. Б агат о ж інок ф арбую ть волосся. У п родаж у є гарні ф арби, що даю ть гам у відтінків від світло-русявих, рудих до насичено коричневих і чорних кольорів — «Гам м а», «Ш атенка», «Б рю нетка», «И медна», «Спектр», «Ц ит-колорадо», «РоІІепа соїог», «Л ондаколор». Д л я н ад ан н я волоссю св іт ло-русявого золотистого тону д е як і ж ін ки користую ться перекисом водню
і
пергідролем . В олосся при цьому не забарвл ю ється, а зн ебарвлю ється і поступово втр ач ає блиск, стає безж ивним , лам ки м , рідш им. К р ащ е в ж и в а ти «Б лондоран супра», ш ам пуні «О светляю щ ий», «Сауле» і «Б лонд В икто рия». Н а світліш ом у волоссі м ож на дом огтися красивих модних відтінків з допомогою преп аратів д л я підф арб овуван н я волосся — «Л ондатон», «Ирис», «Рубин», «О ттеночный ш ампунь», «О ттеночный ш ам пунь ВУ-2», «А рома-колор». Вони придатні та к о ж д л я посилення кольору волося, що вигоріло на сонці або зн ебарвилось від п ерукарськи х м ан іпуляцій. А ле сиве волосся вони не ф арбую ть і даю ть негарні відтінки. Н айеф ективніш і при сивині тонізую чий ш ам пунь «Сильва», відтінковий засіб д л я м иття во лосся «2ії», ш ам пунь «Лондестон», а темного з сивиною волосся — ш ам пунь «Со1ог-5Ьашро». Всі барвники маю ть суп роводж увальн у інструкцію , недодерж ання якої м ож е призвести до неприродних кольорів. У деяких лю дей м ож ливі випадки ал ер гії — індивідуальної несприйнятливості. Т о м / до застосуван ня ф арб в в аж а єть ся обов’язковим зробити пробу на алергію . «Відновлю вачі» д л я волосся — це так о ж ф арби, ал е заб ар вл ен н я при їх застосуванні з ’явл яється не відразу, а поступово. О скільки до складу «відновлю вачів» входить свинець, часто ними користуватися не реком ен дується, щоб запобігти хронічному отруєнню. В загал і ф арбам и не слід дуж е захоплю вати ся. Всі вони поступово п ризводять до пересуш ування ш кіри й волосся, погірш ення його росту, в и падання, а ж до значного порідіння. С лід вж и вати ф арби лиш е в тих ви п адках, коли вони потрібні д л я м аскуванн я сивини або поліпш ення ко льору. М олодим ж ін к ам постійно ф арбувати волосся на догоду моді не слід. Щ об уникнути негативної д ії хімічних ф арб, кращ е вж и вати рослинні або періодично чергувати їх. Засл уж ен ою популярністю користую ться рос. линні ф арби — хна і басм а, ком бінаціям и яких (див. при кладен у до п ак е тів інструкцію ) вд ається досягти різних кольорів від світло-рудого до темно-каш танового. П ри ф арбуван н і однією хною м ож на о держ ати світ ло-рудий і рудий тони. Д о б а в к а до хни к ак ао (1 — 2 чайні л о ж ки до пачки) д а є відтінок, що н агад у є червоне дерево, кофе — рудувато-русявий, реве ню — мідно-рудий. Р евінь (листя й коріння, а так о ж порош ки, таблетки , екстракт, що продаю ться в ап теках) і самостійно вж и вається д л я ф ар б у ван н я сивого волосся: 10 г ревеню д л я короткого, 20—ЗО г д л я довгого волосся з а л и ти склянкою окропу, кип’ятити 15—20 хв, весь час поміш уючи, охолоди ти, додати 1—2 чайні л ож ки гліцерину. В ідвар ревеню н ад ає волоссю солом ’яно-ж овтого, золотистого, русявого відтінку, якщ о добави ти 1— 2 чайні л ож ки соди до відвару, то волосся п о ф арбується в коричневий колір. Р усявий відтінок на світлом у волоссі одерж уєм о за допомогою в ід в а ру ревеню, приготовленого іншим методом: 150— 200 г ревеню кип’ятити протягом ЗО хв в 0,5 л білого сухого вина, охолодити й відф ільтрувати , змочити волосся, закрити поліетиленовою косинкою і м ахровим руш ни ком на 1 год. Чорвонувато-коричневий відтінок одерж уєм о при ф арбуван н і волосся відваром чаю (3 лож ки чаю кип’ятити 20 хв у склянці во д и ); р удуватий — луш пинням цибулі; червоно-коричневий — ягодам и ожини.
К расивого каш танового кольору н ад ає волоссю ф ар бу ван н я відваром волоських горіхів (столову л ож ку волоських горіхів, півтори столових л ож ки галуну, по чверті склян ки о л ії й води зм іш ати й трим ати на с л а б кому вогні 15 х в ). Такого самого забарвл ен н я н ад ає волоссю і сік из зе леної ш каралупи волоських горіхів (або від двох столових л о ж о к соку з півсклянкою спирту). М ож на використати так о ж подрібнену зелену ш к а р а лупу (свіж у або висуш ену) і галун — по півтори столові л ож ки , олію — третину склянки, води — чверть склянки; суміш підігріти на слабком у вогні. Є й інший спосіб — уварити 100 г ш каралуп и в л ітр і води до 2 /3 по чаткового об ’єму. В ідтінків від темно-коричневого до чорного легко добитися відваром плодів бузини; світло-коричневого — відваром квітів, гілочок і листя липн. П ісля перукарських процедур, яскравого сонця волосся часто витон чується, розщ еплю ється (січ еться), вип адає, з ’явл яється лупа, свер б л яч ка. Спробуйте втирати лосьйони «Био-4» або «Бетулин», «Биол», «Резоль дл я жирны х волос», «А рниколь», «Гербасульф ан », «Л ондан», «Ш упен», (при ж ирном у вол оссі); «Биокрин», «С тимулан», «К арм а-Зи н », «Л он дестраль» (при норм альном у вол оссі); біо-лосьйон «Н олан», креми «Особый», «П априн», «А минат», «А рома биолактин», « Б ал ьзам и н » , «Лонда-лиц» (при сухому волоссі). Д опом агаю ть і народні засоби — відвар коріння лопуха (10 — 20 г зали ти склянкою води, кип’ятити 10— 15 х в); кропиви і м ати-м ачухи (по три столових лож ки сухого листя на літр в о д и ); білокопитника, ш авлії, реп’яхів, березових гілок, звіробою (готу ю ться та к са м о ); календули (розвести на 2 /3 перевареною водою ). Якщо «дом аш ня аптека» не д а є баж ан ого еф екту (вип адан н я волосся, лупа і св ерб лячка зб іл ьш ую ться), необхідна квал іф іко в ан а медична допомога.
М ОЛОДІСТЬ І К О С М ЕТ И КА Чи слід молоді вд авати ся до косметики? Звичайно, як і всім лю дям. А ле косм етика д л я молодих — розум на, гігієнічна. М олодим д ів чатам з ніж ною , світлою шкірою, яскравим и губами і щ оками, пишнпм блискучим волоссям декоративно-грим увальні засоби просто не потрібні. Ф арби, навіть найвищ ого гатунку, неспромож ні посперечатися з весною в лю дськом у ж итті — квітучою молодістю. Д івч атам і молодим ж ін кам з гарним кольором обличчя досить об м еж итися дотрим анням звичайних гігієнічних і косметичних заходів, що грунтую ться лиш е на індивідуальних особливостях ш кіри (див. с. 239). Д івч атам з ж ирною ш кірою м ож на вж и вати пудру, що поглинає ж ир і підсуш ує ш кіру. Ч асто молоді люди ск а р ж ат ьс я на надм ірне потовиділення на доло нях, ступнях, під п ахвам и. Ц е особливо неприємно, якщ о піт м ає поганий зап ах . Р озкладаю чись, він м ож е служ ити місцем скупчення бруду й м ік робів. В наслідок цього виникаю ть захворю ван ня ш кіри. У боротьбі з пітливістю велике значення м ає часте миття й обтирання холоднуватою водою. Д іл ян к и з найбільш им потовиділенням слід щ одня мити теплою во дою з туалетним милом. В аптеках і парф ю мерних м агази н ах мож на придбати засоби проти пітливості — «Бурол», «Ц итропин», «Ф леарол»,
«Одорин», «Д ж ина», «Р осянка», «Д убок», «Гигиена», «Финиш», «Р ідина від пітливості». Н ими й слід протирати ш кіру (особливо під пахвам и, під грудними зал о зам и ) протягом дня. Л ю дям з ж ирною або норм альною ш кірою , в яких надм ірне потови ділення, реком ендується одеколон і лосьйони «Туалетны й уксус» і «Т уа летный уксус Ароматный». О бидві рідини концентровані і тому до в ж и вання їх слід розвести водою (1 частина оцту на 4 частини во д и ). В о лосся під пахвам и слід о бов’язково голити. Л ю дям з підвищ еною пітливістю слід часто м іняти білизну, провіт рю вати щ одня костюми і ж ак ети після носіння, підш ивати підп ахівн и ки до платтів і кофточок. Н е слід постійно носити білизну, сорочки, блузки з силону, нейлону, капрону. Ц і тканини гідроф обні, тобто погано сприймаю ть вологу і ліпоф ільн і — схильні поглинати ж ир. Тому піт не випаровується, а зал и ш аєть ся на ш кірі, а тк ан и н а з лівого боку з а с а лю ється, що ще більш е сприяє посиленню пітливості і навіть п о д р аз ненню ш кіри. О дяг із синтетики слід прати щ одня. В ід пітливості рук допом агаю ть теплі ванночки з відваром дубової кори, чаю, ягід ож ини. З а га л ь н е підвищ ення потовиділення м ож е бути пов’язан е з поруш енням нервової і ендокринної систем, деяким и зах во рю ваннями (туберкульоз та ін .). У всіх ви п адк ах обов’язково зверну тися до л ік ар я , пройти обстеж ення і відповідне ліку ван н я. У деяких молодих лю дей пом ічаю ться та к зван і «ю нацькі вугрі». Вони виникаю ть на обличчі, грудях, спині (частіш е при ж ирній ш к ір і). З ’являю ться вугрі, як правило, в період статевого ви зріван н я. С початку виникаю ть «чорні к рапки» — м ісця закупорки сально-волосяних міш ечків брудом, пилом, ж иром . М ікроби, що зн аходяться в цих міш ечках, ви кли каю ть зап ал ен н я. Утворю ю ться більш і чи менш і гноячки — вугрі. Ні в якому р азі не м ож на видуш увати їх. В угрі від того не зникнуть, навпаки, м ож уть з ’явитися більш і і ще в більш ій кількості. П ро ти п о казан і зігр і вальні компреси, примочки, м асаж . В більш ості ви п адків вугрі проходять самі, з настанням статевої зрілості. Та рубці після них зали ш аю ться н а довго. Тому л ікувати їх слід своєчасно. В елике значення м ає правильний до гл яд за ж ирною ш кірою (див. с. 241). У період го строзап алю вальн и х процесів не дозвол яється вм ивання та інші водні процедури. Р еком ен ду ються витирання спиртам и (н ап ри клад, к ам ф о р н и м ), горілкою , дези н ф і куючими лосьйонам и д л я ж и рної ш кіри. У деяки х ви п адк ах допом агаю ть запобігти появі вугрів спеціальні крем и («Угрин», «У лыбка», «К раса», «Л ель», «К онвалія», « К а л ен д у л а» ), еф ективні сонячні ванни і к варц еві опром іню вання. Д у ж е важ л и во дотрим увати дієтичний реж им — доведеть ся відм овитися від гострих страв і прянощ ів, копчення, консервів, солоної риби, алкогольних напоїв. С лід обм еж увати вж и ван н я вуглеводів — біл о го хліба, печива і, головним чином, солодких страв, цукру, цукерок, в а рення. Б ільш е вводити в їж у вітам інів, свіж их ф руктів, овочів. Якщ о вугрі великі й хворобливі, їх багато і вони н абуваю ть х ар ак тер у сипу, сам олікування не допом ож е, необхідна медична допом ога. З а п ас іть ся тер пінням — л ік уван н я вугрової віспи три в ал е й не завж д и гар ан ту є від рецидивів хвороби. П роте лиш е призначена л ікарем -дерм атологом терапія, загал ьн е і зовніш нє л ік уван н я в к ом б ін ац ії з ф ізіотерапевтичним и проце дурам и допом ож е позбавитися цього неприєм ного деф екту.
О Б Е РЕ Ж Н О , М ОРОЗ! У зимовий ч ас ш кіра потребує особливої уваги. Сніг, вітер, м ороз сильно подразню ю ть незахищ ену ш кіру. П ід впливом холоду спо чатку н астає розш ирення ш кірних судин і вона червоніє. П ри дальш ом у впливі низьких тем ператур судини стискую ться, ш кірний покрив ста* блідим . Т ри вале перебування на м орозі веде до зм енш ення кровопоста чання тканин і, як н асл ідок цього, погірш ення ж ивлен н я ш кіри. В она стає сухою, лущ иться, н аб уває синюшного відтінку. М ож е ш видко настати обм орож ення, обвітрю вання, огрубіння ш кіри, що призводить до появи зм орщ ок, ш видкого її старіння. Щ об уникнути цього, потрібно дотрим у вати ся деяких нескладних правил. Д л я щ оденних ум ивань кращ е вж и вати не холодну, а прохолодну або зл егк а підігріту воду. Н е м ож на перебувати в холодном у приміщ енні з вологими рукам и й обличчям. П ісл я вм ивання ретельно витріться, ін ак ше волога, випаровую чись із ш кіри, м ож е сприяти її пересуш уванню . Тим, у кого ш кіра ніж на, суха, чутлива, вм иватися водою (лиш е пере вареною !) слід рідш е, ніж у будь-який інший час року. Зви чай н і вм иван ня, а та к о ж очищ ення ш кіри протягом дня (зал еж н о від х ар ак тер у робо ти) м ож на зам інити витиранням обличчя і ш иї розведеним молоком (н авп іл з водою ), туалетним и рідинам и ф ірм ового або дом аш нього при готування (див. с. 238). С лід скоротити користування лосьйонам и, що м аю ть у своєму ск л ад і спирти, особливо лю дям зі старію чою ш кірою , схильною до сухості, лущ ення й утворення зморщ ок. А ось рідкі ж и ви л ь ні креми («П одснеж ник», «Ш иповник», «О свеж аю щ ий», «Клубничный», «Утро», «Огуречный», «Ф лора» та ін.) вж ивай те частіш е. Вони допомо ж уть зберегти м ’якість і еластичність шкіри. В ідр азу ж після вм ивання, обтирання або якоїсь інш ої водної проце дури не слід виходити на вулицю . Ц е м ож е призвести до огрубіння або обвітрю вання ш кіри. В холодну вітряну погоду перед виходом з дом у слід зм астити обличчя захисним кремом, а потім зл егк а припудрити. Крем і пудра створю ю ть на обличчі тонку плівку, зд атн у запобігти ш кідливом у діянню холоду на ш кіру. Є різні захисні креми: ж ирні крем и д л я сухої й норм альної, ал е чут л и во ї ш кіри — «М олодость», «Березовы й», «Л ю дм ила», «Н ивея», «Рига», менш ж и рні д л я ж и рної і норм альної ш кіри — «С неж инка», « К расн ая М осква», «Дневной», «М атовый». У тих клім атичних поясах, де зи м а су вора, кращ е вж и вати ж ирні крем и і н ак л ад ати їх на обличчя густіше. В дуж е холодні дні користуйтеся перетопленим гусячим салом або см ал ь цем. Н е заб увай те про губи. Вони та к о ж потерпаю ть від холодного по вітря — лущ аться, тріскаю ться й болять. їх добре зах и щ ає ж и р н а губна пом ада. Я кщ о звичайно ви не ф арбуєте губи, вж ивай те гігієнічну помаду. Вона прозора. М ож на так о ж перед виходом на мороз зм ащ у вати губи «Л анолиновы м » або «С пермацетовы м » кремом. У зимові м ісяці орган ізм одерж ує води н аб агато менше, н іж у літні, коли лю дина вж и ває значну кількість рідини. Ц е позн ачається певним чином і на ш кірі, зб ільш ується її сухість. Тому корисно вж и вати гідратую чі (зволож ую чі) крем и («У влаж няю щ ий», «Алые п аруса», «Ж еньш е-
невы й-увлаж няю щ ий», «Л еда», «О В -увлаж няю щ ий», «Гидрокосметика Гердеен» та ін.) і ком бінувати їх з більш ж ирним и (« Н ад еж д а» , «Ян тарь», «Н орковый», «А пельсиновый», «Яичный», «Ромаш ковы й», «Рего», «П челка», «Б ио-крем » та ін .), а та к о ж тими, що м істять вітам іни («В ос торг», «Люкс», «Витам инизированны й», «ЛТО », «Л енинградский», «Н ев ский» та ін.). Д опом агаю ть зберегти ш кіру в хорош ому стані й ж ивильні м аски: медові (див. с. 241), яєчні (див. с. 241), липові (див. с. 237) та ін. Ну, а що робити, якщ о ш кіра вж е почала лущ итися, почервоніла, стал а гру бою? У цих ви п адках вм ивання корисно зам інити обти ран н ям олією, рід кими крем ам и («Бархатны й», «У влаж няю щ ий», «Огуречный», «С м етан ка», «В осход»), сметаною . Е ф ективні теплі олійні м аски (див. с. 241). Р уки в зим ову пору більш е зазн аю ть несприятливих впливів низьких тем ператур — вн асл ід ок цього ш кіра обвітрю ється, сохне, лущ иться. Ін о ді виникаю ть тріщ инки, що є вхідними ворітьм и д л я ін ф екції і, як н а слідок, з ’являю ться гноячкові захворю ван ня. Тому руки слід ретельно д о глядати : частіш е вж ивати різні пом’якш ую чі засоби («К рем д л я рук, «Березиль», «С телла», «Велю р», «Ж идкий крем д л я рук», «Глицериновое ж е ле» тощ о). У деяких людей при три валом у перебуванні в погано о п алю ваних або холодних прим іщ еннях на відкритих д іл ян к а х ш кіри (облич чя, вуха) виникаю ть подразнення. Н айчастіш е вони з ’являю ться на руках. Ш кіра н аб ряк ає, утворю ю ться почервоніння із синюшним відтінком, що супроводж ую ться сверблячкою і хворобливістю . Л іку ван н я цих п о д р аз н е н ь — ванночки контрастних тем ператур (див. с. 234). П ісл я ванночок руки добре витерти і зм астити ж ирним кремом, гусячим салом або с м а л ь цем. О бов’язково треба носити теплі рукавиці або рукавички, кращ е з хутряною підкладкою . Н оги так о ж слід захищ ати від холоду. Н е м ож на надівати кап рон о ві або ш овкові панчохи. Д л я таких випадків реком ендується придбати теплі панчохи або колготки, кращ е ш ерстяні. В загал і в зим ову пору року не реком ендується носити тонкі панчохи. Ц е ш кідливо д л я здоров’я. М ож уть виникнути обм орож ення, л ихом анка, простудні захворю вання. В зуття дл я зимових холодних днів повинно бути тепле, але н еваж ке —• чоботи, черевики на хутрі або з іншою теплою підкладкою , валян ки . Ходити без головного убору взим ку не м ож на. Велику помилку роб лять деякі молоді люди, виходячи з дом у в непогож і дні простоволосими. Вони ризикую ть простудитися або дістати захворю вання вушей. П о стр аж дає, і дуж е відчутно, краса. М ороз, вітер, різкі тем пературні коливання негативно впливаю ть на волосся — воно стає лам ки м , втр ач ає блиск. Від холоду звуж ую ться ш кірні судини, зм іню ється кровопостачання в о л о ся них цибулин, що призводить до погірш ення росту волосся, порідіння і ви падання його аж до значного облисіння. П ри три валих лиж них переходах, піш охідних прогулянках, роботі на відкритому повітрі в дуж е холодні дні, коли ни зька тем п ер ату р а повітря супроводж ується сильним різким вітром, м ож е н астати обм орож ення об личчя. Щ об запобігти цьому, слід ш видко й енергійно розтирати ш кіру теплими долоням и. Н е м ож на терти обличчя снігом або мокрими р у к а вицями — від цього обм орож ення настане ще швидш е. Якщ о ж воно все-
таки сталося, слід від р азу ж розтерти ш кіру спиртом або одеколоном, а потім звернутися по медичну допомогу. Д у ж е сильно м ож на загоріти в горах. С онячна р ад іа ц ія посилю ється відбиттям від снігу. П ро це слід п ам ’ятати гірсько ли ж н и кам і альпіністам . В ід’їж дж аю ч и в гори, не забуд ьте взяти з собою і захисні (тем ні) о к у ля ри. Вони зб ереж уть зір і попередять появу на лобі й під очима зморщ ок.
С О Н Я ЧН І Б Р И З К И Веснянки... С кільки гіркоти завд аю ть ці м ален ькі золотисті чи коричневі плям очки деяким ж інкам ! В иникаю ть вони найчастіш е н а весні в осіб, чутливих до ультраф іолетового проміння. А на це проміння особливо багате яскраве весняне сонце. Веснянки значно легш е попереди ти, ніж лікувати . Тому проф ілактичні заходи слід вж и вати яком ога р ан і ше. О бличчя захищ аю ть від сонця парасолькою або крислатим капелю хом. Н а вулиці вранці або вдень обирайте тіньовий бік. Н ад івай те темні окуляри (сонячне проміння подразню є сітчасту оболонку очей). К ори стуйтесь спеціальним и фотозахисним и крем ам и («Щ ит», «От загар а» , «Л уч», «Белы й леб ед ь»). Вони м істять речовини, зд атн і поглинати у л ь траф іо л етове проміння. П удру вж ивай те темну, насичених відтінків. Д о б ре до д авати до неї ф отозахисні р е ч о в и н и — салол або хінін (приблизно по половині чайної лож ки на коробку пудри ). П роте дія захисних кремів 1 пудр нетривала (для крем у — 2 — 3 год, д л я пудри значно м енш е), тому щ оразу перед виходом на вулицю в раніш ню і денну пору слід зм ащ у ва ти обличчя кремом. Іноді, нєзоаж аю чи на проведення попередж увальних заходів, веснян ки все-таки з ’являю ться. Тоді слід користуватися відбілю ю чими за со б а ми. К ілька разів на день добре промивати обличчя кислим молоком, кеф і ром, м ацоні, айраном (змити потім теплою водою ). М ож на протирати обличчя таким и сум іш ами: 1) бури — столова л о ж к а, горілки — 6 і води— 2 столові лож ки; 2) півсклянки м олока, сік з половини лим она і 1 столову л о ж к у горілки зак и п ’ятити, зняти пінку, додати 2 чайні лож ки цукру, цим лосьйоном слід протирати ш кіру вдень перед виходом на вулицю ; 3) сік полуниць, суниць або лимона — чверть склянки, води — 5 чайних лож ок, г л іц е р и н у — 1 чайна л о ж к а; 4) відвар петруш ки (див. с. 234); 5) настій хріну — 200 г хріну натерти на терці, залити літром столового оцту, ви трим ати два тиж ні в темному місці, перед вж и ван н ям розводити 1 сто лову л ож ку в півлітрі води, цей лосьйон реком ендується дл я ж ирної ш кіри. Корисні і витирання ш кіри лимонним, огірковим, березовим, червоносм ородиновим соком. В ідбілю ю чі властивості маю ть і м аски з ф руктів і овочів — лим она, полуниць, м алини, суниць, чорної смородини, моркви, огірків, пом ідорів, редьки (див. с. 237). Д л я чутливої ш кіри їх кращ е розводити сметаною або д од авати яєчний ж овток і л о ж к у картопляного борош на. П ри сухій і старію чій ш кірі соки або яку-небудь подріблену ф руктово-овочеву каш ку добре зм іш увати з лож кою меду. Відбілю ю ть ш кіру м аски з кислого м олока з кіл ьком а крап л ям и лимонного соку, м ас ки з зелені петруш ки. М ож на використати д л я м аски і сік петруш ки — посікти дрібно зелень, видавити сік і зм астити ним обличчя; змити холод-
ною водою через 15 хв. Хороші й та к і м аски: 1) розтовкти 5 таблеток пивних д р іж д ж ів , залити 2 чайними л о ж к ам и перекису водню; 2) збити в піну білок одного яйця, додати сік одного лим она, 2 чайні лож ки цукру і п івсклянки води. П ісл я м асок і витирання сокам и суху чутливу ш кіру слід зм ащ увати тонким ш аром крем у («Л ю кс», «Эха», «Ассоль», «М е довый», «Яичный», «И деал», «Л ад а», «С одерж ащ ий пчелиное молочко», «Фея», « Н ек тар»), П орадивш ись з л ікарем , непогано прийм ати вітам іни С, В, Е, Р Р . Вони зниж ую ть ступінь чутливості ш кіри до сонячного про міння. П ри яскравих веснянках м ож на витирати обличчя 3-процентним пе рекисом водню і користуватися кремом «Весна». В його основі є л а в а н дове м асло. Хороший відбілю ю чий еф ект даю ть і креми «М елан», «М оло чай», «Ахромін» (див. ін струкцію ). Я кщ о ці засоби не даю ть баж ан и х р езультатів, слід звернутися до косметичного кабін ету д л я проведення спеціального лікуван н я.
В И К В А П И Т Е С Я Н А РО БО ТУ (Д Е Н Н А К О С М Е Т И К А ) В ранц і необхідно приділити у вагу своїй зовніш ності — ад ж е акуратний, привабливий вигляд дисциплінує, д а є впевненість у собі, ство рює хороший настрій на весь робочий день. К осм етика в денний час по винна бути легкою й по м ож ливості м алопомітною . У яскравий сонячний день усі д е та л і гриму д у ж е помітні і тому сильно н аф ар б о ван е обличчя зд ається вульгарним . Д ек о р ати вн а косм етика покли кан а приховати р із ні вади — плям и і веснянки, розш ирені пори, дрібні рубчики, зморш ки, не ду ж е свіжий колір ш кіри і т. д.; і в той ж е час д озволяє виділити н ай більш красиві риси обличчя. А ле з ’являти ся на роботу густо н аф ар б о в а ною у нас не прийнято — це не відповідає діловій обстановці й не гово рить про хорош ий см ак. О бираю чи засоби декорати вн ої косметики, кори с туйтесь загал ьн и м правилом — удень відтінки повинні бути блідіш і і м’якш і, ніж увечері. П ісл я ум и ванн я або обтирання на суху або вр азл и ву ш кіру накл асти легкий ш ар крем у (див. с. 239). Б л ід е обличчя добре трохи пож вавити рум’ян ам и (див. с. 258), зверху ш кіру припудрити. Д л я щ оденного користування реком ендую ться порош коподібні пудри (білі, рож еві, ж о в ту ваті — раш ель, ж овтувато-рож еві — н атуральн і, о р ан ж е в і— персикові, кольору за га р у ). Н ерідко доводиться зм іш увати к іл ь ка відтінків, щоб одерж ати тон, близький до свого кольору обличчя. П очинати пудритися слід з шиї, відтінок пудри брати світліш ий, ніж обличчя; д а л і покрити пудрою підборіддя, щ оки, ніс, лоб. Зм орш ки роз правити, запудрити, зайвину пудри зм ахнути. Великий ніс і п ідборіддя на худому обличчі н ап уд ріть пудрою темніш ого тону, а щоки й лоб — світлою. Короткий ніс пудріть весь, довгий — не до кінця. П ри ш ироко му підборідді слід напудрити лиш е ц ен тральну частину; вузьком у — з а хопивши частину щ ік. П одвійне підборіддя стане менш помітним, якщ о кінчик його і ш кіру ниж ньої губи покрити пудрою світлого відтінку, а реш ту — темною. Я кщ о обличчя вузьке, розш ирити його допом ож е пудра світлого тону, нанесена на ніс і щоки. Ш ироке обличчя стане ніби вуж чим ,
якщ о підкреслити ніс і підборіддя, а зовніш ні ділян ки щ ік припудрити тем нуватою пудрою. П удритися слід чистим ш матком вати, після вж и вання його кращ е викинути, зай ву пудру зм ахнути, брови і вії р озчеса ти м аленькою щіточкою. Щ об брови кращ е ви м альовували ся, їх мож на трохи підтемнити спеціальним олівцем , ф арбувати слід короткими ш три хам и, ведучи олівець від носа до скронь по л ін ії розташ уван ня волосся. Ф арби д л я брів повинні бути того ж кольору, що й волосся, іноді трохи темніш і, м ’яких, не різких тонів. М ож н а вж и вати й рідкі ф арби, але не інтенсивно чорні, вони не модні. С вітлі вії м ож на зл егк а п ідф арбувати спеціальною туш ш ю. П ідводити очі, н ак л ад ати ф арбу на повіки не сл ід — це грим вечірній. Губну пом аду обирайте світліш у. З а ч іск у робіть скромну, бо ви гад ли ва, з надм іром кучерів, локонів, з начосом не п асує простому робочому одягові і не відп овід ає серйозній обстановці ф абрики, заводу, установи або учбового зак л ад у . М ож на трохи надуш итися. Д енним и вв аж аю ться духи з легкими, тон кими «холоднуватим и» аром атам и , пахощ ам и зелені і ніж них квітів («А нгара», «С еверная ф ан тази я», «Весна», «И оланта», «Н езн аком ка», «М айский ланды ш », «Только ты», «Росинка», «Силуэт» та ін .).
ВИ ЗБ И Р А Є Т Е С Ь Н А В Е Ч ІР (В Е Ч ІР Н Я К О С М ЕТ И К А ) П риродно, що збираю чись на вечір, ви хочете мати гарний вигляд. Д л я цього, насам перед, відпочиньте напередодні ввечері. В рахуй те, що ніякі косметичні засоби не приховаю ть втоми, вони лиш е п ідкрес л ять її. П остарайтесь не заси д ж увати ся доп ізна біля тел евізо р а або за книж кою , не зай м ай теся дуж е стомливою роботою, лягай те спати р ан і ше. Якщ о встигнете, після роботи відпочиньте т р о х и — поспіть або п олеж , те. П озбутись денної втоми допом ож уть водні процедури — обтирання, душ , ван н а (б а ж ан о з хвойною добавкою у вигляді екстракту, таблеток і рідин — «Хвойна», «Б адусан », «Хвойный ар о м ат» ). Я кщ о встигнете, зро біть м аску (до неї н ак л ад іть на обличчя теплий компрес з тр ав — див. с. 2 34), д л я сухої і норм альної ш кіри — ж овткову із ж овтків і верш ків (порівну) або олійно-ж овткову (див. с. 241), д л я ж и рн о ї — білково-лимонну,
білково-айвову, білково-галунову (див. с. 243). Д о бр е о св іж ає втом лене обличчя легкий круговий м а с а ж кусочком льоду з холодильника, загорнутий у змочену лимонним або апельсиновим соком полотнинку. А коли часу м ало, просто вимийте обличчя й шию при ж ирній ш кірі: про тріть лосьйоном («Л или я», «М едовая вода», «О гуречная вода») або р ід ким крем ом («К лубничка», «Утро», «О свеж аю щ ий» тощ о) — при сухій і норм альній ш кірі. Н а брудну, спітнілу ш кіру грим н ак л ад ати не м ож на — ф арби будуть погано л ягати і м ож уть подразню вати її. О світлення д л я грим ування об личчя повинно бути достатнім , кращ е верхнє світло над д зер к ал о м (лю мінесцентні лам п и не підходять — вони спотворю ю ть к о л ь о р и ). Д л я ве чірнього гриму м ож на брати яскравіш і ф арби , бо ш тучне освітлення тро хи пом’якш ує їх. Д екорати вн і засоби обов’язково треба наносити на основу з денного крем у («Дневной», «М атовый», «П ар сл а» , «Гуркитис», «К ольдкрем Л К », «К ольдкрем ЭК», «К расн ая М осква», «А элита», «Гундега», «С неж инка», «В иктория», «Томатный», «Б ерезка» то щ о). Н ад л и ш ок крем у через д ек іл ьк а хвилин знім іть паперовою серветкою . Д л я м ас кування пігм ентації, веснянок, дрібних рубчиків, зм орщ ок, поганого к о льору обличчя користуйтесь крем ом «Лю бимы й» або тональним и к р ем а ми («Колорит», «Тонак», «Ж эм е», «Ф лю ид», «Д ерм акол», « Ж и д кая пуд ра», «К рем -пуд ра»), Т ональний крем треба підбирати до кольору ш кіри, наносити його тонким ш аром на обличчя і шию. Д іл ян к и , які тр еба з а м аскувати, слід покрити ще раз. Р у м ’яна наносять на опуклі д іл ян ки вилиць і акуратн о розтуш овую ть по щ оках у н ап рям ку до вуш ей і ш иї, щоб колір їх поступово зрівн явся з кольором ш кіри. П отім лице треба зл егк а припудрити пудрою (ко м п акт ною або порош коподібною ), дещ о світліш ою декоративного крему. У сучасній декоративній косметиці (м а к ія ж і) особливий акцент роб лять на очі. Ш к ір а повік з часом темніє. Грим д л я повік відтіню є очі, але н ак л ад ати тіні треба вм іло. Сильно грим уватися у ж е не модно — ніяких яскр ави х красок, ж ирних темних ліній на бровах і повіках. Грим повинен бути помірним, нерізким. С початку треба припудрити ш кіру верхніх повік білою пудрою, тальком або тінню білого кольору, зверху нанести трохи кольорової тіні. Я кщ о під очима нем ає зм орщ ок, м ож на нанести тіні й на ниж ні повіки.
В ж е не модні тоненькі вискубані «в ниточку» брови. їх треба лиш е п ідправляти. П ідф арбовую чи брови, враховуйте колір волосся і ш кіру обличчя. В ії тепер ф арбую ть густо. Туш н ак л ад аю ть на вії м аленькою , злегка зволож еною щ іточкою в напрям і від повік до кінця волосинок. П ідф ар б овувати губи те ж треба вміючи. Щ об ф ар б а тр и м ал ась м іцні ше, припудріть губи, а потім зм аж те помадою. Зай ви н у знім іть пап еро вою серветкою. К ож на ж ін ка повинна знати «свої кольори», ті, що більш е пасую ть їй, роблять обличчя більш привабливим . Б аж ан о, щоб пом ада і л а к нігтів були однакового кольору. Щ об грим при краш ав обличчя, н ам агай тесь підбирати його, враховую чи свої ін дивідуальні особливості. Н е треба забувати й про вік. В аж л и ва й пора року — влітку ф арби м ож уть бути яскравіш им и, насиченіш ими, взим ку — менш інтенсивними. В елике значення м ає й те, куди ви йдете увечері — на роботу, збори, конференцію чи в театр, у гості, в ресторан. І остання п орада — при застосуванні декоративних засобів не втрачайте почуття міри. Н е треба привертати до себе уваги густо н аф арбованим обличчям . М истецтво гриму полягає не в щ едрості та яскравості ф арб, а в умінні використовувати їх так, щоб вони не кидали ся у вічі і водночас поліпш ували зовніш ність. Д ухи д л я вечора вж и вайте міцніш і, з ар ом атам и ф антазій н ого н а п р я му: « К р асн ая М осква», «А врора», «Я рославна», «Б ал ти ка» , «Триумф», «Огонек», «Авееоль», «Торж ество», «Агат», «Ч айка», «Ш арм », «П релю дия», «Ком плимент» та ін.
Хоч М О Л О ДІС Т Ь
не вернеться
«А м олодість не вернеться, не вернуться літа». Сумно звучать слова піс ні. П роте чи вар то п ід д авати ся настроєві і ск л ад ати зброю , не роблячи ан іяко ї спроби запобігти впливові, як лю бимо повторю вати, невблаганного часуі М абуть, таки х легкодухих ж ін ок і небагато. К о ж н а чинить часові опір по-своєму. А дж е найголовніш е в цьому непростому поєдинку — щ одня стеж ити за собою і не просто зосередити зуси лл я на тому, щоб з допомогою косметики «приховати» вік, а на тому, як довш е зберегти зд о р о в’я, гар ний вигляд.
К ож на ж ін ка м ає в цьому свої секрети, які випливаю ть з її способу ж иття, проф есії, м ож ливостей. І все ж к іл ьк а загал ьн и х порад насм ілим ося дати. Якщ о з рокам и ви н аб р ал и за й во ї ваги, не н ам агай теся позбутися її інтенсивно. В трата 2—3 кг не тільки м ож лива, а й б а ж а н а, ал е не більш е. Якщ о більш е — ш кіра стане дряблою , дод ад у ться зм орш ки, ваш е обличчя матим е ви гляд принайм ні на п ’ять років старш ий. Значно доцільніш е прагнути не просто схуднути, а головне — не при бавити ста нових грам ів ваги. Д опом ож е в цьому регулярний контроль за вагою , д о д ер ж ан н я суворої дієти, що с к л а д а л а с я б з елементів, необхідних д л я норм ального ф ункціонування всіх органів, д л я підтри м ан н я еласти ч ності ш кіри і доброго стану зд о р о в ’я. Ж ін к а доти м олода, поки вм іє легко ходити і вправно р у хати ся — та к твердять л ік ар і. Д еф орм овані ступні, в а ж к а хода, опущ ені п л е ч і— ось те, що істотно старить. П ісл я 50 років, певно, зап ізн о розпочинати за н яття спортом. П роте ніколи не пізно вклю чити до свого розпоряд ку дн я гім настику хоч би на 5 хв.
Г ІМ Н А С Т И К А М ’Я З ІВ О Б Л И Ч Ч Я Т А Ш И Ї В БО РО ТЬБІ З П Е РЕ Д Ч А С Н О Ю СТАРІСТЮ М ож ливо дехто дум ає, що обличчя стар іє вн асл ід о к появи та поступового збільш ення зм орш ок на ньому. П роте це не так. Коли ми придивимось до обличчя дівчаток 15— 16 років, то в багатьох з них знайдем о стільки ж зм орщ ок на лобі й н авколо очей, скільки в тридцяти-сорокарічної ж інки. А ле ж перед нам и дівчинка, а не ж ін к а се редніх літ. С права в тому, що в період старінн я орган ізм у всі м’язи тіл а (в тому числі і м язи обличчя) слабш аю ть, втрачаю ть свій тонус, розтягую ться, а від так зміню ю ть свою форму. Щ оки починаю ть одвисати, і контур облич чя з овального в молоді роки стає чотирикутним в похилі роки. Чи м ож на цьому запобігти? Т ак, м ож на. М ’язи обличчя маю ть таку сам у будову, як і всі інші м ’язи скелетної м ускулатури. А коли так, то їх стан м ож на підтрим увати і навіть д а л і зм іцню вати тренування. Існує гім настика обличчя, завд я к и якій воно мо лодіє і навіть р азгл ад ж у ю ться зморш ки. П ідкреслю єм о, що це не м аса ж , а активна гім настика, в ком плекс якої входять вправи з опором, з н ап ру ж енням м’язів, а це д а є більш ий ефект. В иконання всього ком плексу багато часу не заб и р ає, всього 10— 12 хв. Виконувати їх м ож на в будь-який час протягом дня. П очинати сл ід з тренування м ’язів л об а та скронь, переходячи до м ’язів носа, щік, п ід борід дя і закінчую чи гім настикою м’язів ш иї. Т ільки м ’язи л о б а та скронь треную ться ш ляхом їх зб удж ен н я, як це р облять косм е тички, бо ці м ’язи тонкі, ніж ні і не треба їх розтягувати , а д л я всіх інших м ’язів проводиться активна з опором гім настика. Реком ендуєм о таки й ком плекс вп рав д л я м ’язів обличчя: 1. Н ап івзігнути м и п альцям и рук постукувати по лобі, починаю чи з н ад брів’я і вгору, до волосистої його частини. П отім та к само від середи ни л о б а до скронь. П овторити 4—6 раз.
Корисні вправи на п ’ять хвилин. 2. П остукувати пучками пальців (так сам о) від середини щ ік повз вуха вгору. П овторити 4—6 раз. 3. В п рава д л я прям их і косих м ’язів очей. В. п.— голову три м ати прямо. П одививш ись угору (на стелю ), заплю щ ити і розплю щ ити очі, потім п о дивитись праворуч — заплю щ ити і розплю щ ити очі, тоді — вниз, на п ід логу, заплю щ ити і розплю щ ити очі, потім ліворуч — заплю щ ити і розплю щити очі. Р ухати повікам и сл ід м ’яко, зл егк а, «немов засинаєте». П овто рити 4— 6 раз. 4. В. п.— вказівн і пальці обох рук покласти на повіки біл я самих вій і зл егк а їх підняти. З цього вихідного полож ення опускати і піднім ати по віки. Т реба виконувати вп раву так, щоб повіки тягнули за собою пальці, а не н авпаки (п альц і створю ю ть легкий о п ір ). П овторити 6— 8 раз. 5. В. п.— вк азівн і п альц і покласти біл я зовніш нього краю очних щ і лин і зл егк а (на 0,5 см) відтягнути їх по горизонталі та вгору, тобто зро бити косий розріз очних щ ілин. Очі заплю щ ити. З цього полож ення ру хати яблукам и очей до носа і від носа. П овторити 8— 10 р аз. П ри цьому буде працю вати круговий мускул очей, через послабленн я якого в похи лом у віці буваю ть міш ки під очима. Зм орш ки та к о ж поступово зн и к а тимуть. 6. В. п.— долоні покладені на щ оки так, щ об кінці четвертих пальців лягли біля н іздрів носа, ш ироко відкрити рот. Тягнути верхню губу вниз, втягую чи її в ротову порож нину. П овторити 6^—8 раз. Ц я вп р ава проводи ться з метою зм іцнення м ’яза верхньої губи та згл ад ж у ван н я носогубної складки . У старих людей ця ск л ад к а глибока, щ оки ніби нависаю ть н ад нею. У молодих вона ледь пом ітна.
7. В. п.— вказівний палець лівої руки покласти на підборіддя, а пер ший і другий пальці п равої руки — на куточки рота, тильною стороною вгору. Н иж ню губу тягнути вверх з за к л ад ан н я м її в ротову порожнину. Ц е вп рава д л я м’я за під борід дя з опором, який створю є вказівн и й палець л іво ї руки. П овторити 6—8 раз. 8. В п рава д л я косих м ’язів щік. В иконується окрем о д л я правої, а по тім л іво ї щ оки. В. п.— 2-й і 3-й п альц і п равої кисті п окласти під скулову дугу п равої щ оки (це верхня точка прикріплення косого м’я з а ), а долоню л іво ї руки покласти на ліву щ оку так, як це н аписано в ш остій вправі. Верхню губу тягнути вниз і ліворуч (скривити р о т); повернутись у вихідне полож ення. Те сам е — д л я лівого м’я з а щ оки, пом інявш и руки, а саме; 2 п альц і л іво ї кисті — на л іву щоку, а праву долоню — на праву. Тягнути верхню губу вниз і праворуч. П овторити 3—4 рази цю вп раву д л я кож ного м ’я за. 9. В. п.— 2 п альц і п равої кисті покласти на нижню щ елепу спереду ку та її. Л іву долоню — на ліву щ оку, як у попередній вправі. Н пж ню губу тягнути догори й ліворуч; повернутись у вихідне полож ення. Т ак сам о — д л я лівого м ’я з а ниж ньої щ елепи, поклавш и 2 п альц і л іво ї кисті на щ еле пу, а праву долоню на праву щ оку і тягнути нижню губу вверх і право руч. П овторити 3—4 рази. 10. В п рава д л я м"язів ш иї. В. п.— долоню л ів о ї руки п окласти на осно ву ш иї, відкрити рот і нижню щ елепу трохи висунути вперед. З цього поло ж ен н я робити рухи ниж ньою щелепою вверх і вниз, водночас повертаю чи голову праворуч і ліворуч. П овторити 4— 6 раз. 11. В. п.— долоню л іво ї руки покласти на основу ш иї. З л егк а заки н у в ши голову н азад , ш льопнути язиком по верхній губі, одночасно повертаю чи голову праворуч і ліворуч. Ц е дуж е сильна вп рава д л я глибоких м ’язів шиї. Вона ви кл и кає при ли в крові до всіх судин шиї, в тому числі і судин щ итовидної зало зи , в н а слідок чого в ній п окращ ується обм ін речовин. Як п о к азу є п ракти ка, 10-та і 11-та вправи м аю ть велике л ік у вал ь н е зн ачення при захворю ван н і щ ито видної залози . 12. В. п.— те саме. Спокійні кругові рухи головою за годинниковою стрілкою і проти неї. П овторити 3—4 рази. Якщ о виконувати наведені вправи щ одня, то вж е через м ісяць-півтора ваш е обличчя н аб агато пом олодш ає.
З Н А Ч Е Н Н Я Ф ІЗ И Ч Н И Х В П Р А В Т А Р Е Ж И М У Ж ІН К И В К Л ІМ А К Т Е Р И Ч Н И Й П Е Р ІО Д Д орогі ж інки! В дум айтесь в ось таки й невеликий аф о р и зм — «В м іння подовж ити ж иття п ол ягає перш за все в тому, щ об не скоротити його». М и часто не враховуєм о того, що, як правило, у к ож н ої лю дини похи лого віку в тій чи інш ій мірі р озл ад н ан е зд оров’я. Ф ізичну культуру лю дей похилого віку необхідно р озглядати , як один із засобів еф ективного л ік у ван н я цих ро зл ад ів та зм іцнення всього о рга нізму.
Д ан і геронтології привели до висновку, що однією з важ л и ви х умов дов голіття є активний руховий реж им. К иївським медичним інститутом протягом трьох років проводились спо стереж ення за групою ж ін ок похилого віку, які систематично зай м али сь ф ізкультурою . Всі вони хворіли на різні клім актери чні поруш ення. Спосте реж ення показали , що під впливом курсу л ік у вал ьн о ї гім настики (3—4 м і сяці) покращ ав загальний стан їхнього здоров’я, зм енш ились скарги на припливи, серцебиття, задуху, запам орочення тощо. Г ім н асти ка допомог л а їм стати більш рухливими й бадьорими. К рім л ік у вал ьн о ї гім настики, дуж е корисні прогулянки. Вони треную ть серцево-судинну систему та позитивно дію ть на нервову систему лю дей по хилого віку. П рогулянки м ож на робити в перш у чи в другу половину дня, починаючи з д и с т а н ц ії— 1— 2 км, що займ е близько ЗО— 40 хв, поступово збільш ую чи її д о 4—5 км. Спочатку слід ходити по рівній дорозі в повільно му темпі, потім темп поступово прискорю вати, і, нареш ті, ходити по дорозі з підйомом 10— 15°. О дягати сь д л я прогулянок треба легко, в сонячну пого д у голову накрити капелю ш ком. П ід час ходіння не затр и м у вати ди х ан ня, особливо при підйомах, дихати рівномірно. Д о бре такі нрогулянки виконувати ввечері, за 1— 1,5 год до сну.
ЯКЩ О ВАМ З А 40 П ісл я 40—50 років ж ін ка вступає в новий період свого ж иття. П очинається ф ізіологічна перебудова орган ізм у — згас ає діяльн ість ста тевих залоз, поруш ується ж ировий, водний (іноді й сольовий) обмін р е човин. Ш кіра так о ж постійно зм іню ється — втр ач ає тонус, еластичність і яскравість, тонш ає, зневодню ється, стає кволою, сухою, вкри вається зм ор ш кам и. А ле старіння організм у не в усіх лю дей настає одночасно — в од них досить рано, в інших надовго зб ерігається хороший колір обличчя, пруж ність та свіж ість ш кіри. П рихід старості — біологічна законом ірність у ж итті людини, проте трохи відстрочити її під силу кож ній ж інці. Н е слід, звичайно, дум ати, що цього м ож на досягти силам и кремів, масок, м асаж ів тощо. Л и ш е правильний, розм ірений спосіб ж иття, дотри м ан н я гігіє нічних норм у розум ному поєднанні з косметичними засоб ам и дозволят» зберегти приємну зовніш ність на довгі роки. Особливо важ л и ве чергування розум ових і фізичних н ав ан таж ен ь ро боти і відпочинку. О бов’язкові за н яття ф ізкультурою — ранковою і вироб ничою гім настикою (див. попередній р о зд іл ). Н е хвилю йтесь, якщ о не з а й м алися нею раніш е: почати м ож на в будь-яком у віці. Я ком ога більш е сві ж ого повітря! Ч астіш е провітрю йте прим іщ ення, де ви працю єте, спит..*, відпочиваєте. Н ам агай тесь розподілити свій час так, щоб якн ай б ільш е бу вати на свіж ом у повітрі. Д у ж е корисні різні, хай нетривалі і з відпочинком, дозован і походи, екскурсії, піш охідні прогулянки, причому не лиш е в теплу, а й у холодну пору року. О собливо корисно здійсню вати їх за місто, у парк, в ліс, на берег річки або моря, в місця, де повітря чисте, не забруднене. В елику увагу слід приділяти харчуванню . Воно м ає бути регулярним (це дуж е в а ж л и во ), достатнім , повноцінним і по зм озі різном анітним , б а гатим на вітам іни, але без надм ірностей. Н е м ож на переїдати — постійно
стеж те за своєю вагою! Д е я к і лю ди літнього віку вп адаю ть в інш у к р а й ність — різко зм енш ую ть вж иван ня м ’яса, риби, яєць та реш ти необхідних д л я правильного харч уван н я продуктів. В наслід ок цього погірш ую ться с а м опочуття, зовніш ній вигляд, робота внутріш ніх органів, стан ш кіри (збільш ую ться кволість, кіл ькість зм орщ ок тощ о). Реком ендується помірне вж и ван н я б іл ка (неж ирне варене або запечене м ’ясо, риба, сир, яйця, моло ко та інші молочні п родукти). Ч астину тваринних ж ирів треба замінити олією. Борош няні вироби, картопля, крупи, бобові, солодкі страви не по винні бути провідними в харчуванні. П еревагу слід віддавати овочам і ф руктам (особливо в сирому в и гл я д і), бо з ними більш е вводиться до ор ган ізм у вітам інів. Сон повинен бути достатнім , не менш е 7—8 год на добу. Б а ж а н о сп а ти і вдень, ал е кращ е не після обіду, а до нього. Тим, у кого поганий зір, слід носити окуляри. Д ехто в в аж а є, що окуляри — це о зн ака старості. Але ж це зовсім не так. Б агатьом лю дям м ало не з самого дитинству доводить ся носити окуляри через сильну короткозорість або далекозорість. О ку лісти вваж аю ть, що лю дям після 40 років слід користуватися окулярам и, бо зір у ці роки починає слабнути. Х русталик ока зм іню ється, його сила зало м л ен н я зм енш ується. Д оводиться н ап руж увати зір д л я того, щоб б а чити дрібні предмети, прочитати дрібний ш рифт. В н аслід ок цього мож уть виникнути запам орочення, головні болі, неприємні відчуття. Н осіння оку л яр ів усуває ці неприємності. Д е я к і ж інки вперто відм овляю ться носити окуляри, навіть під час роботи, вваж аю чи, що вони їм не личать, спотво рю ю ть обличчя, і цим самим щ е більш е погірш ую ть свій зір і загал ьн и й стан. Н асп равд і окуляри зовсім не псують обличчя, навпаки, вони мож уть трохи підправити деякі його риси, приховавш и незначні вади. С п рава в тому, щ об ум іло підібрати оправу. Щ об попередити появу зм орщ ок н ав коло очей, в яс к р а ві сонячні дні слід носити темні окуляри (з фотозахисними ск ельц ям и ). В загал і не треба зл овж и вати три вали м перебуванням під прям им сонячним промінням. Сонце м ож е спричинити появу на ваш ій ш кірі неприємних на ви гл яд бурих та коричневих п'лям-пігментацій і та к званих вікових бородавок. Д о гл яд за старію чою ш кірою м ає бути спрям ований на п ідняття її то нусу. Звичайно, багато зал еж и ть від індивідуального х ар ак тер у ш кіри (див. стор. 238). Ц е доводиться враховувати при виборі косметичних процедур. В м иватися б аж ан о холодною водою. Вона тон ізує ш кіру, бо поліпш ує кровообіг, зву ж у є пори. Д о води, обов’язково пом ’якш еної (див. стор. 270), добре д од ав ати кухонну або м орську сіль (2 чайні л о ж ки на літр води ), лимонний сік (чайну л ож к у на літр вод и ), столовий оцет, відвар чаю. У похилому віці ш кіра значною мірою втрач ає вологу. Ц ю втрату до д еяк ої міри компенсую ть н ак л ад ан н ям крем ів за «вологим» способом (див. стор. 240). Д оцільн о періодично робити вологі м аски — змочити вату (ш ар приблизно в п алець завтовш ки ) в холодній воді й, приклавш и до обличчя та шиї, трим ати 20—ЗО хв. Воду м ож на зам інити холодними відварам и і настоєм із трав та квітів. Д у ж е корисні д л я старію чої ш кіри маски з пло дів та овочів (див. стор. 237), із вишень — при в’ял ій ш кірі; з полуниць — при брезклій; з винограду, айви, м алини, лим она, хурми, горобини, редьки (останні дві слід робити в суміш і з см етаною ). Д о ф руктових м асок не погано д од авати столову л о ж к у толокна.
Хороший еф ект даю ть в’яж учі маски. Вони сприятливо дію ть на старію чу ш кіру, підвищ ую ть її тонус, підтягую ть в’ял у ш кіру, розгладж ую ть зм орш ки (див. стор. 240). Ефектним засобом при старію чій ш кірі є м асаж . Гігієнічний м аса ж при зн ачається д л я зб ереж ен ня ш кіри в хорош ому стані, л ікувальн и й усуває зморш ки, міш ки під очима, звислі щ оки, одутлості, подвійне п ідборіддя та інші деф екти обличчя і ш иї вікового характеру, а так о ж ті, що з ’явилися після ш видкого схуднення або у з в ’язку з різним и хворобам и тощо. М асаж поліпш ує ж и вленн я ш кіри і відток «спрацьованих» речовин, очищ ає від поту, сал а, ш кірної лупи, бруду, н орм алізує кількість рідини в тканині, підвищ ує тонус, робить ш кіру еластичною , пружною , гладенькою ; сп р авл яє позитивний вплив на весь орган ізм у цілому. М а са ж — процедура ск л а д на, неправильно зроблений, він м ож е заподіяти лиш е ш коду, тому д л я його проведення слід звертатися до косметичного- кабінету. Якщ о ці заходи ви являю ться недостатніми, на допомогу приходить косметична хірургія. Ш кір а ш иї та к о ж ви м агає уваги і догляду. Д у ж е негарний ви гляд м ає в ’я л а зм орш кувата ш кіра ш иї під доглянутим обличчям (див. стор. 243). Ж ін к а м літнього віку м ож на вд авати ся до декоративн ої косметики, але ко ристуватися нею слід ум іло. Н е треба робити дуж е темні брови, ф арбувати губи помадою яскрави х кольорів. Всі декоративні засоби — помади, то нальні пудри й креми, ф арби д л я брів та вій слід підбирати неяскравих, спокійних відтінків, що за тоном н агадую ть природні ф арби обличчя. Д ек о рати вн а косм етика розрахован а на те, шоб м аскувати вікові зм і ни й дефекти. З а р а з є чим ало різних барвників д л я волосся, що вд ал о при ховую ть сивину (див. стор. 250). Треба п ам ’ятати лиш е, що ф арбувати волосся кращ е на тон світліш е,, ніж природне. Ц е трохи пом’якш ує риси обличчя. Б агатьом літнім ж ін кам нем а потреби вд авати ся до бар вн и ків— їм личить сиве волосся. Р еком ендується прополіскувати сиве волосся після миття звичайною білизняною синькою. Воно стає ду ж е гарним, легким, сріблястим . Б у д ь -як а ж ін к а м ож е м ати привабливий і приємний вигляд, не зваж аю чи на свій, дал ек о не молодий, вік, слід лиш е п риділяти достатню увагу своєму зд о р о в’ю і зовніш ності.
Щ О НОСИТИ Л ІТН ІМ Ж ІН К А М ? Н еп равда, що ж інки старш і і повновиді мусять носити вбрання темних кольорів. В ясному вони виглядаю ть м олодш ими. П роте уникайте б а р в яскравих. Стрункіш им робл ять силует вертикальні л ін ії, строчки. Рівні спідниці м ож уть бути прикраш ені плоскими ф алд ам и , неодмінно застроченим и на л ін ії стегон. У ваги на т а л ії не акцентуйте. Н ай к р ащ е — невідрізні сукні. Якщ о є пояс, то тільки спереду або на спинці або спущ ений трохи нижче тал ії. В иріз гострий або невеличкий округлий. Н айм енш реком ендоване д е кольте у формі човника, воно вкорочує силует. Коміри м алі. Якщ о гольф, то невисокий. Н е реком ендуємо призборені в м ан ж етах рукави. К ращ е — довгі, вузькі. П рикраси — прості, в гарном у стилі. Н ам исто — довга низка, кліпси,
брош ки, браслети — невеликі за розм іром . П ри темних п л аттях носіть світлі вставки, шийні хустки. Тканини — н айкращ е однотонні. Із візерунчастих — невелика клітина, м алю нки не дуж е ч іткі і не великі за розм іром . В арто уникати ш ифонів, а так о ж блискучих тканин. Н ай б іл ьш неприпустимі тісні речі, що обтягую ть постать, і, н ав п ак и ,— надто пишні (кльош ові, плісировані тощ о). Д овж и н а, незал еж н о від моди, завж д и за коліна.
Х А Р Ч У В А Н Н Я Л ІТ Н ІХ Л Ю Д ЕЙ М едициною давно доведено, що якби лю ди протягом всього ж иття дод ер ж у вали сь правильного реж им у харч уван н я і зай м ал и ся ф ізи ч ною працею , то було б менш е передчасно постарілих, обваж н іли х. їж а літніх лю дей м ає бути помірною, але повноцінною. Д о н ед ав н а вв аж а л о ся, що чим вищ а калорій н ість раціону, тим кращ е лю дина харчується. Н ині ця точка зору зм ін и л ася. В становлено, що ви сококалорійне харчування, як правило, ш кідли ве д л я літн іх лю дей, воно призводить до ож иріння, сприяє прискореном у розвитку атеросклерозу, сер цево-судинних розл ад ів. Які ж продукти вв аж аю ться висококалорійним и? Н асам п еред, усі т в а ринні і рослинні ж ири, копчення, ж и рн а свинина та птиця, цукор і всі кондитерські вироби. Одне з перш их м ісць за своєю калорійністю посідаю ть хлібобулочні вироби. Так, н апри клад , якщ о 100 г ж итнього х л іб а містить 217 калорій, то одна пш енична булочка — аж 600. К ож ні 200 г хлібобулочних виробів — це 100 г вуглеводів, а зайві 100 г вуглеводів спричиняю ть відк ладен н я в організм і ЗО г ж иру. О тж е, лю ди, схильні до повноти, м аю ть спож ивати якомога менше білого хліба. Д о м алокалорійн их продуктів відносяться всі овочі, фрукти, ягоди. Т а кі сорти риби, як лящ , судак, тріска. З молочних продуктів — неж ирний сир, кефір. Зовсім позбавити організм цукру не м ож на. А ле лю ди, щ о не з а й м а ються фізичною працею , м аю ть звести його сп ож и ван н я до 40— 50 г на д о бу. С лід обм еж ити та к о ж спож иванн я меду, варення. Н орм альний стан серцево-судинної системи — одна з найперш их умов віддалення старості і подовж ення ж и ття. Д л я зм іцнення судин, підвищ ен ня їх еластичності необхідні вітам іни Р і С. Д ж е р е л а вітам ін у С — кар то п ля, овочі, фрукти, ягоди. П р авд а, н е у всіх перелічених продуктах м істи ться він в однаковій кількості. Н ай б іл ьш е вітам ін у С у ш ипш ині і чорній смородині, найм енш е — у картоп лі, цибулі, м оркві, буряці, гарбузі, к ав у нах, яб л уках (крім А нтоновки і Т итівки). К ілька слів про позитивні властивості картоплі. К рохм аль, якого в ній багато, не сприяє утворенню ж и ру в орган ізм і. Та к артоп ля — основний по стачальник калію , дуж е необхідного людині похилого віку. 300 г її — д о статньо дл я денного раціону. Я кщ о ви б а ж а єте док л ад н іш е ознайом итися з реж им ом харч у ван н я для літніх лю дей, прочитайте книж ку проф есора К. С. П етровського «П итание в пож илом возрасте». М.: М едицина, 1969.
Чи знаєте Ви
свою фігуру ?
♦Звичайно!» — відповість більш ість ж інок і від р азу ж почнуть уточню вати: «Н евисока на зріст, повновида, ноги короткуваті та й шия не лебедина». А правильні висновки з цього, чи всі їх вмію ть зробити? На превеликий ж а л ь, ні. Б о навіть розбираю чись у в ад ах і п еревагах фігу ри, ми не за в ж д и вм ієм о перетворити ці переваги собі на користь, не зав ж д и м ож ем о вм іло приховати вади. Чому? П евно, тому, щ о все ж не зн ає мо себе до кінця, не знаємо, як виріш ую ться пропорції в костю мі, не зн ає мо, нареш ті, законів геом етрії. Т ак -так , сам е геом етрії. Але перш поговоримо про те, яку ж ф ігуру м ож на вв аж ати «зразковою » або хоча б «модною». Т ривалий час еталоном ж іночої краси в в аж а л и Венеру М ілоську. Су часн а ід еальн а ж іноча постать і вищ а, і стрункіш а. Так, В енера М ілоська м ал а зріст 160 см, а сучасна ід еальн а статура — 175 см, о б ’єм грудей від повідно 85,96 і 92 см, о б ’єм т а л ії 69,34 і 63 см, об ’єм стегон — 92,96 см і 93 см. Хочемо заспокоїти ж інок: сучасні Венерн М ілоські — явищ е не таке вже часте. Щ о ж робити реш ті, тобто п ереваж ній більш ості ж інок? Д оби ва тися видимості фігури вищ ої і стрункіш ої. З допомогою чого? А тієї самої геом етрії, яку вж е згад ували , і закон ів зорового сприйняття. Т ак, н априклад , психологією доведено, що п рям а л ін ія, яку перети наю ть дві парал ел ьн і, зд ається нам лам аною . С користавш іїся цим, можнч у вип адках, коли ф ігура дещ о асиметрична, дібрати вертикальні п ар ал ел ь ні у вбранн і так, щоб зазн ач ен а в а д а стал а непомітною. Інший приклад. У будь-яких ком позиціях горизонтальну лінію , що зна ходиться внизу, ми сприйм аєм о як «леж ачу», а верти кальн у — як «стоячу» і легш у. П охила л ін ія сп равл яє вр аж ен н я менш стійкої. Т ак і в одязі. П ере ван таж ен и й деталям и , оздобленням и, ск л ад ам и низ п л аття створю є вра ж ен н я важ кості, а діагон ал ьн і і похилі л ін ії надаю ть вбранню легкість і деяку динам ічність. О дна з н ай важ чих і стійкіш их форм — невисока піра м іда, що міцно три м ається па своїй основі. Ось чому подібні до тако ї пі р ам іди силуети п л аття ми б не радили використовувати огрядним ж ін кам . В наслідок ц ієї ж законом ірності невисоким на зріст ж ін кам слід уникати в о дязі горизонтальних ліній, що ніби розтинаю ть навпіл, укоро чують фігуру.
І щ е сл ід п ам 'ятати , що менші за розм іром д етал і, їх ф орм а, колір м а ють підп орядковувати ся основним, великим . Т аким и невеликими за розм і ром детал ям и і кольоровим и п лям ам и м ож уть бути: взуття, спідниця, б л у за, капелю ш ок, панчохи. Д іб р ан і тонально н едбало, вони зорово зм ен шують зріст. А ле з цього прийому доцільно скористатися тим, хто в в аж а є себе за н ад то високим. А ось предм ети туал ету однакового кольору зорово подовж ую ть фігуру. Р укавички в колір костю ма чи п ал ьта р облять довш и ми руки. Зд аю ться стрункіш им и ноги, якщ о одного кольору панчохи і в зу т тя. О тж е, з допомогою крою і кольору вбран н я м ож на зм інити деякі про порції фігури. І все ж давати , а тим більш е сприйм ати на віру будь-які рецепти було б пом илково. А дж е те, що п асу є одним, не п асує іншим. Хороший естетичний см ак — не природж ений дар. Й ого м ож на розви нути в собі, підвищ ую чи за га л ьн у культуру, розш иряю чи світогляд. А ще завдяки вмінню дивитися на себе хоч трохи зд а л я . Н е пош кодуйте часу, щоб пом іркувати перед дзеркал ом . А дж е відом е п р и сл ів’я «Сім р аз від м і ряй, а р аз відріж » одягу, насам перед, і стосується. Ц і слова повторю ємо і за р аз, тільки хочемо доповнити їх к іл ьк ом а порадам и. С подіваємось, що вони допом ож уть ж ін кам різного віку і статури легш е орієн тувати ся в чис ленних пропозиціях ж у р н а л ів мод. Б о сам е там , як правило, ми ш укаєм о «фасони». О тж е, якщ о вам сподобалась як ась модель, спробуйте спочатку уявити, як виглядатим е вона на вас. В важ аю ть, що у вигідніш ому становищ і ж ін ки худі, оскільки всіл як і склади, зборки, рюші, кокетки, пелерини, ш ирокі коміри, киш ені допо м агаю ть виправити становищ е. Вірно, це — так. А ле й у повних не без вихідь. Н евисоким на зріст, огрядним ж ін к ам не реком ендую ть: ш ироку спідницю, підхоплену вузеньким поясом, рукави — л іхтари ки . К руглий або ж у ф орм і човника виріз горловини зробить обличчя ще кругліш им , а шию коротш ою. В аш і спільники: подовж ені л ін ії і подовж ений виріз горлови ни. Н е ж ен іться за модою, за будь-яких її пропозицій зробіть п л аття на 5—7 см довш им, ніж носять ваш і стрункі приятельки. Р у к а в а — не ду ж е ш ирокі і не дуж е короткі — передбачте навіть у літньом у вбранні. Бо п л аття без рукавів — привілей струнких. Тим, у кого й ноги повні, не реком ендую ть не тільки коротку, а й вузь ку спідницю. Розш ирена донизу, вона зробить ж ін ку стрункіш ою . У такій спідниці приховається й інш а пош ирена в а д а фігури навіть деяки х висо ких і не надто повних ж інок: високі стегна. О тж е, щ е раз: не робіть спід ницю надто вузькою , щоб ваш а постать не уп о дібн ю валася гітарі. Ш ирокі стегна часто поєдную ться з вузьким и плечима. Т акій статурі н айбільш е пасуватим е вбран н я напівприталеного силуету з розш иреною д о низу спідницею. Інш а розповсю дж ена в а д а фігури — вузька спина, розвинені груди і різкий перегин у т а л ії н азад . Щ о ж носити в таком у р азі? Т ільки не вузь ке п л аття з поясом. Н ай к р ащ е — костюм, що ск л ад аєтьс я з рівної спідни ці і прям ої за кроєм блузи чи ж ак ета. Д о постатей з відхиленням и від норми відн осяться й сутулі. Н ай б іл ьш о ї ш коди завдаю ть собі ті, хто в таком у р а зі ш иє п л аття «по ф ігурі». Н е доліки тоді — як на долоні. Р озш и рен а ж спідниця і бл у за з напуском дуж е виручать вас.
Д бай ли вого добору ф асонів одягу потребує ф ігура з надм ірн о ш ироки ми стегнами. П ояс і навіть зн ачн а п риталеність так ій ф ігурі не ш кодять. В аж л и во ретельно продум ати лінію спідниці. Н ай кращ е, якщ о вона матим е форм у тр ап ец ії з поступовим розш иренням від л ін ії стегон. Н аш у зовніш ність значною мірою м ож уть поліпш ити прикраси. А ле зї см аком дібрати їх — сп равж н є мистецтво. Вони м аю ть не лиш е гарм о нійно поєднуватися з усім ваш им вб ранн ям , а й вигідно «подавати» вас, підкреслю ю чи колір очей, волосся, обличчя. О тж е, якщ о м аєте худу, довгу шию, не носіть довгих р азк ів нам иста. К ращ е обвити його навколо шиї к іл ьк а р азів. Зрозум іл о, щ о довге нам исто п асує невисоким ж ін кам , зо рово подовжую чи всю постать і шию, зокрем а. І ще одна п ор ад а огрядним ж ін кам : не носіть масивних обручок, браслетів, серег, навіть якщ о вони модні. І в за гал і ніяких п ри крас нікому не р ад ять вд ягати до спортивного вбрання. Н еаб и як а д етал ь у загал ьн о м у ан сам бл і — взуття. Воно м ає бути лег ким, залеж н о від необхідності — «вкорочувати» або «подовж увати» ноги. Ц ьом у допом ож уть ф орм а носка, висота каб лук ів. О скільки наш вигляд великою мірою зал еж и ть від легкості, пруж ності ходи, стрункості постави, уваж н о поставтеся не лиш е до зовніш нього ви гляду взуття, а й до його зручності. Тому, перш ніж купити взуття, ретельно прим іряйте його. Н і коли не вдягайте нові туф лі, збираю чись на прогулянку, в гості або на тан ц і. Н оги ш видко втом ляться, а якщ о до того ж виявиться, що взуття тісне, настрій буде зіпсовано вкрай. Розносіть туф л і спочатку вдом а. А ще навчіться щ оденно догл яд ати взуття. З б и ті каблуки , нечищ ені черевики н адаю ть лю дині неохайного вигляду. Н е заб у вай те і про панчохи. Н авіть найстрункіш і ноги здавати м уться кривими, якщ о шви перекручено, панчохи не натягнені. «К ращ е дві зм орш ки на обличчі, ніж одна — на панчохах»,— небезпідставно тверд ять ф ран цуж енки. Д а м о к іл ьк а порад, зн ан н я яких не завад и ть кож ній ж інці. Якщ о риси обличчя крупні, то капелю ш ок м ає бути ледь ш ирш им за обличчя. Тоді воно зд авати м еться тоншим. Ж ін ц і з дрібним и рисам и обличчя м ож на реком ендувати відкритий к а пелю ш ок з неш ирокими полями, відігнутим и догори. Т аком у типу обличчя добре пасує і капелю ш ок у вигляді чалм и. П одовж еном у обличчю личить капелю ш ок з опущ еними полям и або капелю ш ок, що зак р и в а є частину лоба. Д л я такого типу обличчя підійде так о ж і чалм а. Якщ о у вас похилий лоб, ні в яком у р а зі не носіть капелю х на м аків ці. К ращ е, коли він закри вати м е частину лоба. Кругловидим ж ін кам не сл ід носити капелю ш ок з круглим и полям и і головкою , радим о від д авати перевагу невеликому головному убору з пло ским денцем. О тж е, як бачите, в одязі дрібниць не буває. С кільки б силуетів і най різном анітніш их прийомів оф орм лення вбранн я не пропонувала мода на том у чи інш ому етапі, які б візерунки тканин і співвіднош ення кольорів не вв аж а л и ся провідним и, за в д а н н я ж кож ного — не забуваю чи про вік — вибрати силует, форму, лінію крою і колорит костю ма, насам п еред, при стосовно до себе.
Я 8 Г “ '^ага'"' 0, м а т и — 100 крб., син — 80 к р б .). Ведучи касову книж ку регулярно, ви м атим ете чітку картину зроблених покупок, їх кількості й вартості. К асову книж ку м ож на т а к о ж вести спрощ еним способом у звичайно му зошиті, куди вносять дві основні граф и витрат — «продукти харч у ван ня» та «інше». Суму щ оденних витрат слід зап и сувати поряд з переліком закуплених продуктів, а весь рахунок за день підкреслю вати. Щ об одер ж ати суму витрат за тиж день, треба скласти щ оденні витрати, підсум ок записати внизу, і двічі підкреслити. П ідсумовую чи щ отиж неві витрати в кінці м ісяця, одерж уєте загальн у суму витрачених грошей. С лід її ви раховувати з доходу, тобто суми грошей, одерж ани х від членів сім ’ї. Т аким чином одерж ите та к зван е сальдо. Якщ о витрати за цей м ісяць перевищ или доход (пасивне сал ьд о ), зн а чить ваш і підрахунки велися неточно; ви могли пом илитися, підсумовуючи витрати або н адходж ення, чи якась сум а, щ о н ад ій ш ла, в за гал і не була записан а. Якщо з підрахун ків виходить, що ви ви трати ли менш е грошей, н іж їх V вас було (активне са л ьд о ), то треба перевірити, чи справді у вас за л и ш илося стільки грошей, чому дорівню є сальдо. Я кщ о це ие так, значить записи були неточні. В багатьох сім ’ях відчутною підтримкою в господарстві є фрукти, к а р топля та інші овочі з власного городу, а та к о ж м ’ясо кролів і свійської птиці. Ц і д ан і та к о ж слід заносити до сп еціальн ої граф и касової книги. Записи даю ть' зм дгу д ізнати ся, який доход від підсобного розведення тв а рин, від городу і якою мірою він полегш ує утри м ан н я сім’ї. Щ об дістати про це правильне уявлен ня слід ретельно записувати кількість викори станих овочів, фруктів, картоплі від свого Городу. В іднявш и суму витрат ла насіння, угноєння і корм д л я птиці від вартості зібран и х овочів та
фруктів, а так о ж м’яса кролів і птиці, одерж им о суму, що становить доход. У касовій книзі слід та к о ж відм ічатн причини збільш ення витрат, пре м ії і п л ату за понадурочну роботу. Тоді легш е буде орієнтуватися та к о ж у непостійних ви тратах і в загал ьн ом у сімейному доході. В кінці касової книж ки б аж ан о відм ічати суму, що зб ерігається в ощ ад касі, суму наявних грошей, взятих або виданнх на позички. П ри цих зап и сах повинна бути датаї і ясна сф орм ульована прим ітка, в якій, н а п риклад, за зн ач аєть ся терм ін повернення боргу, призначення збереж ень тощо. К ож н а сім ’я щ ом ісяця сплачує різні рахунки. С лід це робити систе матично в перш их числах кож ного м ісяця. Забуваю чи або пропускаю чи термін п л атеж у, ви н ар аж аєтесь на неприємності, наприклад, відклю чен ня телефону. В кінці касової книж ки реком ендується записувати всі щ омісячні п л а теж і, а саме: за радіо, за користування ж итловою площею, за газ і е л е к трику, за прання, хім чистку, членські внески, передп лата на періодичні видання та інші п л атеж і, нап риклад, пл ата за користування їдальнею , за уроки інозем ної мови, за уроки м узики тощо. Зверху слід зазн ачи ти н азву м ісяців. П ісля внесення п л атеж ів за даний м ісяць у відповідній граф і слід по ставити галочку і сплачену суму. К ви тан ц ії про плату слід зберігати не менше одного-двох років, це важ л и ві документи. Якщ о вони скріплені і розсортовані в спеціальній папці, то у випадку потреби легко буде їх знайти. К р ащ е оплачувати всі рахунки одночасно або принайм ні к іл ьк а р а хунків разом , щоб не витрачати часу в черзі. Економія не м ає нічого спільного із скупістю; вона п о л ягає в добре продум аном у витрачанні грош ей на покупки, розумному веденні госпо д ар ства, доцільном у використанні продуктів господарства і дбай ли вом у ставленні до інвентаря та одягу. Застосовую чи такий м етод ведення господарства, нам агаю чись уник нути зай ви х витрат, зберегти в гарном у стані протягом найдовш ого часу предмети повсякденного вж итку, завж д и м ож на досягти хорош ого р езу ль тату. В часне л агод ж ен н я одягу, прави льне користування предм етам и д о м аш нього вж и тку подовж ую ть термін користування ними. К упівля доброякісних речей так о ж є економією, н езваж аю чи на в е л и ку одночасну затрату, бо одяг, як і інш і предмети, служ и ть тоді довш е, рідш е ви м агає ремонту І пов’язаних з ним витрат. К ористування ж пред м етами деш евими, низької якості обходиться дорого, бо вони ш видко псуються. П роте не радим о купувати дорогі тканини д л я пош иття дитячого о д я гу. Д л я цього згодяться і тканини ниж чої якості, навіть бракован і (при розкрої дитячого одягу помічені деф екти на тканині м ож н а обійти). Д опустймо та к о ж купувати красиві тканини, хоч й деш евш і, нижчого сорту, бо діти часто рвуть одяг і ш видко з нього виростають. Електроенергія. В иходячи з прим іщ ення, слід гасити світло. Я кщ о в темном у коридорі, в кім наті хворого або там , де спить дитина, по
винно горіти світло, треба вкрутити електричну лам почку в 15 або в 25 ватт. Н ай б іл ьш рац іон ал ьн о вж и вати переносні лам п и з довгим шнуром, як і м ож н а пересувати, як завгодно, і таким чином добре освітлю вати міс це роботи. В ерхнє світло найменш економне, бо воно освітлю є головним чином верхню частину кімнати. М и л о . З а в ж д и слід м ати вдома певний за п а с господарського й ту а летного м ила. Сире мило ви трачається ш видш е, н іж висушене. М ило, призначене д л я вж иванн я, к л ад у ть на п ід ставку з діркам и , че рез які стікатим е вода. П еребуваю чи постійно в воді, м ило розм ’якш уєть ся і ш видко витрачається. Д р іб н і кусочки м ила мож на збирати, а потім р озвари ти і вж ити дл я п ран н я ш овку або кип’ятіння білизни. О д я г і б і л и з н а м ож уть служ ити довго, якщ о їх акуратн о носи ти, правильно зберігати й систематично лагодити. П л аття з н ай кращ ої і н айм іцніш ої ш ерсті ш видко знош ується, якщ о виконувати в ньому хатню роботу. Знявш и одяг, слід очистити його від пилу й повісити на плічка в ш аф і. Вологий або з плям ам и одяг спочатку висуш ую ть, виводять плями, поки вони свіж і і лиш е тоді ховаю ть у ш аф у. К ож н у дрібн у н есп р ав н ість —• відірван ий гудзик, дірку, відпороту лиш тву від спідниці — слід негай но полагодити. Знош ений одяг дл я дорослих м ож на переробити дл я дітей. В тонких панчохах часто опускаю ться петлі. Тому реком ендується ку п увати від р азу дві одн акові пари. Т аким чином м о ж н а буде їх носити н авіть тоді, коли одна панчоха з пари розірветься. Д о три м ан н я чистоти — та к о ж певна ф орм а економ ії. Якщ о неохайно мити руки й витирати їх чистим руш ником, то руш ник ш видш е за б р у д ню ється і його треба частіш е прати. Н атіл ьн у, а так о ж постільну білизну слід м іняти частіш е. Ц ього ви м агаю ть і м іркуван н я гігієни, і доцільність. Сильно забрудн ен у білизну важ ч е випрати, а застосуван ня відбілю ю чих засо б ів руйнує волокна т к а нини. У м і н н я к у п у в а т и . У м еж ах загал ьн и х витрат на ведення госпо д ар ства, крім покупок, пов’язан и х із щ оденними потребами, маю ть бути передбачені й більш і затрати : на одяг, посуд, необхідні м еблі, а так о ж витрати, пов’язан і з ремонтом квартири. Ц і витрати сл ід передбачити в за гал ьн о м у бю дж еті, що ск л ад ається на триваліш ий термін, а покупки робити, керую чись розумною економією , тобто, видається м ож ливість купувати тканини лиш е хорош ої якості, ш и ти дорож чий одяг у хорош ого м ай стра, предм ети хатнього вж итку куп у ва ти в м агазині, що м ає різном анітний асортим ент товарів тощо. Я кщ о ви погано знаєтесь на якості товару, порадьтеся з тим, хто зн ає його кращ е. Н асам п еред, не треба купувати необдум ано. Зим ове пальто, хорош е й міцне взуття, святковий костюм — речі, як і повинні служ итп довго. Ц е значить, щ о чик ви щ а якість товар у і к р ащ а робота, тим ви гідніш е зробити навіть більш у одночасну витрату; якісне п оф арбування к вартири обійдеться дорож че, зате к вар ти р а довш е м атим е гарний ви гляд.
У міння купувати необхідне та к о ж прн повсякденних покупках. П ерш н іж зайти в м агазин купити якусь річ, сл ід добре подум ати, чи справді вона вам потрібна, що сам е ви б а ж а єте купити і скільки грош ей можете витратити на покупку. К упувати треба спокійно, не поспіш аю чи, інакш е м ож е статися, що ви поспіхом купите річ, як а прн ретельніш ому розгляді, примірці й порівнянні з іншими виявиться непотрібною . С лід завж д и у в а ж но оглянути к іл ьк а пропонованих вам речей того ж сорту і якості що й та, яку ви хочете купити. Тоді вам легш е буде вибрати річ, щ о відп о від ає в а шим вимогам. М аючи нам ір купити товар, який повинен бути відр ізан и й від вели ко го куска (тканина, клейонка і т. п.), за зд а л е г ід ь визначте необхідні р о з міри. К упувати «на око» ризиковано, бо мож на купити надто б агато або ж на 15—20 см менш е, ніж треба, що в кінцевому рахунку спричинить зай ві витрати. Купуючи готовий одяг, слід точно знати, який розм ір вам потрібен. П еред покупкою слід ще раз перевірити потрібний розм ір, бо пізніш е не завж д и м ож на його відповідно підігнати. Ц е стосується й м еблів. С лід знати, які розм іри вам потрібні, інакш е куплені меблі м ож уть не р о з міститися у відведених д л я них приміщ еннях. С е з о н н і з а к у п к и . Восени, як правило, р облять зап аси овочів і фруктів. Вони повинні бути якісні і по зм озі одного сорту, щ об могли д о в го л еж ати й не псуватися. Ц ю умову особливо важ л и во дотрим увати, ку пуючи картоплю . Якщ о купити картоплю , зм іш ану з різних сортів, то при варінні одні картоплини цілком розваряться, в той час як інш і будуть тверді. Овочі не повинні бути попсованими, пош кодж еними або переспі лими. З акуп к и ці слід робити тоді, коли на ринку даного продукту багато і ціна його низька, крім того, д л я зб ереж ен ня продуктів треба м ати в ід повідне прим іщ ення, причому зб еріганн я ви м агає певної додатко во ї п р а ці, тобто періодичного п ерегляду й сортування запасів. К у п і в л я на т и ж д е н ь . Д ея к і продукти харчуван н я м ож н а п ро тягом короткого часу зберігати в холодном у місці, ж одною мірою не зн и жую чи їх якості. Тому їх дуж е зручно купувати р аз на тиж день у м а га зи нах або на ринку. Ц им ви зеконом ите багато часу, менш е будете втом лю ватися й хвилю ватися. Восени, взим ку і ранньою весною м ож на купу вати сир, см етану, яйця і м ’ясо на весь тиж день. А ле влітку недоцільно робити зап ас більш е, ніж на два-три дні, якщ о у вас нем а холодильника чи хорош ого льоху. П еред купівлею слід переглянути зап аси , чого нема, і записати на а р куші паперу, що вам треба купити. В дом аш ньом у господарстві за в ж д и повинні бути, хоч би в невеликій кількості, та к і продукти, як борош но, цукор, крупи, м акарони, чай, при наймні по одній банці рибних, м"ясних або овочевих консервів, б ан к а д ж е му, кусок корейки,— так, щоб м ож на було приготувати обід, навіть якщ о чомусь не м ож на вийти з дому.
П О Р А Д И Л ІК А Р Я Ж ІН К А М СЕРЕДНЬОГО В ІК У * ЧОМ У Н Е К О Ж ЕН Ш Л Ю Б В Д А Л И Й ? Ч асто через п’ять-десять років подруж ні стосунки раптом ста ють грубими, втрачаю ть характер кохання; м іж чоловіком і ж інкою відбу ваю ться непорозуміння, чуються негарні слова, та к щ о зб о ку зд ається, що та к е п о д р у ж ж я ж иве разом лиш е д л я того, щоб за в д а т и болю один од ному. М ож ливо все почалося з того, що інтимне сп івж и ття і до к л ад н е зн ан н я один одного сприяли виникненню пом илкової дум ки, щ о в за гал і нема не обхідності бути взаєм но ввічливими л аскави м и і тактовним и. І сором ли вість зд ається зайвою . А ле т а к а м оральна розпущ еність, су п р оводж уван а д о того ж лайливим и словам и, за гл у ш а є всі ніж ні почуття. С ли зькі слова і т а к а поведінка, як правило, властиві літнім чоловікам , ал е починається це щ е із зрілого віку. П роте не завж д и сам е чоловік в т р ач ає сором, добро чинність і ввічливість. Т ак сам о м ож е поводити себе й ж ін ка, і її пове д ін к а не п одобається чоловікові точно т а к само, як д р у ж и н і не п одобає ться поведінка чоловіка. Хоча звичайно винні обоє — не п ам ’ятаю ть, хто власн е почав, ніхто з них не попробував знову н алагоди ти в подруж ньом у ж и тті культурні тактовні стосунки. Ж ін к у дорікаю ть за неакуратність, неохайність щ одо сам о ї себе. П еред тим, як вийти з дому, вона чепуриться, «наводить красу», зате до м а — якось обійдеться! Б рудн е хатнє п лаття, х ал а т або зан о ш ен а стар а коф та із спідницею , розп атлан е волосся, неприкраш ене обличчя, надуті губи, н а суплені брови. С л ід стеж ити за своєю зовніш ністю . П одум ай те про відповідне хатнє п л аття, стеж те щоб воно було чистим, будьте акуратною , як «картинка», а коли пройде чарівність молодості, присвятіть хоч би м інім альний час гарній зачісці. П ідф арбуй те зл егк а губи. В ід р азу вдом а створю ється ін ший настрій — грубі слова якось застряю ть у горлі. Ч асто ж ін к а за б у в а є свої прям і обов’язки — створення чоловікові й дітям сімейного затиш ку, коли сім ’я відпочиває фізично й душ евно, забуваю чи про будь-які не приємності. Ч асто буває, що чоловіка чекає м аса ск а р г на дітей, на по гану якість покупок, на сварки дітей або внуків, на н адм ірну роботу — і все це ви к л ад ається від р азу ж на порозі, перш ніж він устиг зн ят а пальто. Ви нерозумно ведете себе, коли не рахуєтеся з психологією бли зької вам лю дини. Усього м ож на добитися, слід лиш е вміти підійти до лю дини. Спочатку дай те чоловікові спокійно перевзутися, вмитися, переодягнутися в дом аш ній костюм, трим айтеся при цьому привітно. Р о зк а ж іт ь йому спо ч а тк у приємні новини. Якщ о він «не в дусі», не розпитуйте зр а зу ж ,, що сталося; трохи згодом він усе вам р о зк аж е сам. Сперш у він подум ає, в якій формі вам це розповісти, а ваш і розпити застаю ть його зн ен ац ька. П ро дітей і про свої неприємності встигнете розповісти пізніш е. * Із книги Мірки Климової-Фюгнерової «Книга для женщин» з чеської).
(переклад
А чи не забуваєте ви поцілувати чоловіка, коли він повертається додо му? М ож е, ви вваж аєте, що у вас нема часу, що вас не повинні затри м у вати такі дрібниці або що ви д л я цього надто стара? Як усе це негарно! Є сім ’ї, де не вітаю ться і не прощ аю ться. З таким и поглядам и ви сімейне вогнищ е не створите. Але ви повинні його створити, якщ о хочете гарно й спокійно дож ити до старості й за лиш ити своїм дітям найкращ і спогади про себе. Сімейний затиш ок ви по винні створити і в тому випадку, якщ о ви працю єте. А ле влаш туйте це так, щоб і вас зустрічали з посмішкою й поцілункам и. Ось ви перевзулися, переодягліїся, вимились, відпочиньте трохи і лиш е потім беріться за роботу. Ми всі добре знаємо, що хатня робота ще недостатньо полегш ена д л я ж інок, ал е при хорош ій о р ган ізац ії роботи, коли в кож ного члена сім ’ї є свої обов’язки, м ож на сумістити служ бу й роботу вдом а. Всім при ємно, коли ми виконуємо свою роботу усміхаю чись. К оли вдома затиш но, то чоловік і д руж и н а кращ е розум ію ть один одно го, м ож уть поговорити про роботу, похвалити, ск азати добре слово, під трим ати в сум нівах тощ о. П ом илки в сімейному ж итті м ож уть так о ж ви ходити, якщ о бракує чуйності. П очаток був прекрасним: лю бов, сю сю кання закохан и х, огидне всім, крім них самих, бо воно д л я них було природним, а потім перш е почуття «усвідом лення своєї гідності» («нам уж е це не до л и ц я» ), д а л і «відчепись, ти просто сміш ний (см іш н а)»; через деякий час, дивись, забули поцілу ватися на прощ ання, потім уж е обоє розучаться посм іхатися один одному, л ас к а в о заглянути у вічі, йти рука в руку на прогулянці. Ч оловік нібито в цьому не м ає потреби. А ле це лиш е «нібито». Він ні коли в цьому не признається, але психіатри підтвердж ую ть, що кож н а лю дина, який би в неї не був «твердий» х арак тер, часом потребує проявів л аски . Звичайно, свої почуття не треба виявляти навмисне перебільш ено, необхідний певний такт, певна боязкість, несм ілість і а ж ніяк не сюсю кання. Та, з другого боку, не вдавай теся в іншу крайність — не виклю чайте з ваш их стосунків почуття в за гал і. Сухе поводж ення не до л и ц я ж інці, і р а но чи пізно їй доведеться пош кодувати про таку поведінку. «Та ви зрозум ійте, що повороту до м инулого нем а, м абуть, уж е багато втрачено і не м ож н а починати спочатку, я м ож у м ати сміш ний вигляд! Та
той ж е мій чоловік взяв би мене на сміх!» — частенько доводиться чути подібні заперечення. А ле це — надто проста відм овка. Ви безперечно знайдете відповідну форму — не д а р м а ж ви ж інка! Згад ай те, як ви пово дили себе в молодості! А дж е йдеться не лиш е про ниніш нє, а й майбутнє, про ваш е подруж нє ж иття, про зб ереж ен н я того, щ о на старості років м ає стати вам опорою! Д у ж е важ и ть у сімейному ж итті взаєм н е уваж н е ставлення. С початку п одруж ж я при кож ній нагоді засипаю ть один одного п одарункам и. П отім лиш аю ться тільки хатні туф лі — на іменини і галстуки — на Н овий рік. Ц е свідчить про бідність ф а н тазії того, хто дарує, а ця бідність — знову ж таки від того, як м ало уваги приділяється чоловікові в сімейному ж и т ті взагал і. Зн аком уваги не обов’язково повинен служ ити подарунок. Увійти в становищ е іншого, коли лю дина втом илася або не в настрої, приготувати Іноді його улю блену страву, при прогулянці сповільнити крок, якщ о ін ший втомився, і тисячі інших незначних нібито дрібниць, які м ож уть по легш ити ж иття. У всіх цих проявів уваги одне спільне — все повинно п роявл яти ся з усмішкою. В вічлива ф орм а звертання допом агає лю дині в тяж к і хвилини ж иття й п ри краш ає кращ і. Н е зн еваж ай те ввічливого поводж ення, вим агайте такого самого поводж ення від своїх дітей і непомітно — від свого чолові ка. Зрозум іло, й сам і будьте ввічливі. П овага й лю бов виявляю ться у всіх тих форм ах, про які ми говорили вище, тобто ввічливості, ніж ності, тактовності, сором ливості, охайності, створенні хатнього затиш ку, прояву уваги. Все це було б нещ ирим лиш е в тому випадку, якби не було в повній гарм он ії з внутріш нім зм істом 'ва шого шлюбу. Я кщ о ви лю бите один одного, чому ж не ви являти свою любов? С Т А Р ІС Т Ь Н Е З А
ГО РАМ И
Ми старієм о з дн я народж ення: старість — природний н аслідок життя. Те, щ о люди, як правило, називаю ть старістю , це відом а, досить значна стадія старіння, яку в наш час вд ається дещ о віддалити.
В ік м іж 50 і 65 рокам и в сучасної лю дини — це лиш е «повістка про старість». У цьому віці ж ін к а ще м ож е бути — і часто бу ває — м іцно», працездатною . П отім иастає «середній вік» старості, приблизно від 65 до 75 років. Він не повинен ще означати зм іни в зовніш ності. Д оводи ться іноді чути: «ця ж ін ка з рокам и не зміню ється», «вона весь час о дн акова»,— каж уть лю ди, часто із здивуванням . Зм іни, безумовно, є, але вони не дуж е вп ада ють у вічі. О тж е, навіть цей «середній вік старості» не таки й уж е страш ний і нем а ж одних п ідстав його боятися. П очинаю чи (приблизно) з 75 років, н астає вж е сп р авж н я старість, яка, проте, не повинна бути старечістю . Ми зн аєм о вісім десяти літн іх праців ників у сільськом у господарстві, пром исловості, в науці, у ш кільній справі і в торгівлі, які виконують свою роботу, і в них є свої радощ і. Та не дум айте, що цей поділ є яким сь законом . Н авп аки, ми часто по м ічаємо, що сп равж н ій від лю динн не сп івп ад ає з її біологічним віком, тобто із станом фізичних орган ів і ж иттєвих сил. Тому нам і доводиться часто чути: «їй у ж е п’ятдесят років, а ви гл яд ає на сорок!». У к ож ної лю дини старечі зм іни виявляю ться в різний час, що за л е ж и ть головним чином від оточуючого її середовищ а, від харчування, ста ну зд оров’я, від роботи, турбот або ж стану нервової діяльності. О тж е, не м ож на точно визначити, в якому віці повинна бути ж ін ка, про яку можна сказати: це стара ж ін ка або це бабуся. Ш видш е м ож на казати , що іно ді ви почуваєте себе м олодш ими своїх років і м аєте м олодш ий вигляд; іноді ж , навпаки, почуваєте себе н аб агато старіш е. У кож ної ж інки, і на віть порівняно м олодої, буваю ть моменти, коли вона м ає вигляд на д в а дц ять років старіш ий. І все-таки необхідно визнати, що старість існує. Вона ви являється в убуванні лю дських сил. Ц е м ож е виявитися дуж е пізно, в глибокій ста рості; буває, що лю дина до сам ої см ерті не відчуває ніяких старечих труд нощ ів. Ви м ож ете бути старим и, ал е не повинні бути старезними. Ви п ам ’ятаєте свою бабусю, яку ви лю били? Вам, м абуть, не з а в а ж ал о , щ о в неї глибокі ям ки п ід клю чицям и або зм орш ки на обличчі? М ож ливо, ви її лю били сам е за це. Ви не пом ічали, що вона негарна, ви лю били її за усм іш ку, за доброту, розсудливість, привітність і ласку, а м ож ливо, і за строгість та справедливість, загал ом , за все те, за що ми лю бимо й п оваж аєм о інших лю дей. І вас лю битимуть та п оваж атим уть ваш і діти і в за гал і всі оточуючі за те, що нази вається хорош им характером . З а р а д и дітей — і не обов’язково ваш их власних — розвивайте кращ і якості ваш ого х ар ак тер у і забудьте, коли постарієте, про зм іни у ваш ій зовніш ності, які не такі вж е й в а ж ливі і які оточуючі — після певного віку — перестаю ть помічати. З Р А Д Ж У Є В А М П А М ’Я Т Ь ? З вами, м ож ливо, вж е трап л ял о ся, що ви, домовивш ись про щось із своїми дом аш нім и, зовсім про це забул и ? В аш чоловік або доч ка вам доводять, щ о ви говорили щ ось про купівлю певної речі, щось обіц яли зробити, а ви навіть не могли згад ати , що про щ ось подібне йш ла мова.
Л иш е в том у випадку, коли вони повторять вам ваш і власн і слова І н агадаю ть усі обставини, ви почнете згад увати . Вас, м абуть, кине в ж а р при дум ці, що ви так легко заб у ваєте про дрібниці, ал е мож ете забути й про важ ливе, про свої обов’язки на роботі, щ о могло б мати ду ж е серй оз ні наслідки. Звідси ті незрозум ілі д л я оточуючих вчинки, коли лю ди у ваш ом у с т а новищі по двічі повертаю ться в квартиру, щ об переконатися, чи погаси ли газ, чи вимкнутий радіоприйм ач і в за г а л і чи зачинена к варти ра на ключ. Ч ерез послаблення ваш ої пам ’яті ви іноді потрап ляєте в цілу низку неприємних полож ень, ваш і співробітники, а то й дом аш ні іноді зл о в ж и ваю ть цим. «Адже ти ск а за л а , що даси це мені! Знову заб у л а?» І ви зго дж уєтесь, бо не д овіряєте своїй п ам ’яті. М ож ливо, ви це ск азал и , а може й ні — але вас уж е к іл ьк а разів упійм али на забутливості, а тепер ви ди вуєтесь: було так чи ні. В ізьм іть себе в руки! Д овго це тривати не може. З аб у тл и ві ви чи н езабутливі, та, м абуть, це з вами зрід ка трап л яється. А ле так м ож е статися з кожним. Н е доп ускай те думки, що причина ваш ої забутливості — ваш а старість. А дж е учень так само часто забуває, як і старий! У ш колі вж е стало приказкою «Я це забув», і це повсякденно, що нікому з учителів і в голову не сп а де,— хоча б це сталося сотню р азів ,— що забутли вість — як ась хвороба. Чому ж тоді за га л ь н а дум ка охоче виправдовує забутли вість у м оло дих людей, знаходить д л я них причини й прощ ає їм , а д л я старих лю дей залиш ається п облаж ли ва або насм іш кувата посміш ка: «Ясно — вік!» Б О Р О Т Ь Б А І З З А Б У Т Л И В ІС Т Ю — Б О Р О Т Ь Б А З І С Т А Р ІС Т Ю Чи озн ачає це, що ми, схильні до забутливості, у ж е нікуди не годимось і повинні «скласти зброю ?» Ріш уче протестуйте проти цього! З аб утл и вість не з в ’я за н а зі старістю , принаймні у ваш ому віці. Вона зай м ає своє м ісце в ж итті так само, як і пам 'ятли вість; якщ о ж хто пом ічає, щ о в нього сл абн е п ам ’ять, він по винен із цим боротися. Д осить це усвідомити! Д л я старості, д л я сп р а в ж ньої глибокої старості характерн о, що лю дина в тр ач ає зд атн ість боротися, втрачає охоту підтрим увати духовну активність. Б оріться з цим! А ле і в цій боротьбі гірш е за все, якщ о лю дина в п ад ає в стан б е зн а дійності. «Я ніколи не м огла з а п а м ’ятати вірш ів!» або «П різви щ а і номери телефонів д л я мене — найгірш е, ніяк не м ож у за п а м ’ятати!» Ч асто та к ск ар ж аться й молоді ж інки. П равд а, к аж у ть про це, усміхаю чись як про факт, з яким нем а сенсу боротися. Ж ін к а старш а й поготів скаж е: «До мене не звертайтесь, я нічого не п ам ’ятаю . У мене склероз!» Д о речі, цим мож на й пококетувати — в чому літні чоловіки й ж інки зм агаю ться. П р авд а, гумор згл ад ж у єть ся сумним ф актом , що роки біж ать, тягнуть за собою убуванн я духовних сил; з гумором усе переноситься легш е. Т а будь те обереж ні, не станьте л едарем . Л ін ь — це вж е сп р авж н я о зн ака с т а рості! Ви, м абуть, уж е зл ед ащ іл и і не хочете приділяти уваги важ ко м у процесові напруж ення п ам ’яті.
М ож ливо, ви в за г а л і не лю бите н ап руж увати п ам ’ять? В важ аете, що вам це нідочого? П роцес мислення пов’язани й з певним напруж енням . В ам ва ж к о дум ати, обтяж ливо. Ц ілком природно, що нетренована дум ка погано відновлю є факти, що стали ся, і лю дина п отрап ляє в якесь зачарован е коло. Я кщ о ви й справ ді не хочете старіти, то зробіть усе, щоб не опинитися в цьому зачар о ван о му колі. Боріться! Р обіть так, як ви радите це робити дитині, якщ о хоче те, щоб вона зм іцн ила свою п ам ’ять,— тренуйте її. Д у ж е часто ми забуваєм о, що м ало у важ н і до оточуючих нас речей. Я кщ о у вас у голові тисяча різних речей зразу, та до того ж ще й весь час кудись поспіш аєш , то ва ж к о приділити увагу чомусь одному, а тому ціл ком природно, щ о суть не відби вається в м озку, і в р езу льтаті через не великий пром іж ок часу ми вж е м арно напруж уєм о пам'’ять, щоб згадати щ ось. У мозку не залиш илось нічого, бо там нічого й не було. Н ап р и к л ад , якщ о ми поспіш аєм о, виходячи з дому, ми дум аєм о одно часно, що треба не забути гроші, сумку, зачинити вікно, прихопити дощ о вик, випустити в коридор кіш ку, прибрати зі столу хліб, при цьому подум* ки ми вж е на б а за р і чи на служ бі. О тж е, не доводиться дивуватися, що наспіх закрити кран від газу або м ай ж е автом атично вийняти клю чі з сумочки та к само, як і зачинити двері, м ож на без ж одних слідів у ваш ій свідомості. П ізніш е ви напруж ено згадуєте, чи закри л и ви двері, та, на ж ал ь, марно. Все це ви робили стільки р азів на день, на тиж день і зробили вж е стільки р азів у своєму ж итті, що не м ож ете відразу встановити, чи було т а к сьогодні, вчора або колись давно. Я к ж е за п а м ’ятати такі часто повторю вані дії? Н ай кращ е постарати ся відбити в свідомості всі ці дії, тобто чинити свідомо, не м аш инально. Н е треба дум ати при цьому про щось інше, а лиш е про те, що ви робите в даний момент. Звичайно, це виклю чає будьяку поспіш ність. К ож на робота м ає бути обдум ана, орган ізо ван а і зробле на спокійно. Б ід а в тому, що легко н ак азувати , а виконувати вж е гірш е. Ж и ття по спіш ає, на роздуми часу м ало. В се-таки не треба вп адати у відчай. Будьяке за в д а н н я ш видш е зап ам 'ятовується, якщ о його п ов’язати з іншою, близькою до нього дією. Н ап ри к л ад , закрити газ і перенести каструлю .
Зачинити двері — і покласти на місце доріж ку. А щ об не забути купити бодай м ’ясо, за в 'я ж іт ь вузли к на носовій хусточці. Ц ей старий «засіб.», перевірений неодноразовим досвідом. Випробуйте й ви його. Д а л і доп ом агає рокам и усталена ц іл а низка звичних дій, що с к л а д а ється з окремих завд ан ь, виконуваних за в ж д и однаково в один і той ж е час. Ц я низка дій н астільки укоріню ється в ж иття, що зали ш ається в підсвідомості: ви м ож ете бути впевнені, що все необхідне буде зроблено. Т ак, наприклад, виходячи з дому на вулицю, ми .знім аєм о хатні туф лі й взуваєм о вихідні. Н е м ож е трапитися — хіб а щ о тільки р а з у ж итті, в порядку цілковитого винятку — щ об ми заб ул и перевзутися і вируш или в театр у пантофлях! Якщ о ми розподілим о своє ж иття за таки м и низочкам и завд ан ь і зви чок, то мож ем о бути впевнені, що все буде зроблено без зайвих роздум ів і що «ні про що не буде забуто». Ц е ніби страхуван н я. Та будьте о бер еж ні! І воно м ож е підвести! Н айнадійніш ий засіб — тренування пам ’яті. Ви с к а ж іт е , щ о ви вж е старі д л я цього? Щ о ваш у пам ’ять не м ож на тренувати? Н е вірте старим забобонам . Вони виникли в ті часи, коли со р о к ал ітн я ж ін ка вж е в в а ж а л а с я бабусею і коли після сорока років усе ставал о байдуж им . Т а сьогодні ми хочемо зали ш ати ся молодими і після ш істдесяти років! Д л я цього необхідна душ евна свіж ість і нерозривно по в’я за н а з нею хорош а п ам ’ять. П очніть тренувати п ам ’ять з найпростіш их прийомів. О бід аєте в гро м адській їд ал ьн і? Згад ай те, щ о у вас було сьогодні на обід! Ви впадаєте у відчай, що часто не м ож ете згад ати ? Т а це дрібниці! Згадуйте! Хто сидів навпроти вас? Чи говорив він або вона щось про суп? Чи зали ш и ли ся всі задоволені соусом? Ч и доїли ви все? Зали ш и л ось щ ось на тар іл ц і? Б ач и те, ви вж е починаєте згад увати . Головне, п ри гадати всю обстановку, у я вити собі загал ьн у картину, і ви згад аєте і обід, і все, що було на тарілц і. Спробуйте згад ати , кого ви сьогодні зустріли, коли робили покупки, з ким розм овляли? П огляньте на стіл, потім заплю щ іть очі й перелічіть усе, щ о на ньому стоїть. М абуть, половина предм етів випаде з ваш ої п ам ’яті. Т а після короткого тренуван ня все налагодиться. Ви навчитеся кращ е спо стерігати оточуюче, воно сильніш е вріж еться у ваш у п ам ’ять і, отж е ви ш видш е все згад аєте.
Б а г а т о лю дей м аю ть неприємну власти вість — раптом на півслові не м ож уть знайти правильний ви раз: «Д е оцей, той самий, як його...» та ін. Ц е відбувається тому, щ о ми заб ігаєм о своїм и дум к ам и вперед і не ду м аєм о про те, про що в цей момент говоримо. Н ад то квапим ося! С лід трохи уповільнити темп, а головне, дум ати про те, про щ о говорите. П отріб ний ви раз знайдеться. Звичайн е явищ е — ви не м ож ете згад ати ім ’я або прізвищ е лю дини, яку зустріли. Якби ви не поспіш али і не д ум али зр а зу про десяток речей, то згад ал и б д у ж е ш видко. П обачите, що хвилина спокою і відпочинку —і і це ім ’я спливе у ваш ій п ам 'яті. Як видно, забутл и вість — р езу л ьтат недисципліиованого мислення; дум ка пурхає, не зупиняю чись ні на чому. Іноді ж забу тл и вість — результат ж и ття, прож итого ніби наспіх. Р ідк о коли забутли вість ви кли кан а урівнова ж еним ж иттям , зі зручностям и. Н ічого не вж и вати проти забутливості, задовольнятися таким становищ ем теж неправильно, бо та к е пасивне ставлен н я буде свідченням того, щ о ви зд ал и ся — п ерестали боротися зі старістю . Відм овтесь від переж итків минулого і вправляй те свою п ам ’ять. Н е ш кодуйте ні часу, ні прац і на ці п ри гад уванн я і тр ен уван н я пам ’яті. А дж е лиш е лю дина з м олодою душ ею бере бли зько до сер дя свою заб у т ливість, реш ті це бай дуж е. ЧОМ У М И П РО ТИ ВА Ш О Ї ПОВНОТИ? Ви скарж итесь, що з рокам и у вас зб ільш ується вага? Н а ж а л ь , це часто доводиться чути в ід наш их ж інок. Ц е — неминуче явищ е старості? Н і. Н а старості років деяк і частини тіл а, як правило, повніють, та це не озн ачає, щ о ви повинні розтовстіти. Типове, н ап р и кл ад , розш ирен ня та л ії. Ц им, головним чином, м олод а дівчин а від р ізн я ється від зр іл о ї ж ін ки , якщ о дивитися на неї в проф іль. І тому той, хто хоче довго мати молодий вигляд, н ам агається зберегти н асам перед лінію ж и вота і тал ії. Д о певного віку (приблизно до 40— 50 років) це вд ається. А ле потім — не завж д и . Т а засм учувати ся не варто! Щ е довгі роки м о ж н а ви п равляти т а кі вади — хорош ий бю стгальтер піднім е груди, вн асл ід о к чого ж и віт і т а л ія ніби стуш ую ться. Т а все це щ е не сп р авж н я повнота, я к а мучить не о д н у ж ін ку. В ага, звичайно, підвищ ується не від повітря, а від того, що ви з"їсте. П р авд а, в деяких лю дей повнота є наслідком неправильного обміну речо вин, що викликаний гормонами, тобто поруш енням внутріш ньої секреції, та в більш ості ви падків сп рава не в цьому. Н ай ч астіш е повнота наш их ж і нок — р езу л ьтат хорош ої їж і й напоїв. Б агат о цукру, б агато солодких борош няних страв, б агато ж и р ів — все готується на верш ковом у м аслі або салі, збиті верш ки, я к тільки випаде н аго д а,— чого ж дивуватися? Т ут ми зробили крок уперед порівняно з минулим століттям . У наш час повнота не о зн ака достатку, і вона не п одобається не лиш е нам самим, але й чоловікам . М и хочемо позбави тися від неї і готові пож ертвувати всім — м ай ж е всім — аби схуднути. Т а нем а в нас терпіння, ми хочемо схуднути зр азу . Н еви стачає так о ж і впертості, а правильний реж им нам дуж е ш видко н аб р и дає. Д е я к і ж інки
дотримую ться строгої дієти, частенько за рецептом, а сп р ава зак ін ч у ється тяжким- захворю ванн ям . Ц е основні помилки в наш ом у прагненні схуднути. О ж иріння — не лиш е косметична вада, а й питання зд о р о в’я, бо воно може викликати б агато серйозних захворю вань. Н ап р и к л ад , серце в о ж и рілої людини повинно працю вати більш е, ніж у лю дини з норм альною в а гою, пороки серця трап л яю ться частіш е і гірш е п іддаю ться лікуванню . П овні ж інки наб агато більш е страж д аю ть від розш ирення вен, склерозу. Схильність до інсульту в повних лю дей також більш а. О ж иріння погірш ує й ем ф ізем у легень, як а з ’являється у хронічно хворих на зап ал ен н я брон хів. П овнота сприяє та к о ж захворю ванню суглобів: погірш ує або ви кли кає плоску стопу. У повних ж інок з ’являється сип, е к з е м а — ду ж е неприємне за х во р ю вання шкіри. Вони частіш е хворію ть на зап ал ен н я ж овчного м іхура і ж овчно-кам ’яну хворобу. Всі ці і ще багато інших захворю вань вкорочую ть ж иття, принайм ні сильно його ускладню ю ть. О тж е, кращ е попередж увати ож и рінн я. Якщ о у вас до нього схи ль ність, кращ е почати щ ось робити проти повноти раніш е, поки не пізно. Ц е «щось» — просто правильний реж им харчуванн я. П равильного реж иму д о сить для того, щ об попередити повноту, а так о ж і д л я того, щ об від неї позбутися. Л ю дина, власне, товстіє в переваж н ій більш ості випадків від того, що їсть зайве, тобто те, що її організм не встигає витратити. М ож ливо, ви заперечуватим ете! бо у вас так о ж «солідна вага» і ви ніколи не переїдаєте, куди там! І їсте навіть менш е за всіх із ваш ої сім ’ї. Ну, давай те розберемося! Н ай б іл ьш е калорій , тобто ви к ори стовува них д л я орган ізм у речовин, м істять ж ири, трохи менш е сахари ди (щ о м істяться в борош няних виробах, а т а к о ж у солодких) і білки (білок яйця, м ’яса, стручкової росли ни). Виходить, щ о не бай ду ж е те, щ о ми го ловним чином їм о: якщ о вам три ж інки скаж у ть, що вони сьогодні з ’їли не більш е 100 г харчових продуктів, то в ск л ад і цієї їж і м ож е бути вел и чезна різниця! П рипустимо, перш а ж ін ка з 'їл а 100 г с а л а (771 к а л о р ія ), др у га — 100 г ш окол аду (409 к ал о р ій ), т р е т я — 100 г н еж ирної яловичини (114
кал о р ій ). Звід си цілком ясно, котра з них «кращ е харчується», тобто іншими словам и, котра н агром ад ж ує ж и рок — та, як а їсть б агато ж и рів і солодкого. Т ак що ж тоді? Голодувати? Куди там! У декого з вас м ож е і є сила волі витримати весь день без їж і, але зате на наступний день н адолуж ите собі це «прогаяне». К рім усього, голодовка й небезпечна: при ній о р га нізмові не вистачає і тих калорій, які йому необхідні для зам іни ви тр а ченої енергії і сп рацьованих клітин окремих тканин, та головним чином небезпечна, якщ о йому не вистачає біологічного компонента в їж і, це — цінність продуктів, що м істять вітам іни й м інеральні речовини. Хто го лодує, той не одерж ує всіх цих речовин, і потім, звичайно, організм зазн ає голоду від б рак у їх. В ідомі різні хвороби, що виникаю ть при втраті опірності до інф екції вн аслідок нестачі вітам інів та м інеральних р е човин. Н ам це ще важ ливіш е, бо без вітам ін у С підвищ ується небезпека ск л е розу! Н еобхідно все це врахувати і не голодувати, а кращ е орган ізувати рац іо н ал ьн е харчування. Ви визнаєте, що у ваш ій їж і не повинно бути б агато ж ирів; д о за 10 г свіж ого верш кового м асл а на день д озволяється лиш е тому, що певні його елементи вам необхідні. А ле ніяких верш ків, здобних тістечок, пе чив, тортів, ж ирної свинини, жиру! З а т е в їж і, відрегульованій д л я попередж ення повноти (так званій редукційній їж і) повинні міститися білки. О рганізм , перетворюючи їх у ж ивильні речовини, ви трачає багато енергії, тому товстим лю дям ду ж е корисно д авати білки; звичайно, не лиш е виклю чно білки! У всьому м ас бути певна м іра. Але оскільки відомо, що білки найменш калорійні, то д л я п ідтрим ання тканини м 'я зів і органів лю дини їй необхідно на 1 кг ваги 1 г білків. Д а л і, наш а їж а повинна містити менш е сахари д ів (са х ар ів ), ніж ми звикли. Н ам їх потрібно лиш е стільки, скільки ви м агає орган ізм дл я відновлення за тр а т енергії. Все зайве організм негайно перетворю є в ж ир. Тому н ам агай теся зам ін ю вати кож ний кусок цукру в чаї, кофе і т. п. с а харином або звикай те пити несолодке. Все це сп рава звички. П ерестан ь те так о ж пити солодкі фруктові соки, солодке вино, сиропи тощо. Д о виробів, що м істять сахариди, н ал еж ать так о ж вареники, тістечка, бублики, в меншій мірі к артоп л я та хліб і всілякі ласощ і. С ахариди — сахари, що м істяться в продуктах,— дуж е п о ж и в н і,-а л е найбільш поживні ж ири, і якщ о ми з ’єднаєм о ці д в а види продуктів у кондитерських виробах, то вийде дуж е концентрована їж а , м аленький ш маточок якої містить 500 і більш е калорій. Ви, м абуть, побою єтесь, щ о при таком у реж им і харч у ван н я будете завж д и голодною ? Вам не подобається «пустий ш лунок» або коли см ок че під лож ечкою ? Ц е значить, що при ваш ом у постійному п ереїданні ви звикли до повного ш лунку. Та це не біда! Ш лунок звикне і до менш ої кількості їж і, причому ця їж а не обов’язково м ає бути меншою за об’є мом! Ш лунок обдурити порівняно легко! З ’їж те скільки захочете овочів і ф руктів. Т акі овочі, звичайно, не м ож на зап р авл яти борош ном і д авати багато ж иру. Н авч іться готувати овочі н атурально — туш кувати у в л а с ному соку. Овочі менш пож ивні. К рім того, вони м істять б агато непере-
варених волокон із клітковини, що важ л и во д л я регулю вання кишкового тракту. їж а не затри м ується в киш ках, а том у використовується мен шою мірою, що д л я вас та к о ж добре. К Р А С И В А Х О Д А К О Р И С Н А Д Л Я З Д О Р О В ’Я Куди б ви не йшли, йдіть енергійним спортивним кроком. В зуйте зручне практичне взуття н а напіввисоком у к аб л у к у (ш кідливо ходити на високом у к аб л у к у щ одня) і крокуйте по бруківц і або по ву ли ц і ж в аво до ваш ої мети. Щ од ня — годину! Ц е, звичайно, не значить, щ о ви повинні поспіш ати, ва ж к о переводя чи подих. Р ад ж у лиш е прискорити крок — якщ о ви, звичайно, цілком здорові. Ви ходите перевалю ю чись, очевидно, за звичкою , але її слід по долати, щ об від ходіння була ф ізична й душ евна користь. Стеж те за своєю ходою! Н едосить лиш е прискорити крок, сл ід усунути й інш і вади. Ч асом бачиш ж інку — йде незграбно, інш а ж волочить ноги, л ед ь піднімаю чи їх від зем лі, але не від старості, а від звички крутитися біл я плити в к ап цях. У деяких ж ін ок т я ж к а хода зовсім не від повноти. Іноді й струнка ж ін к а крокує важ к о, а повна, навпаки, «пливе» легко й плавно. Вихо дить, важ ливо, хто як ходить, як ум іє носити тягар свого тіл а, як навчив ся ходити. Ви, м абуть, гад аєте, що пізно на старості років зм іню вати свою звич ку? Н авп аки , ви впевнитеся в таком у віці, як багато зал еж и ть від ходи, в якій ви відчуватим ете потребу ще й через дв ад ц ять, три д ц ять років! Д ав ай те розберем ось. С початку візьм ім о взуття; воно повинно бути досить ш ироким і вільним, щоб не тиснуло. Х ай вас не хвилю є величина ваш ої ноги, завж д и купуйте взуття яком ога вільніш е. Е легантність не з а л еж и ть від м аленьких туф ельок. Якщ о у вас в а ж к а й хвороблива хода, сл ід зверн ути ся до л ікар я-о р топеда, мож ливо, вона ви кл и кан а повздовж ньою або поперечною плоско стопістю. О ртопедичні устілки доп ом ож уть вам виправити цей недолік. Д а л і зверніть увагу на свої ступні. С тавите ви їх носкам и ш ироко н а різно чи м ай ж е п арал ел ьн о? «Н оски нарізно» — це теж типово д л я плос ких ступней, а іноді це просто поган а звичка, що призводить д о ш видкої втомп. Н аб агато легш е ви пересуватим етеся, ставлячи ступні п аралельн о. Д е я к і лю ди ходять із ш ироко розставлени м и ногами, що, особливо в ж інок, дуж е негарно. Т ак а хода, крім усього іншого, погано впливає на всю фігуру, на всі суглоби. З ф ізіологічної точки зору п рави льн а та к а хода, коли колін а зл егк а труться одне об одне. В аш і ступні маю ть за л и ш ати сліди зовсім близько від п рям ої л ін ії, якби її провести по підлозі. К оли ви звикнете т а к ходити, то п озб авитеся від ш кідли вої звички хо дити перевальцем , к отра з рокам и д е д а л і посилю ється, що м ож е взагал і відн яти зд атність пересуватися. Ми вж е знаєм о, що ступні сл ід ставити м ай ж е п аралельн о, що коліна повинні бути близько одне від одного. Та це не все. Л и ш ається ще тулуб, який сл ід три м ати прям о, не нахи ляти ся впе ред і не відки датися н азад , як х одять деяк і ж ін ки , особливо ті, в яких виступає ж ивіт.
І, нареш ті, не м ож на ходити весь час з опущеною головою, ніби ми щось ш укаємо. Т ак ходять д у ж е багато ж інок і зовсім не лиш е коротко зорі. Які ж наслідки та к о ї ходи? С утула спина, кривий хребет, непово ротка ш ия й невралгійні болі! А все це наводить лиш е на сумні дум ки. Не віш айте голови! Ж и ти вам стане відразу ж веселіш е, відпочине у вас хребет, він випрям иться, перестане тиснути на нерви і щ езнуть ваш і болі. Ви підготовлені? Тоді ходімо, і ви переконаєтесь, що ваш а хода досі була неправильна, а значить, з а в д а в а л а вам багато ш коди. Щ о н а й в а ж ливіш е в ході? Стегнові м ’язи. П ерш ий рух при ходінні — підняти стег на з допомогою тазостегнового суглоба. Він, звичайно, повинен бути д о сить гнучким, щ об зробити цей рух плавно, без ривків. Хто вм іє та к хо дити, той красиво й п лавно несе голову, тулуб і таз. М ож ливо, спочатку вам буде важ к о п равильно ходити. М ож ливо, в а ш і коліна й стегна вж е не та к і рухомі. М ож ливо, вам в а ж к о входити в тр ам в ай і на високу сходинку трам в аю ви в за г а л і не м ож ете заб р ати ся? Ну, тут не залиш иться нічого іншого, як зай м ати ся гім настикою . К оліна і всю реш ту суглобів ваш ого тіл а м ож на «розім ’яти», якщ о ви захочете і якщ о у вас вистачить терпіння. В ік тут ні прн чому! Х О Р О Ш А Ф ІГ У Р А Д О С А М О Ї С Т А Р О С Т І Іноді лю ди оглядаю ться і на літню ж інку, а не лиш е на м оло ду! Причини тут м ож уть бути різні, та д л я нас важ л и ве одне: «Як вона м огла зберегти д л я свого віку таку фігуру?» Л ю дей це в р а ж а є тим більш е через те, що вони б ачать навколо себе частіш е фігури сутулих ж інок, згорблені спини, криві ноги, неохайну ви правку. О собливо ж ж інки, які в молодості робили все д л я того, щ об з д а ватися високими, в зріл ом у віці здаю ть і разом з неохайністю в одягу створюють зовсім протилеж не враж ен н я. Ц ілком правильно, що ж інки вж е не псують собі ф ігуру і здоров’я високими каблукам и . П роте в р аж ен ня гарно поставленої фігури не залеж и ть від каб лу ків, від високої чи низької фігури. В ідом а танцю ристка Д у н к ан була низького росту, але ви д авал ася високою. Т ак само балерини, переваж но невисокого зросту, а маю ть вигляд порівняно високих.
Чим не поясню ється? Тим, як вони трим аю ть тіло. Д у н к ан учила, що тр еб а рухатися так, ніби лю дину підвісили за грудну кістку і тягнуть уго ру. І справді, якщ о ми собі це уявим о, ми відчуваєм о себе раптом якось легш е, внпростовуємо груди й голову, крокуєм о легш е й дивимося вище. Я кщ о ви, не відкладаю чи, почнете регулярно тренуватися, звикнете тс к трим ати тіло в русі і в спокійном у стані, тоді ви м атим ете ви гл яд струн кої і в похилому віці. Річ, звичайно, не лиш е в стрункій фігурі. Н аб агато важ ливіш е, що наш е фізичне здоров’я зв ’язан о зі станом м ’язів, кісток і суглобів. Г ар н а ф ігура, прави л ьн а п остава — п рави льн е н ав ан таж ен н я органів ди ханн я — ніяких болів і утруднень у суглобах і м ’я за х на ста рості років! Я К НОСИТИ В А Ж К У Н ОШ У? П ід ношею тут розум іється й сітк а з 10 кг картоп лі, й в аж к і детал і в цеху, й великі каструлі з водою тощо. Є щ о носити щ одня. Сітку або сумку з покупкам и не м ож на носити інакш е, як в одній руці, і коли вони в аж к і, то часто доводиться бачити: літн я ж ін к а тягне покуп ки, вся зігнувш ись, випнувш и бік. Т ак носити сумку ш кідливо, рано чи пізно це дасть себе знати! Тому не купуйте стільки відразу, сходіть за покупкам и кр ащ е к іл ьк а разів. Щ е кіл ьк а слів про сумочку й портфелі: перегляньте їх вм іст і викиньте зай ві речі! П одум айте над кожною річчю, чи справді вона необхідна. Чи не можні без неї обійтись? Якщ о ні, то чи не м ож н а її зам інити чимось легш им? Ц е справді важ ли во: ви продовж ите свою ф ізичну витривалість, якщ о носитимете з собою яком ога менше речей. Н е забувай те та к о ж чергувати руки — носіть сум ку певний час у п р а вій руці, потім у лівій. Н е бійтеся, щ о л ів а р у к а «Б ли ж че до серця» і що, виходить, її не м ож на втом лю вати. Ц е абсолю тно все одно, в якій руці ви несете ван таж . Головне — чергувати руки! Ви, м абуть, нагадуєте дітям , щоб вони носили ш кільні сумки не в руках, а на спині. Р ізн и ц я м іж ними й вам и лиш е та, що ш колярі м олод ших класів, як і хочуть носити портфель у руці, як тато, к ал іч ать собі хребет, який у них потім болітиме в зрілом у віці, тоді як у нас він болі тиме вж е тепер. Тому будьте обереж ні! Л ітн ім ж ін кам кращ е носити невеликі сумки на рем інці через плече. Т ак зручніш е — руки зали ш аю ться вільними. Але плечі та к о ж слід чер гувати! Л Е Г К О С К А З А Т И — Х О Д ІТ Ь , А Я К
ЗІ СХОДАМ И?
Б агат о ж інок із задоволенням згодилися б ходити, якби не сходи. Звичайно, якщ о хтось ж и ве на ш остому поверсі, то йому доводиться обдум увати кож ну дорогу, бо ходіння по сходах н аб агато більш е напру ж у є серце, ніж ходіння по рівном у місцю. П ерш н іж спуститися вниз, слід гарненько обдум ати, що нам потрібно, щ об не ходити за кож ною дрібницею двічі. Д о б р е було б записувати на аркуш і паперу, що потрібно у дом аш ньом у вж итку. Ц ей аркуш повинен бути десь на видному місці, скаж ім о, на поличці в передпокої там ж е по винен л еж ати олівець; на аркуш ику напиш іть список відсутніх речей, а
кож ний член сім"!, виходячи з дому, п рогляне зап и ску і позначить «га лочкою», що він купить: мило, картоплю , вугілля. П рийш овш и додому, він тут ж е закресл и ть у списку те, щ о приніс. Н авчіть цьому всіх членів своєї сім’ї або тих, хто з вами живе! Тоді на ваш у долю залиш иться тільки найлегш е, а головне — ви нічого не забудете. Таким чином, ми скоротимо ходіння по сходах з важ ки м и сум кам и. Та не завж д и в літньої лю дини хворе серце. Ви теж , м абуть, зн аєте ж інок, які ходять не двічі, а д вад ц ять р а з на день і навіть більш е сходами. Очевидно, в них гарн е зд о р о в’я і ходіння сходам и їм не ш кодить. Т а вони, певно, вмію ть правильно ходити сходам и. Ось у чому основна причина. Ви, м абуть, сам і не р аз спостерігали, що іноді ви п ідійм аєтесь сх о д а ми легко, а часом важ к о і повинні весь час відпочивати. Якщ о ми виклю чимо душ евні причини й причини нервового характеру, зали ш ається ос новна причина — що сходам и вгору й униз треба вміти ходити, так би мовити, за всім а правилам и науки: рівном ірно за в ан таж у в ати суглоби всього тіла. А ось ваш а хода не завж д и відп овідає цьому правилу. Д ея кі люди підіймаю ться сходам и, сильно нахиляю чись уперед, а сходять униз сутулячись, ніби ш укаю ть місце, куди ступити. Т ак а хода безсумнівно обтяж л и ва. П іднім айтесь інакш е. П ідніміть голову, трим айте тулуб прямо. П іднім іть одну ногу, зігнувш и в коліні і стегні, а дал і ставте її всією ступнею на наступну сходинку. Д а л і цю ногу напруж те в коліні, випрям іть і таки м чином перенесіть на сходинку весь тулуб, гарненько випроставш ись. Н ога зза д у завж д и доп ом агає відш тов хнутися. Коли спускатим етеся, знову використайте гнучкість коліна, тулуб три майте прямо. Н е нахиляйтеся вниз, а то знову п ер еван таж и те суглоби й завдасте собі зайвого болю від втоми. Н е дивуйтеся, що описанню ходи приділено стільки уваги. Відомо, що ви вм ієте ходити, ал е наскільки правильно — м ож на переконатися сам е ходячи сходами.
Я К МИ Н А ГИ Н А Є М О С Ь? В господарстві постійно доводиться щ ось піднімати з підлоги й нагинатися. Д ея к і види зан ять так о ж вим агаю ть частого згинання. Отж е, вам доводиться часто нагинатися, та рідко ви нагинаєтеся п р а вильно. — Ц е дрібн иці,— ск аж ете ви, я здорова, зі мною не м ож е нічого статися! — Ц е не дрібни ці,— ск аж е л ік а р ,— бо тверднуть суглоби колін і сте гон, тверднуть і м ’язи, що рухаю ть ними. Н агин ати сь вам буде д ед ал і важ че й важ че, і нареш ті від болю ви не зм ож ете в за гал і нагнутись. П отім ви сам і переконаєтесь, як вам буде важ к о жити. Звичайно, знову-таки все зал еж и ть від того, як ви нагинаєтесь. У б іл ь шості випадків так, що ноги лиш аю ться рівними, коліна напруж еним и, а згинаєтесь ви тільки в стегнах і в попереку. С підниця, звичайно, при цьому піднім ається ззад у , а спереду торкається землі. Естетики, звичайно, в цьому м ало. А основне — такий рух не піде ваш ом у здоров"ю на ко ристь!
М ож уть заперечити: «А дж е нагинатися треба, а як — це вж е п ід каж е здоровий глузд». А от і н еп равд а — погана звичка при згинанні завд ає б агато ш коди. Безсум нівно, що «згинання через ж ивіт» негарна звичка, особливо вона небезпечна при перш их озн аках старості. Х іба з вами не тр ап л ял ось, при різком у нагинанні, що у вас «кров вд ар и л а в голову» і «застри б али іскрн в очах»? Ц е тому, що ваш ж и віт з рокам и округлився і, коли ви його, згинаю чись, стискуєте, стискую ться й кровоносні судини в ж ивоті і в очах, у вас підвищ ується тиск. Р ізк е стискання або часто повторю ване стискання недобре дію ть на внутріш ні органи. А тим часом та к легко уникнути всього цього! Зам ість того, щоб з і гнутися « в три погибелі», м ож н а присісти навпочіпки. Голову й тулуб три м ати рівно, нічого не стискуючи; хребет зайвий р а з не згинати. Л иш е такий спосіб зги нан ня правильний. Зви к ай те до нього, щоб уникнути ін ших утруднень. , Щ е одна в а ж л и в а детал ь: як вставати з почіпок? М ож ливо, що ви заперечите — нам легш е звестися, коли ми зігнуті в попереку з нап руж е ними колінам и, а з почіпок піднятися важ к о . Та вихід тут простий: сі даю чи навпочіпки, зали ш ай те за в ж д и одну ногу трохи позаду. Вона вам допом ож е відш товхнутися, коли ви вставатим ете. І ви підніметесь легко й плавно. П р авд а, д л я деяких лю дей буде об тяж л и в о т а к піднім атись — у них болітимуть і хрустітим уть коліна, вони навіть м ож уть втратити р івнова гу. Т а це й стане серйозним попередж енням , що слід ш видш е вдатися до гім настики. С углоби і м ’язи у вас твердію ть, бо ви не робите гім настич них вправ щ оденно; ваш е тіло потребує таки х вправ, при яких слід зги натися. Т ренуйтеся, зги най теся при будь-яком у зручному випадку, наприклад, коли вн взуваєтесь і вам ніде сісти або схиляєтесь до дитини. П равильне нагинання корисне й естетичне. Якщ о вам потрібно, зігнувш ись, ще й щ ось підійняти, тоді будьТе^обе реж ні вдвічі! К оли ви під н ім аєте дитину чи якусь важку- річ з нахилу (зігнувш ись у попереку), ви тим більш е м ож ете тя ж к о пош кодити собі хребет і таз. В а ж к і речі н айкращ е підійм ати з почіпок, відш товхнувш ись тією но гою, я к а у вас трохи ззад у , напруж ую чи міцні стегнові м ’язи. Т ак ви не м ож ете завд ати ш коди своєму тілу, а н авпаки, зм іцните його.
Я К П ІД Г О Т У В А Т И СВОЇ СУГЛОБИ ДО СТАРОСТІ? П ередусім ск л ад іть правильний реж им. Д л я сну досить 8 гоя, але регулярних. В ідвикніть яком ога ш видш е спати на м ’якій постелі. М’як а постіль м ож е деф орм увати ваш хребет, у якого, м ожливо, уж е в м олодості була схильність до неправильного викривлення або є п ор ан ен ня, або ж сл аб к і м іж хребетні хрящ і-диски. Д р о тян у сітку в постелі слід викласти під м атр ац ам и дош кам и; м атрац и повинні бути щ ільними, н а п ри клад, з м орської тр ави . Т верда постіль добре д іє на ваш хребет! П еревіряйте свою вагу! В аш і органи руху пристосовані до тієї ваги, я к а б ул а у вас в молодості, і тому вони «здаю ть», якщ о їх вага зб іл ь ш иться п онад 10 %. О тж е, треба відрегулю вати свою вагу.
Н ам агай тесь попередити захворю ванн я. О скільки у вас в організм і приховані вогнищ а інфекцій, яким и м ож уть бути, н ап р и кл ад , хворі зуби, хронічне гнійне зап ал ен н я гланд, запущ ене зап ал ен н я сліпої кишки, зап ал ен н я жіночнх органів тощ о, п остарайтесь все ви лікувати у своїй поліклініці. Н авіть і в тому разі, якщ о ці вогнищ а не викликаю ть ніяких інших захворю вань ваш ого організм у, вони все-таки ослаблю ю ть його.
ЗАГАРТУВАННЯ КОРИСНЕ У ж інки, яка боїться свіж ого повітря, судини ш кіри не тр е новані, і вона легко підхоплю є будь-яку інфекцію . Вона та к о ж легко простудж ується, а простуда часом призводить до захворю ван ь суглобів і м 'язів. А тому загартовуйтесь! Н айлегш е і найш видш е лю дина загар то ву єть ся влітку, повітряні ванни; в зим ову пору — рух у легком у одязі в слабо натопленій кім наті. Вн каж ете, що вж е загар то ван і? П еревірте це: м ож ете ви переносити холодний душ після гаряч ої ванни чи він вам неприємний? Ось бачите! А до нього м ож на звикнути і в ваш ом у віці. П очніть з ледь теплуватого душ у, потім гарненько тріть тіло волоха тим руш ником, поки у вас не почервоніє ш кіра. Ч ер ез деяки й час ви в ід чуєте, що можете витрим ати і холодніш ий душ або навіть чергування холодної і гарячої води. Головне, не забувай те розтирати досуха тіло руш ником. Тоді з вами нічого не м ож е статися, навіть якщ о у вас є схильність до «ревматизму». З а га р то в а н а лю дина д о л а є інфекцію в сиру погоду, а тому уникає захворю вань м ’язів і суглобів. А якщ о у вас суглоби вж е болять, незваж аю чи на ваш е загар ту ван н я, то в негоду ви не відчуватим ете звичних болів. О тж е, варто почати загар то ву в ати ся і в ваш ом у віці. Я К ОДЯГАТИСЯ? Те, як ми одягаєм ось, вп ливає не лиш е на зовніш ність, а й на 8доров"я. Ц е особливо повинна врахувати ж ін к а певного віку, як а в в а ж ає, ніби їй уж е не треба звертати на себе увагу і бере до уваги лиш е практичне значення одягу. Т а не потрібно впадати в крайнощ і! «У м оєму віці це ні до чого»,— міркує ж ін ка після сорока років і перестає за собою стеж ити. Д онош ує старі плаття — свої і своєї дочки — знош ені, нем одні. І та к зовсім м арно перетворю ється передчасно в стару ж інку, одягнену без см аку, н еохайно. П отрібно стеж ити за своїм одягом , і не лиш е з а тим, щ об він був завж д и чистим, а й хорош ої якості, не треба відставати від моди! Гарний одяг н ад ає ж інці впевненості в собі, а це необхідно д л я власного ж спокою. Не потрібно н аш ивати багато п латтів, досить м ати їх к іл ька, ал е зате з хорош ої м атерії. П ри виборі тканини й ф асону не беріть п ри кладу з мо лоденьких дівчат. їм все до ли ц я — н авіть якщ о вони пошиють п л аття з найдеш евш ої тканини. Та д л я вас це не годиться, ви просто не можете
у ваш ому віці собі цього дозволити! Г арна ткан и н а і гарно пошитий одяг лиш аю ться елегантним и протягом кількох років, а д л я вас важ ли ве по чуття, що ви одягнені зі см аком , зручно й практично. О дна сукня на роботу, друга на прогулянки, зовсім інш а — в театр. Н е бійтеся яскравих кольорів. П р авд а, існують кольори, як-ось ніж- | но-рожевнй або ніж но-блакитний, придатні більш е д л я молодих дівчат, і Л ітн я ж ін ка м ож е надіти рож еву кофточку, якщ о вона їй до лиця, так сам о й блакитний светр під чорний сар аф ан , але спокійного пастельного ■ відтінку. Ви, м абуть, не р а з бачили ш істдесятилітню ж інку з білим волоссям хоча б і в червоному светрі та к ар татій спідниці, які були їй дуж е і до лиця. Т а колір ви м агає см аку. Веселий колір добре впливає на наш на- І стрій і на навколиш нє середовищ е, але треба «передавати куті меду». А що на голову? Те, що модне, ск аж у ть ті, хто м олодш ий. П роте д л я * солідніш ого віку є свої вимоги. Б уває, що на м орозі поболю ю ть вуха, на і вітрі болить лоб. В таких ви п адках носіть хустку, ш ал ь або капелю ш ок, і щ об прикрити найбільш чутливі м ісця на голові. Н е м ож на лиш е упо- ^ дібню ватися деяким неохайним ж ін кам , які носять постійно на голові ка- і пелю ш ок і хустку не через холод, а тому що їм л ін ь як сл ід зачесати ся. Б у ло б дуж е сумно, якбн ви втратили інтерес до сам о ї себе. А яку білизну ви носите? Т аку саму, як носили в молодості. Але чи були ви завж д и розумні в цьому віднош енні? Чи відоме вам правило: но- ] сити взим ку і влітку однаково тонку білизну вкрай нерозумно. Д л я зими реком ендується три котаж н а, більш теп ла ком б ін ац ія і трико. Ц ілком до- | сить цупких бавовняних трико, у помірну п о г о д у — достатньо й простих. З Т овста біли зн а д л я норм альної активної ж інки цілком зай ва. , П роте нема ж одного геройства в тому, щоб у мороз ходити в коротень- ) ких силонових трико і в так ій ж е ком бінації. Л егк о м ож на простудитися, а це призведе до зап ал ен н я сечового м іхура і сечоводу — частого захво рю вання у ж інок. Ц е дуж е неприємне і болісне захворю ван н я, що вим а гає тепла й після вилікування. Щ о носити? П ояс з м атерії чи з гуми? С лід застерегти від тісного гу- \ мового пояса, який хоча й «трим ає фігуру», та це лиш е пасивна допомога, що виклю чає функцію м ’язів ж ивота. П роте якщ о вам з якоїсь причини не м ож на зай м ати ся гімнастикою , тоді носіть гумовий пояс, але лиш е ' вдень, увечері ж знім айте його, а влітку не носіть взагалі! К ож ній ж інці відомо, що спідню білизну слід м іняти не менш як двічі на тиж день або принайм ні через кож ні п’ять днів. Трико міняю ть щ одня. Н а ж а л ь не всі ж інки й досі вв аж аю ть пояс частиною білизни! Ясно, що ' він не з тієї тканини, як реш та білизни, том у ми не перемо його щ о ти ж -І ня, а лиш е р аз на два тиж ні. П анчохи м ож на носити на гумовому вузьком у пояску або на вільному ' ш ирокому поясі. А ле в ж одном у разі не користуйтеся круглим и гумовими п ід в’язкам и. Вони утрудню ю ть ци ркуляцію крові, кров застою ється і в результаті починається розш ирення вен. В похилому віці розш ирені вени погано постачаю ть кров’ю ш кіру на ногах, утворю ю ться берцьові в и р а з ки, що погано гояться й болять. Якщ о у вас вени вж е розш ирені, то керуйтеся п о рад ам и свого л ік ар я, який призначить вам бинт, гумові панчохи або порадить операцію . Якщ о
і
це м ож ливо, п ід час роботи п ід кл ад ай те щ ось під ноги, або просто під нім айте їх угору; після роботи відпочивайте л еж ачи , причому ноги по винні знаходитися завж д и вище, ніж реш та тіл а. Б ер еж іть ноги, особливо взим ку. С воєчасно переходьте на теплі пан чохи, а в морози носіть і ш ерстяні. Б ай д уж е, що ви звикли лиш е до тонких панчох. В м олодості це цілком н орм ально — ви ш видко рухались, не по м ічали холоду. Тепер ж е ви ходите повільніш е, вразл и віш і до холоду. П ри м орож ені ноги — дуж е неприємний наслідок такого ф рантівства. Тому н ад ягай те вчасно теплі панчохи! ЗР У Ч Н Е ВЗУ ТТЯ Хто-хто, а ви ж уж е певно зн аєте, як а це п еревага — зручне взуття! Воно добре сидить на нозі, не тисне, не п ад ає, м ає елегантний вигляд, і його м ож на легко вичиститиІ Н еобхідно лиш е знати, чого вима гаю ть у наш ом у віці ноги, а т а к о ж чого м ож на чекати від того або іншого взуття. Н оги п ід час клім аксу, як правило, повнію ть вн аслід ок відкладан н я ж и ру й розш ирення ступні, бо підйом зн иж ується. Тому ви тепер надаєте п еревагу зручніш ому, ніж у м олодості, взуттю . П ізніш е, з віком, нога в тр ач ає підш кірний ж ир, стає сухішою, худне. В ідсутність ж и ру робить її кістлявою , взуття тисне більш е. Ц е також одна з причин, чому ви лю бите більш м ’як е й зручне взуття. Всім цим вим огам відповідає добротне спортивне взуття на напівви сокому каб луку або на танкетці. Зручно ходити на каучуковій або гумо вій підош ві. Верх м ає бути з м ’якої ш кіри. В зимку добре носити й ва л ян ки. В літку ви, м абуть, носите босоніж ки, вони справді гігієнічні. В них до ноги проникає повітря, вона загартовується, мускули й сухож илля працю ю ть у них вільно. *
* *
Щ об бути здоровим і щ асливим , сл ід передусім бути оптимістом! П ізн авай те нинішнє, знайом тесь з новими молодими лю дьми, не об м еж уйтесь лиш е товариством своїх ровесників! Знайом тесь із новою му зикою, новим ж ивописом і новим образотворчим мистецтвом, новими кни гами. Б увай те в товаристві, відвідуйте різні л екц ії, концерти, театри, ви ставки. Там ви познайомитесь із сьогодніш нім ж иттям , розш ирите свій кругозір, уникните самотності й перед вам и відкриється ш ирокий гори зонт майбутнього. П рацю йте в ім’я молодого; якщ о ви в своєму віці не зд атн і ходити на роботу, тоді хоч би цікавтесь, чим ж иве й диш е молодь, ц ікавтесь планам и свого м іста, свого народу, всього лю дства. Л иш е так надовго лиш итеся молодими, здоровим и й щ асливим и.
ЗМІСТ
Стор. П ер е д м о в а......................................................................................................................... 3 Наш сучасний д і м ......................................................................................................... 4 Обладнання к в а р т и р и .......................................................................................... ‘ . . Освітлення сучасної к в а р т и р и ......................... ...................................................... Колір у к в а р т и р і ......................................................................................................... Обробка стін клейовими ф а р б а м и ........................................................................... П і д л о г а ............................................................................................................................. Драпірувальні т к а н и н и ............................................................................................... К и л и м и ............................................................................................................................. Покривала ............................................................................................... ......................... Художні вироби в інтер’є р і .....................................................................................
20 21 22 25 28. 29 32
НОП домашньої го с п о д и н і.......................................................................................... Догляд за житлом, одягом, взуттям, м е б л я м и .......................................................
34 44
Прибирання щ о д е н н е .................................................................................................... Генеральне п р и б и р а н н я ............................................................................................... Як доглядати меблі та домашні р е ч і ...................................................................... Як в и п р а т и ................................................................................................................... Чищення шерстяного одягу, в’язаних виробів та х у т р а ................................... Дрібний ремонт одягу, б і л и з н и ................................................................................ Догляд за в з у т т я м .................................................................................................... Несесери для тисячі д р іб н и ц ь ..................................................................................... Все про п л я м и ..............................................................................................................
44 46 53 61 67 69 71 72 '5.1
Чарівниця хімія — наш
4
п о м іч н и к ...........................................................................
81
Щасливі суперники м и л а .......................................................................................... Характеристика догляду за текстильними в и р о б а м и ........................................ Аерозоль проти комах ............................................................................................... Увага: м і л ь ! ...................................................................................................................
81 83 84 85
Домашні чародії — побутова т е х н і к а ...................................................................... 86 І чоловікові є що зробити в д о м а ....................................................... ..... 96 Робоче місце домашнього у м і л ь ц я ...................................................................... 96 Інструменти та м а т е р іа л и ................................... ...................................................... 97 Клеї. їх приготування та з а с т о с у в а н н я ................................................................. 93 Як заточити ін с т р у м е н т и ................................................................. .... 100 Столярні роботи ......................................................................................................... 101 Роботи по м е т а л у ......................................................................................................... 107 Лагодження пластмасових і гумовихв и р о б і в ..................................................... 111 Різні р о б о т и ................................................................................................................... НІ Запрошуємо до с т о л у .................................................................................................... 122 Хімічний склад продуктів, його змінипри тепловій о б р о б ц і ........................... 122 Первинна обробка продуктів х а р ч у в а н н я ............................................................ 127 Теплова обробка п р о д у к т і в ..................................................................................... 128
Порівняльна таблиця маси й міри деяких п род ук тів........................................ 129 Закуски і с а л а т и ......................................................................................................... 130 Оселедець по-українськи ..................................................................................... 13! Оселедець під м а й о н е з о м ................................................................................. 131 Рулет з о сел ед ц я.................................................................................................... 131 Яйця, фаршировані г р и б а м и ........................................................................... !31 Яйця, фаршировані с и р о м ................................................................................ 132 Паштет з п е ч і н к и ............................................................................................... 132 Асорті м’я с н е ......................................................................................................... 132 Риба під м а р и н а д о м .......................................................................................... 132 Рулет рибний, з а л и в н и й ..................................................................................... 133 Салат « Д н іс т е р » .................................................................................................... 133 Салат м'ясний зі свіжими о г і р к а м и .............................................................133 Салат м’я с н и й ......................................................................................................... 13.? Салат із свіжого сиру з ц и б у л е ю ................................................................. 123 Салат « Н о в и н к а » ............................................................................................... 134 Салат із моркви та я б л у к ................................................................................ 134 Салат у к р а їн с ь к и й ............................................................................................... 134 С у п и .................................................................................................................................. 1Г4 Буряковий к в а с .................................................................................................... 134 Капусняк з а п о р із ь к и й ....................................................... .................................. 134 Розсольник домашній (у кр аїн сь ки й )............................................. ..... 134 Борщ без к а п у с т и .................................................................................................... 135 Окрошка на к е ф і р і ............................................................................................... 135 Солодкі с т р а в и .............................................................................................................. 135 Кисіль з я г і д ......................................................................................................... 135 Кисіль із кісточкових п л о д і в ........................................................................... 136 Кисіль м о л о ч н и й .................................................................................................... 136 Мус фруктовий на манних к р у п а х ................................................................. 136 Яблука в тісті с м а ж е н і.......................................................................................... 136 Лікувальне х а р ч у в а н н я ............................................. •.................................................126 Дієта № 1 .................................................................................................... ..... . 137 Дієта № 2 ................................................................................................................ 138 Дієта №3 ................................................................................................................ 139 Дієта № 4 .......................................................................................................... ..... 140 Дієта №5 ................................................................................................................141 Дієта №6 ................................................................................................................142 Дієта №7 ................................................................................................................ 143 Дієта №8 ............................................................................................................... 144 Дієта №9 ............................................................................................................... 145 Дієта №1 0 ............................................................................................................... 146 Дієта при недокрів’ї .......................................................................................... 148 Дієта при р е в м а т и з м і.......................................................................................... 148 Загальні поради до раціонального х а р ч у в а н н я .................................................. 149 Харчуваня вагітної жінки і м атері-год увальн и ці..............................................150 Деякі страви лікувального х а р ч у в а н н я ................................................................. 150 С у п и .................................................................................................................................. 150 Суп рисовий протертий (дієта № 4 ) ............................................................ 151 Суп молочний з морквою (дієти Л1* 5, 6, 7, 1 0 ) ........................................ 151 Борщ вегетаріанський із сметаною (дієти № 5, 6, 7, 1 0 ) ......................... 151 Страви з м’я с а .............................................................................................................. 152 Котлети м’ясні парові (дієта № 1 ) ................................................................. 152 Беф строганов з вареного м’яса (дієти № 5, 6, 7, 1 0 ) .............................. 152 Суфле з вареного м’яса (дієти № 1, 5, 6, 7, 1 0 ) ........................................ 152 Рибні с т р а в и ................................................................................................................... 152 Кпелі рибні (дієти № 1 , 5 ) ................................................................................. 152 Котлети, биточки з риби смажені (дієта № 2 ) ........................................ 153 Страви з с и р у .............................................................................................................. 153 Вареники ліниві (дієти № 1, 2, 5, 6, 7, 1 0 ) ............................................. .... 153 Запіканка сирна з морквою (дієти № 1, 2, 5, 6, 7, 1 0 ) .......................... 153
Карнавал під п а р асол ь к о ю ...............................................................................................
153
Б у т е р б р о д и .............................................................................................................. ке Гарячі к р у ж а л ь ц я ................................................................................................ *5“ Хрумтячі г р і н к и ..................................................................................................... Пиріжечки з с ю р п р и з о м ...................................................................................... 155-а Коктейль ф р у к т о в и й ........................................................................................... *55 я « Ш ам п ан ськ е»..........................................................................................................156 -д Солодкі я є ч к а ......................................................................................................... 156 1 Полуничне м о р о з и в о ............................................................................................ '-53
Ш
Квіги і м и ..............................................................................................................................
Загальні відомості про к в і т и ...................................................................................... Квіти в д о м а .............................................................................................................. Квіти на б а л к о н і.................................................................................................... Квіти в б у к е т а х ....................................................................................................
157 169
\
182
5
З д о р о в ’я і к р а с а ..............................................................................................................................■. •
*89 Л
•
185 Я
Фізкультура — життєва необхідність сучасної ж і н к и ........................................ 189 1 Ранкова гігієнічна г ім н а с т и к а ........................................................................... Лікувальна ф із к у л ь т у р а ............................................................................................... красиву і струнку ф і г у р у ................................................................................ 200 і Фізкультура в період в а г іт н о с т і................................................................................ 204 Лікувальна фізкультура після п о л о г і в ................................................................. 204 я Гімнастика для ч о л о в ік і в .......................................................................................... 206 :• Ранкова гігієнічна г ім н а с т и к а ........................................................................... 20^Щ .................... 210 ' Фізичне виховання та ЛФК дітей в домашніх умовах . . Профілактика та ЛФК при порушеннях функції опорно-рухового апарата 213 ^ Загартовува'ння д и т и н и ............................................................................................... 219 Масаж дітей раннього в і к у ..................................................................................... 221Н Т у р и з м .......................................................................................................................................... 228.3 Види туризму ........................................................................................... 229 ш Тривалість п о х о д і в ............................................................................................... 220Д Домашня а п т е ч к а ......................................................................................................... 2301 Косметика...................................................................................................................................2 3 Д
....................................................... 231 Гігієна — перша умова здоров’я ікраси Про косметичні процедури, які можнаробити в домашніх умовах . . . . 2 Чи знаєте ви, як у м и в а т и с я ? ..................................................................................... ^37д Секрети красивої шкіри .......................................................................................... Не забувайте про ш и ю ........................................................................... ..... 243Я Очі — дзеркало д у ш і ................................................................................................... 2 4 зд Руки потребують уваги ..........................................................................................“4Ь Здорові н о г и ................................................................................................................... 2471 Гарне в о л о с с я .............................................................................................................. М о л о д іс т ь і к о с м е т и к а ............................................................................................................................. 2 5 1 . ‘і
Обережно, м о р о з ! ......................................................................................................... Сонячні б р и з к и .............................................................................................................. Ви квапитеся на роботу (денна косметика) ....................................................... Ви збираєтесь на вечір (вечірня к о с м е т и к а ).......................................................
2 5 3 ||
Х оч м о л о д іс т ь н е в е р н е т ь с я .......................................................................................................................
259а
2оо . 2571
Гімнастика м’язів обличчя та шиї в боротьбі з передчасною старістю . . 260 Значення фізичних вправ та режиму жінки в клімактеричний період . . 262 | Якщо вам за 40 .............................................................................................................. 263 Що носити літнім ж і н к а м ? ..................................................................................... “”53 Харчування літніх л ю д е й .......................................................................................... Ч и з н а є т е Ви с в о ю ф і г у р у ? .......................................................................................................................
2671
Личить — не л и ч и т ь .................................................................................................... 271-| «...Найкращая пісня — це т и ! » ............................................................ ..... 2Я
Квіт н у всі пори р о к у ............................................................................................... 276 Вулиця вимагає у в а г и ! ................................................................................................ 2^0 Ви ставте п а с а ж и р о м .................................................................................................... 283 Телефонна р о з м о в а ...................................................................................................... -Я7 У театрі, в музеї, в к л у б і ............................................................ ............................. Чи варто о б р а ж а т и с я ? ................................................................................................29Ви запросили г о с т е й .................................................................................................... 294 Дарувати р а д і с т ь ......................................................................................................... Чи модна в и ш и в к а ...............................................................................................................'||® Молода родина куховарить ....................................................................................