Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ В.І. Ждан, Є.Б. Хаустова, ...

Author: Ждан В.І.

388 downloads 607 Views 2MB Size Report

This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form

DOWNLOAD PDF

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

В.І. Ждан, Є.Б. Хаустова, І.В. Колос, О.С. Бондаренко

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ До 75"річчя Київського національного університету технологій та дизайну До 75"річчя Кафедри економіки, обліку і аудиту

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Київ—2006

УДК 657 (075.8) ББК 65.053я73 Т 32 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.2:2871 від 15.12.2005 р.) Рецензенти: М.Г. Чумаченко — доктор економічних наук, професор, академік НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; І.М. ПарасійВергуненко — кандидат економічних наук, доцент.

Ждан В.І., Хаустова Є.Б., Колос І.В., Бондаренко О.С. Т 32 Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 384 с. ISBN 966"364"256"4 Навчальний посібник відповідає структурі та змісту програми навчаль: ної дисципліни "Бухгалтерський облік" для підготовки студентів за спеціальністю "Облік і аудит", а також інших спеціальностей за напрямом "Економіка і підприємництво". У посібнику з урахуванням останніх змін законодавчої бази та П(С)БО розкриваються місце бухгалтерського обліку в системі господарського обліку в Україні; подається вичерпна класифікація його об'єктів з комента: рями та прикладами; розглядаються основи організації, техніка та методо: логія облікової роботи в сучасних умовах господарювання, зокрема, облік господарських процесів основної діяльності на вітчизняних підприємствах, детальна характеристика первинних документів та документообороту з ви: користанням ілюстративного матеріалу, комплекс робіт при інвентаризації різних об'єктів, алгоритм визначення складу фінансової звітності для окре: мих підприємств з відображенням взаємозв'язків між певними її формами. Кожна тема закінчується контрольно:практичною частиною з проблем: ними питаннями та ситуаціями для обговорення, тестами та завданнями, що орієнтує студентів на самостійне вивчення нормативно:законодавчих актів. Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

ISBN 966:364:256:4

© Ждан В.І., Хаустова Є.Б., Колос І.В., Бондаренко О.С., 2006 © Центр навчальної літератури, 2006

Âñòóï

ÂÑÒÓÏ Починаючи з 2000 року, бухгалтерський облік в Україні зазнав значних змін, що було спричинено наближенням його методології до міжнародних стандартів. За цей період були затверджені Міністерством фінансів України майже три десятки національних стандартів бухгал: терського обліку. Звичайно зміни в методології вітчизняного бухгалтерсь: кого обліку не могли не вплинути на викладання основ бух: галтерського обліку, тобто його теорії. Так, у теорії бухгалтерського обліку необхідно відобрази: ти сутність його принципів, тому що їх визначення в національних стандартах дуже стисле і потребує коментарів. Згідно зі стандартами господарська діяльність підприємства поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну. У Плані рахунків господарська діяльність групується інакше — операційна діяльність, фінансові операції, інша діяльність. Це досить складний момент, який потребує пояснень. У даний час, крім бухгалтерського обліку на підпри: ємствах здійснюється податковий облік. Велике значення має розмежування цих видів обліку, тому що питання розмежу: вання проблемне і є думка, що податковий облік — не са: мостійний вид обліку, а тільки функція бухгалтерського обліку. В результаті реформування бухгалтерського обліку змінився підхід до визначення змісту балансу, особливо це стосується пасиву. У зв’язку із затвердженням нового Плану рахунків зміни: лася класифікація рахунків. Так, необхідно характеризувати нову групу рахунків за призначенням — транзитні, яких раніше не було. Збільшення кількості та зміна змісту позаба: лансових рахунків значно ускладнили пояснення цього ма: теріалу. 3

ÒÅÎÐ²ß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁË²ÊÓ

Змінився підхід до викладання понять “регістри” та “фор: ми” бухгалтерського обліку, що пов’язано зі значною комп’ютеризацією останнього і лібералізацією поведінки Міністерства фінансів України щодо вибору підприємством форми обліку. Перелічені зміни в теорії бухгалтерського обліку, на наш погляд, знайшли відображення в цьому навчальному посібни: ку. Матеріал посібника грунтується на Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та на чинних нормативних актах, ілюструється схемами і розрахун: ками. Дані, наведені в посібнику, умовні. Матеріал посібника підготували: доц. Ждан В.І. — розділ 7; доц. Хаустова Є.Б. — розділи 1, 2, 8; ст. викл. Колос І.В. — розділи 6, 9; ас. Бондаренко О.С. — розділи 3, 4, 5.

4

1. ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÈÉ ÎÁË²Ê Â ÑÈÑÒÅÌ² ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁË²ÊÓ ÓÊÐÀ¯ÍÈ 1.1. Поняття та сутність господарського обліку. 1.2. Види обліку та нормативно"правова база їх регулю" вання. 1.3. Мета, завдання та функції бухгалтерського обліку, принципи та вимоги до його ведення. 1.4. Структура облікового підрозділу та його зв’язки з іншими підрозділами підприємства. Ключові терміни: господарська діяльність та господарсь кий облік; оперативний, статистичний та бухгалтерський облік; бюджетний, банківський та виробничоторговельний облік; фінансовий, податковий та управлінський облік; креа тивний та стратегічний облік.

Після вивчення цієї теми Ви будети знати: мету та зміст господарського обліку; етапи процесу господарського обліку; види господарського обліку та їх взаємозв’язок; види бухгалтерського обліку та їх взаємозв’язок; п’ять рівнів державного нормативного регулювання облікової системи в Україні; мету та функції бухгалтерського обліку; принципи бухгалтерського обліку та вимоги до його ве: дення; структуру облікового підрозділу та функції його груп. Ви зможете: вирізняти види господарського та бухгалтерського обліків; пояснювати зв’язок між видами обліків; 5


характеризувати за рівнем юридичної сили норматив: но:правові акти, що регулюють облікову роботу на вітчизняних підприємствах; оцінювати наслідки обрання будь:якої форми ор: ганізації бухгалтерського обліку для підприємства; пояснювати сутність принципів та вимог бухгалтерсь: кого обліку; пояснювати зв’язок між функціями та вимогами бух: галтерського обліку.

1.1. Ïîíÿòòÿ òà ñóòí³ñòü ãîñïîäàðñüêîãî îáë³êó Облік у широкому розумінні являє собою систему спосте: реження та відображення певних природних, суспільних та економічних явищ з метою управління ними. Як система він має сукупність взаємопов’язаних елементів, що забезпечують отримання, оброблення та узагальнення інформації про вище: зазначені явища. У процесі розвитку людства великого значення набуває господарська діяльність, що пов’язано з нарощуванням масш: табів промисловості, розширенням географії торгівлі та но: менклатури товарів, а також збільшенням обсягів споживання благ. Тому для суб’єктів господарської діяльності в управлінні господарськими явищами стає важливим господарський облік останніх. Оскільки це дає можливість мати інформацію, наприклад, для купців — про обсяги товарів, що продані та придбані, для прикажчиків (осавулів) — про кількість запасів продуктів на складах пана:господаря, для церковних служ: бовців — про необхідну кількість свічок та вина для проведен: ня релігійних обрядів. Відсутність таких даних могло відповідно погіршити доходи торговця, зумовити помилки прикажчика у розпорядженні (витрачанні) панського майна, а також ускладнити організацію та проведення церковних свят. 6

1. Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê â ñèñòåì³ ãîñïîäàðñüêîãî îáë³êó Óêðà¿íè

Під господарською діяльністю розуміють будь:яку діяльність суб’єктів господарювання, яка спрямована на ви: робництво, зберігання, переміщення, обмін і споживання ма: теріальних і нематеріальних благ (цінностей). Суб’єктами господарської діяльності або суб’єктами госпо дарювання виступають юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадя: ни України, іноземці та особи без громадянства, які здійсню: ють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до за: кону як підприємці. В господарській діяльності вирізняються господарські процеси: виробництво, збут (реалізацію), постачання. Таким чином, господарський облік як сукупність при: кладних економічних наук є історично зумовленим. Із розвит: ком продуктивних сил та соціально:економічних відносин він змінюється і пристосовується до вимог суспільства, що пояс: нює відмінності та особливості облікових систем різних країн сьогодні та соціально:економічних формацій в ті чи інші істо: ричні епохи. Метою господарського обліку є адекватне відображення фактів господарської діяльності та суспільного життя — об’єктів обліку, надання відповідної повної і правдивої інфор: мації для прийняття господарських рішень. Зміст процесу господарського обліку полягає в послі: довності таких етапів: спостереження, що дає можливість установити су: купність подій чи фактів, які є об’єктом обліку, та отримати їх якісну інформацію; вимірювання полягає в отриманні кількісної інфор: мації про об’єкти обліку за допомогою вимірників — одиниць виміру (натуральних вимірників довжини (м, п. м, см), маси (т, кг), об’єму (куб. м), площі (кв. м, кв. дм), трудових вимірників (праце:години, людино:дні, людино:години, нор: 7


мо:години), грошових вимірників (гривня, долари, євро то: що); реєстрація — це здійснення запису про одержану інформацію на будь:яких видах носіїв (цифрових, паперових, магнітних); групування, що передбачає розподіл одержаної інфор: мації за видами об’єктів обліку з метою її детального вивчення та аналізу; узагальнення — це оформлення підсумкових інформа: тивних документів з висновками про стан та зміни об’єктів обліку. Господарський облік є однією з функцій управління ра: зом із плануванням, контролем, аналізом, організацією, регу: люванням та стимулюванням. Він трапляється на всіх рівнях управління господарством (держави, галузі, регіону, підпри: ємства) та виконується відповідно міністерствоми та відомст: вами, у тому числі галузевими, органами виконавчої влади на місцях, певними підрозділами на підприємствах.

1.2. Âèäè îáë³êó òà íîðìàòèâíî-ïðàâîâà áàçà ¿õ ðåãóëþâàííÿ У господарському обліку розрізняють такі його види: опе: ративний (оперативно:технічний), статистичний та бухгал: терський. Оперативний (оперативно"технічний) облік використо: вується для спостереження і контролю за окремими (найваж: ливішими) операціями чи господарськими процесами з метою керівництва ними в міру їх здійснення на всіх рівнях управління господарством (держави, галузі, регіону, підприємства). На макрорівні (рівні управління державою) прикладом оперативного обліку є облік постраждалих та економічних наслідків від землетрусів та повеней, на мезорівні — облік об: сягів зібраного зерна в регіоні на певну дату; на мікрорівні (рівні підприємства) — облік робітників, які вийшли на робо: 8


ту, облік обладнання, яке вийшло з ладу та було відремонтова: но за зміну (місяць). На відміну від двох інших видів господарського обліку, оперативний законодавчо не регулюється та не є обов’язковим у роботі вітчизняних підприємств. Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно: економічні явища та процеси. Зокрема, на макрорівні — обсяги виробництва товарів та надання послуг, індекси цін та інфляції, чисельність населення та народжуваність, продуктивність праці, рівень її оплати тощо; на рівні управління галуззю та ок: ремим підприємством — обсяги виробництва та збуту, чи: сельність робітників та службовців, рівень відпускних цін тощо. Законом України “Про державну статистику” в редакції Закону України від 13 липня 2000 р. №1922:III передбачено обов’язки підприємств з безкоштовного подання органам дер: жавної статистики в повному обсязі та за формою, у визначені терміни достовірної статистичної інформації та даннх бухгал: терського обліку. Бухгалтерський облік полягає в безперервному, суцільно: му, документально обгрунтованому і взаємопов’язаному відо: браженні об’єктів цього виду обліку (господарських засобів, джерел їх формування, процесів і результатів господарської діяльності) в грошовому виражені для забезпечення користу: вачів бухгалтерської інформації з метою прийняття уп: равлінських рішень. Назва цого виду обліку походить від на: зви відповідної практичної діяльності “бухгалтерія”, яка дослівно перекладається українською мовою як книговедення, а в перекладі за змістом означає рахівництво. Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.06.1999 р. №996:ХІV (далі — Закон №996) дано визначення бухгалтерського обліку як процесу виявлення і реєстрації, накопичення, узагальнення, збереган: ня та передачі інформації про діяльність підприємства внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття рішень [Додаток 5]. Господарським Кодексом України підприємство визна: чається як самостійний суб’єкт господарювання, створений 9


компетентним органом державної влади або органом місцево: го самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково:дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства як юридична особа можуть створюватись як для здійснення підприєм: ництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 р. №288 затверджено Класифікатор організаційноправових форм господарювання: суб’єкти господарювання або підприємства, що займають ся комерційної господарської діяльністю (підприємництвом): індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне, державне комунальне, спільне підприємства; підприємство, засноване на повній власності громадя: нина або юридичної особи іноземної держави; кооператив, орендне підприємство, селянське (фер: мерське) господарство; споживче товариство, спілка споживчих товариств; акціонерне товариство (відкрите та закрите); товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, ко: мандитне товариство; асоціація, корпорація, консорціум, концерн, об’єднання, дочірнє підприємство; підприємець; суб’єкти господарювання або підприємства, що не займа ються комерційної господарської діяльністю (підприємницькою діяльністю): організація, заклад, установа, організація орендарів, ор: ганізація покупців; політична партія, громадська організація, релігійна ор: ганізація; відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання або підприємств: філія та представництво. 10


Кожен з видів господарського обліку має свої предмет та об’єкти, завдання, способи одержання й опрацювання інфор: мації, здійснює свої функції. Характеристику видів госпо: дарського обліку подано в табл. 1.1. Таблиця 1.1 Характеристика видів господарського обліку Âèäè ãîñïîäàðñüêîãî îáë³êó Îïåðàòèâíèé àáî îïåðàòèâíîòåõí³÷íèé

Ñòàòèñòè÷íèé

Îñîáëèâîñò³ òà â³äì³ííîñò³ Ïðåäìåò – ãîñïîäàðñüêà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâà òà ãîñïîäàð÷³ ïðîöåñè (ÿâèùà) íà ìàêðîð³âí³ òà ì³êðîð³âí³, îá’ºêò – îêðåì³ îïåðàö³¿ ÷è ïðîöåñè ãîñïîäàðþâàííÿ íå ç ô³íàíñîâî¿ òî÷êè çîðó. Â³äçíà÷àºòüñÿ îïåðàòèâí³ñòþ îïðàöþâàííÿ ³íôîðìàö³¿, ùî âèçíà÷àº ìåòó öüîãî âèäó îáë³êó – íàäàííÿ ³íôîðìàö³¿ íà áóäüÿêèé ìîìåíò ïðî îêðåì³ îïåðàö³¿ ÷è ïðîöåñè, ùî ìàº çíà÷åííÿ â óìîâàõ øâèäêîãî ðåàãóâàííÿ íà çì³íè çîâí³øíüîãî ñåðåäîâèùà îá’ºêòà óïðàâë³ííÿ òà â íàäçâè÷àéíèõ ñèòóàö³ÿõ. Â³äñóòíÿ çàêîíîäàâ÷î âñòàíîâëåíà ñèñòåìà ïåðâèííî¿ äîêóìåíòàö³¿, òîìó íåìàº îáîâ’ÿçêîâîñò³ ¿¿ âåäåííÿ. Çà íåîáõ³äíîñò³ ï³äïðèºìñòâî ñòâîðþº ñâî¿ ôîðìè äîêóìåíò³â. Çàëåæíî â³ä îá’ºêò³â îáë³êó âèêîðèñòîâóþòüñÿ íàòóðàëüí³, òðóäîâ³ òà ãðîøîâ³ âèì³ðíèêè, àëå ïåðåâàæíî äâà ïåðøèõ. Ãðîøîâèé âèì³ðíèê çàñòîñîâóºòüñÿ íå äëÿ óçàãàëüíåííÿ ³íôîðìàö³¿, ÿê â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó, à òîìó, ùî öüîãî âèìàãàº õàðàêòåð îá’ºêò³â îáë³êó. Íàïðèêëàä, äëÿ êîíòðîëþ ãðîøîâèõ êîøò³â, ùî íàäõîäÿòü â³ä ïîêóïö³â çã³äíî ç äîãîâ³ðíèìè óìîâàìè òà íàâïàêè – ïåðåðàõîâóþòüñÿ ïîñòà÷àëüíèêàì â ÿêîñò³ îïëàòè çà òîâàðíîìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³ Ïðåäìåò – ìàñîâ³ ñóñï³ëüíî-åêîíîì³÷í³ ÿâèùà ³ ïðîöåñè. Îá’ºêòîì ìîæóòü âèñòóïàòè îêðåìå ï³äïðèºìñòâî, ãàëóçü, ðåã³îí, êðà¿íà â ö³ëîìó. Ñòàòèñòè÷íà îáë³êîâà ³íôîðìàö³ÿ òà â³äïîâ³äíî ñòàòèñòè÷íà çâ³òí³ñòü ïåâíîþ ì³ðîþ áàçóºòüñÿ íà äàíèõ îïåðàòèâíîãî òà áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó. Âîíà çàñòîñîâóºòüñÿ äëÿ ïåðñïåêòèâíîãî ïëàíóâàííÿ òà àíàë³çó íà ìàêðîð³âí³ óïðàâë³ííÿ. Â Óêðà¿í³ çàêîíîäàâ÷î âñòàíîâëåíî çì³ñò òà ôîðìè ñòàòèñòè÷íî¿ çâ³òíîñò³, ÿê³ ïîäàþòüñÿ ñóá’ºêòàìè ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ â ì³ñöåâ³ îðãàíè ñòàòèñòèêè. Ñòàòèñòè÷í³ äàí³ ìîæóòü áóòè ïðåäñòàâëåí³ âñ³ìà âèäàìè âèì³ðíèê³â (íàòóðàëüíèìè, ãðîøîâèìè, òðóäîâèìè) òà îïðàöüîâóâàí³ âëàñíî ñòàòèñòè÷íèìè ìåòîäàìè (âèá³ðêîâ³ ìåòîäè, ìåòîä â³äíîñíî¿ òà ñåðåäíüî¿ âåëè÷èíè òîùî)

11


Продовження табл. 1.1 Âèäè ãîñïîäàðñüêîãî îáë³êó Áóõãàëòåðñüêèé

Îñîáëèâîñò³ òà â³äì³ííîñò³ Ïðåäìåò – ãîñïîäàðñüêà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ â ñèñòåì³ ðîçøèðåíîãî ñóñï³ëüíîãî â³äòâîðåííÿ. Îá’ºêòè – âñ³ ãîñïîäàðñüê³ çàñîáè (îáîðîòí³ òà íåîáîðîòí³ çàñîáè), òà äæåðåëà ¿õ ôîðìóâàííÿ (âëàñí³ òà çàëó÷åí³), âñ³ ãîñïîäàðñüê³ ïðîöåñè (ïîñòà÷àííÿ, âèðîáíèöòâî, çáóò) ³ ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ (ïðèáóòîê, çáèòîê). Îñîáëèâ³ñòü áóõãàëòåðñüêî¿ ³íôîðìàö³¿ ïîëÿãàº â òîìó, ùî âîíà ïðåäñòàâëÿºòüñÿ çà äîïîìîãîþ âñ³õ âèì³ðíèê³â, àëå îáîâ’ÿçêîâî óçàãàëüíþºòüñÿ â ãðîøîâèõ. Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä âèùåíàâåäåíèõ âèä³â ãîñïîäàðñüêîãî îáë³êó ñèñòåìàòè÷í³ñòþ òà ïîñë³äîâí³ñòþ â³äîáðàæåííÿ ñòàíó òà çì³í îá’ºêò³â îáë³êó, à òàêîæ îáîâ’ÿçêîâèì äîêóìåíòàëüíèì îôîðìëåííÿì öèõ çì³í. Ìåòîäè÷íó îñíîâó áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ñêëàäàþòü ïåâí³ ñïîñîáè îïðàöþâàííÿ îáë³êîâî¿ ³íôîðìàö³¿ – äîêóìåíòóâàííÿ é ³íâåíòàðèçàö³ÿ, îö³íêà òà êàëüêóëÿö³ÿ, ðàõóíêè òà ïîäâ³éíèé çàïèñ, áàëàíñîâ³ óçàãàëüíåííÿ

У свою чергу бухгалтерський облік поділяється: за сферою діяльності — на виробничо"торговельний (ве: деться всіма суб’єктами господарської діяльності, за винятком бюджетних та банківських установ), бюджетний і банківський, які відрізняються об’єктами, методом та технікою ведення; за обліковими функціями — на фінансовий, управлінський (внутрішньогосподарський) і податковий. Фінансовий облік — комплексний та системний облік май: на, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Згідно зі ст. 13 Закону №996, звітний період — це кален: дарний рік, який розбивається на квартали. Фінансовий облік ведуть відповідно до законодавства країни, з урахуванням міжнародних та національних стан дартів бухгалтерського обліку (Додаток 1). Національне поло ження (стандарт) бухгалтерського обліку або Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) — норматив: 12


но:правовий акт, затверджений Міністерством фінансів Ук: раїни, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерсь: кого обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам (ст. 1 Закону №996). Фінансовий облік являє собою процес формування інформації про діяльність підприємства, яка узагальнється у грошових вимірниках в формах фінансової звітності підриємства. Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період (ст. 1 Закону №996). Цей вид бухгалтерського обліку є обов’язковим для всіх підприємств (п. 2 ст. 3 Закону №996). Управлінський облік (внутрішньогосподарський) — це облік та контроль витрат та доходів (фінансових результатів) підприємства за центрами відповідальності (в розрізі асорти: менту виробів, товарів, послуг) з метою підвищення ефектив: ності його функціювання. Інформація, яка опрацьовується в цьому виді обліку, складає комерційну таємницю підпри: ємства та використовується лише його менеджерами та влас: никами. Прикладом управлінського обліку можуть бути: оцінка витрат на утримання і експлуатацію за видами будівель, споруд, робочої сили; обчислення рівня мінімальних та фактичних витрат на виробництво та реалізацію продукції в динаміці; визначення дохідності або рівня витрат по окремих підрозділах підприємства. Статею 1 Закону №996 управлінський облік визначено як система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі уп: равління підприємством. Джерела інформаціїї фінансового та управлінського обліку можуть бути однаковими. На великих підприємствах служби фінансового та управлінського обліку можуть дублювати свою роботу внаслідок неможливості розподілу їх функцій. На малих підприємствах дані фінансового обліку можуть використову: ваться для управлінського обліку, оскільки у таких суб’єктів господарювання обсяги облікової інформацїї незначні. 13


Податковий облік призначений для контролю правиль: ності обчислення, нарахувань та сплати податків до бюджету. Наприклад, він здійснюється відносно валових витрат і вало: вих доходів підприємства з метою визначення об’єкта оподат: кування податком на прибуток, відносно податкового кредиту та зобов’язань з податку на додану вартість, а також відносно виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших видів доходів, з яких сплачується єдиний податок. Він обов’язковий для всіх платників та регулююється податковим законодавст: вом (Додаток 2). Відносно податкового обліку як виду обліку існують різні точки зору. Так, у вищенаведеній класифікації видів бухгал: терського обліку він виступає як один з його видів на рівні з фінансовим та управлінским обліками. Але небезгрунтовними є думки про податковий облік як функцію фінансового обліку та про податковий облік як окремий вид господарського об: ліку поряд зі статистичним, бухгалтерським та оперативним. У теорії управління господарські рішення за характером вирізняють як оперативні, тактичні та стратегічні. Для їх прийняття використовуються тільки певні бази облікової інформації. Залежно від того, який рівнь прийняття рішень об: слуговує обліковий процес, логічно говорити про відповідні ви: ди обліків, а саме — оперативний, тактичний та стратегічний. Оперативний характер обліку проявляється в оперативно техничному обліку. За змістом тактичним обліком можна важа: ти безпосередньо окремі види бухгалтерського обліку — фінан совий, управлінський та податковий. Але самі по собі вони не на: дають інформації, яка має вирішальне значення для аналізу стратегічних позицій підприємства на ринках сировини та збу: ту, прогнозу стратегічних можливостей та ризиків, розробки та впровадження корпоративних та функціональних стратегій розвитку. Тільки об’єднання інформаційних потоків всіх видів бухгалтерського обліку дозволяє оцінити фінансові наслідки прийнятих ділових зобов’язань, контролювати хід реалізації стратегії підприємства в роботі окремих підрозділів, прогнозу: вати рівень грошових потоків, визначити потенціал підприємства — діапазон його альтернативних можливостей з 14


використання ресурсів для забезпечення стабільних позицій у майбутньому. Об’єднана інформація всіх видів бухгалтерського обліку становить об’єкт стратегічного обліку на підприємстві. Порівняльну характеристику фінансового, податкового та управлінського обліку подано в табл. 1.2. Таблиця 1.2 Порівняльна характеристика фінансового, податкового та управлінського обліку Êðèòåð³é Ãîëîâí³ êîðèñòóâà÷³ ³íôîðìàö³¿ Íîðìàòèâíîïðàâîâå ðåãóëþâàííÿ Âèêîðèñòàííÿ âèì³ðíèê³â

Îá’ºêòè

Ô³íàíñîâèé îáë³ê Âíóòð³øí³ òà çîâí³øí³ êîðèñòóâà÷³ ²ñíóº Çàñòîñîâóþòüñÿ âñ³ âèì³ðíèêè, àëå ãîëîâíèì º ãðîøîâèé Ãîñïîäàðñüê³ çàñîáè, äæåðåëà ¿õ ôîðìóâàííÿ, Ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè

Íàö³ëåí³ñòü

Îö³íêà ìèíóëîãî

Â³äêðèò³ñòü äàíèõ

Á³ëüø³ñòü äàíèõ äîñòóïíà âñ³ì

Ñòóï³íü íàä³éíîñò³ Ãðóïóâàííÿ âèòðàò Ïåð³îäè÷í³ñòü ñêëàäàííÿ çâ³ò³â Îáîâ’ÿçêîâ³ñòü âåäåííÿ

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Óïðàâë³íñüêèé îáë³ê

Ìåíåäæåðè ïåâíèõ ï³äðîçä³ë³â, ïîäàòêîâà ñëóæáà

Âíóòð³øí³ êîðèñòóâà÷³

²ñíóº

Íå ³ñíóº

Ãðîøîâèé

Çàñòîñîâóþòüñÿ âñ³ âèì³ðíèêè

Îá’ºêòè îïîäàò- Äîõîäè òà âèòðàêóâàííÿ òà ïîêàòè, ðåçóëüòàòè çíèêè, ùî âèêî- ðîáîòè îêðåìèõ ðèñòîâóþòüñÿ äëÿ ñòðóêòóðíèõ ï³ä¿õ îá÷èñëåííÿ ðîçä³ë³â Îö³íêà ìèíóëîãî Îö³íêà ìèíóëîãî òà ïðîãíîç ìàéáóòíüîãî Äàí³ ñêëàäàþòü Á³ëüø³ñòü äàíèõ êîìåðö³éíó òàºìäîñòóïíà âñ³ì íèöþ Äàí³ ìàþòü äîÄàí³ ³íîä³ íîñÿòü êóìåíòàëüíå ï³äñóá’ºêòèâíèé òà òâåðäæåííÿ é â³äíîñíèé õàðàêï³ääàþòüñÿ ïåðåòåð â³ðö³

Äàí³ ìàþòü äîêóìåíòàëüíå ï³äòâåðäæåííÿ é ï³ääàþòüñÿ ïåðåâ³ðö³ Çà âèäàìè ä³ÿëüÇà âèäàìè ïîäàòÇà ñòàòòÿìè íîñò³ çà åëåìåíê³â êàëüêóëÿö³¿ òàìè âèòðàò Ùîêâàðòàëó òà Ùîêâàðòàëó òà Çì³ííèé ³íòåðâàë íàðîñòàþ÷èì íàðîñòàþ÷èì â çàëåæíîñò³ â³ä ï³äñóìêîì ùîðî- ï³äñóìêîì ùîðîö³ëåé óïðàâë³ííÿ êó êó Îáîâ’ÿçêîâî

Îáîâ’ÿçêîâî

Íåáîâ’ÿçêîâî

15


Таким чином, систему господарського обліку в Україні та місце в ній бухгалтерського обліку можна представити у ви: гляді такої схеми (рис.1.1). Ãîñïîäàðñüêèé îáë³ê

Îïåðàòèâíèé îáë³ê

Áþäæåòíèé îáë³ê

Ïîäàòêîâèé îáë³ê

Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê

Âèðîáíè÷î-òîðãîâåëüíèé îáë³ê

Ô³íàíñîâèé îáë³ê

Ñòàòèñòè÷íèé îáë³ê

Áàíê³âñüêèé îáë³ê

Óïðàâë³íñüêèé îáë³ê

Рис.1.1. Система господарського обліку в Україні та місце в ній бухгалтерського обліку

Усі три види господарського обліку тісно пов’язані між со: бою, доповнюють один одного. Так, оперативні дані про авто: транспорт, який заїжджає та виїжджає з території підпри: ємства, можуть бути використані в бухгалтерському обліку як додаткова інформація з метою організації матеріальної та дис: циплінарної відповідальності; бухгалтерська інформація про надходження оплати за відвантажену продукцію може вико: ристовуватися як оперативна для контролю за станом розра: хунків з покупцями. Зв’язок між бухгалтерським та статистичним обліком од: нобічний. Статистична звітність заповнюється у більшості ви: падків працівниками бухгалтерії, оскільки її показники згідно зі ст. 3 Закону №996, повинні грунтуватися на даних бухгал: терського обліку, зокрема вартість нового обладнання, рівень продуктивності праці та оплати праці, кількість працівників, обсяги виробленої та реалізованої продукції (проданих то: варів, наданих послуг) тощо. 16


Відностно взаємозв’язку видів бухгалтерського обліку можна відзначити, що за фінансовою обліковою інформацією складається податкова звітність та ведеться управлінський облік. Так, дані фінансового обліку на вітчизняних підприємствах використовуються в управлінському, що особ: ливо актуально для невеликих підприємств, на яких функції всіх видів бухгалтерського обліку виконує сам головний бух: галтер, а також для більшості інших підприємств, оскільки в їх обліковій системі передбачається один і той самий спосіб гру: пування інформації як у фінансовому, так і в управлінському обліку. Що стосується податкового обліку, то, за винятком подат: ку на додану вартість (даних у податкових накладних), для об: числювання розміру інших податків (платежів) та визначення стану розрахунку з бюджетом беруться дані фінансового обліку. Таким чином, бухгалтерський фінансовий облік відіграє значну роль в обліковій системі на підприємстві та в економіці України, враховуючи відповідно значення фінансової інфор: мації в управлінні підприємством та взагалі бухгалтерської інформації для формування статистичних баз даних у державі. Облікова система в Україні та взаємозв’язок видів обліку забезпечується державним нормативним регулюванням, яке представлено п’ятьма рівнями. Перший рівень — закони України — нормативно:правові акти вищої юридичної сили, у тому числі укази Президента України. Другий рівень — акти вищого органу в системі органів ви: конавчої влади — постанови Кабінету Міністрів України. Третій рівень — положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П(С)БО, що затверджуються Міністерством фінансів України, постанови та накази Національного банку України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках та Державного казна: чейства України щодо порядка ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюд: жетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ. 17


Четвертий рівень — нормативно:правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Міністерстива стати: стики та інших органів виконавчої влади в Україні, що розроб: люються і затверджуються у відповідності з нормативно:пра: вовими актами перших трьох рівнів державного нормативного регулювання з урахуванням особливостей та потреб певних видів діяльності. П’ятий рівень — рішення (накази, розпорядження) щодо організації та ведення бухгалтерського й оперативного обліку, а також застосування конкретної облікової політики, що прийма: ються керівництвом підприємства на підставі законодачих актів попередніх чотирьох рівнів. У відповідності з вищевказаним, законодавчу та норма: тивну базу обліку можна поділити на такі групи: 1. Загальна законодавча база створення, функціювання та ліквидації суб’єктів господарської діяльності (Додаток 3). 2. Законодавчо:нормативна база бухгалтерського обліку та фінансової звітності (Додаток 1). 3. Законодавчо:нормативна база статистичної звітності (Додаток 4). 4. Законодавчо:нормативна база податкового обліку та звітності (Додаток 2). 5. Нормативна база управлінського та оперативного обліку, яка розробляється самим підприємством.

1.3. Ìåòà, çàâäàííÿ òà ôóíêö³¿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó, ïðèíöèïè òà âèìîãè äî éîãî âåäåííÿ Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (ст. 3 Закону України №996). 18


Основним завданням бухгалтерського обліку є опрацю: вання фактів господарської діяльності й одержання до: стовірних облікових даних з метою формування об’єктивної фінансової, податкової та статистичної інформації (звітності) для прийняття на її підставі управлінських рішень. Це стає цілком можливим за умов: безперервного ведення бухгалтерського обліку; вибору оптимальної форми організації бухгалтерського обліку; формування ефективної облікової політики на підставі пріоритетів економічної політики підприємства; розробки системи управлінського (внутрішньогоспо: дарського) обліку за бажанням підприємства; розробки схеми документообігу та технології оброб: лення облікової інформації; створення необхідних умов для раціональної ор: ганізації облікового процесу з боку керівництва підприємства та його ведення — з боку головного бух: галтера або особи, на яку покладено ведення бухгал: терського обліку підприємства. Законодавство України передбачає такі форми організації бухгалтерського обліку (п. 4 ст. 8 Закону України №996): введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухобліку, за: реєстрованого як підприємець, який здійснює підпри: ємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухобліку централізова: ною бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухобліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складан: ня та подання фінансової звітності (ст.1 Закону України №996). 19


Документообіг — система створення, перевірки та оброб: лення первинних документів, за допомогою яких здійснюється реєстрація фактів господарської діяльності (господарських операцій). Первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України №966). В теорії бухгалтерського обліку передбачаються такі його завдання [40]: забезпечення збереження майна підприємства; контроль за майном підприємства для забезпечення си: стеми управління інформацією про його зміни; визначення фінансового результату, який в еко: номічному значення не завжди співпадає з фінансовим результатом в юридичному розумінні; перерозподіл ресурсів в економіці країни за рахунок збільшення вартості цінних паперів окремого підприємства та попиту на них на фондому ринку, що залежить від результатів діяльності, які визначаються бухгалтером та офіційно оприлюднюються. Послідовність вищезазначених завдань бухгалтерського обліку відображає історію його розвитку та збільшення зна: чення в управлінні підприємством. Спочатку завданням обліку було забезпечення майнових інтересів господаря (влас: ника). Поряд з іншими перед обліком стоїть завдання з оп: тимізації фінансових результатів та представлення їх у рамках чинного законодавства в найбільш цікавому вигляді для акціонерів, потенційних інвесторів. Останнє пояснюється можливістю вибору, тобто варіативністю правового рішення господарського питання, що зумовлює, зокрема, потребу кож: ного підприємства у формуванні певної облікової політики, яка найкращим чином задовольняє інтереси власників та адміністрації. У свою чергу наявність варіантів організації та ведення бухгалтерського обліку, а іноді — відсутність чіткої регламентації облікової роботи потребують відповідної квалі: фікації та досвіду роботи від працівників бухгалтерії. 20


Неоднозначність законодавчих норм та універсальний ха: рактер стандартів обліку в умовах багатогранності господарсь: кої діяльності та різноманітності її суб’єктів робить сприятли: ву атмосферу для застосування так званого креативного (творчого) обліку. Креативний облік може бути як позитив: ним, так й негативним. Він має позитивний характер, коли відображення майна підприємства та його капіталів не пору: шує законодавства, не призводить до перекручування показ: ників фінансової звітності. Необхідність в такому обліку має місце в обліку нових операцій або відомих операцій в умовах нового бізнесу, коли існує варіативність в оцінці об’єктів обліку та в їх відображенні у фінансовій звітності. У протилежному випадку, а саме при недостовірному відображені фінансового стану підприємства з порушенням чинного законодавства креативний облік набуває негативний характер. В управління підприємством бухгалтерський облік вико: нує ряд функцій: управлінську, яка складається з інформаційної та аналітичної функції; контрольну, яка складається з захисної, слідоутворюючої функцій та функції зворотного зв’язку; оціночну (табл.1.3). Для досягнення мети, виконання завдань та функцій бух: галтерський обліку повинен відповідати ряду загальноприйня: тих вимог та виконувати законодавчо встановлені принципи. Для успішного ведення бухгалтерського обліку необхідно дотримуватися виконання ряду вимог, серед яких наваж: ливішими є: порівнянність показників обліку та показників планів, своєчасність обліку, точність і об’єктивність, повно" та, якісність і доступність, економічність і раціональність. Вимогу про порівнянність показників обліку та показ" ників планів встановлено для виконання функції зворотного зв’язку та аналітичної функції, тобто для здійснення еко: номічного аналізу наявності та ефективності використання ресурсів, визначення результатів діяльності підприємства та 21


Таблиця 1.3 Функції бухгалтерського обліку Ôóíêö³ÿ Óïðàâë³íñüêà

²íôîðìàö³éíà

Àíàë³òè÷íà

Êîíòðîëüíà

Çàõèñíà

Õàðàêòåðèñòèêà ôóíêö³¿ Ïîëÿãàº â çàáåçïå÷åíí³ ïðàâäèâîþ, äîñòîâ³ðíîþ, ñâîº÷àñíîþ, çðó÷íîþ é îïåðàòèâíîþ ³íôîðìàö³ºþ ïðî ô³íàíñîâèé ñòàí ³ ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâà ð³çíèõ âíóòð³øí³õ òà çîâí³øí³õ êîðèñòóâà÷³â äëÿ ïðèéíÿòòÿ óïðàâë³íñüêèõ ð³øåíü Ïîòðåáóº â³äîáðàæåííÿ ôàêòè÷íîãî ñòàíó ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ îá’ºêòà óïðàâë³ííÿ. Öå îäíà ç ãîëîâíèõ ôóíêö³é áóõîáë³êó Ïîëÿãàº â çä³éñíåííÿ íà îñíîâ³ ïåðâèííèõ òà çâåäåíèõ äàíèõ åêîíîì³÷íîãî àíàë³çó íàÿâíîñò³, ñòàíó ³ ðóõó ðåñóðñ³â òà ðåçóëüòàò³â ðîáîòè ï³äïðèºìñòâà ³ç øèðîêèì çàñòîñóâàííÿì åêîíîì³êî-ñòàòèñòè÷íèõ ìåòîä³â ³ ìîäåëþâàííÿ, ùî íàïðàâëåíî íà ï³äâèùåííÿ åôåêòèâíîñò³ ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà Ïîëÿãàº â íåîáõ³äíîñò³ çä³éñíåííÿ ìåòîäàìè áóõîáë³êó êîíòðîëþ çáåðåæåííÿ òà åôåêòèâíîñò³ âèêîðèñòàííÿ ðåñóðñ³â, âèêîíàííÿ ïëàíîâèõ çàâäàíü, äîòðèìàííÿ ÷èííîãî çàêîíîäàâñòâà é óìîâ óãîä ³ êîíòðàêò³â. Ïîõ³äíèìè â³ä êîíòðîëüíî¿ çà ñâî¿ì çì³ñòîì º çàõèñíà òà ñë³äîóòâîðþþ÷à ôóíêö³¿, à òàêîæ ôóíêö³ÿ çâîðîòíüîãî çâ’ÿçêó Ñïðÿìîâàíà íà çáåðåæåííÿ ìàéíà âëàñíèê³â ÷åðåç äîêóìåíòóâàííÿ ôàêò³â ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ òà âñòàíîâëåííÿ ìàòåð³àëüíî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ çà éîãî âòðàòè, çíèùåííÿ àáî ðîçêðàäàííÿ

Ñë³äîóòâîðþþ÷à

Âèêîíàííÿ ö³º¿ ôóíêö³¿ íàäàº ìîæëèâ³ñòü ÷åðåç äîêóìåíòè âèÿâëÿòè â³äïîâ³äíèìè îðãàíàìè ïðàâîïîðóøåííÿ ÷åðåç äåê³ëüêà ðîê³â ï³ñëÿ ¿õ çä³éñíåííÿ.

Çâîðîòíîãî çâ’ÿçêó

Ôîðìóº òà ïåðåäàº ôàêòè÷íó ³íôîðìàö³þ ïðî ä³ÿëüí³ñòü ãîñïîäàðñüêèõ ñóá’ºêò³â

Îö³íî÷íà

Ïîëÿãàº ó âèì³ðþâàíí³ òà îö³íþâàíí³ ðåñóðñ³â, âèçíà÷åíí³ âàðòîñò³ é ñîá³âàðòîñò³ âèðîáëåíî¿ ïðîäóêö³¿, ðîçðàõóíêó ðåçóëüòàòó ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà, éîãî ðåíòàáåëüíîñò³.

контролю виконання показників планів через формування та передачу фактичнї інформації про діяльність господарського суб’єкта. Необхідним при цьому є єдність методології обчис: 22


лення планових та облікових показників. У протилежному ви: падку невідповідність таких показників призведе до неможли: вості їх порівняння або до помилок в аналітичній і плановій роботі та, як наслідок, — до прорахунків в управлінні підприємством. Дотримання своєчасності обліку дозволяє керівникам усіх рівнів управління мати інформацію у встановлений час, що особливо актуально для виконання обліком функції зво: ротнього зв’язку в сучасних динамічних умовах господарю: вання. Несвоєчасність подання необхідних даних керівництву може спровокувати недоліки в його роботі: недієвість контро: лю та регулювання господарчих процесів, зменшення ефек: тивності та результативності управлінських рішень. Крім того, несвоєчасніть обліку може призвести до зловживань серед працівників підприємства, до порушень платіжної дисципліни (несвоєчасність сплати) та строків подання фінансової, подат: кової та статистичної звітності, як наслідок, до притягнення до адміністративної відповідальності відповідальних осіб. Своєчасність обліку передбачає не тільки забезпечення кори: стувачив оперативною чи поточною інформацією, а й інфор: мацією за попередні періоди. Точність і об’єктивність обліку визначають правільність та достовірність (справжність) облікових даних. Повнота облікової інформації означає, що облік повинен всебічно відо: бражати господарську діяльність, але з доцільним рівнем де: талізації облікових даних. Ці дві вимоги спрямовані на вико: нання всіх функцій обліку, тому цілком логічним є встановле: на законодавством України адміністративна відповідальність та система штрафів за неправільність звітних даних внаслідок неточності та неповноти облікової інформації. Точність і об’єктивність, а також повнота обліку передба: чає відображення як досягнень так і недоліків у роботі підприємства (його підрозділів), що має особливе значення для якості аналітичної функції обліку. Ясність і доступність означають, що показники обліку по: винні бути простими і зрозумілими для широкого кола корис: 23


тувачів. Зокрема, це стосується фінансової звітності, внутрішньої звітності, підсумкових та довідкових документів, які передаються користувачам для прийняття рішень. Вимога економічності і раціональності обліку передбачає мінімально можливий рівень витрат на здійснення всього ком: плексу облікових робіт з дотриманням усіх згаданих вимог до ведення обліку. Її дотримання спрощується за умов наявності відповідного рівня автоматизації облікового процесу, що дає економію матеріальних і трудових ресурсів. Саме автомати: зація обліку дозволяє виконувати вимоги своєчасності, точ: ності, об’єктивності та повноти обліку. Вимоги, що висуваються до бухгалтерського обліку, знай: шли у законодавчо встановлених його принципах. Принцип (від лат. principium — початок, основа) — основ: не вихідне положення будь:якої теорії, вчення, науки, що виз: начає всі наступні положення, які випливають з його тверд: жень (БСЭ, т. 34). Принципу, що розроблюються людьми, а саме принципи бухгалтерського обліку змінюються з часом, разом із розвитком його теорії та практики. П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” принцип бухгалтерського обліку визначає як правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації госпо: дарських операцій і при відображенні їх результатів у фінан: совій звітності. Більшість країн розробила відповідні принци: пи свого вітчизнянного обліку, існують вони й в міжнародній обліковій практиці. Статею 4 Закону України №996 передбачено такі основні принципи ведення бухгалтерського обліку: обачність — застосування в бухобліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; у відповідності з цим принципом бухгалтер повинен у разі різних варіантів розрахунку обрати той, якому відповідає найбільший рівень зобов’язань та витрат і найменший рівень активів і доходів; 24


повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки госпо: дарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відобра: жатися у фінансовій звітності підприємства; на практиці трапляються ситуації, коли майно підприємства перебуває під контролем чи знаходиться територіально у іншого, то таке майно все рівно буде обліковуватися як власність першого підприємства; крім того, цей принцип працює в умовах повної матеріальної відповідальності власника за забов’язаннями свого підриємства, коли борги такого підприємства буде пога: шатися тільки за рахунок майна підприємства, але цей прин: цип не виключає можливості документально неоформленого використання майна підприємства його власником та навпаки — майна власника його підприємством; послідовність — постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених П(С)БО, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність — оцінка активів та зобов’язань підприєм: ства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі, тобто не виникає потреби розподілу майна підприємства за його ліквідаційною вартістю (за ціною ре: алізації) для покриття його зобов’язань та розрахунку з його власниками, що вимагає процедура закриття (ліквідації); нарахування та відповідність доходів і витрат — для виз: начення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і ви: трати відображаються в бухобліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Таким чином, надходження грошей на розрахунковий рахунок підприємства в якості передплати 25


ще не означає факт отримання доходу, що потребує докумен: тального підтвердження через підписання акту виконання: прийняття робіт (надання послуг), накладних на відвантажен: ня матеріальних цінностей (товарів, продукції) тощо. Крім то: го, витрати звітного періоду, за якими не отримано доходів, що плануються в майбутньому, не враховуються в розрахунку фінансового результату звітного періоду, при цьому витрати, які не мають безпосереднього зв’язку з певними доходами, включаються у рохрахунок фінансового результату в тому пріоді, в якому вони виникли; превалювання сутності над формою — операції облікову: ються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридич: ної форми. Під юридичною формою розуміють юридичний до: кумент, який містить інформацію про об’єкти обліку. Тому на: явність чи відсутність первинних документів або законодав: чих актів не завжди є підставою для обліку господарських опе: рацій. Наприклад, з часом, в умовах певного підприємства або з інших причин сутність (економічний зміст, вартість, призна: чення) цих об’єктів може змінюватися, що вимагає відповідної зміни в їх обліку. Тому в умовах шкільної майстерні елект: роінструмент за призначенням та строком експлуатації буде відноситися до основних засобів, а в умовах великої будівель: ної компанії — до оборотних засобів (строк експлуатації менш одного року), тому при продажу цього електроінструмента будівельною компанією шкільній майстерні вказана зміна об’єкта обліку має бути врахована; історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх вироб: ництво та придбання; цей принцип працює лише для визна: чення первісної вартості активів і зобов’язань; єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнен: ня всіх господарських операцій підприємства у його фінан: совій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці (в Ук: раїні в національній валюті — гривні). Проте на етапах спосте: реження та вимірювання можуть використовуватися інші вимірники, крім грошового; 26


періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінан: сової звітності на певну дату. В Україні фінансова звітність складається кожного кварталу на його останю дату нарастаю: чим підсумком з початку року. Розглянуті принципи бухгалтерського обліку, а також фінансової звітності в Україні формують базу для створення єдиних правил ведення обліку та складання звітності, а також для розробки національних П(С)БО.

1.4. Ñòðóêòóðà îáë³êîâîãî ï³äðîçä³ëó òà éîãî çâ’ÿçêè ç ³íøèìè ï³äðîçä³ëàìè ï³äïðèºìñòâà Обліковий підрозділ — бухгалтерія — самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ), який очолює головний бухгалтер. На підприємствах структура бухгалтерії включає такі гру: пи (підрозділи): 1) фінансоворозрахункову, яка на підставі первинних до: кументів виконує всі розрахунки щодо заробітної плати, утри: манням з неї, здійснює контроль за використанням фонду оп: лати праці, веде облік відрахувань до фондів обов’язкового державного соціального й пенсійного страхування та розра: хунків з іншими дебіторами і кредиторами, а також здійснює облік коштів у касі і банку, кредитних операцій, контролює до: держання платіжної дисциліни. На великих підприємствах така група може розбиватися на фінансову, розрахункову та групу праці і заробітної плати. В такому випадку фінансова група займається обліком та контро: лем використання й надходження фінансових коштів, розрахун: кова — виконанням та контролем розрахунків з усіма дебітора: ми та кредиторами підприємства, крім розрахунків по оплаті праці робітників і службовців, розрахунків з цільовими фонда: ми державного та недержавного страхування за внесками, що сплачуються разом із виплатою заробітної плати, з бюджетом 27


за податками та платежами, що стягуються із заробітної плати. Ці зобов’язання виконуються групою праці і заробітної плати. 2) матеріальну групу, яка веде облік придбання матеріаль: них цінностей та розрахунків з постачальниками, надходжень та витрачання матеріальних цінностей в розрізі місць їх збері: гання, використання. На великих підприємствах для обліку видів матеріальних цінностей (основних засобів, сировини та матеріалів, готової продукції, інструментів та приладів тощо) створюються відповідні окремі групи; 3) виробничокалькуляційну групу, яка веде облік витрат на всі види виробництв, калькулює фактичну собівартість про: дукції (робіт, послуг), визначає склад витрат на незавершене виробництво, виявляє результати роботи окремих підрозділів підприємства; 4) загальну (зведенобалансову) групу, яка здійснює облік іншіх операцій (облік доходів, фінансових результатів), зай: мається групуванням та узагальненням бухгалтерської інфор: мації (веде регістри бухобліку, інформація з яких слугує для складання фінансової звітності) та організує архів бухгал: терської документації. Кожну групу очолює старший бухгалтер або заступник го: ловного бухгалтера за певним напрямом, що визначається структурою бухгалтерії. Структура бухгалтерії та чисельність її персоналу, роз: поділ обов’язків між ними залежать від обсягів (масштабів) та характеру господарської діяльності підприємства, від форм ор: ганізації бухгалтерського обліку та рівня автоматизації обліко: вих робіт. Стосовно малих та середніх підприємств необхідно зазначити, що перелічені вище обов’язки для можливих струк: турних підрозділів бухгалтерії на таких підприємствах пере: розподіляються між окремими працівниками без створення са: мостійних груп, а на малих підприємствах із чисельністю до 10 чоловік взагалі виконуються однією людиною — головним бух: галтером. Взаємозв’язок бухгалтерії із підрозділами підприємства за: сновано на отримані від останіх документів для обліку здійсне: 28


них господарських операцій та, навпаки, передачі облікових да: них для використання їх в організації роботи виробничих цехів та складів, у проведенні планових та аналітичних розрахунків адміністративними підрозділами підприємства (табл.1.5). Таблиця 1.4 Взаємозв’язок бухгалтерії із підрозділами підприємства Äîêóìåíòè Ï³äðîçä³ëè

Öåõè (êîìîðè)

Ñêëàä(è) Ïëàíîâèé â³ää³ë Â³ää³ë ïðàö³ ³ çàðîá³òíî¿ ïëàòè

Â³ää³ë êàäð³â Â³ää³ë ãîëîâíîãî ìåõàí³êà, åíåðãåòèêà

íàäõîäÿòü äî áóõãàëòåð³¿ Äîêóìåíòè çà îêðåìèìè ãîñïîäàðñüêèìè îïåðàö³ÿìè, âèðîáíè÷³ çâ³òè çà âèòðàòàìè ðåñóðñ³â – ìàòåð³àë³â, ñèðîâèíè íàï³âôàáðèêàò³â, ê³ëüê³ñòü â³äïðàöüîâàíèõ ãîäèí òà îáñÿãè âèêîíàíî¿ ðîáîòè òîùî Äîêóìåíòè ùîäî ðóõó ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé (íàäõîäæåííÿ, â³äïóñê, ïåðåì³ùåííÿ) Çàòâåðäæåí³ ðîçðîáêè ïëàíîâèõ ïîêàçíèê³â çà âñ³ìà íàïðÿìàìè ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà Ïîëîæåííÿ ïðî îïëàòó ïðàö³ ³ ïðåì³þâàííÿ îêðåìèõ êàòåãîð³é ïðàöþþ÷èõ, çì³íè ñòàâîê, îêëàä³â, ñòàæ ðîáîòè òà ñ³ìåéíèé ñòàí îêðåìèõ ïðàö³âíèê³â Íàêàçè (ñïèñêè îñ³á) ïðî çàðàõóâàííÿ (ïðèéíÿòòÿ) íà ðîáîòó, çâ³ëüíåííÿ, â³äïóñòêó, ïåðåâåäåííÿ íà ³íøó ðîáîòó, ³íôîðìàö³ÿ ïðî çì³íè îêëàä³â, òàðèô³â Äîêóìåíòè ïðî ðóõ îáëàäíàííÿ òà éîãî ðåìîíò, ïðî ôàêòè÷íó ê³ëüê³ñòü ÷àñ³â ðîáîòè àáî ê³ëîìåòðàæ àâòîòðàíñïîðòó, âèòðà÷àííÿ ïàëèâà òîùî

ïåðåäàþòüñÿ äî ï³äðîçä³ë³â Íàðÿäè íà âèêîíàííÿ ðîá³ò òà îòðèìàííÿ ìàòåð³àë³â äëÿ ¿õ âèêîíàííÿ –– Ôàêòè÷í³ ïîêàçíèêè ç îïëàòè ïðàö³, ôàêòè÷í³ êàëüêóëÿö³¿ òà êîøòîðèñè Çâåäåí³ ôàêòè÷í³ òðóäîâ³ ïîêàçíèêè, äàí³ ç îïëàòè ïðàö³

––

––

Крім того, бухгалтерія може безпосередньо інформувати кожного працівника підприємства про нарахування заробітної плати та розрахунок утримань з нею шляхом щомісячного оформлення відповідного документа (довідки:розрахунку). 29


Слід також сказати про документи, які одноразово склада: ють працівники бухгалтерії на поточні вимоги внутрішніх ко: ристувачів залежно від питань, що вирішуються. Такими до: кументами можуть бути зведені та аналітичні довідки про рівень витрат на виробництво певних видів продукції, про первісну (переоцінену) вартість обладнання, про фактичні су: му накопиченого зносу певних груп основних засобів.

Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ òà ñèòóàö³¿ äëÿ îáãîâîðåííÿ 1. Згадайте життєві ситуації та випадки в професійній діяль: ності (своєї, батьків, знайомих), коли прийняття рішення було ус: кладнено внаслідок відсутності та поганої якості інформації. На Ваш погляд, що стало причиною такої ситуації та які заходи треба вжити для запобігання її повторного виникнення? 2. Яким історичними фактами зумовлені поява та розвиток обліку? 3. Яке місце посідає господарський облік у системі управління підприємством, галуззю, регіоном, державою? Наведіть приклади господарського обліку на всіх рівнях управління та визначте вид гос: подарського обліку? 4. До якого виду господарського обліку, на Вашу думку, слід внести податковий облік? 5. Чи може сучасне підприємство працювати без здійснення процесу стратегічного обліку? Що є обов’язковим в управлінні підприємством, щоб воно потребувало впровадження цієї стра: тегічної функції менеджменту? 6. Чи застосовуються підходи креативності в усіх видах бухгал: терського обліку: фінансовому, податковому, управлінському? На: ведить приклади. 7. Поясніть зв’язок кожної вимоги до ведення бухгалтерського обліку з його функціями.

30


Âèâ÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в України” (№996 від 16.07.1999 р.) визначає правові ос: нові регулювання, організації, ведення бухобліку і складання фінан: сової звітності в Україні. Самостійно ознайомтеся з положеннями Закону і дайте відповіді на запитання: 1. На які суб’єкти поширюється дія цього Закону? Чи всі підприємства зобов’язані вести бухгалтерський облік? Чи за: лежить це від його організаційно:правовой форми? 2. Які види звітності існують на підприємстві, крім фінансо: вого? 3. Що таке валюта бухобліку? 4. Яку роль відіграє Методологічна рада при Міністерстві фінансів України у вирішенні проблем вітчизняного обліку? Хто входить до її складу? 5. Хто несе відподальність за організацію бухобліку на підприємстві?

Òåñòè äëÿ êîíòðîëþ 1. Правильна послідовність етапів процесу господарського обліку: а) вимірювання, спостереження, групування, реєстрація, уза: гальнення; б) спостереження, вимірювання, реєстрація, групування, уза: гальнення; в) узагальнення; групування, реєстрація, вимірювання, спосте: реження; г) немає правильної відповіді. 2. Господарський облік має такі види: а) оперативний, статистичний, бухгалтерський; б) оперативно:технічний, внутрішньогосподарський, статис: тичний; в) оперативний (оперативно:технічний), податковий, фінансо: вий, статистичний; г) усі відповіді правильні.

31


3. Предметом бухгалтерського обліку є: а) господарська діяльність підприємства; б) масові суспільно:економічні явища; в) кругообіг господарських процесів; г) факти та наслідки господарської діяльності підприємства в системі розширенного суспільного відтворення. 4. Господарський Кодекс України визначає підприємство як: а) самостійний суб’єкт господарювання, створений компетент: ним органом державної влади або органом місцевого само: врядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб; б) самостійний суб’єкт господарювання, створений резидента: ми та нерезидентами для задоволення суспільних та особис: тих потреб; в) юридична особа — суб’єкт господарювання, що займається комерційною господарською діяльністю (підприємництвом); г) усі відповіді правильні. 5. Об’єктом бухгалтерського обліку є: а) окремі операції або процес господарювання; б) окремі підприємства або окремі види діяльності підприємств; в) господарські засоби та джерела їх формування; г) господарські засоби та джерела їх формування, господарські процеси і результати діяльності. 6. За сферою діяльності вирізняють такі види бухгалтерського обліку: а) статистичний, фінансовий, податковий; б) фінансовий, податковий, управлінський; в) виробничо:торгівельний, бюджетний, банківський. г) немає правільної відповіді. 7. За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на такі види: а) фінансовий, статистичний, оперативний, управлінський; б) фінансовий, управлінський;

32


в) фінансовий, управлінський, податковий; г) немає правильної відповіді. 8. Які факти знаходять своє відображення в бухгалтерському обліку: а) вибір або зміна постачальника; б) нарахування та виплата заробітної плати; в) покупка автотранспорту; г) вивільнення працівника? 9. У якому пункті перераховані специфічні ознаки бухгал" терського обліку: а) обов’язковість ведення, щоквартнальна звітність, грошовий вимірник, існування нормативної бази; б) обов’язковість ведення, щоквартнальна звітність, групування витрат за елементами та видами діяльності підриємства; в) необов’язковість ведення, суб’єктивність облікових даних, застосування всіх вимірників; г) необов’язковість ведення, відносний характер даних, щок: вартнальна звітність? 10. Оперативний облік характеризується тим, що: а) представляє інформацію для відділу оперативного плануван: ня; б) представляє інформацію для всіх підрозділів управління підприємством; в) представляє інформацію для відділу праці та заробітної пла: ти; г) намає правильної відповіді. 11. Позитивний характер креативного обліку полягає у: а) відображені фактів господарської діяльності в умовах варіативності законодаства; б) відображені фактів господарської діяльності з метою змен: шення податкових зобов’язань; в) відображені фактів господарської діяльності у відповідності з П(С)БО; г) відображені фактів господарської діяльності у відповідності з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

33


12. Бухгалтерський облік виконує такі функції: а) управлінську, контролюючу, оцінювальну; б) регулюючу, планову, облікову; в) управлінську, контролюючу, захисну, планову; г) усі відповіді правильні. 13. Який з наведених принципів полягає в тому, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та по" тенційні наслідки господарської діяльності: а) принцип автономності; б) принцип обачності; в) принцип послідовності; г) принцип повного висвітлення? 14. Який з наведених принципів полягає в тому, що для визна" чення фінансового результату звітного періоду необхідно порівня" ти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для от" римання цих доходів: а) принцип нарахування та відповідність доходів і витрат; б) принцип послідовності; в) принцип безперервності; г) принцип обачності? 15. Принцип превалювання сутності над формою полягає у: а) відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку тільки за наявності документального підтвердження; б) відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку за їх економічною сутністю; в) відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку тільки виходячи із змісту первинних документів. г) відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку без документального підтвердження. 16. На підприємстві в бухгалтерії можуть бути такі групи: а) фінансова, складська, матеріальна, грошова, розрахункова, виробнича:калькуляційна, група обліку заробітної плати; б) загальна, фінансова, складська, матеріальна, грошова, розра: хункова; в) фінансова, розрахункова, група праці і заробітної плати;

34


г) фінансова, розрахункова, група праці і заробітної плати, ма: теріальна, виробнича:калькуляційна, загальна.

Ïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ 1. У чому полягає сутність господарського обліку? Що є його об’єктами та метою? 2. Поясніть послідовність етапів господарського обліку: спос: тереження, вимірювання, рєестрація, групування, узагальнення. 3. Дайте характеристику предметів, об’єктів та методів опера: тивного, статистичного та бухгалтерського обліку. Покажіть їх відмінності. 4. Яка роль відводиться бухгалтерському обліку в обліковій системі України? 5. Дайте визначення видів бухгалтерського обліку, покажіть відмінності та зв’язок між ними. Що є їх об’єктами та завданням? 6. Що є метою та основним завданням бухгалтерського обліку? 7. Що таке принципи бухгалтерського обліку? Які з них Ви знаєте? 8. Назвіть можливі структурні підрозділи бухгалтерії на підприємстві та їх обов’язки.

35

2. ÏÐÅÄÌÅÒ ² ÎÁ’ªÊÒÈ, ÅÒÀÏÈ ÒÀ ÌÅÒÎÄ ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁË²ÊÓ 2.1. Предмет і об’єкти бухгалтерського обліку. 2.2. Господарські засоби та їх класифікація. 2.3. Джерела утворення господарських засобів та їх кла" сифікація. 2.4. Етапи процесу та елементи методу бухгалтерського обліку.

Ключові терміни: предмет та об’єкти бухгалтерського обліку; господарські засоби та джерела їх утворення; активи, власний капітал та зобов’язання; звичайна діяльність та над звичайні події; операційна, інвестиційна та фінансова діяльність; нематеріальні активи; капітальні інвестиції; ос новні засоби та інші необоротні матеріальні активи; довгост рокова дебіторська заборгованість;довгострокові фінансові інвестиції; виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари; еквіваленти грошових коштів; гроші, видані під звіт – “підзвітні суми”; поточні фінансові інвестиції; по точна дебіторська заборгованість; витрати майбутніх періодів; статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал; прибуток нерозподілений; цільове фінансування; довгострокові та короткострокові зобов’язання; поточні зобов’язання та майбутні забезпечення і платежі; мо нетарні та немонетарні зобов’язання; доходи майбутніх періодів.

Після вивчення цієї теми Ви будети знати: предмет і об’єкти бухгалтерського обліку; класифікацію об’єктів бухгалтерського обліку; 36

2. Ïðåäìåò ³ îá’ºêòè, åòàïè òà ìåòîä áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó

склад господарських засобів підприємства; склад джерел утворення господарських засобів підприємства; характеристику господарських процесів та їх резуль: тати; класифікацію видів господарської діяльності підпри: ємства; класифікацію господарських засобів за різними ознака: ми; класифікацію джерел утворення власних засобів; класифікацію джерел утворення залучених засобів; етапи процесу бухгалтерського обліку; сутність методу бухгалтерського обліку та його еле: ментів. Ви зможете: визначати зміни об’єктів бухгалтерського обліку внаслідок здійснення господарських операцій; вирізняти види діяльності підприємства; давати оцінку об’єктів бухгалтерського обліку за різни: ми ознаками класифікацій; характеризувати етапи бухгалтерського обліку з точки зору методологічних прийомів та способів, що виокри: стовуються для опрацювання інформації.

2.1. Ïðåäìåò ³ îá’ºêòè áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó Робота бухгалтерської служби будь:якого суб’єкта госпо: дарювання спрямована на облік фактів його господарської діяльності, тобто господарських операцій (фактів здійснення дій або виникнення події) з метою надання користувачам фінансової або іншої інформації, головним чином у грошових вимірниках. Залежно від того, на що спрямована діяльність людини, визначається предмет такої діяльності. Тому, як вже 37


зазначалось, в порівняльній характеристиці видів господарсь: кого обліку, предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємств з фінансової точки зору, тобто не сама господарська діяльність та її окремі господарські операції у фізичному розумінні, а вартісна оцінка змін структури та розмірів господарських засобів, прибутку, статутного капіталу, заборгованості тощо в результаті господарської операції. Виходячи з того, що господарська діяльність включає процеси постачання, виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) та їх реалізації, розглянемо наслідки здійснення деяких типових господарських операцій для підприємства. Наприклад, постачання сировини предбачає рух таких активів як матеріальні ресурси (вони збільшуються внаслідок отримання їх підприємством) та грошових коштів (вони зменшуються внаслідок здійснення оплати підприємством); виробництво продукції (виконання робіт, на дання послуг) супроводжується зменшенням матеріальних ре: сурсів на складі підприємства внаслідок їх передачі та вико: ристання у виробничих (виконавчих) підрозділах та накопи: ченням запасів незавершеного виробництва (вартості негото: вих робіт та послуг); реалізація продукції може характеризу: ватися: в умовах передплати збільшенням грошових коштів на розрахунковому рахунку після отримання авансу та ви: никненням зобов’язань перед замовником з відвантаження продукції; в умовах післяоплати — появою дебіторської за: боргованості за відвантажену продукцію та зменшення за: пасів такої продукції. Таким чином, під предметом бухгалтерського обліку слід розуміти інформацію про господарські процеси (постачаня, виробництво, збут) та господарські операції, яка стосується складу та руху об’єктів обліку. Під господарською операцією розуміють дію або подію, яка спричинює зміни в структурі активів та зобов’язань, влас ному капіталі підприємства (ст.1 Закону №996). 38


Активи (господарські засоби) — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (ст.1 Закону України №966). Активи, які є об’єктом права, складають майно підприємства (капітал в обо: роті). Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди (основні фонди та оборотні кошти), а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (Господарський кодекс України). Воно може створюватися за рахунок власних та залучених господарських засобів. В результаті залучення господарських засобів утворюються зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (ст. 1 Закону України №966). Власний капітал — частина активів підприємства, що за: лишається після вирахування його зобов’язань, тобто частина майна, що створена за рахунок власних господарських засобів (П(С)БО 2 “Баланс”). Економічна вигода — потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (ст. 1 Закону України №966). Складові предмету діяльності людини називають об’єкта ми. Серед них необхідно вирізняти об’єкти, що забезпечують та складають господарську діяльність підприємства (табл.2.1). До об’єктів, що забезпечують господарську діяльність підприємства, відносяться його господарські засоби (табл. 2.2), а також джерела їх утворення (табл.2.3).

39


Таблиця 2.1 Об’єкти бухгалтерського обліку Îá’ºêòè, ùî çàáåçïå÷óþòü Îá’ºêòè, ùî ñòàíîâëÿòü ãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü ãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâà ï³äïðèºìñòâà Ãîñïîäàð- Äæåðåëà óòâîðåíÃîñïîäàðñüê³ ïðîöåñè: Ðåçóëüòàòè ñüê³ çàñîáè: íÿ ãîñïîäàðñüêèõ ïðèäáàííÿ àáî ïîñòà÷àííÿ, ãîñïîäàðñüâèðîáíèöòâî òà ðåàë³çàö³ÿ êèõ ïðîöåçàñîá³â: - íåîáîðîòí³ äæåðåëà âëàñíèõ â óìîâàõ çâè÷àéíî¿ ä³ÿñ³â: çàñîá³â – âëàñíèé ëüíîñò³: Åêîíîì³ÿ îñíîâíî¿, ³íøî¿ îïåðàö³éíî¿, êàï³òàë - îáîðîòí³ äæåðåëà çàëó÷åíèõ ô³íàíñîâî¿, ³íâåñòèö³éíî¿ Ïåðåâèòðàòè çàñîá³â – çîâíàñë³äîê âèíèêíåííÿ Ïðèáóòîê áîâ’ÿçàííÿ (ë³êâ³äàö³¿ íàñë³äê³â) Çáèòîê íàäçâè÷àéíèõ ïîä³é

Таблиця 2.2 Склад господарських засобів підприємства як об’єктів, що забезпечують його господарську діяльність

Ãîñïîäàðñüê³ çàñîáè

Íåîáîðîòí³ çàñîáè – ðåñóðñè ï³äïðèºìñòâà, òåðì³í âèêîðèñòàííÿ, êîíòðîëþâàííÿ àáî çíàõîäæåííÿ â åêñïëóàòàö³¿ ïåðåâèùóº ð³ê (îäèí îïåðàö³éíèé öèêë, ÿêùî â³í äîâøèé çà ð³ê): îñíîâí³ çàñîáè, íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè, êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿, äîâãîñòðîêîâà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü òîùî

40

Îïåðàö³éíèé öèêë – ïðîì³æîê ÷àñó ì³æ ïðèäáàííÿì çàïàñ³â äëÿ âèðîáíèöòâà ïðîäóêö³¿ (ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â, íàäàííÿ ïîñëóã, âèêîíàííÿ ðîá³ò) òà îòðèìàííÿì êîøò³â â³ä ðåàë³çàö³¿ âèðîáëåíî¿ ç íèõ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ³ ïîñëóã ðîá³ò) Îáîðîòí³ çàñîáè – ðåñóðñè ï³äïðèºìñòâà, òåðì³í âèêîðèñòàííÿ, êîíòðîëþâàííÿ àáî çíàõîäæåííÿ â åêñïëóàòàö³¿ ìåíøå ðîêó (îäíîãî îïåðàö³éíîãî öèêëó, ÿêùî â³í ìåíøå ðîêó): ñèðîâèíà, ìàòåð³àëè, íàï³âôàáðèêàòè, êîìïëåêòóþ÷³, çàï÷àñòèíè, îáîðîòíà òàðà, ïàëèâî, íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî òà ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ òîùî. Äî îáîðîòíèõ çàñîá³â òàêîæ â³äíîñÿòüñÿ ãðîøîâ³ êîøòè òà êîøòè â ðîçðàõóíêàõ. Ãðîøîâ³ êîøòè – ãîò³âêîâ³ êîøòè â êàñ³ ï³äïðèºìñòâà, áåçãîò³âêîâ³ êîøòè íà ðàõóíêàõ ó áàíêàõ òà äåïîçèòè äî çàïèòàííÿ, à òàêîæ ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿, ³íø³ ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè. Êîøòè â ðîçðàõóíêàõ – äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè, çà âèäàíèìè àâàíñàìè (çà ñóìè, ùî º ïåðåäïëàòîþ), îòðèìàíèìè âåêñåëÿìè, à òàêîæ çà ï³äçâ³òí³ ñóìè


Таблиця 2.3 Склад джерел утворення господарських засобів підприємства як об’єктів, що забезпечують його господарську діяльність Êðåäèòè áàíê³â – ñóìè êîðîòêî- òà äîâãîñòðîêîâèõ êðåäèò³â áàíê³â íà ð³çí³ ö³ë³, íà ïåâíèé ñòðîê òà çà ïåâíó ïëàòó (êðåäèòíèé â³äñîòîê) Çàëó÷åí³ êîøòè – ñóìè, ÿê³ îòðèìàí³ â áîðã â³ä þðèäè÷íèõ àáî ô³çè÷íèõ îñ³á íà ð³çí³ ö³ë³ Çîáîâ’ÿçàííÿ çà ðîçðàõóíêè òà ³íøà êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü – ñóìè çàáîðãîâàíîñò³ ïîñòà÷àëüíèêàì òîâàð³â, ðîá³ò òà ïîñëóã, ðîá³òíèêàì ïî îïëàò³ ïðàö³, áþäæåòó çà ïîäàòêàìè (çáîðàìè), îðãàíàì ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ çà âíåñêàìè Çàáåçïå÷åííÿ ìàéáóòí³õ âèòðàò ³ ïëàòåæ³â – íàðàõîâàí³ ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ ñóìè ìàéáóòí³õ âèòðàò òà ïëàòåæ³â (íà îïëàòó ìàéáóòí³õ â³äïóñòîê, ãàðàíò³éíèõ çîáîâ'ÿçàíü òîùî), âåëè÷èíà ÿêèõ íà äàòó ñêëàäàííÿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ ìîæå áóòè âèçíà÷åíà ò³ëüêè øëÿõîì ïîïåðåäí³õ îö³íîê; çîáîâ'ÿçàííÿ ç íåâèçíà÷åíèìè ñóìîþ àáî ÷àñîì ïîãàøåííÿ íà äàòó ñêëàäàííÿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ Äîõîäè ìàéáóòí³õ ïåðèîä³â – äîõîäè, îòðèìàí³ ïðîòÿãîì ïîòî÷íîãî àáî ïîïåðåäí³õ çâ³òíèõ ïåð³îä³â, ÿê³ íàëåæàòü äî íàñòóïíèõ çâ³òíèõ ïåð³îä³â

Äæåðåëà óòâîðåííÿ çàëó÷åíèõ ãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â – çîáîâ’ÿçàííÿ

Äæåðåëà óòâîðåííÿ âëàñíèõ ãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â –– âëàñíèé êàï³òàë

Äæåðåëà óòâîðåííÿ ãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â Ñòàòóòíèé êàï³òàë ï³äïðèºìñòâà – çàô³êñîâàíà â óñòàíîâ÷èõ äîêóìåíòàõ àáî ôàêòè÷íà çàãàëüíà âàðò³ñòü àêòèâ³â, ÿê³ º âíåñêîì âëàñíèê³â (ó÷àñíèê³â) äëÿ çàáåçïå÷åííÿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà Ïàéîâèé êàï³òàë – ïåðåäáà÷åíà óñòàíîâ÷èìè äîêóìåíòàìè çàãàëüíà âàðò³ñòü àêòèâ³â, ÿê³ º ïàéîâèìè âíåñêàìè ÷ëåí³â ñï³ëîê òà ³íøèõ ï³äïðèºìñòâ (êîëåêòèâíèõ, êðåäèòíèõ ñï³ëîê òîùî) Äîäàòêîâèé êàï³òàë – ó àêö³îíåðíèõ òîâàðèñòâ ñóìà, íà ÿêó âàðò³ñòü ðåàë³çàö³¿ âèïóùåíèõ àêö³é ïåðåâèùóº ¿õíþ íîì³íàëüíó âàðò³ñòü, – åì³ñ³éíèé äîõ³ä, ó ³íøèõ ï³äïðèºìñòâ – ñóìà äîîö³íêè íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â, âàðò³ñòü íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â, áåçêîøòîâíî îòðèìàíèõ â³ä ³íøèõ þðèäè÷íèõ àáî ô³çè÷íèõ îñ³á òîùî, à òàêîæ âàðò³ñòü àêòèâ³â, ÿê³ âêëàäåíî çàñíîâíèêàìè ïîíàä ñòàòóòíèé êàï³òàë ï³äïðèºìñòâà Ðåçåðâíèé êàï³òàë – ñóìà ðåçåðâ³â, ñòâîðåíèõ â³äïîâ³äíî äî çàêîíîäàâñòâà àáî óñòàíîâ÷èõ äîêóìåíò³â, çà ðàõóíîê íåðîçïîä³ëåíîãî ïðèáóòêó ï³äïðèºìñòâà Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê – ñóìà ïåðåâèùåííÿ äîõîä³â íàä âèòðàòàìè ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà ç âèðàõóâàííÿì âñ³õ ïîäàòê³â òà îáîâ’ÿçêîâèõ ïëàòåæ³â, à òàêîæ çáèòê³â îòðèìàíèõ ó ìèíóëèõ çâ³òíèõ ïåð³îäàõ Ö³ëüîâå ô³íàíñóâàííÿ – ñóìè êîøò³â, ùî îòðèìàí³ ç áþäæåòó òà ³íøèõ äæåðåë íà ïåâí³ ïðîåêòè (ðîáîòè)

41


Господарські засоби — це ресурси підприємства, без наяв: ності яких не можлива його господарська діяльність: основні засоби, сировина та матеріали, технології, грошові кошти та інші засоби платежу, тощо. Джерела утворення господарських засобів показують, яка частина активів створена та знаходиться в обороті за раху: нок власних коштів, тобто є власним капіталом, а яка — за ра: хунок залучених коштів, тобто є залученим капіталом або зо: бов’язанями. Стосовно залученого капіталу або зобов’язань треба сказати, що їх наявність свідчить про тимчасове викори: стання підприємством в обігу залучених (невласних) засобів або засобів, за рахунок яких будуть погашені зобов’язання у майбутньому. Серед джерел утворення власних та залучених госпо: дарських засобів слід виокремити такі складові: цільове фінан суванн та забезпечення майбутніх витрат і платежів. Вказані джерела визначені П(С)БО відповідно як вланий капітал та зобов’язання, але з теоретичної точки зору така їх характерис: тика не є однозначною. Так, фінансування як суми коштів, що надійшли підприємству з бюджету та інших джерел на певні проекти (роботи), стають джерелом утворення власних госпо: дарських засобів підприємства тільки за умов цільового їх ви: користання. Забезпечення майбутніх витрат і платежів, навпа: ки створюються на підприємстві за рахунок власних джерел, але для погашення зобов’язань у майбутньому, тому такий об’єкт обліку відносять до джерел залучених засобів — зо: бов’язань. В той же час у майбутньому може не статися пога: шення зобов’язань і тоді такі джерела знов можуть стати дже: релами власних засобів. До об’єктів, що складають господарську діяльність підприємства, відносяться господарські процеси та резуль тати від їх здійснення (табл.2.4).

42


Таблиця 2.4 Господарські процеси та їх результати як об’єкти, що складають господарську діяльність підприємства

Ãîñïîäàðñüê³ ïðîöåñè òà ¿õ ðåçóëüòàòè

Ïðèäáàííÿ (ïîñòà÷àííÿ, çàãîò³âëÿ) – êóï³âëÿ ãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â, ÿê³ íåîáõ³äí³ äëÿ Åêîíîì³ÿ ãîñïîäàðñüêèõ çàäîâîëåííÿ ãîñïîäàðñüêèõ ïîòðåá (òîâàð³â çàñîá³â (ãðîøîâèõ êîøò³â, äëÿ ðåàë³çàö³¿ ó òîðã³âåëüíèõ ï³äïðèºìñòâ), ùî çàñîá³â òà ïðåäìåò³â ïðàìîæå ñóïðîâîäæóâàòèñÿ îòðèìàííÿì åêîíîì³¿ ö³) – ñóìà ïåðåâèùåííÿ àáî ïåðåâèòðàò êîøò³â, çà ðàõóíîê ÿêèõ ïëàíîâèìè ôàêòè÷íèõ áóëè ïðèäáàí³ ãîñïîäàðñüê³ çàñîáè îáñÿã³â âèêîðèñòàíèõ Âèðîáíèöòâî – âèãîòîâëåííÿ ïðîäóêö³¿, íàãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â äàííÿ ïîñëóã òà âèêîíàííÿ ðîá³ò øëÿõîì âèêîÏåðåâèòðàòè ãîñïîäàððèñòàííÿ ãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â ç îòðèìàííÿì ñüêèõ çàñîá³â – ñóìà ¿õ åêîíîì³¿ àáî ïåðåâèòðàò ïåðåâèùåííÿ ôàêòè÷íèÐåàë³çàö³ÿ (çáóò) – ïåðåäà÷à ïðàâà âëàñíîñò³ ìè ïëàíîâèõ îáñÿã³â íà âèðîáëåíó ïðîäóêö³þ, òîâàð, íàäàíó ïî- âèêîðèñòàíèõ ãîñïîäàðñëóãó, âèêîíàíó ðîáîòó øëÿõîì îáì³íó ¿õ íà ñüêèõ çàñîá³â ³íø³ àêòèâè, ó ò.÷. ãðîøîâ³ êîøòè, òà îòðèìàííÿ ô³íàíñîâîãî ðåçóëüòàòó – ïðèáóòêó àáî çáèòêó Ïðèáóòîê – ñóìà ïåðåâèùåííÿ äîõîäàìè âèòðàò ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà; ÷àñòèíà ãîñïîäàðñüêèõ çàñîáè, ùî ç’ÿâèëèñÿ ÿê ðåçóëüòàò ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà. Çáèòîê – ñóìà ïåðåâèùåííÿ âèòðàòàìè äîõîä³â ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà; âèëó÷åí³ ç îá³ãó ãîñïîäàðñüê³ çàñîáè

Процеси придбання, виробництва та реалізації відбува: ються за умов використання господарських засобів. Результа: том такого використаня може бути економія, перевитрати або відсутність як економії, так і перевитрат. Процес реалізації як кінцевий у господарській діяльності підприємства характеризується отриманням доданої вартості, у т.ч. прибутків або збитку, які є фінансовими результатами. Наявність прибутку та збитку супроводжується відповідно збільшенням та зменшенням фінансових коштів підпри: ємства. Розглянуті господарчі процеси та їх результати спос: терігаються в умовах ведення звичайної діяльності та внаслідок виникнення надзвичайних подій (рис.2.1). 43


Ãîñïîäàðñüêà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâà Çâè÷àéíà ä³ÿëüí³ñòü – îñíîâíà ä³ÿëüí³ñòü, à òàêîæ îïåðàö³¿, ùî ¿¿ çàáåçïå÷óþòü àáî âèíèêàþòü âíàñë³äîê ¿¿ ïðîâåäåííÿ. Îïåðàö³éíà – îñíîâíà òà ³íø³ âèäè ä³ÿëüíîñò³, ÿê³ íå º ³íâåñòèö³éíîþ ÷è ô³íàíñîâîþ

Íàäçâè÷àéí³ ïîä³¿ – ä³ÿ àáî îïåðàö³ÿ, ÿêà â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä îïåðàö³é çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³, òà íå î÷³êóºòüñÿ, ùî âîíà ïîâòîðþâàòèìåòüñÿ ïåð³îäè÷íî àáî â êîæíîìó íàñòóïíîìó çâ³òíîìó ïåð³îä³

Îñíîâíà – ä³ÿëüí³ñòü, ÿêà, ïîâ'ÿçàíà ç âèðîáíèöòâîì àáî ðåàë³çàö³ºþ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã), ùî º ãîëîâíîþ ìåòîþ ñòâîðåííÿ ï³äïðèºìñòâà ³ çàáåçïå÷óº îñíîâíó ÷àñòêó éîãî äîõîäó ²íøà îïåðàö³éíà – ðåàë³çàö³ÿ ³íîçåìíî¿ âàëþòè òà ³íøèõ îáîðîòíèõ àêòèâ³â, îïåðàö³éíà îðåíäà àêòèâ³â, îòðèìàííÿ àáî ïîíåñåííÿ âòðàò â³ä îïåðàö³éíî¿ êóðñîâî¿ ð³çíèö³ òîùî ²íøà çâè÷àéíà ä³ÿëüí³ñòü ²íâåñòèö³éíà ä³ÿëüí³ñòü – ïðèäáàííÿ ³ ðåàë³çàö³ÿ òèõ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â òà ô³íàíñîâèõ ³íâåñòèö³é, ÿê³ íå º ñêëàäîâîþ ÷àñòèíîþ åêâ³âàëåíò³â ãðîøîâèõ êîøò³â Ô³íàíñîâà ä³ÿëüí³ñòü – ä³ÿëüí³ñòü, ÿêà ïðèçâîäèòü äî çì³í ðîçì³ðó ³ ñêëàäó âëàñíîãî òà ïîçèêîâîãî êàï³òàëó

Рис.2.1. Види діяльності підприємства як об’єкти бухгалтерського обліку

У законодавчому полі ведення обліку в Україні види зви: чайної діяльності разом з надзвичайними подіями виступають також об’єктами бухгалтерського обліку, що регламентується Національними положеннями (стандартами) обліку — П(С)БО.

44


2.2. Ãîñïîäàðñüê³ çàñîáè òà ¿õ êëàñèô³êàö³ÿ З позицій бухгалтерського обліку господарські засоби підприємства класифікуються за такими ознаками: формами функціонування; характером участі в господарському процесі; ступенем ліквідності. За формами функціонування серед господарських за: собів вирізняють матеріальні, нематеріальні та фінансові засоби. Матеріальні засоби характеризуються речовою або ма: теріальною формою. Їх класифікація наведена в табл. 2.5. Нематеріальні засоби — немонетарні ресурси, які не ма: ють матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утри: муються підприємством з метою використання протягом більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністра: тивних цілях чи надання в оренду іншим особам. Нема: теріальні активи з метою обліку поліляються на певні види: права користування природними ресурсами; права користування майном; права на знаки для товарів і послуг; права на об’єкти промислової власності; авторські і суміжні з ними права, інші нематеріальні ак тиви. Фінансові засоби формують з грошових коштів, у т.ч. гро: шових коштів у дорозі та на рахунках (у касі) підприємства як в іноземній, так й в національній валюті, грошових доку: ментів, цінних паперів, фінансових вкладень в інші підприємства — фінансових інвестиції. За характером участі в господарському процесі засоби розрізняться як оборотні та необоротні. Оборотні засоби — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші засоби, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 45


Таблиця 2.5

Ìàòåð³àëüí³ àêòèâè

Класифікація матеріальних активів Îñíîâí³ çàñîáè – ìàòåð³àëüí³ ðåñóðñè, ÿê³ ï³äïðèºìñòâî óòðèìóº ç ìåòîþ âèêîðèñòàííÿ ¿õ ó ïðîöåñ³ âèðîáíèöòâà àáî ïîñòà÷àííÿ òîâàð³â, íàäàííÿ ïîñëóã, çäàâàííÿ â îðåíäó ³íøèì îñîáàì àáî äëÿ çä³éñíåííÿ àäì³í³ñòðàòèâíèõ ³ ñîö³àëüíî-êóëüòóðíèõ ôóíêö³é, î÷³êóâàíèé ñòðîê êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ (åêñïëóàòàö³¿) ÿêèõ á³ëüøå îäíîãî ðîêó (àáî îïåðàö³éíîãî öèêëó, ÿêùî â³í äîâøèé çà ð³ê). Îñíîâí³ çàñîáè ïîä³ëÿþòüñÿ íà: çåìåëüí³ ä³ëÿíêè, êàï³òàëüí³ âèòðàòè íà ïîë³ïøåííÿ çåìåëü, áóäèíêè, ñïîðóäè òà ïåðåäàâàëüí³ ïðèñòðî¿, ìàøèíè òà îáëàäíàííÿ, òðàíñïîðòí³ çàñîáè, ³íñòðóìåíòè, ïðèëàäè, ³íâåíòàð (ìåáë³), ðîáî÷à ³ ïðîäóêòèâíà õóäîáà, áàãàòîð³÷í³ íàñàäæåííÿ ²íø³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ çàñîáè – á³áë³îòå÷í³ ôîíäè, ìàëîö³íí³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ àêòèâè, òèì÷àñîâ³ (íåòèòóëüí³) ñïîðóäè, ïðèðîäí³ ðåñóðñè, ³íâåíòàðíà òàðà, ïðåäìåòè ïðîêàòó òîùî Íåçàâåðøåíå áóä³âíèöòâî – íåäîáóäîâàí³ äëÿ âëàñíèõ ïîòðåá àáî íå ââåäåí³ â åêñïëóàòàö³þ ïðèäáàí³ îñíîâí³ çàñîáè Âèðîáíè÷³ çàïàñè – ìàòåð³àëüí³ ðåñóðñè, ÿê³ óòðèìóþòüñÿ äëÿ ñïîæèâàííÿ ï³ä ÷àñ âèðîáíèöòâà ïðîäóêö³¿, âèêîíàííÿ ðîá³ò òà íàäàííÿ ïîñëóã, à òàêîæ óïðàâë³ííÿ ï³äïðèºìñòâîì â õîä³ íîðìàëüíîãî îïåðàö³éíîãî öèêëó (ñèðîâèíà, ìàòåð³àëè, ïîêóïí³ íàï³âôàáðèêàòè, áóä³âåëüí³ ìàòåð³àëè, òàðà, ïàëèâî, çàïàñí³ ÷àñòèíè, ìàëîö³íí³ øâèäêîçíîøóâàëüí³ ïðåäìåòè (ñïåöîäÿã, ³íñòðóìåíò òîùî) íà ñêëàä³ ³ ó âèðîáíèöòâ³) Íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî – íàï³âôàáðèêàòè òà âèðîáè ó âèðîáíèöòâ³, ùî íå ïðîéøëè âñ³º¿ òåõíîëîã³÷íî¿ îáðîáêè òà ïåðåáóâàþòü ó ïðîöåñ³ âèðîáíèöòâà ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî ïðîäàæó ïðîäóêòó âèðîáíèöòâà; Òîâàðè – ìàòåð³àëüí³ ðåñóðñè, ùî óòðèìóþòüñÿ äëÿ ïîäàëüøîãî ïðîäàæó çà óìîâ çâè÷àéíî¿ ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ – çàïàñè âèðîá³â íà ñêëàä³, îáðîáêà ÿêèõ çàê³í÷åíà òà ÿê³ ïðîéøëè âèïðîáóâàííÿ, ïðèéìàííÿ, óêîìïëåêòîâàí³ çã³äíî ç óìîâàìè äîãîâîð³â ³ç çàìîâíèêàìè ³ â³äïîâ³äàþòü òåõí³÷íèì óìîâàì òà ñòàíäàðòàì

протягом дванадцяти місяців з дати складання фінансової звітності. Еквіваленти грошових коштів — короткострокові (по: точні) високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвер: туються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Поточні фінансові інвестиції — інвестиції на строк, який не перевищує одного року і які можуть бути вільно ре: 46


алізовані в будь:який момент (крім еквівалентів грошових коштів) — банківські депозити, цінні папери (облігації, акції, векселі тощо). Оборотні засоби поділяються на грошові, або фінансові, та негрошові, або матеріальні. На рис. 2.2 представлено кла: сифікацію оборотних засобів за названими видами. Ãðîøîâ³ êîøòè â êàñ³ òà íà ðàõóíêàõ ó áàíêàõ, êð³ì çàáëîêîâàíèõ

²íø³ âèäè ãðîøîâèõ êîøò³â, ó ò.÷. ãðîø³ â äîðîç³, ãðîøîâ³ äîêóìåíòè

Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ òà åêâ³âàëåíòè ãðîøîâèõ êîøò³â

Ãðîøîâ³ çàñîáè – ô³íàíñîâ³

Ïîòî÷íà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü

Îáîðîòí³ çàñîáè Íåãðîøîâ³ çàñîáè – ìàòåð³àëüí³ Âèòðàòè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â

Ìàòåð³àëüí³ çàïàñè Âèðîá- Íåçàâåðíè÷³ øåíå âèçàïàñè ðîáíèöòâî

Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ

Àâàíñè âèäàí³, ó .ò.÷. ãðîø³ âèäàí³ ï³ä çâ³ò ï³äçâ³òíèì îñîáàì

Òîâàðè äëÿ ïðîäàæó

Òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè, ïðîäóêö³ÿ, ÿê³ â³äâàíòàæåí³, àëå íå ñïëà÷åí³

Рис. 2.2. Класифікація оборотних засобів

Витрати майбутніх періодів — витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але нале: жать до наступних звітних періодів — аванс орендної плати, оплата передплати спеціальної літератури, витрати на ос: воєння виробів тощо. Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторсь: кої заборгованості, яка виникає в ході нормального опе: раційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати складання фінансової звітності. Особливостю дебіторської заборгованості є те, що її неможливо чітко відне: сти до грошових або до негрошових оборотних активів. Так, 47


видані під звіт працівникам підприємства гроші визначають дебіторську заборгованість як грошовий актив, а заборго: ваність за відвантажену продукцію — як негрошовий. Необоротні засоби, на відміну від оборотних, багаторазо: во беруть участь у господарському процесі, тому переносять свою вартість на вартість продукції (послуг, робіт) частинами, зокрема основні засоби та нематеріальні активи шляхом амор: тизації. Крім того, вони утримуються підприємством більше одного року (одного операційного циклу, якщо він довший за рік), тому їх ще називають довгостроковими (рис.2.3).

Îñíîâí³ çàñîáè

²íø³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ çàñîáè

Êàï³òàëüíå áóä³âíèöòâî îñíîâíèõ çàñîá³â

Ïðèäáàí³ (âèãîòîâëåí³), àëå íå ââåäåí³ â åêñïëóàòàö³þ îñíîâí³ çàñîáè òà ³íø³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ çàñîá Êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿ – ñóêóïí³ñòü âèòðàò íà â³äòâîðåííÿ ³ ïîë³ïøåííÿ ÿê³ñíîãî ñòàíó îñíîâíèõ çàñîá³â òà ³íøèõ íåîáîðîòíèõ ìàòåð³àëüíèõ çàñîá³â

Ìàòåð³àëüí³ íåîáîðîòí³ çàñîáè Íåîáîðîòí³ (äîâãîñòðîêîâ³) çàñîáè Ô³íàíñîâ³ íåîáîðîòí³ çàñîáè Çàáîðãîâàí³ñòü çà ìàéíî, ïåðåäàíå ó ô³íàíñîâó îðåíäó

Äîâãîñòðîêîâ³ âåêñåë³ îäåðæàí³ òà ³íøà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü

Äîâãîñòðîêîâà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü – çàáîðãîâàí³ñòü ô³çè÷íèõ òà þðèäè÷íèõ îñ³á, ÿêà íå âèíèêàº â õîä³ íîðìàëüíîãî îïåðàö³éíîãî öèêëó òà áóäå ïîãàøåíà ï³ñëÿ äâàíàäöÿòè ì³ñÿö³â ç äàòè ñêëàäàííÿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³

Íåìàòåð³àëüí³ çàñîáè, ó ò.÷. êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿ â íèõ

Äîâãîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ – ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ íà ïåð³îä á³ëüøå ðîêó, à òàêîæ óñ³ ³íâåñòèö³¿, ÿê³ íå ìîæóòü áóòè â³ëüíî ðåàë³çîâàí³ â áóäü-ÿêèé ìîìåíò

Рис.2.3. Класифікація необоротних засобів

48


За ступенем ліквідності господарські засоби поділяються на високоліквідні (абсолютно ліквідні), ліквідні та неліквідні (малоліквідні). Ліквідність показує можливість перетворення (конвертування) засобів у грошову форму. Високоліквідні засоби підприємства — це кошти в касі та на рахунках, які відкриті в НБУ та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти, зокрема цінні папери (рис.2.4).

Âèñîêîë³êâ³äí³ çàñîáè Ãðîøîâ³ êîøòè â íàö³îíàëüí³é òà ³íîçåìí³é âàëþò³ Åêâ³âàëåíòè ãðîøîâèõ êîøò³â Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ – ö³íí³ ïàïåðè Рис.2.4. Класифікація високоліквідних засобів

До ліквідних засобів належать: високоліквідні поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість (крім без: надійної), матеріальні запаси (виробничі запаси, незавершене виробництво, запаси готової продукції та товарів, що плану: ються реалізуватися (рис.2.5).

Ë³êâ³äí³ çàñîáè Íåâèñîêîë³êâ³äí³ ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü (êð³ì áåçíàä³éíî¿) Ìàòåð³àëüíî-âèðîáíè÷³ çàïàñè Рис.2.5 Класифікація ліквідних засобів

Безнадійною дебіторську заборгованість називають по: точну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк по зовної давності — 3 роки. 49


Засоби неліквідні (малоліквідні) — це засоби, що повністю можуть бути проконвертовані в готівкові чи без: готівкові кошти тільки по закінченю значного періоду їх кон: тролю підприємством (рис.2.6). Çàñîáè íåë³êâ³äí³ Îñíîâí³ çàñîáè òà ³íø³ íåîáîðîòí³ çàñîáè Íåìàòåð³àëüí³ çàñîáè Äîâãîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿ Áåçíàä³éíà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü Âèòðàòè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â

Ïåð³îä êîíòðîëþ (åêñïëóàòàö³¿, óòðèìàííÿ, âèêîðèñòàííÿ) Á³ëüøå îäíîãî ðîêó Á³ëüøå îäíîãî îïåðàö³éíîãî öèêëó Á³ëüøå îäíîãî çâ³òíîãî ïåð³îäó (ì³ñÿöÿ, êâàðòàëó)

Рис.2.6. Класифікація неліквідних засобів

Проміжне місце між ліквідними та неліквідними активами займають витрати майбутніх періодів. За нормальних умов ро: боти підприємства це неліквідні засоби. Але, наприклад, коли підприємство відмовлюється від оренди приміщення у майбут: ньому в рамках договірних відносин, відповідні витрати май: бутніх періодів — аванс орендної плати — повертається підпри: ємству у вигляді грошей за досить незначний період часу.

2.3. Äæåðåëà óòâîðåííÿ ãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â òà ¿õ êëàñèô³êàö³ÿ Активи (господарські засоби) як об’єкти права складають майно підприємства. Майно ще можна визначити як капітал в обороті. Капіталом у загальному розумінні називають су: купність цінностей, що створені в процесі виробництва та при: значені для споживання в новому виробництві. Структура майна за видами капіталів показує, яка частина активів створена та знаходиться в обороті за рахунок власно го капіталу, а яка — за рахунок залученого капіталу (зо бов’язань). 50


В результаті залучення господарських засобів утворюють: ся зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди (ст.1 Закону України №966). Якщо з активів підприємства вирахувати його зобов’язан: ня залишиться частина майна, що створена за рахунок власних господарських засобів, яка називаєтся власним капіталом. Власний та залучений капітали в теорії бухобліку назива: ють джерелами утворення господарських засобів та показу: ють, від кого і на які цілі були отримані ті або інші активи. Так, власний капітал стає джерелом власних засобів, а залучений капітал — джерелом залучених засобів.Тому склад джерел ут: ворення господарських засобів підприємства, що подано в табл. 2.3, логічно ще називати класифікацією господарських засобів підприємства за джерелами утворення і цільовим при: значеням. До власного капіталу включають статутний та пайовий, додатковий та резервний капітали, нерозподілений прибуток та цільове фінансування (табл. 2.3). У теорії бухгалтерського обліку існує певна загальна кла: сифікація зобов’язань, яку подано на рис.2.7. Відповідно до П(С)БО №11 “Зобов’язання” вони поділя: ються на: поточні зобов’язання; забезпечення; непередбачені зобов’язання; довгострокові зобов’язання; доходи майбутніх періодів. Поточні зобов’язання включають: короткострокові кредити банків; поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язан: нями; короткострокові векселі видані; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; 51


поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страху: вання, за розрахунками з оплати праці, за розрахунка: ми з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розра: хунків; інші поточні зобов’язання. Çîáîâ'ÿçàííÿ ï³äïðèºìñòâà Ìîíåòàðí³ çîáîâ'ÿçàííÿ â³äîáðàæàþòü ñóìó ãðîøîâèõ êîøò³â, ùî ï³äëÿãàº ñïëàò³ êðåäèòîðàì Ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ – áîðãè, ñòðîê ïîãàøåííÿ ÿêèõ íå ïåðåâèùóº îïåðàö³éíèé ïåð³îä àáî ð³ê ç äàòè ñêëàäàííÿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ Êîðîòêîñòðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ çàäîâîëüíÿþòüñÿ çà äîïîìîãîþ âèêîðèñòàííÿ ïîòî÷íèõ àêòèâ³â àáî ñòâîðåííÿ ³íøèõ êîðîòêîñòðîêîâèõ çîáîâ'ÿçàíü

Íåìîíåòàðí³ çîáîâ'ÿçàííÿ â³äîáðàæàþòü âàðò³ñòü òîâàð³â (ðîá³ò, ïîñëóã), ÿê³ òðåáà ïîñòàâèòè (âèêîíàòè, íàäàòè) Ìàéáóòí³ çîáîâ'ÿçàííÿ – âèçíàí³ ï³äïðèºìñòâîì ÿê áîðãè, ìàéáóòí³ âèïëàòè çà óìîâ ïîñò³éíîãî ¿õ õàðàêòåðó, àëå ä³éñíèìè áîðãàìè âîíè ñòàíóòü ò³ëüêè â ðàç³ îòðèìàíÿ àêòèâ³â òà íàñòàâàííÿ ÷àñó çä³éñíåííÿ âèïëàò Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ – áîðãè, ñòðîê ïîãàøåííÿ ÿêèõ ïåðåâèùóº îïåðàö³éíèé ïåð³îä àáî ð³ê ç äàòè ñêëàäàííÿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³

Ðåàëüí³ çîáîâ'ÿçàííÿ Ôàêòè÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ âèíèêàþòü ÿê äîãîâîðí³ òà ¿õ ñóìà òî÷íî âèçíà÷àºòüñÿ Äîêóìåíòàëüí³ ôàêòè÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ – îáë³êîâóþòüñÿ çà ïåðâèííèìè äîêóìåíòàìè, ùî íàäõîäÿòü íà ï³äïðèºìñòâî

Îö³íî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ – çîáîâ'ÿçàííÿ, ñóìà ÿêèõ íå âèçíà÷åíà íà äàòó ñêëàäàííÿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ (íàðàõîâàí³ â³äïóñêí³)

Óìîâí³ çîáîâ'ÿçàííÿ – ïîòåíö³éí³ çîáîâ'ÿçàííÿ âíàñë³äîê óìîâíîñò³ äåÿêèõ ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é

Íàðàõîâàí³ çîáîâ'ÿçàííÿ – îáë³êîâóþòüñÿ çà ïåðâèííèìè äîêóìåíòàìè, ùî ñòâîðþþòüñÿ íà ï³äïðèºìñòâ³

Рис. 2.7. Види зобов’язань як об’єктів бухгалтерського обліку

52


Майбутні зобов’язання на практиці трапляються у ви: гляді забезпечень, а умовні зобов’язання — непередбачених зо бов’язань. Забезпечення — вид залученого капіталу, що створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, пога: шення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Непередбачені зобов’язання — це: 1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного кон: тролю; 2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для вре: гулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зо: бов’язання не можна достовірно визначити. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне за: безпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію; виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів (контракти, на виконання яких не можна уникнути ви: трат, що перевищують очікувані економічні вигоди від виконання цих контрактів); інші витрати. Непередбачені зобов’язання не входять до складу залуче: ного капіталу, тобто внаслідок своєї умовності вони не є дже: релом господарських засобів. До довгострокових зобов’язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов’язання (зобов’язан: 53


ня, які виникають внаслідок здійснення фінансових операцій); інші довгострокові зобов’язання. Довгострокові та поточні зобов’язання, а також майбутні зобов’язання можуть виступати як у монетарній, так і в немо нетарній формі. Враховуючи вищенаведені класифікації власного та залу: ченого капіталів розглянемо схематично загальну кла: сифікацію джерел утворення господарських засобів (рис.2.8). Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ïàéîâèé êàï³òàë

Äæåðåëà âëàñíèõ çàñîá³â

Âëàñíèé êàï³òàë

Äîäàòêîâèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

Ö³ëüîâå ô³íàíñóâàííÿ Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Äæåðåëà çàëó÷åíèõ çàñîá³â

Äîõîäè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â

Çàáåçïå÷åííÿ ìàéáóòí³õ âèòðàò ³ ïëàòåæ³â

²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Êîðîòêîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ áàíêàì Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàíí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ çà ðîçðàõóíêàìè ç áþäæåòîì, ïîçàáþäæåòíèìè ïëàòåæàìè, ç îïëàòè ïðàö³, ç³ ñòðàõóâàííÿ òà ³í. ²íø³ ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Рис.2.8. Загальна класифікація джерел утворення господарських засобів

54


Саме таку класифікацію покладено в основу методу бух: галтерського обліку, що пронизує всі етапи його процесу.

2.4. Åòàïè ïðîöåñó òà åëåìåíòè ìåòîäó áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó Загалом під методом розуміють те, як саме та за допомо: гою чого ця наука вивчає свій предмет та об’єкти. А вчення про методи певної науки називають методологією цієї науки. Серед методів бухгалтерського обліку трапляються як за: гальнонаукові методи, що застосовуються в різних науках, так і спеціфічні, що притамані тільки йому. Для дослідження сутності та властивостей предмета та об’єктів обліку використовуються такі закальнонаукові мето: ди: діалектичний, історичний, системний, метод індукції і де: дукції. У свою чергу, спираясь на економічні категорії та зако: ни економічної теорії на положення філософії, бухгалтерсь: кий облік має свої методи дослідження, які зумовлені сутністю його предмета, вимог, принципів та функцій. Методом бухгалтерського обліку називається система способів або прийомів, за допомогою яких об’єкти обліку відо: бражаються та узагальнюються у грошовій оцінці за еко: номічно однорідними ознаками з метою контролю за виконан: ням статутних вимог, ефективного використання виробничих ресурсів, для забезпечення збереження власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності. При де: тальному вивченні в методі бухгалтерського обліку можна по: бачити його складові — елементи методу. Виділення елементів пов’язано з етапністю облікового процесу. Кожному з чотирьох етапів бухгалтерського обліку відповідає певний елемент його методу: 1 етап — хронологічне та постійне в часі та систематичне за об’єктами обліку спостереження; 55


2 етап — вимірювання об’єктами обліку — господарських засобів та капіталів, господарських процесів та їх результатів — через єдиний грошовий вимірник; 3 етап — реєстрація та класифікація даних про зміни об’єктами обліку з метою їх систематизації за ви: дами; 4 етап — узагальнення інформації з метою складання звітності. Для всіх названих елементів методу властиві свої прийоми або способи, серед яких основними є: документація та інветаризація; оцінка та калькуляція; рахунки та подвійний запис; бухгалтерський баланс і звітність. Методичні прийоми (способи), що використовуються для дослідження об’єктами обліку на всіх етапах облікового про: цесу, становлять систему взаємопов ’заних елементів методу бухгалтерського обліку (рис.2.9). Åòàïè áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ÿê ñêëàäîâ³ éîãî ìåòîäó 1. Ñïîñòåðåæåííÿ 2. Âèì³ðþâàííÿ

3. Ãðóïóâàííÿ òà ñèñòåìàòèçàö³ÿ

4. Óçàãàëüíåííÿ

Ïðèéîìè àáî ñïîñîáè ìåòîäó áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó Äîêóìåí- ²íâåíòàòóâàííÿ ðèçàö³ÿ

Îö³íêà

ÊàëüêóÏîäâ³éíèé Ðàõóíêè Áàëàíñ ëÿö³ÿ çàïèñ

Çâ³òí³ñòü

Рис. 2.9. Система елеменів методу бухобліку

Розглянемо детально кожний елемент методу бухгал: терського обліку. На етапі спостереження за зміною об’єктів обліку викори: стовуються документування та інвентаризація. Спостере: ження включає встановлення факту господарської операції та дає якісну характеристику об’єктів обліку. Воно передбачає документування або відображення господарських операцій у первинних документах, які надають юридичної сили даним бу: 56


хобліку. При розв’язанні конфліктів між господарюючими суб’єктами чи особами в судових органах правильно оформ: лені документи набувають правового значення. На практиці трапляються різні первинні документи, форми, що затверджені Мінфіном, Госкомстатом, іншими відомствами України, а в деяких випадках керівництвом само: го підприємства. Первинні документи накопичуються за вида: ми та звітними періодами, використовуються в роботі бухгал: терії, після чого здаються в архів підприємства або знищують: ся з урахуванням норм діючого законодавства. Незважаючи на документування, для достовірності даних бухгалтерського обліку необхідно їх зіставляти з фактичними даними. Це стає можливим завдяки інвентаризації, під час якої перевіряється фактична наявність матеріальних ціннос: тей, грошових коштів, кредиторської і дебіторської заборго: ваності. Вона або підверджує облікові дані, або виявляє не: обліковані цінності та допущені втрати, нестачі. Провдення інвентаризації потребує нормативно встанов: леної процедури. Вирізняють різні види інвентаризації — за об’єктами обліку, цілями та часом проведення. Також існують ситуації їх обов’язкового проведення, зокрема перед складан: ням річної фінансової звітності. Проведення якісної інвентаризації неможливе без попе: редньо виконанного документування, оскільки її результати залежать від зіставлення інвентаризаційних та облікових да: них про господарські операції у первинних документах. Крім того, зв’язок інвентаризації існує також з іншими приийомами бухгалтерського обліку. Так, результатом проведення інвента: ризації можуть бути, наприклад, встановлення факту знецінення матеріальних цінностей, що потребує визначення уціненої вартості, тобто проведення етапу вимірювання шля: хом оцінки. Вимірювання об’єктів обліку проводиться з метою вста: новлення їх кількісних характеристик, які з’являються (купу: ються, обмінюються тощо) або змінюються (уцінюються, до: оцінюються) під час господарських операцій. Особливістю 57


етапу вимірювання є дотримання принципів єдиного грошо: вого вимірника, обачності, історичної (фактичної) собівар: тості. Способом бухгалтерського обліку на цьому етапі є оцінка, яка передбачає вираження вартості господарських за: собів та джерел їх утворення у грошовому вимірнику. П(С)БО України передбачають різні методи та види оцінки господарських засобів підприємства на дату: придбан: ня, вибуття, складання фінансової звітності, переоцінки. Оцінка вартості господарських засобів може передбачає вста: новлення відповідних видів їх вартості: первісної, переоціне: ної, справедливої, чистої реалізаційної, амортизованої. Стосовно оцінки вартості джерел утворення господарсь: ких засобів підприємства треба зазначити, що вона проводить: ся одночасно з оцінкою вартості самих господарських засобів, оскільки поява засобів або зміна їх вартості безпосередньо впливають на розмір джерел їх утворення. Так, після госпо: дарської операції з отримання банківського кредиту на підприємстві збільшується загальна вартість господарських засобів за рахунок збільшення грошових коштів на рахунку. При цьому таке збільшення майна цілком пов’язано із збільшенням джерел залучених засобів, а саме — кредиторсь: кої заборгованності перед банком. Тому розмір такої креди: торської заборгованності доріювнює сумі отриманих на його рахунок кредитних коштів. Окремим видом оцінки є калькуляція, або оцінка вартості такого об’єкта бухгалтерського обліку, як готова продукція (ро: боти, послуги) у розрахунку на весь обсяг або на окрему її оди: ницю. Калькулювання забезпечує визначення собівартості — суми витрат, пов’язаних із процесами постачання, виробництва та збуту. В процесі постачання визначається собівартість прид: бання (постачання, закупівлі), виробництва — виробнича собі: вартість, збуту — собівартість реалізованої продукції (робіт, по: слуг). В управлінні витратами розрізняють різні методи обліку та калькулювання витрат, що передбачає розробку планових та нормативних калькуляцій, калькуляцій на певні періоди, 58


замовлення або технологічні етапи виробницва, калькуляції з урахуванням всіх витрат підприємства або з виключенням де: яких з них тощо. Калькуляція складається зі статей витрат, склад яких встановлюється кожним підприємством самостійно, виходячи з особливостей виготовленої продукції (виконаних робіт, на: даних послуг), технології виробництва, структури та маштабів підприємства. Кожна стаття має назву та відбражає певний вид витрат підприємства. Після вартісної оцінки змін об’єктів обліку інформація про це реєструється та накопичується шляхом її систематизації. Систематизація облікової інформації має в якості прий: омів бухгалтерського обліку рахунки та подвійний запис. Гос: подарські операції, які відображені в документах, реєструють: ся за допомогою спеціальних таблиць, які називаються рахун ками. Рахунки призначені для группування в поточному обліку інформації про зміни однорідних об’єктів обліку під час господарських операцій. Кількість об’єктів обліку визначає кількість рахунків. Наприклад, рахунок “Основні засоби” в табличній формі може відображати вартість придбаного об: ладнання та вартість проданих споруд протягом звітного періоду, а такод обов’язково вартість усіх основних засобів підприємства на початок та кінець звітного періоду. В Україні існує єдиний План рахунків, за яким працюють усі підприємства. Така уніфікація забезпечує єдність обліко: вих записів на різних підприємствах, спрощує опрацювання державними органами управління статистичної інформації, яка базується на даних бухгалтерського обліку, створює умови для порозуміння між бухгалтерами, оскільки рахунки — це мо: ва спілкування спеціалістів у галузі бухгалтерського обліку. Свої окремі плани рахунків мають бюджетні та банківські установи. Це пояснюється відміностями засобів та процесів, що облікуються в таких установах. Господарські операції реєструються на рахунках подвійним записом — одночасним і взаємопов’язаним відображенням кожної операції у двох рахунках. Необхідність в цьому пояс: 59


нюється тим, що здійснення господарської операції пов’язано з одночасною зміною як мінімум двох об’єктів обліку. Наприклад, у разі придбання сировини — запаси сирови: ни збільшуються, а сума грошей на розрахунковому рахунку зменшується; у разі використання купленої сировини для ви: готовлення продукції — запаси сировини зменшуються, а за: паси незавершенного виробництва зростають. Таким чином, подвійний запис за своєю суттю відображає кругообіг засобів у господарській діяльності підприємств. Крім того, подвійний запис базується на розподілі об’єктів обліку на господарські засоби та джерела їх утворення. Напри: клад, отримання кредиту, як уже зазначалося, супровод: жується одночасним збільшенням грошових коштів на банківському рахунку підприємства та кредиторської заборго: ванності перед банком. У такому випадку бухгалтер, показую: чи появу грошей на рахунку, повинен показати й джерела їх утворення, тобто показати, кому належать ці гроші. Узагальнення даних бухгалтерського обліку робиться за звітний період за допомогою балансу та звітності. Бухгал терський баланс є способом узагальнення господарських за: собів та джерел їх формування на певну дату. Інакше кажучи, бухгалтерський баланс системно представляє майновий стан підприємства в грошовій оцінці на певний момент через порівняння господарських засобів із джерелами їх утворення. Узагальнення облікової інформації в балансі стає можливим завдяки даним про зміни об’єктів обліку, що накопичувалися на рахунках подвійним записом. Але, крім стану об’єктів обліку, для прийняття рішень в уп: равлінні підприємством необхідна інформація про рух основ: них засобів, виробничих запасів, структуру собівартості тощо. З цією метою в бухгалтерському обліку складаються відповідні форми звітності у вигляді таблиць, у яких окремо системати: зуються дані поточного обліку про будь:які об’єкти обліку. Таким чином, усі переличені етапи та прийоми бухгал" терського обліку системно пов’язані між собою та склада" ють його метод. 60


Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ òà ñèòóàö³¿ äëÿ îáãîâîðåííÿ 1. У чому полягає сутність поняття господарська операція? 2. Поясніть різницю між поняттями “ресурс”, “господарский засіб”, “актив” та “майно”? 3. Поясність поняття “власний капітал” та “джерела утворення власних господарських засобів”, а також поняття “залучений капітал”, “джерела залучених господарських засобів” та “залучений капітал”. 4. Яким чином господарчі процеси та їх результати спостеріга: ються в умовах звичайної діяльності підприємства та внаслідок ви: никнення наздзвичайних подій? 5. Доведіть зв’язок між елементами методу бухгалтерського обліку.

Âèâ÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітності в України” (№996 від 16.07.1999 р.) визначає правові основі регулю: вання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінан: сової звітності в Україні. Самостійно ознайомтеся з положеннями За: кону та дайте відповіді на запитання: 1. Який мінімальний строк зберігання первинних документів, регістрів та звітності підприємства? 2. Перелічіть обов’язкові реквізити первинних та зведених до: кументів. 3. Коли оформлюють первинні документи? 4. Хто несе відповідальність за несвоєчасність складання пер: винних документів та недостовірність відображеної інфор: мації? 5. Коли первинні документи бухобліку можуть бути вилучені у підприємства? 6. З чого складається фінансова звітність підприємства та кому вона подається? 7. Які господарюючі суб’єкти обов’язково повинні оприлюдню: вати фінансову звітність?

61


Òåñòè äëÿ êîíòðîëþ 1. Оберіть найповніше та правильне визначення предмета бухгалтерського обліку: а) господарська діяльність підприємства; б) факти господарської діяльності підприємства; в) стан та рух об’єктів обліку внаслідок господарських опе: рацій; г) вплив господарських операцій на об’єкти обліку, що оцінені у грошовому вимірнику. 2. У якому пункті наведені об’єкти бухгалтерського обліку: а) зобов’язання, власний капітал, процес виробництва, джерела кредитних коштів; б) необоротні засоби, оборотні засоби, прибуток, економія, про: цес збуту; в) зобов’язання, оборотні засоби, процес постачання, персонал; г) необоротні засоби, оборотні засоби, зобов’язання, власний капітал, процес постачання, процес виробництва, процес збу: ту, прибуток, економія? 3. Яка група об’єктів є об’єктами бухгалтерського обліку, що забезпечують господарську діяльність підприємства: а) необоротні активи, збитки, операційний цикл, надзвичайна подія; б) кошти в розрахунках, зобов’язання, процес виробництва; в) матеріальні, нематеріальні та фінансові засоби, джерела ут: ворення цих засобів; г) немає правильної відповіді? 4. Яка група об’єктів є об’єктами бухгалтерського обліку, що складають господарську діяльність підприємства: а) процес збуту, фінансова діяльність; власний капітал, джерела залучених господарських засобів; б) основна діяльність; процес збуту, перевитрати, нематеріальні активи; в) процес виробництва, фінансова діяльність, збитки; надзви: чайна подія; г) усі відповіді правильні?

62


5. У якому пункті наведені тільки господарські засоби: а) сировина та матеріали, гроші в дорозі, капітальні інвестиції; б) заборгованість постачальникам за поставлені матеріальні ціності; в) дебіторська заборгованість підзвітних осіб; дозоди майбутніх періодів; г) усі відповіді правильні? 6. У якому пункті наведені тільки джерела утворення госпо" дарських засобів: а) земля, статутний капітал, зобов’язання; б) незавершене виробництво; резерв оплати відпускних, забор: гованість перед робітниками з оплати праці; в) власний капітал та витрати майбутніх періодів; г) пайовий капітал, цільове фінансування, кредиторська забор: гованість постачальникам, доходи майбутніх періодів? 7. а) б) в)

До господарських операцій відносяться: придбання товарів для продажу; переведення робітника на інше робоче місце; використання електроенергії на технологічні потреби та освітлення бухгалтерії; г) економія матеріалів за рахунок зменшення норм витрат. 8. а) б) в)

До звичайної діяльності відносяться такі операції: купівля облігацій, які будуть погашені через два роки; отримання обладнання в подарунок; нарахування зобов’язань по оплаті праці адміністрації підприємства; г) встановлення факту псування запасів. 9. До матеріальних господарських засобів відносяться: а) інструменти із строком служби 2 місяці, земельна ділянка, товари на складі; б) право на природні ресурси, готова подукція на складі, при: родні ресурси; в) грошові документи — путівки до будинку відпочинку для праціників підприємства, готова продукція відвантажена, але не сплачена; г) намає правильної відповіді.

63


10. До оборотних грошових (фінансових) засобів не відно" сяться: а) заборгованість постачальникові за поставлене паливо; б) заборгованість постачальника підприємству за умов перера: хування йому авансу; в) векселі видані; г) векселі одержані та які будуть погашені через 3 місяці. 11. До фінансових необоротних засобів не можна віднести: а) облігації, які будуть погашені через 2 роки; б) дебіторська заборгованість за майно, передане у фінансову оренду; в) право користування природними ресурсами; г) векселі, видані на 3 роки. 12. Майно підприємства може складатися з: а) господарських засобів матеріальних та нематеріальних; б) господарських засобів матеріальних та фінансових; в) господарських засобів оборотних та необоротних; г) всі відповіді правильні. 13. Склад власного капіталу підприємства може бути таким: а) статутний капітал, резервний капітал та доходи майбутніх періодів; б) статутний капітал, резервний капітал, додатковий капітал, прибуток; в) статутний капітал, додатковий капітал, пайовий капітал, збитки; г) статутний капітал, довгострокові зобов’язання, цільового фінансування. 14. Зобов’язання можуть бути у вигляді: а) безоплатної фінансової допомоги, зобов’язань з повернення банківського кредиту, боргів підзвітних осіб; б) доходів майбутніх періодів; кредитної заборгованності перед бюджетом за податками, забезпечень на виконання га: рантійних зобов’язань; в) зобов’язань перед кредитором, виконання якого буде вирішу: ватися в судовому порядку — непередбачені зобов’язання за: боргованності перед робітниками з оплати праці;

64


г) витрат майбутніх періодів, резервів оплати відпускних, дебіторської заборгованості. 15. До умовних зобов’язань відносяться: а) заборгованість з оплати праці; б) заборгованість зі сплати рахунку комунальним службам; в) зобов’язання з покриття витрат на додаткове засіювання пшениці внаслідок поганих природних умов; г) немає правильної відповіді. 16. До монетарних зобов’язань відноситься: а) зобов’язання щодо бартерної угоди; б) зобов’язання з повернення надлишку поставлених товарів; в) заборгованість перед засновниками за нарахованими дивідендами. г) заборгованість з повернення обладнання особі у випадку її виходу зі складу співвласників кооперативу. 17. На етапі спостереження: а) використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку, як калькуляція та інвентаризація; б) використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку, як документація та баланс; в) використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку як документація та інвентаризація; г) установлюються факти господарських операцій. 18. Вимірювання не передбачає: а) оцінку господарських засобів та джеред їх утворення; б) визначення фактичної кількості запасів та порівняння цих даних з обліковими даними; в) вираження вартості основних засобів після дооцінки; г) розрахунок собівартості виготовленої продукції. 19. Бухгалтерські рахунки — це: а) прийом етапу — узагальнення облікового процесу; б) таблиці, в яких відображаються вартість та рух тільки госпо: дарських засобів;

65


в) таблиці, в яких відображаються розмір, структура та рух об’єктів обліку; г) немає правильної відповіді. 20. Узагальнення проводиться: а) з використанням балансу та звітності; б) завдяки подвійному запису; в) на підставі результатів оцінки; г) після калькуляції собівартості продукції, робіт та послуг.

Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Задача 1. Дайте повну характеристику об’єктів обліку за всіма відомими класифікаціями: Нерозподіленний прибуток. Малоцінні та швидкозношувані предмети. Резервний капітал. Біблиотечні фонди підприємства. Нематеріальні активи. Молотки на складі підприємства. Тарні матеріали на складі підприємства. Меблі в офісі фабрики. Незавершене будівництво нового цеху. Незавершені вироби в цехах. Заборгованість дебіторів. Будинок їдальні фабрики. Облігації, які куплені з метою продажу . Готове взуття на складі. Цільове фінансування підготовки кадрів. Додаткові вкладення в підприємство. Будинок складу паливно:мастильних матеріалів. Телефонні апарати. Зразки нового взуття підприємства на виставці. Будинок відпочинку підприємства. Право користування автомобілем протягом 2 років. Забогованість підприємства з оплати праці службовцям.

66


Задача 2. Дайте повну характеристику об’єктів обліку за всіма відомими класифікаціями: Взуття, яке відвантажене покупцям, але ще не сплачене. Заборгованність держбюджета підприємству (короткостроко: ва). Заборгованність банку за короткостроковою позичкою. Інструменти на складі зі строком служби більше 1 року. Заборгованність підприємства перед фондом соціального стра: хування. Гроші підприємства, які видані головному інженерові у зв’язу з його відрядженням. Право агропромислової фірми на користування землею протягом 10 років. Спецодяг (халати, рукавиці) зі строком служби менше 1 року, які знаходяться на складі. Заборгованість підприємства будівельній організації за вико: нання капремонту виробничих приміщень. Заборгованість робітникам підприємства за нарахованими ди: видентам. Господарчий інвентар строком служби менше 1 року на складі. Задача 3. На підставі даних (табл. 2.6) визначте вартість скла" дових майна підприємства та джерел їх утворення, якщо: Таблиця 2.6 Майно підприємства Ñêëàäîâ³ ìàéíà Íåîáîðîòí³ çàñîáè: îñíîâí³ çàñîáè íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè Îáîðîòí³ çàñîáè: - âèðîáíè÷³ çàïàñè - íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî - ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ - ãðîøîâ³ êîøòè òà êîøòè â ðîçðàõóíêàõ

Âàðò³ñòü ìàéíà

обладнання — 3000 тис.грн., споруди — 10000 тис.грн., кредиторська заборгованість становить 300 тис. грн, готова продукці на складі —

67


500 тис. грн, готова продукція в цехах — 200 тис. грн, статутний капітал — 10 500 тис. грн, нерозподілений прибуток — ?, товарий знак — 10 тис .грн, готівка в касі — 4 тис. грн, дебіторська заборго: ваність — 5 тис. грн. Задача 4. Складіть перелік власного рухомого та нерухомого майна та визначте джерела їх утворення. Кожен студент особисто складає перелік рухомого та нерухомо: го власного майна або майна своєї родини, визначає вартість кожної складової цього майна, а потім визначає джерела його утворення. Завдання можна виконувати з використанням приблизних (умовних) даних. Задача 5. Які елементи методу бухгалтерського обліку наве" дені нижче (інветаризація, документування, оцінка, калькулюван" ня, рахунки, подвійний запис, баланс та звітність) використані при здійсненні та обліку наведених господарських операцій? на підставі наказу було видано зарплату працівникам; визначено собівартість 100 одиниць готової продукції; складено звіт з праці та бухгалтерський баланс; на бухгалтерських рахунках відображено нарахування зносу нематеріальних активів; здійснено уцінку матеріальних цінностей; встановлено факт нестачі товарів на складі; прийнято авансовий звіт робітника про використання підзвітних сум.

68

3. ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÈÉ ÁÀËÀÍÑ 3.1. Сутність бухгалтерського балансу та особливості його побудови. 3.2. Господарські операції та їх вплив на бухгалтерський баланс. Ключові терміни: бухгалтерський баланс; форми бухгал терського балансу; стаття балансу; актив та пасив балансу; розділи балансу; необоротні активи; оборотні активи; власний капітал; зобов’язання; балансове рівняння; господарська опе рація; типи господарських операцій; валюта балансу.

Після вивчення Ви будете знати: сутність бухгалтерського балансу; класифікаційні ознаки бухгалтерських балансів; форми складання бухгалтерського балансу; структуру бухгалтерського балансу; склад активу та пасиву бухгалтерського балансу; поняття “стаття” бухгалтерського балансу; сутність основних та регулюючих статей бухгалтерсь: кого балансу; сутність господарських операцій; типи господарських операцій, що призводять до змін у бухгалтерському балансі. Ви зможете : сформулювати мету складання бухгалтерського балан: су; пояснити сутність бухгалтерського балансу; охарактеризувати актив та пасив бухгалтерського ба: лансу; 69


розрізняти типи господарських операцій, що призво: дять до змін у бухгалтерському балансі; виокремлювати основні та регулюючі статті бухгал: терського балансу; відображати господарські операції за статтями бухгал: терського балансу.

3.1. Ñóòí³ñòü áóõãàëòåðñüêîãî áàëàíñó òà îñîáëèâîñò³ éîãî ïîáóäîâè Важливим етапом ведення бухгалтерського обліку будь: якого підприємства є складання бухгалтерського балансу. Бухгалтерський баланс — це один з головних елементів методу бухгалтерського обліку. Він інформує користувачів про господарські засоби (економічні ресурси), які є в розпоря: дженні підприємства, а також про вимоги на них акціонерів і кредиторів. Бухгалтерський баланс — це важлива складова фінансо: вої звітності суб’єкта господарювання, а тому складається бухгалтерами всіх підприємств незалежно від форми влас: ності та організаційно:правової форми господарювання. Він упорядковується на останній день звітного періоду. Звітним періодом для бухгалтерського балансу є календарний рік. Але він може складатися як проміжна звітність у кінці місяця або кварталу. У світовій теорії та практиці бухгалтерського обліку ба: ланс іноді називають балансовою формою звітності, або звітом про фінансову позицію компанії на визначений мо: мент часу. При цьому виділяють дві форми його складання: го: ризонтальну та вертикальну. Перша — традиційна, в якій ак: тиви розміщені ліворуч, а зобов’язання та власний капітал — праворуч. Друга — звітна форма, де та ж сама інформація розміщується вертикально: спочатку активи, а нижче — влас: ний капітал та зобов’язання, або навпаки: зобов’язання та 70

3. Áóõãàëòåðñüêèé áàëàíñ

власний капітал. Схематичне зображення горизонтальної та вертикальної форм складання бухгалтерського балансу пред: ставлено на рис. 3.1. Ãîðèçîíòàëüíà ôîðìà áóõãàëòåðñüêîãî áàëàíñó

Àêòèâè

=

Âëàñíèé êàï³òàë + Çîáîâ’ÿçàííÿ

Âåðòèêàëüíà ôîðìà áóõãàëòåðñüêîãî áàëàíñó

1 ñïîñ³á

Àêòèâè = Âëàñíèé êàï³òàë + Çîáîâ’ÿçàííÿ

2 ñïîñ³á

Àêòèâè – Çîáîâ’ÿçàííÿ = Âëàñíèé êàï³òàë

Рис.3.1. Форми складання бухгалтерського балансу (див. Додаток )

Слід зазначити, що в основі побудови горизонтальної та вертикальної форм бухгалтерського балансу знаходиться одне й те саме рівняння, яке в бухгалтерському обліку прийнято на: зивати балансовим рівнянням. Воно має такий вигляд: Активи = Власний капітал + Зобов’язання. Це рівняння свідчить про те, що активи підприємства мо: жуть формуватися як за рахунок власних коштів, так і залуче: 71


них (коштів інших підприємств та фізичних осіб). Однак існу: ють випадки, коли активи підприємства формуються тільки за рахунок власних коштів (власного капіталу). Така ситуація можлива на початкових стадіях діяльності підприємства. Тоді балансове рівняння матиме такий вигляд: Активи = Власний капітал. Як бачимо, основними складовими балансу є активи, власний капітал та зобов’язання. Для правильного складання бухгалтерського балансу дуже важливо розуміти економічну сутність цих термінів. Активи — це ресурси контрольовані підприємством у ре: зультаті минулих подій, та використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. За таким визначенням до активів належать не тільки активи, які мають фізичну (матеріальну) форму, наприклад, земля, будівлі, обладнання, але й ті, що є свідченням певних прав, контролюються суб’єктом господарювання і від використання яких у майбутньому воно очікує отримати вигоду (наприклад, патенти, ліцензії). Під економічною вигодою, що міститься в конкретному активі, слід розуміти його потенціал, який прямо або непрямо ввійде в грошовий потік суб’єкта господарюван: ня. Майбутні економічні вигоди можуть надходити на підприємство різними шляхами. Наприклад, активи можна [15, с.198] : обміняти на інші активи; використати для погашення зобов’язань; розподілити серед власників (акціонерів); використати окремо або у поєднанні з іншими актива: ми у виробництві товарів та послуг, що виготовляються суб’єктом господарювання. Зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка ви: никла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Підприємства можуть ви: користовувати такі способи погашення зобов’язань: 72


сплата деякої суми грошей; передача інших активів; надання послуг, виконання робіт, відвантаження про: дукції; заміна одного зобов’язання іншим. Під власним капіталом розуміють частину в активах підприємства, що залишається після вирахування його зо: бов’язань. Тобто власний капітал характеризує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок власних коштів суб’єктів господарювання. При відображенні в бухгалтерському балансі активів, власного капіталу та зобов’язань необхідно враховувати ймовірність отримання або втрат економічних вигод у майбут: ньому і можливість їх достовірної оцінки під час складання ба: лансу, тобто: 1) актив відображається в балансі за умови, що оцінка йо: го може бути достовірно визначена й очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його викорис: танням; 2) зобов’язання відображається в балансі за умови, що їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх по: гашення; 3) власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до йо: го зміни. У цілому в світі існує багато видів бухгалтерських ба: лансів, зокрема: баланс"нетто. Особливість його полягає в тому, що по: казники активів та капіталу відображаються за їх чистою вартістю. Наприклад, до підсумку балансу включається не первісна вартість основних засобів та накопичений знос, а їх залишкова вартість. баланс"брутто. Цей вид балансу передбачає включення всіх показників балансу до його підсумку. Наприклад, основні засоби за первісною вартістю будуть відображатися в активі, а 73


накопичений знос, як джерело утворення, — в пасиві балансу. Тому, чиста вартість основних засобів буде розраховуватися як різниця між первісною вартістю та накопиченим зносом. вступний баланс. Він складається на початку діяль: ності суб’єкта господарювання і відображає активи та джерела їх формування на дату створення підприємства. поточний баланс. Метою упорядкування такого балан: су є забезпечення оперативного контролю за діяльністю підприємства, а також регулювання його розрахункових відносин із зовнішніми контрагентами (покупцями, поста: чальниками, дебіторами, кредиторами, комерційними банка: ми). Він складається протягом календарного року за звітними періодами (місяць, квартал). заключний (річний) баланс. Цей вид балансу характе: ризує стан активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства на останній день звітного року. об’єднувальний баланс. Такий баланс складається у випадку злиття кількох малих підприємств у одне на правах юридичної особи. зведений баланс. Він упорядковується підприємством, до складу якого входять реструктуризовані підприємства або окремі господарства, виділені на самостійний баланс (житло: во:комунальні, оздоровчі та ін.). розподільчий баланс. Такий вид балансу складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші підприємства з правами юридичної особи. ліквідаційний баланс. Даний вид балансу має місце у випадку ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи. консолідований баланс. Він відображає інформацію про стан активів, власного капіталу та зобов’язань юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної оди: ниці. В Україні з набуттям чинності Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, в основу яких покладені вимоги Міжнародних стандартів фінансової звітності, під бух" 74


галтерським балансом розуміють звіт підприємства про фінансовий стан, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал. Зміст і форма бухгалтерського балансу, а також загальні вимоги щодо його визначення і розкриття змісту його складо: вих установлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Норми цього положення застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Оскільки для банків форма і зміст балансу встановлюється Національним банком України, для бюджетних установ — Державним казначейством України. Форма бухгалтерського балансу відповідно з Національ: ними П(С)БО представлена в Додатках 7, 9, 10. Основним неподільним елементом бухгалтерського ба: лансу є стаття. Стаття балансу — це показник, що відображає на звітну дату стан окремих видів активів, власного капіталу та зобов’язань. У бухгалтерському балансі статті розміщені за їх здатністю перетворюватися на грошові кошти. Так, в активі балансу вони розташовані в міру зростання їх ліквідності: від нематеріальних активів до грошових коштів, а в пасиві — за оз: накою часу, який потрібен для повернення боргу. Кожна стат: тя балансу має грошовий вираз, що називається оцінкою статті. Статті бухгалтерського балансу поділяються на: активні та пасивні; основні та регулюючі. Показники основних статей включаються в підсумки розділів та підсумок балансу. Регулюючі не мають значення без основних і їх суми в підсумок балансу не включаються. В активі балансу такими статтями є первісна вартість та знос не: матеріальних активів і основних засобів, первісна вартість дебіторської заборгованості та резерв сумнівних боргів. У па: сиві — неоплачений капітал та вилучений капітал. Активні статті балансу групуються у розділи активу, пасивні — у розділи пасиву балансу. 75


Актив балансу має три розділи: 1. Необоротні активи. 2. Оборотні активи. 3. Витрати майбутніх періодів. Необоротні активи в економічній літературі та практиці відомі ще як довгострокові активи або фіксовані активи. Вони є такими, що не споживаються протягом одного операційного циклу, керівництво підприємства не передбачає їх конвертації у гроші в поточному році, і основне призначення яких — не пе: репродаж, а використання в господарській діяльності.. Під операційним циклом слід розуміти проміжок часу від моменту придбання підприємством сировини та матеріалів, які викори: стовуються у виробничому процесі або підлягають реалізації, до їх продажу в обмін на гроші (або їх еквіваленти, які легко перетворюються в гроші). До необоротних активів належать нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засо: би, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, гудвіл, інші необоротні активи. Найбільшу частку в загальному обсязі необоротних ак: тивів займають основні засоби. Вони являють собою ма: теріальні активи, які використовуються підприємством більше одного року або більше одного операційного циклу, не змінюють свою натуральну форму та переносять вартість на готову продукцію частинами у вигляді амортизаційних відра: хувань. У балансі за статею “Основні засоби” відображається вартість будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин та устаткування, транспортних засобів, інструментів, інвентаря тощо. Окремо в цій статті наводиться їх первісна вартість, знос, залишкова вартість. До підсумку (валюти) балансу ос: новні засоби включаються за залишковою вартістю. Крім основних засобів, для підприємства безперечну еко: номічну цінність мають довгострокові активи без фізичної суб: станції. Це нематеріальні активи. Під ними розуміють немоне: тарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою вико: 76


ристання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для вироб: ництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. До їх складу включаються товарні знаки, патен: ти, ліцензії, комп’ютерні програми, авторські права тощо. Як і основні засоби, вони в балансі відображаються за трьома стат: тями (первісна вартість, знос, залишкова вартість) і до підсум: ку балансу вони включаються за залишковою вартістю. Також для підприємств, крім основних засобів, нема: теріальних активів важливе значення набувають інвестиції, які вони здійснюють. Підприємства можуть здійснювати ре: альні та фінансові, довгострокові та короткострокові інвес: тиції. У складі необоротних активів за статею “Довгострокові фінансові інвестиції” відображаються фінансові інвестиції підприємства на період більше одного року, а також усі інвес: тиції, які не можуть біти вільно реалізовані в будь:який мо: мент (п. 17 П(С)БО №2). Це вкладення в акції вітчизняних та іноземних акціонерних товариств, депозитні сертифікати та облігації строком покриття більше одного року. Однією із складових необоротних активів також є неза: вершене будівництво. Це незавершені капітальні інвестиції у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, мо: дернізацію, придбання необоротних активів (включаючи нео: боротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва. Дебіторська заборгованість юридичних та фізичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та бу: де погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, є довго: строковою і відображається також у складі необоротних ак: тивів. До довгострокової дебіторської заборгованості відно: сять: заборгованість орендаря за фінансовою орендою, надан: ня позик іншим підприємствам, надання позик фізичними особам, заборгованість, яка виникає при форс:мажорних об: ставинах. 77


Відстрочені податкові активи — це сума податку на прибу: ток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах (вини: кає, коли сума податку на прибуток, визначена за даними фінансового обліку, буде нижчою від суми податку на прибу: ток, розрахований відповідно до податкової декларації). Гудвіл для вітчизняних підприємств є порівняно новою статею балансу. Він виникає в результаті придбання одним підприємством іншого. В статті “Гудвіл” відображається пере: вищення вартості купівлі ідентифікованих активів і зо: бов’язань над їх справедливою вартістю станом на дату здійснення операції обміну або від’ємна різниця між вказани: ми показниками. До складу інших необоротних активів відносяться необо: ротні активи, які не можуть бути включені до вище наведених статей. Оборотні активи (2 розділ балансу) відомі ще під назвою поточні активи. Це ресурси, які належать підприємству і, на: певно, будуть перетворені на гроші чи використані іншим чи: ном протягом 12 місяців з дати балансу або операційного цик: лу. Зарубіжна практика поділяє оборотні активи на ліквідні та менш ліквідні. До ліквідних оборотних активів належать гроші, короткострокові фінансові вкладення, поточна дебіторська заборгованість та векселі до отримання. Менш ліквідними поточними активами вважаються запаси. У вітчиз: няній балансовій формі звітності оборотні активи відобража: ються за статтями “Запаси”, “Векселі одержані”, “Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги”, “Дебіторська за: боргованість за розрахунками” (з бюджетом, по виданим аван: сам, нарахованих доходах), “Інша поточна дебіторська забор: гованість”, “Поточні фінансові інвестиції”, “Грошові кошти та їх еквіваленти”, “Інші оборотні активи” . Запаси — найбільш важлива і значна частина активів підприємств. Вони визначаються активами, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з запасами і їх вартість може бу: ти достовірно оцінена. Запаси відносяться до складу оборот: 78


них активів, тому що можуть бути перетворені на грошові ко: шти протягом року або одного операційного циклу. Визна: чальні риси запасів: утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшо: го продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва про: дукції, виконання робіт та надання послуг, а також уп: равління підприємством. У балансі запаси підприємства відображаються за такими статтями: “Виробничі запаси”. У ній відображається вартість за: пасів сировини, матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, основних та допоміжних матеріалів, палива, тари, запасних частин та інших матеріалів, призначених для спожи: вання протягом операційного циклу. “Тварини на вирощуванні та відгодівлі”. За цією статею показується вартість дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів. “Незавершене виробництво”. Ця стаття призначена для відображення витрат на незавершене виробництво та незавер: шених робіт, а також вартості напівфабрикатів власного ви: робництва. “Готова продукція”. У цій статті відображається вартість продукції власного виробництва, яка знаходиться на складі підприємства. “Товари”. У цій статті наводиться вартість товарів, які підприємство придбало для подальшого перепродажу. Наступною складовою оборотних активів підприємства є поточна дебіторська заборгованість. Під нею розуміють суму дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. (П(С)БО № 10). Поточна дебіторська заборгованість підприємства в бухгалтерському балансі відоб: ражається за статтями: векселі одержані; 79


дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюдже: том, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); інша поточна дебіторська заборгованість. У статті “Векселі одержані” показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену про: дукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані по: слуги, яка забезпечена векселями. У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи по: слуги” відображається заборгованість покупців, замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім забор: гованості, яка забезпечена векселями). Цей вид дебіторської заборгованості відображається за статтями чиста реалізаційна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів. У підсу: мок балансу вона включається за чистою реалізаційною вартістю, що розраховується як різниця між первісною вартістю та резервом сумнівних боргів. Стаття “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бю: джетом” призначена для відображення заборгованості фінан: сових та податкових органів даному підприємству. У статті “Дебіторська заборгованість за виданими аванса: ми” показуються суми, які були видані даним підприємством іншим суб’єктам господарювання в рахунок майбутніх пла: тежів. У статті “Дебіторська заборгованість із внутрішніх розра: хунків” наводиться дебіторська заборгованість із внутрішньо: відомчих розрахунків та заборгованість пов’язаних сторін. У свою чергу, пов’язаними сторонами являються підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб або особи, які прямо або опосередковано здійснюють кон: троль над підприємством чи суттєво впливають на його діяльність. За статею “Інша поточна дебіторська заборгованість” по: казується заборгованість, яка не може бути включена до пере: рахованих статей поточної дебіторської заборгованості. 80


Наступною статтею бухгалтерського балансу є стаття “По: точні фінансові інвестиції”. Під поточними фінансовими інве: стиціями розуміють інвестиції на строк, який не перевищує одного року, і які можуть бути вільно реалізовані в будь:який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). За таким визначенням до цього виду інвестицій нале: жать вкладення підприємством тимчасово вільних коштів у банківські депозити, короткострокові цінні папери та інші до: ходні фінансові інструменти з метою формування ліквідних резервів та одержання доходів. Поточними фінансовими інве: стиціями можна також вважати векселі, якщо вони використо: вуються як цінний папір. Грошові кошти та їх еквіваленти відображаються окремо в національній та іноземній валюті. До грошових коштів нале: жать кошти в касі підприємства та на поточних рахунках, які можуть бути використані для поточних операцій. Під еквіва: лентами грошових коштів слід розуміти короткострокові фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. До інших оборотних активів відносяться активи, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу “Оборотні активи”. Третій розділ бухгалтерського балансу “Витрати май: бутніх періодів” характеризує витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до на: ступних звітних періодів. Прикладом таких витрат можуть бу: ти сплачені авансом платежі, оплата страхового полісу, перед: плата на газети, журнали, витрати на оплату патентів та ін. Пасив балансу об’єднує п’ять розділів: 1. Власний капітал. 2. Забезпечення майбутніх витрат та платежів. 3. Довгострокові зобов’язання. 4. Поточні зобов’язання. 5. Доходи майбутніх періодів. 81


Власний капітал належить підприємству на правах влас: ності, а не є тимчасово позиченим. Сформований підприємством власний капітал представляє його фінансову основу. В балансі він відображається за певними статтями (рис.3.2) Âëàñíèé êàï³òàë

Ñòàòóòíèé êàï³òàë

Ïàéîâèé êàï³òàë

Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê (íåïîêðèòèé çáèòîê)

Äîäàòêîâèé âêëàäåíèé êàï³òàë

Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë

²íøèé äîäàòêîâèé êàï³òàë

Ðåçåðâíèé êàï³òàë

Âèëó÷åíèé êàï³òàë

Рис. 3.2. Облікові показники власного капіталу

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал. Його величина визначається установчими документа: ми господарюючого суб’єкта згідно з чинним законодавством. Статутний капітал — це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Формування статутного капіталу залежить від організаційно:правової форми господарювання підприємства. Так, у товариствах з обмеженою відпо: відальністю, командитних товариствах, повних товариствах, товариствах з додатковою відповідальністю він формується за рахунок внесків його учасників (засновників.) В акціонерних товариствах статутний капітал формується шляхом емісії та розповсюдження акцій. У приватних підприємствах — завдя: ки капіталу однієї фізичної особи. З врахуванням організаційно:правової форми господарю: вання підприємства необхідно розуміти і сутність поняття “додатковий вкладений капітал”. Для акціонерних товариств додатковий вкладений капітал — це сума, на яку вартість ре: алізації випущених акцій перевищує їхню номінальну 82


вартість. Інші підприємства в цій статті відображають суму капіталу, який вкладений засновниками понад статутний капітал. У статті “Пайовий капітал” показуються кошти фізичних і юридичних осіб, які добровільно розміщені у товаристві для здійснення його господарської діяльності. Такий вид власного капіталу мають споживчі товариства, колективні сільськогос: подарські підприємства, житлово:будівельні кооперативи, кредитні спілки. Під іншим додатковим капіталом розуміють суму до: оцінки необоротних активів та вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб. Величина резервного капіталу формується за рахунок не: розподіленого прибутку, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, та використовується, як правило, у випадку, коли недостатньо прибутку для покриття неперед: бачуваних збитків (наприклад, ліквідація боргу перед креди: торами у випадку ліквідації підприємства, або виплата дивідендів за привілейованими акціями). Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) — це сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокрито: го збитку. Стаття “Неоплачений капітал” відображає заборгованість учасників за внесками до статутного капіталу. У статті “Вилучений капітал” відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Він зменшує величину власного капіталу на певну дату. З часом вилучений капітал повинен бути анульований або перепроданий. Сума вилученого капіталу в балансі наво: диться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу. У другому розділі пасиву “Забезпечення майбутніх витрат та платежів” відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (наприклад, витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання), величина яких 83


на дату складання балансу може бути визначена тільки шля: хом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел. Цей розділ пасиву балансу включає три статті: “Забезпечення виплат персоналу”, “Інші забезпе: чення”, “Цільове фінансування”. Третій та четвертий розділи балансу відповідно “Довгост: рокові зобов’язання” та “Поточні зобов’язання” призначені для відображення заборгованості підприємства, яка виникає у зв’язку з придбанням товарів та послуг у кредит, отриманням кредитів, виплатою заробітної плати, отриманням авансів то: що. Поділ зобов’язань на поточні та довгострокові зумовлений різними термінами їх погашення. Так, довгострокові зо: бов’язання (їх ще називають непоточними) — це ті, які підля: гають погашенню протягом строку більше одного року з дня їх виникнення. В балансі вони відображаються за статтями: “Довгострокові кредити банків”. “Інші довгострокові фінансові зобов’язання”. “Відстрочені податкові зобов’язання”. “Інші довгострокові зобов’язання”. У статті балансу “Довгострокові кредити банків” відобра: жається заборгованість підприємства по кредитам отриманим від банків та строк погашення яких перевищує один рік. Стаття “Інші довгострокові фінансові зобов’язання” при: значена для відображення заборгованості підприємства за дов: гостроковими облігаціями, векселями, а також іншими довгост: роковими фінансовими зобов’язаннями, крім кредитів банків. У статті “Відстрочені податкові зобов’язання” наводиться сума податків на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та по: датковою базами оцінки. У статті “Інші довгострокові зобов’язання” показується довгострокова заборгованість підприємства, яка не може бути включена до інших статей балансу. Поточні (короткострокові) зобов’язання — це заборго: ваність, що має бути погашена протягом одного операційного 84


циклу або протягом одного року. Цей вид зобов’язань у ба: лансі підприємств відображається за такими статтями: “Короткострокові кредити банків”. “Поточна заборгованість за довгостроковими зо: бов’язаннями”. “Векселі видані”. “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, по: слуги”. “Поточні зобов’язання за одержаними авансами”. “Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом”. “Поточні зобов’язання з позабюджетних платежів”. “Поточні зобов’язання зі страхування”. “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці”. “Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками”. “Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків”. “Інші поточні зобов’язання”. Стаття “Короткострокові кредити банків” призначена для відображення короткострокової заборгованості підприємства перед банком. У статті “Поточна заборгованість за довгостроковими зо: бов’язаннями” показується частина довгострокової заборгова: ності підприємства, яка повинна бути погашеною протягом 12 місяців з дати балансу. Стаття “Векселі видані” призначена для відображення ве: личини короткострокової заборгованості підприємства перед іншими юридичними та фізичними особами, яка забезпечена векселями. У статті “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” наводиться заборгованість підприємства за отримані товари, надані послуги та виконані роботи. Стаття “Поточні зобов’язання за одержаними авансами” застосовується для відображення сум авансів, одержаних від інших юридичних та фізичних осіб у рахунок наступних по: ставок продукції, виконання робіт, надання послуг. У статті “Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом” показується заборгованість підприємства перед бюджетом. 85


Стаття “Поточні зобов’язання з позабюджетних платежів” призначена для наведення заборгованості підприємства перед позабюджетними фондами. У статті “Поточні зобов’язання зі страхування” відобра: жається заборгованість підприємства за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників. Стаття “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці” використовується для наведення заборгованості підприємства перед своїми працівниками. Стаття “Поточні зобов’язання за розрахунками з учасни: ками” відображає заборгованість підприємства його учасни: кам або засновникам, яка пов’язана з розподілом прибутку і формуванням статутного капіталу. У статті “Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків” відображаються суми заборгованості підприємства пов’яза: ним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків. Стаття “Інші поточні зобов’язання” призначена для відоб: раження тих видів заборгованості даного підприємства, які не можуть бути відображені за іншими статтями розділу пасиву “Поточні зобов’язання”. Останній розділ пасиву балансу “Доходи майбутніх періодів” призначений для відображення доходів, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але відносяться до наступних звітних періодів.

3.2. Ãîñïîäàðñüê³ îïåðàö³¿ òà ¿õ âïëèâ íà áóõãàëòåðñüêèé áàëàíñ Бухгалтерський баланс є важливою складовою фінансової звітності підприємства, в якій на конкретну дату подається інформація про активи, власний капітал і зобов’язання. Однак користувачам бухгалтерського балансу завжди необхідно 86


пам’ятати, що фінансова позиція підприємства в різних звітних періодах постійно змінюється. Так, на кінець поточного звітно: го періоду інформація, яка характеризує активи, власний капітал та зобов’язання підприємства, може суттєво відрізня: тися від тієї, яка була представлена в попередньому звітному періоду. Наприклад, у попередньому звітному періоді вартість основних засобів підприємства становила 800 тис. грн. За по: точний звітний період підприємство придбало чотири комп’ютери за ціною 4 тис. грн. Бухгалтер, складаючи баланс на кінець поточного звітного періоду, відобразить вартість ос: новних засобів не 800 тис. грн, а 816 тис. грн (800 тис. + 16 тис.), оскільки вартість основних засобів, якими володіє підприємство, на 16 тис. грн зросла. Такий стан речей пояснюється тим, що в процесі свого функціонування кожне підприємство, з урахуванням вироб: ничої необхідності, може змінювати склад активів власного капіталу, зобов’язань, купуючи нове обладнання, автомобілі, сировину та матеріали для виготовлення продукції; беручи кредити в банках; нараховуючи заробітну плату, здійснюючи додаткову емісію акцій тощо. Тобто в ході господарської діяльності, кожне підприємство здійснює господарські опе: рації, які призводять до змін в статтях активу та пасиву балан: су. Одні статті можуть зменшуватися, інші — збільшуватися, в окремих випадках можуть з’являтися нові статті або зникати існуючі. Однак при цьому завжди повинно виконуватися ос: новне балансове рівняння — рівність активу та пасиву. Підприємства залежно від масштабів своєї діяльності мо: жуть щодня здійснювати десятки, сотні, тисячі господарських операцій, вірне відображення яких є необхідною умовою якісного бухгалтерського обліку. Господарські операції підприємства є різноманітними економічними діями, які пев: ним чином вливають на його фінансову позицію (фінансовий стан). Кожна з них має дві визначальні риси, які суттєво впли: вають на баланс підприємства. Першою рисою є те, що кожна господарська операція обов’язково змінює дві статті балансу. Це може бути дві статті активу, дві статті пасиву або по одній 87


статті в активі та пасиві. Другою визначальною рисою є те, що які операції не здійснювало б підприємство і в якій кількості, рівність активу та пасиву балансу не порушується. Залежно від характеру здійснюваних операцій та їх впли: ву на баланс підприємства в бухгалтерському обліку всі госпо: дарські операції поділяють на чотири типи. Їх характеристика представлена в табл.3.1. Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика господарських операцій ¹ 1 2 3

4

Òèï ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ Ïðèçâîäèòü äî çì³í ó ñòðóêòóð³ àêòèâó áàëàíñó Ïðèçâîäèòü äî çì³í ó ñòðóêòóð³ ïàñèâó áàëàíñó Ïðèçâîäèòü äî çì³í ó ñòðóêòóð³ àêòèâó òà ïàñèâó áàëàíñó â á³ê çá³ëüøåííÿ Ïðèçâîäèòü äî çì³í ó ñòðóêòóð³ àêòèâó òà ïàñèâó áàëàíñó â á³ê çìåíøåííÿ

Ð³âíÿííÿ

Âïëèâ íà âàëþòó áàëàíñó

À+Δ–Δ=Ï

Íå çì³íþº

À=Ï+Δ–Δ

Íå çì³íþº

À+Δ =Ï+Δ

Çì³íþº â çá³ëüøåííÿ

á³ê

À–Δ =Ï–Δ

Çì³íþº â çìåíøåííÿ

á³ê

До першого типу господарських операцій відносяться опе: рації, внаслідок здійснення яких змінюється сума окремих статей активу балансу. Тобто відбувається переміщення однієї і тієї ж суми з однієї статті активу балансу в іншу. В результаті одна стаття активу збільшується, а інша зменшується на одну і ту саму суму. Рівність підсумку (валюти) балансу не пору: шується . Розглянемо даний тип операцій на прикладі. Приклад. Нехай на початок звітного періоду баланс підприємства мав такий вигляд:

88


Таблиця 3.2 Баланс (вихідний) Àêòèâ Îñíîâí³ çàñîáè Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè Óñüîãî

Ñóìà, òèñ. ãðí 730 115 65

Ïàñèâ Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê


17

Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â

60

73

Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè

10

1 000

1 000

На підприємстві протягом звітного періоду відбулися певні гос: подарські операції. Операція 1. Підприємство відвантажило зі складу покупцеві продукцію на суму 40 тис. грн, але покупець ще не здійснив розраху: нок (не перерахував кошти). В даному випадку стаття балансу “Готова продукція” зменшить: ся на суму 40 тис. грн, оскільки готової продукції на складі стало менше. А стаття “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, по: слуги” збільшиться на суму 40 тис. грн, тому що покупці (дебітори) ще не розрахувалися. Після цієї операції баланс буде таким (табл. 3.3): Таблиця 3.3 Баланс (після першої операції) Ñóìà, òèñ. ãðí 730 115 25 (65 – 40)

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè

57 (17+40)


60

Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè

73


10

Àêòèâ Îñíîâí³ çàñîáè Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ

Óñüîãî

1 000

Ïàñèâ


1 000

89


До другого типу господарських операцій відносяться операції, в результаті здійснення яких змінюється сума окремих статей пасиву балансу. Одна стаття пасиву збільшується, а інша зменшується на ту саму величину. Рівність підсумку (валюти) балансу не порушується. Прикладом такого типу операцій є наступна господарська операція. Операція 2. Частину нерозподіленого прибутку — 20 тис. грн підприємство спрямувало на збільшення резервного капіталу. У да: ному випадку стаття балансу “Нерозподілений прибуток” зменшить: ся на суму 20 тис. грн, а стаття “Резервний капітал” збільшиться на цю саму суму. Після цієї операції баланс матиме такий вигляд (табл. 3.4): Таблиця 3.4 Баланс (після другої операції) Àêòèâ Îñíîâí³ çàñîáè Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè Óñüîãî

Ñóìà, òèñ. ãðí 730


115


25 57

73 1 000

Ïàñèâ

Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

Ñóìà, òèñ. ãðí 800 100 (80+20) 30 (50 – 20)


60


10 1 000

Третій тип господарських операцій призводить до збільшення однієї статті активу та однієї статті пасиву балансу. Внаслідок цього збільшується підсумок активу та пасиву балансу на ту саму суму. Однак рівність між активом та пасивом не порушується. Прикладом є така господарська операція. Операція 3. Підприємство в банківській установі отримало кре: дит з терміном покриття 12 місяців — 50 тис. грн. Дана операція призведе до того, що стаття активу балансу “Гро: шові кошти та їх еквіваленти” збільшиться на суму 50 тис. грн, оскільки грошові кошти підприємства збільшаться. Стаття пасиву

90


балансу “Короткострокові кредити банків” також збільшиться на цю саму суму, оскільки борг підприємства (його короткострокова кре: диторська заборгованість) також збільшиться. Валюта балансу теж збільшиться на 50 тис. грн. Після здійснення такої операції баланс підприємства буде мати наступний вигляд (табл. 3.5): Таблиця 3.5 Баланс (після третьої операції) Àêòèâ Îñíîâí³ çàñîáè Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè Óñüîãî

Ñóìà, òèñ. ãðí 730 115 25 57 123 (73 + 50) 1 050

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê



110 (60 + 50)


10

Ïàñèâ

1 050

Четвертий тип господарських операцій формують операції, які призводять до того, що одночасно зменшується на одну і ту саму су: му певна стаття активу балансу та певна стаття пасиву. При цьому підсумок балансу також зменшується на таку саму суму. Рівність між активом та пасивом не порушується. Прикладом являється така господарська операція. Операція 4. Підприємство перерахувало кошти постачальнику за отримані виробничі запаси — 10 тис. грн. Внаслідок здійснення цієї господарської операції стаття активу балансу “Грошові кошти та їх еквіваленти” та стаття пасиву балансу “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” зменшать: ся на 10 тис. грн, оскільки у підприємства грошових коштів на поточ: ному рахунку стане менше, і борг перед постачальником також змен: шиться. Підсумок балансу зменшиться теж на 10 тис. грн. Після здійснення такої операції баланс підприємства буде мати наступний вигляд (табл. 3.6):

91


Таблиця 3.6 Баланс (після четвертої операції) Àêòèâ Îñíîâí³ çàñîáè Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè Óñüîãî

Ñóìà, òèñ. ãðí 730 115 25 57 113 (123 – 10) 1 040

Ïàñèâ Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè

Ñóìà, òèñ. ãðí 800 100 30 110 0 (10 – 10) 1 040

Ми розглянули по одному прикладу кожного типу господарсь: ких операцій. Однак, у практичній діяльності підприємства здійсню: ють велику кількість операцій, які можна віднести до конкретного ти: пу. Так, операції по оприбуткуванню готової продукції з вироб: ництва, з відпуску матеріалів у виробництво, з видачі коштів із каси підзвітним особам відносяться до першого типу господарських опе: рацій. Операції, з погашення заборгованості постачальникам за раху: нок короткострокових кредитів, з утримання прибуткового податку із заробітної плати працівників характеризують другий тип госпо: дарських операції тощо. Операції, пов’язані з отриманням короткост: рокових чи довгострокових кредитів, оприбуткуванням виробничих запасів від постачальників, безоплатним отриманням основних за: собів, відносяться до третього типу господарських операцій. Опе: рації, які характеризують повернення короткострокових чи довгост: рокових кредитів, видачу заробітної плати, повернення боргів перед контрагентами підприємства, становлять четвертий тип господарсь: ких операцій.

92


Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ çà òåìîþ 1. Поясність переваги та недоліки вертикального й горизонталь: ного форматів бухгалтерського балансу. 2. Схарактеризуйте можливі варіанти подання статей в актив ба: лансу щодо ліквідності активів. 3. Які суперечності виникають при визначенні економічної сут: ності 3:го розділу активу балансу — “Витрати майбутніх періодів”, 2: го розділу пасиву балансу — “Забезпечення майбутніх витрат та пла: тежів” та 5:го розділу — “Доходи майбутніх періодів”? 4. Який вплив здійснюють господарські операції на структуру та підсумок балансу? 5. Поясніть значення та роль балансу як складової методу бух: галтерського обліку. 6. Обґрунтуйте взаємозв’язок, який існує між активами, вла: сним капіталом та зобов’язаннями підприємства.

Âèâ÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó Самостійно ознайомтеся з П(С)БО 2 “Баланс” і дайте відповіді на запитання: 1. У чому полягає сутність активів, власного капіталу та зо: бов’язань підприємств? 2. У чому полягає сутність економічної вигоди, яка міститься в кожному активі? 3. Які відмінності існують між довгостроковими та поточними зобов’язаннями підприємства? 4. Яка економічна сутність оборотних та необоротних активів? 5. Які складові оборотних активів не можуть бути віднесені до еквівалентів грошових коштів? 6. Поясність відмінності між грошовими коштами та їх еквіва: лентами.

Òåñòè äëÿ êîíòðîëþ 1. Баланс поділяється на дві частини: а) ліворуч показано актив, праворуч — зобов’язання; б) ліворуч показано капітал, праворуч — зобов’язання; в) ліворуч показано актив, праворуч — права і зобов’язання;

93


г) ліворуч показано активи, праворуч — власний капітал і зо: бов’язання. 2. В активі балансу відображається інформація про: а) необоротні активи та оборотні активи; б) необоротні, оборотні активи, доходи майбутніх періодів; в) необоротні, оборотні активи, витрати майбутніх періодів; г) немає правильної відповіді. 3. До критеріїв визнання активів, встановлених П(С)БО 2 відносяться: а) матеріальна форма; б) наявність права власності; в) контроль за активами внаслідок минулих подій, надходжен: ня майбутніх економічних вигод та можливість достовірної оцінки; г) намір придбати активи, отримати в майбутньому економічні вигоди та можливість достовірної оцінки активів. 4. До необоротних активів підприємства не відносять: а) транспортні засоби підприємства; б) бібліотечні фонди; в) довгострокові фінансові інвестиції; г) грошові кошти в касі підприємства. 5. До критеріїв визнання зобов’язань відповідно до П(С)БО 2 відносяться: а) зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення влас: ного капіталу; б) збільшення економічних вигод у вигляді надходження ак: тивів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу; в) контроль за активами внаслідок минулих подій, надходження майбутніх економічних вигод та можливість достовірної оцінки; г) заборгованість підприємства внаслідок минулих подій, існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення та можливість достовірної оцінки.

94


6. До зобов’язань підприємства відносяться: а) заборгованість банку за кредитом; б) векселі одержані; в) нерозподілений прибуток; г) заборгованість підзвітних осіб. 7. До складових власного капіталу підприємства не включа" ються: а) резервний капітал; б) нерозподілений прибуток; в) грошові кошти; г) статутний капітал. 8. Транспортні засоби, які утримуються підприємством для здачі в оренду, відображаються за статею: а) основні засоби; б) нематеріальні активи; в) товари; г) незавершене будівництво. 9. Зарахування грошових коштів на банківський рахунок підприємства від покупців за відвантажену продукцію спричинює: а) зміну статей тільки в активі бухгалтерського балансу (А+ Δ – – Δ =П); б) зміну статей тільки в пасиві бухгалтерського балансу (А=П+ + Δ–Δ); в) збільшення валюти бухгалтерського балансу (А+Δ =П+Δ); г) зменшення валюти бухгалтерського балансу (А–Δ =П–Δ). 10. У ході перерозподілу нерозподіленого прибутку його час" тина спрямовується до резервного капіталу і це спричинює: а) зміну статей тільки в активі бухгалтерського балансу (А+Δ– –Δ =П); б) зміну статей тільки в пасиві бухгалтерського балансу (А=П+ + Δ–Δ ); в) збільшення валюти бухгалтерського балансу (А+Δ =П+Δ); г) зменшення валюти бухгалтерського балансу (А–Δ =П–Δ).

95


11. Нарахування заробітної плати робітникам за виготовлення продукції сричинює зміну в бухгалтерському балансі: а) зміну статей тільки в активі бухгалтерського балансу (А+Δ– –Δ =П); б) зміну статей тільки в пасиві бухгалтерського балансу (А=П+ +Δ–Δ); в) збільшення валюти бухгалтерського балансу (А+Δ =П+Δ); г) зменшення валюти бухгалтерського балансу (А–Δ =П–Δ ). 12. В Україні актив балансу побудований у порядку: а) зменшення ліквідності активів; б) збільшення ліквідності активів; в) зменшення ліквідності оборотних активів та збільшення ліквідності необоротних активів; г) зменшення ліквідності необоротних активів та збільшення ліквідності оборотних активів. 13. У якому пункті є правильний запис: а) чисте майно = майно + зобов’язання; б) майно = власний капітал – зобов’язання; в) власний капітал = активи – зобов’язання; г) власний капітал = активи + зобов’язання? 14. За умови, що активи становлять 100 тис. грн, а капітал — 60 тис. грн, сума зобов’язань становить: а) 160 тис. грн; б) 40 тис. грн; в) 80 тис. грн; г) 120 тис. грн. 15. Господарська операція, внаслідок якої підприємство отри" мує безоплатно основні засоби, спричинює: а) зміну статей тільки в активі бухгалтерського балансу (А+ +Δ–Δ =П); б) зміну статей тільки в пасиві бухгалтерського балансу (А=П+Δ –Δ); в) збільшення валюти бухгалтерського балансу (А+Δ =П+Δ); г) зменшення валюти бухгалтерського балансу (А–Δ =П–Δ).

96


Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Задача 1. На підставі наведених у табл. 3.7 статей заповніть ба: ланс підприємства за формою №1 на 31 березня, вказавши назви розділів та коди рядків балансу. Таблиця 3.7 Вихідні дані Ïîêàçíèêè Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ñòàòóòíèé êàï³òàë Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Òîâàðè Âåêñåë³ îäåðæàí³ Äîäàòêîâî âêëàäåíèé êàï³òàë Çàáåçïå÷åííÿ âèïëàò ïåðñîíàëó Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî

Ñóìà, ãðí 1744,0 56 480,0 2080,0 18 000,0 6650,0 30 000,0 3090,0 3200,0 2000,0 3800,0 10 256,0

Задача 2. Знайдіть помилку в наведеному в табл. 3.8 розподілі балансових статей на підприємстві “Парус” та складіть правильний баланс. Таблиця 3.8 Розподіл балансових статей Àêòèâ Íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî Äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíêó Âèðîáíè÷³ çàïàñè Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê Â³äñòðî÷åí³ ïîäàòêîâ³ àêòèâè Ðåçåðâíèé êàï³òàë Âåêñåë³ îäåðæàí³ Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè

Ñóìà, ãðí 2200 1200 1000 420 200 560

Ïàñèâ

Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Çàáîðãîâàí³ñòü ç îïëàòè ïðàö³ Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Âåêñåë³ âèäàí³ Ö³ëüîâå ô³íàíñóâàííÿ Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ãðîøîâ³ êîøòè â íàö³îíàëüí³é 300 âàëþò³ 550 Âèëó÷åíèé êàï³òàë

Ñóìà, ãðí 1200 700 1500 300 1000 3780 780 230

97


Задача 3. Визначте, як саме перераховані в табл. 3.9 госпо: дарські операції впливають на валюту бухгалтерського балансу: 1) збільшують валюту балансу; 2) зменшують валюту балансу; 3) не змінюють валюту балансу. Поставте в табл. 3.9 праворуч від змісту господарської операції номер відповіді. Таблиця 3.9 Перелік господарських операцій Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ Çàðàõîâàíî íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê ãðîøîâ³ êîøòè â ðàõóíîê ïîãàøåííÿ çàáîðãîâàíîñò³ ïîêóïö³â çà â³äâàíòàæåíó ïðîäóêö³þ ×àñòèíà ïðèáóòêó ïðè éîãî ðîçïîä³ë³ ñïðÿìîâàíà íà çá³ëüøåííÿ ðåçåðâíîãî êàï³òàëó Ïåðåðàõîâàíî ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêó ñóìè â ïîãàøåííÿ çàáîðãîâàíîñò³ ïåðåä ïîñòà÷àëüíèêàìè çà ñèðîâèíó Ïîãàøåíî îòðèìàíèé ðàí³øå êðåäèò ç áàíê³âñüêîãî ðàõóíêó Îïðèáóòêîâàíî â êàñó ãðîøîâ³ êîøòè ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêó Ç êàñè âèïëà÷åíà çàðîá³òíà ïëàòà ïåðñîíàëó ï³äïðèºìñòâà Ç êàñè âèäàíî ãîò³âêó ï³ä çâ³ò Îïðèáóòêîâàí³ â³ä ïîñòà÷àëüíèêà íà ñêëàä âèðîáíè÷³ çàïàñè ç â³äñòðî÷êîþ ïëàòåæó

Ñóìà, ãðí

Â³äïîâ³äü

11580 350 975 6000 2300 2050 130 3300

Задача 4. Визначте за даними табл. 3.10 типи господарських операцій. Покажіть, які зміни відбуваються в балансі під їх впливом. Таблиця 3.10 Вихідні дані Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ Îïðèáóòêîâàíî áåçîïëàòíî îòðèìàí³ îñíîâí³ çàñîáè Â³äïóùåíî ç³ ñêëàäó ó âèðîáíèöòâî ìàòåð³àëè Íàðàõîâàíî çàðîá³òíó ïëàòó ðîá³òíèêàì îñíîâíîãî âèðîáíèöòâà Ïîâåðíóòî ç âèðîáíèöòâà íà ñêëàä íåâèêîðèñòàí³ ìàòåð³àëè Ïîãàøåíî ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêó çàáîðãîâàí³ñòü ïåðåä áþäæåòîì Ïîãàøåíî ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêó çàáîðãîâàí³ñòü ïðåä ³íøèìè êðåäèòîðàìè Îïðèáóòêîâàíî ç âèðîáíèöòâà íà ñêëàä ãîòîâó ïðîäóêö³þ Çàðàõîâàíî íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê äîâãîñòðîêîâó ïîçèêó áàíêó Ïîâåðíóòî çàëèøîê íåâèêîðèñòàíèõ ï³äçâ³òíèõ ñóì

98

Ñóìà, ãðí 20 000 30 000 14 000 35 000 15 000 10 000 100 000 20 000 20


Задача 5. Запишіть результати наведених господарських опе: рацій у табл.3.11, використовуючи “+” для позначення збільшення і “–” для позначення зменшення величин у бухгалтерському балансі. Таблиця 3.11 Вихідні дані Âïëèâ íà Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ Àêòèâè

Çîáîâ’ÿçàííÿ Êàï³òàë

Ñïëà÷åíî ïîñòà÷àëüíèêó 500 ãðí ç ïîòî÷íîãî áàíê³âñüêîãî ðàõóíêó Ïðèäáàíî òîâàðè â êðåäèò íà ñóìó 2000 ãðí Áàíê íàäàâ ï³äïðèºìñòâó ïîçèêó â ðîçì³ð³ 10 000 ãðí Äî êàñè ïîâåðíóòî çàëèøîê íåâèêîðèñòàíèõ ï³äçâ³òíèõ êîøò³â ó ñóì³ 100 ãðí Âëàñíèê âí³ñ äî êàñè ï³äïðèºìñòâà äîäàòêîâî 6000 ãðí Ïåðåðàõîâàíî çàáîðãîâàí³ñòü áþäæåòó çà ïîäàòêàìè â ñóì³ 450 ãðí Ç êàñè âèïëà÷åíî çàðîá³òíó ïëàòó ïåðñîíàëó â ñóì³ 4320 ãðí

99

4. ÐÀÕÓÍÊÈ ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁË²ÊÓ ² ÏÎÄÂ²ÉÍÈÉ ÇÀÏÈÑ 4.1. Поняття бухгалтерських рахунків, їх призначення та структура. 4.2. Сутність подвійного запису та його значення в бух" галтерському обліку. 4.3. Синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік. 4.4. Оборотно"сальдова відомість як спосіб перевірки правильності обліку господарських операцій.

Ключові терміни: бухгалтерський рахунок; схема рахун ку; активні та пасивні бухгалтерські рахунки; дебет та кре дит рахунку, сальдо; обороти; подвійний запис; кореспонденція рахунків; бухгалтерська проводка; синтетичні рахунки та син тетичний облік, аналітичні рахунки та аналітичний облік, оборотна відомість.

Після вивчення цієї теми Ви будете знати: сутність бухгалтерських рахунків; структуру бухгалтерських рахунків; схеми активних та пасивних бухгалтерських рахунків; сутність подвійного запису; зміст та види бухгалтерських проводок; поняття синтетичних та аналітичних бухгалтерських рахунків; особливості синтетичного та аналітичного бухгалтерсь: кого обліку; структуру оборотно:сальдових відомостей; відмінності між оборотними відомостями за синтетич: ними та аналітичними рахунками. 100

4. Ðàõóíêè áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ³ ïîäâ³éíèé çàïèñ

Ви зможете: сформулювати значення рахунків у бухгалтерському обліку; пояснити сутність бухгалтерських рахунків; схарактеризувати схеми активного та пасивного бух: галтерських рахунків; визначати кореспонденцію рахунків та складати бух: галтерські проводки; розрізняти синтетичні та аналітичні рахунки; перевіряти правильність облікових записів за допомо: гою оборотних відомостей

4.1. Ïîíÿòòÿ áóõãàëòåðñüêèõ ðàõóíê³â, ¿õ ïðèçíà÷åííÿ òà ñòðóêòóðà Кожне підприємство в ході свого функціонування щоден: но здійснює велику кількість господарських операцій, які в ре: зультаті відображаються в бухгалтерському балансі. Як відо: мо, баланс складається на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року) і характеризує фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Однак уже в перший день на: ступного звітного періоду на підприємстві може здійснювати: ся немала кількість господарських операцій, які призведуть до зміни показників статей балансу. Такий стан речей дає змогу зробити висновок, що інформація представлена в бухгалтерсь: кому балансі на кінець звітного періоду, не буде в повній мірі відображати реальний фінансовий стан підприємства вже на кінець першого дня наступного звітного періоду. Для оперативного управління суб’єктом господарювання менеджерам усіх його підрозділів необхідно володіти постійною інформацією про зміни, які відбуваються щоденно в структурі активів, власного капіталу та зобов’язань. У зв’яз: ку з цим для поточного спостереження і контролю за змінами всіх складових активів, власного капіталу та зобов’язань у 101


процесі господарської діяльності в бухгалтерському обліку ви: користовують рахунки. Рахунки є основною одиницею накопичення інформації в бухгалтерському обліку. За своїм змістом вони є способом групування поточної (щоденної) інформації про всі складові об’єктів бухгалтерського обліку (активів, зобов’язань, власно: го капіталу, доходів, витрат, прибутку). Наприклад, для відоб: раження інформації про складові активів використовуються такі рахунки, як “Основні засоби”, “Каса”, “Рахунки в банках” і т.д., для складових власного капіталу — “Статутний капітал”, “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”, для складо: вих зобов’язань — “Розрахунки з постачальниками та підряд: никами”, “Короткострокові позики”, “Розрахунки з оплати праці” тощо. За своєю формою рахунок — це таблиця, яка складається з двох частин: лівої — дебету, та правої — кредиту. Схематично будову рахунка можна представити на рис. 4.1. Íàéìåíóâàííÿ ðàõóíêà Äåáåò

Êðåäèò

Рис. 4.1. Схематичне зображення бухгалтерського рахунка

На початку таблиці (над схемою рахунка) вказується на: зва рахунка — найменування елементу обліку. Далі, для по: вного уявлення про обліковуваний об’єкт, записується зали: шок на початок звітного періоду (сальдо початкове). Потім відображаються господарські операції, які здійснюються про: тягом звітного періоду та призводять до зміни сальдо початко: вого. В кінці рахунка вказується сальдо кінцеве (залишок на кінець звітного періоду). Слід зазначити, що в схемах рахунків одні операції відоб: ражаються по дебетовій стороні, а інші — по кредитовій. Такий 102


порядок відображення господарських операцій зумовлюється поділом рахунків на певні групи, а саме — на активні, пасивні, активно:пасивні. Активні рахунки призначені для обліку всіх складових активу балансу. В схемах таких рахунків сальдо на початок та на кінець звітного періоду завжди відображають по дебету. По їх дебетовій стороні також відображаються господарські опе: рації, що збільшують сальдо на початок звітного періоду. По кредитовій — господарські операції, які зменшують сальдо по: чаткове. Сума господарських операцій по дебетовій стороні носить назву дебетовий оборот, по кредитовій — кредитовий оборот. Сальдо на кінець звітного періоду в активному рахун: ку розраховується за формулою СкД = СпД + ОбД — ОбК, де СпД — сальдо на початок звітного періоду по дебету ра: хунка; ОбД — оборот по дебету рахунку (сума операцій по дебету); ОбК — оборот по кредиту рахунка (сума операцій по кре: диту); СкД– сальдо на кінець звітного періоду по дебету рахунка. Схема активного рахунку представлена на рис. 4.2. Äåáåò

Àêòèâíèé ðàõóíîê

Êðåäèò

Ñ-äî (ïî÷àòîê) Ïîòî÷í³ çá³ëüøåííÿ (+) Îáîðîò Ä

çì³íè çìåíøåííÿ (–) Îáîðîò Ê

Ñ-äî (íà ê³íåöü) Рис.4.2. Схема активного рахунка

103


Пасивні рахунки призначені для обліку власного капіталу та зобов’язань бухгалтерського балансу. Вони мають оберне: ний до активних рахунків порядок відображення сальдо на по: чаток та кінець звітного періоду, а також господарських опе: рацій. Сальдо на початок та кінець звітного періоду в пасивно: му рахунку відображають по кредиту. Господарські операції, що збільшують сальдо початкове, — по кредиту, що зменшу: ють — по дебету. Як і активні рахунки, вони мають дебетовий та кредитовий обороти. Сальдо на кінець звітного періоду в пасивному рахунку розраховується за формулою СкК = СпК — ОбД + ОбК, де СпК — сальдо на початок звітного періоду по кредиту ра: хунка; СкК — сальдо на кінець звітного періоду по кредиту рахун: ка. Схема пасивного рахунка представлена на рис. 4.3. Äåáåò

Ïàñèâíèé ðàõóíîê

Êðåäèò

Ñ-äî (ïî÷àòîê) Ïîòî÷í³ çìåíøåííÿ (–) Îáîðîò Ä

çì³íè çá³ëüøåííÿ (+) Îáîðîò Ê Ñ-äî (íà ê³íåöü)

Рис.4.3. Схема пасивного рахунка

Активно:пасивні (змішані) рахунки поєднують у собі оз: наки активних та пасивних рахунків. А тому для відображен: ня в них залишків на початок, кінець звітного періоду, госпо: дарських операцій застосовуються правила, які встановлені як 104


для активних, так і пасивних рахунків. Прикладами таких ра: хунків є “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”, “Розрахунки за податками й платежами”, “Розрахунки з підзвітними особами” тощо.

4.2. Ñóòí³ñòü ïîäâ³éíîãî çàïèñó òà éîãî çíà÷åííÿ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó Кожна господарська операція, яка здійснюється на підприємстві, викликає зміни двох показників бухгалтерсько: го балансу, а отже, відображається в двох бухгалтерських ра: хунках. Спосіб, за допомогою якого господарські операції відображаються в рахунках бухгалтерського обліку, має назву подвійний запис. Сутність його полягає в тому, що кожна гос: подарська операція в одній і тій самій сумі записується в де: беті одного рахунка та в кредиті іншого. В результаті такі за: писи дають змогу забезпечити дотримання важливої особли: вості балансу — рівності активу і пасиву. Враховуючи сутність бухгалтерських рахунків та подвійного запису, відомі нам чотири типи господарських опе: рацій можна схарактеризувати наступним чином (рис. 4.4): 1 òèï. À + Δ – Δ = Ï Ä À Ê Δ

Ä À Ê Δ

3 òèï. À + Δ = Ï + Δ Ä À Ê Δ

Ä Ï Ê Δ

2 òèï. À = Ï + Δ – Δ Ä Ï Ê

Ä Ï Ê

Δ

Δ

4 òèï. À – Δ = Ï – Δ Ä À Ê Δ

Ä Ï Ê Δ

де А — актив балансу; П — пасив балансу; Δ— сума господарської операції. Рис. 4.4. Типи господарських операцій

105


Як бачимо, перший тип господарських операцій відобра: жається по дебету та кредиту активних рахунків. Другий тип — по дебету та кредиту пасивних рахунків. Третій — по дебету активного рахунка та кредиту пасивного. Четвертий — по кре: диту активного та дебету пасивного рахунків. Для більш кращого розуміння розглянемо порядок відоб: раження господарських операцій на прикладі. Приклад. Нехай на початок звітного періоду у приватного підприємства “Октава” залишки на рахунку були такими: “Рахунки в банках” — 3600 грн; “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” — 5200 грн; “Розрахунки з покупцями та замовниками” — 1600 грн. Протягом звітного періоду на підприємстві відбулися такі гос: подарські операції: 1. Покупці перерахували підприємству 1600 грн за відвантаже: ну продукцію (1 тип операцій). 2. Підприємство погасило заборгованість перед постачальником у розмірі 3000 грн (4 тип операцій). 3. Підприємство отримало короткострокову позику в банку на суму 8000 грн. грн (3 тип операцій). 4. З поточного рахунка в касу підприємство оприбуткувало 4000 грн (1 тип операцій). В результаті здійснення таких господарських операцій за звітний період на підприємстві відбулися зміни в активних рахун: ках: “Рахунки в банках “, “Розрахунки з покупцями та замовниками “, “Каса” та пасивних: “Розрахунки з постачальниками та підрядни: ками”, “Короткострокові позики”. Записи в представлених рахунках будуть здійснюватися так (рис.4.5).

Як бачимо, кожна господарська операція за допомогою подвійного запису відображається в дебеті одного та кредиті іншого рахунка. В результаті сума дебетових оборотів дорівнює сумі кредитових (16600 грн). В забезпеченні такої рівності і полягає контрольне значення подвійного запису. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах. 106

4. Ðàõóíêè áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ³ ïîäâ³éíèé çàïèñ Äåáåò

Ðàõóíêè â áàíêàõ

Êðåäèò

Äåáåò Ðîçðàõóíêè ç Êðåäèò ïîñòà÷àëüíèêàìè òà ï³äðÿäíèêàìè

Ñ-äî ïî÷. = 3600 1. 1600 3. 8000

Ñ-äî ïî÷. = 5200 2. 3000 4. 4000

Îáîðîò Ä = 9600

Îáîðîò Ê= 7000

2. 3000

Îáîðîò Ä = 3000

Ñ-äî ê³í. =6200 Äåáåò

Ñ-äî ê³í.=2200

Ðîçðàõóíêè ç Êðåäèò ïîêóïöÿìè òà çàìîâíèêàìè

Äåáåò

Êîðîòêîñòðîêîâ³

Êðåäèò

ïîçèêè

Ñ-äî ïî÷ =1600

Ñ-äî ïî÷.=0 1. 1600

Îáîðîò Ä=0

3. 8000

Îáîðîò Ê=1600

Ñ-äî ê³í.=0 Äåáåò

Îáîðîò Ê=0

Îáîðîò Ä=0

Îáîðîò Ê=8000 Ñ-äî ê³í.=8000

Êàñà

Êðåäèò

Ñ-äî ïî÷.=0 4. 4000

Îáîðîò Ä= 4000

Îáîðîò Ê= 0

Ñ-äî ê³í.=4000

Рис.4.5. Порядок відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку

У теорії та практиці бухгалтерського обліку зв’язок між рахунками, що випливає з подвійного запису, прийнято нази: вати кореспонденцією рахунків, а рахунки — кореспондуючи: ми. Бухгалтеру для встановлення кореспонденції рахунків за змістом господарської операції, що відображена відповідним 107


Âèçíà÷èòè äâà ðàõóíêè, âèíèêàº çâ’ÿçîê

ì³æ ÿêèìè

Ç’ÿñóâàòè ñòðóêòóðó êîæíîãî ðàõóíêà (àêòèâíèé, ïàñèâíèé) Âèçíà÷èòè, äî ÿêîãî òèïó ãîñïîäàðñüêèõ îïðåðàö³é â³äíîñèòüñÿ äàíà ãîñïîäàðñüêà îïåðàö³ÿ

Åòàï 4

Åòàï 3

Åòàï 2

Åòàï 1

первинним документом, необхідно здійснити певні послідовні етапи (рис. 4.6).

Îá´ðóíòóâàòè, íà ÿê³é ñòîðîí³ (äåáåòîâ³é ÷è êðåäèòîâ³é) êîæíîãî ç êîðåñïîíäóþ÷èõ ðàõóíê³â ïîâèííà áóòè çàïèñàíà ñóìà ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿

Рис. 4.6. Етапи визначення кореспонденції рахунків

Кореспонденція рахунків, де зазначена сума (вартість) опе: рації, називається бухгалтерською проводкою. Бухгалтерські проводки поділяють на прості та складні. Прості — це ті, в яких сума господарської операції записується в дебеті одного рахун: ка та в кредиті іншого. Складні — ті, в яких один рахунок на за: гальну суму дебетується, і інші — два чи більше, на часткові су: ми кредитуються або навпаки. Це технічний прийом, який доз: воляє скоротити кількість бухгалтерських записів, за рахунок об’єднання декількох простих проводок в одну складну. Приклад. На підприємстві відбулися такі дві господарські операції: 1. З поточного рахунка в банку перерахували кошти для пога: шення заборгованості перед постачальником — 4580 грн; 2. З поточного рахунка в банку оприбуткували кошти в касу — 6235 грн.; Ці господарські операції можна відобразити двома простими проводками або однією складною. А саме:

108


Прості бухгалтерські проводки 1. Дебет рах. “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” — 4580 грн. Кредит рах. “Рахунки в банках” 4580 грн. 2. Дебет рах. “Каса” — 6235 грн. Кредит рах. “Рахунки в банках “ — 6235 грн. Складна бухгалтерська проводка 1. Дебет рах. “Каса” — 6235 грн. Дебет рах. “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” — 4580 грн. Кредит рах. “Рахунки в банках “ — 10 815 грн.

Як бачимо, в представленій складній бухгалтерській про: водці два рахунки на часткові суми (6235 грн та 4580 грн) де: бетуються, а один кредитується на загальну суму (10 815 грн). Прикладом складної бухгалтерської проводки, за якої два ра: хунки будуть кредитуватися, а один дебетуватися, може бути такий. На підприємстві відбулися дві господарські операції: 1. на поточний рахунок підприємства надійшли кошти від по: купців — 4580 грн; 2. До поточного рахунка підприємства внесли кошти з каси — 6235 грн; Прості бухгалтерські проводки 1. Дебет рах. “Рахунки в банках” — 4580 грн. Кредит рах. “Розрахунки з покупцями та замовниками”: 4580 грн. 2. Дебет рах. “Рахунки в банках”– 6235 грн. Кредит рах. “Каса” — 6235 грн. Складна бухгалтерська проводка 1. Дебет рах. “Рахунки в банках “ — 10 815 грн. Кредит рах. “Розрахунки з покупцями та замовниками” — 4580 грн. Кредит рах. “Каса “– 6235 грн.

Крім подвійного запису, в бухгалтерському обліку вико: ристовується і хронологічний запис. Сутність такого запису 109


полягає в тому, що всі господарські операції записуються у послідовності їх здійснення, тобто в хронологічному порядку. В результаті контроль правильності облікових записів за пев: ний обліковий період здійснюється двома способами (рис. 4.7). Ñïîñîáè ïåðåâ³ðêè ïðàâèëüíîñò³ îáë³êîâèõ çàïèñ³â

Çà äîïîìîãîþ ïîäâ³éíîãî çàïèñó Ï³äñóìîê óñ³õ äåáåòîâèõ îáîðîò³â çà âñ³ìà ðàõóíêàìè ïîâèíåí áóòè ð³âíèì ï³äñóìêó âñ³õ êðåäèòîâèõ îáîðîò³â

Çà äîïîìîãîþ õðîíîëîã³÷íîãî çàïèñó Ï³äñóìêè äåáåòîâèõ ³ êðåäèòîâèõ îáîðîò³â íà ðàõóíêàõ ïîâèíí³ áóòè ð³âíèìè ï³äñóìêó õðîíîëîã³÷íîãî çàïèñó çà ïåâíèé ïåð³îä ÷àñó

Σ Îáîðîò³â çà äåáåòîì = Σ Îáîðîò³â çà êðåäèòîì = Σ õðîíîëîã³÷íîãî Рис. 4.6. Взаємозв’язок подвійного та хронологічного записів

Як бачимо, відповідно до подвійного запису, підсумок де: бетових оборотів за всіма рахунками за звітний період пови: нен бути рівним підсумку кредитових оборотів за всіма рахун: ками та, відповідно до хронологічного запису, дорівнювати підсумку хронологічного запису за цей самий період.

4.3. Ñèíòåòè÷íèé òà àíàë³òè÷íèé áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê У бухгалтерському обліку, крім поділу рахунків на ак: тивні та пасивні, ще використовують їх поділ на синтетичні та аналітичні. Такий стан речей зумовлений способом групуван: ня та узагальнення облікових даних, які представлені в тих чи інших рахунках. Синтетичні рахунки призначені для узагальненого гру: пування та обліку однорідних об’єктів у грошовому вимірни: ку. 110


Аналітичні рахунки деталізують показники синтетичних рахунків. У них, крім вартісного (грошового) вимірника, за: стосовуються натуральні і трудові. Інформація, представлена в аналітичних рахунках, використовується для оперативного керівництва підприємством та контролю господарської діяль: ності. Для більш повного з’ясування сутності синтетичних та аналітичних рахунків розглянемо притаманні їм спільні та відмінні риси, які існують між ними. Зв’язок між цими двома типами рахунків проявляється в наступному: 1) структура синтетичного рахунка визначає структуру його аналітичних рахунків; 2) будь:яка господарська операція відображається на ос: нові одних і тих первинних документів як в аналітичних ра: хунках, так і в синтетичному рахунку. Лише в аналітичних ра: хунках більш докладно. Тобто в синтетичному рахунку — за: гальною сумою, а на аналітичних рахунках до нього — частко: вими сумами; 3) сума сальдо на початок та кінець звітного періоду, обо: роти по дебету та кредиту всіх аналітичних рахунків відповідно дорівнюють сальдо на початок та кінець звітного періоду, обороту по дебету та кредиту синтетичного рахунка, який їх об’єднує. Відмінні риси, які існують між синтетичними та аналітич: ними рахунками полягають у тому що: 1) в системі синтетичних рахунків використовується лише єдиний вимірник — грошовий, в аналітичних рахунках можуть використовуватися як грошові вимірники, так і натуральні або трудові; 2) таблиця синтетичного рахунка має стандартну форму, форма аналітичних рахунків може відрізнятися залежно від інформації, яка на них обліковується. Розглянемо схеми синтетичного рахунка та аналітичних до нього на прикладі. 111


Приклад. На початок звітного періоду виробничі запаси підприємства ста: новили 980 грн. З них цукру — 100 кг загальною вартістю 380 грн та борошна 200 кг загальною вартістю 600 грн. Потягом звітного періоду підприємство придбало 50 кг цукру за ціною 3,8 грн за 1 кг та 120 кг борошна за ціною 3 грн за 1 кг на загальну суму 550 грн. У процесі виробництва спожило 80 кг борошнаи та 80 кг цукру на су: му 544 грн. Запис у синтетичному бухгалтерському рахунку буде таким: Äåáåò

Âèðîáíè÷³ çàïàñè

Êðåäèò

Ñ-äî ïî÷. =980 1. 550

2. 544

Îáîðîò Ä=550

Îáîðîò Ê=544

Ñ-äî ê³í.=986

В аналітичному рахунку запис може здійснюватися двома спо: собами. 1 спосіб — тільки в грошовому вимірнику: Äåáåò

Öóêîð (ãðí.)

Êðåäèò

Ñ-äî ïî÷.= 380 1. 190

Îáîðîò Ä= 190 Ñ-äî ê³í.=266

112

Äåáåò

Áîðîøíî (ãðí.)

Êðåäèò

Ñ-äî ïî÷.= 600 2. 304

Îáîðîò Ê=304

1. 360

Îáîðîò Ä=360 Ñ-äî ê³í.= 720

2. 240

Îáîðîò Ê=240


2 спосіб — в грошовому та натуральному вимірниках Öóêîð Äåáåò

Êðåäèò

Óìîâí³ Íàòóðàëüíèé Ãðîøîâèé ïîçíà÷åííÿ âèì³ðíèê âèì³ðíèê

Ñ-äî ïî÷.

100

380

1.

50

190

Îáîðîò Ä

50

190

Ñ-äî ê³í.

70

266

Óìîâí³ Íàòóðàëüíèé ïîçíà÷åííÿ âèì³ðíèê

2. Îáîðîò Ê

Ãðîøîâèé âèì³ðíèê

80

304

80

304

Áîðîøíî Äåáåò

Êðåäèò

Óìîâí³ Íàòóðàëüíèé Ãðîøîâèé ïîçíà÷åííÿ âèì³ðíèê âèì³ðíèê

Ñ-äî ïî÷.

200

1.

120

360

Îáîðîò Ä

120

360

Ñ-äî ê³í.

240

720

Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ

Íàòóðàëüíèé Ãðîøîâèé âèì³ðíèê âèì³ðíèê

600 2.

80

240

Îáîðîò Ê

80

240

Як бачимо, в схемах рахунків прослідковуються і спільні і відмінні риси, які існують між синтетичними та аналітичними рахунками. Поділ рахунків на синтетичні та аналітичні зумовлює на: явністю синтетичного та аналітичного бухгалтерських обліків. Синтетичний облік являє собою облік наявності та змін су: купностей економічно однорідних елементів активу, власного капіталу та зобов’язань у грошовому вимірнику. Інформація, представлена в цьому обліку, використовується для: 1) скла: дання фінансової звітності підприємства; 2) розробки поточ: 113


них та перспективних планів; 3) контролю діяльності підприємства шляхом ревізій та аудиту. Аналітичний облік являє собою деталізацію синтетичного обліку з метою отримання більшого обсягу інформації для контролю та аналізу господарської діяльності. Детальна інформація використовується для: 1) здійснення розрахунків з конкретними дебіторами та кредиторами; 2) проведення інвентаризації активів підприємств; 3) калькулювання собівартості окремих видів продукції; 4) розрахунку аморти: заційних відрахувань по необоротних активах тощо. У бухгалтерському обліку крім синтетичних та аналітич: них рахунків також використовуються субрахунки, які займа: ють проміжне місце між синтетичними та аналітичними ра: хунками. Субрахунки створюються відповідними групами аналітичних рахунків, які, в свою чергу, узагальнюються син: тетичним рахунком (рис. 4.8). Ñèíòåòè÷íèé ðàõóíîê Ñóáðàõóíîê

Àíàë³òè÷íèé ðàõóíîê

Ñóáðàõóíîê

Ñóáðàõóíîê







Рис. 4.8. Взаємозв’язок між рахунками

Розглянутий зв’язок можна показати на прикладі (рис. 4.9). Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ñèðîâèíà òà ìàòåð³àëè Öóêîð

Ñ³ëü

Ïàëèâî

Áîðîøíî

Áåíçèí

Ñîëÿðêà

Êóï³âåëüí³ íàï³âôàáðèêàòè Ìîðîæåí³ âèøí³

Рис. 4.9. Взаємозв’язок між рахунками

114

Äæåì


Такий стан речей, зумовлює виділення в бухгалтерському обліку рахунків першого порядку (синтетичних рахунків), ра: хунків другого порядку (субрахунків) та рахунків третього по: рядку (аналітичних рахунків).

4.4. Îáîðîòíî-ñàëüäîâà â³äîì³ñòü ÿê ñïîñ³á ïåðåâ³ðêè ïðàâèëüíîñò³ îáë³êó ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é У процесі здійснення облікових записів можуть виникати певні помилки. Своєчасне виправлення їх, значною мірою впливає на якість складання фінансової звітності підпри: ємства та на ефективність бухгалтерського обліку в цілому. Тому для усунення помилок бухгалтеру час від часу необхідно здійснювати контроль за правильністю та відповідністю за: писів у синтетичних та аналітичних рахунках. Одним із способів перевірки правильності облікових за: писів у рахунках є оборотно:сальдова відомість. У теорії та практиці бухгалтерського обліку під оборотно: сальдовою відомістю розуміють спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб взаємозв’язку між балансом і рахунками [8]. Оборотно:сальдові відомості складаються як за синтетич: ними, так і за аналітичними рахунками. Однак, між ними існу: ють певні відмінності, зумовлені відмінностями, які існують між цими рахунками. Оборотно:сальдова відомість за синте: тичними рахунками будується у вигляді таблиці, яка скла: дається з чотирьох основних стовпців. У першому з них запи: сується назва синтетичного рахунка, в другому — сальдо по: чаткове за дебетом та кредитом, в третьому — обороти за дебетом та кредитом, в четвертому — сальдо кінцеве за дебетом та кредитом. У самому нижчому рядку оборотно: сальдової відомості розраховується підсумок. У даній відо: мості, як і в синтетичних рахунках, застосовується тільки гро: 115


шовий вимірник. У системі синтетичних рахунків складається одна оборотно:сальдова відомість (табл. 4.1). Таблиця 4.1 Оборотно"сальдова відомість за синтетичними рахунками за ________ Øèôð àáî íàçâà ðàõóíêà ... ... ... ... Óñüîãî

Ñàëüäî ïî÷àòêîâå Äåáåò

Êðåäèò

S1 = S2

Îáîðîòè çà ïåð³îä

Ñàëüäî ê³íöåâå

Äåáåò

Äåáåò

Êðåäèò

S3 = S4

S5

Êðåäèò

= S6

Оборотно:сальдова відомість має велике контрольне зна: чення для перевірки повноти та правильності облікових за: писів на рахунках. Сутність перевірки в ній полягає в отри: манні трьох пар рівних між собою підсумків. 1. S1 = S2 . Така рівність зумовлена рівністю підсумків активу і паси: ву початкового балансу, який є підставою для запису початко: вих залишків на активних і пасивних рахунках. 2. S3 = S4 . Дана рівність пояснюється подвійним записом, відповідно до якого кожна операція в однаковій сумі відображається в де: беті і кредиті різних рахунків. 3. S5 = S6 . Така рівність зумовлена двома попередніми рівностями. Якщо в результаті складання оборотно:сальдової відо: мості за синтетичними рахунками бухгалтер виявить пору: шення таких рівностей, це свідчить про те, що в облікових за: писах у рахунках або при складанні самої оборотно:сальдової відомості допущені помилки. Оборотно:сальдова відомість за синтетичними рахунками використовується для упорядкування бухгалтерського балан: су на кінець звітного періоду. Він складається на основі за: 116


лишків рахунків на кінець звітного періоду, які відображають: ся в оборотно:сальдовій відомості в останніх суміжних двох стовпцях. Трохи іншу структуру мають оборотно:сальдові відо: мості за аналітичними рахунками, хоча техніка складання лишається така ж сама. Так, в оборотно:сальдових відомо: стях за аналітичними рахунками як і в оборотно:сальдових відомос:тях за синтетичними рахунками відображаються сальдо початкове та кінцеве за звітний період, обороти. Відмінним є те, що вони не мають трьох пар рівних показ: ників та використовують як грошовий, так і натуральний вимірники. Схематичне зображення оборотно:сальдової відомості за аналітичними рахунками до активного синтетичного рахунку представлено в табл. 4.2. Таблиця 4.2 Оборотно"сальдова відомість за аналітичними рахунками до активного синтетичного рахунку Íàçâà Ñïî÷. Îáîðîòè çà ì³ñÿöü Ñê³í. àíàë³- Îäèíè- Ö³íà (Äåáåò) (Äåáåò) Äåáåò Êðåäèò òè÷íèõ ö³ âèì³- ãðí Íàò. Ãðîø. Íàò. Ãðîø. Íàò. Ãðîø. Íàò. Ãðîø. ðó ðàõóíâèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ðíèê íèê íèê íèê íèê íèê íèê íèê ê³â

S1

S2

S3

S4

де S1 — сума залишків на початок звітного періоду за всіма аналітичними рахунками; S2 — сума дебетових оборотів за звітний період за всіма аналітичними рахунками; S3 — сума кредитових оборотів за звітний період за всіма аналітичними рахунками; 117


S4 — сума залишків на кінець звітного періоду за всіма аналітичними рахунками (рис. 4.10). Äåáåò Ñèíòåòè÷íèé Êðåäèò ðàõóíîê (àêòèâíèé) Ñï = S1 Îá = S2

Îá = S3

Ñê = S4

Рис. 4.10. Схема активного синтетичного рахунку

Як бачимо, сальдо на початок звітного періоду за синтетич: ним рахунком дорівнює сумі залишків на початок звітного періоду за всіма аналітичними рахунками. Оборот по дебету та кредиту синтетичного рахунка дорівнює відповідно сумі дебе: тових та кредитових оборотів за звітний період за всіма аналі: тичними рахунками. В результаті сальдо на кінець звітного періоду за синтетичним рахунком збігається із сумою залишків на кінець звітного періоду за всіма аналітичними рахунками. Розглянемо порядок складання оборотно:сальдової відо: мості представленому раніше прикладі 1. В результаті оборот: на відомість за аналітичними рахунками до синтетичного ра: хунка “Виробничі запаси “ буде наступною: Таблиця 4.3 Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка “Виробничі запаси” Ñïî÷. Îáîðîòè çà ì³ñÿöü Ñê³í. Íàçâà Îäè- Ö³(Äåáåò) (Äåáåò) Äåáåò Êðåäèò àíàë³íèö³ íà, Íàò. Ãðîø. Íàò. Ãðîø. Íàò. Ãðîø. Íàò. Ãðîø. òè÷íèõ âèì³ðó ãðí âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ð- âèì³ððàõóíê³â Öóêîð êã Áîðîøíî êã

118

3,8 3,0

íèê

íèê

íèê

íèê

íèê

íèê

íèê

íèê

100 200

380 600 980

50 120

190 360 550

80 80

304 240 544

70 240

266 720 986


Як бачимо, підсумки оборотів та залишків оборотної відо: мості за аналітичними рахунками повинні бути рівними сумам оборотів і залишків на початок та кінець звітного періоду відповідного синтетичного рахунка. Якщо виявляється порушення цієї рівності, то це свідчить про помилки певного характеру. Наприклад, операція відобра: жена на синтетичному рахунку, але пропущена в аналітично: му рахунку (або навпаки) або на синтетичному рахунку опе: рація записана в одній сумі, а на аналітичних рахунках — в іншій.

Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ çà òåìîþ 1. Чи існують відмінності між термінами “подвійний запис”, “ко: респонденція рахунків” та “бухгалтерська проводка”. Відповідь по: ясніть. 2. Обґрунтуйте необхідність застосування у бухгалтерському обліку активно:пасивних рахунків. 3. Які причини викликають окреме ведення синтетичного та аналітичного видів бухгалтерського обліку? 4. Чи існує, на Вашу думку, необхідність запису бухгалтерської проводки перед записом інформації в регістрах бухгалтерського обліку? 5. Які форми записуможуть застосовуватися в бухгалтерському обліку? бухгалтерських проводок? Аргументуйте переваги та недоліки кожної з них. 6. Які завдання вирішуються за допомогою оборотної, оборотно: сальдової, шахової оборотної відомостей та які особливості їх побу: дови?

119


Òåñòè äëÿ êîíòðîëþ 1. Взаємозв’язок між двома певними рахунками активів, капіталу, зобов’язань називається: а) подвійним записом; б) кореспонденцією рахунків; в) простою проводкою; г) складною проводкою. 2. Спосіб одночасного та взаємопов’язаного відображення господарських операцій на двох рахунках (у дебеті одного та кре" диті іншого) на одну й ту саму суму — це: а) бухгалтерські рахунки; б) подвійний запис; в) документація; г) бухгалтерський баланс. 3. Рахунки, які призначені для детального обліку капіталу підприємства, його зобов’язань, називають: а) активними; б) пасивними; в) синтетичними; г) аналітичними. 4. Рахунки, на яких ведеться узагальнений облік запасів, гро" шових коштів підприємства називають: а) активними; б) пасивними; в) синтетичними; г) аналітичними. 5. Сума записів господарських операцій по дебету або кредиту рахунку за певний період називається: а) сальдо; б) залишок; в) оборот; г) видаток. 6. Сальдо на кінець звітного періоду на активному рахунку розраховується як: а) Сальдо на початок (Д) + Оборот (Д) за період — Оборот (К) за період;

120


б) Сальдо на початок (Д) — Оборот (Д) за період + Оборот (К) за період; в) Сальдо на початок (К) + Оборот (Д) за період — Оборот (К) за період; г) Сальдо на початок (К) — Оборот (Д) за період + Оборот (К) за період. 7. До активних рахунків належать: а) “Основні засоби”; “Резерв сумнівних боргів”; б) “Розрахунки з оплати праці”, “Розрахунки з підзвітними осо: бами” в) “Каса”; “Розрахунки з покупцями та замовниками”; “Вироб: ничі запаси”; г) “Нематеріальні активи”; “Знос необоротних активів”,”Вироб: ництво”. 8. До пасивних рахунків належать: а) “Статутний капітал”; “Резерв сумнівних боргів”; б) “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”; в) “Каса”; “Нерозподілений прибуток”; “Виробничі запаси”; г) “Довгострокові позики”; “Знос необоротних активів”. 9. Реєстрація господарських операцій на рахунках проводить" ся на підставі: а) рішення керівника; б) рішення бухгалтера; в) первинних документів; г) усного розпорядження керівника. 10. Приведіть у відповідність кореспонденцію рахунків до змісту господарських операцій: à) Ä 23 Ê 65 à) çä³éñíèëè íàðàõóâàííÿ äî ñîö³àëüíèõ ôîíä³â íà íàðàõîâàíó çàðïëàòó îñíîâíèì ðîáî÷èì; á) Ä 91 Ê 20 á) íàðàõîâàí³ ë³êàðíÿí³ çà ðàõóíîê êîøò³â ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ; â) Ä 65 Ê 66 â) íà áàíê³âñüêèé ðàõóíîê çàðàõîâàíî êðåäèò ç òåðì³íîì ïîãàøåííÿ 5 ðîê³â; ã) Ä 31 Ê 50 ã) ç³ ñêëàäó â³äïóùåí³ âèðîáíè÷³ çàïàñè íà çàãàëüíîãîñïîäàðñüê³ ïîòðåáè

121


11. Визначте суми, де стоїть знак питання Äåáåò

Àêòèâíèé ðàõóíîê

Êðåäèò

Ñ-äî = 10

Â³äïîâ³äü: à) Îá Ä = 150;

6 = 20; Ñ-äî Ä = 20

1) 50

6) ?

á) Îá Ä = 150;

6 = 20; Ñ-äî Ê = 20

4) 100

8) 120

â) Îá Ä = 160;

6 = 20; Ñ-äî Ä = 20

Îá = ?

Îá = 140

ã) Îá Ä = 160;

6 = 20; Ñ-äî Ê = 20

Ñ-äî = ?

Ñ-äî = ?

12. До відмінних рис, які існують між синтетичними та аналітичними рахунками, відносяться такі: а) в аналітичних рахунках використовується лише грошовий вимірник, а в синтетичних — грошовий, натуральний, трудо: вий; б) у синтетичних рахунках використовується лише грошовий вимірник, а в аналітичних — грошовий, натуральний, трудо: вий; в) синтетичні рахунки є узагальнюючими і деталізують показ: ники аналітичних рахунків; г) аналітичні рахунки, на відміну від синтетичних, призначені для складання бухгалтерського балансу. 13. Інформація, представлена в синтетичному обліку, викори" стовується для: а) складання фінансової звітності підприємства; б) контролю розрахунків з конкретними дебіторами та кредито: рами; в) проведення інвентаризації активів підприємств; г) розрахунку амортизаційних відрахувань по необоротних ак: тивах. 14. Застосування в бухгалтерському обліку складних прово" док зумовлюється такими причинами: а) неможливістю відображати господарські операції простими проводками; б) можливістю скоротити кількість бухгалтерських записів;

122


в) необхідністю об’єднати декілька простих проводок в одну складну; г) неможливістю відобразити прості проводки в схемах ра: хунків. 15. До рахунків другого порядку відносяться: а) синтетичні рахунки; б) активно:пасивні рахунки; в) субрахунки; г) аналітичні рахунки.

Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Задача 1. На підставі наведених даних визначити активні та па: сивні рахунки: 1) основні засоби — 200 000 грн; 2) нематеріальні активи — 5000 грн; 3) сировина і матеріали — 3550 грн; 4) розрахунки з підзвітними особами — 280 грн; 5) витрати на збут — 4500 грн; 6) короткострокові позики — 6800 грн; 7) паливо — 1230 грн; 8) статутний капітал — 180 330 грн; 9) нерозподілений прибуток — 20 000 грн; 10) непокритий збиток — 500 грн; 11) виробництво — 3220 грн; 12) каса — 520 грн; 13) готова продукція — 6200 грн; 14) резервний капітал — 5 00 грн; 15) розрахунки з постачальниками та підрядниками — 12 650 грн; 16) розрахунки з покупцями та замовниками — 580 грн. Задача 2. Знайдіть помилки в наведеній в табл. 4.4 класифікації рахунків бухгалтерського обліку.

123


Таблиця 4.4 Класифікації рахунків бухгалтерського обліку за структурою Àêòèâí³ ðàõóíêè, ãðí Îñíîâí³ çàñîáè – 150 000 Çíîñ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â – 17 200 Âèðîáíèöòâî – 3250 Çàïàñí³ ÷àñòèíè – 850 Ñòàòóòíèé êàï³òàë – 137910 Ðàõóíêè â áàíêàõ – 13 200

Ïàñèâí³ ðàõóíêè, ãðí Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ – 500 Âåêñåë³ âèäàí³ – 1120 Êîðîòêîñòðîêîâ³ ïîçèêè – 6000 Äîäàòêîâèé êàï³òàë – 2200 Ðåçåðâíèé êàï³òàë – 3500 Êàñà – 130

Задача 3. Для наведених у табл. 4.5 господарських операцій ВАТ “Каштан” зазначте кореспондуючі рахунки. Таблиця 4.5 Реєстр господарських операцій Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ Çàðàõîâàíî íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê êîøòè âíåñåí³ âëàñíèêîì íà ïîïîâíåííÿ ñòàòóòíîãî êàï³òàëó Ïðèäáàíî ó ô³ðìè “Ìåðêñ” îáëàäíàííÿ äëÿ îô³ñó ç â³äñòðî÷êîþ ïëàòåæó Çàðàõîâàíî íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê êîðîòêîñòðîêîâó ïîçèêó áàíêó “Ìð³ÿ” Ïîãàøåíî ç áàíê³âñüêîãî ðàõóíêó çàáîðãîâàí³ñòü ïåðåä ô³ðìîþ “Ìåðêñ” Îïðèáóòêîâàí³ íà ñêëàä ìàòåð³àëè äëÿ âèãîòîâëåííÿ ïðîäóêö³¿ â³ä ïîñòà÷àëüíèê³â ×àñòêîâî ïîãàøåíî ç áàíê³âñüêîãî ðàõóíêó çàáîðãîâàí³ñòü ïîñòà÷àëüíèêàì Â³äïóùåí³ ç³ ñêëàäó ìàòåð³àëè â îñíîâíå âèðîáíèöòâî äëÿ âèãîòîâëåííÿ ïðîäóêö³¿ Íàðàõîâàíà ðîá³òíèêàì çàðîá³òíà ïëàòà çà âèãîòîâëåííÿ ïðîäóêö³¿ Ïîâåðíóò³ íà ñêëàä íå âèêîðèñòàí³ ìàòåð³àëè ç îñíîâíîãî âèðîáíèöòâà Çäàíà ç âèðîáíèöòâà íà ñêëàä ï³äïðèºìñòâà ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Îïðèáóòêîâàíî â êàñó ç ïîòî÷íîãî áàíê³âñüêîãî ðàõóíêó ãðîøîâ³ êîøòè íà âèïëàòó çàðîá³òíî¿ ïëàòè Ç êàñè âèïëà÷åíà çàðîá³òíà ïëàòà ïåðñîíàëó

124

Êîðåñïîíäóþ÷³ Ñóìà, ðàõóíêè ãðí Äåáåò Êðåäèò 2000 15 200 6000 2500 6200 1000 3700 2100 200 4100 1500 1450


Задача 4. У наведених схемах рахунків визначте невідомі суми. Äåáåò Ñ-äî 11) 18) 24) Îá. Ñ-äî

Àêòèâíèé ðàõóíîê 500 400 9 000 ? 10 180 7 130

15) 16) 22) Îá.

Êðåäèò

Äåáåò

Ïàñèâíèé ðàõóíîê

Êðåäèò

Ñ-äî 200 3 000 250 ? ?

1) 8) 12) Îá.

320 100 ? 620

18) 27) Îá. Ñ-äî

9 000 180 ? ?

Задача 5. За наведеною в табл. 4.6 кореспонденцією рахунків сформулюйте зміст господарської операції Таблиця 4.6 Кореспонденція рахунків Äåáåò Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè ïðàö³ Ñèðîâèíà ³ ìàòåð³àëè Âèðîáíèöòâî Ïîòî÷íèé ðàõóíîê Âèðîáíèöòâî Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Êàñà

Êðåäèò Êàñà Ðîçðàõóíêè ç ïîñòà÷àëüíèêàìè ³ ï³äðÿäíèêàìè Ñèðîâèíà ³ ìàòåð³àëè Êàñà Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè ïðàö³ Âèðîáíèöòâî Ðîçðàõóíêè ç ï³äçâ³òíèìè îñîáàìè

125

5. ÊËÀÑÈÔ²ÊÀÖ²ß ÒÀ ÏËÀÍ ÐÀÕÓÍÊ²Â ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁË²ÊÓ 5.1. Роль класифікації рахунків у бухгалтерському обліку. 5.2. Класифікація рахунків за економічним змістом. 5.3. Класифікація рахунків за призначенням та структу" рою. 5.4. План рахунків бухгалтерського обліку та його значення. Ключові терміни: класифікація рахунків; основні (ма теріальні, грошові, власного капіталу, розрахункові) та регу люючі (доповнюючі, контрарні, контрарнодоповнюючі) рахун ки; операційні рахунки (збірнорозподільчі, бюджетнороз подільчі, калькуляційні, номінальні, порівняльні); фінансоворе зультативні рахунки; балансові та позабалансові рахунки; План рахунків бухгалтерського обліку.

Після вивчення цієї теми Ви будете знати: порядок класифікації рахунків бухгалтерського обліку; види рахунків за класифікаційними ознаками; призначення та побудову основних рахунків; призначення та побудову регулюючих рахунків; групи операційних рахунків; сутність балансових та позабалансових рахунків; сутність Плану рахунків бухгалтерського обліку; особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій.; Ви зможете: сформулювати значення класифікації рахунків; пояснити класифікаційні ознаки рахунків; 126

5. Êëàñèô³êàö³ÿ òà Ïëàí ðàõóíê³â áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó

охарактеризувати види рахунків за класифікаційними ознаками; визначати роль в бухгалтерському обліку основних та регулюючих рахунків; виокремлювати групи операційних рахунків; розрізняти балансові та позабалансові рахунки; пояснити особливості побудови Плану рахунків бух: галтерського обліку активів, зобов’язань і господарсь: ких операцій підприємств і організацій;

5.1. Ðîëü êëàñèô³êàö³¿ ðàõóíê³â ó áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó Ефективність діяльності кожного суб’єкта господарюван: ня та подальший його розвиток, значною мірою залежить від наявності у керівництва своєчасної, достовірної інформації про склад активів, власного капіталу, зобов’язань підприємства, господарські процеси та фінансові результати діяльності. Такий стан речей зумовлює застосування в бухгал: терському обліку чималої кількості рахунків, які відобража: ють інформацію про основні засоби та інші необоротні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках, власний капітал, довгострокову та короткострокову кредиторську заборго: ваність, прибуток або збиток підприємства тощо. Враховуючи зміст, призначення, структуру кожного ра: хунку, в бухгалтерському обліку використовується науково обґрунтована класифікація рахунків, яка дозволяє більш де: тальніше та глибше з’ясувати необхідність та порядок їх вико: ристання. Під класифікацією рахунків бухгалтерського обліку слід розуміти їх групування за певними ознаками, а також встанов: лення загальних властивостей різних груп рахунків з метою їх вивчення і правильного застосування. Види рахунків за кла: сифікаційними ознаками та їх характеристика представлені в табл.5.1. 127


Таблиця 5.1 Класифікація рахунків бухгалтерського обліку Êëàñèô³êàö³éíà îçíàêà Çà ñòðóêòóðîþ ðàõóíêà

Âèäè ðàõóíê³â Àêòèâí³ Ïàñèâí³

Àêòèâíî-ïàñèâí³

Çà ñòóïåíåì óçàãàëüíåííÿ ³íôîðìàö³¿

Ñèíòåòè÷í³

Àíàë³òè÷í³

Ñóáðàõóíêè Ïî â³äíîøåííþ äî áàëàíñó

Áàëàíñîâ³ Ïîçàáàëàíñîâ³

Çà åêîíîì³÷íèì çì³ñòîì

Çà ïðèçíà÷åííÿì òà ñòðóêòóðîþ

Ðàõóíêè îáë³êó àêòèâ³â Ðàõóíêè îáë³êó äæåðåë óòâîðåííÿ àêòèâ³â Îñíîâí³ Ðåãóëþþ÷³ Îïåðàö³éí³ Ô³íàíñîâîðåçóëüòàòèâí³

128

Êîðîòêà õàðàêòåðèñòèêà Ïðèçíà÷åí³ äëÿ îáë³êó àêòèâ³â ï³äïðèºìñòâà Ïðèçíà÷åí³ äëÿ îáë³êó âëàñíîãî êàï³òàëó òà çîáîâ’ÿçàíü ï³äïðèºìñòâà Ïðèçíà÷åí³ äëÿ îäíî÷àñíîãî îáë³êó ãîñïîäàðñüêèõ çàñîá³â (àêòèâ³â) ï³äïðèºìñòâà òà ¿õí³õ äæåðåë ôîðìóâàííÿ (âëàñíîãî êàï³òàëó òà çîáîâ’ÿçàíü) Ïðèçíà÷åí³ äëÿ îáë³êó ³íôîðìàö³¿ ïðî îá’ºêò â óçàãàëüíåíîìó âèãëÿä³ òà â ãðîøîâîìó âèì³ðíèêó Ïðèçíà÷åí³ äëÿ â³äîáðàæåííÿ äåòàëüíî¿ ³íôîðìàö³¿ ïðî îá’ºêò îáë³êó òà â ÿêèõ êð³ì ãðîøîâîãî âèì³ðíèêà âèêîðèñòîâóþòüñÿ íàòóðàëüí³ ³ òðóäîâ³ Çàéìàþòü ïðîì³æíå ì³ñöå ì³æ ñèíòåòè÷íèìè òà àíàë³òè÷íèìè ðàõóíêàìè Õàðàêòåðèçóþòü ïîêàçíèêè, ÿê³ â³äîáðàæàþòüñÿ â áàëàíñ³ ï³äïðèºìñòâà Õàðàêòåðèçóþòü ïîêàçíèêè, ÿê³ íå ìîæóòü áóòè â³äîáðàæåí³ â áàëàíñ³ ï³äïðèºìñòâà, à â³äîáðàæàþòüñÿ â ïðèì³òêàõ äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ Ïðèçíà÷åíí³ äëÿ îáë³êó àêòèâ³â ï³äïðèºìñòâà Ïðèçíà÷åí³ äëÿ îáë³êó äæåðåë ôîðìóâàííÿ àêòèâ³â ï³äïðèºìñòâà Ïðèçíà÷åí³ äëÿ êîíòðîëþ çà íàÿâí³ñòþ ³ çì³íàìè àêòèâ³â òà äæåðåë ¿õ óòâîðåííÿ Ïðèçíà÷åí³ äëÿ óòî÷íåííÿ îö³íêè àêòèâ³â òà äæåðåë ¿õ óòâîðåííÿ, ÿê³ îáë³êîâóþòüñÿ íà îñíîâíèõ ðàõóíêàõ Ïðèçíà÷åí³ äëÿ îáë³êó âèòðàò, äîõîä³â ³ ðåçóëüòàò³â ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà Ïðèçíà÷åí³ äëÿ óçàãàëüíåííÿ ³íôîðìàö³¿ ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà çà çâ³òíèé ïåð³îä


Сутність, особливості застосування активних, пасивних, активно:пасивних, синтетичних, аналітичних рахунків, субра: хунків, ми розглядали в попередніх розділах. Однак, не менш важливішою є класифікація рахунків, за якою вони поділя: ються на рахунки обліку активів і рахунки обліку джерел їх утворення (за економічним змістом) та на основні, регулюючі, операційні, фінансово:результативні, позабалансові рахунки (за призначенням та структурою). Обидві класифікації ра: хунків науково обґрунтовані, тісно взаємопов’язані і доповню: ють одна одну [8].

5.2 Êëàñèô³êàö³ÿ ðàõóíê³â çà åêîíîì³÷íèì çì³ñòîì Класифікація рахунків за економічним змістом показує, який саме об’єкт бухгалтерського обліку, залежно від його економічного змісту, обліковується та відображається на ра: хунку в процесі господарської діяльності підприємства. Види рахунків за цією класифікаційною ознакою представлено на рис. 5.1. Як бачимо, рахунки обліку активів підприємства та рахун: ки обліку джерел їх формування поділяються на певні групи рахунків. Такий поділ зумовлений поділом активів підприємства на необоротні та оборотні, джерел їх формуван: ня — на власні та позикові. Так, для обліку необоротних ак: тивів використовується група рахунків необоротних активів. До складу цієї групи входять такі рахунки, як “Основні засо: би”, “Інші необоротні матеріальні активи”, “Знос необоротних активів”, “Нематеріальні активи”, “Довгострокові фінансові вкладення”, “Довгострокова дебіторська заборгованість” та інші. Для обліку оборотних активів підприємства в бухгал: терському обліку застосовуються рахунки запасів, грошових коштів, розрахунків. До їх складу входять такі рахунки, як “Виробничі запаси”, “Малоцінні та швидкозношуючі предме: ти”, “Виробництво”, “Готова продукція”, “Товари”, “Каса”, “Ра: 129


хунки в банках”, “Поточні фінансові інвестиції”, “Короткост: рокові векселі одержані”, “Розрахунки з покупцями та замов: никами”, “Розрахунки з різними дебіторами”. Áóõãàëòåðñüê³ ðàõóíêè (çà åêîíîì³÷íèì çì³ñòîì) Ðàõóíêè îáë³êó àêòèâ³â

Ðàõóíêè îáë³êó äæåðåë óòâîðåííÿ àêòèâ³â

Ðàõóíêè íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â

Ðàõóíêè îáîðîòíèõ àêòèâ³â


Ðàõóíêè âëàñíîãî êàï³òàëó òà çàáåçïå÷åííÿ çîáîâ’ÿçàíü

Çàïàñè

Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè


Ãðîøîâ³ êîøòè

Êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿

Êîøòè â ðîçðàõóíêàõ

Äîâãîñòðîêîâà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü Äîâãîñòðîêîâà ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿

Äîäàòêîâèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Ïàéîâèé êàï³òàë Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë Âèëó÷åíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

Â³äñòðî÷åí³ ïîäàòêîâ³ àêòèâè Âèòðàòè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â

Çàáåçïå÷åííÿ ìàéáóòí³õ âèòðàò òà ïëàòåæ³â

Ðàõóíêè äîâãîñòðîêîâèõ çîáîâ’ÿçàíü

Ðàõóíêè ïîòî÷íèõ çîáîâ’ÿçàíü

Äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â

Êîðîòêîñòðîêîâ³ ïîçèêè

Äîâãîñòðîêîâ³ âåêñåë³ âèäàí³ Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ Â³äñòðî÷åí³ ïîäàòêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ çà îáë³ãàö³ÿìè ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Рис. 5.1. Види рахунків за економічним змістом

130

Êîðîòêîñòðîêîâ³ âåêñåë³ âèäàí³ Ðîçðàõóíêè ç ïîñòà÷àëüíèêàìè òà ï³äðÿäíèêàìè Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè é ïëàòåæàìè

Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè ïðàö³


Рахунки, які призначенні для обліку джерел формування активів підприємства поділяються на три групи: рахунки власного капіталу та забезпечення зобов’язань; рахунки довгострокових зобов’язань; рахунки поточних зобов’язань. Ця група рахунків формується завдяки певним рахункам. Це такі рахунки, як “Статутний капітал”, “Вилучений капітал”, “Неоплачений капітал”, “Нерозподілений прибуток”, “Додат: ковий капітал”, “Забезпечення майбутніх витрат та платежів”, “Довгострокові позики”, “Довгострокові векселі видані”, “Ко: роткострокові позики”, “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, “Розрахунки з оплати праці” та ін. Класифікація рахунків за економічним змістом дає можливість з’ясувати два важливі питання. По:перше, розкри: ває економічний зміст окремого рахунку. По:друге, дає змогу визначити систему рахунків, яку можуть застосовувати підприємства різних форм власності та різних організаційних форм, для обліку активів і джерел їх формування.

5.3. Êëàñèô³êàö³ÿ ðàõóíê³â çà ïðèçíà÷åííÿì òà ñòðóêòóðîþ Класифікації рахунків за призначенням та структурою виз: начається не об’єктом, який обліковується на даному рахунку, а обліковими якостями цього рахунку. Тобто, така класифікація дає можливість з’ясувати як саме обліковують активи, власний капітал, зобов’язання, господарські процеси, їх фінансові ре: зультати та що характеризує залишок відповідного рахунку. Види бухгалтерських рахунків, які виділяються за цією класифікацією, представлені на рис.5.2. Як бачимо, за призначенням та структурою балансові ра: хунки можна поділити на чотири групи: основні, регулюючі, операційні, фінансово:результативні. Кожна з цих груп ра: хунків виконує свої функції та характеризує ті чи інші показ: ники діяльності підприємства. 131


Основні рахунки використовуються з метою забезпечення контролю за наявністю та змінами активів підприємства, влас: ного капіталу та зобов’язань. Їх називають основними, оскільки об’єкти, які на них обліковуються, є основою госпо: дарської діяльності і в своїй сукупності характеризують май: нове становище підприємства [8].

Áóõãàëòåðñüê³ ðàõóíêè (çà ïðèçíà÷åííÿì òà ñòðóêòóðîþ)

Îñíîâí³ Ìàòåð³àëüí³

Á à ë à í ñ î â ³

ð à õ ó í ê è

Ðåãóëþþ÷³

Îïåðàö³éí³

Äîïîâíþþ÷³

Çá³ðíîðîçïîä³ëü÷³

Êîíòðàðí³

Áþäæåòíîðîçïîä³ëü÷³

Ãðîøîâ³ Âëàñíîãî êàï³òàëó Ðîçðàõóíêîâ³

Ô³íàíñîâîðåçóëüòàòèâí³

Êàëüêóëÿö³éí³ Êîíòðàðíîäîïîâíþþ÷³

Íîì³íàëüí³ Ïîð³âíÿëüí³

Рис. 5.2. Види рахунків за призначенням та структурою

У деяких працях з бухгалтерського обліку, матеріальні та грошові рахунки називають інвентарними [22] , а рахунки власного капіталу — фондовими. До складу основних рахунків належать: матеріальні, грошові, власного капіталу (фондові) та розрахункові. Матеріальні рахунки призначені для обліку матеріальних цінностей підприємства. До таких рахунків належать “Ос: новні засоби”, “Нематеріальні активи”, “Виробничі запаси”, 132


“Малоцінні та швидкозношуючі предмети”, “Готова про: дукція”, “Товари”. Визначальною рисою матеріальних ра: хунків є те, що вони всі активні, а отже, можуть мати лише де: бетове сальдо, яке показує залишок даного виду матеріальних цінностей на звітну дату. Дебетові обороти характеризують надходження за даним рахунком, кредитові — вибуття. В аналітичному обліку записи в цих рахунках здійснюються не тільки в грошовому виразі, а й в натуральному. Грошові рахунки застосовуються для обліку й контролю за наявністю та рухом грошових коштів і грошових документів підприємства. До групи цих рахунків відносяться “Каса”, “Ра: хунки в банках”, “Інші кошти”. Вони є активними, мають саль: до на початок та кінець звітного періоду лише дебетове, оборот по дебету призводить до збільшення їх сальдо початкового, оборот по кредиту — до зменшення. Рахунки власного капіталу використовуються для обліку всіх складових власного капіталу та показують форми їх ство: рення і цільове призначення. Тому до їх складу входять рахун: ки, як “Статутний капітал”, “Вилучений капітал”, “Неоплаче: ний капітал”, “Додатковий капітал”, “Резервний капітал”, “Не: розподілені прибутки (непокриті збитки)”, “Цільове фінансу: вання і цільове надходження”, “Забезпечення майбутніх вит: рат та платежів”. Рахунки цієї групи завжди пасивні. Сальдо на початок та на кінець звітного періоду відображається по кредиту. Оборот по кредиту — означає збільшення сальдо по: чаткового, оборот по дебету — зменшення. Облік господарсь: ких операцій в цих рахунках здійснюється тільки в грошовому вимірнику. Розрахункові рахунки застосовуються для обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей юридичних і фізичних осіб. Вони поділяються на три типи: активні розра хункові рахунки, пасивні розрахункові рахунки, активнопа сивні розрахункові рахунки. В аналітичному обліку такі рахун: ки деталізуються по конкретному дебітору або кредитору. Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської заборгованості інших підприємств, організацій та 133


фізичних осіб. До таких рахунків належать “Розрахунки з по: купцями та замовниками”, “Розрахунки з різними дебіторами”, “Короткострокові векселі одержані” та ін. У рахунках даного типу сальдо на початок та кінець звітного періоду відобра: жається по дебету і характеризує залишок дебіторської забор: гованості відповідно на початок та кінець звітного періоду. Збільшення показників в активно розрахункових рахунках відображаються по дебету рахунку, а зменшення — по кредиту. Пасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку господарських операцій, в результаті здійснення яких у підприємства виникає кредиторська заборгованість. До їх складу включаються такі рахунки: “Розрахунки з постачаль: никами та підрядниками”, “Розрахунки з оплати праці”, “Роз: рахунки за страхуванням”, “Короткострокові векселі видані”, “Короткострокові позики”, “Довгострокові позики” та ін. Активнопасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку господарських операцій, внаслідок здійснення яких підприємство може опинитися в ролі дебітора або креди: тора. До таких рахунків належить “Розрахунки за податками й платежами”, “Розрахунки за іншими операціями” та ін. Сальдо на початок та кінець звітного періоду по цих рахунках може бути як по дебету так і по кредиту. Тому при кредитовому за: лишку на початок звітного періоду оборот по кредиту буде оз: начати збільшення сальдо на початок звітного періоду, а обо: рот по дебету — зменшення. При дебетовому сальдо на поча: ток звітного періоду — оборот по дебету буде означати збільшення сальдо, а оборот по кредиту — зменшення. Другою групою рахунків, враховуючи їх призначення та структуру, є регулюючі рахунки. Дані рахунки призначені для уточнення показників основних рахунків. Вони не мають са: мостійного значення і тому розглядаються тільки разом з тим рахунком, який вони регулюють. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишки основного, вони поділяються на: доповнюючі, контрарні, контрарнодоповнюючі. Доповнюючі рахунки збільшують показники основного. Тобто якщо основний рахунок активний, то й додатковий ре: 134


гулюючий до нього також буде активним. І якщо основний ра: хунок пасивний, то додатковий регулюючий до нього буде па: сивним. Прикладом, доповнюючого регулюючого активного рахунка є субрахунок “Транспортно:заготівельні витрати” (до рахунку “Виробничі запаси”). Контрарні регулюючі рахунки зменшують показники ос: новних рахунків. У зв’язку з цим, вони поділяються на кон: трактивні та контрпасивні. Контрактивні (пасивні) рахунки зменшують залишки активних рахунків. Контрпасивні (ак: тивні) зменшують залишки пасивних рахунків. Прикладом контрактивних рахунків є “Знос основних засобів”, “Знос не: матеріальних активів” та інші, контрпасивних — “Вилучений капітал”, “Неоплачений капітал”. Третя група рахунків — операційні рахунки, призначенні для обліку поточних витрат, доходів, фінансових результатів діяльності підприємства. Ці рахунки надають інформацію про доходи та витрати від операційної, фінансової, інвестиційної діяльностей підприємства та фінансові результати від цих видів діяльності. Особливістю операційних рахунків є те, що в них відображається рух не одного, а всіх видів ресурсів, що бе: руть участь у господарській діяльності підприємства. Дані ра: хунки поділяють на: збірнорозподільчі, бюджетнорозподільчі, калькуляційні, номінальні, порівняльні. Збірнорозподільчі рахунки призначені для обліку витрат пов’язаних з обслуговуванням та управлінням виробництвом (накладних витрат), які в момент їх здійснення не можуть бу: ти прямо віднесені на певний об’єкт. Наприклад, дані витрати протягом звітного періоду можуть накопичуються в дебеті та: кого збірно:розподільчого рахунку, як “Загальновиробничі витрати”, а в кінці місяця списуватися з кредиту цього рахун: ка в дебет рахунка “Виробництво”. Слід зазначити, що після списання із збірно:розподільчого рахунка витрат, він закри: вається, а тому не має залишку і в балансі не відображається. За структурою вони завжди активні. Бюджетнорозподільчі рахунки дають можливість визна: чити витрати і доходи саме того звітного періоду, якого вони 135


стосуються, незалежно від дати фактичного здійснення витрат або отримання доходів. Вони можуть бути активними та па: сивними. Прикладом активного рахунка є рахунок “Витрати майбутніх періодів”. На ньому обліковуються витрати, які ма: ють місце в даному або попередньому звітних періодах, але відносяться до наступних звітних періодів. Залишок на цьому рахунку може бути тільки дебетовим і характеризує суму вит: рат, які потрібно списати в наступні звітні періоди. Прикладом пасивного бюджетно:розподільчого рахунка є рахунок “Дохо: ди майбутніх періодів”. Він призначений для обліку доходів, які підприємство одержує в поточному або попередніх звітних періодах, але які належать до наступних звітних періодів. На: приклад, орендна плата, отримана від орендарів авансом. Калькуляційні рахунки призначені для обліку виробничих витрат та визначення фактичної собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Вони забезпечу: ють контроль за формуванням собівартості. По дебету кальку: ляційних рахунків відображаються всі витрати, пов’язані з ви: робництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт, а з кредиту цих рахунків списується фактична собівартість. До калькуляційних рахунків належать рахунки: “Виробництво”, “Капітальні інвестиції” та ін. За структурою вони завжди ак: тивні. Номінальні рахунки забезпечують відображення інфор: мації про витрати та доходи, пов’язані із звичайною (опе: раційною, фінансовою, інвестиційною) і надзвичайною діяльністю підприємства. Наприкінці звітного періоду вони закриваються списанням оборотів на фінансові результати. Прикладом таких рахунків є рахунки: “Собівартість ре: алізації”, “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут”, “Інші операційні витрати”, “Фінансові витрати”, “Втрати від участі в капіталі”, “Доходи від реалізації”, “Дохід від участі в капіталі”, “Інші фінансові доходи”, “Надзвичайні доходи”. Витрати від операційної та інших видів діяльності відображаються протя: гом звітного періоду в дебеті рахунків витрат, а в кінці звітно: го періоду списуються з кредиту на фінансові результати. До: 136


ходи за звітний період відображаються в кредиті рахунків до: ходів, а в кінці звітного періоду списуються з дебету на фінан: сові результати діяльності підприємства. Порівняльні рахунки використовуються для обліку певних господарських процесів та виявлення результатів по них. До таких рахунків відносяться рахунки “Фінансові результати” та “Втрати від браку”. На даних рахунках здійснюється порівняння кредитового, дебетового оборотів та визначається результат. Наприклад, на рахунку “Фінансові результати” по кредиту відображаються доходи за звітний період, по дебету — витрати. Різниця між доходами та витратами становить чис: тий прибуток або збиток підприємства за звітний період та списується на рахунок “Нерозподілений прибуток (непокри: тий збиток)”. Четверту групу рахунків за призначенням та структурою становлять фінансоворезультативні рахунки, які використо: вуються для узагальнення інформації про фінансові результа: ти діяльності підприємства за звітний період. До таких ра: хунків належить активно:пасивний рахунок “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”. Поряд з балансовими рахунками існують і позабалансові рахунки. Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про певні об’єкти, які за якихось причин не можуть бути відображені в бухгалтерському балансі. Інформація про них відображається в примітках до фінансової звітності підприємства. До таких об’єктів відносяться: цінності, які не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні у випадку опе: раційної оренди; активи на відповідальному зберіганні у підприємства; умовні права та зобов’язання підприємства; бланки суворої звітності; списані з балансу активи на витрати підприємства. Прикладом позабалансових рахунків є “Орендовані нео: боротні активи”, “Списані активи”, “Бланки суворого обліку” та ін. 137


Позабалансові рахунки мають таку ж будову як балансові рахунки. Мають дебет, кредит, можуть бути активні та па: сивні. Однак їх особливістю є те, що в них не застосовується подвійний запис, а отже вони не кореспондують ні один з од: ним, ні з балансовими рахунками. На таких рахунках госпо: дарські операції відображаються одинарним записом. Тобто при прийнятті об’єкта на облік, позабалансовий рахунок тільки дебетується (без кредитування іншого рахунку), а при списанні — кредитується (без кореспонденції з дебетом іншо: го рахунка) [8].

5.4. Ïëàí ðàõóíê³â áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó òà éîãî çíà÷åííÿ У процесі поточної діяльності кожне підприємство здійснює велику кількість господарських операцій, які за до: помогою подвійного запису обов’язково відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. Кожна операція має визна: чений зміст. У зв’язку з цим суб’єкти господарювання викори: стовують велику кількість бухгалтерських рахунків. Для забезпечення єдиного підходу до відображення госпо: дарських операцій на рахунках у певних сферах діяльності підприємств було розроблено План рахунків. План рахунків бухгалтерського обліку — систематизова: ний перелік найменувань і шифрів синтетичних рахунків та субрахунків, що відображають групування необхідної інфор: мації про господарську діяльність підприємства. В Україні застосовується п’ять Планів рахунків (табл. 5.2). Найбільше використання має План рахунків бухгалтерсь: кого обліку активів, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Його застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи (крім банків і бюджетних установ), а також виділені на окремий баланс філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб. До його скла: ду входять десять класів (Додаток Є). 138


Клас 1. Необоротні активи. Він призначений для узагальнення інформації про на: явність і рух основних засобів, інших необоротних ма: теріальних активів, нематеріальних активів, довгостроко: вих фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довго: строкової дебіторської заборгованості та інших необорот: них активів, а також зносу необоротних активів. Таблиця 5.2 Види Планів рахунків бухгалтерського обліку, які застосовуються в Україні Íàçâà Ïëàí ðàõóíê³â áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó àêòèâ³â, êàï³òàëó, çîáîâ’ÿçàíü ³ ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é ï³äïðèºìñòâ ³ îðãàí³çàö³é

Êèì ³ êîëè çàòâåðäæåíèé Íàêàç Ì³í³ñòåðñòâà ô³íàíñ³â Óêðà¿íè â³ä 30.11.1999 ð. ¹291

Ñôåðà çàñòîñóâàííÿ

Ï³äïðèºìñòâà, îðãàí³çàö³¿ òà ³íø³ þðèäè÷í³ îñîáè (êð³ì áàíê³â ³ áþäæåòíèõ óñòàíîâ), à òàêîæ âèä³ëåí³ íà îêðåìèé áàëàíñ ô³ë³¿, â³ää³ëåííÿ òà ³íø³ â³äîêðåìëåí³ ï³äðîçä³ëè þðèäè÷íèõ îñ³á Ïëàí ðàõóíê³â áóõãàë- Íàêàç Ì³í³ñÑóá’ºêòè ï³äïðèºìíèöüòåðñüêîãî îáë³êó àêòè- òåðñòâà ô³íàí- êî¿ ä³ÿëüíîñò³ – þðèäè÷â³â, êàï³òàëó, çîñ³â Óêðà¿íè â³ä í³ îñîáè, ÿê³ â³äïîâ³äíî áîâ’ÿçàíü ³ ãîñïîäàðñü- 19.04.2001ð. äî ÷èííîãî çàêîíîäàâñòêèõ îïåðàö³é ñóá’ºêò³â ¹186 âà âèçíàí³ ñóá’ºêòàìè ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà Ïëàí ðàõóíê³â áóõãàë- Íàêàç Ãîëîâíîãî Óñòàíîâè òà îðãàí³çàö³¿, òåðñüêîãî îáë³êó áþÓïðàâë³ííÿ îñíîâíà ä³ÿëüí³ñòü ÿêèõ äæåòíèõ óñòàíîâ Äåðæàâíîãî âåäåòüñÿ çà ðàõóíîê Êàçíà÷åéñòâà êîøò³â äåðæàâíîãî Óêðà¿íè â³ä òà/àáî ì³ñöåâèõ áþäæå10.12.1999 ð. ò³â ¹114 Ïëàí ðàõóíê³â áóõãàë- Ïîñòàíîâà Ïðà- Íàö³îíàëüíèé áàíê òåðñüêîãî îáë³êó Íàö³î- âë³ííÿ ÍÁÓ â³ä íàëüíîãî áàíêó Óêðà¿íè 21.11.1997 ð. ¹388 Ïëàí ðàõóíê³â áóõãàë- Ïîñòàíîâà Ïðà- Êîìåðö³éí³ áàíêè òåðñüêîãî îáë³êó êîìå- âë³ííÿ ÍÁÓ â³ä ðö³éíèõ áàíê³â Óêðà¿íè 21.11.1997 ð. ¹388

Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ Ó 2000 ð. ç äàòè, âèçíà÷åíî¿ ðîçïîðÿä÷èì äîêóìåíòîì êåð³âíèêà ï³äïðèºìñòâà (îðãàí³çàö³¿) Ç äàòè, âèçíà÷åíî¿ ðîçïîðÿä÷èì äîêóìåíòîì êåð³âíèêà ï³äïðèºìñòâà 1 ñ³÷íÿ 2000 ð.

1 ñ³÷íÿ 1998 ð. 1 ñ³÷íÿ 1998 ð.

139


Клас 2 . Запаси. У ньому узагальнюється інформація про наявність і рух, предметів праці, що належать підприємству, які призна: чені для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці котрі підприємство включає до складу малоцінних швидкозно: шуваних предметів. Клас 3 . Кошти, розрахунки та інші активи. Даний клас відображає інформацію про наявність та рух грошових коштів (в національній та іноземній валюті) в касах і на поточних рахунках підприємства, грошових до: кументів, короткострокових векселів отриманих, фінансо: вих інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів. Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов’язань. Цей клас забезпечує узагальнення інформації про стан і рух різновидів власного капіталу (статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а та: кож нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхових резервів. Клас 5. Довгострокові зобов’язання. За допомогою цього класу рахунків здійснюється облік та узагальнення інформації про заборгованості підприємства банкам за отримані кредити, які не є поточними зо: бов’язаннями (не підлягають погашенню протягом 12 місяців або операційного циклу); витрати за зобов’язання: ми із залученням позик (крім банківських), на які нарахо: вуються відсотки; сума податку на прибуток, яку нале: жить сплатити в майбутніх періодах; витрати за виданими довгостроковими векселями та розповсюдженими облігаціями. Клас 6. Поточні зобов’язання. Він використовується для обліку та узагальнення інфор: мації про зобов’язання, які будуть погашені в звичайному ході операційного циклу або протягом 12 місяців. А саме: короткострокові позики; довгострокові позики, що стали 140


короткостроковими зі строком погашення до 12 місяців; розрахунки з постачальниками та підрядниками; розра: хунки за податками та платежами; розрахунки по зарплаті, страхуванню; розрахунки з учасниками тощо. Клас 7. Доходи і результати діяльності. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інфор: мації про доходи підприємства від звичайної (операційної, інвестиційної, фінансової) та надзвичайної діяльностей. Клас 8. Витрати за елементами. Даний клас узагальнює інформацію про витрати протягом звітного періоду. Клас 9. Витрати діяльності. Він призначений для узагальнення інформації про витра: ти операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та ви: трат на запобігання надзвичайних подій та ліквідацію їх наслідків. Клас 0. Позабалансові рахунки. Останній клас плану рахунків призначений для групуван: ня бухгалтерських позабалансових рахунків, детальну ха: рактеристику яких ми розглядали вище. План рахунків складається з рахунків першого та другого порядку: синтетичних рахунків та субрахунків, кожному з яких присвоєно номер (код). У ньому міститься приблизно 90 синтетичних рахунків. Виробничі підприємства використову: ють близько 60 з них, а якщо вони, крім основної діяльності, здійснюють ще й капітальне будівництво або торговельну діяльність, то 63–66 рахунків. Передбачені в Плані рахунків субрахунки застосовуються підприємствами залежно від по: треб — для аналізу, контролю і складання звітності. Викорис: тання кодів рахунків значно прискорює і скорочує облікову роботу, а також є необхідною умовою при автоматичному оп: рацюванні облікової інформації на обчислювальних машинах (Грабова, с. 132) У Плані рахунків шифри (коди, номери) рахунків можуть бути двоцифровими та трицифровими. Структуру коду рахун: ку можна представити наступним чином (рис. 5.3 ). 141


Êîä ðàõóíêà

õ

õ

õ

Êëàñ ðàõóíê³â ¹ ñèíòåòè÷íîãî ðàõóíêà ¹ ñóáðàõóíêà Рис. 5.3. Структура коду рахунка

Наприклад, код 101 означає: 1 — клас “Необоротні акти: ви”, 0 — номер синтетичного рахунка, 1 — номер субрахунка “Земельні ділянки”. Кожен рахунок та кожен клас рахунків має своє призна: чення і завдяки цьому задовольняє потреби всіх користувачів (як зовнішніх так і внутрішніх). Це відбувається завдяки скла: данню на їх основі форм фінансової звітності. У загальному вигляді зв’язок Плану рахунків з формами фінансової звітності підприємства показано на рис.5.4. 1. “Íåîáîðîòí³ àêòèâè” 2. “Çàïàñè” “Êîøòè, ðîçðàõóíêè 3. òà ³íø³ àêòèâè” “Âëàñíèé êàï³òàë ³ 4. çàáåçïå÷åííÿ çîáîâ’ÿçàíü 5. “Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ” 6. “Ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ” 7. Äîõîäè ³ ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³” 8. “Âèòðàòè çà åëåìåíòàìè” 9. “Âèòðàòè ä³ÿëüíîñò³” 0. “Ïîçàáàëàíñîâ³ ðàõóíêè”

1é ðîçä³ë 2é ðîçä³ë

Àêòèâ

3é ðîçä³ë 1é ðîçä³ë 2é ðîçä³ë 3é ðîçä³ë 4é ðîçä³ë 5é ðîçä³ë äîõîäè âèòðàòè

Áàëàíñ Ïàñèâ Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè

Ïðèì³òêè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³

Рис. 5.4. Зв’язок Плану рахунків з формами фінансової звітності

Так, балансові рахунки побудовані таким чином, що їх за: лишки відповідають сумам, які відображаються в балансі (ф.№1). Показники розділів 1–3 активу Балансу заповнюють: ся на підставі даних рахунків класів 1–3, показники розділів 1: 5 пасиву Балансу — на підставі даних рахунків класів 4–6. Ра: 142


хунки класів 7–9 використовуються для заповнення показ: ників Звіту про фінансові результати (форми 2).

Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ çà òåìîþ 1. Обґрунтуйте необхідність застосування в Україні п’яти видів Планів рахунків бухгалтерського обліку. 2. Які існують відмінності між побудовою класів Плану рахунків та класифікацією рахунків за економічним змістом? 3. Чи правильне об’єднання в 4 класі Плану рахунків власного капіталу та рахунків забезпечення майбутніх витрат і платежів? 4. Який варіант організації бухгалтерського обліку вам більше подобається: 1) з використанням єдиного Плану рахунків; 2) без ви: користання єдиного Плану рахунків? 5. У якому, на Вашу думку, класі Плану рахунків (2 чи 9) пови: нен бути розміщений рахунок 23 “Виробництво”?

Âèâ÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó 1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо: бов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. 2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Самостійно ознайомтеся з нормативними актами і дайте відповіді на такі запитання: 1. Що зумовлює наявність у Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських опе: рацій підприємств і організацій десяти класів рахунків? 2. Чи може підприємство самостійно вводити до Плану ра: хунків нові синтетичні рахунки? Відповідь обґрунтуйте. 3. Які рахунки і яких класів є обов’язковими для всіх підприємств? 4. Ким встановлюється порядок ведення аналітичного обліку? 5. Чи має право підприємство не використовувати субрахунки? Відповідь обґрунтуйте. 6. За якою системою здійснюється ведення позабалансових ра: хунків?

143


Òåñòè äëÿ êîíòðîëþ 1. За структурою рахунка рахунки бухгалтерського обліку поділяються на: а) активні та пасивні; б) синтетичні, аналітичні, субрахунки; в) балансові та позабалансові; г) рахунки обліку активів та рахунки обліку джерел утворення активів. 2. За ступенем узагальнення інформації бухгалтерські рахун" ки поділяються на: а) активні та пасивні; б) синтетичні, аналітичні, субрахунки; в) балансові та позабалансові; г) рахунки обліку активів та рахунки обліку джерел утворення активів. 3. Основні рахунки бухгалтерського обліку призначені для: а) контролю за наявністю і змінами активів та джерел їх утво: рення; б) уточнення оцінки активів та джерел їх утворення, які обліко: вуються на основних рахунках; в) обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства; г) узагальнення інформації про фінансові результати діяль: ності підприємства за звітний період. 4. Операційні рахунки використовуються для відображення інформації про: а) наявність і зміни активів підприємства та джерел їх утворення; б) показники, які за певних причин не можуть бути відображені в балансі підприємства; в) витрати, доходи і результати діяльності підприємства; г) фінансові результати діяльності підприємства за звітний період. 5. Рахунки, призначенні для обліку джерел формування ак" тивів підприємства не включають таку групу рахунків: а) рахунки власного капіталу та забезпечення зобов’язань; б) рахунки довгострокових зобов’язань;

144


в) рахунки поточних зобов’язань; г) рахунки тимчасових зобов’язань. 6. До складу основних рахунків не належать: а) матеріальні; б) фондові; в) порівняльні; г) грошові. 7. Грошові рахунки застосовуються для: а) обліку й контролю за наявністю та рухом грошових коштів і грошових документів підприємства; б) обліку й контролю за наявністю та рухом грошових коштів в безготівковій формі; в) обліку й контролю за наявністю та рухом грошових коштів, які знаходяться тільки в касі підприємства; г) обліку й контролю за наявністю грошових документів. 8. Субрахунок “Транспортно"заготівельні витрати” (до рахун" ку “Виробничі запаси”) є: а) доповнюючим регулюючим активним рахунком; б) доповнюючим регулюючим пасивним рахунком; в) порівняльним регулюючим; г) грошовим регулюючим 9. Операційні рахунки поділяються на: а) збірно:розподільчі, бюджетно:розподільчі, калькуляційні, номінальні, порівняльні.; б) збірно:розподільчі, бюджетно:розподільчі, калькуляційні, фондові, порівняльні; в) збірно:розподільчі, матеріальні, калькуляційні, номінальні, порівняльні; г) збірно:розподільчі, бюджетно:розподільчі, калькуляційні, номінальні, матеріальні 10. Збірно"розподільчі рахунки призначені для: а) обліку виробничих витрат та визначення фактичної собівар: тості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг; б) відображення інформації про витрати та доходи, пов’язані із звичайною і надзвичайною діяльностями підприємства;

145


в) визначення витрат і доходів саме того звітного періоду, яко: го вони стосуються, незалежно від дати фактичного здійснення витрат або отримання доходів; г) обліку витрат, пов’язаних з обслуговуванням та управлінням виробництвом (накладних витрат), які в момент їх здійснен: ня не можуть бути прямо віднесені на певний об’єкт. 11. План рахунків бухгалтерського обліку не включає: а) аналітичних рахунків; б) регулюючих рахунків; в) синтетичних рахунків; г) субрахунків. 12. Субрахунки називають: а) рахунками першого порядку; б) рахунками другого порядку; в) рахунками третього порядку; г) рахунками нульового порядку. 13. Рахунки класів “Доходи і результати діяльності”, “Витра" ти за елементами” “Витрати діяльності” відображаються у: а) Звіті про фінансові результати діяльності підприємства; б) Балансі; в) Примітках до фінансових звітів; г) Звіті про рух грошових коштів 14. Цінності, які не належать підприємству, але тимчасово пе" ребувають у його користуванні у випадку операційної оренди відо" бражаються на: а) рахунках класу 4; б) рахунках класу 8; в) рахунках класу 9; г) рахунках класу 0. 15. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підпри" ємництва затверджує: а) Міністерство фінансів України; б) НБУ;

146


в) Фонд державного майна; г) Верховна Рада України.

Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Задача 1. Дайте економічну характеристику рахунків бухгал: терського обліку (10, 20, 23, 26, 30, 37, 40, 60, 63, 66, 68, 79) за схемою, наведеною в табл. 5.3. Таблиця 5.3 Економічна характеристика рахунків бухгалтерського обліку Ïîâíà íàçâà Îá’ºêòè, ùî Àíàë³òè÷íèé îáë³ê Â³äíîøåííÿ Ñòðóêòóðàõóíêà çã³äíî íà íüîìó (â³äêðèéòå òðè, ðàõóíêà äî ðà ðàõóä³þ÷îãî Ïëàíó îáë³êîâó÷îòèðè àíàë³òè÷í³ áàëàíñó íêà ðàõóíê³â þòüñÿ ðàõóíêè)

Задача 2. Виберіть рахунки, які потрібно використовувати для обліку таких об’єктів: 1) витрати виробництва; 2) грошові кошти; 3) кредити банків; 4) власний капітал. Дані для виконання: 12, 13, 20, 22, 23, 26, 28, 30, 31, 33, 34, 37, 41, 42, 44, 50, 60, 62, 66, 65, 68, 91, 92, 93. Задача 3. На підставі даних табл. 5.4 заповніть табл. 5.5. Для цього сформулюйте зміст господарської операції, запишіть коди ра: хунків, які мають дебетуватися та кредитуватися, вкажіть відповідні суми. Таблиця 5.4. Вихідні дані Íàçâà ðàõóíêó Äåáåò Êàñà Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè ïðàö³ Ðàõóíêè â áàíêó Âèðîáíè÷³ çàïàñè

Êðåäèò Ðàõóíêè â áàíêó Êàñà Êàñà Ðîçðàõóíêè ç ïîñòà÷àëüíèêàìè òà ï³äðÿäíèêàìè

Ñóìà, ãðí. 4 200 3 900 100 8 000

147


Продовження табл. 5.4 Íàçâà ðàõóíêó Äåáåò Îñíîâí³ çàñîáè Âèðîáíèöòâî Âèðîáíèöòâî Âèðîáíèöòâî Âèðîáíèöòâî Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè ïðàö³ Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè ïðàö³ Ðàõóíêè â áàíêó Âèðîáíè÷³ çàïàñè

Êðåäèò Ñòàòóòíèé êàï³òàë Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè ïðàö³ Ðîçðàõóíêè çà ñòðàõóâàííÿì Ðåçåðâ íàñòóïíèõ âèòðàò ³ ïëàòåæ³â Âèðîáíèöòâî Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè ³ ïëàòåæàìè Ðîçðàõóíêè çà ñòðàõóâàííÿì Êîðîòêîñòðîêîâ³ ïîçèêè Âèðîáíèöòâî

Ñóìà, ãðí. 2 000 3 200 1 000 3 800 800 3 500 400 80 5 000 700

Таблиця 5.5 Господарські операції ¹ îï.

Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿

Äåáåò

Êðåäèò

Ñóìà, ãðí

Задача 4. На підставі кореспонденції рахунків складіть госпо: дарські операції: 1. Ä 301

Ê 311

6. Ä 92

Ê 661

11. Ä 641

Ê 311

2. Ä 601

Ê 311

7. Ä 311

Ê 301

12. Ä 26

Ê 23

3. Ä 312

Ê 502

8. Ä 104

Ê 42

13. Ä 311

Ê 46

4. Ä 23

Ê 201

9. Ä 44

Ê 40

14. Ä 23

Ê 631

5. Ä 92

Ê 131

10. Ä 201

Ê 46

15. Ä 372

Ê 301

148


Задача 5. Виберіть правильний варіант кореспонденції ра: хунків, наведених у табл. 5.6 господарських операцій. Таблиця 5.6 Господарські операції Çì³ñò ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿

Ñóìà, ãðí.

Íàä³éøëè â³ä ïîñòà÷àëüíèê³â ìàòåð³àëè, ïðèçíà÷åí³ äëÿ âèðîáíè÷èõ ïîòðåá Â³äïóùåí³ ìàòåð³àëè íà âèðîáíèöòâî ïðîäóêö³¿

1800

Íàðàõîâàíà çàðîá³òíà ïëàòà ðîá³òíèêàì çà âèãîòîâëåííÿ ïðîäóêö³¿

800

Íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê çàðàõîâàíî êîðîòêîñòðîêîâó ïîçèêó

5000

Çäàíà íà ñêëàä ç âèðîáíèöòâà ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ çà ôàêòè÷íîþ ñîá³âàðò³ñòþ

1000

1200

Âàð³àíò â³äïîâ³ä³ 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

Êîðåñïîíäåíö³ÿ ðàõóíê³â Äåáåò Êðåäèò 20 37 20 68 20 63 23 20 26 20 90 20 23 66 66 23 26 66 31 50 60 31 31 60 26 23 23 26 90 26

149

6. ÏÅÐÂÈÍÍÅ ÑÏÎÑÒÅÐÅÆÅÍÍß, ÄÎÊÓÌÅÍÒÀÖ²ß ÒÀ ²ÍÂÅÍÒÀÐÈÇÀÖ²ß 6.1. Документальне забезпечення записів у бухгалтерсь" кому обліку. 6.2. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку. Ключові терміни: документ; реквізити документа; бухгал терський документ; обов’язкові реквізити первинного докумен та; документація; розпорядчий документ; виконавчий доку мент; внутрішній документ; зовнішній документ; первинний документ; зведений документ; комбінований документ; доку ментооборот; графік документообороту; уніфікація; стандар тизація; інвентаризація; об’єкт інвентаризації; суб’єкт інвен таризації; інвентаризаційна комісія; інвентаризаційна різни ця; природний убуток; пересортування.

Після вивчення цієї теми Ви будете знати: функції первинних документів; обов’язкові реквізити первинних документів; порядок складання та основні вимоги до оформлення первинних документів; відповідальність за правильне оформлення первинних документів; сутність та необхідність проведення інвентаризації; види інвентаризацій; об’єкти, порядок проведення інвентаризації та оформ: лення її результатів; відповідальних осіб за організацію та проведення інвентаризації. Ви зможете: охарактеризувати значення первинних документів; сформулювати функції первинних документів; назвати обов’язкові реквізити первинних документів; 150

6. Ïåðâèííå ñïîñòåðåæåííÿ, äîêóìåíòàö³ÿ òà ³íâåíòàðèçàö³ÿ

пояснити сутність та необхідність проведення інвента: ризації; визначати порядок проведення інвентаризації для пев: ного об’єкту; назвати відповідальних осіб за організацію та проведен: ня інвентаризації.

6.1. Äîêóìåíòàëüíå çàáåçïå÷åííÿ çàïèñ³â ó áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó Одним з важливих способів методу бухгалтерського обліку, який забезпечує первинне спостереження за господарськими операціями на підприємстві, є документування. Відповідно до п. 1.2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного та безперерв: ного документування. Під документуванням прийнято ро: зуміти запис за усталеними формами необхідної інформації, тобто створення документів, що використовуються в уп: равлінській діяльності. Слово документ походить від латинсь: кого documentum — повчальний і має таке значення: 1) діловий папір, який юридично засвідчує певні права його власників, певні факти, події; 2) інформація, відомості, дані, зафіксовані на папері, фотоплівці, магнітному диску, що мають офіційний ха: рактер. Основою для створення документів є необхідність підтвердження наявності і змісту управлінських дій, передача інформації, її забезпечення і подальше використання. Документування має важливе значення в управлінні діяльністю підприємства: 1) документи дають розпорядження на здійснення госпо: дарських операцій; 2) документи виступають обґрунтуванням операцій, що здійснюються; 3) документи використовують для попереднього (здійснюють керівні працівники при підписуванні документа, 151


беручи на себе відповідальність за законність операції, що оформлена цим документом) та наступного (здійснюють працівники бухгалтерії при прийманні та обробці документів, а також працівники податкових, фінансових, контролюючих органів) контролю за законністю та доцільністю господарсь: ких операцій, дотриманням державної дисципліни; 4) документи забезпечують контроль за збереженням майна підприємства та раціональним його використанням; 5) документи використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів як письмове підтвердження здійснення господарських операцій. Будь:який документ виконує певні функції. Одночасно може виконуватися одна чи декілька функцій, завдяки чому документ задовольняє потреби осіб, які працюють з докумен: тами. Серед функцій документів (рис. 6.1) прийнято виділяти загальні (достатньо типові й притаманні всім без винятку до: кументам) та специфічні (особливі, властиві певним докумен: там). До загальних функцій документа відносяться: 1) інформаційна функція полягає в тому, що причиною появи будь:якого документа є фіксування інформації та її збе: рігання; Ôóíêö³¿ äîêóìåíòà

Çàãàëüí³ ôóíêö³¿

Ñïåöèô³÷í³ ôóíêö³¿

²íôîðìàö³éíà

Óïðàâë³íñüêà

Ñîö³àëüíà

Ïðàâîâà

Êîìóí³êàòèâíà

Ôóíêö³ÿ ³ñòîðè÷íîãî äæåðåëà

Êóëüòóðíà Рис. 6.1. Функції документа

152


2) соціальна функція проявляється через потребу ство: рення будь:якого документа, оскільки документ є соціально значимим об’єктом; 3) комунікативна функція виявляється в момент, коли документ виступає як засіб зв’язку між окремими юридични: ми та фізичними особами, а також між посадовими особами підприємства; 4) культурна функція визначає рівень наукового та технічного розвитку країни при оформленні кожного доку: мента. До специфічних функцій документа відносяться: 1) управлінська функція зводиться до того, що всі доку: менти створюються для раціонального управління підприємством та його стратегічного розвитку; 2) правовою функцією наділено законодавчі і правові нормативні акти, створювані для фіксації правових норм і пра: вовідносин, а також документи, що набувають правову функцію на час, зокрема для використання як судового доказу; 3) функція історичного джерела зумовлюється тим, що документ виступає як джерело історичних відомостей; цієї функції набуває лише частина створюваних документів (близько 12–14%) і тільки після того, як документи викона: ють свої оперативні функції і будуть передані на збереження в державний архів. Первинні документи визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (ст.9, п.1) підставою для бухгалтерського обліку господарських опе: рацій. Від своєчасності складання та якості документів значною мірою залежить якість самого обліку. А в кінцевому підсумку це буде впливати на достовірність складеної підприємством звітності. У законодавстві дається дещо різне трактування терміна первинний документ. За Законом Ук: раїни “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук: раїні” (ст.1) первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до п. 2.1 “Положення про докумен: 153


тальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” пер" винні документи — це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпоряд: ження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Інформація, що міститься в первинних документах, система: тизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Відповідно до норм Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (ст. 9, п.1), первинні документи повинні бути складені під час здійснення госпо" дарської операції, а якщо неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених да: них на підставі первинних документів можуть складатися зве: дені облікові документи. Від якості складання та оформлення документів значною мірою залежить повнота та достовірність показників обліку та звітності. Тому до первинних документів прийнято висувати такі вимоги: своєчасність складання; достовірність показників; правильність оформлення. Своєчасність складання документа забезпечується запов: ненням у визначених бланках певних показників, що характе: ризують відповідну операцію. Правильно оформлений доку: мент має містити необхідні показники для забезпечення по: вної інформації щодо здійснюваної операції. Обов’язкові по: казники, встановлені законодавчими актами або чинними пра: вилами для документів, без яких вони не можуть бути підста: вою для обліку господарських операцій і не мають юридичної сили, називаються реквізитами документа. Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (ст. 9, п.2) та “Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку” (п. 2.4) визначені такі обов’язкові реквізити (рис. 6.2): назва документа (форми), код форми; 154

6. Ïåðâèííå ñïîñòåðåæåííÿ, äîêóìåíòàö³ÿ òà ³íâåíòàðèçàö³ÿ Êîä ôîðìè

Íàçâà ï³äïðèºìñòâà, óñòàíîâè, â³ä ³ìåí³ ÿêèõ ñêëàäåíèé äîêóìåíò

ÍÀÇÂÀ ÄÎÊÓÌÅÍÒÀ (ÔÎÐÌÈ) äàòà ³ ì³ñöå ñêëàäàííÿ Çì³ñò òà îáñÿã ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿, îäèíèöÿ âèì³ðó ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ (ó íàòóðàëüíîìó ³ âàðò³ñíîìó âèðàç³)

ïîñàäè îñ³á, â³äïîâ³äàëüíèõ çà çä³éñíåííÿ ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ (â òîìó ÷èñë³ çà äîçâ³ë íà ¿¿ çä³éñíåííÿ) ³ ïðàâèëüí³ñòü ¿¿ îôîðìëåííÿ (ñêëàäàííÿ ïåðâèííîãî äîêóìåíòà)

îñîáèñòèé ï³äïèñ àáî ³íø³ äàí³ (ïð³çâèùå), ùî äàþòü çìîãó ³äåíòèô³êóâàòè îñîáó, ÿêà áðàëà ó÷àñòü ó çä³éñíåíí³ ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿

Рис. 6.2. Обов'язкові реквізити первинного документа

дата і місце складання; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному і вартісному виразі); посади осіб, відповідальних за здійснення господарсь: кої операції (в тому числі за дозвіл на її здійснення) і правильність її оформлення (складання первинного до: кумента); особистий підпис або інші дані (прізвище), що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 155


Залежно від характеру операції та технології обробки да: них до первинних документів відповідно до п. 2.4 “Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку” можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Дер: жавного реєстру; номер документа; підстава для здійснення операцій; дані про документ, що засвідчує особу; інші додаткові реквізити. Складання та оформлення документів має проходити за таким порядком, що визначається “Положення про докумен: тальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку” (п. 2.2 –п. 2.15): 1) первинні документи повинні бути складені в момент проведення кожної господарської операції, або, якщо це не: можливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного доку: мента не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо; 2) первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України (Дода: ток 11), а також на бланках спеціалізованих форм, затвердже: них міністерствами та відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм; 3) записи повинні здійснюватися тільки у темному коль" орі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою дру: карських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень. Вільні рядки підлягають обов’язковому прокреслюванню; 4) керівником підприємства, установи затверджується пе" релік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первин: 156


ний документ) на здійснення господарської операції, пов’яза: ної з відпуском (витрачанням) грошових коштів, документів, товарно:матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб повинна бути обмеженою. У тексті та цифрових даних первинних документів підчи: стки і необумовлені виправлення не допускаються. Помилки в первинних документах, що створені ручним способом, за “По: ложення про документальне забезпечення записів в бухгал: терському обліку” (п. 4.2) виправляються коректурним спо" собом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна бу: ло прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно супроводжуватися надписом “виправлено” та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням да: ти виправлення. У документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправ: лення не допускається. За своєчасне і якісне складання документів, за до" стовірність даних, наведених у документах, відповідальність несуть особи, які склали і підписали ці документи. Класифікація документів сприяє підвищенню якості їх ви: користання. Всі документи можна класифікувати за різними ознаками: за призначенням; за порядком складання; за кількістю операцій, що реєструється; за місцем складання; за рівнем механізації складання документів та іншими ознаками. У табл. 6.1 представлена характеристика документів за вказа: ними ознаками. На практиці підприємства найчастіше використовують документи, що одночасно поєднують у собі ознаки кількох видів документів. Зокрема, розглядаючи документи за призна: ченням, типовим представником комбінованих документів ви: ступає видатковий касовий ордер (рис. 6.3). Використання комбінованих документів спрощує облік господарських опе: рацій, а також сприяє зменшенню кількості документів та ча: су на їх обробку. 157

158

Çà ì³ñöåì ñêëàäàííÿ Çà ð³âíåì ìåõàí³çàö³¿ ñêëàäàííÿ

Çà ê³ëüê³ñòþ îïåðàö³é, ùî ðåºñòðóºòüñÿ

Çà ïîðÿäêîì ñêëàäàííÿ

Çà ïðèçíà÷åííÿì

Õàðàêòåðèñòèêà

Ì³ñòÿòü ðîçïîðÿäæåííÿ (íàêàç, çàâäàííÿ) íà çä³éñíåííÿ ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿; íå Ðîçïîðÿä÷³ ï³äòâåðäæóþòü ôàêòó çä³éñíåííÿ îïåðàö³¿, òîìó íå º ï³äñòàâîþ äëÿ â³äîáðàæåííÿ â îáë³êó ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿. Âèêîíàâ÷³ àáî âè- Ï³äòâåðäæóþòü ôàêò çä³éñíåííÿ ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿; ñëóãóþòü ï³äñòàâîþ äëÿ îáïðàâäí³ ë³êîâèõ çàïèñ³â Ñêëàäàþòü ñàì³ ïðàö³âíèêè áóõãàëòåð³¿ íà ï³äñòàâ³ â³äïîâ³äíèõ âèêîíàâ÷èõ äîêóìåíÁóõãàëòåðñüêîãî ò³â àáî äàíèõ ïîòî÷íîãî îáë³êó äëÿ òåõí³÷íî¿ ï³äãîòîâêè îáë³êîâèõ çàïèñ³â; ñàìîîôîðìëåííÿ ñò³éíîãî çíà÷åííÿ íå ìàþòü Íàé÷àñò³øå âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ïðàêòèö³; ïîºäíóþòü â ñîá³ ð³çí³ îçíàêè âñ³õ òðüîõ Êîìá³íîâàí³ âèä³â; ñïðèÿþòü çìåíøåííþ ê³ëüêîñò³ äîêóìåíò³â, ïîëåãøóþòü ¿õ îáðîáêó Ïåðâèíí³ Ñêëàäàþòüñÿ â ìîìåíò çä³éñíåííÿ ãîñïîäàðñüêî¿ îïåðàö³¿ Ñêëàäàþòüñÿ íà ï³äñòàâ³ ïåðâèííèõ äîêóìåíò³â øëÿõîì ãðóïóâàííÿ òà óçàãàëüíåííÿ Çâåäåí³ ¿õ ïîêàçíèê³â Âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ îôîðìëåííÿ îäí³º¿ àáî äåê³ëüêîõ îïåðàö³é, ùî çàïèñóþòüñÿ Ðàçîâ³ ðàçîì â äîêóìåíò³ îäíî÷àñíî, â³äì³íí³ñòü – ðàçîâå âèêîðèñòàííÿ äëÿ ïî÷àòêîâî¿ ðåºñòðàö³¿ ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é Âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ îôîðìëåííÿ îäíîð³äíèõ, ùî ñèñòåìàòè÷íî ïîâòîðþþòüñÿ ïðîòÿãîì ïåâíîãî ïåð³îäó ÷àñó, ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é; äëÿ îáë³êîâèõ çàïèñ³â ùå Íàêîïè÷óâàëüí³ ï³ñëÿ çàïèñ³â îñòàííüî¿ îïåðàö³¿ òà â³äáèòòÿ ï³äñóìêó âèêîðèñòàííÿ ìîæëèâå ó âèïàäêàõ, êîëè íå âèìàãàºòüñÿ ùîäåííå â³äîáðàæåííÿ ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é â îáë³êó Âíóòð³øí³ Ñêëàäàþòüñÿ íà ñàìîìó ï³äïðèºìñòâ³ Çîâí³øí³ Íàäõîäÿòü íà ï³äïðèºìñòâî â³ä ³íøèõ ï³äïðèºìñòâ ³ óñòàíîâ Çàïîâíåí³ ðó÷íèì ñïîñîáîì Âèãîòîâëåí³ ìàøèííèìè çàñîáàìè Ñòâîðåí³ çàñîáîì îá÷èñëþâàëüíî¿ òåõí³êè

Îçíàêà Ãðóïà ïåðâèííèõ êëàñèô³êàö³¿ äîêóìåíò³â

Класифікація документів за різними ознаками та їх характеристика

Таблиця 6.1


6. Ïåðâèííå ñïîñòåðåæåííÿ, äîêóìåíòàö³ÿ òà ³íâåíòàðèçàö³ÿ áóõãàëòåðñüêîãî îôîðìëåííÿ Òèïîâà ôîðìà N ÊÎ-2 ÀÒÀÒ “Ñëàâóòèí”___________ (ï³äïðèºìñòâî, îðãàí³çàö³ÿ)

ÇÀÒÂÅÐÄÆÅÍÀ íàêàçîì Ì³íñòàòó Óêðà¿íè â³ä 15 ëþòîãî 1996 ð. N 51 Êîä çà ÓÊÓÄ *********** *********** ÂÈÄÀÒÊÎÂÈÉ ÊÀÑÎÂÈÉ ÎÐÄÅÐ ******************************************************************************************** Íîìåð * Äàòà * *Êîðåñïîíäóþ÷èé ðà- * Êîä àíàë³òè÷íîãî * Ñóìà * Êîä ö³ëüîâîãî* äîêóìåíòà *ñêëàäàííÿ* *õóíîê, ñóáðàõóíîê * îáë³êó * * ïðèçíà÷åííÿ * ******************************************************************************************** 1 * 2 * 3 * 4 * 5 * 6 * 7 ******************************************************************************************** 658 *26.11.03ð * * 372 * * 350,00* ******************************************************************************************** Âèäàòè ___Ì³ùóêó Â³êòîðó Àíäð³éîâè÷ó________________________________________________ ²äåíòèô³êàö³éíèé êîä ªÄÐÏÎÓ**19353858*** *************

Ï³äñòàâà:___Âèäàòè íà â³äðÿäæåííÿ íà ï³äñòàâ³ Íàêàçó ¹ 56 â³ä 25.11.2003ð. òà Ïîñâ³ä÷åííÿ íà â³äðÿäæåííÿ ¹ 152 â³ä 25.11.2003ð. òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ãðèâåíü 00 êîï._ Äîäàòîê:___Íàêàç ¹ 56 â³ä 25.11.2003ð. ïðî â³äïðàâëåííÿ ó â³äðÿäæåííÿ Ì³ùóêà Â³êòîðà Àíäð³éîâè÷à__________________________________________________________________ Êåð³âíèê Áîíäàð Â.Â.(ï³äïèñ)

Ãîëîâíèé áóõãàëòåð Êâ³òêî À.À.(ï³äïèñ)

Îäåðæàâ:_ Òðèñòà ï’ÿòäåñÿò ãðèâåíü 00 êîï._ (ïðîïèñîì) "_26"ëèñòîïàäà_2003_ ð.

Ï³äïèñ Ì³ùóê Â.À.(ï³äïèñ)

Çà _Ïàñïîðò ÑÎ ¹235684 â³ä 21.11.2001ð. Áðîâàðñüêèì ÐÓÃÓ ÌÂÑ Óêðà¿íè â Êè¿âñüê³é îáëàñò³ (íàéìåíóâàííÿ, íîìåð, äàòà òà ì³ñöå âèäà÷³ äîêóìåíòà, ÿêèé çàñâ³ä÷óº îñîáó îäåðæóâà÷à) Âèäàâ êàñèð______ Ïóëüêî Ï.Í. (ï³äïèñ)_______

ðîçïîðÿä÷èé

âèêîíàâ÷èé

Рис. 6.3. Характеристика видаткового касового ордера за призначенням

З метою раціоналізації обліку та зменшенні облікових за: писів підприємствами використовуються накопичувальні до: кументи, такі як лімітно:забірні картки, відомості випуску го: тової продукції з виробництва, накопичувальні картки ви: робітку і заробітної плати та інші. Характеризуючи будь:який документ можна побачити, що водночас він належить до різних класифікаційних груп, зокре: ма наказ керівника про прийняття на роботу: розпорядчий за призначенням; 159


первинний за порядком складання; разовий за кількістю операцій, що реєструється; внутрішній за місцем складання; за рівнем механізації складання — створений засобами обчислювальної техніки чи виготовлений машинними засобами. Таким чином, класифікація документа дає змогу правиль: но зрозуміти зміст того чи іншого документа, його призначен: ня та використання при відображенні здійснюваних підприємством господарських операцій. Документи від моменту складання до передачі в архів про: ходять певний шлях. Документооборот — це рух документів на підприємстві з моменту їх отримання (складання) до завершен: ня виконання (передачі в архів). Згідно з нормами “Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку” (п. 5.1), документооборот включає такі основні стадії: 1) складання або одержання документів від інших підприємств та установ; 2) прийняття до обліку (перевірка) документів; 3) обробку документів; 4) передачу документів до архіву. На стадії складання або одержання документів від інших підприємств та установ підприємство має визначитися щодо: форми первинного документа за кожним об’єктом обліку. Типові форми первинного обліку розробляє і затверд: жує Державний комітет статистики України. Перелік таких документів наведено в Додатку 11; технічних засобів та способів складання первинних до: кументів; складу осіб, відповідальних за правильне та своєчасне оформлення й складання певних первинних документів. При цьому необхідно максимально обмежити коло осіб при скла: данні того чи іншого первинного документу, що буде сприяти зменшенню часу проходження документа; часу документування кожної операції. При одержанні документів від інших підприємств та установ враховується час їх реєстрації канцелярією в спеціальних книгах. 160


На стадії прийняття до обліку (перевірка) документів у відповідності до п. 2.15 “Положення про документальне забез: печення записів в бухгалтерському обліку” первинні докумен" ти підлягають обов’язковій перевірці працівниками, які ве: дуть бухгалтерський облік: за формою перевіряється наявність у документі всіх обов’язкових реквізитів, відповідність встановленій формі документу, а також своєчасність складання і по: дання документу до бухгалтерії підприємства; за змістом перевіряється відповідність господарської операції чинному законодавству та інтересам власника чи підприємства; логічна ув’язка окремих показників передбачає пе: ревірку правильності проставлених цін і тарифів в окре: мому документів, а також розрахованих сум і підсумків. На стадії обробки прийняті бухгалтерією документи про: ходять три етапи: 1) розцінка (таксування) полягає у переведенні натураль: них та трудових вимірників у єдиний грошовий вимірник — гривню. Це здійснюється в самому документі шляхом простав: лення цін і тарифів та множення їх на зазначені в документі не грошові вимірники. Документи, що оформлюють грошові опе: рації, не підлягають таксуванню; 2) групування первинних документів за певними ознака: ми в накопичувальні та групувальні відомості значно зменшу: ють час на подальші реєстраційні операції, що забезпечить складання звітності у встановлений термін; 3) бухгалтерське проведення передбачає проставлення кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку в кожному первинному документі або накопичувальній та групувальній відомостях. Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці — дату запису в обліковий регістр; при обробці на обчислювальній техніці — відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку. 161


На стадії передачі документів до архіву підприємство за: безпечує подальше суворе збереження документації. Підприємством організуються два архіви: 1) поточний — безпосередньо в бухгалтерії (в спеціально обладнаних шафах та сейфах) для зберігання документів звітного року; 2) постійний розміщується в спеціально обладнаному приміщенні та призначений для зберігання документів і звітів всього підприємства в цілому. Доступ до інформації постійно: го архіву підприємство має обмежити, при цьому відповідальність за збереження покладається на архіваріуса підприємства. Термін зберігання документів у постійному архіві підприємства визначено Головним архівним уп: равлінням при Кабінеті Міністрів України. Витяг з наказу що: до термінів зберігання облікових документів та звітності пода: но в Додатку 12. Щорічно архівні матеріали після закінчення встановлених термінів зберігання знищуються спеціальною комісією за актом, а документи особливо важливого значення передаються на безстрокове зберігання до державного архіву. В реальних умовах на підприємствах переважають складні потоки, які характеризуються дублюванням та зворотними ру: хами, петлями. Складний шлях документа свідчить про недо: сконалість процесу документообороту та необхідність його раціоналізації. Від складання документа до передачі його без: посередньому виконавцю проходить тривалий час. Не: ритмічне отримання документів створює напруженість у їх об: робці, утрудняє можливість своєчасного складання звітності, проведення аналізу і впливає на прийняття рішень. З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів відповідно до п. 5.1 “Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку” наказом керівника підприємства чи, установи встановлюється графік документообороту. Графік документообороту на підприємстві повинен: забезпечити оптимальну кількість підрозділів і вико: навців, через які проходить кожен первинний документ; 162


визначати мінімальний термін знаходження первинно: го документа в підрозділі; сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню кон: трольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації. Графік документообороту повинен оформлюватися у ви" гляді схеми або переліку робіт (таблиці) зі складання, пе: ревірки та обробки документів, що виконуються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із за: значенням їх взаємозв’язку і термінів виконання робіт. Для цього кожному виконавцю видається витяг із графіка, де наво: диться перелік документів, що відносяться до функціональних обов’язків виконавця, терміни їх подання та підрозділи підприємства, до яких передаються ці документи. В табл. 6.2 та 6.3 показані варіанти, за якими підприємство може оформити графік документообороту. Контроль за дотриманням виконавцями графіка доку" ментообороту на підприємстві відповідно до п. 5.5 “Положен: ня про документальне забезпечення записів в бухгалтерсько: му обліку” здійснюється головним бухгалтером. Вимоги го: ловного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії не: обхідних документів та відомостей є обов’язковими для всіх підрозділів і служб підприємства. Типовими недоліками документаобороту можна ввважа: ти: несвоєчасне оформлення первинних документів; наявність великої кількості підписів; неритмічний рух документів всередині підприємства; відсутність самих графіків руху первинних документів; відсутність відповідальних виконавців; недостатньо повне використання засобів механізованої обробки. Роботу з упорядкування документообороту слід розгляда: ти як один з важливих елементів вдосконалення управління підприємством в цілому. 163

164 1 äåíü

1 äåíü

Íàäõîäæåííÿ â áóõãàëòåð³þ 3 äí³ ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ ç â³äðÿäæåííÿ Íàñòóïíîãî äíÿ ï³ñëÿ âèäà÷³ êîøò³â íà ãîñïîäàðñüê³ ïîòðåáè

Â³äïîâ³äàëüíèé çà îôîðìëåííÿ

Ï³äçâ³òíà îñîáà, áóõãàëòåð

Íàçâà äîêóìåíòà

Àâàíñîâèé çâ³ò

Ïðèáóòêîâèé Ï³ñëÿ çàâåðøåííÿ ïðèîðäåð íà òîâàðíî- Çàâ³äóþ÷èé ñêëàéîìó òîâàðíîäîì ìàòåð³àëüí³ ö³ííîìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé ñò³

1 – 3 äí³

1 – 3 äí³

Âèêîðèñòàííÿ Îáðîáêà äëÿ çàïèñó â ðåã³â áóõãàëòåð³¿ ñòðè

Ï³ñëÿ çàâåðøåííÿ çâ³òó çà ïîòî÷íèé ïåð³îä

Ï³ñëÿ çàâåðøåííÿ çâ³òó çà ïîòî÷íèé ïåð³îä

Ïåðåäà÷à â ïîñò³éíèé àðõ³â ï³äïðèºìñòâà

Таблиця 6.3 Графік документообороту підприємства “_________” (витяг) — варіант 2

Ñêëàäàííÿ òà îôîðìÏåðåäà÷à â ïîñò³éíèé Íàçâà Ïåðåâ³ðêà äîêóìåíòà Îáðîáêà äîêóìåíòà ëåííÿ äîêóìåíòà àðõ³â ï³äïðèºìñòâà äîêóìåÑòðîê Ñòðîê Ñòðîê Ñòðîê íòà Âèêîíàâåöü Âèêîíàâåöü Âèêîíàâåöü Âèêîíàâåöü âèêîíàííÿ âèêîíàííÿ âèêîíàííÿ âèêîíàííÿ Ìàéñòåð öåÂèìîãà Ïðîòÿãîì õó, â³ää³ë Áóõãàëòåð Äåíü íàõî- Áóõãàëòåð Äåíü íàõî- Çàñòóïíèê íà ìàòåÂ³âòîðîê, òèæíÿ ï³ñëÿ ïîñòà÷àííÿ, ìàòåð³àëü- äæåííÿ äî- ìàòåð³àëü- äæåííÿ äî- ãîëîâíîãî ð³àëè ÷åòâåð ïîäàííÿ ð³íîãî ñåêòîðà êóìåíòà íîãî ñåêòîðà êóìåíòà áóõãàëòåðà çàâ³äóâà÷ ÷íîãî çâ³òó ñêëàäó

Таблиця 6.2 Графік документообороту підприємства “_________” (витяг) — варіант 1



6.2. ²íâåíòàðèçàö³ÿ â ñèñòåì³ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó За Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансо: ву звітність в Україні” (ст. 10 п. 1) для підтвердження правиль: ності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об’єднан: нями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зо: бов’язань. Слово інвентаризація походить від латинського inventarium (опис) — це допоміжний спосіб первинного спосте: реження, сутність якого полягає у виявленні (з наступним обліком) і документальному підтвердженні наявності, стану й оцінки активів і зобов’язань для забезпечення достовірності по: казників бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Основні завданнями інвентаризації визначені п. 7 Інструкції №69 з інвентаризації основних засобів, нема: теріальних активів, товарно:матеріальних цінностей, грошо: вих коштів і документів та розрахунків: а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нема: теріальних активів, товарно:матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгал: терського обліку; в) виявлення товарно:матеріальних цінностей, які част" ково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і мо: делей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних ак: тивів, що не використовуються; г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утриман" ня та експлуатації основних фондів; д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно:матеріаль: 165


них цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум гро: шей у касах, на рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів. Суб’єктами інвентаризації є носії прав та обов’язків — державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чин: ним законодавством мають право контролювати фінансово господарську діяльність, а також власники та керівники підприємств. Інвентаризації підлягає все майно, незалежно від його місцезнаходження, і всі види фінансових зобов’язань, тобто об’єкти інвентаризації в системі бухгалтерського обліку — це активи і зобов’язання підприємства, в тому числі й на позабалансових рахунках. Класифікація об’єктів інвентари: зації наведена на рис. 6.4. Існують різні види інвентаризацій (рис. 6.5). Залежно від обсягу охоплення об’єктів вирізняють повну та вибіркову інвентаризації. Повна інвентаризація досить трудомістка та відриває значну кількість працівників від основних своїх без: посередніх обов’язків. Тому в деяких випадках доцільно про: водити вибіркову інвентаризацію, при якій перевіряється один чи декілька об’єктів або одна чи декілька матеріально відповідальних осіб. Залежно від способу проведення виділяють планову, по" запланову та раптову інвентаризації. Планова інвентаризація проводиться в раніше встановлені терміни, у відповідності з планом, затвердженим керівником. Позапланова інвентари: зація проводиться у наперед не встановлені терміни. Найбільш ефективними є раптові інвентаризації, які прово: дяться зненацька для матеріально відповідальної особи. Мета проведення такої інвентаризації — перевірка якості виконання матеріально відповідальною особою своїх обов’язків та за: побігають зловживанням. Залежно від необхідності проведення інвентаризації розрізняють випадки, коли є проведення інвентаризації обов’язковим (табл. 6.4), в інших випадках інвентаризація мо: 166

6. Ïåðâèííå ñïîñòåðåæåííÿ, äîêóìåíòàö³ÿ òà ³íâåíòàðèçàö³ÿ Îá’ºêòè ³íâåíòàðèçàö³¿ â ñèñòåì³ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó ÀÊÒÈÂÈ ÍÅÎÁÎÐÎÒÍ² ÀÊÒÈÂÈ • • • • • •

Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàí³ Íåçàâåðøåíå áóä³âíèöòâî, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàíå Îñíîâí³ çàñîáè, â òîìó ÷èñë³ íà â³äïîâ³äàëüíîìó çáåð³ãàíí³ òà ñïèñàí³ Äîâãîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàí³ Äîâãîñòðîêîâà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàíà Îðåíäîâàí³ íåîáîðîòí³ àêòèâè

ÎÁÎÐÒÍ² ÀÊÒÈÂÈ • • • • • • • • •

Âèðîáíè÷³ çàïàñè, â òîìó ÷èñë³ íà â³äïîâ³äàëüíîìó çáåð³ãàíí³ òà ñïèñàí³ Íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàíå Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàíà Òîâàðè, â òîìó ÷èñë³ íà â³äïîâ³äàëüíîìó çáåð³ãàíí³ òà ñïèñàí³ Âåêñåë³ îäåðæàí³, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàí³ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü (çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè, çà ðîçðàõóíêàìè), â òîìó ÷èñë³ ñïèñàíà Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿, â òîìó ÷èñë³ ñïèñàí³ Ãðîøîâ³ êîøòè Âèòðàòè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â

ÇÎÁÎÂ’ßÇÀÍÍß ÄÎÂÃÎÑÒÐÎÊÎÂ² ÇÎÁÎÂ’ßÇÀÍÍß • • •

Êðåäèòè áàíê³â Îáë³ãàö³éí³ ïîçèêè ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ

ÏÎÒÎ×Í² ÇÎÁÎÂ’ßÇÀÍÍß • • • • • • •

Êðåäèòè áàíê³â Çàáîðãîâàí³ñòü ïîñòà÷àëüíèêàì ³ ï³äðÿäíèêàì, ïåðåä áþäæåòîì, ñîö³àëüíèìè ôîíäàìè, ïðàö³âíèêàìè Çàáåçïå÷åííÿ íàñòóïíèõ âèòðàò ³ ïëàòåæ³â Âåêñåë³ âèäàí³ ²íø³ ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ Äîõîäè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â Êîíòðàêòí³ ³ íåïåðåäáà÷åí³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Рис. 6.4. Об'єкти інвентаризації в системі бухгалтерського обліку

167


Âèäè ³íâåíòàðèçàö³é Çà îáñÿãîì îõîïëåííÿ îá’ºêò³â • •

ÏÎÂÍÀ

• •

ÂÈÁ²ÐÊÎÂÀ

Ïðîâîäèòüñÿ çà âñ³ìà îá’ºêòàìè, ÿê³ º íà áàëàíñ³ ï³äïðèºìñòâà; Ïðîâîäèòüñÿ çà îá’ºêòàìè, ÿê³ íå íàëåæàòü ï³äïðèºìñòâó (âçÿò³ â ïåðåðîáêó, íà â³äïîâ³äàëüíå çáåðåæåííÿ) Ïðîâîäèòüñÿ, ÿê ïðàâèëî, 1 ðàç íà ð³ê ïåðåä ñêëàäàííÿì çâ³òíîñò³ Îõîïëþº îêðåì³ âèäè îá’ºêò³â, çà ÿê³ â³äïîâ³äàº êîíêðåòíà ìàòåð³àëüíî-â³äïîâ³äàëüíà îñîáà (ãîò³âêà â êàñ³, ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ íà ñêëàä³, íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî â êîíêðåòíîìó öåõó)

Çà ñïîñîáîì ïðîâåäåííÿ ÏËÀÍÎÂÀ

ÏÎÇÀÏËÀÍÎÂÀ

ÐÀÏÒÎÂÀ

•

Ïðîâîäèòüñÿ â ÷³òêî âñòàíîâëåí³ òåðì³íè çã³äíî çàòâåðäæåíîãî êåð³âíèêîì ï³äïðèºìñòâà ïëàíó – äîäàòêó äî îáë³êîâî¿ ïîë³òèêè ï³äïðèºìñòâà

• • •

Ïðîâîäèòüñÿ çà ³í³ö³àòèâîþ ñóá’ºêò³â ³íâåíòàðèçàö³¿ Ïðîâîäèòüñÿ â õîä³ àóäèòîðñüêî¿ ïåðåâ³ðêè Â ³íøèõ âèïàäêàõ

•

Ïðîâîäèòüñÿ äëÿ ïåðåâ³ðêè ÿêîñò³ âèêîíàííÿ ìàòåð³àëüíî â³äïîâ³äàëüíîþ îñîáîþ ñâî¿õ îáîâ’ÿçê³â Ïðîâîäèòüñÿ ç ìåòîþ çàïîá³ãàííÿ çëîâæèâàíü Â ³íøèõ âèïàäêàõ

• •

Çà íåîáõ³äí³ñòþ ïðîâåäåííÿ ÎÁÎÂ’ßÇÊÎÂÀ

•

Ïðîâîäèòüñÿ, ó âèïàäêàõ ïåðåäáà÷åíèõ çàêîíîäàâñòâîì

²Í²Ö²ÀÒÈÂÍÀ

•

Ïðîâîäèòüñÿ ç ³í³ö³àòèâè ñóá’ºêò³â ³íâåíòàðèçàö³¿

Çà õàðàêòåðîì ïðîâåäåííÿ ÎÑÍÎÂÍÀ ÊÎÍÒÐÎËÜÍÀ

•

Ïðîâîäèòüñÿ ðîáî÷îþ ³íâåíòàðèçàö³éíîþ êîì³ñ³ºþ

•

Ïðîâîäèòüñÿ áåçïîñåðåäíüî ïî çàê³í÷åíí³ îñíîâíî¿ ³íâåíòàðèçàö³¿ ïîñò³éíî ä³þ÷îþ ³íâåíòàðèçàö³éíîþ êîì³ñ³ºþ Ïðîâîäèòüñÿ ïåðåâ³ðêà íàéá³ëüø ö³ííèõ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé òà òèõ, ùî êîðèñòóþòüñÿ ï³äâèùåíèì ïîïèòîì

•

Рис. 6.5. Класифікація інвентаризацій

168


же проводитися за ініціативою суб’єктів інвентаризації. Ви: падки обов’язкового проведення інвентаризації зазначені Інструкцією №69 з інвентаризації основних засобів, нема: теріальних активів, товарно:матеріальних цінностей, грошо: вих коштів і документів та розрахунків (п. 3, 4). Таблиця 6.4 Випадки обов’язкового проведення інвентаризації Âèïàäêè ïðîâåäåííÿ Ïåðåäà÷à ìàéíà äåðæàâíîãî ï³äïðèºìñòâà â îðåíäó Ïðèâàòèçàö³ÿ ìàéíà äåðæàâíîãî ï³äïðèºìñòâà Ïåðåòâîðåííÿ äåðæàâíîãî ï³äïðèºìñòâà â àêö³îíåðíå òîâàðèñòâî Ïåðåä ñêëàäàííÿì ð³÷íî¿ áóõãàëòåðñüêî¿ çâ³òíîñò³, êð³ì ³íâåíòàðèçàö³¿ áóä³âåëü, ñïîðóä òà ³íøèõ íåðóõîìèõ îá’ºêò³â îñíîâíèõ ôîíä³â, ùî ìîæå ïðîâîäèòèñü îäèí ðàç ó òðè ðîêè, à á³áë³îòå÷íèõ ôîíä³â – îäèí ðàç ó ï’ÿòü ðîê³â

Ïåð³îäè÷í³ñòü ÷è äàòà ïðîâåäåííÿ Ïåðåä ïåðåäà÷åþ Ïåðåä ïðèâàòèçàö³ºþ Ïåðåä ïåðåòâîðåííÿì Ðàç íà ð³ê íå ðàí³øå 1 æîâòíÿ çâ³òíîãî ðîêó

Íà äåíü ïðèéîìó-ïåðåäà÷³ ñïðàâ Âñòàíîâëåííÿ ôàêò³â êðàä³æîê àáî çëîâæèâàíü, Íà äåíü âñòàíîâëåííÿ òàêèõ ïñóâàííÿ ö³ííîñòåé ôàêò³â Çà ïðèïèñîì ñóäîâî-ñë³ä÷èõ îðãàí³â Íà äåíü îòðèìàííÿ ïðèïèñó Íà äåíü ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ Òåõíîãåííà àâàð³ÿ, ïîæåæà ÷è ñòèõ³éíå ëèõî ÿâèù Ïåðåäà÷à ï³äïðèºìñòâ òà ¿õ ñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ë³â Íà äàòó ïåðåäà÷³ Ë³êâ³äàö³ÿ ï³äïðèºìñòâà Íà äåíü ë³êâ³äàö³¿ Ïðè êîëåêòèâí³é (áðèãàäí³é) ìàòåð³àëüí³é â³äïîâ³äàëüíîñò³: Íà äåíü ïðèéîìó-ïåðåäà÷³ ñïðàâ • ó ðàç³ çì³íè êåð³âíèêà êîëåêòèâó (áðèãàäèðà) • âèáóòòÿ ç êîëåêòèâó (áðèãàäè) á³ëüøå ïîëîÍà äåíü âèáóòòÿ âèíè éîãî ÷ëåí³â • çà âèìîãîþ õî÷à á îäíîãî ÷ëåíà êîëåêòèâó Íà äåíü îòðèìàííÿ âèìîãè (áðèãàäè) Çì³íà ìàòåð³àëüíî â³äïîâ³äàëüíèõ îñ³á

За характером проведення виділяється основна та кон: трольна інвентаризація. Контрольні інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією з 169


участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріаль: но відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов’язково до відкриття складу, де проводилась інвентари: зація. При цьому перевіряються з опису найбільш цінні ма: теріальні цінності та ті, що користуються підвищеним попи: том. У разі виявлення значних розходжень між даними інвен: таризаційного опису і контрольної інвентаризації керівником підприємства призначається новий склад робочої інвентари: заційної комісії для проведення повторної суцільної інвента: ризації цінностей. Також керівник підприємства повинен після доповіді постійно діючої інвентаризаційної комісії розг: лянути питання про відповідальність першого складу робочої інвентаризаційної комісії, яка допустила порушення при про: веденні інвентаризації цінностей. Одна й та сама інвентаризація водночас належить до різних класифікаційних груп, зокрема: річна інвентаризація перед складанням фінансової звітності: – повна за обсягом охоплення об’єктів; – планова за способом проведення; – обов’язкова за необхідністю проведення; інвентаризація готівки в касі може бути: – часткова (інвентаризації підлягає лише один об’єкт — готівка) за обсягом охоплення об’єктів; – позапланова (проводиться зненацька на початку робо: чого дня) за способом проведення; – ініціативна (ініціатором інвентаризації може виступа: ти керівник підприємства) за необхідністю проведення. Об’єкти та періодичність проведення інвентаризації відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (ст. 10 п. 2) визначаються влас" ником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її про: ведення є обов’язковим відповідно до законодавства. Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах за розпорядчим документом керівника, відповідно до п. 11.1 Інструкції № 69, створюють постійно 170


діючі інвентаризаційні комісії. Наказом (розпорядженням) керівника, який доцільно видавати на початку року, затверд: жується склад постійно діючої інвентаризаційної комісії, до якої входять: керівники структурних підрозділів; головний бухгалтер; керівник підприємства або його заступник — очолює цю комісію. Крім постійно діючої комісії, на підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, розпорядчим документом керівника підприємства можуть створюватися робочі інвента" ризаційні комісії. Наказом (розпорядженням) керівника на початку року чи безпосередньо перед інвентаризацією затвер: джується склад робочої інвентаризаційної комісії, до якої мо: жуть бути включені: інженер; технолог; механік; виконавець робіт; товарознавець; економіст; бухгалтер; інші досвідчені працівник, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та пер: винний облік; очолює цю комісію представник керівника підприємства, якого змінюють щорічно з метою унеможлив: лення змови з матеріально відповідальною особою. При цьому мінімальна кількість членів робочої інвентаризаційної комісії складає три особи. Матеріально відповідальна особа не вхо: дить до складу робочої інвентаризаційної комісії. Постійно діюча інвентаризаційна комісія проводить не: обхідну роботу не тільки в період інвентаризації, а й у міжінвентаризаційний період. Тому обов’язки постійної комісії можна поділити таким чином (рис. 6.6): 1) у міжінвентаризаційний період; 2) у період проведення інвентаризації. Робочі інвентаризаційні комісії відповідно до п. 11.4 Інструкції № 69: здійснюють інвентаризацію майна, товарно:матеріаль: них цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових до: кументів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва; 171


разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у виз: наченні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо врегулювання виявлених нестач та лишків; вносять пропозиції з питань упорядкування прийман: ня, зберігання і відпуску товарно:матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їх зберіганням, а також ре: алізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна; Îáîâ’ÿçêè ïîñò³éíî ä³þ÷î¿ ³íâåíòàðèçàö³éíî¿ êîì³ñ³¿ Ó Ì²Æ²ÍÂÅÍÒÀÐÈÇÀÖ²ÉÍÈÉ ÏÅÐ²ÎÄ • • •

Ðîçðîáêà ³íñòðóêòèâíèõ ìàòåð³àë³â ùîäî ïðîâåäåííÿ ³íâåíòàðèçàö³¿ Ïðîô³ëàêòè÷íà ðîáîòà ïî çàáåçïå÷åííþ çáåðåæåííÿ ö³ííîñòåé Âèá³ðêîâà ³íâåíòàðèçàö³ÿ òîâàðíî-ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé ó ì³ñöÿõ çáåð³ãàííÿ òà ïåðåðîáêè (îñíîâíå çàâäàííÿ ïåðåâ³ðîê – çä³éñíåííÿ êîíòðîëþ çà çáåðåæåííÿì ö³ííîñòåé, äîòðèìàííÿì ìàòåð³àëüíî â³äïîâ³äàëüíèìè îñîáàìè ïðàâèë ¿õ çáåð³ãàííÿ ³ âåäåííÿ ïåðâèííîãî îáë³êó)

Ó ÏÅÐ²ÎÄ ÏÐÎÂÅÄÅÍÍß ²ÍÂÅÍÒÀÐÈÇÀÖ²¯ • • • • • • •

Îðãàí³çàö³ÿ ïðîâåäåííÿ ³íâåíòàðèçàö³é ²íñòðóêòàæ ÷ëåí³â ðîáî÷èõ ³íâåíòàðèçàö³éíèõ êîì³ñ³é Êîíòðîëü çà ïðîâåäåííÿì ³íâåíòàðèçàö³é ðîáî÷èìè êîì³ñ³ÿìè Ïåðåâ³ðêà ïðàâèëüíîñò³ âèçíà÷åííÿ ³íâåíòàðèçàö³éíèõ ð³çíèöü, îá´ðóíòîâàíîñò³ ïðîïîçèö³é ùîäî çàë³ê³â ïåðåñîðòóâàííÿ ö³ííîñòåé â óñ³õ ì³ñöÿõ ¿õ çáåðåæåííÿ Ïðîâåäåííÿ çà äîðó÷åííÿì êåð³âíèêà ï³äïðèºìñòâà ïîâòîðíèõ ñóö³ëüíèõ ³íâåíòàðèçàö³é (ïðè âñòàíîâëåíí³ ñåðéîçíèõ ïîðóøåíü ïðàâèë ïðîâåäåííÿ ³íâåíòàðèçàö³¿ òà â ³íøèõ âèïàäêàõ) Ðîçãëÿä ïèñüìîâèõ ïîÿñíåíü îñ³á, ÿê³ äîïóñòèëè íåñòà÷ó ÷è ïñóâàííÿ ö³ííîñòåé àáî ³íø³ ïîðóøåííÿ Âíåñåííÿ ïðîïîçèö³é ùîäî ðåãóëþâàííÿ âèÿâëåíèõ íåñòà÷ òà âòðàò â³ä ïñóâàííÿ ö³ííîñòåé, çàë³êó âíàñë³äîê ïåðåñîðòóâàíí³

Рис.6.6. Обов'язки постійно діючої інвентаризаційної комісії

172


несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках; оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і вис: новків щодо них. Інвентаризаційний процес на підприємстві умовно можна поділити на такі етапи: 1) підготовка до інвентаризації; 2) проведення інвентаризації; 3) оформлення результатів інвентаризації, їх затверджен: ня та відображення в обліку. Етап — підготовка до інвентаризації. На початку року розробляється і затверджується графік проведення інвентаризацій (табл. 6.5) та визначається склад робочих інвентаризаційних комісій. Таблиця 6.5 Графік проведення інвентаризацій на підприємстві “_________” (витяг) Îá’ºêò ³í- Ìàòåð³àëüíî Âèä ³íÐîáî÷à ³íâåíòàðèçàâåíòàðè- â³äïîâ³äàëü- âåíòàö³éíà êîì³ñ³ÿ çàö³¿ íà îñîáà ðèçàö³¿ Ãîò³âêà â Êàñèð Ïëàíîâà ¹1 êàñ³ − çàñòóïíèê äèðåêòîðà ç ô³íàíñ³â; − ìåíåäæåð ç ïåðñîíàëó; − áóõãàëòåð Ãîòîâà Çàâ³äóâà÷ Ïëàíîâà ¹3 ïðîäóêö³ÿ ñêëàäîì (êî− íà÷àëüíèê â³ää³ëó íà ñêëàä³ ì³ðíèê) çáóòó − ìåíåäæåð ç ðåêëàìè; − áóõãàëòåð

Ïåð³îä ïðîâåäåííÿ ³íâåíòàðèçàö³¿ 31 áåðåçíÿ ÕÕÕÕð. 30 ÷åðâíÿ ÕÕÕÕð. 30 âåðåñíÿ ÕÕÕÕð. 31 ãðóäíÿ ÕÕÕÕð. ç 01 æîâòíÿ ÕÕÕÕð. ïî 15 æîâòíÿ ÕÕÕÕð.

173


В інших випадках об’єкт, термін проведення інвентари: зації та склад робочої інвентаризаційної комісії затверд: жується розпорядчим документом керівника підприємства безпосередньо перед проведенням такої інвентаризації. Працівниками бухгалтерії мають бути опрацьовані всі первинні документи, а також визначено залишок на рахунку на день початку інвентаризації. Проводиться підготовка товарно:матеріальних цінностей до інвентаризації в місцях зберігання. Вони повинні бути згру: повані, розсортовані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку, зручному для підрахунку. У разі прове: дення раптових інвентаризацій всі товарно:матеріальні цінності підготовляються у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках — завчасно. Перед проведенням інвентаризації робоча інвентари: заційна комісія повинна: опломбувати місця зберігання цінностей, де є відокрем: лені входи і виходи; перевірити справність усіх ваговимірювальних при: борів; отримати від матеріально відповідальної особи товар: но:матеріальний звіт на початок інвентаризації; взяти у матеріально відповідальної особи розписку в тому, що всі прибуткові і видаткові документи включе: но у звіт і здано до бухгалтерії та жодних неоприбутко: ваних чи несписаних цінностей у неї немає. Етап проведення інвентаризації. Інвентаризація проводиться в присутності матеріально відповідальних осіб за кожним місцем зберігання цінностей. Порядок проведення інвентаризації залежить від об’єкту інвентаризації та представлено на рис.6.7. Дані інвентаризації за кожним об’єктом заносяться до інвентаризаційних описів, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами: один примірник зали: шається у матеріально відповідальної особи, другий — пере: 174


Ðîáîòè, ùî âèêîíóþòüñÿ ï³ä ÷àñ ïðîâåäåííÿ ³íâåíòàðèçàö³¿ ÎÑÍÎÂÍ² ÇÀÑÎÁÈ −

Ïåðåâ³ðÿºòüñÿ íàÿâí³ñòü ³ ñòàí îñíîâíèõ çàñîá³â ç âèçíà÷åííÿì ôàêòè÷íîãî ñòóïåíþ çíîñó − Ïåðåâ³ðÿºòüñÿ íàÿâí³ñòü äîêóìåíò³â, ÿê³ ï³äòâåðäæóþòü, ùî îñíîâí³ çàñîáè çíàõîäÿòüñÿ ó âëàñíîñò³, íà â³äïîâ³äàëüíîìó çáåð³ãàíí³, ïåðåäàí³ ÷è ïðèéíÿò³ â îðåíäó ï³äïðèºìñòâà − Íàâîäÿòüñÿ äàí³ ïðî äàòó ïðèäáàííÿ ÷è ñïîðóäæåííÿ íå â³äîáðàæåíèõ ó áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó îñíîâíèõ çàñîá³â Ö²ÍÍ² ÏÀÏÅÐÈ

−

Âñòàíîâëþþòüñÿ ïðàâèëüí³ñòü îôîðìëåííÿ, ðåàëüí³ñòü âàðòîñò³ â³äîáðàæåíèõ ó áàëàíñ³ ï³äïðèºìñòâà ö³ííèõ ïàïåð³â, ïîâíîòà ³ ñâîº÷àñí³ñòü â³äîáðàæåííÿ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó äîõîä³â ç ô³íàíñîâèõ ³íâåñòèö³é − Ïåðåâ³ðÿºòüñÿ çà îêðåìèì åì³òåíòîì: íàçâà, ñåð³ÿ, íîìåð, íîì³íàëüíà ³ áàëàíñîâà âàðò³ñòü, òåðì³í ïîãàøåííÿ

ÒÎÂÀÐÍÎ-ÌÀÒÅÐ²ÀËÜÍ² Ö²ÍÍÎÑÒ² − −

Ïðîâîäèòüñÿ ïåðåâàæóâàííÿ, îáì³ð, ï³äðàõóíîê ïîñë³äîâíî çà ì³ñöÿìè çáåð³ãàííÿ ²íâåíòàðèçàö³éí³ îïèñè ñêëàäàþòüñÿ îêðåìî íà òîâàðíî-ìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³, ùî çíàõîäÿòüñÿ â äîðîç³, íå îïëà÷åí³ ó ñòðîê ïîêóïöÿìè â³äâàíòàæåí³ òîâàðè ³ ö³ííîñò³, òà íà ò³, ùî ïåðåáóâàþòü íà ñêëàäàõ ³íøèõ ï³äïðèºìñòâ (íà â³äïîâ³äàëüíîìó çáåð³ãàíí³, íà êîì³ñ³¿, ó ïåðåðîáö³)

ÍÅÇÀÂÅÐØÅÍÅ ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÎ, ÍÅÇÀÂÅÐØÅÍÅ ÊÀÏ²ÒÀËÜÍÅ ÁÓÄ²ÂÍÈÖÒÂÎ, ÍÅÇÀÂÅÐØÅÍÈÉ ÐÅÌÎÍÒ −

Âêàçóºòüñÿ íàéìåíóâàííÿ çàä³ëó, ñòàä³ÿ òà ñòóï³íü ¿õ ãîòîâíîñò³, ê³ëüê³ñòü àáî îáñÿã ðîá³ò − Ïåðåâ³ðèòè ÷è íå çíà÷èòüñÿ ó ñêëàä³ íåçàâåðøåíîãî êàï³òàëüíîãî áóä³âíèöòâà óñòàòêóâàííÿ, ùî ïåðåäàíå äî ìîíòàæó, à ôàêòè÷íî íå ðîçïî÷àòå ìîíòàæåì, à òàêîæ ñòàí îá'ºêò³â, ùî çàêîíñåðâîâàí³, ³ áóä³âíèöòâî ÿêèõ òèì÷àñîâî ïðèïèíåíî, âèÿâèòè ïðè÷èíè ³ ï³äñòàâè äëÿ ¿õ êîíñåðâàö³¿

ÂÈÒÐÀÒÈ ÌÀÉÁÓÒÍ²Õ ÏÅÐ²ÎÄ²Â, ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß ÌÀÉÁÓÒÍ²Õ ÂÈÒÐÀÒ ² ÏËÀÒÅÆ²Â − −

Ïåðåâ³ðêà îá´ðóíòîâàíîñò³ çàëèøêó ñóì, â³äïîâ³äíîñò³ ïåðåë³êó ñòâîðþâàíèõ ðåçåðâ³â Çà äîêóìåíòàìè âñòàíîâëþºòüñÿ ³ âêëþ÷àºòüñÿ äî îïèñó ñóìó, ùî ï³äëÿãàº â³äîáðàæåííþ íà ðàõóíêó îáë³êó âèòðàò ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â ³ ðåçåðâó ñóìí³âíèõ áîðã³â

ÐÎÇÐÀÕÓÍÊÈ −

Ï³äòâåðäæåííÿ ïðàâèëüíîñò³, îá´ðóíòîâàíîñò³ òà ðåàëüíîñò³ äåá³òîðñüêî¿ òà êðåäèòîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ − Âèçíà÷àþòüñÿ íàçâè ³ àäðåñè äåá³òîð³â àáî êðåäèòîð³â, ñóìè, ïðè÷èíè, äàòè ³ ï³äñòàâè âèíèêíåííÿ çàáîðãîâàíîñò³ − Äîäàºòüñÿ äîâ³äêà ïðî äåá³òîðñüêó ³ êðåäèòîðñüêó çàáîðãîâàí³ñòü, ùîäî ÿêî¿ ìèíóâ òåðì³í ïîçîâíî¿ äàâíîñò³, ³ç çàçíà÷åííÿì îñ³á, âèííèõ ó öüîìó

Рис. 6.7. Порядок проведення інвентаризації

175


дається до бухгалтерії. При цьому кожна сторінка інвентари: заційного опису підписується всіма членами комісії та ма: теріально відповідальною особою. Якщо протягом одного дня інвентаризацію не закінчено, приміщення повинно бути оп: ломбоване інвентаризаційною комісією, до того ж ключ зали: шається у матеріально відповідальної особи, а пломбір — у го: лови комісії. Крім інвентаризаційних описів, під час проведення інвен: таризації комісія може складати в двох примірниках акт інвентаризації, зокрема при підтвердженні реальної наявності готівки в касі. Один примірник передається до бухгалтерії, другий — залишається у матеріально відповідальної особи. При зміні матеріально відповідальної особи потрібні три примірники: 1) для матеріально відповідальної особи, яка зда: ла цінності; 2) для матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності; 3) для бухгалтерії. За результатами підтвердження реальності дебіторської та кредиторської заборгованості складають акт звіряння розра" хунків, невід’ємною частиною якого є довідка. В довідці наво: диться: найменування та адреси дебіторів і кредиторів; суму заборгованості за кожним з них; причини, час і документальна підстава утворення конкретної заборгованості. Як правило, для кожного дебітора чи кредитора складається два примірни: ки акту. Підприємство:контрагент зобов’язане у 10:денний термін з моменту одержання підтвердити заборгованість чи заявити про свої заперечення, а потім повернути оформлений зі свого боку один примірник акту. Слід зазначити, що при інвентаризації об’єктів, облік яких ведеться на позабалансових рахунках, інвентаризаційні описи складаються в двох примірниках окремо за кожним контра: гентом із зазначенням кінцевого терміну обліку на рахунках класу 0 “Позабалансові рахунки”. При цьому один примірник опису надсилається контрагентові.

176


Етап оформлення результатів інвентаризації, їх затверд" ження та відображення в обліку. Остаточні результати проведеної інвентаризації можна визначити за порівняльними відомостями. В них представля: ються інвентаризаційні різниці (рис. 6.8), які виникають між даними бухгалтерського обліку (обліковими залишками) та ²ÍÂÅÍÒÀÐÈÇÀÖ²ÉÍ² Ð²ÇÍÈÖ² Íàäëèøîê

Ôàêòè÷íèé çàëèøîê ïåðåâèùóº îáë³êîâèé çàëèøîê

Íåñòà÷à

Çà ôàêòè÷íèìè äàíèìè ìåíøå í³æ çà îáë³êîâèìè äàíèìè

Ïåðåñîðòóâàííÿ

1) 2)

Âñòàíîâëþºòüñÿ â ðàç³ îäíî÷àñíîãî âèêîíàííÿ òàêèõ óìîâ: âèÿâëåí³ íàäëèøêè òà íåñòà÷³ òîâàðíîìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé îäíàêîâîãî íàéìåíóâàííÿ ³ òîòîæíî¿ ê³ëüêîñò³; âèÿâëåí³ íàäëèøêè òà íåñòà÷³ óòâîðèëèñÿ â îäí³º¿ ìàòåð³àëüíî â³äïîâ³äàëüíî¿ îñîáè çà ïåð³îä, ùî ïåðåâ³ðÿºòüñÿ

Рис. 6.8. Види інвентаризаційних різниць

даними інвентаризаційних описів (фактичними залишками). Усі рішення, що приймає постійна комісія, заносяться до про" токолу. В ньому мають бути наведені відомості про причини й осіб, винних у нестачах, втратах та надлишках, та про вжиті до таких осіб заходи. Коли винні особи встановлені, в протоколі визначається розмір завданих збитків від розкрадання, не: стачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Розмір шкоди підраховують відповідно до затвердженого Порядку 116 визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, зни: щення (псування) матеріальних цінностей, виходячи з балан: сової вартості таких матеріальних цінностей (але не нижче 50% від неї) на момент встановлення факту нестачі з ураху: ванням індексів інфляції за формулою 177


Рз = [(Бв — А) × Іінф + ПДВ + Азб] × 2, де Рз — розмір збитків; Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей; А — амортизаційні відрахування; Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції; ПДВ — сума податку на додану вартість; Азб — сума акцизного збору. Порядок розрахунку розмірів шкоди деяких видів ма: теріальних цінностей наведено в табл. 6.6. Одночасно за результатами інвентаризації може мати місце нестача матеріальних цінностей в межах і понад норм природного убутку. Природний убуток характеризує змен: шення ваги матеріальних цінностей внаслідок фізико: хімічних властивостей (усушка, випаровування, утруска, роз: пилення, вивітрювання, витікання тощо) при постачанні, зберіганні, реалізації. Підсумковий розрахунок сум природно: го убутку здійснюється лише після проведення інвентаризації у випадку, коли фактичні залишки матеріальних цінностей менші залишків за даними бухгалтерського обліку. Як прави: ло, нестачі в межах природного убутку списуються на витрати операційної діяльності підприємства, а понад норм природно: го убутку — відносяться на винних осіб, якщо такі виявлені. Нестачі понад норм природного убутку, якщо винних не вста: новлено, відносять до інших витрат операційної діяльності підприємства. Відповідно до Інструкції № 69 (пп. в, г п. 11.12), протокол інвентаризаційної комісії, підписаний усіма її членами, пови: нен бути у 5"денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства. Затверджені результати інвентари" зації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року. 178


Таблиця 6.6 Довідкова інформація для розрахунку розміру завданої шкоди (витяг з Порядку 116) Âèä ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé Âóçëè, äåòàë³, íàï³âôàáðèêàòè òà ³íøà ïðîäóêö³ÿ, ùî âèãîòîâëÿºòüñÿ ï³äïðèºìñòâàìè äëÿ âíóòð³øíüîâèðîáíè÷èõ ïîòðåá, à òàêîæ âàðò³ñòü ïðîäóêö³¿, âèðîáíèöòâî ÿêî¿ íå çàê³í÷åíî

Áàçà ðîçðàõóíêó çáèòê³â Êîåô³ö³ºíò Ñîá³âàðò³ñòü âèðîáíèöòâà ç íàðàõóâàííÿì ñåðåäíüî¿ ïî ï³äïðèºìñòâó íîðìè ïðèáóòêó íà öþ ïðîäóêö³þ 2

Áëàíêè ö³ííèõ ïàïåð³â òà äî- Íîì³íàëüíà âàðò³ñòü, çàçíà÷åíà êóìåíò³â ñóâîðîãî îáë³êó íà áëàíêàõ ö³ííèõ ïàïåð³â òà äîêóìåíòàõ ñóâîðîãî îáë³êó, àáî âàðò³ñòü äîêóìåíò³â ñóâîðîãî îáë³êó, âñòàíîâëåíà çàêîíîäàâñòâîì Áëàíêè ö³ííèõ ïàïåð³â òà äî- Âàðò³ñòü ïðèäáàííÿ (âèãîòîâêóìåíò³â ñóâîðîãî îáë³êó ëåííÿ) áëàíê³â ö³ííèõ ïàïåð³â òà äîêóìåíò³â ñóâîðîãî îáë³êó, íà ÿêèõ íå çàçíà÷åíà íîì³íàëüíà âàðò³ñòü àáî âàðò³ñòü ÿêèõ íå âñòàíîâëåíà çàêîíîäàâñòâîì Ìàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³, ùî ï³ä- Ðèíêîâà ö³íà íà àíàëîã³÷í³ ìàëÿãàþòü ñïèñàííþ íà âèäàòêè òåð³àëüí³ ö³ííîñò³, çìåíøåíà ó ì³ðó â³äïóñêó ¿õ ó âèðîáíèö- ïðîïîðö³éíî ôàêòè÷íîìó çíîñó, òâî àáî åêñïëóàòàö³þ òà îáë³- àëå íå íèæ÷å í³æ íà 50% ðèíêîâóþòüñÿ ëèøå ó ê³ëüê³ñíîìó êîâî¿ ö³íè âèðàç³

5

50

-

Наслідки проведених інвентаризацій знаходять відобра: ження у складі: інших операційних доходів; інших доходів; інших операційних витрат; інших витрат; надзвичайних вит: рат. Суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінно: стей до вирішення питання про конкретних винуватців вин: них відображаються на забалансовому рахунку.

179


Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ òà ñèòóàö³¿ äëÿ îáãîâîðåííÿ 1. Які існують суперечності в чинному законодавстві при виз: наченні обов’язкових реквізитів первинних документів? 2. Які проблеми можуть виникнути у підприємства при скла: данні та оформленні первинних документів в умовах комп’ютери: зації обліку? 3. Який стан застосування графіка документообороту на сучас: ному підприємстві? Які шляхи подальшого розвитку документообо: роту? 4. Які проблеми виникають перед малими підприємствами в ході інвентаризаційного процесу? Які шляхи їх подолання? 5. Які проблеми виникають на малому підприємстві при ор: ганізації архіву та які шляхи їх подолання?

Âèâ÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó Самостійно ознайомтеся із Законом України від 16 липня 1999 р. № 996:XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Ук: раїні” і дайте відповідь на запитання: 1. Що являє собою первинний документ? 2. Які виділяють реквізити первинного документу? Наведіть приклади. 3. Яких вимог необхідно дотримуватися при складання первин: ного документа? 4. Хто відповідає за складання первинних документів? 5. У чому полягає мета інвентаризації? 6. Хто відповідає за організацію та проведення інвентаризації на підприємстві? 7. Яким чином формується склад постійно діючої інвентари: заційної комісії? Які її повноваження? Самостійно ознайомтеся із Положенням про документальне за: безпечення записів в бухгалтерському обліку, що затверджено нака: зом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, і дайте відповідь на запитання: 1. Що являє собою первинний документ? 2. Які виділяють реквізити первинного документа? Наведіть приклади. 3. Яких вимог необхідно дотримуватися при складання первин: ного документа?

180


4. Хто несе відповідальність за своєчасне і якісне складання до: кументів? 5. Чи допускаються необумовлені виправлення в первинних документах? 6. Яким способом виправляються помилки в первинних доку: ментах? 7. У чому полягає сутність коректурного способу виправлення помилок? 8. Що розуміють під документооборотом? Який порядок його організації? 9. На кого покладається контроль за дотриманням графіка до: кументообороту на підприємстві? 10. Який порядок зберігання первинних документів на підприємстві? Самостійно ознайомтеся із Інструкцією з інвентаризації основ: них засобів, нематеріальних активів, товарно:матеріальних ціннос: тей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. №69, і дайте відповідь на запитання: 1. Що таке інвентаризація? У яких випадках вона проводиться обов’язково? 2. Які основні завдання інвентаризації? 3. Хто несе відповідальність за своєчасність і додержання по: рядку проведення інвентаризацій на підприємстві? 4. Які об’єкти інвентаризації? Наведіть приклади. 5. Яким чином формується склад постійно діючої інвентари: заційної комісії? Які її повноваження? 6. Які повноваження робочої інвентаризаційної комісії? Хто з посадових осіб може входити до її складу? 7. Який порядок відображення в обліку результатів інвентари: зації? 8. Якими можуть бути результати проведення інвентаризації? 9. Якими документами оформлюються результати інвентари: зації? Самостійно ознайомтеся з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, який затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 р. №116, і дайте відповідь на запитання: 1. Який порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей?

181


2. Який порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та до: кументів суворого обліку? 3. Який порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) продукції, що виготовляється підприємством? Самостійно ознайомтеся із Наказом Головного архівного уп: равління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. № 41 і дайте відповідь на запитання: 1. З якою метою встановлено перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місце: вого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів? 2. За якими ознаками проведено групування документів, що створюються в діяльності підприємства? 3. Чи встановлені граничні терміни зберігання конкретних до: кументів? Чи є обґрунтування цих термінів?

Òåñòîâ³ çàâäàííÿ 1. Спосіб первинного відображення об’єктів бухгалтерського обліку в первинних документах — це: а) документація; б) подвійний запис; в) бухгалтерська звітність; г) інвентаризація. 2. Не оприбутковані цінності, розкрадання, нестачі тощо в бухгалтерському обліку виявляються за допомогою такого еле" мент: а) документація; б) оцінка; в) інвентаризація; г) бухгалтерський баланс. 3. Підставою для бухгалтерського обліку господарських опе" рацій є: а) інформація власника; б) первинні документи;

182


в) усне розпорядження керівника; г) професійне судження головного бухгалтера. 4. Відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій несе: а) головний бухгалтер і рядові бухгалтери; б) солідарно керівник і головний бухгалтер; в) виконавчі особи бухгалтерської служби; г) власник чи уповноважений орган, що здійснює керівництво підприємством. 5. Первинні документи повинні складатися: а) під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо — безпосередньо після її закінчення; б) перед закінченням звітного періоду; в) перед перевіркою контролюючих органів; г) перед початком здійснення господарської операції. 6. За достовірність даних, які містяться в документі, відповідає: а) керівник; б) головний бухгалтер; в) виконавець; г) особи, які підписують документ. 7. До обов’язкових реквізитів первинних документів не відносяться: а) порядковий номер документа; б) номер поточного рахунка підприємства в банку; в) найменування підприємства, від імені якого складено пер: винний документ; г) форма власності підприємства, від імені якого складено пер: винний документ. 8. а) б) в)

До розпорядчих первинних документів відносяться: договір на поставку сировини, лімітно:забірна картка; прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер; наказ про прийняття на роботу, довіреність на отримання ма: теріальних цінностей; г) табель обліку робочого часу, платіжна відомість.

183


9. За місцем складання первинні документи бувають: а) міжгалузеві та спеціалізовані; б) внутрішні та зовнішні; в) службові та особові; г) первинні та зведені. 10. За призначенням документи поділяються на: а) первинні та зведені; б) розпорядчі та виконавчі; в) внутрішні і зовнішні; г) разові та накопичувальні. 11. Документооборот — це: а) об’єднання однорідних за змістом первинних документів у групи; б) рух документів з моменту їх складання до передачі в архів; в) обробка первинних документів бухгалтерією; г) перевірка наявності та законності первинних документів. 12. Спосіб перевірки наявності ресурсів у натуральному виразі для усунення можливих розбіжностей між даними обліку і фактич" ною наявністю, для забезпечення достовірності даних бухгал" терського обліку та звітності — це: а) бухгалтерський баланс; б) інвентаризація; в) бухгалтерський рахунок; г) документація. 13. Щоб забезпечити відповідність бухгалтерських записів фактичним даним, необхідно: а) мати в штатному розкладі посаду головного бухгалтера; б) проводити інвентаризацію; в) постійно контролювати матеріально відповідальних осіб; г) заповнювати первинні документи та регістри бухгалтерсько: го обліку. 14. Проведення інвентаризації є обов’язковим: а) перед виплатою дивідендів; б) при зміні керівника підприємства;

184


в) перед модернізацією виробництва; г) при зміні головного бухгалтера підприємства. 15. За організацію, проведення та загальний стан інвентари" заційної роботи відповідає: а) керівник підприємства; б) головний бухгалтер; в) головний економіст; г) матеріально відповідальна особа. 16. Інвентаризацію на підприємстві проводить: а) керівник підприємства з головним бухгалтером; б) контролюючі державні органи; в) спеціально створена комісія; г) аудиторська група. 17. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визна" чає: а) податкова служба України; б) власник підприємства, крім обов’язкових за законодавством випадків; в) керівник і бухгалтер, крім обов’язкових за законодавством випадків; г) аудитор у ході проведення аудиту. 18. На підприємстві створюються такі інвентаризаційні комісії: а) на постійній основі та залучена; б) генеральна та разова; в) постійно діючі та робочі; г) постійно діюча та робочі. 19. Склад робочої інвентаризаційної комісії затверджується: а) наказом керівника; б) протоколом постійно діючої інвентаризаційної комісії; в) приписом судових органів; г) розпорядженням головного бухгалтера. 20. До складу інвентаризаційної комісії не може входити: а) головний інженер підприємства;

185


б) працівник, що мав судимість за корисливі злочини; в) порушник режиму роботи підприємства; г) матеріально відповідальна особа.

Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Задача 1. З поданого переліку назвіть реквізити документів, які є обов’язковими для первинних документів, та заповніть табл. 6.7. Дані для виконання: 1) назва документа, форми; 2) дата і місце складання документа; 3) номер документа; 4) назва підприємства, від імені якого складено документ; 5) юридична адреса підприємства, від імені якого складено до: кумент; 6) форма власності підприємства, від імені якого складено до: кумент; 7) галузь підприємства, від імені якого складено документ; 8) ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру; 9) код платника податків, що присвоєно податковими органами підприємству, від імені якого складено документ; 10) номер поточного банківського рахунка підприємства, від імені якого складено документ; 11) печатка підприємства, від імені якого складено документ; 12) зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру госпо: дарської операції; 13) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської опе: рації і правильність її оформлення; 14) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифіку: вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; 15) підстава для здійснення операцій; 16) дані про документ, що засвідчує особу:одержувача докумен: та. Таблиця 6.7 Îáîâ’ÿçêîâ³ ðåêâ³çèòè ïåðâèííîãî äîêóìåíòà

186

Ðåêâ³çèòè, ÿê³ íå º îáîâ’ÿçêîâèìè


Задача 2. Дати характеристику бухгалтерським документам за схемою, наведеною в табл. 6.8. Таблиця 6.8 Характеристика бухгалтерських документів Íàçâà äîêóìåíòà


Îçíàêà êëàñèô³êàö³¿ Çà ñïîñîáîì Çà ñïîñîáîì îôîðìëåííÿ âèêîðèñòàííÿ

Çà ì³ñöåì ñêëàäàííÿ

Дані для виконання: акт про приймання матеріалів; наказ керівника про прийняття на роботу; вимога на додатковий відпуск матеріалів наказ про створення інвентаризаційної комісії; акт про виконану роботу; акт списання основних засобів; виписка з банківського рахунка; чек на отримання грошових коштів; видатковий касовий ордер; доручення на отримання товарно:матеріальних цінностей; платіжне доручення; табель обліку використання робочого часу. Задача 3. Дайте характеристику інвентаризації за схемою, наве: деною в табл. 6.9. Таблиця 6.9 Характеристика інвентаризації Âèä ³íâåíòàðèçàö³¿

Çà îáñÿãîì îõîïëåííÿ îá’ºêò³â

Îçíàêà êëàñèô³êàö³¿ Çà ñïîñîáîì ïðîâåäåííÿ

Çà íåîáõ³äí³ñòþ ïðîâåäåííÿ

Дані для виконання: інвентаризація готівки в касі при звільненні касира; інвентаризація на складі готової продукції на 31 жовтня по: точного року; інвентаризація розрахунків з податковою адміністрацією на 30 червня поточного року з податку на додану вартість;

187


інвентаризація при порушенні справи про банкрутство підприємства; інвентаризація на складі виробничих запасів перед відпуст: кою комірника; інвентаризація залишків незавершеного виробництва на 31 березня поточного року; інвентаризація виробничого обладнання після пожежі, спри: чиненої замиканням електричного струму в цеху №1; інвентаризація розрахунків з дебіторами і кредиторами пе: ред складанням річної фінансової звітності; інвентаризація залишків балансових рахунків при звільненні головного бухгалтера з підприємства; інвентаризація при недопоставлених постачальником на склад товарно:матеріальних цінностей. Задача 4. На складах взуттєвого підприємства проведена інвен: таризація, результати якої представлені в табл. 6.10. Визначте невідомі показники та остаточні результати. Таблиця 6.10 Порівняльна відомість Íàéìåíóâàííÿ Øê³ðà äëÿ âåðõó âçóòòÿ, äì2 Òàñüìà, ì Êëåé, êã Êàðòîí, êã

Çà äàíèìè Çà îáë³êîâè³íâåíòàðèçà- ìè äàíèìè Íåñòà÷à Íàäëèøîê Ö³íà, ö³¿ ãðí ê³ëü- ñóìà, ê³ëü- ñóìà, ê³ëü- ñóìà, ê³ëü- ñóìà, ê³ñòü ãðí ê³ñòü ãðí ê³ñòü ãðí ê³ñòü ãðí 1,50

?

? 6,25 ?

850 665 ?

22 950 15 200 1105 ? 250

? ? 53

?

-

-

?

?

1131 4125 265

? ?

26 ?

? -

? -

Задача 5. Визначте розмір завданої шкоди за результатами про: веденої інвентаризації складу тканин швейної фабрики. За даними інвентаризації, в наявності 13 500 м тканини, за даними бухгалтерсь: кого обліку — 13 520 м. Ціна одного метра тканини — 100 грн.

188

7. ÎÁË²Ê ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÜÊÈÕ ÏÐÎÖÅÑ²Â 7.1. Господарські процеси основної діяльності підпри" ємства. 7.2. Облік процесу придбання необоротних активів та виробничих запасів. 7.3. Облік процесу виробництва. 7.4. Облік процесу реалізації. Ключові терміни: придбання активів; виробництво про дукції; реалізація продукції; первісна вартість основних за собів, нематеріальних активів, виробничих запасів; транс портнозаготівельні витрати; виробничі, прямі і непрямі, змінні та постійні витрати; постійні розподілені та нероз поділені витрати; виробнича собівартість виготовленої про дукції; собівартість реалізованої продукції; валовий прибуток (збиток).

Після вивчення цієї теми Ви будете знати: господарські процеси основної діяльності підпри: ємства; методологію обліку процесів постачання, виробництва та реалізації; порядок формування первісної вартості придбаних ос: новних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів та готової продукції; склад транспортно:заготівельних витрат та порядок їх розподілу; варіанти аналітичного обліку виробничих запасів; складові фактичної виробничої собівартості виготовле: ної продукції; облік прямих і непрямих виробничих витрат; облік розподілених і нерозподілених загальновиробни: чих витрат; 189


складові фактичної собівартості реалізованої продукції; методологію обліку доходу та фінансового результату від реалізації продукції. Ви зможете: визначити кореспонденцію рахунків з обліку процесів постачання, виробництва та реалізації продукції; визначити первісну вартість придбаних необоротних активів і виробничих запасів; розподіляти транспортно:заготівельні витрати між різними видами матеріалів та відпущеними зі складу матеріалами і їх залишком на складі; розрахувати фактичну виробничу собівартість виготов: леної продукції; визначити фінансовий результат (валовий прибуток чи валовий збиток) від реалізації продукції.

7.1. Ãîñïîäàðñüê³ ïðîöåñè îñíîâíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ïðîìèñëîâîãî ï³äïðèºìñòâà Основна господарська діяльність промислового підпри: ємства складається з господарських процесів, а саме — з про: цесу постачання матеріальних і нематеріальних активів, про: цесу виробництва та процесу реалізації продукції. Методологія бухгалтерського обліку господарських про: цесів детально викладається у фінансовому та управлінському обліку. У цій темі будуть розглянуті тільки основи бухгал: терського обліку процесів постачання активів, виробництва і реалізації готової продукції. Основна господарська діяльність у галузях матеріального виробництва (промисловості, будівництві, сільському госпо: дарстві) включає усі три з названих господарських процесів. У той же час у торгівлі, бюджетних організаціях та в деяких інших відсутній процес виробництва. У зв’язку з тією обстави: 190

7. Îáë³ê ãîñïîäàðñüêèõ ïðîöåñ³â

ною, що бухгалтерський облік на виробничих підприємствах більш складний та тривалий, розглянемо облік господарських процесів на прикладі промислового підприємства. Для промислового підприємства головним господарським процесом є процес виробництва продукції, з цією метою таке підприємство і створюється. У процесі виробництва поєдну: ються предмети праці, засоби праці і жива праця. Вироб: ництво продукції вимагає від підприємства певних витрат: ма: теріальних, витрат на оплату праці, амортизаційних відраху: вань тощо. Але процес виробництва може здійснюватись тільки за умови його забезпечення основними засобами, матеріалами, робочою силою. Важливим господарським процесом на промисловому підприємстві є процес реалізації виготовленої продукції, робіт та послуг. Реалізація — це процес продажу готової продукції (то: варів, робіт, послуг), який супроводжується передачею прав власності на об’єкти продажу іншим особами (покупцям, за: мовникам, посередникам тощо) та отриманням доходу (вируч: ки) від реалізації продукції. Саме в процесі реалізації підприємство отримує прибуток. Таким чином основна господарська діяльність промисло: вого підприємства зводиться до здійснення розглянутих гос: подарських процесів (рис. 7.1.)

Âèðîáíèöòâî

Ðåàë³çàö³ÿ Îñíîâíà ãîñïîäàðñüêà ä³ÿëüí³ñòü ïðîìèñëîâîãî ï³äïðèºìñòâà Ïîñòà÷àííÿ

Рис. 7.1. Господарські процеси основної діяльності промислового підприємства

191


Розглянемо основи методології обліку кожного з госпо: дарських процесів.

7.2. Îáë³ê ïðîöåñó ïðèäáàííÿ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â òà âèðîáíè÷èõ çàïàñ³â Забезпечення підприємства засобами виробництва може здійснюватися такими шляхами: придбання за плату; виготовлення на підприємстві; внесення до статутного капіталу; безоплатне одержання; придбання в результаті обміну. Головним шляхом забезпечення є придбання засобів ви: робництва за грошові кошти. Завданнями бухгалтерського обліку процесу придбання вважаються: 1) визначення кількості придбаних засобів виробництва у натуральному та грошовому вимірах; 2) визначення фактичної собівартості придбання засобів виробництва; 3) контроль за збереженням придбаних засобів вироб: ництва. У процесі придбання відбувається заготівля основних за: собів, нематеріальних активів, виробничих запасів. Згідно з П(с)БО 7 “Основні засоби”, основні засоби поділяються на дві групи (рис. 7.2) Для визначення складу підгрупи “Малоцінні необоротні матеріальні активи” кожне підприємство повинно затвердити в наказі про облікову політику максимальне значення (ліміт) вартості за одиницю для названої групи предметів. Приклад. Підприємство використовує два інструменти, строк корисного використання яких становить 3 роки. Один із інстру: ментів має вартість 420 грн, другий — 80 грн. Обидва інструменти будуть включені до складу групи “Основні засоби”. Для визначення

192


класифікаційної підгрупи необхідно знати ліміт вартості малоцінних необоротних матеріальних активів. Якщо підприємство затвердило ліміт у сумі 100 грн, то перший інструмент буде включений до підгрупи “Основні засоби” за позицією “Інструменти, прилади, інвентар”, а другий — до підгрупи “Інші необоротні матеріальні акти: ви” за позицією “Малоцінні необоротні матеріальні активи”. Якщо ж підприємство затвердило ліміт вартості у сумі 500 грн за одиницю, то обидва інструменти будуть обліковані у складі малоцінних необо: ротних матеріальних активів.


-

Îñíîâí³ çàñîáè Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè Êàï³òàëüí³ âèòðàòè íà ïîë³ïøåííÿ çåìåëü Áóäèíêè, ñïîðóäè òà ïåðåäàâàëüí³ ïðèñòðî¿ Ìàøèíè òà îáëàäíàííÿ Òðàíñïîðòí³ çàñîáè ²íñòðóìåíòè, ïðèëàäè, ³íâåíòàð (ìåáë³) Ðîáî÷à ³ ïðîäóêòèâíà õóäîáà Áàãàòîð³÷í³ íàñàäæåííÿ ²íø³ îñíîâí³ çàïàñè

-

²íø³ íåîáîðîòí³ íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè Á³áë³îòå÷í³ ôîíäè Ìàëîö³íí³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ àêòèâè Òèì÷àñîâ³ (íåòèòóëüí³) ñïîðóäè Ïðèðîäí³ ðåñóðñè ²íâåíòàðíà òàðà Ïðåäìåòè ïðîêàòó ²íø³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ àêòèâè

Рис. 7.2. Склад основних засобів

У балансі підприємства загальна сума обох підгруп пока: зується за однією статтею “Основні засоби”. Приклад. Вартість основних засобів підприємства — 42 тис. грн, у т. ч. вартість підгрупи “Основні засоби” — 32 тис. грн, вартість підгрупи “Інші необоротні матеріальні активи” — 10 тис. грн. У ба: лансі за статтею “Основні засоби” буде показана сума 42 тис. грн. У той же час згадані підгрупи основних засобів згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку відображаються на різних рахунках, основні засоби — на рахунку 10 “Основні засоби” та його субрахунках,

193


інші необоротні матеріальні активи — на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” за його субрахунках.

Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”, відносно основних засобів розрізняють такі види їх вартості: 1) первісна; 2) переоцінена; 3) залишкова; 4) справедлива; 5) вартість, яка амортизується; 6) ліквідаційна. В обліку придбання основних засобів використовується перший вид вартості. Зупинимось на його визначенні. Первісна вартість — історична (фактична) собівартість не: оборотних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Даний вид вартості може визначатися залежно від спосо: бу надходження основних засобів на підприємство. У випадку придбання основних засобів їх первісна вартість складається із суми витрат на придбання (рис. 7.3). Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів передба: чених (створених) повністю або частково за рахунок позико: вого капіталу. Основні засоби підприємства обліковують на синтетичних рахунках 10 “Основні засоби” і 11 “Інші необоротні ма: теріальні активи”. На цих рахунках основні засоби облікову: ються за первісною вартістю, сума зносу формується на окре: мому рахунку 13 “Знос необоротних активів”. Придбання основних засобів вимагає капітальних вкла: день, тому первісна вартість основних засобів спочатку фор: мується на рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, а потім перено: ситься загальною сумою на рахунок 10 “Основні засоби” або 11 “Інші необоротні матеріальні активи”. Отримання основних засобів від постачальників оформ: люється такою кореспонденцією рахунків: 194


Ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü îñíîâíèõ çàñîá³â 1 Ñóìè, ùî ñïëà÷óþòü ïîñòà÷àëüíèêàì îñíîâíèõ çàñîá³â òà ï³äðÿäíèêàì çà âèêîíàííÿ áóä³âåëüíî-ìîíòàæíèõ ðîá³ò (áåç íåïðÿìèõ ïîäàòê³â) 2 Ðåºñòðàö³éí³ çáîðè, äåðæàâíèé çá³ð òà àíàëîã³÷í³ ïëàòåæ³, ùî çä³éñíþþòüñÿ ó çâ’ÿçêó ç ïðèäáàííÿì (îòðèìàííÿì) ïðàâ íà îá’ºêò îñíîâíèõ çàñîá³â 3 Ñóìè ââ³çíîãî ìèòà

4 Ñóìè íåïðÿìèõ ïîäàòê³â ó çâ’ÿçêó ç ïðèäáàííÿì (ñòâîðåííÿì) îñíîâíèõ çàñîá³â (ÿêùî âîíè íå â³äøêîäîâóþòüñÿ ï³äïðèºìñòâó) 5 Âèòðàòè ç³ ñòðàõóâàííÿ ðèçèê³â äîñòàâêè îñíîâíèõ çàñîá³â 6 Âèòðàòè íà òðàíñïîðòóâàííÿ, óñòàíîâêó, ìîíòàæ, íàëàãîäæåííÿ îñíîâíèõ çàñîá³â 7 ²íø³ âèòðàòè áåçïîñåðåäíüî ïîâ’ÿçàí³ ç äîâåäåííÿì îñíîâíèõ çàñîá³â äî ñòàíó, ó ÿêîìó âîíè ïðèäàòí³ äëÿ âèêîðèñòàííÿ ³ç çàïëàíîâàíîþ ìåòîþ

Рис. 7.3. Складові витрат, що визначають первісну вартість при придбанні основних засобів

1) Дебет рах. 15 “Капітальні інвестиції”; Кредит рах. 63 “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. 2) Дебет рах. 10 “Основні засоби” ; Дебет рах 11 “Інші необоротні матеріальні активи”; Кредит рах. 15 “Капітальні інвестиції”. У міру становлення і розвитку ринкової економіки не: впинно зростають значення і частка нематеріальних активів у майні підприємства. Згідно з П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, нематеріальний — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та ут: римується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи на: дання в оренду інших особам. 195


До монетарних активів відносять грошові кошти, а також інші активи, які можуть бути отримані у фіксованій сумі гро: шей. Усі інші активи — немонетарні. До них відносяться запа: си, обладнання, меблі та інше, але вони — не нематеріальні ак: тиви, тому що мають фізичну субстанцію. Особливістю нема: теріальних активів, відносно до їх визначення, є відсутність фізичної субстанції. Крім того, нематеріальні активи мають високий ступінь невизначеності доходу, який можна отримати при їх використанні. Нематеріальні активи поділяються на декілька груп (табл. 7.1). Таблиця 7.1 Класифікація нематеріальних активів 1. Ïðàâà êîðèñòóâàííÿ ïðèðîäíèìè ðåñóðñàìè

2. Ïðàâà êîðèñòóâàííÿ ìàéíîì 3. Ïðàâà íà çíàêè äëÿ òîâàð³â ³ ïîñëóã 4. Ïðàâà íà îá’ºêòè ïðîìèñëîâî¿ âëàñíîñò³

5. Àâòîðñüê³ ³ ñóì³æí³ ç íèìè ïðàâà 6. Ãóäâ³ë 7. ²íø³ íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè

196

Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè - Íàäðàìè ³ ³íøèìè ðåñóðñàìè ïðèðîäíîãî ñåðåäîâèùà - Ãåîëîã³÷íîþ òà ³íøîþ ³íôîðìàö³ºþ ïðî ïðèðîäíå ñåðåäîâèùå - ²íø³ àíàëîã³÷í³ ïðàâà - Çåìåëüíîþ ä³ëÿíêîþ - Áóä³âëåþ - Ïðàâî íà îðåíäó ïðèì³ùåíü - ²íø³ àíàëîã³÷í³ ïðàâà - Òîâàðí³ çíàêè - Òîðãîâåëüí³ ìàðêè - Ô³ðìîâ³ íàçâè - ²íø³ àíàëîã³÷í³ ïðàâà - Íà âèíàõ³ä - Íà êîðèñí³ ìîäåë³ - Íà ïðîìèñëîâ³ çðàçêè - Íà ñîðò ðîñëèí - Íà ïîðîäè òâàðèí - Íà íîó-õàó - Íà çàõèñò â³ä íåäîáðîñîâ³ñíî¿ êîíêóðåíö³¿ - ²íø³ àíàëîã³÷í³ ïðàâà - Íà ë³òåðàòóðí³ ³ ìóçè÷í³ òâîðè - Íà ïðîãðàìè äëÿ ÅÎÌ - ²íø³ àíàëîã³÷í³ ïðàâà - Ãóäâ³ë - Íåãàòèâíèé ãóäâ³ë - Íà çä³éñíåííÿ ä³ÿëüíîñò³ - Íà âèêîðèñòàííÿ åêîíîì³÷íèõ òà ³íøèõ ïðèâ³ëå¿â - ²íø³ àíàëîã³÷í³ ïðàâà


Згідно з П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, гудвіл — перевищення вартості придбання над часткою покупця у спра: ведливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зо: бов’язань на дату придбання. Якщо вказана різниця має пози: тивне значення, то виникає позитивний гудвіл, у протилежно: му випадку — негативний. Таким чином, гудвіл — це актив, а негативний гудвіл — контрактив. Облік нематеріальних активів здійснюється на синтетич: них рахунках 12 “Нематеріальні активи” і 13 “Знос необорот: них активів”. На рахунку “Нематеріальні активи” відобра: жається рух нематеріальних активів за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих тор: говельних знижок), мита, непрямих податків, що не підляга: ють відшкодуванню, та інших витрат безпосередньо пов’яза: них з його придбанням та доведенням до стану у якому він придатний для використання за призначенням. Слід відзначи: ти, що до первісної вартості нематеріальних активів, придба: них (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку не включаються витрати на сплату відсотків за кредит. Придбання нематеріальних активів відображається запи: сами: 1) Дебет рах. 15 “Капітальні інвестиції”; Кредит рах. 63 “ Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. 2) Дебет рах. 12 “Нематеріальні активи”; Кредит рах. 15 “Капітальні інвестиції”. Аналітичний облік придбаних необоротних активів здійснюється за інвентарними об’єктами, тобто практично за кожною окремою одиницею. Процес придбання оборотних активів перш за все пов’яза: ний з формуванням на підприємстві виробничих запасів. Виробничі запаси — це матеріальні цінності, що знахо: дяться на складах підприємств — виробників, призначені для використання у процесі виробництва, але ще не увійшли в цей 197


процес. Згідно з П(С)БО 2 “Баланс”, до виробничих запасів відносяться такі складові (рис. 7.4).

Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ñèðîâèíà Îñíîâí³ ³ äîïîì³æí³ ìàòåð³àëè Ïàëèâî Ïîêóïí³ íàï³âôàáðèêàòè ³ Êîìïëåêòóþ÷³ âèðîáè Çàïàñí³ ÷àñòèíè Òàðà

Áóä³âåëüí³ ìàòåð³àëè Ìàëîö³íí³ òà øâèäêîçíîøóâàí³ ïðåäìåòè ²íø³ ìàòåð³àëè ïðèçíà÷åí³ äëÿ ñïîæèâàííÿ â õîä³ íîðìàëüíîãî îïåðàö³éíîãî öèêëó

Рис. 7.4. Склад виробничих запасів

У більшості випадків виробничі запаси надходять від по: стачальників. Згідно з П(С)БО 9 “Запаси”, запаси що надійшли від постачальників, обліковуються за первісною вартістю. Первісною вартістю придбаних запасів є фактична собівартість придбання, яка складається з таких витрат (рис. 7.5). Ôàêòè÷íà ñîá³âàðò³ñòü ïðèäáàííÿ çàïàñ³â (ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü) Ñóìè, ùî ñïëà÷óþòüñÿ ïîñòà÷àëüíèêó çà âèðàõóâàííÿì íåïðÿìèõ âèòðàò

Ñóìè ââ³çíîãî ìèòà

Ñóìè íåïðÿìèõ ïîäàòê³â, ÿê³ íå â³äøêîäîâóþòüñÿ ï³äïðèºìñòâó

Òðàíñïîðòíîçàãîò³âåëüí³ âèòðàòè

Рис. 7.5. Складові фактичної собівартості придбаних запасів

198


До транспортно:заготівельних витрат відносяться витра: ти на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно: розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма ви: дами транспорту до місця їх використання, включаючи видат: ки зі страхування ризиків транспортування запасів. Таким чином, фактичну собівартість придбання запасів можна представити як суму двох складових: СП = КВ + ТЗВ, де СП — собівартість придбання запасів; КВ — купівельна вартість запасів; ТЗВ — транспортно:заготівельні витрати. Придбання виробничих запасів на рахунках бухгалтерсь: кого обліку відображається такими записами: Дебет рах. 20 ”Виробничі запаси”; Дебет рах. 22 ”Малоцінні та швидкозношувані предмети”; Кредит рах. 63 “Розрахунки з постачальниками та підряд: никами” — на фактичну собівартість придбання, або Дебет рах. 20 ”Виробничі запаси”; Дебет рах. 22 ”Малоцінні та швидкозношувані предмети”; Кредит рах. 63 “Розрахунки з постачальниками та підряд: никами” — на купівельну вартість. 2) Дебет рах. 20 ”Виробничі запаси”; Дебет рах. 22 ”Малоцінні та швидкозношувані предмети”; Кредит рах. 63 “Розрахунки з постачальниками та підряд: никами” — на суму транспортно:заготівельних витрат. Певні особливості має оцінка виробничих запасів в аналітичному обліку. Оцінка виробничих запасів в аналітич: ному обліку може здійснюватись одним з двох варіантів за ви: бором підприємства: 1) за фактичною собівартістю придбання; 2) за купівельною вартістю з відокремленим обліком транспортно:заготівельних витрат. 199


Якщо вдається здійснювати оцінку виробничих запасів в аналітичному обліку за фактичною собівартістю, це обумов: лює звичайний зв’язок між записами в регістрах синтетичного та аналітичного обліку запасів. Частіше всього бухгалтер вимушений здійснювати аналітичний облік виробничих запасів не за фактичною собівартістю їх придбання, а за купівельною. Така ситуація спричинена тим, що в складі собівартості придбання запасів купівельна вартість є прямими витратами, а транспортно:за: готівельні витрати — непрямими. В такому випадку в обліку ви: користовується спеціальний субрахунок “Транспортно:за: готівельні витрати”, який відноситься до всієї групи виробни: чих запасів, а це означає, що методологія обліку ускладнюється. При двох варіантах обліку виробничих запасів записи в рахунках будуть мати такий вигляд (рис. 7.6 і 7.7). Приклад. Підприємство використовує два види матеріалів — А і Б. Залишок матеріалів на початок місяця за фактичною собівартістю: матеріал А — 12 000 грн; матеріал Б — 950 грн. Протягом місяця підприємство придбало матеріал А на суму 4000 грн за купівельною вартістю без податку на додану вартість. Витрати на транспортування становили 580 грн без податку на дода: ну вартість. Матеріал Б був придбаний за купівельною вартістю на суму 1500 грн без податку на додану вартість, витрати на транспортуван: ня становили 800 грн без податку на додану вартість. 20 Âèðîáíè÷³ çàïàñè Äåáåò Êðåäèò Ñï 12950 5500 1380 Îá. 6880 Ñê 19830

Ìàòåð³àë À Äåáåò Êðåäèò Ñï 12000 4000 580 Îá. 4580 Ñê 16580

Ìàòåð³àë Á Äåáåò Êðåäèò Ñï 950 1500 800 Îá. 2300 Ñê 3250

Рис. 7.6. Аналітичний облік придбання запасів за фактичною собівартістю

200


Приклад. Підприємство використовує 2 види матеріалів — А і Б. Залишок матеріалів на складі на початок місяця за фактичною собівартістю: матеріал А — 6400 грн, у тому числі купівельна вартість — 6000 грн, транспортно:заготівельні витрати — 400 грн; матеріал Б — 9300 грн, у тому числі купівельна вартість — 6000 грн, транспортно:заготівельні витрати — 800 грн. Протягом місяця підприємство придбало матеріал А за купівельною вартістю на суму 6000 грн без податку на додану вартість, а матеріал Б — на суму 12 000 грн. Витрати на транспорту: вання матеріалів становили 2000 грн без податку на додану вартість. Таким чином, фактична собівартість придбання матеріалів становить 20000 грн. 20 Âèðîáíè÷³ çàïàñè Äåáåò Êðåäèò Ñï 15 700 18 000 2000 Îá. 20 000 Ñê 35 700

Ìàòåð³àë À Äåáåò Êðåäèò Ñï 6000 6000 Îá. 6000 Ñê 12 000

Ìàòåð³àë Á Äåáåò Êðåäèò Ñï 8500 12 000

Äåáåò Ñï 1200 2000

ÒÇÂ

Îá. 12 000 Ñê 20 500

Îá. 2000 Ñê 3200

Êðåäèò

Рис. 7.7. Аналітичний облік придбання запасів за купівельною вартістю

Як видно з рис. 7.7, фактична собівартість окремих видів ма: теріалів, у даному випадку в рахунках, безпосередньо не формується. Для визначення необхідно здійснити додаткові розрахунки: роз: поділити суму ТЗВ між двома видами матеріалів. Згідно з П(С)БО 9, розподіл рекомендується здійснювати пропорційно купівельній вартості матеріалів.

201


Спочатку розраховується процент ТЗВ: Ò Ç Â,% =

òðàíñïîðòí î − çàãîò³âåëü í³ âèòðàòè ïðîòÿãîì çâ³òíîãî ì³ñÿöÿ . Êóï³âåëüíà âàðò³ñòü ìàòåð³àë³â , ùî íàä³éøëè

Потім визначається сума ТЗВ для кожного виду матеріалів:

Ò Ç Â³ = ÊÂ³ ⋅

Ò Ç Â,% , 100

де ТЗВі— транспортно:заготівельні витрати для і:того виду ма: теріалів; КВі— купівельна вартість і:того виду матеріалів. Фактична собівартість придбання двох видів матеріалів за умо: вою прикладу становить:

Ò Ç Â,% =

2000 ⋅ 100 = 11,11%; 6000 + 12 000

Ò Ç ÂÀ = 6000 ⋅

Ò Ç ÂÁ = 12 000 ⋅

11,11 = 667 ãðí ; 100 11,11 = 1333 ãðí; 100

Ñï À = 6000 + 667 = 6667 ãðí; Ñï Á = 12 000 + 1333 = 13 333 ãðí. Загальна фактична собівартість придбання матеріалів становить 20 000 грн (6667 + 13 333), що збігається з дебетовим обо: ротом рахунку 20 “Виробничі запаси”.

Аналітичний облік виробничих запасів здійснюється за кожним їх найменуванням або видом. 202


7.3. Îáë³ê ïðîöåñó âèðîáíèöòâà Під процесом виробництва розуміють сукупність госпо: дарських операцій, пов’язаних з виготовленням продукції (робіт, послуг). Завданнями обліку процесу виробництва є: 1) облік всіх витрат на процес виробництва; 2) визначення фактичної виробничої собівартості виго: товленої продукції, робіт, послуг. Облік витрат на виробництво здійснюється згідно з П(С)БО 16 “Витрати” на двох синтетичних рахунках 23 “Ви: робництво” і 91 “Загально:виробничі витрати”. На рахунку 23 “Виробництво” відображається по дебету вартість незавершеного виробництва і витрати на вироб: ництво, що здійснюються протягом звітного місяця. На креди: товій стороні рахунку обліковується фактична виробнича собівартість виготовленої готової продукції, робіт, послуг (рис. 7.8). Вартість незавершеного виробництва найбільш точно виз: начається шляхом проведення його інвентаризації та подаль: шої оцінки. Äåáåò Ñï Îá. Ñê

23 Âèðîáíèöòâî Êðåäèò Âàðò³ñòü íåçàâåðøåíîãî âèðîáíèöòâà íà ïî÷àòîê çâ³òíîãî ïåð³îäó Âèðîáíè÷³ âèòðàòè ïðîòÿãîì Îá. Ôàêòè÷íà âèðîáíè÷à çâ³òíîãî ïåð³îäó ñîá³âàðò³ñòü ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿, ðîá³ò, ïîñëóã Âàðò³ñòü íåçàâåðøåíîãî âèðîáíèöòâà íà ê³íåöü çâ³òíîãî ïåð³îäó Рис. 7.8 Інформація рахунку 23 “Виробництво”

Для спрощення схема записів розглянута в умовах відсут: ності повернутих із виробництва на склад матеріалів і остаточ: ного виробничого браку. Витрати на виробництво облікову: 203


ються за даними первинних документів. Фактична виробнича собівартість визначається розрахунково за формулою:

Ñ Â = ÍÂ Ï + Â − ÍÂ Ê , де СВ — фактична виробнича собівартість готової про: дукції, робіт, послуг; НВП, НВК — вартість незавершеного виробництва на поча: ток та кінець звітного періоду; В — виробничі витрати протягом звітного періоду. Виробничі витрати мають такий склад (рис. 7.9). Âèðîáíè÷³ âèòðàòè Íåïðÿì³ (çàãàëüíîâèðîáíè÷³)

Ïðÿì³ Ïðÿì³ ìàòåð³àëüí³ âèòðàòè

Çì³íí³

Ïðÿì³ âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³

Ïîñò³éí³ ðîçïîä³ëåí³

²íø³ ïðÿì³ âèòðàòè (â³äðàõóâàííÿ íà ñîö³àëüí³ çàõîäè, àìîðòèçàö³éí³ â³äðàõóâàííÿ òà ³í.)

Рис. 7.9. Склад виробничих витрат, що формують фактичну виробничу собівартість готової продукції, робіт, послуг

Як видно з рис. 7.9, фактична виробнича собівартість гото: вої продукції, робіт і послуг складається з прямих та непрямих витрат. Прямі витрати — це витрати, що можуть бути віднесені до конкретного об’єкта калькулювання на основі первинних до: кументів. Непрямі витрати розподіляються між об’єктами каль: кулювання пропорційно обраній базі (наприклад, пропорційно прямим витратам, прямим витратам на оплату праці та ін.). Згідно з П(С)БО 16, непрямими витратами в складі фак: тичної виробничої собівартості продукції, робіт і послуг є за: гальновиробничі витрати. Крім того, загальновиробничі вит: 204


рати є ще й єдиною комплексною статею калькуляції. Для більшого контролю за названими витратами призначений ра: хунок 91 “Загальновиробничі витрати”. Облік на цьому рахун: ку здійснюється наступним чином (рис.7.10). Загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні. Розподіл витрат на змінні та постійні підприємства здійснюють самостійно в залежності від зв’язку витрат з обся: гом діяльності підприємства. Постійні витрати, в свою чергу, складаються з розподілених і нерозподілених або норматив: них і понаднормативних. До загальновиробничих витрат відносяться витрати на уп: равління виробництвом, амортизація основних засобів загаль: новиробничого призначення, амортизація нематеріальних ак: тивів загальновиробничого призначення тощо. 91 Äåáåò Çàãàëüíî âèðîáíè÷³ âèòðàòè Êðåäèò Îá. Íàêîïè÷åííÿ Îá. çàãàëüíîâèðîáíè÷èõ 1) Ñïèñàííÿ çì³ííèõ òà ïîñò³éíèõ âèòðàò ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ ðîçïîä³ëåíèõ çàãàëüíîâèðîáíè÷èõ âèòðàò íà äåáåò ðàõóíêó 23 “Âèðîáíèöòâî” 2) Ñïèñàííÿ ïîñò³éíèõ íåðîçïîä³ëåíèõ çàãàëüíîâèðîáíè÷èõ âèòðàò íà äåáåò ðàõóíêó 90 “Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çàö³¿” Рис. 7.10. Облік витрат на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”

Визначення суми розподілених і нерозподілених за: гальновиробничих витрат здійснюється розрахунково за мето: дикою, передбаченою П(С)БО 16. До фактичної виробничої собівартості готової продукції, робіт та послуг нерозподілені постійні витрати не включаються. Вони входять до складу собівартості реалізованої продукції, тобто списуються з креди: ту 91 рахунка “Загальновиробничі витрати” на дебет рахунка 90 “Собівартість реалізації”. 205


Кореспонденція рахунків з обліку процесу виробництва 1. Облік прямих виробничих витрат: Дебет рах. 23 “Виробництво”; Кредит рах. 20 “Виробничі запаси”; Кредит рах. 66 “Розрахунки з оплати праці”; Кредит рах. 65 “Розрахунки за страхуванням”; Кредит рах. 13 “Знос необоротних активів” тощо. 2. Облік загальновиробничих витрат. 2.1 Накопичення витрат на рахунку 91: Дебет рах. 91 “Загальновиробничі витрати”; Кредит рах. 20 “Виробничі запаси”; Кредит рах. 66 “Розрахунки з оплати праці”; Кредит рах. 65 “Розрахунки за соціальним страхуванням”; Кредит рах. 13 “Знос необоротних активів” тощо. 2.2 Списнання витрат з рахунку 91. 2.2.1 Змінних та постійних розподілених витрат: Дебет рах. 23 “Виробництво”; Кредит рах. 91 “Загальновиробничі витрати”. 2.2.2 Постійних нерозподілених витрат: Дебет рах. 90 “Собівартість реалізації”; Кредит рах. 91 “Загальновиробничі витрати”. 3. Списання з рахунка 23 фактичної виробничої собівартості готової продукції, робіт і послуг: Дебет рах. 26 “Готова продукція”; Дебет рах. 90 “Собівартість реалізації”; Кредит рах. 23 “Виробництво”. Аналітичний облік процесу виробництва здійснюється за видами продукції, підрозділами підприємства, переділами (фазами) технологічного процесу.

206


7.4. Îáë³ê ïðîöåñó ðåàë³çàö³¿ В умовах ринкової економіки зростає значення процесу реалізації продукції, робіт і послуг. У процесі реалізації визна: чається обсяг попиту на продукцію, а також прибуток, який вона забезпечує виробнику. У фінансовому обліку відомі два методи визначення ре: алізованої продукції: 1) касовий метод; 2) метод нарахування. При першому методі реалізованою вважається продукція, яка відвантажена покупцеві і за яку надійшли кошти у готівковій чи безготівковій формі. При другому методі ре: алізованою визначається продукція, яка передана покупцеві незалежно від того, надійшли за неї кошти чи ні. Найбільш по: ширеним методом є метод нарахування, який відповідає прин: ципам бухгалтерського обліку. Саме він передблачений П(с)БО 15 “Дохід”. Реалізована продукція обліковується за двома оцінками — за собівартістю і за договірною вартістю. Облік реалізованої продукції за собівартістю здійснюється на рахунку 90 “Собівартість реалізації”, а за договірною вартістю — на рахун: ку 70 “Дохід від реалізації”. Фінансовий результат від ре: алізації продукції, робіт і послуг визначається на рахунку 79 “Фінансові результати”. Собівартість реалізованої продукції, що формується на ра: хунку 90, має такі складові (рис. 7.11). Ôàêòè÷íà ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿ Âèðîáíè÷à ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿

Íåðîçïîä³ëåí³ çàãàëüíîâèðîáíè÷³ âèòðàòè

Ïîíàäíîðìàòèâí³ âèðîáíè÷³ âèòðàòè

Рис. 7.11. Складові собівартості реалізованої продукції

207


Понаднормативні виробничі витрати обліковуються окре: мою складовою, якщо на рахунку 23 “Виробництво” фор: мується не фактична, а нормативна (планова) виробнича собівартість виготовленої продукції. Порядок обліку реалізованої продукції на рахунку 90 “Собівартість реалізації” показано на рис. 7.12. Як видно з рис. 7.12, і на дебеті і кредиті рахунка 90 відоб: ражається один і той же показник — собівартість реалізованої продукції. Відмінність у тому, що на дебеті рахунка цей показ: ник складається з окремих складових, а з кредиту він списується загальною сумою. Êðåäèò ðàõ. 26 ðàõ. 23 ðàõ. 91 20,66,65

90 Äåáåò Äåáåò Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çàö³¿ Êðåäèò Îá. Ñîá³âàðò³ñòü Îá. Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿: ïðîäóêö³¿ ðàõ. 79 à) âèðîáíè÷à ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿ á) íåðîçïîä³ëåí³ ïîñò³éí³ çàãàëüíîâèðîáíè÷³ âèòðàòè â) çâåðõíîðìàòèâí³ òà ³íø³ âèðîáíè÷³ âèòðàòè

Рис. 7.12. Облік процесу реалізації за собівартістю реалізованої продукції

В дебет рахунка 90 “Собівартість реалізації” з кредиту ра: хунка 26 “Готова продукція” списується фактична виробнича собівартість готової продукції, якщо вона відпускається по: купцеві зі складу. Фактична виробнича собівартість робіт і по: слуг та готової продукції, яка відпускається із виробництва списується в дебет рахунка 90 з кредиту рахунка 23 “Вироб: ництво”. В такому випадку складова “понаднормативні вироб: ничі витрати на дебеті рахунка 90 буде відсутня. Якщо ж з кре: диту рахунка 23 в дебет рахунка 90 буде списуватись норма: тивна собівартість реалізованої продукції, то окремою складо: вою будуть реєструватись понаднормативні виробничі витра: ти з кредиту рахунків виробничих запасів, розрахунків з опла: 208


ти праці та інших. У випадку існування у звітному періоді по: наднормативних (нерозподілених) загальновиробничих вит: рат вони будуть списуватись в дебет рахунка 90 з кредиту ра: хунка 91 “Загальновиробничі витрати”. В кінці звітного періоду накопичена на дебеті рахунка 90 “Собівартість реалізації” сума списується з кредиту цього ра: хунка в дебет рахунка 79 “Фінансові результати”. Облік процесу реалізації продукції за договірною вартістю здійснюється на рахунка 70 “Доходи від реалізації” наступним чином (рис. 7.13). Дохід від реалізації продукції визначається згідно з П(С)БО “Дохід”. Не визнаються доходом підприємства подат: ки, що утримуються з доходу від реалізації продукції (податок на додану вартість, акцизний збір та ін.). Êðåäèò

Äåáåò

ðàõ. 641, 643 Îá. ðàõ. 791

70 Äîõîäè â³ä ðåàë³çàö³¿ Êðåäèò

Äåáåò

1) ïîäàòêè, ùî Îá. Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ óòðèìóþòüñÿ ç ïðîäóêö³¿ ðàõ. 36, 681 äîõîäó â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ 2) ÷èñòèé äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿

Рис. 7.13. Облік процесу реалізації продукції за договірною вартістю

Залежно від форми розрахунків з покупцями за реалізова: ну продукцію рахунок 70 “Доходи від реалізації” кореспондує на суми доходу і податків з різними рахунками. У випадку реалізації продукції з відстрочкою платежу на суму доходу запис здійснюється в дебет рахунка 36 “Розрахун: ки з покупцями і замовниками”, а у випадку передплати за про: дукцію — в дебет рахунка 681 “Розрахунки за авансами одержа: ними”. Податки, що утримуються з доходу від реалізації про: дукції у кредит (з відстрочкою платежу), записуються в кредит рахунка 641 “Розрахунки за податками”, а у випадку передпла: ти — в кредит рахунка 643 “Податкове зобов’язання”. 209


Для визначення фінансового результату процесу ре: алізації продукції (валового прибутку чи валового збитку) чи: стий дохід від реалізації продукції порівнюється із собівартістю реалізованої продукції. Порівняння здійснюється на рахунку 79 “Фінансові результати”, на субра: хунку 791 ”Результат операційної діяльності”. З цією метою в кінці звітного періоду рахунки 70 “Доходи від реалізації” і 90 “Собівартість реалізації” закриваються шляхом списання до: ходів і витрат на рахунок 791 (рис. 7.14). Êðåäèò ðàõ. 90

79 Äåáåò____Ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè____Êðåäèò Îá. Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿

Îá. ×èñòèé äîõ³ä â³ä ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿

Äåáåò ðàõ. 70

Рис. 7.14. Визначення фінансового результату процесу реалізації

Якщо чистий дохід від реалізації перевищує собівартість реалізованої продукції, підприємство отримує в результаті процесу реалізації валовий прибуток, у протилежному випад: ку — валовий збиток. Аналітичний облік процесу реалізації здійснюється за ви: дами готової продукції, робіт і послуг.

Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ çà òåìîþ 1. Яку собівартість краще формувати на рахунку 23 “Вироб: ництво” фактичну чи нормативну? 2. Чи потрібний розрахунок нерозподілених загальновиробни: чих витрат? 3. У яких випадках можливе використання методів оцінки за: пасів згідно з П(С)БО 9 “Запаси” для оцінки готової продукції? 4. Чим викликане використання у фінансовому обліку виробни: чої, а не повної собівартості готової продукції, робіт, послуг? 5. Чи завжди необхідно в обліку придбання основних засобів ви: користовувати рахунок 15 “Капітальні інвестиції”?

210


Âèçíà÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó П (с) БО 7 “Основні засоби” визначає методологічні засади фор: мування інформації про основні засоби. Самостійно ознайомтеся з названим стандартом і дайте відповіді на запитання: 1. Як визначається об’єкт основних засобів? 2. Які критерії визнання об’єкта основних засобів активом? 3. За якою вартістю придбані основні засоби визначаються ак: тивом? 4. Які витрати не включаються до первинної вартості основних засобів? 5. Як визначається поняття зносу необоротних активів? 6. Яке визначення первинної вартості необоротних активів? 7. Хто встановлює вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів? П (с) БО 8 “Нематеріальні активи” визначає методологічні заса: ди формування в бухгалтерському обліку інформації про нема: теріальні активи. Самостійно ознайомтеся з названим стандартом і дайте відповіді на запитання: 1. Нематеріальний актив відноситься до монетарних чи немо: нетарних активів? 2. За якою вартістю зараховуються на баланс підприємства придбані (створені) нематеріальні активи? 3. Протягом якого періоду нематеріальний актив утримується підприємством? 4. Чи може бути нематеріальний актив переданий в оренду іншим особам? 5. Чи може нематеріальний актив використовуватись у вироб: ництві? 6. Чи поширюється П (с) БО 8 на гудвіл? 7. На які групи поділяються нематеріальні активи? П (с) БО9 “Запаси” визначає методологічні засади формування інформації про виробничі запаси. Самостійно ознайомтеся з названим стандартом і дайте відповідь на такі запитання: 1. З якою метою виробничі запаси утримуються підприємством? 2. З яких складових формуються виробничі запаси?

211


3. За якою вартістю придбані виробничі запаси зараховуються на баланс підприємства? 4. Які витрати не включаються до первісної вартості запасів? 5. У якому випадку запаси визнаються активом? 6. У якому випадку до первісної вартості запасів включаються суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів? П(С)БО 16 “Витрати” визначає методологію обліку витрат на виробництво. Самостійно ознайомтеся з названим стандартом і дай: те відповідь на такі запитання: 1. Які складові має собівартість реалізованої продукції? 2. Які складові має виробнича собівартість? 3. Які складові відносяться до прямих матеріальних витрат? 4. Які витрати відносяться до прямих витрат на оплату праці? 5. Які виробничі витрати відносяться до інших прямих витрат? 6. Який склад мають загальновиробничі витрати? 7. Які загальновиробничі витрати можуть бути віднесені до змінних? 8. Які загальновиробничі витрати можуть бути віднесені до постійних? 9. Ким встановлюється розподіл витрат на змінні та постійні? П(С)БО 15 “Дохід” визначає методологічні засади формування інформації про доходи підприємства. Самостійно ознайомтеся з на: званим стандартом і дайте відповідь на такі запитання: 1. Чи визнаються доходом податок на додану вартість, акциз: ний збір і обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів? 2. Чи визнається доходом сума попередньої оплати продукції (робіт, послуг)? 3. Чи визнається доходом сума авансу в рахунок оплати про: дукції? 4. За наявності яких умов визнаається дохід від реалізації про: дукції?

212


Òåñòè äëÿ êîíòðîëþ 1. Визначте, які з наведених показників характеризують ос" новні засоби підприємства: а) еквіваленти грошових коштів; б) транспортні засоби; в) незавершене виробництво; г) витрати майбутніх періодів. 2. Визначте, які з наведених показників характеризують не" матеріальні активи: а) гудвіл; б) витрати майбутніх періодів; в) довгострокові фінансові інвестиції; г) короткострокові кредити банків. 3. а) б) в) г)

До виробничої собівартості продукції входять: прямі витрати на оплату праці; адміністративні витрати; витрати майбутніх періодів; витрати на збут.

4. Як закривається в кінці звітного періоду рахунок 70 “До" ходи від реалізації”: а) шляхом списання його кредитового сальдо в кредит рахунка 79 “Фінансові результати”; б) шляхом списання його дебетового сальдо в дебет рахунка 79 “Фінансові інвестиції”; в) шляхом списання його дебетового сальдо в кредит рахунка 79 “Фінансові результати”; г) шляхом списання його кредитного сальдо в дебет рахунка 79 “Фінансові результати”. 5. а) б) в) г)

Основні засоби не призначені для: використання у процесі виробництва; для продажу; для здійснення соціально:культурних функцій; передачі в оренду.

213


6. а) б) в) г)

Інші необоротні матеріальні активи включають: багаторічні насадження; транспортні засоби; бібліотечні фонди; обладнання.

7. Ліміт вартості малоцінних необоротних матеріальних ак" тивів визначає: а) П(С)БО; б) Кабінет Міністрів України; в) підприємство; г) податкова служба. 8. На баланс підприємства придбані основні засоби зарахову" ються за: а) первісною вартістю; б) справедливою вартістю; в) залишковою вартістю; г) ліквідаційною вартістю. 9. а) б) в) г)

Первісна вартість основних засобів не включає: суми, сплачені постачальникам; відсотки за банківський кредит; витрати на транспортування; суми ПДВ, що відшкодовуються з держбюджету.

10. Основні засоби обліковуються на рахунку: а) 10 “Основні засоби”; б) 23 “Основне виробництво”; в) 40 “Статутний капітал”; г) 12 “Нематеріальні активи”. 11. До виробничих запасів відносяться: а) готова продукція; б) незавершене виробництво; в) малоцінні та швидкозношувані предмети; г) дебіторська заборгованість за товари,роботи, послуги. 12. До первісної вартості виробничих запасів входять: а) транспортно:заготівельні витрати;

214


б) суми процентів за банківський кредит; в) витрати на збут; г) адміністративні витрати. 13. Фактична собівартість придбання виробничих запасів виз" начається: а) собівартість придбання = купівельна вартість + транспортно: заготівельні витрати; б) собівартість придбання = купівельна вартість – транспортно: заготівельні витрати; в) собівартість придбання = купівельна вартість / транспортно: заготівельні витрати; г) собівартість придбання = купівельна вартість × транспорт: но:заготівельні витрати. 14. Транспортно"заготівельні витрати відносяться до: а) прямих витрат; б) непрямих витрат; в) можуть бути прямими та непрямими; г) адміністративних. 15. Яка кореспонденція рахунків з обліку придбання основних засобів є правильною? а) Дебет рах. 15 Кредит рах. 10; б) Дебет рах. 15 Кредит рах. 63; в) Дебет рах. 10 Кредит рах. 15; г) Дебет рах. 631 Кредит рах. 15. 16. Чому дорівнює первісна вартість виробничого обладнання, якщо сума, сплачена постачальнику, становила 6000 грн, у т. ч. ПДВ — 1000 грн. Крім того, підприємство здійснило витрати на транспортування обладнання на суму 900 грн: а) 6900 грн; б) 6000 грн; в) 5900 грн; г) 5100 грн. 17. Яка кореспонденція рахунків з обліку витрат виробництва правильна: а) Дебет рах. 201 Кредит рах. 631;

215


б) Дебет рах. 23 в) Дебет рах. 26 г) Дебет рах. 201

Кредит рах. 201; Кредит рах. 23; Кредит рах. 23?

18. Які витрати не відносяться до транспортно"заготівельних: а) витрати на збут; б) витрати на вантажно:розвантажувальні роботи; в) витрати зі страхування ризиків транспортування запасів? 19. Які витрати не включаються до виробничої собівартості продукції: а) прямі; б) змінні; в) нерозподілені? 20. Які витрати не відносяться до загальновиробничих: а) витрати на утримання обладнання; б) оплата праці директора підприємства; в) оплата праці начальника цеху? 21. Яка кореспонденція рахунків відображає здачу готової продукції із виробництва на склад: а) Дебет рах. 23 Кредит рах. 26; б) Дебет рах. 26 Кредит рах. 23; в) Дебет рах. 20 Кредит рах. 23? 22. Яка продукція вважається реалізованою при методі нара" хування: а) оплачена через касу підприємства; б) оплачена через поточний рахунок; в) відвантажена покупцеві? 23. Якою кореспонденцією рахунків відображається відванта" ження готової продукції покупцеві за собівартістю: а) Дебет рах. 23 Кредит рах. 26; б) Дебет рах. 90 Кредит рах. 26; в) Дебет рах. 791 Кредит рах. 90?

216


24. Вартість незавершеного виробництва відображається на рахунку: а) 39, “Витрати майбутніх періодів”; б) 69, “Доходи майбутніх періодів”; в) 23, “Виробництво”. 25. Фактичну виробничу собівартість готової продукції відоб" ражає: а) сальдо рахунка 23; б) оборот по дебету рахунка 23; в) кредитовий оборот рахунка 23. 26. Якою кореспонденцією рахунків відображається дохід від реалізації продукції у випадку реалізації з відстрочкою платежу а) Дебет рах. 36 Кредит рах. 70; б) Дебет рах. 70 Кредит рах. 36; в) Дебет рах. 681 Кредит рах. 70? 27. Якою кореспонденцією рахунків відображається податко" вий кредит у випадку передоплати продукції покупцем: а) Дебет рах. 641 Кредит рах. 70; б) Дебет рах. 70 Кредит рах. 641; в) Дебет рах. 70 Кредит рах. 643?

Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Задача 1. Підприємство придбало об’єкт основних засобів вартістю 18 000 грн, у т.ч. ПДВ — ? Витрати на транспортування об’єкта становили 450 грн, крім того ПДВ — ? Витрати на установку об’єкта — 800 грн, крім того ПДВ — ? Транспортування та установка об’єкта здійснена підрядними організаціями. Складіть бухгалтерські проводки з обліку придбання основних засобів та визначте первісну вартість придбаного об’єкта, якщо всі витрати на придбання об’єкта здійснені на умовах передплати. Задача 2. Підприємство придбало малоцінні необоротні ма: теріальні активи: 1) столи для співробітників у кількості 5 одиниць за ціною 1400 грн з ПДВ;

217


2) книжкову шафу за ціною 2500 грн з ПДВ. Вартість перевення залученим транспортом становила 90 грн з ПДВ. Усі витрати на придбання здійснені з відстрочкою платежу. Складіть бухгалтерські проводки з обліку придбання ма: лоцінних необоротних матеріальних активів та визначте їх первісну вартість. Задача 3. Підприємство використовує три види матеріалів А, Б, В. Залишок матеріалів на складі на початок місяця за фактичною собівартістю придбання: матеріал А — 26 000 грн, у т.ч. 20 000 грн — купівельна вартість, транспортно:заготівельні витрати — 6000 грн; матеріал Б — 4000 грн, у т.ч. купівельна вартість — 3500 грн, транспортно:заготівельні витрати — 500 грн; матеріал В — 9000 грн, у т.ч. купівельна вартість — 7500 грн, транспортно:заготівельні витрати — 1500 грн Протягом місяця підприємство придбало матеріали за купівель: ною вартістю: матеріал А — 7000 грн, матеріал Б — 3000 грн, матеріал В — 5000 грн. Загальна сума транспортно:заготівельних витрат протягом місяця становила 4500 грн. Визначте фактичну собівартість прид: бання кожного виду матеріалів. Складіть бухгалтерські проводки. Задача 4. Визначте виробничу собівартість виготовленої у звітному місяці готової продукції та складіть бухгалтерські провод: ки з обліку витрат на виробництво та здачі готової продукції на склад, якщо відомо: 1) вартість незавершеного виробництва на початок місяця — 10 500 грн, а на кінець місяця — 9700 грн; 2) витрати на виробництво продукції у звітному періоді становили: : сировина і матеріали — 30 000 грн; : нарахована заробітна плата робітникам за виготовлення продукції — 10 000 грн; : відрахування на соціальні заходи — 3806 грн; : загальновиробничі витрати — 4000 грн, у т.ч. розподілені — 3600 грн.

218


Задача 5. Визначте фінансовий результат від реалізації готової продукції у звітному місяці та складіть бухгалтерські проводки з обліку процесу реалізації за такими даними: 1) вартість відвантаженої продукції з відстрочкою платежу — 240 000 грн, у т.ч. ПДВ — ?; 2) собівартість реалізованої продукції — 125 000 грн; 3) адміністративні витрати, накопичені на рахунку 92 протягом місяця — 20 000 грн; 4) витрати на збут, накопичені протягом місяця на рахунку 93 — 5000 грн. Іншої операційної діяльності у звітному місяці підприємство не здійснювало. Розрахуйте прибуток (збиток) від операційної діяльності.

219

8. ÐÅÃ²ÑÒÐÈ ÒÀ ÔÎÐÌÈ ÂÅÄÅÍÍß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁË²ÊÓ 8.1. Облікові регістри та їх класифікація. 8.2. Порядок заповнення облікових регістрів. 8.3. Форми ведення бухгалтерського обліку.

Ключові терміни: облікові регістри, облікова реєстрація, бухгалтерські книги, картки, окремі листки, шахова відомість, двосторонні регістри, односторонні регвстри,багатографні регістри, шахові облікові регістри, хронологічний та система тичний записи, форма ведення бухгалтерського обліку, проста та спрощена форма, журнальноордерна та журнальна форма, меморіальноордерна форма та Журнал головна.

Після вивчення цієї теми Ви будети знати: класифікаційні ознаки та види облікових регістрів; особливості здійснення записів в облікових регістрах; види помилок в облікових регістрах; можливості перевірки записів в облікових регістрах; способи виправлення помилок в облікових регістрах; особливості зберігання та вилучення облікових регістрів; відмінності, переваги та недоліки форм ведення бухгал: терського обліку. Ви зможете: заповнювати основні регістри бухгалтерського обліку; виправляти помилки в облікових регістрах коректур: ним способом, способом сторно та способом додатко: вих записів; 220

8. Ðåã³ñòðè òà ôîðìè âåäåííÿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó

здійснювати облік типових госпосподарських операцій з використанням спрощеної форми ведення бухгал: терського обліку; здійснювати облік типових госпосподарських операцій з використанням журнальної форми ведення бухгал: терського обліку.

8.1. Îáë³êîâ³ ðåã³ñòðè òà ¿õ êëàñèô³êàö³ÿ Після оформлення первинних документів облікова інфор: мація відображається в облікових регістрах. Регістри бухгал терського обліку — це спеціальні таблиці певного формату та будови, які призначені для систематизації та групування інфор: мації про документально оформлені господарські операції. Записи про господарські операції в регістрах називаються обліковою реєстрацією. Вона передбачає окреме групування інформації про зміни кожного виду активів, власного капіталу та зобов’язань протягом звітного періоду. В результаті на кінець звітного періоду в регістрах накопичується облікова інформація, яка потрібна для складання звітності підприємства, а також для формування баз даних, що можуть використовуватися в його управлінні. Виходячи з цього своєчасність та правильність облікової реєстрації набуває зна: чення для ведення бухгалтерського обліку та здійснення інших функцій управління — планування, аналізу, регулюван: ня діяльності підприємства. Різноманітність господарських операцій, відміність струк: тур управління підприємствами (маштаби, кількість персона: лу, рівень автоматизації тощо) та особливості організації робо: ти бухгалтерського підрозділу (трудомісткість облікової робо: ти, рівень кваліфікації та чисельність обліковців тощо) визна: чають необхідність ведення облікових регістрів відповідних видів. Облікові регістри класифікуються за певними ознаками (рис.8.1): 221


Êíèãè Çà çîâí³øí³ì âèãëÿäîì

Êàðòêè Ëèñòêè îêðåì³ Äâîñòîðîíí³

ÂÈÄÈ ÎÁË²ÊÎÂÈÕ ÐÅÃ²ÑÒÐ²Â

Çà áóäîâîþ àáî ôîðìîþ,

Çà âèäîì áóõãàëòåðñüêèõ çàïèñ³â

Êàðòêè àíàë³òè÷íîãî îáë³êó (ìàòåð³àë³â, îñíîâíèõ çàñîá³â,ðîçðàõóíê³â, âèòðàò íà âèðîáíèöòâî) Æóðíàëè-îðäåðè, æóðíàëè, Òèïîâèõ òà îô³ö³éíî çàòâåðäæåíèõ âèä³â ðåã³ñòð³â âæå íå ³ñíóº, àëå ÿê ñàìîñò³éíî ðîçðîáëåí³ ìîæóòü çóñòð³÷àòèñÿ íà ï³äïðèºìñòâàõ

Îäíîñòîðîíí³

Êîíêîðåíòí³, ê³ëüê³ñíîñóìîâîãî, ê³ëüê³ñíî-ñîðòîâîãî îáë³êó

Áàãàòîãðàôí³

Ãîëîâíà êíèãà, æóðíàëè ¹1 òà 2, æóðíàëè-îðäåðè, â³äîì³ñòü 5-ì (ð.4)

Øàõîâ³

Îáîðîòíî-ñàëüäîâà â³äîì³ñòü, â³äîì³ñòü 4 (ð.1) òà 5 ïðè ñïðîùåí³é ôîðì³ âåäåííÿ îáë³êó; Æóðíàëè 3-7, â³äîìîñò³ 71,7.2 ïðè æóðíàëüí³é ôîðì³ âåäåííÿ

Õðîíîëîã³÷í³

Ðåºñòðàö³éí³ æóðíàëè

Ñèñòåìàòè÷í³

Ãîëîâíà êíèãà, ³íâåíòàðí³ êàðòêè

Êîìá³íîâàí³

Æóðíàëè-îðäåðè, æóðíàëè, â³äîìîñò³ àíàë³òè÷íîãî îáë³êó ïðè æóðíàëüí³é ôîðì³ îáë³êó, Æóðíàë-ãîëîâíà, Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ ãîñïîäàð.îïåðàö³é

Ñèíòåòè÷í³ Çà ñòóïåíåì óçàãàëüíåííÿ ³íôîðìàö³¿

Êàñîâà êíèãà, Ãîëîâíà êíèãà, Êíèãà ñêëàäñüêîãî îáë³êó, êíèãà Æóðíàë-ãîëîâíà

Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é, æóðíàëè 3 òà 4, Ãîëîâíà êíèãà, Æóðíàë-ãîëîâíà

Àíàë³òè÷í³

Êíèãè, â³äîìîñò³ òà êàðòêè àíàë³òè÷íîãî îáë³êó

Êîìá³íîâàí³

Â³äîìîñò³ àíàë³òè÷íîãî îáë³êó ïðè æóðíàëüí³é ôîðì³ âåäåííÿ îáë³êó, â³äîìîñò³ ïðè ñïðîùåí³é ôîðì³ âåäåííÿ îáë³êó

Рис.8.1. Класифікація облікових регістрів за ознаками

222


зовнішнім виглядом; будовою або формою; видом бухгалтерських записів; ступенем узагальнення інформації. За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяються на книги, картки, листки. Бухгалтерські книги складаються з переплетених листів (аркушів), які обов’язково пронумеровані. На зворотному боці останнього аркуша вказується їх загальна кількість у книзі за підписом головного бухгалтера. На обкладинці — назва підприємства (організації, установи) та код його реєстрації в органах статистики, назва книги та період, на який її заведено (дата початку та закінчення заповнення). З метою забезпечення контролю за рухом фінансових коштів та товарно:матеріальних цінностей відповідні книги (наприклад, Касова книга, Книга складського обліку) разом із нумерацією аркушів прошнуровуються. Тоді кінці шнурка (шпагата) приклеються до зворотнього боку останнього арку: ша невеликим шматком білого паперу, потім ставиться мас: тична печатка так, щоб одна її половина була на останьому ар: куші книги, а друга — на шматку паперу, яким приклеєно кінці шнурків. Також для скріплення кінців шнурків на зворотньо: му боці останього аркуша можна використовувати сургучну печатку. У книгах кожний аркуш відповідає або синтетичному ра: хунку — в Головній книзі, або виду матеріальних запасів — в Книзі складського обліку, або певному робочому дню — в Ка: совій книзі тощо. Для зручності в Головній книзі синтетичні ра: хунки з’являються за порядковим номером, а в Книзі складсько: го обліку кожна назва (вид запасів) — в алфавитному порядку. До переваг облікових регістрів — книг слід віднести ком: пактність та надійність зберегання облікових записів. До не: доліків — при великій кількості об’єктів обліку (синтетичних рахунків або видів товарно:матеріальних цінностей) збільшується час на пошук необхідного аркуша; за умов веден: ня книги в одному примірнику нею може одночасно користу: 223


ватися один працівник, що може знижуватися продуктивність та якість праці обліковців при розподілі обов’язків між ними. Для запобігання вищенаведених негативних явищ у ро: боті бухгалтерії використовують такі облікові регістри як картки та окремі листки. Картки відрізняються від листків цупкістю (товщиною) паперу. Картки зберігаються в спеціальних ящиках або папках як картотека, яку складають за певними ознаками. Для зруч: ності роботи з картками певного виду доцільним є їх однаковий (стандартний) розмір, що особливо актуально для неавтомати: зованих ділянок аналітичної облікової роботи, де безпосередньо й використовуються картки. При відкритті карток вони реєструються в реєстрі за попередньо наданим номером, що по: легшує їх пошук у рамках однієї картотеки. Відповідальність за складання картотек, їх поновлення та правильність записів у картках покладається на певного працівника бухгалтерії. Окремі листки характеризуються тим, що в них облікуєються тільки певна група господарських операцій. То: му вони суттєво можуть відрізнятися за змістом. До таких регістрів належать журнали:ордери, відомості тощо. Листки, як правило, за один звітний період зберігаються в папках, що дає можливість виймати їх та окремо опрацьовувати. За будовою або формою в практиці розрізняють регістри двосторонні, односторонні, багатографні та шахові. Двосторонні регістри за своєю структурою мають ліву частину — дебетову та праву кредитову. Записи в дебетовій ча: стині робляться для відображення збільшення активів або зменшення власного капіталу та зобов’язань, записи у креди: товій частині, навпаки, — для зменшення активів або збільшення власного капіталу та зобов’язань. За будовою дво: сторонні регістри є найпростішими, що пояснює їх викорис: тання в навчальному процесі та відсутність серед регістрів ти: пових форм, які офіційно рекомендовані Міністерством фінансів України. Свого часу така будова була характерна для попередньої форми Журналу реєстрації касових прибуткових та видаткових документів (табл. 8.1). 224


Таблиця 8.1 Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів ÏðèáóòêîÑóìà, âèé îðäåð ãðí äàòà íîìåð 20.09

12

ÏðèáóòêîÑóìà, Ïðèì³òêè âèé îðäåð ãðí äàòà íîìåð Îïðèáóòêóâàííÿ êîøò³â Àâàíñ çà 22 330 20.09 56 22 000 ç áàíê³âñüêîãî ðàõóíêà âåðåñåíü Ãîñïîäàð20.09 57 330 ÷³ ïîòðåáè Ïðèì³òêè

Односторонні регістри відрізняються від двосторонніх тим, що в них графи, які призначені для записів дати, номерів та змісту господарських операцій, є загальними для дебетових та кредитових записів на рахунку. Такі регістри залежно від змісту облікової інформації розрізняються як контокоренті, кількісносумові та кількісносортові. Контокоренті регістри використовуються в аналітично: му обліку операцій, по яких здійснюються записи тільки у гро: шових вимірниках — операцій по розрахунках, операцій з гро: шовими коштами. Прикладом цих регістрів слугує Касова книга, відомості по розрахунках з бюджетом за податками (табл. 8.2, 8.3). Таблиця 8.2 Аркуш Касової книги Êàñà çà “10” âåðåñíÿ 2005 ð. ¹ êîðåñïîí¹ äîêó- Â³ä êîãî îäåðæàíî àáî äóþ÷îãî ìåíò³â êîìó âèäàíî ðàõóíêà Çàëèøîê íà ïî÷àòîê äíÿ ¹8 Ïåòðîâ Î.Î. 311 ¹25 Âàëó¿â Î.Ë. 372 Ðîçðàõóíêîâî-ïëàò³æíà ¹26 661 â³äîì³ñòü ¹1 … … Ðàçîì çà äåíü Çàëèøîê íà ê³íåöü äíÿ

Àðêóø 3 Ïðèáóòîê

Âèäàòîê

5,90 5000 250 4750 .. 5000 5,90

… 5000

225


Таблиця 8.3 Відомість розрахунків з бюджетом за комунальним податком (рахунок 642/5) Äàòà, ì³ñÿöü 29.10 28.11 28.12 Âñüîãî Íåäîðàõîâàíî (ïåðåïëàòà)

Íàðàõîâàíî 170 170 170 510

Ñïëà÷åíî 170 187 170 527 (17)

Кількісносумові регістри ведуться в аналітичному обліку операцій з товарно:матеріальними цінностями, які ви: магають записи як у натуральних, так і грошових вимірниках — картки обліку матеріалів, сировини тощо (табл. 8.4). Таблиця 8.4 Картка № 504 складського обліку тканини “Гобелен” Äàòà òà ¹ îïåðàö³¿

Íàäõîäæåííÿ Ö³íà

Óñüîãî íà ïî÷àòîê ì³ñÿöÿ ¹90 â³ä 20 8.03.00 ¹99 â³ä 15.03.00 … … Óñüîãî íà ê³íåöü ì³ñÿöÿ

Âèäàòîê

Çàëèøîê

Ê³ëüÑóìà, Ê³ëüÑóìà, Ê³ëüÑóìà, ãðí ê³ñòü, ï.ì ãðí ê³ñòü, ï.ì ãðí ê³ñòü, ï.ì 10

150

100

2000 58

1160

…

…

…

…

…

…

580

10 800

400

9000

180

1800

Кількісносортові регістри використовуються для аналітичного обліку товарно:матеріальних цінностей у сорто: вому або розмірному розрізі на складах промислових та торгівельних підприємств (табл. 8.5). Багатографні регістри відрізняються від контокорент: них тим, що в них, як правило, дебетова графа розбивається на 226


Таблиця 8.5 Картка № 1004 складського обліку “М’ясо криля” Äàòà òà ¹ îïåðàö³¿

Íàäõîäæåííÿ Ö³íà

Óñüîãî íà ïî÷àòîê ì³ñÿöÿ ¹90 â³ä 10 8.03.00 ¹99 â³ä 5 15.03.00 … … Óñüîãî íà ê³íåöü ì³ñÿöÿ

Âèäàòîê

Çàëèøîê

Ê³ëüê³ñòü, Ê³ëüê³ñòü, Ê³ëüê³ñòü, Ñóìà, Ñóìà, Ñóìà, êã êã êã Ñîðò Ñîðò ãðí Ñîðò Ñîðò ãðí Ñîðò Ñîðò ãðí 1 2 1 2 1 2

580

10

5

180

5800 200

1000

…

…

…

…

…

…

…

…

…

140

870

12600

40

850

9000

110

25

3780

підграфи. Прикладом таких регістрів є Головна книга (табл. 8.6), журнали при журнальній формі обліку, відомості при спрощеній формі ведення обліку, Журнал реєстрації госпо: дарських операцій при простій формі обліку. У багатографних регістрах переважно дебетова графа має підграфи, але можуть бути регістри, де росписуються записи по кредиту рахунка в кореспонденції по дебету інших рахунків. Таблиця 8.6 Головна книга при журнальній формі ведення обліку

Рахунок 30 “Каса” Îáîðîòè ïî äåáåòó Ì³ñÿöü

êðåäèò êðåäèò êðåäèò ðàõ.31 ðàõ.37 ðàõ.36

Ñàëüäî ïî÷àòêîâå Ñ³÷åíü 10 000 Ëþòèé 10 000 … … Ãðóäåíü 5000

…

Ðàçîì Îáîðîòè Ñàëüäî ïî ïî êðåäåáåò êðåäèò äåáåòó äèòó 10

1200 1000 … 0

12 000 4000 … 0

... … … 0

23 200 15 000 … 5000

23 100 15 000 … 5100

110 110 … 10

…

227


Відмінністю шахових облікових регістрів від багатограф: них є детализація оборотів одночасно як по дебету, так і по кре: диту певної групи рахунків або всіх синтетичних рахунків за певний період. Такою є шахова оборотна відомість, яку доцільно використовувати для перевірки дебетових та кредито: вих оборотів по всіх синтетичних рахунках за звітний період. Характерною ознакою будови шахових регістрів є подан: ня облікових даних за двома ознаками. Так, сума господарсь: кої операції повинна відображатися за правилом подвійного запису по дебету одного та кредиту іншого рахунка, тому за: гальна сума всіх господарських операцій з однаковою корес: понденцією рахунків буде відображатися в шаховій відомості на перетині стовпчика “дебет кореспондуючого рахунка” та рядка “кредит кореспондуючого рахунка”. До таких регістрів можна віднести також Оборотно:сальдову відомість при спро: щеній формі ведення обліку (табл. 8.7). Шаховий принцип будови облікових регістрів базується на балансовому рівнянні, тобто на рівності записів по дебету рахунків та по кредиту рахунків. Використання цього принци: пу також можливе для характеристики окремих об’єктів обліку за двома іншими ознаками. Наприклад, при складанні бухгалтерських звітів про фонд оплати праці за структурою виплат та підрозділами підприємства (табл. 8.8), для розшиф: рування та підсумку всіх витрат підприємства за їх видами та місцем виникнення (табл. 8.9). За видом бухгалтерських записів облікові регістри поділя: ються на хронологічні, систематичні та комбіновані (змішані). Хронологічні регістри застосовуються для реєстрації фактів господарських операцій в порядку документального підтвердження їх здійснення. До таких регістрів слід віднести: журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ор: дерів, а також журнали обліку надходження вантажів, руху ви: робничих запасів, надходження готової продукції та її відван: таження тощо. Значення вищенаведених регістрів полягає в перевірці по: вноти та правильності облікової реєстрації, в забезпеченні збе: реження первинних документів. 228


Таблиця 8.7 Оборотно"сальдова відомість за 1 квартал 20ХХ р.

514 125 35 50

724

Ñàëüäî ê³íöåâå äåáåòîâå

5

4

45 540

10

10 20 22 23 26 … 301 311 441 641 65 … 79 …

5 5 1 … …

724

Îáîðîòè ïî äåáåòó ðàõóíê³â

15 … … … … … … … … ..

…

…

… … … … …

50 … … …

… … …

… … …

10 … … … … … … … … … … … … … … …

Îáîðîò ïî êðåäèòó Ñàëüäî ê³íöåâå êðåäèòîâå

Ðàõóíêè 10 20 22 23 26 … 301 311 … 441 641 65 … 79 … Îáîðîò ïî äåáåòó

Ñàëüäî ïî÷àòêîâå

Ñàëüäî 100 20 ïî÷àòêîâå

0 5 5 16 …

…

… … … … … … … … … … … … 5 … … … …

…

…

…

… … … … …

60 … … … 5 …

…

… … … … …

…

…

… … … … …

…

15 15 … 50

…

…

10 … … … … 600 *

3

…

…

… … … … …

… … …

0

1

100 16 …

… … …

…

… … … … …

**

* – Ñóìà îáîðîò³â ïî äåáåòó âñ³õ ðàõóíê³â ïîâèííà çá³ãàòèñÿ ç ñóìîþ îáîðîò³â ïî êðåäèòó âñ³õ ðàõóíê³â. ** – Ñóìà ñàëüäî ê³íöåâèõ ïî äåáåòó ïîâèííà çá³ãàòèñÿ ç ñóìîþ ñàëüäî ïî êðåäèòó.

Одночасно з хронологічними в роботі бухгалтерії викорис: товуються систематичні облікові регістри. Цей вид регістрів призначений для реєстрації на бухгалтерських рахунках окре: 229


Таблиця 8.8 Структура фонду оплати праці за січень по підрозділам Ï³äðîçä³ë ¹1 ¹2 ¹3 Óñüîãî

Îñíîâíà çàðîá³òíà ïëàòà 56 000 85 600 85 000 226 600

Äîäàòêîâà çàðîá³òíà ïëàòà 2500 1200 5400 9100

²íø³ âèïëàòè

Óñüîãî ôîíä îïëàòè ïðàö³

540 0 2300 2840

59 040 86 800 92 700 238 540

Таблиця 8.9 Структура витрат виробництва (рахунок 23 “Виробництво”) за статтями калькуляції (елементами витрат) та замовленнями за 1 квартал (ãðí)

Åëåìåíò âèòðàò Ñàëüäî ïî÷àòêîâå Îáîðîòè çà êâàðòàë, ó .ò.÷.: Ìàòåð³àëüí³ âèòðàòè Âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³ Â³äðàõóâàííÿ íà ñîö³àëüí³ çàõîäè Àìîðòèçàö³ÿ Çàãàëüíîâèðîáíè÷³ âèòðàòè Ñîá³âàðò³ñòü âèêîíàíèõ çàìîâëåíü Ñàëüäî ê³íöåâå (ñàëüäî ïî÷àòêîâå + îáîðîòè çà êâàðòàë – ñîá³âàðò³ñòü âèêîíàíèõ çàìîâëåíü)

Çàìîâëåííÿ 1 6200 19 650 5200 8500 4500 1000 450 25 850

Çàìîâëåííÿ 2 1200 26 250 1200 12 300 6200 5800 750 0

Çàìîâëåííÿ 3 0 12 600 4500 4500 2000 1200 400 0

0

27 450

12 600

Óñüîãî 7400 58 500 10 900 25 300 12 700 8000 1600 25 850 40 050

мих груп операцій однорідних за своїм економічним змістом на рахунках або синтетичного, або аналітичного обліку. Так, у Го: ловній книзі облікова інформація групується за синтетичними рахунками, а в інвентарних картках пооб’єктного обліку основ: них засобів та картках складського обліку — за аналітичними рахунками (за окремими позиціями). У комбінованих регістрах хронологічні та систематичні записи об’єднані. До таких регістрів, наприклад, належить Журнал:головна, яка має інформацію про господарські опе: рації в хронологічному вигляді та відповідні кореспонденції 230


Çì³ñò îïåðàö³¿ òà ¹ äîêóìåíòà

Ñóìà îáîðîòó

Äàòà òà ,¹ ïðîâîäêè

рахунків (рис. 8.10), журнал:ордери №1 та 2, відомості 3.1–3.5 та інші регістри журнальної форми ведення обліку. За ступенем узагальнення облікової інформації регістри розрізняються на синтетичні, аналітичні та комбіновані. Регістри синтетичного обліку, або синтетичні регістри, — це регістри, в яких ведеться синтетичний облік, тобто госпо: дарські операції відображаються в системі синтетичних ра: хунків тільки у грошових вимірниках, з зазначенням дати та номеру запису, без вказання їх змісту. Як правило, записам у синтетичні регістри передує накопичування облікової інфор: мації в допоміжних відомостях за певний період (день, місяць, квартал). До синтетичних регістрів можна віднести Журнал реєстрації господарських операцій при простій формі, Жур: нал:головну, журнали:ордери при журнально:ордерній формі, Головну книгу та журнали № 3, 4 при журнальній формі ве: дення обліку. Таблиця 8.10 Книга Журнал"головна

Ñ-äî ïî÷. 72 300 1 … 1200 2 … 600 … … … Îáî7500 ðîòè Ñ-äî 70300 ê³í.

Ðàõ.90 Ðàõ. 63 Ðàõ.20 Ðàõ. 26 Ðàõ.10 “Ñîá³âà- “Ðîçðàõóí“Âèðîá- “Ãîòîâà “Îñíîâí³ ðò³ñòü êè ç ïîñòàíè÷³ ïðîäóêçàñîáè” ðåàë³çà÷àëüçàïàñè” ö³ÿ” ö³¿” íèêàìè” Ä-ò Ê-ò Ä-ò Ê-ò Ä-ò Ê-ò Ä-ò Ê-ò Ä-ò 420 2000 70 1200 1200 600 600 … … … … … … … … …

…

Ê-ò ... ... 15

…

… …

200

5

1200 200 550 600 600 600 1200 1265 … ...

615

–

3000 –

20

–

–

–

–

80

… ...

Регістри аналітичного обліку, або аналітичні регістри, — це регістри, в яких ведеться аналітичний облік, тобто зміни об’єктів бухгалтерського обліку відображаються на аналітич: них рахунках з належним рівнем деталізації облікової інфор: 231


мації: з указанням дати та номера запису, змісту господарської операціх, суми в натуральних та грошових вимірниках або тільки в грошових вимірниках. До таких регістрів слід віднес: ти книги та картки складського обліку (див. табл.8.4, 8.5), відо: мості розрахунків з підзвітними особами, особові рахунки пер: соналу, інвентарні картки об’єктів основних засобів та нема: теріальних активів, деякі ведомості журнальної форми веден: ня обліку тощо. Удосконалення техніки облікової реєстрації пов’язано з використанням комбінованих облікових регістрів. Виходя: чи з назви цих регістрів вони поєднують у собі особливості аналітичних та синтетичних регістрів. Це обумовлює підви: щення єфективності роботи обліковців, оскільки не має не: обхідності звіряти записи в аналітичному та синтетичному обліках, скорочується час на орацювання облікової інформації та її пошук. Прикладом цього виду регістрів є більшість відо: мостей при журнальній формі ведення обліку, відомості при спрощеній формі ведення обліку. Виходячи з ознак класифікації та наведених прикладів облікових регістрів можна простежити, що: кожен регістр можна охарактеризувати одночасно за різними ознаками; особливості облікової роботи на конкретному підприємстві можуть вимагати удосконалення (зміни) форми певних регістрів.

8.2. Ïîðÿäîê çàïîâíåííÿ îáë³êîâèõ ðåã³ñòð³â Форми облікових регістрів, порядок записів у них, оброб: ки та використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами: порядок запису, обробки та використання інформації про господарські операції в облікових регістрах регламентується “Положенням про документальне забезпечення записів у бух: галтерському обліку”, що затверджене наказом Мінфіну Ук: раїни №88 від 24.05.1995 р.; 232


форми облікових регістрів та порядок їх застосування за формами бухгалтерського обліку регламентуються “Методич: ними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерсь: кого обліку малими підприємствами” (наказ Мінфіну України №422 від 25.06.2003 р.) та “ Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку” (наказ Мінфіну України №356 від 29.12.2000 р.) — для всіх інших підприємств незалежно від форм власності, організаційно: правових форм і видів діяльності, крім крім банків і бюджет: них установ. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первин: них документів. Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мо: вою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова в порядку, визначеному статею 11 Закону України “Про мови в Україні”. Документи, що є підставою для записів у бух: галтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні ма: ти впорядкований автентичний переклад. Записи в облікових регістрах здійснюються після пе: ревірки первинних документів за формою і змістом, в міру їх надходження до місця обробки (бухгалтерії, обчислювального центру), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати та здійснення інших розрахунків, складання бухгалтерської, податкової і статистичної звітності. Господарські операції відображаються у регістрах у грив: нях і копійках, а в регістрах, у яких систематизовані операції в іноземних валютах, — додатково ще й у відповідних вимірни: ках іноземної валюти. Записи в облікових регістрах можуть бути простими та копіювальними. Прості здійснюються тільки в одному примірнику. Копіювальні передбачають заповненням першого примірника одночасно з другим примірником за допомогою копіювального паперу. Таким чином заповнюється Касова книга, що виключає можливість виникнення помилок 233


внаслідок переписування та сприяє економії часу на облікові операції. Наприкінці звітного періоду (місяця, кварталу) інфор: мація про господарські операції в окремих облікових регістрах підсумовуюється та переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів: по кожному рахунку підраховуються обороти по дебету та кредиту, визначаються залишки — саль: до. Регістри підписуються відповідальною особою, яка склала їх та несе відповідальність за правильність облікової реєстрації. Первинні документи поточного місяця комплектуються до кожного регістру бухгалтерського обліку в хронологічному і систематичному (по відношенню до регістру) порядку, нуме: руються і переплітаються (зшиваються) із зазначенням на: лежності до регістру і періоду. Підприємства й установи, що складають облікові регістри на машинозчитувальних носіях, зобов’язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання ви: гляді. Але як у машиному, так і в ручному режимі вже оформ: ленні записи в регістрах повинні бути захищені від не: сакціонованих і непомітних виправлень. З цією метою автома: тичні програми повинні бути оснащені функцією блокування для оновленних записів, а при ручному заповнені регістрів слід користуватися тільки чорнилами або пастою синього та чорного кольорів. Записи в облікових регістрах треба роботи чіткими, щоб уникнути непорозумінь та неоднозначностей. Проте на практиці помилки при заповнені облікових регістрів не є поодинокими випадками. Причини, з яких вони виникають, різні: людський фактор, несправності техніки, не: доліки в організації документообігу тощо. За характером по: милки можуть бути локальними та транзитними. Локальні по: милки відрізняються від транзитним тим, що не тягнуть за со: бою помилки в інших регістрах, в оборотних відомостях та ба: лансі. Прикладом локальної помилки є неправильне датуван: ня операції, орфографічні помилки в записах, описки які не вплинули на підсумок усього регістру. Транзитні помилки 234


частіше пов’язані з визначенням кореспонденції рахунків, сум проводок та невиконанням правилу подвійного запису. Помилки в записах знаходяться при складанні оборотних та шахових відомостей, при зіставленні сальдо за аналітич: ними та синтетичними рахунками, що грунтується на взаємо: зв’язку між синтетичними рахунками через їх кореспонденцію та між синтетичним і його аналітичними рахунками. Зокрема, в шаховій відомості підсумок граф по вертикалі дорівнює підсумку рядків по горизонталі, оскільки сума саль: до по дебету всіх рахунків дорівнює сумі сальдо по кредиту всіх рахунків. В оборотно:сальдових відомостях підсумок гра: фи “обороти по дебету” повинен дорівнювати підсумку гра: фи”обороти по кредиту”, а підсумок графи “сальдо кінцеве по дебету” — підсумку графи “сальдо кінцеве по кредиту”. Перевірка правильності записів на синтетичних і аналітичних рахунках виконується за допомогою оборотних аналітичних відомостей, які дають змогу перевірити рівність оборотів та сальдо всіх аналітичних рахунків з відповідними показниками синтетичного рахунку. Усі виявлені помилки необхідно виправити належним чи: ном, враховуючи, що в тексті та цифрових даних облікових регістрів підчистки і необумовлені виправлення не допуска: ються. Залежно від характеру та часу виявлення помилки законо: давством передбачаються такі способи їх виправлення: корек турний спосіб та спосіб сторно (або “червоного” сторно). Арифметичні помилки й описки, які виявлено до складан: ня звітів в облікових регістрах, що заповнюються ручним спо: собом, виправляються коректурним способом, тобто непра: вильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом “виправлено” та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення. 235


Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період, тобто помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Голо: вну книгу, виправляються способом сторно. Цей спосіб пе: редбачає складання Бухгалтерської довідки, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерсь: кого обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання Бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку: неправильний запис (сума, кореспонденція рахунків) робиться ще раз, але вже червоним чорнилом (пастою кулькових ручок), або із знаком “мінус”, або в дужках, а правильний запис заноситься чорнилом (пас: тою кулькових ручок) синього або чорного кольору. Внесен: ням цих даних до облікового регістру в місяці, в якому виявле: но помилку, ліквідується неправильний запис та відобра: жається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгал: терського обліку. В теорії бухгалтерського обліку існує ще один спосіб ви: правлення помилок у регістрах — спосіб додаткових записів. Він застосовується, коли сума проводки в регістрі є меншою, ніж фактичне її значення. Тоді додатково робиться запис (про: водка) на виявлену різницю. Таким чином, сума обох прово: док буде відповідати одній правильній. Порядок виправлення помилок у регістрах, що створені машинним способом, встановлюється вказівками з організації бухгалтерського обліку з використанням обчислювальної техніки. Облікові регістри, що пройшли обробку, підлягають обов’язковій передачі до архіву. Термін зберігання облікових регістрів у архіві визначається згідно з Переліком типових до: кументів, що утворюються в діяльності органів державної представницької і виконавчої влади та місцевого самовряду: вання, інших установ, організацій і підприємств із зазначен: ням термінів зберігання матеріалів, який затверджено наказом Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів Ук: раїни №41 від 20 липня 1998 р. (Додаток 12). Зберігання 236


облікових регістрів, що пройшли опрацювання в бухгалтерії і були підставою для складання звітності, оформлення і переда: чу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства. Видача облікових регістрів з бухгалтерії і з архіву підприємства працівникам інших структурних підрозділів мо: же провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера. Їх вилучення може бути здійснене тільки за постановою органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і судів, держав: ної контрольно:ревізійної та податкової служб відповідно до чинного законодавства України. Вилучення оформлюється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку відповідній посадовій особі підприємства, установи. З дозволу і в присутності представників органів, які здійснюють вилу: чення, відповідні посадові особи підприємства, установи мо: жуть зняти копії та скласти реєстр документів, що вилучають: ся, із зазначенням підстав і дати їх вилучення. Якщо вилуча: ються томи документів, які недооформлені (не переплетені, не пронумеровані тощо), то з дозволу і в присутності представ: ників органів, які проводять вилучення, відповідні посадові особи підприємства, установи можуть дооформити ці томи (зробити опис, пронумерувати аркуші, прошнурувати, опеча: тати, засвідчити своїм підписом та печаткою). Органи, що вилучили документи, забезпечують підприємствам, установам за їх письмовим зверненням мож: ливість зробити виписку, витяг, копію документів для видачі довідок за обставинами відповідно до законодавства. У разі повернення вказаними органами документів, що були раніше вилучені, такі документи приймаються під розписку відповідною посадовою особою підприємства, установи та ра: зом із рішенням про повернення підшиваються до тих же томів, з яких документи були вилучені та в яких знаходяться постанови про вилучення, реєстр і копії таких документів. У разі пропажі або знищення облікових регістрів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це право: охоронні органи та наказом призначає комісію для встанов: лення переліку відсутніх регістрів та розслідування причин їх 237


пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошу: ються представники слідчих органів, охорони і державного по: жежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, устано: ви. Копія акта надсилається в 10:денний термін органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, податковій інспекції та місцевому фінансовому органу — бюджетними ус: тановами.

8.3. Ôîðìè âåäåííÿ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó Особливості будови та порядок заповнення та перевірки облікових регістрів передусім визначаються формою ведення бухгалтерського обліку та рівнем технічного оснащення. Під формою ведення бухгалтерського обліку розуміють систему взаємопов’язаних облікових регістрів певної форми (будови) та змісту, що зумовлює послідовність і техніку облікової реєстрації. Форма ведення бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бух: галтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних. Сучасними формами ведення бухгалтерського обліку на вітчизняних підприємствах (крім банківских та бюджетних установ) є: спрощена (з використанням регістрів обліку майна) та проста (без використання таких); журнальноордерна та журнальна. Наказом Мінфіну України від 25 червня 2003р. №422 за: тверджено “Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами за простою та спрощеною формами ведення бухгалтерського обліку”. Проста форма ведення бухгалтерського обліку застосо: вується малими підприємствами з незначним документообо: ротом (кількістю господарських операцій), що здійснюють 238


діяльність з виконання нематеріаломістких робіт і послуг. Во: на передбачає використання Журналу обліку господарських операцій, у якому записи здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів, відомостей нарахування за: робітної плати і амортизації тощо з відображенням суми опе: рації на рахунках бухгалтерського обліку. За необхідності за: писи господарських операцій продовжуються у вкладних ар: кушах до Журналу. Журнал ведеться щомісяця. Дані рядка “Сальдо на кінець місяця” з Журналу за попередній місяць переносяться у рядок “Сальдо на початок місяця” Журналу за звітний місяць за кожним рахунком бухгалтерського обліку. Для аналітичного обліку розрахунків з оплати праці з дебіторами і кредиторами малі підприємства застосовують Відомість 3:м, підсумкові дані якої (без повторення записів, що здійснюються у Журналі безпосередньо з первинних доку: ментів) заносяться до Журналу обліку господарських опе: рацій з позначенням у графі 3 Відомості 3:м. Спрощена форма ведення бухгалтерського обліку реко: мендована для малих підприємств, що займаються виробни: чою діяльність та мають значну кількість господарських опе: рацій. Ця форма тапередбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку. Відомість 1:м Розділ I. Облік готівки і грошових документі. Розділ II (зворотна сторона). Облік грошових коштів та їх еквівалентів. Відомість 2:м Облік запасів. Відомість 3:м Розділ I. Облік розрахунків з дебіторами і кре: диторами за податками й платежами, довгостро: кових зобов’язань і доходів майбутніх періодів. Розділ II (зворотна сторона). Облік розрахунків з оплати праці. Відомість 4:м Розділ I. Облік необоротних активів та аморти: зації (зносу). 239


Розділ II (зворотна сторона). Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів. Відомість 5:м Розділ I. Облік витрат. Розділ II. Облік витрат на виробництво. Розділ III. Облік доходів і фінансових резуль: татів. Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат май: бутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат і платежів. Оборотно:сальдова відомість. Сума за будь:якою операцією відображається у відомості обліку за рахунком, що кредитується, у графі рахунку, що де: бетується, та одночасно (за сумою операції або загальним підсумком оборотів за місяць) у відомості обліку за рахунком, що дебетується, із зазначенням кореспондуючого рахунку. Залишки коштів за відомостями повинні бути зіставлені з відповідними даними первинних та зведених документів, на підставі яких були зроблені записи (звіт касира, банківські ви: писки тощо). У відомостях вказується місяць, за який вони складаються. Систематизація даних про операції з цінностями, що не належать малому підприємству (отримані для зберігання, пе: реробки, монтажу, продажу на умовах комісії, користування на умовах операційної оренди), з бланками суворого обліку, зі списання активів до з’ясування винних, із гарантіями і заста: вами ведеться у Відомості 8, затвердженій наказом Мінфінансів України від 29 грудня 2000 р. №356. Підсумкові записи з відомостей переносяться до Оборот: но:сальдової відомості, яка використовується для узагальнен: ня даних регістрів бухгалтерського обліку за кожним рахун: ком бухгалтерського обліку. Оборотно:сальдова відомість складається щомісяця і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунку окремо. Загальна сума дебетових оборотів Оборотно:сальдової відомості має дорівнювати загальній сумі її кредитових оборотів. 240


Аналітичний облік при спрощеній формі ведеть разом із синтетичним у відомостях, які за ступенем узагальнення інформації, є комбінованими регістрами. Позабалансовий облік можна також вести як і при простій формі з використанням регістру журнальної форми ведення обліку — Відомості №8 позабалансового обліку. Схема спрощеної форми ведення бухгалтерського обліку наведена на рис. 8.2. На ньому відображено обліковий процес, починаючи з оформлення первинних документів до складання фінансової звітності для малих підприємств (Баланс форма 1:м, Звіт про фінансові результати форма 2:м), податкової та статистичної звітності. Êàñîâà êíèãà

Ïåðâèíí³ äîêóìåíòè, ó ò. ÷. êàñîâ³ îðäåðè

Â³äîìîñò³ îáë³êó ¹1-ì,2-ì,3-ì,4-ì, 5-ì

Â³äîì³ñòü ¹8 ïîçàáàëàíñîâîãî îáë³êó

Êíèãè ïîäàòêîâîãî îáë³êó

Îáîðîòíî-ñàëüäîâà â³äîì³ñòü

Âèá³ðêè äàíèõ äëÿ ñêëàäàííÿ ïîäàòêîâî¿ òà ñòàòèñòè÷íî¿ çâ³òíîñò³

Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü çà ôîðìàìè 1-ì, 2-ì

Ïîäàòêîâà òà ñòàòèñòè÷íà çâ³òí³ñòü

Рис. 8.2. Спрощена форма ведення бухгалтерського обліку

Наказом Мінфіну України від 29 грудня 2000 р. №356 за: тверджено “Методичні рекомендаціх по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку за журнальною формою”. Ці Методичні рекомендації спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансо: вого обліку) методом подвійного запису інформації про на: 241


явність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансо: во:господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно:правових форм і видів діяльності (далі — підприємства), на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов’язань, доходів, витрат, фінансо: вих результатів. При журнальній формі господарські операції відобража: ються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, залежно від характеру і змісту операцій. На документах, дані яких включені до обліко: вих регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах за: гальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих доку: ментів. В облікових регістрах, показники яких переносять в Голо: вну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповідну по: значку про це у відповідному рядку регістру. Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків. У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кре: дитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться су: мою за кореспондуючими рахунками із журналів. Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний син: тетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку. Перевірку правильності записів у Головній книзі здійсню: ють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебе: том і кредитом повинні бути відповідно рівні. 242


Підприємства для перевірки правильності складання облікових регістрів можуть застосовувати оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку Головної книги після занесення до неї оборотів із усіх журналів. Відомості аналітичних даних заповнюються, як правило, після складання Журналів — регістрів синтетичного обліку. Ця форма ведення обліку передбачає застосування таких регістрів: Облік грошових коштів та грошових документів 1. Журнал 1 за кредитом рахунків 30, 31, 33 1.1. Відомість за дебетом рахунка 30 1.2. Відомість за дебетом рахунка 31 1.3. Відомість за дебетом рахунка 33 2. Облік довгострокових та короткострокових позик Журнал 2 за кредитом рахунків 50, 60 3. Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань Розділ I Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68) Розділ II Журналу 3. Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов'язань (за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69) 3.1. Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками 3.2. Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами 3.3. Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками 3.4. Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів 3.5. Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями 3.6. Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом

243


4. Облік необоротних активів та фінансових інвестицій Розділ I Журналу 4. Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19) Розділ II Журналу 4. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35) 4.1. Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій 4.2. Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій 4.3. Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів 5, 5А. Облік витрат Розділ I Журналу 5 і Журналу 5 А за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 і розділ II Журналу 5 і 5 А за кредитом рахунків з журналів 1, 2, 3, 4, 6 Розділ III Журналу 5 за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91 Розділ III А Журналу 5 А за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84 Розділ III Б Журналу 5 А за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66 Розділ IV Журналу 5 і Журналу 5 А. Аналітичні дані до рахунка 28 "Товари" 5.1. Відомість аналітичного обліку запасів 6. Облік доходів і результатів діяльності Журнал 6 за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79 Розділ II "Аналітичні дані про доходи" 7. Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань Журнал 7 за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49 7.1. Відомість аналітичних даних рахунку 42 "Додатковий капітал" 7.2. Відомість аналітичних даних рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" 7.3. Відомість аналітичних даних рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" 8. Інші регістри бухгалтерського обліку Відомість позабалансового обліку Головна книга Реєстр депонованої заробітної плати Бухгалтерська довідка Аркуш:розшифровка

244


Головним регістром при журнальній формі є журнали, в яких здійснюються систематичні та комбіновані (хронологічні та систематичні) записи. Серед них є регістри багатографної та шахової будови. Відомості до журналів є багатографними та комбінованими документами за обсягом змісту та видом за: писів. Вони поділяються на дебетові, що відображають оборо: ти рахунків по дебету, та аналітичні. Таке, на перший погляд, ускладнення облікової реєстрації направлено на скорочення облікових записів та сприяє наочності записів через об’єдання хронологічного та систематичного, синтетичного та аналітич: ного обліків. Використання шахового принципу заповнення регістрів дозволяє спрощувати складання звітності через відсутність необхідності складати оборотну відомість по син: тетичним рахункам. Схема журнальної форми ведення бухгалтерського обліку наведена на рис. 8.3. Ðåã³ñòðè àíàë³òè÷íîãî îáë³êó

Êàñîâà êíèãà

Ïåðâèíí³ äîêóìåíòè, ó ò.÷. ðåºñòð äåïîíîâàíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè òà êàñîâ³ îðäåðè

Â³äîìîñò³ ïî äåáåòó ðàõóíê³â Æóðíàëè Àíàë³òè÷í³ â³äîìîñò³

Îáîðîòí³ â³äîìîñò³ çà àíàë³òè÷íèìè ðàõóíêàìè

Â³äîì³ñòü ¹8 ïîçàáàëàíñîâîãî îáë³êó


Âèá³ðêè äàíèõ äëÿ ñêëàäàííÿ ïîäàòêîâî¿ òà ñòàòèñòè÷íî¿ çâ³òíîñò³

Ãîëîâíà êíèãà Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü


Рис. 8.3. Схема журнальної форми ведення бухгалтерського обліку

245


На практиці можна побачити більш складну форму веден: ня обліку — журнально:ордерну. Вона відрізняється в основ: ному від журнальної тим, що журнал:ордери в неї ведуться по кожному відкритому рахунку, а не по певній групі рахунків. На державних підприємствах використовується ме" моріальна"ордерна форма (контрольна"шахова) бухгал: терського обліку. Відповідні форми меморіальних ордерів за: тверджені наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 р. №68, а форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання — наказом Дер: жавного казначейства України від 6 жовтня 2000 р. №100. Сутність цієї форми ведення бухобліку полягає в тому, що на кожну господарську операцію (на підставі первинного до: кумента) або на групу однорідних операцій (на підставі нако: пичувального документа) складається меморіальний ордер. Меморіальний ордер має такий вигляд (табл. 8.11). Таблиця 8.11 Меморіальний ордер № 205 за 9 січеня 20ХХ року Çì³ñò îïåðàö³é òà ïåðâèííèé äîêóìåíò Îïðèáóòêóâàííÿ íà ïîòî÷íèé ðàõóíîê â áàíêó âèðó÷êè â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â – ïðèáóòêîâèé îðäåð ¹909 â³ä 9.01.200Õ ð.

Äåáåò ðàõóíêó

Êðåäèò ðàõóíêó

Ñóìà, ãðí

311

301

150

Áóõãàëòåð ____________________ (ï³äïèñ) Ãîë.áóõãàëòåð _____________________ (ï³äïèñ)

Меморіальні ордери реєструються в Журналі реєстрації меморіальний ордерів, після чого записи здійснюються в регістрі синтетичного обліку — в Головній книзі. Вона оформ: люється помісячно з відведенням для кожного рахунка окре: мого аркуша (табл. 8.12, 8.13). У кінці місяця підраховують 246


обороти по дебету, кредиту та сальдо кінцеве по кожному ра: хунку, що відображається в Головній книзі. Враховуючи одер: жані показники складають оборотну відомість за синтетич: ними рахунками. Таблиця 8.12 Головна книга за січень 20ХХ року по рахунку № 311 “Поточні рахунки в національній валюті” Äåáåò

Êðåäèò

361

…

Ñàëüäî ïî÷àòêîâå 9.01

205

Óñüîãî

¹ ìåìîð. îðäåðà

301

Ç äåáåòó ðàõóíê³â Äàòà


Äàòà

Ç êðåäèòó ðàõóíê³â

301

…

Óñüîãî

30 000 12.0 1

150

... … Óñüîãî 150 –– Ñàëüäî ê³íöåâå

671

…

150 29 500

650

Óñüîãî

––

650

650 …

650

3.01

1

41

45

46 … Ðàçîì

8000

15.01 15 2000 Îáîðîòè 2000 8000 0

8000

¹ìåìîð. îðäåðà

Êðåäèò ðàõóíê³â

Äàòà


Äàòà

Таблиця 8.13 Головна книга за липень 20ХХ року по рахунок 40 “Статутний капітал” Äåáåò ðàõóíê³â

43 44 46 … Ðàçîì Ñàëüäî ïî÷àòêîâå 50 000

20. 01

36

2500

2000 0 10 000 Îáîðîòè 2500 0 0 Ñàëüäî ê³íöåâå

2500 0

2500 42 500

247


Аналітичний облік при меморіально:ордерній формі ве: дуть в окремих аналітичних регістрах по кожному аналітично: му рахунку та складають оборотні відомості за аналітичними рахунками. Дані останіх звіряються з даними оборотної відо: мості за синтетичними рахунками. За умов відсутності розбіжностей складається бухгалтерська звітність. Схема меморіально:ордерної форми ведення бухгалтерсь: кого обліку наведена на рис.8.4. Спрощеним варіантом меморіально:ордерної форми є форма бухгалтерської обліку Журнал"головна (див. табл. 8.10), яка застосовується на невеликих за обсягом діяльності підприємствах та в організаціях. Ïåðâèíí³ äîêóìåíòè, ó.ò.÷. êàñîâ³ îðäåðè Íàêîïè÷óâàëüí³ ³ ãðóïóâàëüí³ â³äîìîñò³ Êàñîâà êíèãà

Ðåã³ñòðè àíàë³òè÷íîãî îáëêó

Îáîðîòí³ â³äîìîñò³ çà àíàë³òè÷íèìè ðàõóíêàìè


Ðåºñòðàö³éíèé æóðíàë îïåðàö³é (îðäåð³â)

Ìåìîð³àëüí³ îðäåðè

Ãîëîâíà êíèãà

Âèá³ðêè äàíèõ äëÿ ñêëàäàííÿ ô³íàíñîâî¿, ïîäàòêîâî¿ òà ñòàòèñòè÷íî¿ çâ³òíîñò³

(êîíòðîëüíî-øàõîâà â³äîì³ñòü)

Îáîðîòíà â³äîì³ñòü çà ñèíòåòè÷íèìè ðàõóíêàìè

Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü


Рис. 8.4. Схема меморіально:ордерної форми ведення бухгалтерського обліку

248


Особливістю цієї форми є об’єднання хронологічного і си: стематичного обліку в одному регістрі — Журнал:головна, в якій здійснюються одночасно реєстрація меморіальних ор: дерів (хронологічний запис) та відображення господарських операцій в систематичному обліку через кореспонденцію син: тетичних рахунків (див. табл.8.10). Суми оборотів по кредиту всіх рахунків та дебету всіх рахунків повинні бути однаковими, якщо записи зроблено правильно. Таким чином, при веденні обліку за цією формою складати оборотну відо: мость по синтетичним рахункам немає потреби. Аналітичний облік та складання бухгалтерської звітності при застосуванні Журнал:головної здійснюються аналогічно меморіально:ордерній формі. Вибір форми ведення обліку та впровадження автомати: зованих облікових систем залежить не тільки від галузевої на: лежності та обсягів діяльності підприємства, а й від певних пе: реваг та недоликів окремих форм. У табл. 8.14 наведено порівняльна характеристика форм ведення бухгалтерського обліку. Усі розглянуті форми ведення бухобліку є книжковими, але облік з їх використанням може вестись в автоматизовано: му режимі. Тому ще виокремлюють діалоговоавтоматизо вану (комп’ютерну) форму ведення бухгалтерського обліку. Можливості швидкого опрацювання великих баз даних, їх збе: регання в умовах автоматизації обліку прискорюють розпов: сюдження автоматизованих форм ведення обліку. Відповідні програмні продукти можуть застосовуваться на малих та вели: ких підприємствах, враховувати особливості галузевого обліку тощо.

249


Таблиця 8.14 Переваги та недоліки форм ведення бухгалтерського обліку

Ñïðîùåíà ôîðìà

Æóðíàëüíà (æóðíàëüíî-îðäåðíà)

Æóðíàëãîëîâíà

Ìåìîð³àëüíî-îðäåðíà

Ôîðìà

250

Ïåðåâàãè

Íåäîë³êè

- Ïðîñòîòà, ãíó÷ê³ñòü - Âèêîðèñòàííÿ äëÿ ð³çíèõ òèï³â ï³äïðèºìñòâ - Íàä³éíèé êîíòðîëü çàïèñ³â ó ñèñòåìàòè÷íîìó îáë³êó çàâäÿêè âèêîðèñòàííþ ìåìîð³àëüíèõ îðäåð³â òà øàõîâî¿ ôîðìè Ãîëîâíî¿ êíèãè

- Âåëèêà ê³ëüê³ñòü ìåìîð³àëüíèõ îðäåð³â - Áàãàòîðàçîâà çàïèñü ãîñïîäàðñüêèõ çàïèñ³â - Îêðåìèé îáë³ê ñèíòåòè÷íîãî òà àíàë³òè÷íîãî îáë³êó - Âåëèêà ê³ëüê³ñòü îáë³êîâèõ ðîá³ò â ê³íö³ ì³ñÿöÿ - Íåçðó÷í³ñòü äëÿ ñêëàäàííÿ çâ³òíîñò³ - Âòðàòà íàî÷íîñò³ ñèíòåòè÷íîãî îáë³êó ïðè âåëèê³é ê³ëüêîñò³ ðàõóíê³â

- Â³äíîñíà ïðîñòîòà òà íàî÷í³ñòü ñèíòåòè÷íîãî îáë³êó ïðè íåâåëèê³é ê³ëüêîñò³ ðàõóíê³â

- Çðó÷í³ñòü ðåã³ñòð³â äëÿ ñêëàäàííÿ çâ³òíîñò³ - Ñêîðî÷åííÿ îáë³êîâèõ ðåã³ñòð³â çà ðàõóíîê â³äñóòíîñò³ ðåºñòðàö³éíîãî æóðíàëó òà îáîðîòíî¿ â³äîìîñò³ - Ìîæëèâ³ñòü çì³íè ôîðì ðåã³ñòð³â ï³ä îñîáëèâîñò³ îáë³êîâî¿ ñèñòåìè ï³äïðèºìñòâà - Ñóì³ùåííÿ àíàë³òè÷íîãî òà ñèíòåòè÷íîãî îáë³êó â ðåã³ñòðàõ - Ìîæëèâ³ñòü ðîçïîä³ëó îáë³êîâî¿ ðîáîòè ì³æ áóõãàëòåðàìè Ïðè âèêîðèñòàíí³ ìàëèìè ï³äïðèºìñòâàìè: - Âðàõîâóº çì³ñò ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é øëÿõîì â³äïîâ³äíî¿ áóäîâè ðåã³ñòð³â - Îá’ºäíóº àíàë³òè÷íèé òà ñèíòåòè÷íèé îáë³êè - ²ñíóº ìîæëèâ³ñòü ïðèñòîñîâóâàòè äëÿ ïîòðåá ï³äïðèºìñòâà

- Ïîð³âíÿíî íèçüêà ìîæëèâ³ñòü àâòîìàòèçàö³¿ îáë³êîâî¿ ðîáîòè - Íåâ³äïîâ³äí³ñòü àíàë³òè÷íèõ ðåã³ñòð³â âèìîãàì ñó÷àñíîãî àíàë³çó

- Íåóí³âåðñàëüíèé õàðàêòåð (ìîæëèâ³ñòü âèêîðèñòàííÿ ò³ëüêè íà ìàëèõ ï³äïðèºìñòâàõ)


Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ òà ñèòóàö³¿ äëÿ îáãîâîðåííÿ 1. Яку роль відіграють облікові регістри в процесі бухгалтерсь: кого обліку? 2. Чи можлива характеристика Головної книги як двостороньо: го та багаторядного регістра, а журналів — як шахових та багаторяд: них? 3. Назвіть можливі причини помилок при заповненні облікових регістрів. Які шляхи їх уникнення можна запропонувати? 4. Схарактеризуйте сучасні форми ведення бухгалтерського обліку, а також їх переваги та недоліки. Чи може підприємство, ко: ристуючись методичними рекомендаціями Мінфіну України щодо форм та регістрів бухгалтерського обліку, змінювати останні або роз: роблювати свої власні? 5. Які напрями та шляхи вдосконалення облікових регістрів є актуальними та реальними на вітчизняних підприємствах?

Âèâ÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó Наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41 “Про затвердження Переліку ти: пових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств” визначає терміни зберігання, особливості знищення та архівування документів, у т.ч. облікових регістрів на вітчизняних підприємства. Самостійно ознайомитися з Наказом та дати відповіді на запитання: 1. Яким чином обчислюється початок терміну зберігання доку: ментів, у т.ч. облікових регістрів? 2. Який термін зберігання встановлено для облікових регістрів?

Òåñòè äëÿ êîíòðîëþ 1. Під обліковими регістрами розуміють: а) первинні документи; б) звітність; в) спеціальні таблиці; г) всі відповіді правильні.

251


2. Облікові регістри за зовнішнім виглядом поділяються на: а) книги, листки, картки; б) рахунки, таблиці, записи; в) книги, картки, таблиці; г) всі відповіді правільні. 3. За будовою регістри поділяються на: а) синтетичні, аналітичні, комбіновані; б) хронологічні, синтетичні, комбіновані; в) двосторонні, односторонні, багатографні; г) немає правильної відповіді. 4. Прикладом одностороннього регістра є: а) аркуш касової книги; б) Головна книга; в) Журнал:головна; г) Журнал реєстрації господарських операцій. 5. а) б) в) г)

У баготографних регістрах розбиваються на підграфи: одночасно дебетова та кредитова графа; або дебетова, або кредитова графа; або дебетова, або кредитова графа, але переважно дебетова; графи із сумами оборотів.

6. а) б) в) г)

Шахові регістри використовуються для: перевірки послідовності реєстрації первинних документів; контролю правильності визначення кореспонденції рахунків; виправлення помилок; перевірки виконання вимог подвійного запису при запов: ненні облікових регістрів.

7. Як класифікують облікові регістри за видами бухгалтерсь" ких записів: а) хронологічні і систематичні; б) хронологічні та комбіновані; в) синтетичні і аналітичні; г) синтетичні і хронологічні?

252


8. Синтетичні та аналітичні регістри відповідно для: а) хронологічного та первинного обліку; б) синтетичного та аналітичного обліку; в) комбінованого; г) систематичного.

застосовуються

9. Для обліку активів у кількісному та якісному вираженні призначені регістри: а) матеріальні; б) багатографні; в) сортові; г) контокорентні. 10. Помилки в облікових регістрах можуть бути: а) простими та складними; б) локальними та транзитними; в) простими та копіювальними; г) немає правильної відповіді. 11. Касир зробив помилку при заповненні аркуша Касової книги. Його дії будуть правильними, якщо він: а) не буде виправляти помилки, а тільки напише пояснювальну на і’мя головного бухгалтера; б) буде виправляти помилку коректурним способом; в) буде виправляти помилку способом сторно; г) буде виправляти помилку додатковим записом. 2. Сальдо кінцеве, обороти по дебету та кредиту активного ра" хунка після виправлення помилок методом сторно будуть дорівню" вати: Äåáåò Àêòèâíèé ðàõóíîê Êðåäèò Ñàëüäî ïî÷àòêîâå – 200 1.01. 100 10.01. 60 15.01. 150 16.01 (50) Îáîðîò ïî Äåáåòó – ? Ñàëüäî ê³íöåâå – ?

à) Îá. Ä-ò = 200, Îá. Ê-ò = 110, Ñ-äî ê³í = 290;

20.01 70 á) Îá. Ä-ò = 400, Îá. Ê-ò = 110, 29.01. (20) Ñ-äî ê³í = 290; Îáîðîò ïî Êðåäèòó – ? â) Îá. Ä-ò = 300, Îá. Ê-ò = 150, Ñ-äî ê³í = 350; ã) Îá. Ä-ò = 500, Îá. Ê-ò = 150 Ñ-äî ê³í = 300.

253


13. Під формою ведення бухгалтерського обліку розуміють: а) сукупність бухгалтерських регістрів; б) послідовність узагальнення даних про господарські операції на синтетичних рахунках; в) систему рахунків, що пов’язані подвійним записом; г) систему таблиць із перліком господарських операцій за звітний період. 14. Чи має право підприємство обрати просту форму ведення бухгалтерського обліку, якщо: а) кількість господарських операцій за звітний період сягає 20; б) кількість господарських операцій за звітний період сягає 100 та виконані роботи характеризуються великою ма: теріаломісткістю; в) кількість господарських операцій за звітний період сягає 50 та підприємство займається виробничою діяльністю; г) усі відповіді правильні. 15. Спрощена форма ведення обліку не передбачає узагаль" нення інформації про господарські операції у таких регістрах: а) Журналі реєстрації господарських операцій та касової книги; б) Відомостях обліку готівки та розрахунків з дебіторами та кредиторами; в) відомості обліку власного капіталу та оборотно:сальдової відомості; г) немає правильної відповіді. 16. Основними регістрами журнальної форми ведення обліку є: а) Головна книга, журнал реєстрації господарських операцій; б) журнали, допоміжні до них відомості, Головна книга; в) журнали, допоміжні до них відомості, Головна книга та касо: ва книга; г) усі відповіді правильні. 17. При використанні меморіально"ордерної форми ведення обліку складаються: а) меморіальні ордери, накопичувальні відомості, Головна кни: га;

254


б) накопичувальні відомості, Головна книга, оборотна відомість по синтетичним рахункам; в) оборотна відомість по синтетичним та аналітичним рахун: кам, меморіальні ордери, звітність; г) усі відповіді правильні. 18. При журнальній формі баланс складається за даними: а) журналів; б) відомості по синтетичним рахункам; в) відомостей по аналітичним рахункам; г) Головної книги.

Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Задача 1. Заповність такі облікові регістри: інвентарну картку об’єкта основних засобів, картку складського обліку матеріалів. Задача 2. Заповність аркуш Касової книги. Задача 3. Виправте всіма можливи способами помилку за умов виявлення помилки: а) 31 січня; б) 2 лютого; в) 24 квітня. Якщо 30 січня треба було відобразити в обліковому регістрі от: римання 200 л пального вартістю 660 грн, але внаслідок описки бух: галтер оформив цю операцію на суму 600 грн по дебету субрахунка “Паливо” та кредиту субрахунка “Рохрахунки з вітчизняними поста: чальниками”. Задача 4. Виходячи із змісту нижченаведених господарських операцій та сальдо кінцевих по рахунках систематизувати відповідну облікову інформацію в регістрах спрощеної форми веден: ня бухгалтерського обліку. Дані для виконання завдання подано в табл. 8.15–8.18):

255


Таблиця 8.15 Баланс швейной фабрики на 31 березня 2004 р.

1 2

Àêòèâ Íàéìåíóâàííÿ ðàõóíê³â Îñíîâí³ çàñîáè Ìàòåð³àëè

3

Ïàëèâî

¹

4 Ïîòî÷íèé ðàõóíîê 5 Çàáîðãîâàí³ñòü ï³äçâ³òíèõ îñ³á ÁÀËÀÍÑ

Ïàñèèâ Ñóìà, ¹ Íàéìåíóâàííÿ ðàõóíê³â ãðí 50 000 1 Ñòàòóòíèé êàï³òàë 20 000 2 Çàáîðãîâàí³ñòü ïîñòà÷àëüíèêàì 3800 3 Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â 4950 4 Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê 50 5 Çàáîðãîâàí³ñòü ç îïëàòè ïðàö³ 78 800 Á À Ë À Í Ñ

Ñóìà, ãðí 61 800 5000 4000 2000 6000 78 800

Таблиця 8.16 Відомість залишків по рахунку “Паливо” на 31 березня 2004 р. ¹ ï/ï

Íàéìåíóâàííÿ âèä³â ïàëèâà

Îäèíèö³ âèì³ðó

Ê³ëüê³ñòü

Ö³íà çà îäèíèöþ

Ñóìà, ãðí

1

Äðîâà

ì. êóá.

300

6

1800

2

Âóã³ëëÿ

ò

200

10

2000

Óñüîãî

-

-

-

3800

Таблиця 8.17 Відомість залищків по рахунку “Розрахунки з підзвітними особами” на 31 березня 2004 р. ¹ ï/ï 1 2

256

Ïðèçâèùå, ³ì’ÿ, ïîáàòüêîâ³ Ñàôðîíîâà Îëåêñàíäðà Ìèêîëà¿âíà Ïàäþê ²âàí Ïåòðîâè÷ Óñüîãî

Ïîñàäà

Ñóìà, ãðí

Ìåíåäæåð Åêñïåäèòîð -

20 30 50


Таблиця 8.18 Господарські операції ¹ ï/ï 1 2 3 4

5 6 7 8

9 10 11 12 13 14 15 16 17

Çì³ñò îïåðàö³¿

Ñóìà, ãðí

Îòðèìàíî â êàñó ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêà ãðîø³ íà ãîñïîäàðñüê³ âèòðàòè òà 6100 âèïëàòó çàðîá³òíî¿ ïëàòè Îòðèìàíî â³ä ïîñòà÷àëüíèê³â òà îïðèáóòêîâàíî íà ñêëàä ïàëèâî: 1600 à) äðîâà 100 ì.êóá. çà ö³íîþ 6 ãðí çà 1 ì.êóá. íà ñóìó 600,0 ãðí; á) âóã³ëëÿ 100 ò çà ö³íîþ 10 ãðí çà 1 ò íà ñóìó 1000 ãðí Ïåðåðàõîâàíî ãðîø³ ç ïîòî÷íîãî ðàõóíêó äëÿ ïîãàøåííÿ çàáîðãîâàíîñò³ 2000 ïîñòà÷àëüíèêàì Âèäàíî ç êàñè ï³ä çâ³ò íà ãîñïîäàðñüê³ âèòðàòè òà â³äðÿäæåííÿ: à) ³íæåíåðó Áóðöåâó Â.Ï. – 40,00 ãðí; 100 á) ìåíåäæåðó Ñàôðîíîâîé Î.Ì. – 20,00 ãðí; â) åêñïåäèòîðó Ïàäþêó ².Ï. – 40,00 ãðí Ïðèéíÿòè òà çàòâåðäèòè çâ³òè ï³äçâ³òíèõ îñ³á ïðî âèòðàòè íà ïîòðåáè îñíîâíîãî âèðîáíèöòâà: 70 à) ìåíåäæåðà Ñàôðîíîâî¿ Î.Ì. – 30,00 ãðí; á) åêñïåäèòîðà Ïàäþêà ².Ï. – 40,00 ãðí Ïðèéíÿòî â êàñó â³ä ìåíåäæåðà Ñàôðîíîâî¿ Î.Ì. íåâèêîðèñòàí³ çàëèøêè 10 ï³äçâ³òíèõ ñóì Â³äïóùåíî ç³ ñêëàäó â îñíîâíå âèðîáíèöòâî ïàëèâî: 2220 à) äðîâà 120 ì.êóá. çà ö³íîþ 6 ãðí çà 1 ì.êóá. íà ñóìó 720,0 ãðí; á) âóã³ëëÿ 150 ò. çà ö³íîþ 10 ãðí çà 1 ò íà ñóìó 1500,00 ãðí Îòðèìàíî â³ä ïîñòà÷àëüíèê³â òà îïðèáóòêîâàíî íà ñêëàä ïàëèâî: 680 à) äðîâà 30 ì.êóá. çà ö³íîþ 6 ãðí çà 1 ì.êóá. íà ñóìó 180,0 ãðí; á) âóã³ëëÿ 50 ò. çà ö³íîþ 10 ãðí çà 1 ò íà ñóìó 500 ãðí Ïðèéíÿòî òà çàòâåðäæåíî çâ³òè ï³äçâ³òíèõ îñ³á ïðî âèòðàòè íà ïîòðåáè îñíîâíîãî âèðîáíèöòâà: 50 à) ³íæåíåðà Áóðöåâà Â.Ï.–30,00 ãðí; á) åêñïåäèòîðà Ïàäþêà ².Ï. – 20,00 ãðí Ïîâåðíóòî êîðîòêîñòðîêîâèé êðåäèò áàíêó 4000 Âèäàíî ç êàñè çàðîá³òíó ïëàòó ðîá³òíèêàì ï³äïðèºìñòâà çà ïîïåðåäí³é 6000 ì³ñÿöü Íàðàõîâàíî çàðïëàòó ðîá³òíèêàì çà ïîòî÷íèé ì³ñÿöü 5600 Íàðàõîâàíî àìîðòèçàö³þ âèðîáíè÷îãî îáëàäíàííÿ 230 Ïåðåäàíî íà ñêëàä ãîòîâó ïðîäóêö³þ çà ôàêòè÷íîþ âèðîáíè÷îþ 7850 ñîá³âàðò³ñòþ Â³äâàíòàæåíî âñþ ïðîäóêö³þ, ùî áóëà âèãîòîâëåíà çà ïîòî÷íèé ì³ñÿöü çà 10 000 âàðò³ñòþ Îòðèìàííÿ â³ä ïîêóïöÿ ïðîäóêö³¿ 10 000 Ð³øåííÿì àêö³îíåð³â çá³ëüøåíî ñòàòóòíèé êàï³òàë çà ðàõóíîê 2000 íåðîçïîä³ëåíîãî ïðèáóòêó

Задача 5. Виходячи із змісту господарських операцій та сальдо кінцевих, за рахунками в задачі №4 систематизувати відповідну облікову інформацію в регістрах журнальної форми ведення бухгал: терського обліку.

257

9. ÎÑÍÎÂÈ ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎ¯ ÇÂ²ÒÍÎÑÒ² 9.1. Сутність бухгалтерської звітності. 9.2. Фінансова звітність підприємства. 9.3. Управлінська звітність підприємства. Ключові терміни: бухгалтерська звітність; кла сифікаційні ознаки бухгалтерської звітності; фінансова звітність; мета складання фінансової звітності; користувачі звітності; загальні вимоги до складання фінансової звітності; склад та елементи фінансової звітності; принципи підготовки фінансової звітності; взаємозв’язки між фінансовими звітами; управлінська звітність.

Після вивчення цієї теми Ви будете знати: мету складання бухгалтерської звітності; вимоги до бухгалтерської звітності; основні принципи складання фінансової звітності; склад і елементи фінансової звітності; зміст і послідовність складання фінансової звітності; відповідальних осіб за фінансову та управлінську звітність; взаємозв’язки між формами фінансової звітності. Ви зможете: сформулювати мету звітності; пояснити сутність бухгалтерської звітності; схарактеризувати розмежування між фінансовою та уп: равлінською бухгалтерською звітністю;

258

9. Îñíîâè áóõãàëòåðñüêî¿ çâ³òíîñò³

складати звіти на підставі інформації бухгалтерських рахунків; з’ясовувати взаємозв’язок показників форм фінансової звітності.

9.1. Ñóòí³ñòü áóõãàëòåðñüêî¿ çâ³òíîñò³ Одним з основних елементів методу бухгалтерського обліку є звітність. Будь:які підприємства чи організації на уза: гальнюючому етапі облікового процесу складають бухгал: терську звітність. Згідно з п.3 ПСБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” бухгалтерська звітність — звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для за: доволення потреб певних користувачів. До користувачів звітності (П(С)БО 1, п.3) відносяться фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Усіх користувачів облікової інфор: мації, потреба в якій в умовах ринкових відносин різко зрос: тає, умовно поділяють за характером фінансового інтересу на дві групи (рис. 9.1): − внутрішні — це управлінський персонал усіх рівнів, що здійснює управління підприємством і використовує інформацію для планування, контролю й оцінки госпо: дарської діяльності; − зовнішні — ті, хто перебуває за межами підприємства і потребують інформації для прийняття рішень стосов: но налагодження зв’язків з цим підприємством. Ці ко: ристувачі можуть мати до підприємства: 1) прямий фінансовий інтерес; 2) непрямий фінансовий інтерес чи; 3) без фінансового інтересу до певного підприємства. Для більш повного розкриття сутності слід провести кла" сифікацію звітності підприємства за певними ознаками (рис. 9.2): змістом, призначенням, обсягом, періодичністю подання, способом подання. 259


За змістом можна виділити: фінансову, статистичну, уп: равлінську та податкову звітність. Основним видом є фінан" сова звітність, яка складається на підставі даних регістрів бух: галтерського обліку, надає інформацію про: наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, та їх структуру на певну дату; фінансовий стан підприємства на певну дату; доходи, витрати, фінансові результати підприємства за звітний період; структуру доходів та витрат за звітний період; прибутковість діяльності підприємства за звітний період; надходження та витрати грошових коштів в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства у звітному періоді; Êîðèñòóâà÷³ áóõãàëòåðñüêî¿ çâ³òíîñò³ Âíóòð³øí³ (ñêëàä çàëåæèòü â³ä îðãàí³çàö³éíî¿ ñòðóêòóðè óïðàâë³ííÿ) Ç ïðÿìèì ô³íàíñîâèì ³íòåðåñîì – Àäì³í³ñòðàòèâíîóïðàâë³íñüêèé ïåðñîíàë (äèðåêö³ÿ) – Êåð³âíèêè òà ñïåö³àë³ñòè îêðåìèõ ï³äðîçä³ë³â îðãàí³çàö³¿ – ²íøèé ïåðñîíàë

– Âëàñíèêè (àêö³îíåðè) – Ïîòåíö³éí³ ³íâåñòîðè – Áàíêè, ÿê³ íàäàþòü êðåäèòè – Ïîñòà÷àëüíèêè

Çîâí³øí³

Ç íåïðÿìèì ô³íàíñîâèì ³íòåðåñîì

Áåç ô³íàíñîâîãî ³íòåðåñó

– Ïîäàòêîâ³ îðãàíè – Ô³íàíñîâ³ îðãàíè – Óðÿäîâ³ îðãàíè – Áàíêè, ÿê³ îáñëóãîâóþòü ï³äïðèºìñòâî – Ïðîôñï³ëêè – Ñòðàõîâ³ êîìïàí³¿ – Çàìîâíèêè

– Îðãàíè ñòàòèñòèêè – Àðá³òðàæ – Àóäèòîðñüê³ ô³ðìè

Рис. 9.1. Користувачі бухгалтерської звітності за характером фінансового інтересу

260


зміни у складі власного капіталу підприємства протя: гом звітного періоду; ризики та непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання у звітному періоді; деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, передбачену відповідними положеннями (стандарта: ми) бухгалтерського обліку, тощо. Статистична звітність складається за певними розділами, такими як: статистика фінансів; статистика інновацій; статис: тика праці; статистика промисловості; статистика послуг; ста: тистика зовнішньоекономічної діяльності та інші. Ця звітність необхідна для узагальнення та вивчення господарської діяль: ності підприємств та побудови макроекономічних показників. Управлінська звітність законодавчо не регулюється. Тому підприємства самостійно розробляють та затверджують Çâ³òí³ñòü ï³äïðèºìñòâà

Çà çì³ñòîì


Ô³íàíñîâà

Çîâí³øíÿ

Ñòàòèñòè÷íà

Âíóòð³øíÿ

Çà ïåð³îäè÷í³ñòþ ïîäàííÿ Çì³ííà

Çà îáñÿãîì Îäíîãî ï³äïðèºìñòâà

Äîáîâà Òèæíåâà

Ãðóïè ï³äïðèºìñòâ

Óïðàâë³íñüêà Äåêàäíà Ïîäàòêîâà

Çà ñïîñîáîì ïîäàííÿ Ïîäàíà âëàñíîðó÷

Ì³ñÿ÷íà Êâàðòàëüíà Ï³âð³÷íà

Ïîøòîâà

Äåâ’ÿòèì³ñÿ÷íà

Òåëåãðàôíà

Ð³÷íà

Åëåêòðîííà

Рис. 9.2. Класифікація звітності

261


спеціальні форми звітності, які мають: певну нескладну струк: туру; бути достатньо простими й доступними для сприйняття; визначати звітну дату або звітний період оптимальні для про: ведення аналізу, обґрунтування та прийняття рішень; містити обмежену необхідну кількість показників. Податкова звітність регулюється Державною податковою службою України і надає таку сукупність інформації: розраховану суму у відповідності до чинного законо: давства певного виду податку, внеску, збору за конкретний по: датковий період; суми фактично сплачені або зараховані у зменшення до сплати певних видів податків, внесків, зборів протягом кон: кретного податкового періоду; суми певних видів податків, внесків, зборів, які підляга: ють сплаті (зобов’язання перед бюджетом, фондами) або по: верненню підприємству (компенсація з бюджету, фондів) на певну дату. Податкову звітність можна класифікувати на звітність за державними податками, звітність за місцевими податками та звітність за соціальними внесками. За призначенням можна виділяти звітність для зовнішніх користувачів та звітність для внутрішніх користувачів. Зовнішня звітність підлягає оприлюдненню і не містить інформації, яка може бути віднесена до комерційної таємниці. Внутрішня звітність призначена лише для внутрішнього ко: ристування. При чому підприємства встановлюють са: мостійно режим доступу до цієї звітності, оскільки вона може містити інформацію, що не підлягає розголошенню. За обсягом можна виділити звітність одного підприємства чи групи підприємств. Звітність одного підприємства — це звітність, яка складена на підставі узагальненої інформації про господарські операції однієї юридичної особи. В разі складан: ня звітності на підставі узагальненої інформації про результа: ти господарської діяльності більше ніж одного підприємства, таку звітність будемо вважають звітністю групи підприємств. 262


За періодичністю подання звітність може бути: змінна звітність — складається в кінці роботи зміни про результати проведеної роботи (Звіт про виконання змінного завдання з виробництва); добова звітність — надає інформацію про досягнуті ре: зультати за добу (Звіт про відвантаження готової про: дукції за добу); тижнева звітність — відображає дані про виконання ро: боти за тиждень (Звіт про реалізацію готової продукції за тиждень); декадна звітність — містить відомості про здійснені операції протягом декади (Звіт про виконання дого: ворів:поставок за декаду); місячна звітність — узагальнює інформацію про діяльність, що проведена за місяць (Звіт з праці); квартальна звітність — складається за результатами проведеної роботи підприємства протягом кварталу (Звіт про фінансові результати); піврічна звітність — відображає інформацію про госпо: дарські операції підприємства, які здійснено за шість місяців (Баланс); дев’ятимісячна звітність — узагальнює інформацію ро: боту за дев’ять місяців (Декларація з податку на додану вартість за 9 місяців); річна звітність — звітність, що складена про діяльність підприємства наростаючим підсумком з початку року (Звіт про рух грошових коштів). Залежно від того, яким чином підприємство надає звітність користувачам, розрізняють подану власноруч, по" штову звітність, телеграфну звітність або поданою електрон" ною поштою. Характеризуючи будь:який звіт підприємства, можна по: бачити, що водночас він належить до різних класифікаційних груп, зокрема Звіт про рух грошових коштів: за змістом — фінансова; за призначенням — зовнішня; 263


за періодичністю подання — річна; за обсягом може складатися як за окремим підприємством, так і за групою підприємств; за способом подання — це поштова чи подається елек" тронною поштою, в певних випадках подається влас" норуч.

9.2. Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü ï³äïðèºìñòâà Фінансова звітність за Законом України “Про бухгал: терський облік та фінансову звітність в Україні” (ст.1) — бух: галтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Відповідно до ст. 14 цього ж Закону України, фінансова звітність підприємств не стано" вить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених зако: нодавством. Метою складання фінансової звітності є надання корис: тувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства, яка необхідна для прийняття рішень щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; забезпеченості зобов’язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства; інших рішень. Відповідно до ст. 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, на основі даних бух: галтерського обліку всі підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. До складу фінансової звітності підприємств (крім бюджетних установ, представництв інозем: 264


них суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного за: конодавства) включаються такі звіти (рис. 9.3): Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів, Додаток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”. Суб’єктам малого підприємництва та представництвам іно: земних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 “Фінан: совий звіт суб’єкта малого підприємництва” встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі ба: лансу та звіту про фінансові результати. Деякі підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зо: бов’язані складати та подавати: консолідовану фінансову звітність, якщо мають дочірні підприємства; зведену фінансову звітність об’єднання підприємств щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, а також Міністерства, інші центральні органи виконавчої вла: ди, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснова: них на комунальній власності, щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління. Áàëàíñ

Àêòèâè Çîáîâ’ÿçàííÿ Âëàñíèé êàï³òàë

Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè

Äîõîäè Âèòðàòè ×èñòèé ïðèáóòîê / çáèòîê

Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â

Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë

Ïðèì³òêè äî ô³íàíñîâèõ çâ³ò³â

Ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â â ðåçóëüòàò³: îïåðàö³éíî¿, ³íâåñòèö³éíî ¿, ô³íàíñîâî¿ ä³ÿëüíîñò³

Äîäàòîê äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ “²íôîðìàö³ÿ çà ñåãìåíòàìè”

Çì³íè ó ñêëàä³ âëàñíîãî êàï³òàëó

Îáë³êîâà ïîë³òèêà òà ¿¿ çì³íè Ïîÿñíåííÿ êåð³âíèöòâà

Ïîêàçíèêè çâ³òíèõ ñåãìåíò³â: ãîñïîäàðñüêèé, ãåîãðàô³÷íèé âèðîáíè÷èé, ãåîãðàô³÷íèé çáóòîâèé

Рис. 9.3. Склад фінансової звітності

265


Міністерство фінансів України своїм наказом від 24.02.2000 р. № 37 затвердило Перелік видів діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність: основна діяльність підприємств промисловості; основна діяльність будівельних, монтажних, ремонтно: будівельних і бурових організацій; основна діяльність проектних, пошукових та гео: логічних організацій і топографо:геодезичних підприємств (експедицій); капітальне будівництво; основна діяльність наукових організацій; основна діяльність постачальницько:збутових ор: ганізацій; основна діяльність підприємств і організацій торгівлі та громадського харчування; основна діяльність підприємств з виробництва сільськогосподарської продукції; основна діяльність підприємств побутового обслугову: вання; основна діяльність підприємств транспорту; основна діяльність підприємств зв’язку; основна діяльність організацій з ремонту і утримання автомобільних шляхів; основна діяльність підприємств житлово:комунально: го господарства; основна діяльність правлінь громадських організацій та їх підрозділів; інші види діяльності. Кожний фінансовий звіт підприємства слід чітко іден: тифікувати, тобто чітко відображати та повторювати там, де це необхідно для належного розуміння користувачами подаваної інформації, таке: назву, організаційно:правову форму та місцезнаход: ження підприємства; назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдинго: вої) компанії; 266


валюту звітності та звітний період (дата, станом на яку наведені показники, або період, який охоплений). Крім цього, фінансова звітність повинна містити дані про: основну діяльність підприємства (короткий опис); відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО. Щоб бути корисною та забезпечувати певні інформаційні потреби різних користувачів (рис. 9.4), фінансова звітність має ґрунтуватися на встановлених ст. 4 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” основ" них принципах: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історич: ної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. До того ж, п. 14–17 П(С)БО 1 “Загальні вимо: ги до фінансової звітності” визначені щодо інформації, яка на: дається у фінансових звітах, такі вимоги: інформація, повинна бути дохідлива й розрахована на однозначне тлумачення її ко: ристувачами; повинна бути доречною; повинна надавати мож: ливість користувачам порівняти фінансову звітність підприємства за різні періоди, а також різних підприємств. Особливого значення надається суттєвості інформації, оскільки це фактично та межа, починаючи з якої інформація стане у нагоді користувачу та може вплинути на обґрунтуван: ня рішення. Під час підготовки до складання та подання фінансової звітності підприємство визначається щодо: 1) тривалості звітного періоду; 2) складу форм фінансової звітності; 267


3) кінцевих термінів подання форм фінансової звітності; 4) основних користувачів фінансової звітності. Відповідно до статті 13 Закону України “Про бухгалтерсь: кий облік та фінансову звітність в Україні”, звітним періодом Êîðèñòóâà÷³ ô³íàíñîâî¿ ³íôîðìàö³¿

²íôîðìàö³éí³ ïîòðåáè

²íâåñòîðè

Ïîòð³áíà ³íôîðìàö³ÿ, ÿêà äîïîìàãàº âèçíà÷èòè, ùî íåîáõ³äíî çðîáèòè: êóïóâàòè, óòðèìóâàòè àáî ïðîäàâàòè

Àêö³îíåðè

Çàö³êàâëåí³ â ³íôîðìàö³¿, ÿêà äîïîìàãàº îö³íèòè ñïðîìîæí³ñòü ï³äïðèºìñòâà ñïëà÷óâàòè äèâ³äåíäè

Ïðàö³âíèêè

Çàö³êàâëåí³ â ³íôîðìàö³¿ ùîäî ñòàá³ëüíîñò³ òà ïðèáóòêîâîñò³ ðîáîòîäàâö³â, çäàòíîñò³ ï³äïðèºìñòâà çàáåçïå÷óâàòè îïëàòó ïðàö³, ïåíñ³¿ òà çàéíÿò³ñòü

Ïîçèêîäàâö³

Çàö³êàâëåí³ â ³íôîðìàö³¿, ÿêà äàº çìîãó âèçíà÷èòè, ÷è áóäóòü ¿õ ïîçèêè òà â³äñîòêè ³ç ñóìè ñïëà÷åí³ ñâîº÷àñíî

Ïîñòà÷àëüíèêè òà ³íø³ òîðãîâ³ êðåäèòîðè

Çàö³êàâëåí³ â ³íôîðìàö³¿, ÿêà äàº çìîãó âèçíà÷èòè, ÷è áóäóòü â÷àñíî ñïëà÷åí³ çàáîðãîâàí³ ñóìè

Êë³ºíòè

²íòåðåñ äî ³íôîðìàö³¿ ùîäî áåçïåðåðâíîñò³ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà, îñîáëèâî ó âèïàäêàõ, êîëè âîíè ìàþòü äîâãîñòðîêîâ³ óãîäè àáî çàëåæàòü â³ä ï³äïðèºìñòâà

Óðÿäè òà óðÿäîâ³ óñòàíîâè

Ãðîìàäñüê³ñòü

Çàö³êàâëåí³ â ðîçì³ùåíí³ ðåñóðñ³â, à çíà÷èòü ³ â ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà, ó ðåãóëþâàíí³ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâ, âèçíà÷åíí³ ïîäàòêîâî¿ ïîë³òèêè, â íàö³îíàëüíîìó äîõîä³ òà ³íøèõ äàíèõ Çàö³êàâëåíà â ðîçâèòêó ì³ñöåâî¿ åêîíîì³êè, â çàáåçïå÷åíí³ çàéíÿòîñò³ ³ çä³éñíåíí³ ïàòðîíàæó ñåðåä ì³ñöåâèõ ïîñòà÷àëüíèê³â

Рис. 9.4. Користувачі фінансової інформації та їх інформаційні потреби

268


для складання фінансової звітності (рис. 9.5) є календарний рік. Але за певних обставин цей період може бути: збільшений для новоствореного підприємства не більше як до 15 місяців; зменшеним для підприємства, що ліквідується, до да" ти прийняття рішення про його ліквідацію з початку року. 15 ì³ñÿö³â – íîâîñòâîðåíå ï³äïðèºìñòâî Äàòà ñòâîðåííÿ ï³äïðèºìñòâà

Êàëåíäàðíèé ð³ê – ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâà òðèâàº äàë³ Ï³äïðèºìñòâî, ùî ë³êâ³äóºòüñÿ Ïî÷àòîê çâ³òíîãî ðîêó 1 ñ³÷íÿ

Äàòà ë³êâ³äàö³¿ ï³äïðèºìñòâà

Ê³íåöü çâ³òíîãî ðîêó 31 ãðóäíÿ

Рис. 9.5. Тривалість звітного періоду

Крім цього, підприємство складає проміжну звітність щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного ро: ку. Квартальну звітність подають лише в складі двох форм: Балансу та Звіту про фінансові результати. У Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансо: ву звітність в Україні” (ст. 14) визначено перелік підприємств та організацій, які зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносяться: відкриті акціонерні товариства; підприємства: емітенти облігацій; банки; довірчі товариства; валютні та фондові біржі; інвестиційні фонди; інвестиційні компанії; кредитні спілки; недержавні пенсійні фонди; страхові ком: панії; інші фінансові установи. 269


Підприємства складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, при чому одиниці виміру встановлені в ти: сячах гривень з одним десятковим знаком. Форми фінансової звітності підприємств та порядок їх заповнення погоджують" ся з Державним комітетом статистики України та встанов" люються: Міністерством фінансів України для підприємств (крім банків і бюджетних установ); Національним Банком України для банків; Державним казначейством України для бюджетних установ. Підприємством самостійно визначається склад форм фінансової звітності. Алгоритм визначення складу фінансової звітності наведено на рис. 9.6. Баланс складається підприємством виходячи з залишків на рахунках 1 — 6 класів Плану рахунків. Однією з особливо: стей Плану рахунків є його тісний взаємозв’язок з формами фінансової звітності. На рівні класів рахунків та розділів звіту це можна простежити (табл. 9.1). Таблиця 9.1 Зв’язок Плану рахунків та розділів Балансу Êëàñ 1 Êëàñ 2 Êëàñ 3 Êëàñ 4 Êëàñ 5 Êëàñ 6

Ïëàí ðàõóíê³â Íåîáîðîòí³ àêòèâè Çàïàñè Êîøòè, ðîçðàõóíêè òà ³íø³ àêòèâè Âëàñíèé êàï³òàë òà çàáåçïå÷åííÿ çîáîâ’ÿçàíü Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ Ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Ôîðìà 1 “Áàëàíñ” Ðîçä³ë 1 (Àêòèâ) Íåîáîðîòí³ àêòèâè Ðîçä³ë 2 (Àêòèâ) Îáîðîòí³ àêòèâè Ðîçä³ë 3 (Àêòèâ) Âèòðàòè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â Ðîçä³ë 1 (Ïàñèâ) Âëàñíèé êàï³òàë Çàáåçïå÷åííÿ íàñòóïíèõ âèÐîçä³ë 2 (Ïàñèâ) òðàò ³ ïëàòåæ³â Ðîçä³ë 3 (Ïàñèâ) Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ’ÿçàííÿ Ðîçä³ë 4 (Ïàñèâ) Ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ Ðîçä³ë 5 (Ïàñèâ) Äîõîäè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â

Більш докладну характеристику Балансу підприємства наведено в темі "Бухгалтерський баланс". 270

9. Îñíîâè áóõãàëòåðñüêî¿ çâ³òíîñò³ ÏÎ×ÀÒÎÊ ÀÍÀË²ÇÓ

×è º ï³äïðèºìñòâî îêðåìîþ þðèäè÷íîþ îñîáîþ?

Í²

×è º ï³äïðèºìñòâî ìàòåðèíñüêèì? ÒÀÊ Êâàðòàëüíà çâ³òí³ñòü ìàòåðèíñüêîãî ï³äïðèºìñòâà: • Áàëàíñ; • Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè Ð³÷íà çâ³òí³ñòü ìàòåðèíñüêîãî ï³äïðèºìñòâà: • Êîíñîë³äîâàíà çâ³òí³ñòü; • Áàëàíñ; • Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè; • Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â; • Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë; • Ïðèì³òêè äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³; • Äîäàòîê äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ “²íôîðìàö³ÿ çà ñåãìåíòàìè”

Í²

Í²

ÒÀÊ ×è º ï³äïðèºìñòâî ñóá’ºêòîì ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³?

Êâàðòàëüíà çâ³òí³ñòü îêðåìîãî ï³äïðèºìñòâà: • Áàëàíñ; • Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè

Ð³÷íà çâ³òí³ñòü îêðåìîãî ï³äïðèºìñòâà: • Áàëàíñ; • Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè; • Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â; • Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë; • Ïðèì³òêè äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³; • Äîäàòîê äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ “²íôîðìàö³ÿ çà ñåãìåíòàìè”

ÒÀÊ Êâàðòàëüíà çâ³òí³ñòü ñóá’ºêòà ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà: • Áàëàíñ (ôîðìà 1-ì); • Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè (ôîðìà 2-ì) Ð³÷íà çâ³òí³ñòü ñóá’ºêòà ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà: • Áàëàíñ; • Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè

Рис. 9.6. Алгоритм визначення складу фінансової звітності підприємства

Метою складання Звіту про фінансові результати є на: дання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяль: ності підприємства за звітний період. 271


Звіт про фінансові результати містить такі розділи (Додаток 8): Розділ І. Фінансові результати складається виходячи з даних за рахунками класу 7 “Доходи і результати діяльності” та 9 “Витрати діяльності” Плану рахунків; Розділ ІІ. Елементи операційних витрат складається з використанням інформації, накопиченої на рахунках класу 8 “Витрати за елементами” або шляхом аналізу кредитових обо: ротів рахунків запасів, зносу необоротних активів, забезпе: чень, кредиторської заборгованості тощо; Розділ ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій складається акціонерними товариствами, прості акції або потенційно прості акції яких відкрито продаються або ку: пуються на фондових біржах, включаючи товариства, які пере: бувають в процесі випуску таких акцій. Основною метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбу" лися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період У Звіті про рух грошових коштів підприємства розгорну: то наводять суми надходжень та видатків (табл. 9.2), що ви: никли протягом звітного періоду в результаті: операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Слід зазначити, що одна і та сама операція може відобража: тися по:різному в обліку та звітності підприємств. Відображен: ня руху грошових коштів за певною операцією буде відобража: тися залежно від того, що є основною діяльністю підприємства. Звіт про власний капітал — це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду за виділеними видами капіталу: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий вкладений капітал; інший додатковий капітал; резервний капітал; 272


Таблиця 9.2 Рух грошових коштів у результаті діяльності підприємства (приклад) Íàäõîäæåííÿ ãðîøîâèõ êîøò³â Âèäàòêè ãðîøîâèõ êîøò³â Îïåðàö³éíà ä³ÿëüí³ñòü

• Â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿, òîâàð³â, ðîá³ò òà ïîñëóã; • Ó âèãëÿä³ äîõîä³â â³ä àâòîðñüêèõ ïðàâ, ðîÿëò³, êîì³ñ³éíèõ; • Çà äîãîâîðàìè ñòðàõóâàííÿ; • Áóäü ÿê³ ³íø³, ùî íå ïîâ’ÿçàí³ ç ³íâåñòèö³éíîþ òà ô³íàíñîâîþ ä³ÿëüí³ñòþ ï³äïðèºìñòâà

• Íà ïðèäáàííÿ òîâàð³â, ñèðîâèíè, ìàòåð³àë³â òà ïîñëóã; • Íà âèïëàòó ïðàö³âíèêàì; • Íà ñïëàòó âèòðàò; • Íà âèïëàòó çà äîãîâîðàìè ñòðàõóâàííÿ; • Íà ñïëàòó ïîäàòêó íà ïðèáóòîê (ÿêùî â³í íå îòîòîæíþºòüñÿ ç ô³íàíñîâîþ àáî ³íâåñòèö³éíîþ ä³ÿëüí³ñòþ), ³íøèõ ïîäàòê³â òà îáîâ’ÿçêîâèõ çáîð³â òà ïëàòåæ³â; • Íà ñïëàòó â³äñîòê³â çà êîðèñòóâàííÿ êðåäèòàìè ³ ïîçèêàìè; • Áóäü-ÿê³ ³íø³, ùî íå ïîâ’ÿçàí³ ç ³íâåñòèö³éíîþ òà ô³íàíñîâîþ ä³ÿëüí³ñòþ ï³äïðèºìñòâà

²íâåñòèö³éíà ä³ÿëüí³ñòü • Â³ä ðåàë³çàö³ÿ îñíîâíèõ çàñîá³â • Íà ïðèäáàííÿ îñíîâíèõ çàñîá³â òà òà ³íøèõ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â; • Â³ä ïðîäàæó àêö³é (÷àñòîê ó ³íøèõ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â; Íà ïðèäáàííÿ ÷àñòîê â ñòàòóòíîìó ñòàòóòíîìó êàï³òàë³), êîðïîðàòèâíèõ • ïðàâ àáî áîðãîâèõ ³íñòðóìåíò³â ³í- êàï³òàë³ ³íøèõ ï³äïðèºìñòâ àáî ¿õ áîðãîâèõ ³íñòðóìåíò³â; øèõ ï³äïðèºìñòâ; Íà íàäàííÿ àâàíñ³â òà ïîçèê, ÿêùî • Â³ä ïîâåðíåííÿ àâàíñ³â òà ïî- • çèê, ÿêùî êðåäèòóâàííÿ íå º îñíîâ- êðåäèòóâàííÿ íå º îñíîâíîþ ä³ÿëüí³ñòþ íîþ ä³ÿëüí³ñòþ Ô³íàíñîâà ä³ÿëüí³ñòü • Íà âèêóï âëàñíèõ àêö³é àáî ÷àñòîê ó • Â³ä ïðîäàæó àêö³é àáî ÷àñòîê ó êàï³òàë³; âëàñíîìó êàï³òàë³; • Íà ïîãàøåííÿ ³íñòðóìåíò³â âëàñíîãî • Â³ä âèïóñêó ³íñòðóìåíò³â âëàñ- áîðãó (âåêñåë³â, îáë³ãàö³é); íîãî áîðãó (âåêñåë³â, îáë³ãàö³é); • Íà ïîãàøåííÿ ïîçèê; • Îòðèìàííÿ ïîçèê • Íà çîáîâ’ÿçàíü çà ô³íàíñîâîþ îðåíäîþ

273


нерозподілений прибуток; неоплачений капітал; вилучений капітал. У Звіті про власний капітал відображаються залишок і зміни за кожним видом власного капіталу та разом по власно: му капіталу підприємства. Для кожного виду власного капіталу виділена окрема графа звіту. Примітки до фінансових звітів — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація розкриття якої пе: редбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгал: терського обліку. У Примітках до фінансових звітів необхідно розкривати: 1) облікову політику підприємства; 2) інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансо: вих звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами); 3) інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та дореч: ності. У Додатку до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” формується інформація про доходи, витрати, фінансові результати, активи та зобов’язання звітних госпо" дарських та географічних сегментів за такими розділами: Розділ І. Показники пріоритетних звітних сегментів; Розділ ІІ. Показники за допоміжними звітними сег" ментами; Розділ ІІІ. Показники за допоміжними звітними гео" графічними сегментами. Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види: 1) географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства; 2) географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (робіт, послуг) підприємства. 274


Господарський сегмент або географічний сегмент виз: нається звітним, якщо більша частина його доходу ство" рюється від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв: дохід даного сегмента підприємства від реалізації про: дукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками становить не менше ніж 10% сукупного доходу від продажу всіх сегментів певного виду; фінансовий результат даного сегмента становить не менше ніж 10% сумарного фінансового результату всіх сегментів певного виду; балансова вартість активів даного сегмента становить не менше ніж 10% сукупної балансової вартості ак" тивів усіх сегментів певного виду. Якщо сегменти не відповідають критеріям, зазначеним ви: ще, і їх не можна включити до складу будь:якого звітного сег: мента, то такі господарські або географічні сегменти вважа: ються неподібними сегментами. Показники неподібних сег: ментів включаються до складу нерозподіленої статті. Консолідовану фінансову звітність складають з фінансо" вої звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінан: сової звітності неможливо застосувати єдину облікову політи: ку, то про це повідомляється у Примітках до консолідованої фінансової звітності. Консолідована фінансова звітність скла: дається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних по" казників фінансової звітності материнського підприємства. При цьому підлягають виключенню: балансова вартість фінансових інвестицій материнсь: кого підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка ма: теринського підприємства в кожному дочірньому підприємстві; 275


суми внутрішньогрупових операцій (операції між ма: теринським та дочірніми підприємствами або між останніми однієї групи) та внутрішньогрупового сальдо (сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату балансу, яке утворилось внаслідок внутрішньогрупових операцій); сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (прибутки та збитки, які вини: кають внаслідок внутрішньогрупових операцій і включаються до балансової вартості активів підприємства), крім збитків, які не можуть біти відшкодовані. Між фінансовими звітами існує взаємозв’язок, який по: винні розуміти користувачі. Це необхідно, оскільки такий взаємозв’язок важливий для сприйняття користувачами звітів і приміток не окремо, а як єдиного взаємозалежного цілого. Зв’язком між Балансом і Звітом про фінансові результа" ти є чистий прибуток (рис. 9.7), який виступає як складова власного капіталу. Однак підприємство може залучати додат: ковий капітал чи формувати резерви з нерозподіленого при: бутку, здійснити коригування нерозподіленого прибутку на початок року — в усіх цих випадках величина змін нероз: поділеного прибутку буде відрізнятися від величини чистого прибутку. Подібні зміни відображаються у звіті про власний капітал. Таким чином, Звіт про власний капітал має зв’язки зі Звітом про фінансові результати та Балансом (рис. 9.8). Звіт про рух грошових коштів відображає грошові потоки підприємства від операційної, інвестиційної і фінансової діяль: ності. При застосуванні відповідно до п. 12–53 П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” непрямого методу складання цього звіту, зв’язки з Балансом і Звітом про фінансові результати наведено на рис. 9.9. За даними балансу розраховуються зміни, які призвели до надходження чи видатку грошових коштів: 1) від операційної діяльності — зміна показників оборотних ак: тивів, крім грошових коштів, та поточних зобов’язань, крім ко: роткострокових кредитів банку; 2) від інвестиційної діяльності — зміна необоротних активів; 3) від фінансової діяльності — зміна показників власного капіталу, довгострокових зо: бов’язань і короткострокових кредитів банку. 276


Додаток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” складається на підставі інформації, що фор: мується в бухгалтерському обліку за господарськими та гео: графічними сегментами. Сукупні показників за звітними сег: ментами та нерозподіленими статтями мають узгоджуватися із загальними показниками Балансу (активи, зобов’язання) та Звіту про фінансові результати (доходи, витрати, фінансові результати). Цей взаємозв’язок показано на рис. 9.10. Ô³íàíñîâ³ çâ³òè ï³äïðèºìñòâà Áàëàíñ íà ïî÷àòîê ðîêó Àêòèâè: • •

Áàëàíñ íà ê³íåöü ðîêó Àêòèâè: • •

Íåîáîðîòí³ Îáîðîòí³ äîð³âíþº

äîð³âíþº

Âëàñíèé êàï³òàë: • •

Íåîáîðîòí³ Îáîðîòí³

Âëàñíèé êàï³òàë: • •

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

ïëþñ

ïëþñ

Çîáîâ’ÿçàííÿ:


• •

• •

Äîâãîñòðîêîâ³ Ïîòî÷í³


Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè Äîõîäè ì³íóñ

Âèòðàòè äîð³âíþº

×èñòèé ïðèáóòîê ÷è çáèòîê çà ïåð³îä

Рис. 9.7. Зв'язок між Балансом і Звітом про фінансові результати

277


Ô³íàíñîâ³ çâ³òè ï³äïðèºìñòâà Áàëàíñ íà ïî÷àòîê ðîêó Àêòèâè: • •

Áàëàíñ íà ê³íåöü ðîêó Àêòèâè: • •


Âëàñíèé êàï³òàë: • • • • • • • •

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ïàéîâèé êàï³òàë Äîäàòêîâî âêëàäåíèé ²íøèé äîäàòêîâèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë Âèëó÷åíèé êàï³òàë


Âëàñíèé êàï³òàë: • • • • • • • •

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ïàéîâèé êàï³òàë Äîäàòêîâî âêëàäåíèé ²íøèé äîäàòêîâèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë Âèëó÷åíèé êàï³òàë

ïëþñ

ïëþñ

Çîáîâ’ÿçàííÿ


Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë Êàï³òàë íà ïî÷àòîê ïåð³îäó ïëþñ

Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè Äîõîäè

Çá³ëüøåííÿ äîäàòêîâîãî êàï³òàëó

• • •

×èñòèé ïðèáóòîê Êîðèãóâàííÿ Âèïðàâëåííÿ

ì³íóñ


äîð³âíþº

Êàï³òàë íà ê³íåöü ïåð³îäó


Рис. 9.8. Зв'язки між Звітом про власний капітал та Балансом і Звітом про фінансові результати

278

Ãðîøîâ³ êîøòè íà ê³íåöü ïåð³îäó

äîð³âíþº

Ãðîøîâ³ êîøòè íà ïî÷àòîê ïåð³îäó

ïëþñ

ô³íàíñîâî¿ ä³ÿëüíîñò³.

³íâåñòèö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³,

Ãðîøîâ³ ïîòîêè â³ä îïåðàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³,


Ô³íàíñîâ³ çâ³òè ï³äïðèºìñòâà

äîð³âíþº

Íåîáîðîòí³ Îáîðîòí³ (â òîìó ÷èñë³ ãðîøîâ³ êîøòè)

• •

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê = Ïðèáóòîê íà ïî÷àòîê ïåð³îäó + ×èñòèé ïðèáóòîê

Âëàñíèé êàï³òàë:

ïëþñ


Çîáîâ’ÿçàííÿ: • •

• •

Àêòèâè:

Áàëàíñ

Рис. 9.9. Зв'язки між Звітом про фінансові результати та Балансом і Звітом про рух грошових коштів

Ïðèáóòîê (çáèòîê) â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ äî îïîäàòêóâàííÿ

äîð³âíþº

Âèòðàòè

ì³íóñ

Äîõîäè



279

ÒÅÎÐ²ß ÁÓÕÃÀËÒÅÐÑÜÊÎÃÎ ÎÁË²ÊÓ Ô³íàíñîâ³ çâ³òè ï³äïðèºìñòâà Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè

Áàëàíñ Àêòèâè: •

Íåîáîðîòí³ (â òîìó ÷èñë³ êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿, àìîðòèçàö³ÿ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â) • Îáîðîòí³ äîð³âíþº

Äîõîäè ì³íóñ


Âëàñíèé êàï³òàë


ïëþñ


Äîäàòîê äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ “²íôîðìàö³ÿ çà ñåãìåíòàìè” Äîõîäè: • •

Çâ³òíèõ ñåãìåíò³â; Íåðîçïîä³ëåí³ ì³íóñ

Âèòðàòè: • •

Çâ³òíèõ ñåãìåíò³â; Íåðîçïîä³ëåí³ äîð³âíþº

Ô³íàíñîâèé ðåçóëüòàò ä³ÿëüíîñò³ ñåãìåíòà Àêòèâè: • •

Çâ³òíèõ ñåãìåíò³â; Íåðîçïîä³ëåí³

Çîáîâ’ÿçàííÿ: • •


Êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿ Àìîðòèçàö³ÿ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â

Рис. 9.10. Зв'язки між Додатком до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" та Балансом і Звітом про фінансові результати

280


Загальна схема взаємозв’язків фінансових звітів (Баланс, Звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал) наведена на рис. 9.11. З метою сприяння правильного визначення показників і якісного подання (розкриття) обліково:економічної інфор: мації про діяльність і фінансовий стан підприємствам реко: мендовано Міністерством фінансів України таблицю пе: ревірки порівнянності показників форм фінансової звітності. Терміни подання фінансової звітності визначено у “Поряд: ку подання фінансової звітності”. Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її пере" дачі за належністю, а в разі направлення її поштою — дата отри: мання адресатом звітності, що зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата. Порядком вста: новлюється кінцевий термін подання: 1) для річної фінансової звітності не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком для окремих юридичних осіб; не пізніше 15 квітня наступного за звітним роком для консолідованої та зведеної фінансової звітності; 2) для квартальної звітності не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним квар: талом для окремих юридичних осіб; не пізніше ніж протягом 45 днів після закінчення квар: талу для консолідованої та зведеної фінансової звітності. У разі коли дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день. Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність таким користувачам: органам, до сфери управління яких вони належать; трудовим колективам на їх вимогу; власникам (засновникам) відповідно до установчих до: кументів; органам державної статистики; 281

282

Äîõîäè:





Àêòèâè:

Ô³íàíñîâèé ðåçóëüòàò ä³ÿëüíîñò³ ñåãìåíòà

äîð³âíþº


ì³íóñ Âèòðàòè:


• • • ×èñòèé ïðèáóòîê Êîðèãóâàííÿ Âèïðàâëåííÿ

Êàï³òàë íà ê³íåöü ïåð³îäó + Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

äîð³âíþº

Çá³ëüøåííÿ äîäàòêîâîãî êàï³òàëó

ïëþ

Êàï³òàë íà ïî÷àòîê ïåð³îäó + Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

Âèêîðèñòàíî àìîðòèçàö³éíèõ â³äðàõóâàíü

Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê

Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè

Íåñòà÷³ ³ âòðàòè â³ä ïñóâàííÿ ö³ííîñòåé

Äîõîäè ³ âèòðàòè

Çàáåçïå÷åííÿ

Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü

Çàïàñè

Ãðîøîâ³ êîøòè

Ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿



Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè

Ïðèì³òêè äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³

×èñòèé ïðèáóòî çà ïåð³îä

äîð³âíþº

Âèòðàòè

ì³íóñ

Äîõîäè

Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë

ï ³ ä ï ð è º ì ñ ò â à

Рис. 9.11. Загальна схема взаємозв'язків фінансових звітів

Àìîðòèçàö³ÿ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â

• •

• •

• •

• •

Äîäàòêîì äî ð³÷íî¿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ “²íôîðìàö³ÿ çà ñåãìåíòàìè”

ç â ³ ò è


Ô ³ í à í ñ î â ³

• • •

• •

• •

Ñòàòóòíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê = Ïðèáóòîê íà ïî÷àòîê ïåð³îäó + ×èñòèé ïðèáóòîê

Âëàñíèé êàï³òàë:

ïëþñ



äîð³âíþº

Íåîáîðîòí³ Îáîðîòí³ (â òîìó ÷èñë³ ãðîøîâ³ êîøòè)

Àêòèâè:

Áàëàíñ

Ãðîøîâ³ ïîòîêè â³ä îïåðàö³éíî¿, ³íâåñòèö³éíî¿ òà ô³íàíñîâî¿ ä³ÿëüíîñò³

äîð³âíþº

Ãðîøîâ³ êîøòè íà ïî÷àòîê ïåð³îäó

ì³íóñ

Ãðîøîâ³ êîøòè íà ê³íåöü ïåð³îäó




органам державного казначейства або місцевим фінан: совим органам (щодо використання бюджетних асигну: вань); іншим користувачам згідно з законодавством (зокрема, Національному банку, Державній комісії з цінних па: перів та фондового ринку).

9.3. Óïðàâë³íñüêà çâ³òí³ñòü ï³äïðèºìñòâà Для сприяння успішної діяльності підприємство са: мостійно розробляє систему управлінської звітності, головною метою якої є надання керівництву відповідної інформації щодо: рівня прибутковості (підприємства в цілому, конкрет: ного підрозділу, певного продукту або груп продуктів); рівня витрат (підприємства в цілому, конкретного підрозділу, певного продукту або груп продуктів); зіставлення показників за різні періоди та між фактич: ним виконанням і плановим завданням. Для створення дієвої системи управлінської звітності підприємству необхідно визначитися щодо: переліку (назви форм) управлінської звітності; переліку користувачів управлінської звітності; формату і змісту кожного управлінського звіту; дати (часу) подання кожного управлінського звіту; періоду, за який подається кожний управлінський звіт; методу накопичення та узагальнення інформації; відповідальних осіб за складання управлінської звітності; режиму доступу до інформації, що міститься в уп: равлінській звітності. Визначаючись щодо назви форм управлінської звітності підприємствам слід знати, що найпоширенішими серед уп: равлінських звітів є: звіт про виконання — звіт, який містить порівняння за: планованих і фактичних показників та розрахунок відхилень із зазначенням їх причин; 283


звіт центру відповідальності — звіт, який містить по: казники діяльності, контрольовані персоналом відповідного центру. Як правило, управлінські рішення приймаються на трьох рівнях: 1) на рівні керівництва підприємства; 2) на рівні функціональних відділів; 3) на місцях. Згідно з ієрархічною структурою управління підприємства на всіх рівнях вирішу: ються задачі на підставі наявної інформації, яка міститься в управлінській звітності. Ця інформація орієнтована на кори" стувача — конкретного керівника підприємства, служби, відділу або функціонального підрозділу, буде залежати, по: перше, від функціональної області, у якій він спеціалізуються, по:друге, від його положення в організаційній структурі підприємства. Виходячи з цього, слід чітко визначити інфор: маційні входи та виходи кожного рівня. Виявлення інфор: маційних входів і виходів дає змогу провести ув’язування ба: гатьох завдань у єдину інформаційну мережу. Формат і зміст кожного управлінського звіту визна: чається підприємством, виходячи з його форми. Так, звіт про виконання в узагальненому вигляді матиме формат і зміст, показані в табл. 9.3. Цей звіт складається бухгалтером (запов: нюється факт та значення відхилення) і подається відповідальній за прийняття рішення особі, яка вивчає відхи: лення (заповнює тенденцію, суттєвість та причини виникнен: Таблиця 9.3 Çâ³ò ïðî âèêîíàííÿ áþäæåòó Áþäæåòíèé öåíòð______ Çâ³òíèé ïåð³îä_________ Äàòà ñêëàäàííÿ________ Íàçâà (ñòàòò³) ïîêàçíèêà

284

Áþäæåò

Ôàêò Çíà÷åííÿ

Áþäæåòíèé îáñÿã______ Ôàêòè÷íèé îáñÿã______ Â³äõèëåííÿ Òåíäåíö³ÿ ñïðèÿòëèâà

íåñïðèÿòëèâà

Ïðè÷èíà âèíèêÑóòòºíåííÿ â³ñòü â³äõèëåííÿ


ня). Рішення, що буде прийнято за поданим звітом, залежати: ме від значення, суттєвості, тенденції та причини виникнення відхилення. Якщо відхилення є значним, то для прийняття уп: равлінського рішення необхідною буде додаткова більш де: тальна інформація. Звіт центру відповідальності забезпечує поточний кон: троль за встановленими бюджетними показниками. При цьо: му в звіті можуть міститися показники грошові і негрошові. Дані звітів центрів відповідальності нижчого рівня узагальню: ються в звіті центру відповідальності вищого рівня. Тим са: мим вище керівництво має можливість оцінити фактичні ре: зультати роботи з показниками генерального бюджету. Фор: мат звіту центру відповідальності може мати аналогічний ви: гляд представленому на рис. 9.3. Дата (час) подання встановлюється за кожним уп: равлінським звітом окремо залежно від значення та не: обхідності інформації для прийняття управлінського рішення. Як правило, управлінські звіти подаються на останню дату кожного місяця. Але існують певні показники (статті), кон: троль за станом яких потребує щоденного складання уп: равлінського звіту. Звичним періодом, за який подається кожний уп: равлінський звіт, є місяць. Одночасно звітність може склада: тися щоденно з наростаючим підсумком за місяць, квартал, півріччя, рік. Деякі управлінські звіти мають звітний період — зміну. день чи добу. Такі звіти дають детальну інформацію що: до відхилень, які підлягають постійному контролю з боку відповідальних за прийняття управлінських рішень осіб. Як правило, відповідальними особами за складання уп: равлінської звітності, є бухгалтера:аналітики та конкретні ви: конавці контрольованих показників (статей). Обґрунтування режиму доступу до інформації, що міститься в управлінській звітності підприємства, повинно охоплювати такі складові: 1) перелік інформації, віднесеної до конфіденційної і таємної категорій (склад і обсяг відомостей); 2) перелік осіб, що мають компетентність складати класифіка: 285


тори режимної інформації; 3) перелік осіб, що мають доступ до інформації певного виду; 4) порядок доступу до інформації (одержання, використання, поширення, зберігання) зацікав: леним особам, які повинні контролювати або можуть отриму: вати певну сукупність, та систему її захисту. Підприємство визначає склад відомостей, які відносяться до категорій конфіденційної й таємної інформації. Потім ці відомості проходять систематизацію: присвоєння власного певного шифру з метою створення класифікатору режимної інформації. Одночасно підприємство самостійно створює групу ком: петентних фахівців (конструктори, технологи, юристи, еко: номісти, обліковці), яка: визначає підстави й доцільність віднесення інформації до обмеженого режиму доступу та ступінь її секретності (категорія, яка характеризує важливість певної інфор: мації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охо: рони); розглядає пропозиції відділів та служб підприємства щодо віднесення та вилучення режимної інформації; подає на затвердження розгорнуті переліки відомостей, що становлять обмежений режим доступу, зміни до них, контролює відповідність змісту цих переліків кла: сифікатору режимної інформації; розробляє критерії визначення шкоди, яку може бути завдано економічній безпеці підприємства у разі розго: лошення конкретної інформації; надає висновок щодо шкоди економічній безпеці підприємства у разі розголошення конкретної інфор: мації; несе відповідальність за законність і обґрунтованість свого рішення про віднесення інформації до обмежено: го режиму доступу. З метою захисту режимної інформації підприємством мо: же бути впроваджено такий порядок доступу: 1) єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі та 286


обліку такої інформації; 2) обмеження оприлюднення та пере: дачі іншим особам режимної інформації; 3) спеціальний поря: док допуску та доступу відповідно до компетенції посадових осіб; 4) технічний захист інформації. Режим доступу до інформації підприємства оформ: люється у вигляді додатку до облікової політики чи положен: ня, яке набирає чинності з моменту затвердження керівником і доводиться до відома (у письмовій формі — через підпис зо: бов’язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації) всіх працівників підприємства. Вдало обґрунтований режим доступу інформації підприємства стає запорукою стабільності та успішності робо: ти підприємства в цілому та зацікавленими особами зокрема. За допомогою інформації управлінської звітності керівництво приймає ефективні рішення (рис. 9.12) щодо пла: нування стратегії сталого розвитку підприємства, контролю: вання ходу діяльності та оцінки результатів роботи підприємства. Íàïðÿìè âèêîðèñòàííÿ óïðàâë³íñüêî¿ çâ³òíîñò³ Ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü ùîäî ïëàíóâàííÿ • • • • •

Ñòðàòåã³ÿ; Ðèíîê; Òîâàðè, ïðîäóêòè, ïîñëóãè; Ö³íà; Çàâàíòàæåííÿ ïîòóæíîñòåé

Êîíòðîëü ä³ÿëüíîñò³

Îö³íêà ðåçóëüòàò³â

• Ðîçïîä³ë îáñÿã³â ðîáîòè; • Ð³âåíü çàïàñ³â; • Ðîçïîä³ë ðåñóðñ³â; • Êîíòðîëü ãðîøîâèõ êîøò³â

• Àíàë³ç âèòðàò; • Åôåêòèâí³ñòü ïðàö³; • Ïîð³âíÿëüíèé àíàë³ç ä³ÿëüíîñò³

Рис. 9. 12. Можливості використання управлінської звітності

Так, керівництво має чітко усвідомлювати фінансові наслідки прийнятих ним управлінських рішень. Неправильно чи невчасно прийняте рішення може негативно вплинути на результати діяльності в майбутньому і навіть поставить під за: грозу існування самого підприємства. 287


Ïðîáëåìí³ ïèòàííÿ òà ñèòóàö³¿ äî îáãîâîðåííÿ 1. Аргументуйте доцільність використання стандартизованих форм фінансової звітності для підприємств України. 2. Схарактеризуйте перспективи вдосконалення процесу підготовки та подання фінансової звітності. 3. Окресліть коло можливих проблем, які виникають перед ко: ристувачами фінансової звітності. 4. Обґрунтуйте необхідність розробки системи управлінської звітності українськими підприємствами. 5. Проведіть порівняльний аналіз вимог до інформації, що міститься у фінансовій звітності та інформації, що міститься в уп: равлінській звітності підприємства.

Âèâ÷àºìî íîðìàòèâíî-ïðàâîâó áàçó Самостійно ознайомтеся із Законом України від 16 липня 1999 р. № 996:XIV “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Ук: раїні” і дайте відповідь на запитання: 1. На основі яких даних складається фінансова звітність підприємства? 2. Які форми включає фінансова звітність підприємства? Які особливості для суб’єктів малого підприємництва? 3. У яких випадках складається консолідована та зведена фінансова звітність? 4. Ким установлюються форми фінансової звітності та порядок їх заповнення? 5. Якої тривалості встановлюється звітний період для складан: ня фінансової звітності? Які особливості для підприємств новостворених та тих, що ліквідуються? 6. Ким установлюються термін та порядок подання й оприлюд: нення фінансової звітності? Самостійно ознайомтеся з Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” і дайте відповідь на запитання: 1. Яка мета складання фінансової звітності? 2. Які інформаційні потреби користувачів забезпечуються фінансовою звітністю? 3. Який встановлено склад фінансової звітності? Які її елементи?

288


4. Яким якісним характеристикам повинна відповідати фінан: сова звітність? 5. З дотриманням яких принципів формується фінансова звітність? 6. Які дані повинна містити фінансова звітність, щоб бути зро: зумілою користувачам? Самостійно ознайомтеся із Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 2 “Баланс” і дайте відповідь на запитання: 1. Яка мета складання Балансу підприємства? 2. Які елементи фінансової звітності і за яких умов відобража: ються в балансі? 3. Чи допускається згортання статей у балансі? Самостійно ознайомтеся із Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” і дайте відповідь на запитання: 1. Яка мета складання Звіту про фінансові результати підприємства? 2. Які елементи фінансової звітності і за яких умов відобража: ються в Звіті про фінансові результати? 3. Чи допускається згортання статей у Звіті про фінансові ре: зультати? 4. Який порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період? 5. Які елементи операційних витрат наводяться в Звіті про фінансові результати підприємства? 6. Які підприємства заповнюють розділ “Розрахунок показ: ників прибутковості акцій”? Самостійно ознайомтеся із Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” і дайте відповідь на запитання: 1. Яка мета складання Звіту про рух грошових коштів підприємства? 2. Які елементи фінансової звітності і за яких умов відобража: ються в Звіті про рух грошових коштів? 3. Чи допускається згортання статей в Звіті про рух грошових коштів? 4. За якими видами діяльності формується інформація у Звіті про рух грошових коштів?

289


5. Який порядок визначення чистого руху грошових коштів у результаті окремого виду діяльності підприємства за звітний період? 6. Яка особливість визначення чистого руху грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства? Самостійно ознайомтеся із Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 5 “Звіт про власний капітал” і дайте відповідь на за: питання: 1. Яка мета складання Звіту про власний капітал підприємства? 2. Які елементи фінансової звітності і за яких умов відобража: ються в Звіті про власний капітал? 3. Чи допускається згортання статей в Звіті про власний капітал? 4. Який порядок складання Звіту про власний капітал підприємства? Самостійно ознайомтеся із Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” і дайте відповідь на запитання: 1. Яку дату розуміють під датою балансу? 2. Які події відносяться до подій після дати балансу? Яким чи: ном вони розкриваються у фінансовій звітності підприємства? 3. Яким шляхом здійснюється виправлення помилок, допуще: них при складанні фінансових звітів у попередніх періодах? 4. У яких випадках може бути змінена облікова політика підприємства? 5. Які особливості при відображенні у фінансових звітах змін в облікових оцінках і змін в обліковій політиці? Самостійно ознайомтеся з Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 20 “Консолідована фінансова звітність” і дайте відповідь на запитання: 1. Яка мета складання Консолідованої фінансової звітності? 2. В яких випадках і ким складається Консолідована фінансова звітність? 3. Які елементи фінансової звітності і за яких умов відобража: ються в Консолідованій фінансовій звітності? 4. Чи допускається згортання статей в Консолідованій фінан: совій звітності? 5. Який порядок складання Консолідованій фінансовій звітності?

290


Самостійно ознайомтеся з Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підпри: ємництва” і дайте відповідь на запитання: 1. Яка мета складання Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва? 2. У яких випадках і ким складається Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва? 3. Які елементи фінансової звітності і за яких умов відобража: ються в Фінансовому звіті суб’єкта малого підприємництва? 4. Чи допускається згортання статей в Фінансовому звіті суб’єкта малого підприємництва? 5. Які особливості складання Фінансового звіту суб’єкта мало: го підприємництва? Самостійно ознайомтеся з Положенням (стандартом) бухгал: терського обліку 29 “Фінансова звітність за сегментами” і дайте відповідь на запитання: 1. Яка мета складання Додатку до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”? 2. У яких випадках і ким складається Додаток до річної фінан: сової звітності “Інформація за сегментами”? 3. За якими критеріями підприємство виділяє господарський сегмент або географічний сегмент? 4. Яка є основа для виділення географічного виробничого сег: мента та географічного збутового сегмента? 5. Які елементи фінансової звітності і за яких умов відобража: ються в Додатку до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”? 6. Які особливості складання Додатку до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”? Самостійно ознайомтеся з Наказом Міністерства фінансів Ук: раїни від 29 листопада 2000 р. № 302 “Про Примітки до річної фінан: сової звітності” (зі змінами і доповненнями) і дайте відповідь на за: питання: 1. Яка мета складання Приміток до річної фінансової звітності? 2. У яких випадках і ким складаються Примітки до річної фінансової звітності? 3. Які особливості складання Приміток до річної фінансової звітності?

291


Самостійно ознайомтеся з Постановою Кабінету Міністрів Ук: раїни від 28 лютого 2000 р. № 419 “Про затвердження порядку по: дання фінансової звітності” і дайте відповідь на запитання: 1. Яким користувачам подається фінансова звітність підпри: ємства? 2. Яка дата вважається датою подання фінансових звітів? Чи визначена відмінність для подання консолідованої та зведе: ної звітності? 3. Які встановлені кінцеві терміни подання річної та кварталь: ної звітності? Самостійно ознайомтеся з Листом Міністерства фінансів Ук: раїни від 29.07.2003 р. № 04230:04108 і дайте відповідь на запитання: 1. Що розуміють під суттєвістю інформації? 2. Коли і ким визначається межа суттєвості інформації? 3. Які критерії визначення межі суттєвості може використову: вати підприємство?

Òåñòîâ³ çàâäàííÿ 1. Спосіб групування і поточного обліку наявності та стану однорідних активів, зобов’язань, капіталу на певну дату в узагаль" неному вартісному вимірнику — це: а) бухгалтерські рахунки; б) бухгалтерський баланс; в) документація; г) бухгалтерська звітність 2. Нижче перераховані елементи фінансових звітів: Баланс а) доходи та витрати б) прибутки та збитки в) активи, зобов'язання та власний капітал г) зміни у власному капіталі

292

Звіт про фінансові результати а) активи, зобов'язання та власний капітал б) доходи та витрати звітного періоду в) доходи та витрати майбутніх періодів г) рух грошових коштів


3. Фінансові звіти надають інформацію про: а) активи, зобов’язання, власний капітал, доходи та витрати, рух грошових коштів; б) техніко:економічні показники діяльності підприємства; в) загальні витати та доходи підприємства за певний звітний період; г) реальну вартість підприємства та отримані результати діяль: ності за певний період. 4. До складу фінансової звітності входять: а) активи, зобов’язання, власний капітал, доходи і витрати; б) Баланс, Звіт про прибутки та збитки, Звіт про зміни у влас: ному капіталі, Звіт про рух грошових коштів, примітки; в) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про фінансово: майновий стан, пояснювальна записка; г) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів, примітки, інформація за сегментами. 5. Метою фінансових звітів є: а) надання корисної інформації обмеженому колу користувачів для прийняття ними управлінських рішень; б) надання корисної інформації широкому колу користувачів для прийняття ними економічних рішень; в) надання необхідної інформації керівництву для прийняття управлінських рішень; г) надання обмеженого обсягу інформації широкому колу ко: ристувачів для прийняття ними економічних рішень. 6. Елементами, що безпосередньо пов’язані з визначенням фінансового стану в Балансі, є: а) активи, зобов’язання та власний капітал; б) доходи і витрати; в) прибутки і збитки; г) рух грошових коштів. 7. Елементами, які безпосередньо пов’язані з оцінкою діяль" ності в Звіті про фінансові результати, є: а) доходи і витрати;

293


б) рух грошових коштів; в) активи, зобов’язання та власний капітал; г) зміни в елементах балансу. 8. а) б) в) г)

Фінансову звітність підписує: власник і головний бухгалтер підприємства; керівник і бухгалтер підприємства; керівник, бухгалтер, аудитор; власник, керівник і бухгалтер підприємства.

9. Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх за" повнення встановлюються: а) Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України; б) Верховною Радою за узгодженням з Аудиторською палатою України; в) Міністерством фінансів України за узгодженням з Держав: ним комітетом статистики України; г) Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України уз: годженню з Аудиторською палатою України. 10. Звітним періодом для складання фінансової звітності є: а) календарний рік; б) 12 місяців; в) календарний квартал; г) календарний місяць. 11. Перший звітний період створеного підприємства може бу" ти не більше: а) 15 місяців; б) 12 місяців; в) календарного кварталу; г) календарного місяця. 12. Якщо дата подання звітності припадає на неробочий день, то термін подання: а) переноситься на останній перед вихідним робочий день; б) переноситься на перший після вихідного робочий день; в) встановлюється відповідним користувачем; г) переноситься підприємством самостійно.

294


13. Кінцевий термін подання для річної фінансової звітності: а) не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком; б) не пізніше 15 квітня наступного за звітним роком; в) не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним місяцем; г) не пізніше, ніж протягом 45 днів після закінчення звітного року. 14. Кінцевий термін подання для квартальної фінансової звітності: а) не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем; б) не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем; в) не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом ; г) не пізніше, ніж протягом 45 днів після закінчення кварталу. 15. Податкова звітність не надає інформації про: а) розраховану суму податку за податковий період; б) суми фактично сплачених податків протягом податкового періоду; в) зобов’язання з податків перед бюджетом на певну дату; г) вартість податкової застави на певну дату. 16. Склад управлінської звітності підприємства визначається: а) Міністерством фінансів України за узгодженням з Держав: ним комітетом статистики України; б) Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України; в) підприємством за узгодженням з власником; г) самостійно підприємством.

Ïðàêòè÷í³ çàâäàííÿ Завдання 1. Дайте характеристику звітам підприємства за схе: мою, наведеною в табл. 9.4. Таблиця 9.4 Характеристика звітів підприємства Íàçâà çâ³òó

çà çì³ñòîì

Îçíàêà êëàñèô³êàö³¿ çà çà çà ïåð³îäè÷í³ñòþ ïðèçíà÷åííÿì îáñÿãîì ïîäàííÿ

295


Дані для виконання: Звіт про виконання змінного завдання з виробництва (перша зміна 07 квітня 2005 р.); Звіт про виконання договорів:поставок за І декаду квітня 2004 р.; Звіт з праці за січень — лютий 2004 р.; Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість за січень — вересень 2004 р.; Податковий розрахунок збору за забруднення навколишньо: го природного середовища за дев’ять місяців 2004 р.; Баланс підприємства на 31 грудня 2004 р.; Декларація з податку на додану вартість за дев’ять місяців 2004 р.; Звіт про рух грошових коштів за 2004 р.; Податковий розрахунок комунального податку за І квартал 2005 р.; Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за І квар: тал 2005 р.; Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за сер: пень місяць 2004 р.; Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках станом на 31 жовтня 2004 р. Завдання 2. Серед вказаних рахунків виберіть тільки ті, які зна: ходять своє відображення в балансі. Складіть баланс за встановле: ною формою (грн): 1) основні засоби — 77 360; 2) знос основних засобів — 12 700; 3) резерв сумнівних боргів — 5600; 4) статутний капітал — 56 960; 5) витрати майбутніх періодів — 700; 6) неоплачений капітал — 3000; 7) розрахунки з підзвітними особами — 400; 8) короткострокові кредити — 15 000; 9) товари — 4000; 10) розрахунки з іншими дебіторами — 7700; 11) дохід від реалізації виробничих запасів — 1000; 12) виплачена заробітна плата — 5000;

296


13) каса в національній валюті — 100; 14) собівартість реалізації — 2340; 15) готова продукція — 4300; 16) невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей — 820 грн; 17) податки на прибуток — 3500; 18) нематеріальні активи — 7000; 19) розрахунки з постачальниками та підрядниками — 1 000; 20) орендовані необоротні активи — 25 000; 21) рахунок в банку в національній валюті — 7700; 22) сплачені відсотки банку за короткостроковий кредит — 500; 23) розрахунки з оплати праці — 5600. Завдання 3. На підставі наведених даних складіть Звіт про фінансові результати (форма № 2): собівартість реалізованої продукції — 150 000 грн; виручка від продажу продукції, в тому числі ПДВ за базовою ставкою 20% — 540 000 грн; акцизний збір на даний вид продукції — 1500 грн; витрати на збут — 27 000 грн; одержані штрафи, пені, неустойки — 1300 грн; дохід від реалізації виробничих запасів, в тому числі ПДВ — 18 000 грн; собівартість реалізованих виробничих запасів — 10 000 грн; адміністративні витрати — 24 000 грн; дохід від безоплатно одержаних активів — 6000 грн; витрати на преміювання працівників за результатами роботи — 8000 грн; витрати від операційної курсової різниці — 800 грн. Завдання 4. Класифікуйте операції (табл. 9.5) щодо руху грошо: вих коштів у результаті відповідної діяльності, використовуючи умовні позначення: О — операційна діяльність; Ф — фінансова діяльність;

І — інвестиційна діяльність; Н — негрошова стаття.

297


Таблиця 9.5 Класифікація господарських операцій Ãîñïîäàðñüêà îïåðàö³ÿ Êëàñèô³êàö³ÿ Íàä³éøëà ñóìà àâàíñó â³ä çàìîâíèêà Íàðàõîâàíà àìîðòèçàö³ÿ îñíîâíèõ çàñîá³â Ñïëà÷åí³ äèâ³äåíäè àêö³îíåðàì Ï³äïðèºìñòâî âèïóñòèëî çâè÷àéí³ àêö³¿ Îïëà÷åíèé ðàõóíîê ïîñòà÷àëüíèê³â çà ìàòåð³àëè, ùî íàä³éøëè â ïîïåðåäíüîìó ðîö³ Ïðèäáàí³ çà ãðîøîâ³ êîøòè îñíîâí³ çàñîáè Îòðèìàí³ êîøòè â êàñó ç áàíêó äëÿ âèïëàòè çàðîá³òíî¿ ïëàòè Ñïëà÷åíèé ïîäàòîê íà ïðèáóòîê Ïåðåîö³íêà çàëèøêó êîøò³â â ³íîçåìí³é âàëþò³ íà ê³íåöü çâ³òíîãî ïåð³îäó Ñïëà÷åíèé øòðàô çà ïîðóøåííÿ òåðì³íó ïîñòàâêè Ïîãàøåíà äîâãîñòðîêîâà ïîçèêà áàíêó Íàðàõîâàí³ â³äñîòêè çà êîðèñòóâàííÿ áàíê³âñüêîþ ïîçèêîþ Çä³éñíèëè ïðîäàæ îá’ºêòà îñíîâíèõ çàñîá³â ç³ çáèòêîì Ñïèñàíî ïîâí³ñòþ ç àìîðòèçîâàíèé îá’ºêò îñíîâíèõ çàñîá³â

Завдання 5. Звіт про власний капітал був складений капіляр: ною ручкою. Деякі його показники постраждали. Необхідно відно: вити Звіт про власний капітал (табл. 9.6) та зміст операцій, які при: звели до змін у капіталі підприємства. Неподані рядки та графи Звіту були незаповненими.

298


?

Ðàçîì

22,3

Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë

?

Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê

10



Çàëèøîê íà ïî÷àòîê ðîêó Êîðèãóâàííÿ: Âèïðàâëåííÿ ïîìèëîê Ñêîðèãîâàíèé çàëèøîê íà ïî÷àòîê ðîêó ×èñòèé ïðèáóòîê(çáèòîê) çà çâ³òíèé ïåð³îä Ðîçïîä³ë ïðèáóòêó: Âèïëàòè âëàñíèêàì (äèâ³äåíäè) Ñïðÿìóâàííÿ ïðèáóòêó äî ñòàòóòíîãî êàï³òàëó Â³äðàõóâàííÿ äî ðåçåðâíîãî êàï³òàëó Âíåñêè ó÷àñíèê³â: Âíåñêè äî êàï³òàëó ²íø³ çì³íè â êàï³òàë³: Áåçêîøòîâíî îòðèìàí³ àêòèâè Ðàçîì çì³í â êàï³òàë³ Çàëèøîê íà ê³íåöü ðîêó

²íøèé äîäàòêîâèé êàï³òàë

Ñòàòòÿ

Êîä

Таблиця 9.6 Звіт про власний капітал за 2004 р. (тис. грн)

?

-3,5

156,2

30

-

-

-

1,3

-

?

50

?

22,3

12,1

?

-3,5

?

130

-

-

-

22,5

-

22,5

140

-

-

-

(8,3)

-

(8,3)

150

?

-

-

(2,5)

-

?

160

-

-

?

(8,8)

-

?

180

-

-

-

1,2

1,2

270 290 300

? ?

5,3 ? ?

? ?

1,2 -2,3

5,3 20,7 ?

2,9 ?

299


Ë²ÒÅÐÀÒÓÐÀ 1. Бардаш С.В. Інвентаризація: теорія, практика, комп’ютери: зація. — Житомир: ЖІТІ, 1999. — 372 с. 2. Білоусова І.А., Барановська Т.В. Облікова політика в Україні. — Житомир: ЖІТІ, 2003 р. — 408 с. 3. Білуха М.Т., Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К., 2000. — 692 с. 4. Бутинець Ф.Ф., Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. Житомир: ПП “Рута”, 2000. — 637 с. 5. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: На: вч.:практ. посібник / За ред. С.Ф. Голова. — Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс:Клуб”, 2001. — 832 с. 6. Бухгалтерський облік: Навч.:метод. посібник./Л.Г. Ловинсь: ка, Л.Р.Жилкіна, О.М. Голенко та ін. — К.:КНЕУ, 2002. — 370 с. 7. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжна: родними стандартами: приклади та коментарі: Практичний посібник. — К.: Лібра, 2001. — 840 с. 8. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / За ред. М.В. Кужельного. — 6:те вид. — К.: А.С.К., 2003. — 266 с. 9. Кім Г., Сопко В., Кім С. Бухгалтерський облік: Первинні до: кументи та порядок їх заповнення: Навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2004. — 440 с. 10. Кононенко О., Піроженко О. Інвентаризація: Практ. посібник. — Харків: Видавничий будинок “Фактор”, 2004. — 152 с. 11. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємств: Підручник. — К.: Знання:Прес, 2004. — 474 с. 12. Малюга Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. Збірник задач і вправ. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 448 с. 13. Организация работы с документами: учебник / В.А. Кудряв: цев и др. — М.:ИНФРА:М, 1998. — 575 с. 14. Райс Е. Розкриття таємниці фінансової звітності: Пер. з англ за ред. канд. екон. наук С.Ф.Голова. — Дніпропетровськ: Баланс: Клуб, 2001. — 240 с. 15. Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво: Навч. посіб. — К: Знання:Прес, 2002. — 246 с. 16. Сахарцева І.І. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогами Національних стандартів України: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2003. — 614 с.

300

Ë³òåðàòóðà

17. Система обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики / За ред. проф. М.П. Войнаренка. — К.: Наук. думка, 2002. — 718 с. 18. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерського учета. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 496 с. 19. Теория бухгалтерского учета : Учебник для студентов фак. “Бизнес:управление” по спец. “Экономика предприятия”/ Нар. укр. Акад.; Авторы: А.Ф. Кондратьева и др. — Харьков: ФОЛИО, 2002. — 271 с. 20. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник / О.І. Васюта: Беркут, Г.Ф. Шепітко, Н.О. Ромашевська/ За заг. ред. В.Б. Захожая. — К: МАУП, 2004. — 176 с. 21. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник/ М.В. Кужель: ний, В.Г. Лінник. –К: КНЕУ, 2001. — 334 с. 22. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник — К: А.С.К., 2000. — 784 с. 23. Фицжеральд Р. Управление финансами предприятия для ме: неджеров. Руководство по планированию, контролю и принятию ре: шений: Пер. с англ. — Днепропетровск: Баланс:Клуб, 2003. — 456 с. 24. Хендриксен Э.С. Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского уче: та: Пер. с англ. /М.: Финансы и сатистика, 1997. — 576с. 25. Чижевська Л.В., Пархоменко В.М., Кривошей М.М. Звітність підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навчальних за: кладів 7. 050106 “Облік і аудит” / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — Житомир: ЖІТІ, 2003. — 436 с. 26. Шарманська В.М. Первинна документація і регістри бухгал: терського обліку: Навч. посібник. — К.: Знання:Прес, 2003. — 268 с. 27. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: Знання, 2004. — 447 с. 28. Періодичні видання : “Бухгалтерський облік і аудит”, “Ба: ланс”, “Бухгалтер”, “Все про бухгалтерський облік”, “Вісник бухгал: тера і аудитора України”, “Вісник податкової служби”, “Банківська справа”, “Бухгалтерія:Бізнес”, “Податки та бухгалтерський облік”, “Фінанси України”, “Дебет:Кредит”, 29. Правовий CD:довідник “Ліга. Консультант бухгалтера”. Ук: раїнська мережа ділової інформації (ЛігаБізнес:Інформ).

301


ÄÎÄÀÒÊÈ Äîäàòîê 1 Законодавчо"нормативна база бухгалтерського обліку та фінансової звітності 1. Закон України №996 від 16.07.1999 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. 2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо: бов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверд: жено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. №892/4185. 3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерсько: го обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. № 893/4186. 4. Наказ Мінфіну №87 від 31.03.1999 р. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. 5. Наказ Мінфіну України №87 від 31.03.1999 р. П(С)БО 2 “Баланс”. 6. Наказ Мінфіну №87 від 31.03.1999 р. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”. 7. Наказ Мінфіну №87 від 31.03.1999 р. П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”. 8. Наказ Мінфіну №87 від 31.03.1999 р. П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”. 9. Наказ Мінфіну №137 від 28.05.1999 р. П(С)БО 6 “Виправ: лення помилок і зміни у фінансових звітах”. 10. Наказ Мінфіну України №92 від 27.04.2000 р. П(С)БО 7 “Основні засоби”. 11. Наказ Мінфіну України №242 від 18.10.1999 р. П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”. 12. Наказ Мінфіну України №246 від 20.10.1999 р. П(С)БО 9 “Запаси”. 13. Наказ Мінфіну України №237 від 8.10.1999 р. П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”. 14. Наказ Мінфіну України №20 від 31.01.2000 р. П(С)БО 11 “Зобов’язання”.

302

Äîäàòêè

15. Наказ Мінфіну України №91 від 26.04.2000 р. П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”. 16. Наказ Мінфіну №181 від 28.07.2000р. П(С)БО №14 “Оренда”. 17. Наказ Мінфіну України №290 від 29.11.1999 р. П(С)БО 15 “Доходи”. 18. Наказ Мінфіну України №318 від 31.12.1999 р. П(С)БО 16 “Витрати”. 19. Наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 р. №353. П(С)БО 17 “Податок на прибуток”. 20. Наказ Міністерства фінансів Українивід 28 квітня 2001 р. №205. П(С)БО “Будівельні контракти”. 21. Наказ Мінфіну України № 163 від 07.07.1999р. П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” 22. Наказ Мінфіну України №176 від 30.07.1999 р. П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”. 23. Наказ Мінфіну України №193 від 10.08.2000 р. П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”. 24. Наказ Міністерства фінансів України від 28 лютого 2002 р. №147 П(С)БО 22 “Вплив інфляції” . 25. Наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2001 р. №303 П(С)БО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”. 26. Наказ Міністерства фінансів України від 16 липня 2001 р. №344 П(С)БО 24 “Прибуток на акцію”. 27. Наказ Мінфіну України №39 від 25.02.2000 р. П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”. 28. Наказ Міністерства фінансів України від 28 жовтня 2003 р. №601 П(С)БО 26 “Виплати працівникам”. 29. Наказ Міністерства фінансів України від 7 листопада 2003 р. №617 П(С)БО 27 “Діяльність, що припиняється”. 30. Наказ Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. №817. П(С)БО 28 “Зменшення корисності активів” 31. Наказ Міністерства економіки та з питань євроіетеграції Ук: раїни від 17.06.2003 р. №157 Про затвердження Методичних реко: мендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побуто: вих послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами 32. Постанова Правління НБУ №204 від 02.08.1996 р. Інструкція №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обо: роті України”.

303


33. Наказ Мінфіну України №69 від 11.08.1994 р. “Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно:ма: теріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”. 34. Постанова КМУ від 22.01.1996 р. №116 “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, зни: щення (псування) матеріальних цінностей”. 35. Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. №356 “Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку”. 36. Наказ Міністерства фінансів України від 25 червня 200 3 р. № 422 “Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуван: ню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами”. 37. Наказ Міністерства статистики України від 09.10.1995 р. №253 “Про затвердження типових форм первинного обліку викори: стання робочого часу”. 38. Наказ Міністерства статистики України від 27.10.1995 р. №277 “Про затвердження типових форм первинного обліку особово: го складу”. 39. Наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. №352 “Про затвердження типових форм первинного обліку основних засобів”. 40. Наказ Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. №51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”. 41. Наказ Міністерства статистики України від 11.03.1996 р. №67 “Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності”. 42. Наказ Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. №145 “Про затвердження типових форм первинного обліку ма: лоцінних та швидкозношуваних предметів”. 43. Наказ Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. №193 “Про затвердження типових форм первинного обліку матеріалів”. 44. Наказ Міністерства статистики України від 07.10.1996 р. №291 “Про затвердження типових форм первинного обліку довіреностей”. 45. Положення про документальне забезпечення записів в бух: галтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. 46. Постанова КМУ №419 від 28.02.2000 р. “Порядок подання фінансової звітності”. 47. Наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 2000 р. №302 Про Примітки до річної фінансової звітності.

304

Äîäàòêè

Äîäàòîê 2 Законодавчо"нормативна база податкового обліку та звітності 1. Закон України від 18.02.1997 р. № 77/97:ВР (із змінами і до: повненнями) Про систему оподаткування. 2. Закон України від 22.05.1997 р. № 283/97:ВР (із змінами і доповненнями) Про оподаткування прибутку підприємств 3. Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97:ВР (із змінами і доповненнями) Про податок на додану вартість. 4. Закон України від 21.12.2000 р. №2181:III Про порядок по: гашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та дер: жавними цільовими фондами. 5. Указ Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів мало: го підприємництва. 6. Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. №18:92 Про акцизний збір 7. Закон України від 22.05.2003 р. №889:УІ Про податок з до: ходів фізичних осіб.

305


Äîäàòîê 3 Загальна законодавча база створення, функціювання та ліквидації суб’єктів господарської діяльності 1. Конституція України Закон №254к від 28.06.1996 р. 2. Указ президента України від 16.01.2003 р. №436 Господарсь: кий Кодекс України. 3. Стаття 4 Закону України від 07.02.1991р. №698:ХІІ Про підприємництво. 4. Закон України від 14.05.1992 р. № 2343:XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. 5. Закон України від 15.05.2003 р. № 755:IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб:підприємців. 6. Закон України від 01.06.2000 р. №1775:III Про ліцензування певних видів господарської діяльності. 7. Закон України від 23.03.1996 р. N98/96:ВР Про патентування деяких видів підприємницької діяльності

Äîäàòîê 4 Законодавчо"нормативна база статистичної звітності 1. Закон України від 13.06.2000 р. №1922:ІІІ Про державну статистику. 2. Наказ Державного комітету статистики України від 05.11.2004 р. №600 Про затвердження Інструкції щодо складання форм державних статистичних спостережень зі структурної статис: тики № 1:підприємництво (річна), № 1:підприємництво (коротка) — річна, № 1:підприємництво (квартальна), № 1:підприємництво (малі) — піврічна. 3. Наказ Державного комітету статистики України від 27.08.2001 р. №365 Про затвердження форми державної статистич: ної звітності із статистики основних засобів та Інструкції про поря: док її складання. 4. Наказ Державного Комітету статистики України від 30.06.2001 р. №340 Про затвердження річних та поточних форм дер: жавної статистичної звітності щодо промислової діяльності підприємств і організацій.

306

Äîäàòêè

5. Наказ Міністерства статистики України від 09.06.1995 р. №172 Про затвердження форми державної статистичної звітності “Про виконання норм виробітку і стан нормування праці” та Інструкції. 6. Наказ Міністерства статистики України від 30.05.1996 р. №163 Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань працевлаштування і зайнятості населення, яке звернулося до служби зайнятості (форми № 1:ПН, № 2:ПН) та зовнішньої трудо: вої міграції населення (№ 1:ТМ, 2:ТМ, 3:ТМ). 7. Наказ Державного комітету статистики України від 07.01.2000 р. N1 Про затвердження форм державної статистичної звітності про використання робочого часу та Інструкції щодо їх за: повнення. 8. Наказ Державного Комітета України від 22.00.2000 р. N 374 Про затвердження форм державної статистичної звітності з праці 9. Наказ Державного Комітета статистики України від 28.09.2001 р. №398 Про затвердження форм державної статистичної звітності з праці. 10. Наказ Державного комітету статистики України від 30.04.2004 р. №254 Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень №1:торг, 3:торг, 3: торг(здрав). 11. Наказ Міністерства статистики України від 07.02.1996 р. №35 Про затвердження Форми державної статистичної звітності по водному транспорту та Інструкції по її заповненню 12. Наказ Державного Комітета статистики України від 17.05.2000 р. №160 Про затвердження форм державної статистичної звітності з транспорту, зв’язку та інформатики

307


Äîäàòîê 5 ЗАКОН УКРАЇНИ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 травня 2000 року № 1707:III, від 8 червня 2000 року № 1807:III, від 22 червня 2000 року № 1829:III Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ве: дення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отри: мання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інфор: мації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користу: вачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік — система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; господарська операція — дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства; зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілю: ють у собі економічні вигоди; економічна вигода — потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; консолідована фінансова звітність — фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух гро: шових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці;

308

Äîäàòêè

національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно:правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнарод: ним стандартам; облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності; первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; користувачі фінансової звітності (далі — користувачі) — фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Стаття 2. Сфера дії Закону 1. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх ор: ганізаційно:правових форм і форм власності, а також на представ: ництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі — підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подава: ти фінансову звітність згідно з законодавством. 2. Частину другу статті 2 виключено 3. Суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до за: конодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Стаття 3. Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності 1. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансо: вої звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. 2. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ве: деться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтують: ся на даних бухгалтерського обліку.

309


Стаття 4. Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на та: ких основних принципах: обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та ви: трат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських опе: рацій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність — кожне підприємство розглядається як юридич: на особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте май: но та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політи: ки можлива лише у випадках, передбачених національними поло: женнями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути об: грунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність — оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде три: вати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначен: ня фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти до: ходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгал: терському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка ак: тивів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та прид: бання; єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці; періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

310

Äîäàòêè

Стаття 5. Валюта бухгалтерського обліку та фінансової звітності Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінан: сову звітність у грошовій одиниці України. Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні 1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. 2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно:правові акти щодо ведення бухгалтерсько: го обліку та складання фінансової звітності. 3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінан: сової звітності в банках встановлюється Національним банком Ук: раїни відповідно до цього Закону та національних положень (стан: дартів) бухгалтерського обліку. 4. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінан: сової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових опе: рацій бюджетних установ установлюється Державним казначейст: вом України відповідно до законодавства. 5. Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово:госпо: дарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (по: слуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається та: кою угодою відповідно до вимог законодавства України. 6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у ме: жах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розроб: ляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. Стаття 7. Методологічна рада з бухгалтерського обліку 1. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою:

311


організації розробки та розгляду проектів національних поло: жень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно:право: вих актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінан: сової звітності; удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні; методологічного забезпечення впровадження сучасної техно: логії збору та обробки обліково:економічної інформації; розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготов: ки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів. 2. Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України. 3. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. По: ложення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її пер: сональний склад затверджуються Міністром фінансів України. Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Стаття 8. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві 1. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. 2. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваже: ного органу (посадової особи) відповідно до законодавства та уста: новчих документів. 3. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та за: безпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських опе: рацій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (по: садова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. 4. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створен: ня бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

312

Äîäàòêè

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку цент: ралізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовува: тися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися. 5. Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інфор: мації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (уп: равлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства. 6. Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умо: ви для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити не: ухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгал: тера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. 7. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бух: галтерського обліку підприємства (далі — бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерсь: кого обліку всіх господарських операцій;

313


бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства. 8. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських опе: рацій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного ба: лансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства. Стаття 9. Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських опе: рацій є первинні документи, які фіксують факти здійснення госпо: дарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — без: посередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування об: роблення даних на підставі первинних документів можуть складати: ся зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру госпо: дарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської опе: рації і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розра: хунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

314

Äîäàòêè

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. 4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. 5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. 6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на па: перових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. 7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первин: них документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. 8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних доку: ментів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відобра: жених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці докумен: ти. 9. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку мо: жуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених закона: ми. Посадова особа підприємства має право в присутності представ: ників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов’язковим є складання реєстру документів, що ви: лучаються, у порядку, встановленому законодавством. Стаття 10. Інвентаризація активів і зобов’язань 1. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвента: ризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і докумен: тально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. 2. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визнача: ються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством.

315


РОЗДІЛ IV. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ Стаття 11. Загальні вимоги до фінансової звітності 1. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зо: бов’язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підпису: ють керівник та бухгалтер підприємства. 2. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові резуль: тати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. 3. Для суб’єктів малого підприємництва і представництв інозем: них суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. 4. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і поря: док їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. 5. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України. 6. Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Дер: жавного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Дер: жавним казначейством України. Стаття 12. Консолідована та зведена фінансова звітність 1. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансо: вих звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. 2. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на дер: жавній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких пе: ребувають відповідно у державній та комунальній власності.

316

Äîäàòêè

3. Об’єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які вхо: дять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства. Стаття 13. Звітний період 1. Звітним періодом для складання фінансової звітності є кален: дарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально нароста: ючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за ста: ном на кінець останнього дня кварталу (року). 2. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців. 3. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Стаття 14. Подання та оприлюднення фінансової звітності 1. Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінан: сову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, тру: довим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. 2. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. 3. Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інве: стиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зо: бов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюд: нювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. 4. У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів.

317


Стаття 15. Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами. Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року. Адміністративні штрафи, які можуть бути накладені відповідно до законів України на керівників та інших посадових осіб підприємств у зв’язку з допущеними методологічними помилками або арифметичними описками ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, пов’язаними із введенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, засто: совуються з 1 січня 2001 року. 2. Кабінету Міністрів України: підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Зако: ну; привести свої нормативно:правові акти у відповідність з цим Законом; забезпечити розроблення міністерствами та іншими централь: ними органами виконавчої влади нормативно:правових актів, перед: бачених цим Законом, а також перегляд і скасування їх нормативно: правових актів, що суперечать цьому Закону.

318

Äîäàòêè

Äîäàòîê 6 ПЛАН рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 Ñèíòåòè÷í³ ðàõóíêè (ðàõóíêè ïåðøîãî ïîðÿäêó) Êîä Íàçâà 1 2

Ñóáðàõóíêè (ðàõóíêè äðóãîãî ïîðÿäêó)

Êîä Íàçâà 3 4 Êëàñ 1. Íåîáîðîòí³ àêòèâè 101 Çåìåëüí³ ä³ëÿíêè Êàï³òàëüí³ âèòðàòè íà ïîë³ïøåííÿ 102 çåìåëü 103 Áóäèíêè òà ñïîðóäè 104 Ìàøèíè òà îáëàäíàííÿ 10 Îñíîâí³ çàñîáè 105 Òðàíñïîðòí³ çàñîáè 106 ²íñòðóìåíòè, ïðèëàäè òà ³íâåíòàð 107 Ðîáî÷à ³ ïðîäóêòèâíà õóäîáà 108 Áàãàòîð³÷í³ íàñàäæåííÿ 109 ²íø³ îñíîâí³ çàñîáè 111 Á³áë³îòå÷í³ ôîíäè Ìàëîö³íí³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ 112 àêòèâè ²íø³ íåîáîðîòí³ ìà- 113 Òèì÷àñîâ³ (íåòèòóëüí³) ñïîðóäè 11 òåð³àëüí³ àêòèâè 114 Ïðèðîäí³ ðåñóðñè 115 ²íâåíòàðíà òàðà 116 Ïðåäìåòè ïðîêàòó 117 ²íø³ íåîáîðîòí³ ìàòåð³àëüí³ àêòèâè Ïðàâà êîðèñòóâàííÿ ïðèðîäíèìè 121 ðåñóðñàìè 122 Ïðàâà êîðèñòóâàííÿ ìàéíîì 123 Ïðàâà íà çíàêè äëÿ òîâàð³â ³ ïîñëóã Íåìàòåð³àëüí³ 12 Ïðàâà íà îá'ºêòè ïðîìèñëîâî¿ âëàñàêòèâè 124 íîñò³ 125 Àâòîðñüê³ òà ñóì³æí³ ç íèìè ïðàâà 126 Âèêëþ÷åíî 127 ²íø³ íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè

Ñôåðà çàñòîñóâàííÿ 5

Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³



319


Продовження додатка 6 1

3 4 131 Çíîñ îñíîâíèõ çàñîá³â Çíîñ ³íøèõ íåîáîðîòíèõ Çíîñ (àìîðòèçàö³ÿ) 132 13 ìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â Íàêîïè÷åíà àìîðòèçàö³ÿ 133 íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â ²íâåñòèö³¿ ïîâ'ÿçàíèì ñòîðîíàì çà 141 ìåòîäîì îáë³êó ó÷àñò³ â êàï³òàë³ Äîâãîñòðîêîâ³ 14 ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ 142 ²íø³ ³íâåñòèö³¿ ïîâ'ÿçàíèì ñòîðîíàì 143 ²íâåñòèö³¿ íåïîâ'ÿçàíèì ñòîðîíàì 151 Êàï³òàëüíå áóä³âíèöòâî Ïðèäáàííÿ (âèãîòîâëåííÿ) 152 îñíîâíèõ çàñîá³â Ïðèäáàííÿ (âèãîòîâëåííÿ) ³íøèõ 15 Êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿ 153 íåîáîðîòíèõ ìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â Ïðèäáàííÿ (ñòâîðåííÿ) 154 íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â 155 Ôîðìóâàííÿ îñíîâíîãî ñòàäà Çàáîðãîâàí³ñòü çà ìàéíî, ùî 161 Äîâãîñòðîêîâà ïåðåäàíî ó ô³íàíñîâó îðåíäó 16 äåá³òîðñüêà 162 Äîâãîñòðîêîâ³ âåêñåë³ îäåðæàí³ çàáîðãîâàí³ñòü 163 ²íøà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü Â³äñòðî÷åí³ Çà âèäàìè â³äñòðî÷åíèõ ïîäàòêîâèõ 17 ïîäàòêîâ³ àêòèâè àêòèâ³â 18 19

2

²íø³ íåîáîðîòí³ àêòèâè Ãóäâ³ë ïðè ïðèäáàíí³

20 Âèðîáíè÷³ çàïàñè

320

Çà âèäàìè àêòèâ³â

5 Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³



Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³

Çà âèäàìè îá'ºêò³â ³íâåñòóâàííÿ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ 191 Ãóäâ³ë 192 Íåãàòèâíèé ãóäâ³ë Êëàñ 2. Çàïàñè 201 Ñèðîâèíà é ìàòåð³àëè Êóï³âåëüí³ íàï³âôàáðèêàòè òà 202 êîìïëåêòóþ÷³ âèðîáè 203 Ïàëèâî 204 Òàðà é òàðí³ ìàòåð³àëè Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ 205 Áóä³âåëüí³ ìàòåð³àëè 206 Ìàòåð³àëè, ïåðåäàí³ â ïåðåðîáêó 207 Çàïàñí³ ÷àñòèíè Ìàòåð³àëè ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî 208 ïðèçíà÷åííÿ 209 ²íø³ ìàòåð³àëè

Äîäàòêè


2

21

Òâàðèíè íà âèðîùóâàíí³ òà â³äãîä³âë³

3 211 212 213 214 215 216

4 Ìîëîäíÿê òâàðèí íà âèðîùóâàíí³ Òâàðèíè íà â³äãîä³âë³ Ïòèöÿ Çâ³ð³ Êðîë³ Ñ³ì'¿ áäæ³ë Äîðîñëà õóäîáà, ùî âèáðàêóâàíà ç 217 îñíîâíîãî ñòàäà

5 Ñ³ëüñüêå ãîñïîäàðñòâî, ï³äïðèºìñòâà ³íøèõ ãàëóçåé ç ï³äñîáíèì ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñ Õóäîáà, ùî ïðèéíÿòà â³ä íàñåëåííÿ üêèì 218 âèðîáíèöäëÿ ðåàë³çàö³¿ òâîì

Ìàëîö³íí³ òà øâèä22 êîçíîøóâàí³ ïðåäìåòè

Çà âèäàìè ïðåäìåò³â

23 Âèðîáíèöòâî

Çà âèäàìè âèðîáíèöòâà

24 Áðàê ó âèðîáíèöòâ³

Çà âèäàìè ïðîäóêö³¿

25 Íàï³âôàáðèêàòè

Çà âèäàìè íàï³âôàáðèêàò³â

26 Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ

Çà âèäàìè ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿

Ïðîäóêö³ÿ ñ³ëüñüêî27 ãîñïîäàðñüêîãî âèðîáíèöòâà

Çà âèäàìè ïðîäóêö³¿

Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Ãàëóç³ ìàòåð³àëüíîãî âèðîáíèöòâà Ïðîìèñëîâ³ñòü Ïðîìèñëîâ³ñòü, ñ³ëüñüêå ãîñïîäàðñòâî òà ³í. Ñ³ëüñüêå ãîñïîäàðñòâî, ï³äïðèºìñòâà ³íøèõ ãàëóçåé ç ï³äñîáíèì ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèì âèðîáíèöòâîì

321



2

28 Òîâàðè

29 30

31

32

33

34 35

36

37

322

3 281 282 283 284 285

4 Òîâàðè íà ñêëàä³ Òîâàðè â òîðã³âë³ Òîâàðè íà êîì³ñ³¿ Òàðà ï³ä òîâàðàìè Òîðãîâà íàö³íêà

…………………… Êëàñ 3. Êîøòè, ðîçðàõóíêè òà ³íø³ àêòèâè 301 Êàñà â íàö³îíàëüí³é âàëþò³ Êàñà 302 Êàñà â ³íîçåìí³é âàëþò³ Ïîòî÷í³ ðàõóíêè â íàö³îíàëüí³é 311 âàëþò³ Ïîòî÷í³ ðàõóíêè â ³íîçåìí³é 312 âàëþò³ Ðàõóíêè â áàíêàõ ²íø³ ðàõóíêè â áàíêó â 313 íàö³îíàëüí³é âàëþò³ ²íø³ ðàõóíêè â áàíêó â ³íîçåìí³é 314 âàëþò³ …………………… Ãðîøîâ³ äîêóìåíòè â íàö³îíàëüí³é 331 âàëþò³ Ãðîøîâ³ äîêóìåíòè â ³íîçåìí³é 332 âàëþò³ ²íø³ êîøòè Ãðîøîâ³ êîøòè â äîðîç³ â 333 íàö³îíàëüí³é âàëþò³ Ãðîøîâ³ êîøòè â äîðîç³ â ³íîçåìí³é 334 âàëþò³ Êîðîòêîñòðîêîâ³ âåêñåë³, îäåðæàí³ 341 Êîðîòêîñòðîêîâ³ â íàö³îíàëüí³é âàëþò³ âåêñåë³ îäåðæàí³ Êîðîòêîñòðîêîâ³ âåêñåë³, îäåðæàí³ 342 â ³íîçåìí³é âàëþò³ Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ 351 Åêâ³âàëåíòè ãðîøîâèõ êîøò³â ³íâåñòèö³¿ 352 ²íø³ ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Ðîçðàõóíêè ç â³ò÷èçíÿíèìè 361 ïîêóïöÿìè Ðîçðàõóíêè ç ïîêóïöÿìè òà Ðîçðàõóíêè ç ³íîçåìíèìè 362 çàìîâíèêàìè ïîêóïöÿìè 363 Ðîçðàõóíêè ç ó÷àñíèêàìè ÏÔÃ 371 Ðîçðàõóíêè çà âèäàíèìè àâàíñàìè Ðîçðàõóíêè ç ð³çíèìè 372 Ðîçðàõóíêè ç ï³äçâ³òíèìè îñîáàìè äåá³òîðàìè Ðîçðàõóíêè çà íàðàõîâàíèìè 373 äîõîäàìè







Äîäàòêè


2

3 4 374 Ðîçðàõóíêè çà ïðåòåíç³ÿìè Ðîçðàõóíêè çà â³äøêîäóâàííÿì 375 çàâäàíèõ çáèòê³â Ðîçðàõóíêè çà ïîçèêàìè ÷ëåíàì 376 êðåäèòíèõ ñï³ëîê 377 Ðîçðàõóíêè ç ³íøèìè äåá³òîðàìè

Ðåçåðâ ñóìí³âíèõ Çà äåá³òîðàìè áîðã³â Âèòðàòè ìàéáóòí³õ 39 Çà âèäàìè âèòðàò ïåð³îä³â Êëàñ 4. Âëàñíèé êàï³òàë òà çàáåçïå÷åííÿ çîáîâ'ÿçàíü 38

40 Ñòàòóòíèé êàï³òàë

Çà âèäàìè êàï³òàëó

41 Ïàéîâèé êàï³òàë

Çà âèäàìè êàï³òàëó

42 Äîäàòêîâèé êàï³òàë

43 Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåí³ ïðè44 áóòêè (íåïîêðèò³ çáèòêè) 45 Âèëó÷åíèé êàï³òàë 46 Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë

421 Åì³ñ³éíèé äîõ³ä 422 ²íøèé âêëàäåíèé êàï³òàë 423 Äîîö³íêà àêòèâ³â Áåçîïëàòíî îäåðæàí³ íåîáîðîòí³ 424 àêòèâè 425 ²íøèé äîäàòêîâèé êàï³òàë Çà âèäàìè êàï³òàëó 441 Ïðèáóòîê íåðîçïîä³ëåíèé 442 Íåïîêðèò³ çáèòêè Ïðèáóòîê, âèêîðèñòàíèé ó çâ³òíîìó 443 ïåð³îä³ 451 Âèëó÷åí³ àêö³¿ 452 Âèëó÷åí³ âêëàäè é ïà¿ 453 ²íøèé âèëó÷åíèé êàï³òàë Çà âèäàìè êàï³òàëó

471 Çàáåçïå÷åííÿ âèïëàò â³äïóñòîê 472 Äîäàòêîâå ïåíñ³éíå çàáåçïå÷åííÿ Çàáåçïå÷åííÿ ìàéáóÇàáåçïå÷åííÿ ãàðàíò³éíèõ çîáîâ'ÿ47 òí³õ âèòðàò ³ 473 çàíü ïëàòåæ³â Çàáåçïå÷åííÿ ³íøèõ âèòðàò ³ ïëà474 òåæ³â

5

Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Êîîïåðàòèâí³ îðãàí³çàö³¿, êðåäèòí³ ñï³ëêè Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³

Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³

323



2 Ö³ëüîâå ô³íàíñóâàí48 íÿ ³ ö³ëüîâ³ íàäõîäæåííÿ

49

50

51

52

53 54

324

3

4 Çà îá'ºêòàìè ô³íàíñóâàííÿ

491 Òåõí³÷í³ ðåçåðâè 492 Ðåçåðâè ³ç ñòðàõóâàííÿ æèòòÿ ×àñòêà ïåðåñòðàõîâèê³â ó òåõí³÷íèõ 493 ðåçåðâàõ ×àñòêà ïåðåñòðàõîâèê³â ó ðåçåðâàõ ³ç 494 ñòðàõóâàííÿ æèòòÿ Ñòðàõîâ³ ðåçåðâè 495 Ðåçóëüòàò çì³íè òåõí³÷íèõ ðåçåðâ³â Ðåçóëüòàò çì³íè ðåçåðâ³â ³ç ñòðàõó496 âàííÿ æèòòÿ Ðåçóëüòàò çì³íè ðåçåðâ³â íåçàðîá497 ëåíèõ ïðåì³é 498 Ðåçóëüòàò çì³íè ðåçåðâ³â çáèòê³â Êëàñ 5. Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ Äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â ó 501 íàö³îíàëüí³é âàëþò³ Äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â â 502 ³íîçåìí³é âàëþò³ Â³äñòðî÷åí³ äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè 503 Äîâãîñòðîêîâ³ áàíê³â ó íàö³îíàëüí³é âàëþò³ ïîçèêè Â³äñòðî÷åí³ äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè 504 áàíê³â â ³íîçåìí³é âàëþò³ ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ ïîçèêè â íàö³î505 íàëüí³é âàëþò³ ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ ïîçèêè â ³íîçå506 ìí³é âàëþò³ Äîâãîñòðîêîâ³ âåêñåë³, âèäàí³ â 511 Äîâãîñòðîêîâ³ âåêñåíàö³îíàëüí³é âàëþò³ ë³ âèäàí³ Äîâãîñòðîêîâ³ âåêñåë³, âèäàí³ â 512 ³íîçåìí³é âàëþò³ 521 Çîáîâ'ÿçàííÿ çà îáë³ãàö³ÿìè Äîâãîñòðîêîâ³ çîáî522 Ïðåì³ÿ çà âèïóùåíèìè îáë³ãàö³ÿìè â'ÿçàííÿ çà îáë³ãàö³ÿÄèñêîíò çà âèïóùåíèìè îáë³ãàö³ÿìè 523 ìè 531 Çîáîâ'ÿçàííÿ ç ô³íàíñîâî¿ îðåíäè Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîÇîáîâ'ÿçàííÿ ç îðåíäè ö³ë³ñíèõ ìàéíîâ'ÿçàííÿ ç îðåíäè 532 âèõ êîìïëåêñ³â Â³äñòðî÷åí³ ïîäàòêîÇà âèäàìè çîáîâ'ÿçàíü â³ çîáîâ'ÿçàííÿ


Ñòðàõîâà ä³ÿëüí³ñòü




Äîäàòêè

Продовження додатка 6 1 55 56 57 58 59

60

61

62

63

64

65

2 ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ …………………… …………………… …………………… ……………………

3

4 Çà âèäàìè çîáîâ'ÿçàíü

Êëàñ 6. Ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â ó 601 íàö³îíàëüí³é âàëþò³ Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â â 602 ³íîçåìí³é âàëþò³ Â³äñòðî÷åí³ êîðîòêîñòðîêîâ³ êðå603 äèòè áàíê³â ó íàö³îíàëüí³é âàëþò³ Êîðîòêîñòðîêîâ³ ïîçèêè Â³äñòðî÷åí³ êîðîòêîñòðîêîâ³ êðå604 äèòè áàíê³â â ³íîçåìí³é âàëþò³ Ïðîñòðî÷åí³ ïîçèêè â íàö³îíàëüí³é 605 âàëþò³ Ïðîñòðî÷åí³ ïîçèêè â ³íîçåìí³é 606 âàëþò³ Ïîòî÷íà çàáîðãîâàí³ñòü çà äîâãî611 ñòðîêîâèìè çîáîâ'ÿçàííÿìè â íàö³Ïîòî÷íà çàáîðãîâàîíàëüí³é âàëþò³ í³ñòü çà äîâãîñòðîêîÏîòî÷íà çàáîðãîâàí³ñòü çà äîâãîâèìè çîáîâ'ÿçàííÿìè 612 ñòðîêîâèìè çîáîâ'ÿçàííÿìè â ³íîçåìí³é âàëþò³ Êîðîòêîñòðîêîâ³ âåêñåë³, âèäàí³ â 621 Êîðîòêîñòðîêîâ³ íàö³îíàëüí³é âàëþò³ âåêñåë³ âèäàí³ Êîðîòêîñòðîêîâ³ âåêñåë³, âèäàí³ â 622 ³íîçåìí³é âàëþò³ Ðîçðàõóíêè ç â³ò÷èçíÿíèìè ïîñòà631 ÷àëüíèêàìè Ðîçðàõóíêè ç ïîñòà÷àëüíèêàìè òà ï³äðÿÐîçðàõóíêè ç ³íîçåìíèìè ïîñòà÷à632 äíèêàìè ëüíèêàìè 633 Ðîçðàõóíêè ç ó÷àñíèêàìè ÏÔÃ 641 Ðîçðàõóíêè çà ïîäàòêàìè Ðîçðàõóíêè çà îáîâ'ÿçêîâèìè ïëàÐîçðàõóíêè çà ïîäàò- 642 òåæàìè êàìè é ïëàòåæàìè 643 Ïîäàòêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ 644 Ïîäàòêîâèé êðåäèò Ðîçðàõóíêè çà ñòðà651 Çà ïåíñ³éíèì çàáåçïå÷åííÿì õóâàííÿ






Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³

325



3 4 652 Çà ñîö³àëüíèì ñòðàõóâàííÿì Çà ñòðàõóâàííÿì íà âèïàäîê áåçðî653 á³òòÿ 654 Çà ³íäèâ³äóàëüíèì ñòðàõóâàííÿì 655 Çà ñòðàõóâàííÿì ìàéíà Ðîçðàõóíêè ç îïëàòè 661 Ðîçðàõóíêè çà çàðîá³òíîþ ïëàòîþ 66 ïðàö³ 662 Ðîçðàõóíêè ç äåïîíåíòàìè Ðîçðàõóíêè çà íàðàõîâàíèìè äèâ³Ðîçðàõóíêè ç ó÷àñíè- 671 67 äåíäàìè êàìè 672 Ðîçðàõóíêè çà ³íøèìè âèïëàòàìè Ðîçðàõóíêè çà àâàíñàìè îäåðæàíè681 ìè 682 Âíóòð³øí³ ðîçðàõóíêè Ðîçðàõóíêè çà ³íøèÂíóòð³øíüîãîñïîäàðñüê³ ðîçðàõóí68 683 ìè îïåðàö³ÿìè êè Ðîçðàõóíêè çà íàðàõîâàíèìè â³äñî684 òêàìè 685 Ðîçðàõóíêè ç ³íøèìè êðåäèòîðàìè Äîõîäè ìàéáóòí³õ 69 Çà âèäàìè äîõîä³â ïåð³îä³â Êëàñ 7. Äîõîäè ³ ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ãîòîâî¿ ïðîäó701 êö³¿ 702 Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ òîâàð³â Äîõîäè â³ä 70 ðåàë³çàö³¿ 703 Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ðîá³ò ³ ïîñëóã 704 Âèðàõóâàííÿ ç äîõîäó 705 Ïåðåñòðàõóâàííÿ Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ³íîçåìíî¿ âà711 ëþòè Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ³íøèõ îáîðîò712 íèõ àêòèâ³â Äîõ³ä â³ä îïåðàö³éíî¿ îðåíäè àêòè713 â³â ²íøèé îïåðàö³éíèé 71 Äîõ³ä â³ä îïåðàö³éíî¿ êóðñîâî¿ äîõ³ä 714 ð³çíèö³ 715 Îäåðæàí³ øòðàôè, ïåí³, íåóñòîéêè Â³äøêîäóâàííÿ ðàí³øå ñïèñàíèõ 716 àêòèâ³â Äîõ³ä â³ä ñïèñàííÿ êðåäèòîðñüêî¿ 717 çàáîðãîâàíîñò³

326

2

5






Äîäàòêè


2

3 718 719 721

Äîõ³ä â³ä ó÷àñò³ â 72 êàï³òàë³

722 723

²íø³ ô³íàíñîâ³ 73 äîõîäè

731 732 733 741 742 743

74 ²íø³ äîõîäè 744 745 746 75 Íàäçâè÷àéí³ äîõîäè

751 752

76 Ñòðàõîâ³ ïëàòåæ³ 77 78

4 Äîõ³ä â³ä áåçîïëàòíî îäåðæàíèõ îáîðîòíèõ àêòèâ³â ²íø³ äîõîäè â³ä îïåðàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ Äîõ³ä â³ä ³íâåñòèö³é â àñîö³éîâàí³ ï³äïðèºìñòâà Äîõ³ä â³ä ñï³ëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ Äîõ³ä â³ä ³íâåñòèö³é â äî÷³ðí³ ï³äïðèºìñòâà Äèâ³äåíäè îäåðæàí³ Â³äñîòêè îäåðæàí³ ²íø³ äîõîäè â³ä ô³íàíñîâèõ îïåðàö³é Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ô³íàíñîâèõ ³íâåñòèö³é Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â Äîõ³ä â³ä ðåàë³çàö³¿ ìàéíîâèõ êîìïëåêñ³â Äîõ³ä â³ä íåîïåðàö³éíî¿ êóðñîâî¿ ð³çíèö³ Äîõ³ä â³ä áåçîïëàòíî îäåðæàíèõ àêòèâ³â ²íø³ äîõîäè â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ Â³äøêîäóâàííÿ çáèòê³â â³ä íàäçâè÷àéíèõ ïîä³é ²íø³ íàäçâè÷àéí³ äîõîäè Çà âèäàìè ñòðàõóâàííÿ

5




Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Ñòðàõîâà ä³ÿëüí³ñòü

…………………… ……………………

791 Ðåçóëüòàò îïåðàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ 792 Ðåçóëüòàò ô³íàíñîâèõ îïåðàö³é 793 Ðåçóëüòàò ³íøî¿ çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ 794 Ðåçóëüòàò íàäçâè÷àéíèõ ïîä³é Êëàñ 8. Âèòðàòè çà åëåìåíòàìè 801 Âèòðàòè ñèðîâèíè é ìàòåð³àë³â 80 Ìàòåð³àëüí³ âèòðàòè Âèòðàòè êóï³âåëüíèõ íàï³âôàáðè802 êàò³â òà êîìïëåêòóþ÷èõ âèðîá³â Ô³íàíñîâ³ 79 ðåçóëüòàòè



327



2

3 803 804 805 806 807

81

Âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³

808 809 81 812 813 814 815 816 821

82

Â³äðàõóâàííÿ íà ñîö³àëüí³ çàõîäè

82 823 824 831

83 Àìîðòèçàö³ÿ

832 833

4 Âèòðàòè ïàëèâà é åíåðã³¿ Âèòðàòè òàðè é òàðíèõ ìàòåð³àë³â Âèòðàòè áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â Âèòðàòè çàïàñíèõ ÷àñòèí Âèòðàòè ìàòåð³àë³â ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãî ïðèçíà÷åííÿ Âèòðàòè òîâàð³â ²íø³ ìàòåð³àëüí³ âèòðàòè Âèïëàòè çà îêëàäàìè é òàðèôàìè Ïðåì³¿ òà çàîõî÷åííÿ Êîìïåíñàö³éí³ âèïëàòè Îïëàòà â³äïóñòîê Îïëàòà ³íøîãî íåâ³äïðàöüîâàíîãî ÷àñó ²íø³ âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³ Â³äðàõóâàííÿ íà ïåíñ³éíå çàáåçïå÷åííÿ Â³äðàõóâàííÿ íà ñîö³àëüíå ñòðàõóâàííÿ Ñòðàõóâàííÿ íà âèïàäîê áåçðîá³òòÿ Â³äðàõóâàííÿ íà ³íäèâ³äóàëüíå ñòðàõóâàííÿ Àìîðòèçàö³ÿ îñíîâíèõ çàñîá³â Àìîðòèçàö³ÿ ³íøèõ íåîáîðîòíèõ ìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â Àìîðòèçàö³ÿ íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â

²íø³ îïåðàö³éí³ 84 âèòðàòè

Çà âèäàìè âèòðàò

85 ²íø³ çàòðàòè

Çà âèäàìè çàòðàò

86 87 88 89

90

328

5




…………………… …………………… …………………… ……………………

Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çàö³¿

Êëàñ 9. Âèòðàòè ä³ÿëüíîñò³ Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ãîòîâî¿ 901 ïðîäóêö³¿ 902 Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ òîâàð³â Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ ðîá³ò ³ 903 ïîñëóã 904 Ñòðàõîâ³ âèïëàòè


Äîäàòêè


2 Çàãàëüíîâèðîáíè÷³ 91 âèòðàòè Àäì³í³ñòðàòèâí³ âè92 òðàòè 93 Âèòðàòè íà çáóò

94

²íø³ âèòðàòè îïåðàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³

95 Ô³íàíñîâ³ âèòðàòè

96

Âòðàòè â³ä ó÷àñò³ â êàï³òàë³

97 ²íø³ âèòðàòè

3

4 Çà âèäàìè âèòðàò Çà âèäàìè âèòðàò Çà âèäàìè âèòðàò

941 Âèòðàòè íà äîñë³äæåííÿ ³ ðîçðîáêè Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ³íîçåìíî¿ 942 âàëþòè Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ âèðîá943 íè÷èõ çàïàñ³â 944 Ñóìí³âí³ òà áåçíàä³éí³ áîðãè Âòðàòè â³ä îïåðàö³éíî¿ êóðñîâî¿ 945 ð³çíèö³ 946 Âòðàòè â³ä çíåö³íåííÿ çàïàñ³â Íåñòà÷³ ³ âòðàòè â³ä ïñóâàííÿ ö³í947 íîñòåé 948 Âèçíàí³ øòðàôè, ïåí³, íåóñòîéêè 949 ²íø³ âèòðàòè îïåðàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ 951 Â³äñîòêè çà êðåäèò 952 ²íø³ ô³íàíñîâ³ âèòðàòè Âòðàòè â³ä ³íâåñòèö³é â àñîö³éîâàí³ 961 ï³äïðèºìñòâà 962 Âòðàòè â³ä ñï³ëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ Âòðàòè â³ä ³íâåñòèö³é â äî÷³ðí³ 963 ï³äïðèºìñòâà Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ ô³íàíñî971 âèõ ³íâåñòèö³é Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ íåîáîðî972 òíèõ àêòèâ³â Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíèõ ìàéíî973 âèõ êîìïëåêñ³â Âòðàòè â³ä íåîïåðàö³éíèõ êóðñîâèõ 974 ð³çíèöü Óö³íêà íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â ³ ô³975 íàíñîâèõ ³íâåñòèö³é 976 Ñïèñàííÿ íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â 977 ²íø³ âèòðàòè çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ 978 Âèêëþ÷åíî 979 Âèêëþ÷åíî

5 Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³




329


Продовження додатка 6 1 98

99

01

02

03 04 05 06 07

08 09

330

2

3

4 Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê â³ä çâè÷àéíî¿ 981 ä³ÿëüíîñò³ Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê â³ä íàäçâè982 ÷àéíèõ ïîä³é 991 Âòðàòè â³ä ñòèõ³éíîãî ëèõà Âòðàòè â³ä òåõíîãåííèõ êàòàñòðîô ³ Íàäçâè÷àéí³ âèòðàòè 992 àâàð³é 993 ²íø³ íàäçâè÷àéí³ âèòðàòè Êëàñ 0. Ïîçàáàëàíñîâ³ ðàõóíêè Îðåíäîâàí³ íåîáîðîÇà âèäàìè àêòèâ³â òí³ àêòèâè Óñòàòêóâàííÿ, ïðèéíÿòå äëÿ ìîí021 òàæó 022 Ìàòåð³àëè, ïðèéíÿò³ äëÿ ïåðåðîáêè Àêòèâè íà â³äïîâ³äàÌàòåð³àëüí³ ö³ííîñò³ íà â³äïîâ³äàëüíîìó çáåð³ãàíí³ 023 ëüíîìó çáåð³ãàíí³ 024 Òîâàðè, ïðèéíÿò³ íà êîì³ñ³þ 025 Ìàéíî â äîâ³ð÷îìó óïðàâë³íí³ Êîíòðàêòí³ çîáîâ'ÿÇà âèäàìè çîáîâ'ÿçàíü çàííÿ Íåïåðåäáà÷åí³ àêòè- 041 Íåïåðåäáà÷åí³ àêòèâè âè é çîáîâ'ÿçàííÿ 042 Íåïåðåäáà÷åí³ çîáîâ'ÿçàííÿ Ãàðàíò³¿ òà çàáåçïåÇà âèäàìè ãàðàíò³é òà çàáåçïå÷åíü ÷åííÿ íàäàí³ íàäàíèõ Ãàðàíò³¿ òà çàáåçïåÇà âèäàìè ãàðàíò³é òà çàáåçïå÷åíü ÷åííÿ îòðèìàí³ îòðèìàíèõ Ñïèñàíà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâà071 í³ñòü Ñïèñàí³ àêòèâè Íåâ³äøêîäîâàí³ íåñòà÷³ ³ âòðàòè â³ä 072 ïñóâàííÿ ö³ííîñòåé Áëàíêè ñóâîðîãî Çà âèäàìè áëàíê³â îáë³êó Àìîðòèçàö³éí³ â³äðàõóâàííÿ





Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³ Óñ³ âèäè ä³ÿëüíîñò³

Äîäàòêè

Äîäàòîê 7 Êîäè Äàòà (ð³ê, ì³ñÿöü, ÷èñëî) Ï³äïðèºìñòâî __________________________ çà ªÄÐÏÎÓ Òåðèòîð³ÿ ______________________________ çà ÊÎÀÒÓÓ Ôîðìà âëàñíîñò³ ________________________ çà ÊÔÂ Îðãàí äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ ____________ çà ÑÏÎÄÓ Ãàëóçü ________________________________ çà ÇÊÃÍÃ Âèä åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ _______________ çà ÊÂÅÄ Îäèíèöÿ âèì³ðó: òèñ. ãðí Êîíòðîëüíà ñóìà Àäðåñà ___________________________________________________

01

ÁÀËÀÍÑ íà ____________________ 20__ ð. Ôîðìà N 1

ÀÊÒÈÂ 1 I. Íåîáîðîòí³ àêòèâè Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè: çàëèøêîâà âàðò³ñòü ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü íàêîïè÷åíà àìîðòèçàö³ÿ Íåçàâåðøåíå áóä³âíèöòâî Îñíîâí³ çàñîáè: çàëèøêîâà âàðò³ñòü ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü çíîñ Äîâãîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿: ÿê³ îáë³êîâóþòüñÿ çà ìåòîäîì ó÷àñò³ â êàï³òàë³ ³íøèõ ï³äïðèºìñòâ ³íø³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Äîâãîñòðîêîâà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü Â³äñòðî÷åí³ ïîäàòêîâ³ àêòèâè Ãóäâ³ë ²íø³ íåîáîðîòí³ àêòèâè Óñüîãî çà ðîçä³ëîì I

Êîä çà ÄÊÓÄ Êîä ðÿäêà 2 010 011 012 020 030 031 032

1801001

Íà ïî÷àòîê çâ³òíîãî ïåð³îäó 3

Íà ê³íåöü çâ³òíîãî ïåð³îäó 4

(

)

(

)

(

)

(

)

040 045 050 060 065 070 080

331


Продовження додатка 7 1 II. Îáîðîòí³ àêòèâè Çàïàñè: âèðîáíè÷³ çàïàñè òâàðèíè íà âèðîùóâàíí³ òà â³äãîä³âë³ íåçàâåðøåíå âèðîáíèöòâî ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ òîâàðè Âåêñåë³ îäåðæàí³ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè: ÷èñòà ðåàë³çàö³éíà âàðò³ñòü ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü ðåçåðâ ñóìí³âíèõ áîðã³â Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà ðîçðàõóíêàìè: ç áþäæåòîì çà âèäàíèìè àâàíñàìè ç íàðàõîâàíèõ äîõîä³â ³ç âíóòð³øí³õ ðîçðàõóíê³â ²íøà ïîòî÷íà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè: â íàö³îíàëüí³é âàëþò³ â ³íîçåìí³é âàëþò³ ²íø³ îáîðîòí³ àêòèâè Óñüîãî çà ðîçä³ëîì II III. Âèòðàòè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â Áàëàíñ ÏÀÑÈÂ 1 I. Âëàñíèé êàï³òàë Ñòàòóòíèé êàï³òàë Ïàéîâèé êàï³òàë Äîäàòêîâèé âêëàäåíèé êàï³òàë ²íøèé äîäàòêîâèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê (íåïîêðèòèé çáèòîê) Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë Âèëó÷åíèé êàï³òàë Óñüîãî çà ðîçä³ëîì I

332

2

3

4

100 110 120 130 140 150 160 161 162

(

)

(

)

170 180 190 200 210 220 230 240 250 260 270 280 Êîä Íà ïî÷àòîê ðÿäêà çâ³òíîãî ïåð³îäó 2 3


300 310 320 330 340 350 360 370 380

( (

) )

( (

) )

Äîäàòêè

Продовження додатка 7 1 II. Çàáåçïå÷åííÿ íàñòóïíèõ âèòðàò ³ ïëàòåæ³â Çàáåçïå÷åííÿ âèïëàò ïåðñîíàëó ²íø³ çàáåçïå÷åííÿ Ö³ëüîâå ô³íàíñóâàííÿ Óñüîãî çà ðîçä³ëîì II III. Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ Äîâãîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ Â³äñòðî÷åí³ ïîäàòêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ ²íø³ äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ Óñüîãî çà ðîçä³ëîì III IV. Ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â Ïîòî÷íà çàáîðãîâàí³ñòü çà äîâãîñòðîêîâèìè çîáîâ'ÿçàííÿìè Âåêñåë³ âèäàí³ Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ çà ðîçðàõóíêàìè: ç îäåðæàíèõ àâàíñ³â ç áþäæåòîì ç ïîçàáþäæåòíèõ ïëàòåæ³â ç³ ñòðàõóâàííÿ ç îïëàòè ïðàö³ ç ó÷àñíèêàìè ³ç âíóòð³øí³õ ðîçðàõóíê³â ²íø³ ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ Óñüîãî çà ðîçä³ëîì IV V. Äîõîäè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â Áàëàíñ

2

3

4

400 410 420 430 440 450 460 470 480 500 510 520 530 540 550 560 570 580 590 600 610 620 630 640

Êåð³âíèê _____________________________ Ãîëîâíèé áóõãàëòåð ____________________

333


Äîäàòîê 8 ÊÎÄÈ Äàòà (ð³ê, ì³ñÿöü, ÷èñëî) Ï³äïðèºìñòâî __________________________ çà ªÄÐÏÎÓ Òåðèòîð³ÿ ______________________________ çà ÊÎÀÒÓÓ Îðãàí äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ ____________ çà ÑÏÎÄÓ Ãàëóçü ________________________________ çà ÇÊÃÍÃ Âèä åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ _______________ çà ÊÂÅÄ Îäèíèöÿ âèì³ðó: òèñ. ãðí. Êîíòðîëüíà ñóìà

01

Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè çà __________________ 20__ ð. Ôîðìà N 2 Êîä çà ÄÊÓÄ I. Ô²ÍÀÍÑÎÂ² ÐÅÇÓËÜÒÀÒÈ Çà çâ³òÊîä íèé Ñòàòòÿ ðÿäêà ïåð³îä 1 2 3 Äîõîä (âèðó÷êà) â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, 010 ðîá³ò, ïîñëóã) Ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü 015 ( ) Àêöèçíèé çá³ð 020 ( ) 025 ( ) ²íø³ âèðàõóâàííÿ ç äîõîäó 030 ( ) ×èñòèé äîõîä (âèðó÷êà) â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ 035 (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã) Ñîá³âàðò³ñòü ðåàë³çîâàíî¿ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðî040 ( ) á³ò, ïîñëóã) Âàëîâèé: ïðèáóòîê 050 çáèòîê 055 ( ) ²íø³ îïåðàö³éí³ äîõîäè 060 ( ) Àäì³í³ñòðàòèâí³ âèòðàòè 070 ( ) Âèòðàòè íà çáóò 080 ( ) ²íø³ îïåðàö³éí³ âèòðàòè 090 ( ) Ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè â³ä îïåðàö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³: ïðèáóòîê 100 çáèòîê 105 ( ) Äîõîä â³ä ó÷àñò³ â êàï³òàë³ 110 ²íø³ ô³íàíñîâ³ äîõîäè 120 ²íø³ äîõîäè 130 Ô³íàíñîâ³ âèòðàòè 140 ( )

334

1801003 Çà ïîïåðåäí³é ïåð³îä 4 ( ( ( (

) ) ) )

(

)

( ( ( ( (

) ) ) ) )

(

)

(

)

Äîäàòêè

Продовження додатка 8 1 Âòðàòè â³ä ó÷àñò³ â êàï³òàë³ ²íø³ âèòðàòè Ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ äî îïîäàòêóâàííÿ: ïðèáóòîê çáèòîê Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ Ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³: ïðèáóòîê çáèòîê Íàäçâè÷àéí³: äîõîäè âèòðàòè Ïîäàòêè ç íàäçâè÷àéíîãî ïðèáóòêó ×èñòèé: ïðèáóòîê çáèòîê

2 150 160

( (

3 ) ( ) (

4 ) )

170 175 180

( (

) ( ) (

) )

190 195

(

) (

)

200 205 210

( (

) ( ) (

) )

220 225

(

) (

)

II. ÅËÅÌÅÍÒÈ ÎÏÅÐÀÖ²ÉÍÈÕ ÂÈÒÐÀÒ Çà çâ³ò- Çà ïîïåðåÊîä Íàéìåíóâàííÿ ïîêàçíèêà íèé äí³é ðÿäêà ïåð³îä ïåð³îä Ìàòåð³àëüí³ çàòðàòè 230 Âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³ 240 Â³äðàõóâàííÿ íà ñîö³àëüí³ çàõîäè 250 Àìîðòèçàö³ÿ 260 ²íø³ îïåðàö³éí³ âèòðàòè 270 Ðàçîì 280 III. ÐÎÇÐÀÕÓÍÎÊ ÏÎÊÀÇÍÈÊ²Â ÏÐÈÁÓÒÊÎÂÎÑÒ² ÀÊÖ²É Çà çâ³ò- Çà ïîïåðåÊîä Íàçâà ñòàòò³ íèé äí³é ðÿäêà ïåð³îä ïåð³îä Ñåðåäíüîð³÷íà ê³ëüê³ñòü ïðîñòèõ àêö³é 300 Ñêîðèãîâàíà ñåðåäíüîð³÷íà ê³ëüê³ñòü ïðîñòèõ 310 àêö³é ×èñòèé ïðèáóòîê (çáèòîê) íà îäíó ïðîñòó àêö³þ 320 Ñêîðèãîâàíèé ÷èñòèé ïðèáóòîê (çáèòîê) íà îäíó 330 ïðîñòó àêö³þ Äèâ³äåíäè íà îäíó ïðîñòó àêö³þ 340


Äîäàòîê 9 Ô²ÍÀÍÑÎÂÈÉ ÇÂ²Ò ñóá'ºêòà ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà ÊÎÄÈ Äàòà (ð³ê, ì³ñÿöü, ÷èñëî) çà ªÄÐÏÎÓ çà ÊÎÀÒÓÓ çà ÊÔÂ çà ÑÏÎÄÓ çà ÇÊÃÍÃ çà ÊÂÅÄ Êîíòðîëüíà ñóìà

01

Ï³äïðèºìñòâî Òåðèòîð³ÿ Ôîðìà âëàñíîñò³ Îðãàí äåðæàâíîãî óïðàâë³ííÿ Ãàëóçü Âèä åêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ Ñåðåäíüîîáë³êîâà ÷èñåëüí³ñòü Îäèíèöÿ âèì³ðó: òèñ. ãðí Àäðåñà........................................................................................

1. Áàëàíñ íà ____________________ 200_ ð. Ôîðìà N 1-ì Àêòèâ 1 I. Íåîáîðîòí³ àêòèâè Íåçàâåðøåíå áóä³âíèöòâî Îñíîâí³ çàñîáè: çàëèøêîâà âàðò³ñòü ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü çíîñ Äîâãîñòðîêîâ³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ ²íø³ íåîáîðîòí³ àêòèâè Óñüîãî çà ðîçä³ëîì I II. Îáîðîòí³ àêòèâè Âèðîáíè÷³ çàïàñè Ãîòîâà ïðîäóêö³ÿ Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè: ÷èñòà ðåàë³çàö³éíà âàðò³ñòü ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü ðåçåðâ ñóìí³âíèõ áîðã³â Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà ðîçðàõóíêàìè ç áþäæåòîì

336

Êîä ðÿäêà 2

Íà ïî÷àòîê çâ³òíîãî ðîêó 3


020 030 031 032 040 070 080

(

)

(

)

(

)

(

)

100 130 160 161 162 170

Äîäàòêè

Продовження доадтка 9 1 ²íøà ïîòî÷íà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü Ïîòî÷í³ ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿ Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè: â íàö³îíàëüí³é âàëþò³ â ³íîçåìí³é âàëþò³ ²íø³ îáîðîòí³ àêòèâè Óñüîãî çà ðîçä³ëîì II III. Âèòðàòè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â Áàëàíñ

Ïàñèâ I. Âëàñíèé êàï³òàë Ñòàòóòíèé êàï³òàë Äîäàòêîâèé êàï³òàë Ðåçåðâíèé êàï³òàë Íåðîçïîä³ëåíèé ïðèáóòîê (íåïîêðèòèé çáèòîê) Íåîïëà÷åíèé êàï³òàë Óñüîãî çà ðîçä³ëîì I II. Çàáåçïå÷åííÿ íàñòóïíèõ âèòðàò ³ ö³ëüîâå ô³íàíñóâàííÿ III. Äîâãîñòðîêîâ³ çîáîâ'ÿçàííÿ IV. Ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ Êîðîòêîñòðîêîâ³ êðåäèòè áàíê³â Ïîòî÷íà çàáîðãîâàí³ñòü çà äîâãîñòðîêîâèìè çîáîâ'ÿçàííÿìè Êðåäèòîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè Ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ çà ðîçðàõóíêàìè: ç áþäæåòîì ç³ ñòðàõóâàííÿ ç îïëàòè ïðàö³ ²íø³ ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ Óñüîãî çà ðîçä³ëîì IV V. Äîõîäè ìàéáóòí³õ ïåð³îä³â Áàëàíñ

2 210 220

3

4

230 240 250 260 270 280 Êîä ðÿäêà

Íà ïî÷àòîê çâ³òíîãî ðîêó

Íà ê³íåöü çâ³òíîãî ïåð³îäó

(

(

300 320 340 350 360 380 430

)

)

480 500 510 530 550 570 580 610 620 630 640

337


Продовження додатка 9 2. Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè çà __________________ 200_ ð.

Ñòàòòÿ 1 Äîõ³ä (âèðó÷êà) â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã) Íåïðÿì³ ïîäàòêè òà ³íø³ âèðàõóâàííÿ ç äîõîäó ×èñòèé äîõ³ä (âèðó÷êà) â³ä ðåàë³çàö³¿ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã) (010 - 020) ²íø³ îïåðàö³éí³ äîõîäè ²íø³ çâè÷àéí³ äîõîäè Íàäçâè÷àéí³ äîõîäè Ðàçîì ÷èñò³ äîõîäè (030 + 040 + 050 + 060) Çá³ëüøåííÿ (çìåíøåííÿ) çàëèøê³â íåçàâåðøåíîãî âèðîáíèöòâà ³ ãîòîâî¿ ïðîäóêö³¿ Ìàòåð³àëüí³ çàòðàòè Âèòðàòè íà îïëàòó ïðàö³ Â³äðàõóâàííÿ íà ñîö³àëüí³ çàõîäè Àìîðòèçàö³ÿ ²íø³ îïåðàö³éí³ âèòðàòè ó òîìó ÷èñë³ ²íø³ çâè÷àéí³ âèòðàòè Íàäçâè÷àéí³ âèòðàòè Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê Ðàçîì âèòðàòè (090 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 + 150 ± 080 + 160 + 170) ×èñòèé ïðèáóòîê (çáèòîê) (070 - 180)

338

Ôîðìà N 2-ì Çà çâ³ò- Çà àíàëîã³÷íèé Êîä íèé ïåð³îä ïîïåðåðÿäêà ïåð³îä äíüîãî ðîêó 2 3 4 010 020

(

)

(

)

( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (

) ) ) ) ) ) ) ) ) ) )

( ( ( ( ( ( ( ( ( ( (

) ) ) ) ) ) ) ) ) ) )

030 040 050 060 070 080 090 100 110 120 130 131 140 150 160 170 180 190

Äîäàòêè

Äîäàòîê 10 Êîíñîë³äîâàíèé áàëàíñ “CITY CENYRE RESTAURANTS PLC” íà 31 ãðóäíÿ 1999ðîêó [7, ñ.55-56] ìëí. ôóíò³â ñòåðë³íã³â Ãðóïà Êîìïàí³ÿ Ïðèì³òêè 1999 1998 1999 1998 1 2 3 4 5 6 Îñíîâí³ àêòèâè Ìàòåð³àëüí³ àêòèâè 10 162144 138121 ²íâåñòèö³¿ â äî÷³ðí³ ï³äïðèºìñòâà 11 75617 77391 Ïîòî÷í³ àêòèâè 162144 138121 75617 77391 Çàïàñè 2419 2071 12 Äåá³òîðè 6998 4382 13 Ãðîøîâ³ êîøòè 221 901 14 9638 7354 Êðåäèòîðè: Ñóìè, ùî ï³äëÿãàþòü ñïëàò³ ïðîòÿãîì ðîêó 15 (54306) (61679) (7129) (4932) ×èñò³ ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ (44668) (54325) (7129) (4932) Ðàçîì àêòèâè ì³íóñ ïîòî÷í³ çîáîâ’ÿçàííÿ 72459 117476 83796 68448 Êðåäèòîðè: Ñóìè, ùî ï³äëÿãàþòü ñïëàò³ ï³ñëÿ á³ëüø í³æ îäíîãî ðîêó (500) 15 (31969) (7326) Çàáåçïå÷åííÿ çîáîâ’ÿçàíü òà âèäàòê³â 16 (4436) (3852) 81071 Â³äñòðî÷åí³ ïîäàòêè 72318 67459 68448 Êàï³òàë ³ ðåçåðâè Îãîëîøåíèé àêö³îíåðíèé 48576 êàï³òàë 48561 48576 48561 17 10192 Ïðåì³ÿ çà àêö³ÿìè 10178 10178 10192 18 Ðîçðàõóíîê ïðèáóòêó òà çáè22303 òêó 13579 8720 9720 18 81071 Àêö³îíåðíèé êàï³òàë 72318 67459 68488 Ñõâàëåíî ðàäîþ äèðåêòîð³â 10 êâ³òíÿ 2000 ðîêó òà ï³äïèñàíî â³ä ¿õíüîãî ³ìåí³

339

340

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì ïåðâèííîãî îáë³êó âèêîðèñòàííÿ ðîáî- 09.10.95ð. ¹253 ÷îãî ÷àñó

Íàêàç Ì³í³ñòåðñòâà ñòàòèñòèêè Óêðà¿íè Äàòà ³ íîìåð Íàçâà íàêàçó ïðèéíÿòòÿ 1 2

Ï-13 Ï-14 Ï-15 Ï-16

Ï-12

Ï-6 Ï-7 Ï-8

Ï-5

Ï-1 Ï-3 Ï-4

3

Êîä ôîðìè

ç îáë³êó âèêîðèñòàííÿ ðîáî÷îãî ÷àñó: "Òàáåëü îáë³êó âèêîðèñòàííÿ ðîáî÷îãî ÷àñó òà ðîçðàõóíêó çàðîá³òíî¿ ïëàòè"; "Òàáåëü îáë³êó âèêîðèñòàííÿ ðîáî÷îãî ÷àñó"; "Òàáåëü îáë³êó âèêîðèñòàííÿ ðîáî÷îãî ÷àñó"; "Ñïèñîê îñ³á, ÿê³ ïðàöþâàëè â íàäóðî÷íèé ÷àñ"; "Ëèñòîê îáë³êó ïðîñòî¿â"

4 ç îáë³êó îñîáîâîãî ñêëàäó: "Íàêàç (ðîçïîðÿäæåííÿ) ïðî ïðèéîì íà ðîáîòó"; "Àëôàâ³òíà êàðòêà"; "Îñîáîâà êàðòêà ñïåö³àë³ñòà ç âèùîþ îñâ³òîþ, ÿêèé âèêîíóº íàóêîâî-äîñë³äí³, ïðîåêòíîêîíñòðóêòîðñüê³ ³ òåõíîëîã³÷í³ ðîáîòè"; "Íàêàç (ðîçïîðÿäæåííÿ) ïðî ïåðåâåäåííÿ íà ³íøó ðîáîòó"; "Íàêàç (ðîçïîðÿäæåííÿ) ïðî íàäàííÿ â³äïóñòêè"; "Ñïèñîê ¹ __ ïðî íàäàííÿ â³äïóñòêè"; "Íàêàç (ðîçïîðÿäæåííÿ) ïðî ïðèïèíåííÿ òðóäîâîãî äîãîâîðó (êîíòðàêòó),

Íàçâà ïåðâèííîãî äîêóìåíòó

ПЕРЕЛІК ФОРМ ПЕРВИННОЇ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Äîäàòîê 11


2

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì 29.12.95ð. ¹352 ïåðâèííîãî îáë³êó îñíîâíèõ çàñîá³â

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì 27.10.95ð. ¹277 ïåðâèííîãî îáë³êó îñîáîâîãî ñêëàäó

1

4 "Îñîáîâà êàðòêà"; "Êíèãà îáë³êó áëàíê³â òðóäîâèõ êíèæîê ³ âêëàäèø³â äî íèõ"; Ï-10 "Êíèãà îáë³êó ðóõó òðóäîâèõ êíèæîê ³ âêëàäèø³â äî íèõ"; Ï-11 "Àêò íà ñïèñàííÿ áëàíê³â òðóäîâèõ êíèæîê àáî âêëàäèø³â äî íèõ". ÎÇ-1 "Àêò ïðèéìàííÿ-ïåðåäà÷³ (âíóòð³øíüîãî ïåðåì³ùåííÿ) îñíîâíèõ çàñîá³â" ÎÇ-2 "Àêò ïðèéìàííÿ-çäà÷³ â³äðåìîíòîâàíèõ, ðåêîíñòðóéîâàíèõ òà ìîäåðí³çîâàíèõ îá'ºêò³â" ÎÇ-3 "Àêò ñïèñàííÿ îñíîâíèõ çàñîá³â" ÎÇ-4 "Àêò íà ñïèñàííÿ àâòîòðàíñïîðòíèõ çàñîá³â" ÎÇ-5 "Àêò ¹ ïðî óñòàíîâêó, ïóñê òà äåìîíòàæ áóä³âåëüíî¿ ìàøèíè" ÎÇ-6 "²íâåíòàðíà êàðòêà îáë³êó îñíîâíèõ çàñîá³â" ÎÇ-7 "Îïèñ ³íâåíòàðíèõ êàðòîê ïî îáë³êó îñíîâíèõ çàñîá³â" ÎÇ-8 "Êàðòêà îáë³êó ðóõó îñíîâíèõ çàñîá³â" ÎÇ-9 "²íâåíòàðíèé ñïèñîê îñíîâíèõ çàñîá³â" ÎÇ-14 "Ðîçðàõóíîê àìîðòèçàö³¿ îñíîâíèõ çàñîá³â" (äëÿ ïðîìèñëîâèõ ï³äïðèºìñòâ) ÎÇ-15 "Ðîçðàõóíîê àìîðòèçàö³¿ îñíîâíèõ çàñîá³â" (äëÿ áóä³âåëüíèõ îðãàí³çàö³é) ÎÇ-16 "Ðîçðàõóíîê àìîðòèçàö³¿ ïî àâòîòðàíñïîðòó"

3 Ï-2 Ï-9

Продовження додатка 11

Äîäàòêè

341

342 15.02.96ð. ¹51

11.03.96ð. ¹67

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì ïåðâèííîãî îáë³êó êàñîâèõ îïåðàö³é

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì ïåðâèííîãî îáë³êó áëàíê³â ñóâîðî¿ çâ³òíîñò³

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì ïåðâèííîãî îáë³êó ïî ðîçðàõóíêàõ ç 22.05.96ð. ¹144 ðîá³òíèêàìè ³ ñëóæáîâöÿìè ïî çàðîá³òí³é ïëàò³

2

1

4 "Ïðèáóòêîâèé êàñîâèé îðäåð"; "Âèäàòêîâèé êàñîâèé îðäåð"; "Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ ïðèáóòêîâèõ òà âèäàòêîâèõ êàñîâèõ äîêóìåíò³â"; ÊÎ-3à "Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ ïðèáóòêîâèõ òà âèäàòêîâèõ êàñîâèõ äîêóìåíò³â"; ÊÎ-4 "Êàñîâà êíèãà"; ÊÎ-5 "Êíèãà îáë³êó ïðèéíÿòèõ òà âèäàíèõ êàñèðîì ãðîøåé". ÑÇ-1 "Ïðèáóòêîâî-âèäàòêîâà íàêëàäíà ¹ __ íà áëàíêè ñóâîðî¿ çâ³òíîñò³"; ÑÇ-2 "Ïðèáóòêîâî-âèäàòêîâà êíèãà ç îáë³êó áëàíê³â ñóâîðî¿ çâ³òíîñò³"; ÑÇ-3 "Àêò íà ñïèñàííÿ âèêîðèñòàíèõ áëàíê³â ñóâîðî¿ çâ³òíîñò³"; ÑÇ-4 "Àêò ïåðåâ³ðêè íàÿâíîñò³ áëàíê³â ñóâîðî¿ çâ³òíîñò³; ÑÇ-5 "Êàðòêà-äîâ³äêà ïî âèäàíèõ ³ âèêîðèñòàíèõ áëàíêàõ ñóâîðî¿ çâ³òíîñò³". Ï-49 "Ðîçðàõóíêîâî-ïëàò³æíà â³äîì³ñòü"; Ï-50 "Ðîçðàõóíêîâà â³äîì³ñòü"; Ï-51 "Ðîçðàõóíêîâà â³äîì³ñòü"; Ï-52 "Ðîçðàõóíîê çàðîá³òíî¿ ïëàòè"; Ï-53 "Ïëàò³æíà â³äîì³ñòü"; Ï-54 "Îñîáîâèé ðàõóíîê"; Ï-54à "Îñîáîâèé ðàõóíîê"; Ï-55 "Íàêîïè÷óâàëüíà êàðòêà âèðîá³òêó ³ çàðîá³òíî¿ ïëàòè"; Ï-56 "Íàêîïè÷óâàëüíà êàðòêà îáë³êó çàðîá³òíî¿ ïëàòè".

3 ÊÎ-1 ÊÎ-2 ÊÎ-3



2

22.05.96ð. ¹145

21.06.96ð. ¹ 192

21.06.96ð. ¹193

1

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì ïåðâèííîãî îáë³êó ìàëîö³ííèõ òà øâèäêîçíîøóâàíèõ ïðåäìåò³â

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâî¿ ôîðìè ïåðâèííîãî îáë³êó Ì-2

Ïðî çàòâåðäæåííÿ òèïîâèõ ôîðì ïåðâèííîãî îáë³êó ìàòåð³àë³â

"Æóðíàë îáë³êó âàíòàæ³â, ùî íàä³éøëè"; "Àêò ñïèñàííÿ áëàíê³â äîâ³ðåíîñòåé"; "Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ äîâ³ðåíîñòåé"; "Ïðèáóòêîâèé îðäåð"; "Àêò ïðî ïðèéìàííÿ ìàòåð³àë³â"; "Ë³ì³òíî-çàá³ðíà êàðòêà"; "Ë³ì³òíî-çàá³ðíà êàðòêà"; "Àêò-âèìîãà íà çàì³íó (äîäàòêîâèé â³äïóñê) ìàòåð³àë³â"; "Íàêëàäíà-âèìîãà íà â³äïóñê (âíóòð³øíº ïåðåì³ùåííÿ) ìàòåð³àë³â"; "Êàðòêà ¹ ñêëàäñüêîãî îáë³êó ìàòåð³àë³â";

Ì-1 Ì-2à Ì-3 Ì-4 Ì-7 Ì-8 Ì-9 Ì-10 Ì-11 Ì-12

Äîâ³ðåí³ñòü

Ì-2

3 4 ÌØ-1 "Â³äîì³ñòü íà ïîïîâíåííÿ (âèëó÷åííÿ) ïîñò³éíîãî çàïàñó ³íñòðóìåíò³â (ïðèñòðî¿â)"; ÌØ-2 "Êàðòêà îáë³êó ìàëîö³ííèõ òà øâèäêîçíîøóâàíèõ ïðåäìåò³â"; ÌØ-3 "Çàìîâëåííÿ íà ðåìîíò àáî çàòî÷óâàííÿ ³íñòðóìåíò³â (ïðèñòðî¿â)"; ÌØ-4 "Àêò âèáóòòÿ ìàëîö³ííèõ òà øâèäêîçíîøóâàíèõ ïðåäìåò³â"; ÌØ-5 "Àêò íà ñïèñàííÿ ³íñòðóìåíò³â (ïðèñòðî¿â) òà îáì³í ¿õ íà ïðèäàòí³"; ÌØ-6 "Îñîáîâà êàðòêà ¹ ____ îáë³êó ñïåöîäÿãó, ñïåöâçóòòÿ òà çàïîá³æíèõ ïðèñòðî¿â"; ÌØ-7 "Â³äîì³ñòü îáë³êó âèäà÷³ (ïîâåðíåííÿ) ñïåöîäÿãó, ñïåöâçóòòÿ òà çàïîá³æíèõ ïðèñòðî¿â"; ÌØ-8 "Àêò íà ñïèñàííÿ ìàëîö³ííèõ òà øâèäêîçíîøóâàíèõ ïðåäìåò³â".


Äîäàòêè

343

344 2

10.08.2004ð. ¹ 469

1

Ïðî çàòâåðäæåííÿ ôîðì ïåðâèííî¿ îáë³êîâî¿ äîêóìåíòàö³¿ ç îáë³êó îá’ºêò³â ïðàâà ³íòåëåêòóàëüíî¿ âëàñíîñò³ (âèíàõîä³â, êîðèñíèõ ìîäåëåé, ïðîìèñëîâèõ çðàçê³â, êîìïîíóâàíü (òîïîãðàô³¿) ³íòåãðàëüíèõ ì³êðîñõåì ³ ðàö³îíàë³çàòîðñüêèõ ïðîïîçèö³é) òà ²íñòðóêö³¿ ùîäî ¿õ çàïîâíåííÿ

4 "Ðåºñòð ¹ ïðèéìàííÿ-çäà÷³ äîêóìåíò³â"; "Â³äîì³ñòü îáë³êó çàëèøê³â ìàòåð³àë³â íà ñêëàä³"; "Àêò ïðî ïðèéìàííÿ óñòàòêóâàííÿ"; "Àêò ïðèéìàííÿ-ïåðåäà÷³ óñòàòêóâàííÿ äî ìîíòàæó"; "Ìàòåð³àëüíèé ÿðëèê"; "Àêò ¹ ïðî âèÿâëåí³ äåôåêòè óñòàòêóâàííÿ"; "Ñèãíàëüíà äîâ³äêà ïðî â³äõèëåííÿ ôàêòè÷íîãî çàëèøêó ìàòåð³àë³â â³ä óñòàíîâëåíèõ íîðì çàïàñó"; Ì-19 "Ìàòåð³àëüíèé çâ³ò"; Ì-21 "²íâåíòàðèçàö³éíèé îïèñ ¹"; Ì-23 "Àêò ¹ ïðî âèòðàòó äàâàëüíèöüêèõ ìàòåð³àë³â"; Ì-26 "Êàðòêà îáë³êó óñòàòêóâàííÿ äëÿ óñòàíîâëåííÿ"; Ì-28 "Ë³ì³òíî-çàá³ðíà êàðòêà ¹"; Ì-28à "Ë³ì³òíî-çàá³ðíà êàðòêà ¹". ²Â-1 "Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ çàÿâîê íà âèíàõîäè, êîðèñí³ ìîäåë³, ïðîìèñëîâ³ çðàçêè, êîìïîíóâàííÿ (òîïîãðàô³¿) ³íòåãðàëüíèõ ì³êðîñõåì, ùî ïîäàí³ â Óêðà¿í³"; "Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ çàÿâîê íà âèíàõîäè, êîðèñí³ ìîäåë³, ²Â-2 ïðîìèñëîâ³ çðàçêè, êîìïîíóâàííÿ (òîïîãðàô³¿) ³íòåãðàëüíèõ ì³êðîñõåì, ùî ïîäàí³ äî êîìïåòåíòíèõ îðãàí³â ³íîçåìíèõ äåðæàâ"; "Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ âèêîðèñòàíèõ âèíàõîä³â, êîðèñíèõ ²Â-3 ìîäåëåé, ïðîìèñëîâèõ çðàçê³â, êîìïîíóâàíü (òîïîãðàô³¿) ³íòåãðàëüíèõ ì³êðîñõåì"; ²Â-4 "Æóðíàë ðåºñòðàö³¿ ðàö³îíàë³çàòîðñüêèõ ïðîïîçèö³é"; ²Â-5 "Çàÿâà ïðî ðàö³îíàë³çàòîðñüêó ïðîïîçèö³þ"; ²Â-6 "Àêò ïðî âèêîðèñòàííÿ îá’ºêòà ïðàâà ³íòåëåêòóàëüíî¿ âëàñíîñò³".

3 Ì-13 Ì-14 Ì-15 Ì-15à Ì-16 Ì-17 Ì-18



Äîäàòêè

Äîäàòîê 12 Ïðî çàòâåðäæåííÿ Ïåðåë³êó òèïîâèõ äîêóìåíò³â Íàêàç Ãîëîâíîãî àðõ³âíîãî óïðàâë³ííÿïðè Êàá³íåò³ Ì³í³ñòð³â Óêðà¿íè â³ä 20 ëèïíÿ 1998 ðîêó ¹ 41

íå íàäõîäÿòü äî äåðæàðõ³â³â

1 2 308 Áóõãàëòåðñüê³ çâ³òè é áàëàíñè îðãàí³çàö³é òà ïîÿñíþâàëüí³ çàïèñêè äî íèõ; äîäàòêè äî áàëàíñó, ñïåö³àë³çîâàí³ ôîðìè: à) çâåäåí³ ð³÷í³

íàäõîäÿòü äî äåðæàðõ³â³â

¹ ñòàòò³

4. ÎÁË²Ê ÒÀ ÇÂ²ÒÍ²ÑÒÜ 42 Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê òà çâ³òí³ñòü Òåðì³í çáåð³ãàííÿ äîêóìåíò³â â óñòàíîâàõ, îðãàí³çàö³ÿõ, íà ï³äïðèºìñòâàõ, äîêóìåíòè ÿêèõ Âèä äîêóìåíò³â

3

4

Ïîñò.

Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ 3 ð.2

á) ð³÷í³

Ïîñò.

â) êâàðòàëüí³

3 ð.1

309 Çâ³òè ç ô³íàíñóâàííÿ: à) çâåäåí³ ð³÷í³

Ïîñò.

á) ð³÷í³

Ïîñò.

â) êâàðòàëüí³

3 ð.1

Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ 3 ð.2

Ïðèì³òêè

5

1

Çà â³äñóòíîñò³ ð³÷íèõ – ïîñò. 2 Çà â³äñóòíîñò³ ð³÷íèõ – äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿

1

Çà â³äñóòíîñò³ ð³÷íèõ – ïîñò. 2 Çà â³äñóòíîñò³ ð³÷íèõ – äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿

345



2 ã) ì³ñÿ÷í³

310 Ïåðåäàòî÷í³, ðîçä³ëþâàëüí³, ë³êâ³äàö³éí³ áàëàíñè, äîäàòêè, ïîÿñíþâàëüí³ çàïèñêè äî íèõ

3 1 ð.3

4 1 ð.4

Ïîñò.

Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿

311 Ïðîòîêîëè çàñ³äàíü êîì³ñ³é ç ðîçãëÿäó é çàòâåðäæåííÿ çâ³ò³â ³ áàëàíñ³â: à) ð³÷íèõ Ïîñò. á) êâàðòàëüíèõ 3 ð.(1) 312 Àíàë³òè÷í³ òàáëèö³ ç ðîçðîáêè é Ïîñò. àíàë³çó ð³÷íèõ çâ³ò³â ³ áàëàíñ³â 313 Ëèñòóâàííÿ ïðî çàòâåðäæåííÿ é 3 ð. óòî÷íåííÿ áàëàíñ³â ³ çâ³ò³â 314 Ëèñòóâàííÿ ïðî ñòðîêè ïîäàííÿ 1 ð. áóõãàëòåðñüêî¿ ³ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ 315 Ïåðâèíí³ äîêóìåíòè ³ äîäàòêè äî 3 ð.1 íèõ, ùî ô³êñóþòü ôàêò âèêîíàííÿ ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é ³ º ï³äñòàâîþ äëÿ çàïèñ³â ó ðåºñòðàõ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó òà ïîäàòêîâèõ çàïèñàõ (êàñîâ³, áàíê³âñüê³ äîêóìåíòè, ïîâ³äîìëåííÿ áàíê³â ³ ïåðåêàçí³ âèìîãè, âèïèñêè áàíê³â, íàðÿäè íà ðîáîòó, òàáåë³, àêòè ïðî ïðèéìàííÿ, çäàâàííÿ ³ ñïèñàííÿ ìàéíà é ìàòåð³àë³â, êâèòàíö³¿ ³ íàêëàäí³ ç îáë³êó òîâàðíîìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé, àâàíñîâ³ çâ³òè òà ³í.)

346

5 Çà â³äñóòíîñò³ ð³÷íèõ ³ êâàðòàëüíèõ – ïîñò. 4 Çà â³äñóòíîñò³ ð³÷íèõ ³ êâàðòàëüíèõ – äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ 3

(1) Çà â³äñóòíîñò³ ð³÷íèõ – ïîñò³éíî.(2) Çà â³äñóòíîñò³ 10 ð. ð³÷íèõ – 10 ð. 3 ð.(2) 5 ð. 3 ð. 1 ð. 3 ð.1

1

Çà óìîâè çàâåðøåííÿ ïåðåâ³ðêè äåðæàâíèìè ïîäàòêîâèìè îðãàíàìè ç ïèòàíü äîòðèìàííÿ ïîäàòêîâîãî çàêîíîäàâñòâà, à äëÿ áþäæåòíèõ óñòàíîâ òà îðãàí³çàö³é, à òàêîæ äëÿ ãîñïðîçðàõóíêîâèõ ï³äïðèºìñòâ ³ îðãàí³çàö³é, ÿê³ çíàõäÿòüñÿ ó ñôåð³ óïðàâë³ííÿ ì³í³ñòåðñòâ, ³íøèõ öåòðàëüíèõ îðãàí³â âè-êîíàâ÷î¿ âëàäè, – ðåâ³ç³¿. Ó ðàç³ âèíèêåííÿ ñóïåðå÷îê, ñïîð³â, ñë³ä÷èõ ³ ñäîâèõ ñïðàâ – çáåð³ãàþòüñÿ äî óõâàëåííÿ îñòàòî÷íîãî ð³øåííÿ

Äîäàòêè

Продовження додатка 12 1 2 3 4 316 Îñîáîâ³ ðàõóíêè: à) ðîá³òíèê³â òà ñëóæáîâö³â, ñòó- 75 ð.-"Â" 75 ð.äåíò³â "Â" á) îäåðæóâà÷³â ïåíñ³é ³ äåðæàâíî¿ 5 ð.(1) 5 ð.(1) äîïîìîãè 317 Ðîçðàõóíêîâ³ (ðîçðàõóíêîâî3 ð.1 ïëàò³æí³) â³äîìîñò³ (òàáóëÿãðàìè) íà âèäàâàííÿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè, ãîíîðàð³â, ìàòåð³àëüíî¿ äîïîìîãè òà ³íøèõ âèïëàò 318 ²íâåíòàðí³ êàðòêè òà æóðíàëè 3 ð.(1) îáë³êó îñíîâíèõ çàñîá³â 319 Äîâ³ðåíîñò³ íà îäåðæàííÿ ãðîøî3 ð. âèõ ñóì ³ òîâàðíî-ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé (ó òîìó ÷èñë³ àíóëüîâàí³ äîâ³ðåíîñò³) 320 Ãàðàíò³éí³ ëèñòè 3 ð. 321 Îáë³êîâ³ ðåã³ñòðè (ãîëîâíà êíèãà, 3 ð.1 æóðíàëè, ðîçðîáëþâàëüí³ òàáëèö³ òà ³í.)

322 Äîïîì³æí³ é êîíòðîëüí³ êíèãè, 3 ð.(1) æóðíàëè, êàðòîòåêè, êàñîâ³ êíèãè, îáîðîòí³ â³äîìîñò³

3 ð.1

5 (1) Ï³ñëÿ çàâåðøåííÿ âèïëàòè äîïîìîãè ³ ïåíñ³é; äëÿ îäíîðàçîâî¿ äîïîìîãè – 1 ð. 1 Çà â³äñóòíîñò³ îñîáîâèõ ðàõóíê³â – 75 p.

3 ð.(1) (1) Ï³ñëÿ ë³êâ³äàö³¿ îñíîâíèõ çàñîá³â 3 ð.

3 ð. 3 ð.1

1

Çà óìîâè çàâåðøåííÿ ïåðåâ³ðêè äåðæàâíèìè ïîäàòêîâèìè îðãàíàìè ç ïèòàíü äîòðèìàííÿ ïîäàòêîâîãî çàêîíîäàâñòâà, à äëÿ áþäæåòíèõ óñòàíîâ òà îðãàí³çàö³é, à òàêîæ äëÿ ãîñïðîçðàõóíêîâèõ ï³äïðèºìñòâ ³ îðãàí³çàö³é, ÿê³ çíàõîäÿòüñÿ ó ñôåð³ óïðàâë³ííÿ ì³í³ñòåðñòâ, ³íøèõ öåíòðàëüíèõ îðãàí³â âèêîíàâ÷î¿ âëàäè, – ðåâ³ç³¿.Ó ðàç³ âèíèêíåííÿ ñóïåðå÷îê, ñïîð³â, ñë³ä÷èõ ³ ñóäîâèõ ñïðàâ – çáåð³ãàþòüñÿ äî óõâàëåííÿ îñòàòî÷íîãî ð³øåííÿ 3 ð.(1) -“-

347


Продовження додатка 12 1 2 323 Êíèãè îáë³êó äåïîíîâàíî¿ çàðîá³òíî¿ ïëàòè, æóðíàëè ðåºñòðàö³¿ âèêîíàâ÷èõ ëèñò³â 324 Æóðíàëè, êíèãè ðåºñòðàö³¿ ðàõóíê³â, êàñîâèõ îðäåð³â, äîâ³ðåíîñòåé, ïëàò³æíèõ äîðó÷åíü òà ³í. 325 Êîð³íö³, êîï³¿ îðäåð³â, ðàõóíê³â, ôàêòóð, íàêëàäíèõ, êâèòàíö³é, ÷åêîâèõ êíèæîê 326 Ðåºñòðè ðàõóíê³â äî îïëàòè 327 Çâ³òè, â³äîìîñò³ ïðî íàäõîäæåííÿ, âèòðà÷àííÿ é çàëèøêè êîøòîâíèõ ìåòàë³â, àëìàç³â ³ âèðîá³â ç íèõ 328 Â³äîìîñò³ ïðî âèòðà÷àííÿ êðåäèò³â: à) ð³÷í³

3 3 ð.

4 3 ð.

3 ð.

3 ð.

5

3 ð.(1)

3 ð.(1) Äèâ. ïðèì. äî ï. 321

3 ð.(1) 3 ð.

3 ð.(1) Äèâ. ïðèì. äî ï. 321 3 ð.

Ïîñò.

Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ 3 ð. 1 ð. 3 ð.

á) êâàðòàëüí³ 3 ð. â) ì³ñÿ÷í³ 1 ð. 329 Â³äîìîñò³ ïðî îáë³ê ôîíä³â, 3 ð. ë³ì³ò³â çàðîá³òíî¿ ïëàòè òà êîíòðîëü çà ¿õ ðîçïîä³ëîì, ïðî ðîçðàõóíêè çà ïåðåâèòðàòè é çàáîðãîâàíîñò³ ç çàðîá³òíî¿ ïëàòè, ïðî â³äðàõóâàííÿ ³ç çàðîá³òíî¿ ïëàòè, ³ç êîøò³â ñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ, ïðî îïëàòó â³äïóñòîê, âèõ³äíî¿ äîïîìîãè òà ³íø³ 330 Äîêóìåíòè (ïðîòîêîëè çàñ³äàíü 3 ð.(1) 3 ð.(1) Äèâ. ïðèì. äî ï. 321 ³íâåíòàðèçàö³éíèõ êîì³ñ³é, ³íâåíòàðí³ îïèñè, àêòè, çâ³ðÿëüí³ â³äîìîñò³) ïðî ³íâåíòàðèçàö³þ 331 Äîêóìåíòè (êîï³¿ çâ³ò³â, âèòÿãè ç Äîêè Äîêè ïðîòîêîë³â, âèñíîâêè) ïðî âèïëà- íåìèíå- íå ìèòó äîïîìîãè, ïåíñ³é, îïëàòó ëèñò- ïîòðåáà íå ê³â íåïðàöåçäàòíîñò³ ç ôîíäó ïîòðåñîö³àëüíîãî ñòðàõóâàííÿ áà

348

Äîäàòêè

Продовження додатка 12 1 2 332 Âèêîíàâ÷³ ëèñòè

333 Äîãîâîðè-çîáîâ'ÿçàííÿ çà òîâàðè, îäåðæàí³ â êðåäèò, ëèñòóâàííÿ ïî îôîðìëåííþ äîãîâîð³âçîáîâ'ÿçàíü 334 Äîâ³äêè, ùî ïîäàþòüñÿ äî áóõãàëòåð³¿ íà îïëàòó â³äïóñòîê ó çâ'ÿçêó ç íàâ÷àííÿì, îäåðæàííÿ ï³ëüã ç ïîäàòê³â òà ³íø³ 335 Äîêóìåíòè (äîâ³äêè, àêòè, çîáîâ'ÿçàííÿ, ëèñòóâàííÿ) ùîäî äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³, ðîçòðàò, íåäîñòà÷, ðîçêðàäàíü 336 Äîêóìåíòè (ïðîòîêîëè, àêòè, çâ³òè, â³äîìîñò³ ïåðåîö³íêè é âèçíà÷åííÿ çíîøåíîñò³ îñíîâíèõ çàñîá³â) ïðî ïåðåîö³íêó îñíîâíèõ ôîíä³â, íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â, íåçàâåðøåíîãî áóä³âíèöòâà 337 Äîêóìåíòè (àêòè, â³äîìîñò³) ïðî ïåðåîö³íêó òîâàðíî-ìàòåð³àëüíèõ çàïàñ³â, íåçàâåðøåíîãî áóä³âíèöòâà

3 4 Äîêè Äîêè íåìèíå- íå ìèïîòðåáà íå ïîòðåáà Äîêè Äîêè íåìèíå- íå ìèïîòðåáà íóëà ïîòðåáà Äîêè Äîêè íåìèíå- íå ìèïîòðåáà íå ïîòðåáà Äîêè Äîêè íåìèíå- íå ìèïîòðåáà íå ïîòðåáà Ïîñò. Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ Ïîñò.

5

Äî ë³êâ³äàö³¿ îðãàí³çàö³¿ 3 ð.(2) (1) Ïàñïîðòè áóä³âåëü, ñïîðóä – ïàì'ÿòíèê³â àðõ³òåêòóðè, ÿê³ ïåðåáóâàþòü ï³ä îõîðîíîþ äåðæàâè, – ïîñò.(2) Ï³ñëÿ ë³êâ³äàö³¿ îñíîâíèõ çàñîá³â

338 Ïàñïîðòè áóä³âåëü, ñïîðóä (1), îáëàäíàííÿ

3 ð.(2)

339 Ñïîñòåðåæí³ ñïðàâè ç íàãëÿäó çà áóä³âëÿìè é ñïîðóäàìè, ùî ïåðåáóâàþòü ï³ä îõîðîíîþ äåðæàâè 340 Ëèñòóâàííÿ ïðî ïàñïîðòèçàö³þ áóä³âåëü ³ ñïîðóä

Ïîñò.

-

3 ð.

3 ð.

349


Продовження додатка 12 1 2 341 Äîêóìåíòè (ïëàíè, çâ³òè, ëèñòóâàííÿ) ïðî ïðîâåäåííÿ äîêóìåíòàëüíèõ ðåâ³ç³é ³ êîíòðîëüíîðåâ³ç³éíî¿ ðîáîòè 342 Àêòè äîêóìåíòàëüíèõ ðåâ³ç³é ô³íàíñîâî-ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ îðãàí³çàö³é, ïîäàòêîâèõ òà ³íøèõ ïåðåâ³ðîê; äîêóìåíòè (äîâ³äêè, äîïîâ³äí³ çàïèñêè) äî íèõ 343 Ëèñòóâàííÿ ïðî ô³íàíñîâîãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü (ïðî îáë³ê ôîíä³â, íàêëàäåííÿ ³ ñòÿãíåííÿ øòðàô³â, ïðèéîì, çäà÷ó, ñïèñàííÿ ìàòåð³àëüíèõ ö³ííîñòåé òà ³íø³) 344 Àêòè ïåðåâ³ðîê êàñè, ïðàâèëüíîñò³ ñòÿãíåííÿ ïîäàòê³â òà ³íø³ 345 Äîãîâîðè, óãîäè (ãîñïîäàðñüê³, îïåðàö³éí³, òðóäîâ³ òà ³íø³) 346 347 348

349

350

350

3 3 ð.

5 ð.(1)

4 3 ð.

5 ð.(1) (1) Äèâ.ïðèì³òêó äî ñò. 288

3 ð.

3 ð.

3 ð.

3 ð.

3 ð.(1)

5

3 ð.(1) (1) Ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ñòðîê³â ä³¿ äîãîâîð³â, óãîä. Äèâ. òàêîæ ïðèì³òêó äî ñò. 288 Ðåºñòðè äîãîâîð³â 3 ð. 3 ð. Äîãîâîðè ïðî ìàòåð³àëüíó â³äïî- 5 ð.(1) 5 ð.(1) (1) Ï³ñëÿ çâ³ëüíåííÿ â³äàëüí³ñòü ìàòåð³àëüíî â³äïîâ³äàëüíî¿ îñîáè Çðàçêè ï³äïèñ³â (ìàòåð³àëüíî Äîêè Äîêè â³äïîâ³äàëüíèõ îñ³á) íåìèíå- íåìèïîòðåáà íåïîòðåáà Â³äîìîñò³ ïðî ðåºñòðàö³þ äåð5 ð.(1) 5 ð.(1) (1) Ï³ñëÿ ë³êâ³äàö³¿ æàâíèõ ï³äïðèºìñòâ, óñòàíîâ, ï³äïðèºìñòâ, óñòàîðãàí³çàö³é, êîîïåðàòèâ³â, ìàëèõ íîâ, îðãàí³çàö³é ï³äïðèºìñòâ òîùî Ðîçðàõóíêîâ³ â³äîìîñò³ ñïëàòè 3 ð. 3 ð. âíåñê³â äî ð³çíèõ ôîíä³â

Äîäàòêè

Äîäàòîê 13 Áóõãàëòåðñüê³ òåðì³íè, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ â Ï(Ñ)ÁÎ Áóõãàëòåðñüêèé òåðì³í 1 Àâàíñè çà áóä³âåëüíèì êîíòðàêòîì Àêòèâè

Àêòèâè ïðîãðàìè Àêòèâè ôîíäó

Àêòèâíèé ðèíîê

Àêòóàðí³ ïðèáóòêè (çáèòêè)

Âèçíà÷åííÿ

Äæåðåëî

2 3 ãðîøîâ³ êîøòè àáî ³íø³ àêòèâè, îòðè- Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåìàí³ ï³äðÿäíèêîì ó ðàõóíîê îïëàòè ëüí³ êîíòðàêòè" ðîá³ò, ùî âèêîíóâàòèìóòüñÿ çà áóä³âåëüíèì êîíòðàêòîì Ðåñóðñè, êîíòðîëüîâàí³ ï³äïðèºìñòâîì Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ â ðåçóëüòàò³ ìèíóëèõ ïîä³é, âèêîðèñ- âèìîãè äî ô³íàíñîòàííÿ ÿêèõ, ÿê î÷³êóºòüñÿ, ïðèâåäå äî âî¿ çâ³òíîñò³"; íàäõîäæåííÿ åêîíîì³÷íèõ âèãîä ó ìàéáóòíüîìó Ï(Ñ)ÁÎ ¹2 "Áàëàíñ" àêòèâè ôîíäó ³ êâàë³ô³êîâàíèé ñòðàõî- Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè âèé ïîë³ñ ïðàö³âíèêàì” àêòèâè (îêð³ì ô³íàíñîâèõ ³íñòðóìåíò³â Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè áåç ïðàâà ïåðåäà÷³, ùî åì³òîâàí³ ïëàò- ïðàö³âíèêàì” íèêîì âíåñê³â) þðèäè÷íî¿ îñîáè (äàë³ ôîíä), ä³ÿëüí³ñòü ÿêîãî ñïðÿìîâàíà íà çä³éñíåííÿ âèïëàò éîãî ó÷àñíèêàì, ÿê³ ïðèçíà÷åí³ ò³ëüêè äëÿ äîâãîñòðîêîâèõ âèïëàò éîãî ó÷àñíèêàì, íà ÿê³ íå ìîæå áóòè çâåðíåíå áóäü-ÿêå ñòÿãíåííÿ â³äïîâ³äíî äî çàêîíó òà ÿê³ íå ïîâåðòàþòüñÿ ïëàòíèêó âíåñê³â, êð³ì âèïàäê³â, ÿêùî çàëèøêè àêòèâ³â ôîíäó ïåðåâèùóþòü çîáîâ'ÿçàííÿ çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ àáî ïîâåðòàþòüñÿ ïëàòíèêó âíåñê³â äëÿ ïîãàøåííÿ âæå çä³éñíåíèõ íèì âèïëàò ó÷àñíèêàì ôîíäó Ðèíîê, ÿêîìó ïðèòàìàíí³ òàê³ óìîâè: ïðåäìåòè, ùî ïðîäàþòüñÿ òà êóïóþòüñÿ íà öüîìó ðèíêó, º îäíîð³äíèìè; ó áóäü-ÿêèé ÷àñ ìîæíà çíàéòè çàö³êàâëåíèõ ïðîäàâö³â ³ ïîêóïö³â; ³íôîðìàö³ÿ ïðî ðèíêîâ³ ö³íè º çàãàëüíîäîñòóïíîþ ïðèáóòêè (çáèòêè), ÿê³ º ð³çíèöåþ ì³æ Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïîïåðåäí³ìè àêòóàðíèìè ïðèïóùåííÿ- ïðàö³âíèêàì” ìè ³ òèì, ùî ôàêòè÷íî â³äáóëîñÿ, ç óðàõóâàííÿì çì³íè àêòóàðíèõ ïðèïóùåíü

351


Продовження додатка 13 1 Àêòóàðí³ ïðèïóùåííÿ

2 äåìîãðàô³÷í³ òà ô³íàíñîâ³ ïðèïóùåííÿ, ùî âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ îá÷èñëåííÿ òåïåð³øíüî¿ âàðòîñò³ çîáîâ'ÿçàííÿ çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ Ñèñòåìàòè÷íèé ðîçïîä³ë âàðòîñò³, ÿêà àìîðòèçóºòüñÿ, íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â ïðîòÿãîì ñòðîêó ¿õ êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ (åêñïëóàòàö³¿) ñîá³âàðò³ñòü ô³íàíñîâî¿ ³íâåñòèö³¿ ç óðàõóâàííÿì ÷àñòêîâîãî ¿¿ ñïèñàííÿ âíàñë³äîê çìåíøåííÿ êîðèñíîñò³, ÿêà çá³ëüøåíà (çìåíøåíà) íà ñóìó íàêîïè÷åíî¿ àìîðòèçàö³¿ äèñêîíòó (ïðåì³¿)

3 Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì”

ô³íàíñîâèé ³íñòðóìåíò àáî ³íøà óãîäà, êîíâåðòàö³ÿ ÿêèõ ó ïðîñò³ àêö³¿ ïðèâåäå äî çá³ëüøåííÿ ÷èñòîãî ïðèáóòêó (çìåíøåííÿ ÷èñòîãî çáèòêó) íà îäíó ïðîñòó àêö³þ â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ â ìàéáóòíüîìó Ï³äïðèºìñòâî, íà ÿêå ³âíåñòîð ìàº Àñîö³éîâàíå ñóòòºâèé âïëèâ ³ ÿêå íå º äî÷³ðí³ì àáî ï³äïðèºìñòâî ñï³ëüíèì ï³äïðèºìñòâîì ³íâåñòîðà Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâèé ñòàí ï³äïðèºìñòÁàëàíñ âà, ÿêèé â³äîáðàæàº íà ïåâíó äàòó éîãî àêòèâè, çîáîâ'ÿçàííÿ ³ âëàñíèé êàï³òàë. Áëèçüê³ ÷ëåíè ÷îëîâ³ê àáî äðóæèíà ³ ðîäè÷³ (âèçíàí³ òàêèìè çã³äíî ³ç çàêîíîäàâñòâîì) ô³çèðîäèíè ÷íî¿ îñîáè, ùî º ïîâ'ÿçàíîþ ñòîðîíîþ, ÿê³ ìîæóòü âïëèâàòè àáî ïåðåáóâàþòü ï³ä âïëèâîì òàêî¿ ô³çè÷íî¿ îñîáè ùîäî ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü ç ô³íàíñîâî¿, ãîñïîäàðñüêî¿ òà êîìåðö³éíî¿ ïîë³òèêè ï³äïðèºìñòâà äîãîâ³ð ïðî áóä³âíèöòâî Áóä³âåëüíèé êîíòðàêò ñïîðóäæåííÿ íîâîãî îá'ºêòà, ðåêîíñòÁóä³âíèöòâî ðóêö³ÿ, ðîçøèðåííÿ, äîáóäîâà, ðåñòàâðàö³ÿ ³ ðåìîíò îá'ºêò³â, âèêîíàííÿ ìîíòàæíèõ ðîá³ò

Ï(Ñ)ÁÎ 24 “Ïðèáóòîê íà àêö³þ”

Àìîðòèçàö³ÿ

Àìîðòèçîâàíà ñîá³âàðò³ñòü ô³íàíñîâî¿ ³íâåñòèö³¿ Àíòèðîçáàâëÿþ÷à ïîòåíö³éíà ïðîñòà àêö³ÿ

352

Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè" Ï(Ñ)ÁÎ 12 “Ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿”

Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè" Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 23 “Ðîçêðèòòÿ ³íôîðìàö³¿ ùîäî ïîâ’ÿçàíèõ ñòîð³í”

Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè" Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè"

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 2 Áóõãàëòåðñüêà Çâ³òí³ñòü, ùî ñêëàäàºòüñÿ íà ï³äñòàâ³ äàíèõ áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó äëÿ çàçâ³òí³ñòü äîâîëåííÿ ïîòðåá ïåâíèõ êîðèñòóâà÷³â. Âàëîâà çàáîð- ñóìà ïåðåâèùåííÿ ïðîì³æíèõ ðàõóíê³â (áåç íåïðÿìèõ ïîäàòê³â) íàä âèòðàòàìè ãîâàí³ñòü çàï³äðÿäíèêà ³ âèçíàíèì íèì ïðèáóòêîì ìîâíèêàì çà ðîáîòè çà áóä³- (çà âèðàõóâàííÿì âèçíàíèõ çáèòê³â) íà âåëüíèì êîíò- äàòó áàëàíñó ç ïî÷àòêó âèêîíàííÿ áóä³âåëüíîãî êîíòðàêòó ðàêòîì Âàëîâà çàáîð- ñóìà ïåðåâèùåííÿ âèòðàò ï³äðÿäíèêà ³ âèçíàíîãî íèì ïðèáóòêó (çà âèðàõóãîâàí³ñòü çàâàííÿì âèçíàíèõ çáèòê³â) íàä ñóìîþ ìîâíèê³â çà ðîáîòè çà áóä³- ïðîì³æíèõ ðàõóíê³â (áåç íåïðÿìèõ âåëüíèì êîíò- ïîäàòê³â) íà äàòó áàëàíñó ç ïî÷àòêó âèêîíàííÿ áóä³âåëüíîãî êîíòðàêòó ðàêòîì ãðîøîâà îäèíèöÿ Óêðà¿íè. Âàëþòà çâ³òíîñò³ Âàëþòíèé êóðñ Âàëþòíèé ðèçèê Âàðò³ñòü ïîòî÷íèõ ðîá³ò, âèêîíàíèõ ïðàö³âíèêîì Âàðò³ñòü ðàí³øå âèêîíàíèõ ðîá³ò ïðàö³âíèêîì

Âàðò³ñòü, ÿêà àìîðòèçóºòüñÿ

Óñòàíîâëåíèé Íàö³îíàëüíèì áàíêîì Óêðà¿íè êóðñ ãðîøîâî¿ îäèíèö³ Óêðà¿íè äî ãðîøîâî¿ îäèíèö³ ³íøî¿ êðà¿íè. ²ìîâ³ðí³ñòü òîãî, ùî âàðò³ñòü ô³íàíñîâîãî ³íñòðóìåíòà áóäå çì³íþâàòèñÿ âíàñë³äîê çì³í âàëþòíîãî êóðñó çá³ëüøåííÿ òåïåð³øíüî¿ âàðòîñò³ çîáîâ'ÿçàííÿ çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ â ðåçóëüòàò³ âèêîíàííÿ ðîá³ò ïðàö³âíèêîì ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ çá³ëüøåííÿ òåïåð³øíüî¿ âàðòîñò³ çîáîâ'ÿçàííÿ çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ ùîäî ðîá³ò, âèêîíàíèõ ïðàö³âíèêîì ó ïîïåðåäí³õ ïåð³îäàõ, ÿêå âèíèêàº ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ â ðåçóëüòàò³ çàïðîâàäæåííÿ âèïëàò ïî çàê³í÷åíí³ òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ÷è ³íøèõ äîâãîñòðîêîâèõ âèïëàò ïðàö³âíèêàì àáî â ðåçóëüòàò³ ¿õí³õ çì³í Ïåðâ³ñíà àáî ïåðåîö³íåíà âàðò³ñòü íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â çà âèðàõóâàííÿì ¿õ ë³êâ³äàö³éíî¿ âàðòîñò³.

3 Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè"

Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè"

Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â" Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â" Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè” Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì” Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì”

Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè"

353


Продовження додатка 13 1 Âèïëàòè çà íåâ³äïðàöüîâàíèé ÷àñ, ùî íå ï³äëÿãàþòü íàêîïè÷åííþ Âèïëàòè çà íåâ³äïðàöüîâàíèé ÷àñ, ùî ï³äëÿãàþòü íàêîïè÷åííþ Âèïëàòè ³íñòðóìåíòàìè âëàñíîãî êàï³òàëó ï³äïðèºìñòâà

Âèïëàòè ïî çàê³í÷åíí³ òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ Âèïëàòè ïðè çâ³ëüíåíí³

Âèòðàòè

Âèòðàòè (äîõ³ä) ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê

354

2 3 âèïëàòè çà íåâ³äïðàöüîâàíèé ÷àñ, ïðà- Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàâî íà ÿê³ íå ïîøèðþºòüñÿ íà ìàéáóòí³ òè ïðàö³âíèêàì” ïåð³îäè âèïëàòè çà íåâ³äïðàöüîâàíèé ÷àñ, ïðà- Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàâî íà îòðèìàííÿ ÿêèõ ïðàö³âíèêîì òè ïðàö³âíèêàì” ìîæå áóòè âèêîðèñòàíî â ìàéáóòí³õ ïåð³îäàõ âèïëàòè ïðàö³âíèêó, çà ÿêèìè éîìó íàäàºòüñÿ ïðàâî íà îòðèìàííÿ ô³íàíñîâèõ ³íñòðóìåíò³â âëàñíîãî êàï³òàëó, åì³òîâàíèõ ï³äïðèºìñòâîì (àáî éîãî ìàòåðèíñüêèì ï³äïðèºìñòâîì), àáî ñóìà çîáîâ'ÿçàíü ï³äïðèºìñòâà ïðàö³âíèêó çàëåæèòü â³ä ìàéáóòíüî¿ ö³íè ô³íàíñîâèõ ³íñòðóìåíò³â âëàñíîãî êàï³òàëó, åì³òîâàíèõ ï³äïðèºìñòâîì âèïëàòè ïðàö³âíèêó (îêð³ì âèïëàò ïðè çâ³ëüíåíí³ òà âèïëàò ³íñòðóìåíòàìè âëàñíîãî êàï³òàëó ï³äïðèºìñòâà), ÿê³ ï³äëÿãàþòü ñïëàò³ ïî çàê³í÷åíí³ òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ïðàö³âíèêà âèïëàòè ïðàö³âíèêó, ÿê³ ï³äëÿãàþòü ñïëàò³ çà ð³øåííÿì ï³äïðèºìñòâà ïðî çâ³ëüíåííÿ ïðàö³âíèêà äî äîñÿãíåííÿ íèì ïåíñ³éíîãî â³êó àáî çà ð³øåííÿì ïðàö³âíèêà ïðî çâ³ëüíåííÿ çà âëàñíèì áàæàííÿì äî äîñÿãíåííÿ íèì ïåíñ³éíîãî â³êó Çìåíøåííÿ åêîíîì³÷íèõ âèãîä ó âèãëÿä³ âèáóòòÿ àêòèâ³â àáî çá³ëüøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü, ÿê³ ïðèçâîäÿòü äî çìåíøåííÿ âëàñíîãî êàï³òàëó (çà âèíÿòêîì çìåíøåííÿ êàï³òàëó çà ðàõóíîê éîãî âèëó÷åííÿ àáî ðîçïîä³ëåííÿ âëàñíèêàìè) çàãàëüíà ñóìà âèòðàò (äîõîäó) ç ïîäàòêó íà ïðèáóòîê, ÿêà ñêëàäàºòüñÿ ç ïîòî÷íîãî ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ç óðàõóâàííÿì â³äñòðî÷åíîãî ïîäàòêîâîãî çîáîâ'ÿçàííÿ ³ â³äñòðî÷åíîãî ïîäàòêîâîãî àêòèâó

Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì”



Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³"; Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè" Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê"

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Âèòðàòè çà áóä³âåëüíèì êîíòðàêòîì Âèòðàòè íà â³äñîòêè çà ïðîãðàìîþ

2 3 ñîá³âàðò³ñòü ðîá³ò çà áóä³âåëüíèì êîí- Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåòðàêòîì ëüí³ êîíòðàêòè"

çá³ëüøåííÿ ïðîòÿãîì çâ³òíîãî ïåð³îäó òåïåð³øíüî¿ âàðòîñò³ çîáîâ'ÿçàííÿ çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ â ðåçóëüòàò³ íàáëèæåííÿ îñòàòî÷íîãî ðîçðàõóíêó ²ìîâ³ðí³ñòü òîãî, ùî âàðò³ñòü ô³íàíñîÂ³äñîòêîâèé âîãî ³íñòðóìåíòà áóäå çì³íþâàòèñÿ ðèçèê âíàñë³äîê çì³í â³äñîòêîâèõ ñòàâîê ñóìà ïîäàòêó íà ïðèáóòîê, ÿêèé ñïëàÂ³äñòðî÷åíå ÷óâàòèìåòüñÿ â íàñòóïíèõ ïåð³îäàõ ç ïîäàòêîâå çîòèì÷àñîâèõ ð³çíèöü, ùî ï³äëÿãàþòü áîâ'ÿçàííÿ îïîäàòêóâàííþ Â³äñòðî÷åíèé ñóìà ïîäàòêó íà ïðèáóòîê, ùî ï³äëÿãàº â³äøêîäóâàííþ ó íàñòóïíèõ ïåð³îäàõ ïîäàòêîâèé óíàñë³äîê: àêòèâ òèì÷àñîâî¿ ð³çíèö³, ùî ï³äëÿãàº âèðàõóâàííþ; ïåðåíåñåííÿ ïîäàòêîâîãî çáèòêó, íå âêëþ÷åíîãî äî ðîçðàõóíêó çìåíøåííÿ ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ó çâ³òíîìó ïåð³îä³; ïåðåíåñåííÿ íà ìàéáóòí³ ïåð³îäè ïîäàòêîâèõ ï³ëüã, ÿêèìè ñêîðèñòàòèñÿ ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ íåìîæëèâî. Â³äñòðî÷åíèé ñóìà ïîäàòêó íà ïðèáóòîê, ùî âèçíàíà â³äñòðî÷åíèì ïîäàòêîâèì çîáîâ'ÿçàíïîäàòîê íà íÿì ³ â³äñòðî÷åíèì ïîäàòêîâèì àêòèïðèáóòîê âîì Â³äõèëåííÿ â³ä çì³íà ö³íè áóä³âåëüíîãî êîíòðàêòó ö³íè çà áóä³âå- âíàñë³äîê çì³í ïîïåðåäíüî ïîãîäæåíîëüíèì êîíòðà- ãî îáñÿãó ðîá³ò, êîíñòðóêòèâíî ÿê³ñíèõ õàðàêòåðèñòèê ³ ñòðîê³â âèêîíàííÿ êòîì áóä³âåëüíîãî êîíòðàêòó ×àñòèíà â àêòèâàõ ï³äïðèºìñòâà, ùî Âëàñíèé çàëèøàºòüñÿ ï³ñëÿ âèðàõóâàííÿ éîãî êàï³òàë çîáîâ'ÿçàíü


Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè” Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê" Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê"

Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê" Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè"

Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³"; Ï(Ñ)ÁÎ ¹2 "Áàëàíñ"; Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè"

355


Продовження додатка 13 1 2 Âíóòð³øíüîãî- ðîçðàõóíêè, ùî âèíèêàþòü ó ðåçóëüòàò³ ãîñïîäàðñüêèõ îïåðàö³é ì³æ ñòðóêñïîäàðñüê³ òóðíèìè ï³äðîçä³ëàìè ï³äïðèºìñòâà, ðîçðàõóíêè âèä³ëåíèìè ÿê ñåãìåíòè ç ìåòîþ ðîçêðèòòÿ ¿õ äîõîä³â, âèòðàò, ô³íàíñîâèõ ðåçóëüòàò³â, àêòèâ³â òà çîáîâ’ÿçàíü Ñîëüäî äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ òà Âíóòð³øíüîãðóïîâå ñàëüäî çîáîâ’ÿçàíü íà äàòó áàëàíñó, ÿêå óòâîðèëîñÿ âíàñë³äîê âíóòð³øíüîãðóïîâèõ îïåðàö³é Îïåðàö³¿ ì³æ ìàòåðèíñüêèì òà äî÷³ðÂíóòð³øíüîãðóïîâ³ îïåðà- í³ìè ï³äïðèºìñòâàìè àáî ì³æ äî÷³ðí³ìè ï³äïðèºìñòâàìè îäí³º¿ ãðóïè ö³¿ 1) äëÿ îðåíäàðÿ - ÷àñòèíà ë³êâ³äàö³éíî¿ Ãàðàíòîâàíà âàðòîñò³, ÿêà ãàðàíòóºòüñÿ äî ñïëàòè ë³êâ³äàö³éíà îðåíäàðåì àáî ïîâ'ÿçàíîþ ç íèì ñòîâàðò³ñòü: ðîíîþ; 2) äëÿ îðåíäîäàâöÿ - ÷àñòèíà ë³êâ³äàö³éíî¿ âàðòîñò³, ÿêà ãàðàíòóºòüñÿ äî ñïëàòè îðåíäàðåì àáî íåçàëåæíîþ òðåòüîþ ñòîðîíîþ, çäàòíîþ çà ñâî¿ì ô³íàíñîâèì ñòàíîì â³äïîâ³äàòè çà ãàðàíò³ºþ âèïëàòè ïðàö³âíèêó, ÿê³ íå çàëåæàòü Ãàðàíòîâàí³ â³ä ìàéáóòíüî¿ òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ âèïëàòè ïðàö³âíèêó Ãåîãðàô³÷íèé â³äîêðåìëþâàíà ÷àñòèíà ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà òà/àáî ñåãìåíò ïðîäàæó ïåâíîãî âèäó (àáî ãðóïè) ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã) ó êîíêðåòíîìó åêîíîì³÷íîìó ñåðåäîâèù³, ÿêà â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ³íøèõ: åêîíîì³÷íèìè ³ ïîë³òè÷íèìè óìîâàìè ãåîãðàô³÷íîãî ðåã³îíó, âçàºìîçâ'ÿçêîì ì³æ ä³ÿëüí³ñòþ â ð³çíèõ ãåîãðàô³÷íèõ ðåã³îíàõ, òåðèòîð³àëüíèì ðîçòàøóâàííÿì âèðîáíèöòâà ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò, ïîñëóã) àáî ïîêóïö³â ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã), õàðàêòåðíèìè äëÿ ãåîãðàô³÷íîãî ðåã³îíó ðèçèêàìè ä³ÿëüíîñò³, ïðàâèëàìè âàëþòíîãî êîíòðîëþ ³ âàëþòíèìè ðèçèêàìè â òàêèõ ðåã³îíàõ.

356

3 Ï(Ñ)ÁÎ 29 “Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü çà ñåãìåíòàìè”

Ï(Ñ)ÁÎ 20 “Êîíñîë³äîâàíà ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü” Ï(Ñ)ÁÎ 20 “Êîíñîë³äîâàíà ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü” Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà"

Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì” Ï(Ñ)ÁÎ 29 “Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü çà ñåãìåíòàìè”

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Ãîñïîäàðñüêà îäèíèöÿ çà ìåæàìè Óêðà¿íè

2 äî÷³ðíº, àñîö³éîâàíå, ñï³ëüíå ï³äïðèºìñòâî, ô³ë³ÿ, ïðåäñòàâíèöòâî àáî ³íøèé ï³äðîçä³ë ï³äïðèºìñòâà, ÿê³ ïåðåáóâàþòü àáî âåäóòü ãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü çà ìåæàìè Óêðà¿íè Ãîñïîäàðñüêèé â³äîêðåìëþâàíà ÷àñòèíà ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà òà/àáî ñåãìåíò ïðîäàæó ïåâíîãî âèäó (àáî ãðóïè) ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã), ÿêà â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ³íøèõ: âèäîì ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã), ñïîñîáîì îòðèìàííÿì äîõîäó (ñïîñîáîì ðîçïîâñþäæåííÿ ïðîäóêö³¿ , òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã), õàðàêòåðîì âèðîáíè÷îãî ïðîöåñó, õàðàêòåðíèìè äëÿ ö³º¿ ä³ÿëüíîñò³ ðèçèêàìè, êàòåãîð³ºþ ïîêóïö³â ãîò³âêà, êîøòè íà ðàõóíêàõ ó áàíêàõ òà Ãðîøîâ³ äåïîçèòè äî çàïèòàííÿ êîøòè Ãðóïà íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â Ãðóïà îñíîâíèõ çàñîá³â Ãóäâ³ë

Äàòà áàëàíñó

Äàòà ïðèäáàííÿ

3 Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â" Ï(Ñ)ÁÎ 29 “Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü çà ñåãìåíòàìè”

Ï(Ñ)ÁÎ 4 "Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â" Ñóêóïí³ñòü îäíîòèïíèõ çà ïðèçíà÷åí- Ï(Ñ)ÁÎ 8 "Íåìàòåíÿì òà óìîâàìè âèêîðèñòàííÿ íåìàòå- ð³àëüí³ àêòèâè" ð³àëüíèõ àêòèâ³â Ñóêóïí³ñòü îäíîòèïíèõ çà òåõí³÷íèìè Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ õàðàêòåðèñòèêàìè, ïðèçíà÷åííÿì òà çàñîáè" óìîâàìè âèêîðèñòàííÿ íåîáîðîòíèõ ìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â ïåðåâèùåííÿ âàðòîñò³ ïðèäáàííÿ íàä Ï(Ñ)ÁÎ ¹ 19 "Îá'÷àñòêîþ ïîêóïöÿ ó ñïðàâåäëèâ³é âàð- ºäíàííÿ ï³äïðèòîñò³ ïðèäáàíèõ ³äåíòèô³êîâàíèõ àê- ºìñòâ" òèâ³â òà çîáîâ'ÿçàíü íà äàòó ïðèäáàííÿ äàòà, íà ÿêó ñêëàäåíèé áàëàíñ ï³äïðè- Ï(Ñ)ÁÎ 6 "Âèïðàâºìñòâà. Çâè÷àéíî äàòîþ áàëàíñó º ê³- ëåííÿ ïîìèëîê ³ íåöü îñòàííüîãî äíÿ çâ³òíîãî ïåð³îäó çì³íè ó ô³íàíñîâèõ çâ³òàõ" äàòà, íà ÿêó êîíòðîëü çà ÷èñòèìè àêòè- Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäâàìè ³ ä³ÿëüí³ñòþ ï³äïðèºìñòâà, ùî íàííÿ ï³äïðèºìñòâ" êóïóºòüñÿ, ïåðåõîäèòü äî ïîêóïöÿ

357


Продовження додатка 13 1 Äåá³òîðè

2 Þðèäè÷í³ òà ô³çè÷í³ îñîáè, ÿê³ âíàñë³äîê ìèíóëèõ ïîä³é çàáîðãóâàëè ï³äïðèºìñòâó ïåâí³ ñóìè ãðîøîâèõ êîøò³â, ¿õ åêâ³âàëåíò³â àáî ³íøèõ àêòèâ³â Ñóìà çàáîðãîâàíîñò³ äåá³òîð³â ï³äïðèÄåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü ºìñòâó íà ïåâíó äàòó

3 Ï(Ñ)ÁÎ 10 "Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü"

Ï(Ñ)ÁÎ 10 "Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü" Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü, ùî âèíèêàº Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíÄåá³òîðñüêà âíàñë³äîê íàäàííÿ êîøò³â, ïðîäàæó ³í- ñîâ³ ³íñòðóìåòè” çàáîðãîâàøèõ àêòèâ³â, ðîá³ò, ïîñëóã áåçïîñåðåäíüî í³ñòü, íå ïðèáîðæíèêîâ³ òà íå º ô³íàíñîâèì àêòèâîì, çíà÷åíà äëÿ ïðèçíà÷åíèì äëÿ ïåðåïðîäàæó ïåðåïðîäàæó ×àñòèíà ÷èñòîãî ïðèáóòêó, ðîçïîä³ëå- Ï(Ñ)ÁÎ 15 "Äîõ³ä" Äèâ³äåíäè íà ì³æ ó÷àñíèêàìè (âëàñíèêàìè) â³äïîâ³äíî äî ÷àñòêè ¿õ ó÷àñò³ ó âëàñíîìó êàï³òàë³ ï³äïðèºìñòâà Äîâãîñòðîêîâà ñóìà äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³, ÿêà Ï(Ñ)ÁÎ 10 "Äåá³íå âèíèêàº â õîä³ íîðìàëüíîãî îïåðà- òîðñüêà çàáîðãîâàäåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü ö³éíîãî öèêëó òà áóäå ïîãàøåíà ï³ñëÿ í³ñòü" äâàíàäöÿòè ì³ñÿö³â ç äàòè áàëàíñó Äîâãîñòðîêîâ³ Âñ³ çîáîâ'ÿçàííÿ, ÿê³ íå º ïîòî÷íèìè Ï(Ñ)ÁÎ 2 "Áàëàíñ" çîáîâ'ÿçàííÿìè çîáîâ'ÿçàííÿ Çàïëàíîâàí³ ï³äïðèºìñòâîì äîñë³- Ï(Ñ)ÁÎ 8 "ÍåìàòåÄîñë³äæåííÿ äæåííÿ, ÿê³ ïðîâîäÿòüñÿ íèì ó ïåðøå ç ð³àëüí³ àêòèâè" ìåòîþ îòðèìàííÿ ³ ðîçóì³ííÿ íîâèõ íàóêîâèõ òà òåõí³÷íèõ çíàíü Çá³ëüøåííÿ åêîíîì³÷íèõ âèãîä ó âè- Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ Äîõîäè ãëÿä³ íàäõîäæåííÿ àêòèâ³â àáî çìåí- âèìîãè äî ô³íàíñîøåííÿ çîáîâ'ÿçàíü, ÿê³ ïðèçâîäÿòü äî âî¿ çâ³òíîñò³"; çðîñòàííÿ âëàñíîãî êàï³òàëó (çà âèíÿò- Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî êîì çðîñòàííÿ êàï³òàëó çà ðàõóíîê ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàâíåñê³â âëàñíèê³â) òè" Ï³äïðèºìñòâî, ÿêå ïåðåáóâàº ï³ä êîíò- Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäÄî÷³ðíå ï³äðîëåì ìàòåðèíñüêîãî (õîëäèíãîâîãî) íàííÿ ï³äïðèºìñòâ" ïðèºìñòâî ï³äïðèºìñòâà Êîðîòêîñòðîêîâ³ âèñîêîë³êâ³äí³ ô³íàí- Ï(Ñ)ÁÎ 2 "Áàëàíñ" Åêâ³âàëåíòè ñîâ³ ³íâåñòèö³¿, ÿê³ â³ëüíî êîíâåðòó- Ï(Ñ)ÁÎ 4 "Çâ³ò ïðî ãðîøîâèõ êîþòüñÿ ó ïåâí³ ñóìè ãðîøîâèõ êîøò³â ³ ðóõ ãðîøîâèõ êîøøò³â ÿê³ õàðàêòåðèçóþòüñÿ íåçíà÷íèì ðèçè- ò³â" êîì çì³íè ¿õ âàðòîñò³ Cóêóïí³ñòü åêîíîì³÷íî îäíîð³äíèõ Ï(Ñ)ÁÎ 16 "ÂèòðàÅëåìåíò âèòðàò òè" âèòðàò

358

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Åôåêòèâíà ñòàâêà â³äñîòêà

Çàáåçïå÷åííÿ Çàîõî÷óâàëüí³ âèïëàòè çà áóä³âåëüíèì êîíòðàêòîì Çàïàñè

Çáèòîê Çâè÷àéíà ä³ÿëüí³ñòü Çâ³ò ïðî âëàñíèé êàï³òàë Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè Çâ³òíèé ñåãìåíò

2 ñòàâêà â³äñîòêà, ùî âèçíà÷àºòüñÿ ä³ëåííÿì ñóìè ð³÷íîãî â³äñîòêà òà äèñêîíòó (àáî ð³çíèö³ ð³÷íîãî â³äñîòêà òà ïðåì³¿) íà ñåðåäíþ âåëè÷èíó ñîá³âàðòîñò³ ³íâåñòèö³¿ (àáî çîáîâ'ÿçàííÿ) òà âàðòîñò³ ¿¿ ïîãàøåííÿ Çîáîâ'ÿçàííÿ ç íåâèçíà÷åíèìè ñóìîþ àáî ÷àñîì ïîãàøåííÿ íà äàòó áàëàíñó äîäàòêîâ³ ñóìè, ùî ñïëà÷óþòüñÿ ï³äðÿäíèêó çà âèêîíàííÿ (ïåðåâèêîíàííÿ) óìîâ êîíòðàêòó

3 Ï(Ñ)ÁÎ 12 “Ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿”

Àêòèâè, ÿê³: óòðèìóþòüñÿ äëÿ ïîäàëüøîãî ïðîäàæó çà óìîâ çâè÷àéíî¿ ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³; ïåðåáóâàþòü ó ïðîöåñ³ âèðîáíèöòâà ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî ïðîäàæó ïðîäóêòó âèðîáíèöòâà; óòðèìóþòüñÿ äëÿ ñïîæèâàííÿ ï³ä ÷àñ âèðîáíèöòâà ïðîäóêö³¿, âèêîíàííÿ ðîá³ò òà íàäàííÿ ïîñëóã, à òàêîæ óïðàâë³ííÿ ï³äïðèºìñòâîì ïåðåâèùåííÿ ñóìè âèòðàò íàä ñóìîþ äîõîäó, äëÿ îòðèìàííÿ ÿêîãî áóëè çä³éñíåí³ ö³ âèòðàòè Áóäü-ÿêà îñíîâíà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâà, à òàêîæ îïåðàö³¿, ùî ¿¿ çàáåçïå÷óþòü àáî âèíèêàþòü âíàñë³äîê ¿¿ ïðîâåäåííÿ Çâ³ò, ÿêèé â³äîáðàæàº çì³íè ó ñêëàä³ âëàñíîãî êàï³òàëó ï³äïðèºìñòâà ïðîòÿãîì çâ³òíîãî ïåð³îäó Çâ³ò, ÿêèé â³äîáðàæàº íàäõîäæåííÿ ³ âèäàòîê ãðîøîâèõ êîøò³â ó ðåçóëüòàò³ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ Çâ³ò ïðî äîõîäè, âèòðàòè ³ ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà

Ï(Ñ)ÁÎ 9 "Çàïàñè"

Ï(Ñ)ÁÎ 11 "Çîáîâ'ÿçàííÿ" Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè"

Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè" Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè" Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³"

Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" ãîñïîäàðñüêèé àáî ãåîãðàô³÷íèé ñåãìåíò, Ï(Ñ)ÁÎ 29 “Ô³íàíÿêèé âèçíà÷åíèé ï³äïðèºìñòâîì çà êðèòå- ñîâà çâ³òí³ñòü çà ð³ÿìè. Íàâåäåíèìè ó ïóíêòàõ 6-9 Ï(Ñ)ÁÎ ñåãìåíòàìè” 29, ùîäî ÿêîãî ìàº ðîçêðèâàòèñÿ ó ð³÷í³é ô³íàíñîâ³é çâ³òíîñò³ ³íôîðìàö³ÿ

359



2 Îáºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ (øäÿõîì ñòâîðåííÿ íîâî¿ þðèäè÷íî¿ îñîáè, àáî ïðèºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ äî ãîëîâíîãî ï³äïðèºìñòâà), â ðåçóëüòàò³ ÿêîãî âëàñíèêè (àêö³îíåðè) ï³äïðèºìñòâ, ùî îáºäíóþòüñÿ, çä³éñíþâàòèìóòü êîíòðîëü íàä óñ³ìà ÷èñòèìè àêòèâàìè îáºäíàíèõ ï³äïðèºìñòâ ç ìåòîþ äîñÿãíåííÿ ïîäàëüøîãî ñï³ëüíîãî ðîçïîä³ëó ðèçèê³â òà âèãîä â³ä îáºäíàííÿ. Ïðè öüîìó æîäíà ç³ ñòîð³í íå ìîæå áóòè âèçíà÷åíà ÿê ïîêóïåöü Âòðàòà åêîíîì³÷íî¿ âèãîäè â ñóì³ ïåÇìåíøåííÿ ðåâèùåííÿ çàëèøêîâî¿ âàðòîñò³ àêòèâó êîðèñíîñò³ íàä ñóìîþ î÷³êóâàíîãî â³äøêîäóâàííÿ Çíîñ îñíîâíèõ ñóìà àìîðòèçàö³¿ îá'ºêòà îñíîâíèõ çàñîá³â ç ïî÷àòêó éîãî êîðèñíîãî âèçàñîá³â êîðèñòàííÿ Çàáîðãîâàí³ñòü ï³äïðèºìñòâà, ÿêà âèÇîáîâ'ÿçàííÿ íèêëà âíàñë³äîê ìèíóëèõ ïîä³é ³ ïîãàøåííÿ ÿêî¿ â ìàéáóòíüîìó, ÿê î÷³êóºòüñÿ, ïðèçâåäå äî çìåíøåííÿ ðåñóðñ³â ï³äïðèºìñòâà, ùî âò³ëþþòü ó ñîá³ åêîíîì³÷í³ âèãîäè ²äåíòèô³êîâàí³ Ïðèäáàí³ àêòèâè òà çîáîâÿçàííÿ, ÿê³ íà äàòó ïðèäáàííÿ â³äïîâ³äàþòü êðèòåð³àêòèâè òà çîÿì âèçíà÷åííÿ ñòàòåé áàëàíñó, âñòàíîáîâÿçàííÿ âëåíèõ Ïîëîæåííÿì (ñòàíäàðòîì) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó 2 “Áàëàíñ” Ïðèäáàííÿ òà ðåàë³çàö³ÿ òèõ íåîáîðîò²íâåñòèö³éíà íèõ àêòèâ³â òà ô³íàíñîâèõ ³íâåñòèö³é, ä³ÿëüí³ñòü ÿê³ íå º ñêëàäîâîþ ÷àñòèíîþ åêâ³âàëåíò³â ãðîøîâèõ êîøò³â ³íôëÿö³¿, îïðèëþäíåíèé ²íäåêñ ³íôëÿö³¿ ³íäåêñ öåíòðàëüíèì îðãàíîì âèêîíàâ÷î¿ âëàäè ó ãàëóç³ ñòàòèñòèêè Âàëþòà ³íøà, í³æ âàëþòà çâ³òíîñò³ ²íîçåìíà âàëþòà Êîíòðàêò, ÿêèé ï³äòâåðäæóº ïðàâî íà ²íñòðóìåíò ÷àñòèíó â àêòèâàõ ï³äïðèºìñòâà, ùî âëàñíîãî çàëèøàºòüñÿ ï³ñëÿ âèðàõóâàííÿ ñóì çà êàï³òàëó âñ³ìà éîãî çîáîâ'ÿçàííÿìè Çëèòòÿ

360

3 Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ"

Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè" Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè" Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 2 "Áàëàíñ" Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ"

Ï(Ñ)ÁÎ 4 "Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â" Ï(Ñ)ÁÎ 22 “Âïëèâ ³íôëÿö³¿” Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â" Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè”

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 ²íñòðóìåíò õåäæóâàííÿ

2 Ïîõ³äíèé ô³íàíñîâèé ³íñòðóìåíò, ô³íàíñîâèé àêòèâ àáî ô³íàíñîâå çîáîâ'ÿçàííÿ, ñïðàâåäëèâà âàðò³ñòü ÿêèõ ³ ãðîøîâ³ ïîòîêè â³ä ÿêèõ, ÿê î÷³êóºòüñÿ, êîìïåíñóâàòèìóòü çì³íè ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³ àáî ïîòîêó ãðîøîâèõ êîøò³â îá'ºêòà õåäæóâàííÿ âèïëàòè ïðàö³âíèêó (îêð³ì âèïëàò ïî ²íø³ äîâãîçàê³í÷åíí³ òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³, âèïëàò ñòðîêîâ³ âèïëàòè ïðàö³â- ïðè çâ³ëüíåíí³ òà âèïëàò ³íñòðóìåíòàìè âëàñíîãî êàï³òàëó ï³äïðèºìñòâà), íèêó ÿê³ íå ï³äëÿãàþòü ñïëàò³ â ïîâíîìó îáñÿç³ ïðîòÿãîì äâàíàäöÿòè ì³ñÿö³â ïî çàê³í÷åíí³ ì³ñÿöÿ, ó ÿêîìó ïðàö³âíèê âèêîíóâàâ â³äïîâ³äíó ðîáîòó âèäàíèé ñòðàõîâèêîì, ÿêèé íå º ïîâ'ÿÊâàë³ô³êîâàíèé ñòðàõîâèé çàíîþ ñòîðîíîþ ñòðàõóâàëüíèêà, ñòðàõîâèé ïîë³ñ, íà ÿêèé íå ìîæå áóòè ïîë³ñ çâåðíåíå áóäü-ÿêå ñòÿãíåííÿ â³äïîâ³äíî äî çàêîíó, ñòðàõîâ³ âèïëàòè (íàäõîäæåííÿ) çà ÿêèì (ïîë³ñîì) âèêîðèñòîâóþòüñÿ äëÿ âèïëàòè ïðàö³âíèêàì ñòðàõóâàëüíèêà çà ïðîãðàìàìè ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ òà íå ïîâåðòàþòüñÿ ñòðàõóâàëüíèêó, êð³ì âèïàäê³â, ÿêùî òàê³ âèïëàòè (íàäõîäæåííÿ) ïåðåâèùóþòü çîáîâ'ÿçàííÿ ïðàö³âíèêàì çà óìîâàìè ïîë³ñó àáî ïîâåðòàþòüñÿ ñòðàõóâàëüíèêó äëÿ ïîãàøåííÿ âæå çä³éñíåíèõ íèì âèïëàò ïðàö³âíèêàì ×àñòêà â³ä ä³ëåííÿ â³äïîâ³äíî çì³íè Êîåô³ö³ºíò ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³ àáî ãðîøîâèõ åôåêòèâíîñò³ ïîòîê³â îá'ºêòà õåäæóâàííÿ íà çì³íó õåäæóâàííÿ ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³ àáî ãðîøîâîãî ïîòîêó â³ä ³íñòðóìåíòà õåäæóâàííÿ â³äíîøåííÿ ³íäåêñó ³íôëÿö³¿ íà äàòó Êîåô³ö³ºíò áàëàíñó (ê³íåöü çâ³òíîãî ðîêó) òà ³íäåêîðèãóâàííÿ êñó ³íôëÿö³¿ íà äàòó âèçíàííÿ (ïåðåîö³íêè) â³äïîâ³äíî¿ ñòàòò³ çâ³òíîñò³ Êîíñîë³äîâàíà Çâ³òí³ñòü, ÿêà â³äîáðàæàº ô³íàíñîâèé ñòàí, ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ òà ðóõ ô³íàíñîâà ãðîøîâèõ êîøò³â þðèäè÷íî¿ îñîáè òà çâ³òí³ñòü ¿¿ äî÷³ðí³õ ï³äïðèºìñòâ ÿê ºäèíî¿ åêîíîì³÷íî¿ îäèíèö³

3 Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè”



Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè”

Ï(Ñ)ÁÎ 22 “Âïëèâ ³íôëÿö³¿” Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³"

361


Продовження додатка 13 1 Êîíòðàêò ç ô³êñîâàíîþ ö³íîþ

2 äîãîâ³ð ïðî áóä³âíèöòâî, ÿêèé ïåðåäáà÷àº ô³êñîâàíó (òâåðäó) ö³íó âñüîãî îáñÿãó ðîá³ò çà áóä³âåëüíèì êîíòðàêòîì àáî ô³êñîâàíó ñòàâêó çà îäèíèöþ ê³íöåâî¿ ïðîäóêö³¿ áóä³âíèöòâà (êâ. ì, ê³ëüê³ñòü ì³ñöü òîùî) äîãîâ³ð ïðî áóä³âíèöòâî, ÿêèé ïåðåäÊîíòðàêò çà áà÷àº ö³íó ÿê ñóìó ôàêòè÷íèõ âèòðàò ö³íîþ ï³äðÿäíèêà íà âèêîíàííÿ áóä³âåëüíîãî "âèòðàòè êîíòðàêòó òà ïîãîäæåíîãî ïðèáóòêó (ó ïëþñ" âèãëÿä³ ïðîöåíòà â³ä âèòðàò àáî ô³êñîâàíî¿ âåëè÷èíè) Âèð³øàëüíèé âïëèâ íà ô³íàíñîâó, ãîñÊîíòðîëü ïîäàðñüêó ³ êîìåðö³éíó ïîë³òèêó ï³äïðèºìñòâà ç ìåòîþ îäåðæàííÿ âèãîä â³ä éîãî ä³ÿëüíîñò³ ó÷àñíèêè ñï³ëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ç³ ñòâîÊîíòðîëüí³ ðåííÿì þðèäè÷íî¿ îñîáè (ñï³ëüíîãî ó÷àñíèêè ï³äïðèºìñòâà), ÿê³ çä³éñíþþòü êîíòðîëü çà ¿¿ ä³ÿëüí³ñòþ Ô³çè÷í³ òà þðèäè÷í³ îñîáè, ùî ïîòðåÊîðèñòóâà÷³ áóþòü ³íôîðìàö³¿ ïðî ä³ÿëüí³ñòü ï³äçâ³òíîñò³ ïðèºìñòâà äëÿ ïðèéíÿòòÿ ð³øåíü ²ìîâ³ðí³ñòü âòðàò îäí³º¿ ç³ ñòîð³í Êðåäèòíèé óêëàäà÷³â êîíòðàêòó ïðî ïðèäáàííÿ ðèçèê ô³íàíñîâîãî ³íñòðóìåíòà âíàñë³äîê íåâèêîíàííÿ çîáîâ'ÿçàííÿ ³íøîþ ñòîðîíîþ Êóìóëÿòèâíèé äîáóòîê ³íäåêñ³â ³íôëÿö³¿ çà ïåð³îä, ùî ñêëàäàºòüñÿ ç òðüîõ îñòàíí³õ ðîê³â, ïðèð³ñò âêëþ÷àþ÷è çâ³òíèé ³íôëÿö³¿ ð³çíèöÿ ì³æ îö³íêàìè îäíàêîâî¿ ê³ëüÊóðñîâà êîñò³ îäèíèöü ³íîçåìíî¿ âàëþòè ïðè ð³çíèöÿ ð³çíèõ âàëþòíèõ êóðñàõ Ñóìà êîøò³â àáî âàðò³ñòü ³íøèõ àêòèË³êâ³äàö³éíà â³â, ÿêó ï³äïðèºìñòâî î÷³êóº îòðèìàòè âàðò³ñòü â³ä ðåàë³çàö³¿ (ë³êâ³äàö³¿) íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ñòðîêó ¿õ êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ (åêñïëóàòàö³¿), çà âèðàõóâàííÿì âèòðàò, ïîâ'ÿçàíèõ ç ïðîäàæåì (ë³êâ³äàö³ºþ)

362

3 Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè"


Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ" Ï(Ñ)ÁÎ 12 “Ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿” Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè”

Ï(Ñ)ÁÎ 22 “Âïëèâ ³íôëÿö³¿” Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â" Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè"

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Ìàòåðèíñüêå (õîëäèíãîâå) ï³äïðèºìñòâî Ìåòîä åôåêòèâíî¿ ñòàâêè â³äñîòêà

2 3 Ï³äïðèºìñòâî, ÿêå çä³éñíþº êîíòðîëü Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºääî÷³ðí³÷ ï³äïðèºìñòâ íàííÿ ï³äïðèºìñòâ"

ìåòîä íàðàõóâàííÿ àìîðòèçàö³¿ äèñêîíòó àáî ïðåì³¿, çà ÿêèì ñóìà àìîðòèçàö³¿ âèçíà÷àºòüñÿ ÿê ð³çíèöÿ ì³æ äîõîäîì çà ô³êñîâàíîþ ñòàâêîþ â³äñîòêà ³ äîáóòêîì åôåêòèâíî¿ ñòàâêè òà àìîðòèçîâàíî¿ âàðòîñò³ íà ïî÷àòîê ïåð³îäó, çà ÿêèé íàðàõîâóºòüñÿ â³äñîòîê Ìåòîä ó÷àñò³ â Ìåòîä îáë³êó ³íâåñòèö³é, çã³äíî ç ÿêèì áàëàíñîâà âàðò³ñòü ³íâåñòèö³é â³äïîâ³êàï³òàë³ äíî çá³ëüøóºòüñÿ àáî çìåíøóºòüñÿ íà ñóìó çá³ëüøåííÿ àáî çìåíøåííÿ ÷àñòêè ³íâåñòîðà ó âëàñíîìó êàï³òàë³ îá’ºêòà ³íâåñòóâàííÿ ïëàòåæ³, ùî ï³äëÿãàþòü ñïëàò³ îðåíäàðåì Ì³í³ìàëüí³ ïðîòÿãîì ñòðîêó îðåíäè (çà âèðàõóâàííÿì îðåíäí³ âàðòîñò³ ïîñëóã òà ïîäàòê³â, ùî ï³äëÿãàïëàòåæ³ þòü ñïëàò³ îðåíäîäàâöþ, ³ íåïåðåäáà÷åíî¿ îðåíäíî¿ ïëàòè), çá³ëüøåí³: 1) äëÿ îðåíäàðÿ - íà ñóìó éîãî ãàðàíòîâàíî¿ ë³êâ³äàö³éíî¿ âàðòîñò³; 2) äëÿ îðåíäîäàâöÿ - íà ñóìó éîãî ãàðàíòîâàíî¿ ë³êâ³äàö³éíî¿ âàðòîñò³. Ó ðàç³ ìîæëèâîñò³ òà íàì³ðó îðåíäàðÿ ïðèäáàòè îá'ºêò îðåíäè çà ö³íîþ, íèæ÷îþ çà éîãî ñïðàâåäëèâó âàðò³ñòü íà äàòó ïðèäáàííÿ, ì³í³ìàëüí³ îðåíäí³ ïëàòåæ³ ñêëàäàþòüñÿ ç ì³í³ìàëüíî¿ îðåíäíî¿ ïëàòè çà âåñü ñòðîê îðåíäè òà ñóìè, ÿêó ñë³ä ñïëàòèòè çã³äíî ç óãîäîþ íà ïðèäáàííÿ îá'ºêòà îðåíäè. ñòàòò³ áàëàíñó ïðî ãðîøîâ³ êîøòè, à Ìîíåòàðí³ òàêîæ ïðî òàê³ àêòèâè é çîáîâ'ÿçàííÿ, ñòàòò³ ÿê³ áóäóòü îòðèìàí³ àáî ñïëà÷åí³ ó ô³êñîâàí³é (àáî âèçíà÷åí³é) ñóì³ ãðîøåé àáî ¿õ åêâ³âàëåíò³â ïîä³ÿ àáî îïåðàö³ÿ, ÿêà â³äð³çíÿºòüñÿ Íàäçâè÷àéíà â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà, ïîä³ÿ òà íå î÷³êóºòüñÿ, ùî âîíà ïîâòîðþâàòèìåòüñÿ ïåð³îäè÷íî àáî â êîæíîìó íàñòóïíîìó çâ³òíîìó ïåð³îä³

Ï(Ñ)ÁÎ 12 “Ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿”

Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè"

Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà"

Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â" Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè"

363


Продовження додатка 13 1 Íàêîïè÷åíà àìîðòèçàö³ÿ íåìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â Íåâ³äìîâíà îðåíäíà óãîäà

2 3 Ñóìà àìîðòèçàö³¿ îáºêòà íåìàòåð³àëü- Ï(Ñ)ÁÎ 8 "Íåìàòåíèõ àêòèâ³â ñïî÷àòêó éîãî êîðèñíîãî ð³àëüí³ àêòèâè" âèêîðèñòàííÿ

îðåíäíà óãîäà, çà ÿêîþ îðåíäàðåì íà ïî÷àòîê ñòðîêó îðåíäè ñïëà÷åíî òàêó ñóìó îðåíäíî¿ ïëàòè, ÿêà äàº çìîãó îðåíäîäàâöþ áóòè âïåâíåíèì ó ïðîäîâæåíí³ ñòîðêó îðåíäè àáî ÿêà ìîæå áóòè ðîç³ðâàíà ò³ëüêè: 1) ç äîçâîëó îðåíäîäàâöÿ; 2) ÿêùî â³äáóëàñÿ ïåâíà íåïåðåäáà÷åíà ïîä³ÿ; 3) ó ðàç³ óêëàäàííÿ îðåíäàðåì íîâî¿ óãîäè ïðî îðåíäó öüîãî ñàìîãî àêòèâó àáî çàì³ñòü íüîãî ³íøîãî àíàëîã³÷íîãî çà ïðèçíà÷åííÿì àêòèâó ç òèì ñàìèì îðåíäîäàâöåì Íåãàðàíòîâàíà ÷àñòèíà ë³êâ³äàö³éíî¿ âàðòîñò³ îá'ºêòà îðåíäè, îòðèìàííÿ ÿêî¿ îðåíäîäàâöåì ë³êâ³äàö³éíà íå çàáåçïå÷óºòüñÿ àáî ãàðàíòóºòüñÿ âàðò³ñòü ëèøå ïîâ'ÿçàíîþ ç íèì ñòîðîíîþ Ïåðåâèùåííÿ âàðòîñò³ ÷àñòêè ïîêóïöÿ Íåãàòèâíèé ó ñïðàâåäëèâ³é âàðòîñò³ ïðèäáàíèõ ãóäâ³ë ³äåíòèô³êîâàíèõ àêòèâ³â ³ çîáîâÿçàíü íàä âàðò³ñòþ ïðèäáàííÿ íà äàòó ïðèäáàííÿ îïåðàö³¿, ÿê³ íå ïîòðåáóþòü âèêîðèñÍåãðîøîâ³ òàííÿ ãðîøîâèõ êîøò³â òà ¿õ åêâ³âàëåîïåðàö³¿ íò³â Êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿ ó ïðèäáàííÿ, Íåçàâåðøåí³ ñòâîðåííÿ ³ ìîäåðí³çàö³þ íåìàòåð³àëüêàï³òàëüí³ íèõ àêòèâ³â, âèêîðèñòàííÿ ÿêèõ çà ïðè³íâåñòèö³¿ â íåìàòåð³àëüí³ çíà÷åííÿì íà äàòó áàëàíñó íå â³äáóëîñÿ àêòèâè Êàï³òàëüí³ ³íâåñòèö³¿ ó áóä³âíèöòâî, Íåçàâåðøåí³ âèãîòîâëåííÿ, ðåêîíñòðóêö³þ, ìîäåðêàï³òàëüí³ í³çàö³þ, ïðèäáàííÿ îáºêò³â íåîáîðîò³íâåñòèö³¿ â íèõ ìàòåð³àëüíèõ àêòèâ³â, óâåäåííÿ íåîáîðîòí³ ÿêèõ â åêñïëóàòàö³þ íà äàòó áàëàíñó ìàòåð³àëüí³ íå â³äáóëîñÿ, à òàêîæ àâàíñîâ³ ïëàòåæ³ àêòèâè äëÿ ô³íàíñóâàííÿ áóä³âíèöòâà

364



Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ"

Ï(Ñ)ÁÎ 4 "Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â" Ï(Ñ)ÁÎ 8 "Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè"


Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Íåìàòåð³àëüíèé àêòèâ

Íåìîíåòàðí³ àêòèâè Íåìîíåòàðí³ ñòàòò³

2 Íåìîíåòàðíèé àêòèâ, ÿêèé íå ìàº ìàòåð³àëüíî¿ ôîðìè, ìîæå áóòè ³äåíòèô³êîâàíèé (â³äîêðåìëåíèé â³ä ï³äïðèºìñòâà) òà óòðèìóºòüñÿ ï³äïðèºìñòâîì ç ìåòîþ âèêîðèñòàííÿ ïðîòÿãîì ïåð³îäó á³ëüøå îäíîãî ðîêó (àáî îäíîãî îïåðàö³éíîãî öèêëó, ÿêùî â³í ïåðåâèùóº îäèí ð³ê) äëÿ âèðîáíèöòâà, òîðã³âë³, â àäì³í³ñòðàòèâíèõ ö³ëÿõ ÷è íàäàííÿ â îðåíäó ³íøèì îñîáàì Âñ³ àêòèâè, êð³ì ãðîøîâèõ êîøò³â, ¿õ åêâ³âàëåíò³â òà äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ ó ô³êñîâàí³é (àáî âèçíà÷åí³é) ñóì³ ãðîøåé ñòàòò³ ³íø³, í³æ ìîíåòàðí³ ñòàòò³ áàëàíñó

3 Ï(Ñ)ÁÎ 8 "Íåìàòåð³àëüí³ àêòèâè"

Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ" Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â" Ï(Ñ)ÁÎ 2 "Áàëàíñ"

Âñ³ àêòèâè, ùî íå º îáîðîòíèìè Íåîáîðîòí³ àêòèâè Íåïåðåäáà÷åíà ÷àñòèíà îðåíäíî¿ ïëàòè, ÿêà íå çàô³ê- Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà" îðåíäíà ïëàòà ñîâàíà êîíêðåòíîþ ñóìîþ òà ðîçðàõîâóºòüñÿ ³ç çàñòîñóâàííÿì ïîêàçíèê³â ³íøèõ, í³æ ñòðîê îðåíäè (îáñÿã ïðîäàæó, ð³âåíü âèêîðèñòàííÿ, ³íäåêñ ³íôëÿö³¿ òà ö³í, ðèíêîâ³ ñòàâêè â³äñîòêà òîùî) Íåïåðåäáà÷åíå 1) çîáîâ'ÿçàííÿ, ùî ìîæå âèíèêíóòè Ï(Ñ)ÁÎ 11 "Çîáîâ'ÿâíàñë³äîê ìèíóëèõ ïîä³é òà ³ñíóâàííÿ çàííÿ" çîáîâ'ÿçàííÿ ÿêîãî áóäå ï³äòâåðäæåíî ëèøå òîä³, êîëè â³äáóäåòüñÿ àáî íå â³äáóäåòüñÿ îäíà ÷è á³ëüøå íåâèçíà÷åíèõ ìàéáóòí³õ ïîä³é, íàä ÿêèìè ï³äïðèºìñòâî íå ìàº ïîâíîãî êîíòðîëþ; àáî 2) òåïåð³øíº çîáîâ'ÿçàííÿ, ùî âèíèêàº âíàñë³äîê ìèíóëèõ ïîä³é, àëå íå âèçíàºòüñÿ, îñê³ëüêè ìàëîéìîâ³ðíî, ùî äëÿ âðåãóëþâàííÿ çîáîâ'ÿçàííÿ ïîòð³áíî áóäå âèêîðèñòàòè ðåñóðñè, ÿê³ âò³ëþþòü ó ñîá³ åêîíîì³÷í³ âèãîäè, àáî îñê³ëüêè ñóìó çîáîâ'ÿçàííÿ íå ìîæíà äîñòîâ³ðíî âèçíà÷èòè

365


Продовження додатка 13 1 Íåðåàë³çîâàí³ ïðèáóòêè òà çáèòêè â³ä âíóòð³øíüîãðóïîâèõ îïåðàö³é Íîðìàëüíà ïîòóæí³ñòü

Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ

Îá'ºêò áóä³âíèöòâà Îá'ºêò âèòðàò

Îá'ºêò îñíîâíèõ çàñîá³â

366

2 Ïðèáóòêè òà çáèòêè, ÿê³ âèíèêàþòü âíàñë³äîê âíóòð³øíüîãðóïîâèõ îïåðàö³é (ïðîäàæ òîâàð³â, ïðîäóêö³¿, âèêîíàííÿ ðîá³ò, ïîñëóã òîùî) ³ âêëþ÷àþòüñÿ äî áàëàíñîâî¿ âàðòîñò³ àêòèâ³â ï³äïðèºìñòâà Î÷³êóâàíèé ñåðåäí³é îáñÿã ä³ÿëüíîñò³, ùî ìîæå áóòè äîñÿãíóòèé çà óìîâ çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà ïðîòÿãîì ê³ëüêîõ ðîê³â àáî îïåðàö³éíîãî öèêë³â ç óðàõóâàííÿì çàïëàíîâàíîãî îáñëóãîâóâàííÿ âèðîáíèöòâà Çºäíàííÿ îêðåìèõ ï³äïðèºìñòâ ó ðåçóëüòàò³ ïðèºäíàííÿ îäíîãî ï³äïðèºìñòâà äî ³íøîãî àáî âíàñë³äîê îäåðæàííÿ êîíòðîëþ îäíèì ï³äïðèºìñòâîì íàä ÷èñòèìè àêòèâàìè òà ä³ÿëüí³ñòþ ³íøîãî ï³äïðèºìñòâà ñóêóïí³ñòü áóä³âåëü ³ ñïîðóä àáî îêðåì³ áóä³âë³ ³ ñïîðóäè, áóä³âíèöòâî ÿêèõ çä³éñíþºòüñÿ çà ºäèíèì ïðîåêòîì Ïðîäóêö³ÿ, ðîáîòè, ïîñëóãè àáî âèä ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà, ÿê³ ïîòðåáóþòü âèçíà÷åííÿ ïîâ'ÿçàíèõ ç ¿õ âèðîáíèöòâîì (âèêîíàííÿì) âèòðàò Çàê³í÷åíèé ïðèñòð³é ç óñ³ìà ïðèñòîñóâàííÿìè ³ ïðèëàääÿì äî íüîãî; îêðåìèé êîíñòðóêòèâíî â³äîêðåìëåíèé ïðåäìåò, ïðèçíà÷åíèé äëÿ âèêîíàííÿ ïåâíèõ ñàìîñò³éíèõ ôóíêö³é; â³äîêðåìëåíèé êîìïëåêñ êîíñòðóêòèâíî ç'ºäíàíèõ ïðåäìåò³â îäíàêîâîãî àáî ð³çíîãî ïðèçíà÷åííÿ, ùî ìàþòü äëÿ ¿õ îáñëóãîâóâàííÿ çàãàëüí³ ïðèñòîñóâàííÿ, ïðèëàääÿ, êåðóâàííÿ òà ºäèíèé ôóíäàìåíò, óíàñë³äîê ÷îãî êîæåí ïðåäìåò ìîæå âèêîíóâàòè ñâî¿ ôóíêö³¿, à êîìïëåêñ - ïåâíó ðîáîòó ò³ëüêè â ñêëàä³ êîìïëåêñó, à íå ñàìîñò³éíî; ³íøèé àêòèâ, ùî â³äïîâ³äàº âèçíà÷åííþ îñíîâíèõ çàñîá³â, àáî ÷àñòèíà òàêîãî àêòèâó, ùî êîíòðîëþºòüñÿ ï³äïðèºìñòâîì. ßêùî îäèí îá'ºêò îñíîâíèõ çàñîá³â ñêëàäàºòüñÿ ç ÷àñòèí, ÿê³ ìàþòü ð³çíèé ñòðîê êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ (åêñïëóàòàö³¿), òî êîæíà ç öèõ ÷àñòèí ìîæå âèçíàâàòèñÿ â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ÿê îêðåìèé îá'ºêò îñíîâíèõ çàñîá³â

3 Ï(Ñ)ÁÎ 20 “Êîíñîë³äîâàíà ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü” Ï(Ñ)ÁÎ 16 "Âèòðàòè"

Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ"

Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè" Ï(Ñ)ÁÎ 16 "Âèòðàòè" Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè"

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Îá'ºêò õåäæóâàííÿ

Îáë³êîâà ïîë³òèêà Îáë³êîâèé ïðèáóòîê (çáèòîê) Îáîðîòí³ àêòèâè

Îáòÿæëèâèé êîíòðàêò Îïåðàö³¿ ïîâ'ÿçàíèõ ñòîð³í Îïåðàö³éíà ä³ÿëüí³ñòü

Îïåðàö³éíà îðåíäà Îïåðàö³éíèé öèêë Îïåðàö³ÿ â ³íîçåìí³é âàëþò³

2 Àêòèâ, çîáîâ'ÿçàííÿ àáî ìàéáóòíÿ îïåðàö³ÿ, ùî ñòâîðþþòü äëÿ ï³äïðèºìñòâà ðèçèê çì³íè ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³ öèõ àêòèâ³â ³ çîáîâ'ÿçàíü àáî çì³íè ãðîøîâèõ ïîòîê³â, ïîâ'ÿçàíèõ ç ìàéáóòíüîþ îïåðàö³ºþ Ñóêóïí³ñòü ïðèíöèï³â, ìåòîä³â ³ ïðîöåäóð, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòüñÿ ï³äïðèºìñòâîì äëÿ ñêëàäàííÿ òà ïîäàííÿ ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ ñóìà ïðèáóòêó (çáèòêó) äî îïîäàòêóâàííÿ, âèçíà÷åíà â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó ³ â³äîáðàæåíà ó Çâ³ò³ ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè çà çâ³òíèé ïåð³îä Ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè, ùî íå îáìåæåí³ ó âèêîðèñòàíí³, à òàêîæ ³íø³ àêòèâè, ïðèçíà÷åí³ äëÿ ðåàë³çàö³¿ ÷è ñïîæèâàííÿ ïðîòÿãîì îïåðàö³éíîãî öèêëó ÷è ïðîòÿãîì äâàíàäöÿòè ì³ñÿö³â ç äàòè áàëàíñó Êîíòðàêò, âèòðàòè (ÿêèõ íå ìîæíà óíèêíóòè) íà âèêîíàííÿ ÿêîãî ïåðåâèùóþòü î÷³êóâàí³ åêîíîì³÷í³ âèãîäè â³ä öüîãî êîíòðàêòó ïåðåäà÷à àêòèâ³â àáî çîáîâ'ÿçàíü îäí³ºþ ïîâ'ÿçàíîþ ñòîðîíîþ ³íøèì ïîâ'ÿçàíèì ñòîðîíàì


ïðîì³æîê ÷àñó ì³æ ïðèäáàííÿì çàïàñ³â äëÿ çä³éñíåííÿ ä³ÿëüíîñò³ òà îòðèìàííÿì êîøò³â â³ä ðåàë³çàö³¿ âèðîáëåíî¿ ç íèõ ïðîäóêö³¿ àáî òîâàð³â ³ ïîñëóã ãîñïîäàðñüêà îïåðàö³ÿ, âàðò³ñòü ÿêî¿ âèçíà÷åíà â ³íîçåìí³é âàëþò³ àáî ÿêà ïîòðåáóº ðîçðàõóíê³â â ³íîçåìí³é âàëþò³

Ï(Ñ)ÁÎ 2 "Áàëàíñ"

Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê" Ï(Ñ)ÁÎ 2 "Áàëàíñ"

Ï(Ñ)ÁÎ 11 "Çîáîâ'ÿçàííÿ"

Ï(Ñ)ÁÎ 23 “Ðîçêðèòòÿ ³íôîðìàö³¿ ùîäî ïîâ’ÿçàíèõ ñòîð³í” Îñíîâíà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâà, à Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî òàêîæ ³íø³ âèäè ä³ÿëüíîñò³, ÿê³ íå º ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè" ³íâåñòèö³éíîþ ÷è ô³íàíñîâîþ ä³ÿëüí³- Ï(Ñ)ÁÎ 4 "Çâ³ò ïðî ñòþ ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â" îðåíäà ³íøà, í³æ ô³íàíñîâà Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà"

Ï(Ñ)ÁÎ 21 "Âïëèâ çì³í âàëþòíèõ êóðñ³â"

367


Продовження додатка 13 1 Îðåíäà

Îðåíäíà ñòàâêà â³äñîòêà

Îñíîâíà ä³ÿëüí³ñòü


Îñòàòî÷íèé ðîçðàõóíîê çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ Ïåðâ³ñíà âàðò³ñòü

Ïåðåîö³íåíà âàðò³ñòü Ï³äðÿäíèê

368

2 óãîäà, çà ÿêîþ îðåíäàð íàáóâàº ïðàâà êîðèñòóâàííÿ íåîáîðîòíèì àêòèâîì çà ïëàòó ïðîòÿãîì ïîãîäæåíîãî ç îðåíäîäàâöåì ñòðîêó ñòàâêà â³äñîòêà, çà ÿêîþ òåïåð³øíÿ âàðò³ñòü ñóìè ì³í³ìàëüíèõ îðåíäíèõ ïëàòåæ³â òà íåãàðàíòîâàíî¿ ë³êâ³äàö³éíî¿ âàðòîñò³ äîð³âíþº ñïðàâåäëèâ³é âàðòîñò³ îá'ºêòà ô³íàíñîâî¿ îðåíäè íà ïî÷àòîê ñòðîêó îðåíäè Îïåðàö³¿, ïîâ'ÿçàí³ ç âèðîáíèöòâîì àáî ðåàë³çàö³ºþ ïðîäóêö³¿ (òîâàð³â, ðîá³ò, ïîñëóã), ùî º ãîëîâíîþ ìåòîþ ñòâîðåííÿ ï³äïðèºìñòâà ³ çàáåçïå÷óþòü îñíîâíó ÷àñòêó éîãî äîõîäó Ìàòåð³àëüí³ àêòèâè, ÿê³ ï³äïðèºìñòâî óòðèìóº ç ìåòîþ âèêîðèñòàííÿ ¿õ ó ïðîöåñ³ âèðîáíèöòâà àáî ïîñòà÷àííÿ òîâàð³â, íàäàííÿ ïîñëóã, çäàâàííÿ â îðåíäó ³íøèì îñîáàì àáî äëÿ çä³éñíåííÿ àäì³í³ñòðàòèâíèõ ³ ñîö³àëüíîêóëüòóðíèõ ôóíêö³é, î÷³êóâàíèé ñòðîê êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ (åêñïëóàòàö³¿) ÿêèõ á³ëüøå îäíîãî ðîêó (àáî îïåðàö³éíîãî öèêëó, ÿêùî â³í äîâøèé çà ð³ê) ä³ÿ ï³äïðèºìñòâà, ÿêîþ àíóëþþòüñÿ âñ³ ïîäàëüø³ çîáîâ'ÿçàííÿ ùîäî ÷àñòèíè àáî ïîâíîãî îáñÿãó âèïëàò çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ, çîêðåìà îäíîðàçîâà ñïëàòà ãðîøîâèìè êîøòàìè ó÷àñíèêàì ïðîãðàìè ²ñòîðè÷íà (ôàêòè÷íà) ñîá³âàðò³ñòü íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â ó ñóì³ ãðîøîâèõ êîøò³â àáî ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³ ³íøèõ àêòèâ³â, ñïëà÷åíèõ (ïåðåäàíèõ), âèòðà÷åíèõ äëÿ ïðèäáàííÿ (ñòâîðåííÿ) íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â Âàðò³ñòü íåîáîðîòíèõ àêòèâ³â ï³ñëÿ ¿õ ïåðåîö³íêè þðèäè÷íà îñîáà, ÿêà óêëàäàº áóä³âåëüíèé êîíòðàêò, âèêîíóº ïåðåäáà÷åí³ áóä³âåëüíèì êîíòðàêòîì ðîáîòè ³ ïåðåäàº ¿õ çàìîâíèêîâ³

3 Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà"


Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè" Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè"



Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè" Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè"

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Ïîâ'ÿçàí³ ñòîðîíè

Ïîäàòêîâà áàçà àêòèâó ³ çîáîâ'ÿçàííÿ Ïîäàòêîâèé ïðèáóòîê (çáèòîê) Ïîä³áí³ îá'ºêòè Ïîòåíö³éíà ïðîñòà àêö³ÿ Ïîòî÷íà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü Ïîòî÷íèé ïîäàòîê íà ïðèáóòîê Ïîòî÷í³ âèïëàòè ïðàö³âíèêó

Ïîòî÷í³ çîáîâ'ÿçàííÿ

Ïîõ³äíèé ô³íàíñîâèé ³íñòðóìåíò

2 Ï³äïðèºìñòâà, ñòîñóíêè ì³æ ÿêèìè îáóìîâëþþòü ìîæëèâ³ñòü îäí³º¿ ñòîðîíè êîíòðîëþâàòè ³íøó àáî çä³éñíþâàòè ñóòòºâèé âïëèâ íà ïðèéíÿòòÿ ô³íàíñîâèõ ³ îïåðàòèâíèõ ð³øåíü ³íøîþ ñòîðîíîþ îö³íêà àêòèâó ³ çîáîâ'ÿçàííÿ, ÿêà âèêîðèñòîâóºòüñÿ ç ìåòîþ îïîäàòêóâàííÿ öüîãî àêòèâó ³ çîáîâ'ÿçàííÿ ïðè âèçíà÷åíí³ ïîäàòêó íà ïðèáóòîê ñóìà ïðèáóòêó (çáèòêó), âèçíà÷åíà çà ïîäàòêîâèì çàêîíîäàâñòâîì îá'ºêòîì îïîäàòêóâàííÿ çà çâ³òíèé ïåð³îä îá'ºêòè, ÿê³ ìàþòü îäíàêîâå ôóíêö³îíàëüíå ïðèçíà÷åííÿ òà îäíàêîâó ñïðàâåäëèâó âàðò³ñòü ô³íàíñîâèé ³íñòðóìåíò àáî ³íøà óãîäà, ÿê³ äàþòü ïðàâî íà îòðèìàííÿ ïðîñòèõ àêö³é ñóìà äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³, ÿêà âèíèêàº â õîä³ íîðìàëüíîãî îïåðàö³éíîãî öèêëó àáî áóäå ïîãàøåíà ïðîòÿãîì äâàíàäöÿòè ì³ñÿö³â ç äàòè áàëàíñó ñóìà ïîäàòêó íà ïðèáóòîê, âèçíà÷åíà ó çâ³òíîìó ïåð³îä³ â³äïîâ³äíî äî ïîäàòêîâîãî çàêîíîäàâñòâà âèïëàòè ïðàö³âíèêó (îêð³ì âèïëàò ïðè çâ³ëüíåíí³ òà âèïëàò ³íñòðóìåíòàìè âëàñíîãî êàï³òàëó ï³äïðèºìñòâà), ÿê³ ï³äëÿãàþòü ñïëàò³ â ïîâíîìó îáñÿç³ ïðîòÿãîì äâàíàäöÿòè ì³ñÿö³â ïî çàê³í÷åíí³ ì³ñÿöÿ, ó ÿêîìó ïðàö³âíèê âèêîíóâàâ â³äïîâ³äíó ðîáîòó Çîáîâ'ÿçàííÿ, ÿê³ áóäóòü ïîãàøåí³ ïðîòÿãîì îïåðàö³éíîãî öèêëó ï³äïðèºìñòâà àáî ïîâèíí³ áóòè ïîãàøåí³ ïðîòÿãîì äâàíàäöÿòè ì³ñÿö³â, ïî÷èíàþ÷è ç äàòè áàëàíñó Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè”

3 Ï(Ñ)ÁÎ 2 "Áàëàíñ"

Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê" Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê" Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè" Ï(Ñ)ÁÎ 24 “Ïðèáóòîê íà àêö³þ” Ï(Ñ)ÁÎ 10 "Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü" Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê" Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì”



369


Продовження додатка 13 1 Ïî÷àòîê ñòðîêó îðåíäè Ïðåòåíç³ÿ çà áóä³âåëüíèì êîíòðàêòîì

2 äàòà, ÿêà íàñòàº ðàí³øå: äàòà ï³äïèñàííÿ îðåíäíî¿ óãîäè àáî äàòà ïðèéíÿòòÿ ñòîðîíàìè çîáîâ'ÿçàíü ùîäî îñíîâíèõ ïîëîæåíü óãîäè ïðî îðåíäó ñóìà ìàéíîâî¿ â³äïîâ³äàëüíîñò³ çàìîâíèêà ÷è ³íøî¿ ñòîðîíè, ÿêó âèìàãàº â³äøêîäóâàòè ï³äðÿäíèê ïîíàä ö³íó êîíòðàêòó Ñóìà, íà ÿêó äîõîäè ïåðåâèùóþòü ïîâ'ÿçàí³ ç íèìè âèòðàòè

3 Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà"


Ï(Ñ)ÁÎ 3 "Çâ³ò ïðî ô³íàíñîâ³ ðåçóëüòàòè" ð³çíèöÿ ì³æ çàëèøêîì êîøò³â íà ê³- Ï(Ñ)ÁÎ 22 “Âïëèâ Ïðèáóòîê íåöü ðîêó äî êîðèãóâàííÿ òà ñêîðèãî- ³íôëÿö³¿” (çáèòîê) â³ä âïëèâó ³íôëÿ- âàíèì çà Ïîëîæåííÿì (ñòàíäàðòîì) 22 ö³¿ íà ìîíåòà- çàëèøêîì êîøò³â íà ê³íåöü ðîêó ó çâ³ò³ ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â ðí³ ñòàòò³ äîõ³ä, îòðèìàíèé â³ä àêòèâ³â ôîíäó, çà Ï(Ñ)ÁÎ 26 “ÂèïëàÏðèáóòîê â³ä âèðàõóâàííÿì âèòðàò íà éîãî óïðàâ- òè ïðàö³âíèêàì” àêòèâ³â ïðîë³ííÿ, ïîäàòê³â ³ çáîð³â (îáîâ'ÿçêîâèõ ãðàìè ïëàòåæ³â), ñïëà÷óâàíèõ áåçïîñåðåäíüî öèì ôîíäîì Îáºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ, â ðåçóëüòàò³ Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäÏðèäáàííÿ ÿêîãî ïîêóïåöü íàáóâàº êîíòðîëü íàä íàííÿ ï³äïðèºìñòâ" ÷èñòèìè àêòèâàìè òà ä³ÿëüí³ñòþ ³íøèõ ï³äïðèºìñòâ â îáì³í íà ïåðåäà÷ó àêòèâ³â, ïðèéíÿòòÿ íà ñåáå çîáîâÿçàíü àáî âèïóñê àêö³é Ñóêóïí³ñòü ïîêàçíèê³â ³ ïîÿñíåíü, ÿêà Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ Ïðèì³òêè äî çàáåçïå÷óº äåòàë³çàö³þ ³ îá´ðóíòîâà- âèìîãè äî ô³íàíñîô³íàíñîâèõ í³ñòü ñòàòåé ô³íàíñîâèõ çâ³ò³â, à òàêîæ âî¿ çâ³òíîñò³" çâ³ò³â ³íøà ³íôîðìàö³ÿ, ðîçêðèòòÿ ÿêî¿ ïåðåäáà÷åíî â³äïîâ³äíèìè ïîëîæåííÿìè (ñòàíäàðòàìè) Ïðèíöèï áóõ- Ïðàâèëî, ÿêèì ñë³ä êåðóâàòèñÿ ïðè Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèì³ðþâàíí³, îö³íö³ òà ðåºñòðàö³¿ ãîñ- âèìîãè äî ô³íàíñîãàëòåðñüêîãî ïîäàðñüêèõ îïåðàö³é ³ ïðè â³äîáðà- âî¿ çâ³òíîñò³" îáë³êó æåíí³ ¿õ ðåçóëüòàò³â ó ô³íàíñîâ³é çâ³òíîñò³ ïåðñîíàë, â³äïîâ³äàëüíèé çà êåð³âíèö- Ï(Ñ)ÁÎ 23 “ÐîçÏðîâ³äíèé óïðàâë³íñüêèé òâî, ïëàíóâàííÿ òà êîíòðîëþâàííÿ êðèòòÿ ³íôîðìàö³¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà ùîäî ïîâ’ÿçàíèõ ïåðñîíàë ñòîð³í” Ïðèáóòîê

370

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Ïðîãðàìè âèïëàò çà ó÷àñòþ ê³ëüêîõ ðîáîòîäàâö³â

Ïðîãðàìè âèïëàò ³íñòðóìåíòàìè âëàñíîãî êàï³òàëó ï³äïðèºìñòâà Ïðîãðàìè âèïëàò ïî çàê³í÷åíí³ òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³ Ïðîãðàìè ç âèçíà÷åíèì âíåñêîì

2 íåäåðæàâí³ ïðîãðàìè ç âèçíà÷åíèì âíåñêîì àáî ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòü ñóêóïí³ñòü óíåñåíèõ ð³çíèìè ï³äïðèºìñòâàìè àêòèâ³â, ùî íå ïåðåáóâàþòü ï³ä ñï³ëüíèì êîíòðîëåì, äëÿ çä³éñíåííÿ âèïëàò ïðàö³âíèêàì á³ëüøå í³æ îäíîãî ï³äïðèºìñòâà óãîäè, çà ÿêèìè ï³äïðèºìñòâî çä³éñíþº âèïëàòè ïðàö³âíèêàì ï³äïðèºìñòâà ³íñòðóìåíòàìè âëàñíîãî êàï³òàëó

3 Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì”


óãîäè, çà ÿêèìè ï³äïðèºìñòâî çä³éñíþº Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàâèïëàòè ïðàö³âíèêàì ïî çàê³í÷åíí³ òè ïðàö³âíèêàì” íèìè òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³

ïðîãðàìè âèïëàò ïî çàê³í÷åíí³ òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³, çà ÿêèìè ï³äïðèºìñòâî ñïëà÷óº âèçíà÷åí³ â³äðàõóâàííÿ ôîíäó ³ íå ìàòèìå çîáîâ'ÿçàííÿ ñïëà÷óâàòè ïîäàëüø³ âíåñêè, ÿêùî ôîíä íå ìàòèìå äîñòàòíüî àêòèâ³â äëÿ ñïëàòè âñ³õ âèïëàò ïðàö³âíèêàì, ïîâ'ÿçàíèõ ç âèêîíàííÿì íèìè ðîá³ò ó çâ³òíîìó òà ïîïåðåäí³õ ïåð³îäàõ óñ³ ïðîãðàìè âèïëàò ïî çàê³í÷åíí³ Ïðîãðàìè ç òðóäîâî¿ ä³ÿëüíîñò³, êð³ì ïðîãðàì ç âèçíà÷åíîþ âèçíà÷åíèì âíåñêîì âèïëàòîþ ðàõóíêè çà âèêîíàí³ ðîáîòè çà áóä³âåÏðîì³æí³ ëüíèì êîíòðàêòîì, ïåðåäàí³ çàìîâíèêó ðàõóíêè äëÿ îïëàòè Ïëàòà çà âèêîðèñòàííÿ ãðîøîâèõ êîøÏðîöåíòè ò³â, ¿õ åêâ³âàëåíò³â àáî ñóì, ùî çàáîðãîâàí³ ï³äïðèºìñòâó Ïðÿì³ âèòðàòè Âèòðàòè, ùî ìîæóòü áóòè â³äíåñåí³ áåçïîñåðåäíüî äî êîíêðåòíîãî îá'ºêòà âèòðàò åêîíîì³÷íî äîö³ëüíèì øëÿõîì ²ìîâ³ðí³ñòü çì³íè âåëè÷èíè ìàéáóòÐèçèê ãðîøîíüîãî ãðîøîâîãî ïîòîêó, ïîâ'ÿçàíîãî ç âîãî ïîòîêó ìîíåòàðíèì ô³íàíñîâèì ³íñòðóìåíòîì ²ìîâ³ðí³ñòü âòðàò âíàñë³äîê íåñïðîìîæÐèçèê íîñò³ âèêîíàòè ñâî¿ çîáîâ'ÿçàííÿ ó çâ'ÿçêó ë³êâ³äíîñò³ ç íåìîæëèâ³ñòþ ðåàë³çóâàòè ô³íàíñîâ³ àêòèâè çà ñïðàâåäëèâîþ âàðò³ñòþ


Ï(Ñ)ÁÎ 26 “Âèïëàòè ïðàö³âíèêàì” Ï(Ñ)ÁÎ 18 "Áóä³âåëüí³ êîíòðàêòè" Ï(Ñ)ÁÎ 15 "Äîõ³ä" Ï(Ñ)ÁÎ 16 "Âèòðàòè" Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè” Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè”

371


Продовження додатка 13 1 Ðèíêîâà âàðò³ñòü ô³íàíñîâî¿ ³íâåñòèö³¿ Ðèíêîâèé ðèçèê

Ðîáîòà, âèêîíàíà ïðàö³âíèêîì Ðîçáàâëÿþ÷à ïîòåíö³éíà ïðîñòà àêö³ÿ

2 ñóìà, ÿêó ìîæíà îòðèìàòè â³ä ïðîäàæó ô³íàíñîâî¿ ³íâåñòèö³¿ íà àêòèâíîìó ðèíêó ²ìîâ³ðí³ñòü òîãî, ùî âàðò³ñòü ô³íàíñîâîãî ³íñòðóìåíòà áóäå çì³íþâàòèñÿ âíàñë³äîê çì³í ðèíêîâèõ ö³í íåçàëåæíî â³ä òîãî, ÷è ñïðè÷èíåí³ ö³ çì³íè ôàêòîðàìè, ÿê³ ïðèòàìàíí³ êîíêðåòíîìó òèïó ö³ííèõ ïàïåð³â ÷è ¿õ åì³òåíòó, àáî ôàêòîðàìè, ÿê³ âïëèâàþòü íà âàðò³ñòü âñ³õ ö³ííèõ ïàïåð³â â îá³ãó íà ðèíêó âèêîíàííÿ îáîâ'ÿçê³â ïðàö³âíèêîì â³äïîâ³äíî äî óãîäè ç ï³äïðèºìñòâîì

3 Ï(Ñ)ÁÎ 12 “Ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿”

ô³íàíñîâèé ³íñòðóìåíò àáî ³íøà óãîäà, êîíâåðòàö³ÿ ÿêèõ ó ïðîñò³ àêö³¿ ïðèçâåäå äî çìåíøåííÿ ÷èñòîãî ïðèáóòêó (çá³ëüøåííÿ ÷èñòîãî çáèòêó) íà îäíó ïðîñòó àêö³þ â³ä çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ó ìàéáóòíüîìó Íàäàííÿ ³íôîðìàö³¿, ÿêà º ñóòòºâîþ äëÿ êîðèñòóâà÷³â ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³




Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Çàñòîñóâàííÿ ï³äïðèºìñòâîì ðåçóëüòà- Ï(Ñ)ÁÎ 8 "ÍåìàòåÐîçðîáêà ò³â äîñë³äæåíü òà ³íøèõ çíàíü äëÿ ð³àëüí³ àêòèâè" ïëàíóâàííÿ ³ ïðîåêòóâàííÿ íîâèõ àáî çíà÷íî âäîñêîíàëåíèõ ìàòåð³àë³â, ïðèëàä³â, ïðîäóêò³â, ïðîöåñ³â, ñèñòåì àáî ïîñëóã äî ïî÷àòêó ¿õíüîãî ñåð³éíîãî âèðîáíèöòâà ÷è âèêîðèñòàííÿ Ïëàòåæ³ çà âèêîðèñòàííÿ íåìàòåð³àëü- Ï(Ñ)ÁÎ 15 "Äîõ³ä" Ðîÿëò³ íèõ àêòèâ³â ï³äïðèºìñòâà (ïàòåíò³â, òîðãîâåëüíèõ ìàðîê, àâòîðñüêîãî ïðàâà, ïðîãðàìíèõ ïðîäóêò³â) Ðóõ ãðîøîâèõ íàäõîäæåííÿ ³ âèáóòòÿ ãðîøîâèõ êîø- Ï(Ñ)ÁÎ 4 "Çâ³ò ïðî ò³â òà ¿õí³õ åêâ³âàëåíò³â ðóõ ãðîøîâèõ êîøêîøò³â ò³â" Ñåðåäíüîð³÷íà ñåðåäíüîçâàæåíà ê³ëüê³ñòü ïðîñòèõ Ï(Ñ)ÁÎ 24 “Ïðèáóê³ëüê³ñòü ïðî- àêö³é, ÿê³ ïåðåáóâàëè â îá³ãó ïðîòÿãîì òîê íà àêö³þ” çâ³òíîãî ðîêó ñòèõ àêö³é Ðîçêðèòòÿ

372

Äîäàòêè

Продовження додатка 13 1 Ñêëàäíèé ô³íàíñîâèé ³íñòðóìåíò Ñêîðèãîâàíà ñåðåäíüîð³÷íà ê³ëüê³ñòü ïðîñòèõ àêö³é Ñêîðèãîâàíèé ÷èñòèé ïðèáóòîê (çáèòîê) Ñêîðî÷åííÿ ïðîãðàìè ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ

Ñï³ëüíà ä³ÿëüí³ñòü

Ñï³ëüíèé êîíòðîëü Ñïðàâåäëèâà âàðò³ñòü

Ñòàâêà â³äñîòêà íà ìîæëèâ³ ïîçèêè îðåíäàðÿ

2 Ô³íàíñîâèé ³íñòðóìåíò, ùî ì³ñòèòü êîìïîíåíò ô³íàíñîâîãî çîáîâ'ÿçàííÿ ³ êîìïîíåíò ³íñòðóìåíòà âëàñíîãî êàï³òàëó ñåðåäíüîð³÷íà ê³ëüê³ñòü ïðîñòèõ àêö³é â îá³ãó, ñêîðèãîâàíà íà ê³ëüê³ñòü ïîòåíö³éíèõ ïðîñòèõ àêö³é


÷èñòèé ïðèáóòîê (çáèòîê) ï³ñëÿ âèðàõóâàííÿ äèâ³äåíä³â íà ïðèâ³ëåéîâàí³ àêö³¿, ñêîðèãîâàíèé íà âïëèâ ðîçáàâëÿþ÷èõ ïðîñòèõ àêö³é ä³ÿ ï³äïðèºìñòâà, ùî ïðèçâîäèòü äî ñóòòºâîãî ñêîðî÷åííÿ ê³ëüêîñò³ ïðàö³âíèê³â, îõîïëåíèõ ïðîãðàìîþ, àáî äî çì³í óìîâ ïðîãðàìè ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ, óíàñë³äîê ÿêèõ âèêîíàííÿ ðîá³ò òåïåð³øí³ìè ïðàö³âíèêàìè â ìàéáóòíüîìó íå âðàõîâóâàòèìåòüñÿ ï³ä ÷àñ âèçíà÷åííÿ âèïëàò àáî âðàõîâóâàòèìåòüñÿ ëèøå ïðè âèçíà÷åíí³ çìåíøåííÿ òàêèõ âèïëàò ãîñïîäàðñüêà ä³ÿëüí³ñòü ç³ ñòâîðåííÿì àáî áåç ñòâîðåííÿ þðèäè÷íî¿ îñîáè, ÿêà º îá'ºêòîì ñï³ëüíîãî êîíòðîëþ äâîõ àáî á³ëüøå ñòîð³í â³äïîâ³äíî äî ïèñüìîâî¿ óãîäè ì³æ íèìè ðîçïîä³ë êîíòðîëþ çà ãîñïîäàðñüêîþ ä³ÿëüí³ñòþ â³äïîâ³äíî äî óãîäè ïðî âåäåííÿ ñï³ëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ Ñóìà, çà ÿêîþ ìîæå áóòè çä³éñíåíèé îáì³í àêòèâó, àáî îïëàòà çîáîâ'ÿçàííÿ â ðåçóëüòàò³ îïåðàö³¿ ì³æ îá³çíàíèìè, çàö³êàâëåíèìè òà íåçàëåæíèìè ñòîðîíàìè ñòàâêà â³äñîòêà, ÿêó ìàâ áè ñïëà÷óâàòè îðåíäàð çà ïîä³áíó îðåíäó àáî (ÿêùî öåé ïîêàçíèê âèçíà÷èòè íåìîæëèâî) ñòàâêà â³äñîòêà çà ïîçèêàìè äëÿ ïðèäáàííÿ ïîä³áíîãî àêòèâó (íà òîé ñàìèé òåðì³í òà ç ïîä³áíîþ ãàðàíò³ºþ) íà ïî÷àòêó ñòðîêó îðåíäè





Ï(Ñ)ÁÎ 12 “Ô³íàíñîâ³ ³íâåñòèö³¿” Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ"


373



2 Åëåìåíò ô³íàíñîâîãî çâ³òó, ÿêèé â³äïîâ³äàº êðèòåð³ÿì, óñòàíîâëåíèì öèì Ïîëîæåííÿì (ñòàíäàðòîì) Î÷³êóâàíèé ïåð³îä ÷àñó, ïðîòÿãîì ÿêîÑòðîê êîðèñíîãî âèêîðèñ- ãî íåîáîðîòí³ àêòèâè áóäóòü âèêîðèñòàííÿ (åêñïëó- òîâóâàòèñÿ ï³äïðèºìñòâîì àáî ç ¿õ âèêîðèñòàííÿì áóäå âèãîòîâëåíî (âèàòàö³¿) êîíàíî) î÷³êóâàíèé ï³äïðèºìñòâîì îáñÿã ïðîäóêö³¿ (ðîá³ò, ïîñëóã) Ñòðîê îðåíäè ïåð³îä ä³¿ íåâ³äìîâíî¿ îðåíäíî¿ óãîäè, à òàêîæ ïåð³îä ïðîäîâæåííÿ ö³º¿ óãîäè, îáóìîâëåíèé íà ïî÷àòêó ñòðîêó îðåíäè óãîäà ïðî ïåðåäà÷ó îðåíäàðåì îðåíäîâàÑóáîðåíäà íîãî íèì îá'ºêòà â îðåíäó òðåò³é îñîá³ Ñóìà î÷³êóâà- Íàéá³ëüøà ç äâîõ îö³íîê: ÷èñòà âðò³ñòü ðåàë³çàö³¿ àáî òåïåð³øíÿ âàðò³ñòü ìàéáóòíîãî â³äøêîí³õ ÷èñòèõ ãðîøîâèõ íàäõîäæåíü â³ä äóâàííÿ íåâèêîðèñòàííÿ íåîáîðîòíîãî àêòèâó, îáîðîòíîãî âêëþ÷àþ÷è éîãî ë³êâ³äàö³éíó âàðò³ñòü àêòèâó Íåäèñêîíòîâàíà ñóìà ãðîøîâèõ êîøÑóìà ò³â àáî ¿õ åêâ³âàëåíò³â, ÿêà, ÿê î÷³êóïîãàøåííÿ ºòüñÿ, áóäå ñïëà÷åíà äëÿ ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàííÿ â ïðîöåñ³ çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà Ïîòî÷íà äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü çà Ñóìí³âíèé ïðîäóêö³þ, òîâàðè, ðîáîòè, ïîñëóãè, áîðã ùîäî ÿêî¿ ³ñíóº íåâïåâíåí³ñòü ¿¿ ïîãàøåííÿ áîðæíèêîì ²íôîðìàö³ÿ, â³äñóòí³ñòü ÿêî¿ ìîæå âïëèÑóòòºâà íóòè íà ð³øåííÿ êîðèñòóâà÷³â ô³íàíñîâî¿ ³íôîðìàö³ÿ çâ³òíîñò³. Ñóòòºâ³ñòü ³íôîëðìàö³¿ âèçíà÷àºòüñÿ â³äïîâ³äíèìè ïîëîæåííÿìè (ñòàíäàðòàìè) áóõãàëòåðñüêîãî îáë³êó òà êåð³âíèöòâîì ï³äïðèºìñòâà ïîâíîâàæåííÿ áðàòè ó÷àñòü ó ïðèéíÿòò³ Ñóòòºâèé ð³øåíü ç ô³íàíñîâî¿, ãîñïîäàðñüêî¿ òà êîâïëèâ ìåðö³éíî¿ ïîë³òèêè îá'ºêòà ³íâåñòóâàííÿ áåç çä³éñíåííÿ êîíòðîëþ ö³º¿ ïîë³òèêè. Ñâ³ä÷åííÿì ñóòòºâîãî âïëèâó, çîêðåìà, ìîæóòü áóòè: 1) âîëîä³ííÿ äâàäöÿòüìà àáî á³ëüøå â³äñîòêàìè àêö³é (ñòàòóòíîãî êàï³òàëó) ï³äïðèºìñòâà; Ñòàòòÿ

374

3 Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè"

Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà" Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà" Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè"


Ï(Ñ)ÁÎ 10 "Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü" Ï(Ñ)ÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³"


Äîäàòêè


Òâåðäèé êîíòðàêò

Òåïåð³øíÿ âàðò³ñòü

Òåïåð³øíÿ âàðò³ñòü çîáîâ'ÿçàííÿ çà ïðîãðàìîþ ç âèçíà÷åíîþ âèïëàòîþ Òèì÷àñîâà ð³çíèöÿ

2 2) ïðåäñòàâíèöòâî â ðàä³ äèðåêòîð³â àáî àíàëîã³÷íîìó êåð³âíîìó îðãàí³ ï³äïðèºìñòâà; 3) ó÷àñòü ó ïðèéíÿòò³ ð³øåíü; 4) âçàºìîîáì³í óïðàâë³íñüêèì ïåðñîíàëîì; 5) çàáåçïå÷åííÿ ï³äïðèºìñòâà íåîáõ³äíîþ òåõí³êî-åêîíîì³÷íîþ ³íôîðìàö³ºþ Êîíòðàêò ó ïèñüìîâ³é ôîðì³, ùî ïåðåäáà÷àº îáì³í âèçíà÷åíî¿ ê³ëüêîñò³ ðåñóðñ³â çà âñòàíîâëåíîþ ö³íîþ íà êîíêðåòíó ìàéáóòíþ äàòó (äàòè), ìàº âèçíà÷åíèé ñòðîê âèêîíàííÿ, íå ì³ñòèòü â³äêëàäàëüíèõ àáî ñêàñóâàëüíèõ óìîâ, íå ìîæå áóòè ðîç³ðâàíèé ³ çì³íåíèé â îäíîñòîðîííüîìó ïîðÿäêó, òà ïåðåäáà÷àº çàáåçïå÷åííÿ âèêîíàííÿ êîíòðàêòó. Ô³íàíñîâèé àêòèâ - öå: à) ãðîøîâ³ êîøòè òà ¿õ åêâ³âàëåíòè; á) êîíòðàêò, ùî íàäàº ïðàâî îòðèìàòè ãðîøîâ³ êîøòè àáî ³íøèé ô³íàíñîâèé àêòèâ â³ä ³íøîãî ï³äïðèºìñòâà; â) êîíòðàêò, ùî íàäàº ïðàâî îáì³íÿòèñÿ ô³íàíñîâèìè ³íñòðóìåíòàìè ç ³íøèì ï³äïðèºìñòâîì íà ïîòåíö³éíî âèã³äíèõ óìîâàõ; ã) ³íñòðóìåíò âëàñíîãî êàï³òàëó ³íøîãî ï³äïðèºìñòâà. Äèñêîíòîâàíà ñóìà ìàéáóòí³÷õ ïëàòåæ³â (çà âèðàõóâàííÿì ñóìè î÷³êóâàíîãî â³äøêîäóâàííÿ) ÿêà, ÿê î÷³êóºòüñÿ, áóäå íåîáõ³äíà äëÿ ïîãàøåííÿ çîáîâ'ÿçàííÿ â ïðîöåñ³ çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà òåïåð³øíÿ âàðò³ñòü (áåç âèðàõóâàííÿ àêòèâ³â ïðîãðàìè) î÷³êóâàíèõ ìàéáóòí³õ ïëàòåæ³â, íåîáõ³äíèõ äëÿ ïîãàøåííÿ çàáîðãîâàíîñò³, ùî âèíèêàº â ðåçóëüòàò³ âèêîíàííÿ ðîá³ò ïðàö³âíèêàìè ó çâ³òíîìó òà ïîïåðåäí³õ ïåð³îäàõ ð³çíèöÿ ì³æ îö³íêîþ àêòèâó àáî çîáîâ'ÿçàííÿ çà äàíèìè ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³ òà ïîäàòêîâîþ áàçîþ öüîãî àêòèâó àáî çîáîâ'ÿçàííÿ â³äïîâ³äíî

3




Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê"

375


Продовження додатка 13 1 Òèì÷àñîâà ð³çíèöÿ, ùî ï³äëÿãàº âèðàõóâàííþ Òèì÷àñîâà ð³çíèöÿ, ùî ï³äëÿãàº îïîäàòêóâàííþ Ô³íàíñîâà ãàðàíò³ÿ

Ô³íàíñîâà ä³ÿëüí³ñòü Ô³íàíñîâà çâ³òí³ñòü Ô³íàíñîâà îðåíäà

376

2 òèì÷àñîâà ð³çíèöÿ, ùî ïðèçâîäèòü äî çìåíøåííÿ ïîäàòêîâîãî ïðèáóòêó (çá³ëüøåííÿ ïîäàòêîâîãî çáèòêó) ó ìàéáóòí³õ ïåð³îäàõ òèì÷àñîâà ð³çíèöÿ, ùî âêëþ÷àºòüñÿ äî ïîäàòêîâîãî ïðèáóòêó (çáèòêó) ó ìàéáóòí³õ ïåð³îäàõ

3 Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê"

Ïåðåäáà÷åíå êîíòðàêòîì ïðàâî ïîçèêîäàâöÿ îòðèìóâàòè ãðîøîâ³ êîøòè â³ä ãàðàíòà ³ â³äïîâ³äíî çîáîâ'ÿçàííÿ ãàðàíòà ñïëàòèòè ãðîøîâ³ êîøòè ïîçèêîäàâöåâ³, ÿêùî ïîçè÷àëüíèê íå âèêîíàº ñâî¿õ çîáîâ'ÿçàíü Ä³ÿëüí³ñòü, ÿêà ïðèçâîäèòü äî çì³í ðîçì³ðó ³ ñêëàäó âëàñíîãî òà ïîçèêîâîãî êàï³òàëó ï³äïðèºìñòâà Áóõãàëòåðñüêà çâ³òí³ñòü, ùî ì³ñòèòü ³íôîðìàö³þ ïðî ô³íàíñîâèé ñòàí, ðåçóëüòàòè ä³ÿëüíîñò³ òà ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â ï³äïðèºìñòâà çà çâ³òíèé ïåð³îä Îðåíäà, ùî ïåðåäáà÷àº ïåðåäà÷ó îðåíäàðþ âñ³õ ðèçèê³â òà âèãîä, ïîâ'ÿçàíèõ ç ïðàâîì êîðèñòóâàííÿ òà âîëîä³ííÿ àêòèâîì. Îðåíäà ââàæàºòüñÿ ô³íàíñîâîþ çà íàÿâíîñò³ õî÷à á îäí³º¿ ç íàâåäåíèõ íèæ÷å îçíàê: 1) îðåíäàð íàáóâàº ïðàâà âëàñíîñò³ íà îðåíäîâàíèé àêòèâ ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ñòðîêó îðåíäè; 2) îðåíäàð ìàº ìîæëèâ³ñòü òà íàì³ð ïðèäáàòè îá'ºêò îðåíäè çà ö³íîþ, íèæ÷îþ çà éîãî ñïðàâåäëèâó âàðò³ñòü íà äàòó ïðèäáàííÿ; 3) ñòðîê îðåíäè ñòàíîâèòü á³ëüøó ÷àñòèíó ñòðîêó êîðèñíîãî âèêîðèñòàííÿ (åêñïëóàòàö³¿) îá'ºêòà îðåíäè; 4) òåïåð³øíÿ âàðò³ñòü ì³í³ìàëüíèõ îðåíäíèõ ïëàòåæ³â ç ïî÷àòêó ñòðîêó îðåíäè äîð³âíþº àáî ïåðåâèùóº ñïðàâåäëèâó âàðò³ñòü îá'ºêòà îðåíäè; 5) îðåíäîâàíèé àêòèâ ìàº îñîáëèâèé õàðàêòåð, ùî äàº çìîãó ëèøå îðåíäàðåâ³ âèêîðèñòîâóâàòè éîãî áåç âèòðàò íà éîãî ìîäåðí³çàö³þ, ìîäèô³êàö³þ, äîîáëàäíàííÿ;


Ï(Ñ)ÁÎ 17 "Ïîäàòîê íà ïðèáóòîê"

Ï(Ñ)ÁÎ 4 "Çâ³ò ïðî ðóõ ãðîøîâèõ êîøò³â" ÏÑÁÎ 1 "Çàãàëüí³ âèìîãè äî ô³íàíñîâî¿ çâ³òíîñò³" Ï(Ñ)ÁÎ 14 "Îðåíäà"

Äîäàòêè


2 6) îðåíäàð ìîæå ïîäîâæèòè îðåíäó àêòèâó çà ïëàòó, çíà÷íî íèæ÷ó çà ðèíêîâó îðåíäíó ïëàòó; 7) îðåíäà ìîæå áóòè ïðèïèíåíà îðåíäàðåì, ÿêèé â³äøêîäîâóº îðåíäîäàâöþ éîãî âòðàòè â³ä ïðèïèíåííÿ îðåíäè Êîíòðàêòíå çîáîâ'ÿçàííÿ: Ô³íàíñîâå à) ïåðåäàòè ãðîøîâ³ êîøòè àáî ³íøèé çîáîâ'ÿçàííÿ ô³íàíñîâèé àêòèâ ³íøîìó ï³äïðèºìñòâó; á) îáì³íÿòèñÿ ô³íàíñîâèìè ³íñòðóìåíòàìè ç ³íøèì ï³äïðèºìñòâîì íà ïîòåíö³éíî íåâèã³äíèõ óìîâàõ Ô³íàíñîâå çî- Ô³íàíñîâå çîáîâ'ÿçàííÿ, ùî âèíèêàº âíàñë³äîê âèïóñêó ô³íàíñîâîãî ³íáîâ'ÿçàííÿ, ñòðóìåíòà ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî ïðîäàïðèçíà÷åíå æó äëÿ îòðèìàííÿ ïðèáóòêó â³ä êîðîòäëÿ ïåðåïðîêîòåðì³íîâèõ êîëèâàíü éîãî ö³íè äàæó òà/àáî âèíàãîðîäè ïîñåðåäíèêà Ô³íàíñîâèé àêòèâ, ïðèäáàíèé ç ìåòîþ Ô³íàíñîâèé àêòèâ, ïðèçíà- ïîäàëüøîãî ïðîäàæó äëÿ îòðèìàííÿ ïðè÷åíèé äëÿ ïå- áóòêó â³ä êîðîòêîòåðì³íîâèõ çì³í éîãî ö³íè òà/àáî âèíàãîðîäè ïîñåðåäíèêà ðåïðîäàæó Êîíòðàêò, ÿêèé îäíî÷àñíî ïðèâîäèòü Ô³íàíñîâèé äî âèíèêíåííÿ (çá³ëüøåííÿ) ô³íàíñî³íñòðóìåíò âîãî àêòèâó â îäíîãî ï³äïðèºìñòâà ³ ô³íàíñîâîãî çîáîâ'ÿçàííÿ àáî ³íñòðóìåíòà âëàñíîãî êàï³òàëó â ³íøîãî êîíòðàêò, ÿêèé îäíî÷àñíî ïðèâîäèòü Ô³íàíñîâèé äî âèíèêíåííÿ (çá³ëüøåííÿ) ô³íàíñî³íñòðóìåíò âîãî àêòèâó â îäíîãî ï³äïðèºìñòâà ³ ô³íàíñîâîãî çîáîâ'ÿçàííÿ àáî ³íñòðóìåíòà âëàñíîãî êàï³òàëó â ³íøîãî Àêòèâè, ÿê³ óòðèìóþòüñÿ ï³äïðèºìñòâîì ç Ô³íàíñîâ³ ìåòîþ çá³ëüøåííÿ ïðèáóòêó (â³äñîòê³â, ³íâåñòèö³¿ äèâ³äåíä³â òîùî), çðîñòàííÿ âàðòîñò³ êàï³òàëó àáî ³íøèõ âèãîä äëÿ ³íâåñòîðà Çàñòîñóâàííÿ îäíîãî ÷è äåê³ëüêîõ ³íÕåäæóâàííÿ ñòðóìåíò³â õåäæóâàííÿ ç ìåòîþ ïîâíî¿ ÷è ÷àñòêîâî¿ êîìïåíñàö³¿ çì³í ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³ îá'ºêòà õåäæóâàííÿ àáî ïîâ'ÿçàíîãî ç íèì ãðîøîâîãî ïîòîêó

3



Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè” Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåòè”



Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåíòè”

377


Продовження додатка 13 1 Õåäæóâàííÿ ãðîøîâèõ ïîòîê³â Õåäæóâàííÿ ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³

2 Õåäæóâàííÿ çì³íè ãðîøîâèõ ïîòîê³â ùîäî ðèçèêó, ïîâ'ÿçàíîãî ç âèçíàíèì àêòèâîì ÷è çîáîâ'ÿçàííÿì àáî ç ïðîãíîçîâàíîþ îïåðàö³ºþ, ùî âïëèâàòèìå íà ÷èñòèé ïðèáóòîê (çáèòîê) Õåäæóâàííÿ çì³í ñïðàâåäëèâî¿ âàðòîñò³ âèçíàíîãî àêòèâó ÷è çîáîâ'ÿçàííÿ àáî ³äåíòèô³êîâàíî¿ ÷àñòèíè òàêîãî àêòèâó ÷è çîáîâ'ÿçàííÿ, ÿêà â³äíîñèòüñÿ äî êîíêðåòíîãî ðèçèêó ³ âïëèâàòèìå íà ÷èñòèé ïðèáóòîê (çáèòîê) Õåäæóâàííÿ çì³íè âàðòîñò³ àêòèâ³â òà çîáîâ'ÿçàíü ãîñïîäàðñüêî¿ îäèíèö³ çà ìåæàìè Óêðà¿íè âíàñë³äîê çì³íè âàëþòíèõ êóðñ³â

Õåäæóâàííÿ ô³íàíñîâèõ ³íâåñòèö³é ó ãîñïîäàðñüê³ îäèíèö³ çà ìåæàìè Óêðà¿íè Ö³íîâèé ðèçèê ²ìîâ³ðí³ñòü ö³íîâèõ çì³í âíàñë³äîê âàëþòíîãî, â³äñîòêîâîãî òà ðèíêîâîãî ðèçèê³â ÷àñòêà â³ä ä³ëåííÿ çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ ×àñîâèé äí³â (ì³ñÿö³â), ïðîòÿãîì ÿêèõ àêö³¿ çâàæåíèé ïåðåáóâàëè â îá³ãó, íà çàãàëüíó ê³ëüêîåô³ö³ºíò ê³ñòü äí³â (ì³ñÿö³â) ó çâ³òíîìó ðîö³ ×àñòèíà ÷èñòîãî ïðèáóòêó (çáèòêó) òà ×àñòêà ÷èñòèõ àêòèâ³â äî÷³ðíüîãî ï³äïðèºìñòìåíøîñò³ âà, ÿêà íå íàëåæèòü ìàòåðèíñüêîìó ï³äïðèºìñòâó (ïðÿìî àáî ÷åðåç ³íø³ äî÷³ðí³ ï³äïðèºìñòâà) ×èñòà âàðò³ñòü Î÷³êóâàíà ö³íà ðåàë³çàö³¿ çàïàñ³â â óìîâàõ çâè÷àéíî¿ ä³ÿëüíîñò³ çà âèðàðåàë³çàö³¿ õóâàííÿì î÷³êóâàíèõ âèòðàò íà çàâåðçàïàñ³â øåííÿ ¿õ âèðîáíèöòâà òà ðåàë³çàö³þ ×èñòà âàðò³ñòü Ñïðàâåäëèâà âàðò³ñòü íåîáîðîòíîãî àêòèâó çà âèðàõóâàííÿì î÷³êóâàíèõ ðåàë³çàö³¿ íåâèòðàò íà éîãî ðåàë³çàö³þ îáîðîòíîãî àêòèâó ×èñòà ðåàë³çà- Ñóìà ïîòî÷íî¿ äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàö³éíà âàðò³ñòü íîñò³ çà âèðàõóâàííÿì ðåçåðâó ñóìí³âíèõ áîðã³â äåá³òîðñüêî¿ çàáîðãîâàíîñò³ Àêòèâè ï³äïðèºìñòâà çà âèðàõóâàííÿì ×èñò³ àêòèâè éîãî çîáîâ’ÿçàíü

378

3 Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåíòè”



Ï(Ñ)ÁÎ 13 “Ô³íàíñîâ³ ³íñòðóìåíòè” Ï(Ñ)ÁÎ 24 “Ïðèáóòîê íà àêö³þ” Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ"

Ï(Ñ)ÁÎ 9 "Çàïàñè"

Ï(Ñ)ÁÎ 7 "Îñíîâí³ çàñîáè" Ï(Ñ)ÁÎ 10 "Äåá³òîðñüêà çàáîðãîâàí³ñòü" Ï(Ñ)ÁÎ 19 "Îá'ºäíàííÿ ï³äïðèºìñòâ"

ÇÌ²ÑÒ Вступ

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3

1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ УКРАЇНИ . . . .5 1.1. Поняття та сутність господарського обліку . . . . . . .6 1.2. Види обліку та нормативно:правова база їх регулювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8 1.3. Мета, завдання та функції бухгалтерського обліку, принципи та вимоги до його ведення . . . . . . . . . . . .18 1.4. Структура облікового підрозділу та його зв’язки з іншими підрозділами підприємства . . . . . . . . . . . . .27 2. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТИ, ЕТАПИ ТА МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ . . . . . . . . . . . . . . .36 2.1. Предмет і об’єкти бухгалтерського обліку . . . . . . . .37 2.2. Господарські засоби та їх класифікація . . . . . . . . . .45 2.3. Джерела утворення господарських засобів та їх класифікація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50 2.4. Етапи процесу та елементи методу бухгалтерського обліку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС . . . . . . . . . . . . . . . . . .69 3.1. Сутність бухгалтерського балансу та особливості його побудови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .70 3.2. Господарські операції та їх вплив на бухгалтерський баланс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86 4. РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100 4.1. Поняття бухгалтерських рахунків, їх призначення та структура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101 4.2. Сутність подвійного запису та його значення в бухгалтерському обліку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .105 379


4.3. Синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .110 4.4. Оборотно:сальдова відомість як спосіб перевірки правильності обліку господарських операцій . . . .115 5. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ . . . . . . . . . . . . . . .126 5.1. Роль класифікації рахунків у бухгалтерському обліку 127 5.2 Класифікація рахунків за економічним змістом . . .129 5.3. Класифікація рахунків за призначенням та структурою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .131 5.4. План рахунків бухгалтерського обліку та його значення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .138 6. ПЕРВИННЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ . . .150 6.1. Документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .151 6.2. Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку .165 7. ОБЛІК ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ . . . . . . . .189 7.1. Господарські процеси основної діяльності промислового підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .190 7.2. Облік процесу придбання необоротних активів та виробничих запасів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .192 7.3. Облік процесу виробництва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .203 7.4. Облік процесу реалізації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .207 8. РЕГІСТРИ ТА ФОРМИ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ . . . . . . . . . . . . . . .220 8.1. Облікові регістри та їх класифікація . . . . . . . . . . . . .221 8.2. Порядок заповнення облікових регістрів . . . . . . . . .232 8.3. Форми ведення бухгалтерського обліку . . . . . . . . . .238

380

Çì³ñò

9. ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЗВІТНОСТІ . . . . .258 9.1. Сутність бухгалтерської звітності . . . . . . . . . . . . . . . .259 9.2. Фінансова звітність підприємства . . . . . . . . . . . . . . .264 9.3. Управлінська звітність підприємства . . . . . . . . . . . .283 ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .300 ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .302

381

Ì²ÑÒÅÐÑÒÂÎ ÎÑÂ²ÒÈ ² ÍÀÓÊÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖÎÍÀËÜÍÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ ²ÍÆÅÍÅÐÍÎ-ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÉ ÔÀÊÓËÜÒÅÒ

ãîòóº ñïåö³àë³ñò³â òà ìàã³ñòð³â çà ñïåö³àëüíîñòÿìè

“Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà” “Îáë³ê ³ àóäèò” “Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é” “Ìàðêåòèíã” “Ô³íàíñè” “Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà” ²ÍÑÒÈÒÓÒ Ï²ÑËßÄÈÏËÎÌÍÎ¯ ÎÑÂ²ÒÈ

Äðóãà âèùà îñâ³òà çà ñïåö³àëüíîñòÿìè: “Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà”

“Îáë³ê ³ àóäèò”

“Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é”

“Ìàðêåòèíã”

“Ô³íàíñè”

“Åêîíîì³÷íà ê³áåðíåòèêà”

Öåíòðè: Êîìï’þòåðíîãî íàâ÷àííÿ ²íîçåìíèõ ìîâ Ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ âèêëàäàöüêèõ êàäð³â Ðåã³îíàëüí³ öåíòðè òà ô³ë³àëè â îáëàñòíèõ öåíòðàõ:

Äîíåöüê, Ëüâ³â, Ëóãàíñüê, Çàïîð³ææÿ, Õàðê³â, Õìåëüíèöüêèé, Îäåñà, Êðåìåí÷óã, Â³ííèöÿ òà ³í. Íàøà àäðåñà: 01011, Êè¿â-11, âóë. Íåìèðîâè÷à-Äàí÷åíêà, 2 ²íæåíåðíî-åêîíîì³÷íèé ôàêóëüòåò (044) 256-21-45. Ïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ (044)256-29-75. ²íñòèòóò ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè (044)256-29-34

ÊÈ¯ÂÑÜÊÈÉ ÍÀÖÎÍÀËÜÍÈÉ ÓÍ²ÂÅÐÑÈÒÅÒ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ

Íàóêîâî-êîíñóëüòàö³éíèé öåíòð ³ííîâàö³é òà á³çíåñó ³íæåíåðíî-åêîíîì³÷íîãî ôàêóëüòåòó ïðîïîíóº êîíñóëüòàö³éí³ ïîñëóãè ç âèð³øåííÿ ïèòàíü ç îðãàí³çàö³¿ îáë³êîâî¿ ðîáîòè òà âåäåííÿ îáë³êó ãîñïîäàðñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâà, ïëàíóâàííÿ îáë³êîâî¿ ðîáîòè ç âíóòð³øíüîãî àóäèòó îá’ºêò³â îáë³êó òà îðãàí³çàö³¿ éîãî ïðîâåäåííÿ íà ï³äïðèºìñòâàõ ð³çíèõ ôîðì âëàñíîñò³ ç ïëàíóâàííÿ òà îðãàí³çàö³¿ âèðîáíèöòâà ç óïðàâë³ííÿ ïåðñîíàëîì, îðãàí³çàö³¿ îïëàòè ïðàö³ ç óïðàâë³ííÿ ÿê³ñòþ òà êîíêóðåíñòîñïðîìîæí³ñòþ ïðîäóêö³¿ òà ï³äïðèºìñòâà Êîíòàêòí³ òåëåôîíè:(044)256-84-40, ôàêñ (044) 280-33-97 Òàðàñåíêî ²ðèíà Îëåêñ³¿âíà, Âåðãóí Àíòîí³íà Ìèêîëà¿âíà (044) 256-21-56, 256-29-56 Õàóñòîâà ªâãåí³ÿ Áîðèñ³âíà

Øóêàºìî íà îïëàòí³é îñíîâ³ áàçè ïðîõîäæåííÿ ïðàêòèêè äëÿ ñòóäåíò³â, ùî íàâ÷àþòüñÿ çà ñïåö³àëüí³ñòÿìè “Åêîíîì³êà ï³äïðèºìñòâà”, “Îáë³ê ³ àóäèò”, “Ìåíåäæìåíò îðãàí³çàö³é”, “Ìàðêåòèíã”, “Ô³íàíñè”

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

В.І. Ждан, Є.Б. Хаустова, І.В. Колос, О.С. Бондаренко

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ Навчальний посібник Керівник видавничих проектів Б. А. Сладкевич Редактор Н.П. Манойло Верстка О.А. Клевцова Дизайн обкладинки Б. В. Борисов

Підп. до друку 16.03.2006. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум.друк.арк. 24. Видавництво “Центр навчальної літератури” вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176 тел./факс 425:01:34, тел. 451:65:95, 425:04:47, 425:20:63, 428:72:81, 428:72:83 8:800:501:68:00 (безкоштовно в межах України) e:mail: [email protected] сайт: WWW.CUL.COM.UA Свідоцтво ДК №1014 від 16.08.2002

Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник

Recommend Documents