Українська мова. 5 клас. Плани - конспекти уроків на І семестр

КОНСПЕКТ

С. А. Омельчук, А. І. Ляшкевич, М. В. Чаловська

Українська Усі плани-конспекти уроків на відривних аркушах Для швидкої підготовки до уроку Для звітування

ВИДАВНИЧА ГРУПА

зміст Передмова

4

Вступ Урок № 1. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України Урок № 2. Вхідний (діагностичний) контроль. Диктант Урок № 3 (розвиток комунікативних умінь). Загальне уявлення про мовлення. Основні правила спілкування Повторення вивченого в початкових класах Урок Na 4. Іменник. Велика буква і лапки в іменниках Урок № 5. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників Урок № 6. Числівник. Правопис числівників Урок № 7. Займенник, його основні ознаки Урок № 8 (розвиток комунікативних умінь). Тема й основна думка висловлювання. Тема й мікротема ... Урок № 9 (розвиток комунікативних умінь). Усна й письмова форми тексту. Простий план готового тексту. Навчальне аудіювання тексту монологічного характеру Урок № 10. Дієслово. НЕ з дієсловами. Правопис -шся, -ться у кінці дієслів Урок № 11. Правопис прислівників Урок № 12. Уживання прийменників і сполучників ... Урок № 13. Апостроф. М'який знак Урок № 14. Тематичне оцінювання з розділу «Повторення вивченого в початкових класах». Контрольне аудіювання тексту художнього стилю ...

5 7 9

11 13 15 17 19

21 23 25 27 29 31

Поняття про текст Урок № 15. Текст і його ознаки 35 Урок Ns 16. Тема й основна думка тексту 37 Урок № 17. Поділ тексту на мікротеми й абзаци. Поняття про відоме і нове 39 Урок № 18. Мовні засоби зв'язку речень у тексті ... 41 Урок № 19. Тексти різних типів — розповідь, опис, роздум 43 Урок № 20 (розвиток комунікативних умінь). Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, роздум 45 Урок № 21 (розвиток комунікативних умінь). Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини 47 Урок № 22 (розвиток комунікативних умінь). Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини '. 49 Урок № 23. Поняття про розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий та публіцистичний стилі мовлення 51 Урок № 24. Стилі мовлення. Стилістична помилка 53 Урок № 25 (розвиток комунікативних умінь). Належність висловлювання до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового. Сфери використання розмовного, наукового і художнього стилів ....55 Урок № 26, Тематичне оцінювання з розділу «Поняття про текст». Контрольне читання мовчки художнього тексту розповідного характеру 59 Відомості з синтаксису і пунктуації Урок № 27. Словосполучення. Головне й залежне слово у словосполученні 61 Урок N*2 28. Словосполучення лексичні й фразеологічні. Граматична помилка та її умовне позначення. Синтаксичний розбір словосполучення ... 65

Урок № 29. Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом 67 Урок № ЗО. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення 71 Урок Na 31. Розділові знаки в кінці речень. Пунктуаційна помилка та її умовне позначення ... 73 Урок № 32 (розвиток комунікативних умінь). Жанри мовлення: оповідання, відгук, замітка, лист, особливості їх побудови 75 Урок № 33 (розвиток комунікативних умінь). Ділові папери. Лист рідним, друзям. Адреса 77 Урок № 34. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина 81 Урок № 35. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина (продовження) 85 Урок № 36. Тематичне оцінювання з розділу «Словосполучення. Речення. Головні й другорядні члени речення» 87 Урок № 37. Речення з однорідними членами (без сполучників та зі сполучниками а, але, і). Кома між однорідними членами 89 Урок Na 38. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами 93 Урок № 39. Звертання. Розділові знаки при звертанні 95 Урок Na 40. Вставні слова, виділення їх на письмі комами 97 Урок № 41. Практична робота з тем «Речення з однорідними членами», «Звертання», «Вставні слова». Синтаксичний розбір простого речення 99 Урок № 42 (розвиток комунікативних умінь). Відповідь на уроках української мови (за даним планом або таблицею) в науковому стилі. Відгук про висловлювання товариша 101 Урок № 43. Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим зв'язком. Кома між частинами складного речення .. 103 Урок № 44. Складні речення, розділові знаки в них (продовження). Синтаксичний розбір складного речення 105 Урок № 45. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові 107 Урок № 46. Діалог. Тире при діалозі 109 Урок № 47. Пряма мова й діалог. Система творчих вправ 111 Урок № 48 (розвиток комунікативних умінь). Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування 113 Урок № 49. Узагальнення і систематизація з розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації». Самостійна робота 113 Урок № 50 Тематичне оцінювання з розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації» 117 Урок № 51. Аналіз контрольного диктанту «Кудлай» 119 Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія Урок № 52. Звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки Урок Nś 53. Приголосні тверді та м'які, дзвінкі та глухі. Вимова звуків, що позначаються буквами ґ і г Урок № 54. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт Урок № 55. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї Урок № 56. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї (продовження) ...

121 125 127 129 133

ПЕРЕДМОВА У р о к и р і д н о ї м о в и в 5 к л а с і розроблено відповідно до п р о г р а м и д л я з а г а л ь н о о с в і т н і х н а в ч а л ь н и х з а к л а д і в « У к р а ї н с ь к а м о в а . 5 - 1 2 к л а с и » ( п і д к е р і в н и ц т в о м JI. В . С к у р а т і в с ь к о г о ) . А в т о р и п р о п о н о в а н о г о п о с і б н и к а в основу р о з р о б л е н и х у р о к і в п о к л а л и ч о т и р и з м і с т о в і л і н і ї : мовл е н н є в у , м о в н у , д і я л ь н і с н у й с о д і о к у л ь т у р н у . У з в ' я з к у з ц и м д і б р а н і м е т о д и , п р и й о м и й засоби н а в ч а н н я р і д н о ї м о в и с п р я м о в а н і : п о - п е р ш е , н а поступове у с к л а д н е н н я і п о г л и б л е н н я мовленнєвознавч и х п о н я т ь і ф о р м у в а н н я в м і н ь в у с і х в и д а х мовленнєвої д і я л ь н о с т і ; п о - д р у г е , н а р о з в и т о к м о в н и х і мовленнєво-комунікативних умінь, збагачення мовлення лексико-фразеологічними, граматичними і с т и л і с т и ч н и м и засобами; п о - т р е т є , н а в д о с к о н а л е н н я з а г а л ь н о п і з н а в а л ь н и х , о р г а н і з а ц і й н и х і творч и х у м і н ь , ц і н н і с н и х о р і є н т а ц і й т о щ о ; по-четверте, н а ф о р м у в а н н я н а ц і о н а л ь н и х і з а г а л ь н о л ю д с ь к и х к у л ь т у р н и х ц і н н о с т е й за д о п о м о г о ю м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у . Р о з р о б л е н і у р о к и х а р а к т е р и з у ю т ь с я р е а л і з а ц і є ю с у ч а с н и х о с в і т н і х т е х н о л о г і й , а саме: проблемномодульної, проектної, колективної та групової діяльності, диференціації та індивідуалізації навчання, ігрових форм тощо. Ц е сприяє р о з в и т к у розумових здібностей учнів, їхньої пізнавальної а к т и в н о с т і й самостійності, формуванню к о м у н і к а т и в н о ї к о м п е т е н ц і ї . С т р у к т у р а к о ж н о г о у р о к у ч і т к а , відповідає й о г о л о г і ц і й з а к о н о м і р н о с т я м н а в ч а н н я п ' я т и к л а с н и к і в . А в т о р с ь к и м к о л е к т и в о м п р о п о н у є т ь с я застосовувати т а к і т и п и у р о к і в , я к у р о к з а с в о є н н я н о в и х знань, урок формування п р а к т и ч н и х умінь і навичок, урок узагальнення й систематизації вивченого, урок повторення набутих знань, урок о ц і н ю в а н н я навчальних досягнень учнів, урок аналізу контрольної роботи, у р о к р о з в и т к у комунікативних умінь т о щ о . О к р і м цього, в п о с і б н и к у п о д а ю т ь с я н е т р а д и ц і й н і форми проведення уроків ( у р о к - п р а к т и к у м , урок-подорож, урок-засідання членів к л у б у знав ц і в р і д н о ї мови т а і н . ) . Особливу у в а г у а в т о р и п о с і б н и к а з в е р н у л и н а м е т о д и к у п р о в е д е н н я у р о к і в з т е м , у п е р ш е введених до к у р с у р і д н о ї мови в 5 к л а с і , а саме: у р о к і в з р о з д і л у « П о н я т т я п р о т е к с т » , у р о к у « Л е к с и ч н і і фразеол о г і ч н і словосполучення» з розділу « В і д о м о с т і з с и н т а к с и с у і п у н к т у а ц і ї » , о к р е м и х у р о к і в з р о з д і л у « Л е к с и к о л о г і я . Ф р а з е о л о г і я » ( в и в ч е н н я ф р а з е о л о г і з м і в і п о х о д ж е н н я ( е т и м о л о г і ї ) слів). З м і с т у р о к і в м і с т и т ь р і з н о м а н і т н і з а в д а н н я і в п р а в и творчого х а р а к т е р у , щ о дає м о ж л и в і с т ь у ч и телеві в и б р а т и т і , я к і відповідають с п е ц и ф і ц і н а в ч а л ь н о г о з а к л а д у , н а в ч а л ь н о - м е т о д и ч н о м у забезпеч е н н ю , р і в н ю мовної п і д г о т о в к и п ' я т и к л а с н и к і в т о щ о . У розробці у р о к і в р і д н о ї мови в з я л и у ч а с т ь : Омельчук С. А . — у р о к и 1 - 3 , 8 - 9 , 2 0 - 2 2 , 2 4 - 2 5 , 2 7 - 5 1 , 7 6 - 7 7 , 8 1 , 1 0 0 , 1 0 2 - 1 0 3 , 1 0 6 - 1 0 7 , 1 1 2 113. Л я ш к е в и ч А . І. — уроки 4 - 7 , 1 0 - 1 9 , 23, 26, 5 8 - 5 9 , 62, 6 8 - 7 5 , 7 8 - 8 0 , 9 3 - 9 4 , 1 0 4 - 1 0 5 , 1 0 8 - 1 1 1 , 114-116, 119-120. Чаловська М . В. — у р о к и 5 2 - 5 7 , 6 0 - 6 1 , 6 3 - 6 7 , 8 2 - 9 2 , 9 5 - 9 9 , 101, 1 1 7 - 1 1 8 ,

4

121-122.

Урок № 1 ЗНАЧЕННЯ М О В И В Ж И Т Т І СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА М О В А - Д Е Р Ж А В Н А М О В А УКРАЇНИ Мета:

Т и п уроку:

р о з ш и р и т и відомості п ' я т и к л а с н и к і в про р і д н у мову, сформувати п о н я т т я « н а ц і о н а л ь н а м о в а » , « д е р ж а в н а мова»; о з н а й о м и т и у ч н і в з і статтею 10 К о н с т и т у ц і ї У к р а ї н и ; формувати в м і н н я а н а л і з у в а т и висловлювання, відтворювати деформований т е к с т , с к л а д а т и н е в е л и к і т е к с т и відповідно до к о м у н і к а т и в н о г о завданн я ; с п р и я т и усвідомленню з н а ч е н н я мови в ж и т т і суспільства й р о л і у к р а ї н с ь к о ї мови я к д е р ж а в н о ї в У к р а ї н і . у р о к засвоєння нових знань.

Учитель:

Клас:

Дата:

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Розвиток безперервної пізнавальної активності п'ятикласників Робота з т е к с т о м • П р о с л у х а т и т е к с т . З ' я с у в а т и , про щ о йдеться. Ч и м о ж н а в и з н а ч и т и ставл е н н я автора до предмета мовлення? У чому це в и р а ж а є т ь с я ? Мово рідна! Т и ж — я к море — б е з к о н е ч н а , м о г у т н я , г л и б и н н а . К о т и ш

і

і к о т и ш х в и л і своїх л е к с и к о н і в , а ї м немає к і н ц я - к р а ю . К р а с о моя! В тобі мудрість в і к і в і п а м ' я т ь т и с я ч о л і т ь . Скарбе м і й є д и н и й , з тобою я н а й б а г а т ш и й і н а й д у ж ч и й у світі. Без тебе — п е р е к о т и п о л е , щ о його вітер несе у сіру безвість, у м л у н е б у т т я . Світлоносна! Т и з а в ж д и в а б и ш , ч а р у є ш , к л и ч е ш н а т е п л і й м о г у т н і х в и л і свої. Є д и н а печаль п р о й м а є , щ о не вистачить ж и т т я , аби п е р е п л и с т и т в і й м о в н и й о к е а н . Бо т и є В і ч н і с т ь . Т и є П р а в д а , Добро і К р а с а народу н а ш о г о . Т о ж т а к о ю і будь вічно, мово рідна! (За С. Плачиндою). • З в е р н у т и у в а г у н а образність висловлювання. В и п и с а т и в з о ш и т и , я к автор називає мову, звертається до неї. • 3 ч и м порівнює автор мову?

_

М о д е л ю в а н н я мовленнєвих одиниць У ч и т е л ь . Д л я багатьох поетів і п и с ь м е н н и к і в мова — золотоносна р і к а , щ о виблискує н а х в и л я х п о е т и ч н и х р я д к і в , прозових творів, переливаються в д у ш у н а ц і ї , творить почуттєву нерозривність у к р а ї н с ь к о г о серця й у к р а ї н ської з е м л і . У я в і т ь себе м и т ц е м слова й доберіть 5 - 6 образних визначень до слова мова. Зразок Мова — неоціненний діамант. М о в а — н а й б і л ь ш и й скарб народу. Мова — ... .

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми П р о б л е м н и й діалог • П і д к е р і в н и ц т в о м у ч и т е л я ш л я х о м в и с у н е н н я с и с т е м и в л а с н и х версій і г і п о т е з п ' я т и к л а с н и к и усвідомлюють з м і с т понять «рідна мова*, «національна мова*, «державна мова*. О з н а й о м л е н н я учнів з і статтею 1 0 К о н с т и т у ц і ї У к р а ї н и Стаття

1 0 . Д е р ж а в н о ю мовою в У к р а ї н і є у к р а ї н с ь к а мова.

Д е р ж а в а забезпечує всебічний розвиток і ф у н к ц і о н у в а н н я у к р а ї н с ь к о ї мов и в у с і х сферах суспільного ж и т т я н а в с і й території У к р а ї н и . В У к р а ї н і г а р а н т у є т ь с я в і л ь н и й р о з в и т о к , в и к о р и с т а н н я і захист російської, і н ш и х мов н а ц і о н а л ь н и х м е н ш и н У к р а ї н и . Д е р ж а в а сприяє в и в ч е н н ю мов м і ж н а р о д н о г о с п і л к у в а н н я .

5

і j

З а с т о с у в а н н я мов в У к р а ї н і г а р а н т у є т ь с я К о н с т и т у ц і є ю У к р а ї н и т а визначається з а к о н о м (Конституція України). • Н а з в а т и сфери суспільного ж и т т я л ю д и н и . В і д т в о р е н н я деформованого висловлювання • П р о ч и т а т и . В и з н а ч и т и основну д у м к у . В и з н а ч и т и м е ж і речень. Д і б р а т и заголовок. З а п и с а т и т е к с т , р о з с т а в и в ш и п о т р і б н і розділові з н а к и . Н е з а п е р е ч н о ю і с т и н о ю є те щ о мова — це н а й в а ж л и в і ш и й і всеохоплюю ч и й засіб с п і л к у в а н н я засіб передачі інформації але с а м и м л и ш е с п і л к у в а н н я м не вичерпується суспільне з н а ч е н н я мови для п и с ь м е н н и к і в мова — це м о г у т н є і єдине з н а р я д д я створення х у д о ж н і х ц і н н о с т е й мова — це к о ш т о в н и й скарб н а б у т и й в і к а м и н а ш и м народом його невичерпне духовне багатство (За П. Панчем). • Н а м а т е р і а л і т е к с т у довести, я к е з н а ч е н н я має мова в ж и т т і суспільства. • Я к в и розумієте вислів Мова — всеохоплюючий засіб спілкування? Розк р и й т е його зміст. Творчий д и к т а н т ( п о ш и р е н н я висловлювання ш л я х о м уведення окремих слів) • В і д н о в и т и п о е т и ч н і р я д к и , у с т а в и в ш и п о т р і б н і за змістом п р и к м е т н и к и (дивись м а т е р і а л д о в і д к и ) . 1) мова! . . . (А, зико,

М о в а , н а ш а мова — мова . . . ( Ю . Рибчинський). 2) О й я к а . . . у к р а ї н с ь к а І т а к а ж . . . , і г н у ч к а , я к м р і я (О. Підсуха). 3 ) Б у д у я навчатись мови Малишко). 4 ) . . . мова, п о р и в а н н я духа! (JI. Костенко). 5 ) . . . мово, м у к а л и н о . . . ( 3 . Кучерява).

Д о в і д к а : р о з к і ш н а , т р е м б і т н а , кольорова, к в і т у ч а , чудова. • Д о п о в н и т и ряд е п і т е т і в ( о б р а з н и х п р и к м е т н и к і в ) до слова мова. З а п и с а т и ї х . З 2 - 3 скласти речення. Б а р в і н к о в а , безсмертна, к а л и н о в а , солов'їна, с п і в у ч а , ч а р і в н а , . . . Творче конструювання • І з п о д а н и х слів с к л а с т и р е ч е н н я . З ' я с у в а т и ї х н ю т е м а т и к у . Довести, ч и є вони з в ' я з н и м висловлюванням. 1) 0 р і д н а мово! Садів, подібна, в е с н я н и х , т и , до р о з к в і т л и х . 2) Б о , к у л ь т у р и , виявляється, ц в і т , у слові, з а п а ш н и й , н а ш о г о , народу, т а л а н о в и т о г о . 3) І , д з е р к а л а , подібна, чарівного, в ньому, У к р а ї н а , вся, відображається. 5) І з с к а р б н и ц е ю , тебе, а щ е , п о р і в н я т и , м о ж н а , щ о досвіду, зберігає, народного, к о ш т о в н о с т і ( З а В. Сухомлинським). С к л а д а н н я висловлювання з а п о д а н и м п о ч а т к о м • П р о ч и т а т и висловлювання із попереднього завдання. Ч и розділяєте ви д у м к у Василя Сухомлинського? Доповнити текст власними міркуванням и щодо ролі мови в ж и т т і л ю д и н и .

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок П о д у м а т и і д а т и відповіді н а п и т а н н я : 1 . Я к е з н а ч е н н я у к р а ї н с ь к о ї мови в ж и т т і н а ш о г о суспільства? 2. Я к ви розумієте роль у к р а ї н с ь к о ї мови я к д е р ж а в н о ї в У к р а ї н і ?

VI. Підсумок уроку В и з н а ч е н н я змістових ц і н н о с т е й , сформованих у процесі в и в ч е н н я т е м и , з ' я с у в а н н я ставлення у ч н і в до роботи н а уроці.

VII. Домашнє завдання 1. Д і б р а т и 5 - 6 висловів відомих поетів, п и с ь м е н н и к і в , д і я ч і в мистецтва, пол і т и к і в ч и філософів п р о мову. 2 . С к л а с т и зв'язне висловлювання з т е м и « Щ о потрібно, щ о б р і д н а мова розвивалася і збагачувалася?»

6

Урок № 2 В Х І Д Н И Й (ДІАГНОСТИЧНИЙ) К О Н Т Р О Л Ь . ДИКТАНТ Мета:

Т и п уроку:

о ц і н и т и рівень орфографічної і п у н к т у а ц і й н о ї г р а м о т н о с т і п ' я т и к л а с н и к і в : правильно п и с а т и слова на вивчені в п о ч а т к о в и х к л а с а х орфографічні правила т а слова, в и з н а ч е н і д л я з а п а м ' я т о в у в а н н я ; ставити розділові з н а к и відповідно до опрацьованих правил п у н к т у а ц і ї ; виявити основні недоліки, на л і к в і д а ц і ю я к и х слід з в е р н у т и особливу у в а г у у процесі о п р а ц ю в а н н я розд і л у « П о в т о р е н н я вивченого в п о ч а т к о в и х к л а с а х » ; п е р е в і р и т и я к і с т ь оформлення роботи ( о х а й н і с т ь , а к у р а т н і с т ь , к а л і г р а ф і я , д о т р и м а н н я червоного р я д к а , відсутність виправлень). у р о к о ц і н ю в а н н я н а в ч а л ь н и х досягнень у ч н і в .

Учитель: «лас:

дата-

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою І завданнями уроку Ні. Мотивація навчальної діяльності учнів О з н а й о м л е н н я і з к р и т е р і я м и о ц і н ю в а н н я письмової роботи. П р о в е д е н н я і н с т р у к т а ж у щ о д о н а п и с а н н я д и к т а н т у й п і д г о т о в к а у ч н і в до с п р и й м а н н я тексту.

IV. Написання диктанту П е р ш е читання тексту диктанту вчителем 1. У ч н і під час п е р ш о г о с л у х а н н я т е к с т у д и к т а н т у сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених п у н к т о г р а м , визначають слова, з н а ч е н н я я к и х не зрозуміли у процесі с п р и й м а н н я . 2 . Лексико-фразеологічна робота. Н а д о ш ц і вчитель записує слова, з н а ч е н н я я к и х пояснює усно: Ступа — п р и с т р і й д л я л у щ е н н я т а п о д р і б н е н н я р і з н и х речовин ( н а п р и к л а д , зерна), н е о д м і н н и м доповненням я к о г о є т о в к а ч . Барильце — н е в е л и к а посудина д л я р і д и н и ( н а й ч а с т і ш е дерева) з двома д н и щ а м и й о п у к л и м и стінками, стягнутими обручами. Жлукто — посудина, видовбана з і стовбура дерева, в я к і й з о л и л и білизн у , полотно. Ночви — довгаста посудина з р о з ш и р е н и м и доверху с т і н к а м и д л я х а т нього в ж и т к у : в и г о т о в л е н н я т і с т а , п р а н н я б і л и з н и , к у п а н н я . Бодня — дерев'яна н и з ь к а д і ж к а з к р и ш к о ю . Повторне ч и т а н н я тексту д и к т а н т у вчителем о к р е м и м и ч а с т и н а м и і його написання учнями 1. У ч и т е л ь ч и т а є повністю р е ч е н н я — у ч н і с л у х а ю т ь . 2. У ч и т е л ь зачитує р е ч е н н я повторно о к р е м и м и ч а с т и н а м и — у ч н і записують. 3. У ч и т е л ь утретє ч и т а є п о в н і с т ю р е ч е н н я — у ч н і перевіряють написане. ХАТА ДОВЖЕНКА У ж е понад сто р о к і в п р и в і т н о біліє к р і з ь к у ч е р я в і в і т и проста селянська х а т и н а під солом'яною с т р і х о ю . У ц і й х а т и н і народився Олександр Д о в ж е н к о . Н а цьому подвір'ї м и н а л о його босоноге дитинство. Зустрічає відвідувачів с к у л ь п т у р а юного С а ш к а . Здається, щ о й н о в и й ш о в в і н з батьківського дому і задивився у своє м а й б у т н є . П о п і д х а т о ю стелиться б а р в і н о к , у л і т к у ш е л е с т и т ь ш о в к о в а трава, к в і т у ють ж о р ж и н и , чорнобривці, мальви. Н а подвір'ї в о т о ч е н н і н і ж н и х троянд і с в я т к о в и х с о н я ш н и к і в височить с к у л ь п т у р н е п о г р у д д я О. Д о в ж е н к а . У м е м о р і а л ь н і й х а т і зібрано п р е д м е т и селянського побуту. У с і н я х стоя т ь с т у п а , барильце на воду, драбина, ц і п , ж л у к т о , весло, с к р и н я , д е р е в ' я н і ночви, бодня для борошна. Н а почесному м і с ц і в х а т і з а в ж д и висів портрет

7

~

Тараса Ш е в ч е н к а . Х о ч к р і м діда Семена н і х т о в с і м ' ї не ч и т а в , в і р ш і Кобзаря знали напам'ять усі Д о в ж е н к и . Н е м а є , мабуть, ж о д н о ї л ю д и н и , я к а б не відчула д у ш е в н о ї потреби н и з ь к о в к л о н и т и с я п о р о г у ц і є ї х а т и ( 3 підручника, 113 сл.). Матеріал для вчителя. П е р е в і р ц і п і д л я г а ю т ь у м і н н я правильно п и с а т и слова н а в и в ч е н і орфографічні правила в п о ч а т к о в и х к л а с а х , а саме: • велика буква в іменниках; • голосні у в і д м і н к о в и х з а к і н ч е н н я х і м е н н и к і в , п р и к м е т н и к і в , дієслів; • не з дієсловами; • правопис -ться в к і н ц і дієслів; • н а п и с а н н я п р и й м е н н и к і в з і н ш и м и ч а с т и н а м и мови; • правопис вивчених п р и с л і в н и к і в ; • у ж и в а н н я апострофа і м ' я к о г о з н а к а . Заключне ч и г а н н я тексту д и к т а н т у вчителем і самоперевірка у ч н я м и написаного.

V. Організований збір зошитів для тематичних атестацій VI. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту VII. Визначення перспектив діяльності п'ятикласників у процесі повторення вивченого в початкових класах О р і є н т о в н и й п е р е л і к з а п и т а н ь для проведення м і н і - д и с к у с і ї : 1. Я к і ч а с т и н и мови ви в и в ч и л и н а у р о к а х у к р а ї н с ь к о ї мови в п о ч а т к о в и х класах? 2. Н а з в і т ь і с т о т н і о з н а к и в и в ч е н и х у п о ч а т к о в и х к л а с а х ч а с т и н мови. 3. Я к і орфографічні правила вам відомі з у р о к і в у к р а ї н с ь к о ї м о в и у початкових класах?

VIII. Домашнє завдання 1. В и п и с а т и із народних легенд 15—20 слів н а в и в ч е н і у п о ч а т к о в и х к л а с а х орфографічні п р а в и л а , п о я с н и т и ї х правопис. П і д к р е с л и т и орфограми. 2. З а п и с а т и п е р ш и й абзац народної л е г е н д и « Ч о м у пес ж и в е коло л ю д и н и ? » В и з н а ч и т и ч а с т и н и м о в и в ж и т и х у т е к с т і слів, з ' я с у в а т и в і д м і н к и і м е н ників, виділити в них закінчення.

ІА

8

Урок № 3 (розвиток комунікативних умінь) ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО М О В Л Е Н Н Я . ОСНОВНІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ Мета:

а к т у а л і з у в а т и з н а н н я п ' я т и к л а с н и к і в про мовлення, види мовленнєвої діяльності, мету с п і л к у в а н н я , адресат мовлення, мовл е н н я м о н о л о г і ч н е й д і а л о г і ч н е , усне й п и с е м н е ; о з н а й о м и т и у ч н і в з основними п р а в и л а м и с п і л к у в а н н я ; у д о с к о н а л и т и вмінн я р о з р і з н я т и т а к і п о н я т т я , я к мовлення, види мовленнєвої діяльності, монолог і д і а л о г , адресат мовлення, усну т а письмову, м о н о л о г і ч н у т а д і а л о г і ч н у форми мовлення; розвивати в м і н н я будувати висловлювання з у р а х у в а н н я м адресата мовлення, дот р и м у в а т и с ь правил с п і л к у в а н н я ; розвивати к у л ь т у р у мовленнєвого с п і л к у в а н н я п ' я т и к л а с н и к і в . Внутрішньопредметні зв'язки: Л е к с и к о л о г і я : з а с в о є н н я нових слів. Т и п уроку: у р о к р о з в и т к у к о м у н і к а т и в н и х у м і н ь . ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань О з н а й о м л е н н я п ' я т и к л а с н и к і в з і структурою с п і л к у в а н н я Ситуація спілкування

• Н а основі опрацьованої с х е м и зробити висновок: від чого з а л е ж а т ь н а ш і висловлювання? (Висловлювання залежать від того, де відбувається процес спілкування, з ким і з якою метою...) В и з н а ч е н н я р і в н я усвідомлення теоретичного м а т е р і а л у • З г р у п у в а т и слова і с п о л у ч е н н я слів у дві к о л о н к и : а) т і , щ о в к а з у ю т ь на н е о ф і ц і й н і (побутові) с т о с у н к и ; б) т і , щ о в к а з у ю т ь н а офіційність процесу спілкування. У д о м а ; н а роботі; у ш к о л і н а у р о ц і ; у ш к о л і на перерві; під час е к с к у р с і ї в м у з е ї ; н а п р о г у л я н ц і ; у м а г а з и н і ; у п о л і к л і н і ц і ; у громадському транспорт і ; у бібліотеці; в г о с т я х у д р у г а ; на к л а с н и х зборах. • З ' я с у в а т и з н а ч е н н я слів спілкування, повідомлення, вплив. (Спілкування — обмін інформацією ( д у м к а м и , в р а ж е н н я м и ) за допомогою м о в н и х засобів. Повідомлення — те, щ о сповіщається комусь в у с н і й ч и письмов і й формі. Вплив — д і я , я к у певна особа виявляє стосовно і н ш о ї особи). • З а п и с а т и с п о л у ч е н н я слів у т а к і й послідовності: а) с п о л у ч е н н я с л і в , щ о в и р а ж а ю т ь процес с п і л к у в а н н я ; б) процес п о в і д о м л е н н я ; в) процес впливу. Відповідати н а у р о ц і у к р а ї н с ь к о ї мови; в і т а т и с я з д р у з я м и ; робити зауваження однокласнику; ділитися літніми враженнями з однокласниками;

9

Учитель: Клас:

Дата:

р о б и т и п о в і д о м л е н н я на з а н я т т і мовного г у р т к а ; п о я с н ю в а т и задачу тої р и ш у по п а р т і ; з а п р о ш у в а т и друзів у п о х і д ; розповідати к а з к у молодшої братові. В и з н а ч е н н я д и ф е р е н ц і й н и х о з н а к видів мовленнєвої діяльності • У к а з а т и н а вид мовленнєвої діяльності ( г о в о р і н н я , с л у х а н н я , ч и т а н н письмо), с к о р и с т а в ш и с ь п о д а н и м и х а р а к т е р и с т и к а м и : 1) п о ч е р к , з в ' я з н о , з м і с т висловлювання, писемне м о в л е н н я , п и с а т и з і ск реченнями, записувати, рукопис; 2 ) голос, м о в л е н н я , слово, в и с т у п , п л а н мовлення, з м і с т висловлюванн думка; 3) ч и т а т и м о в ч к и , ч и т а т и вголос, п і д к р е с л ю в а т и , р о б и т и в и п и с к и , к о н с п е к з м і с т висловлювання; 4 ) с л у х а т и , зміст висловлювання, з а п а м ' я т о в у в а т и , с п і в р о з м о в н и к , значе ня, зміст. Завдання н а зіставлення • В и з н а ч и т и , я к и м и в и д а м и ч и т а н н я (вивчаюче, о з н а й о м ч е ) ви будете к ристуватися у поданих ситуаціях. 1. В и о т р и м а л и г а з е т у і знайомитесь з її змістом. 2. В и придбали т р и р і з н і г а з е т и , у в а ж н о п р о ч и т а л и одну, і н ш і — л и ш е п р глядаєте. 3. В и готуєте ц і к а в е повідомлення і ш у к а є т е в к н и ж к а х п о т р і б н и й матеріа) • Р о з і г р а т и діалог з т о в а р и ш е м по п а р т і : п о ц і к а в и т и с ь , ч и любить в і н ч и т т и ; я к і к н и ж к и ч и т а є ; я к ч и т а є ; с к і л ь к и часу відводить щ о д н я н а чита: н я л і т е р а т у р и . Д а т и поради о д н о к л а с н и к у , я к н а в ч и т и с я р о з у м і т и змії висловлювання. П і д час с к л а д а н н я д і а л о г у о з н а й о м и т и с ь з основним правилами спілкування. Основні п р а в и л а с п і л к у в а н н я • П р а г н і т ь до того, щ о б с п і л к у в а н н я з в а м и було п р и є м н и м і к о р и с н и м . 2. Будьте в в і ч л и в и м и і д о б р о з и ч л и в и м и у с п і л к у в а н н і . У в а ж н о співрозмовника.

слухані

3 . Говоріть про т е , щ о м о ж е б у т и ц і к а в и м д л я адресата в а ш и х висловлюван У р а х о в у й т е в і к , х а р а к т е р , інтереси співрозмовника. 4 . П о в а ж а й т е і н а м а г а й т е с я з р о з у м і т и п е р е к о н а н н я с п і в р о з м о в н и к а . Н е п< ребивайте й о г о . 5 . Н е в ж и в а й т е г р у б и х слів. Н е говоріть надто голосно.

IV. Виконання ситуативних завдань 1. У я в і т ь с и т у а ц і ю : ви п р и й ш л и до б і б л і о т е к и . С х а р а к т е р и з у й т е у м о в и c n i j к у в а н н я : назвіть у ч а с н и к і в с п і л к у в а н н я (адресата й адресанта), форм мовлення (усна ч и письмова), вид мовлення (діалог ч и монолог), умов с п і л к у в а н н я ( о ф і ц і й н а ч и н е о ф і ц і й н а обстановка). 2. У я в і т ь с и т у а ц і ю : ви з а в і т а л и до фотосалону. С к л а д і т ь й розіграйте діалс з т о в а р и ш е м по п а р т і , в и к о р и с т а в ш и подані т е м а т и ч н і слова Сфотографуватися на п а м ' я т ь . Кольорові фотографії. Чорно-біле зобрг ж е н н я . Ф о т о г р а ф і ї на д о к у м е н т и . Р о з м і р и : т р и н а ч о т и р и , ш і с т ь на дев'яті дев'ять на дванадцять. Сфотографуватися всім класом. Фотоальбом. Термінов фотографія. Я к і с н е з о б р а ж е н н я . Одна (дві, т р и , ч о т и р и ) ф о т о к а р т к а .

V. Узагальнення зробленого на уроці У ч н я м пропонується д а т и відповідь на п и т а н н я : Що, на вашу думку, ше — слухати, читати, говорити чи писати?

ле,

VI. Домашнє завдання 1. С к л а с т и висловлювання з а п о д а н и м п о ч а т к о м . У неділю перший кана. українського телебачення транслюватиме ... . С х а р а к т е р и з у в а т и мовле нєву с и т у а ц і ю . 2. У я в и т и , щ о ви хочете з а ц і к а в и т и свого д р у г а новою к н и ж к о ю . Я к и м буд ваше висловлювання? Я к у форму мовлення ви оберете?

10

Урок № 4 І М Е Н Н И К . ВЕЛИКА БУКВА І Л А П К И В І М Е Н Н И К А Х Мета:

Правопис: Т и п уроку:

Учитель:

п о в т о р и т и з у ч н я м и н а й в а ж л и в і ш і відомості про ч а с т и н и мови, з о к р е м а про основні г р а м а т и ч н і особливості і м е н н и к і в і правоп и с в е л и к о ї б у к в и й л а п о к в і м е н н и к а х ; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити і м е н н и к и в текстах, визначати ї х м о р ф о л о г і ч н і о з н а к и ; розвивати творчі в м і н н я в и к о р и с т а н н я і м е н н и к і в р і з н и х форм у висловлюваннях; за допомогою мовленн є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и естетичн о м у р о з в и т к о в і п ' я т и к л а с н и к і в , в и х о в у в а т и любов до осінньої п р и р о д и т а н а р о д н и х звичаїв і п р и к м е т . велика літера і л а п к и в і м е н н и к а х . повторення н а б у т и х знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Установчо-мотиваційний етап III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним У вересні синиця запрошує осінь у гості. Народна творчість

IV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого Робота над з в ' я з н и м в и с л о в л ю в а н н я м ( в и р а з н е ч и т а н н я т е к с т у вголос) • П р о ч и т а т и т е к с т . Д і б р а т и заголовок. П о я с н и т и с в і й вибір. Щ о нового ви д і з н а л и с я , п р о ч и т а в ш и ц е й текст? Гроза у вересні прогнозує т е п л у осінь. П о к и л и с т я з в и ш н і не впало, скільк и б с н і г у не випало, відлига його з ж е н е . Я к щ о л е л е к и летять високо, не пос п і ш а ю ч и і «розмовляють» — буде с т о я т и х о р о ш а осінь. Вересень — ревун, від реву о с і н н і х вітрів і т в а р и н , особливо о л е н і в . Б а г а т о т е н е т н и к а на бабине літо — н а я с н у осінь і холодну з и м у . П а в у т и н н я стелиться по р о с л и н а х — н а тепло. О с і н н і й т е н е т н и к — на я с н у погоду. Б а г а т о ж о л у д і в н а дубі — н а л ю т у з и м у . Я к щ о в ц ь о м у м і с я ц і н а дубах буде багато ж о л у д і в , то ч е к а й і багато с н і г у перед Різдвом. Ч а с т і й г у с т і т у м а н и , щ о бувають у вересні, особливо без в і т р у , завдають р і з н и х хвороб л ю д я м слабкого здоров'я. У ц ь о м у м і с я ц і погода починає див и т и с я «вереснем» (За Г. Некриловою). • П о я с н и т и зміст останнього р е ч е н н я . • З н а й т и і м е н н и к и . П о с т а в и т и до н и х з а п и т а н н я . В и з н а ч и т и ознаки. • Л е к с и ч н а робота (тенетник

граматичні

— п а в у к , щ о плете п а в у т и н н я ) .

К о л е к т и в н а робота • П р о ч и т а т и . В и з н а ч и т и т и п і стиль мовлення. П і д к р е с л и т и і м е н н и к и . Я к і з н и х є н а з в а м и істот, я к і — неістот? Ти в осінньому лісі. Отож, роздивись В день погожий на барви казкові; Кучеряві дуби в височінь піднялись І ведуть таємничу розмову. В золотистих косинках берізки стоять, Мов дівчатка, зійшлися у коло; Пурпуровими кронами клени горять, Розпаливши багаття довкола. Ось калина рубінами грон пломенить Вся в промінні осіннього сонця, І безхмарного неба яскрава блакить Заглядає крізь крони в віконця. (С. Жук)

11

Клас:

Дата:

• Визначити відмінки іменників, виділити відмінкові закінчення. Виділені і м е н н и к и р о з і б р а т и за будовою. • П о я с н и т и з м і с т р е ч е н н я Пурпуровими кронами клени горять, розпаливши багаття довкола. Т в о р ч е з а в д а н н я н а з м і н у ф о р м и і м е н н и к і в т а побудову речень • П о с т а в и т и і м е н н и к и в орудному в і д м і н к у однини. В и з н а ч и т и з а к і н ч е н н я . Д у м а , у с м і х , в е ж а , т і н ь , к н я з ь , д у ш а , с к р и н я , молодість, п л о щ а , розмова, чорнобривець, ж о р ж и н а , берег, л і х т а р и к , в і т е р , г о р а . • С к л а с т и д в а - т р и р е ч е н н я , в и к о р и с т о в у ю ч и п о д а н і слова. Навчальне редагування • П р о ч и т а т и висловлювання. П о д і л и т и й о г о н а р е ч е н н я і поставити розділові з н а к и . В с т а в и т и п р о п у щ е н і б у к в и . Довести, щ о перед в а м и т е к с т . Ч и є в ньому слова, в ж и т і в переносному з н а ч е н н і ? З я к о ю метою використовує ї х автор? Я к вони впливають н а стиль? Осінь т а н у л а я к т а н е воскова с в і ч к а вона ставала все п р о з о р і ш о ю й легш о ю ж а д н а з . . м л я в и п и л а за л і т о сонце п о ч а л и с я д о щ . , й в і т р и л . . ц е неба стало суворим а й о г о уста д и х н у л и х о л о д . . м п о т і м т р і с н у л о сніжком і з . . м л я здавалась а р к у ш . . м паперу н а я к і м д и т и н а пробувала зелені й сірі фарби (За М. Коцюбинським). • П і д к р е с л и т и і м е н н и к и , в и з н а ч и т и ї х в і д м і н о к . В и д і л е н і слова розібрати за будовою. Дослідження-пошук • Розкрити лексичне значення іменників. Орел — орел, Ш в е ц ь — ш в е ц ь , П р у т — п р у т , З е м л я — земля, М і с я ц ь — місяць, З і р к а — з і р к а . • Скласти з поданими і м е н н и к а м и речення. Пояснювальний диктант • П о я с н и т и в ж и в а н н я великої літери і лапок в і м е н н и к а х . В е л и к а В е д м е д и ц я , Б а л к а н с ь к и й півострів, Н а ц і о н а л ь н и й п е д а г о г і ч н и й університет і м е н і М . Д р а г о м а н о в а , Восьме березня ( 8 Б е р е з н я ) , Р е с п у б л і к а Б о л г а р і я , Голова Верховної Р а д и У к р а ї н и , орден Д р у ж б и народів, Я г о р л и ц ь к а з а т о к а , медаль «За оборону К и є в а » , острів Т е н д р і в с ь к а К о с а , Б у з ь к и й л и м а н , оповідання « Х а р и т я » , . Ж и т о м и р с ь к и й р а й о н , г а з е т а «Голос У к р а ї н и » , ж у р н а л « Х о ч у все з н а т и » , К и ї в с ь к и й б у д и н о к мод, Різдво, фірма « М о н а р х » , Хорватія, вулиця А к а д е м і к а Тарле. • П р о д о в ж и т и ряд і м е н н и к і в н а подану орфограму в л а с н и м и п р и к л а д а м и .

V. Систематизація й узагальнення знань 1. 2. 3. 4. 5. 6.

П о д у м а т и і д а т и відповіді на з а п и т а н н я : Щ о називається і м е н н и к о м ? Н а я к і п и т а н н я відповідає? Я к у с и н т а к с и ч н у роль виконує? Н а з в і т ь відомі вам морфологічні о з н а к и і м е н н и к і в . Р о з к а ж і т ь про в ж и в а н н я великої л і т е р и і л а п о к в і м е н н и к а х . Я к е з н а ч е н н я м а ю т ь і м е н н и к и у мовленні л ю д и н и ?

VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання 1 . У я в і т ь , щ о вам д о р у ч и л и розповісти с л а б к и м у ч н я м у к л а с і про і м е н н и к я к ч а с т и н у мови. Н а основі т е о р е т и ч н и х відомостей про і м е н н и к с к л а с т и усне п о в і д о м л е н н я , в и к о р и с т о в у ю ч и власні п р и к л а д и . З в е р н у т и у в а г у н а правопис і м е н н и к і в з великої л і т е р и т а в л а п к а х . 2 . В и п и с а т и із складеного п о в і д о м л е н н я 1 0 і м е н н и к і в т а в и з н а ч и т и ї х морфологічні ознаки.

12

Урок № 5 П Р И К М Е Т Н И К . ГОЛОСНІ У В І Д М І Н К О В И Х ЗАКІНЧЕННЯХ П Р И К М Е Т Н И К І В Мета:

Правопис: Т и п уроку:

Учитель:

повторити з у ч н я м и н а й в а ж л и в і ш і відомості про п р и к м е т н и к я к частину мови, зокрема про основні г р а м а т и ч н і особ-ливості п р и к м е т н и к і в і правопис голосних у відмінкових з а к і н ч е н н я х прик м е т н и к і в ; формувати загальнопізнавальні в м і н н я знаходити прик м е т н и к и в т е к с т а х , визначати ї х морфологічні о з н а к и ; розвивати творчі в м і н н я використання п р и к м е т н и к і в різних форм у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до колискової, материнської пісні. голосні у в і д м і н к о в и х з а к і н ч е н н я х п р и к м е т н и к і в . повторення н а б у т и х знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку III. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого Робота над з в ' я з н и м в и с л о в л ю в а н н я м (виразне ч и т а н н я т е к с т у вголос) • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т и п і стиль мовлення. П е р е к а з а т и його стисло. Ч и п а м ' я т а є т е ви к о л и с к о в у п і с н ю , щ о співала вам мама? М а т е р и н с ь к а пісня! В о н а п р и х о д и т ь до нас т и х о г о вечора, н і ж н о і л а г і д но навіює н а м щ е з м а л е ч к у п о е т и ч н і образи З е м л і , С о н ц я , Н е б а . В ч и т ь нас любові до рідного к р а ю , до людей. З м а т е р и н с ь к о ю п і с н е ю м и в и р у ш а є м о в ж и т т є в і дороги. І вона стелиться в и ш и в а н и м р у ш н и к о м по н а ш о м у ж и т т ю , стоїть н а варті всього доброго, людяного. М а т е р и н с ь к а п і с н я — то н а й с и л ь н і ш и й г і м н л ю д и н і . М е н е т е ж у ш и р о к и й світ п і с н і вивела ласкава мелодія м а т е р и н с ь к о ї к о л и с к о в о ї . У м о є - м у реперт у а р і чимало пісень, п р и с в я ч е н и х ї й — н а й д о р о ж ч і й , н а й р і д н і ш і й . У н и х — в і ч н а синівська любов і вдячність (За Д. Гнатюком). • В и п и с а т и п р и к м е т н и к и . П о я с н и т и , я к у роль відіграють вони у реченні, тексті? • У с н о дібрати до к о ж н о г о і м е н н и к а спільнокореневий п р и к м е т н и к . П р о аналізувати ї х за будовою. Творче з а в д а н н я • П р о в і д м і н я т и словосполучення красиве місто,

тепла осінь, синє

море.

Виділити закінчення прикметників. • В и к о р и с т о в у ю ч и п о д а н і слова, с к л а с т и два-три р е ч е н н я , п о в ' я з а н і м і ж собою. П і д к р е с л и т и і м е н н и к и т а п р и к м е т н и к и . Дослідження-реконструювання • Відредагувати словосполучення. В и з н а ч и т и головне і з а л е ж н е слова в н и х . У к а з а т и н а р і д і в і д м і н о к . О б ґ р у н т у в а т и свою д у м к у . Т е п л и й вітер, зимова пальто, з у б н а л і к а р , яскрава веселка, молоде обл и ч ч я , с т р у н к и й т о п о л я , ш в и д к и й с т р у м о к , д р і м у ч а л і с , осіннє пора, в е ч і р н я з і р к а , л і т н я зоря, спіле яблуко. • Д о виділених слів дібрати я к о м о г а більше власних п р и к м е т н и к і в . Навчальне аудіювання • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и тему й головну д у м к у . П о м і р к у в а т и , ч о м у автор називає м а т е р и н с ь к у п і с н ю г і м н о м ? Я к би ви назвали ц е й текст? Відповідь о б ґ р у н т у в а т и . В и п и с а т и п р и к м е т н и к и і п о я с н и т и правопис відмінкових закінчень. СЛОВО С И Н А П і с н я матері! Вона п р и х о д и т ь до нас т и х о г о вечора, н і ж н о і лагідно навіює н а м щ е з м а л е ч к у п о е т и ч н і образи З е м л і , С о н ц я , Н е б а . В ч и т ь нас любові

13

Клас:

Дата:

до рідного к р а ю , до людей. З м а т е р и н с ь к о ю п і с н е ю м и в и р у ш а є м о в ж и т т є в і дороги. І вона стелиться в и ш и в а н и м р у ш н и к о м по н а ш о м у ж и т т ю , стоїть на в а р т і всього доброго, л ю д я н о г о . М а т е р и н с ь к а п і с н я — то н а й с и л ь н і ш и й г і м н л ю д и н і . М е н е т е ж у ш и р о к и й світ п і с н і вивела л а с к а в а мелодія м а т е р и н с ь к о ї к о л и с к о в о ї . У моєму репертуа р і ч и м а л о пісень, п р и с в я ч е н и х ї й — н а й д о р о ж ч і й , н а й р і д н і ш і й . У н и х — віч н а синівська любов і в д я ч н і с т ь . . . ( Д . Гнатюк).

V. Систематизація й узагальнення знань П о д у м а т и і д а т и відповіді на з а п и т а н н я : 1 . Щ о називається п р и к м е т н и к о м ? 2 . Н а я к і п и т а н н я відповідають п р и к м е т н и к и ? 3 . Я к у с и н т а к с и ч н у роль в и к о н у ю т ь ? 4 . Н а з в і т ь відомі вам морфологічні о з н а к и п р и к м е т н и к і в . 5. Р о з к а ж і т ь про в ж и в а н н я голосних відмінкових з а к і н ч е н н я х п р и к м е т н и к і в . 6. Я к е значення мають п р и к м е т н и к и в побудові висловлювань р і з н и х видів?

VI. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у , ї х н ь о г о ставлення до роботи н а у р о д і ; а н а л і з здібностей, щ о сформувалися під час п о в т о р е н н я т е м и ; о к р е с л е н н я п е р с п е к т и в подальшої навчальної д і я л ь н о с т і .

VII. Домашнє завдання 1. Н а п и с а т и п о в і д о м л е н н я н а л і н г в і с т и ч н у т е м у « П р и к м е т н и к я к ч а с т и н а мови». В и к о р и с т а т и власні п р и к л а д и та з'ясувати правопис голосних у відмінкових закінченнях прикметників. 2. В и п и с а т и із складеного повідомлення 10 п р и к м е т н и к і в і в и з н а ч и т и ї х морф о л о г і ч н і о з н а к и . П о я с н и т и правопис в і д м і н к о в и х з а к і н ч е н ь .

14

Урок № 6 Ч И С Л І В Н И К . ПРАВОПИС Ч И С Л І В Н И К І В

Учитель:

Мета:

п о в т о р и т и з у ч н я м и н а й в а ж л и в і ш і відомості про ч и с л і в н и к я к

— Клас:

Т и п уроку:

ч а с т и н у мови, з о к р е м а про основні г р а м а т и ч н і особливості числ і в н и к і в і ї х правопис; формувати загальнопізнавальні в м і н н я з н а х о д и т и ч и с л і в н и к и в т е к с т а х , в и з н а ч а т и ї х морфологічні ознак и ; розвивати творчі в м і н н я в и к о р и с т а н н я р і з н и х ч и с л і в н и к і в у в л а с н и х в и с л о в л ю в а н н я х ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у виховувати п о в а г у до свого к о л е к т и в у , с п р и я т и з б а г а ч е н н ю словникового запасу п ' я т и к л а с н и к і в засобами народної творчості. повторення н а б у т и х знань.

в.

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого К о л е к т и в н а робота з т е к с т о м • П р о ч и т а т и у р и в о к т е к с т у . П р и г а д а т и , з я к о г о в і н твору? П р о щ о розповідається в т е к с т і ? В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у . Ш о с т и й «Б» готувався до президентських виборів. К а н д и д а т і в було дев'ять. А л е семеро з н и х б у л и н е щ а с н і самовисуванці, я к і ж о д н и х ш а н с і в не м а л и . М и ї х навіть не н а з и в а т и м е м о . Р е а л ь н и х претендентів було двоє — В о в о ч к а Т а р а т у т а і Б о р я Бородавко. В о в о ч к а був б і л я в и й , к и р п а т и й , в е с н я н к у в а т и й з щ е р б а т и м зубом. І д у ж е с и м п а т и ч н и й . У с і в к л а с і його л ю б и л и . Особливо за те, щ о він весь час розповідав а н е к д о т и про В о в о ч к у і підсміювався с а м із себе, наче то він був героєм т и х а н е к д о т і в . А л е у В о в о ч к и був о д и н с е р й о з н и й недолік — В о в о ч к а був ледар. З а м і с т ь т о г о , щ о б в и к о н у в а т и д о м а ш н і завданн я , він дивився телевізор. А к о н т р о л ю в а т и його було н і к о м у — б а т ь к и ц і л и й день п р а ц ю в а л и . Т о м у у Вовоччиному щ о д е н н и к у раз у раз п р о с к а к у в а л и то д в і й к и , а то й о д и н и ц і . . . (В. Нестайко). • Д і б р а т и заголовок до т е к с т у . П о я с н и т и свій вибір. Ч и є у в а ш о м у к л а с і х л о п ч и к , с х о ж и й н а Вовочку? • З н а й т и ч и с л і в н и к и . Н а щ о вони вказують? Я к у с и н т а к с и ч н у роль в и к о н у ю т ь у реченні? «Четверте зайве» • У к о ж н о м у р я д к у сховалися «зайві» слова. З н а й т и ї х . Д о я к о ї ч а с т и н и мови вони н а л е ж а т ь ? 1) Ч о т и р и , о д и н , п'ятірка, ш о с т и й . 2 ) Х о д я т ь , п'ять, с и д я т ь , с т о я т и . 3 ) Восьмий, д а л е к и й , восьмиповерховий, д а в н і й . 4 ) Д в а , д в і й н я , д в і й к а , двор і ч ч я . 5. С о р о к а , р у ш н и ц я , м і ш о к , сорок. 6 ) Б і г т и , ч е р в о н і т и , ї с т и , п'ятий. 7. Дев'яносто, сто, двадцять, д р у г и й , • 3 о д н и м із ч и с л і в н и к і в с к л а с т и р е ч е н н я , зробити с и н т а к с и ч н и й розбір. • У виділених словах п о я с н и т и в ж и в а н н я апострофа. Навчальне аудіювання • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у т а основну д у м к у . Д і б р а т и заголовок. До я к о г о с т и л ю в і н н а л е ж и т ь ? А р г у м е н т у в а т и відповідь. Слово сорок влилося в лави ч и с л і в н и к і в і почуває себе в цьому середовищі вельми добре. Т е п е р у ж е не звертають у в а г и н а його неподіб-ність до і н ш и х ч и с л і в н и к і в , я к і в и ш и к о в у ю т ь с я у ш е р е н г и чисел разом з н и м . Ч и с л і в н и к сорок, я к і п ' я т ь , походить від і м е н н и к а . Г а д а ю , щ о п о х о д ж е н н я цього числівника м о ж н а пояснити так. У давні часи в ' я з к а білячих ш к у р о к кількіст ю ч о т и р и д е с я т к и була своєрідною «ходячою монетою». Ї ї з а в ж д и Т р и м а л и в м і ш к у , я к и й називався сорок. Поступово назва м і ш к а стала с п р и й м а т и с я я к число 4 0 . І я к щ о ч и с л і в н и к сорок був р а н і ш е і м е н н и к о м , то в і н т р о х и

15

—

.:.

зберіг і м е н н и к о в у властивість поєднуватися з родовим в і д м і н к о м з а л е ж н о г о і м е н н и к а : сорок х л о п ч и к і в співали п і с н ю ; п и с ь м е н н и к написав сорок повістей... (І. Вихованець). • Н а з в а т и ч и с л і в н и к и . В и з н а ч и т и ї х с и н т а к с и ч н у роль у р е ч е н н я х . • В и п и с а т и спільнокореневі слова до і м е н н и к а числівник. М о д е л ю в а н н я речень • П р о ч и т а т и . У т в о р и т и з к о ж н о ї г р у п и слів р е ч е н н я , п о с т а в и в ш и слова в п о т р і б н і й формі. П ' я т ь , х л о п ц і , і т и , ліс. Ч е т в і р к а , г р е б ц і , п о ч а т и , т р е н у в а н н я . Десять, т р и , остача, д і л и т ь с я . Ч е т в і р к а , д и к т а н т , б у т и , з а с м у ч е н и й . С о т н я , б у т и , підрозділ, козацький, військо. • П о м і р к у в а т и , ч и м о ж н а було б с к л а с т и р е ч е н н я , не в и к о р и с т о в у ю ч и числ і в н и к и ? Щ о з м і н и т ь с я п р и цьому? Н а в е с т и п р и к л а д и . К о н с т р у ю в а н н я зв'язного висловлювання • С к л а с т и діалог з т е м и « М і й д р у г » , в и к о р и с т о в у ю ч и ч и с л і в н и к и . • Щ о нового ви д і з н а л и с я про свого д р у г а (його хобі, у л ю б л е н і й неулюблен і справи, с т о с у н к и з о д н о к л а с н и к а м и , в р о д и н і тощо)? Творче спостереження над м о в н и м м а т е р і а л о м • П р о ч и т а т и вголос п р и с л і в ' я т а образні народні п о р і в н я н н я своєму однок л а с н и к о в і . З а п и т а т и його про зміст к о ж н о г о з н и х і висловити власну думку. Говорить т а к , я к 3 д н і х л і б а не їв. П р а ц ю є до 7 п о т у . Г р а т и 1 с к р и п к у . 7 1 не ч е к а ю т ь . У 3 д у г и з і г н у т и . Робить 5 через 10. З н а ю , я к свої 5 пальців. 7 м і ш к і в гречаної вовни. Д о 1 г р о м у земля не розмерзається. 7 л і т м а к не родив, і голоду не було. Заробив у п а н а п л а т у ; з 4 д о щ о к х а т у . 1 р у к о ю в долоні не з а п л е щ е ш . 7 п ' я т н и ц ь н а т и ж д е н ь . • С п и с а т и п р и с л і в ' я т а образні народні п о р і в н я н н я , з а м і н ю ю ч и числа відповідними числівниками. • Д і б р а т и власні п р и к л а д и прислів'їв та образних н а р о д н и х порівнянь з числівниками. Т в о р ч і з а в д а н н я н а к о н с т р у ю в а н н я словосполучень і речень • У т в о р и т и словосполучення, з а п и с у ю ч и ц и ф р и словами. 2 ( н о ж и ц і ) , 3 ( ш т а н и ) , 4 (двері), 5 ( л ю д и ) , 6 ( д і т и ) , 7 ( в і к н о ) . • Із створеними словосполученнями с к л а с т и т р и - ч о т и р и р е ч е н н я . В и з н а ч и т и с и н т а к с и ч н у роль ч и с л і в н и к і в .

IV. Систематизація й узагальнення вивченого VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання 1. Р о з г л я н у т и т а б л и ц ю . Р о з к а з а т и про в и п а д к и п о р у ш е н н я н о р м у к р а ї н с ь к о ї л і т е р а т у р н о ї мови т а про в и м о г и до к у л ь т у р и мовлення л ю д е й , використ о в у ю ч и подані п р и к л а д и . Культура мовлення Як трапляється

Як потрібно

Біля 5 грамів

Близько (приблизно) 5 грамів

У двох словах

Двома словами

Другим разом

Іншим разом

3 однієї (другої) сторони

3 одного (іншого) боку

7 метрів у секунду

7 метрів за секунду

Написав три строчки (стрічки)

написав три рядки

Пів другого

пів на другу

У четвертій степені

у четвертому ступені

Більша половина

більше половини, значна частина

16

Урок № 7 ЗАЙМЕННИК, ЙОГО ОСНОВНІ ОЗНАКИ Мета:

Т и п уроку:

Учитель:

п о в т о р и т и н а й в а ж л и в і ш і відомості про з а й м е н н и к я к ч а с т и н у мови, з о к р е м а про основні г р а м а т и ч н і особливості з а й м е н н и к і в і ї х правопис; формувати з а г а л ь н о п і з н а в а л ь н і в м і н н я з н а х о д и т и з а й м е н н и к и в т е к с т а х , в и з н а ч а т и ї х морфологічні о з н а к и ; розвив а т и творчі в м і н н я в и к о р и с т а н н я р і з н и х з а й м е н н и к і в у власних висловлюваннях; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о дид а к т и ч н о г о матеріалу с п р и я т и естетичному розвиткові п ' я т и к л а с н и к і в , в и х о в у в а т и п о в а г у до р і з н и х н а п р я м і в світу м у з и к и . повторення н а б у т и х знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Ознайомлення учнів з темою, метою І завданнями уроку III. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого К о л е к т и в н а робота з т е к с т о м • П р о ч и т а т и виразно т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у . Д і б р а т и заголовок. П о с т а в и т и у п о т р і б н о м у в і д м і н к у особові з а й м е н н и к и , щ о в д у ж ках. Н а б у р м о с и в с я с и в и й д о щ т а й не просвітляє. І ц я д о р і ж к а в п а р к у а ж до самого к р а ю т и х а й безлюдна. А дарма! Бо я к р а з тепер д о р і ж к а н а й б і л ь ш е п о к а з а н а , саме зараз настав (вона) з о р я н и й час: на (вона) лапато розплесталися м о к р і к л е н о в і зорі. Т а к і виблискують щ и р и м золотом та б а г р я н ц е м . Д і т и ступають по т а л і й , зірчастій... Ч и ж то по д о р і ж ц і ( в і н , вона) ступають? Ч и ж то не сама царівна Осінь т я г н е ш л е й ф свого п л а т т я і з ж о в т н я в листопад? (За Є. Шморгуном). • З в е р н у т и у в а г у н а вимову й н а п и с а н н я слів дорога-, доріжка, доріжці. Н а звати орфограму в н и х . Р о з і б р а т и за будовою. Я к і с и н о н і м и м о ж н а дібрат и до ц и х і м е н н и к і в ? Навчальне аудіювання • П р о с л у х а т и т е к с т . Щ о нового в и д і з н а л и с я з нього? Д і б р а т и заголовок. Ч о м у автор називає у к р а ї н с ь к у п і с н ю «соловейковою мелодією»? У в і к м у з и ч н о г о модернізму, задушливого в і я н н я біт-, х і т - , п о п - , р о к - м у з и к и , щ о з а п о л о н и л и д у ш і ш и р о к и х мас, особливо молоді, н а ш а п і с н я п о в и н н а с т а т и своєрідним оазисом духовності д л я т и х , х т о з д а т н и й в і д ч у в а т и к р а с у рідної мови, вслухатись у соловейкову мелодію.» У к р а ї н с ь к а п і с н я с п р о м о ж н а не т і л ь к и л і к у в а т и т и х , х т о о п и н и в с я у незавидному с т а н о в и щ і безбатченка. Вона з давніх-давен з д а т н а єднати людей у любові один до одного, у любові до б а т ь к і в щ и н и . Свого часу Ш і л л е р писав: «Де співають, т а м л и ш а й с я ж и т и . Л и х і л ю д и не співають пісень...» (За А. Авдієвським). • Н а з в а т и з а й м е н н и к и , в и з н а ч и т и ї х с и н т а к с и ч н у роль. • П о я с н и т и розділові з н а к и в останньому р е ч е н н і . Я к ви його розумієте? • За допомогою т л у м а ч н о г о с л о в н и к а з ' я с у в а т и з н а ч е н н я слів модернізм, оазис. (Модернізм — сучасність, т е ч і я в л і т е р а т у р і й м и с т е ц т в і . Оазис — р а й с ь к и й к у т о к , щ а с л и в а гавань). Т в о р ч е с п о с т е р е ж е н н я над м о в н и м м а т е р і а л о м • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и стиль мовлення. Я к і в и п а м ' я т а є т е народні обрядові п і с н і , п о ч у т і від бабусь, мам? В и к л ю ч н е з н а ч е н н я у формуванні всієї у к р а ї н с ь к о ї п і с е н н о с т і мають к а лендарно-обрядові п і с н і , я к і у т в о р и л и с я і побутували в т і с н о м у з в ' я з к у з трудовою д і я л ь н і с т ю людей, с у п р о в о д ж у ю ч и р і ч н и й ц и к л сільськогосподарських

17

Клас:

Дата:

зобіт. Д л я р о з у м і н н я с у т і ц и х пісень в а ж л и в и м є те, щ о з часу свого становл е н н я провідною ї х ф у н к ц і є ю була м а г і ч н а , спрямована на умилостивлення ;ил природи. Н а ц і й стадії к а л е н д а р н і п і с н і супроводжувалися д р а м а т и ч н и ми д і я м и , з а м о в л я н н я м и ( 3 журналу). • В и п и с а т и з а й м е н н и к и . П р о а н а л і з у в а т и ї х , у к а з а в ш и на п о ч а т к о в у форму, рід, число, в і д м і н о к , с и н т а к с и ч н у роль. • В и д і л е н і слова розібрати за будовою. С к л а д а н н я діалогу • В и к о р и с т о в у ю ч и з а й м е н н и к и ти, ви у р і з н и х в і д м і н к о в и х формах, скласт и діалог. П о д у м а т и і с к а з а т и , в я к о м у в и п а д к у м о ж н а в и к о р и с т о в у в а т и ц і з а й м е н н и к и відповідно до е т и к е т н и х норм с п і л к у в а н н я з о д н о л і т к а м и та дорослими. Творчий диктант • П р о ч и т а т и текст. Дібрати заголовок. В и з н а ч и т и т и п мовлення. Я к и й і м е н н и к повторюється д у ж е часто? Ч и м о ж н а його з а м і н и т и ? З а п и с а т и під д и к т о в к у відредагований т е к с т . Н а р о д н а п і с н я ч и не н а й я с к р а в і ш е за у с і види фольклору здатна передавати с п е ц и ф і к у х у д о ж н ь о г о м и с л е н н я своїх творців і носіїв. П і с н я супровод ж у є все свідоме ж и т т я л ю д и н и — від к о л и с к и й до останнього п о д и х у . П і с ня й д о н и н і п і д т р и м у є формування національної самосвідомості у к р а ї н ц і в . [ в н а ш час п і с н я з а л и ш а є т ь с я о д н и м із н е в и ч е р п н и х джерел національної к у л ь т у р и (С. Мииіанич). • З р о б и т и ф о н е т и ч н и й розбір виділеного слова. • П о я с н и т и л е к с и ч н е з н а ч е н н я слів самосвідомість м о ж н а с к о р и с т а т и с я т л у м а ч н и м словником.

і фольклор. За потреби

IV. Систематизація й узагальнення вивченого 1. 3. 4. 5.

Д а т и відповіді на з а п и т а н н я : Щ о називається з а й м е н н и к о м ? Ч и м в і н відрізняється від і н ш и х ч а с т и н мови? Н а я к і п и т а н н я відповідає з а й м е н н и к ? Я к і граматичні ознаки характерні для займенника? Я к і розряди з а й м е н н и к і в ви знаєте? Н а в е с т и п р и к л а д и . Я к у с и н т а к с и ч н у роль м о ж е в и к о н у в а т и з а й м е н н и к ?

V. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у , ї х н ь о г о ставлення до роботи на у р о ц і ; аналіз здібностей, щ о сформувалися під час повторення т е м и ; о к р е с л е н н я п е р с п е к т и в подальшої навчальної діяльності.

VI. Домашнє завдання 1. П р о в і д м і н я т и зворотний з а й м е н н и к себе. 2. С к л а с т и з в ' я з н у розповідь з т е м и « Н а к о н ц е р т і » , в и к о р и с т о в у ю ч и т а к і о п о р н і слова: з усіх, над ними, зі мною, з усіма, будь-який, дехто, ніхто, ні з ким, ми, усі, з усіх, дехто.

18

Урок № 8 (розвиток комунікативних умінь) ТЕМА Й ОСНОВНА Д У М К А В И С Л О В Л Ю В А Н Н Я . ТЕМА Й М І К Р О Т Е М А Мета:

Т и п уроку:

на основі з н а н ь , о д е р ж а н и х у п о ч а т к о в и х к л а с а х , сформувати в у ч н і в у я в л е н н я про т е м у й основну д у м к у висловлювання, т е м у й м і к р о т е м у ; у д о с к о н а л и т и в м і н н я в и з н а ч а т и т е м у того, про щ о говориться ( п и ш е т ь с я ) , Й р о з у м і т и , ЩО саме І З ЯКОЮ метою ГОВОриться ( п и ш е т ь с я ) , сформувати в м і н н я формулювати м і к р о т е м и однієї загальної теми; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матеріалу з а ц і к а в и т и п ' я т и к л а с н и к і в і с т о р и ч н и м м и н у л и м н а ш о г о народу, с п р и я т и усвідомленню звичаїв. урок розвитку к о м у н і к а т и в н и х умінь

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів Евристична бесіда • Н а п о ч а т к у у р о к у у процесі к о р о т к о ї бесіди у ч н я м п р о п о н у є т ь с я п р и г а д а т и основні п о н я т т я , п о в ' я з а н і із с и т у а ц і є ю с п і л к у в а н н я . П ' я т и к л а с н и к и називають спілкування, мовлення, мовленнєва діяльність, мета спілкуадресат мовлення, тема висловлювання, основна думка т а і н . %

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань Ситуативве з а в д а н н я • У в и т и с и т у а ц і ю : н а о д н і й із г о д и н с п і л к у в а н н я к л а с н и й к е р і в н и к попросив вас п о д і л и т и с я в р а ж е н н я м и з о д н о к л а с н и к а м и п і с л я л і т н і х к а н і к у л . • П о д у м а т и і сформулювати о д н и м р е ч е н н я м те, п р о щ о ви розповідатиме. Н а п р и к л а д : «Одного р а з у в л і т к у » , « Ц і к а в а п р и г о д а н а м о р і » , « П о д о р о ж у К а р п а т и » , « Н е з а б у т н і д н і в оздоровчому таборі» т а і н . У процесі роботи над з а в д а н н я м учитель а к ц е н т у є у в а г у п ' я т и к л а с н и к і в н а т о м у , щ о під час с к л а д а н н я будь-якого висловлювання (усного ч и письмового) в а ж л и в о в и з н а ч и т и предмет мовлення й те головне, щ о хочемо с к а з а т и ( н а п и с а т и ) про ц е й предмет мовлення. Т а к и м ч и н о м , у ч н і доходять в и с н о в к у : 1. Т е м а — це те, про щ о йде мова. 2 . Основна д у м к а — це ставлення м о в ц я до предмета розмови, т е , до чого т е к с т з а к л и к а є , чого навчає, щ о с т в е р д ж у є . Творче с п о с т е р е ж е н н я з е л е м е н т а м и а н а л і з у • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и предмет мовлення (про щ о йдеться) і ставл е н н я автора до висловленого (основну д у м к у ) . Д і б р а т и два з а г о л о в к и : о д и н , щ о в и р а ж а є т е м у , і н ш и й — основну д у м к у . К н я г и н я Ольга м а л а єдиного с и н а Святослава. В і н був в і д в а ж н и й т а хороб р и й . П р о й о г о хоробрість з н а л и всі сусіди У к р а ї н и . Святослав усе своє ж и т т я і к н я з ю в а н н я провів не в К и є в і у п а л а т а х , а в п о х о д а х , у п о л і з і своїми в о ї н а м и , я к і його д у ж е л ю б и л и , бо в і н ж и в т а к просто, я к і вони. У п о х і д не возив Святослав із собою н і к а з а н і в , н і н а м е т і в . Спав н а земл і , п о к л а в ш и під голову сідло. їв просту страву: нарізував к о н и н у , або вол о в и н у , або м'ясо і н ш о г о звіра т о н е н ь к и м и ш м а т о ч к а м и , п і к н а в о г н і і т а к с п о ж и в а в страву. А н а ворогів своїх не нападав х и т р о , несподівано, щ о б ї х з а с к о ч и т и . Н і ! В і н попереду себе посилав до того, н а к о г о й ш о в походом, свого посла, щоб переказав ворогам його в о є н н и й в и к л и к : « І д у на вас!» І а ж тоді й ш о в н а ворога, я к и й т и м часом підготувався до битви. Т а к и м гарн и м звичаєм Святослав здобув собі ш а н у навіть у ворогів ( А Лотоцький).

19

Учитель: Клас:

ДА ТА -

• Н а с к і л ь к и ч а с т и н поділено т е к с т ? Сформулювати п і д т е м и ( м і к р о т е м и ) висловлювання. У ч и т е л ь н а м а т е р і а л і цього з а в д а н н я формує п о н я т т я мікротеми. Учні п о в и н н і у с в і д о м и т и , щ о б у д ь - я к а загальна т е м а розкривається ш л я х о м переходу від однієї ч а с т и н и т е м и ( м і к р о т е м и ) до і н ш о ї . М і к р о т е м а р о з к р и в а є т ь с я , я к правило, у к і л ь к о х р е ч е н н я х і дорівнює абзацу. • У с н о п е р е к а з а т и т е к с т 2 - 3 р е ч е н н я м и , в и с л о в и в ш и л и ш е основну д у м к у висловлювання і п о з и ц і ю автора. Досліджеиия-розпізнаваиня • Д о с л і д и т и с т р у к т у р у з а г о л о в к і в р і з н и х висловлювань. В и п и с а т и у дві к о л о н к и : а ) з а г о л о в к и , щ о в і д о б р а ж а ю т ь т е м у висловлювання; б) з а г о л о в к и , співвідносні з основною д у м к о ю . С в і й вибір о б ґ р у н т у в а т и . 1 ) П р о створення з е м л і . 2) Ч о м у буває сумне сонце? 3 ) П р о вітер. 4 ) Ч о м у пес ж и в е коло л ю д и н и ? 5 ) М у д р а д і в ч и н а . 6 ) Ф а р б о в а н и й Л и с . 7) Садок в и ш н е в и й коло х а т и . 8 ) Н е бував т и у н а ш и х к р а я х ! 9 ) Я к слід в і т а т и с я . 1 0 ) У м і й себе з а г а р т у в а т и . 1 1 ) Г а р р і П о т т е р і філософський к а м і н ь . • В и д і л и т и з а г о л о в к и , у з я т і з у к р а ї н с ь к и х н а р о д н и х легенд. У к а з а т и на авторів заголовків до в і д о м и х вам творів. Д о с л і д ж е н н я - з і с т а в л е н н я з в ' я з н и х висловлювань • П р о ч и т а т и . П о р і в н я т и з м і с т висловлювань: щ о спільного й відмінного? Ч и однакова т е м а текстів? Сформулювати основну д у м к у т е к с т і в . Текст 1. Р у ш н и к н а с т і н і . Д а в н і й н а ш з в и ч а й . Н е було, здається, ж о д н о ї н а У к р а ї н і оселі, к о т р о ї не п р и к р а ш а л и б р у ш н и к а м и . Х а т а без р у ш н и к і в , к а з а л и в народі, щ о родина без д і т е й . Р у ш н и к з давніх-давен символізував не т і л ь к и е с т е т и ч н і с м а к и , в і н був своєрідною в і з и т к о ю , а я к щ о т о ч н і ш е — обл и ч ч я м оселі, в і д т а к і г о с п о д и н і . В и ш и т и й р у ш н и к створював н а с т р і й , був в з і р ц е м людської працьовитості. З г а д а й м о про у т и л і т а р н е п р и з н а ч е н н я : з р у ш н и к о м , я к і х л і б о м , п р и х о д и л и до породіллі, у ш а н о в у в а л и появу н е м о в л я т и в р о д и н і , з н и м в и р я д ж а л и в дал е к у дорогу батька, с и н а , ч о л о в і к а й к о х а н о г о , з у с т р і ч а л и р і д н и х і гостей. Х л і б і р у ш н и к — о д в і ч н і л ю д с ь к і символи. П р и й н я т и р у ш н и к , п о ц і л у в а т и хліб символізувало д у х о в н у єдність, злагоду, г л и б о к у п о ш а н у т и м , х т о виявив її ( З а В. Скуратівським). Текст 2. Р у ш н и к — д е к о р а т и в н а т к а н и н а з в и ш и в а н и м и або т к а н и м и о р н а м е н т а м и , щ о т р а д и ц і й н о в и к о р и с т о в у в а л и с я д л я оздоблення ж и т л а ; в у к р а ї н с ь к и х народних обрядах — символ з л а г о д и , к р а с и , оберіг. Р у ш н и к и здавна с у п р о в о д ж у в а в е п і т е т « ч и с т і » . П о з а м е ж а м и р і д н о г о дому р у ш н и к и в и к о н у в а л и роль оберегів, о х о р о н я ю ч и тіло і д у ш у л ю д и н и . Д л я цього н а н и х з о б р а ж у в а л и с в я щ е н н и х т в а р и н , п т а х і в ( ж у р а в л і в , голубів, к а ч о к , півнів), коней, зміїв, рослини, геометричні-фігури (кола, хрестики, с п і р а л і т о щ о ) , щ о м а л и м а г і ч н у ф у н к ц і ю ( 3 газети). • З ' я с у в а т и л е к с и ч н е з н а ч е н н я слів утилітарний, породілля, оберіг, епітет. (Утилітарний — п о в ' я з а н и й з п р а к т и ч н и м застосуванням, викор и с т а н н я м . Породілля — ж і н к а під час пологів або зразу п і с л я пологів. Оберіг — а м у л е т , т а л і с м а н . Епітет — х у д о ж н є о з н а ч е н н я , щ о підкреслює х а р а к т е р н у рису, в и з н а ч а л ь н у я к і с т ь я в и щ а , предмета, п о н я т т я , д і ї . ) • Д о т е к с т і в д і б р а т и з а г о л о в к и , щ о в и р а ж а л и б тему висловлювання. м о ж е один заголовок р о з к р и в а т и загальну т е м у обох текстів?

Чи

• Робота за в а р і а н т а м и . П о д і л и т и текст н а о к р е м і ч а с т и н и . Сформулювати п і д т е м и (варіант 1 — т е к с т 1; варіант 2 — т е к с т 2 ) .

V. Домашнє завдання 1. В и п и с а т и з п і д р у ч н и к а у к р а ї н с ь к о ї л і т е р а т у р и з а г о л о в к и у к р а ї н с ь к и х легенд. В и з н а ч и т и , я к і з н и х відображають т е м у висловлювання, а я к і — основну д у м к у . 2. П р о ч и т а т и у к р а ї н с ь к у легенду « П р о з о р я н и й в і з » . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у легенди (письмово). Сформулювати й з а п и с а т и м і к р о т е м и в и словлювання.

20

Урок № 9 (розвиток комунікативних умінь) УСНА Й ПИСЬМОВА ФОРМИ ТЕКСТУ. ПРОСТИЙ ПЛАН ГОТОВОГО ТЕКСТУ. НАВЧАЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ МОНОЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ Мета:

Т и п уроку:

н а основі з н а н ь , о д е р ж а н и х у п о ч а т к о в и х к л а с а х , сформуват и в у ч н і в п о н я т т я про у с н у й письмову форми мовлення, прос т и й п л а н висловлювання; у д о с к о н а л и т и в м і н н я в и з н а ч а т и т е м у й основну д у м к у в и с л о в л ю в а н н я , р о з р і з н я т и у с н у й письмову форми мовлення, з н а х о д и т и взаємообумовлені змістові ч а с т и н и т е к с т у — п і д т е м и й м і к р о т е м и , засоби ї х з в ' я з к у м і ж собою, діл и т и т е к с т н а абзаци; формувати в м і н н я формулювати м і к р о т е м и однієї загальної т е м и , с к л а д а т и п р о с т и й п л а н ; у д о с к о н а л и т и м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н і в м і н н я с п р и й м а т и н а с л у х незнайоме за змістом висловлювання і з одного п р о с л у х о в у в а н н я р о з у м і т и зміст т е к с т у ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у р о з ш и р и т и з н а н н я у ч н і в про р о с л и н н и й світ, с п р и я т и осмисленню к р а с и п р и р о д и . урок розвитку комунікативних умінь

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань Творче с п о с т е р е ж е н н я з е л е м е н т а м и а н а л і з у • П р о ч и т а т и текст. В и з н а ч и т и , щ о відображає заголовок — тему ч и основну д у м к у . Звернути увагу на виділені у тексті слова. Ч и м о ж н а в в а ж а т и ї х ключовими ( т а к и м и , щ о допомагають р о з к р и т и загальну л о г і к у висловлювання)? Н А Д Х О Д И Т Ь ОСІНЬ Д а в н о п о в и л і т а л и пташенята з г н і з д . В и л и н я л и й знову в к р и л и с я н о в и м п і р ' я м ї х н і батьки й матері. У т а б у н и збираються пташки, що будуть відлітати в ч у ж і , д а л е к і теплі краї. П о к и н у л и свої х а т к и - ш п а к і в н и ц і ч о р н о - р я б е н ь к і шпаки. Величезними т а б у н а м и л і т а ю т ь в о н и над л а н а м и , л у к а м и . Ось т а б у н опустився н а с к о ш е н и й л у г . Перемовляючись, ш п а к и моторно б і г а ю т ь і ж и в л я т ь с я к о м а х а м и , я к і щ е не поховалися в з е м л ю , під к о р і н н я в щ і л и н к и . З д а л е к у здається, щ о н а телеграфні дроти н а н и з а н о н а м и с т о . Т о сидять сотні ластівок, я к і ось-ось полетять н а південь. А д ж е л а с т і в к и д у ж е рано відлітають від нас. П о в а ж н о бродять по болоту сім'ї лелек у своєму чорно-білому в б р а н н і . С к о р о перша паморозь посріблить т р а в у , л и с т я к у щ і в і дерев (За О. Копиленком). • Д о к о ж н о г о абзацу д і б р а т и й з а п и с а т и п и т а н н я . Ч и м о ж н а ї х в и к о р и с т а т и я к п у н к т и п л а н у ? У с н о дайте відповіді н а сформульовані п и т а н н я . • Д о я к о ї форми мовлення (усної ч и п и с е м н о ї ) н а л е ж и т ь т е к с т ? Свою д у м к у о б ґ р у н т у й т е . З а я к и х умов ц е й т е к с т м о ж н а віднести до усної форми? Коментар учителя. В и к л а д з м і с т у в т е к с т і має б у т и л о г і ч н и м і послідовним. Засобом д о с я г н е н н я цього є в и д і л е н н я п і д т е м ( с к л а д о в и х ч а с т и н загальної т е м и ) і в и с в і т л е н н я ї х у т а к о м у п о р я д к у , я к о г о в и м а г а ю т ь смислові з в ' я з к и МІЖ н и м и . З а г о л о в к и , щ о відбивають зміст к о ж н о ї п і д т е м и , становлять п л а н т е к с т у . П л а н складають і за г о т о в и м т е к с т о м , і я к о р і є н т и р д л я створення т е к с т у . П у н к т и п л а н у м о ж у т ь б у т и сформульовані я к розповідні ( П р и р о д а нашого краю), п и т а л ь н і ( У чому чарівність природи нашого краю?) або с п о н у к а л ь н і речення ( Б е р е ж і т ь природу).

21

~ " ~ .l^apL. Дата:

Відтворення деформованого т е к с т у • П р о ч и т а т и речення. З ' я с у в а т и , ч и становлять вони зв'язне висловлюванн Р о з с т а в и т и а б з а ц и т а к , щ о б зміст т е к с т у відповідав поданому п л а н у . 1. 2. 3. 4. 5.

Р і з н о м а н і т н и й світ н а ш о ї п л а н е т и . Р о с л и н и — зелені д р у з і л ю д и н и . Л ю д и н а і рослини. З б і д н е н н я рослинності в р і з н и х к р а ї н а х . Б е р е ж і т ь неповторність свого рідного к р а ю .

БЕРЕЖІМО БАГАТСТВА П Л А Н Е Т И Л ю д с ь к е ж и т т я немислиме без рослин. Н е д а р м а ї х називають зеленимі д р у з я м и л ю д и н и . Р о с л и н и забезпечують н а ш у атмосферу к и с н е м . В о н и д ють н а м основні п р о д у к т и х а р ч у в а н н я . З н и х у т в о р и л и с я величезні п а л и в багатства. У н а ш час з у с і х к і н ц і в земної к у л і л у н а ю т ь голоси в ч е н и х , я к і з тривого повідомляють про з н а ч н е з б і д н е н н я р о с л и н н о с т і в р і з н и х к р а ї н а х . В о к р е м и : к р а ї н а х створено «Червоні к н и г и » , я к і м і с я т ь відомості про р і д к і с н і виді ї х н ь о ї аборигенної флори. «Червона к н и г а — це не просто п е р е л і к видів длз о з н а й о м л е н н я з н и м и . Р о с л и н и , занесені до неї, охороняються з а к о н о м . Я к щ о ви любите свій р і д н и й к р а й , то зробите все м о ж л и в е , щ о б зберегті його неповторність. Н а д з в и ч а й н о р і з н о м а н і т н и й світ н а ш о ї п л а н е т и . В і н дивує нас багатство» видів, форм, барв, н а д з в и ч а й н и м и плодами, ч а р у є своєю неповторною к р сою, вабить н е р о з г а д а н и м и т а є м н и ц я м и . У д а в н и н у л ю д и н а м а й ж е повністю з а л е ж а л а від п р и р о д и , але брала з рос л и н н о г о світу не т а к у ж е й багато. Т а згодом, з р о з в и т к о м промисловост господарської діяльності, вплив л ю д и н и н а п р и р о д у стає все п о м і т н і ш и м призводить до з м і н и флори (За В. Протопоповою). • Л е к с и ч н а робота: п о я с н е н н я з н а ч е н н я словосполучення аборигенна флор (Сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території.) • З і с т а в и т и відновлений т е к с т із п л а н о м . В и з н а ч и т и основну д у м к у вислов лювання. • Творче конструювання. Н а з в а т и р о с л и н и в а ш о г о к р а ю , занесені до Ч е р воної к н и г и . О п и с а т и одну з н и х . Стилістичний аналіз тексту • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у . Д і б р а т и заголово щ о в и р а ж а в би т е м у висловлювання. У зеленому о к е а н і лісів друге місце за п л о щ е ю посідає сосна з в и ч а й н Ї ї м о ж н а з у с т р і т и на д и к і й п і в н о ч і , болотах П о л і с с я , по г і р с ь к и х с х и л а х ті р і в н и н а х . В о н а с к р і п л ю є к о р і н н я м землю, з а х и щ а ю ч и її від р у й н у в а н н я , зб р і г а е ч и с т о т у р і ч о к , о ч и щ а є п о в і т р я . Сосна — у н і к а л ь н е дерево-аптека. У м д и ц и н і використовується х в о я і ж и в и ц я , т а к о ж речовини, о д е р ж а н і внаслідої сухої п е р е г о н к и деревини. Е ф і р н у о л і ю з хвої добувають д л я парфумерн промисловості і м е д и ц и н и . Х в о я — невичерпне д ж е р е л о в і т а м і н і в , аскорб нової к и с л о т и , б і л к і в . Н е м о ж л и в о н а з в а т и галузь народного господарства, щ< могла б обходитися без ж и в и ц і або п р о д у к т і в ї ї переробки ( 3 журналу). • В и з н а ч и т и м і к р о т е м и , щ о розкривають з м і с т загальної т е м и . П о д і л и т ] т е к с т н а абзаци. С к л а с т и п р о с т и й п л а н .

IV. Проведення навчального аудіювання публіцистичного тексту розповідного характеру з елементами опису V. Домашнє завдання 1. С к л а с т и письмове з в ' я з н е висловлювання з т е м и «Голубі артерії У к р а ї н и • за п л а н о м : 1) Вода — невичерпне благо й д а р у н о к п р и р о д и . 2) Д н і п р о — головна р і ч к а У к р а ї н и . 3) Р і ч к и мого к р а ю . 4) Б е р е ж і т ь голубі артерії У к р а ї н и . 2 . П і д г о т у в а т и усне повідомлення про те, я к і л і к а р с ь к і рослини, овочі і фру т и використовуються у в а ш і й с і м ' ї . С к л а с т и п л а н майбутньої розповіді.

22

Урок № 10 ДІЄСЛОВО. НЕ З ДІЄСЛОВАМИ. ПРАВОПИС 'ШСЯ, -ТЬСЯ У КІНЦІ ДІЄСЛІВ Мета:

Правопис: Т и п уроку:

Учитель:

повторити н а й в а ж л и в і ш і відомості про дієслово я к ч а с т и н у мови, з о к р е м а про основні г р а м а т и ч н і особливості дієслів і ї х правопис; формувати з а г а л ь н о п і з н а в а л ь н і в м і н н я з н а х о д и т и й р о з р і з н я т и дієслова в т е к с т а х , в и з н а ч а т и ї х морфологічні о з н а к и ; розвивати

Клас:

творчі в м і н н я в и к о р и с т а н н я дієслів у власних висловлюваннях; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матер і а л у в и х о в у в а т и повагу до народної п і с н і . не з дієсловами; -шся, -ться у к і н ц і дієслів. повторення н а б у т и х знань.

•'•

дата-

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним Народна пісня землі української — це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це глибинний світ реального життя її... З журналу

IV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого Творче с п о с т е р е ж е н н я над м о в н и м м а т е р і а л о м • П р о ч и т а т и в і р ш . П о я с н и т и вислів народне джерело. З а п и с а т и т е к с т . З народного напившись джерела, Я к із Дніпра бере веселка воду, О рідна пісне, знову ти прийшла До матері й до батька — до народу. 0 пісне! Від народу кров і плоть Т и узяла, щоб лиш йому служити. Тебе ніхто не може побороть, Бо вільний дух твій — правдою повитий. ( М . Рильський). • П і д к р е с л и т и дієслова. В и з н а ч и т и ї х н і й час, особу ( д л я т е п е р і ш н ь о г о і майбутнього часу), рід ( д л я о д н и н и м и н у л о г о часу) і число. Творче з а в д а н н я н а п о я с н е н н я з н а ч е н н я прислів'їв т а с к л а д а н н я зв'язного висловлювання:

—

• Прочитати. Пояснити значення прислів'їв. 1) Н а й д о р о ж ч а п і с н я , з я к о ю м а т и колисала. 2 ) П і с н е ю до серця, серцем до народу. 3) П і с н я до правди доводить. 4) П і с н я н і в добру, н і в злу г о д и н у не пок и д а є людину. 5) Х т о співає в с м у т к у , тому полегшає п р у д к о . 6 ) Х т о співає, той ж у р б у проганяє. 7) Х т о співає, у того робота скоро минає (Нар. творчість). • В и п и с а т и дієслова, п о в ' я з а н і з і м е н н и к а м и . В и з н а ч и т и час дієслів. • С к л а с т и н е в е л и к у розповідь про п і с н ю , в и к о р и с т а в ш и д е я к і з п о д а н и х прислів'їв. Дослідження-конструювання

-

• З а п и с а т и дієслова в н е о з н а ч е н і й формі, розібрати ї х за будовою. Ч и т а ю , п р о ч и т а л а , поговорю, м а л ю в а т и м у , п и ш у , н а п и с а л а , перенесуть, захотіла, годуватимеш, граєшся, поважаю.

23

—

• 2 - 3 у т в о р е н и х дієслова ввести в р е ч е н н я . Я к у роль відіграють дієслов у висловлюваннях? • Д о дієслова йду дібрати я к о м о г а більше синонімів. С п о с т е р е ж е н н я над м о в н и м м а т е р і а л о м • В и з н а ч и т и д і є в і д м і н у п о д а н и х дієслів. П о д у м а т и , щ о треба зробити дл. цього? П р о д о в ж и т и ряд дієслів в л а с н и м и п р и к л а д а м и . Співаєш, робиш, граєшся, ідеш, бігаєш, у ч и ш , сидиш, ж и в е ш , д а р у є ш , д и в и ш с я , с к л а д а є ш , створюєш.

їздиш

• У т в о р и т и нові дієслова з ч а с т к о ю не. П р и г а д а т и , я к п и ш е т ь с я не з діє словами. Розподільний д и к т а н т • З а п и с а т и дієслова у дві к о л о н к и : в п е р ш у — п е р ш о ї дієвідміни; у дру г у — другої д і є в і д м і н и . П о я с н и т и с в і й вибір. М а т и , говорити, г о р і т и , везти, казати, і т и , в ч и т и , б і г т и , ходити, к р и ч а т и , малювати, с и д і т и , п р а ц ю в а т и , спати, н е н а в и д і т и , любити, боротися. • І з в и д і л е н и х дієслів у т в о р и т и нові дієслова за допомогою -иі, -шся, -гаь -ться. • П р о в і д м і н я т и дієслова казати, малювати, писати, говорити, летіти ходити, з н а т и в т е п е р і ш н ь о м у ч а с і о д н и н и і м н о ж и н и . П і д к р е с л и т и за кінчення. • Я к и й м о ж н а зробити висновок про правопис дієслів на -иі, -шся, -ть -ться?

V. Систематизація й узагальнення вивченого 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Д а т и відповіді на з а п и т а н н я : Щ о т а к е дієслово? Н а я к і п и т а н н я відповідає ц я ч а с т и н а мови? Я к а форма дієслова називається неозначеною? Я к п и ш е т ь с я не з дієсловами? Н а в е с т и п р и к л а д и . Щ о ви знаєте про ч а с и дієслів? Я к утворюються дієслова? Я к у с и н т а к с и ч н у роль в и к о н у є дієслово?

VI. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у , ї х н ь о г о ставленш; до роботи н а у р о ц і ; аналіз здібностей, щ о сформувалися під час повторення теми; о к р е с л е н н я п е р с п е к т и в подальшої навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання Н а п и с а т и з в ' я з н е висловлювання про народну п і с н ю (де в и ч у л и народні п і с н і , я к е ставлення до народної п і с н і у в а ш і й р о д и н і , я к і народні п і с н і в знаєте т о щ о ) . П і д к р е с л и т и дієслова. В и з н а ч и т и ї х с и н т а к с и ч н у роль. Поясн и т и правопис.

24

Урок № 11 ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ Мета:

Т и п уроку:

Учитель:

повторити н а й в а ж л и в і ш і відомості про п р и с л і в н и к я к ч а с т и н у мов и , зокрема про основні г р а м а т и ч н і особливості п р и с л і в н и к і в і ї х правопис; формувати загальнопізнавальні в м і н н я з н а х о д и т и п р и с л і в н и к и в т е к с т а х , в и з н а ч а т и ї х морфологічні о з н а к и ; розвивати творчі в м і н н я в и к о р и с т а н н я п р и с л і в н и к і в у власних висловлюв а н н я х ; за допомогою мовленнево-комунікативного д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и естетичному р о з в и т к о в і п ' я т и к л а с н и к і в . п о в т о р е н н я н а б у т и х знань.

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого К о л е к т и в н а робота з т е к с т о м • П р о ч и т а т и т е к с т . Я к а його основна д у м к а ? В и з н а ч и т и стиль. Д і б р а т и заголовок. У ж е стали к р и л а т и м и слова з п і с н і , н а п и с а н і В а с и л е м С и м о н е н к о м , — • М о ж н а все н а світі м о ж н а в и б и р а т и , с и н у , в и б р а т и не м о ж н а т і л ь к и Батьк і в щ и н у » . Н а й с в я т і ш е д л я нас п о ч у т т я б а т ь к і в щ и н и неодмінно асоціюється з м а м и н о ю п і с н е ю , з т и м я к «...заглядає в ш и б у к а з к а з с и в и м и о ч и м а , мат е р и н с ь к а добра л а с к а в неї за п л е ч и м а » . Т о ж н е х а й д и т я ч а у я в а б а г а т ш а є , х а й з а в ж д и п р и л і т а ю т ь до нас і н а ш и х д і т е й л е г к о к р и л і лебеді материнства, несучи к р і з ь відстані й р о к и н е з г а с н и й світ к о л и с к о в и х , в и с п і в а н и х незрадл и в и м и н е н ь ч и н и м и в у с т а м и ( З а Н. Голуб, Н. Остапенко). • П о я с н и т и з н а ч е н н я вислову лебеді материнства. • Н а з в а т и п р и с л і в н и к и . П о с т а в и т и до н и х з а п и т а н н я . З г а д а т и все, щ о ви знаєте про ц ю ч а с т и н у мови. Моделювання прислівників • Від п о д а н и х слів у т в о р и т и п р и с л і в н и к и . Д в а - т р и п р и с л і в н и к а ввести в реч е н н я . В и з н а ч и т и ї х с и н т а к с и ч н у роль. Холод, ж а р а , з а т и ш о к , сумувати, приємний, сором'язливий, соромитися, радість, б е з л ю д н и й , г о л о с н и й , глибочінь. • П о я с н и т и будову к о ж н о г о утвореного п р и с л і в н и к а . Творчі завдання • П р о ч и т а т и . Д і б р а т и п р и с л і в н и к и , п р о т и л е ж н і за з н а ч е н н я м . П о я с н и т и ї х написання. Тепло, увечері, г а р н о , весело, рано, близько, я с к р а в о , в з и м к у , ш в и д к о , востаннє, багато, радісно. • П р о с л у х а т и м у з и к у (це м о ж е б у т и вальс, т а н г о , п о л ь к а , сучасні р и т м и тощо). В с л у х а т и с я в неї і н а п и с а т и н е в е л и к у розповідь про місце п і с н і у в а ш о м у ж и т т і , у з я в ш и епіграфом слова І . Ф р а н к а : « П і с н я і п р а ц я — вел и к і дві сили ». • У творі в и к о р и с т а т и п р и с л і в н и к и та і н ш і с а м о с т і й н і ч а с т и н и мови. С п о с т е р е ж е н н я над м о в н и м м а т е р і а л о м • П р о ч и т а т и в і р ш - у с м і ш к у . Я к и й висновок ви м о ж е т е зробити? В и з н а ч и т и основну д у м к у . ПРО К Н И Ж К У К н и ж к а скаржилась Мар'яні: — Я у тебе не в пошані. Звідкіля це на мені плями сині та масні?

25

Клас:

Дата:

Подивися, от сторінка: намальована хатинка, під хатинкою — маля, і написано: «Це я » . А за дві сторінки далі — різні звірі небувалі: сині, жовті та рябі, що не снилися тобі. Люди кажуть: — Ой, чия ти?! Як тебе тепер читати? Скільки ми читали книг, а не бачили таких! (М. Пригара) • Н а з в а т и с а м о с т і й н і ч а с т и н и мови. П о с т а в и т и до н и х з а п и т а н н я . Я к и м и ч л е н а м и р е ч е н н я в о н и виступають? Я к і р е ч е н н я за метою висловлювання зустрічаються у ц і й поезії? Відгадати загадки • В и з н а ч и т и , я к о ю ч а с т и н о ю м о в и є в і д г а д к и ? Я к в и д і з н а л и с я про це? 1) У т р ь о х ідуть б р а т ц і верхом н а к о н я ч ц і . 2 ) Б а ч и т и — не бачить, чут и — не ч у є . 3) М о в ч к и говорить, добре мудрує. 4 ) Щ о в світі н а й ш в и д ш е ? 5) Х т о найдальше бачить? 6 ) Ч о р н и й І в а н , д е р е в ' я н и й к а п т а н : де носом проведе, т а м п о м і т к у к л а д е . • В і д г а д к и розібрати за будовою.

IV. Систематизація й узагальнення вивченого Д а т и відповіді н а з а п и т а н н я : 1. Ч и м в і д р і з н я ю т ь с я ч а с т и н и мови? 2 . Я к і г р а м а т и ч н і о з н а к и мають с а м о с т і й н і ч а с т и н и мови? 3 . Я к у с и н т а к с и ч н у роль м о ж у т ь в и к о н у в а т и самостійні ч а с т и н и мови в реченні? 4 . П о я с н и т и , я к впливає к о ж н а ч а с т и н а мови н а висловлювання людей? 5. Ч и м о ж н а с к л а с т и твір або розповідь, в и л у ч и в ш и я к у - н е б у д ь ч а с т и н у мови? Ч о м у ?

V. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у , ї х н ь о г о ставлення до роботи н а у р о ц і ; аналіз здібностей, щ о сформувалися під час повторення т е м и ; о к р е с л е н н я п е р с п е к т и в подальшої навчальної діяльності.

VI. Домашнє завдання С к л а с т и з і своїм т о в а р и ш е м по п а р т і діалог н а л і н г в і с т и ч н у тему «Самос т і й н і ч а с т и н и мови та ї х з н а ч е н н я в мовленні л ю д е й » .

26

Урок № 1 2 УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ І СПОЛУЧНИКІВ Мета:

Правопис: Т и п уроку:

п о в т о р и т и з у ч н я м и н а й в а ж л и в і ш і відомості про с л у ж б о в і частин и мови, зокрема про основні г р а м а т и ч н і особливості п р и й м е н н и к і в і с п о л у ч н и к і в т а ї х правопис; формувати з а г а л ь н о п і з н а в а л ь н і в м і н н я з н а х о д и т и п р и й м е н н и к и і с п о л у ч н и к и в т е к с т а х ; розвивати творчі в м і н н я в и к о р и с т а н н я п р и й м е н н и к і в і с п о л у ч н и к і в у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунік а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матеріалу в и х о в у в а т и любов до У к р а ї н и т а повагу до ї ї звичаїв і т р а д и ц і й . у ж и в а н н я прийменників і сполучників з і н ш и м и частинами мови повторення н а б у т и х знань.

Учитель;

Клас:

Дата'

-

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Оголошення епіграфа уроку I робота з ним Україно моя барвінкова. Переконаний твердо в однім, Що мені усміхнулася доля Народитись під небом Твоїм. І . Яворський

IV. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого К о л е к т и в н а робота з т е к с т о м • П р о ч и т а т и т е к с т . Д і б р а т и заголовок. В и з н а ч и т и стиль і т и п мовлення. П р о я к і символи ви дізналися? І с у ч а с н у , і т р а д и ц і й н у оселю в У к р а ї н і в а ж к о у я в и т и без р у ш н и к і в . Т ч у т ь ї х і в и ш и в а ю т ь досі. Д л я к р а с и у д о м і , н а щ а с т я в н ь о м у , прос-то т а к , для д у ш і . У з о р и на р у ш н и к а х — то давні з а б у т і символи: ромб з к р а п к о ю посередині — засіяна н и в а , вазон ч и к в і т к а — світове дерево од неба до землі, людська ф і г у р к а , немов з дитячого м а л ю н к а , — з н а к Б е р е г и н і , богин і хатнього в о г н и щ а . А подивіться, де висять р у ш н и к и . Н а д в і к н а м и і над дверима, н а п о к у т і — це обереги од усього злого, щ о м о ж е з а й т и в д і м . . . (За Г. Бондаренко). • В и п и с а т и з т е к с т у п р и й м е н н и к и разом зі словами, з я к и м и вони вживаються. Я к о ю частиною мови є к о ж н е слово? В и з н а ч и т и в і д м і н о к ц и х слів. • П е р е к а з а т и т е к с т , д о п о в н и в ш и його і н ф о р м а ц і є ю про р у ш н и к я к символ у к р а ї н с ь к о г о народу. Спостереження над мовним матеріалом • П р о ч и т а т и . П р о я к и й обряд розповідається в ц ь о м у т е к с т і ? Щ о ви про нього знаєте? П е р е п и с у ю ч и т е к с т , п і д к р е с л и т и п р и й м е н н и к и і с п о л у ч н и к и . П о я с н и т и ї х правопис. М о л о д и ц і в к р и л и весь п і л і л е ж а н к у ш и ш к а м и , повиробляли п а л я н и ц і . Коровай п о к л а л и н а в і ц і од дія^і й обліпили в і к о н а в к р у г и восковими свічечкам и , н а к о т р и х ледве було п р и м і т н о б і л і п л я м и о г н ю . З п е ч і вигребли ж а р . Н а п р и п і ч о к п о к л а л и дві л о п а т и й з п і с н я м и понесли н а в і ц і серед свічок коровай, п р и с п і в у ю ч и до п е ч і я к до ж и в о ї л ю д и н и : « П е ч е н а ш а п і ч , пече, спечи н а м коровай грече!» ( / . Нечуй-Левицький). • П о я с н и т и зміст останнього речення? • За допомогою т л у м а ч н о г о с л о в н и к а п о я с н и т и л е к с и ч н е з н а ч е н н я слів паляниця, віко, шишка. (Паляниця — х л і б и н а з п ш е н и ч н о г о борошна, п е в н и м ч и н о м з а м і ш а н о г о . Віко — к р и ш к а д л я д і ж і , де м і с и л и тісто для весільних виробів. Шишка — б у л о ч к а , я к у виготовляють п е р е в а ж н о н а весілля).

27

-

Творче завдання н а складання зв'язного висловлювання • С к л а с т и н е в е л и к у розповідь про в і д о м і у к р а ї н с ь к і с и м в о л и ( р о с л и н и , тве рини), використовуючи подані п р и й м е н н и к и з і м е н н и к а м и та прикметик к а м и . Я к у роль в и к о н у ю т ь п р и й м е н н и к и в р е ч е н н і ( т е к с т і ) ? У с а д у , н а д е р е в а х , у х а т і , п і д к а л и н о ю , ч у д о в а р о з м о в а з вербою, з о з у л над ш к о л о ю , в о л о ш к и в ж и т і , за в і к н а м и — мальви. • Визначити відмінок іменників, у ж и т и х з прийменниками. • З н а й т и в т е к с т і однорідні ч л е н и речення. П о я с н и т и розділові з н а к и . Дослідження-реконструювання тексту • П р о ч и т а т и легенду. В и з н а ч и т и т е м у , мету, стиль т е к с т у . Замість к р а п о вставити п о т р і б н і п р и й м е н н и к и і с п о л у ч н и к и . С к о р и с т а т и с я довідкою В и д і л и т и г о л о с о м н а й в а ж л и в і ш і слова. П о д у м а т и і с к а з а т и : « Щ о симвс л і з у е лелече гніздо?» ЛЕЛЕКА . . . с е л і з н а й ш л и л е л е к у . . . п о л а м а н и м к р и л о м , в и х о д и л и й о г о , . . . п о т і м ви пустили ... волю. Одного разу загорілася ... людей х а т а , н і й були тільк: двоє м а л е н ь к и х х л о п ч и к і в . . . . ц е й ч а с п р о л і т а в п о в з х а т и в р я т о в а н и й л е л е к а З а к р у ж л я в ... х а т о ю ж а л і б н о з а к л е к о т і в ... к и н у в с я ... відчинене в і к н о , к р і з я к е к л у б о ч и в с я д и м . В р я т у в а в л е л е к а х л о п ч и к і в , . . . д у ж е о б п і к с о б і н о г и .. дзьоба, ... с т а л и к р и в а в и м и , обпалив к р и л а , . . . с т а л и н і б и в у г л и к и . ... т о г ч а с у . . . л е л е к и червоні н о г и . . . дзьоб, . . . к р и л а — ч о р н і . Г о с п о д а р і віддячилі п т а х о в і , п р и л а ш т у в а в ш и . . . я с е н і к о л е с о . . . в о з а , . . . в і н з а в ж д и був п о р я д .. н и м и ... виводив своїх п т а ш е н я т . О т о ж я к щ о ... х а т і звиває гніздо лелека, т вірять,

н і й б у д е л а д . З г і д н о . . . п о в і р ' я м , . . . х т о с ь з р у й н у є лелече

... неодмінно н а к л и ч е л и х о . . . ( З Довідка:

гніздо

журналу).

у , на, з, я к щ о , і, щ о б , в, над, щ о , а, то.

• Усно описати лелеку.

Лінгвістична гра «Четвертий зайвий* • Із к о ж н о г о ряду п р и й м е н н и к і в виписати той, щ о відрізняється від і н ш правописом. П о я с н и т и свій вибір. 1) П о п і д , поза, попереду, з-за. 2) П о м і ж , понад, з-під, п р о м і ж 3) З-за, переду, з-над, з-під. 4) З - п о м і ж , заради, задля, посеред. • П о д у м а т и й н а з в а т и зайве слово, у к а з а в ш и н а т е , я к о ю ч а с т и н о ю

м

в о н о е. В і д п о в і д ь о б ґ р у н т у в а т и .

У хаті, вдень, у лісі, в кімнаті; на стіні, на полі, на річку, напам'ять засідання, довіку, довкола, додому.

IV. Систематизація й узагальнення вивченого Дати відповіді на запитання: 1. Чим відрізняються службові частини мови від самостійних? 2. Для чого служать службові частини мови в реченні (тексті)? 3 . 3 якою частиною слова можуть бути співзвучні прийменники? Нав приклади. 4. Яку роль у мовленні виконують сполучники? 5. Чи поповнюються сполучники новими одиницями?

V. Підсумок уроку Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього стаї до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повт< теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VI. Домашнє завдання

Скласти й записати речення зі словами угору, у гору; напам'ять, на п Визначити синтаксичну роль поданих слів у складених реченнях. П правопис.

28

Урок № 13 АПОСТРОФ. М'ЯКИЙ ЗНАК Мета:

Правопис: Т и п уроку:

Учитель:

п о в т о р и т и основні правила в ж и в а н н я м ' я к о г о з н а к а й апострофа; формувати з а г а л ь н о п і з н а в а л ь н і в м і н н я з н а х о д и т и слова з подан и м и о р ф о г р а м а м и в т е к с т а х , в и з н а ч а т и ї х роль, у ж и в а т и апостроф і м ' я к и й з н а к ; розвивати творчі в м і н н я в и к о р и с т а н н я слів з апострофом і м ' я к и м з н а к о м у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного д и д а к т и ч н о г о матеріалу виховувати любов до рідного к р а ю , батьківської д о м і в к и . м ' я к и й з н а к т а апостроф. повторення набутих знань.

ХІД УРОКУ *

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Виконання системи творчих завдань на основі повторення вивченого Спостереження за мовним матеріалом • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т и п і стиль мовлення. Д і б р а т и заголовок. Струмує повітря, т и ш а і м л і є , і ніде н і к о г о . Сам-один. С п і й м а є ш к о н и к а стрибунця і ч у є ш , я к в і н , м а л е н ь к и й , зав'ється в тебе к р і з ь пальці своїм п р у г к и м , повним енергії т і л ь ц е м , а т и , м а ю ч и б е з м е ж н у владу над н и м , над його ж и т т я м і смертю, т р и м а є ш це тріпотне створіння і р о з д у м у є ш : п у с т и т и ч и ні? Ж и т и йому ч и не ж и т и ? І я к щ о вдома не з а л и ш и л о с я прожерливе г а л ч е н я , щ о його м а є ш годувати, тоді доля с т р и б у н ц я усміхнеться, п і д к и н е ш його з долоні: ж и в и ! І з н и к н е в ж и т а х т в і й зелений к р и л а т и й к і н ь щ а с т я . . . (О. Гончар). • В и п и с а т и слова з м ' я к и м з н а к о м . П о я с н и т и його в ж и в а н н я . • З ' я с у в а т и л е к с и ч н е з н а ч е н н я виділеного слова.

Словниковий диктант • З а п и с а т и слова під д и к т о в к у . П о я с н и т и в ж и в а н н я апострофа. С о л о в ' ї н и й , в о з з ' є д н а н н я , ж и р а ф ' я ч и й , д у х м я н о , і н т е р в ' ю , в'ється, верх і в ' я , святковість, р у м ' я н и й , п а м ' я т н и й , з в ' я з к і в е ц ь , с о л о м ' я н и й , плоскогір'я, переджнив'я, з'явитися, двох'ярусний, пів'ялини, пів'юрби, розім'яв, без'ядерний, дев'ятсот, р ю к з а к , р ю ш , р я с к а , р я д о к , б у р я к , б у р ' я н . Творчі завдання 1. У т в о р и т и слова за допомогою префіксів. П о я с н и т и в ж и в а н н я апострофа. Гора, двір, з і р к а , ї с т и , я з и к , свято, ї з д и т и , є д н а т и , ж н и в а , Д н і п р о , А з о в , ядро, х м а р а . 2. У т в о р и т и п р и к м е т н и к и з суфіксом -ин-. П о я с н и т и наявність ч и відсутність м'якого знака в них. П р и я т е л ь к а , т і т о н ь к а , б і л к а , р у с а л к а , вихователька, Д а р и н к а , з о з у л ь к а , г а л к а , соломка, Р у д ь к о , Р у д к о , веселка, л ю л ь к а , т і т к а .

Колективна робота • П р о ч и т а т и п р и с л і в ' я . Р о з к р и т и зміст к о ж н о г о . П о я с н и т и в ж и в а н н я м ' я кого знака. 1) Д л я людської д у м к и немає віддалі. 2) Н е все теє зробиться, щ о н а д у м к у зродиться. 3 ) 3 . П о о д е ж і стрічають, по розуму п р о в о д ж а ю т ь . 4 ) Орел м у х у не ловить, а слон за м и ш е ю не ж е н е т ь с я . 5) Л ю д с ь к а кров — не водиця, прол и в а т и не годиться. 6 ) Слово не горобець: в и п у с т и ш — назад не вернеться. • П р и г а д а т и й з а п и с а т и щ е п ' я т ь п р и с л і в ' ї в , у я к и х у ж и в а ю т ь с я слова з м ' я к и м знаком. Н а п и с а т и слова, де треба, п о с т а в и т и м ' я к и й з н а к , п о я с н и т и правопис Н и з ь к и й , н и з . . к а , ш і с т . . с о т , ш і с . . т н а д . . ц я т ь , т о н . . ш и й , б і л . . ш і с . . т . . , чук о т . . с . . к и й , п л а т . . н я , на с т о р і н . . ц і , у п л я ш . . ц і , у б у д . . ц і , п о в і с . . т ю , м і с - . к к о м ,

29

Клас:

Дата:

син..ка, бояз..кіс..т.., М а л а н . . ч и н , Тодос..чин, Парас..чин, мален..кий, roj в о н . . к а , п і с . - н і , я с . . н і с . . т . б а т . . к і в с . . к и й , вол..єр, ф і л . . м , к а р у с е л . . н и й , рі; блення, б л и з . . к о , буд..-де, ДЄС..-TO, п а л а ц . . , п а л е ц . . , к у з . . н я , Т а л а н . . ч у к , Ге^ м а н . . ч у к , до с о н . . ц я , п і д е ш . . , г р а є ш . . с я , б а н . . щ и к , к у б и н . . ц і , к р и л . . ц я . Навчальне аудіювання • П р о с л у х а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у . Щ о вам найбільг з а п а м ' я т а л о с я про батьківське подвір'я? О б ' ї х а в я багато к р а ї в . Г а р н и х , д и в н и х , ц і к а в и х . Тепер у м і с т і ж и в у . ' враз я згадав х л о п ' я ч і забави на б а т ь к і в с ь к о м у п о д в і р ' ї . П о ч у в т р а в ' я н і д у х . Д у х , де в'ється м о я Рось. Задзвеніли м е н і солов'ї, кропив'яночки, ог ретянки, з а в о р к о т і л и г о л у б ' я т а . З а п а х л и в р і д н о м у селі р я с т , р у м ' я н о п'ятиперстень. І м ' я т а . Х о л о д н а , к у ч е р я в а . Ледве з а х о д ж у , було, Х Л О П ' І до саду, відчуваю, я к вільно д и х а т и . Я к п а х у ч и й холодок наповнює г р у д А т а м л а с т і в ' я озветься, защебече, н і б и щось промовляє. А із сусіднього ду вітається дід Л у к ' я н . С к и н у в б р и л я — м а х а є . А п о р у ч он к л е н в и ш н е в и мов п і в н и к п о л и в ' я н и й . М е н і все д у ж ч е п а х н е м ' я т а . Я х о ч у додому. У ба к і в сад... (Д. Чередниченко). • Н а з в а т и р о с л и н и , про я к і згадується в т е к с т і . З ' я с у в а т и л е к с и ч н е значе н я в и д і л е н и х слів ( у р а з і потреби звернутися до т л у м а ч н о г о с л о в н и к а ) • В и п и с а т и слова з апострофом. П о я с н и т и ї х правопис. К о н с т р у ю в а н н я нових форм слів т а речень • П о с т а в и т и і м е н н и к и в давальному ч и місцевому в і д м і н к у о д н и н и . З а п сати ї х . П о я с н и т и наявність ч и відсутність м ' я к о г о з н а к а в н и х . У ч и т е л ь к а , веселка, т а р і л к а , с л ь о з и н к а , п е р л и н к а , т о п о л ь к а , п і р ' ї н сходинка, лялька, М а р и н к а , вишенька, скринька, сопілка, к р и н и ч к а , яблу ка, хустинка, голка. • 3 т р ь о м а - ч о т и р м а у т в о р е н и м и словами с к л а с т и р е ч е н н я .

IV. Систематизація й узагальнення вивченого 1. 2. 3. 4.

Д а т и відповіді н а з а п и т а н н я : Я к е з н а ч е н н я має апостроф і м ' я к и й з н а к у мовленні? В я к и х випадках пишеться м ' я к и й знак? К о л и м ' я к и й з н а к не пишеться? Н а в е с т и п р и к л а д и . Н а з в а т и п р а в и л а в ж и в а н н я апострофа.

V. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у , ї х н ь о г о ставлені до роботи на у р о ц і ; аналіз здібностей, щ о сформувалися під час повторені теми; о к р е с л е н н я п е р с п е к т и в подальшої навчальної діяльності.

VI. Домашнє завдання Н а п и с а т и н е в е л и к у розповідь про свою родину ( з а х о п л е н н я , обов'язк професії, правила т о щ о ) , в и к о р и с т о в у ю ч и слова з м ' я к и м з н а к о м і апост фом. П і д к р е с л и т и ї х , п о я с н и т и правопис.

ЗО

Урок № 14 ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ З РОЗДІЛУ «ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ». КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ Мета:

У^Н^ь Клас:

о ц і н и т и рівень н а в ч а л ь н и х досягнень п ' я т и к л а с н и к і в з розділу «Повторення вивченого в п о ч а т к о в и х к л а с а х » ; з ' я с у в а т и м о ж л и в і н е д о л і к и в ході повторення мовної теорії т а п р и й н я т и р і ш е н н я щодо подальшої о р г а н і з а ц і ї навчальної д і я л ь н о с т і з розділів, щ о в и в ч а т и м у т ь с я в п ' я т о м у к л а с і ; з д і й с н и т и п е р е в і р к у здатності п ' я т и к л а с н и к і в с п р и й м а т и н а с л у х незнайоме за з м і с т о м висловл ю в а н н я і з одного п р о с л у х о в у в а н н я р о з у м і т и з м і с т т е к с т у , тему й основну д у м к у .

•'•

Ф о р м а проведення т е м а т и ч н о г о о ц і н ю в а н н я : в и к о н а н н я завдань тестового характеру. Т и п уроку:

у р о к о ц і н ю в а н н я н а в ч а л ь н и х досягнень у ч н і в .

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Підготовча робота М о т и в а ц і я навчальної діяльності у ч н і в . О з н а й о м л е н н я із к р и т е р і я м и оцін ю в а н н я тестових завдань. П р о в е д е н н я і н с т р у к т а ж у щодо в и к о н а н н я завдань тестового х а р а к т е р у т а а у д і ю в а н н я т е к с т у . П о д і л у ч н і в к л а с у за в а р і а н т а м и .

IV. Виконання завдань тестового характеру за варіантами Варіант 1 1. П р о д о в ж и т и речення: «Морфологія — це . . . » : А с л о в н и к о в и й склад мови; Б розділ н а у к и про мову, щ о вивчає з в у к о в у будову мови; В розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови.

•—

2. В я к о м у р я д к у всі і м е н н и к и н а л е ж а т ь до назв неістот? А П т а х , л и с т я , дерева, л и с т я , т о в а р и ш ; Б книга, хата, ніж, одяг, осінь; В д о щ , небо, я г о д и , батько, м а т и . 3. Я к и м и ч л е н а м и р е ч е н н я бувають п р и к м е т н и к и ? А Б В

Обставинами; додатками; означеннями або частиною іменного складеного

присудка.

4. Замість я к и х ч а с т и н мови вживаються з а й м е н н и к и ? А Замість дієслів; Б замість п р и й м е н н и к і в ; В замість іменників, прикметників

та числівників.

5. В я к о м у р я д к у всі ч и с л і в н и к и — к і л ь к і с н і ? А П е р ш и й , т р е т і й , п ' я т и й , сьомий, д е в ' я т и й ; Б десять, одна десята, десятеро, сто двадцять, сорок один; . В одинадцятий, тринадцятий, п'ятнадцятий, другий, шість. 6. В я к о м у р я д к у всі дієслова майбутнього часу? А

Ч и т а т и м е ш , заспіваю, буде м а л ю в а т и , л и т и , с у м у ю ;

Б В

п о к л и ч у , н а л я к а є , принесемо, буду к р и ч а т и , х о д ж у ; відвідаєш, сподіватимусь, будеш вірити, переможу, полечу.

7. В я к о м у р я д к у всі с п о л у ч н и к и порівняльні? А Н е м о в б и , щ о , щоб, я к , х о ч ; Б начебто, х а й , аби, для того щоб, я к щ о ; В немовбито, мов, немов, наче, ніби.

31

—

—

8. В я к о м у р я д к у всі п р и с л і в н и к и утворено від п р и к м е т н и к і в ? А Б л и з ь к о , зблизька, т ь м я н о , з л е г к а , натроє; Б надовго, сухо, звисока, затемна, в л і т к у ; В відмінно, прекрасно, чудесно, мирно, кисло. 9. В я к о м у р я д к у всі слова п и ш у т ь с я з -ь? А Б В

Поділ..ський, домен..щик, черешень..ці, кул..ці, гіл..ці; П а р а с . . ц і , Г а л . . ц і , Н а т а л . . ц і , т . . м я н и й , веселит..ся; приятел..ці, НЄН..ЦІ, дон..ці, різ..бяр, добровол..ці.

10. Д о п о в н и т и речення другорядними членами. Записати. В и з н а ч и т и синтаксичн у роль к о ж н о г о слова, з а з н а ч и в ш и , я к о ю частиною мови вони в и р а ж е н і . З і й ш л а зоря. 1 1 . С к л а с т и п о ш и р е н е речення, використовуючи п р и с л і в н и к и і с п о л у ч н и к и . Варіант 2 1. П р о д о в ж и т и речення: « Ч а с т и н и мови — це . . . » : а ) Слова, р і з н і за з в у ч а н н я м , але о д н а к о в і або б л и з ь к і за з н а ч е н н я м ; б) особливі групи слів, що характеризуються лексичним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні-, в) слова, п р о т и л е ж н і за з н а ч е н н я м . 2. В я к о м у р я д к у всі подані слова — і м е н н и к и ? А Б В

Р у х , б і г а т и , завдання, ч и т а т и , радість; звертання, синява, сміливість, радість, читання; д і я , молодий, природа, ж и т т я , р у х а т и с я .

3. Я к з м і н ю ю т ь с я п р и к м е т н и к и ? А Т і л ь к и за відмінками; Б В

за родами, відмінками т і л ь к и з а родами.

і числами;

4. В я к о м у р я д к у всі наведені слова є з а й м е н н и к а м и ? А С і к , д і м , н і ч , ліс, біль; Б в і н , сам, ч и й , в і к , ч а й ; В мій, наш, ваш, свій, твій. 5. В я к о м у р я д к у всі ч и с л і в н и к и — порядкові? А Двоє, троє, четверо, п ' я т е р о , десятеро; Б одна десята, п ' я т д е с я т , п ' я т с о т , дев'ять, шістдесят сім; В другий, сорок третій, дев'яностий, двісті тридцять сьомий,

шостий.

6. В я к о м у р я д к у всі слова з ч а с т к о ю не п и ш у т ь с я окремо? А Не/вгавати, не/волити, не/зчутися, не/зрозуміти, не/погодитися; Б не/навидіти, не/покоїтися, не/сподіватися, не/сказати, не/подвоїти; В не/захлинутися, не/минати, не / турбуватися, не /розкинутися, не/ здійснити. 7. У я к о м у р я д к у всі п р и й м е н н и к и п и ш у т ь с я разом? А Незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за; Б п о / м і ж , згідно/з, під/час, у/продовж, з / п о м і ж ; В в/наслідок, до/вкола, в/здовж., на/вколо, що/до. 8. В я к о м у р я д к у всі п р и с л і в н и к и написано правильно? А Б В

К о л и н е - к о л и , на радість, намертво, у двох, н і к о л и ; без мети, нізвідки, з року в рік, напам'ять, удвох-, назло, г и д к о - б р и д к о , коли-небудь, до л и ц я , п о - п ' я т е .

9. В я к о м у р я д к у допущено орфографічну п о м и л к у ? А Свято, б у р я к , м і ж г і р ' я , б у р ' я н , к у р ' є р ; Б з ' є д н а н и й , з ' ї х а т и , з ' я в и т и с я , об'єм, п і д ' ї х а т и ; В рум'яний, дзвякнути, цвях, моркв'яний, торф'яний. 10. Д о п о в н и т и р е ч е н н я д р у г о р я д н и м и ч л е н а м и . В и з н а ч и т и с и н т а к с и ч н у роль усіх слів, з а з н а ч и в ш и , я к о ю частиною мови вони в и р а ж е н і . Настав

ранок.

11. С к л а с т и поширене речення, використовуючи п р и к м е т н и к и і п р и й м е н н и к и . Примітка. П е р ш і дев'ять питань оцінюються 1 балом, 10, 11 — по 1,5 бала.

32

V. Проведення контрольного аудіювання тексту Ч и т а н н я вчителем незнайомого т е к с т у від п о ч а т к у до к і н ц я і с п р и й м а н н я його у ч н я м и ПРИГОДИ TOMA СОЙЕРА Н а с т а л а субота. Л і т о вирувало я с к р а в и м и б а р в а м и й с в і ж і с т ю , буяло ж и т т я м . У к о ж н і м серці б р и н і л а мелодія, а к о л и серце було молоде, вона виливалася в п і с н ю . О б л и ч ч я к о ж н о г о п р о м е н і л о с я р а д і с т ю , к о ж н и й к р о к у в а в п р у ж н о і бадьоро. Б і л і а к а ц і ї с т о я л и у ц в і т у і сповнювали п о в і т р я п а х о щ а м и . К а р д і ф с ь к а гора, щ о п і д н о с и л а с я над м і с т о м , в к р и л а с я зеленню. В і д д а л і к вона здавалася Обітованою землею — чудесною, безтурботною, привабливою. Т о м в и й ш о в на в у л и ц ю з відром вапна і довгою щ і т к о ю . В і н зміряв поглядом п а р к а н , і радість його в одну м и т ь згасла в д у ш і , а натомість у неї в в і й ш л а т у г а . Т р и д ц я т ь ядрів д о щ а н о г о п а р к а н у з а в в и ш к и дев'ять футів! Ж и т т я здалося й о м у безглуздим, і с н у в а н н я — в а ж к и м т я г а р е м . З і т х н у в ш и , він умочив щ і т к у у в а п н я н и й р о з ч и н , провів нею по в е р х н і й д о ш ц і п а р к а н у , п о т і м зробив те саме знову й знову: я к о ю ж к р и х і т н о ю була біла с м у ж к а порівняно з б е з м е ж н и м простором небіленого п а р к а н у ! У р о з п а ч і в і н сів на землю п і д деревом. І з х в і р т к и п і д с т р и б ц е м вибіг Д ж и м . У р у ц і в нього було б л я ш а н е відро. В і н наспівував п і с е н ь к у « Д і в ч и н к а з Вуффало». Х о д и т и по воду до міської п о м п и Т о м у з а в ж д и здавалося н е п р и є м н и м з а н я т т я м , але тепер він подумав, щ о воно не т а к е в ж е й п о г а н е ( М . Твен). В и к о н а н н я завдань тестового х а р а к т е р у за з м і с т о м т е к с т у

Варіант 1 1. У я к и й день відбувалися події? А У понеділок;

В у

Б у середу;

суботу.

2. Щ о бриніло в к о ж н і м серці? А Мелодія;

Б струна;

В

музика.

3. К о ж н и й к р о к у в а в я к ? А Весело і радісно; В чемно і гордо.

Б

пружно і бадьоро;

4. П р о я к і дерева згадується в тексті? А Дуби;

Б

берези;

В

акації.

В

зеленню;

В

снігом.

Б

Гек;

В

Джим.

сорок;

В

двадцять.

легким;

В

сумним.

Б н а лаву;

В

на траву.

5. Ч и м була в к р и т а гора? А Мохом; 6. Х т о в и й ш о в н а вулицю? А

Том;

7. С к і л ь к и було ярдів п а р к а н у ? А

Тридцять;

Б

8. Я к и м здавалося Томові ж и т т я ? А Важким;

Б

9. К у д и сів Том? А На землю; 10. Х т о вибіг із х в і р т к и ? А Гек;

Б

Джим;

В

Поттер.

Б

щітка;

В

лопата.

11. Щ о було у Д ж и м а в р у ц і ? А Відро;

12. Я к у п і с н ю наспівував Д ж и м ? А

«Дівчинка

з Буффало»;

В

« Д і в ч и н а з г о р і х а зерна».

Б

«Ясноокая дівчина»;

Варіант 2 1. В я к у пору р о к у відбувалися події? А Влітку;

Б

навесні;

В

33

взимку.

2. Щ о бриніло в к о ж н і м серці? А Мелодія;

Б

струна;

В

музика.

3. Щ о відображало обличчя к о ж н о г о ? А

Радість;

Б

сум;

В

занепокоєння.

Б

з фруктами;

В

голі.

Б

Ай-Петрі;

В

Говерла.

Б

вода;

В

бензин.

В

цегляним.

В

безмежною.

В

під к у щ е м .

В

миттєво.

4 . Я к и м и були дерева? А

У

цвіту;

5. Я к а згадується гора? А

Кардіфська;

6 . Щ о було в Т о м а у відрі? А

Вапно;

7. Я к и м був п а р к а н ? А

Б

Трубчатим;

дощаним;

8 . Я к о ю була біла с м у ж к а п а ржкааннуу?? А

Величезною; Б

9. Д е сів Том? А Під

деревом;

10. Я к вибіг Д ж и м ? А

Б

під п а р к а н о м ;

Б

підстрибцем;

Швидко;

11. Я к е у Д ж и м а було відро? А

крихітною;

В

Металеве;

бляшане.

12. Я к и м було д л я Т о м а з а н я т т яБ х окапронове; д и т и по воду? А Приємним;

Б

неприємним;

В

улюбленим.

VI. Організований збір зошитів для тематичного оцінювання VII. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань і контрольного аудіювання VIII. Домашнє завдання С к л а с т и з в ' я з н е висловлювання н а одну з тем: « Ч у д о в и й л і т н і й відпочи н о к » , « З г а д к а про л і т н і к а н і к у л и » , « Н а м о р і » , « Ц і к а в а п о д о р о ж » , викорис т о в у ю ч и с а м о с т і й н і й с л у ж б о в і ч а с т и н и мови.

34

Урок № 1 5 ТЕКСТ І ЙОГО ОЗНАКИ Мета:

Т и п уроку:

Учитель:

о з н а й о м и т и у ч н і в з основними о з н а к а м и т е к с т у ; н а в ч и т и відрізн я т и з в ' я з н и й текст від р е ч е н н я або набору речень; розвивати творчі в м і н н я п р а ц ю в а т и з т е к с т о м , добирати заголовок, а р г у м е н т у в а т и свій вибір; формувати в м і н н я с к л а д а т и т е к с т и р і з н и х видів у д і а л о г і ч н і й т а м о н о л о г і ч н і й , у с н і й т а п и с е м н і й формах; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матеріалу збагачувати з н а н н я ш к о л я р і в про історію У к р а ї н и , в и х о в у в а т и любов до рідної д е р ж а в и . у р о к засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Установчо-мотиваційний етап III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників V. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним Україно моя, мені в світі нічого не треба. Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. А . Малишко Робота над з в ' я з н и м висловлюванням (виразне ч и т а н н я т е к с т у вголос) • П р о ч и т а т и т е к с т . П р о щ о в ньому розповідається? Ч и м о ж н а назвати його з в ' я з н и м висловлюванням? Відповідь обґрунтувати. У К Р А Ї Н Ц І У СВІТІ Усього у світі ж и в е понад 4 6 мільйонів у к р а ї н ц і в . С у ч а с н і к о р д о н и У к р а ї н и не збігаються з м е ж а м и розселення у к р а ї н с ь к о г о народу. У п р о д о в ж недавньої історії У к р а ї н а п е р е ж и л а к і л ь к а хвиль е м і г р а ц і ї , тобто переселення у к р а ї н ц і в у і н ш і к р а ї . П е р ш а з н а ч н а х в и л я припадає н а X V I I I с т о л і т т я , н а час з н и щ е н н я к о з а ц ь к о г о устрою т а Запорозької С і ч і . У к р а ї н ц і переселялися н а К у б а н ь , у т у р е ц ь к і володіння. Згодом у к і н ц і X I X с т о л і т т я із з а х і д н и х земель до А м е р и к и виїхало чимало у к р а ї н с ь к и х родин у п о ш у к а х роботи. П і д час г р о м а д я н с ь к о ї в і й н и 1 9 1 8 - 1 9 2 1 рр. — нова х в и л я е м і г р а ц і ї , а п і с л я Д р у г о ї світової в і й н и — щ е одна. Н и н і за м е ж а м и У к р а ї н и п р о ж и в а є понад 10 мільйонів у к р а ї н ц і в . З н а ч н і у к р а ї н с ь к і поселення розташовані в к р а ї н а х , щ о м е ж у ю т ь з У к р а ї н о ю , а т а к о ж у С Ш А , К а н а д і , А в с т р а л і ї т а і н ш и х к р а ї н а х с в і т у . . . ( З а Б. Іванишиним). • Д о п о в н и т и т е к с т , в и к о р и с т о в у ю ч и з н а н н я з історії у к р а ї н с ь к о г о народу. • П р и г а д а т и , ч и м відрізняється т е к с т від о к р е м и х речень? • Лексична робота (Еміграція — виїзд г р о м а д я н за м е ж і У к р а ї н и , імміграція — в'їзд і н о з е м ц і в н а тривале ч и постійне п р о ж и в а н н я в н а ш у к р а ї н у , діаспора — перебування поза е т н і ч н о ю територією народу в результаті добровільної ч и примусової е м і г р а ц і ї ) .

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Коментар учителя. О д н и м р е ч е н н я м д у ж е часто н е м о ж л и в о передати н е о б х і д н и й зміст. Ц е м о ж н а зробити за допомогою к і л ь к о х речень, пов'язан и х м і ж собою, тобто т е к с т у . Текст ( у п е р е к л а д і з л а т и н с ь к о ї мови — тканина, зв'язок, побудова) — висловлювання, щ о складається з к і л ь к о х речень, має певну змістову і с т р у к т у р н у завершеність. К о ж н и й т е к с т , в и с в і т л ю ю ч и я к у с ь т е м у , містить п е в н и й обсяг ф а к т і в , певн у і н ф о р м а ц і ю . Т е к с т і створюється заради передачі і н ф о р м а ц і ї . Б і л ь ш і с т ь т е к с т і в утворюється з певної к і л ь к о с т і п о в ' я з а н и х м і ж собою речень, а і н о д і

35

Клас:

Дата:

т е к с т м о ж е с к л а д а т и с я з одного р е ч е н н я ( п р и с л і в ' я , п р и к а з к и , к о л о м и й к и , к р и л а т і вислови). Т е к с т є засобом відтворення зв'язного мовлення.

VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Навчальне аудіювання • П р о с л у х а т и . П р о щ о розповідається в к о ж н о м у реченні? Ч и п о в ' я з а н і вон и м і ж собою? Ч и м о ж н а дібрати заголовок? О к р е м а людина невіддільна від народу, а народ невіддільний від Б а т ь к і в щ и н и : у цьому сила народу і м і ц ь його, н е в м и р у щ і с т ь і безсмертя. Я люблю свій р і д н и й к р а й , щ о зветься У к р а ї н о ю . П е р ш а д е р ж а в а с х і д н и х слов'ян одержала назву Русь, або руська земля, а і с т о р и к и назвали ї ї К и ї в с ь к о ю Руссю. В У к р а ї н і ж и в у т ь у г о р ц і , р у м у н и , г р е к и , н і м ц і , ч е х и , словаки, т а т а р и , г а г а у з и та і н ш і . У к р а ї н ц і являють собою сталу спільність людей, я к а історично сформувалась і зберегла стабільні к у л ь т у р и , е т н і ч н у самосвідомість (3 підручника). У З ' я с у в а т и л е к с и ч н е з н а ч е н н я слів стабільність, етнічність, мість. За потреби звернутися до т л у м а ч н о г о с л о в н и к а .

самосвідо-

• П р и г а д а т и , щ о є основою речення? Зробити с и н т а к с и ч н и й розбір другого речення. Стилістичний аналіз тексту з елементами аналізу • П р о ч и т а т и т е к с т . Я к а основна д у м к а його? П о м і р к у в а т и , я к у в и к о н у ю т ь т е к с т и і ц е й т е к с т зокрема?

функцію

Я к і м и , у к р а ї н ц і ? Сьогодні в ж е не т а к і , я к и м и були п ' я т ь , десять р о к і в т о м у . І не т а к і , я к и м и були сто р о к і в назад. Щ о ж в ' я ж е нас із н а ш и м и предк а м и , к о т р і ж и л и н а ц і й землі сто й т и с я ч у р о к і в перед нами? Н а ш а генет и ч н а п а м ' я т ь , я к у дехто с х и л ь н и й в в а ж а т и « п е р е ж и т к о м » , волає до н а ш и х сердець: « Щ е ж и в е У к р а ї н а — Русь!» Ж и в а вона в н а ш и х к о л я д к а х , великод н і х к о р о в а я х , к л е ч а л ь н і й н е д і л і та к у п а л ь с ь к и х в о г н и щ а х , у снопах ж и т а н а п о к у т і й гронах к а л и н и , у в и ш и в а н к а х і в п і с н я х ( Г . Печерна). • Переказати текст. • Я к у роль відіграють п и т а л ь н і речення? Моделювання-реконструювання • П р о ч и т а т и . Р о з т а ш у в а т и р е ч е н н я т а к , щоб в и й ш о в з в ' я з н и й т е к с т . Одні д о с л і д н и к и п о в ' я з у в а л и ї ї з і словами край, у (біля) краю, і н ш і — з і м е н н и к а м и к р а й , к р а ї н а у з н а ч е н н і « р і д н и й к р а й , своя к р а ї н а , р і д н а земля; земля, населена своїм народом». П о х о д ж е н н я н а з в и Україна здавна привертало у в а г у в ч е н и х , але однозначного п о я с н е н н я й досі немає. Н а й п е р е к о н л и в і ш о ю слід в в а ж а т и версію, я к а пов'язує н а з в у Україна зі словами край, країна, х о ч з в ' я з о к цей не п р я м и й , а значно с к л а д н і ш и й . Щ е о д и н п о г л я д , за я к и м назва Україна нібито походить від дієслова украяти ( в і д р і з а т и ) , тобто первісне з н а ч е н н я ц і є ї н а з в и — « ш м а т о к землі, с к р а я н и й ( в і д р і з а н и й ) від ц і л о г о , я к и й згодом став ц і л и м ( о к р е м о ю к р а ї н о ю ) » ( З а Г. Півтораком). • В и д і л и т и смислові ч а с т и н и в т е к с т і . Я к би в и п о д і л и л и ц е й т е к с т н а абзаци? Ч и п о т р і б н і вони? Я к е з н а ч е н н я мають? • Щ о нового ви д і з н а л и с я з цього тексту? Д о п о в н и т и розповідь про поход ж е н н я У к р а ї н и в л а с н и м и висловлюваннями.

VIII. Систематизація й узагальнення знань П о д у м а т и і д а т и відповіді: 1. Щ о називається реченням? Я к а його основа? 2. Ч и м відрізняється р е ч е н н я від тексту? 3 . Н а з в а т и основні о з н а к и т е к с т у .

IX. Підсумок уроку X. Домашнє завдання Скласти діалог з однокласником про текст і речення, основні ознаки тексту.

36

Урок № 16 ТЕМА Й ОСНОВНА ДУМКА ТЕКСТУ Мета:

Тшп у р о к у :

Учитель:

о з н а й о м и т и у ч н і в з п о н я т т я м и тема і основна думка т е к с т у ; нав ч и т и в и з н а ч а т и т е м у й основну д у м к у т е к с т у ; розвивати т в о р ч і в м і н н я п р а ц ю в а т и над т е к с т о м , добирати заголовок; формувати в м і н н я с к л а д а т и т е к с т и р і з н и х видів у д і а л о г і ч н і й та монолог і ч н і й , у с н і й і п и с е м н і й формах; в и х о в у в а т и любов і повагу до н а р о д н и х звичаїв і т р а д и ц і й . у р о к о с м и с л е н н я нових знань, ф о р м у в а н н я п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к н а основі н а б у т и х знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку III. Генералізація знань п'ятикласників Робота над зв ' я з н и м в и с л о в л ю в а н н я м • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у , основну д у м к у розповіді. П о д і л и т и т е к с т на о к р е м і змістові ч а с т и н и і дібрати до н и х з а г о л о в к и . В и з н а ч и т и к л ю ч о в і слова, н а основі я к и х м о ж н а п е р е к а з а т и т е к с т . О с т а н н і й н а полі с н і п , з в а н и й «осталець» або « д і д » , перев'язували черзоною с м у ж к о ю т а урочисто з п і с н я м и несли в село. Н а п о л і з а л и ш а л и ж м е н ю н е в и ж а т о г о з б і ж ж я , п р и к р а ш е н о г о с т р і ч к а м и і к в і т а м и , щ о називалося «бородою» або « к о з о ю » , « п е р е п і л к о ю » . К о л о с с я з а л а м у в а л и до землі, зерно з н и х в и с и п а л и у р о з п у ш е н у землю, к л а л и х л і б и н у і ставили воду: «Оце тобі, борода, х л і б , сіль і вода». За я з и ч н и ц ь к и м и в і р у в а н н я м и , з б е р е ж е н н я в х а т і на п о к у т і останнього снопа та обряд « з а з и в а н н я бороди» п о в ' я з а н і були з духом рослинності і п о к л и к а н і п о в е р н у т и с и л у , що п е р е й ш л а в колосся, землі, а т а к о ж всьому х а з я й с т в у господаря. З а к і н ч и в ш и ж н и в а , ж е н ц і к а ч а л и с я по стерні, щоб не боліла с п и н а і л е г к о було ж а т и н а с т у п н и й р і к (О. Чебаиюк). • П о д у м а т и , для чого автор позначає д е я к і висловлювання у л а п к а х ? Стисло п е р е к а з а т и т е к с т .

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Робота з т е о р е т и ч н и м м а т е р і а л о м задля зіставлення нових знань із базовими У ч и т е л ь пропонує р о з г л я н у т и с х е м у , я к а д о п о м о ж е ш к о л я р а м у створюв а н н і висловлювань р і з н и х видів відповідно до мовленнєвих с и т у а ц і й :

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми П р о ч и т а т и текст • П р о щ о в ньому розповідається? В и з н а ч и т и тему. Д і б р а т и заголовок. П о р і в н я т и з а г о л о в к и , д і б р а н і о д н о к л а с н и к а м и . Р о з п и т а т и , ч о м у вони саме т а к назвали текст? В и п і к а н н я хліба в у к р а ї н с ь к і й р о д и н і було не буденною справою, а священн и м дійством, т о н к о щ і я к о г о передавалися з п о к о л і н н я в п о к о л і н н я . Д о п о м і г ш и

37

Клас:

в и с а д и т и п а л я н и ц ю у п і ч , д і т и в и х о д и л и з х а т и , щоб «хліб не з л я к а т и » , док и він буде рости. В і д ч у в ш и з а п а х спеченого х л і б а , с т у к а л и у двері: Дозволь, мамо, в хату ввійти, Хліб з печі вийняти допомогти. М а т и відповідала: Заходь, доню, будем хліб виймати, На рушник долі його викладати. М а т и подавала д і в ч и н ц і або й х л о п ч и к о в і х л і б и н и , щ о б п о к л а с т и ї х н а ч и с т о м у р у ш н и к у , застеленому н а столі. П о т і м вони п о к р и в а л и с я чистою п о л о т н и н о ю або р у ш н и к о м , р о з ш и т и м к в і т а м и , «щоб відпочив т а господаря дождався» (О. Кириченко). Навчальне аудіювання з творчим завданням • П р о с л у х а т и т е к с т . Ч и відповідає заголовок т е м і та основній д у м ц і твору? П р и д у м а т и власну назву. Довести правильність своєї д у м к и . ПЕРШИЙ ГРІМ У к р а ї н с ь к и й с е л я н и н у в а ж а є , щ о до п е р ш о г о г р о м у з е м л я не розмерзається до к і н ц я , і п р и м і ч а є : я к щ о п е р ш и й г р і м з а г р и м і в н а голе дерево, то треба ждати н е в р о ж а ю . Я к щ о ж з а г р и м і в від заходу, то буде в р о ж а й н е л і т о . П р и п е р ш о м у г р о м і дівчата б і ж а т ь в м и т и с я з к р и н и ц і або р і к и і витертися своїм червоним поясом — д л я к р а с и . П а р у б к и х а п а ю т ь за р і г х а т у і силкують підн я т и ї ї , щоб с и л и прибуло. У к о г о болить с п и н а або п о п е р е к , т о й п о с п і ш а є п і д н я т и віз або п р и т у л и т и с я до с т а в к а , д у м а ю ч и , щ о від того стає л е г ш е . А з н а ю ч і баби набирають і з к р и н и ц і води п р и п е р ш о м у г р о м і й м а ж у т ь н е ю д і т е й від пристріту... Д о п е р ш о г о г р о м у у к р а ї н ц і не сідають вечеряти на двор і ( З а М. Максимовичем). • Ч и м о ж н а з а м і н и т и в и д і л е н і слова власне у к р а ї н с ь к и м и ? З а м і н і т ь . К о л е к т и в н а робота над т е к с т о м • П р о ч и т а т и т е к с т уголос. П р о щ о в ньому розповідається? П р о я к і щ е чудод і й н і к в і т и ви знаєте? С к л а с т и к о л е к т и в н о п л а н до к о ж н о ї л о г і ч н о заверш е н о ї ч а с т и н и . З а п и с а т и його. Т е к с т п е р е к а з а т и за с к л а д е н и м планом. П о ч и н а л и н о с и т и віночок дівчата з трьох р о к і в . П е р ш и й для т р и р і ч н о ї д і в ч и н к и плела мама, намочувала в росах, к о л и н а неї сонце зійде. І к у п а л а його в росах с і м днів, а тоді до с к р и н і к л а л а . У він о ч о к в п л і т а л а чорнобривці, н е з а б у д к и , б а р в і н о к , р о м а ш к и . К о ж н а к в і т о ч к а л і к у в а л а д и т и н у . Ч о р н о б р и в ц і д о п о м а г а л и позбутися головного болю, незаб у д к и т а барвінок з і р розвивали, а р о м а ш к а серце заспокоювала. У ч о т и р и р о к и плівся і н ш и й в і н о ч о к . У с і к і н ч и к и пелюсток були розсіч е н і . Д о п л і т а в с я безсмертник, л и с т о ч к и багна ч и я б л у н і . А д л я ш е с т и р і ч н о ї д о н ь к и у вінок в п л і т а л и м а к , щ о давав сон т а беріг д у м к у . К р і м того, в п л і т а л и в о л о ш к у . Д л я семирічної д і в ч и н и п л е л и в і н о к з семи к в і т о к . І вперше к в і т я б л у н і в п л і т а л и ( 3 журналу).

VI. Систематизація й узагальнення знань VII. Підсумок уроку VIII. Домашнє завдання • П р о ч и т а т и з а г о л о в к и т е к с т і в . Р о з п о д і л и т и ї х н а дві ч а с т и н и : 1 — т і , щ о визначають т е м у т е к с т у , 2 — основну д у м к у висловлювання. 1) М і й у л ю б л е н и й мультфільм. — М у л ь т ф і л ь м « Ш р е к » . 2) Я к В а л е н т и н д о п о м і г Євгенові. — С п р а в ж н і й д р у г . 3 ) Ц і к а в а п о д о р о ж . — П о д о р о ж до столиці. 4 ) Свято Нового р о к у . — Улюблене всенародне свято Нового р о к у . 5 ) П е р ш и й раз н а к о в з а н а х . — Невдале к а т а н н я .

38

Урок № 1 7 П О Д І Л Т Е К С Т У НА М І К Р О Т Е М И Й А Б З А Ц И . ПОНЯТТЯ ПРО В І Д О М Е І НОВЕ Мета:

Тжп уроку:

н а в ч и т и у ч н і в виділяти в т е к с т і м і к р о т е м и , т е м а т и ч н і речення, діл и т и текст н а абзаци, ознайомити з п о н я т т я м и дане і нове в т е к с т і ; розвивати творчі в м і н н я працювати над текстом, з н а х о д и т и відоме і нове в т е к с т і ; формувати в м і н н я складати т е к с т и р і з н и х видів у д і а л о г і ч н і й та монологічній, у с н і й і п и с е м н і й формах; за допомогою мовленнєво-комунікативного д и д а к т и ч н о г о матеріалу виховувати любов до природи, шанобливого ставлення до ї ї ресурсів; с п р и я т и розвиткові естетичних смаків, помічати к р а с у природи. у р о к засвоєння н о в и х знань.

Учитель: Клас:

дата*

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Генералізація знань п'ятикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці) Робота над з в ' я з н и м в и с л о в л ю в а н н я м • П р о ч и т а т и текст уголос. В и з н а ч и т и тему й основну д у м к у . Д і б р а т и заголовок до т е к с т у . П о р і в н я т и свій заголовок з т и м , щ о дібрали о д н о к л а с н и к и . Я к а з назв н а й б і л ь ш удала, н а й т о ч н і ш е відображає тему тексту? К о н в а л і я — багаторічна рослина. Вона має два, часом т р и в е л и к и х листк и , щ о виростають з повзучого підземного к о р е н е в и щ а . Щ о р о к у к о р е н е в и щ е утворює біля стебла н е в е л и к у б р у н ь к у . За літо б р у н ь к а поволі перетворюється на д о в г и й підземний паросток. А навесні к і н е ц ь п а р о с т к а п о ч и н а є в и к и д а т и зелені л и с т о ч к и . А л е стебло з к в і т а м и з ' я в л я є т ь с я щ е не скоро. М и н е два-три р о к и , і біля стебла утвориться в е л и к а б р у н ь к а . З неї проростає г н у ч к а стеблина і вкривається б і л и м и к в і т а м и . М а й ж е ч о т и р и р о к и росте, розвивається к о н в а л і я , п о к и н а н і й зацвітуть з а п а ш н і д з в і н о ч к и . . . (З журналу).

-

• В и д і л и т и в т е к с т і п і д т е м и ( м і к р о т е м и ) . Ч и є потреба п о д і л и т и ц е й т е к с т на абзаци? • Д і б р а т и с и н о н і м и до в и д і л е н и х слів.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Коментар учителя. Т е м а т е к с т у м о ж е д і л и т и с я н а п і д т е м и ( м і к р о т е м и ) . Ч а с т и н о ю т е к с т у , в я к і й розкривається зміст п і д т е м и ( м і к р о т е м и ) , є абзац. Н а п и с ь м і абзац виділяється відступом управо. Р е ч е н н я у т е к с т і поєднуються за допомогою «даного»(відомого), де в и к о ристовуються повтори слів, з а й м е н н и к и , с и н о н і м и . «Дане» (відоме) в т е к с т і с л у ж и т ь д л я з в ' я з к у речень. У ньому повторюється якась ч а с т и н а попереднього р е ч е н н я . «Нове» в реченні м і с т и т ь основне повідомлення і виділяється л о г і ч н и м наголосом. У мовленні «нове» н а й ч а с т і ш е знаходиться н а п р и к і н ц і р е ч е н н я . У тексті може бути послідовний ( л а н ц ю ж к о м ) і паралельний зв'язок. П р и послідовному з в ' я з к у речень «даним» н а с т у п н о г о р е ч е н н я стає «нове» попереднього. П а р а л е л ь н и й з в ' я з о к полягає в тому, щ о «дане» з а л и ш а є т ь с я одним і т и м ж е . Навчальне аудіювапня • П р о с л у х а т и т е к с т . П р о щ о в ньому розповідається? В и з н а ч и т и т е м у . А я к би ви назвали цей т е к с т ? Ч о м у ? ВЕРБА Б л и з ь к о п ' я т и с о т видів верб ростуть на н а ш і й п л а н е т і . Т р и д ц я т ь припадає на У к р а ї н у . В о н и є в р і з н и х г е о г р а ф і ч н и х зонах н а ш о г о к р а ю . Р а н і ш е н и м и обсаджували дороги й городи, с т а в к и й береги, левади т а г р е б л і . . . П р и г а д а й те п і с н ю «В к і н ц і греблі ш у м л я т ь верби».

39

—•

О к р і м к р а с и , щ о хвилює людське серце, верба дає н а м багато к о р и с т і . Вон а н і б и п о з н а ч к а води н а з е м н і й к а р т і . Т о м у й к р и н и ц ю к о п а ю т ь з а в ж д и піл вербою, бо на с у х о м у м і с ц і це дерево н і к о л и не ростиме. «Де срібіє вербиця, т а м здорова в о д и ц я » , — говорить народне п р и с л і в ' я . Ц і к а в о й т а к е : у селах, де к о п а ю т ь к о л о д я з і н а к у т о к , тобто на 1 0 - 1 5 двор і в , люди у відра з набраною водою з а в ж д и к л а д у т ь вербову д о щ е ч к у завбільш к и з долоню. Т а к и й вербовий к у с н и к д е з і н ф і к у є воду, п о л і п ш у є її с м а к о в і я к о с т і , н а д а ю ч и ї й «вербного д у х у » , щ о його утворюють смолисті р е ч о в и н и . . . (З журналу). • П о я с н и т и поділ т е к с т у н а абзаци. Д і б р а т и до к о ж н о г о заголовок. • З н а й т и в т е к с т і «дане» (відоме) і «нове». П о я с н и т и своє т в е р д ж е н н я . Я к и й з в ' я з о к речень у цьому т е к с т і ? Дослідження-пошук • 3 п о д а н и х н и ж ч е тем вибрати ш и р о к у , щ о м о ж е о х о п и т и всі і н ш і , в у ж ч і теми. 1) У л ю б л е н а к в і т к а . 2) Навесні в саду. 3 ) Ч у д о в і п а х о щ і на л у з і . 4 ) П е р ш і в е с н я н і к в і т и . 5) П р о л і с о к — п о ч а т о к ж и т т я . 6 ) Весна в рідному к р а ї . • Зробити словотвірний розбір виділеного слова. Творче з а в д а н н я н а р е д а г у в а н н я т е к с т у • П р о ч и т а т и т е к с т м о в ч к и . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у . Я к и й недолік в оформленні т е к с т у ви п о м і т и л и ? П о д і л и т и його на абзаци. СИМВОЛ СТРАДНИЦТВАІ М І Ц І Н а р і в н і з тополею дуб з г а д у є т ь с я поряд з т и м и деревами, п і д я к и м и приносились я з и ч н и ц ь к і ж е р т в и . Збереглася і д о н и н і повага до рослинного царства. Д у б и ж и в у т ь до т и с я ч і р о к і в . ї х ш а н у ю т ь я к с в я т и н ю і х р и с т и я н и , і м у с у л ь м а н и . Дубове л и с т я , я к і в і н о к з т е р н и н и , символізує с т р а ж д а н н я Х р и с т а . Н а ш і дуби м о г у т н і . С я г а ю т ь вони до 4 0 метрів з а в в и ш к и . У поодинок и х к р о н а к р и с л а т а , розлога, а стовбур — м а й ж е у т р и о б і й м и щ а . Т а к і дуби заслуговують ш а н и я к п а м ' я т к и п р и р о д и т а і с т о р і ї , а д ж е за їхнього ж и т т я з м і н и л о с я кількадесят л ю д с ь к и х п о к о л і н ь . В і д о м и й і с т о р и ч н и й дуб у селі Х о р т и ц я біля З а п о р і ж ж я має 7 0 0 р о к і в . П і д К и є в о м , у К о н ч і - З а с п і є х о ч і невисоке, але товстелезне 9 0 0 - л і т н є дерево. У свідомості н а р о д н і й дуб л и ш и в с я уособленням доброчинності, м і ц і й н а д і й н о с т і . . . (А. Топачевськии). • В и з н а ч и т и в т е к с т і «дане» (відоме) і «нове». Відповідь п і д т в е р д и т и рядк а м и з тексту. • Виділене слово розібрати я к ч а с т и н у мови. У ч и т е л ь м о ж е з а п р о п о н у в а т и у ч н я м п о р і в н я т и відредагований н и м и т е к с т з оригіналом. Н а р і в н і з тополею дуб згадується поряд з т и м и деревами, п і д я к и м и приносились я з и ч н и ц ь к і ж е р т в и . Збереглася і д о н и н і повага до рослинного царства. Д у б и ж и в у т ь до т и с я ч і р о к і в . ї х ш а н у ю т ь я к с в я т и н ю і х р и с т и я н и , і м у с у л ь м а н и . Дубове л и с т я , я к і вінок з т е р н и н и , символізує с т р а ж д а н н я Х р и с т а . Н а ш і дуби м о г у т н і . С я г а ю т ь вони до 4 0 метрів з а в в и ш к и . У п о о д и н о к и х к р о н а к р и с л а т а , розлога, а стовбур — м а й ж е у т р и о б і й м и щ а . Т а к і дуби заслуговують ш а н и я к п а м ' я т к и природи т а і с т о р і ї , а д ж е за ї х н ь о г о ж и т т я змінилося к і л ь к а д е с я т л ю д с ь к и х п о к о л і н ь . В і д о м и й і с т о р и ч н и й дуб у селі Х о р т и ц я біля З а п о р і ж ж я має 7 0 0 р о к і в . П і д К и є в о м , у К о н ч і - З а с п і є х о ч і невисоке, але товстелезне 9 0 0 - л і т н є дерево. У свідомості н а р о д н і й дуб л и ш и в с я уособленням доброчинності, м і ц і й над і й н о с т і . . . (А. Топачевськии).

V. Систематизація й узагальнення знань VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання З н а й т и й з а п и с а т и т е к с т народної п і с н і , про я к у й ш л о с я на у р о ц і «В к і н ц і греблі ш у м л я т ь верби». В и з н а ч и т и «дане» і «нове», а т а к о ж з в ' я з о к речень у тексті.

40

Урок № 1 8 МОВНІ ЗАСОБИ З В ' Я З К У РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ Мета:

Тжп уроку:

п о г л и б и т и з н а н н я п ' я т и к л а с н и к і в про мовні засоби з в ' я з к у речень у т е к с т і , дати у я в л е н н я про те, я к у роль вони в и к о н у ю т ь ; розвивати творчі в м і н н я п р а ц ю в а т и над т е к с т о м , з н а х о д и т и мовні засоби з в ' я з к у речень у т е к с т і ; формувати в м і н н я с к л а д а т и т е к с т и р і з н и х видів у д і а л о г і ч н і й т а м о н о л о г і ч н і й , у с н і й і п и с е м н і й формах; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч ного м а т е р і а л у в и х о в у в а т и любов до п р и р о д и , п о ч у т т я доброго ставлення до рідного к р а ю . у р о к осмислення н о в и х знань, ф о р м у в а н н я п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к н а основі н а б у т и х знань.

Учитель: Юіас:

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників Робота над з в ' я з н и м в и с л о в л ю в а н н я м • П р о ч и т а т и т е к с т . С к л а с т и до нього п р о с т и й п л а н . Текст, (з л а т и н с ь к о ї мови — тканина, в'язь, поєднання) є ф у н к ц і о - н а л ь но з а в е р ш е н и м м о в н и м ц і л и м , основне завдання я к о г о визначається певною жетою мовленнєвої діяльності Д л я т е к с т у х а р а к т е р н а з в ' я з н і с т ь , щ о відображає єдність ф о н е т и ч н и х , л е к с и ч н и х , г р а м а т и ч н и х засобів з у р а х у в а н н я м ї х стилістичного н а в а н т а ж е н н я , зміст та в н у т р і ш н і й смисл ( т е м у й основну іумку). Зв'язний текст — це відрізок усного ч и писемного мовлення, для я к о го з л а с т и в і п р о т я ж н і с т ь , л о г і ч н а єдність і здатність ч л е н у в а т и с я н а м е н ш і складові ч а с т и н и . З в ' я з н і с т ь т е к с т у х а р а к т е р и з у є т ь с я певною послідовністю речень, абзаців, надфразових єдностей, щ о відповідають задуму автора. Незв'язний текст — це т е к с т , щ о є с у к у п н і с т ю л о г і ч н о й т е м а т и ч н о не г о з ' я з а н и х м і ж собою висловлювань. Р о з р і з н я ю т ь у с н і й п и с е м н і т е к с т и , х у д о ж н і й н е х у д о ж н і , прозові й ві?—ові, м о н о л о г і ч н і й д і а л о г і ч н і , розповіді, описи, роздуми, абзаци, м і к р о текстп і макротексти, контексти, підтексти та інші. • Д а т и відповіді н а з а п и т а н н я : 1) Щ о т а к е текст? 2) Я к і властивості х а р а к т е р н і т е к с т у ? 3.) Я к и й т е к с т називається з в ' я з н и м , щ о й о м у властиве? 4} Ч и м х а р а к т е р и з у є т ь с я зв'язність тексту? 5) Я к и й т е к с т називається незв'язним? 7) Я к і види, т и п и , форми, с т и л і т е к с т і в розрізняють?

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нових знань Коментар учителя. Засобом з в ' я з к у м і ж р е ч е н н я м и в т е к с т і виступають займенники, прислівники, сполучники, а т а к о ж синоніми. Д л я того, щоб з р о з у м і т и т е к с т , у м і т и його п р о а н а л і з у в а т и , необхідно знаtz основні етапи аналізу тексту, я к и м и є: 1) в и з н а ч е н н я т е м и й основної д у м к и т е к с т у ; 2) в и д і л е н н я абзаців ( м і к р о т е м ) ; 3) в и з н а ч е н н я стилю і т и п у мовлення; 4 ) аналіз с т р у к т у р и т е к с т у ; 5) аналіз м о в н и х засобів ( л е к с и ч н и х , г р а м а т и ч н и х , с т и л і с т и ч н и х ) . Д л я а н а л і з у т е к с т у в а ж л и в и м и є ще й т а к і п о н я т т я , я к засоби зв'язку в тексті ( л е к с и ч н і п о в т о р и , с и н о н і м и , з а й м е н н и к и , с л у ж б о в і слова), а к туальне ч л е н у в а н н я на т е м у й рему («дане» і «нове») в к о ж н о м у реченні та в т е к с т і з а г а л о м , способи р о з м і щ е н н я речень (послідовний, або л а н ц ю г о в и й , і паралельний).

41

-

V. Виконання практичних завдань творчого характеру Дослідження-реконструювання • П р о ч и т а т и вголос. Ч и м о ж н а н а з в а т и висловлювання текстом? Довести твердження. Я к і недоліки ви помітили? Відредагувати текст, у н и к а ю ч и недоліків. М ' я т а ш и р о к о використовується в н а р о д н і й м е д и ц и н і , з а й м а є почесне м і с ц е в н а р о д н и х п і с н я х т а обрядах. Н е з м і н н и й е п і т е т м ' я т и — к у ч е р я в а . Я к і к а л и н а , м ' я т а є символом дівочої к р а с и і цноти. У фольклорі м ' я т а н е р і д к о згадується поряд і з р у т о ю , у т в о р ю ю ч и мовби одну р о с л и н у — р у т у - м ' я т у . М ' я т а відігравала в а ж л и в у роль у весільній обрядовості. За т р а д и ц і є ю вінок д л я молодої т а в і н к и д л я д р у ж о к п л е л и з м ' я т и , б а р в і н к у і р у т и . . . (За О. Лоховою). • Д о п о в н и т и т е к с т відомою вам і н ф о р м а ц і є ю про м ' я т у . • Н а з в а т и мовні засоби, в и к о р и с т а н і в т е к с т і . Я к у роль в и к о н у ю т ь сполучники? • За допомогою т л у м а ч н о г о с л о в н и к а з ' я с у в а т и л е к с и ч н е з н а ч е н н я виділеного слова (Цнота — доброчесність, чеснота, моральність. Н е в и н н і с т ь , непорочність, ц н о т л и в і с т ь , н е з а й м а н і с т ь ) . М о д е л ю в а н н я зв'язного висловлювання • П р о ч и т а т и р е ч е н н я . П е р е с т а в и т и ї х т а к , щоб в и й ш о в з в ' я з н и й т е к с т , дот р и м у ю ч и с ь послідовного з в ' я з к у речень. П о д і л и т и т е к с т н а абзаци. Д і брати заголовок, я к и й в и р а ж а в б и т е м у т е к с т у . З а п и с а т и . І п о к и посадять і н ш і дерева в саду, к у щ і к а л и н и в ж е розростаються, мил у ю ч и зір б і л и м ц в і т о м і р у б і н о в и м и к е т я г а м и я г і д восени. Садять ї ї б і л я хат, Росте калина по тінистих лісах, у гаях і дібровах, на схилах, узліссях і лі сових галявинах. К а л и н а коло х а т и — здавна н а й п е р ш а і н а й з н а ч н і ш а озяа к а оселі у к р а ї н ц я . Б і л я щ о й н о зведених осель н а п р и м і т н о м у м і с ц і в п е р ш ; чергу висаджують калину. Існує гарний звичай, я к и й , на жаль, подекуді п о ч и н а ю т ь у ж е з а б у в а т и . . . (За А. Кондратюком). • З н а й т и п р и с л і в н и к и . З ' я с у в а т и ї х роль у т е к с т і . • З р о б и т и с и н т а к с и ч н и й розбір виділеного р е ч е н н я . Творче з а в д а н н я за у я в н о ю с и т у а ц і є ю (робота в п а р а х ) • У я в и т и , щ о вам доручено в з я т и участь у с у б о т н и к у щодо п р и м н о ж е н н . п р и р о д н и х н а с а д ж е н ь рідного міста, зокрема території ш к о л и . С к л а с т діалог з т о в а р и ш е м по п а р т і про п і д г о т о в к у до цього заходу. З а з н а ч и т е я к і ви будете н а с а д ж у в а т и р о с л и н и , щ о візьмете з собою, к о л и це відб^ деться, т о щ о . У р е п л і к а х м о ж н а в и к о р и с т а т и т а к і мовні засоби д л я з в ' я з к у речень у діг л о г і ч н о м у т е к с т і : ми, наприкінці, вони, якісно, швидко, гарні, чудові, прекра ні, їхні, наші, її, заздалегідь, зусилля, старанність, напружено. • Прослухати діалоги однокласників. Визначити к р а щ і тексти. Пояснит: чому ви т а к у в а ж а є т е . В и с л о в и т и п о б а ж а н н я о д н о к л а с н и к а м .

VI. Систематизація й узагальнення знань П о д у м а т и і д а т и відповіді: І . І Ц о т а к е зв'язність т е к с т у , ч и м вона х а р а к т е р и з у є т ь с я ? 2. Н а з в а т и м о в н і засоби речень у т е к с т і . 3. Д л я чого необхідно з н а т и способи р о з м і щ е н н я речень у тексті? 4. Я к і існують основні е т а п и а н а л і з у тексту?

VII. Підсумок уроку VIII. Домашнє завдання В и п и с а т и із твору М а р к а Твена « П р и г о д и Тома Сойера» у р и в о к . Д і б і т и заголовок. В и з н а ч и т и «дане» і «нове». П і д к р е с л и т и мовні засоби з в ' я з речень у т е к с т і . З ' я с у в а т и , я к и й м і ж н и м и з в ' я з о к — п а р а л е л ь н и й ч и пос до'вний. А р г у м е н т у в а т и свою відповідь.

42

Урок № 19 ТЕКСТИ Р І З Н И Х ТИПІВ - Р О З П О В І Д Ь , ОПИС, Р О З Д У М Мета:

п о г л и б и т и з н а н н я п ' я т и к л а с н и к і в про т и п и мовлення, ї х с т р у к т у р у й особливості, н а в ч и т и з'ясовувати п р и н а л е ж н і с т ь т е к с т і в до того ч и і н ш о г о т и п у мовлення; розвивати т в о р ч і в м і н н я прац ю в а т и над т е к с т о м , з н а х о д и т и о з н а к и т е к с т і в р і з н и х т и п і в мовл е н н я ; формувати в м і н н я с к л а д а т и т е к с т и розповіді, о п и с и , розд у м и в д і а л о г і ч н і й та м о н о л о г і ч н і й , у с н і й і п и с е м н і й формах; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матеріалу с п р и я т и розвиткові п о ч у т т я прекрасного і корисного, виховувати

Т и п уроку:

любов до т в а р и н . у р о к повторення з е л е м е н т а м и п о г л и б л е н н я .

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників Робота над з в ' я з н и м в и с л о в л ю в а н н я м • П р о ч и т а т и . В и з н а ч и т и ж а н р о в і особливості т е к с т у . Д о я к о г о т и п у мовл е н н я в і н відноситься? З ' я с у в а т и роль спеціальної т е р м і н о л о г і ї в т е к с т і . ХВІСТ У ТВАРИНИ М О Ж Е БУТИ П А Р А Ш У Т О М Р я т у ю ч и с ь від к у н и ц і , все в и щ е й в и щ е по с у ч к а х л а п а т о ї я л и н и забирається б і л к а . К у н и ц я ось-ось н а з д о ж е н е ї ї . П о п е р е д у два с у ч к и , один. І р а п т о м . . . б і л к а розпластує л а п к и , розправляє хвоста й к и д а є т ь с я вниз і з самісінького в е р ш е ч к а високої я л и н и . Х в і с т діє я к п а р а ш у т , і б і л к а плавно приземляється н а г а л я в и н і , о б д у р и в ш и свого н а й л ю т і ш о г о ворога. У к у н и ц і хвіст не м о ж е п р а в и т и за п а р а ш у т , і п о к и вона спускається з я л и н и , б і л к а в ж е знаходить к у т о ч о к . Т а к и й ж е п а р а ш у т и с т с м у г а с т и й б у р у н д у к . Завдяк и хвостові-парашуту й о м у нічого не варто с т р и б н у т и н а землю з в е р ш е ч к а величезного к е д р а ( 3 журналу). • П о я с н и т и правопис виділеного слова. Н а в е с т и власні п р и к л а д и н а подану орфограму. З р о б и т и ф о н е т и ч н и й розбір слова безпечний.

IV. Виконання завдань творчого характеру на основі сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу Спостереження над мовним матеріалом • П р о ч и т а т и т е к с т м о в ч к и . Довести, щ о в і н є описом. В и з н а ч и т и , з я к и м т и п о м мовлення п о є д н а н и й . Я к у с т и л і с т и ч н у роль у т е к с т і відіграє слово мов? Т А Є М Н А РОЗМОВА Т и х о в лісі: п о в і т р я не д и х н е , н і щ о не шеберхне, ж о д н а р о с л и н к а не схилиться, не з л я к а є маленької к о м а ш к и . Мов усе поснуло, мов зачароване. Зате горою йде г у ч н а розмова вітру з лісовим в е р х о в і т т я м . Ось ч у т н о , я к несе вітер я к у с ь н о в и н у з далекого лісу, щ о синіє за горбочком. З д а л е к а чутно г л у х и й г о м і н ; в і н н а б л и ж а є т ь с я , д у ж ч а є , обхоплює в е р х о в і т т я , і здається, щ о к о ж н е дерево к о ж н и м л и с т о ч к о м ш е п о т и т ь якесь чарівне слово, а т і слова, зливаючись у чудову г а р м о н і ю лісового ш е п о т і н н я , х в и л е ю к о т я т ь с я далі, з а в м и р а ю ч и в просторі... За п е р ш о ю х в и л е ю к о т я т ь с я д р у г а , т р е т я . . . (М. Коцюбинський). • П е р е к а з а т и докладно т е к с т . • З р о б и т и с и н т а к с и ч н и й розбір останнього р е ч е н н я . П о я с н и т и правопис слова хвилею і в ж и в а н н я ч а с т к и не. Коментар учителя. В у к р а ї н с ь к і й мові існує т р и т и п и мовлення: розповідь, опис, роздум. К о ж н а л ю д и н а впродовж свого ж и т т я перебуває в р і з н и х с и т у а ц і я х і к о р и с т у є т ь с я р і з н и м и т и п а м и мовлення.

43

Учитель: Клас:

дата-

Розповідь — ц е повідомлення про я к і с ь п о д і ї , щ о розгортаються в часі. Загальна с х е м а розповіді т а к а : початок дії, розвиток подій, кінець події. Розповідь має т а к і різновиди: власне розповідь ( о п о в і д а н н я ) , повідомлення, відповідь, п е р е л і к , н а й м е н у в а н н я , о г о л о ш е н н я . Опис — це висловлювання про п е в н і о з н а к и , властивості предмета ч и явищ а . В о п и с і дається х а р а к т е р и с т и к а людей, предметів, я в и щ природи ш л я х о м п е р е л і ч е н н я ї х г о л о в н и х , суттєвих о з н а к . Найголовніше в описі — д а т и точне або яскраве у я в л е н н я про предмет мовлення. О п и с и бувають: п е й з а ж н і , п о р т р е т н і , і н т е р ' є р у , х а р а к т е р и с т и к и л ю д и н и , предметів, я в и щ . Роздум ( м і р к у в а н н я ) — це висловлювання про п р и ч и н и я к о с т е й , о з н а к , п о д і й . У роздумі обов'язкові т р и ч а с т и н и : теза ( ч і т к о сформульована думк а ) , докази ( п і д т в е р д ж е н н я висунутої т е з и ) , висновок (випливає з доказів). В основі роздуму л е ж а т ь п р и ч и н н о - н а с л і д к о в і в і д н о ш е н н я . « Ч и с т і » розпов і д і , описи, р о з д у м и використовуються р і д к о . У т е к с т а х н а й ч а с т і ш е о п и с и включаються в розповідь або п о в ' я з а н і з м і р к у в а н н я м , розповідь м о ж е доповнюватись роздумом. Навчальне аудіювання з творчим завданням • П р о с л у х а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у т а основну д у м к у . Н а з в а т и , я к і мовні засоби в и к о р и с т а н і в т е к с т і ? З ' я с у в а т и спосіб з в ' я з к у речень. К Н И Г А ВЧИТЬ, Я К Н А СВІТІ Ж И Т Ь К н и г а в ж и т т і л ю д и н и посідає в а ж л и в е місце. Зараз в а ж к о у я в и т и н а ш е ж и т т я без к н и г и . З к н и г м и черпаємо з н а н н я , дізнаємося про історію н а ш о ї д е р ж а в и , ї ї символи, ж и т т я у к р а ї н с ь к о г о народу, його к у л ь т у р у . К н и г а т а к о ж має і виховне з н а ч е н н я . В о н а вчить нас справедливості, пат р і о т и з м у , ш а н о б л и в о с т і , п о в а г и до п р а ц і і людей п р а ц і , до матері, ж і н к и берегині, с п і в ч у т т ю до людського г о р я , бережливого ставлення до природи. Я в в а ж а ю , щ о п и с ь м е н н и к и — це л ю д и , н а д і л е н і Б о ж и м даром. І я к б и не було т а к и х т и т а н і в , я к Тарас Ш е в ч е н к о , Л е с я У к р а ї н к а , І в а н Ф р а н к о , н а ш а л і т е р а т у р а була б набагато б і д н і ш о ю . • До я к о г о т и п у мовлення н а л е ж и т ь ц е й текст? Відповідь а р г у м е н т у в а т и , підтверджуючи прикладами з тексту. • С к л а с т и власне висловлювання про з н а ч е н н я к н и г и у в а ш о м у ж и т т і , дот р и м у ю ч и с ь поданого т и п у мовлення. Ситуативне з а в д а н н я • У я в и т и с и т у а ц і ю , щ о в и вчитель у к р а ї н с ь к о ї мови і перевіряєте твори у ч н і в 5 к л а с у . ї м необхідно було описати свою д о м а ш н ю т в а р и н у . Х т о з у ч н і в , н а в а ш у д у м к у , правильно зрозумів і в и к о н а в завдання? Х т о не впорався із завданням? Ч о м у ? Текст 1. У мене дома є к и ц ь к а А л і с а . К о л и м и ї ї в з я л и , вона була п у х наста і к р у г л е н ь к а , я к к о л о б о к . З к о ж н и м днем вона ставала все більшою і більшою. Н а р е ш т і к и ц ь к а виросла. Т е п е р вона н а р о д ж у є н а м к о ш е н я т і м и ї х роздаємо у добрі р у к и . Текст 2. Н а д и в а н і л е ж и т ь к і ш к а . Я к а вона г а р н а й пухнаста! П о ї ї велик и х і добрих очах я р о з у м і ю , щ о моя т в а р и н к а хоче ї с т и , спати або г у л я т и . Попелясто-сіра мордочка ніби з а в ж д и усміхнена. Шерсть на н і й блискуча, г у с т а і з а в ж д и тепла. Ї ї м а л е н ь к і л а п к и , наче о д я г н е н і в білі ш к а р п е т к и , ш в и д к о р у х а ю т ь с я по к і м н а т і . Ч а с т о настовбурчені в у х а говорять про те, щ о т в а р и н а готується до я к и х о с ь н а с т у п н и х д і й . М о я к и ц я — н а й к р а щ а !

V. Систематизація й узагальнення знань VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання • Н а п и с а т и твір за п о д а н и м п о ч а т к о м , додавши опис б а р в і н к у . Золота о с і н ь . К в і т к о в і к л у м б и п р и в а б л ю ю т ь р я с н и м ц в і т і н н я м а й с т р і х р и з а н т е м . Т а , мабуть, к о ж н о м у в ц ю пору хочеться п о т р а п и т и до барвистого р о з м а ї т т я лісу. Ось н а ш у у в а г у привертають зарості м а л е н ь к о г о сланкового ч а г а р н и к у . . . (За М. Ященком).

44

Урок № 2 0 (розвиток комунікативних умінь) ТИПИ МОВЛЕННЯ ( Р І З Н О В И Д И ТЕКСТІВ): РОЗПОВІДЬ, ОПИС, Р О З Д У М Мета:

Т ж п уроку:

Учитель:

сформувати в у ч н і в у я в л е н н я про т и п и мовлення, ї х н і ф у н к ц і ї , н а в ч и т и р о з р і з н я т и тексти-розповіді, т е к с т и - о п и с и і тексти-розд у м и , о з н а й о м и т и з особливостями побудови розповіді на основі власного досвіду, опису о к р е м и х предметів, елементарного роздуму; у д о с к о н а л и т и в м і н н я в и з н а ч а т и тему й основну д у м к у висловлювання, його н а л е ж н і с т ь до певного стилю; розвивати мовл е н н є в о - к о м у н і к а т и в н і в м і н н я з д і й с н ю в а т и т и п о л о г і ч н и й аналіз т е к с т і в ( х а р а к т е р и з у в а т и його з м і с т , с т р у к т у р у , мовні особливост і ) , с п р и й м а т и й усно відтворювати зв'язне висловлювання, на основі с и т у а т и в н и х завдань с к л а д а т и н е в е л и к і з в ' я з н і висловлюв а н н я ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о го матеріалу с п р и я т и усвідомленню «найбільшої м е т и ж и т т я — збільшувати добро в т о м у , щ о нас оточує» (Д. Лихачов). урок розвитку комунікативних умінь

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів Робота з т е к с т о м (змістовий, с т и л і с т и ч н и й і т и п о л о г і ч н и й а н а л і з ) * П р о ч и т а т и т е к с т . Т е м у ч и основну д у м к у в и р а ж а є заголовок? З ' я с у в а т и стиль висловлювання. Щ И Р И Й ДРУГ В одного с е л я н и н а був в е л и к и й собака. Став т о й собака с т а р и й і в ж е не м і г стерегти х а з я й с ь к о г о добра. Н е захотів х а з я ї н дурно годувати собаку. П о п л и в в і н з н и м н а ч о в н і і взяв із собою доброго мотуза й к а м і н ь . Оді д н ш и далеченько од берега, став в і н к а м і н ь на вірьовку в ' я з а т и . Д и в и т ь еж н а нього собака своїми р о з у м н и м и о ч и м а , н і б и т я м и т ь , щ о хоче ч и н и т и х&дяїн. П р и в ' я з а в т о й дядько к а м і н ь н а ш и ю собаці, підвівсь і , ш т о в х н у в ш и з с а чоботом, с к и н у в його у воду. Собака з н и к ; але човен раптом д у ж е перехилився н а один б і к , х а з я ї н не здерж а в с я і сам упав у воду. Х в и л я з а х л ю п н у л а його, в ж е став і зовсім потопати. К о л и чує, щ о хтось т я г н е його. А ж то собака його: к а м і н ь у нього розв'яŁŁ3CH, і в і н к и н у в с я р я т у в а т и х а з я ї н а . Вхопив його з у б а м и за о д е ж у , виплив з н и м н а берег і п р о с т я г с я , ледве д и х а ю ч и . Заплакав дядько, обняв того собаку, й г і р к о було й о м у , й соромно. Д о сазсісінької смерті годував і ж а л і в в і н щ и р о г о д р у г а свого (Нар. творчість). • В и з н а ч и т и особливості з м і с т у т е к с т у : а) розповідається про я к і с ь події; б) описуються о з н а к и предмета, істот, я в и щ природи; в) розмірковується над т и м , щ о відбувається. • Я к а послідовність в и к л а д у д у м о к у т е к с т і ? С к л а с т и п л а н . дотримуючись будови висловлювання.

Переказати,

НІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Аналіз теоретичного матеріалу шляхом колективного опрацювання матеріалу таблиці Робота з т а б л и ц е ю • Р о з г л я н у т и т а б л и ц ю « Т и п и мовлення т а ї х о з н а к и » . к о ж е н із т и п і в мовлення. Типи мовлення Розповідь

Основна функція

На яке питання дасться відповідь у висловлюванні

Повідомлення про Щ о робить персонаж? події

Схарактеризувати

Будова висловлювання Експозиція, зав'язка, кульмінація, розв'язка

45

Клас:

Дата:

Типи мовлення

Основна функція

Будова висловлювання

На яке питання дається відповідь у висловлюванні Яким є предмет, істота, місцевість, явище природи?

Певна послідовність ознак, що відображають предмет висловлювання

Опис

Словесне зображення предмета, істот, явищ природи

Роздум

Доведення або по- Чому предмет чи особа Теза, аргументи, вияснення чогось такі? Які причини подій? сновки

Коментар учителя. З а л е ж н о від т и п у висловлювання т е к с т и м о ж у т і н а л е ж а т и до р і з н и х т и п і в мовлення: опису, розповіді ч и роздуму ( м і р к у в а н н я ) . Т е к с т и ц и х т и п і в мовлення відрізняються один від одного с т р у к т у р о ю засобами з в ' я з к у м і ж с к л а д о в и м и ч а с т и н а м и . В описі мовиться про о з н а к * предмета, особи, місцевості, я в и щ а п р и р о д и т о щ о , в розповіді — про послі довні в ч а с і д і ї , в р о з д у м і — про п р и ч и н и о з н а к і п о д і й . Т е к с т р і д к о буває о д н о т и п н и м , у ньому м о ж у т ь поєднуватися р і з н і ТИПЕ мовлення. Н а п р и к л а д : розповідь з елементами опису, розповідь з елемента м и р о з д у м у та і н . В и з н а ч е н н я р і в н я осмислення навчальної і н ф о р м а ц і ї • Н а основі опрацьованого м а т е р і а л у т а б л и ц і д а т и відповіді н а п и т а н н я : 1. Я к а основна ф у н к ц і я к о ж н о г о із т и п і в мовлення? 2. П р о щ о говориться в т е к с т і - о п и с і ? тексті-розповіді? т е к с т і - р о з д у м і ? 3. Я к у будову має опис? розповідь? роздум?

V. Виконання практичних завдань творчого характеру Творче спостереження з елементами зіставлення Творче к о н с т р у ю в а н н я зв'язного висловлювання (робота в г р у п а х ) . С и т у а т и в н е з а в д а н н я н а основі реальної мовленнєвої с и т у а ц і ї Т в о р ч е к о н с т р у ю в а н н я зв'язного висловлювання (робота в п а р а х ) . Відтворення деформованого т е к с т у Творче с п о с т е р е ж е н н я над текстом-роздумом Проблемний діалог

VI. Узагальнення зробленого на уроці П о д у м а т и і дати відповідь н а п и т а н н я Який тип висловлювання частіше використовуєте у своєму мовленні?

ви най

VII. Домашнє завдання 1. У я в и т и , щ о у вас пропав собака ( к і ш к а , п а п у г а ) . В и хочете з н а й т и його. Дл; цього необхідно повідомити про особливі п р и к м е т и вашої тварини. Яког< стилю і т и п у мовлення буде с к л а д е н и й т е к с т . Н а п и с а т и оголошення. 2. У я в и т и , щ о вам на день н а р о д ж е н н я подарували щ е н я і ви п и ш е т е дру гові л и с т а , в я к о м у хочете п о д і л и т и с я з н и м своєю радістю. С к л а с т и ви словлювання у формі л и с т а . В и з н а ч и т и т и п м о в л е н н я т е к с т у . 3. С к л а с т и розповідь про те, я к ви провели свій день н а р о д ж е н н я . Записат: ї ї , в и к о р и с т о в у ю ч и слова на п о з н а ч е н н я послідовності д і й .

46

Урок № 21 (розвиток комунікативних умінь) УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати т е м у й основну д у м к у , л о г і к у в и к л а д у , т и п і стиль мовлення,

У^тель Клас:

з а п а м ' я т о в у в а т и к о н к р е т н і ф а к т и , послідовність в и к л а д у матер і а л у ; розвивати м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н і в м і н н я здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного х а р а к т е р у з у р а х у в а н н я м т и п о л о г і ч н о ї і стильової х а р а к т е р и с т и к и , с п р и й м а т и п и с ь м о в и й т е к с т , р о з у м і т и його, док л а д н о відтворювати зміст п р о ч и т а н о г о т е к с т у , у в о д я ч и в нього уроку:

Дата'

опис т в а р и н и , урок розвитку комунікативних умінь

ХЩ УРОКУ І. Організаційний момент И. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку МІ. Колективна робота з текстом • П р о с л у х а т и т е к с т . З ' я с у в а т и тему висловлювання. ЛАСТІВ'ЯЧЕ ГНІЗДО Н а д м о ї м в і к н о м л а с т і в к и з в и л и собі г н і з д о . П о к р и х і т ц і н о с и л и вони в ххьобах м о к р у г л и н у . П о т і м я побачив ї х з а д у м л и в і палеві г о л і в к и , срібнотош оченята. Л а с т і в к и з і г р і в а л и гніздо. Т а одного разу трапилась н е с п о д і в а н к а . З а м і с т ь л а с т і в к и я угледів у гнізд і горобця. В і н в и т р і щ и в свої ж о в т і о ч і , настовбурчився весь, почував себе ттаетгодарем. В і н був н е п о р у ш н и й і г о р д и й . Л а с т і в к и з л е т і л и с я з у с і х дворів, к р и ч а л и , к р у ж л я л и , п л а к а л и . . . І почалося щось н е й м о в і р н е . Л а с т і в к и п р и л і т а л и з м о к р о ю г л и н о ю у дзьобах і закладали в и х і д із г н і з д а . В о н и в и р і ш и л и у в ' я з н и т и горобця. З а м у р у в а т и його н а в і к и . У ж е ледь-ледь ВИДНО ЙОГО голову, у ж е ТІЛЬКИ ОЧІ п о б л и с к у ю т ь 3 г л и б и н и Т а к а була розплата (За В.

Земляком).

» Аналіз структури тексту. 1) Довести, щ о п о д а н и й текст н а л е ж и т ь до розповіді. Н а з в а т и , з я к и х ч а с т и н складається висловлювання розповідного х а р а к т е р у . 2) Н а я к і т р и ч а с т и н и м о ж н а п о д і л и т и розповідь? Ч и містить текст висновок? С к л а с т и й з а п и с а т и п р о с т и й п л а н . • Д о к л а д н о п е р е к а з а т и почуте (усно).

IV. Самостійна робота з текстом для сприймання й усного відтворення 1. Ч и т а н н я т е к с т у у ч н я м и м о в ч к и . У к л а с і т и х о - т и х о . Іде контрольна. В ч и т е л ь к а п і д і й ш л а до З і н и . Ї ї здиаувало, чого З і н а заглядає за п а з у х у , щось ш е п о ч е , у с м і х а є т ь с я . Від подиву у ч и т е л ь к а з у п и н и л а с ь : з-за п а з у х и в д і в ч и н к и в и г л я н у л о маленьке-маленьже к о ш е н я . Наступного дня вчителька, в і д к л и к а в ш и Зіну, запитала: — Ч о м у це т и принесла його до ш к о л и ? — О й , пробачте... Н е було дома н і к о г о , а воно боїться з а л и ш а т и с я саме: маленьке ж . . . Зате с к і л ь к и к а з о к с к л а л и п о т і м ш к о л я р і про те, я к к о ш е н я почало ход и т и з м а л е н ь к о ю д і в ч и н к о ю до ш к о л и . Н а в ч и л о с я ч и т а т и й п и с а т и , допомагало ї й р о з в ' я з у в а т и з а д а ч і . . . С і м н а д ц я т ь к а з о к було складено про к о ш е н я і д і в ч и н к у , к о ш е н я і задачк у , к о ш е н я і ш к і л ь н и й дзвоник ( З а В. Сухомлинським).

47

•-

—

2 . В и з н а ч е н н я т е м и й основної д у м к и т е к с т у . Д о б і р з а г о л о в к а . 3. Т и п о л о г і ч н и й а н а л і з т е к с т у . Д о в е с т и , щ о т е к с т н а л е ж и т ь до р о з п о в ц з н а й т и в н ь о м у з а ч и н ( п о ч а т о к д і ї ) , о с н о в н у ч а с т и н у ( р о з г о р т а н н я д: і висновок. Скласти план висловлювання. 4. С т и л і с т и ч н и й а н а л і з т е к с т у . З ' я с у в а т и стиль в и с л о в л ю в а н н я . 5. З м і с т о в и й а н а л і з т е к с т у . 1 ) З н а й т и в т е к с т і д і а л о г . С к і л ь к и л ю д е й бере у ч а с т ь у розмові? Зверну] увагу на оформлення реплік діалогу. 2) П о д у м а т и , ч и м о ж н а в текст увести опис маленького к о ш е н я т и . У

як

ч а с т и н і переказу додільно його вмістити?

V. Усне переказування тексту П о б у д у в а т и у с н и й д о к л а д н и й п е р е к а з т е к с т у - р о з п о в і д і відповідно до п л ну, використовуючи опис тварини.

VI. Узагальнення зробленого на уроці VII. Домашнє завдання О ф о р м и т и письмово п е р е к а з х у д о ж н ь о г о т е к с т у розповідного характер з е л е м е н т а м и о п и с у т р а в и н и , опрацьованого н а у р о ц і .

48

Урок № 22 (розвиток комунікативних умінь) ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ Мета:

удосконалити мовленнєво-мислительні в м і н н я усвідомлювати тему й основну д у м к у , л о г і к у в и к л а д у , т и п і стиль мовлення, послідовність в и к л а д у матеріалу; і н т е л е к т у а л ь н і в м і н н я д і л и т и текст на смислові ч а с т и н и , зіставляти п л а н і первинне висловлювання; розвивати мовленнєво-комунікативні в м і н н я здійснювати змістовок о м п о з и ц і й н и й і мовний аналіз х у д о ж н ь о г о т е к с т у розповідного характеру з урахуванням типологічної і стильової х а р а к т е р и с т и к и , с п р и й м а т и т е к с т , р о з у м і т и його, письмово докладно відтворювати почуте.

Т и п уроку:

урок розвитку комунікативних умінь

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Робота з текстом переказу (підготовча робота до написання докладного переказу) Вступна бесіда з метою а к т у а л і з а ц і ї опорних знань п ' я т и к л а с н и к і в 1. Повторення відомостей про ф у н к ц і о н а л ь н і с т и л і мовлення. • • 2. • • •

Я к і с т и л і мовлення ви знаєте? С к і л ь к и ї х в у к р а ї н с ь к і й мові? Я к і мовні особливості х а р а к т е р н і х у д о ж н ь о м у с т и л ю мовлення? П о в т о р е н н я т и п і в мовлення. Н а з в і т ь відомі вам т и п и мовлення. Д а й т е ї м к о р о т к у х а р а к т е р и с т и к у . Я к у будову мають т е к с т и - о п и с и ? Я к і види описів ви знаєте?

Читання тексту вчителем • П і д час ч и т а н н я у ч н і с п р и й м а ю т ь висловлювання в ц і л о м у , усвідомлюють, я к а основна д у м к а , щ о головне в п о з и ц і ї автора. СЕНЧИК Я відчинив двері на д з в і н о к . За дверима стояв з а х е к а н и й м і й д р у г — п ' я тжкласник Ігор. І г о р д у ж е любить т в а р и н і п т а ш о к . Я подарував й о м у м а л е н ь к о г о ї ж а ч к а , і хлопець п р и р у ч и в його т а к , щ о ї ж а ч о к бігає за н и м , я к ц у ц е н я т к о . Б у л а з нього р у ч н а г а л к а , щ о з а в ж д и сиділа в х л о п ц я на п л е ч а х . Щ е І г о р — власн и к голубів, щ о ж и в у т ь у нього під л і ж к о м . К о л и м і й д р у г з а й ш о в , в і н подав м е н і н е в е л и к у т о р б и н к у , в я к і й л е ж а л а малесенька п т а ш к а . Ц е одна з н а й м е н ш и х н а ш и х с и н и ч о к , я к а зветься го.губг с и н и ц я . А л е к и ї в с ь к і птахолови називають ї ї с е н ч и к о м . З в і д к и п і ш л а ^ я назва, не з н а ю , але я к а ласкава, пестлива назва! Правда, с е н ч и к д у ж е г а р н и й . У нього т і м ' я і п о т и л и ц я б л а к и т н о - с и н і , з у з е н ь к і с м у ж к и над дзьобиком і над о ч и м а білі, в у з д е ч к а , с м у ж к и за о к о м і верх ш и ї т е м н о - с и н і , ж и в о т и к і г р у д и ж о в т у в а т і , хвіст і к р и л а зеленкуваго-блакитні. Отак розцяцькований н а ш сенчик! Д о того ж в і н м е т к и й , н е п о с и д я ч и й , ц і к а в и й , я к сам І г о р . С е к у н д и не посидить с п о к і й н о . Т а к с е н ч и к став х а з я ї н о м к в а р т и р и . В і н увесь день літає з к і м н а т и в к і м н а т у , залітає у к у х н ю і все підбирає я к і с ь к р и х т и , аби п о ї с т и . Й о м у хочеться зсе б а ч и т и і з н а т и , бо в і н д у ж е ц і к а в и й . У с і полюбили с е н ч и к а , х а з я ї н а к в а р т и р и . А І г о р щ о д н я забігає провідати свою веселу, ж в а в у п т а ш и н к у (За О. Копиленком).

49

Учитель: Клас:

Дата'

Бесіда за з м і с т о м т е к с т у • • • •

Я к а основна д у м к а тексту? Щ о виражає заголовок: тему ч и основну думку Н а з в і т ь у ч а с н и к і в мовленнєвої с и т у а ц і ї , описаної в т е к с т і п е р е к а з у . Я к і назви т в а р и н і п т а х і в зустрічаються в тексті? Я к ставляться х л о п ц і до «братів своїх м е н ш и х » ? А н а л і з с т р у к т у р и тексту

•

Ч и м о ж н а с т в е р д ж у в а т и , щ о п о д а н и й т е к с т н а л е ж и т ь до якогось одної т и п у мовлення? Свою д у м к у доведіть. • Н а я к і ч а с т и н и м о ж н а п о д і л и т и текст? Виділіть м і к р о т е м и , проаналізуй те, я к вони взаємопов'язані. • У я к і й ч а с т и н і т е к с т у м і с т и т ь с я опис? П е р е к а ж і т ь його. С к л а д а н н я простого п л а н у 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Я відчинив двері. М і й д р у г І г о р любить т в а р и н і п т а ш о к . Несподіваний подарунок. Я к и й розцяцькований н а ш сенчик! Сенчик — хазяїн квартири. Всі полюбили веселу п т а ш и н к у . Мовностилістичний аналіз тексту

1. Л е к с и к о - ф р а з е о л о г і ч н а робота. • Доберіть с и н о н і м и до слова сенчик, у ж и т і в т е к с т і . (Малесенька птаиікі голуба синиця, весела, жвава пташинка) • В и п и ш і т ь слова із з м е н ш е н о - п е с т л и в и м з н а ч е н н я м . З я к о ю метою авто використовує ї х у тексті? ( П т а ш к а , їжачок, цуценятко, синичка, дзьобш животик, пташинка) • П р о с л у х а й т е опис голубої с и н и ц і . З ' я с у й т е , з чого складається опис ції п т а ш к и . (Тім'я, потилиця, смужки над дзьобиком і над очима, шия, жі вотик, груди, хвіст, крила) • У с н о п е р е к а ж і т ь ч а с т и н у п е р е к а з у , щ о містить опис п т а ш к и . 2. Лексико-орфографічна робота. • С л о в н и к о в и й д и к т а н т (запис слів п і д д и к т о в к у в ч и т е л я , в и з н а ч е н н я орф< г р а м , з а п а м ' я т о в у в а н н я правопису). В і д ч и н и т и , п р и р у ч и т и , л о г к о , « е в е л и к и й , с и н и ч к а , к и ї в с ь к і птахолові п е с т л и в а назва, б л а к и т н о - с и н і й , дзьобик, с м у ж к и , т е м н о - с и н і й , зеленкув; т о - б л а к и т н и й , х а з я ї н , підбирати, і^одня. • З а в д а н н я н а ч е р г у в а н н я у / / в (вставити п о т р і б н и й п р и й м е н н и к , обґрунт; в а т и свій вибір). Б у л а . . . нього, сиділа . . . х л о п ц я , ж и в у т ь . . . нього, з к і м н а т и ... к і м н а т ; залітає . . . к у х н ю , всі ... нас. • П о в т о р н е ч и т а н н я в ч и т е л е м т е к с т у , під час я к о г о у ч н і у т о ч н ю ю т ь , ч правильно вони з а п а м ' я т а л и послідовність розповіді, відзначають вирі ж а л ь н і п р и й о м и , в и к о р и с т а н і автором

IV. Підготовка чорнового варіанта переказу й редагування написаного V. Домашнє завдання Н а п и с а т и п и с ь м о в и й д о к л а д н и й п е р е к а з т е к с т у « С е н ч и к » за планок с к л а д е н и м на у р о ц і .

50

Урок № 2 3 ПОНЯТТЯ ПРО Р О З М О В Н И Й , НАУКОВИЙ, Х У Д О Ж Н І Й , О Ф І Ц І Й Н О - Д І Л О В И Й ТА П У Б Л І Ц И С Т И Ч Н И Й С Т И Л І М О В Л Е Н Н Я Хета:

уроку:

п о г л и б и т и з н а н н я п ' я т и к л а с н и к і в про с т и л і мовлення; н а в ч и т и р о з р і з н я т и т е к с т и розмовного, н а у к о в о г о , х у д о ж н ь о г о , офіційноділового т а п у б л і ц и с т и ч н о г о стилів; в и з н а ч а т и стильові о з н а к и к о ж н о г о стилю; розвивати творчі в м і н н я п р а ц ю в а т и над т е к с т а м и р і з н и х с т и л і в , з н а х о д и т и стильові та м о в н і особливості т е к с т і в ; формувати в м і н н я с к л а д а т и т е к с т и р і з н и х стилів у д і а л о г і ч н і й т а м о н о л о г і ч н і й , у с н і й і п и с е м н і й формах; з а допомогою мовленн є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у в и х о в у в а т и поваг у до н а р о д н и х оберегів; с п р и я т и р о з у м і н н ю ш к і л ь н о ї освіти т а доброго ставлення до своїх о д н о к л а с н и к і в , у р о к повторення з е л е м е н т а м и п о г л и б л е н н я .

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Установчо-мотиваційний етап III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Виконання творчих завдань на текстовій основі Робота над т е к с т о м » П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у . Д о я к о г о с т и л ю нал е ж и т ь цей текст? Я к і щ е с т и л і м о в л е н н я ви знаєте?

І і !

УКРАЇНСЬКІ Р У Ш Н И К И І сучасну, і т р а д и ц і й н у оселю н а У к р а ї н і в а ж к о у я в и т и без р у ш н и к і в , Т ч у т ь ї х і в и ш и в а ю т ь щ е й досі. Д л я п р и к р а ш е н н я і н т е р ' є р у оселі, д л я дота -"-nr-n з а т и ш к у , просто т а к , для д у ш і . У з о р и н а р у ш н и к а х — то д а в н і гаеуті символи: ромб з к р а п к о ю посередині — з а с і я н а н и в а , вазон ч и к в і т н і — світове дерево од неба до землі, людська ф і г у р к а , немов з д и т я ч о г о д ш з к а , — з н а к Б е р е г и н і , б о г и н і хатнього в о г н и щ а . А подивіться, де висять р у ш н и к и . Н а д в і к н а м и і над дверима, н а п о к у т і — це обереги від усього злого. s o м о ж е з а й т и в дім. Ш и р о к о ю була сфера в и к о р и с т а н н я р у ш н и к і в : на з н а к з г о д и н а ш л ю б діy - j - p подавала ї х старостам і н а м і т к а , г о л о в н и й убір з а м і ж н ь о ї ж і н к и , — це а е т г н й р у ш н и к . У нього загортали м а л я , щ о з ' я в л я л о с я н а світ. Н а р у ш н и к а х мхускали в я м у домовину. « Х а й стелиться вам доля р у ш н и к а м и ! » — к а з а л и , б а ж а ю ч и л ю д и н і щ а с т я {За І. Бондаренко). » П р о а н а л і з у в а т и т е к с т , д а в ш и відповіді на п и т а н н я : 1) 3 к і л ь к о х ч а с т и н складається текст? 2) Я к у к а р т и н у змальовує автор? 3) Ч и відповідає заголовок змістові тексту? 4 ) Я к у д у м к у висловлює автор ц и м текстом? 5) Я к і п о ч у т т я в и к л и к а є у вас т е к с т і чому? Навчальне а у д і ю в а н н я • П р о с л у х а т и виразне ч и т а н н я т е к с т у в а ш и м о д н о к л а с н и к о м . Д о я к о г о стихза н а л е ж и т ь текст? У я к о м у ж а н р і в і н використовується? Д о в е с т и своє гзердження. ПРАВДОМОВНИЙ, ЧЕСНИЙ, ТОЧНИЙ, ОБОВ'ЯЗКОВИЙ Багато х л о п ц і в і дівчаток люблять говорити неправду і з часом т а к зви?_L5cть до цього, щ о не в в а ж а ю т ь це злом. А т и м часом говорити неправду, г р е х а т п — о с о р у ж н а п р и к м е т а . Т и х , щ о з в и к л и до неправдивості, л ю д и не сюблять, не ш а н у ю т ь і в ж е н і к о л и не вірять, х о ч би вони д е к о л и й говорили з г і Ь ц д р і ш у правду. Щ о б позбутися я к о ї с ь н е п р и є м н о с т і , с п о к у с л и в и м є просто т а к , для в и к р у т у , т р і ш к и з б р е х а т и . З цього й починається. А з маленької брехні виростає в е л и к а , і тоді в ж е в а ж к о з у п и н и т и с я , бо одна б р е х н я пород ж у є багато н о в и х . О т ж е , пообіцяй собі не піддаватися с п о к у с і , аби не втрат и т и власної г і д н о с т і . Б е р е ж и честь змолоду ( 3 газети).

51

Учитель:

Клас:

Дата:

• З н а й т и в т е к с т і слова, утворені с у ф і к с а л ь н и м і п р е ф і к с а л ь н и м способа З а ч и т а т и р е ч е н н я із вставним словом. Я к у ф у н к ц і ю воно виконує? Робота з опорною т а б л и ц е ю Мовленнєва ситуація Стилі мовлення

Обставини спілкування

Кількість осіб, щ о бере участь у мовленні

Функція висловлювання

Стильові ознаки

розмовний

неофіційні

1(2)

бесіда, розмова

невимушеність, емоцій ність

науковий

офіційні

1 (багато)

повідомлення (пояснення)

точність, логічність

офіційно-діловий офіційні

1 (багато)

повідомлення (документація)

офіційність, точність

публіцистичний

офіційні

1 (багато)

вплив (інформаемоційність, ція, переконання) конкретність

художній

офіційні

1 (багато)

вплив (зображення, опис, діяння)

образність, емоційність, конкретність

Робота над з в ' я з н и м и в и с л о в л ю в а н н я м и • П р о ч и т а т и т е к с т и . В и з н а ч и т и т е м у й т и п мовлення к о ж н о г о . Д і б р а т и г о л о в к и . Ч и м ц і т е к с т и відрізняються? Д о я к и х стилів н а л е ж а т ь ? Текст 1 Н а у р о к а х фізичної географії ви п о з н а й о м и л и с я з природою З е м л і , діз л и с я , я к і б е з м е ж н і простори н а ш о ї Б а т ь к і в щ и н и , я к і б а г а т і й р і з н о м а н і т н і п р и р о д н і багатства. Т е п е р ви переходите до в и в ч е н н я н а у к и , щ о дослідж; п и т а н н я в и к о р и с т а н н я п р и р о д н и х умов і ресурсів л ю д и н о ю , ї х вплив на г подарство, особливості його р о з м і щ е н н я по т е р и т о р і ї . Н а у к а ц я •— економічі географія. Т а к назвав ї ї в е л и к и й р о с і й с ь к и й у ч е н и й М . Ломоносов. Текст 2 У к р а ї н с ь к а мова у т в е р д ж у є т ь с я в у с і х сферах ж и т т я У к р а ї н и . Д о с л і д и ш бачать ЇЇ я к мову м і ж н а ц і о н а л ь н о г о с п і л к у в а н н я в У к р а ї н і — багатонац н а л ь н і й д е р ж а в і , мову м і ж н а р о д н и х відносин у м а й б у т н ь о м у . Очевидно, і стане м о ж л и в и м , к о л и У к р а ї н а стане європейською к р а ї н о ю . І с т о р і я у к р а ї н с ь к о ї м о в и багата н а ф а к т и заборон, у т и с к і в . Ц е г і р ] правда. Н и н і потрібне п о р о з у м і н н я , я к е п р и с л у ж и т ь с я т о м у , щоб у к о ж н і й KJ т и н і у к р а ї н с ь к о г о суспільства о р г а н і з м у повнокровно, ж и т т є д а й н о пульсу ла у к р а ї н с ь к а мова. За т а к и х обставин м о ж л и в и й всебічний розвиток м к у л ь т у р н а ц і о н а л ь н и х м е н ш и н , я к і ж и в у т ь н а г о с т и н н і й у к р а ї н с ь к і й зем.т І , безперечно, т і л ь к и т о д і м о ж л и в а м і ж н а ц і о н а л ь н а злагода ( 3 газети). • В я к і й мовленнєвій с и т у а ц і ї і за я к и х обставин м о ж у т ь б у т и в и к о р и с т ц і висловлювання?

V. Систематизація й узагальнення знань VI. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у , їхнього ставлені до роботи на у р о ц і ; аналіз здібностей, щ о сформувалися під час повторені т е м и ; о к р е с л е н н я перспектив подальшої навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання В и п и с а т и два н е в е л и к і т е к с т и р і з н и х стилів (з ж у р н а л у , г а з е т и , підр н и к а , х у д о ж н ь о ї к н и ж к и т о щ о ) . З р о б и т и аналіз одного з н и х (стиль, ті м о в л е н н я , з а в д а н н я в и с л о в л ю в а н н я , де м о ж е б у т и в и к о р и с т а н и й , я к е : висловлювання: к о н к р е т н е , е м о ц і й н е , о ф і ц і й н е , н е в и м у ш е н е , вплив то мовні особливості).

52

Урок № 24 СТИЛІ МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНА ПОМИЛКА Мета:

Т я п уроку:

п о г л и б и т и з н а н н я п ' я т и к л а с н и к і в про с т и л і мовлення; н а в ч и т и р о з р і з н я т и т е к с т и розмовного, н а у к о в о г о , х у д о ж н ь о г о , офіційноділового т а п у б л і ц и с т и ч н о г о стилів; в и з н а ч а т и стильові о з н а к и к о ж н о г о стилю; сформувати п о н я т т я про с т и л і с т и ч н у п о м и л к у ; розвивати творчі в м і н н я п р а ц ю в а т и над т е к с т а м и р і з н и х стилів, з н а х о д и т и стильові та мовні особливості т е к с т і в ; формувати вмінн я с к л а д а т и т е к с т и р і з н и х стилів у д і а л о г і ч н і й та м о н о л о г і ч н і й , у с н і й і п и с е м н і й формах; з н а х о д и т и й в и п р а в л я т и с т и л і с т и ч н і нед о л і к и ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матеріалу виховувати шанобливе ставлення до свого здоров'я. у р о к формування п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к н а основі н а б у т и х знань.

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Генералізація знань п'ятикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці) Творче спостереження над м о в н и м м а т е р і а л о м » П р о ч и т а т и виразно т е к с т . В и з н а ч и т и стиль мовлення. Я к і т и п и м о в л е н н я з ньому поєднані? Д л я п і д т в е р д ж е н н я з а ч и т а т и р я д к и з т е к с т у . О б л и ч ч я в нього сіре й п л я м и с т е , я к т о р і ш н є л и с т я . Г у б и т о н к і і т а к студені. мов у р о т і вода. О ч і без в і й , к р у г л і і н е р у х о м і , я к у п і в н я . Через о т і о ч і здавалося, н і б и дід н а в і к и чимось здивований. Т а це т і л ь к и здавалося. М а б у т ь , не було у ж е у світі н і ч о г о , щ о могло б здивувати діда Вараву. В і пзсіесят т р е т і й й о м у п і ш о в . — К і н ч а й т е , ш м и н д и к и , і йдіть у ч и т и в р о к и , е к з а м е н т н а носі. М и с к р и в и л и с я . М и це з н а л и . А л е н а м не х о т і л о с я д у м а т и про це. І х т о нагадав оті е к з а м е н и ! Т а щ е навесні, к о л и п о в і т р я п а х н е футболом і ц у р к а з п — п а л к а м и , к о л и п т а ш к и галасують, я к баби на базарі, і к о л и т а к сожя^но й тепло, щ о м и з Явою в ж е т р и ч і к у п а л и с я . . . (В. Неетайко). * Я к і н е д о л і к и ви п о м і т и л и в тексті? В и п р а в и т и ї х . П о м і р к у в а т и , з я к о ю метою автор використав т а к і речення? • П о з м а г а й т е с я . Х т о більше с и н о н і м і в добере до в и д і л е н и х слів.

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми М о д е л ю в а н н я зв'язного висловлювання • П р о ч и т а т и початок розповіді. В я к о м у с т и л і його написано? Довести, ч о м у же т а к у в а ж а є т е . П о м і р к у в а т и над т и м , ч о м у т а к сталося. З а п и с а т и свої леркування. П А П Е Р О В И Й ЗГОРТОК — О й , х л о п ц і , зараз бабахне! Т і к а й м о ! — к р и к н у в С е р г і й , к и н у в ш и вбік E z ż c b паперовий з г о р т о к . Х л о п ц і п р и с і л и за ш и р о к и м деревом. А л е вибуху не було... — Е . . . — розчаровано в и г у к н у в С е р г і й , — п і д у й подивлюся, щ о сталося. В і н к и н у в с я до з г о р т к а , взяв його в р у к и , і . . . г у ч н и й вибух п р и г о л о м ш и в хлопців, я к і в ж е б і г л и до С е р г і я . Р а п т о м в о н и побачили, щ о н а м і с ц і к і с т і гравої р у к и С е р г і я — к р и в а в е к л о ч ч я . С п о ч а т к у н і С е р г і й , н і його д р у з і не розуміли, щ о сталося... • П о д у м а т и , чого вчить ц е й текст? • Я к і т и п и мовлення поєднані в поданому т е к с т і ? Творче з а в д а н н я н а основі деформованого т е к с т у • П р о ч и т а т и . Самостійно відновити п р о п у щ е н і ф р а г м е н т и й з а п и с а т и т е к с т повністю. Д і б р а т и власний заголовок.

53

У™!?™? Клас1

Ь.г:

:

НА СТАВКУ Н а к р а ю села є н е в е л и к и й , але досить г л и б о к и й с т а в о к . У г а р я ч у п о р у л і т а де с п р а в ж н і й р а й і д л я д і т е й , і для дорослих. У селі всі з н а л и , що в одному м і с ц і ставу к у п а т и с ь небезпечно, бо т а м н д н і є я к і с ь металеві т р у б и . ї х у ж е пробували в и т я г т и , але де т а м . . . Т о г о л і т а п р и ї х а в до бабусі в г о с т і п ' я т и к л а с н и к С а ш к о . Ж и т т я х л о п ч и к а вдалося в р я т у в а т и . А л е , х т о знає, ч и з м о ж е він колись з розгону с к а к а т и у воду...

Дослідження-зіставлення • П р о ч и т а т и т е к с т и . В и з н а ч и т и стиль мовлення й т е м у к о ж н о г о . Довести своє т в е р д ж е н н я , в к а з у ю ч и на мовленнєву с и т у а ц і ю , мету мовлення, хар а к т е р висловлювання ( о ф і ц і й н и й , н е в и м у ш е н и й , к о н к р е т н и й , е м о ц і й н и й , п о я с н ю в а л ь н и й , впливовий). Текст 1 Тривале перебування в х о л о д н і й воді призводить до поступового з н и ж е н н я т е м п е р а т у р и т і л а . У р е з у л ь т а т і п е р е о х о л о д ж е н н я уповільнюється і поступово вгасає робота серця. П р и т е м п е р а т у р і води н и ж ч е за 2 0 °С т е м п е р а т у р а т і л а з н и ж у є т ь с я до 20—30 °С, щ о м о ж е п р и з в е с т и до в т р а т и свідомості. П р и т е м п е р а т у р і 4 - 6 °С у потопаючого в и н и к а є біль в м ' я з а х , суглобах, судоми, розвивається задуб і н н я ( З журналу). Текст

2 Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив...Поморозив... Шкода того барвіночка Й недосвіта шкода! (Т. Шевченко)

• Н а з в а т и мовні засоби з в ' я з к у речень у т е к с т а х . Коментар учителя. Зверніть увагу! О д н и м зі способів о п а н у в а н н я рідної мови є п о п е р е д ж е н н я й у с у н е н н я р і з н о м а н і т н и х п о м и л о к , я к і т р а п л я ю т ь с я я к в у с н о м у , т а к і п и с е м н о м у мовленні. До п о м и л о к , п о в ' я з а н и х із п о р у ш е н н я м мовлення, н а л е ж а т ь стилістичні помилки, я к і полягають у недоречном у в ж и в а н н і слів і висловів і н ш о г о с т и л ю , невдалому в и к о р и с т а н н і емоційно забарвлених, е к с п р е с и в н и х або п р о с т о р і ч н и х слів. Т а к і п о м и л к и умовно поз н а ч а ю т ь с я в е л и к о ю літерою С. Н а п р и к л а д , у р е ч е н н і Усім було весело під час візиту до лісу недоречно в ж и т о слово офіційно-ділового с т и л ю візит, замість я к о г о необхідно в и к о р и с т а т и слово поїздка. (Усім було весело під час поїздки до лісу.)

V. Системно-узагальнювальний етап (стилістичний аналіз тексту як узагальнення набутих знань і сформованих умінь з теми) VI. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у , ї х н ь о г о ставлення до роботи на у р о ц і ; а н а л і з здібностей, щ о сформувалися під час повторення т е м и ; о к р е с л е н н я п е р с п е к т и в подальшої навчальної діяльності.

Vii. Домашнє завдання С к л а с т и зв'язне висловлювання на одну з т е м « С т и л і м о в л е н н я » , «Стиль, щ о н а й ч а с т і ш е використовується в ж и т т і л ю д и н и » , « М о в н і особливості стилів м о в л е н н я » , « Т е к с т и р і з н и х с т и л і в » , « Н а й п р о с т і ш и й д л я мене с т и л ь » .

54

Урок № 25 (розвиток комунікативних умінь) НАЛЕЖНІСТЬ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ДО ПЕВНОГО СТИЛЮ: РОЗМОВНОГО, НАУКОВОГО, ХУДОЖНЬОГО, ПУБЛІЦИСТИЧНОГО, ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО. СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ РОЗМОВНОГО, НАУКОВОГО І ХУДОЖНЬОГО СТИЛІВ Мета:

Тип уроку:

сформувати в у ч н і в загальне у я в л е н н я про ф у я к ц о н а л ь н і с т и л і мовлення, сферу ї х в и к о р и с т а н н я ; н а в ч и т и р о з р і з н я т и т е к с т и р і з н о г о с т и л і с т и ч н о г о с п р я м у в а н н я ; у д о с к о н а л и т и в м і н н я виз н а ч а т и т е м у й основну д у м к у висловлювання, його н а л е ж н і с т ь до певного с т и л ю ; розвивати м о в л е н н е в о - к о м у н і к а т и в н і в м і н н я здійснювати с т и л і с т и ч н и й а н а л і з т е к с т і в , с п р и й м а т и й усно відтворювати з в ' я з н е висловлювання; за допомогою мовленнєво-ком у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и усвідомленню значення патріотизму в ж и т т і людини, важливості збереження історичної п а м ' я т і н а ш о г о народу. урок розвитку к о м у н і к а т и в н и х умінь

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів Робота з текстом • П р о ч и т а т и т е к с т . Щ о відображає заголовок: т е м у ч и основну д у м к у ? Виз н а ч и т и основну д у м к у висловлювання. Я к и м и словами автор передає любов до рідної землі, до У к р а ї н и ? З ч и м вона порівнюється? Н А Ш РІД М а м а в и ш и в а є н а білому п о л о т н і з е л е н и й б а р в і н о к , чорнобривці, с и н і волошки, Навіть маленьку к а ч е ч к у вишила. — Щ о це буде, нене? — п и т а є А н д р і й к о . — У к р а ї н с ь к а святкова сорочечка д л я тебе. — Ч о м у у к р а ї н с ь к а ? — допитується А н д р і й к о . — Бо в и ш и в а ю т а к і к в і т и , я к і ростуть н а н а ш і й землі. А з е м л я н а ш а зветься У к р а ї н о ю . І т и — м а л е н ь к и й у к р а ї н е ц ь . — а т и , мамо? — І я у к р а ї н к а , і т а т к о , й бабуся, й дідусь. М и у к р а ї н с ь к о г о роду і любжхо н а ш у землю, н а ш у мову, н а ш і к в і т и . У к р а ї н а — я к н а ш а рідна х а т а . І сусіди в нас є — Білорусь, Р о с і я , Молдова, Г р у з і я , В і р м е н і я . М и й сусідів любимо: вони н а ш і д р у з і (За А. М'ястківським). • У с н о п е р е к а з а т и т е к с т від третьої особи за планом: 1. М а т и вишиває к в і т и н а сорочці. 2. Земля н а ш а називається У к р а ї н о ю . 3 . З сусідами треба ж и т а д р у ж н о .

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку ...Чуже ніколи не буває кращим за своє; і куди б ти не пішов, твоя батьківщина ... буде завжди з тобою. Ю. Мушкетик

IV. Загальне ознайомлення з функціональними стилями мовлення (за допомогою таблиці) Робота з таблицею Р о з г л я н у т и т а б л и ц ю «Основні о з н а к и стилів мовлення». (Додаток) Коментар учителя. З а л е ж н о від м е т и й умов с п і л к у в а н н я навіть про одне і те саме говорять або п и ш у т ь п о - р і з н о м у , в и к о р и с т о в у ю ч и н а й б і л ь ш

55

Учитель:

Клас:

Дата:

відповідні слова, словосполучення, р е ч е н н я . Т а к і різновиди мовлення називаються с т и л я м и . Особливості стилів вивчає с т и л і с т и к а . В и з н а ч е н н я р і в н я осмислення навчальної і н ф о р м а ц і ї • Н а основі опрацьованого м а т е р і а л у т а б л и ц і дати відповіді н а п и т а н н я : 1 . Я к і с т и л і мовлення вам відомі? С к і л ь к и ї х в у к р а ї н с ь к і й мові? 2. 3. 4. 5.

Я к а основна м е т а к о ж н о г о стилю? Д л я я к и х сфер ж и т т я властиві с т и л і мовлення? Ч и в і д р і з н я ю т ь с я с т и л і м о в л е н н я м о в н и м и особливостями? Я к і в и д и висловлювань х а р а к т е р н і д л я к о ж н о г о і з стилів мовлення?

V. Виконання практичних завдань творчого характеру Творче с п о с т е р е ж е н н я з е л е м е н т а м и зіставлення • П р о ч и т а т и й п о р і в н я т и висловлювання: ч и однаково говориться про вол о ш к и в п е р ш о м у і д р у г о м у т е к с т а х . Свою д у м к у о б ґ р у н т у в а т и . Текст 1 Р і д волошок ч и с е л ь н и й — б і л ь ш я к 5 5 0 видів. Є серед н и х б а г а т о р і ч н і , дворічні й однорічні р о с л и н и . В о л о ш к и розповсюджені с к р і з ь , у р і з н и х місцевостях. А л е ч и не найбільш е росте ї х у Середземномор'ї — н а у з б е р е ж ж і т а островах. Текст 2 С и н і в о л о ш к и п р о т и м і с я ц я щ е більше с и н і л и , з а т у л я ю ч и собою мало не все в і к н о . Волохата тінь од н и х упала н а стіл. Немов а ж потемніло в х а т і од ї х , п о к р а щ а л о . А за н и м и видко через в і к н о місяць у д а л е к о м у небі; до його боязко к р а д у т ь с я волохаті х м а р и н к и . . . (С. Васильченко). • П р о а н а л і з у в а т и мовні засоби з в ' я з к у речень в обох т е к с т а х . С т и л і с т и ч н и й а н а л і з текстів р і з н и х ж а н р і в (робота в г р у п а х ) • П р о ч и т а т и . З ' я с у в а т и стиль м о в л е н н я к о ж н о г о т е к с т у . Довести, за я к и м и о з н а к а м и ви це в и з н а ч и л и . Текст

1

Р і д н е слово — це н е в і д ' є м н а ч а с т и н а рідного к р а ю . Д л я у к р а ї н ц я це зак у ч е р я в л е н і т е м н и м и п а р к а м и с х и л и Д н і п р а в К и є в і , над я к и м и велично здіймається в небо д з в і н и ц я Печерської лаври; неповторні в у л и ц і під т і н и с т и м и к а ш т а н а м и ; це старовинна а р х і т е к т у р а Львова; це золотоверхий Ч е р н і г і в над срібною Д е с н о ю , де під с к л е п і н н я м и стародавніх соборів спочивають к и ї в с ь к і к н я з і і в и д а т н і д і я ч і давньої У к р а ї н и ; це с т р у н к і і строгі хмарочоси індустріального Х а р к о в а ; це буйнозелена Волинь з с у м н и м и плесами озер ( З а А. Матвієнко). Текст 2 Н е вдавайтесь у к р а й н о с т і : не будьте н і надто м о в ч а з н и м , н і надто балакучим. Говоріть л и ш е тоді, к о л и у вас є щ о с к а з а т и . Ц і к а в о не м о ж е г о в о р и т и той, х т о н і ч о г о не ч и т а є , не бере у ч а с т і в громадському ж и т т і , не відвідує к у л ь т у р н и х з а к л а д і в , не д и с к у т у є з т о в а р и ш а м и , не подорожує і нічого не п е р е ж и в а є ( З а І. Томаном). Текст З С т а т т я 1 0 . Д е р ж а в н о ю мовою в У к р а ї н і є у к р а ї н с ь к а мова. Д е р ж а в а забезпечує всебічний розвиток і ф у н к ц і о н у в а н н я у к р а ї н с ь к о ї мов и в у с і х сферах суспільного ж и т т я н а всій території У к р а ї н и . В У к р а ї н і г а р а н т у є т ь с я в і л ь н и й р о з в и т о к , в и к о р и с т а н н я і захист російської, і н ш и х мов н а ц і о н а л ь н и х м е н ш и н У к р а ї н и (Конституція України). " Текст

4 МОЯ МОВА Все в тобі з'єдналося, злилося — Як і поміститися в одній! Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету дужі крила,

56

Щ о підносять правду в вишину. Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. І тобі рости й не в'януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі — великого народу Ніжна і замріяна душа. (В. Симоненко) » Н а п р и к л а д і п о д а н и х висловлювань назвати і с т о т н і о з н а к и т е к с т у . » Зразок висловлювання я к о г о с т и л ю відсутній? Д о с л і д ж е н н я — творче с п о с т е р е ж е н н я » П р о ч и т а т и р е ч е н н я . Довести, ч и становлять вони з в ' я з н е висловлювання. Я х е слово в ц и х р е ч е н н я х є к л ю ч о в и м ? З ' я с у в а т и ї х т е м а т и к у . Схово с т а р ш е за г р о ш і . Х т о мовчить, той двох навчить. І від солодких яла» буває г і р к о . Н е говори, щ о з н а є ш , але з н а й , щ о г о в о р и ш . Слово до слож . — з л о ж и т ь с я мова. Н а слові зірвався — увесь світ дізнався. Д е багато слів, m

stŁso мудрості. Слово без діла нічого не варте (Нар.

творчість).

» В и з н а ч и т и с т и л і с т и ч н у н а л е ж н і с т ь речень. Д о я к о г о ж а н р у вони відноситься? Оформлення систематизованих знань к з я х о м лінгвостилістичного а н а л і з у тексту » П р о с л у х а т и т е к с т . Сформулювати основну д у м к у висловлювання. В и з н а •чжтн стиль мовлення. С в і й вибір обґрунтувати. У р і д н о м у д о м і не з а в ж д и все гаразд. Є в нас своє л и х о й горе. Говорячи аре жжх, п а м ' я т а й : т и г о в о р и ш про л и х о і горе свого рідного дому. Щ о б м а т и говорити про л и х о і горе свого народу, треба десять разів зробити щось жакжретзе для з м і ц н е н н я своєї Б а т ь к і в щ и н и . Говорити про н е д о л і к и — д л я д а т о зеликого р о з у м у не треба. Д у м а й і роби все д л я того, щоб п е р е м а г а л и jtmpo і справедливість. У м і й не т і л ь к и д и в и т и с я , а й б а ч и т и . В и р о б л я й свої ЗВШПХЕПЕ на світ. Світогляд виробляється л и ш е тоді, к о л и в ж и т т і т и б а ч и ш і я г з о р ю є ш щось дороге для тебе (За В. Сухомлинським). » П е р е к а з а т и т е к с т у в и г л я д і порад. З ' я с у в а т и вид речень за метою висловхіізання.

VI. Узагальнення зробленого на уроці VII. Домашнє завдання 'L. Користуючись таблицею «Основні о з н а к и стилів мовлення» (див. додаток), г р о а я а л і з у в а т и т е к с т , д і б р а н и й самостійно, за схемою: 1) тема й основна д у м к а висловлювання; 21 мета мовлення (з я к о ю метою н а п и с а н и й т е к с т ) ; З і сфера с п і л к у в а н н я (побутові с т о с у н к и , н а у к а , освіта, офіційно-ділові стос у н к и , г р о м а д с ь к о - п о л і т и ч н а сфера, мистецтво слова); 41 форма м о в л е н н я ( п и с е м н а ч и усна). 2. С к л а с т и н е в е л и к и й твір, р о з к р и в а ю ч и зміст вислову Слово без діла нічого не варте.

57

Додатг Сфера використання

Види висловлювань

Мовні особливості

Стилі мовлення

Мета мовлення

Розмовний

Обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи надання допомоги

Побут, особисте листування

Розмови, особисті листи

Побутова лексика, емоційно забарвлені слова, звертання, вигуки, вставн: слова

Науковий

Повідомлення про наукові дослідження; передача наукової інформації

Наука, освіта, техніка

Наукова лекція, доповідь, наукова стаття, підручник

Терміни,складні речення, логічність, послідовність, точність

Художній

Вплив на думки і почуття людей за допомогою художніх образів

Художня література

Казка, легенда, вірш, оповідання, повість, роман, п'єса

Слова в переносному значенні, образ ні вислови

Публіцистичний

Обговорення, відстоювання, популярний виклад фактів, подій

Суспільне або політичне життя

Промова, виступ, газетна чи журнальна стаття

Емоційно забарвле ні слова, риторичн запитання,вигуки повтори

Офіційноділовий

Регулювання офіційно-ділових стосунків

Офіційні, службові стосунки

Закони, постанови, угоди, оголошення, протоколи

Однозначність фор мулювань, стандартна лексика, точність, відсутність емоційно забарвлених слів

58

Урок № 2 6 ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ З Р О З Д І Л У «ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТ». КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ М О В Ч К И Х У Д О Ж Н Ь О Г О ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ о ц і н и т и рівень навчальних досягнень п ' я т и к л а с н и к і в з розділу « П о н я т т я про т е к с т » ; з д і й с н и т и п е р е в і р к у здатності п ' я т и к л а с н и к і в ч и т а т и м о в ч к и н е з н а й о м и й т е к с т із н а л е ж н о ю ш в и д к і с т ю і р о з у м і т и й з а п а м ' я т о в у в а т и п і с л я одного п р о ч и т у в а н н я факт и ч н и й зміст, т е м у й основну д у м к у , в и р а ж а л ь н о - з о б р а ж у в а л ь н і засоби твору. Ф о р я а н р о в е д е н н я т е м а т и ч н о г о о ц і н ю в а н н я : в и к о н а н н я завдань тестового характеру.

У^іель

Клас:

Мета:

Т к п уроку:

урок о ц і н ю в а н н я н а в ч а л ь н и х досягнень у ч н і в .

ХЩ УРОКУ

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Підготовча робота М о т и в а ц і я навчальної діяльності у ч н і в . О з н а й о м л е н н я і з к р и т е р і я м и оцітпгччтгтгя тестових завдань і ч и т а н н я м о в ч к и . П р о в е д е н н я і н с т р у к т а ж у щодо ш х о н а н н я завдань тестового х а р а к т е р у й п е р е в і р к и т е х н і к и ч и т а н н я м о в ч к и т а р і в н я с п р и й м а н н я - р о з у м і н н я т е к с т у . П о д і л у ч н і в к л а с у за в а р і а н т а м и .

IV. Виконання завдань тестового характеру L Т е к с т — це... А набір речень; Б зв'язне висловлювання; В д е к і л ь к а словосполучень. Ł Засоби з в ' я з к у речень у т е к с т і т а к і : А займенники, прислівники, сполучники; Б прикметники, синоніми, антоніми; В дієслова, з а й м е н н и к и , п р и й м е н н и к и . X Речення поєднуються за допомогою: А нового і старого; Б попереднього і нового; В відомого і нового. -4. Я к і стильові о з н а к и п р и т а м а н н і розмовному стилю? А Офіційність, точність; Б к о н к р е т н і с т ь , образність; В н е в и м у ш е н і с т ь , емоційність. 4. П р о д о в ж и т и речення: А Опис — це висловлювання ... Б

Н а у к о в и й стиль має т а к і м о в н і о з н а к и : ...

в. С к л а с т и висловлювання в х у д о ж н ь о м у с т и л і про улюблену пору р о к у . Примітка. О ц і н ю в а н н я тестових завдань здійснюється т а к : 1 - 4 п и т а н н і — по 1 балу, 5 — 3 бали, б — 5 балів.

V. Проведення читання мовчки художнього тексту розповідного характеру Ч и т а н н я у ч н я м и незнайомого т е к с т у від п о ч а т к у до к і н ц я П Р И Г О Д И ТОМА СОЙЄРА Т о м знову зробився з н а м е н и т и м героєм. Дорослі знову п а н ь к а л и с я з н и м , а д і т л а х и й о м у заздрили. В і н був н а ш л я х у до безсмертної слави. М і с ц е в а газета проспівала й о м у дифірамби. Д е х т о тепер був певен, щ о колись в і н стане президентом, звісно, я к щ о т і л ь к и його до того часу не повісять.

59

Дата'

Я к і буває, л е г к о в і р н а , м і н л и в а п у б л і к а р о з к р и л а свої обійми Меффу П о ттеру і в т і ш а л а його т а к само гаряче й н і ж н о , я к досі л а я л а і ображала. А л е це не г і р ш е , щ о м о ж е т р а п и т и с я з л ю д ь м и , тому будемо п о б л а ж л и в і до н и х . Д н і Т о м о в і були д н я м и торжества і радості, але його н о ч і були ж а х л и в и м и . І н д і а н е ц ь Д ж о постійно приходив у його с н и і п о г р о ж у в а в ж о р с т о к о помститися йому. Н і щ о не могло с п о к у с и т и х л о п ц я в и й т и з б у д и н к у п і с л я заходу сонця. У т а к о м у самому с т а н і п о с т і й н о ї т р и в о г у і страху ж и в і Г е к , щ е відтоді, я к увечері напередодні суду Т о м розповів усе з а х и с н и к у П о т - т е р а . Х о ч а втеча метиса і позбавила Г е к а г і р к о ї необхідності свідчити в суді, він проте ж а х ливо боявся, щ о про його п р и ч е т н і с т ь до цієї справи хтось дізнається. В і н навіть попросив а д в о к а т а н і к о м у про нього не розповідати. А л е в і д к о л и док о р и с у м л і н н я з м у с и л и Т о м а п і з н о увечері п і т и до адвоката і про все й о м у розповісти, н е з в а ж а ю ч и н а всі ї х н і с т р а ш н і к л я т в и з б е р і г а т и т а є м н и ц ю , Г е к у т р а т и в віру в усе людство ( М . Твен). В и к о н а н н я завдань тестового х а р а к т е р у з а з м і с т о м т е к с т у 1. Х т о зробився героєм? А

Гек;

Б Том;

В

Джо.

В

н е н а в и д і л и його.

В

романс.

В

Д ж о Гарперу.

В

Гек.

В

п і с л я заходу сонця.

2. Я к ставилися д і т и до Тома? А Заздрили;

Б

не звертали уваги;

3. Щ о проспівала Т о м у місцева газета? А

Пісню;

Б

дифірамби;

4 . К о м у п у б л і к а р о з к р и л а свої обійми? А

Меффу П о т т е р у ;

Б Бену Роджерсу;

5. Д н і Томові були д н я м и . . . А торжества; Б суму і горя; В урочистості т а с п о к о ю . 6. Х т о приходив у с н и Тома? А Джо;

Б

Поттер;

7. Х л о п е ц ь не м і г в и й т и з б у д и н к у . . . А

уранці;

Б

увечері;

8. К о л и Т о м розповів усе з а х и с н и к у ? А У в е ч е р і напередодні суду; Б за т р и д н і до суду; В у р а н ц і напередодні суду. 9. Г е к боявся, щ о хтось дізнається про його... А

причетність;

Б

зраду;

В

неспокій.

Б

Мефф П о т т е р ;

В

Б е н Роджерс.

Б

усе розповісти л ю д я м ;

Б

в людство;

10. Х т о був адвокатом Тома? А

Д ж о Гарпер;

11. Щ о в и р і ш и в Том? А В

Зберігати т а є м н и ц ю ; поділитися з Геком.

12. Г е к у т р а т и в в і р у . . . А

в Тома;

В

в адвоката.

VI. Організований збір зошитів для тематичного оцінювання VII. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань VIII. Домашнє завдання Скласти й записати повідомлення на лінгвістичну тему, висвітлюючи якесь одне п и т а н н я з розділу « П о н я т т я про т е к с т » . Д і б р а т и заголовок. Виз н а ч и т и т и п і стиль мовлення.

60

Урок № 2 7 СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й З А Л Е Ж Н Е СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Мета:

Т в п уроку:

о з н а й о м и т и у ч н і в з особливостями будови словосполучень, пог л и б и т и з н а н н я про головне й з а л е ж н е слово, н а в ч и т и відрізнят и словосполучення від слова, його форми й р е ч е н н я ; формувати загальнопізнавальні в м і н н я а н а л і з у в а т и будову словосполучень, п о р і в н ю в а т и словосполучення з і н ш и м и м о в н и м и о д и н и ц я м и (словом, словоформою, р е ч е н н я м ) і р о б и т и в и с н о в к и , з н а х о д и т и головне й з а л е ж н е слово у словосполученнях, в и з н а ч а т и спосіб їхнього морфологічного в и р а ж е н н я ; розвивати творчі в м і н н я побудови словосполучень: а) за п о д а н и м и моделями; б) з і слів, п о д а н и х у п о ч а т к о в і й формі; за допомогою мовленнєво-комунік а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и естетичному розвит к о в і особистості п ' я т и к л а с н и к і в , с п о н у к а т и у ч н і в до осмислення к р а с и осіннього лісу. у р о к засвоєння нових з н а н ь .

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Установчо-мотиваційний етап 1. П с и х о л о г і ч н а настанова щодо в и в ч е н н я розділу «Відомості з с и н т а к с и с у і пунктуації». Ознайомлення учнів зі структурою теми. 2. У в е д е н н я у ч н і в у спроектоване п о н я т і й н о - т е р м і н о л о г і ч н е поле (знайомство з основними п о н я т т я м и й т е р м і н а м и розділу): учитель а к ц е н т у є уваг у п ' я т и к л а с н и к і в н а в и з н а ч е н н я х т а к и х п о н я т ь , я к синтаксис і пунктуація, й пропонує у ч н я м самостійно д а т и в и з н а ч е н н я словосполученню і реченню, с к о р и с т а в ш и с ь н а б у т и м и з н а н н я м и з с и н т а к с и с у в п о ч а т к о в и х класах. 3. В н у т р і ш н я м о т и в а ц і я навчально-розвивальної д і я л ь н о с т і у ч н і в з т е м и «Словосполучення». С и н т а к с и с — розділ н а у к и про мову, в я к о м у вивчаються т а к і с и н т а к с и ч н і одиниці, я к словосполучення і р е ч е н н я . П у н к т у а ц і я — розділ н а у к и про мову, я к и й вивчає розділові з н а к и і праи ш ї х у ж и в а н н я н а письмі.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку Осінній час — сім погод у нас: гріє, віє, туманіє, шумить, гуде ще й згори йде. Прислів'я

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників Робота над т е к с т о м (навчальне ч и т а н н я м о в ч к и ) • Прочитати мовчки текст. ОСІННІЙ ДЕНЬ У ЛІСІ Осіннього д н я м и пішли всім, к л а с о м до л і с у . Був т е п л и й с о н я ч н и й день. Г а л я в и н и були в ж е в к р и т і ж о в т и м л и с т я м . Ц е т і л ь к и з д а л е к у к и л и м здаваная ж о в т и м . А к о л и м и п р и й ш л и н а г а л я в и н у , то побачили, щ о цей к и л и м барвистий. Т а м і б а г р я н і , й червоні, і с в і т л о - ж о в т і , й к о р и ч н е в і листки. Десь далеко-далеко чувся с т у к і т : т у к , т у к , т у к . Т о с т у к а в дятел. І щ е ч у л и зсн я к и й с ь д и в н и й спів', щось н і б и бриніло, немов десь далеко-далеко хтось грав на д и в н і й с к р и п ц і . Б р и н і л о н і б и десь у глибині лісу, а м о ж е , й під землею. Щ о ж воно таке? Довго м и прислухалися, але не м о г л и з б а г н у т и , щ о то за м у з и к а . А к о л и п е р е й ш л и г л и б ш е в ліс, м у з и к а стала в и р а з н і ш а , й м и з р о з у м і л и : то дзвонить струмок у яру (В. Сухомлинський).

61

Учитель:

Клас:

Дата:

• Д а т и в і д п о в і д і на з а п и т а н н я д о т е к с т у : а) Щ о відображає заголовок — т е м у ч и основну д у м к у в и с л о в л ю в а н н я ? б) Від якої особи ведеться розповідь у тексті? в) Ч и м були вкриті галявини в лісі? г) Доведіть, чому килим був барвистим. д) Щ о бриніло десь далеко в лісі? 3 . В и п и с а т и з т е к с т у с л о в о с п о л у ч е н н я зі с л о в о м день. В и з н а ч и т и г о л о в н і й зал е ж н і с л о в а в к о ж н о м у с л о в о с п о л у ч е н н і . Д і б р а т и з а л е ж н і с л о в а д о виділени слів. Назвати частини мови, я к и м и вони виражені. Робота з опорною т а б л и ц е ю • Учням пропонується пригадати вивчене з теми «Словосполучення» основі теоретичного матеріалу, поданого в таблиці.

н

Словосполучення 1. Роль у мовленні

Називає предмет, дію, ознаку предмета або дії (більш точно, ніж слово).

ł

і

ранкова зоря

2. Будова Головне слово ^ ^ 3. Зв'язок слів у словосполученні

^ ^ залежне слово

звідки? 1 і побачити здалеку

1) 2) • •

змістовий (за допомогою питання); граматичний: за допомогою закінчення; за допомогою закінчення і прийменника

V

1

1

1

барвистий килим виити на галявині/

З а п и т а н н я за м а т е р і а л о м т а б л и ц і : 1) Я к у р о л ь в и к о н у є с л о в о с п о л у ч е н н я у м о в л е н н і ? Ч и м в о н о в і д р і з н я є т ь с я від с л о в а ? 2) Я к у б у д о в у м а є с л о в о с п о л у ч е н н я ? 3) Я к з в ' я з у ю т ь с я с л о в а у с л о в о с п о л у ч е н н і ?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Створення проблемної с и т у а ц і ї • П ' я т и к л а с н и к а м п р о п о н у є т ь с я р о з г л я н у т и ч о т и р и м а л ю н к и , на я к и х зображено листок дуба, каштана, горіха і клена. Малюнок Листок дуба

Листок каштана

Листок горіха

Листок клена

Листок Дубовий листок • Я к и й п і д п и с із д в о х н а з и в а є з о б р а ж е н и й п р е д м е т б і л ь ш т о ч н о ? Ч о м у ? Н а з в а т и , щ о з о б р а ж е н о на і н ш и х м а л ю н к а х : с п о ч а т к у о д н и м с л о в о м , пот і м — т и м ж е с л о в о м із з а л е ж н и м , т о б т о с л о в о с п о л у ч е н н я м . • З а п и с а т и у т в о р е н і с л о в о с п о л у ч е н н я . В и з н а ч и т и , я к о ю ч а с т и н о ю м о в и виступають головні і залежні слова. Побудувати моделі словосполучень. Р о б о т а з т е о р е т и ч н и м м а т е р і а л о м задля зіставлення н о в и х знань із базовими С л о в о с п о л у ч е н н я — с и н т а к с и ч н а о д и н и ц я , я к а с к л а д а є т ь с я з д в о х абс б і л ь ш е п о в н о з н а ч н и х с л і в і с л у ж и т ь н а з в о ю п р е д м е т і в , д і й а б о ї х о з н а к (дріб ненькі опеньки, сісти на пеньок, різко повернутися). С л о в о с п о л у ч е н н я ма€ с в о ю с т р у к т у р у : головне і залежне слово. С л о в а з в ' я з у ю т ь с я у с л о в о с п о л у ч е н н я за з м і с т о м і г р а м а т и ч н о . З м і с т о в и й з в ' я з о к в с т а н о в л ю є т ь с я за д о п о м о г о к п и т а н н я , я к е с т а в и т ь с я від г о л о в н о г о с л о в а д о з а л е ж н о г о (дихати я к ? легко). Г р а м а т и ч н и й з в ' я з о к з д і й с н ю є т ь с я за д о п о м о г о ю з а к і н ч е н н я (плоди дубів). з а к і н ч е н н я і п р и й м е н н и к а (опинитися м і ж березами). Дослідження-пошук • Д о с л і д и т и , я к і с п о л у ч е н н я слів н а л е ж а т ь д о с л о в о с п о л у ч е н ь , і виписати їх, виділивши головне й залежне слово.

62

О с і н н і й д о щ , осінь п р и й ш л а , ч и с т а роса, вітер й д о щ , п р и й т и до л і с у , ж у ж я т ь вітер, у л і с і , спів п т а ш о к , п р и п і к а є сонце, дерева й к у щ і , л і с о в и й лзаін, серед лісу, лісова г а л я в и н а , п р о к и н у в с я ліс, б і л я ставу, в и й т и в поле, хжврне небо, ліс і поле. Зробити висновок, я к і п о є д н а н н я слів не є словосполученнями. Заповнил и таблицю ( к л а с д і л и т ь с я н а т р и г р у п и , к о ж н а з я к и х заповнює л и ш е одну ч а с т и н у т а б л и ц і й доводить правильність свого вибору). Не є словосполученнями ідаотгстки п прийменниками

Слова, з'єднані сурядним сполучником

Граматична основа — підмет і присудок

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми К о л е к т и в н а робота * П р о ч и т а т и в і р ш М и х а й л а Стельмаха. В и з н а ч и т и й о г о основну д у м к у . На жовтих стернях сизі гуси, Від картоплищ снується дим, Й самотня груша, мов бабуся, Тремтить над шляхом віковим. І лист її тече довкола, Неначе сльози золоті, І все чіткіш темніють в полі Дощем карбовані путі. Над ними гнеться чиста просинь, Курличуть дальні журавлі... Чого ж здається, що не осінь, А щастя ходить по землі! • 3 * допомогою т л у м а ч н о г о с л о в н и к а з ' я с у в а т и з н а ч е н н я слів карбований, картоплище, просинь, стерня. ( К а р б о в а н и й — п о к р и т и й к а р б а м и , тобто ж н ї м н а м и , р і в ч а к а м и , вирізьбленими д о щ е м . Картоплище — місце, з « к о г о зібрано к а р т о п л ю . Просинь — с и н і й к о л і р неба. Стерня — поле, ва. я к о м у зібрано х л і б н і р о с л и н и й з а л и ш и л и с я л и ш е з р і з а н і біля к о р е н я Ідш< стебла). » В ж п и с а т и т і словосполучення, в я к и х у ролі головних виступають виділежї слова. Р о з п о д і л и т и словосполучення н а г р у п и з а л е ж н о від того, я к о ю частиною мови є головне слово. З а п о в н и т и т а б л и ц ю . ||

Словосполучення з головним словом — іменником

Словосполучення з головним словом — дієсловом

З ' я с у в а т и , я к зв'язується з а л е ж н е слово з г о л о в н и м у к о ж н о м у словосполученні. Т в о р ч і в п р а в и н а побудову словосполучень І_ CŁI&CTH словосполучення з поданими дієсловами, добираючи необхідні іменжжзж. В и з н а ч и т и відмінок і м е н н и к і в . Дозуватися (з чого?), зустрічатися (з ким?), готуватися (до чого?), збирати г-пг>*) турбуватися (про кого?), наближатися (до чого?), захоплюватися (чим?). • П і д і б р а т и а н т о н і м до слова захоплюватися. * 3 одним із словосполучень с к л а с т и й з а п и с а т и р е ч е н н я . В и з н а ч и т и в ньом у г р а м а т и ч н у основу. Ł С к л а с т и словосполучення із слів, добираючи необхідний п р и й м е н н и к і ставл я ч и з а л е ж н е слово у відповідному в і д м і н к у . П о б у д у в а т и схеми словосполучень. П р я м у в а т и , ліс; й т и , р і ч к а ; турбуватися, т в а р и н и ; с п у с т и т и с я , берег; ступ и т и , г а л я в и н а ; о п и н и т и с я , берези; г і л л я к а , дуб; б і г т и , л и с т я ; спостерігати, природа; н а б л и ж а т и с я , я р .

63

• Щ о відбувається із з а л е ж н и м словом у п р о ц е с і побудови словосполучення? Я к у роль в і д і г р а ю т ь п р и й м е н н и к и у словосполученні?

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок П о д у м а т и і д а т и відповіді н а п и т а н н я : 1 . Щ о н а з и в а є т ь с я словосполученням? 2. Я к у с т р у к т у р у має с л о в о с п о л у ч е н н я ? 3. Я к з в ' я з у ю т ь с я слова в словосполученні?

VIII. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в о в о л о д і н н і темою у р о к у , ї х н ь о г о ставленн я до роботи н а у р о ц і ; а н а л і з з д і б н о с т е й , щ о с ф о р м у в а л и с я п і д час в и в ч е н н я т е м и ; о к р е с л е н н я п е р с п е к т и в п о д а л ь ш о ї навчальної д і я л ь н о с т і .

IX. Домашнє завдання 1. У я в і т ь , щ о в а м треба в и с т у п и т и н а з а с і д а н н і мовного г у р т к а з т е м и «Слов о с п о л у ч е н н я я к с и н т а к с и ч н а о д и н и ц я » . Н а основі т е о р е т и ч н о г о матеріалу с к л а с т и усне п о в і д о м л е н н я , к о р и с т у ю ч и с ь в л а с н и м и п р и к л а д а м и . 2 . С к л а с т и н е в е л и к у з в ' я з н у розповідь « У л і с і » від п е р ш о ї особи. В и п и с а т и 8 - 1 0 словосполучень, в и з н а ч и т и головне й з а л е ж н е слова, у к а з а т и на част и н и мови, я к и м и в о н и в и р а ж е н і . Н а в е с т и п р и к л а д и змістового й грамат и ч н о г о з в ' я з к у слів у с л о в о с п о л у ч е н н і .

64

Урок № 28 СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Л Е К С И Ч Н І Й ФРАЗЕОЛОГІЧНІ. ГРАМАТИЧНА П О М И Л К А ТА ЇЇУМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ

Учитель:

Клас:

п о г л и б и т и з н а н н я у ч н і в про будову п р о с т и х і с к л а д н и х словос п о л у ч е н ь , с ф о р м у в а т и п о н я т т я « л е к с и ч н е словосполучення»

уроку:

і «фразеологічне словосполучення»; н а в ч и т и в і д р і з н я т и фразеол о г і ч н і словосполучення від л е к с и ч н и х , з н а х о д и т и й в и п р а в л я т и г р а м а т и ч н і п о м и л к и у з в ' я з н о м у висловлюванні, р о б и т и с и н т а к с и ч н и й розбір словосполучень; формувати загальнопізнавальні в м і н н я а н а л і з у в а т и й п о р і в н ю в а т и будову простих і с к л а д н и х словосполучень, моделювати словосполучення л е к с и ч н і й фразеологічні; розвивати в м і н н я а н а л і т и к о - с и н т е т и ч н о г о х а р а к т е р у на основі с и н т а к с и ч н о г о розбору словосполучень; за допомогою мовленнево-комунікативного д и д а к т и ч н о г о матеріалу виховувати любов до природи, бережливе с т а в л е н н я до неї. у р о к о с м и с л е н н я нових з н а н ь , ф о р м у в а н н я п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к н а основі н а б у т и х знань.

Ж Л УРОКУ

І. Організаційний момент Я. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення Ж учнями. Мотивація навчальної діяльності • І . Генералізація знань п'ятикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці) » П р о ч и т а т и текст. В и п и с а т и з нього словосполучення: а) « п р и к м е т н и к + іменТ Т - - І -

б) «дієслово + і м е н н и к » ; в) «дієслово + і м е н н и к з п р и й м е н н и к о м » .

З ж т я без дерева не м о ж е ж и т и . Зірвавшись з г і л л я , воно пливе в п о в і т р і «»умии g і о с т а н н і й раз. Не обминайте, люди, осінньої ж у р л и в о ї к р а с и падолисту. Й д і т ь до л і с у , • шарк, станьте під к р о н а м и дерев, подивіться на т и х е з г а с а н н я п о ж о в к л о г о ш і у Д о дерев, щ о с т р у ш у ю т ь л и с т я , через п і в р о к у прийде весна. В о н и всі в ж е у з а в ' я з і . Т а , н е п о м і т н і сьогодні, б р у н ь к и перенесуть л и х у з и м у і л ю т і Н е сидіть в о с і н н і д н і дома. Й д і т ь у г у щ а в и н у дерев, у б и р а й т е у свою дуж у т е р п к и й з а п а х опалого осіннього б у т т я . М о ж е , від усього баченого і переж и т о г о ви станете м у д р і ш и м и . З б л и ж е н н я з природою робить нас к р а щ и м и , д о б р і ш и м и , о ч и щ а є д у ш у (За І. Цюпою). * П о д у м а т и і с к а з а т и , ч и м відрізняється словосполучення осіння журлива краса від і н ш и х словосполучень у третьому р е ч е н н і . В и п и с а т и з т е к с т у с к л а д н і словосполучення, щ о відповідають т а к и м с х е м а м :

6

6 (^HgTi

• В и п и с а т и д е к і л ь к а варіантів с п о л у ч е н н я слів, щ о не н а л е ж а т ь до словосполучень. С в і й вибір о б ґ р у н т у в а т и .

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру 1. Зробити с и н о н і м і ч н у з а м і н у словосполучень «іменНик + і м е н н и к » н а словосполучення « п р и к м е т н и к т і м е н н и к » . С х а р а к т е р и з у в а т и засоби граматичного з в ' я з к у в н и х . Т і н ь н о ч і , зорі в небі, з в у к и л і с у , с п і в и п т а х і в , степи Таврії, п о т о к и г і р , г р о м е н і сонця, т р а в и в л у з і , к л ю ч ж у р а в л і в , р і ч к а в л і с і , спогади про дитинство. • П о я с н и т и правопис словосполучення, утвореного від виділеного.

65

Дата'

2. П о д а н і словосполучення розподілити на л е к с и ч н і т а фразеологічні. З а м і н и т и фразеологічні словосполучення і н ш и м словом або словами, щ о відповідають ї х значенню. Зразок. Ловити ґав — бути неуважним. Бабине л і т о , тепле літо; заростати б у р ' я н о м , заростати брудом; у п о в - н и й голос, ж і н о ч и й голос; д ж е р е л ь н а вода, не р о з л и й вода, десята вода на к и с е л і ; одного п о л я я г о д и , лісові я г о д и ; о с і н н і й день, я к один день; морська х в и л я , м о р с ь к и й вовк. • З ' я с у в а т и відмінність фразеологічних словосполучень від л е к с и ч н и х , ознай о м и в ш и с ь із т е о р е т и ч н и м и відомостями. Слід в і д р і з н я т и лексичні словосполучення від фразеологічних. Фразео-лог і ч н і словосполучення виступають о д н и м членом р е ч е н н я і ї х м о ж н а з а м і н и т и словом або к і л ь к о м а словами (байдики бити — л і н у в а т и с я , поцілувати замок — н і к о г о не з а с т а т и ) . 3. У т в о р и т и р я д и словосполучень з п о д а н и м и опорними словами т а к и м ч и н о м , щоб у к о ж н о м у були с и н т а к с и ч н і і фразеологічні словосполучення. С к л а с т и з н и м и речення. Зразок:


Г р ж п ш н у В о л о д и м и р у М и к о л а й о в и ч у , я к и й навчається у м і с т і К и є в і і ж и ве на в у л и ц і Д а р н и ц ь к і й (будинок 8 1 , к в а р т и р а 1 2 5 ) , н а д і й ш о в в і т а л ь н и й лжст і з села Червоного А н д р у ш і в с ь к о г о р а й о н у ( Ж и т о м и р с ь к а область) від кхтері Гришиної Алли Вікторівни. 31 Своєму другові Дроздову Д е н и с у В а л е н т и н о в и ч у в місто К р а м а т о р с ь к (ДоЕ г ц > к а область) н а в у л и ц ю Л у г о в у ( к в а р т и р а 8 у б у д и н к у 1 6 ) п и ш е Содозйов А н д р і й Р о м а н о в и ч із с е л и щ а міського т и п у Б і л о з е р к а Херсонської області, щ о м е ш к а є по в у л и ц і В і н н и ц ь к і й (будинок 8 7 ) . • З ' я с у в а т и , на щ о в к а з у ю т ь п е р ш і дві й і н ш і т р и ц и ф р и в а ш о г о пош-товото і н д е к с у .

79

VII. Самостійне складання листа й оформлення конверта У я в и т и с и т у а ц і ю : ви в і д п о ч и в а є т е в таборі і в и р і ш и л и п о д і л и т и с я св в р а ж е н н я м и . С к л а с т и л и с т , в и з н а ч и в ш и адресанта. Оформити конверт.

VIII. Підсумок уроку IX. Домашнє завдання 1. П р о д о в ж и т и роботу над с к л а д а н н я м л и с т а , п о ч а т о г о н а у р о ц і . 2. Доповнити перелік термінів, пов'язаних із поштовим зв'язком. З ' я с у і з н а ч е н н я н е з р о з у м і л и х слів. Бандероль, п о ш т а , і н д е к с , п о ш т а м т , . . . 3. У я в и т и ситуацію, що ви отримали конверт з чистим а р к у ш е м , а на і в е р т і н а п и с а н о , щ о ц е й л и с т від і м е н і в а ш о г о у л ю б л е н о г о к а з к о в о г о r e j П о д у м а т и , щ о міг написати вам ц е й герой. С к л а с т и варіант листа.

80

Урок № 3 4 ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА Мета:

навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додатки, о з н а ч е н н я , обставини), в и д і л я т и ї х у к о н т е к с т і у м о в н и м и познач к а м и ; формувати загальнопізнавальні в м і н н я ставити з а п и т а н н я до д р у г о р я д н и х членів р е ч е н н я , в и з н а ч а т и ї х н ю с и н т а к с и ч н у роль і спосіб морфологічного в и р а ж е н н я ; за допомогою мовленнєв о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матеріалу виховувати п о ч у т т я любові до рідного к р а ю .

Правопис:

тире м і ж підметом і п р и с у д к о м .

Т ж п уроку:

у р о к засвоєння н о в и х звань.

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності П с и х о л о г і ч н а н а с т а н о в а й в н у т р і ш н я м о т и в а ц і я щодо в и в ч е н н я т е м и « Д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я » . О з н а й о м л е н н я у ч н і в із ходом навчальної діяльності.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку Любить свій край — це значить все любити, У чім його святе ім'я живе. В. Сосюра

IV. Генералізація знань п'ятикласників (актуалізація опорних знань, умінь і навичок) Творче с п о с т е р е ж е н н я над м о в н и м м а т е р і а л о м н а основі тексту • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и стиль і т и п висловлювання. З ' я с у в а т и , щ о в и р а ж а є заголовок: т е м у ч и основну д у м к у . В и п и с а т и словосполучення з в и д і л е н и м и словами. ВЕЛИКИЙ ЛИМАН Великий л и м а н . В и знаєте, де він? Н і ? П о я с н ю ю : н а н а ш о м у п і в д н і м і ж Д н і п р о м і Б у г о м . Ш и р о к и й , просторий, м о г у т н і й . Н а п р и л и м а н с ь к и х с к е л я х і с х и л а х — н а ш е велике село. В ньому я нарохжзся. Н а й п е р ш е , щ о збереглося в п а м ' я т і : багато, багато води. Під ї ї плесCJTI

я засинав увечері й п р о к и д а в с я

вранці.

А д ж е м е ш к а ю н а п е р ш і й прибережній в у л и ц і . А тато працює на лимані, довить рибу. Н а березі, де б і л и й п і с о к , старі верби, с в і ж и й вітер і веселе сонце, я буваю з л ж е н день. В и к о н у ю татові або мамині д о р у ч е н н я , г р а ю с я сам ч и з хлопцями... І з а в ж д и м е н і т у т п р и є м н о , х о р о ш е . Н е обходиться без н е с п о д і в а н о к , різних пригод, з у с т р і ч е й , з а х о п л ю ю ч и х в і д к р и т т і в (ІО.

Голобородько).

• 3 у р о к і в у к р а ї н с ь к о ї мови в п о ч а т к о в и х к л а с а х вам відомо, щ о до другор я д н и х членів р е ч е н н я відносяться додаток, о з н а ч е н н я й обставина. П р и гадати, на я к і з а п и т а н н я вони відповідають і я к графічно виділяються в реченні. • П о с т а в и т и з а п и т а н н я до в и д і л е н и х слів, в и з н а ч и т и ї х с и н т а к с и ч н у ф у н к цію.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Д е м о н с т р а ц і й н е п о я с н е н н я теоретичного м а т е р і а л у • П р о ч и т а т и . Р о з г л я н у т и с х е м у й в и з н а ч и т и , я к і з д р у г о р я д н и х членів реч е н н я пояснюють головні, а я к і — і н ш і д р у г о р я д н і .

81

чого? якої?

до кого?

У к р а ї н а — к р а ї н а гадячої любові до народу (С.

Васильчєнко).

• З а з р а з к о м н а к р е с л и т и с х е м у р е ч е н н я . З ' я с у в а т и види д р у г о р я д н и х членів р е ч е н н я . Україна — розкішний вінок з рути й барвінку (С. Васильчєнко). • П о я с н и т и наявність тире в р е ч е н н я х . Н а в е с т и 2 - 3 власних р е ч е н н я на ц ю пунктограму і записати ї х . Відтворення т е о р е т и ч н и х відомостей, застосування я к и х буде п о т р і б н и м н а у р о ц і Д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я ( д о д а т к и , о з н а ч е н н я , обставини) пояснюють і доповнюють г о л о в н і ч л е н и або і н ш і д р у г о р я д н і і з а л е ж а т ь від н и х . Д о д а т о к — д р у г о р я д н и й ч л е н р е ч е н н я , я к и й о з н а ч а є п р е д м е т і в реч е н н і в і д п о в і д а є н а п и т а н н я н е п р я м и х в і д м і н к і в , т о б т о в с і х , о к р і м наз и в н о г о . Н а й ч а с т і ш е д о д а т о к , я к і п і д м е т , в и р а ж а є т ь с я і м е н н и к о м або займенником. О з н а ч е н н я — д р у г о р я д н и й ч л е н р е ч е н н я , щ о вказує н а о з н а к у предмета, відповідає на п и т а н н я який? чий? котрий? і н а й ч а с т і ш е в и р а ж а є т ь с я прик м е т н и к о м , з р і д к а — з а й м е н н и к о м або і м е н н и к о м . О б с т а в и н а — д р у г о р я д н и й ч л е н р е ч е н н я , щ о х а р а к т е р и з у є д і ю з т о ч к и зору ї ї м і с ц я , ч а с у , п р и ч и н и , м е т и , способу або с т у п е н я і відповідає н а п и т а н н я як? куди? звідки? коли? чому? з якою метою? якою мірою? де? Обставини виражаються прислівниками, сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з теми В и к о н а н н я п і з н а в а л ь н и х п р а к т и ч н и х завдань а н а л і т и ч н о г о х а р а к т е р у • П р о ч и т а т и в і р ш . В и п и с а т и словосполучення, в я к и х з а л е ж н е слово відповідає н а п и т а н н я н е п р я м и х в і д м і н к і в . В и з н а ч и т и с и н т а к с и ч н у роль ц и х слів, поставити до н и х з а п и т а н н я . Зразок. Кохаю (що?) край ( З н . в.). Кохаю край наш дорогий, Щ о зветься Україна. Вітчизні хочу я своїй Зрости достойним сином. Є в світі зваби немалі, Цікава стежка кожна... Але до рідної землі Збайдужитись не можна. Люби, шануй, піднось до зір Її пісні і мову. Нема солодшої, повір, За неї, пречудову. (В. Коломієць) У п р о ц е с і р о б о т и над з а в д а н н я м у ч н я м п р о п о н у є т ь с я пам'яткою. Непрямі Р. Д. 3. О. М.

відмінки,

на які відповідає

користуватися

додаток

к о г о ? чого? к о м у ? чому? к о г о ? що? к и м ? чим? на к о м у ? н а чому?

• П р о ч и т а т и в і р ш Д м и т р а Л у ц е н к а . З ' я с у в а т и , щ о в и р а ж а є заголовок — тем у ч и основну д у м к у . З н а й т и д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я , щ о відповідають н а п и т а н н я який? чий? котрий?

82

КИЄВЕ М І Й Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій. — Як тебе не любити, Києве МІЙІ В очі дивляться канни, Серце в них переллю. Хай розкажуть коханій, Як я вірно люблю. Буду мріяти й жити На крилах надій... Як тебе не любити, Києве мій. Спить натомлене місто Мирним лагідним сном, Ген вогні, як намисто, Розійшлись над Дніпром, Вечорів оксамити, Мов щастя прибій... Як тебе не любити, Киеве мій! • В и п и с а т и з в і р ш а о з н а ч е н н я разом з і словами, до я к и х вони відносяться. В и з н а ч и т и , я к и м и ч а с т и н а м и мови в и р а ж е н і о з н а ч е н н я . Стилістичний аналіз-зіставлення синтаксичних конструкцій • П о р і в н я т и порядок слів у р е ч е н н я х . В и з н а ч и т и в н и х головні та другорядні ч л е н и речення. 1) Ш и р о к і , р і в н і в у л и ц і р о з к и н у л и с ь посеред міста. 2 ) В у л и ц і ш и р о к і , рівні. Коментар учителя. Н а о з н а ч е н н я с х о ж і й д е я к і с к л а д е н і і м е н н і прис у д к и , в и р а ж е н і п р и к м е т н и к а м и . Я к щ о п р и к м е т н и к стоїть перед і м е н н и к о м , zo я к о г о відноситься, і означає л и ш е о з н а к у предмета, то в и к о н у є ф у н к ц і ю другорядного ч л е н а р е ч е н н я — о з н а ч е н н я . А я к щ о п р и к м е т н и к стоїть п і с л я і м е н н и к а і стверджує або заперечує наявність о з н а к и , то виступає в р е ч е н н і присудком. Н а т а к и й п р и к м е т н и к падає л о г і ч н и й наголос. А н а л і з другорядних членів р е ч е н н я у зв'язному в и с л о в л ю в а н н і • П р о ч и т а т и й списати т е к с т . З н а й т и обставини. В и з н а ч и т и , щ о вони означають, п и т а н н я , на я к і відповідають, я к и м и ч а с т и н а м и мови в и р а ж а ю т ь ся. П і д к р е с л и т и ї х п у н к т и р о м із к р а п к о ю . Якось серед з в и ч н и х з в у к і в м е н і почулося щось незвичайне. То к р и ч а л и ~ и к і г у с и , я к і поверталися в р і д н і м і с ц я . К л и ч ц е й к і л ь к а разів повторився п умовк... М е н і хотілося щ е п о ч у т и р а д і с н и й к л и ч д и к и х гусей. І я почув й о г о . . . У сусідньому дворі розгулювала пара з в и ч а й н и х д о м а ш н і х гусей. Ц е й тоді, першого разу, вони сповістили про весну. З в и ч а й н і г у с и . . . Сповістили, щоб лотім гордовито к р о к у в а т и до недалекого озера і л и ш е восени на я к у с ь м и т ь згадати, щ о в н и х т а к о ж є к р и л а , к о л и ї х н і д и к і родичі наповнять небо прощ а л ь н и м к р и к о м . . . (В. Земляк). • В и п и с а т и слова з н е н а г о л о ш е н и м и г о л о с н и м и е, и, щ о перевіряються наголосом. Д і б р а т и й з а п и с а т и перевірні слова. • Довести, щ о виділене в т е к с т і с п о л у ч е н н я і м е н н и к а з п р и й м е н н и к о м мож е в и с т у п а т и і в ролі д о д а т к а , і в ролі обставини. Коментар учителя. Д е я к і д р у г о р я д н і ч л е н и з а л е ж н о від з а п и т а н н я м о ж на в и з н а ч и т и в реченні я к д о д а т к и і я к обставини. Н а п р и к л а д : С т р у м о к в'ється (серед чого?) серед г а ю , я к с т р і ч е ч к а . С т р у м о к в'ється (де?) серед г а ю , я к с т р і ч е ч к а ( П . Тичина).

83

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок VIII. Підсумок уроку IX. Домашнє завдання 1. П о м і р к у в а т и над т и м , щ о треба д л я того, щ о б л ю б и т и свій р і д н и й к р а й , я к и м треба б у т и . Н а п и с а т и н е в е л и к и й твір з т е м и «За щ о я люблю с в і й р і д н и й к р а й ? » В и п и с а т и і з т л у м а ч н о г о с л о в н и к а з н а ч е н н я слів вітчизна, патріот. В и к о р и с т а т и ц і слова у власному творі. 2. П р о ч и т а т и т е о р е т и ч н и й м а т е р і а л про д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я в п і д р у ч н и к у . Н а його основі с к л а с т и й з а п и с а т и п л а н . П і д г о т у в а т и у с н и й переказ п р о ч и т а н о г о за п л а н о м , к о р и с т у ю ч и с ь в л а с н и м и п р и к л а д а м и . 3. У з а г а л ь н и т и в и в ч е н и й матеріал про д р у г о р я д н і ч л е н и речення. З а п о в н и т и таблицю. Другорядні члени речення

Що означають

Додаток Означення Обставина

84

На які питання відповідають

Чим виражаються в реченні

Урок № 3 5 Д Р У Г О Р Я Д Н І ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: Д О Д А Т О К , ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА ( П Р О Д О В Ж Е Н Н Я ) Мета:

Учитель:

п о г л и б и т и з н а н н я у ч н і в про д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я , ї х н ю стил і с т и ч н у роль у з в ' я з н о м у висловлюванні; формувати загальноп і з н а в а л ь н і в м і н н я с т а в и т и з а п и т а н н я до д р у г о р я д н и х членів речення й виділяти їх умовними позначками, розрізняти додатки, о з н а ч е н н я , обставини; у д о с к о н а л ю в а т и творчі в м і н н я в и з н а ч а т и м е ж і речень у з в ' я з н о м у висловлюванні; розвивати мовленнєвок о м у я і к а т и в н і в м і н н я будувати р е ч е н н я , п о ш и р ю ю ч и ї х другор я д н и м и ч л е н а м и р е ч е н н я ; н а основі м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в ного д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и п а т р і о т и ч н о м у р о з в и т к о в і особистості.

Тжп уроку:

у р о к осмислення нових з н а н ь , ф о р м у в а н н я п р а к т и ч н и х і н а в и ч о к н а основі н а б у т и х знань.

умінь

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення ї ї учнями. Мотивація навчальної діяльності III. Актуалізація мотиваційних резервів п'ятикласників з теми • Д о в и д і л е н и х слів поставити з а п и т а н н я . В и п и с а т и ї х разом і з т и м и словами, до я к и х вони відносяться. Благословенна будь, моя н е з а й м а н а девіце Десно! Щ а с л и в и й я , щ о народився на твоєму березі, щ о п и в у незабутні р о к и твою м ' я к у , веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх к а з к о в и х в и с и п а х , слухав рибальських розмов на твоїх човнах і к а з а н н я про д а в н и н у , щ о л і ч и в у тобі зорі на п е р е к и н у т о м у небі, щ о й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя б а ч и т и оті зорі навіть у б у д е н н и х к а л ю ж а х на ж и т т є в и х шляхах {0. Довженко). > З а п а м ' я т а т и наголос у словах щасливий, босий. • З ' я с у в а т и , я к и м и ч а с т и н а м и мови є виділені слова. > Д а т и в и з н а ч е н н я д р у г о р я д н и м ч л е н а м р е ч е н н я : д о д а т к у , о з н а ч е н н ю , обставині. Коментар учителя. Д р у г о р я д н і ч л е н и с п р и я ю т ь поділу речень на п о ш и рені і н е п о ш и р е н і . Поширеними називаються р е ч е н н я , в я к и х є д р у г о р я д н і члени. Непоширеними називаються р е ч е н н я , я к і складаються т і л ь к и з граматичної основи. Н а п р и к л а д :

t

—ь іг.

г~Ц

Виринає стежина рідна з теплої т р а в и . . . (В.

Тече

Терен).

річка.

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру Творче спостереження над м о в н и м м а т е р і а л о м > С п и с а т и т е к с т , в и д і л я ю ч и п у н к т и р о м д о д а т к и . З ' я с у в а т и т и п мовлення. Свою д у м к у о б ґ р у н т у в а т и . Ж и л и м и в п е в н і й г а р м о н і ї з с и л а м и п р и р о д и . З и м о ю мерзли, л і т о м смаж и л и с ь на с о н ц і , восени м і с и л и г р я з ь , а весною нас заливало водою, і х т о цього не знає, не знає т і є ї радості і повноти ж и т т я . Весна пливла до нас з Десн и . Тоді н і х т о не чув про перетворення п р и р о д и , і вода тоді т е к л а к у д и і я к попало (О.

Довженко).

> В и з н а ч и т и с и н т а к с и ч н у ф у н к ц і ю в и д і л е н и х слів. Зробити висновок, я к и м и ч а с т и н а м и мови, о к р і м і м е н н и к і в , м о ж у т ь б у т и в и р а ж е н і д о д а т к и .

85

Клас:

Дата-

s

Т в о р ч и й д и к т а н т на побудову речень, з п о ш и р е н н я м ї х д р у г о р я д н и м и ч л е н а м и р е ч е н н я (за в а р і а н т а м и ) • Д о п о в н и т и р е ч е н н я , к о р и с т у ю ч и с ь словами з довідки. П і д к р е с л и т и п ц мети, присудки й додатки. З'ясувати відмінки іменників. 1) Виорав ч о л о в і к ( щ о ? ) ... . 2) П о с і я в н а п о л і ( щ о ? ) . . . . 3) В и р і с славни льон і в к р и в с я ( ч и м ? ) . . . . 4 ) С о н е ч к о світило ( н а щ о ? ) . . . т е п л е н ь к о , х м а р к к р о п и л а ( ч и м ? ) . . . . 5) ( К о м у ? ) . . . з того було т а к любо, я к от часом (кому^ . . . , к о л и м а т и вмиє (кого?) . . . т а щ е й п о ц і л у є (За Г. Аидерсеном). Довідка: д о щ и к , льон, д и т и н а , поле, ц в і т . Відтворення деформованого т е к с т у • В и з н а ч и т и м е ж і речень. П р о ч и т а т и і списати, розставляючи п о т р і б н і ро; ділові з н а к и . З н а й т и о з н а ч е н н я , п і д к р е с л и т и ї х хвилястою л і н і є ю . Л Ю Б Л Ю СВОЮ С Т О Л И Ц Ю В и б а ч и л и місто в золотому саду то н а ш К и ї в тепла осінь т и х о ступає йог в у л и ц я м и д н і п р о в і к р у ч і вона в ж е розмалювала н е п о в т о р н и м и золотистим фарбами л и с т я к а ш т а н і в н а багатолюдному Х р е щ а т и к у а ж горить щ е яскрг в і ш е сяє золотом горда й велична Софія. Я у к р а ї н е ц ь т о м у люблю свою в е л и ч н у столицю д у ж е люблю своє пр< гарне ш л я х е т н е в і к о в і ч н е місто воно дає м е н і с и л у н а с н а г у т а о к р и л ю є мег (За В. Близнецем). • Л е к с и ч н а робота: за допомогою т л у м а ч н о г о с л о в н и к а з ' я с у в а т и з н а ч е і н я слова ш л я х е т н и й (Шляхетний — величний, благородний, лица] ський). • Д а т и х а р а к т е р и с т и к у п е р ш и м т р ь о м р е ч е н н я м за метою висловлюванн та е м о ц і й н и м забарвленням. • П р о ч и т а т и т е к с т , о п у с к а ю ч и о з н а ч е н н я . З р о б и т и висновок: я к у роль від грають о з н а ч е н н я в н а ш о м у мовленні. П і з н а в а л ь н е з а в д а н н я н а з і с т а в л е н н я с и н т а к с и ч н и х одиниць • С к л а с т и й з а п и с а т и р е ч е н н я з п о д а н и м и словосполученнями т а к , щоб п р і к м е т н и к и в и с т у п а л и : а) о з н а ч е н н я м ; б) п р и с у д к о м . В и д і л и т и г р а м а т и ч і основи речень. Зразок: С у м н и й Семен ходив ц і л и й день. — Ц і л и й ден Семен був с у м н и й . К р у т і гори; с т а р и й ліс; вузька долина; г л и б о к и й яр; п и ш н і левади. • За допомогою т л у м а ч н о г о с л о в н и к а з ' я с у в а т и з н а ч е н н я слів левада, яр.

V. Систематизація знань З поданого т е к с т у в и п и с а т и д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я і проаналізуваї ї х , з а п о в н и в ш и т а б л и ц ю . З н а й т и слова, щ о м о ж у т ь в и с т у п а т и і додаткої і обставиною. В и п и с а т и ї х разом з і словами, до я к и х вони відносяться.

Слово

Вид другорядного члена речення

Слово, до якого належить

На яке питання відповідає

Якою частиною мові виражається

Ш и р о к і д у н а й с ь к і с т е п и . . . Ш и р я ю т ь над степом о р л и - с и з о к р и л ь ц і , в глядає з г о р и необачне птаство. Х м а р а м и летять на степові озера д и к і г у с и • срібнопері лебеді. Стелиться степом б и т и й ш л я х : н и м т а т а р и ходять з Д у н а до Д н і с т р а , а з в і д т и на Д н і п р о - С л а в у т у (М. Пригара).

VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання 1. С к л а с т и й з а п и с а т и т р и р е ч е н н я зі словом Дніпро т а к , щоб у п е р ш о м у во: виступало п і д м е т о м , у д р у г о м у — додатком, у третьому — обставиною 2. В и п и с а т и з х у д о ж н ь о ї л і т е р а т у р и портрет одного з л і т е р а т у р н и х героі П і д к р е с л и т и д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я і д а т и ї м х а р а к т е р и с т и к у за ex мою: а) вид другорядного ч л е н а ; б) на я к е п и т а н н я відповідає; в) яке ч а с т и н о ю мови в и р а ж а є т ь с я .

86

Урок № 3 6 ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ З Р О З Д І Л У «СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ Й Д Р У Г О Р Я Д Н І ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ» Мета:

о ц і н и т и рівень н а в ч а л ь н и х д о с я г н е н ь п ' я т и к л а с н и к і в з т е м «Слов о с п о л у ч е н н я » , « Р е ч е н н я , його г р а м а т и ч н а основа», « Д р у г о р я д н і члени р е ч е н н я * ; з'ясувати м о ж л и в і недоліки в ході опанування м о в н о ю теорією т а п р и й н я т и р і ш е н н я щ о д о п о д а л ь ш о ї о р г а н і зації навчальної діяльності з розділу «Відомості з с и н т а к с и с у і пунктуації».

Ф о р м а п р о в е д е н н я т е м а т и ч н о г о о ц і н ю в а н н я : в и к о н а н н я з а в д а н н я тестового характеру. Тшп уроку:

урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку III. Підготовча робота М о т и в а ц і я навчальної діяльності учнів. Ознайомлення із к р и т е р і я м и оціш о в а н н я тестових завдань. П р о в е д е н н я і н с т р у к т а ж у щ о д о в и к о н а н н я завдань тестового х а р а к т е р у . П о д і л у ч н і в к л а с у за в а р і а н т а м и .

IV. Виконання завдань тестового характеру 1. Н а з в а т и розділ н а у к и про мову, в я к о м у вивчаються т а к і с и н т а к с и ч н і один и ц і , я к словосполучення і р е ч е н н я : А

пунктуація;

Б В

синтаксис; будова слова.

2. Н а з в а т и вид другорядного ч л е н а р е ч е н н я , щ о х а р а к т е р и з у є д і ю з т о ч к и зору м і с ц я , ч а с у , п р и ч и н и , м е т и , способу: А

додаток;

Б В

означення; обставина.

3. У к а з а т и н а словосполучення, в я к о м у головне слово в и р а ж е н е дієсловом: А ф і г у р и з дерева; Б В

ш и р о к и й степ; потребувати допомоги.

4. В и з н а ч и т и , в я к о м у р я д і всі с п о л у ч е н н я слів н а л е ж а т ь до словосполучень: А

веселе свято; н а п і в д н і ; л у н а є м у з и к а ;

Б В

р і к а й море; ц і н н і р о с л и н и ; н і ж н о п а х н у т и ; с т о р о н и г о р и з о н т у ; б о т а н і ч н и й сад; в і д г а д а т и з а г а д к у .

5. В и з н а ч и т и словосполучення, в я к о м у д о п у щ е н о г р а м а т и ч н у п о м и л к у : А д і й т и до берега; Б відвідати м у з е й ; В

грати в музичні інструменти.

6. В и п и с а т и р е ч е н н я , до с к л а д у я к о г о входить фразеологічне словосполучення. П і д к р е с л и т и його. А

М о г о т о в а р и ш а п о с т і й н о п е р е с л і д у в а л и н е в д а ч і , і в і н опустив р у к и .

Б

У своїх спогадах м и згадували щ и р е ставлення класного к е р і в н и к а до нас.

В

Ц ю л о г і ч н у задачу м и розв'язали д у ж е ш в и д к о .

7. В и п и с а т и р е ч е н н я , щ о складається з одного головного ч л е н а . П і д к р е с л и т и г р а м а т и ч н у основу. А

Л ю д и н а з а в ж д и п о в а ж а л а землю, оберігала і п л е к а л а людське ж и т т я .

Б

З е м л я не л ю б и т ь л і н и в и х і б а й д у ж и х .

В

П р а ц ю п а землі з а в ж д и вважали святим обов'язком людини.

87

УчШЄль: Клас:

дата-

8. В и п и с а т и з р е ч е н н я словосполучення, що відповідає с х е м і « і м е н н и к 4- іменн и к » . Н а з в а т и головне і з а л е ж н е слово; в и з н а ч и т и , я к и м и ч а с т и н а м и мов вони в и р а ж е н і ; у к а з а т и н а те, я к зв'язане з а л е ж н е слово з головним (за змістом ч и за змістом і г р а м а т и ч н о ) . У к р а ї н с ь к а мова є мовою в е л и к о г о і гордого народу (Б.

Харчук).

9. П о ш и р и т и р е ч е н н я д р у г о р я д н и м и членами речення: означенням й обставиною. П і д к р е с л и т и ї х . Л у н а ю т ь голоси. 10. Перебудувати розповідне речення у спонукальне. Записати речення-запитання. В и з н а ч и т и його вид за метою висловлювання т а і н т о н а ц і є ю . Т р у д и т и с я треба чесно, розумно й наполегливо (О.

Корніяка).

11. С к л а с т и розповідне п о ш и р е н е р е ч е н н я , г р а м а т и ч н а основа я к о г о складається з підмета і присудка. О ц і н ю в а н н я тестових завдань

Характер завдань

Завдання з вибірковими відповідями

Завдання з конструйованими відповідями

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

Правильні відповіді

б

в

в

в

в

а

в

0,5

0,5

0,5

1

1

1

1

Кількість балів

Творчі завдання

8

9

10

11

2

1,5

1,5

1,5

V. Організований збір зошитів для тематичних атестацій VI. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань VII. Домашнє завдання С к л а с т и висловлювання про випадок і з власного ж и т т я , в и р а ж а ю ч и особисте ставлення до н а в к о л и ш н ь о г о . В и п и с а т и з нього будь-яке р е ч е н н я , в я к о м у в и д і л и т и г р а м а т и ч н у основу, п і д к р е с л и т и д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я , зробити с и н т а к с и ч н и й розбір одного і з словосполучень.

88

Урок № 3 7 РЕЧЕННЯ З О Д Н О Р І Д Н И М И Ч Л Е Н А М И (БЕЗ С П О Л У Ч Н И К І В ТА ЗІ С П О Л У Ч Н И К А М И А, АЛЕ, КОМА М І Ж О Д Н О Р І Д Н И М И Ч Л Е Н А М И

Учитель: І). Клас:

Мета:

Правопис: Тжл уроку:

н а в ч и т и у ч н і в р о з р і з н я т и однорідні ч л е н и р е ч е н н я (головні і друг о р я д н і ) , в и д і л я т и ї х у з в ' я з н о м у висловлюванні; моделювати с х е м и речень з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и ; формувати загальнопізнавальні в м і н н я в и з н а ч а т и вид однорідних членів р е ч е н н я , аналізувати зв'язок м і ж н и м и (сполучниковий ч и безсполучниковий), правильно і н т о н у в а т и р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и ; розставл я т и розділові з н а к и м і ж о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , з ' є д н а н и м и спол у ч н и к а м и а, але, і; розвивати творчі в м і н н я р е к о н с т р у ю в а н н я двох п р о с т и х речень н а одне з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , відтворюв а т и деформований т е к с т із р е ч е н н я м и з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матер і а л у с п р и я т и морально-етичному р о з в и т к о в і особистості. к о м а м і ж однорідними членами речення. у р о к засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності Психологічна настанова й в н у т р і ш н я мотивація щодо вивчення теми «Речення з однорідними членами». Ознайомлення учнів із ходом навчальної діяльності.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку Як тебе прославити, рідна земле? Не одною квіткою змалювати, не одним кущем ч.и деревом, а всю тебе показати,— широку, прекрасну й родючу? К . Білокур

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників Робота з т е к с т о м ( с п о с т е р е ж е н н я н а д р е ч е н н я м и з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и у зв'язному висловлюванні) •

П р о с л у х а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у висловлювання. Д і брати до т е к с т у заголовок.

Благословенним і ч а р і в н и м у в а ж а є т ь с я т о й к р а й , де барвінок росте. А росте він у К а р п а т а х , лісостепу, З а х і д н о м у П о л і с с і , п е р е в а ж н о в дубових т а дубово-грабових л і с а х . П р е к р а с н а , о с я й н а це р о с л и н а . В і ч н о з е л е н и й ч а г а р н и ч о к н а п о с т і й н о звійшов у побут, звичаї т а обряди н а ш о г о народу. К о л и розливалися веснян і води, дівчата н а У к р а ї н і п о ч и н а л и с п і в а т и в е с н я н к и . Наставала радісна, б е н т е ж н а пора оновлення в п р и р о д і , в о с к р е с і н н я з е л е н - к в і т у , п р о б у д ж е н н я нових п о ч у т т і в у л ю д с ь к и х с е р ц я х , н а д і й і сподівань. І серед пісень ц і є ї пори — чимало про б а р в і н о к . Рослина ц я не т і л ь к и д е к о р а т и в н а , п і с е н н а , а й ц і л ю щ а . З г а д к и про ї ї лік а р с ь к і властивості с я г а ю т ь сивої д а в н и н и . Б а р в і н о к був відомий а н т и ч н и м л і к а р я м (А. Кондратюк). • П р и г а д а т и з у р о к і в у к р а ї н с ь к о ї мови в п о ч а т к о в и х к л а с а х , я к і ч л е н и реч е н н я називаються о д н о р і д н и м и . В и п и с а т и з т е к с т у р е ч е н н я з однорідним и ч л е н а м и . В и з н а ч и т и ї х вид ( о з н а ч е н н я , додаток, обставина).

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу П р о б л е м н а д е м о н с т р а ц і я навчального м а т е р і а л у на основі зв'язного висловлювання 1. П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и стиль і т и п мовлення. З н а й т и у т е к с т і н е п о ш и рені речення. Н а к р е с л и т и ї х схеми.

89

Дата:

ТИХО В ЛІСІ ВЗИМКУ Т и х о і с п о к і й н о зимового д н я в лісі. Стоять с т р у н к і , високі, н е р у х о м і дереві з і с н і г о в и м и ш а п к а м и . Ч у т и , я к дятел стукає по стовбурі дуба. Ц е він шука> ж у ч к і в і к о м а х під к о р о ю . От щось зашепотіло. П р о б і г з а й ч и к , сів під дубог і оглянувся. Десь на с т а в к у тріснула к р и г а . Щ о с ь задзвеніло, заспівали си н и ч к и і горобці. Впала с н і ж и н к а н а к у щ ш и п ш и н и ( З а В. Сухомлииським). 2. Р о з г л я н у т и схеми. П о с т а в и т и з а п и т а н н я до виділених слів (робота з опорної схемою). Однорідні члени: 1) У лісі

2) Дерева



тихо спокійно

— підмети

стрункі високі нерухомі

—

присудки

—

додатки

3) Шукає

жучків комах

4) Зайчик

пробіг сів оглянувся

5) Заспівали

синички горобці

^^ —

означення

—

обставини

Коментар учителя. Однорідними називаються члени речення, я к і відп відають н а одне і те ж п и т а н н я і відносяться до одного й того самого члез р е ч е н н я . О д н о р і д н і ч л е н и не з а л е ж а т ь один від одного і з ' є д н у ю т ь с я м і ж с бою за допомогою: а) і н т о н а ц і ї п е р е л і к у або п р о т и с т а в л е н н я і с п о л у ч н и к і в ; б) т і л ь к и і н т о н а ц і ї . Наприклад:

(І.

По к р у т и х 'горах, / по г л и б о к и х долинах зеленіють дубові т а грабові л і Нечуй-Левицький).

О д н о р і д н и м и м о ж у т ь б у т и головні і д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я . Однор н і п і д м е т и з а л е ж а т ь від п р и с у д к а , однорідні п р и с у д к и — від підмета. Д} г о р я д н і однорідні ч л е н и р е ч е н н я з а л е ж а т ь від г о л о в н и х ч л е н і в або і н ш другорядних. П і з н а в а л ь н е з а в д а н н я н а з і с т а в л е н н я речень з однорідними ч л е н а м и • П о р і в н я т и р е ч е н н я . У я к о м у з н и х п е р е л і к має з а в е р ш е н и й х а р а к т а в я к о м у — п е р е л і к м о ж н а продовжити? П р о ч и т а т и р е ч е н н я з прави. ною і н т о н а ц і є ю . З в е р н у т и у в а г у н а з н а к п а у з и м і ж словами. Н а весільні урочистості із зеленого л и с т я б а р в і н к а плетуть г і р л я н д и і вінки.

В і н к и з барвінка символізують і рність, / постійність п о ч у т т і в , / м і ність ш л ю б у .

• П о я с н и т и наявність ч и відсутність розділових з н а к і в м і ж ОДНОРІДНЕ членами.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Т в о р ч и й д и к т а н т н а доповнення тексту н е о б х і д н и м и за з м і с т о м с п о л у ч н и к а м и • П р о ч и т а т и м о в ч к и т е к с т . В и з н а ч и т и його ж а н р . С п и с а т и , у с т а в л я ю ч и обхідні за змістом с п о л у ч н и к и (і, та, а, але). Р о з с т а в и т и розділові знв

90

П о я с н и т и , перед я к и м и с п о л у ч н и к а м и м і ж о д н о р і д н и м и ч л е н а м и к о м а ставиться, а перед я к и м и — н і . З і с т а в и т и свої в и с н о в к и з т е о р е т и ч н и м и відомостями. Запам'ятай! М і ж о д н о р і д н и м и ч л е н а м и ставиться к о м а , я к щ о вони з ' є д н а н і т і л ь к и і н т о н а ц і є ю або і н т о н а ц і є ю т а с п о л у ч н и к а м и а, але. О ' О ' О -

О ,

а (але)

О -

Перед с п о л у ч н и к а м и і, та (у з н а ч е н н і і), у ж и т и м и один раз, к о м а не стааиться. О

і (та)

О -

У народі ж и в е чудова легенда про п о х о д ж е н н я рослини. Д і я л о с я це тоді, поли т у р к и . . . т а т а р и н а п а д а л и н а у к р а ї н с ь к у землю. У в і й ш л и якось вороги в одне село ... в и н и щ и л и т а м у с і х людей. Л и ш е о д и н п а р у б о к . . . д і в ч и н а сховалися в л і с і ... не в р я т у в а л и с я від бусурман. П а р у б к а л ю т і з а й д и зарізали ... д і в ч и н у з а д у ш и л и . Ото з парубочої к р о в і й виріс барвінок у л і с і , ... губами д і в ч и н и полилася ч и с т а вода {Нар. творчість). • П і д к р е с л и т и однорідні ч л е н и р е ч е н н я , в и з н а ч и т и ї х вид. • В и п и с а т и з т е к с т у с и н о н і м и до слів турки і татари. • В и д і л и т и г р а м а т и ч н і основи в останньому реченні. Д о с л і д и т и , щ о з'єднує сполучник. К о н с т р у к т и в н е з а в д а н н я н а т р а н с ф о р м а ц і ю с и н т а к с и ч н и х одиниць ( р е к о н с т р у ю в а н н я двох простих речень н а одне з однорідними ч л е н а м и ) • Перебудувати п о д а н і прості р е ч е н н я н а р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , в и к о р и с т о в у ю ч и п о т р і б н і за з м і с т о м с п о л у ч н и к и , у н и к а ю ч и повторів одн а к о в и х слів. П і д к р е с л и т и г р а м а т и ч н і основи. 1) Н а верболозах б і л я р і ч о к з ' я в л я ю т ь с я п у х н а с т і к о т и к и . В о н и з ' я в л я ються і б і л я с т а в к і в . Н а узліссях т а к о ж з ' я в л я ю т ь с я п у х н а с т і к о т и к и . 2 ) Так е буває в л ю т о м у . І н к о л и т а к е буває навіть у с і ч н і . 3 ) Ц в і т верби не т і л ь к и зворушливе диво природи. Ц в і т верби — в р а ж а ю ч и й символ к р а с и . 4) Навесн і вербові к о т и к и т і ш а т ь нас надією. В о н и звеселяють н а ш е серце. 5) Верби у к р і п л ю ю т ь береги. В о н и с т р и м у ю т ь н а ш е серце. У п о с у ш л и в и х м і с ц я х верби з у п и н я ю т ь п і щ а н і заноси. • П р о ч и т а т и побудовані р е ч е н н я , дотримуючись правильної і н т о н а ц і ї . • В и з н а ч и т и , я к и м р е ч е н н я м відповідають схеми:

2

бЖЬ- >ó d^Tb. з)с5Гс^Ь 64. К о р и с т у ю ч и с ь т л у м а ч н и м с л о в и н и к о м , з ' я с у в а т и з н а ч е н н я слів верболози, узлісся. Відтворення деформованого т е к с т у • У в а ж н о прочитати речення. З'ясувати, ч и є вони з в ' я з н и м висловлюванням. Переставити ї х т а к и м ч и н о м , щоб утворився текст. Записати його, розставл я ю ч и п о г р і б н і розділові з н а к и . В и д і л и т и однорідні ч л е н и речення. Н і к о л и не забуде д р і м у ч и х лісів з г о р д и м и с м е р е к а м и я л и ц я м и к е д р а м и . Х т о побував х о ч раз у К а р п а т а х , т о й н а все ж и т т я з а п а м ' я т а є с т р і м к і с к е л і і глибокі ущелини. А л е ч и не н а й п е р ш о ю к р а с у н е ю серед у с і х п о л о н и н с ь к и х к в і т і в і ц і н н и х л і к а р с ь к и х рослин є д ж и н ж у р а . Море к в і т і в і з а п а ш н и х трав. У с і м а кольор а м и веселки переливаються д з в і н о ч к и к р а с а в к и д у ш н и ц і бузкової а р н і к и гірської н а п е р с т я н к и пурпурової. Відвар д ж и н ж у р и застосовують і п р и л і к у в а н н і з а п у щ е н и х г н і й н и х р а н е к з е м и . Відвар з к о р е н е в и н и ц і є ї рослини з б у д ж у є апетит п о л і п ш у є травлення п і д в и щ у є к и с л о т н і с т ь та п о л і п ш у є я к і с н и й склад ш л у н к о в о г о соку. У народн і й м е д и ц и н і відвар к о р і н н я д ж и н ж у р и в ж и в а ю т ь п р и з а х в о р ю в а н н і легенів х р о н і ч н и х бронхітах м а л я р і ї ревматизмі т а хворобах п е ч і н к и . П р е п а р а т и його діють з а с п о к і й л и в о з н і м а ю т ь втому та з б у д ж е н н я (Зо Ф. Мамчуром).

91

• Н а к р е с л и т и с х е м и речень с п о ч а т к у з о д н о р і д н и м и г о л о в н и м и ч л е н а м и , а потім — з однорідними другорядними членами. • З а п а м ' я т а т и наголос у словах арніка, джинжура, душнйця, наперстянка. • В и з н а ч и т и , в я к о м у з н а ч е н н і в ж и т о виділене слово. С к л а с т и р е ч е н н я т а к , щоб це слово набуло і н ш о г о з н а ч е н н я .

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок П о д у м а т и і д а т и відповіді на п и т а н н я : 1 . Я к і ч л е н и р е ч е н н я називаються однорідними? 2. Я к і ч л е н и р е ч е н н я м о ж у т ь б у т и однорідними? 3. За я к и х умов м і ж о д н о р і д н и м и ч л е н а м и ставиться к о м а ? К о л и м і ж однор і д н и м и ч л е н а м и к о м а не ставиться?

VIII. П І дсумок уро ку В і д з н а ч е н н я досягнень у ч н і в в оволодінні темою у р о к у ; окреслення перс п е к т и в подальшої навчальної діяльності.

IX. Домашнє завдання 1. П і д г о т у в а т и повідомлення про однорідні ч л е н и р е ч е н н я . П р о і л ю с т р у в а т и т е о р е т и ч н и й матеріал п р и к л а д а м и речень із поданого т е к с т у . Н а порозі б у д и н к у з ' я в л я є т ь с я в и с о к и й світлочолий чорновусий і лагідн и й батько. В і н бере на р у к и сина і високо п і д к и д а є до променистого мереж и в а старої л и п и . Б а т ь к о стоїть з а м и с л е н и й під зеленим наметом. І в ж е снується в и т к а н а з тої млистої д у х м я н о ї к у р я в и дивна к а з к а . Обіч дороги стоять тополі ясени к а ш т а н и . Ж а й в о р о н к и в'ються над головою засипають віз п і с н я м и і к в і т а м и (За І. Цюпою). 2. С п и с а т и т е к с т , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . П і д к р е с л и т и в реч е н н я х однорідні члени. Ц и ф р а м и п о з н а ч и т и види речень з однорідними ч л е н а м и : а) цифрою 1 — р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и г о л о в - н и м и ч л е н а м и ; б) цифрою 2 — р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и д р у г о р я д н и м и ч л е н а м и ; в) цифрою З — речення з однорідними головними і другорядними членами. Накресл и т и с х е м и речень з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и .

92

урок № 38 УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ. ДВОКРАПКА Й ТИРЕ ПРИ УЗАГАЛЬНЮ ВАЛЬНИХ СЛОВАХ У РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ Мета:

Правопис: Т и п уроку:

п о г л и б и т и з н а н н я у ч н і в про однорідні ч л е н и р е ч е н н я , н а в ч и т и р о з р і з н я т и у з а г а л ь н ю в а л ь н і слова п р и н и х ; м о д е л ю в а т и схем и речень з у з а г а л ь н ю в а л ь н и м словом п р и однорідних ч л е н а х ; формувати загальнопізнавальні в м і н н я правильно інтонувати р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и п р и узагальнювальному слові; розставляти розділові з н а к и п і с л я узагальнювального слова або перед н и м ; к о н с т р у ю в а т и р е ч е н н я з у з а г а л ь н ю в а л ь н и м и словам и , відтворювати висловлювання з в и к о р и с т а н н я м речень з одн о р і д н и м и ч л е н а м и ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у виховувати любов до природи. д в о к р а п к а й тире п р и узагальнювальних словах у р е ч е н н я х з однорідними членами. у р о к формування п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к .

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності п'ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення'їїучнями) III. Відтворення теоретичних відомостей Зіставлення н о в и х знань із базовими н а основі актуалізації знань учнів з теми » П о р і в н я т и два р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и . Ч и м вони відрізняються? П о д у м а т и і с к а з а т и , ч о м у в д р у г о м у р е ч е н н і перед о д н о р і д н и м и ч л е н а м и ставиться д в о к р а п к а . 1. У народній м е д и ц и н і відвар к о р і н н я д ж и н ж у р и в ж и в а ю т ь п р и хворобах легенів, хронічних бронхітах, малярії, ревматизмі та хворбах печінки. 2. У н а р о д н і й м е д и ц и н і відвар к о р і н н я д ж и н ж у р и в ж и в а ю т ь п р и р і з н и х нед у г а х : хворобах легенів, хронічних бронхітах, малярії, ревматизмі та хворобах печінки. С п о с т е р е ж е н н я над і н т о н а ц і є ю в р е ч е н н я х з однорідними ч л е н а м и • П р о ч и т а т и , д о т р и м у ю ч и с ь правильної і н т о н а ц і ї . У м о в н и м з н а ч к о м ( / ) п о к а з а т и п а у з и . Однією л і н і є ю п і д к р е с л и т и слова, на я к і падає л о г і ч н и й наголос. К а р т и н а була н е з в и ч а й н а . Все було к р а щ е м о г у т н і ш е веселіше. П л и в ло безупинно неслося вперед ш у м і л о блищало н а с о н ц і все вода х м а р и плав [О. Довженко). > Списати, розставляючи п р о п у щ е н і розділові з н а к и . П і д к р е с л и т и однорідні ч л е н и речення. Н а к р е с л и т и с х е м и . Коментар учителя. У р е ч е н н і м о ж е б у т и і слово із з а г а л ь н и м з н а ч е н н я м , я к е включає в себе з н а ч е н н я всіх однорідних членів. Т а к е слово називається узагальнювальним. У з а г а л ь н ю в а л ь н і слова в и р а ж а ю т ь с я н а й ч а с т і ш е іменн и к а м и , з а й м е н н и к а м и або п р и с л і в н и к а м и і виступають у ролі того самого члена речення, щ о й однорідні ч л е н и . Н а п р и к л а д : Н а в к р у г и н а ш о ї ш к о л и ростуть квіти: троянди, айстри, гвоздики.

П і с л я узагальнювального слова перед о д н о р і д н и м и ч л е н а м и р е ч е н н я стазиться д в о к р а п к а . А л е я к щ о узагальнювальне слово стоїть п і с л я однорідних членів речення, то перед н и м ставиться т и р е . П о р і в н я й т е схеми:

« О

О

О-

2

> 0 0 ' 0 - 0 -

93

IV. Виконання системи практичних завдань М о в н и й а н а л і з с и н т а к с и ч н и х к о н с т р у к ц і й у зв'язному в и с л о в л ю в а н н і • П р о ч и т а т и т е к с т . В и п и с а т и з нього р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . П і д к р е с л и т и слова, на я к і падає логічн и й наголос. Н а к р е с л и т и с х е м и речень з у з а г а л ь н ю в а л ь н и м и словами. БДЖОЛИНА МУЗИКА З р а н к у до вечора н а п а с і ц і дзенить б д ж о л и н а м у з и к а . Б р и н и т ь м у з и к а с к р і з ь і б і л я в у л и к і в і в саду і в к в і т у ч і й г р е ч ц і . Весь світ співає. Все співає і синє небо і сонце. А м о ж е , т о н е н ь к і с т р у н и у к в і т к а х ? М о ж е , н а т я г л о ї х сонце м і ж пелюстк а м и ? П р и л е т и т ь б д ж о л а до к в і т к и сяде м і ж п е л ю с т к а м и й грає н а т и х мал е н ь к и х с т р у н а х м а л е н ь к и м и л а п к а м и (За В. Сухомлинським). • В и з н а ч и т и с и н т а к с и ч н у роль у з а г а л ь н ю в а л ь н и х слів і однорідних ч л е н і в . З р о б и т и висновок: ч и м о ж у т ь б у т и узагальнювальне слово й однорідні члени різними членами речення. Т в о р ч и й д и к т а н т н а р о з ш и р е н н я речень ш л я х о м уведення в н и х у з а г а л ь н ю в а л ь н и х слів • В с т а в и т и в р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и узагальнювальні слова. Зап и с а т и утворені р е ч е н н я , п о я с н и т и розділові з н а к и в н и х . Н е м а на світі к р а щ о г о м і с ц я , н і ж р і д н и й к р а й ! У н ь о м у є л і с и сади байр а к и . К у д и с ь летять г у с и ж у р а в л і лебеді. Щ е б е ч у т ь під небесами л а с т і в к и ж а й в о р о н к и й о в ч а р и к и . П о садах ц в і т у т ь в и ш е н ь к и ч е р е ш е н ь к и г р у ш і т а я б л у н і . У п о л і п а х н е м а т е р и н к о ю чебрецем г о р и ц в і т о м . У з д о в ж лісових дор і ж о к дозрівають п о л у н и ц і смородина о ж и н а ( 3 журналу). • Творче конструювання (робота в п а р а х ) . С к л а с т и й з а п и с а т и 2 - 3 р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , п о в ' я з а н и м и із п о п е р е д н і м и за змістом. М о д е л ю в а н н я речень з однорідними ч л е н а м и • Д о п о в н и т и речення однорідними членами, уставляючи потрібні розділові з н а к и : д в о к р а п к у і к о м и . З ' я с у в а т и с и н т а к с и ч н у роль узагальнювальних слів і частини мови, я к и м и вони в и р а ж е н і . В и з н а ч и т и г р а м а т и ч н і основи. 1) ... повсюди л е ж а л а роса. 2) У р а н ц і п а х л о н е к т а р о м польових к в і т і в ... . 3) . . . р і з н и м и к о л ь о р а м и переливався ліс над р і ч к о ю . 4 ) П о ч у в с я передсвіт а н к о в и й п е р е г у к лісових п т а ш о к . . . .

V. Самостійна робота творчого характеру • П р о с л у х а т и т е к с т . С к л а с т и й з а п и с а т и п л а н висловлювання. Н а п и с а т и д о к л а д н и й п е р е к а з , в и к о р и с т о в у ю ч и однорідні ч л е н и речення. З ' я с у в а т и вид однорідних членів т а ч а с т и н и мови, я к и м и вони в и р а ж е н і . Я К М И С А Д И Л И САД Недавно н а ш к л а с в и р і ш и в посадити сад. Я к и х м и яблунь насадимо, я к и ? г р у ш , абрикосів, слив, вишень! Н а в к о л о саду в и р і ш и л и посадити захисну с м у г у з а к а ц і й , к л е н і в , беріз. У ж е місяць м и воюємо з п у с т и р е м , звільнила від б у р ' я н і в і т е р н у величезну п л о щ и н у . У ж о в т н і привезли до ш к о л и с а д ж а н ц і яблунь і г р у ш . Я , Т и м к о , С Т Ь О П І і Я к и м ч у к р у к а м и розправляли к о р і н ц і , присипали ї х п у х к о ю землею, заступом біля к о ж н о г о деревця робили л у н к и . С п о ч а т к у у відкритій я м і м и забивали до вбнею в дно к і л о к . Т и м к о зробив гарну довб-ню, з а м а ш н у , зручну. П о т і м мі прив'язали до к і л к а посаджене деревце вгорі і внизу, щоб не розхитував вітер. Я к а була радісна, х о р о ш а робота! ( З а О. Донченком). • Л е к с и ч н а робота (Терно — к о л ю ч и й к у щ родини розових, що дає темно-сив ї с т і в н і плоди з т е р п к и м к и с л о - с о л о д к и м п р и с м а к о м (терен, теренець). • Щ о в и р а ж а є заголовок — тему ч и основну д у м к у тексту? В и з н а ч и т и , д я к о г о стилю і т и п у м о в л е н н я н а л е ж и т ь висловлювання.

VI. Підведення підсумків уроку VII. Домашнє завдання Н а п и с а т и н е в е л и к и й твір з т е м и « Ч о м у природа потребує захисту?» П р нагаді використати реченнями з однорідними членами.

94

Урок № 39 ЗВЕРТАННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ Мета:

Правопис: Т и п уроку:

н а в ч и т и учнів виділяти звертання в к о н т е к с т і , аналізувати ї х (ітил і с т и ч н у роль, правильно інтонувати речення з і звертаннями, розставляти розділові з н а к и ; формувати загальнопізнавальні в м і н н я визначати спосіб морфологічного в и р а ж е н н я звертань; удосконалювати п у н к т у а ц і й н і в м і н н я щодо правильної розстановки розділових з н а к і в у реченнях з і звертаннями; розвивати творчі в м і н н я трансформувати прості речення н а речення із звертаннями, розширювати речення ш л я х о м самостійного введення в н и х слів-звертань, реконструювати с и н т а к с и ч н і к о н с т р у к ц і ї відповідно до к о м у н і к а тивного завдання, конструювати речення за о п о р н и м и словами, с х е м а м и - м о д е л я м и ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о дидактичного матеріалу розвивати к у л ь т у р у с п і л к у в а н н я . к о м а й з н а к о к л и к у п р и звертанні. у р о к формування п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к .

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності III. Актуалізація мотиваційних резервів п'ятикласників з теми Навчальне аудіювання тексту • П р о с л у х а т и т е к с т . З ' я с у в а т и стиль і т и п мовлення, ж а н р висловлювання. Н а з в а т и , до к о г о звертаються в т е к с т і . Здрастуйте, дорогі мої мамо, тато і б р а т и к М и х а й л и к ! П о в і д о м л я ю вам, щ о я ж и в и й , здоровий, чого щ и р о і вам б а ж а ю . В и б а ч т е , щ о з а т р и м а в с я з відповіддю: не було вільного часу. Доводиться часто в и х о д и т и н а охорону державного к о р д о н у , а п і с л я повернення н а заставу в и к о н у в а т и р і з н у роботу. М а м о , спасибі вам за всю д о м а ш н ю н а у к у . Тепер вона м е н і д у ж е п р и г о диться. А х л о п ц я м , я к і не вміють, в а ж ч е . Т а н і ч о г о , стараються, вчаться. І н а к ш е в нас і б у т и не м о ж е . О б о в ' я з к и солдатські я освоїв добре, з н а ю , де щ о стоїть, л е ж и т ь ч и росте. Т у т м е н і у в е л и к і й п о м о ч і ф і з к у л ь т у р а і спорт, я к и м и я займався вдома. Т а к щ о , т а т у й мамо, с к а ж і т ь М и ш к о в і , щоб в і н п о - с п р а в ж н ь о м у займався спортом, не лінувався. У ш к о л і н а ф і з к у л ь т у р і т е ж щоб старався, на с е к ц і ї ходив. Ц е й о м у д у ж е знадобиться, к о л и підросте і піде с л у ж и т и в а р м і ю . З а к і н ч у ю ч и свого л и с т а , х о ч у н а п и с а т и вам, дорогі мої: п р а ц ю й т е і ж и віть с п о к і й н о , без тривог. Т а к і х л о п ц і , я к я , надійно охороняють к о р д о н и нашої д е р ж а в и . Обіймаю вас у с і х і м і ц н о - м і ц н о ц і л у ю . В а ш Ю р а ( Ю .

Голобородько).

• П е р е к а з а т и т е к с т від п е р ш о ї особи, в и к о р и с т о в у ю ч и слова-звертання. • Я к и х правил е т и к е т у треба дотримуватись під час с п і л к у в а н н я за допомогою листів? П о в т о р е н н я й у з а г а л ь п е п н я т е о р е т и ч н и х п о л о ж е н ь з т е м и «Звертання» • П р и г а д а т и з у р о к і в у к р а ї н с ь к о ї мови в п о ч а т к о в и х к л а с а х , щ о називається з в е р т а н н я м , я к і розділові з н а к и ставляться в р е ч е н н я х п р и звертанні. З і с т а в и т и свої в и с н о в к и із т е о р е т и ч н и м матеріалом, щ о в п і д р у ч н и к у . • Н а основі т е о р е т и ч н и х відомостей параграфа с к л а с т и повідомлення з т е м и «Звертання. Розділові з н а к и п р и з в е р т а н н і » .

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру С п о с т е р е ж е н н я над р е ч е н н я м и із з в е р т а н н я м и у зв'язному висловлюванні • П р о ч и т а т и т е к с т . П о я с н и т и з н а ч е н н я виділених слів. В и п и с а т и р е ч е н н я із з в е р т а н н я м и , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . П о я с н и т и , я к и м и ч а с т и н а м и мови в и р а ж е н і звертання. Ч и є вони ч л е н а м и речення?

95

Учитель:

Клас -

Дата:

В и ш е н ь к и - ч е р е ш е н ь к и , я б л у н ь к и т а г р у ш к и я к г а р н о я вас д о г л я н у в , обк о п а в , п і д ж и в и в . Щ е д р о поливаю водицею. П и л ь н у ю к о ж н у в а ш у г і л о ч к у . І випростовуєтеся ви до неба. І сягаєте у височінь. І плоди в а ш і щедро наливаються сонцем т а ц і л ю щ о ю снагою землі. Небеса, д а л е к і т а б л и з ь к і х м а р и не посилайте на землю градобоїв та смерчів, г р о м і в т а в о г н я н и х б л и с к а в о к . Н е л а м а й т е г і л о к , не к а л і ч т е стовбурів, не о б т р у ш у й т е недоспілих плодів. Саду н а ш Т и н а ш а щ о д е н н а к р а с а , н а д і я , н а ш а запашна дієта. Т и — мікроелементи, в і т а м і н и т а п о л і в і т а м і н и , н а ш імунітет. С т р а в и з садовини, с о к и та к и с е л і , у з в а р и були в н а ш и х п р а щ у р і в ритуалами, я к і єднали ї х з С о н ц е м , природою. С п о к о н в і к у люди садили і п л е к а л и д и к у г р у ш у та чер е ш н ю , к а л и н у т а м а л и н у , я б л у н ю і сливу, смородину й аґрус. Д а р у в а л и садовину добрим л ю д я м я к оберіг доброї с и л и і здоров'я (Є. Товстуха). • З в е р н у т и у в а г у на правильне і н т о н у в а н н я речень із з в е р т а н н я м и . Ч и зав ж д и звертання виділяються на письмі комами? Т р а н с ф о р м а ц і я п р о с т и х речень у р е ч е н н я із з в е р т а н н я м и • Перебудувати р е ч е н н я т а к , щоб п і д м е т и стали з в е р т а н н я м и . С х а р а к т е р и зувати р е ч е н н я за метою висловлювання. В и д і л и т и г р а м а т и ч н і основи. 1) С е р г і й не втрачав в і р и в себе і не піддавався р о з п а ч у . 2 ) У ч н і не п о в и н н і відповідати образою н а образу. 3) Н о в а ч к и не соромляться звернутися по допомогу до б а т ь к і в , друзів, ш к і л ь н о г о психолога. 4 ) У ч и т е л і п і д к а ж у т ь новому у ч н ю , я к с к о р и г у в а т и свою п о в е д і н к у , щоб п р и п и н и т и к о н ф л і к т . 5 ) Ш к о л я р і п о в и н н і п а м ' я т а т и , щ о ш к і л ь н і проблеми м о ж н а р о з в ' я з а т и . • С к л а с т и с х е м и речень із з в е р т а н н я м и . Творче к о н с т р у ю в а н н я речень з а о п о р н и м и словами (робота за в а р і а н т а м и ) • С к л а с т и р е ч е н н я з п о д а н и м и словами т а к и м ч и н о м , щ о б вони були: а) підметом; б) додатком; в) з в е р т а н н я м . Н а к р е с л и т и с х е м и речень. Зразок: 1) Ц ' н т и к д а с н и к и відвідали в и с т а в к у воскових фігур. 2 ) П ' я т и к л а с н и к а м з а х о т і л о с я відвідали в и с т а в к у воскових ф і г у р . 3 ) П ' я т и к л а с н и к и , відвідайте в и с т а в к у воскових ф і г у р і Варіант 1. С к л а с т и р е ч е н н я зі словом друг. Варіант 2. С к л а с т и р е ч е н н я зі словами хлопці й Варіант 3. С к л а с т и р е ч е н н я зі словом батько.

дівчата.

• В и д і л и т и д р у г о р я д н і ч л е н и р е ч е н н я . В и з н а ч и т и , я к и м и ч а с т и н а м и мові вони в и р а ж е н і .

V. Систематизація знань Т в о р ч и й д и к т а н т н а р о з ш и р е н н я речень ш л я х о м уведення в н и х слів-звертань (робота в г р у п а х ) К л а с пропонується п о д і л и т и н а ш і с т ь г р у п по 4—6 у ч н і . • П р о ч и т а т и п р и с л і в ' я і п р и к а з к и . С п и с а т и , у с т а в л я ю ч и в н и х слова-звеї тання. 1) С т р и м у й себе у всьому, а н а й б і л ь ш е — у словах. 2 ) С л у х а й багато, а гс вори мало. 3) Н е все говори, часто треба й помовчати. 4 ) Т р и м а й слово за з; бами. 5 ) С л у х а й і мовчи. 6 ) Я к щ о б т и помовчав, т и б з а л и ш и в с я м у д р и м . • З в е р н у т и у в а г у н а форму к л и ч н о г о в і д м і н к а і м е н н и к і в , щ о вживаютьс в ролі звертань.

VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання 1. С к л а с т и лист до д р у г а , я к и й ж и в е в і н ш о м у м і с т і (або селі), поділивши< в р а ж е н н я м и про в і д п о ч и н о к на о с і н н і х к а н і к у л а х , в и к о р и с т о в у ю ч и зве тання. 2. В и п и с а т и з творів х у д о ж н ь о ї л і т е р а т у р и 7 - 8 речень і з з в е р т а н н я м и . П р а н а л і з у в а т и розділові з н а к и в н и х . 3. Д і б р а т и з усної народної творчості й з а п и с а т и 5 - 6 п р и с л і в ' ї в або п р и к зок п р о с и л у слова.

96

Урок № 40 ВСТАВНІ СЛОВА, ВИДІЛЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМІ КОМАМИ Мета:

Правопис: Т и п уроку:

Учитель:

н а в ч и т и у ч н і в р о з р і з н я т и вставні слова в к о н т е к с т і , а н а л і з у в а т и ї х с т и л і с т и ч н у роль, правильно і н т о н у в а т и р е ч е н н я із в с т а в н и м и словами, в и д і л я т и к о м а м и вставні слова н а п и с ь м і ; формувати о р г а н і з а ц і й н о - к о н т р о л ь н і в м і н н я о ц і н ю в а т и роль вставних слів у р е ч е н н і ; загальнопізнавальні в м і н н я щодо правильної розетан о в к и розділових з н а к і в у р е ч е н н я х із в с т а в н и м и словами; творч і в м і н н я р о з ш и р ю в а т и р е ч е н н я ш л я х о м самостійного введення в н и х вставних слів, редагувати с и н т а к с и ч н і к о н с т р у к ц і ї , к о н с т р у ю в а т и р е ч е н н я з а о п о р н и м и словами, с х е м а м и - м о д е л я м и , с к л а д а т и т е к с т - п о р а д у відповідно до к о м у н і к а т и в н о г о завдання; на основі м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о матеріалу с п р и я т и д о д е р ж у в а т и с я з а г а л ь н и х норм е т и к е т у , розвивати мовленнєву к у л ь т у р у п ' я т и к л а с н и к і в . в и д і л е н н я вставних слів на п и с ь м і к о м а м и . у р о к формування п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к .

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності III. Генералізація мотиваційних резервів п'ятикласників з теми (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці) Лінгвістична розминка 1) Д і б р а т и с и н о н і м и до слова безумовно. жаль. 3 ) П р о д о в ж и т и ряд слів по-перше, моєму, по-твоєму

2 ) Н а з в а т и а н т о н і м до слова на

по-друге,

. . . . 4) З а п и с а т и слова по-

у формі м н о ж и н и . 5 ) Д і б р а т и с и н о н і м до слова

можливо.

• І з п о д а н и м и словами усно с к л а с т и р е ч е н н я . П р о с т е ж и т и за і н т о н а ц і є ю в н и х . З р о б и т и висновок про роль ц и х слів у р е ч е н н я х . З і с т а в л е н н я нових знань із базовими н а основі а к т у а л і з а ц і ї знань учнів з т е м и • П р о ч и т а т и . З ' я с у в а т и , щ о в и р а ж а ю т ь в и д і л е н і слова або с п о л у ч е н н я слів: упевненість ч и невпевненість, почуття радості, жалю, здивування, дже рело повідомлення, порядок викладу думок, увічливість та і н . С п і л к у в а н н я передбачає р і з н і способи взаємодії з людьми. Основною формою с п і л к у в а н н я , звичайно, є бесіда, розмова. О ц і н ю ю ч и т у ч и і н ш у л ю д и н у , рівень ї ї освіченості, к у л ь т у р и , визначають передусім ї ї здатність і в м і н н я дотримуватись мовного е т и к е т у . Кажуть, п т а ш к у впізнають по п і р ' ю і п і с н і , а л ю д и н у по мові й мислі. Зауважимо, щ о досягненню у с п і х у в бесіді сприяє в р а х у в а н н я націо-нальн и х рис співрозмовника. Приміром, у к р а ї н ц е в і н е л е г к о д і й т и якогось р і ш е н н я . Ц е випливає з його х а р а к т е р у . Як свідчать фахівці, треба в і д ш у к а т и свій стиль, т о н , м а н е р у с п і л к у в а н н я , я к і б не висвічували власні «слабкі сторони», а навпаки, з м і ц н ю в а л и ї х і давали б змогу п о р о з у м і т и с я з і своїм п а р т н е р о м . Безперечно, слово чемне — к о ж н о м у п р и є м н е (За О. Корніякою). • Спробувати д а т и в и з н а ч е н н я вставним словам. П р о с т е ж и т и за п у н к т у а цією в р е ч е н н я х з і вставними словами і зробити висновок, я к вони вид і л я ю т ь с я на п и с ь м і . З і с т а в и т и свої в и с н о в к и з т е о р е т и ч н и м матеріалом підручника. Н а п и с ь м і вставні слова і словосполучення виділяються однією або двома к о м а м и з а л е ж н о від м і с ц я в р е ч е н н і . Н а п р и к л а д : 1. За сучасним етикетом, першим вітається молодший зі старшим. 2. Першим вітається, за традицією, учень з учителем.

97

Клас

дата. •"•

IV. Виконання системи практичних завдань Творчий диктант на розширення тексту ш л я х о м уведення в нього вставних слів • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у висловлювання. Дібрат и заголовок. С п и с а т и , замість п р о п у с к і в увести вставні слова з д о в і д к и . Р о з с т а в и т и п о т р і б н і розділові з н а к и . . . . обід в у к р а ї н с ь к і й т р а д и ц і ї — с в я щ е н н и й р и т у а л з давніх часів. Д о столу . . . сідали в о д и н і т о й ж е час усією родиною. Р о з п о р я д н и к о м ... був батько-господар. В і н п е р ш и м сідав за стіл н а п о к у т і , під образами. Обід . . . проходив п о в а ж н о , с п о к і й н о , без г а л а с у , с м і х у й к р и к у . Р и т у а л ... розпочинав господар, беручи п е р ш у л о ж к у страви. П о т і м п о ч и н а л и ї с т и всі. . . . в д а в н и н у ї л и з і спільної п о с у д и н и , к о ж е н мав свою л о ж к у . . . . не м о ж н а було д і т я м г о й д а т и н о г а м и під столом, бо нечиста сила до х а т и п р и й д е . . . . я к л о ж к а впаде з р у к , у с і м ' ї будуть з б и т к и ( 3 журналу). Д о в і д к а : безумовно, в в а ж а л о с я , я к відомо, з а т р а д и ц і є ю , у я в і т ь собі, я к правило, за п о в і р ' я м , з в и ч а й н о . • В и р а з н о п р о ч и т а т и т е к с т , і н т о н а ц і й н о в и д і л я ю ч и вставні слова. Навчальне редагування • В і д р е д а г у в а т и т е к с т . З ' я с у в а т и , ч и доречно в ж и т о в ньому вставні слова. З а п и с а т и т е к с т , п о д і л и в ш и його н а р е ч е н н я й у н и к а ю ч и надмірного вик о р и с т а н н я вставних слів. П е в н о , ви п о м і ч а л и , щ о т о н к и й г у м о р або ж а р т і в л и в і н а т я к и надають навіть с п і л к у в а н н ю л е г к о г о , н е в и м у ш е н о г о х а р а к т е р у , з р е ш т о ю , створюють д р у ж н ю атмосферу, у свою ч е р г у , р і з к і , д о ш к у л ь н і висловлювання на адресу п р и с у т н і х ч и в і д с у т н і х , в и с м і ю в а н н я п е в н и х вад людей призводить до н а п р у ж е н о с т і у в з а є м и н а х і , без с у м н і в у , м о ж е згубно п о з н а ч и т и с я на подальшому с п і л к у в а н н і , т о м у г у м о р , а н е к д о т и , напевно, п о в и н н і б у т и в и в а ж е н и м и , дор е ч н и м и , н е в у л ь г а р н и м и , до того ж , н а р е ш т і , вони мають с у п р о в о д ж у в а т и розмову з безпосередністю й н е в и м у ш е н і с т ю (За О. Корніякою). • Л е к с и ч н а робота: в и з н а ч и т и , в я к о м у з н а ч е н н і в ж и т о в т е к с т і слово дошкульний. (Дошкульний — 1. Я к и й в и к л и к а є , с п р и ч и н я є ф і з и ч н и й біль. 2. Я к и й сильно діє, г л и б о к о в р а ж а є ; ображає кого-небудь у ї д л и в и м и словами). • Н а к р е с л и т и с х е м и речень з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и . Творче к о н с т р у ю в а н н я речень із в с т а в н и м и словами ( з а в а р і а н т а м и ) • П о б у д у в а т и т р и р е ч е н н я із в с т а в н и м и словами з т е м и « Я к треба поводитися у громадських місцях». Варіант і)

1. Н а основі п о д а н и х схем-моделей:

О ' - -

Варіант

2

3

> - ' 0

Ю ' - •

2. Н а основі о п о р н и х слів: на жаль, будь ласка,

очевидно.

V. Колективне створення проекту (виконання ситуативного завдання на основі спеціально створеної мовленнєвої ситуації) С к л а с т и т е к с т - п о р а д у « Я к треба поводитися з а столом», в и к о р и с т о в у ю ч и вставні слова по моєму, звичайно, по перше, по друге, по-третє, отже, зверніть увагу т а і н ш і .

VI. Підбиття підсумків уроку VII. Домашнє завдання І . Д а т и п и с ь м о в і відповіді на запитання, в и к о р и с т о в у ю ч и вставні слова і с л о в о с п о л у ч е н н я (на мою думку, на мій погляд, мені здається, по-моєму, як відомо, звичайно та і н ш і ) . 1) Щ о т а к е е т и к а с п і л к у в а н н я ? 2) Я к м и р о з у м і є м о с л о в о « е т и к е т » ? 3) Ч о м у треба б у т и в в і ч л и в и м ? 4 ) Я к і о с н о в н і п р а в и л а с п і л к у в а н н я в ш к о л і ? 5) Я к і с л о в а н е о б х і д н о в и к о р и с т о в у в а т и , з в е р т а ю ч и с ь д о н е з н а й о м о ї л ю д и н и із запитаннями? (• Н а о с н о в і п о д а н и х з а п и т а н ь і с ф о р м у л ь о в а н и х в і д п о в і д е й с к л а с т и й р о з і г р а т и д і а л о г з т о в а р и ш е м на т е м у « Е т и к а с п і л к у в а н н я » .

98

Урок № 41 ПРАКТИЧНА РОБОТА З ТЕМ «РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ», «ЗВЕРТАННЯ», «ВСТАВНІ СЛОВА». СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ

Учитель:

Клас: Мета:

сформувати систему знань у ч н і в про однорідні ч л е н и р е ч е н н я , з в е р т а н н я , вставні слова, п і д в и щ и т и п у н к т у а ц і й н у г р а м о т н і с т ь п ' я т и к л а с н и к і в ; структурувати вивчений теоретичний матеріал ш л я х о м с и н т а к с и ч н о г о розбору простих речень; у д о с к о н а л ю в а т и п у н к т у а ц і й н і в м і н н я правильно розставляти розділові з н а к и п р и однорідних членах речення, звертаннях, вставних словах і обґрунтовувати ї х з а допомогою вивчених правил; формувати загальнопі-знавальні в м і н н я аналізувати с т и л і с т и ч н у ф у н к ц і ю звертань у х у д о ж н і х творах; розвивати передмовленнєві в м і н н я добирати до простих речень г р а м а т и ч н і с и н о н і м и ; розвивати логічне мисл е н н я , мовленнєво-мисленнєві в м і н н я а н а л і з у в а т и , зіставляти, порівнювати, к л а с и ф і к у в а т и , доводити, обґрунтовувати.

Правопис:

к о м а м і ж однорідними членами, д в о к р а п к а й тире п р и узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами, розділові знак и п р и звертанні, виділення вставних слів н а п и с ь м і к о м а м и . М і ж п р е д м е т н і з в ' я з к и : однорідні ч л е н и р е ч е н н я , звертання і вставні слова в х у д о ж н і х творах ( л і т е р а т у р а ) . Т и п у р о к у : у р о к формування п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к з елементами пог л и б л е н н я (урок-практикум ).

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності п'ятикласників III. Виконання системи практичних завдань (практична робота) «Лінгвістична діагностика» • П р о ч и т а т и в і р ш о в а н і у р и в к и . З а п и с а т и ї х , розставивши п о т р і б н і розділові з н а к и . Н а з в а т и вид п у н к т о г р а м и , с к о р и с т а в ш и с ь ц и ф р а м и - к о д а м и : 1 — к о м а м і ж о д н о р і д н и м и ч л е н а м и ; 2 — тире п р и узагальнювальному слові в реченні з однорідним ч л е н а м и ; 3 — к о м а п р и звертанні; 4 — з н а к о к л и к у п р и звертанні; 5 — виділення к о м а м и вставних слів. Л» з / п

Віршовані уривки

1

Над озерами річками На полянах лісових На стрімких високих горах На просторах степових Скрізь розкидались оселі Наших прадідів-слов'ян (Олександр Олесь)

2

Вас я діти покидаю, Йду я в ліпшу сторону, Але діти пам'ятайте Мою заповідь одну (Олександр Олесь)

3

Грає кобзар виспівує •Вимовля словами (Т. Шевченко)

4

Як відомо всі ледачі Ждуть легенької удачі (С. Олійник)

5

Україно Мамо люба Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? (М. Вороний)

Вид пунктограми

С т и л і с т и ч н и й а н а л і з звертань у п о е т и ч н и х творах > Прочитати поетичні уривки. Знайти в н и х звертання. Записати спочатк у р е ч е н н я зі з в и ч а й н и м и з в е р т а н н я м и , п о т і м — з р и т о р и ч н и м и ( я к і не п о т р е б у ю т ь -відповіді, б о в р о л і т а к и х з в е р т а н ь в и с т у п а ю т ь ж и в і і с т о т и , історичні особи, явища природи, окремі поняття тощо).

99

Дата:

1. О й п о в і й , п о в і й т и , вітре! 2. Л ю б и й с и н у У к р а ї н и , Ш в и д ш е к о н е й повези! Я тобі співаю! (О. Олесь) ( М . Вороний) 3. Д о щ е м к в і т н е в и м , весно, не т р и в о ж ! (Б.-І. Антонич). 4. С л у х а й , старче! Т и Я с н и м соколом у х м а р а х , С і р и м вовком в п о л і с к а ч е ш (М. Вінграновський). Творче к о н с т р у ю в а н н я ( з а в д а н н я н а с и н о н і м і ю п р о с т и х речень). • Д о поданих простих речень дібрати с и н о н і м і ч н і , доповнивши ї х однорідним и ч л е н а м и р е ч е н н я . З а п и с а т и п е р ш е р е ч е н н я т а к , щоб узагальнювальне слово стояло перед о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , д р у г е р е ч е н н я — узагальнювальне слово п і с л я о д н о р і д н и х ч л е н і в . Зразок. Н а ш к і л ь н о м у подвір'ї н а ш к л а с посадив багато дерев.— Н а ш к і л ь н о м у подвір'ї н а ш клас посадив багато дерев: к л е н і в , к а ш т а н і в , беріз. 1) У бібліотеці з ' я в и л о с я ч и м а л о нових к н и г . 2) Л ю д и багатьох національностей ж и в у т ь в У к р а ї н і . • Н а к р е с л и т и с х е м и побудованих речень. С и н т а к с и ч н и й розбір простого р е ч е н н я • П р о ч и т а т и . В и з н а ч и т и м е ж і речень. С п и с а т и , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . З р о б и т и с и н т а к с и ч н и й аналіз речень, к о р и с т у ю ч и с ь алгор и т м о м розбору простого р е ч е н н я . П р о т я г о м д н я м и с п і л к у є м о с я з р і з н и м и л ю д ь м и у ш к о л і вдома н а вул и ц і в метро автобусі в м а г а з и н і с п і л к у є м о с я п о с т і й н о з р і д н и м и в ч и т е л я м и й о д н о л і т к а м и а п о ч и н а є т ь с я н а ш е с п і л к у в а н н я у с і м ' ї ( З а М. Лемберською). А л г о р и т м с и н т а к с и ч н о г о розбору простого р е ч е н н я

IV. Підсумок уроку V. Домашнє завдання

100

У р о к № 4 2 (розвиток комунікативних умінь) ВІДПОВІДЬ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ М О В И ( З А Д А Н И М П Л А Н О М АБО ТАБЛИЦЕЮ) В НАУКОВОМУ СТИЛІ. ВІДГУК ПРО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТОВАРИША

Учитель:

Клас: Мета:

Т и п уроку:

п о в т о р и т и особливості побудови висловлювань наукового стилю; о з н а й о м и т и п ' я т и к л а с н и к і в з п а м ' я т к а м и « Я к г о т у в а т и розгорн у т у відповідь на у р о к а х у к р а ї н с ь к о ї мови т а і н ш и х предметів» та « Я к давати в і д г у к на висловлювання т о в а р и ш а ? » ; удосконал и т и в м і н н я с к л а д а т и висловлювання в н а у к о в о м у с т и л і ; розвивати м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н і в м і н н я формулювати відповіді на у р о к а х у к р а ї н с ь к о ї мови за п л а н о м або таблицею; р е ц е н з у в а т и п р о с л у х а н і відповіді о д н о к л а с н и к і в , давати в і д г у к н а висловлювання товариша. урок розвитку комунікативних умінь

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Розвиток пошукової та пізнавальної активності учнів МІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Виконання практичних завдань творчого характеру на побудову повідомлення на лінгвістичну тему Творче с п о с т е р е ж е н н я з е л е м е н т а м и а н а л і з у • П р о ч и т а т и висловлювання. Довести, з а я к и м и о з н а к а м и т е к с т м о ж н а віднести до наукового стилю. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Я К ОДИНИЦЯ СИНТАКСИСУ Б у д ь - я к е висловлювання складається з і слів. Д л я того щ о б висловити я к и й с ь з м і с т , слова п о в и н н і п о в ' я з у в а т и с я одне з одним. Н а й п р о с т і ш и м виявом т а к о г о з в ' я з к у є словосполучення. Словосполучення складається з двох п о в н о з н а ч н и х слів. Одне з н и х є гол о в н и м , друге — з а л е ж н и м від нього. З м і с т о в у з а л е ж н і с т ь м о ж н а в и я в и т и за допомогою п и т а н н я , поставленого від головного слова: читати (що?) книгу, відповідати (на що?) на запитання, розповідь (яка?) цікава. Г р а м а т и ч н и й з в ' я з о к головного і з а л е ж н о г о слів здійснюється за допомогою з а к і н ч е н н я (відвідування музею) або з а к і н ч е н н я і п р и й м е н н и к а (змагання з туризму), з м і с т о в и й — т і л ь к и за п и т а н н я м (розповідати як? цікаво). Словосполучення, я к і слова, с л у ж а т ь д л я н а з и в а н н я предметів, о з н а к , д і й і є матеріалом д л я побудови речень. Словосполучення в и р а ж а ю т ь назву б і л ь ш точно, н і ж слова. Н а п р и к л а д : писати і грамотно писати, мова і рідна мова, подорож і подорож до Криму (3 підручника). • В и д і л и т и основні п о л о ж е н н я т е к с т у . З н а й т и в и з н а ч е н н я і п р и к л а д и . С к л а с т и п л а н повідомлення. • Д о п о в н и т и повідомлення розповіддю про словосполучення п о ш и р е н і і неп о ш и р е н і , я к і с п о л у ч е н н я слів не є словосполученням. О з н а й о м л е н н я з п а м ' я т к о ю « Я к г о т у в а т и розгорнуту відповідь н а у р о к а х у к р а ї н с ь к о ї м о в и т а і н ш и х предметів» 1. 2. 3. 4.

В д у м а й т е с я в т е м у майбутньої відповіді. Повторіть необхідні т е о р е т и ч н і відомості, п о т р і б н і для р о з к р и т т я т е м и . Доберіть власні приклади і пояснення до к о ж н о г о п у н к т у плану ч и таблиці. З г р у п у й т е і н ф о р м а ц і ю відповідно до запропонованого п л а н у , установіть послідовність у в и к л а д і д у м о к . 5. Н е забудьте зробити висновок з усього с к а з а н о г о . 6. Д л я переходу від однієї д у м к и до і н ш о ї в и к о р и с т о в у й т е т и п о в і для н а у к о вого с т и л ю слова і словосполучення: по-перше, по-друге, окрім того, отже, таким чином, наприклад, як бачимо, винятком може бути т а і н . 7. Д о т р и м у й т е с я не д у ж е ш в и д к о г о т е м п у вимови, робіть п а у з и , л о г і ч н и й наголос н а в а ж л и в и х м о м е н т а х вашої відповіді.

101

Дата:

С к л а д а н н я розгорнутої відповіді за д а н и м п л а н о м і т а б л и ц е ю • П р о а н а л і з у в а т и п у н к т и п л а н у до т е м и «Вставні слова в у к р а ї н с ь к і й мові». Д а т и р о з г о р н у т і відповіді на к о ж е н п у н к т п л а н у з наведенням власн и х п р и к л а д і в т о в а р и ш у по п а р т і . С к о р и с т а в ш и с ь п а м ' я т к о ю , п і д г о т у в а т и повідомлення н а запропоновану т е м у . План 1 ) Щ о називається вставними словами? 2 ) Г р у п и вставних слів з а л е ж н о від того, щ о вони в и р а ж а ю т ь . 3 ) Ч и виступають ч л е н а м и р е ч е н н я вставні слова? 4 ) Розділові з н а к и в р е ч е н н я х із в с т а в н и м и словами. 5) Роль вставних слів у р е ч е н н і . • У я в и т и с и т у а ц і ю : вам потрібно продемонструвати рівень своїх знань з т е м и « Р е ч е н н я , його г р а м а т и ч н а основа» перед у ч н я м и в а ш о г о к л а с у . П і д г о т у вати р о з г о р н у т у відповідь, наводячи власні п р и к л а д и на п і д т в е р д ж е н н я основних т е о р е т и ч н и х п о л о ж е н ь . 3. Сформулювати відповідь на тему «Розділові з н а к и в к і н ц і речення». Я к и й т и п мовлення ви оберете? Свою д у м к у обґрунтувати. П і д час п і д г о т о в к и повідомлення скористатись планом. 1. 2. 3. 4. 5. •

План В и д и розділових з н а к і в к і н ц я р е ч е н н я . К р а п к а — основний розділовий з н а к к і н ц я р е ч е н н я . У ж и в а н н я з н а к а п и т а н н я в к і н ц і п и т а л ь н и х речень. Знак о к л и к у в окличних реченнях. Роль розділових з н а к і в у н а ш о м у мовленні. В и п и с а т и слова-терміни, у ж и т і в повідомленні.

V. Аналіз підготовлених відповідей п'ятикласників. Робота над складанням відгуку на висловлювання товариша Ознайомлення з пам'яткою « Я к д а в а т и відгук н а висловлювання т о в а р и ш а » 1. Щ о б д а т и з м і с т о в н и й в і д г у к , увалено с л у х а й т е відповідь товариша. 2. Відповідь т о в а р и ш а зіставляйте з т и м , щ о м о г л и б ви с к а з а т и з цього п и тання. 3. О ц і н ю й т е почуте не л и ш е за змістом, але й за я к і с т ю його в и р а ж е н н я . 4. У в і д г у к у обов'язково потрібно з в е р н у т и у в а г у на те: • чи повністю розкрито тему; • ч и потребує відповідь т о в а р и ш а доповнень, у т о ч н е н ь , п і д т в е р д ж е н н я прикладами; • ч и не було п о р у ш е н ь у послідовності в и к л а д у ; • ч и вдалий п о ч а т о к і к і н е ц ь відповіді; • ч и було п р и п у щ е н о ф а к т и ч н и х і г р а м а т и ч н и х п о м и л о к ( я к щ о т а к , то яких); • чи д о с т а т н ь о в и р а з н и м б у л о у с н е м о в л е н н я т о в а р и ш а ; • я к о ї загальної о ц і н к и заслуговує відповідь. У с н е р е ц е н з у в а н н я п р о с л у х а н и х відповідей о д н о к л а с н и к і в 1. К о л е к т и в н е с к л а д а н н я в і д г у к у на в і д п о в і д ь у ч н я з т е м и « В с т а в н і с л о в а в українській мові». 2. У я в и т и с и т у а ц і ю : ви — учитель української мови, і вам потрібно дати в і д г у к и на п р о с л у х а н і ВІДПОЕІДІ у ч н і в в а ш о г о к л а с у й о ц і н и т и ї х . Варіант 1. С к л а с т и в і д г у к на в и с л о в л ю в а н н я т о в а р и ш а з т е м и « Р е ч е н н я , його граматична основа». Варіант 2. С к л а с т и в і д г у к на в и с л о в л ю в а н н я т о в а р и ш а з т е м и « Р о з д і л о в і з н а к и в КІНЦІ р е ч е н н я » . V!. П і д с у м о к у р о к у

V!!. Домашнє завдання 1. П і д г о т у в а т и у с н у в і д п о в і д ь на п и т а н н я « Я к у р о л ь в и к о н у ю т ь з в е р т а н н я в нашому мовленні?»

102

Урок № 4 3 СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ІЗ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ І СПОЛУЧНИКОВИМ З В ' Я З К О М . КОМА М І Ж ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ Мета:

ознайомити п ' я т и к л а с н и к і в із будовою складного речення, його інтонацією, н а в ч и т и у ч н і в в і д р і з н я т и складне р е ч е н н я від простого, о б ґ р у н т о в у в а т и розділові з н а к и за допомогою в и в ч е н и х правил; формувати о р г а н і з а ц і й н о - к о н т р о л ь н і в м і н н я о ц і н ю в а т и роль с к л а д н и х речень у т е к с т і ; удосконалити п у н к т у а ц і й н і вмінн я щодо правильної розстановки розділових з н а к і в у с к л а д н и х р е ч е н н я х ; розвивати творчі в м і н н я моделювати с к л а д н і речення, реконструювати прості р е ч е н н я у складне, к о н с т р у ю в а т и с к л а д н і речення за опорними словами; за допомогою мовленнєво-комунікативного д и д а к т и ч н о г о матеріалу с п р и я т и вихованню шанобливого

ставлення до народних т р а д и ц і й і оберегів у к р а ї н с ь к о г о народу. П р а в о п и с : к о м а м і ж ч а с т и н а м и складного р е ч е н н я . М і ж п р е д м е т н і з в ' я з к и : с к л а д н і р е ч е н н я в х у д о ж н і х творах ( л і т е р а т у р а ) , у творах усної народної творчості (фольклор). Т и п уроку: у р о к засвфєння нових знань. ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності III. Актуалізація опорних знань учнів Робота з т е к с т о м ( с п о с т е р е ж е н н я над м о в н и м и о д и н и ц я м и у зв'язному висловлюванні) • П р о ч и т а т и т е к с т . З ' я с у в а т и т и п і стиль мовлення. Д а т и т е к с т о в і заголовок. В и з н а ч и т и т е м у й основну д у м к у висловлювання. Н а подвір'ї має б у т и колодязь або к р и н и ц я . Часто к р и н и ц я була одна н а ц і л у вулицю або о к о л и ц ю . С ю д и сходилися всі с т е ж к и , т у т л ю д и с п і л к у в а л и с я , о т р и м у в а л и всю і н ф о р м а ц і ю про ж и т т я села. Слово криниця за давніх часів означало «джерело», колодязь означає сам зруб із д е р е в ' я н и х колод. Я к щ о господар мав на подвір'ї власну к р и н и ц ю , то у с п е к у г о с п о д и н я зберігала в н і й молоко й масло, о п у с т и в ш и посудину на м о т у з ц і . К р и н и ц і присвячено безліч н а р о д н и х к а з о к , п о в і р ' ї в , легенд. К р и н и ч н а вода, у з я т а до схід с о н ц я , мала л і к у в а л ь н і властивості: ї ї брали на о м и в а н н я породіллі, н а коровай брали воду з семи к р и н и ц ь , дівчата вмивалися к р и н и ч н о ю водою н а к р а с у ( З а Г. Лозко). • В и п и с а т и р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и . П о я с н и т и розділові з н а к и м і ж однорідними ч л е н а м и . Н а к р е с л и т и с х е м и речень. • В и д і л и т и в р е ч е н н я х г р а м а т и ч н і основи. П р и г а д а т и з у р о к і в у к р а ї н с ь к о ї мови в п о ч а т к о в и х к л а с а х , я к називаються р е ч е н н я , у я к и х дві т а більше г р а м а т и ч н і основи.

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу »

М о в н и й а н а л і з с и н т а к с и ч н и х одиниць у зв'язному висловлюванні • П р о ч и т а т и м о в ч к и т е к с т . С п и с а т и , у с т а в л я ю ч и п о т р і б н і за змістом спол у ч н и к и . П і д к р е с л и т и г р а м а т и ч н і основи. КРИНИЦЯ К р и н и ц і в в а ж а л и с я повсюдно н а й с в я т і ш и м и м і с ц я м и , . . . віддавна вода обожнювалась н а ш и м и п р е д к а м и . Б і л я к р и н и ц і збиралася молодь на свята, звідси ї х а л и з а п о р о з ь к і к о з а к и боронити р і д н у У к р а ї н у . У давні часи к р и н и ц і були г р о м а д с ь к и м и , ї х к о п а л и к у т к о м біля перехрест я доріг. В о н и в і к а м и н а п у в а л и водою ц і л і села, ... побіля н и х т р а д и ц і й н о

103

Житель:

Клас:

_

в и с а д ж у в а л и к а л и н у . Ж у р а в е л ь складався з і стовпа з « в и л а м и » , в ... к р і п и л а с я ж е р д и н а . У п і д з е м к у ж у р а в л я л а ш т у в а в с я д е р е в ' я н и й брусок ч и к а м і н ь , . . . до в е р ш и н и к р і п и в с я « к л ю ч » з л а н ц ю г о м для п і д в і ш у в а н н я відра. Н а д к о л о д я з я м и зводили х и м е р н і д а ш к и р і з н и х форм, ... вода була ч и с т а (За В. Скуратівським). Д о в і д к а : щ о б , а, бо, я к и й , і . • Л е к с и ч н а робота (Химерний — я к и й в и к л и к а є подив, не с х о ж и й на к о гось звичайного або щось з в и ч а й н е ; н е з в и ч н и й , ч у д е р н а ц ь к и й ) . • З в е р н у т и у в а г у у ч н і в н а наголос у словах віддавна,

козаки.

• Д о с л і д и т и , ч и з а в ж д и прості р е ч е н н я об'єднуються у с к л а д н і за допомогою с п о л у ч н и к і в . З н а й т и с к л а д н і р е ч е н н я , щ о відповідають схемам: [

_

•], [

_

]•

[

_ ] ,

[ _ ]

•

• Зобразити схематично п а у з и м і ж ч а с т и н а м и с к л а д н и х речень з н а к о м ( / / ) .

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення передмовленнєвих і пунктуаційних умінь з теми Т р а н с ф о р м а ц і я ( р е к о н с т р у ю в а н н я п р о с т и х речень у складне) • Із двох простих речень побудувати с к л а д н і зо допомогою с п о л у ч н и к і в що, який, бо. Н а м а г а й т е с я у н и к н у т и невмотивованого повтору о д н а к о в и х слів. В и д і л и т и г р а м а т и ч н і основи. П о я с н и т и розстановку розділових з н а к і в . 1) У н а й д а в н і ш и х з в и ч а я х у к р а ї н ц і в збереглося п о в і р ' я . М о ж н а в и к л и к а т и д о щ , в и к о н а в ш и м а г і ч н і дії з к р и н и ч н о ю водою. 2 ) Особливою п о ш а н о ю в народі к о р и с т у в а л и с я л ю д и - м а й с т р и . Ц і л ю д и в м і л и за допомогою вербової л о з и з н а х о д и т и п і д з е м н і д ж е р е л а . 3 ) Д л я подорожнього з а в ж д и б і л я к р и н и ц і стояв посуд. З цього посуду м о ж н а було н а п и т и с я води. 4 ) Н е п л ю й в к р и н и ц ю . З неї щ е будеш п и т и водицю (Нар. творчість). • П о д у м а т и , з я к и х п р о с т и х речень м о ж н а побудувати с к л а д н і за допомогою с п о л у ч н и к і в який і щоб. З а п и с а т и в а р і а н т и речень. Ч и відрізняються вони за змістом? 2. З другого речення виписати всі м о ж л и в і варіанти словосполучень. Зробити с и н т а к с и ч н и й розбір двох словосполучень за вибором. Творче к о н с т р у ю в а н н я с к л а д н и х речень з а о п о р н и м и словами • За о п о р н и м и словами, словосполученнями ч и р е ч е н н я м и у т в о р и т и с к л а д н і р е ч е н н я . З ' я с у в а т и , с п о л у ч н и к о в и м ч и б е з с п о л у ч н и к о в и м з в ' я з к о м з'єдн а н і ч а с т и н и складного речення. Вода — к р и н и ц я . Свято І в а н а К у п а л а — дівчата обмивали в і н к и . Звич а й — збовтати воду у к р и н и ц і . М о д е л ю в а н н я с к л а д н и х речень • Д о п о в н и т и п р и с л і в ' я і п р и к а з к и , д і б р а в ш и п р о д о в ж е н н я з другого стовпч и к а . З а п и с а т и ї х , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . Не плюй у криницю ... У живому джерелі ... Не плюй у водицю ... Там криниця ... Голкою криницю ... Там здорова водиця ...

доведеться води напиться. вода студена. не викопаєш. де срібліє водиця. бо прийдеш по водицю. де вербиця.

• Д о с л і д и т и , ч и всі народні вислови сформульовані у в и г л я д і с к л а д н и х речень. П і д к р е с л и т и г р а м а т и ч н і основи у п р о с т и х р е ч е н н я х .

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок VIII. Підсумок уроку IX. Домашнє завдання 1. В и п и с а т и по 2—3 с к л а д н и х р е ч е н н я з п і д р у ч н и к а м а т е м а т и к и , у к р а ї н с ь к о л і т е р а т у р и , історії. П і д к р е с л и т и г р а м а т и ч н і основи, п о я с н и т и розділов знаки.

104

У р о к Ns 4 4 СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НИХ (ПРОДОВЖЕННЯ). СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ Мета:

Учитель:

з а к р і п и т и на п р а к т и ц і набуті на попередньому уроці з н а н н я у ч н і в , р о з к р и т и п о н я т т я с и н о н і м і ї с к л а д н и х речень із сполучн и к о в и м і безсполучниковим зв'язком, ознайомити з алгорит

Клас:

мом с и н т а к с и ч н о г о розбору складного р е ч е н н я ; формувати орг а н і з а ц і й н о - к о н т р о л ь н і в м і н н я с и н т а к с и ч н о г о розбору с к л а д н и х речень; у д о с к о н а л и т и п у н к т у а ц і й н і н а в и ч к и в р е ч е н н я х з однор і д н и м и ч л е н а м и і с к л а д н и х р е ч е н н я х ; розвивати творчі в м і н н я моделювати с к л а д н і р е ч е н н я й р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , р е к о н с т р у ю в а т и с к л а д н і р е ч е н н я зі с п о л у ч н и к а м и у с и н о н і м і ч н і с к л а д н і без с п о л у ч н и к і в , к о н с т р у ю в а т и с к л а д н і р е ч е н н я за поч а т к о м , відтворювати деформований т е к с т .

Дата:

Правопис:

кома м і ж однорідними членами речення і частинами складного речення.

Т и п уроку:

урок формування п р а к т и ч н и х умінь і навичок (урок-дослідження).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Повідомлення мети навчальної діяльності на уроці, усвідомлення її п'ятикласниками III. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких необхідне для виконання практичних завдань Бесіда за з а п и т а н н я м и 1. Ч и з а в ж д и м і ж ч а с т и н а м и складного р е ч е н н я ставиться к о м а ? 2. З а я к и х умов м і ж о д н о р і д н и м и ч л е н а м и р е ч е н н я к о м а ставиться, а за я к и х — ні? 3. Я к у будову мають п р о с т і р е ч е н н я з однорідними ч л е н а м и , а я к у — складн і речення?

IV. Виконання системи завдань дослідницького характеру Д о с л і д ж е н н я - в і д т в о р е н н я деформованого т е к с т у • У в а ж н о прочитати речення і з'ясувати, ч и є вони з в ' я з н и м висловлюванням. Переставити ї х т а к , щоб вийшов текст. Дібрати заголовок. Записати речення в правильній послідовності, розставляючи потрібні розділові з н а к и . В і н у нас зветься К л и н ч и к . Б і л я м і с т к а внизу р и п и т ь ж у р а в л е м колодязь а ліворуч балкою зеленіє ч и м а л а г а л я в и н а . З у з б і ч н и х с х и л і в т а к р у ч сюди збігають т а л и м и т а д о щ о в и м и водами всі р і в ч а к и і т о м у трава т у т гарно росте яро зеленіє. З а колодязь у нас н і к о л и не сваряться в і н т е ж у с і х н і й . За село т я г н е т ь с я ш и р о к а б а л к а вона розподілена н а с м у ж к и де здавна сіють к о н о п л і . Х а й я к а буде с п е к а а води т у т н і к о л и не м е н ш а є . Зелена л а т о ч к а К л и н ч и к а т и м часом вільно собі г у л я є в д р у ж б і ж и в у т ь т у т к у ч е р я в и й с п о р и ш та сестра його біла к о н ю ш и н а п о д о р о ж н и к п і д н о г и м ' я к о стелиться (За О. Гончаром). Дослідження-реконструювання • Перебудувати с к л а д н і р е ч е н н я з і с п о л у ч н и к а м и на с и н о н і м і ч н і без спол у ч н и к і в . П і д к р е с л и т и г р а м а т и ч н і основи. П о я с н и т и розділові з н а к и . 1) Т і л ь к и сосна та дуби зберігають свій к о л і р , бо вони ш о р с т к і , с т і й к і , неподатливі (Панас Мирний). 2) В і т е р с к а к а в з розгону, а сонце висипало з-за х м а р на землю своє останнє золото. 3 ) Перед лісосмугою стоїть у з а т и ш к у наш а к а л и н а , і ж о д н а г і л к а в неї не здригнеться (М. Слабоиіпицький). 4 ) Я к о с ь над н а ш о ю х а т о ю пролітав г у р т л е л е к , і від н и х на землю падав н е з р и м и й к л е к і т (М. Слабоиіпицький). • В и п и с а т и з м е н ш е н о - п е с т л и в і слова, розібрати ї х за будовою.

105

—

—

Дослідження-моделювання • За п о д а н и м и п о ч а т к а м и с к л а с т и : а) просте р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и членам и , з ' є д н а н и м и с п о л у ч н и к о м і; б) складне р е ч е н н я , ч а с т и н и я к о г о з ' є д н а н і т а к о ж с п о л у ч н и к о м і. П о я с н и т и розділові з н а к и . Зразок. М и з т а т о м ловили рибу . . . 1) М и з т а т о м ловили рибу і варили ю ш к у . 2 . М и з татом ловили р и б у , і біля нас с п и н и в с я за к і л ь к а к р о к і в лелека. 1) Т р о х и далі від берега с т р у н к о стояв у воді очерет . . . . 2) Ж и в лелека у н а ш о м у дворі до самої осені . . . . 3 ) Я в и й ш о в з р і ч к и н а берег . . . . Дослідження-копструювання • За п о д а н и м и п о ч а т к а м и с к л а с т и р е ч е н н я , я к і б в и р а ж а л и впевненість у будь-чому. В и з н а ч и т и вид речень за будовою. 1) Я знаю, ч о м у . . . . 2 ) Я п е р е к о н а н и й , щ о . . . . 3 ) Я в п е в н е н и й , щ о . . . . 4) Я з н а ю , к о л и . . . . Дослідження-відтворення • В і д н о в и т и о с т а н н і т р и р я д к и народної п і с н і « Т а м у п о л і к р и н и ч е н ь к а » . З а п и с а т и ї х , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . В и з н а ч и т и вид реч е н н я з а будовою. к

0

с

а

т

м

о

л

0

д

і

і

и

ц

і

и

а

т

л

Ц

X

а

о

і

л

с

л

У

в

—

і —

б і

—

Ц

0

Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки, Щ о в'язали снопочки. Добрії були женці Дівчата й молодиці.

п

V. Оформлення систематизованих знань учнів за допомогою синтаксичного розбору складних речень А л г о р и т м с и н т а к с и ч н о г о розбору складного р е ч е н н я 1. З'ясуйте вид речення за метою висловлювання

2. Укажіть на вид речення за емоційним забарвленням

3. Доведіть, що за будовою речення складне. Виділіть у ньому граматичні основи

VI. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання Н а п и с а т и т в і р - м і н і а т ю р у н а гему « Ч и в в а ж а ю я себе с п р а в ж н і м д р у г о м » , в и к о р и с т о в у ю ч и прості р е ч е н н я із вставними словами, о д н о р і д н и м и ч л е н а м и і с к л а д н і р е ч е н н я зі с п о л у ч н и к о в и м і б е з с п о л у ч н и к о в и м з в ' я з к о м .

106

Урок № 4 5 ПРЯМА МОВА. Р О З Д І Л О В І З Н А К И ПРИ П Р Я М І Й М О В І Мета:

Правопис: Т и п уроку:

о з н а й о м и т и п ' я т и к л а с н и к і в з особливостями будови речень із п р я м о ю мовою, і н т о н а ц і є ю в н и х , н а в ч и т и у ч н і в р о з р і з н я т и слова автора і п р я м у мову в р е ч е н н і з п р я м о ю мовою; формувати орган і з а ц і й н о - к о н т р о л ь н і в м і н н я о ц і н ю в а т и роль речень і з п р я м о ю мовою в т е к с т і ; розвивати п у н к т у а ц і й н і в м і н н я с т а в и т и й обґрунтовувати розділові з н а к и п р и п р я м і й мові; розвивати передмовленнєві в м і н н я трансформувати с к л а д н і р е ч е н н я в р е ч е н н я з прямою мовою, удосконалювати мовленнєво-комунікативні вмінн я с п р и й м а т и й відтворювати т е к с т , щ о містить п р я м у мову; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и осмисленню в і ч н и х понять добра і зла, вірності і д р у ж б и ; розвивати в и с о к і моральні я к о с т і х а р а к т е р у п ' я т и к л а с н и к і в . розділові з н а к и п р и п р я м і й мові. у р о к засвоєння нових знань.

ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності (підготовка учнів до сприймання нового матеріалу) Робота з т е к с т о м • П р о ч и т а т и у р и в о к з « Л е г е н д и про Золоте З е р н я т к о І с т и н и » В а с и л я Сух о м л и н с ь к о г о . В и з н а ч и т и основну д у м к у висловлювання. У батька було два с и н и . К о л и вони виросли й м о г л и в ж е т р и м а т и в р у к а х заступа, батько сказав ї м : «Беріть з а с т у п и , підемо к о п а т и поле». К о п а ю т ь вони й к о п а ю т ь , і видалася п р а ц я братам в а ж к о ю і незрозумілою. « Д л я чого м и копаємо? І взагалі, д л я чого м и ж и в е м о н а світі?» — питають вони. Б а т ь к о й к а ж е синам: «Бачите ц ю в е л и к у гору?». І п о к а з а в р у к о ю н а вел и ч е з н у гору, в е р ш и н а я к о ї в к р и л а с я х м а р а м и . « Б а ч и м о » , — відповіли с и н и . « У ц і й г о р і — Золоте З е р н я т к о І с т и н и . М о ж ливо, десь у г л и б и н і , м о ж л и в о , на п о в е р х н і — н і х т о не знає. К а ж у т ь л ю д и : хто знайде це З е р н я т к о , той зрозуміє, д л я чого л ю д и н а ж и в е н а світі, для чого п р а ц ю є , для чого к о п а є землю і сіє х л і б , с п о р у д ж у є б у д и н к и і думає про з і р к и . І д і т ь , с и н и , ш у к а й т е Золоте З е р н я т к о І с т и н и » , — розповів батько ( З а В. Сухомлинським). • З н а й т и р е ч е н н я з прямого мовою. З в е р н у т и у в а г у н а ї х будову: слова автора ( р е ч е н н я , щ о в и р а ж а ю т ь д у м к у автора т е к с т у ) і п р я м а мова ( р е ч е н н я , щ о передає д у м к у того, про к о г о розповідає автор).

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Творче спостереження над м о в н и м м а т е р і а л о м • В и п и с а т и з « Л е г е н д и про Золоте З е р н я т к о І с т и н и » В. С.ухомлинського р е ч е н н я з п р я м о ю мовою. П р о а н а л і з у в а т и в н и х розділові з н а к и . • Д о п о д а н и х схем дібрати р е ч е н н я з п р я м о ю мовою, щ о ї м відповідають. 1) А : « П » .

2) А : « П ? » .

3 ) « П ? » — а.

4) « П » , — а .

Створення проблемної с и т у а ц і ї щодо розділових з н а к і в у р е ч е н н я х з п р я м о ю мовою • П р о а н а л і з у в а т и р е ч е н н я з п р я м о ю мовою і с х е м и до н и х . Самостійно сформ у л ю в а т и п р а в и л а в ж и в а н н я розділових з н а к і в . 1. Недаремно к а ж е п р и с л і в ' я : « М а л а к р а п л я лупає с к е л ю » . А : « П » . 2. Я з а п и т а в : « Б а т ь к у , що таке людська байдужість?» А : «П?» 3. Тарас заплескав у долоні: « А он н а ш а хата! а он н а ш а хата!» ( Г . Хотпкевич). А : «П!»

107

Учитель: Клас

•'•

На основі спостереження за пунктуацією в реченнях з прямою мовою учні розкривають закономірність розстановки розділових знаків. Алгоритм учнівського доведення № 1. П р я м а мова н а п и с ь м і береться в . . . і починається з . . . л і т е р и . Я к щ о перед п р я м о ю мовою стоять слова автора, то п і с л я н и х ставиться . . . , а п і с л я п р я м о ї мови — . . . , ... або . . . . Л а п к и ставляться перед к р а п к о ю , але п і с л я з н а к а п и т а н н я ч и з н а к а о к л и к у . 1. « Н а тебе чекають випробування і велика п р а ц я » , — сказав дідусь онукові. « П » , — а. 2. « І щ о то воно у н и х за п р и к м е т а т а к а ? » — м і р к у в а в хлопець (О. Соколовський). « П ? » — а. 3 . « Л а с т і в к и в и л і т а ю т ь — п о г о д у обіцяють!» — к а ж е народне п р и с л і в ' я . « П ! » — а. Алгоритм учнівського доведення № 2. Я к щ о пряма мова стоїть перед словам и автора, то п і с л я неї ставиться ... або ... ч и . . . , а п і с л я н и х — ... . Л а п к и закриваються перед ... , але п і с л я ... ч и . . . . Слова автора п и ш у т ь с я з ... літери.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення пунктуаційних умінь з теми В і д н о в л е н н я речень з п р я м о ю мовою у зв'язному висловлюванні • П р о ч и т а т и т е к с т . В и з н а ч и т и стиль і т и п м о в л е н н я т е к с т у . З ' я с у в а т и , щ о в и р а ж а є заголовок — т е м у ч и основну д у м к у . Н а з в а т и у ч а с н и к і в дії. Вип и с а т и р е ч е н н я з п р я м о ю мовою, р о з с т а в и в ш и розділові з н а к и . П о я с н и т и їх уживання. СТАРЕ ДОБРО ЗАБУВАЄТЬСЯ П о б а ч и л и В о в ч и к а - б р а т и к а ловці-молодці та й п о ч а л и за н и м г н а т и с я . Вис к о ч и в В о в ч и к н а дорогу. А дорогою й ш о в чоловік і з м і ш к о м . Вовк до нього Д я д е ч к у , з м и л у й с я , сховай мене в м і ш о к . З м и л у в а в с я ч о л о в і к , сховав В о в к а в м і ш о к . Надбігають ловці-молодці. Н е бачив т и В о в ч и к а - б р а т и к а п и т а ю т ь . Н е бачив к а ж е той. В о н и й п о г н а л и далі. А щ о , п і ш л и в ж е мої г о н и т е л і з а п и т у є В о в к . П і ш л и відповідає ч о л о в і к . Н у , тепер в и п у с т и мене просить В о в к . Ч о л о в і к розв'язав м і ш о к і випустив В о в ч и к а - б р а т и к а . Н у , чоловіче, тепер я тебе з ' ї м к а ж е В о в к . Я тебе з т а к о ї біди врятував, а т и мене з ' ї с т и х о ч е ш к р и ч и т ь ч о л о в і к . А Вовк й о м у Се т а к у с в і т і ведеться: старе добро забувається» (За /.Франком). • Я к ви розумієте н а р о д н и й вислів Старе добро

забувається.

Т р а н с ф о р м а ц і я с к л а д н и х речень н а р е ч е н н я з п р я м о ю мовою • З а м і н и т и п о д а н і р е ч е н н я н а р е ч е н н я з п р я м о ю мсзою. Н а к р е с л и т и с х е м и , п о я с н и т и розділові з н а к и . 1) Недаремно говорять, щ о л ю д и — н і б и дзеркало. 2 ) За словами Ш о т а Р у с т а в е л і , розум, п о ч у т т я і свідомість тісно п о в ' я з а н і м і ж собою. С п р и й м а н н я й відтворення висловлювання з р е ч е н н я м и і з п р я м о ю мовою • П р о с л у х а т и т е к с т . В и з н а ч и т и т и п м о в л е н н я й основну д у м к у висловлювання. Підготувати усний докладний переказ тексту. БАТЬКО Й Д І Т И В одного чоловіка було с і м синів. М і ж собою вони ж и л и не до ладу: все сварились. Скільки разів батько наказував дітям, щоб жили вкупі. А л е д і т и не слухали старого. Р а з батько д у ж е заслаб; він знав, щ о п і с л я його смерті д і т и поділять хазяйство, розійдуться й будуть т е р п і т и голод і холод. Щоб краще діти зрозуміли громадську силу і гуртову працю, слабий батько звелів принести віник. Д і т и принесли. Батько к а ж е : «Зламайте його!» Я к не ламали д і т и , та не переломили в і н и к а . Т о д і батько розв'язав в і н и к і по п р у т и к у переломив його весь. «Дивіться, діти! Отак і ви: я к будете ж и т и в згоді, н і х т о вас не п о д у ж а є ; окремо ж к о ж н о г о й абихто одоліє»,— промовив батько (Нар. творчість).

Vi. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок VII. Підсумок уроку VII!. Домашнє завдання

108

Урок № 46 ДІАЛОГ. ТИРЕ ПРИ ДІАЛОЗІ Мета:

Правопис: Т и п уроку:

Учитель:

о з н а й о м и т и п ' я т и к л а с н и к і в з особливостями побудови д і а л о г у , його к о м п о н е н т а м и , і н т о н а ц і є ю в ньому, н а в ч и т и у ч н і в розрізн я т и побутові, ділові, х у д о ж н і і навчальні д і а л о г и ; формувати о р г а н і з а ц і й н о - к о н т р о л ь н і в м і н н я о ц і н ю в а т и роль діалогів у різн и х ф у н к ц і о н а л ь н и х с т и л я х мовлення, а н а л і з у в а т и с т и л і с т и ч н у ф у н к ц і ю р е п л і к діалогу, с и т у а ц і ю с п і л к у в а н н я ( т е м у й основну д у м к у діалогу, мету й умови с п і л к у в а н н я ) ; розвивати п у н к т у а ц і й н і в м і н н я с т а в и т и й обґрунтовувати розділові з н а к и п р и д і а л о з і ; розвивати творчі в м і н н я редагувати зв'язне висловлювання, щ о м і с т и т ь д і а л о г , відтворювати деформований т е к с т , реконструюв а т и р е п л і к и діалогу н а р е ч е н н я з п р я м о ю мовою; удосконалюват и м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н і в м і н н я усно висловлювати власну д у м к у щодо з м і с т у висловлювання; на основі мовленнєво-комун і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и усвідомленню повчального в п л и в у н а р о д н и х к а з о к ; осмислювати в е л и к у ц і н н і с т ь людського с п і л к у в а н н я . тире п р и діалозі. у р о к засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Установчо-мотиваційний етап III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників П і з н а в а л ь н е з а в д а н н я н а з і с т а в л е н н я двох діалогів ( с т и л і с т и ч н и й а н а л і з ) > П р о ч и т а т и діалоги. З в е р н у т и у в а г у н а стислість висловлювань п е р ш о г о д і а л о г у й л е к с и ч н у н а д м і р н і с т ь у р е п л і к а х - в і д п о в і д я х д р у г о г о . Перефразувати р е п л і к и , з а п и с а т и свої в а р і а н т и діалогів. 1. — Здоров, Ю р к о ! — Привіт! — Я к брат? — Т а т а к собі. А т и я к ? — Більш-менш. — Н у , бувай! — Щасливо! 2. — У ч о р а п р и ї х а в з К и є в а . Був у музеї к н и г и й к н и г о д р у к у в а н н я . — Ц е й музей к н и г и й к н и г о д р у к у в а н н я знаходиться на території Лаври? — Т а к ! Ц е й м у з е й к н и г и й к н и г о д р у к у в а н н я з н а х о д и т ь с я н а території Лаври. А т и звідки знаєш? — О-о! Л а в р а — то моє улюблене місце! Т а й взагалі К и ї в , стародавній К и ї в — Печерськ, Поділ, Андріївський узвіз... — а я к і р у к о п и с и й стародруки в цьому музеї к н и г и й к н и г о д р у к у в а н н я ! З м і н і а т ю р а м и , гравюрами! — Т а к , н а ш і п р а щ у р и в к л а л и в ц і р у к о п и с и й с т а р о д р у к и свою д у ш у ! * П р о а н а л і з у в а т и с т р у к т у р у діалогів. З чого вони складаються? Н а з в а т и у ч а с н и к і в діалогів ( ї х н і й , в і к , інтереси, с т у п і н ь знайомства), > В и з н а ч и т и у м о в и , за я к и х відбувалося с п і л к у в а н н я в обох д і а л о г а х .

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Творче спостереження над м о в н и м м а т е р і а л о м > В и р а з н о п р о ч и т а т и д і а л о г . З ' я с у в а т и й о г о в и д ( п о б у т о в и й , д і л о в и й , нав ч а л ь н и й ч и х у д о ж н і й ) , де і м і ж к и м в і д б у в а є т ь с я р о з м о в а . П р о а н а л і з у вати розділові знаки в діалозі.

109

Клас:

Дата:

Д и в и т ь с я маленьке з в і р я т к о н а величезного звіра — н а теля, саме прим р у ж и л о с я і сидить собі т и х о - т и х о . — Х т о т и такий? — питає телятко. — Я стара к р о л и ц я , — відповідає маленьке з в і р я т к о . — Н е в ж е т и — стара к р о л и ц я ? — дивується т е л я т к о . — З н а ч и т ь , у тебе й д і т к и є? — Є в мене м а л е н ь к і д і т к и — к р о л е н я т а . А т и хто т а к и й ? — Я — маленьке т е л я т к о , — відповідає т е л я т к о . — Я т і л ь к и щ о народилось. — Н е в ж е т и т і л ь к и щ о народилось? — дивується стара к р о л и ц я . — Д и в но: щ е м а л е н ь к е , а в ж е т а к е в е л и к е . . . — А т и в ж е стара м а т и , а т а к а маленька! — щ е більше дивується телятк о . — Н е в ж е все на с в і т і т а к е дивне? (В. Сухомлинськиїї). • П е р е к а з а т и діалог з п а м ' я т і за особами, дотримуючись його с т р у к т у р и , мовних засобів і л о г і ч н о с т і в и к л а д у . Робота з т е о р е т и ч н и м м а т е р і а л о м (його к о л е к т и в н е о п р а ц ю в а н н я із відповідним к о м е н т а р е м у ч и т е л я )

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи Відтворення деформованого т е к с т у • П р о ч и т а т и у р и в о к з твору В а с и л я С у х о м л и н с ь к о г о « Щ а с т я м а т е р і » . Списати, розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . . . . Н а р е ш т і Ч о р н о к о с а м а т и спитала: К и м ж е став т в і й син? В и д а т н и м м у з и к а н т о м з гордістю мовила Б і л о к о с а В і н користується велич е з н и м у с п і х о м , його і м ' я відоме багатьом, він має у с п і х и за кордоном. А т в і й с и н к и м став с п и т а л а В і л о к о с а . Хліборобом. В і н оре землю і сіє х л і б збирає у р о ж а й і знову оре землю сіє і знову збирає. У сина с і м ' я двоє дітей. А , щ а с т я тебе обминуло сказала Білокоса Т в і й син став простим селянином, я к и х м і л ь й о н и . . . (В. Сухомлинськиїї). Т в о р ч и й д и к т а н т з е л е м е н т а м и навчального р е д а г у в а н н я • П р о ч и т а т и т е к с т . З а п и с а т и його у формі діалогу, р о з с т а в и в ш и п о т р і б н і розділові з н а к и . З а м і н и т и слова, щ о повторюються, і н ш и м и задля у н и к н е н н я невиправданих повторів. М а м о , п р и в і т ! Д о б р и й день, М а р і й к о ! Я к справи у ш к о л і ? У с е гаразд, мамо. Щ о нового т и дізналася сьогодні н а у р о к а х , М а р і й к о ? П р о д я т л а , мамо. А щ о ж саме розповідали про дятла, М а р і й к о ? Щ о дятел л і к у є дерева в л і с і , називають дятла л і к а р е м , щ о дятел дістає з - п і д к о р и дерев х в о р и х к о м а х . . . А де ж , М а р і й к о , дятел ж и в е ? М а м о , дятел ж и в е в лісі. Н у , добре. Молодець, М а р і й к о ! Самостійне р е к о н с т р у ю в а н н я р е п л і к діалогу н а р е ч е н н я з п р я м о ю мовою • Перебудувати р е п л і к и діалогу із попереднього завдання на речення з прямою мовою т а к , щоб слова автора стояли і після прямої мови, і перед нею. Накресл и т и схеми речень. П о я с н и т и розділові з н а к и в реченнях з прямою мовою.

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок VIII. Підсумок уроку IX. Домашнє завдання 1. С к л а с т и діалог про в а ш у м а й б у т н ю професію і р о з і г р а т и його з товариш е м . З а п и с а т и , дотримуючись правил п у н к т у а ц і ї п р и діалозі. 2. У я в и т и себе з в у к о р е ж и с е р о м : о з в у ч и т и к а д р и до мультфільму за народною к а з к о ю « Л и с и ч к а і Ж у р а в е л ь » , дотримуючись і н т о н а ц і ї , тембру й сили голосу головних героїв к а з к и — Л и с и ц і й Ж у р а в л я .

110

Урок № 47 ПРЯМА МОВА Й ДІАЛОГ СИСТЕМА ТВОРЧИХ ВПРАВ Мета:

Правопис: Т и п уроку:

Учитель:

з а к р і п и т и в у ч н і в у м і н н я й н а в и ч к и р о з с т а н о в к и розділових знак і в у р е ч е н н я х із п р я м о ю мовою, діалозі; н а в ч и т и застосовувати набуті з н а н н я у нестандартних с и т у а ц і я х ; розвивати п у н к т у а ц і й н і в м і н н я ставити й обґрунтовувати розділові з н а к и п р и п р я м і й мові й діалозі; розвивати творчі в м і н н я трансформувати р е ч е н н я з п р я м о ю мовою у с к л а д н і р е ч е н н я , відтворювати деформований т е к с т ш л я х о м уведення в нього п о т р і б н и х за з м і с т о м слів; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння реконструювати м о н о л о г і ч н и й текст у д і а л о г і ч н и й , с к л а д а т и д і а л о г и відповідно до к о м у н і к а т и в н о г о завдання; за допомогою мовленнєво-комун і к а г и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у с п р и я т и осмисленню р о л і д р у ж б и в ж и т т і л ю д и н и , а т а к о ж д о т р и м а н н ю норм е т и к и спілкування в різних життєвих ситуаціях. розділові з н а к и п р и п р я м і й м о в і , тире п р и діалозі. у р о к формування п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к .

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності п'ятикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями) III. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких потрібне на уроці Бесіда за з а п и т а н н я м и з метою д і а г н о с т у в а н н я р і в н я н а в ч а л ь н и х досягнень у ч н і в з т е м и « П р я м а мова. Д і а л о г » 1. Щ о спільного й в і д м і н н о г о мають у своїй будові р е ч е н н я з п р я м о ю мовою і діалог? 2. Я к і розділові з н а к и ставляться в р е ч е н н я х з п р я м о ю мовою, п р и діалозі? 3 . З а п и ш і т ь с х е м у р е п л і к и д і а л о г у , щ о відповідає т а к і й с х е м і реченню з прямою мовою « I I ? » — а.

IV. Виконання системи практичних завдань Т р а н с ф о р м а ц і я речень з п р я м о ю мовою у с к л а д н і р е ч е н н я • Перебудувати р е ч е н н я з п р я м о ю мовою в р е ч е н н я з н е п р я м о ю мовою. Виз н а ч и т и вид речень. 1) Сковорода н а в ч а в н а щ а д к і в : «Будьте о б а ч л и в и м и у виборі 2 ) Аристотель писав: « Д р у ж б а — н а й н е о б х і д н і ш е для ж и т т я » . 3) роз'яснював: « Д р у ж б а не т і л ь к и н е о ц і н е н н а , але й п р е к р а с н а » . 4 ) доводив: « Д р у ж б а не т і л ь к и додає в т і х и й чарівності ж и т т ю , але й страждання». Коментар

учителя.

друзів». Далі він Плутарх зменшує

Непряма мова — це ч у ж е мовлення, уведене авто-

ром розповіді в т е к с т у формі ч а с т и н и складного р е ч е н н я . Вона передає (але не дослівно) л и ш е зміст ч у ж о г о мовлення, не з б е р і г а ю ч и його л е к с и ч н и х особливостей, е м о ц і й н о г о забарвлення. • Н а в е с т и п р и к л а д и п у н к т о г р а м на в и в ч е н і правила в наведених в и щ е реченнях. Відтворення деформованого тексту ш л я х о м уведення в нього п о т р і б н и х з а змістом слів • П р о ч и т а т и т е к с т . В і д н о в и т и його, у с т а в л я ю ч и необхідні за змістом дієслова з д о в і д к и в р е ч е н н я з п р я м о ю мовою. С п и с а т и , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . Н а б а ш т а н до діда Тараса п р и й ш л и троє о н у к і в : Г І е т р и к , Івась і семирічн и й Т а р а с и к . П р и г о щ а в дід о н у к і в к а в у н о м , д и н е ю , медом. Н а п р о щ а н н я дав

111

Юіас:

Дата:

по к а в у н у . П р о в і в о н у к і в , к о л и це ч у є , Т а р а с и к ... : Д і д у Тарасе! Щ о т а к е , Т а р а с и к у ? . . . дідусь. Дозвольте н а м одного к а в у н а в к р а с т и . . . о н у к . Від н е с п о д і в а н к и дід розгубився. В ж е хотів н а г р и м а т и на о н у к і в . Т а кол и г л я н у в н а благальні очі Т а р а с и к а , — к а ш л я н у в і . . . суворо Д и в і т ь с я м е н і , щоб не більше одного. І беріть, ч и то к р а д і т ь он з того к р а ю . Совість не дозволила х л о п ч и к а м в і д п л а т и т и діду н е в д я ч н і с т ю . А л е найс м а ч н і ш и м здавався к а в у н , у з я т и й без дозволу. От вони й . . . з п р о х а н н я м Дозвольте в к р а с т и (За В. Сухомлинським). Д о в і д к а : з а п и т а т и , с к а з а т и , г у к а т и , звернутися, попросити. • Н а к р е с л и т и с х е м и речень з п р я м о ю мовою. • З р о б и т и с и н т а к с и ч н и й розбір речень з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и (за варіант а м и : варіант 1 — п е р ш е р е ч е н н я , варіант 2 — друге). Творчий диктант на реконструювання монологічного тексту в д і а л о г і ч н и й • Перебудувати п о д а н и й м о н о л о г і ч н и й т е к с т у діалог, у я в и в ш и с и т у а - ц і ю : в а ш т о в а р и ш з а п и т у є , а ви відповідаєте. З а п и с а т и діалог, розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и . Щ о б записатись до б і б л і о т е к и , необхідно п р е д ' я в и т и у ч н і в с ь к и й к в и т о к , з а п о в н и т и формуляр. У ньому слід у к а з а т и на п р і з в и щ е , і м ' я , по батькові, ш к о л у , к л а с . П і с л я з а п о в н е н н я к а р т к и треба звернутися до чергового бібліо т е к а р я д л я о д е р ж а н н я ч и т а ц ь к о г о к в и т к а . Ч и т а ц ь к и й к в и т о к дає право к о ристуватись і бібліотекою, і ч и т а л ь н о ю залою.

V. Самостійна робота творчого характеру Ситуативне з а в д а н н я н а основі спеціально створеної мовленнєвої с и т у а ц і ї • Д о п о в н и т и п е р е л і к дієслів, щ о використовуються в діалогах у ч и т е л я та у ч н і в на у р о ц і . Р о з г о р н і т ь , встаньте, с к а ж і т ь , ч и т а й т е , доповніть . . . Робота в г р у п а х • К л а с ділиться н а т р и г р у п и , к о ж н а з я к и х вибирає одного у ч н я д л я вик о н а н н я творчого завдання. П і с л я того я к г р у п и в и з н а ч и л и с я з вибором, учитель о г о л о ш у є завдання: п р о т я г о м трьох-чотирьох х в и л и н к о ж н і й г р у п і необхідно д о п о м о г т и одному у ч н е в і у я в и т и себе вчителем у к р а ї н с ь к о ї мови й л і т е р а т у р и , я к и й має перевірити, я к к л а с засвоїв з н а н н я з розділу «Відомості з с и н т а к с и с у і п у н к т у а ц і ї » (дібрати систему запитань до у ч н і в , пригадати етикетні норми та ін.). Д в а - т р и у ч н і - е к с п е р т и о ц і н ю ю т ь роботу у ч а с н и к і в за т а к и м и к р и т е р і я м и : у м і н н я вести діалог, о р и г і н а л ь н і с т ь , доцільність поставлених з а п и т а н ь до к л а с у , у м і н н я не л и ш е с т а в и т и з а п и т а н н я , але й п і д т р и м у в а т и процес спілк у в а н н я за допомогою е т и к е т н и х н о р м , послідовність, м і м і к а і ж е с т и .

VI. Підбиття підсумків уроку VII. Домашнє завдання 1. С к л а с т и власний діалог на тему « У бібліотеці». З ' я с у в а т и вид д і а л о г у , сферу його в и к о р и с т а н н я , с п і в р о з м о в н и к і в . 2. С к л а с т и повідомлення з т е м и « У ч о м у ц і н н і с т ь д р у ж б и ? » , використовуюч и висловлювання відомих людей із п е р ш о ї вправи у р о к у н а перебудову речень з п р я м о ю мовою в р е ч е н н я з н е п р я м о ю мовою.

112

У р о к № 4 8 (розвиток комунікативних умінь) ДІАЛОГ, ЙОГО РОЗІГРУВАННЯ В І Д П О В І Д Н О Д О ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ Мета:

Т и п уроку:

Учитель:

навчити п ' я т и к л а с н и к і в оцінювати діалогічне мовлення щодо його з м і с т у , мовного оформлення, відповідності с и т у а ц і ї с п і л к у в а н н я ; у д о с к о н а л и т и м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н і в м і н н я складат и й р о з і г р у в а т и д і а л о г и (орієнтовно 6 - 7 р е п л і к д л я двох у ч н і в )

клас'

з у р а х у в а н н я м м е т и й адресата м о в л е н н я (тривалість д і а л о г у 3 - 5 хв.), використовувати р е п л і к и для стимулювання й підтрим а н н я д і а л о г у , формули мовленнєвого е т и к е т у тощо; п і д в и щ у вати мовну й мовленнєву к у л ь т у р у п ' я т и к л а с н и к і в . урок розвитку комунікативних умінь

••

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа Слова важать багато, проте багато слів не важить нічого. Народна творчість

III. Виконання ситуативних завдань на складання і розігрування діалогів С к л а д а н н я діалогів е т и к е т н о г о х а р а к т е р у з а з р а з к о м • С к л а с т и за з р а з к а м и с ц е н к у - д і а л о г « З у с т р і ч » . У діалозі п о в и н н і б у т и так і т е м а т и ч н і г р у п и формул мовного е т и к е т у : в і т а н н я , знайомство, запрош е н н я , згода, п о д я к а , п р о щ а н н я . З р а з о к : 1. — — — — — — — — — 2. — — — — — —

Здрастуйте! Доброго р а н к у ! Р а д и й вас бачити! Взаємно. Я к справи? Д у ж е добре, спасибі! а В и я к ж и в е т е ? Непогано, дякую! Передавайте в і т а н н я рідні! Н а все добре! Пробачте! Слухаю! К о л и відходить о с т а н н і й автобус? О ш о с т і й , здається. Спасибі Вам! Н е м а за що!

—

С к л а д а н н я і р о з і г р у в а н н я діалогів відповідно до запропонованої с и т у а ц і ї с п і л к у в а н н я (робота в п а р а х ) • С к л а с т и д і а л о г и , п е р ш а р е п л і к а я к и х у к а з у є н а з а п р о ш е н н я : а) п і т и до театру; б) відвідати з а н я т т я л і т е р а т у р н о г о г у р т к а ; в) п р и ї х а т и на зимові к а н і к у л и до бабусі. • Розіграти складені діалоги в парах, ураховуючи рекомендації п а м ' я т к и . Як вести

діалог

1. Д о т р и м у й т е с ь т е м и с п і л к у в а н н я . 2. В и к о р и с т о в у й т е р е п л і к и д л я с т и м у л ю в а н н я , п і д т р и м а н н я д і а л о г у , форм у л и мовленнєвого е т и к е т у . 3. Д б а й т е про те, щоб р е п л і к и д і а л о г у були послідовними, д о р е ч н и м и , грамотно оформленими. 4. Д о д е р ж у й т е с ь правил с п і л к у в а н н я (не перебивайте с п і в р о з м о в н и к а ; заохочуйте його висловити власну д у м к у ; з а ц і к а в л е н о й доброзичливо вислуховуйте його; висловлюйте незгоду з п о з и ц і є ю і н ш о г о т а к , щоб не обр а з и т и його).

113

-

5. Д о т р и м у й т е с ь н о р м літературної мови (не дозволяйте собі г о в о р и т и сурж и к о м , у ж и в а т и слова-наразити, часто повторювати одні і т і ж самі слова, н а з и в а т и л ю д и н у з а й м е н н и к а м и він, вона). С к л а д а н н я і р о з і г р у в а н н я діалогів, п о в ' я з а н и х із ж и т т є в и м досвідом у ч н і в • С к л а с т и д і а л о г и телефонної розмови за п о д а н и м и с и т у а ц і я м и : 1. Т р у б к у п і д н я в не т о й , к о м у телефонують. 2. В и не впевнені, щ о правильно набрали номер, у т о ч н і т ь . 3 . В и телефонуєте в установу ( ф і р м у ) і з п р о х а н н я м п о к л и к а т и до телефону вашого б а т ь к а . 4. В а ш о ї м а м и , я к і й ви телефонуєте н а роботу, немає н а м і с ц і , ви просите передати ї й і н ф о р м а ц і ю . Творче с п о с т е р е ж е н н я > С х а р а к т е р и з у в а т и с и т у а ц і ю с п і л к у в а н н я за п е р ш о ю р е п л і к о ю . В и з н а ч и т и : а) о ф і ц і й н і с т ь ( н е о ф і ц і й н і с т ь ) с и т у а ц і ї с п і л к у в а н н я (ділова сфера с п і л к у в а н н я , д р у ж н є ч и сімейне с п і л к у в а н н я ) ; б) рівність за в і к о м , соціальним станом у ч а с н и к і в с п і л к у в а н н я ; в) тональність с п і л к у в а н н я (нейтральність, д р у ж н я , підкреслено п о в а ж н а тональність, з у х в а л а т о щ о ) . 1)— 2) — — 3) — 4) — 5) — 6) — 7) — 8) — 9) —

Д і т и , к о л и у вас п е р ш и й екзамен? Д о б р и й день, В і к т о р е П а в л о в и ч у ! Здрастуйте, Ніно! Привіт, Сашку! Щ о В и , бабцю, вам на і н ш і й з у п и н ц і виходити! Ш а н о в н и й , дайте, будь л а с к а , с к л я н к у соку! П р и в і т ! С к і л ь к и л і т , с к і л ь к и зим! Д е т и пропав? Д і в ч а т а , х т о взяв мою к н и ж к у ? Доброго дня! Р а д и й Вас бачити! У с і м салют!

IV. Самостійне складання діалогів у парах С к л а с т и діалоги (на вибір) за п о д а н и м и с и т у а ц і я м и : а) ви з у с т р і л и д р у г а ( п о д р у г у ) , з я к и м ( я к о ю ) маєте спільне х о б і (футбол, теніс, аеробіка, ш а х и , л і т е р а т у р а або щось і н ш е ) ; б) під час відвідування музею ( в и с т а в к и , театру) ви з н а й о м и т е с я з ц і к а в о ю людиною; в) ви у ш к і л ь н і й ї д а л ь н і , замовте обід.

VII. Підсумок уроку VIII. Домашнє завдання С к л а с т и діалог за поданою с и т у а ц і є ю : порадьте другові ( п о д р у з і ) не робити того, про щ о він (вона) має н а м і р зробити; доведіть, щ о він (вона) помиляється.

114

Урок № 49 УЗАГАЛЬНЕННЯ 1 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ З Р О З Д І Л У «ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ». САМОСТІЙНА РОБОТА

Учитель:

Клас: Мета:

у з а г а л ь н и т и й с и с т е м а т и з у в а т и основні відомості з с и н т а к с и с у і п у н к т у а ц і ї , сформувати ц і л і с н у систему особистих знань п ' я т и класників з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв'язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння на реконструювання, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливих елементів розумової діяльності ЛЮДИНИ.

Правопис:

Т и п уроку:

розділові з н а к и в р е ч е н н я х з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , п р и зверт а н н і і вставних словах, п р и п р я м і й мові й діалозі, у складному реченні; ненаголоіпені голосні у корені і префіксі, у ж и в а н н я апострофа, м ' я к о г о з н а к а , великої л і т е р и . у р о к у з а г а л ь н е н н я й с и с т е м а т и з а ц і ї вивченого.

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Узагальнення і систематизація теоретичних положень теми Вибірково-розподільний с л о в н и к о в и й д и к т а н т • З а п и с а т и слова-терміни, щ о стосуються с и н т а к с и с у й п у н к т у а ц і ї , в л і в у к о л о н к у , р е ш т а слів — у праву к о л о н к у . Р е ч е н н я , орфограма, н а з и в н и й в і д м і н о к , з н а к п и т а н н я , словосполучення, п р и г о л о с н и й з в у к , і м е н н и к , п р и с у д о к , з в е р т а н н я , алфавіт, з а л е ж н е слово, д р у г о р я д н и й ч л е н р е ч е н н я , ч о л о в і ч и й рід, додаток, склад, к о м а , і н т о н а ц і я , головні ч л е н и р е ч е н н я , з н а к о к л и к у , т и р е , м н о ж и н а , префікс, абзац, просте р е ч е н н я , з а к і н ч е н н я слова, п р я м а мова, к р а п к а , суфікс, діалог, апостроф, а н т о н і м , вставне слово, л е к с и к о л о г і я .

IV. Виконання вправ і завдань на застосування узагальнювальних правил Творче к о н с т р у ю в а н н я словосполучень • С к л а с т и словосполучення із слів, д о б и р а ю ч и в і д п о в і д н и й і ставлячи з а л е ж н е слово у п о т р і б н о м у в і д м і н к у .

прийменник

П р я м у в а т и , ліс; й т и , р і ч к а ; турбуватися, т в а р и н и ; с п у с т и т и с я , берег; ступ и т и , г а л я в и н а ; о п и н и т и с я , берези; г і л л я к а , дуб; б і г т и , л и с т я ; спостерігати, природа; н а б л и ж а т и с я , яр. • Д о с л і д и т и , щ о відбувається із з а л е ж н и м словом у процесі с к л а д а н н я словосполучення? Я к у роль відіграють п р и й м е н н и к и ? Д о с л і д ж е н н я - р о з п і з н а в а н н я форм слів, словосполучень і речень (робота з а в а р і а н т а м и д л я взаємоперевірки) • Д о с л і д и т и с т р у к т у р у заголовків р і з н и х висловлювань. В и п и с а т и заголов к и , щ о мають форму речень (варіант 1), заголовки-словосполучення (вар і а н т 2), з а г о л о в к и , сформульовані словоформами (варіант 3 ) . В і й с ь к о Сагайдачного, О ч і ц в і т у т ь . Берег д и т и н с т в а . В і д к р и т т я себе. К о л и в м и к а ю т ь розум? Р у х і д у м к а . М о в а — я в и щ е к о с м і ч н е . І в а н К о т л я р е в с ь к и й сміється. Ц і к а в т е с я людьми. М о в а і мистецтво. У полі. Н і ч над Д н і п р о м . Н а

115

Дата:

я р м а р к у . Я к н а р о д ж у ю т ь с я слова. Н а р о д ж е н н я г р а в ю р и . Д и в о т е х н і к и . Я к подолати депресію? • Додаткове завдання: Варіант 1 П р о а н а л і з у в а т и з а г о л о в к и - р е ч е н н я за метою висловлювання. В и д і л и т и зайве р е ч е н н я за е м о ц і й н и м забарвленням. З н а й т и р е ч е н н я , щ о складаються л и ш е з г р а м а т и ч н о ї основи, й п о ш и р и т и ї х д р у г о р я д н и м и ч л е н а м и . Варіант 2 І з двома заголовками-словосполученнями (на вибір) с к л а с т и прості і складн і речення. Творче р е к о н с т р у ю в а н н я • Записати речення, розставивши потрібні розділові з н а к и . Перебудувати його т а к , щоб воно містило узагальнювальне слово. Н а к р е с л и т и схему речення. Н а д р а у к р а ї н с ь к о ї землі б а г а т і н а к а м ' я н е в у г і л л я з а л і з н у руду г р а н і т металеві р у д и к а о л і н к а м ' я н у сіль і залізо. • В и з н а ч и т и с и н т а к с и ч н у роль узагальнювального слова і д р у г о р я д н и х член і в в утвореному р е ч е н н і . Т в о р ч е м о д е л ю в а н н я простого р е ч е н н я , ускладненого р і з н и м и к о м п о н е н т а м и (робота у г р у п а х ) • З а п и с а т и в а р і а н т и р е ч е н н я т а к и м ч и н о м , щоб воно м і с т и л о : а) з в е р т а н н я ( н а п о ч а т к у ) ; б) вставне слово (у середині р е ч е н н я ) ; в) слова автора і прям у мову. Н а к р е с л и т и с х е м и речень. М а т и високу к у л ь т у р у мови означає в м і т и к о р и с т у в а т и с я м о в н и м багатством сучасності (А.

Коваль).

С и н т а к с и ч н и й розбір речень з м е т о ю с т р у к т у р у в а н н я вивченого теоретичного м а т е р і а л у • У с н о зробити с и н т а к с и ч н и й розбір речення. У к р а ї н ц і з а в ж д и б у л и добрими господарями на своїй землі, старанно обробляли землю, засівали ї ї ( З а О. Кучеруком).

V. Самостійна робота (робота з текстом) • З а п и с а т и т е к с т , розставляючи п о т р і б н і розділові з н а к и Д і б р а т и до нього заголовок. Н а р о д н и м и символами У к р а ї н и є к а л и н а і верба. Д а в н є п р и с л і в . . я мовить Без верби і к а л и н и нема У к р а ї н и . Справді спробуйте у я в и т и собі У к р а ї н у без к у ч . . р я в и х верб над р і ч к о ю і ч . . р в о н о г о грона к а л и н и . К а л и н а і верба оспів а н і у в і р ш а х та п і с н я х . О д н и м із ж и в и х символів У к р а ї н и є л е л е к а . В і н н а к р и л а х п р . . н о с и т ь у н а ш і к р а ї в . . с н у . Г н і з д и т . . с я л е л е к а з а в ж д и б і л я людей і в в а ж а є т е с я свящ е н н и м п т а х о м бо в і н дарує щ а с . . т я і є охоронцем роду ( З а М. Крищуком). • З а в д а н н я до т е к с т у : 1) 2) 3) 4)

П і д к р е с л и т и однорідні ч л е н и р е ч е н н я . З н а й т и р е ч е н н я із вставним словом і обвести його в к р у ж е ч о к . Знайти в тексті складне речення. Підкреслити граматичні основи. Накреслити с х е м у речення з п р я м о ю мовою.

VI. Підбиття підсумків уроку VII. Домашнє завдання 1. З р о б и т и с и н т а к с и ч н и й р о з б і р р е ч е н ь і с л о в о с п о л у ч е н ь із д р у г о г о р е ч е н н я . У к р а ї н а в е л и к а і п р о с т о р а . Р о з т а ш о в а н а в о н а на Є в р о п е й с ь к о м у к о н т и н е н т і . П р о с т я г а є т ь с я від К а р п а т с ь к и х г і р д о с и н ь о г о Д о н у (За О. Кучеруком). 2. П о в т о р и т и правила розстановки розділових знаків у реченнях з однорідн и м и ч л е н а м и , п р и з в е р т а н н і і в с т а в н и х с л о в а х , п р и п р я м і й м о в і й діалозі, у складних реченнях. 3 . Н а основі узагальнених теоретичних відомостей з розділу «Відомості з с и н т а к с и с у і п у н к т у а ц і ї » с к л а с т и д і а л о г на л і н г в і с т и ч н у т е м у й р о з і г р а т и й о г о з т о в а р и ш е м по п а р т і .

116

Урок № 5 0 ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ З Р О З Д І Л У «ВІДОМОСТІ З С И Н Т А К С И С У І ПУНКТУАЦІЇ» о ц і н и т и рівень орфографічної й п у н к т у а ц і й н о ї г р а м о т н о с т і п ' я т и к л а с н и к і в : правильно п и с а т и слова н а вивчені орфографічні правила т а слова, визначені для з а п а м ' я т о в у в а н н я ; ставити розділові

Клас:

з н а к и відповідно до опрацьованих п р а в и л п у н к т у а ц і ї ; в и я в и т и орфографічні й п у н к т у а ц і й н і п о м и л к и , на л і к в і д а ц і ю я к и х слід звернути особливу у в а г у ; п е р е в і р и т и я к і с т ь оформлення роботи (охайність, а к у р а т н і с т ь , к а л і г р а ф і я , д о т р и м а н н я червоного рядк а , відсутність виправлень). Ф о р м а п р о в е д е н н я т е м а т и ч н о г о о ц і н ю в а н н я : н а п и с а н н я контрольного т е к стового д и к т а н т у .

даТа'

Мета:

Т и п уроку:

у р о к о ц і н ю в а н н я н а в ч а л ь н и х досягнень у ч н і в .

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Ознайомлення п'ятикласників з темою, метою і завданнями уроку НІ. Мотивація навчальної діяльності учнів О з н а й о м л е н н я із к р и т е р і я м и о ц і н ю в а н н я контрольного д и к т а н т у . Провед е н н і і н с т р у к т а ж у щодо н а п и с а н н я д и к т а н т у й п і д г о т о в к а у ч н і в до сприймання тексту.

IV. Написання контрольного диктанту П е р ш е ч и т а н н я т е к с т у к о нтрольного д и к т а н т у вчителем • У ч н і під час п е р ш о г о с л у х а н н я т е к с т у д и к т а н т у с п р и й м а ю т ь його з м і с т , звертають у в а г у н а наявність в и в ч е н и х п у н к т о г р а м , визначають слова, з н а ч е н н я я к и х не з р о з у м і л и у процесі с п р и й м а н н я . Повторне ч и т а н н я т е к с т у д и к т а н т у в ч и т е л е м о к р е м и м и ч а с т и н а м и і його н а п и с а н н я у ч н я м и 1. У ч и т е л ь читає повністю р е ч е н н я — у ч н і с л у х а ю т ь . 2. У ч и т е л ь з а ч и т у є р е ч е н н я повторно о к р е м и м и ч а с т и н а м и — у ч н і записують. 3. У ч и т е л ь утретє ч и т а є повністю р е ч е н н я — у ч н і перевіряють написане. КУДЛАЙ К у д л а й прибився до нас серед з и м и . В и й ш о в я в р а н ц і з х а т и , а в і н стоїть у дворі б і л я к р и н и ц і . В е л и к и й , к у д л а т и й , з с у м н и м и о ч и м а . Н е віриться, щ о в нього був господар. Бо я к б и був, то хіба собака від нього п і ш о в би? В с і ж з н а ю т ь , я к і віддані с о б а к и господарям. Я заговорив до нього, але в і н , з в и ч а й н о , мовчав. Стояв і повискував нетерпляче. М о ж е , просив їсти? Я заскочив до х а т и , одрізав о к р а є ц ь хліба, старанно намазав його маслом. С т у п и в до нього, але він к и н у в с я до воріт. « І в к о г о це т и , К у д л а ю , т а к и й боягуз удався?» — запитав я ображено. Собака стояв під воротами і н е з м и г н о дивився на х л і б у мене в р у к а х . П о к л а в хліб н а сніг коло порога й одійшов до п о в і т к и . Собака к и н у в с я до нього й у м и т ь проковтнув (За М. Слабошпицьким,

115

сл.).

З а к л ю ч н е ч и т а н н я тексту д и к т а н т у вчителем і самоперевірка у ч н я м и написаного

V. Організований збір зошитів для тематичного оцінювання VI. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час написання контрольного диктанту

117

VII. Самоаналіз і самовдосконалення міри збагачення новим навчальним матеріалом п'ятикласниками у процесі роботи над розділом «Відомості з синтаксису і пунктуації"» У формі з в і т у у ч н і с п і л ь н о з у ч и т е л е м в и з н а ч а ю т ь з м і с т о в і ц і н н о с т і , щ о сформувалися під час в и в ч е н н я розділу. Орієнтовний перелік проблемних запитань для проведення міні-дискусії: 1. Д о в е д и о д н о к л а с н и к а м , щ о твої з н а н н я й у м і н н я з т е м и ґ р у н т о в н і . 2 . В и з н а ч , н а с к і л ь к и р о з ш и р и л и с я твої м и с л е н н я , п а м ' я т ь , досвід у п р о ц е с і роботи над р о з д і л о м « В і д о м о с т і з с и н т а к с и с у і п у н к т у а ц і ї » . 3 . П о д у м а й , я к н а б у т і з н а н н я і сформовані в м і н н я д о п о м о ж у т ь тобі в ж и т т і .

VIII. Домашнє завдання 1. З м о д е л ю в а т и в и в ч е н и й т е о р е т и ч н и й м а т е р і а л з р о з д і л у « В і д о м о с т і з с и н т а к с и с у т а п у н к т у а ц і ї » у в и г л я д і у з а г а л ь н ю в а л ь н о ї с х е м и або т а б л и ц і . 2 . С к л а с т и н е в е л и к и й т в і р з т е м и « Я к я розвиваю власне м о в л е н н я ? » , вик о р и с т о в у ю ч и р і з н і за будовою, за м е т о ю в и с л о в л ю в а н н я , е м о ц і й н и м заб а р в л е н н я м р е ч е н н я , р е ч е н н я з о д н о р і д н и м и ч л е н а м и , в с т а в н и м и словами, п р я м о ю мовою т о щ о .

118

Урок № 51 АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ «КУДЛАЙ» Мета:

Т и п уроку:

Учитель:

розвивати творчу рефлексію у ч н і в , у м і н н я самостійно м и с л и т и ; у д о с к о н а л и т и п р а к т и ч н і в м і н н я обґрунтовувати розділові знак и ш л я х о м ф о р м у л ю в а н н я п у н к т у а ц і й н и х п р а в и л , самостійно в и п р а в л я т и орфографічні й п у н к т у а ц і й н і п о м и л к и ; в и х о в у в а т и к у л ь т у р у усного й п и с е м н о г о мовлення п ' я т и к л а с н и к і в . у р о к а н а л і з у контрольної роботи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності п'ятикласників. Повідомлення теми, мети і завдань уроку III. Вступне слово вчителя 1. Загальна х а р а к т е р и с т и к а результатів контрольного д и к т а н т у . 2. О г о л о ш е н н я н а в ч а л ь н и х балів за к о н т р о л ь н и й д и к т а н т т а к о м е н т а р у ч н і в с ь к и х робіт.

IV. Бесіда про характер помилок і недоліків. Колективна робота над типовими помилками Колективний пошук 1. В и з н а ч и т и , я к і р е ч е н н я за метою висловлювання використано в т е к с т і д и к т а н т у . В и п и с а т и п и т а л ь н і речення, назвати вид п у н к т о г р а м и ( з н а к п и т а н н я у к і н ц і п и т а л ь н и х речень). 1) Бо я к б и був, то х і б а собака від нього п і ш о в би? 2) М о ж е , просив їсти? 3) І в к о г о це т и , К у д л а ю , т а к и й боягуз удався? 2. З н а й т и речення, в я к и х однорідні ч л е н и з ' є д н а н і за допомогою с п о л у ч н и к а і (й). В и з н а ч и т и вид членів р е ч е н н я (головні ч и другорядні). П о я с н и т и відсутність к о м и м і ж однорідними ч л е н а м и в поданих р е ч е н н я х . 1) Стояв і повискував нетерпляче. 2 ) Собака стояв під воротами і н е з м и г н о дивився на х л і б у мене в р у к а х . 3 ) П о к л а в хліб на с н і г коло порога й одійшов до п о в і т к и . 4 ) Собака к и н у в с я до нього й у м и т ь п р о к о в т н у в . 3. В и п и с а т и речення, в я к и х м і ж однорідними ч л е н а м и ставиться к о м а . Поясн и т и наявність к о м и в ц и х р е ч е н н я х . 1) Великий, кудлатий, з сумними очима. 2 ) Я заскочив до х а т и , окраєць х л і б а , старанно намазав його маслом.

одрізав

4. П р о ч и т а т и речення з і вставними словами, додержуючись правильної інтон а ц і ї . Довести, я к виділяються вставні слова на письмі. 1) Я заговорив до нього, але він, звичайно, мовчав. 2) Може,

просив їсти?

• Д і б р а т и с и н о н і м и до вставних слів, з а п и с а т и ї х . 5. З н а й т и у т е к с т і д и к т а н т у речення, що відповідають поданим схемам: 1) [ ], а [ ]. 2 ) [ ], [ щ о ]. 3 ) [ ], [ я к і ]. 4 ) [ ], але [ ]. • З'ясувати, що з'єднують сполучники у цих реченнях.

Сформулювати

п у н к т у а ц і й н е правило. 6. З а п и с а т и речення з прямою мовою. П о я с н и т и розділові з н а к и в ньому. З ' я с у вати, ч и м ускладнена п р я м а мова. « І в к о г о це т и , Кудлаю,

т а к и й боягуз удався?» — запитав я ображено.

• Перебудувати р е ч е н н я т а к , щ о б воно відповідало схемі: А : «П?» П о т і м з а п и с а т и р е ч е н н я з п р я м о ю мовою у формі р е п л і к и діалогу. П о я с н и т и розділові з н а к и . Словниковий диктант • З а п и с а т и слова під д и к т о в к у в ч и т е л я й п о я с н и т и орфограми в н и х . П р и б и т и с я , К у д л а й , в и й т и , в е л и к и й , не віриться, господар, в і д д а н и й , пов и с к у в а т и , н е т е р п л я ч е , о к р а є ц ь , старанно, н е з м и г н о , п о в і т к а .

119

Клас:

Дата'

• Н а з в а т и слова, щ о відповідають на п и т а н н я як? П о я с н и т и з н а ч е н н я слова незмигно.

V. Індивідуальна робота п'ятикласників над власними помилками, допущеними в тексті диктанту • В и п и с а т и слова, в я к и х д о п у щ е н о орфографічні п о м и л к и . З а п а м ' я т а т и ї х правопис. • Записати речення, в я к и х допущено п у н к т у а ц і й н і п о м и л к и . П о я с н и т и в ж и в а н н я розділових з н а к і в або ї х відсутність у с и н т а к с и ч н и х к о н с т р у к ціях.

VI. Підбиття підсумків роботи VII. Домашнє завдання З а п и с а т и під д и к т о в к у у р и в о к з твору В а с и л я Короліва-Старого « Х у х а М о х о в и н к а » від слів «Одного д н я в х л і в і трапилось н е щ а с т я » до слів « . . . не могла ї й н і ч и м д о п о м о г т и » . П е р е в і р и т и н а п и с а н е й винести н а п о л я у м о в н і п о з н а ч е н н я орфографічних і п у н к т у а ц і й н и х п о м и л о к . П і д р а х у в а т и загальну к і л ь к і с т ь п о м и л о к , п о я с н и т и ї х суть.

120

Урок № 5 2 ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ З В У К И

Учитель:

Мета:

п о г л и б и т и й с и с т е м а т и з у в а т и з н а н н я у ч н і в про з в у к о в у систему у к р а ї н с ь к о ї мови, у д о с к о н а л и т и з н а н н я про голосні т а приголосні з в у к и , н а в ч и т и в і д р і з н я т и з в у к и від б у к в ; формувати загальноп і з н а в а л ь н і в м і н н я а н а л і з у в а т и голосні та п р и г о л о с н і з в у к и , визначати взаємозв'язок м і ж звуковою та г р а м а т и ч н и м и с и с т е м а м » ; у д о с к о н а л и т и орфоепічні й орфографічні н а в и ч к и ; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у виховуват и в у ч н і в п о ч у т т я поваги до в и д а т н и х у к р а ї н ц і в , представник і в національної к у л ь т у р и ; формувати шанобливе ставлення до у к р а ї н с ь к о ї мови. М і ж п р е д м е т н і з в ' я з к и : з в ' я з о к з історією т а л і т е р а т у р о ю . Т и п у р о к у : у р о к засвоєння нових знань. ХІД У Р О К У

I. Організаційний момент II. Установчо-мотиваційний етап 1. П с и х о л о г і ч н а н а с т а н о в а щ о д о в и в ч е н н я р о з д і л у « Ф о н е т и к а . Г р а ф і к а . Орфоепія. Орфографія». 2. Знайомство з л і н г в і с т и ч н и м и п о н я т т я м и фонетика, орфоепія, графіка, орфографія, звук, буква. 3. В н у т р і ш н я м о т и в а ц і я навчально-розвивальної д і я л ь н о с т і у ч н і в з т е м и « Ф о н е т и к а . Г р а ф і к а . Орфоепія. Орфографія».

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку Козацькому роду нема переводу. Прислів'я

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників Робота н а д т е к с т о м (навчальне а у д і ю в а н н я ) • Прослухати текст. ПРЕВЕЛИКИЙ ХАРАКТЕРНИК К о ш о в и й С і р к о був п р е в е л и к и й х а р а к т е р н и к ! Б у л о , х т о б не задумав воювати з н и м — він у ж е й знає: зараз і військо збирає, і списи т о ч и т ь , і ратища готує. Н е д а р о м його т у р к и прозвали шайтаном. З а п о р о ж ц і , п о к и орудував н и м и С і р к о , н і к о г о не боялись, бо його н і я к а сила не могла п е р е м о г т и . До С і р к а , к а ж у т ь , н а ш і люди п л а т и л и л я х а м подать: т р е т я г у с к а , т р е т і й віл, т р е т і й к і н ь , хліб. Усього т р е т я ч а с т и н а . Я к став С і р к о к о ш о в и м , зараз ж е і зладнався з королем п о л ь с ь к и м . — Н у , — к а ж е , — ваше величество, х о ч биться, х о ч м и р и т ь с я , а третьої ч а с т и н и п а н а м давать не будемо! — Я к з н а є ш , — к а ж е король. — То діється не по моєму п р и к а з у . Зібрав С і р к о з а п о р о ж ц і в і п ' я т н а д ц я т ь т и с я ч т у р к і в та й погнав л я х і в з У к р а ї н и . Д о г н а в до Случі і к а ж е : — Оце, л я ш е , по С л у ч твоє, а це н а ш е . Ті л я х и п і й м а л и т о д і с в о г о к о р о л я і з а с л а л и на м о р с ь к и й о с т р і в . Оце т о б і , — к а ж у т ь , — за т е , щ о з С і р к о м (Нар. творчість). • а) б) •

Д а т и в і д п о в і д і на з а п и т а н н я : Х т о є головним героєм переказу? Ч о м у л ю д и Сірка ііазивали п р е в е л и к и м х а р а к т е р н и к о м ? З ' я с у в а т и значення виділених у тексті слів, в и к о р и с т о в у ю ч и матеріал т л у м а ч н о г о с л о в н и к а у к р а ї н с ь к о ї м о в и . (Ратище — заст. с п и с . Шайтан — у м у с у л ь м а н с ь к і й м і ф о л о г і ї з л и й д у х . Случ — н а з в а р і ч к и ) . З р о б и т и з в у к о - б у к в е н и й аналіз о д н о г о із в и д і л е н и х с л і в . 121

Клас:

Дата:

С п о с т е р е ж е н н я за т е о р е т и ч н и м м а т е р і а л о м узагальнювальної т а б л и ц і « З в у к и мовлення»

[ж] [дж] [г] [ґ] [л]

— [л']

[н]

[н']

[р] [в]

[p'] [й]

[м]

-

[ш] [ч] [х] [к] [ф]

— -

П и т а н н я за матеріалом т а б л и ц і : 1) Я к і відомості вивчаються в розділі « Ф о н е т и к а » ? 2 ) Щ о т а к е звук? 3 ) Н а я к і основні г р у п и поділяються з в у к и мовлення?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Спостереження-дослідження • С п о с т е р і г а ю ч и за вчителевою т а власною вимовою з в у к і в ( о р і є н т и р — у з а г а л ь н ю в а л ь н а т а б л и ц я « З в у к и м о в л е н н я » ) , з ' я с у в а т и умови творенн я г о л о с н и х і п р и г о л о с н и х фонем. Р е з у л ь т а т и д о с л і д ж е н н я занести до таблиці. Творення мовних звуків Звуки

Мовні органи, що беруть участь у творенні звуків мови

Щ о утворюється?

Голосні Приголосні дзвінкі Приголосні глухі Коментар учителя: 3 2 п р и г о л о с н і з в у к и складаються з голосу й ш у м у або т і л ь к и з пгуму. • За н а я в н і с т ю голосу й ш у м у : Сонорні (Г > Ш) — [в] [л] [ л ' ] [ м ] [н] [ н ' ] [ j ] [р] [ p ' ] — не мають пар. Д з в і н к і (Г < Ш) — [б] [д] [ д ' ] [з] [з*] [ ж ] [ д ж ] [дз] [дз'] [ г ] [ґ]. Г л у х і — Г — л и ш е ш у м [ф] [п] [ т ] [T'] [С] [C'] [ ш ] [ч] [ ц ] [Ц'] [ х ] [ к ] . Ш у м н і з в у к и ( д з в і н к і та г л у х і ) становлять а к у с т и ч н і п а р и . • За а к т и в н и м м о в н и м органом: Г у б н і - [б] [п] [в] [ м ] [ф]. Глотковий — [г].

122

Язикові [д] [Д'1 [т] [T'] [з] [з'] [с] [c'] [дз] [ДЗ-] [ц] [ц>] [л] [л>] [н] [н'] [j] [р] [p'] [ж] [ш] [дж] [ч] [к] [г] [х]. Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими • Під час творення голосних звуків струмінь видихуваного повітря із легень через гортань потрапляє до ротової порожнини, через яку проходить вільно, не натрйшгяючи на жодну перепону. Під час творення приголосних звуків струмінь видихуваного повітря із легенів через гортань потрапляє до ротової порожнини, через яку проходить, натрапляючи на перепони: язик, зуби або губи. VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з т е м и Колективна робота • Прочитати вірш Григорія Задніпровського. Визначити тему й основну думку тексту. ПЕТРУ КОНАШЕВИЧУ САГАЙДАЧНОМУ ГЕТЬМАНУ УКРАЇНСЬКОМУ Вже не виє грізним звіром, Синє море — грає, А по ньому, тому морю, Козаки гуляють. Вкрили море усе «чайки», Що не видно й краю, Пливуть собі отим морем, Пливуть,— куди знають. Може, пливуть до Синопу, А може — й до Варни; Попереду Конашевич Гетьман Сагайдачний. Під Царградом зупинились, Люльки запалили Та з козацьких фальконетів Мури окурили. Підступили до Дарграду, Пиху з турків збили, А султана Амурата Ледь не полонили...

Отакий-то Конашевич Петро Сагайдачний, Про якого всі співаєм, Що був необачним. Через те, що жінку кинув Та й на Січ подався, Лаштувати запорожців У похід зібрався. Сорок тисяч козаченьків Привів до Хотину Й допоміг здолати Польщі Басурманську силу. Оту силу, що хотіла Наш край розтоптати, А люд увесь християнський В неволю забрати. України лицар славний — Гетьман Сагайдачний. Все життя провів в походах Та в битвах звитяжних. (Г. Задніпровський)

• За допомогою тлумачного словника з'ясувати значення виділених у тексті слів. ( М у р — висока кам'яна або цегляна стіна навколо чогось. Пиха — надмірно висока думка про себе. Необачний — який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки). • Записати транскрипцією слова християнський, пливуть, необачним. Виконання творчих вправ • Дати відповіді на подані питання, використовуючи складні речення. Охарактеризувати звуки першого речення-відповіді. 1) Чому Іван Богун залишається легендарною постаттю і понині? 2) Що ви знаєте про Богдана Хмельницького? 3) Чим приваблює вас постать Ярослава Мудрого? • Простежити, як зміна одного звука впливає на зміну лексичного значення слова. Додати своїх 3—5 прикладів. Увести їх у словосполучення. Вити — рити; лук — люк; рама — рима; мила — вила. VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок Подумати і дати відповіді на питання: 1. Чи є різниця між звуками мови і звуками живої й неживої при-роди? 2. Що нового ви дізналися на уроці про голосні й приголосні фонеми?

123

VIII. Підсумок уроку IX. Домашнє завдання 1. С к л а с т и у с н е п о в і д о м л е н н я з а п р о с т и м п л а н о м н а л і н г в і с т и ч н у т е м у « Ф о н е т и к а я к р о з д і л мовознавчої н а у к и . Ф о н е м и г о л о с н і т а п р и г о л о с н і » . 2 . З а п и с а т и д і а л о г з і своїм д р у г о м ч и п о д р у г о ю ( 5 - 8 р е п л і к від к о ж н о г о ) з теми «Чому Богдана Хмельницького, Лесю У к р а ї н к у , М и х а й л а Груш е в с ь к о г о н а з и в а ю т ь в е л и к и м и ? » П і д к р е с л и т и у п е р ш и х двох р е ч е н н я х приголосні хвилястою лінією, а голосні — прямою. Охарактеризувати ї х усно.

124

Урок № 5 3 ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М ' Я К І , Д З В І Н К І ТА ГЛУХІ. ВИМОВА З В У К І В , Щ О ПОЗНАЧАЮТЬСЯ БУКВАМИ ҐІ Г Мета:

Тип уроку:

о з н а й о м и т и п ' я т и к л а с н и к і в із системою приголосних з в у к і в на основі знань, о д е р ж а н и х у п о ч а т к о в и х к л а с а х ; формувати в м і н н я і н а в и ч к и х а р а к т е р и з у в а т и приголосні за наявністю голосу і ш у м у , за а к т и в н и м и м о в н и м и о р г а н а м и , з а о з н а к о ю твердості ч и м ' я к о с т і , н а в ч и т и правильно вимовляти з в у к и , щ о позначаються бувами ґ і г; за допомогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о матеріал у виховувати в у ч н і в п о ч у т т я поваги до видатних у к р а ї н ц і в . у р о к засвоєння н о в и х знань.

Учитель:

Клас:

л

—

•'••

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання 1 . Д а т и в і д г у к на усне п о в і д о м л е н н я о д н о к л а с н и к а з т е м и « Ф о н е т и к а я к розділ мовознавчої н а у к и . Ф о н е м и голосні та п р и г о л о с н і » . 2. Вибіркова п е р е в і р к а письмового завдання вчителем. 3. П о ш у к - р е д а г у в а н н я : з н а й т и й в и п р а в и т и п о м и л к и у письмовому завданні т о в а р и ш а по п а р т і (взаємоперевірка).

III. Мотивація навчальної діяльності учнів IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа V. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок п'ятикласників VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Дослідження-спостереження • Д о с л і д и т и подані п а р и слів і з ' я с у в а т и , ч и однакові п р и г о л о с н і з в у к и вон и мають. Щ о ї х різнить? Л и с — ліс; плюс — плюсь; п л і т — п л о т и . Робота з опорною т а б л и ц е ю « З в у к и мовлення» (див. у р о к з т е м и « З в у к и мовлення. Голосні й п р и г о л о с н і » ) • П и т а н н я за матеріалом т а б л и ц і : 1) Н а с к і л ь к и пар поділяються тверді т а м ' я к і приголосні? 2) Я к и й п р и г о л о с н и й з в у к не має п а р и за твердістю ? 3) Я к і тверді приголосні не мають п а р и за м ' я к і с т ю ? Творче спостереження • П р о ч и т а т и т е к с т м о в ч к и . В и з н а ч и т и його основну д у м к у . Д о с л і д и т и , ч и м відрізняються з в у к и г і ґ. За допомогою т л у м а ч н о г о с л о в н и к а з ' я с у в а т и з н а ч е н н я н е з р о з у м і л и х слів і з а п а м ' я т а т и ї х . І С Т О Р І Я Л І Т Е Р И «Ґ» З давніх-давен, а ж до т р и д ц я т и х років X X століття, у к р а ї н с ь к а абетка мала дві літери для передачі «г» гортанного (гомоніти, гори, доганяти) й зімкненого «ґ», я к е в ж и в а л и в словах переважно іншомовного п о х о д ж е н н я або в діалектних (ґанок, аґрус, інтелігент, ґелґотати, ґирлиґа, ґвалт). Окремо графічне зображення «ґ» в ж и в а л и видатні у к р а ї н с ь к і к у л ь т у р н і д і я ч і й філологи. Л і т е р а «ґ» в українському правописі історично виправдана. Без неї не т і л ь к и в а ж к о пояснити пох о д ж е н н я того ч и і н ш о г о слова, а часом неможливо навіть р о з к р и т и його зміст. Словник української мови, щ о його впорядкував Борис Г р і н ч е н к о , фіксує мало не двісті п'ятдесят слів, щ о починаються цією літерою (За Я. Дзирою). Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими ПРО ЛІТЕРУ Ґ Л і т е р у Ґ ґ, я к у було вилучено з у к р а ї н с ь к о г о правопису 1 9 3 3 р о к у , повернуто т р е т і м в и д а н н я м « У к р а ї н с ь к о г о п р а в о п и с у » . Н и н і ш н і й правопис (четверте в и д а н н я — К . , 1 9 9 3 ) подає т а к і слова з літерою Ґ ґ:

125

-

А ґ у , а ґ у к а т и , аґрус, ґ а б л и щ е , ґаблі, ґава, ґазда, Ґ а з д и н я , Ґ а н д ж , Ґ а н о к , Ґ а т у н о к , Ґ в а л т , Ґ в а л т у в а т и , Ґ е ґ а т и , Ґ е ґ е к а т и , Ґедзь, Ґ е л ґ о т а т и , Ґ е р ґ е л і , Ґердан, Ґ е р ґ о т і т и , Ґ е р л и ґ а , ( і ґ и р л и ґ а ) , Ґ е ш е ф т , Ґ и ґ н у т и , Ґ л е й ( в и ш н е в и й к л е й ) , Ґ л я ґ , Ґ н і т , Ґоґель-моґель, ( і ґоґоль-моґоль), ґ о ґ о ш и т и с я , ґ о н т , ґонта, ґорґоля, ґорґотати, ґражда, ґрасувати, ґрати ( і м е н н и к ) , ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґрунь, ґудзик, ґуля, ґуральня, джерґотати, джерґотіти, д ж и ґ н у т и , д ж и ґ у н , д з и ґ а , д з и ґ а р і , д з и ґ л и к , д р и ґ а т и , з и ґ з а ґ , леґінь, м а м а л и ґ а , р е м и ґ а т и , фіґа, ф і ґ л і - м і ґ л і , х у ґ а , ц у ґ ( ц у ґ о м ) , ш в а ґ е р , ш в а р ґ о т і т и т а п о х і д н і від н и х .

VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Т в о р ч а робота 1. Р о з т л у м а ч и т и подані слова та ввести д е я к і з н и х у р е ч е н н я з теми « В и д а т н і педагоги твого ж и т т я » . Ґ о р ґ о ш і ( п л е ч і ) , ґ а ґ а р а (сварлива ж і н к а ) , ґ а л а н ц і ( в у з ь к і ш т а н и ) , ґ р и н д ж о л и , д ж и ґ у н , ґ л е й , ґедзь. 2. П р о ч и т а т и текст. Д а т и йому заголовок. П е р е к а з а т и стисло і занотувати в зош и т . Записати фонетичною т р а н с к р и п ц і є ю виділені в т е к с т і слова. Василь Олександрович С у х о м л и н с ь к и й — т а л а н о в и т и й учитель, к е р і в н и к , П е д а г о г з великої л і т е р и . В і д у ч и т е л я — до д и р е к т о р а ш к о л и , якій віддав 2 2 р о к и свого ж и т т я . Н е о ц і н е н н у спадщину з а л и ш и в н а м в и д а т н и й педагог. Х т о , я к не С у х о м л и н с ь к и й , мав повне право г о в о р и т и , щ о п о к л и к а н н я — це справді щ а с т я д л я людини, я к щ о вона працює з а н и м . А д ж е він справді працював за п о к л и к о м д у ш і ( 3 газети). Вправи-кросворди • В п и с а т и б у к в и , я к і утворюють слова, щ о в і д р і з н я ю т ь с я т і л ь к и о д н и м звук о м — співвідносним г л у х и м або д з в і н к и м п р и г о л о с н и м . г

к

а

X

ґ

а

ж

3

а

ш

с

а

Відповідь: міг, міх; жар, шар

Відповідь: кава, ґава; коза, коса

!б

к

а

б

т

и

!п

к

а

п

т

и

3

в

а

Д

т

и

с

в

а

т

т

и

Відповідь: балка, палка; злива, слива

Відповідь: брати, прати; дерти, терти

VIII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок IX. Підсумок уроку X. Домашнє завдання 1. П і д г о т у в а т и розповідь у н а у к о в о м у с т и л і з т е м и « П р и г о л о с н і з в у к и у к р а їнської м о в и » . 2. З н а й т и л е к с и ч н е з н а ч е н н я слів з літерою ґ, з а п и с а н и х у з о ш и т . У в е с т и ї х у словосполучення, в и з н а ч и т и головне і з а л е ж н е слово. 3. В и п и с а т и з к а з к и В . О. С у х о м л и н с ь к о г о «Два м е т е л и к и » 10 слів. Д а т и х а р а к т е р и с т и к у п р и г о л о с н и х з в у к і в за твердістю і м ' я к і с т ю , д з в і н к і с т ю і глухістю.

126

Урок № 5 4 ПОЗНАЧЕННЯ З В У К І В М О В Л Е Н Н Я НА П И С Ь М І . АЛФАВІТ Мета:

п о г л и б и т и з н а н н я у ч н і в про у к р а ї н с ь к и й алфавіт, щодо познач е н н я з в у к і в м о в л е н н я на п и с ь м і , н а в ч и т и в і д р і з н я т и з в у к и від букв; формувати загальнопізнавальні в м і н н я звуко-буквеного а н а л і з у , п о р і в н ю в а т и одні б у к в и , з в у к и з і н ш и м и т а робити вис н о в к и , розвивати вимовну т а слухову к у л ь т у р у , д и к ц і ю ; за до-

помогою м о в л е н н є в о - к о м у н і к а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у виховувати в у ч н і в в і д ч у т т я поваги до в и д а т н и х у к р а ї н ц і в . Тип уроку: у р о к осмислення нових з н а н ь , ф о р м у в а н н я п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к на основі н а б у т и х знань. Обладнання опорні схеми «Знаки письма», «Український алфавіт».

Учитель:

Клас:

дата: "

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання К о м е н т о в а н е письмо • С х а р а к т е р и з у в а т и п р и г о л о с н і з в у к и у в и д і л е н и х словах. З іменем Сергія Павловича Корольова п о в ' я з а н і всі н а ш і досягнення у завоюванні космосу: п е р ш и й ш т у ч н и й с у п у т н и к , р а к е т а , щ о понесла вимпел на Місяць, автоматична станція, пілотовані к о с м і ч н і кораблі. Корольов проводжав у політ к о ж н о г о космонавта і давав поради під час польоту ( 3 журналу).

—

—

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників Т в о р ч а робота з п р о д о в ж е н н я м • П р о с л у х а т и п о ч а т о к л і н г в і с т и ч н о ї к а з к и . З ' я с у в а т и основну д у м к у висловленого. З а к і н ч и т и н а р о д н и й т в і р . Було це д у ж е давно. Ж и л и собі в н е з в и ч а й н о м у ц а р с т в і з в у к и . У с е було б добре, к о л и б у ї х н ь о м у ц а р с т в і панував з а к о н - п о р я д о к . Незадоволені ставали з в у к и від того, щ о вимовляли ї х , я к к о м у заманеться, а б у к в тоді щ е не було. П і д час виборів ц а р я голосні і п р и г о л о с н і посварилися. В и р і ш и л и тоді голосні п о к и н у т и царство. А в т о й час у поселенні п р и г о л о с н и х стався с т р а ш н и й переполох: замість слів в и х о д и л и я к і с ь д и в н і з в у к о с п о л у ч е н н я . З р о з у м і л и п р и г о л о с н і , щ о без голосних ї м не обійтись, почали р о з ш у к . П о р о з в і ш у в а л и по всіх м і с т а х намальовані н а п а п е р і слова: «Ш...н...вн... Г...л...сн...! Пр...с...м... в...б...ч..нн... . П...в...рт...йт...с... . Ч . . . к м... .» (З журналу). Робота з о п о р н и м и с х е м а м и « У к р а ї н с ь к и й а л ф а в і т » , « З н а к и письма» У к р а ї н с ь к и й алфавіт А а Бб Вв Г г Ґ ґ Д д Ее Єє Ж ж Зз И и І і Ї ї Й й К к Л л М м Н н Оо П п Р р Сс а бе ве ге ґе де е є ж е зе и і ї йот к а ел ем єн о пе ер ес Т т У у Фф X x Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ ь Юю Яя те у еф х а це че ш а щ а м ' я к и й з н а к ю я

127

-

• 1) 2) 3) 4)

П и т а н н я за матеріалом т а б л и ц і : Я к а р і з н и ц я м і ж з в у к о м і буквою? Щ о м и називаємо алфавітом? З і с к і л ь к о х літер складається азбука? Я к а мовознавча н а у к а вивчає систему у м о в н и х з н а к і в д л я передачі звук і в н а письмі? 5 ) Щ о нового ви д і з н а л и с я про з н а к и письма?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Д о с л і д н и ц ь к о - п о ш у к о в а робота • За допомогою с л о в н и к і в ( т л у м а ч н о г о , с и н о н і м і в , е т и м о л о г і ч н о г о ) з'ясувати п о х о д ж е н н я і з н а ч е н н я слів графіка, орфоепія, орфографія.

.

Записати визначення в зошити. Робота з т е о р е т и ч н и м м а т е р і а л о м п і д р у ч н и к а

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопїзнавальних і творчих умінь з теми П о ш у к о в о - в и б і р к о в а робота • П р о ч и т а т и т е к с т . Д і б р а т и заголовок. В и п и с а т и з нього власні н а з в и , розставляючи ї х в алфавітному п о р я д к у . Ч а с и з м і н ю ю т ь д е р ж а в н і к о р д о н и і н а з в и к р а ї н , але т р а д и ц і ї л і т о п и с і в людської слави п р о д о в ж у ю т ь с я . Сьогодні л і т о п и с л и ц а р і в , к а в а л е р і в , офіцерів орденів Святого Г е о р г і я п и ш е М і ж н а р о д н а а к а д е м і я р е й т и н г о в и х т е х н о л о г і й і соціології «Золота Фортуна». П р е д с т а в н и ц т в а м і ж н а р о д н о ї с т р у к т у р и діють у трьох к р а ї н а х Європи. Д о П р е з и д і ї Р е й т и н г у в в і й ш л и н а у к о в ц і з 1 7 - т и к р а ї н світу, а очолює її в ж е т р е т і й р і к президент Н а ц і о н а л ь н о ї а к а д е м і ї н а у к У к р а ї н и — Борис П а т о н . Д е к і л ь к а с п і в в і т ч и з н и к і в Бориса Євгеновича очолюють к е р і в н і с т р у к т у р и Р е й т и н г у . Серед н и х — п е р ш и й президент н е з а л е ж н о ї У к р а ї н и Л е о н і д К р а в ч у к , відом и й у к р а ї н с ь к и й п о л і т и к С т е п а н Г а в р и ш , а к а д е м і к , х і р у р г зі світовим і м ' я м Олександр Ш а л і м о в , доктор філософії в г а л у з і соціології Д м и т р о А к і м о в . Особливо п р и є м н о те, щ о володарями Срібної статуї є і н а ш і співвітчизн и к и — а к а д е м і к и Б . Є . П а т о н , М . М . Амосов, О. О. Ш а л і м о в й і н ш і ( 3 жур~ налу-енциклопедії «Золота Фортуна» ). В п р а в и творчого х а р а к т е р у • П р и г а д а т и й з а п и с а т и в алфавітному п о р я д к у в у л и ц і вашого міста, названі на честь в и д а т н и х людей. • П р о д о в ж и т и відповідь П е т р и к а , з а п и с у ю ч и однорідні ч л е н и в алфавітном у п о р я д к у . У в и д і л е н и х словах н а з в а т и б у к в и і з в у к и . 1) Найбільше з п р о ч и т а н и х творів м е н і подобаються... 2 ) Н а у р о ц і з історії вчитель розповідала про т а к и х героїв В е л и к о ї В і т ч и з н я н о ї в і й н и : ... 3) сприяли розвиткові н а у к и та т е х н і к и .

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок VIII. Підсумок уроку IX. Домашнє завдання 1. В и в ч и т и н а п а м ' я т ь алфавіт. 2. С к л а с т и з в ' я з н у розповідь про з н а к и письма, в и к о р и с т о в у ю ч и б у к в е н і , н е б у к в е н і з н а к и письма й розділові з н а к и письма. 3. З а п о в н и т и т а б л и ц ю : Знаки письма Буквені

128

Небуквені

Розділові знаки

Урок № 5 5 С П І В В І Д Н О Ш Е Н Н Я З В У К І В І БУКВ. З В У К О В Е ЗНАЧЕННЯ БУКВ Я, Ю, Є, ї Мета:

Т и п уроку:

Учитель:

п о г л и б и т и й с и с т е м а т и з у в а т и з н а н н я у ч н і в з т е м и «Співвіднош е н н я з в у к і в і б у к в . Звукове з н а ч е н н я б у к в я, ю, є, ї » ; н а в ч и т и у ч н і в в и з н а ч а т и звукове з н а ч е н н я б у к в я, ю, є, ї з а л е ж н о від ї х ньої п о з и ц і ї у слові; формувати загальнопізнавальні в м і н н я анал і з у в а т и з в у к и , б у к в и , з о к р е м а л і т е р и я, ю, є, і-'; за допомогою мовленнєво-комунікативного д и д а к т и ч н о г о матеріалу виховувати в у ч н і в п о ч у т т я п о в а г и до з а х и с н и к і в Б а т ь к і в щ и н и . у р о к засвоєння нових з н а н ь .

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання 1. П р о с л у х о в у в а н н я з в ' я з н о ї розповіді у ч н я про з н а к и письма. 2. Р е ц е н з у в а н н я розповіді. 3. П о п г у к - р е д а г у в а н н я . 1. П р о ч и т а т и текст. З н а й т и в ньому п у н к т у а ц і й н і й орфографічні п о м и л к и . Відредаговане записати. В . О. С у х о м л и н с ь к и й нас у ч и т ь , щ о л ю б и т и б а т ь к і в щ и н у це і п і з н а т и свій народ. Л ю д и н а , щ о п і з н а л а с в і й народ, свою в і т ч и з н у , говорив Василь Олександрович, п і з н а є саму себе, осмислює свою особистість, я к ч а с т и н у народу, осягає н а й н і ж н і ш е й н а й с у в о р і ш е п о ч у т т я — п о ч у т т я о б о в ' я з к у і відповідальності перед народом, перед б а т ь к і в щ и н о ю ( 3 журналу). 2. З н а й т и п о р у ш е н н я у записі п р і з в и щ видатних педагогів. З а п и с а т и ї х в алфавітному п о р я д к у . М а к а р е н к о А . С . , А м о н а ш в і л і П І . О . , С у х о м л и н с ь к и й В . О . , Сковорода Г . С . , Розов В . , С к о п е н к о В . , К у р и л о В . , Ш е в ч е н к о Г .

III. Установчо-мотиваційний етап 1. О з н а й о м л е н н я у ч н і в із с т р у к т у р о ю т е м и . 2 . В н у т р і ш н я м о т и в а ц і я навчально-розвивальної д і я л ь н о с т і у ч н і в з т е м и « С п і в в і д н о ш е н н я з в у к і в і букв. Звукове з н а ч е н н я б у к в л, ю, є, ї»

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку Летять, летять роки! В історію вони Неначе птах у вирій відлітають. Для нас, людей, лиш пасма сивини Та біль душі і пам'ять залишають. Іван Меркотан

V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників Бліц-опитування • Д а т и я к н а й ш в и д ш е відповіді н а п и т а н н я : 1) 2) 3) 4)

С к і л ь к и з в у к і в в у к р а ї н с ь к і й мові? (38) Я к у к і л ь к і с т ь становлять п р и г о л о с н і , голосні? (32, 6 ) С к і л ь к и б у к в в у к р а ї н с ь к о м у алфавіті? ( 3 3 ) Я к у к і л ь к і с т ь становлять п р и г о л о с н і , голосні? (23, 10)

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Створення проблемної с и т у а ц і ї • П ' я т и к л а с н и к а м пропонується з ' я с у в а т и , ч о м у з в у к і в більше, н і ж букв. Матеріал для п о ш у к у — опорні схеми «Звуки мовлення», « У к р а ї н с ь к и й алфавіт» (див. у р о к з т е м и « З в у к и мовлення. П о з н а ч е н н я з в у к і в мовленн я на письмі. Алфавіт»).

129

Клас:

дата-

Робота з т е о р е т и ч н и м м а т е р і а л о м задля з і с т а в л е н н я нових знань із базовими • Співвідношення м і ж звуками і буквами: 38 звуків, 33 букви. Б у к в а м и позначають з в у к и н а п и с ь м і . [а], [ие], [л], [ j ] — фонетична т р а н с к р и п ц і я — умовне позначення звуків. 6 голосних з в у к і в — 10 б у к в , щ о ї х позначають. [о] І

и

а

рак

ряст

Ш

0 коло

[и] t

/ ' N

А

@

рука трюм

лев

А

В

0

ш

ллє

син

ліс

0

ш їдь

Б у к в и я, ю, є м о ж у т ь п о з н а ч а т и 1 або 2 з в у к и : на п о ч а т к у с к л а д у познач а ю т ь по два звуки, в к і н ц і с к л а д у п і с л я приголосного — один звук. [а] — пляма, земля, бязь, рясно, гяур [йа] — яма, грильяж, пам'ять, пояс [у] — конюшина, полюс, кюре, ключ

Ю [ity] — юний, роз'юшити, в'юн, воюють [е] — ллє, осіннє, раннє, торішнє [йе] — вольєр, єднає, від'ємник, приємно Б у к в а ї з а в ж д и позначає 2 з в у к и : [ й і ] — п о ї х а л и , ї ж а к , д о в г о ш и ї й , мої.

VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми П о ш у к о в о - в и б і р к о в а робота 1. П р о ч и т а т и т е к с т . Д і б р а т и заголовок. Щ о він відображає — т е м у ч и основну думку? В и п и с а т и у 3 с т о в п ч и к и : 1) слова, в я к и х к і л ь к і с т ь б у к в та з в у к і в однакова; 2) слова, в я к и х звуків більше, н і ж букв; 3 ) слова, в я к и х з в у к і в менш е , н і ж букв. Звуків = букв

Звуків > букв

Звуків < букв

ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН РАЙОНУ Б а г а т о р о к і в віддав в і й с ь к о в і й с л у ж б і н а ш з е м л я к М и к о л а Єгорович Горєліков. Зараз в і н — генерал-майор у відставці, м е ш к а є в М о с к в і й очолює т у т земляцтво Х е р с о н щ и н и . М и к о л а Єгорович п і д т р и м у є п о с т і й н і з в ' я з к и з н а ш и м и ветеранами, буває на у р о ч и с т о с т я х , к о т р і проводяться в р а й о н і , зустрічається з к о л и ш н і м и воїнами-фронтовиками. П і д г р и м у є з в ' я з к и з н а р о д н и м хором ветеранів в і й н и та п р а ц і . Н е забуває п р и в і т а т и з е м л я к і в з і с в я т а м и , ю в і л е я м и . Н а д а є матеріальну допомогу ш к о л а м - і н т е р н а т а м області. За а к т и в н у ж и т т є в у п о з и ц і ю М и к о л і Єгоровичу Горєлікову присвоєно званн я «Почесний громадянин Великоолександрівського району». Н е х а й н а ш и м славним з е м л я к о м п и ш а ю т ь с я н и н і ш н і та н а с т у п н і п о к о л і н н я ( 3 газети). 2. П р о ч и т а т и і розгадати метаграми, в я к и х у к а з у є т ь с я н а лексичне значення слів-відгадок і є л і т е р и , за допомогою я к и х м о ж н а з н а й т и в і д г а д к и . Записат и фонетичною т р а н с к р и п ц і є ю виділені слова. Не цвірінькає — співає, Жовто-чорне пір'я має, З лісових густих кущів До родини горобців. Пташка в гості прилітає, Як харчів не вистачає. Після с як замість u Букву у напишем ми — Будем мати запашну,

130

Гарну ягоду смачну. (Синиця — суниця) Тече собі, хвилюється, Навколишнім милується, А р на п змінити — Почне пекти й варити. (Річка — пічка) З димаря він вилітає, Як в печі вогонь палає, Варто нам д на р змінити — Стане містом він умить. (Дим — Рим) Я буду синонімом слова вважати, Я к щ о букву р на початку вживати, Коли її букву ж замінити, Я стану синонімом слова хотіти. (Гадати — жадати) У нім — три літери, та ба — Іде на ньому молотьба, А прочитай з кінця — і вмить Почне тобі мишей ловить. (Тік — кіт) Іде собі, літає, З квіток нектар збирає, А якщо дж зітерти, Вмить стане одяг жерти. (Джміль — міль) Т в о р ч і в п р а в и (робота в п а р а х ) 1. Від поданих слів утворити нові, з м і н ю ю ч и п е р ш у літеру. У в е с т и ї х у речення, у с к л а д н е н і однорідними ч л е н а м и , вставними словами, з в е р т а н н я м и з теми «Війна не має забуття». Н о р а , замет, б і л к а , п і ч к а , г а д а т и . Д о в і д к а : к о р а , гора, н а м е т , г і л к а , р і ч к а , ж а д а т и . 2. З а к і н ч и т и подані прислів'я. Я к у головну д у м к у вони мають? П о в н і с т ю затранскрибувати ї х . К і н е ц ь діло... М а л ь о в а н и м к о н е м далеко... К о ж н и й к р а й має... В умілого і долото ловить... У ч у ж е просо... Д о б р и й п а с т у х не п о к и н е . . . Д о готового борошна мельник... Л ю б и діло й... Д о в і д к а : хвалить; не з а ї д е ш ; з в и ч а й ; рибу; не с у й носа; свого етада; знайдеться; воно тебе полюбить. 3. З а в д а н н я - ж а р т . Д о п о м о ж і т ь дістатись к і ш ц і до м и ш к и , для цього з м і н і т ь у к о ж н о м у нас т у п н о м у слові один з в у к т а к , щоб утворилось нове слово. Слова з а п и с у в а т и з н и з у вверх. м

и ш к

к

і

а

ш к

а

4. Слова-перевертні. П е р е г р у п у в а в ш и голосні і п р и г о л о с н і , у т в о р и т и нові слова. Р и с , літо, п і л о т , р а м к а , і к р а , р у ч к а , городи. Наприклад: рис-сир; л і т о - т і л о і т . д.

131

VIII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок Д а т и відповіді на з а п и т а н н я : 1) Я к е ж с п і в в і д н о ш е н н я має з в у к о в и й і б у к в е н и й с к л а д н а ш о ї мови? 2 ) Я к е з н а ч е н н я м а ю т ь б у к в и я, ю, є, ї? 3 ) Ч и м в і д р і з н я є т ь с я б у к в а ї від я, ю, є?

IX. Підсумок уроку В і д з н а ч е н н я д о с я г н е н ь у ч н і в в о в о л о д і н н і т е м о ю , ї х н ь о г о с т а в л е н н я до роботи на уроці; аналіз здібностей, щ о сформувалися під час вивчення теми.

X. Домашнє завдання 1. Н а основі в и в ч е н о г о т е о р е т и ч н о г о м а т е р і а л у с к л а с т и з в ' я з н е висловлюванн я про с п і в в і д н о ш е н н я з в у к о в о ї і б у к в е н о ї с и с т е м и у к р а ї н с ь к о ї м о в и . 2. Використовуючи географічні назви, власні назви захисників Б а т ь к і в щ и н и , скласти твір-роздум-мініатюру з теми «Про т я ж к і т і р о к и забути — т я ж к и й гріх! П р о це ви, люди, знайте!». 3 . В и п и с а т и слова з я , ю, є, ї. Б у к в и , щ о п о з н а ч а ю т ь г о л о с н и й з в у к і м ' я к і с т ь п р и г о л о с н о г о п і д к р е с л и т и , п р я м о ю л і н і є ю , а т і , щ о передають г о л о с н и й і приголосний,— хвилястою.

132

Урок № 5 6 СПІВВІДНОШЕННЯ З В У К І В І БУКВ. З В У К О В Е ЗНАЧЕННЯ БУКВ Я, Ю, Є, / (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета:

з а к р і п и т и з н а н н я у ч н і в щодо с п і в в і д н о ш е н н я з в у к і в і б у к в , щодо в и з н а ч е н н я звукового з н а ч е н н я б у к в я, ю, є, ї з а л е ж н о від ї х н ь о ї п о з и ц і ї у слові; удосконалювати в м і н н я а н а л і з у в а т и з в у к и , б у к ви, з о к р е м а л і т е р и я, ю, є, ї; за допомогою мовленнєво-комунік а т и в н о г о д и д а к т и ч н о г о м а т е р і а л у виховувати в у ч н і в п о ч у т т я п о в а г и до з а х и с н и к і в Б а т ь к і в щ и н и . М і ж п р е д м е т н і з в ' я з к и : з в ' я з о к з літературою. Т и п уроку: у р о к осмислення н о в и х з н а н ь , ф о р м у в а н н я п р а к т и ч н и х у м і н ь і н а в и ч о к н а основі н а б у т и х знань.

ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Перевірка домашнього завдання 1. А н а л і з у ч н і в с ь к о г о висловлювання про с п і в в і д н о ш е н н я звукової і буквеної системи у к р а ї н с ь к о ї мови. 2. Робота в п а р а х . П е р е в і р и т и т в і р - м і н і а т ю р у т о в а р и ш а по п а р т і .

III. Установчо-мотиваційний етап IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку Безслідно так нічого не пройде — Для цього й пам'яттю нас доля наділила. Ми пам'ятаємо і як, коли і де. Хороша чи тяжка хвилина пролетіла. Іван Меркотан

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Вибірковий словниковий диктант • З а п и с а т и в з о ш и т т і л ь к и т і слова, в я к и х б у к в и я, ю, є, ї позначають два з в у к и . Р о з т л у м а ч и т и н е з р о з у м і л і слова. З а д е р е в ' я н і л и й , ї ж а ч о к , європеєць, ж а х а н н я , ж и т т є л ю б н и й , ї д о к , з щ у л ю в а н н я , к а в ' я р н я , є р е т и к , п о р я д о к , м о р я к , м и л я , єфрейтор, тюль, п о ї с т и , зілля. Л е к с и к о - ф о н е т и ч н а робота • П р о ч и т а т и і с т о р и ч н у п і с н ю . Щ о вам відомо про І в а н а С і р к а ? Я к а основна д у м к а пісні? Зробити з в у к о - б у к в е н и й а н а л і з в и д і л е н и х слів. Гей, та то ж не грім в степу гуркотає, А то ж Сірко, кошовий отаман, До громади своєї в Січі гукає: «Дітки ж мої, січові козаченьки. Гей, ви сідлайте ж коні вороненькі Та й до хана ми поїдемо в гості, А ж до його ясноханської мосці, Так наробимо ми великого дива, Та наварим кривавого пива!» То ж не густий туман поле покриває — То Сірко із Січі з військом виступає. Гей, ми ж думали — орли злітаються, А ж то військо Сірка виряджається... Як набігли на татарську засаду, Крикнув Сірко на козацьку громаду: «Гей, молодці, добре бийте, рубайте, Татарву геть на боки розкидайте!»

133

Учитель:

Клас:

Дата:

Пішли ж козаки між ордою шататься, Почала орда, як снопи, валяться. Ми ж думали, що дуб вгору в'ється, А ж то козак Сірко та з ордою б'ється. Як верба навесні розвивається, Гей, так Сірко назад повертається, Гей, Сірко, Сірко, ти славний із славних, Встань ти, подивися на внуків поганих (Нар. творчість) Т у р н і р ерудитів • З н а й т и слова, я к і б ч и т а л и с я зліва направо і справа наліво, не з м і н ю ю ч и свого з н а ч е н н я . Довідка:

А л л а , П и л и п , потоп, о к о , н а г а н , з а р а з . . .

Т в о р ч а робота • Скласти повідомлення-мініатюру з теми «Видатні постаті українського к о з а ц т в а » , в и к о р и с т о в у ю ч и слова, в я к и х б у к в и я, ю, є позначаються одним-двома з в у к а м и . В и п и с а т и ц і слова й п і д к р е с л и т и відповідно однією ( я к щ о позначається о д н и м з в у к о м ) або двома ( я к щ о позначається двома звуками) рисками.

VI. Систематизація знань, умінь і навичок П о д у м а т и і д а т и відповіді н а з а п и т а н н я : 1 ) В і д чого з а л е ж и т ь з н а ч е н н я б у к в я, ю, є! 2 ) Ч о м у у словах рад і ряд р і з н і п р и г о л о с н і з в у к и ? 3 ) Д л я чого с л у ж и т ь фонетична т р а н с к р и п ц і я ?

VII. Підсумок уроку VII. Домашнє завдання 1. П о в т о р и т и т е о р е т и ч н и й м а т е р і а л з т е м и « Ф о н е т и к а . Г р а ф і к а » . 2. С к л а с т и п и т а н н я д л я о д н о к л а с н и к і в за в и в ч е н и м матеріалом. 3 . В и п и с а т и з орфографічного с л о в н и к а слова, в я к и х неоднакова к і л ь к і с т ь звуків і букв. Пояснити ц ю розбіжність.

134