Є. С. ТОВСТУХА
Київ «СІЛЬСЬКІ 1994
ВІСТІ
Б Б К 53.52 Т50
Цю книжку написав відомий український лікартравознай, ака...
364 downloads
167 Views
7MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
Є. С. ТОВСТУХА
Київ «СІЛЬСЬКІ 1994
ВІСТІ
Б Б К 53.52 Т50
Цю книжку написав відомий український лікартравознай, академік Української академії оригіналь них ідей Євген Степанович Товстуха. Вона виходить у рік його 60-річчя. Є. Товстуха відомий також як письменник, наро дознавець, художник, музика. Він закінчив Київський медичний інститут, Київський художній інститут та Літературний інститут імені О. М. Горького в Моск ві. Уродженець Чернігівщини, двадцять п'ять ос танніх років працює в Яготині, де створив фітоцентр. Завідує кафедрою фітотерапії Київського мед інституту Української асоціації народної медицини. Член Спілки письменників України. Перу Є. Товстухи належать художні книги «Гомін сердець» (1964), «Микола Лисенко» (1970,1989), «Ки рило Стеценко» (1982), «Як пізнати дружину» (1985). Результати сорокарічної праці на лікарській ниві узагальнені в капітальних працях «Фітотерапія» (1990, 1993), «Українська народна медицина» (1994), у монографії «Фітотерапевтичні засоби проти радіа ції» (1992), збірках авторських рецептів «Як зупини ти смерть» (1993), «Раджу ліки, перевірені тисячоліт тями» (1993).
Науковий рецензент — член-кореспондент АН і АМН України І. С. ЧЕКМАН
НЕ ПИТВО, А Л І К И
Український народ упродовж багатьох тисячоліть т в о р и в н е л и ш е надто героїчну та трагічну історію, а й в е л и к у , гідну світового в и з н а н н я , своєрідну культу ру. Цю к у л ь т у р у ми н а м а г а є м о с ь п і з н а в а т и не л и ш е у в е л и ч е з н о м у р о з м а ї т т і м и с т е ц т в : пісня, і н с т р у м е н т а л ь н а музика, обрядові дійства, міфо-поетична творчість, думи, о б р а з о т в о р ч е у ж и т к о в е мистецтво, т а н ц і , літера т у р а усна і п и с е м н а , а й у р е ч а х «чисто» у ж и т к о в и х : одяг, г о н ч а р с т в о , кухня, х а т а , н а п о ї . Я к л ю д и н а одя г а є т ь с я , я к а в неї с в і т л и ц я , х а т а , ї ж а , напої — т а к а і людина, її культура, світогляд, здоров'я. Здоров'я як о к р е м о ї особи, родини, п р и й д е ш н і х п о к о л і н ь , т а к і здо ров'я нації. ї ж а і напої характеризують звичаєве право народу, його с т а в л е н н я д о природи, р о з р о б к и етико-гігієнічних н о р м , яких д о т р и м у є т ь с я і я к і п е р е д а є п р и й д е ш н і м по к о л і н н я м етнос та ще й з а п о в і д а є їх п и л ь н у в а т и . Сонячні я з и ч н и ц ь к і с в я т а К о л я д и , К а л и т и , Коло дій, З е л е н і С в я т а , с в я т о І в а н а К у п а й л а — не л и ш е своє рідні м а л ь о в н и ч і , я с к р а в і , оптимістичні, з б а р в и с т и м и к а р т и н а м и д і й с т в народні в и с т а в и , а й поклоніння Сон ц ю , З е м л і , г о с п о д а р я м та г о с п о д и н я м , з п о б а ж а н н я м щ а с т я , д о б р а , з д о р о в ' я о к р е м и м о с о б а м та й в з а г а л і д о б р и м л ю д я м . . . П о б а ж а н н я м доброї погоди, врожаю н а з б і ж ж я т а д о б р о г о приплоду від т в а р и н . Н а з в а н і с в я т а п и л ь н у ю т ь етику поведінки, пошану в а н н я л ю д е й п р а ц і і п е р е д б а ч а ю т ь норми ч а с т у в а н н я с в я т и м х л і б о м , с т р а в а м и та н а п о я м и не л и ш е як зви ч а й н и м и х а р ч о в и м и п р о д у к т а м и , а й як с в я т і с т ю та оберегами. Н а п о я м у з в и ч а є в о м у п р а в і н а л е ж и т ь о с о б л и в е міс ц е : їх п'ють на перелічених с в я т а х , а т а к о ж на весіл лях, родинах, при похованні небіжчиків, на поминках, п р и з а к і н ч е н н і т я ж к и х і в і д п о в і д а л ь н и х літніх та осін ніх п о л ь о в и х р о б і т п о з б и р а н н і в р о ж а ю . 7
П'ють звичайно лише дорослі. Н а р о д н а філософія та етнопедагогіка суворо забороняє в ж и в а т и алкогольні н а п о ї д і т я м , д і в ч а т а м «на порі», в а г і т н и м , м а т е р я м - г о д у в а л ь н и ц я м , л ю д я м похилого віку та о с о б а м з н а д т о кволим здоров'ям. М о є з а в д а н н я як л і к а р я , в и х о д я ч и з теми цієї п р а ц і , п о л я г а л о в тому, щ о б п е р е д б а ч и т и т е х н о л о г і ю н а п о ї в , я к а б м а к с и м а л ь н о з б е р і г а л а хімічний с к л а д л і к а р с ь ких та їстівних р о с л и н , не д е н а т у р у в а л а фармаколо гічно а к т и в н и х речовин, з о к р е м а численної групи віта мінів, е н з и м і в , м і к р о е л е м е н т і в . У своїх р е ц е п т а х ми від к и н у л и к і л ь к а г о д и н н е к и п ' я т і н н я меду, з а п р а в к у його д р і ж д ж а м и , а т а к о ж у н и к а л и с п о л у ч е н н я у одному нал о ї а л к а л о ї д і в з д у б и л ь н и м и р е ч о в и н а м и , к и с л о т н и х та л у ж н и х речовин, які у процесі з б е р і г а н н я в з а є м н о інакт и в у ю т ь л і к а р с ь к у основу розчинів і п р а к т и ч н о зво д я т ь н а н і в е ц ь о з д о р о в н е та с т и м у л я ц і й н е з н а ч е н н я чис л е н н и х н а п о ї в . Б р а л и сировину переважно свіжу (де д о з в о л я л а т е х н о л о г і я т а пори р о к у ) . П е р е в а г у відда в а л и н а т у р а л ь н и м с о к а м . К о н с е р в а ц і я ж о с т а н н і х спир том т а медом д о з в о л я є зберегти о п т и м а л ь н и й с м а к соків, с т а б і л ь н і с т ь с к л а д у та з н а ч н у л і к у в а л ь н у цін ність н а п о ї в п р о т я г о м т р и в а л о г о часу — 1—2 р о к и . Одначе з а з н а ч и м о : н а ш і напої — це п е р е в а ж н о лі к а р с ь к і п р е п а р а т и і при в ж и в а н н і їх не г о д и т ь с я пере в и щ у в а т и тих д о з , я к і з а з н а ч е н і д л я к о ж н о г о н а п о ю . Т і напої, які м о ж н а в ж и в а т и і як з в и ч а й н і а л к о г о л ь н і — позначені зірочкою. З а у в а ж и м о ( в к о т р е ! ) , щ о с т а в л е н н я н а р о д н о ї мора лі до п ' я н и ц ь , г у л ь т і п а к , нероб, з л о д і ї в , осіб, позбавле них чеснот, з а в ж д и о д н о з н а ч н е і надто н е г а т и в н е . П р о ц е я с к р а в о з а с в і д ч у є глибина н а р о д н о г о інтелекту, я к а п р о с т у п а є у численних п р и с л і в ' я х та п р и к а з к а х : «Ко за — не т в а р и н а , п ' я н и ц я — не л ю д и н а » . «Ні р а к , ні ж а б а , а просто п ' я н а н а х а б а » , « Ч а р к а т а сварка до д о б р а не доведуть», «Хміль, а не вода, чоловікові бі да», «Вино та г о р і л к у п о л ю б и в — честь з а г у б и в » , «Го р і л к а — з д о р о в ' ю з л о д і й к а » , « Г о р і л к а л ю д и н у у домо вину заведе». А п р о т е — і ц ь о м у свідчення н а ш ф о л ь к л о р і зви ч а є в е п р а в о — у к р а ї н ц і с т а в л я т ь с я с п о к о н в і к і в до ал когольних р и т у а л ь н и х н а п о ї в як до певного в а ж е л ю ру шійного д і й с т в а . У численних о б р я д а х , ритуалах, на с в я т а х ї м відведене о б о в ' я з к о в е , а л е п о м і р н е місце щ е з сивої-сивої д а в н и н и . П р и с т р а с т ь до а л к о г о л ь н и х на8
поїв н і к о л и у н а р о д і не з а о х о ч у в а л а с ь , о с о б л и в о д л я м о л о д и х л ю д е й . С п о к о н в і к і в н а ш н а р о д в ж и в а є алко гольні напої не л и ш е д л я «чистого» с п ' я н і н н я , а перед б а ч а є д л я них місце н а с в я т о К о л я д и , К а л и т и , К о л о д і я , ї в а н а К у п а й л а т о щ о у р и т у а л а х д л я того, щ о б запаш ними т р у н к а м и в і д і г н а т и «злі духи» від л ю д е й , світ л и ц ь , о б і й с т я , а т а к о ж г р о м а д с ь к и х місць, де збирають ся г р о м а д и д л я ухвали значних г о с п о д а р с ь к и х чи святкових заходів. У конкретних рецептах і рекон струкціях автором звернена на це окрема увага. На с в я т о Н о в о г о року, К о л я д и , К а л и т и , К о л о д і я готують і п'ють з н а ч н у к і л ь к і с т ь в і т а м і н н и х н а п о ї в - н а с т о ї в . Як р а з цієї пори року пересічна н а ц і о н а л ь н а кухня бідніє в і т а м і н а м и та м і к р о е л е м е н т а м и . В ж и в а н н я ж заспирто в а н и х с в і ж и х соків с а д о в и н и , та ще з медом, забезпе чує о р г а н і з м як п о л і в і т а м і н а м и , т а к і к о м п л е к с о м мік р о е л е м е н т і в та е н з и м і в с а м е тоді, коли на з д о р о в ' я лю дини о ч і к у ю т ь з н а ч н і в и п р о б у в а н н я : інфекційні недуги простудного х а р а к т е р у , н е з д у ж а н н я , п о в ' я з а н і з авіта м і н о з н и м и с т а н а м и , відносно н е з н а ч н е п е р е б у в а н н я на с в і ж о м у повітрі. А т р и в а л е п е р е б у в а н н я на холоді при н а д т о н и з ь к и х т е м п е р а т у р а х т а к о ж п р и з в о д и т ь до ви никнення б а г а т ь о х недуг в е р х н і х д и х а л ь н и х шляхів, невритів, р а д и к у л і т і в , у с к л а д н е н ь у ж е набутих недуг, а то й м а с о в и х с п а л а х і в з а х в о р ю в а н ь . П р о п о н о в а н і напої а в т о р в и к о р и с т о в у є у ж е п о н а д сорок р о к і в у к о м п л е к с н о м у л і к у в а н н і численних недуг. 1 з певністю м о ж у с к а з а т и , що п о є д н а н н я н а с т о ї в , від в а р і в , н а п о ї в повністю себе в и п р а в д о в у є у л і к у в а л ь н і й практиці. Д о п е р е в а ж н о ї б і л ь ш о с т і н а п о ї в , які с к л а д а ю т ь с я з в і д в а р і в та н а с т о ї в різних видів м ' я т , м а т е р и н к и , чеб реців, чаполочі, ц и к о р і ю , г р а в і л а т у міського, п е р с т а ч у п р я м о с т о я ч о г о , д е р е в і ю з в и ч а й н о г о , с а м о с и л у гайового, у л ю д и н и , к о т р а с п о ж и в а є ці напої, не в и н и к а є хво р о б л и в о ї п р и с т р а с т і , не р о з в и в а є т ь с я хронічний алко голізм, який п е р е к р е с л ю є особистість, робить її р а б о м «зеленого з м і я » і с т а в и т ь п о з а суспільством. В і д ш у к у в а т и т а є м н и ц і п р и г о т у в а н н я р и т у а л ь н и х на поїв я п о ч а в ще н а п р и к і н ц і с о р о к о в и х р о к і в . Тут мені д о б р е п о с л у г у в а л и експедиції до «забутих богом» ба гатьох сіл Ч е р н і г і в с ь к о г о регіону: Г а л и ц я , Т е р е ш к і в к а , Г а н н і в к а , С о ф і ї в к а , Степові хутори, Л о с и н і в к а , Вели ка д о р о г а , К а л і ч и й хутір, Р і в ч а к - С т е п а н і в к а . . . Всього у к а р т о т е ц і а в т о р а п о н а д сто сіл. 9
Таємниці свят і напоїв зберігали лише д у ж е старі л ю д и , п е р е в а ж н о с е л я н и . З а т у р к а н а і д е о л о г і є ю інтелі генція а б о і н д и ф е р е н т н о , а б о р і з к о н е г а т и в н о с т а в и л а с ь до е т н о г р а ф і ч н о ї п р а ц і н а д т о м о л о д о г о а в т о р а , бо ж з а й м а в с я я , я к тоді в в а ж а л о с я , н і к о м у н е п о т р і б н о ю а р х а ї к о ю , я к а с у п е р е ч и т ь н о в и м с о ц і а л і с т и ч н и м зви ч а я м . Але я не міг д о п у с т и т и й г а д к и , щ о б перерва лась така в а ж л и в а нитка звичаєвого права, обрядод і й с т в а . Я р о б и в своє д і л о з п о в н и м у с в і д о м л е н н я м його в а ж л и в о с т і . Тут я не ф і к с у ю н а ш а р у в а н ь х р и с т и я н с ь к и х догма тів, бо вони з а н е с е н і на н а ш у з е м л ю всього т и с я ч у ро ків т о м у і ш т у ч н о н а с а д ж у в а л и с ь до я з и ч н и ц ь к о ї політеїчної свідомості н а р о д у а б о п р и с в о ю в а л и і припису в а л и а в т о р с т в о тих чи інших н а п о ї в та ц і л ю щ и х рос л и н о к р е м и м с в я т и м . К о л и ж з я к и х о с ь причин цього не в і д б у в а л о с ь , то б а г а т о н а р о д н и х з в и ч а ї в та д і й с т в ого л о ш у в а л и с ь « п о г а н с ь к и м и » і їх ч е к а л а а н а ф е м а з чис л е н н и х ц е р к о в н и х а м в о н і в . В с е — як і за н а ш и х не д а в н і х ч а с і в с у ц і л ь н о г о атеїзму... З в е р т а ю ч и с ь до «гігієнічної» р е к о н с т р у к ц і ї числен них н а п о ї в , хочу з і з н а т и с я читачеві, що це л и ш е пер ший к р о к у п р и з а б у т у , п е р е к р е с л е н у та з а н е д б а н у ца р и н у н а р о д о з н а в с т в а т а н а р о д н о ї м е д и ц и н и . П р и роз шифруванні багатьох легенд, казок, переказів, усних та писемних о п о в і д а н ь с п о д і в а ю с я ще з н а й т и в утаємни чених їхніх м а т р и ц я х к о н т е к с т і в з н а ч н і і б а ж а н і неспо діванки, з останніми і поділюся у подальшій лікарській та н а у к о в і й п р а ц і з к о л е г а м и , ч и т а ч а м и та п а ц і є н т а м и . . .
СПИСОК
Л І Т Е Р А Т У Р И
УКРАІНСЬКО-РОСІИСЬКИЙ СЛОВНИЧОК ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
Абрикос звичайний — абрикос обыкновенный. Аґрус звичайний — крыжовник обыкновенный. Аїр тростиновий — аир болотный. Акація біла — акация белая. Актинідія коломікта — актинидия коломикта. Барбарис звичайний — барбарис обыкновенный. Бедринець ломикаменевий — бедренец камнеломковый. Брусниця звичайна — брусника обыкновенная. Бузина чорна — бузина черная. Буяхи, лохина — голубика. Васильки справжні — базилик обыкновенный. Великоголовник сафлороподібний — левзея сафлоровидная. Верес звичайний — вереск обыкновенный. Вишня звичайна — вишня обыкновенная. Гадючник шестипелюстковий — лабазник шестилепестковый. Гарбуз звичайний — тыква обыкновенная. Глід колючий — боярышник колючий. Горіх волоський — орех грецкий. Горобина звичайна — рябина обыкновенная. Горобина чорноплідна — арония черноплодная. Гравілат міський — гравилат городской. Гречка посівна — гречиха посевная. Груша звичайна — груша обыкновенная. Деревій звичайний — тысячелистник обыкновенный. Дерен справжній — кизил обыкновенный. Диня посівна — дыня обыкновенная. Енотера дворічна — осминник двухлетний. Журавлина чотирипелюсткова — клюква четырехлепестковая. Звіробій звичайний — зверобой продырявленный. Золототисячник звичайний — золототысячник обыкновенный. Кавун звичайний — арбуз обыкновенный. Калина звичайна — калина обыкновенная. Квасениця звичайна — кислица обыкновенная. Костяниця — костяника каменистая. Красоля велика — настурция большая. 183
Кріп запашний — укроп душистый. Кульбаба лікарська — одуванчик лекарственный. Кунжут східний — кунжут индийский. Лаванда вузьколиста — лаванда узколистая. Лимон (цитрина) — лимон. Лимонник китайський — лимонник китайский. Липа серцелиста — липа сердцелистая. Любисток лікарський — любисток лекарственный. Люцерна серпоподібна — люцерна серповидная. Малина звичайна — малина обыкновенная. Мандарин — мандарин. Маслинка вузьколиста — лох узколистый. Материнка звичайна — душица обыкновенная. Медунка лікарська — медуница лекарственная. Меліса лікарська — мелиса лекарственная. Морква дика — морковь дикая. М'ята перцева — мята перечная. Нагідки лікарські — ноготки лекарственные. Обліпиха крушиноподібна — облепиха крушиновая. Овес посівний — овес посевной. Огірочник лікарський — огуречник лекарственный. Ожина сиза — ежевика сизая. Оман високий — девясил высокий. Ортосифон — почечный чай. Очанка лікарська — очанка лекарственная. Парило звичайне — репейник обыкновенный. Паслін чорний — паслён чёрный. Первоцвіт весняний — первоцвет весенний. Персик звичайний — персик обыкновенный. Перстач білий — лапчатка белая. Перстач прямостоячий, калган — лапчатка прямостоячая. Петрушка городня — петрушка кудрявая. Пижмо звичайне — пижма обыкновенная. Пирій повзучий — пырей ползучий. Підмаренник справжній — подмаренник настоящий. Подорожник ланцетолистий — подорожник ланцетолистый. Родіола рожева — родиола розовая. Родовик лікарський — кровохлёбка аптечная. Розмарин лікарський — розмарин настоящий. Ромашка лікарська — ромашка аптечная. Самосил чайовий — зубровник обыкновенный. Синюха блакитна — синюха голубая. Сідач коноплевий — посконник обыкновенный. Смоковниця звичайна — инжир. Смородина чорна — смородина черная. 184
Софора японська — софора японская. Спаржа лікарська — спаржа лекарственная. Суниці лісові — земляника лесная. Сухоцвіт багновий — сушеница топяная. Талабан польовий — ярутка полевая. Терен колючий — тёрн колючий. Фіалка запашна — фиалка душистая. Хамеріон вузьколистий— хамерион узколистный. Хміль звичайний — хмель обыкновенный. Цикорій дикий — цикорий обыкновенный. Цмін пісковий — цмин песчаный. Чаполоч запашна — зубровка душистая. Чебрець звичайний — тимьян обыкновенный. Черемха звичайна — черемуха обыкновенная. Черешня — черешня. Чорниця звичайна — черника обыкновенная. Шипшина корична — шиповник коричный. Яглиця звичайна — сныть обыкновенная.
Товстуха Є. С. Кришталева чара... Сто українських алкогольних лікувальних напоїв.— К.: Сільські вісті. 1994. 188 — с. ISNB 5-7707-6660-3. Нова книга лікаря-фітотерапевта, академіка Української академії о р и г і н а л ь н и х ідей, з а в і д у ю ч о г о к а ф е д р о ю ф і т о т е р а п і ї Київського інституту народної медицини Є. С. Товстухи міс тить с т о р е ц е п т і в у к р а ї н с ь к и х алкогольних напоїв, з б а г а ч е н и х цілющими с о к а м и і настоями л і к а р с ь к и х рослин, м е д о м та іншими продуктами, а т а к о ж реконструкції лікувальних напо їв праукраїнців. їх м о ж н а виготовити як у д о м а ш н і х умовах, так і в п р о м и с л о в о м у виробництві. Видання такого р о д у і в такій повноті, з о п и с о м лікувальних властивостей напоїв, в Україні в и х о д и т ь у п е р ш е .
ББК 5352
ДО УВАГИ
ЧИТАЧІВ
Звертаємо увагу читачів, що з метою економії площі повний опис способу приготування напоїв дається тільки в першому рецепті «Абрикосовий напій». Способи змішування, настоювання, фільтрування і зберігання напоїв аналогічні, якщо автор не дає окремих застережень. Дотримання авторської технології обов'язкове для використання напоїв з лікувальною метою, тож, перш ніж приступити до їх виготовлення, добре вивчіть рецептуру і спосіб приготування трав (відвар чи настій), відстоювання розчинів, фільтрування і зберігання. Напої, позначені зірочками, можна використовувати також у помірних дозах за святковим столом і для прийому гостей.