ÌÀËÀ òÐÍÈ×À ÅÍÖÈÊËÎÏÅIJß
УДК 622(031) ББК 33я20
М 18 Мала ãірнича енциêлопедія, т. 1 / За редаêцією В.С.Білецьêоãо. ...
6 downloads
628 Views
51MB Size
Report
This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form
ÌÀËÀ òÐÍÈ×À ÅÍÖÈÊËÎÏÅIJß
УДК 622(031) ББК 33я20
М 18 Мала ãірнича енциêлопедія, т. 1 / За редаêцією В.С.Білецьêоãо. — Донецьê: Донбас, 2004. — 640 с. Мала ãірнича енциêлопедія — óніверсальне тритомне довідêове видання ó ãалóзі ãірничої наóêи та техніêи. Містить описи близьêо 18 000 термінолоãічних та номенêлатóрних одиниць, ó томó числі 1-й том — 6400 одиниць, яêі висвітлюють різні аспеêти розвідêи, видобóвання та первинної переробêи твердих, рідêих та ãазоподібних êорисних êопалин. Адресована спеціалістам — ó першó черãó фахівцям-ãірниêам, ãеолоãам, наóêовцям, аспірантам, стóдентам ãірничих та сóміжних спеціальностей, а таêож широêомó заãалó інженерно-технічних працівниêів ãірничих підприємств та читачам, яêі ціêавляться освоєнням надр. ISBN 966-7804-14-3 Редаêційна êолеãія: В.С.Білецьêий, д.т.н. (ãолова редаêційної êолеãії, автор ідеї та êерівниê проеêтó); В.С.Бойêо, д.т.н.(нафта та ãаз); С.О.Довãий, д.фіз.-мат.н., чл.-êор. НАН Уêраїни; Ю.П.Ященêо, д.е.н.; О.А.Золотêо, ê.т.н.(збаãачення êорисних êопалин); А.Ю.Дриженêо, д.т.н. (відêрита ãірнича технолоãія); В.В.Мирний, ê.т.н. (марêшейдерія); В.І.Павлишин, д.ã.-м.н. (мінералоãія); Б.С.Панов, д.ã.-м.н.; В.І.Саранчóê, д.т.н. (вóãілля); В.Н.Амітан, д.е.н.; А.П.Заãнітêо, д.філол.н.; А.І.Єжель, видавець. Основний авторсьêий êолеêтив 1-ãо томó: В.С.Білецьêий, д.т.н.; В.С.Бойêо, д.т.н.; С.Л.Бóêін ê.т.н.; Г.І.Гайêо, ê.т.н.; А.Ю.Дриженêо, д.т.н.; О.А.Золотêо, ê.т.н.; З.М.Іохельсон, ê.т.н.; В.П.Колосюê, д.т.н.; Б.І.Кошовсьêий, ê.т.н.; Ф.К.Красóцьêий, ê.т.н.; І.Г.Манець, ê.т.н.; Г.П.Маценêо, ê.ã.-м.н.; В.М.Маценêо, ê.т.н.; В.В.Мирний, ê.т.н.; В.І.Павлишин, д.ã.-м.н.; В.І.Саранчóê, д.т.н.; Ю.Г.Світлий, ê.т.н.; В.Г.Сóярêо, д.ã.-м.н. Оêремі статті і матеріали: В.В.Ададóров, ê.т.н.; В.І.Альохін, ê.ã.-м.н.; В.Є.Бахрóшин, д.фіз.-мат.н.; М.Г.Винниченêо, ê.т.н.; І.В.Волобаєв, ê.т.н.; І.Г.Ворхлиê, ê.т.н.; Ю.К. Гарêóшин, ê.т.н.; П.П.Голембієвсьêий, ê.т.н.; П.А.Горбатов, д.т.н.; Д.В.Дорохов, ê.т.н.; В.Іващенêо, ê.т.н.; М.О.Ілляшов, д.т.н.; А.С.Кірнарсьêий, д.т.н.; В.О.Корчемаãін, д.ã.-м.н.; А.І.Костоманов, ê.т.н.; В.І.Ляшенêо, ê.е.н.; А.С.Маêаров, д.т.н.; Л.В.Михалевич, інж.; І.К.Младецьêий, д.т.н.; Ю.Л.Носенêо, ê.фіз.-мат.н.; Ю.Б.Панов, ê.ã.н.; О.С.Підтиêалов, ê.т.н.; В.Ф.Пожидаєв, д.т.н.; С.Д.Пожидаєв, ê.ã.-м.н.; Ю.А.Полєтаєв, ê.т.н.; О.Г.Редзіо, ê.т.н.; В.М.Самилін, ê.т.н.; К.Ф.Сапіцьêий, д.т.н.; А.К.Семенченêо, д.т.н.; П.В.Серãєєв, ê.т.н.; В.І. Сивохін, ê.т.н.; В.О.Смирнов, ê.т.н.; Є.М.Сноведсьêий, ê.т.н.; В.В.Сóміна, інж.; Т.Г.Шендриê, д.х.н.; А.Ю.Яêóшевсьêий, ê.т.н. Рецензенти: Й.О.Опейда, д.х.н., професор, застóпниê диреêтора Інститóтó фізиêо-орãанічної хімії і вóãлехімії ім. Л.М. Литвиненêа НАН Уêраїни; Г.В.Гóбін, д.т.н., професор, Криворізьêий технічний óніверситет, аêадеміê Аêадемії ãірничих наóê Уêраїни; Р.С.Яремійчóê, д.т.н., професор, Івано-Франêівсьêий національний технічний óніверситет нафти та ãазó, віце-президент Уêраїнсьêої нафтоãазової аêадемії.
Випóщено на замовлення Державноãо êомітетó телебачення і радіомовлення Уêраїни за Проãрамою випóсêó соціально значóщих видань.
ISBN 966-7804-14-3 © Наóêова редаêція, В.С.Білецьêий, 2004 © Колеêтив авторів, 2004
П Е Р Е Д М О В А
Гірництво, пошóê, видобóтоê та переробêа êорисних êопалин — найдавніші ãалóзі діяльності людини. Упорядêóвання, систематизація, óнормóвання термінолоãії в ãірничій наóці, промисловості, в ãірничій справі, óзаãальнення світовоãо досвідó ãірництва ó єдиній фóндаментальній праці є важливим êомпонентом розвитêó природничих наóê, наóêової та праêтичної діяльності в ãірничій ãалóзі. У “Малій ãірничій енциêлопедії” подано відомості про óтворення, сêлад та властивості, а таêож сóчасні методи, способи і засоби розвідêи, добóвання і первинної переробêи твердих, рідêих та ãазоподібних êорисних êопалин. Розãлянóто різні аспеêти відêритої, підземної, підводної розробêи родовищ, механізації ãірничих робіт, ãірничоãо наãлядó, ãірничорятóвальної справи, охорони праці. Охоплені питання óмов заляãання родовищ êорисних êопалин та фізичних явищ, що відбóваються в товщі ãірсьêих порід при проходженні ãірничих виробоê, способів розêривання і систем розробêи родовищ, способів видобóвання і збаãачóвання êорисних êопалин, ãірничої ãеомеханіêи, марêшейдерії, боротьби з рóдниêовим ãазом і пилом, орãанізації виробництва, ãірничої еêономоãрафії. Подані êоротêі дані з ãірничої промисловості, вêлючаючи паливодобóвнó (вóãільна, нафтова, сланцева, торфова, ãазова), рóдовидобóвнó (залізорóдна, марãанцеворóдна, рóд êольорових, блаãородних і рідêісних металів та ін.),
ãірничохімічнó (видобóвання êалійних солей, êам’яної солі, апатитів, нефелінів, боêситів, сірêи, фосфоритів тощо), з видобóвання мінеральної сировини для бóдівельної індóстрії, воãнетривної та êерамічної промисловості, ãідромеліоративнó. Крім тоãо, подано основні відомості щодо ãірничоãо заêонодавства, охорони довêілля при еêсплóатації надр, а таêож інформацію про басейни, родовища êорисних êопалин, описи територій, дані про виробничі одиниці, дослідницьêі та навчальні заêлади. Водночас êонцепція “Малої ãірничої енциêлопедії” враховóє сóчасні тенденції інтеґрації різних ãалóзей знань, зоêрема тісні взаємоперетини ãірництва з еêолоãією, еêономіêою, автоматизацією, іншими ãалóзями наóêи і техніêи. Саме томó до сêладó Енциêлопедії вêлючено ряд термінів з інших наóê (фізиêи, хімії, технічної êібернетиêи, еêономіêи тощо), яêі мають базисне значення, — заãалом їх до 5% óсьоãо обсяãó роботи. У написанні статей брали óчасть вчені Національноãо ãірничоãо óніверситетó, Донецьêоãо національноãо технічноãо óніверситетó, Івано-Франêівсьêоãо національноãо технічноãо óніверситетó нафти і ãазó, Інститóтó УêрНДІвóãлезбаãачення, Уêраїнсьêоãо державноãо інститóтó мінеральних ресóрсів, Інститóтó фізиêо-орãанічної хімії та вóãлехімії НАН Уêраїни, Інститóтó ãеохімії, мінералоãії та рóдоóтворення НАН Уêраїни, Маêіївсьêоãо наóêово-дослідн-
6
оãо інститóтó з безпеêи робіт ó ãірничій промисловості (МаêНДІ), Донбасьêоãо ãірничометалóрãійноãо інститóтó, Криворізьêоãо технічноãо óніверситетó, наóêових спілоê та орãанізацій — Аêадемії ãірничих наóê Уêраїни, Наóêовоãо Товариства ім. Шевченêа, Уêраїнсьêої нафтоãазової аêадемії, Аêадемії технолоãічних наóê Уêраїни, інших наóêових óстанов та орãанізацій. При підãотовці теêстів статей бóли виêористані êапітальні довідêові видання: “Горная энциêлопедия”, “Гірничий енциêлопедичний словниê”, “Мінералоãічний словниê” (Є.К.Лазаренêо, О.М.Винар), “Четырехязычный энциêлопедичесêий словарь терминов по физичесêой ãеоãрафии”, “Геоãрафічна енциêлопедія Уêраїни”, “Минералоãичесêая энциêлопедия” (за редаêцією К.Фрея), “Генезис мінералів” (В.І.Павлишин, О.І.Матêовсьêий, С.О.Довãий) та ін. (див. списоê літератóри), а таêож періодичні видання ãірничоãо профілю, спеціальна фахова літератóра, стандарти та Інтернет. Стрóêтóра словниêа êомплеêсна — 1-й том має алфавітнó побóдовó і вміщóє бл. 6400 статей на літери від “А” до “К”, 2-й том — 7500 термінів та терміносполóчень на літери від “Л” до “Я”, а 3-й том — систематичнó інформацію про басейни, найбільші родовища êорисних êопалин, описи територій êраїн, êонтинентів, оêеанів яê об’єêтів ãірничої наóêи та праêтиêи, відомості про вітчизняні та провідні заêордонні виробничі одиниці, фірми, êомпанії, що працюють ó ãірничій промисловості, ãірничомó машинобóдóванні, а таêож дані про інститóти, óніверситети, наóêово-виробничі та ãромадсьêі орãанізації ãірничоãо профілю. Під час роботи над Енциêлопедією автори дотримóвалися інтеґральних принципів термінотворення, êоли проблема номінóвання тоãо чи іншоãо поняття вирішóвалася індивідóально — з виêористанням потенціалó рідної мови або шляхом інтерпретації вже ãотовоãо терміна з іншої мови, звідêи поняття запозичóвалося і вводилося в національнó терміносистемó (через трансêрибóвання, прямий переêлад, êальêóвання). При цьомó таêож враховóвалися традиції виêористання ãірничих термінів в Уêраїні, їх походження, а таêож ареал розповсюдження ãірничих термінів-синонімів ó світі. Основний об’єм Енциêлопедії займає óсталена
ãірнича термінолоãія, яêа просто зафіêсована в цьомó наóêово-дослідномó виданні. Близьêо 15-20% термінів óточнено, і лише оêремі терміни подано вперше. Серед таêих термінів можна назвати: фóãóвання, пелетóвання, нооêларê, опирач та ін. Зрозóміло, що стабільне заêріплення їх ó ãірничій наóці залежить від реаêції (сподіваємося, доброзичливої) наóêової та технічної ãромадсьêості. У стрóêтóрномó та семантичномó аспеêтах ó словниêó наявні чотири êатеãорії термінів, а саме: 1. Слова-терміни (шахта, ãрохот, êліть і т.і.); 2. Термінолоãічні слова (бремсберґ, латеêс, флотація і т.д.); 3. Терміни ó виãляді словосполóчень (відсаджóвальна постіль, рóдниêовий транспорт, міêроаналіз та ін.); 4. Терміни — власні назви (“Маêіїввóãілля”, “Саянмармóр”, “Мобіл”, “Артемсіль” і т.п.). Деяêі заãальновживані терміни подані з синонімічними відповідниêами, що дає можливість паралельноãо êористóвання ними протяãом періодó óсталення, самореãóлювання вітчизняної ãірничої терміносистеми. До таêих випадêів належать, сêажімо: ствол і стовбóр (шахти), рентãенівсьêий і пóлюєвий, обвалення і обрóшення (поêрівлі виробêи). При підãотовці матеріалó Енциêлопедії авторами враховано зміни в реаліях мовної праêтиêи і наóêи в Уêраїні, óхвали про осóчаснення вітчизняної термінолоãії ó відповідних ãалóзях знань (звідси, сêажімо, йон замість іон, флóор замість фтор, арсен замість миш’яê тощо). Певнó сêладність становило розрізнення термінів з літерами ґ та ã. Ми вважали за потрібне в термінах латинсьêоãо походження, а таêож ó термінах з німецьêої, анãлійсьêої, францóзьêої мов здебільшоãо транслітерóвати g через ґ, а в термінах ãрецьêоãо походження — найчастіше через ã. При цьомó враховóвалася традиція фаринãальноãо (ãортанноãо) ã в óêраїнсьêій мові, напр., ó широêовживаних словах ãрам, ãрадóс тощо. Водночас в іноземних прізвищах літера g передана через проривний ґ: Ґіббс, Ґалілей, Ґальвані, Ґаóсс і т.д. Ми вважаємо цілêом виправданим вживання літери ґ всередині або в êінці слів-термінів: обґрóнтóвання, êвершлаґ, бремсберґ тощо, а таêож ó середині прізвищ: Аґріêола. Відчóтнó сêладність становить застосóвання і тлóмачення в ãірничій термінолоãії паронімів, яêими баãата óêраїнсьêа мова. Для приêладó подамо деêільêа з
7
них: ґранóляція і ґранóлювання, êальцинація і êальцинóвання, відсадêа і відсадження та інші. На жаль, ряд чинних словниêів часто подають їх яê синоніми, хоча перше слово означає резóльтат, а дрóãе власне дію. Очевидно, що на сьоãодні в цій частині óêраїнсьêа ãірнича термінолоãія вимаãає подальшої ретельної роботи. Заóважимо, що сóчасна óêраїнсьêа мова надає велиêі можливості для чітêоãо й однозначноãо тлóмачення паронімів. Їх правильне вживання, без сóмнівó, сприяє точномó розóмінню сóті процесів та явищ. При доборі термінів ми намаãалися збалансовано представити ãірничі наóêи, відобразити національнó ãірничó термінолоãію, яêа історично сêлалася протяãом минóлих століть, врахóвати розвитоê нових наóêових напрямêів.
Статті словниêа сêладаються зі слова-заãоловêа, після яêоãо наводиться заêінчення родовоãо відмінêа, відповідниêа російсьêою, анãлійсьêою, німецьêою мовами та описó терміна óêраїнсьêою мовою. Особливо важливі статті мають розãорнóтий хараêтер. Статтям надано енциêлопедичноãо хараêтерó (вони типізовані, застосована система поêлиêань). Отже, Енциêлопедія є одночасно тлóмачним і переêладним баãатомовним виданням.
В.С. Білецьêий, д.т.н, професор Донецьêоãо національноãо технічноãо óніверситетó, автор проеêтó “Гірнича енциêлопедія”.
8
ЯК КОРИСТУВАТИСЯ “МАЛОЮ ГІРНИЧОЮ ЕНЦИКЛОПЕДІЄЮ” Терміни (назви статей) в Енциêлопедії розташовані за абетêою. Слова-заãоловêи набрано напівжирним шрифтом. Російсьêий, анãлійсьêий та німецьêий переêлади слова-заãоловêа даються порóч êóрсивом. Між ними — êома або êрапêа з êомою і знаêи р., а., н. Іноді заãоловоê являє собою назвó заêладó або виробничої стрóêтóри, смислове словосполóчення, яêе відображає специфічнó назвó процесó, машини, явища тощо. Слова-заãоловêи подаються переважно в однині. Заãоловоê дається ó множині, яêщо це відповідає заãальноприйнятій праêтиці (напр., БЕРИЛІЄВІ РУДИ, ВІДКЛАДИ, РОЗСИПИ тощо). Яêщо слова-омоніми подаються в одній статті, перед описом êожноãо з них ставиться цифра з дóжêою. Яêщо зміст слова-заãоловêа пояснено в іншій статті, то дається вêазівêа на цю статтю. Напр., ІНДОШИНІТИ, -ів, мн. — Див. теêтити. ДЕШЛАМАЦІЯ -ії, ж. — Див. знешламлювання. АЕРОДОКС, -ó, ч. * р. аэродоêс, a. airdox, н. Airdox-Verfahren n — те саме, що й ердоêс. Коли слово-заãоловоê зãадóється в теêсті, то позначається в ньомó літерною абревіатóрою. Наприêлад: БУРІННЯ, -…., с. * р. бóрение, а. drilling, boring; н. Bohren n, Bohrarbeit f — створення бóрової свердловини, шахтноãо стовбóра або шпóрó рóйнóванням ãірсьêих порід. …Глибина Б. визначається йоãо призначенням — деêільêа м. — шпóри, сотні й тисячі м. — свердловини. У теêсті статей застосовóються заãальноприйняті в літератóрі сêорочення (див. “Основні частовживані сêорочення”). Одиниці сóчасних мір подаються заãальновживаними óмовними позначеннями: ã (ãрам), л (літр), см2 (êвадратний сантиметр), т (тонна) тощо. Гóстина мінералів і порід, яê правило, подається в т/м3, без розмірності, напр.: “Гóстина 4,75”. В Енциêлопедії застосовóється система поêлиêань. Слова, на яêі даються поêлиêання, набрано êóрсивом. Поêлиêання вêазóє, що на це слово в словниêó є стаття, отже, дає змоãó ознайомитися з цим поняттям. Водночас при позначенні êóрсивом óсіх слів-термінів та терміносполóчень часто виниêає ситóація, êоли більшó частинó речення слід виділяти êóрсивом. Це створює трóднощі в êористóванні системою поêлиêань внаслідоê “злиття” виділених êóрсивом частин теêстó. Щоб óниêнóти таêоãо станó, в ряді випадêів êóрсивом набрані тільêи êлючові терміни, а таêож терміни, яêі не стоять поряд. Таêа система дозволяє óниêати невиправдано частих êóрсивних поêлиêань. Коли слово-заãоловоê є приêметниêом, то в теêсті статті двослівні назви понять, до сêладó яêих входить цей приêметниê, подаються в розрядêó. Наприêлад: БІНАРНИЙ, -оãо. * р. бинарный, а. binary, н. binдr — подвійний, двоїстий, той, що сêладається з двох частин; б і н а р н і с п л а в и — сплави з двох êомпонентів (металів, або металó і неметалó); б і н а р н а сóміш вóãілля — сóміш двох мароê вóãілля… Крім тоãо, слова подаються в розрядêó тоді, êоли автор(и) статті хочóть аêцентóвати на них óваãó. Рисóнêи, подані в Енциêлопедії (заãолом бл. 1500), залóчені з інших видань або виêонані з наслідóванням типових, розроблених раніше й óсталених норм. Близьêо половини рисóнêів (фото, шліфів тощо) ориãінальні, підãотовлені спеціально для цьоãо видання. Редаêційна êолеãія і автори вдячні проф. Я.Шенêó (Jan Schenk, Техн. óн-т в Остраві, Вища шêола Бансьêа, Чехія); проф. В.М.Поповó та проф. В.В.Кармазинó (Мосêовсьêий державний ãірничий óн-т, РФ); TD. Wheelock (США); В.Кочетовó (ВАТ ДХК “Донбасвóãлезбаãачення”); проф., д.т.н. О.М.Тóрêеничó (Дніпропетровсьê, Інститóт ãеотехнічної механіêи НАН Уêраїни); проф. Р.Сопо (Фінляндія); д-р-інженерó К.-Е.Гольстó (Фрайбóрзьêа ãірнича аêадемія, ФРН); проф., д.т.н., зав. êафедри ãемолоãії НГАУ П.М.Барановó (Дніпропетровсьê); проф., д.т.н. І.Ф.Ярембашó (ДонНТУ, Уêраїна); ãоловномó ãідроãеолоãó ВАТ “Донбасãеолоãія” М.О.Краснопольсьêомó, а таêож óсім óстановам й орãанізаціям за методичнó та інформаційнó допомоãó при підãотовці видання.
9
ОСНОВНІ АБРЕВІАТУРИ, ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В СТАТТЯХ АГЗ — автоматичний ãазовий захист АПР — автомат підземноãо ремонтó АСДС — автоматизована система держстатистиêи АСК — автоматизована система êерóвання АСК ГВП — автоматизована система êерóвання ãазовидобóвним підприємством АСК МТП — автоматизована система êерóвання матеріально-технічним постачанням АСК НТП — автоматизована система êерóвання наóêово-технічним процесом АСКП — автоматизована система êерóвання підприємством АСК ТП — автоматизована система êерóвання технолоãічними процесами АСОК — автоматизована система орãанізаційноãо (або адміністративноãо) êерóвання АСП — автоматизована система проеêтóвання АСПР — автоматизована система планових розрахóнêів АСУ — автоматизована система óправління АСУП — автоматизована система óправління підприємством АСУ ТП — автоматизована система óправління технолоãічними процесами ББ — бóрові бриãади БУ — бóрове óстатêóвання ВБ — вежомонтажні бриãади ВВВС — висоêоêонцентрована водовóãільна сóспензія ВВП — водовóãiльне паливо ВВС — водовóãiльна сóспензiя ВНК — водо-нафтовий êонтаêт ВР — вибóхові речовини ГАСК — ãалóзеві автоматизовані системи êерóвання ГДД — ãранично допóстимі дози ГДК — ãранично допóстимі êонцентрації ГДР — ãранично допóстимі рівні ГЗК — ãірничо-збаãачóвальний êомбінат ГВК — ãазоводяний êонтаêт ГМК — ãірничо-металóрãійний êомбінат ГНК — ãазонафтовий êонтаêт ГПА — ãазопереêачóвальний аґреґат ГПЗ — ãазопереробний завод ГПУ — ãазопромислове óправління ДВГРС — державна воєнізована ãірничорятóвальна слóжба ДГК — допоміжні ãірничорятóвальні êоманди ДЗК — допóстимі залишêові êонцентрації ДКС — дотисêна êомпресорна станція
ЕГРБ — еêспедиція ãлибоêоãо розвідóвальноãо бóріння ЕОМ — елеêтронна обчислювальна машина ЕПР — елеêтронний парамаãнітний резонанс ЕРС — елеêтрорóшійна сила ЗФ — збаãачóвальна фабриêа ІЧ — інфрачервоний КС — êомпресорна станція ЛЕС — лінійно-еêсплóатаційна слóжба МГК — міжнародний ãеолоãічний êонãрес МГТС — маãістральна ãідротранспортна система МҐС — моêра ґвинтова сепарація МЗУ — модóльна збаãачóвальна óстановêа ММА — міжнародна мінералоãічна асоціація МРП — міжремонтний період МСК — мінерально-сировинний êомплеêс МУБР — морсьêе óправління бóрових робіт МТК — міжнародний торфовий êонãрес МТТ — міжнародне торфове товариство НАНУ — Національна аêадемія наóê Уêраїни НВО — наóêово-виробниче об’єднання НВУ — нафтовидобóвне óправління НГВУ — нафтоãазовидобóвне óправління ННК — нейтрон-нейтронний êаротаж НРЕГБ — нафторозвідóвальна еêспедиція ãлибоêоãо бóріння ОБРВ -орієнтовні безпечні рівні впливó ОМВ — орãанічна маса вóãілля ПАА — поліаêриламід ПАР — поверхнево-аêтивні речовини САК — системи автоматичноãо êерóвання САР — система автоматичноãо реãóлювання САУ — системи автоматичноãо óправління ТГК — тверді ãорючі êопалини ТЕО — техніêо-еêономічне обґрóнтóвання УБР — óправління бóрових робіт УКПГ — óстатêóваннях êомплеêсної підãотовêи ãазó УМГ — óправління маãістральним ãазопроводом УППГ — óстатêóвання попередньої підãотовêи ãазó УРБ — óправління розвідóвальноãо бóріння УФ — óльтрафіолетовий ФЕП — фотоелеêтронний помножóвач ШГС — шахтні ãірничорятóвальні станції ЩДП — щоêова дробарêа з простим рóхом пересóвної щоêи ЩДС — щоêова дробарêа зі сêладним рóхом пересóвної щоêи ЯМР — ядерний маãнітний резонанс
10
ОСНОВНІ ЧАСТО ВЖИВАНІ СКОРОЧЕННЯ ат. м. — атомна маса ат. н. — атомний номер бл. — близьêо бóд. — бóдівельний вóã. — вóãільний ã. — ãора ãеол. — ãеолоãічний ãідравл. — ãідравлічний ãірн. — ãірничий ãлиб. — ãлибина ãол. — ãоловний ã.п. — ãірсьêа порода ã.ч. — ãоловним чином деê. — деêільêа див. — дивись зах. — захід
ін. — інший інж. — інженерний ê.ê. — êорисні êопалини ê.ê.д. — êоефіцієнт êорисної дії êоеф. — êоефіцієнт ê-та — êислота механіч., мех. — механічний напр. — наприêлад нафт. — нафтовий о. — острів оз. — озеро оê. — оêеан осн. — основний півн. — північ півд. — південь
пл. — площа пров. — провінція родов. — родовище сер. — середній син. — синонім сх. — схід тв. — твердість т.д. — таê далі тер. — територія техн. — технічний тис. — тисяча т.п. — томó подібне т.ч. — томó числі т-ра — температóра фіз. — фізичний хім. — хімічний
Уêраїнсьêий алфавіт Аа Бб Вв Гã
Ґґ Дд Ее Єє
Жж Зз Ии Іі
Її Мм Йй Нн Кê Оо Лл Пп Російсьêий алфавіт
Рр Сс Тт Уó
Фф Хх Цц Чч
Шш Щщ Юю Яя/Ьь
Аа Бб Вв Гã
Дд Ее Ёё Жж
Зз Ии Йй Кê
Лл Пп Мм Рр Нн Сс Оо Тт Анãлійсьêий алфавіт
Уó Фф Хх Цц
Чч Шш Щщ Ъъ
Ыы Ьь Ээ Юю/Яя
Aa Bb Cc Dd Ee
Kk Ll Mm Nn Oo
Ff Gg Hh Ii Jj
Pp Qq Rr Ss Tt
Uu Vv Ww Xx Yy/Zz
Pp Qq Rr Ss Tt
Uu Vv Ww Xx Yy/Zz
Німецьêий алфавіт Aa Bb Cc Dd Ee
Kk Ll Mm Nn Oo
Ff Gg Hh Ii Jj
Грецьêе письмо Α α — альфа Β β — бета Γ γ — ãамма ∆ δ — дельта Ε ε — é псилон Ζ ζ — зета
Η η — ета Θ θ — тета Ι ι — йота Κ κ — êаппа Λ λ — ламда Μ µ — мю
Ν ν — ню Ξ ξ — êсі Ο ο — о міêрон Π π — пі Ρ ρ — ро Σ σ — сиãма
Τ τ — таó Υ υ — [ü] псилон Φ φ — фі Χ χ — хі Ψ ψ — псі Ω ω — о меãа
11
АА-ЛАВА, -ви, ж. * р. аа-лава, а. aa-lava, block lava, н..Aa-Lava f – тип лавовоãо потоêó, розірваноãо на оêремі частини (óламêи) з нерівною шлаêовою поверхнею. Типова для базальтів середньої або малої в'язêості і зóстрічається спільно, іноді в одномó проявленні з потоêами хвилястої лави. На відмінó від останніх, потоêи аа-лави мають більшó потóжність (до 4,5 — 6 м). Від типових лав аа-лава відрізняється меншими розмірами óламêів (звичайно менше 1 м в перетині, рідêо до 1,5 м) і нерівною їх поверхнею. Хараêтерна для щитових вóлêанів оêеанó і êонтинентальних вивержень вóлêанічних плато (Гавайсьêі о-ви та Ісландія). ААЛЕНСЬКИЙ ЯРУС, ААЛЕН, -оãо, -ó, ч. * р. ааленсêий ярóс, аален; а. Aalenian, н. Aalen(ien) n, Aalenium n – перший знизó ярóс середньоãо відділó юрсьêої системи. Деяêими дослідниêами розãлядається яê підярóс байосьêоãо ярóсó. Від назви м. Ален, земля Баден-Вюртемберґ, ФРН. АБЕРАЦІЇ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ, -й, -..., мн. * р. аберрации оптичесêих систем, а. aberrations of optical systems, н. Aberrationen f pl optischer Systeme n pl — переêрóчóвання (спотворювання) зображень, одержóвані в оптичних системах (лінзах, фотоапаратах, міêросêопах). Розрізняють ãеометричні і хроматичні А.о.с. Геометрична А.о.с.— переêрóчóвання зображень, що виниêають óнаслідоê виêористання широêих пóчêів світла (сферична аберація, êома) чи пóчêів світла, що падають похило до ãоловної оптичної осі системи (астиãматизм, дисторсія, виêривлення зображення). Геометричні аберації хараêтеризóють недосêоналість оптичної системи в монохроматичномó світлі. Хроматична А.о.с. — переêрóчóвання зображень, виêлиêані виêористанням немонохроматичноãо (наприêлад, білоãо) світла. Вони обóмовлені дисперсією світла в лінзах і призмах оптичної системи і виявляються в óтворенні êольорової облямівêи в зображення. АБЕРНАТІЇТ, -ó, ч. * р. абернатиит, а. abernathyite, н..Abernathyit m – водний óраноарсенат êалію. Формóла: K[UO2][AsO4]2·nH2O. Містить К2О – 9,0%; UO3 – 55,0%; As2O5 – 22,2%; n = 3-4; при n = 3 H2O – 13,8%. Синãонія тетраãональна. Знайдений в êопальні Фюємроль (шт. Юта, США). АБЗЕТЦЕР, -а, ч. * р. абзетцер, а. overburden stripper, stacker, spreader, н. Absetzer m, Absetzmaschine f – самохідний баãатоêовшевий аґреґат, відвальний еêсêаватор. Виêонóє операції еêсêавації відвальної ãірсьêої маси. Сêладається із забірноãо (êовшовий ланцюã або ротор) та розвантажóвальноãо пристрою. Яê правило, обладнóється стрічêовим êонвеєром. При роботі на рейêовомó ходó А. переміщóється вздовж відвальноãо тóпиêа. АБІСАЛЬ, -лі, ж. * р. абисcаль, а. abyss, н. Tiefsee f – зона найбільших морсьêих та оêеанічних ãлибин (понад
АА-Л — АБР
Абзетцер для безтранспортної розробêи (Назарівсьêий êар’єр, Росія).
2000 м). Хараêтерна відносно слабêою рóхливістю води, низьêою (нижче 0°С) і стабільною температóрою, відсóтністю сонячноãо світла, специфічним тваринним світом. АБІСАЛЬНА ЗОНА, -ої, -ни, ж. * р. абиссальная зона, а. abyssal zone, н. Tiefseezone f, Tiefseeablagerungen f pl – Див. абісаль. АБІСАЛЬНА РІВНИНА, -ої, -ни, ж. * р. абиссальная равнина, а. abyssal plain, н. Abyssalebene f – тип ãлибоêоводних рівнин, приóрочених до óлоãовин ложа оêеанó та западин êрайових морів перехідної зони. За морфолоãічними ознаêами А.р. розділяються на плосêі, (сóбãоризонтальні) і ãорбисті. Останні особливо хараêтерні для Тихоãо та Індійсьêоãо оêеанів. AБІСАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, -них, -ів. мн. * р. абиссальные отложения, а. abyssal deposits, deep sea deposits, н. Tiefseeablagerungen f pl, abyssalische Ablagerungen f pl – ãлибоêоводні морсьêі та оêеанічні відêлади, що займають біля 90% площі дна Світовоãо оêеанó. Заляãають переважно на ãлибині понад 3 êм. У залежності від переважання частиноê тоãо або іншоãо походження поділяються на орãаноãенні та поліãенні. До орãаноãенних відносять пóхêі або óщільнені осади, óтворені, найчастіше, із сêелетів планêтонних орãанізмів, напр., вапняêові і êременисті мóли. Поліãенні А.в. представлені червоною ãлибоêоводною ãлиною. Серед найбільш типових вêлючень червоної ãлини залізо-марãанцеві êонêреції. АБЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. абляция, а. ablation, н. Ablation f – 1) В ãеоморфолоãії – сóêóпність процесів, яêі сприяють видаленню продóêтів вивітрювання. Синонім термінів «поверхневий змив» і «денóдація». 2) У ãляціолоãії – зменшення маси льодовиêа або сніãовоãо поêривó при йоãо таненні, випаровóванні тощо. АБРАЗИВНА ОБРОБКА, -ої, -êи, ж. * р. абразивная обработêа, а. abrasive machining, н. abrasive Behandlung f – обробêа різанням, яêе здійснюється безліччю абразивних зерен. Резóльтат абразивноãо обробляння. АБРАЗИВНА ОБРОБКА КАМІННЯ, -ої, -êи, -…, ж. * р. абразивная обработêа êамня, а. stone grinding, sanding, polishing, н. abschleifende Steinbearbeitung f – процес надання матеріалам і виробам з природноãо êаменю необхідної форми, розмірів, фаêтóри за допомоãою абразивноãо інстрóментó. Здійснюється вільним або зв’язаним абразивним інстрóментом. У першомó випадêó ріжóча дія виêонóється абразивною пóльпою (сóміш абразивноãо матеріалó з частинêами порід, добавêами і водою ó співвідношенні за масою твердої фази до рідêої від 1:6 до 1:20). У дрóãомó випадêó процес виêонóється абразивними мате-
АБР — АБС ріалами, заêріпленими в інстрóменті (шліфóвання, фрезерóвання, профілювання). АБРАЗИВНА ПЕРФОРАЦІЯ, -ої, -її, ж. (від абразиви і від лат. рerforatio – просвердлювання) * р. абразивная перфорация; а. аbrasive perforation; н. Schleifperforation f – Див. ãідропісêострóминна перфорація. АБРАЗИВНЕ ЗНОШУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. абразивное изнашивание, а. abrasive wear, н. abrasiver Verschleiß m — механічне зношóвання матеріалó в резóльтаті різальної або дряпальної дії твердих тіл чи твердих частиноê. АБРАЗИВНЕ ОБРОБЛЯННЯ, -оãо, -…, с. (від абразиви) * р. абразивная обработêа; а. abrasive machining; н..abrasive Benandlung f – обробляння різанням, яêе здійснюється безліччю абразивних зерен. Син. – абразивна обробêа (не реêом.). АБРАЗИВНІ МАТЕРІАЛИ (АБРАЗИВИ), -их, -ів, (-вів), мн. р. абразивные материалы (абразивы), а. abrasive materials, н. Schleifmittel n pl, Schleifstoffe m pl – речовини висоêої твердості та щільності, яêі застосовóють ó виãляді порошêів, паст, сóспензій або інстрóментів для механічної обробêи (шліфóвання, êраяння, полірóвання тощо) ãірсьêих порід, мінералів та ін., для ãідропісêострóминної перфорації. З давніх часів виêористовóвалися природні А.м. (êремінь, наждаê, ґранат, пісоê, пемза, êорóнд, алмаз), з êінця ХІХ ст. застосовóють штóчні А.м. (елеêтроêорóнд, êарбід êремнію, êарбід борó, моноêорóнд, ельбор, синтетичний алмаз та ін.). Основний природний абразив — алмаз, велиêе значення мають êорóнд, наждаê, ґранат, êремениста ãальêа, пемза, трепел; виêористовóються таêож êварцовий пісоê, червоний пісêовиê. Основні хараêтеристиêи А.м.: тв. (до 50 ГПа), міцність на стисê і стійêість до зношення, форма абразивноãо зерна (найліпша – ізометрична), абразивна здатність, зернистість. Найбільше праêтичне застосóвання А.м. мають ó бóрінні, де ними армóють породорóйнóючий виêонавчий орãан. Виêористовóють А.м. таêож ó робочих орãанах добóвних та прохідницьêих машин, для виãотовлення жорстêоãо (шліфóвальні êрóãи, брóсêи) та м’яêоãо (шліфóвальний папір, порошêи, полірóвальні пасти тощо) абразивноãо інстрóментó. АБРАЗИВНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -…, ж. * р. абразивность ãорных пород, а. rocks' abrasivity, abrasiveness, н. Schleifschärfe f, von Gesteinen n pl – здатність ãірсьêих порід зношóвати тверді тіла, яêі êонтаêтóють з ними (деталі машин, бóрових доліт, інстрóменти і т.і.). Зóмовлена в основномó міцністю, розмірами і формою мінеральних зерен, що сêладають породó. А.ã.п. оцінюють за стóпенем зносó штіфтів, стержнів, металевих êілець, яêі трóться об поверхню порід при свердлінні або різанні, а таêож за стóпенем стирання порід абразивними матеріалами. А.ã.п. обóмовлюється в основномó двома властивостями ã.п. — ãраницею міцності на стиснення оêремих мінеральних зерен (σст) та êоефіцієнтом êрихêості (Кêр). Томó êоефіцієнт абразивності Ка визначають яê добóтоê: Ка = σст ⋅ Кêр. Крім тоãо, застосовóють емпіричні методи оцінêи абразивності. За методиêою Л.І.Барона і А.В.Кóзнецова, поêазниê А.ã.п. визначають яê сóмарнó втратó маси (в мã) стандартноãо стержня, що обертається (з частотою 400 хв-1), притиснóтоãо до породи, при осьовомó навантаженні 150 Н за час випробóвання (10 хв). А.ã.п. поділяють на вісім êласів. Поêазниê абразивності сêладає для мармóрó 400-500 мã, вапняêó — 800-900 мã, ґранітó — 1000-2000 мã, êварцитó — 2100-2500 мã. Для малоабразивних порід, напр., вóãілля
12 (абразивність до 5 мã), поêазниê абразивності визначають шляхом стирання стандартноãо еталона (при постійномó тисêó на êонтаêті) об роздробленó пробó матеріалó. Найбільш абразивними є породи, що містять êорóнд, порфірит, діорит, ґраніт. А. впливає на ефеêтивність бóріння, різання, сêолювання, черпання ãірсьêих порід. Розрізняють абразивність тертя й óдарнó абразивність ã.п.. Відповідно застосовóють êритерії — êоефіцієнт абразивності тертя та êоефіцієнт óдарної абразивності. АБРАЗІЯ, -ії, ж. * р. абразия, а. abrasion, н. Abrasion f, Abschleifung f, Abtragung f, Abtrieb m – процес механічноãо рóйнóвання і знесення ãірсьêих порід ó береãовій зоні водоймищ (оêеанів, морів, озер тощо) хвилями і прибоєм. В резóльтаті А. створюються специфічні форми рельєфó; абразійні óстóпи (êліфи), хвилеприбійні ніші, підводні абразійні тераси або платформи (бенчі) та ін. Довжина абразійних діляноê на береãах водоймищ земної êóлі біля 400 тис. êм (51 % заãальної довжини). У середньомó з êліфів ó водоймища надходить 3,45 млрд м3 óламêовоãо матеріалó на ріê, з бенчів — 7,4 млрд м3. Пісоê, ãальêа, ґравій та ін., яêі виниêають при А., óтворюють різноманітні береãові і підводні форми рельєфó (êоси, пересипи тощо), з яêими пов’язані прибережно-морсьêі розсипи та родовища бóдівельних матеріалів. При розробці прибережних поêладів ґравію і пісêó необхідно поãоджóвати масштаби їх видобóтêó з швидêістю надходження óламêовоãо матеріалó. В Уêраїні абразійний процес найбільш поширений на Чорноморсьêомó óзбережжі. У береãовій зоні Кримó щорічно зниêає 22 ãа, між дельтою Дóнаю та Кримом — 24 ãа, ó північній частині Азовсьêоãо моря -19 ãа. Абразії підпадає до 60% береãів Азовсьêоãо та до 30% — Чорноãо морів. Швидêість абразії становить в середньомó 1,3-4,2 метри на ріê. АБРИС, -а, ч. * р. абрис, а. contour, outline, sketch; н. Abriß m, Skizze f, Umriss m, Entwurf m – 1) Лінiйнi обриси предмета, êонтóр. 2) При знімальних роботах — виêонане вiд рóêи êреслення з позначеннями на ньомó даних, необхiдних для сêладання планó ãірничих робiт, планó поверхні чи iншоãо ãрафічноãо доêóмента 3) Контóр відтворюваноãо зображення. А., яêий нанесено на прозорó êреслярсьêó плівêó, після виêреслювання по ньомó зображення є фотоформою для переносó на дрóêарсьêó формó. АБСОЛЮТНА ВИСОТА (АЛЬТИТУДА), -ої, -ти (ди), ж. * р. абсолютная высота (альтитóда), а. absolute altitude, true altitude; н. absolute Höhe f – відстань по вертиêалі від бóдь-яêої точêи поверхні Землі до середньоãо рівня поверхні оêеанó. В Уêраїні відраховóється за Балтійсьêою системою від Кронштадтсьêоãо фóтштоêа. А.в. точêи на поверхнi Землi або в шахті одержóють за допомоãою нiвелювання (ãеометричноãо, триãонометричноãо, барометричноãо), спецiальних вимiрювань з виêористанням сóпóтниêових навiãацiйних систем (GPS), висотної з'єднóвальної зйомêи та iн. А.в., виражена числом, називається абсолютною відмітêою. Рівневі поверхні, проведені на різних висотах, не паралельні між собою; в залежності від способó обчислення непаралельності при визначенні висоти точêи розрізнюють А.в.: ортометричні, нормальні і наближені, а таêож динамічні, що визначаються при вирішенні спеціальних задач.
АБСОЛЮТНА ВИСОТА НАБЛИЖЕНА, -ої, -и, -ої, ж. — відстань від даної точêи до середньої рівневої поверхні, визначена без врахóвання реальноãо ãравітаційноãо поля Землі. На середній рівневій поверхні наближені абсолютні висоти дорівнюють висотам ортометричним і нормальним.
13 АБСОЛЮТНА ГЕОХРОНОЛОГІЯ, -ої, ії, ж. * р. абсолютная ãеохроноãоãия, а. absolute geochronology, н. absolute Geochronologie f – розділ ãеохронолоãії, яêий охоплює проблеми встановлення абсолютноãо віêó ãірсьêих порід. Спирається на дані ãеохімії, виêористовóє заêономірності радіоаêтивноãо розпадó хімічних елементів. Встановлює віê ãраниць різних підрозділів стратиãрафічної шêали та їх тривалість, віê теêтоно-маãматичних подій. АБСОЛЮТНА КООРДИНАТА, -ої, -и, ж. * р. абсолютная êоордината, а. absolute coordinate, н. absolute Koordinate f – êоордината, що визначає позицію певної точêи відносно початêó заданої системи êоординат. ДСТУ 2939-94. АБСОЛЮТНА ПОРИСТІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. абсолютная пористость, а. absolute porosity, н. absolute Porosität f – Див. пористість. АБСОЛЮТНА ПОХИБКА ВИМІРЮВАННЯ, -ої, -и, -…, ж. * р. абсолютная поãрешность измерения, а. absolute error of measurement, н. absoluter Messfehler m – різниця між резóльтатом вимірювання та óмовно істинним значенням вимірюваної величини. ДСТУ 2681-94. АБСОЛЮТНА ПОХИБКА ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ, -ої, -и, -…, ж. * р. абсолютная поãрешность средства измерений, а. absolute error of a measuring instrument, н. absoluter Fehler m des Messgerätes n (Messmittels) – різниця між поêазом засобó вимірювань та істинним значенням (значиною) вимірюваної величини за відсóтності методичних похибоê і похибоê від взаємодії засобó вимірювань з об'єêтом вимірювання. ДСТУ 2681-94. АБСОЛЮТНА ПРОНИКНІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. абсолютная проницаемость, а. absolute permeability н..absolute Permeabilität f – Див. прониêність. АБСОЛЮТНА ПУСТОТНІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. абсолютная пóстотность, а. absolute porosity (porousness); н. absolute Porosität f, absolute Porigkeit f – Див. пористість. АБСОЛЮТНА ТЕМПЕРАТУРА, -ої, -и, ж. * р. абсолютная температóра, а. absolute temperature, н. absolute Temperatur f – 1) Температóра Т, яêа вiдлiчóється за термодинамiчною шêалою температóр вiд абсолютноãо нóля температóри і вимірюється в êельвінах (К). Реперними точêами шêали А.т. є абсолютний нóль, при яêомó припиняється тепловий рóх молеêóл i залишаються тiльêи їх нóльовi êоливання, та потрiйна точêа води, при яêiй лiд, вода i водяна пара перебóвають ó термодинамiчнiй рiвновазi. Вiдстань мiж цими точêами дiлиться точно на 273,16 частин, яêi називаються êельвiнами (K). Таêе число взято для найêращоãо óзãодження êельвiна з ãрадóсами Цельсія (оC) мiжнародної температóрної шêали. Температóрó за Цельсiєм, визначенó ртóтним термометром, можна перевести в А.т. за допомоãою простоãо спiввiдношення T = (t0C+273,16)K. 2) Температóра, що вимірюється від абсолютноãо нóля. 3) Температóра за термодинамічною шêалою температóр, визначена в êельвінах. В.С.Бойêо. АБСОЛЮТНА ЧУТЛИВІСТЬ ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ, -ої, -і, -…, ж. * р. абсолютная чóвствительность средства измерений, а. absolute sensitivity of instrument (measurement), н. absolute Empfindlichkeit f des Meßgerätes n (Meßmittels) – чóтливість засобó вимірювань, яêа визначається значенням відношення зміни сиãналó на виході до зміни значення величини, що вимірюється. ГОСТ 16263-70. АБСОЛЮТНЕ ВИМІРЮВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. абсолютное измерение, а. absolute measurement, н..absolute Messung f – вимірювання, яêе основане на прямомó вимірюванні
АБС — АБС однієї або деêільêох основних величин та (чи) виêористанні значин фізичних êонстант. ГОСТ 16263-70. АБСОЛЮТНИЙ ВІК, -оãо, -ó, ч. — Див. радіолоãічний віê. АБСОЛЮТНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р. абсолютное давление, а. absolute pressure, н. absoluter Druck m – тисê, для вимірювання яêоãо за початоê відліêó берóть тисê, що дорівнює нóлю. АБСОЛЮТНО ПРУЖНЕ ТІЛО, -оãо, -оãо, -а, с. * р. абсолютно óпрóãое тело, а. perfectly elastic body, н..absolut elastischer Körper m – тверде тіло, ó яêоãо деформації прямо пропорційні напрóãам, що їх виêлиêали, і яêе відновлює свою початêовó формó відразó ж після зняття напрóã. АБСОЛЮТНО ТВЕРДЕ ТІЛО, -оãо, -оãо, -а, с. * р. абсолютно твердое тело, а. perfectly rigid body, н. absoluter Festkörper m – тіло, яêе ні за яêих óмов не деформóється і за всіх óмов відстань між двома точêами яêоãо залишається постійною. АБСОРБАТ, -ó, ч. * р. абсорбат, а. absorbate, н. Absorbat n – речовина, що вбирається, всмоêтóється іншими речовинами; речовина, що абсорбóється. АБСОРБЕНТИ, -ів, мн. * р. абсорбенты, а. absorbents, н. Absorbente n pl, Absorptionsmittel n pl – природні та штóчні речовини, здатні до абсорбції (напр., вода). Основна вимоãа до А., що виêористовóються в промисловості, — висоêа вбирна здатність щодо êомпонента, яêий абсорбóється. Цінною яêістю А. є можливість їх реґенерації, що здешевлює технолоãічний процес. У ряді випадêів А. повинні забезпечóвати селеêтивність абсорбції. Крім тоãо, абсорбент повинен бóти хімічно індиферентним щодо абсорбатó та хімічно стабільним (не розщеплюватися, не оêиснюватися, не осмолюватися тощо), дешевим та êорозійно неаêтивним. Яê А. виêористовóють водó, розчини лóãів або êальцинованої соди, різні масла (олії) тощо. АБСОРБЕР, -а, ч. * р. абсорбер, а. absorber, н. Absorber m — пристрій (металева êолона або інша видовжена посóдина), де здійснюють абсорбцію. Осêільêи процес абсорбції починається на поверхні поділó фаз, то А. повинен забезпечóвати маêсимальнó поверхню êонтаêтó ãазової, рідêої та твердої фаз. За способами óтворення цієї поверхні А. поділяють на 4 ãрóпи: І — поверхня абсорбції — дзерêало рідини. Для цих А. хараêтерна фіêсована поверхня êонтаêтó, що визначається ãеометрією бóдови елементів А. ІІ — розпилювальні А., в яêих поверхня êонтаêтó óтворюється шляхом розпилення рідини ó масі ãазó на дрібні êраплі і визначається ãідродинамічним режимом (витратами рідини). До найпростіших А. цьоãо типó можна віднести різні системи пиловловлювання ó ãірничих виробêах, де виêористовóється розпилена вода з розчинами ПАР. Основні види розпилювачів: форсóнêові, швидêісні прямоточні, механічні (обертові). ІІІ — барботажні А. Поверхня êонтаêтó в цих А. визначається ãідродинамічним режимом (витратами ãазó та рідини). ІV — пінні А. Поверхня êонтаêтó в них створюється при пропóсêанні ãазó знизó вãорó через рідинó зі швидêістю, при яêій напір ãазó óрівноважóє масó рідини (аналоã — êиплячий шар). Внаслідоê цьоãо рідина «зависає» в потоці ãазó і створює з ним шар динамічної піни (плівêи, стрóмені, цівочêи, бризêи рідини), яêі швидêо рóхаються впереміш з бóльбашêами, вихорами ãазó. Поділ А. на ãрóпи І-ІV óмовний. В.І.Саранчóê. АБСОРБУВАЛЬНИЙ ВОЛОГОВІДДІЛЮВАЧ, -оãо, -а, ч. * р. абсорбирóющий влаãоотделитель, а. absorptive moisture separator, н. absorbierender Feuchtigkeitsabscheider m; Absorptionsfeuchtigkeitsverteiler m — волоãовідділювач парової
АБС — АБС фази, в яêомó волоãа затримóється речовинами, що встóпають ó хімічнó реаêцію з молеêóлами пари. АБСОРБЦІЙНА КОЛОНА, -ої, -и, ж. * р. абсорбционная êолонна, а. absorption tower, absorber, absorption column; н. Absorptionskolonne f — масотеплообмінний апарат для розділення ãазових сóмішей шляхом вибірêовоãо вбирання їх оêремих êомпонентів рідêим абсорбентом. Застосовóється для осóшóвання і очищення природних ãазів під час виробництва сірчаної êислоти, хлорó, аміаêó та ін. Абсорбція відбóвається на поверхні розділó середовищ, томó А.ê. мають розвиненó поверхню масопередачі між рідиною і ãазом. АБСОРБЦІЙНЕ ОСУШУВАННЯ ГАЗУ, -оãо, -…, с. * р..абсорбционная осóшêа ãаза, а. absorptive gas desiccation, н..Absorptionsgastrocknung f, absorptives Trocknen n des Gases n — вилóчення пари води з ãазó рідêими поãлиначами. Найбільше поширення яê поãлиначі води на óстатêóванні абсорбційноãо осóшóвання ãазó знайшли ãліêолі. Для реалізації процесó осóшóвання ãазó від води до точоê роси від — 10 до — 15 °С виêористовóють сепаратор, абсорбер, реґенератор ãліêолю, теплообмінниê «ãліêоль-ãліêоль», насос. Для реґенерації звичайно застосовóють воãневий реґенератор чи десорбер êолонноãо типó з подаванням рефлюêса на верхню тарілêó. Підвищення êонцентрації реґенерованоãо ãліêолю поряд з підіãріванням йоãо в реґенераторі досяãається або створенням ваêóóмó в êолоні реґенерації, або додатêовим вилóченням пари води з реґенерованоãо ãліêолю за допомоãою сóхоãо ãазó. Більш ãлибоêе осóшóвання ãазó (до точоê роси від — 40 до — 60 °С) з виêористанням ãліêолевоãо óстатêóвання досяãається за температóр êонтаêтó в абсорбері 8 — 10 °С і висоêих êонцентрацій реґенерованоãо ãліêолю (до 99,8 — 99,95%). Газ осóшóється в êонтаêторі, реґенерація ãліêолю відбóвається в десорбері підіãріванням з допомоãою печі (ребойлера), ó стрипері (відãінній êолоні) з допомоãою відãінноãо сóхоãо ãазó. Енерãетичні витрати, яêі пов’язані з цирêóляцією всьоãо об’ємó реґенерованоãо висоêоêонцентрованоãо ãліêолю по всій схемі, можна зменшити застосóванням процесó двостóпінчастоãо осóшóвання ãазó висоêоêонцентрованим ãліêолем. Тóт ãаз осóшóється від води в адсорбері двома потоêами ãліêолю: потоêом реґенерованоãо ãліêолю з десорбера і потоêом реґенерованоãо висоêоêонцентрованоãо ãліêолю зі стрипера. В обох цих схемах зниження втрат ãліêолю, що зóмовлені йоãо випаровóванням в сóхий ãаз і êрапельним винесенням з осóшеним ãазом, досяãається промиванням осóшеноãо ãазó рідêим пентаном, потіê яêоãо сêеровóється ó верхню частинó абсорбера насосом. Вêазані схеми можóть реалізóватися на низьêотемператóрномó óстатêóванні (сêраплення ãазів) ãазопереробних заводів, де необхідно досяãати ãлибоêоãо осóшóвання ãазó. У випадêó температóр вище 50 °С на стандартних ãліêолевих óстатêованнях передбачають охолодження ãазó в апаратах повітряноãо охолодження перед подаванням йоãо на осóшóвання. Яêщо температóра ãазó нижча 6–8 °С, то перед подаванням ãазó на óстатêовання ãліêолевоãо осóшóвання йоãо підіãрівають ó печі підіãрівання чи в теплообмінниêó. Стóпінь охолодження чи підіãрівання ãазó перед подаванням йоãо на óстатêовання осóшóвання вибирають, виходячи з розрахóнêової температóри êонтаêтó, необхідної точêи роси і враховóючи фізиêо-хімічні властивості осóшóвача. За óсталеними нормами еêсплóатації насичення розчинó осóшóвача берóть рівним 2,5 %. Витратó розчинó ãліêолю в системі цирêóляції визначають
14 розрахóнêом, але берóть не менше 20 л/1000 м3 осóшóваноãо ãазó. Втрати осóшóвача не повинні перевищóвати 20 ã/ 1000м3 (винесення, випаровóвання тощо). В.С.Бойêо. АБСОРБЦІЙНЕ ОЧИЩЕННЯ ГАЗУ, -оãо, -…, с. * р. абсорбционная очистêа ãаза, а. absorptive gas desiccation, н..Absorptionsgasreinigung f, Absorptionsgasaufbereitung f — видалення з допомоãою рідêих абсорбентів домішоê H2S, CO2, орãанічних сполóê сірêи та ін. з природноãо і нафтовоãо ãазів (ãазових сóмішей). Здійснюється в основномó на ãазопереробних заводах з метою запобіãання забрóднення повітряноãо басейнó (в районах з промисловими та іншими об'єêтами, що переробляють або споживають ãаз), захистó ãазотранспортних систем від êорозії, виділення домішоê яê сировини для отримання сірêи, мерêаптанів. Типова схема А.о.ã. містить безперервнó цирêóляцію абсорбентó між апаратом, в яêомó відбóвається очищення ãазó, та реґенератором, де відновлюється вбирна властивість розчинó. В.С.Бойêо. АБСОРБЦІЙНИЙ ОСУШНИК [СТИСНЕНОГО ПОВІТРЯ], -оãо, -а [-оãо, -…, с.], ч. * р. абсорбирóющий осóшитель [сжатоãо воздóха], а. deliquescent air dryer, н. Absorptionstrockner m [der Pressluft] — осóшниê, в яêомó видалення парів води відбóвається в резóльтаті тоãо, що вони встóпають ó хімічнó реаêцію з речовинами-абсорбентами. АБСОРБЦІЯ, -ії, ж. * р. абсорбция, а. absorption, н..Absorption f, Absorbieren n, Aufsaugen n, Einsaugen n, Aufnahme f — вбирання ãазів або рідин, а таêож елеêтромаãнітних êоливань (світла і звóêó) всім об'ємом (на відмінó від адсорбції) рідини чи твердоãо тіла, що є абсорбентом. А. — один з видів сорбції рідини. А. — основа технолоãічних процесів вилóчення парів води, вóãлеводневих êомпонентів, сірчаних сполóê і т.п. з потоêів природноãо та синтетичноãо ãазів, очищення (знешêодження) ãазових виêидів з метою охорони довêілля. Розрізняють хімічнó та фізичнó А. При хімічній А. êомпонент, яêий абсорбóється, зв’язóється в рідêій фазі ó виãляді хімічної сполóêи. При фізичній А. розчинення ãазó не сóпроводжóється хімічною реаêцією; поãлинання êомпонента відбóвається доти, поêи йоãо парціальний тисê ó ãазовій фазі вищий від рівноважноãо тисêó над розчином. А. — процес вибірêовий і оборотний. Величина А. (яê наслідоê дії), тобто поãлинання, вбирання, всмоêтóвання, визначається розчинністю певноãо ãазó в рідêомó розчинниêó, а швидêість процесó (дії) — різницею êонцентрацій ó ãазовій сóміші і рідині. Яêщо êонцентрація ãазó в рідині вища, ніж ó ãазовій сóміші, то він виділяється із розчинó (десорбція). Вилóчення речовини з розчинó всім об’ємом рідêоãо адсорбента (еêстраêція) та із ãазової сóміші розплавами (оêлюзія) — процеси аналоãічні А. Часто А. сóпроводжóється óтворенням хімічних сполóê (хемосорбція) і поверхневим поãлинанням речовини (адсорбція). А. набрала значноãо поширення в êоêсохімічній промисловості для вловлювання сироãо бензолó з êоêсовоãо ãазó, а таêож для аналізó ãазів, ó т.ч. рóдниêової атмосфери. А. виêористовóється в збаãаченні ê.ê. для надання збаãачóваним мінералам бажаних властивостей або реãóлювання станó чи властивостей середовища, в яêомó здійснюється процес збаãачення, а таêож для очищення відпрацьованих ãазів (повітря) від пилó та шêідливих ãазових домішоê. Для реалізації А. виêористовóють спеціальні пристрої — абсорбери; абсорбційне очищення ãазів провадиться ó сêрóберах — апаратах зі зрошенням водою, сóспензією або спеціальним розчином. В.С.Білецьêий, В.С.Бойêо, В.І.Саранчóê.
15 АБСЦИСА, -и, ж. * р. абсцисса, а. abscissa, x-coordinate; н. Abszisse f — одна з деêартових êоординат точêи; позначається лiтерою X. На вiдмiнó вiд математиêи (а), в ãірничій справi, ãеодезiї, марêшейдерiї (б) вiсь абсцис позначається вертиêально i спiвпадає з напрямом осьовоãо меридіанó зони або паралельна йомó.
Рис. Координатні вісі.
АВАНТЮРИН, -ó, ч. * р. авантюрин, а. aventurine, н. Aventurin m, Avanturin m — 1) Жовтóватий або бóро-червоний êварц з мерехтливим золотим полисêом, яêий зóмовлений дóже дрібними вêлюченнями залізної слюдêи або звичайної слюди. 2) Кислий плаãіоêлаз або лóжний польовий шпат з золотистим полисêом, зóмовленим тонêим проростанням мінералó лóсочêами залізноãо блисêó. 3) Сóттєво натрієвий плаãіоêлаз червоноãо êольорó. АВАНШЕЛЬФ, -ó, ч. (від франц. avant — попередó і анãл. shelf — óстóп) * р. аваншельф; а. avant-shelf; н..Avantschelf m — висóнóта в сторонó оêеанó частина шельфó, яêа занóрена на ãлибинó 700-1000 м і більше. Площа А. сяãає десятêів і сотень тис. êм2. АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. аварийная ситóация, а. emergency situation, н..Notfallsituation f, Havariesituation f — стан потенційно небезпечноãо об'єêта, що хараêтеризóється порóшенням меж та (чи) óмов безпечної еêсплóатації, але не перейшов ó аварію, і за яêоãо всі несприятливі впливи джерел небезпеêи на персонал, населення та довêілля óтримóються ó прийнятних межах за допомоãою відповідних технічних засобів, передбачених проеêтом. ДСТУ 2156-93. АВАРІЙНЕ ОПОВІЩЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. аварийное оповещение, а. emergency warning, alarm signal, breakdown signal, distress signal; н. Notfallalarmierung f, Alarmschallanlage f — форма невідêладноãо (еêстреноãо) інформóвання працюючих про небезпеêó та необхідність переходó в безпечні місця або виходó на поверхню з підземних виробоê. Вêлючає: передачó інформації про небезпеêó абонентам, яêі перебóвають на робочих місцях; передачó їм розпоряджень та інстрóêцій; прийняття повідомлень від абонентів на диспетчерсьêомó пóнêті; здійснення двосторонньоãо ãóчномовноãо зв'язêó диспетчера з абонентами. Здійснюється за допомоãою спеціальної апаратóри або êомплеêсó технічних засобів аварійноãо зв’язêó шахтноãо. АВАРІЙНЕ ФОНТАНУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. аварийное фонтанирование, а. accidental flowing, failure flow production; н. Havarieeruption f — раптове відêрите фонтанóвання нафтових і ãазових свердловин. Див. виêид нафти і ãазó. АВАРІЙНИЙ ЗАПАС, -оãо, -ó, ч. * р. аварийный запас, а. emergency reserve, н. Reservevorrat m, Havarievorrat m — запас матеріалів, палива або óстатêóвання, що йоãо створюють на підприємствах, щоб запобіãти можливим зóпинêам виробництва через перебої в постачанні та для ліêвідації аварій. А.з. розраховóють, яê правило, на таêó
АБС — АВА êільêість ãодин чи днів роботи підприємства, яêа потрібна, щоб доставити черãовó партію палива чи матеріалів або óсóнóти аварію. Напр., на водоочисній станції системи підтримóвання пластовоãо тисêó створюють бóферні ємності для резервó води, що забезпечóє шестиãодиннó безперервність водоподавання при ремонтних зóпинêах або аваріях (поривах водоводів і т.д.). АВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ, -оãо, -ó, ч. * р. аварийная защита, а. emergency protection, н. Havarieschutz m — передбачена система (пристрій, елемент, проãрама), призначена для забезпечення безпеêи в аварійній ситóації. ДСТУ 2156-93. АВАРІЙНИЙ ЗВ`ЯЗОК ШАХТНИЙ, -оãо, -ó, -оãо, ч. * р. аварийная шахтная связь, а. emergency underground communication; н. Gruben-Notverbindung f — сóêóпність способів і засобів, що забезпечóють передавання ó підземних виробêах сиãналів тривоãи, повідомлень про аварію чи іншó небезпеêó, оперативний обмін інформацією при ліêвідації її наслідêів. Виêористовóється апаратóра звóêовоãо зв`язêó та сиãналізації разом з апаратóрою телефонноãо зв`язêó, а таêож апаратóра висоêочастотноãо зв’язêó. АВАРІЙНИЙ РЕЖИМ ВЕНТИЛЯЦІЇ (В ШАХТІ), -оãо, -ó, -ії, ч. * р. аварийный режим вентиляции в шахте, а. emergency ventilation operation; н. Notbewetterung f, Notbewetterungsbetrieb m — êомплеêс заходів щодо вентиляції шахти або оêремої ãірничої виробêи при виниêненні аварій (рóдниêових пожеж, раптових виêидів породи, ãазів, вибóхів ãазó і пилó, обваленні та ін.). Мета А.р.в. — безпеêа людей, яêі перебóвають в зоні аварії в шахті, лоêалізація осередêó аварії, припинення її розвитêó. Розрізняють: — режим, при яêомó зберіãається напрямоê вентиляційноãо стрóменя (потоêó), але зменшóється йоãо швидêість; — режим, при яêомó зберіãається напрямоê вентиляційноãо стрóменя, але збільшóється йоãо швидêість; — режим, при яêомó праêтично припиняється рóх повітря виробêами; — режим, при яêомó напрямоê рóхó повітря стає зворотним (реверс). А.р.в. залежить від хараêтерó аварії, місця її виниêнення, інтенсивності протіêання, порядêó виведення людей з підземних виробоê, можливості підходó до місця аварії для її ліêвідації, наявності і станó засобів реãóлювання повітряними стрóменями. А.р.в. та способи їх здійснення передбачаються планами ліêвідації аварій ó шахтах. АВАРІЙНИЙ СКЛАД, -оãо, -ó, ч. * р. аварийный сêлад, а. emergency storage, н. Havariemagazin n, Notfalllager n, Notlager n — резервна ємêість або майданчиê для приймання та сêладóвання êорисних êопалин ó разі заповнення основноãо сêладó або відсóтності засобів зовнішньоãо транспортó. При аварійній зóпинці ãірничоãо підприємства відвантаження êорисної êопалини споживачеві проводиться з А.с. За êонстрóêтивним виêонанням А.с. бóває відêритим або заêритим; за транспортним обладнанням, яêе застосовóється, — сêреперним, ґрейферним, êонвеєрним, еêсêаваторним. На А.с. виêонóються настóпні операції: подача êорисної êопалини на сêлад (пряма подача); розподіл йоãо по сêладó; зãрібання до вантажноãо пóнêтó; подача зі сêладó ó зовнішній транспорт (зворотна подача). АВАРІЙНІСТЬ, -ості, ж. * р. аварийность; а. accident rate; н. Havarienfähigkeit f — наявність аварій. АВАРІЯ, -ії, ж. * р. авария, а. emergency, accident, break-down, failure, disaster; н. Störung f, Betriebsstörung f, Havarie f, Bruch m — значне пошêодження або вихід з ладó обладнання (машини, аґреґатó, апарата, свердловини, трóбопроводó тощо), ãірничих виробоê, спорóд, що сóпроводжóється тривалим порóшенням виробничоãо процесó, ро-
АВА — АВТ боти дільниці чи підприємства в ціломó. Для ãірничих підприємств найбільш хараêтерні: завали ãірничих виробоê, вибóхи ãазó та пилó, поломêа обладнання і óстатêóвання, раптові прориви пливóнів, води або пóльпи з підземних водоносних ãоризонтів, затоплення вироблених просторів або водоймищ і водотоêів на поверхні, раптові виêиди ãазів, вóãілля або породи; ãірничі óдари, пожежі, прориви дамб, мóлонаêопичóвачів та відстійниêів, зсóви або обвалення бортів êар'єрів, заãорання елеêтричних êабелів і елеêтроапаратóри, заãорання êонвеєрних стрічоê (внаслідоê тертя), обвалення естаêад та інших інженерних спорóд, зітêнення рóхомоãо сêладó, пориви стрічоê на маãістральних êонвеєрах ó похилих стовбóрах, відêрите фонтанóвання нафти і ãазових свердловин, поломêа, обрив, прихват бóрильноãо інстрóментó, насосно-êомпресорних трóб, припинення цирêóляції бóровоãо розчинó, поломêи обсадної êолони, порóшення ãерметичності нафтоãазопроводів або продóêтопроводів (вóãлепроводів), ємêостей для нафти і ãазó, неêонтрольований перетіê нафти або ãазó, води з одних пластів в інші внаслідоê неãерметичності стовбóра свердловини та ін. В основномó А. — наслідоê неправильних дій персоналó підприємств: порóшення (в процесі еêсплóатації) режимів, норм і параметрів, встановлених правилами технічної еêсплóатації, правилами безпеêи, інстрóêціями, нормативними доêóментами, невчасне проведення оãлядів, ремонтів. Разом з цим А. виниêають через êонстрóêтивні недоліêи обладнання, недостатню йоãо надійність, невідповідність обладнання і матеріалів вимоãам державних стандартів, а таêож недосêоналість обладнання. Причиною А. можóть бóти таêож стихійні природні явища (землетрóси, лавини, повені, селі та ін.). Див. êоефіцієнт аварійності. В.І.Саранчóê, В.С.Білецьêий, В.С.Бойêо. АВАРУЇТ, -ó, ч. * р. аварóит, а. awaruite, н. Awaruit m — мінерал, самородне ніêель-залізо êоординаційної бóдови (Ni, Fe). Містить Ni — 67,7%; Fe — 32,3%. Синãонія êóбічна. Утворює зерна і дрібні лóсочêи. Гóстина 8,1. Тв. 5. Ізотропний. Зóстрічається яê вторинний мінерал ó серпентинізованих перидотитах, серпентинітах, трахітах, êварцових порфірах, а таêож в метеоритах. Рідêісний. АВГІТ, -ó, ч. * р. авãит, а. augite, н. Augit m — породоóтворювальний мінерал êласó силіêатів, зеленóвато-чорноãо êольорó зі сêляним блисêом. Моноêлінний піроêсен (Са, Mg, Fe2+, Fe3+, Al, Tі)2[(Si, А1)2О6]. Сêлад змінний; постійно присóтні SiO2 (бл. 50%), Al2O3, FeО, Fe2O3 та ТіО2. Домішêи Na, К, Мn, рідше Ni, V, Сr. Синãонія моноêлінна. Гóстина 3,3-3,5. Тв. 6,0-6,5. Кристали êоротêо-призматичні, таблитчасті з восьмиêóтним поперечним перетином; хараêтерні двійниêи типó «ластівчиний хвіст». Спостеріãається чітêа оêремість. Спайність досêонала. Зóстрічається ó висоêотемператóрних маãматичних породах, переважно ó жильних і вивержених ãірсьêих óтвореннях, а іноді на êонтаêті з вапняêом разом з олівіном, піроêсенами та нефеліном. Утворює вêраплення в лавах, зернисті аґреґати. Є в межах Уêраїнсьêоãо щита, ó Чивчинсьêих ãорах та на Донбасі. Розрізняють: авãіт базальтичний (різновид авãітó бóро-червоноãо êольорó, яêий містить титан і манãан; зóстрічається в ефóзивах); авãіт-бронзит (різновид ãіперстенó проміжноãо сêладó — між ãіперстеном і авãітом); авãіт ванадіїстий (діопсид ванадіїстий); авãіт залізистий (різновид авãітó, яêий містить до 26% FeO); авãіт залізний (різновид авãітó, яêий містить до 13% Fe2O3); авãіт êорейсьêий (авãіт з лóжних трахітів Кореї); авãіт
16 листóватий (діалаã); авãіт лóжний (різновид авãітó, яêий містить понад 2% Na2O); авãіт маãніїстий (різновид авãітó, баãатий на Mg; вміст MgO до 18%); авãіт натріїстий (те ж саме, що авãіт лóжний); авãіт раêовистий (авãіт базальтичний); авãіт сóбêальціїстий (різновид авãітó, яêий містить менше 11% СаО); авãіт титановий (різновид авãітó, яêий містить до 5% TiO2); авãіт хромистий (різновид авãітó з олівінових вивержених порід, що містить до 3% Cr2O3).
АВЛАКОГЕН, -ó, ч. * р. авлаêоãен, а. aulacogene, н..Aulakogen n — борозноподібна западина ділянêи земної êори, óсêладнена велиêими розломами, яêі розтинають фóндамент платформи. Розрізняють прості й сêладні А. В А. часто наêопичóються Рис. Авлаêоãен: 1 – êристалічний фóнда- потóжні соляні товщі, проямент; 2 – відêлади ґрабена; вляється базальтовий та лóж3 – відêлади проãинó авла- но-базальтовий маãматизм. На êоãенó. тер. Уêраїни знаходиться Дніпровсьêо-Донецьêий авлаêоãен. АВОҐАДРИТ, -ó, ч. * р. авоãадрит, а. avogadrite, н..Àvogadrit m — мінерал, флóорид êалію, цезію і борó. Формóла: 4[(K,Cs)BF4]. Гóстина 2,5-3,3. Зóстрічається ó виãляді фóмарольних відêладів на Везóвії, ó сóміші з сасоліном та ін. солями. Рідêісний. Названо на честь Амадео Авоґадро (1776-1856). АВОҐАДРО ЗАКОН, -…, -ó, ч. * р. Авоãадро заêон, а. Avogadro’s law; н. Avogadrosche Regel f, Avogadrosches Gesetz n — ãазовий заêон, зãiдно з яêим ó рівних об’ємах різних ãазів при однаêових тисêó і температóрі міститься однаêова êільêість молеêóл. Зãідно з А.з. 1 êіломоль бóдь-яêоãо ідеальноãо ãазó при нормальних óмовах (тисê P = 101325 Па = 760 мм рт.ст. і температóра t = 0 °C) займає об’єм 22.4136 м3. Кільêість молеêóл ó одномó молі називається сталою Авоґадро. NА = 6.022045 (31)⋅1023 моль-1. Вiдêрив цей заêон ó 1811р. А. Авоґадро. АВСТРАЛІЙСЬКА ПЛАТФОРМА, -ої, -и, ж. — одна з найбільш древніх (доêембрійсьêих) теêтонічних стабільних стрóêтóр земної êори. Займає західнó і центральнó частини материêа Австралії та південнó частинó Нової Ґвінеї. Про ãеолоãічнó бóдовó та êорисні êопалини А.п. див. Австралія. АВСТРАЛІТИ, -ів, мн. — Див. теêтити. АВСТРОЛІТИ, -ів, мн. * р. австролиты — вибóхові речовини, сóміші нітратів та перхлоратів ãідразинó з рідêим аміаêом або розчинами амонійної селітри. Готóють на місці застосóвання. Хараêтеризóються висоêими енерãетичними поêазниêами. Завдяêи велиêій ãóстині (1,3-1,4 ã/см3) об’ємна енерãія зарядó в свердловині може досяãати 5650 êДж/л. Об’єм продóêтів вибóхó досяãає 1000 л/êã. АВТИГЕННИЙ, -оãо, * р. автиãенный, а. authigenous, н. authigene — те саме, що аóтиãенний. АВТОГЕН, -ó, ч. * р. автоãен, а. autogenous welder, autogenous welding machine; н. Autogengerät n, Autogenbrenner m — апарат для автоãенноãо (під впливом дóже висоêої температóри без обробляння знаряддями) різання й зварювання металів. Інші назви процесó — ãазове різання, ãазове зварювання (металів), êисневе різання, êисневе зварювання. При різанні має місце зãоряння металó в êисні або ацетилені. Товщина металевоãо листа при різанні — 2 мм і більше. Автоãенне зварювання застосовóють для зварювання тонêостінних виробів зі сталі, êольорових металів і сплавів, для наплавêи твердих сплавів при ремонтних роботах.
17 АВТОГЕННИК, -а, ч. * р. автоãенщиê, а. oxy–acetylene welder, н. Autogenschweißer m — фахівець з автоãенó. АВТОДИСПЕТЧЕР, -а, ч. * р. автодиспетчер, а. autocontroller, supervisory (control) system; н. Autodispatcher m — êомплеêсна система, що забезпечóє автоматизацію процесó óправління на основі оптимальних режимів роботи êерованоãо об'єêта. АВТОЗАТЯГУВАЧ, -а, ч. (від ãрец. aύτός — сам) * р. автозатасêиватель; а. autocatch, autogripper; н. Hinzieherautomat m, Testzieherautomat m — пристрій для полеãшення затяãóвання робочої трóби в шóрф під час здійснення ремонтних робіт ó свердловинах. Відноситься до засобів малої механізації ремонтних робіт. АВТОЗЧІП, -а, ч., АВТОЗЧЕПЛЕННЯ, -…, с. (від ãрец. aύτός — сам) * р. автосцепêа; а. automatic coupling, automatic coupler; н. Selbstkupplung f, automatische Kupplung f, Schnellkupplung f — пристрій для автоматичноãо зчеплення насоса і штанã. АВТОКАТАЛІЗ, -ó, ч. * р. автоêатализ, а. autocatalysis, н. Autokatalyse f — 1) Явище самочинноãо присêорення хімічної реаêції одним з її продóêтів або вихідною чи проміжною речовиною (таêий реаґент називають автоêаталізатором); швидêість реаêції в початêовий період зростає, досяãає маêсимóмó, а надалі постóпово зменшóється (êінетична êрива має S-подібний виãляд); для таêих реаêцій є хараêтерним індóêційний період. 2) Самочинне присêорення хімічної реаêції одним з її продóêтів або вихідною речовиною. АВТОКЛАВ, -а, ч. * р. автоêлав, а. autoclave, н. Autoklav m, Druckbehälter m, Druckgefäß n — ãерметичний пристрій для здійснення технолоãічної обробêи речовин під дією підвищених температóр та надлишêовоãо тисêó. Застосовóється, зоêрема, для приãотóвання зрідженоãо палива з вóãілля, а таêож виробництва вóãільних термобриêетів (автоêлавно-бриêетний êомплеêс). АВТОКОЛИВАННЯ, САМОКОЛИВАННЯ, -…, с. * р. автоêолебания, а. self-excited vibrations, self-excited oscillations; н. Selbstschwingungen f pl – незãасаючі êоливання системи, що виниêають внаслідоê самозбóдження, вид і властивості яêих визначаються системою. Підтримóються внóтрішніми джерелами енерãії, напр., ó êолоні насосних штанã. АВТОКОЛІМАТОР, -а, ч. * р. автоêоллиматор, a. autocollimator, н. Autokollimator m— êонтрольно-юстóвальний і вимірювальний прилад, являє собою êоліматор (прилад для одержання паралельних променів) із приєднаним до ньоãо автоêолімаційним оêóляром для освітлення сітêи і спостереження її відбитоãо зображення від дзерêала, встановленоãо на об'єêті. А. застосовóється для êонтролю плосêопаралельності і êлиновидності захисних стеêол, сітоê і світлофільтрів, для вимірó êóтів призм і êлинів, êонтролю центрóвання лінз і для дослідження похибоê êомпенсаторів ó ãеодезичних і марêшейдерсьêих приладах. АВТОКРАН, -а, ч. * р. автоêран, а. truck crane, н..Kranwagen m, Autokran m – самохідний êран; підіймальний êран на автомобільномó шасі. АВТОЛ, -ó, ч. * р. автол, а. motor oil, н. Autol n – мастило для автомобільних і траêторних двиãóнів (продóêт переробêи нафти). АВТОЛІЗІЯ, -ії, ж. * р. автолизия, а. autolysis, н. Autolyse f – самоочищення мінералів від домішоê, яêе переважно відбóвається при пониженні температóри процесó (при переêристалізації).
АВТ — АВТ АВТОМАТ, -а, ч. * р. автомат, а. automatic machine; н..Automat m – 1) Пристрій (або сóêóпність пристроїв) прилад, апарат, машина, що виêонóє за заданою проãрамою без безпосередньої óчасті людини операції отримання, зберіãання, перетворення, передавання і виêористання енерãії, матеріалó або інформації; самодій, самочин, саморóх А. виêористовóють для підвищення продóêтивності і полеãшення праці людини, для звільнення її від роботи ó важêодостóпних місцях, ó небезпечних для життя чи шêідливих для здоров’я óмовах. Розрізняють А. технолоãічні (напр., А. для підземноãо ремонтó свердловин, різні автоматичні аґреґати), енерãетичні (пристрої енерãосистем, елеêтричних машин, елеêтричних мереж), транспортні (автомашиніст, автостоп і ін.), лічильні, в т.ч. обчислювальні машини, та ін. Залежно від óмов праці і видó óживаної енерãії розрізняють механічні, ãідравлічні, пневматичні, елеêтричні (елеêтронні) А., а таêож êомбіновані А. (напр., елеêтромеханічні, пневмоелеêтричні). 2) Математична модель реальних (технічних) А. В.С.Бойêо. АВТОМАТ ПІДЗЕМНОГО РЕМОНТУ (АПР), -а, -…, ч. * р. автомат подземноãо ремонта (АПР), а. undeground repair machine, н. Automat m für Untertagereparatur f – машина (прилад), що виêонóє роботó по сêрóчóванню і розêрóчóванню трóб при підземномó ремонті свердловин за допомоãою особливоãо механізмó без óчасті людини; інаêше: автомат Молчанова (розроблений Г.В.Молчановим). АВТОМАТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. автоматизация, а. automatization, automation; н. Automatisierung f – 1) Впровадження автоматичних засобів для реалізації процесів. ISO/IEC 2382-1:1993. А. здійснюється з метою підвищення ефеêтивності праці або звільнення людини шляхом заміни частêи цієї праці роботою машини. 2) Етап розвитêó машинноãо виробництва, на яêомó фóнêції óправління й êонтролю, що їх раніше виêонóвала людина, передаються приладам та автоматичним пристроям. 3) Дія із застосóванням ó роботі автоматичних приладів, машин. Див. автоматизація виробництва, êоефіцієнт автоматизації. В.С.Бойêо. АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА, -ії, -…, ж. * р. автоматизация производства, а. automation of production, н. Produktionsautomatisierung f – вищий рівень розвитêó машинної техніêи, êоли реãóлювання й óправління виробничими процесами здійснюються без óчасті людини, а лише під її êонтролем; поява яêісно нової системи машин з êерóючими засобами, що базóються на застосóванні елеêтронних обчислювальних машин, приладів та автоматичних засобів; один з ãоловних напрямів наóêово-технічноãо проãресó. Розрізняють автоматизацію виробництва частêовó, êомплеêснó та повнó. Частêова А.в. передбачає автоматизацію основних виробничих процесів, повна – всіх основних і допоміжних процесів, а êомплеêсна – не тільêи процесó виробництва, але й процесів êерóвання й обслóãовóвання. В нафтоãазовидобóвній промисловості основним напрямом А.в. є автоматизація êонтролю за роботою нафтових і ãазових свердловин, в бóрінні – спóсêо-підіймальних операцій шляхом впровадження автоматів спóсêо-підіймання, в ãірництві – операцій видобóвання, транспортóвання та сêладóвання ê.ê. АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, -ії, -…, ж. * р. автоматизация технолоãичесêоãо процесса, а. automatic production methods, process automation; н..Automatisierung f des technologischen Prozeßes m – виêористання енерãії неживої природи в технолоãічномó процесі
АВТ — АВТ або йоãо сêладових частинах для їх виêонання і êерóвання ними без безпосередньої óчасті людей, що здійснюється з метою зменшення трóдових затрат, поêращення óмов виробництва, підвищення обсяãів випóсêó й яêості продóêції. За рівнем автоматизації розрізняють частêовó, повнó і êомплеêснó А.т.п. Здійснюється за допомоãою систем автоматичноãо реãóлювання (САР) та систем автоматичноãо êерóвання (САК). Див. автоматизована система êерóвання технолоãічним процесом (АСК ТП). В.С.Бойêо, В.С.Білецьêий. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА (АС), -ої, -и, ж. * р. автоматизированная система (АС), а. automated system; н..automatisiertes System n – сóêóпність êерованоãо об’єêта й автоматичних вимірювальних та êерóючих пристроїв, ó яêій частинó фóнêцій виêонóє людина. ДСТУ 2941-94. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ (АСК), АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ (АСУ), -ої, -и, -…, ж. * р. автоматизированная система óправления (АСУ), а. automated control system, н. automatisiertes Steuersystem n – АС, що ґрóнтóється на êомплеêсномó виêористанні технічних, математичних, інформаційних та орãанізаційних засобів для óправління сêладними технічними й еêономічними об’єêтами. Призначена для автоматизації процесів збирання та пересилання інформації про об'єêт êерóвання, її перероблення та видавання êерівних дій на об'єêт êерóвання (ДСТУ 2226-93); сóêóпність еêономіêо-математичних методів, технічних засобів (ЕОМ, пристроїв відображення інформації, засобів зв’язêó та ін.) і орãанізаційної стрóêтóри, що забезпечóють раціональне êерóвання сêладними об’єêтами і процесами. АСК дає змоãó розв’язóвати задачі перспеêтивноãо та оперативноãо планóвання виробництва, оперативноãо розподілó завантаження обладнання, оптимальноãо розподілó обладнання та виêористання ресóрсів і ін. АСК належить до êласó людино-машинних систем і сêладається з фóнêціональної і забезпечóвальної частин. Фóнêціональна частина вêлючає системó моделей планово-еêономічних і óправлінсьêих задач, забезпечóвальна частина — інформаційнó і техн. бази, математичне забезпечення, еêономіêо-орãанізаційнó базó та ін. Інформаційна база АСК — це розміщена на машинних носіях інформації сóêóпність всіх масивів даних, необхідних для автоматизації óправління об'єêтом або процесом. Техн. база – êомплеêс техн. засобів зборó, передачі, обробêи, наêопичення і видачі даних, а таêож пристроїв, що безпосередньо впливають на об'єêти óправління. Математичне (проãрамне) забезпечення АСК поділяється на системне і спеціальне. Перше вêлючає операційні системи (ОС), призначені для óправління роботою пристроїв обчисл. машини, орãанізації черãовості виêонання обчисл. робіт, êонтролю й óправління процесом обробêи даних. За допомоãою операційних систем здійснюється таêож звернення до ЕОМ з віддалених абонентсьêих пóнêтів. Спец. матем. забезпечення вêлючає паêети приêладних проãрам, що здійснюють орãанізацію й обробêó даних з метою реалізації необхідних фóнêцій óправління в рамêах певних еêономіêо-матем. та орãанізац. моделей. Розрізняють таêі основні типи АСК: системи орãанізаційноãо (або адміністративноãо) êерóвання (АСОК) і êерóвання технолоãічними процесами (АСК ТП). До АСОК входять автоматизовані системи êерóвання підприємством (АСКП), ãалóзеві автоматизовані системи êерóвання (ГАСК) і
18 спеціалізовані автоматизовані системи êерóвання фóнêціональних орãанів óправління ãосподарством. До останніх належать автоматизовані системи планових розрахóнêів (АСПР), держ. статистиêи (АСДС), êерóвання матеріально-технічним постачанням (АСК МТП), êерóвання наóêово-технічним процесом (АСК НТП) та ін. Відомі АСУ об’єêтів ãірничої промисловості, напр., збаãачóвальних фабриê, шахт, êар’єрів. В.С.Бойêо, В.С.Білецьêий. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ (АСКП), АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ (АСУП), -ої, -и, -…, ж. * р. автоматизированная система óправления предприятием (АСУП), а. Computer-Aided Manufacturing System (CAMS), н. automatisiertes System n zur Leitung eines Betriebes m – АС, призначена для ефеêтивноãо êерóвання виробничо-ãосподарчою діяльністю підприємства. ДСТУ 2226-93. Головна мета АСКП (АСУП) – автоматизація інформаційних процесів на підприємстві й óдосêоналення форми орãанізації виêонóвання цих процесів. В АСКП виділяють фóнêціональні та забезпечóвальні підсистеми. АСКП призначена для êерóвання підприємством яê автономно, таê і в сêладі АСК виробничоãо об'єднання і (або) АСК фірми. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ (АСК ТП), АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ (АСУ ТП), -ої, -и, -…, ж. * р. автоматизированная система óправления технолоãичесêим процессом (АСУТП), а. (automatic) process control system, н. automatisiertes System n der Prozeßsteuerung f – АС, призначена для вироблення і реалізації êерóючих впливів на технолоãічний об'єêт êерóвання відповідно до прийнятоãо êритерію êерóвання, зоêрема оптимізації êерóвання (óправління) технолоãічним процесом. ДСТУ 2226-93. АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ПРОЕКТУВАННЯ (АСП), -ої, -и, -…, ж. * р. система автоматизированноãо проеêтирования (САПР); а. Computer-Aided Design System (CAD); н. automatisiertes Projektierungssystem n – АС, призначена для автоматизації технолоãічноãо процесó проеêтóвання об'єêта, êінцевим резóльтатом яêоãо є êомплеêт проеêтної, êонстрóêторсьêої та проãрамної доêóментації, достатньої для виãотовлення та подальшої еêсплóатації об'єêта проеêтóвання. ДСТУ 2226-93. АВТОМАТИЗОВАНИЙ ПРОЦЕС, -оãо, -ó, ч. * р. автоматизированный процесс; а. automated process; н..automatisierter Prozeß m – виробничий чи інший процес, яêий виêонóється за допомоãою автоматичних приладів, машин. АВТОМАТИКА, -и, ж. * р. автоматиêа, а. automation, automatics, automatic equipment, automated mechanisms, automatic machinery (devices); н. Automatik f – 1) Сóêóпність механізмів і пристроїв, що діють без безпосередньої óчасті людини. 2) Галóзь наóêи й техніêи, що стосóється автоматів. Термін А. стосóється ранньоãо періодó розвитêó досліджень і праêтичних розробоê ó ãалóзі автом. реãóлювання й êерóвання. Зі становленням і швидêим розвитêом êібернетиêи в її рамêах виділилася êібернетиêа технічна, до яêої сêладовою частиною і óвійшла А. Сьоãодні А. — теорія автоматичноãо óправління технічними засобами і êерóючими пристроями, дaтчиêами, виêонавчими механізмами та пристроями, що забезпечóють взаємодію людини з обчислювальною техніêою (разом з
19 теоретичними і приêладними основами створення та орãанізацією їх фóнêціонóвання). Вдосêоналення технічних засобів автоматиêи і поширення автоматичних êерóючих пристроїв сприяли автоматизації виробництва. В.С.Білецьêий. АВТОМАТИЧНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. * р. автоматичесêая система, а. automatic system, н. automatisches System n – сóêóпність êерованоãо об’єêта й автоматичних вимірювальних та êерóючих пристроїв. На відмінó від автоматизованої системи êерóвання, А.с. реалізóє встановлені фóнêції процесó автоматично, без óчасті людини (êрім етапів пóсêó та налаãодження системи). А.с. — самодіюча система. Приêладом можóть бóти А.с. êерóвання êонвеєрними лініями ó шахті. АВТОМАТИЧНЕ ЗАХИСНЕ ВІДКЛЮЧЕННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, -оãо, -о, -…, с. * р. автоматичесêое защитное отêлючение элеêтрооборóдования, а. electrical equipment automatic protective switching-off, н..automatische Schutzabschaltung f von elektrischen Anlagen f pl – різновид вибóхозахистó елеêтрообладнання, яêий поляãає в знятті напрóãи з стрóмопровідних частин при рóйнóванні захисної оболонêи за час, яêий виêлючає займання вибóхонебезпечноãо середовища. У вітчизняній праêтиці А.з.в.е. застосовóється в рóдниêових ліхтарях. В рóдниêових вибóхобезпечних освітлювальних приладах з люмінесцентними лампами холодноãо запалювання А.з.в.е. за держстандартом повинно забезпечóвати протяãом всьоãо строêó слóжби безвідмовне відêлючення елеêтродів лампи після її рóйнóвання за термін, що не перевищóє 10 мс. В освітлювальних приладах з розжарювальними схемами запалювання відêлючення елеêтродів люмінесцентних ламп після рóйнóвання трóбêи лампи повинно забезпечóватися за термін не більше 4 мс. З.М.Іохельсон. АВТОМАТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ, -оãо, -…, с. * р. автоматичесêое óправление, а. automatic control, automatic management; н. automatische Steuerung f – процес óправління (êерóвання) об'єêтом, при яêомó операції, що забезпечóють досяãнення заданої мети, виêонóються системою, що фóнêціонóє без втрóчання людини відповідно до заздалеãідь заданоãо алãоритмó. Реалізовóється в системах автоматичноãо êерóвання (САК) — сóêóпності автоматичноãо êерóючоãо пристрою і êерованоãо об'єêта. САК поділяється на системи: 1. автоматич. реãóлювання (CAP), в завдання яêих входить підтримêа постійноãо значення êерованої величини; 2. проãрамноãо óправління, де êерована величина змінюється за заданою проãрамою; 3. САК стеження, для яêих проãрама óправління заздалеãідь невідома і хараêтер поведінêи системи повністю залежить від зміни óмов фóнêціонóвання об'єêта óправління; 4. адаптаційні САК (ті, що самопристосовóються). АВТОМАТИЧНИЙ, -оãо. * р. автоматичесêий, а. automatic, self-acting, н. automatisch – виêонóваний пристроєм без втрóчання людини. АВТОМАТИЧНИЙ ГАЗОВИЙ ЗАХИСТ (АГЗ) ШАХТ, -оãо, -о, -ó, ч. * р. автоматичесêая ãазовая защита (АГЗ) шахт, а. automatic gas protection of mines; mine automatic gas protection; н. automatischer Gasschutz m von Gruben f pl – сóêóпність технічних засобів і орãанізаційних стрóêтóр, яêі забезпечóють постійний телеêонтроль вмістó ãазó метанó. А.ã.з.ш. виêонóється за допомоãою спеціальної апаратóри (напр., АМТ-3) автоматичноãо ãазовоãо захистó і автоматичноãо централізованоãо êонтролю метанó, призначеної для безперервноãо телеêонтролю вмістó ãазó метанó в ãі-
АВТ — АВТ рничих виробêах вóãільних шахт і автоматичноãо ãазовоãо захистó. При наявності на шахті АСКП (автоматизованої системи êерóвання підприємства), система АГЗ може бóти її сêладовою частиною. Система АГЗ виêористовóється на шахтах ІІІ êатеãорії, надêатеãорійних і небезпечних за виêидами вóãілля, породи і ãазó. Система забезпечóє: êонтроль вмістó метанó в місцях розташóвання датчиêів, передачó безперервної інформації щодо вмістó метанó до диспетчерсьêоãо пóнêтó та її реєстрацію, місцевó та централізованó звóêовó і світловó аварійнó сиãналізацію про перевищення встановленої норми вмістó метанó; автоматичне відêлючення елеêтричноãо живлення об’єêтó. У вóãільних шахтах застосовóються êомплеêси «Метан», яêі сêладаються з апаратóри АТ1-1, АТ3-1, АТВ-1, АТВ-3 та СПИ-1. Комплеêс забезпечóє вимірювання êонцентрації метанó в атмосфері ãірничої виробêи, диспетчерсьêó сиãналізацію при перевищенні заданої êонцентрації, вимêнення фідерноãо автомата або пóсêача при аварійномó вмісті метанó в атмосфері. Інші назви: апаратóра êонтролю метанó, автоматичний метанометр. АВТОМАТИЧНИЙ ЗАХИСТ ПРИВОДУ ВІД ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ, -оãо, -ó, -а, -…, ч. * р. автоматичесêая защита привода от переãрóзêи, а. automatic motor overload protection, automatic protection against overload, н..Automatisierungsschutz m gegen Überladung f – виêлючення можливості виниêнення небезпечних перевантажень приводів ãірничих машин за допомоãою спеціальних запобіжних пристроїв або автоматичноãо відêлючення приводів від мережі в момент перевантаження. АВТОМАТИЧНИЙ МЕТАНОМЕТР, -оãо, -а, ч. * р. автоматичесêий метанометр, а. automatic methane tester (meter), automatic methanemeter, н. automatischer Methanmesser m, automatisches Methanmeßgerät n – стаціонарний прилад, яêий здійснює місцевó безперервнó та дистанційнó сиãналізацію про наявність метанó в атмосфері ãірничої виробêи. Основний елемент — датчиê, робота яêоãо базóється на термічномó ефеêті спалюваноãо метанó, яêий всмоêтóється в êамерó спалювання разом з шахтним повітрям. Встановлюється ó вентиляційномó штреêó або ó виробці. Апарат сиãналізації та êонтролю метанó встановлюється в ãірничій виробці, а сиãнальне табло — ó диспетчера. Точність вимірювань — 0,2-0,3 % метанó. Інша назва — апаратóра êонтролю метанó. АВТОМЕТАМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. автометаморфизм, а. autometamorphism, н. Autometamorphose f – сóêóпність фіз.хім. процесів, що приводять до зміни мінеральноãо сêладó ãірсьêих порід під впливом розчинів і флюїдів, ãенетично пов'язаних з породами, що формóються. При цьомó може відбóватися яê переêристалізація мінералів, таê і їх метасоматична зміна. Ряд дослідниêів допóсêають, що процеси А. починаються ще на маãматич. стадії, і зãідно з цим виділяють власне маãматичнó (>600 оС), пневматолітичнó (600-375 оС) і ãідротермальнó ( 1 мм. Походження слова: vitrus (лат.) — сêло, inertus (лат.) — інертний. Синонім: вітринертен. ВІТРИНІТУ ГРУПА, -ó, -и, ж. * р. витринита ãрóппа, а. vitrinites, н. Vitrinitgruppe f — ãрóпа міêроêомпонентів виêопноãо вóãілля (мацералів), що ідентифіêóється при петроãрафічних дослідженнях вóãілля під міêросêопом; вêлючає мацерали, яêі розрізняються за оптичними властивостями: êольором, стóпенем відбиття, анізотропією: — в êам’яномó вóãіллі низьêої і середньої стадій вóãлефіêації в прохідномó і відбитомó світлі Вітринітó ãрóпа. Телініт з імерсією; — в êам’яномó вó(темний) з вêрапленнями ãіллі висоêої стадії вóãлефіêаміêроêонêрецій піритó ції не розрізняються (але (білий). Зріз поперечний. помітні після оêиснювальноВідбите світло. Імерсія. ãо або йонноãо травлення на полірованій поверхні); — в антрацитах ó відбитомó поляризованомó світлі при не зовсім схрещених ніêолях в положенні прояснення і зãасання (при обертанні столиêа міêросêопа) на вертиêальних Вітринітó ãрóпа. Телініт (перпендиêóлярно нашарó(сірий), резиніт (чорний). ванню) полірованих зрізах ан- Відбите світло. Імерсія. Фото Г.П.Маценêо. трацитів, а таêож при травленні поверхні. Мацерали виділяють за двома основними фаêторами óтворення вóãілля: 1 — за óмовами відêладення і перетворення рослинноãо матеріалó при торфоóтворенні; 2 — за природними особливостями вихідноãо рослинноãо матеріалó — речовина і типó тêанин рослин, ідентифіêованих за морфолоãічними ознаêами і ознаêами систематичної приналежності. За першим фаêтором виділяють мацерали: телініт (з ознаêами рослинної стрóêтóри), êолініт і вітродетриніт. Більш детальна хараêтеристиêа мацералів за óмовами збереже-
168 ності стрóêтóри позначається літерами α , β , γ , ∆ . Відповідно ці мацерали для м’яêоãо бóроãо вóãілля називаються: ãóмотелініт, ãóмоêолініт, ãóмодетриніт; за зниженням збереженості стрóêтóри тêанини — теêстиніт, теêстоóльмініт, óльмініт, евóльмініт. За іншою номенêлатóрою мацералів твердоãо бóроãо вóãілля це: ãелініто-телініт, ãелініто-посттелініт, ãелініто-преêолініт, ãелініто-êолініт. За дрóãим фаêтором виділяють мацерали з ознаêами особливостей природної речовини, яêі відрізняються за оптичними властивостями, формою, стрóêтóрою, визначеним за вихідною речовиною елементом стрóêтóри тêанин, напр.: êсилініт і ліãнітит, ó відбитомó світлі відповідно більш темний і світло-сірий та ін., сêлеренхініт-êорпоêолініт, флобафініт та ін. За типом тêанин розрізняють
Вітринітó ãрóпа: а – êолініт (ãомоãенний сірий) з êóтинітом (чорний). Відбите світло. Імерсія; б – êолініт (ãомоãенний сірий), êорпоêолініт (темносіре овальне тіло ліворóч), телініт (нерівномірна смóãа в центрі). Білі сфероліти – пірит. Відбите поляризоване світло. Стан зãасання; в – вітродетриніт. Відбите світло. Імерсія; ã – êолініт (зверхó), телініт (знизó). Фото Г.П.Маценêо.
мацерали: деревних тêанин — êсилініт, ліãнітит, листóватих — філопаренхініт, зовнішніх оболоноê споранãії — споранãініт. За анатомічними ознаêами стрóêтóри тêанин розрізняють мацерали певних типів рослин — хвойних, листових, в êарбоні — лепідофітів, êордаїтів, папоротниêових. Колір вітринітó на низьêій стадії вóãлефіêації варіює (в залежності від природи речовини) в прохідномó світлі від ясêраво-оранжево-червоноãо до жовто-бóроãо, ó відбитомó світлі відповідно від темно-сіроãо до світло-сіроãо. Поêазниêи відбиття та анізотропії відбиття вітринітó всіх мацералів незалежно від природи речовини, стóпеня збереження стрóêтóри розрізняють в залежності від типó за відновлюваністю вóãілля при однаêовомó стóпені вóãлефіêації. Мацерали ãрóпи вітринітó переважають ó сêладі блисêóчоãо і напівблисêóчоãо вóãілля і ó велиêій або малій êільêості в інших типах. Поêазниê відбиття вітринітó, визначений за типовим êольором мацералів — основний поêазниê стóпеня вóãлефіêації, яêий виêористовóється для промислової êласифиêації вóãілля та йоãо марочної належності. Мацерали ідентифіêовані за вихідним рослинним матеріалом виêористовóються для визначення êореляції вóãільних пластів. Г.П.Маценêо. Термін вітриніт введений М.-Т.Стопс. Ним за ІССР System означають ãрóпó мацералів сіроãо êольорó, яêі за відбивною здатністю займають проміжне положення між асоційованими більш темними ліптинітами і більш світлими інертинітами в діапазоні вóãлефіêації, в яêомó можна леãêо ідентифіêóвати ці три мацеральні ãрóпи. Термін «вітриніт» охоплює 3 підãрóпи і 6 мацералів, що є похідними ãóмóсової речовини (Таблиця). Вітриніт зóстрічається ó вóãіллі ó виãляді: відносно чистих шарів або лінз тов-
169 щиною від деêільêох міêронів до деêільêох сантиметрів; сóцільної фази основної маси (матриêса), що зв'язóє інші êомпоненти вóãілля або аморфноãо заповнення осередêів, пор і тріщин. У осадових породах вітриніт заляãає або ó виãляді ізольованих шарів і лінз, або êóтастих і заêрóãлених зерен. Підрозділ мацеральної ãрóпи вітринітó відповідно до системи Міжнародноãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР), 1994 р. Підãрóпа Мацерал
Теловітриніт Детровітриніт Геловітриніт
Телініт Колотелініта Вітродетриніт Колодетринітб Корпоãелінітв Гелінітã
Примітêа: ó відповідності з МКПВОР: ателоêолініт; бдесмоêолініт; вêорпоãелініт; ããелоêолініт. Колір, і відбивна здатність В. постóпово змінюються зі стóпенем вóãлефіêації. У вóãіллі низьêої стадії вóãлефіêації вітриніт хараêтеризóється темно-сірим êольором і термально незрілими відêладами, тоді яê середньо- і висоêовóãлефіêоване вóãілля і осадові породи мають êолір, що варіює від ясно-сіроãо до білоãо. Відбивна здатність, виміряна в імерсії в даномó діапазоні êольорó, становить від 0,5 до бл. 7,0%. Нижня межа відбивної здатності визначалася яê величина відбивної здатності, що розділяє бітóмінозне і бóре вóãілля зãідно з êласифіêацією ЕСЕ (Міжнародна система êодифіêації середньо- і висоêовóãлефіêованоãо вóãілля). Подвійна відбивна здатність таêож збільшóється зі зміною стадії вóãлефіêації за винятêом тих випадêів, êоли вóãлефіêація виêлиêана êонтаêтовим метаморфізмом. Вимірювання маêсимальної відбивної здатності реêомендóється проводити при величині вище за 1,3 % Rr. Величини відбивної здатності вітринітó в одинарномó пласті або відêладенні можóть змінюватися в залежності від походження вітринітових мацералів, змін при діаãенезі або внаслідоê повторних термальних впливів. Всі ці впливи призводять до тоãо, що розподіл даних вимірювання відбивної здатності починає носити хараêтер неãаóссовоãо (ненормальноãо) розподілó. Це особливо помітно для вóãілля низьêої стадії вóãлефіêації. Для висоêояêісноãо вóãілля і відповідних осадових порід варіації ó відбивній здатності вітринітó можóть таêож виêлиêатися зміною від одноосьової до двоосьової симетрії. Хімічні властивості. Вітриніт хараêтеризóється відносно висоêим вмістом êисню в порівнянні з мацералами інших ãрóп. Елементний сêлад залежить від êатеãорії і варіює таêим чином: Вóãлець:
77-96 %; іноді 98 %
Водень:
6-1 %; 0,2 % в перантрацитах
Кисень:
16-1 %
Вітриніт баãатий ароматичними стрóêтóрами. Їх вміст підвищóється зі стóпенем вóãлефіêації від 70% С в ароматичній зв'язці в сóббітóмінозномó вóãіллі до понад 90 % в антрациті. Чим нижче атомні відношення Н/С і О/С, тим вище вміст ароматичних сполóê. Концентрація ãетероатомів (О, N, S) меншає з підвищенням стóпеня вóãлефіêації. Кисневі фóнêціональні ãрóпи -СООН, -ОН, >С=О, -С-О-С-; N, ãоловним чином, знаходяться ó виãляді амінів, а S — ó виãляді тіолів і сóльфідів в ãетероциêлічних êільцях. Вітриніт таêож містить різні аліфатичні сполóêи. Вітриніт є похідним паренхімних (волоêнистих) і деревних волоêон êоріння, стебел, êори і листя, що сêладаються з целюлози і ліãнінó. Стрóêтóра первинних êлітин частêово зберіãається. Відêлади вітринітó ó вóãільних пластах óтворилися в резóльтаті збереження ліãноцелюлозноãо матеріалó в анаеробних óмовах боліт. Вітриніт ó вóãільних сланцях óтворився в óмовах швидêоãо поховання рослинноãо матеріалó і мінеральних речовин. Вітриніт є основним êомпонентом блисêóчоãо вóãілля, що містить міêролітотипи вітрит, вітринертит і êларит. Вітриніт — основний êомпонент більшості вóãільних родовищ світó, найчастіше зóстрічається в пластах êам'яновóãільноãо періодó в північній півêóлі (60-80 % об'ємних), ó вóãіллі Гондвани < 20 % об'ємних. На вітриніт баãате третинне вóãілля. Осêільêи вітриніт є основним êомпонентом більшості видів вóãілля, від йоãо властивостей залежить більшість промислових
ВІТ — ВІТ процесів, в яêих воно виêористовóється. У разі вóãілля середньої стадії вóãлефіêації вітриніт леãêо плавиться в ході êоêсóвання, і ця властивість таêож відбивається на протіêанні і продóêтах ãідроãенізації та спалення. Оêиснення в процесі зберіãання приводить до поãіршення яêості вітринітó, вêлючаючи термопластичність ó разі бітóмінозноãо вóãілля.
ВІТРИТ, -ó, ч. * р. витрит, а. vitrite, н. Vitrit m — мономацеральний міêролітотип, що містить мінімóм 95 % вітринітових мацералів, з яêих найчастіше зóстрічається мацерал êолотелініт. Термін введений Р. Потоньє (1924 р.). З 1955 р. за рішенням Міжнародноãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКП ВОР) термін застосовóється для позначення міêролітотипа, яêий в основномó сêладається з вітринітó. В. є найбільш однорідним міêролітотипом вóãілля. Розрізняють два типи В. — з чарóнВітрит: нестрóêтóрований êовою стрóêтóрою і без неї. (а), стрóêтóрований (б). АнСтрóêтóрований В. сêладаєть- трацит. Донецьêий басейн. ся з телінітó, іноді разом з êор- Відбите поляризоване світло. Стан зãасання. поãелінітом. НестрóêтóроваШêала 0,02 мм. ний може вêлючати êолотелФото Г.П.Маценêо. ініт, êолодетриніт і ãелініт. За фізичними властивостями, зоêрема флóоресціюючою здатністю, твердістю адеêватний вітринітó. Міêротвердість і міцність В. (за Віêêерсом) залежить від стóпеня вóãлефіêації. Від молодоãо вóãілля до антрацитó В. змінює свої фізичні властивості від пластичних до еластичних (Альперн, 1956 р.). Оêиснений В. таêож еластичний (Нанді і ін., 1977 р.). Міцність варіює між 25 і 80 êã/мм2. Мінімóм відповідає 90% С. Коефіцієнт міêротвердості, міцність і модóль Юнãа залежать від стóпеня вóãлефіêації. Гóстина В. варіює від 1,27 до 1,7 ã/см3 в залежності від стóпеня вóãлефіêації. Мінімóм відповідає 87% С. Велиêа частина В. походить від деревних залишêів. У середньовóãлефіêованомó вóãіллі можна розрізнити різні рослинні тêанини, особливо після травлення. Висоêий вміст В. хараêтерний для óмов волоãих лісових боліт. Розêладання ліãнінó і целюлози відбóвається в анаеробномó середовищі (Діссель, 1992 р.). Невелиêі вêлючення споринітó або інертодетринітó всередині В. свідчать про детритове (óламêове) походження. В. м'яêоãо бóроãо вóãілля óтворюється з ãóмóсових êолоїдів, яêі формóються в процесі торфоóтворенне і вітринітизації рослин. Ці êолоїди заповнюють порожнини або пóстоти. Синãенетичні мінеральні домішêи (ãлинисті мінерали, сóльфіди, êарбонати) вêазóють на підводне відêладення різноãо оêиснювально-відновноãо потенціалó. В. — основний міêролітотип блисêóчоãо вóãілля (вітрен). Найчастіше він зóстрічається ó вóãіллі êам'яновóãільноãо періодó в північній півêóлі (мінімóм 40-50% за об'ємом), рідше — ó вóãіллі пермсьêо-êам'яновóãільноãо періодó південної півêóлі (20-30% за об'ємом) або пластах êрейди в Північній Америці (Е.Штах і ін., 1982 р.). У вóãіллі середньоãо стóпеня вóãлефіêації третинноãо періодó вміст В. може перевищити 80% (за об'ємом) (Рамірес Кастро, 1980 р.). У ãлинистих сланцях і алевролітах В. може зóстрічатися ó велиêих êільêостях, яêщо процес відêладення поблизó береãа йшов швидêо.
ВІТ — ВЛА В. є основним реаêційно здатним міêролітотипом в баãатьох технолоãічних процесах типó êоêсóвання, ãазифіêації, спалення і зрідження, хоч йоãо реаêційна здатність залежить від стóпеня вóãлефіêації. В. можна співвіднести з морфотипами напівêоêсó, отриманоãо після спалення, а саме з таê званими êрассі-сферами і тенюі-сферами (Розенберã і ін., 1996 р.). В. — це основне джерело природноãо ãазó первинноãо походження. Походження слова: vitrum (лат.) — сêло. Синоніми: міêровітрен (Кейді, 1942 р.), антраêсилон (Тіссен, 1920 р.). ВІТРОДЕТРИНІТ, -ó, ч. * р. витродетринит, а. vitrodetrinite, н. Vitrodetrinit m — мацерал підãрóпи детровітринітó, що заляãає ó виãляді невелиêих вітринітових óламêів різної форми, яêі стають помітними в оточенні невітринітовоãо матеріалó. Тер- Вітродетриніт (різні відтмін введено в 1970 р. Міжн- інêи сіроãо). Вóãілля перехідне бóроãо до êам’яноãо. Поародним êомітетом з петроло- від êóтсьêе родовище. Львівсãії вóãілля і орãанічної речови- ьêо-Волинсьêий басейн. Відбни (МКПВОР). ите світло, імерсія. Шêала Маêсимальна êрóпність за- 0,02 мм. Фото Г.П.Маценêо. êрóãлених ґранóл сêладає менше 10 мêм, мінімальна êрóпність нитêоподібних фраãментів становить 10 мêм. Фраãментарний хараêтер частиноê В. є важливим êритерієм в йоãо розпізнаванні, чомó сприяє травлення. Флóоресценція В. відповідає флóоресценції мацералів теловітринітó, яêщо по êонтóрó В. знаходиться інертодетриніт. У осадових породах флóоресценція може бóти більш інтенсивною в тих випадêах, êоли породи баãаті альãінітом (наприêлад, ãорючі сланці). За хімічними властивостями В. схожий з вітринітом. В. — резóльтат інтенсивноãо подрібнення паренхімних і деревних волоêон êоріння, стебел і листя, що сêладаються з целюлози і ліãнінó. До перенесення і відêладення або після осадження В. зазнав ãеліфіêації. В. є сêладниêом міêролітотипів вітринертитó, тримацеритó і рідêо дюритó. Висоêий вміст В. ó матовомó смóãастомó вóãіллі. У осадових породах вітродетриніт разом з êолотелінітом є основним êомпонентом êероãенó типó III. Походження слова: vitrum (лат.) — сêло, detritus (лат.) — абразія. ВІТРОФІР, -ó, ч. * р. витрофир, а. glass porphyry, vitrophyre; н. Vitrophyr m — збірна назва для сêлóватих ã.п. Звичайно це êварцовий або ортоêлазовий порфір зі сêлóватою основною масою. В. іноді виêористовóють яê аêтивнó мінеральнó добавêó до цементів. ВІТРОФІРОВА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. витрофировая стрóêтóра, а. glassy texture, vitrophyric texture; н. Glasstruktur f, glasige Struktur f — сêлóвата стрóêтóра, стрóêтóра ефóзивних ã.п. або їх основних мас, що сêладається ã.ч. зі сêлóватої речовини. ВIХА (ВIШКА), -и, ж. * р. веха (вешêа), а. stake, landmark, survey stake, peg or rod; н. Markscheidärstock m, Absteckpfahl m, Absteckstange f, Fluchtstab m, Bake f — 1) Пряма дерев’яна жердина або леãêа металiчна трóбêа довжиною 1,5-3 м з заãостреним êiнцем для óвiтêнення в ґрóнт. Виêористовóється при реêоãносцирóвальних роботах на мiсцевостi, для позначення точоê полiãонометричних ходiв при êóтомiрних ãеодезичних та марêшейдерсьêих зйомêах на поверхнi, для вiшення лiнiй. Останнє поляãає
170 в томó, щоб розташóвати потрiбнó êiльêiсть вiх в однiй вертиêальнiй площинi. 2) Плавóчий штанãовий заяêорений знаê з фіêсованими êоординатами родовища. В. застосовóють для відмітêи êонтóрів родовищ ê.ê., відвалів та ін. ВІЧКО СИТА, -а, -а, с. * р. ячейêа сита, а. mesh, н. Zelle f, Siebzelle f — отвір, óтворений волоêнами тêаноãо сита, що перетинаються. Хараêтеризóє пропóсêнó здатність сита або сітêи, йоãо живий перетин. Вимірюється в лінійних одиницях довжини та ширини отворó. В зарóбіжній праêтиці застосовóють таêож одиницю вимірó — меш (число отворів сита на одномó лінійномó дюймі, тобто на відстані 25,4 мм). ВІЧНА МЕРЗЛОТА, -ї, -и, ж. — те, що й баãаторічна мерзлота. ВІЧНОМЕРЗЛИЙ РОЗСИП, , -оãо, -ó, ч. * р. вечнозамерзшая россыпь, а. perpetually frozen placers; н. Dauerfrostseife f — розсип, яêий хараêтеризóється постійним (баãаторічним) збереженням від'ємної температóри по всій товщині пісêів і наносів, яêа не залежить від пори роêó. Поверхневий діяльний шар вічної мерзлоти влітêó тане на ãлибинó 0,5-2,5 м, а взимêó зновó замерзає. Див. розсипи баãатолітньомерзлі. ВКЛЮЧЕННЯ В МІНЕРАЛАХ, -…, с. * р. вêлючения в минералах, а. inclusions in minerals, dirt; н. Einschluss m in Mineralen n pl — ãерметично ізольовані в процесі êристалізації ділянêи в мінералах, що мають з ними фазовó межó. Вêлючення можóть бóти сторонніми — êсеноãенними (êристалічними, рідêими, ãазовими) або материнсьêими — аóтиãенними речовинами. Останні — це залишêи мінералотвірноãо середовища. За часом óтворення розрізняють вêлючення первинні — захоплені êристалами мінералів під час їх ростó й розміщені переважно зãідно з шарами наростання êристалів, та вторинні — захоплені при заліêовóванні тріщин. Серед вторинних вêлючень розрізняють ранньовторинні та пізньовторинні. Вêлючення можóть бóти однофазовими, двофазовими (рідина + пóхирець ãазó, рідина + êристал, рідше дві рідини, яêі не змішóються) та баãатофазовими (рідина + пóхирець ãазó + êристали твердих фаз, найчастіше NaCl i KCl). Звичайно однофазові рідêі вêлючення бóвають ó мінералах, що óтворилися з холодноводних розчинів (нижче 50-600С); дво- та баãатофазові вêлючення хараêтерні для маãматичних та постмаãматичних óтворень. Розрізняють: вêлючення емóльсійні (дóже дрібні оêрóãлі вêлючення одноãо мінералó в дрóãомó. Утворюються під час розпадó твердих розчинів, а таêож при заміщенні одноãо мінералó іншим); вêлючення нестрóêтóрні (механічні вêлючення в мінералах); вêлючення орієнтовані (стрóêтóрно зóмовлені епітоêсичні наростання мінералів); вêлючення стрóêтóрні (вêлючення орієнтовані).
ВКРАПЛЕНИКИ, -ів, мн. * р. вêраплениêи, а. phenocrysts, imregnations, insets, н. Einsprenglinge m pl, Einlagerungen f pl — відносно велиêі êристали мінералів, яêі виділяються в масі маãматичних ã.п. Аналоãами В. є феноêристали, феноêристи, порфірові виділення і меãаêристи (дóже велиêі В.). В. хараêтерні для порфірових або порфіроподібних ã.п. ВКРАПЛЕНІСТЬ, -ості, ж. * р. вêрапленность, а. impregnation, dissemination; н. Einlagerung f, Einsprengling m — більш або менш рівномірне розміщення в мінералі іншоãо мінералó ó виãляді зерен, дрібних жилоê та сêóпчень неправильної форми. В залежності від ãеометричних розмірів вêраплень розрізняють ãрóбó, дрібнó та тонêó В. (відповідно, ãрóбо-, дрібно- та тонêовêраплені мінерали). ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ей, -…, мн. – Див. фізичні властивості ãірсьêих порід, фізиêо-технічні власти-
171 вості ãірсьêих порід, технолоãічні властивості ãірсьêих порід, твердість, аêóстичні властивості ãірсьêої породи, пористість, ãóстина, пластичність, êрихêість, міцність, тривêість, фізиêа ãірсьêих порід, змочóваність, хімічна аêтивність, аêóстична жорстêість ãірсьêих порід. ВЛАСТИВОСТІ ПЛАСТОВОГО ГАЗУ, -остей, -…, мн. *р. свойства пластовоãо ãаза; а. formation gas (gas in reservoir) properties; н. Schichtgaseigenschaften f pl — фізиêо- хімічні властивості, параметри яêих хараêтеризóють ãаз (ãазоêонденсат) за óмов пластових тисêів і температóри: ãóстина, в’язêість, волоãовміст, розчинність, зворотна êонденсація, êритична температóра і тисê, об’ємний êоефіцієнт, êоефіцієнт стисливості і ін. ВЛОВЛЮВАЧ, , -а, ч. * р. ловитель, а. catcher, н. Fänger m, Fangvorrichtung f — пристрій, яêий забезпечóє вловлю-
Рис. Вловлювач êлиновоãо типó: 1 – возиê з фриêційними елементами; 2 – похилі напрямні; 3 – замоê; 4 – êолодêи; 5 – стрічêа.
вання і попереджає сходження тяãовоãо елемента похилих êонвеєрів ó випадêó обривó вантажної та порожньої ãілêи. За “Правилами безпеêи ó вóãільних шахтах” стрічêові êонвеєри повинні обладнóватися пристроями, що вловлюють вантажнó ãілêó стрічêи під час її розривó. Гальмівне зóсилля, яêе Рис. Храповий стопор створюється робочим орãавловлювача. ном вловлювача, може бóти приêладене до тяãовоãо елемента êонвеєра або до ролиêоопор стрічêовоãо êонвеєра. Перший спосіб найбільш розповсюджений. Гальмóвання тяãовоãо елемента здійснюється різними механізмами (захватами), а в деяêих випадêах нерóхомими елементами спеціальної металоêонстрóêції êонвеєра. Приêладення ãальмóючої сили до ролиêоопор передбачає наявність простоãо і надійноãо механізмó (храповиê, обãінна мóфта тощо), яêий зóпиняє ролиê при обриві стрічêи. В.М.Маценêо. Літератóра: В.Н.Гриãорьев и др. Транспортные машины для подземных разработоê. М.: Недра, 1984.
ВЛОВЛЮВАЧ МАГНІТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. маãнитный ловитель; а. magnetic catcher; н. magnetischer Fänger m; magnetische Fangvorrichtung f — ловильний інстрóмент, призначений для вловлювання та вилóчення зі свердловини дрібних металевих предметів з виêористанням маãнітноãо поля. ВЛТАВІТИ, -ів, мн. — Див. теêтити. ВМІСНА ПОРОДА, -ої, -и, ж. – Див. порода, що вміщóє êориснó êопалинó. ВНУТРІШНЬОКАР’ЄРНЕ ДРОБЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. дроблення повторне. ВНУТРІШНЬОКАР'ЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, -оãо, -ó, ч. * р. внóтриêарьерный транспорт, а. open-pit transport, quarry haulage, quarry transport; н. Tagebauförderbetrieb m, Tagebauförderung f, Tagebautransport m — забезпечóє переміщення
ВЛА — ВНУ ãірсьêої маси від вибоїв на поверхню до приймальних сêладів (êорисних êопалин) і відвалів (породи розêривó) ó межах ãірничоãо підприємства. За принципом дії поділяється на циêлічний і безперервний (поточний). За способом переміщення вантажó, типó ходовоãо шляховоãо обладнання: на автомобільний, залізничний, êонвеєрний, ãідравлічний, ãравітаційний, сêіповий та їх êомбінації між собою. За видом тяãи, що хараêтерно для êолісних видів транспортó, для залізничноãо виділяють елеêтричнó, тепловознó, дизель-елеêтричнó; для автомобільноãо — дизельнó, дизель-елеêтричнó та елеêтричнó тяãó. За хараêтером роботи розподіляють транспортні засоби на рóхомі і стаціонарні (êанатні підйоми, підвісні дороãи тощо). Див. êар’єрний транспорт. А.Ю.Дриженêо. ВНУТРІШНЬОКОНТУРНЕ ЗАВОДНЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. внóтриêонтóрное заводнение, а. contour flooding, н. Intrakonturwasserfluten n, Randwasserfluten n — спосіб розробêи нафт. родов., при яêомó підтримêа або відновлення балансó пластової енерãії здійснюється заêачóванням води безпосередньо в нафтовий пласт. В.з. — найбільш інтенсивний та еêономічно ефеêтивний спосіб впливó на нафт. пласт. Розрізняють блоêове, лоêальне, вибірêове заводнення та В.з. на всій площі родовища. ВНУТРІШНЬОПЛАСТОВЕ ГОРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. внóтрипластовое ãорение; а. in-situ combustion; н. in situ Verbrennung f, Flözbrand m — спосіб розробêи нафтових родовищ, яêий ґрóнтóється на еêзотермічних оêислювальних реаêціях вóãлеводнів, ã.ч. пластової нафти із заêачóваним ó пласт оêиснювачем (звичайно êиснем повітря); часто в зонó ґенерації тепла подаються таêож вóãлеводневий ãаз і вода (зволожене ãоріння на відмінó від першоãо — сóхоãо). Сóть В.ã. — створення зони еêзотермічних реаêцій, яêа переміщóється по пластó і дає змоãó в процесі спалювання частини пластової нафти полеãшити і збільшити видалення решти її частини. Зміна технолоãічних хараêтеристиê нафти сприяє її витісненню з пласта. В.ã. починається з ініціювання ãоріння поблизó вибою свердловини-запалювальниці шляхом заêачóвання в неї повітря, рідше іншоãо ãазó (сóхе В.ã.). Займання пластової нафти відбóвається спонтанно або в резóльтаті додатêовоãо розіãрівання привибійної зони свердловини з допомоãою вибійноãо елеêтронаãрівача, ãазової ãорілêи, запалювальних хімічних сóмішей і ін. Підтримóвання процесó ãоріння і переміщення зони (фронтó) ãоріння по пластó забезпечóється безперервним заêачóванням повітря. Фронт ãоріння і потіê заêачóваноãо повітря можóть рóхатися в одномó напрямêó — від наãнітальної свердловини-запалювальниці до видобóвної (прямотечійне В.ã.) або назóстріч одна одній (протитечійне В.ã.). Останній метод праêтично не застосовóється. При прямотечійномó В.ã. джерелом ãоріння слóжить ã.ч. “нафтовий êоêс” (теплотворна здатність 29–42 МДж/êã, температóра ãоріння 350–370°С і вище). Утворюється з найбільш важêих фраêцій нафти, яêі відділяються під час її наãрівання перед фронтом ãоріння; леãêі фраêції випаровóються і витісняються. Швидêість переміщення фронтó ãоріння визначається êонцентрацією êоêсó (зростає із збільшенням ãóстини і в’язêості нафти) і темпами заêачóвання повітря. При недостатньомó вмісті êоêсó в пласт разом з повітрям заêачóють вóãлеводневе ãазоподібне паливо (напр., метан). Ефеêтивність сóхоãо В.ã. відносно невисоêа. В зонó перед фронтом ãоріння через низьêó теплоємність повітря переноситься менше 20% ãенерованоãо тепла. Для поêращення процесó передавання
ВНУ — ВОД тепла одночасно (почерãово) з повітрям ó свердловинó заêачóється вода. Остання, випаровóючись ó випаленій зоні, попадає в ділянêó перед фронтом ãоріння і óтворює там зони насиченої пари і сêонденсованої ãарячої води. При збільшенні об’ємів заêачóваної води процес ãоріння припиняється. Однаê êисень заêачóваноãо повітря в зоні насиченої пари встóпає з нафтою в еêзотермічні реаêції (В.ã. з частêовим ãасінням, або надволоãе В.ã.). При цьомó швидêість рóхó зони ґенерації тепла (температóра ã.ч. 200–300°С) визначається в основномó темпами заêачóвання води і значно вище швидêості рóхó фронтó ãоріння при сóхомó і волоãомó В.ã. Процеси внóтрішньопластовоãо пароóтворення при волоãомó і надволоãомó В.ã. сприяють інтенсифіêації тепловоãо діяння на пласт, зóмовлюють сêорочення витрат стисненоãо повітря на видобóвання нафти. Механізм тепловоãо способó розробêи на основі В.ã., êрім витіснення нафти водяною парою, ãарячими ãазами ãоріння, водою, водоãазовими сóмішами і ін., оснований на дії êисневмісних êомпонентів яê поверхнево-аêтивних речовин, а таêож леãêих фраêцій нафти, яêі випаровóються. На нафтовилóчення (в сер. 50–70%) можóть впливати фізиêо-хімічні перетворення самої породи-êолеêтора. Сприятливі ãеолоãо-фізичні óмови застосóвання В.ã.,: êоефіцієнт динамічної в’язêості нафти більше 10-2 Па·с, товщина пласта понад 3 м, ãлибина заляãання до 2000 м, êоефіцієнт прониêності понад 0,1 мêм2, êоефіцієнт пористості більше 18%, êоефіцієнт нафтонасиченості понад 30–35%. Системи розміщення наãнітальних і видобóвних свердловин при В.ã. — по площі і рядами. Недоліêи В.ã. пов’язані з необхідністю вжиття заходів з охорони довêілля та óтилізації продóêтів ãоріння, попередження êорозії обладнання. Розвитоê В.ã. поляãає в йоãо поєднанні з іншими впливами на пласт, підвищенні ефеêтивності оêремих елементів заãальноãо механізмó витіснення нафти з допомоãою тепловоãо ефеêтó. В.ã. застосовóється в Росії, Рóмóнії, Азербайджані, США. ВНУТРІШНЬОШАХТНИЙ (РУДНИКОВИЙ) ТРАНСПОРТ, -оãо (-оãо) -ó, ч. * р. внóтришахтный (рóдничный) транспорт, а. mine transport, mine conveyance and hoisting (facilities), н. Transport m unter Tage m, untertägiger Transport m, zwischenbetrieblicher Transport m, Untertageförderung f — транспортна слóжба шахти, призначена для переміщення по підземних виробêах êорисних êопалин та різноãо родó вантажів. В сóчасномó В.т. широêо застосовóються елеêтровозні, автомобільні і êонвеєрні транспортні засоби, а таêож сêіпові підйомниêи, лебідêи, іноді ãідротранспорт, монорейêовий транспорт та ін. Див. ваãонетêа, êонвеєр, шахтний транспорт, ãідравлічний транспорт, елеêтровоз, автосамосêид підземний, сêіп шахтний, сêіпові підйомниêи, лебідêа, монорейêова дороãа, êанатна відêатêа. ВНУТРІШНЯ МОРЕНА, -ньої, -и, ж. * р. внóтренняя морена, а. englacial drift, н. Innenmoräne f — сóêóпність óламêів ã.п., яêі знаходяться всередині льодовиêа. ВОГНЕВЕ БУРІННЯ, -оãо, -…, с. — Див. термічне бóріння. ВОГНЕГАСНИК, -а, ч. * р. оãнетóшитель, а. fire extinguisher, н. Feuerlöscher m, Feuerlöschgerat n, Feuerlöschapparat m — апарат для ãасіння пожежі. Являє собою ємêість із запірно-пóсêовим пристроєм і насадêою для формóвання стрóменя. На підприємствах ãірн. пром-сті застосовóються В. вóãлеêислотні, хімічні пінні, повітряно-пінні, аерозольні (хладонові), порошêові і êомбіновані. У найпоширеніших хімічних пінних воãнеãасниêах виêористо-
172 вóється реаêція між водними розчинами лóãó і сірчаної êислоти з óтворенням піни, що переêриває достóп êисню. ВОГНЕЗАХИЩЕНІ МАТЕРІАЛИ, -их, -ів, мн. * р. оãнезащищенные материалы, а. fireproof materials, н. feuerfeste Materialien n pl — матеріали (êонстрóêції), що їх ãорючість зменшено нанесенням воãнезахисних поêриттів або введенням антипіренів. Воãнезахисними поêриттями (тонêим шаром фарб, розчинів, обмазоê) підвищóють воãнестійêість матеріалів (êонстрóêцій) з деревини, деяêих полімерних матеріалів і металевих êонстрóêцій. Антипіренами просочóють дерев’яні й полімерні матеріали, тêанини. Для просочення дерев'яних êонстрóêцій виêористовóють сóміші, осн. êомпонент яêих — водні розчини (êонцентрація 25%) сóльфатó амонію, діамонійфосфатó, бóри, борної ê-ти і ін. ВОГНЕПРОВІДНИЙ ШНУР, -оãо, -а, ч. * р. оãнепроводный шнóр, а. safety fuse, blasting fuse, Bickford fuse; н. Zündschnur f — шнóр з серцевиною êóрноãо (димноãо) порохó, оточений зовнішнім та внóтрішнім обплетенням, волоãоізолюючою мастиêою; швидêість ãоріння В.ш. становить приблизно 1 см/с. Застосовóється яê засіб збóдження детонації êапсóля-детонатора при висадженні воãневомó. ВОДА, -и, ж. * р. вода, а. water, н. Wasser n — дóже поширена в природі найпростіша стійêа хім. сполóêа водню з êиснем Н2О. За звичайних óмов В. — безбарвна рідина без запахó і смаêó. Молеêóл. маса 18,0153. Гóстина 1,0. Вміст ó літосфері 1,3-1,4 млрд êм3, в ãідросфері — 1,4-1.5 млрд êм3 (96% — ó світовомó оêеані). На сóші розрізняють В. підземнó — 60 млн êм3, льодовиêовó — 29, озернó — 0,75, ґрóнтовó — 0,075, річêовó — 0,0012 млн êм3. В атмосфері знаходиться 13-15 тис. êм3 В. В. — слабêий елеêтроліт, має аномально висоêó питомó теплостійêість, дисоціює з óтворенням Н2 і О2 при t понад 1500°С. Лóжні та лóжноземельні метали реаãóють з В. при 20°С, Mg i Zn — при 100°С. Природна В. (êрім атмосферної) завжди має домішêи, ã.ч. — солі êальцію і маãнію. В. дóже реаêційно здатна сполóêа, обов’язêовий êомпонент праêтично всіх технолоãічних процесів. Ізотопні різновиди В. — важêа В. (оêсид дейтерію) D2O та надважêа В. (оêсид тритію) Т2О. В природних водах на 1 атом дейтерію припадає 6500-7200 атомів Н. Існóють деêільêа моделей стрóêтóри води. Перша представляє В. яê однорідний êонтиніóм. Дрóãа передбачає наявність двох і більше стрóêтóр В. (ажóрна стрóêтóра льодó, тетраедрична стрóêтóра типó êварцó — вода-2 і проста симетрична óпаêовêа — вода-3). Є припóщення, що В. має êлатратнó стрóêтóрó типó ãазових ãідратів. Частина наóêовців дотримóється êластерної моделі В. Див. вода адсорбційна, вода вільна, вода ãідроêсильна, вода зв’язана, вода êонститóційна, вода êристалізаційна, вода молеêóлярна, води êапілярні, води змішані, води природні, вóãлеêислі води, ґрóнтові води, êріоãалінові води, нафтові води, підземні води, поверхневі води, поховані води, прозорість води, промислові води, радіоаêтивні води, рóдні води, стічні води, термальні води, торфяні води, тріщинні води, тріщинно-жильні води, тріщинно-порові води, тріщинно-êарстові води, хлоридні води, шахтні (рóдниêові) води. В.С.Білецьêий. ВОДА АДСОРБЦІЙНА, -и, -ої, ж. * р. вода адсорбционная, а. adsorbtion water, н. Adsorptionswasser n — молеêóли H2O, яêі притяãаються мінералами під впливом поверхневої енерãії. ВОДА ВІЛЬНА, -и, -ої, ж. * р. вода свободная, а. gravity [free] water; н. freies Wasser n — підземна вода, яêа містит-
173 ься в ã.п. і перебóває під впливом êапілярних і ãравітаційних сил. Капілярна вода заповнює êапілярні пори, а при зменшенні волоãості — тільêи êóти пор в ã.п. Капілярна В.в., пов'язана з рівнем ґрóнтових вод, наз. êапілярно-піднятою, а ó відриві від ньоãо — êапілярно-завислою водою. Обидва види êапілярної В.в. передають ãідростатичний тисê і переміщаються під дією сил поверхневоãо натяãó. Капілярно-піднята вода óтворює êапілярнó облямівêó, яêа постійно відновлюється за рахóноê підняття води по êапілярах до рівня ґрóнтових вод. Капілярне підняття залежить від ґранóлометричноãо та мінералоãічноãо сêладó порід зони аерації, температóри води і від інших фаêторів. Маêсимальна висота підняття в ãлинистих породах 8–10 м, в êрóпнозернистих пісêах деêільêа см, в ãальêах та ãравії — відсóтня. Капілярно-зависла вода óтворюється частіше за все в сóпісêах в осн. за рахóноê атм. осадів. Найбільша êільêість цієї води, що óтримóється породою, відповідає найменшій волоãоємності або водоóтримóючій здатності породи. Капілярна вода в залежності від сêладó ãірсьêої породи по-різномó впливає на змінó її фізиêо-механічних властивостей. Яê правило, вона призводить до зменшення міцності порід ó ãірничих виробêах. Гравітаційна вода переміщається в ãірсьêих породах під дією сили тяжіння та ґрадієнта напорó, що виниêає яê за рахóноê різниці ãіпсометричних відмітоê (для верхніх водоносних ãоризонтів), таê і за рахóноê різноãо ãеостатичноãо тисêó (для ãлибоêих ãоризонтів). Її вміст залежить від пористості і тріщинóватості ã.п. Вміст ãравітаційної води в породі визначається яê різниця між повною та êапілярною волоãоємністю. У деяêих р-нах дія В.в. приводить до розвитêó êарстó, сóфозії, соліфлюêції, пливóнів та ін. У областях ведення ãірничих робіт це призводить до порóшення стійêості бортів êар'єрів і óêосів êотлованів, підвищеної обводненості виробоê, раптових проривів вод і пливóнів ó ãірничих виробêах. ВОДА ГІГРОСКОПІЧНА, -и, -ої, ж. * р. вода ãиãросêопичесêая, а. hygroscopic water, н. hygroskopisches Wasser n — вода адсорбційна. ВОДА ГІДРОКСИЛЬНА, -и, -ої, ж. * р. вода ãидроêсильная, а. hydration water, н. Hydroxylwasser n — óмовна (за-
старіла) назва води, яêа виділяється при наãріванні ãідроêсилвмісних мінералів. Наãрівання ãідроêсилвмісних мінералів сóпроводжóється виділенням води та відповідною зміною їх êонститóції, напр., за схемою: брóсит-Mg(OH)2→периêлаз-MgO+ H2O. З цією особливістю поведінêи мінералів пов'язане термінолоãічне непорозóміння, а саме: ãрóпи ОН- ó мінералах неправильно називають водою êонститóційною або водою ãідроêсильною.
ВОДА ЗВ'ЯЗАНА, -и, -ої, ж. * р. вода связанная, а. fixed water; bound (residual) water; interstitial water; н. gebundenes Wasser n — частина підземних вод, яêа фізично або хімічно óтримóється твердою речовиною ã.п. На відмінó від води вільної (ãравітаційної), В.з. нерóхома або слабêорóхома. Вона поділяється на водó в твердій речовині породи і водó в порах. До В.з. в твердій речовині належить вода, яêа входить в стрóêтóрó твердої речовини: êристалізаційна, êонститóційна, цеолітна. В.з. в порах (міцнозв’язана і адãезійна), поêриває тверді частêи (зерна) породи. Міцнозв’язана вода (таê зв. плівêова вода) на поверхні ã.п. óтворює два шари: один порівняно тонêий шар (товщиною в деê. молеêóл — α-плівêа), прилеãлий безпосередньо до поверхні частêи, і дрóãий (значно більший за товщиною — β-плі-
ВОД — ВОД вêа) — шар таê зв. адãезійної води. Утримóються ці два види В.з. за рахóноê ван-дер-ваальсових сил (дисперсійні, орієнтаційні та індóêційні взаємодії молеêóл), а таêож специфічних водневих та хімічних зв’язêів, що виниêають між молеêóлами твердої поверхні і води, а таêож між молеêóлами самої води. Особливо значна êільêість В.з. міститься в тонêодисперсних, ãлинистих породах, яêі хараêтеризóються дóже дрібними порами і велиêою поверхнею частиноê. К-ть В.з. в ãлинах залежить від їх мінералоãії, сêладó обмінних êатіонів, т-ри. Більше за все її в монтморилонітових ãлинах. Зі зростанням т-ри об'єм В.з. меншає передóсім за рахóноê рóйнóвання адãезійної води і переходó її ó вільнó водó. Видалення В.з. являє собою основнó проблемó при ãлибоêомó зневодненні продóêтів збаãачення êорисних êопалин, підãотовці вóãілля до ãідроãенізації тощо. В.С.Білецьêий, В.Г.Сóярêо. ВОДА КОНСТИТУЦІЙНА, -и, -ої, ж. * р. вода êоститóционная, а. constitutional water, water of constitution; н. Konstitutionswasser n — вода, молеêóли яêої займають відповідні стрóêтóрні позиції мінералів. В.ê. яê обов'язêовий елемент входить до стрóêтóри мінералів, яêі називаються êристалоãідратами: сода – Na2[CO3]·10H2O, ґіпс – Ca [SO4]·2H2O тощо. Видалення В.ê. з мінералів порóшóє їх êонститóцію. ВОДА КРИСТАЛІЗАЦІЙНА, -и, -ої, ж. * р. вода êристаллизационная, а. water of crystallization, crystal water; н. Kristallisationswasser n — молеêóли води, яêі не є обов’язêовим елементом êонститóції мінералів, але потрапляють ó їхню стрóêтóрó завдяêи проявó певних óмов êристалізації. Деãідратація мінералів з êристалізаційною водою, звичайно здійснюється при висоêій температóрі й не сóпроводжóється рóйнацією їх стрóêтóри. Приêлад В.ê.: молеêóли H2O ó специфічних порожнинах (êаналах) стрóêтóри êварцó — SiO2, берилó — Be3Al2[Si6O18], êордієритó — Mg2Al3[AlSi5O18]. ВОДА МІЖПЛОЩИННА, -и, -ої, ж. * р. вода межплосêостная, а. interlayer water, н. Zwischenschichtenwasser n — різновид адсорбційної води в мінералах, яêий є типовим для силіêатів шарóватої стрóêтóри. Двомірний шар стрóêтóри мінералó адсорбóє водó своєю поверхнею. Внаслідоê адсорбції води або її втрати ґратêа мінералó розбóхає або стисêóється, але не рóйнóється. Типовим приêладом мінералів з міжплощинною водою є монтморилоніт. ВОДА МОЛЕКУЛЯРНА, -и, -ої, ж. * р. вода молеêóлярная, а. molecular water, н. Molekularwasser n — вода, що тримається в мінералах молеêóлярними (ван-дер-ваальсовими) силами. ВОДА НАФТОВА, -и, -ої, ж. * р. вода нефтяная; а. petroleum water; н. Erdölwasser n — Див. нафтові води. ВОДЕНЬ, -ю, ч. * р. водород, а. hydrogen, н. Wasserstoff m, Hydrogen n — хім. елемент. Символ Н, ат.н. 1., ат.м. 1,0079. Відомо три ізотопи В.: протій, дейтерій, тритій. В. — безбарвний ãаз без запахó і смаêó. В. — один з осн. êомпонентів всіх природних орãанічних сполóê. В. реаґóє з неметалами, з металами óтворюються ãідриди. Сóміш В. з êиснем (ãримóчий ãаз) вибóхає при підпалюванні. В. — відновниê. Сировина для пром. отримання В. — ãази нафтопереробêи, ãази природні, продóêти ãазифіêації вóãілля і ін. Осн. способи отримання В.: реаêція вóãлеводнів з водяною парою, неповне оêиснення вóãлеводнів, êонверсія оêисó вóãлецю, елеêтроліз води. Застосовóють для синтезó аміаêó, метиловоãо спиртó, в процесах ãідроãенізації, при зварюванні і різанні металів тощо. В. — перспеêтивне ãа-
ВОД — ВОД зоподібне пальне. Дейтерій і тритій знайшли застосóвання в атомній енерãетиці. ВОДЖИНІТ, -ó, ч. * р. воджинит, а. wodginite, н. Wodginit m — мінерал сімейства титанотанталоніобатів, Mn(Sn,Та,Ti, Fe) (Ta, Nb)2О8. Містить до 74% Ta2O5 і 9-13% SnO2. Синãонія моноêлінна. Тв. 5,5-6. Гóстина 7,5±0,3. Колір від червоно-êоричневоãо до чорноãо. Непрозорий, але іноді просвічóє в тонêих сêолах. Крихêий. В. зóстрічається тільêи в рейзенізованих ділянêах літієвих пеãматитів. В.- важлива танталова рóда. ВОДИ ҐРУНТОВІ, вод, -них, мн. — Див. ґрóнтові води. ВОДИ ЗМІШАНІ, вод, -их, мн. * р. воды смешанные, а. mixed water, н. gemischtes Wasser n — води природні, що сформóвалися шляхом змішóвання вод різноãо ãенезисó (інфільтраційних, седиментаційних тощо) та різноãо хім. типó, напр., сóльфатно-êальцієві, хлоридно-натрієві тощо. ВОДИ ІНФІЛЬТРАЦІЙНІ, -вод, -них, мн. — Див. інфільтраційні води. ВОДИ КАПІЛЯРНІ, вод, -их, мн. * р. воды êапиллярные, а. capillary water, н. Kapillarwasser n — води в êапілярних порах, тріщинах та інших порожнинах мінералів. Див. волоãоємність, волоãість. ВОДИ МАГМАТОГЕННІ, вод, -их, мн. * р. воды маãматоãенные, а. magmatic water, н. magmatogenes Wasser n — часто ототожнюються з ювенільними. М.в. перші встóпають ó зовнішній êрóãообіã. Молеêóли М.в. ãенерóються ó маãмі або мантії з водню та êисню. За способом прониêнення з мантії і ãлибинних частин земної êори розрізняють вóлêанічні води, що виділяються ó виãляді пари з маãми ó процесі її підйомó та охолодження, а потім êонденсóються ó верхніх ãоризонтах, і насêрізно-маãматичні ãазово-рідинні розчини, яêі репрезентóють реãіональний висхідний потіê з воãнищ ãлибинноãо маãматизмó. Яê вважає Д.Коржинсьêий, насêрізно-маãматичні розчини виêлиêають ґранітизацію осадових порід. Відділяючись потім від ґранітноãо розплавó, ця вода надходить ó земнó êорó. ВОДИ НАДМЕРЗЛОТНІ, вод, -их, мн. * р. воды надмерзлотные; а. superpermafrost water; н. überglaziale Gewässer n — води, нижньою водопідпорою для яêих є вічномерзлі породи. Виділяють В.н. сезонно-талоãо шарó (аналоã верховодêи) і ненасêрізних талиêів (підозерних, підрóслових, заплавних та ін.). ВОДИ ПІДЗЕМНІ, вод, -них, мн. — Див. підземні води. ВОДИ ПЛАСТОВІ, вод, -них, мн. — Див. пластові води. ВОДИ ПРИРОДНІ, вод, -их, мн. * р. воды природные, а. natural water; н. naturliches Wasser n — сóêóпність поверхневих і підземних вод, яêі мають природне живлення. Розрізняють понад 400 ãеохімічних типів В.п. ВОДНЕВИЙ ЗВ’ЯЗОК, -оãо, -ó, ч. * р. водородная связь, а. hydrogen bond, н. H-Verbindung f — тип хімічноãо зв’язêó, спричинений частêовим перенесенням елеêтронної хмарêи від атома дóже елеêтронеãативноãо елемента (F, O, Cl та ін.) однієї молеêóли до сильно поляризованоãо і рóхливоãо атома водню іншої молеêóли тієї ж або різних сполóê. В.з. бóває внóтрішньо-молеêóлярний та міжмолеêóлярний. Зóмовлює баãато важливих явищ: асоціацію молеêóл різних сполóê (води, спиртів та ін.), зміцнення êристалічної ґратêи êристалів тощо. Виявлений, зоêрема, в міжфазній зоні вóãілля-зв’язóюче при бриêетóванні, масляній ґранóляції, аґломерації. ВОДНЕВИЙ ПОКАЗНИК, рН, -оãо, -а, ч. * р. водородный поêазатель, рН; а. pH-value, н. pH-Wert m, Wasserstoffexpo-
174 nent m — хараêтеризóє êонцентрацію (аêтивність) йонів водню в розчинах; чисельно дорівнює від’ємномó десятичномó лоãарифмó êонцентрації йонів водню (в ãрам/йонах на 1 літр): pH = -Lg [H+]r-йон/л, де[H+] — êонцентрація йонів водню. Поняття pH введене на поч. ХХ ст. для зрóчності розрахóнêів, пов’язаних з êонцентрацією йонів водню. pH водних розчинів змінюється від 0 до 14. Розчини, що мають pH менше 7, вважаються êислими, pH=7 — нейтральними, pH більше 7 — лóжними. В.п. впливає на напрямоê та швидêість протіêання хім. реаêцій та біохім. процесів. pH — важливий фаêтор ó процесах флотації, ãідрометалóрãії, флоêóляції, масляної аґломерації та ін. ВОДНИЙ ГЕЛЬ, -оãо, -ю, ч. * р. водный ãель, а. aqueous gel, н. Wassergel n — водовмісна ВР, яêа сêладається з рідêоãо розчинó оêиснювача, в яêомó знаходяться зважені частинêи твердих êомпонентів. Для запобіãання їх осаджóвання і втрат В.ã. за рахóноê витоêó по тріщинах йоãо заãóщóють введенням ãóарãомó та ін. заãóщóвачів. Для підвищення водостійêості додають стрóêтóроóтворювачі (солі хромó, алюмінію, біхромат натрію та ін.). ВОДНИЙ ПЕРІОД РОЗРОБКИ, -оãо, -ó, -…, ч. * р. водный период разработêи; а. water development period; н. Wasserförderungsperiode f — частина періодó розробêи поêладó (еêсплóатаційноãо об’єêта) при витісненні нафти (ãазó) із пластів водою, êоли видобóвання нафти (ãазó) сóпроводжóється зростаючим відбиранням води ó видобóвній продóêції. ВОДНІ РЕСУРСИ, -их, -ів, мн. * р. водные ресóрсы, а. water resources, water supply; н. Wasserreserven f pl — придатні для виêористання в ãосподарстві води річоê, озер, êаналів, водосховищ, морів та оêеанів, підземні води, ґрóнтова волоãа, вода льодовиêів (êриãа), водяні пари атмосфери. Заãальні запаси бл. 1454,3 млн êм3 (з них менше 2% — прісні води, а достóпні для виêористання 0,3%). В.р. виêористовóють для водоêористóвання і водоспоживання в різних ãалóзях промисловості, сільсьêоãо ãосподарства, енерãетиêи, сóдноплавства, побóтó. Широêо виêористовóють В.р. при переробці ê.ê., зоêрема їх збаãаченні т.зв. моêрими способами. В.р. належать до відновлюваних в процесі êрóãообіãó. Виснаження В.р. в резóльтаті втрати їх яêості є більшою заãрозою, ніж їх êільêісне виснаження (1 м3 неочищених стічних вод забрóднює і робить непридатними 40-50 м3 природної річêової води). В.р. Уêраїни сêладають 92,4 êм3, з яêих для виêористання достóпні 56,6 êм3 на ріê. ВОДНО-ШЛАМОВА СХЕМА, -…-ої, -и, ж. * р. водно-шламовая схема, а. water slurry scheme, н. Wasserschlammschema n — технолоãічна схема оêремоãо êомплеêсó збаãачóвальної фабриêи. Система машин, апаратів і спорóд, яêі забезпечóють проясненою водою основне і допоміжне обладнання фабриêи при мінімальних витратах свіжої води і обмеженні сêидó шламових вод ó мóлонаêопичóвачі в óмовах сталоãо раціональноãо (оптимальноãо) вмістó твердоãо ó воді. Див. технолоãічна схема збаãачення êорисних êопалин, схема збаãачення, водно-шламове ãосподарство. ВОДНО-ШЛАМОВЕ ГОСПОДАРСТВО, -…-оãо, -а, с. * р. водно-шламовое хозяйство, а. water slurry circuit, coal preparation facilties, н. Wasserschlammwirtschaft f, Wasser- und Schlammwirtschaft f einer Aufbereitungslage f — сóêóпність машин, апаратів, спорóд та транспортних і допоміжних засобів для вловлювання, зãóщення і зневоднення шламів та прояснення оборотної води; виробничий підрозділ (цех
175 або відділення) збаãачóвальної фабриêи. В.-ш.ã. — технол. êомплеêс водопостачання, обробêи стічних і оборотних вод, а таêож шламів і дрібних відходів (хвостів) збаãачення. Діє на збаãач. ф-êах, що застосовóють моêрі методи збаãачення. На óстановêах В.-ш.ã. досяãається прояснення
Рис. Водно-шламова схема вóãлезбаãачóвальної фабриêи: Цифрові позначêи: перша – продóêтивність по твердомó т/ãод.; дрóãа – видатоê води, м3/ãод.; третя – видатоê пóльпи, м3/ãод.; четверта – вміст твердоãо, ã/л.
(відстоювання) і очищення вод, зãóщення, зневоднення і сêладóвання шламів і відходів збаãачення, вилóчення з шламів цінних êомпонентів. На ф-êах, що збаãачóють вóãілля для êоêсóвання, виділяють три осн. типи схем В.-ш. ã.(водно-шламових схем): одно- і двостадійні, êомбіновані. Одностадійна схема застосовóється для ф-ê, що витрачають не більше 2 м3 води на 1 т вóãілля, що збаãачóється; шламова вода після видалення з неї частоê вóãілля êрóпністю більше 0,5 мм, надходить на флотацію без попередньоãо зãóщення. При двостадійних схемах вся шламова вода після êласифіêації твердої фази надходить ó зãóщóвач; на флотацію подається зãóщений продóêт, а злив зãóщóвача повертається в технол. циêл ãравітац. відділення. Недоліêи схеми пов'язані з розміщенням апаратів прояснення оборотної води на значній виробничій площі.
ВОД — ВОД Найбільш перспеêтивні êомбінов. схеми, в яêих перед флотацією зãóщóється тільêи частина шламової води, що дозволяє забезпечити оптим. êонцентрацію пóльпи. У всіх технол. схемах флотація — обов’язêова ланêа В.-ш.ã. Концентрат флотації зневоднюється, сóспензія відходів флотації зãóщóється, відходи óщільнюються або зневоднюються, прояснена вода повертається в технол. процес або спрямовóється в зовнішні водні об'єêти, яê правило, після поперед. очищення. За таêою ж схемою обробляються шламові води ф-ê, що збаãачóють енерãетичне вóãілля. На фабриêах, що збаãачóють вóãілля, рóди чорних і êольорових металів, а таêож ãірничохім. сировинó моêрим маãнітним або флотаційним збаãаченням, В.-ш.ã.- вêлючає таêож системи водооборотó. Сер. витрата води на 1 т ãірн. маси для вóãілля і ãорючих сланців (вêлючаючи оборотнó водó) 3-4 м3, для заліз. рóди в залежності від методів збаãачення — 6-14 м3, для апатитової — 5 м3. Зãóщення відходів збаãачення або незбаãачених шламів проводиться до маêс. êонцентрації сóспензії, при яêій можливе її ãідравлічне транспортóвання до хвостосховища. Процеси прояснення води, зневоднення шламів і дрібних відходів збаãачення інтенсифіêóють добавêами êоаãóлянтів, висоêомолеêóлярних флоêóлянтів, ПАР. Ємêість мóлонаêопичóвачів вóãлезбаãач. ф-ê розраховóють на 10 роêів; на рóдних збаãач. ф-êах хвостосховища розраховóються на 10-20 роêів безперервної роботи. У схемах В.-ш.ã. передбачається запобіãання забрóдненню відходами збаãачення ґрóнтових і поверхневих вод, земельних óãідь, прилеãлих до хвостосховищ. Широêо виêористовóються схеми В.-ш.ã. з замêненими заãальнофабричними або лоêальними циêлами оборотноãо водопостачання. О.А.Золотêо. ВОДОВБИРАННЯ, -…, с. * р. водопоãлощение, а. water absorbtion; н. Wasseraufnahmevermögen n — здатність ãірсьêих порід вбирати водó під час занóрення в неї в звичайних óмовах, тобто при тисêó в 10 Па та температóрі 200С. В. визначається відсотêовим відношенням маси поãлинóтої води до маси сóхої (висóшеної при 105-110°С) породи. ВОДОВІДБИРАЧ, -а. ч. * р. водоотделитель, а. water knockout, water separator; н. Wasserabscheider m — апарат для відділення води від сóпóтніх водонерозчинних фаз. Виêористовóється для виділення води з водонафт. сóмішей, що надходять з добóвних свердловин. В. поділяються на ãоризонтальні, êóльові, вертиêальні (найменш поширені) і ãідроциêлонні. Принцип розділення фаз — ãравітаційний або відцентровий. Продóêтивність ãравітаційних В. при обводненості нафти до 30% бл. 4000 т/добó. За рівної продóêтивності відцентрові В. займають в 10-15 раз менше виробничої площі. ВОДОВІДВІД, -водó, ч. * р. водоотвод, а. water-way, н. Wasserentziehung f, Wasserableitung f — спорóда, що призначена для транспортóвання води від ãірничих виробоê за межі зони впливó шахтноãо водовідливó. Бóдóється ó виãляді штóчних рóсел: відêритих (лотêи, êанали) або заêритих (трóби, тóнелі). В процесі В. шахтні і êар'єрні води проходять через очисні спорóди; дренажні води (з водознижóвальних свердловин) можóть відводитися без попередньоãо очищення, яêщо вміст забрóднюючих êомпонентів в них не перевищóє встановлених норм ãранично допóстимих êонцентрацій. ВОДОВІДДАЧА ГІРСЬКИХ ПОРІД, -і, -…, ж. * р. водоотдача ãорных пород, а. rock yield of water; н. Wasserabgabefähigkeit f der Gesteine n pl — здатність насичених водою
ВОД — ВОД ãірсьêих порід віддавати водó шляхом вільноãо стіêання під впливом сили тяжіння чи в резóльтаті відêачóвання. Механізм В. визначається співвідношенням êапілярних сил і сил, що долають їх дію (ãравітація або зовнішній тисê). Оцінюється процентним відношенням об'ємó води, що вільно витіêає із зразêа породи, до об'ємó цьоãо зразêа; êільêістю води (в л), що витіêає з 1 м3 породи (питома В.ã.п.), а таêож êоеф., яêий визначається яê різниця між повною і маêс. молеêóлярною волоãоємністю. У масивах визначають êоеф. ãравітаційної В.ã.п., яêий відображає запаси води, що віддаються шляхом вільноãо її стіêання під впливом сили тяжіння та êоеф. прóжної В.ã.п., яêий відповідає прóжним запасам підземних вод і визначається за даними дослідних відпомпóвань. В.ã.п. зростає із збільшенням êрóпності частиноê порід, відêритої пористості, тріщинóватості і збільшенням ãідрофобності ã.п. В.ã.п. — осн. хараêтеристиêа при виборі способів водозахистó ãірн. виробоê, а таêож для розрахóнêó еêсплóатац. запасів підземних вод. ВОДОВІДЛИВ, -ó, ч. * р. водоотлив, а. water pumping, water drainage; н. Wasserhaltung f — видалення шахтних (рóдниêових, êар'єрних) вод з підземних та відêритих ãірничих виробоê на поверхню. В системó В. входять пристрої, що перешêоджають достóпó по- Рис. Схеми водовідливó на шахтах: при верхневих і підземних одномó (а) ãоризонті та деêільêох (б) ãоризонтах. вод до виробоê; що реãóлюють стіê шахтних вод та збір їх в центральні водозбірниêи, звідêи вода подається на поверхню за допомоãою насосів. При п і д з е м н і й розробці розрізняють допоміжний, ãоловний, центральний та реãіональний В. Насосна êамера з водовідливними óстановêами розташовóється біля водозбірниêа і з’єднóється з ним виробêами. При притоці води більше за
176 інюється в межах 68-78 %. Кислототривêі насоси застосовóються при рН води менше 5. Для дільничноãо В. в шахтах, êрім баãатостóпінчастих відцентових насосів, виêористовóються таêож êонсольні відцентові, моноблочні і допоміжні насоси (тóрбонасос, елеêтронасосні одноґвинтові аґреґати, одностóпінчасті відцентрові ãоризонтальні насоси, відцентрові ãоризонтальні êонсольні насоси). При відêачóванні непрояснених шахтних вод з твердою фазою êрóпністю до 20 мм застосовóються шламові насоси (вертиêальні, сóспензійні, маãнетитошламові та ін.). Для подачі води на поверхню в стовбóрі шахти проêладають- Фраãмент водовідливó XIX ст. ó соляній шахті ся мінімóм два стави наãн“Велічêа”, Польща. італьних трóб — робочий і резервний; при двох одночасно працюючих насосах проêладаються три стави трóб. Кожний став розраховóється на видачó нормальноãо добовоãо притоêó за 20 ãод. Апаратóра автоматизації В. забезпечóє автоматич. залиття, пóсê і зóпинêó насосів ó залежності від рівня води ó водозбірниêó, почерãовó роботó насосів, автоматич. вêлючення резервних насосів, дистанційний êонтроль і сиãналізацію про рівень води ó водозбірниêó. Осн. шляхи подальшоãо вдосêоналення В. на шахтах: сêорочення об’ємó і спрощення êонстрóêції водозбірниêів або застосóвання безêамерноãо В. з вертиêальними занóреними насосами і ерліфтами. При в і д ê р и т і й розробці система В. сêладається з при-
Рис. Підземний êомплеêс шахтної водовідливної óстановêи: 1 – насосна êамера; 2 – водозбірниê; 3 – трóбний ходоê; 4 – ствол; 5 – ãерметичні двері; 6 – всмоêтóвальний êолодязь; 7 – êолеêтор.
Рис. Схема відêритоãо (а) і підземноãо (б) водовідливó на êар’єрі: 1 – êанава з водовідливною трóбою; 2 – основа óстóпó; 3 – водозбірна і водовідливна êанава; 4 – водозбірниê; 5 – трóба всасó; 6 – насос; 7 – трóба наãнітання; 8 – поверхнева водовідвідна êанава; 9 – понижений рівень підземних вод; 10, 11 – дренажна та водозбірна свердловини; 12 – дренажно-водозбірний штреê; 13 – водовідливний стовбóр.
50 м3/ãод. ãол. водовідливна óстановêа сêладається з 3 однаêових насосів (робочоãо, резервноãо і тоãо, що знаходиться в ремонті), êожний з яêих розраховóється на відêачóвання за 20 ãод. добовоãо нормальноãо притоêó. Для ãоловноãо В. на шахтах застосовóються в осн. відцентрові баãатостóпінчасті сеêційні насоси в ãоризонтальномó виêонанні, що допóсêають вміст механіч. домішоê ó воді (êрóпністю до 0,1-0,2 мм) до 0,1-0,2%. К.К.Д. насосів зм-
строю реãóлювання внóтрішньоêар’єрноãо стоêó, водозбірниêів, насосних станцій. У залежності від місця розташóвання ãол. водозбірниêів êар'єрний В. поділяється на відêритий, підземний та êомбінований. При відêритомó В. водозбірниêи з насосною станцією розташовóються на найнижчій відмітці êар’єрó. При підземномó В. вода переêачóється або відводиться в спец. дренажно-водовідливні штреêи, пройдені зі схилом в сторонó водозбірниêа з на-
177 сосною êамерою, звідêи вона відêачóється насосами на поверхню через водовідливні стовбóри або свердловини в поверхневі водотоêи або водоймища. При цьомó виêористовóються в осн. ті ж насоси, що і при шахтномó водовідливі. При проходженні шахтних стовбóрів і розрізних траншей застосовóються допоміжні насоси (відцентрові спіральні, сеêційні, êонсольні, тóрбонасоси і ін.) продóêтивністю 5-130 м3/ãод і напором 30-100 м. ВОДОВІДЛИВ ДОПОМІЖНИЙ — водовідлив, призначений для переêачóвання води з оêремих дільниць шахти до водозбірниêа ãоловноãо водовідливó. ВОДОВІДЛИВ ГОЛОВНИЙ — водовідлив, призначений для відêачóвання сóмарноãо припливó води по шахті (рóдниêó, êар’єрó). ВОДОВІДЛИВ ЦЕНТРАЛЬНИЙ — водовідлив заãальний для деêільêох шахт (рóдниêів, êар’єрів). ВОДОВІДЛИВ РЕГІОНАЛЬНИЙ — водовідлив заãальний для шахт (рóдниêів, êар’єрів) цілоãо районó. ВОДОВМІСТ (БАГАТОВОДНІСТЬ) ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ó, -…, ч. * р. водообильность ãорных пород, а. watering of rock, н. Wasserreichtum m des Gebirges n, Wasserabgabevermögen n des Gebirges n — êільêість води, що виділяється породою. На відмінó від водовіддачі ãірсьêих порід, визначається ще додатêовою êільêістю води за рахóноê підземних вод даноãо водоносноãо ãоризонтó. ВОДОВУГІЛЬНЕ ПАЛИВО (ВВП), -оãо, -а, с. * р. водоóãольное топливо (ВУТ), а. coal-water slurry fuel (CWSF), н. Wasserkohlebrennstoff m — êомпозиційне штóчне рідêе паливо на основі вóãілля та води. ВВП — висоêоêонцентрована водовóãiльна сóспензiя (ВВВС), яêа має заданi реолоãiчнi (в`язêiсть, напрóãа зсóвó), седиментацiйнi (зберiãання однорідностi ó статичних та динамiчних óмовах) i паливнi (енерãетичний потенцiал, повнота виãорання орãанiêи) хараêтеристиêи та призначена для безпосередньоãо спалювання ó топêах êотлоаґреґатiв. Сêлад ВВП адеêватний сêладó ВВВС. Концентрація ВВП — 60-80 % вóãілля подрібненоãо до рівня 0-(100-250) мêм. ВВП зниженої êонцентрацiї (45-50% мас.) виêористовóється яê додатêове паливо при сóмiсномó спалюваннi з пилоподiбним вóãiллям. Порівняно з сóхим меленим (пилоподібним) вóãіллям, застосóвання ВВП в теплоенерãетиці дозволяє зменшити виêиди ó атмосферó на 20-35% оêсидів азотó, сірêи і чадноãо ãазó, а таêож забезпечóє повнотó виãорання орãанічної маси до 99%, що значно поліпшóє еêолоãічнó ситóацію довêілля. В êотлоаґреґатах ВВП може замінювати ãаз і мазóт. Інтенсивні наóêові дослідження по створенню ВВП почалися ó 80-і рр. ХХ ст. в Японії, США, Італії, ФРН, Китаї, а з 1985 р. — ó СРСР (інститóт “ВНИИПИãидротрóбопровод” — мм. Мосêва, Донецьê, Новоêóзнецьê; Інститóт êолоїдної хімії та хімії води ім. А.В.Дóмансьêоãо НАН Уêраїни — м.Київ; Інститóт фізиêо-орãанічної хімії та вóãлехімії НАН Уêраїни — м.Донецьê; Донецьêий політехнічний інститóт, Інститóт фізичної хімії АН СРСР та ін.). Вітчизняні наóêово-дослідницьêі орãанізації ó співробітництві з фірмою «Снампрожетті» (Італія) розробили, збóдóвали і запóстили в еêсплóатацію в 1990 р. дослідно-промисловий маãістральний вóãлепровід Білово-Новосибірсьê (Росія) довжиною 260 êм з продóêтивністю 3 млн т вóãілля за ріê на сóхó масó. Для здійснення цьоãо проеêтó наóêово-дослідними інститóтами Уêраїни бóло зроблено біля 50 винаходів. В останнє десятиліття ХХ ст. Японія і Китай нарощóвали потóжності з виробництва та
ВОД — ВОД спалювання ВВП (щорічний рівень споживання ВВП цими êраїнами близьêо 1500 тис.т). В останні роêи в Японії, Росії, США на основі збаãаченоãо вóãілля (зольністю менше 1 мас%) розроблені технолоãії виробництва і раціональний сêлад ВВП, яêе може бóти ефеêтивним паливом для дизельних двиãóнів залізничноãо і морсьêоãо транспортó. У майбóтньомó ці розробêи можóть мати велиêе стратеãічне значення. Фірми, орãанізації та промислові розробêи ВВП: 1. Корпорація досліджень в ãалóзі енерãетиêи та охорони довêілля (EERC), США, шт.Оãайо — технолоãія спільноãо спалювання ВВП з традиційними паливами ”Cofiring”. 2. Наóêово-дослідницьêий центр Пенсильвансьêоãо óніверситетó та фірма PENELEC, (Пенсильванія Елеêтриê Компані) — виãотовлення ВВП на ЗФ “Хоóмер Сіті”, спалювання ВВП в êотлі потóжністю 32 МВт, транспортóвання та спалювання на ТЕС “Сьюард” в êотлі продóêтивністю 130 т пари/ãод. 3. Фірма “Снампроджетті”, Італія — êомплеêс Порто Торрес з повним циêлом збаãачення, транспортóвання та спалювання ВВП продóêтивністю 500000 т/ріê. 4. Корпорація Янрі ВВП (Janri CWF Co), Китай. 5. Нісхо Іваї Корп. (Nissho Iwai Corp), Японія, об’єднання Джей Джі Сі (JGC), Японія — êомплеêс виãотовлення ВВП на фабриці Янрі в Шандонãó, транспортóвання танêерами в Японію та спалювання на підприємствах хімічної êомпанії Тейсе К (Оêаяма), продóêтивність 250 000 т/ріê по ВВП. 6. Компанія Джапан КОМ (Japan Coal Oil Mixture), Японія — промислова óстановêа для приãотóвання ВВП в Омахамі, продóêтивністю 600 000 т/ріê, спалювання ВВП на елеêтростанції ó Наêосо. 7. Ніссо Іваї Юбе Індастріз, Японія та Коóл енд Еллайд Індастріз ЛТД, Австралія — проеêт: êомплеêс по виãотовленню ВВП в портó Ньюêасл продóêтивністю 4 млн т/ ріê, перевезення морсьêими танêерами в Японію. 8. Інститóт технолоãій спалювання ВВП, Китай; Університет Жедзянã; Інститóт енерãетиêи; адміністративне бюро “Шандонã петролеóм”; Нафтова êомпанія “Шенãлі” — виãотовлення ВВП на деêільêох фабриêах продóêтивністю 75-250 тис. т/ріê, перевезення залізницею та спалювання в промислових êотлах, в томó числі призначених для спалювання нафти. 9. Університет шт.Північна Даêота, США — виãотовлення ВВП з слабêометаморфізованоãо збаãаченоãо вóãілля. 10. Джапан КОМ, Японія та Джей Джи Сі, Японія — проеêт дослідної óстановêи на Алясці продóêтивністю 25 млн барелей/ріê з подальшим транспортом в Японію. 11. Наóêово-виробниче об’єднання “Гідротрóбопровід”, Росія; НВО “Гаймеê”, Уêраїна; Інститóт êолоїдної хімії та хімії води НАН Уêраїни, Інститóт фізиêо-орãанічної хімії та вóãлехімії НАН Уêраїни і ін. та “Снампроджетті”, Італія — 1) Дослідно-промисловий трóбопровід Бєлово-Новосибірсьê довжиною 262 êм і продóêтивністю 3 млн т/ріê (за сóхим вóãіллям); 2) Дослідно-промислова óстановêа в м.Раменсьêе. 12. Лóãансьêе відділення Інженерної аêадемії Уêраїни, Уêраїна та НВО “Гаймеê”, Уêраїна — 1) Дослідне спалювання ВВП на ЗФ “Самсонівсьêа”; 2) Дослідно-промислова óстановêа для виãотовлення та спалювання ВВП на ш.“Комсомольсьêа”. А.С.Маêаров, В.С.Білецьêий.
ВОДОЗАБІР1 — те ж саме, що й êаптаж підземних вод. Див. êаптаж. ВОДОЗАБІР2, ВОДОЗАБІРНИК, -ó, ч.; -а, ч. * р. водозабор, водозаборниê; а. water intake; н. Wasserbehälter m, Wasserreservoir n, Wasserentnahme f — спорóда для забирання води з річêи, водоймища і т.п. з метою, напр., наãнітання в нафтові пласти. Див. водозабірна спорóда. ВОДОЗАБІРНА СПОРУДА, -ої, -и, ж. * р. водозаборное соорóжение; а. water inlet; water intake works; н. Wasserentnahme f, Wasserentnahmestelle f, Wasserfassung f, Wasserentnahmeanlage f — ãідротехнічна спорóда для відбирання води з водоймища, водотоêó або підземноãо джерела з метою промисловоãо і ãосподарсьêо-побóтовоãо водопостачання. Розрізняють В.с. поверхневих і підземних вод. В.с. поверхневих вод діляться на водоприймачі береãовоãо типó, яêі розміщóються на схилі і відêачóють водó насосами через всмоêтóвальні трóби безпосередньо з рóсла, і водоприймачі рóсловоãо типó, яêі сêладаються з приймальноãо оãоловêа в рóслі ріêи, звідêи вода самопливом надходить до береãовоãо êолодязя і далі відêачóється насосом. Для
ВОД — ВОД відбирання підземних вод виêористовóються вертиêальні (свердловини, шахтові êолодязі), ãоризонтальні (траншейні і трóбчасті В.с., ãалереї, штольні, êяризи — êомбінації штолень і шахтових êолодязів), променеві В.с. і êаптажі джерел. ВОДОЗАХИСТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -ó, -…, ч. * р. водозащита ãорных выработоê, а. waterproofing of workings, н. Wasserschutz m der Grubenbaue m pl — система заходів по запобіãанню або обмеженню надходження в ãірн. виробêи поверхневих, підземних і шахтних вод з метою забезпечення еêономічних та безпечних óмов ведення ãірн. робіт. В.ã.в. від поверхневих вод вêлючає: перехват вод схиловоãо стоêó за допомоãою êанав і ãребель; еêранóвання рóсел водотоêів в межах шахтних (êар'єрних) полів способами цементóвання, ãлинизації, бетонóвання і ін.; відведення води з водоймищ і водотоêів за межі шахтних (êар'єрних) полів по êанавах або відêачóвання води насосами; тампонóвання тріщин осідання на поверхні землі (в шахтах) ãлинистим і ін. матеріалом або вирівнювання і óтрамбовóвання êраїв мóльд осідання; відêачóвання зливових вод з мóльд осідання насосами, що встановлюються на понтонах; застосóвання безцілиêової системи розробêи із заêладêою виробленоãо просторó. Захист ãірн. виробоê від підземних вод здійснюється за допомоãою дренажних або баражних пристроїв тощо. При захисті від шахтних вод передбачається запобіãання раптовим проривам води із затоплених виробоê і реãóлювання стоêó внóтрішньошахтних і внóтрішньоêар’єрних вод на очисних і розêривних дільницях. Захист від вод із затоплених виробоê здійснюється шляхом водовідливó, створення водонепрониêних перемичоê, бóріння водовідêачóвальних і дренажних свердловин тощо. ВОДОЗБІРНЕ КІЛЬЦЕ, -оãо, -я, с. * р. водосборное êольцо, а. bailing ring, water catcher, water collecting ring; н. Wassersammelring m — пристосóвання для збирання та відводó води, що стіêає по стінêах вертиêальної ãірничої виробêи. ВОДОЗБІРНИК, -а, ч. * р. водосборниê, а. drainage road, sump gallery; н. Sumpf m, Sumpfstrecke f — ãірнича виробêа для збирання води. Розрізнюють В. дільничні — для збирання води з дільниці шахти та центральні — для збирання води з óсіх виробоê шахти (рóдниêа, êар'єрó). ВОДОЗБІРНІ СПОРУДИ, -их, -д, мн. * р. водосборные соорóжения, а. drainage roads; н. wassersammelnde Anlagen f pl, Wassersammler m pl — êомплеêс ãірничих виробоê, що слóжать для збирання води, поверхневоãо та підземноãо стоêів та відводó дренажних вод. Це — наãірні êанави, êолодязі, підземні водозбірні ãалереї, зóмпфи шахтних стволів, дрени тощо. ВОДОЗЛИВ, -ó, ч. * р. водослив, а. overfall, spillway; н. Überlaufkante f, Überlaufdüse f — перепона (поріã, ãребля) ó відêритомó стрóмені води, через яêó вона переливається. Виділяють мірний В. — металевий лист з триêóтним, трапецеподібним або прямоêóтним вирізом для вимірювання витрат води. ВОДОЗНИЖЕННЯ, -…, с. * р. водопонижение, а. fall of water table, water lowering; н. Grundwasserabsenkung f — спосіб штóчноãо зниження вільної або п'єзометричної поверхні підземних вод під час проведення ãірничих виробоê, при спорóдженні êотлованів та фóндаментів. В. проводять в осн. в період бóдівництва і початêó еêсплóатації шахт та êар'єрів для інтенсивноãо зниження рівня підземних вод за рахóноê посиленоãо відборó (відêачóвання) статич. запасів вод і перехоплення динаміч. притоêó. Здійснюється
178 ã.ч. спец. свердловинами (іноді в поєднанні з ãолêофільтрóвальними óстановêами і передовими дренажними траншеями) на ділянêах проходêи êапітальних виробоê і першочерãових еêсплóатац. робіт. Водовідвідні свердловини обладнóють фільтрами і занóреними насосами для відêачóвання води. Число таêих свердловин може досяãати 100 і більше. Пересічний дебіт водовідвідних свердловин на шахтах і в êар'єрах 30-100 (250) м3/ãод. В. дозволяє знизити рівень підземних вод в осн. водоносних ãоризонтах на деê. десятêів м. Інтенсивне зниження рівня води продовжóється звичайно 2-3 роêи, потім дебіт їх стабілізóється і постóпово зменшóється внаслідоê заãальноãо виснаження ресóрсів підземних вод. ВОДОЗНИЖУВАЛЬНИЙ КОЛОДЯЗЬ, -оãо, -я, ч. * р. водопонижающий êолодец, а. water lowering sump, н. Sumpfbrunnen m, Wasserhaltungsbrunnen m — вертиêальна ãірнича виробêа, що слóжить для зниження тисêó, а таêож рівня води ó водоносномó ãоризонті, що заляãає нижче підошви ãірничих виробоê. В.ê. бóвають двох видів: трóбчаті та êопані. ВОДОІЗОЛЮЮЧА КОЛОНА, -ої, -и, ж. * р. водоотделяющая êолонна, а. water trap column, water separator column; н. wasserabscheidende Rohrtour f — елемент підводно-óстьовоãо обладнання свердловини, що слóжить для з'єднання підводноãо óстя свердловини з роторним столом бóрової óстановêи плавзасобó (бóрової платформи, бóровоãо сóдна). Ізолює від товщі води бóрильнó êолонó, що направляється в ãирло свердловини, та інстрóменти і дозволяє вести морсьêе бóріння із замêненою цирêóляцією бóровоãо розчинó. В.ê. сêладається з оêр. діляноê трóб діаметром 400-600 мм, довж. 8-12 м, із замêовими з'єднаннями. ВОДОЛАЗНІ РОБОТИ, -их, -іт, мн. * р. водолазные работы; а. diving operations; н. Unterwasserarbeiten f pl — сóêóпність операцій, яêі виêонóються водолазами під водою. У ãірничій справі В.р. виêористовóють в інженерних дослідженнях (оêеанолоãічній, ãеофізичній, ãеолоãічній розвідці) і під час еêсплóатації підводних спорóд та обладнання для видобóвання нафти і ãазó на шельфі — êонсервації, розêонсервації або ліêвідації свердловин, êонтролі станó êонстрóêцій, очищенні поверхонь від обростання, êіно-, фото-, телезніманні, візóальних спостереженнях, під час бóдівництва підводних спорóд (основ і фóндаментів, проêладання трóбопроводів і êаналів, зварювання і ремонтно-механічні роботи та ін.), а таêож під час аварійно-рятóвальних робіт. ВОДОМІР, -а, ч. * р. водомер; а. water meter; н. Wasserzähler m, Wasseruhr f — прилад, яêий вимірює витратó води. ВОДОМІЦНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -…, ж. * р. водопрочность ãорных пород, а. water stability of rock, rock's resistance to water; н. Wasserbeständigkeit f der Gesteine n pl — здатність ã.п. зберіãати міцність при взаємодії з водою. Зниження міцності ãірсьêих порід зóмовлене розêлинюючим ефеêтом, яêий має місце при прониêненні її в пори і тріщини, і набóханням оêремих мінералів ó породах. Стóпінь зниження міцності ãірсьêих порід оцінюється êоеф. розмоêання, яêий дорівнює відношенню межі міцності при стисненні породи, маêсимально насиченої водою, до межі міцності в сóхомó стані. За величиною êоеф. розмоêання породи поділяються на: водоміцні, або водостійêі (ηр> 0,9), — базальти, ґраніти; зниженої водостійêості (0,70, яêщо веêтор ґрадієнта êонцентрації dс/dx збіãається з напрямом фільтраційноãо потоêó; vдиф vдиф , то vêонв >0 в точêах перехідної зони, яêі розміщені праворóч від перерізó фільтраційноãо потоêó, що відповідає ãраниці розчинó за óмови êонвеêційноãо переміщення, незалежно від співвідношення êонцентрації за óмов êонвеêційноãо переміщення со та êонцентрації в перехідній зоні с; vêонв vдисп , vêонв >0 — в точêах правої частини перехідної зони при со>с ; vêонв со . Тобто ó природних óмовах на швидêість рóхó розчиненої речовини в перехідній зоні впливають, êрім тоãо, таêі процеси, яê розчинення і випадання солей в осад, сорбція (десорбція), йонний обмін, термодифóзія, осмотичний тисê та інші процеси масообмінó. В.С.Бойêо. ДИФУЗІЯ, -ії, ж. * р. диффóзия, а. diffusion, н. Diffusion f — 1) Перенесення речовини, зóмовлене вирівнюванням йоãо êонцентрації ó спочатêó неоднорідній системі. Д. — одна із стадій численних технолоãічних процесів (адсорбції, сóшêи, еêстраãóвання, бриêетóвання зі зв’язóючими та ін.). Д. має місце в ãазах, рідинах і твердих тілах. Механізм Д. в цих речовинах істотно різний. Д. що відбóвається внаслідоê тепловоãо рóхó атомів, молеêóл, — молеêóлярна Д. Дифóндóвати можóть яê частинêи сторонніх речовин
ДИФ — ДІА
338
(домішоê), нерівномірно розподілених ó середовищі, таê і частинêи самої речовини середовища. У останньомó випадêó процес наз. самодифóзією. Термодифóзія — це Д. під дією ґрадієнта т-ри в об'ємі тіла, бародифóзія — під дією ґрадієнта тисêó або ãравітац. поля. Перенесення заряджених частиноê під дією зовнішньоãо елеêтрич. поля — елеêтродифóзія. У середовищі, що рóхається, може виниêати êонвеêційна Д., при вихровомó рóсі ãазó або рідини — тóрбóлентна Д. Вибірêове перенесення певних êомпонентів ó пори речовини — інфільтраційна Д. Д. має особливе значення в шахтах, де вона сприяє рівномірномó розподілó шêідливих ãазів в атмосфері ãірн. виробоê, попередженню їх небезпечних сêóпчень. Сóттєве значення відіãрає Д. в технолоãічних процесах при застосóванні реаґентів. Молеêóлярна Д. — це зміна êонцентрації розчиненої речовини в резóльтаті наявності в розчині ґрадієнта êонцентрацій; термодифóзія і бародифóзія — аналоãічні процеси, зóмовлені наявністю в розчині ґрадієнтів температóр і тисêів. Інтенсивність молеêóлярної Д. êільêісно оцінюється швидêістю Д., яêа дорівнює êільêості речовини dm , що проходить за проміжоê часó dt êрізь переріз S в óмовах, êоли різниця êонцентрацій речовини на відстані dx дорівнює dс (перший заêон Фіêа):
dm = − DM S
dc dx
dτ ,
де Dм — êоефіцієнт молеêóлярної дифóзії. Відповідно швидêості термо- і бародифóзії оцінюються за рівняннями:
dm = − Dτ S
dТ dx
dτ ; dm = − Dб S
dp dx
dτ ,
де Dт, Dб — êоефіцієнти термо- і бародифóзії; T — абсолютна температóра розчинó; р — тисê ó розчині. Інтенсивність потоêó дифóзії в розчині (Iд) в ціломó залежить від фізиêо-хімічних властивостей розчинених речовин та розчинниêів і пропорційна ґрадієнтам êонцетрацій (grad с), температóри (grad Т) і тисêó (grad р): Iд=- Dм grad с — Dм grad Т + Dб grad р . Звичайно величина перших двох сêладових переважає над останньою, томó в природних óмовах дифóзійний потіê прямóє до зменшення êонцентрацій і температóр. Процес баãатовимірноãо рóхó солей ó резóльтаті молеêóлярної Д. передається рівнянням за дрóãим заêоном Фіêа:
∂c ∂τ
= − Dм ∆c ,
де D — оператор Лапласа, яêий визначається яê 2
2
2
∂ + -------∂ + ------∂ - ; x, y, z — відстані в напрямі осей êоорди-------2 2 2 ∂x ∂y ∂z нат. Аналоãічно описóються процеси термо- і бародифóзії, а таêож їх спільної дифóзії. 2) Стихійне вирівнювання різниць хімічних потенціалів ó баãатоêомпонентних системах, зóмовлене спонтанним рóхом молеêóл. В.С.Бойêо. ДИФУЗОР, -а, ч. * р. диффóзор; а. diffuser; н. Diffuseur m, Diffusor m — 1) Напірна трóба, яêа розширюється за течією. Рóх рідини в дифóзорі сóпроводжóється зменшенням швидêості й збільшенням тисêó. Проходить процес перетворення êінетичної енерãії рідини в потенціальнó
енерãію тисêó. 2) Конічний висилач звóêó в ãóчномовцях. 3) Апарат для добóвання методом дифóзії з подрібненої сировини розчинних речовин. ДИФУЗОР ВЕНТИЛЯТОРА — êоротêа трóбêа приєднана до êожóха вентилятора з метою зменшення швидêості рóхó повітря на виході з вентилятора і частêовоãо перетворення динамічноãо тисêó в статичний (дифóзорний ефеêт). Розрізняють пірамідальні, êонічні та êолінчасті Д.в. Особливо велиРис. Дифóзор вентилятора. êе значення мають Д. для ефеêтивної і еêономічної роботи осьових вентиляторів, в яêих при маêсимальномó ê.ê.д. динамічний напір на виході з êолеса сêладає 40-50% від повноãо напорó вентилятора. При неправильно підібраномó дифóзорі частина динамічноãо напорó може бóти втрачена, що знижóє ê.ê.д. óстановêи. ДИФУЗОР-ЗМІШУВАЧ — пристрій, яêий попереджóє можливість запалення метано-повітряної сóміші, що витіêає ó виробêó з висхідним вентиляційним потоêом. Констрóêтивно Д.-з. являє собою металічнó сітêó з чарóнêами 6-10 мм, яêа змонтована на металічномó êарêасі. Діаметр змішóвача 0,5-0,7 м, довжина бл. 2 м. Д.-з. заземляють і оãороджóють на всю висотó виробêи. А.Ю.Дриженêо. ДИХРОЇЗМ, -ó, ч. * р. дихроизм, а. dichroism, н. Dichroismus m — властивість одновісних забарвлених êристалів по-різномó поãлинати промені світла. Оêремий випадоê плеохроїзмó. ДІАБАЗ, -ó, ч. * р. диабаз а. diabase, н. Diabas m — палеотипний аналоã основних маãматичних ã.п. (базальтó і долеритó). Сêладається з плаãіоêлазó (найчастiше лабрадорó), по яêомó розвиваються альбіт, преніт, епідот, цоїзит, êарбонати; моноêлінноãо піроêсенó, олівінó і серпентинових псевдоморфоз; маãнетитó і титаномаãнетитó з вторинним лейêоêсеном. Колір темно-сірий або зеленóвато-чорний. Стрóêтóра: офітова, долеритова, пойêілоофітова, інтерсертальна, афірова, порфіровидна. Хім. сêлад Д. (%): SiO2 49,04; TiO2 1,46; Al2O3 15,68; FеO3 4,04; FeO 7,70; MnO 0,26; MgO 5,88; CaO 9,28; Na2О 2,84; K2O 0,92; P2O5 0,26. Гóстина 2,79-3,30; модóль Юнãа 10,7 Па; êоеф. Пóассона 0,22. Д. зóстрічається в РФ — на Кавêазі, в Карелії і Сибірó, в Уêраїні (в межах Уêраїнсьêоãо щита), Німеччині, Чехії, Велиêій Британії, Сêандинавії, США, Франції та ін. ДІАБАЗОВА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. диабазовая стрóêтóра а. diabasic texture, ophitic texture; н. Diabasstruktur f, ophitische Struktur f — êристалічна стрóêтóра, для яêої хараêтерна наявність ідіоморфних призматичних або таблитчастих êристалів плаãіоêлазó. Клиноподібні проміжêи між ними зайняті êсеноморфними êристалами авãітó. Властива діабазам і долеритам. Син. — офітова стрóêтóра. ДІАБАНТИТ, -ó, ч. * р. диабантит, а. diabantite, н. Diabantit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат маãнію та заліза з ãр. хлоритів. Аналоã пенінó і êлінохлорó, що містить залізо. Формóла: 2[(Mg, Fe2+, Al)6(Si, Al)4O10(OH)8]. Синãонія моноêлінна. Колір темно-зелений. Гóстина 2,8. Наповнює пóстоти та óтворює жилêи ó основних маãматичних породах. Знайдений на о. Нова Земля. ДІАБОЛЕЇТ, -ó, ч. * р. диаболеит, а. diaboleite, н. Diaboleit m — мінерал, ãідроêсилхлорид свинцю та міді êоординаційної бóдови. Формóла: Pb2CuCl2(OH)4. Містить (%): Pb —
339 67,18; Cu — 10,3; Cl — 11,49; O — 5,19; H2О — 5,84. Синãонія тетраãональна. Гóстина 5,42. Тв. 3,0. Темно-синій. Риса блідо-синя. Прозорий. Крихêий. Злом раêовистий. Рідêісний. Знайдений ó ãрафстві Соммерсетшир, Велиêобританія. Асоціює з мендипітом, хлороêсифітом, ãідроцерóситом та церóситом. ДІАГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. диаãенез, а. diagenesis, н. Diagenese f — сóêóпність процесів перетворення пóхêих осадів на осадові ãірсьêі породи. Відбóвається ó верхніх шарах земної êори і поляãає в переêристалізації осадів, óтворенні мінералів, êонêрецій, ãідратації або деãідратації (зневодненні), цементації осадів тощо. Розрізняють два етапи діаãенетич. мінералоóтворення: оêиснювальний і відновний. ДІАГНОСТИКА, -и, ж. * р. диаãностиêа; а. diagnostics; н. Diagnostik f — заãальна назва різних методів êонтролю, перевірêи фóнêціонóвання, проãнозóвання станó об'єêтів або систем. Напр., Д. мінералів — визначення мінералів за допомоãою різних методів. ДІАГОНАЛЬНЕ СПОЛУЧЕННЯ ВИРОБОК, -оãо, -…, с. * р. диаãональное соединение выработоê, а. diagonal junction of workings, н. Diagonalverbindung f der Grubenbaue m pl — (в рóдниêовій вентиляції) сполóчення, при яêомó виробêи оêрім початêовоãо і êінцевоãо пóнêтів, з'єднані ще однією або деêільêома додатêовими виробêами — діаãоналями. Особливість Д.с.в. — наявність виробоê (хоча б однієї), по яêих повітря, в залежності від опорó інших виробоê, може рóхатися в прямо протилежномó напрямêó або зовсім не рóхатися. ДІАГРАМА АДОНІНА, -и, -…, ж. * р. диаãрамма Адонина; а. Adonin diagram; н. Adonin–Diagramm n — діаãрама, яêа визначає області застосóвання стандартних верстатів-ãойдалоê і штанãових насосів ó залежності від величини дебітó свердловини і ãлибини опóсêання насоса. ДІА ГРАМА ПАРАГЕНЕТИЧНА, -и, -ої, ж. * р. диаãрамма параãенетичесêая, а. paragenetic diagram, н. Paragenetikdiagramm n — діаãрама, що відображає параãенетичні асоціації мінералів ó системі, сêладеній з певних êомпонентів. ДІАГРАМА РОЗЧИННОСТІ, -и, -…, ж. * р. диаãрамма растворимости; а. solubility diagram; н. Löslichkeitsdiagramm n — діаãрама, що ілюстрóє розчинність речовини в розчинниêó в залежності від температóри (двоêомпонентні системи), а таêож від наявності інших речовин (баãатоêомпонентні системи). ДІАГРАМА ТРІЩИНУВАТОСТІ МАСИВУ ГІРСЬКИХ ПОРІД (ПАСПОРТ ТРІЩИНУВАТОСТІ), -и, -…, ж. — Див. тріщинóватість ãірсьêих порід. ДІАДОХІЯ, -ії, ж. * р. диадохия, а. diadochy, н. Diadochie f — можливість заміщення оêремих атомів та йонів ó мінералах незалежно від êристалохімічних співвідношень. Напр., цинê і залізо ó сфалериті діадохічні, хоч ZnS i FeS не ізострóêтóрні. ДІАКЛАЗ, -ó, ч. * р. диаêлаз, а. diaclase, н. Diaklase f — 1) Теêтонічний розрив або тріщини вздовж яêих відносні рóхи не відбóваються. 2) а. diaclae. Син. мінералó баститó. ДІАЛЮЗІЯ, -ії, ж. * р. диалюзия, а. dialusion, н. Dialusion f — постóпове зменшення ізоморфних та ендоêриптних домішоê ó ході êристалізації бóдь-яêоãо мінералó при охолодженні природної системи. ДІАМАГНЕТИЗМ, -ó, ч. * р. диамаãнетизм, а. diamagnetism, н. Diamagnetismus m — властивість речовини намаãнічóватися ó зовнішньомó маãнітномó полі в напрямêó, протилежномó напрямêó цьоãо поля. Тобто виниêнення ó речовині (діамаãнетиêó) намаãніченості, направленої на-
ДІА — ДІА
зóстріч зовнішньомó (намаãнічóючомó) полю. Маãнітна прониêність діамаãнетиêів µ 1:1]); доломіт марãанцевистий (êóтнаãорит); доломіт свинцевистий (різновид доломітó з родовища Крейч (Карінтія, Австрія), що містить свинець); доломіт цинêовисто-свинцевистий (різновид доломітó, яêий містить 5-10 % ZnCO3).
ДОЛОМІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. доломитизация, а. dolomitisation, н. Dolomitisierung f — процес збаãачення доломітом вапняêовоãо мóлó або вапняêової породи за рахóноê заміщення частини СаСО3 на МgСО3. Розрізняють Д., що протіêає в мóлові під час йоãо перетворення в осадовó ãірсьêó породó та постдіаãенетичнó Д., — в затверділій ã.п. під дією підземних маãнієвих вод. Резóльтат Д. — доломітизовані вапняêи. ДОЛОТО, -а, с. * р. долото, а. drilling bit, bore bit; bit; н. Bohrmeissel m, Meissel m — 1) Осн. елемент бóровоãо інстрóмента для механічноãо рóйнóвання ã.п., цементноãо êаменю і різних предметів при óдарно-êанатномó і шарошêовомó бóрінні свердловини. За призначенням розрізнюють 3 êласи Д. — для сóцільноãо бóріння (рóйнóвання ã.п. по всьомó вибою свердловини), êолонêовоãо бóріння (рóйнóвання ã.п. по êільцю вибою свердловини і залишенням в її
ДОМ — ДОН центр. частині êернó) і для спец. цілей (зарізні долота, розширювачі, фрезери та ін.). За хараêтером впливó на ã.п. Д. поділяються на 4 êласи: подрібнюючі, подрібнюючо-сêолюючі, різально-стираючі та різально-сêолюючі. За êонстрóêцією робочоãо елемента (рóйнóючоãо ã.п.) — на шарошêові і лопатеві. Шарошêові Д. найбільш поширені при бóрінні нафтових, ãазоРис. Долото: 1 – дволопатеве доло- вих і вибóхових свердлото 2Л; 2 – трилопатеве; вин. Осн. різновид ша3 – трилопатеве долото “ЗИР”; рошêових доліт для 4 – тришарошêове. сóцільноãо бóріння — тришарошêове долото. При бóрінні ãлибоêих свердловин поширення набóло таêож одношарошêове Д. У залежності від êонстрóêції êорпóсó шарошêові Д розділяють на сеêційні і êорпóсні. У сеêційних êорпóс зварюється з оêремих (двох, трьох або чотирьох) сеêцій (лап), на цапфах яêих монтóються шарошêи; в êорпóсних — êорпóс литий, до ньоãо приварюються лапи зі змонтованими на їх цапфах шарошêами. Для приєднання до бóрильної êолони ó сеêційних доліт передбачається зовнішня êонóсна різьба (ніпель), ó êорпóсних — внóтрішня êонóсна різьба (мóфта). Удосêоналення Д. здійснюється в напрямêó поліпшення Рис. Алмазне долото. їх êонстрóêцій: створення нових схем опор з ãерметизованими маслонаповненими опорами, застосóвання нових форм твердосплавних зóбêів; застосóвання більш зносостійêих матеріалів; підвищення точності виãотовлення деталей і сêладання Д., а таêож застосóвання більш досêоналих схем підведення промивної рідини до вибою свердловини. Див. таêож бóрове долото. 2) Теслярсьêий інстрóмент. ДОМЕНИ, -ів, мн. * р. домены, а. domains, н. Domänen f pl — міêросêопічні ділянêи спонтанної óпорядêованості стрóêтóри моноêристалó, зóмовлені однаêовим орієнтóванням спінів елеêтронів (для феромаãнітних êристалів) або веêторів поляризації (для сеґнетоêристалів). Розмір доменів порядêó 10-2 см3. ДОМІШКА, -оê, ж. * р. примесь, а. admixture, н. Beimischung f, Zusatz m — 1) Стороння речовина (мінерал), що підляãає видаленню з ê.ê. при збаãаченні. Д. розділяють на нейтральні та шêідливі. Н е й т р а л ь н і Д. є баластами при транспортóванні та виêористанні ê.ê. Ш ê і д л и в і Д. створюють несприятливі óмови для виêористання ê.ê. або шêідливо впливають на довêілля, живі орãанізми. 2) Речовина, що додається до мінеральної сировини, реаґентó або продóêтó збаãачення ê.ê. для підвищення ефеêтивності їх виêористання. Напр., до вóãілля солоноãо додають спеціальні Д., яêі зменшóють шлаêóвання на робочих повер-
346 хнях êотла при спалюванні. Див. елементи-домішêи. ДОМIШКА АКТИВНА, -и, -ої, ж. * р. аêтивная добавêа; а. active admixture; н. aktive Beimischung f, aktiver Zusatz m — домiшêа до заêачóваної води, яêа здатна впливати на ãiдродинамiêó потоêó — óмови рóхó рiдин ó пористомó середовищi, незалежно вiд її природи, i застосовóється з метою пiдвищення ефеêтивностi витiснення нафти водою. Д.а. може мати яê фiзичнó (теплота), таê i хiмiчнó природó (полiмери, дiоêсид вóãлецю, лóãи, поверхнево-аêтивнi речовини тощо). ДОМIШКА ПАСИВНА, -и, -ої, ж. * р. пассивная добавêа; а. passive admixture; н. passive Beimischung f, passiver Zusatz m — домiшêа до заêачóваної води, яêа впливає тiльêи на сорбцiю i розчиннiсть домiшêи аêтивної. ДОМКРАТ, -а, ч. * р. домêрат; а. jack; н. Daumkraft f, Wagenwinde f, Hebewinde f — механізм для піднімання вантажів на невелиêó висотó. Розрізняють рейêові, ґвинтові, ãідравлічні, пневматичні Д. Вантажопідйомність Д. знаходиться в межах від деêільêох êã до сотень т. Застосовóється при бóдівельно-монтажних роботах, ремонті тощо. Д. широêо виêористовóють ó ãірництві, наприêлад, для піднімання ваãонетоê, при монтажі ãірничої техніêи ó виробêах тощо. ДОМКРАТ ГОРИЗОНТУВАННЯ — пристрій для встановлення бóровоãо станêа перед початêом бóріння в ãоризонтальне положення. ДОНБАСИТ, -ó, ч. * р. донбассит, а. donbasite, н. Donbasit m — диоêтаедричний хлорит — Al4[(OH)8(Si, Al)4O10]. Сêлад ó % (з Наãольно-Тарасівêи, Донбас): Al2O3 — 34,65; H2O — 13,95; SiO2 — 34,65. Домішêи: CaO, MgO, Na2O, Fe2O3, Li2O. Утворює лóсêóваті аґреґати. Спайність досêонала. Гóстина 2,628. Тв. 2,5-3,0. Колір білий. Блисê перламóтровий. Зóстрічається в зальбандах êварцових жил в Донбасі та на о-ві Нова Земля. Рідêісний. ДОНБАСИТИ, -ів, мн. * р. донбасситы, а. donbassites, н. Donbasite m pl — ãрóпова назва ди- і дитриоêтаедричних хлоритів. ДОНЕЦЬКА ВИСОЧИНА, -ої, -и, ж. — на південно-східній Уêраїні, в Донецьêій, Лóãансьêій і частêово Харêівсьêій областях. Довжина понад 350 êм. У її межах виділяється південно-східна (êряжова) частина з ãривами, ãребенями й останцями. Висота до 367 м (м. Моãила Мечетна). Розчленована річêовими долинами та ярами. Поширений êарст. Хараêтерні антропоãенні форми рельєфó (териêони, êар’єри і т. ін.). Родовища êам’яноãо вóãілля, рóд êольорових металів, бóдівельних матеріалів тощо. Лежить ó степовій зоні, подеêóди збереãлись ділянêи широêолистових лісів. ДОНЕЦЬКА СКЛАДЧАСТА СПОРУДА, -ої, -ої, -и, ж. — теêтонічна спорóда на Півд.-Сх. Уêраїни, частина Донецьêоãо проãинó в межах Донецьêої і Лóãансьêої областей Уêраїни та Ростовсьêої обл. Росії. Д.с.с. óтворилася в резóльтаті ãерцинсьêої сêладчастості на місці сóбãеосинêлінальноãо проãинó, що аêтивно розвивався з êінця середньодевонсьêої до початêó ранньопермсьêої епохи. В мезозої та êайнозої тóт проявилися слабêі теêтонічні рóхи альпійсьêої сêладчастості. Д.с.с. є синêлінорієм. Д.с.с. сêладена осадовими, переважно палеозойсьêими відêладами, що заляãають на êристалічномó фóндаменті. Девонсьêі відêлади (пісêовиêи, арãіліти, вапняêи, ґіпси, анãідрити та ефóзивні породи) заляãають ó півд.-зах. та центральномó частині проãинó, де їх потóжність сяãає 3,5 тис. м. Відêлади êам’яновóãільної системи представлені трьома відділами.
347 Основнó частинó розрізó становить середньо- та верхньоêам’яновóãільна товща пісêовиêів, арãілітів та алевролітів потóжністю 15-18 тис. м з пластами і прошарêами êам’яноãо вóãілля та вапняêів. Мезозойсьêі óтворення заляãають на периферії: тріасові пісêовиêи та ãлини (товщина 200-300 м), юрсьêі морсьêі ãлини, алевроліти, пісêовиêи та êонтинентальні червонобарвні óтворення (300-400 м), верхньоêрейдові піщано-ãлинисті і êарбонатні породи (до 600 м). Палеоãенові й неоãенові відêлади мають обмежене поширення, антропоãенові заляãають ó виãляді майже сóцільноãо поêривó (лесовидні сóãлинêи, сóпісêи, пісêи), досяãаючи 20-30 м. У півд. частині відомі прояви маãматизмó, пов’язані з аêтивізацією теêтонічних рóхів ó девоні. Основна ê.ê.: êам’яне вóãілля (Донецьêий êам’яновóãільний басейн). Є баãаті поêлади ртóті (Миêитівсьêе родов.), êрейди (Лóãансьêа обл.), воãнетривêих ãлин, флюсових вапняêів, мерãелю, сêляних та формóвальних пісêів. ДОНЕЦЬКИЙ КРЯЖ, -оãо, -а, ч. — півд.-сх. найвища частина Донецьêої височини ó межах Донецьêої, Лóãансьêої та Харêівсьêої областей (Уêраїна) і на півн.-зах. Ростовсьêої обл. (Росія). На півн. êрóто обривається до долини Сіверсьêоãо Дінця. Пересічна висота 200-300 м, маêс. 367 м (ã. Моãила Мечетна). У ãеострóêтóрномó відношенні пов’язаний з Донецьêою сêладчастою спорóдою. Сêладається з пісêовиêів, вапняêів, сланців, мерãелів, êрейди та ін. порід. Хараêтерні стрóêтóрно-денóдаційні форми рельєфó (ãриви, пасма, êóести та останці), êарстові форми рельєфó (лійêи ãлибиною до 30 м ó півн.-зах. частині Д.ê.) та антропоãенні форми рельєфó (териêони). ДОНЕЦЬКИЙ ПРОГИН, -оãо, -ó, ч. — теêтонічна стрóêтóра на Півд.-Сх. Уêраїни (Донецьêа, Лóãансьêа, Харêівсьêа, Дніпропетровсьêа обл.). Є частиною Доно-Дніпровсьêоãо проãинó. Геострóêтóрно на півн.-зах. обмежений Дніпровсьêо-Донецьêою западиною, на півн.-сх. — Воронезьêим масивом, на півд.-зах. — Уêраїнсьêим щитом, а на півд.-сх. виходить за межі Уêраїни. Виповнений потóжним êомплеêсом переважно палеозойсьêих (девонсьêих, êам’яновóãільних) териãенних та êарбонатних відêладів та ефóзивних порід. На півд.-зах. і півн. поширені пермсьêі, мезозойсьêі та êайнозойсьêі óтворення. Д.п. виниê ó пізньомó протерозої в тілі Східно-Європейсьêої платформи ó виãляді ґрабеноподібної стрóêтóри шириною 50-60 êм, ãлибиною 5-12 êм. В ранньомó палеозої півд. частина платформи зазнала підйомó та інтенсивної ерозії поверхні. З êінця середньоãо девонó до середини пізньоêам’яновóãільної епохи переважали низхідні рóхи і óтворення формацій платформноãо типó: лаãóнно-êонтинентальних, морсьêих териãенних, платформних êарбонатних, вóлêаноãенно-осадових. Пізніше рóхома зона проãинó перебóвала на стадії, близьêій до ãеосинêлінальної, що сóпроводжóвалося збільшенням проãинó, óтворенням нових розломів і наãромадженням потóжних вóãленосних êам’яновóãільних формацій. На завершальній фазі ãерцинсьêоãо теêтоãенезó протяãом пермі відбóлася інверсія ãеотеêтонічноãо режимó. Більша частина проãинó перетворилася на Донецьêó сêладчастó спорóдó, де переважали висхідні рóхи і розвивалися процеси ерозії верств палеозою. У півн.-зах. частині та на півн. бортó проãинó óтворилися Бахмóтсьêа западина, Кальміóс-Торецьêа западина, Донецьêо-Орільсьêа сідловина і Старобільсьêа моноêліналь, яêі протяãом мезозою та êайнозою зазнавали низхідних рóхів; наãромаджóвалися пермсьêі та тріасові лаãóнно-êонтинентальні піщано-ãлинисті відêлади та ева-
ДОН — ДОР порити і юрсьêі, êрейдові, палеоãенові й неоãенові морсьêі териãенно-êарбонатні породи. За епохи альпійсьêої сêладчастості Д.п. зазнав незначних рóхів. Основна ê.ê. — êам’яне вóãілля (Донецьêий êам’яновóãільний басейн). Еêсплóатóють таêож велиêі поêлади êам’яної солі, ртóті, ãлин, вапняêів, мерãелів, êрейди. В сóчасномó рельєфі Д.п. відповідає Донецьêа височина. ДОНЕЦЬКО-ОРІЛЬСЬКА СІДЛОВИНА, -…-ої, -и, ж. — теêтонічна стрóêтóра на Півд.-Сх.Уêраїни, в зах. частині Донецьêоãо проãинó. Розташована в Харêівсьêій, Донецьêій та Дніпропетровсьêій обл. Обмежена ãлибинними розломами. Розмір 100х140 êм. Сêладена породами девонсьêоãо та антропоãеновоãо віêó потóжністю до 20 тис. м. Поверхня фóндаментó та оêремих ãоризонтів осадовоãо чохла лежить на 2-3 тис. м. вище, ніж ó депресіях, і óтворює т.зв. сідло. В межах Д.-о.с. відслонюються палеозойсьêі підняття, іноді óсêладнені девонсьêими соляними штоêами та розривами. Корисні êопалини: êам’яне вóãілля (Зах. Донбас), бóд. м-ли та ін. ДОННІ ОСАДИ, ДОННІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. донные осадêи, донные отложения, а. bottom sediments, bed loads, bottoms, prodelta, н. Bodensedimente n pl — осади, що поêривають дно водноãо басейнó. У залежності від хараêтерó басейнів або водоймищ, розрізнюють оêеанічні, морсьêі, лаãóнні, озерні, річêові Д.о. ДОПАЛЕОЗОЙСЬКІ РОЗСИПИ, -их, -ів, мн. * р. допалеозойсêие россыпи, а. Pre-Palaeozoic placers; н. präpaläozoische Seifen f pl — прибережно-мор. дельтові, алювіальні і пролювіальні виêопні розсипи. Розміщóються по оêолицях пізньоархейсьêих і протерозойсьêих ãеосинêлінальних і платформних проãинів, виêонаних метаморфізованими осадово-вóлêаноãенними товщами потóжністю до 20 êм. Д.р. містять золото, платинó, óран, торій, алмази. Являють собою збаãачені êорисними мінералами лінзоподібні прошарêи (15-300 м на 3-4 êм) потóжністю від деê. см до 6-10 м. Пром. значення Д.р. дóже велиêе: вони дають бл. 90% видобóтêó золота еêономічно розвинених êраїн і Вітватерсрандó, 12% алмазів (Індія, Африêа, Півд. Америêа), 15% óранó (Вітватерсранд, Блайнд-Рівер) при сер. вмістах золота 5 -20 ã/т, алмазів 0,1-0,2 êар/т, óранó 0,02-0,15%. Глибина розробоê Д.р. досяãла 3,5-3,7 êм. ДОПУСК, -ó, ч. * р. допóсê, а. allowance, tolerance; н. Zulassung f, Toleranz f — 1) Допóстимі відхилення між найбільшими і найменшими ãраничними хараêтеристиêами яêоãось параметра. В машинобóдóванні прийнята система допóсêів та посадоê, яêа забезпечóє взаємозамінність деталей, дозволяє здійснювати з'єднання з нерóхомою, проміжною та рóхомою посадêою. 2) н. Zulassung f — Дозвіл на роботи, напр., на воãневі роботи, роботи на елеêтрообладнанні тощо. ДОПУСТИМІ ДЕФОРМАЦІЇ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, -их, -ій, -…, мн. — Див. деформації допóстимі. ДОПУСТИМІ ШВИДКОСТІ ПОВІТРЯ, -их, -тей, -…, мн. * р. допóстимые сêорости воздóха, а. permissible air speeds, н. zülässige Luftgeschwindigkeiten f pl — (в рóдниêовій вентиляції) середні по площі перерізó виробêи швидêості повітря, при яêих встановлюється тóрбóлентний режим вентиляційноãо потоêó і забезпечóються êомфортні óмови праці. Поділяються на маêсимальні та мінімальні. ДОРН, -а, ч. * р. дорн; а. mandrel, core, drift; н. Dorn m — 1) Стержень із заãартованої сталі для прошивання отворів ó наãрітомó сталевомó зливêó. 2) Оправêа з пристосóванням для óтримóвання насадженоãо предмета.
ДОР — ДОР ДОРОГОЦІННІ КАМЕНІ, -их, -ів, мн. * р. драãоценные êамни, а. precious stones, н. Edelsteine m pl — êоштовне êаміння — різні за сêладом і бóдовою мінерали, переважно êристали, з особливими властивостями: ãарно забарвлені, з ясêравим блисêом, висоêою прозорістю, сильним променезаломлюванням, значною твердістю тощо. До дороãоцінноãо êаміння належать яê природні, таê і штóчні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленомó та обробленомó виãляді (виробах). Виêористовóють ó ювелірній справі, бóровій техніці, оптиці тощо. До дороãоцінноãо êаміння відносять і мінеральні тіла орãанічноãо походження, напр., бóрштин, êорали. За особливостями застосóвання і відносн. вартості розрізняють Д.ê.: І порядêó — рóбін, смараãд, алмаз, сапфір синій, олеêсандрит. II порядêó — демантоїд, евêлаз, блаãородний жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий (в деяêих êраїнах — зелений, оранжевий і фіолетовий), опал блаãородний чорний, шпінель блаãородна; III порядêó — аêвамарин, берил, êордієрит, опал блаãородний білий та воãняний, танзаніт, топаз рожевий, тóрмалін, хризоберил, хризоліт, цаворит, цирêон, шпінель, IV порядêó — адóляр, аêсиніт, альмандин, аметист, ãесоніт, ґросóляр, данбóрит, діоптаз, êварц димчастий, êварц рожевий, êліноãóміт, êришталь ãірсьêий, êóнцит, моріон, піроп, родоліт, сêаполіт, спесартин, сподóмен, топаз блаêитний, винний та безêолірний, фенаêіт, фероортоêлаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин (êрім цьоãо, іноді до цієї ãрóпи відносять хризоліт, цирêон, êóнцит, берил жовтий, зелений і рожевий, альмандин, бірюзó). Напівдороãоцінне (ювелірно-виробне) êаміння — природні та штóчні (синтетичні) мінерали, орãаноãенні óтворення та ãірсьêі породи в сировині, необробленомó та обробленомó виãляді (виробах). Ювелірно-виробні êамені І порядêó — бірюза, жадеїт, лазóрит, малахіт, молдавіт, нефрит, тиãрове та êошаче оêо, хаóліт, хризоêола, цоізит, чароїт; ІІ порядêó — аãат, амазоніт, ãаãат, ãематит, дерево сêам'яніле, джеспіліт, еãіриніт, епідозит, êахолонã, êварцит êольоровий, êремінь êольоровий, оніêс мармóровий, опал, пеãматит, пірофіліт, родоніт, сердоліê, серпентиніт, сêарни êольорові, содаліт, халцедон, шпати іризóючі польові, яшма. До Д.ê. І порядêó відносять таêож орãаномінеральні óтворення — перли. Ювелірні êамені застосовóються ó виробах, що дороãо êоштóють в оправі з блаãородних металів. Світові роздрібні ціни на оãрановані ювелірні êамені найвищої яêості êоливаються від 25 тис. (І порядоê) до 5-50 (IV порядоê) амер. дол. за 1 êар. Сировинні ресóрси Д.ê. розосередилися по баãатьох êраїнах світó. Осн. постачальниêами Д. і на світовий риноê є: в Євразії — РФ (янтар, топаз, алмаз, лазóрит, нефрит), Чехія (піроп); в Азії — Афãаністан (лазóрит, êóнцит), М’янма (рóбін, жадеїт), Індія (сапфір, смараãд, альмандин, аãат), Іран (бірюза), Китай (бірюза, нефрит), Паêистан (рóбін), Таїланд (сапфір, цирêон, рóбін), Шрі-Ланêа (сапфір, рóбін, олеêсандрит, цирêон, шпінель, ґросóляр, місячний êамінь); Австралія (сапфір, блаãородні опал, хризопраз, нефрит, родоніт); в Африці — Анãола (алмаз), Ботсвана (алмаз), Ґана (алмаз), Заїр (алмаз, малахіт), Замбія (смараãд, аметист), Зімбабве (смараãд, аметист), Кенія (рóбін, ґросóляр), Мадаãасêар (берил, тóрмалін, цирêон, êóнцит), Мозамбіê (тóрмалін, берил, êóнцит), Намібія (алмаз), С’єрра-Леоне (алмаз), Танзанія (рóбін, цоїзит), ПАР (алмаз, піроп, тиãрове оêо); в Півн. Америці — Канада (нефрит), Меêсиêа (опал, аãат), США (бірюза, тóрмалін, хризоліт); в Півд. Америці — Бразилія (берил, топаз, аметист, аãат, смараãд), Венесóела (ал-
348 маз), Колóмбія (смараãд), Урóãвай (аãат). Д.ê. бóло відоме і виêористовóвалося в Уêраїні здавна. У слов'янсьêих похованнях Придніпров’я знайдені намиста і сережêи з сердоліêів, світлий êварц і янтар. Пам'ятниêи домонãольсьêої Рóси-Уêраїни приêрашають Д.ê. яê місцеві, таê і привізні (з Візантії, Сер. Азії і Китаю). Див. таêож ґеми. ДОРОГОЦІННІ (БЛАГОРОДНІ) МЕТАЛИ, -их (-их), -ів, мн. * р. драãоценные (блаãородные) металлы, а. precious metals, н. Edelmetalle — золото, срібло, платина і метали платинової ãрóпи (паладій, іридій, родій, осмій, рóтеній) ó бóдь-яêомó виãляді та стані (сировина, сплави, напівфабриêати, промислові продóêти, хімічні сполóêи, вироби, відходи, брóхт тощо). Видобóтоê Д.м. вêлючає вилóчення їх з надр і відходів ãірничо-збаãачóвальноãо або металóрãійноãо виробництва (хвости збаãачення, відвали, шлаêи, шлами, недоãарêи) óсіма можливими способами. Основні поняття, яêі стосóються дороãоцінних металів та дороãоцінноãо êаміння, встановлені в Уêраїні заêонодавчо (Заêон про реãóлювання видобóтêó, виробництва і виêористання дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння та êонтроль за операціями з ними). Виробництво Д.м. — вилóчення їх з êомплеêсних рóд, êонцентратів та інших напівпродóêтів, відходів і брóхтó, що містять ці метали, та афінаж Д.м. Державний фонд дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни — вся сóêóпність дороãоцінних металів та дороãоцінноãо êаміння, яêі перебóвають ó державній власності та відповідно до заêонодавства зараховані до ньоãо і призначені для забезпечення державних виробничих, наóêових, соціально-êóльтóрних та інших потреб, що фінансóються з державноãо бюджетó. Історичний фонд дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни — частина Державноãо фондó дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни, що є зібранням дороãоцінноãо êаміння, дороãоцінноãо êаміння орãаноãенноãо óтворення та напівдороãоцінноãо êаміння, ювелірних, побóтових виробів, предметів реліãійноãо êóльтó, виãотовлених із застосóванням дороãоцінних металів та дороãоцінноãо êаміння (поêриття з них), яêі мають історичнó, мóзейнó, наóêовó, хóдожню або іншó êóльтóрнó цінність, а таêож óніêальні золоті та платинові самородêи, дороãоцінне êаміння, дороãоцінне êаміння орãаноãенноãо óтворення та напівдороãоцінне êаміння. Золотий запас Уêраїни сêладається з афінованоãо золота в зливêах, є державною власністю і становить частинó державних золотовалютних резервів Уêраїни. Банêівсьêі метали — це золото, срібло, платина, метали платинової ãрóпи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів ó зливêах і порошêах, що мають сертифіêат яêості, а таêож монети, вироблені з дороãоцінних металів. Оперативний резерв золота — сêладова частина Державноãо фондó дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни, визначена яê резерв для забезпечення невідêладних потреб національної еêономіêи. Державне сховище дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння Уêраїни — орãанізація, що входить до сфери óправління Міністерства фінансів Уêраїни і забезпечóє заêóпівлю за рахóноê державноãо бюджетó, приймання, зберіãання, продаж дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння, дороãоцінноãо êаміння орãаноãенноãо óтворення та напівдороãоцінноãо êаміння ó бóдь-яêомó виãляді та стані. Сêарб дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння — приховані ó надрах, на поверхні землі, на дні водоймищ дороãоцінні метали і дороãоцінне êаміння або вироби з них, власниê яêих зãідно з чинним заêонодавством втратив на них право або не може бóти встановлений.
349 ДОСЛІДНИЙ ШТРЕК, -оãо, -ó, ч. * р. опытный штреê, а. test(ing) gallery,н. Versuchsstrecke f — пристрій для випробовóвання ВР. Являє собою трóбó з êотельної сталі довжиною 10-30 м, діаметром 1,65-2,00 м, відêритó з одноãо êінця. На початêó трóби знаходиться ізольована êамера, об’ємом 10 м3, яêа заповнюється сóмішшю (8-10 % за об’ємом) метанó з повітрям, або сóмішшю вóãільноãо пилó з повітрям. При випробовóванні за метаном висаджóють заряд ВР масою 0,6 êã, за пилом — 0,7 êã. ДОСТАВКА, -и, ж. * р. доставêа, а. delivery, н. Lieferung f — переміщення на місце призначення матеріалів, машин і механізмів. Д. ãірсьêої маси може бóти немеханізована, під дією власної ваãи (ãравітаційна), механізована (сêреперами, êонвеєрами, ваãонетêами, ваãонами, автотранспортом тощо). Один з різновидів Д. — шляхом направленоãо вибóхó. На ãірничих підприємствах найчастіше виêористовóють êомбіновані способи Д. ДОЧГЕР, -ó, ч. — середній відділ юрсьêої системи. ДРАВІТ, -ó, ч. * р. дравит, а. dravite, н. Dravit m — мінерал, боросиліêат алюмінію з ãр. тóрмалінó. Баãатий на маãній. Формóла: 3[NaMg3Al6(BO3)3Si6O18(OH,F)4]. Містить (%): Na2О — 3,2; MgО — 12,6; Al2О3 — 31,9; B2O3 — 10,9; SiО2 — 37,6; H2О — 3,8. Синãонія триãональна. Призматичні êристали з триêóтним або ãеêсаãональним поперечним перетином. Масивні, стовпчасті, паралельно-призматичні та радіально-променисті аґреґати. Тв. 7-7,5. Гóстина 3,03-3,15. Блисê сêляний до смолистоãо. Колір êоричневий до чорноãо. Прозорий до напівпрозороãо. Зóстрічається ó метаморфічних або метасоматичних баãатих êальцієм породах. Асоціює з датолітом і аêсинітом. Знайдений ó Каринтії (Австрія) та в р-ні Гóвернера (шт. Нью-Йорê, США). ДРАГА, -и, ж. * р. драãа, а. dredge, н. Schwimmbagger m — плавóча технолоãічна óстановêа з видобóвним та збаãачóвальним óстатêóванням, за допомоãою яêої з-під шарó води видобóвають êорисні êопалини. Є драãи одно- і баãаточерпаêові, ãідро- і пневмовсмоêтóючі. Одержóваний чорновий êолеêтивний êонцентрат направляють на береãовó збаãачóвальнó фабриêó для доводêи. Сóчасні Д. поділяються на два êласи — êонтинентальні і морсьêі. Перші призначені для розробêи материêових розсипів, звичайно приóрочених до зони поширення сóчасних або древніх (похованих) річêових систем. ВоРис. Схеми морсьêих драã: а - баãаточерпаêова; б - ни монтóються, яê правило, на ґрейферна; в - землесосна. плосêодонномó сóдні (понтоні). Морсьêі Д. виêористовóються для розробêи розсипних або пóхêих осадових родовищ, що заляãають в прибережній або ãлибинній зоні аêваторій морів і велиêих озер. Таêі Д. звичайно монтóються на êільових самохідних або несамохідних сóднах. Д. обох êласів оснащóють стаціонарним промивно-збаãач. обладнанням (відсаджóвальними машинами, шлюзами, ґвинтовими сепараторами), змонтованим безпосередньо на сóдні, або еêсплóатóють їх ó êомплеêсі з береãовою чи плаваючою збаãач. óстановêою. За можливою ãлибиною
ДОС — ДРА
Рис. Баãаточерпаêова драãа.
Рис. Драãа: 1 – еêсêаватор; 2 – збаãачóвальна óстановêа; 3 – відвальний êонвеєр.
виїмêи порід розрізняють Д. неãлибоêоãо черпання (до 6 м), сер. ãлибини черпання (до 15 м), ãлибоêоãо черпання (до 50 м) і надãлибоêоãо черпання (в Уêраїні є технічні розробêи Д., що забезпечóють черпання на ãлибинах до 6 000 м на основі ерліфтів). За видом основноãо аґреґатó — черпаêові, ãідро- і пневмососні, ежеêторні, ерліфтні. Раціональна область застосóвання Д.: черпаêових — на ãлибинах до 50 м; землесосних — 80 м; ерліфтних від 200 м і більше; ґрейферних — 250 м; драґлайнових і баãаточерпаêових êанатно-ланцюãових — 1500 м; ежеêторних з баãа-
Рис. Схема êонтинентальної драãи: 1 - понтон; 2 - збаãачóвальна фабриêа; 3 - черпаêовий ланцюã; 4 - паля; 5 - стаêер; 6 - міст.
тостóпінчастим підйомом занóреними насосами — 4600 м. Продóêтивність Д. досяãає 500 т/ãод. ДРАГОВА (ДРАЖНА) РОЗРОБКА, -ої (-ої), -и, ж. * р. дражная разработêа, а. dredging, н. Schwimmbaggerbetrieb m — êомплеêс процесів з видобóвання та збаãачення êорисної êопалини (переважно пісêів), óêладання породи ó відвали, здійснюваний однією машиною — драãою. Уперше Д. р. здійснена в 1863 р. в Новій Зеландії на розсипних родов. золота. У êінці ХІХ ст. стала виêористовóватися в США (шт. Монтана). Доцільність Д.р. визначається óмовами заляãання і розмірами розсипó, можливістю затоплення дільниці, що розробляється, і підтримêи на ній необхідноãо рівня води, хараêтеристиêою ê.ê. і ã.п., що розробляються, властивостями плотиêó (підошви) розсипó. Системи Д.р. êласифіêóють за двома осн. ознаêами — за напрямом рóхó драãи відносно розсипó (поперечний, поздовжній) і êільêістю вибоїв, що одночасно розробляються. У залежності від цьоãо розрізняють таêі системи розробêи: одинарно-поздовжню, одинарно-поперечнó, сó-
ДРА — ДРЕ міжно-поздовжню і сóміжно-поперечнó. При розробці, яê правило, виêористовóють їх êомбінації і різні варіанти. Способи виїмêи розрізняють за послідовністю і порядêом
350 воротній платформі. Осн. напрямêи розвитêó Д.: збільшення довжини стріли до 115-125 м; застосóвання сплавів алюмінію в êонстрóêціях стріл. Найбільша модель Д., створена за êордоном, еêсêаватор 4250-W фірми «Bucyrus-Erie» з êовшем містêістю 168 м3, маса Д. 12 тис. т, має продóêтивність при розêривних роботах 27-30 млн м3/ ріê. Д. працює на вóãільномó êар'єрі в шт. Оãайо, США. Існóє шість базових моделей Д. В Уêраїні Д. виãотовляються на Новоêраматорсьêомó машинобóдівномó заводі (НКМЗ). Технічна хараêтеристиêа вітчизняних Д. (2000 р.) наведена в таблиці. Технічні хараêтеристиêи драґлайнів НКМЗ
Рис. Технолоãічна схема збаãачення розсипних пісêів на дразі: 1 – ланцюã; 2 – люê; 3 – барабанний ãрохот; 4 – шлюзи; 5 – діафраãмові відсаджóвальні машини; 6 – êонцентраційні столи; 7 – ãоловний êонвеєр (стаêер); 8 – амальãамаційна бочêа.
витяãання порід ó вертиêальній і ãоризонтальній площинах вибою. Переважаюче поширення набóв шаровий спосіб (зверхó вниз ó вертиêальній площині). Осн. переваãи Д.р.: висоêа продóêтивність, механізація та автоматизація технол. процесів. Недоліêи: обмеженість застосóвання способó, відсóтність можливості точноãо обліêó і êонтролю втрат пісêів. ДРАҐЛАЙН, -а, ч. * р. драãлайн, а. dragline, walking dragline; н. Schurfkubelbagger m — одноêовшева самохідна виймально-навантажóвальна машина циêлічної дії, ó яêої êівш має ãнóчêий Рис. Драґлайн з ємêістю êовша 14м3 та зв’язоê із стрілою та довжиною стріли 100м. поворотною платформою з допомоãою êанатів та блоêів. Переміщення Д. здійснюється êроêóючим ходом. Ємêість êовша сóчасних мароê Д. сêладає 4-125 м3. Довжина стріли 36-65 м. Виêористовóється в êар’єрах. Призначений для виїмêи в осн. нижнім (рідше верхнім) черпанням висаджених ã.п. І-IV êатеãорій міцності при розêривних роботах за безтранспортною системою з óêладанням породи ó вироблений простір або на борт êар'єрó, для навантаження ãірн. маси в трансп. засоби. Ідея створення Д. належить Леонардо-да- Вінчі (ХVІ ст.), перший Д. виãотовлений в 1884 р. ó США. Д. розрізнюють за містêістю êовша, довжиною стріли, її êонстрóêтивним виêонанням і способом підвісêи до стояêа, типом ходовоãо при- Рис. Схема драґлайна: 1 - êівш; 2 4, 5 - êанати; I, II, III, IV строю, стрóêтóрою при- стріла; 3,положення êовша. вода ãол. механізмів і їх розташóванням на по-
Хараêтеристиêи
ЭШ 6,5/45
ЭШ 11/70
ЭШ ЭШ ЭШ ЭШ 14/50 15/80 20/65 10/100
Об’єм êовша, м3
6,5
11
14
15
20
10
Довжина стріли, м
45
70
50
80
65
100
Тривалість робочоãо циêлó, с
39
58
52
60
Продóêтивність, м3/ãод
600
754
1292
930
1385
600
Маса машини, т
278
623
615
1160
1070
1200
52,5-59 39-45
Всі Д. НКМЗ обладнані êроêóючим еêсцентриêовим ходом, що забезпечóє висоêó маневреність і прохідність машин. Інша назва Д. — êроêóючий еêсêаватор (а. walking dragline). А.Ю.Дриженêо. ДРАЙКАНТЕР (ТРИГРАННИК), -ó, ч. * р. драйêантер, а. dreikanter, н. Dreikanter m — ãальêа з трьома ãранями, óтворена в резóльтаті її полірóвання пісêом, яêий переноситься вітром. ДРАПУВАННЯ, -…, с. * р. драпировêа, а. drapery, н. Drapierung f — термін, яêий вживається для хараêтерних êристалічних óтворень, що звисають із сêлепінь печер і наãадóють драпованó тêанинó. ДРЕВНІ ГОРИ, -іх, ãір, мн. * р. древние ãоры, а. old mountains, н. Altgebirge n, altes Gebirge n — ãори, яêі виниêли в однó з древніх епох сêладчастості (доальпійсьêих). При вторинних ороãенезах стрóêтóра Д.ã. неодноразово змінювалася, óсêладнювалася. Морфолоãічно Д.ã. можóть бóти омолоджені новітніми теêтонічними рóхами. Приêлад — ãори Байêальсьêої ãірсьêої області. ДРЕВНІЙ ЧЕРВОНИЙ ПІСКОВИК, -ьоãо, -оãо, -а, ч. * р. древний êрасный песчанниê, а. Old Red Sandstone, н. Altrotsandstein m — потóжна (понад 3000 м) товща êонтинентальних переважно червоноêолірних порід. Сêладена ã.ч. пісêовиêами, êонґломератами та сланцями. Лоêалізована ó Шотландії та Ірландії. Охоплює весь девон, верхній силóр (даóнтон). Див. таêож червоноêолірні відêлади. ДРЕВНЬОЕВКСИНСЬКИЙ БАСЕЙН, -оãо, -ó, ч.* р. древнеэвêсинсêий бассейн, а. Ancient Euxine, Paleoeuxinian, н. Alt-Euxinisches Becken n — солонóвато-водний басейн, яêий існóвав ó середньомó плейстоцені на місці сóчасноãо Чорноãо моря. ДРЕВНЯ ПЛАТФОРМА, -ьої, -и, ж. * р. древня платформа, а. ancient platform, craton, н. Urtafel f, Kraton m — платформа, фóндамент яêої сêладений доêембрійсьêими óтвореннями, а осадовий чохол — фанерозойсьêими або пізньодоêембрійсьêими відêладами. Приêлад — Сх.-Європейсьêа та Сибірсьêа платформи. ДРЕЙФ, -ó, ч. * р. дрейф; а. drift; н. Nullverschiebung f, Drift f, Abdrift f — 1) Переміщення сóдна під дією хвиль, вітрó тощо. 2) Д. нóльовоãо рівня — зміна в часі величини вих-
351 ідної напрóãи, що її визначають, êоли немає êорисноãо вхідноãо сиãналó. 3) Небажана зміна значення вихідноãо сиãналó пристрою в той час, êоли значення всіх йоãо вхідних сиãналів незмінні. ДСТУ 2231-93. ДРЕНАЖ, -ó, ч. * р. дренаж, а. drainage, н. Dränage f, Drainage f, Entwässerung f, Bodenentwässerung f — 1) Спосіб осóшення територій родовищ êорисних êопалин шляхом збирання й відведення підземних ãравітаційних вод ó ріêи, озера чи спеціальні ãірничі виробêи. У ãірн. справі Д. застосовóється для захистó шахт і êар'єрів від підземних вод шляхом перехоплення їх за допомоãою дренажних пристроїв ó період бóдівництва й еêсплóатації. Дренажні пристрої розділяються на поверхневі, підземні і êомбіновані. До поверхневих належать: вертиêальні водознижóвальні і водовбирні свердловини, ãоризонтальні дренажні свердловини, ãолêофільтрові óстановêи і випереджальні поверхневі траншеї, до підземних — дренажні штреêи, насêрізні фільтри, підняттєві свердловини, водознижóвальні êолодязі, а таêож випереджóючі виробêи (ãоризонтальні і похилі свердловини). За схемою розташóвання дренажні пристрої розділяють на êóщові, лінійні, êонтóрні, сітчасті, а в розрізі таêож — на одно- і баãатоãоризонтні, êолеêторні і безêолеêторні. 2) Осóшóвання ґрóнтó за допомоãою траншей, підземних трóб, дрен, êанав і êаналів, а таêож система осóшóвальних траншей, підземних трóб, êанав і êаналів. ДРЕНАЖНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. — Див. дренажний êомплеêс. ДРЕНАЖНИЙ КОМПЛЕКС, -оãо, -ó, ч. * р. дренажный êомплеêс, а. drainage complex, н. Entwässerungskomplex m — сóêóпність спорóд (штреêи, свердловини, êолодязі, шóрфи, êанави та ін.) і óстатêóвання, призначених для відводó підземних і поверхневих вод. За способами спорóдження розрізняють Д.ê. поверхневі, підземні, êомбіновані. За строêами спорóдження — випереджальні, паралельні та сóміщені. За строêами слóжби — стабільні та змінні (êовзні). За схемами розташóвання в плані — êóщові, лінійні, êонтóрні, сітчасті. За схемами розташóвання ó розрізі — одно- і баãатоãоризонтні, êолеêторні та безêолеêторні. Інша назва — дренажна система. ДРЕНАЖНИЙ ШТРЕК, -оãо, -ó, ч. * р. дренажный штреê, а. water-drainage galery, н. Dränagestrecke f — ãоризонтальна виробêа, що проводиться від ствола шахти та обладнóється підняттєвими свердловинами, забивними і насêрізними фільтрами та водовідвідними êанавами. ДРЕНАЖНІ ВИРОБКИ, -их, -боê, мн. * р. дренажные выработêи, а. drainage workings, н. Entwässerungsbaue m pl, Absaugungsstrecke f — виробêи для добóвання і відведення води або ãазó при осóшóванні і деãазації родовищ. Яê Д.в. виêористовóються водознижóвальні та поãлинаючі свердловини, насêрізні та забивні фільтри, êанави, шóрфи, êолодязі, штреêи, штольні та ін. Випереджальними називають таêі Д.в., яêі проходять ó напрямêó обводнених діляноê, пластів (поêладів) з метою попередження êатастрофічних проривів води ó підãотовчі та очисні виробêи, а таêож попередньоãо дренажó (осóшення) обводнених порід. ДРЕНУВАННЯ, -…, с. * р. дренирование, а. draining, н. Dränieren n — дія, операція зневоднення êорисних êопалин та продóêтів їх збаãачóвання шляхом вільноãо стіêання волоãи. Здійснюється в спеціальних бóнêерах та на дренажних сêладах, а таêож ó зневоднювальних елеваторах. Д. дозволяє видалити тільêи зовнішню, т.зв. ãравітаційнó во-
ДРЕ — ДРО лоãó. Д. бере óчасть в зневоднюванні продóêтів збаãачення на ãрохотах. ДРИФТОВА ГІПОТЕЗА, -ої, -и, ж. * р. дрифтовая ãипотеза, а. drift hypothesis, н. Drifthypothese f — ãіпотеза ãоризонтальноãо переміщення (дрифтó, або дрейфó) материêів по пластичномó базальтовомó шарó земної êори. Ґрóнтóється на подібності обрисів материêів, їх ãеолоãічної бóдови й орãанічних рештоê ó породах. За дрифтовою ãіпотезою сóчасні материêи óтворюються з єдиноãо сóперматериêа — Панãеї, яêий розêоловся на початêó мезозою. Висóнóв цю ãіпотезó в дрóãій половині XIX ст. російсьêий астроном-аматор Є.В.Биханов; на початêó ХХ ст. її розвинóв німецьêий ãеофізиê А.Веãенер. У 60-х роêах ХХ ст. дрифтова ãіпотеза доповнена на основі нових даних ãеофізичних досліджень і бóріння дна оêеанів. ДРИФТОВА ТЕОРІЯ, -ої, -ії, ж. * р. дрифтовая теория, а. drift theory, н. Drifttheorie f — теорія, зãідно яêої валóни, яêі зóстрічаються ó четвертинних відêладах півн. р-нів Європи, Азії і Півн. Америêи, розносилися айсберãами, яêі плавали по ãіпотетичномó морю. Висóнóта в середині ХІХ ст. анãл. вченим Ч.Лаєлем. В êінці ХІХ ст. вона спростована П.Кропотêіним, яêий довів льодовиêове походження валóнів. ДРОБАРКА, -и, ж. * р. дробилêа, а. breaker, crusher, н. Brecher m, Brechapparat m, Brechwerk n, Zerkleinerungsmaschine f, Quetsche f, Quetscher m — машина для дроблення та подрібнення ãрóдêової мінеральної сировини і ін. твердих матеріалів. Розрізняють щоêові, êонóсні, валêові, барабанні, мо-
Рис. Принципові схеми дробароê: а – щоêова; б – êонóсна êрóпноãо дроблення; в – êонóсна середньоãо і дрібноãо дроблення; ã – валêова; д – валêово-зóбчаста; є – молотêова; ж – роторна.
лотêові і роторні дробарêи та стóпи, дробарêи спеціальноãо призначення. Вибір типó Д. визначається технол. завданнями. Щоêові і êонóсні Д. — для дроблення абразивних матеріалів міцних і сер. міцності, валêові — для матеріалів сер. міцності, óдарні — для м'яêих і сер. міцності малоабразивних матеріалів. Приêладом сóчасних спеціальних дробароê може бóти вітчизняна двороторна дробарêа А.Сінозацьêоãо для отримання êóбовидноãо щебеню. Напрямêи вдосêоналення Д. — збільшення їх одиничної потóжності, термінó слóжби, зниження рівня шóмó і запиленості, автоматизація, оптимізація режимó роботи. Д. виãотовляються на ряді вітчизняних заводів, зоêрема Новоêраматорсьêомó машинобóдівномó заводі (НКМЗ), Ясинóватсьêомó машинобóдівномó заводі, а таêож на з-дах Кривоãо Роãó, Дніпропетровсьêа, Красноãо Лóча. Див. дробарêа валêова, дробарêа êонóсна, дробарêа êонóсно-валêова, дробарêа молотêова, дробарêа роторна, дробарêа щоêова. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо.
ДРО — ДРО ДРОБАРКА ВАЛКОВА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа валêовая, а. roll crusher; н. Walzenbrecher m — óстановêа для дроблення матеріалів (рóд, бóд. êаменю, вóãілля тощо) валêами, що обертаються назóстріч один одномó або валêами і нерóхо- Рис. Дробарêа двовалêова зóбчаста ДДЗ-2000 (Уêраїна, мою щоêою. НКМЗ). Вперше Д.в. виãотовлена в 1806 р. ó Велиêобританії. Д.в. êласифіêóють за числом валêів (одно-, дво-, тривалêові та більше); за типом змінних робочих орãанів (з рівними, рифленими і зóбчатими поверхнями валêів). Осн. параметри, що хараêтеризóють Д.в.: діаметр і довжина валêів. Діаметр рівних валêів в 15-20 раз більші від маêс. розмірó ãрóдêи матеріалó, що завантажóється; рифлених — в 10 раз і зóбчатих — в Рис. Двовалêова дробарêа 1,5-2 рази; довжина (McNally Pittsburg Mtg. Corp.). валêа становить 0,3-0,7 йоãо діаметра. Частота обертання валêів 50-180 хв-1. Продóêтивність Д.в. 8-250 т/ ãод. Стóпінь дроблення в залежності від типó і властивостей матеріалó для твердих порід — до 4; для м'яêих і в'язêих — 6-8; для в'язêих ãлинис- Рис. Валêова дробарêа з подвійними зóбцями за валêах тих — 10-12 і більше. (Dresser Industries, Inc.). Переваãи Д.в. — простота êонстрóêції, обслóãовóвання, можливість дроблення волоãих матеріалів; недоліêи — невисоêа продóêтивність, велиêий абразивний знос робочих поверхонь валêів. Вітчизняні дробарêи двохвалêові зóбчаті виãотовляє Ясинóватсьêий машинобóдівний завод (ДДЗ-4; ДДЗ-6; ДДЗ-8), та Новоêраматорсьêий машинобóдівний завод (ДДЗ-2000). В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо. ДРОБАРКА КОНУСНА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа êонóсная, а. cone-type crusher; н. Kegelbrecher m — машина для дроблення твердих матеріалів за допомоãою роздавлення ãрóдоê всередині нерóхомої êонóсоподібної чаші êонóсом, що здійснює êрóãове ãойдання (ãіраційний рóх). Д.ê. застосовóють для дроблення рóд чорних і êольорових металів, а таêож неметалічних матеріалів, вêлючаючи особливо тверді, абразивні і важêо дробимі. Винайдена ó 1877 р., впроваджена в 1920-х рр. Розрізняють Д.ê. êрóпноãо, середньоãо та дрібноãо дроблення. Д.ê. ê р ó п н о ã о дроблення хараêтеризóються шириною приймальноãо і вихідноãо отворів (напр., ККД-1500/300 — êонóсна êрóпноãо дроблення з шириною приймальноãо отворó 1500 мм і вихідноãо отворó 300 мм). Дробарêи цьоãо типó можóть приймати ãрóдêи розміром до 1200 мм і мають продóêтивність до 2600 м3/ãод; застосовóються яê ãоловні машини ãірничо-збаãач. êомплеêсів. Д.ê. с е р е д н ь о ã о і д р і б н о ã о дроблення хараêтеризóються діаметром основи рóхомоãо
352 êонóса (напр., КСД-2200 — êонóсна серед. дроблення з діаметром основи êонóса 2200 мм). У дробароê дрібноãо дроблення в порівнянні з дробарêами серед. дроблення êамера дроблення має паралельнó зонó більшої довжини і рóхомий êонóс меншої висоти. Робочі поверхні êонóсів, що дроблять, захищені змінними сталевими фóтеровêами. Інерційна Д.ê. відрізняється від звичайРис. Принципова схема êонóсної них застосóванням яê дробарêи: 1 - циліндричний стаêан; привода êонóса вібрат- 2 - станина; 3 - амортизатори; 4 ора дебалансноãо типó. êонічна чаша; 5 - êонóс; 6 - тарілêа; 7 - підшипниê; 8 - вал; 9 - мóфта; Виêористання таêих дро- 10 - привідний вал; 11 - êонічні шесбароê значно спрощóє терні; 12 - еêсцентриêовий стаêан. схеми дроблення і подрібнення, осêільêи вони забезпечóють висоêий стóпінь дроблення і можóть працювати яê ó відêритомó, таê і в замêненомó циêлі. Крім тоãо, ці дробарêи забезпечóють нижчі питомі витрати елеêтроенерãії, хараêтеризóються вибірêовістю дроблення. Вітчизняні Д.ê. êрóпноãо, середньоãо і дрібноãо дроблення виãотовляє Новоêраматорсьêий машинобóдівний завод. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо, С.Л.Бóêін. ДРОБАРКА КОНУСНОВАЛКОВА, -и, -… -ої, ж. * р. дробилêа êонóсно-валêовая, а. cone-roll crusher; н. Kegelwalzenbrecher m — новий вид дробарêи, створений óêраїнсьêими êонстрóêторами (НКМЗ). Світових аналоãів не має. На відмінó від дробароê êонóсних в Д.ê.-в. обер- Рис. Дробарêа êонóсно-валêова êрóпноãо дроблення КВтається зовнішній êонóс. Зо- КД-1450/180, КВКД-1550/180 на дроблення óтворюється (Уêраїна, НКМЗ). цим êонóсом та вільнообертовим внóтрішнім валêом з нахиленою віссю. При рівних розмірах ãрóдêи вихідноãо матеріалó Д.ê.-в. мають висотó вдвічі меншó, ніж êонóсні дробарêи, що знижóє êапітальні витрати для стаціонарних і напівстаціонарних дробильних óстановоê. Це обóмовлює виãідність óстановêи Д.ê.-в. на самохідних шасі. Д.ê.-в. типó КВКД-1450/180 та — КВКД-1550/180 мають продóêтивність до 2500 м3/ãод. С.Л.Бóêін. ДРОБАРКА МОЛОТКОВА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа молотêовая, а. hammer crusher, н. Hammerbrecher m, Hammermühle f — дробарêа для середньоãо та дрібноãо дроблення з
Рис. Реверсивна (а) і нереверсивна (б) молотêова дробарêа (Pennsylvania Crusher).
353 робочим орãаном ó виãляді ротора з шарнірно заêріпленими на ньомó óдарними елементами — молотêами. Д.м. може виêонóвати дроблення яê сóхоãо, таê і обводненоãо
Рис. Нереверсивна молотêова дробарêа (вітчизняна êонстрóêція).
матеріалó. На вóãлезбаãачóвальних фабриêах Д.м. виêористовóють переважно для дроблення промпродóêтó або міêстó відсадêи êрóпноãо машинноãо êласó перед йоãо êонтрольним збаãаченням, а таêож для приãотóвання лабораторних проб. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо. ДРОБАРКА РОТОРНА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа роторная, а. rotary crusher; н. Rotorbrecher m, Trommelmühle f, Trommelbrecher m — машина для дроблення матеріалó шляхом óдарноãо впливó за допомоãою ротора з жорстêо заêріпленРис. Дробарêа роторна ими билами. Створена в ДРКГ-20х21 (Уêраїна, НКМЗ). Німеччині ó 1942 р. Застосовóється для êрóпноãо, середньоãо і дрібноãо дроблення ã.п. невисоêої міцності і абразивності. Ширина завантажóвальноãо отворó від 250 до 1500 мм, продóêтивність в залежності від типорозмірó — від 2 до 1000 т/ãод. Стóпінь дроблення 3-15 в залежності від êрóпності живлення і міцності породи. Д.р. поширені при дробленні êарбонатних ã.п. з метою отримання щебеню. Ударний процес дроблення в Д.р. забезпечóє підвищенó вибірêовість рóйнóвання в порівнянні з щоêовими і êонóсними дробарêами. Вітчизняні Д.р. (виробництво НКМЗ) типó ДРКГ 20х21 при масі 213 т має продóêтивність до 2500 м3/ãод. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо. ДРОБАРКА ЩОКОВА, -и, -ої, ж. * р. дробилêа щеêовая, а. jaw crusher; н. Backenbrecher m — машина для механіч. рóйнóвання (дезінтеãрації) шматêів твердоãо матеріалó шляхом роздавлення між двома плосêими поверхнями з метою доведення їх розмірів до необхідної êрóпності. Застосовóють в ãірн. пром-сті при êрóпномó (1500-350 мм) і
Рис. Схеми щоêових дробароê з простим (а) і сêладним (б) рóхом щоêи: 1 – нерóхома щоêа; 2 – рóхома щоêа; 3 – привод; 4 – еêсцентриêовий вал; 5 – механізм зміни ширини випóсêної щілини; 6 – прóжина; 7 – шатóн; 8 – розпірні плити; 9 – штанãа; 10 – станина; 11 – вісь рóхомої щоêи.
ДРО — ДРО середньомó (350-100 мм) дробленні міцних та в’язêих порід — рóд чорних і êольорових металів, вóãілля, сланців, нерóдних і ін. ê.ê. Вперше Д.щ. запропонована А.Блеêом (Велиêобританія) в 1858 р. За êінематич. схемою приводноãо механізмó розрізнюють Д.щ. з простим (ЩДП) і сêладним (ЩДС) рóхом пересóвної щоêи; за способом êріплення пересóвної щоêи — з верх. і ниж. її підвісом; за технол. призначенням — êрóпноãо і середньоãо дроблення. Д.щ. сêладається з станини, частиною яêої є нерóхома щоêа, вала з підвишеною пересóвною щоêою, приводноãо механізмó і пристрою для реãóлювання. Рóхома щоêа шарнірно підвішóється до вала і, навперемінно повертаючись навêоло своєї осі на невелиêий êóт, то наближається, то віддаляється відносно нерóхомої щоêи. При зближенні щоê шматêи матеріалó, що дробиться, рóйнóються, при зворотномó (холостомó) ході пересóвної щоêи відбóвається розвантаження дробленоãо продóêтó. Траєêторія рóхó точоê пересóвної щоêи являє собою замêненó овалоподібнó êривó. Більш сêладнó траєêторію рóхó реалізовóють Д.щ. з двома рóхомими щоêами, при цьомó продóêтивність зростає вдвічі, спостеріãається менш значний абразивний знос фóтеровêи. Осн. методом рóйнóвання шматêів в ЩДП є роздавлення, в ЩДС роздавлення і стирання. Д.щ. типó ЩДС застосовóють для дроблення відносно дрібних малоабразивних рóд з підвищеним вмістом ãлини і волоãи, Д.щ. типó ЩДП — для Рис. Дробарêа щоêова ДЩ-4х6, міцних ã.п. Для запобіãанДЩ-6х9 (Уêраїна, НКМЗ). ня абразивномó зносó дробарêи щоêи і бічні стінêи між ними фóтерóються змінними плитами з марãанцевистої сталі. Д.щ. забезпечóє стóпінь дроблення в від 4 до 6. Основні параметри Д.щ.: êóт захоплення (до 24°), хід пересóвної щоêи і частота ãойдання щоêи. Оптимальна частота ãойдання 300-90 хв-1. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо, С.Л.Бóêін. ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНА УСТАНОВКА, -…-ої, -и, ж. * р. дробильно-сортировочная óстановêа, а. crusher-grader, н. Brech- und Siebanlage f — призначена для первинної переробêи і підãотовêи видобóтої ãірничої маси. Вêлючає дробарêи велиêоãо і середньоãо дроблення, ãрохоти, êонвеєри і ін. обладнання. Д.-с.ó. дозволяють здійснювати потоêовó технолоãію і êомплеêснó механізацію відêритих і підземних ãірн. робіт. Розрізняють пересóвні і стаціонарні Д.-с.ó. П е р е с ó в н і застосовóють на êар’єрах малої потóжності з невелиêими запасами ê.ê. і річною продóêтивністю до 100 тис. м3. За продóêтивністю пересóвні Д.-с.ó. розділяють на: малої (до 10 т/ãод.), середньої (до 50 т/ãод.), велиêої (понад 50 т/ãод.) продóêтивності (найбільші в світі самохідні Д.-с.ó. 2700 т/ ãод). На монтаж пересóв- Кар’єрна дробильна óстановêа СДПА-2000 НКМЗ, Уêраїна. них Д.-с.ó. необхідно від деê. ãодин до 7 діб.
ДРО — ДРО С т а ц і о н а р н і Д.-с.ó. спорóджóють на велиêих êар'єрах і шахтах, що забезпечóють роботó óстановоê протяãом 20-25 і більше роêів при річній продóêтивності понад 100 тис. м3. При цьомó Д.-с.ó. розташовóють яê на поверхні, таê і під землею. Обладнання Д.-з. ó. встановлюють ó спец. приміщеннях або підземних êамерах і монтóють на бетонних фóндаментах. При відêритій розробці êрóтопадаючих родовищ на невелиêих ãлибинах (до 120 -150 м) стаціонарні Д.-с.ó. розташовóють на бортó êар’єрó, а при розробці пластових родов. з ãоризонтальним або полоãим заляãанням на значних ãлибинах Д.-с.ó. спорóджóють на дні або на проміжномó ãоризонті êар’єрó. Найбільше поширення отримали централізовані Д.-с.ó., яêі спорóджóються звичайно на ниж. ãоризонті і переробляють матеріал, що перепóсêається з верхніх ãоризонтів. Крім тоãо, для вибірêовоãо дроблення застосовóють ãрохоти-дробарêи. Розробêа нових Д.-с.ó. йде в напрямêó збільшення їх продóêтивності і надійності роботи обладнання. Приêладом вітчизняної Д.-с.ó. може бóти дробильно-перевантажóвальний аґреґат СДПА-2000 виробництва НКМЗ. В.С.Білецьêий. ДРОБИЛЬНО- СОРТУВАЛЬНА ФАБРИКА, -…-ої, -и, ж. * р. дробильно- сортировочная фабриêа, а. crushing and grading plant, н. Brech- und Klassieranlage f, Brechund Sortieranlage f, Brecherei f und Sieberei f Рис. Дробильно-сортóвальне відділення бриêетної фабриêи: 1 – приймальні — ãірниче підприємство для дроблення і бóнêери; 2 – живильниêи; 3-5,8,11,12 – стрічêові êонвеєри; 6 – дозóвальні (або) ãрохочення (сор- бóнêери; 7 – вібраційні живильниêи; 9 тóвання) за êрóпні- – молотêова дробарêа; 10 – резонансний ãрохот. стю ã.п., ê.ê., шлаêів та ін. матеріалів з метою отримання продóêтó необхідноãо ґранóлометричноãо сêладó. Д.-с.ф. може бóти самостійним підприємством і цехом рóдних і вóãільних збаãачóвальних або бриêетних ф-ê. Яê самостійне підприємство Д.-с. ф. виêористовóють при переробці ê.ê. для отримання нерóдних бóд. матеріалів (напр., щебеню). В.С.Білецьêий. ДРОБЛЕННЯ, -…, с. * р. дробление, а. crush- Рис. Дробильно-сортóвальне відділення бриêетної фабриêи: 1 – приймальні ing, breaking, н. Brechen n, Zerkleinerung f, бóнêери; 2 – живильниêи; 3-5,8,11,12 – стрічêові êонвеєри; 6 – дозóвальні Quetschen n — техно- бóнêери; 7 – вібраційні живильниêи; 9 лоãічна операція ме- – молотêова дробарêа; 10 – резонансний ãрохот. ханічноãо рóйнóвання велиêих ãрóдоê ê.ê. та сóпóтніх порід зі зменшенням їх розмірів до êрóпності, яêа відповідає вихідномó продóêтó операції подрібнення (яê правило, до 5-6 мм). Виêонóється з метою: # врахóвання можливостей збаãачóвальних апаратів по ãраничній êрóпності живлення; # розêриття зростêів для вивільнення зерен êорисноãо êомпонента; # створення сприятливих óмов для подальшоãо виêористання ê.ê.
354 Розрізняють ê р ó п н е Д. — операції, яêі дають дроблений продóêт з верхньою межею êрóпності 100- 150 мм та більше (щоêові, êонóсні, валêові, відбійно-відцентрові дробарêи); с е р е д н є Д. — операції по зменшенню êрóпності матеріалó від 100-150(200) мм до 10-12(25) мм і більше (валêові, молотêові, роторні дробарêи); д р і б н е Д. — зменшення розмірів матеріалó до 5-6 мм (валêові та ін). Таêий поділ є óмовним. Д. основане на дії зовнішніх сил — стисêó, розтяãнення, виãинó або зсóвó. Заêони дроблення визначають роботó, яêó виêонóють зовнішні сили при рóйнóванні ãрóдоê êорисної êопалини, що дробиться. При дробленні мінеральні зерна рóйнóються по найбільш слабêих перетинах (тріщинах, дислоêаціях тощо). Робота, затрачóвана на дроблення, частêово витрачається на деформацію ãрóдоê, що рóйнóються, частêово затрачóється на óтворення нових поверхонь. В сóчасній теорії і праêтиці дроблення і подрібнення виêористовóють чотири основних заêони (ãіпотези), яêі є емпіричними. За заêоном Ріттінґера (П.Ріттінґер, 1867); робота, витрачена на рóйнóвання зерна, пропорційна новій óтвореній по2
верхні: A = k R D , або A = k ∆S , де kR та k — êоефіцієнти пропорційності; D — розмір ãрóдêи матеріалó, що дробиться; ∆S – нова óтворена поверхня. За заêоном Кіêа-Кірпічова (В.Л.Кірпічов 1874; А.Кіê 1885) витрата енерãії на дроблення матеріалó пропорційна 3
йоãо об’ємó або масі: A = k k D , де kk — êоефіцієнт пропорційності. За заêоном Ребіндера (П.А.Ребіндер, 1944) повна робота дроблення дорівнює сóмі робіт деформацій і óтворення нової поверхні: A = K ⋅ D3 + K ⋅ D2 , k
R
тобто заêон Ребіндера об’єднóє два попередніх (Ріттінãера і Кіêа-Кірпічова). За заêоном Бонда (Ф.Бонд, 1950) робота, затрачóвана на дроблення, пропорційна середньомó ãеометричномó об’ємó і площі зерна, що рóйнóється:
A = k B D 2 D 3 = k B D 2,5 , де kВ — êоефіцієнт пропорційності. Інші ãіпотези основані на припóщенні про зв'язоê напрóження на êінцях тріщин зерна і êритичної довжини тріщини (А. Гріффітс, 1920). При êрóпномó Д. роботó Д. визначають за В.Кірпічовим; при дрібномó — за П.Ріттінãером, при середньомó — за Ф.Бондом. У сóчасних вітчизняних дослідженнях процесó рóйнóвання мінералів при їх подрібненні (Горобець Л.Ж.) поêазано зв’язоê поêазниêів подрібнення з аêóстоемісійними хараêтеристиêами матеріалів при навантаженні стисêом; доводиться, що óтворена поверхня подрібненоãо продóêтó при дисперãóванні на міêрорівні визначається величиною êритичної щільності енерãії рóйнóвання, яêа зростає в мірó зменшення розмірó об’єêта, що рóйнóється, таê що добóтоê щільності енерãії на розмір рóйнóвання залишається постійним; при цьомó хараêтеристиêи ãранóлометрії подрібнених продóêтів підêоряються заêономірностям ãеометричної проãресії для рядó хараêтерних розмірів частиноê. Поêазниêи подрібнення проãнозóються на підставі êомплеêсó фóнêціональних та êореляційних зв’язêів параметрів та заêономірностей процесів подрібнення, деформóвання, рóйнóвання й аêóстичноãо випромінювання при рóйнóванні з виêористанням дисêретно-хвильовоãо і êонцентраційноãо êритеріїв відповідно міêро- та маêрорóйнóвання.
Д. може бóти здійснене таêими методами: роздавленням, розêолюванням, зламом, зрізанням, стиранням, зсó-
355 вом і подальшим зрізанням, óдаром. Процес Д., яê правило, поєднóють з попереднім ãрохоченням — весь вихідний матеріал спочатêó надходить на ãрохот, а в дробарêó направляється надрешітний êлас. Існóють відêритий і замêнений циêли Д. При відêритомó циêлі Д. продóêт проходить через дробарêó тільêи один раз, при замêненомó — продóêт з дробарêи надходить на ãрохот і надрешітний продóêт зновó направляється в дробарêó. В.С.Білецьêий. ДРОБЛЕННЯ ПОВТОРНЕ, -…, -оãо, с. * р. дробление вторичное, а. secondary crushing; н. Blockbehandlung f, Nachzerkleinerung f — рóйнóвання неãабаритів в ãірн. масі при відêритій або підземній розробці родовищ. Проводиться: на êар'єрах — в еêсêаваторномó вибої або на перевантажóвальномó пóнêті; на шахтах — безпосередньо в очисномó вибої і ó виробêах ãоризонтів ãрохочення, сêреперóвання або навантаження. За видом енерãії, що підводиться до об'єêта рóйнóвання, виділяють способи Д.п.: вибóхові, механічні, елеêтричні, термічні, ãідравлічні, аêóстичні, оптичні, радіаційні, хімічні, êомбіновані. ДРОБЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ, -…, -их, -ів, мн. * р. дробления специальные методы, а. special methods of crushing, н. Spezialzerkleinerungsverfahren n pl — нетрадиційні методи дроблення стиснóтим середовищем, елеêтроãідравлічним впливом, термообробêою тощо. Сóть процесó дроблення стисненим середовищем поляãає ó створенні надлишêовоãо тисêó в ãрóдêах матеріалó, яêий підляãає рóйнóванню. Газ під висоêим тисêом прониêає в шматêи матеріалó і при різêомó зменшенні тисêó розширюючись рóйнóє їх. Рóйнóвання має вибóховий хараêтер. Відомі óстановêи Тімрота (1934) та сóчасна — Снайдера. Процес може бóти застосований для титано-маãнетитових та азбестових рóд, вилóчення смараãдів з рóди тощо. Інший метод дроблення передбачає виêористання елеêтроãідравлічноãо ефеêтó (ефеêт Л.Ютêіна, 1950). Рóйнóвання ã.п. досяãається за рахóноê ãідравлічних óдарних хвиль, êавітації, óльтразвóêовоãо óдарó та резонансних явищ. Елеêтроãідравлічна дробарêа поêазала висоêó селеêтивність при дробленні êімберлітів. В.М.Самилін, В.С.Білецьêий. ДРОГОБИЦЬКА ВИСОЧИНА, -ої, -и, ж. — передãірна височина на межиріччі Дністра та Стрию, ó Львівсьêій обл. Висота 300-400 м, маêс. — понад 450 м. Хараêтерний óвалисто-хвилястий тип рельєфó з розãалóженою ярóжнобалêовою сітêою. Геострóêтóрно пов’язана з Передêарпатсьêим проãином. Уêладена лесовидними сóãлинêами та ãалечниêами. Є джерела мінеральних вод («Нафтóся»). ДРОСЕЛЮВАННЯ, -…, с. * р. дросселирование; а. throttling, wire-drawing; н. Druckreduzierung f, Drosselung f — процес зниження тисêó пiд час рóхó флюїдiв. ДРОСЕЛЮВАННЯ ГАЗУ, -…, с. * р. дросселирование ãаза; а. gas throttling; н. Gasdruckreduzierung f, Gasdrosselung f — зниження тисêó в потоці ãазó під час проходження йоãо через дросель — місцевий ãідродинамічний опір (діафраãма, êлапан, êран, вентиль тощо), що сóпроводжóється зміною температóри; спостеріãається в óмовах, êоли потіê не здійснює зовнішньої êорисної роботи і відсóтній теплообмін з навêолишнім середовищем. Хараêтеризóється êоефіцієнтом Джоóля-Томсона (ãраниця відношення зміни температóри ãазó до зміни йоãо тисêó в ізоентальпійномó процесі). Д.ã. виêористовóється для сêраплювання і ãлибоêоãо охолодження ãазів. Останнє здійснюється на óстатêóванні низьêотемператóрної сепарації при промисловій підãотовці ãазó до подальшоãо транспортóвання. Крім тоãо, Д.ã. застосовóється при трóбопровідномó транспортó-
ДРО — ДУГ ванні природних ãазів — для реãóлювання тисêó і зміни витрати ãазó. Д.ã. може спричинити обмерзання запірних, реãóлювальних і вимірювальних пристроїв, а таêож óтворення в ãазопроводах ãазових ãідратів. Внаслідоê дроселювання температóра ãазó в ãазопроводах маãістральних може опóсêатися нижче температóри навêолишньоãо середовища. В.С.Бойêо. ДРОСЕЛЬ, -я, ч. * р. дроссель; а. throttle (valve), choke, constrictor; н. Drossel f, Drosselklappe f, Drosselventil n, Drosselspule f, Selbstinduktionsspule f — 1) Пристрій ó виãляді êлапана, заслінêи і т.ін. для реãóлювання тисêó рідини, пари або ãазó (пропóсêання їх по трóбопроводах). 2) Котóшêа індóêтивності в елеêтричномó êолі для óсóнення змінної сêладової стрóмó в цьомó êолі, розділення чи обмеження сиãналів різної частоти (елеêтричний Д.). ДРУЗА, -и, ж. * р. дрóза, а. druse, н. Druse f, Krack m — мінеральний аґреґат, що óтворюється ó пóстомó просторі, тріщинах і порожнинах ãірсьêих порід. У Д. êристали одним êінцем приêріплені до певної поверхні, іншим — повернóті в біê порожнини. Дрóза êварцó (ãірсьêий Розрізняють дрóзи наростанêришталь). ня і переêристалізації. ДРУМЛІН, -а, ч. * р. дрóмлин, а. drumlin, н. Drumlin m — невелиêий зãладжений ãорб овальної або витяãнóтої форми, сêладений льодовиêовою валóнною ãлиною, вісь яêоãо витяãнóта в напрямêó рóхó льодовиêа. ДУГОВЕ СИТО, -оãо, -а, с. * р. дóãовое сито, а. arc sieve, sieve-bend; н. Bogensieb n — апарат (ãрохот) для моêрої êла- Рис. Дóãове сито êонстрóêції Heyl Patterson, Inc. (США): 1 – блоê сифіêації і зневоднення and розподілó живлення; 2 – отвір для зернистоãо матеріалó на подачі живлення; 3 – обичайêа; 4 – нерóхомій просіювальній жолоб живлення; 5 – óніверсалповерхні щілинноãо сита, ьний реверсивний механізм; 6 – піпродóêт; 7 – зневоднеяêа має êриволінійнó дрешітний ний продóêт; 8 – щілинна êарта формó. Щілини Д.с. дóãовоãо сита. розміщóються перпендиêóлярно до потоêó матеріалó. Застосовóється для зневоднення та знешламлювання дрібних êласів ê.ê., а таêож для розділення шламів за êрóпністю 0,5-1 мм. Потіê вихідноãо матеріалó подається ó верхню частинó Д.с. вільно (безнапірне Д.с.) або під напором (напірне Д.с.). Кривина поверхні сприяє розділенню мате- Рис. Дóãове сито СДО-1: 1 – надріалó завдяêи відцен- ходження пóльпи; 2 – зневоднений продóêт; 3 – підрешітна вода. тровій сêладовій діючих сил.
ДУД — ДЮР ДУДКА, -и, ж. * р. дóдêа, а. pipe, н. Duckel m, Lichtloch n, Handsschacht m — вертиêальна ãірнича виробêа êрóãлоãо чи овальноãо перерізó (діаметр 0,8-1 м, ãлибина до 20 м), пройдена з поверхні до êорисної êопалини з метою її розвідêи й розробêи. Найбільш доцільна область застосóвання Д. — ãоризонтальні або полоãі поêлади невелиêих рóдних ãнізд або лінз. ДУМПКАР, -а, ч. * р. дóмпêар, а. dump car, н. Seitenkipper m — саморозвантажний ваãон або вантажний залізничний півваãон, що йоãо êóзов при розвантажóванні нахиляється в той, чи інший біê пневматичним пристроєм. За допомоãою Д. переміщóють в основномó рóдó чи бóдівельні сипêі матеріали територією велиêих підприємств. Вантажопідйомність 60-180 т. Інша назва — ваãон-самосêид.
Рис. Дóмпêар вантажопідйомністю 180 т.
ДУНБЕЙСЬКА ПЛИТА, -ої, -и, ж. * — стрóêтóрний елемент Півн.-Сх. Китаю, сêладчастий фóндамент яêоãо має палеозойсьêий і доêембрійсьêий віê. Охоплює тер. Маньчжóрсьêої низовини (рівнина Сóнляо) і хр. Вел. Хінãанó. На підмóрівêó майже ãоризонтально заляãають шари вóлêаноãенно-осадовоãо чохла (потóжність 1-8 êм), сêладеноãо ефóзивами, тóфами і óламêовими відêладами юрсьêої та нижньоêрейдової доби. На Д.п. розташований нафтоãазоносний бас. Сóнляо. ДУНДАЗИТ, -ó, ч. * р. дóндазит, а. dundasite, н. Dundasit m — ãідроêсилêарбонат свинцю та алюмінію. Формóла: Pb2Al4(CO3)4 (OH)8⋅3H2O. Містить (%): PbО — 46; Al2О3 — 21,01; CO2 — 18,14; H2O — 14,85. Синãонія ромбічна. Гóстина 3,25. Тв. 2. Колір білий. Асоціює з êроêоїтом та лімонітом. Виявлений на Тасманії. Знайдений ó соляних родовищах Тіролю. Інша назва дандасит. ДУНІТ, -ó, ч. * р. дóнит, а. dunite, н. Dunit m — маãматична ãірсьêа порода, що сêладається переважно з олівінó (85-100 %). Яê домішêи містить хроміт і маãнетит. Колір чорний, темно- й світлозелений. Сер. хім. сêлад (%): SiO2 40,49; ТiO2 0,02; Аl2O3 0,86; Fe2O3 2,84; FeO 5,54; MnO 0,16; MgO 46,32; CaO 0,70; Na2O 0,10; К2О 0,04; P2O5 0,005; Н2О 2,88. Гóстина Д. 3,28, модóль Юнãа (0,89-1,95)·105 МПа, модóль зсóвó (0,476-0,706)·105 МПа, êоеф. Пóассона 0,16-0,40. Д. поширені в дóніт-ãарцбóрãітових і дóніт-êлінопіроêсенітãабрових êомплеêсах сêладчастих областей, на платформах — в розшарованих інтрóзіях і êільцевих лóжно-óльтраосновних êомплеêсах. Класична область розвитêó Д. — Урал. ДУТТЯ, -…, с. * р. дóтье, а. draught, н. Vergasungsmittel n, Wind m, Kühlluft f — 1) Процес подачі ãазоподібних ãазифіêóючих аґентів (дóття) в поêлад ê.ê. при йоãо ãазифіêації. 2) Подавання повітря (êисню) вентиляторами або êомпресорами в металóрãійні та інші промислові аґреґати. Сприяє інтенсифіêації фізиêо-хімічних процесів. ДУТТЬОВА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. * р. дóтьевая сêважина, а. draught well, н. Luftzufuhrbohrloch n, Bohrloch n zur Vergasungsmittelzufuhr f; Bohrloch n für die Einleitung f der Luft f bzw. eines Luft-Wasserdampfgemisches n — призначена для подачі ãазоподібних ãазифіêóючих аґентів (дóття) в поêлад ê.ê. при йоãо ãазифіêації. Діаметр Д.с. вибирають в
356 залежності від інтенсивності дóття (при дóтті 3-16 тис. м3/ãод. оптимальний діаметр Д.с. — 250-300 мм). ДУЧКА, -и, ж. * р. дóчêа, а. draw hole; н. Abzugsloch n, Rolloch n, Rolle f — êоротêа вертиêальна або похила виробêа, призначена для випóсêó відбитої рóди на приймальний ãоризонт. При підземній розробці вóãільних родов. Д. — сêат, що влаштовóють в заêладеномó виробленомó просторі. ДЮКЕР, -а, ч. * р. дюêер; а. inverted siphon, tunnel; н. Düker m, Durchlaß m, Unterführung f — напірний трóбопровід для транспортóвання рідин або ãазів, що проêладається при перетині водних перешêод (річоê, озер, водоймищ, морсьêих аêваторій і ін.), під рóслом річêи, по схилах та днó ярó, під залізницею чи дороãою. За типом водоймища розрізняють дюêери річêові, морсьêі та болотні; за хараêтером транспортноãо продóêтó — водопровідні, нафтопровідні, нафтопродóêтопровідні і ãазопровідні; за êонстрóêцією — однотрóбні і двотрóбні; êрім тоãо, дюêери різняться за ãлибиною занóрення ó водó, внóтрішнім тисêом, діаметром, видом óêладêи на дні водоймища, êільêістю паралельно проêладених трóб, а таêож хараêтером впливó транспортноãо продóêтó на навêолишнє середовище. В.С.Бойêо. ДЮМОРТЬЄРИТ, -ó, ч. * р. дюмортьерит, а. dumortierite, н. Dumortierit m — мінерал, боросиліêат алюмінію. Формóла: Al7(BO3)(SiO4)3O3. Al може широêо заміщатися на Fe3+ та Ti4+. Синãонія ромбічна. Волоêнисті або радіально-променисті аґреґати. Тв.7. Гóстина 3,26-3,36. Блисê сêляний. Прозорий до напівпрозороãо. Колір синій, фіолетовий, рожевий або зеленóвато-синій. Зóстрічається ó виãляді вêлючень ó польових шпатах в ґнейсах поблизó Ліонó та Бьонó (Франція), в пеãматитових дайêах на п-ові Манхеттен (шт. Нью-Йорê, а таêож шт. Невада, Каліфорнія, США), ó Бразилії і на Мадаãасêарі. Виêористовóється при виробництві висоêосортноãо елеêтротехнічноãо фарфорó. ДЮНА, -и, ж. * р. дюна, а. dune, н. Düne f — паãорб навіяноãо вітром пісêó. За êордоном Д. — заãальний термін для всіх форм рельєфó пісêів, яêі створені діяльністю вітрó. ДЮРЕН, -ó, ч. * р. дюрен, а. durain, н. Durain m, Düren m — петроãрафічна сêладова, маêросêопічно помітний найбільш матовий інãредієнт, літоãенетичний тип (літотип) вóãілля виêопноãо. Являє собою тверде вóãілля з зернистим або нерівним зломом та неінтенсивним блисêом, яê правило, містить різні вêлючення тонêодисперсної мінеральної речовини. Дюрен óтворює шари різної потóжності, а інêоли в ціломó пласти. Щільний, твердий, часто в'язêий, блисê маслянистий, êолір сірий або сіро-чорний. За сêладом хараêтеризóється невисоêим (до 30%) вмістом ãеліфіêованих (ãрóпа вітринітó) і висоêим (понад 70%) фюзенізованих (ãрóпа інтертинітó) та ліпоїдних (ãрóпа ліптинітó) міêроêомпонентів. В залежності від переважання тих або інших міêроêомпонентів розрізняють Д.: споровий, смоляний, êóтиêóловий, фюзено-êсиленовий. З підвищенням вмістó ãеліфіêованих êомпонентів Д. переходить в літотипи: êларено-дюрен і дюрено-êларен. Дюрен — дослівно «твердий». Під міêросêопом виділяється при товщині понад 50 мêм і визначається яê міêролітотип — дюрит. ДЮРИТ, -ó, ч. * р. дюрит, а. durite, а. Durit m — бімацеральний міêролітотип, що містить мінімóм 95 % (за об'ємом) мацералів ãрóпи інертинітó і ліптинітó, êожноãо з яêих повинно бóти яê мінімóм 5% (за об'ємом).
357 Термін введений Р. Потоньє (1924). З 1955 р. за рішенням Міжнародноãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР) термін застосовóється для позначення міêролітотипó, що сêладається, в основномó, з мацералів мацеральних ãрóп інертинітó і ліптинітó. Співвідношення мацералів ãрóпи інертинітó і ліптинітó можóть сóттєво варіювати, напр., дюритL і дóритI — дюрити, баãаті відповідно інертинітовими або ліптинітовими мацералами. Крассидюрит — це дюритL, що містить велиêó êільêість êрассиспор (спор, що належать до родó Densosporites в північній півêóлі). Тенюідюрит — це звичайно дюритI, що містить тенюіспори — тонêостінні спори баãатьох видів. Найчастіше зóстрічаються інертинітові мацерали êрассидюритó — маêриніт, міêриніт та інертодетриніт, тоді яê семіфюзиніт є основним êомпонентом тенюідюритів, нерідêо в поєднанні з невелиêою êільêістю сеêретинітó. Інертинітові мацерали забезпечóють основнó масó, в яêій вêраплені ліптинітові мацерали. Тенюідюрит звичайно містить неорãанічні домішêи, типово ãлинисті мінерали; êрассидóрит є, яê правило, «чистим вóãіллям». Дюрит, що зóстрічається ó вóãіллі середньої і висоêої стадії вóãлефіêації, де леãêо розпізнаються при схрещених ніêолях ліптинітові êомпоненти, називають метадюреном (Е.Штах та ін., 1982). Дюрити, що містять міêриніт, можóть переходити в сапропелеве вóãілля (Е.Штах і ін., 1982). Гóстина Д. варіює між 1,3 і 1,7 ã/см3 в залежності від стóпеня вóãлефіêації вóãілля. У вóãіллі середньоãо стóпеня вóãлефіêації ãóстина змінюється зворотно пропорційно вмістó ліптинітó. Міцність варіює від 28 до 85 êã/мм2. Звичайно міцність вища, ніж ó вітритó і êларитó в томó ж вóãіллі, але ця відмінність меншає із збільшенням стóпеня вóãлефіêації. ДюритL має найвищó міцність і менш схильний до розтрісêóвання, ніж Рис. Дюрит: а) дюрит L; б) дюрит І. Вóãілля марêи Г. Львівсвітрит і êларит. Вихід і сêлад еêстра- ьêо-Волинсьêий басейн. Відбите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм. êтів і летêих речовин варіФото Г.П.Маценêо. юють в залежності від êільêості і типó ліптинітових мацералів і вмістó інертинітó (Вонлес і Маêре, 1934). Заãалом, їх вихід менше, ніж ó êларитó відповідноãо стóпеня вóãлефіêації. Про походження дюритó можна сóдити по типó і êільêості ліптинітó і êільêості присóтньої ãлинистої речовини (Сміт, 1964). Дюрит, баãатий спорами, імовірно являє собою ãіпоавтохтонні-алохтонні підводні відêлади (Діссель, 1992; Штах і ін., 1982) або автохтонний омброãенний торф ó випадêó êрассидюритó (Сміт, 1964). Дюрит,
ДЬО — ДЬО баãатий інертинітом, міã сформóватися різними шляхами в залежності від рівнів води ó відêладах торфó. Альãініт ó дюриті вêазóє на підводне відêладення. Д. óтворює дюрен і зóстрічається в більш матових частинах êларенó. Д. є типовим для потóжних пластів низьêої і середньої стадії вóãлефіêації вóãілля. Потóжні паралічні (прибережні) пласти êам'яновóãільноãо періодó в Європі можóть містити приблизно 10%, рідше 30% дюритó (Фентон та ін., 1957). У ціломó, дюрит частіше зóстрічається ó вóãіллі Гондвани і вóãіллі Півн. Америêи êрейдовоãо періодó, ніж ó вóãіллі північної півêóлі êам'яновóãільноãо періодó. Вóãілля Гондвани особливо баãате дюритомI (Діссель, 1992; Марчоні і Калêреóт, 1991; Штах і ін., 1982). Технолоãічні хараêтеристиêи. Вміст ó дюриті ліптинітó обóмовлює тенденцію до меншоãо розтрісêóвання, ніж ó випадêó вітритó і êларитó, і відповідно більшої міцності. Від вмістó ліптинітó, а таêож потóжності прошарêів дюренó, що зóстрічаються в пласті, залежать êрóпність і хараêтеристиêи дроблення дюритó. При дробленні дюрит має тенденцію до êонцентрації в ґранóли êрóпністю > 1 мм. При збаãаченні з метою одержання надчистоãо вóãілля необхідно видалити літотипи, що містять дюрит, осêільêи вони можóть хараêтеризóватися висоêим вмістом власної мінеральної речовини. У êоêсівномó вóãіллі спіêливість дюритó слабша, ніж ó вітритó, êларитó і тримацеритó, і залежить від відносних пропорцій ліптинітó та інертинітó. У шихті для êоêсóвання, що містить бітóминозне вóãілля баãате вітринітом з низьêим виходом летêих, дюритI може діяти яê розчинниê (Бенедиêт і Томпсон, 1976 р.; Лойсон і ін., 1989 р.), а таêож перешêоджати розвитêó надмірноãо тисêó в êоêсовій печі за рахóноê відсóтності óсадêи після êоêсóвання (Тейлор і ін., 1998 р.). У вóãіллі середньої стадії вóãлефіêації дюритL ãідроãенізóється леãêо, а дюритI ãірше. Швидêість êонверсії таêож залежить від стóпеня оêиснення інертинітових мацералів. В процесі спалення при рівних óмовах реаêційна здатність дюритó нижча, ніж ó вітритó і êларитó. Оêиснюється дюрит поãано. Тенденція до пилоóтворення невисоêа. Походження слова: durus (лат.) — твердий. Синонім: опаêовий детрит. ДЬОГОТЬ, -ãтю, ч. * р. деãоть, а. tar, н. Teer m — продóêт сóхої переãонêи деревини, торфó, бóроãо та êам’яноãо вóãілля, сланців тощо. В’язêа бóра або чорна рідина; сêладна сóміш орãанічних речовин. При сóхій переãонці вóãілля, торфó та ін. в óмовах невисоêих температóр (500600°С) — напівêоêсóванні — óтворюється таê званий первинний дьоãоть. До йоãо сêладó входять (залежно від сировини) парафін, фенол тощо. При êоêсóванні êам’яноãо вóãілля óтворюється êам’яновóãільна смола. Дьоãоть, óтворюваний при термічній переробці деревини, називають деревною смолою.
ЕВА — ЕВТ
ЕВАПОРИТИ, -ів, мн. * р. эвапориты, а. evaporites, н. Evaporite m pl — мінерали, яêі óтворюються внаслідоê випаровóвання розчинів. Е. можóть бóти рідêими (розсоли) і твердими (осади). Всі водоймища, де óтворюються Е., розташовані в аридних і напіваридних êліматич. зонах. Осади в них представлені набором мінералів від важêорозчинних (хемоãенний êальцит, ãідромаãнезит, ґіпс) до леãêорозчинних (ãаліт, астраханіт, мірабіліт, ґлаóберит, епсоміт, êарналіт). З виêопних відêладів до Е. належать соляні породи пізньопліоценовоãо віêó, а таêож ті ãалоãенні відêлади, яêі óтворилися з мор., êонтинентальних і слабêомінералізов. ãідротермальних вод ó процесі підвищення їх мінералізації сонячним випаровóванням (ãалоãенез). В Уêраїні евапоритові формації поширені ó девонсьêих відêладах рифтової зони Дніпровсьêо-Донецьêої западини, ó пермсьêих відêладах Донецьêої сêладчастої спорóди, юрсьêих та неоãенових Передêарпатсьêоãо проãинó, неоãенових — Заêарпатсьêоãо проãинó, а таêож ó сóчасних лаãóнних відêладах Сивашó. Вони óтворюють потóжні верстви, що перешаровóються з арãілітами та алевролітами. Родовища ãалітó розробляють ó Донбасі, Передêарпатті, на Заêарпатті, ó Присивашші; сóльфатних êалійних солей — ó Передêарпатті, ґіпсó і анãідритó — на Донбасі. ЕВГЕДРАЛЬНИЙ, -оãо. * р. эвãедральный, а. euhedral, н. euhedral, idiomorph — те ж саме, що й ідіоморфний. ЕВГЕОСИНКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. эвãеосинêлиналь, а. eugeosyncline, н. Eugeosynklinale f — внóтрішня, найбільш рóхлива і насичена продóêтами маãматизмó частина ãеосинêлінальної системи, на відмінó від зовнішніх, менш рóхливих міоãеосинêлінальних зон (див. міоãеосинêліналь), що примиêають до платформ. Виділена нім. ãеолоãом X.Штілле (1940). Е., звичайно, довãасті ó виãляді лінійних зон і тяãнóться на сотні і тисячі êм. Нижні частини їх стратиãрафіч. розрізó сêладені, яê правило, офіолітами, верхні — óламêовими товщами ґраóваêêовоãо сêладó, флішем, рифоãенними вапняêами, що асоціюють з вóлêанічними породами андезитовоãо сêладó. Розвитоê Е. завершóється óтворенням сêладчастих зон з êонтинентальною êорою. До Е. приóрочені важливі ê.ê.: рóди платини, хромó, заліза, міді, поліметалів, азбест. ЕВДІАЛІТ, -ó, ч. * р. эвдиалит, а. eudialyte, н. Eudialyt m — мінерал êласó силіêатів, підêласó êільцевих силіêатів. Силіêат натрію, êальцію, заліза, цирêонію êільцевої бóдови. Na4(Ca,Fe)2Zr[Si3O9]2. За іншою версією (К.Фрея): Na4(Ca, Се, Fe2+)2ZrSi6O17(OH, Cl)2. Часто містить домішêó Y і лантаноїдів (до 7,5%). Сêлад ó %: Na2О — 15,9; CaО — 10,57; FeО — 5,54; ZrО2 — 14,49; Н2О — 1,91; Сl — 1,04; SiO2 — 48,63. Колір червоний або рожевий. Синãонія триãональна. Гóстина 2,74-3,07. Тв. 5,5-6. Кристалічна стрóêтóра сóбêарêасна і сóбшарóвата. Форми виділення — зернисті аґреґати, рідше — товстотаблитчасті, êорот-
358 êостовпчасті або бочêоподібні êристали. Колір рожевий, рожево-червоний. Напівпрозорий, блисê сêляний. Спайності немає. Крихêий. Типоморфний для аãпаїтових нефелінових сієнітів і їх пеãматитів. Рóда цирêонію. Рідêісний мінерал лóжних пеãматитів. Породотвірний мінерал êомплеêсó евдіалітових лóявритів. Родовища Е. є на Кольсьêомó п-ові, в Тóві, Ґренландії (Ілімаóсаê), на о. Мадаãасêар, в Австралії (шт. Квінсленд), США (шт. Арêанзас). Виêористовóється в чорній металóрãії (для модифіêації сталей), ó êераміці та ін. ЕВКЛАЗ, -ó, ч. * р. эвêлаз, а. euclase, н. Euklas m — мінерал підêласó острівних силіêатів, силіêат алюмінію і берилію острівної бóдови, Al2Be2[SiО4]2(OH)2. Містить (%): Al2О3 — 35,16; BeО — 17,24; SiО2 — 41,4; Н2О — 6,2. Синãонія моноêлінна. Утворює пластинчасті, таблитчасті, êоротêо- і довãопризматичні êристали, баãаті ãранями; аґреґати сноповидної і напівсферичної форми. Безбарвний, білий або забарвлений в блаêитний, синій, жовтий, жовтóвато- або смараãдово-зелений êольори. Прозорий. Блисê сêляний, на зламі жирний. Тв. 7,5. Гóстина бл. 3,1. Спайність довершена в одномó напрямі. Е. — ендоãенний мінерал. При терті елеêтризóється. Зóстрічається в міаролових порожнинах ґранітних пеãматитів; ó ґрейзенах і висоêотемператóрних êварцових жилах; в альпійсьêих жилах спільно з êристалами адóлярó, êварцó і флюоритó. Утворення велиêих сêóпчень дрібноêристалічноãо Е. пов'язано з флюоритизацією, мóсêовітизацією, тóрмалінізацією, хлоритизацією вапняêів і ґранітів. У еêзоãенних óмовах Е. стійêий, зóстрічається в алмазоносних і золотоносних пісêах. Прозорий Е. — êоштовний êамінь. Гол. родов.: Кольсва (Швеція), Альто-Момос (Еêвадор), Кашмір (Індія), Лóêанãазі (Танзанія), Івеланн (Норвеãія); Примор'я, Респóбліêа Саха, Забайêалля, Урал (Росія) та ін. Е. — один з êомпонентів берилієвих рóд. ЕВКСЕНІТ, -ó, ч. * р. эвêсенит, а. euxenite, н. Euxenit m — мінерал êласó оêсидів. Сêладний оêсид ітрію, титанó, танталó, ніобію êоординаційної бóдови. Сêлад широêо варіює, відповідаючи формóлі АВ2 (О, ОН)6 де А — Y, U, Са, Се, Тh, Рb, Fe2+, Мg, Мn; B — Nb, Ti, Та, рідше Fe3+, Sn. У ãрóпі А переважають рідêісні землі ітрієвої ãрóпи (18,5-35,5%), а серед них ітрій. У ãрóпі В переважає ніобій. Мінерал звичайно частêово або повністю метаміêтний. Синãонія ромбічна, стрóêтóрний тип ферсмітó. Утворює ізоморфні ряди з поліêразом (ó ãрóпі В переважає Ti), тантевêсенітом (в ãрóпі В переважає Та) і з ферсмітом (в ãрóпі В переважає Nb, а в ãрóпі А — Са). Виділяється ó виãляді незавершених êристалів стовпчастоãо і пластинчатоãо виãлядó. Відомі двійниêи та зростêи. Колір чорний, бóрóвато-чорний. У тонêих óламêах просвічóє червоно-бóрим êольором. Риса жовтóвато-бóра. Блисê алмазний зі смолистим відливом. Злам раêовистий. Тв. 5-6. Гóстина 4,5-5,9. Е. — аêцесорний мінерал лóжних ґранітоїдів. Зóстрічається в рідêісноземельних ґранітних пеãматитах (Норвеãія). При рóйнóванні ґранітів наãромаджóється в розсипах (шт. Айдахо, США). Е. — джерело отримання Nb, Та та ін. елементів. ЕВТЕКТИКА, -и, ж. * р. эвтеêтиêа, а. eutectic, н. Eutektikum n, eutektische Mischung f, eutektisches Gemisch n, eutektischer Punkt m — тип êристалізації розплавó, яêий сêладається з певних êомпонентів ó співвідношенні, що відповідає найнижчій температóрі їх одночасної êристалізації. Ця температóра (евтеêтична точêа) завжди бóває нижчою, ніж температóра êристалізації êожноãо мінералó зоêрема.
359 ЕГІРИН, АКМІТ, -ó, ч. * р. эãирин, аêмит; а. aegirite, aegirine, acmite; н. Ägirin n — силіêат натрію і заліза ланцюжêової бóдови з ãрóпи моноêлінних піроêсенів. Важливий породотвірний мінерал лóжних êомплеêсів. Формóла: NaFe3+[Si2O6]. Домішêи: Са, Мn, Fe2+, Al. Пов’язаний переходами з авãітом, діопсидом-ãеденберґітом (проміжні члени рядів еãірин-авãіт, еãірин-діопсид). Утворює тверді розчини з жадеїтом. Іноді присóтні домішêи Ti, Nb, Zr, V, Be, таêож Sc (до 100-150 ã/т), Cu, Ni, Co. Сêлад ó % (Є.Лазаренêо): Na2О — 13,4; Fe2О3 — 34,6; SiO2 — 52. Форми виділень: êоротêо- і довãопризматичні тонêоãолчасті êристали, радіально-променисті аґреґати (“сонця"), рідше паралельно-жердинисті або сплóтано-волоêнисті (повстеподібні). Забарвлення від чорноãо і зеленóвато-чорноãо до ясêраво-зеленоãо. Іноді майже безбарвні. Блисê сêляний. Тв. 6-6,5. Гóстина 3,5-3,6. Спайність довершена за призмою. Е. — хараêтерний породоóтворюючий мінерал лóжних порід; особливо часто приóрочений до польовошпатових і êварц-польовошпатових жил, пеãматитів, альбітитів. Зóстрічається в зонах лóжних полевошпатових метасоматитів з рідêіснометалічним зрóденінням, а таêож в óраноносних альбітитах, в товщах залізистих êварцитів. Поширений в лóжних породах Уêраїни, РФ (Хібіни, Урал, Тóва, Прибайêалля), êраїн Сер. Азії, Сêандинавії, в Канаді, Портóãалії і ін. Потенційне джерело отримання сêандію. Виêористовóється в бóдів. пром-сті яê деêоративний êамінь. Назва — від імені мор. велетня Еãіра в сêанд. міфолоãії. Розрізняють: еãірин-авãіт, еãірин-ãеденберґіт (мінерал, проміжний за сêладом між еãірином і ãеденберґітом); еãірин-діопсид (еãірин-авãіт); еãірин-жадеїт (мінерал, проміжний за сêладом між еãірином і жадеїтом); еãірин хромистий (різновид еãіринó, яêий містить до 2 % Cr2O3).
ЕГІРИН-АВГІТ, -…-ó, ч. * р. эãирин-авãит, а. aegirine-augite, н. Ägirin-Augit m — моноêлінний піроêсен сêладó — (Na, Ca) (Fe3+, Fe2+, Mg, Al)[Si2O6]. Сêлад ó % (з сієнітовоãо пеãматитó Ільменсьêих ãір): Na2O — 5,34; CaO — 13,40; Fe2O3 — 13,99; FeO — 7,49; MgO — 5,31; Al2O3 — 2,20; H2O — 0,71; SiO2 — 50,44. Домішêи: MnO, K2O, TiO2. Утворює призматичні, іноді велиêі (до 100х35х20 см) êристали. Спайність ясна. Гóстина 3,40-3,55. Тв. 6. Колір темно-зелений до чорноãо, жовтóвато-зелений, бóрий. В шліфі зелений. Хараêтерний мінерал лóжних êомплеêсів. Зóстрічається в сієнітах, сієнітових пеãматитах та лóжних ґранітах. Розрізняють: еãірин-авãіт цинêовистий (різновид еãірин-авãітó з родов. Франêлін (шт. Нью-Джерсі, США), яêий містить до 8,77 % ZnO).
ЕЖЕКТОР, -а, ч. * р. эжеêтор, а. ejector, air jet; н. Ejektor m, Strahlsaugpumpe f, Auswerfer m, Ausstoßer m, Strahlgebläse n, Strahlsaugapparat m Рис. Ежеêтор: 1 – сопло; — 1) Стрóминний насос для 2 – êамера змішóвання; відсмоêтóвання (при знач3 – дифóзор. номó розрідженні) рідин, ãазів, пари або сипóчих мас за рахóноê передачі êінетичної енерãії від робочоãо середовища (що рóхається) до відсмоêтóвальноãо. Дія Е. ґрóнтóється на розрідженні, створюваномó в ньомó стрóминою іншої рідини (пари, ãазó), що швидêо рóхається. Застосовóється в ãірн. промисловості яê змішóвач, для відсмоêтóвання повітря з ґрóнтових насосів і для їх запóсêó, відсмоêтóвання води з важêодостóпних місць, при збаãаченні ê.ê. — яê основний апарат ó стрóминних млинах, óстановêах ãлибоêоãо механічноãо зневоднення шляхом механічноãо зривó водної плівêи, в
ЕГІ — ЕКВ ежеêторній флотації. Е. застосовóються яê змішóвачі (дисперãатори) промивної води при знесоленні нафти, відборі низьêонапірноãо ãазó висоêонапірним (ó системі збирання нафтовоãо ãазó, при дорозробці виснажених ãазових поêладів, на підземних ãазосховищах і т.д.). Відрізняється простою êонстрóêцією. У залежності від аґреґатноãо станó взаємодіючих середовищ розрізнюють Е. однаêовофазні (ãазо-, паро- і водострóминні), різнофазні (ãазоводяні, водоãазові) і змінної фазності (парорідинні — див. інжеêтор, водопароãазові). Е. сêладається з робочоãо сопла (насадêи), приймальної êамери, êамери змішóвання і дифóзора (або розãінної трóбêи). Потіê робочоãо середовища надходить з сопла ó приймальнó êамерó Е. з велиêою швидêістю, за рахóноê ваêóóмó, що óтворюється, захоплює за собою середовище низьêоãо тисêó. В êамері змішóвання відбóвається вирівнювання швидêостей (тисêó) потоêів середовищ. Потім змішаний потіê прямóє в дифóзор, де відбóвається перетворення йоãо êінетич. енерãії в потенційнó енерãію і швидêісноãо напорó в статичний, під дією яêоãо здійснюється подальше переміщення сóміші. Переваãи Е. — відсóтність рóхомих частин, простота êонстрóêції і обслóãовóвання. ККД Е. не перевищóє 30%. 2) Робочий орãан (аератор) ежеêторної флотаційної машини, яêий здійснює всмоêтóвання з атмосфери та дисперãóвання повітря в потоці флотаційної пóльпи, що надходить до флотаційної êамери через Е. під напором. В.С.Бойêо, В.С.Білецьêий. ЕЖЕКЦІЯ, -ії, ж. * р. эжеêция; а. ejection; н. Ejektion f — процес змішóвання двох середовищ (напр., ãазó і води), з яêих одно, яê транзитний стрóмінь, перебóваючи під тисêом, діє на дрóãе, підсмоêтóє і виштовхóє йоãо ó певномó напрямі. Транзитний стрóмінь óтворюється робочою рідиною, що рóхається з велиêою швидêістю. ЕЙФЕЛЬСЬКИЙ ЯРУС, ЕЙФЕЛЬ, -оãо, -ó; -ю, ч. * р. эйфельсêий ярóс, эйфель; а. Eifelian; н. Eifel n, Eifelien n, Eifelium n — нижній ярóс середньоãо відділó девонсьêої системи. Від ãірсьêоãо масивó Ейфель ó ФРН. ЕКВАТОР, -а, ч. * р. эêватор, а. equator, н. Äquator m — ãеоãрафічний Е. — лінія перетинó земної êóлі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендиêóлярно до осі її обертання. Всі точêи Е. мають ãеоãрафічнó широтó 0о. Цей Е. називають таêож земним, він ділить Землю на північнó та південнó півêóлі. Довжина ãеоãрафічноãо Е. 40 075 696 м. Геодезичний Е. — слід від перетинó поверхні референц-еліпсоїда площиною, яêа проходить через йоãо центр і розташована перпендиêóлярно до йоãо малої осі. Небесний Е. — велиêе êоло небесної сфери, яêе лежить ó площині, перпендиêóлярній до осі світó. Геомаãнітний Е. — лінія перетинó земної поверхні площиною, яêа проходить через центр Землі перпендиêóлярно осі її однорідної намаãніченості. Маãнітний Е. — ãеометричне місце точоê на земній поверхні, в яêих маãнітне схилення дорівнює 0. ЕКВІВАЛЕНТ, -а, ч. * р. эêвивалент, а. еquivalent, н. Äquivalent n — предмет або êільêість, що відповідає ін. предметам або êільêостям, може замінювати або виражати їх. ЕКВІВАЛЕНТ ТРОТИЛОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. эêвивалент тротиловый, а. trinitrotoluene-equivalent, TNT-equivalent; н. Trotyl-Äquivalent n — відносна величина, яêа виражає працездатність даної ВР через поêазниê працездатності тротилó. Еталоном вважається тротил з ãóстиною 1,5 ã/см3 і теплотою вибóхó 4186 êДж/êã. ЕКВІВАЛЕНТНИЙ, -оãо. * р. эêвивалентный, а. еquivalent, н. äquivalent — рівносильний, рівнозначний, рівноц-
ЕКВІВАЛЕНТНИЙ ДІАМЕТР — ЕКЛ інний, однаêовий за величиною; е. о б м і н — обмін рівноцінними товарами, предметами, частêами тощо. ЕКВІВАЛЕНТНИЙ ДІАМЕТР — діаметр de êóлі рівновелиêої за об’ємом реальномó зернó довільної форми: de =1,24(m/д)0,33, мм, де m — маса зерна, êã; д — ãóстина зерна, êã/м3. ЕКВІВАЛЕНТНІ ВР, -их, -…, мн. — Див. запобіжні ВР. ЕКВІПОТЕНЦІАЛЬНИЙ, -оãо. * р. эêвипотенциальный, а. еquipotential, н. äquipotential, Äquipotential-, gleichen Potentials — однаêовий з чимось щодо величини потенціалó; Е - н а п о в е р х н я — поверхня, в óсіх точêах яêої однаêовий потенціал. ЕКЗАРАЦІЯ, -ії, ж. * р. эêзарация, а. exaration, н. Exaration f — рóйнóвання ã.п. сповзаючим ãлетчерним льодовиêом. Зоêрема рóйнóвання ложа льодовиêа вмерзлими в лід óламêами ã.п. Інша назва — льодовиêове виорювання. ЕКЗО…, * р. эêзо…, а. exo…, н. Exo… — префіêс, що означає "зовні", "поза чимось". ЕКЗОГЕННИЙ, -оãо. * р. эêзоãенный, а. exogenetic, н. exogen (etisch) — зóмовлений зовнішніми причинами; яêий óтворився на земній поверхні й ó верхній частині земної êори під впливом процесів вивітрювання, діяльності води й орãанізмів (про мінерал і мінеральний êомплеêс). Див. ендоãенні процеси. ЕКЗОГЕННІ ПРОЦЕСИ, -их, -ів, мн. * р. эêзоãенные процессы, а. exogenic processes, exogenous processes; н. exogene Vorgänge m pl — ãеолоãічні процеси, що відбóваються на поверхні Землі та в її приповерхневих шарах (вивітрювання, денóдація, абразія, ерозія, діяльність льодовиêів, підземних вод); зóмовлені, ã.ч., енерãією сонячної радіації, силою тяжіння і життєдіяльністю орãанізмів; тісно пов'язані з ендоãенними процесами. Протилежне — ендоãенні процеси. ЕКЗОГЕННІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. эêзоãенные месторождения, а. exogenetic deposits; н. exogene Lagerstätten f pl — ãіперãенні родовища, седиментоãенні родовища, поêлади êорисних êопалин, пов'язані з древніми і сóчасними ãеохім. процесами Землі. Утворюються на поверхні Землі, в її тонêій верх. частині, що вêлючає ãоризонти ґрóнтових і частêово пластових підземних вод, на дні боліт, озер, ріê, морів і оêеанів. Е.р. формóються в резóльтаті механіч. і біохім. перетворення і диференціації мінеральних речовин ендоãенноãо походження. Серед Е.р. розрізнюють чотири ãенетичні ãрóпи: залишêові, інфільтраційні, розсипні і осадові. Залишêові родовища формóються внаслідоê винесення розчинних мінеральних сполóê із зони вивітрювання і наêопичення важêорозчинноãо мінеральноãо залишêó, що створює рóди заліза, ніêелю, марãанцю, алюмінію. Інфільтраційні родовища виниêають при осадженні з підземних вод поверхневоãо походження розчинених ó них мінеральних речовин з óтворенням поêладів рóд óранó, міді, срібла, золота, самородної сірêи. Розсипні родовища створюються при наêопиченні в пóхêих відêладах на дні ріê і мор. óзбережжя важêих цінних мінералів, до яêих належать золото, платина, мінерали титанó, вольфрамó, олова. Осадові родовища óтворюються в процесі осадонаêопичення на дні морів і êонтинентальних водоймищ, що формóє поêлади вóãілля, ãорючих сланців, нафти, ãорючоãо ãазó, солей, фосфоритів, рóд заліза, марãанцю, боêситів, óранó, міді, а таêож бóд. матеріалів (ґравій, пісоê, ãлина, вапняê, цементна сировина). ЕКЗОГЕОСИНКЛІНАЛЬ, -і, ж. * р. эêзоãеосинêлиналь, а. exogeosyncline, deltaexogeosyncline, foredeep; н. Exogeosynkli-
360 nale f — проãин теêтонічний, в яêомó наêопичóються óламêи відêладів, походження яêих пов’язане з розмивом сóсідньої сêладчастої ãірсьêої спорóди, яêа виниêла в ортоãеосинêліналі і розташована поза êратоном. Термін введений америê. ãеолоãом Дж.М.Кеєм в 1947 р. Часто під Е. розóміють êрайовий або передовий проãин. ЕКЗОКЛІВАЖ, -ó, ч. * р. эêзоêливаж, а. exocleavage, н. Exoclivage f, Exoschieferung f — розчленованість ãірсьêих порід системою тріщин, що óтворилися під впливом зовнішніх, переважно теêтонічних впливів. Е. розташовóється під різними, яê правило, ãострими, êóтами до площин нашарóвання. ЕКЗОТЕРМІЧНИЙ, -оãо. * р. эêзотермичный, а. exothermal, н. exothermisch — той, що віддає тепло; Е-н і р е а ê ц і ї — хімічні реаêції, під час яêих виділяється тепло (напр., ãоріння). ЕКЕР, -а, ч. * р. эêêер, а. optical square, prism square; н. Winkelinstrument n, Rechtwinkelinstrument n, Winkelkreuz n, Winkelmass n — простий механічний або оптичний марêшейдерсьêоãеодезичний прилад для побóдови на місцевості êóтів величиною 450, 900, 1350. В прaêтиці застосовóються металеві (восьмиãранний, циліндричний, êонічний, êóльовий) та оптичні Е. (одно-, дво-, тридзерêальні, од- Рис. Еêер. но-, дво-, трипризмові). ЕКЛІМЕТР, -а, ч. * р. эêлиметр, а. clinometer, н. Eklimeter n, Neigungsmesser m, Gefällemesser m — 1). Портативний êишеньêовий прилад для вимірювання êóтів нахилó ліній на земній поверхні й Рис. Еêліметр. ó підземних ãірничих виробêах з точністю до 0,25°. Застосовóють еêліметри ã.ч. при реêоãносцирóвальних роботах. Набóв розповсюдження еêліметр Брандіса, виãотовлений ó виãляді êрóãлої заêритої êоробêи з односторонньо навантаженим лімбом, аретирним пристроєм для лімба й оãлядовим віêном, сêріпленим з візирною трóбêою прямоêóтноãо перетинó, в зоровий діоптр яêої поміщена відліêова лóпа, а на бічній поверхні êоробêи нанесена таблиця ãоризонтальних заêладань довжин, êратних 10 при різних êóтах нахилó (див. рис.). 2). Сêладова частина ãірничоãо êомпаса, виêонана ó виãляді маятниêовоãо висêа, яêий ãойдається на шпилі маãнітної стрілêи, і напівêрóãової шêали, поміщеної óсередині êомпасної êоробêи, або ó виãляді односторонньо навантаженоãо лімба, вільно підвішеноãо на ãоризонтальній осі. У деяêих типах êомпасів Е. забезпечено аретирним пристосóванням. В.В.Мирний. ЕКЛОГІТ, -ó, ч. * р. эêлоãит, а. eclogite, н. Eklogit m — êристалічна, ãлибинна метаморфічна або маãматична ã.п., що сêладається з низьêохромистоãо піроп- альмандин- ґросóляровоãо ґранатó і жадеїт-діопсидовоãо êлінопіроêсенó (омфацитó). Яê дрóãорядні і аêцесорні мінерали зóстрічаються: рóтил, êіаніт, êорóнд, санідин, êоесит, енстатит, ãрафіт, алмаз, флоãопіт. Стрóêтóра алотріоморфнозерниста, ґранобластова, теêстóра масивна. За хім. сêладом Е. відповідають базальтам і ãабро. Е. óтворюються в широêомó інтервалі т-р (350-1200 оС), при висоêомó (більше 0,75 ГПа) тисêó. Зóстрічаються ó виãляді êсенолітів в êімберлітах, рідше в базальтах; прошарêів і лінз ó тілах ґранатових перидотитів; прошарêів і велиêих
361 блоêів ó ґнейсах і міãматитах; спільно з ãлаóêофановими сланцями. З Е. пов'язані родов. рóтилó, алмазів. ЕКОЛОГІЯ, -ії, ж. * р. эêолоãия, а. ecology, н. Ökologie f — розділ біолоãії, що вивчає заêономірності взаємовідносин орãанізмів з середовищем, в яêомó вони живóть, а таêож орãанізацію і фóнêціонóвання надорãанізмових систем (попóляцій, видів, біоценозів, біосфери). Основи еêолоãії яê наóêи почали заêладатися наприêінці XVIII — початêó ХІХ ст. Термін "еêолоãiя" запровадив ó 1866 р. німецьêий вчений Е.Геêêель. Розрізняють еêолоãію заãальнó, що досліджóє основні принципи орãанізації і фóнêціонóвання різних надорãанізмових систем, і спеціальнó, предметом яêої є вивчення взаємовідносин певних еêолоãічних ãрóп орãанізмів з навêолишнім середовищем (еêолоãія рослин і еêолоãія тварин). Крім тоãо, еêолоãію поділяють на аóтеêолоãію і синеêолоãію. Еêолоãія досліджóє проблеми впливó навêолишньоãо середовища на людинó. Винятêовоãо значення набóвають еêолоãічні дослідження ó зв'язêó з проблемою охорони природи. Еêолоãічно чистими вважаються технолоãічні процеси, виробництва в ціломó, продóêти тощо, яêі не завдають шêідливоãо впливó людсьêомó орãанізмó та довêіллю. В.С.Білецьêий. ЕКОНОМАЙЗЕР, -а, ч. * р. эêономайзер; а. economizer; н. Ekonomiser m, Eko m, Speisewasservorwärmer m, Abgasvorwärmer m — пристрій для підіãрівання води в êотельних óстановêах, повітря в теплообмінних апаратах або для реãóлювання сêладó ãорючої сóміші в êарбюраторах двиãóнів. ЕКОНОМІКА, -и, ж. * р. эêономиêа, а. economics, economy, н. Ökonomik f — 1) Сóêóпність сóспільних відносин ó сфері виробництва, обмінó і розподілó продóêції. 2) Господарство даної êраїни або йоãо частина. 3) н. Ökonomie f, Wirtschaftswissenschaft f — Еêономічна наóêа, яêа вивчає об'єêтивні заêони та êатеãорії сóспільноãо виробництва, розподілó, обмінó і споживання; методи і форми орãанізації та óправління виробництвом; cпецифічні особливості розвитêó еêономічних відносин в оêремих ãалóзях ãосподарства, ãосподарство реãіонó тощо (напр., Е. промисловості). ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ, -…-оãо, -…, с. * р. эêономиêо-математичесêое моделирование, а. economic and mathematic modelling, н. wirtschaftlich-mathematische Simulation f — математичний опис заêономірностей, притаманних певномó об’єêтó, системі, процесó, виражених за допомоãою еêономічноãо поêазниêа — ãрн, ãрн/т та ін. Стосовно ãірничої справи — математичний опис витрат на проведення та підтримання виробоê, транспортóвання вóãілля, водовідлив, вентиляцію та ін. з óрахóванням ãірничо-ãеолоãічних, технолоãічних, часових та інших фаêторів. Е.-м.м. дозволяє зробити порівняння різних варіантів систем розробêи, способів підãотовêи та розêриття шахтноãо поля за êільêісним значенням êритерію (частіше за все вираженоãо в ãрн/т) і вибрати найбільш еêономічно виãідний варіант. З іншоãо боêó, в моделі ó заãальномó виãляді відображені параметри об’єêта, напр., довжина лави, розмір виїмêовоãо поля та ін., що впливають на значення êритерію. Отже, Е.-м.м. дозволяє знаходити таêі значення параметра, при яêих значення êритерію бóде мінімальним (напр., за питомими витратами), або ж, навпаêи, маêсимальним (напр., за продóêтивністю праці). Процес моделювання передбачає вирішення двох завдань: — сêладання (розробêó) самої моделі; — реалізації моделі, тобто знаходження параметрів
ЕКО — ЕКО об’єêта (системи), за яêих фóнêція мети досяãає еêстремальноãо значення. Напр., модель довжини лави в заãальномó випадêó має таêий виãляд: C1 lл C2 C = f ( l л ) = ---------- + ------ + C 3 → min, Aл lл де: С — êритерій оптимальності, ãрн./т; С1, С2, С3 — постійні величини, що враховóють витрати на проведення, підтримання виробоê і транспорт з óрахóванням впливó різних фаêторів; Ал — добовий видобóтоê вóãілля з лави, т; lл — довжина лави, м. Знаходження оптимальної довжини лави — мета реалізації моделі. Д.В.Дорохов. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, -ої, -і, ж. * р. эêономичесêая эффеêтивность, а. economic efficiency; н. Wirtschaftseffektivität f — співвідношення між отриманими резóльтатами (ефеêтом) і витратами на здійснення даноãо технічноãо чи ãосподарсьêоãо рішення. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ У ГАЗОНАФТОВИДОБУВНУ ГАЛУЗЬ ЗАГАЛЬНА (АБСОЛЮТНА), -ої, -і, -…, -ої (-ої), ж. * р. эêономичесêая эффеêтивность êапиталовложений в ãазонефтедобывающóю отрасль общая (абсолютная); а. general (absolute) economic efficiency of capital investment in gas and oil industry; н. gesamte (absolute) Wirtschaftseffektivität f der Kapitalinvestitionen f pl in die Erdöl- und Erdgasförderungsindustrie f — поêазниê, що визначається за формóлою: Еав = Цп /Кв, де Цп — середньорічна розрахóнêова цінність, що одержóється за рахóноê введення нових потóжностей виробництва нафти і ãазó, ãрн; Kв — êапітальні вêладення в бóдівництво об’єêтів виробничоãо призначення, ãрн. Середньорічна розрахóнêова цінність Цв = (Зп.ã — Сн) Nн, де Зп.ã — середньорічний, за період оцінêи ãраничний норматив зведених витрат ó розрахóнêó на одиницю продóêції, ãрн/т; Сн — середньорічна собівартість видобóвання одиниці продóêції (тонна) з нових свердловин, ãрн/т; Nн — середньорічний видобóтоê із нових свердловин (потóжність), введених ó даномó періоді, т. Середньорічна потóжність нових свердловин, введених ó даномó році N H = N H K З.У , де Nн — річна потóжність нових свердловин ó ріê введення їх в еêсплóатацію, т; Kз.ó — середньорічний êоефіцієнт зміни потóжності свердловин, частêи одиниці. Річна потóжність нових нафтоãазових свердловин ó ріê введення їх в еêсплóатацію: N H = 365q н n н K е.н , де q н — середньодобовий дебіт нових свердловин, т/добó, м3/добó; nн — êільêість нових свердловин, виведених ó даномó році з бóріння і освоєння; Kе.н — êоефіцієнт еêсплóатації нових свердловин, частêи одиниці. Середньорічний êоефіцієнт зміни потóжності свердловин: K1 + K1 K2 + K1 K2 K3 + … + K1 K2 … Kt K П.З = ---------------------------------------------------------------------------------------------------- , T ам де K1, K2, K3,...,Kt — êоефіцієнт зміни потóжності нових свердловин в 1-мó, 2-мó, 3-мó, t-мó році еêсплóатації; дорівнюють êоефіцієнтам зміни видобóтêó нафти по перехідномó фондó свердловин, частêи одиниці; Tам — період оцінêи, що звичайно береться рівним нормативномó строêó амортизації видобóвних свердловин (15 р.), роêи. В.С.Бойêо.
ЕКО — ЕКО ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. эêономичесêое стимóлирование, а. economic stimulation, н. ökonomische (wirtschaftliche) Stimulierung f (Stimulation f) — система заходів, що виêористовóє матеріальні засоби з метою спонóêання óчасниêів до продóêтивної праці для створення сóспільноãо продóêтó. ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦIОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗАПАСІВ, -оãо, -…, с. * р. эêономичесêое стимóлирование рациональноãо использования запасов, а. economic stimulation of rational use of resources, н. ökonomische (wirtschaftliche) Stimulierung f (Stimulation f) der rationalen Vorratsausnutzung f; ökonomische (wirtschaftliche) Stimulierung f (Stimulation f) der rationalen Benutzung f der Vorräte m pl — сóêóпність орãанізаційно-технічних та еêономічних заходів, яêі забезпечóють оптимальне (або нормативне) з точêи зорó підприємства, підãалóзі, ãалóзі та ãосподарства в ціломó видобóвання запасів êорисних êопалин з надр при розробці родовищ. ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ, -оãо, -ó, ч. * р. эêономичесêий эффеêт; а. economic effect; н. Wirtschaftseffekt m, ökonomischer (wirtschaftlicher) Effekt m — сóмарна еêономія всіх виробничих ресóрсів (живої праці, êапітальних вêладень, інших ресóрсів, а таêож часó), яêó одержóє виробництво в резóльтаті запровадження наóêово-технічних заходів, що проявляється остаточно ó збільшенні національноãо доходó. Утворення еêономічноãо ефеêтó від впровадження заходів наóêово-технічноãо проãресó на підприємствах нафтоãазовоãо êомплеêсó досяãається при: а) розробці й еêсплóатації нафтових і ãазових родовищ за рахóноê додатêовоãо видобóтêó нафти, що може бóти досяãнóтий в резóльтаті оптимізації режимó розробêи об’єêтів і еêсплóатації свердловин; застосóвання методів діяння на привибійнó зонó; виêористання різних способів підтримóвання тисêó; сêорочення витрат часó на проведення підземних і êапітальних ремонтів свердловин; підвищення яêості ремонтів; збільшення міжремонтноãо періодó роботи свердловин та іншоãо нафтопромисловоãо обладнання; вдосêоналення процесів збирання, підãотовêи і транспортóвання нафти, ãазó і води; зменшення втрат ó резóльтаті êорозії; зниження витрат енерãії, матеріалів, палива; зниження трóдомістêості продóêції; підвищення фондовіддачі; зниження êапіталомістêості нафтоãазовидобóвноãо виробництва і т.д.; б) бóдівництві нафтових і ãазових свердловин за рахóноê сêорочення часó вежомонтажних робіт; сêорочення часó бóріння, êріплення свердловин, їх випробóвання й освоєння; підвищення яêості бóдівництва свердловин; еêономії матеріалів, палива, енерãії; сêорочення потреби в бóровомó обладнанні; збільшення міжремонтних періодів роботи обладнання; підвищення продóêтивності праці бóрових бриãад; підвищення фондовіддачі; зниження êапіталомістêості бóрових робіт; оптимізації режимів бóріння свердловин; підвищення яêості розêриття продóêтивних пластів і т.д.; в) проведенні ãеофізичних досліджень ó свердловинах за рахóноê підвищення яêості, надійності та продóêтивності ãеофізичної апаратóри; вдосêоналення технолоãії ãеофізичних досліджень; вдосêоналення методиê інтерпретації ãеофізичних досліджень; сêорочення витрат матеріальних ресóрсів і т.д.; ã) маãістральномó транспортóванні нафти і ãазó за рахóноê сêорочення витрат елеêтроенерãії внаслідоê виêористання нових технолоãій переêачóвання нафти і ãазó; виêористання продóê-
362 тивніших переêачóвальних аґреґатів; зменшення втрат нафти і ãазó при переêачóванні; сêорочення чисельності персоналó в резóльтаті підвищення рівня автоматизації й óправління процесом переêачóвання; збільшення строêó слóжби лінійної частини маãістральних нафто- і ãазопроводів за рахóноê антиêорозійноãо захистó; підвищення надійності маãістральних нафтопроводів внаслідоê виêористання нових матеріалів і обладнання; підвищення пропóсêної здатності маãістральних нафтоãазопроводів; зниження витрат на матеріали, паливо, енерãію і т.д. Рішення про доцільність впровадження êонêретноãо заходó приймається на основі оцінêи еêономічноãо ефеêтó, що визначається на річний обсяã виробництва, і виêористання нововведення в розрахóнêовомó році. У праêтиці розрахóнêів визначають ефеêт трьох видів: еêономічний ефеêт очіêóваний, плановий та фаêтичний. В.С.Бойêо. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ВТРАТ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ (КОРИСНОГО КОМПОНЕНТА), -их, -ів, -…, мн. * р. эêономичесêие последствия потерь полезноãо исêопаемоãо (полезноãо êомпонента), а. economic consequences of mineral resources (component) losses, н. ökonomische Folgen n der Verluste m pl) des nutzbaren Minerals n (der nutzbaren Komponente f) — величина еêономічних збитêів або ефеêтó, що виêлиêаний зміною повноти видобóвання êорисних êопалин з надр при їх видобóтêó та переробці на діючих і проеêтованих ãірничих підприємствах. ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ПОКАЗНИК, -…, -а, ч. * р. эêономичесêоãо эффеêта поêазатель; а. economic effect index; н. Nutzeffektskennziffer f — перевищення вартісної оцінêи резóльтатів над вартісною оцінêою сóêóпних витрат ресóрсів за весь строê здійснення заходó:
E зt = Pзt − Bзt , де Eз t — еêономічний ефеêт заходів наóêово-технічноãо проãресó за розрахóнêовий період; Pз t — вартісна оцінêа резóльтатів здійснення заходів за розрахóнêовий період; Вз t — вартісна оцінêа витрат на здійснення заходó наóêово-технічноãо проãресó за розрахóнêовий період. При вартісній оцінці резóльтатів і витрат заходó можливі два основних випадêи: а) виêористання заходó дає змоãó одержати додатêовий видобóтоê нафти, ãазó і продóêтів їх переробêи. При цьомó вартісна оцінêа резóльтатів являє собою оцінêó виробленої продóêції в оптових цінах; б) виêористання заходó змінює еêономічні поêазниêи існóючоãо виробництва. В цьомó випадêó вартісна оцінêа резóльтатів при постійних обсяãах êінцевої продóêції виражається в зміні витрат на її виробництво. При різних обсяãах êінцевої продóêції вартісна оцінêа резóльтатів повинна, êрім зміни витрат, враховóвати зміни обсяãó продóêції в оптових цінах. Вартісна оцінêа резóльтатів визначається яê сóма основних (Pзto) і сóпóтніх (Pзtс) резóльтатів:
Pзtc = Pзto + Pзtc . Вартісна оцінêа основних резóльтатів заходів визначається: а) для нових засобів праці тривалоãо виêористання, яêщо їх застосóвання дає змоãó одержати продóêцію, виробництво яêої вже існóючими способами бóло неможливе:
Pзto = Ц t Аt П t , де Цt — ціна одиниці продóêції, що виробляється з допомоãою нових засобів праці в t-мó році; At — обсяã застосóвання нових засобів праці в t-мó році; Пt — продóêтивність засобів праці в t-мó році;
363 б) для нових предметів праці, яêщо їх виêористання дає змоãó одержати продóêцію, виробництво яêої вже існóючими способами бóло неможливе:
At P зtc = ----- Ц t , Уt
де Уt — витрати предметів праці на одиницю продóêції, що виробляється з їх виêористанням в t-мó році; в) для нових предметів і засобів праці довãотривалоãо виêористання, виêористання яêих в обсязі At змінює еêономічні поêазниêи існóючоãо виробництва продóêції:
P зtо = ± ∆Q t Ц t ± ∆C t ± K t , де ± ∆Q — зміни обсяãó продóêції, що випóсêається в t-мó t році; ± ∆K t — зміни êапітальних вêладень, пов’язаних з виêористанням нових предметів і засобів праці в t-мó році; ± ∆С — t зміни поточних витрат на виробництво продóêції в t-мó році. Вартісна оцінêа сóпóтніх резóльтатів вêлючає додатêові еêономічні резóльтати в різних ãалóзях ãосподарства, а таêож еêономічні оцінêи соціальних і еêолоãічних наслідêів реалізації заходів наóêово-технічноãо проãресó. Соціальні і еêолоãічні резóльтати здійснюваних заходів визначаються за величиною відхилення їх соціальних й еêолоãічних поêазниêів від встановлених ó централізованомó порядêó нормативів:
n Pзtc = ∑ Pit ait , i=1
де Pзtс — вартісна оцінêа соціальних і еêолоãічних резóльтатів здійснення заходів в t-мó році; Pit — величина оêремоãо резóльтатó (в натóральномó вимірі) з врахóванням масштабó йоãо впровадження в t-мó році; ait — вартісна оцінêа одиниці оêремоãо резóльтатó в t-мó році; n — êільêість поêазниêів, що враховóються. Розрахóноê вартісної оцінêи різночасних резóльтатів і витрат проводиться з обов’язêовим їх зведенням до єдиноãо, для всіх варіантів заходів, моментó часó — розрахóнêовоãо роêó. Для зведення різночасних витрат і резóльтатів до розрахóнêовоãо роêó виêористовóють êоефіцієнт зведення:
t р − ti , = (1 + E н )
αt
де Eн — норматив зведення різночасових витрат і резóльтатів, яêий чисельно дорівнює нормативó ефеêтивності êапітальних вêладень Eн=0,1; tр — розрахóнêовий ріê; ti — ріê, витрати і резóльтати êотроãо зводяться до розрахóнêовоãо роêó. Тоді вартісна оцінêа резóльтатів за розрахóнêовий період визначається таê:
P µt =
tк
∑
t = tп
Pt αt ,
де Pt — вартісна оцінêа резóльтатів в t-мó році розрахóнêовоãо періодó; tп — початêовий ріê розрахóнêовоãо періодó (початêовим роêом вважається ріê початêó фінансóвання робіт зі здійсненням заходів, вêлючаючи проведення наóêових досліджень); tê — êінцевий ріê розрахóнêовоãо періодó; визначається нормативними строêами слóжби створюваних засобів праці (з врахóванням їх моральноãо зносó). Витрати (Вн.п) на впровадження нових технічних рішень за розрахóнêовий період вêлючають витрати при виробництві (Ввр) і при виêористанні продóêції (Ввн) без врахóвання витрат на її придбання:
B н.п = B вр + B вн .
Витрати на виробництво (виêористання) продóêції розраховóється однаêово:
B вр =
tk
∑ Зt αt
t = tП
tk
=
∑ ( CtBP + KtBP – ФtЗ )αt ,
t = tП
де Ввр — величина витрат óсіх ресóрсів в t-мó році (вêлючаючи витрати на одержання сóпóтніх резóльтатів); С твр — поточні витрати при виробництві (виêористанні) продóêції в t-мó році без врахóвання амортизаційних відрахóвань на реновацію; Ktвр — одночасові витрати при виробництві (виêористанні) продóêції в
ЕКР — ЕКР t-мó році; Фtз — залишêова вартість (ліêвідаційне сальдо) основних фондів, ó t-мó році. Поточні витрати — витрати підприємства, яêі пов’язані з йоãо виробничою діяльністю — виробництвом продóêції, виêонанням робіт, наданням послóã. До сêладó поточних витрат (Сtвр) вêлючаються витрати, яêі визначаються зãідно зі запровадженим ó ãалóзях порядêом êальêóлювання собівартості продóêції. На ранніх стадіях розробêи і проеêтóвання нової техніêи, êоли відсóтня êонêретна звітна і нормативна інформація, для розрахóнêів поточних витрат ó виробництві можóть виêористовóватись різні óзаãальнені методи êальêóлювання (метод питомих поêазниêів, аґреґатний, бальний метод та ін.). При цьомó в розрахóнêах слід враховóвати стрóêтóрó витрат і нормативи, що виêористовóються при виробництві аналоãічної продóêції на діючих підприємствах з передовою технолоãією і оснащених проãресивним обладнанням. Передвиробничі витрати — частина одноразових витрат, що пов’язані з підãотовêою та освоєнням виробництва, орãанізацією робіт для випóсêó нової продóêції, запровадженням проãресивної технолоãії, освоєнням нових підприємств, виробництв, цехів та аґреґатів (пóсêові витрати). Сюди належать таêож витрати на підãотовчі роботи ó видобóвній промисловості та ін. Передвиробничі витрати враховóються повністю в сêладі одноразових витрат ó тих випадêах, êоли резóльтати передвиробничої роботи виêористовóються при реалізації й інших заходів наóêово-технічноãо проãресó, то на даний захід слід відносити тільêи частинó передвиробничих витрат, що встановлюється еêспертним шляхом. Залишêова вартість основних фондів — це та частина вартості основних фондів, яêó ще не віднесено на витрати для виãотовлення продóêції, виêонання роботи чи надання послóã. Залишêова вартість основних фондів Фtз визначається яê різниця між початêовою вартістю основних фондів і величиною амортизаційних відрахóвань для них на êінець розрахóнêовоãо періодó. Для основних фондів, яêі вибóвають ó році, берóть їх ліêвідаційнó вартість. Для заходів наóêово-технічноãо проãресó, що хараêтеризóються стабільністю техніêо-еêономічних поêазниêів (обсяãи виробництва, поêазниêи яêості і резóльтати) по роêах розрахóнêовоãо періодó, розрахóноê еêономічноãо ефеêтó проводиться за формóлою:
Pp – Bp E T = ------------------- , Kp + Eн де Pр — незмінна за роêами розрахóнêовоãо періодó вартісна оцінêа резóльтатів, вêлючаючи основні і сóпóтні резóльтати; Вр — незмінні за роêами розрахóнêовоãо періодó витрати на реалізацію заходів:
B p = C + ( K p + E н )K, де С — річні поточні витрати при виêористанні продóêції (без врахóвання амортизаційних відчислень на реновацію); Kр — норма реновації продóêції, що визначається з врахóванням фаêтора часó; Ен — норматив зведення різночасових витрат і резóльтатів (Ен=0,1); K — одноразові витрати при виêористанні продóêції (ó випадêó їх розподілó в часі вони зводяться до розрахóнêовоãо роêó). Розрахóноê за цією формóлою слід проводити в томó випадêó, êоли на стадії техніêо-еêономічне обґрóнтóвання невідома динаміêа резóльтатів витрат, а таêож для порівняння варіантів при óмові збіãання в часі початêó виробництва. В решті випадêів слід врахóвати фаêтор часó. При виборі êращоãо заходó з різних варіантів таêим вважається варіант, для яêоãо величина еêономічноãо ефеêтó маêсимальна або за óмови рівності êорисноãо резóльтатó витрати на йоãо реалізацію мінімальні. В.С.Бойêо.
ЕКРАНОВАНІ ПОКЛАДИ (НАФТИ, ГАЗУ), -их, -ів, мн. * р. эêранированные залежи (нефти, ãаза), а. screened (oil, gas) pools; н. abgeschirmte Erdöllager n pl — поêлади, óтворення яêих зóмовлене наявністю пастоê еêранованоãо типó (див. пастêа нафти і ãазó). Еêранами є малопрониêні породи: ãлини, солі, інтрóзивні та ін. Еêранóвання виниêає внаслідоê диз’юнêтивноãо теêтоніч. порóшення, незãідноãо стратиãрафіч. переêриття пласта-êолеêтора або різêої зміни літолоãічних відмін порід. Різновидами Е.п. є êозирêові поêлади та рóêавоподібні (шнóрêові). До Е.п. відн-
ЕКР — ЕКС осять таêож нафтові поêлади, “запечатані” продóêтами оêиснення нафти — мальтами, асфальтами і ін. ЕКРАНУВАННЯ, -…, с. * р. эêранирование, а. screening, н. Abschirmen n, Abschirmung f, Schirmwirkung f — 1) Захист апаратів, приладів, машин від зовнішніх впливів (найчастіше елеêтричноãо, маãнітноãо та елеêтромаãнітноãо полів). 2) Переêриття родовищ ê.ê. малопрониêними породами. Див. еêрановані поêлади, êозирêові поêлади. ЕКС... , р. эêс..., а. ex…, н. Ex… — префіêс, що означає відоêремлений, рóх доãори, позбавлення, звільнення, змінó яêості, завершення. У сêладних словах означає таêож "êолишній". ЕКСГАЛЯЦІЇ, -ій, мн. * р. эêсãаляции, а. exhalation, н. Exhalationen f pl — виділення ãазів, пов’язане з діючими вóлêанами або з маãмою, яêа знаходиться на деяêій ãлибині. ЕКСГАУСТЕР, -а, ч. * р. эêсãаóстер, а. exhauster, н. Exhaustor m, Saugzuggebläse n — пристрій для відсмоêтóвання (при невелиêомó розрідженні) ãазів і леãêих матеріалів (твердих частиноê, завислих ó потоці повітря). Еêсãаóстером підсилюють тяãó за топêами, видаляють шêідливі ãази тощо. Див. ваêóóм-насос. ЕКСКАВАТОР, -а, ч. * р. эêсêаватор, а. excavator, excavating machine; н. Bagger m, Exkavator m — самохідна землерийна машина для виймання та переміщення м’яêоãо ґрóнтó, ãірсьêої породи Роторний еêсêаватор на вóãільнтощо. Ідея створення омó êар’єрі (США). землерийних машин належить Леонардо да Вінчі, яêий на початêó XVI ст. запропонóвав схемó Е.-драґлайна. Е. — найбільш поширений тип виймально-вантажних машин, що еêсплóа- Рис. Ланцюãовий еêсêаватор поперечноãо êопання. тóються на відêритих розробêах родов. ê.ê. За принципом дії Е. поділяються на машини циêлічної дії (одноêовшевий Е, драґлайн, ãідравлічний Е.) і безперервної Рис. Схема безтранспортної відродії (баãатоêовшевий Е., бêи з застосóванням êроêóючоãо еêсêаватора. роторний Е., фрезерний Е. Констрóêтивно Е.
Рис. Схема баштовоãо еêсêаватора: 1, 2 – машинна і опорна башти; 3, 6, 8 – відповідно несóчий, розвантажóвальний і тяãовий êанати; 4 – êаретêа; 5 – êівш; 7 – балансир; 9, 13 – породний та вóãільний бóнêери; 10 – êонвеєр; 11, 14 – поліспаст і лебідêа; 12 – привід лебідêи; 15 – ваãонетêа; 16 – ходова частина.
364 сêладаються з робочоãо, ходовоãо, силовоãо обладнання, механізмів їх привода і óправління, допоміжноãо обладнання, платформи з рамою, надбóдови і êóзова. За еêсплóатаційним призначенням і родом роботи існóючі типи Е. êласифіêóють на êар'єрні, розêривні, видобóвні, бóдівельні і т.п.; за типом ходовоãо обладнання — ãóсеничні, êроêóючі, пневмоêолісні і рейêові, плавóчі; за родом силовоãо обладнання — елеêтричні, дизельні, ãідравлічні, êомбіновані. В Уêраїні Е. виãотовляються на Донецьêомó машинобóд. з-ді та на Новоêраматорсьêомó машинобóдівномó з-ді (НКМЗ). Тільêи еêсêаватори НКМЗ виêонóють ó êраїнах СНД до 50% землерийних робіт. Див. еêсêаватор баãатоêовшевий, баштовий еêсêаватор, еêсêаватор ланцюãовий, еêсêаватор одноêовшевий, еêсêаватор фрезерний, драґлайн, ãідравлічний еêсêаватор, роторний еêсêаватор, êомпаêтний роторний еêсêаватор. А.Ю. Дриженêо. ЕКСКАВАТОР БАГАТОКОВШЕВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. эêсêаватор мноãоêовшовый, а. multi-bucket excavator; н. Mehrgefässbagger m, Eimerkettenbagger m — виймально-навантажóвальна машина безперервної дії з ланцюãовим або роторним робочим орãаном (відповідно ланцюãовий та роторний еêсêаватори). Еêсêавація породи здійснюється êовшами, послідовно розташованими на несêінченномó ланцюзі або на роторномó êолесі. Навантаження породи в засоби транспортó виêонóється з розвантажóвальної êонсолі або через спеціальний навантажóвальний пристрій. У залежності від хараêтерó рóхó робочоãо орãанó Е.б. бóвають: подовжньоãо, поперечноãо і радіальноãо êопання. На відêритих ãірн. розробêах перев. застосовóються ланцюãові і роторні Е.б. поперечноãо і радіальноãо êопання. Ці еêсêаватори найбільш ефеêтивно виêористовóються на однотипних роботах велиêоãо обсяãó, зосереджених в одномó місці або на протяжних дільницях з відносно м'яêими ãірсьêими породами. Е.б. подовжньоãо êопання (фрезерні, траншейні) призначені для видобóтêó вóãілля, бóд. траншей для підземних êомóніêацій, ãазопроводів та ін., а таêож іриãаційних спорóд ó породах до IV êатеãорії вêлючно і ґрóнтах з ãлибиною промерзання до 1,5 м. ЕКСКАВАТОР БАШТОВИЙ, -а, -оãо, ч. — Див. баштовий еêсêаватор. ЕКСКАВАТОР ЛАНЦЮГОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. эêсêаватор цепной, а. chain bucket excavator; н. Kettenbagger m — самохідна ãірнича машина безперервної дії з виêонавчим орãаном ó виãляді несêінченноãо ланцюãа з заêріпленими на ньомó êовшами. Виêо- Рис. Схеми ланцюãових баãатоêовшових нóється на залізничн- еêсêаваторів: а – відвальний поворотний; омó, ãóсеничномó або б – спарений двопортальний; 1 – рама; 2 3 – êовші; 4 – êорпóс; 5 – êроêóючомó ходó з по- – направляючі; ребро жорстêості; 6 – поліспаст. воротною або неповоротною платформою. Призначений для проведення розêривних або видобóвних робіт верх. і ниж. черпанням ó породах або вóãіллі невисоêої міцності при т-рі до -35°С, розробêи виїмоê (êаналів) з видаленням породи ó відвал або навантаження ãірничої маси ó трансп. засіб безперервної або циêлічної дії. Ковші Е.л. (від 20 до 60 шт.) êріпляться на пальцях до шарнірів ланоê несêінченноãо лан-
365
ЕКС — ЕКС
цюãа, яêий переміщається ведóчими зірêами по êатêах і направляючих êовшової рами; нижня ãілêа ланцюãа завжди рóхається до еêсêаватора, відділяючи êовшами породó від вибою і транспортóючи її до місця розвантаження, розташованоãо біля ведóчих зіроê. Порода з êовшів, яêі оãинають ведóчі зірêи, висипається або на приймальний стіл, яêий обертається, або на перевантажóвальний êонвеєр, яêі передають її в бóнêер або на відвальний êонвеєр. Ківшева рама і відвальна стріла підвішóються, яê правило, до металоêонстрóêцій, яêі мають індивідóальні êонсолі противаã. Сóчасні Е.л. мають продóêтивність від 36-73 м3/ãод. до 8-15 тис. м3/ãод. Вони виêористовóються на êар'єрах нерóдних бóдматеріалів при розробці ãлин,
Рис. Схеми óніверсальноãо одноêовшовоãо еêсêаватора з різним робочим обладнанням: а – з прямою лопатою – для розробêи ґрóнтó вище рівня бази еêсêаватора; б – зі зворотною лопатою – для розробêи ґрóнтó (траншей та êотлованів) нижче рівня бази еêсêаватора; в – з ґрейфером – для êолодязів, вóзьêих і ãлибоêих êотлованів, навантаження та розвантаження сипêих матеріалів; ã – з драґлайном – для розробêи ґрóнтó нижче рівня бази еêсêаватора; д – зі спеціальним пристроєм для êорчóвання пеньêів; е – з êопром – для забивêи паль; ж – з дизель-молотом – для дроблення замерзлоãо ґрóнтó; з, і – з êрановим обладнанням – для перевантажóвальних та монтажних робіт.
Рис. Схеми êомпоновêи ланцюãових еêсêаваторів параметричноãо рядó: повноповоротних на рейêах верхньоãо і нижньоãо черпання з розвантаженням через бóнêер на нижній рамі (а), через êонсольний поворотний êонвеєр (б), на ãóсеничномó ходó з повноповоротними óрівноваженними êонсольними êонвеєрами (в,ã), і êонсольними відвалоóтворюючими стрілами (д), з розвантажóвальним мостом (е).
пісêó, ãравію і талих ґрóнтів та ін. Е.л. êомпонóються за шістьма принциповими схемами (рис.). ЕКСКАВАТОР ОДНОКОВШЕВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. эêсêаватор одноêовшовый, а. power shovel, backhoe, dragline; н. Löffelbagger m, Eingefäßbagger m — самохідна повноповоротна виймально-вантажна машина з виêонавчим орãаном ó виãляді êовша. Е.о. сêладається з робочоãо, механічноãо, ходовоãо і силовоãо обладнання, механізмів óправління, платформи з рамою, надбóдови і êóзовів. Виêонóються на ãóсеничномó, êроêóючомó (тільêи драґлайни з êовшом містêістю понад 4 м3) або пневмоêолісномó (ã.ч. машини з êовшами містêістю до 0,8 м3) ходó з елеêтрич., елеêтроãідравліч. або ін. приводом. Робочий циêл сêладається з чотирьох послідовних операцій: наповнення êовша (черпання), переміщення йоãо до
місця розвантаження (транспортóвання), розвантаження і переміщення порожньоãо êовша до місця черпання для відтворення новоãо циêлó. Внаслідоê цьоãо Е.о. наз. машинами циêлічної дії. У поняття Е.о. вêлючають дві ãрóпи еêсêаваторів, що відрізняються способом зв'язêó йоãо виêонавчоãо орãанó (êовша) з поворотною платформою (стрілою): з ж о р с т ê и м (пряма лопата, зворотна лопата) і ã н ó ч ê и м зв'язêом (драґлайн). У свою черãó êожна ãрóпа в залежності від видó робочоãо обладнання і призначення поділяється на типи. Існóючі типи Е.о. êласифіêóють за призначенням і видом роботи, що виêонóється, видом робочоãо, ходовоãо і силовоãо обладнання, містêістю êовша. В Уêраїні розвинóте виробництво яê êар’єрних еêсêаваторів-лопат, таê і драґлайнів. А.Ю.Дриженêо. ЕКСКАВАТОР РОТОРНИЙ, -а, -оãо, ч. — Див. роторний еêсêаватор. ЕКСКАВАТОР ФРЕЗЕРНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. эêсêаватор фрезерный, а. milling excavator; н. Fräsbagger m, Fräserbagger m — землерийна машина, призначена для розробêи щільних і мерзлих ã.п. шарами з поверхні масивó. Е.ф. рóйнóє ã.п. фрезерним робочим орãаном, вантажить її на êонвеєр і передає через розвантажóвальнó êонсоль ó трансп. засоби під час своãо рóхó по фронтó робіт. Фреза являє собою ãоризонтально розташованó циліндричнó êонстрóêцію шир. до 3,5 м з різцями. При обертанні фрези різці рóйнóють масив на ãлиб. 0,1-0,35 м. Продóêтивність Е.ф. 100-2500 т/ãод. Еêсêаватор обладнаний приладами для êонтролю товщини шарó, що розробляється, і величини прошарêів, що дозволяє ефеêтивно виêористати йоãо для селеêтивної виїмêи. ЕКСКАВАТОРНИЙ ВІДВАЛ, -оãо, -ó, ч. * р. эêсêаваторный отвал, а. excavator dump; н. Baggerkippe f — насип з пóстих порід або неêондиційних рóд, що створюється еêсêаваторами при відêритій розробці родов. ê.ê. Е.в. розташовóють на бортó êар'єрó на відстані, що забезпечóє ефеêтивність і безпеêó роботи (1-2 êм).
ЕКС — ЕКС ЕКСКАВАЦІЯ, -ії, ж. * р. эêсêавация, а. excavation, н. Baggern n, Ausbaggerung f, Baggerung f, Aushub m — технолоãічний процес відоêремлення ãірн. маси ã.п. або ê.ê. від масивó або навалó, що здійснюється шляхом впровадження в ньоãо виêонавчоãо орãанó машини, яêий при цьомó наповнюється породою. Виêонóється еêсêаваторами, бóльдозерами, сêреперами, навантажóвачами êар’єрними. Е. застосовóється при підземномó і відêритомó видобóтêó ê.ê., при виêонанні земляних робіт, спорóдженні êаналів і дамб та ін. Е. сêельних порід здійснюється тільêи після їх попередньоãо розпóшення вибóховим способом. Основним поêазниêом, що хараêтеризóє процес Е., є питомий опір êопанню, на величинó яêоãо впливають фізиêо-механічні хараêтеристиêи ґрóнтів, тип землерийної машини, êонстрóêція і параметри робочоãо орãанó і порядоê відробêи вибою. Коеф. Е. Ке являє собою відношення êоеф. наповнення êовша еêсêаватора до êоеф. розпóшення породи в êовші. Для одноêовшевих еêсêаваторів Ке = 0,55 -0,8, для роторних Ке = 0,65-0,9, для ланцюãових Ке = 0,8-1,35. Вдосêоналення процесó Е. поляãає в застосóванні нетрадиційних способів рóйнóвання ã.п. (лазерними óстановêами, термомеханіч. і ін. êомбінов. робочими орãанами), більш широêоãо виêористання при Е. сил ãравітації і ін. А.Ю.Дриженêо. ЕКСОЛЮЦІЯ, -ії, ж. * р. эêсолюция, а. exsolution, н. Exsolution f — розпад твердоãо розчинó. ЕКСПЕРИМЕНТ, -ó, ч. * р. эêсперимент, а. experiment, н. Experiment n, Test m, Versuch m — 1) Спроба, дослід. 2) Форма пізнання об'єêтивної дійсності, один з основних методів наóêовоãо дослідження, в яêомó вивчення явищ відбóвається в доцільно вибраних або штóчно створених óмовах, що забезпечóють появó тих процесів, спостереження яêих необхідне для встановлення заêономірних зв’язêів між явищами. Розрізняють пасивний та аêтивний Е. В сóчасних еêспериментальних дослідженнях технолоãічних процесів широêо застосовóється планóвання еêспериментó. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ, -оãо. * р. эêспериментальный, а. experimental, н. experimentell — той, що ґрóнтóється на досліді, спостереженні, резóльтатах еêспериментó. ЕКСПЕРТ, -а, ч. * р. эêсперт, а. expert, н. Experte m, Sachverständiger m, Gutacher m — фахівець, яêий здійснює еêспертизó. ЕКСПЕРТИЗА, -и, ж. * р. эêспертиза, а. examination, н. Expertise f, Begutachtung f, Gutachten n, Gutachtung f — розãляд, дослідження еêспертом-фахівцем яêихось справ, питань, що потребóють спеціальних знань ó ãалóзі наóêи, техніêи і т.і. ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК МЕТОДИ, -…, -ів, мн. * р. эêспертных оценоê методы, а. methods of expert estimation, Delphi technique; н. Methodern f pl der Begutachtungsschätzungen f pl — один з основних êласів методів наóêово-технічноãо проãнозóвання, яêий ґрóнтóється на припóщенні, що на основі дóмоê еêспертів можна збóдóвати адеêватнó модель майбóтньоãо розвитêó об’єêта проãнозóвання. Відправною інформацією при цьомó є дóмêа спеціалістів, яêі займаються дослідженнями й розробêами в проãнозованій ãалóзі. Е.о.м. поділяють на індивідóальні та êолеêтивні. Перші бóвають двох типів: оцінêа типó “інтерв’ю” та аналітичні (найпоширеніші з останніх — морфолоãічні — виявлення різних варіантів поведінêи об’єêта проãнозóвання та метод сêладання аналітичних оãлядів). Серед êолеêтивних методів розрізняють: метод êомісії, метод
366 віднесеної оцінêи та дельфійсьêий метод. Метод ê о м і с і ї передбачає проведення ãрóпою еêспертів дисêóсії для вироблення заã. дóмêи щодо майбóтньої поведінêи проãнозованих об’єêтів. Недоліê цьоãо метода — інерційність (êонсервативність) поãлядів еêспертів щодо проãнозованої поведінêи об’єêта. Цих вад можна частêово позбóтися шляхом в і д н е с е н о ї оцінêи, або методó “мозêовоãо штóрмó”. Більш досêоналим методом êолеêтивної оцінêи є д е л ь ф і й с ь ê и й метод. Він передбачає відмовó від прямих êолеêтивних обãоворень. Дебати заміняють проãрамою індивідóальних опитóвань, яêі здебільшоãо проводять ó формі таблиць еêспертної оцінêи. Відповіді еêспертів óзаãальнюють і передають їм назад (іноді разом з новою інформацією про об’єêт), після чоãо еêсперти óточнюють свої відповіді. Таêó процедóрó повторюють êільêа разів, поêи не досяãають прийнятної збіжності всіх висловлених дóмоê. Оцінêи Е.о.м., яê правило, перетворюють на êільêіснó формó. Настóпним етапом розвитêó Е.о.м. є метод “п р о ã н о з о в а н о ã о ã р а ф а”. Сóть йоãо поляãає в побóдові на основі еêспертних оціноê і настóпноãо аналізó моделі сêладної мережі взаємозв’язêів, яêі виниêають під час розв’язóвання перспеêтивних наóêово-техн. проблем. При цьомó забезпечóється можливість формóвання баãатьох різних варіантів наóêово-техн. розвитêó, êожний з яêих ó перспеêтиві веде до досяãнення мети розвитêó проãнозованоãо об’єêта (ãалóзі, сфери тощо). Настóпний аналіз моделі дає змоãó визначити оптимальні (за певними êритеріями) шляхи досяãнення мети. В.С.Білецьêий. ЕКСПЛОЗІЯ, -ії, ж. * р. эêсплозия, а. explosion, explosive activity, н. Explosion f, Vulkanexplosion f — переважно вибóхове вóлêанічне виверження, що звичайно сóпроводжóється виêидами велиêої êільêості піроêластичноãо матеріалó, óламêів лави, порід стіноê êанальної частини вóлêанів і ãазоподібних речовин. Виниêає, êоли внóтр. маãматичний тисê перевершóє міцність поêрівлі воãнища вóлêанó. Хараêтер виêидó залежить від в'язêості маãми. У рідêої маãми рівень Е. розташовóється ãлибоêо в êаналі, і ãази, що вириваються з попелом, об'єднóються в стрóмінь, спрямований вертиêально вãорó. У випадêó з в'язêою маãмою рівень Е. знаходиться поблизó поверхні, і сила óдарó ãазів, що вибóхають, розподіляється ó всіх напрямах вãорó і вбіê. Швидêість поширення хмар, що виниêають при Е., і хмар з сóміші твердих, рідêих і ãазоподібних маãматоãенних речовин досяãає сотень м/с, а на ó вóлêанах сóпóтниêа Юпітера Іо 1000 м/с. ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ГЕОМЕТРИЗАЦІЯ РОДОВИЩА КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, -ої, -ії, -…, ж. * р. эêсплóатационная ãеометризация месторождения полезноãо исêопаемоãо, а. exploitation geometrization of mineral deposits, н. Exploitationsgeometrisation f der Lagerstätte f pl — моделювання (ãрафічне, аналітичне, цифрове) родовища êомплеêсним виêористанням інформації, отриманої при розвідці, розробці та з óрахóванням технолоãічних вимоã еêсплóатації родовища. ЕКСПЛУАТАЦІЙНА РОЗВІДКА, -ої, -и, ж. * р. эêсплóатационная разведêа, а. mining exploration, mining prospecting; н. Abbauerkundung f — найбільш детальна стадія ãеолоãо-розвідóвальних робіт, що проводяться в процесі розробêи родовища. Планóється і здійснюється спільно з планами розвитêó ãірничих робіт, випереджаючи очисні роботи і, яê правило, поєднóється ó часі з проходêою ãірничо-підãотовчих виробоê. Осн. завдання Е.р. — óточнення
367 отриманих при детальній розвідці даних про морфолоãію, êонтóри поширення, внóтр. бóдовó тіл ê.ê., сêлад і технол. властивості ê.ê., ãідроãеол. і ãірничо-ãеол. óмови розробêи на еêсплóатаційних ãоризонтах, що розêриваються, поверхах, óстóпах, дільницях. Резóльтати Е.р. виêористовóються для óточнення схем і проеêтних рішень по підãотовці тіл ê.ê. до відробêи, для визначення і обліêó величин підãотовлених і ãотових до виїмêи запасів, поточноãо (річноãо) і оперативноãо (êвартальноãо, місячноãо, добовоãо) планóвання видобóтêó ê.ê., встановлення розмірів фаêтич. видобóтêó, втрат і розóбожóвання, а таêож для êонтролю за повнотою і яêістю виêористання надр. Крім тоãо, на основі резóльтатів Е.р. забезпечóють приріст запасів êорисної êопалини шляхом виявлення нових поêладів та переведенням запасів ó більш висоêі êатеãорії; виявляють ãірнично-ãеолоãічні óмови розробêи оêремих діляноê шахтноãо (êар’єрноãо) поля та ін. ЕКСПЛУАТАЦІЯ, -ії, ж. * р. эêсплóатация; а. exploitation; operation, running; н. Ausbeutung f, Betrieb m, Nutzbarmachung f, Ausnutzung f — в ãірництві — систематичне виêористання людиною родовищ êорисних êопалин, промисловоãо óстатêóвання, засобів транспортó. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВОГО ОБ’ЄКТА РОЗРОБКИ ДОСЛІДНО-ПРОМИСЛОВА, -ії, …, -ої, ж. (від франц. exploitation, від лат. explico — розãортаю; від ãаз; від лат. objectus — предмет) * р. опытно-промышленная эêсплóатация ãазовоãо объеêта разработêи; а. trial and commercial exploitation of a gas field; н. Betriebsprobeförderung f des Erdgasabbauobjektes — присêорений метод освоєння родовищ, яêий передбачає введення їх в розробêó і припинення розвідóвальноãо бóріння на ранній стадії розвідêи (до затвердження запасів в ДКЗ), з дорозвідêою поêладів ó процесі еêсплóатації родовища. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВОГО РОДОВИЩА БЕЗКОМПРЕСОРНА, , -ії, …, -ої, ж. — Див. безêомпресорна еêсплóатація ãазовоãо родовища. ЕКСПЛУАТАЦІЯ РОДОВИЩА, -ії, -…, ж. * р. эêсплóатация месторождения, а. exploitation of a deposit, н. Ausbeutung f der Lagerstätte f pl — видобóвання êорисної êопалини з надр з метою її подальшоãо виêористання. Та саме, що розробêа родовища êорисної êопалини. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИН ГАЗЛІФТНА, -ії, -..., -ої, ж. * р. эêсплóатация сêважин ãазлифтная; а. gas-lift exploitation of wells; н. Gasliftlagerstättenabbau m — еêсплóатація свердловин, êоли піднімання рідини на поверхню здійснюється з допомоãою стиснóтоãо ãазó. Див. ãазліфт. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИН ГЛИБИННОНАСОСНА, -ії, -..., -ої, ж. * р. эêсплóатация сêважин ãлóбиннонасосная; а. exploitation of wells with well pumps, deep-pumping exploitation of wells; н. Tiefpumpenbetrieb m — еêсплóатація свердловин, êоли піднімання рідини на поверхню здійснюється ãлибиннонасосними (напр., штанãовонасосними) óстатêованнями. Див. ãлибиннонасосний видобóтоê. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИН ЕРЛІФТНА, -ії, -..., -ої, ж. * р. эêсплóатация сêважин эрлифтная; а. airlift exploitation of wells; н. Airliftförderung f — ãазліфтна еêсплóатація свердловин, êоли піднімання рідини на поверхню здійснюється з допомоãою стиснóтоãо повітря. Див. ãазліфт, ерліфт, ерліфтний підйом. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИН КОМПРЕСОРНА, -ії, -..., -ої, ж. * р. эêсплóатация сêважин êомпрессорная; а. compressor exploitation of wells; н. Liftförderung f, Kompressorförderung f — ãазліфтна еêсплóатація свердловин, êоли під-
ЕКС — ЕКС
німання рідини на поверхню відбóвається під дією стиснóтоãо на êомпресорній станції ãазó. Див. ãазліфт, êомпресорна еêсплóатація ãазовоãо родовища. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИН ПЕРІОДИЧНА, -ії, -..., -ої, ж. — Див. періодична еêсплóатація свердловин. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИН ФОНТАННА, -ії, -..., -ої, ж. * р. эêсплóатация сêважин фонтанная; а. flow exploitation of wells, spouter exploitation; н. eruptive Förderung f, Eruptivförderung f — еêсплóатація свердловин, êоли піднімання рідини на поверхню відбóвається під дією природної пластової енерãії. Див. фонтанний видобóтоê нафти, фонтанóвання. ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИНИ, -ії, -..., ж. * р. эêсплóатация сêважины; а. well exploitation, well recovery; н. Förderung f von Sonden f pl — процес піднімання з вибою свердловини на поверхню заданої êільêості рідини чи ãазó. ЕКСПОНЕНЦІЙНА (ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНА) ФУНКЦІЯ, -ої (-ої), -ії, ж. р. эêспоненциальная фóнêция, а. exponential function, н. Exponentialfunktion f — фóнêція видó ó = аx, де а — стале число (додатне, але не дорівнює одиниці). Інша назва — п о ê а з н и ê о в а ф ó н ê ц і я. ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ, -…-ó, ч. * р. эêспресс-анализ, а. rapid analysis, spot check, proximate analysis; н. Expreßanalyse, Schnellanalyse f, Schnellbestimmung f — сóêóпність методів êільêісноãо аналізó, що дають змоãó швидêо êонтролювати певний виробничий чи технолоãічний процес. Напр., при збаãаченні ê.ê. відсадêою — оперативне розшарóвання проби продóêтó відсадêи ó важêій рідині для визначення величини втрат леãêих фраêцій ó відходах і прийняття рішення щодо êориãóвання технолоãічноãо режимó відсадêи. Для вóãілля êам’яноãо Е.-а. проводять з виêористанням розчинів хлористоãо цинêó ãóстиною 1500-1800 êã/м3, для антрацитó — 1800-2000 êã/м3. Див. таêож нейтронний ãамма-метод, пиломір. ЕКСТЕНСИВНИЙ, -оãо. * р. эêстенсивный, а. extensive, н. extensiv — пов'язаний з êільêісним (а не яêісним) збільшенням, розширенням, поширенням. Протилежне — інтенсивний. ЕКСТЕРНІДИ, -нід, мн. * р. эêстерниды, а. externides, secondary arc; н. Externiden pl — зовнішня частина ороãенічноãо поясó, найближча до êратонó або форландó. Яê правило, це міоãеосинêліналь на ранніх фазах її розвитêó. Під час ороãенезó піддається êрайовим деформаціям (сêладчастості та óтворенню насóвів). ЕКСТРА, * р. эêстра, а. extra, prime quality, н. extra, extrafein — найвищий стóпінь яêості; вищий від заãальноприйнятих норм або зразêів. ЕКСТРА..., * р. эêстра..., а. extra…, н. Extra… — префіêс, що означає надмірність, винятêовість, розташóвання поза чимось. ЕКСТРАГУВАННЯ, -…, с. * р. эêстраãирование, а. extraction, н. Extrahieren n, Extraktion f, Ausziehen n, Ausziehung f — дія, власне розділення сóміші речовин на сêладові частини за допомоãою розчинниêа, в яêомó вони розчиняються неоднаêово. Механізм Е. ó заãальномó випадêó вêлючає прониêнення еêстраґента в пори твердоãо матеріалó, розчинення цільовоãо êомпонента, перенесення речовини, що еêстраãóється, з ãлибини твердої частини до поверхні розділó фаз (молеêóлярна дифóзія); перенесення речовини від поверхні розділó фаз в об'єм еêстраґента (êонвеêтивна дифóзія). Швидêість Е. визначається рóшійною силою процесó, сóмарним опором на всіх стадіях, співвідношенням маси еêстраґента і рідини ó твердій фазі
ЕКС — ЕКС (ãідромодóлем). При збільшенні ãідромодóля зростає рóшійна сила Е., але одночасно óтрóднюється і дорожчає подальше виділення цільовоãо êомпонента. Перемішóвання (механічне, з виêористанням псевдозрідження і ін.) присêорює êонвеêційнó дифóзію, але не впливає на швидêість мол. дифóзії. Еêстраґент повинен леãêо реãенерóватися, бóти селеêтивним, порівняно дешевим. Таêим вимоãам відповідають вода, етанол, бензин, бензол, ацетон, розчини êислот, солей і лóãів. На ефеêтивність Е. впливає спосіб підãотовêи сировини (подрібнення або ґранóлювання), що забезпечóє необхіднó формó, розміри і дисперсний сêлад частиноê, а таêож зволоження, термохім. і ін. види обробêи, що поліпшóють дифóзні і механічні властивості твердоãо матеріалó. Е. здійснюється в спец. апаратах — еêстраêторах. Процес Е. може протіêати в нерóхомомó шарі твердоãо матеріалó, рóхомомó або псевдозрідженомó шарі. Е. виêористовóється для вилóчення сполóê рідêісних металів, óранó з рóд та ін. Див. еêстраêція. ЕКСТРАҐЕНТ, -ó, ч. * р. эêстраãент, а. extractant, extracting agent; н. Extraktionsmittel n — вибірêовий розчинниê для вилóчення оêремих êомпонентів з рідêих сóмішей (напр., водних розчинів). Осн. вимоãи до Е.: висоêий êоеф. дії, висоêа селеêтивність, низьêа розчинність ó воді, хім. стійêість, велиêа т-ра спалахó, нетоêсичність (див. еêстраêція). Розрізнюють êислі (еêстраãóють за êатіонообмінним механізмом), лóжні (еêстраãóють за аніонообмінним механізмом) і нейтральні (еêстраãóють за рахóноê сольватації) Е. Кислі Е. — êарбонові ê-ти, нафтенові ê-ти, фосфорорãанічні ê-ти, сóльфоêислоти, феноли, êислі хелатні аґенти, напр., оêсіми. Лóжні Е. — солі четвертинних амонієвих основ, первинних, вторинних і третинних висоêомол. амінів. Нейтральні Е. — фосфорорãанічні сполóêи, сóльфоêсиди, фосфіноêсиди, спирти, êетони, альдеãіди. Е. широêо застосовóються в ãідрометалóрãії. ЕКСТРАКТ, -ó, ч. * р. эêстраêт, а. extract, н. Extrakt m, Auszug m — 1) Зãóщена водна, спиртова або ефірна витяжêа з рослинних чи тваринних тêанин, речовини. 2) Стислий виêлад яêоãось творó, доêóмента тощо. ЕКСТРАКТИВНИЙ, -оãо, * р. эêстраêтивный, а. extractable, extractible, н. extraktiv — 1) Той, що стосóється еêстраêції. 2) Той, що має властивості еêстраêтó. 3) Е — н і р е ч о в и н и — орãанічні небілêові речовини, яêі містяться в тваринних і рослинних тêанинах і яêі можна одержати еêстраêцією за допомоãою êиплячої води. ЕКСТРАКТОР, -а, ч. * р. эêстраêтор, а. extractor, extraction unit, extraction apparatus; н. Extraktor m, Extrakteur m, Auszieher m, Extrakrionsapparat m — апарат для розділення рідêих або твердих речовин за допомоãою селеêтивних розчинниêів (еêстраґентів). У залежності від взаємноãо напрямó рóхó фаз розрізнюють Е. прямотечійні, протитечійні та зі змішаним рóхом. Процес може проходити в нерóхомомó, рóхомомó або псевдозрідженомó шарі твердоãо матеріалó. Е. бóвають періодичної та безперервної дії. Останні представлені êолонними апаратами, змішóвачами-відстійниêами і відцентровими апаратами. ЕКСТРАКЦІЯ, -ії, ж. * р. эêстраêция, а. extraction; н. Extraktion n, Ausziehung f — спосіб розділення сóміші речовин на сêладові частини за допомоãою розчинниêа, в яêомó вони розчиняються неоднаêово. Резóльтат еêстраãóвання. Е. базóється на різниці êоефіцієнтів розподілó різних речовин між двома фазами: двома рідинами, яêі не змішóються, рідиною та твердим тілом, рідиною та ãазом.
368 Е. виêористовóється в ãідрометалóрãії і технолоãії рідêісних металів для вилóчення і очищення Cu, Ni, Та, Co, Мо, Re, Th, Mn, Hf і ін., в óрановій пром-сті для отримання і êонцентрóвання óранó та переробêи радіоаêтивних відходів, а таêож ó нафтопереробці. Е. вêлючає стадію змішóвання початêовоãо розчинó з еêстраґентом, стадію механіч. розділення (розшарóвання) двох фаз — еêстраêтó, збаãаченоãо êомпонентом, що вилóчається, і залишêó початêовоãо розчинó (рафінатó); видалення еêстраґентó з обох фаз і йоãо реґенерацію з метою повторноãо виêористання. Звичайно еêстраêт є орãаніч. розчином, а рафінат — водним. Е. — масообмінний процес, яêий êільêісно хараêтеризóється êоеф. розподілó — відношенням рівноважних êонцентрацій êомпонента, що вилóчається ó водній і орãанічній фазах відповідно. Швидêість процесó Е. визначається різницею між рівноважною і робочою êонцентраціями êомпонента, що вилóчається в еêстраêт. Розрізнюють йонообмінний, сольватаційний і змішаний механізми Е. Процес Е. проводять ó спец. апаратах — еêстраêторах. Для протитечійної баãатостóпінчастої Е. хараêтерна висоêа міра вилóчення цільовоãо êомпонента — понад 99%. Рееêстраêція забезпечóється зміною стóпеня оêиснення і êоординаційноãо числа атомів металів, рН водної фази, т-ри та ін. чинниêів. ЕКСТРАКЦІЯ ГАЗОВА, -ії, -ої, ж. * р. эêстраêция ãазовая; а. gas extraction; н. Gasextraktion f — селеêтивне вилóчення рідêих êомпонентів сóмішей ó фазó стисненоãо надêритичноãо ãазó (СО2, етан та ін.), що відбóвається завдяêи різêомó зростанню розчинності біля êритичної точêи. ЕКСТРАКЦІЯ РІДИННА, -ії, -ої, ж. * р. эêстраêция жидêостная; а. liquid extraction; н. Flüssigkeitsextraktion f — вибірêове вилóчення êомпонентів розчинó в оêремий розчинниê, що знаходиться в êонтаêті та може містити еêстраêтивний аґент; êільêісною хараêтеристиêою процесó є êоефіцієнт розподілó — відношення рівноважних êонцентрацій речовини ó фазах. ЕКСТРАПОЛЮВАТИ, * р. эêстраполировать, а. extrapolate, н. extrapolieren — поширювати висновêи, одержані щодо однієї частини яêоїсь системи на іншó частинó тієї самої системи. ЕКСТРАПОЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. эêстраполяция, а. extrapolation, н. Extrapolation f — наближене знаходження за рядом даних значень фóнêції інших її значень, що містяться поза цим рядом. ЕКСТРЕМУМ, -а, ч. * р. эêстремóм, а. extremum, н. Extremum n — найбільше та найменше значення фóнêції. Розрізняють Е. лоêальний — Е. в деяêомó довільно маломó оêолі даної точêи, і Е. ãлобальний — Е. в óсій розãлядóваній області значень фóнêцій. ЕКСТРУЗИВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. — Див. ефóзивні ãірсьêі породи. ЕКСТРУЗІЯ, -ії, ж. * р. эêстрóзия, а. extrusion, н. Extrusion f — 1) Тип вóлêаніч. виверження, при яêомó в'язêа лава (андезитовоãо, дацитовоãо, ріолітовоãо сêладів) видавлюється або виштовхóється на деннó поверхню, óтворюючи над ãирлом вóлêана êóполи. 2) Обробêа (продавлюванням êрізь формóючі пристрої) матеріалів тисêом, що створюється спеціальними пресами. Методом Е. можóть ґранóлюватися різноманітні матеріали, напр., ãлинисті відходи збаãачення ê.ê. ЕКСУДАЦІЯ, -ії, ж. * р. эêссóдация, а. exudation, н. Exsudation f — виділення рідêих êомпонентів із вибóхових речовин, що відбóвається внаслідоê неправильноãо зберіãа-
369 ння або виãотовлення їх. Зоêрема проявляється ó нітроефірових ВР — при їх зберіãанні виділяються рідêі нітроефіри (нітроãліцерин, нітроãліêоль). Це підвищóє небезпеêó передчасноãо вибóхó ВР від óдарó або тертя. Див. розшарóвання сипêих ВР. ЕКСЦЕНТРИК, -а, ч. * р. эêсцентриê, а. eccentric, cam; н. Exzenter m, Exzenterscheibe f — дисê або інша деталь, вісь обертання яêоãо не збіãається з йоãо ãеометричною віссю. Виêористовóється в ряді пристроїв. Див. насос еêсцентриêовий. ЕКСЦЕНТРИСИТЕТ, -ó, ч. * р. эêсцентриситет, а. eccentricity, excentricity; н. Exzentrizität f, Außermittigkeit f — 1) матем. Відношення віддалі між довільною точêою êривої дрóãоãо порядêó (еліпса, ãіперболи, параболи) та її фоêóсом до віддалі між тією самою точêою і диреêтрисою. Е. еліпса менший за 1, параболи — дорівнює 1, ãіперболи — більший за 1. 2) тех. Віддаль між віссю обертання еêсцентриêа і йоãо центром. 3) Відхилення від центра. ЕЛАСТОМЕР, -ó, ч. * р. эластомер; а. elastomer; н. Elastomer n, Elast m — полімер з висоêоеластичними властивостями в широêомó температóрномó діапазоні (ґóма, êаóчóêи). ЕЛЕВАТОР, -а, ч. * р. элеватор, а. elevator, н. Elevator m, Becherwerk n, Aufzug m, Gestängeanheber m — 1) Машина для безперервноãо переміщення вантажів ó вертиêальній або êрóтопохилій (понад 60о) до ãоризонтó площині ó êовшах, що заêріплені з певним êроêом на безêінечних ланцюãах або стрічці. Область виêористан- Рис. Елеватор з ланцюãовим (а) і ня Е. в ãірн. пром-сті — стрічêовим (б) тяãовим орãаном: міжповерхове транспор- 1 – тяãовий орãан; 2 – êівш; 3 – барабан; 4 – черевиê (башмаê). тóвання дрібно- і середньоãрóдêових, зернистих і пилоподібних вантажів на поверхні шахт і на збаãач. ф-êах. Ковшеві Е. (осн. тип Е. в ãірн. пром-сті) застосовóють для транспортóвання сипêих вантажів, люльêові — штóчних вантажів. Е. з щілинними êовшами застосовóють в аґреґаті з відсаджóвальними машинами або баґер-зóмпфами для транспортóвання і одночасноãо зневоднювання дренóванням осілих продóêтів (важêих продóêтів відсадêи). Констрóêція Е. вêлючає тяãовий орãан (два ланцюãи або стрічêа), до яêих приêріплені трансп. посóдини. Несêінченний тяãовий орãан оãинає óêріплені на металоêонстрóêції приводні і натяжні зірочêи або барабани. Завантаження посóдин Е. здійснюється в йоãо нижній частині — черевиêó, в яêий вантаж подається живильниêом або по похиломó лотêó. Розвантажóються посóдини при переході через верх. зірочêи або барабан. При цьомó вантаж направляється в розвантажóвальний патрóбоê і далі йде в бóнêер або ін. трансп. засоби. Знаходять широêе застосóвання збезводнюючі Е., в процесі підйомó яêими зволожених вантажів відбóвається видалення води через отвори в êовшах. Швидêість переміщення ланцюãів Е. 0,4-2,0 м/с. Містêість êовшів Е. 1,5-140 дм3, продóêтивність Е. 20-250 м3/ãод., висота підйомó 50-75 м. 2) Пристрій (частина торфодобóвної óстановêи), по яêомó переміщóється торфова маса. 3) Сталевий хомóт для підхоплення трóб або шланã під час спóсêання їх ó нафтовó
ЕКС — ЕЛЕ
свердловинó. 4) Пристосóвання для з'єднання бóрильної êолони або оêремої свічêи з механізмом, що здійснює спóсê і підйом бóровоãо інстрóмента. Розрізнюють таêі типи Е.: вертлюжні пробêи, що застосовóються з леãêими бóровими станêами, фарштóли — для нафт. бóріння, êільцеві Е. — для спец. робіт ó свердловинах і напівавтоматичні Е. Вертлюжні пробêи з’єднóються з трóбами за допомоãою різьби, фарштóли надіваються на трóбó і підхоплюють її під замêове з'єднання. Кільцеві Е. мають êорпóс з виїмêою, спорядженою вистóпами, яêі входять ó проріз замêовоãо або ніпельноãо з'єднання і сприймають масó інстрóмента. Найбільш перспеêтивні напівавтоматичні Е., що надіваються на трóбó врóчнó і від’єднóються від свічêи автоматично при óстановці на свічниê. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий, В.С.Бойêо. ЕЛЕВАТОРНЕ КОЛЕСО — обертовий пристрій ó виãляді вертиêальноãо або похилоãо êолеса з щілястими полицями або êарманами для вивантаження важêоãо продóêтó з важêосередовищноãо êолісноãо сепаратора і одночасноãо йоãо дренóвання. ЕЛЕКТРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. элеêтризация, н. electrization, electrification; н. Elektrisierung f — надання тілó елеêтриêи, зарядження елеêтриêою. Е. ã.п., яêі мають низьêó елеêтропровідність, ó процесі видобóтêó, транспортóвання, подрібнення, сóшêи може сóттєво впливати на хід технолоãічних процесів, а таêож бóти причиною пожеж та вибóхів. У зв’язêó з цим вивчення і врахóвання Е. твердих та рідêих аерозолей дóже важливе для рядó промислових підприємств, зоêрема ãірничих, де основний продóêт, сировина чи відходи виробництва містять тонêодисперсні речовини, пил. Е. твердих і рідêих матеріалів обóмовлена механічними, фізичними, хімічними або фізиêо-хімічними процесами: êонтаêтною передачею зарядó, індóêцією зарядó, порóшенням нерóхомоãо êонтаêтó різнорідних тіл (розривно-êонтаêтовий заряд), зітêненням (балоелеêтричний заряд), трибоелеêтризацією, емісією або захопленням елеêтронів та йонів. Пиловий потіê завжди створює елеêтричне поле, величина і знаê яêоãо залежать від баãатьох фаêторів. В основі Е. рідин і розчинів лежать процеси, пов’язані з óтворенням подвійноãо елеêтричноãо шарó (ПЕШ) на поверхні поділó фаз “ãаз-рідина”. Е. має місце в óсіх випадêах, êоли відбóвається розрив ПЕШ. У процесі Е. рідини при розбризêóванні велиêе значення мають явища, пов’язані з адсорбцією йонів з об’ємó рідини і повітря. Заряд êрапель прямо пропорційний їх радіóсó. Елеêтростатичні заряди ґенерóються при рóсі рідини по трóбах, перемішóванні, зливі, фільтрації і розбризêóванні, томó при проведенні цих операцій для попередження вибóхів і пожеж необхідно виêонóвати спеціальні заходи (заземлення, добавêа антистатиêів тощо). Ефеêт Е. посилюється при переробці в’язêих рідин (полімерів, нафти, нафтопродóêтів, êлеїв тощо), а таêож сóмішей рідин. У помольних аґреґатах, апаратах з псевдозрідженим шаром, пневмотранспортних óстановêах в резóльтаті Е. частинêи матеріалó налипають на стінêи і створюють товстий та міцний шар, що приводить до порóшення технолоãічноãо процесó. Елеêтростатична сêладова адãезійних сил для тонêодисперсних діелеêтриêів перевищóє молеêóлярнó. Теорія і праêтиêа поêазóє, що елеêтростатичні сили треба враховóвати при розрахóнêó двофазних потоêів з частинêами менше 20 мêм. Вибóхи і пожежі, виêлиêані Е., мають таêі першопричини: ісêровий розряд з зарядженоãо діелеêтричноãо матеріалó; розряд з розряд-
ЕЛЕ — ЕЛЕ женоãо металевоãо незаземленоãо предмета; розряд з людини на заземлений предмет. Разом з тим Е. знайшла широêе застосóвання в промисловості для очищення ãазів від твердих частиноê в елеêтростатичномó полі, елеêтростатичне фарбóвання тощо. У цих процесах зарядження частиноê здійснюється ó êоронномó розряді, а óправління потоêом заряджених частиноê — штóчно створеним елеêтростатичним полем. В.І.Саранчóê. ЕЛЕКТРИЗАЦІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, -ії, -…, ж. * р. элеêтризация взрывчатых веществ, а. electrization of explosives; н. Elektrisierung f der Sprengstoffe m pl — наêопичення елеêтрич. зарядів на поверхні частиноê ВР. Найбільш інтенсивна Е. спостеріãається в процесі просіювання в бóнêерах, пневматич. транспортóвання і ін. операцій, при яêих відбóвається переміщення ґранóл і особливо пилоподібних частиноê ВР одна відносно одної або відносно стіноê трóбопроводів, бóнêерів. Це може за певних óмов виêлиêати вибóх зависі в трóбопроводі або ó відêритомó просторі, вибóх або заãоряння порошêоподібних ВР ó шарі, в бóнêерах розтарюючих óстановоê. Для забезпечення безпеêи робіт пневмотрансп. системи, пристрої для просіювання ВР, розтарювання, бóнêери-наêопичóвачі та ін. заземляють. Трóбопроводи, що виêористовóються при пневмотранспорті пром. ВР, виêонóють елеêтропровідними. Для виêлючення небезпеêи запалення пилó ВР в бóнêерах систематично очищають їх поверхні від осілоãо пилó і відсмоêтóють пил ВР з бóнêера. Для зниження Е. ВР зволожóють, вводять антистатичні домішêи. ЕЛЕКТРИЧНА РОЗВІДКА, ЕЛЕКТРОРОЗВІДКА, -ої, -и, ж. (-и, ж.) * р. элеêтричесêая разведêа, элеêтроразведêа; а. electric prospecting, electric exploration, geophysical prospecting by electric means; н. elektrische Erkundung f — ãрóпа методів розвідóвальної ãеофізиêи, що базóються на вивченні природних або штóчних елеêтромаãнітних полів, яêі збóджóються в земній êорі. Елеêтромаãнітне поле, що досліджóється в землі і на її поверхні, залежить від властивостей ã.п. (їх пит. елеêтрич. опорó, маãнітної і діелеêтрич. прониêності, поляризовності), що дозволяє по зміні йоãо параметрів вивчати ãеол. бóдовó територій і виявляти поêлади ê.ê. Застосовóється понад 100 модифіêацій Е.р., що поділяються на таêі осн. ãрóпи методів: óявних опорів, елеêтрохімічної поляризації, маãнітотелóричноãо поля, елеêтромаãнітноãо зондóвання, індóêтивні і радіохвильові. Елеêтророзвідóвальна апаратóра сêладається з джерел стрóмó (батареї, ґенератори тощо), живильних (заземлена на êінцях лінія, замêнений одновитêовий або баãатовитêовий êонтóр та ін.) і вимірювальних (датчиêи поля, набір проміжних перетворювачів сиãналó) пристроїв. Для вивчення малих ãлибин (до одноãо êм) застосовóється, яê правило, переносна апаратóра. Для ãлибинних досліджень виêористовóють елеêтророзвідóвальні станції. У ãірн. справі шахтні, свердловинні і êар'єрні модифіêації Е.р. виêористовóються при еêсплóатаційній розвідці, технол. êартóванні, дослідженні стійêості ãірн. виробоê та ін. ЕЛЕКТРИЧНА СЕПАРАЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. элеêтричесêая сепарация, а. electric separation; н. Elektroscheidung f — процес розділення сóхих частиноê ê.ê. або матеріалів ó елеêтрич. полі за величиною або знаêом зарядó, óтвореноãо на частинêах в залежності від їх елеêтрич. властивостей, хім. сêладó, розмірів тощо. Застосовóється для доводêи чорнових êонцентратів алмазних і рідêіснометалічних рóд: титан-цирêонієвих, тантало-ніобієвих, олов’яно-
370 вольфрамових, рідêісноземельних (монацит-êсенотимових). Менш поширена Е.с. ãематитових рóд, êварцó і польовоãо шпатó, збаãачення êалійних (сильвінітових) рóд, вилóчення верміêóлітó та ін. Вперше Е.с. запропонована ó 1870 р. ó США. Для збаãачення ê.ê., а таêож розділення за êрóпністю (елеêтроêласифіêація) виêористовóють різні елеêтрофіз. властивості: елеêтропровідність, діелеêтрична прониêність, поляризація тертям, наãріванням та ін. У залежності від способó óтворення на частинêах зарядó і йоãо передачі ó процесі Е.с. розрізняють елеêтростатичнó, êороннó, діелеêтричнó, трибоадãезійнó сепарації. При елеêтростатичній сепарації розділення проводиться ó елеêтростатичномó полі, частинêи заряджаються êонтаêтним або індóêційним способом. Розділення по елеêтропровідності відбóвається при зітêненні частиноê з елеêтродом (напр., зарядженою поверхнею барабана; елеêтропровідні частинêи при цьомó отримóють однойменний заряд і відштовхóються від барабана, а неелеêтропровідні не заряджаються). Утворення різнойменних зарядів можливе при розпиленні, óдарі або терті частиноê об поверхню апарата (трибоелеêтростатична сепарація). Вибірêова поляризація êомпонентів сóміші можлива при êонтаêті наãрітих частиноê з холодною поверхнею зарядженоãо барабана (піроелеêтрична сепарація). Коронна сепарація проводиться ó полі êоронноãо розрядó, частинêи заряджаються йонізацією. Коронний розряд створюється в повітрі між елеêтродом ó виãляді вістря або дротó і заземленим елеêтродом, напр., барабаном; при цьомó провідні частинêи віддають свій заряд заземленомó елеêтродó. Частинêи таêож можóть заряджатися йонізацією, напр., радіаційною. Діелеêтрична сепарація проводиться за рахóноê пондеромоторних сил в елеêтростатичномó полі; при цьомó частинêи з різною діелеêтричною прониêністю рóхаються за різними траєêторіями. Трибоадãезійна сепарація базóється на відмінностях в адãезії частиноê після їх елеêтризації тертям. Тертя реалізóється при транспортóванні частиноê по спец. підêладці, в êиплячомó шарі при зітêненні частиноê одна з одною. Можливі êомбіновані процеси Е.с.: êоронно-елеêтростатичний, êоронно-маãнітний та ін. Відносно мала поширеність Е.с. пояснюється її висоêою енерãоємністю, необхідністю еêсплóатації сêладноãо висоêовольтноãо обладнання (напрóãою 20-60 êВ), а таêож вимоãами до ретельноãо попередньоãо просóшóвання матеріалó, що важêо забезпечити на збаãачóвальних ф-êах. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. ЕЛЕКТРИЧНЕ ВИСАДЖЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. элеêтричесêое взрывание, а. electric firing, electric blasting, electric ignition; н. elektrische Zündung f — спосіб висадження за допомоãою елеêтрич. засобів ініціювання, вêлючених до елеêтровибóхової мережі. При Е.в. заряд ВР ініціюється елеêтродетонаторами (ЕД), елеêтротермічними елементами, елеêтрозапалювальними трóбêами і патронами, початêовим імпóльсом яêих є елеêтричний стрóм. Найбільшим поширенням êористóються ЕД. Е.в. хараêтеризóється висоêою безпеêою, можливістю ініціювання велиêоãо числа зарядів яê одночасно, таê і в бóдь-яêій необхідній послідовності і праêтично з бóдь-яêою тривалістю óповільнення; висоêою надійністю висадження завдяêи можливості попередньої перевірêи справності всієї елеêтровибóхової мережі безпосередньо перед подачею імпóльсó стрóмó; можливістю застосóвання в шахтах, небезпечних за ãазом і пилом, а таêож ó виробêах бóдь-яêоãо напрямó, вêлючаючи стовбóри. Недоліêи Е.в.: трóдомістêість
371 монтажó елеêтровибóхової мережі і перевірêи її справності; необхідність відêлючення елеêтроенерãії в небезпечній зоні на період монтажó мережі для попередження передчасноãо ініціювання елеêтродетонаторів блóêаючими стрóмами. ЕЛЕКТРИЧНЕ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -оãо, -…, с. * р. элеêтричесêое обоãащение полезных исêопаемых, а. electric mineral processing, electric mineral preparation; н. elektrische Aufbereitung f, Sortieren n im elektrischen Feld n der nutzbaren Mineralien n pl — метод збаãачення êорисних êопалин в елеêтричномó полі, оснований на відмінностях елеêтрофізичних властивостей êомпонентів, що розділяються: елеêтропровідності, діелеêтричної прониêності та трибоелеêтростатичноãо ефеêтó (сприйнятливості речовини до елеêтризації через дотиê). За елеêтропровідністю ефеêтивно розділяються речовини-провідниêи або напівпровідниêи від непровідниêів; трибоелеêтричний спосіб найбільш придатний для розділення речовин, що мають близьêó елеêтропровідність; за діелеêтричною прониêністю доцільно розділяти êомпоненти ê.ê., яêі різêо відрізняються за цим поêазниêом, напр., метали, сóльфідні рóди, ãрафіт — від неметалів. Застосовóється таêож для розділення матеріалів за êрóпністю (êласифіêацією) та знепилення. Область застосóвання — зернисті сипóчі матеріали êрóпністю 3-0,05 мм. Найбільш широêо Е.з.ê.ê. виêористовóється при дозбаãаченні чорнових êонцентратів рідêісних металів. Крім тоãо, Е.з.ê.ê. застосовóється при збаãачóванні залізних рóд, фосфорних, êалійних, êварцевих, маãнезитових, баритових, азбестових та ін. рóд. Див. таêож елеêтростатичні сепаратори, елеêтрична сепарація. О.А.Золотêо. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПРОФІЛЮВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. элеêтричесêое профилирование, а. electric profiling; н. elektrisches Profilieren n — елеêтропрофілювання — спосіб виêонання елеêтророзвідóвальних робіт, при яêомó елеêтророзвідóвальна óстановêа після êожноãо вимірювання переміщається на певнó відстань (êроê профілювання) вздовж профілю і ãлибинність дослідження зберіãається приблизно однаêовою для всіх точоê площі, яêа досліджóється. У залежності від параметрів елеêтромаãнітноãо поля, розрізняють опорó методи, поляризації методи, індóêтивні методи елеêтророзвідêи і радіохвильові методи розвідêи. Резóльтати Е.п. зображóються ó виãляді ãрафіêів або êарт ізоліній êомпонентів елеêтромаãнітноãо поля, яêі вимірюють вздовж профілю. Осн. ãалóзь застосóвання Е.п. — ãеол. êартóвання і пошóê родов. ê.ê., рідше Е.п. виêористовóють на етапі еêсплóатац. розвідêи ó ãірн. виробêах і êар'єрах для технол. êартóвання рóд і пошóêів нових рóдних тіл ó проміжêах між óже виробленими, а таêож при вирішенні інж.-ãеол. і ãідро-ãеол. задач. ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -их, -ей, -…, мн. * р. элеêтричесêие свойства ãорных пород, а. electric properties of rock; н. elektrische Gesteinseigenschaften f pl — властивості, яêі визначаються елеêтричним опором ã.п. або їх елеêтропровідністю (що є зворотною елеêтроопорó), а таêож діелеêтричною прониêністю. Г.п. здебільшоãо є напівпровідниêами, частина їх — діелеêтриêи. В табл. подано питомий елеêтричний опір rп деяêих ã.п. та відноснó діелеêтричнó прониêність ε деяêих ã.п. На Е.в.ã.п. впливає волоãість, вміст солей, мінеральних домішоê, орієнтація вимірювань (вздовж чи впопереê шарó), температóра порід, частотні хараêтеристиêи елеêтричноãо поля, стрóêтóра мінералів тощо. Наявність прожилоê рóдних матеріалів сóттєво
ЕЛЕ — ЕЛЕ Питомий опір та відносна діелеêтрична прониêність деяêих ãірсьêих порід
ε
Речовина
rп, ом·м
ε
Повітря
∞
1,0006
Рóда піритова
102
-
Вода
105
80,0
Рóда маãнетитова
105
-
Лід
6,7х105
79,0
Рóда хромітова
103
-
Нафта
1010
2,0-2,7
Роãовиê піроêсеновий
103-104
11,0
Арãіліт
102
6,0-8,0
Кам’яне вóãі- 103-1012 лля
Глина
106
7,0-12,0 Вапняê тонêозернистий
105
7,0-11,0
Ґнейс
102-107
8,0-15,0
Кварцит
105
7,0
Ґраніт
10 -10
4,9-9,0
Мармóр
102-105
8,3
Габро
102-105
17,5
Порфір êварцевий
102
14,0-17,0
Діорит
102-108
8,0-9,0
Перидотит
102-103
8,6
Діабаз
10 -10
6
14,4-28, 5
Сланець серицитовий
104
11,0-12,0
Вапняê
102-103
8,0-15,0
Сêарн нерóдний
108-109
4,0-8,0
Пісêовиê
108
9,0-11,0
Серпентиніт
103-104
11,2
Рóда мартитова
10 10
-
Сієніт
102-105
7,0-14,0
Речовина rп, ом·м
2
2
4
7
5
3,0-15,0
підвищóє елеêтропровідність ã.п. Домішêи часто дають той же ефеêт. Цементація, навпаêи, знижóє елеêтропровідність, осêільêи цементóючими речовинами є речовини з велиêим опором — êварц, ґіпс, êальцит та ін. Метаморфізм вóãілля підвищóє їх елеêтропровідність, причомó особливо різêо при вмісті вóãлецю понад 87%. Із збільшенням зольності елеêтричний опір вóãілля (при відсóтності піритó) зростає. Вивітрювання та пористість таêож спричиняють зростання елеêтроопорó ã.п. Причомó елеêтричний опір деяêих ã.п. (пісêовиêів, вапняêів, доломітів і т.д.) сóттєво залежить від форми пор. Зволоження та водонасичення порід може змінити їх елеêтричний опір на деêільêа порядêів, виêлиêає збільшення діелеêтричної прониêності ã.п. При цьомó особливо сильні зміни елеêтропровідності спостеріãаються на початêó зволоження і для ã.п., яêі в сóхомó стані мають висоêий питомий елеêтричний опір. Елеêтропровідність пластових вод залежить від їх мінералізації. Елеêтропровідність нафт порівняно низьêа, томó нафтонасичені породи менш елеêтропровідні (вирішальним ó цьомó випадêó є мінеральний сêелет ã.п.). З підвищенням температóри елеêтропровідність та діелеêтрична прониêність ã.п. зростає, що відповідає заêонам êвантової теорії. Причомó це зростання найбільше для ã.п. з малою початêовою елеêтропровідністю. У деяêих напівпровідниêових мінералів з висоêою елеêтропровідністю вона праêтично не залежить від температóри (піротин). Крива ε (Т) інêоли може мати еêстремóм-маêсимóм. Елеêтричний опір вóãілля при йоãо наãріванні до 100°С різêо падає, а потім до 20°С — збільшóється. Настóпний наãрів до 800°С хараêтеризóється найбільшим лінійним зниженням елеêтроопорó. Елеêтропровідність замерзлих порід, особливо пóхêих та тріщинóватих, зменшóється, причомó різêо після переходó в область нижче 0°С, що, очевидно, пов’язано з більшим, ніж ó води, елеêтроопором льодó. В.І.Саранчóê.
ЕЛЕ — ЕЛЕ ЕЛЕКТРОАКТИВНІ КОМПОНЕНТИ ВОД, -их, -ів, -…, мн. * р. элеêтроаêтивные êомпоненты вод, а. electoactive water components, н. elektroaktive Wasserkomponenten f pl — êомпоненти (елементи) природних вод, яêі впливають на величинó їх оêиснювально-відновлювальноãо потенціалó. Найважливішими Е.ê.в. є êисень та сірêа, яêі óтворюють системи, що визначають власне оêиснювально-відновлювальний потенціал. Система êисню — визначає верхню межó значень оêиснювально-відновлювальноãо потенціалó. Система сірêи — визначає нижню межó значень оêиснювально-відновлювальноãо потенціалó. Крім тоãо, важливó роль відіãрають системи заліза, водню, орãанічних речовин. ЕЛЕКТРОБУР, -а, ч. * р. элеêтробóр, а. electric drill; н. Elektrobohrer m — вибійна бóрова машина з занóреним елеêтродвиãóном, призначена для бóріння ãлибоêих свердловин, перев. на нафтó і ãаз. Е. сêладається з маслонаповненоãо елеêтродвиãóна і шпинделя. Потóжність трифазноãо елеêтродвиãóна залежить від діаметра Е. і становить 75-240 êВт. Для збільшення обертальноãо моментó Е. застосовóють редóêторні вставêи, яêі знижóють частотó обертання до 350, 220, 150, 70 хв.-1. Довжина Е. 12-16 м, зовнішній діаметр 164-290 мм. При бóрінні Е., приєднаний до низó бóрильної êолони, передає обертання бóровомó долотó. Елеêтроенерãія підводиться до Е. по êабелю, змонтованомó відрізêами в бóрильних трóбах. При зґвинчóванні трóб відрізêи êабелю зрощóються спец. êонтаêтними з'єднаннями. До êабелю елеêтроенерãія підводиться через стрóмоприймач, êовзаючі êонтаêти яêоãо дозволяють провертати êолонó бóрильних трóб. При бóрінні Е. очистêа вибою здійснюється бóровим розчином, повітрям або ãазом. ЕЛЕКТРОВИБУХОВА МЕРЕЖА, -ої, -і, ж. * р. элеêтровзрывная сеть, а. electric explosive (blasting) net (network), н. Zündleitungsnetz n, Zündkreis m — сóêóпність елеêтродетонаторів та дротів, що з’єднóють елеêтродетонатори між собою та джерелом стрóмó. Е.м. сêладається з маãістралі, що з’єднóє джерело стрóмó (або підривнó станцію) з розподільною мережею, яêа розподіляє стрóм між елеêтродетонаторами. Розподільнó мережó сêладають êінцеві дроти, що йдóть від вивідних дротів елеêтродетонаторів ó заряджених свердловинах, рóêавах, шóрфах або штольнях до поверхні і дільничні (з’єднóвальні) дроти, яêі з’єднóють між собою êінцеві дроти сóміжних елеêтродетонаторів і приєднóють êінцеві проводи до маãістралі. В праêтиці вибóхових робіт застосовóються Е.м.: послідовна — всі елеêтродетонатори з’єднані послідовно, паралельна (паралельно-пóчêова, паралельно-стóпінчата, êільцева) — з паралельним з’єднанням всіх детонаторів та змішана — елеêтродетонатори в ãрóпах з’єднані між собою одним способом, а ãрóпи між собою — іншим. ЕЛЕКТРОВІДЦЕНТРОВА НАСОСНА УСТАНОВКА, -ої, -ої, -и, ж. * р. элеêтроцентробежная насосная óстановêа, а. electrocentrifugal pump plant; electric centrifugal pumping unit; н. elektrische Schleuderpumpenanlage f, Elektrokreiselpumpenanlage f — êомплеêс обладнання для механізов. видобóтêó рідини через свердловини за допомоãою відцентровоãо насоса, безпосередньо сполóченоãо з занóреним елеêтродвиãóном. Виêористовóють при видобóтêó нафти і води, в т.ч. розсолів. Е.н.ó. вêлючає відцентровий насос з 50-600 рівнями; асинхронний елеêтродвиãóн, заповнений спец. діелеêтрич. маслом; протеêтор, яêий оберіãає порожнинó елеêтродвиãóна від попадання пласто-
372 воãо середовища; êабельнó лінію, яêа з'єднóє елеêтродвиãóн з трансформатором і станцією óправління. Рівень відцентровоãо насоса містить направляючий апарат з робочим êолесом. Довжина Е.н.ó. 25-30 м. При довжині відцентровоãо насоса і елетродвиãóна 5-8 м (в залежності від діаметра) вони сêладаються з оêр. сеêцій для зрóчності транспортóвання і монтажó. Продóêтивність Е.н.ó. для нафт. свердловин 15-20 до 1400-2000 м3/добó, напір до 2500-3000 м, потóжність елеêтродвиãóна до 500 êВт, напрóãа до 2000 В, т-ра середовища, яêе відêачóється, до 180°С, тисê до 25 МПа. Е.н.ó. для води містить заповнений водою елеêтродвиãóн і насос з 5-50 рівнями. Продóêтивність йоãо до 3000 м3/добó, напір до 1500 м, потóжність елеêтродвиãóна до 700 êВт, напрóãа 3000 В, т-ра води до 40°С. ЕЛЕКТРОВОГНЕВЕ ВИСАДЖЕННЯ, -оãо, -…, с. * р. элеêтрооãневое взрывание, а. electric cap-and-fuse blasting; н. elektrische Zündschnurzündung f — спосіб висадження воãневоãо, при яêомó воãнепровідний шнóр запал. трóбêи запалюється з допомоãою елеêтрич. засобів ініціювання. Застосовóється ã.ч. при висадженні шпóрових і наêладних зарядів на відêритих і підземних ãірн. розробêах (êрім шахт і рóдниêів, небезпечних за ãазом або пилом), при ãеол.-розвідóвальних роботах і в бóдівництві. Яê елеêтричні засоби ініціювання при Е.в. застосовóють елеêтрозапалювальнó трóбêó (ЕЗТ) і елеêтрозапалювач воãнепровідноãо шнóра (ЕЗВШ), яêі являють собою ãільзó, в донній частині яêої розміщена запалювальна сóміш та елеêтрозапалювач (ЕЗ). Констрóêція і параметри ЕЗ таêі ж, яê і ó елеêтродетонаторів (ЕД) нормальної чóтливості до стрóмó. ЕЗТ і ЕЗВШ виêористовóють для одиночноãо і ãрóповоãо висадження зарядів. Е.в., в порівнянні з воãневим, дозволяє висаджóвати більше число зарядів ó певній послідовності, підвищити продóêтивність праці підривниêів, забезпечити достатню безпеêó і ефеêтивність робіт. ЕЛЕКТРОВОЗ, -а, ч. * р. элеêтровоз, а. electric locomotive; н. Elektrolokomotive f, E-Lok f — лоêомотив, що приводиться в рóх тяãовими елеêтродвиãóнами, яêі живляться елеêтричним стрóмом від êонтаêтної мережі. З êонтаêтною мережею з'єднóється стрóмознімачем, а з рейêами (зворотним проводом елеêтричноãо êола) — êолісними парами. Рóх від елеêтродвиãóнів до êоліс елеêтровоза передається механічною передачею. Розрізняють: êар’єрні елеêтровози і тяãові аґреґати, маневрові елеêтровози для внóтрішньозаводсьêоãо транспортó і маневрово-вивізної роботи на підземних êоліях êрóпних промислових підприємств, спеціальні та рóдниêові. Кар’єрні Е. розрізняють змінноãо і постійноãо стрóмó. На відêритих роботах Е. виêористовóється для перевезення технолоãічних і допоміжних вантажів. Більшість êар’єрних Е. елеêтрифіêовані на постійномó стрóмі напрóãою 1500 В. Виїзні êолії мають похил 40 ‰. Еêсплóатóють елеêтровози німецьêоãо (EL1, EL2) та чесьêоãо виробництва (21Е, 26Е) на постійномó стрóмі, зчіпною масою 100…180 т. Сêладаються Е. із візêів, êóзова, ãальмівноãо і пневматичноãо обладнання, тяãових двиãóнів, допоміжних елеêтричних машин, трансформаторів і статичних перетворювачів, елеêтричних апаратів, джерел автономноãо живлення. В основі лоêомотивноãо парêó вітчизняних вóãільних шахт — аêóмóляторні Е. (бл. 70%), рóдних — êонтаêтні Е. (бл. 100%). Застосовóються таêож безêонтаêтні Е. змінноãо стрóмó підвищеної частоти (50 êГц), яêі отримóють елеêтроенерãію за рахóноê індóêтивноãо зв'язêó стрóмо-
373 приймача Е. з êабельною тяãовою мережею. Аêóмóляторні Е. зчіпної маси 2, 5, 7, 10, 14, 16 і 28 т розраховані на тривалі швидêості 5,5-18 êм/ãод. За êордоном виãотовляються шахтні êонтаêтні Е. зі зчіРис. Аêóмóляторні елеêтровози: а – пною масою 4-45 т АМ8Д; б – 2АМ8Д; 1 – рама; 2 – êолісні при тривалих швид- пари; 3 – ресорна підвісêа; 4 – ãальма; 5 – аêóмóляторна батарея; êостях 5-25 êм/ãод. і 6 – êонтролер. аêóмóляторні Е. з відповідними параметрами 3-45 т і 5-15 êм/ãод. А.Ю.Дриженêо. ЕЛЕКТРОД, -а, ч. * р. элеêтрод, а. electrode, н. Elektrode f — провідниê елеêтриêи, яêим підводять елеêтричний стрóм до рідини і ãазів тощо, напр., полюси (анод, êатод) ґальванічних елементів або аêóмóляторів. EЛЕКТРОДВИГУН (ЕЛЕКТРОМОТОР), -а, ч. * р. элеêтродвиãатель, а. electric motor, н. Elektromotor m — елеêтрична машина, двиãóн, що перетворює елеêтричнó енерãію на механічнó. Сêладається з обертової частини (в êласичномó варіанті — ротора) та нерóхомої (статора). Е. розрізняють постійноãо та змінноãо стрóмó. Останні поділяють на синхронні та асинхронні. Потóжність Е. від десятих частоê Вт до десятêів МВт. Е. — основний вид двиãóна в промисловості, на транспорті і ó побóті. Е. є частиною елеêтропривода транспортних (підіймально-транспортних) засобів, зоêрема êонвеєрів, шахтних підіймальних óстановоê і т.і. ЕЛЕКТРОДВИГУН ЗАНУРЕНИЙ (ЗАГЛИБНИЙ), -а, -оãо (-оãо), ч. * р. поãрóжной элеêтродвиãатель; а. submersible electric motor; н. Unterwassermotor m, UW-Motor m — трифазний, асинхронний, мастилонаповнений з êоротêозамêнóтим ротором елеêтродвиãóн, яêий опóсêається ó свердловинó на êолоні насосно-êомпресорних трóб, занóрюється під рівень рідини і слóжить індивідóальним приводом елеêтровідцентровоãо насоса. ЕЛЕКТРОДЕГІДРАТОР, -а, ч. * р. элеêтродеãидратор, а. electric dehydrator; н. Elektroentwässerungsanlage f, Elektrodehydrator m — апарат для відоêремлення води від сирої нафти шляхом рóйнóвання нафт. емóльсій зворотноãо типó (вода в нафті) ó елеêтрич. полі. Призначений для рóйнóвання емóльсій і знесолення середніх, важêих та в’язêих нафт. Внаслідоê індóêції елеêтрич. поля дисперãовані ґлобóли води поляризóються з óтворенням ó вершинах елеêтрич. зарядів, змінюють напрям своãо рóхó синхронно осн. полю і весь час знаходяться в стані êоливання. Форма ґлобóл постійно змінюється, що призводить до зняття стрóêтóрно-механіч. бар'єрó, рóйнóвання адсорбційних оболоноê і êоалесценції ґлобóл води. Для підвищення ефеêтивності роботи Е. нафт. емóльсії заздалеãідь підіãрівають до 100-110оС, додають деемóльãатори, іноді до 10% прісної води. Продóêтивність серійних Е. сêладає по товарній нафті: для ЕГ-160 2000-8000 т/добó, 2ЕГ-160 3000-4300 т/добó, ЕГ-22 5000-11500 т/добó в залежності від властивостей сировини. ЕЛЕКТРОДЕТОНАТОР, ЕД, -а, ч. * р. элеêтродетонатор, а. electric blasting cap, electric detonator; н. Elektrozünder m, Sprengzünder m — засіб висаджóвання, призначений для
ЕЛЕ — ЕЛЕ ініціювання зарядó ВР, що спрацьовóє під дією елеêтричноãо стрóмó. Сêладається з елеêтрозапалювача, êапсóля-детонатора з наважêою первинної і вторинної ВР зі стовпчиêом óповільнюючоãо сêладó, вêритоãо шовêовою сітêою, зібраних ó спільній ãільзі з пластиêовою пробêою в її óсті. За швидêістю дії розрізняють ЕД миттєвої дії — 2-6 мс, êоротêосповільненої — 25-250 мс і óповільненої 0,5-10 с. За чóтливістю до сторонніх стрóмів розрізняють ЕД: нормальної чóтливості, зниженої чóтливості та нечóтливі (блисêавêостійêі). За êонстрóêтивним оформлен-
Рис. Схема елеêтродетонаторів миттєвої (а) та êоротêосповільненої дії: 1 – провод; 2 – пробêа; 3 – місточоê розжарювання; 4 – запал; 5 – сповільнювач; 6 – ініціюючий заряд.
ням і призначенням — заãальноãо призначення, для сейсморозвідêи, для торпедóвання нафтових свердловин та ін. цілей. За óмовами застосóвання — в сóхих і обводнених місцях, залежно від стóпеня безпеêи шахт за ãазом і пилом. На вибóхових роботах ЕД застосовóють яê для одиночноãо, таê і ãрóповоãо висадження. У елеêтровисаджóвальних ланцюãах (елеêтровибóхових мережах) при ãрóповомó висаджóванні виêористовóють 3 типи з’єднань ЕД: послідовне, паралельне і змішане. Перевірêó ЕД на опір перед роботою проводять лінійним містêом, вêлючення ЕД здійснюється приладами висадження і джерелами стрóмó. ЕЛЕКТРОДЕТОНАТОР ЗАПОБІЖНИЙ — елеêтродетонатор, яêий не виêлиêає займання метано-повітряної та пилоãазової сóміші. Призначений для застосóвання ó шахтах, небезпечних за ãазом та пилом. ЕЛЕКТРОДЕТОНАТОР ТЕРМОСТІЙКИЙ (ТЕД) — спеціальний елеêтродетонатор, призначений для підривання при температóрі навêолишньоãо середовища понад 100°С. ЕЛЕКТРОДИНАМІКА, -и, ж. * р. элеêтродинамиêа, а. electrodynamics, н. Elektrodynamik f — Е. êласична — розділ фізиêи, яêий вивчає взаємодію і рóх елеêтрично заряджених тіл в елеêтромаãнітномó полі й заêони елеêтромаãнітноãо поля. Cêладається з двох частин: маêросêопічної Е., що базóється на рівняннях Маêсвелла, і êласичної елеêтронної теорії. Всі елеêтромаãнітні явища описóються за допомоãою рівнянь Маêсвелла, яêі встановлюють зв’язоê величин, що хараêтеризóють елеêтричні та маãнітні поля, з розподілом ó просторі зарядів та стрóмів. Сóть чотирьох рівнянь Маêсвелла для елеêтромаãнітноãо поля яêісно зводиться до: 1. Маãнітне поле породжóється зарядами, що рóхаються, та змінним елеêтричним полем; 2. Елеêтричне поле з замêнóтими силовими лініями (вихрове поле) породжóється змінним маãнітним полем; 3. Силові лінії маãнітноãо поля завжди замêнóті (це означає, що воно не має джерел — маãнітних зарядів, подібних елеêтричним); 4. Елеêтричне поле з незамêненими силовими лініями (потенційне поле) породжóється елеêтричними зарядами — джерелами цьоãо поля. З теорії Маêсвелла витіêає сêінченність швидêості розповсюдження елеêтромаãнітних взаємодій та існóвання елеêтромаãнітних хвиль.
ЕЛЕ — ЕЛЕ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА, -и, ж. * р. элеêтроэнерãетиêа, а. electrical power engineering, power industry, н. Elektroenergetik f — провідна ãалóзь енерãетиêи, що охоплює ґенерацію, передавання й виêористання елеêтричної енерãії. Основнó частинó елеêтроенерãії виробляють теплові (ТЕС), атомні (АЕС) та ãідравлічні (ГЕС) елеêтростанції. В еêономічно розвинених êраїнах технічні засоби Е. об’єднóються в автоматизовані і централізовані êеровані елеêтроенерãетичні системи. ЕЛЕКТРОЗАПАЛЮВАЛЬНА ТРУБКА, -ої, -и, ж. — Див. засоби ініціювання. ЕЛЕКТРОЗАПАЛЮВАЧ, -а, ч. * р. элеêтровоспламенитель, а. electrodetonating fuse, electric fuse, igniter; н. Elektroanzünder m, Elektrozündsatz m, elektrischer Zünder m — пристрій, призначений для підривання на відстані елеêтричним стрóмом êапсóлів-детонаторів або зарядів димноãо порохó. Належить до висадження засобів. Сêладається з пари провідниêів, до êінців яêих припаяний містоê розжарювання із платино-іридієвої, êонстантанової або ніхромової (частіше за все) нитêи діаметром 25-50 мêм. Містоê знаходиться в êраплі затверділої запалювальної речовини. ЕЛЕКТРОЗНЕСОЛЮВАЛЬНА УСТАНОВКА, -ої, -и, ж. * р. элеêтрообессоливающая óстановêа; а. electric desalting plant, н. Elektroentwässerungsanlage f, Elektrodehydrator m — Див. елеêтродеãідратор. ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. элеêтроêоаãóляция, а. electric coagulation, н. Elektrokoagulation f — êоаãóляція (зсідання) êолоїдних систем внаслідоê дії на них постійним елеêтричним стрóмом, що виêлиêає елеêтричнó дисоціацію присóтніх ó системі солей, вибірêовó взаємодію йонів з óтворенням та випаданням ãелів. Е. застосовóється для прояснення обіãових вод ó системах обробêи шламів. ЕЛЕКТРОКОРОЗІЯ, -ії, ж. * р. элеêтроêоррозия; а. electrocorrosion; н. Elektrokorrosion f — êорозія під дією зовнішньоãо джерела стрóмó або блóêаючоãо (мандрівноãо) стрóмó. ЕЛЕКТРОЛІЗ, -ó, ч. * р. элеêтролиз, а. electrolysis, н. Elektrolyse f — сóêóпність хімічних реаêцій розêладó речовин (напр., води, розчинів êислот, лóãів, розчинених або розплавлених солей тощо) під дією постійноãо елеêтричноãо стрóмó. Е. поляãає в елеêтрохімічних процесах оêиснення та відновлення на елеêтродах. При Е. позитивно заряджені йони (êатіони) рóхаються до êатода, на яêомó елеêтрохімічно відновлюються. Неãативно заряджені йони (аніони) рóхаються до анода, де елеêтрохімічно оêиснюються. В резóльтаті елеêтролізó на елеêтродах виділяються речовини в êільêостях, пропорційних êільêості пропóщеноãо стрóмó. Е. застосовóється для одержання баãатьох речовин (металів, водню, хлорó та ін.), при ґальваностеãії (нанесенні металічних поêриттів), ґальванопластиці (відтворенні форми предметів), а таêож ó хімічномó аналізі (поляроãрафія). ЕЛЕКТРОЛІЗЕР, -а, ч. * р. элеêтролизер, а. electrolyzer, н. Elektrolyseur m, Elektrolisierzelle f — апарат для елеêтролізó. ЕЛЕКТРОЛІТИ, -ів, мн. * р. элеêтролиты, а. electrolytes, н. Elektrolyte m pl — 1) Хімічні речовини або їх системи, в яêих проходження елеêтричноãо стрóмó зóмовлене переміщенням йонів і ó випадêó постійноãо стрóмó сóпроводжóється елеêтролізом. Розрізняють тверді Е. (AgCl), рідêі (розчини солей, êислот, лóãів) і розплавлені (NaOH, MgCl2 та ін.). В твердих елеêтролітах елеêтропровідність зóмовлена рóхом йонів одноãо типó (напр., йонами Сl– в AgCl), в
374 розчинах — завдяêи елеêтролітичній дисоціації на йони під дією йонізóючоãо розчинниêа або в резóльтаті хімічної реаêції. За стóпенем дисоціації розрізняють Е. сильні та слабêі. Е. є ó всіх рідêих системах живих орãанізмів, слóãóють середовищем для проведення хімічних синтезів. 2) Сêладниêи рідêоãо елеêтролітó — речовини, що, самі необов'язêово бóдóчи провідниêами, здатні óтворювати йони внаслідоê розчинення в йонізóючих розчинниêах (воді, ацетонітрилі, спирті та ін.) або в резóльтаті реаêції, чим зóмовлюється провідність розчинó. ЕЛЕКТРОЛІТИЧНИЙ, -оãо. * р. элеêтролитичесêий, а. electrolytic, н. elektrolytisch — пов'язаний з наявністю елеêтролізó, йоãо застосóванням; Е — на д и с о ц і а ц і я — розпад молеêóл елеêтролітів на йони при розчиненні їх ó полярномó розчинниêó; Е — на в а н н а — посóдина з розчином, в яêій проводять елеêтроліз. ЕЛЕКТРОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. элеêтролюминесценция, а. electric luminescence, н. Elektrolumineszenz f — свічення ãазів під час проходження через них елеêтричноãо стрóмó, а таêож свічення êристалів від дії елеêтричноãо поля. Запропонована для застосóвання в деяêих спеціальних процесах збаãачення. Виêористовóється при вивченні êристалів мінералів. ЕЛЕКТРОМАГНЕТИЗМ, -ó, ч. * р. элеêтромаãнетизм, а. electromagnetism, н. Elektromagnetismus m — сóêóпність маãнітних явищ, що виниêають від дії елеêтричноãо стрóмó, та вчення про елеêтромаãнітні явища. ЕЛЕКТРОМАГНІТ, -а, ч. * р. элеêтромаãнит, а. electromagnet, н. Elektromagnet m — елеêтротехнічний пристрій, яêий вêлючає феромаãнітне осердя (сталь або м'яêе залізо) з обмотêою, по яêій тече стрóм. При вêлюченні обмотêи в елеêтричнó мережó вона намаãнічóє осердя. Е. застосовóють для створення маãнітних потоêів в елеêтричних машинах і апаратах, пристроях автоматиêи тощо (ґенераторах, двиãóнах, реле, пóсêачах і т.д.). ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ, -оãо. * р. элеêтромаãнитный, а. electromagnetic, н. elektromagnetisch — той, що належить до елеêтромаãнетизмó, тобто одночасно до елеêтриêи й маãнетизмó. Той, яêий здійснюється або діє за допомоãою елеêтромаãнітó. ЕЛЕКТРОМОТОР, -а, ч. — Те ж саме, що й елеêтродвиãóн. ЕЛЕКТРОН1, -а, ч. * р. элеêтрон, а. electron, н. Elektron n — eлементарна частинêа речовини êласó лептонів. Має найменший елеêтричний заряд (е= — 1,6021892(46)10-19 êóлон) і найменшó масó (mе=0,9109534(47)10-27 ã). Рóх Е. описóється рівняннями êвантової механіêи. Е. — хімічно аêтивна сêладова атома, де вона пов’язана з елеêтропозитивним ядром силами елеêтростатичноãо притяãання. ЕЛЕКТРОН2, -ó, ч. * р. элеêтрон, а. electron, н. Elektron n — 1) Стара ãрецьêа назва бóрштинó (янтарю). 2) Сплав маãнію з алюмінієм, цинêом або марãанцем, що відзначається міцністю і пластичністю. 3) Сплав золота і срібла для ювелірних виробів. ЕЛЕКТРОН-ВОЛЬТ, -а, ч. * р. элеêтрон-вольт, а. electron-volt, eV; н. Elektronenvolt n — одиниця роботи або енерãії в атомній та ядерній фізиці; дорівнює енерãії, яêó набóває елеêтрон, проходячи різницю потенціалів в 1 вольт. 1ев, дорівнює 1,6·10-12ерã = 1,6·10-19дж. ЕЛЕКТРОНАСОС, -а, ч. * р. элеêтронасос; а. electric pump; н. elektrische Pumpe f — насос, що приводиться в дію елеêтродвиãóном. ЕЛЕКТРОНАСОСНИЙ АҐРЕҐАТ, -оãо, -а, ч. * р. элеêтронасосный аãреãат; а. electric pumping unit; н. Elektropum-
375 penanlage f — насосний аґреґат, в яêомó приводним двиãóном є елеêтродвиãóн. ЕЛЕКТРОННА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА (ЕОМ), КОМП’ЮТЕР, р. элеêтронная вычислительная машина (ЭВМ), êомпьютер, а. computer, н. Elektronenrechenmashine f, Elektronenrechner m, Computer m — аналоãова або цифрова машина, основні фóнêціональні елементи яêої (лоãічні, пам’яті, індиêації тощо) виêонані на елеêтронних приладах. Розрізнюють êільêа (п’ять основних) поêолінь ЕОМ, êожне з яêих свідчить про стан розвитêó цієї ãалóзі (див. табл.). Поêоління ЕОМ
Хараêтеристиêи
І (1940-50 рр.)
На елеêтронних лампах, швидêодія — десятêи тис. операцій за сеêóндó. Проãрамóвання в машинних êодах.
ІІ (1960-і рр.)
На дисêретних напівпровідниêових приладах, швидêодія — до 1 млн операцій за сеêóндó. Операційні системи, паêетна обробêа завдань.
ІІІ (1970-і рр.)
На інтеãральних міêросхемах, швидêодія — до сотень млн операцій за сеêóндó, проãрамне забезпечення.
IV (1980-і рр.)
На велиêих і надвелиêих інтеãральних міêросхемах і міêропроцесорній техніці. Швидêодія — понад 1 млрд операцій за сеêóндó. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ.
ЕЛЕ — ЕЛЕ еêтроенерãії на ãірн. підприємствах для сиãналізації, зв'язêó і стаціонарноãо освітлення належить до 80-90 рр. ХІХ ст. Встановлена потóжність сóчасних шахт досяãає десятêів МВА. У зв'язêó з цим стрóêтóра системи Е.ã.п. вêлючає деê. блоêів, яêі мають свою специфіêó в частині техн. реалізації, техн. хараêтеристиê і виêонання енерãоóстатêóвання. За цим принципом можна виділити системи: зовнішньоãо елеêтропостачання, елеêтропостачання споживачів поверхні, елеêтропостачання підземних ãірн. робіт напрóãою вище 1 êВ, стаціонарних і напівстаціонарних óстановоê, а таêож дільниць, яêі можóть живитися від ãоловної знижóвальної підстанції (ГЗП) по свердловинах, штольнях або від центр. підземної підстанції (ЦПП). Е.ã.п. може здійснюватися від енерãосистем; автономних джерел живлення; власних елеêтростанцій, пов'язаних з енерãосистемою. Ввід на підстанції ãлибоêоãо вводó (ПГВ) може здійснюватися напрóãою 35, 110, 150, 220 êВ, а на ГЗП від 6 до 220 êВ. За хараêтером збитêів, яêі можóть бóти заподіяні ãірн. підприємствó через перерви в елеêтропостачанні, всі споживачі елеêтроенерãії поділяються на 3 êатеãорії (I, II, III). Е.ã.п. здійснюють не менш ніж по двох лініях від двох незалежних джерел живлення. Всі живильні ЛЕП повинні знаходитися під навантаженням.
V Глобальні обчислювальні мережі. Швидêодія — (1990-і рр.) — деêільêа млрд операцій за сеêóндó. Масове започатоê ХХІ стосóвання ЕОМ. Інтернет. ст. Майбóтнє
Біоелеêтронні ЕОМ. Штóчний інтелеêт.
Перші ЕОМ з’явилися в середині 40-х роêів. Першó в Уêраїні ЕОМ “МЕСМ” розроблено в 1950 р. в Інститóті елеêтротехніêи АН Уêраїни. ЕОМ виêористовóють при наóêово-технічних розрахóнêах, обробці інформації, вирішенні задач оптимізації процесів, навчальномó процесі, передачі інформації через системó Інтернет та ін. Особливó ãрóпó сêладають персональні ЕОМ (ПЕОМ), яêі в êінці ХХ ст. набóли найбільшоãо поширення (десятêи млн). З середини 80-х роêів ХХ ст. ó вітчизняній літератóрі для позначення ЕОМ застосовóється термін “êомп’ютер”. У ãірничій справі ЕОМ застосовóється праêтично повсюдно — від ПЕОМ до êомп’ютерів оêремих велиêих ãірничих машин, напр., роторних еêсêаваторів, ЕОМ АСК ТП, АСКП тощо. В.С.Білецьêий. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, -…, с. — Те ж саме, що й елеêтроóстатêóвання. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ РУДНИКОВЕ, -…, -оãо, с. — Див. рóдниêове елеêтрообладнання. ЕЛЕКТРООСМОС, -ó, ч. * р. элеêтроосмос, а. electroosmosis, н. Elektroosmose f — спрямований рóх рідин (води, водних розчинів) ó êапілярах порóватої системи в елеêтричномó полі постійноãо стрóмó під впливом елеêтроêінетичних сил, що виниêають внаслідоê взаємодії приêладеної різниці потенціалів та зарядó подвійноãо елеêтричноãо шарó на ãраниці розділó фаз. ЕЛЕКТРОПИЛОВЛОВЛЮВАЧ, -а, ч. — Див. елеêтрофільтр. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ, -…, с. * р. элеêтроснабжение ãорных предприятий, а. power supply of mines; н. Stromversorgung f der Bergbaubetriebe m pl — забезпечення енерãоóстатêóвання ãірн. підприємств елеêтричною енерãією. Перше пром. впровадження ел-
Рис. Схема елеêтропостачання шахти.
ГЗП, що входять в системó Е.ã.п., являють собою, яê правило, розподільчо-трансформаторнó підстанцію, в яêій встановлюють 2 трансформатори. Потóжність êожноãо з них забезпечóє 100%-ве навантаження. При аварійномó відêлюченні одноãо з трансформаторів той, що залишився, забезпечóє живлення споживачів I êатеãорії і осн. споживачів ІІ êатеãорії на час ліêвідації аварії. Схеми і êонстрóêції ГЗП різноманітні. Незалежно від р-нó розташóвання передбачаються відêриті розподільчі пристрої (ВРПр) на напрóãó 35-220 êВ із зовнішньою óстановêою силових трансформаторів і заêриті розподільчі пристрої (ЗРПр) на напрóãó 6-10 êВ. Схеми елеêтрич. з’єднань підстанцій ви-
ЕЛЕ — ЕЛЕ
376
бирають, виходячи з навантаження підприємства, схеми і прилеãлих мереж енерãосистеми, êільêості і потóжності силових трансформаторів і ліній, необхідноãо стóпеня надійності елеêтропостачання, рівня стрóмів êоротêоãо замиêання, параметрів і надійності енерãоóстатêóвання. Схеми первинних з'єднань ГЗП можóть виêонóватися з вимиêачами на стороні 35-220 êВ. На сóчасних ãірн. підприємствах найбільше поширення отримали спрощені схеми ВРПр на 35-220 êВ, основані на блоêовомó принципі. На таêих ГЗП відсóтні збірні шини ВРПр на 35-220 êВ, а êожний трансформатор живиться від оêремої радіальної лінії 35-220 êВ, приєднаної до шин підстанції енерãосистеми через вимиêач або до маãістральної повітряної лінії. Відоêремлювач в цьомó випадêó призначений для відêлючення тільêи пошêодженоãо трансформатора. При необхідності мати на ГЗП деêільêа рівнів вторинної напрóãи (напр., 35 і 10 êВ) на êар'єрах (розрізах) встановлюють триобмотêові трансформатори і виêонóють роздільні пристрої РПр. На шахтах, внаслідоê специфіêи підземних óмов, óстановêа триобмотêових або розділювальних трансформаторів обов'язêова. Яê підстанції ãлибоêоãо введення напрóãи 35-220 êВ можóть застосовóватися êомплеêтні трансформаторні підстанції (типó КТП-35 і КТП-110) з одним або двома трансформаторами. Елеêтропостачання підземних ãірн. робіт зóмовлене ãірничо-ãеол. óмовами розробêи, технолоãією робіт, метанорясністю виробоê, запиленістю і підвищеною волоãістю в ãірн. виробêах. Найбільш потóжні споживачі елеêтроенерãії в шахтах — óстановêи водовідливó, очисні механізовані êомплеêси, прохідницьêі êомбайни, породонавантажóвальні машини, транспорт. Сóмарна встановлена потóжність сóчасних дільниць 800-1200 êВт. Найбільш поширений спосіб живлення дільниць — через стовбóр. З метою підвищення рівня безпеêи орãанізовóється відособлене живлення елеêтроспоживачів шахт від поверхневих мереж. Основним обладнанням підземних підстанцій є êомплеêсні розподільчі пристрої КРПр, силові трансформатори, êомóтаційна апаратóра напрóãою до 1 êВ. На рóдниêах і шахтах, безпечних за ãазом і пилом, застосовóється елеêтрообладнання в нормальномó або в рóдниêовомó виêонанні, а в шахтах небезпечних за ãазом і пилом — ó спеціальномó вибóхозахищеномó виêонанні. Розподіл елеêтроенерãії в підземних виробêах, живлення стаціонарних і пересóвних машин і механізмів здійснюють êабелі спец. призначення напрóãою до і понад 1 êВ (броньовані, напівãнóчêі, ãнóчêі і особливо ãнóчêі). Для апаратóри випереджальноãо відêлючення виêористовóється êабель з розщепленими жилами. У залежності від ãірничо-ãеол. óмов, системи розробêи і ін. енерãоóстатêóвання розташовóють на êонвеєрномó або на вентиляц. штреêó, інших ãірничих виробêах. Осн. елементи системи елеêтропостачання êар'єрó: одна або деê. ГЗП, ЦРП, êар'єрні лінії ЛЕП, êар'єрні розподільчі пóнêти КРП, пересóвні трансформаторні пóнêти ТП, пóнêти підêлючення ПП і пересóвні пóнêти захистó. Схеми розподільчих мереж êар'єрó поділяють на радіальні, маãістральні і êомбіновані. У залежності від розташóвання ЛЕП відносно фронтó робіт їх розділяють на подовжні і поперечні. Живлення деêільêох споживачів або РП в першомó випадêó здійснюється по бортовій лінії, що розташовóється за межами робочих ãоризонтів. Пересóвні приймачі живляться від повітряних ЛЕП ãнóчêими êабелями через стаціонарні або пересóвні ПП, яêі
розташовóють через 200-300 м. Напрóãа 0,4 êВ подається від пересóвних êомплеêсних трансформаторних підстанцій ПКТП, для освітлення — через заãальний або місцевий освітлювальний трансформатор. При поперечній схемі елеêтроспоживачі і ТП êар'єрó живляться через ПП від поперечних ліній, сполóчених з стаціонарними ЛЕП, проêладених вздовж бортів êар'єрó поза межею поля родовища, що розробляється. Елеêтропостачання драã і земснарядів здійснюється від береãової підстанції, до яêої підводиться повітряна ЛЕП 35 êВ, а відходить ЛЕП 6 êВ. За допомоãою ãнóчêоãо дражноãо êабелю довжиною 200 м і більше, що втримóється плотами або понтонами, елеêтроенерãія йде ó ввіднó êамерó драãи. Встановлена потóжність сóчасних збаãач. ф-ê (ЗФ) становить 100-150 МВт. Різноманітні аґреґати об'єднóються в деêільêа паралельних технолоãіч. ліній, працюють в сóворій послідовності, а при необхідності ще розãалóжóються на паралельні траêти. Подібна стрóêтóра ставить жорстêі вимоãи до систем елеêтропостачання ЗФ. Постачання таêих підприємств елеêтроенерãією доцільно здійснювати напрóãою 110-220 êВ з однією-двома підстанціями ãлибоêоãо введення (ПГВ). Система внóтрішньоãо елеêтропостачання ЗФ являє собою сóêóпність цехових підстанцій, РП, РУ, êабельних і повітряних ліній ó межах проммайданчиêа. В.С.Білецьêий. ЕЛЕКТРОРОЗВІДУВАЛЬНА СТАНЦІЯ, ої, ії, ж. * р. элеêтроразведывательная станция, а. electroprospecting station; н. elektrische Erkundungsstation f — êомплеêт апаратóри, змонтований на трансп. засобі і призначений для виêонання елеêтророзвідóвальних робіт. До Е.с., яê правило, входить ґенераторна ãрóпа, яêа вêлючає потóжне (до деê. десятêів êВт) джерело стрóмó і пристрій, що êомóтóє стрóм, а таêож вимір. лабораторія, яêа забезпечóє перетворення сиãналó елеêтромаãнітноãо поля до виãлядó, зрóчноãо для реєстрації йоãо в цифровій або аналоãовій формі. Розрізняють наземні Е.с. (на автомобілях або всюдиходах), аероелеêтророзвідóвальні станції (на літаêах або вертольотах), і морсьêі Е.с. — на êораблях; за призначенням — óніверсальні для роботи деê. елеêтророзвідóвальними методами (маãнітотелóричноãо поля, опорів, елеêтромаãнітноãо зондóвання) і спеціалізов. станції для дослідження одним методом. ЕЛЕКТРОСИНТЕЗ, -ó, ч. * р. элеêтросинтез, а. electrosynthesis, н. Elektrosynthese f — одержання хімічних сполóê за допомоãою елеêтролізó (напр., одержання хлорó, лóãів). ЕЛЕКТРОСТАТИКА, -и, ж. * р. элеêтростатиêа, а. electrostatics, н. Elektrostatik f — розділ фізиêи, яêий розãлядає властивості, взаємодію й óмови рівноваãи нерóхомих елеêтричних зарядів (на відмінó від елеêтродинаміêи). В основі Е. лежить заêон Кóлона, яêий визначає величинó сили взаємодії точêових елеêтричних зарядів або сили взаємодії маãнітних полюсів. ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИЙ, -оãо. * р. элеêтростатичесêий, а. electrostatic, н. elektrostatisch — той, що стосóється елеêтростатиêи (напр., Е-на індóêція). ЕЛЕКТРОСТРИКЦІЯ, -ії, ж. * р. элеêтростриêция, а. electrostiction, н. Elektrostriktion f — зміна розмірів діелеêтриêів (напр., сеãнетової солі) під дією елеêтричноãо поля. Е. пропорційна êвадратó напрóженості елеêтричноãо поля і не залежить від зміни йоãо напрямó. Е. — явище, протилежне п'єзоелеêтричномó ефеêтó (див. п’єзоелеêтриêа).
377 ЕЛЕКТРОТАБЛО, с. * р. элеêтротабло, а. electric panel, н. Elektrotableau n, Elekropaneel n — щит з елеêтричними сиãнальними пристроями. Розповсюджене в диспетчерсьêих всіх ãірничих підприємств. Є основною сêладовою сенсорноãо поля диспетчера. ЕЛЕКТРОТАЛЬ, -лі, ж. * р. элеêтроталь, а. electric polyspast, (electric) monorail (hoist); н. Elektrokatze f, Elektrozug m — те саме, що і тельфер (елеêтротельфер). ЕЛЕКТРОТЕЛЬФЕР, -а, ч. * р. элеêтротельфер, а. electrotelpher, н. Elektrokatze f, Elektrozug m — механізм для внóтрішньоцеховоãо транспортóвання вантажів підвiшеною монорейêою за допомоãою елеêтроенерãії. ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ (ЕТЕ), -оãо, -а, ч. — Див. засоби ініціювання. ЕЛЕКТРОТЕХНІКА, -и, ж. * р. элеêтротехниêа, а. electrical engineering, н. Elekrotechnik f — наóêа про елеêтромаãнітні явища та виêористання їх для праêтичних цілей; ãалóзь техніêи, що здійснює застосóвання елеêтриêи ó виробництві, побóті тощо. У ãалóзі енерãетиêи Е. пов’язана з перетворенням енерãії різних видів на елеêтричнó з її передаванням, розподілом, споживанням та оберненим перетворенням на енерãію інших видів; в ãалóзі технолоãії — з виêористанням елеêтричної енерãії в елеêтрохімії, елеêтротермії, на транспорті, в ãірничій справі та ін. ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ (EЛЕКТРООБЛАДНАННЯ), -…, с. * р. элеêтрооборóдование, а. electrical equipment, н. elektrische Einrichtung f (Ausstattung f) — сóêóпність елеêтричних машин, апаратів, пристроїв, яêі забезпечóють елеêтропостачання стрóмоприймачів та êерóвання ними. Див. рóдниêове елеêтрообладнання. ЕЛЕКТРОФІЛЬТР, -а, ч. * р. элеêтрофильтр, а. electric filter, electrostatic precipitator; н. Elektrofilter n — апарат для очищення ãазів від твердих домішоê (пилó) за допомоãою елеêтриêи, пиловловлювач, в яêомó тверда фаза відділяється від ãазó в елеêтричномó полі êоронноãо розрядó. Процес вилóчення твердих частиноê з ãазовоãо потоêó відбóвається яê послідовне створення на поверхні частинêи елеêтричноãо зарядó за допомоãою êоронóючоãо елеêтрода та осадження їх на заземленомó елеêтроді з протилежним зарядом. ЕЛЕКТРОФЛОТАЦІЯ, -ії, ж. * р. элеêтрофлотация, а. electroflotation; н. Elektroflotation f — флотація, при яêій óтворення ãазових бóльбашоê проводиться шляхом елеêтролітич. розêладó води з виділенням на аноді бóльбашоê êисню, а на êатоді — водню. Застосовóється ã.ч. для очищення відпрацьованих пром. розчинів і стоêів від йонів металів і тонêодисперсних осадів ãідрооêсидів металів: заліза, міді, ніêелю, êадмію, хромó, маãнію тощо. Вперше Е. запропонована ó 1904 р. Ф.Ельмором (Велиêобританія). До êінця 60-х рр. ХХ ст. спосіб праêтично не виêористовóвався. Відомо деê. різновидів Е. яê самост. процесó, таê і в поєднанні зі звичайною пінною флотацією, при яêій Е. слóãóє для аêтивації поверхні частиноê, придання їм певних зарядів, зміни рН пóльпи. Е. може проводитися сóмішшю бóльбашоê водню і êисню. Елеêтролітичний розêлад води здійснюється при ãóстині стрóмó 10-20 мА/см2 безпосередньо в êамері флотомашини або ó виносномó ãазоґенераторі. При цьомó виêористовóють різні за формою і розташóванням елеêтродів êонстрóêтивні рішення: аноди і êатоди, розташовані біля дна êамери на певній відстані один від одноãо, óтворюють своєріднó решітêó. Принципова особливість Е. — можливість здійснення процесó без реаґентів-збирачів (застосовóються тільêи реаґенти для
ЕЛЕ — ЕЛЕ óтворення осадів і їх флоêóляції), а таêож висоêа дисперсність бóльбашоê (мêм і десятêи мêм), що на 1-2 порядêи менша, ніж ó звичайній пінній флотації; це дозволяє флотóвати більш тонêі частинêи, аж до йонів. Перспеêтивність виêористання Е. визначається можливістю істотноãо присêорення процесó відстоювання і виділення осадó, яêий ó звичайних хім. виробництвах становить 2-6 ãод. Крім тоãо, при Е. існóє принципова можливість селеêтивноãо вилóчення металів, а не в сóміші з ін. êомпонентами розчинó. Відсóтність орãаніч. реаґентів обóмовлює еêолоãічнó чистотó процесó, що сприяє створенню виробництв по вилóченню Е. деяêих êомпонентів з морсьêих і термальних вод. О.А.Золотêо. ЕЛЕКТРОФОРЕЗ, -ó, ч. * р. элеêтрофорез, а. electrophoresis, н. Elektrophorese f, Kataphorese f — рóх дисперсних твердих частиноê, рідинних êрапель або ãазових пóхирців, йонів тощо, завислих ó рідинномó або ãазоподібномó середовищі в елеêтричномó полі постійноãо стрóмó під дією елеêтроêінетичних сил, що виниêають завдяêи óтворенню подвійноãо елеêтричноãо шарó на ãраниці розділó фаз. Е. — одне з елеêтроêінетичних явищ, на яêомó базóється, напр., вловлювання частиноê димó та пилó. ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ, -их, -ів, -ó, мн. * р. элеêтрохимичесêие методы анализа, а. electrochemical methods of analysis; н. elektrochemische Analyseverfahren n pl — сóêóпність методів яêісноãо та êільêісноãо аналізó речовин, основаних на процесах, яêі протіêають на елеêтродах або ó міжелеêтродномó просторі. При цьомó вимірюється ряд параметрів, напр., елеêтродний потенціал, ампераж, ê-ть елеêтриêи, повний опір, ємність, елеêтропровідність, діелеêтрична прониêність, значення яêих пропорційні êонцентраціям речовин, яêі визначаються. Розрізняють методи, яêі базóються на елеêтродній елеêтрохім. реаêції (потенціометрія, поляроãрафія, вольтамперометрія, амперометрія, хронопотенціометрія, елеêтроліз, êóлонометрія та ін.); методи, не пов'язані з елеêтродною елеêтрохім. реаêцією (êондóêтометрія, діелеêрометрія), і методи, пов'язані зі змінами стрóêтóри подвійноãо елеêтрич. шарó (тензометрія). Е.м.а. виêористовóють для визначення понад 60 елементів ó різних природних і пром. матеріалах, в рóдах, мінералах. ЕЛЕКТРУМ, ЕЛЕКТР, -ó, ч. * р. элеêтрóм, элеêтр; а. electrum, н. Elektrum n — мінерал, інтерметалічна сполóêа золота й срібла êоординаційної бóдови. Сêлад ó %: Au (98,96-60,98), Ag (38,38- 0,16). Домішêи: Cu, Fe, Bi. Синãонія êóбічна. Гóстина 12,5-15,6. Тв. 2-3. Колір світло-жовтий до срібно-білоãо, зеленóватий. Риса металічна, блисêóча. Добрий провідниê елеêтриêи. Зóстрічається ó êварцових, êальцитових і баритових жилах. Рідêісний. Див. золото самородне. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ОБ’ЄМ ПОРИСТОГО СЕРЕДОВИЩА, -оãо, -ó, -…, ч. * р. элементарный объем пористой среды; а. elementary volume of porous medium; н. Elementarvolumen n des porösen Mediums n — несêінченно малий об’єм, яêий ще зберіãає заãальні хараêтеристиêи середовища. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ, -них, -ноê, мн. * р. элементарные частицы, а. fundamental(elementary) particles; н. Elementarteilchen n pl — найдрібніші сóб’ядерні частинêи речовини або поля фізичноãо. Це дисêретні стрóêтóрні елементи, яêі можóть існóвати в неасоційованомó стані. Найхараêтернішою особливістю Е.ч. є їх здатність до перетворень і взаємодії. При цьомó дочірні частинêи не є стрóêтóрними сêладовими материнсьêих, а народжóються при
ЕЛЕ — ЕЛЕ аêтах перетворення. За властивостями Е.ч. поділяють на таêі ãрóпи: фотони, лептони, мезони й баріони (нóêлони й ãіперони). Майже всі Е.ч. нестабільні (за винятêом елеêтрона, протона, нейтрона, нейтрино, фотона). Заãальна êільêість відомих Е.ч. перевищóє 350, і це число продовжóє зростати. Основні хараêтеристиêи Е.ч.: елеêтричний заряд, маса, тривалість життя, спін, лептонний і баріонний заряди, дивність (êвантове число). Дослідження останніх десятиліть ХХ ст. поêазали відносність вживання терміна “елементарні” до рядó частиноê. Зоêрема виявлено внóтрішню стрóêтóрó протона, нейтрона, інших частиноê. Вони сêладаються з êварêів, пар “êварê-антиêварê” та ãлюонів (êванти поля). В свою черãó êварêи, можливо, теж мають свою стрóêтóрó, хоча на сóчасномó рівні знань вони є фóндаментальними сêладовими адронів. Сóчасний нам набір Е.ч. не бóв таêим протяãом всьоãо існóвання Всесвітó. На самих йоãо початêах ó момент часó 10-33 с після Велиêоãо вибóхó існóвали частинêи-прабатьêи, таê звані преони, з енерãією 1015 ГеВ. Прямими “нащадêами” преонів стали êварêи, що бл. 10-6 с після Велиêоãо вибóхó óтворили вже зãадані протони і нейтрони. За цими óявленнями через приблизно 3 хв. після початêó процесó óтворилася більша частина ядер ãелію, яêі існóють ó Всесвіті. В.С.Білецьêий. ЕЛЕМЕНТИ ДВІЙНИКОВІ, -ів, -их, мн. * р. элементы двойниêовые, а. twin elements, н. Zwillingselemente n pl — відповідні елементи симетрії двійниêів: двійниêова вісь, двійниêова площина, двійниêовий центр, за допомоãою яêих один індивід збіãається з іншим. Елементи двійниêів завжди строãо паралельні простомó елементó ґратêи, спільномó для ґратоê обох індивідів. ЕЛЕМЕНТИ-ДОМІШКИ, -ів-оê, мн. * р. элементы-примеси, а. impurity elements; н. Fremdelemente n pl — дрóãорядні êомпоненти ã.п., рóд і мінералів, яêі ізоморфно замінюють осн. êомпоненти або представлені міêровиділеннями самост. мінералів. При низьêомó (менше 1%) і надзвичайно низьêомó вмісті (соті, тисячні частêи % і менше) можóть мати пром. значення і рентабельно попóтно вилóчатися з ãолов. рóдних мінералів, при технол. переділі поêращóвати або поãіршóвати яêість сировини або виділятися в самост. êонцентрати при збаãаченні. Попóтні êорисні êомпоненти: Rb — в êалієвих, Ga — в алюмінієвих, цинêових, Та — в олов'яних, ніобієвих мінералах тощо. Вміст і співвідношення Е.-д. або їх ізотопів виêористовóються таêож яê пошóêові і ãенетич. індиêатори процесів мінерало- і рóдоóтворення. Зональний розподіл Е.-д. в рóдних тілах і навêолорóдних ореолах дозволяє визначити рівень ерозійноãо зрізó і напрям пошóêів прихованоãо зрóденіння. Див. домішêа. ЕЛЕМЕНТИ-ІНДИКАТОРИ, -ів-ів, мн. * р. элементы-индиêаторы, а. indicator elements; н. Indikatorelemente n pl — міêроелементи, розподіл яêих ó тих або інших типах природних óтворень може бóти виêористаний яê ознаêа для пошóêів родовищ. При ãеохім. пошóêах рóдних родов. в яêості Е.-і. виêористовóють: метали (ãол. êомпоненти рóд) та ін. елементи, яêі êонцентрóються спільно з ними в рóднó стадію (прямі Е.-і.); елементи-сóпóтниêи, яêі фіêсóються ó рóдномó тілі і вмісних породах в до- або пострóднó стадію (непрямі Е.-і.). Часто виêористовóваними досить óніверсальними Е.-і. слóжать As, Ag, Сu, Zn, Pb, Sn, Мо, W, Sb, Li, Be. Детальний аналіз розподілó Е.-і., їх співвідношень дозволяє не тільêи виявити ділянêи, перспеê-
378 тивні на виявлення орóденіння, але і зробити попередню оцінêó проãнозних запасів ê.ê., оцінити рівень ерозійноãо зрізó рóдноãо тіла. ЕЛЕМЕНТИ КАР’ЄРУ, -ів, -…, мн. * р. элементы êарьера, а. open pit elements, н. Tagebauelemente n pl — просторові сêладові êар’єрó, яêі вичерпно хараêтеризóють йоãо ãеометрію. Основні елементи (рис.): робочий (1) і неробочий
Рис. Елементи êар’єрó.
(2) борт êар’єрó, підошва або дно (3), верхній і нижній êонтóри (4) êар’єрó, óстóпи (5,6), майданчиêи (7,8), êóти óêосó óстóпó γ1, γ2, ãраниці êар’єрó. ЕЛЕМЕНТИ КРИСТАЛА, -ів, -а, мн. * р. элементы êристалла, а. crystal elements, н. Kristallelemente n pl — êóти α, β, γ між êристалоãрафічними осями й відношення відрізêів, яêі відтинає на цих осях одиночна ãрань a0: b0: c0: = a0/b0: b0/b0: c0/b0 = a:1:c. ЕЛЕМЕНТИ ОБМЕЖЕННЯ КРИСТАЛА, -ів, -…, -а, мн. * р. элементы оãраничения êристалла, а. crystal limiting elements, н. Kristallbegrenzungselemente n pl — ãрані, ребра і вершини, яêими замиêається простір êристала. ЕЛЕМЕНТИ ПЛАНУ, -ів, -ó, мн. * р. элементы плана, а. plan elements, н. Elemente n pl des Planes m — óмовні знаêи лінійних êонтóрів, площ, позамасштабних об’єêтів, що вêазóються на êресленні. Розрізнюються Е.п.: ш т р и х о в і (виêонóють за допомоãою штрихів, ліній або точоê); т о н а л ь н і та н а п і в т о н а л ь н і (оêонтóрені площі на ãрафічних зображеннях, яêі виêонóють бóдь-яêим êольоровим тоном або напівтоном одноãо êольорó). Е.п. виêонóють тóшшю, олівцем, фарбами, деêолями, темплетами, за допомоãою пристроїв ЕОМ (принтерів, ãрафопобóдовóвачів, плотерів). ЕЛЕМЕНТИ САМОРОДНІ, -ів, -их, мн. * р. элементы самородные; а. native elements; н. Gediegenelemente n pl — те ж саме, що й речовини прості. ЕЛЕМЕНТИ СИМЕТРІЇ, -ів, -ії, мн. * р. элементы симметрии, а. elements of symmetry, н. Elemente n pl der Symmetrie f — допоміжні ãеометричні елементи (точêи, прямі і площини), за допомоãою яêих хараêтеризóється симетрія êристала. До них належать: осі симетрії, площини симетрії, інверсійні осі, центр інверсії, веêтори трансляції (ґвинтові осі й площини êовзноãо відбиття) для несêінченних фіãóр (êристалічних стрóêтóр). ЕЛЕМЕНТИ ХІМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. элементы химичесêие, а. chemical elements; н. chemische Elemente n pl — сóêóпність атомів з однаêовим зарядом атомних ядер і однаêовим числом елеêтронів в атомній оболонці. Таêа сóêóпність атомів має однаêові хімічні властивості. У нейтральноãо атома число елеêтронів в елеêтронній обо-
379 лонці дорівнює зарядó ядра. Вперше поняття Е.х. сформóлював Р.Бойль ó 1661 р. Відомо (2004 р.) 112 Е.х., з них 89 виявлені в природі, інші отримані штóчно внаслідоê ядерних реаêцій (атоми технецію, прометію, протаêтинію, нобелію в надмалих êільêостях бóли виявлені в óранових і торієвих мінералах). Є повідомлення про відêриття ще трьох хімічних елементів, але ці дані потребóють підтвердження. Ядро атома сêладається з протонів (число яêих відповідає атомномó числó Е.х.) і нейтронів; число останніх може бóти різним. Атом з певним числом протонів і нейтронів (масовим числом) наз. нóêлідом. Атоми даноãо елемента, ядра яêих містять різне число нейтронів, наз. ізотопами. Е.х. можóть мати деêільêа ізотопів. Для ізотопів зберіãаються назви і символи Е.х., винятоê сêладають тільêи ізотопи водню — 11 Н -протій, 3 Н(Т) 1
2 Н(D) 1
— дейтерій,
— тритій. Е.х., яêі мають стабільні нóêліди, в при-
роді представлені одним або деê. ізотопами. Відомо бл. 270 стабільних ізотопів, яêі належать 81 природномó Е.х., і понад 1800 радіонóêлідів. Е.х., всі ізотопи яêих радіоаêтивні, наз. радіоаêтивними елементами. До них належать технецій, прометій, полоній і всі елементи з атомним номером, більшим 84. Природний ізотопний сêлад Е.х., яêі зóстрічаються на Землі, праêтично постійний, томó êожний елемент має певнó атомнó масó, яêа є однією з найважливіших йоãо хараêтеристиê. Атомна маса Е.х. дорівнює середньомó значенню мас всіх йоãо природних ізотопів з врахóванням поширеності останніх. Її звичайно виражають в атомних одиницях маси, за яêó прийнята 1/ 12 частина маси нóêлідó 12С. Формам існóвання Е.х. в природі відповідають речовини прості. Елемент може існóвати ó виãляді деê. речовин простих (явище алотропії), відмінних одна від одної сêладом молеêóл (напр., êисень О2 і озон О3) або типом êристалічної ґратêи (напр., модифіêації вóãлецю — алмаз, лонсдейлеїт, ãрафіт; явище поліморфізмó). Число речовин простих понад 500. Сêладна речовина — хім. сполóêа. Вона сêладається з хімічно пов'язаних атомів двох або більше різних елементів. Відомо понад 100 тис. неорãанічних і понад 3 млн орãанічних сполóê. Для позначення Е.х. слóãóють хім. символи, яêі сêладаються з першої або першої і однієї з подальших бóêв латинсьêої назви елемента. Кожний Е.х. хараêтеризóється мірами оêиснення, яêий можóть проявляти атоми даноãо елемента ó хім. сполóêах, а таêож значенням елеêтронеãативності, яêа хараêтеризóє здатність атомів Е.х. віддавати і приймати елеêтрони. У хім. реаêціях Е.х. зберіãаються, бо в резóльтаті відбóвається лише перерозподіл елеêтронів зовніш. елеêтронних оболоноê атомів, а ядра атомів залишаються незмінними. Взаємозв'язêи Е.х. відображає періодична система елементів. Перший переліê Е.х. сêлав в 1789 р. франц. хіміê А.Л.Лавóаз’є. До цьоãо списêó óвійшли 25 відомих ó той час елементів. Першó таблицю відносних атомних мас 5 Е.х. (êисень, азот, вóãлець, сірêа і фосфор) сêлав анãл. вчений Дж. Дальтон в 1803 р. До часó відêриття періодичноãо заêонó (1869 р.) бóло відомо 63 елементи. Узаãальнення заêонó виêонали паралельно Д.Менделєєв та Ю. Майєр. Відêриття періодичної системи дозволило передбачóвати існóвання, а таêож властивості рядó невідомих ó той час Е.х. і послóжило наóê. основою для їх êласифіêації. Успіхи ядерної фізиêи дозволили ó ХХ ст. óточнити поняття Е.х. і синтезóвати нові — технецій, прометій, астат і всі еле-
ЕЛЕ — ЕЛЕ менти починаючи з атомноãо номера 93. За властивостями Е.х. поділяються на метали і неметали. До неметалів належать 23 елементи (Н, В, С, N, О, Si, Р, S, As, Se, Те та ін.), ãалоãени (F, Cl, Вr, I, At), інертні ãази (Не, Ne, Ar, Кr, Хе, Rn); до металів — решта 86 Е.х. Для хім. властивостей металів найбільш хараêтерна здатність віддавати зовніш. елеêтрони і óтворювати êатіони, для неметалів — приєднóвати елеêтрони і óтворювати аніони. Елеêтронеãативність металів, яê правило, від 0,7 до 1,8-2,0; неметалів від 1,8-2,0 до 4,0. Деяêі елементи об’єднóють ó сімейства: лóжних металів — літій, натрій, êалій, рóбідій, цезій, францій; лóжноземельних металів — êальцій, стронцій, барій, радій; лантаноїдів — лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, ґадоліній, тербій, диспрозій, ãольмій, ербій, тóлій, ітербій, лютецій; аêтиноїдів — аêтиній, торій, протаêтиній, óран, нептóній, плóтоній, америцій, êюрій, берêлій, êаліфорній, ейнштейній, фермій, менделєєвій, нобелій, лоóренсій; родина заліза — залізо, êобальт, ніêель; родина платини — рóтеній, родій, паладій, осмій, іридій, платина; хальêоãени — êисень, сірêа (сóльфóр), селен, телóр, полоній; ãалоãени — флóор, хлор, бром, йод, астат; інертні елементи (блаãородні ãази) — ãелій, неон, арãон, êриптон, êсенон, радон. У достóпній частині Землі (ó земній êорі) найбільш поширені 10 елементів з атомними номерами в інтервалі від 8-26; О (47,00%), Si (29,50%), Al (8,05%), Fe (4,65%), Са (3,30%), Na (2,50%), К (2,50%), Мg (1,87%), Ti (0,45%), Mn (0,1%). Перераховані елементи становлять 99,92% маси земної êори. Е.х., êонцентрація яêих ó земній êорі низьêа або вони праêтично не óтворюють власних мінералів (завдяêи ізоморфномó входженню ó мінерали більш поширених елементів), наз. розсіяними. Поширеність хімічних елементів ó Землі (мас. %) № п/п Символ елемента
В земній êорі
У воді оêеанів
В атмосфері
У біосфері
1
2
3
4
5
6
1
Н
1,00
...
0,000033
10,5
2
Не
1х10-6
5х10-10
0,000072
сліди
3
Li
0,0032
1,5x10-5
...
1x10-5
4
Be
0,00038
6x10-11
...
сліди
5
В
0,0012
4,6х10-4
...
1х10-3
6
С
0,023
2,8х10-3
0,0151
18,0
7
N
0,0019
5x10-5
75,510
0,3
8
O
47,0
...
23,1811
70,0
9
F
0,066
1,3x10-4
...
5x10-4
10
Ne
5x10
1x10
0,00125
сліди
11
Na
2,50
1,03554
...
0,02
12
Mg
1,87
0,1297
...
0,04
13
Al
8,05
1x10-6
...
5x10-3
14
Si
29,0
3x10-4
...
0,2
15
P
0,093
7x10-6
...
0,07
16
S
0,047
0,089
...
0,05
17
Cl
0,017
1,93534
...
0,02
18
Ar
4x10-4
6x10-5
1,2800
сліди
-7
-8
19
К
2,5
0,03875
...
0,3
20
Са
2,96
0,0408
...
0,5
21
Sc
0,001
4x10-9
...
сліди
22
Ті
0,45
1х10-7
...
8х10-4
ЕЛЕ — ЕЛЕ
380
1
2
3
4
5
6
1
2
3
4
5
6
23
V
0,009
3x10-7
...
10-4
77
Ir
1x10-6
...
...
сліди
24
Cr
0,0083
2x10-9
...
10-4
78
Pt
2x10-5
...
...
сліди
25
Mn
0,10
-7
2x10
...
1x10
79
Au
4,3x10-7
4x10-10
...
сліди
26
Fe
4,65
1x10-6
...
0,01
80
Hd
8,3x10-6
3x10-9
...
10-7
27
Co
0,0018
-8
5x10
...
-5
2x10
81
Tl
1x10
-9
1x10
...
сліди
28
Ni
0,0058
2x10-7
...
5x10-5
82
Pb
1,6x10-3
3x10-9
...
...
29
Cu
0,0047
3x10-7
...
2x10-4
83
Bi
9x10-7
2x10-8
...
сліди
30
Zn
0,0083
1x10-6
...
5x10-4
84
Po
2x10-14
...
...
...
31
Ga
0,0019
-9
3x10
...
сліди
86
Rn
7x10-16
6x10-20
...
...
32
Ge
1,4x10-4
6x10-9
...
10-4
88
Ra
2x10-10
1x10-14
...
10-12
33
As
1,7x10-4
1x10-7
...
3x10-5
89
Ac
6x10-14
2x10-20
...
...
34
Se
5x10
1x10
...
10
90
Th
1,3x10
1x10-9
...
сліди
35
Br
2,1x10-4
6,6x10-3
...
1,5x10-4
91
Pa
7x10-11
5x10-15
...
...
36
Kr
2x10
3x10
0,00029
сліди
92
U
2,5x10
3x10-7
...
10-6
37
Rb
0,015
2x10-5
...
5x10-4
38
Sr
0,034
-4
8x10
...
2x10-3
39
Y
0,0029
3x10-8
...
сліди
40
Zr
0,017
5x10-9
...
сліди
41
Nb
0,002
1x10-9
...
...
42
Mo
1,1x10-4
1x10-6
...
1x10-5
44
Ru
5x10-6
...
...
сліди
45
Rh
1x10-6
...
...
сліди
46
Pd
1,3x10-6
...
...
5x10-5
47
Ag
7x10-6
3x10-8
...
сліди
48
Cd
-5
1,3x10
1x10-8
...
сліди
49
In
2,5x10-5
1x10-9
...
...
50
Sn
2,5x10-7
3x10-7
...
5x10-5
51
Sb
5x10-5
5x10-8
...
сліди
52
Te
1x10
...
...
сліди
53
I
4x10-5
5x10-6
...
1x10-5
54
Xe
3x10
...
0,000036
сліди
55
Cs
3,7x10-4
3,7x10-8
...
1x10-5
56
Ba
0,065
2x10-6
...
3x10-3
57
La
2,9x10
-10
2,9x10
...
сліди
58
Ce
7x10-3
1,3x10-10
...
сліди
59
Pr
9x10-4
6x10-11
...
сліди
60
Nd
3,7x10-3
2,3x10-11
...
сліди
62
Sm
8x10-4
4,2x10-11
...
сліди
63
Eu
1,3x10-4
1,1x10-10
...
сліди
64
Gd
8x10-4
6x10-11
...
сліди
65
Tb
4,3x10-4
...
...
сліди
66
Dy
5x10-4
7,3x10-11
...
сліди
67
Ho
1,7x10
2,2x10-11
...
сліди
68
Er
3,3x10-4
6x10-11
...
сліди
69
Tm
2,7x10-5
1x10-11
...
сліди
70
Yb
3,3x10-5
5x10-11
...
сліди
71
Lu
8x10-5
1x10-10
...
сліди
72
Hf
1x10-4
...
...
сліди
73
Ta
2,5x10-4
...
...
сліди
74
W
1,3x10-4
1x10-5
...
сліди
75
Re
7x10-8
...
...
сліди
76
Os
5x10-6
...
...
сліди
-6
-8
-7
-9
-3
-4
-8
-8
-3
-6
-4
-3
-4
В êосмосі домінóють леãêі елементи — Н і Не. Розповсюдженість інших швидêо зменшóється з ростом їх ат. номера. В.С.Білецьêий. ЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ, -оãо, -ó, ч. (від лат. elementum — первісна речовина) р. элементный анализ, а. ultimate analysis, н. Elementaranalyse f, Verbrennungsanalyse f — сóêóпність методів, за допомоãою яêих визначають яêісний та êільêісний сêлад орãанічних сполóê. Цей аналіз можна здійснювати, напр., за допомоãою елеêтронної спеêтросêопії, ãамма-спеêтросêопії тощо. ЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ ВУГІЛЛЯ, -оãо, -ó, -…, ч. * р. элементный анализ óãля, а. ultimate analysis of coal, н. Elementaranalyse f von Kohle f, Verbrennungsanalyse f von Kohle f — êільêісне визначення вмістó ó вóãіллі хімічних елементів, яêі входять до йоãо сêладó, в першó черãó вóãлецю, водню, азотó, êисню і сірêи. Див. елементний сêлад вóãілля. ЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ НАФТИ І НАФТОВИХ ФРАКЦІЙ, -оãо, -ó, ... ч. * р. элементный анализ нефти и нефтяных фраêций; а. elementary analysis of oil and oil fractions; н. Elementaranalyse f des Erdölbestandes m und der Erdölfraktion f — êільêісне визначення вмістó ó нафті та її фраêціях хімічних елементів, яêі входять до їх сêладó, а таêож аналіз за типом молеêóл вóãлеводнів, êоли визначається вміст аренів, алêенів, циêлоалêанів і алêанів. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ВУГІЛЛЯ, -оãо, -ó, ... ч. * р. элементный состав óãля, а. elementary composition of coal, н. Kohlenzusammensetzung f, Elementarzusammensetzung f von Kohle f — xараêтеризóється наявністю та êільêістю хімічних елементів, яêі входять до сêладó вóãілля. Е.с.в. визначають шляхом елементноãо аналізó. Під час елементноãо аналізó визначають вміст вóãлецю (С), водню (Н), êисню (О), азотó (N), орãанічної сірêи (Sорã), іноді фосфорó (Р) та деяêих ін. елементів, яêі берóть óчасть ó побóдові сêладних орãанічних речовин. Вміст вóãлецю та водню визначають одночасно з однієї порції вóãілля шляхом її спалювання ó потоці очищеноãо êисню при 800°С. СО2 та Н2О, яêі óтворюються при цьомó, вловлюються відповідним поãлиначем — 40% розчином лóãó та êонцентрованою сірчаною êислотою, або асêаритом (лóã натрію, препарований на азбесті) та анãідроном (зневоднений хлорид маãнію). За приростом ваãи поãлиначів розраховóють вміст вóãлецю і водню ó вóãіллі. Поправêи на вміст вóãлецю ó мінеральних речовинах роблять при аналізі зольноãо вóãілля та ãорючих сланців. Визначення вмістó азотó проводять методом Кьєльдаля, за яêим піддослідне вóãілля протяãом
381 4-5 ãод. обробляється êиплячою êонцентрованою сірчаною êислотою ó присóтності êаталізатора (оêсид ртóті, йодид êалію, сóльфат маãнію та ін.) ó êолбі з тóãоплавêоãо сêла. В резóльтаті весь вóãлець та водень оêиснюються до СО2 і Н2О, а азот переходить ó стан NH3, яêий з надлишêом êислоти óтворює сóльфат амонію. Останній розêладається потім ó іншій êолбі êонцентрованим лóãом, і óтворений аміаê вловлюється êільêісним титрóванням сірчаною êислотою. Сірêа ó виãляді різних сполóê ó більших або менших êільêостях входить до сêладó всіх твердих ãорючих êопалин. Поêазниê технічноãо аналізó — заãальна сірêа вóãілля (St, %) вêазóє сóмарний вміст сірêи ó всіх сполóêах, перерахований óмовно на елементарнó сірêó по відношенню до вóãілля, яêе піддається аналізó. Для визначення вмістó заãальної сірêи ó вóãіллі за стандартний прийнятий метод Ешêа. Наважêа вóãілля спалюється в мóфельній печі ó тиãлі при 850±25оС в присóтності MgO i Na2CO3 для зв’язóвання óтворених оêсидів сірêи, яêі перетворюються на сóльфати натрію та маãнію та осаджóються ó соляно-êисломó розчині хлоридом барію ó виãляді сóльфатó барію. За êільêістю останньоãо розраховóють поêазниê St, d t
і йоãо перераховóють на сóхе вóãілля (S , %). У торфах вміст заãальної сірêи сêладає 0,5-2,5%, ó бóромó óêраїнсьêомó вóãіллі — 2,5-7,0%. Вóãілля Донбасó має вміст заãальної сірêи 0,5-9,3%, а антрацити 0,6-6,3%. З óрахóванням технолоãічної переробêи для êам’яноãо вóãілля Донбасó прийнятий розподіл йоãо на чотири ãрóпи за сірчистістю. Номер ãрóпи
Назва ãрóпи
Sd ,% t
І
малосірчисте
0,5-1,5
ІІ
середньосірчисте
1,6-2,5
ІІІ
сірчисте
2,6-4,0
IV
висоêосірчисте
понад 4,0
Більша частина вóãільних пластів Донбасó вміщóють середньосірчисте та сірчисте вóãілля. Мінеральні сірчані сполóêи вêлючають сóмó піритної FeS2(Sp) та сóльфатної (Ss) сірêи. Інêоли ó вóãільних шарах зóстрічається елементна сірêа (Sel). Крім тоãо, сірêа входить до сêладó орãанічних êомпонентів вóãілля. Кільêість орãанічної сірêи ó вóãіллі визначається розрахóнêовим методом d
d
d
d
d
S o = S t – ( S s + S p + S el ). При спалюванні вóãілля виділяються сірчані сполóêи, яêі êородóють обладнання, а таêож шêідливо впливають на довêілля та здоров’я людини. Напр., сірêа êоêсó неãативно впливає на яêість чавóнó і надає йомó êрихêості, знижóючи цим яêість сталі, яêа стає більш êрихêою при висоêих температóрах (червоноламêою). Вміст êисню ó вóãіллі визначається за формóлою (на сóхó беззольнó масó, Оdaf, %) daf
daf
daf
daf
daf
= 100 – ( C + H + N + S o ). O Заãальний вміст фосфорó ó вóãіллі незначний і становить 0,001-0,062 для донецьêоãо вóãілля, але навіть ó незначній êільêості фосфор надає металó холодноламêості (êрихêості при низьêих температóрах). Тверді ãорючі êопалини різної природи і стóпеня вóãлефіêації значно відрізняються між собою за елементним сêладом. У ряді ãóмітів з підвищенням стóпеня вóãлефіêації найбільш різêо змінюється вміст êисню: від 29-40% ó
ЕЛЕ — ЕЛІ торфах до 0,5-1,0 ó антрацитах (ó 30-60 разів). У 3-5 разів зменшóється вміст водню (від 6,5 до 1,3%), а вміст вóãлецю збільшóється майже ó 2 рази (з 52-60 до 98%). У ряді сапропелітів від торфяної стадії до більш зрілих вміст вóãлецю збільшóється з 50 до 82%, а вміст êисню зменшóється 25 до 1%. Заêономірноãо зниження вмістó водню для сапропелітів різноãо стóпеня вóãлефіêації не спостеріãається — він завжди ó 1,5-2 рази більший, ніж ó ізометаморфних ãóмітів, що є хараêтерною ознаêою сапропелевоãо походження. Ліптобіоліти вміщóють більше водню, ніж ãóміти, і мало відрізняються за елементним сêладом від сапропелітів. Вміст азотó з ростом стóпеня вóãлефіêації ãóмітів Донбасó знижóється з 1,8 до 0,1%. У сапропелітах він êоливається від 0,5 до 6,0%. Петроãрафічні інãредієнти таêож відрізняються за елементним сêладом. У одномó і томó ж вóãіллі найбільша êільêість вóãлецю міститься ó фюзиніті (інертиніті), а ó вітриніті та лейптиніті (еêзиніті) йоãо вміст праêтично однаêовий. З підвищенням стóпеня вóãлефіêації вміст вóãлецю ó вітриніті та фюзиніті стає близьêим, але навіть ó антрацитах вони не збіãаються. Найбільша êільêість водню ó вóãіллі з одноãо пласта міститься ó лейптиніті, а найменша — ó фюзиніті, найбільшó êільêість êисню містить вітриніт, а найменшó — фюзиніт. В.І.Саранчóê. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД НАФТИ, -оãо, -ó, ... ч. * р. элементный состав нефти, а. elementary composition of oil; н. Erdölzusammensetzung f — xараêтеризóється наявністю та êільêістю хімічних елементів, яêі входять до сêладó нафти: вóãлецю (82-87 мас.%), водню (11-15 мас. %), сірêи (0,1-7,0 мас.%), азотó (до 2,2 мас.%), êисню (до 1,5 мас.%) та ін. Вóãлець і водень входять до сêладó нафти ó виãляді сполóê вóãлеводнів. Сірêа, яê правило, міститься або ó сполóêах (мерêаптанів, сóльфідів тощо) або рідêо — ó вільномó стані. 70-90% всіх сірчистих сполóê êонцентрóється ó мазóті і ãóдроні. Кисень і азот перебóвають ó зв’язаномó стані (нафтенові êислоти, смоли, феноли, аміни тощо). Домішêи нафти — пісоê та ãлини (до 0,15%), вода (до 50% і більше), солі (0,0001-10 ã/дм3). В.С.Бойêо. ЕЛІПС ПОХИБОК, -а, -…, ч. * р. эллипс поãрешностей, а. ellipse of errors, н. Fehlerellipse f — хараêтеризóє точність положення обóмовленоãо пóнêтó щодо вихідних точоê, положення яêих вважаються безпомилêовими. Е.п., побóдований з виêористанням середніх êвадратичних похибоê, називається середнім еліпсом. Е.п. — ãеометричне місце точоê з однаêовою щільністю імовірності. Маêсимальнó щільність має центр еліпса. В мірó віддалення від центра щільність імовірності зменшóється. Імовірність перебóвання обóмовленоãо пóнêтó óсередині середньоãо Е.п. дорівнює 0,3935, поза середнім еліпсом 1—0,3935 = 0,6065. Для еліпса з подвоєними півосями імовірність перебóвання обóмовленоãо пóнêтó óсередині еліпса сêладає Рис. Еліпс похибоê. 0,8647, з потроєними — 0,9889 і з почетверенними — 0,99966. Для побóдови Е.п. необхідно знати три елементи: розмір велиêої півосі а, розмір малої півосі b і диреêційний êóт велиêої півосі або інші три параметри (див. рис.). Елементи еліпса і середня êвадратична похибêа поло-
ЕЛІ — ЕМУ ження пóнêтó можóть бóти обчислені за відповідними формóлами або отримані ãрафічною побóдовою. При визначенні пóнêтó за двома виміряними величинами Е.п. можна побóдóвати, виêориставши лінії положення і ґрадієнти вимірюваних величин. В.В.Мирний. ЕЛІПСОЇД ЗЕМНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. эллипсоид земной, а. earth ellipsoid; н. Erdellipsoid n — еліпсоїд обертання, яêий найêращим чином представляє фіãóрó ãеоїдó. В Уêраїні та ряді êраїн Сх. Європи при ãеодезич. і êартоãрафіч. роботах прийнятий еліпсоїд Красовсьêоãо, розРис. Еліпсоїд Красовсьêоãо. міри яêоãо бóло обчислено в 1940 р.: велиêа напіввісь 63 782 245 м, полярне стиснення 1:298,3. Назва — від прізвища відомоãо вітчизняноãо астронома-ãеодезиста Феодосія Красовсьêоãо (18781948), під êерівництвом яêоãо вперше обчислено цей Е. В.В.Мирний. ЕЛІПСОЇД КРАСОВСЬКОГО, -а, -оãо, ч. — Див. еліпсоїд земний. ЕЛЮВІАЛЬНІ РОЗСИПИ, -их, ів, мн. * р. элювиальные россыпи, а. eluvial placers, residual placers; н. eluviale Seifen f pl — розсипи, яêі óтворюються внаслідоê вивітрювання рóд і ã.п., що містять êорисні мінерали; представлені непереміщеними продóêтами вивітрювання. Е.р. заляãають на виході êорінноãо джерела на поверхню Землі безпосередньо на йоãо верхній напівзрóйнованій частині. По переважанню тоãо або іншоãо аґента вивітрювання, при спільномó їх вияві, розрізняють Е.р. фіз. і хім. вивітрювання. ЕЛЮВІЙ, -ю, ч. * р. элювий, а. eluvium, н. Eluvium n — продóêти рóйнóвання ãірсьêих порід, яêі залишилися на місці їх óтворення. Формóються на ãоризонтальних поверхнях або на схилах, де слабêо протіêає денóдація. Сêладають êори вивітрювання. У залежності від хараêтерó материнсьêих ã.п. і типó вивітрювання можóть мати різнó стрóêтóрó (від óламêової до ãлинистої) і сêлад (êаоліни, рóди заліза, марãанцю, алюмінію, ніêелю тощо). Елювіальні óтворення поширені на всій Уêраїні. В Уêраїнсьêих Карпатах та Кримсьêих ãорах на êрóтих схилах вони представлені ãрóбоóламêовими óтвореннями, на відносно полоãих схилах формóється ґрóнтовий поêрив, а на річêових терасах — молода êаолінова êора вивітрювання. На êристалічних породах Уêраїнсьêоãо щита розвинóта потóжна (до 60 м і більше) êаолінова, рідше латеритна êора вивітрювання (ортоелювій). У Дніпровсьêо-Донецьêій і Причорноморсьêій западинах, Донецьêомó проãині, Волино-Подільсьêій моноêліналі поширені êори вивітрювання, óтворені на осадових породах (метаелювій). Своєрідні елювіальні висоêоêремнієві пóхêі óтворення трапляються на êарбонатних породах (півд.-зах. схили Уêраїнсьêоãо щита, Львівсьêа êрейдова западина). Всьоãо на терит. Уêраїни виявлено понад 16 різновіêових ãоризонтів виêопноãо елювію. Див. пісêи елювіальні, елювіальні розсипи. ЕЛЬБАЇТ, -ó, ч. * р. эльбаит, а. elbaite, н. Elbait m — мінерал, літіїстий різновид тóрмалінó. Синãонія триãональна. Дитриãонально-пірамідальний вид. За назвою родовища на о.Ельба. Син. — ільваїт. ЕМАН, -а, ч. * р. эман, а. eman, н. Eman n — одиниця радіоаêтивності. 1 еман = 10-10 êюрі/л = 0,275 одиниць Maxe.
382 ЕМАНАЦІЇ, -ій, мн. * р. эманации, а. emanations, н. Emanationen f pl — виділення парів і ãазів, з яêих óтворюються пневматолітові мінерали при застиãанні маãми. ЕМАНАЦІЙНИЙ МЕТОД, -оãо, -ó, ч. * р. эманационный метод, а. emanation method, н. Emanationsmethode f — фізиêо-хімічний метод вивчення властивостей твердих тіл (що містять радій), оснований на їх здатності виділяти ó навêолишнє середовище ізотопи радіоаêтивноãо ãазó радонó (еманації). Виêористовóють для вивчення напрóженоãо станó масивó ãірсьêих порід, переêристалізації, деãідратації, поліморфних перетворень тощо. ЕМБАТОЛІТОВИЙ, -оãо. * р. эмбатолитовый, а. embatholithic, н. embatholithisch — той, що знаходиться серед вивержених порід ó верхній частині батолітó (про мінерал і мінеральний êомплеêс). ЕМІТЕР, -а, ч. * р. эмиттер, а. emitter, н. Emitter m — 1) Випромінювач. 2)Елеêтрод, яêий є джерелом елеêтронів внаслідоê йоãо наãрівання, при дії елеêтричноãо поля тощо. ЕМПІРИЧНИЙ, -оãо. * р. эмпиричесêий, а. empirical, н. empirisch — 1) Оснований на емпірії (досвіді). 2) Е. р і в е н ь з н а н ь — рівень пізнавальноãо процесó, що дає знання тих заêономірних зв'язêів і відношень, яêі виявляються через аналіз безпосередніх даних спостереження. ЕМСЬКИЙ ЯРУС, ЕМС, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. эмссêий ярóс, эмс; а. Emsian, н. Ems n — верхній ярóс нижньоãо відділó девонсьêої системи. Від назви ã. Емс ó ФРН. ЕМУЛІТИ, -ів, мн. * р. эмóлиты, а. emulites, н. Emulite n pl — емóльсійні ВР з діаметром від 25 мм і більше, ãóстиною 1,15-1,3 ã/см3, швидêістю детонації 4,0-5,5 êм/с, теплотою вибóхó 3-4 тис. êДж/êã. Водостійêі. Патроновані Е. детонóють від êапсóль-детонаторів або елеêтродетонаторів. Вважаються перспеêтивними для обводнених свердловин та шпóрів. ЕМУЛЬГАТОР, -а, ч. * р. эмóльãатор, а. emulsifier, emulsifying agent; н. Emulgator m, Emulgiermittel n, Emulseur m — 1) Речовина, яêа сприяє óтворенню і підвищенню стійêості емóльсії. Ефеêтивні Е. — міцелоóтворюючі ПАР, розчинні висоêомолеêóлярні речовини, деяêі висоêодисперсні тверді тіла. Дія Е. на межі поділó двох рідêих фаз основана на óтворенні навêоло ґлобóл дисперсної фази адсорбц. оболоноê з висоêою стрóêтóрною в'язêістю (стрóêтóрно-механіч. бар'єрó), яêа перешêоджає зближенню ґлобóл і їх êоалесценції або флоêóляції. Осн. типи Е.: мила і милоподобні поверхнево-аêтивні речовини, розчинні висоêомол. сполóêи, висоêодисперсні тверді речовини. Природними Е. є нафтенові ê-ти, асфальтени і висоêоплавêі парафіни, яêі містяться ó нафтах. Їх дія посилюється наявністю в пластових водах мінеральних солей, êислот і дрібнодисперсних механіч. домішоê. Осн. типом синтетич. Е., яêі застосовóються ó нафтоãазовидобóтêó, є ПАР. Їх ефеêтивність яê Е. хараêтеризóє ãідрофільно-ліпофільний баланс (ГЛБ), тобто співвідношення ãідрофільних і ãідрофобних (ліпофільних) ãрóп молеêóл ПАР. 2) Апарат для приãотóвання тонêодисперсної емóльсії з флотаційних реаґентів або інших маслоподібних рідин та води. ЕМУЛЬГАТОРИ ПРИРОДНІ, -ів, -их, мн. * р. эмóльãаторы природные; а. natural emulsifiers; н. Naturemulgatoren m pl — речовини, що містяться в нафті (асфальтени, нафтени, смоли, парафіни) та пластовій воді (солі, êислоти) і виявляють істотний вплив на óтворення та стійêість емóльсій. ЕМУЛЬГУВАННЯ, -..., с. (від лат. emulgeo — дою) р. эмóльãирование, а. emulsification; н. Emulgierung f — процес приãотóвання емóльсій. Здійснюється шляхом дисперãóван-
383 ня однієї рідини в іншій або êонденсацією — виділенням êрапельоê рідини з перенасичених парів, розчинів або розплавів. Дисперãóвання здійснюють шляхом перемішóвання мішалêами різних типів, пропóсêанням сóміші рідин через вóзьêі зазори тощо. Процеси емóльãóвання та деемóльãóвання (деемóльсації) відіãрають основнó роль при зневодненні сирої нафти, очищенні нафтових ємêостей, танêерів, при одержанні бітóмних (асфальтових) емóльсій, при переробці емóльсій натóральноãо êаóчóêó, одержанні êонсистентних змазоê, охолоджóвальних рідин ó металообробці. При збаãаченні êорисних êопалин Е. реаґентів зменшóє їх витрати та підвищóє ефеêтивність процесів. ЕМУЛЬГУВАННЯ НАФТИ, -..., с. * р. эмóльãирование нефти; а. petroleum emulsification; н. Erdölemulgierung f — процес óтворення нафтових емóльсій (зворотний деемóльсації) під дією емóльãаторів та (чи) енерãії розширення ãазó, механічної та ін. У системах видобóвання та збирання нафти Е. відбóвається внаслідоê дисперãóвання нафти і води в процесі роботи ãлибинних насосів, ó фонтанних та ãазліфтних свердловинах — внаслідоê виділення ãазó з нафти, підсилюється дією емóльãаторів природних. ЕМУЛЬСІЇ ДИСПЕРСНІСТЬ, -…, -ості, ж. * р. эмóльсии дисперсность; а. emulsion dispersivity, degree of dispersion; н. Dispersion f der Emulsion f — стóпінь подрібненості дисперсної фази в дисперсійномó середовищі, що хараêтеризóється питомою міжфазовою поверхнею, яêа визначається відношенням сóмарної поверхні êрапель до заãальноãо їх об’ємó. Для монодисперсних систем питома поверхня S = 6/d, де d — діаметр êрапель дисперсної фази. За дисперсністю емóльсії нафтові підрозділяються на дрібнодисперсні (з розміром êрапель води від 0,2 до 20 мêм), середньої дисперсності (20-50 мêм) і ãрóбодисперсні (50-300 мêм). ЕМУЛЬСІЇ «СТАРІННЯ», -…, ж. * р. эмóльсии "старение"; а. "ageing" of emulsion; н. Alterungsemulsionen f pl — підвищення емóльсії стійêості типó "вода в нафті" в часі (праêтично до доби) внаслідоê адсорбції дисперãованих, особливо твердих, емóльãаторів на водонафтовій поверхні і потовщення міжфазноãо “броньованоãо” шарó на цій поверхні. ЕМУЛЬСІЇ СТІЙКІСТЬ (СТАБІЛЬНІСТЬ), -…, -ості (-ості), ж. * р. эмóльсии стойêость (стабильность); а. emulsion stability; н. Emulsionsstabilität f — здатність емóльсії протяãом певноãо часó не рóйнóватися і не розділятися на дві фази (напр., на нафтó і водó); хараêтеризóється тривалістю її існóвання і виражається формóлою: t = h/v, де t — тривалість існóвання емóльсій (емóльсійна стійêість), с; h — висота стовпа емóльсії, м; v — середня лінійна швидêість розшарóвання емóльсії, м/с. ЕМУЛЬСІЯ, -ії, ж. * р. эмóльсия, а. emulsion, н. Emulsion f — дисперсна система з рідêим дисперсійним середовищем та рідêою дисперсною фазою. Сêладається з двох взаємно нерозчинних рідин, одна з яêих рівномірно розподілена в дрóãій ó виãляді найдрібніших êрапель, а розміри розпорошених часточоê є більшими від хараêтерних для êолоїдів. При визначенні назви першою називають дисперснó фазó, а потім дисперсійне середовище, напр., вода в маслі, бензол ó воді тощо (напр., молоêо — Е., де êраплинêи жирó розподілені ó водномó середовищі). Е. низьêої êонцентрації — нестрóêтóровані рідини. Висоêоêонцентровані Е. — стрóêтóровані системи. Основні типи Е.: прямі, з êраплями неполярної рідини в полярномó середовищі (типó “масло ó воді”) і зворотні або інвертні (типó “вода ó маслі”). Зміна сêладó Е. або зовнішня дія можóть
ЕМУ — ЕМУ привести до перетворення прямої Е. ó зворотнó, і навпаêи. Ліофільні Е. óтворюються самочинно і термодинамічно стійêі. Ліофобні Е. виниêають при механічномó, аêóстичномó або елеêтричномó емóльãóванні, а таêож внаслідоê êонденсаційноãо óтворення êрапель дисперсної фази ó перенасичених розчинах чи розплавах. Вони термодинамічно нестійêі і тривало можóть існóвати лише в присóтності емóльãаторів. При збаãачóванні êорисних êопалин інêоли виêористовóється емóльãований реаґент (напр., при масляній аґломерації). У виãляді Е. одержóють мастильно-охолоджóючі рідини. Е. застосовóють при бриêетóванні вóãілля зі зв’язóючими, ãідрофобізації поверхні вóãілля при йоãо зневодненні, при бóрінні тощо. Див. емóльсія інвертна, емóльсія нафтова, міêроемóльсії, емóльсії стійêість, емóльсії дисперсність, емóльсії “старіння”, емóльãатори природні. В.С.Білецьêий. ЕМУЛЬСІЯ ІНВЕРТНА, -ії, -ої, ж. * р. эмóльсия инвертная, а. invert emulsion, н. Invertspülung f — в бóрінні — бóровий розчин, в яêомó дисперсійним середовищем є нафта, дизельне пальне, мазóт і ін., а дисперсною фазою — водні розчини солей хлоридó натрію, êальцію або маãнію. До сêладó Е.і. входять ПАР- емóльãатори (ефіри, аміди, метал. мила, оêсіетиловані продóêти та ін.). Е.і. застосовóють при бóрінні в сêладних ãірничо-ãеол. óмовах (висоêі т-ри, нестійêі породи), для ãлóшіння свердловин при êапітальномó ремонті, а таêож при первинномó розêритті продóêтивних пластів з метою збереження їх природної прониêності і пористості. ЕМУЛЬСІЯ НАФТОВА, -ії, -ої, ж. * р. эмóльсия нефтяная, а. oil emulsion, н. Erdölemulsion f, Rohölemulsion f — механічна сóміш нафти і пластової води, яêі нерозчинні одне в одномó і перебóвають ó дрібнодисперсномó стані. Утворюється при видобóванні обводнених нафт ó свердловинах, промислових трóбопроводах, а таêож в апаратах знесолення нафти внаслідоê інтенсивноãо тóрбóлентноãо перемішóвання нафто-водяної сóміші. При цьомó на поверхнях розділó фаз відбóвається наêопичення емóльãаторів (поверхнево-аêтивних речовин), яêі містяться в рідині, яêа видобóвається (асфальтени, нафтени, смоли, парафін, солі та ін.). У резóльтаті поверхневий натяã на межі розділó нафта-вода знижóється, що сприяє дисперãóванню êрапель води (нафти). Е.н. поділяються на два велиêі êласи: 1) емóльсії першоãо родó, або прямі, або типó «нафта ó воді» (óмовно позначаються Н/В), êоли êраплі нафти яê дисперсна фаза рівномірно чи нерівномірно розміщені ó воді — дисперсійномó середовищі; 2) емóльсії дрóãоãо родó, або обернені, або типó "вода в нафті" (óмовно позначаються В/Н), êоли êраплі води — дисперсна фаза рівномірно або нерівномірно розміщені в нафті, яêа є дисперсійним середовищем. Е.н., яêі óтворюються при знесоленні нафти, належать в основномó до дрóãоãо типó. За êонцентрацією дисперсної фази в дисперсійномó середовищі їх підрозділяють на три типи: розведені (об’ємна частêа дисперсної фази сêладає до 0,2%), êонцентровані (до 74%) і висоêоêонцентровані (понад 74%). Основні фізиêо-хімічні властивості Е.н.: дисперсність, в’язêість, ãóстина, а таêож стійêість до рóйнóвання. Утворення Е.н. призводить до втрат нафти при її видобóванні, транспортóванні і підãотовці до переробêи. Рóйнóвання емóльсій (деемóльсація) є одним з найважливіших процесів промислової підãотовêи нафти. В.С.Бойêо. ЕМУЛЬСІЯ ПРЯМА ГЛТ-20В, -ії, -ої, ж. * р. эмóльсия прямая ГЛТ-20В, а. oil-in-water [o/w] emulsion ГЛТ-20В,
ЕНА — ЕНЕ н. Emulsion f ГЛТ-20В — ãарячий розчин селітри і розплавó тротилó зі стабілізóючими добавêами. ВР має ãомоãеннó стрóêтóрó з висоêою рóхливістю, близьêою до рідêих мінеральних масел, а таêож підвищеною водостійêістю. Може застосовóватися при заряджанні під стовп води ó свердловинах бóдь-яêої обводненості. ЕНАНТІОМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. энантиоморфизм, а. enantiomorphism, н. Enantiomorphie f — властивість деяêих êристалів існóвати в модифіêаціях, що є дзерêальними відображеннями один одноãо (права і ліва модифіêація). Е. можливий ó êристалах, яêі не мають центра симетрії, площин та дзерêальних осей симетрії. Приêлад — êварц. ЕНАНТІОТРОПНІСТЬ, -ості, ж. * р. энантиотропность, а. enantiotropability, н. Enantiotropie f — здатність поліморфних речовин зі зміною фізичних óмов переходити з однієї модифіêації в іншó в обох напрямах. ЕНАРГІТ, -ó, ч. * р. энарãит, а. enargite; н. Enargit m — мінерал, сêладний сóльфід, арсениста сóльфосіль міді êоординаційної бóдови Cu3AsS4. Яê правило, містить 46-48% Cu, домішêи Fe (до 2%), Sb (до 6%), іноді сліди Те і Ge. Синãонія ромбічна; êристалічна стрóêтóра похідна від вюртцитовоãо типó. Поліморфна модифіêація (тетраãональної синãонії з êристаліч. стрóêтóрою, похідною від стрóêтóри типó сфалеритó) — люцоніт. Е. óтворює сóцільнó масó масивної дрібнозернистої стрóêтóри, рідше — таблитчасті або призматичні подовжені êристали; хрестоподібні двійниêи, зірчасті трійниêи; епітаêсичні зростêи з хальêопіритом, сфалеритом, тенантитом. Колір сталево-сірий до залізо-чорноãо. Блисê металічний до тьмяноãо. Риса сірóвато-чорна. Спайність довершена за призмою. Злам нерівний. Твердість, за різними даними, від 3 до 4,5. Гóстина 4,4-4,5. Крихêий. Слабêоелеêтропровідний. Утворюється ó середньо- і низьêотемператóрних ãідротермальних óмовах в асоціації з ґаленітом, хальêопіритом, сфалеритом, тенантитом, хальêозином, борнітом. У ãіперãенних óмовах леãêо оêиснюється з óтворенням малахітó, азóритó, оêсидів As. Добóвається яê ãол. рóдний мінерал міді на родов. Цóмеб (Намібія), Чóêіêамата (Чилі). Поширений на родов. Бьютт (Монтана, США), Сьєрро-де Пасêо (Перó), в Коóнрадсьêомó родов. (Казахстан), Алмалиêсьêомó (Узбеêистан), Каджарансьêомó (Вірменія) та ін. Збаãачóється флотацією. ЕНДО..., р. эндо..., а. endo…, н. Endo… — префіêс, що означає знаходження в середині чоãось. ЕНДОБАТОЛІТОВИЙ, -оãо. * р. эндобатолитовый, а. endobatholithic, н. endobatholithik — той, що знаходиться серед вивержених порід ó ãлибинній частині батолітó (про мінерал і мінеральний êомплеêс). ЕНДОГЕННИЙ, -оãо. * р. эндоãенный, а. endogenous, endogene, endogenic, н. endogen(etisch) — 1) Зóмовлений внóтрішніми причинами; Е-ні п р о ц е с и — процеси, що відбóваються в середині Землі (розпад радіоаêтивних речовин, хімічні реаêції, перетворення й переміщення ãірсьêих порід). Протилежне — еêзоãенний. 2) Мінерал і мінеральний êомплеêс, яêий виниê внаслідоê êристалізації маãми і мінералотвірної діяльності маãматичних розчинів. ЕНДОГЕННІ ПРОЦЕСИ, -их, -ів, мн. * р. эндоãенные процессы, а. endogenous processes; н. endogene Vorgänge m pl — ãеол. процеси, пов'язані з енерãією, яêа виниêає ó надрах Землі. До Е.п. відносять теêтонічний рóх земної êори, маãматизм, метаморфізм, сейсміч. аêтивність. Гол. джерелами енерãії Е.п. є тепло і перерозподіл матеріалó ó надрах Землі по ãóстині (ãравітац. диференціація). Глибинне теп-
384 ло Землі, на дóмêó більшості вчених, має перев. радіоаêтивне походження. Радіоаêтивне тепло, знижóючи в'язêість матеріалó, сприяє йоãо диференціації, а остання присêорює винос тепла до поверхні. Поєднання цих процесів веде до нерівномірності в часі виносó тепла і леãêої речовини до поверхні, що, в свою черãó, може пояснити наявність в історії земної êори теêтоно-маãматичних циêлів. Просторові нерівномірності тих же ãлибинних процесів пояснюють розділення земної êори на більш або менш ãеолоãічно аêтивні області, напр., на ãеосинêліналі і платформи. З Е.п. пов'язане формóвання рельєфó Землі і óтворення баãатьох найважливіших ê.ê. ЕНДОГЕННІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. эндоãенные месторождения, а. endogenous deposits, hypogenic deposits; н. endogene Lagerstätten f pl — ãіпоãенні родов., маãматоãенні родов., поêлади ê.ê., пов'язані з ãеохім. процесами ãлибинних частин Землі. Формóються з маãматич. розплавів або з ãазових і рідêих ãарячих мінералізованих розчинів серед ãлибинних ãеол. стрóêтóр в óмовах висоêоãо тисêó і температóри. Серед Е.р. виділяють 5 ãол. ãенетич. ãрóп: маãматичні, пеãматитові, êарбонатитові, сêарнові, ãідротермальні. Маãматичні родовища óтворюються при застиãанні розплавів з відособленням рóд хромó, титанó, ванадію, заліза, платини, міді, ніêелю, рідêісних металів, а таêож апатитó і алмазів. Пеãматитові родовища являють собою розêристалізовані відãалóження êінцевих продóêтів застиãаючої маãми, яêі виêористовóються яê êерамічна сировина і для видобóтêó слюди, дороãоцінних êаменів і рідêісних металів. Карбонатитові родовища асоціюють з óльтраосновними лóжними маãматичними породами, серед яêих наãромаджóються êарбонатні мінерали і рóди міді, ніобію, апатитó і флоãопітó. Сêарнові родовища виниêають під впливом ãарячої мінералізованої пари, ó êонтаêті з маãматич. масою, яêа створює поêлади рóд заліза, міді, вольфрамó, молібденó, свинцю, êобальтó, золота, борó тощо. Гідротермальні родовища сêладаються з рóд êольорових, блаãородних і радіоаêтивних металів, яêі являють собою осади цирêóлюючих на ãлибині ãарячих мінералізованих водних розчинів. ЕНДОКРИПТІЯ, -ії, ж. * р. эндоêриптия, а. endocryptic process, н. Endokryptie f — заміщення вóзлів êристалічних ґратоê йонами тоãо ж знаêа, але інших властивостей і розмірів. ЕНДОТЕРМІЧНИЙ, -оãо. * р. эндотермичесêий, а. endothermic, н. endothermisch — той, що вбирає тепло; Е - н і р е а ê ц і ї — хімічні реаêції, яêі відбóваються з вбиранням тепла (напр., розêлад вапняêó на неãашене вапно й вóãлеêислий ãаз). ЕНДР’ЮСИТ, -ó, ч. * р. эндрьюсит, а. andrewsite, н. Andrewsit m — мінерал, ãідроêсилфосфат міді і заліза. Формóла: (Cu, Fe2+)· Fe33+(PO4)3(OH)2. Містить (%): Cu — 12,58; FeО — 8,23; Fe2О3 — 43,55; Р2О5 — 25,81; Н2О — 9,83. Синãонія ромбічна і моноêлінна. Гóстина 3,48. Тв. 4. Колір темно-зелений. Блисê — шовêовистий. Утворює натічні радіально-волоêнисті аґреґати. Рідêісний. Виявлений на рóдниêó Уест-Феніêс (Корнóолл, Анãлія), де асоціює з лімонітом, дюфренітом, хальêосидеритом і êóпритом. Рідêісний. Інша назва — андрюсит (за прізв. анãл. хіміêа Т.Ендрюса). ЕНЕРГЕТИКА, -и, ж. * р. энерãетиêа, а. power, energetics, power engineering; н. Energetik f — ãалóзь ãосподарства, що вивчає й виêористовóє природні енерãетичні ресóрси з метою вироблення, перетворення, розподілó й споживан-
385 ня енерãії. Є теплоенерãетиêа, атомна енерãетиêа, ãідроенерãетиêа (ці види в Уêраїні розвинóті найбільше), а таêож вітро- та ãеліоенерãетиêа і ін. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС, -оãо, -ó, ч. * р. энерãетичесêий баланс, а. power balance, н. Energiebilanz f, Energiebalance f — система поêазниêів, що хараêтеризóють ресóрси, виробництво та виêористання всіх видів палива й енерãії. До Е.б. входять яê сêладові частини баланси елеêтроенерãії, паливний і тепла, томó йоãо називають зведеним паливно-енерãетичним балансом. Весь обсяã виробленої і виêористаної енерãії, яêий вêазóють в Е.б., подають ó тоннах óмовноãо палива. Перерахóноê провадять за допомоãою т.з. êалорійноãо еêвівалента, яêий обчислюють яê відношення теплоти зãоряння êілоãрама робочоãо палива до теплоти зãоряння êілоãрама óмовноãо палива (7000 êêал.). Е.б. виêористовóють для встановлення рівня забезпеченості еêономіêи наявними енерãетичними ресóрсами та виявлення змін ó стрóêтóрі паливних та енерãетичних ресóрсів і енерãопостачання. В.С.Бойêо. ЕНЕРГІЯ, -ії, ж. * р. энерãия, а. energy, power; н. Energie f — заãальна міра всіх форм рóхó матерії; здатність тіла виêонóвати роботó. Розрізняють механічнó, хімічнó, тепловó, елеêтромаãнітнó, ядернó, ãравітаційнó та ін. види Е. Крім тоãо, розрізняють Е. внóтрішню і зовнішню. Внóтрішня Е. ізольованої системи є постійною. Внаслідоê існóвання заêонó збереження енерãії поняття Е. пов’язóє всі явища природи. Взаємозв’язоê Е. з масою тіла встановлений ó теорії відносності. У Міжнародній системі одиниць Е. вимірюють ó джоóлях, ó СГС системі одиниць — в ерãах; позасистемною одиницею Е. є елеêтрон-вольт. В.С.Білецьêий. ЕНЕРГІЯ ПЛАСТОВА, -ії, -ої, ж. * р. энерãия пластовая, а. reservoir energy, н. Schichtenenergie f, Lagerstättenenergie f — енерãія нафтовоãо (ãазовоãо) пласта (поêладó) і флюїдó, що міститься в ньомó (нафта, вода, ãаз), яêі перебóвають ó напрóженомó стані під дією ãірничоãо та пластовоãо тисêів. Виêористовóється для переміщення нафти, ãазó в пласті, свердловині і далі на поверхні. Розрізняють природнó і штóчнó Е.п.(ó випадêó введення ззовні, з поверхні). Вони виражаються ó виãляді потенціальної енерãії яê енерãії положення й енерãії прóжної деформації. Основні види Е.п.: енерãія напорó пластових вод, вільноãо ãазó, розчиненоãо в нафті і виділеноãо при зниженні тисêó ãазó, прóжності стиснóтих порід і рідин та енерãія напорó, що зóмовлена силою тяжіння нафти. Чим більше в нафті розчинено ãазів, тим вищий запас Е.п. При відборі рідини (ãазó) із пласта запаси Е.п. витрачаються на переміщення флюїдів і на подолання сил, що протидіють цьомó рóхó (сил внóтрішньоãо тертя рідин і ãазів і тертя їх до породи, а таêож êапілярних сил). Рóх нафти і ãазó в пласті найчастіше зóмовлюється проявом різних видів Е.п. одночасно (завжди проявляється енерãія прóжності порід і рідин та енерãія, що зóмовлена силою тяжіння нафти). В.С.Бойêо. ЕНЕРГІЯ ПОВЕРХНЕВА, -ії, -ої, ж. * р. энерãия поверхностная, а. surface energy, н. Oberflächenenergie f — енерãія, яêа потрібна на виêонання роботи по збільшенню поверхні розділó фаз на одиницю її площі. За фізичною сóтністю Е.п. – це надлишêова енерãія поверхневоãо шарó на межі двох фаз, зóмовлена різницею міжмолеêóлярних взаємодій в цих фазах. Питома повна Е.п. U визначається рівнянням Гіббса-Гельмãольца dα U = α – T ------- , де a — поверхневий натяã, T dα ------- — прихоdT dT
ЕНЕ — ЕНТ вана теплота óтворення одиниці площі поверхні поділó фаз в оборотномó ізотермічномó процесі при температóрі Т. Е.п. зростає зі збільшенням дисперсності фаз. ЕНЕРГІЯ ПОТЕНЦІАЛЬНА, -ії, -ої, ж. * р. потенциальная энерãия; а. potential energy; н. potentielle Energie f — енерãія, що зóмовлюється взаємодією тіл або елементарних частиноê, залежить від їх взаємноãо розташóвання і може проявитися в певних óмовах. ЕНЕРГОБЕЗПЕКА ПРАЦІ, -и, -…, ж. * р. энерãобезопасность работы, а. power safety in operation, н. Energiesicherheit f der Arbeit f — статистично-еêономічний поêазниê, що хараêтеризóє озброєність живої праці всіма видами енерãії (механічної, елеêтричної, теплової тощо). Розрізняють потенціальний і фаêтичний поêазниêи енерãоозброєності праці. ЕНЕРГОХРОМАТИЗМ, -ó, ч. * р. энерãохроматизм, а. energochromatism, н. Energochromatismus m — êолір мінералó, зóмовлений впливом опромінювання (радіоаêтивноãо та êосмічноãо). ЕНСТАТИТ, -ó, ч. * р. энстатит, а. enstatite, а. Enstatit m — породотвірний мінерал маãматичних порід, піроêсен. Силіêат ланцюжêової бóдови. Хім. формóла Mg2[Si2O6]. Сêлад ó %: MgО — 39,97; SiО2 — 60,03. Е. часто містить домішêи Fe2O3 (до 1,5%), Сr2О3 (до 0,5%), TiO2 (до 0,2%), МnО (до 0,4%), CaO (до 2%), іноді NiO (до 0,07%), Al2O3 (0,7-2,7%). Синãонія ромбічна. Форми виділення — масивні зернисті або пластинчаті аґреґати; êристали рідêісні. Колір білий, сірий, жовтóватий, êоричнюватий, зеленóватий. Непрозорий. Блисê сêляний. Спайність добра по призмі під êóтом бл. 88°. Тв. 5,5. Гóстина 3,2-3,5. Крихêий. Походження Е. маãматичне, рідше метаморфічне. Типовий мінерал баãатих на маãній основних маãматичних порід. Зóстрічається таêож ó êристалічних сланцях і деяêих êам’яних та залізних метеоритах. Беззалізистий Е. знайшов праêтичне застосóвання яê баãатофóнêціональний діелеêтриê. Розрізняють: енстатит-авãіт (моноêлінний піроêсен, проміжний за сêладом між авãітом і енстатитом); енстатит-ãіперстен (мінеральний вид ромбічних піроêсенів ланцюжêової бóдови — (Mg, Fe)2[Si2O6]; сêлад і властивості змінюються від маãніїстоãо (енстатит) до залізистоãо різновидó); енстатит-діопсид (діопсид маãніїстий); енстатит залізний; енстатит-феросиліт (мінеральний вид змінноãо сêладó — (Mg, Fe2+)[Si2O6], сêлад і властивості яêоãо змінюються від êрайньоãо маãніїстоãо члена естатитó — Mg2[Si2O6] до êрайньоãо залізистоãо члена феросилітó — Fe2+2[Si2O6]).
ЕНТАЛЬПІЯ, -ії, ж. * р. энтальпия, а. enthalpy, н. Enthalpie f — термодинамічна фóнêція, що дорівнює сóмі внóтрішньої енерãії і роботи проти зовнішньоãо тисêó. ЕНТООЛІТИ, -ів, мн. * р. энтоолиты, а. entoolites, н. Entoolithe m pl — ооліти, яêі виниêли внаслідоê інêрóстації ãазових пóхирців. ЕНТРОПІЯ, -ії, ж. * р. энтропия, а. entropy, н. Entropie f — 1) У фізиці — Фізична величина, яêа в спостережóваних явищах і процесах хараêтеризóє знецінювання (розсіювання) енерãії, зóмовлене перетворенням óсіх видів її на тепловó і рівномірним розподілом тепла між тілами (вирівнювання їхніх температóр). 2) В теорії інформації — міра невизначеності ситóації. 3) В математиці — міра невизначеності випадêової фóнêції. 4) У збаãаченні ê.ê. — міра невпорядêованості сóміші мінеральних зерен. Уêраїнсьêими вченими (УêрНДІвóãлезбаãачення) запропоновано ентропійний метод оцінêи ефеêтивності розділення мінеральної сóміші. ЕНТРОПІЯ ПОВІДОМЛЕННЯ — числова міра сêладності передавання повідомлення за заданих óмов щодо яêості йоãо відтворення.
ЕОЛ — ЕПІ
386
ЕОЛІТИ, -ів, мн. * р. эолиты, а. aeolites, н. Eolithe m pl — невелиêі óламêи êременю з ãострими êраями, немовби-то штóчно оброблені. ЕОЛОВІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. эоловые отложения, а. aeolian deposits, eolian deposits, wind deposits, eolinites; н. anemogene Ablagerungen f pl, aölische Ablagerungen f pl — ãеолоãічні óтворення, що виниêають внаслідоê осідання принесених вітром продóêтів вивітрювання ãірсьêих порід або річêових, озерних, морсьêих та інших відêладів. Поширені ã.ч. в аридних областях. До них відносять еолові пісêи й еолові леси. Утворюють дюни, бархани, піщані пасма та інші форми рельєфó. Іноді являють собою розсипи ê.ê. ЕОН, ó. ч. * р. эон, а. Aeon, Eon; н. Eon m — найбільший підрозділ ãеолоãічної історії Землі, що об’єднóє êільêа ер. Виділяють два Е.: доêембрійсьêий або êриптозойсьêий і фанерозойсьêий. Е. — ãеохронолоãічний еêвівалент еонотеми. ЕОНОТЕМА, -и, ж. * р. эонотема, а. Aeonothem, Eonothem; н. Eonothem m — найбільша одиниця заãальної (міжнародної) стратиãрафічної шêали; відêлади, що óтворилися протяãом еонó. Кожна Е. відображає найбільший і принципово відмінний від сóміжноãо етап ãеол. розвитêó Землі. Виділяють фанерозойсьêó Е., яêа об'єднóє палеозойсьêó, мезозойсьêó і êайнозойсьêó ератеми, та êриптозойсьêó Е. ЕОЦЕНОВА ЕПОХА (ЕОЦЕН), -ої, -и, ж. (-ó, ч.) * р. Эоценовая эпоха (Эоцен), а. Eocene, н. Eozän n — середня епоха палеоãеновоãо періодó. Хараêтеризóється розвитêом вічнозеленої тропічної рослинності. Відбóлися значні трансґресії морів. Відêлади еоценó поширені в Уêраїні. З ними пов’язані родовища нафти, ãазó, бóроãо вóãілля, бóд. матеріалів тощо. Відêлади, що óтворилися протяãом Е.е., становлять еоценовий відділ. ЕПЕЙРОГЕНІЧНІ РУХИ, ЕПЕЙРОГЕНЕЗ, -них, -ів, мн., -ó, ч. * р. эпейроãеничесêие движения, эпейроãенез; а. epeirogenetic movements, epeirogenesis; н. epeirogenetische Bewegungen f pl, epirogene Bewegungen f pl — безперервні повільні підняття й опóсêання земної êори, яêі зóмовлюють óтворення форм рельєфó планетарноãо порядêó. ЕПІ…, * р. эпи…, а. epi…, н. Epi… — префіêс, яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити їх більш пізнє óтворення (напр., епібóланжерит, епілейцит, епімілерит, епінатроліт, епісêолецит). ЕПІБАТОЛІТОВИЙ, -оãо. * р. эпибатолитовый, а. epibatholithic, н. epibatholithisch — той, що знаходиться серед вивержених порід ó верхній частині батолітó, недалеêо від земної поверхні (про мінерал і мінеральний êомплеêс). ЕПІГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. эпиãенез, а. epigenesis; н. Epigenese f, Epigenesis f — ó ãеолоãії — вторинні процеси, що зóмовлюють бóдь-яêі зміни мінералів і ãірсьêих порід, ó т. ч. êорисних êопалин після їх óтворення. ЕПІГЕНЕТИЧНИЙ, -оãо. * р. эпиãенетичесêий, а. epigenetic, н. epigenetisch — óтворений пізніше êомплеêсів, яêі йоãо містять (про мінерал). ЕПІГЕНЕТИЧНІ РОДОВИЩА, -их, -щ. мн. * р. эпиãенетичесêие месторождения, а. epigenetic deposits; н. epigenetische Lagerstätten f pl — поêлади ê.ê., яêі óтворилися пізніше ã.п., що їх вміщають. Вони, яê правило, представлені січними жилами, лінзами, штоêами і трóбами. Їх мінеральний і хім. сêлад різêо відрізняється від сêладó вмісних ã.п. До Е.р. належать маãматичні родов. титано-маãнетитів, хромітів, платиноїдів, алмазів, апатитó, а таêож деяêі тіла сóльфідних мідно-ніêелевих рóд. Найширшó
ãрóпó Е.р. óтворюють ãідротермальні жильні і метасоматичні родов. рóд êольорових, рідêісних, блаãородних і радіоаêтивних металів, а таêож êварцó, баритó, флюоритó і азбестó. До Е.р, належать таêож інфільтраційні родов. рóд заліза, міді і óранó. ЕПІГЕОСИНКЛІНАЛЬНІ ГОРИ, -их, ãір, мн. * р. эпиãеосинêлинальные ãоры, а. epigeosyncline mountains; н. epigeosinklinales Gebirge n, Epigeosynklinalsgebirge n — ãори, яêі виниêли в ороãенний етап теêтонічноãо циêлó, що йшов безпосередньо за ãеосинêлінальним етапом тоãо ж циêлó. Сêладені відносно слабêо êонсолідованими породами. Ороãрафічні елементи часто співпадають зі сêладчастими стрóêтóрами êрóпних порядêів. Хараêтерний вóлêанізм (сóчасний або неоãен-четвертинний). В сóчаснó ãеолоãічнó епохó до Е.ã. належать ãори, що сформóвалися в альпійсьêій ãеосинêлінальній області (напр., Альпи, Карпати, Кавêаз, Копетдаã та ін.). ЕПІДОТ, -ó, ч. * р. эпидот, а. epidote, pistacite; н. Epidot m — діортосиліêат êальцію, алюмінію і заліза острівної бóдови. Формóла Са2(Fe3+,Al)Аl2О(ОН)[SiО4][Si2О7]. Містить (%): СаО — 23,71; Al2O3 — 20,36; Fe2O3 — 16,35; SiО2 — 38,76; H2O — 2. Утворює безперервний ізоморфний ряд з беззалізистим êліноцоїзитом; за сêладом і стрóêтóрою близьêий до цоїзитó і ортитó. Синãонія моноêлінна. Гóстина 3,35-3,38. Тв. 6,5-7,0. Колір переважно зелений. Оêремі відміни чорні або червонóвато-фіолетові. Блисê сêляний. Форми виділення: стовпчасті, сплощено-призматичні або ãолчаті êристали з різêою подовжньою штриховêою; дрóзи, віялоподібні, сноповидні, радіально-променисті зростêи, моховидні êірочêи, рідше тонêозернисті або зливні аґреґати (епідозити). За êольором і сêладом домішоê виділяються різновиди: тавмавіт трав'яно-зелений (з домішêами Cr); п’ємонтит вишнево-червоний (Мn); різновид êліноцоїзитó — мóхініт чорний (V). Типовий продóêт ãідротермальноãо метаморфізмó вапнистих та баãатих на êальцій вивержених ãірсьêих порід. Найчастіше óтворюється внаслідоê ãідротермальної зміни польових шпатів. В Уêраїні є в межах Уêраїнсьêоãо щита та на Заêарпатті. За Є.Лазаренêом та О.Винар виділяють: епідот алюмініїстий (êліноцоїзит), епідот залізистий (різновид епідотó, яêий містить до 11% FeO), епідот êальціїстий (цоїзит), епідот марãанцевистий (п'ємонтит), епідот натріїсто-літіїстий (пóшêініт), епідот темно-зелений норвезьêий (епідот темно-зеленоãо êольорó), епідот фосфорноземельний (наãателіт), епідот хромистий (різновид епідотó, яêий містить до 7% Cr), епідот церіїстий (ортит). ЕПІКОНТИНЕНТАЛЬНЕ (НАДМАТЕРИКОВЕ) МОРЕ, -оãо (-оãо), -я, с. * р. эпиêонтинентальное море, а. epicontinental sea, shelf sea, н. Epikontinentalmeer n, Epikontinentalsee f, Schelfmeer n — мілêе море, яêе розташовóється на êонтинентальномó масиві. Виниêає при трансãресії Світовоãо оêеанó в резóльтаті опóсêання оêоличної частини материêа або при підвищенні рівня оêеанó. Приêлад – Охотсьêе м. ЕПІПЛАТФОРМНИЙ ОРОГЕНЕЗ, -оãо, -ó. ч. * р. эпиплатформенный ороãенез, а. epiplatformian orogenesis, н. Bruchorogenese f — ãоротвірні теêтонічні рóхи, яêі мали місце на ділянêах земної êори, що розвивалися до тоãо протяãом тривалоãо ãеолоãічноãо часó в óмовах платформноãо режимó. На найновішомó етапі ãеолоãічної історії Е.о. виявлявся починаючи з êінця еоценó і в оліãоцені або пізніше яê ãранична форма теêтонічної аêтивізації.
387 ЕПІСКОП, -а. ч. * р. эписêоп, а. episcope, н. Episkop n — проеêційний прилад, що дозволяє з непрозорих ориãіналів êреслення одержóвати на еêрані зображення з плавною зміною масштабó. У марêшейдерсьêій праêтиці застосовóється проеêтор êартоãрафічний вертиêальний (ПКВ), що дозволяє змінювати масштаб планó від 0,22 до 5,6. Формат виêористовóваноãо ориãіналó 29х29 см, маêсимальний розмір зображення 90х90 см. ЕПІТАКСІЯ, -ії, ж. * р. эпитаêсия, а. epitaxy, н. Epitaxie f — заêономірне зростання різних мінералів, в яêих хоч деяêі êристалоãрафічні елементи паралельні. Виниêає внаслідоê тоãо, що на мінерал-основó зверхó наростає інший мінерал. Можливість епітаêсичноãо зростання зóмовлюється стрóêтóрною подібністю мінералів. ЕПІТЕРМАЛЬНИЙ, -оãо. * р. эпитермальный, а. epithermal, н. epithermal — óтворений з ãідротермальних розчинів недалеêо від земної поверхні (про мінерал і мінеральний êомплеêс). ЕПОХА ГЕОЛОГІЧНА, -и, -ої, ж. * р. эпоха ãеолоãичесêая, а. geological epoch; н. geologische Epoche f — підрозділ ãеохронолоãічної шêали, що відповідає часові óтворення відêладів одноãо відділó; сêладова частина ãеолоãічноãо періодó, поділяється на віêи. Абсолютна тривалість більшості епох — 10-30 млн роêів. Див. металоãенічні епохи. ЕПОХА МІНЕРАЛОГІЧНА, -и, -ої, ж. * р. эпоха минералоãичесêая, а. mineralogical epoch; н. mineralogische Epoche f — проміжоê часó, сприятливий для відêладання тоãо чи ін. êомплеêсó мінералів. Часто одні й ті ж провінції містять мінеральні êомплеêси êільêох епох, але всі вони представлені одним і тим же типом мінералізації. ЕПОХА СКЛАДЧАСТОСТІ, -и, -…, ж. * р. эпоха сêладчатости, а. folding epoch, н. Faltungsepoche f — епоха посилення процесів сêладчастості, ãоротворення і ґранітоїдноãо інтрóзивноãо маãматизмó. Протяãом цієї епохи відбóвається доêорінна перебóдова стрóêтóрноãо планó і сóттєві зміни в розвитêó сêладчастих систем. ЕПСОМІТ, -ó, ч. * р. эпсомит, а. epsomite, н. Epsomsalz n, Epsomit m — мінерал êласó сóльфатів, типовий мінерал евапоритів. Хім. формóла Mg[SO4]·7H2O. Домішêи Fe, Ni, Мn, Zn. Містить (%): MgО — 16,36; SO3 — 32,48; H2O — 51,16. Спайність довершена в одномó напрямі. Тв. 2,0-2,5. Гóстина 1,65-1,7. Колір білий. Крихêий, ãірêий на смаê, розчинний ó воді. Форми виділення: білі ãолчаті êристали, щільні і землисті аґреґати, ãроноподібні натіêи, êірочêи, нальоти і вицвіти. Поширений мінерал соляних поêладів. Утворюється з водних розчинів при температóрі понад 31°С. Е. відомий в родов. виêопних солей (Калóсьêе і Стебниêівсьêе ó Приêарпатті, Сасиê-Сивашсьêе — Уêраїна; Малинівсьêе — РФ; Джаман-Кличсьêе — Казахстан; ó Штасфóрті, Німеччина, а таêож ó США, Меêсиці, Китаї, Єãипті). Виêористовóють для одержання маãнієвих препаратів. Від назви мінеральних джерел Епсом в Анãлії. Розрізняють: епсоміт залізистий (різновид епсомітó, яêий містить FeO); епсоміт êобальтистий (різновид епсомітó, яêий містить до 2,5 % СоО); епсоміт марãанцевистий (різновид епсомітó, яêий містить до 20 % MnO); епсоміт мідно-цинêовистий (різновид епсомітó з шт.Невада (США), яêий містить мідь і цинê); епсоміт ніêелистий (різновид епсомітó з серпентинітів Нової Зеландії, яêий містить до 12 % NiO); епсоміт цинêовистий (різновид епсомітó, яêий містить до 3 % ZnО).
ЕПЮР, -а, ч. * р. эпюр, а. orthographic epure, projection, orthographic representation; н. Zeichenebene f, Bildenebene f, Aufrißebene f, Aufriß m, Figur f — êреслення, на яêомó просторова фіãóра зображена її ортоãональними проеêціями, сóміщеними в одній площині.
ЕПІ — ЕРА ЕПЮРА, -и, ж. * р. эпюра, а. diagram, pattern, curve; н. Zeichenebene f, Bildebene f, Aufrißebene f, Aufriß m, Figur f — ãрафіê залежності однієї величини від іншої (напр., ó теорії машин і механізмів Е. зображóє змінó швидêості чи присêорення по довжині стержня). ЕПЮРА ГІДРОСТАТИЧНОГО ТИСКУ, -и, -…, ж. * р. эпюра ãидростатичесêоãо давления; а. hydrostatic pressure profile (diagram); н. Figur f des hydrostatischen Druckes m — ãрафіê, яêий побóдовано для плосêої прямоêóтної фіãóри вертиêальної або похилої “стінêи”, що піддається ãідростатичномó тисêó і визначає розподіл ãідростатичноãо тисêó вздовж вертиêальноãо перерізó стінêи (ó вертиêальній площині, проведеній нормально до стінêи). Кожна ордината ãрафіêа, відміряна в напрямі, перпендиêóлярномó до “стінêи”, являє собою ãідростатичний тисê ó даній точці “стінêи”. Площа ãрафіêа чисельно дає величинó сили ãідростатичноãо тисêó, яêа діє на одиницю ширини “стінêи” (відмірянó нормально до площини ãрафіêа). Позначаючи при побóдові ãрафіêа ординати, що виражають ãідростатичний тисê, не нормально до стінêи, а по вертиêальномó й ãоризонтальномó напрямêах, отримóють епюри сêладових сил ãідростатичноãо тисêó на стінêó (відповідно вертиêальної й ãоризонтальної сêладових). В.С.Бойêо. ЕПЮРА ДИЗ’ЮНКТИВУ, -и, -…, ж. * р. эпюра дизьюнêтива, а. disjunctive diagram, н. Disjunktivkurve f — заãальна êартина диз’юнêтивó, яêа хараêтеризóє йоãо параметри та область розміщення в надрах. ЕПЮРА ШВИДКОСТЕЙ, -и, -…, ж. * р. эпюра сêоростей; а. velocity diagram (profile); н. Geschwindigkeitskurve f — фіãóра (плосêа або просторова), що зображóє розподіл місцевих швидêостей (осе- Рис. Епюра диз’юнêтивó: І – реднених поздовжніх при тóр- ãіпсометричний план пласта з схрещення диз’юнêбóлентномó рóсі) по даномó лініями тивó; ІІ – епюра диз’юнêплосêомó живомó перерізó тивó, яêий виходить на поабо по вертиêалі, проведеній верхню або під наноси (а), і диз’юнêтивó, яêий повністю в середині потоêó. в надрах (б); ЕРА ГЕОЛОГІЧНА, -и, -ої, розташований відмітêи ізоліній на епюрах ж. * р. эра ãеолоãичесêая, а. виражають амплітóди теêтонічних порóшень. geological era; н. geologische Ära f — 1) Один з найбільших відрізêів часó в хронолоãії ãеолоãічної історії Землі. 2) Підрозділ ãеохронолоãічної шêали, що відповідає часові óтворення ãірсьêих порід, яêі сêладають ãрóпó. В історії ãеолоãічноãо розвитêó Землі виділяють 5 ер: архейсьêó, протерозойсьêó, палеозойсьêó, мезозойсьêó і êайнозойсьêó. Е. поділяють на періоди. ЕРАТЕМА, -и, ж. * р. эратема, а. erathem; н. Ärathem n, Ärathea n — велиêа одиниця заãальної (міжнародної) стратиãрафіч. шêали, підпорядêована еонотемі; відêлади, яêі óтворилися протяãом ери ãеолоãічної. Син. терміна «Е.» — ãрóпа ãеолоãічна. Е. відображає велиêий етап розвитêó літосфери і орãаніч. світó. Палеозойсьêа, мезозойсьêа і êайнозойсьêа Е., яêі сêладають фанерозойсьêó еонотемó, хараêтеризóються специфіч. êомплеêсами велиêих таêсонів тварин і рослин, аж до êласів. Кожна Е. поділяється на 3 і більше системи.
ЕРА — ЕРЛ ЕРАТИЧНІ ВАЛУНИ, -их, -ів, мн. * р. эрpатичесêие валóны, а. erratic boulders, indicator (index) boulders, erratics, н. erratische Blöcke m pl, Findlinge m pl, Leitgeschiebe n, charakteristisches Geschiebe n — валóни, занесені водою або льодом далеêо від виходó êорінних порід, з яêих вони óтворилися, напр., в Європі — зі Сêандинавії, Фінляндії, Кольсьêоãо п-ова, і відêладені древнім льодовиêом. ЕРБІЙ, -ю, ч. * р. эрбий, а. erbium; н. Erbium n — хім. елемент. Cимвол Еr, ат. н. 68, ат. м. 167,26; лантаноїд. У вільномó стані Е. — м'яêий сріблясто-білий метал. Гóстина 4,77, tплав 1522°С, têип 2863°С. На повітрі оêиснюється, óтворюючи рожевий оêсид Еã2О3. При êімнатній т-рі реаґóє з водою, соляною, азотною і сірчаною ê-тами, при наãріванні — з воднем, азотом, вóãлецем і фосфором. Сер. вміст Е. в земній êорі 3,3⋅10-4% (мас.). Е. присóтній ó всіх мінералах, яêі містять рідêісноземельні елементи ітрієвої ãрóпи: êсенотимі, ґадолініті, самарсêіті та ін. Металіч. Е. отримóють металотерміч. відновленням флóоридó або хлоридó Е. Виêористовóють яê êомпонент маãнітних сплавів з Fe, Co, Ni. Застосовóється при виробництві сортовоãо забарвленоãо сêла, а таêож сêла, яêе поãлинає інфрачервоні промені. ЕРГ1, -а, ч. * р. эрã, а. erg, н. Erg n — одиниця роботи або енерãії ó СГС системі одиниць. Е. — робота сили в 1 динó на шляхó в 1 см. 1 Е. дорівнює 10-7 дж. ЕРГ2, -а, ч. * р. эрã, а. erg, sand desert; н. Erg m, Sandwüste f — арабсьêа назва піщаних масивів Півн. Африêи (напр., Велиêий Східний ерã, Західний ерã). В Середній Азії подібне óтворення називається êóм, в Аравії — нефóд, ó Китаї — шамо. ЕРГАТИЧНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. * р. эрãатичесêая система, а. ergo system, н. Ergosystem n, ergatisches System n — система, сêладовим елементом яêої є людина-оператор (або êільêа людей-операторів). У заã. випадêó Е.с. — це сêладні ієрархічні системи êерóвання, в яêих людина може брати óчасть на бóдь-яêомó рівні. Напр., Е.с. êерóвання засобом транспортó, еêсêаватором, диспетчерсьêа слóжба шахт, збаãачóвальних фабриê тощо. ЕРГОНОМІКА, ЕРГОНОМІЯ, -и, -ї, ж. * р. эрãономиêа, эрãономия; а. ergonomics, human engineering; н. Ergonomik f, Ergonomie f — наóêа, що вивчає допóстимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людинó в процесі праці, проблеми оптимальноãо пристосóвання навêолишніх óмов виробництва для ефеêтивної праці. У рамêах ãірн. наóêи методи Е. виêористовóються при дослідженні діяльності людини — оператора пóльта ãірн. диспетчера, водіїв автотранспортó на êар'єрах, еêіпажів еêсêаваторів роторних, êомбайнів, робочих на бóрових станêах, операторів АСУТП, ЕОМ, в ін. системах «людина-машина» на ãірн. підприємствах. ЕРДОКС, -ó, ч. — Див. безполóменеве висадження. ЕРИТРИН, ЕРИТРИТ, -ó, ч., êобальтові êвіти, -их, -ів, мн. * р. эритрин, а. erythrine, erythrite; н. Erythrin n, Erythrit m — мінерал êласó арсенатів, водний арсенат êобальтó шарóватої бóдови. Формóла: Cо3 [AsO4]2·8H2O. Містить ізоморфні домішêи Са, Мn, Fe2+, іноді Zn, Ni, Cu. Сêлад ó %: CоО — 37,54; As2O5 — 38,39; Н2O — 24,07. Звичайний продóêт вивітрювання арсенідів êобальтó. Утворює тверді розчини з анаберãітом. Синãонія моноêлінна. Ізострóêтóрний з вівіанітом. Прозорий. Блисê тьмяний. Спайність довершена в одномó напрямі. Тв. 1,5-3,0. Гóстина 2,95-3,1. Крихêий. Форми виділення: рожево-, фіолетово- або малиново-червоні землисті вицвіти, плівêи і êірêи безпосередньо на êобальтвмісних мінералах або
388 поблизó них; таêож сферичні і нирêоподібні аґреґати, паралельно-жердинисті і радіально-променисті зростêи, сплощені довãопризматичні або ãолчаті êристали ó тонêих тріщинах. Походження ãіперãенне. Утворюється ó зоні оêиснення за рахóноê арсенідів і сóльфоарсенідів êобальтó. Е. — пошóêова ознаêа на êобальтові рóди. Розрізняють: еритрин залізистий (різновид еритринó, яêий містить до 4 % FeO); еритрин êальціїстий (різновид еритринó· яêий містить до 9,32 % СаО); еритрин цинêовистий (різновид еритринó, яêий містить до 8,5 % ZnO).
ЕРЛІФТ, -а, ч. * р. эрлифт, а. air-lift, airlift; н. Wasserluftpumpe f, Druckluftheber m, Air-Lift m, Druckluftförderer m, Druckluft(wasser)heber m, Mammutpumpe f — 1) Пристрій для піднімання êрапельної рідини або сóміші рідини і твердоãо зернистоãо матеріалó енерãією стиснóтоãо ãазó (повітря, пари), змішаноãо з нею. На виêористанні Е. ґрóнтóється принцип дії ерліфтних флотаційних машин, ерліфтноãо підйомó. Е. виêористовóються для ãідропідйомó ãірсьêої маси (вóãілля і породи) з шахти на поверхню, очистêи зóмпфів, шахтноãо водовідливó, видобóвання пісêó, ãравію з дна різноманітних водойм (ріê, озер, боліт), свер- Рис. Принципова схема ерлідловинноãо ãідравлічноãо фтó: 1 – піднімальна трóба; видобóтêó êорисних êопа- 2 – трóба для подачі повітря; лин. У Донецьêомó наці- 3 – змішóвач; 4 – сепаратор; 6 – трóбопровід; ональномó технічномó óн- 5 – ресивер; 7 – всмоêтóвальний іверситеті розроблена ãірнпристрій. ичо-морсьêа ерліфтна óстановêа для підйомó êонêрецій з дна світовоãо оêеанó (до 6 000 м). 2) Компресорний (з виêористанням повітря) спосіб видобóвання нафти. В.С.Білецьêий. ЕРЛIФТНИЙ ПIДЙОМ, -оãо, -ó, ч. * р. эрлифтный подъем, а. airlift hoisting, н. Druckluftheberförderung f, Druckluftschachtförderung f — пiдйом рiдини або ãiдросóмiшi, що здiйснюється за допомоãою стиснóтоãо повiтря через спецiальний пiдйомниê — ерлiфт. Е.п. застосовóється для видачi нафти через свердловини, на плавóчих снарядах для пiдводної розробêи родовищ êорисних êопалин, на ãiдрошахтах та вóãiльних шахтах iз традицiйною технолоãiєю видобóвання. Принцип дiї Е.п.: стиснóте повiтря êомпресором подається по трóбi ó змiшóвач (êiльцевó êамерó), розташований помiж всмоêтóючим наêонечниêом та трóбопроводом для ãiдросóмiшi. В цiй êамерi óтворюється сóміш рiдини (ãiдросóмiшi) з повiтрям, яêа через отвори надходить до вертиêальноãо трóбопроводó, в яêомó повітрянорідинна сóміш піднімається над рівнем рідини і, таêим чином, видається на поверхню. При проході через повітроохолоджóвач ãазова фраêція відділяється, а ãідросóміш транспортóється до споживача. При велиêих висотах пiдйомó спорóджóється стóпiнчастий Е.п. Див. таêож ерліфт. В.С.Білецьêий.
389 ЕРОЗІЯ, -ії, ж. * р. эрозия, а. erosion; н. Erosion f — 1) Рóйнóвання ґрóнтó або ãірсьêих порід водним потоêом, повiтрям (вітром), льодом. Е. — один з ãол. чинниêів формóвання рельєфó земної поверхні. Частина процесó денóдації. Розрізняють Е. схиловó й рóсловó. В резóльтаті Е. óтворюються яри, балêи, річêові долини тощо. Крім Землі, явища Е. спостеріãаються на Марсі. 2) Рóйнóвання металó або металевих виробів, зóмовлене дією механічних фаêторів або елеêтричних розрядів. 3) Розмивання, роз’їдання, витравлювання.
Резóльтат ерозії. Йєллоóстонсьêий національний парê.
Ерозійно-денóдаційні форми рельєфó. «Сфінêси» Чóрóê-Сó, Кримсьêі ãори.
ЕРОЗІЯ ВИБІРКОВА, -ії, -ої, ж. * р. эрозия избирательная, а. differential erosion, selective erosion; н. selektive Erosion f — вибірêове рóйнóвання ґрóнтó або ãірсьêих порід дією проточної води. Спостеріãається в районах виходó на земнó поверхню піддатливих розмивó ãлинистих порід або в зонах сильноãо дроблення порід вздовж тріщин, розломів, сêидів тощо. Син. — ерозія селеêтивна. ЕРСТЕД, -а, ч. * р. эрстед, а. oersted, н. Oersted, Oe n — одиниця напрóженості маãнітноãо поля в СГС системі одиниць; дорівнює напрóженості маãнітноãо поля в точці на віддалі 2 см від несêінченно довãоãо прямолінійноãо провідниêа, по яêомó тече стрóм ó 10 а. Від прізвища датсьêоãо фізиêа Г.-К. Ерстеда. ЕСКАРП, -ó, ч. * р. эсêарп, а. escarpment, escarp, н. Steilwand f, innere Grabenböschung f, innere Grabenwand f, Innenböschung f, Rückwand f, Abstufung f, Stufe f — êрóтий óстóп або обрив, яêий розділяє ділянêи з полоãим нахилом земної поверхні. ЕСКІЗ, -а, ч. * р. эсêиз, а. sketch, draft, outline; н. Skizze f — попередній начерê êреслення, êартини тощо. Есêізний — намічений ó заãальних і найхараêтерніших рисах; есêізний проеêт — заãальні риси й наêреслення машини, бóдови, технолоãічноãо процесó тощо. ЕСКІЗ ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ, -а, -…, ч. * р. эсêиз ãорной выработêи, а. sketch (draft) of a mine working, entry, н. Grubenbauskizze f — детальний схематичний начерê (малюноê, рисóноê) планó, перерізó ãірничої виробêи, виêонаний при знімальних роботах. На Е.ã.в. вêазóють інформацію, необхіднó для поповнення ãрафічної доêóментації та вирішення інших задач (номери марêшейдерсьêих пóнêтів та їх розташóвання, відстані до вибоїв ãірничих виробоê від цих пóнêтів, місця відборó проб, переходó теêтонічних порóшень, елементи поперечних перерізів виробоê тощо). Яê правило, Е.ã.в. виêонóють без дотримання масштабó.
ЕРО — ЕФЕ ЕСТАКАДА, -и, ж. * р. эстаêада; а. trestle, scaffold bridge; н. Gerüstbrücke f, Leitwerk n, Förderbrücke f, Überladeplattform f, Hochbahn f, Hochgleis n — спорóда (поміст) для проêладання залізничноãо або іншоãо шляхó над землею чи водою. ЕТАЛОН, -а, ч. * р. эталон, а. standbard, н. Etalon m — 1) Міра або вимірювальний прилад, яêий призначений для відтворення, зберіãання і передачі одиниць бóдь-яêої величини. Еталон, яêий затверджено в межах êраїни, називається Державним еталоном. Існóють еталони частоти, маси, довжини, часó тощо. 2) Мірило, зразоê. ЕТАЛОНИ ДЕШИФРУВАННЯ — в ãеодезії — дешифровані в натóрних óмовах знімêи, на яêих зазначене положення типових для даних óмов об'єêтів. ЕТАН, -ó, ч. * р. этан, а. ethane, н. Ethan n — безбарвний ãаз сêладó СН3СН3, найближчий ãомолоã метанó. Міститься в нафтових та природних ãазах, а таêож ó ãазах, яêі одержóють при переробці вóãілля та нафти. Сировина в промисловомó орãаніч. синтезі. ЕТАПНА РОЗРОБКА РОДОВИЩ, -ої, -и, -…, ж. * р. этапная разработêа месторождений, а. mining in stages; н. stufenweise Gewinnung f der Lagerstätten f pl — порядоê ãірн. робіт, при яêомó ними охоплюється не все êар'єрне (шахтне) поле відразó, а почерãово (поетапно) йоãо частини. Е.р.р. дозволяє сóттєво підвищити ефеêтивність розробêи. ЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ, -ю, ч. * р. этиленãлиêоль; а. ethylene glycol; н. Äthylenglykol n — орãанічна сполóêа, найпростіший двоатомний спирт; ãóста безбарвна рідина; рідêий абсорбент волоãи із природноãо ãазó (С2Н6О2). Застосовóють ó виробництві синтетичних смол, штóчноãо волоêна, яê антифриз тощо. ЕТМОЛІТ, -ó, ч. * р. этмолит, а. ethmolith, н. Ethmolith m — інтрóзивне лійêоподібне тіло, яêе заляãає неóзãоджено. ЕФЕКТ, -ó, ч. * р. эффеêт, а. effect, н. Effekt m, Wirkung f — 1) Резóльтат, наслідоê яêих-небóдь причин, заходів, дій. 2) Фізичне явище. ЕФЕКТ ГАЗЛІФТНИЙ, -ії, ж. * р. эффеêт ãазлифтный, а. gaslift effect, н. Gaslifteffekt m, Gashebeverfahreneffekt m — явище піднімання рідини (нафти, води) ó свердловині за рахóноê зменшення ãóстини із-за створення механічної сóміші рідини і вільноãо ãазó. Газ може подаватися ззовні, виділятися із рідини, де він знаходився в розчиненомó стані, або надходити із іншоãо джерела (напр., в резóльтаті сóблімації чи хімічних реаêцій). ЕФЕКТ ГІДРОМОНІТОРНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. ãидромониторный эффеêт; а. hydromonitor effect; hydraulic giant effect; н. Wassermonitoreneffekt m — ефеêт, що виниêає під дією êонтаêтноãо тисêó стрóменя рідини, що витіêає із насадêи з велиêою швидêістю, напр., в ãірсьêі породи, на вибої свердловини. У резóльтаті рóйнóються породи, що разом з механічними рóйнóваннями поліпшóє техніêо-еêономічні поêазниêи процесó. ЕФЕКТ ДЖОУЛЯ-ТОМСОНА, -ó, -…, ч. * р. эффеêт Джоóля-Томсона; а. Joule-Thomson effect; н. Joule–Thomson– Effekt m — зміна температóри ãазó під час йоãо адіабатичноãо розширення (дроселювання). ЕФЕКТ ЕЛЕКТРОГІДРАВЛІЧНИЙ (ПРИ РУЙНУВАННІ ГІРСЬКИХ ПОРІД), -ó, -оãо, ч. * р. эффеêт элеêтроãидравличесêий (при разрóшении ãорных пород), а. electro-hydraulic effect (in rock breaking), н. Elektrohydraulikeffekt m — явище, яêе поляãає ó створенні висоêоãо тисêó всередині об’ємó рідини за допомоãою імпóльсноãо висоêовольтноãо елеêтричноãо розрядó, внаслідоê чоãо ã.п. рóйнóється.
ЕФЕ — ЕФЕ ЕФЕКТ ЖАМЕНА, -ó, -…, ч. * р. эффеêт Жамена; а. Jamin effect; н. Gamen–Effekt m — явище виниêання додатêовоãо поверхневоãо опорó переміщенню нафти, насиченої ãазом, по тонêопоровомó пластó під час проходження через звóжені місця порових êаналів. Газована (насичена ãазом) рідина (тобто рідина з бóльбашêами ãазó) по вóзьêих êапілярних êаналах рóхається повільніше, ніж рідина без бóльбашоê. Сóть явища поляãає в зміні поверхневоãо натяãó й êапілярності. Деформація бóльбашоê ãазó виêлиêає 1 1 перепад тисêó ∆p = 2 σ cos θ ---- – ---- , яêий протидіє рór1 r2 хові рідини, сповільнює йоãо, де σ — поверхневий натяã на межі рідêої і ãазової фаз, Н/м; r1, r2 — радіóси êривини êраплі з протилежних сторін, м; θ — êрайовий êóт змочóвання. Отже, з боêó меншоãо радіóса êривини r1 êапілярний тисê бóде більший, ніж з протилежноãо, де радіóс r2 — більший. Це створює додатêовий опір ó порах, на подолання яêоãо треба приêласти тисê ∆p. В.С.Бойêо. ЕФЕКТ КАРІОЛІСА, -ó, -…, ч. * р. эффеêт Кариолиса, а. Сariolis effect, а. Karioliseffekt m — сила, яêа виниêає під впливом обертання Землі і яêа примóшóє предмети або потоêи, що рóхаються по поверхні Землі, відхилятися від своãо шляхó. ЕФЕКТ РЕБІНДЕРА, -ó, -…, ч. * р. эффеêт Ребиндера; а. Rebinder effect; н. Rebinder–Effekt m — зміна механічних властивостей твердих тіл внаслідоê фізиêо-хімічних процесів, що виêлиêають зменшення поверхневої (міжфазної) енерãії тіла. Проявляється в зниженні міцності і підвищенні êрихêості, пластичності твердих тіл, що полеãшóє їх рóйнóвання, дисперãóвання. Поверхневими процесами, що обóмовлюють Е.Р., можóть бóти адсорбція ПАР, змочóвання (особливо твердих тіл розплавами, близьêими за молеêóлярною природою), елеêтричний заряд поверхні, хімічні реаêції. Приêладом Е.Р. може бóти виниêнення êрихêості металів під дією металічних розплавів, розтрісêóвання ãірничих порід ó присóтності води, рóйнóвання полімерних матеріалів під впливом орãанічних розчинниêів. У ãірничій справі Е.Р. виêористовóють для інтенсифіêації тонêоãо подрібнення ã.п., при бóрінні і проходці тóнелів. Е.Р. пояснює óтворення деяêих розломів ó земній êорі, вивітрювання ã.п. та ін. Е.Р. відêритий П.Ребіндером ó 1928 р. ЕФЕКТ СЕГРЕ-ЗІЛЬБЕРБЕРҐА, -ó, -…, ч. * р. эффеêт Сеãре-Зильберберãа; а. Segre-Silberberg effect; н. Segre–Silberberg–Effekt m — явище поперечної міãрації сóспендованих твердих частиноê і бóльбашоê ãазó до стіноê вертиêальної трóби або до її осі, що призводить до зміни êонцентрації частиноê і в’язêості сóспензії в радіальномó напрямі, профілю швидêостей і ґрадієнта тисêó під час рóхó сóспензії з певною витратою. Яêщо ãóстина сóспендованих частиноê більша за ãóстинó розчинó (рідини), то ó висхідномó потоці вони міãрóють до осі потоêó, а в низхідномó потоці — до стіноê трóби. Яêщо ãóстина сóспендованих частиноê менша за ãóстинó розчинó, то вони міãрóють до осі трóби в низхідномó потоці й до стіноê трóби ó висхідномó. Частинêи, ãóстина яêих дорівнює ãóстині розчинó (з нóльовою плавóчістю), набóвають станó стійêої рівноваãи на відстані (0,5-0,6) R від осі трóби, де R — радіóс трóби. ЕФЕКТ СМАКУЛИ, -ó, -…, ч. * р. эффеêт Смаêóлы, а. Smakula effect; н. Smakula-Effekt m — ефеêт таê званоãо “просвітлення оптиêи”, сóть яêоãо поляãає в сóттєвомó поêращенні оптичних властивостей лінз при нанесенні на них шарó Mg2F товщиною в 1/4 довжини світлової хвилі.
390 Відêритий видатним óêраїнсьêим вченим в ãалóзі фізиêи êристалів О.Смаêóлою (1900-1983). ЕФЕКТ СТЕРЕОСКОПІЧНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. эффеêт стереосêопичесêий, а. stereoscopic effect, н. Stereoskopieeffekt m — здатність оêа людини відчóвати ãлибинó сприйманоãо зором просторó, тобто оцінювати відстані до предметів, що спостеріãаються. Ефеêт стереосêопічний виниêає в процесі зорó двома очима внаслідоê розбіжності центрів перспеêтиви цих зображень. Для тренованоãо спостеріãача радіóс стереосêопічноãо зорó 1,3 êм. Для розширення цієї межі застосовóють біноêóлярні зорові трóби, що мають значно більшó відстань (базó) між зіницями входó і здатні підсилювати стереосêопічний ефеêт неозброєним оêом. ЕФЕКТ ТЕРМОЛІФТНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. эффеêт термолифтный, а. thermolift effect; н. Thermolifteffekt m — явище піднімання рідини (нафти, води) ó свердловині за рахóноê зменшення її ãóстини в резóльтаті наãрівання. ЕФЕКТ ТОМСА, -ó, -…, ч. * р. эффеêт Томса; а. Toms effect; н. Toms–Effekt m — значне зменшення втрат тисêó при тóрбóлентномó режимі рóхó води і розчинів на її основі при вмісті в дóже малих êонцентраціях деяêих полімерів. Цей ефеêт найбільш відчóтний для трóб малоãо діаметра, при велиêих числах Рейнольдса і для полімерів з велиêою молеêóлярною масою. Масова частêа полімерó сêладає 10-5-10-3. На праêтиці виêористовóють натрієвó êарбоêсиметилцелюлозó, поліізобóтилен, поліаêриламід, різні смоли тощо. ЕФЕКТ ФОНТАННИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. эффеêт фонтанный; а. spout effect; н. Fontäneeffekt m — ефеêт ãазліфтний, êоли вільний ãаз виділяється із нафти, яêа припливає із нафтовоãо пласта ó свердловинó. ЕФЕКТ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИЙ, -ó, -оãо, ч. — Див. фотоефеêт. ЕФЕКТИВНА ВИЙМАНА ПОТУЖНІСТЬ ПЛАСТА, -ої, -ої, -і, -…, ж. * р. эффеêтивная вынимаемая мощность пласта, а. effective worked thickness of a seam, н. effektive auszubauende Flözmächtigkeit f — потóжність, яêó приймають для розрахóнêів зрóшень і деформацій земної поверхні при відробці пластів за заêладêою виробленоãо просторó; визначається з óрахóванням êонверãенції боêових порід, повноти заповнення виробленоãо просторó заêладêою та подальшоãо óщільнення матеріалó заêладêи. ЕФЕКТИВНІСТЬ, -ості, ж. * р. эффеêтивность, а. efficiency; performance; н. Effektivität f, Wirkunsgrad m, Wirksamkeit f — 1) Резóльтат, наслідоê бóдь-яêих причин, сил, дій; Е. е ê о н о м і ч н а — поêазниê еêономії сóспільної праці в резóльтаті застосóвання певних заходів; Е. т е х н о л о ã і ч н а — стóпінь віддачі виробництва, машин, апаратів. 2) Властивість певноãо процесó, яêа зóмовлена йоãо яêістю та êільêістю засобів, що берóть óчасть ó процесі, а таêож êонêретною ситóацією; Е óможливлює виêонання певної задачі; хараêтеризóється певним співвідношенням між отримóваним сóмарним ефеêтом та сóмарними витратами на створення і виêористання засобів, що берóть óчасть ó процесі, йоãо орãанізацію та здійснення. 3) У системах обробêи інформації — швидêість обробêи одиниці інформації, питомі витрати на обробêó одиниці інформації. ЕФЕКТИВНІСТЬ ГРОХОЧЕННЯ (ГРОХОТІННЯ), -ості, -…, ж. * р. эффеêтивность ãрохочения, а. screening efficiency, н. Siebungswirkungsgrad m — міра (стóпінь) повноти виділення дрібноãо матеріалó від êрóпноãо при ãрохоченні. Е.ã. являє собою вилóчення нижньоãо êласó в підрешітний продóêт: Е = ε = γβ/α = 100 (α — θ)β / [(β — θ)α],
391 де γ — вихід підрешітноãо продóêтó; α, β, θ — вміст нижньоãо êласó êрóпності відповідно ó вихідномó матеріалі, підрешітномó та надрешітномó продóêтах, %. О.А.Золотêо. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕННЯ, -ості, -…, ж. * р. эффеêтивность обоãащения, а. mineral preparation efficiency, н. Effektivität f der Aufbereitung f — стóпінь повноти вилóчення ê.ê. в êонцентрат, міра досêоналості процесó збаãачення. Визначається яê відношення фаêтичноãо значення поêазниêа збаãачення мінералó до теоретично досяжноãо. Застосовóються три ãрóпи методів оцінêи Е.з.: аналітичні, ãрафоаналітичні та ãрафічні. А н а л і т и ч н і базóються на розрахóнêах êритеріїв ефеêтивності за даними виходó продóêтів збаãачення та вмістó в них відповідноãо êомпонента. Напр.: Ео = (γê βê/α) х [γхв (100 - βê)/(100 — α)], де: γê — вихід êонцентратó, βê, βхв — вміст ê.ê. в êонцентраті та відходах, α — вміст ê.ê. ó вихідномó продóêті. Перший співмножниê означає вилóчення êорисноãо êомпонента в êонцентрат, дрóãий — вилóчення породи ó відходи збаãачення. Г р а ф і ч н і методи базóються на виêористанні êриРис. Крива розділення Тромпа. вих розділення Тромпа. За резóльтатами фраêційноãо аналізó продóêтів збаãачення бóдóють êривó вилóчення фраêцій, з яêої визначають ãóстинó розділення ρр (ãóстина фраêції, вилóчення яêої дорівнює 50%), середнє ймовірне відхилення Еpm = (ρ75 — ρ25)/2 та êоефіцієнт похибêи розділення J = Еpm / ρр — 1000, яêі виêористовóють яê êритерії ефеêтивності розділення, а таêож яê поêазниêи для оцінêи технолоãічної придатності збаãачóвальних апаратів. За êривими Тромпа, вимірюючи площó, обмеженó êоординатами і певним відрізêом êривої, можна ãрафічно визначити вміст відповідних фраêцій ó томó чи іншомó продóêті розділення. Можливі таêож ãрафічні побóдови та оцінêи за збаãачóваності êривими (визначення триêóтниêів помилоê). Г р а ф і ч н о — а н а л і т и ч н і методи виêористовóють ãрафічні побóдови для їх математичноãо описó з подальшим виêористанням одержаних виразів при аналітичних розрахóнêах яê фаêтичних резóльтатів збаãачення, таê і очіêóваних (проãнозних) поêазниêів. Напр., на базі математичноãо описó êривих Тромпа побóдовано ентропійний метод оцінêи та проãнозóвання поêазниêів збаãачення. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗНЕВОДНЕННЯ, -ості, -…, ж. * р. эффеêтивность обезвоживания, а. dewatering efficiency, н. Entwässerungswirkungsgrad m — відношення êільêості видаленої в процесі зневоднення води до її початêової êіл-
ЕФЕ — ЕШИ ьêості. Визначається за формóлою: η = 100 (W -Wф)/ W, де η — ефеêтивність; W — початêова волоãість продóêтó, %; Wф — фаêтичний вміст волоãи в продóêті після йоãо зневоднення,%. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗДІЛЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ СУМІШЕЙ, -ості, -…, ж. * р. эффеêтивность разделения минеральных смесей, а. separation efficiency of mineral mixtures, н. Effektivität f der Scheidung f von Mineralgemischen n pl — ó найбільш заãальномó плані — міра досяãнення ідеальноãо розділення, яêа визначається відношенням фаêтичноãо значення поêазниêа збаãачення до теоретично можливоãо. Виражається в частêах одиниці, або %. ЕФЕЛЬ, -ю, ч. * р. эфель, а. dredging waste, dredging tailings; н. Schwimmbaggerbetriebsabgänge m pl — дрібнозернистий матеріал (дрібніший за 12-16 мм), яêий відоêремлюється промивêою і êласифіêацією на ãрохотах пісêів розсипних родов. золота, платини, алмазів, олова, вольфрамó, титанó тощо. Е. звичайно має підвищений вміст цінних êомпонентів і збаãачóється ãравітац. методами на шлюзах, êонцентрац. столах, ó відсаджóвальних машинах, важêих середовищах, на ґвинтових сепараторах тощо; для золотовмісних Е. застосовóють таêож ціанóвання і амальґамацію. ЕФУЗИВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. * р. эффóзивные ãорные породы, а. effusive rock; н. Effusivgesteine n — маãматичні ãірсьêі породи, що óтворилися внаслідоê застиãання вóлêанічної лави на земній поверхні. Стрóêтóра — порфірова, теêстóра — пориста. Розрізняють незмінні Е.ã.п., або êайнотипні (вóлêанічне сêло, ліпарит, трахіт, базальт тощо), та змінені, або палеотипні (порфірит, діабаз, ортофір та ін.). Поширені на території Уêраїни. ЕФУЗІЯ, -ії, ж. * р. эффóзия, а. effusion; н. Effusion f — 1) Процес виливання лави на поверхню землі. В резóльтаті ефóзії óтворюються ефóзивні ãірсьêі породи, що заляãають ó виãляді лавових потоêів і поêривів; 2) Повільне витіêання ãазів êрізь малі отвори. ЕШИНІТ, -ó, ч. * р. эшинит, а. aeschynite, н. Äschynit m — сêладний оêсид рідêісних земель, êальцію та ін. êоординаційної бóдови — (Ce, Th, Ca…)[(Nb, Ti, Ta)2O6]. Сêлад ó % (з родовища Гіттере, Норвеãія): ThO2 — 2,48; CaO — 1,94; Ce2O3 — 3,71; FeO — 2,61; (Y, Er)2O3 — 21,21; UO2 — 1,75; ZrO2 — 2,62; TiO2 — 21,95; Nb2O5 — 35,51. Синãонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Кристали призматичні до тонêопризматичних, іноді таблитчасті. Гóстина 4,95. Тв. 5,5-6,0. Колір чорний, êоричнево-чорний. Риса темно-бóра. Блисê алмазний, жирний. Злом раêовистий. Дóже радіоаêтивний. Часто метаміêтний, ізотропний з п=2,26. Крихêий. Знайдений ó пеãматитах нефелінових сієнітів разом з нефеліном, польовим шпатом, біотитом, цирêоном. Асоціює з мінералами ãрóпи евêсенітó. Виявлений ó пеãматитах ó р-ні Міассó (Росія). Рідêісний. Розрізняють: ешиніт алюмініїстий (різновид ешинітó з Вишневих ãір на Уралі, яêий містить 7,37 % Al2O3); ешиніт іртіїстий (різновид ешинітó, яêий містить 9,02 % Y2O3); ешиніт êальціїстий (різновид ешинітó з êарбонатів Сибірó, яêий містить 13,49 % СаО); ешиніт ніобіїстий (різновид ешинітó, яêий містить до 52 % Nb2O5); ешиніт танталистий (різновид ешинітó, яêий містить до 32 % Та2O5); ешиніт титановий (різновид ешинітó, в яêомó Ті більше, ніж Nb); ешиніт торіїстий (різновид ешинітó з Вишневих ãір на Уралі, яêий містить 29,56 % ThO2).
ЄВР — ЄТМ
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ГАЗОВЕ КІЛЬЦЕ, -оãо, -оãо, -я, с. — система ãазопроводів êраїн-членів ЄС, створена на основі національних мереж ãазопроводів Німеччини, Нідерландів, Бельãії, Італії, Франції. Формóвання почалося з êінця 60-х рр. XX ст. Північна ділянêа êільця: ãазопровід Емс-Долларт-Бремен-Гамбóрã з відãалóженнями на Ганновер і Кассель. Західна ділянêа вêлючає ãазопровід Гронінãен-Париж-Рóсин-Ліон, південна ділянêа сêладається з північно-італійсьêої мережі Тóрін — Верона. Східна ділянêа — ãазопровід Фóльда — Бамберґ — Реãенсбóрґ — Мюнхен — Верона. З Марселю та Спеції до êільця подається сêраплений природний ãаз з Алжирó та Лівії. ЄВРОПІЙ, -ю ч. * р. европий, а. europium, н. Europium n — хімічний елемент. Символ Eu, ат.н. 63, ат.м. 151,96. Належить до лантаноїдів. Сріблясто-білий метал. Хімічно аêтивний. Компонент люмінофорів. Входить яê ізоморфна домішêа в êристалічнó ґратêó мінералів монацитó, лопаритó, евêсенітó, ферãóсонітó. Один з найефеêтивніших поãлиначів нейтронів ó ядерній техніці. ЄДИНІ НОРМИ ВИРОБІТКУ, ЄДИНІ НОРМИ ЧАСУ, -их, норм, -…, мн. * р. единые нормы виработêи, единые нормы времени; а. , unified work quotas, unified standard time; н. einheitliche Arbeitsnormen f pl, einheitliche Zeitnorm f — норми, яêі встановлюють централізовано на певні види технолоãічно однорідних робіт, що виêонóються на більшості підприємств (óстанов) або є масовими в оêремій ãалóзі за однаêових орãанізаційно-технічних óмов. Є.н.в. поділяють на ãалóзеві і міжãалóзеві, на заãальнодержавні і районні. Таêі норми встановлено, напр., на баãато робіт ó ремонті свердловин підземномó. “ЄДИНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ПІДРИВНИХ РОБОТАХ (ЄПБ)”, -их, -ил, -…, мн. * р. “Eдиные правила безопасности при взрывных работах”, а. “Common safety regulations in shotfiring (blasting)”, н. einheitliche Sicherheitsregeln f pl bei Sprengarbeiten f pl — міжãалóзевий нормативний доêóмент, що встановлює норми, правила, способи і методи безпечноãо ведення підривних робіт на об’єêтах ãірничої промисловості. ЄПБ обов’язêові для виêонання посадовими особами підприємств, орãанізацій та заêладів (незалежно від форми власності), яêі пов’язані з виãотовленням, перевезенням, зберіãанням, виêористанням та обліêом вибóхових речовин (ВР), а таêож працівниêами орãанізацій-фóндаторів таêих підприємств (асоціацій, êорпорацій і т.п.), працівниêами проеêтних і наóêово-дослідних орãанізацій. ЄПБ вêлючають основні положення щодо заãальноãо порядêó виêористання ВР, їх êласифіêації за стóпенем небезпеêи при поводженні з ними і óмовах виêористання, марêóвання, порядêó одержання дозволó на виêористання і зберіãання, випробóвання, місць зберіãання, щодо ведення підривних робіт, вимоã персоналó для проведення підривних
392 робіт, правил перевезення ВР і доставêи до місць роботи, зберіãання на місцях роботи, безпечних відстанях при проведенні підривних робіт і зберіãання ВР, щодо порядêó приймання, відпóсêання та обліêó ВР, поводження з ними (правила сóшіння, подрібнення, розморожóвання і т.п.), знищення ВР, способів підривання, виãотовлення бойовиêів, підпалювальних і êонтрольних трóбоê. В ЄПБ виêладені заãальні правила проведення підривних робіт: вимоãи до технічної доêóментації і персоналó для їх проведення, врахóвання особливих ãірничотехнічних óмов проведення підривних робіт, правил охорони небезпечних зон і попередження входó людей в ці зони, заряджання шпóрів і êонстрóêції зарядів, особливості масових вибóхів, правила ліêвідації зарядів, що не вибóхнóли (відмов). Наведені додатêові вимоãи щодо ведення підривних робіт в підземних виробêах: вибоях шахтних стволів, тóнелів і метрополітенів, ó вóãільних шахтах, небезпечних щодо ãазó, яêі розробляють пласти, небезпечні щодо вибóхів пилó, ãірничих óдарів, при стрóсномó підриванні, підривних роботах в нафтових шахтах, на об’єêтах ãірничорóдної і нерóдної промисловості, небезпечних щодо вибóхів ãазó і пилó. В оêремомó розділі ЄПБ наведені вимоãи щодо проведення підривних робіт на об’єêтах, що знаходяться на земній поверхні: підриванні свердловинних, êотлових і êамерних зарядів; підривних роботах при сейсморозвідці, ãасінні пожеж на свердловинах, підривах льодó, підводних підривних роботах, ãасінні лісових пожеж тощо. ЄПБ містять ряд додатêів, яêі пояснюють, óточнюють основні положення. Ф.К.Красóцьêий. ЄМКІСТЬ (ЄМНІСТЬ), -і, ж. * р. емêость, а. capacity, н. Fassungsvermögen n, Aufnahmefähigkeit f, Kapazität f, Rauminhalt m, Geräumigkeit f — 1) Міра можливоãо вмістó (в одиницях маси або об’ємó) сховища, бóнêера, резервóара і т.п. 2) Заãальна назва заêритих спорóд та пристроїв, що призначені для сêладóвання, аêóмóлювання, зберіãання сипêих матеріалів, рідин та їх сóмішей (пóльп). 3) Елеêтрична ємність — величина, яêа чисельно дорівнює êільêості елеêтриêи, що змінює елеêтричний потенціал провідниêа на однó одиницю. ЄНЦШИТ, -ó, ч. * р. енцшит, а. jenzschite, н. Jenzschit m — опалоподібний êварц з родовища Ґітенберґ (Австрія). ЄРЕМЄЄВІТ, -ó, ч. * р. еремеевит, а. jeremejevite, н. Jeremejewit m, Yeremejewit m — мінерал, борат алюмінію острівної бóдови — Al6[(OH)3 (BO3)5]. Містить (%): Al2О3 — 59,41; B2O3 — 40,59. Синãонія ãеêсаãональна. Геêсаãональні видовжені призми з оêрóãлими неправильними або зазóбленими êінцевими ãранями і віциналями. Гóстина 3,28-3,3. Тв. 8. Безбарвний до блідоãо жовто-êоричневоãо. Знайдений ó виãляді поодиноêих êристалів на ã. Соêтóй (Сх. Сибір). ЄРНТАЛЬК, -ó, ч. * р. ернтальê, а. jerntalc, н. Jerntalk m — різновид тальêó, яêий містить до 9 % Fe2O3. ЄТМАНІТ, -ó, ч. * р. етманит, а. yeatmanite, н. Yeatmanit m — мінерал, силіêат марãанцю, цинêó і стибію острівної бóдови — (Mn, Zn)16Sb2 [O13(SiO4)4]. Замість (SiO4) може бóти (Si2O7), (Si6O18). Містить (%): MnО — 36,63; ZnО — 31,84; Sb2O5 — 18,15; SiO2 — 13,88. Синãонія триêлінна. Утворює пластинчасті аґреґати, рідше êристали псевдоãеêсаãональноãо обрисó. Гóстина 5,02. Тв.4. Колір êоричневий. Рисêа світло-êоричнева. Крихêий. Знайдений ó цинêовомó родовищі Франêлін (шт. Нью-Джерсі, США). Рідêісний.
393
ЖАД, -ó, ч. * р. жад, а. jade, н. Jade m — заãальна назва різних в'язêих мінералів щільної бóдови від білоãо то темно-зеленоãо êольорó. Це переважно нефрит і жадеїт, а таêож силіманіт, пеêтоліт, серпентин. Напівдороãоцінний êамінь. Розрізняють: жад êансьêий (êитайсьêа назва жадó, яêий має êолір смаженоãо êаштана); жад êан-чінсьêий (êитайсьêа назва світло-ãолóбоãо жадó); жад êан-юансьêий (êитайсьêа назва жовтóватоãо жадó); жад êашãарсьêий (нефрит із Кашãарó, Китай); жад-лю (êитайсьêа назва ãолóбóвато-зеленої êоштовної відміни жадеїтó); жад монтансьêий (обсидіан з Йєллоóстонсьêоãо парêó, США); жад новоґвінейсьêий (êоштовний різновид нефритó з Нової Ґвінеї); жад новозеландсьêий (êоштовний різновид нефритó з Нової Зеландії); жад новоêаледонсьêий (êоштовний різновид нефритó з Нової Каледонії); жад південноафриêансьêий (жад); жад трансваальсьêий (êоштовний масивний зелений ґросóляр з Трансваалю); жад хотансьêий (нефрит із Хотана, Китай).
ЖАДЕЇТ, -ó, ч. * р. жадеит, а. jade, jadeite; н. Jadeit m — лóжний піроêсен ланцюжêової бóдови. Формóла: NaAl[Si2O6]. Містить (%): Na2О — 15,35; Al2О3 — 25,25; SiO2 –59,4. Крайній член безперервних ізоморфних рядів Ж.-діопсид і Ж.-еãірин. Важливий мінерал деяêих лóжних метаморфічних порід. Синãонія моноêлінна. Тв. 7, ãóстина 3,2-3,5. Колір зелений, зеленóвато-блаêитний, білий. Блисê сêляний. Дóже в’язêий. Злом занозистий, нерівний. Ювелірна сировина. Вироби з Ж. попóлярні в êраїнах Сходó, зоêрема, Китаї. Родовища: ó М’янмі (Томо), Китаї, Ґватемалі, США (шт. Каліфорнія), РФ, Казахстані, Японії (Котаêі) та ін. Розрізняють: жадеїт-аêміт (еãірин-жадеїт); жадеїт везóвійсьêий (везóвіан зеленоãо êольорó); жадеїт-діопсид (діопсид, яêий містить 28-47 % жадеїтó); жадеїт-еãірин (еãірин-жадеїт); жадеїт хромистий (різновид жадеїтó, в яêомó частина алюмінію заміщена хромом).
ЖАЛЮЗІ, с. * р. жалюзи, а. grills, shutters, jalousie, н. Jalousie f, Rolladen m — пристрій ó виãляді ґратоê (решітоê) з нерóхомими або обертовими перами для реãóлювання повітряноãо або рідинноãо потоêó. ЖАЛЮЗІЙНИЙ ЗНЕПИЛЮВАЧ, -оãо, -а, ч. * р. жалюзийный обеспыливатель, а. jalousie deduster, н. Jalousieentstauber m — пневматичний апарат, ó яêомó здійснюється видалення пилó з сóхоãо (волоãістю до 5-6%) сипêоãо матеріалó дією повітряних стрóменів на розпóшенó масó під час її проходження по похилій жалюзійній решітці. Розпóшення досяãається пересипанням матеріалó з полиці на полицю, надлишêовий тисê повітря створюється під жалюзійною решітêою. ЖДЯРСЬКІ ГОРИ, -их, ãір, мн. — північно-східна частина Чесьêо-Моравсьêої височини ó Чехії. Висоти до 836 м (ã. Дев’ять Сêал). Сêладені переважно ґранітами. Містять родовища ãрафітó, ґранітó та ін. ЖЕДИНСЬКИЙ ЯРУС, ЖЕДИН, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. жединсêий ярóс, жедин; а. Gedinnian, н. Gedinnien n, Gedinnium n, Gedinne n — нижній ярóс нижньоãо відділó девонсьêої
ЖАД — ЖЕО системи Арденно-Рейнсьêої області. Від містечêа Жедин ó Бельãії. ЖЕДРИТ, -ó, ч. * р. жедрит, а. gedrite, н. Gedrit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат натрію, маãнію, заêисноãо заліза, марãанцю та алюмінію. Грóпа амфіболів. Сêлад варіює. У ізоморфномó рядó виділяють: маãнезіожедрит Mg5Al2 (Si6Al2O22)(OH)2, ферожедрит Fe52+Al2(Si6Al2O22) (OH)2, натрієвий жедрит Na(MgFe)6Al(Si6Al2O22)(OH)2. Mg i Fe може заміщóватися Mn. Грóпа (OH) може заміщóватися (F, Cl). Синãонія ромбічна. Гóстина 3,28. Тв. 6,0. Колір бóрий. Волоêнистий. Перший жедрит з родовища Жедре (Франція) знайдений в êристалічних сланцях. Зóстрічається в Норвеãії. Асоціює з амфіболітами і ãаброїдними породами. Рідêісний. Розрізняють: жедрит залізистий (різновид жедритó, яêий містить понад 26 % FeO).
ЖЕЛАТИНОВАНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ЖВР), -их, -их, -н, мн. * р. желатинированные взрывчатые вещества, а. gelatine explosives, gelatine blasting agents; н. gelatinöse Sprengstoffe m pl — динаміти та ін. ВР пластичної êонсистенції, яêа досяãається за рахóноê введення до їх сêладó êолоїдної бавовни. Приêладом ЖВР є вибóхова желатина, желатин-донарити, желатин-динаміти. ЖЕЛАТИН-ДИНАМІТИ — желатиновані нітроãліцеринові ВР, призначені для заряджання шпóрів. Мають необхіднó пластичність для óщільнення в шпóрі і придатні для застосóвання ó обводнених óмовах. ЖЕЛАТИН-ДОНАРИТИ — желатиновані аміачно-селітрові ВР, яêі містять 20-25% нітроефірів. ЖЕЛІЗИНЕЦЬ, -нцю, ч. * р. сидерит, а. siderite, н. Siderit m — стара óêр. назва сидеритó. ЖЕЛІЗНЕЦЬ, -нцю, ч. * р. железняê, а. iron ore, н. Eisenerz n — стара óêр. назва залізняêó. ЖЕЛІЗОВЕЦЬ, -вцю, ч. * р. железняê, р. р. iron ore, Hämatit m — стара óêр. назва ãематитó. ЖЕЛОНКА, -и, ж. * р. желонêа; а. bailer, sludge pump; н. Schmandbüchse f, Schöpfbüchse f, Schöpflöffel m — металева посóдина циліндричної форми, яêою вичерпóють рідинó і зрóйнованó породó, пісоê, ãрязь на поверхню із свердловини під час бóріння, чищення піщаних пробоê, доставляють ó свердловинó цементний розчин, здійснюють пробне відбирання рідини з пласта під час освоєння свердловин. Розрізняють желонêó, що являє собою трóбó з плосêим чи тарілчастим êлапаном внизó і дóжêою для приєднання троса вверхó (звичайна Ж.), поршневó Ж., в яêій всмоêтóвання рідини і шламó в желонêó після êожноãо óдарó по вибою здійснюється з допомоãою поршня, а таêож пневматичнó Ж., заповнення і розвантаження яêої здійснюється під дією надлишêовоãо тисêó, що створюється в двох її êамерах (пісêовій і повітряній). Ж. застосовóється при бóрінні свердловин óдарно-êанатним способом, підземномó ремонті свердловин, випробóванні пластів і освоєнні свердловин. ЖЕОДА, -и, ж. * р. жеода, а. geode, bug hole, crystal cave, н. Geode f, Sekretion f — оêрóãле або овальне мінеральне óтворення, що виниêло внаслідоê заповнення порожнин ó ãірсьêій породі мінеральною речовиною, яêа відêладається від периферії до центрó. Розміри Ж. в поперечни- Уніêальна аãатова жеоêó до 1 м. і більше. Відомі Ж. да діаметром 20 см, Самарсьêа обл. Росія. êварцові, халцедонові, êальцитові, баритові, целестинові та ін.
ЖЕР — ЖИВ
394
ЖЕРЕЛИНЕЦЬ, -нцю, ч. * р. араãонит, а. aragonite, н. Aragonit m — стара óêр. назва натічноãо араґонітó. ЖИВЕТСЬКИЙ ЯРУС, ЖИВЕТ, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. живетсêий ярóс, живет; а. Givetian, н. Givet(ien) n, Givetium n — верхній ярóс середньоãо відділó девонсьêої системи. Від назви ã. Живет ó деп. Арденни, Франція. ЖИВИЙ ПЕРЕРІЗ (ПЕРЕТИН), -оãо, -ó, ч. * р. живое сечение; а. free cross-sectional area, open area; н. freier Querschnitt m, wirksame Fläche f — 1) в ãідравліці — Поверхня, проведена нормально до ліній течії й розміщена в середині потоêó. Відзначимо, що можóть існóвати системи êривих ліній течії, до яêих неможливо провести ортоãональнó поверхню. 2) при ãрохоченні — Частêа площі отворів сита до всієї площі сита в %. ЖИВИЛЬНИК, -а, ч. * р. питатель, а. feeder, н. Speiser m — 1) Клапан, що реãóлює надходження води, пальноãо тощо в машинó, апарат і т.і. 2) Машина або пристрій для рівномірної подачі реãóльованої êільêості вихідноãо матеріалó в різні види технолоãічноãо (напр., збаãачóвальноãо) óстатêóвання. Механічні Ж. поділяються: з безперервним постóповим рóхом робочоãо орãанó (пластинчасті, стріРис. Схеми живильниêів: а — стрічêовий; б — пластинчатий; в — ґвинтовий; ã — хитний; д — вібраційний; є — барабанний; ж — дисêовий; з — ланцюãовий.
стрічêових, сêребêових і пластинчастих Ж. вона обóмовлюється площею перерізó потоêó вантажó і швидêістю йоãо рóхó, а для êоливних, вібраційних і маятниêових — площею перерізó, амплітóдою і частотою êоливань робочоãо орãанó. Тип Ж. вибирається в залежності від властивостей матеріалó, необхідної продóêтивності та точності реãóлювання йоãо потоêó. Яêщо Ж. виêонóє êільêісне реãóлювання технолоãічноãо потоêó або оêремоãо êомпонентó, що надходить до процесó, він слóжить дозатором. Є.М.Сноведсьêий. ЖИВИЛЬНИК ВІБРАЦІЙНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. питатель вибрационный, а. vibrofeeder, н. Vibrationsaufgabevorrichtung f, Vibroschub m, Vibrationsspeiser m — 1) Установêа для перевантаження і êласифіêації ãірн. маси в перевантажó-
Рис. Основні типи живильниêів: а — стрічêовий; б — пластинчастий; в — сêребêовий; ã — хитний; д — тарілчастий (дисêовий); е — лопатевий; ж — шнеêовий; з — лотêовий вібраційний.
чêові, ланцюãові, сêребêові, ґвинтові), із зворотнопостóпальним рóхом (лотêові, маятниêові, êоливні, вібраційні, елеêтровібраційні, поршневі) та з обертовим рóхом (тарілчасті або дисêові, лопатеві, барабанні, êрильчасті, шнеêові, роторні, столи дозóвальні). Пластинчасті, ланцюãові і êоливні Ж. виêористовóють, в основномó, при велиêоãрóдêовій ãірничій масі, стрічêові, маятниêові та вібраційні — при середніх розмірах ãрóдоê; тарілчасті, стрічêові та ґвинтові — при леãêосипêих і дрібноãрóдêових матеріалах. Продóêтивність Ж. — 35-1000 т/ãод. Для
Рис. Принципова схема вібраційноãо живильниêа (живильниêа-ãрохота): а — інерційноãо одномасноãо з дебалансним вібратором; б — інерційноãо одномасноãо з самобалансним вібратором; в — інерційноãо одномасноãо óрівноваженої системи; ã — інерційноãо двомасноãо; д — еêсцентриêовоãо неóрівноваженоãо; е — еêсцентриêовоãо óрівноваженоãо; 1 — вантажонесóчий орãан; 2 — вібратор; 3 — еêсцентриê; 4 — прóжні зв’язêи.
395 вальних êомплеêсах на êар'єрах при потоêовій і циêлічно-потоêовій технолоãіях. Умовно виділяють власне Ж.в. та Ж.в.-ãрохоти. Привод Ж.в. інерційний або еêсцентриêовий. Ж.в. з інерц. приводом виêонóється за одномасною і двомасною схемою. У одномасних живильниêах виêористовóються вібратори дебалансноãо і самобалансноãо типів. У двомасних óстановêах, що сêладаються з вантажонесóчоãо орãанó, вібратора, робочих прóжних зв'язêів і амортизаторів, є реаêтивна маса, яêою слóжить спец. важêа рама або сам вібратор. Ж.в. з еêсцентриêовим приводом частіше за все виêонóють за одномасною схемою. Продóêтивність Ж.в.-ãрохотів до 2000 т/ãод, частота êоливань 730 хв-1, êóт óстановêи до 15о. 2) Живильниê, яêим споряджають бóнêери, силоси тощо. Особливо ефеêтивний при вивантаженні волоãоãо матеріалó або матеріалó, схильноãо до злежóвання. ЖИВИЛЬНИК РЕАҐЕНТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. питатель реаãентный, а. reagent feeder, н. Reagensspeiser m — живильниê з дозóючим пристроєм для рідêих реаґентів. Застосовóється при флотації, ґранóляції тощо. Ж.р. бóвають êлапанні, êовшові, поршневі, барабанні тощо. Див. дозатор.
ЖИВ — ЖИЛ або сам отвір для пропóсêання певної êільêості рідêоãо палива чи повітря. ЖИЛА, -и, ж. * р. жила, а. lode, roke, vein, reef, searn; н. Gang m, Ader f — ãеолоãічне тіло неправильної форми, що óтворилося в резóльтаті заповнення тріщин ó ãірсьêих породах або внаслідоê метасоматичноãо заміщення порід óздовж тріщин мінеральною речовиною. Осн. ãеол. елементи, що визначають розміри і óмови заляãання жил: напрям простяãання і довжина за простяãанням, êóт падіння і довжина за падінням, схилення (похил), а таêож потóжність. Довжина Ж. êоливається від 1 êм і менше до 200 êм, ãлибина жильних родовищ, яêі розробляються — до 3 êм (Колар, Індія). За формою Ж. поділяються на простої, плитоподібної
Рис. Жили: а — проста; б — сêладна; в — чотêовидна; ã — êамерна. Рис. Живильниêи реаґентні: а,б,в — сêіпові; ã,д — êовшові; е — мембранний; ж,з — êлапанний ãолчастий; і — êлапанний імпóльсний; ê,л — порційні; м,н — насосні.
ЖИВУЧІСТЬ МОРСЬКОЇ НАФТОГАЗОВОЇ СПОРУДИ, -ості, -..., ж. * р. живóчесть морсêоãо нефтеãазовоãо соорóжения; а. vitality (steadiness) of an offshore oil-gas construction; н. Sicherheit f der marinen Erölgasanlage f — здатність морсьêої нафтоãазової спорóди протидіяти наслідêам аварійних пошêоджень і діянь вибóхів, виниêненню та поширенню пожеж, нафтоãазопроявлень, зберіãати і відновлювати роботопридатність óсіх технічних засобів і забезпечóвати безпеêó персоналó, яêий знаходиться на платформі, а таêож зберіãати óстатêóвання і майно. Ж.м.н.с. забезпечóється пожежобезпеêою, протифонтанною безпеêою (êомплеêс заходів проти виниêнення і поширення відêритих фонтанів, виêидів, нафтоãазопроявлень), стійêістю технічних засобів (проти пошêоджень), підãотовленістю персоналó до боротьби за живóчість спорóди, êомплеêсом запобіжних заходів для збереження живóчості спорóди. Див. бóрова платформа, морсьêа ãірнича технолоãія. В.С.Бойêо. ЖИКЛЕР, -а, ч. * р. жиêлер, а. calibrated(metering) orifice, jet, nozzle; н. Düse f — деталь з отвором точноãо розмірó
форми і сêладні (пóчоê тріщин, що переплітаються), стóпінчасті (сходинêові), сітчасті, ãіллясті, êамерні, лінзоподібні, рóбцеві і ін. За розмірами і óмовами заляãання серед Ж. виділяють апофізи і прожилêи. З Ж. пов'язані родов. золота, свинцево-цинêових рóд, вольфрамó, ртóті, ін. Робоча потóжність Ж. — від деêільêох см до десятêів м. Розрізняють: жили альпійсьêі (те саме, що жили альпійсьêоãо типó); жили альпійсьêоãо типó (жили, що óтворилися під час реãіональноãо метаморфізмó внаслідоê вилóãовóвання і перевідêладання в тріщинах деяêих êомпонентів вмісних порід); жили метаморфічні (те саме, що жили альпійсьêоãо типó).
ЖИЛЬНЕ РОДОВИЩЕ, -оãо, -а, с. * р. жильное месторождение, а. ore deposit, lode — рóдне родовище, в яêомó рóди заляãають ó виãляді жил. ЖИЛЬНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн.* р. жильные ãорные породы, а. vien rock, gangue — маãматичні ãірсьêі породи, що заляãають ó виãляді жил і дайоê. В Уêраїні Ж.ã.п. є в óсіх інтрóзивних масивах. Виходять на деннó поверхню в межах Уêраїнсьêоãо щита (особливо ó півн. зах. частині та Приазов’ї), Кримсьêих ãір, Уêраїнсьêих Карпат. Ж.ã.п. êислоãо сêладó представлені пеãматитами, аплітами, ґраніт-порфірами, êварцовими порфірами; середньоãо сêладó — андезитами, діоритовими êварцови-
ЖИР — ЖОР ми порфірами, основноãо — базальтами, діабазами, долеритами; лóжноãо — сієніто вими та лóжно-сієнітовими породами. Товщина жильних тіл — від десятêів см. до десятêів м. Довжина досяãає сотень м., рідше — десятêів êм, а в ãлибинó вони розвиваються до êільêох êм. З Ж.ã.п. в Уêраїні пов’язані родов. баритó і поліметалів (êварц-баритові жили Заêарпаття та Донбасó), ртóті, êристалів дороãоцінноãо і виробноãо êаміння. ЖИРНІ ГАЗИ, -их, -ів, мн. * р. жирные ãазы, а. rich gases, fat gases; н. Fettgase n pl, Ölgase n pl, Reichgase n pl — застарілий термін, що означає природні ãорючі ãази з висоêим вмістом важêих вóãлеводнів від С3 і вище. Таêий сêлад ãазів хараêтерний для ãазоêонденсатних і нафтових родовищ. Див. сирий ãаз. ЖИРОБУС (ГІРОБУС), -а, ч. * р. жиробóс (ãиробóс), а. gyrobus; н. Girobus m — безрейêовий самохідний візоê з механічним аêóмóлятором енерãії — маховиêом. Є й елеêтричні жиробóси. Допоміжний транспортний засіб для êоротêих трас; придатний для обслóãовóвання вибóхонебезпечних об’єêтів. ЖИРОВИК, -ó, ч. * р. жировиê, а. soapstone, н. Steatit m, Speckstein m, Talkstein m — те ж саме, що й стеатит. Виробний êамінь. Сóцільні сêóпчення тальêó. Див. тальê. ЖИСМОНДИН, -ó, ч. * р. жисмондин, а. gismondine, н. Gismondin m — мінерал, водний алюмосиліêат êальцію êоординаційної бóдови, ãр. цеолітів. Формóла: Ca4[Al8Si8O32]⋅16H2O. Містить (%): 1. За Є.Лазаренêом: CaО — 7,7; Al2О3 — 26,04; SiO2 — 42,84; H2O — 17,16. 2. За К.Фреєм: CaО — 16; Al2О3 — 29,1; SiO2 — 34,3; H2O — 20,6. Синãонія моноêлінна (за ін. даними — ромбічна). Тв. 4,5-5,0. Гóстина 2,2. Блисê сêляний. Безбарвний, білий, блаêитнóватий, сірóватий або червонóватий. Прозорий до напівпрозороãо. Рідêісний. Знайдений в порожнинах лейцитових тефритів ó Чехії і в лейцитових лавах в Італії. У порожнинах базальтів на плато Антрим (Ірландія) óтворює хараêтерні асоціації з шабазитом, томсонітом, філіпситом. Знайдений таêож в Квінсленді (Австралія) та на Гавайсьêих о-вах. ЖОВНА, -ен, мн. * р. желваêи, а. concretions, н. Konkretion f — невелиêі сêóпчення і êонêреції мінералів оêрóãлої, еліпсоїдальної або неправильної форми. ЖОВТИЛЬНИЦЯ, -і, ж. * р. железняê желтый, а. xanthosiderite, н. Xanthosiderit m — стара óêр. назва лімонітó вохристоãо. ЖОЛОБ, -а, ч. * р. желоб, а. chute, shoot, trough, н. Rutsche f, Rinne f, Gerinne n — самопливний транспортний пристрій ó виãляді рóсла, встановленоãо під нахилом для переміщення сипêої маси або пóльпи. ЖОЛОБ МИЙНИЙ (РЕОЖОЛОБ), -а, -оãо, ч. * р. желоб моечный, а. rheolaveur, н. Rheorinne f, Rheobett n, Waschrinne f — збаãачóвальний апарат, ó яêомó розділення мінеральної сóміші за ãóстиною її êомпонентів відбóвається в рóсловомó потоці внаслідоê різниці в швидêостях переміщення зерен збаãачóваноãо мінералó. Ж.м. застосовóвалися переважно для збаãачення антрацитó êрóпністю 6-100 мм. Область застосóвання Ж. за ãóстиною матеріалó — 1200-2500 êã/м3. Продóêтивність 80-130 т/ ãод. Поêазниêи ефеêтивності розділення: Ер = 0,16-0,20; J= 0,16-0,20. В 1970-і роêи повсюдно замінені на важêосередовищні сепаратори або відсаджóвальні машини. Див. таêож реомийêа. ЖОЛОБ ОКЕАНІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. желоб оêеаничесêий, а. oceanic trench, н. Tiefseegraben m, Tiefseerinne f —
396 вóзьêі і довãі, злеãêа зіãнóті в плані ãлибоêоводні западини на периферії оêеанів. Ширина їх 10-20 êм, довжина 35 тис. êм, ãлибина 5-11 êм. Основні ãлибоêоводні оêеанічні жолоби. Назва жолобó
Найбільша ãлибина, м
Протяжність, êм
Середня ширина, êм
Атлантичний оêеан Пóерто-Ріêо
8742
1070
87
Південно-Сандвічев
8264
1380
70
Романш
7856
230
9
Індійсьêий оêеан Зондсьêий (Явансьêий)
7729
2900
49
Східно-Індійсьêий
6335
1244
45
Тихий оêеан Маріансьêий
11022
1340
59
Тонãа
10882
860
78
Філіппінсьêий
10265
1330
65
Кермалеê
10047
1270
88
Індзó-Бонінсьêий
9810
1030
82
Кóрило-Камчатсьêий
9717
2170
59 59
Японсьêий
8412
680
Чилійсьêий
8180
2690
64
Алеóтсьêий
7855
3570
64 38
Рюêю (Нансей)
7790
603
Перóансьêий
6601
1340
61
Центральноамериêансьêий
6639
2530
34
Витязя
6150
870
11
Маêс. ãлибинó Світовоãо оê. (11022 м) встановлено ó Маріансьêомó жолобі. Походження Ж.о. зв'язóється зі зсóвом та опóсêанням оêеаніч. літосферної плити. Для Ж.о. (за винятêом жолоба Кайман) хараêтерні висоêа сейсмічність і неãативні аномалії сили тяжіння Фая, велиêі маãнітні аномалії обох знаêів і зниження значення тепловоãо потоêó.
Рис. Оêеанічні жолоби в районах: а) оêолиці Півд. Америêи; б) східної частини Азіатсьêоãо êонтинентó.
ЖОЛОБНА СИСТЕМА, -ої, -и, ж. * р. желобная система; а. ditch system; н. Spülrinnensystem n, Kehlesystem n, Rillensystem n, Rinnensystem n — система, що має формó жолоба і виêористовóється для транспортóвання бóровоãо розчинó під час бóріння. ЖОРСТВА, -и, ж. * р. дресва, а. gruss, debris, scree, н. Grus m, Moderstein m, Steinschutt m, Steinschlag m — продóêти
397 вивітрювання ãірсьêих порід, що сêладаються з ãостроêóтних незцементованих óламêів порід або мінералів розміром 1-10 мм. Входить, зоêрема, до сêладó êóрóмів. ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ, -ості, -…, ж. * р. жестêость воды; а. hardness of water, water hardness, hard of water, stiffness of water, н. Wasserhärte f, Härte f des Wassers — те ж саме, що й твердість води. Застарілий термін. ЖОРСТКІСТЬ ПОГОДИ, -ості, -…, ж. * р. жестêость поãоды, а. severity of weather, н. Härte f des Wetters n — хараêтеристиêа станó атмосфери, що êомплеêсно враховóє температóрó і вітровó дію на людинó. Виêористовóється при орãанізації ведення ãірничих робіт на відêритомó повітрі. Є сóмою температóри повітря ó ãрадóсах та подвоєної швидêості вітрó ó метрах на сеêóндó: до 10 балів — робота проводиться ó звичайномó режимі; 10-20 балів — перерва 10 хв. для обіãрівання через êожнó ãодинó; понад 40 балів — роботи припиняються. ЖУРАВЧИК, -а, ч. * р. жóравчиê, а. loess doll, н. Kalkkonkretion f — вапняêові êонêреції в лесі. Син. — лялечêа, дóтиê. ЖУРНАЛ ПРОХОДЖЕННЯ ТА АРМУВАННЯ ШАХТНОГО СТВОЛА (СТОВБУРА), -ó, -…, ч. * р. жóрнал проходêи и армирования шахтноãо ствола, а. log(book) of mine shaft sinking and reinforcement, н. Register n von Schachtabteufung f und Schachtbewehrung f — доêóмент, яêий фіêсóє фаêтичний стан шахтноãо ствола в процесі йоãо спорóдження. Важливий доêóмент, на основі яêоãо сêладається хараêтеристиêа ствола яê інженерно-технічної спорóди. В жóрналі фіêсóють: ãірсьêі породи, яêі перетинаються
ЖОР — ЖУР стволом, водоносні ãоризонти, вивали порід та їх êріплення, сполóчення стволó з іншими виробêами, тимчасове та постійне êріплення, висотні відмітêи, дати проходêи та встановлення елементів армóвання і ін. Крім технічних хараêтеристиê, жóрнал містить ãеолоãічний розріз по стволó, яêий поповнюється при поãлибленні, проходці, êріпленні, армóванні. ЖУРНАЛИ ГІРНИЧОГО ПРОФІЛЮ, -ів, -…, мн. * р. жóрналы ãорноãо профиля, а. mining journals, н. Bergbauzeitschriften f pl, Montan-Zeitschriften f pl — дрóêовані періодичні (не рідше одноãо разó на ріê) видання з ãірничої справи. Серед дрóêарсьêої інформації (патентів, стандартів, депонованих рóêописів, моноãрафій і т.п. статті з жóрналів займають основне місце (понад 85%). До перших технічних жóрналів з ãірничої справи потрібно віднести “Annales des Mines" (“Гірництво", Франція, 1794) і “Горный жóрнал" (Росія, 1825). Обсяã жóрнальної статті в Ж.ã.п. змінюється від 10-20 рядêів (деяêі заêордонні видання) до 40-60 сторіноê. Частина обсяãó жóрналó відводиться реêламі, питанням передплати, персоналіям, поточним подіям. Частêа зарóбіжних статей Ж.ã.п. анãлійсьêою мовою сêладає понад 75%, німецьêою — 10%, францóзьêою та російсьêою — по 5%, іншими мовами — 5%. Крім техн. жóрналів з ãірничої справи, випóсêаються реферативні жóрнали: “Горное дело” (“Гірництво", РФ), “Chemical Abstracts" (США), “Engineering Index" (США), “Petroleum Literature Index" (США) і т.д. Основні вітчизняні та заêордонні Ж.ã.п. наведені ó додатêó до т.1. В.С.Білецьêий.
ЗАБ — ЗАБ
ЗАБАЛАНСОВІ ЗАПАСИ, -их, -ів, мн. * р. забалансовые запасы, а. total resources, off-balance resources; н. Ausserbilanzvorräte m pl an Bodenschätzen m pl — запаси ê.ê., що за яêістю не відповідають вимоãам їх промисловоãо виêористання або за óмовами заляãання не придатні для розробêи при сóчасномó рівні техніêи. З.з. можóть бóти виêористані в майбóтньомó. ЗАБАРВЛЕННЯ МІНЕРАЛІВ, -…, с. — Див. êолір мінералів. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ЗАПАСАМИ ВИДОБУТКУ НАФТИ (ГАЗУ), -ості, -…, ..., (-...), ж. * р. обеспеченность запасами добычи нефти (ãаза); а. provision of oil (gas) recovery with reserves; reserve provision of oil (gas) production; н. Reserve f von Erdöl- und Erdgasvorräten m pl, Erdöl- und Erdgas- Förderungssicherung f — поêазниê, яêий хараêтеризóє тривалість періодó, протяãом яêоãо наявних запасів бóде достатньо для підтримóвання досяãнóтоãо рівня річноãо видобóтêó нафти (ãазó), і визначається за формóлою: P = G/Q, де G — видобóвні запаси на початоê роêó, млн т (млрд м3); Q — видобóтоê нафти (ãазó) за ріê, млн т/ріê (млрд м3/ріê). Для розрахóнêó можна брати запаси різних êатеãорій (А + В або А + В + С1). У планóванні ãеолоãорозвідóвальних робіт слід брати в нафтовій промисловості за êатеãоріями А + В + С1 35-40 роêів, а в ãазовій промисловості 25-30 роêів. ЗАБИВКА, -и, ж. * р. забивêа, а. tamping, н. Besatz m, Verdammung f — 1) Процес заповнення інертним матеріалом частини зарядної порожнини. 2) Інертний матеріал, що застосовóється для ізоляції зарядó ВР. Виêористовóється 3. для “замêнення" продóêтів детонації, підвищення ККД вибóхó, зниження радіóса розлітання óламêів. Найбільший опір виштовхóвальній дії продóêтів детонації здійснюють сипóчі матеріали, що мають досить висоêó щільність, висоêий êоеф. внóтр. тертя, а таêож пластичні, рідêі і швидêотверднóчі сóміші. Для зменшення фільтрації продóêтів детонації через 3. ãрóбозернистоãо матеріалó пóстоти між йоãо зернами заповнюють водою або дрібнозернистим пісêом. Яê З. виêористовóють: ґранóльований шлаê, пісоê, щебінь, óламêові породи, ãлинó, поліетиленові паêети, заповнені пісêом або водою тощо. 3) Забивêа повітряна (порожнинна) — повітряний проміжоê, яêий залишається між зарядом ВР і твердою забивêою ó ãирлі шпóрó (свердловини). Застосовóється для зниження початêовоãо тисêó вибóхових ãазів і збільшення тривалості дії вибóхó на навêолишнє середовище з метою досяãнення більш рівномірноãо подрібнення породи вибóхом, рідше (при масових вибóхах) — для сêорочення тривалості і трóдоємності вибійних робіт. ЗАБИВНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р. забивочная машина, а. stemming machine, н. Besatzgerät n, Getriebemaschine f — пристрій для механізованої подачі інертноãо матеріалó
398 (пісоê, дрібний щебінь тощо) в заряджені ВР свердловини і шпóри з метою їх забивêи. 3.м. набóла найбільшоãо поширення на відêритих ãірничих роботах. Сêладається з трансп. бази (автомобіль), ємêості (бóнêери) для інертноãо (забивноãо) матеріалó, живильниêа (напр., êонвеєр сêребêовий) для подачі забивноãо матеріалó з бóнêера в свердловинó. Продóêтивність вітчизняних З.м. 1700 êã/хв., вантажопідйомність 5,5-11 т. ЗАБРУДНЕНІСТЬ, -ості, ж. * р. заãрязненность; а. contamination; н. Verschmutzung f — наявність забрóднювачів чи небажаних óтворень ó сêладі рідêоãо чи ãазовоãо робочоãо середовища. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ, -…, с. * р. заãрязнение оêрóжающей среды, а. contamination of the environment, environmental pollution; н. Umweltverschmutzung f, Umweltverunreinigung f — процес зміни сêладó і властивостей однієї або деêільêох сфер Землі внаслідоê діяльності людини. Приводить до поãіршення яêості атмосфери, ãідросфери, літосфери та біосфери. Допóстима міра забрóднення довêілля в різних êраїнах реãламентóється відповідними стандартами, нормативами, заêонами. Розрізняють забрóднення отрóйні, хвороботворні, хімічні, механічні і теплові. Допóстимі êільêості відходів, що сêидають ó ãідро- або атмосферó, реãламентóють нормативами ãранично допóстимих виêидів (ГДВ) з óрахóванням ãранично допóстимих êонцентрацій (ГДК). В Уêраїні вони затверджóються Міністерством охорони здоров’я. У процесі видобóвання ê.ê. відбóвається істотне З.д. З êожної тонни видобóтої ê.ê. тільêи 1-3% перетворюються в êориснó продóêцію, а 99-97% йдóть ó відходи. За обсяãами виêидів забрóднюючих речовин і за стóпенем впливó їх на природне середовище ãірничодобóвна пром-сть стоїть на 4-мó місці після хімічної, металóрãійної і сільсьêоãо ãосподарства. При підземномó видобóтêó відбóвається забрóднення а т м о с ф е р и пилом, отрóйними ãазами, вóãлеêислим ãазом, метаном, поліциêліч. ароматич. вóãлеводнями, сірчистими ãазами, сірêоводнем, теплом, підземними водами, породами (в т.ч. радіоаêтивними) тощо. При відêритих ãірничих роботах довêілля забрóднюється оêсидом вóãлецю, двооêисом азотó, пилом, êар’єрними водами, породами. Зоêрема під час вибóхових робіт на êар’єрах світó за ріê óтворюється пилоãазова хмара об'ємом 15-20 млн м3, що підіймається на висотó до 1500-1700 м, де повітряна течія розсіює і відносить 93-99% пилó. Особливó небезпеêó становить пил важêих металів, що виêидається в атмосферó або ó водоймища і вêлючається в природний êрóãообіã; ще небезпечніші — металічні отрóти та діоêсин. Породні відвали, що ãорять, виділяють на êожнó тоннó породи до 135 мã пилó і 86,3-363 êã ãазів (СО, СО2, SO2, Н2S, NO+NO2). Забрóднення ã і д р о с ф е р и приводить до поãіршення яêості води для водоêористóвання. При видобóтêó ê.ê. має місце сêидання шахтних і êар'єрних вод, що містять механічні, хім. і біол. домішêи, ó відêриті водойми, річêи. Забрóднення ãідросфери відбóвається і за рахóноê вимивання оêсидів рідêісноземельних елементів з породних відвалів, при їх вивітрюванні, транспортóванні ê.ê. Забрóднення л і т о с ф е р и відбóвається за рахóноê внесення (зоêрема при похованні) в ãеол. стрóêтóри отрóйних і радіоаêтивних речовин, а таêож не властивих їм хім. сполóê та баêтерій. Забрóднення б і о с ф е р и при видобóтêó ê.ê. відбóвається опосередêовано. Особливо неãативні наслідêи в біосфері виниêають при розробці ê.ê. в зонах баãаторічної мерзлоти, що займає 22% сóші.
399 В Уêраїні на êінець ХХ ст. є понад 600 териêонів, бл. 30% з яêих ãорять, до 2005 р. вóãільна промисловість наêопичить 1525 млн т забалансових шламів, відходів збаãачення. Найбільше забрóднення довêілля від ãірн. пром. спостеріãається в Уêраїні на Донбасі та в Кривбасі. Заãальний обсяã виêидів шêідливих речовин на Донбасі в 6,2 рази вищий, ніж ó середньомó по Уêраїні, причомó на ãірн. підприємства припадає бл. 50% всіх відходів. В.С.Білецьêий. ЗАБРУДНЮВАННЯ, -…, с. * р. заãрязнение ; а. contamitation, fouling; н. Verschmutzung f — внесення небажаних твердих, рідêих або ãазових речовин ó робоче середовище або їх óтворення в ньомó. ЗАБРУДНЮВАЧ, -а, ч. * р. заãрязнитель ; а. contaminant; н. Verschmutzer m — небажана тверда, рідêа або ãазова речовина, наявна в рідêомó або ãазовомó робочомó середовищі. ЗАБУРНИК, -а, ч. * р. забóрниê, а. borer, well borer; н. Anbohrstange f — свердло довжиною 300-600 мм, яêим починають бóріння шпóрів і свердловин. ЗАБУТОВКА, -и, ж. * р. забóтовêа, а. backing, backfilling; н. Hinterfüllen n, Hinterfullüng f — заповнення просторó між êріпленням і боêовими стінêами виробêи щебенем, пісêом, подрібненою породою тощо. Резóльтат забóтовóвання. 3. застосовóють в Уêраїні, Росії, ФРН, Бельãії та ін. êраїнах при проведенні ãоризонтальних і похилих (до 10о) ãірничих виробоê; З. здійснюється після зведення тюбінãовоãо, блоêовоãо, арочноãо, залізобетонноãо і ін. збірних êріплень. 3. поліпшóє зв'язоê êріплення зі стінêами виробêи, сприяє підвищенню стійêості породноãо масивó, збільшенню несóчої здатності êріплення, більш рівномірномó розподілó напрóжень, продовженню термінів безремонтної підтримêи виробоê, запобіãає сêóпченню метанó, вóãільноãо пилó тощо. ЗАБУТОВУВАННЯ, -…, с. * р. забóтовêа, а. backing, backfilling; н. Hinterfüllen n, Hinterfüllung f — дія, власне процес, резóльтатом яêоãо є забóтовêа виробленоãо просторó. ЗАВАДИ, ПЕРЕШКОДИ, -ад, -од, мн. * р. помехи, а. disturbance; н. Hindernis n, Störungen f pl — сиãнали або дії, що спотворюють êорисний сиãнал, яêий несе основнó інформацію ó пристроях вимірювання, телевимірювання, зв’язêó, САР і САУ (САК). Вплив З. може призвести до значних помилоê систем вимірювання. За своєю природою З. можóть бóти детермінованими та випадêовими. Приêлад детермінованої З. — фон від джерела живлення змінноãо стрóмó. За допомоãою спец. êонстрóêтивних заходів вплив детермінованих З. можна óсóнóти. Вплив детермінованих З. на резóльтати вимірювання вираховóють яê систематичнó похибêó. Джерелами випадêових З. є теплові шóми, похибêи, яêі виниêають під час перетворення сиãналів. Випадêові З. описóються деяêою випадêовою фóнêцією. Дóже поширене представлення випадêової З. яê “білоãо шóмó”. Спеціальні схеми вимірювання враховóють вплив адитивної та мóльтипліêативної та ін. З. ЗАВАЛ ВИРОБКИ, -ó, -и, ч. * р. завал выработêи, а. fall, fall of roof, cave-in, goaf, gob, н. Zubruch(e)gehen n eines Grubenbaus m — довільний вивал ó діючó ãірничó виробêó велиêих мас породи з переêриттям її перерізó, що виêлиêає рóйнóвання êріплення виробêи та порóшення технолоãічноãо процесó виїмêи êорисної êопалини. ЗАВАНТАЖУВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ, -оãо, -ою, ч. * р. заãрóзочное óстройство, а. loader, loading device; н.
ЗАБ — ЗАВ Beschickungseinrichtung f, Beladeeinrichtung f, Belader m — пристрій ó виãляді воронêи, лотêа, живильниêа, жолоба, дозатора, бóнêер-дозатора або їх сполóчення для подачі êорисної êопалини або породи на êонвеєр, ó ваãонетêó (ваãон), ó сêіп, трóбопровід, збаãачóвальний апарат тощо. Для завантаження волоãоãо матеріалó ó трóби-сóшарêи та сóшарêи з êиплячим шаром застосовóються лопатеві та ланцюãові заêидачі (живильниêи). ЗАВАНТАЖУВАЛЬНО-ДЕШЛАМАЦІЙНИЙ ПРИСТРІЙ — допоміжний пристрій до відсаджóвальної машини — поєднання завантажóвальноãо пристрою (жолоба, дифóзора тощо) з дешламаційним апаратом, напр., дóãовим ситом. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС РОБІТ ПРИ ПОТОЧНОМУ РЕМОНТІ СВЕРДЛОВИН, -оãо, -ó, -…, ч. * р. заêлючительный êомплеêс работ при теêóщем ремонте сêважин; а. final work package in running well repair; н. Abschlußarbeiten f pl bie der laufenden Bohrlochinstandhaltung f — роботи, яêi виêонóються пiсля опóсêання свердловинноãо еêсплóатацiйноãо обладнання. Вiн містить ó собі збирання ãирлової арматóри, очищення арматóри, ремонтноãо обладнання й iнстрóментó вiд рiзних вiдêладів, демонтаж êомплеêсó ремонтноãо обладнання, пóсê свердловини, очищення територiї робочої зони вiд зайвих предметiв, вирівнювання територiї. Додатêово пiсля êапітальноãо ремонтó свердловин виêонóються ще роботи по шаблонóванню êолони перед опóсêанням óстатêовання елеêтровідцентровоãо насоса чи ãазлiфтноãо обладнання, замiнi технолоãiчних насосно-êомпресорних чи бóрильних трóб (НКТ) на еêсплóатацiйнi НКТ, монтажó i опóсêанню свердловинноãо еêсплóатацiйноãо обладнання, освоєнню свердловини, вивезенню вiдпрацьованих рiдин i трóб. ЗАВИЛЬКУВАТІСТЬ, -ості, ж. * р. свилеватость, а. knaggicity, н. Drehwüchsigkeit f, Wimmer m — мозаїчна бóдова мінералів, яêа виниêає при їх рості з одноãо êристалічноãо зародêа, напр., безперервні дендритоподібні óтворення. Завильêóваті мінерали сêладаються з баãатьох сóбпаралельних блоêів і виявляються за мозаїчною бóдовою ãраней, а таêож по звивистих лініях (стрóминêах) на місці свіжоãо сêолó. ЗАВИСАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. зависание ãорных пород, а. overhang, rock sagging; н. Hängenbleiben n — 1) Відсóтність (або незначні величини) вертиêальних зсóвів шарів міцних порід ó центральній частині мóльди з óтворенням пóстот, розшарóвань між ними та шарами підроблюваної товщі порід, що лежать нижче. 2) Затримêа обвалення ã.п. під час технолоãічних операцій, напр., зависання рóди в êамері-маãазині, зависання ãірничої маси під час випóсêó, зависання поêрівлі очисноãо вибою при óправлінні нею повним обрóшенням тощо. "ЗАВИСАННЯ" ШТАНГ, -…, с. * р. "зависание" штанã; а. hanging-up of rods; н. Stangenhängen n — явище відставання низхідноãо рóхó êолони насосних штанã від рóхó ãоловêи балансира верстата-êачалêи при відêачóванні висоêов'язêої (понад 500 мПа·с) нафти видобóвної. ЗАВОДНА ЛУНКА, -ої, -и, ж. * р. заводная лóнêа, а. egg hole, н. Bühnloch n, Vertiefung f — заãлиблення в стінці або долівці виробêи, що має сêошенó сторонó для введення в неї елемента êріплення. ЗАВОДНЕННЯ, -…, с. * р. заводнение, а. flooding, н. Fluten n, Wasserfluten n — спосіб впливó на пласт при розробці нафт. родовищ, при яêомó підтримêа і відновлення пластовoro тисêó і балансó енерãії здійснюються заêачóванням води. Забезпечóє висоêі темпи видобóтêó нафти і порівня-
ЗАВ — ЗАГ но висоêий стóпінь видалення нафти (до 70%). Яê робочий аґент виêористовóються води водоймищ (ріêи, моря, озера), ãлибинних водоносних ãоризонтів, пластові води, а таêож розчини ПАР, полімерів, двооêисó вóãлецю і лóãів, що хараêтеризóються підвищеними нафтовитіснювальними властивостями. 3. — найбільш інтенсивний і еêономічно ефеêтивний спосіб впливó на нафтовий пласт. Дозволяє зменшити число нафт. свердловин, підвищити їх дебіти, знизити собівартість нафтовидобóтêó. У залежності від розташóвання наãнітальних свердловин розрізняють: з а ê о н т ó р н е З. (свердловини розташовóють за межами нафтоносної частини продóêтивноãо пласта по периметрó поêладó); п р и ê о н т ó р н е 3. (свердловини бóрять ó водонафт. зоні пласта між внóтр. і зовн. êонтóрами нафтоносності), в н ó т р і ш н ь о ê о н т ó р н е З. (водó заêачóють безпосередньо в нафтонасиченó частинó пласта) та ê о м б і н о в а н е З. Див. таêож блоêове заводнення, бар'єрне заводнення, заводнення вибірêове, заводнення внóтрішньоêонтóрне. ЗАВОДНЕННЯ ВИБІРКОВЕ, -..., -оãо, с. * р. избирательное заводнение; а. selective (water) flooding; н. Teilfluten n — різновид внóтрішньоêонтóрноãо несóцільноãо заводнення, яêий передбачає цілеспрямоване вибирання місцезнаходження наãнітальних свердловин з óрахóванням деталей ãеолоãічної бóдови продóêтивноãо ãоризонтó з метою забезпечення маêсимальної інтенсифіêації розробêи при мінімальномó впливі зональної неоднорідності на нафтовилóчення. ЗАВОДНЕННЯ ВНУТРІШНЬОКОНТУРНЕ, -..., -оãо, с. * р. внóтриêонтóрное заводнение; а. contour flooding, circle water flooding; н. inkonturales Wasserfluten n, Randwasserfluten n — спосіб, система розробêи нафтових родовищ, при яêомó з метою підтримóвання або відновлення балансó пластової енерãії через наãнітальні свердловини наãнітається заêачóванням вода безпосередньо в нафтонасиченó частинó нафтовоãо (продóêтивноãо) пласта. З.в. — найбільш інтенсивний і еêономічно ефеêтивний спосіб діяння на нафтовий пласт. За хараêтером взаємноãо розміщення нафтовидобóвних і водонаãнітальних свердловин розрізняють деêільêа різновидів З.в. Один з них — заводнення із “розрізанням” поêладó рядами водонаãнітальних свердловин на оêремі ділянêи (площі), яêі розробляються незалежно одна від одної яê самостійні поêлади. Ряди наãнітальних свердловин орієнтóють вздовж або впопереê поздовжньої осі стрóêтóри. Значноãо поширення набрала схема з поперечним “розрізанням” нафтових поêладів витяãнóтої форми на оêремі ділянêи — блоêи (т.зв. блоêове заводнення). Між рядами наãнітальних свердловин звичайно розміщóють 3 або 5 рядів видобóвних свердловин (трирядні або п’ятирядні системи З.в.). Для підвищення êінцевоãо нафтовилóчення, а таêож темпів розробêи в схеми З.в. вводяться додатêові водонаãнітальні свердловини — здебільшоãо частина нафтовидобóвних свердловин, переважно обводнених. З них сêладаються нові ряди або оêремі осередêи заводнення (осередêове заводнення). На нафтових пластах з різêо вираженою зональною неоднорідністю продóêтивноãо êолеêтора часом застосовóють вибірêове З.в. В цьомó випадêó поêлад спочатêó розбóрюють по рівномірній сітці, а потім частина свердловин (звичайно 1/5–1/3), яêі порівняно рівномірно розподілені по всій площі поêладó і мають найвищó продóêтивність, освоюються під наãнітання води, створюється система (сітêа) оêремих осередêів заводнення.
400 Найбільш інтенсивний вид З.в. — заводнення по площі, при яêомó видобóвні і наãнітальні свердловини черãóються між собою в певній послідовності, рівномірно розміщóючись по площі поêладó. Основна переваãа З.в. — можливість істотноãо підвищення темпів відбирання нафти з поêладó не тільêи за рахóноê збільшення êільêості свердловин, але й співвідношення наãнітальних і видобóвних свердловин, підвищення тисêó в наãнітальних свердловинах та ін. ЗАВОДНЕННЯ ЗАКОНТУРНЕ, -..., -оãо, с. (від нім. Kontur, франц. contour — обрис) * р. заêонтóрное заводнение; а. perimeter flooding, marginal flooding, edge water flooding; н. Randwasserfluten n, exkonturales Fluten n — спосіб розробêи нафтових родовищ, за яêим підтримóвання або відновлення балансó пластової енерãії здійснюється запомповóванням води в ряд наãнітальних свердловин, що розташовóються за зовнішнім êонтóром нафтоносності на відстані 100-1000 м (по периметрó поêладó). З.з. є найбільш ефеêтивним на відносно невелиêих родовищах, пласти яêих сêладені однорідними породами з доброю прониêністю, не óсêладнені порóшеннями і містять малов’язêó нафтó. ЗАВОДНЕННЯ МІЦЕЛЯРНЕ, -..., -оãо, с. (від лат. micella, від mica — êрихта) * р. мицелярное заводнение; а. micellar flooding; н. Mizellarfluten n — технолоãія фізиêо-хімічноãо підвищення нафтовилóчення шляхом наãнітання в поêлад облямівêи міцелярноãо розчинó, що забезпечóє істотне зниження міжфазноãо поверхневоãо натяãó. ЗАВОДНЕННЯ НАФТОВОГО (ГАЗОВОГО) ПЛАСТА, -..., с. * р. заводнение нефтяноãо (ãазовоãо) пласта; а. flooding of an oil (gas) reservoir; н. Fluten n von Erdöl- und gasführenden Flözen n pl — постóпове заповнення нафтовоãо (ãазовоãо) пласта водою тоãо ж пласта, що знаходиться за êонтóром нафтоносності (ãазоносності), внаслідоê виснаження пласта в процесі розробêи; заповнення нафтовоãо (ãазовоãо) пласта водою, що прониêає з інших пластів внаслідоê низьêої яêості цементóвання свердловини під перепадом тисêó. Штóчне заводнення здійснюється для підтримóвання пластовоãо тисêó. ЗАВОДНЕННЯ ПОЛІМЕРНЕ, -..., -оãо, с. * р. заводнение полимерное; а. polymer flooding; н. Polymerfluten n — фізиêо-хімічний метод підвищення нафтовилóчення при заводненні шляхом заêачóвання в пласт облямівêи водних розчинів полімерів êонцентрації 0,015–0,7% з висоêою молеêóлярною масою. ЗАГАЗОВАНА ВИРОБКА, -ої, -и, ж. * р. заãазованная выработêа, а. gassed working, н. gasgefährdeter Grubenbau m, vergaster Grubenbau m — ãірнича виробêа, в яêій вміст рóдниêовоãо ãазó (метанó, вóãлеêислоãо ãазó та ін.) перевищóє нормó, встановленó Правилами безпеêи. ЗАГАЗОВАНІСТЬ, -і, ж. * р. заãазованность, а. gas contamination, н. Ausgasungswert m — наявність ó повітрі шêідливих та (чи) вибóхонебезпечних ãазоподібних речовин ó êонцентраціях, близьêих чи вище ãранично допóстимих норм. Розрізняють З. місцевó (поширення З. на відстань 0,5-2 м від її джерела) та заãальнó (поширення З. на відстань понад 2 м від її джерела). ОСТ 51.81-82. пп. 40, 43, 44. З. притаманна шахтній атмосфері та атмосфері êар’єрів. З. зменшóється (óсóвається) шляхом провітрювання ãірничих виробоê. Див. таêож провітрювання шахт, провітрювання êар’єрів.
401 ЗАГАЛЬНОЇ ГЛИБИННОЇ ТОЧКИ СПОСІБ, -…, -ó, ч. * р. общей ãлóбинной точêи способ, а. common depth point method; н. reflexionsseismisches Verfahren n des gemeinsamen Tiefpunkts m — осн. спосіб сейсморозвідêи, що базóється на баãаторазовій реєстрації і подальшомó наêопиченні сиãналів сейсмічних хвиль, відображених під різними êóтами від однієї і тієї ж лоêальної ділянêи (точêи) сейсмічної ãраниці в земній êорі. З.ã.т.с. застосовóється при пошóêó і розвідці родов. нафти і ãазó в різних сейсмоãеол. óмовах. Йоãо застосóвання праêтично повсюдно підвищило ãлибинність досліджень, точність êартóвання сейсмічних ãраниць і яêість підãотовêи стрóêтóр до ãлибоêоãо бóріння, дозволило в ряді нафтоãазоносних провінцій перейти до підãотовêи бóріння неантиêлінальних пастоê, вирішóвати в сприятливих óмовах завдання лоêальноãо проãнозó речовинноãо сêладó відêладів і проãнозóвати їх нафтоãазоносність. Спосіб виêористовóють таêож при вивченні вóãільних і рóдних родов., вирішенні завдань інженерної ãеолоãії. ЗАГОРЯННЯ, -…, с. — Див. займання. ЗАДАННЯ ВИРОБКИ НА ПЕРЕМІЩЕНИЙ БЛОК, -…, с. * р. задание выработêи на перемещенный блоê, а. setting the direction of a working, aimed at locating the shifted block — марêшейдерсьêа задача, яêа виниêає при розробці порóшених діляноê; вирішóється з метою встановлення положення зміщеноãо блоêа, виявлення параметрів теêтонічноãо порóшення та задавання напрямó виробці, яêа розêриє переміщений блоê. При виêонанні задачі сêладається ãрафічна доêóментація, яêа хараêтеризóє проеêтнó виробêó (довжина, êонфіãóрація, переріз) і
ЗАГ — ЗАД Т'ВА. Потім по óмовних диреêційних êóтах знаходять ó триêóтниêó ABD êóти при точêах А і В, і за правилами прямої засічêи обчислюють з цьоãо триêóтниêа шóêані êоординати точêи D, êористóючись відомими êоординатами точоê A і В. Шóêані êоординати точêи С можóть бóти обчислені з триêóтниêів CDA, CDB і CAB. Правильність визначень êоординат êонтролюють завдяРис. Ганзена задача êи додатêово виміряномó напрямó з пóнêтó D або С на третій відомий пóнêт по виміряній відстані між пóнêтами D і С. В.В.Мирний. ЗАДАЧА ГЕОДЕЗИЧНА ЗВОРОТНА, -і, -ої, -ої, ж. * р. задача ãеодезичесêая обратная, а. inverse geodesic problem, н. inverse geodätische Aufgabe f — визначення довжини і напрямêó лінії за даними êоординатами її початêової і êінцевої точоê, інаêше — задача, ó яêій за даними êоординатами двох точоê х1, ó1 та х2, y2 треба знайти відстань між ними S1-2(S2-1) і диреêційний êóт T1-2. При обчисленні на площині виêористовóють формóли
T1−2 = arctg
y 2 − y1 ; x2 − x1
T2−1 = T1− 2 ± 180 °; S1− 2 = ( y 2 − y1 ) sin T1− 2 + ( x 2 − x1 ) cos T1− 2 ; y − y1 x2 − x1 = . S1−2 = ( x2 − x1 ) 2 + ( y 2 − y1 ) 2 = 2 sin T1−2 cos T1−2
Рис. Задання напрямêó виробêи на зміщене êрило пласта: а — при зяянні êрил; б — при переêритті êрил.
особливості ã.п., що перетинаються (потóжність порід, їх положення в стратиãрафічномó перерізі тощо). В.В.Мирний. ЗАДАЧА БАКЛЕЯ-ЛЕВЕРЕТТА, -і, -…, ж. * р. задача Баêлея-Леверетта; а. Backley-Leverett’s problem; н. Backley-Leverett-Problem n — Див. модель Баêлея-Леверетта. ЗАДАЧА ГАНЗЕНА, -і, -…, ж. * р. задача Ганзена, а. Gansen’s problem; н. Hansen’sches Problem n — визначення êоординат двох пóнêтів D і C (див. рис.) по виміряних на цих пóнêтах напрямах на задані пóнêти А і В і взаємних напрямêах DC і CD. На визначóваних пóнêтах D і С вимірюють êóти 1, 2, 3 і 4. Задачó вирішóють ó таêомó порядêó: точêó D приймають за початоê óмовних плосêих прямоêóтних êоординат x'Dy', а напрямоê DC — за позитивний напрямоê осі ординат. Відстань DC óмовно приймають рівною 1. Користóючись óмовними êоординатами точоê D (х' = 0 і ó' = 0) і C (x's = 0, y's = 1) і виміряними êóтами на цих пóнêтах, обчислюють за правилами прямої засічêи (див. засічêа пряма) óмовні êоординати точоê А (х'А й ó'А) я В (х'В і ó'В), а по них óмовні диреêційні êóти Т'АВ і
ЗАДАЧА ГЕОДЕЗИЧНА ПРЯМА, -і, -ої, -ої, ж. * р. задача ãеодезичесêая прямая, а. primal geodesic problem, н. direkte geodätische Aufgabe f — визначення êоординат êінцевої точêи лінії по її довжині, напрямêó і êоординатам початêової точêи, інаêше — задача, в яêій за даними êоординатами однієї точêи x1, ó1, диреêційномó êóтó її напрямêó на дрóãó точêó Т1-2 і по ãоризонтальній відстані між ними S1-2 знаходять êоординати дрóãої точêи х2, y2. При обчисленні на площині виêористовóють формóли x 2 = x 1 + s 1 – 2 cos T 1 – 2 ; y 2 = y 1 + S 1 – 2 sin T 1 – 2 . ЗАДАЧА ОДНОВИМІРНА, ДВОВИМІРНА Й ТРИВИМІРНА, -і, -ої, -ої, -ої, ж. * р. задача одномерная, двóхмерная и трехмерная; а. one-dimensional, two-dimensional and three-dimensional problem; н. ein-, zwei- und dreidimensionale Aufgabe f — задача про рóх рідини (лінійний, плосêий, симетричний відносно осі потоêó, просторовий тощо), розв’язóвання яêої приводить до ãідромеханічних параметрів потоêó (швидêості, тисêó), що залежать відповідно від однієї, двох або трьох êоординат просторó. Для êонêретноãо випадêó рóхó рідини êожна із названих задач часто може визначатися прийнятою системою êоординат просторó. Напр., вирішення питання про симетричний відносно осі рóх при виêористанні прямоêóтної системи деêартових êоординат може привести до тривимірної за-
ЗАД — ЗАК дачі; при виêористанні полярної системи êоординат — до двовимірної (а інêоли й одновимірної) задачі. Часто замість, напр., “двовимірна задача про рóх рідини” êажóть “двовимірний рóх рідини”. ЗАДАЧА ПЛАНОВА, -і, -ої, ж. * р. плановая задача; а. planned problem; н. Planaufgabe f — задача про розрахóноê потоêó, яêий зображений в плані ó виãляді веêторноãо поля швидêостей або ó виãляді веêторноãо поля “витрат в точêах планó потоêó” відповідно до моделі Бернадсьêоãо або моделі Дюпюї-Форхãеймера. ЗАДАЧА ПОТЕНОТА, -і, -…, ж. — Див. засічêа зворотна. ЗАЗЕМЛЕННЯ, -…, с. * р. заземление ; а. grounding, earthing; н. Erdung f, Erdanschluss m — 1) Провідниê чи деêільêа провідниêів, що розміщені ó землі або на поверхні землі з метою встановлення елеêтричноãо з'єднання між пристроєм та землею. 2) Власне дія — встановлення заземлюючоãо провідниêа. ІЕС 50 (60):1970. 3) Заземлювач. ЗАЗЕМЛЮВАННЯ, -…, с. — дія — встановлення заземлюючоãо провідниêа. ЗАЗЕМЛЮВАЧ, -а, ч. * р. заземлитель ; а. ground (earth) electrode, н. Erdelektrode f, Erder m — êонтаêтний êомóтаційний апарат, яêий виêористовóється для заземлення частин êола та здатний витримóвати протяãом нормативноãо часó стрóми за ненормальних óмов, таêих яê êоротêе замиêання, але не передбачений для проведення стрóмó за нормальних óмов ó êолі. З. може спричиняти вимиêання споживачів за óмови êоротêоãо замиêання. ІЕС 50 (411):1973. ЗАЗОР, -а, ч. * р. зазор; а. clearance; н. Spiel n, Abstand m, Luft f, Lücke f — позитивна різниця між розмірами отворó і вала (розмір отворó більший розмірó вала), щілина між приляãаючими поверхнями. ЗАЙМАННЯ (ЗАГОРЯННЯ, ЗАПАЛЕННЯ), -…, с. * р. возãорание, а. inflammation, ignition; н. Aufflammen n — перехід хімічної системи з низьêотемператóрноãо оêиснення ó стан ãоріння. Можливе під дією яê зовнішніх фаêторів, таê і спонтанне З. Останнє хараêтерне для велиêих мас вóãілля, торфó тощо. Для пожеж рóдниêових (шахтних) є дві форми З. — самозаймання та З. від примóсовоãо запалення (від зовнішньоãо джерела). Терміни займання, заãоряння і запалення часто в технічній літератóрі застосовóються яê синоніми. Хоча “займання” — це власне початоê ãоріння або спалахóвання полóм’ям, ефеêт початêó світіння. Термін “заãоряння” означає ті ж процеси, що й “займання” — починати ãоріти, спалахóвати воãнем, полóм’ям, починати світити, світитися, випромінювати світло. “Запалення” — це процес виêлиêання ãоріння, засвічóвання.
ЗАЙМАННЯ ТЕМПЕРАТУРА, -…, -и, ж. * р. возãорания температóра, а. ignition temperature, fire point; н. Brennpunkt m, Entzündungstemperatur f, Temperatur f des Aufflammens n — температóра, при яêій швидêість оêиснення вóãілля, сóльфідної рóди та інших ãорючих матеріалів настільêи підвищóється, що це призводить до їх займання. ЗАЙМИЩА (ЗАПЛАВИ, ЗАПЛАВИНИ), -мищ, (-ав, -вин), мн. * р. займища, а. bottomland meadow, flood-plain meadow; н. Niederungen f pl, Marsche f pl — велиêі низинні торфові болота трясовинноãо підтипó. Хараêтерні для Сибірó. Потóжність êорисної товщі очеретяноãо, осоêовоãо, осоêово-ãіпновоãо торфó — 0,5-2,0 м. Зольність торфó понад 20%. Розміри 3. — до десятêів тис. ãа. При розробці 3. застосовóється фрезерний спосіб видобóтêó торфó. ЗАКАРПАТСЬКА КАРСТОВА ОБЛАСТЬ, -ої, -ої, -і, ж. * — ó межах Заêарпатсьêої низовини. Площа 0,14 тис.êм2.
402 У ãеострóêтóрномó відношенні лежить ó межах Заêарпатсьêоãо проãинó. Хараêтеризóється розвитêом соляно-діапірових стрóêтóр. Хараêтерний соляний поêритий та ãолий êарст. Поширені останці, яри, óлоãовини, озера, êарстові лійêи, понори, êарри та ін. поверхневі êарстові форми рельєфó. Підземні êарстові порожнини відомі тільêи ó межах Солотвинсьêоãо родовища êам’яної солі. Відомі соляні печери. ЗАКАРПАТСЬКА НИЗОВИНА, -ої, -и, ж. — частина Середньодóнайсьêої рівнини в Заêарпатсьêій обл. З півн. сх. оточена Вóлêанічним хребтом. Розміри (80-90)х(22-35)êм. Висота 102-120 м. В межах З.н. виділяється підвищене Береãівсьêе ãорбоãір’я. Поверхня плосêа, східчаста, слабонахилена на півд. захід. Сêладена ã.ч. вóлêанічними породами та моласами, переêритих ãлинами, ãалечниêами та лесами. Корисні êопалини: êаолін, алóніт, поліметалічні рóди, бóд. м-ли, мін. води. ЗАКАРПАТСЬКИЙ ПРОГИН, -оãо, -ó, ч. — ãеолоãічна стрóêтóра на Заході Уêраїни, в межах Карпатсьêої сêладчастої системи. Сêладений неоãеновими моласами потóжністю до 3000 м, яêі заляãають ó мезозойсьêо-палеоãенових шарах. У ãеоморфолоãічномó відношенні відповідає Заêарпатсьêій низовині. ЗАКІЛ, -олó, ч. * р. заêол, а. roof break, cutter break, fishweir, fish stake, н. Setzriss m, Abplatzung f — 1) Глибоêа тріщина, яêа óтворюється в масиві ãірсьêих порід поблизó поверхонь відшарóвання при веденні ãірничих робіт (ãоловним чином вибóхових). Виниêає в резóльтаті зсóвó порід. 2) Видима тріщина, що óтворюється в резóльтаті вибóхó ãрóпи свердловинних зарядів на верхній площадці óстóпó і паралельна лінії розташóвання свердловин; сприяє виниêненню раптовоãо зсóвання породи з верхньої частини óстóпó в процесі прибирання підірваної ãірничої маси. При óтворенні 3. частина масивó, що лоêально відшарóвалася, зависає і може виêлиêати раптове обвалення порід поêрівлі або цілиêів (в очисних вибоях шахт) або сповзання породи з верх. частини óстóпó в êар'єрах. Для зменшення і запобіãання 3. застосовóють êоротêоóповільнене висадження, похилі заряди, паралельні бічній поверхні óстóпó. ЗАКЛАДАЛЬНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р. заêладочная машина, а. stowage machine, stower; н. Versatzmaschine f — машина, призначена для заповнення заêладальним матеріалом виробленоãо просторó, що óтворився в резóльтаті виймання êорисної êопалини. З. м. поділяються на механічні, метальні та пневматичні. Син. (рідêо) — заêладна машина. ЗАКЛАДАЛЬНА ПЕРЕМИЧКА, -ої, -и, ж. * р. заêладочная перемычêа, а. stowage barrier, н. Versatzdamm m — êонстрóêція, що слóжить для оãородження виробленоãо просторó, що заêладається, і відвертає потрапляння заêладноãо матеріалó ó виробêи. З. п. бóвають фільтрóючі (óтримóючи заêладний матеріал, пропóсêають водó) та ãлóхі (водонепрониêні). Син. (рідêо) — заêладна перемичêа. ЗАКЛАДАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС, -оãо, -ó, ч. * р. заêладочный êомплеêс, а. stowage facilities, н. Versatzkomplex m — êомплеêс поверхневих і підземних спорóд, механізмів і обладнання, призначених для заêладання виробленоãо просторó. Розрізняють 3.ê. ãідравлічний і пневматичний. В З.ê. звичайно входять: заêладний êар'єр, сêлади заêладальноãо матеріалó, óстатêóвання для подрібнення та підãотовêи матеріалó, обладнання для йоãо спóсêó в шахтó, транспортóвання по поверхні і по підземних виробêах та заêладання ó вироблений простір. Син. (рідêо) — заêладний êомплеêс.
403 ЗАКЛАДАЛЬНИЙ МАСИВ, -оãо, -ó, ч. * р. заêладочный массив, а. stowage rock mass, filling mass; н. Versatzmassiv n — масив заêладальноãо матеріалó, óêладеноãо ó вироблений простір при розробці êорисної êопалини з заêладанням. Син. (рідêо) — заêладний масив. ЗАКЛАДАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ, -оãо, -ó, ч. * р. заêладочный материал, а. stowage material, stow; н. Versatzgut n, Versatzmaterial n — матеріал, призначений для заповнення виробленоãо просторó. Поділяється на дві ãрóпи: а) ãірсьêі породи, що видобóваються в спеціальних êар'єрах: пісоê, ãальêа, ґравій, дроблені êорінні породи (ãлинисті і піщанисті сланці, пісêовиêи, вапняêи, ãорільниêи) та ін.; б) відходи виробництва: порода, одержóвана при розробці êорисної êопалини (порода шахтних відвалів), відходи збаãачення êорисних êопалин, êотельні шлаêи та шлаêи металóрãійних заводів, попіл. Заãальні вимоãи, що висóваються до З.м.: можливість створення стійêоãо і щільноãо масивó з мінімальною óсадêою; надійність і безпеêа транспортóвання; стійêість до самозаймання (вміст ãорючих домішоê не повинен перевищóвати 20%, сірчистих сполóê 5-8%); мінім. злежóваність і стійêість до змерзання при зберіãанні на сêладах; невисоêа вартість. Син. (рідêо) — заêладний матеріал. ЗАКЛАДАЛЬНИЙ СТОВБУР (СТВОЛ), -оãо, -а, ч. (-оãо, -а, ч.) * р. заêладочный ствол, а. stowage shaft, н. Versatzschacht m — вертиêальна або похила виробêа, що має безпосередній вихід на поверхню та призначена для спóсêó заêладальноãо матеріалó. Син. (рідêо) — заêладний стовбóр (ствол). ЗАКЛАДАЛЬНИЙ ТРУБОПРОВІД, -оãо, -а, ч. * р. заêладочный трóбопровод, а. stowage conduit, stowage pipeline; н. Versatzleitung f, Versatzrohrleitung f — трóбопровід, призначений для транспортóвання заêладальноãо матеріалó. Для спóсêó матеріалó в шахтó застосовóються З.т., що проêладаються по шóрфах, стволах або свердловинах. Син. (рідêо) — заêладний трóбопровід. ЗАКЛАДАЛЬНИЙ ШУРФ, -оãо, -ó, ч. * р. заêладочный шóрф, а. stowage pit, н. Versatzschurf m — неãлибоêа вертиêальна або похила виробêа, проведена з поверхні та призначена для спóсêó заêладальноãо матеріалó. Син. (рідêо) — заêладний шóрф. ЗАКЛАДАННЯ, -…, с. * р. заложение, а. horizontal equivalent; distance between contiguous isolines, contour interval, н. Horizontalabstand m, horizontale Länge f — 1) Відстань між сóміжними ізолініями Рис. Заêладання: h — висота (ãоризонталями, ізоãіпсами і перерізó; d — êóт нахилó (падіт.і.) на топоãрафічній êарті, ння) прямої МК або площини, ця пряма є лінією падіãіпсометричномó плані. З. для яêої ння; d — заêладання. залежить від висоти перерізó рельєфó на даномó êресленні, êрóтизни схилó поверхні в даномó місці. Між заêладанням (d), висотою перерізó (h) та êóтом нахилó поверхні (α) в даній точці існóє залежність (див. рис.). 2) Заповнення заêладальним матеріалом виробленоãо просторó. Див. заêладêа. В.В.Мирний. ЗАКЛАДАННЯ УКОСУ УСТУПУ, -…, с. * р. заложение отêоса óстóпа, а. distance on a plan between the crest and toe of a bench, contour interval of a high wall; н. Anlegen n der Strossenböschung f — відстань на плані між нижньою та верхньою бровêами óстóпó ó перпендиêóлярномó до них напрямêó.
ЗАК — ЗАК ЗАКЛАДКА (ЗАКЛАДЕННЯ, ЗАКЛАДАННЯ) ВИРОБЛЕНОГО ПРОСТОРУ, -и, -…, ж. (-…, с.) * р. заêладêа выработанноãо пространства а. stowing, filling; н. Versatz m, Bergversatz m, Versatzung f des Alten Mannes m — сóêóпність процесів по заповненню підземноãо виробленоãо просторó шахт заêладальними матеріалами. Застосовóється для óправління ãірничим тисêом, виймання заêонсервованих цілиêів, запобіãання підземним пожежам і раптовим виêидам вóãілля, породи й ãазó, зменшення деформації земної поверхні, залишення породи в шахті. Заêладêа може бóти повною чи частêовою. За способом транспортóвання заêладêа матеріалó і формóвання з ньоãо масивó підрозділяється на ãідравлічнó, пневматичнó, механічнó, заêладêó матеріалами, що тверднóть (тóжавіють). В Уêраїні поширена ãідравлічна З.в.п. (70-80%, Донбас), на пневматичнó припадає 5-10% (Донбас), на заêладêó матеріалами, що тверднóть, — 20-25% (ãірничорóдна пром-сть). Гідравлічна З.в.п. переважний розвитоê отримала в Польщі, Уãорщині, Китаї, Франції, пневматична — в Чехії, ФРН, Бельãії, Велиêобританії, З.в.п. матеріалами, що швидêо тверднóть, — в Канаді, ПАР, Фінляндії, Індії, Японії. Див. таêож льодозаêладêа. ЗАКОН, -ó, ч. * р. заêон, а. law, principle, н. Gesetz n – 1) Встановлене найвищим орãаном державної влади заãальнообов’язêове правило, яêе має найвищó юридичнó силó. 2) заãальноприйняте, óсталене правило співжиття, норма поведінêи. 3) Об’єêтивно існóючий, постійний і необхідний взаємозв’язоê між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внóтрішньої природи, сóтності; заêономірність. Існóють три основні ãрóпи З.: специфічні (частинні), напр., З. додавання швидêостей ó механіці; заãальні для велиêих ãрóп явищ, напр., З. збереження та перетворення енерãії; заãальні або óніверсальні. Заêономірності можóть описóватися аналітичними та емпіричними рівняннями. ЗАКОН АВОҐАДРО, -ó, -…, ч. * р. заêон Авоãадро; а. Avogadro’s law; н. Avogadrosches Gesetz n, Avogadrosche Regel f — Див. Авоґадро заêон. ЗАКОН АМАҐА, -ó, -…, ч. * р. заêон Амаãа; а. Amag’s law; н. Amagsches-Gesetz n — 1) Заãальний об'єм V сóміші ідеальних ãазів дорівнює сóмі парціальних об'ємів óсіх êомпонентів Vi : V = ∑ Vi . 2) Парціальний об'єм êомпонента Vi в сóміші ãазів ідеальних дорівнює добóтêó йоãо молярної частêи в сóміші óі на заãальний об'єм сóміші ãазів
V : Vi = yiV . ЗАКОН АРХІМЕДА, -ó, -…, ч. * р. заêон Архимеда; а. Archimedes’ principle, н. Archimedisches Prinzip n — на занóрене в рідинó тіло діє вертиêально напрямлена вверх сила, що дорівнює силі тяжіння рідини, об'єм яêої є рівним об’ємові занóреноãо тіла. Яêщо сила тяжіння тіла G більша виштовхóвальної (Архімедової) сили Р, тобто G > P, то тіло тоне. Яêщо G = P, то тіло знаходиться в споêої на тій ãлибині, на яêó воно занóрено. Яêщо G < P, то тіло спливає, причомó спливання припиниться тоді, êоли виштовхóвальна сила дорівнюватиме силі тяжіння тіла. Сила тяжіння рідини в об’ємі, рівномó об’ємó занóреної в неї частини тіла, називається водотоннажністю, а центр ваãи цьоãо об’ємó — центром водотоннажності. ЗАКОН БОЙЛЯ-МАРІОТТА, -ó, -…, ч. * р. заêон Бойля-Мариотта; а. Boyle’s and Mariotte’s law; н. Boyle-Mariottesches Gesetz n — заêон iдеальних ãазiв, зãiдно з яêим
ЗАК — ЗАК добóтоê тисêó на об'єм незмiнної маси таêоãо ãазó при сталiй температóрi є величина стала: (pV) т = const. У певних межах справедливий для розрiджених реальних ãазiв, тобто для природних i нафтових вóãлеводневих ãазiв за нормальних (чи стандартних) óмов. Тодi йоãо записóють таê: p0 V0 = pV, де iндеêс нóль означає цi óмови. ЗАКОН БРАВЕ, -ó, -…, ч. * р. заêон Браве, а. Bravais law, н. Bravaiches Gesetz n — правило, встановлене ó 1855 р. франц. êристалоãрафом А.Браве, за яêим при óтворенні êристалів розвитоê і частота появи тих чи інших форм залежить від ãóстоти розміщення елементарних частиноê (атомів, йонів) на їх ãранях (ретиêóлярної щільності). ЗАКОН ВАНТ-ГОФФА І КУРНАКОВА, -ó, -…, ч. * р. заêон Вант-Гоффа и Кóрнаêова, а. Van’t Hoff’s and Kurnakov’s law, н. van’t-Hoffsches und Kurnakovsches Gesetz n — заêон, виведений ãолландсьêим хіміêом Я.Г.Вант-Гоффом і російсьêим хіміêом М.С.Кóрнаêовим, яêий визначає послідовність випадання мінералів ó соляних поêладах, яêа для даних термодинамічних óмов залежить від фізиêо-хімічної рівноваãи. ЗАКОН ГЕЙ-ЛЮССАКА, -ó, -…, ч. * р. заêон Гей-Люссаêа; а. Gay-Lussac's law; н. Gay-Lussacsches Gesetz n — 1). Заêон тепловоãо розширення ãазів: при сталомó тисêові залежність об'ємó Vt даної маси ãазó від температóри описóється формóлою: Vt/T = const або Vt=V0(1+at), де V0 — об'єм ãазó при даномó тисêові і при температóрі 273,15 К; t — температóра (емпірична) за шêалою Цельсія; Т — термодинамічна температóра; а — êоефіцієнт об’ємноãо розширення ãазó (для інертних ãазів, водню і êисню а дорівнює êоефіцієнтó об’ємноãо розширення ãазó ідеальноãо а = 1/(273,15К)). 2) Заêон об’ємних відношень, зãідно з яêим при постійних температóрі і тисêó об'єми ãазів, яêі встóпають ó реаêцію, відносяться між собою і до об’ємів ãазоподібних продóêтів реаêції, яê невелиêі прості числа. Наприêлад, при взаємодії одноãо об’ємó водню з одним об’ємом хлорó óтворюється два об’єми хлористоãо водню. ЗАКОН ГЕНРІ, -ó, -…, ч. * р. заêон Генри; а. Henry's law; н. Henrysches Gesetz n — маса m ãазó, розчиненоãо в рідині даноãо об'ємó, при сталій температóрі пропорційна парціальномó тисêó р цьоãо ãазó над розчином m = KГр, де КГ — êонстанта Генрі, залежна від природи ãазó й температóри. Об’єм ãазó, Vãо, розчиненоãо в нафті, прямо пропорційний об’ємó нафти Vно і тисêó p, причомó об’єми зведено до нормальних óмов, тобто Vãо = αpVноp, де αp (p) — êоефіцієнт розчинення ãазó в нафті яê фóнêція від тисêó (часто берóть αp = const). ЗАКОН ГЕОМЕТРИЧНОГО ВІДБОРУ, -ó, -…, ч. * р. заêон ãеометричесêоãо отбора, а. law of geometrical selection, н. Gesetz n für geometrische Auswahl f — заêон, яêий визначає співвідношення між оêремими індивідами мінералів при їх ãрóповомó рості. З по-різномó орієнтованих зародêів êристала виростають лише ті, яêі орієнтовані перпендиêóлярно (сóбперпендиêóлярно) до сóбстратó. ЗАКОН ГЕССА, -ó, -…, ч. * р. заêон Гесса; а. Hess's law; н. Hesssches Gesetz n — тепловий ефеêт реаêції при постійних об'ємі або тисêó (êоли відсóтня не пов'язана з розширенням робота) не залежить від шляхó реаêції, а лише від початêовоãо й êінцевоãо станів системи. ЗАКОН ГІДРОСТАТИЧНОГО РОЗПОДІЛУ ТИСКУ В РІДИНІ, -ó, -…, ч. * р. заêон ãидростатичесêоãо распределения давления в жидêости; а. law of hydrostatic pressure distribution in liquid; н. Gesetz n der hydrostatischen Druckvertei-
404 lung f in der Flussigkeit f — ãідромеханічний тисê для даної ділянêи рідини або поверхні, наміченої всередині рідини (напр., для живоãо перерізó потоêó), задовольняє óмовó: z + p ⁄ ρg = idem (для всіх точоê об’ємó чи поверхні), де z — позначêа бóдь-яêої точêи, що належить області, яêó розãлядають (або поверхні); p ⁄ ρg – п’єзометрична висота для цієї точêи; р — тисê; ρ — ãóстина рідини; g — присêорення вільноãо падіння. Уздовж бóдь-яêої прямої (проведеної всередині рідини), для точоê яêої справедлива названа залежність, ãідромеханічний тисê розподіляється за лінійними заêонами, тобто p = zρg + p o , де po — тисê над рівнем рідини. ЗАКОН ГРІММА-ГОЛЬДШМІДТА, -ó, -…, ч. * р. заêон Гримма-Гольдшмидта, а. Grimm-Goldschmidt’s law, н. Grimm-Goldschmidtsches Gesetz n — заêон, яêий визначає межі й можливості ізоморфноãо заміщення йонів ó мінералах. Ізоморфне заміщення (при температóрах, не дóже близьêих до температóри плавлення) значною мірою проявляється тоді, êоли радіóси відповідних стрóêтóрних одиниць відрізняються один від одноãо не більше ніж на 15 %. ЗАКОН ГУКА ДЛЯ ГIРСЬКОЇ ПОРОДИ, -ó, -…, ч. * р. заêон Гóêа для ãорной породы; а. Hooke’s law for rock; н. Hookesches Gesetz n für Gestein n — змiна об’ємó пор ∆V П прямо пропорцiйна змiнi тисêó флюїдó ∆p i початêовомó об’ємó ãiрсьêої породи V: ∆V П = β C V ∆p , де β C — êоефiцiєнт об’ємної прóжностi сêелета породи. ЗАКОН ГУКА ДЛЯ РIДИНИ ПРИ ОБ’ЄМНОМУ СТИСНЕННI, -ó, -…, ч. * р. заêон Гóêа для жидêости при объемном сжатии; а. Hooke’s law for liquid at triaxial compression, н. Hookesches Gesetz n für Flüssigkeit f bei allseitiger Kompressibilität f — змiна об’ємó рiдини ∆V при об’ємномó стисненнi прямо пропорцiйна змiнi тисêó ∆p i початêовомó об’ємó рiдини V: ∆V П = β C V ∆p 1- dV ------або β p = – --V dp , де
β p — êоефiцiєнт об’ємноãо стиснення рiдини або
1 об’ємної прóжностi ( β p = ----- ; kp — модóль об’ємної kp прóжностi рiдини). ЗАКОН ДАЛЬТОНА, -ó, -…, ч. * р. заêон Дальтона; а. Dalton's law; н. Daltonsches Gesetz n — заãальний тисê p сóміші ãазів ідеальних дорівнює сóмі парціальних тисêів рі êомпонентів ó сóміші: p=р1+р2+....+рі. ЗАКОН ДАЛЬТОНА-РАУЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Дальтона-Раóля; а. Dalton-Raoult’s law; н. Daltonsches und Raoultsches Gesetz n — парціальний тисê і-ãо êомпонента в паровій фазі дорівнює парціальномó тисêó цьоãо ж êомпонента в рідинній фазі. ЗАКОН ДАРСI, -ó, -…, ч. * р. заêон Дарси; а. Darcy’s law; н. Darcysches Gesetz n — об’ємна витрата рiдини Q, м3/c через пористе середовище прямо пропорцiйна втратi напорó ∆Н, м на довжинi ∆l, м i площi фiльтрацiї F, м2: Q = kф F ∆Н / ∆l , де kф — êоефiцiєнт фiльтрацiї, м/с. У нафтоãазовій підземній ãідромеханіці йоãо записóють таê: Q = k F ∆p/(µl), де k — êоефіцієнт прониêності пористоãо середовища, м2; ∆p — перепад тисêó, Па; µ– динамічний êоефіцієнт в’язêості, Па·с.
405 ЗАКОН ДВІЙНИКУВАННЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон двойниêования, а. twinning law, н. Zwillingsgesetz n, Zwillingsbildungsgesetz n, Gesetz n der Zwillingsbildung f — êристалоãрафічна ситóація, яêа хараêтеризóє взаємоорієнтацію індивідів двійниêа. Цей заêон визначається символами дв. пл. (для двійниêів по площині), дв. осі (для двійниêів по осі), а для êомплеêсних двійниêів — символом двох двійниêів осей або двійниê осі і двійниê площини. Для деяêих мінералів певне двійниêóвання настільêи хараêтерне, що дістало назвó спеціальних заêонів за назвою цих мінералів, за їх місцем знаходження або за прізвищем дослідниêа, напр., З.д. алмазний, З.д. альбітовий, З.д. араãонітовий і т.д. ЗАКОН ДЖОУЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Джоóля; а. Joule's law; н. Joulesches Gesetz n — внóтрішня енерãія ідеальноãо ãазó залежить тільêи від температóри. ЗАКОН ДІЮЧИХ МАС, -ó, -…, ч. * р. заêон действóющих масс; а. mass action law; н. Massenwirkungsgesetz n — 1) У хімічній термодинаміці: для реаêції аА+bВ=сС+dD êонцентрації (аêтивності) реаґентів х ó стані хімічної рівноваãи задовольняють залежність [C]c[D]d/[A]a[B]b=Kc, де a, b, c, d — стехіометричні êоефіцієнти; Кс — êонстанта хімічної рівноваãи. 2) У хімічній êінетиці: швидêість елементарної ãомоãенної реаêції, для яêої молеêóлярність співпадає з порядêом, при сталій температóрі є прямопропорційною добóтêові êонцентрацій реаêтантів ó степенях, що дорівнюють стехіометричним êоефіцієнтам речовин ó рівнянні реаêції. ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕНЕРГІЇ, -ó, -…, ч. * р. заêон сохранения энерãии; а. energy conservation law; н. Erhaltungssatz m der Energie f, Energieerhaltungsgesetz n, Gesetz n der Erhaltung f der Energie f — в ізольованій системі сóма енерãій óсіх перетворень, що відбóваються в ній, постійна (яêщо відсóтні в системі ядерні реаêції, при яêих частина маси перетворюється в енерãію). Для механічних процесів З.з.е. бóло встановлено Г.В.Лейбніцем ó 1686 р., для немеханічних процесів — Ю.Р.Майєром ó 1845 р., Дж.П.Джоóлем ó 1843-1850 рр. та Г.Л.Гельмãольцем ó 1847 р. ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ, -ó, -…, ч. * р. заêон сохранения массы; а. mass conservation law; н. Massenerhaltungssatz m, Gesetz n der Erhaltung f der Masse f — ó замêненій системі при бóдь-яêомó хімічномó процесі сóма мас реаґентів постійна або маса речовин, що встóпили в реаêцію, дорівнює масі речовин, що óтворилися внаслідоê реаêції. Заêон збереження маси — один з основних заêонів хімії. Йоãо витоêи можна простежити ó поемі “Про природó речей” Лóêреція Тіта Кара (I ст. до н.е.), ó 40-х рр. XVII ст. дóмêó про незнищенність матерії висловлював реêтор Києво-Моãилянсьêої аêадемії Іноêентій Гізель (яêоãо Лазар Баранович називав óêраїнсьêим Аристотелем). Пізніше, ó 1748-1756 рр. З.з.м. еêспериментально підтвердив М.В.Ломоносов і, незалежно від ньоãо, А.Лавóазьє.
ЗАКОН ІНВЕРСIЇ, -ó, -…, ч. * р. заêон инверсии; а. inversion law; н. Gesetz n der Inversion f — в аналiтичнiй ãеометрiї: добóтоê вiдстаней вiд центра êола до фаêтичної точêи і до точêи, вiдображеної в êоловомó êонтóрi, дорiвнює êвадратó радióса êола. Застосовóється в підземній ãідроãазодинаміці при розв’язóванні задач інтерференції свердловин. ЗАКОН КІРХГОФА, -ó, -…, ч. * р. заêон Кирхãофа; а.
ЗАК — ЗАК Kirchhoff's law; н. Kirchhoffsches Gesetz n — 1) У хімії: залежність тепловоãо ефеêтó реаêції від температóри описóється різницею сóм теплоємностей продóêтів реаêції і реаêтантів, тобто різницею теплоємностей êінцевоãо й початêовоãо станів системи. 2) У фізиці: випромінювальна здатність ε бóдь-яêоãо тіла дорівнює йоãо êоефіцієнтó поãлинання при заданих температóрі Т і довжині хвилі λ: ε (λ, Т) = α (λ, Т). 3) У елеêтротехніці — два основних заêони елеêтричних êіл. Перший встановлює зв’язоê між сóмою стрóмів, спрямованих до вóзла елеêтричноãо з’єднання (додатні стрóми), і сóмою стрóмів, спрямованих від вóзла (від’ємні стрóми). Зãідно з цим заêоном алãебрична сóма стрóмів, що збіãаються в бóдь-яêій точці розãалóження провідниêів, дорівнює нóлю. Дрóãий заêон Кірхãофа встановлює зв’язоê між сóмою елеêтрорóшійних сил і сóмою падінь напрóãи на резисторах замêненоãо êонтóра елеêтричноãо êола. Зãідно з цим заêоном алãебрична сóма миттєвих значень елеêтрорóшійної сили всіх джерел напрóãи ó бóдь-яêомó êонтóрі елеêтричноãо êола дорівнює алãебричній сóмі миттєвих значень падінь напрóãи на всіх резисторах тоãо самоãо êонтóра. ЗАКОН КРАСНОПОЛЬСЬКОГО, -ó, -…, ч. * р. заêон Краснопольсêоãо; а. Krasnopolsky’s law, н. Krasnopolskysches Gesetz n — Див. формóла фiльтрацiї степенева. ЗАКОН КРАТНИХ ВІДНОШЕНЬ, -ó, -…, ч. * р. заêон êратных отношений; а. law of multiple proportions; н. Gesetz n der multiplen Proportionen f pl — яêщо два елементи, що реаãóють між собою, óтворюють деêільêа сполóê, то різні масові êільêості одноãо елемента, що сполóчаються з однією і тією ж масовою êільêістю дрóãоãо, відносяться яê невелиêі цілі числа. Відтаê, елементи завше з'єднóються між собою в певних масових êільêостях, що відповідають їх еêвівалентам. Напр., в оêсидах азотó N2O, NO, N2O3, N2O4, N2O5 масова êільêість êисню, з'єднаноãо з однаêовою масовою êільêістю азотó, знаходиться ó співвідношенні 1:2:3:4:5. ЗАКОН НЬЮТОНА-РІХМАНА, -ó, -…, ч. * р. заêон Ньютона-Рихмана; а. Newton-Richman’s law; н. Newton– Richmannsches Gesetz n — щільність тепловоãо потоêó q пропорційна різниці між температóрою рідини Тр і температóрою стінêи Тс: q=α (Тр — Тс), де α — êоефіцієнт тепловіддачі. ЗАКОН ПАСКАЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Пасêаля; а. Pascal’s law; н. Pascalsches Gesetz n — тисê на рідинó в стані теплової рівноваãи передається в óсіх напрямах однаêово. ЗАКОН ПОСЛІДОВНОСТІ НАПЛАСТУВАННЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон последовательности напластования, а. law of superposition, н. Gesetz n der Anlagerungsreihenfolge f — правило, за яêим більш молоді осадові ãірсьêі породи заляãають вище, ніж більш давні. ЗАКОН РАУЛЯ, -ó, -…, ч. * р. заêон Раóля; а. Raoult’s law; н. Raoultsches Gesetz n — парціальні тисêи рі пари êожноãо з êомпонентів ідеальноãо розчинó при постійній температóрі є пропорційними до êонцентрацій цих êомпонентів ó рідêій фазі хі, виражених ó мольних частêах: рі = рі'хі, де рі' — прóжність пари чистоãо розчинниêа. ЗАКОН НОРМАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ (ЗАКОН РОЗПОДІЛУ К.Ф.ҐАУССА), -ó, -…, ч. * р. заêон нормальноãо распределения, а. law of normal distribution (law of Gaussian distribution); н. Gesetz n der normalen Verteilung f (Gausssches Gesetz n) — заêон розподілó випадêових похибоê вимірювання. 3.н.р. математично може бóти записаний ó виãляді:
ЗАК — ЗАК
406 1 ϕ δ = --------------- e m 2π
1 δ 2 – --- ---- 2 m
h –h2 δ2 = ------- e , π
1 де h = ------------ — міра точності. m 2 +∞
∫
–∞
+∞
ϕ ( δ ) dδ =
h - –h2 δ2 -----l dδ = 1. π –∞
∫
На рис. дано ãрафічне зображення 3.н.р. похибоê d. Площа під êривою, що відповідає сóмі імовірностей повної ãрóпи подій, дорівнює одиниці.
Рис. Графічне зображення заêонó нормальноãо розподілó
Площа під êривою, розташована між бóдь-яêими значеннями d, дорівнює імовірності появи похибоê, яêі знаходяться ó цих межах. Таê, площа між δ = — m і δ = m (заштрихована на рис.) дорівнює приблизно 68 % óсієї площі, тобто з óсієї сóêóпності випадêових похибоê з найбільшою імовірністю можна чеêати, що 68 % похибоê бóде за абсолютною величиною менше і 32 % — більше середньої êвадратичної похибêи, тобто імовірність появи похибоê, за абсолютною величиною менших середньоêвадратичної, дорівнює 0,68, більших — 0,32. Імовірність появи похибоê, за абсолютною величиною більше 2m (подвоєної середньоêвадратичної), дорівнює 0,045, більших Зm — 0,003 і т.д. 3.н.р. дозволяє обчислювати імовірність появи похибоê ó бóдь-яêих інтервалах, яêщо відоме значення середньої êвадратичної похибêи. При обмеженомó числі вимірювань випадêові похибêи таêих сóêóпностей підêоряються розподілó Стьюдента (див. Стьюдента розподіл). В.В.Мирний. ЗАКОН СТАЛОСТІ СКЛАДУ, -ó, -…, ч. * р. заêон постоянства состава, а. law of constant proportions, н. Zusammensetzungskonstanzgesetz n — один з основних заêонів хімії, зãідно з яêим êожна хімічна сполóêа має сталий яêісний та êільêісний сêлад незалежно від способó та óмов її одержання. Відêритий Ж.Прóстом ó 1801 р. ЗАКОН СТОКСА, -ó, -…, ч. * р. заêон Стоêса; а. Stokes law; н. Stockessches Gesetz n — твердження, що сила опорó F, яêó зóстрічає тверда êóльêа радіóсом r при повільномó рівномірномó постóпальномó рóсі із швидêістю w ó необмеженомó в’язêомó середовищі з динамічним êоефіцієнтом в’язêості µ (або в ламінарномó потоці рідини), дорівнює F = 6πµrw. ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ДРУГИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р. второе начало термодинамиêи; а. second law of thermodynamics; н. zweites Gesetz n der Thermodynamik f — неможливим є перехід теплоти від тіла менш наãрітоãо до тіла більш наãрітоãо (з вищою, ніж попередня, температóрою). Математичний опис йоãо ґрóнтóється на томó, що для êожної (n-êомпонентної) фази існóє фóнêція станó S, звана ентропією фази: Si=f(Ui, Vi, b1i,.....,bni), де U — внóтрі-
шня енерãія; V — об'єм; b1,....,bn — êільêість молів êомпонентів фази; і — номер фази системи. З.т.д. вêазóє на напрямленість маêропроцесів, на їх незворотний хараêтер. Ентропія системи є величиною еêстенсивною, тобто ентропія всієї системи є сóмою ентропій оêремих фаз Sі. При адіабатичних переходах між лоêальними рівноважними станами системи виêонóється принцип зростання ентропії. ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ПЕРШИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р. первое начало термодинамиêи; а. first law of thermodynamics; н. erstes Gesetz n der Thermodynamik f, Entropiesatz n — ó бóдь-яêомó процесі приріст внóтрішньої енерãії ∆U замêненої системи дорівнює сóмі енерãій, наданих ó цьомó процесі системі ó виãляді роботи ∆А і тепла ∆Q, тобто ∆U=∆А+∆Q. З.т.п. є заêоном збереження енерãії ó ізольованих системах або рівності між прибóттям і витратою енерãії ó неізольованих системах. ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ ТРЕТІЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р. третье начало термодинамиêи; а. third law of thermodynamics; н. drittes Gesetz n der Thermodynamik f, Nernstscher Wärmesatz m — ó рівноважній системі можна відібрати ó виãляді тепла тільêи певнó êільêість енерãії, при цьомó термодинамічна температóра прямóє до нóля, а ентропія зменшóється до певної значини S0, яêа: 1) дорівнює нóлю ó випадêах одноêомпонентних та впорядêованих баãатоêомпонентних фаз; 2) є додатною і залежною тільêи від числа êомпонентів ó випадêó невпорядêованих баãатоêомпонентних фаз. По сóті З.т.т. визначає абсолютне значення ентропії при Т = 0 К. ЗАКОН ФIЛЬТРАЦIЇ ЛIНIЙНИЙ, -ó, -…, ч. * р. заêон фильтрации линейный, а. filtration linear law; н. lineares Filtrationsgesetz n — швидêість фільтрації v лінійно залеk жить від ґрадієнта тисêó grad p: ν = – --- grad ρ , де k — êоµ ефіцієнт прониêності пористоãо середовища; µ — динамічний êоефіцієнт в’язêості. Див. заêон Дарсi. ЗАКОН ФIЛЬТРАЦIЇ НЕЛIНIЙНИЙ, -ó, -…, ч. * р. заêон фильтрации нелинейный; а. filtration non-linear law; н. nichtlineares Filtrationsgesetz n — заêон фiльтрацiї, при яêомó фiльтрацiї швидêiсть нелiнiйно залежить вiд ґрадiєнта тисêó. Виражається формóлами степеневою i двочленною. ЗАКОНИ ДРОБЛЕННЯ І ПОДРІБНЕННЯ, -ів, -…, мн. — Див. дроблення. ЗАКОНИ ІДЕАЛЬНИХ ГАЗІВ, -ів, -…, мн. * р. заêоны идеальных ãазов; а. ideal gas laws; н. Gesetze n pl der idealen Gase n pl — емпіричні правила, встановлені для ідеальних ãазів Бойлем та Маріоттом, Гей-Люссаêом, Шарлем, Авоãадро, Дальтоном; сóêóпність цих заêонів описóє всі властивості ідеальних ãазів. Одним з основних є рV=nRT, де р — тисê; V — об'єм; n — êільêість ãазó, моль; R — ãазова постійна; T — абсолютна температóра. ЗАКОНИ ФАРАДЕЯ, -ів, -…, мн. * р. заêоны Фарадея; а. Faraday's laws of electrolysis; н. Faradaysche Gesetze n pl — основні заêони елеêтролізó. Встановлюють взаємозв’язоê між êільêістю елеêтриêи, яêа проходить через елеêтропровідний розчин (елеêтроліт), і êільêістю речовини, яêа виділяються на елеêтродах. Перший заêон: маса m речовини, яêа виділилась на елеêтроді під час проходження елеêтричноãо стрóмó, прямо пропорційна значенню q елеêтричноãо зарядó, пропóщеноãо через елеêтроліт, m=k·q, де k — елеêтрохімічний еêвівалент речовини. Дрóãий заêон: елеêтрохімічні еêвіваленти елементів прямо пропорційні їх хімічним еêвівалентам.
407 ЗАКОНИ ФІКА, -ів, -…, мн. * р. заêоны Фиêа; а. Fick's laws; н. Ficksche Gesetze n pl — 1) В системі з ґрадієнтом êонцентрації речовини dC/dx в напрямêó х дифóзійний потіê J визначається першим заêоном Фіêа: J=-DdC/dx, де D — êоефіцієнт дифóзії (знаê "-" вêазóє на напрямоê потоêó від більших êонцентрацій до менших). 2) В системі з ґрадієнтом êонцентрацій речовини dC/dx в напрямêó х швидêість зміни êонцентрації речовини в даній точці, зóмовлена дифóзією, визначається дрóãим заêоном Фіêа: dC/ dt=Dd2C/dx2, де t — час. ЗАКОНОДАВСТВО У ГІРНИЦТВІ, -а, -…, с. * р. заêонодательство в ãорном деле, а. mining laws, н. Gesetzgebung f im Bergbau m — ãірничі відносини, що виниêають ó процесі діяльності ãірничих підприємств, реãóлюються Конститóцією Уêраїни, Гірничим заêоном Уêраїни, Заêоном “Про державнó ãеолоãічнó слóжбó Уêраїни”, Кодеêсом Уêраїни про надра, Заêонами Уêраїни “Про охоронó навêолишньоãо природноãо середовища”, “Про охоронó праці”, “Про підприємства в Уêраїні”, “Про пожежнó безпеêó”, “Про забезпечення санітарноãо та епідемічноãо блаãополóччя населення”, “Про реãóлювання видобóтêó, виробництва і виêористання дороãоцінних металів і дороãоцінноãо êаміння та êонтроль за операціями з ними” та ін., а таêож прийнятими відповідно до них нормативно-правовими аêтами, зоêрема: — міжãалóзевими та ãалóзевими правилами безпеêи, що вêлючають норми безпечноãо ведення ãірничих робіт, виêористання ãірничо-шахтноãо та елеêтротехн. óстатêóвання, рóдниêовоãо та êар’єрноãо транспортó, вимоãи щодо провітрювання та протиаварійноãо захистó ãірничих виробоê, додержання пилоãазовоãо режимó, виробничої санітарії, охорони праці та довêілля; — міжãалóзевими та ãалóзевими правилами технічної еêсплóатації, що встановлюють вимоãи та норми щодо ефеêтивноãо безпечноãо та еêолоãічно чистоãо проведення ãірничих робіт, орãанізації та óправління виробництвом; — єдиними правилами безпеêи при підривних роботах, що встановлюють порядоê зберіãання, транспортóвання та виêористання вибóхових матеріалів під час проведення ãірничих робіт. Див. ãірничі відносини. В.С.Білецьêий. ЗАКРІПЛЕННЯ ҐРУНТІВ, -…, с. * р. заêрепление ãрóнтов, а. stabilization of earth, grouting; н. Bodenbefestigung f — штóчне збільшення несóчої здатності, міцності, водонепрониêності, опорó розмивó масивó ãірсьêих порід в óмовах їх природноãо заляãання. Застосовóється при проходженні ãірн. виробоê, бóдівництві пром. і житл. бóдівель, для зміцнення óêосів доріã і стіноê êотлованів ó водонасичених ґрóнтах, яê протизсóвні заходи, а таêож при боротьбі з селевими потоêами в ãорах. Осн. способи 3.Ґ.: цементація, ãлинизація, бітóмізація, заморожóвання. Застосовóються таêож силіêатизація, смолизація, елеêтрохімічні та термічні впливи. Є вітчизняні технічні рішення, яêі передбачають створення ó селевомó потоці тиêсотропної просторової флоêóляційної сітêи, що зменшóє теêóчість потоêó. ЗАЛІЗИСТИЙ КВАРЦИТ (ДЖЕСПІЛІТ, ТАКОНІТ, ІТАБІРИТ), -оãо, -ó. ч. * р. железистый êварцит, а. ferruginous quartzite, iron formation (jaspilite, taconite, itabirite), н. Eisenquarzit m — метаморфічна ãірсьêа порода хемоãенно-осадовоãо походження, що сêладається в осн. з êварцó, маãнетитó, ãематитó, мартитó тощо. З.ê. — найбільш поширений член залізисто-êрем'янистої формації. При вмісті Fe 25-30% — промислова залізна рóда. Розрізняють З.ê. тонêо- (до 3 мм), середньо- (3-10 мм) і широêосмóãові (понад 10 мм). Колір — сірий, черво-
ЗАК — ЗАЛ но-сірий, бóрий, іржавий. При мінливомó хім. сêладі сóма виходів SiO2, FeO, Fe2O3 сêладає понад 90%: SiO2 -30-70%, FeO — 5-20%, Fe2O3 — 10-40%. Родов. З.ê. приóрочені до доêембрійсьêих щитів і платформ, де вони розташовóються в протяжних синêлінальних стрóêтóрах, разом з ін. осадовими і ефóзивними ã.п. Ці стрóêтóри частіше за все мають протерозойсьêий або архейсьêий віê. Питома ваãа З.ê. — 3240-4290 êГ/м3. Міцність на стисê при невелиêомó вмісті силіêатів 370-400 МПа, а при їх вмісті бл. 10% 170-190 МПа. На тер. Уêраїни З.ê. неоêисненоãо типó доêембрійсьêих формацій Уêраїнсьêоãо щита óтворюють родовища т.зв. бідних (мартитових) рóд з вмістом заліза 15-45%. В зоні оêиснення при вилóãовóванні êварцó виниêли баãаті рóди ãематитовоãо сêладó (46-70% Fe). Родовища, пов’язані з З.ê. Криворізьêоãо залізорóдноãо басейнó і Кремечóцьêоãо та Білозерсьêоãо залізорóдних р-нів, є основними поставниêами залізорóдної продóêції Уêраїни. Тонêосмóãастó відмінó З.ê. називають джеспілітом. Родовища З.ê. зосереджені на Кольсьêомó півострові (Оленеãірсьêе, Кіровоãрадсьêе, Костамóêшсьêе, Міжозерне та ін.), в басейнах КМА (Коробêівсьêе, Лебединсьêе, Стойлінсьêе, Михайлівсьêе та ін.), Криворізьêо-Кременчóцьêомó (Сêелеватсьêе, Інãóлецьêе, Горішне-Плавнинсьêе, Лавриêівсьêе та ін.), ó Казахстані (Карсаêпайсьêа ãрóпа), на Далеêомó Сході (Мало-Хінсьêа та Уссóрійсьêа ãрóпи родовищ), залізорóдномó поясі Лабрадорó (Канада), велиêій ãрóпі родовищ в районі Верхньоãо озера (США), в штатах Мінас-Жейрас (Бразилія), Бахар і Оріса (Індія), ó районах Німба (Ліберія, Ґвінея) і Тамазімбі (ПАР) в Африці, Хамерслі (Зах. Австралія), поêлади Аньшансьêої ãрóпи та інших на півночі Китаю, родовища Мóсан в КНДР та низêа районів в інших державах. Усі найбільші родовища З.ê. з запасами рóди ó мільярди та десятêи мільярдів тонн належать до нижньопротерозойсьêих евãеосинêлінальних відêладів, що пройшли метаморфізм фації зелених сланців. Головними мінералами З.ê. цієї формації є êварц, маãнетит, ãематит, êóмінãоніт, біотит, хлорит, основні амфіболи та піроêсени. Стрóêтóра êварцитів переважно тонêо- і дрібнозерниста, іноді середньозерниста, теêстóра шарóвата та плойчата. Родовища вêазаної формації заляãають в осадових і, частêово, вóлêаноãенно-осадових породах. Вони отримали назвó родовищ êриворізьêоãо типó (або типó оз. Верхньоãо). Більш ãлибоêі зміни метаморфізмó хараêтерні для менш велиêих родовищ (сотні мільйонів тонн) — Оленеãірсьêоãо, Костамóêшсьêоãо та інших, яêі заляãають ó метаморфізованих осадово-вóлêаноãенних породах і належать до таê званоãо êіватинсьêоãо типó — за однойменною залізорóдною формацією ó Канаді. Найбільш ãлибоêо метаморфізовані родовища ґранóлітової фрації архейсьêоãо віêó створюють невелиêі за запасами (десятêи, перші сотні мільонів тонн) поêлади (Маріóпольсьêе, Тараташсьêе та ін.). Стрóêтóра êварцитів ó них êрóпнозерниста, теêстóра шарóвата та неясно плойчата.
ЗАЛІЗНА ШАПКА, -ої, -и, ж. * р. железная шляпа, а. iron hat, н. eiserner Hut m — сêóпчення оêсидів і ãідрооêсидів заліза біля поверхні Землі, що виниêає внаслідоê хім. розêладання і оêиснення сóльфідних рóд. З.ш. розташовóється на первинних неоêиснених рóдах, поêриваючи їх на êшталт шапêи. Сêладається з ґетитó, ãідроґетитó, тóр’їтó. Домішêи: ãідрооêсиди марãанцю і сóльфатів типó ярозитó. ЗАЛІЗНИЙ БЛИСК, -оãо, ó, ч. — Див. ãематит. ЗАЛІЗНИЙ КОЛЧЕДАН, -оãо, ó, ч. — Див. пірит. ЗАЛІЗНИЧНА КОЛІЯ, -ої, -ії, ж. * р. железнодорожный пóть, а. railway track; н. Gleis n, Eisenbahngleis n — êомплеêс спорóд і пристроїв, що óтворюють дороãó з рейêовою êолією для рóхó залізничноãо рóхомоãо сêладó. Основні елементи залізничної êолії: верхня бóдова (рейêи із сêріпленнями, стрілêові переводи, шпали, баластний шар), земляне полотно і штóчні спорóди (залізничні мости, тóнелі тощо). Ширина широêої êолії в Уêраїні 1520 мм (за êордоном найчастіше 1435 мм), вóзьêої — переважно 600 і 900 мм.
ЗАЛ — ЗАЛ При еêсплóатації З.ê. виниêають лоêальні просадêи, переêоси, нерівності, яêі ліêвідóються спеціальною операцією виправêи З.ê. Це одна з важêих і трóдомістêих операцій по поточномó підтриманню З.ê. в робочомó стані. Виправêа З.ê. вêлючає піднімання рейêо-шпальної решітêи на певнó висотó, баластóвання та підбивêó баластó під шпали. На êар’єрах для виêонання цих робіт застосовóються ãідравлічні домêрати, здатні піднімати êолію на висотó 200 мм, підіймально-розпóшóючі пристрої (висота підйомó êолії — до 400 мм), шляхоремонтні, виправно-підбивні, шляхопересóвні та ін. машини циêлічної дії. Див. рейêова êо-
лія. ЗАЛІЗНИЧНИЙ КАР'ЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, -оãо, -оãо, -ó, ч. * р. железнодорожный êарьерный транспорт, а. quarry railway facilities (transport), н. Tagebau-Eisenbahnförderung f — êомплеêс, що об'єднóє основне та допоміжне залізничне обладнання êар’єрів, рóхомий сêлад, залізничнó êолію, засоби óправління, ремонтó та обслóãовóвання обладнання. Основні переваãи: висоêа надійність в роботі, низьêа собівартість перевезень, мала залежність від êліматичних óмов. Осн. недоліê — порівняно висоêа êапіталоємність. У світовій праêтиці застосовóється з ХІХ ст. В Уêраїні З.ê.т. впроваджено на потóжних êар’єрах Криворіжжя. ЗАЛІЗНІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. железные рóды, а. iron ores, н. Eisenerze n pl — природні мінеральні óтворення з вмістом заліза ó таêих êільêостях, при яêих йоãо еêономічно виãідно видобóвати. Основні рóдні мінерали: маãнетит, мартит, ãематит, сидерит, залізисті хлорити. Вміст заліза в З.р. — від 10 до 72 %. Бідні рóди (до 46 % заліза) потребóють збаãачення. Серед êорисних домішоê Ni, Co, Мn, W, Мо, Сr, V і ін., серед шêідливих — S, Р, Zn, Pb, As, Cu. За ãенезисом З.р. поділяють на ендоãенні, еêзоãенні і метаморфоãенні. Залежно від домінóючоãо мінералó виділяють таêі промислові типи рóд: бóрі залізняêи, червоні залізняêи (або ãематито-мартитові), маãнетитові, сидеритові (або êарбонатні), силіêатні та ін. Крім тоãо, розрізняють З.р. за станом обробêи: сирó, рядовó, сортованó, збаãаченó; за призначенням: доменнó, мартенівсьêó, аґломераційнó. Велиêі запаси З.р. є в РФ, Казахстані, Бразилії (34 млрд т), Канаді (26), Австралії (21), США (17), Індії (13), ПАР (9), Швеції (4,5) і Франції (4). За проãнозами Римсьêоãо êлóбó (2000 р.) запаси З.р. бóдóть вичерпані на Землі (в земній êорі, нооêларê) за настóпні 173 роêи. Родовища З.р. промисловоãо значення пов’язані з ендоãенною, еêзоãенною та метаморфоãенною серіями. Серед них виділяють маãматичні, êарбонатні, сêарнові, вóлêаноãенні ãідротермальні, вóлêаноãенно-осадові, êори вивітрювання, осадові, метаморфоãенні. Маãматичні родовища представлені титаномаãентитовими та ільменіт-титаномаãнетитовими поêладами, яêі розташовані в Карелії (Пóдожãірсьêе), на Уралі (Качêанарсьêе, Гóсівãірсьêе, Першоóральсьêе та ін.), Гірсьêомó Алтаї (Харлівсьêе), Східних Саянах (Лисаêівсьêе, Крóчинівсьêе, Мало-Таãóльсьêе), ó США (Теãавóс), Норвеãії (Телнес), Швеції (Таберã). Вміщóючими породами є олівін, піроêсен, амфіболи, плаãіоêлаз, серпентин та інші. Заляãають родовища на величезних площах ó виãляді лаêолітів. Карбонатитові родовища перовсьêіт-титаномаãнетитові та апатит-маãнетитові поêлади розміщені в лóжно-óльтраосновних інтрóзивах центральноãо типó, відомі на Балтійсьêомó щиті (Африêанда, Ковдор), Сибірсьêій платформі (Гóлинсьêий масив), Африêансьêій платформі (Сóêóлó, Уãанда; Дорова, Зімбабве; Люлеêоп, ПАР). З.р. зосереджені переважно в центральній частині інтрóзивів із значним розвитêом êарбонатитів з вмістом апатит-форстеритових, флоãопіт-форстератових, апатит-êальцитових і êальцитових óтвореннях по óльтраосновних породах. Залізорóдні тіла в таêих масивах являють собою в основномó апатит-форстеритові породи з сильним вêрапленням, жилами та прожилêами маãнетитó, нерівномірним вêрапленням пірохлорó і баделеїтó. Сêарнові родовища сêарново-маãнетитових поêладів широêо розповсюджені на Уралі (Висоêоãірсьêе, Гороблаãодатсьêе та ін.), в Кóстанайсьêій обл. Казахстанó (Сарбайсьêе,
408 Соêолівсьêе, Качарсьêе та ін.), Зах. Сибірó (Таштаãольсьêе, Абаêансьêе, Тейсьêе та ін.), на Кавêазі (Дашêесансьêе), в США (Айрон-Спрінãс, Адирондаê та ін.), Центральній Європі (Рóдні ãори), Італії, Болãарії, Рóмóнії, Японії, Китаї та інших державах. Родовища пов’язані з плаãіоґранітами, похідних базальтової маãми ранньої стадії ãеосинêлінальноãо розвитêó. Головним залізорóдним мінералом є маãнетит, в оêремих випадêах — ãематит ó виãляді залізноãо блисêó. У сêладі рóдних метасоматитів берóть óчасть епідот, аêтиноліт, ґранати, піроêсени, хлорити, цеоліти, êальцит, êварц. Вóлêаноãенні ãідротермальні родовища параãенетично пов’язані з трапами, відомі на Сибірсьêій платформі (Коршóнівсьêе, Рóдноãірсьêе, Нерюндінсьêе та Таãорсьêе). Рóди представлені зонами вêрапленості в метасоматитах, жильними тілами та платоподібними поêладами метасоматичноãо зміщення êарбонатних порід. Роль еêранів при óтворенні пластоподібних поêладів ãрають пласти арãілітів, тонêозернистих вапняêів і трапових сіллів. Рóдотвірний маãнетит завжди вміщóє ізоморфнó домішêó маãнію і відноситься до різновидó маãномаãнетитó. Виділяються штоêо-, лінзо-, пласто- і стовпоподібні метасоматичні рóдні тіла та êрóтоспадаючі жили сóцільноãо маãнетитó. Вóлêаноãенно-осадові родовища представлені Західним Каражалом ó Центральномó Казахстані, Холзóнсьêим ó Гірсьêомó Алтаї, Терсинсьêою ãрóпою ó Кóзнецьêомó Алтаї, Лан і Діль ó ФРН, Гора Джебілеã та Мешері Абделазіс ó Алжирі. Розміщені в синêлінальних зонах евãеосинêлінальних формацій. Рóдні пласти та лінзи деформовані сêладчастими і розривними дислоêаціями разом з вмісною товщею. Рóди представлені ãематитом, рідше маãнетитом і сидеритом. В них зóстрічаються сóльфіди, хлорит, êварц та інші нерóдні мінерали. Промислове значення родовищ цієї ãрóпи невелиêе. Родовища вивітрювання представлені ґетит-ãідроґетитовими (бóрозалізняêовими), мартит-ãідроґетитовими зонами оêиснення родовищ сидеритових і сêарно-маãнетитових рóд, а таêож óльтраосновних порід. Утворення зон оêиснення пов’язано з епохами давньоãо та сóчасноãо вивітрювання. З.р. вміщóють домішêи хромó, ніêелю та êобальтó і належать до природно леãованих óтворень. Поêлади таêих рóд представлені Єлізаветсьêим та Сєровсьêим на Північномó Уралі, Аêермансьêим, Ново-Київсьêим, Ново-Петропавлівсьêим та іншими родовищами на Південномó Уралі, Малêінсьêим на Північномó Кавêазі, а таêож ó еêваторіальних областях — на Кóбі, Гавайсьêих островах, ó Ґвінеї, Філіппінах, Ґвіані та Сóрінамі. Осадові морсьêі родовища ó виãляді сидеритових (ó зоні оêиснення бóрозалізняêових) пластових поêладів ó морсьêих териãенно-êарбонатних відêладеннях відомі на західномó схилі Південноãо Уралó в давньомó ядрі ãерцинсьêоãо антиêлінорію. Вони заляãають ó протерозойсьêих сланцево-êарбонатних відêладеннях. Найбільшими з них є Баêальсьêі, а таêож дрібні родовища в Комарово-Зиãзаãінсьêомó і Катав-Іванівсьêомó районах. Баêальсьêа ãрóпа нараховóє понад 200 рóдних тіл ó виãляді пласто-, лінзо- та ãніздоóтворених поêладів і рóдних жил. Геосинêлінальні морсьêі ãематитові родовища в териãенно-êарбонатних відêладах відомі ó Анãаро-Пітсьêомó залізорóдномó басейні, в США (Клінтон ó Апалачах), Африці (Бафінã-Баêайсьêий басейн в Малі) та Півн. Австралії. Платформні морсьêі родовища сидерит-лепто-хлорит-ãідроãематитових бобово-оолітових рóд в êарбонатно-териãенових відêладах представлені Керченсьêим, Аятсьêим і Західно-Сибірсьêим басейнами, а таêож Лотаринãсьêим басейном мінетових (дрібноолітових) рóд на території Франції, ФРН, Бельãії та Люêсембóрãó. Значно розвинóті вони і в Китаї. Осадові êонтинентальні родовища ãідроґетитових бобово-оолітових озерно-болотистих поêладів представлені велиêою êільêістю дрібних відêладів ó Тóльсьêомó та Липецьêомó районах, ó верхів’ї річоê Вятêа, Кама, Сисола; в північній частині Рóсьêої платформи. Рóди хараêтеризóються низьêим вмістом заліза (30-35%). Поêлади витяãнóті на десятêи êілометрів óздовж рóсла палеорічоê, представлені основними рóсловими відêладами — лінзовидними, овальними та неправильної форми заплавними поêладами, що сóпроводжóють їх. Сьоãодні родовища таêої формації втратили промислове значення. Метаморфоãенні родовища вêлючають поêлади залізистих êварцитів і баãатих метаморфічних рóд давніх формацій. Залізисті êварцити притаманні тільêи доêембрійсьêим сêладчастим областям. Їх родовища заляãають ó метаморфізованих осадових êомплеêсах ãеосинêліналей êристалічних щитів, сêладчастих фóндаментів давніх платформ, в ядрах антиêліноріїв більш молодих сêладчастих областей. Вони є переважно морсьêими хемоãенними осадами і досить чітêо відоêремлені серед териãенних і вóлêаноãенно-осадових вміщóючих êомплеêсів. Для виробництва чавóнó виêористовóють залізні рóди з вмістом заліза понад 50%, а таêож шêідливих домішоê: сірêи — мен-
409 ше 0,3%; фосфорó — менше 0,2%; цинêó, свинцю, арсенó та міді — менше 0,1% êожноãо. Для виведення шêідливих домішоê при плавці металó виêористовóють флюсові вапняêи. При цьомó êоефіцієнт основності
СaO + MgO SiO 2 + Al 2 O 3
доменної шихти по-
SiO 2 винен бóти близьêо чи понад 1, а êремнієвий модóль Al 2 O 3
— понад 1,8…3. Томó присóтність ó рóді êарбонатів êальцію та маãнію бажана, а надлишоê êремнеземó шêідливий.
В Уêраїні, яêа займає одне з провідних ó світі місць за запасами та видобóтêом З.р., вони зосереджені в Криворізьêомó та Керченсьêомó залізорóдних басейнах, Криворізьêо-Кременчóцьêій, Білозерсьêо-Оріхівсьêій, Одесьêо-Білоцерêівсьêій металоãенічних зонах, Приазовсьêій та Придніпровсьêій металоãенічних областях (сóмарно розвідані запаси 40,1 млрд т, проãнозні — 30,4 млрд т, потенційні — 133,5 млрд т). З 73 відомих родовищ в êінці ХХ ст. еêсплóатóється 23. А.Ю.Дриженêо. ЗАЛІЗНА РУДА БАГАТА — залізна рóда, вміст заліза в яêих понад 57%, а êремнеземó менше 8…10%, сірêи та фосфорó менше 0,15%. Являє собою продóêт природноãо збаãачення залізистих êварцитів, óтворених за рахóноê вилóãовóвання êварцó та розêладання силіêатів при процесах давньоãо вивітрювання або метаморфізмó. Виділяють два ãоловних морфолоãічних типи поêладів З.р.б.: площиноподібні та лінійні. П л о щ и н о п о д і б н і заляãають на ãоловах êрóтопадаючих пластів залізистих êварцитів ó виãляді значних по площі з êишенеподібною підошвою і відносяться до типових êір вивітрювання. Л і н і й н і поêлади являють собою падаючі в ãлибинó êлиноподібні рóдні тіла баãатих рóд ó зонах розломів, тріщинóватості, дроблення, зãинів ó процесі метаморфізмó. Рóди хараêтеризóються висоêим вмістом заліза (54…69%) і низьêим вмістом сірêи та фосфорó. Найбільш хараêтерним приêладом метаморфічних родовищ баãатих рóд можóть бóти Першотравневе та Жовтоводсьêе в північній частині Кривбасó. Баãаті залізні рóди йдóть на виплавêó сталі в мартенівсьêомó, бесемерівсьêомó або êонвертерномó виробництві, оминаючи доменний процес. Найбільш баãаті рóди з вмістом заліза понад 68%, з малим вмістом êремнеземó (менше 0,01%) і всіх інших домішоê (менше 3,3%) виêористовóють для виãотовлення металізованих êотóнів, яêі перероблюють на сталь елеêтроплавêою. А.Ю.Дриженêо. ЗАЛІЗНА РУДА РЯДОВА — залізна рóда, не підãотовлена за певною êрóпністю до виêористання ó металóрãійній переробці. Протилежне — залізна рóда сортована. ЗАЛІЗНА РУДА СОРТОВАНА — залізна рóда, підãотовлена за певною êрóпністю до виêористання ó металóрãійній переробці. Протилежне — залізна рóда рядова. ЗАЛІЗНЯК, -ó, ч. * р. железняê, а. iron ore, н. Eisenerz n — заãальна назва оêсидів заліза. Розрізняють: залізняê блисêóчий (блисê залізний); залізняê бóрий (1. природна прихованоêристалічна сóміш, яêа сêладається з ґетитó, лімонітó, ãідрооêсидів êремнеземó і ãлинистих мінералів; 2. лімоніт); залізняê бóрий шлаêоподібний (стильпносидерит — різновид лімонітó, яêий містить êільêа процентів Р2О5); залізняê вохристий червоний (сóміш ãематитó з лімонітом); залізняê вóãлистий (сóміш сидеритó з вóãіллям і ãлиною); залізняê ãлинистий бóрий (вохристий ãематит, часто змішаний з ãлиною); залізняê ãлинистий червоний (ãлина в сóміші з лімонітом, ãематитом або сидеритом); залізняê жовтий (лімоніт); залізняê маãнітний (застаріла назва маãнетитó); залізняê маãнітний титановий (титаномаãнетит); залізняê маãнітний шлаêовий (титаномаãнетит); залізняê смолистий (стильпносидерит); залізняê титанистий (застаріла назва ільменітó); залізняê титанистий оêтаедричний (за-
ЗАЛ — ЗАЛ старіла назва титаномаãнетитó); залізняê хромистий (застаріла назва хромітó); залізняê червоний (ãематит ó виãляді щільних аґреґатів); залізняê червоний оолітовий (тонêоêристалічний ãематит ó виãляді оолітів); залізняê чорний (застаріла назва псиломеланó); залізняê шпатовий (частêово лімонітизований сидерит). Найбільш поширеними є бóрий, маãнітний і червоний З.
ЗАЛІЗО, -а, с. * р. железо, а. iron, н. Eisen n — 1) хімічний елемент. Символ Fe, ат.н. 26, ат.м. 55,847. Сріблясто-сірий, пластичний і êовêий метал. Леãêо оêиснюється óтворюючи оêсиди. Елеêтропровідний. Тв. за Брінеллем 350-450 МПа; модóль Юнãа 190 210х103 МПа; модóль зсóвó 8,4х10-3 МПа; êоротêочасна міцність на розрив 170-210 МПа, межа теêóчості 100 МПа; óдарна в'язêість 300 МПа; сер. питома теплоємність (273-1273 К) 640,57 Дж/êã·К; ãóстина 7,84. На повітрі оêиснюється, поêриваючись іржею FeO·nH2O. За вмістом ó земній êорі (4,65%) З. займає 4-е місце. Серед ін. породоóтворюючих елементів має маêс. ат. ваãó. З. — поширений елемент метеоритної речовини: в êам. метеоритах міститься 25, а в залізних 90,85 мас.% Fe. Космічна поширеність З. близьêа до йоãо вмістó в фотосфері Сонця — 627 ã/т. Середньопланетна частêа З. в речовині Землі велиêа — 38,8%. Найбідніша на З. поверхня Землі. Розповсюдженість З. в ã.п. (% за масою): óльтраосновні — 9,85; основні — 8,56; середні — 5,85; êислі — 2,70; лóжні — 3,60; осадові — 3,33. Відомо понад 300 мінералів, що містять З.: оêсиди, сóльфіди, силіêати, фосфати, êарбонати та ін. Найважливіші мінерали З.: ãематит Fe2O3 (70% Fe), маãнетит Fe2O4 (72,4% Fe), ґетит FeOOH (62,9% Fe), лепідоêроêіт FeO(OH) (62,9% Fe), лімоніт — сóміш ãідрооêсидів Fe з SiO2 та ін. речовинами (40-62% Fe), сидерит FeCO3 (48,2% Fe), ільменіт FeTiO3 (36,8% Fe), шамозит (34-42% FeO), вівіаніт (43,0% FeO), сêородит (34,6% Fe2О3), ярозит (47,9% Fe2О3) та ін. Залізовóãлецеві сплави — основа êонстрóêц. матеріалів, що застосовóються ó всіх ãалóзях пром-сті. 2) Частина назви рядó мінералів. Розрізняють: залізо балêове (êамасит); залізо-берлініт (штóчний мінерал сêладó Fe(PO4)); залізо блисêóче (шрейберзит); залізо волоêнисте (ãóмбольдтин — водний оêсалат заліза); залізо-епсилон (ε-залізо); залізо земне (залізо телóричне); залізо êолоїдальне сірчисте (ãідротроїліт — тонêодисперсний моносóльфід заліза з адсорбованою водою); залізо êосмічне (залізо метеоритне); залізо метеоритне (залізо, яêе знаходиться в метеоритах; звичайно містить 4-27 % Ni); залізо метеорне (залізо метеоритне); залізо арсенисте (льолінґіт); залізо натічне (сóміш арсенатів, ã. ч. сêородитó з пітицитом); залізо-ніêель (аварóїт); залізо-ніêель самородне (аварóїт); залізо оêтаедричне (бідне на ніêель метеоритне залізо, яêе входить до сêладó метеоритів); залізо паласове (êам'яно-залізний метеорит, знайдений на ã.Темір (між Красноярсьêом і Мінóсінсьêом) і описаний Палласом); залізо платинисте (сóмнівний різновид самородноãо заліза, яêий містить платинó); залізо рóбінове (лепідоêроêіт); залізо сірчане êолоїдне (ãідротроїліт); залізо сірчисте (пірит); залізо стрічêове (теніт — метеоритне ніêель-залізо з вмістом Ni до 48%); залізо телóричне (самородне залізо земноãо походження; сêлад і властивості змінюються від феритó — (Fe, Ni) до аварóїтó — (Ni, Fe)); залізо-фосфор натічний (діадохіт — водний основний фосфат-сóльфат заліза); залізо фосфорноêисле (вівіаніт); залізо хлористе (лоренсит); залізо хлорне (молізит); α-залізо (α-ферит); γ-залізо (γ-ферит); δ-залізо (поліморфна модифіêація чистоãо заліза, стійêа вище 14010С); ε-залізо (нестійêа поліморфна модифіêація заліза, яêа óтворюється під óдарним тисêом, більшим ніж 130 êбар; виявлена ó метеоритах).
ЗАЛІЗОВЕЦЬ, -вцю, ч. * р. железняê, а. iron ore, н. Eisenerz n — стара óêр. назва залізняêó. Розрізняють: залізовець
бóрий (стара óêр. назва залізняêó бóроãо); залізовець маãнітний (стара óêр. назва маãнетитó); залізовець червоний (стара óêр. назва щільних аґреґатів ãематитó).
ЗАЛ — ЗАЛ ЗАЛІЗОВІДДІЛЮВАЧ, -а, ч. * р. железоотделитель, а. iron separator, н. Eisenabscheider m — апарат для вилóчення феромаãнітних предметів з вóãілля та інших сипóчих матеріалів. Випóсêаються: — елеêтромаãнітні шêіви, яêі встановлюють ó виãляді приводноãо барабана êонвеєра стрічêовоãо; — елеêтромаãнітні барабани, яêі встановлюють на перепадах технолоãічноãо потоêó (не є êонстрóêтивним вóзлом êонвеєра); — підвісні елеêтромаãнітні сепаратори, яêі підвішóють над стрічêовим êонвеєром; — підвісні саморозвантажні елеêтромаãнітні сепаратори, яêі, на відмінó від попередніх, мають безêінечнó стрічêó для розвантаження вилóчених металевих предметів. ЗАЛІЗОКВІТ, -ó, ч. * р. цветы железные, а. iron flowers, н. Eisenblumen f pl — те саме, що êвіти залізні. ЗАЛІЗО-МАНГАНОВІ КОНКРЕЦІЇ, -…-их, -ій, мн. * р. железо-марãанцевые êонреции, а. iron-manganese concretions, н. Eisenmangankonkretionen f pl — аóтиãенні мінеральні стрóêтóри ãідрооêсидів заліза і манãанó з вêлюченням ін. елементів на дні озер, морів і оêеанів. Найбільше поширені в пелаãічних р-нах Світовоãо оê. Уперше вивчені анãл. еêспедицією на сóдні “Челленджер" в 1872-76 рр. Глибоêоводні З.-м.ê. заляãають перев. на поверхні дна або ó верх. шарах четвертинних осадів ó виãляді моношарó, співпадаючи з ареалами ãранично низьêих швидêостей осадонаêопичення. Продóêтивність вимірюється від 1 êã/м2 до 50-70 êã/м2. При висоêих êонцентраціях óтворюють хараêтерні “брóêівêи". За морфолоãічними ознаêами виділяються власне êонêреції, брилові та плитоподібні óтворення і êірêи на поверхні порід. Конêреції мають еліпсо-, êóле-, êоржевиднó, плитчастó, ãроноподібнó формó. Залізо-манãанові êонêреції на дні Розміри З.-м.ê. êолиТихоãо оêеанó. ваються від частоê мм (міêроêонêреції) до м, в сер. становлячи 3-4 см. Яê правило, êонêреція сêладається з ядра і рóдної оболонêи. Ядра — óламêи різноманітних порід, орãаноãенні залишêи, мінеральні зерна. Тв. 1-4. Гóстина сóхих З.-м.ê. 1,6-2,7. Мінерали заліза представлені ãідроãематитом, ãідроґетитом, ãематитом, фероêсиãітом, лепідоêроêітом, мінерали марãанцю — вернадитом, тодороêітом, бернеситом, рансьєїтом, êриптомеланом, браóнітом, вóдрафітом, піролюзитом, рамсделітом, неóтитом. Серед ãлинистих мінералів переважають монморилоніт і нонтроніт. Класичний матеріал містить óламêи вóлêанічноãо сêла, êварцó, польовоãо шпатó, апатитó тощо. З.-м.ê. містять: Mn — 16,02%; Fe 15,55%, Si — 8,6%, інші елементи в межах 2 і менше %. З.-м.ê. — перспеêтивна рóдна сировина. Син. — залізо-марãанцеві êонêреції (заст.). ЗАЛІЗОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -сті, ж. * р. железорóдная промышленность, а. iron ore industry, н. Eisenerzindustrie f — ãалóзь ãірничої промисловості, підприємства яêої видобóвають залізнó рóдó і попередньо обробляють її — подрібненням, сортóванням, збаãаченням, óсередненням, оêóсêóванням êонцентратó і дрібної фраêції рóди
410 шляхом аґломерації або ãрóдêóвання. Продóêція ãалóзі — підãотовлена залізорóдна сировина для виплавêи чавóнó (сортова залізна рóда, аґломерат, êотóни (оêатиші)). Крім тоãо, металóрãійним заводам постачається залізорóдний êонцентрат та подрібнена рóда для виробництва аґломератó, а таêож êóсêова залізна рóда з висоêим вмістом металó (56-64%) й незначною êільêістю шêідливих домішоê для виêористання в сталеплавильномó виробництві. Перші відомі розробêи залізної рóди на території Уêраїни належать до VIII-VII ст. до н.е. (Півн. Причорномор’я). Добóвання залізних болотних та озерних рóд почалося за часів Київсьêої Уêраїни-Рóси на Поліссі та в Зах. Уêраїні. В широêих масштабах промислове добóвання рóди розпочалося з дрóãої половини ХІХ ст. Сьоãодні в Уêраїні основним районом залізорóдної промисловості є Криворізьêий залізорóдний басейн, яêий дає понад 90 % видобóтêó залізної рóди. Важливими ãірничо-промисловими районами є Кременчóцьêий залізорóдний р-н (Полтавсьêа обл., Дніпровсьêий ГЗК), Білозерсьêий залізорóдний р-н (Запорізьêа обл., Запорізьêий ЗРК) та Керченсьêий залізорóдний басейн. Для добóвання залізистих êварцитів Горішньоплавнинсьêоãо родовища створено Полтавсьêий ГЗК. У Кривбасі діє бл. 20 шахт потóжністю від 300 т до 3,5 млн т на ріê. У межах Кривбасó створені найбільші ãірничо-збаãачóвальні êомбінати в Уêраїні — Новоêриворізьêий, Центральний, Південний, Північний, Інãóлецьêий. В басейні освоювалися в основномó баãаті рóди. З введенням ó дію в 1955 р. Південноãо ГЗК в Кривбасі розпочалося добóвання відêритим способом залізистих êварцитів з настóпним їх збаãаченням на êонцентрат з вмістом заліза 62-66%. Видобóтоê товарної залізної рóди сêладав, млн т: ó 1990 р. — 104,5; 1991 — 85,2; 1992 — 75,6; 1993 — 65,3; 1994 — 51,1; 1995 — 50,4; 1996 — 47,5; 1997 — 53,4; 1998 — 51,3; 1999 — 47,9; 2000 — 56,3; 2001 — 55,3; 2002 — 59,4; 2003 — 62,9. Світовий видобóтоê залізних рóд ó 2001 р. сêлав 931 млн т. Найбільші продóценти: Бразилія, Австралія, Китай, Росія, Індія, Уêраїна. Світові потоêи імпортó-еêспортó залізних рóд на початêó ХХІ ст. знаходяться на рівні 475 млн т. Див. ãірничорóдна підãалóзь Уêраїни. А.Ю.Дриженêо. ЗАЛІЗОРУДНИЙ (МАРГАНЦЕВОРУДНИЙ І Т.П.) КОНЦЕНТРАТ, -оãо (-оãо), -ó, ч. * р. железорóдный (марãанцеворóдный и т.п.) êонцентрат, а. iron ore (manganese ore etc.) concentrate, н. Eisenerz– (Manganerz- usw.) Konzentrat n, Eisenerzkonzentrat n — êонцентрат, одержаний шляхом збаãачення залізних рóд. Розрізняють маãнетитовий, ãематитовий, лімонітовий, сидеритовий та ін. З.ê. В залежності від яêості та призначення розрізняють З.ê. первинний, висоêої чистоти, аґломераційний, доменний, офлюсований, залізорóдні оêатêи (êотóни). ЗАЛІЗО САМОРОДНЕ, -а, -оãо, с. * р. железо самородное, а. native iron, н. gediegenes Eisen n — мінерал êласó самородних елементів, Fe. Розрізняють земне (телóричне) і êосмоãенне (метеоритне) З.с. У телóричномó залізі вміст Ni не вище за 2,9%, тоді яê в метеоритномó (êамаситі) — 6,4%. Для останньоãо хараêтерний таêож підвищений вміст ãазів (Н2, СО, СО2). Обидва різновиди З.с. представлені модифіêацією альфа-Fe, стійêою при нормальній т-рі. Домішêи Co, Mn, Cu, C, P,S, As, Si пов'язані з механіч. вêлюченнями. Колір З.с. сталево-сірий, блисê металічний, спайність по êóбó. Тв. 4-5. Гóстина 7,0-7,8. Ковêе, феромаãнітне. З.с. — рідêісний мінерал.
411 ЗАЛОМЛЕНИХ ХВИЛЬ МЕТОД, -…, -ó, ч. * р. преломленных волн метод, а. refraction shooting; н. Refraktionsverfahren n, Refraktionsmethode f — метод сейсмічної розвідêи, що базóється на реєстрації хвиль, яêі заломлюються в земній êорі в шарах, що хараêтеризóються підвищеною швидêістю поширення сейсмічних хвиль, і проходять в них значнó частинó шляхó. Збóдження сейсміч. êоливань ведеться на поверхні або в свердловинах і шóрфах вибóхами ВР або невибóховими джерелами сейсмічних êоливань. Заломлені хвилі реєстрóють на поверхні стандартними і спеціалізов. сейсморозвідóвальними станціями. З.х.м. застосовóється при реãіональних дослідженнях бóдови земної êори (вивчення рельєфó поверхні êристаліч. фóндаментó, стрóêтóри осадової товщі) на ãлиб. до 10-20 êм, трасóванні теêтоніч. порóшень, а таêож при інж.-ãеол. дослідженнях. ЗАЛЯГАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -…, с. * р. залеãание ãорных пород, а. bedding, position, occurrence of rock; н. Lagerung f der Gesteine n pl, Schichtenlagerung f — форма і просторове розміщення ãірсьêих порід. Первинне (непорóшене) заляãання ãірсьêих порід для осадових і більшості метаморфічних порід бóває ãоризонтальним (ó формі верств або лінз), для маãматичних ãлибинних порід — ó формі батолітів, датолітів, штоêів, дайоê. Виливні маãматичні ãірничі породи óтворюють поêриви, потоêи, êóполи. За розміщенням верств розрізняють óзãоджене й неóзãоджене заляãання. Див. таêож реãресивне заляãання. ЗАЛЯГАННЯ РОДОВИЩА (ПЛАСТА), -…, с. * р. залеãание месторождения (пласта), а. deposit (seam) bedding, н. Lagerung f der Lagerstätte f (des Flözes n) — хараêтер заляãання ãірсьêих порід, яêоãо вони набóвають ó процесі своãо формóвання і настóпних порóшень ó резóльтаті різноманітних ãеолоãічних процесів (рóх земної êори, діяльність льодовиêів та ін.). ЗАЛЬБАНД, -ó, ч. * р. зальбанд, а. vein wall, vein selvage; н. Sahlband n — зона êонтаêтó мінеральної жили з боêовими породами. 3. може бóти чітêим або “розмитим”. В останньомó випадêó вміст цінних êомпонентів в 3. може досяãати пром. значення і залóчатися до еêсплóатації. ЗАМАГАЗИНОВАНА РУДА, -ої, -и, ж. * р. замаãазинированная рóда, а. shrinkage ore, н. magaziniertes Erz n , Magazinerz n — рóда, наêопичена в очисній виробці в процесі її неодноразовоãо відбивання. При розробці малопотóжних родовищ З.р. слóжить робочою площадêою при бóрінні шпóрів і оборці поêрівлі, а при недостатньо тривêих боêових породах — і для підтримêи їх. ЗАМИКАННЯ СКЛАДКИ, -…, с. — Див. периêліналь. ЗАМІЩЕННЯ, -…, с. * р. замещение, а. replacement, substitution, н. Ersetzung f, Ersatz m — фізиêо-хімічний процес, при яêомó на місці одноãо мінералó чи аґреґатó óтворюється інший мінерал чи аґреґат з іншим хімічним сêладом. ЗАМІЩЕННЯ З ПЕРЕВІДКЛАДАННЯМ, -…, с. * р. замещение с переотложением, а. substitution with redeposition, н. Verdrängung f mit Umlagerung f — метасоматичне заміщення, êоли об’єм новоóтворень більший, ніж мінералó, яêий заміщóється; новоóтворення наростають на цей мінерал, заповнюючи вільний простір або витісняючи оточóючі мінерали. ЗАМІЩЕННЯ МЕТАСОМАТИЧНЕ, -…, с. * р. замещение метасоматичесêое, а. metasomatic replacement н. metasomatische Ersetzung f — те саме, що метасоматоз. ЗАМОК, -а, ч. * р. замоê; а. lock, joint; н. Schloß n, Verschluß m — 1) Пристрій для фіêсації, напр., циліндра насоса вставноãо в насосно-êомпресорних трóбах.
ЗАЛ — ЗАМ 2) Замоê êанатний — пристрій для приєднання êаната до бóровоãо снаряда. Канатні замêи поділяють на прості та вільнообертові. ЗАМОК СКЛАДКИ, -а, -…, ч. * р. замоê сêладêи, а. hinge Рис. Замоê сêладêи of fold, н. Faltenschloss n, Faltenknie n, Faltenscheitel m, Faltenscharnier n — зона переходó одноãо êрила сêладêи в інше; відповідає місцю заãальноãо переãинó шарів ó верхній частині антиêлиналі чи в нижній частині синêлиналі. ЗАМОК СТОЯКА ТЕРТЯ, -а, -…, ч. * р. замоê стойêи трения, а. friction prop lock, н. Reibungsstempelschloss n — пристрій для фіêсації висóвної частини стояêа при встановленні êріплення та створенні робочоãо опорó стояêа за рахóноê розвантаження від тисêó при витяãóванні êріплення. Сêладається з êорпóсó, самозатяжноãо êлина, проміжних пластиноê, ãоризонтальноãо êлина, штиря і прóжини. При забиванні êлина відбóвається фіêсація висóвної частини стояêа за рахóноê сили тертя в замêó. Опóсêання висóвної частини стояêа відбóвається з постійним опором, створюваним силою тертя в замêó. Для витяãóвання стояêа вибивається êлин і звільнюється її висóвна частина. ЗАМОРОЖУВАННЯ ҐРУНТІВ (ПОРІД), -…, с. * р. замораживание почв (пород), а. freezing of ground, soil freezing; н. Gefrieren n des Gebirges n (des Gesteins n) — спосіб проведення ãірничих виробоê ó водоносних породах, при яêомó на деяêій відстані від êонтóра виробêи бóрять низêó свердловин до водотривêих порід і обладнóють їх заморожóючими êолонêами, яêими цирêóлює холодоносій. При цьомó óтворюється льодопорідна стінêа, що захищає виробêó на час проведення від проривів води (пливóнів). Після заêінчення проведення виробêи та заêріплення її постійним водонепрониêним êріпленням дія З.ґ. припиняється. 3.ґ. набóло поширення завдяêи добре розвиненій наóê.-техн. базі. Метод відомий з 1837 р. яê “сибірсьêий спосіб”, описаний А.Шренêом. Велиêе поширення 3.ґ. отримало, êрім Росії, таêож ó Польщі (за йоãо допомоãою спорóджено понад 35% шахтних стовбóрів). У Велиêобританії, Франції, Нідерландах з 1945 р. із застосóванням З.ґ. пройдено по 5-10 стовбóрів сер. ãлиб. до 200 м, в Бельãії 3.ґ. проводилося на ãлиб. 620 м. У Канаді на êалійномó рóдниêó здійснена проходêа стовбóра ãлиб. 914 м; навêоло стовбóра діаметром 4,88 м бóло пробóрено 27 заморожóючих свердловин. Відстань між свердловинами становила 1,2 м. Для заморожóвання застосовóвалися низьêотемператóрні холодильні óстановêи сóмарною потóжністю до 3,5 МВт. ЗАМОРОЖУЮЧА КОЛОНКА, -ої, -и, ж. * р. замораживающая êолонêа, а. freezing pipes, н. Gefrierrohrsäule f — система трóб живлення та заморожóвання, що опóсêаються в свердловинó для виêонання робіт по заморожóванню ãірсьêих порід. Сêладається з заморожóючої трóби, черевиêа, ãоловêи, трóби живлення. ЗАМОРОЖУЮЧА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. * р. замораживающая сêважина, а. freezing well, н. Gefrierbohrloch n — свердловина для заморожóвання ãірсьêих порід. Діаметр 3.c. при ãлиб. до 400 м становить 150-200 мм, при 500-700 м — 200-250 мм. Глибина 3.с. визначається наявністю водоóпорó або потóжністю водоносних порід. Для бóріння 3.с. застосовóють óстановêи óдарноãо (óдар-
ЗАМ — ЗАП
412
но-êанатні і óдарно-штанãові) і обертальноãо (роторні і тóрбінні) принципó дії. 3.с. обладнóють заморожóючою êолонêою. ЗАМОРОЖУЮЧА СТАНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. замораживающая станция, а. freezing plant, н. Gefrierkeller m, Kältestation f — êомплеêс холодильних машин, що сêладається з êомпресора, êонденсатора, випарниêа і допоміжної апаратóри. З.с. призначена для виробництва холодó, необхідноãо для заморожóвання порід при проведенні виробоê. 3.с. розрізняють: за способом отримання холодó — êомпресорні і абсорбційні; за типом холодоаґента — аміачні, фреонові, повітряні; за температóрним режимом впливó — звичайні (до -25 °С ) і низьêотемператóрні (до -50 °С) для ãлибоêоãо заморожóвання. 3.с. бóвають стаціонарними і пересóвними. ЗАМУЛЮВАННЯ, ЗАМУЛЕННЯ, -…, с. * р. заиливание, а. silting, flushing, slushing, н. Verschlammen n — дія і спосіб попередження та ãасіння ендоãенних пожеж шляхом подачі в ãірничі виробêи по заздалеãідь пробóрених свердловинах замóлювальної пóльпи. Для приãотóвання останньої, яê правило, виêористовóють місцеві матеріали (ãлинó, сóãлинêи, пісоê, попіл). Оптимальний сêлад мóлó: бл. 55% ãлинистих і пилових фраêцій, бл. 25% дрібних піщаних і пилових і бл. 20% піщаних з частинêами від 5 мê до 2 мм. Переваãи 3. в ãасінні пожеж рóдниêових ó порівнянні з методом ізоляції діляноê, що ãорять: менша небезпеêа рецидивів пожежі, можливість виêонання 3. в менш достóпних місцях. Недоліêи: втрата виробоê в зоні замóлення, обводнення виробоê. ЗАМУЛЮВАННЯ СВЕРДЛОВИН, -…, с. * р. заиливание сêважин; а. well silting; н. Zuschlämmung f von Bohrhlöchern n pl; Verschlämmen n von Bohrhlöchern n pl; Kolmatation f von Bohrlöchern n pl — наêопичення частиноê ãірсьêої породи ó свердловині внаслідоê винесення їх із продóêтивноãо чи водоносноãо ãоризонтó. Спостеріãається при спорóдженні і еêсплóатації водозабірних, ãідроãеолоãічних, а таêож нафтових свердловин, êоли ãідростатичний тисê ó продóêтивномó чи водоносномó ãоризонті вищий від тисêó стовпа промивальної рідини чи води ó свердловині (чим більша різниця тисêів, тим інтенсивніше розвивається процес). ЗАНДРИ, * р. зандры, а. outwash, outwash plain; н. Sander m pl — хвилясті рівнини, óтворені піщаними відêладами і ãальêою льодовиêовоãо, алювіальноãо і прибережно-морсьêоãо походження. Зоêрема формóвалися біля давніх льодовиêів потоêами талих вод. Поширені на Сх.-Європейсьêій рівнині. В Уêраїні є на Поліссі (Прип’ятсьêе, Мещерсьêе та ін.). ЗАПАДИНИ, -ин, мн. * р. впадины, а. hollows, cavities, basins, depressions; н. Senkungen f pl, Einsenkungen f pl, Höhlungen f pl, Aushöhlungen f pl, Becken n, Wanne f, Vertiefung f — зниження земної поверхні в межах сóші, а таêож дна оêеанів та морів. За походженням бóвають теêтонічні (більша частина), дефляційні та ін. Хараêтерні для областей з аридним êліматом. В Уêраїні найбільшою є Дніпровсьêо-Донецьêа западина. Найãлибші западини сóші (сóходолó) Назва Гхор Тóрфансьêа êотловина
Глибина від рівня моря, м
Місце знаходження
- 395 (рівень Мерт- Ізраїль, Йорданія, Сивоãо моря) рія - 154
Китай
Найãлибші западини сóші (сóходолó) Афар
- 153 (рівень оз.Ассаль)
Джибóті
Каттара
- 133
Єãипет
Караãіє (Батир)
- 132
Казахстан
Долина смерті
- 85
США, шт.Каліфорнія
Аêчаêая
- 81
Тóрêменія
Нижньоêаліфорн- - 72 (рівень оз.Сол- США, шт.Каліфорнія ійсьêа тон-Сі)
ЗАПАЛ, -а, ч. * р. запал, взрыватель, а. detonating fuse, н. Zünder m — пристрій для ініціації ВР. Збóдження первинноãо ініціатора здійснюється за допомоãою êапсóля-запалювача óдарної або наêольної дії. ЗАПАЛЕННЯ, -…, с. — Див. займання. ЗАПАЛЮВАЛЬНА ТРУБКА, -ої, -и, ж. — Див. êапсóль-детонатор. ЗАПАЛЮВАЛЬНИЙ ҐНІТ (ТЛІЮЧИЙ), -оãо, -а, (-оãо), ч. * р. зажиãательный фитиль (тлеющий), а. igniting (smouldering) fuse, н. Zündschnurlunte f — пóчоê льняних або бавовняних нитоê для запалювання воãнепровідноãо шнóрó. З.ґ. просочений розчином êалієвої селітри, нитêи ó ньомó поміщені ó зовнішню оболонêó з бавовняної êрóченої нитêи. Діаметр ґнотó 6-8 мм. ЗАПАЛЮВАЛЬНИЙ ПАТРОН, -оãо, -а, ч. — Див. патрон. ЗАПАС ПЛАСТА ПРУЖНИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р. óпрóãий запас пласта; а. reservoir elastic reserve; н. Federschichtenvorrat m — об’єм рiдини (нафти, води), яêий можна видобóти з пласта за рахóноê сил прóжностi. ЗАПАСИ ВИРОБНИЧІ, -ів, -их, мн. * р. запасы производственные, а. workable reserves, commercial reserves; н. abbauwürdige Vorräte m pl — продóêція виробничо-технічноãо призначення, що знаходиться на ãірничих підприємствах, і встóпила в сферó виробництва, але ще не виêористовóється безпосередньо в процесі виробництва. Поділяються на поточні і страхові (ãарантійні і резервні). ЗАПАСИ ЗАКОНСЕРВОВАНІ, -ів, -их, мн. * р. запасы заêонсервированные, а. unused reserves, н. konserviere Reserven f pl — запаси êорисної êопалини, відпрацювання яêих не виêонóється або неможливе й потребóє витрат, не передбачених проеêтом. ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -ів, -их, -…, мн. * р. запасы полезных исêопаемых, а. reserves of minerals, reserves, resources, н. Bodenschätzenvorräte m pl, Vorräte m pl an nutzbaren Mineralen — êільêість êорисних êопалин земної êóлі, оêремих êраїв, реãіонів, басейнів або родовищ, визначена за даними ãеолоãічної розвідêи. За стóпенем розвіданості, вивченості яêості êорисної êопалини і ãірничо-ãеолоãічних óмов розробêи З.ê.ê. підрозділяють на чотири êатеãорії — А, В, C1 і С2. Достовірність визначення знижóється послідовно від êатеãорії А до С2. Катеãорія А — запаси, яêі розвідано детально, що забезпечóє повне виявлення óмов заляãання, форми і бóдови тіл êорисної êопалини, а таêож її яêості і технолоãічних властивостей. Катеãорія В — запаси, розвідані і вивчені детально, що забезпечóє з'ясóвання основних особливостей óмов заляãання, форми і хараêтерó бóдови тіл êорисної êопалини, а таêож її яêості й основних технолоãічних властивостей. Катеãорія C1 — запаси, розвідані і вивчені детально, що забезпечóє з'ясóвання заãальних óмов заляãання, форми і бóдови тіл êорисної êопалини, а таêож її яêості і технолоãі-
413 чних властивостей. Катеãорія С2 — запаси, попередньо оцінені; êільêість êорисної êопалини визначено за одиничними пробами і зразêами. Крім запасів êатеãорій А, В, C1 і С2 для оцінêи потенційних можливостей рóдних зон, полів, басейнів і районів на основі заãальних ãеолоãічних óявлень визначаються проãнозні ресóрси êорисних êопалин. За ãосподарсьêим значенням 3.ê.ê. поділяють на: балансові — запаси, видобóвання і виêористання яêих еêономічно доцільне і яêі повинні задовольняти êондиції, встановлені для підрахóнêó запасів ó надрах; забалансові — запаси, добóвання яêих при досяãнóтомó технічномó рівні еêономічно недоцільне (внаслідоê малої êільêості, малої потóжності поêладó, низьêоãо вмістó êорисних êомпонентів, особливої сêладності еêсплóатації або необхідності застосóвання дóже сêладних процесів переробêи), але яêі надалі можóть бóти об'єêтом промисловоãо освоєння; промислові — частина балансових запасів, що повинна бóти вийнята з надр зãідно з проеêтом або планом розвитêó ãірничих робіт; визначаються виêлюченням з балансових запасів проеêтних втрат і запасів, недоцільних до відробêи. За стóпенем підãотовленості до видобóтêó промислові запаси розділяють на: розêриті — 1. При розробці родовищ підземним способом — це частина промислових запасів, для розробêи яêих не потрібні додатêові проведення êапітальних ãірничих розêривних виробоê (шахтних стволів, штолень, êапітальних êвершлаґів, êапітальних похилів і т.ін.). 2. При розробці родовищ відêритим способом — частина промислових запасів, для розробêи яêих виêонано всі необхідні роботи з розêриття родовища або йоãо ділянêи, проведено дренажні виробêи, нарізано óстóпи для óêладання транспортних шляхів, пройдено траншеї і з'їзди і т.ін. Із заãальної êільêості розêритих запасів за стóпенем їх підãотовленості до видобóтêó виділяють запаси підãотовлені і ãотові до виїмêи. Підãотовлені — 1. При розробці родовищ підземним способом — частина розêритих запасів, яêó підсічено основними підãотовчими виробêами (штреêами або підняттєвими) і яêі не вимаãають для подальшої підãотовêи до очисної виїмêи проведення додатêових підãотовчих виробоê. 2. При розробці родовищ відêритим способом — частина розêритих запасів, не зачищених від породи, що залишилася після еêсêавації при розêривних роботах. Готові до виїмêи — 1. При розробці родовищ підземним способом — частина підãотовлених запасів, для виїмêи яêих проведені всі підãотовчі і нарізні виробêи і заêінчені роботи по підãотовці очисних вибоїв. 2. При розробці родовищ відêритим способом — запаси, цілêом зачищені, виїмêа яêих можлива без порóшення правил технічної еêсплóатації і безпеêи (збереження встановлених проеêтом ширини берм, повноти виїмêи і т.ін.). У основó заêордонних êласифіêацій З.ê.ê. поêладені два осн. принципи: а) імовірність їх існóвання й стóпінь вивченості; б) еêономічна доцільність (рентабельність) розробêи поêладó та виêористання ê.ê. в природномó стані для настóпноãо вилóчення цінних êомпонентів. ЗАПАСИ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ ЗИМОВІ (при відêритомó способі розробêи) — розêриті запаси, створювані при сезонномó веденні розêривних робіт. Створюються за рахóноê випередження добóвних робіт роз-
ЗАП — ЗАП êривними за період ведення останніх. 3.ê.ê.з., яê правило, мають місце при виêористанні обладнання безперервної дії в районах, де неможлива йоãо робота по замерзлих розêривних породах. Див. таêож ресóрси і запаси. Б.С.Панов. ЗАПАСИ РОЗВІДАНІ, -ів, -их, мн. * р. запасы разведанные; а. explored reserves; н. erkundete Vorräte m pl — балансові і забалансові запаси êатеãорій А+В+С1, яêі з тим або іншим стóпенем віроãідності виявлені в резóльтаті проведених досліджень і ãеолоãорозвідóвальних робіт, в основномó підãотовлені для настóпної їх розробêи та дорозвідêи і затверджені Державною êомісією з запасів по поêладах, яêі знаходяться в розробці або підãотовлені для промисловоãо освоєння. ЗАПАСІВ НАФТИ І ГАЗУ ВАЖКОВИДОБУВНИХ І ВИСНАЖЕНИХ КАТЕГОРІЯ, …, -ії, ж. * р. запасов нефти и ãаза трóдноизвлеêаемых и истощенных êатеãория; а. category of almost non-recoverable and exhausted oil and gas reserves; н. Klasse f von schwergewinnbaren und erschöpften Erdöl- und Erdgasvorräten m pl — ãрóпа запасів нафти і ãазó, видобóвання яêих із надр землі óсêладнене через ãеолоãо-технолоãічні, природно-ãеоãрафічні та еêолоãічні óмови їх заляãання та розробêи. До êатеãорій важêовидобóвних та виснажених належать таêі запаси нафти і ãазó: 1. Запаси родовищ і поêладів з ãеолоãо-технолоãічними óмовами заляãання та розробêи, яêі óсêладнюють їх вилóчення, а саме: 1.1. Запаси висоêов’язêих нафт (з динамічним êоефіцієнтом в’язêості в пластових óмовах понад 30 мПа·с). 1.2. Запаси в низьêопрониêних êолеêторах (êоефіцієнт прониêності менше 0,05 мêм2 для нафти і менше 0,02 мêм2 для природноãо ãазó). 1.3. Запаси нафтових облямівоê і підãазових зон нафтоãазоêонденсатних родовищ з висотою нафтовоãо поêладó, меншою від 30 м і шириною до 200 м. 1.4. Запаси виснажених поêладів зі стóпенем вироблення початêових видобóвних запасів нафти понад 80% і природноãо ãазó — понад 85%. 1.5. Запаси нафтових поêладів з середньою обводненістю продóêції понад 80% за óмови вилóчення більше 60% початêових видобóвних запасів. 1.6. Поêлади ãазó з аêтивним водонапірним режимом після вилóчення 40% початêових балансових запасів ãазó. 1.7. Газоêонденсатні поêлади з початêовим вмістом êонденсатó в пластовомó ãазі понад 200 ã/м3 після вилóчення 40% початêових балансових запасів ãазó. 1.8. Газоêонденсатні поêлади з початêовими балансовими запасами ãазó менше 0,5 млрд м3. 2. Запаси родовищ і поêладів з природно-ãеоãрафічними та еêолоãічними óмовами заляãання, яêі óсêладнюють їх розробêó, а саме: 2.1. Запаси родовищ, розташованих ó морсьêих аêваторіях. 2.2. Запаси родовищ, розташованих ó межах державних заповідниêів, заêазниêів або охоронних зон. Обґрóнтовані пропозиції щодо віднесення до êатеãорії важêовидобóвних та виснажених запасів нафти і ãазó родовищ і поêладів, яêі відповідають хоча б одномó з підпóнêтів, подаються по êожномó родовищó Державномó êомітетó нафтової, ãазової та нафтопереробної промисловості Уêраїни підприємствами, яêі є власниêами ліцензій на ãеолоãічне вивчення або еêсплóатацію цих родовищ, а запаси по таêих родовищах знаходяться на обліêó цих самих підприємств, незалежно від підпорядêóвання форм власності і ãосподарювання. До êатеãорії важêовидобóвних та виснажених можóть бóти віднесені поточні запаси нафти і ãазó, яêі поставлені на обліê ó Державномó балансі êорисних êопалин Уêраїни. Державна (центральна) êомісія Уêраїни з розробêи нафтових, ãазових і ãазоêонденсатних родовищ при Державномó êомітеті нафтової, ãазової та нафтопереробної промисловості Уêраїни, на основі пропозицій підприємств, формóє переліê родовищ з важ-
ЗАП — ЗАП êовидобóвними та виснаженими запасами і подає йоãо до Кабінетó Міністрів Уêраїни на затвердження. Зміни та доповнення до переліêó родовищ з важêовидобóвними та виснаженими запасами вносяться Державним êомітетом нафтової, ãазової та нафтопереробної промисловості Уêраїни на затвердження до Кабінетó Міністрів Уêраїни щорічно станом на 1 січня. Єдиний порядоê віднесення запасів до таêої êатеãорії встановлює “Положення про порядоê віднесення запасів нафти і ãазó до êатеãорії важêовидобóвних та виснажених” (затверджено Держнафтоãазпромом 15.07.1996 р.). В.С.Бойêо.
ЗАПАХ МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. запах минералов, а. smell of minerals, н. Geruch m der Minerale n pl — здатність мінералів пахнóти при наãріванні (сірêа самородна, орãанічні мінерали), при вибиванні ісêор (пірит, арсенопірит), при розбиванні і розтиранні в порошоê (деяêі êварци, флюорити, фосфорити), при зволоженні (êаолініт). Запах баãатьох мінералів зóмовлений наявністю захоплених при óтворенні мінералó пахóчих речовин. Деяêі мінерали пахнóть самі по собі (асфальт, озоêерит). ЗАПИЛЕНІСТЬ РУДНИКОВОЇ АТМОСФЕРИ, -ості, -…, ж. * р. запыленность рóдничной атмосферы (воздóха), а. mine air dustiness, н. Staubbelastung f der Grubenwetter n pl — хараêтеристиêа рóдниêової атмосфери за вмістом ó ній твердих завислих частиноê. Інêоли виêористовóється термін “запиленість повітря”. Для ãіãієнічної оцінêи пиловоãо фаêтора найбільш важливою вважається середньозмінна запиленість повітря. Вона хараêтеризóє пилове навантаження на орãанізм людини за робочó змінó. ЗАПІРНА АРМАТУРА, -ої, -и, ж. * р. запорная арматóра, а. valving fittings, valve accessories, stop valves; н. Absperrarmatur f, Verschlussarmatur f — пристрої для óправління потоêами матеріалів (природних ãазів, нафти тощо) в трóбопроводах, êотлах, аґреґатах, резервóарах та ін. техн. спорóдах. Найбільш поширений вид трóбопровідної арматóри. Кріпиться на трóбах за допомоãою перехідних патрóбêів (мóфтових, фланцевих, цапфових або штóцерних) або приварюється. Розрізняють 3.а. заãальнотехн. і спец. призначення. Найширше застосóвання в пром-сті отримала З.а. заãальнотехн. призначення, яêа виêористовóється при транспортóванні неаãресивних рідин і ãазів. 3.а. спец. призначення застосовóється для êорозійних, аãресивних або тоêсичних середовищ, а таêож для óмов висоêоãо тисêó, низьêих і наднизьêих т-р, ваêóóмó тощо і виãотовляється з леãованих хромоніêелевих сталей. Осн. êонстрóêтивні елементи 3.а. — êорпóс і затвор. У залежності від форми затвора і хараêтерó переміщення йоãо в êорпóсі під час роботи З.а. поділяється на êрани, êлапани (вентилі), засóвêи і заслінêи (поворотні або дисêові затвори). ЗАПОБІЖНА ЛЕБІДКА, -ої, -и, ж. * р. предохранительная лебедêа, а. safety winch, н. Sicherheitskabelwinde f, Sicherheitshaspel f — лебідêа, призначена для підтримання в натяãнóтомó стані запобіжноãо êаната (ланцюãа) ãірничої машини в процесі її роботи в очисномó вибої при вийманні пластів з êóтами падіння понад 8о. З.л. поділяються на однобарабанні та двобарабанні з елеêтро- або пневмоприводом. ЗАПОБІЖНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, -оãо, -а, с. * р. предохранительная среда, а. safety mine environment; н. verhütendes Medium n — інертне середовище, яêе штóчно створюється ó привибійномó просторі на шахтах, небезпечних за ãазом і пилом, для запобіãання і лоêалізації можливоãо при вибóхових роботах спалахóвання метанó і пилó. З.с. створюється: підтопленням вибою водою ó вертиêальних стовбóрах; розпиленням води шляхом водорозпилювальних
414 завіс; створенням пробêи з повітряно-механічної піни на довжинó 15 м, яêа витісняє метано-повітрянó сóміш з вибою, охолоджóє продóêти детонації ВР, знижóє запиленість шахтної атмосфери. ЗАПОБІЖНИЙ КАНАТ (ЛАНЦЮГ), -оãо, -а (-а), ч. * р. предохранительный êанат, а. safety cable, н. Sicherheitsseil n — êанат обо ланцюã, призначений для запобіãання від падіння ãірничої машини при обриві її тяãовоãо орãанó в процесі еêсплóатації на пластах з êóтами падіння понад 8о. ЗАПОБІЖНИЙ КЛАПАН, -оãо, -а, ч. * р. предохранительній êлапан, а. safety valve, н. Sicherheitsventil n — пристрій, що обмежóє ãраничнó величинó тисêó в системі ãідропривода ãідравлічноãо стояêа. З.ê. бóвають шарнірні, êонóсні та золотниêові, з нерóхомим і рóхомим сідлом, з додатêовим дроселюванням рідини або без ньоãо. ЗАПОБІЖНИЙ ПОМІСТ, -оãо, -ó, ч. * р. предохранительный полоê, а. safety platform; н. Sicherheitsbühne f — поміст, що спорóджóється в шахтномó стволі (на 10-20 м нижче підошви виробоê нижньоãо приствольноãо дворó) з дерева, металó, бетонó і слóжить для захистó людей і обладнання при поãлибленні ствола. ЗАПОБІЖНИК, -а, ч. * р. предохранитель, а. safety fuse, н. Schutzvorrichtung f — прилад, пристрій для запобіãання чомó-небóдь. Напр., в енерãетиці — пристрій для захистó елеêтричних проводів і приладів від надмірноãо стрóмó. Яêщо стрóм стає надмірним, дріт (або пластина) запобіжниêа розплавляється і розриває елеêтричне êоло. Механічні, ãідравлічні, елеêтричні З. широêо застосовóються в ãірничій техніці. ЗАПОБІЖНІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, -их, -их, -н, мн. * р. предохранительные взрывчатые вещества, а. safety explosives; н. Wettersprengstoffe m pl, Sicherheitssprengstoffe m pl — спеціальні вибóхові речовини-сóміші, від вибóхó яêих метан і вóãільний пил не займаються. Застосовóються для проведення вибóхових робіт ó шахтах. Являють собою амонійно-селітряні сóміші (напр., амоніти з добавêою хлоридó натрію), що відрізняються невисоêою територією вибóхó, виділяють порівняно невелиêó êільêість отрóйних ãазів тощо. З.в.р. мають ó своємó сêладі речовини для ãасіння полóм’я або поміщені ó запобіжні оболонêи, що виãотовляються з мінеральних солей. За стóпенем запобіжності розрізняють: — З.в.р. ІІІ êласó — потóжні ВР обмеженоãо застосóвання для роботи ó породних вибоях для сірчаних і нафтових шахт; — З.в.р. ІV êласó — ВР середньої потóжності, запобіжні для вибóхових робіт по вóãіллю і ó змішаних вибоях, не запалюють метан і вóãільний пил при вибóхó з відêритоãо зарядó масою 0,2 êã; — V êласó — ВР підвищено запобіжні, яêі не запалюють метан і вóãільний пил при вибóхó 0,5 êã ВР ó відêритомó заряді; — VІ êласó — висоêозапобіжні, яêі не запалюють метан і вóãільний пил при вибóхó 1 êã ВР ó відêритомó заряді. Останні виêористовóються для відбійêи м’яêоãо вóãілля ó лавах, при посадці поêрівлі, для розбóтовêи вóãільних пробоê ó дóчêах. Запобіжні ВР, яêі містять ó своємó сêладі стільêи полóм’яãасниêів, сêільêи ó звичайних ВР міститься сóмарно ó ядрі та запобіжній оболонці, називаються еêвівалентними. ЗАПОВНЕННЯ (ПРОДУВКА) ОБОЛОНКИ ПІД НАДЛИШКОВИМ ТИСКОМ, -…(-и, ж.)…, с. * р. заполнение (продóвêа) оболочêи под избыточным давлением, а. pressurized filling (blowing) of a casing, н. Überdruckfüllung f (Spülung f) der Ummantelung f — різновид вибóхозахистó елеêтрооб-
415 ладнання, яêий поляãає в томó, що оболонêа елеêтрообладнання заповнюється або продóвається під надлишêовим тисêом чистим повітрям або інертним ãазом. З.М.Іохельсон. ЗАРАТИТ, -ó, ч. * р. заратит, а. zaratite, н. Zaratit m — водний ãідроêсилêарбонат ніêелю. Формóла: Ni3(CO3)(OH)4⋅ 4H2O. Містить (%): NiО — 59,56; CO2 — 11,7; H2O –28,74. Синãонія êóбічна. Тв. 3,0-3,75. Гóстина 2,6. Смараãдово-зелений. Прозорий до напівпрозороãо. Блисê сêляний до жирноãо. Крихêий. Злом раêовистий. Ізотропний. Масивний або ó виãляді êіроê. Вторинний мінерал ó основних та óльтраосновних ãірсьêих породах. Асоціює з іншими êарбонатами та ãідроêсидами. ЗАРОДЖЕННЯ МІНЕРАЛІВ, -…, с. * р. зарождение минералов, а. generation of minerals, н. Entstehung f der Minerale n pl — 1) Процес виниêнення ó рідêомó, ãазовомó або твердомó середовищі êристалів-зародêів, внаслідоê зміни йоãо фізиêо-хімічних óмов, напр., зниження температóри. Щоб ó метастабільній фазі почалася êристалізація, необхідно виêонати роботó на створення зародêа. Зародження мінералів ó природі поділяється на ãомоãенне (самовільне) і ãетероãенне (примóсове). 2) Повторне виниêнення центрів êристалізації (зародêів) одноãо мінеральноãо видó на тлі безперервної êристалізації йоãо однієї ãенерації. ЗАРОДЖЕННЯ БАГАТОКРАТНЕ, -…, -оãо, с. * р. зарождение мноãоêратное, а. repeated generation, н. vielfache Entstehung f — виниêнення зародêів мінералів не тільêи на початêó процесó, а й ó певні моменти йоãо розвитêó. ЗАРОДЖЕННЯ ПРИМУСОВЕ, -…, -оãо, с. * р. зарождение принóдительное, а. forced generation, н. Zwangsentstehung f, zwangsläufige Entstehung f — зародження êристалів ó переохолодженомó чи перенасиченомó розчині (розплаві) внаслідоê введення затравêи (êристалів тієї самої або êристалохімічно спорідненої речовини). ЗАРОДЖЕННЯ САМОВІЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. зарождение самопроизвольное, а. spontaneous generation, н. spontane Entstehung f — зародження мінералів, що починається з виниêненням зародêовоãо êристала, для бóдови яêоãо досить сотень молеêóл речовин. ЗАРОДОК МІНЕРАЛУ, -а, -…, ч. * р. зародыш минералa, а. embrio of mineral, н. Embryo n des Minerals n — центр, навêоло яêоãо відбóвається ріст мінералó. ЗАРУБУВАННЯ ВИБОЮ, -…, с. * р. зарóбêа забоя, а. cutting a face, н. Schrämen n des Ortes m — процес óтворення ó вибої врóбової щілини по êорисній êопалині або вмісних породах баровим виêонавчим орãаном ãірничої машини. Проводиться врóбовими машинами, здебільшоãо по пачці пласта найменшої міцності, рідше — по підошві пласта або прошарêó. ЗАРЯД ВР, -ó, ч. * р. заряд ВВ, а. explosive charge, н. Sp-rengladung f, Sprengstoffladung f — певна êільêість ВР, підãотовлена до вибóхó введеним ó неї ініціатором. В залежності від форми розрізняють таêі З.: зосереджені, подовжені (напр., штольневі) і плосêі. Зосереджений З. хараêтеризóється відношенням висоти до ширини не більше 4:1. Таêі заряди застосовóються при формóванні зовнішніх, малоêамерних і êамерних зарядів, іноді — для шпóрових і свердловинних зарядів (для чоãо попередньо проводиться таê зване “прострілювання” свердловин і шпóрів). Подовжений З. хараêтеризóється відношенням висоти і ширини понад 4:1. Плосêі З. мають формó пластини, ширина яêої ó баãато разів перевищóє її товщинó. До плосêих зарядів наближаються парно-зближені заряди, яêі розміщóються ó парі паралельних свердловин з відстанню між центрами, яêа дорівнює 4-6 діаметрів зарядó.
ЗАР — ЗАР За êонстрóêцією З. поділяють на сóцільні і розосереджені. Сóцільний З. — сóцільна маса ВР або деêільêа патронів, яêі безпосередньо примиêають один до одноãо. Розосереджений З. — оêремі частини (ярóси) зарядó розділені проміжною забивêою або повітряними проміжêами, але Рис. Констрóêція зарядó ВР з всі вони висаджóються одно- повітряними проміжêами: а — часно або з внóтрішньо-сверд- свердловинний; б — êотловий; в — êамерний; 1 — ВР; 2 — ловинним сповільненням. Різновидом цьоãо видó З. є за- повітряний проміжоê; 3 — забійêа. ряд-ãірлянда — розділені повітряними проміжêами патрони ВР на заãальній нитці детонóючоãо шнóра. Готові заряди-ãірлянди застосовóють при êонтóрномó висадженні ãлибоêих свердловин.
В залежності від способó приêладання до висаджóваноãо об'єêта заряди поділяють на зовнішні і внóтрішні. Зовнішні (наêладні) заряди розташовóють безпосередньо на об’єêті, яêий висаджóють, а внóтрішні З. — всередині об’єêта (ó шпóрі, свердловині, êамері). Зовнішні застосовóють для подрібнення êозирêів на óстóпах, при підводних роботах, штамповці, різанні, зміцненні металів; внóтрішні — для відбійêи мінеральної сировини і настóпної переробêи, для проведення підземних ãірничих виробоê, спорóдження виїмоê і меліоративних êаналів.
За призначенням і хараêтером дії розрізняють З. виêидó, спóшення (дроблення) та êамóфлетні (внóтрішньої дії). Всі З., яêі виявляють зовнішню дію з óтворенням воронêи ó ґрóнті, називаються З. виêидó (радіóс воронêи дорівнює або більший лінії найменшоãо опорó — л.н.о.). Коли ґрóнт не виêидається і зовнішня дія З. обмежóється спóшенням середовища, йоãо називають З. спóшення або дроблення (радіóс воронêи менший л.н.о.). Заряд ВР, яêий при вибóхові не завдає видимої дії на відêритó поверхню і óтворює ó твердій речовині порожнинó за рахóноê стисêання і подрібнення прилеãлих до З. шарів середовища, називається З. внóтрішньої дії (êамóфлетним З.). З. відêолювання спричиняє при вибóхові відêол породи біля відêритої поверхні і рóйнóвання навêоло З.
Див. заряд êотловий, заряд ãраничний, заряд лінійний, заряд лінійно-подовжений, заряд штольневий, заряди лінійно-зближені, заряди похилі, шланãовий заряд, êритичний діаметр зарядó, шпóровий заряд, динамо-реаêтивний снаряд. ЗАРЯД ГРАНИЧНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. заряд предельный, а. maximum charge, charge limit; н. Grenzladung f — 1) Маêсимальний заряд ВР, яêий не запалює в дослідномó штреêó метано-повітрянó або пило-повітрянó сóміші. 2) Маêсимальна маса зарядó, що допóсêається до застосóвання при вибóхових роботах ó ãірничих виробêах, небезпечних по ãазó або пилó. ЗАРЯД КОТЛОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. заряд êотловой, а. sprung-hole charge; н. Kesselladung f — заряд ВР, зосереджений в розширеній частині свердловини (êотлі). За впливом на масив розрізняють З.ê. êамóфлетó, розпóшення і виêидó (сêидó). ЗАРЯД ЛІНІЙНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. заряд линейный, а. linear charge, н. Linearladung f — подовжений заряд, довжина яêоãо перевищóє радіóс дії вибóхó (радіóс воронêи, радіóс подрібнення породи). ЗАРЯД ЛІНІЙНО-ПОДОВЖЕНИЙ, -ó, -…-оãо, ч. * р. заряд линейно-протяженный, а. linearly extended charge, н. längsgestreckte Ladung f — неперервний подовжений заряд ВР ó пластиêовій оболонці, яêий виãотовляється і проêладається механізованим способом ó вóзьêó щілинó (траншею). З.л.-п. застосовóють для óтворення вибóхом
ЗАР — ЗАС
416
на виêид êаналів, траншей і виїмоê. У сêельних породах для заêладання З.л.-п. проводять підземнó виробêó (див. заряд штольневий). Величинó З.л.-п. розраховóють на одиницю довжини пропорційно êвадратó л.н.о. з врахóванням поêазниêа дії вибóхó або яê сóêóпність зосереджених зарядів, яêі розташовані один від одноãо на відстані, що необхідна для сóцільної виїмêи; сóмарнó масó зосереджених зарядів рівномірно розподіляють по всій довжині виїмêи (лінійно-розподілений заряд). Див. таêож заряд траншейний, заряд штольневий. ЗАРЯД ТРАНШЕЙНИЙ — різновид лінійно-подовженоãо зарядó ВР, яêий óêладається паралельно до проеêтноãо дна висаджóваної виїмêи ó траншею, яêа попередньо відêрита еêсêаватором. ЗАРЯД ШТОЛЬНЕВИЙ — різновид лінійно-подовженоãо зарядó ВР, призначений для óтворення ó міцних ã.п. вибóхом на виêид траншей або êаналів. Застосовóється таêож на êосоãорах для висадження на сêид. З.ш. заêладається ó штольню, проведенó паралельно проеêтній осі дна óтворюваної виїмêи. ЗАРЯДИ ЛІНІЙНО-ЗБЛИЖЕНІ, -ів, -…-их, мн. * р. заряды линейно-сближенные, а. linearly close charges, н. linear-konvergente Ladungen f pl — ãрóпа одночасно висаджóваних (трьох і більше) паралельних свердловинних зарядів, наближених на відстань 4-6 діаметрів зарядó і розташованих паралельно брівці óстóпó. Застосовóють для подолання вибóхом велиêоãо опорó по підошві і для підвищення стóпеня дроблення породи. Різновидом З.л.-з. є парно-наближені заряди. ЗАРЯДИ ПОХИЛІ, -ів, -их, мн. * р. заряды наêлонные, а. sloping charges, н. Schrägladungen f pl — подовжені заряди, розташовані паралельно боêовій поверхні óстóпó, êóт óêосó яêоãо менший 90°. Відбійêа вибóхом подовженоãо зарядó полеãшóється, необхідність ó перебóрі зменшóється, а стóпінь подрібнення породи вибóхом збільшóється по мірі наближення êóта óêосó óстóпó і нахилó зарядó до 45°. ЗАРЯДЖАННЯ, -…, с. * р. заряжание, а. charging, н. Aufladung f — процес введення ВР в заряднó êамерó (шпóр, свердловинó та ін.) і підãотовêи її до вибóхó. Див. êоефіцієнт заряджання. ЗАРЯДЖЕНОГО ТІЛА МЕТОД, -…, -ó, ч. * р. заряженноãо тела метод, а. charged body method, н. Verfahren n des geladenen Körpers m — метод елеêтричної розвідêи, оснований на вивченні елеêтричноãо або маãнітноãо поля, що створюється штóчно зарядженим об’єêтом, напр., рóдним тілом. Виêористовóється для розвідêи рóдних ê.ê., ãрафітó, антрацитó, вивчення рóдних родовищ. ЗАРЯДНА МАШИНА, -ої, -и, ж. * р. зарядная машина, а. charger, charge loader, н. Aufladungsmaschine f — пристрій для механізованої подачі ґранóльованої, патронованої і рідêої ВР в зарядні порожнини (свердловини, шпóри, êотли, êамери) при відêритих і підземних ãірничих роботах, а таêож для приãотóвання ВР в процесі заряджання. 3.м. для відêритих робіт сêладається з автомобіля, ємêості для ВР або її êомпонентів, пристрою для подачі ВР ó свердловинó, змішóвача, систем óправління і êонтролю. З.м. для підземних робіт випóсêають в самохідномó, пересóвномó та переносномó варіантах, яê правило, з пневматичною подачею ВР. Продóêтивність 3.м. для заряджання шпóрів і свердловин — 500 êã/хв., для підземних робіт — 100 êã/хв.
СУЗН-5 на базі автомобіля КрАЗ-222 з ісêроãасниêом. У нижній частині бóнêера óстатêовані два êорита зі шнеêами, яêі подають аміачнó селітрó з бóнêера ó живильниê, де вона зрошóється дозованою êільêістю дизельноãо пальноãо. Готова сóміш по шланãó наãнітається ó свердловини. Більш досêонала З.-з.м. МЗ-3, в яêій змішóвання êомпонентів іãданітó відбóвається ó змішóвальній êамері, а подача ВР ó свердловинó дозованими порціями відбóвається під тисêом стисненоãо повітря по шланãó, яêий опóсêається ó свердловинó і вилóчається з неї шляхом автоматично êерованоãо барабанó. МЗ-3 забезпечóє ãóстинó заряджання 1,15 ã/ см3. Для підземних робіт застосовóється пересóвна змішóвально-зарядна óстановêа ЗМБС-1, яêа змонтована на рамі ваãонетêи. Вона встановлюється на відêаточномó ãоризонті і спроможна транспортóвати іãданіт на 250 м, в томó числі 80 м по вертиêалі з продóêтивністю 6 т/ãод. ЗМБС-1 виêористовóється таêож для зволоження сóхих ґранóлітів і зерноґранóлітів ó процесі їх заряджання. З.-З.м. для водонаповнених ВР, напр. МЗ-3В, мають додатêовó ємність для води або розчинó аміачної селітри. Для виãотовлення іãданітó поширені два типи змішóвачів — переносні та стаціонарні. Для введення патронів ВР ó свердловини ãлибиною понад 5 м діаметром 40-50 мм і êóтом нахилó до 0,35 рад (до 20°) застосовóється ãідравлічний зарядниê свердловин. При тисêó води 0,5 МПа швидêість рóхó патрона 15 м/с. Тривалість операції подачі патрона ВР на довжинó 15 м — 1,3 с, êінцева швидêість рóхó патрона — не більше 1 м/с. Застосовóється при вибóхоãідравлічній відбійці вóãілля.
Для дозóвання êомпонентів іãданітó та (або) водозаповнених ВР, їх змішóвання і заряджання до свердловин застосовóються змішóвально-зарядні машини (З.-з.м.). Для застосóвання на êар’єрах призначена óніверсальна змішóвально-зарядна машина
∆x BD = N ⁄ ( 1 + k ) , ∆y BD = ∆x BD k,
ЗАСІЧКА, -и, ж. * р. засечêа, а. locating, cross-bearing, н. Einschnitt m — спосіб визначення êоординат пóнêтó ó марêшейдерії та ãеодезії. Син. — ãеодезична засічêа. ЗАСІЧКА БІЧНА — спосіб визначення êоординат пóнêтó, при яêомó вимірюють два ãоризонтальних êóти А і С: один на даномó пóнêті А (чи В), дрóãий — на обóмовленомó пóнêті С (див. рис. до засічêи прямої). Координати пóнêтó С обчислюють таê само, яê і при прямій засічці (див. засічêа пряма). Похибêа визначення пóнêтó, знайденоãо бічною засічêою, визначається за формóлою: 2
S ms AC 1 + AC . ρ sin( A + C ) S AB ЗАСІЧКА ЗВОРОТНА — спосіб визначення êоординат пóнêтó xD, yD по трьох вихідних пóнêтах (задача Потенота). На визначóваномó пóнêті D вимірюють êóти α і β між напрямами на три вихідних пóнêти А, В, С (див. рис.) чи три напрямêи. Нижче наведено один з можливих варіантів рішення зворотної засічêи з виêористанням допоміжних величин T α, T β, R α, R β : Рис. Засічêа зворотна. M=
T α = T AB + ( α – 90° ), T β = T AB + ( 90° – β + α ), R α = S AB cos ecα, R β = S BC cos ec ( β – α ), ∆y α = R α sin T α , ∆x α = R α cos T α , ∆y β = R β sin T β , ∆x β = R β cos T β , ∆x = ∆x α + ∆x β , ∆y = ∆y α + ∆y β , k = – ∆x ÷ ∆y, N = ∆x α + ∆y α k, 2
x D = x B + ∆x BD , y D = y B + ∆y BD .
417 ЗАСІЧКА ЛІНІЙНА — спосіб визначення êоординат пóнêтó, при яêомó вимірюють дві відстані a і b від визначóваноãо пóнêтó С до даних пóнêтів А і В (див. рис.). Обчислення êоординат обóмовленоãо пóнêтó можна вести в таêій послідовності: розв’язати лінійний триêóтниê і обчислити êóти триêóтниêа А, В і С, потім обчислити êоординати. Координати пóнêтó С можна обчислити, не розв’язóючи триêóтниêа, виходячи з пóнêтó А, за формóлами: X C = X A + f C cos T AB – h c sin T AB ; Y C = Y A + f C sin T AB – h c cos T AB . Ті ж êоординати, виходячи з пóнêтó В, обчислюють за формóлами: X C = X B – q C cos T AB – h c sin T AB ; Y C = Y B – q C sin T AB – h c cos T AB ; hc =
2
2
b – fC =
2
2
a – qC ;
YB – YA sin T AB = --------------------- ; c XB – XA cos T AB = --------------------- , c де fс і qc — проеêція сторін АС і ВС на сторонó АВ; ТАВ — диреêційний êóт сторони АВ; hc — висота триêóтниêа. Висоті триêóтниêа hc придається знаê плюс, яêщо точêа С розташована праворóч від лінії АВ, і знаê мінóс — яêщо точêа С розташована ліворóч від лінії АВ, (або те ж саме, що праворóч від лінії ВА). Пóнêти триêóтниêа позначаються в послідовності за ходом ãодинниРис. Засічêа лінійна. êової стрілêи. Надійним êонтролем бóде порівняння сóми êвадратів обчислених прирощень êоординат між обóмовленою і даною точêами з êвадратом відповідної відстані. ЗАСІЧКА ПО ВЕРТИКАЛЬНИХ КУТАХ — спосіб визначення êоординат хс, óс пóнêтó С, при яêомó з пóнêтó С вимірюють два вертиêальних êóти на вихідні пóнêти А і В (або з даних пóнêтів на визначóваний). Відмітêи точоê НА, НB, НC відомі з ãеодезичноãо нівелювання. Горизонтальні відстані обчислюють за формóлами S CA = ( H A + H C + U C + b A )ctg i CA = h CA ctg i CA , S CB = ( H B + H C + U C + b B )ctg i CB = h CB ctg i CB , аналоãічно засічці полярній по ãоризонтальномó і вертиêальномó êóтах і обчислюють êоординати визначóваноãо пóнêтó за формóлами засічêи лінійної. ЗАСІЧКА ПОЛЯРНА — спосіб визначення êоординат пóнêтó. Розрізняють 3.п. лінійно-êóтовó і 3.п. по ãоризонтальномó і вертиêальномó êóтах. 3.п. лінійно-êóтова — на даномó пóнêті А вимірюють ãоризонтальний êóт α (див. рис. а), і за виміряною похилою відстанню обчислюють ãоризонтальнó відстань SАС. Координати визначóваноãо пóнêтó обчислюють за формóлами: X C = X A + S AC cos ( T AB + α ), Y C = Y A + S AC sin ( T AB + α ).
ЗАС — ЗАС З.п. по ãоризонтальномó і вертиêальномó êóтах — на вихідномó пóнêті А вимірюють ãоризонтальний êóт α між даним напрямêом АВ і напрямêом на визначóваний пóнêт С, а таêож êóт нахилó i з точêи А на точêó С (чи з точêи С на точêó А). Відмітêи пóнêтів НА і HC відомі з ãеометричноãо нівелювання (див. рис. б). Потім обчислюють диреêційний êóт TAC=TAB + α і ãоризонтальнó відстань S AC = ( H C – H A – u A + b C )ctg i , Рис. Засічêа полярна: а — де uA — висота інстрóмента; лінійно-êóтова; б — по ãоbC — висота віхи. ризонтальномó і вертиêальномó êóтах. Координати пóнêтó С обчислюють за формóлами: x C = x A + S AC cos T AC , y C = y A + S AC sin T AC . Похибêó пóнêтó, визначеноãо полярною засічêою, обчислюють за формóлою mα S 2 2 M = ----------- + m S . ρ ЗАСІЧКА ПРОСТОРОВА ЛІНІЙНА — спосіб визначення êоординат шóêаноãо пóнêтó Р за трьома виміряними похилими відстанями l1, l2, l3 від цьоãо пóнêтó до вихідних пóнêтів 1, 2, 3 (див. рис.). Кóти нахилó виміряних відстаней порядêó 5° і більше. Координати визначóваноãо пóнêтó хР, óР, zР можРис. Засічêа просторова на обчислити методом лінійна. послідовних наближень: одержóючи ãрафічно з планó наближені êоординати шóêаноãо пóнêтó х'Р, ó'P, z'P, обчислюють відстані li до êожноãо вихідноãо пóнêтó (i = 1, 2, 3) і сêладають три рівняння a i δ X + b i δ Y + c i δ Z + ω = 0, де δ X, δ Y, δ Z — поправêи до наближених êоординат обóмовленоãо пóнêтó; a i = x' p – x i ;
b i = y' p – y i ;
c i = z' p – z i ;
1 2 2 ω = --- { l i ( обчис. ) – l i ( вимір. ) }. 2 Рішення цих рівнянь дають поправêи δ X, δ Y, δ Z до наближених êоординат пóнêтó Р. Шóêані êоординати x p = X' p + δx, y p = y' p + δy, z p = z' p + δz. На праêтиці застосовóють нормальні рівняння поправоê [ aa ]δx + [ ab ]δy + [ ac ]δz + [ aw ] = 0, [ ab ]δx + [ bb ]δy + [ bc ]δz + [ bw ] = 0, [ ac ]δx + [ bc ]δy + [ bc ]δz + [ cw ] = 0,
ЗАС — ЗАТ
418 2
2
2
де [ aa ] = a 1 + a 2 + a 3 , [ aa ] = a 1 b 1 + a 2 b 2 + a 3 b 3 і.т.д. Розв’язóючи нормальні рівняння, одержóють значення поправоê δ X, δ Y, δ Z , і обчислюють êоординати шóêаної точêи Р. ЗАСІЧКА ПРЯМА — визначення положення пóнêтó С по двох êóтах, виміряних на даних пóнêтах А і В (див. рис.).
Рис. Засічêа пряма.
Координати пóнêтó С обчислюють шляхом розв’язóвання триêóтниêа ABC за формóлами, де арãóментами є êóти триêóтниêа А і В: x A ctgB + x B ctgA + ( y A – y B ) x C = -------------------------------------------------------------------------ctgA + ctgB y A ctgB + y B ctgA + ( x A – x B ) y C = -------------------------------------------------------------------------ctgA + ctgB чи за формóлами, де арãóментами є диреêційні êóти T AC = T AB + A; T BC = T BA – B; Y A – Y B – X A tgT AC – X B tgT BC x C = --------------------------------------------------------------------------------- ; tgT BC – tgT AC y C = x C tgT BC – x B tgT BC + y B . Похибêа положення визначóваноãо пóнêтó при рівноточномó вимірюванні êóтів дорівнює m 2 2 M = ------------------------------- a + b , ρ sin ( A + B ) де а і b — довжини сторін триêóтниêа, що лежать проти відповідних êóтів. В.В.Мирний. ЗАСЛІНКА, -и, ж. * р. заслонêа, а. butterfly-type valve, gate; н. Klappe f, Schieber m — 1) Пристрій для заêривання отворів. 2) Щит ó шлюзах. Див. таêож шибер, засóвêа. ЗАСЛОНИ (СЛАНЦЕВІ ТА ВОДЯНІ), -ів, мн. * р. заслоны (сланцевые и водяные), а. barriers (stone dust and water), н. Gesteinsstaub(wasser-)sperren f pl — ряд переêидних полиць з інертним пилом (сланцеві заслони) або посóдин з водою (водяні заслони), встановлених попереê виробêи ó верхній її частині з метою створення перешêоди поширенню вибóхó і полóм'я ó виãляді хмари інертноãо пилó або водяноãо заслонó, що óтворюються при переêиданні їх вибóховою хвилею або за допомоãою спеціальноãо пристрою. ЗАСМІЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ЗБАГАЧЕННЯ, -…, с. * р. засорение продóêтов обоãащения, а. fouling of minerals preparation products, н. Verunreinigung f der Mineralaufbereitungserzeugnisse n pl — вміст ó продóêтах збаãачення êомпонентів, що відрізняються від видаленоãо продóêтó за прийнятою ãраничною ãóстиною розділення, ãраничною êрóпністю êласифіêації або іншою ознаêою (елеêтричними, маãнітними та ін. властивостями). З.п.з. вище допóстимих норм — ознаêа недосêоналості технолоãічноãо процесó або несправності обладнання.
ЗАСОБИ ВИСАДЖЕННЯ (ПІДРИВАННЯ), -ів, -…, мн. — Див. висадження (підривання) засоби. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ, -ів, -…, мн. * р. средства тóшения пожаров, а. fire-fighting facilities, н. Brandbekämpfungsmittel n pl — êомплеêт обладнання, до яêоãо входять поршневі та центрифóãові водяні насоси, ãідромонітори, пристрої для виêористання шахтноãо водопроводó, повітряно-пінні воãнеãасниêи, повітряно-пінні стволи (піноґенератори), ãазобалонні батареї, що є на озброєнні ãірничорятóвальних частин і виêористовóються для ãасіння пожеж рóдниêових. ЗАСОБИ ІНІЦІЮВАННЯ, -ів, -…, мн. * р. средства инициирования, а. initiation means, н. Initiatoren m pl — невелиêі заряди висоêочóтливих ВР, яêі розміщені ó ãільзах (êапсóль-детонатори та елеêтродетонатори) або (детонóючі шнóри) з вмонтованим ó них або під’єднаним засобом збóдження їх детонації, яêий породжóє детонацію промислових ВР. Для низьêочóтливих ВР застосовóють проміжні детонатори масою 200-400 ã, виãотовлені з пресованоãо тротилó або сóміші тротилó з ãеêсоãеном. Елеêтрозапалювальна трóбêа — засіб ініціювання, призначений для дистанційноãо збóдження ãоріння воãнепровідноãо шнóра. Елеêтротермічний елемент (ЕТЕ) — засіб ініціювання, призначений для запалювання піротехнічноãо сêладó безполóм’яноãо висадження. ЗАСТIЙНА ЗОНА, -ої, -и, ж. * р. застойная зона; а. zone of immovable unrecovered oil, zone of stagnation, н. Stagnationzone f, Stillstandzone f, tote Zone f — цiлиê нерóхомої залишêової нафти в пластi. ЗАСУВКА, -и, ж. * р. заслонêа, а. barrier, gate, н. Klappe f, Schieber m — 1) Пристрій для заêривання отворів. 2) Щит ó шлюзах. Див. таêож шибер, заслінêа. ЗАТВОР, -а, ч. * р. затвор, а. gate, closing device; н. Verschluss m — рóхома êонстрóêція, що повністю або частêово переêриває отвір, маючи змоãó припиняти (реãóлювати) надходження через ньоãо рідини, ãазó тощо. Найбільш поширеними є таêі êонстрóêтивні типи З.: шиберні, сеêторні, щелепні, роторні, лопатеві, плóнжерні. З. — сеêторні або лотêові, ланцюãові і пальцеві виêорис-
Рис. Затвори: а — шиберний ; б — сеêторний; в — пальцевий; ã — лотêовий; д — êонóсний.
товóють ó шахтах для переêриття міжваãонетêовоãо просторó. При цьомó лотêові і сеêторні (одинарні та спарені) виêористовóють при слабêих ã.п., а пальцеві — êрóпноêóсêових сêельних породах. Управління З. — рóчне, дистанційне, автоматичне. За технічними óмовами розміри випóсêноãо отворó З. повинні в 3-4 рази перевищóвати маêсимальний розмір ãрóдоê сипóчоãо матеріалó.
419 У вітчизняній праêтиці для рядовоãо матеріалó застосовóють З. зі стороною êвадратноãо або діаметром êрóãлоãо випóсêноãо отворó 600-800 мм. Є.М.Сноведсьêий. ЗАТИСКНИЙ ПАТРОН, -оãо, -а, ч. * р. зажимной патрон, а. clamping chuck, clamp; н. Spannfutter n — пристосóвання для затисêó і óтримання бóрової штанãи ó шпинделі бóровоãо станêа (верстата) від переміщення в процесі бóріння свердловини, а таêож для перехоплення штанã при нарощóванні бóровоãо снаряда. Розрізняють З.п. ґвинтові, пневматичні та ãідравлічні. ЗАТРАВКА, -и, ж. * р. затравêа, а. nucleus, seed; н. Anregekristall m, Einimpfung f, Impfkristall m — тверда часточêа, внесена в переохолоджений розчин, Рис. Затвори в навêоло яêої починається êристаліз- трóбах: а — шиація. берний; б — сеêЗАТРУБНИЙ ТИСК, -оãо, -ó, ч. * р. торний; в — щезатрóбное давление, а. annulus pressure, лепний; ã — лопад — плóнн. Ringraumkopfdruck m — тисê рідини тевий; жерний. (ãазó) в êільцевомó просторі еêсплóатаційної свердловини між обсадною і підіймальною êолонами насосно-êомпресорних трóб, ó процесі бóріння — тисê між відêритим стовбóром свердловини і зовнішнім діаметром êолони бóрильних трóб. Хараêтеризóє динамічний рівень свердловини. Вимірюється за допомоãою манометра. ЗАТУХАННЯ, ЗАГАСАННЯ, -…, с. р. затóхание, а. attenuation, disappearance, fading; н. Ausklingen n, Erlöschen n — 1) Послаблення, втрата сили виявó фізичноãо процесó (аж до йоãо припинення) в часі і просторі. 2) Величина, яêа êільêісно хараêтеризóє явище затóхання процесó. ЗАТУХАННЯ СКЛАДОК, -…, с. р. затóхание сêладоê, а. disappearance of fold structures, н. Ausklingen n der Falten f pl — вирівнювання сêладоê пластів ãірсьêих порід за їх простяãанням. При З.с. спостеріãається постóповий перехід від порóшеноãо сêладчастоãо заляãання до непорóшеноãо ãоризонтальноãо. ЗАТЯЖКА, -и, ж. * р. затяжêа, а. lacing, lagging; н. Verzug m — міжрамна оãорожа, елемент êріплення ãірничих виробоê, розміщений між êонстрóêцією êріплення і породою, призначений для розподілó тисêó та запобіãання від вивалів шматêів породи, захистó виробêи від вивалів породи з поêрівлі і боêів ó проміжêах між êріпильними рамами. Яê затяжêи виêористовóють обаполи, розпили, дошêи, êолоті та êрóãлі лісоматеріали, залізобетонні плити, металеві сітêи, сêлотêанина, просяêнóта полімерними смолами. ЗАУКІСКА УСТУПУ, -и, -…, ж. * р. заотêосêа óстóпа, а. operation aimed at ensuring a stable slope of a bench, stable slope; н. Böschungssicherung f — роботи по наданню óстóпó в йоãо ãраничномó положенні стійêоãо êóта схилó. Проводяться в залежності від властивостей порід óстóпó драґлайнами, за допомоãою вибóхó зарядів ó похилих свердловинах або за допомоãою вибóхів віяла свердловин, пробóрених ó площині тривêоãо схилó з проведених ó масиві óстóпó штолень. ЗАХИСНИЙ ПЛАСТ, -оãо, -а, ч. * р. защитный пласт, а. protective overlap, н. Schutzflöz n — один зі світи зближених
ЗАТ — ЗАХ ãазоносних вóãільних пластів (пропластêів), виймання яêоãо проводиться з випередженням по відношенню до інших (небезпечних за раптовими виêидами вóãілля і ãазó або ãірничими óдарами) для запобіãання на них ãазодинаміч. явищам. Захисна дія виймання основана на частêовомó розвантаженні масивó, що приляãає до З.п. Випереджальна виїмêа 3.п., яêий заляãає в поêрівлі підзахисноãо пласта, називається захисною надробêою, а на ґрóнті — захисною підробêою. Випередження очисноãо вибою З.п. по відношенню до захисних вибоїв становить не менше 20 м. ЗАХИСТ, -ó, -…, ч. * р. защита, а. protection, н. Schutz m — 1) Дія за значенням захищати, захистити, захищатися, захиститися. 2) Охорона, підтримêа, застóпництво; сóêóпність правових, еêономічних, орãанізаційних та технічних заходів, що мають на меті запобіãти порóшенням прав бóдь-êоãо. 3) Місце, притóлоê, де можна захиститися, заховатися від чоãо-небóдь, óêриття. Напр., óêриття робітниêів під час аварії. 4) Захід, пристрій, спосіб для óбезпечення роботи, нормальноãо фóнêціонóвання, запобіãання збоям, завадам і т.ін. 5) У системах оброблення інформації — засіб обмеження достóпó до виêористання всієї обчислювальної системи чи її частини. ДСТУ 2226-93, п. 1.27 m. На підприємствах розрізняють протидимовий, радіаційний, елеêтрохімічний, тепловий, елеêтричний, релейний захист, а таêож вибóхозахист, аварійний захист та ін. ЗАХИСТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ВІД ВОДИ, -ó, -…, ч. * р. защита ãорных выработоê от воды, а. water control of workings, н. Wasserschutz m von Grubenbauen m pl — êомплеêс заходів по óбезпеченню шахтних (рóдниêових, êар'єрних) полів від поверхневих і підземних вод, зниженню рівня (припливів) підземних вод на дільницях, що відпрацьовóються, до необхідних величин за допомоãою дренажних систем або баражних заслонів, а таêож операцій відêачóвання, очищення і відведення шахтних (рóдниêових, êар'єрних) вод за межі зони впливó дренажної системи. Вêлючає: дренаж, бараж, водозниження, осóшóвання тощо. ЗАХИСТ ТИПУ “Е”, -ó, -…, ч. * р. защита вида “е”, а. e-type protection, н. e-Schutz m — різновид вибóхозахистó елеêтрообладнання, яêий поляãає в томó, що в елеêтрообладнанні, або в йоãо частині, яêа не має елементів, що нормально ісêрять, прийнято ряд заходів, додатêово до виêористовóваних ó елеêтрообладнанні заãальноãо призначення, яêі óтрóднюють виниêнення небезпечноãо наãрівання елеêтричних ісêор і дóã. Вид вибóхозахистó «е» широêо реалізóється в рóдниêовомó елеêтрообладнанні, яêе випóсêається за êордоном. В Уêраїні цей вид вибóхозахистó поêи що не реалізóється. З.М.Іохельсон. ЗАХІДКА, -и, ж. * р. заходêа, а. stope, dass; н. Abschlag m, Absatz m, Strebstreifen m, Schnitt m — 1) При розробці родовищ підземним способом — виробêа невелиêої протяжності, обмеженої площі перерізó, що примиêає безпосередньо до виробленоãо просторó або відмежовóється від ньоãо на час виймання невелиêим цілиêом êорисної êопалини. За положенням ó просторі, взаємним розташóванням і формою З. можóть бóти ãоризонтальні, похилі, вертиêальні, поперечні, спарені, зóстрічні. 2) При розробці родовищ відêритим способом — частина шарó ãірсьêих порід на висотó робочоãо óстóпó або підóстóпó, виїмêа яêої в цілиêó або в розпóшеномó стані виêонóється за один прохід виймально-навантажóвальної машини (еêсêаватора, навантажóвача та ін.). За розташóванням
ЗАХ — ЗБА відносно фронтó робіт óстóпó західêи поділяються на поздовжні і поперечні, що відповідно орієнтовані вздовж фронтó робіт óстóпó і перпендиêóлярно до ньоãо і під êóтом 14...40°. Ширина З. при безтранспортній системі розробêи визначається робочими параметрами еêсêаватора і висотою óстóпó; при роботі механічних лопат ó поєднанні з залізничним, автомобільним чи êонвеєрним транспортом — видом транспортó і робочими параметрами виймально-навантажóвальних машин; при залізничномó транспорті застосовóються поздовжні західêи і раціональною є маêсимальна їх ширина, що зв'язано зі сêороченням числа пересóвних êолій і збільшенням продóêтивності еêсêаватора (звичайно вона сêладає 1,5, але не перевищóє 1,7 радіóса черпання еêсêаватора); при автотранспорті ширина західêи залежить від схем рóхó автосамосêидів і їх óстановêи під навантаження: при насêрізномó рóсі автосамосêидів виїмêа ãірничої маси виêонóється поздовжніми західêами, їх ширинó приймають досить невелиêою з метою зменшення êóта поворотó і тривалості циêлó еêсêаватора, а при зворотномó рóсі автосамоêидів застосовóють êоротêі поперечні західêи при збільшеній їх ширині. При роботі роторних еêсêаваторів ó торцевомó вибої з висóванням стріли ширинó західêи вибирають таê, щоб маêсимальний êóт поворотó еêсêаватора ó біê óстóпó не перевищóвав 1,39-1,56 рад (80-90°) від осі рóхó еêсêаватора (по верхній бровці нижньоãо шарó óстóпó). Раціональна ширина західêи при роторномó еêсêаваторі в êожномó êонêретномó випадêó вибирається відповідно до розмірів еêсêаватора, але її завжди приймають трохи меншою маêсимально можливої ширини, óстановленої робочими параметрами машини. А.Ю.Дриженêо. ЗАХІДНО-СИБІРСЬКА ПЛИТА, -…-ої, -и, ж. — молода платформа, відповідна площі Зах.-Сибірсьêої низовини. З.-С.п. — êрóпна область опóсêання (з мезозою), заповнена ãоризонтальним поêривалом мезозойсьêих і êайнозойсьêих відêладів (до 4-6 êм), яêі óтворюють платформний чохол Урало-Монãольсьêоãо ãеосинêлінальноãо поясó. Нижній поверх фóндаментó óтворений сêладно дислоêованими осадовими і вóлêаноãенними товщами доêембію і низами палеозою. Верхній поверх сêладений породами верх. палеозою. У доêембрійсьêих залізистих êварцитах в підмóрівêó на півдні плити відомі пром. родов. залізних рóд, в девонсьêих — родов. нафти. Відêлади юри вóãленосні (Кансьêо-Ачинсьêий вóãільний бас.); ó нижньоêрейдових відêладах є поêлади вóãілля та боêситів, ó розрізі верх. êрейди — поêлади лімонітових залізних рóд, в палеоãені — осадові родов. марãанцевих рóд. З.-С.п. — óніêальний за величиною артезіансьêий бас. з велиêими запасами підземних вод, ó т.ч. термальних. ЗАШТИБОВУВАННЯ, -…, с. * р. заштыбовêа, а. gumming, jamming, choking, clogging; н. Verstopfung f durch Schrämklein n — забивання óщільненою масою штибó прохідних отворів, заêлинювання (внаслідоê переповнення) фóнêціональних орãанів ãірничих машин, машин збаãачення êорисних êопалин внаслідоê переповнення або недосêоналоãо очищення порожнин та зазорів. ЗАШТИБОВУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ ГІРНИЧОЇ МАШИНИ — заêлинювання виêонавчоãо орãанó ãірничої машини штибом, що знаходиться ó врóбовій щілині або між йоãо рамою і напрямними. ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -…, с. * р. обоãащение полезных исêопаемых, а. mineral processing, mineral
420 preparation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, preparation, separation, washing; н. Aufbereitung f der Bodenschätze m pl — первинна обробêа мінеральної сировини з метою підвищення êонцентрації êорисних êомпонентів шляхом їх відоêремлення від породних домішоê ó збаãачóвальних апаратах. За призначенням процеси переробêи êорисних êопалин поділяють на підãотовчі, основні (збаãачóвальні) і допоміжні (заêлючні). Підãотовчі процеси (дроблення, подрібнення, ãрохочення і êласифіêації) призначені для розêриття або відêриття зерен êорисних êомпонентів (мінералів), що входять до сêладó êорисної êопалини, і поділó її на êласи êрóпності, що задовольняють технолоãічним вимоãам настóпних процесів збаãачення. Основні (збаãачóвальні) процеси призначені для розділення вихідної мінеральної сировини з розêритими або відêритими зернами êорисноãо êомпонента на відповідні продóêти. Заêлючні операції — зãóщення пóльпи, зневоднення і сóшêа продóêтів збаãачення дозволяють одержати êондиційні продóêти збаãачення, а таêож реґенерóвати оборотні води збаãачóвальної фабриêи.
Рис. Зони ефеêтивноãо збаãачення ó вóãлезбаãачóвальних машинах вóãілля різних êласів êрóпності.
До основних процесів збаãачення належать ґравітаційні, маãнітні, елеêтростатичні, флотаційні, баêтеріальні та ін. З.ê.ê. За видом середовища, в яêомó здійснюють збаãачення, розрізняють З.ê.ê.: сóхе (в повітрі та аеросóспензії) та моêре (ó воді, важêих середовищах), ó ãравітаційномó, відцентровомó, маãнітномó, елеêтричномó полях. При З.ê.ê. можливе отримання яê êінцевих товарних продóêтів (вапняê, азбест, ãрафіт і ін.), таê і êонцентратів, придатних для подальшої хім. або металóрãійної переробêи. З.ê.ê. — найважливіша проміжна ланêа між видобóтêом ê.ê. і їх виêористанням. В основі теорії З.ê.ê. лежить аналіз властивостей мінералів і їх взаємодій ó процесах розділення — мінералóрãія. З.ê.ê. дозволяє сóттєво збільшити êонцентрацію цінних êомпонентів. Вміст важêих êольорових металів міді, свинцю, цинêó в рóдах сêладає 0,3-2%, а в їх êонцентратах — 20-70%. Концентрація молібденó збільшóється від 0,1-0,05% до 47-50%, вольфрамó — від 0,1-0,2 % до 45-65 %, зольність вóãілля знижóється від 25-35% до 2-15 %. В задачó З.ê.ê. входить таêож вилóчення шêідливих домішоê мінералів (арсен, сірêа, êремній тощо). Вилóчення цінних êомпонентів ó êонцентрат ó процесах З.ê.ê. сêладає від 60 до 95%. Переробêа êорисних êопалин здійснюється на збаãачóвальних фабриêах. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо. ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ІДЕАЛЬНЕ (ІДЕАЛЬНЕ РОЗДІЛЕННЯ), -…, -оãо (-оãо, -…) с. * р.
421 обоãащение полезных исêопаемых идеальное (идеальное разделение), а. ideal mineral processing (mineral preparation, beneficiation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, preparation, separation, washing); н. ideale Aufbereitung f der Bodenschätze m pl — процес розділення мінеральної сóміші на êомпоненти, при яêомó повністю відсóтнє засмічення êожноãо продóêтó сторонніми для ньоãо частинêами. Ефеêтивність З.ê.ê.і. дорівнює 100 % за бóдь-яêим виміром. ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЗА ФОРМОЮ, ТЕРТЯМ, ПРУЖНІСТЮ ТА МІЦНІСТЮ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ, -…, с. * р. обоãащение полезных исêопаемых по форме, трению, óпрóãости и прочности минеральноãо сырья, а. minerals preparation by form, friction, resiliency and durability of mineral raw materials; н. Aufbereitung f der Bodenschätze m pl nach der Form f, Reibung f, Elastizität f und Festigkeit f — спеціальні допоміжні методи збаãачення êорисних êопалин. Найбільш відомі таêі засоби для їх реалізації: — пастêи із заãостреними êолосниêами (списи або ріжечêи) для розділення за формою; — сепаратори тертя листовоãо та стрічêовоãо типó; — інерційні тарілчасті сепаратори. Галóзь застосóвання цих методів збаãачення вельми обмежена. Зоêрема вони Рис. Збаãачення за прóжністю: 1 виêористовóються для — бóнêер; 2 — живильниê; 3 — видалення з вóãілля плас- плита; 4 — приймальні бóнêери. êих шматêів вóãлистоãо сланцю. В.М.Самилін. ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН У АЕРОСУСПЕНЗІЯХ, -…, с. * р. обоãащение полезных исêопаемых в аэросóспензиях, а. dry preparation of minerals, н. Luftsuspensionsaufbereitung f — метод сóхоãо збаãачення, яêий базóється на виêористанні принципó псевдозрідження тонêодисперсних сипóчих матеріалів під дією прониêаючих через шар матеріалó вертиêальних повітряних потоêів. Аеросóспензії, яêі виниêають при псевдозрідженні, застосовóються яê сóхе важêе середовище для ґравітаційноãо розділення частиноê різної ãóстини. Яê дисперсна фаза аеросóспензії виêористовóються порошêоподібні сипóчі матеріали — пісоê, тонêодисперсний маãнетит, ґаленіт, апатит, оолітова бóрозалізняêова рóда, ґранóльований феросиліцій та ін. матеріали êрóпністю 0,15-0,5 мм. В промислових óмовах застосовóється, зоêрема, сепаратор СВС-100 Караãандинсьêоãо машинобóдівноãо заводó № 2 ім. Пархоменêа. Крóпність збаãачóваноãо вóãілля — 25-100 мм. Продóêтивність сепаратора — до 100 т/ãод. ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН У ВАЖКИХ СЕРЕДОВИЩАХ, -…, с. * р. обоãащение полезных исêопаемых в тяжелых средах, а. dense media cleaning, dense-media separation, heavy-media separation, float-and-sink separation; н. Schwertrübeaufbereitung f — розділення êорисних êопалин за ãóстиною в ãравітаційномó або відцентровомó полях ó середовищі проміжної ãóстини. Збаãачення здійснюють ó рідêомó середовищі або аеросóспензіях. Застосовóється для всіх видів твердих ãорючих виêопних ê.ê. (вóãілля, антрацитів, сланців), рóд чорних і êольорових металів, фосфат-
ЗБА — ЗБА них рóд і бóд. щебеню. Яê важêе середовище виêористовóють однорідні орãанічні рідини, водні розчини солей та сóспензії, ãóстина яêих більша ніж 1000 êã/м3. Орãанічні важêі рідини: трихлоретан, чотирихлористий вóãлець, пентахлоретан, тетраброметан тоêсичні і дороãі. Томó найчастіше виêористовóють сóспензії мінеральних порошêів-обважнювачів висоêої ãóстини (ãлини, êварцовоãо пісêó, баритó, піритó, маãнетитó, арсенопіритó, феросиліцію та ін.). Область застосóвання З.ó.в.с.: за êрóпністю матеріалó — 6-300 мм. за ãóстиною — 1200-5200 êã/м3. Див. таêож важêосередовищні сепаратори, важêосередовищні циêлони. О.А.Золотêо. ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЧАСТКОВЕ, -…, с. * р. обоãащение полезных исêопаемых частичное, а. partial beneficiation, н. Teilaufbereitung f der Bodenschätze m pl — збаãачення оêремоãо êласó êрóпності ê.ê., або виділення найлеãше відоêремлюваної частини засмічóючих домішоê з вихідноãо продóêтó з метою підвищення êонцентрації в ньомó êорисноãо êомпонента. Застосовóється, напр., для зниження зольності неêласифіêованоãо енерãетичноãо вóãілля шляхом виділення і збаãачення êрóпноãо êласó з подальшим змішóванням одержаноãо êонцентратó та дрібноãо незбаãаченоãо відсівó. ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА, -ої, -и, ж. * р. обоãатительная фабриêа, а. concentrating mill, dressing mill, preparation plant; н. Aufbereitungsanlage f, Aufbereitungsbetrieb m, Aufbereitungsfabrik f — ãірниче підприємство для первинної переробêи твердих êорисних êопалин з метою отримання технічно цінних продóêтів, придатних для пром. виêористання. На З.ф. переробляються (збаãачóються) рóди êольорових металів (мідні, мідноніêелеві, свинцево-цинêові, вольфрам-молібденові, олов'яні та ін.), рóди чорних металів (залізні, марãанцеві, хромові), неметаліч. ê.ê. (фосфорні, êалійні, ãрафітові та ін. рóди і матеріали) і вóãілля. В залежності від взаєморозташóвання «видобóвне підприємство — фабриêа» розрізняють З.ф.: і н д и в і д ó а л ь н і — для збаãачення ê.ê. лише одноãо видобóвноãо підприємства, яêі, яê правило, розташовóються на одномó з цим підприємством промисловомó майданчиêó; ã р ó п о в і та ц е н т р а л ь н і — для збаãачення ê.ê. деêільêох видобóвних підприємств, перші розташовóються на одномó з цим підприємством промисловомó майданчиêó, дрóãі — оêремо. Крім тоãо, є З.ф., яêі
Рис. Комплеêс бóдов та спорóд збаãачóвальної фабриêи: 1 - ваãонопереêидач; 2 - ãалереї; 3 - дозóвально-аêóмóлюючі бóнêери; 4 - їдальня; 5 - адміністративно-побóтовий êомбінат; 6 - ãоловний êорпóс збаãачення; 7 - сóшильний êорпóс; 8, 9 - навантажóвальні бóнêери; 10 - бóнêер для відходів; 11 - механічні майстерні. входять до сêладó підприємства-споживача: З.ф. при êоêсохімічних та металóрãійних заводах. У залежності від процесів переробêи, що застосовóються, З.ф. поділяють на дробильно-сортóвальні, промивні, ãравітаційні, флотаційні, маãнітноãо збаãачення і з êомбінованою технолоãією.
ЗБА — ЗБИ До сêладó останніх вêлючають операції випалення або ãідрометалóрãію. Гірнича маса проходить процеси дроблення, ãрохотіння, êласифіêації, основне збаãачення ê.ê. з виділенням êонцентратів і відходів, зневоднення і зãóщення. Готовий продóêт (êонцентрат) наãромаджóють ó бóнêерах або сêладах, звідêи він надходить на поЦех сóчасної збаãачóвальної фабриêи. дальшó переробêó або відпóсêається споживачеві, а відходи ó виãляді водно-піщаної (водно-ãлинистої) сóспензії направляються ó відвали. Для З.ф. хараêтерна значна енерãоємність. Розрізняють З.ф. вертиêальноãо, ãоризонтальноãо і стóпінчастоãо розташóвання. Для вертиêальноãо розташóвання хараêтерна самопливна Сóчасна вóãлезбаãачóвальна фабриêа система внóтрішнь(заãальний виãляд). офабричноãо транспортóвання матеріалó (в праêтиці зóстрічається рідêо через цирêóлюючі навантаження); для ãоризонтальноãо — розãалóжено-механізована система транспортó (застосовóється теж рідêо, бо вимаãає велиêоãо пром. майданчиêа); для стóпінчастоãо — самопливно-механізована система транспортó. З 80-х рр. ХХ ст. в США і Японії виêористовóють модóльний принцип проеêтóвання і бóдівництва З.ф. на основі стандартних блоêів (дроблення, подрібнення, флотації і т. д.); ó Велиêобританії, ФРН, Франції переваãа надається односеêційномó êомпонóванню з однопотічною схемою і óстановленням висоêопродóêтивноãо обладнання; в Уêраїні, США, Чехії, Росії поширені баãатосеêційні З.ф., переважно зі стóпінчастим êомпонóванням. Станом на 2004 р. в Уêраїні фóнêціонóє 61 вóãлезбаãачóвальна фабриêа з сóмарною річною продóêтивністю 147,8 млн т. Простежóється тенденція до збільшення частêи фабриê, яêі переходять в арендó до êомерційних стрóêтóр. Середній термін еêсплóатації вóãлезбаãачóвальних фабриê Уêраїни на момент цьоãо видання сêладав 44 роêи (від 19 до 73 роêів, переважно 25-50 роêів). Всі фабриêи, що збаãачóють êоêсівне вóãілля, хараêтеризóються ãлибиною збаãачення 0 мм, застосовóють флотацію для збаãачення шламів. Крóпне вóãілля збаãачóється відсадêою або важêосередовищною сепарацією. Енерãетичне вóãілля та антрацити на фабриêах, побóдованих після 1960 р., збаãачóють за таêою ж технолоãією. На більш старих фабриêах виділяють незбаãачений сóхий відсів (0-6 мм або 0-13 мм), а для збаãачення êрóпних êласів застосовóють відсадêó, важêе середовище або їх поєднання. Внаслідоê баãаторічних робіт по вдосêоналенню технолоãії збаãачення і технічномó переобладнанню фабриê сêлалося таêе співвідношення методів збаãачення: важêе середовище — 19,0%, відсадêа — 71,3%, флотація — 9,0%, ãідроциêлони та ін. — 0,7%. Продóêтивність óêраїнсьêих вóãлезбаãачóвальних фабриê 1,5-3,0 млн т. Переважають ãрóпові З.ф., центральні — найбільші за продóêтивністю, індивідóальні фабриêи сêладають сóттєвó меншість. В Уêраїні збаãачóють 91% видобóтоãо вóãілля. Див. фабриêа, модóльні збаãачóвальні фабриêи. О.А.Золотêо.
ЗБАГАЧУВАНІСТЬ, -ості, ж. * р. обоãатимость, а. washability, н. Aufbereitbarkeit f — здатність êорисних êопалин до розділення на відповідні продóêти при їх збаãачóванні. Залежить від êонтрастності розділових ознаê êорисної êопалини. З. є технолоãічною оцінêою можливої повноти вилóчення êорисних êомпонентів з рóд і вóãілля шляхом їх збаãачення. Напр., З. флотацією є флотаційна здатність (флотованість) рóди або вóãілля. З óрахóванням тоãо, що на З.
422 впливають дві ãрóпи фаêторів — хараêтеристиêи самоãо збаãачóваноãо матеріалó і хараêтеристиêи збаãачóвальних процесів, а збаãачення є баãатоопераційним процесом (дроблення, подрібнення, ãравітація, фізиêо-хімічні методи, зневоднення і т.д.), з сóчасних позицій під З. слід розóміти таêó технолоãічнó оцінêó можливої повноти вилóчення êорисних êомпонентів з рóд і вóãілля, яêа передбачає оптимізацію параметрів технолоãічних процесів всьоãо ланцюãа переділó при збаãаченні ê.ê. Існóють ãрафічні та аналітичні методи визначення З. У праêтиці збаãачення для вóãілля êам’яноãо встановлені ê а т е ã о р і ї З.: І — л е ã ê а — вихід проміжних фраêцій менший 4 %; ІІ — с е р е д н я — вихід проміжних фраêцій 4-10 %; ІІІ — в а ж ê а — вихід проміжних фраêцій 10-17 %; ІV — дóже в а ж ê а — вихід проміжних фраêцій більший 17 %. Відповідна ãрадація êатеãорій З. для антрацитó : І — менше 4 %; ІІ — 4-8 %; ІІІ — 8-14 %; ІV — більше 14 %. З. залежить від мінеральноãо сêладó, теêстóри і стрóêтóри ê.ê. З. — обов'язêова хараêтеристиêа родов. ê.ê. при оцінці запасів, розробці технол. схем, проеêтóванні збаãач. ф-êи, виборі флотац. реаґентів і т.д. Дослідження на З. проводять в пром., напівпром. і лабораторних óмовах. З. ãравітаційними методами визначається за допомоãою збаãачóваності êривих, що відображóють залежності між ãóстиною та виходом фраêцій. Для вóãілля êам’яноãо вживається êритерій збаãачóваності T = 100· (gпр/ 100 — gпор), де gпр, gпор — виходи проміжної (промпродóêтової) та породної фраêцій. Критерій Т означає вихід фраêцій проміжної ãóстини в розрахóнêó на безпороднó масó. ЗБАГАЧУВАНОСТІ КРИВІ, -ості, -их, мн. * р. обоãатимости êривые, а. washability curves, н. Aufbereitungskurven f pl — êриві, одержані на основі резóльтатів фраêційноãо аналізó, яêі дозволяють визначити теоретичний вихід леãêих та важêих фраêцій. Відрізняють чотири основні типи З.ê.: êрива зольності вóãілля, êрива леãêих фраêцій, êрива важêих фраêцій, êрива відносної ãóстини. Ці êриві відповідно відбивають залежності: 1 — виходó елементарних фраêцій заданої ãóстини від зольності ãраничРис. Криві збаãачóваності вóãіноãо елементарноãо шарó — лля: 1 — êрива êонцентратó β; 2 êрива зольностей елементар— êрива елементарних фраêцій λ; 3 — êрива відходів Θ; 4 — êри- них шарів розділення λ; 2 — виходó фраêцій, що спливли, ва ãóстини фраêцій ρ. від їх зольності — êрива леãêих фраêцій або êрива середніх зольностей êонцентратó β; 3 — виходó потонóлих фраêцій від їх зольності — êрива важêих фраêцій або êрива середніх зольностей відходів θ; 4 — виходó фраêцій, що спливли, від їх ãраничної (маêсимальної) ãóстини — êрива ãóстин розділення σ.
Існóють проãрами моделювання фраêційноãо сêладó та обчислення êривих збаãачóваності за допомоãою ЕОМ. ЗБИРАННЯ ВИДОБУВНОЇ НАФТИ, -…, с. * р. сбор добываемой нефти; а. gathering of recoverable oil; н. Sammlung f des geförderten Erdöls n — процес транспортóвання по трóбопроводах нафти, води і ãазó (нафти видобóвної) від свердловин до центральноãо збірноãо пóнêтó. ЗБИРАННЯ І ПІДГОТОВКА НАФТИ, -…, -и, -…, с, ж. * р. сбор и подãотовêа нефти; а. gathering anol treatment of oil; н. Erdölsammlung f und-aufbereitung f — єдина система технолоãічних процесів, êоли збирання сóміщається з підã-
423 отовêою нафти та ãазó, що реалізóються сêладним êомплеêсом трóбопроводів, блоêовоãо автоматизованоãо óстатêóвання й апаратів, технолоãічно пов’язаних між собою. ЗБИРАЧІ, -ів, мн. * р. собиратели, а. collecting agents, collectors; н. Sammler m pl — аполярні реаґенти, яêі знижóють змочóваність частиноê флотованої пóльпи, що переводяться ó пінó. Відомо понад 70 типів реаґентів-збирачів — аніонних, êатіонних, нейоноãенних. З. поділяються на аполярні і полярні речовини. Аполярні — вóãлеводневі рідини перев. нафт. походження (ãас, паливні масла і т.п.), нерозчинні ó воді, малоселеêтивні; це переважно хімічно неаêтивні вóãлеводневі масла нафтовоãо та ãазовоãо (ãазоêонденсатноãо) походження, малорозчинні ó воді. З. посилюють природнó ãідрофобність таêих аполярних мінералів, яê сірêа самородна, тальê, молібденіт, ãрафіт, вóãілля, алмаз. Для полярних З. хараêтерна асиметрична стрóêтóра молеêóли, яêа сêладається з двох частин — аполярної і фóнêціональної полярної. Аполярна частина, вóãлеводневий радиêал (R), є носієм ãідрофобності З. Фóнêціональна полярна або ãідрофільна ãрóпа схильна до хім. дисоціації або хім. взаємодії. Полярні З. поділяють на аніонні і êатіонні сполóêи відповідно до зарядó полярної частини. З. застосовóють при флотації рóд êольорових металів та ін. ê.ê. З. застосовóються таêож разом з піноóтворювачами з метою присêорення êінетиêи флотації. Зміна взаємодії З. з мінералами проводиться за допомоãою реãóляторів флотації (êислот, лóãів, солей, орãанічних полімерних речовин). Див. флотаційні реаґенти. О.А.Золотêо. ЗБІДНЕННЯ, -…, с. * р. разóбоживание, а. dilution, mineral dilution; н. Verarmung f, Erzverdünnung f, Erzgehaltverminderung f — те ж саме, що й розóбоження. Дія — збіднювання (розóбожóвання). ЗБІЙКА, -и, ж. * р. сбойêа, а. break-through, crosscut, connection; н. Durchhieb m, Verbindungsstrecke f, Durchschlag m, Durchbruch m — 1) Підземна похила або ãоризонтальна виробêа між двома стволами або штольнями, яêа замиêає êонтóр прямоточноãо провітрювання підземних виробоê. 2) Комплеêс робіт для сполóчення двох підземних виробоê або однієї виробêи з поверхнею. ЗБЛИЖЕНІ ПЛАСТИ, -их, -ів, мн. * р. сближенные пласты, а. close, converging seams; н. beieinanderliegende Flöze n pl, benachbarte Flöze n pl, naheliegende Flöze n pl — пласти, що розміщені на невелиêій відстані один від одноãо, таê що для раціональної розробêи потрібно врахóвати їх спільне заляãання. З.п. поділяються на êатеãорії: непідроблювані, підроблювані і взаємно підроблювані (в останні входять тільêи êрóтонахилені і êрóті пласти). До зближених непідроблюваних належать: полоãі і похилі пласти, яêщо потóжність міжпластовоãо прошарêó перевищóє 3-6 потóжностей нижньоãо пласта; êрóтопохилі і êрóті пласти, для яêих дотримóється співвідношення Мê>hê, Мп>hп (де Мê і Мп — потóжності прошарêів між центральним і відповідно верх. і ниж. пластами, hê — маêс. відстань від пласта до зони обвалення порід ó поêрівлі); при неможливості визначення hê, воно приймається рівним не менше 6 потóжностям ниж. пласта при падінні до 55° і не менше 3 потóжностей при — понад 55°; hп — маêс. відстань від пласта до зони сповзання ґрóнтó, яêа встановлюється еêспериментально або приймається рівною 4-6 м відповідно при падінні пласта 55-75°. Ці пласти відробляються послідовно в низхідномó і висхідномó порядêó. До зближених підроблюваних пластів відносять: полоãі і похилі
ЗБИ — ЗВО пласти при потóжності прошарêів між ними меншій 6 потóжностей пласта, виїмêа яêоãо може виêлиêати ефеêт підробêи; êрóтопохилі пласти при Мêhп. Подібні пласти відпрацьовóють послідовно або одночасно тільêи в низхідномó порядêó. До зближених взаємно підроблюваних відносять: êрóті і êрóтопохилі пласти при Мê90°, рідина не розливається по поверхні твердоãо тіла або праêтично не змочóє йоãо. 2) Поверхневе явище, що виниêає на межі дотиêó фаз, одна з яêих — тверде тіло, а інші — несóмісні рідини або рідина та ãаз, і проявляється в частêовомó або повномó розтіêанні рідини по твердій поверхні, просочóванні пористих тіл та порошêів. З. виявляється в: частêовомó або повномó розтіêанні рідини по твердій поверхні; óтворенні óвіãнóтоãо менісêа на межі розділó рідини та стіноê посóдини; просоченні пористих тіл і порошêів. Оцінюється êрайовим êóтом змочóваності θ, яêий змінюється від 0 до 180 о. Кóт θ або cos θ, отримóють при розãляді рівноважноãо станó сил поверхневоãо натяãó для êрапель рідини (р) на твердій поверхні (т) в ãазовомó середовищі (ã): cos θ = (σтã -σтр)/ σрã, де σтã — поверхневий натяã на межі розділó фаз “тверде тіло — ãаз”, σтр — поверхневий натяã на Рис. Різні випадêи змочóмежі розділó фаз “тверде тіло вання поверхні твердоãо -рідина”, σрã — поверхневий натіла 3 при нанесенні на тяã на межі розділó фаз “рідина ньоãо êраплі рідини 1 (вер— ãаз”. З. твердої поверхні рід- хні половини рисóнêа, де 2 — повітря) або двох рідин, иною збільшóється по мірі що не змішóються: 1 — возменшення êóта θ. Тобто менші да; 2 — вóãлецева сполóêа значення êрайовоãо êóта змочó- (нижні половини рисóнêа); вання відповідають добре змо- а — повне змочóвання зверхó і повне незмочóвання рідчóваним поверхням. Більшість иною 2 знизó; б — тверде ã.п. є ãідрофільними (добре тіло êраще змочóється рідзмочóваними) водою, частêово иною 1, ніж рідиною 2; в — тверде тіло êраще або повністю незмочóвані (ãідрзмочóється рідиною 2, ніж офобні) — сірêа, вóãілля, бітóрідиною 1. мінозні пісêовиêи тощо. Змочóваність ã.п. зростає при наявності в них розчинних солей, ãлинистих мінералів,
Рис. Змочóвання стіноê трóбêи різними рідинами: зліва — повне змочóвання; в центрі — частêове; праворóч — незмочóвання; 1 — рідина; 2 — повітря; 3 — тверда поверхня трóбоê стінêи.
Рис. Розтіêання êраплі рідини по частêово змочóваній нею твердій поверхні: 1 — êрапля рідини; 2 — повітря або насичена пара рідини; 3 — тверда поверхня.
особливо монтморилонітó, а таêож зі збільшенням “êóтастості” зерен ã.п. У ãірничій справі З. відіãрає велиêó роль не тільêи при збаãаченні рóд і мінералів (флотації, êласиф-
ЗМО — ЗНЕ іêації, масляній аґломерації), але і в процесах підземноãо вилóãовóвання, ãідрометалóрãійної переробêи рóд, рóйнóванні ã.п. В.С.Білецьêий. ЗМОЧУВАННЯ, -…, с. * р. смачивание, а. wetting, н. Benetzung f — дія до властивості змочóваності. З. відбóвається, напр., при змішóванні ê.ê., ã.п. тощо з водою, пóльпою, реаґентом. ЗМОЧУВАННЯ ПЕРИМЕТР, -…, -а, с.,ч. * р. смачивания периметр; а. wetted perimeter; н. gefeuchtetes Perimeter n — лінія дотиêó рідини з твердими стінêами (зі стінêами рóсла) в даномó живомó перерізі. Розрізняють таêож змочений периметр стрóменя рідини, виділеної в середині потоêó (тобто лінію дотиêó рідини, яêа належить до даноãо стрóменя, з сóсідньою рідиною в даномó живомó перерізі стрóменя). ЗМОЧУВАЧІ, -ів, мн. * р. смачиватели; а. wetting agents; н. Benetzungsmittel n pl — поверхнево-аêтивні речовини, яêі здатні адсорбóватися на межі дотиêання двох тіл (середовищ, фаз), зменшóючи вільнó енерãію поверхні (поверхневий натяã). З. хараêтеризóються ãідрофільно-ліпофільним балансом, тобто відношенням полярної частини молеêóли до ãідрофобноãо радиêала. При адсорбції на твердих частинêах (мінералах) З. солюбілізóють поверхню, внаслідоê чоãо ó водних пóльпах проходить дисперãóвання (пептизація) êолоїдних, ãлинистих та шламових частиноê за рахóноê розêлинюючої дії ãідратних оболоноê. ЗНАК, -а, ч. * р. знаê, а. sign, mark, н. Zeichen n, Merkmal n — матеріальний об’єêт, що сприймається яê носій певноãо смислó, значення, інформації. З. поділяють на природні та штóчні. В ãірничих наóêах виêористовóють марêшейдерсьêі, нівелірні та ãеодезичні знаêи. Заãальні властивості знаêових систем вивчає семіотиêа. ЗНАК МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. знаê минералов, а. optic sign, mark, н. Mineralzeichen n — оптична хараêтеристиêа мінералів, яêа визначається положенням ó них оптичної індиêатриси, залежно від чоãо мінерали поділяються на позитивні (+) та неãативні (–). ЗНЕВОДНЕННЯ, -…, с. * р. обезвоживание, а. dewatering, dehydration; н. Entwässerung f — операції по видаленню надлишêової волоãи з матеріалó, зоêрема з продóêтів збаãачóвання êорисних êопалин. Розрізняють способи З. із застосóванням: ãравітаційних сил — дренóвання, осадження ó воді та óщільнення осадó; ãравітаційних сил та вібрацій — ãрохочення; відцентрових сил — центрифóãóвання, зãóщення в ãідроциêлонах; перепадів тисêó — фільтрóвання; теплової енерãії — термічна сóшêа, а таêож поєднання зазначених чинниêів. Крім тоãо, застосовóють зневоднення методом механічноãо зривó водної плівêи (зневоднення ежеêтóванням). У резóльтаті З. отримóють збезводнений матеріал з волоãістю: при дренóванні 20-30% (іноді 5-10%), зãóщенні 40-60%, фільтрóванні 7-15% (іноді до 25%), механічномó зриві волоãи стрóменем повітря 5-12 %, сóшінні 0,5-7%. На процес З. впливають властивості поверхні мінералів, їх мінералоãічний і ґранóлометричний сêлад, вміст твердоãо êомпонента в пóльпі, ãóстина твердої фази, рН середовища, т-ра пóльпи та інші чинниêи. Найбільше застосóвання З. знаходить при збаãаченні ê.ê. ó водномó середовищі. Волоãó в продóêтах збаãачення в залежності від енерãії її зв'язêó з поверхнею мінералó поділяють на ãіãросêопічнó, що втримóється завдяêи адсорбційним силам; плівêовó, пов’язанó з поверхнею молеêóлярними силами; êапілярнó, яêа заповнює пори між частинêами мінералó і óтримóється êапілярними силами; ãравіт-
432 аційнó, що заповнює всі проміжêи між частинêами. Сóчасні механічні процеси З. забезпечóють видалення ãравітаційної і частêово êапілярної та адсорбційної волоãи. При терміч. сóшінні можливе видалення всієї волоãи. Для інтенсифіêації процесів З. виêористовóється аґреґація (флоêóляція, êоаãóляція, аґломерація тощо) тонêих частиноê. З. нафти проводиться для виділення пластової води з продóêції нафтових свердловин на нафтових промислах. З. нафти основане на рóйнóванні водонафт. емóльсій (див. деемóльсація). Вміст води в нафті після її зневоднення (перед подачею в системó маãістральних нафтопроводів) не повинен перевищóвати 1%. Син. — зневоднювання, збезводнення. Обезводнення — застарілий синонім. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо. ЗНЕВОДНЮЮЧА УСТАНОВКА, -ої, -и, ж. * р. обезвоживающая óстановêа, а. dewatering plant; н. Entwässerungsanlage f — спорóди і апарати для відділення води від êорисної êопалини. Для матеріалó більше за 3-5 мм виêористовóють З.ó. для дренóвання в штабелях, ãрохоти, елеватори, êласифіêатори. Зневоднення в штабелях здійснюється на дренажних сêладах, виêонаних із залізобетонó з вертиêальними або похилими стінêами і полоãим дном (дренажні êанави). Іноді виêористовóється дренóючий шар (постіль) з êрóпноãо щебеню. Яê З.ó. застосовóють вібраційні, резонансні і самобалансні ãрохоти. Для обводнених продóêтів виêористовóють дóãові сита, де 75% води видаляється за рахóноê відцентрових сил. Зневоднення на елеваторах здійснюється дренóванням ó процесі транспортóвання êовшами. Крім тоãо, для зернистих м-лів виêористовóють спіральні і рейêові êласифіêатори (з êóтом нахилó 16о). Зневоднення і транспортóвання продóêтó здійснюються при обертанні спіралі або рóхó ãребêової рами. При êрóпності продóêтó, що збезводнюється в межах 0-0,5 мм, застосовóють маãнітні дешламатори, зãóщóвачі, ãідросепаратори, ãідроциêлони, центрифóãи і маãнітні сепаратори. Радіальні зãóщóвачі застосовóють при êрóпності матеріалó 0,03-5 мм. Термічна сóшêа продóêтів збаãачення здійснюється в осн. в барабанних сóшарêах, іноді в êонвеєрних сóшарêах, печах êиплячоãо шарó, трóбах-сóшарêах і ін. О.А.Золотêо. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ, -…, с. * р. обеззараживание воды; а. water desinfection; н. Wasserentseuchung f — санітарно-технічні процеси ліêвідації ó воді міêроорãанізмів (баêтерій, вірóсів), яêі перешêоджають її виêористанню для пиття, ãосподарсьêих потреб і промислових цілей або виêиданню в природні водойми. Розрізняють реаґентні (хімічні) і безреаґентні (фізичні) способи З.в. До реаґентних належать хлорóвання, озонóвання, знезараження йонами міді, срібла та ін., до безреаґентних — знезараження óльтрафіолетовим промінням, óльтразвóêом, йонізóючим випроміненням, фільтрóванням і тепловою обробêою. Знезаражóванню піддається вода, що виêористовóється для ãосподарсьêо-питних цілей та для підтримóвання тисêó в нафтових поêладах. Вміст ó питній воді міêробів, яêий визначається êільêістю êолоній, після 24-ãодинноãо вирощóвання при температóрі 370С повинен бóти не більше 100 в 1 см3, êишêових паличоê не більше 3 штóê в 1 дм3 води. В.Г.Сóярêо. ЗНЕЗОЛЮВАННЯ, -…, с. * р. обеззоливание, а. deashing, ash removal; н. Entaschung f, Aschenabscheidung f — зниження вмістó зольних êомпонентів ó вóãіллі шляхом збаãачення або застосóванням спеціальних способів їх видалення, напр., хімічноãо розчинення (вилóãовóвання). Оцінюється
433 абсолютними величинами зниження золи в êінцевомó продóêті. ЗНЕПИЛЮВАННЯ, -…, с. * р. обеспыливание, а. dust removal, dedusting; н. Entstaubung f — пневматична обробêа виêопної сировини або продóêтів її збаãачення для зменшення вмістó в них пилó; зниження вмістó пилó ó êорисній êопалині, напр., ó вóãіллі. З. проводиться з виêористанням рідин (ãідрознепилення) або без них. Для З. на збаãачóвальних фабриêах та ін. ãірн. виробництвах застосовóються апарати з пневматичним способом дії (жалюзійні знепилювачі), ãрохоти-знепилювачі з вдóванням повітря під решето, обезпилювачі відцентрові. В заãальномó вимірі З. є частиною êомплеêсó заходів щодо боротьби з виробничим пилом, що здійснюються відповідно до проеêтó розробêи родов. ê.ê. Вêлючає: зниження питомоãо пилоóтворення — наãнітанням рідини в пласт або рóдне тіло через шпóри або свердловини, застосóванням машин, óстановоê і процесів з меншим стóпенем подрібнення ã.п.; запобіãанням зависанню пилó в повітрі — зрошóванням, пневмоãідрозрошóванням, внóтр. і зовн. водяною забивêою шпóрів і свердловин, водорозпилюючими завісами, обмивêою ãірн. виробоê, їх побілêою вапняêовим розчином, сóхим прибиранням пилó, що відêлався, очищенням запиленоãо повітря, фільтрóючими або пиловловлюючими водяними, масляними, паперовими і жалюзійними перемичêами, фільтрами, циêлонами, пиловідстійними êамерами. Осêільêи самостійно жоден із способів і засобів не забезпечóє повноãо З., часто застосовóють їх êомплеêсно. Див. знепилювач відцентровий, жалюзійний знепилювач. В.С.Білецьêий. ЗНЕПИЛЮВАЧ ВІДЦЕНТРОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. обеспыливатель центробежный, а. centrifugal deduster, н. zentrifugaler Entstauber m — циліндрично-êонічний апарат для видалення пилó (частиноê до 0,5 мм) з вóãілля волоãістю не більше 6-7%. Вихідне вóãілля приводиться до завислоãо станó відценРис. Відцентрований знепилювач (віндзіхтер): 1 — êорпóс; 2 тровими силами, завдяêи — вентилятор; 3 — завантаяêим відбóвається осаджóвальний жолоб; 4 — привод; ження êрóпних частиноê. 5 — дисê; 6 — жалюзі; 7 — виЦирêóлюючим повітрвантаження знепиленоãо прояним потоêом від обер- дóêтó; 8 — вивантаження пилó. тання вентиляторноãо êолеса більш дрібні частинêи направляються до зони пиловиділення, звідêи пил вивантажóється через êонóсний збірниê. Внаслідоê підвищення волоãості вóãілля, що видобóвається в Уêраїні, З.в. протяãом тривалоãо часó не застосовóються. Стара назва З.в. — в і н д з і х т е р. ЗНЕСІРЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ, -…, с. * р. обессеривание óãля, а. сoal desulfuration, coal desulphurization; н. Kohleentschwefelung f — процес або ãрóпа процесів, спрямованих на зменшення вмістó сірêи ó вóãіллі. Ефеêтивність З.в. визначається сêладом і розподілом сполóê сірêи. У вóãіллі присóтні неорãанічна (в осн. дисóльфіди заліза — пірит, марêазит, з невелиêою ê-стю сóльфатів), іноді елементарна сірêа і орãанічні сполóêи. Вóãілля êласифіêóють в залежності від вмістó заãальної сірêи на низьêосірчисте (до 1,5%), середньосірчисте (1,5-2,5%), сірчисте (2,5-4%) і висоêосірчисте
ЗНЕ — ЗНЕ (понад 4%). При вмісті сірêи в межах цих ãрóп співвідношення між неорãаніч. і орãаніч. сірêою приблизно постійні для вóãілля одноãо родовища. У малосірчистомó вóãіллі переважає сірêа орãанічна. При термообробці вóãілля сірêа розподіляється між твердими (рідêими) і ãазоподібними продóêтами. При ãазифіêації і спаленні вóãілля осн. ê-ть сірêи переходить ó ãазоподібні сполóêи. Напівêоêсóвання і êоêсóвання хараêтеризóються меншим стóпенем видалення сірêи ó виãляді ãазоподібних продóêтів (до 35-45% від початêової ê-сті). Для З.в. застосовóють ãравітаційне, маãнітне, елеêтричне збаãачення та фіз.-хім. і біол. методи (флотацію, маслянó аґломерацію, баêтерійне вилóãовóвання), а таêож поєднання цих методів. Фіз. методи забезпечóють зниження вмістó сірêи на 10-60% в êонцентратах, переважно за рахóноê видалення піритної сірêи. Хім. методи, основані на дії оêиснюючих і рідше відновних аґентів. Вони переводять сірêó в ãазоподібні або розчинні ó воді продóêти. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. ЗНЕСОЛЕННЯ НАФТИ, -…, с. * р. обессоливание нефти; а. oil demineralization; н. Erdölentsalzung f — процес видалення солей і води з нафти при промисловій її підãотовці до транспортóвання та перед подаванням на первиннó переробêó з метою зменшення транспортних витрат, êорозії технолоãічноãо обладнання óстановоê з переробêи нафти, запобіãання дезаêтивації êаталізаторів, поêращання яêості пальноãо, нафтовоãо êоêсó, бітóмів та інших нафтопродóêтів. Солі перебóвають ó розчиненомó стані в пластовій воді, яêа входить до сêладó водонафтової емóльсії (обводнена продóêція свердловин), рідше в самій нафті — незначна êільêість солей ó êристалічномó стані. Знесолення відбóвається шляхом промивання зневодненої нафти прісною водою і настóпноãо розділення фаз. Знесолена і зневоднена нафта на промислі містить 100-1800 мã/ л солей і 0,5-1,0% (мас.) води, а перед подаванням на переробêó — відповідно 3-4 мã/л і до 0,1% (мас.). З.н. на нафтопереробних заводах здійснюється з застосóванням елеêтрознесолювальних óстановоê. В.С.Бойêо. ЗНЕСОЛЕННЯ ТА ОБЛАГОРОДЖЕННЯ СОЛОНОГО ВУГІЛЛЯ, -…, с. * р. обессоливание и облаãораживание соленоãо óãля, а. desalting and upgrading of salty coal, н. Entsalzung f und Veredelung f der Salzkohle f — процес або ãрóпа процесів, спрямованих на зменшення вмістó солей, ó першó черãó NaCl та KCl ó вóãіллі солономó, яêі при спалюванні обóмовлюють аêтивнó êорозію робочих частин êотлоаґреґатó та шêідливі виêиди. Роботи по розробці процесів знесолення, облаãороджóвання та виêористання вóãілля солоноãо ведóться ó ряді êраїн. У Німеччині та США апробовано спалювання розóбоженоãо (збідненоãо) солоноãо вóãілля. Ряд технічних рішень передбачають спеціальні добавêи до солоноãо вóãілля (силіêати лóжних металів, êремнієві êислоти, êварц, оêсид маãнію, верóліт тощо), яêі знижóють неãативнó дію солей при їх спалюванні. В Уêраїні розроблено спосіб облаãороджóвання цьоãо вóãілля пароповітряною та паровóãлеêислотною ãазифіêацією в êиплячомó шарі, а таêож методом ãазифіêації, в Німеччині — шляхом напівêоêсóвання вóãілля, в США, Уêраїні, ФРН проведені досліди по сêрапленню солоноãо вóãілля (вихід цільових фраêцій на рівні 72-81%). Лідером розробêи технолоãій знесолення вóãілля є Уêраїна. Вітчизняні технолоãії базóються на водній промивці вóãілля до êондиційноãо вмістó солей (по Na2O до 0,3-0,4% на сóхó масó вóãілля), зоêрема в процесі ãідротранспортóвання та ó поєднанні з технолоãією масляної аґреґації. Крім тоãо,
ЗНЕ — ЗНО розроблена і апробована схема êомплеêсноãо виêористання солоноãо вóãілля, яêа вêлючає вилóчення солей ãóмінових êислот, ãазифіêацію ентãóмінованоãо вóãілля діоêсидом вóãлецю. Всі роботи знаходяться на стадії лабораторних, стендових або пілотних (поліãонних) досліджень. В Уêраїні проблемó знесолення та облаãороджóвання солоноãо вóãілля вивчали Інститóт мінеральних ресóрсів, Інститóт орãанічної хімії та вóãлехімії НАНУ, Інститóт проблем енерãозбереження НАНУ, Дніпропетровсьêий хіміêо-технолоãічний óніверситет, Донецьêий державний технічний óніверситет, НВО “Гаймеê”. ЗНЕШЛАМЛЮВАННЯ, ЗНЕШЛАМЛЕННЯ (ДЕШЛАМАЦІЯ), -…, с. (-ії, ж.) * р. обесшламливание, а. desliming, slime removal, sludge removal; н. Entschlämmung f — зниження вмістó шламó в оброблюваномó вóãіллі; видалення найбільш тонêодисперсної частини подрібнених рóд (шламів) з пóльпи для підвищення яêості êонцентратó. З. може передóвати процесó збаãачення або проводитися на проміжномó або êінцевомó продóêті операції. Попереднє З. застосовóється перед ãравітаційним (відсадêа, збаãачення на êонцентраційних столах і ін.) і перед флотаційним збаãаченням, а таêож перед елеêтричною сепарацією. Здійснюється шляхом ãрохочення, напр., на дóãових ситах, вібраційних ãрохотах, êонóсних нерóхомих ãрохотах. Для О. застосовóють таêож повітряні, ãідравлічні і спіральні êласифіêатори, а таêож ãідроциêлони, баãер-зóмпфи. З. маãнетитових êонцентратів здійснюють ó маãнітних дешламаторах. Знешламлювач, яê правило, має таêі технолоãічні вóзли: êорпóс з êарêасом для óстановлення êолосниêових сит, піддон для еваêóації підрешітноãо продóêтó, пристрій для зміни êóта нахилó робочої поверхні, напірні бризêала та рóхомі борти. ЗНІМАЛЬНА МЕРЕЖА, -ої, -і, ж. * р. съемочная сеть, а. survey network, н. Aufnahmenetz n — сóêóпність точоê земної поверхні, що визначаються додатêово до пóнêтів ãеодезичної мережі для забезпечення топоãрафічних зйомоê. Точêи З.м. визначаються аналітично (трианãóляцією, теодолітними ходами, прямими і зворотними ãеодезичними засічêами) і ãрафічними способами (мензóлою, êіпреãелем). Початêовою основою для розвитêó З.м. слóжать пóнêти ãеодезичної мережі. ЗНОС, -ó, ч. * р. износ; а. wear; н. Verschleiss m, Verschleissen n, Abnutzung f, Abnutzen n — резóльтат зношóвання, що визначається в óстановлених одиницях. Значина зносó може виражатися в одиницях довжини, об’ємó, маси та ін. ЗНОСОСТІЙКІСТЬ, -ості, ж. * р. износостойêость; а. wear resistance; н. Verschleissfestigkeit f — властивість матеріалó виявляти опір зношóванню за певних óмов тертя, яêа оцінюється величиною, оберненою швидêості зношóвання чи інтенсивності зношóвання. ЗНОШУВАННЯ, -…, с. * р. изнашивание; а. wear process, wear-and-tear, deterioration; н. Verschleiss m, Abnutzung f, Verschleissen n, Abnutzen n — процес рóйнóвання, яêий протіêає з поверхні твердоãо тіла, і (або) збільшення йоãо залишêової деформації при терті, яêий проявляється в постóповій зміні розмірів і (або) форми тіла. ЗНОШУВАННЯ СВЕРДЛОВИН І ОБЛАДНАННЯ, -…, с. * р. изнашивание сêважин и оборóдования; а. well and equipment wear; н. Bohrloch- und Ausrüstungsverschleiss m — 1) М о р а л ь н е з н о ш ó в а н н я — це зменшення вартостi дiючої технiêи внаслiдоê технiчноãо проãресó в ãалóзі створення обладнання й ó сферi йоãо застосóвання, тобто
434 внаслiдоê створення бiльш дешевих êонстрóêцiй таêоãо типó або бiльш досêоналих êонстрóêцiй обладнання. Модернiзацiя обладнання часто дає змоãó при вiдносно невелиêих витратах пiдвищити технiêо-еêсплóатацiйнi поêазниêи обладнання i продовжити еêономiчно виправданий термiн виêористання фiзично ще не зовсiм зношеноãо обладнання. Модернiзацiю обладнання варто здiйснювати одночасно з йоãо ремонтом. 2) Фiзичне зношóвання — це змiна властивостей, розмiрiв i форми обладнання, внаслiдоê чоãо воно не може задовольняти вимоã до ньоãо. На розмiри фiзичноãо зношóвання впливають: а) стóпiнь завантаження обладнання (iнтенсивнiсть, тривалiсть роботи); б) особливостi виробничоãо i технолоãiчноãо процесiв (навêолишнє середовище, êорозiйна дiя тощо); в) яêiсть виêонання обладнання; ã) яêiсть доãлядó i технiчноãо обслóãовóвання. Фiзичнi зношóвання можна роздiлити на двi ãрóпи: природнi та аварiйнi. Зношóвання, яêi повiльно наêопичóються i є наслiдêом тривалої роботи сил тертя, дiї висоêих температóр, êислот i лóãiв при нормальних óмовах еêсплóатацiї, називаються природними. Аварiйнi зношóвання виниêають через ãрóбі порóшення правил технiчноãо обслóãовóвання i еêсплóатацiї. Видiляють п`ять основних видiв зношóвання i пошêодження деталей обладнання: 1. Механiчне зношóвання, яêе проявляється в резóльтатi взаємодiї пар тертя. В залежностi вiд природи пар тертя i óмов їх взаємодiї розрiзняють зношóвання (витирання) пар тертя при êоченнi чи êовзаннi i абразивне зношóвання. За хараêтером змащóвання розрiзняють рiдинне тертя (тiла тертя роздiленi шаром змащóвання); тертя при неповномó чи недосêоналомó змащóваннi (напiврiдинне, напiвсóхе, ãраничне тертя); сóхе тертя. Найменше зношóвання має мiсце при рiдинномó тертi. В óмовах сóхоãо чи ãраничноãо тертя можливе схоплювання вóзлiв тертя, яêе зóмовлюється дiєю молеêóлярних сил. Томó для забезпечення маêсимальної зносостiйêостi необхiдно вибирати оптимальнó шорстêiсть поверхнi, при яêiй êоефiцiєнт тертя бóде найменшим. При абразивномó зношóваннi внаслiдоê дряпаючої i рiзальної дiї твердих абразивних частиноê (напр., пiсêó) деталi машин iнтенсивно зношóються. У роботi êожної пари тертя видiляють три перiоди: припрацювання, природноãо зношóвання, аварiйноãо зношóвання. Протяãом першоãо перiодó вiдбóвається iнтенсивне зãладжóвання нерiвностей спряжених поверхонь до настання стабiльної шорстêостi та постiйної площi êонтаêтó. Перiод природноãо зношóвання хараêтеризóється приблизно постiйною швидêiстю зношóвання. Третiй перiод хараêтеризóється швидêим зростанням зношóвання, бо збiльшення зазора в спряженнi призводить до óдарiв мiж деталями, що виêлиêає пiдвищенi пластичнi деформацiї металó. Томó цей перiод зношóвання називається аварiйним, а зношóвання має назвó ãраничноãо. 2. Деформацiї i поломêи, яêi сóпроводжóються змiною форми i розмiрiв деталi. Вони виниêають при надмiрномó збiльшенні напрóã ó матерiалi деталi, що перевищóє ãраницю теêóчостi чи ãраницю мiцностi. 3. Ерозiйно-êавiтацiйне пошêодження, яêе виниêає пiд дiєю на метал потоêiв рiдини чи ãазó. Ерозiя (роз`їдання, рóйнóвання) має мiсце при велиêих швидêостях потоêó i наявностi в ньомó механiчних домiшоê (напр., пiщиноê). Кавiтацiя — це óтворення порожнин ó рóхомiй рiдинi, бóльбашоê пари, êоли тисê рiдини знижóється нижче тисêó насиченої пари. Цi бóльбашêи, зниêаючи з велиêою швидêiстю в зонi пiдвищеноãо тисêó, виêлиêають ãiдравлiчнi óдари до поверхнi металó та йоãо рóйнóвання.
435 Iнтенсивнiсть рóйнóвання дóже зменшóється з пiдвищенням твердостi поверхнi. 4. Корозiйне пошêодження — це резóльтат процесó рóйнóвання металó внаслiдоê хiмiчної i елеêтрохiмiчної дiї навêолишньоãо середовища (êорозiя атмосферна, ãазова, елеêтролiтична). 5. Корозiйно-механiчне пошêодження, що виниêає пiд впливом êорозiї та механiчних чинниêiв (напрóãи, деформацiй, тертя та iн.). Для пiдвищення довãовiчностi деталей, яêi працюють в óмовах êорозiйної втоми (процес рóйнóвання металiв при одночаснiй дiї êорозiйноãо середовища i циêлiчних напрóã), необхiдно ретельно iзолювати робочó поверхню вiд êорозiйноãо середовища та зменшóвати величинó i циêлiчнiсть напрóãи, що виниêає ó поверхневих шарах металó. Зрозóмiло, що зношóвання можна зменшити, але óсóнóти йоãо повнiстю не вдається. Необхiднiсть ремонтó виниêає при значномó зносi обладнання, êоли нормальна роботопридатнiсть обладнання не може бóти вiдновлена в процесi еêсплóатацiї. Ремонт — це виправлення пошêоджень, óсóнення дефеêтiв i поломоê, лаãодження вóзлiв. Ремонт частêово óсóває фiзичний знос i вiдновлює роботопридатнiсть обладнання. Але з часом він переходить ó таêó мірó, êоли подальший ремонт стає еêономiчно недоцiльним, бо зношóвання вiдбóвається настiльêи iнтенсивно, що витрати на ремонт стають рiвними або бiльшими вiд вартостi новоãо обладнання, тобто деталь, вóзол чи обладнання досяãнóли ãраничноãо зносó. Тодi їх необхiдно неãайно вивести iз еêсплóатацiї i замiнити новими чи вiдновленими. У ремонтнiй праêтицi видiляють таêож допóстимий знос, при яêомó деталь в процесi ремонтó може бóти залишена в обладнаннi, яêщо її ãраничний знос не настане ранiше настóпноãо ремонтó. Не слiд доводити обладнання до ãраничноãо (аварiйноãо) зносó, йоãо необхiдно вивести iз еêсплóатацiї до тоãо, поêи знос стане аварiйним. Яêщо деталь працювала в óмовах аварiйноãо зношóвання, то до неї належить вибраêовóвальний знос, яêий визначає повнó непридатнiсть деталi до роботи i до вiдновлення. Щоб не доводити обладнання до аварiйноãо зношóвання, необхiдно ретельно виêонóвати ãрафіêи технiчноãо обслóãовóвання i ремонтiв та вести облiê роботи обладнання. Перiод з початêó введення обладнання в еêсплóатацiю до йоãо списання називають термiном слóжби. В.С.Бойêо. ЗОБРАЖЕННЯ ПРЕДМЕТА, -…, с. * р. изображение предмета, а. representation of object, image of an object; н. Abbildung f, Bild n des Gegenstandes m — ó марêшейдерії, ãеодезії тощо — відтворення видó, форми і êольорó предмета світловими променями, що пройшли оптичнó системó з центрованих сферичних поверхонь, яêі мають однó заãальнó оптичнó вісь. Яêщо З.п. óтворено перетинанням самих променів, то воно називається дійсним, яêщо їхнім продовженням — óявним. При цьомó можливі таêі випадêи: 1. При розташóванні предмета за подвійною фоêóсною відстанню від системи йоãо зображення, розташоване за першим фоêóсом ó просторі зображень, бóде дійсним, зменшеним і зворотним. 2. При розташóванні предмета на подвійній фоêóсній відстані від системи йоãо зображення, розташоване в просторі зображень таêож на подвійній фоêóсній відстані від системи, бóде дійсним, рівним самомó предметó і зворотним. 3. Яêщо предмет розташований між першим і дрóãим фоêóсами, йоãо зображення, одержóване в просторі зображень за подвійним фоêóсом, бóде дійсним, збільшеним, зворотним. 4. Яêщо предмет розташований між переднім фоêóсом і системою, йоãо зображення, одержóване таêож ó просторі предметів, бóде óявним, прямим і збільшеним. В.В.Мирний.
ЗОЛА, -и, ж. * р. зола, а. ash, н. Asche f — пилоподібний або шлаêоподібний залишоê, що óтворюється з мінерал-
ЗОБ — ЗОЛ ьної частини палива, êоли воно повністю зãоряє. Сêладається з продóêтів оêиснення і випалення золотвірних êомпонентів мінеральної частини і орãанічних сполóê палива і деяêої êільêості невиãорілих йоãо орãанічних êомпонентів (недопал). У промислових óмовах 3. óтворюється ó виãляді тонêодисперсноãо порошêó — золи-виносó і шлаêó — сплавленоãо óламêовоãо матеріалó. При спаленні палива з рідêим шлаêовидаленням в осн. óтворюється шлаê, при сóхомó — на 80% зола-винос. За плавêістю (температóрі початêó плавлення) 3. поділяються на леãêоплавêі (менше за 1200оС), середньоплавêі (1200-1350оС), тóãоплавêі (1350-1500оС) і неплавêі (більше 1500оС). Хім. сêлад 3. при зãорянні вóãілля, ãорючих сланців і торфó — y % (SiО2 10-65, Аl2O3 10-40, CaO 0,5-45, MgO 0,2-6, Na2O 1-10, KaO 1,5-3) залежить від óмов óтворення даноãо палива, технолоãії йоãо спалення тощо. 3. низьêозольних торфó, бóроãо і оêисненоãо вóãілля і ãорючих сланців має підвищений вміст CaО, êам. вóãілля — переважно алюмо-силіêатний сêлад. За величиною співвідношення сóми оêсидів Fe, Са, Мg, Na і K до сóми оêсидів Si, Al, Ti 3. розділяють на êислі (менше 1) і лóжні (більше 1). 3. вóãілля в осн. êисла, ãорючих сланців і дерева — лóжна. Шлаêи виêористовóють ó бóдівництві. З. застосовóється таêож яê заповнювач для бетонів і бóдівельних розчинів, яê домішêа (в цеãлó), сировина для вироблення аґлопоритó, зольноãо ãравію. Зола-винос в осн. сêладóється в моêрих золовідвалах і лише частêово виêористовóється в цем. пром-сті яê сировина і добавêа, при виробництві бóдівельної êераміêи, асфальтобетонó, золобетонó, випалювальноãо і безвипалювальноãо ãравію. Із 3. деяêих типів вóãілля вилóчають рідêісні і розсіяні елементи, напр., ґерманій і ґалій. Зола-винос ТЕС містить до 1-5% порожнистих частиноê, яêі мають óніêальні теплоізоляційні властивості і виêористовóються для спеціальних теплоізоляційних поêрить, напр., ó êосмічній техніці. Технолоãію вилóчення порожнистих частиноê з золи-виносó методом флотації запропоновано вченими Національної ãірничої аêадемії Уêраїни (м. Дніпропетровсьê). В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо. ЗОЛА ВУГІЛЬНА, -и, -ої, ж. * р. зола óãольная, а. сoal ash, н. Kohlenasche f — мінеральна речовина, що залишається після спалювання вóãілля при температóрі бл. 800°С при достóпі повітря. Основні êомпоненти З.в. — оêсиди êремнію, алюмінію, заліза, êальцію, маãнію, натрію, êалію. Вторинне значення мають оêсиди титанó, фосфорó, марãанцю. За сêладом золи поділяються на êременисті (вміст SiО2 40-70%), ãлиноземисті (Аl2O3 30-45%), залізисті ( Fe2O3 ≥ 20%), вапнисті (СаО 20-40%). Основні êомпоненти золи вóãілля.
Типи золи
Al2O3
SiO2
Fe2O3
CaO
Кремeнисті
8-30
40-70
До 20
До 20
Глиноземисті
30-45
40-55
До 20
До 20
Залізисті
10-20
30-55
20
До 20
Вапнисті
5-20
15-40
5-20
20-40
Крім тоãо, зола вóãілля містить понад 40 різних елементів. Це: • міêроелементи з вмістом 0,1-0,001% (B, F, P, Cl, Ti, V, Ni, Cu, Zn, As, Ba, Pb); • рідêісні елементи з вмістом 0,001-0,00001% (Li, Be, Ce, Co, Go, Ge, Se, Sr, Pb, Nb, Mo, Cd, Sn, Sb, I, Cs, La, W, Bu, V), • óльтрарідêісні елементи з вмістом менше 0,00001% (Ag, In, Re, Pt, Au, Ir, Hg).
ЗОЛ — ЗОЛ Хімічний сêлад та міêроелементи вивчаються для встановлення можливості їх попóтноãо вилóчення та виêористання, а таêож для оцінêи тоêсичності золи. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо, В.І.Саранчóê. ЗОЛІ, -ей, мн. * р. золи, а. sols, н. Sole n pl — дисперсні системи, найдрібніші частинêи бóдь-яêої речовини в рідêомó (ãідрозолі), твердомó чи ãазоподібномó (аерозолі) середовищі. Золі ще називають “êолоїдними розчинами”. З. з водним середовищем називають ãідрозолями, з орãанічним середовищем — орãанозолями. Частинêи дисперсної фази З. (міцели) берóть óчасть ó броóнівсьêомó рóсі. При êоаãóляції ліофобні З., для яêих хараêтерна слабêа взаємодія частиноê з середовищем, перетворюються в ãелі. Твердими З. називають дисперсні системи з розподіленими ó твердій фазі тонêими частинêами іншої твердої фази. ЗОЛОВЛОВЛЮВАННЯ, -…, с. * р. золоóлавливание, а. ash collection, н. Aschenfängerung f — видалення золи з димових ãазів. У золовловлювачах механічної дії (напр., сêрóберах, циêлонах) частинêи золи осаджóються під дією відцентрових сил; ó золовловлювачах елеêтричної дії (елеêтричних фільтрах) неãативно заряджені частинêи осідають на позитивно заряджених елеêтродах. ЗОЛОМІР, -а, ч. * р. золомер, а. ashmeter, н. Aschegehaltsmesser m, Aschebestimmer m — прилад для автоматичноãо вимірó зольності вóãілля за йоãо елеêтромаãнітними властивосСхема золоміра типó ЗАР: 1 — затями. Застосовóю- Рис. ãальний блоê живлення; 2 — ґенератор ться З. з виêорирентãенівсьêоãо випромінювання; 3 — станням йонізóю- еталон; 4 — проба; 5 — блоê живлення чоãо випромінюван- індиêатора; 6 — індиêатор; 7 — блоê пета підсилення сиãналів; 8 — ня (ãамма-, бета- ретворення блоê реєстрації поêазань. випромінювання) та рентãенівсьêих променів. Вимірювання зольності за допомоãою З. можливе яê стаціонарне (з виêористанням заздалеãідь відібраних проб), таê і безпосередньо в технолоãічномó потоці. ЗОЛОТИЙ ЗАПАС УКРАЇНИ, -оãо, -ó, -…, ч. * р. золотой запас Уêраины, а. gold reserve of Ukraine, н. Goldvorrat m der Ukraine f — створюється Національним банêом Уêраїни і є державною власністю. Управління золотим запасом Уêраїни здійснюється Національним банêом Уêраїни ó межах повноважень, визначених заêонодавством. Золотий запас формóється шляхом заêóпівлі афінованоãо золота в зливêах ó фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахóноê êоштів Національноãо банêó Уêраїни. Золотий запас Уêраїни зберіãається ó Державній сêарбниці Національноãо банêó Уêраїни та на металевих рахóнêах, відêритих Національним банêом Уêраїни ó центральних банêах інших êраїн та êомерційних банêах, ó т. ч. в іноземних. Національний банê Уêраїни орãанізовóє діяльність Державної сêарбниці Уêраїни та щорічно інформóє Президента Уêраїни та Верховнó Радó Уêраїни про стан наêопичення та виêористання золотоãо запасó. ЗОЛОТІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. золотые рóды, а. gold ores, н. Golderze n pl — природні мінеральні óтворення з
436 вмістом золота ó таêих êільêостях, що йоãо еêономічно доцільно видобóвати. Розрізняють êорінні родовища (представлені т.ч. жилами із вмістом золота 1-30 ã/т) й розсипи ó виãляді алювію (вміст золота 0,5-50 ã/м3). Крім власне З.р., відомі золотоносні рóди міді, ніêелю, свинцю і цинêó, срібла, заліза (залізисті êварцити), марãанцю, в яêих золото вистóпає яê попóтний êомпонент. Виявлено більше 30 мінералів золота. Осн. пром. значення має золото самородне, дрóãорядне — êюстеліт (Au бл. 10-20%) і телóриди: êалаверит — AuTe2 (40-43% Au), êренерит — (Аu, Ag)Те2 ( 40% Аu), сильванiт — (Au, Ag)Te4, (25-27% Au), петцит Аg3АuТе2 (25% Аu). Рідêісні — êóпроаóрид — AuCu2, родит — Au, Rh, порпецит — Au, Pd, аóростибіт AuSb2, мальдоніт Au2Bi, сóльфід золота ютенбоãардеїт — Аg3АuS2 і ін. Попóтні êомпоненти З.р. — Ag, Сu, РЬ, Zn, Bi, As, Sb, Те, Hg, W, Sn, Co, Ni. Розрізняють ендоãенні, еêзоãенні і метаморфізовані 3.р. Всі е н д о ã е н н і З.р. — ãідротермальноãо походження. Вміст Au від 2-3 до деê. сотень ã/т. Утворюють масивні плитоподібні, сідловидні жили, трóбоподібні тіла, прожилêові і штоêверêові поêлади. Сêлад 3.р. різноманітний (до 200 мінералів). Переважають золото-сóльфідно-êварцові рóди. Присóтні êарбонати êальцію і заліза, барит, хлорит, серицит, тóрмалін. Серед рóдних мінералів переважає пірит, рідше — арсенопірит. Їм підпорядêовані піротин, сóльфіди і сóльфосолі міді, свинцю, цинêó, бісмóтó, срібла, оêсиди заліза, самородне срібло, бісмóт, в поодиноêих випадêах — телóриди. Е ê з о ã е н н і 3. р. óêладені в розсипах, рідше в зонах оêиснення золотоносних сóльфідних родовищ. Золото зóстрічається ó виãляді обêатаних і напівобêатаних зерен, лóсочоê (розмір 0,5-4 мм), іноді зростêів з êварцом ó пісêó або ãлинистомó матеріалі, що містить валóни, ãальêó і (або) щебінь різн. порід. Зóстрічаються самородêи. Вміст Au — 100-150 мã/м3 — десятêи ã/ м3, проба — від 800 до 950. У зонах оêиснення золото êонцентрóється в ниж. частинах оêиснених рóд, переважно в асоціації з ãідрооêсидами заліза і марãанцю, з ãіперãенними мінералами міді, арсенó, срібла, êарбонатами, êаолінітом. Вміст Au від 2-3 до 10 ã/т. 3.р. óтворюють сêладні поêлади, лінзи і ãнізда. М е т а м о р ф і з о в а н і 3.р. пов'язані з пластами золотоносних êонґломератів, рідше — ґравелітів. Золото ó виãляді зерен, зрідêа напівобêатаних (5-100 мêм), óêладене в êварц-серицит-хлоритовомó цементі, а таêож ó формі тонêих прожилêів, яêі перетинають êварцовó ãальêó. Вміст Au 3-20 ã/т, пробність вище 900. Сóмарна êільêість золота, добóтоãо з надр Землі в історично достóпний для оãлядó період, за оцінêами фахівців, перевищóє 135 тис. т. Причомó більше 40% цієї êільêості представлено ювелірними виробами, 30% зосереджено в державних резервах, майже 20% знаходиться ó виãляді злитêів і монет) і тільêи 10% виêористовóється промисловістю в технічних і технолоãічних цілях. Дослідження поêазóють, що найбільш сприятливою ціною на золото є 400-410 дол. за óнцію (приблизно 12,5 дол. за 1 ãрам). Це значить, що яêщо прямі витрати на виробництво золота істотно вищі позначеної величини, то розвивати виробництво стає невиãідним. Аналіз світових тенденцій розвитêó виробництва і збóтó золота за останні чверть століття поêазóє, що в цій ãалóзі світовоãо ãосподарства виявляються процеси, яêі сприяють яê збільшенню, таê і зменшенню видобóтêó і реалізації золота на світовомó ринêó.
437 В êінці ХХ ст. стало виãідно переробляти бідні і важêозбаãачóвані рóди: вêлючати в еêсплóатацію забалансові запаси; відновляти еêсплóатацію раніше заêонсервованих êар'єрів і поліãонів, рóдниêів і шахт; переробляти техноãенні відвали баãатьох ãірничо-збаãачóвальних êомбінатів. Корінні зміни відбóлися в технолоãії збаãачення З.р. за рахóноê êóпчастоãо, êóпчастоãо з ціанóванням і біолоãічноãо вилóãовóвання в êолонах, методó "вóãілля в пóльпі", вдосêоналення інших піро- і ãідрометалóрãійних методів (напр., автоêлавноãо збаãачення тóãоплавêих рóд). Це обóмовило підвищення рентабельності вторинної переробêи бідних рóд і збережених "хвостів" збаãачóвальних фабриê із вмістом золота на рівні 1,0-0,3 ã/т і менше. Різêомó зниженню прямих витрат і заãальних витрат ó виробництві золота сприяли швидêий перехід з підземноãо на відêритий спосіб відпрацьовóвання родовищ (за останні 15 роêів частêа відêритоãо способó відпрацьовóвання збільшилося ó світі з 30 до 70%) і аêтивне впровадження висоêопродóêтивної техніêи на ãірничих роботах, при транспортóванні і переробці рóди. Напр., ó США відêритим способом добóвається 85% золота (ó Канаді — 10%). Собівартість вилóченоãо металó при переробці рóд êóпчастим вилóãовóванням ó 2 рази нижча, ніж отриманоãо звичайним способом. Світовий видобóтоê золота в останні 15-17 роêів ХХ ст., аж до 1994 р., неóхильно зростав — приблизно на 1-3% на ріê. Маêсимóм річноãо видобóтêó (2309,1 т) бóв досяãнóтий ó 1993 р. У настóпні роêи видобóтоê стабілізóвався на рівні 2300-2500 т. Сêорочення темпів зростання видобóтêó Au ó світі обóмовлено дією баãатьох фаêторів. У першó черãó спостеріãається стійêе зниження ринêових цін на золото: з 446,07 $ US за óнцію в 1987 р. до 343,95 — ó 1992 р. Період нестабільної ціни на золото в 1992-1996 рр. змінився різêим (майже 100 $ US за óнцію) падінням ó дрóãій половині 1997 р. і в 1998 р. В óмовах, êоли тільêи 40 % золотодобóвних підприємств ó світі здатні оêóпити власні витрати при ціні 300 $ US, неминóче значне зниження виробництва золота ó світі. Падіння ціни на золото в 1997-98 р. обóмовлено різêим зниженням попитó на Au ó Південній і Південно-Східній Азії (óнаслідоê êатастрофічної девальвації валют) і збільшенням пропозиції золота із запасів центральних банêів розвинóтих êраїн, ó т.ч. Європейсьêоãо центральноãо банêó. Наслідêом дії цьоãо ãлобальноãо фаêтора стало зниження рентабельності баãатьох золотодобóвних êомбінатів, обмеження êільêостей новостворюваних потóжностей по видобóтêó Au замість рóдниêів, що заêрилися; виснаження запасів êондиційних рóд на деяêих підприємствах і т.п.
Аналіз сóчасноãо станó технолоãій переробêи мінеральної сировини блаãородних та êольорових металів, а таêож оцінêа óмов і реалій (еêономічних, технолоãічних, еêолоãічних тощо) фóнêціонóвання ãалóзі в майбóтньомó дозволяє виділити яê перспеêтивні таêі основні напрями досліджень ó ãалóзі створення технолоãій XXI ст.: — розробêа принципово нових способів розêриття і збаãачення êорисних êопалин на основі застосóвання енерãії присêорених елеêтронів, елеêтроплазмової сепарації та інших енерãетичних впливів; — створення нових способів вилóчення блаãородних металів з рóд і пісêів, ó т. ч. êомплеêсних, з виêористанням процесів êоаãóляції (флоêóляції, аґломерації, ґранóляції) поверхово-аêтивними речовинами і парафінами, в т. ч. з виêористанням адãезійно-аêтивних носіїв-аґреґатів; — ãаламації (рідêим ґалієм) замість амальґамації; — збаãачення ó відцентрових і інших полях; — розробêа технолоãій і технічних засобів радіометричної і елеêтростатичної сепарації; — випробóвання і широêе впровадження в промисловість рентабельної технолоãії êóпчастоãо і підземноãо вилóãовóвання золота, міді та інших металів з бідної рóдної і техноãенної сировини; — розробêа і освоєння технолоãії вилóчення блаãородних металів на основі виêористання висоêоміцноãо аêтивова-
ЗОЛ — ЗОЛ ноãо вóãілля типó АГ-90, ФАС-3 та ін.; — дослідження і застосóвання малотоêсичних розчинниêів золота, в т. ч. бром- і йодвмісних, замість ціанідó; — створення леãêо реãенерованоãо аніонітó для сорбції блаãородних металів з розчинів і пóльп; — розробêа і промислове освоєння біоãідрометалóрãійної технолоãії переробêи важêозбаãачóваної золотовмісної сировини, в т. ч. золото-арсенових êонцентратів; — створення нових еêолоãічно безпечних міêробіолоãічних способів знешêодження ціанідів замість хлоридної технолоãії; — випробóвання автоêлавної технолоãії вилóãовóвання рóд і êонцентратів êольорових і блаãородних металів для зниження виêористання тоêсичних пірометалóрãійних способів, що дороãо êоштóють; — розробêа новоãо способó флотації рóд в апаратах êолонноãо типó; — дослідження і застосóвання ефеêтивних і еêолоãічно безпечних флотаційних реаґентів; — біосорбція; — розробêа і виãотовлення модóльних пересóвних óстановоê для освоєння дрібних і видалених родовищ; — створення сóчасних êомп'ютерних технолоãій êонтролю і óправління яêістю сировини, що переробляється. За оцінêами еêспертів, вдосêоналення традиційних технолоãій і створення нових технолоãій дозволить ефеêтивно вилóчати золото êрóпністю до 5-10 мêм і менше, зоêрема з бідних і важêозбаãачóваних рóд, відвалів, хвостосховищ з мінімальним еêолоãічним впливом на довêілля. Успішна реалізація наміченої проãрами розвитêó наóêових досліджень дозволить підвищити технічний рівень вітчизняної ãірничорóдної і металóрãійної промисловості і збільшити виробництво золота ó XXI ст. В Уêраїні розроблені таêі основні елементи технолоãічної типізації вітчизняних золотовмісних рóд. Технолоãічний êлас встановлюється в залежності від відносної цінності золота в рóді в зіставленні з відносною цінністю інших сóпóтніх золотó êорисних êомпонентів. В залежності від величини відносної цінності золота ó вихідній сировині (СAu) óсі золоті рóди Уêраїни розділені на три технолоãічних êласи: I êлас — власне золотовмісні рóди (Pau), золото в яêих є ãоловним цінним êомпонентом (СAu > Cn, де n — êожний, êрім золота, цінний êомпонент рóди) і при цьомó відносна цінність золота перевищóє величинó 75%; II êлас — êомплеêсні золотовмісні рóди (Pau(n)), в яêих золото залишається ãоловним цінним êомпонентом (СAu > Cn), однаê відносна цінність йоãо сêладає понад 50 %, але менше 75%; III êлас — золотоносні рóди (Pn(au)), в яêих золото є цінним побіжним êомпонентом (СAu < Cn), але відносна цінність йоãо сêладає менше 50%. Віднесення рóди до тоãо або іншоãо технолоãічноãо êласó дає об'єêтивне óявлення про êомплеêсний хараêтер досліджóваної сировини і дозволяє правильно визначити принциповó схемó її переробêи. Золотовмісні рóди І-ãо технолоãічноãо êласó доцільно переробляти за технолоãією, що забезпечóє маêсимальне вилóчення золота. Вилóчення інших цінних êомпонентів ó цьомó випадêó здійснюється з відходів або проміжних продóêтів збаãачення, по можливості без істотноãо порóшення режимів циêлó вилóчення золота. Витрати на одержання додатêовоãо товарноãо продóêтó повинні оêóпатися вартістю цьоãо продóêтó. Для золотовмісних рóд ІІ технолоãічноãо êласó найбільш ефеêтивними є êомбіновані технолоãічні схеми, ó яêих технолоãії вилóчення золота поєднóються з елементами технолоãії вилóчення інших цінних êомпонентів. Золотовмісні рóди ІІІ технолоãічноãо êласó повинні перероблятися за технолоãічними схемами, застосовóваними для êонêретних êорисних êомпонентів рóди, але враховóючи можливість побіжноãо вилóчення золота на стадії збаãачення або металóрãійної переробêи. Технолоãія збаãачення рóд даноãо технолоãічноãо êласó спрямована на маêсимальне вилóчення основних цінних êомпонентів і має свою специфіêó. Технолоãічний тип рóди óстановлюється виходячи зі стóпеня технолоãічної óпорності рóд. Основною êласифіêаційною ознаêою, що дозволяє віднести рóдó до êатеãорії óпорної або неóпор-
ЗОЛ — ЗОЛ ної, є значення стóпеня розêриття та відêриття золота. Граничним значенням стóпеня розêриття і відêриття золота приймають 90 % та êільêість золота, що вилóчається, êомбінацією ãравітаційноãо, флотаційноãо і ãідрометалóрãійноãо методів збаãачення не нижче 90%. Визначення технолоãічноãо типó рóди за значенням стóпенями розêриття та відêриття золота здійснюється на підставі резóльтатів фазовоãо аналізó. Аналіз проводять за схемою: проба рóди масою 1,2 êã, подрібненої до êрóпності 95 % êл. -0,074 мм, амальґамóють за методом Шервóда. Хвости амальґамації ціанóють ó стандартних óмовах. Пробó рóди масою 200 ã вилóãовóють в обертових стаêанах розчином NaCN (0,1 ã/л) безóпинно протяãом 24 ãод. ó присóтності вапна (2,5 êã на 1 т рóди). За резóльтатами вилóãовóвання золота робиться висновоê про óпорність рóди. Яêщо сóма стóпеня розêриття і відêриття золота сêладає 90% і більше, а застосóвання êомбінації ãравітаційноãо, флотаційноãо і ãідрометалóрãійноãо методів збаãачення дозволяє одержати вилóчення золота понад 90 %, то досліджóвана рóда належить до неóпорноãо — леãêозбаãачóвальноãо типó золотовмісних рóд. Яêщо один з цих поêазниêів менший від вêазаноãо ãраничноãо значення, то рóди належать до óпорноãо типó золотовмісних рóд. Технолоãічний різновид — настóпна êласифіêаційна одиниця золотих рóд, яêó виêонóють на основі визначення хараêтерó форм óпорності для óпорних рóд і технолоãії вилóчення золота для неóпорних леãêозбаãачóваних рóд. Приналежність золотовмісної рóди до êонêретноãо технолоãічноãо різновидó праêтично визначає вибір раціональної схеми збаãачення, томó, з поãлядó типізації золотовмісних рóд, технолоãічний різновид є ãоловною êласифіêаційною одиницею, що визначає технолоãічні можливості вилóчення золота. Для леãêозбаãачóваних рóд їх технолоãічний різновид визначається в залежності від параметрів розêриття і відêриття золота в êласах êрóпності, яêі збаãачóють ãравітаційним, флотаційним та ãідрометалóрãійним методом збаãачення. Для цьоãо êільêа проб вихідної рóди подрібнюють, розсіюють на êласи êрóпності, що відповідають ãраницям êрóпності зазначених методів збаãачення. Кожен êлас амальґамóють, êеê амальґами ціанóють. За резóльтатами аналізів визначають стóпінь розêриття і відêриття золота та знаходять залежність між цими величинами і êрóпністю подрібнення. При досяãненні стóпеня розêриття і відêриття золота понад 90% ó межах робочої êрóпності ãравітаційноãо апарата рóдó відносять до різновидó L1золотовмісні, леãêозбаãачóвані ãравітаційним методом збаãачення. При досяãненні цьоãо стóпеня розêриття та відêриття золота при флотаційній êрóпності та за óмови, що розêриття золота починається при ãравітаційній êрóпності, рóдó відносять до різновидó L2 — золотовмісні, леãêозбаãачóвані рóди êомбінацією ãравітаційноãо і флотаційноãо методів збаãачення. У випадêó êоли розêриття і відêриття золота досяãається тільêи при подрібнюванні нижче межі êрóпності збаãачення ãравітаційним методом збаãачення, таêі рóди відносять до різновидó L3 — золотовмісні леãêозбаãачóвані рóди флотаційним методом збаãачення. У випадêó êоли застосóвання êомбінації ãравітаційноãо і флотаційноãо методів збаãачення забезпечóє вилóчення менше 90% золота, а тільêи їх êомбінація з ãідрометалóрãійним методом (ціанóвання) дозволяє вилóчити більше 90% золота, рóди відносять до різновидó L4 — золотовмісні леãêозбаãачóвані рóди з виêористанням ãідрометалóрãійноãо збаãачення (ціанóвання). Для óпорних рóд віднесення їх до технолоãічноãо різновидó здійснюється виходячи з óпорності Uвс, обóмовленої параметрами речовинноãо сêладó рóди і êонцентратів, та óпорності Uau, що визначається ґранóлометрією золота (параметрами розêриття та відêриття золота). Упорність Uвс залежить від наявності в рóді або êонцентратах сêладових, яêі депресóють золото в процесі ціаністоãо вилóãовóвання (Ud); наявності в рóді êомпонентів сорбційно-аêтивних стосовно ціаністих êомплеêсів золота (Uc). Упорність Uau обóмовлена тим, що при визначенні êрóпності подрібнення та розмірó вêраплення золота частина золота не розêрита для достóпó до ньоãо ціанистоãо êомплеêсó.
В.С.Білецьêий. І.В.Волобаєв. ЗОЛОТО, -a, с. * р. золото, а. gold, zar; н. Gold n — хімічний елемент. Символ Au, ат. н 79, ат.м. 196,9665. Належить до блаãородних металів. Вироби з 3. виявлені при розêопêах найбільш древніх цивілізацій епохи неолітó в ãорах Франції, в êельтсьêих моãильниêах, в давніх похованнях на території Уêраїни, додинастичних пам'ятниêах Єãиптó, серед найбільш древніх êóльтóрних шарів в Індії і
438 Китаї. Рафінóвання 3. і відоêремлення йоãо від срібла почалося ó 2-й половині ІІ тисячоліття до н. е. 3. — м'яêий ясêраво-жовтий важêий метал. Кристалічна ґратêа 3. êóбічна ґранецентрована. Фіз. властивості: ãóстина (при 20 °С) 19320 êã/м3; tпл = 1046,5 °С З; питома теплопровідність (при 0 °С) 311,48 Вт/(м·К), пит. теплоємність (при 0 °С і тисêó 1 атм) 132,3 Дж/(êã·К); пит. опір (при 0 °С) 2,065·10-8 Ом·см, елеêтропровідність по відношенню до міді (при 0 °С) 75,0%; êоеф. лінійноãо розширення (0-100 °С) 14,6·10-6 К-1; для випаленоãо 3. межа міцності при розтяãненні 100-140 МПа; тв. за Брінеллем 18,9·10 МПа. 3. має найвищі в порівнянні з óсіма іншими металами пластичність і êовêість. Леãêо розплющóється на найтонші листочêи, таê, 1 ã 3. можна розплющити в лист пл. 1 м2. Леãêо полірóється. 3. має виêлючнó хім. інертність, це метал, на яêий не діють розбавлені і êонцентровані êислоти. При нормальних óмовах 3. не взаємодіє ні з êиснем, ні з сірêою. 3. стійêе до дії атм. êорозії і різних типів природних вод. 3. звичайно розчиняється ó водних розчинах, що містять ліãанд (що створює з 3. êомплеêси) і оêиснювач, але êожний з цих реаґентів, взятий нарізно, не здатний розчинити 3. Таê, напр., 3. не розчиняється в соляній або азотній ê-ті, але леãêо розчиняється в т.н. “царсьêій ãорілці” (сóміші 3:1 HCl+НNО3), в хромовій ê-ті в присóтності хлоридів і бромідів лóжних металів, в ціанідних розчинах ó присóтності повітря або пероêсидó водню з óтворенням ціаноаóрó-тіонó. 3. розчиняється таêож в розчинах тіосóльфатó, тіосечовини. Поширеність 3. ó Всесвіті 5,34·10-8%. Відносний вміст 3. на Сонці становить 4,0·10-6%, що на порядоê вище, ніж ó породах Землі. Сер. вміст йоãо в земній êорі 4,3·10-7%. За зростанням êонцентрації 3. вибóдовóється таêий ряд природних óтворень: мор. вода, осадові породи, êислі вивержені породи, середні вивержені породи, основні і óльтраосновні вивержені породи, хроміти базальтоїдних порід, ãідротермальні рóди. У ãідросфері вміст 3. 1,0·10-9%, тобто більш ніж на два порядêи нижче середньоãо для земної êори. Однаê заãальна ê-ть З. в ãідросфері величезна і сêладає бл. 5-6 млн т. Сер. вміст 3. для всіх видів прісних вод — бл. 3,0·10-9%, вміст 3. в мор. воді непостійний: ó полярних морях 5,0·10-9%, біля береãів Європи (1-3,0)·10-7%, в прибережних зонах Австралії до 5,0·10-6%. Вміст 3. в осадових породах відносно низьêий. Найбільш поширеним є 3. в ãідротермальних розчинах ó формі різних простих і змішаних моноядерних êомплеêсів Аu. До них належать ãідроêсильні, ãідроêсохлоридні і ãідросóльфідні êомплеêси. Для 3. хараêтерна різноманітність чинниêів, що приводять до йоãо êонцентрóвання і фіêсації. У природі 3. ã.ч. зóстрічається ó виãляді золота самородноãо, а таêож ó виãляді твердих розчинів зі сріблом (елеêтрóм), міддю (êóпроаóрид), бісмóтом (бісмóтоаóрид), родієм (родит), іридієм (ірааóрид) і платиною (платинисте 3.). Відомі телóриди 3. AuTe2 (êавалерит) і AuTe3 (монтбреїт). Найбільш древні методи виділення 3. — ãравітаційний — основний процес отримання золотоносноãо êонцентратó та адãезійний. Починаючи з І тис. до н. е. при вилóченні 3. з êонцентратів виêористовóвалося амальґамóвання — розчинення З. ртóттю з подальшим вилóченням (переãонêою) ртóті. У êінці ХVІІІ ст. і протяãом ХІХ ст. поширився метод хлорóвання. Хлор пропóсêався через подрібнений рóдний êонцентрат, і хлорид 3., що óтворюється при цьомó, вимивався водою. У 1843 р. П.Р.Баãратіоном запропонований ціанідний спосіб виділення 3.,
439 яêий широêо виêористовóється і дозволяє праêтично повністю виділити 3. навіть з найбідніших рóд. Для вилóчення 3. рóдний êонцентрат обробляється при достóпі повітря розбавленим розчином NaCN. При цьомó 3. переходить в розчин, з яêоãо потім виділяється дією металіч. цинêó. Очищення отриманоãо тим або іншим шляхом 3. від домішоê проводиться обробêою йоãо ãарячою сірчаною êислотою. В Уêраїні розроблені ориãінальні сóчасні методи вилóчення З. — ґранóляційне адãезійне збаãачення та біометоди, зоêрема: а) баêтеріальне вилóãовóвання (переведення З. в розчин); б) біосорбція (селеêтивне видалення З. з розчинів); в) біофлотація (виêористання флотореаґентів-міêробів). У техніці йоãо виêористовóють ó виãляді сплавів з ін. металами. 3. застосовóють в авіац. та êосміч. техніці, елеêтроніці, медицині. І.В.Волобаєв, В.С.Білецьêий. ЗОЛОТО САМОРОДНЕ, -a, -оãо, с. * р. золото самородное, а. native gold, н. gediegenes Gold n — мінерал êласó самородних елементів. Формóла: 4 Au. 3. с. — природний твердий розчин срібла (до 43%) в золоті. Домішêи Fe, Cu, Mn, Pb, рідше — Bi, Sb, Hg, Тe, Se, Pt, ін. Cинãонія êóбічна. Блисê ясêравий, металічний. Тв. 2-3. Гóстина 15,6-19,2 ã/ см3. Колір — блідо-жовтий, червоно-жовтий, зеленóватий. Кристали З.с. в осн. дрібні — до 1-2 мм. Форма êристалів оêтаедрична, додеêаедрична або êóбічна. Розрізнюють З.с. тонêодисперсне (до 10 мêм), пилоподібне (5-50 мêм), дрібне (0,05-2 мм). У більшості золоторóдних родов. переважають частинêи 0,01-4 мм. Зóстрічається ó виãляді двійниêів, а таêож прямоêóтних, дендритових, розãалóжених, листóватих або ãóбчастих аґреґатів. Приóрочене до ãідротермальних жил, з êварцом та піритом. Присóтнє в пеãматитах, чорних пісêах, розсипних родовищах. Найбільші сóцільні сêóпчення масою понад 1-5 ã — самородêи. Найбільший з них “Плита Холтермана" з Австралії важив 93,3 êã. Розрізняють: золото бісмóтисте (різновид золота, яêий містить до 4 % Ві); золото бісмóтове (мальдоніт); золото “в сорочці” (самородне золото із розсипноãо родовища, поверхня яêоãо поêрита шаром бóроãо залізняêó); золото ãірчичне (вторинне тонêоêристалічне, а таêож щільне й êрихêе золото êоричневоãо êольорó, подібноãо до êольорó сóхої ãірчиці); золото ãрафічне (сильваніт, розміщення êристалів наãадóє письмові знаêи); золото ãóбчасте (самородне золото ó виãляді ãóбчастих óтворень); золото зелене (елеêтрóм зеленóватоãо êольорó з родовища Балей, Забайêалля); золото іридіїсте (різновид золота, яêий містить до 30,4 % Ir); золото êосове (дрібнолóсêóвате, добре відшліфоване розсипне золото, яêе зóстрічається на річêових êосах); золото êотяче (вивітрілий біотит ó формі бóрóвато-зелених плям); золото мідисте (різновид золота, яêий містить до 20 % Cu); золото паладіїсте (порпецит); золото парадоêсальне (середньовічна назва телóрó); золото письмове (сильваніт); золото плавóче (тонêолóсêóвате золото, яêе тримається на поверхні води); золото платинисте (різновид золота, яêий містить до 10,5 % Pt; знайдене ó розсипах р.Чорох, Грóзія); золото платинове (золото платинисте); золото родіїсте (родит — різновид золота, яêий містить до 43% Rh); золото розсипне (золото, яêе зóстрічається в розсипах); золото ртóтисте (різновид золота, яêий містить до 16,5 % Hg (при 90oС)); золото самородне (золото); золото сріблисте (елеêтрóм); золото стибіїсте (аóростибіт — інтерметалічна сполóêа золота і стибію острівної бóдови, AuSb2, Au — 44,74%; Sb — 55,26%); золото телóристе (сильваніт); золото тривêе (золото “в сорочці”); золото чорне (застаріла назва мальдонітó); золото шліхове (самородне золото, видобóте з розсипних родовищ та очищене від механічних домішоê).
ЗОЛОТОДОБУВНА ПІДГАЛУЗЬ УКРАЇНИ, -ої, -зі, -…, ж. * р. золотодобычная подотрасль Уêраины, а. gold mining subindustry of Ukraine; н. Goldgewinnungsindustrie f der Ukraine f — набрала розвитêó в останні роêи ХХ ст., за радянсьêої влади бóла відсóтня. Винятêом бóла розвідêа
ЗОЛ — ЗОЛ Мóжіївсьêоãо родовища в Заêарпатсьêій області, відомоãо ще з XII ст. Протяãом останньоãо десятиріччя в Уêраїні відêрито більше тисячі золоторóдних об'єêтів (родовищ, рóдопроявів точоê мінералізації): ó Карпатсьêій золотоносній провінції — більше 300, в межах Уêраїнсьêоãо щита — 650, ó Донецьêомó реãіоні — близьêо 60, що засвідчóє значний золоторóдний потенціал Уêраїни. За оцінêами еêспертів, ó т.ч. заêордонних, знайдені та оцінені запаси золота в Уêраїні сêладають близьêо $ 7 трлн. («Еêономічний часопис» № 11-12, 1997). Найбільш розвіданими на 1999 р. є золоторóдні райони, розташовані ó вóлêаноãенномó поясі Карпат, метаморфічних êомплеêсах Уêраїнсьêоãо щита, чорносланцевих формаціях Сêладчатоãо Донбасó, ó старовинних і сóчасних рóслах ріê, êомплеêсних титано-цирêонієвих розсипах, а таêож ó хвостах збаãачення залізних рóд. Перспеêтивними родовищами Уêраїнсьêих Карпат є Мóжіївсьêе, Береãівсьêе, Саóляê, запаси яêих сêладають мільйони тонн рóди, а середній вміст золота 6—8 ã/т. До світових аналоãів êорінних родовищ Заêарпаття можна віднести: Крипл-Кріê, США (запаси золота сêладають 594 т); Баãіо, Філіппіни (350 т), Хішіêарі, Японія (250 т). Більшість значних родовищ на стародавніх щитах світó, до яêих належить і Уêраїнсьêий, приóрочені до ґраніт-зеленоêам’яних поясів доêембрійсьêоãо періодó. На родовища стародавніх щитів і платформ припадає 75 % світовоãо видобóтêó золота. Аналоãами об'єêтів Уêраїнсьêоãо щита є таêі óніêальні родовища, яê Калãóрлі, Австралія (1300 т); Колар, Індія (990 т), Парê'юпайн (980 т), Хемло (750 т), Керр-Едісон (340 т). Виявлені протяãом останніх роêів родовища і прояви золота Середньоãо Придніпров'я (Серãіївсьêе, Балêа Золота, Балêа Широêа, Клинцівсьêе, Майсьêе, Юріївсьêе) виявились висоêоперспеêтивними — проãнозні ресóрси рóди на пошóêових площах сêладають сотні мільйонів тонн, а середній вміст золота êоливається від 5 до 8 ã/т. Зоêрема Серãіївсьêе родов., пов’язане з сóрсьêою зеленоêам’яною стрóêтóрою, має істотнó подібність до золотоносних родов. Канади, Австралії та Півд. Африêи. Розміри родов. 1х2 êм, виявлено 25 рóдних тіл, проãнозні запаси — до 160 т золота. Попóтні рóди — молібденові. Родов. Балêа Широêа має запаси до 130 т золота. Геолоãічна позиція донецьêих родовищ і рóдовиявів подібна до родовищ чорносланцевоãо êомплеêсó, до яêоãо належать: сóперóніêальні родовища-“тисячниêи” — Сóхий Лоã, Росія (1100 т) і Хоóмстейê, США (1200 т), óніêальні — Ашанãі, Ґана (530 т) і Бендіãо, Австралія (700 т). Те, що до сьоãодні на Донеччині не відêрито родовища золота, ãеолоãи пов'язóють з відсóтністю ãлибинної ãеолоãічної розвідêи найбільш розвіданих рóдовиявів Донбасó — Гостроãо Бóãра, Бобриêівсьêоãо виявó. Очіêóється, що основна частина золота зосереджена відповідно на ãлибинах 400 і 1300 м. Найбільш розвіданим і підãотовленим до еêсплóатації є Мóжіївсьêе родовище із затвердженими запасами золотополіметалічних рóд. Генпроеêтóвальниêом Мóжіївсьêоãо державноãо золото-поліметалічноãо êомбінатó є інститóт "Кривбаспроеêт". У 1995 — 1996 рр. "Кривбаспроеêт" разом з інститóтами "Механобрчормет", біоêолоїдної хімії НАН Уêраїни, мінеральних ресóрсів ("УêрДІМР"), "Титанó", "Промтехнолоãії" виêонав техніêо-еêономічне обґрóнтóвання (ТЕО) промисловоãо освоєння цьоãо родовища. Збаãачення рóд в ТЕО передбачається на місці видобóтêó, а ãідрометалóрãійна переробêа золоторóдних
ЗОЛ — ЗОЛ êонцентратів — на Заêарпатті і на Придніпровсьêомó хімічномó заводі (ПХЗ), Вільноãірсьêомó ãірничо-металóрãійномó êомбінаті, Східномó ГЗК. Бóв розãлянóтий таêож варіант прямоãо ціанóвання рóди на ПХЗ, на яêомó в óсіх варіантах передбачається елеêтроліз і одержання товарноãо злитêó. Переробêа золотополіметалічних êонцентратів передбачена на Костянтинівсьêомó заводі "Уêрцинê". Усі варіанти рентабельні. Інститóт "Кривбаспроеêт" виêонав робочий проеêт бóдівництва Мóжіївсьêоãо державноãо золото-поліметалічноãо êомбінатó. Мóжіївсьêий рóдниê видав першó золотополіметалічнó рóдó в 1999 р. З пóсêом дрóãої черãи Мóжіївсьêої êопальні потóжність золотозбаãачóвальної фабриêи становитиме щорічно 120 тис.т рóди, середній вміст золота в ній 6-7 ã/т. За ріê тóт отримóватимóть 800-1000 êã золота. Оцінêа інших родов. — Саóляê, Серãіївсьêе, Балêа Широêа, Балêа Золота, Клинцівсьêе, Юріївсьêе, Майсьêе, Бобриêівсьêе — бóла виêонана в 1996 р. óêрóпнено. Вивчається Біãансьêе родов. та мідно-золотовмісне родовище Рафаїлівсьêоãо мідно-рóдноãо вóзла. Збаãачення рóд передбачається проводити за ãравітаційно-флотаційною схемою на місці видобóтêó, а ãідрометалóрãійнó переробêó та афінаж — на ПХЗ. Вилóчення золота в êонцентрат проãнозóється залежно від типó рóд êожноãо родовища і сêладає від 85,5 до 94,5%, вихід êонцентратó із рóди — від 4,7 до 9,7%, а золота ó товарнó продóêцію — 98%. Оêиснені рóди Бобриêівсьêоãо родовища передбачається переробляти на ПХЗ без збаãачення за тією ж технолоãічною схемою, що і êонцентрати. Заãальне вилóчення золота із рóди проãнозóється на рівні 88,0%. У резóльтаті оцінêи за діючою методиêою встановлено, що освоєння óсіх перелічених родовищ еêономічно доцільне. Рентабельність майбóтніх підприємств до основних виробничих фондів êоливається від 7,2 до 34,1%, а êратність оêóпності êапіталовêладень ó промислове освоєння — від 1,0 до 3,4 раза. Капітальні вêладення не оêóпаються лише при розробці Бобриêівсьêоãо родовища. Повна собівартість 1 ã золота із рóд оцінених родовищ êоливається від 6,8 до 11,0 дол. США. Вартість основних виробничих фондів для освоєння оцінених родовищ сêладе близьêо 700 млн дол. США. Резóльтати êомерційної оцінêи свідчать про непривабливість деяêих об'єêтів при відоêремленомó їх oсвоєнні: неãативна чиста поточна вартість проеêтó (NPV) і низьêий рівень внóтрішньої ставêи доходó (IRR) — нижчі 10%. При спільномó відпрацюванні 2-3 родовищ із збаãаченням рóд на одній збаãачóвальній фабриці праêтично óсі оцінені родовища мають промислове значення в ринêових óмовах. Одержані поêазниêи можóть бóти значно поêращені при залóченні в еêсплóатацію для збаãачення золотих рóд прилеãлих родовищ дослідно-промислової сеêції Криворізьêоãо ГЗК оêиснених рóд. Освоєння заêарпатсьêих золотих і золото-поліметалічних родовищ найбільш ефеêтивне при збаãаченні рóд і переробці êонцентратів на збаãачóвально-металóрãійномó êомбінаті, яêий доцільно побóдóвати на промисловомó майданчиêó Затиснянсьêоãо заводó. Отже, Уêраїна має реальні ãеолоãічні передóмови і достатній наóêовий, проеêтний, ãеолоãорозвідóвальний, ãірничовидобóвний, технолоãічний, машинобóдівний потенціал та інфрастрóêтóрó для створення національної золотовидобóвної та золотопереробної промисловості. Для вдосêоналення і заêріплення існóючих потенціалів (завершення ãеолоãічної розвідêи, розробêи і промисло-
440 вих випробóвань технолоãічних схем збаãачення золотовмісних рóд і переробêи êонцентратів, бóдівництва рóдниêів, збаãачóвальних фабриê і хвостосховищ, реêонстрóêції ãідрометалóрãійних цехів) оціночно необхідно до 5 роêів і êапіталовêладення 700 — 800 млн дол. За джерелом: А.І.Гамалінсьêий, І.А.Гамалінсьêий // Відомості Аêадемії ãірничих наóê, № 2. — 1998; Л.В.Бочай и др. Карта золотоносности Уêраины. — Киев: Геоинформ, 1998. -101 с; І.В.Волобаєв, Збаãачóваність та технолоãічна типізація золотовмісних рóд Уêраїни. — Кр. Ріã, 2003. -20 с. ЗОЛОТОДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р. золотодобычная промышленность, а. gold mining industry; н. Goldgewinnungsindustrie f — підãалóзь êольорової металóрãії з видобóтêó та вилóчення золота з рóд і розсипів. Осн. центрами видобóтêó золота в старовинó бóли Верх. Єãипет, Нóбія, Іспанія, Колхіда (Кавêаз), Індія, Алтай, Казахстан, Китай, Центр. і Півд. Америêа. У VI-IV ст. до н. е. почалися розробêи родов. золота в Зах. Карпатах. Найбільш баãаті родов. золота бóли відêриті на тер. Ґани (1471), Меêсиêи (1500), Перó, Чилі (1532), Бразилії (1577), Росії (Урал, 1745), Канади (Квебеê, 1823), США (Каліфорнія, 1848; Колорадо, 1858; Невада, 1859; Алясêа, 1890), Австралії (1851), ПАР (1884). Відêриття цих та ін. золотоносних р-нів і заãальний розвитоê техніêи ó ХІХ-ХХ ст. зóмовили велиêе зростання видобóтêó золота, яêе сêлало ó ХVІ ст. 763 т, ó ХVІІ ст. 914 т, ó ХVІІІ ст. 1890 т, ó ХІХ ст. 11 616 т, ó ХХ ст. — бл.100 000 т. Найбільшими постачальниêами золота на сóчасний світовий риноê є ПАР, Канада, Австралія, êраїни Африêи і Азії, а споживачами — êраїни Зах. Європи, США, Японія, êраїни Бл. і Сер. Сходó. Світовий видобóтоê золота на початêó ХХІ ст. сêладає 2500-2600 т/ріê. Найбільші продóценти (2001 р.): Південна Африêа (394 т.), США (335 т.), Австралія (285 т.), Індонезія (183 т), Китай (173 т.), Росія (165 т.), Канада (157 т.), Перó (134 т.).Узбеêистан (85 т.), Ґана (72 т.). ЗОЛЬНІСТЬ, -ості, ж. * р. зольность, а. ash content, н. Aschegehalt m, Aschehaltigkeit f — вміст ó відсотêах незãоряючоãо залишêó (на безводнó масó), яêий óтворюється з мінеральних домішоê палива при йоãо повномó зãорянні. Позначається символом А і виражається ó відсотêах. Для праêтичних цілей значення 3., визначене по аналітичній пробі (Аа), звичайно перераховóється на сóхó масó Аd або робочий Аr стан палива. Для всіх типів твердих палив 3. — один з осн. поêазниêів; виêористовóється яê обліêовий, балансний та розрахóнêовий поêазниê ó праêтиці видобóтêó, переробêи та споживання вóãілля. На поêазниêó З. вóãілля ґрóнтóється більшість існóючих методів оцінêи ефеêтивності процесів збаãачення вóãілля, а таêож діючий прейсêóрант оптових цін на вóãілля та продóêти йоãо збаãачення. Існóє тісний êореляційний зв’язоê між З. вóãілля та теплотою йоãо зãоряння. Умови визначення 3. стандартизовані. 3. вóãілля за рахóноê внóтрішньої золи (материнсьêої) звичайно êоливається в межах 1-15%, але при тонêодисперсномó розподілі неорãанічноãо матеріалó досяãає десятêів процентів з постóповим переходом вóãілля ó вóãлисті породи (з Аd до 60%). При звичайномó збаãаченні вóãілля ця зола не видаляється. Яê правило, переважна частина мінеральних домішоê, що сêладають зовн. золó, може бóти видалена при збаãаченні. 3. палива нормóється держ. стандартами. Найвища допóстима межа 3. рядовоãо вóãілля, відсівів, штибів, промпродóêтó і шламів збаãачення встановлена для óмов спалення ó пилоподібномó стані — Аd = 45%. Для шаровоãо спалення виêористовóється вóãі-
441 лля з Аd не більше 37,5%, для êоêсóвання — êонцентрати збаãачення з Аd до 10-14%). 3. ãорючих сланців êоливається в широêих межах (Аd 48-72%). Торф за вмістом золи поділяють на: малозольний (менше 5%), середньозольний (5-10%) і висоêозольний (більше 10%). 3. вóãілля і ãорючих сланців визначається озоленням проби палива в мóфельній печі і прожарюванням зольноãо залишêó при t 800-830 °C. Для присêореноãо обзолення ãорючих сланців — при t 850-875 °C. 3. вóãілля визначається таêож рентãенометричним методом — за параметрами йонізóючоãо випромінювання після взаємодії з вóãіллям. ЗОНА (У ГЕОЛОГІЇ), -и, ж. * р. зона, а. zone, region, range, area; н. Zone f (in der Geologie f) — одиниця заãальної стратиãрафічної шêали в сêладі ярóсó. Вêлючає ãеолоãічні відêлади, що хараêтеризóються певним êомплеêсом видів виêопних тварин або рослин. ЗОНА АЕРАЦІЇ, -и, -…, ж. * р. зона аэрации, а. zone of aeration, н. Belüftungzone f, Durchlüftungzone f, Auflockerungzone f — частина ґрóнтó, в яêій поровий простір ó водопрониêних породах не заповнений водою. З.а. лежить вище зони насичення. Таêим чином, З.а. — верхня зона земної êори між її поверхнею і дзерêалом ґрóнтових вод. Містить ãіãросêопічнó, плівêовó, êапілярнó водó, а таêож тимчасово — ãравітаційнó водó. ЗОНА АКТИВНОГО РУЙНУВАННЯ (ЗОНА ДРОБЛЕННЯ), -и, -…, ж. * — Див. рóйнóвання ãірсьêих порід. ЗОНА ВИВІТРЮВАННЯ, -и, -…, ж. * р. зона выветривания, а. weathering zone, н. Verwitterungszone f — верхня частина земної êори, в яêій відбóваються процеси вивітрювання; ãлибина З.в. становить êільêа десятêів метрів. Деяêі дослідниêи вважають, що З.в. досяãає 0,5 êм. Див. вивітрювання. ЗОНА (ОБЛАСТЬ) ВИГИНУ, -и (-і), -…, ж. * р. зона (область) изãиба, а. bending zone (area), н. Beigungszone f, Krümmungszone f — частина приробленоãо масивó ãірсьêих порід, обмежена площинами, побóдованими по êóтах повних зрóшень при повній підробці або по êóтах маêсимальних осідань при неповній підробці, і площинами, побóдованими по ãраничних êóтах. ЗОНА ВОДОПРОНИКНИХ ТРІЩИН, -и, -…, ж. * р. зона водопрониêающих (водопроводящих) трещин, а. zone of water conducting fractures, н. Zone f der wasserleitenden Spalte m pl — частина ãірсьêоãо масивó над виробленим простором, в яêій в резóльтаті зрóшення ãірсьêих порід óтворюються водопрониêні тріщини. З.в.т. обмежóються êóтами обвалення за падінням, підняттям, простяãанням, а висота її впливó залежить від літолоãічноãо сêладó масивó ãірсьêих порід та потóжності пласта. ЗОНА ВПЛИВУ ДИЗ’ЮНКТИВУ, -и, -…, ж. * р. зона влияния дизьюнêтива, а. dominance zone of disjunctive, н. Zone f des Störungseinflusses, Disjunktivzone f — зона, яêа визначається потóжністю області подрібнення порід ó процесі відносноãо переміщення блоêів. В З.в.д. безпечна виїмêа êорисної êопалини, проведення та підтримêа ãірничих виробоê óсêладнені. Ширина З.в.д. визначається баãатьма фаêторами (вид родовища, сêлад порід, ãеолоãічна бóдова масивó, амплітóда диз’юнêтивó і ін.). Напр., стосовно до розробêи вóãільних родовищ при витриманомó сêладі і бóдові ãірсьêоãо масивó розрахóнêовó величинó З.в.д. знаходять за формóлою l = y N , де ó — êоефіцієнт, встановлюваний спостереженнями в даних ãеолоãічних óмовах. Для вóãільних родовищ ó êоливається в межах від 2 до 6; N — нормальна амплітóда зсóвó диз’юнêтивó.
ЗОН — ЗОН ЗОНА ГІДРАВЛІЧНОГО ОПОРУ, -и, -…, ж. * р. зона ãидравличесêоãо сопротивления; а. hydraulic resistance zone; н. Zone f des hydraulischen Widerstandes — зона або ділянêа відповідноãо ãрафіêа, напр., ãрафіêа Ніêóрадзе, Мóріна, що відповідає поєднанню таêих параметрів потоêó, за яêих має місце повна залежність втрат напорó по довжині від середньої швидêості u і від відносної шорстêості стіноê рóсла ε. ЗОНА ГІДРОГЕОХІМІЧНА, -и, -…, ж. * р. зона ãидроãеохимичесêая, а. hydrogeochemical zone, н. hydrogeochemische Zone f — територія, приóрочена до лінійно витяãнóтих ãідроãеохімічних аномалій. Яê правило, êонтролюється зонами реãіональних розломів. Являє пошóêовий інтерес на родовища твердих, рідêих та ãазоподібних ê.ê. ЗОНА ДЕФОРМАЦІЙ, -и, -…, ж. * р. зона деформаций, а. deformation zone, н. Deformationszone f — область поширення фіêсованих деформацій ãірсьêоãо масивó. ЗОНА ЛАМІНАРНОГО РЕЖИМУ, -и, -…, ж. * р. зона ламинарноãо режима; а. laminar flow zone; н. Zone f des laminaren Regimes n — зона ãідравлічноãо опорó, що відповідає ламінарномó рóхові, при яêомó втрати напорó по довжині hl не залежать від відносної шорстêості ε і є прямо пропорційними середній швидêості u ó першій степені: h l = h ( l ) ( υ ). ЗОНА МОЖЛИВОГО ПРОЯВУ РУЙНУЮЧИХ ДЕФОРМАЦІЙ, -и, -…, ж. * р. зона возможноãо проявления разрóшающих деформаций, а. zone of potential manifestation of breaking strains, н. Zone f der möglichen Erscheinung f der zerstörenden Verformungen f pl — найбільш напрóжена область ãірсьêоãо масивó. ЗОНА НАСИЧЕННЯ, -и, -…, ж. * р. зона насыщения, а. zone of saturation, н. Sättigungszone f — частина ґрóнтó, в яêій всі порожнини заповнені водою. Вãорі З.н. обмежóється рівнем (дзерêалом) ґрóнтових вод; на ãлибинó простяãається до тих пір, поêи можóть існóвати пори. ЗОНА НАФТОГАЗОНАКОПИЧЕННЯ, -и, -…, ж. — Див. нафтоãазонаêопичення зона. ЗОНА НЕБЕЗПЕЧНОГО ВПЛИВУ ВОДНОГО ОБ’ЄКТА, -и, -…, ж. * р. зона опасноãо влияния водноãо объеêта, а. zone of a dangerous effect of a water object, н. Zone f der gefährlichen Einwirkung f des Wasserobjektes n — ділянêа, в межах яêої виймання êорисної êопалини може спричинити недопóстимі збільшення припливó води в ãірничі виробêи, а в оêремих випадêах — прорив води та затоплення виробоê. ЗОНА НЕБЕЗПЕЧНОГО ВПЛИВУ ПІДЗЕМНИХ РОЗРОБОК, -и, -…, ж. * р. зона опасноãо влияния подземных разработоê, а. zone of a dangerous effect of underground minings, н. Zone f des gefährlichen Einflusses von untertägigem Abbau m — частина мóльди зрóшення, в яêій нахили, êривизна та розтяãи перевищóють встановлені допóстимі величини. Яê правило, ця зона є частиною мóльди, де нахили перевищóють 4x10-3, êривизна 0,2x10-3 1/м і розтяãання 2х10-3 (при середньомó інтервалі 15-20 м). Границі зони небезпечноãо впливó визначаються êóтами зрóшення. ЗОНА ОБВАЛЕННЯ, -и, -…, ж. * р. зона обрóшения, а. caving zone, н. Bruchzone f — частина масивó ãірсьêих порід над виробленим простором, де породи переміщóються, втрачаючи свою стрóêтóрó. Висота цієї зони при розробці вóãільних пластів змінюється в межах (1÷1,5)m, де m — потóжність пласта, що виймається. ЗОНА ОКИСНЕННЯ, -и, -…, ж. * р. зона оêисления, а. oxidation zone, н. Oxydationszone f — верхня частина мінеральних родовищ, розміщена вище рівня ґрóнтових вод, збаãа-
ЗОН — ЗОН чена êиснем, в яêій відбóваються процеси оêиснення мінералів. Звичайно переêриває зãори первинні родовища і в залежності від мінеральноãо сêладó має назвó шапêи залізної, ґіпсової, ãалóнової і т.д. ЗОНА (ОБЛАСТЬ) ОПОРНОГО ТИСКУ, -и (-і), -…, ж. * р. зона (область) опорноãо давления, а. abutment pressure zone, н. Zone f des verstärkten Gebirgsdruck(e)s m, Kämpferdruckzone f — зона підвищеноãо тисêó ó порівнянні з тим, що існóвав до проведення виробêи. Величина З.о.т. визначається розмірами виробêи, ãлибиною її заляãання, стрóêтóрою та фізиêо-механічними властивостями порід. ЗОНА ПЕРЕХІДНА ВОДОНАФТОВА, -и, -ої, -ої, ж. * р. переходная водонефтяная зона; а. water-oil transition zone; н. Öl-Wasser-Übergangszone f — частина об’ємó нафтоносноãо пласта, яêа примиêає до ВНК і має водонасиченість, що змінюється знизó вверх від 100% біля дзерêала води до залишêової водонасиченості на верхній межі зони з чисто нафтовою частиною розрізó. ЗОНА ПЕРЕХІДНОГО РЕЖИМУ (АБО НЕСТАЛА ЗОНА ВІДПОВІДНОГО ГРАФІКА НІКУРАДЗЕ), -и, -…, ж. * р. зона переходноãо режима; а. transient regime zone; н. Zone f des Übergangsregimes n — зона опорó, яêа розміщена між зонами ламінарноãо й тóрбóлентноãо режимів і хараêтеризóється тим, що при наявності параметрів потоêó, яêі відповідають цій зоні, в даномó рóслі може мати місце “затяжний” неóсталений ламінарний режим рóхó, що óтворюється при збільшенні в часі середньої швидêості; цей ламінарний режим може змінюватися сталим тóрбóлентним режимом. ЗОНА ПЛАВНОГО ПРОГИНУ, -и, -…, ж. * р. зона плавноãо проãиба, а. smooth deflection zone, н. zügige Biegungszone f — частина зони зрóшення масивó ãірсьêих порід, що поширюється за певних óмов до поверхні та хараêтеризóється óтворенням оêремих тріщин, що не сполóчаються між собою в напрямêó, нормальномó до напластóвання. ЗОНА ПРОВАЛІВ, -и, -…, ж. * р. зона провалов, а. gap zone, н. Lochzone f, Einsturzzone f — ділянêа земної поверхні, на яêій при підробці óтворюються або можóть óтворитися провали. В Уêраїні зона провалів діаметром до 50 м і ãлибиною бл. 20 м óтворилася на місці підземноãо видобóтêó сірêи поблизó с. Яворів, що на Львівщині. ЗОНА РОЗВАЛУ, -и, -…, ж. — Див. рóйнóвання ãірсьêих порід, зони дії вибóхó. ЗОНА РОЗКОЛІВ, -и, -…, ж. * р. зона расêолов, а. zone of fractures, н. Störungszone f, Rißzone f, Spaltezone f — приповерхневий зовнішній шар земної êори, в яêомó земна êора деформóється з óтворенням розривів. ЗОНА СТАБIЛIЗОВАНА, -и, -ої, ж. * р. зона стабилизированная; а. stabilized zone; н. stabilisierte Zone f — перехiдна зона поблизó фронтó витiснення нафти непоршневоãо, в яêiй розподiл насиченостi не змiнюється в часi при постiйнiй швидêостi витiснення. ЗОНА СТИСНЕННЯ (ПОДРІБНЕННЯ), -и, -…, ж. * р. зона сжатия (измельчения), а. compression (crushing) zone, н. Druckzone f (Zerkleinerungszone f) — зона в масиві ã.п., яêа óтворюється в районі заêладення зарядó при вибóхó під дією óдарних хвиль та ãазів вибóхó. В межах З.с. відбóвається роздавлювання та сильне подрібнення породи з óтворенням ó місці розташóвання зарядó порожнини певних розмірів. За межами зони подрібнення відбóвається дроблення породи, розвитоê тріщинóватості без зміни стрóêтóри. Цю зонó називають зоною розпóшення або зоною тріщиноóтворення. У більш віддалених від зарядó діля-
442 нêах масивó ã.п. відбóвається тільêи стрóс породи без її рóйнóвання. Цю частинó середовища називають зоною стрóсó, зоною сейсмічної дії вибóхó. ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА (ХРОНОЗОНА), -и, -ої (-и), ж. * р. зона стратиãрафичесêая (хронозона), а. stratigraphic zone; н. stratigraphische Zone f — одиниця заãальної стратиãрафічної шêали, яêа підпорядêована ярóсó; вêлючає шари з хараêтерним êомплеêсом виêопних орãанізмів, яêі не повторюються ó відêладах шарів, що лежать вище та нижче. ЗОНА СУБДУКЦІЇ, -и, -…, ж. * р. зона сóбдóêции, а. subduction zone, н. Subduktionszone f — область, де одна літосферна плита занóрюється під іншó біля êонверãентної межі плит. ЗОНА ТРІЩИН, -и, -…, ж. * р. зона трещин, а. insecure rock, fracture zone; н. Spaltenzone f — ділянêа земної поверхні, на яêій при підробці óтворюються видимі тріщини. ЗОНА ТУРБУЛЕНТНОГО РЕЖИМУ, -и, -…, ж. * р. зона тóрбóлентноãо режима; а. turbulent regime zone; н. Wirbelstromzone f — зона опорó, що відповідає тóрбóлентномó рóхові, при яêомó втрати напорó по довжині hl прямо пропорційні середній швидêості u в степені m: m
h l = h l ( υ ); ( m > 1 ). ЗОНА ЦЕМЕНТАЦІЇ, -и, -…, ж. * р. зона вторичноãо обоãащения, а. belt of cementation, cementation zone; н. Zementationszone f — верхня частина сóльфідних родовищ, розташована під зоною оêиснення (під залізною шапêою), нижче рівня ґрóнтових вод. При взаємодії розчинених ó воді солей з первинними сóльфідами óтворюються вторинні сóльфіди, ã.ч. міді (хальêозин, êовелін, борніт). Глибина З.ц. десятêи, іноді сотні метрів. З.ц. — найбільш цінна частина êолчеданних (сóльфідних) родовищ. Син. — зона вторинноãо збаãачення. ЗОНАЛЬНИЙ, -оãо. * р. зональный, а. zoned, zonal, н. Zonen… — сêладений з оêремих оболоноê, зон, яêі відрізняються одна від одної хімічним сêладом або фізичними властивостями; виниêає внаслідоê періодичних змін ó мінералотвірномó середовищі (про мінерал). ЗОНАЛЬНІСТЬ ГАЗОВА, -ості, -ої, ж. * р. зональность ãазовая, а. zoning of gases, gas zonality; н. Gaszonalität f, Gaszoning n — заêономірне розподілення ãазів ó верхніх шарах земної êори в резóльтаті міãрації метаморфічних або (і) вóлêанічних ãазів до поверхні та атмосферноãо повітря ó зворотномó напрямêó. В óмовах вóãільних родовищ верхньою зоною є вóãлеêислоазотна з вмістом вóãлеêислоãо ãазó 20-80%; далі йде азотна зона з вмістом азотó 80-100%; настóпна — азотно-метанова зона з вмістом метанó 20-80%; метанова — з вмістом метанó 80-100%. В р-нах альпійсьêої сêладчастості, при наявності вóлêаноãенних вóãлеêислих стрóменів, ó зонах теêтонічних порóшень на рівні з метаном можóть виниêати сêóпчення вóãлеêислоãо ãазó або змішані вóãлеêисло-метанові ãази. На Донбасі встановлено, що по мірі вóãлефіêації антрацитів і переходó їх ó сóперантрацити метаноносність знижóється. У сêладі ãазів з’являється водень. При заãальномó зниженні ãазоносності пластів антрацитó збільшóється вміст азотó. На рóдних родовищах повітряні і біохімічні ãази зони ãазовоãо вивітрювання на ãлибині змінюються переважно ãазами метано-водневоãо та азотноãо сêладó. ЗОНАЛЬНІСТЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД, -ості, -…, ж. * р. зональность подземных вод, а. zoning of underground water;
443 н. Zonalität f, Zoning n des Untertagewassers n — розташóвання підземних вод, яêе сформóвалося історично в залежності від широти місцевості або вертиêальноãо положення підземних вод. Розрізняють: 1. Широтнó зональність, яêа виявляється ã.ч. ó верхніх ãоризонтах. Притаманна ґрóнтовим і неãлибоêим напірним підземним водам. 2. Вертиêальнó З.п.в., яêа властива всьомó ãеолоãічномó розрізó. Підрозділяється на ãлибиннó (басейни пластових вод) та висотнó (масиви тріщинних вод). ЗОНАЛЬНІСТЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД ГЕОДИНАМІЧНА — поляãає ó послідовній зміні по вертиêалі зон з різним темпом водообмінó. Зміна óмов підземноãо стоêó має заêономірний хараêтер і дозволяє виділити в басейнах пластових вод три óмовні ãідродинамічні зони: верхню, середню і нижню. В е р х н я зона, що знаходиться ó сфері дренажó місцевої ãідроãрафічної мережі та впливó сóчасних êліматичних фаêторів, є зоною інтенсивноãо (вільноãо, аêтивноãо) водообмінó. С е р е д н я зона хараêтерна óповільненим водообміном. Н и ж н я охоплює найбільш ãлибоêі частини розрізó басейнів пластових вод, де відновлення ресóрсів підземних вод відбóвається протяãом ãеолоãічноãо часó. ЗОНАЛЬНІСТЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД ГІДРОГЕОХІМІЧНА — заêономірна зміна з ãлибиною хімічноãо сêладó і мінералізації підземних вод. Потóжність зони прісних вод змінюється ó вертиêальномó розрізі від 0-10 м до 300-600 м, а в деяêих міжãірсьêих басейнах досяãає 1000-2000 м і більше. Зона солоних вод хараêтеризóється потóжністю від десятêів метрів до 1000-2000 м. Потóжність зони розсолів таêож змінюється в широêих межах — від 0-10 м до 2000-3000 м і більше. У відповідності з мінералізацією ãеохімічні типи підземних вод змінюються зверхó вниз, яê правило, ó таêій послідовності (за аніонним сêладом): ãідроêарбонатні → сóльфатні → хлоридні. Інêоли спостеріãається інверсія — зменшення стóпеня мінералізації підземних вод з ãлибиною (зворотна ãідроãеохімічна зональність). Вона хараêтерна для молодих артезіансьêих басейнів. В.Г.Сóярêо. ЗОНАЛЬНІСТЬ У РОЗПОДІЛЕННІ МІНЕРАЛІВ, -ості, -…, ж. * р. зональность в распределении минералов, а. zonal distribution of minerals, н. Zonalität f in der Mineralverteilung f — зональне розміщення мінералів навêоло маãматичноãо воãнища, зóмовлене зміною термодинамічних óмов при просóванні від ньоãо мінералотвірних розчинів. ЗОНИ КООРДИНАТНІ, зон, -их, мн. — Див. êоординатні зони. ЗОНД, -а, ч. * р. зонд, а. sonde, probe; н. Sonde f — інстрóменти різної форми для вивчення êаналів та порожнин, або введення об’єêтів ó необхіднó зонó (напр., робочó êамерó тощо). У ãірн. справі широêо виêористовóють З. êаротажний. ЗОНД КАРОТАЖНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. зонд êаротажный, а. logging sonde, н. Bohrlochsonde f, Messonde f, Kabelsonde f — вимірювальний пристрій, що виêористовóється при елеêтричних, радіоаêтивних, маãн. та ін. ãеофіз. дослідженнях ó свердловині. Містить приймачі (яêщо ведеться реєстрація тільêи природних полів) або приймачі і джерела полів. ЗОНДУВАННЯ, -…, с. * р. зондирование, а. sounding, probing, н. Sondieren n, Vertikalprofilierung f — в ãеофізиці — методиêа ãеофіз. дослідження ã.ч. ãеофіз. полів, яêі штóчно збóджóються з метою отримання вертиêальноãо перетинó (розрізó) земних надр. 3. проводять з поверхні Землі і в
ЗОН — ЗРІ свердловині. Відстань між джерелом збóдження поля і приймачами визначає базó спостережень при 3., яêа може змінюватися від деê. м до сотень êм (при дослідженні планети заãалом). За êонфіãóрацією і співвідношенням величини бази спостережень з ãлибиною об'єêта, що вивчається, 3. бóвають точêові, лінійні і площинні. За хараêтером ãеофіз. полів розрізняють З. елеêтричне, елеêтромаãнітне і сейсмоаêóстичне. Способи Рис. Розподіл стрóмó при вертизбóдження і реєстрації êальномó елеêтричномó зондóванні. полів при 3. аналоãічні способам відповідних методів ãеофіз. розвідêи. ЗОНИ ДІЇ ВИБУХУ, -зон, -…, мн. * р. зоны действия взрыва, а. explosion effect zones, н. Explosionswirkungsbereiche m pl, Explosionzonen f pl — хараêтерні зони в масиві ã.п. навêоло епіцентра вибóхó. Розрізняють зонó аêтивноãо рóйнóвання, зонó розвалó та зонó стиснення (подрібнення), за межами яêої по мірі віддалення від епіцентра вибóхó знаходяться зона розпóшення (зона тріщинóватості) та зона стрóсó ãірсьêоãо масивó. ЗОНИ ЗА КЛАСОМ НЕБЕЗПЕКИ, -зон, -…, мн. — зони за вибóхо- та пожежонебезпеêою, яêі реãламентóються ПУЕ. Розрізняють зони вибóхонебезпеêи êласó В-І, В-2, В-ІІа, В-Іб, В-Іã, пожежонебезпеêи êласó П-І, П-ІІ, П-ІІІ, П-ІІа. ЗОНИ ЗРУШЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -зон, -…, мн. * р. зоны сдвижения ãорных пород, а. shear zones, rock displacement zones; н. Gebirgsbewegungszonen f pl — частини області
Рис. Зони зрóшення ãірсьêих порід.
зрóшення ãірсьêих порід. Ці зони розрізняють за хараêтером і стóпенем деформації. Заãалом виділяють шість зон (І-VІ) в óмовах полоãоãо і сім зон (І-VІІ) в óмовах êрóтоãо заляãання пластів та жил: І — обвалення (обрóшення); ІІ — водопрониêних тріщин та тріщин зсóвó велиêих блоêів; ІІІ — плавноãо проãинó; ІV і VІ — опорноãо тисêó відповідно над і під цілиêом; V- розвантаження; VІІ — зсóвó порід за напластóванням. Після затóхання процесó зрóшення в підробленій товщі порід залишаються три зони зрóшення (І, ІІ, ІІІ). ЗООМОРФОЗА, -и, ж. * р. зооморфоза, а. zoomorph, н. Zoomorphose f — псевдоморфоза мінеральних речовин по тваринних рештêах. ЗРІВНЮВАННЯ (ЗРІВНОВАЖУВАННЯ), -…, с. * р. óравнивание (óравновешивание), а. balancing (adjustment), н. Ausgleichung f — математичний процес знаходження остаточноãо (зрівняноãо, зрівноваженоãо) значення виміряних величин (при наявності надлишêових вимірювань). Яê правило, при З. виêонóється і оцінêа точності виміряних та зрівняних значень. Застосовóється при побóдові марê-
ЗРІ — ЗРО
444
шейдерсьêих та ãеодезичних планово-висотних мереж. Обчислення зрівняних (остаточних) значень виміряних величин L (або обчислених поправоê V до вимірюваних величин) може бóти приведено до вирішення системи r рівнянь з n невідомими (n — число всіх вимірювань) і, очевидно, завжди r θ > θ1,2. Гістерезис змочóвання залежить від швидêості переміщення трифазної межі поділó фаз по твердій поверхні, а таêож від адсорбції на ній речовин і шорстêості твердоãо тіла. Зі збільшенням швидêості витіснення нафти водою з êапілярних êаналів пористоãо середовища внаслідоê ãістерезисó настóпаючий êóт змочóвання зростає і може стати більшим 90º, яêщо навіть ó статичних óмовах поверхня êапіляра ãідрофільна. В.С.Бойêо. КІНЕТИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВОД, -их, -ів, -…, мн. * р. êинетичесêие методы анализа вод, а. kinetic methods of waters analysis, н. kinetische Wasseranalyseverfahren n pl — базóються на залежності швидêості хімічної реаêції від êонцентрації реаãóючих речовин. Чóтливість методів — n⋅(10-1-10-3) мêã/л. Перспеêтивні при визначенні óльтраміêроêонцентрацій елементів.
513 КІНОВАР, -і, ж. * р. êиноварь, а. cinnabar, н. Zinnober m — важливий низьêотемператóрний ãідротермальний мінерал êласó простих сóльфідів. Сóльфід ртóті ланцюжêової бóдови HgS. Містить 86,2% Hg і 13,8% S, домішêи — Se (до 1%), сліди Те. Синãонія триãональна. Рóда ртóті. Тв. 2-3. Гóстина 8,0-8,2. Колір червоний. Блисê переважно алмазний. Риса ясêраво-червона. Злом неясно-раêовистий. Крихêа. Поãаний провідниê елеêтриêи. Діамаãнітна. К. óтворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні êристали; хараêтерні зернисті аґреґати; часто зóстрічаються двійниêи, в т.ч. двійниêи-проростêи. К. типовий мінерал приповерхневих ãідротермальних родовищ. Утворюється в лóжномó середовищі в зв’язêó з молодими вóлêанічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марêазитом, реальãаром, арсенопіритом. В Уêраїні видобóвається на Миêитівсьêомó родовищі (Донбас), є на Заêарпатті. Родов.: Альмаден (Іспанія); Авала (Ідрія, Словенія). Осн. методи збаãачення — відсадêа і флотація при рН 5-7. КІНЦЕВІ ПРИСТРОЇ ГІРНИЧИХ МАШИН, -их, -їв, -…, мн. * р. êонцевые óстройства ãорных машин; а. end devices of mining machines, н. Endvorrichtungen f pl der Bergbaumaschinen f pl — прилади, що забезпечóють стійêість і спрямоване переміщення приводних станцій ãірничих машин. До них належать: підвісне óстатêóвання (пристрої для óтримання ãірничих машин від сповзання, пересóвання їхніх приводних станцій та для підтяãóвання в очисномó вибої), опорні балêи (для спрямованоãо переміщення приводних станцій ãірничих машин в очисномó вибої і запобіãання їхньомó затяãóванню в очисний вибій) і ãідрофіêовані столи (для розміщення і спрямованоãо переміщення приводної станції ãірничої машини в прилеãлій виробці відповідно до висоти її нижньоãо підривання, а таêож для розтяãóвання поставó її êонвеєра). КІПРЕҐЕЛЬ, -я, ч. * р. êипреãель, а. plane-table (telescopic) alidade; н. Kippregel f — оптичний прилад, яêий разом з мензóлою виêористовóють для топоãрафічної зйомêи місцевості. Призначений для вимірювання вертиêальних êóтів, відстаней, перевищень і ãрафічних побóдов напрямêів при виРис. Кіпреãель з êонанні топоãрафічних зйомоê. мензóлою. Заãальний вид êіпреãеля поêазаний на рис. Див. таêож мензóльна зйомêа. КІР, êорó, ч. * р. êир, а. brea, kir, н. Kir, Kir-Ablagerungen f pl — назва ãрóпи природних бітóмів (мальти, асфальти, асфальтити), що óтворюються в резóльтаті вивітрювання в зоні виходів леãêих метанових і нафтенових нафт. В залежності від сêладó і ãлибини вивітрювання нафт êолір К. змінюється від темно-êоричневоãо до чорноãо. Гóстина 0,96-1,2. Розчинний в орãаніч. розчинниêах. Сêлад (%): С 75-86; Н 8-12; N+S+О 2-11; масел 25-65, смол і асфальтенів до 80. К. просочóє прониêні пласти (заêірóвання), óтворює поêривала біля виходів нафти і «êапелюхи», пов’язані з ãрязьовими сальзами і ãрязьовими вóлêанами. КІРОВОГРАДСЬКИЙ ТЕКТОНІЧНИЙ БЛОК, -оãо, -оãо, ó, ч. — стрóêтóрно і формаційно відоêремлена центральна частина Уêраїнсьêоãо щита. Розташований ó Кіровоãрадсьêій, частêово Черêасьêій, Миêолаївсьêій та Дніпропетровсьêій областях. Являє собою антиêлінорій, сêладений метаморфічними породами ранньопротерозойсьêоãо віêó. Центральне підняття блоêó óтворюють ґран-
КІН — КЛА ітні масиви. Сóміжні синêліналі виповнені ґнейсами. У перехідних зонах на периферії блоêó відомі родовища заліз. рóд (Кіровоãрадсьêа обл.). КЛАПАН, -а, ч. * р. êлапан, а. valve, н. Ventil n, Klappe f — деталь, заслінêа або пристрій для óправління витратами ãазó, пари або рідини в машинах і трóбопроводах шляхом зміни площі прохідноãо перерізó. Застосовóють К. для створення перепадó тисêó (дросельні К.), для запобіãання зворотномó потоêó рідини (зворотні К.), частêовомó випóсêанню ãазó, пари або рідини при надмірномó підвищенні тисêó (запобіжні К.), реãóлювання тисêó або витрат (реãóлюючі К.), зниження тисêó і йоãо стабілізації (редóêційні К.). Крім тоãо, К. застосовóють яê запірнó арматóрó для ãерметичноãо відêлючення трóбопроводів, технолоãічних апаратів, теплоенерãетичних óстановоê тощо. Див. вентиль, запобіжний êлапан, êлапан-відсіêач свердловинний, êлапан ãазліфтний, êлапана ãазліфтноãо тарóвання, êлапана ãазліфтноãо трóбний ефеêт. КЛАПАН-ВІДСІКАЧ СВЕРДЛОВИННИЙ, -а-а, -оãо, ч. * р. êлапан-отсеêатель сêважинный; а. well shut-off valve; н. Bohrlochschnellschlussventil n — êлапан, яêий встановлюється в êолоні насосно-êомпресорних трóб і переêриває свердловинó під час розãерметизації ãирла або за сиãналом із станції óправління. КЛАПАН ГАЗЛІФТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлапан ãазлифтный; а. gaslift valve; н. Gasliftventil n — êлапан, призначений для пóсêó в роботó ãазліфтних і освоєння фонтанних свердловин, а таêож для подавання ãазó в підіймальні трóби при нормальній роботі ãазліфтних свердловин. К.ã. êласифіêóють: а) за призначенням — пóсêові і робочі; б) за способом êріплення до насосно-êомпресорних трóб — стаціонарні (зовнішні; êріпляться на êолоні трóб зовні); знімні (внóтрішні; êріпляться всередині ãазліфтних свердловинних êамер; в) за принципом дії — êеровані тисêом або ãазó, або рідини; диференціальні (êеровані перепадом тисêó); ã) за êонстрóêтивним виêонанням — сильфонні, прóжинні, êомбіновані. КЛАПАНА ГАЗЛІФТНОГО ТАРУВАННЯ, -…, с. * р. êлапана ãазлифтноãо тарирование; а. calibration of a gas lift valve; gauging of a gas lift valve; н. Eichung f des Gasliftventils n — перевірêа в лабораторних óмовах на стенді можливості спрацювання êлапана ãазліфтноãо за термодинамічних óмов на ãлибині йоãо розміщення в ãазліфтній (чи фонтанній) свердловині в ході подавання стиснóтоãо ãазó. К.ã.т. здійснюють за величинами відповідно номінальноãо тисêó тарóвання і тисêó азотó в сильфоні за лабораторних óмов тарóвання: p ê.відêр + p тр k ê p ê.відêр + p тр k ê p ном = -------------------------------------- , p сн = -------------------------------------- , kt kc kt де рê.відêр — тисê відêривання êлапана ãазліфтноãо, що створюється стиснóтим ãазом ó затрóбномó просторі свердловини; ртр — тисê ãазорідинної сóміші в підіймальних трóбах; k ê, k с — êонстрóêтивний êоефіцієнт відповідно êлапана і сильфона; kt — температóрний êоефіцієнт яê відношення температóр ó точці розміщення êлапана ó свердловині і в лабораторії під час тарóвання êлапана. КЛАПАНА ГАЗЛІФТНОГО ТРУБНИЙ ЕФЕКТ, -…, -оãо, -ó, ч. * р. êлапана ãазлифтноãо трóбный эффеêт; а. pipe effect of a gas lift valve; н. Rohreffekt m des Gasliftventils n — наслідоê підвищення тисêó в підіймальних трóбах навпроти заêритоãо êлапана ãазліфтноãо під час надходження ãазó в настóпний êлапан ãазліфтний ó ході пóсêó подаван-
КЛА — КЛА
514
ням стиснóтоãо ãазó ãазліфтної (чи фонтанної) свердловини в еêсплóатацію, яêий може призвести до відêриття цьоãо êлапана. Щоб цей êлапан бóв заêритий під час подавання ãазó через настóпний êлапан, тисê ãазó, яêий заêачóють, знижóють на величинó трóбноãо ефеêтó. К.ã.т.е. визначають за формóлою: max
min
i
i
E êп = ( p трL – p трL ) ⁄ k ki , min p трL i
де - найменший тисê ãазорідинної сóміші ó підіймальних трóбах на ãлибині Li розміщення і-ãо ãазліфтноãо êлапана під час надходження ãазó в ці трóби через цей êлаmax
пан; p трL i - відповідно найбільший тисê, але під час надходження ãазó через (і+1)-й êлапан при заêритомó і-томó êлапані; kêі — êоефіцієнт і-ãо êлапана. В.С.Бойêо. КЛАРЕН, -ó, ч. * р. êларен, а. clarain, н. Halbglanzkohle f, Clarit m — літоãенетичний тип (літотип) виêопноãо вóãілля, блисêóчий інãредієнт, що маêросêопічно розрізнюється. У неоднорідномó вóãіллі óтворює смóãи різної товщини, іноді сêладає сóцільні пласти вóãілля. Тріщинóватий, êрихêий. Колір К. чорний, злам нерівний, теêстóра смóãаста. За фіз. і хім. властивостями при однаêовомó стóпені вóãлефіêації наближається до вітренó. У сêладі К. переважають (понад 75%) ãеліфіêовані міêроêомпоненти ãрóпи вітринітó при зниженомó вмісті ліпоїдних (ãрóпи лейптинітó) і фюзенізованих (ãрóпи інтертинітó) міêроêомпонентів. КЛАРИТ, -ó, ч. * р. êларит, а. clarite, н. Clarit m — бімацеральний міêролітотип, що містить мінімóм 95 % мацералів ãрóпи вітринітó і ліптинітó, êожний з яêих повинен бóти представлений яê мінімóм 5% (за об’ємом). Термін введений Р. Потоньє (1924 р.). З 1955 р. за рішенням Міжнародноãо êомітетó з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР) термін застосовóється для позначення міêролітотипó, що сêладається в осн. з мацералів ãрóпи вітринітó і ліптинітó. Співвідношення мацералів обох мацеральних ãрóп, зãаданих вище, можóть варіювати, напр., êларитV і êларитL означають êларени, баãаті відповідно вітринітовими або ліптинітовими мацералами. Їх вітритова ос- Кларит (поєднання вітринітó, яêий пеновна маса часто реважає, — сіра речовина і ліптинітó — сêладається з êоло- споринітó). Вóãілля марêи Г. Донецьêий детринітó. Відм- басейн. Відбите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм. Фото Г.П.Маценêо. інність можна встановити тільêи по присóтності спеціальноãо ліптинітовоãо мацералó, напр., êóтиêларитó, резиноêларитó і т.д. В залежності від типó спор, присóтніх ó êлариті, розрізнюють тенюі- і êрассиêларит (Е.Штах і ін., 1982 р.). К. може містити домішêи, в осн. ãлинисті мінерали, пірит і êарбонати. Гóстина К. варіює між 1,2 і 1,7 ã/см3 в залежності від стóпеня вóãлефіêації вóãілля і змінюється зворотно пропорційно вмістó ліптинітó. Міцність варіює від 26 до 85 êã/мм2. Звичайно міцність вища, ніж ó вітритó, але ця
відмінність меншає із збільшенням стóпеня вóãлефіêації. Елементарний сêлад К. варіює між сêладом вітринітó і ліптинітó. К. хараêтеризóється висоêим вмістом еêстраêтивної і летêої речовини. Ці хараêтеристиêи залежать від співвідношення мацералів обох мацеральних ãрóп і вóãлефіêованості речовини. К. формóється в різних середовищах. Вóãільні пласти з висоêим вмістом êларитóV є типовим продóêтом волоãих деревних торфовищ (Діссель, 1992 р.). Резиноêларит óтворюється з деревини, баãатої на смолó й, імовірно, сформóвався в лісових болотах (Ліãóа і Дóбінже, 1991 р.). Алãоêларит вêазóє на озера і водоймища, в яêих збиралися ãóмóсові і ліптичні детрити (Діссель, 1992 р.). Наявність різновидів спор в спороêлариті свідчить про навêолишнє середовище (Шміт, 1968 р.; Штрехло, 1990 р.). Кларит, баãатий êóтиêóлами, може формóватися, в осн. ó мілêих водоймищах незабаром після відділення від рослин-батьêів і без особливоãо транспортóвання (Теймюллер, 1962 р.). Осêільêи мезофілова тêанина листя розêладається швидше, ніж êóтиêóли, останні óщільнюються (Діссель, 1992 р.). Кларит є основним êомпонентом літотипó êларенó. Він поширений і типовий для вóãілля середньої стадії вóãлефіêації, особливо вóãілля êам’яновóãільноãо періодó і деяêоãо вóãілля еоценó-оліãоценó в північній півêóлі. К. з висоêим вмістом щільно óпаêованих êóтиêóл óтворює «паперове вóãілля» (Діссель, 1992 р.). Вміст ó êлариті ліптинітó обóмовлює тенденцію до меншоãо розтрісêóвання, ніж ó випадêó вітритó, і до більшої міцності. Від вмістó ліптинітó таêож залежать êрóпність і хараêтеристиêи дроблення êларитó. К. має тенденцію до êонцентрації в ґранóли êрóпністю > 1 мм. Технолоãічні хараêтеристиêи. У êоêсівномó вóãіллі êларит сóттєво підвищóє спіêливість. Вихід побічних продóêтів (напр., ãазів) змінюється із вмістом ліптинітó. К. співвідносять з пористими напівêоêсами êрассисферами і тенюісферами (Розенберґ і інші, 1996 р.), що отримóються при спаленні. У вóãіллі середньоãо стóпеня вóãлефіêації К. повністю ãідроãенізóється. Це пов’язано з висоêим вмістом водню, яêий входить до сêладó ліптинітових мацералів. К. не виявляє тенденції до пилоóтворення завдяêи своїй міцності. Походження слова: clarus (лат.) — ясний, ясêравий. Син. — напівпрозорий аттрит. КЛАРКИ ЕЛЕМЕНТІВ, -ів, -ів, мн. * р. êларêи элементов, а. percent abundance of elements; н. Clarke-Zahl f von Elementen n pl — система óсереднених вмістів, що хараêтеризóють поширеність хімічних елементів ó велиêій ãеохім. системі (в земній êорі, літосфері, атмосфері, ãідросфері, біосфері, на Землі заãалом або в êосмосі). У більш вóзьêомó розóмінні — числа, яêі вêазóють середній вміст хімічних елементів ó даномó êосмічномó тілі. Виражається в масових, об’ємних, атомних відсотêах (%), промілле (о/оо), мільйонних частêах (ã/т) або по відношенню до вмістó одноãо з елементів, найбільш поширеноãо, напр., êремнію. Узаãальнення даних за хім. сêладом ã.п., що сêладають земнó êорó, з óрахóванням їх поширення до ãлиб. 16 êм, óперше бóло зроблено амер. вченим Ф.У.Кларêом (1889). Термін (на честь Ф.У.Кларêа) і сóчасна êонцепція êларêів запропоновані О.Є.Ферсманом ó 1923 р. Найбільш повне зведення êларêів і ориãінальні оцінêи сер. вмістів елементів ó різних типах ã.п. і земній êорі належать О.Є.Ферсманó (1933), О.П.Виноãрадовó (1949, 1956, 1962), амер. вченомó З.Р.Тейлорó (1964) та ін. У êосмосі
515 різêо переважають найпростіші елементи Н і Не (99,99%), в земній êорі (99%) — О, Al, Fe, Ca, Mg, Na, К, Ti, Mn, Н, в ãідросфері О і Н. У певній залежності від êларêів знаходиться заãальний вміст елементів ó ãеохім. системах, заãальні запаси тих або інших металів і рóд ó земній êорі, масштаби родовищ, êільêість мінералів êожноãо елемента, поведінêа елементів ó ãеохім. процесах. Див. таêож нооêларê, елементи хімічні, Земля, êларê êонцентрації. КЛАРК КОНЦЕНТРАЦІЇ (зãідно з В.І.Вернадсьêим) — відношення сер. вмістó хім. елемента в родовищі або бóдь-яêомó об’єêті природи (мінералі, породі, рóді, орãанізмі) до êларêó цьоãо елемента в земній êорі, що хараêтеризóє мірó йоãо êонцентрації або розсіяння в даномó об’єêті або природномó процесі. Кларêи êонцентрації êожноãо елемента варіюють в тисячі разів, а при формóванні рóд і рóдних мінералів іноді в мільйон разів. В.С.Білецьêий. КЛАРКІТ, КЛАРКЕЇТ, -ó, ч. * р. êларêит, êларêеит; а. clarkeite, н. Clarkeit m — мінерал, оêсиãідрооêсид óранó ãрóпи êюритó. Формóла: 1. За К.Фреєм: (Na2,Ca,Pb)U2(O,OH)7. Домішêи — К. 2. За Є.Лазаренêом: Na2,U2,O7. Домішêи: К, Ca, Pb, Si, Mg та ін. Утворює сóцільні маси, Тв. 4-5. Гóстина 6,39. Блисê восêовий. Колір темний, червонóвато-êоричневий. Рисêа жовтóвато-êоричнева. Злом раêовистий. Прозорий. Рідêісний. Зóстрічається яê продóêт ãідротермальних змін óранінітó ó Північній Кароліні (США), де асоціює з беêерелітом, ґóмітом, іантинітом і óранофаном. КЛАC, -ó, ч. * р. êласс, а. grade, class, н. Klasse f — 1) Сóêóпність, розряд, ãрóпа предметів або явищ, яêі мають спільні ознаêи. Предмети (явища), що óтворюють К., називаються йоãо елементами. 2) Хараêтеристиêа сóêóпності або явища. 3) У системах êерóвання яêістю — êатеãорія чи розряд, надані об’єêтам, яêі мають однаêове фóнêційне виêористання, але різні вимоãи до яêості. ДСТУ 3230-95, п. 4.2 m. КЛАС КРУПНОСТІ, -ó, -і, ч. * р. êласс êрóпности, а. size grade, н. Kornklasse f, Größenklasse f — сóêóпність частиноê мінералó, обмежених верхнім та нижнім ãраничними розмірами. Розділення на К.ê. провадиться для роздільноãо збаãачення (підãотовча êласифіêація) або виêористання êожноãо К.ê. оêремо (розсортóвання). Визначається двома лінійними величинами, що означають розмір отворó сита: менший — через яêий не проходить жодна частинêа даноãо матеріалó, більший — через яêий проходять найêрóпніші частинêи (шматêи, ãрóдêи, зерна) матеріалó. КЛАС МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч. * р. êласс минералов, а. class of minerals, н. Klasse f von Mineralien n pl — систематична одиниця в мінералоãії, яêа виділяється в межах типів за провідним елеêтронеãативним елементом або радиêалом ó сêладі мінералів, а в оêремих випадêах — за типом сполóê. Весь мінеральний світ поділяється на 20 êласів: 1) прості речовини; 2) êарбіди, силіциди, нітриди і фосфіди; 3) арсеніди, антимоніди і бісмóтиди; 4) телóриди; 5) сóльфіди і селеніди; 6) оêсиди; 7) ãідрооêсиди і ãідрати; 8) силіêати; 9) борати; 10) фосфати, берилофосфати і арсенати; 11) ванадати; 12) вольфрамати і молібдати; 13) телóрати і хромати; 14) êарбонати; 15) сóльфати; 16) йодати; 17) нітрати; 18) хлориди, броміди і йодиди; 19) флóориди; 20) орãанічні сполóêи. КЛАС ТОЧНОСТІ, -ó, -і, ч. * р. êласс точности, а. accuracy rating, accuracy class; н. Genauigkeitsklasse f, Messgenauigkeitsklasse f, Toleranzgruppe f, Präzisionsklasse f — óзаãаль-
КЛА — КЛА нена хараêтеристиêа засобó вимірювальної техніêи, що визначається ãраницями йоãо допóстимих основної і додатêових похибоê, а таêож іншими хараêтеристиêами, що впливають на йоãо точність, значення яêих реãламентóються. КЛАСИФІКАТОР, -а, ч. * р. êлассифиêатор, а. classifier, н. Klassierer m, Sichter m, Klassifikator m — безситовий апарат, яêим мінеральні сóміші поділяють на êласи êрóпності (під впливом сили ваãи, відцентрових сил) залежно від розмірó, форми або ãóстини частиноê. У залежності від діючих сил розрізняють К.: ãравітаційні, пневматичні, елеêтричні та відцентрові; в залежності від êомбінації діючих сил і способó розвантаження: з механічним розвантаженням пісêів — ãравітаційні механічні (рейêові, спіральні, чашêові, дражні, ãідроосцилятори), відцентрові (шнеêові відсаджóвальні центрифóãи); з самотічним розвантаженням пісêів — ãравітаційні (ãідравлічний êласифіêатор), відцентрові (ãідроциêлон, центрифóãа). До ãравітаційних К. відносять таêож баґер-зóмпфи, радіально та циліндро-êонічні зãóщóвачі, пірамідальні відстійниêи. Найбільше розповсюдження на рóдних і вóãлезбаãач. ф-êах отримали моêрі механічні спіральні К. для êласифіêації в циêлах подрібнення і підãотовêи вихідноãо матеріалó до флотації. Спіральний К. являє собою похиле êорито, в яêомó вміщені один або два обертові вали з насадженими на них стрічêовими спіралями, виêонаними по ґвинтовій лінії (занóреними або незанóреними в пóльпó). Пóльпа подається в ниж. третинó êорита К., пісêи, що осіли за допомоãою спіралей, видаляються і частêово збезводнюються. Тонêі частинêи, що не встиãли осісти, переходять ó злив. Тонина зливó залежить від наявності ãлинистих шламів, що збільшóють в’язêість, ãóстинó і стóпінь розрідження пóльпи, а таêож швидêість обертання спіралей і нахил êорита. Продóêтивність К. залежить ã.ч. від площі дзерêала пóльпи, тобто визначається шириною, висотою лобової стінêи і нахилом êорита, і від необхідної êрóпності твердої фази ó зливі, ãóстини і в’язêості пóльпи. Спіральні К. відрізняються простою і надійною êонстрóêцією, їх важлива переваãа — підйом пісêів вище точêи надходження живлення, що дозволяє êомпонóвати замêнений циêл подрібнення без додатêових транспортóючих пристроїв. Див. ãідравлічний êласифіêатор, êласифіêатор елеваторний, êласифіêатор елеêтричний, êласифіêатор êонóсний, êласифіêатор маãнітний, êласифіêатор механічний, êласифіêатор повітряний, êласифіêатор сêребêовий, êласифіêатор спіральний, êласифіêатор чашêовий, êласифіêація. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. КЛАСИФІКАТОР ГІДРАВЛІЧНИЙ, -оãо, -а, ч. — Див. ãідравлічні êласифіêатори. КЛАСИФІКАТОР ЕЛЕВАТОРНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор элеваторный, а. elevator classifier, н. Elevatorklassierer m — êласифіêатор для попередньоãо зневоднення дрібноãо вóãільноãо êонцентратó і êласифіêації йоãо за ãідравлічною êрóпністю, яêа приблизно дорівнює 0,5 мм. Застосóвання К.е. спрощóє схемó зневоднення дрібноãо вóãільноãо êонцентратó і êласифіêації шламів. Інша назва — баґер-зóмпф. Площа дзерêала елеваторноãо êласифіêатора найчастіше визначається відстанню між êолонами бóдови фабриêи (звичайно 6000 х 6000 мм). Одержання осадó з волоãістю 18 — 22 % забезпечóється довжиною зони зневоднення (довжиною надводної частини елеватора), яêа повинна бóти не менше 4 м по вертиêалі.
КЛА — КЛА Ефеêтивність êласифіêації залежить від продóêтивності êласифіêатора і вмістó твердоãо ó вихідній пóльпі. КЛАСИФІКАТОР ЕЛЕКТРИЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор элеêтричесêий, а. electric classifier, н. elektrischer Klassierer m — êласифіêатор, в яêомó вихідний матеріал розподіляється за êрóпністю в елеêтростатичномó полі або полі êоронноãо розрядó. Елеêтроêласифіêація Рис. Елеваторний êласифіêатор: (знепилювання) сипóчих ма- 1 — êовшовий елеватор; 2 — залтеріалів, яê правило, здійізобетонна ємêість. снюється в êоронних êамерних сепараторах. Сóхий матеріал, що сепарóється, подається вертиêально в міжелеêтродний простір. При подачі напрóãи на елеêтроди між êоронóючим і осаджóвальним елеêтродами виниêає потіê заряджених йонів повітря, таê званий «елеêтронний вітер», що переміщається в ãоризонтальній площині перпендиêóлярно падаючим частинêам. Тонêі частинêи захоплюються потоêом йонів і переміщóються до осаджóваль- Рис. Елеêтричний êласифіêатор: ноãо елеêтрода, що являє 1 — бóнêер живлення; 2 — осадсобою жалюзі або сітêó. Ве- жóвальний елеêтрод; 3 — êоронóлиêі частинêи падають вер- ючий елеêтрод; 4 — джерело витиêально, праêтично не соêої напрóãи; 5 — приймач зервідхиляючись. Тонêий і зер- нистої фраêції; 6 — приймач тоннистий матеріал розвантаêої фраêції; 7 — шибер. жóється ó відповідні приймачі. В.М.Самилін.
КЛАСИФІКАТОР КОНУСНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор êонócный, а. cone classifier, н. kegelförmiger Klassierer m — найбільш простий ãідравлічний êласифіêатор. Поділ матеріалó відбóвається в ãоризонтальномó потоці. Класифіêатори цьоãо типó виêористовóються на збаãачóвальних фабриêах в основномó яê бóферні ємності і значно рідше (ó зв’язêó з низьêою ефеêтивністю) ó допоміжних операціях для відділення пісêів від шламів або для зневоднення знешламленоãо дрі- Рис. Схема êонóсноãо êласибнозернистоãо матеріалó. фіêатора. 1 — êонічний êор-
Конóсний êласифіêатор являє пóс; 2 — центральна трóба; собою êонóс 1 з êóтом 60-65°, óс- 3 — зливний жолоб; 4 — пісêова насадêа. тановлений на рамі вершиною вниз. Живлення êрóпністю до 3 мм подається через центральнó трóбó 2, ó яêій встановлена сітêа для вловлювання сторонніх предметів і заспоêоювач потоêó. Розвантаження зливó в жолоб 3 здійснюється самопливом через зливний поріã, розвантаження пісêів відбóвається безперервно через пісêовó насадêó 4 або із застосóванням різних затворів періодичної дії. Крóпність розділе-
516 ння в êонóсних êласифіêаторах сêладає 0,15 мм. Хараêтерним для цих êласифіêаторів є висоêе розрідження пісêів (30–40 % твердоãо) і невисоêа ефеêтивність (50–60 %). В.С.Білецьêий ,
В.О.Смирнов. КЛАСИФІКАТОР МАГНІТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор маãнитный, а. magnetic classifier, н. Magnetklassierer m — êласифіêатор для моêрої êласифіêації і зãóщення, в яêомó вихідний матеріал підляãає намаãнічóванню і флоêóляції, а потім розподіленню на немаãнітний злив і маãнітний осад методом óстоювання. Маãнітний зãóщóвач має центральний привод і ãребêовий пристрій. Пóльпа надходить ó приймальний баê, а потім по жолобó в баê-розподільниê, в днищі яêоãо вмонтовані намаãнічóвальні апарати (в êонстрóêції Механобрчерметó на феритових маãнітах). Пóльпа з феромаãнітними частинêами, обтіêаючи маãніти, намаãнічóється, флоêóли, що óтворилися, осідають на дно зãóщóвача і ãребêами переміщóються до розвантажóвальноãо отворó. Несфлоêóльовані немаãнітні частинêи захоплюються висхідними потоêами води або розвантажóються через поріã в êільцевий жолоб. Продóêтивність таêих апаратів не перевищóє 65 т/ãод, або 0,6 т/м3 за ãод. К.м. застосовóється для знешламлювання і зãóщення. З цією ж метою виêористовóють маãнітні ãідроциêлони, ãідросепаратори, маãнітні флоêóлятори.
КЛАСИФІКАТОР МЕХАНІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор механичесêий, а. mechanical classifier, н. mechanischer Klassierer m — ãідравлічний êласифіêатор, в яêомó розвантаження пісêів здійснюється механічним способом (механічним розвантажним пристроєм). Розрізняють êласифіêатори сêребêові, спіральні, елеваторні. КЛАСИФІКАТОР ПОВІТРЯНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор воздóшный, а. air classifier, н. Windklassierer m — êласифіêатор, ó яêомó вихідний матеріал розподіляється за êрóпністю в потоêах ãазó. Син. — êласифіêатор пневматичний. КЛАСИФІКАТОР СКРЕБКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор сêребêовый, а. drag classifier, н. Kratzerklassierer m, Kratzklassierer m, Schaberklassierer m — ãідравлічний êласиРис. Пневматичний êласифіêатор. фіêатор для розділення за êрóпністю дрібних та тонêих êласів мінералів, ó яêомó осілий ó êориті ãрóбий продóêт транспортóється êонвеєром сêребêовим по похилій площині до розвантажóвальноãо пристрою з одночасним йоãо зневодненням. Сêребêові êласифіêатори відстійноãо типó призначені для знешламлювання рядовоãо вóãілля і дрібноãо êонцентратó, а таêож для попередньоãо зневоднення дрібноãо êонцентратó відсаджóвальних машин. Принцип дії сêребêовоãо êласифіêатора, яê і елеваторноãо, оснований на осадженні ãрóбозернистоãо матеріалó під дією сили ваãи. К.с. являє собою металевó ваннó 1 прямоêóтної форми з ãоризонтальною і похилою частинами (рис.). Пóльпа завантажóється в торцевó частинó ванни êласифіêатора. Розділення на ãрóбозернистó фраêцію і шлам відбóвається в ãоризонтальній частині ванни, а похила частина, ó днище яêої вмонтоване щілинне сито 2, слóжить для зневоднення осадó. Осад до місця розвантаження транспортóється сêребêовим êонвеєром 3 з перфорованими шêребêами, що сприяє більш інтенсивномó видаленню води з осадó. При проходженні над щілинним ситом для відділення шламів осад зрошóється водою з бризêал 4. Злив, що містить шлам, видаляється через шиберні пристрої 5 ó збірні жолоби 6, розташовані по обидва боêи ванни. Висота рівня пóльпи ó ванні реãóлюється положенням шиберів, змонтованих на бічних стінêах ванни. При питомомó навантаженні 15-25 м3/ãод·м2
517
Рис. Сêребêовий êласифіêатор. 1 — ванна; 2 — щілинне сито; 3 — сêребêовий êонвеєр; 4 — бризêала; 5 — шиберні пристрої; 6 — збірний жолоб. сêребêові êласифіêатори працюють ефеêтивно, яêщо вміст твердоãо в оборотній воді не перевищóє 120 êã/м3. Переваãи сêребêовоãо êласифіêатора — êомпаêтність êонстрóêції, низьêа чóтливість до êоливань навантаження і порівняно висоêа ефеêтивність êласифіêації (Е = 70–90 %). Недоліêи — малий термін слóжби ланцюãа êонвеєра і заêлинювання шêребêів ãрóдêами матеріалó. В.С.Білецьêий, В.О.Смирнов.
КЛАСИФІКАТОР СПІРАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор спиральный, а. spiral classifier, н. Spiralklassierer m — ãідравлічний êласифіêатор для розділення за êрóпністю дрібних та тонêих êласів мінералів, ó яêомó осілий ó êориті ãрóбий продóêт вивантажóється примóсовим переміщенням йоãо по похиломó жолобó êонвеєром шнеêовим (ґвинтом). К.с. здебільшоãо застосовóють ó замêнóтомó циêлі з êóльовими або стержневими млинами ó схемах моêроãо подрібнення рóд для одержання ãотовоãо по êрóпності продóêтó, що направляється на збаãачення, рідше їх виêористовóють для відмивання ãлинистих матеріалів, а таêож для зневоднення зернистих продóêтів. Маêсимальна êрóпність живлення спіральних êласифіêаторів малих розмірів сêладає 6 мм, велиêих — до 12 мм.
Рис. Спіральний êласифіêатор. 1 — ванна; 2 — вал; 3 — спіраль; 4 — підйомний механізм спіралі; 5 — привод. Констрóêтивно спіральний êласифіêатор (рис.) сêладається з нахиленої під êóтом 14 — 20° ванни 1, ó яêій поміщені один або два вали 2 із заêріпленими на них спіралями 3. Спіралі виãотовляють зі сталевих смóã, що óтворюють двозахіднó ґвинтовó стрічêó. Для запобіãання зносó спіраль фóтерóється пластинами зі зносостійêих матеріалів (вибілений чавóн, леãована сталь і т.п.). Ширина смóã залежно від продóêтивності êласифіêатора по пісêах сêладає 0,1–0,4 від діаметра спіралі. Верхня цапфа вала шарнірно заêріплена в óпорних підшипниêах, що дозволяє за допомоãою підйомноãо механізмó 4 піднімати нижню частинó спіралі без порóшення зчеплення êонічних зóбчастих êоліс. Це дає можливість робити запóсê апарата (після йоãо зóпинêи) під навантаженням без очищення ванни від пісêів. Розрідженість пóльпи є визначальним фаêтором для одержання зливó необхідної êрóпності. При збільшенні розрідження пóльпи швидêість осадження êрóпних частиноê збільшóється, а отже зменшóється можливість їхньоãо вилóчення в злив. Навпаêи, ó дóже ãóстих пóльпах осадження êрóпних частиноê відбóвається повільніше і злив виходить більш ãрóбим. Однаê надмірне розрідження пóльпи може настільêи збільшити швидêість висхідноãо потоêó, що він бóде виносити ó злив і êрóпні частинêи.
В.С.Білецьêий, В.О.Смирнов. КЛАСИФІКАТОР ЧАШКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êлассифиêатор чашечный, а. bowl classifier, н. Schüsselklassierer m — апарат з циліндро-êонічною чашею для ãідравлічної
КЛА — КЛА êласифіêації полідисперсної сóспензії в ãравітаційномó полі. За бóдовою подібний до радіальноãо зãóщóвача з центральним приводом ãраблин, що переміщóють до центральноãо вивантажóвальноãо отворó осілий ãрóбозернистий матеріал. КЛАСИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. êлассифиêация, а. classifying, sizing, н. Sortieren n, Sichten n, Klassieren n, Klassierung f — процес розділення (сепарації) подрібнених матеріалів ó рідинномó або повітряномó середовищі на основі відмінності в швидêостях падіння (осідання) частиноê різноãо розмірó, форми і ãóстини. Мета — отримання продóêтів різноãо ґранóлометричноãо сêладó і ãóстини. К. застосовóють ó ãірничій промисловості, переважно при збаãаченні рóд чорних і êольорових металів, вóãілля і т.п. для забезпечення оптим. êрóпності продóêтів при подальшій обробці, в т.ч. перед ãравітац. збаãаченням і флотацією. Крóпність частиноê, що розділяються, яê правило, становить 1 мм — 40 мêм. Матеріал êрóпніший 3 мм (при збаãаченні вóãілля êрóпністю до 13 мм) êласифіêóється рідêо. За технол. призначенням К. розділяють на: с а м о с т і й н ó (остаточнó) для відділення ãрóбозернистоãо матеріалó від мóлистих і ãлинистих частиноê, отримання ãотових продóêтів, сортність яêих визначається êрóпністю; п і д ã о т о в ч ó — для розділення тонêозернистих матеріалів на оêр. êласи êрóпності перед їх збаãаченням ãравітац. або флотац. процесами. При подрібненні виділяють К.: п о п е р е д н ю — відділення велиêих частиноê для подальшоãо їх подрібнення; ê о н т р о л ь н ó, або п е р е в і р о ч н ó — виділення велиêих частиноê (пісêів) з подрібненоãо матеріалó для подальшоãо їх доподрібнення в замêненомó циêлі; с ó м і щ е н ó — попередню і êонтрольнó (перевірочнó), êоли обидві операції об’єднані в однó при подрібненні в замêненомó циêлі. У залежності від середовища, в яêомó відбóвається розділення частиноê, розрізняють м о ê р ó (ãідравлічнó) і с ó х ó (пневматичнó) К. За принципом розділення виділяють К. ã р а в і т а ц і й н ó (з розділенням частиноê ó полі сили тяжіння) і в і д ц е н т р о в ó (з розділенням ó полі відцентрової сили). Розрізняють таêож К. с и т о в ó (ãрохочення) та б е з с и т о в ó. Теорія К. базóється на вивченні і êільêісномó описі переміщення частиноê в рідêомó або повітряномó середовищі, зоêрема для дрібних частиноê на основі заêонó Стоêса. Ефеêтивність К. залежить від розподілó рідêої фази по продóêтах К., нерівномірності швидêостей потоêó і йоãо тóрбóлентності по перетинó êласифіêатора, форми і ãóстини частиноê, а таêож êонстрóêтивних параметрів êласифіêаторів. Утрóднення К. виниêають зі зменшенням розмірó частиноê. Дóже тонêі (менше 10 мêм) частинêи сильніше злипаються одна з одною — êоаãóлюють або флоêóлюють. Для чітêоãо розділення тонêих частиноê необхідно їх роз’єднати, пептизóвати додаванням реаґентів, що запобіãають злипанню тонêих частиноê. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА О.А.АЛЕКІНИМ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация вод по О.А.Алеêинó; а. O.A.Alekin’s classification of water, н. O.A.Alekin–Klassifikation f — розподіл природних вод на основі принципó поділó хімічноãо сêладó води за переважаючими йонами з поділом за êільêісним співвідношенням між ними. Переважаючими вважаються йони з невелиêим відносним вмістом ó відсотêах в перерахóнêó на êільêість речовини еêвівалента. За переважаючим аніоном природні води поділяють на 3 êласи: 1) ãідроêарбонатні та êарбонатні води (більша частина маломінералізованих вод річоê, озер, водосховищ та деяêі підземні води); 2) сóльфатні води (проміжні між ãідроêарбонатн-
КЛА — КЛА ими та хлоридними водами, що ãенетично пов’язані з різними осадовими породами); 3) хлоридні води (висоêомінералізовані води оêеанó, морів, солоних озер, підземні води заêритих стрóêтóр тощо). Кожен êлас за переважаючим êатіоном підрозділяється на три ãрóпи: êальцієвó, маãнієвó та натрієвó. Кожна ãрóпа в свою черãó підрозділяється на чотири типи вод, що визначаються співвідношенням між вмістом йонів ó відсотêах в перерахóнêó на êільêість речовини еêвівалента: І. НСО3->Ca2++Mg2+; ІІ. HCO3-1 мã/дм3); в) йодо-бромисті (Вr>25 мã/дм3, J>10 мã/дм3); ã) êременисті (Н2SiO3>50 мã/дм3); д) з іншими аêтивними йонами (F, B, Li, Co та інші); Б — ãазові води: а) вóãлеêислі (СО2>0,75 ã/дм3); б) сірêоводневі (Н2S>10 мã/ дм3); в) радонові (Rn>13,4⋅103 Бê/м3); ã) інші ãазові води (азотні, метанові та інші); В — термальні води: а) теплі (температóра 20-37 °С); б) ãарячі (температóра більше 37°С). Слóжить для хараêтеристиêи ліêóвальних мінеральних вод. В.С.Бойêо. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА В.В.ІВАНОВИМ ТА Г.А.НЕВРАЄВИМ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация вод по В.В.Ивановó и Г.А.Невраевó; а. V.V.Ivanov's and G.A.Nevrayev’s classification of water, н. Wasserklassifikation f nach V.V.Iwanow und G.A.Newrajew — розподіл мінеральних вод на 97 типів підземних вод, яêі розрізняються за сольовим та ãазовим сêладом, мінералізацією, фізичними властивостями, наявністю специфічних êомпонентів. Автори êласифіêації пропонóють виділити 8 основних бальнеолоãічних ãрóп мінеральних вод: 1) без специфічних êомпонентів і властивостей — переважно хлоридні та сóльфатні мінеральні води з мінералізацією від 2 до 150 ã/дм3 та ãазовим сêладом, що охоплює азот та метан. Хараêтерні типи: мосêовсьêий (Останêіно), іжевсьêий, баталінсьêий, старорóсьêий, ташêентсьêий тощо; 2) вóãлеêислі мінеральні води, що містять висоêі êонцентрації діоêсидó вóãлецю (понад 500-1400 мã/дм3) і належать до ãідроêарбонатноãо êласó (за êласифіêацією О.А.Алеêіна) з мінералізацією від частоê ãрама до 90 ã і більше в 1 дм3. Хараêтерні типи: боржомі, нарзан; 3) сóльфатні сірêоводневі, що містять сірêоводню не менше 10-11 ã/дм3. Є велиêа різноманітність хімічноãо сêладó, мінералізації та êонцентрації сірêоводню — серед них зóстрічаються ãідроêарбонатні, сóльфідні, хлоридні води. Мінералізація сóльфідних вод може сяãати ãранично висоêих значень (до 535 ã/дм3). Хараêтерні типи: мацестинсьêий, ірêóтсьêий тощо; 4) залізисті, арсенисті мінеральні води та води з велиêим вмістом марãанцю, алюмінію, міді, цинêó та інших металів. Для віднесення мінеральних вод до залізистих êонцентрація заліза повинна бóти 20 мã/дм3 і більше, до арсенистих — êонцентрація арсенó 0,7 мã/дм3 та більше. Рóдні та шахтові води часто належать до êислих залізистих сóльфатних вод, яêі містять деêільêа ãрамів заліза в 1 дм3 і мають висоêó мінералізацію води — до 80 ã/дм3. Одним з представниêів арсенистих вод є вода “Полюстрово” (С.-Петербóрã); 5) бромисті та йодисті мінеральні води з висоêим вмістом бромó (не нижче 25 мã/дм3) і йодó (не нижче 5 мã/дм3). Йодо-бромисті води зóстрічаються в Уêраїні, на Північномó Кавêазі, в Сибірó та Середній Азії; 6) мінералізовані води з висоêим вмістом орãанічних речовин. Типовим представниêом цієї ãрóпи мінеральних вод є “Нафтóся” (Карпати); 7) радонові мінеральні води, що містять більше 185 Бê/дм3 радонó. До них належать мінеральні води Цхалтóбо та П’ятиãорсьêа; 8) êременисті терми — ãарячі води з температóрою вище 35 °С, що містять не менше 50 мã/дм3 êремнієвої êислоти. Мінералізація таêих вод помірно висоêа (до 10-15 ã/дм3). Ці води поширені на Півн. Кавêазі, Тянь-Шані, Камчатці. В.С.Бойêо.
519 КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА В.Т.МАЛИШЕКОМ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация вод по В.Т.Малышеêó; а. V.T.Malyshek’s classification of water, н. V.T.Malyschek–Wasser-Klassifikation f — розподіл природних вод за їх поверхневою аêтивністю на ãрóпи: а) н е а ê т и в н і — всі жорстêі води (річêові, підрóслові, жорстêі пластові, морсьêі), яêі не здатні при êонтаêті з нафтами нейтралізóвати їх поверхневó аêтивність; б) м а л о а ê т и в н і — пластові води нафтових родовищ та інші поверхневі води перехідноãо типó від жорстêих до лóжних, яêі хараêтеризóються незначним вмістом солей êальцію і маãнію, здатних обмилювати частинó орãанічних êислот; в) а ê т и в н і — лóжні пластові води, в т.ч. води нафтових родовищ, що містять поряд з лóжними солями натрію і êалію, таêож натрієві солі орãанічних êислот; аêтивність лóжних вод залежить яê від êонцентрації лóжних солей і êільêості мил орãанічних êислот, таê і від хараêтеристиêи йонів, яêі зóмовлюють лóжність води (êільêості йонів HCO3-, CO32-, OH- , RCOOта ін.); ã) в и с о ê о а ê т и в н і — êонцентровані лóжні розсоли, отримані в резóльтаті випаровóвання лóжних пластових вод ó спеціальних басейнах або природних озерах; ó резóльтаті випаровóвання має місце перехід йонів HCO3- в йони CO32-, що зóмовлює швидше омилювання орãанічних êислот нафти, та збільшення êонцентрації солей орãанічних êислот. В.С.Бойêо. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА МІНЕРАЛІЗАЦІЄЮ (ЗА СУМОЮ ЙОНІВ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ У ВОДІ ХІМІЧНИМ АНАЛІЗОМ), -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация природных вод по минерализации (по сóмме ионов, óстановленных в воде химичесêим анализом); а. classification of natural water by mineralization (quantity of ions, determined in water by a chemical analysis); н. Wasserklassifikation f nach der Mineralisation f (Ionengehalt, bestimmt im Wasser n mittels chemischer Analyse f) — розподіл природних вод за мінералізацією. О.А.Алеêін запропонóвав таêий поділ природних вод за мінералізацією: 1) п р і с н і — до 1‰; 2) с о л о н ó в а т і — 1-25‰; 3) з м о р с ь ê о ю солоністю — 25-50‰; та р о з с о л и — вище 50‰. Існóють ãрадації мінералізації води й ó вóжчих межах, стосовно до певних водних об’єêтів або районів. Таêа êласифіêація дає змоãó провести розподіл природних вод ó заãальних рисах, не враховóючи особливостей відносноãо йонноãо сêладó. Однаê óрахóвання мінералізації води необхідне, томó ця êласифіêація повинна доповнювати êласифіêації, що основані на інших принципах. В.С.Бойêо. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОД ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация вод по химичесêомó составó; а. classification of natural water by the chemical composition, н. Wasserklassifikation f nach der chemischen Zusammensetzung f — розподіл природних вод за хімічним сêладом на êласи за певною заãальною ознаêою, що сêладає системó. Основою для систематизації в існóючих êласифіêаціях є різні ознаêи: мінералізація, êонцентрація переважаючоãо êомпонента або ãрóп їх, співвідношення між êонцентраціями різних йонів, наявність підвищених êонцентрацій бóдь-яêих специфічних êомпонентів — ãазовоãо (СО2, Н2S, СН4 тощо) або мінеральноãо (F, Ra та інші) сêладó. Відомі спроби êласифіêóвати природні води ó відповідності із заãальними óмовами, в яêих формóється їх хімічний сêлад, а таêож за ãідрохімічним режимом водних об’єêтів. Іноді застосовóють і êласифіêації, що основані на óтворенні ãіпотетичних солей. До найвідоміших належать êласифіêації Пальмера, С.А.Шóêарєва, І.Толстихіна, В.А.Сóліна, О.А.Алеêіна. Для мінеральних вод раніше за-
КЛА — КЛА стосовóвали êласифіêацію за В.А.Алеêсандровим, сьоãодні — за В.В.Івановим та І.А.Невраєвим; для розсолів виêористовóється êласифіêація за М.Г.Валяшêом. Для поверхневих вод найчастіше застосовóється êласифіêація за О.А. Алеêіним. В.С.Бойêо. КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация óãлей, а. coals classification, н. Kohlenklassifikation f — здійснюється за ãенетичними і технолоãічними параметрами, êрóпністю, збаãачóваністю, петроãрафічним сêладом тощо. Розрізняють ãенетичні, хіміêо-технолоãічні, промислові та змішані К.в. Промислова К.в. передбачає розподіл вóãілля на різні марêи та ãрóпи в залежності від їх фізиêо-хімічних властивостей і можливості виêористання для технолоãічної або енерãетичної мети. Основними êласифіêаційними параметрами прийнято: вихід летêих речовин на беззольнó масó Vdaf, %; товщинó пластичноãо шарó Y (мм); заãальнó волоãість Wrt, %. Крім тоãо, до êласифіêаційних параметрів відносять об’ємний вихід летêих речовин на беззольнó масó Vrоб (м3/êã); питомó теплотó зãорання Qsdaf (êДж/êã); індеêс Роãа (RI), вихід первинної смоли Тskdaf. Промислова К.в. Уêраїни реãламентóється державним стандартом ДСТУ 3472-96 (Див. вóãілля êам’яне). К.в. за êрóпністю передбачає розділення вóãілля на êласи êрóпності: плитний (антрацит) П — 100-300 мм; êрóпний К — 50-100 мм; ãоріх О — 25-50 мм; дрібний М — 13-25 мм; насіння С — 6-13 мм; штиб Ш — менше 6 мм; рядове вóãілля — 0-200 мм для підземних та 0-300 мм. для відêритих робіт. К.в. за їх збаãачóваністю реãламентóється ГОСТ 10100-84. Поêазниê збаãачóваності Т являє собою відношення сóмарноãо виходó проміжних фраêцій (1400-1800 êã/м3 для вóãілля êам’яноãо і 1800-2000 êã/м3 для антрацитів) до виходó безпородної маси: Т = 100 γпр / (100 — γп), де γпр — вміст проміжних фраêцій ó %; γп — вміст породних фраêцій (ãóстиною понад 1800 êã/м3 для вóãілля êам’яноãо і понад 2000 êã/м3 — для антрацитів). В залежності від значення Т вóãілля êам’яне та антрацити відносять до настóпних êатеãорій збаãачення: Т, %
Катеãорія збаãачóваності
Стóпінь збаãачóваності
До 4 (5) вêлючно
1
Леãêа
4 (5)-10
2
Середня
10-15(17)
3
Важêа
Понад 15(17)
4
Дóже важêа
Запропонована велиêа êільêість ãрафічних та аналітичних методів оцінêи збаãачóваності вóãілля. Всі ãрафічні методи оцінêи збаãачóваності базóються на виêористанні збаãачóваності êривих, яêі бóдóються за резóльтатами фраêційноãо аналізó. Існóє ряд способів оцінêи збаãачóваності вóãілля за êривими збаãачóваності. Б.Берд запропонóвав хараêтеризóвати збаãачóваність вóãілля вмістом матеріалó в певних ãраницях вище і нижче заданої ãóстини розділення. Границі відхилення від ãóстини розділення прийняті рівними ±100 êã/м3, при цьомó (без вільної породи). Крива Берда бóдóється ãрафічним або аналітичним шляхом за резóльтатами фраêційноãо аналізó. Францóзьêі дослідниêи запропонóвали виêористовóвати яê поêазниê збаãачóваності танãенс êóта нахилó α êривої ãóстин при відповідномó вмісті сóміжних фраêцій (ãóс-
КЛА — КЛА
520
тиною ±100 êã/м3 від ãóстини розділення). Напр., при вмісті сóміжних фраêцій 3 % tg α = 0,25, що відповідає хорошій збаãачóваності, а при вмісті цих фраêцій 6 % tg α = 0,5 — збаãачóваність важêа. Г.І.Прейãерзон запропонóвав поêазниê, аналоãічний
Рис. Оцінêа збаãачóваності вóãілля за êривими збаãачóваності: λ(γ) — êрива зольностей елементарних шарів, ρ(γ) — êрива ãóстини; β(γ) — êрива середніх зольностей êонцентратó; θ(γ) — êрива середніх зольностей відходів.
поêазниêó Б.Берда. Хараêтеристиêа збаãачóваності залежить від виходó матеріалó зольністю в межах ± 5 % від зольності шарó на демарêаційній лінії. Вихід матеріалó визначається за êривою λ(γ). За Т.Г.Фоменêом збаãачóваність визначається êоефіцієнтом збаãачóваності К, яêий дорівнює відношенню величини проãинó f êривої λ(γ) до маêсимально можливоãо її значення F: К = f / F (див. рис.). За С.І.Панченêом êатеãорія збаãачóваності вóãілля визначається відношенням теоретичноãо виходó êонцентратó ãóстиною менше 1400 êã/м3 до йоãо зольності. Існóють й інші методи оцінêи збаãачóваності вóãілля: за Ф.Маєром, В.Топорêовим, Л.Улицьêим та ін. Інститóт УêрНДІвóãлезбаãачення запропонóвав формóлó для визначення індеêсó збаãачóваності Тз: d 2
100 – γ л Aл T з = ------- – ---------------------------------d d d A ãр A ãр ( ∆γ ⁄ ∆A )
2
2
T з = aA л + b ( 100 – γ л ) , де
d Aл
цій, %;
i γ л - відповідно зольність та вихід леãêих фраêd A ãр
Катеãорія збаãачóваності
Значення індеêсó ТЗ
— параметр, що залежить від мети виêоd
ристання вóãілля, %; ∆γ ⁄ ∆A - параметр, що хараêтеризóє стóпінь вêрапленості та дисперсності мінеральних домішоê ó вóãіллі. Значення параметрів a i b для вóãілля різних басейнів таêі: Басейн
a
b
Донецьêий: êам’яне вóãілля антрацит Львівсьêо-Волинсьêий
0,055 0,040 0,016
0,0011 0,0016 0,0002
Отримóвані êонцентрати
І
0 45,0
2
15,0-24,9
< 45,0
2
0,51-2,00
≤ 0,10
≤ 0,25
≤ 1,00
2
45,0-54,9
3
15,0-24,9
30-44,9
3
> 2,00
> 0,10
> 0,25
> 1,00
3
< 45,0
4
< 15,0
< 30,0
Таблиця 2. — Розподіл нафт на підãрóпи і види Клас
Підãрóпа
Індеêс в’язêості базових мастил
Вид
Вміст парафінів ó нафті, %
1
1
> 95
1
≤ 1,50
2
90-95
2
3
85-89,9
2
1,51-6,00
3
4
< 85
3
> 6,00
Примітêа: подано масовий вміст êомпонентів.
Депарафінізація не потрібна
потрібна
Для одержання реаêтивноãо і дизельноãо пальноãо, дистилятних базових мастил
–
Для одержання реаêтивноãо і Для одержання дизельноãо зидизельноãо літньоãо пальноãо мовоãо пальноãо і дистилятних базових мастил –
Для одержання реаêтивноãо і дизельноãо пальноãо, дистилятних базових мастил
КЛА — КЛА ливна — не більше 0,25%, дизельна — не більше 1,0%. Яêщо один чи деêільêа видів дистилятних палив містять сірêó в більшій êільêості, то нафта відноситься до висоêосірчистої. Висоêосірчиста нафта містить понад 2% сірêи, вміст сірêи ó бензиновомó дистиляті з цієї нафти сêладає понад 0,1%. Яêщо дистилятні палива з висоêосірчистої нафти містять сірêó в менших êільêостях і за вмістом сірêи відповідають вимоãам, що ставляться до палив з сірчистої нафти, то навіть за вмістó сірêи в нафті понад 2%, таêó нафтó належить віднести до сірчистої. За виходом світлих фраêцій, що переãаняються до 350 °С, нафти ділять на три типи, а за сóмарним вмістом дистилятних і залишêових базових мастил — на чотири ãрóпи. В залежності від значини індеêсó в’язêості базових мастил розрізняють чотири підãрóпи (таблиця 2). Яêщо ж ó нафті міститься не більше 1,5% парафінó і з цієї нафти можна без депарафінізації одержати реаêтивне пальне з межами переãонêи 240-350 °С і температóрою застиãання не вище - 45 °С, а таêож індóстріальні базові мастила, то таêó нафтó відносять до малопарафінистих. Яêщо ж ó нафті міститься 1,5-6,0% парафінів і з неї можна без депарафінізації одержати реаêтивне пальне та літнє дизельне пальне з межами êипіння 240-350 °С і температóрою застиãання не вище -10 °С, то нафтó відносять до парафінистих. Для одержання дизельноãо зимовоãо пальноãо і базових дистилятних мастил з цих нафт потрібна депарафінізація. Нафти, в яêих міститься більше 6,0% парафінó, називають висоêопарафінистими. З них і реаêтивне, і літнє дизельне пальне одержóють тільêи після депарафінізації. Яêщо з парафінистої нафти літнє дизельне пальне можна одержати тільêи після депарафінізації, то нафтó належить віднести до третьоãо êласó. І, навпаêи, яêщо для одержання літньоãо дизельноãо пальноãо з нафти, яêа містить більше 6% парафінó, депарафінізації не потрібно, то таêó нафтó відносять до дрóãоãо êласó. В.С.Бойêо. КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДЗЕМНИХ ПОЛІГОНОМЕТРИЧНИХ МЕРЕЖ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация подземных полиãонометричесêих сетей, а. classification of underground polygonometric networks, н. Klassifikation f der unterirdischen Polygonnetze n pl — поділ марêшейдерсьêих підземних мереж на види за їхніми êонстрóêтивними особливостями, точністю вимірювання êóтів і довжин і за способами примиêання до вихідних (початêових) пóнêтів і орієнтованих сторін. КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛІКАТИВНИХ ДИСЛОКАЦІЙ, -ії, -…, ж. — Див. пліêативні порóшення. КЛАСИФІКАЦІЯ РОДОВИЩ ПРИРОДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация месторождений природных óãлеводородов; а. classification of natural hydrocarbon fields, н. Klassifikation f der Lagerstätten f pl von Naturkohlenwasserstoffen m pl — розподіл родовищ природних вóãлеводнів ó залежності від хараêтерó флюїдів, яêі знаходяться в продóêтивномó пласті, і рVT-станó цих флюїдів на нафтові, нафтоãазоêонденсатні, ãазоêонденсатні, ãазові і ãазоãідратні. Нафтові родовища можóть існóвати при температóрах нижче êритичної. Розрізняють нафтові родовища з тисêом вище тисêó насичення (вище точоê êипіння), нафтові родовища з тисêом, що дорівнює тисêó насичення (êрива точоê êипіння), і нафтові родовища з тисêом нижче тисêó насичення (нижче точоê êипіння) чи таê звані двофазні нафтові родовища (нафта і ãазова шапêа). Для óсіх нафтових родовищ є хараêтерним процес виділення
524 ãазó при зниженні тисêó і постійній температóрі. У ретроãрадній області має місце зворотне явище. При зниженні тисêó і при постійній температóрі в ретроãрадній області спостеріãається виділення рідини (êонденсація) вóãлеводнів. У цій області між êритичною точêою і êриêонденбаром лежить зона існóвання нафтоãазоêонденсатних родовищ. У цій же ретроãрадній області між êриêонденбаром і êриêондентермом лежить зона існóвання ãазоêонденсатних родовищ. Нафтоãазоêонденсатні і ãазоêонденсатні родовища можóть бóти яê недонасиченими (пластовий тисê вище тисêó точоê êипіння), насиченими (пластовий тисê дорівнює тисêó точоê êипіння), таê і двофазними (пластовий тисê нижче тисêó точоê êипіння). Зона праворóч êриêондентерм і нижче лінії точоê роси є зоною існóвання ãазових родовищ. У цій зоні зниження тисêó при постійній температóрі не призводить до появи вóãлеводневої рідêої фази. Ліворóч точêи ãідратоóтворення знаходиться зона існóвання ãазоãідратних поêладів. В.С.Бойêо. КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ РОЗРОБКИ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация систем разработêи, а. classification of mining systems, н. Klassifikation f der Abbauverfahren f pl — розподіл систем розробêи по ãрóпах на основі однієї або деêільêох вибраних ознаê (спосіб óправління тисêом; стан виробленоãо просторó ó період ведення очисноãо виймання; стан виробленоãо просторó після заêінчення видобóтêó êорисної êопалини з даноãо виїмêовоãо поля; послідовність та напрям проведення очисної виїмêи; форма очисноãо вибою; обсяã та порядоê проведення підãотовчих і нарізних робіт; порядоê розробêи родовища та ін.). Яê правило, для êласифіêації одна з ознаê приймається за основнó, а для подальшоãо ділення на більш дрібні підрозділи берóть ще 2– 3 ознаêи (дóже рідêо — більше). КЛАСИФІКАЦІЯ ТОРФІВ, -ії, -…, ж. * р. êлассифиêация торфов, а. peats classification, н. Torfklassifikation f — торфи êласифіêóють на типи, підтипи, ãрóпи і види торфó. Основні типи торфó — низинний, перехідний і верховий. Поділ на підãрóпи, ãрóпи і види подано на рисóнêó. КЛАСИЧНИЙ МЕТОД ГІПОТЕЗ, -оãо, -ó, -…, ч. * р. êлассичесêий метод ãипотез, а. classic hypotheses method, н. klassische Hypothesenmethode f — ó широêомó розóмінні К.м.ã. — один із заãальних підходів до розêриття внóтрішніх заêонів спостережóваних явищ, побóдови їхньої теорії. При êористóванні цим методом наóêове розóміння досліджóваноãо об’єêта досяãається побóдовою відповідної йомó моделі на основі припóщень про внóтрішню стрóêтóрó об’єêта і форми зв’язêів між йоãо елементами. Таêим чином, спостережóвані явища розãлядаються яê резóльтат дії цілêом визначеноãо механізмó причинно-наслідêових зв’язêів. Емпіричною базою методó ãіпотез є резóльтати відомих спеціальних та технолоãічних досліджень розãлядóваноãо процесó. Цей метод передбачає розãляд фізичних процесів (сóбпроцесів) за схемою: вихідна еêспериментальна основа — формóвання наóêовоãо припóщення (ãіпотези) — виведення наслідêів з цьоãо припóщення — перевірêа наслідêів (висновêів) дослідами або шляхом порівняння їх з існóючими даними, доведеними положеннями. Підтверджені припóщення сêладають наóêові положення розãлядóваноãо процесó. Відоме óспішне застосóвання методó ãіпотез в ãалóзі збаãачення êорисних êопалин (дослідження процесó масляної аґломерації). В.С.Білецьêий.
525
КЛА — КЛИ
Рис. Класифіêація видів торфó.
КЛАСТЕР, -а, ч. * р. êластер, а. cluster, н. Klaster m — 1) Баãатоядерні êомплеêсні сполóêи, в основі яêих лежить об’ємний сêелет (чарóнêа, êомірêа) з атомів металів, зв’язаних між собою. Найчастіше чарóнêа має формó правильноãо поліедра й оточена ліãандами, яêими можóть бóти молеêóли орãанічних і металорãанічних сполóê. К. іноді можóть виниêати в міжфазній зоні “сóбстрат-адãезив” при переробці êорисних êопалин, зоêрема при бриêетóванні вóãілля з орãанічним зв’язóючим, масляній аґломерації вóãілля тощо. 2) Стрóêтóровані об’єêти води, в яêих молеêóли води зв’язані різними Н-зв’язêами, напр., стрóêтóри типó (Н3О2+). Ізольовані К. (можóть зóстрічатися, напр., ó міêропорах розміром порядêó нм) мають обмеженó постóпальнó і більш висоêó обертальнó рóхливість. У повністю êластеризованій об’ємній воді К. мають меншó рóхливість, ніж ізольовані К. 3) У системах оброблення інформації: а. описóвач абстраêтноãо типó даних; б. підмножина об’єêтів з певними наборами ознаê; в. ãрóпа алãоритмічно ідентичних розрахóнêів; ã. ãрóпа наêопичóвачів на маãнітномó носії, відеопристроїв або терміналів з заãальним êонтролером. КЛАСТИЧНА ДАЙКА, -ої, -и, ж. * р. êластичесêая дайêа, а. clastic dike; н. Brekziengang m — тріщина в земній êорі (від метра до деêільêох êм), заповнена зверхó або знизó óламêовим матеріалом (пісêовиêами, êонґломератами, бреêчіями, мілонітами, тóфами). Син. — êластична жила. КЛАСТИЧНА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. êластичесêая стрóêтóра, а. clastic texture, fragmental texture; н. klastische Struktur f — заãальна назва стрóêтóр осадових ã.п., яêі сêладаються з ãостроêóтних та оêрóãлих óламêів, несортованих за розмірами. Син. — óламêова стрóêтóра. КЛАСТИЧНІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. êластичесêие отложения, а. clastic deposits, н. klastische Ablagerungen f pl — óламêові відêлади, яêі сêладаються з óламêовоãо матеріалó, що óтворилися при рóйнóванні сóші, розмиві дна водойм, êарстових процесах (êарстові бреêчії) та ін. Сóміш брил і óламêів лавовоãо і шлаêовоãо матеріалó, іноді з домішêою осадових порід, називаються вóлêаноêластами.
КЛАСТИЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -ід, мн. — Див. óламêові ãірсьêі породи. КЛАСТОГЕННИЙ, -оãо. * р. êластоãенный, а. clastogenous, clastic, н. klastogen — óтворений з óламêів ãірсьêих порід. КЛАУДЕТИТ, -ó, ч. — мінерал, те ж саме, що й êлодетит. КЛЕВЕЇТ, -ó, ч. * р. êлевеит, а. cleveite, н. Cleveit m —мінерал êласó оêсидів і ãідрооêсидів, різновид óранінітó, баãатий на рідêісноземельні елементи (до 6%) та ітрій (до 10%). Рóда óранó й радію. Від прізвища шведсьêоãо хіміêа П. Клевеса. КЛЕЙМУВАННЯ, -…, с. * р. êлеймение, êлеймление, а. marking, stamping, н. Signierung f, Stempelung f, Markierung f — пробірно-технолоãічна операція нанесення відбитêó державноãо пробірноãо êлейма на ювелірні та побóтові вироби з дороãоцінних металів. Не підляãають обов’язêовомó êлеймóванню в орãанах державноãо пробірноãо êонтролю напівфабриêати і зливêи з дороãоцінних металів; вироби з дороãоцінних металів, яêі мають історичнó або археолоãічнó цінність, а таêож ордени, медалі і монети; дрібна насічêа (інêрóстація) золотом і сріблом на зброї, предметах побóтó, реліãійноãо êóльтó тощо; сóхозлітêа жовта і сóхозлітêа срібна; прилади, лабораторний посóд та інші вироби, що виãотовляються з дороãоцінних металів і призначені для наóêових, виробничих, медичних та інших цілей; КЛЕЙОФАН, -ó, ч. * р. êлейофан, а. cleiophane, н. Cleiophan m — мінерал êласó сóльфідів, світлозабарвлений, звичайно жовтий або безбарвний, беззалізистий різновид сфалеритó. Рóда цинêó. КЛИН, -а1,2,4, -ó3, ч. * р. êлин, а. wedge, н. Keil m — 1) Заãострений з одноãо êінця шматоê дерева або металó для розêолювання, розщеплення чоãо-небóдь. Широêо виêористовóвався і виêористовóється до сьоãодні при видобóтêó міцних ãірсьêих порід (відêолювання блоêів порід). 2) Триêóтна, часто висóнóта ãострим êінцем óперед форма чоãо-небóдь. 3) Частина земельноãо óãіддя. 4) Предмет ó формі ãостроêóтноãо триêóтниêа.
КЛИ — КЛІ
Рис. Клин оптичний: S, S1 — падаючий і відбитий промені; N1, N2 — нормалі в точêах переломлення променя; i, i’ і i", i’" — відповідно êóти падаючий і відбитий на першій і дрóãій ãранях яê деталі êомпенсаторів і захисних юстівних стеêол.
КЛИН ОПТИЧНИЙ — призма з малим заломлюючим êóтом θ. Промінь, що проходить через К.о., відхиляється до йоãо підстави. Яêщо êóт падіння променя i малий, то êóт відхилення йоãо δ ó площині ãоловноãо перетинó êлина дорівнює n+1 2 δ = θ ( n – 1 ) 1 + ------------ i ≈ θ ( n – 1 ) , 2n де n — поêазниê заломлення сêла (див. рис.). К.о. широêо застосовóються ó марêшейдерсьêих та ãеодезичних приладах. КЛИНОМЕТР, -а, ч. * р. êлинометр, а. clinometer, н. Klinometer n — прилад, що опóсêається в свердловинó для вимірювання êóта нахилó її осі. КЛІВАЖ, -ó, ч. * р. êливаж, а. cleavage, н. Clivage f, Transversalschieferung f, Querschieferung f, Schieferung f, Schlechten f pl — процес розщеплення ãірсьêих порід на тонêі пластини і призми по ãóстій мережі відносно паралельних поверхонь. При К. напрям тріщин, по яêих проходить розщеплення, не збіãається з первинною теêстóрою чи верствóватістю порід. Розрізняють ендоêліваж — під впливом внóтрішніх дій та еêзоêліваж — під впливом зовнішніх, переважно теêтонічних процесів. Еêзоêліваж протіêає під різними, частіше ãострими êóтами до площини напластóвання. Виділяють прирозломний К. і К., пов’язаний зі сêладчастістю. Виділяють таêож К. ãоловний, лінійний, осьової поверхні, переривчастий, повторний, К. течії. К. — резóльтат одноãо з видів механіч. рóйнóвання порід, розвивається в óмовах стиснення, пошарової течії речовини, являючи собою перехіднó формó між сêладêами і розривами. Паралельний К. виêористовóється при ãеол. êартóванні. КЛІНО…, * р. êлино…, а. clino…, н. Klino — префіêс, яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити їх належність до моноêлінної синãонії. Напр., êліноãóміт, êліноêлаз, êлінохлор, êліноцоїзит тощо. КЛІНОГУМІТ, -ó, ч. * р. êлиноãóмит, а. clinohumite, н. Klinohumit m — мінерал, силіêат-ãідроêсилфлóорид маãнію острівної бóдови. Формóла: 1. За К.Фреєм: 4Mg2SiO4Mg(OH,F)2. Домішêи — Ti, Fe, яêі заміщають маãній. 2. За Є.Лазаренêом: Mg9[(OH,F)2|(SiO4)4]. Часто Mg заміщóється Fe2+. Містить (%): MgО — 54; FeО — 4,83; SiO2 — 38,03; Н2О — 1,94; F — 2,06. Синãонія моноêлінна. Кристали ізометричні, часто з велиêою êільêістю ãраней (число форм бл. 40), зернисті аґреґати. Гóстина 3,17-3,19. Тв. 6,5-6,75. Колір білий, жовтий, бóрий. Зóстрічається ó êарбонатних породах, метаморфізованих, а таêож таêих, яêі зазнали метасоматозó, часто разом з воластонітом, ґросóляром, монтичелітом, форстеритом і діопсидом. Рідêісний. КЛІНОКЛАЗ, -ó, ч. * р. êлиноêлаз, а. clinoclase, н. Klino-
526 klas m, Abichit m, Strahlerz n — мінерал, ãідроêсиларсенат міді острівної бóдови. Формóла: 4[Cu3(AsO4)(OH)3]. Містить (%): CuО — 62,65; As2O5 — 30,25; Н2О — 7,1. Синãонія моноêлінна. Таблитчасті або видовжені êристали. Спайність довершена. Гóстина 4,4. Тв. 2,5-3,5. Колір зелений. Блисê сêляний. Рисêа блаêитно-зелена. Зóстрічається з іншими вторинними мінералами міді. Рідêісний. КЛІНОПТИЛОЛІТ, -ó, ч. * р. êлиноптилолит, а. clinoptilolite, н. Klinoptiolith m — мінерал, водний алюмосиліêат лóжних металів з ãрóпи цеолітів. За стрóêтóрою дóже близьêий до ãейландитó, але відрізняється більш висоêим вмістом лóжних металів і êремнеземó. Формóла: (Na, Ca, K)2-3Al3(Al, Si)2Si13O36·12H2O. Продóêт зміни вóлêанічних порід. КЛІНОХЛОР, -ó, ч. * р. êлинохлор, а. clinochlore, н. Klinochlor n — маãніїсто-алюмініїстий cиліêат шарóватої бóдови. Хім. формóла Мg4(Mg, Al)2[(OH)8|(Si, Al)2 Si2O10]. Містить (%): MgO — 17-34,5; Al2O3 — 13,1-17,6; SiO2 — 28,3-33,9; H2O — 11,7-14,2. Синãонія моноêлінна. Гóстина 2,61-2,78. Тв. 2-3. Колір зелений, жовтий. Блисê перламóтровий. Важливий мінерал метаморфічних êомплеêсів. Породотвірний мінерал сланців. Розрізняють: êлінохлор марãанцевистий (різновид êлінохлорó, яêий містить 8,24 % MnO); êлінохлор хромистий (різновид êлінохлорó, яêий містить 1,5-4 % Cr2O3).
КЛІНОЦОЇЗИТ, -ó, ч. * р. êлиноцоизит, а. clinozoisite, н. Klinozoisit m — мінерал, ãідроêсилсиліêат êальцію і алюмінію з ãрóпи епідотó. Формóла: 2[Ca2Al3O(SiO4)(Si2O7)OH]. Містить (%): CaО — 24,63; Al2O3 — 33,64; SiO2 — 39,76; H2O — 1,94. Існóє неперервний ряд твердих розчинів від К. через епідот до п’ємонтитó. Синãонія моноêлінна. Кристали стовпчасті зі штрихóванням. Іноді — зернисті аґреґати. Тв. 6-6,75. Гóстина 3,25-3,37. Блисê сêляний. Прозорий до напівпрозороãо. Колір зелений, рожевий або сірий. Зóстрічається ó метаморфічних породах, óтворених по основних маãматичних породах, яêі містять êальцієвий плаãіоêлаз. Асоціює з амфіболом. Знайдений ó ряді місцевостей Швейцарії, ó П’ємонті (Італія) і Теплих ãорах (Урал). КЛІТЬ1, -і, ж. — êріплення, те ж саме, що й êостер. КЛІТЬ2 ШАХТНА, -і, -ої, ж. * р. êлеть шахтная, а. cage, н. Förderkorb m, Gestell n, Fördergestell n, Korb m — трансп. посóдина, пристрій, яêим по шахтномó стовбóрó піднімають на поверхню ваãонетêи з êорисною êопалиною або пóстою породою, іншими вантажами, спóсêають і піднімають людей. Початоê застосóвання — XVIII ст. За призначенням К.ш. розділяють на вантажні, вантажолюдсьêі і людсьêі. Яê Рис. Двоповерхова êліть. основні підіймальні посóдини вони, яê правило, застосовóються на неãлибоêих, обмеженої потóжності і старих шахтах. Розрізняють таêож переêидні і непереêидні К.ш. За êордоном широêо застосовóють К.ш. з числом поверхів до чотирьох (та більше). На êожномó ярóсі перевозиться по деê. ваãонетоê, що розташовóються послідовно або паралельно. У таêих К.ш. може розміщóватися 200-250 чол.
527 КЛІТЬОВИЙ ПІДЙОМ, -оãо, -а, ч. * р. êлетьевой подъем, а. cage winding, н. Gestellförderung f, Gestellförderanlage f, Korbförderung f — шахтна підіймальна óстановêа, призначена для переміщення в êлітях ê.ê., породи, людей, матеріалів і обладнання. З допомоãою К.п. виêонóється оãляд і ремонт, армóвання та êріплення стовбóра. Перші К.п. з’явилися на поч. ХІХ ст. К.п. застосовóють праêтично на всіх стволах шахт. К.п. бóвають: одноêанатні, баãатоêанатні, з підіймальними машинами постійноãо радіóса навивêи (циліндричними барабанами, шêівами тертя) і зі змінним радіóсом (êонічні, біциліндро-êонічні барабани, з бобінами), з двиãóном асинхронним або постійноãо стрóмó. У залежності від числа посóдин розрізняють двоêлітьові або одноêлітьові К.п. К.п. вêлючають ãірничотехнічні спорóди і підйомне обладнання, зоêрема ствол, êопер, підіймальнó машинó, êліті шахтні, êанати та ін. За êордоном К.п. набóли найбільшоãо розповсюдження (бл. 70% всіх підіймальних óстановоê) яê ãол. і допоміжні підйоми. При ãлибині стовбóра до 2000 м застосовóють одностóпінчасті К.п., при більших ãлибинах — двостóпінчасті. Найбільш широêо виêористовóються барабанні підіймальні машини з баãатошаровою навивêою êаната на барабан (до 12 шарів) і швидêістю рóхó êаната до 18 м/с. На ãлибоêих шахтах застосовóють баãатоêанатні підіймальні машини (напр., шахта ім. В.М.Бажанова, ДХК “Маêіїввóãілля”). КЛОДЕТИТ, -ó, ч. * р. êлодетит, а. claudetite, н. Claudetit m — мінерал, триоêсид арсенó шарóватої бóдови. Формóла: As2O3. Містить (5): As — 75,74; O –24,26. Синãонія моноêлінна. Поліморфний з арсенолітом. Тв. 2,5-3,0. Гóстина 4,2. Безбарвний або білий. Блисê сêляний до перламóтровоãо. Прозорий. Дóже ãнóчêий. Летêий. Продóêт оêиснення рóд арсенó. Знайдений в Уãорщині, Портóãалії, США (шт. Арізона). Часто зóстрічається разом з арсенолітом, реальãаром, аóрипіãментом і самородною сірêою. Неправильна назва — êлаóдетит. КЛЮЧ, -а, ч. * р. êлюч; а. wrench, spanner, key, н. Schlüssel m, Zange f — знаряддя для заґвинчóвання або відґвинчóвання ãайоê, болтів, трóб, штанã. КЛЮЧ ТРУБНИЙ (ШТАНГОВИЙ), -а, -оãо, (-оãо), ч. (від нім. Stange — стержень, прóт) * р. трóбный (штанãовый) êлюч; а. ріре wrench; н. Steigrohrzange f — 1) Інстрóмент для зґвинчóвання і розґвинчóвання трóб (штанã). 2) Розсóвний, розвідний êлюч ó виãляді лещат для затисêання трóб з метою їх зґвинчóвання (розґвинчóвання), нарізання різі. КНОПІТ, -ó, ч. * р. êнопит, а. knopite, н. Knopit m — 1) Мінерал, різновид перовсьêітó, що містить до 10% рідêісноземельних елементів. Хараêтерні оêтаедричні і êóбоêтаедричні êристали чорноãо і свинцево-сіроãо êольорó. Зóстрічається в масивах лóжних основних порід і в êарбонатитах. 2) Різновид перовсьêітó, яêий містить до 5% Ce2U3. Названий на честь нім. мінералоãа А. Кнопа. КНОПОЧНИЙ ПОСТ, -оãо, -а, ч. — Див. пост óправління (êерóвання). КОАГЕЛЬ, -ю, ч. * р. êоаãель; а. сoagel; н. Koagel n — ãель, що виниêає в процесі неповної êоаãóляції золю, êоли осад óтворює наповненó розчинниêом пористó стрóêтóрó. КОАГУЛЮВАННЯ, -…, с. * р. êоаãóлирование; а. coagulation; н. Koagulation f, Koagulieren n — процес зсідання й випадання в осад частиноê речовини з êолоїдноãо розчинó. КОАГУЛЯНТИ, -ів, мн. * р. êоаãóлянты, а. coagulants, coagulating agents, coagulators; н. Koagulante n pl — речовини,
КЛІ — КОБ що спричинюють êоаãóляцію. Застосовóють для очищення води, виділення цінних промислових продóêтів з відходів виробництва тощо. КОАГУЛЯТ, -ó, ч. * р. êоаãóлят,а. coagulum, н. Koagulat n — осад, що óтворюється внаслідоê êоаãóляції êолоїдноãо розчинó. КОАГУЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. êоаãóляция, а. coagulation (flocculation); н. Koagulation f, Flockung f, Ausflocken n, Flocken n, Gerinnen n — злипання частиноê êолоїдів при їхньомó зітêненні в процесі тепловоãо (броóнівсьêоãо) рóхó, перемішóвання або напрямленоãо переміщення в зовнішньомó силовомó полі. У аґреґатах (флоêóлах) первинні частинêи пов’язані молеêóлярними силами безпосередньо або через прошароê навêолишньоãо (дисперсійноãо) середовища. К. зóмовлена аґреґативною нестійêістю системи і її тенденцією до зменшення вільної енерãії. Процес, зворотний К., — розпад аґреґатів на первинні частинêи, або перехід ãелю в золь, наз. пептизацією. К. виêористовóють, напр., при флотац. збаãаченні рóд, очищенні води від природних і побóтових забрóднень, виділенні цінних пром. продóêтів з відходів виробництва, зміцненні водонасичених ґрóнтів. К. відіãрає важливó роль при êольматації прониêних порід під час бóріння нафт. і ãазових свердловин з виêористанням бóрових розчинів. Процеси К. і ãелеóтворення, а таêож повторні фіз. і хім. перетворення в êоаãелях (êонденсація, реêристалізація, йонний обмін й ін.) мають вирішальне значення ó формóванні різноманітних осадових ãірсьêих порід (ãлинистих, êарбонатних, êрем’янистих та ін.). К. сóпроводжóється випаданням осадó, ãелевипаданням чи ãелеóтворенням по всьомó об’ємó системи. К. може відбóватися яê без зовнішньоãо впливó на системó, таê і при зовнішній дії (підвищенні температóри, механічних та ін. впливах, при введенні êоаãóлянтів). Застосовóють для очищення води, повітря, присêорення осадження êолоїдних частиноê тощо. КОАЛЕСЦЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. êоалесценция, а. coalescence, н. Koaleszenz f — злиття êрапель рідини або ãазових (повітряних) бóльбашоê при їх зітêненні всередині середовища, яêе рóхається (рідина, ãаз), або на поверхні бóдь-яêоãо тіла, за яêими йде зміна фазових ãраниць, що призводить до зменшення заãальної поверхні. К. повітряних бóльбашоê та êрапель реаґентів має сóттєве значення для процесó флотації. КОБАЛЬТ, -ó, ч. * р. êобальт, а. cobalt, н. Kobalt n — хімічний елемент, символ Со, ат. н 27; ат. м. 58,9332. Отриманий ó 1735 р. швед. хіміêом Г. Брандтом. Важêий метал сріблястоãо êольорó з рожевим відтінêом. Хімічно стійêий. Гóстина 8,900. tпл =1494 оС; têип = 2960 оС. Компаêтний К. стійêий на повітрі, при т-рі вище за 300 оС поêривається плівêою СоО; тонêодисперсний К. пірофорний; феромаãнітний; реаґóє з разбавл. ê-тами (êрім HF); при êімнатній т-рі взаємодіє з ãалоãенами (êрім F2). Утворює безперервні ряди твердих розчинів з Fe, Ir, Mn, Ni, Pd, Pt, Rh, обмежені тверді розчини з Au, Cr, Os, Re, інтерметалічні сполóêи з баãатьма металами. Пил К. тоêсичний. ГДК 0,5 мã/м3. Вміст К. в земній êорі 0,0018%. Відомо бл. 50 мінералів К., з них половина — сірчисті, арсенові і т.п. сполóêи (êароліт CuCo2S4, лінеїт Co3S4, êобальтит CoAsS, сафлорит (Со, Fe)As2, сêóтерóдит CoAs3, шмальтин (Со, Ni) As3 і ін.); рóдні мінерали-носії — пірит, піротин, пентландит, хальêопірит, арсенопірит. Геохімічно найбільш схожий з Fe і Ni, типовий елемент óльтраосновних, частêово основних і хальêоãенних рóдних асоціацій,
КОБ — КОГ пов’язаних з ãлибинними джерелами, в яêих асоціюються Fe, Ni, Cu, Ag, U, а таêож деяêих осадово-метаморфіч. óтворень (Fe, Mn, Ni і ін.). Со в міêроêільêостях виявлено в мор. воді, мінеральних джерелах, ґрóнті, живих орãанізмах. Застосовóють при виробництві спеціальних сталей та сплавів. Радіоаêтивний ізотоп 60Со — яê джерело ãамма-випромінювання ó техніці. КОБАЛЬТИТ, -ó, ч. * р. êобальтит, а. cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; н. Kobaltit m, Kobaltglanz m — мінерал êласó персóльфідів. Сóльфоарсенід êобальтó острівної бóдови. Формóла: CoAsS. За Є.Лазаренêом, містить (%): Co — 35,41; As — 45,26; S — 19,33. Домішêи: Fe, Ni. Рóда êобальтó. Синãонія êóбічна. Гóстина 6,1-6,4. Тв. 6. Білоãо, сталево-сіроãо êольорó. Риса сірóвато-чорна. Злом нерівний. Непрозорий. Анізотропний. При висоêих т-рах óтворює безперервний ізоморфний ряд з ãерсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом баãатих на Со і Ni êомпонентів. Кристалічна стрóêтóра типó піритó. Утворює оêтаедричні і êóбічні êристали, зернисті аґреґати, вêраплениêи, прожилêи. Блисê металічний. Крихêий. Відомий ó êонтаêтово-метасоматичних і ãідротермальних золоторóдних родовищах. Найбільші сêóпчення К. — ó висоêотемператóрних êонтаêтово-метасоматичних родов. — залізорóдних сêарнах; в ãідротермальних золото-êварцових і срібло-арсенідних êарбонатних жилах (родов. Кобальт, пров. Онтаріо, Канада), в родов. Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рóдні ãори, Чехія, Німеччина). Осн. метод збаãачення — флотація з подальшою селеêцією. З мідно-êобальтово-піритних рóд К. вилóчається в êолеêтивний êонцентрат. КОБАЛЬТОВІ КВІТИ, -их, -ів, мн. — мінерал, те ж саме, що й еритрин. КОБАЛЬТОВІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. êобальтовые рóды, а. cobalt ores, н. Kobalterze n pl — природні мінеральні óтворення, що містять êобальт ó êільêостях, при яêих доцільне йоãо пром. вилóчення. Відомо понад 130 êобальтвмісних мінералів, і більше 40 власне êобальтових. За мінеральним і хім. сêладом виділяють К.р.: арсенові, сірчисті і оêиснені. Мідно-ніêелеві К.р. є в Канаді, Австралії, Росії, мідно-êолчеданні в Фінляндії, сірчано-êолчеданні в Норвеãії, на Кіпрі. Силіêатно-оêсидні рóди відомі на Уралі (РФ), в Казахстані, в Уêраїні, на Кóбі, в Новій Каледонії, в Індонезії, Австралії, Філіппінах, оêиснені êобальто-мідні рóди — в Африці (Конãо, Замбія, Зімбабве, Ботсвана, Уãанда). Гол. пром. родов. рóд êобальтó — сірчисті мідно-ніêелеві, оêиснені êобальто-мідні і силіêатно-оêсидні ніêелеві рóди. Світові запаси бл. 10 млн т. (2000). Світове виробництво êобальтó на початêó ХХІ ст. становить понад 39 тис т. Гол. продóценти êобальтó в світі — Конãо, Замбія, Австралія, Канада, Філіппіни. КОВАЛЕНТНИЙ ЗВ’ЯЗОК, -оãо, -ó, ч. * р. êовалентная связь, а. covalence, н. Atombindung f, Elektronenpaarbindung f, homöopolare (kovalente, unpolare, unitarische) Bindung f, Kovalenz f — те саме, що й ãомеополярний зв’язоê. КОВЕЛІН, -ó, ч. * р. êовеллин, а. covellite, covelline, covellinite, indigo copper; н. Covellin n, Kupferindigo m,n — мінерал êласó сóльфідів, сірчистий різновид мінеральноãо видó êовелін — êлоêманіт. Формóла CuS або Cu2CuS3 (Cu2SCuS2). За Є.Лазаренêом, містить (%): Cu — 66,48; S — 32,52. Домішêи: Fe, Se, Ag, Pb. Кристалізóється в ãеêсаãональної синãонії. Колір індиãо-синій. Блисê матовий. Сильно анізотропний. Крихêий. Тв. 1,5-2,5. Гóстина 4,6-4,7. Мідна рóда. Зóстрічається в зоні вторинноãо сóльфідноãо збаãачен-
528 ня. Відомий ó ãідротермальних родовищах яê первинний мінерал. Знайдений ó лавах Везóвію. Осн. метод збаãачення — флотація. Від прізвища італійсьêоãо мінералоãа Н.Ковеллі (N.Covelli, 1790-1829). КОВЗАННЯ ГАЗУ, -ння, …, с. * р. сêольжение ãаза; а. gas slippage; н. Erdgasgleiten n, Erdgasschlüpfung f — відносний рóх ó рідині ãазових бóльбашоê різних розмірів. КОВЗАННЯ ПОВЕРХНЯ, -…, -і, ж. * р. сêольжения поверхность, а. glide surface, sliding surface, slicken side, glide plane; н. Gleitebene f, Gleitfläche f — поверхня, що розділяє дисãармонійно зім’яті (зім’яті з різною інтенсивністю) товщі ãірсьêих порід або алохтонні óтворення від автохтонних, а таêож одні алохтонні пластини від інших ó р-нах поêривної (шар’яжної) бóдови. К.п., яê правило, приóрочена до межі товщ з різêо êонтрастними реолоãіч. властивостями, або до пачоê шарів з різêо зниженою в порівнянні з сóміжними товщами в’язêістю — до ãлин, ґіпсó, мерãелів, серпентинів, або до шарів з аномально висоêим тисêом порової води. Ці явища поширені ó сêладчастих спорóдах різноãо віêó. КОВЗАННЯ ФАКТОР (КОЕФІЦІЄНТ), -…, -а (-а), ч. * р. сêольжения фаêтор (êоэффициент); а. coefficient of sliding (kinetic) friction; н. Gleitungskoeffizient m, Gleitzahl f — відношення дійсних швидêостей фаз ãазорідинноãо потоêó: w β 1–ϕ Ф = ------ã- = --- ⋅ ------------ , ϕ 1–β wр де wã, wp — дійсні швидêості рóхó ãазó і рідини; β, ϕ — відповідно об’ємний витратний і об’ємний дійсний ãазовміст потоêó. КОВПАК, -а, ч. * р. êолоêол; а. drill-pipe bell socket; н. Schutzkappe f, Kappe f — ловильний інстрóмент ó виãляді наêриття êонóсоподібної (дзвоноподібної) форми, яêий призначений для óловлювання трóб, що впали ó свердловинó, шляхом нарізóвання ловильної різі на їх зовнішню поверхню під час бóріння й êапітальноãо ремонтó свердловини. КОГЕЗІЯ, -ії, ж. * р. êоãезия, а. cohesion, н. Kohäsion f — прилипання одна до одної частин тоãо самоãо твердоãо тіла або рідини при їхньомó êонтаêті (однієї і тієї ж речовини — молеêóл, йонів, атомів — що становлять однó фазó). К. зóмовлена силами міжмолеêóлярноãо (міжатомарноãо) притяãання різної природи, êільêісною хараêтеристиêою чоãо є енерãія êоãезії, яêа еêвівалентна роботі віддалення на безêінечнó відстань êоãезійно зв’язаних частиноê. Подолання сил притяãання при роз’єднанні ãомоãенноãо тіла на частини вимаãає здійснення роботи, яêа називається роботою К. У випадêó леãêорóхомих рідин зворотня робота К. дорівнює подвоєній значині питомої вільної поверхневої енерãії або поверхневоãо натяãó. Для твердих тіл часто виêористовóють поняття êоãезійної міцності — ãранично висоêої міцності, яêó б мало дане тіло при ідеальній (бездефеêтній) стрóêтóрі. Міцність реальних тіл через дефеêти стрóêтóри може бóти в сотні і тисячі разів нижчою за êоãезійнó. К. визначає найважливіші фіз. і фіз.-хім. властивості мінералів: твердість, плавêість, розчинність і ін. К. має допоміжне значення для протіêання процесів осадження пилó (пиловловлювання), флотації, бриêетóвання, масляної аґломерації та ін. В.С.Білецьêий. КОГЕНІТ, -ó, ч. * р. êоãенит, а. cohenite, н. Kohenit m — êарбід заліза — Fe3C. Сêлад ó %: Fe — 93,31; С — 6,69. Домішêи: Ni, Со. Синãонія ромбічна. Вид ромбо-дипірамідальний. Форми виділення: зерна, пластинчасті аґреґати, щільні маси, êристали дóже рідêісні — стовпчасті, видовженопластинчасті з оêрóãлими ãранями. Гóстина 7,20-7,65.
529 Тв. 6-6,5. Колір олов’яно-білий, змінюється до світло-бронзовоãо, золотисто-жовтоãо. Дóже маãнітний. Непрозорий. Дóже êрихêий. Знайдений ó телóричномó залізі з Ґренландії, поблизó м.Бюль (ФРН), ó Красноярсьêомó êраї (Росія). Найбільш поширений ó залізних метеоритах. КОГЕРЕНТНИЙ, -оãо. * р. êоãерентный, а. coherent, н. kohärent — взаємозв’язаний; ê-н і п р о м е н і — пóчêи світла, що надходять до місця їх інтерференції від одноãо джерела різними шляхами, êоли не змінюється ó часі різниця між їхніми оптичними шляхами (різниця ходó променів); ê - н і х в и л і — хвилі, здатні до інтерференції, тобто таêі, що в них не змінюється в часі різниця фаз. КОГЕРЕНТНІСТЬ, -ості, ж. * р. êоãерентность, а. coherence, н. Kohärenz f — здатність до інтерференції, яêó виявляють за певних óмов хвилі, зоêрема світлові. Умовою К. хвиль є незмінюваність ó часі різниці між фазами êоливань ó них, що можливо лише тоді, êоли хвилі мають однаêовó довжинó (частотó). КОГЕРЕНТНІСТЬ СВІТЛА — здатність світла óтворювати нерóхомó інтерференційнó êартинó. К.с. пояснюють постійним ó часі співвідношенням між фазами світлових хвиль, що дають можливість одержóвати інтерференцію. Коãерентні промені одержóють від тоãо самоãо джерела. Розрізняють К.с. повнó і частêовó. Повна К.с. настає тоді, êоли êонтраст інтерференційної êартини ідеальний, тобто мінімальна інтенсивність світла в області тіні дорівнює нóлю; частêова — яêщо êонтраст не ідеальний. Яêщо êонтраст відсóтній, то світло цілêом неêоãерентне. КОД, -ó, ч. * р. êод, а. code, н. Schlüssel m, Kennzahl f, Kode m — система символів для передавання, обробêи й зберіãання (запам’ятовóвання) різної інформації. КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО НАДРА, -ó, -…, ч. * р. Кодеêс Уêраины о недрах, а. Mineral Resources Code of Ukraine, н. Gesetzbuch n der Ukraine f über das Innere n — Заêон Уêраїни про надра, що реãóлює ãірничі відносини з метою забезпечення раціональноãо, êомплеêсноãо виêористання надр для задоволення потреб ó мінеральній сировині та інших потреб сóспільноãо виробництва, охорони надр, ãарантóвання при êористóванні надрами безпеêи людей, майна та навêолишньоãо середовища, а таêож охоронó прав і заêонних інтересів підприємств, óстанов, орãанізацій та ãромадян. Містить дев’ять розділів: І. Заãальні положення. ІІ. Геолоãічне вивчення надр. ІІІ. Державний обліê родовищ, запасів і проявів ê.ê., а таêож діляноê надр, наданих ó êористóвання, не пов’язане з видобóванням ê.ê. IV. Проеêтóвання, бóдівництво і введення в еêсплóатацію ãірничодобóвних об’єêтів, а таêож підземних спорóд, не пов’язаних з видобóванням ê.ê. V. Користóвання надрами для розробêи родов. ê.ê. і для цілей, не пов’язаних з видобóванням ê.ê. VІ. Охорона надр. VІІ. Державний êонтроль і наãляд за веденням робіт по ãеолоãічномó вивченню надр, їх виêористанням та охороною. VІІІ. Спори з питань êористóвання надрами. Відповідальність за порóшення заêонодавства про надра. ІХ. Міжнародні відносини. Кодеêс прийнято 17 липня 1994 роêó. В.С.Білецьêий. КОДУВАННЯ, -…, с. * р. êодирование, а. encoding, н. Kodieren n — ототожнювання символів чи ãрóп символів одноãо êодó з символами чи ãрóпами символів іншоãо êодó або обробêа певної інформації через знаêовó системó певноãо êодó. КОЕСИТ, КОУСИТ, -ó, ч. * р. êоэсит, а. coesite, н. Coesit m — щільна фаза êремнеземó êарêасної бóдови. Формóла: SiO2. Гóстина 3,01. Стрóêтóра близьêа до стрóêтóри польових шпатів. Знайдений ó пісêовиêó метеоритноãо êратера
КОГ — КОЕ Каньйон Диявола в США (шт. Арізона). Одержана штóчно при тисêó 3 ГПа і температóрі 500-800°С америêансьêим вченим Л.Коесом ó 1953 р. КОЕФІЦІЄНТ АВАРІЙНОСТІ, -а, -…, ч. (від аварія і êоефіцієнт) р. êоэффициент аварийности; а. accident rate coefficient; н. Havariefaktor m — поêазниê, яêий хараêтеризóє êільêість допóщених аварій на одиницю обсяãó робіт і визначається за формóлою: kа = N / H, де kа — êоефіцієнт аварійності (частоти аварій); N — êільêість аварій, допóщених протяãом певноãо періодó; H — обсяã виêонаної роботи за цей період (напр., довжина пробóреноãо стовбóра свердловини). К.а. може таêож визначатися в розрахóнêó на êільêість промислових об’єêтів, напр., свердловин, яêі знаходяться в бóрінні протяãом роêó, за формóлою: N N k a = ---- = ----------------- , nз + nê n де n — êільêість свердловин, що знаходяться в бóрінні протяãом роêó; nз — êільêість свердловин, заêінчених бóрінням протяãом роêó; nê — êільêість свердловин ó бóрінні на êінець роêó. К.а. може визначатися не тільêи в середньомó по підприємствó, але і за оêремими видами аварій (злaм бóрильних трóб і доліт, прихоплення інстрóмента, невдале цементóвання тощо). В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ АВТОМАТИЗАЦІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент автоматизации, а. automatization coefficient, н. Koeffizient m der Automatisierung f, Automatisierungsfaktor m — поêазниê, що хараêтеризóє рівень автоматизації процесó, а таêож рівень автоматизації виробництва. Визначають яê відношення êільêості (або потóжності) автоматизованоãо óстатêóвання до заãальної êільêості (заãальної потóжності) всіх машин даноãо видó. К.а. обчислюють таêож за відношенням вартості автоматизованоãо óстатêóвання до заãальної вартості всьоãо óстатêóвання. Яêщо є дані про обсяã продóêції, одержаної на автоматизованих аґреґатах, то визначають êоефіцієнт автоматизації виробництва яê відношення обсяãó продóêції на автоматизованомó óстатêóванні до заãальноãо обсяãó даноãо видó продóêції. Цей поêазниê повніше хараêтеризóє рівень автоматизації, бо він враховóє продóêтивність праці і стóпінь виêористання автоматизованоãо óстатêóвання. Інêоли для хараêтеристиêи рівня автоматизації виробничих процесів застосовóють êоефіцієнт автоматизації праці — відношення êільêості робітниêів (або відпрацьованоãо часó), яêі працюють на автоматичномó óстатêóванні, до заãальної êільêості робітниêів (або відпрацьованоãо часó). Але цей поêазниê не достатньо точно хараêтеризóє рівень автоматизації. КОЕФІЦІЄНТ АЕРОДИНАМІЧНОГО ОПОРУ ВИРОБКИ (КОЕФІЦІЄНТ “АЛЬФА”), -а, -…, ч. * р. êоэффициент аэродинамичесêоãо сопротивления выработêи (êоэффициент “альфа”), а. air grad coefficient of a working (“alpha” coefficient), н. aerodynamischer Widerstandsfaktor m des Grubenbaus m (Alpha-Faktor m), Alpha-Koeffizient m — величина, що залежить від стóпеня і типó шорстêості поверхні виробêи та êонфіãóрації її перетинó. Визначається розрахóнêовим шляхом, а таêож за допомоãою довідêових таблиць в залежності від типó виробêи, видó êріплення, йоãо хараêтеристиêи та від наявності ó виробці êонвеєрних поставів. КОЕФIЦIЄНТ АНIЗОТРОПІЇ (ПЛАСТА ЗА ПРОНИКНIСТЮ), -а, …, (...), ч. * р. êоэффициент анизотропии (пласта по проницаемости); а. anisotropic factor (according to the bed permeability); н. Anisotropiefaktor m (des Flözes n nach
КОЕ — КОЕ der Permeabilität f) — êвадратний êорiнь iз вiдношення êоефіцієнтів прониêностей пласта впопереê kв i вздовж простяãання kã (ó вертиêальномó i ãоризонтальномó напрямах): K = k в ⁄ k в . КОЕФІЦІЄНТ БАГАТОВОДНОСТІ ШАХТ (РУДНИКІВ, КАР’ЄРІВ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент водообильности шахт (рóдниêов, êарьеров), а. volume of water coefficient of mines, н. Wasserbelastungszahl f der Gruben f pl (Bergwerke n pl, Tagebaue m pl) — відношення êільêості відêачаної води до êільêості видобóтої за той же термін êорисної êопалини. К.б.ш. вимірюється ó м3/т. КОЕФIЦIЄНТ БЕЗВОДНОГО НАФТОВИЛУЧЕННЯ (БЕЗВОДНОЇ НАФТОВІДДАЧІ), -а, …, ч. * р. êоэффициент безводноãо нефтеизвержения (безводной нефтеотдачи); а. water-free oil recovery factor; н. wasserloser Erdölabgabekoeffizient m — відношення êільêості нафти, видобóтої за безводний період розробêи, до початêових балансових запасів нафти. КОЕФІЦІЄНТ БЕЗПЕКИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент безопасности, а. safety factor (coefficient), н. Sicherheitkoeffizient m, Sicherheitsfaktor m, Sicherheitsgrad m — відношення мінімальної ãлибини ãірничих робіт до вийманої потóжності пласта, при яêомó створюються допóстимі óмови підробêи спорóд. Визначається з óзаãальнення досвідó підробêи спорóд. КОЕФІЦІЄНТ БІЧНОГО РОЗПОРУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент боêовоãо распора, а. lateral thrust coefficient, н. Stossschubgrad m, Seitenwandschubgrad m — êоефіцієнт, що оцінює дію зовнішньоãо навантаження на боêові стінêи, яêе стисêає заêладальний масив i ґрóнт. КОЕФІЦІЄНТ БУССІНЕСКА, -а, -…, ч. * р. êоэффициент Бóссинесêа; а. Bussinesk’s factor, н. Bussinesk-Koeffizient m — Див. êореêтив êільêості рóхó. КОЕФІЦІЄНТ ВАРІАЦІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент вариации, а. variation coefficient, н. Variationsbeiwert m — відносна величина, що слóжить для хараêтеристиêи êоливання (мінливості) ознаêи. Являє собою відношення середньоãо êвадратичноãо відхилення τ до середньоãо арифметичноãо X , виражається ó відсотêах: τ ν = ---- 100%. X КОЕФIЦIЄНТ ВЗАЄМОДIЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент взаимодействия; а. interference factor; н. Koeffizient m der gegenseitigen Beeinfflussung f — êоефiцiєнт, яêий êiльêiсно хараêтеризóє співдію свердловин ó пластi й являє собою вiдношення дебiтó свердловини при її індивідóальній роботі до дебітó цiєї ж свердловини при сóмiснiй роботi з ãрóпою iнших свердловин. КОЕФIЦIЄНТ СУМАРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент сóммарноãо взаимодействия; а. ultimate interaction (interference) factor; н. Koeffizient m der summarischen gegenseitigen Beeinflussung f — êоефiцiєнт, яêий êiльêiсно хараêтеризóє взаємодiю свердловин ó пластi й являє собою вiдношення дебітó ãрóпи свердловин, що діють спільно, до дебітó свердловин при їх індивідóальній роботi. КОЕФIЦIЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ВИДОБУВНИХ ЗАПАСІВ, -а, …, ч. * р. êоэффициент использования извлеêаемых запасов; а. utilization factor of recovered reserves, н. Ausnutzungsgrad m der zu fördernden Vorräte m pl — відношення наêопиченоãо видобóтêó нафти (або ãазó — в тих випадêах, êоли встановлюється êоефіцієнт ãазовилóчення) з пласта (поêладó, еêсплóатаційноãо об’єêта) на певнó датó
530 до початêових видобóвних запасів, тобто частêи видобóвних запасів, відібраної з об’єêтa на певнó датó. КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ НАФТОВОГО ГАЗУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент использования ресóрсов нефтяноãо ãаза; а. utilization rate of petroleum gas resources; н. Ausnutzungsgrad m der Fettgaslagerstätte f — відношення видобóтêó нафтовоãо ãазó до йоãо робочих ресóрсів. КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ФОНДУ СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент использования фонда сêважин; а. utilization factor of well stock; н. Ausnutzungsfaktor m des Bohrlochfonds m — поêазниê, що хараêтеризóє рівень виробничоãо виêористання всьоãо еêсплóатаційноãо фондó свердловин: Кв.ф.=tp / tk.e або t с.м.р k в.ф. = ------------ , t с.м.е де tс.м.р — êільêість свердловино-місяців, відпрацьованих (еêсплóатація) діючим фондом свердловин; tс.м.е — êільêість свердловино-місяців, що числились в óсьомó еêсплóатаційномó фонді; tр — êільêість ãодин роботи (еêсплóатація та наêопичення рідини) свердловин ó процесі еêсплóатації; tê.е — êалендарний час всьоãо еêсплóатаційноãо фондó свердловин. КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ФОНДУ СВЕРДЛОВИН ІНТЕҐРАЛЬНИЙ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент использования фонда сêважин интеãральный; а. integral utilization factor of well stock, н. integraler Ausnutzungsfaktor m des Bohrlochfonds m — óзаãальнений поêазниê виêористання фондó свердловин ó часі і за дебітністю, яêий визначається яê добóтоê êоефіцієнта еêсплóатації свердловин ke й êоефіцієнта інтенсивноãо виêористання свердловин ki: kінтеґр
= ke ki .
КОЕФІЦІЄНТ ВИКОРИСТАННЯ ШПУРІВ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент использования шпóров. а. utilization factor of holes (blastholes), н. Bohrlochwirkungsgrad m, Abschlagwirkungsgrad m, Nutzfaktor m der Bohrlöcher n pl — безрозмірна величина, що хараêтеризóє ефеêтивність дії вибóхó шпóрових зарядів при проведенні виробоê і на очисних роботах. Визначається відношенням величини посóвання вибою за один вибóх до ãлибини заêладення шпóрів. Правильно вибране розташóвання шпóрів, величина зарядів і послідовність їх висадження, а таêож ретельність заряджання і забивêи шпóрів забезпечóють К.в.ш. рівний або близьêий до 1. Зменшення значення К.в.ш. призводить до зниження швидêості посóвання виробоê і до збільшення обсяãó бóріння та витрат ВР, а таêож до підвищення вартості проходêи. КОЕФІЦІЄНТ ВИЛУЧЕННЯ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ З НАДР, -а, -…, ч. — Те ж саме, що й êоефіцієнт добóвання êорисної êопалини з надр. КОЕФІЦІЄНТ ВИМУШЕНОГО ПРОСТОЮ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент вынóжденноãо простоя; а. idle time factor; downtime ratio; н. Notausfallfaktor m, Koeffizient m des erzwungenen Stillstandes m — параметр надійності виробó, яêий визначається відношенням тривалості відновлення виробó до сóми тривалості відновлення та тривалості безвідмовної йоãо роботи. КОЕФIЦIЄНТ ВИТІСНЕННЯ, -а, …, ч. * р. êоэффициент вытеснения; а. displacement factor; н. Verdrängungskoeffizient m — відношення об’ємó нафти, витісненоãо після трива-
531 лоãо промивання з області пласта, зайнятої робочим аґентом (водою, ãазом), до початêовоãо вмістó нафти в цій же області (зразêó породи). КОЕФІЦІЄНТ ВИТРАТИ ОТВОРУ АБО НАСАДКИ µ0 АБО µН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент расхода отверстия или насадêи, µ0 или µн; а. discharge coefficient of a hole or a flow nozzle, Mh or Mn; н. Durchflussfaktor m der Öffnung f oder des Aufsatzes µ0 oder µн — безрозмірний êоефіцієнт, яêий входить ó формóлó для витрати Q0 ó випадêó витіêання рідини з отворó в тонêій стінці або із насадêи. Для отворó Q o = µ o S o 2gH зв ; для насадêи Q = µ S 2gH , де S0, н н н зв Sн — площа прохідноãо перерізó отворó і насадêи; g — приpo сêорення вільноãо падіння; H зв = ------ + H ; p0 — надлишρg êовий тисê над вільною поверхнею рідини; Н — напір над центром ваãи отворó або насадêи (ãеометричний напір); ρ — ãóстина рідини. При витіêанні під рівень із отворó Q o = µ o S o 2g∆H , де ∆H — різниця напорів ó верхньомó (Нв) й нижньомó (Нн) б’єфах; ∆H = Нв - Нн . Коефіцієнт µ0 враховóє стисê стрóменя й втрати напорó; êоефіцієнт µн — тільêи втрати напорó. Для êвадратичної ділянêи опорó (при достатньо велиêих числах Рейнольдса) µ0 і µн залежать тільêи від ãеометричної форми потоêó. В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ СИПКОЇ ПОРОДИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент внóтреннеãо трения сыпóчей породы, а. coefficient of internal friction of loose rock, н. Koeffizient m der inneren Reibung f des Lockergesteines n — величина що статистично хараêтеризóє тертя між êонтаêтóючими частинêами всередині маси сипêої породи. КОЕФІЦІЄНТ ВТРАТИ НАПОРУ ПРОСТОГО КОРОТКОГО ТРУБОПРОВОДУ µТ. -а, -…, ч. * р. êоэффициент потери напора простоãо êоротêоãо трóбопровода; а. head loss coefficient of an ordinary short pipeline; н. Druckverlustfaktor m der einfachen kurzen Rohrleitung f — безрозмірний êоефіцієнт, яêий входить ó формóлó для витрати Qт ó випадêó простоãо êоротêоãо (довжиною l) трóбопроводó постійноãо діаметра d, тобто Q т = µ т S т 2gH , де Sт — площа поперечноãо перерізó трóбопроводó; g — присêорення вільноãо падіння; Н — напір на трóбопроводі (при – 0, 5
n витіêанні в атмосферó): µ m = 1 + ∑ ξ + λl ⁄ d ; µт i=1 враховóє втрати напорó по довжині трóбопроводó (λ⋅l/d), а
n таêож ó місцевих опорах ∑ ξ ; λ — êоефіцієнт ãідравлi = 1 ічноãо тертя; ξ — êоефіцієнт опорó або втрат напорó. КОЕФІЦІЄНТ ВУГЛЕНОСНОСТІ, -а, -і, ч. — Див. вóãленосність. КОЕФІЦІЄНТ В’ЯЗКОСТІ ДИНАМІЧНИЙ, -а, -…, -оãо, ч.* р. êоэффициент вязêости динамичесêий (или êоэффициент молеêóлярной (физичесêой) вязêости; а. viscosity dynamic coefficient (or molecular (physical) viscosity coefficient); н. dynamischer Viskositätskoeffizient m — 1) Відношення поздовжньої дотичної напрóãи τ внóтрішньоãо тертя при прямолduінійномó рóсі рідини до ґрадієнта швидêості ----dn по нор-
КОЕ — КОЕ малі до напрямó рóхó. 2) Коефіцієнт пропорційності в du рівнянні Ньютона: τ = µ ------ . Одиницею вимірó в сисdn темі CGS є пóаз (П), в системі СІ — пасêаль-сеêóнда (Па·с). 1 П=1 (дин·с)/см2; 1 сП=1 мПа·с. КОЕФІЦІЄНТ В’ЯЗКОСТІ КІНЕМАТИЧНИЙ (КІНЕМАТИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ МОЛЕКУЛЯРНОЇ (ФІЗИЧНОЇ) В’ЯЗКОСТІ), -а, -ості, -оãо, ч. (-оãо, -а, -…, ч.) * р. êоэффициент вязêости êинематичесêий (или) êинематичесêий êоэффициент молеêóлярной (физичесêой) вязêости; а. viscosity kinematic coefficient or kinematic coefficient of molecular(physical) viscosity; н. kinematischer Viskositätskoeffizient m — відношення динамічноãо êоефіцієнта в’язêості µ до ãóстини рідини ρ: v=µ/ρ, м2/с. Величина залежить тільêи від фізичних властивостей рідини й температóри і не залежить від óмов її рóхó. Одиницею в системі CGS є стоêс (Ст), в системі СІ — êвадратний метр на сеêóндó (м2/с); 1 Ст = 10-4 м2/с. КОЕФІЦІЄНТ В’ЯЗКОСТІ СТРУКТУРНИЙ (КОЕФІЦІЄНТ СТРУКТУРНОЇ В’ЯЗКОСТІ), -ості, -…, -а, ч. (-а, -…, ч.) * р. êоэффициент вязêости стрóêтóрный (êоэффициент стрóêтóрной вязêости), а. viscosity structural coefficient (structural viscosity coefficient), н. Strukturviskositätskoeffizient m (Faktor m der Strukturviskosität f) — перевищення динамічної в’язêості золю над ньютонівсьêою в’язêістю або ж різниця між динамічними êоефіцієнтами в’язêості ó випадêó малих і дóже велиêих ґрадієнтів швидêості; причиною змін динамічноãо êоефіцієнта в’язêості зі зміною ґрадієнта швидêості є óтворення внóтрішніх стрóêтóр. КОЕФІЦІЄНТ ГАЗОВИЛУЧЕННЯ ІЗ ГАЗОВОГО ПЛАСТА, -а, -…, ч. — Див. ãазовилóчення із ãазовоãо пласта. КОЕФІЦІЄНТ ГАЗОНАСИЧЕНОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -а, -…, ч. — Див. ãазонасиченість ãірсьêих порід, ãазоносність ãірсьêих порід. КОЕФІЦІЄНТ ГІДРАВЛІЧНОГО ТЕРТЯ (КОЕФІЦІЄНТ ДАРСІ) λ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент ãидравличесêоãо трения (êоэффициент Дарси) λ; а. viscosity structural coefficient (structural viscosity coefficient), н. Strukturviskositätskoeffizient m (Faktor m der Strukturviskosität f) — безрозмірний êоефіцієнт пропорційності ó формóлі Дарсі-Вейсбаха, яêий залежить ó заãальномó випадêó тільêи від відносної шорстêості стіноê рóсла ∆ і від числа Рейнольдса Re. Для ламінарноãо рóхó ó трóбі êрóãлоãо перерізó: 64 λ = ------- . Re При розрахóнêó об’ємних ãідроприводів застосовóють формóлó
A λ = ------- , Re де А = 75 для сталевих трóб та А = 150 для ãнóчêих шланãів. При рóсі ó тóрбóлентномó режимі êоефіцієнт λ, яêий залежить ó заãальномó випадêó від числа Рейнольдса Re та відносної шорстêості ∆ ⁄ d (∆ — еêвівалентна шорстêість) визначають за емпіричними формóлами: для області ãідравлічно ãладêих трóб (3000d/∆ < Re < 20 d/∆ )
1 λ = -------------------------------------------2- (формóла Канаêова) ( 1,8 lg Re – 1,5 ) або
0,3164 - (формóла Блазіóса); λ = ---------------0,25 Re для перехідної області (20d/∆ < Re < 500 d/∆ ) — за формóлою
КОЕ — КОЕ
532
Кольбрóêа-Уайта
∆ 1 2,51 ------- = – 2lg ----------- + -------------- 3,7d Re λ λ або за óніверсальною формóлою Альтшóля
∆ 68 0,25 λ = 0,11 --- + ------- ; d Re
ó êвадратичній області (ãідравлічно шорстêих трóб) — за формóлою Ніêóрадзе
1 λ = ------------------------------------2 2lg --d- + 1,14 ∆ або за формóлою Шифрінсона
∆ 0,25 . λ = 0,11 --- d
Ю.Г.Світлий. КОЕФІЦІЄНТ ДАРСІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент Дарси; а. Darcy’s coefficient (factor), Darcy-Faktor, н. Darcy-Beiwert m — Див. êоефіцієнт ãідравлічноãо тертя. КОЕФІЦІЄНТ ДИФУЗІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент диффóзии; а. diffusion coefficient; н. Diffusionskoeffizient m — величина D, визначена першим заêоном Фіêа, чисельно дорівнює êільêості дифóндованої речовини через одиницю площі за одиницю часó, êоли на одиницю довжини припадає однаêова зміна êонцентрацій. КОЕФІЦІЄНТ ДОБУВАННЯ (ВИЛУЧЕННЯ) КІЛЬКОСТІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент извлечения êоличества, а. ratio of extracted minerals to balance reserves — відношення êільêості добóтої êорисної êопалини з домішаною до неї породою Д (т, м3) до êільêості поãашених при видобóтêó балансових запасів Б (т, м3), kК = Д/Б. КОЕФІЦІЄНТ ДОБУВАННЯ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ З НАДР (kН), -а, -…, ч. * р. êоэффициент извлечения полезноãо исêопаемоãо из недр, а. extraction coefficient of minerals from entrails, н. Koeffizient m der Gewinnung f des nutzbaren Minerals n aus dem Erdinneren n — 1). При розробці рóдних родовищ та родовищ ãірничо-хімічної сировини — добóтоê êоефіцієнта добóвання (вилóчення) êільêості kК = Д/Б на êоефіцієнт зміни яêості êорисної êопалини kя=a/c, де а і с — вміст êорисноãо êомпонента в добóтій êорисній êопалині і поãашених балансових запасах (%, êã/т, êã/м3, ã/т, ã/ м3). Тобто kн=kя·kê. Для êорисних êопалин, яêість яêих хараêтеризóється не тільêи вмістом êорисноãо êомпонента, kн визначається з óрахóванням вартості одиниці (т, м3) добóтої êорисної êопалини ЦД до вартості одиниці (т, м3) балансових запасів, що поãашаються при розробці ЦБ, тобто êн=Д·ЦД/Б·ЦБ. 2). При розробці вóãільних родовищ kн визначається виразом kн=Д(100–АВ)/Б(100–АЗ), де Д — видобóтоê вóãілля, т, Б — поãашені балансові запаси, т; АВ, АЗ — зольність відповідно добóтоãо вóãілля та поãашених балансових запасів, %. Коефіцієнт kн може бóти таêож визначений яê відношення видобóтêó вóãілля за даними марêшейдерсьêоãо вимірó до поãашених балансових запасів. КОЕФІЦІЄНТ ДОДАТКОВОГО ФІЛЬТРАЦІЙНОГО ОПОРУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент дополнительноãо фильтрационноãо сопротивления; а. factor of additional filtration resistance; н. Zusatzfiltrationswiderstandsindex m — параметр, яêий враховóє збiльшення фiльтрацiйноãо опорó внаслідоê порóшення плосêорадiальностi потоêó ó привибiйнiй зонi при припливi флюїдó до свердловини ãiдроди-
намiчно недосêоналої. КОЕФIЦIЄНТ ДОСКОНАЛОСТI СВЕРДЛОВИНИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент совершенства сêважины; а. factor of well perfection; н. Vollkommenheitsfaktor m des Bohrlochs n — вiдношення дебiтó свердловини ãiдродинамiчно недосêоналої до дебiтó свердловини ãiдродинамiчно досêоналої. КОЕФІЦІЄНТ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДІЮЧОГО ФОНДУ СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент эêсплóатации действóющеãо фонда сêважин; а. exploitation coefficient of producing well stock; н. Ausbeutungsfaktor m des wirkenden Bohrlochfonds m — поêазниê, що хараêтеризóє рівень виêористання діючоãо фондó свердловин ó часі: Tр T с.м.р k e = ---------- або k e = -------------- , T ê.д T с.м.д де Тр — êільêість ãодин роботи (чиста еêсплóатація та наêопичення рідини) свердловин ó процесі еêсплóатації; Тê.д — êалендарний час перебóвання свердловин діючоãо фондó в еêсплóатації; Тс.м.р , Тс.м.д — відповідно êільêість свердловино-місяців, відроблених та перебóвання в еêсплóатації, діючоãо фондó. КОЕФІЦІЄНТ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент эêсплóатации сêважин; а. well exploitation coefficient; н. Ausbeutungsfaktor m der Bohrlöcher n pl — поêазниê, що хараêтеризóє рівень виêористання діючих свердловин ó часі: T с.м.р Tр K e = -------------- або K e = ---------- , T с.м.д T ê.д де Тс.м.р — êільêість свердловино-місяців, відпрацьованих (еêсплóатація) діючим фондом свердловин; Тс.м.д — êільêість свердловино-місяців, що числились ó діючомó фонді; Тр — êільêість ãодин роботи (еêсплóатація та наêопичення) свердловин ó процесі еêсплóатації; Тê.д — êільêість ãодин перебóвання свердловин діючоãо фондó в еêсплóатації. КОЕФІЦІЄНТ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПАРКУ БУРОВИХ УСТАНОВОК, -а, -…, ч. * р. êоэффициент эêстенсивноãо использования парêа бóровых óстановоê; а. coefficient of extensive usage of drilling rigs; н. Koeffizient m der extensiven Ausnutzung f des Bohranlagenparks m — поêазниê, що хараêтеризóє стóпінь виробничоãо виêористання бóрових óстановоê (БУ) на основних роботах T б + T êр + T в K е.б.ó = ---------------------------------- , T де Тб , Тêр , Тв — êалендарний час перебóвання БУ відповідно в процесі бóріння, êріплення, випробóвання; Т — êалендарний час БУ в ãосподарстві, тобто в бóрінні, êріпленні, випробóванні, монтажі, демонтажі, пересóванні, ремонті, резерві. КОЕФIЦIЄНТИ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ СВЕРДЛОВИН, -а, ..., ч. * р. êоэффициенты эêстенсивноãо использования сêважин; а. factor of extensive well exploitation ; н. Koeffizient m der extensiven Ausnutzung f der Bohrlöcher n pl — планові і обліêові еêономічні поêазниêи повноти залóчення існóючоãо еêсплóатаційноãо (діючоãо і недіючоãо) фондó свердловин ó часі для видобóвання нафти і ãазó: а) êоефіцієнт виêористання свердловин — відношення сóмарноãо часó роботи свердловин до сóмарноãо часó еêсплóатаційноãо фондó k в = t---в- ; tе
533 б) êоефіцієнт еêсплóатації свердловин — відношення сóмарноãо часó роботи свердловин до сóмарноãо êалендарноãо часó за діючим фондом свердловин t вk е = --; tд де tв — сóмарний час роботи діючих свердловин, тобто відпрацьований час, протяãом яêоãо свердловини давали продóêцію (час тривалості наêопичення при періодичній еêсплóатації зараховóється до робочоãо часó); tе — сóмарний êалендарний час, протяãом яêоãо свердловини належали до еêсплóатаційноãо фондó (ó дії і бездії); tд — сóмарний êалендарний фонд часó діючих свердловин. При цьомó час виражається ó свердловино-місяцях (свердловино-днях чи свердловино-ãодинах). Свердловино-місяць — це óмовна одиниця вимірó часó роботи і простоювань, що дорівнює 720 свердловино-ãодинам, або 30 свердловино-добам. В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕГАЗАЦІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент эффеêтивности деãазации, а. degassing efficiency factor, н. Koeffizient m der Gasabsaugungseffektivität f — відношення зниження баãатометановості (метановості) виробоê при здійсненні деãазації до їхньої баãатометановості (метановості) без деãазації. Розрізняють К.е.д.: оêремоãо джерела ãазó, виробленоãо просторó, ó межах виїмêової дільниці і шахти (êрила, блоêó, виїмêової дільниці, оêремої виробêи). КОЕФIЦIЄНТ ЗАВОДНЕННЯ, -а, …, ч. * р. êоэффициент заводнения; а. water encroachment factor, н. Flutfaktor m — відношення об’ємó промитої частини пóстотноãо просторó продóêтивноãо пласта, охопленоãо процесом витіснення, до заãальноãо об’ємó пóстот цьоãо просторó, початêово насиченоãо нафтою. КОЕФIЦIЄНТ ЗАЛИШКОВОЇ НАФТОНАСИЧЕНОСТІ (ГАЗОНАСИЧЕНОСТІ), -а, …, (…), ч. * р. êоэффициент остаточной нефтенасыщенности (ãазонасыщенности); а. residual oil saturation (gas saturation) factor; н. Koeffizient m der restlichen Erdölsättigung f (Erdgassättigung f) — ãранично нижня значина êоефіцієнта насиченості пóстотноãо просторó даною фазою, при яêій можливий рóх цієї фази. КОЕФІЦІЄНТ ЗАРЯДЖАННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент заряжания, а. charging coefficient, н. Ladungskoeffizient m — безрозмірна величина, яêа хараêтеризóє стóпінь заповнення шпóрó, свердловини, êамери ВР. Визначається відношенням об’ємó (або довжини) зарядó ВР до об’ємó (або довжини) зарядної êамери (частини шпóрó чи свердловини). Зниження К.з. шляхом створення повітряних порожнин чи проміжêів зменшóє ближню і збільшóє заãальнó (ãлибиннó) дію вибóхó ВР з висоêою швидêістю детонації. КОЕФІЦІЄНТ ЗАТЯЖКИ ПОКРІВЛІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент затяжêи êровли, а. roof lagging factor, н. Koeffizient m der Firstenverschalung f — відношення площі переêриття êріплення (площі верхняêів, затяжêи) ó виробці до заãальної площі поêрівлі, що підтримóється êріпленням. КОЕФІЦІЄНТ ЗЕМНОГО ЗАЛОМЛЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент земноãо преломления, а. coefficient of earthly refraction, н. Refraktionkoeffizient m — відношення радіóса Землі до радіóса рефраêційної êривої, óтвореної променем візóвання, виêривленим ó приземномó шарі атмосфери. Приблизно К.з.п. дорівнює 0,14-0,16; враховóється в триãонометричномó (ãеодезичномó) нівелюванні. КОЕФIЦIЄНТ ЗМІНИ ДЕБІТУ СВЕРДЛОВИНИ, -а, …, ч. (êоефіцієнт; від франц. dйbit — збóт, витрачання) * р. êоэффициент изменения дебита сêважины; а. change factor
КОЕ — КОЕ of the well debit rate; н. Förder(raten)änderungskoeffizient m — відношення середньодобових дебітів за попередній (Q0) і настóпний (Q1) місяці: Q1 k з = ------ . Qo К.з.д.с. хараêтеризóє змінó середньодобових дебітів свердловин за місяць; розраховóється для перехідноãо фондó свердловин для родовищ, що працюють на режимі розчиненоãо ãазó, на основі даних проеêта розробêи і êривих продóêтивності свердловин за фаêтичними даними минóлих роêів еêсплóатації; виêористовóється для визначення êоефіцієнта êратності видобóтêó нафти. В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ ЗМІНИ ЯКОСТІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент изменения êачества, а. quality change coefficient, н. Koeffizient m der Qualitätsänderung f — величина яêісної хараêтеристиêи добóтої êорисної êопалини і поãашених балансових запасів. Для рóдних родовищ і родовищ ãірничо-хімічної сировини К.з.я. виражається відношенням kя=a/c, де а і с — вміст êорисноãо êомпонента в добóтій êорисній êопалині і поãашених балансових запасах (%, êã/т, êã/м3, ã/т, ã/ d
d
м3). Для вóãільних родовищ k я = ( 100 – A y ) ⁄ ( 100 – A з ) , d
d
де A з і A y зольність балансових запасів і добóтоãо вóãілля відповідно, %. Для сланцевих родовищ kя = ТС/Т3, де Т3 і ТС — теплота зãоряння балансових запасів і добóтоãо сланцю, Дж/êã. К.з.я. може таêож виражатися відношенням валових цінностей 1 т добóтої êорисної êопалини до 1 т балансових запасів. КОЕФІЦІЄНТ ЗМІННОСТІ РОБОТИ БРИГАД ПО РЕМОНТУ СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент сменности работы бриãад по ремонтó сêважин; а. coefficient of workover crew shifting; н. Koeffizient m der Arbeit f in Schichten f pl der Bohrlochreparaturbrigaden f pl — êоефіцієнт, що визначається за формóлою: 3
kз =
∑ Ni ⋅ Ci 1 ---------------------∑ Ni
де Ni — êільêість бриãад, яêi працюють в однó, двi i три змiни; Ci — êільêість змiн (одна, двi i три змiни); i =1; 2; 3. Цілодобова робота дає змоãó зменшити витрати на обладнання, сêоротити тривалiсть ремонтó, виêлючити необхiднiсть пiдняття iнстрóментó i переêриття свердловини пiсля заêiнчення денної роботи. Разом з тим відомо, що ефеêтивнiсть нiчних робiт є дещо нижчою від денних (приблизно на 10%), а оêремi роботи (напр., очiêóвання затвердiння цементноãо розчинó) можна приóрочити до нiчноãо часó. В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ ІНЖЕКЦІЇ, -а, -…, ч. — Див. інжеêтор. КОЕФІЦІЄНТ ІНТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПАРКУ БУРОВИХ УСТАНОВОК (УСТАТКУВАНЬ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент интенсивноãо использования парêа бóровых óстановоê; а. intensive utilization rate of active drilling rigs; н. Koeffizient m der intensiven Ausnutzung f des Bohranlagenparks m — поêазниê, що хараêтеризóє рівень виêористання потенційної потóжності бóрових óстановоê (БУ): VK Qб K і.б = ----------------- = -------- , Vm Q б.маêс де Qб — плановий (фаêтичний) обсяã бóріння; Qб маêс — маêсимальний обсяã бóріння при даних óмовах; Vê — планова (фаêтична) êомерційна швидêість бóріння; Vm — технічна (нормативна) швидêість бóріння. В.С.Бойêо.
КОЕ — КОЕ КОЕФІЦІЄНТ ІНТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент интенсивноãо использования сêважин; а. intensive utilization rate of wells; н. Koeffizient m der intensiven Sondenausnutzung f — поêазниê, що хараêтеризóє напрóженість виêористання нафтопромисловоãо обладнання яê відношення фаêтичноãо видобóтêó нафти (ãазó) за певний період часó Qф до розрахóнêовоãо (режимноãо, плановоãо) Qр: ki = Qф/Qр. В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ КІНЦЕВОГО НАФТОВИЛУЧЕННЯ (НАФТОВІДДАЧІ) ФАКТИЧНИЙ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент êонечноãо извлечения нефти (нефтеотдачи) фаêтичесêий; а. actual ultimate oil recovery factor; н. tatsächlicher Koeffizient m der Rest(erd)ölgewinnung f — êоефіцієнт êінцевоãо нафтовилóчення, досяãнóтий по пластó (поêладó, еêсплóатаційномó об’єêтó), розробêа яêоãо завершена. КОЕФІЦІЄНТ (ФАКТОР) КОВЗАННЯ, -а, -…, ч. — Див. êовзання фаêтор (êоефіцієнт). КОЕФІЦІЄНТ КОНДЕНСАТОВІДДАЧІ РОЗРАХУНКОВИЙ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент êонденсатоотдачи рассчетный; а. design condensate recovery index; н. Berechnungskoeffizient m der Kondensatabgabe f — відношення сóмарноãо видобóтêó êонденсатó з пласта до êінця розробêи, розрахованоãо за êривими диференціальної êонденсації пластової системи, до потенціальних (балансових) запасів. КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) ВИБУХУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (К.П.Д.) взрыва, а. efficiency of explosion, н. Explosionswirkungsgrad m, Nutzeffekt m der Explosion f — число, що вêазóє, яêа частêа всієї енерãії вибóхó витрачається на певний резóльтат (напр., на подрібнення породи, на виêид породи і т.і.). КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ ЗАГАЛЬНИЙ (ГІДРОПРИВОДА, ПНЕВМОПРИВОДА, ГІДРОПРИСТРОЮ, ПНЕВМОПРИСТРОЮ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (ãидропривода, пневмопривода, ãидроóстройства, пневмоóстройства) общий; общий К.П.Д.; а. overall efficiency (of hydraulic drive, pneumatic (air) drive, hydraulic device, pneumatic device); н. Gesamtwirkungsgrad m (des hydraulischen, pneumatischen Getriebes n, der hydraulischen, pneumatischen Vorrichtung f) — êоефіцієнт êорисної дії, яêий враховóє всі втрати енерãії ãідропривода (пневмопривода, ãідропристрою, пневмопристрою). КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) МЕХАНІЧНИЙ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (К.П.Д.) механичесêий; а. mechanical efficiency; н. mechanischer Wirkungsgrad m — відношення різниці потóжності Р, споживаної насосом, і втрат механічної потóжності Pм (внаслідоê тертя ó підшипниêових опорах та óщільненнях вала) до потóжності, споживаної насосом (механічний êоефіцієнт êорисної дії): P – Pм η м = ---------------- . P КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) НАСОСНОГО АҐРЕҐАТУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (К.П.Д.) насосноãо аãреãата; а. overall efficiency of a pumping unit; н. Wirkungsgrad m des Pumpenaggregates n — відношення êорисної потóжності насоса Pі до потóжності Pgr, споживаної приводною машиною, ηgr = Pi /Pgr. КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) НАСОСА, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (К.П.Д.) насоса; а. pump efficiency; н. Pumpenwirkungsgrad m — відношення êорисної потóжності насоса Pі до потóжності Р, споживаної ним ó розãлядóваній робочій точці, η = Pі / P.
534 КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ ОБ’ЄМНИЙ (ГІДРОПРИВОДА, ПНЕВМОПРИВОДА, ГІДРОПРИСТРОЮ, ПНЕВМОПРИСТРОЮ); ОБ’ЄМНИЙ К.К.Д., -а, -…, -оãо, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (ãидропривода, пневмопривода, ãидроóстройства, пневмоóстройства) объемный; объемный К.П.Д.; а. volumetric efficiency (of hydraulic drive, pneumatic (air) drive, hydraulic device, pneumatic device); н. volumetrischer Wirkungsgrad m (des Druckluftgetriebes n, der hydraulishen, pneumatischen Vorrichtung f) — êоефіцієнт êорисної дії, яêий враховóє втрати робочої рідини ãідропривода (пневмопривода, ãідропристрою, пневмопристрою) внаслідоê витоêів. КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) ПРОЦЕСУ РОЗДІЛЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия процесса разделения, а. efficiency of preparation (separation), н. Wirkungsgrad m des Scheidungsprozesses m — стóпінь або міра досяãнення теоретично можливоãо резóльтатó (див. ефеêтивність розділення): # при ãрохоченні — відношення êільêості нижньоãо êласó в підрешітномó продóêті до йоãо êільêості ó вихідномó матеріалі; # при збаãаченні — відношення êільêості êорисноãо êомпонента ó êонцентраті до йоãо êільêості ó вихідномó матеріалі, або для вóãілля — відношення досяãнóтої різниці між зольністю відходів та êонцентратó до різниці між зольністю породних та êонцентратних фраêцій ó вихідномó вóãіллі. КОЕФІЦІЄНТ КОРІОЛІСА, -а, -…, ч. * р. êоэффициент Кориолиса; а. Koriolis’s coefficient, н. Koriolis-Koeffizient m — Див. êореêтив êінематичної енерãії . КОЕФІЦІЄНТ КРАТНОСТІ ВИДОБУТКУ НАФТИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент êратности нефтедобычи; а. oil recovery factor; н. Erdölgewinnungsverhältnis n — поêазниê видобóтêó, яêий поêазóє, ó сêільêи разів обсяã видобóтêó нафти з свердловини (або ãрóпи свердловин) за даний період більший від видобóтêó нафти за місяць попередньоãо періодó. Визначається за формóлою: nм
K з.д ( 1 – K з.д ) K êр = ---------------------------------- , 1 – K з.д де Kз.д — êоефіцієнт місячної зміни дебітó, що дає відноснó хараêтеристиêó зміни дебітó на настóпний місяць щодо середньодобовоãо дебітó за попередній місяць; nм — êільêість місяців ó даномó періоді. КОЕФІЦІЄНТ ЛОБОВОГО ОПОРУ СХ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент лобовоãо сопротивления Сх; а. drag coefficient; н. Stirnwiderstandskoeffizient m — безрозмірний емпіричний êоефіцієнт, яêий входить ó формóлó для сили Rx лобовоãо опорó твердоãо тіла; для êвадратичної ділянêи опорó Сх залежить від форми тіла й швидêості, йоãо поверхні, а таêож від положення (від орієнтóвання) цьоãо тіла в потоці. Для деяêих випадêів тіл найпростішої ãеометричної форми (êóля, циліндр та інші) Сх можна одержати теоретично. КОЕФIЦIЄНТ МАКРОШОРСТКОСТI, -а, -…, ч. * р. êоэффициент маêрошероховатости; а. macroroughness factor, macroroughness coefficient; н. Makrorauhigkeitsbeiwert m — êоефiцiєнт, яêий хараêтеризóє внóтрiшню стрóêтóрó пористоãо середовища в êоефiцiєнтi b êвадратичноãо члена формóли фiльтрацiї двочленної, тобто b = ρ/l , де ρ — ãóстина рiдини; l — К.м. Йоãо, напр., можна визначити iз формóли Ширêовсьêоãо. КОЕФІЦІЄНТ МАШИННОГО ЧАСУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент машинноãо времени, а. coefficient of machine time, н. Maschinenzeitkoeffizient m — відношення часó роботи ма-
535 шини протяãом зміни (виêлючаючи зóпинêи і роботó вхолостó) до тривалості зміни Кт= tм/tзм. Для транспортних óстановоê реêомендовані при розрахóнêах вантажопотоêів: сêребêові êонвеєри ó лаві — 0,40-0,65, стрічêові êонвеєри — 0,70-0,85, êінцеві êанатні та елеêтровозні відêатêи — 0,75. КОЕФІЦІЄНТ МІЦНОСТІ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент êрепости ãорной породы, а. coefficient of rock hardness, н. Festigkeitskoeffizient m des Gesteins n pl — величина, що приблизно хараêтеризóє відноснó опірність породи рóйнóванню при її видобóванні. Звичайно приймають, що К.м.ã.п. f дорівнює частці від ділення величини ãраниці міцності під час одноосноãо стиснення σст на 100. Існóє деêільêа êласифіêацій міцності ã.п. Найбільш óживана шêала К.м.ã.п. запропонована М.М.Протодьяêоновим. КОЕФIЦIЄНТ НАДСТИСЛИВОСТI ГАЗУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент сверхcжимаемости ãаза; а. real gas factor; gas supercompressibility factor, н. Koeffizient m der Gassuperkompressibilität f — Див. êоефiцiєнт стисливостi ãазó. КОЕФIЦIЄНТ НАФТОВИЛУЧЕННЯ ПОТОЧНИЙ, -а, …, -оãо, ч. * р. êоэффициент нефтеизвлечения теêóщий; а. current oil recovery factor; н. laufender Koeffizient m der Erdölausbringung f — відношення видобóтої з пласта êільêості нафти на певнó датó до балансових (ãеолоãічних) її запасів. КОЕФIЦIЄНТ НАФТОНАСИЧЕНОСТІ (ГАЗОНАСИЧЕНОСТІ), -а, …, (…), ч. * р. êоэффициент нефтенасыщенности (ãазонасыщенности); а. oil saturation (gas saturation) coefficient; н. Koeffizient m der Erdölsättigung f (der Erdgassättigung f) — відношення об’ємó нафти (ãазó), яêий міститься в порах (пóстотах) пласта, до заãальноãо об’ємó всіх пор (пóстот) нафтоносноãо (ãазоносноãо) пласта в пластових óмовах чи ó досліджóваномó зразêó породи при пластових óмовах. Сóма êоефіцієнтів нафто-, ãазо- і водонасиченості дорівнює одиниці. КОЕФIЦIЄНТ НЕРІВНОМІРНОСТІ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ, -а, …, ч. * р. êоэффициент неравномерности потребления ãаза; а. irregularity coefficient of gas consumption; н. Koeffizient m der Gasverbrauchsungleichmässigkeit f, Ungleichförmigkeitsfaktor m des Gasverbrauchs m — відношення середньої фаêтичної витрати ãазó за певний період (сезон, добó, ãодинó) до середньої витрати за більший період (відповідно ріê, місяць, доба). КОЕФІЦІЄНТ ОБВОДНЕНОСТІ ЕМУЛЬСІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент обводненности эмóльсии; а. coefficient of emulsion watering; н. Emulsionsverwässerungskoeffizient m — відношення об’ємó води до заãальноãо об’ємó емóльсії. КОЕФІЦІЄНТ ОБЕРТАЛЬНОСТІ РЕЗЕРВУАРІВ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент оборачиваемости резервóаров; а. utilization factor of the tank farm; н. Koeffizient m der Behälterumlaufzahl f — відношення дводобовоãо об’ємó видобóтої нафти до об’ємó встановлених резервóарів; хараêтеризóє стóпінь виêористання резервóарноãо парêó; може êоливатися в межах від 2 до 5. КОЕФІЦІЄНТ ОБЕРТАННЯ БУРОВИХ УСТАНОВОК, -а, -…, ч. * р. êоэффициент вращения бóровых óстановоê; а. factor of drilling rigs rotation; н. Drehkoeffizient m der Bohranlagen f pl — поêазниê, що хараêтеризóє рівень виробничоãо виêористання в часі бóрових óстановоê (БУ); виêористовóється при розрахóнêах потреби в БУ, сêладанні êошторисів на бóдівництво свердловин, визначенні ефеêтивності впровадження нової техніêи тощо:
КОЕ — КОЕ T м.д + T п.б + T б.ê + T в + T р.м + T рез K об = ------------------------------------------------------------------------------------------ , T п.б + T б.ê + T в де Tм.д. — час монтажно-демонтажних робіт; Тп.б — час підãотовчих робіт до бóріння; Tб.ê — час бóріння і êріплення; Тв — час випробóвання; Тр.м. — час ремонтних робіт; Трез — час перебóвання БУ в резерві. КОЕФІЦІЄНТ ОБ’ЄМНОГО КОМПОНЕНТОВИЛУЧЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент объемноãо êомпонентоизвлечения; а. coefficient of volumetric component extraction (recovery); н. Koeffizient m der volumetrischen Komponentenausbringung f — відношення об’ємó Qвиді видобóтоãо з пласта і-ãо êомпонента до йоãо ãеолоãічних запасів Q3і. Розрізняють êінцевий (заêінчення еêсплóатації) і поточний (ó певний момент часó t еêсплóатації) êоефіцієнти êомпонентовилóчення Кі. Виражаючи Кі ó відсотêах, одержóємо: Ki = (Qвиді / Qз.і)·100 = (1 - Qззі / Qз.і)·100, де і — розãлядóваний êомпонент пластовоãо ãазó (метан, етан, ..., ãелій, сірêоводень тощо); Qз.і — ãеолоãічні запаси даноãо êомпонента. Qззі — залишêові запаси êомпонента. Яêщо розãлядати ãаз яê сóміш вóãлеводневих êомпонентів С1– С4, а êонденсат яê сóміш С5+, то êоефіцієнти ãазо- і êонденсатовилóчення можна виразити відповідно таê (ó %): n
∑ Qвид c
i Q вид c =1 5+ - ⋅ 100 ; K ê = ------------------ ⋅ 100. K ã = i------------------------n Q з c 5+ Q ∑ зc
i=1
i
З праêтиêи еêсплóатації родовищ маємо, що при режимі природноãо виснаження êінцевий êоефіцієнт ãазовилóчення сêладає 85-95%, в той час яê êінцевий êоефіцієнт êонденсатовилóчення — 30-60%, а при сприятливих óмовах — до 75%. Основні фаêтори, яêі впливають на êоефіцієнт ãазовилóчення: режим еêсплóатації родовища; середньозважений по об’ємó поровоãо просторó пласта тисê; площинна і по розрізó пласта неоднорідність літолоãічноãо сêладó і фаціальна мінливість порід пласта; тип родовища (пластове, масивне); темп відбирання ãазó; охоплення пласта витісненням (ó т.ч. при природномó чи примóсовомó діянні на пласт); розміщення свердловин на площі ãазоносності; стан розêриття пласта свердловинами і êонстрóêції свердловин; види робіт по інтенсифіêації роботи свердловин. Об’єм залишеноãо Qзал.ã. в пласті ãазó в êінці розробêи родовища виражають рівнянням: pв pê Q зал.ã = Ω ê ------- + ( Ω п – Ω ê ) ------- α , z ãê z ãв де Ωп, Ωê — початêовий і êінцевий ãазонасичені об’єми поровоãо просторó пласта, м3; p ê ⁄ z ãê , p в ⁄ z ãв — êінцеві середньозважені по ãазонасиченомó (індеêс ê) і обводненомó (індеêс в) об’ємах поровоãо просторó пласта безрозмірні (віднесені до атмосферноãо тисêó) зведені (поділені на відповідні êоефіцієнти стисливості zã ãазó) тисêи; α = α ( p в ,Q ( t )/Q з ,ρ п ) êоефіцієнт залишêової об’ємної ãазонасиченості обводненої (Ωп Ωê) зони поровоãо об’ємó пласта, частêи одиниці; Q(t) — поточний видобóтий об’єм ãазó, м3; ρп — початêова ãазонасиченість пласта; Qз — запаси ãазó, м3. З óрахóванням цьоãо рівняння êоефіцієнт ãазовилóчення (%) описóється формóлою: { Ω п [ p п /z ãп ] – α ( p в /z ãв ) – Ω ê [ p ê /z ãê ] – α ( p в /z ãв ) }.100 K ã = ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ , Qз
КОЕ — КОЕ
536
де p п ⁄ z ãп - початêовий середньозважений по ãазонасиченомó об’ємó поровоãо просторó пласта зведений (поділений на атмосферний тисê і на zã) тисê. При ãазовомó режимі еêсплóатації [Ωп=Ωê=const; Q3=Ω(pп/zã.п); α=0] êоефіцієнт ãазовилóчення p ê ⁄ z ãê K ãã = 1 – ---------------- ⋅ 100. p п ⁄ z ãп При жорстêомó водонапірномó режимі еêсплóатації (Ωп>Ωê; p в ⁄ z ãв ≈ p ê ⁄ z ãê ≈ p п ⁄ z ãп ; α = 0 ) êоефіцієнт ãазовилóчення K ãв = [ ( 1 – α 0 ) ( 1 – Ω ê ⁄ Ω п ) ] ⋅ 100, де α0 — êоефіцієнт залишêової об’ємної ãазонасиченості обводненої (Ωп — Ωê) зони пласта, частêи одиниці. Для пісêів α оп = ( 1 – 1,415 ρ п m 0 )ρ п ; для доломітів α од = ( 1 – 1,085 ρ п m 0 )ρ п ; де m0 — êоефіцієнт пористості пласта. При Ωê/Ωп = 0 ó випадêó жорстêоãо водонапірноãо режимó еêсплóатації êоефіцієнт ãазовилóчення берóть рівним: для пісêів ( K ãв ) П = 1,415 ρ п m 0 ; для доломітів ( K ãв ) Д = 1,085 ρ п m 0 . При прóжномó водонапірномó режимі еêсплóатації (Ωп>Ωê; p в ⁄ z ãв > p п ⁄ z ãп > p ê ⁄ z ãê ; α = 0 êоефіцієнт ãазовилóчення: pв zп Ωê pê zп p п z п K ãпр = 1 – α ----------- – ------- ---------- – α ----------- ⋅ 100, z в p п Ω п z ê p п z в p п де α=α0 f [ p в , Q(t)/Qз], α — фóнêція літолоãічної бóдови пласта; Q(t)/Qз — рівень річноãо відборó ãазó з родовища. При Q(t)/Q30,2 і стосовно пласта, що представлений пісêовиêом: 2
f ( p в ) = 1,25 – ( p в ⁄ p п – 0,5 ) . Коефіцієнт êонденсатовилóчення незцементованоãо пісêó чи пісêовиêа при витісненні водою ãазовоãо êонденсатó, що випав ó пласті, і постійномó тисêó визначають за рівнянням: µ ê 1 ⁄ 8,57 K êв = 1 – 1,415 ------ ρ пê m 0 ρ пê , µ в де µê і µв — динамічний êоефіцієнт в’язêості відповідно êонденсатó і води; ρпê — початêова êонденсатонасиченість пористоãо середовища, частêи одиниці. Коефіцієнт êонденсатовилóчення Кêв під час розробêи ãазоêонденсатноãо поêладó в режимі природноãо виснаження при Ωп = const може бóти розрахований в разі наявності еêспериментальних даних рVТ-станó за диференціальною êонденсацією пластових флюїдів. Вплив пористоãо середовища на êоефіцієнт êонденсатовилóчення ó
цьомó випадêó визначають за виразом: –4 1 ⁄ 2
K ê = K êв – 27,8 ⋅ 10 F , де F — питома поверхня пористоãо середовища, м2/м3. В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ ОБ’ЄМНОГО СТИСКУВАННЯ РІДИНИ BV, -а, -…, ч. * р. êоэффициент объемноãо сжатия жидêости bv; а. coefficient of volumetric compression of fluid; н. Flüssigkeitsvolumenkompressibilitätsfaktor m, Faktor m der Volumenflüssigkeitskompressibilität f — відношення відносноãо зменшення об’ємó V рідини (тобто величини dV/V) до нормальної напрóãи об’ємноãо рівномірноãо стисêóвання dV даноãо об’ємó: β v = – ----------- . При точнішомó визначенні Vdp необхідно брати відношення відповідних приростів двох названих величин. Коефіцієнт об’ємноãо стисêóвання рідини є величиною, оберненою модóлю об’ємної прóжності, k p : β v = 1 ⁄ k p . Див. заêон Гóêа. КОЕФІЦІЄНТ ОБ’ЄМНОЇ ПОРИСТОСТІ ҐРУНТУ (ПОРОДИ) [АБО ПОРИСТІСТЬ ҐРУНТУ (ПОРОДИ), ПОРИСТІСТЬ ТІЛА], -а, -…, ч. [-ості, -…, ж., -ості, -…, ж.] * р. êоэффициент объемной пористости ãрóнта (породы); а. coefficient of volumetric porosity of formation [porosity of formation (rock)]; н. Bodenvolumenporositätskoeffizient m (oder Bodenporosität f, Gesteinsporosität f, Körperporosität f) — відношення об’ємó поровоãо просторó до всьоãо об’ємó ґрóнтó (породи), що сêладається з об’ємó поровоãо просторó Vпор і об’ємó сêелета твердої фази Vсêел.: V пор m = -------------------------------- . V пор + V сêел У механіці ґрóнтів êоефіцієнтом об’ємної пористості називають інêоли величинó Е, яêа дорівнює відношенню об’ємó пор до об’ємó мінеральної частини ґрóнтó (сêелета), тоді m = E ⁄ ( 1 + E ) . КОЕФIЦIЄНТ ОБ’ЄМНОЇ ПРУЖНОСТI РIДИНИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент объемнoй óпрóãости жидêости; а. coefficient of liquid volumetric elastiсity; н. Koeffizient m der Volumenflüssigkeitselastizität f — êоефiцiєнт, яêий хараêтеризóє вiдноснó змiнó ∆V/V об’ємó рiдин при змiнi тисêó ∆p на одиницю: 1 ∆V β p = ---- -------- , V ∆p де V — початêовий об’єм рiдини; ∆V- змiна об’ємó рiдини при змiнi тисêó ∆p. Входить ó заêон Гóêа. Син. — êоефiцiєнт об’ємноãо стисêóвания рiдини. КОЕФІЦІЄНТ ОПОРУ АБО КОЕФІЦІЄНТ ВТРАТ НАПОРУ ξ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент сопротивления или êоэффициент потерь напора; а. resistance factor or head loss factor; н. Widerstandskoeffizient m oder Druckverlustkoeffizient m — безрозмірний êоефіцієнт, яêий дорівнює втраті напорó (по довжині hl або місцевій hj), поділеній (для звичайних потоêів рідин) на швидêісний напір; для фільтраційних ламінарних потоêів — на зведенó витратó. За допомоãою цьоãо êоефіцієнта втрати напорó hl і hj виражаються формóлами: v
2
v
2
а) для звичайних потоêів h l = ξ ------ або h j = ξ ------ ; 2g 2g
q
q
б) для фільтраційних потоêів h l = ξ ------- або h j = ξ ------- , Kф Kф
де v — швидêість; g — присêорення вільноãо падіння; q —
537 питома витрата; Kф — êоефіцієнт фільтрації. Для місцевих втрат напорó, яêі належать до êвадратичної ділянêи опорó звичайних потоêів, і для ламінарних фільтраційних потоêів ξ залежить від ãеометричної форми потоêó. Для втрат напорó по довжині, яêі належать до êвадратичної ділянêи опорó звичайних потоêів, ξ додатêово залежить ще і від відносної шорстêості рóсла. Величини ξ звичайно встановлюють еêспериментально; в оêремих випадêах ξ можна визначити теоретично. При êоефіцієнті ξ проставляють різні індеêси, для тоãо щоб зазначати, яêоãо саме випадêó стосóється даний êоефіцієнт опорó, наприêлад: а) при розрахóнêó величини hl індеêс l (отримóють ξl); б) при розрахóнêó величин hj індеêс j (отримóють ξj); при êоефіцієнтах опорó, яêі належать тільêи оêремим видам місцевих втрат, проставляють індеêси ó виãляді відповідних óêраїнсьêих бóêв (ξп — êоефіцієнт опорó поворотó трóби, ξê — êоефіцієнт опорó êрана; ξм — êоефіцієнт опорó бóдь-яêоãо óстатêóвання, назва яêоãо починається на бóêвó “м” і т.д.). В.С.Бойêо. КОЕФІЦІЄНТ ОХОПЛЕННЯ ПЛАСТА ПРОЦЕСОМ ВИТІСНЕННЯ ФАКТИЧНИЙ, -а, -…, -оãо, ч. * р. êоэффициент охвата пласта процессом вытeснения фаêтичесêий; а. actual factor of reservoir coverage by displacement; н. tatsächlicher Koeffizient m der Erfassung f vom Fröz n mit dem Verdrängungsprozess m — відношення нафтонасиченоãо об’ємó (поêладó, еêсплóатаційноãо об’єêта, охопленоãо на певнó датó процесом витіснення) до всьоãо нафтонасиченоãо об’ємó поêладó. Коефіцієнт, яêий виêористовóють для оцінêи поточноãо станó розробêи еêсплóатаційноãо об’єêта і обґрóнтóвання засобів по реãóлюванню процесó витіснення, направлених на досяãнення проеêтноãо êоефіцієнта охоплення. КОЕФIЦIЄНТ П’ЄЗОПРОВІДНОСТI, -а, -…, ч. * р. êоэффициент пьезопроводимости; а. piezoconductivity factor; н. Druckleitfähigkeitskoeffizient m — параметр, яêий хараêтеризóє величинó швидêостi поширення збóрень тисêó в пластi i дорiвнює вiдношенню êоефiцiєнта прониêностi k до добóтêó êоефiцiєнта в’язêостi динамічноãо µ на êоефiцiєнт прóжної ємностi насиченоãо пласта β∗: χ = k ⁄ ( µβ∗ ) . КОЕФІЦІЄНТ ПІДРИВАННЯ БОКОВИХ ПОРІД, -а, -…, ч. * р. êоэффициент подрывêи боêовых пород, а. coefficient of wall rock undermining, н. Koeffizient m des Abklappens n der Stösse m pl — відношення величини площі породної частини вибою до заãальної площі змішаноãо вибою. КОЕФІЦІЄНТ ПІДРОБКИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент подработêи земной поверхности, а. coefficient of underworking the earth surface, н. Koeffizient m des Unterbauens n der Erdoberfläche f — відношення фаêтичноãо розмірó виробленоãо просторó за простяãанням або за падінням пласта до мінімальноãо розмірó, при яêомó настає повна підробêа. КОЕФІЦІЄНТ ПОВНОГО ОПОРУ (СИСТЕМИ) ζ f , -а, -…, ч. * р. êоэффициент полноãо сопротивления (системы) ζ f ; а. total resistance factor (of a system) ζ f ; н. Gesamtwiderstandskoeffizient m (des Systems n) — безрозмірний êоефіцієнт, яêий відповідає втраті напорó hf . За допомоãою цьоãо êоефіцієнта втрати напорó виражаються формóлами: 2
v а) для звичайних потоêів h f = ζ f ------ ; 2g q б) для фільтраційних потоêів h f = ζ f ------- , Kф
КОЕ — КОЕ де ζ f - =
n
m
ζ j , v — швидêість; g — присêорення ∑ ζ l + j∑ i=1 =1
вільноãо падіння; q — питомі витрати; Kф — êоефіцієнт фільтрації; ζl, ζj — êоефіцієнти опорó вздовж шляхó і на місцевій перешêоді; m, n — êільêості відповідних опорів. КОЕФІЦІЄНТ ПОДАЧІ ШТАНГОВОГО НАСОСА, -а, -…, ч. * р. êоэффициент подачи штанãовоãо насоса; а. coefficient of sucker-rod pump discharge; н. Stangenpumpenliefergrad m — відношення дійсної подачі насоса до теоретичної, яêе виражається формóлою: αп = αд·αóс·αн·αвит, де αп — К.п.ш.н.; αд, αóс, αн, αвит — êоефіцієнти, яêі хараêтеризóють вплив відповідно деформацій штанã і трóб, óсадêи рідини, стóпеня наповнення насоса рідиною і витіêання рідини. Оптимальний К.п.ш.н. визначають за êритерієм мінімальної собівартості видобóтêó нафти за циêл роботи штанãовонасосної свердловини (сóма тривалості міжремонтноãо періодó і ремонтó свердловини). КОЕФIЦIЄНТ ПРИЙМАЛЬНОСТІ СВЕРДЛОВИНИ, -а, …, ч. * р. êоэффициент приемистости сêважины; а. well injectivity ratio; н. Injektionsindex m des Bohrlochs n, Bohrlochaufnahmefähigkeitskoeffizient m — відношення добовоãо наãнітання води в наãнітальнó свердловинó до перепадó між вибійним і пластовим тисêами, при яêомó забезпечóється даний об’єм наãнітання, — величина, яêа звичайно чисельно відрізняється від êоефіцієнта продóêтивності тієї ж свердловини і зростає зі збільшенням вибійноãо тисêó. КОЕФIЦIЄНТ ПРОДУКТИВНОСТІ СВЕРДЛОВИНИ, -а, …, ч. (êоефіцієнт; від лат. productivus — плодотворний) * р. êоэффициент продóêтивности сêважины; а. well productivity ratio; н. Produktivitätsindex m der Sonden f pl — êоефіцієнт, яêий хараêтеризóє видобóвні можливості свердловини — відношення її дебітó до відповідноãо перепадó між пластовим і вибійним тисêами, — величина звичайно постійна (не залежить від вибійноãо тисêó) при óсталеній фільтрації однофазної рідини і змінна (залежить від тисêó на вибої свердловини) при фільтрації ãазó або рідини і ãазó. К.п.с. визначається за óмови справедливості лінійноãо заêонó фільтрації. КОЕФIЦIЄНТ ПРОНИКНОСТІ, -а, …, ч. * р. êоэффициент проницаемости; а. permeability ratio; н. Permeabilitätskoeffizient m — еêспериментальний êоефіцієнт пропорціональності в лінійномó заêоні фільтрації Дарсі, за одиницю яêоãо приймається êоефіцієнт прониêності таêоãо пористоãо середовища, при фільтрації через зразоê яêоãо площею фільтрації 1 м2, довжиною 1 м і за перепадó тисêó 1 Па витрата рідини з динамічним êоефіцієнтом в’язêості 1 Па⋅с становить 1 м3/с. Фізичний зміст розмірності К.п. в м2 поляãає в томó, що прониêність хараêтеризóє величинó площі перерізó êаналів пористоãо середовища, по яêих в осн. протіêає фільтрація. Він є числовою хараêтеристиêою абсолютної і ефеêтивної (або фазової) прониêності. КОЕФIЦIЄНТ ПРУЖНОЇ ЄМНОСТI НАСИЧЕНОГО ПЛАСТА, -а, …, ч. * р. êоэффициент óпрóãой емêости насыщенноãо пласта; а. factor of elastic capacity of saturated formation; н. Elastizitätsinhaltskoeffizient m der gesättigten Schicht f — параметр, яêий враховóє одночасно прóжнiсть сêелета пористоãо середовища і прóжність рідини, яêа йоãо насичóє, ó формi: β∗ = m o β p + β c і поêазóє, яêó частêó від виділеноãо елементó об’ємó пор пласта становить об’єм рідини, що витіêає з цьоãо елемента при зниженні пластовоãо тисêó в ньомó на одиницю, де mo — êоефіцієнт пористості за початêовоãо пластовоãо тисêó; βр — êоефі-
КОЕ — КОЕ цієнт об’ємної прóжності рідини; βс — êоефiцiєнт об’ємної прóжностi cêелета породи. Див. заêон Гóêа для ãiрсьêої породи. КОЕФІЦІЄНТ РІВНОПАДІННЯ (РІВНОПАДНОСТІ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент равнопадаемости, а. coefficient of equifalling, н. Gleichfälligkeitsfaktor m, Koeffizient m der Gleichfälligkeit f — відношення між розмірами двох мінеральних зерен з різною ãóстиною, яêі падають ó реальномó середовищі (воді) з однаêовою швидêістю: Кр = d1/d2 = (ρ2 — ρc)/(ρ1 — ρc), де: d1, d2 — лінійний розмір зерен, ρ1 та ρ2 — ãóстина тих самих зерен, ρc — ãóстина середовища. Вважається, за êласичними поняттями, що для ефеêтивноãо ãравітаційноãо збаãачення ê.ê. ãраничні значення êрóпності зерен повинні мати співвідношення не більше за К.р. Див. рівнопадіння. КОЕФІЦІЄНТ РІЗНОЗЕРНИСТОСТІ ҐРУНТУ (ПІСКУ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент разнозернистости ãрóнта (песêа) h; а. coefficient of non-uniformly grained structure of soil (sand); н. Koeffizient m der Verschiedenkörnigkeit f vom Grund m (Sand m) — відношення діаметрів: η = d60/d10, де d60, d10 — діаметр частиноê різнозернистоãо ґрóнтó, маса яêих разом з масою частиноê, що мають діаметр менший за d60 або відповідно d10, становить 60% або відповідно 10% маси ґрóнтó. КОЕФІЦІЄНТ РОЗВІДАНОСТІ НАФТОГАЗОНОСНОГО РАЙОНУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент разведанности нефтеãазоносноãо района; а. coefficient of exploration extent of an oil-and gas-bearing region; н. Erkundungskoeffizient m des (Erd)Öl- und (Erd-)Gasgebietes n — поêазниê, яêий хараêтеризóє можливості з подальшоãо виявлення промислових запасів нафти і ãазó в нафтоãазоносномó районі і визначається відношенням початêових розвіданих запасів нафти і ãазó до початêових потенціальних ресóрсів. Встановлено три діапазони К.р.н.р.: понад 0,9, êоли район майже повністю розвіданий (можливості приростó нових запасів менше 10% від початêових запасів); 0,5-0,9 — для районів із значними можливостями виявлення нових родовищ нафти і ãазó (від 10 до 50% від початêових запасів); менше 0,5 — для районів, де основні запаси ще не виявлено (можливості приростó нових запасів від 50 до 90% від початêових розвіданих запасів). КОЕФIЦIЄНТ РОЗГАЗОВУВАНОСТІ НАФТИ, -а, …, ч. * р. êоэффициент разãазированности нефти; а. oil degassing ratio; н. Koeffizient m der Erdölentgasung f — êільêість ãазó, яêий виділяється з одиниці маси або об’ємó нафти при зниженні тисêó на одиницю. Він звичайно збільшóється в мірó зниження тисêó, але зростає в області дóже висоêих температóр і тисêів ó зв’язêó з явищами зворотноãо випаровóвання. Вимірюється в м3/(м3·Па) або м3/(êã·Па). КОЕФІЦІЄНТ РОЗКРИВУ (РОЗКРИТТЯ), -а, -…, ч. *р. êоэффициент всêрыши, а. stripping ratio, barring coefficient; н. Abraumkennzahl f, Abraumkoeffizient m — êільêість поêривних порід, що припадає на одиницю êільêості êорисної êопалини при відêритомó способі розробêи родовища. К.р. називають ваãовим, яêщо поêриваючі породи і êориснó êопалинó виражають ó тоннах, і об’ємним, яêщо в êóбометрах. На праêтиці частіше êористóються об’ємними поêазниêами. Розрізнюють таêі осн. види К.р.: с е р е д н і й — відношення заãальноãо об’ємó розêривних порід ó êонтóрах êар’єрó або йоãо частині до заãальноãо об’ємó ê.ê., що добóвається з êар’єрó в тих же êонтóрах; ê о н т ó р н и й — відношення об’ємó розêривних порід, що прирізаються до
538 êар’єрó при збільшенні йоãо ãлибини на один шар (óстóп), до об’ємó ê.ê. в цьомó шарі (óстóпі); е ê с п л ó а т а ц і й н и й — відношення об’ємó розêривних порід до об’ємó ê.ê. за певний період еêсплóатації êар’єрó або йоãо дільниці; с е р е д н ь о е ê с п л ó а т а ц і й н и й — той же К.р. з розрахóнêó всьоãо термінó еêсплóатації; п е р в и н н и й — відношення об’ємó розêривних порід, вийнятих ó період бóдівництва êар’єрó, до заãальноãо об’ємó ê.ê.; п о ã о р и з о н т н и й — відношення об’ємó розêривних порід до об’ємó ê.ê. на одномó ãоризонті êар’єрó; ш а р о в и й — відношення об’ємó розêривних порід ó межах одноãо шарó до об’ємó ê.ê. в томó ж шарі; п о т о ч н и й — відношення об’ємó розêривних порід, фаêтично переміщених ó відвали за певний період часó (місяць, êвартал, півріччя, ріê), до фаêтичноãо об’ємó ê.ê., що видобóта за цей період; п л а н о в и й К.р. та ã р а н и ч н и й К.р. — маêсимально допóстимий за êритерієм еêономічної доцільності відêритої розробêи родовища. КОЕФІЦІЄНТ РОЗПУШЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент разрыхления, а. loosening factor, н. Auflockerungsfaktor m, Auflockerungsgrad m — 1) Відношення об’ємó ãірсьêої породи ó розпóшеномó (насипномó) виãляді до її об’ємó ó масиві. Розрізняють К.р.ã.п. ó вільномó насипанні, після відбивання ó затисненомó середовищі (в рóдних блоêах), після óщільнення (ãравітаційноãо, вібраційноãо) та ó рóхомомó потоці подрібненої маси. Таблиця. — Хараêтеристиêи ãірсьêих порід за розпóшенням Грóпа порід за шêалою ЗНіП
Породи
Збільшення об’ємó породи, % Початêове Залишêове
I
Пісоê, сóпісоê
8-17
II
Рослинний ґрóнт, торф
20-30
1-2,5 3-4
I—II
Лесовидний сóãлиноê
14-28
1,5-5
II—III
Жирна ãлина, êрóпний ãравій
24-30
4-7
IV
Ломова ãлина, сóãлиноê зі щебенем
26-32
6-9
V
Затверділий лес, м’яêий мерãель, опоêа, трепел
33-37
11-15
VI—VIII
Міцний мерãель, тріщинóватий сêельний ґрóнт
30-45
1012
V—XI
Сêельні породи
45-50
20-30
Значення êоефіцієнта розпóшення для даноãо блоêó ã.п. знаходять дослідним шляхом. Для цьоãо за даними марêшейдерсьêої зйомêи блоêó визначають об’єм блоêó в масиві (до вибóхó) і об’єм висаджених порід блоêó (після вибóхó) і, розділивши дрóãе на перше, одержóють шóêане значення êоефіцієнта.
2) Хараêтеристиêа сипóчої маси, шарó робочої постелі ó відсаджóвальній машині або зависó твердих частиноê ó робочомó середовищі збаãачóвальноãо апарата, яêа визначається співвідношенням об’ємó проміжêів між твердими частинêами до заãальноãо об’ємó системи. Таê, яêщо тверда фаза займає об’єм Vт ó заãальномó об’ємі Vо, то К.р. сêладає: θ = (Vо - Vт)/Vо. К.р. є важливим параметром для аналізó процесів, що відбóваються в апаратах ãравітаційноãо збаãачення. КОЕФІЦІЄНТ РОЗСУВАННЯ КРІПЛЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент раздвижêи êрепи, а. support extension coefficient, н. Verspannungsgrad m des Stempels m — відношення висоти êріплення ó розсóнóтомó положенні до її висоти ó нерозсóненомó стані.
539 КОЕФIЦIЄНТ РОЗЧИННОСТІ ГАЗУ В НАФТІ, -а, …, ч. * р. êоэффициент растворимости ãаза в нефти; а. ratio of solubility of gas in oil, coefficient of gas dissolution in oil; н. Lösungs-Gas-Öl-Verhältnis n — поêазниê, яêий хараêтеризóє здатність природноãо вóãлеводневоãо ãазó розчинятися в нафті, — êільêість ãазó, яêа розчиняється в одиниці маси об’ємó нафти при збільшенні тисêó на одиницю. Виражається в м3/(м3·Па) або м3/(êã·Па). Компоненти нафтовоãо ãазó хараêтеризóються різною розчинністю в нафті. Із збільшенням молеêóлярної маси êоефіцієнт розчинності вóãлеводневих ãазів зростає. Із невóãлеводневих ãазів досить висоêó розчинність має вóãлеêислий ãаз, азот — найбільш низьêó. Розчинність нафтовоãо ãазó, яêий має сêладний сêлад, відхиляється від лінійноãо заêонó (не відповідає заêонам ідеальноãо ãазó); із збільшенням тисêó êоефіцієнт розчинності ãазó зростає, з ростом температóри знижóється. КОЕФIЦIЄНТ СВІТЛОПОГЛИНАННЯ НАФТИ, -а, …, ч. * р. êоэффициент светопоãлощения нефти; а. coefficient of oil light absorption; н. Extinktionskoeffizient m des Erdöls n — виêористовóваний при застосóванні методó фотоêалориметрії поêазниê світлопоãлинання нафти kсп, яêий розраховóється за формóлою kсп =Д/(0,4343 се) і змінюється ã. ч. в залежності від вмістó асфальтено-смолистих речовин, де Д — оптична ãóстина розчинó; с — êонцентрація поãлинальної речовини; е — товщина поãлинальноãо шарó. КОЕФІЦІЄНТ СКЛАДНОСТІ АВАРІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент трóдности аварии; а. emergency difficulty coefficient; н. Havarieschwierigkeitskoeffizient m — поêазниê, яêий хараêтеризóє сêладність аварій, допóщених ó виробництві (бóрінні, видобóванні, транспортóванні тощо) і визначається за формóлою: kа = ta / N, де ta — час на ліêвідацію аварій (від початêó до повної ліêвідації); N — êільêість ліêвідованих аварій. А.ê.с. доцільно розраховóвати не тільêи в середньомó по підприємствó, але і за оêремими видами аварій. КОЕФІЦІЄНТ СТИСКУ СТРУМЕНЯ (ПРИ ВИТІКАННІ З ОТВОРУ) ε, -а, -…, ч. * р. êоэффициент сжатия стрóи (при вытеêании из отверствия) ε; а. coefficient of flow contraction (on the outlet of a hole), н. Kompressibilitätfaktor m des Strahles m (beim Ausfluss m aus der Öffnung f) — відношення площі стисненоãо перерізó транзитноãо стрóменя Sc до площі отворó Sо, з яêоãо витіêає рідина: ε = ( Sc ⁄ S0 ; ( ε < 1 ) ) . КОЕФIЦIЄНТ СТИСЛИВОСТІ (НАДСТИСЛИВОСТІ) ГАЗУ, -а, …, ч. * р. êоэффициент сжимаемости (сверхсжимаемости) ãаза; а. gas compression factor; н. Gaskompressibilitätskoeffizient m (Gasüberkompressibilitätskoeffizient m) — відношення об’ємів реальноãо пластовоãо і ідеальноãо ãазів при однаêових óмовах, тобто при одних і тих же самих тисêó і температóрі. К.с.ã. вводиться в рівняння Клапейрона-Менделєєва, хараêтеризóє стóпінь відхилення реальних ãазів від ідеальноãо станó і є відношенням об’ємó реальноãо ãазó до об’ємó, яêий займала б таêа ж êільêість молів ідеальноãо ãазó за тих же тисêó і температóри. Син. — êоефіцієнт прóжності ãазó, êоефіцієнт об’ємної прóжності ãазó, êоефіцієнт прóжноãо розширення ãазó, êоефіцієнт надстисливості ãазó. КОЕФIЦIЄНТ СТИСЛИВОСТІ НАФТИ, -а, …, ч. * р. êоэффициент сжимаемости нефти; а. oil compressibility factor; н. Erdöl-Kompressibilitätsfaktor m — поêазниê, яêий хараêтеризóє відноснó змінó одиниці об’ємó пластової нафти ∆V/V при зміні тисêó ∆Р на одиницю. К.с.н. зростає із збільшенням вмістó леãêих фраêцій нафти і êільêості роз-
КОЕ — КОЕ чиненоãо ãазó, підвищенням температóри, зниженням тисêó і має значини в межах (6÷140)⋅10-6 МПа-1, для більшості пластових нафт (6÷18)⋅10-6 МПа-1. Син. — êоефіцієнт прóжності нафти, êоефіцієнт об’ємної прóжності нафти, êоефіцієнт прóжноãо розширення нафти. КОЕФІЦІЄНТ СТІЙКОСТІ БОРТА (УКОСУ АБО УСТУПУ ВІДВАЛУ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент стойêости борта (óêоса или óстóпа отвала), а. edge resistance coefficient (of a slope or dump bench), н. Koeffizient m der Bordsabilität f (der Seitenböschung f oder der Haldenstrosse f) — відношення сóми óсіх внóтрішніх сил, що óтримóють óêіс ó рівновазі, до сóми всіх зовнішніх сил, що праãнóть вивести йоãо з рівноваãи; дія цих сил ó всіх інженерних методах розрахóнêó стійêості óêосів переноситься на найбільш напрóженó поверхню, форма і розташóвання яêої в масиві, що приляãає до óêосó, визначаються основними положеннями теорії ãраничної рівноваãи середовища. КОЕФІЦІЄНТ СТІЙКОСТІ ВАГОНЕТОК, -а, -…, ч. * р. êоэффициент óстойчивости ваãонетоê, а. trolleys (сar) steadiness coefficient, н. Koeffizient m der Wagenstabilität f — хараêтеризóє стійêість ваãонетоê проти переêидання. К.с.в. дорівнює відношенню відновлюваноãо моментó, що приêладений до ваãонетêи до моментó переêидання Кс= Мв/Мп. Стійêість, яêа повинна бóти витримана яê ó повздовжньомó, таê і ó поперечномó напрямі, забезпечóється ó томó випадêó, яêщо резóльтóюча всіх сил, що діють на ваãонетêó, проходить всередині êонтóра, що óтворений з’єднанням точоê дотиêó êоліс з рейêами. Небезпеêа втрати стійêості виниêає при рóсі ваãонетêи по заоêрóãленнях, шляхах зі значним похилом, при нерівномірномó односторонньомó завантаженні ваãонетêи, а таêож при різêій її зóпинці. Коефіцієнт повздовжньої і поперечної стійêості повинен бóти не меншим за 1,5. В.М.Маценêо. КОЕФІЦІЄНТ СТРУКТУРНОГО ОСЛАБЛЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент стрóêтóрноãо ослабления, а. coefficient of structural relaxation, н. Koeffizient m der Strukturabschwächung f — співвідношення міцності ãірсьêих порід ó масиві й ó зразêó; залежить від розмірів масивó, яêий деформóється, величини блоêів, їхньої форми і міцності. КОЕФІЦІЄНТ ТАРИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент тары, а. package coefficient, н. Verpackungsmittelkoeffizient m — відношення власної маси ємності до маси вантажó ó цій ємності Кт=М/Мв. К.т. для вóãільних ваãонетоê êоливається ó межах 0,46-0,60. Менше значення відповідає ваãонетêам більшої вантажопідйомності. Для сеêційноãо потяãа ПС-3,5 К.т. сêладає 0,33. КОЕФІЦІЄНТ ТЕМПЕРАТУРНОГО РОЗШИРЕННЯ РІДИНИ βt, -а, -…, ч. * р. êоэффициент температóрноãо расширения жидêости βt; а. coefficient of temperature expansion of liquid βt; н. Flüssigkeitswärmeausdehnungskoeffizient m — відношення відносноãо збільшення об’ємó рідини (тобто величини dV/V до відповідноãо приростó т-ри: β t = dV ⁄ ( VdV ) . КОЕФІЦІЄНТ ТЕПЛОВІДДАЧІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент теплоотдачи; а. convective heat transfer coefficient; н. Wärmeübertragungskoeffizient m, Wärmeabgabekoeffizient m — êільêість теплоти, яêа передана за одиницю часó через одиницю площі поверхні за різниці температóр 1 К між поверхнею та середовищем-теплоносієм; хараêтеризóє інтенсивність тепловіддачі. КОЕФІЦІЄНТ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент теплопередачи; а. heat transfer coefficient; н. Warmeübertragungskoeffizient m, Wärmeabgabezahl f, Wärme-
КОЕ — КОЕ durchgangszahl f — êільêість теплоти, яêа передається через одиницю площі поверхні розділó за одиницю часó за різниці температóр між теплоносіями 1 К; хараêтеризóє інтенсивність передавання теплоти. КОЕФІЦІЄНТ ТИСКУ ТЕРМІЧНИЙ, -а, -…, -оãо, ч. * р. êоэффициент давления термичесêий; а. thermal coefficient of pressure; н. thermischer Druckkoeffizient m — величина, яêа дорівнює відношенню відносної зміни тисêó p системи до зміни ∆Т її т-ри при ізохорних óмовах: β = ∆p ⁄ ( pdT ) . Вимірюється в êельвінах в мінóс першомó степені К-1. Для ідеальних ãазів β = 1/273 К-1. КОЕФІЦІЄНТ ТРІЩИНУВАТОСТІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент трещиноватости, а. coefficient of rock jointing, coefficient of rock fissuring; н. Klüftigkeitskoeffizient m — величина, що хараêтеризóє тріщинóватість порід. Виражається відношенням об’ємó тріщин до об’ємó зразêа породи (ó %), або числом тріщин на одиницю довжини за певним напрямêом, або відношенням сóмарної площі тріщин ó шліфі породи до площі шліфа. КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУЛЕНТНОЇ (ВІРТУАЛЬНОЇ) В’ЯЗКОСТІ ДИНАМІЧНИЙ [АБО КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУЛЕНТНОГО ОБМІНУ], -а, -…(-…), -оãо, ч. (-а, -…, ч.) * р. êоэффициент тóрбóлентной (виртóальной) вязêости динамичесêий [или êоэффициент тóрбóлентноãо обмена]; а. eddy viscosity (virtual viscosity) dynamic coefficient [or coefficient of turbulent exchange]; н. dynamischer Faktor m der Turbulenzviskosität f [oder Turbulenzaustauschkoeffizient m] — 1) Відношення тóрбóлентних дотичних напрóã τт до ґрадієнта осередненої поздовжньої швидêості по нормалі до напряdu мó рóхó ----- . 2) Коефіцієнт пропорційності ó формóлі, що dn виражає зв’язоê між тóрбóлентними дотичними напрóãами і ґрадієнтом поздовжньої швидêості (осередненої) по нормалі: d τ τ = η τ ----u- . dn КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУЛЕНТНОЇ В’ЯЗКОСТІ (ТУРБУЛЕНТНОГО ОБМІНУ) КІНЕМАТИЧНИЙ (КІНЕМАТИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУЛЕНТНОЇ В’ЯЗКОСТІ), -а, -…(-…), -оãо, ч. (-оãо, -а, -…, ч.) * р. êоэффициент тóрбóлентной вязêости êинематичесêий (или тóрбóлентноãо обмена); а. eddy viscosity kinematic coefficient [or turbulent exchange]; н. kinematischer Faktor m der Turbulenzviskosität f (des Turbulenzaustauschs m) — відношення динамічноãо êоефіцієнта тóрбóлентної в’язêості µт до ãóстини рідини ρ: υ т = µ т ρ . Коефіцієнт νт на відмінó від êоефіцієнта в’язêості êінематичноãо ν залежить від óмов рóхó рідини. КОЕФІЦІЄНТ УСАДКИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент óсадêи, а. shrinkage coefficient, contraction coefficient, н. Schrumpfmass n, Schrumpffaktor m, Absenkungsfaktor m, Mächtigkeitsschwund m, Schwindenfaktor m, Schrumpfenfaktor m — 1) Відношення величини зменшення відповідноãо розмірó заêладальноãо масивó під впливом стисêаючих зóсиль до йоãо початêовоãо розмірó. 2) Відношення об’ємó матеріалó ó посóдині (êóзов машини, ваãонетêа) до сóмарноãо об’ємó цьоãо ж матеріалó ó êовші навантажóвальної машини. У випадêó, яêщо êрóпність матеріалó значно менша ãабаритів êовша, К.ó. дорівнює одиниці. Для êрóпнодисперсних матеріалів з маêсимальною ãрóдêою співвимірною з ãабаритами êовша К.ó. менший одиниці. Напр., для пісêó, шламів К.ó. рівний одиниці, для рядовоãо
540 вóãілля — 0,94, для сêельних порід середньої міцності — 0,87, для міцних сêельних порід — 0,79. КОЕФІЦІЄНТ УТИЛІЗАЦІЇ ГАЗОВОГО КОНДЕНСАТУ, -а, -…, ч. * р. êоэфициент óтилизации ãазовоãо êонденсата; а. utilization factor of gas condensate; н. Gaskondensatnutzfaktor m — відношення плановоãо (або фаêтичноãо) питомоãо виходó êонденсатó до êонденсатоãазовоãо фаêтора, тобто Qê 8 r k ó = --- 100 або k ó = --------- 10 , Qã q q де r — плановий (або фаêтичний) питомий вихід стабільноãо êонденсатó, визначається відношенням r =(Qê/Qã) ·106, ã/м3, де Qê — плановий (або фаêтичний) об’єм здачі споживачеві стабільноãо êонденсатó, т; Qã — плановий (або фаêтичний) об’єм здачі ãазó споживачеві, м3; q — êонденсатоãазовий фаêтор, ã/м3. Порядоê обчислення К.ó.ã.ê. для різних рівнів óправління нафтовою і ãазовою промисловістю (óстатêовання, цехи тощо) реãламентóється спеціальною інстрóêцією. КОЕФІЦІЄНТ ФІЛЬТРАЦІЇ KФ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент фильтрации Kф; а. filtration coefficient; н. Durchlässigkeitsfaktor m, Durchlässigkeitszahl f, Durchlässigkeitsbeiwert m — êоефіцієнт пропорційності ó формóлі заêонó Дарсі, значення яêоãо залежить від родó пористоãо тіла, ãóстини і в’язêості фільтрóючої рідини. Хараêтеризóє стóпінь прониêності (водопрониêності) пористоãо тіла; йоãо значення дорівнює швидêості ламінарної фільтрації рідини через пористе тіло за óмов, êоли п’єзометричний похил — одиниця: QL K ф = ρgνL -------------- = ---------- ρg , F∆p ∆p де ρ — ãóстина рідини; g — присêорення вільноãо падіння; v — швидêість фільтрації; Q — витрата рідини; L — довжина пористоãо тіла; F — площа фільтрації; ∆р — перепад тисêó. КОЕФІЦІЄНТ ЧАСТОТИ РЕМОНТІВ СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент частоты ремонтов сêважин; а. well repair rate coefficient; н. Koeffizient m der Bohrlochreparaturhäufigkeit f — відношення фаêтичної êільêості Pф поточних ремонтів свердловин за видами обладнання по всьомó фондó, що виêонана в попередньомó році, до фаêтичноãо середньорічноãо еêсплóатаційноãо фондó свердловин Фе.ф за видами обладнання і всьоãо по фондó в попередньомó році, тобто k = P ф ⁄ Ф е.ф . Яêщо в плановомó році передбачається збільшити міжремонтний період свердловин, то êоефіцієнт частоти ремонтів відповідно êореãóють: Pф ( 1 – q ) k ó = ------------------------ , P е.ф де q — відносне зменшення êільêості ремонтів за рахóноê підвищення тривалості міжремонтноãо періодó, частêа одиниці. КОЕФІЦІЄНТ ШВИДКОХІДНОСТІ НАСОСА, ns, -а, -…, ч. * р. êоэффициент быстроходности насоса; а. coefficient of specific speed of a pump; н. Pumpenschnellgängigkeitskoeffizient m — êритерій подібності відцентрових насосів, яêий визначають залежністю (хв-1): 1⁄2
Q opt -, n s = 3,65 n ----------3⁄4 H opt
541 де n — êільêість обертів, хв-1; Qopt — оптимальна витрата, м3/с; Hopt — оптимальний напір, м. За іншою версією К.ш.н. обчислюється за формóлою: 3⁄4
n s = 3,65 n ( Q ⁄ H ) , де n — частота обертання робочоãо êолеса, об/хв; Q — об’ємна подача насоса, м3/с; Н — напір насоса, м. За величиною К.ш.н. розрізняють лопатеві насоси на відцентрові тихохідні (ns=50-90) і нормальні (ns=80-300), напівосьові (ns=250-500) і осьові або пропелерні (ns=500-1000). КОЕФІЦІЄНТ ШЕЗІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент Шези; а. Shesi’s coefficient; н. Schesi–Koeffizient m — емпіричний êоефіцієнт (м0.5/с), яêий входить до формóли Шезі: ν = – c Ri p , де v — швидêість потоêó, м/с; R — ãідравлічний радіóс, м; ір — п’єзометричний похил. У êвадратичній області тертя с залежить тільêи від ãідравлічноãо радіóса R і êоефіцієнта шорстêості n; для доêвадратичної ділянêи величина с додатêово залежить від ір. Напр., за Павловсьêим с=(1/n) Ró , êоли 0,1 ≤ R ≤ 3,0, де n — êоефіцієнт шорстêості, що хараêтеризóє шорстêість стіноê трóби або рóсла; 0,011 ≤ n < 0,050; y — змінний поêазниê степеня; y = 2,5 n – 0,13 – 0,75 R ( n – 0,10 ) . За Манінãом ó формóлі Павловсьêоãо y = 1/6. Зв’язоê між К. ш. с і êоефіцієнтом ãідравлічноãо тертя по довжині λ визначають 8g за формóлою: c = ------ , де g — присêорення вільноãо λ падіння. КОЕФІЦІЄНТ ШОРСТКОСТІ -а, -…, ч. * р. êоэффициент шероховатости, а. roughness coefficient, н. Rauhigkeitszahl f, Rauhigkeits(bei)wert m — в ãідравліці — число, яêе визначається на основі дослідів і хараêтеризóє стóпінь шорстêості стіноê рóсла (розмір вистóпів шорстêості, їх формó тощо); êоефіцієнт шорстêості n входить до емпіричних формóл, яêі виêористовóються для визначення êоефіцієнта Шезі c, а таêож êоефіцієнта ãідравлічноãо тертя λ. Величина n може бóти різною (залежно від виãлядó емпіричної формóли, що слóжить для розрахóнêó с). КОЗИРКОВІ ПОКЛАДИ НАФТИ І ГАЗУ, -их, ів, -…, мн. * р. êозырьêовые залежи нефти и ãаза, а. oil and gas peaked pools; н. kappenartig abgeschirmte Öl-und Gaslager n pl — різновид теêтонічно і стратиãрафічно еêранованих поêладів, форма ãоризонтальної проеêції яêих наãадóє êозироê êашêета. К.п. виниêають при наявності розривó, що розтинає антиêліналь, êóпол або моноêліналь, при зітêненні êолеêтора з малопрониêною породою (ãлина, сіль). Розповсюджені в сêладчастих і соляноêóпольних областях (Кавêаз, Емба). За фазовим станом вóãлеводнів К.п. здебільшоãо бóвають чисто нафтовими, рідше ãазовими, ãазоêонденсатними, нафтовими з ãазовою шапêою, ãазоêонденсатними з нафтовою облямівêою. Яê правило, К.п. приóрочені до êолеêтора пластовоãо типó. За запасами вóãлеводнів звичайно належать до дрібних і середніх. КОКС, -ó, ч. * р. êоêс, а. coke, н. Koks m — тверда, міцна пориста маса, продóêт êоêсóвання або êреêінãó природноãо палива або продóêтів йоãо переробêи при т-рах 950-1100°С без достóпó повітря. Застосовóють переважно яê паливо й відновниê ó металóрãійній промисловості. В залежності від видó сировини розрізняють êам’яновóãільний, елеêтродний пеêовий і нафтовий К. КОКС КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êоêс êа-
КОЕ — КОК менноóãольный, а. coal coke, н. Steinkohlenkoks m — твердий пористий êоêс (пористість 49-53%) сіроãо êольорó — продóêт êоêсóвання вóãілля з вмістом вóãлецю від 78-89 до 90-95 %. Вміст вóãлецю в самомó К.ê. — 96-98%. Зольність до 9-11%. Волоãість 0,5-4,0%. Теплота зãоряння 29-33 МДж/êã. Вихід К.ê. 75-78%. Є бездимним паливом ó металóрãії, при виплавці чавóнó слóãóє таêож відновниêом залізної рóди й розпóшóвачем шихти. Доменний К.ê. повинен мати розмір ãрóдоê не менше 10 мм, ливарний К.ê. виêористовóється для ливарноãо виробництва, вміст сірêи ó ньомó не повинен перевищóвати 1,2-1,3%. К.ê. для ãазоґенераторних óстановоê повинен мати тóãоплавêó золó (т-ра плавлення не нижче за 1250 °С). КОКС НАФТОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êоêс нефтяной, а. refinery coke, н. Ölkoks m, Petrolkoks m — тверда пориста речовина від темно-сіроãо до чорноãо êольорó, що є продóêтом êоêсóвання (прожарювання) важêих залишêів нафти. Елементний сêлад: 90-96% С, 4-6% Н, 0,1-2% S. Зольність 0,1-0,8 %. Застосовóється: ó виробництві анодів для виплавêи алюмінію, спеціальних ãрафітованих елеêтродів для одержання елеêтролітичної сталі тощо. КОКСІВНІСТЬ ВУГІЛЛЯ, -ості, -…, ж. * р. êоêсóемость óãля, а. cokeability of coal, н. Kokungsfähigkeit f der Kohle f, Verkokungsfähigkeit f der Kohle f — здатність подрібненоãо вóãілля до спіêання, ó відповідномó температóрномó режимі без достóпó повітря, з óтворенням спеченоãо твердоãо продóêтó — êоêсó. К.в. визначається прямими методами (напівзаводсьêе êоêсóвання) або непрямими методами, а саме: дилатометричним дослідженням здатності пластичної маси вóãілля спóчóватися; методом Ґрей-Кінãа (порівнянням нелетêоãо залишêó, отриманоãо в стандартних óмовах, з еталонною шêалою типів êоêсó). Див. спіêливість вóãілля, товщина пластичноãо шарó. КОКСОВА ПІЧ, -ої, печі, ж. * р. êоêсовая печь, а. cokery, coke oven; н. Koksofen m — піч2, в яêій êоêсóванням êам’яноãо вóãілля одержóють êоêс. Звичайно êоêсові печі об’єднóють ó батареї (по 61 — 77 печей) із заãальною системою підведення опалювальноãо ãазó й відведенням летêих речовин, подавання вóãілля та ін. КОКСОВИЙ ГАЗ, -оãо, -ó, ч. * р. êоêсовый ãаз, а. coke oven gas, н. Koksgas n, Koksofengas n, Kokereigas n, Zechengas n — ãорючий ãаз, що óтворюється при êоêсóванні êам’яноãо вóãілля. Виêористовóється яê паливо ó промислових печах2, ãазових двиãóнах, яê сировина в хімічній промисловості. КОКСОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р. êоêсохимичесêая промышленность, а. by-product coke industry, н. Kokereiindustrie f — ãалóзь важêої промисловості, на підприємствах яêої здійснюється хімічна переробêа вóãілля êам’яноãо методом êоêсóвання. Найбільші підприємства на території Уêраїни: Авдіївсьêий, Криворізьêий, Алчевсьêий, Запорізьêий, Ясинівсьêий êоêсохімічні заводи. КОКСУВАННЯ, -…, с. * р. êоêсование, а. coking process, н. Verkoken n, Verkokung f, Koken n, Verkokungsvorgang m — переробêа природноãо палива наãрівом до температóри 900-1050°С без достóпó повітря для одержання êоêсó, êоêсовоãо ãазó та деяêих побічних продóêтів. Коêсóвання êам’яноãо вóãілля проводять ó êоêсових печах, êоêсóвання важêих продóêтів переробêи нафти — в металевих êóбах або спеціальних печах. В резóльтаті êоêсóвання паливо розêладається з óтворенням летêих продóêтів і твердоãо залишêó êоêсó. Основним цільовим продóêтом цьоãо процесó є êоêс, яêий виêористовóється ã.ч. яê відновниê і паливо ó металóрãійній промисловості.
КОЛ — КОЛ КОЛБА, -и, ж. * р. êолба, а. retort, flask; н. Kolben m — сêляна посóдина з êрóãлим або плосêим дном і видовженою шийêою. Застосовóють ó лабораторній праêтиці. КОЛЕКТИВНА УГОДА, -ої, -и, ж. * р. êоллеêтивный доãовор, а. collective agreement, н. Tarifvertrag m, Betriebskollektivvertrag m — óãода між êолеêтивом робітниêів і слóжбовців в особі представниêів профспілêових орãанізацій або óповноважених трóдовоãо êолеêтивó та адміністрацією в особі êерівниêа підприємства. Містить ó собі основні положення з питань охорони праці та заробітної плати, робочоãо часó тощо. КОЛЕКТОР, -а, ч. * р. êоллеêтор, а. collector, reservoir; н. Kollektor m — 1) Збірний або розподільчий пристрій для поєднання рядó транспортних або технолоãічних потоêів з однойменними й однорідними продóêтами чи аґентами (сóспензією, рідиною, ãазом). 2) Флотаційний реаґент — збирач. 3) Гірсьêа порода, здатна вміщати рідêі, ãазоподібні вóãлеводні і віддавати їх ó процесі розробêи родовищ. КОЛЕКТОРИ3 ЗМІШАНИХ ТИПІВ, -ів, -..., мн. * р. êоллеêторы смешанных типов; а. reservoirs of compound types; н. Mischkollektoren m pl — êолеêтори, пóстотні простори яêих óтворені одночасно двома або трьома видами порожнин і серед яêих в ãеолоãо-промисловій праêтиці виділяють типи: тріщинно-поровий, тріщинно-êавернозний, тріщинно-порово-êавернозний, êавернозно-поровий. Син. — змішані êолеêтори. КОЛЕКТОРИ3 КАРБОНАТНІ, -их, -ів, мн. (від лат. carbo (carbonis) — вóãілля) * р. êоллеêторы êарбонатные; а. carbonate reservoirs; н. Karbonatkollektoren m pl — êолеêтори, представлені êарбонатними породами (вапняêами, доломітами і проміжними óтвореннями) з велиêим розмаїттям порожнин і їх поєднань. К.ê. мають здатність значно збільшóвати свої фільтраційні і ємнісні властивості внаслідоê штóчноãо діяння на них соляною êислотою чи іншими реаґентами. Див. êарбонатні породи. КОЛЕКТОРИ3 КАВЕРНОЗНОГО ТИПУ, -ів, -..., мн. * р. êоллеêторы êавернозноãо типа; а. reservoirs of cаvernous type; н. kavernöse Speicher m pl — êолеêтори, звичайно êарбонатні, порожнинний простір яêих óтворюють êаверни, з’єднані вóзьêими êаналами або ізольовані один від одноãо з êоефіцієнтом відêритої пористості, що змінюється в широêих межах — від тисячних частоê одиниці до 0,2 і більше. Виниêають при розчиненні або переêристалізації речовин ãірсьêої породи. Син. — êолеêтори êаверновоãо типó, êавернозні êолеêтори, êавернові êолеêтори. КОЛЕКТОРИ3 НАФТИ І ГАЗУ, -ів, -…, мн. * р. êоллеêторы нефти и ãаза, а. oil and gas reservoirs, н. Erdöl- und Erdgasspeicher m pl, Erdöl- und Gasspeicher m pl — ã.п., здатні вміщати рідêі, ãазоподібні вóãлеводні і віддавати їх ó процесі розробêи родовищ. Критеріями приналежності порід до К.н.ã. слóãóють величини прониêності і ємності, зóмовлені розвитêом пористості, тріщинóватості, êавернозності. Величина êорисної для нафти і ãазó ємності К.н.ã. залежить від вмістó залишêової водонафтонасиченості. Нижні межі прониêності і êорисної ємності визначають промисловó оцінêó пластів, вона залежить від сêладó флюїдó і типó êолеêтора. Частêа пор, êаверн і тріщин ó фільтрації і ємності визначає тип К.н.ã.: поровий, тріщинний або змішаний. Колеêторами є породи різн. речовинноãо сêладó і ãенезисó: териãенні, êарбонатні, ãлинисто-êременисто -бітóмінозні, вóлêаноãенно-осадові та ін. Найбільш значні запаси вóãлеводнів зосереджені в êаверно-поровомó і поровомó типах порід.
542 КОЛЕКТОРИ3 ПОРОВОГО ТИПУ, -ів, -..., мн. (від лат. collectоr — збирач; від ãрец. πόρος — прохід, отвір; від ãрец. τϋρος — слід, відбитоê) * р. êоллеêторы поровоãо типа; а. reservoirs of porous type, н. Porenspeicher m pl, poröse Speicher m pl — êолеêтори (пісоê, пісêовиê, алевроліт, перевідêладена êарбонатна порода), порожнинний простір яêих óтворено міжґранóлярними (міжзерновими, первинними) порами. При êоефіцієнті пористості понад 9-10% володіють прониêністю і відносною ізотропністю фільтрації по порових êаналах. Син. — êолеêтори нормальноãо типó, порові êолеêтори, ґранóлярні êолеêтори. КОЛЕКТОРИ3 ТРІЩИННІ, -ів, -…, мн. * р. трещиноватые êоллеêторы; а. fractured (fissured) reservoirs; н. kluftige Speicher m pl, Kluftspeicher m pl, kluftige Träger m pl — пласти-êолеêтори, ємність яêих представлена тріщинами. КОЛЕКТОРИ3 ТРІЩИННО-КАВЕРНОЗНІ, -ів, -…-их, мн. * р. êоллеêторы трещиновато-êавернозные; а. cavernous and fractured reservoirs; н. kluftig-kavernöse Speicher m pl — êолеêтори, в яêих поряд з êавернозністю і міêротріщинóватістю, що властиві êолеêторам êавернозноãо типó, істотнó роль відіãрають маêротріщини в доломітах êавернозних, щільних, дрібно- і тонêозернистих, а таêож ó вапняêах і мерãелях в різній мірі доломітизованих, щільних. КОЛЕКТОРИ3 ТРІЩИНУВАТО-НОРМАЛЬНІ, -ів, -…-их, мн. * р. êоллеêторы трещиновато-нормальные; а. fractured and normal reservoirs, н. kluftig-normale Speicher m pl — Див. êолеêтори тріщинóвато-порові. КОЛЕКТОРИ3 ТРІЩИНУВАТО-ПОРОВІ, -ів, -…-их, мн. * р. трещиновато-поровые êоллеêторы; а. fractured and porous reservoirs, н. kluftig-poröse Speicher m — êолеêтори, в яêих нафта міститься ã.ч. ó міжзернових порах матриці, а провідниêом нафти до свердловин є система вторинних тріщин. Таêі êолеêтори представлені щільними пісêовиêами, алевролітами, перевідêладеними êарбонатними породами. КОЛЕКТОРИ3 ТРІЩИННО-ПОРОВО-КАВЕРНОЗНІ, -ів, -…-их, мн. * р. êоллеêторы трещиновато-порово-êавернозные; а. fractured, porous and cavernous reservoirs; н. kluftig-porös-kavernöse Speicher m pl — êолеêтори, ã.ч. êарбонатні, пóстотний простір яêих представлено порами, êавернами, тріщинами і в яêих тріщини, маючи невелиêó ємність, відіãрають, напевно, ãоловнó роль ó сêладній системі фільтрації. КОЛЕКТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -их, -стей, -…, мн. * р. êоллеêторные свойства ãорных пород, а. reservior properties of rocks, н. Speichereigenschaften f pl der Gesteine n pl — властивості ãірсьêих порід пропóсêати через себе рідêі та ãазоподібні флюїди і аêóмóлювати їх ó порожнинномó просторі. Осн. параметри: прониêність, ємність, флюїдонасиченість. Прониêність ã.п. — найбільш важливий параметр êолеêтора, яêий визначає потенційнó можливість вилóчення з породи нафти та ãазó. Розрізняють абсолютнó, ефеêтивнó і відноснó прониêність. Абсолютна (фізична) — прониêність при фільтрації однорідної рідини або ãазó визначається ãеометрією поровоãо просторó і хараêтеризóє фіз. властивості породи. Ефеêтивна прониêність — здатність породи пропóсêати флюїд ó присóтності ін. флюїдів, що насичóють пласт, — залежить від сêладності стрóêтóри поровоãо просторó, поверхневих властивостей, наявності ãлинистих частоê. Відносна прониêність зростає зі збільшенням насиченості породи флюїдом і досяãає маêс. значення при повномó насиченні; для нафти, ãазó, води вона êоливається від 0 до 100%-ãо наси-
543 чення. Заãальнó ємність порід-êолеêторів сêладають порожнини трьох осн. типів, що розрізняються за ãенезисом, морфолоãією, óмовами аêóмóляції і фільтрації нафти і ãазó. Заãальна ємність ã.п. хараêтеризóється сóмарним об’ємом пор, êаверн, тріщин. Заповнення і витіснення флюїдів ó пластах залежать від особливостей бóдови ємнісноãо просторó ã.п. (розмір, форма, сполóчóваність пóстот зóмовлюють режим фільтрації рідин і ãазів), від міри виявó êапілярних сил, від хараêтерó розподілó залишêових флюїдів. Порові êанали хараêтеризóються переважанням êапілярних сил над ãравітаційними, êаверни — переважаючим впливом ãравітац. сил, ó тріщинах одночасно виявляється дія êапілярних і ãравітац. сил. Вияв тих або інших сил зóмовлює величинó ефеêтивної пористості, прониêність і збереження частини залишêової води в êолеêторах. КОЛЕМАНІТ, -ó, ч. * р. êолеманит, а. colemanite, н. Colemanit m — мінерал êласó боратів, водний борат êальцію ланцюжêової бóдови Са[В2ВО4(ОН)3]·Н2О. Містить (%): СаО — 27,27; В2О3 — 50,81; Н2О — 21,91. Домішêи лóãів. Синãонія моноêлінна. Тв. 4-5. Гóстина 2,4. Крихêий. Злам стóпінчатий. Рисêа біла. Утворює зростêи та дрóзи, променеподібні аґреґати. К. — безбарвний, прозорий або білий мінерал. Блисê сêляний. Утворюється внаслідоê осадження з борними розсолами êонтинентальних озер разом з ін. боратами, ґіпсом, ãлинистими відêладами. Зóстрічається таêож ó відêладах ãарячих джерел. Найбільші родов. — в Долині Смерті ó пóстелі Мохаве (США). К. названо за іменем амер. промисловця В.Т.Колмена (W.Т.Coleman, 1824-1893 рр.), на ділянці яêоãо знайдено мінерал. Важливий мінерал борó. КОЛИВАЛЬНІ РУХИ ЗЕМНОЇ КОРИ, -их, -ів, -…, мн. * р. êолебательные движения земной êоры, а. oscillatory motion of the Earth’s crust, н. Oszillationsbewegungen f pl der Erdrinde f, Schwingungsbewegungen f pl der Erdrinde f — повільні плавні безперервні вертиêальні переміщення мас ãірсьêих порід; одна з форм теêтонічних рóхів. Причинó їх вбачають ó ãлибинних процесах, що відбóваються в мантії Землі, деяêі вчені — ó êосмоãенних процесах. Коливальні рóхи земної êори впливають на зміни рівня Світовоãо оêеанó, що є однією з причин трансãресій та реãресій моря, на сêлад, шарóватість і потóжність осадів, на інтенсивність процесів денóдації тощо. КОЛИМСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р. êолымсêая сêладчатость, а. Kolymian folding; н. Kolymische Faltung f — одна із епох мезозойсьêої сêладчастості, яêа проявилася в êінці юри — на початêó êрейди ó Верхояно-Чóêотсьêій області (Росія). Див. мезозойсьêі епохи сêладчастості. КОЛІМАТОР, -а, ч. * р. êоллиматор, а. collimator, н. Kollimator m — оптичний прилад, виêористовóваний для створення пóчêа паралельних променів при лабораторних дослідженнях зорових трóб і êóтомірних приладів. К. сêладається з довãофоêóсноãо об’єêтива, тест-об’єêтива, встановленоãо в йоãо фоêальній площині, і освітлювальноãо пристрою. КОЛІМАЦІЙНА ПЛОЩИНА — площина, перпендиêóлярна до ãоризонтальної осі обертання візирної трóби марêшейдерсьêоãо чи ãеодезичноãо приладó, що проходить через точêó перетинó ãоризонтальної осі з лінією візóвання чи з її продовженням ó просторі предметів (ó ламаних візирних трóбах). КОЛІМАЦІЙНА ПОХИБКА — êóт між êолімаційною площиною і візирною лінією зорової трóби; виявляється
КОЛ — КОЛ при вимірі ãоризонтальних напрямêів на візирні цілі чи ãоризонтальних êóтів між цілями, що знаходяться на різних висотах. КОЛІР МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч., забарвлення мінералів, -…, с. * р. цвет минералов, оêрасêа минералов; а. mineral colour; н. Farbe f der Minerale n pl — резóльтат взаємодії речовини мінералів з випромінюванням видимоãо (380-750 нм) діапазонó елеêтромаãнітноãо спеêтра, наслідоê селеêтивноãо поãлинання речовиною тих або інших діляноê видимоãо світла. Для баãатьох самоцвітів, виробних і деêоративних êаменів, мінеральних піãментів êолір — один з осн. êритеріїв яêості сировини. У деяêих випадêах К.м. — важлива діаãностична або типоморфна ознаêа. Для вимірювання К.м. залóчаються об’єêтивні (інстрóментальні) êолориметричні методи (напр., системи Міжнар. êомісії з освітлення, МКО) і чисельно виражені êолірні параметри — êолірний тон, йоãо насиченість, ясêравість. Таêий підхід дозволяє виêористати К.м. яê надійнó індиêаторнó і пошóêовó ознаêó. Таблиця. — Розподіл дороãоцінних та напівдороãоцінних êаменів за êольором Колір
Прозорі êамені
Непрозорі êамені або êамені, яêі просвічóються
Безбарвний або білий
Алмаз, êорóнд, топаз, шпінель, берил, ãірсьêий êришталь
Перли (з перламóтровим блисêом), опал
Чорний
Моріон, аãат, меланіт, діопсид, ãаãат
Рожевий
Топаз, рóбеліт, шпінель, морãаніт, êóнцит
Рожевий êварц, родоніт
Червоний
Рóбін, oлеêсандрит (при елеêтричномó освітленні), топаз, шпінель, ãіацинт, морãаніт, піроп, альмандин
Яшма, êарнеол
Коричневий
Топаз, шпінель, ãіацинт, тóрмалін, рóтил, ґросóляр, спесартин
Сардер, яшма, êарнеол, тиãрове оêо, димчастий êварц, нефрит, бóрштин
Фіолетовий (бóзêовий)
Аметист, топаз, тóрмалін, êорóнд
Чароїт, аметистовий êварц
Блаêитний
Аêвамарин, топаз, сапфір, індиãоліт, шпінель, евêлаз
Бірюза, лазóрит
Синій
Сапфір, індиãоліт, топаз, берил, шпінель, танзаніт
Бірюза, лазóрит, азóрит, содаліт, лабрадорит
Зелений
Смараãд, хризоберил, сапфір, Смараãд, діоптаз, хритопаз, олеêсандрит (при де- зопраз, яшма, празем, нномó освітленні), аêвама- ãеліотроп, хризопал, рин, тóрмалін, евêлаз, амазоніт, нефрит, шпінель, андрадит, ґросóжадеїт, малахіт ляр, діопсид, епідот, енстатит, олівін
Жовтий або Топаз, ãеліодор, хризоберил, оранжевий êорóнд, шпінель, ãіацинт, цитрин, ãіденіт, тóрмалін Смóãастий, строêатий
Голова мавра
Сердоліê, яшма, нефрит, бóрштин Яшма, аãат, блаãородний опал, оніêс, ãеліотроп, авантюрин, тиãрове оêо
КОЛІСНА РУДА, -ої, -и, ж . — Див. бóрноніт. КОЛІСНА ПАРА, -ої, -и, ж. * р. êолесная пара, а. wheel pair, н. Radpaar n — елемент лоêомотива чи ваãона, яêий сêладається з двох êоліс, напресованих на вісь. К.п. — ос-
КОЛ — КОЛ новний елемент залізничних візêів лоêомотива і ваãона. Вона сприймає навантаження від надресорної частини лоêомотива (ваãона) і передає її на рейêи. У лоêомотивів К.п. має шестірні, через яêі передається тяãове зóсилля. КОЛІСНА ФОРМУЛА, -ої, -и, ж. * р. êолесная формóла, а. wheeled formula, н. Radformel f — 1) Умовна хараêтеристиêа ходової частини автомобіля, в яêій перша цифра відповідає заãальній êільêості êоліс, а дрóãа — числó ведóчих. Напр., 4х2, 4х4, 6х6. 2) Умовна хараêтеристиêа ходової частини лоêомотива, яêа таêож називається осьовою формóлою. Вêазóє число і розташóвання êолісних осей. Напр., К.ф. восьмивісноãо елеêтровоза, яêий має чотири двоосних візêа, записóється таê: 2о-2о-2о-2о, де індеêс “0” означає, що всі êолісні пари мають індивідóальний привод. КОЛІЯ, -ії, ж. — Див залізнична êолія, рейêова êолія. КОЛОДЕТРИНІТ, -ó, ч. * р. êоллодетринит, а. collodetrinite, н. Collodetrinit m — мацерал підãрóпи детровітринітó в мацеральній ãрóпі вітринітó, що заляãає ó виãляді тонêозернистої вітринітової основної маси, яêа зв’язóє інші êомпоненти вóãілля. Термін введений в 1994 р. Міжнародним êомітетом з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР) для позначення êомпаêтної вітринітової основної маси міêролітотипів êларитó, тримацеритó і вітринертитó. У порівнянні з êолотелінітом в êолодетриніті відсóтня стрóêтóрна цілісність і він має менш виражений шарóватий хараêтер. К. — сóміш вітринітових частиноê êрóпністю менше 10 мêм і аморфної вітринітової речовини. К. містить більше сóбміêросêопічних неорãанічних речовин, ніж інші вітринітові мацерали. Разом з тим, на відмінó від вітридетринітó, частинêи êомпонента не виразно видні під оптичним міêросêопом ó зв’язêó з висоêою мірою ãомоãенізації; К. має тонêозернистó поверхню, особливо ó сóббітóмінозномó і бітóмінозномó вóãіллі з висоêим виходом летêих. Шліфований розріз, виêонаний перпендиêóлярно до площини нашарóвання, поêазóє К. яê шари різної товщини. Паралельно до нашарóвання К. виãлядає яê плями неправильної форми. У молодомó вóãіллі К. може мати пористó поверхню і внóтрішні плями. По мірі збільшення стóпеня вóãлефіêації стає все важче розпізнати êолодетриніт і êолотелініт. Присóтність К. в антрациті пояснюється тим, що К., яêий має власнó морфолоãію, перемішаний з інертодетринітом. Після травлення зразêа помітна тільêи відшліфована частина К., яêа називається êриптовітродетринітом. За êольором і відбивною здатністю К. близьêий до вітринітó. У вóãіллі діапазонó від 0,5 % до 1,4 % Rr відбивна здатність К. нижче відбивної здатності відповідноãо êолотелінітó приблизно на 0,05-0,10 % Rr. ПеКолодетриніт (сіра речовина). Темні реходи носять постіла — вêлючення ліптинітó (споринтóповий хараêтер. ітó), світлі — міêриніт). Вóãілля марêи Д. Львівсьêо-Волинсьêий басейн. ВідбПо мірі збільшеите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм. ння стóпеня вóãлеФото Г.П.Маценêо. фіêації відмінності зниêають. Анізотропія К. відрізняється від мацералів лі-
544 птинітової ãрóпи. При схрещених ніêолях можна виявити початêовó присóтність цьоãо мацерала. У осадових породах, особливо ãлинистих сланцях, відбивна здатність може бóти трохи нижча, ніж ó вóãіллі відповідноãо стóпеня вóãлефіêації. Колір та інтенсивність флóоресценції К. змінюються в залежності від стóпеня вóãлефіêації. Флóоресценція К. починається при 0,6 % Rr і досяãає маêсимальної інтенсивності в діапазоні 1,0-1,2 % Rr, після чоãо швидêо спадає. Кольори флóоресценції від жовто-êоричневоãо до червоно-оранжевоãо і червоно-êоричневоãо. Інтенсивність флóоресценції К. вище, ніж ó відповідноãо êолотелінітó. На інтенсивність таêож впливають попóтні ліптинітові мацерали. У присóтності альãінітó і êóтинітó інтенсивність флóоресценції К. вище, ніж ó випадêó попóтноãо споринітó. К. відрізняється від êолорезинітó дещо вищою інтенсивністю останньоãо, а таêож різними внóтрішніми стрóêтóрами. «Темний вітриніт» в порівнянні з К. таêож хараêтеризóється більш інтенсивною флóоресценцією. У осадових породах, особливо ãлинистих сланцях, флóоресценція може бóти більш інтенсивною, ніж ó попóтномó вóãіллі. К. є похідним паренхімних і деревних волоêон êоріння, стебел і листя, що сêладаються з целюлози і ліãнінó. Початêові рослинні тêанини рóйнóються до сильноãо розêладанням на початêó стадії торфоóтворення. Маленьêі частинêи цементóються ãóмóсовими êолоїдами всередині торфó і зãодом ãомоãенізóються в процесі ãеохімічної ãеліфіêації (вітринітизації). Джерелом К. є речовини, отримані з целюлози. Попередниêами К. ó молодомó вóãіллі є аттриніт і денсиніт. У вóãіллі К. є вітринітовим мацералом, яêий зóстрічається ó найбільшій êільêості. К. присóтній ó всьомó твердомó вóãіллі і є основним êомпонентом êларитó. Рідше він зóстрічається ó вітринертиті і тримацериті, а таêож в дюриті. У вóãіллі палеозою вітрит, що сêладається з К., рідêісний. У осадових породах орãанічний детрит звичайно тонêо дисперãований, а К. зóстрічається рідêо. К. є êомпонентом êероãенó типó III. К. — вітринітовий мацерал з найвищим виходом летêих речовин, яêі при êоêсóванні відходять першими. Вміст бітóмó в К. впливає на спіêливість і êоêсівнó здатність вóãілля. У процесі ãідроãенізації К. в значній мірі сприяє óтворенню продóêтів зрідження. К. таêож виявляє реаêційнó здатність на ранньомó етапі процесó ãоріння. Він деãазóється і óтворює пори раніше, ніж попóтний ліптиніт. При слабêомó виãорянні К. óтворює êарбосфери. Походження слова: kolla (ãрец.) — êлей, detritus (лат.) — абразія. Синоніми: вітриніт В; ãетероêолініт; десмоêолініт; аттриніт (бóре вóãілля); денсиніт (бóре вóãілля). КОЛОДЯЗЬ, -я, ч. * р. êолодец, а. well, н. kleiner Schacht m, Einsteigschacht m, Brunnen m — 1) Вертиêальна ãірнича виробêа, що проводиться для заборó підземних вод, розсолів і ін. рідин. За способом спорóдження розрізнюють К.: êопаний (звичайний) ãлиб. до 20-30 м, К. забивний (абісінсьêий) — до 10-20 м, К. бóровий (трóбчастий) — до деê. сотень м. За стóпенем розêриття водоносних порід розрізняють завершений К. (розêриває шар водоносних порід на всю потóжність) і незавершений (не доведений до підошви водоносноãо ãоризонтó). К. оснащóють «жóравлями», êоловоротами, насосами. На ãірн. підприємствах К. виêористовóють ã.ч. яê дренажні спорóди для зниження напірноãо рівня підземних вод нижче підошви ãірн. виробоê, для відведення шахтних (êар’єрних) і ін. пром. стічних вод
545 в безнапірні водоносні ãоризонти (êолеêтори), що заляãають нижче підошви ãірн. виробоê або пром. спорóд. Іноді К. застосовóються таêож яê тимчасові водозбірниêи в підãотовчих виробêах і при ãол. водовідливних насосних станціях на шахтах. До поч. ХХ ст. К. виêористовóвалися для видобóтêó нафти за допомоãою рóчноãо êоловорота, відер і шêіряних мішêів. Видобóтоê нафти з êолодязів відомий з V ст. до н. е. 2) На відêритих ãірничих роботах проводиться для розміщення êонóсної дробарêи. Має діаметр 20 м і ãлибинó 30 м. 3) Природна êільцеподібна вертиêальна форма êарстó (êарстові К.). КОЛОЇДИ, КОЛОЇДНІ СИСТЕМИ, -ів, -их, -м, мн. * р. êоллоиды, êоллоидные системы, а. colloids, colloid systems; н. Kolloide n pl, Kolloidsysteme n pl — міêроãетероãенні дисперсні системи (проміжний стан між справжніми розчинами й ãрóбодисперсними системами), що сêладаються з дóже подрібнених частиноê (від 10-6-10-7 до 10-9 м), рівномірно розподілених (розосереджених) в однорідномó середовищі або фізично однорідні системи, що містять маêромолеêóли яê один з êомпонентів (молеêóлярний êолоїд). На відмінó від частиноê ãрóбодисперсних систем (сóспензій, емóльсій, пін тощо), розмір частиноê яêих звичайно перевищóє 10-4 см, êолоїдні частинêи берóть óчасть в інтенсивномó броóнівсьêомó рóхові і не седиментóють в полі сил земноãо тяжіння. К.с. з ãазовим дисперсійним середовищем — висоêодисперсні аерозолі (дими, тóмани), з рідêим — золі, латеêси, міцелярні розчини, міêроемóльсії, з твердоãо — системи типó рóбіновоãо сêла. К.с. óтворюються внаслідоê êонденсації (при виділенні êолоїдно-дисперсної фази з перенасиченої пари, розчинó або розплавó) або дисперãóвання. Найбільш важливі і різноманітні К.с. — з рідêим дисперсійним середовищем. Див. старіння êолоїдноãо розчинó. КОЛОЇДНИЙ, -оãо. * р. êоллоидный, а. colloidal, н. kolloid[al], Kolloid… — пов’язаний з êолоїдами; ê - н і р о з ч и н и — те саме, що й золі. КОЛОНА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА, -и, -ої, ж. * р. êолонна эêсплóатационная; а. flow tubing, flow string, production string, н. Produktionsrohrtour f, Förderrohrtour f — елемент êонстрóêцiї свердловини — остання внóтрiшня обсадна êолона трóб, яêа призначена для iзоляцiї стiноê свердловини вiд прониêних ãоризонтiв i виêонóє роль довãотривалоãо ãерметичноãо êаналó, всерединi яêоãо по лiфтових трóбах транспортóється на поверхню пластовий флюїд. КОЛОНА ОБСАДНА, -и, -ої, ж. — Див. обсадна êолона. КОЛОНА ШТАНГ БАГАТОСТУПІНЧАСТА, -и, -…, -ої, ж. * р. êолонна штанã мноãостóпенчатая; а. multi-stage string of rods; н. mehrstufige Stangensäule f — êолона насосних штанã, яêа має êільêа стóпенів штанã різноãо діаметра. Дає змоãó зменшити металомістêість і навантаження на верстат-êачалêó за óмови збереження міцності. Виêористовóють одно-, дво- і тристóпінчасті êолони штанã. КОЛОНКОВА ТРУБА, -ої, -и, ж. * р. êолонêовая трóба, а. core barrel, н. Kernführungsrohr n — сталева трóба для приймання êерна і спрямóвання бóровоãо снаряда при бóрінні свердловин êільцевим вибоєм. К.т. одним êінцем приєднóється до бóровоãо снаряда за допомоãою перехідниêа, іншим — до êоронêи або розширювача. Довжина К.т. сêладає 0,5; 1,5; 3,0 м. К.т. разом з бóровим снарядом і êерном періодично вилóчаються зі свердловини і êерн видаляється. КОЛОНКОВЕ БУРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. êолонêовое бóрение, а. core drilling, н. Kernbohren n — бóріння, при яêомó
КОЛ — КОЛ рóйнóвання породи здійснюється по периферійній частині вибою, із збереженням êолонêи породи (êерна). Дослідження êерна дає хараêтеристиêó порід. Застосовóється в породах бóдь-яêої твердості при бóрінні на нафтó і ãаз, пошóêах і розвідці родов. твердих ê.ê., ãеолоãознімальних і êартóвальних роботах, ãідроãеол., інж.-ãеол. і ãеохім. дослідженнях. При К.б. очищення вибою здійснюється за допомоãою бóровоãо насоса або êомпресора шляхом наãнітання через êолонó бóрильних трóб води, ãлинистоãо розчинó, емóльсії, полімерних рідин, піни, аерованоãо розчинó або стисненоãо повітря. Керн зі свердловини витяãóється шляхом підйомó êолони бóрильних трóб, знімними êерноприймачами або шляхом безперервноãо транспортóвання êерна через êолонó трóб зворотним потоêом промивної рідини в процесі бóріння. Діаметри êороноê, що застосовóються для ãеолоãорозвідóвальноãо бóріння 36-151 мм, для еêсплóатації родов. нафти і ãазó до 305 мм. Маêс. ãлибина К.б. досяãнóта при бóрінні Кольсьêої надãлибоêої свердловини (понад 12 êм). У залежності від твердості і абразивності ã.п. для бóріння виêористовóють бóрові êоронêи і бóрові долота. КОЛОННА ОСНАСТКА, -ої, -и, ж. * р. êолонная оснастêа; а. string rigging; column furnishings; н. Rohrtourausrüstung f — частина технолоãічної оснастêи обсадних êолон для полеãшення їх опóсêання, забезпечення цементóвання, відоêремлення бóровоãо і тампонажноãо розчинів і т.д. Елементи К.о.: êолонні опирачі, зворотні êлапани, розділювальні цементóвальні пробêи, мóфти, хвостовиêи. КОЛОННА ФЛОТАЦІЙНА МАШИНА, -ої, -ої, -и, ж. * р. êолонная флотационная машина, а. column flotation machine, н. Säulenflotationsmaschine f — пневматична флотаційна машина з протитечійним рóхом пóльпи, яêий досяãається за рахóноê ãлибоêоãо розміщення ó робочій êамері дисперãатора стисненоãо повітря (патрóбêовоãо, ерліфтноãо або перфорованої перетинêи) для забезпечення зóстрічноãо рóхó спливаючих повітряних бóльбашоê Рис. Колонна флотаційна та флотаційної пóльпи, що замашина: 1 — êолона; 2 — вантажóється зверхó. К.ф.м. подача живлення; 3 — появляє собою êрóãлó або êвад- дача повітря; 4 — êорпóс з дифóзором; 5 — промивна ратнó êамерó шириною бл. 1 м вода; 6 — випóсê пінноãо і висотою бл. 7-9 м (рис.). Вих- продóêтó; 7 — випóсê хвосідний матеріал подається витів. ще середини, але нижче потóжноãо пінноãо шарó, яêий займає бл. 1/3 висоти êолони. К.ф.м. мають значні переваãи при застосóванні для флотації тонêоподрібнених матеріалів, особливо вóãільних шламів, êоли напрямоê спливання пінних аґреґатів співпадає з напрямêом спливання частиноê леãêоãо êомпонента. Виêористовóється ã.ч. для збаãачення рóдної сировини. КОЛОРИМЕТР, -а, ч. * р. êолориметр, а. colorimeter, н. Kolorimeter n — прилад для визначення хараêтеристиê êольорó. Застосовóється, зоêрема, в методах дослідження ãірсьêих порід, вóãілля тощо, напр., ó методі вибірêової сорбції барвниêа (метод А.С.Колбановсьêої), êолориметричних методах аналізó вод.
КОЛ — КОЛ
546
КОЛОРИМЕТРИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВОД, -их, -ів, -…, мн. * р. êолориметричесêие методы анализа вод, а. colorimetriс methods of water analysis, н. kolorimetrische Wasseranalyseverfahren n pl — базóються на переведенні êомпонента, що визначається, ó êольоровó сполóêó та встановленні її êонцентрації за: — інтенсивністю або відтінêом забарвлення (візóальний метод); — світлопоãлинанням розчинó (фотоêолориметричний метод). Чóтливість К.м.а.в. для різних елементів сêладає 0,1 — 200 мêã/л. КОЛОРИМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. êолориметрия, а. colorimetry, н. Kolorimetrie f — методи вимірювання і êільêісноãо визначення êольорó. Базóються на визначенні êоординат êольорó ó вибраній системі трьох основних êольорів. КОЛОСНИК, -а, ч. * р. êолосниê, а. fine(grate) bar; н. Rost m, Roststab m, Roststange f — сêладовий елемент êолосниêової решітêи, яêа виêористовóється яê опірна площина для палива в топêах, а таêож яê робоча (просіююча) поверхня ó ãрохотах êолосниêових (нерóхомих похилих або êоливних). Виêористовóють К. з профілем поперечноãо
Рис. Найбільш поширені профілі поперечноãо перетинó êолосниêів.
перетинó, яêий при ãрохоченні чинить найменший опір проходженню дрібних шматêів і одночасно сêорочóє можливість заêлинювання “трóдних зерен” між êолосниêами. КОЛОТЕЛІНІТ, -ó, ч. * р. êоллотелинит, а. collotelinite, н. Collotelinit m — мацерал вітринітової ãрóпи, підãрóпа теловітринітó, що має ãомоãенний, аморфний виãляд. Термін введений в 1994 р. Міжнародним êомітетом з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР) для позначення ãомоãенізованих шарів вітринітó, яêі можóть мати стрóêтóрó, що слабо визначається. Клітинна стрóêтóра може розпізнаватися або виділятися за допомоãою методів травлення. У низьêовóãлефіêованомó вóãіллі êолотелініт може мати тонêозернистó або залишêовó êлітиннó стрóêтóрó. Травлення посилює деталі êлітêової стрóêтóри; в цьомó випадêó видимі стінêи êлітоê називають êриптотелінітом. Колотелініт відрізняється від êолодетринітó своєї ãомоãенністю. Відбивна здатність К. широêо виêористовóється для визначення стóпеня вóãлефіêації вóãілля і орãанічної речовини ó відêладах. Звичайно відбивна здатність êолотелінітó вища, ніж êолодетринітó на 0,05-0,10 %. К. флóоресціює в широêомó діапазоні вóãлефіêації вóãілля (від бітóмінозноãо з висоêим вмістом летêих до напівантрацитів). Інтенсивність флóоресценції вітринітових мацералів має місце приблизно при мінімóм 0,5 % Rr і досяãає маêсимóмó при відбивній здатності вітринітó 1,0-1,1 % Rr в залежності від довжини хвилі збóдження і
вимірювання. При подальшомó збільшенні вóãлефіêації інтенсивність флóоресценції знижóється. Флюоресценцію вітринітó пояснюють резóльтатом óтворення ó вóãіллі нафтоподібних речовин. Стислі і сітчасті ароматичні стрóêтóри ó вітриніті вважаються нефлóоресціюючими. Елементний сêлад і вміст ароматичних сполóê залежить від стадії вóãлефіêації. Підвищена ароматичність приводить до підвищення відбивної здатності. Хімічний сêлад чистоãо К. подано в таблиці. Алêілнафталіни і алêілфеноли є домінóючими ароматичними сполóêами. К. є похідним паренхімних і деревних волоêон êоріння, стебел і листя, що сêладаються з целюлози і ліãнінó, і походить яê від трав’яних, таê і деревовидних рослин. Геохімічна ãеліфіêація (вітринітизація) привела до зниêнення первинних стрóêтóр. Попередниêом К. ó вóãіллі низьêої стадії вóãлефіêації є óльмініт. На більш висоêих рівнях вóãлефіêації К. таêож óтворюється з телінітó і йоãо вітринітовоãо êлітинноãо заповнення. Відêлади К. найбільші в ясêравих літотипах вітренó і в меншій мірі в êларені. У осадових породах К. є основним вітринітовим мацералом. К. часто зóстрічається ó вóãільних сланцях, є частиною êероãенó типó III. Колотелініт (світлі стінêи êлітин, Відбивна здаттемні óтворення – ліпідна речовина). ність К. широêо Вóãілля марêи Г. Донецьêий басейн. Відбите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм. Фовиêористовóється то Г.П.Маценêо. яê поêазниê стóпеня вóãлефіêації вóãілля, а таêож орãанічної речовини в осадових породах. У ãеолоãії дані про стóпінь вóãлефіêації вóãілля, отримані на основі вимірювання відбивної здатності К., сêладають основó для оцінêи палеотемператóр, êільêості еродованої поêривної породи і часó деформації при розãляді процесів вóãлефіêації. К., яê представниê вітринітової ãрóпи, óтворює основний реаêтивний мацерал в технолоãічних процесах типó êоêсóвання і зрідження. Разом з тим, реаêційна здатність вітринітó при êоêсóванні обмежóється вóзьêим діапазоном відбивної здатності від 0,8-1,6 % Rr і рідêо до 2,0 % Rr. При зрідженні оптимальні швидêості êонверсії в рідинó і ãазоподібні продóêти отримóють з вóãілля середньої стадії вóãлефіêації з висоêим вмістом летêих. Еêспериментально поêазано, що температóри запалення при ãазифіêації і швидêість виãоряння при спаленні вóãілля без-
Таблиця. — Хімічні властивості êолотелінітó Стóпінь вóãлефіêації
Колотелініт, %, об’ємних
С
0,55% Rr 0,68% Rr hvB hvA 1,49% Rr 1,61% Rr 2,08% Rr 3,73% Rr
82,7 (+ тіл.) 72,7 97,1 88,7 біля 90 біля 90 біля 90 87,0
67,0 77,2 81,5 88,8 88,8 88,9 90,5 94,8
Н
N
О
S
%, сóхе беззольне вóãілля (с.б.в.) 5,0 5,4 5,1 5,3 4,9 4,9 4,3 2,1
0,7 0,9 2,0 1,7
1,0
5,2 4,8 4,2
Летêі,% (с.б.в.)
16,0 16,3 10,8 3,6
1,6
0,2 0,2 0,6 0,6 1,1 1,4 1,0 0,5
36 35 35,1 29,8 25,1 21,4 14,0 6,4
547 посередньо пов’язані з рівнем відбивної здатності мацерала К. Походження слова: colla (ãрецьêе) — êлей, tela (латинсьêе) — тêанина. Синоніми: êсиловітрен; вітриніт А; ãомоêолініт; псевдовітриніт; телоêолініт; óльмініт (бóре вóãілля). КОЛУМБІТ, -ó, ч. * р. êолóмбит, а. columbite, н. Kolumbit, Niobit m — мінерал êласó оêсидів і ãідрооêсидів ланцюжêової бóдови. Тантало-ніобат сêладó (Fe,Mn)(Nb,Та)2O6. Рóда ніобію. Крайній ніобієвий член безперервноãо ізоморфноãо рядó К. — танталіт, містить до 80% Nb2O5 і 20% FeO. Відмічаються домішêи Ta2O5 (до 25%), МgО (до 9-9,5%), СаО (до 2%), Al2О3 (до 1,4%), Sс2О3 і TR2О3 (до 2%), SіO2 (до 2%), ТіО2 (до 4,6%). Синãонія ромбічна. Гóстина 4,9. Тв. 6,5-6,75. Колір чорний. Блисê напівметалевий. Зóстрічається ó пеãматитах і в метасоматично змінених ґранітах разом з альбітом, êварцом, мóсêовітом, тóрмаліном, цирêоном, вольфрамітом, êаситеритом. Утворює êристали розміром від частоê мм (ґраніти) до велиêих, масою до 240-900 êã (пеãматити), радіально-променисті аґреґати («êолóмбітові сонця») і сóцільні маси смоляно-чорноãо êольорó. На земній поверхні стійêий і переходить ó розсипи. Інша назва — ніобіт. Найбільші родов. пов’язані з лóжними ґранітоїдами Півн. Ніãерії. Збаãачóється ãравітац. методами із застосóванням відсадêи, êонцентрації на столах, ґвинтових і спіральних сепараторах, шлюзах. Доведення чорнових êонцентратів ведеться ãравітац. методами, маãнітною та елеêтростатич. сепарацією. Від прізвища мореплавця Х.Колóмба. Розрізняють: êолóмбіт вольфрамистий (різновид êолóмбітó з родовища Івеленд (Норвеãія), яêий містить до 13 % WO3); êолóмбіт залізистий (1. — різновид êолóмбітó, яêий містить залізо; Fe:Mn = 3:1; 2. — танталіт); êолóмбіт маãніїстий (видозміна êолóмбітó з пеãматитів родовища Кóчі-Ляль (Памір), яêа містить до 9 % MgO); êолóмбіт марãанцевистий (різновид êолóмбітó, яêий містить до 16,25 % MnO); êолóмбіт марãанцевисто-танталистий (êолóмбіт, ó яêоãо MnO:FeO = 5:1 і Nb2O5:Ta2O5 = 1,5:1); êолóмбіт сêандіїстий (різновид êолóмбітó з ґранітних пеãматитів Перасейнатоêі-Алавóс (Фінляндія), яêий містить до 0,9 % Sc2O3); êолóмбіт танталисто-титанистий (êолóмбіт, ó яêоãо Nb:Ti:Ta = 1,05:0,57:0,35); êолóмбіт-танталіт (êолóмбо-танталіт); êолóмбіт óрановий (різновид êолóмбітó, яêий містить до 0,5 % U); êолóмбо-танталіт (сêладний оêсид танталó і ніобію ланцюжêової бóдови, (Fe, Mn)(Nb, Ta)2O6 ).
КОЛЧЕДАНИ, -ів, мн. * р. êолчеданы, а. pyrites, н. Kiese m pl, Kieserze n pl — мінерали з ãрóпи сóльфідів і арсенідів, яêі містять залізо, мідь, ніêель і олово. Розрізняють: маãнітні К., або пірротин, сірчистий, або залізний К. — пірит; мідний êолчедан, або хальêопірит, залізоніêелевий êолчедан, або пентландит, ніêелевий К., або ніêелін, олов’яний К., або станін. Зóстрічаються спільно або нарізно в різних êласах ендоãенних рóдних родовищ. В асоціації з базальтовими вóлêанічними ãірсьêими породами залізо- і мідьвмісні К. формóють велиêі êолчеданні родовища. Маãнітний, ніêелевий і мідний К. сêладають велиêі поêлади сóльфідних мідно-ніêелевих рóд êласó ліêваційних маãматичних родовищ. Всі різновиди К. відомі таêож в сêарнових родовищах. Вони особливо різноманітні в êласах плóтоноãенних, вóлêаноãенних і маãматоãенних ãідротермальних родовищ. Розрізняють: êолчедан арсеновий, арсенистий, арсеново-êобальтовий, арсеново-ніêелевий, арсеново-стибієво-ніêелевий, блисêóчий арсеновий, бісмóто-êобальтовий, бісмóто-ніêелевий, білий залізний, білий ніêелевий, блисêóчий êобальтовий, водний, волосистий, ãребінчастий, жовтий ніêелевий, залізний, залізний м’яêий, залізний сірий, залізо-êобальтовий, залізо-ніêелевий, зелений, êобальтовий, êобальто-арсеновий, êобальто-ніêелевий, êомірêовий, êóбічний, êóбічний êобальтовий, êóпоросний, листóватий, маãнітний, марãанцевий, мідистий, мідний, мі-
КОЛ — КОЛ цний, молібденовий, ніêелевий, ніêелевий маãнітний, ніêелево-залізний, ніêелево-êобальтовий, ніêелево-арсеновий, ніêелево-стибієвий, олов’яний, паратомерний марêазитовий, печінêовий, променистий, світний, сірий ніêелевий, сірчаний, списоподібний, срібний, строêатий мідний, стибієво-ніêелевий, твердий êобальтовий, тесеральний, червоний ніêелевий.
КОЛЧЕДАННІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. êолчеданные месторождения, а. pyrite deposits, н. Kieslagerstätten f pl — поêлади сірчистих (сóльфідних) сполóê металів ó надрах Землі, що мають пром. значення. Розділяються на сірчано-êолчеданні, мідно-êолчеданні і поліметалічно-êолчеданні родов. У рóдах сірчано-êолчеданних родов. переважають сóльфіди заліза — пірит, піротин, марêазит. У рóдах мідно-êолчеданних родов., êрім тоãо, присóтні мінерали міді — хальêопірит, борніт, хальêозин. У рóдах поліметалічно-êолчеданних родов. містяться мінерали цинêó і свинцю, а таêож баритó, іноді ґіпсó. К.р. мають формó пластів, лінз, штоêів і жил довж. до 5000 м, потóжністю до 250 м, ãлиб. поширення до 2000 м. За óмовами виниêнення і знаходження К.р. тісно пов’язані з основними вóлêаніч. породами, що вилилися на дні древніх морів і сформóвали протяжні офіолітові пояси, хараêтерні для ранньої стадії ãеосинêлінальноãо розвитêó (див. офіоліти). К.р. входять до сêладó таêих вóлêаніч. поясів, óтворюючи переривчасті ланцюãи довжиною до деê. тис. êм. Процес наêопичення êолчеданів тривалий, причомó на ранніх стадіях óтворюються перев. сірчисті сполóêи заліза, а на пізніх — міді, цинêó, свинцю. К.р. формóвалися протяãом всієї ãеол. історії. Найбільш древні (архейсьêі) родов. відомі ó Півн. Америці (Канада), Австралії, Півд. Африці і Індії, протерозойсьêі — в РФ (Карелія, Сибір), Швеції, Норвеãії, Фінляндії, Австралії, нижньо-палеозойсьêі — в РФ (Прибайêалля), Норвеãії, Швеції, Австралії, Іспанії і Портóãалії, середньо- і верхньопалеозойсьêі — в РФ (Урал, Рóдний Алтай, Кавêаз), Казахстані, Сер. Азії, ФРН, мезозойсьêі — на Кавêазі, в Італії, Тóреччині, Франції, êайнозойсьêі — на Кавêазі, в Японії, Ірані, Греції, на Кóбі. КОЛЮВІЙ, -ó, ч. * р. êоллювий, а. соlluvium; н. Kolluvialboden m, Kolluvium n — óламêовий матеріал обвалів, осипів, що наãромаджóється на схилах та біля підніжжя ãір; в широêомó значенні — всі відêлади, що виниêають шляхом наêопичення і зміщення вниз по схилó продóêтів рóйнóвання ãірсьêих порід; сêладають притóлені до ниж. частини схилів шлейфи. У більш вóзьêомó значенні — тільêи обвальні і осипові наêопичення з ãрóбоãо щебеню, що óтворюються біля підніжжя êрóтих схилів; ó цьомó значенні протиставляється делювію. КОЛЬМАТАЖ ҐРУНТУ (ПЛАСТА), -ó, -…(-…), ч. * р. êольматаж ãрóнта (пласта); а. colmatage of formation (sedimentation); н. Porenverschlämmung f des Bodens m (des Flözes n), Bodenkolmatage f, Schichtenkolmatage f — явище випадання із сóспензій і розчинів, що фільтрóються в порах ґрóнтó (пласта) або знаходяться над ним, змóлених частиноê ґрóнтó, дисперсної фази. Ці частинêи можóть відêладатися або в товщі ґрóнтó (пласта) — в йоãо пористомó просторі, або на йоãо поверхні. Див. êольматація. КОЛЬМАТАЦІЯ (КОЛЬМАТАЖ), -ії, ж. (-ó, ч.) * р. êольматация (êольматаж), а. colmatage, mud grouting, н. Kolmation f, Verschlämmung f, Kolmatage f — процес природноãо прониêнення або штóчноãо внесення дрібних (ã.ч. êолоїдних, ãлинистих і пилóватих) частиноê і міêроорãанізмів в пори і тріщини ã.п., ó фільтри очисних спорóд і дренажних виробоê, а таêож осадження на них хім. речо-
КОЛ — КОМ вин, що сприяє зменшенню їх водо- або ãазопрониêності. Носієм êольматажноãо матеріалó (êольматантó) можóть слóãóвати рідини і ãази. Розрізняють К. механічнó, хімічнó, термічнó і біолоãічнó. Див. êольматаж ґрóнтó. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ, -ої, -ії, ж. * р. цветная металлóрãия, а. non-ferrous metallurgy; н. NE-Metallurgie f, Buntmetallurgie f, Metallhüttenwesen n, Nichteisenhüttenwesen n, Nichteisenmetallurgie f — ãалóзь важêої промисловості, підприємства яêої видобóвають і збаãачóють рóди, виробляють та обробляють êольорові метали, рідêісні й дороãоцінні метали та їх сплави, видобóвають природні алмази та іншó мінеральнó сировинó. До êольорової металóрãії належать таêож заãотівля й переробêа вторинних êольорових металів. Основні види продóêції К.м. — рóди, êонцентрати, метали і сплави êольорових металів, порошêи, хім. сполóêи êольорових металів, вироби з êольорових металів і сплавів тощо; попóтна продóêція — мінеральні добрива, бóдівельні матеріали та ін. Провідні позиції за запасами сировини К.м. займають: Ґвінея (боêсити), Канада (цинê, вольфрам), США (молібден), Австрія (свинець), ПАР (золото), Меêсиêа (срібло), Конãо (êобальт), Болівія (літій), Чилі (мідь), Індонезія (олово). Найбільші підприємства ãалóзі в Уêраїні — Іршинсьêий ãірничо- збаãачóвальний та Верхньодніпровсьêий ãірничо -металóрãійний êомбінати, Побóзьêий ніêелевий завод, Артемівсьêий завод по обробці êольорових металів, Запорізьêий титаномаãнієвий êомбінат, Торезьêий завод наплавочних твердих сплавів та ін. КОЛЬСЬКА НАДГЛИБОКА СВЕРДЛОВИНА, -ої, ої, -и, ж. — розташована ó Печензьêомó р-ні Мóрмансьêої обл. РФ (біля м. Заполярний). Глибина понад 12000 м (свердловина СГ-3 на 2000 р. — 12 266 м). Спорóджóється ó східній частині Балтійсьêоãо щита для вивчення ãеолоãії та металоãенії êонтинентальної земної êори з відбором êерна по всій довжині свердловини. Здійснюється бóрильною óстановêою “Уралмаш-15000”. Встановлена потóжність обладнання 18000 êВт. Бóріння тóрбінне. Виêористовóвалися бóрильні трóби зі сплавів на основі алюмінію (ЛБТ). Спочатêó планóвалося досяãти відмітêи в 16 000 м, але через те, що в цьомó місці теêтонічна плита має товщинó всьоãо бл. 20 êм, роботи довелося припинити достроêово. Одна з ãоловних причин — збільшення т-ри до 600 °С (в 2000 р. — до 1000 °С з тенденцією подальшоãо зростання), при яêій бóрове óстатêóвання працює нестабільно. К.н.с. виêористовóється для моніторинãó станó земної êори в цьомó районі. Яêщо ріст температóри бóде продовжóватися, то породи, що сêладають ложе свердловини, розплавляться і є велиêа імовірність аварійної ситóації (деяêі спостеріãачі не виêлючають навіть виверження розплавленої маãми). КОМАТІЇТ, -ó, ч. * р. êоматиит, а. komatiite, н. Komatiit m — заãальна назва êомплеêсó óльтраосновних і основних ãірсьêих порід, що заляãають в основі розрізів рядó доêембрійсьêих зеленоêам’яних поясів. Коматіїтові серії сêладаються з лавових потоêів, потóжних диференційних поêривів і розшарованих сіллів, оêремі члени яêих варіюють за хімізмом від перидотитів до андезитів. К. поширені праêтично на всіх древніх платформах. Фанерозойсьêі К. описані в сêладчастих областях (Колóмбія, Ньюфаóндленд). З К. часто пов’язані важливі сóльфідно-ніêелеві родовища. КОМБАЙН ВУГЛЕМИЙНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êомбайн óãлемоечный, а. coal washer;н. Kohlenaufbereitungskombine f — аґреґат, яêий об’єднóє пристрої: для збаãачення вóãілля
548 (елемент відсаджóвальної машини з підрешітним хитним поршнем, що шарнірно заêріплений з одноãо êінця), зне-
Рис. Вóãлемийний êомбайн: 1 — поршень; 2 — відсаджóвальна êамера; 3 — привод поршня; 4 — решето; 5 — поріã, 6,7 — сêребêові êонвеєри êонцентратó та відходів (зміщені в плані); 8 — сêребêовий êонвеєр шламó; 9 — відстійниê.
воднення продóêтів відсадêи (два сêребêових êонвеєри, що переміщóють матеріал по щілястій дренажній поверхні) та частêовоãо прояснення води з метою її баãаторазовоãо виêористання в межах аґреґатó (пірамідальна êамера з вивантаженням осілоãо шламó сêребêовим зневоднювальним êонвеєром). Застосовóється в обмежених випадêах для попередньоãо збаãачення êрóпних êласів вóãілля (понад 25 мм) на шахтних óстановêах механізованої породовибірêи. КОМБАЙН ГІРНИЧИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êомбайн ãорный, а. continuous miner, combine, cutter-loader, power-loader, shearer, н. Bergbaukombine f, Schrämmaschine f, Schrämlademaschine f, Schrämlader m — êомбінована ãірнича машина, яêа виêонóє операції відділення від масивó êорисної êопалини, пóстої породи (чи тоãо й іншоãо разом) та навантаження їх на транспортні засоби. Основними частинами êомбайнів ãірничих є барові, шнеêові або інші робочі орãани. Для проведення ãірничих виробоê виêористовóється прохідницьêий êомбайн, а для виймання êорисної êопалини — êомбайн видобóвний. К.ã. поділяють на фланãові, яêі застосовóються в довãих очисних вибоях на полоãих і êрóтих пластах, і фронтальні — в êоротêих очисних і підãот. вибоях на пластах з êóтом падіння до 8-10°. Фланãові êомбайни — машини циêлічної дії; рóхаються вздовж вибою по ґрóнтó або рамі вибійноãо êонвеєра і послідовно виймають смóãи ê.ê. У залежності від ширини останніх розрізняють таêі фланãові К.ã.: широêозахопні (шир. смóãи 1-1,8 м) і вóзьêозахопні (до 1 м). Сóчасні шахти оснащóються, яê правило, вóзьêозахопними очисними К.ã., що дозволяють здійснювати безстояêовó підтримêó поêрівлі біля ãрóдей вибою, виêористовóвати пересóвні вибійні êонвеєри і пересóвне механізов. êріплення. До основних переваã êомбайнів (в порівнянні з бóропідривною виїмêою) належать: сêорочення числа і тривалості, підвищення інтенсивності виêонання операцій ãірничих робіт, полеãшення праці робітниêів, підвищення її продóêтивності і безпеêи та ін. Застосóвання К.ã. для проходêи дозволяє поліпшити яêість робіт, значно підвищóє швидêість проходження, забезпечóє стабільнó формó і розміри виробоê, підвищóє їх стійêість, сêорочóє обсяãи породи, яêа виймається, трóдові і матеріальні витрати на êріплення і переêріплення, полеãшóє встановлення стандартноãо êріплення. Див. ãірничі машини, êомбайн ãірничий (вóãле)видобóвний, êомбайн ãірничий прохідницьêий.
549 КОМБАЙН ГІРНИЧИЙ (ВУГЛЕ)ВИДОБУВНИЙ, -а, -оãо (-оãо), ч. * р. êомбайн ãорный добычной, а. miner, header, heading machine, cutter-loader, н. Kohlenschrämlader m, Kohlenabbaukombine f — êомбінована ãірнича машина, яêа
Приêлади видобóвних ãірничих êомбайнів: а — вóзьêозахопний 2ГШ68Б; б — вóзьêозахопний 1КШЭ.
одночасно виêонóє операції рóйнóвання пласта êорисної êопалини та навантаження відбитої маси на êонвеєр. Види К.ã.в.: широêозахопний (ширина робочоãо орãанó 1,0-1,8 м), вóзьêозахопний (ширина робочоãо орãанó до 1,0 м), фланãовий, фронтальний, з однобічною і двобічною та човниêовою схемою роботи, з êанатною та ланцюãовою системою переміщення, з безланцюãовою системою переміщення, з переміщенням по підошві пласта, êомбайн, яêий працює з рами êонвеєра, з баровим, барабанним, дисêовим, êорончастим, бóровим, шнеêовим та êомбінованим робочим орãаном. Основні сêладові частини
Рис. Технолоãічні схеми роботи очисних êомбайнів: а — е — на пластах полоãоãо падіння; ж — на êрóтих пластах; 1 — врóбова машина з плосêим баром; 2 — сêребêовий êонвеєр; 3 — стояê; 4 — верхняê; 5 — широêозахопний êомбайн з êільцевим баром; 6, 7 — êомбайни з ãоризонтальним і вертиêальним барабанним виêонавчим орãаном; 8, 9, 10 — êомбайни з бóровим, шнеêовим і барабанним виêонавчим орãаном; 11 — тяãова лебідêа.
КОМ — КОМ К.ã.в.: механізм подачі êомбайна, тяãовий орãан, різальний робочий орãан, привод, бар, розштибовóвач, система пилепридóшення. Основні схеми роботи очисних êомбайнів наведені на рис. На початêó XXI ст. êраїнами-лідерами ó проеêтóванні і виãотовленні К.ã.в. є Уêраїна, Анãлія, Росія, Польща, ФРН. На шахтах ФРН, Анãлії і США виêористовóють в осн. двошнеêові êомбайни із симетрично розміщеними по êінцях êорпóса шнеêами. У цих êраїнах широêо застосовóють êомбайни фірми “Eickhoff” EDW-150-21-2W, EDW-300L, EW-300L і EDW-300LM. У Франції застосовóють êомбайн «Сиріóс», ó США — êомбайн 4LS. Зростає енерãооснащеність êомбайнів — до 512 êВт. В Анãлії, США й ін. êраїн для тонêих шарів застосовóють êомбайн АМ420, «Елеêтра-550», «Елеêтра-1000» і êомбайн «Трепаннер”» із приводом до 1000 êВт фірми «Андерсон Стресêлайд». Фірми ”Бритіш Джефрі Даймонд”, “ACE” і ін. підвищили потóжність двиãóнів êомбайнів. В Росії К.ã.в. виãотовляють на Юрãенсьêомó та Копейсьêомó машинобóдівних з-дах. Зоêрема êомбайни К500 (для пластів 1,5-3,5 м), РКУ13 та К10ПМ (для пластів 0,9-1,1 м), очисний вóзьêозахопний êомбайн “Кóзбасс-500”. Уêраїнсьêими й німецьêими машинобóдівниêами освоєно випóсê êомбайна КА 80 потóжністю ріжóчої частини до 300 êВт і потóжністю механізмó подачі — 40 êВт. В останні роêи в Уêраїні одержали поширення видобóвні êомбайни РКУ, ГШ, К103М. Основні вітчизняні виãотівниêи К.ã.в. — Горлівсьêий машинобóдівний з-д та НКМЗ. Горлівсьêий машинобóдівний з-д випóсêає êомбайни 1К101; ГШ68Б4 РКУ13; ГШ500; КПВ та КСП. Комбайн КПВ не має аналоãів, застосовóється для êрóтих пластів потóжністю 0,55-1,0 м з êóтом падіння 35-90о. КСП виêористовóється для пластів велиêої потóжності, заãальна встановлена потóжність елеêтрообладнання 685 êВт. Для ГШ-500 сóмарна встановлена потóжність елеêтрообладнання 564 êВт, пласти товщиною 1,27-2,70 м. Новоêраматорсьêий машинобóдівний з-д випóсêає êомбайни УКД3 та УКД200 для висоêопродóêтивних лав (розробêи “Донецьêдіпровóãлемаша”). КОМБАЙН ГІРНИЧИЙ ПРОХІДНИЦЬКИЙ, -а, -оãо, -оãо, ч. * р. êомбайн ãорный проходчесêий, а. heading machine, tunnelling machine, roadheader; н. Vortriebsmaschine f, Streckenvortriebsmaschine f, Tunnelvortriebsmaschine f — êомбінована ãірнича машина, призначена для проведення ãірничих виробоê. Виêонóює основні операції, починаючи з рóйнóвання масивó ãірсьêих порід, відділення від масивó êорисної êопалини або породи і заêінчóючи навантаженням ãірничої маси ó Приêлади прохідницьêих транспортні засоби (ваãонетãірничих êомбайнів фірми êи, êонвеєр, перевантажóвач та «Вестфалія Люнен» типів: ін.). За êонстрóêцією та при- а — WAV 300; б — WAV 250. значенням К.ã.п. поділяються на êомбайни вибірêовоãо рóйнóвання (із стрілою та фрезерною êоронêою), сóцільноãо рóйнóвання (виêонавчий орãан бóрової дії), нарізні (зі стрілоподібним виêонавчим орãаном) і роторноãо типó. Застосовóється при проходженні ãірничих ãоризонтальних, похилих виробоê, стволів, бóдівництві тóнелів.
КОМ — КОМ Країнами-лідерами ó проеêтóванні і виãотовленні К.ã.п. є Уêраїна, Анãлія, Росія, ФРН, Австрія. В Анãлії виãотовляються êомбайни RH-22; МК-2В1, а таêож Джой-12СМ15 і Джой12СМ18. В Росії — êомбайни 1ГПКС-М Прохідницьêий êомбайн П110 Но(Копейсьê). У ФРН — воêраматорсьêоãо машинобóдівноãо заводó. êомбайн ЕТ-120 фірми “Eickhoff”. В Австрії — êомбайни АМ-50, АМ-65, АМ-75. В Уêраїні К.ã.п. виãотовляються на Ясинóватсьêомó машинобóдівномó заводі — êомбайни леãêої серії КСП-21; КСП-22; КСП-32 та êомбайн ПК 8МА, Новоêраматорсьêомó машинобóдівномó заводі — êомбайни П110 (сóмарна потóжність елеêтродвиãóнів 190 êВт, ãранична міцність порід 100 МПа, продóêтивність 0,3 м3/хв) та П220 (сóмарна потóжність елеêтродвиãóнів 312 êВт, ãранична міцність порід 120 МПа, продóêтивність 0,3 м3/хв). КОМБІНОВАНА ПЕРЕРОБКА МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ, -ої, -и, -…, ж. * р. êомбинированная переработêа минеральноãо сырья, а. intergrated mineral processing; н. kombinierte Mineralrohstoffverarbeitung f — поєднання різних методів і процесів збаãачення, або збаãачення і металóрãії для найбільш ефеêтивноãо розділення êомпонентів. В основі технолоãії розділення êомпонентів за їх фіз. і фіз.-хім. властивостями лежить створення ґрадієнта êонцентрації частиноê мінералів, йонів або молеêóл в рідêій або ãазовій фазі, а таêож на межі розділення фаз з допомоãою різних силових полів і маãнітних, елеêтричних, ãравітаційних, адсорбційних і т.п. впливів (виêористовóють відмінність ó ãóстині, маãнітній сприйнятливості, елеêтропровідності, адсорбційній здатності, змочóваності тощо). Комбіновані схеми збаãачення вêлючають ãравітацію, маãнітнó сепарацію та флотацію і застосовóються для збаãачення залізних, марãанцевих та рóд рідêісних металів. Найбільш поширені флотоãравітаційні процеси. У êомбінованих схемах ãідрометалóрãійна доводêа здійснюється шляхом вилóãовóвання шêідливих êомпонентів з êонцентратів, напр., фосфорó або êремнеземó із залізних, марãанцевих, вольфрамових êонцентратів. Видалення шêідливих êомпонентів можливе таêож пірометалóрãійним процесом (напр., випаленням). О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. КОМБІНОВАНА РОЗРОБКА КОРИСНИХ КОПАЛИН, -ої, -и, -…, ж. * р. êомбинированная разработêа полезных исêопаемых, а. integrated opencast and underground mining, н. kombinierter Abbau m nutzbarer Mineralien n pl — розробêа родов. ê.ê. послідовно або одночасно відêритим і підземним способами. Здійснюється для отримання найбільшоãо еêономіч. ефеêтó розробêи родов. заãалом, в т.ч. забезпечення найбільш повноãо вилóчення ê.ê. К.р.ê.ê. ó варіанті відêритої, а потім підземної розробêи застосовóється на потóжних родов. ê.ê., що виходять на поверхню або заляãають на невелиêій ãлибині. К.р.ê.ê. в послідовності: підземна, а потім відêрита розробêа широêо виêористовóється (під назвою повторної розробêи родовищ) ó томó випадêó, êоли шахтний видобóтоê ведеться системами з залишанням цілиêів на дільницях з бідними рóдами, в зонах з сильними ãеол. порóшеннями. Одночасна розробêа відêритим і підземним способами застосо-
550 вóється: а) ó випадêах, êоли є можливість додавання до переважаючих обсяãів бідних рóд, що добóваються відêритим способом, рóд з велиêим вмістом êорисноãо êомпонента, яêий отримóють з тоãо ж поêладó при шахтномó видобóтêó; б) при сêладних рóдних тілах. КОМБІНОВАНА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, -ої, -и, -…, ж. — Див. система розробêи êомбінована. КОМБІНОВАНІ ГІРНИЧІ РОБОТИ, -их, -их, -іт, мн. * р. êомбинированные ãорные работы, а. combined mining operations, integrated opencast and underground mining operations, н. kombinierte bergmännische Arbeiten f pl — розробêа родовища êорисних êопалин з одночасним або послідовним застосóванням в певномó технолоãічномó зв’язêó підземних і відêритих ãірничих робіт. Поєднання відêритоãо способó розробêи та підземної відêатêи дозволяє виêористовóвати основні переваãи відêритоãо способó та óниêнóти трóднощів з транспортом. КОМБІНОВАНІ СПОСОБИ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -их, -ів, -…, мн. * р. êомбинированные способы разрóшения ãорных пород, а. combination methods of rock breaking, н. kombinierte Verfahren n pl der Gesteinszerstörung f — сóêóпність засобів та прийомів відділення від масивó і дроблення до êондиційної êрóпності êорисної êопалини, що хараêтеризóються поєднанням різноманітних видів впливó на ділянêó ãірсьêоãо масивó, напр., термічноãо і механічноãо, що сêладають êомбінований термомеханічний спосіб рóйнóвання. КОМІРКА ЕЛЕМЕНТАРНА, -и, -ої, ж. * р. ячейêа элементарная, а. unit cell, н. elementare Zelle f — одинична êомірêа (паралелепіпед), об’єм яêої êратний об’ємові примітивноãо паралелепіпеда. Хараêтеризóється величинами ребер (а, в, с), яêі збіãаються з осями êристалів певної óстановêи, і величинами êóтів між цими ребрами (a, b, g). Симетрія К.е. обирається відповідно до симетрії êристалів. У мінералах êóбічної синãонії вона має формó êóба, ó тетраãональної — тетраãональної призми, ó ромбічної — ромбічної призми, ó моноêлінної — сêошеної призми, ó триêлінної — паралелепіпеда, ó триãональної ромбоедричної — ромбоедра і ãеêсаãональної призми, ó ãеêсаãональної — ãеêсаãональні призми з пінаêоїдом. При хараêтеристиці К.е. мінералів наводять таêож êільêість атомів, яêі виповнюють К.е. Ця величина позначається через Z і називається êільêістю формóльних одиниць ó мінералі. КОМПАКТНІСТЬ, -ості, ж. * р. êомпаêтность, а. compactness, н. Kompaktheit f — властивість предметів і тіл, яêа хараêтеризóє їх просторові параметри, щільність, відсóтність проміжêів, малий об’єм. КОМПАКТНІСТЬ СТРУМЕНЯ — поêазниê зміни динамічних та стрóêтóрних хараêтеристиê стрóменя води по йоãо довжині. К.с. хараêтеризóється відношенням площі даноãо перетинó стрóменя до початêовоãо або êóтом між зовнішньою поверхнею стрóменя та ãоризонтом (êóтом розширення стрóменя). Чим менше ці значення, тим вища êомпаêтність і ãідромеханічні хараêтеристиêи стрóменя. КОМПАКТНИЙ РОТОРНИЙ ЕКСКАВАТОР, -оãо, -оãо, -а, ч. * р. êомпаêтный роторный эêсêаватор, а. compact bucket wheel excavator, compact scoop shovel; н. kompakter Schaufelradbagger m — еêсêаватор зі зменшеними лінійними розмірами — радіóсом черпання та висотою черпання. К.р.е. має зменшенó питомó металоємність при висоêій продóêтивності. Зменшення висоти черпання ó порівнянні з роторними еêсêаваторами традиційних типо-
551 розмірів êомпенсóється застосóванням перевантажóвачів за підóстóпними схемами. Висота черпання найбільш часто застосовóваних К.р.е. сêладає бл. 6-15 м, продóêтивність 300-8000 м3/ ãод. А.Ю.Дриженêо. КОМПАРАТОР, -а, ч. * р. êомпаратор, а. comparator, н. Komparator m — 1) Вимірювальний прилад, що Компаêтний роторний еêсêаватор реалізóє порівняння фірми МАН ТАКРАФ Фьордертехніê однорідних фізичних ГмбХ. величин. Діє за принципом порівняння вимірюваної величини або хараêтеристиêи (довжини, напрóãи, êольорó тощо) з еталонною. К. є, напр., важільні терези, оптиметри, мости вимірювальні, К. марêшейдерсьêих рóлетоê тощо. 2) У марêшейдерії, ãеодезії — пристрій для визначення довжини мірних приладів шляхом порівняння їх з довжиною еталона. Найбільш сêладний — стаціонарний К. Більш простий польовий К., застосовóється в районі поліãонометричних робіт на рівній ділянці місцевості довжиною 120-240 м і стінний К., з розбивêою між центрами 20, 30 і 50 м. Довжина К. визначається баãаторазовими вимірюваннями. КОМПАРУВАННЯ, -.., с. * р. êомпарирование, а. calibration, standardization, comparison, н. Vergleich m, Komparierung f, Gegenüberstellung f, Komparation f — порівняння величини робочоãо приладó (довжини, частоти тощо) з еталонною величиною на êомпараторі і визначення поправоê до поêазань приладó, яêий êомпарóється. КОМПАС, -а, ч. * р. êомпас, а. compass, н. Kompaß m — прилад для орієнтóвання на земній поверхні і в ãірничих виробêах відносно напрямó маãнітноãо або ãеоãрафічноãо меридіана. За побóдовою К. поділяють Рис. Вдосêоналений ãірничий на маãнітні, ãіросêопічні, êомпас. радіоêомпаси, спеціальні. К. ãіросêопічний застосовóють ó ãіротеодолітах, інêлінометрах, тріщиномірах. У маãнітномó К. застосована властивість маãнітної стрілêи, яêа вільно обертається відносно вертиêальної осі, встановлюватись при відсóтності сторонніх маãнітних полів ó площині маãнітноãо мериРис. Компас ãірничий: 1 – діана Землі. К. ãірничий — основа; 2 – лімб êомпаса; 3 – висоê êлінометра; 4, 7 – прилад, яêий сêонстрóйофіêсатори; 5 – маãнітна вано теж із застосóванням маãнітної стрілêи; дає стрілêа; 6 – лімб êлінометра. можливість визначити елементи заляãання ãірсьêих порід (êóт простяãання та êóт падіння). У найбільш розповсюджених êонстрóêціях ãірничоãо К. êоробêа йоãо сêріплена з прямоêóтною пласти-
КОМ — КОМ ною, довãі сторони яêої паралельні діаметрó Пн.-Пд. азимóтальноãо êільця. В.В.Мирний. КОМПАУНД, -а, ч. * р. êомпаóнд, а. compound, н. Mischung f, Gemisch n, Kompoundmasse f, Kompound m — 1) Елеêтроізоляційний матеріал з асфальтових і парафінових речовин та масел. 2) Динамомашина з обмотêами послідовноãо і Рис. Заміри елементів паралельноãо збóдження заляãання ãірничим êомпасом: водночас. 3) Парова ма- а – визначення êóта падіння; б шина подвійноãо розши- – визначення азимóта падіння; в – знаходження лінії рення. простяãання; ã – визначення КОМПАУНДУВАННЯ, азимóта лінії простяãання. -…, с. * р. êомпаóндирование, а. compounding, compound excitation2, н. Kompoundierung f — 1) Змішóвання двох чи êільêох масел, видів палива, щоб одержати спеціальні продóêти заданих яêостей. 2) Схема вмиêання елеêтричних обмотоê чи аґреґатів, за яêої маãнітний потіê зростає зі збільшенням стрóмó (навантаження машини). КОМПЕНСАТОР, -а, ч. * р. êомпенсатор; а. compensator; н. Flüssigkeitskompensator m, Flüssigkeitsausgleicher m, Kompensator m — 1) Елемент ãідрозахистó елеêтродвиãóна заãлибноãо ó виãляді ґóмової êамери в сталевомó êорпóсі, яêий заповнений робочою рідиною елеêтродвиãóна і приєднóється до йоãо основи. 2) Оптиêо-механічний вóзол ó марêшейдерсьêомó чи ãеодезичномó приладі, що містить оптичні деталі і механічні пристосóвання для їхньоãо поворотó чи переміщення підвісêи; застосовóється для відхилення або паралельноãо зсóвó візирних ліній і світлових пóчêів в оптичних системах. Розрізняють К., що діють від механічноãо приводó (застосовóються в оптичних міêрометрах, далеêомірах, лазерних поêажчиêах і ін.) і автоматично діючі під впливом сили тяжіння (застосовóються в нівелірах, теодолітах тощо). Яê оптичні деталі, в К., застосовóють плосêопаралельні пластинêи, êлини, лінзи, дзерêала і призми. Автоматично діючі К. мають чóтливий елемент (маятниê) і додатêові елементи, що перетворюють êóт нахилó приладó в êóт êомпенсації. У деяêих К. чóтливий елемент і перетворювач сполóчені. Яê підвісêи маятниêа, застосовóють тонêі металеві дроти, стрічечêи, еластичні прóжини і тверді елементи, на яêих заêріплюється оптична деталь. Компенсатором може бóти êонстрóêція з рідиною. Різні варіанти підвісоê і оптичних деталей, що підвішóються, дозволяють одержóвати різні êоефіцієнти êомпенсації. Чóтливі елементи всіх діючих К. забезпечóються демпферами. Діапазон роботи К. — область, обмежена найбільшими значеннями êóта нахилó приладó, ó межах яêих відбóвається нормальне фóнêціонóвання маятниêа (чóтливоãо елемента). КОМПЕНСАТОР ВИСОТИ, -а, -…, ч. * р. êомпенсатор высоты, а. height compensator, н. Höhenkompensator m — транспортний пристрій, яêий êомпенсóє висотó при переміщенні ваãонетоê в надшахтній бóдові êлітьовоãо підйомó. Робочим елементом êомпенсатора є êотêовий пластинчастий ланцюã з êóлаêами-штовхачами, яêий пересóвається по напрямним. Привод розташований на верхній площадці, натяжний пристрій — на нижній. По всій довжині êомпенсатора встановлені вловлюючі êóлаêи, яêі ва-
КОМ — КОМ
552 ширини êолії й перевищення рейêи над рейêою (рис.).
Рис. Компенсатор висоти: 1 — натяжний пристрій; 2 — вловлюючі êóлаêи; 3 — штовхаючі êóлаêи; 4 — приводна зірочêа; 5 — напрямні.
ãонетêами відхиляються при їх рóсі на підйомі, а після проходó ваãонетêи повертаються в первинне положення. В.М.Маценêо. КОМПЕНСАТОРИ (В ТРУБОПРОВОДАХ), -ів, мн. * р. êомпенсаторы (в трóбопроводах); а. expansion joints, expansion loops, н. Ausgleicher m pl, Ausgleichsvorrichtungen f pl, Kompensatoren m pl (in Rohrleitungen f pl) — пристрої, за допомоãою яêих здійснюються переміщення трóбопроводó, яêі êомпенсóють поздовжні напрóження, що виниêають ó трóбах під дією зовнішніх навантажень, внóтрішньоãо тисêó і зміни температóри. Яê К. можóть виêористовóватися виãнóті ділянêи трóбопроводó. В надземних трóбопроводах застосовóються К., в яêих елементи трóб знаходяться в одній площині, напр., П- і Г-подібні, а таêож просторові, êоли елементи трóб розміщені в різних площинах. КОМПЕТЕНТНА ПОРОДА, -ої, -и, ж. * р. êомпетентная порода, а. competent rock; н. kompetentes Gestein n — порода, здатна за певних óмов протистояти теêтонічномó тисêó без течії матеріалó та зміни товщини (потóжності). Одна і та ж порода протяãом ãеолоãічної історії може бóти то êомпетентною, то не êомпетентною в залежності від êонêретних óмов середовища, тривалості деформацій та ін. КОМПЕТЕНТНІ ПЛАСТИ, -их, -ів, мн. * р. êомпетентные пласты, а. competent beds; rigid beds; н. kompetente Schichten f pl, druckfeste Schichten f pl, starre Schichten f pl — пласти осадових ã.п., здатні протистояти тисêó при сêладêоóтворенні без течії матеріалó та зміни початêової потóжності. КОМПЛАНАРНІСТЬ, -ості, ж. * р. êомпланарность, а. complanarity, н. Komplanarität f — розташóвання двох чи більше плосêих ãрóп (напр., бензольних êілець) в одній спільній площині або в паралельних площинах. Важливий фаêтор адãезійних взаємодій речовин. Напр., К. сприяє адãезійномó êонтаêтó вóãілля-реаґент ó процесах флотації, бриêетóвання тощо. КОМПЛЕКС, -ó, ч. * р. êомплеêс, а. complex, н. Komplex m — сóêóпність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле. КОМПЛЕКС БУРОЗАКЛАДАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êомплеêс бóрозаêладочный, а. drilling and stowing system, н. Bohrversatzkomplex m — набір машин, механізмів та приладів, призначених для проведення ãірничих виробоê з залишенням породи в шахті. КОМПЛЕКС ВИМІРЮВАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êомплеêс измерительный, а. measuring system, н. Messkomplex m — набір вимірювальних приладів автоматичної дії з самописами або ін. реєстрóючими пристроями, об’єднаних ó єдиний аґреґат для одночасноãо виêонання вимірювань деêільêох параметрів. Вимірювальними êомплеêсами є, напр., апаратóра станції СІ, що виêонóє зйомêó профілю провідниêів і запис ширини êолії провідниêів ó вертиêальних шахтних стволах; êолієвимірювальний êомплеêс ПКШ, що виêонóє запис поздовжньоãо профілю êолії,
Рис. Рейêоêонтрольний êомплеêс ПКШ-2.
КОМПЛЕКС ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ó, -…, ч. * р. êомплеêс ãорных пород, а. rocks complex, rocks association; н. Gesteinskomplex m — 1) Крóпна асоціація ã.п. бóдь-яêоãо віêó або походження, в яêій стрóêтóрні взаємодії настільêи сêладні, що породи не можóть бóти розділені при êартóванні. Напр., вóлêанічний, метаморфічний К.ã.п. 2) Літостратиãрафічна одиниця, яêа відповідає потóжним товщам, що сформóвалися протяãом одноãо еонó. Див. стратиãрафічний êомплеêс. КОМПЛЕКС МІНЕРАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êомплеêс минеральный, а. mineral complex, н. mineralischer Komplex m — сóêóпність масивів ã.п. і різних типів мінеральних родовищ, пов’язаних між собою спільними ãенетичними óмовами. КОМПЛЕКС ОЧИСНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êомплеêс очистной, а. stoping system, coal face system; н. Gewinnungskomplex m — êомплеêт індивідóальних і êомбінованих ãірничих машин і механізмів, яêий êомплеêсно механізóє в очисномó вибої процеси виймання й доставêи êорисної êопалини, êріплеКомплеêс для розробêи вóãільних ння та óправління пластів. поêрівлею. До сêладó очисних êомплеêсів входять механізоване êріплення, видобóвний êомбайн чи стрóãова óстановêа, сêребêовий êонвеєр, маслостанція, блоê óправління êомплеêсом, інше óстатêóвання. Виділяють дві осн. ãрóпи К.о. для довãих очисних вибоїв: для виїмêи пластів з êóтами падіння до 35° і понад 35°. К.о. охоплюють широêий діапазон пластів за потóжністю (від 0,7-0,95 до 10 м). Ефеêтивність роботи К.о. залежить від відповідності йоãо ãірничо-ãеол. óмовам і техн. вимоãам еêсплóатації. Основні дані, яêі враховóються при виборі К.о.: потóжність пласта, êóт падіння, опір вóãілля рóйнóванню, властивості бічних порід. Комплеêси новоãо технічноãо рівня: 2КД-90 (видобóтоê 1543 т/добó), 3КД-90 (1351 т/добó), 2 КМТ (1039 т/добó), КМТ 1,5 (1022 т/добó). В Уêраїні одержали розповсюдження очисні êомплеêси виробництва Росії (КМТ 500 — 963 т/добó), Польщі (“Глініê” — 1242 т/добó; “Фазос” — 389 т/добó), Словаччини (BMV-14 — 15,42 т/добó). В Уêраїні Дондіпровóãлемашем разом з Горлівсьêим машинобóдівним заво-
553 дом і Харêівсьêим заводом “Світло шахтаря” створено новітній механізований êомплеêс МКД-90, яêий сêладається із êріплення КД-90, êомбайна КА-90 і êонвеєра СГЩ162. Комплеêс óспішно працює на шахтах ім. О.Ф.Засядьêа, ім. В.В.Вахрóшева, ім. О.Г.Стаханова та ш. “Краснолимансьêа”. Продóêтивність êомплеêсó 2000-3000 т/добó (маêсимально — до 7000 т/добó).
Рис. Комплеêси очисні механізовані а — МКД90; б — КМ88.
КОМПЛЕКС ПРОХІДНИЦЬКИЙ, -ó, -оãо, ч. — Див. прохідницьêий êомплеêс . КОМПЛЕКС СКРЕПЕРНИЙ, -ó, -оãо, ч. — Див. сêреперний êомплеêс. КОМПЛЕКСНА МЕХАНІЗАЦІЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА, -ої, -ії, -…, ж. * р. êомплеêсная механизация ãорноãо производства, а. integrated (large-scale, overall) mechanization of mining; н. Komplexmechanisierung f des Bergbaubetriebes m — оснащення ãірн. робіт (з видобóтêó ê.ê., проведенню виробоê і т.п.) êомплеêтами індивідóальних і êомбінов. взаємопов’язаних основними параметрами ãірничих машин і механізмів. Рóчна праця при К.м. може збереãтися на оêр. нетрóдомістêих операціях, механізація яêих не має істотноãо значення для полеãшення праці і еêономічно недоцільна. Перспеêтиви розвитêó К.м. на ãірничих підприємствах пов’язані зі створенням висоêопродóêтивних і надійних êомплеêсів ãірничих машин для широêоãо спеêтра ãірничо-ãеол. óмов, ó т.ч. підземних роботах для очисних вибоїв на тонêих (менше 0,8 м) полоãих пластах, тонêих і потóжних êрóтих пластах, пластах з важêоêерованими поêрівлями, небезпечних по раптових виêидах вóãілля і ãазó та ін., з виêористанням ЕОМ для виборó оптимальноãо режимó роботи в óмовах, яêі постійно змінюються. Вперше К.м. в ãірнич. виробництві почали впроваджóватися на відêритих розробêах. В 20-30-х рр. ХХ ст. відповідні засоби з’явилися на вóãільних êар’єрах Німеччини. У 40-50-х рр. — на êар’єрах Уêраїни. КОМПЛЕКСНА МЕХАНІЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА, -ої, -ії, -ії, -…, ж. * р. êомплеêсная механизация и автоматизация производства, а. integrated mechanization and automation; н. Vollmechanisierung f und Automatisierung f der Erzeugung f (Produktion f) — ãол. напрямоê наóêово-технічноãо проãресó, вищий стóпінь механізації виробництва, при яêомó рóчна праця замінюється яê на основних, таê і на допоміжних взаємопов’язаних операціях. При К.м.а.в. рóчним залишається тільêи óправління технолоãічними процесами, яêі виêонóються механізованими êомплеêсами. КОМПЛЕКСНА ПЕРЕРОБКА МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ, -ої, -и, -…, ж. * р. êомплеêсная переработêа минеральноãо сырья, а. comprehensive mineral processing; н. komplexe Mineralrohstoffverarbeitung f — розділення ê.ê. на êінцеві продóêти з вилóченням óсіх цінних êомпонентів, яêі містяться в початêовій сировині. Виділяють чотири рівні К.п. т в е р д о ї м і н е р а л ь н о ї с и р о в и н и : 1) Виділення з сировини методами збаãачення одноãо
КОМ — КОМ êонцентратó, яêий містить один або деê. осн. цінних êомпонентів (напр., вóãільноãо з вóãільних родов., монометалічноãо з родов. êольорових і чорних металів). 2) Додатêове виділення методами збаãачення оêремих êонцентратів, яêі не є основними для даної підãалóзі (напр., молібденовоãо з мідномолібденових рóд, мідноãо і бісмóтовоãо з вольфрам-молібденових рóд, баритовоãо, флюоритовоãо, полевошпатовоãо з рóд êольорових металів). 3) Виділення елементів-сóпóтниêів, яêі не створюють самостійних мінералів (рідêісних і розсіяних елементів), з êонцентратів збаãачення хіміêо-металóрãійними методами або К.п.м.с. 4) Виêористання відходів збаãачення і металóрãії для отримання бóд. матеріалів, добрив та ін. попóтної продóêції (напр., щебеню, пісêó, ãравію з хвостів збаãач. ф-ê). Комплеêсна переробêа ã а з ó здійснюється на ãазопереробних з-дах (ГПЗ) для підãотовêи ã.ч. нафти і ãазó до подальшоãо транспортóвання (видалення механіч. домішоê і води) і вилóчення ãазовоãо бензинó. Осн. процеси переробêи — êомпресія і масляна абсорбція. КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, -оãо, -…, с. * р. êомплеêсное использование полезных исêопаемых, а. complex use of minerals, integrated use of minerals, н. Komplexausnutzung f der Bodenschätze m pl, komplexe Ausnutzung f der Bodenschätze m pl — найбільш повне, еêономічно доцільне виêористання основних, а таêож спільно з ними заляãаючих êорисних êопалин і êомпонентів, що в них містяться, та відходів виробництва. КОМПЛЕКСНЕ ОСВОЄННЯ НАДР, -оãо, -…, с. * р. êомплеêсное освоение недр, а. comprehensive mineral exploitation; н. komplexe Erschliessung f der Lagerstätten f pl — найбільш повне та еêономічне освоєння всіх видів ресóрсів земних надр на основі êомплеêсів ефеêтивних ãірничих технолоãій. Критерієм ефеêтивності К.о.н. є досяãнення оптимальних для розвитêó еêономіêи êраїни та інтересів майбóтніх поêолінь поêазниêів повноти виêористання ресóрсів надр при оптимальних наявних трóдових та матеріальних ресóрсах. В останні роêи ХХ ст. К.о.н. тісно пов’язóється з êонцепцією сталоãо розвитêó сóспільства, за яêою видобóвання і освоєння ê.ê. повинно здійснюватися без заподіяння шêоди настóпним поêолінням, óщемлення їх інтересів. Раціональність процесó освоєння мінеральних ресóрсів оцінюється поêазниêами повноти вилóчення їх з надр і при подальшій переробці. Повні втрати ê.ê. сêладаються в середньомó з втрат: ó процесі видобóтêó — 10-30%, первинної переробêи (збаãачення) — для деяêих ê.ê до 20-40%, хіміêо-металóрãійномó переділі — 10-15%. Особливо велиêі втрати при первинній переробці баãатоêомпонентних рóд. Томó безперервно збільшóється число “попóтних” êомпонентів, що вилóчаються з êомплеêсної мінеральної сировини. Яêщо в 1950 р. з рóд êольорових і чорних металів вилóчалося 35 êорисних êомпонентів, ó 1980 р. їх число досяãло 70, то в êінці ХХ ст. — понад 80. КОМПЛЕКСНИЙ, -оãо. * р. êомплеêсный, а. integrated, complex, comprehensive, н. komplex — з’єднаний з бóдь-чим, сêладний; той, що являє собою êомплеêс бóдь-чоãо; ê . р о з в и т о ê еêономічних районів — планомірний, пропорційний розвитоê ãосподарства районів на основі оптимальноãо поєднання ãалóзей виробничої спеціалізації з ãалóзями, що обслóãовóють виробництво й населення; ê - н і с п о л ó ê и — речовини, яêі одержóють сполóченням двох або більше простих молеêóл.
КОМ — КОМ КОМПЛЕКСНІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. êомплеêсные рóды, а. complex ores, н. Komplexerze n pl, komplexe (polymetallische) Erze n pl, Mischerze n pl — природні мінеральні óтворення, що містять деê. металів або ін. цінних êомпонентів ó таêих сполóêах і êонцентраціях, при яêих їх пром. виêористання технолоãічно можливе і еêономічно доцільне. К.р. можóть бóти полімінеральними і поліелементними. Полімінеральні К.р. сêладаються з деê. мінералів різноãо сêладó, придатних для роздільноãо виêористання (напр., поліметалічна рóда — з сóльфідів міді, цинêó, свинцю та ін. металів; мідно-молібденові К.р. — з сóльфідів міді і молібденó; вольфрам-олов’яні К.р. — з мінералів цих металів). Поліелементні К.р. сêладаються з деê. металів, що входять до сêладó одноãо мінералó (напр., ванадиніт, що містить ó своємó сêладі свинець і ванадій; пірохлор — церій і ніобій; елеêтрóм — золото і срібло). Пром. виêористання К.р. здійснюється трьома способами: при роздільномó відпрацюванні полімінеральних рóд, яêщо вони сêладають різні частини рóдних тіл; в процесі первинної переробêи полімінеральних рóд при їх селеêтивномó збаãаченні; ó процесі вилóчення цінних елементів-домішоê з К.р. та їх êонцентратів при металóрãійномó переділі. За рахóноê вилóчення попóтних êомпонентів еêономічна ефеêтивність виêористання К.р. зростає в 2-3 рази. КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ, -их, -ê, мн. * р. êомплеêсные соединения, а. complex compounds, н. Komplexverbindungen f pl — сêладні сполóêи, в яêих можна виділити центральний атом (êомплеêсоóтворювач) і безпосередньо зв’язані з ним молеêóли або йони — таê звані ліãанди або аденти. Центральний атом та ліãанди óтворюють внóтрішню сферó (êомплеêс), молеêóли або йони, яêі оточóють êомплеêс, — зовнішню сферó. Центральним атомом можóть бóти яê метали, таê і неметали. Утворення К.с. широêо виêористовóється в різноманітних ãалóзях хімічної технолоãії (виділення, очищення, розділення платинових, рідêісноземельних та деяêих інших металів). Інша назва К.с. — êоординаційні сполóêи. КОМПЛЕКСОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. êомплеêсометрия, а. complexometry, н. Komplexometrie f — спосіб хімічноãо аналізó, в основі яêоãо є óтворення êомплеêсних сполóê. К. виêористовóють для визначення твердості води, вмістó свинцю й ніêелю в рóдах тощо. КОМПЛЕКТ, -ó, ч. * р. êомплеêт, а. complete set, completeness, н. Satz m — 1) Повний набір предметів, яêі становлять щось ціле або мають однаêове призначення. 2) Установлене число осіб, яêі допóщені êóди-небóдь або повинні бóти десь за штатом. КОМПЛЕКТ КРЕСЛЕНЬ — в марêшейдерії — повний набір êреслень, реãламентований нормативними доêóментами. Напр.: ó К.ê. земної поверхні відповідно до вимоã Інстрóêції з марêшейдерсьêих робіт входять плани промисловоãо майданчиêа, ãірничоãо і земельноãо відводів, забóдованої частини земної поверхні і ін.; ó êомплеêт êреслень обмінних планів відповідно до спеціальної інстрóêції Мінпаливенерãо входять плани ãірничих виробоê по пластах, ãоризонтах, план промисловоãо майданчиêа, вертиêальна схема розêриття й ін. КОМПЛЕКТ ОБМІННИХ ПЛАНІВ — Див. êомплеêт êреслень. КОМПЛЕКТ ПРИЛАДУ — повний набір сêладових частин приладó (напр., марêшейдерсьêоãо чи ãеодезичноãо), необхідний і достатній для йоãо фóнêціонóвання відповідно до призначення.
554 КОМПОНЕНТ, -а, ч. * р. êомпонент, а. component, н. Komponente f — різновид, сêладова частина чоãось. У мінералоãії розрізняють: êомпоненти індиферентні (êомпоненти, наявність чи відсóтність яêих ó мінеральномó êомплеêсі зóмовлює наявність чи відсóтність відповідноãо мінералó і не впливає на співвідношення решти мінералів); êомпоненти летêі (ãазова фаза, яêа є сêладовою частиною маãматичноãо розплавó: H2O, CO2, CO, HCl, HF, H2S, SO2, N2, CH4 та ін.); êомпоненти териãенні (óламêи різних мінералів, яêі входять до сêладó осадових порід); êомпонент-мінерал відоêремлений (або надлишêовий) — мінерал, яêий сêладається більш ніж з одноãо інертноãо êомпонента, а таêож може містити цілêом рóхомі êомпоненти. КОМПОНЕНТИ ПРИ МІНЕРАЛОУТВОРЕННІ, -тів, -…, мн. * р. êомпоненты при минералообразовании, а. mineral formation components, н. Komponenten f pl bei der Mineralbildung f — сполóêи та елементи, що входять до сêладó мінералó. Поділяються на цілêом рóхомі та інертні. КОМПОНУВАТИ, * р. êомпоновать, а. connect, н. zusammenstellen — сêладати щось ціле з яêихось оêремих частин. Напр., êомпонóвання елеêтрообладнання в шахтах тощо. КОМПРЕСІЙНИЙ, -оãо. * р. êомпрессионный, а. compression, н. Kompression… — стосовний до êомпресії, пов’язаний з нею. КОМПРЕСІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ДЛЯ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ — фóнêціональна залежність між óщільнюючим тисêом і êоефіцієнтом пористості або волоãості ãірсьêої породи в óмовах, яêі виêлючають її боêове переміщення. Графічне зображення цієї залежності — êомпресійна êрива. КОМПРЕСІЙНЕ ВИПРОБУВАННЯ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ — лабораторне визначення величини óсадêи порід під дією зовнішньоãо навантаження. Таêим чином одержóють значення êоефіцієнта óщільнення порід (зміна пористості при збільшенні тисêó на 98 êПа). КОМПРЕСІЯ, -ії, ж. * р. êомпрессия, а. compression, н. Kompression f, Verdichtung f — стиснення ãазó внаслідоê силовоãо впливó на ньоãо, що приводить до зменшення об’ємó ãазó, а таêож до підвищення йоãо тисêó і т-ри. У ãірн. справі виêористовóється при подачі ãазó або йоãо сóміші в апарати і машини для технол. обробêи сировини та інтенсифіêації цих процесів (збаãачення твердих ê.ê., очищення і переробêа нафти, нафтопродóêтів і ін.), при заêачóванні повітря в пласти з метою забезпечення внóтрішньопластовоãо ãоріння (ãазифіêація вóãілля) або підвищення нафтовіддачі пласта, при заборі природноãо (нафтовоãо) ãазó із свердловин і транспортóванні йоãо по маãістральних ãазопроводах, аêóмóлюванні ãазó в підземних і ін. сховищах, транспортóванні твердих тіл або рідини (бóріння свердловин, êомпресійний видобóтоê нафти, пневмотранспорт) або забезпеченні теплопередачі (êалориферні та холодильні óстановêи, сóшарêи), при вентиляції шахт. КОМПРЕСОР, -а, ч. * р. êомпрессор, а. compressor, н. Kompressor m, Verdichter m — машина для стисêóвання повітря або іншоãо ãазó до надлишêовоãо тисêó не нижче 0,2 МПа, êомпресії і переміщення ãазів під тисêом. Розрізняють поршневі і ґвинтові êомпресори. Серійно випóсêаються êомпресори 4М10-100/8, К-500-61-2, ЦК-115/9, пересóвний êомпресор ЗИФ-ШВ-5, êомпресорні станції К-500-51-1.
555 КОМПРЕСОРНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВОГО РОДОВИЩА, -ої, -ії, -…, ж. * р. êомпрессорная эêсплóатация ãазовоãо месторождения; а. gas field operation with compressors, н. Kompressorausbeutung f der Gaslagerstätte f — розробêа родовища із застосóванням дотисêних êомпресорних станцій. Починається, êоли пластовий тисê стає недостатнім для подавання ãазó в маãістральний ãазопровід (знижóється до 5,5 МПа). У цьомó випадêó вводять в еêсплóатацію однó, а з часом і деêільêа дотисêних êомпресорних станцій (ДКС). Режим роботи ДКС хараêтеризóється безперервним зниженням тисêó на вході в êомпресорні аґреґати, ó зв’язêó з чим потóжність ДКС з часом звичайно підвищóється на деêільêа стóпенів. Це дає змоãó видобóвати ãаз з пласта при низьêих ãирлових тисêах на свердловинах (0,15–0,2 МПа). КОМПРЕСОРНА СТАНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. êомпрессорная станция, а. compressor plant, н. Kompressorstation f — в ãазовій промисловості — слóжить для збільшення енерãії ãазó і переêачóвання йоãо по лінійній частині ãазопроводó. К.с. вêлючає êомпресорний цех, в яêомó відбóвається збільшення тисêó ãазó, і яêий являє основó К.с., блоê очистêи ãазó, що встановлюється на вході в К.с., блоê охолодження ãазó. Параметри роботи К.с. визначаються режимом ãазотранспортної системи. КОМПРЕСОРНА УСТАНОВКА ШАХТНА, -ої, -и, -ої, ж. * р. êомпрессорная óстановêа шахтная, а. mine compressor plant, н. Gruben-Kompressoranlage f — призначена для вироблення і подачі стиснóтоãо повітря, що слóжить для живлення ãірничих машин і óстатêóвання з пневматичним приводом (êомбайнів, лебідоê, породонавантажóвальних машин, бóрозбійних станêів, бóрильних і відбійних молотêів та ін.) Найбільше поширення одержали на шахтах із пластами êрóтоãо падіння. Стиснене повітря виробляється стаціонарними поверхневими чи пересóвними êомпресорними óстановêами. Серійно випóсêаються: пересóвний êомпресор ЗИФ-ШВ-5, êомпресорні óстановêи К-500-51-1. В останні роêи ДВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова» (м. Донецьê) створені нові висоêоефеêтивні шахтні пересóвні êомпресорні óстановêи (продóêтивність 5–10 м3/хв.), що працюють без постійної присóтності обслóãовóючоãо персоналó, і напівстаціонарні підземні êомпресорні станції підвищеної продóêтивності (50 — 150 м3/хв.). Створено пересóвнó êомпресорнó óстановêó ПШКУ-6.7, що виробляє стиснене повітря підвищеної чистоти без постійної присóтності обслóãовóючоãо персоналó. Розроблений ряд ґвинтових êомпресорів продóêтивністю від 5 до 50 м3/хв., ряд ґвинтових пневматичних двиãóнів підвищеної потóжності(до 90 êВт) і еêономічності для енерãоємних виймальних машин шахт із êрóтими пластами. Важливим технічним рішенням є створення неãорючої робочої рідини для виêористання в êомпресорних станціях і óстановêах, а таêож óстановêи імпóльсно-ваêóóмноãо очищення теплообмінниêів і ін. На шахтах застосовóють «Посібниê з технічноãо обслóãовóвання і ремонтó шахтних стаціонарних êомпресорних óстановоê». І.Г.Манець. КОМПРЕСОРНИЙ ЦЕХ, -оãо, -ó, ч. * р. êомпрессорный цех, а. compressor shop (workshop), compressor department, н. Kompressorbetriebsabteilung f — êомплеêс обладнання та спорóд, яêий забезпечóє проеêтнó чи плановó продóêтивність однієї нитêи ãазопроводó підвищенням тисêó ãазó, яêий транспортóється, за óмови здійснення таêих основних технолоãічних процесів: очищення ãазó від домішоê, йоãо êомпримóвання та охолодження.
КОМ — КОН КОМПРИМУВАННЯ, -…, с. * р. êомпримирование; а. gas compression; н. Komprimieren n, Verdichten n, Verdichtung f, Gaskomprimieren n, Gasverdichten n — підвищення тисêó ãазó з допомоãою êомпресора. К. — одна з основних операцій при транспортóванні вóãлеводневих ãазів по маãістральних трóбопроводах, їх заêачóванні в нафтоãазові пласти для підтримóвання пластовоãо тисêó (з метою збільшення нафтоêонденсатовилóчення), в процесі заповнення підземних ãазосховищ, а таêож при сêрапленні ãазів. К. здійснюється в один або деêільêа стóпенів, тип і потóжність êомпресора визначається залежно від êільêості êомпримованоãо ãазó і необхідноãо стóпеня підвищення тисêó (стóпеня стиснення). К. сóпроводжóється підвищенням температóри ãазó і, яê правило, потребóє йоãо подальшоãо охолодження. КОМП’ЮТЕР, -а, ч. * р. êомпьютер, а. computer, н. Rechner m, Computer m — те ж саме, що й елеêтронна обчислювальна машина (ЕОМ). КОНВЕЄР, -а, ч. * р. êонвейер, а. conveyor; н. Rutsche f, Stetigförderer m, Förderer m, Fliessband n — машина безперервної дії, призначена для транспортóвання насипних і штóчних вантажів — êорисної êопалини, породи, заêладальних матеріалів і ін. Широêо застосовóється в êар’єрах, на шахтах, збаãа- Кар’єрний êонвеєр для трансчóвальних ф-êах. Основні портóвання ãірничої маси на далеêі відстані. типи êонвеєрів: ґвинтові, ролиêові, ãравітаційні, стрічêові, стрічêово-êанатні, стрічêово- ланцюãові, сêребêові, вібраційні, пластинчасті та ін. До êонвеєрів належать таêож елеватори та есêалатори. Осн. елементи К.: тяãовий, вантажний або тяãово-вантажний орãани; опорні і направляючі елементи; êонвеєрний постав, привод. За êонстрóêтивними ознаêами розрізняють К. з ãнóчêим тяãовим орãаном і без тяãовоãо орãанó. У перших К. вантаж рóхається разом з тяãовим орãаном на йоãо робочій ãілці (стрічêові, стрічêово-êанатні, стрічêово-ланцюãові, сêребêові, пластинчасті К., елеватори). В інших К. постóпальний рóх вантажó здійснюється при êоливномó або обертовомó рóхові робочих елементів (інерційні, вібраційні, шнеêові, ролиêові К.). Для живлення К. застосовóється елеêтрична, рідше ãідравлічна і пневматична енерãія. За êóтом підйомó розрізняють ãоризонтальні і слабêопохилі (6-3°), похилі (до 18-20° і до -16° ), êрóтопохилі К. (понад 18-20° і понад -16°). Траса К. може бóти яê прямолінійною, таê і êриволінійною, постав К. постійної або змінної довжини. К. бóвають стаціонарні, напівстаціонарні і пересóвні, за призначенням — для підземних, відêритих ãірничих робіт, заãальноãо призначення, спеціальні (напр., живильниêи, перевантажóвачі тощо). Особливий різновид К. являє êонвеєрний поїзд. Переваãи К.: безперервність переміщення вантажів, завантаження і розвантаження без зóпиноê, висоêа продóêтивність, велиêа довжина транспортóвання, висоêий стóпінь автоматизації, забезпечення óмов безпеêи праці, висоêі техніêо-еêономічні поêазниêи. В Уêраїні êонвеєри випóсêають Дніпропетровсьêий завод бóдівельних машин, Львівсьêий êонвеєробóдівний завод, Харêівсьêий завод “Світло шахтаря” та інші підприємства. Див. таêож êон-
КОН — КОН веєр вібраційний, êонвеєр êрóтопохилий, êонвеєр пластинчатий, êонвеєр сêребêовий, êонвеєр сêребêовий шахтний, êонвеєр стрічêовий, êонвеєр стрічêово-візêовий, êонвеєр стрічêово-êанатний, êонвеєр стрічêово-ланцюãовий, êонвеєр шнеêовий. КОНВЕЄР ВІБРАЦІЙНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер вибрационный, а. vibrating conveyer, н. Vibroförderer m, Schwingförderer m, Kurzhubschwingrinne f, Vibrationsförderer m — різновид êонвеєра, принцип дії яêоãо оснований на êоливальномó рóсі робочоãо вантажонесóчоãо орãанó. К.в. призначений для транспортóвання тонêодисперсних (від десятêів міêрон), зернистих і ãрóдêóватих матеріалів (до 1000 мм і більше) з т-рою Рис. Схеми êонвеєрів: а — ãоридо 1000-1200 °С в ãоризонзонтальний з вантажною натальномó, похиломó або тяжною станцією і з розвантажóвальним візêом; б — похивертиêальномó напрямах. ло-ãоризонтальний з вантажК.в. широêо виêористовóною натяжною станцією і виються в ãірн. пром-сті. пóсêною ділянêою; в — ãоризонКонстрóêтивно К.в. сêлатально-похилий з жорстêою натяжною станцією і ввіãндається з нерóхомої рами, óтою ділянêою; ã, д — ãоризонпривода, одноãо або деê. тально-похилі з жорстêою наробочих орãанів і прóжних тяжною станцією і переãином з’єднань. Робочий орãан профілю на барабанах; е — реверсивний човниêовий. бóває відêритоãо лотêовоãо або êоробчато-трóбчатоãо заêритоãо типó. Останній забезпечóє ãерметизацію матеріалó, що транспортóється. В залежності від числа êоливальних мас К.в. поділяються на одномасні, двомасні і баãатомасні; за режимом êоливальних рóхів робочоãо орãанó — на зарезонансні, резонансні і дорезонансні. Останні найменш поширені. Розрізняють К.в. з êрóãовою, еліптичною, прямолінійною, ãоризонтальною і похилою траєêторіями рóхó робочоãо орãанó. Коливальні рóхи робочоãо орãанó К.в. можóть збóджóватися еêсцентриêовими, інерційними, елеêтромаãнітними, пневматич. і ãідравліч. приводами. К.в., яê правило, мають довжинó в ãоризонтальномó або похиломó напрямах до 100 м, а ó вертиêальномó до 10 м. Продóêтивність ãоризонтальних і похилих К.в. до 200 м3/ãод, вертиêальних — 50 м3/ãод. КОНВЕЄР КРУТОПОХИЛИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер êрóтонаêлонный, а. steeply inclined conveyor; н. geneigter Förderer m, Steilförderer m — різновид стрічêовоãо êонвеєра для переміщення вантажів при êóтах підйомó понад 18о. К.ê. в порівнянні зі звичайним стрічêовим êонвеєром дозволяє значно сêоротити довжинó транспортóвання при однаêовій висоті підйомó і знизити обсяã ãірничоêапітальних робіт. Застосовóється К.ê. ó відносно невелиêих масштабах для транспортóвання насипних вантажів по похилих виробêах шахт, для підйомó вантажів ó êар’єрах, на збаãач. ф-êах. К.ê. таêож входять ó êонстрóêції перевантажóвачів, приймальних стріл роторних еêсêаваторів тощо. КОНВЕЄР ПЛАСТИНЧАТИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер пластинчатый, а. apron conveyor, н. Plattenband n, Glieder-
556 bandförderer m, Plattenbandförderer m — транспортний пристрій з вантажонесóчим полотном зі сталевих пластин, приêріпленим до ланцюãовоãо тяãовоãо орãанó. На пластинах заêріплені ходові ролиêи, яêі в процесі роботи К.п. êотяться по направляючих. Осн. елементи К.п.: пластинчате полотно, ходові ролиêи, тяãовий орãан, приводна і натяжна станції. Переваãи К.п.: можливість транспортóвання абразивної ãірн. маси êриволінійною трасою з малими радіóсами заêрóãлень; менші, ніж ó êонвеєрах сêребêових, опори переміщенню і витрата енерãії; можливість óстановлення проміжних приводів, що дозволяє збільшити довжинó êонвеєра в одномó поставі. Недоліêи К.п.: висоêа металоємêість, сêладна êонстрóêція пластинчатоãо полотна і трóдність йоãо очищення від залишêів волоãої і липêої ãірн. маси, деформація пластин ó процесі еêсплóатації, що спричиняє проêидання дрібних фраêцій. Осн. параметри К.п. для вóãільних шахт: ширина полотна від 500 до 800 мм; швидêість рóхó полотна 0,6-1,2 м/с; продóêтивність 250-750 т/ãод.; довжина в одномó поставі до 600-800 м, при виêористанні проміжних приводів — до 1500-2000 м; êóт нахилó óстановêи — до 40°. У зв’язêó з появою висоêоміцних ґóмотêанинних і ґóмотросових стрічоê, а таêож відносно невисоêої надійності в роботі і сêладності монтажó ãалóзь застосóвання К.п. в ãірн. промисловості обмежена. Різновид К.п. — пластинчаті живильниêи (довж. 5-15 м) застосовóються для рівномірної подачі сипêих вантажів з бóнêерів, êрóпноêóсêової абразивної рóди в дробарêи і дробленої рóди з-під дробароê. КОНВЕЄР СКРЕБКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер сêребêовый, а. scraper conveyor, flight conveyor; н. Kettenkratzerförderer m, Kratz(band)förderer m, Kratzerförderer m — пристрій для ãоризонтальноãо або похилоãо транспортóвання малоабразивних насипних вантажів, ó яêомó переміщення матеріалó здійснюється по нерóхомомó жолобó — риштаêó за допомоãою сêребêів, заêріплених на одномó чи êільêох тяãових ланцюãах з певним êроêом і занóрених ó шар насипноãо вантажó. Класифіêóють за призначенням: підземні (для вóãільних і рóдних шахт), заãальноãо призначення (для поверхні шахт і збаãачóвальних фабриê), спеціальні, що Сêребêовий êонвеєр ó вóãільній лаві. застосовóються ó ãірничо-транспортних машинах (механізованих бóнêерах, самохідних ваãонах, навантажóвальних машинах тощо); за хараêтером виêонóваних фóнêцій: доставні, аґреґатні, ãальмівні (призначені
557 для спóсêó вóãілля по виробêах з велиêим êóтом нахилó), сêребêові живильниêи (êоротêі К.с., напр., для видалення висóшеноãо вóãілля після термічної сóшêи); за розміщенням робочої ãілêи (з верхнім — більшість, з нижнім — рідше); за способом переміщення êонстрóêції (двиãóн потóжністю 22-110 êВт, тóрбомóфта, редóêтор), риштаêів, ланцюãів із сêребêами, êінцевої ãоловêи. Осн. одиниці К.с.: постав, тяãовий орãан, приводна станція і êінцева ãоловêа. Постав К.с. збирають з оêр. риштаêів (довж. 1-2,5 м), яêі можóть мати дірчасте (щілясте) днище для частêовоãо зневоднення змоченоãо матеріалó одночасно з йоãо транспортóванням. Приводна станція сêладається з елеêтродвиãóна, мóфти (тóрбомóфти), редóêтора і ведóчоãо вала з зірочêами. Можлива óстановêа від одноãо до чотирьох приводних блоêів (по два в ãоловній і два в хвостовій частинах). Потóжність одноãо блоêó (в залежності від типó К.с. сêладає 22, 32, 45, 55 і 110 êВт. Кінцевó ãоловêó виêонóють з жорстêою або пересóвною êінцевою сеêцією, забезпеченою ґвинтовим або ãідравліч. натяжним пристроєм. Осн. параметри К.с.: маêс. продóêтивність 300-990 т/ãод. при швидêості рóхó тяãовоãо орãанó 1-1,5 м/с; сóмарна потóжність приводів 220-330 êВт; довжина по ãоризонталі до 350 м; êóт нахилó óстановêи до 30°. Ресóрс риштаêовоãо постава до 700 тис.т вóãілля. КОНВЕЄР СКРЕБКОВИЙ ШАХТНИЙ, -а, -оãо, -оãо, ч. * р. êонвейер сêребêовый шахтный, а. mine scraper conveyor, н. Grubenkratzerförderer m — êонвеєр сêребêовий для роботи в óмовах шахт. Типи К.с.ш.: розбірний, пересóвний, реверсний, нереверсний, ãальмовий, ãнóчêий, прямолінійний та ін. Сêладові частини та основні деталі К.с.ш.: привод (ãоловний, êінцевий), ãоловêа êонвеєра, риштаêовий постав (жолоб), перехідна сеêція, чистильниê, леміш, борт êонвеєра. Застосовóється для транспортóвання вóãілля та ін. по очисномó вибою, а таêож для транспортóвання ãірничої маси ó надшахтній бóдові, при проведенні ãоризонтальних і похилих виробоê. При транспортóванні матеріалó óãорó êóт нахилó може досяãати 30°, а вниз — не більше 20°. При перевищенні цих меж матеріал, що транспортóється, починає пересипатися через сêребêи. При êóті нахилó 20-60° ãірничó масó під спóсê переміщóють óстановêами в ãальмівномó режимі. Продóêтивність К.с.ш. 120-300(600) т/ãод, довжина 120-300 м. Виробниêи в Уêраїні: Харêівсьêий з-д «Світло шахтаря», Львівсьêий êонвеєробóдівний з-д та ін. Є.М. Сноведсьêий. КОНВЕЄР СТРІЧКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер ленточный, а. belt conveyor; н. Bandförderer, Gurtförderer, Bandförderanlage f — пристрій безперервної дії з об’єднаним вантажонесóчим та тяãовим орãаном ó виãляді замêнóтої стрічêи. Стрічêа приводиться ó рóх силою тертя між нею та приводним барабаном, опирається по всій довжині на стаціонарні ролиêові опори. У шахтах і êар’єрах К.с. слóãóє для транспортóвання ê.ê. і породи з прохідницьêих, розêривних і добóвних вибоїв ãоризонтальними і похилими виробêами всередині ãірничих підприємств, підняття їх на поверхню і подальшоãо переміщення до збаãач. ф-êи або пóнêтó перевантаження на зовнішній транспорт, а породи — ó відвал. Осн. елементи êонстрóêції К.с.: стрічêа êонвеєрна, привод, постав з ролиêоопорами, завантажóвальний і натяжний пристрої. Крім тоãо, на К.с. встановлюють вловлювачі стрічêи, механізми для її очищення, завантаження та ін. Привод сêладається з елеêтродвиãóна, редóêтора,
КОН — КОН
Рис. Схеми êонвеєрів стрічêових з однобарабанним (а) і двобарабанним (б) приводами: 1 — стрічêа; 2, 3, 6, 8 — приводний, відхиляючий, натяжний і розвантажóвальний барабани; 4, 5 — ролиêоопори; 7 — завантажóвальний лотоê.
з’єднóвальних мóфт, ãальма і приводноãо барабана (барабанів). Розрізняють деê. схем приводів за числом і місцем встановлення барабанів (рис.). Постав К.с. робиться з “жорстêим” і шарнірно-підвісними ролиêоопорами. Завантажóвальний пристрій К.с. має виãляд приймальної воронêи з бортами, що направляють вантажопотіê. Натяжний пристрій — барабанна елеêтролебідêа з системою êанатних блоêів. За ãалóззю застосóвання, êонстрóêцією і параметрами підземні К.с. поділяються на п’ять ãрóп. Перша — К.с. для примиêаючих до лав трансп. виробоê з êóтами нахилó 3-6°. Дрóãа — для ãоризонтальних і слабопохилих виробоê. Третя — для похилів з êóтом до 18о. Четверта — для бремсберґів з êóтом до 16°. П’ята — для похилих Стрічêовий êонвеєр з відвалоóтворювстовбóрів і ãол. ачем на êар’єрі. схилів з êóтом 3-18°. Кар’єрні К.с. за êонстрóêцією поділяють на вибійні, відвальні, передавальні і стаціонарні маãістральні. Крім тоãо, вони є сêладовою частиною деяêих êар’єрних аґреґатів в сêладі роторних і ланцюãових еêсêаваторів, відвалоóтворювачів, транспортно- відвальних мостів, перевантажóвачів. У ãірничорóдній пром-сті на підйомах êрóпнодробленої рóди з êар’єрів продóêтивність К.с. Рис. Схеми обводêи стрічêи по барабанах приводів стрічêових êонстановить до 6000 т/ãод, веєрів. ширина стрічêи 1600-2000 мм, потóжність елеêтродвиãóнів привода 1200-3000 êВт. Заãалом К.с. мають висоêó продóêтивність, яêа досяãає 30 тис.т/ ãод. Довжина К.с. в одномó поставі від деê. м до 10-15 тис. м, êóт нахилó не перевищóє 16-18°. За даними НДІ ãірничої механіêи ім. М.М.Федорова тільêи ó вóãільній промисловості Уêраїни еêсплóатóються 2750 стрічêових êонвеєрів, ó т.ч. в ãірничих виробêах 1030 маãістральних êонвеєрів заãальною довжиною 570 êм. Заãальна протяжність êонвеєрних стрічоê — 2060 êм.
КОН — КОН Заводи -виãотівниêи в Уêраїні: Краснолóцьêий машинобóдівний (Лóãансьêа обл.), Львівсьêий êонвеєробóдівний, Дніпропетровсьêий з-д бóд. машин та ін. Див. стрічêа êонвеєрна. Є.М.Сноведсьêий. КОНВЕЄР СТРІЧКОВО-ВІЗКОВИЙ, -а, -…-оãо, ч. * р. êонвейер ленточно-тележечный, а. car-belt conveyor; н. Kastenbandförderer m, Bandwagenförderer m — різновид êонвеєра стрічêовоãо, в яêомó тяãонесóча стрічêа лежить на ходових опорах-візêах і переміщається разом з ними. К.с-в. дозволяє транспортóвати сêельні породи, розміри оêр. шматêів яêих сóмірні з шириною стрічêи. К.с-в. запропонований вітчизняним вченим А.О.Співаêовсьêим. Переваãами К.с-в. в порівнянні з êонвеєром стрічêовим є менший êоефіцієнт опорó рóхó (0,02) і велиêа довãовічність стрічêи при транспортóванні сêельних вантажів. Параметри К.с-в., що застосовóються на рóдниêó «Юêспорсьêий»: ширина стрічêи êонвеєрів 1600 мм, швидêість рóхó 1 м/с, техн. продóêтивність по рóді 2500 т/ãод, досяãнóта еêсплóатаційна — 8000 т/змінó, відстань транспортóвання 210 м, маêс. розмір шматêів рóди 1200-1400 мм; на рóдниêó «Жанатас» ВО «Каратаó»: шир. стрічêи 1600 мм, швидêість рóхó 1,6 м/с, техн. продóêтивність по породі 2100 т/ãод. Виêористання К.с-в. створює можливість забезпечення потоêової технолоãії підземноãо видобóтêó міцних рóд. Перспеêтивним є виêористання К.с-в. на відêритих ãірн. роботах при циêлічно-потоêовій технолоãії для транспортóвання êрóпноãрóдêової породи і рóди без повторноãо дроблення. КОНВЕЄР СТРІЧКОВО-КАНАТНИЙ, -а, -…-оãо, ч. * р. êонвейер ленточно-êанатный, а. cable-belt conveyor; н. Seilbandförderer m, Seilgurtförderer m — різновид êонвеєра стрічêовоãо, в яêомó стрічêа виêонóє фóнêції вантажонесóчоãо орãанó, а тяãовим орãаном слóãóють сталеві êанати. К.с.-ê. виêористовóють яê стаціонарні óстановêи для переміщення ê.ê. на велиêі відстані по підземних виробêах і на поверхні. Сóчасні êонстрóêції К.с.-ê. вêлючають два замêнених ó вертиêальній площині êанати, на яêих вільно лежить стрічêа. Верх. і ниж. ãілêи êанатів по всій довжині постава êонвеєра підтримóються ролиêами, розташованими на опорних стояêах. Ролиêи заêріплені попарно на балансирах. Переваãи К.с.-ê.: велиêа довжина в одномó поставі і тривалий термін слóжби стрічêи (10-15 роêів); низьêий êоеф. опорó рóхó (0,015-0,02); менші в порівнянні з êонвеєрами стрічêовими питомі витрати енерãії (на 30-40%) і металоємність лінійної частини (в 2,5-3 рази). Недоліêи: обмежена ãрóдêóватість ãірничої маси (до 150-200 мм); відносно невелиêий термін слóжби êанатів (до 7-8 тис.ãод.). К.с.-ê. óспішно êонêóрóють з стрічêовими êонвеєрами при продóêтивності 500-3000 т/ãод. і велиêих відстанях транспортóвання. Зарóбіжні êонстрóêції К.с.-ê. хараêтеризóються таêими параметрами: шир. стрічêи 900-1200 мм, ãраничний êóт нахилó 16-17о, швидêість êанатів 3-5 м/с (проеêтна 7,6 м/с), продóêтивність по вóãіллю 3000 т/ãод, по рóді 2000 т/ãод, діаметр êанатів односторонньої звивêи 32-57 мм, довжина в одномó поставі 15-30 êм, а êонвеєрної лінії, що сêладається з двох К.с.-ê., — до 51 êм. КОНВЕЄР СТРІЧКОВО-ЛАНЦЮГОВИЙ, -а, -…-оãо, ч. * р. êонвейер ленточно-цепной, а. chain-belt conveyor; н. Gliederkettenförderer m, Kettengurtförderer m, Kettenbandförderer m — різновид êонвеєра стрічêовоãо, в яêомó стрічêа виêонóє тільêи фóнêції вантажонесóчоãо орãанó, а тяãовим орãаном слóãóють один (два) êрóãлоланêові або плас-
558 тинчаті втóлêо-ролиêові ланцюãи. Виділяють дві осн. ãрóпи К.с.-л.: з жорстêим з’єднанням ланцюãів зі стрічêою і фриêційним, при яêомó тяãовое зóсилля від ланцюãів передається стрічці силами тертя. К.с.-л. може транспортóвати насипнó масó при êóтах нахилó до 30-35°. Мінім. радіóс êривизни К.с.-л. в плані 4-8 м, шир. стрічêовоãо полотна 650-1000 мм, продóêтивність 300-500 т/ãод. У зв’язêó з недоліêами — сêладність êонстрóêції, швидêість рóхó ланцюãів не вище 1-1,2 м/с, відносно невисоêа продóêтивність і висоêі еêсплóатац. витрати, а таêож з появою висоêоміцних синтетичних і ãóмотросових стрічоê К.с.-л. виêористовóються обмежено. КОНВЕЄР ШНЕКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер шнеêовый, а. screw conveyor; н. Schneckenförderer m — різновид êонвеєра, принцип дії яêоãо оснований на переміщенні насипних вантажів шнеêом (ґвинтом), яêий обертається по ãоризонтальномó або похиломó заêритомó жолобó. К.ш. — різновид трансп. машин безперервної дії. Перші спроби виêористання шнеêів для транспортóвання насипних вантажів датóються XVI-XVII ст. К.ш. зі спіральними лопатями почали застосовóвати в пром. óмовах ó США в 1887 р. Галóзь застосóвання К.ш. — транспортóвання на невелиêі відстані пило- і ãазоóтворюючих, а таêож ãарячих насипних вантажів на збаãач. ф-êах. К.ш. часто виêонóють яê трансп., таê і технол. фóнêції — одночасне переміщення і перемішóвання насипних вантажів, К.ш. виêористовóють таêож яê живильниêи в завантажóвальних пристроях пневматичних, ãідравлічних та ін. транспортних óстановоê. К.ш. сêладається з нерóхомоãо
Рис. Шнеêовий êонвеєр: 1 — елеêтродвиãóн; 2 — редóêтор; 3 — жолоб; 4 — підвісний підшипниê; 5 — шнеê; 6 — завантажóвальний патрóбоê; 7 — розвантажóвальний патрóбоê.
заêритоãо жолоба, всередині яêоãо розташований шнеê, яêий підтримóється підвісними підшипниêами. Вантаж, яêий надходить через завантажóвальний патрóбоê, лопатями шнеêа, яêий обертається, переміщóється постóпально вздовж осі жолоба. Розвантаження здійснюється через спец. патрóбêи. Діаметр шнеêа 100-600 мм, частота обертання 10-50 хв-1. Заãальна довжина К.ш. до 60 м, продóêтивність до 150 т/ãод. КОНВЕЄРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонвейеризация, а. conveyоrisation, н. Umstellung f auf Fliessfertigung f [auf Band(betrieb m)], Einführung f der Fliessfertigung f [des (Fliess-)Bandbetriebes m] — механізація виробничих процесів за допомоãою транспортóючих машин безперервної дії. КОНВЕЄРНА ЛІНІЯ, -ої, -ії, ж. * р. êонвейерная линия, а. conveyor line, н. Förderstrang m, Bandstrasse f, Förderlinie f — технолоãічна вантажно-транспортна схема, яêа сêладається з двох або деêільêох послідовно розташованих êонвеєрів. КОНВЕЄРНИЙ ПОЇЗД, -оãо, -а, ч. * р. êонвейерный поезд, а. conveyor train; н. Trogbandzug m, Bandzug m, Troggliederzug m — транспортний засіб ó виãляді оêремоãо поїзда з вантажоносним полотном лотêовоãо типó, що рóхається рейêовою êолією або по спец. направляючих. Призначений для насипних вантажів з розміром ãрóдоê до 1200 мм.
559 Застосóвання К.п. почалося в 60-х рр. ХХ в. ó Франції (фірма «Seccam») і в США (фірма «Dashaveóоã»). Виêористовóється при двох технол. схемах: потоêовій Рис. Конвеєрний поїзд: 1 — êолісна час— з доставêою тина; 2 — ваãон-лотоê; 3 — статор елеêтропривода. êрóпноãрóдêової ãірничої маси безпосередньо з вибоїв на відвали або збаãач. ф-êó і циêлічно-потоêовій — з переміщенням ãірничої маси автосамосêидами до перевантажóвальноãо пóнêтó і подальшим транспортóванням К.п. Оптимальні параметри К.п. на відêритих ãірничих роботах: поперечний перетин вантажó на полотні 1-1,5 м2; вантажопідйомність 300-400 т; швидêість рóхó з вантажем 5-10 м/с. Осн. переваãи К.п. — робота на êрóтих схилах (до 20-25о); транспортóвання êрóпноãрóдêової ãірничої маси (до 1200 мм); малі радіóси заêрóãлень (до 30-40 м); повна автоматизація роботи системи. Недоліêи: велиêе число приводів, дії змінних (розтяжних і стисêаючих) зóсиль. Трансп. системи К.п. поширені в Австралії, Франції, ФРН. КОНВЕЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, -оãо, -ó, ч. * р. êонвейерный транспорт, а. conveyor transport; н. Bandförderung f, Stetigförderung f — 1) У широêомó значенні — êомплеêс, що об’єднóє êонвеєри і допоміжне обладнання (напр., бóнêери, живильниêи та ін.), техн. засоби óправління, а таêож техн. обслóãовóвання і ремонтó. Галóзі ефеêтивноãо виêористання К.т. — на підземних роботах — переміщення вóãілля, êалійних і марãанцевих рóд з вибою до пóнêтів перевантаження в ін. трансп. засоби або до збаãач. ф-êи на поверхні; на відêритих роботах — переміщення вóãілля і м’яêих розêривних порід, що розробляються роторними еêсêаваторами, а таêож міцних порід і рóд після попередньоãо дроблення. 2) Технол. процес переміщення ãірничої маси за допомоãою êонвеєрів на підземних і відêритих розробêах родов. ê.ê. КОНВЕЄРНОСТРУГОВА УСТАНОВКА, -…-ої, -и, ж. * р. êонвейерно-стрóãовая óстановêа, а. multi-point atРис. Конвеєрно-стрóãова óстановêа tack assembly, con1АЩМ. veyor and plough facility, н. Hobelförderbandanlage f, Hobelaggregat m, Multihobelanlage f — виймально-доставна машина фронтальної дії з різально-транспортóючим виêонавчим орãаном. Останній призначений для відбійêи та доставêи вóãілля по лаві і являє собою êаретêи з різцями, яêі в процесі цих операцій рóхаються по направляючій шарнірній балці за допомоãою замêненоãо ланцюãа. К.-с.ó. самостійно не застосовóється, а працює яê виймальна машина, напр., в аґреґатах при відпрацюванні êрóтих (40-90°) пластів потóжністю 0,7-1,3 м. КОНВЕКТИВНИЙ (КОНВЕКЦІЙНИЙ) ОСЕРЕДОК, -оãо, -ó, ч. * р. êонвеêтивная ячейêа, а. convection cell; н. Konvektionszelle f — в теêтоніці, — ãіпотетична система
КОН — КОН рóхó мантійної речовини під впливом розіãрівання внóтрішніх частин Землі. В центральній частині системи відбóвається підняття речовини, а ó зовнішній — опóсêання. Деяêі дослідниêи вважають, що висхідні ãілêи течії приóрочені до серединно-оêеанічних хребтів, а низхідні — до острівних дóã і êонтинентальних оêолиць. КОНВЕКЦІЙНИЙ, -оãо. * р. êонвеêционный, а. convection, н. konvektiv — той, що переноситься середовищем, де він міститься; ê. с т р ó м — елеêтричний стрóм, зóмовлений рóхом наелеêтризованих тіл (напр., міêрочастиноê пилó, димó); ê. п о т і ê — потіê тепла, яêе переноситься висхідним рóхом повітря. КОНВЕКЦІЙНИЙ ПЕРЕНОС, -оãо, -ó, ч. * р. êонвеêтивный перенос, а. convection transfer; н. Konvektionsübertragung f — процес розповсюдження повітряним потоêом в атмосфері ãірничих виробоê і виробленомó просторі ãазó, пилó та ін. домішоê. К.п. відбóвається в напрямі осн. рóхó повітря і завжди сóпроводжóється дифóзійним переносом: молеêóлярним при ламінарномó режимі рóхó і молеêóлярним та тóрбóлентним — при тóрбóлентномó режимі. При нормальній вентиляції ãірнич. підприємства дифóзійний перенос забезпечóє насичення повітряноãо потоêó домішêами, в той час яê К.п. здійснює їх винос з виробоê і виробленоãо просторó шахт і êар’єрів. Інтенсивність К.п. визначається швидêістю повітряноãо потоêó і êонцентрацією в ньомó речовини, яêа переноситься. Необхідна для попередження наêопичення шêідливих домішоê ó шахтах інтенсивність К.п. забезпечóється нормóванням мінімальної величини швидêості повітря ó виробêах (0,15-0,25 м/с). КОНВЕКЦІЙНИЙ ПОТІК, -оãо, -ó, ч. * р. êонвеêционный потоê; а. convection current, convective flow; н. Konvektionsstrom m — переміщення частиноê рідини чи ãазó, зóмовлене різницею температóр, а отже, і різницею ãóстин. Потіê тепла, яêе переноситься висхідним рóхом повітря. КОНВЕКЦІЯ, -ії, ж. * р. êонвеêция, а. convection, н. Konvektion f — 1) заã. — перенесення тепла в рідинах або ãазах потоêами речовини. 2) в теêтоніці — передбачóваний рóх мас підêорової або мантійної речовини, направлений латерально або вãорó-вниз ã.ч. за рахóноê змін ó тепловомó ре-
Рис. Конвеêція в мантії Землі. Схеми мантійних течій зображені за М.Л. Добрецовим, О.Г. Кірдяшêіним. Границя хімічноãо і фазовоãо переходів на ãлибині 670 êм розділяє нижньо- і верхньомантійні êонвеêтивні течії: l1, l2 — товщина верхньої і нижньої мантії. 1, 2 — оêеанічна і êонтинентальна літосфера; 3 — сóбдóêційна плита; 4 — межа літосфери; 5 — течія в астеносфері і нижній мантії; 6 — течії в перехідній зоні “С”.
КОН — КОН жимі мас. Зãідно з рядом ãіпотез саме з К. пов’язане ãоротворення, óтворення оêеанічних жолобів, острівних дóã, ãеосинêліналей. 3) в оêеаноãрафії — найважливіший механізм перемішóвання вод оêеанó. 4) в метеоролоãії — підняття від землі теплих мас повітря і одночасне опóсêання більш холодних. КОНВЕРГЕНТНА ГРАНИЦЯ, -ої, -і, ж. * р. êонверãентная ãраница, а. convergent boundary; н. Konvergenzgrenze f — ãраниця плит, біля яêої дві літосферні плити рóхаються назóстріч одна одній і зіштовхóються. КОНВЕРГЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. êонверãенция, а. convergence, н. Konvergenz f — 1) К. ó мінералоãії — óтворення подібних мінеральних êомплеêсів з різних джерел та різними шляхами. 2) К. форм рельєфó — зовнішня, часто тимчасова схожість форм рельєфó різноãо походження. 3) К. (злиття) льодовиêів — може протіêати яê ó вертиêальній, таê і ó ãоризонтальній площині. 4) К. морсьêих вод — сходження течій на поверхню і опóсêання вод на ãлибинó. КОНВЕРСІЙНІ ВР, -их, -…, мн. * р. êонверсионные ВВ, а. conversion explosives, conversion blasting agents, н. Konversionssprengstoffe m pl — ВР, яêі раніше виêористовóвалися ó війсьêовій справі, а потім, внаслідоê заêінчення строêó зберіãання яê бойових ВР, виêористовóються в ãірничій справі для вибóховоãо подрібнення ã.п. або здійснення вибóхів на виêид. Всі КВР — заряди в снарядах, авіабомбах, торпедах, раêетах, а таêож артилерійсьêий порох мають велиêий неãативний êисневий баланс, підвищенó чóтливість (ВР з добавêами ãеêсоãенó, тенó, алюмінію і маãнію), сильнó елеêтризованість (порох), тобто значно небезпечніші при їх застосóванні для промислових потреб, ніж спеціальні промислові ВР. КОНВЕРТОЛ, -ó, ч. * р. êонвертол — ВР, яêó отримóють шляхом виплавêи з снарядів тротилó, настóпноãо йоãо ґранóлювання і виêористання замість ґранóлотолó. КОНВЕРТОЛЬ, -ю, ч. * р. Конвертоль, а. Convertol, н. Konvertol — різновид процесó масляної аґреґації. Опрацьований і виêористовóвався в 50-і роêи ХХ ст. Відмінна особливість — застосóвання яê реаґента-зв’язóючоãо важêих масел. У першомó варіанті процесó, реалізованомó на стендовій óстановці в м. Ганновері, вихідний матеріал (вóãілля 0-1 мм, зольністю 20-27%) змішóвали з важêим мазóтом (витрати 3-10 мас.%), наãрітим до 80 °С, і водою в мішалêах “мóльтіліêс”, потім сóміш розріджóвали (êонцентрація пóльпи 50-60%) і ґранóлювали в дисперãаторі-млині “Тевтонія”. Продóêт ґранóляції розділяли на фільтрóючій центрифóзі. Концентрат мав зольність 8%, відходи (тверда фаза фóãатó) — 87-91%. Волоãість êонцентратó — 7-11%. За дрóãим варіантом процесó, реалізованим ó дослідно-промисловій óстановці продóêтивністю 5 т/ãод (Ґладбеê, 1950-і роêи) вихіднó пóльпó перемішóвали з важêим мазóтом в óдарно-відбивномó млині. Вихідне вóãілля зольністю 12-28 % мало підвищений вміст фраêцій 0-0,06 мм — до 65%. Витрати реаґента-мазóтó сêладали 4-15 мас.%, зольність êонцентратó — 8-18%, зольність відходів 60-69%. У аналоãічномó варіанті, реалізованомó на дослідно-промисловій óстановці на вóãільно-збаãачóвальній фабриці “Mathias Stinnes”, фóãат піддавали флотаційномó очищенню від залишêів масел та ретóрó. Процес К. виêористовóвався обмежено — в óмовах неможливості ефеêтивної флотації тонêодисперсних фраêцій вóãілля та технолоãічної прийнятності подальшої переробêи омасленоãо êонцентратó. В.С.Білецьêий.
560 КОНГО, * р. êонãо, а. congo, н. Kongo — ґатóноê технічних алмазів — алмазний порох і найбільш низьêосортні алмази, яêі застосовóються лише в абразивній промисловості. КОНГРЕСИ МІЖНАРОДНІ (В ГАЛУЗІ ОСВОЄННЯ НАДР ЗЕМЛІ), -ів, -их, мн. * р. êонãрессы междóнародные (в области освоения недр Земли), а. international congresses, н. Internationale Kongresse m pl, Weltkongresse m pl — започатêовані в êінці ХІХ ст. для ãеолоãії (див. Міжнародний ãеолоãічний êонãрес), ãірничої справи (див. Світовий ãірничий êонãрес), видобóтêó нафти і ãазó (див. Світові нафтові êонãреси, Світові ãазові êонãреси), торфó (див. Міжнародний торфовий êонãрес), первинної переробêи твердих ê.ê. (див. Міжнародний êонãрес зі збаãачення êорисних êопалин, Міжнародний êонãрес зі збаãачення вóãілля), а таêож з провідних наóê. дисциплін (Міжнародний êонãрес з марêшейдерсьêої справи та ін.). Мають одноманітнó орãанізаційнó стрóêтóрó: пленарний орãан (êонãрес, сесія), в яêомó представлені всі держави-члени; виêонавчий орãан (рада, орãêомітет), що сêладається з обмеженої êільêості членів, сеêретарі ат. Конãреси (сесії) проводяться звичайно 1 раз за 2-4 роêи. На них розãлядаються доповіді з ãол. проблемних напрямêів, випóсêаються тези, орãанізóються виставêи, спец. еêсêóрсії. Проведення êонãресів (сесій) сóпроводжóється присóдженням іменних премій, видачею дипломів тощо. В.С.Білецьêий. КОНҐЛОМЕРАТ, -ó, ч. * р. êонãломерат, а. conglomerate, bibbley-rock; н. Konglomerat n — 1) Комплеêс з’єднаних оêремих предметів в одне ціле, при яêомó вони зберіãають свої риси й властивості. Напр., êонґломерат ґранóл, êристалів, мінералів тощо. 2) Грóбоóламêова Конґломерат мінералів аãатó, лазóритó, амазонітó, порфірó, яшми та осадова порода, що ін. Ермітаж. сêладається із зцементованих оêрóãлих валóнiв та ãальêи. За розмiром óламêiв розрiзняють êонґломерат бриловий, валóнний, ãальêовий та ґравелiтовий. К. поділяють на êрóпно(50-100 мм), середньо(25-50 мм) та дрібнозеВóãільно-масляні êонґломерати. рнисті (10-25 мм). Шêала 0,5 см. Уламêова ã.п. найчастіше являє собою зцементованó ãальêó (розмір 10-100 мм) з домішêою більш тонêоãо матеріалó — алевритó, пісêó, ґравію. Цементом звичайно є оêсиди заліза, êарбонати, ãлинисКонґломерат міêроалмазів, тий матеріал, рідше — d=0,5 мм. êремнезем. К. можóть бóти сêладені різноманітними за сêладом породами (поліміêтові К.) або ãальêою однієї і тієї ж породи (мономіêтові К.). За способом наêо-
561 пичення óламêовоãо матеріалó розрізняють К. морсьêі, алювіальні, пролювіальні, озерні. Іноді К. містять (звичайно в цементі) розсипні родов. золота, платини та ін. ê.ê. Приêлад древніх К., яêі містять золото — рóди Вітватерсранда. В.С.Білецьêий. КОНДЕНСАТ, -ó, ч. * р. êонденсат, а. condensate, н. Kondensat n — продóêт (рідина або тверде тіло) êонденсації ãазó або пари. Див. таêож ãазовий êонденсат. КОНДЕНСАТОВІДДАЧА ПЛАСТА, КОНДЕНСАТОВИЛУЧЕННЯ З ПЛАСТА, -і, -…, ж., -…, с. * р. êонденсатоотдача пласта; а. condensate recovery ratio of a reservoir; н. Kondensatsextraktionsgrad m des Flözes n — величина, що хараêтеризóє стóпінь видобóтêó ãазовоãо êонденсатó з ãазоêонденсатних і нафтоãазоêонденсатних родовищ. Розрізняють поточне К. (визначається на певний момент часó) і êінцеве (на момент припинення промислової розробêи родовища). Для êільêісної оцінêи К. виêористовóють êоефіцієнт К. — відношення êільêості видобóтоãо êонденсатó (зведеноãо до однаêових термобаричних óмов) до балансових запасів йоãо в поêладі (вимірюється в частêах одиниці або ó відсотêах). Коефіцієнт К. змінюється від 35 до 90% залежно від вмістó в ãазі С5+вищі, óмов заляãання основної êорисної êопалини, а таêож від способó розробêи родовища; виêористовóється для визначення запасів êонденсатó, яêі видобóваються (промислових). Крім тоãо, враховóється при сêладанні проеêтó розробêи ãазоêонденсатноãо або нафтоãазоêонденсатноãо родовища, хараêтеризóє ефеêтивність технолоãії йоãо розробêи. Повнота видобóтêó êонденсатó в деяêих випадêах визначає раціональність системи розробêи (при висоêих вмістах êонденсатó в пластовомó ãазі — до 1200 см3/м3). Забезпечення висоêоãо К. (êоефіцієнт 70–90%) досяãається рецирêóляцією ãазó (сайêлінã-процес), підтримóванням пластовоãо тисêó в поêладі наãнітанням води або інших робочих аґентів, застосóванням êомбінованих способів розробêи родовища. КОНДЕНСАТОГАЗОВИЙ (КОНДЕНСАТНИЙ) ФАКТОР, -оãо, -а, ч. * р. êонденсатоãазовый (êонденсатный) фаêтор; а. gas-condensate (condensate) factor; н. Gaskondensatfaktor m — вміст ãазовоãо êонденсатó в продóêції ãазоêонденсатних свердловин; масова êільêість вóãлеводнів, яêа переходить ó рідêó фазó, що припадає на одиницю об’ємó ãазó, за óмов, при яêих забезпечóється подавання ãазó в ãазопровід. Вимірюється в см3/м3, об’єм ãазó при цьомó зводиться до стандартних óмов (тисêó 1,01⋅105 Па і температóри +20°С). Визначають К.ф. по насиченомó (сиромó) і стабілізованомó êонденсатó на початоê розробêи поêладó і на êожномó етапі йоãо еêсплóатації. На К.ф. впливає режим роботи ãазоêонденсатноãо поêладó. КОНДЕНСАТОПРОВІД, -а, ч. * р. êонденсатопровод; а. condensate pipeline; н. Kondensatleitung f — трóбопровід для переêачóвання стабільноãо ãазовоãо êонденсатó з районó видобóвання на ãазопереробний завод або нафтохімічний êомбінат. КОНДЕНСАТОР, -а, ч. * р. êонденсатор, а. condenser, capaciter; н. Kondensator m — 1) Апарат для êонденсації пари охолодженням. 2) Пристрій (елемент елеêтронної схеми) для наãромадження ("зãóщення") елеêтричних зарядів. За призначенням К. поділяють на дві ãрóпи: К. з постійною і змінною ємністю. КОНДЕНСАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонденсация; а. condensation; н. Verdichten n, Kondensation f, Kondensierung f, Wasserniederschlag m, Dampfniederschlag m — 1) Процес переходó ãазó або насиченої пари в рідинó чи тверде тіло внаслідоê їх
КОН — КОН охолодження або стиснення. Швидêість процесó залежить від зовнішніх óмов — тисêó, температóри, інêоли — наявності інших речовин. 2) Реаêція, при яêій два або більше реаêтантів (або ж віддалених реаêтивних центрів (reactive sites) в межах однаêових молеêóлярних частиноê (ó випадêó реаêцій циêлізації) з’єднóються в одно при одночасномó виділенні менших молеêóл, частіше води, амоніаêó, воденьãалоãенідó. Механізм баãатьох таêих реаêцій вêлючає послідовні реаêції приєднання та елімінóвання. КОНДЕНСАЦІЯ КАПІЛЯРНА, -ії, -ої, ж. * р. êонденсация êапиллярная; а. capillary condensation; н. Kapillarkondensation f — сêраплювання пари в порах (êапілярах) адсорбентó, спричинене тим, що прóжність насиченої пари там нижча, ніж над плосêою поверхнею рідêої фази адсорбатó. КОНДЕНСОР, -а, ч. * р. êонденсор, а. condenser, н. Kondensor m — êоротêофоêóсна лінза або система лінз, що їх виêористовóють в оптичномó приладі для освітлення предмета, яêий розãлядають або проеêціюють. КОНДЕНСУВАТИ, * р. êонденсировать, а. condense, н. verdichten, kondensieren — зãóщóвати, óщільнювати або сêраплювати, зріджóвати. КОНДИЦІЇ (НА МІНЕРАЛЬНУ СИРОВИНУ), -ій, мн. * р. êондиции на минеральное сырье, а. mineral material standards, н. Konditionen f pl, Bauwürdigkeitsbedingen (für Mineralrohstoffe m pl) — сóêóпність обґрóнтованих вимоã до яêості і êільêості êорисної êопалини в надрах, до ãірничо-ãеол. і ін. óмов розробêи родов., що визначають їх пром. цінність. К. встановлюють параметри для підрахóнêó запасів основних і попóтних ê.ê., а таêож цінних êомпонентів, що містяться в них. К. затверджóються для êожноãо родов. ê.ê. (або ділянêи велиêоãо родов., що намічається до відробêи самостійним підприємством), промислових і теплоенерãетичних підземних вод. Розрізняють К. т и м ч а с о в і та п о с т і й н і. Перші формóються в процесі розвідêи родовища, виêористовóються для оперативноãо підрахóнêó заздалеãідь розвіданих запасів ê.ê. і розв’язання питання про доцільність здійснення детальної розвідêи родовища. Дрóãі — основа для підрахóнêó запасів, що затверджóються. Методиêа розробêи і сêлад параметрів тимчасових і постійних К. єдині. Однаê при ãірничо-ãеол. і техніêо-еêономіч. обґрóнтóванні тимчасових К. допóсêається ширше виêористання даних по детально вивчених родовищах-аналоãах. Осн. техніêо-еêономічні поêазниêи, що виêористовóються для обґрóнтóвання К.: розвідані (заздалеãідь оцінені) запаси, проеêтні втрати, розóбожóвання, пром. запаси і запаси, що вилóчаються з óрахóванням розóбожóвання; êоефіцієнт розêривó; річна продóêтивність підприємства; êапіталовêладення на освоєння родов.; еêсплóатац. витрати; річний прибóтоê; сóмарний ãрошовий ефеêт від розробêи родов.; термін оêóпності êапіталовêладень і рівень рентабельності підприємства. Сêлад параметрів К. залежить від видó ê.ê., ãірничо-ãеол. óмов родов., способів йоãо розêриття і розробêи, технолоãії видобóтêó і переробêи ê.ê., специфіч. вимоã пром-сті до даноãо видó мінеральної сировини. Напр., при підрахóнêó балансових запасів на родов. рóд êольорових і чорних металів, алмазів, апатитів, фосфоритів, сірêи, мінеральних солей, флюоритó, баритó, азбестó, слюди і ін. ãол. параметри К.: бортовий вміст осн. êомпонента (сóми êомпонентів êомплеêсних рóд, приведених до óмовноãо вмістó основноãо) в пробі або (при підрахóнêó запасів в ãеол. межах) мінім. вміст êомпонента на оêонтóрю-
КОН — КОН ючó виробêó; мінім. пром. вміст осн. (або óмовноãо) êомпонента в блоці, при яêомó вартість мінеральної сировини, що вилóчається, забезпечóє відшêодóвання всіх витрат на отримання товарної продóêції при нóльовій рентабельності еêсплóатації. К. встановлюється таêож переліê попóтних êомпонентів, що не враховóються в óмовномó вмісті осн. êомпонента. Вêазóються мінімально допóстимі вмісти шêідливих домішоê на оêонтóрюючó виробêó або блоê з óрахóванням вимоã пром-сті до продóêції переробêи мінеральної сировини і резóльтатів технол. досліджень по переробці сировини. Встановлюються мінім. потóжності тіл ê.ê. (пластів, поêладів, жил і т.п.) з óрахóванням застосóвання при розробці родовищ найбільш раціональних технолоãій видобóтêó і обладнання, а таêож мінімально допóстима потóжність прошарêів пóстих порід або неêондиційних рóд, що знаходяться всередині ê.ê., і запасів, що вêлючаються в підрахóноê. Реãламентóються мінім. запаси ізольованих тіл, діляноê, що вêлючаються в підрахóноê запасів рóд на основі прямих техніêо-еêономічних розрахóнêів. Встановлюється маêс. ãлибина підрахóнêó запасів і еêономічно обґрóнтовані êонтóри розробêи. К. розроблюються і встановлюються заêонодавством Уêраїни з врахóванням виêористання основних і дрóãорядних (попóтних) êорисних êопалин, яêі заляãають разом з основними. Під час розробêи родовища чи йоãо частини К. може бóти óточнено або переãлянóто в зв’язêó з появою нових фаêторів, яêі впливають на технолоãію переробêи êорисної êопалини. КОНДИЦІЙНИЙ ПРОДУКТ, -оãо, -ó, ч. * р. êондиционный продóêт, а. standard product, off-the-shelf product, commercial product, selling product, sale product, н. Konditionsprodukt n — ó збаãаченні êорисних êопалин — продóêт, яêий відповідає встановленій сóêóпності вимоã щодо яêості, аґреґатноãо станó, транспортабельності, вмістó шêідливих та баластних домішоê і т.і. і не потребóє подальшої обробêи для виêористання за основним призначенням. КОНДИЦІЙНИЙ ВАНТАЖ, -оãо, -ó, ч. — маêсимальний за певним параметром (напр., розміром ãрóдоê для насипноãо вантажó, ãабаритами для штóчноãо, ваãою тощо) вантаж, яêий може прийняти транспортний засіб. КОНДИЦІЙНИЙ ШМАТОК (ГРУДКА) РУДИ — шматоê рóди, розмір яêоãо не перевищóє маêсимально допóстимоãо за óмовами розробêи, напр., відповідає ширині отворів ãрохотів, яêі встановлені в пóнêтах видачі рóди з видобóвних дільниць. КОНДИЦІОНУВАННЯ У ЗБАГАЧЕННІ, -…, с. * р. êондиционирование в обоãащении, а. conditioning in dressing, н. Konditionierung f in der Aufbereitung f — допоміжний технолоãічний процес для отримання рóдних пóльп, сóспензій, емóльсій та рідин з певними фіз. і (або) фіз.-хім. властивостями шляхом обробêи їх ãазами, рідêими і твердими реаґентами, а таêож завдяêи елеêтрохімічним, маãнітним, радіаційним, аêóстичним та ін. впливам. При К. можóть змінюватися змочóваність оêр. мінералів, елеêтричний потенціал поверхні мінеральних частиноê, міра їх аґреґатóвання в пóльпі, оêиснювально-відновний потенціал водної фази пóльпи і її йонний сêлад, реолоãічні властивості емóльсій і сóспензій тощо. Конêретні цілі і методи К. визначаються вимоãами подальших технол. процесів — флотації, зãóщення, піноãасіння, знешламлення, хім. очищення пром. стоêів, вилóãовóвання рóд і продóêтів збаãачення та ін. К. здійснюють ó спеціальних апаратах або пристроях — êонтаêтних чанах, аґітаційних чанах, апаратах êондиці-
562
Рис. Апарат для підãотовêи пóльпи «Касêад»: 1 — трóба; 2 — рóчêа; 3 — фільтр; 4 — дозатор; 5 — вентилятор-ротор; 6 — êлинопасова передача; 7 — елеêтродвиãóн; 8 — змішóвач; 9 — патрóбоê; 10 — êонóс; 11 — решітêа; 12 — êолона; 13, 19 — отвори; 14 — жалюзійна решітêа; 15 — зливні êоробêи; 16 — заслінêа; 17 — лійêа; 18 — êлапан.
онóвання типó “Касêад”, а таêож, баêах, флотомашинах, ãідротрансп. системах, насосах, байпасах та ін. Ефеêтивність К. êонтролюють за йонним сêладом рідêої фази, т-рою, в’язêістю, оптич. та ін. властивостями продóêтів, що обробляються. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ, -…, с. * р. êондиционирование воздóха, а. air conditioning; н. Luftklimatisierung f — створення і підтримêа параметрів повітряноãо середовища (т-ри, відносної волоãості, сêладó, швидêості рóхó і тисêó повітря), найбільш сприятливих для роботи персоналó, обладнання і приладів на ãірничих підприємствах. К.п. застосовóється на шахтах, êар’єрах, ó надшахтних бóдівлях, приміщеннях збаãач. ф-ê та ін. На сóчасних шахтах К.п. виêонóється, яêщо т-ра повітря в очисних вибоях перевищóє 26°С, ó вибоях підãотовчих виробоê — 24-26°С. Існóють заãальношахтні і місцеві системи К.п., на робочих місцях виêористовóють таêож засоби індивідóальноãо тепловоãо захистó ó виãляді переносних повітроохолоджóвачів. Заãальношахтні системи призначені для охолодження повітря ó виробêах, що провітрюються за допомоãою вентиляторів ãол. провітрювання протяãом óсьоãо періодó еêсплóатації шахти (стаціонарні системи). Таêі системи вêлючають холодильні апарати (óстановêи), повітроохолоджóвачі, пристрої для відводó тепла за межі шахти, цирêóляційні трóбопроводи, насосне обладнання, засоби автоматиêи тощо. Осн. хараêтеристиêи стаціонарної системи К.п. — номінальна холодопродóêтивність і ефеêтивність. Підвищення останньоãо параметра досяãається теплоізоляцією трóбопроводів, їх óщільненням, зниженням ãідравлічноãо опорó та ін. За êордоном найбільші стаціонарні системи діють ó шахтах Німеччини, Чехії, ПАР, Індії та ін. êраїн. Найбільша номінальна холодопродóêтивність вітчизняних óстановоê К.п. — 150 МВт. Місцеве К.п. в шахтах виêонóється в тóпиêових підãотовчих виробêах, прохідницьêих вибоях, êамерах і т.д. Здійснюється за допомоãою автономних повітроохол. аґреґатів на основі пароêомпресійних холодильних óстановоê або повітряних трóбодетандерів. Охолоджене в та-
563 êих аґреґатах повітря подається ó вибої по трóбах за допомоãою вентиляторів місцевоãо провітрювання. Теплота êонденсації автономних êондиціонерів відводиться за межі виробêи за допомоãою шахтної або технічної води. Засоби індивідóальноãо тепловоãо захистó вêлючають êостюми і жилети з водяним охолоджóванням, ранцеві вихрові трóби, що охолоджóють ãоловні óбори. У êар’єрах К.п. зводиться до підтримêи відповідних параметрів повітря в êабінах ãірничих машин. Здійснюється системами, що вêлючають техн. засоби для очищення повітря від пилó і шêідливих ãазів, охолодження йоãо при висоêих зовнішніх т-рах і підіãрівання при низьêих; зволоження і осóшення, переміщення, змішóвання і розподілó повітря, а таêож для реãóлювання йоãо параметрів та їх êонтролю. КОНДУКТОР (КОНДУКТОРНА КОЛОНА), -а, ч. * р. êондóêтор, а. conductor, pipe conductor; н. Ankerrohrtour f, Leitrohrtour f, Konduktor m — елемент êонстрóêцiї свердловини; êолона обсадних трóб, призначена для êріплення верх. інтервалó свердловин з метою переêриття ãірсьêих порід, схильних до обвалення або поãлинання промивною рідиною. К. являє собою набір сталевих трóб, сполóчених між собою, яê правило, êонічною різьбою за допомоãою мóфт. З метою безперешêодноãо спóсêó К. в свердловинó йоãо нижню частинó обладнóють спец. опирачем з направляючою пробêою обтічної форми. Через опирач і êанал в направляючій пробці здійснюється цирêóляція бóровоãо і цем. розчинів. Довжина К. нафтових, ãазових і ãеол.-нафтових, ãазових і ãеол.-розвідóвальних свердловин 100-500 м. При проведенні óніêальних надãлибоêих свердловин ó вивержених (маãматичних) ã.п. довжина К. може перевищóвати 2000 м. На К. встановлюють противиêидне обладнання; êільцевий простір за К. звичайно цементóють по всій довжині. КОНІМЕТР, -а, ч. * р. êониметр, а. konimeter, coniometer; н. Staubmesser m, Konimeter n — прилад для визначення êільêості завислоãо ó повітрі пилó. КОНКРЕЦІЇ, -ій, мн. * р. êонêреции, а. concretions, nodules; н. Konkremente n pl, Konkretionen f pl — мінеральні óтворення переважно сфероїдної форми з внóтрішньою радіально-волоêнистою і êонцентричною бóдовою. Формóвання êонêреції проходить від центрó. Центрами К. можóть бóти зерна мінералів, óламêи порід, раêовини, зóби і êістêи риб, залишêи рослин і ін. З різноманітних форм К. переважають êóлясті. Зóстрічається в товщі осадових порід; є аґреґатом однорідних або різних мінералів. К. сêладаються звичайно з êарбонатів êальцію (êальцитó, рідше — араãонітó), оêсидів і сóльфідів заліза, фосфатів êальцію, ґіпсó, сполóê марãанцю, а ó вапняêах часто з êремнеêислоти (êременеві жовна). Розміри К. êоливаються від частоê мм (міêроêонêреції) до десятêів см і навіть 1 м. К. зóстрічаються ó відêладах різних ãеол. систем і в осадах сóчасних озер, морів і оêеанів. У виãляді К. трапляються фосфорити, марêазити та інші êорисні êопалини. На поверхні дна Тихоãо, Атлантичноãо та Індійсьêоãо оêеанів встановлені значні сêóпчення залізо-марãанцевих êонêрецій (бл. 10% всієї площі оêеаніч. ложа), що є важливим ресóрсом мінеральної сировини. Див. залізо-марãанцеві êонêреції. КОНРАДА ПОВЕРХНЯ, -…, -і, ж. * р. Конрада поверхность, а. Conrade discontinuity; н. Conrad-Diskontinuität f — ãраниця (іноді переривчаста) розділó між «ґранітним» і «базальтовим» шарами земної êори, що виявляється ó стрибêоподібномó збільшенні швидêостей подовжніх сейсмічних хвиль з 6 до 6,6 êм/с. Заляãає на ãлибині 10-40
КОН — КОН êм. На дóмêó деяêих дослідниêів, наявність цієї межі сóмнівна, не встановлена вона таêож при проходженні її Кольсьêою надãлибоêою свердловиною. Названа на ім’я австр. ãеофізиêа В. Конрада (V. Conrad, 1876-1962). КОНСЕРВАЦІЯ ГІРНИЧОДОБУВНОГО ПІДПРИЄМСТВА, -ії, -…, ж. * р. êонсервация ãорнодобывающеãо предприятия, а. temporary closing-down of a mine, temporary closure of a mine, laying-up of a mine; н. vorübergehende Stillegung f des Bergbaubetriebes m — тимчасова зóпинêа ãірничих та інших пов’язаних з ними робіт з обов’язêовим збереженням можливості їх поновлення або приведення ãірничих виробоê та спорóд до станó, придатноãо для їх еêсплóатації та виêористання для інших потреб ãосподарювання. Основою для К. слóжать зміни в ãірничо-ãеолоãічних, ãідроãеолоãічних або техніêо-еêономічних óмовах розробêи родовищ. К. застосовóється ã.ч. для шахт. Розрізняють “сóхó” і “моêрó” К. При с ó х і й К. шахтні водовідливні засоби продовжóють працювати, а ãірничі виробêи підтримóють ó стані, придатномó для еêсплóатації з проведенням відповідних засобів безпеêи. Всі осн. виробêи (стовбóри, êвершлаґи) періодично оãлядаються і в необхідних випадêах переêріплюються; оãляд і ремонт ãірничих виробоê проводиться при норм. óмовах вентиляції і пересóвання (транспортóвання) виробêами. При сóхій К. шахт, небезпечних за ãазом, здійснюється провітрювання ãірничих виробоê за рахóноê заãальношахтної депресії і êонтроль за вмістом ãазó ó виробêах. При м о ê р і й К. робота водовідливó припиняється і виробêи затопляються. Всі механізми і обладнання видаються на поверхню. При веденні відêритих ãірничих робіт êонсервóються тільêи оêремі дільниці діючих êар’єрів. Заходи по К. направлені на збереження і підтримêó на цих дільницях бортів, робочих óстóпів, запобіжних і транспортних берм. Див. таêож ліêвідація ãірничодобóвних об’єêтів, êонсервація свердловин. КОНСЕРВАЦІЯ КРІПИЛЬНОГО ЛІСУ, -ії, -…, ж. * р. êонсервация êрепежноãо леса; а. conservation of timber; н. Holzkonservierung f — антисептóвання êріплення дерев’яноãо з метою попередження йоãо ãниття. Здійснюється шляхом обробêи деревини спеціальними засобами — антисептиêами, яêі являють собою розчини мінеральних солей, вóãлеводи або їх сóміші. Внаслідоê антисептóвання білêи та вóãлеводи деревини зсідаються, середовище стає непридатним для ãрибêів-паразитів. Методи К.ê.л. — дифóзійний, ãаряче-холодних ванн, обробêа антисептиêом під тисêом, ó ваêóóмі тощо. Вимоãи до антисептичноãо засобó: нетоêсичність, відсóтність рóйнóючоãо впливó на деревинó. КОНСЕРВАЦІЯ СВЕРДЛОВИН, -ії, -…, ж. * р. êонсервация сêважин; а. well conservation, lay-up of a well, н. Bohrlochkonservierung f, Sondenkonservierung f — тимчасове припинення бóдівництва чи виведення свердловини з еêсплóатаційноãо фондó, проведення спеціальноãо оброблення стовбóра і ãерметизація ãирла свердловини на певний період часó з метою збереження її стовбóра для подальшоãо виêористання. К.с. проводиться на нетривалий термін (деêільêа місяців) ó процесі бóріння при появі в розрізі óсêладнюючих ãірничо-ãеолоãічних óмов, при êóщовомó бóрінні до заêінчення спорóдження всіх свердловин ó êóщі, при освоєнні родовищ до облаштóвання промислó або на тривалий термін — після відробêи родовища. К.с., підãотовлених до еêсплóатації, поляãає в óстановленні повноãо êомплеêтó ãирлової арматóри, після чоãо для пóсêó свердловини необхідно лише під’єднати її напірнó лінію
КОН — КОН до нафто- або ãазопроводó. Для збереження пробóреноãо стовбóра оêремі інтервали свердловини, сêладені нестійêими породами, на період êонсервації заêріплюють цементним розчином (цементними пробêами чи мостами) або іншими в’яжóчими матеріалами (напр., смолами). При відновленні робіт ó свердловині ці інтервали розбóрюють. При К.с. на тривалий період часó ãирлова арматóра свердловини поêривається антиêорозійним поêриттям. Консервацiї пiдляãають розвiдóвальнi, еêсплóатацiйнi та наãнiтальнi свердловини ó випадêах, êоли введення їх в еêсплóатацiю є неможливим протяãом одноãо мiсяця пiсля заêiнчення випробóвання або необхiдно припинити еêсплóатацiю дiючих свердловин. Тимчасово можóть бóти заêонсервованi: а) розвiдóвальнi свердловини, яêi заêiнченi випробóванням на розвiданих родовищах i в подальшомó можóть бóти виêористанi при розробцi цих родовищ; заãальний термiн êонсервацiї не повинен перевищóвати 10 роêiв, а пiсля цьоãо термiнó вони пiдляãають лiêвiдацiї яê таêi, що виêонали ãеолоãiчне призначення; б) еêсплóатацiйнi i наãнiтальнi свердловини — випереджóючi на термiн не бiльше 5-ти роêiв, еêсплóатацiя яêих припинена з рiзних причин (ó зв`язêó iз здiйсненням наóêово-дослiдних робiт по розробцi родовища; внаслідоê обводнення; з метою протипожежної і санiтарної охорони, охорони надр). Пiсля заêiнчення поãодженоãо термiнó êонсервацiї не введенi в еêсплóатацiю свердловини нафто- і ãазовидобóвних пiдприємств облiêовóються в простоюючомó фондi. Витрати, що пов`язанi iз тимчасовою êонсервацiєю нафтових i ãазових свердловин, вiдносять на собiвартiсть видобóвання нафти i ãазó або на вартiсть бóдiвництва пiдземноãо ãазосховища. Роботи по êонсервацiї i розêонсервацiї свердловин виêонóють за планами, яêi поãоджóються з мiсцевими орãанами Держãiрнтехнаãлядó i з воєнiзованим заãоном лiêвiдацiї вiдêритих фонтанiв. Свердловинó êонсервóють таê, щоб бóла забезпечена можливiсть повторноãо введення її в еêсплóатацiю. При наявностi мiжêолонних проявiв до початêó робiт по êонсервацiї повиннi бóти проведенi вiдповiднi ремонтно-вiдновлювальнi роботи. Хараêтер виêонóваних робiт по êонсервацiї залежить вiд способó еêсплóатацiї, величини пластовоãо тисêó i тривалостi êонсервацiї. При êонсервацiї нафтовó чи водонаãнітальнó свердловинó необхiдно заãлóшити i заповнити промивною рiдиною (бóровий розчин, вода), обробленою ПАР. Вона повинна забезпечити тисê на пласт, що є на 5-10% вищим пластовоãо, яêщо вiн не перевищóє ãiдростатичноãо тисêó, i на 10-15%, яêщо перевищóє. В першомó випадêó при êонсервацiї на термiн, бiльший одноãо роêó, i в дрóãомó випадêó при êонсервацiї на бóдь-яêий термiн ó стовбóрi вище верхнiх отворiв фiльтра встановлюють цементнó пробêó (мiст) висотою 25 м. При êонсервацiї чисто нафтових свердловин на термiн до шести мiсяцiв встановлення цементної пробêи не є обов`язêовим. Насосно-êомпресорні трóби (НКТ) із свердловини не витяãóють, а пiднiмають над вибоєм на 50 м. На ãирлi êожної свердловини встановлюють трóбнó ãоловêó фонтанної арматóри (хрестовинó) з êонтрольним вентилем i по однiй центральнiй i затрóбнiй засóвцi; знiмають штóрвали iз засóвоê та манометри; патрóбêи ãерметизóють, фланцi засóвоê обладнóють заãлóшêами. Насоснi свердловини ãерметизóють засóвêою, яêó встановлюють на êолонний фланець. Для запобiãання замерзанню ãирло i верхню частинó êолони на ãлибинó 30 м заповнюють незамерзаючою рi-
564 диною (солярове масло, 30%-й розчин хлористоãо êальцiю, нафта i т.п.), а за óмов баãаторiчної мерзлоти свердловинó заповнюють цiєю рiдиною на всю ãлибинó замерзлих порiд. При êонсервацiї ãазової свердловини з пластовим тисêом, що не перевищóє ãiдростатичноãо, на термін менше трьох мiсяцiв ãлóшiння не обов`язêове. Яêщо тривалiсть êонсервацiї таêої свердловини перевищóє два роêи, то додатêово в iнтервалi продóêтивноãо пласта її заповнюють рiдиною, яêа не приводить до зниження êолеêторсьêих властивостей пласта, а над iнтервалом перфорацiї встановлюють цементнó пробêó (мiст) висотою 25-50 м. При цьомó НКТ витяãóють повнiстю i на ãирлi встановлюють тiльêи засóвó висоêоãо тисêó, знiмають штóрвал i ставлять заãлóшêó. Яêщо ãазова свердловина оснащена êомплеêтом пiдземноãо обладнання, то цементної пробêи не ставлять; прохiд НКТ переêривають нижче паêера ãлóхою пробêою; мiжêолоннi простори i НКТ заповнюють iнãібiторним розчином, а фонтаннó арматóрó обладнóють ãлóхою пробêою, яêа виêористовóється для змiни фонтанної арматóри пiд тисêом. Гирлове обладнання всiх заêонсервованих свердловин повинно бóти захищене вiд êорозiї. Гирло заêонсервованої свердловини оãороджóють. На оãородженнi êрiплять табличêó, на яêiй вêазóють номер свердловини, назвó родовища (площi) й орãанiзацiї, яêа пробóрила свердловинó, та терміни êонсервацiї. Після заêiнчення êонсервацiйних робiт сêладають аêт. Не рiдше одноãо разó на êвартал перевiряють стан заêонсервованих свердловин iз записом ó жóрналi. В.С.Бойêо. КОНСИСТЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. êонсистенция, а. consistency, н. Konsistenz f — 1) Стóпінь ãóстини або (та) щільності речовини. 2) Стóпінь в’язêості або ãóстини напівтвердих-напіврідêих речовин (мастил, мила, фарб, бóдівельних розчинів тощо). КОНСИСТЕНЦІЯ ГІДРОСУМІШІ, -ії, -…, ж. * р. êонсистенция ãидросмеси, а. slurry consistency; н. Trübenkonsistenz f — поêазниê, що хараêтеризóє насичення потоêó ãідросóміші твердим матеріалом. Розрізнюють об’ємнó К.ã. — відношення об’ємó твердоãо матеріалó до об’ємó води (м3/ м3) і масовó К.ã. — відношення маси твердоãо матеріалó до маси води в ãідросóміші (т/м3 або т/т). При ãідромоніторних роботах на êар’єрах об’ємна К.ã. 1:4-1:8, а ваãова при підземномó ãідровидобóтêó вóãілля 1:5-1:10. КОНСИСТОМЕТР, -а, ч. * р. êонсистометр, а. consistometer, н. Konsistometer n — прилад для визначення óмовної реолоãічної хараêтеристиêи — êонсистенції (ãóстоти) різних речовин. Застосовóється для всіх неньютонівсьêих тіл ó випадêах, êоли виêористання вісêозиметрів або реометрів неможливе (особливо в óмовах висоêих т-р і тисêó). Принцип дії К. поляãає ó вимірюванні сили опорó або часó рóхó твердоãо тіла ó середовищі, яêе випробовóється (êерамічні маси, пасти, полімери, цементні сóміші, вóãлемасляні ґранóли, бриêети тощо). КОНСОЛІДАЦІЯ ҐРУНТУ, -ії, -…, ж. * р. êонсолидация ãрóнта, а. soil consolidation, н. Konsolidierung f des Bodens m, Baugrundverdichtung f — зміна об’ємó ґрóнтó внаслідоê дії на ньоãо певний час навантаження. КОНСОЛЬ, -і, ж. * р. êонсоль, а. console, cantilever; н. Ausleger m, Konsole f — 1) Опорна êонстрóêція, балêа чи ферма, заêріплена одним êінцем, що підтримóє вистóпаючі частини бóдівлі чи ін. предмети. 2) В марêшейдерії — пристрій, яêий дає можливість встановлювати марêшейдерсьêий інстрóмент чи прилад ó ãірничій виробці без застосóвання штатива. Відповідно до êонстрóêції êонсоль мож-
565 на вêрóчóвати в елемент дерев’яноãо êріплення ãірничої виробêи або приêріплювати до металевих чи залізобетонних елементів êріплення. КОНСТАНТА, -и, ж. * р. êонстанта, а. constant, н. Konstante f — стала, постійна величина. Яêщо х — постійна величина, Рис. Консоль марêшейто записóють х = const. Часто дерсьêа. êонстантó позначають символами К або С. Син. — постійна. КОНСТАНТАН, -ó, ч. * р. êонстантан, а. constantan, н. Konstantan n — сплав міді (осн.) з ніêелем (40%), марãанцем (1,5%) і домішêами деяêих інших елементів. Хараêтеризóється сталістю елеêтричноãо опорó при зміні температóри. Застосовóють для виãотовлення термопар, елеêтричних опорів, вимірювальних і наãрівних приладів тощо. КОНСТАНТИ МІНЕРАЛІВ ОПТИЧНІ, -т, -…, -их, мн. * р. êонстанты минералов оптичесêие, а. optical constants of minerals, н. optische Mineralkonstanten f pl — постійні для êожноãо мінералó величини, яêі хараêтеризóють йоãо оптичні властивості. До найважливіших оптичних êонстант належать: поêазниêи заломлення, êóт між оптичними осями, знаê êристала, орієнтóвання оптичної індиêатриси, знаê ãоловної зони, двозаломлення, дисперсія світла та ін. Усі ці властивості мінералів вивчають ó тонêих шліфах або порошêах за допомоãою поляризаційноãо міêросêопа. Кожномó мінералó властиві свої особливі оптичні êонстанти, але в межах оêремих êласів, ãрóп та підãрóп спостеріãаються близьêі їх значення. На оптичних êонстантах ґрóнтóється методиêа визначення мінералів під міêросêопом. КОНСТИТУЦІЯ МІНЕРАЛІВ, -ії, -…, ж. * р. êонститóция минералов, а. constitution of minerals, н. Mineralkonstitution f — хімічний сêлад і внóтрішня бóдова мінералів. КОНТАКТ, -ó, ч. * р. êонтаêт, а. contact, н. Kontaktzone f, Kontakthof m, Kontakt m, Berührungsstelle f — 1) Зітêнення, зв’язоê, взаємодія. Напр., êонтаêт мінеральних зерен при флотації, аґломерації тощо. 2) Площина (поверхня) зітêнення різних ãірсьêих порід — т.зв. ãеолоãічний К. (geological contact). Розрізняють ãеолоãічні К. нормальні, або стратиãрафічні, інтрóзивні і теêтонічні. 3) Речовина, що óтворюється при очищенні продóêтів переãонêи нафти сірчаною êислотою; застосовóють ó різних виробництвах. 4) З’єднання провідниêів елеêтричноãо êола. КОНТАКТНИЙ, КОНТАКТОВИЙ, -оãо. * р. êонтаêтный, а. contact, н. Kontakt… — пов’язаний з êонтаêтом, той, що встóпає ó взаємодію; ê . о п і р — опір, яêий виниêає в місці êонтаêтó проводів елеêтричноãо êола внаслідоê нещільноãо приляãання тощо; ê. р і з н и ц я п о т е н ц і а л і в — різниця елеêтричних потенціалів (напрóãа) ó місці дотиêó двох провідниêів з різних металів; ê. ê і л ь ц я — êільця, насаджені на вал рóхомої частини ґенератора або двиãóна змінноãо стрóмó. Контаêтна міцність ãірсьêої породи — здатність приповерхневоãо шарó породи чинити опір рóйнóванню (див. міцність ãірсьêої породи). КОНТАКТНИЙ ЧАН, -оãо, -а/ó. ч. * р. êонтаêтный чан, а. conditioning tank, contactor tank; н. Einwirkgefäss n, Kontaktbehälter m — пристрій для взаємодії (êонтаêтóвання) різних ãетероãенних середовищ, інтенсифіêації теплообмінó в процесах збаãачення êорисних êопалин, водопідãотовêи, хім. доводêи та ін. Належить до допоміжноãо облад-
КОН — КОН нання. К.ч. виêористовóють для êондиціонóвання при збаãаченні ê.ê., êонтаêтóвання пóльпи з повітрям або переãрітою парою, з розчином і емóльсіями ПАР; пóльп, пром. стічних і оборотних вод з сорбентами; ПАР і мастильно-охолоджóючих рідин з водою при розчиненні, приãотóвання флотаційної пóльпи і т.д. К.ч. — ємêість, яê правило, циліндричної форми, з мішалêою осьовоãо типó та центральним патрóбêом, через яêий підводиться пóльпа з флотореаґентом. Патрóбоê має ряд боêових отворів для забезпечення вертиêальної цирêóляції пóльпи. Осн. техн. хараêтеристиêи К.ч. — інтенсивність перемішóвання, що визначається частотою обертання мішаРис. Контаêтний чан. лêи, оêрóжною швидêістю лопатей мішалêи, êритерієм Рейнольдса і дисипацією енерãії. В.С.Білецьêий, О.А.Золотêо. КОНТАКТОВИЙ МЕТАМОРФІЗМ, -оãо, -ó, ч. * р. êонтаêтовый метаморфизм, а. contact metamorphism; н. pyrokaustische Metamorphose f — зміна мінеральноãо сêладó або переêристалізація мінералів ã.п. під дією тепла маãматичних тіл в їх приêонтаêтній області. Цей лоêальний метаморфізм виêлиêається існóванням висоêих температóрних ґрадієнтів, що досяãають деêільêох або десятêів ãрадóсів на 1 м, хараêтеризóється таêож низьêим тисêом, властивим малим і середнім ãлибинам (1-15 êм). При збільшенні ãлибини і тисêó температóрні ґрадієнти меншають, зони К.м. розростаються і постóпово змінюються обширними зонами реãіональноãо метаморфізмó. Продóêти К.м. прийнято називати роãовиêами. Виділяють роãовиêи санідинітової фації (700-1000 °С, тисê від 2,0 до деê. десятêів МПа), фації піроêсенових роãовиêів (550-700 °С, тисê до 300 МПа) і фації амфіболових роãовиêів (400-600 °С, тисê до 400-500 МПа). Найважливіший аґент К.м. — флюїд, що виділяється з маãми при її просóванні (проãресивний етап) і застиãанні (реãресивний етап). Він не тільêи провідниê тепла, але й êаталізатор. К.м. відбóвається ã.ч. ізохімічно. КОНТАКТОВО-МЕТАСОМАТИЧНІ РОДОВИЩА КОРИСНИХ КОПАЛИН, -…-их, -щ, -…, мн. — Те ж, що й сêарнові родовища. КОНТАКТОР, -а, ч. * р. êонтаêтор, а. contactor, н. Schütz n, Schaltschütz n, Kontaktgeber m — елеêтромаãнітний апарат для дистанційноãо або автоматичноãо вмиêання, розмиêання і перемиêання елеêтричних êіл постійноãо або змінноãо стрóмó низьêої частоти. КОНТАМІНАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонтаминация, а. contamination, н. Kontamination f — процес забрóднення або зміни сêладó маãматичних ã.п. порід під дією асиміляції (захоплення і переробêи) маãмою боêових осадових і метаморфічних порід іншоãо, ніж материнсьêа маãма, сêладó. Той же процес при асиміляції маãмою ін. маãми або маãматичних порід назив. ãібридизмом. К. можлива, яêщо т-ра маãми достатня для переплавлення захоплених шматêів (êсенолітів) вмісних порід.
КОН — КОН КОНТИНЕНТ, -ó, ч. * р. êонтинент, а. continent, н. Kontinent m, Festland n — материê, найбільший масив земної êори, більша частина поверхні яêоãо вистóпає над рівнем Світовоãо оêеанó ó виãляді сóші, а частина занóрена в оêеан. У сóчаснó ãеол. епохó існóє шість К.: Євразія, Африêа, Північна Америêа, Південна Америêа, Австралія, Антарêтида. Потóжність земної êори на К. змінюється від 35 до 75 êм. К. — це ãетероãенні тіла, що виниêли в резóльтаті тривалої еволюції. Остання, зãідно з êонцепціями фіêсизмó, поляãала в розростанні древніх ядер êонсолідації в процесі розвитêó ãеосинêліналей (див. фіêсизм). За іншою ãіпотезою — мобілізмó сóчасні К. виниêли за рахóноê розêолó êолись єдиної êонтинентальної брили — Панãеї, що розділилася спочатêó на Лавразію і Гондванó. Контóри К. змінювалися внаслідоê розêриття оêеанів і зітêнення літосферних плит. КОНТИНЕНТАЛЬНА ЗЕМНА КОРА, -ої, -ої, -и, ж. * р. êонтинентальная земная êора, а. continental Earth’s crust, continental earthcrust; н. kontinentale Erdrinde f, kontinentale Erdkruste f — земна êора материêів, що сêладається з осадовоãо, ґранітноãо і базальтовоãо шарів. Середня потóжність 35-45 êм, маêсимальна — до 75 êм (під ãірсьêими спорóдами). Син. — материêова земна êора. За ãіпотезою базифіêації êонтинентальної земної êори до êінця палеозою — початêó мезозою на місці оêеанів існóвала êонтинентальна (материêова) êора. Внаслідоê занóрення велиêих її діляноê виниêли оêеани. При цьомó відбóвався процес базифіêації материêової êори, тобто заміна її êислої та середньої речовини óльтраосновною речовиною мантії. За ãіпотезою, цей процес охоплював і верхню мантію, трансформóючи її з материêовоãо щита на оêеанічний. Кінцевим резóльтатом базифіêації є оêеанізація, тобто óтворення оêеанів на місці материêів. За В.Білоóсовим, базифіêація — наслідоê проãресóючоãо наãрівання Землі.
КОНТИНЕНТАЛЬНА ФЛЕКСУРА, -ої, -и, ж. * р. êонтинентальная флеêсóра, а. continental flexure; н. Kontinentalflexur f — велиêий проãин земної êори типó флеêсóри, яêий обмежóє êонтинентальний вистóп від оêеанічної западини і відповідає êонтинентальномó схилó. КОНТИНЕНТАЛЬНЕ ПІДНІЖЖЯ, (МАТЕРИКОВЕ ПІДНІЖЖЯ), -оãо, -…, с. (-оãо, -…, с.) * р. êонтинентальное подножие, а. continental foot, н. Festlandsfuss, Kontinentalfuss m — зовнішня частина êонтинентальної оêолиці, що розташована між êонтинентальним схилом і абісальними óлоãовинами ложа оêеанó. Являє собою положисто нахилений ó біê оêеанó аêóмóлятивний шлейф, що óтворився внаслідоê наêопичення óламêовоãо матеріалó при розмиві êонтинентó. К.п. постóпово занóрюється від êонтинентальноãо схилó до оêеанó з ãлиб. 2,5-3 êм до 5-5,5 êм. Ширина йоãо 200-300 êм. Потóжність осадів на К.п. 2-5 êм і більше. КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ СХИЛ, -оãо, -ó, ч. * р. êонтинентальный сêлон, а. continental slope, н. Kontinentalabfall m, Kontinentalabhang m — частина оêолиці êонтинентó, яêа лежить між êонтинентальним шельфом та êонтинентальним підніжжям. КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ, -оãо, -ó, ч. * р. êонтинентальный шельф, а. continental shelf, н. Kontinentalschelf m, n — частина êонтинентó, занóрена нижче рівня моря. К.ш. постóпово знижóється від береãової лінії до переãинó на ãлибині бл. 200 м, від яêоãо починається êонтинентальний схил. КОНТИНЕНТАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. êонтинентальные отложения, а. continental deposits, н. Kontinentalablagerungen f pl, kontinentale Ablagerungen f pl — ãеолоãічні відêлади, що óтворилися внаслідоê процесів
566 вивітрювання, перевідêладення та наãромадження ãірсьêих порід. До них належать алювій, делювій, пролювій, еолові відêлади, льодовиêові відêлади та відêлади озер і боліт. КОНТРАКЦІЙНА ГІПОТЕЗА, -ої, -и, ж. * р. êонтраêционная ãипотеза, а. contractional hypothesis; hypothesis of contracting Earth; н. Kontraktionstheorie f, Kontraktionshypothese f — êонцепція, зãідно з яêою сêладчастість шарів ãірсьêих порід і ãоротворення протіêають внаслідоê охолодження Землі та зменшення її об’ємó, радіóса і площі земної поверхні. Найбільше розповсюдження отримала в êінці ХІХ — на початêó ХХ ст. КОНТРАКЦІЯ, -ії, ж. * р. êонтраêция; а. contraction; н. Kontraktion f, Schrumpfung f — зменшення об’ємó системи при набряêанні речовини в розчинниêó внаслідоê взаємодії (сольватації) речовини з розчинниêом. КОНТРАСТНІСТЬ РОЗДІЛОВИХ ОЗНАК КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, -ості, -…, ж. * р. êонтрастность разделительных признаêов полезноãо исêопаемоãо, а. contrasts of mineral resources separating characteristics — відмінність властивостей між вмісними породами і цінним êомпонентом за êольором, блисêом, ãóстиною, маãнітною сприйнятливістю, діелеêтричною прониêністю, елеêтропровідністю тощо. Кожна з властивостей Х хараêтеризóється не одним числом, а фóнêцією розподілó f(Х). Яêщо êорисна êопалина сêладається з двох мінералів, то êожний з них має фóнêцію розподілó f1(Х) і f2(Х). Спільна площа цих фóнêцій (заштриховано) визначає діапазон властивостей, де не можна розрізнити цінний мінерал від вмісної породи.
Рис. Розподіл властивостей двох мінералів êорисної êопалини
Кільêість мінералó, яêó неможливо розрізнити за властивістю Х, сêладає величинó ϕ =
xп
∞
–∞
xп
∫ f2 ( X ) dx + ∫ f1 ( X ) dx.
Коли фóнêції f1(Х) і f2(Х) повністю співпадають, то ϕ= 1 і неможливо розрізнити весь мінерал. Поêазниê êонтрастності К = 1 — ϕ. І.К.Младецьêий. КОНТРОЛЬ ФОРМИ УСТУПУ, -ю, -…, ч. * р. êонтроль формы óстóпа, а. control of the bench shape, н. Kontrolle f der Strossenform f (der Schnittform f) — отримання інформації щодо величини ãеометричних параметрів, êотрі хараêтеризóють формó óстóпó при відêритомó способі розробêи. Яê правило, виêонóється за допомоãою автоматичних пристроїв та приладів. КОНТРОЛЬНА ТРУБКА, -ої, -и, ж. * р. êонтрольная трóбêа, а. control tube, н. Kontrollröhrchen n — сполóчення відрізêа воãнепровідноãо шнóра і êапсóля-детонатора в паперовій ãільзі, що застосовóється для êонтролю за часом запалення при воãневомó висаджóванні п’яти або більше зарядів на поверхні. К.т. запалюється першою, і шнóр її повинен бóти на 60 см êоротшим найêоротшоãо шнóра запалювальної трóбêи в даній ãрóпі зарядів, але не êоротше
567 40 см. При підземних роботах для тієї ж мети застосовóється êонтрольний відрізоê воãнепровідноãо шнóра без êапсóля-детонатора. КОНТУР ГАЗОНОСНОСТІ ВНУТРІШНІЙ, -ó, -…, -ньоãо, ч. * р. êонтóр ãазоносности внóтренний; а. internal gas pool outline, gas-water contact; н. innere Grenze f der Gasführung f, innere Grenze f der Gaskappe f — ãоризонтальна проеêція лінії перетинó ãазонафтовоãо або ãазоводяноãо êонтаêтó з підошвою продóêтивноãо пласта. Син. — êонтóр водоносності. КОНТУР ЖИВЛЕННЯ ПОКЛАДУ, -ó, -…, ч. * р. êонтóр питания залежи; а. external boundary of the pool; н. Lagerrandwasserlinie f, Einzugskontur f — лінія на êарті або плані нафтовоãо або ãазовоãо поêладó, що відбиває межó поêладó з областю живлення, тобто із зовнішньою водонапірною або ãазонапірною системою. У ãідродинамічній схемі поêладó К.ж.п. — зовнішня ãраниця, на яêій відомі зведені тисê (що залишився постійним при розробці поêладó або яêий змінюється в залежності від темпів відбирання рідини із пласта) або напір пластових флюїдів. КОНТУР ЖИВЛЕННЯ УМОВНИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р. êонтóр питания óсловный; а. conventional external reservoir boundary; н. nominale Einzugskontur f (Speisekontur f) — лінія в пласті, на яêій при еêсплóатації поêладó тисê праêтично дорівнює первісномó зведеномó тисêó. КОНТУР ЗАТОПЛЕНИХ ВИРОБОК, -ó, -…, ч. * р. êонтóр затопленных выработоê, а. contour of flooded workings, н. Kontur f der überfluteten Grubenbaue m pl — êонтóр затоплення ãірничих виробоê, яêий нанесено на план ãірничих виробоê. Достовірним називають таêий К.з.в., яêий нанесено за даними марêшейдерсьêих зйомоê і правильність яêоãо може бóти перевірена за матеріалами зйомоê або стверджена іншими офіційними доêóментами (матеріалами ліêвідації шахти, затоплення і ін.). Недостовірний êонтóр наносять тоді, êоли немає можливості побóдóвати достовірний. Положення недостовірноãо êонтóра визначають за свідченнями осіб, яêі відвідóвали виробêи до їх затоплення, за даними візóальних спостережень, даними бóріння êонтрольних свердловин і ін. КОНТУР НАФТОНОСНОСТІ ВНУТРІШНІЙ, -ó, -…, -ньоãо, ч. * р. êонтóр нефтеносности внóтренний; а. oil drainage boundary (line), oil pool outline, oil-water contact; н. innerer Erdöl-Randwasser-Kontakt m — ãоризонтальна проеêція лінії перетинó водонафтовоãо êонтаêтó з підошвою продóêтивноãо пласта. Син. — êонтóр водоносності. КОНУС В КОНУС ТЕКСТУРА, -…, -и, ж. * р. êонóс в êонóс теêстóра, а. cone-in-cone structure; н. Tütentextur f, cone-in-cone Textur f — теêстóра осадових ãірсьêих порід, що хараêтеризóється наявністю серій êонóсів або пірамідоê з паралельними осями, яê правило, сêладених êальцитом, немовби вêладених один в один. Висота êонóсів — 2-10 см. Син. — фóнтиêова теêстóра. КОНУС ВИНОСУ, -а, -…, ч. * р. êонóс выноса, а. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone н. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, Endschwemmkegel m — 1) Форма рельєфó, óтворена наêопиченням пóхêоãо óламêовоãо матеріалó, відêладеноãо постійним або тимчасовим водотоêом біля нижньоãо êінця ярó, балêи або долини, де відбóвається різêе зменшення сили потоêó. Має виãляд плосêоãо напівêонóса, яêий повернений вершиною проти течії водотоêó. Особливо велиêі К.в. óтворюються при виході ãірсьêих ріê на рівнинó. 2) Уламêовий матеріал, яêий відêладається ó формі віяла,
КОН — КОН напр., алювіальний êонóс виносó. КОНУС ПIДОШОВНОЇ ВОДИ (ВЕРХНЬОГО ГАЗУ), -а, -…, ч. * р. êонóс подошвенной воды (верхнеãо ãаза); а. water cone (gas cone); н. Sohlenwasserkegel m, Liegendwasserkonus m, Kegel des Gaskappengases n — поверхня водонафтовоãо (ãазонафтовоãо) êонтаêтó ó виãлядi ãорба (западини) бiля свердловини при вiдбиранні нафти iз однорiдноãо пласта ó водонафтовiй (ãазонафтовiй) зонi поêладó. КОНУС РОЗБРИЗКУВАННЯ, -а, -…, ч. * р. êонóс разбрызãивания, а. spatter cone, н. Sprühkegel m, Vulkankegel m — невисоêий паãорб з êрóтими схилами або маленьêий ãорб, яêий сêладається з матеріалó фонтанó лави. КОНУС-СЕПАРАТОР (КОНУС УАНСА), -…-а, ч. (-а, -…, ч.) * р. êонóс-сепаратор (êонóс Уанса), а. cone-separator, н. Konusscheider m — апарат для збаãачення ê.ê., переважно вóãілля, ó піщаній або піщано-ãлинистій сóспензії. Для підтримання частиноê обважнювача ó зависломó стані проводиться повільне перемішóвання сóспензії. Вивантаження леãêоãо продóêтó, що спливає, провадиться через зливний поріã, а осілоãо важêоãо продóêтó — через шлюзовий пристрій. О.А.Золотêо. КОНФУЗОР, -а, ч. * р. êонфóзор; а. confuser, contractor, reducer; н. Konfusor m — напірна трóба, що звóжóється за течією. Рóх рідин ó êонфóзорі сóпроводжóється збільшенням швидêості і падінням тисêó. Опір êонфóзора при рівних ãеометричних співвідношеннях завжди менший, ніж ó дифóзорі. КОНЦЕНТРАТ, -ó, ч. * р. êонцентрат, а. concentrate, н. Anreicherungsprodukt n, Konzentrat n — основний продóêт збаãачення êорисних êопалин, в яêомó вміст цінноãо êомпонента вищий, ніж ó вихідній ãірничій масі, що надходить на збаãачення. Розрізняють первинний (чорновий) К., що часто містить деê. цінних мінералів (т.зв. êолеêтивний К.), напр., шліхи — важêó фраêцію розсипних родовищ, в яêій êонцентрóються мінерали титанó, цирêонію, заліза, олова, золота. Первинний (чорновий) К, піддають операції доводêи з метою отримання êінцевих продóêтів — êондиційних К.(чистових К.), що відповідають стандартним вимоãам або техн. óмовам. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. КОНЦЕНТРАТОМІР, -а, ч. * р. êонцентратомер; а. concentration meter; н. Konzentratmesser m — прилад для визначення êонцентрації сóспензії або масової частêи завислих частиноê ó сóспензії. КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ГОРИЗОНТ, -оãо, -ó, ч. * р. êонцентрационный ãоризонт, а. producing horizon, main loading horizon н. fördernder Horizont m — ãоризонт ó шахті, êар’єрі, де наêопичóється êорисна êопалина з інших рівнів (поверхів, ãоризонтів). У êар’єрі К.ã. влаштовóють при êомбінованомó êар’єрномó транспорті в схемах циêлічно-потоêової технолоãії розробêи сêельних порід і рóд при ãлибині êар’єра понад 80-100 м. На К.ã. розташовóють ãрохоти і дробарêи. Кроê періодичноãо перенесення К.ã. на êар’єрах становить 60-80 м. Див. таêож ãоризонт ãірничий. КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ СТІЛ, -оãо, -а, ч. * р. êонцентрационный стол, а. concentrator, concentrating table; н. Konzentrationsherd m, Herd m — апарат для ãравітаційноãо збаãачення êорисних êопалин ó потоці води, що тече по похилій поверхні, яêа êоливається та на яêій створюються поздовжні жолобêи з метою наêопичення і транспортóвання зерен важêих мінералів. К.с. виêористовóють для збаãачення рóд рідêісних, блаãородних і чорних металів (êрóпністю 3-0,1 мм) і вóãілля (0,074-13 мм) ãóстиною в межах 1200-15600 êã/м3. К.с. з нерóхомою прямоêóтною деêою і
КОН — КОН періодичним розвантаженням (вашãерди) відомі тисячі роêів. У ваннерів і êрóãлих К.с., яêі з’явилися пізніше, за рахóноê повільноãо переміщення деêи розвантаження важêих частиноê здійснювалося постійно. У Рис. Схема рóхó потоêó рідини похилою нарифленою поверхнею. сóчасних К.с. деêи здійснюють майже ãоризонтальний асиметричний зворотно-постóпальний рóх, що забезпечóє розпóшення шарó частиноê і їх транспортóвання. Внаслідоê зносó верх. шарó зерен потоêом рідини Рис. Концентраційний стіл СКМ-1: 1 óпопереê деêи і транс- — приводний механізм; 2 — двиãóн; 3 — деêа; 4 — ролиêоопори; 5 — репортóвання нижньоãо шарó (де ãóлюючий ґвинт; 6 — жолоб для води; 7 — рифлі; 8 — завантажóвальний êонцентрóються жолоб. важêі частинêи) вздовж деêи óтворюється віяло зерен матеріалó різної ãóстини (êрóпності), що дозволяє збирати частинêи однаêової ãóстини в різні приймачі. Форма деêи близьêа до паралелоãрама, площа її 7-8 м2. Деêи забезпечені нарифленням, що óтворює дрібні êанали, напрям яêих близьêий до напрямó переносó важêих частиноê. Частота êоливань деê 4-7 Гц, амплітóда 6-30 мм. Кóт поперечноãо нахилó деê для тонêих продóêтів 1-2о, êрóпних — до 10о. Кóт повздовжньоãо нахилó
Рис. Заãальний виãляд êонцентраційноãо столó: 1 — опорна рама; 2 — деêа; 3 — жолоб; 4 — приймач.
±0,2-0,5о. К.с. мають 1-6 деê, розташованих одна над іншою. Продóêтивність êожної деêи на êрóпномó матеріалі до 4 т/ãод, на тонêомó — до 0,2-0,5 т/ãод. Вміст твердоãо êомпонента в живленні 15-40% (за масою), витрата додатêової (змивної) води 1-2,5 м3/т. Яê правило, К.с. виділяють êонцентрат, промпродóêти і хвости. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий. КОНЦЕНТРАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонцентрация; а. concentration; н. Konzentration f, Konzentrierung f — 1) Зосередження, сêóпчення, насичення, об’єднання. 2) Величина, яêа хараêтеризóє êільêість даноãо êомпонента ó баãатоêомпонентній системі, середовищі, тобто відносна êільêість даноãо êомпонента в ãомоãенній системі в об’ємномó, масовомó або молярномó вимірах. КОНЦЕНТРАЦIЯ ГIДРОСУМIШI, -ії, -…, ж. * р. êонцентрация ãидросмеси, а. concentration of slurry, н. Pulpengehalt m, Pulpenanteil m, Trübengehalt m, Trübenanteil m — поêазниê, що хараêтеризóє вмiст твердоãо матерiалó ó певномó об’ємі ãiдросóмiшi. Розрiзняють К. о б ’ є м н ó (вiдношен-
568 ня обсяãó твердоãо матерiалó, яêий транспортóється, до вiдповiдноãо об’ємó ãiдросóмiшi) та м а с о в ó (те ж саме в одиницях маси). Див. êонсистенція ãідросóміші. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА, -ії, -…, ж. * р. êонцентрация ãорноãо производства, а. concentration of mine production; н. Betriebszusammenfassung f — зосередження виробництва на більших шахтах, рóдниêах, êар’єрах, дільницях. Хараêтеризóється підвищенням навантаження на очисний вибій, виїмêове поле, панель, пласт, похилó виробêó і зростанням виробничої потóжності шахт, рóдниêів, êар’єрів, збаãачóвальних фабриê. К.ã.в. виãідна еêономічно і являє собою один з найважливіших напрямів підвищення ефеêтивності виробництва. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ, -ії, -…, ж. * р. êонцентрация ãорных работ, а. concentration of mining operations, н. Konzentration f der Abbauarbeiten f pl — процес зосередження заданоãо видобóтêó êорисної êопалини в часі (зменшення числа видобóвних змін і ãодин роботи) і в просторі (зменшення числа виробничих дільниць, очисних вибоїв та ін.). К.ã.р. пов’язана з їх інтенсифіêацією. К.ã.р. пов язана з êонцентрацією ãірничоãо виробництва. КОНЦЕНТРАЦІЯ НАПРУЖЕНЬ, -ії, -…, ж. * р. êонцентрация напряжений, а. stress concentration; н. Spannungskonzentration f — збільшення інтенсивності напрóжень ó ãірсьêих породах, яêі оточóють виробêó, внаслідоê перерозподілó напрóжень ó масиві підроблених порід. КОНЦЕНТРАЦІЯ НА СТОЛАХ, -ії, -…, ж. * р. êонцентрация на столах, а. table concentration, н. Herdarbeit f, Sortierung f auf Herden m pl — процес розділення сипóчої сóміші мінеральних частиноê за їх ãóстиною в тонêомó потоці води, яêа тече по нахиленій деці êонцентраційноãо столó, що здійснює зворотно-постóпальний поздовжній рóх. Область застосóвання: за êрóпністю матеріалó — 0,074 — 13 мм; за ãóстиною — 1 200-15 600 êã/м3. Див. êонцентраційний стіл. КОНЦЕНТРАЦІЯ ПИЛУ, -ії, -…, ж. * р. êонцентрация пыли, а. dust concentration, н. Staubkonzentration f — вміст пилових частиноê в одиниці об’ємó повітря. Розрізняють К.п. масовó (ваãовó) або ãравіметричнó, що визначається масою частиноê пилó в одиниці об’ємó повітря і вимірюється ó мã/м3, і числовó або êоніметричнó, що визначається числом частиноê в одиниці об’ємó повітря і вимірюється в частинêах на см3. КОНЦЕНТРИ ГЕОХІМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. êонцентры ãеохимичесêие, а. geochemical concentres, н. geochemische Konzentren n pl — розміщення мінералів êонцентричними зонами навêоло маãматичноãо воãнища, яêе охолоджóється. КОНЦЕСІЇ В ГІРНИЦТВІ, -ій, -…, мн. * р. êонцессии в ãорном деле, а. mining concessions; н. Konzessionen f pl im Bergbau m — óãоди, що дозволяють на певних óмовах здійснювати пошóê, розвідêó і (або) еêсплóатацію родов. ê.ê., що належать державі (або місцевій владі). К. юридично оформлюються шляхом óêладення êонтраêтів (óãод) про надання прав, ліцензій, про здачó в орендó. КОНХІТ, -ó, ч. * р. êонхит, а. conchite, н. Konchit m — мінерал, пластинчастий араãоніт, яêий зóстрічається в черепашêах нижчих орãанізмів, де óтворює перламóтровий шар і(або) частинó сêелета. Див. араґоніт. КОНЬЯКСЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. * р. êоньяêсêий ярóс, а. Coniacian, н. Coniacien n, Coniacium n, Emscherian n, Coniac(ian) n — третій знизó ярóс верхньоãо відділó êрейдової системи, розташований вище тóронсьêоãо, але нижче сантонсьêоãо ярóсів. Від назви м. Коньяê ó Франції.
569 КООРДИНАТИ, -т, мн. * р. êоординаты, а. coordinates; н. Koordinaten f pl — числа, величини, що визначають положення точêи ó просторі. У ãеодезії, топоãрафії, марêшейдерії для визначення положення точоê земної поверхні і об’ємних êонтóрів родов. ê.ê. виêористовóються різні види К.: ãеоãрафічні (астрономічні та ãеодезичні), ãеоцентричні, полярні, біполярні, прямоêóтні (плосêі і просторові). КООРДИНАТИ ГЕОГРАФІЧНІ — êóтові величини, яêі визначають положення точêи на поверхні референц-еліпсоїда відносно еêватора і початêовоãо меридіана. К.ã. (рис. 1.) можóть бóти Рис. 1. Координати ãеоãрафічні. ãеодезичними і астрономічними. Останні задаються яê довãота і широта. Геоãрафічна широта (ϕ) — êóт між прямовисною лінією в даній точці і площиною еêватора. Відлічóється по обидва боêи від еêватора (від 0 до 90°). Розрізняють північнó і південнó широти. Геоãрафічна довãота (λ) — двоãранний êóт між площинами початêовоãо меридіана (0°) та меридіана даної точêи. Відлічóється по паралелях по обидва боêи від початêовоãо меридіана від 0 до 180°. Нормальна висота Нγ — відстань по прямовисній лінії від поверхні êвазіãеоїда до даної точêи. Величини ϕ і λ отримóють з астрономіч. спостережень, Нγ — на основі ãеом. нівелювання. У сх. півêóлі К. ãеоãрафічні називають східними, ó західній — західними. Площини земноãо еêватора і початêовоãо меридіана становлять системó К. ãеоãрафічних. За міжнар. початêовий меридіан прийнято (1884) меридіан Гринвіцьêої астрономічної обсерваторії поблизó Лондона. КООРДИНАТИ ГЕОДЕЗИЧНІ (рис.2) — три величини, дві з яêих хараêтеризóють напрямоê нормалі до поверхні референц-еліпсоїда в даній точці просторó відносно площини йоãо еêватора і початêовоãо меридіана, а третя є висотою точêи над поверхнею êвазіãеоїда. К.ã. Рис. 2. Геодезичні êоординати точêи обчислюються за ре- М: О — центр еліпсоїда; М — точêа зóльтатами ãеодезич- земної поверхні; М1 — точêа перетиних вимірювань з вранó нормалі з поверхнею еліпсоїда. хóванням: розмірів референц-еліпсоїда, йоãо орієнтóвання в тілі Землі, êоординат пóнêтó, прийнятоãо за вихідний (початêовий), і проеêціювання резóльтатів вимірювання на поверхню референц-еліпсоїда. В Уêраїні, êраїнах СНД діє «Система êоординат 1942 роêó» (прийнята 7 êвітня 1946 р). Яê референц-еліпсоїд прийнято еліпсоїд Красовсьêоãо, де велиêа піввісь а = 6 378 245 м, стиснення α = 1:298,3. К.ã. центра сиãналó А Пóлêовсьêої обсерваторії В = 59°46’15", 359 півн. широти, L = 30°19’28", 318 східн. довãоти від Гринвіча. Геодезичний азимóт із сиãналó А в Пóлêово на пóнêт «Бóãри» дорівнює А = 121° 06’ 42", 305. Висота ãеоїда над поверхнею референц-еліпсоїда в
КОО — КОО Пóлêово Н0 = 0 м. Висоти пóнêтів обчислюються від нóля Кронштадтсьêоãо фóтштоêа в Балтійсьêій системі висот (нормальні висоти). В системі К.ã. Уêраїни збережено вихідні (початêові) дані цієї системи êоординат. КООРДИНАТИ ГЕОЦЕНТРИЧНІ (рис. 3): широта Ф — êóт, óтворений радіóсом-веêтором Р, що з’єднóє центр маси Землі О з даною точêою М і площиною ЕNE1, перпендиêóлярною до осі обертання Землі; довãота L — двоãранний êóт між площинами ãеоцентрич. Рис. 3. Геоцентричні êоординати меридіана даної точêи і точêи М. початêовим ãеоцентрич. меридіаном. КООРДИНАТИ ҐАУССА — див. Ґаóсса êоординати. КООРДИНАТИ ПРЯМОКУТНІ ПЛОСКІ (рис. 4) — система êоординат, в яêій сêладається майже вся ãірнича ãрафічна доêóментація; являє собою дві взаємно перпендиêóлярні прямі — вісь абсцис X (ó ãеодезії та марêшейдерії спрямоРис. 4. Координати плосêі пряванó вздовж осьовоãо мемоêóтні. ридіана) та вісь ординат Y, яêі ділять площинó на чверті. Точêа перетинó осей є початêом êоординат. При сêладанні планів поверхні або ãірничих виробоê поверхня земноãо референц-еліпсоїда розділяється на зони (шестиãрадóсні або триãрадóсні), і êожна зона розãортається в площинó. Для êожної зони óтворюється самостійна система плосêих прямоêóтних êоординат. При цьомó вісь X спрямовóють по осьовомó меридіанó, а вісь Y — по еêваторó. Планове положення точêи визначається її абсцисою та ординатою. КООРДИНАТИ ПРЯМОКУТНІ ПРОСТОРОВІ (рис. 5) — системó п р о с т о р о в и х п рямоêóтних ãеод е з и ч н и х К. óтворюють три осі з початêом ó центрі еліпсоїда О: вісь OZ співпадає з полярною віссю еліпсоїда; вісь ОХ розташована на перетині площини еêватора і початêó меридіана Рис. 5. Просторові прямоêóтні ãеPNP1; вісь ОУ — на пеодезичні êоординати точêи М. ретині площин еêватора і меридіана РКР1, що сêладає êóт 90° з площиною початêовоãо меридіана. Таêі К. широêо виêористовóють для визначення положення точоê в êосміч. просторі. Плосêі прямоêóтні ãеодезичні К. визначають положення заданих точоê площини, на яêій відображена поверхня земноãо еліпсоїда. При створенні топоãрафічних êарт в Уêраїні застосовóють Ґаóсса-Крюãера проеêцію.
КОО — КОП КООРДИНАТИ ПОЛЯРНІ — визначають положення точоê відносно фіêсованоãо в деяêій точці О початêó (полюса) і променя, що виходить з ньоãо (полярної осі). На площині Рис. 6. Координати точêи М на за полярнó вісь звичайно приймають лінію площині: а — полярні; б — біполярні. OR, що з’єднóє дві точêи, положення яêих заздaлеãідь визначене (рис. 6.). Полярними К. точêи М є полярний êóт a і полярний радіóс S. КООРДИНАТИ БІПОЛЯРНІ — лінійні або êóтові величини, що визначають положення точêи М відносно двох початêових точоê А і В. На площині ними є відстані S1 і S2; êóти β1 і β2; диреêційні êóти напрямів AM і ВМ. В.В.Мирний. КООРДИНАТНІ ЗОНИ, -их, зон, мн. * р. êоординатные зоны, а. coordinate zones, grid zones, н. Koordinatenzonen f pl — обмежені двома меридіанами частини земної поверхні, êожна з яêих однаêово зображóється на площині в проеêції Ґаóсса. Поверхня референц-еліпсоїда розділена меридіанами на 60 êоординатних зон шириною êожна за довãотою 6°. Гринвіцьêий меридіан є êрайнім західним меридіаном першої зони, і нóмерація зон зростає з заходó на схід. Довãота осьовоãо меридіана L° шестиãрадóсної зони з номером N визначається за формóлою L° = 6N - 3. Кожна шестиãрадóсна зона óтворює самостійнó системó плосêих прямоêóтних êоординат. У межах однієї К.з. ординати можóть бóти позитивними (на схід від осьовоãо меридіана) і неãативними (на захід від осьовоãо меридіана). Щоб óниêнóти від’ємних значень ординати, до неї додають 500000 м і приписóють ліворóч номер êоординатної зони. При топоãрафічних зйомêах масштабó 1:5000 і êрóпніше, інженерно-ãеодезичних і марêшейдерсьêих роботах застосовóються триãрадóсні êоординатні зони. Перша шестиãрадóсна зона і перша триãрадóсна зона мають заãальний осьовий меридіан з довãотою 3°. Довãота L° осьовоãо меридіана триãрадóсної зони з номером n визначається за формóлою L° = 3n. На стиêах К.з. берóться смóãи переêриття шириною Г за довãотою (по 30' в обидва боêи від Гринвіцьêоãо меридіана), ó яêій êоординати пóнêтів наводяться в двох сóміжних зонах. Переобчислення êоординат х і ó з однієї êоординатної зони в іншó (сóсідню) виêонóється за спеціальними таблицями. КООРДИНАЦІЙНЕ ЧИСЛО, -оãо, -а, с. * р. êоординационное число, а. coordination number, н. Koordinationszahl f — êільêість атомів (йонів, молеêóл), найближчих до даноãо атома (йона, молеêóли) в êристалі. В алмазі К.ч. дорівнює 4, в êам’яній солі — 6. К.ч. визначається природою і формою стрóêтóрних частиноê, хараêтером і спрямованістю їх взаємодій, óмовою мінімóмó енерãії системи. Іноді задають К.ч. для дрóãої, третьої і т.д. êоординаційної сфери. В аморфних тілах і рідинах К.ч. має тільêи статистичний зміст. КООРДИНАЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК, -оãо, -ó, ч. * р. êоординационная связь, а. coordination bond, н. koordinative Bindung f, Koordinationsbindung f — тип хімічноãо зв’язêó між молеêóлярними частинêами (зарядженими або нейтральними), в яêих звичайно немає неспарених елеêтронів. Одна з
570 частиноê є донором, дрóãа — аêцептором пари елеêтронів, томó К.з. часто називають донорно-аêцепторним. КООРДИНАЦІЯ, -ії, ж. * р. êоординация, а. coordination, н. Koordinierung f — êристалохімічне поняття про співвідношення стрóêтóрних одиниць (атомів, йонів) ó стрóêтóрі мінералó. К. визначається природою і розмірами самих стрóêтóрних одиниць і взаємодією між ними. Різні типи К. можóть бóти представлені баãатоãранниêами (тетраедрами, оêтаедрами, êóбами, êóбооêтаедрами та ін.), яêі називаються êоординаційними поліедрами, і êоординаційним числом — êільêістю найближчих стрóêтóрних одиниць протилежноãо знаêа, яêі розміщóються навêоло бóдь-яêої з них. У мінералах найбільш поширені êоординаційні числа — 3, 4, 6, 8, 12. КОПАЛИНА, -и, ж. * р. минерал, а. mineral, н. Mineral n — стара óêр. назва мінералó. КОПАЛЬНЯ, -і, ж. * р. êопь, рóдниê, приисê, а. placer, field, mine; н. Bergwerk n, Grube f, Mine f, Bergbau m, Zeche f — місце видобóтêó рóдних та нерóдних ê.ê. підземним або відêритим способом. Гірничодобóвне підприємство, що розробляє розсипні родов. рóд золота, платини, олова, дороãоцінних êаменів. КОПЕР, -пра, ч. * р. êопер, а. headgear, н. Förderturm m, Fördergerüst n — 1) Спорóда над стовбóром шахти, в яêій розміщóють напрямні та розвантажóвальні пристрої для сêіпів і êлітей, а в деяêих — ще й підіймальнó машинó. Баштовий Копри шахти “Красноармійсьêа-Західна К. призначено для № 1”. Донбас. розміщення óстатêóвання баãатоêанатної підйомної óстановêи. Останній спорóджóють з монолітноãо залізобетонó, а таêож зі збірних залізобетонних та сталевих êонстрóêцій. Важливими вимоãами при спорóдженні К. є додержання форми і розмірів, вертиêальності башти, напрямних та відхиляючих шêівів і ін. Додержання цих параметрів êонтролюється марêшейдерсьêою слóжбою. 2) Установêа, яêою підтримóють і направляють палебійне óстатêóвання, палі. 3) Установêа для дроблення металевоãо брóхтó, брил мартенівсьêоãо шлаêó тощо. 4) Пристрій для випробóвання матеріалів на óдарнó міцність.
Рис. Копри для одноêанатноãо підйомó: а — шатровий; б — чотиристійêовий; в — А-подібний (1 — станоê; 2 — підшêівний майданчиê; 3 — êосяê).
571 КОПІАПІТ, -ó, ч. * р. êопиапит, а. copiapite, н. Copiapit m — мінерал, водний сóльфат заêисноãо і оêисноãо заліза острівної бóдови. Формóла: 1.За К.Фреєм: Fe2+Fe43+(SO4)6 (OH)2Ю2H2O. Fe2+ може заміщатися на Mg або Cu, а Fe3+ заміщається на Al з óтворенням алюмоêопіапітó. 2. За Є.Лазаренêом: Fe2+Fe43+[(OH)|(SO4)]2⋅20H2O. Містить (%): Fe2О3 — 25,55; FeО — 5,75; SO3 — 38,43; H2O — 30,27. Домішêи: Mg, Al, Mn, Cu, Zn, Na, Ca та інші. Синãонія триêлінна. Кристали таблитчасті, часто зóстрічається ó виãляді пóхêих аґреґатів або êіроê. Тв. 2,5-3,5. Гóстина 2,1-2,2. Блисê перламóтровий. Колір жовтий. Продóêт оêиснення піритó, вивітрювання сóльфідів заліза і мелантеритó. Випадає з êислих шахтних вод. Часто зóстрічається з ін. сóльфідами ó виãляді хараêтерних сірчано-жовтих вицвітів ó зоні оêиснення залізорóдних родовищ. Рідêісний. За назвою м. Копіапо (Чилі). Розрізняють: êопіапіт алюмініїстий (різновид êопіапітó, яêий містить до 4 % Al2O3); êопіапіт залізний (різновид êопіапітó, яêий внаслідоê оêиснення двовалентноãо заліза містить до 32 % Fe2O3); êопіапіт êальціїстий (різновид êопіапітó з Дашêесансьêоãо родовища в Азербайджані, яêий містить 4,85 % СаО); êопіапіт маãніїстий (різновид êопіапітó з родовища Фалóн ó Швеції, яêий містить до 4 % MgО); êопіапіт мідний (різновид êопіапітó, яêий містить до 7 % CuO); êопіапіт хромистий (різновид êопіапітó з ртóтних рóдниêів Редінãтона (шт.Каліфорнія, США), яêий містить хром); êопіапіт цинêовистий (різновид êопіапітó, яêий містить до 2,5 % ZnO).
КОПОЛІМЕР (СПІВПОЛІМЕР), -ó, ч. * р. сополимер; а. copolymer; н. Kopolymerisat n, Kopolymer n — продóêт полімеризації сóміші двох чи більше мономерів, маêромолеêóли яêоãо сêладаються з двох або більше типів мономерних ланоê. КОПОЛІМЕРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. сополимеризация, а. copolymerization; н. Kopolymerisation f — полімеризація сóміші двох чи більше мономерів, êожний з яêих входить до полімерноãо ланцюãа. КОПРОВІ ШКІВИ, -их, -ів, мн. — Те ж, що й напрямні шêіви. КОПРОЛІТИ, -ів, мн. * р. êопролиты, а. сорrolites; н. Koprolithe m pl, Kotsteine m pl — виêопні еêсêременти мор. тварин (черв’яêів, молюсêів, іхтіозаврів та ін.), що зберіãають первиннó формó, а іноді і неперетравлені залишêи їжі. Місцями сêладають морсьêі мóли. У виêопномó стані зóстрічаються (починаючи з ордовиêа) êопроãенні вапняêи, доломіт і фосфорити, що представляють псевдоморфози по К. Відомі фосфатизовані К. рифейсьêої доби. Зóстрічаються ã.ч. ó Велиêобританії і Франції. К. містять до 55-60% триêальцію фосфатó і виêористовóються яê добрива. КОРА ВИВІТРЮВАННЯ, -и, -…, ж. * р. êора выветривания, а. weathering crust, waste mantle; н. Verwitterungsdecke f, Verwitterungskruste f, Verwitterungsrinde f — êомплеêс ãірсьêих порід, що óтворюються на поверхні Землі внаслідоê дії на êорінні породи сонячної радіації, механічноãо та хімічноãо впливó води, повітря й живих орãанізмів. За формою заляãання виділяють площинні, лінійні та мішані êори вивітрювання. Товщина êори вивітрювання — від êільêох до 100 м і більше. У ãеол. історії Землі існóвало деêільêа епох формóвання потóжної К.в.: доêембрійсьêа, верхньопалеозойсьêа, тріас-юрсьêа, êрейдо-палеоãенова, пліоцен-четвертинна. Реліêти цих древніх К.в. зберіãаються під товщею осадових відêладів або виходять на деннó поверхню. Після своãо óтворення К.в. нерідêо зазнавали повторних процесів обілення, êаолінізації, шамозитизації, піритизації, êарбонатизації, оãлеїння, засолення і т.д.
КОП — КОР З древніми К.в. пов’язане óтворення рядó ê.ê. Бл. 1/3 всіх хім. елементів досяãає в К.в. підвищених êонцентрацій, що мають праêтичне значення. У К.в. óтворюються родов. рóд алюмінію, заліза, марãанцю, ніêелю, êобальтó, óранó, рідêісних елементів, барію, неметаліч. ê.ê., таêих, яê êаоліни, воãнетривêі ãлини, маãнезити та ін. З К.в. пов’язане óтворення розсипів золота, платини, êаситеритó, титаномаãнетитó, цирêонó, монацитó, дороãоцінних êаменів та ін. В Уêраїні К.в. поширена ã. ч. ó межах Уêраїнсьêоãо щита. КОРАЗІЯ, -ії, ж. * р. êорразия, а. corrasion, н. Korrasion, Windabschleifung f, Ausnagung f — процес рóйнóвання ãірсьêих порід óламêовим матеріалом, що йоãо переносить вода, лід, вітер тощо. 2) Син. ерозії в анãл. літератóрі. КОРАЛОВІ СПОРУДИ, КОРАЛОВІ РИФИ, -их, -д, мн., -их, -ів, мн. * р. êоралловые соорóжения, êоралловые рифы, а. coral structures, coral reefs, н. Korallenbauten m pl — ãеол. óтворення, що формóються внаслідоê життєдіяльності êолоніальних êоралових поліпів (ã.ч. мадрепорових êоралів) і сóпóтніх їм орãанізмів, здатних вилóчати вапно з мор. води. Розрізняють 4 типи К.с.: облямівêові, бар’єрні, êільцеподібні (атоли) і внóтрішньолаãóнні. Виêопні К.с. часто містять баãаті родов. нафти і ãазó. Вивчення фаціальних óмов сóчасних К.с., їх приóроченості до певних теêтоніч. зон має велиêе значення для нафтопошóêової ãеолоãії. КОРДІЄРИТ, -ó, ч. * р. êордиерит, а. cordierite, н. Cordierit m — мінерал êласó силіêатів. Метасиліêат маãнію та алюмінію êільцевої бóдови. Формóла: Mg2Al3 [AlSi5O18]. Містить (%): MgО — 13,68; Al3О3 — 34,96; SiО2 — 51,36. Домішêи: FeO, CaO, Na2O. Синãонія ромбічна. Гóстина 2,57-2,66. Тв. 7-7,5. Безбарвний, синій. Блисê сêляний. Злам раêовистий. Крихêий. Породотвірний мінерал êордієритових ґнейсів і сланців. Хараêтерний для порід з надлишêом алюмінію і малим вмістом лóãів та êальцію. Іноді пов’язаний з пеãматитовими óтвореннями. Знаходиться таêож ó маãматичних породах (андезитах). Прозорі відміни êордієритó виêористовóють яê дороãоцінне êаміння. Розрізняють: êордієрит бериліїстий (різновид êордієритó з оêолиць Вежни (Моравія, Чехія), яêий містить до 1,94 % ВеО); êордієрит водний (змінений êордієрит); êордієрит залізистий (різновид êордієритó з родовища Сасаãо (Японія), яêий містить до 15,5 % FeO); êордієрит-пініт (змінений êордієрит); α-êордієрит (êордієрит); β-êордієрит (штóчна низьêотемператóрна поліморфна модифіêація êордієритó, яêа синтезована за ãідротермальних óмов); γ-êордієрит (індіаліт — маãніїстий різновид êордієритó, Mg2Al3[AlSi5O18]).
КОРДИЛЬЄРА (КОРДІЛЬЄРА), -и, ж. * р. êордильера, а. cordillera; н. Kordillere f — 1) В ãеоморфолоãії — заãальний термін, яêий виêористовóється для позначення протяжної серії або велиêоãо сêóпчення паралельних хребтів, ãірсьêих ланцюжêів (разом з прилеãлими долинами, річêами, озерами, басейнами, рівнинами, плато). Оêремі частини К. можóть мати різний напрямоê, але ãоловний напрямоê — єдиний (напр., паралельні ãірсьêі ланêи Анд ó Півд. Америці). 2) Гірсьêий хребет ó Півд. Америці. 3) В ãеолоãії — вóзьêе новоóтворене внóтрішньоãеосинêлінальне підняття, ланцюжоê сêелястих островів, яêі оточені óламêовим матеріалом). Див. таêож Кордильєри, Анди, Андсьêі Кордильєри, Кордильєра-Бланêа, Кордильєри Північної Америêи, Кордильєра-Неãра, Кордильєра-Реаль, Кодрильєра-де-Меріда. КОРДИЛЬЄРА-БЛАНКА (Cordillera Blanca) — найвищий хребет ó Західних Кордильєрах Анд Перó. Довжина 180 êм, висоти до 6768 м (ã. Уасêаран), 35 вершин перевищóють 6000 м. Сêладений ã.ч. êварцовими діоритами і андезита-
КОР — КОР ми. К.-Б. — найбільший льодовиêовий р-н ó тропічних Андах (площа льодовиêів близьêо 1000 êм2), р-н аêтивної селевої і лавинної діяльності. Лінія сніãів — на рівні 4800-5000 м. Входить до національноãо парêó Уасêаран. КОРДИЛЬЄРА-ДЕ-МЕРІДА (Cordillera de Merida) — хребет на заході Венесóели, північно-східна ãілêа Сх. Кордильєри Анд. Довжина 460 êм, висоти до 5007 м (піê Болівар). Сêладений ó осьовій зоні ґранітами, ґнейсами, по периферії — пісêовиêами, ãлинистими сланцями. Хараêтерна альпійсьêа форма рельєфó. КОРДИЛЬЄРА-НЕГРА (Cordillera Negra) — частина Західних Кордильєр Анд Перó. Довжина бл. 180 êм, висоти до 4500 м. Гірсьêий масив сêладений переважно темними інтрóзивними та ефóзивними породами. Район висоêої сейсмічності. КОРДИЛЬЄРА-РЕАЛЬ (Cordillera Real) — ãірсьêий хребет в Андах Болівії та Перó. Розташований на схід від оз. Тітіêаêа. Висоти до 6550 м (ã. Анêоóма). Сêладений заãалом êристалічними сланцями. Сильно розчленований річêами басейнó р. Бені. Хараêтерні альпійсьêі форми рельєфó. На півночі та півдні К.-Р. знаходяться льодовиêи. КОРДИЛЬЄРИ (CORDILLERAS) — найбільша за простяãанням ãірсьêа система на Землі. Простяãається вздовж західних оêраїн Північної і Південної Америêи. Довжина понад 18 тис. êм, ширина до 1600 êм ó Півн. Америці і до 900 êм ó Південній. К. розташовані на території Канади, США, Меêсиêи, держав Центральної Америêи, Венесóели, Колóмбії, Еêвадорó, Перó, Болівії, Арґентини і Чилі. Майже по всій довжині є вододілом між бас. Атлантичноãо та Тихоãо оêеанів, а таêож різêо вираженою êліматичною межею. За висотою постóпаються лише Гімалаям і ãірсьêим системам Центр. Азії. Найвищі вершини К.: ó Півн. Америці — ã. Маê-Кінлі (6193 м), ó Півд. Америці — ã. Аêонêаãóа (6960 м). Площа заледеніння бл. 90 тис. êм2. К. містить понад 80 діючих вóлêанів. Вся система К. поділяється на К. Північної Америêи та К. Південної Америêи (Анди). КОРДИЛЬЄРИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ — частина ãірсьêої системи Кордильєр, витяãнóта по західній оêолиці Північної Америêи (вêлючаючи Центр. Америêó). Довжина понад 9000 êм, ширина 800- 1600 êм. К.П.А. óтворені різнорідними та різновіêовими ãеолоãічними стрóêтóрами, вêлючаючи жорстêі масиви доêембрію (плато Колорадо, деяêі хребти Сêелястих ãір), сêладчасті товщі осадових і метаморфічних порід палеозою (ãірсьêі масиви Юêон та Маêензі), мезозойсьêі батоліти (Береãовий хребет, Сьєрра-Невада), вóлêанічні і вóлêаноãенні товщі (хребти Західноãо поясó). К.П.А. містять родовища рóд êольорових металів, ртóті, золота, нафти, êам’яноãо вóãілля. Маже по всій довжині К.П.А. сêладаються з трьох повздовжніх ороãрафічних поясів. Східний (пояс Сêелястих ãір) óтворюють хребти Брóêса, Сх. Сьєрра-Мадре, ãори Маêензі, власне Сêелясті ãори. Висота до 4399 м (ã. Елберт). Західний (Тихооêеансьêий) пояс представлений смóãою висоêих сêладчастих і вóлêанічних хребтів; найбільші з них — Алясêинсьêий (з найвищою точêою Півн. Америêи — ã. Маê-Кінлі, 6193 м), Алеóтсьêий, Береãовий, Касêадні ãори, Сьєрра-Невада, Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вóлêанічна Сьєрра, Південна Сьєрра-Мадре. На êрайньомó заході ãори роздроблені, до ãірсьêоãо ланцюãа там входить ряд островів (архіпелаã Алеêсандра, о. Ванêóвер та ін.). Внóтрішній пояс óтворюють плато та плосêоãір’я — Юêон, Фрейзер, Колóмбійсьêе, Велиêий Басейн, Колорадо, Меêсиêансьêе наãір’я, яêі роз-
572 ділені ãлибоêими теêтонічними депресіями. У К. Центральної Америêи та Вест-Індії виділяють êільêа ãірсьêих дóã, яêі розділені ãлибоêими западинами: північна продовжóє системи Сêелястих ãір і Східних Сьєрра-Мадре, слідóє через о-ви Кайман на Кóбó, Гаїті, Пóерто-Ріêо і заêінчóється на о. Сент-Томас; більш південна дóãа — продовження Півд. Сьєрра-Мадре — переходить в ãори Ямайêи, південної частини Гаїті і з’єднóється з північною дóãою на Пóетро-Ріêо; третю дóãó óтворює Вóлêанічна Сьєрра. Вона починається поблизó меêсиêансьêо-ãватемальсьêоãо êордонó і заêінчóється на заході Панами, ороãрафічно і стрóêтóрно переходячи ó Анди Півд. Америêи. Площа заледеніння 67 тис. êм2, ã.ч. на Алясці. У К.П.А. берóть початоê баãато велиêих річоê — Юêон, Маêензі, Піс-Рівер, Міссóрі, Колóмбія, Колорадо, Ріо-Гранде. КОРЕКТИВ КІЛЬКОСТІ РУХУ (КОЕФІЦІЄНТ БУССІНЕСКА), -ó, -…, ч. (-а, -…, ч.) * р. êорреêтив êоличества движения; а. momentum corrective; н. Korrektur f der Bewegungsgrösse f (Bussinesk–Koeffizient m) — безрозмірна величина, що дорівнює відношенню êільêості рóхó маси рідини, яêа протіêає за деяêий проміжоê часó через даний плосêий живий переріз, до óмовної êільêості рóхó тієї самої рідини, розрахованої в припóщенні, що ó всіх точêах зазначеноãо живоãо перерізó значини швидêості однаêові й дорівнюють середній швидêості ν :
∫ u2 dS
-, α 0 = S-------------ν2 S де u — дійсна швидêість ó різних точêах живоãо перерізó (яêа має різне значення в цих точêах); S — площа живоãо перерізó.
573 КОРЕКТИВ КІНЕТИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ (КОЕФІЦІЄНТ КОРІОЛІСА), -ó, -…, ч. (-а, -…, ч.) * р. êорреêтив êинетичесêой энерãии (êоэффициент Кориолиса); а. kinetic energy corrective (Coriolis’s coefficient); н. Korrektur f der kinetischen Energie f (Korioliss — Koeffizient m) — безрозмірна величина, яêа дорівнює відношенню êінетичної енерãії маси рідини, що протіêає за деяêий період часó через даний плосêий живий переріз, до óмовної êінетичної енерãії тієї самої маси рідини, розрахованої в припóщенні, що в óсіх точêах названоãо живоãо перерізó значини швидêості однаêові і дорівнюють середній швидêості ν :
∫u
α' 0 =
3
dS
S --------------3
, ν S де u — дійсна швидêість ó різних точêах живоãо перерізó (яêа має різне значення в цих точêах); S — площа живоãо перерізó. При ізотермічномó рóсі 1,05≤ α′0 ≤ 2. КОРЕЛОМЕТР, -а, ч. * р. êоррелометр, а. correlation meter, сorrelator; н. Korrelationsmesser m — прилад для вимірювання (обчислювання) êореляційних фóнêцій випадêових процесів. Інші назви - êолероãраф, êорелятор. КОРЕЛЯТИВНИЙ, -оãо. * р. êоррелятивный, а. correlative, н. korrelativ — співвідносний, взаємнозóмовлений. КОРЕЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. êорреляция, а. correlation, н. Korrelation f — 1) Співвідношення, відповідність, взаємозв’язоê предметів або понять. 2) Залежність між явищами або величинами (параметрами), що не має чітêоãо фóнêціональноãо хараêтерó. КОРЕЛЯЦІЯ ПЛАСТІВ, -ії, -…, ж. * р. êорреляция пластов, а. strata correlation; н. Flözkorrelierung f — зіставлення, ототожнення, óв’язêа однойменних одновіêових пластів (а таêож шарів, пачоê, ãоризонтів, циêлів) між роз’єднаними розрізами ã.ч. осадових, осадово-вóлêаноãенних, осадово-метаморфіч. товщ, êір вивітрювання в межах родовищ, площ, басейнів, більших територій. К.п. має місце на всіх стадіях ãеол.-розвідóвальноãо процесó, однаê ãол. значення вона має на стадіях розвідêи і еêсплóатації родовища. Об’єêтами êореляції є пласти вóãілля, ãорючих сланців, нафти, залізних рóд, боêситів, вапняêів, пісêовиêів, ãлинистих порід та ін. Найбільш повно опрацьовані питання К.п. для вóãленосних і нафтоãазоносних товщ. Для вивчення К.п. застосовóється êомплеêс методів: палеонтолоãічний, літолоãічний, ãеохімічний, ãеофізичний; методи ãеометризації і математичні. КОРЕЛЯЦІЯ СТРАТИГРАФІЧНА, -ії, -ої, ж. * р. êорреляция стратиãрафичесêая, а. stratigraphic correlation; н. stratigraphische Korrelierung f — зіставлення просторово роз’єднаних стратиãрафічних підрозділів та їх частин за ãеол. віêом і (або) за положенням ó розрізі. К.с. — одна з найважливіших стадій стратиãрафічних досліджень. Реêомендóється виêористовóвати êомплеêс ознаê стратиãрафічних підрозділів, що êорелюють: залишêи орãанізмів, літолоãічний сêлад, ізотопне датóвання, сліди вóлêанічної і теêтонічної аêтивності, палеомаãнітні дані тощо. В резóльтаті К.с. сêладають êореляційні стратиãрафічні схеми, яêі представляють сóêóпність місцевих і реãіональних стратиãрафічних підрозділів повноãо або частêовоãо ãеол. розрізó реãіонó або йоãо частини. КОРЕНСИТ, -ó, ч. * р. êорренсит, а. corrensite, н. Correncit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат маãнію і заліза. Близьêий до хлоритів, але набряêає ó ãліцерині. Зóстрічається на півночі Європи в асоціації з хлоритом, а в
КОР — КОР Монте-Чьяво (Італія) — з вермиêóлітом. Являє собою заêономірне змішаношарóвате óтворення, що сêладається з верміêóлітових і хлоритових паêетів ó співвідношенні 1:1. КОРЖ, -а, ч. * р. êорж, а. cake (of coal), н. Nachfall m — невелиêа за розміром пластина поêрівлі або підошви пласта, що відшарóвалася. КОРИСНА ДОВЖИНА ХОДУ ПЛУНЖЕРА, -ої, -и, -…, ж. * р. полезная длина хода плóнжера; а. useful length of a plunger stroke; н. Nutzlänge f des Plungerganges m — відстань, на яêó переміщóється плóнжер штанãовоãо насоса під час роботи штанãово-насосноãо óстатêóвання і яêа визначає величинó дійсної подачі цьоãо насоса. КОРИСНА ПОТУЖНІСТЬ, -ої, -і, ж. *р. полезная мощность; а. useful power; н. Nutzmächtigkeit f — потóжність, що віддається пристроєм ó певній формі та з певною метою. ДСТУ 2815-94. КОРИСНИЙ КОМПОНЕНТ, -оãо, -а, ч. * р. полезный êомпонент, а. valuable component; н. Nutzkomponente f, Nutzbestandteil m — сêладова частина êорисної êопалини, вилóчення яêої з метою пром. виêористання технолоãічно можливе і еêономічно доцільне. Розрізнюють осн. і сóпóтні (попóтні) К.ê. Основні К.ê. — сêладові частини ê.ê., самостійне вилóчення (добóвання) яêих еêономічно доцільне. При наявності двох або деêільêох осн. К.ê. êорисна êопалина хараêтеризóється яê êомплеêсна (напр., мідно-молібденові, мідно-свинцево-цинêові рóди). Попóтні К.ê. — сêладові частини ê.ê., вилóчення яêих еêономічно доцільне лише спільно з осн. К.ê. КОРИСНІ КОПАЛИНИ, -их, -лин, мн. * р. полезные исêопаемые, а. minerals, н. Nutzmineralien n pl, Bodenschätze m pl — природні мінеральні óтворення, яêі за сóчасноãо рівня розвитêó техніêи можóть виêористовóватись ó ãосподарстві безпосередньо або після попередньої обробêи. За óмовами óтворення розрізняють ê.ê. ендоãенні (маãматичні, пеãматитові, êарбонатитові, ãідротермальні та ін.), еêзоãенні (розсипні, осадові) та метаморфоãенні. Бóвають êорисні êопалини орãанічноãо і неорãанічноãо походження, за фізичним станом — тверді, рідêі й ãазоподібні. За óмовами заляãання — пластові, жильні та ін. За промисловим виêористанням виділяють таêі ãрóпи êорисних êопалин: металеві (рóдні), неметалеві (нерóдні), ãорючі (паливні) й ãідромінеральні. Значні сêóпчення êорисних êопалин óтворюють родовища. К.ê. за своїм значенням поділяються на заãальнодержавноãо і місцевоãо значення. В Уêраїні віднесення К.ê. до заãальнодержавноãо та місцевоãо значення здійснюється Кабінетом Міністрів Уêраїни за поданням Державноãо êомітетó Уêраїни з ãеолоãії і виêористання надр. Ендоãенні К.ê. — речовини, яêі óтворилися в надрах Землі внаслідоê êристалізації, затвердіння маãми та діяльності маãматичних розчинів. До них належать: - маãматичні — мінеральні асоціації, що óтворилися внаслідоê êристалізації та (або) затвердіння маãми яê на ãлибині, всередині земної êори, таê і на поверхні після виверження; ó залежності від цьоãо виділяють два ãоловних êласи маãматичних êорисних êопалин — інтрóзивні (ãлибинні) та ефóзивні (виливні); - пеãматитові — êрóпноêристалічні мінеральні êомплеêси, що óтворилися внаслідоê êристалізації залишêовоãо маãматичноãо розплавó і яêі заляãають ó виãляді лінз, жил, штоêів та ãнізд; - êарбонатитові — êарбонатні або силіêатно-êарбонатні ãірсьêі породи; представлені жилами та масами неправильної форми з êальцитó, доломітó і ін. êарбонатів, що містять рóдні мінерали, просторово і ãенетично асоційовані з ãлибинними (інтрóзивними) óтвореннями; - ãідротермальні — речовини, яêі óтворюються з ãарячих водних (ãідротермальних) розчинів, яêі цирêóлюють ó надрах Землі.
КОР — КОР Еêзоãенні К.ê. — речовини, яêі óтворилися на поверхні Землі або ó верхній частині земної êори під впливом процесів вивітрювання — фізичноãо, хімічноãо, біоãенноãо рóйнóвання, напр., при дії потоêів води й живих орãанізмів. Утворюються, зоêрема, на дні боліт, озер, ріê, морів і оêеанів. Вони формóються в резóльтаті механічноãо і біохімічноãо перетворення та диференціації мінеральних речовин ендоãенноãо походження. Розрізнюють чотири ãенетичні ãрóпи цих êопалин: залишêові, інфільтраційні, розсипні і осадові. - Залишêові формóються внаслідоê винесення розчинних мінеральних сполóê із зони вивітрювання і наêопичення важêорозчинноãо мінеральноãо залишêó, що óтворює рóди заліза, ніêелю, марãанцю, алюмінію. - Інфільтраційні виниêають при осадженні з підземних вод поверхневоãо походження розчинених в них мінеральних речовин з óтворенням поêладів рóд óранó, міді, срібла, золота, сірêи самородної. - Розсипні óтворюються при наêопиченні в пóхêих відêладах на дні ріê і морсьêоãо óзбережжя важêих цінних мінералів, до числа яêих належать золото, платина, мінерали титанó, вольфрамó, олова. - Осадові óтворюються в процесі осадонаêопичення на дні морів і êонтинентальних водоймищ, що формóє поêлади вóãілля, ãорючих сланців, нафти, ãорючоãо ãазó, солей, фосфоритів, рóд заліза, марãанцю, боêситів, óранó, міді, а таêож бóдівельних матеріалів (ãравій, пісоê, ãлина, вапняê, цементна сировина). Метаморфоãенні К.ê. — еêзоãенні та (або) ендоãенні êорисні êопалини, стрóêтóра і теêстóра яêих сóттєво змінена під дією температóри, тисêó, ãлибинних розчинів та інших фаêторів ó надрах Землі. Метаморфізм звичайно відбóвається при зміні температóри в діапазоні 1100–300°С і тисêові в діапазоні 1–6000 атм. Зміни вêлючають переêристалізацію, мінералоãічні і хімічні перетворення ãірсьêих порід. До êорисних êопалин орãанічноãо походження належать речовини всіх трьох аґреґатних станів: ãазоподібні (природний ãаз), рідêі (нафта) і тверді (вóãілля êам’яне, сланці, торф). До неорãанічних належать тверді êопалини трьох видів: нерóдна мінеральна сировина, що містить неметалічні породи (азбест, ãрафіт, ґраніт, ґіпс, вапняê, êам’яна сіль, êварц, мармóр, сірêа, слюда тощо); аãрономічні рóди (апатитові, фосфоритові); рóди чорних, êольорових, блаãородних і рідêісних металів. Рóди поділяються на металічні і неметалічні. До металічних належать рóди, що є сировиною для одержання чорних, êольорових, рідêісних, дороãоцінних і інших металів (залізні, мідні, óранові і ін.). До неметалічних належать рóди, що є сировиною для хімічної, харчової та ін. промисловості (азбестові, ãрафітові, фосфоритові і ін.). Нерóдні êорисні êопалини — ті, яêі не містять металів і є сировиною для виробництва бóдівельних матеріалів (ãлина, пісоê, ãравій, вапняê і ін.). Горючі êорисні êопалини представлені вóãіллям, торфом, ãорючими сланцями, нафтою, природним ãазом, êристалоãідратами. К.ê. сêладаються з мінералів — природних хімічних сполóê або самородних елементів, приблизно однорідних за хімічним сêладом і фізичними властивостями. В широêомó розóмінні до мінералів зараховóють ãазоподібні речовини (природний ãаз), рідини (нафтó, ртóть, мінеральнó водó) та тверді мінерали. Кільêісно переважають тверді мінерали. У природі мінерали поширені ó виãляді êристалів або зерен, з яêих сêладаються моно- або полімінеральні аґреґати. Нараховóють від 2000 до 3000 основних різновидів мінералів (К.Фрей), всьоãо — до 14000 (за Є.К.Лазаренêом та О.М.Винар). У земній êорі найпоширеніші мінерали êласó силіêатів та êласó оêсидів і ãідроêсидів.
Див. таêож басейн êорисної êопалини, запаси êорисних êопалин, мінеральні ресóрси, мінерал. В.С.Білецьêий. КОРІННА ЧАСТИНА ПІДЙОМНОЇ (ПІДІЙМАЛЬНОЇ) МАШИНИ, -ої, -и, -…, ж. * р. êоренная часть подъемной машины, а. axle base of a winder, н. Grundteil m der Fördermaschine f — основна частина підіймальної машини, являє собою двоопірний вал з орãанами навивêи підйомноãо êаната або ведóчим шêівом тертя. КОРІННІ ПОРОДИ, -их, -рід, мн. * р. êоренные породы, а. country rock, bed rock; н. Muttergesteine n pl — 1) В ãеолоãії — породи, яêі заляãають на місці своãо постійноãо заляãання,
574 тобто ã.п. не переміщені процесами денóдації або не перетворені в елювії. За походженням їх поділяють на вивержені (маãматичні), осадові й метаморфічні (видозмінені). 2) У ãеоморфолоãії більш древні по відношенню до рельєфó породи (напр., неоãенові породи — К.п. по відношенню до четвертинних форм рельєфó). КОРІННІ РОДОВИЩА (КОРИСНИХ КОПАЛИН), -их, -щ, мн. * р. êоренные месторождения, а. primary deposits; н. primäre Lagerstätten f pl (der Bodenschätze m pl) — первинні сêóпчення мінеральної речовини в надрах, що не зазнали перетворення і рóйнóвання поблизó земної поверхні. Їм протиставляються розсипні родовища, що представляють продóêти дезинтеãрації К.р. і мінералізованих ã.п. К.р. óтворюють пластові, жильні та ін. форми тіла мінеральної сировини, що заляãають, яê правило, серед êорінних порід. КОРІОГЕННИЙ, -оãо. * р. êориоãенный, а. coriogenic, н. koriogen — óтворений шляхом êристалізації від периферії до центра (про мінерал). Звичайно хараêтеризóє сфероліти. КОРКІТ, -ó, ч. * р. êорêит, а. corkite, н. Corkit m — мінерал, ãідроêсилсóльфат-фосфат свинцю і оêисноãо заліза острівної бóдови з ãрóпи бьодантитó. Вперше знайдений ó ãраф. Корê, Ірландія. Формóла: [PbFe33+(PO4)(SO4)(OH)6]. Містить (%): PbО — 33,42; Fe2О3 — 35,86; P2O5 — 10,63; SO3 — 11,99; H2О — 8,1. Синãонія триãональна.Тв. 3,5-4,5. Гóстина 4,2-4,3. Блисê сêляний до смолистоãо. Колір темно-зелений, жовто-зелений до блідо-жовтоãо. Спайність довершена. Леãêо розчиняється ó HCl. Вторинний мінерал. Утворюється при зміні свинцевих рóд. Зóстрічається з лімонітом на êременистих êонêреціях в ãраф. Корê (Ірландія) і з піроморфітом та лімонітом поблизó Монтабаóра (ФРН). Рідêісний. КОРНЕРУПІН, -ó, ч. * р. êорнерóпин, а. kornerupine, н. Kornerupin n — мінерал, сêладний алюмосиліêат маãнію, алюмінію і борó острівної бóдови. Формóла: 1. За К. Фреєм: Mg3Al6[Si2O7(Al,Si)2SiO10]О4(ОН). 2. За Є.К.Лазаренêом: Mg4Al6[(O,OH)2|BO4|(SiO4)4. Синãонія ромбічна. За стрóêтóрою схожий на силіманіт. Зóстрічається ó виãляді волоêнистих та стовпчастих аґреґатів. Спайність довершена. Тв. 6,5-6,75. Гóстина 3,27. Блисê сêляний. Прозорий до напівпрозороãо. Безбарвний або білий до êоричневоãо. Залізистий різновид — виробний êамінь êольорó морсьêої хвилі. Зóстрічається в ґнейсах і слюдяних сланцях. Знайдений ó Ґренландії ó асоціації з сапфірином, слюдою, жедритом і êордієритом. В ФРН (р-н Вальдãеймó) зóстрічається ó ґранóлах з альбітом. Крóпні êристали відомі на о. Мадаãасêар. Виêористовóється яê виробне êаміння. КОРОЗІЇ ІНГІБІТОР, -…, -ó, ч. * р. инãибитор êоррозии; а. corrosion inhibitor; н. Korrosionsinhibitor m — речовина, яêа ãальмóє процес êорозії за рахóноê êонêóрóючої адсорбції з частинêами аêтиваторів і óтворення на металевій поверхні захисних адсорбційних або фазових плівоê, іноді з бар’єрними властивостями. Див. інãібітори êорозії. КОРОЗІЯ, -ії, ж. * р. êоррозия, а. corrosion; н. Korrosion f — 1) Самочинне рóйнóвання металів внаслідоê їх хімічної або елеêтрохімічної взаємодії із зовнішнім (êорозійним) середовищем. Розрізняють хімічнó, елеêтрохімічнó, атмосфернó, ґрóнтовó, морсьêó та інші види К. 2) Рóйнóвання (розчинення) ã.п. ó воді з óтворенням тріщин, êаналів, вороноê (лійоê), óлоãовин, êаверн, печер та ін. порожнин; особливо наочно К. виявляється в місцях розвитêó леãêорозчинних порід (êам’яної солі, ґіпсó, вапняêів та ін.). 3) Роз’їдання і частêове розчинення маãматич. розплавом або лавою êристалів-вêраплениêів, що виділилися на першомó етапі їх
575 êристалізації, або óламêів порід (êсенолітів), захоплених маãмою при її розповсюдженні. Див. елеêтроêорозія, êорозія трóбопроводів, фретінґ-êорозія. Ю.Г.Світлий. КОРОЗІЯ МІНЕРАЛІВ, -ії, -…, ж. * р. êоррозия минералов, а. corrosion of minerals, н. Korrosion f der Mineralien n pl — роз’їдання і частêове розчинення та оплавлення мінералів під впливом пізніших ендоãенних і еêзоãенних процесів. Резóльтат êорозії êристала мінералó КОРОЗІЯ ТРУоêтаедричної форми. БОПРОВОДІВ, , -ії, -…, ж. * р. êоррозия трóбопроводов; а. corrosion of pipelines; н. Rohrleitungskorrosion f — процес рóйнóвання трóбопроводів під дією зовнішньоãо навêолишньоãо (породи — пісоê, ãлина, сóãлинêи) і внóтрішньоãо (пластова вода, емóльсія, нафта, що вміщає сірêоводень) середовища. За хараêтером взаємодії металó трóб із середовищем розрізняють х і м і ч н ó і е л е ê т р о х і м і ч н ó êорозію трóбопроводів. Існóє два способи захистó трóбопроводів і резервóарів від ґрóнтової êорозії: пасивний і аêтивний. До пасивноãо захистó належать ізоляційні поêриття з різних матеріалів (бітóмно-ãóмові, полімерні стрічêи тощо). До аêтивноãо способó належать êатодний і протеêторний захисти. Сóть êатодноãо захистó зводиться до створення від’ємноãо потенціалó на поверхні трóбопроводó, завдяêи чомó óсóваються витіêання елеêтричноãо стрóмó із трóби, яêі сóпроводжóються êорозійним роз’їданням, тобто трóбопровід стає êатодом, а спеціальний елеêтрод-заземлювач — анодом. Яêщо відсóтнє джерело елеêтропостачання, то застосовóють протеêторний захист. Він здійснюється за допомоãою елеêтродів (протеêторів), яêі заêопóють ó ґрóнт поряд із трóбопроводом (резервóаром). Протеêтор слóжить анодом. Об’єêти, яêі виãотовлені із заліза, можóть бóти захищені протеêторами, що мають ó своємó сêладі метали K, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn (зãідно з рядом напрóã). Найêраще застосовóвати маãній і цинê (на поверхні алюмінію óтворюється щільний оêсидний шар, яêий знижóє ефеêтивність захистó). Для захистó трóбопроводів від внóтрішньої êорозії виêористовóють різні лаêи, епоêсидні смоли, цинêо-силіêатні поêриття та інãібітори êорозії. Ю.Г.Світлий. КОРОСТЕНСЬКИЙ ПЛУТОН, -оãо, -ó, ч. — один з найбільших масивів інтрóзивних порід на півн.-зах. Уêраїнсьêоãо щита. Розташований на тер. Житомирсьêої та частêово Київсьêої областей. Заляãає серед давніх ґранітів і міãматитів êіровоãрадсьêо-житомирсьêоãо êомплеêсó та метаморфічних порід тетерівсьêої серії. Площа майже 10000 êм2. Сêладений породами êислоãо та основноãо сêладó. Для перших — ґранітів рапаêіві та рапаêівіподібних — хараêтерна висоêа залізистість темноêольорових мінералів. Основні породи (бл. чверті площі) — ãабро, ãабронорити, лабрадорити — сêладають два велиêі та ряд менших масивів. З ãаброїдами пов’язані êорінні та розсипні родов. ільменітó та апатитó. У межах К.п. відомі óніêальні родовища êамерних пеãматитів, з яêих добóва-
КОР — КОР ють польові шпати, êрóпні êристали êварцó та йоãо відмін і ін. мінерали. КОРОТКИЙ ОЧИСНИЙ ВИБІЙ, -оãо, -оãо, -ю, ч. * р. êоротêий очистной забой, а. short breakage face, н. kurzer Abbaustoss m, Kurzstreb m, Abbauort n — підземна очисна виробêа з вибоєм, довжина яêоãо не перевищóє 10–15 м. К.о.в. мають обмежене поширення на вóãільних шахтах Уêраїни (широêо застосовóються ó вóãільній промисловості США, Австралії). Див. очисні виробêи (вибої). “КОРОТКИЙ ПОТІК”, -оãо, -тоêó, ч. * р. “êоротêий тоê”, а. short current, н. kurzer Strom m — замиêання всьоãо вентиляційноãо стрóменя або йоãо частини “на êоротêо”, минаючи основнó мережó ãірничих виробоê. Відбóвається, напр., при відêриванні вентиляційних дверей, яêі з’єднóють приствольні двори повітроподаючоãо і вентиляційноãо стволів. К.п. неãативно впливає на вентиляцію шахти, таê яê різêо зменшóє êільêість повітря, яêе подається ó ãоловнó вентиляційнó мережó. КОРОТКИЙ УСТУП, -оãо, -ó, ч. * р. êоротêий óстóп, а. short bench, н. kurze Strosse f — óстóп, довжина яêоãо дорівнює або мало відрізняється від йоãо висоти. Виймання рóди К.ó. застосовóють ó слабêих, нестійêих рóдах при системах з стелеóстóпним вибоєм. КОРОТКИМИ СТОВПАМИ, -их, -ів, ч. * р. êоротêими столбами, а. by short pillars, н. Kurzpfeiler(ab)bau m, Abbau m mit kurzen Pfeilern m pl — система розробêи — поділ довãоãо стовпа печами і прорóбами на êоротêі стовпи, що мають прямоêóтнó або êвадратнó фор-мó. Розмір сторін 10-30 м. Печі і прорóби проводять з таêим розрахóнêом, щоб новий стовп бóв нарізний на момент заêінчення очисних робіт ó попередньомó. КОРПОГЕЛІНІТ, -ó, ч. * р. êорпоãелинит, а. corpogelinite, н. Korpogelinit m — мацерал мацеральної підãрóпи ãеловітринітó в мацеральній ãрóпі вітринітó, що сêладається з ãомоãенних і розрізнених тіл, яêі являКорпоãелініт (сірі овальні óтворення, чорні елементи — ліптиніт). Вóãілля ють собою заповмарêи Г. Львівсьêо-Волинсьêий басейн. нення êлітин. Тер- Відбите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм. мін введений в 1994 Фото Г.П.Маценêо. р. Міжнародним êомітетом з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР). Часточêи êорпоãелінітó можна знайти в сêладі теловітринітó в місцях їх початêовоãо заляãання. Корпоãелініт заляãає таêож ізольовано в аттритній материнсьêій породі яê резóльтат деãрадації навêолишньої рослинної тêанини. У зв’язêó з цим часточêи êорпоãелінітó можóть ãрóпóватися разом або розташовóватися оêремими тілами. У залежності від орієнтації форма поêладів може бóти сферичною, овальною або продовãóвастою. Розмір варіює. Утворення êорпоãелінітó можóть досяãати в довжинó 1-10 мм. Йоãо ãраниці звичайно носять рівний хараêтер, іноді êóтасті. Рідêо êорпоãелініт містить ваêóоли різноãо розмірó. Він має більш висоêий, ніж інші попóтні вітринітові мацерали, рівень відбивної здатності. Травлення може виявити або зробити більш видимим êорпоãелініт в сêладі êолотел-
КОР — КОС інітó або êолодетринітó. Інтенсивність флóоресценції К. слабша, ніж ó попóтних мацералів êолотелінітó і êолодетринітó, або ж відсóтня. У сêладі вóãілля і осадових порід пізньоãо мезозою і êайнозою К. звичайно є похідним êорпоãóмінітó (флобафінітó). Корпоãелініт присóтній в невелиêих êільêостях ó всьомó палеозойсьêомó вóãіллі, звичайно в тих міêролітотипах, яêі містять значóщі êільêості вітринітó. У вóãіллі мезозою, особливо êрейди, і êайнозою êорпоãелініт зóстрічається частіше. Для більш молодоãо вóãілля велиêі тіла не хараêтерні. У зв’язêó з хімічною і фізичною стійêістю К. часто присóтній в осадових породах. Він є частиною êероãенó типó III.
Походження слова: corpus (лат.) — тіло; gelu, us (лат.) — мороз, твердіння (тіл з віêом). Синоніми: êорпоêолініт, флобафініт (бóре вóãілля). КОРПУС, -а, ч. * р. êорпóс, а. body, frame; н. Gehäuse n, Mantel m, Gestell n, Rumpf m, Körper m, Korpus m — основна частина машини, механізмó. КОРПУСКУЛА, -и, ж. * р. êорпóсêóла, а. corpuscle, н. Korpuskel n — óзаãальнена назва дрібненьêих частиноê матерії (елеêтронів, фотонів тощо). КОРПУСКУЛЯРНИЙ, -оãо. * р. êорпóсêóлярный, а. corpuscular, н. korpuskular — пов’язаний з êорпóсêóлами. Напр., ê - н а т е о р і я с в і т л а — теорія, за яêою світло являє собою потіê дрібних частиноê речовини. За сóчасними óявленнями фотони виявляють яê êорпóсêóлярні, таê і хвильові властивості, хоча є êвантами ел.-маãн. випромінювання. КОРСУНЬ-НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ ПЛУТОН, -…-оãо, -ó, ч. — один з найбільших масивів інтрóзивних порід на півн. Уêраїнсьêоãо щита. Розташований на тер. Черêасьêої та Кіровоãрадсьêої областей. Являє собою інтрóзивний êóпол овальної форми. Площа 5500 êм2. Витяãнóтий ó сóбмеридіальномó напрямêó. Сêладений верхньопротерозойсьêими породами віêом 1690-1760 млн р., яêі представлені порфіровими та рівномірнозернистими ґранітами рапаêіві, ãенетично і просторово пов’язаними з ними сієнітами, а таêож основними породами — лабрадоритами, норитами, ãабро тощо. На êраях плóтонó трапляються жильні пеãматити, пеãматоїдні аплітовидні ґраніти. З К.-Н.п. пов’язані родовища бóд. і облицьовóвальноãо êаменю, прояви виробноãо êаміння, зоêрема моріонó і топазó. КОРУНД, -ó, ч. * р. êорóнд, а. corundum, corundite, adamantine spar, diamond spar; н. Korund m — поширений мінерал êласó оêсидів та ãідрооêсидів, оêсид алюмінію шарóватої бóдови Al2O3. Містить (%): Al — 52,91; O — 47,09. Домішêи: Cr, Fe, Ti, Mn, Si. Синãонія триãональна. Гóстина 4. Тв. 9. Синювато- або жовтóвато-сіроãо êольорó. Прозорі відміни забарвлені в червоний (рóбін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші êольори. Риси не дає. Блисê сêляний. Дороãоцінний êамінь. Утворюється в ґранітних пеãматитах ó зв’язêó з їх десиліфіêацією (десиліêацією), а таêож ó êонтаêтово метасоматич. êомплеêсах. На поверхні стійêий і óтворює розсипи. Непрозорі відміни виêористовóють яê абразивний матеріал. К. — поліãенний мінерал. Аêцесорний К. приóрочений до маãматичних порід, їх пеãматитів і лампрофірів (Хібіни та Ільменсьêі ãори, РФ; Моãоó, М’янма та ін.). Вêраплениêи К. (сапфірó) зóстрічаються в лóжних базальтоїдах (Таїланд, Австралія). Пневматоліто-ãідротермальні родов. К., пов’язані зі сêарнованими мармóрами, êорóндовими плаãіоêлазитами і слюдитами, зóстрічаються в óльтрабазитах і êальцифірах (Моãоó, М’янма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовêа, Урал, РФ). Метаморфоãенні родов. К. пов’язані з висоêоãлиноземистими ґнейсами і амфіболі-
576 тами (джерела розсипів Шрі-Ланêи, Індії, М’янми). Велиêі родов. абразивноãо К. приóрочені до вторинних êварцитів (Семізбóãи, Казахстан). Освоєно виробництво штóчноãо êорóндó. В Уêраїні є в межах Уêраїнсьêоãо щита. КОСМІЧНА ФОТОЗЙОМКА БАГАТОЗОНАЛЬНА, -ої, -и, -ої, ж. * р. êосмичесêая съемêа мноãозональная, а. multi-band space survey, multi-spectral space survey; н. Sattelitenaufnahme f in mehreren Bereichen m pl des elektromagnetischen Spektrums n — поляãає в одночасномó отриманні деê. фотознімêів природних об’єêтів, земної поверхні в різних областях елеêтромаãнітноãо спеêтра за допомоãою фотоêамери, встановленої на êосмічномó літальномó апараті. Зйомêа проводиться з вис. 200-400 êм в спеêтральномó діапазоні 480-840 нм. Поздовжнє переêриття êадрів становить 20, 60 або 80%. Фотоãрафóвання проводиться з êомпенсацією зсóвó зображення і автоматичним êонтролем вертиêальноãо положення осі фотосистеми. К.ф.б. виêористовóється для вивчення природних ресóрсів Землі, пошóêó родов. ê.ê., а таêож при ãідро.-ãеол., інж.-ãеол. і меліоративних дослідженнях. Застосóвання баãатозональних знімêів підвищóє достовірність виділення ãеол. стрóêтóр, яêі не завжди впевнено ідентифіêóються на оêремих зональних знімêах, дозволяє створювати спец. êосмоãеолоãічні êарти, виявляти навêолорóдні зміни порід, яêі не розрізнюються на знімêах ін. типів, виділяти малоамплітóдні поховані підняття в платформних областях, перспеêтивних щодо нафтоãазоносності. Баãатозональні знімêи виêористовóються і для дистанційноãо моніторинãó довêілля. КОСМОГЕННІ МІНЕРАЛИ, -их, -ів, мн. * р. êосмоãенные минералы, а. cosmogenous minerals, н. kosmogene Mineralien n pl — мінерали, що óтворилися в êосмічних (неземних) óмовах. До них відносять ті, що поêи не відомі або дóже рідêо трапляються в земній êорі — ãеêсоніт, êоãеніт, êарлсберит, êосмохлор, êосмохроміт (хлоритоїд) та ін. Для К.м. хараêтерна майже повна відсóтність ãідроêсидів. Є таêож спільні для земних і êосмічних порід мінерали (олівіни, піроêсени, плаãіоêлази). Див. таêож метеорити. КОСОВИК, -а, ч. * р. êосовиê, êосовичниê, а. parallel road, gob road, back entry, air head; н. Begleitort n, Begleitstrecke f — підземна виробêа, що формóється ó розêосині між вóãільним масивом (цілиêом) та смóãою заêладальноãо матеріалó. Слóжить для провітрювання вибою та зборó води при проведенні виробоê широêим вибоєм. КОСОВИКОВИЙ ХІДНИК, -оãо, -а, ч. * р. êосовичный ходоê, а. gate way, н. Fahrort n — підземна виробêа невелиêої площі перерізó, розташована в заêладномó масиві в розêосині, що слóжить для сполóчення êосовиêа з виробêою, яêа примиêає до ньоãо. Здебільшоãо підривання боêових порід біля К.х. не виêонóється. КОСТЕР (КЛІТЬ), -тра, ч. (-і, ж.) *р. êостёр, а. chock, crib; н. Scheiterhaufen m — êонстрóêція êріплення для ãірничих виробоê êвадратної, прямоêóтної або триêóтної фор-
Рис. Костри прямоêóтні та триêóтні.
577 ми. Має виãляд êліті зі стержнів, яêі взаємно перетинаються. Див. таêож êріплення êострове. КОТЕЛ, КОТЛОВА ПОРОЖНИНА, -а, ч., -ої, -и, ж. * р. êотел, êотловая полость, а. chamber, н. Ladungsraum m — розширена (за рахóноê прострілювання) частина свердловини або шпóрó, в яêій розміщóють зосереджений заряд. Має êотлоподібнó формó (часто — неправильнó). Іноді êотлом називають частинó свердловини, діаметр яêої розширено (при воãневомó способі бóріння тощо). КОТЛОВАН, -а, ч. * р. êотлован, а. foundation pit, excavation, н. Grube f, Einschnitt m — 1) При відêритих ãірничих роботах — ãоризонтальна, рідше слабêопохила ãірнича виробêа, яêó проходять від розêривної виробêи. Довжина і ширина К. мають один порядоê. К. виêонóють для створення первинноãо фронтó робіт на óстóпі. При дражній розробці розсипів К. виêонóють ó заплаві долини. У цьомó випадêó він є первинним розрізом, з яêоãо драãа переходить до видобóвних робіт. 2) Штóчне тимчасове заãлиблення в ґрóнті для фóндаментó бóдівель, ãідротехнічних спорóд, тощо. К. виêонóють землерийними машинами. 3) Те саме, що й êотловина. КОТЛОВИНА, -и, ж. * р. êотловина, а. basin, н. Kessel m, Kesseltal n, Wanne f — велиêа западина на поверхні землі, на дні оêеанів та морів переважно оêрóãлих форм. Серед наземних К. розрізняють вóлêанічні, теêтонічні, ерозійні, льодовиêові, еолові, êарстові та змішані. Серед морсьêих та оêеанічних К. виділяють К. перехідної зони та К. ложа оêеанó. Див. западини. КОТЛОВИНА ОБВАЛЕННЯ, -и, -…, ж. — депресія, яêа виниêла в резóльтаті опóсêання по розломах, внаслідоê провалó або осідання сêлепіння над підземною порожниною ó вапняêах або ін. ãірсьêих породах. КОТОЇТ, -ó, ч. * р. êотоит, а. kotoite, н. Kotoit m — мінерал, ортоборат маãнію — Mg3[BO3]2. Містить (%): MgО — 63,46; B2O5 — 36,54. Синãонія ромбічна. Гóстина 3,1. Тв. 6,75. Безбарвний і прозорий. Блисê сêляний. У шліфах безбарвний. Утворює масивні зернисті аґреґати, зóстрічається ó виãляді вêраплених зерен. Важливий промисловий мінерал борó. Наêопичóється в зоні êонтаêтó ґранітних інтрóзій з доломітами разом з форстеритом, êліноãóмітом, людвіґітом, шпінеллю, флюоборитом та ін. Рідêісний. Див. борати природні. КОТУНИ, -ів, мн. * р. оêатыши, а. pellets, н. Erzpellets n pl, Pellets m pl — те ж саме, що й оêатиші, оêатêи, обêотиші. КОТУНІТ, -оãо, -ó, ч. р. êотóннит, а. cotunnite, н. Cotunnit m — мінерал, хлорид свинцю êоординаційної бóдови. Формóла: 4[PbCl2]. Містить (%): Pb — 74,5; Cl — 25,5. Синãонія ромбічна. Гóстина 5,8. Тв. 3,0. Безбарвний до білоãо, іноді зеленóватий і жовтóватий. Блисê алмазний. Злом напівраêовистий. Перша знахідêа на Везóвії ó виãляді продóêтів сóблімації. Асоціює з церóситом, анґлезитом, матлоêітом та ін. вторинними мінералами, є продóêтом зміни ґаленітó в óмовах посóшливоãо êліматó і засоленості. Розвивається на старовинних виробах зі свинцю ó морсьêій воді. Рідêісний. КОУШ, -а, ч. * р. êоóш, а. thimble, н. Kausche f, Kauscheneinband m — частина підвісноãо Рис. Коóші: а — êрóãлий; б — продовãóвастий. пристрою, форма К. êрóãла, продовãóваста та ін.
КОТ — КРА КОУШ КЛИНОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êоóш êлиновой, а. wedge-shaped thimble, dead-eye, н. Keilkausche f — частина підвісноãо пристрою для заêріплення êаната на підйомній посóдині. КОФІНІТ, -ó, ч. * р. êоффинит, а. coffinite, н. Coffinit m — мінерал, силіêат óранó з ãрóпи óранофанó. Хімічна формóла: U(SiO4)1-x(OH)4x. Синãонія тетраãональна. Яê правило, нирêоподібні аґреґати в сóміші з ін. мінералами óранó. Метамі- Рис. Клиновий реãóльований êоóш типó КРГ. êтний.Тв.5-6. Гóстина 5,1. Ізострóêтóрний з цирêоном та піритом. Асоціює з óранінітом. Зóстрічається яê сêладова частина óранових рóд типó Колорадо. Сêладає майже всі рóдні тіла в р-ні Амброзіа-Лейê (шт. Нью-Меêсіêо, США). Рóда óранó. КРАЙОВИЙ КУТ ЗМОЧУВАННЯ, -оãо, -а, -…, ч. — Див. змочóваність. КРАЙОВИЙ ПРОГИН (ПЕРЕДОВИЙ ПРОГИН, ПЕРЕДГІРСЬКИЙ ПРОГИН), -оãо, -ó, ч. (-оãо, -ó, ч.) * р. êраевой проãиб, а. foredeep; н. Randsenke f — ãлибоêий проãин земної êори, що виниêає на межі платформ і ãеосинêлінальних областей в ороãенний етап розвитêó ãеосинêліналі (напр., Передóральсьêий, Передêарпатсьêий, Передãімалайсьêий К.п.). К.п. заповнені осадами моласових формацій, морсьêих — в ниж. частині, лаãóнних — в середній, êонтинентальних — ó верхній. К.п. побóдовані різêо асиметрично: їх внóтрішні, звернені до сêладчастих ãірсьêих óтворень êрила інтенсивно дислоêовані в лінійні, часто óсêладнені насóвами до осі проãинó сêладêи нерідêо з проявами соляноãо діапіризмó, а на зовнішніх, більш полоãих платформних êрилах звичайно спостеріãаються лише сêлепінчасті підняття. З К.п. пов’язані родов. вóãілля, нафти, природних ãазів, солей. КРАКАТАУ, * р. Краêатаó, а. Krakatau, н. Krakatau — вóлêан ó Зондсьêій протоці, між островами Ява і Сóматра (Індонезія). Утворив острів ó 10,5 êм2. Сêладений базальтами, андезитами, ріолітами. Висота 813 м, êальдера діаметром 4,0-5,5 êм. Відомий надзвичайно сильним виверженням ó серпні 1883 р., що зрóйнóвало значнó частинó êонóса К. , яêий до цьоãо сяãав висоти 2000 м. Виверження сóпроводжóвалося випадінням вóлêанічноãо попелó заãальним об’ємом понад 18 êм3 на величезній території. Після виверження деêільêа роêів спостеріãалися інтенсивні свічення неба, зменшення прозорості атмосфери Землі. Останнє виверження 1972-73 рр. Заповідниê Краêатаó (пл. 2,5 тис. ãа) заснований ó 1919 р. КРАН ПІДІЙМАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êран подъемный; а. hoisting crane; н. Kran m, Heisskran m — вантажопідіймальна машина, яêа працює циêлами, яêі êоротêочасно повторюються, із зворотно-постóпальним рóхом вантажотримаючоãо орãанó; призначена для підіймання і переміщення вантажів. КРАПЛЕУТВОРЮВАЧ, -а, ч. р. êаплеобразователь; а. dropper; н. Tropfenbilder m — пристрій лінійноãо типó, яêий виãотовлений із відрізêів трóб різноãо діаметра, що збільшóються в напрямêó рóхó емóльсії від сеêції до сеêції, в яêих постóпово відбóвається рóйнóвання оболоноê на êраплях пластової води (за рахóноê тóрбóлентності потоêó; число Рейнольдса Rе = 18000-25000), êоалесценція êра-
КРА — КРЕ пель води (при зниженні тóрбóлентності; Rе = 3000-4000) і розшарóвання потоêó на нафтó і водó (за рахóноê ãравітаційних сил; Rе = 100-200). КРАСОВСЬКОГО ЕЛІПСОЇД, -…, -а, ч. — Див. еліпсоїд земний. КРАТЕР, -а, ч. * р. êратер, а. crater, н. Krater m — 1) Чашêоподібне або êонóсоподібне заãлиблення на вершині або схилі вóлêанó. Діаметром від перших десятêів м. до деêіл- Рис. Арізонсьêий метеоритний êратер. ьêох êілометрів. Утворений болідом масою 500000 тонн. Чорна точêа — автомашина на êраю На дні êратера êратера. знаходиться одне або деêільêа жерл вóлêанó. 2) Оêрóãла западина на поверхні êосмічноãо тіла (напр., на Землі, Місяці, планетах), виниêнення яêої пов’язане з падінням метеоритів. Інша назва – астроблема. У світі відомо понад 110 таêих êратерів. Один з перших вивчених, – êратер-астроблема ó шт. Арізона, США (1905, Д.Баррінджер), – має діаметр 1200 м і ãлибинó 175 м. Віê цьоãо êратера – 30 тис. роêів, а віê найдавніших виявлених êратерів – до 2 млрд роêів. В Уêраїні відомо Бовтисьêий, Оболонсьêий, Іллінецьêий êратери. Див. астроблеми. КРАТНІСТЬ ЗАПАСІВ, -ості, -…, ж. * р. êратность запасов; а. ratio of reserves; н. Vorratsverhältnis n, Vorratsmultiplikation f — відношення поточних запасів нафти (ãазó) êатеãорій А+В+С за станом на початоê роêó до видобóтêó нафти (ãазó) за цей же ріê. КРАТНІСТЬ ПІДРОБКИ, -ості, -…, ж. * р. êратность подработêи, а. underworking ratio, н. Unterfahrungsverhältnis n — відношення ãлибини ãірничих робіт до вийманої потóжності пласта при підробці спорóд. КРАТОН, -ó, ч. * р. êратон, а. craton; н. Kraton m — êонсолідовані ділянêи земної êори, нездатні до перетворення альпінотипною сêладчастістю. Розрізняють: підняті і занóрені К. Термін К. введений ãеолоãом X. Штіллє (1940) замість запропонованоãо австр. ãеолоãом Л. Кобеêом терміна «êратоãен» (1928) і широêо застосовóється в зарóбіжній літератóрі яê синонім óêр. терміна «платформа». КРЕДНЕРИТ, -ó, ч. * р. êреднерит, а. crednerite, н. Krednerit m — мінерал, оêсид міді і марãанцю шарóватої бóдови. Формóла: 1. За К.Фреєм: CuMn2O4. 2. За Є.Лазаренêом: CuMnO2. Містить (%): CuО — 33,51; MnО — 59,75; O — 6,74. Синãонія моноêлінна (псевдоãеêсаãональна). Зóстрічається ó виãляді пластиноê. Тв. 4. Гóстина 4,5-5,1. Блисê металічний. Колір залізисто-чорний до сіро-сталевоãо. Рисêа чорна або êоричнева. Непрозорий. Знайдений ó ФРН (Фрідріхсрод) ó зростêах з псиломеланом, малахітом, фольбортитом, баритом, êальцитом і вадом. КРЕЙДА, -и, ж. * р. мел, а. chalk, н. Kreide f — осадова напiвзв’язна мазêа малозцементована ãірсьêа êарбонатна порода, що на 90-99 % представлена êальцитом, яêий сêладається з êальцитових залишêiв морсьêих планêтонних водоростей та дрiбних частиноê черепашоê найпростiших орãанiзмiв. Колір білий. Виділяють таêож К. бріансонсьêó (стеарит), іспансьêó (стеарит), озернó (ãажа), францóзьêó (тальê), червонó (сóміш ãематитó з ãлиною)
578 та ін. К. розробляють на Донбасі, ó Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах Уêраїни. Виêористовóють ó сільсьêомó ãосподарстві, паперовій і ãóмовій промисловості, ó бóдівництві тощо. КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД (КРЕЙДОВА СИСТЕМА), -оãо, -ó, ч. (-ої, -и, ж.) * р. меловой период, а. Cretaceous, н. Kreideperiode f — останній (третій) період мезозойсьêої ери. Настав близьêо 137 млн роêів томó, тривав близьêо 70 млн роêів. На початêó пізньоêрейдової епохи відбóлася одна з найбільших в історії Землі трансãресія моря. Гороóтворюючі рóхи êрейдовоãо періодó пов’язані з альпійсьêою сêладчастістю. Для флори цьоãо періодó хараêтерні папоротеподібні й ãолонасінні, з’явились перші поêритонасінні, а в пізньоêрейдовó епохó — сóчасні форми (дóб, бóê, береза, верба, виноãрад та ін.). Велиêоãо розвитêó набóли черевоноãі молюсêи, ãóбêи, мохóватêи, деяêі види êостистих риб, ó фаóні наземних хребетних переважали плазóни, хижаêи та ін., вимерлі морсьêі й наземні ящери. Відêлади, що óтворилися протяãом êрейдовоãо періодó, становлять êрейдовó системó. Зãідно з прийнятою системою К.п. поділяється на 2 відділи, ярóси і над’ярóси (табл.) Табл. — Система êрейдовоãо періодó Відділи
Ярóси
Над’ярóси
Верхня êрейда
Маастрихтсьêий Кампансьêий Сантонсьêий Коньяêсьêий Тóронсьêий Сеномансьêий
Сенон Сенон Сенон Сенон
Нижня êрейда
Альбсьêий Аптсьêий Барремсьêий Готерівсьêий Валанжинсьêий Берріасьêий
Неоêом Неоêом Неоêом Неоêом
Корисні êопалини. К.п. за різноманітністю і êільêістю ê.ê. займає одне з перших місць серед підрозділів фанерозою. З потóжним маãматизмом пов’язане одне з найзначніших в історії Землі рóдоóтворень. Переважаюча частина рóдних ê.ê. тяжіє до Тихооêеансьêоãо ãеосинêлінальноãо пояса, в межах яêоãо знаходяться родов. рóд êольорових металів. У Сх. Азії з півн. на півд. простяãлася найбільша оловоносна провінція. З êінця пізньої êрейди навêоло Тихоãо оêеанó формóються мідно-порфірові родов., більшість яêих приóрочена до сх. ãілêи пояса від Алясêи до Чилі. Мідні і сóпóтні їм молібденові рóдопрояви відомі і в зах. ãілці на Чóêотці, Камчатці і в Приморсьêомó êраї. У Середземноморсьêомó поясі мідно-порфірові родов. пізньої êрейди — палеоãенó є ó Сербії і Болãарії. На Кавêазі з вóлêаноãенними породами верх. êрейди пов’язані сірчано- і мідно-êолчеданні рóди Сомхето-Карабахсьêої зони, до предсеномансьêої маãматич. серії приóрочені сêарни із залізом і êобальтом Дашêесана, а таêож мідно-молібденові родов. Місхано-Занãезóрсьêої зони. У êрейдових відêладах в Уêраїні і в Сибірó знаходяться цирêон-ільменітові прибережно-морсьêі розсипи, в них же óêладені золоті розсипи Хінãанó, Кóзнецьêоãо Алатаó і Забайêалля. За заãальними запасами нафти відêлади К.п. стоять на 2-ó місці після êайнозою, до них приóрочено близьêо половини запасів ãазó осн. родов. світó. У відêладах К.с. розміщені таêі ê.ê. яê вóãілля, боêсити, солі, фосфорити і ін. За запасами вóãілля К.п. (21 % світових запасів) трохи
579 постóпається пермсьêомó (27%) і приблизно дорівнює êам’яновóãільномó. Утворення боêситів, приóрочене до областей теплоãо і волоãоãо êліматó, набóло велиêоãо розвитêó в півн. ãóмідній зоні Євразії, де виділяються дві боêситоносні провінції: Середземноморсьêа, що простяãлася від Іспанії до Тóреччини і далі до Іранó і Паêистанó, і Казахстансьêо-Сибірсьêа, що знаходиться між Тóрãаєм і бас. Єнісею. Велиêі родов. є таêож в Півн. Америці (шт. Арêанзас, Ореãон та ін.). До півд. теплої ãóмідної зони належать і боêсити Чилі, Півн. Австралії, формóвання яêих почалося, ймовірно, в пізній êрейді. З цьоãо ж часó óтворюються латеритні боêсити в Еêваторіальній Африці. У схожих óмовах теплоãо волоãоãо поясó Півн. півêóлі формóються осадові заліз. рóди (поêлади Зах. Сибірó, Гарцó і в Півн. Африці). Найбільш значні осади ґіпсó і різних солей приóрочені до неоêомó. У альбі і сеномані фосфоритоносна смóãа простяãалася від сх. óзбережжя Каспійсьêоãо м. через півн. оêолицю Дніпровсьêо-Донецьêої западини на зах. ó Польщó. Сеномансьêі фосфорити відомі таêож ó Франції і на Британсьêих о-вах. Значно більшоãо поширення (сливе найбільше в порівнянні з ін. етапами історії Землі) набóли області наêопичення фосфатів ó сеноні (відêлади ó Франції, ФРН, Іспанії, Мароêêо, Алжирі і Тóнісі, а таêож на півд-сх. оêолиці Африêансьêої платформи). Цей фосфоритоносний басейн Півн. Африêи є одним з найбільших ó світі. КРЕКІНГ, -ó, ч. * р. êреêинã, а. cracking, н. Krack m, Krakken n, Krackung f, Spalten n, Spaltung f — процес, термічна або êаталітична (див. êаталіз) переробêа нафтових фраêцій, при яêій молеêóли важêих вóãлеводів розщеплюються на простіші. Основними продóêтами К. є êомпоненти моторних палив. КРЕМЕНИСТИЙ (КРЕМ’ЯНИСТИЙ) СЛАНЕЦЬ, -оãо, -ю, ч. * р. êременистый сланец, а. siliceous shale, н. Kieselschiefer m — тверда, щільна êремениста , тонêоплитчаста з раêовинним зламом осадова ãірсьêа порода. Сêладена міêрозернистим êварцом, іноді êварцом і халцедоном. Помітно метаморфізована. Теêстóра сланцювата. Містить залишêи êременистих орãанізмів, домішêи ãлинистоãо матеріалó. КРЕМЕНИСТИЙ (КРЕМ’ЯНИСТИЙ) ТУФ, , -оãо, -ó, ч. * р. êремнистый тóф, а. siliceous sinter, geyserite, fiorite, santilite; н. Kieseltuff m — світлозабарвлені натічні щільні або пóхêі, часто пористі (тóфоподібні) відêлади ґейзерів або ãарячих мінеральних джерел, що ã.ч. сêладаються з опалó з домішêою ãлиноземó. Син. К.т. — ґейзерит. КРЕМЕНИСТІ (КРЕМ’ЯНИСТІ) ПОРОДИ, СИЛIЦИДИ, -их (-их), -ід, -ів, мн. * р. êременистые породы, силициды; а. siliceous rocks, н. Kieselgesteine n pl — ãрóпа осадових ãірсьêих порід, сêладених більш ніж на 50% аóтиãенними мінералами êремнеземó(SiО2): опалом, êристобалітом, тридимітом, халцедоном і êварцом. Розрізняють К.п.: хемоãенні (êременистий тóф), орãаноãенні (діатоміт, радіолярит, спонãоліт) і êриптоãенні (опоêа, трепел, êремінь). К.п. — нерóдна мінеральна сировина баãатоцільовоãо призначення. КРЕМІНЕЦЬ, -цю, ч. * р. êремень, а. flint, н. Kiesel m — стара óêр. назва êременю. КРЕМІНЬ, -ю, ч. * р. êремень, а. flint, chert; н. Kiesel m — мінеральне óтворення, що сêладається з êристалічноãо і аморфноãо êремнеземó (опалó, халцедонó або êварцó). К. поширений в природі ó виãляді êонêрецій, жовен, лінз і пластів, що заляãають óзãоджено серед вапняêів і êрейдо-
КРЕ — КРЕ вих відêладів або ó січних нашарóваннях. Особливо поширений в осадових породах. Утворюється при діаãенезі осадів, êатаãенезі ã.п. і при вивітрюванні. Тв. 7. Злам раêовинний. Завдяêи здатності óтворювати при сêолі ãострий ріжóчий êрай К. з ãлибоêої давнини (до залізної доби) виêористовóвався людиною для êам’яних знарядь. В Уêраїні, зоêрема на Донбасі, виявлено баãато шахт êам’яноãо віêó, в яêих видобóвали êремінь. Розрізняють: êремінь бóроêам’яний (застаріла назва спесартинó); êремінь волоêнистий (1. волоêнистий силіманіт; 2. волоêнистий різновид êварцó); êремінь залізистий та êремінь залізний (різновид êварцó, яêий містить домішêи оêсидів заліза); êремінь малахітовий (застаріла назва хризоêоли); êремінь нільсьêий (бóра яшмова ãальêа з Єãиптó); êремінь плаваючий (пористий опал, або êварц, в оêрóãлих êонêреціях ó сóміші з халцедоном орãанічноãо походження).
КРЕМНЕЗЕМ, -ó, ч. * р. êремнезём, а. silica, н. Kieselerde f — те ж саме, що й діоêсид êремнію. Розрізняють К. марãанцевий (родоніт) та марãанцевий чорний (продóêт розêладання родонітó). КРЕМНІЄВА КОНКРЕЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. êремниевая êонêреция, а. flinty concretion; н. kieselige Konkretion f — êонêреція і êонêреційна лінза, óтворена одним з мінералів êремнеземó (яê правило, êварцом або халцедоном), з домішêою речовини вмісної породи, а таêож орãанічної речовини, оêсидів заліза, êальцитó, доломітó та ін. Часто óтворює êонêреційні прошарêи і слóãóє марêóючим ãоризонтом. КРЕМНІЙ, -ю, ч. * р. êремний, а. silicium, silicon; н. Silizium n — хімічний елемент. Символ Si, ат.н. 14, ат.м. 28,086. К. óтворює темно-сірі зі смолистим блисêом êрихêі êристали, ґратêа ãранецентрована êóбічна типó алмазó. Гóстина 2,328, tплав 1415 °С, têип 3250 °С. Тв. за Брінеллем 2,4 ГПа, за Моосом 7. Модóль прóжності 109 ГПа. К. — напівпровідниê, елеêтричні властивості яêоãо сильно залежать від домішоê. При низьêій температóрі хімічно інертний. З баãатьма металами óтворює силіциди. Вміст ó земній êорі 27,6% за масою. Солі êремнієвих êислот поширені в природі — мінерали êласó силіêатів природних. При ізоморфномó заміщенні в їх стрóêтóрі частини К. алюмінієм óтворюються алюмосиліêати. Відомо понад 400 мінералів, що містять К. Найважливіші мінерали К. — силіêати, êремнезем. Бл. 12% літосфери сêладає êварц SiО2 і йоãо різновиди, а 75% сêладають різні силіêати і алюмосиліêати (польові шпати, слюди, амфіболи). Сер. вміст К. (в масових %): в êам. метеоритах 18, óльтраосновних ãірсьêих породах 19, основних 24, середніх 26, êислих 32,3, ãлинах 7,3, пісêовиêах 36,8, êарбонатних ã.п. 2,4; ó воді оêеанів 3·10-4%. Технічний К. застосовóють яê леãóючó добавêó при виробництві сталей і сплавів êольорових металів, напівпровідниêовий К. — в елеêтротехніці й елеêтроніці. КРЕМНЯК, -ó, ч. * р. êремень, а. flint, chert; н. Kiesel m — стара óêраїнсьêа назва êременю. КРЕНЕРИТ, -ó, ч. * р. êреннерит, а. krennerite, н. Krennerit m — мінерал, дителóрид золота острівної бóдови. Формóла: AuTe2. Au ó невелиêій êільêості заміщається Ag. Містить (%): Au — 32,99; Te — 59,79; Ag — 7,22. Синãонія ромбічна. Коротêопризматичні êристали. Тв. 2-3,5. Гóстина 8,6. Блисê металічний. Колір сріблясто-білий до латóнно-жовтоãо. Крихêий. Непрозорий. Злом напівраêовистий. Рідêісний. Зóстрічається ó Трансільванії (Рóмóнія) в асоціації з êварцом і піритом. Знайдений таêож в Калãóрлі і Мóлãаббі (Зах. Австралія), в Монбрей-Таóншіп (пров. Квебеê, Канада) і в р-ні Кріпл-Кріê (шт.Колорадо, США).
КРЕ — КРИ КРЕНОГЕННИЙ, -оãо. * р. êреноãенный, а. crenogenic, н. krenogenisch — яêий óтворився внаслідоê відêладання з мінеральних джерел (про мінерал і мінеральний êомплеêс). КРЕОЗОТ, -ó, ч. * р. êреозот, а. creosote, н. Kreosot n — масляниста жовтóвата рідина з їдêим запахом; сêладна сóміш орãанічних сполóê, в яêій переважають феноли. Застосовóють для просочóвання деревини, щоб запобіãти ãниттю, яê флотаційний реаґент при збаãаченні рóд тощо. Див. флотація. КРИВА ВІЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ ПОТОКУ, -ої, -…, ж. * р. êривая свободной поверхности потоêа; а. flow free surface curve, curve of free surface of flow; н. Kurve f des freien Oberflächenflusses m — лінія перетинó вільної поверхні потоêó з поздовжньою (відносно потоêó) вертиêальною площиною. КРИВА ДЕПРЕСІЇ, -ої, -…, ж. * р. êривая депрессии; а. depression curve; н. Depressionskurve f — êрива вільної поверхні фільтраційноãо потоêó. При наявності êапілярноãо підняття води в ґрóнті êрива депресії є лінією рівноãо тисêó (атмосферноãо); вільною поверхнею в цьомó випадêó є поверхня менісêа. При відсóтності êапілярноãо підняття й інфільтрації êрива депресії óсталеноãо фільтраційноãо потоêó є лінією течії. КРИВАВЕЦЬ, -вця, ч. * р. сердолиê, а. carnelian, н. Karneol m — стара óêраїнсьêа назва сердоліêó. КРИВАВИК, -ó, ч. * р. ãематит, а. hematite, н. Hämatit m — щільний натічний, нирêоподібний різновид ãематитó. КРИВАВНИК, -ó, ч. * р. сердолиê, а. carnelian, н. Karneol m — 1) Стара óêраїнсьêа назва сердоліêó. 2) Непрозорий і напівпрозорий халцедон або різновид êварцó зеленоãо чи сірóвато-зеленоãо êольорó з червоними плямами оêсидів заліза. КРИВИНА, -и, ж. * р. êривизна, а. curvature, н. Krümmung f, Biegung f — в ãірництві один з видів деформацій, яêі обчислюють при дослідженні процесó зрóшення ãірсьêих порід та земної поверхні під впливом ãірничих розробоê. К. знаходять яê відношення різниці нахилів двох сóсідніх інтервалів мóльди зрóшення до півсóми довжини цих інтервалів (10-3 м-1). В точці мóльди розрізнюють êривинó: в напрямі простяãання (Кх), в напрямі навхрест простяãання (Кó) та в заданомó напрямі (Кі). КРИВІ ЗБАГАЧУВАНОСТІ, -их, -…, мн. — Див. збаãачóваності êриві. КРИВОРІЗЬКО-КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕКТОНІЧНА ЗОНА, -…-ої, -ої, -и, ж. — ãеол. стрóêтóра між Кіровоãрадсьêим та Придніпровсьêим блоêами Уêраїнсьêоãо щита, на тер. Херсонсьêої, Дніпропетровсьêої, Кіровоãрадсьêої і Полтавсьêої областей. Пересіêає щит ó сóбмеридіональномó напрямі смóãою довжиною 250 êм, шириною до 10 êм. На зах. обмежена ãлибинним розломом, на сх. переходить ó сóміжні стрóêтóри блоêó. Основні елементи зони — Криворізьêий та Кременчóцьêий синêлінорії, з яêими пов’язані велиêі родов. заліз. рóд. Геофіз. дослідженнями встановлено продовження зони зрóденіння в занóреномó êристалічномó фóндаменті прилеãлих схилів Дніпровсьêо-Донецьêої западини на півночі і Причорноморсьêої западини на півдні. КРИВОШИП, -а, ч. * р. êривошип, а. crank, н. Kurbel f — ланêа êривошипноãо механізмó, яêа може під час рóхó робити повний оберт навêоло нерóхомої осі. КРИВОШИПНИЙ МЕХАНІЗМ, -оãо, -а, ч. * р. êривошипный механизм, а. crank mechanism, н. Kurbeltrieb m,
580 Schubkurbeltrieb m, Kurbelmechanismus m — механізм з обертовою ланêою (êривошипом, êолінчастим валом), яêий перетворює один вид рóхó на інший: обертовий рóх — на рóх зворотно-постóпальний і навпаêи, хитний тощо. Застосовóється в поршневих двиãóнах, пресах, êомпресорах тощо. КРИГА, -и, ж. — Те ж саме, що й лід. КРИДИТ, -ó, ч. * р. êридит, а. creedite, н. Creedit m — мінерал, водний флóоросóльфат êальцію і алюмінію êоординаційної бóдови. Вперше знайдений поблизó Крідó (шт. Колорадо, США). Формóла: 1. За К.Фреєм: 4[Ca3Al2(SO4)(F,OH)10⋅2H2O]. 2. За Є.Лазаренêом: Ca3Al2[ (F,OH)10|(SO4)]⋅2H2O]. Містить (%): Ca — 24,5; Al — 11,02; F — 25,85; SO4 — 19,63; О — 5,44; H2O — 13,49. Синãонія моноêлінна. Гóстина 2,71. Тв. 4. Призматичні êристали та радіально-променисті аґреґати, дрóзи або вêлючення зерен. Рис. Плосêі êривошипні Спайність довершена. Блисê сêляний. Безбарвний до білоãо. механізми: а — êривошипно-êоромисловий; б — êриПрозорий. Знайдений в олово- вошипно-повзóнêовий; в — носних жилах Колêірі (Бол- êривошипно-êóлісний; 1 — івія), ó США в жилах з баритом, êривошип; 2 — шатóн; 3 — флюоритом і êварцом. Дóже êоромисло; 4 — повзóн; 5 — êóліса. рідêісний. КРИЛА СКЛАДКИ, -л, -…, мн. * р. êрылья сêладêи, а. limbs of a fold; н. Faltenflügel m, Faltenschenkel m, Faltenflanken f pl — боêові частини сêладêи, яêі розташовані по обидва боêи від її осьової поверхні. Місця опóêлоãо або óвіãнóтоãо переãинó пластів ã.п. КРИЛО ВИЇМКОВОГО (ВИЙМАЛЬНОГО, ВИЙМАНОГО) ПОЛЯ, -а, -…, с. * р. êрыло выемочноãо поля, а. limb of a district (block), limb of a mining extracted areа, н. Bauflügel m, Abbaufeldflügel m — частина двоêрилоãо виїмêовоãо поля, розташована з одноãо боêó від підãотовчих виробоê, що підãотовляють це поле — бремсберґа, похилó, проміжноãо êвершлаґó. КРИЛО ПОВЕРХУ, -а, -…, с. * р. êрыло этажа, а. limb of a level, level limb, floor limb, н. Sohlenflügel m — частина поверхó, розташована з одноãо боêó від êапітальноãо бремсберґа або похилó шахт, що розробляють полоãі або похилі пласти, а таêож з одноãо боêó ãоловноãо приствольноãо дворó шахт, що розробляють êрóті пласти. КРИЛО ШАХТНОГО ПОЛЯ, -а, -…, с. * р. êрыло шахтноãо поля, а. limb of a mine take, н. Grubenfeldflügel m — частина шахтноãо поля, розміщена по один біê вертиêальної площини, що проведена навхрест простяãання пласта й проходить через розêривнó виробêó (вертиêальний або похилий стовбóр, êапітальний бремсберґ чи похил). Крила, яê правило, позначають відповідно до частин світó (західне, північне тощо). Нормальне шахтне поле має два êрила. Поділ шахтноãо поля на êрила проводять, яê правило, за óмови рівності вмістó в них пром. запасів. У родов. з витриманими елементами заляãання обидва К.ш.п. мають
581
КРИ — КРИ
Рис. Ландшафтний профіль Головноãо пасма Кримсьêих ãір. Місцевості: І — низьêоãірно-міжпасмові; ІІ — прияйлинсьêі схилові; ІІІ – наãірно-яйлинсьêі êарстові; ІV — сêелясті êрóтосхилові підяйлинсьêі; V — середньосхилові; VІ — приморсьêі зсóвні полоãосхилові.
однаêовó, звичайно прямоêóтнó, формó і однаêові розміри. При неправильномó заляãанні форма і розміри К.ш.п. різні. Останні можóть бóти від деê. сотень м до деê. êм (для велиêих шахт). Обидва К.ш.п. розêривають за єдиною схемою вертиêальними або похилими стовбóрами при однаêовій схемі підãотовêи виїмних полів. Розробляють К.ш.п. одночасно в напрямі від ãол. стовбóра до межі шахтноãо поля. Системи розробêи в К.ш.п. можóть бóти сóцільними, стовповими або êомбінованими. КРИМСЬКІ ГОРИ, -их, ãір, мн. — ãірсьêа система на півдні Кримсьêоãо півострова. Простяãається на 180 êм. з півд.-зах. на півн.-сх., від мисó Фіолент, поблизó Севастополя, до мисó Іллі, біля м. Феодосії. Ширина ãірсьêої смóãи до 60 êм. У рельєфі чітêо виділяються три майже паралельні пасма з êрóтими півд. і полоãими півн. схилами: Головне, Внóтрішнє і Зовнішнє. Переважні висоти 700-1200 м, маêс. Кримсьêі ãори. 1545 м (ã. Роман-Кош). К.ã. — сêладчасто-брилова система, що входить до Середземноморсьêоãо рóхливоãо поясó. З ê.ê. добóвають флюсові вапняêи, мармóровидні та мохóватêові вапняêи, ãабро-діабази та ґраніт-порфіри. КРИМУ ГІРСЬКОГО СКЛАДЧАСТО-БРИЛОВА СПОРУДА, -…, -…-ої, -и, ж. — теêтонічна стрóêтóра, частина Середземноморсьêоãо (Альпійсьêоãо) рóхливоãо поясó на півдні Кримó. Відповідає Кримсьêим ãорам, півд. та зах. її частини — під водами Чорноãо моря. Межі спорóди визначаються ãлибинними розломами. Виділяють ядро та півн.-зах. і півн. êрило стрóêтóри. В бóдові ядра берóть óчасть дислоêовані верхньотріасові-нижньоюрсьêі ãлинисті сланці та пісêовиêи (фліш), незãідно переêриті похилосêладчастими, деформованими ó сх. частині верствами. З рифових вапняêів óтворене Головне пасмо. Основні стрóêтóрні елементи ядра: Південнобережне, Балаêлавсьêе, Тóацьêе, Качинсьêе антиêлінальні підняття, Зах. Кримсьêа та Сх. Кримсьêа і Сóдацьêа синêлінорні зони.
Ці стрóêтóри óсêладнені численними порóшеннями сêидовоãо, зсóвноãо та насóвноãо хараêтерó. В бóдові півн. êрила берóть óчасть породи верхньоêрейдовоãо, палеоãеновоãо, неоãеновоãо, місцями нижньоêрейдовоãо віêó: вапняêи, êрейда, мерãелі, яêі заляãають моноêлінально. Формóвання спорóди почалося за мезозою. Під час êімерійсьêої сêладчастості сформóвалася основна сêладчаста стрóêтóра ядра і йоãо елементи. Процес сóпроводжóвався інтенсивною вóлêанічною діяльністю. На êінець ранньої êрейди на місці сóчасних Кримсьêих ãір óтворилося єдине велиêе підняття, яêе до êінця палеоãенó бóло розмите та вирівняне. На початêó неоãенó êіммерійсьêа сêладчаста спорóда під впливом альпійсьêих ãоротворчих процесів піднялася на висотó 1500 м і більше та перетворилася на сóчаснó ãірсьêó спорóдó. Корисні êопалини в осн. представлені ã.п., яêі виêористовóють яê бóд. матеріали — вапняêи, мерãелі тощо. КРИП, -ó, ч. * р. êрип, а. creep, н. Kriechen n, Kriechvorgang m — повільне зростання в часі пластичної деформації матеріалó при дії сил, менших за ті, що можóть виêлиêати залишêовó деформацію. Інша назва — повзóчість. КРИПТО…, * р. êрипто…, а. crypto…, н. Krypto… — префіêс, яêий вживається в назвах мінералів для зазначення їх прихованоêристалічноãо станó або прихованоãо зв’язêó з бóдь-яêими процесами чи мінералами. КРИПТОБАТОЛІТОВИЙ, -оãо. * р. êриптобатолитовый, а. cryptobatholithic, н. kryptobatholithisch — яêий пов’язóють з невиявленим маãматичним джерелом (про мінеральний êомплеêс). КРИПТОЗОЙ (КРИПТОЗОЙСЬКИЙ ЕОН), -ю, ч. (-оãо, -ó, ч.) * р. êриптозой, а. Cryptozoic, н. Kryptozoikum n — доêембрій, найбільший відрізоê ãеолоãічної історії розвитêó земної êори від виниêнення перших ãеолоãічних формацій до початêó фанерозою. Почався понад 3,5 млрд роêів томó, тривав близьêо 3 млрд роêів. Поділяється на архей і протерозой. Доêембрійсьêі товщі позбавлені явних залишêів сêелетної фаóни. Протяãом êриптозою відбóлися значні деформації земної êори. Відêлади, що сформóвались ó цей період, сêладають фóндамент давніх платформ і виходять на поверхню в межах êристалічних щитів, зоêрема Уêраїнсьêоãо щита. З ними пов’язані родовища залі-
КРИ — КРИ зних, манãанових, поліметалевих та інших рóд, ґранітó, бóдівельноãо êаменю тощо. Виділений амер. ãеолоãом Дж. Чедвіêом, яêий поділив всю історію Землі на 2 еони (доêембрій і фанерозой). КРИПТОКРИСТАЛІЧНИЙ, -оãо. * р. êриптоêристалличесêий, а. cryptocrystalline, н. kryptokristallin(isch) — те саме, що прихованоêристалічний. КРИПТОМЕЛАН, -ó, ч. * р. êриптомелан, а. cryptomelane, н. Kryptomelan m — мінерал, оêсид êалію і марãанцю ланцюжêової бóдови — К2Mn8O16. Містить (%): К2О — 3,1-3,88; MnО — 2,08-3,92; MnО2 — 81,75-87,09; Н2O — 1,83-4,18. Синãонія тетраãональна. Звичайно прихованоêристалічні щільні або пóхêі маси, іноді тонêоволоêнисті, метаêолоїдні аґреґати. Гóстина 4,3. Тв. 6,5-6,75. Колір сталево-сірий, ãолóбóвато-сірий. Поширений мінерал зони оêиснення деяêих марãанцевих родовищ. КРИПТОМОРФНИЙ, -оãо. * р. êриптоморфный, а. cryptomorphic, н. kryptomorph — за стрóêтóрою проміжний між êристалічним і аморфним станом (про мінерал). КРИПТОН, -ó, ч. * р. êриптон, а. krypton; н. Krypton n — хімічний елемент, належить до інертних ãазів. Символ Кr, ат. н. 36, ат. м. 83,8. Відêритий в 1898 р. анãл. вченими У.Рамзаєм і М.Траверсом. К. — одноатомний ãаз без êольорó і запахó. Твердий К. êристалізóється в ãранецентрованій êóбічній ґратці. Гóстина 3,745 (273 К); tплав -157,1°С, têип -153,2°С. Здатний встóпати в хім. реаêції. Напр., в елеêтрич. розряді взаємодіє з флóором з óтворенням флóоридів. Відомі солі êриптонової ê-ти ó водномó розчині, напр., êриптонат барію ВаКrО4, а таêож êлатрати Кr6Н2О та ін. К. застосовóється в елеêтроваêóóмній техніці, ó світлотехніці. КРИСТОБАЛІТ, -ó, ч. * р. êристобалит, а. cristobalite, н. Cristobalit m — мінерал, висоêотемператóрна поліморфна модифіêація êварцó або низьêотемператóрна тетраãональна псевдоêóбічна модифіêація êремнеземó êоординаційної бóдови — SiO2. Тетраãонально-трапецоедричний вид. Сêлад ó %: Si — 46,99; О — 53,01. Стійêий до 200-270°С. Вище цієї температóри переходить ó êóбічнó (висоêотемператóрнó) модифіêацію. Здебільшоãо êристалобаліти, яêі зóстрічаються в природі, є параморфозами по висоêотемператóрномó êристобалітó. Кристали оêтаедричні, рідше мають êóбічнó або сêелетнó формó. Гóстина 2,27. Тв. 7,25. Спайність відсóтня. Колір білий. Полісинтетичне двійниêóвання. Рисêа біла. Блисê сêляний. Зóстрічається в пóстотах вóлêанічних порід. Вперше знайдений в андезитах Серро-Сан-Кристобалю (Меêсиêа). Часто асоціює з тридинітом, êварцом або санідином. Є ó Рейнланді (ФРН), ó зах. частині Грóзії, в Заêарпатті (Уêраїна). КРИСТАЛ, -а, ч. — Див. êристали. КРИСТАЛ ВИСОКОЧИСТИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êристалл высоêочистый, а. high-purity crystal, н. hochreiner Kristall m — êристал, фізичні властивості яêоãо визначаються самим êристалом і не залежать від домішоê та стрóêтóрних дефеêтів, яêі він містить. Фізичні властивості К.в. можóть сóттєво відрізнятись від фізичних властивостей звичайних êристалів тієї ж речовини. Хараêтер впливó домішоê і дефеêтів на фізичні властивості залежить від типó домішêи або дефеêтó. Напр., домішêи прониêнення в металах та дислоêації визначають механічні міцність та плинність êристалó. Домішêи металів більш сóттєво впливають на питомий елеêтричний опір та інші êінетичні властивості êристалó. Сьоãодні не існóє єдиної міжнародної êласифіêації êристалів за стóпенем їхньої чистоти. У баãатьох ви-
582 падêах чистотó êристала хараêтеризóють за сóмарним вмістом домішоê, що êонтролюються. Найбільшим стóпенем чистоти і стрóêтóрної досêоналості відзначаються моноêристали напівпровідниêових êремнію і ґерманію, яêі вирощóються за методом зонноãо витоплення. Сóмарний вміст домішоê в них сêладає 10-5 — 10-7 ат.%, вміст оêремих домішоê не перевищóє 10-9 — 10-11 ат.%. Природні мінерали звичайно не є висоêочистими êристалами. Проте деяêі з них, насамперед висоêояêісні êристали алмазó та деяêих інших дороãоцінних êаменів, наближаються до них за своїми властивостями. При штóчномó одержанні К.в. виêористовóють баãатостадійні технолоãії, ó яêих застосовóються хімічні, фізиêо-хімічні та фізичні методи очистêи. При цьомó на êожній стадії процесó видаляють переважно оêремі ãрóпи домішоê. Найбільш широêо застосовóються таêі методи рафінóвання яê ваêóóмна дистиляція, переãонêа, ваêóóмно-дóãове витоплення, елеêтронно-променеве витоплення, êристалізаційне очищення. Для êонтролю вмістó домішоê ó К.в. виêористовóють методи мас-спеêтрометричноãо, нейтронно-аêтиваційноãо, рентãеноспеêтральноãо, хімічноãо аналізó та інші. К.в. є важливими матеріалами сóчасних елеêтроніêи, оптиêи, приладобóдóвання, атомної та інших нових ãалóзей техніêи. Літератóра: Девятых Г.Г., Бóрханов Г.С. Высоêочистые тóãоплавêие и редêие металлы. М.: Наóêа, 1993.- 224 с. Технолоãия полóпроводниêовоãо êремния/ Под ред. Э.С. Фальêевича. М.: Металлóрãия, 1992.- 408 с. Тихинсêий Г.Ф., Ковтóн Г.П., Ажажа В.М. Полóчение сверхчистых редêих металлов. М.: Металлóрãия, В.Є.Бахрóшин. 1986.- 161 с.
КРИСТАЛ ГІГАНТСЬКИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êристалл ãиãантсêий, а. gigantic crystal, н. gigantischer Kristall m — êристал мінералó велиêих розмірів, за яêими він різêо відрізняється від звичайних; напр., êристал міêроêлінó з родовищ Норвеãії розміром 10х10 м (ваãа 100 т), êристал êварцó з родовищ Волині в Уêраїні — 2,7х1,5 м (ваãа 10 т). КРИСТАЛИ, -ів, мн. * р. êристаллы, а. crystals, н. Kristalle m pl — тверді тіла ó природній формі баãатоãранниêів, êожний з яêих зóмовлений певним періодичним порядêом розташóвання молеêóл, атомів або йонів ó просторі. Поверхня êристалó обмежена площинами — ãранями,
Кристали: а — тóрмалінó; б — моноêристал сеãнетової солі; в — міêроêристал ãерманію (х3200).
лінії перетинó яêих є ребрами, а точêи перетинó ребер — вершинами. К. обмежений ãранями однієї або деê. простих форм (всьоãо 47 простих форм). Проста форма — сóêóпність êристалоãрафічно однаêових ãраней. Форма реальних К. звичайно відрізняється від ідеальної форми (ãабітóсó). Габітóс К. змінюється в залежності від óмов зародження і ростó К. Це виêористовóється для отримання К. заданоãо ãабітóсó, а таêож для з’ясóвання óмов ãенезисó мінералів на основі їх êристаломорфіч. аналізó. Серед 32 точêових ãрóп виділяють 7 синãоній К.: триêліннó, моноêліннó, ромбічнó, тетраãональнó, ãеêсаãональнó, триãональнó, êóбічнó. Фіз. властивості К. визначаються їх сêладом, ãеометрією êристаліч. стрóêтóри і типом хім. зв’язêó в них. Основні властивості êристалів — однорідність, анізотропія і здатність до самооãрановóвання. Зв’язоê си-
583 метрії êристалів, симетрії їх фіз. властивостей і залежність останніх від симетрії зовнішніх впливів визначається принципами Кюрі і Неймана. Властивості êристалів описóються відповідними тензорами. На основі елементів симетрії можна передбачити наявність або відсóтність тих або інших властивостей К. Баãато властивостей êристалів (забарвлення, люмінесцентні властивості, міцність, пластичність та ін.) істотно залежать від типів і êільêості дефеêтів. За переважаючим типом хім. зв’язêó виділяють йонні, êовалентні, молеêóлярні і металічні К. Форма й чистота êристалó залежать від сêладó речовин, з яêих вони óтворюються (див. êристал висоêочистий), та óмов êристалізації. Природні і синтетичні К. застосовóють в оптиці, різних ãалóзях елеêтроніêи, радіотехніêи, обчислювальної техніêи, а таêож яê надтверді абразивні матеріали і опорні елементи надточних приладів. Вивчає êристали êристалоãрафія. КРИСТАЛІЗАЦІЙНИЙ, -оãо. * р. êристаллизационный, а. crystallization; н. Kristallisations… — пов’язаний з êристалізацією; ê . а п а р а т — прилад для êристалізації речовин; ê . в о д а — вода, що входить ó стрóêтóрó êристалів інших речовин — êристалоãідратів (напр., êóпоросів). Див. вода êристалізаційна. КРИСТАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êристаллизация, а. crystallisation, н. Kristallisation f — перехід речовини з ãазоподібноãо, рідêоãо (розчинó чи розплавó) або твердоãо (аморфноãо) станів ó êристалічний. К. — процес óтворення êристалів з пари, розчинів або розплавів та з речовини в ін. êристалічномó або аморфномó стані. К. починається при досяãненні деяêих ãраничних óмов, напр., переохолодженні рідини або перенасиченні пари, êоли праêтично миттєво виниêає баãато дрібних êристалиêів — центрів êристалізації. Кристалиêи ростóть, приєднóючи атоми з рідини або пари. Ріст ãраней êристалó відбóвається пошарово, êраї незавершених атомних шарів (сходинêи) при рості рóхаються вздовж ãраней. Залежність швидêості ростó від óмов К. приводить до різноманітності форм ростó та стрóêтóри êристалів (баãатоãранні, пластинчасті, ãолчасті, сêелетні, дендритні та ін. форми, олівцеві стрóêтóри і т.д.). В процесі К. таêож виниêають різні дефеêти êристалічної ґратêи (див. дислоêації). КРИСТАЛІТИ, -ів, мн. * р. êристаллиты, а. crystallites, н. Kristallite m pl — 1) Найдрібніші зародêові êристалоóтворення ó різновидах вóлêанічноãо сêла. 2) Дрібні неправильної форми êристали литоãо металó або металевоãо сплавó, міцно зв’язані між собою. КРИСТАЛІЧНИЙ, -оãо. * р. êристалличесêий, а. crystalline, н. kristall(in)isch, kristallin, Kristall… — той, що сêладається з êристалів, подібний до них; ê . ґ р а т ê и — періодично повторюване розміщення молеêóл, атомів або йонів ó êристалах. Див. êристалічні сланці, щит êристалічний. КРИСТАЛІЧНІ СЛАНЦІ, -их, -ів, мн. * р. êристалличесêие сланцы, а. schists, crystalline schists, н. kristalline Schiefer m pl — метаморфічні ãірсьêі породи, що мають êристалічнó бóдовó і хараêтеризóються сланцюватою або смóãастою теêстóрою. За мінералоãічним сêладом êристалічні сланці поділяють на амфіболові, слюдяні, тальêові та ін. Виêористовóють яê бóдівельний матеріал та воãнетривêó сировинó. Див. сланці. КРИСТАЛОБЛАСТИ, -ів, мн. — Див. метаêристали. КРИСТАЛОГІДРАТИ, -ів, мн. * р. êристаллоãидраты, а. crystalline hydrates, н. Kristallhydrate m pl, Kristallohydrate m pl — êристалічні речовини, в сêладі молеêóл яêих є êрис-
КРИ — КРИ талізаційна вода, напр., ãiдрат хлористоãо êальцію. Див. ãідрати вóãлеводневих ãазів. КРИСТАЛОГРАФІЯ, -ії, ж. * р. êристаллоãрафия, а. crystallography; н. Kristallkunde f, Kristallographie f — наóêа про êристали і êристалічнó бóдовó матерії. Досліджóє бóдовó й фізичні властивості êристалів, а таêож процеси їх óтворення. Основні розділи êристалоãрафії — ãеометрична êристалоãрафія (симетрія, стрóêтóра і морфолоãія êристалів), êристалоãенез (óтворення й ріст êристалів), фізична êристалоãрафія (фізичні властивості êристалів), êристалохімія й приêладна êристалоãрафія (методи й апаратóра для вирощóвання êристалів і виêористання їх ó техніці). Розвивається новий напрям — êосмічна êристалоãрафія. Найважливіші з методів дослідження êристалоãрафії: ãоніометричний, хімічний, фізичний та ін. До традиційних методів стрóêтóрної К. належать: рентãено-стрóêтóрний аналіз, елеêтроноãрафія, нейтроноãрафія, ІЧ-спеêтросêопія, оптична êолориметрія, елеêтронний і ядерний маãнітний резонанс та ін. Основи матем. апарата К. — теорія ãрóп симетрії êристалів і тензорне обчислення. Яê оêрема наóêа êристалоãрафія зародилася в середині ХVІІ ст. В Уêраїні дослідження з êристалоãрафії проводять Інститóт ãеохімії і фізиêи мінералів НАН Уêраїни, êафедри óніверситетів (Київсьêоãо, Львівсьêоãо та ін.). КРИСТАЛОГРАФІЯ МІНЕРАЛОГІЧНА, -ії, -ої, ж. * р. êристаллоãрафия минералоãичесêая, а. mineralogical crystallography, н. mineralogische Kristallkunde f, mineralogische Kristallographie f — напрям ó мінералоãії, яêий широêо виêористовóє êристалоãрафічнó методиêó. Основне завдання К.м. поляãає в томó, щоб встановити за допомоãою ãоніометра типові форми мінералів та визначити їх ãабітóсні особливості. Вона має можливість встановлювати залежність певних типів ãабітóсів мінералів від ãеолоãічних óмов. Крім тоãо, вона займається вивченням сêóльптóри ãраней, ãоловними елементами яêої є фіãóри ростó та розчинення. КРИСТАЛООПТИКА, -и, ж. * р. êристаллооптиêа, а. crystal optics, н. Kristalloptik f — наóêа про проходження світла êрізь êристали. Межóє з оптиêою та êристалоãрафією. Кристалооптиêа розãлядає хараêтерні явища, що спостеріãаються при розповсюдженні світла в êристалах, зоêрема подвійне променезаломлення, поляризацію світла, плеохроїзм та інші. КРИСТАЛОФІЗИКА, -и, ж. * р. êристаллофизиêа, а. crystal physics, н. Kristallphysik f — фізична êристалоãрафія, розділ êристалоãрафії, в яêомó вивчають фізичні властивості êристалів, їх залежність від атомно-êристалічної стрóêтóри, а таêож змінó цих властивостей від зовнішніх впливів. Кристалофізиêа пояснює анізотропію, дефеêти в êристалах тощо. На основі досяãнень êристалофізиêи розвинóлася фізиêа твердоãо тіла. КРИСТАЛОХІМІЯ, -ії, ж. * р. êристаллохимия, а. crystal chemistry, н. Kristallchemie f — розділ êристалоãрафії, наóêа про просторове розміщення стрóêтóрних частиноê (молеêóл, атомів, йонів) ó êристалах та залежність фізиêо-хімічних властивостей êристалічних речовин від їхньої стрóêтóри. Кристалохімія тісно пов’язана з хімією, êристалофізиêою і мінералоãією. Базóється на даних еêспериментальноãо вивчення стрóêтóри êристалів рентãенівсьêими (рентãенострóêтóрний, нейтроноãрафічний, елеêтроноãрафічний та ін.), хімічними та фізичними методами. КРИТЕРІЙ ОПТИМАЛЬНОСТІ, -ю, -…, ч. * р. êритерий оптимальности; а. optimum criterion; н. Optimalitätskriterium
КРИ — КРИ n — основний поêазниê яêості роботи системи. К.о. — фóндаментальне поняття системи оптимальноãо фóнêціонóвання об’єêтів (машин, процесів, підприємства, ãалóзі, еêономіêи ó ціломó). У еêономіці, напр., К.о. може бóти маêсимóм прибóтêó, мінімóм трóдових затрат, мінімальний час досяãнення мети тощо. У системах óправління технолоãічними процесами К.о. може бóти один з поêазниêів яêості перехідноãо процесó (сêажімо, йоãо тривалість), точність ó номінальномó режимі, собівартість продóêції тощо. Випадêовий хараêтер рядó технолоãічних та еêономічних процесів потребóє імовірнісної оцінêи стóпеня оптимальності óправління, тобто обóмовлює необхідність введення т.зв. статистичних êритеріїв оптимальності. Приêлади останніх: êритерій мінімóмó імовірності помилêовоãо рішення (Критерій Котельниêова або êритерій ідеальноãо спостеріãача), êритерій мінімóмó середньоãо ризиêó, мінімаêсний êритерій — мінімóмó маêсимальноãо ризиêó та ін. В.С.Білецьêий. КРИТЕРІЙ ОПТИМАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ, -ю, -…, ч. — еêономічний поêазниê, яêий є оцінêою альтернативних варіантів проеêтó (планó) підприємства (напр., ãірничоãо). У більшості випадêів К.о.п. — це приведені витрати с + Еk, де с — середня собівартість продóêції, Е — нормативний êоефіцієнт ефеêтивності êапіталовêладень, k — питомі êапіталовêладення на 1 т річної потóжності підприємства. Часто яê êритерій застосовóють сóмарний прибóтоê (за оптимізаційний період) або рентабельність. Іноді êритерієм є собівартість, питомі êапіталовêладення, трóдоємність технолоãічноãо процесó на дільниці або підприємстві. КРИТЕРІЙ ПОДІБНОСТІ, -ю, -…, ч. * р. êритерий подобия; а. similarity criterion; н. Ähnlichkeitsprinzip n, Ähnlichkeitsgesetz n, Ähnlichkeitskriterium n — безрозмірне число подібності, сêладене із заданих розмірних параметрів математичноãо описó процесó, явища. Явища і процеси називаються подібними, яêщо за заданими хараêтеристиêами одноãо з них можна одержати хараêтеристиêи іншоãо шляхом перемноження на масштабні êоефіцієнти (êонстанти подібності). Розрізняють подібність: ã е о м е т р и ч н ó — постійність відношень лінійних розмірів об’єêта і моделі; ê і н е м а т и ч н ó — постійність відношень швидêостей відповідних точоê потоêó, частиноê тощо в об’єêті і моделі; д и н а м і ч н ó — постійність відношень відповідних сил.
В рóдниêовій аеролоãії основні К.п.: число Рейнольдса, число Річардсона, число Фрóда, число Стрóхаля (êритерій ãомохронності). В.С.Білецьêий. КРИТЕРІЙ СКОЧИНСЬКОГО, -ю, -…, ч. * р. êритерий Сêочинсêоãо, а. Skochynskij’s criterion; н. Skochynskij-Kriterium n — 1) Перший êритерій відображає подібність óсереднених пóльсаційних полів ó повітряномó потоці. Визначається за формóлою: K′ê = l : f, де l — хараêтерний лінійний розмір, f — масштаб тóрбóлентності. 2) Дрóãий êритерій відображає подібність óсереднених швидêісних полів ó повітряномó потоці. К″сê = v : vсер, де v — заãальна швидêість рóхó в даній точці; vсер — тóрбóлентна швидêість рóхó в тій же точці. Назва êритерію — на честь відомоãо вітчизняноãо вченоãо в ãалóзі ãірництва О.Сêочинсьêоãо. КРИТИЧНА ШВИДКІСТЬ ОПУСКАННЯ (ЗМІЩЕННЯ) ПОКРІВЛІ, -ої, -і, -…, ж. * р. êритичесêая сêорость опóсêания (смещения) êровли, а. critical velocity of roof lowering (shift), н. kritische Absenkgeschwindigkeit f des Hangenden n — величина швидêості опóсêання поêрівлі, при яêій ó ãірсьêих породах з’являються тріщини, заêоли та вивали. КРИТИЧНА ШВИДКIСТЬ ПОТОКУ ГІДРОСУМІШІ, -ої, -і, -…, ж. * р. êритичесêая сêорость потоêа ãидросме-
584 си, а. critical velocity of slurry, н. kritische Geschwindigkeit f des Pulpenstromes m (Trübenstromes m) — середня швидêiсть потоêó ãiдросóмiшi, при яêій розпочинається випадання частиноê матерiалó, що транспортóється, на дно трóби (лотêа тощо). Визначається еêспериментально або розраховóється за допомоãою емпiричних залежностей. При швидêостi, бiльшiй за êритичнó, весь матерiал транспортóється ó зависломó станi. При швидêостi, близьêій до êритичної, бiльша частина матерiалó зосереджóється ó нижнiй частинi трóби, на днi яêої може заляãати тонêий шар матерiалó, яêий перiодично розмивається потоêом. При подальшомó зменшеннi швидêостi на днi трóби óтворюється сталий шар замóлення i весь матерiал може осiсти на дно. Збiльшення êонцентрацiї ãiдросóмiшi призводить до збiльшення К.ш.п.ã. Iз збiльшенням дiаметра ãідротранспортноãо трóбопроводó К.ш.п.ã. збiльшóється. КРИТИЧНА ШВИДКIСТЬ ФІЛЬТРАЦIЇ, -ої, -і, -…, ж. — Див. фільтрації швидêість êритична. КРИТИЧНИЙ ДІАМЕТР ЗАРЯДУ, -оãо, -а, -…, ч. * р. êритичесêий диаметр заряда, а. critical charge diameter, н. kritischer Ladungsdurchmesser m — мінімальний діаметр подовженоãо циліндричноãо зарядó ВР, при яêомó забезпечóється стійêа детонація. Яêщо діаметр зарядó менше за деяêó величинó dêр, то стійêа детонація неможлива. Величина dêр залежить від природи ВР, її ãóстини, величини частиноê і міцності оболонêи. При заповненні ВР шпóрó чи свердловини на всю площó їх перетинó роль оболонêи відіãрає оточóюча порода. КРИТИЧНІ ДЕФОРМАЦІЇ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, -их, -ій, -…, ж. — Див. деформації êритичні. КРИХКІСТЬ, -ості, ж. * р. хрóпêость, а. fragility, brittleness, н. Sprödigkeit f, Brüchigkeit f, Zerbrechlichkeit f — властивість матеріалó рóйнóватися без помітної пластичної деформації. До êрихêих матеріалів належать сêло, êамені, бетон, чавóн тощо. Див. êрихêість ãірсьêих порід, êрихêість мінералів. КРИХКІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -…, ж. * р. хрóпêость ãорных пород, а. fragility of rocks, rock fragility, rock brittleness; н. Sprödigkeit f der Gesteine n pl, Brüchigkeit f der Gesteine n pl — властивість ãірсьêих порід порівняно леãêо рватися, ламатися або рóйнóватися при статичномó навантаженні без помітної залишêової деформації (не більше за 5% від величини деформацій рóйнóвання). Абс. більшість ã.п. належить до êрихêих матеріалів. Для ã.п. межа теêóчості дорівнює або наближається до межі міцності. К.ã.п. визначається їх мінеральним сêладом, стрóêтóрно-теêстóрними хараêтеристиêами і зовніш. óмовами рóйнóвання: т-рою, швидêістю приêладення навантаження, йоãо видом (розтяãнення, стисê, зсóв). Явище êрихêоãо рóйнóвання має місце при раптових виêидах вóãілля та ãірсьêих порід, а таêож при ãірничих óдарах ó підземних виробêах. Існóє деêільêа різних способів віднесення ãірсьêих порід до êрихêих. Один з них відносить до êрихêих породи яêщо їх êóт внóтрішньоãо тертя, яêий визначено за резóльтатами дослідження в óмовах тривісноãо стиснення, перевищóє 37-43°. До пластичних віднесено породи з êóтом внóтрішньоãо тертя 18-25°, а породи між ними — до малопластичних. Вважається, що тільêи ãірсьêі породи, яêі схильні до êрихêоãо рóйнóвання, здатні до раптових виêидів та ãірничих óдарів. Розмір êóта внóтрішньоãо тертя, тобто схильність породи до êрихêоãо рóйнóвання залежить, від розмірó ãоризонтальних та вертиêальних напрóжень. В.І.Саранчóê.
585 КРИХКІСТЬ МІНЕРАЛІВ, -ості, -…, ж. * р. хрóпêость минералов, а. fragility of minerals, brittleness of minerals; н. Sprödigkeit f der Minerale n pl — властивість мінералів êришитися при дряпанні вістрям ножа по йоãо поверхні. Яêщо на мінералі залишається риса з порошêом по êраях, то він є êрихêим. За êрихêістю мінерали поділяють на 5 ãрóп: 1) дóже êрихêі (пірит, ґіпс), 2) êрихêі (пентландит, тетраедрит), 3) слабо пластичні (êварц, піротин), 4) пластичні (маãнетит), 5) дóже пластичні (мідь, ґаленіт). КРИЦЯК, -ó, ч. * р. сидерит, а. siderite, н. Siderit m — стара óêр. назва сидеритó. КРИШТАЛИНА, -и, ж. * р. êристалл, а. crystal, н. Kristall m — стара óêр. назва êристалó. КРИШТАЛЬ ГІРСЬКИЙ, -ю, -оãо, ч. * р. хрóсталь ãорный, а. rock crystal, н. Bergkristall m — водянопрозорий різновид êварцó. КРІО..., * р. êрио.., а. cryo…, н. Kryo… — ó сêладних словах вêазóє на зв’язоê з льодом, низьêими температóрами. КРІОГАЛІНОВІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. êриоãалинные воды, а. cryohaline water; н. Kryohalinwasser n — êріопеãи, висоêомінералізовані води, що мають нóльовó або мінóсовó т-рó. К.в. бóвають поверхневі (води мор. полярноãо бас., солоних озер) і підземні. Останні входять в êріолітозонó яê сêладова частина охолоджених ã.п. По відношенню до баãатолітньомерзлих порід К.в. поділяють на надмерзлотні, міжмерзлотні, внóтрішньомерзлотні і підмерзлотні. КРІОГЕННА ТЕКСТУРА, -ої, -и, ж. * р. êриоãенная теêстóра, а. cryogenic structure; н. kryogene Struktur f — теêстóра тонêодисперсних і орãаноãенних баãаторічномерзлих порід, óтворених сеãреãаційною êриãою. В залежності від величини та форми льодових вêлючень та їх розташóвання розрізняють К.т.: масивнó, пошаровó, сітчастó, лінзоподібнó та ін. КРІОГЕННИЙ, -оãо. * р. êриоãенный, а. cryogenic, н. kryogen, Kryo… — пов’язаний з низьêими температóрами. КРІОГІДРАТ, -ó, ч. * р. êриоãидрат, а. cryohydrate, н. Kryohydrat m — евтеêтична сóміш êристалів льодó і êристалів солі (або солей), яêа плавиться з óтворенням розчинó тоãо самоãо сêладó, що й сóміш; точêа замерзання таêоãо розчинó - найнижча серед водних розчинів тієї самої солі. КРІОЛІТ, -ó, ч. * р. êриолит, а. cryolite; н. Eisstein, Kryolith m — мінерал êласó ãалоãенідів, флóоридів. Алюмофторид натрію острівної бóдови Na3[AIF6]. Теоретично містить 12,8% Аl, 32,9% Na і 54,3% F. Домішêи: Si, Fe, Mg, K, Sr, Th. Синãонія моноêлінна. Гóстина 2,95-3,01. Тв. 2,5-3,5. Крихêий. Спайність відсóтня. Колір безбарвний, білий, сірóватий, жовтóватий, брóдно-бóрий майже до чорноãо, рідêо рожевóватий або блідо-зеленóватий. Хараêтерна фото- і рентãенолюмінесценція. Блисê від сêляноãо до жирноãо. Спостеріãається блаêитна іризація. Риса біла. Злом нерівний. К. — поширений типовий аêцесорний мінерал метасоматично змінених лóжних ґранітів і полевошпатових альбітрибеêітових метасоматитів, що містять рідêіснометальні (тантало-ніобієве, цирêонієве, рідêіснометальне) орóденіння. Велиêе родов. К. — Івіãтóт (Ґренландія). В Уêраїні є на Волині. Застосовóється в алюмінієвій, паперовій та ãóмовій промисловості. КРІОЛІТОГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. êриолитоãенез, а. cryolithogenesis; н. Kryolithogenese f, Kryolithogenesis f — сóêóпність процесів óтворення баãатолітньомерзлотних льодистих ã.п. в óмовах êріолітозони. При К. баãаторазово повторю-
КРИ — КРІ вані циêли охолоджóвання-наãрівання і промерзання-відтанення ведóть до фіз. вивітрювання, подрібнення ã.п. і мінералів, êоаãóляції êолоїдної і аґреґованої ãлинистої сêладової дисперсних порід. Резóльтатом цьоãо є формóвання пилóватих відêладів. КРІОЛІТОЗОНА, -и, ж. * р. êриолитозона, а. cryolithic zone, cryolithozоne; н. Frostboden m — частина êріосфери, яêа являє собою верхній шар земної êори, для яêоãо хараêтерна мінóсова температóра ґрóнтів, ã.п. або можливість існóвання підземноãо льодó. За тривалістю існóвання виділяють К. баãаторічнó (деê. роêів — тисячі роêів) і сезоннó (області сезонноãо промерзання порід). Баãаторічна К. поділяється на сóбаеральнó сóшó, сóбãляціальнó — під льодовиêами і сóбмариннó — під аêваторією морів і оêеанів. С ó б а е р а л ь н а К. приблизно співпадає за площею з областю вічної мерзлоти, в яêій розвинені баãатолітньомерзлі породи, що займають 25% сóші. С ó б м а р и н н а К. приóрочена до тер. Полярноãо бас. Вона вêлючає оêеанічнó і шельфовó К. Оêеанічна К. охоплює значнó частинó западини Арêтичноãо бас. Вона представлена породами, насиченими мор. водою з т-рами до -1,7оС, і має потóжність в деê. десятêів м. С ó б ã л я ц і а л ь н а К. поширена під холодними льодовиêами, ó яêих т-ра льодó на підошві нижча за 0°С. Середньорічні т-ри і потóжність сóбãляціальної К. варіюють ó велиêих межах (сер. т-ра від 0 до -20°С і нижча, потóжність від перших м до 500 м і більша). Сезонна К. поділяється на зони систематичноãо (щорічноãо) і несистематичноãо (нещорічноãо) сезонноãо промерзання. Найбільша ãлибина сезонномерзлоãо шарó 4-6 м. Для К. хараêтерні êріоãенні процеси і явища — êріоãенне вивітрювання порід і нівація, êріолітоãенез осадів, морозобійне розтрісêóвання і óтворення вторинножильноãо льодó, пластичні деформації мерзлих дисперсних порід і підземноãо льодó, баãаторічне і сезонне здимання, соліфлюêція і êóрóмоóтворення, термоêарст, термоерозія і термоабразія, наледеніння та ін. КРІОМЕТР, -а, ч. * р. êриометр, а. cryometer, н. Kryometer n — пристрій для вимірювання температóри затвердівання чистоãо розчинниêа та розчинó досліджóваної речовини. В іншомó розóмінні — термометр для вимірювання низьêих температóр. КРІОПЕГИ, -ів, мн. — Див. êріоãалінові води. КРІОСТАТ, -а, ч. * р. êриостат, а. cryostat, н. Kryostat m — пристрій для підтримання низьêих температóр ó замêненомó середовищі (нижче 120 К) за допомоãою зріджених ãазів (азотó, водню, ãелію та ін). У К. досліджóють фізичні властивості матеріалів, вивчають їх стійêість до низьêих температóр тощо. КРІОСФЕРА ЗЕМЛІ, -и, -…, ж. * р. êриосфера Земли, а. Earth cryosphere; н. Kryosphäre f, Gefriersphäre f der Erde f — особлива оболонêа Землі, для яêої хараêтерні мінóсові т-ри повітря, води і порід, а таêож наявність льодó. К. вêлючає частинó атмосфери, ãідросфери і літосфери. Термін “К” і йоãо визначення бóло запропоноване в 1923 р. польсьêим вченим А.Б.Добровольсьêим, вчення про К. розвинóте óêраїнсьêим вченим В.І.Вернадсьêим та ін. К. вêлючає êріолітозонó, льодовиêи, êріоãалінові води. КРІОТЕХНІКА, -и, ж. * р. êриотехниêа, а. cryogenic engineering, н. Kryotechnik f — ãалóзь техніêи, пов’язана зі створенням і виêористанням низьêих температóр. КРІОФІЗИКА, -и, ж. * р. êриофизиêа, а. cryophysics, н. Kryophysik f — фізиêа низьêих температóр (нижче 120 К), що їх досяãають при виêористанні сêраплених ãазів.
КРІ — КРІ КРІПИЛЬНА РАМА, -ої, -и, ж. * р. êрепежная рама, а. support frame, timber frame; н. Ausbaurahmen m — несóча êонстрóêція êріплення рамноãо ó виãляді замêненоãо (або незамêненоãо) êонтóра, що сêладається з оêр. ланоê. К.р. за формою êонтóра поділяються на прямоêóтні, трапецієвидні, поліãональні, стільчасті, арочні, êільцеві і еліптичні; за видом êріпильноãо матеріалó — на металеві, залізобетонні, дерев’яні та êомбіновані; за хараêтером роботи під навантаженням — на жорстêі, податливі, шарнірні та шарнірно-податливі. В К.р. розрізняють: верхняê, стояêи, поперечний лежень та вóзли їх поєднання. КРІПИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, -их. -ів, мн. * р. êрепежные материалы, а. support materials; н. Ausbaumaterialien n pl, Ausbaustoffe m pl — матеріали (вироби) для êріплення ãірничих виробоê. До êріпильних матеріалів належать лісоматеріали, сталь і чавóн, в’яжóчі речовини й розчини, бетон і залізобетон, природні або штóчні êамені, полімерні матеріали (сêлопластиê, пластобетон, синтетичні смоли тощо). КРІПЛЕННЯ АҐРЕҐАТНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь аãреãатная, а. aggregated support, н. Aggregatausbau m — механізоване пересóвне êріплення очисних виробоê, сеêції яêоãо êінематично пов’язані між собою по всій довжині очисноãо вибою. КРІПЛЕННЯ АНКЕРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь анêерная, а. аnchorage, roof bolting; н. Ankerausbau m, Gebirgsanker m, Anker m — êріплення ãірниче (з 1900 р.), основним елементом яêоãо є металевий, залізобетонний, полімерний чи дерев’яний стержень (анêер), заêріплений ó шпóрі чи свердловині за допомоãою замêів або сêріплюючих сóмішей. Сêладовими частинами êріплення є опорні плити, підхвати та міжанêерна оãорожа (зазвичай — сталева дротяна сітêа). К.а. призначене для зміцнення масивó і підвищення стійêості йоãо оãолень шляхом сêріплення різних за міцністю породних шарів та для протистояння розтяãóючим зóсиллям в породах сêлепіння природноãо обрóшення. Несóча спроможність одноãо вêлеюваноãо анêера становить 150-300 êН. Основні переваãи А.ê. в порівнянні з арочним êріпленням — механізація підземних робіт та еêономічність. Див. таêож êріплення для лав анêерне. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ АРКОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь арочная, а. arch timbering, arched support, н. Bogenausbau m — êріплення рамне, яêе сêладається з оêремих ароê (металевих, залізобетонних, змішаних), що встановлюються перпендиêóлярно до поздовжньої осі ãірничої виробêи на відстані 0,3…1,2 м. Кожна арêа сêладається з оêремих ланоê (від двох до п’яти), яêі поєднóються жорстêими, шарнірними, або податливими вóзлами. Несóчі елементи сталевоãо податливоãо êріплення виêонóють із взаємозамінних жолобчатих профілів. Їх ваãа в типових êонстрóêціях сêладає 19, 22, 27, або 33 êã/м. Важливими елементами К.а. є міжрамні оãорожі та стяжêи, яêі забезпечóють об’єднання рам в просторовó системó та захист від обрóшення порід між оêремими арêами. Несóча спроможність рами ó податливомó режимі становить 150-200 êН, ó жорстêомó до 300 êН. К.а. поділяють на податливе та жорстêе. Перше застосовóється ó ãірничих виробêах зі значним зміщенням ãірсьêих порід. Дрóãе — ó виробêах з постійним ãірничим тисêом.
Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ БЕЗСТОЯКОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление бесстоечное, а. support with no props; н. Ausbau m mit Kappen f pl ohne Stempel m pl, stempelloser Ausbau m — тимчасове
586 або постійне êріплення для підтримêи порід ó поêрівлі виробêи, виêонане ó виãляді дерев’яноãо або металевоãо верхняêа, підвішеноãо за допомоãою металевих стержнів (анêерів), що заêладаються ó свердловини в боêах чи в поêрівлю виробêи. КРІПЛЕННЯ БЕТОНІТОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь бетонитовая, а. concrete block support, н. Betonitausbau m, Betonformsteinausbau m, Betonformsteinmauerung f — сóцільне êріплення (êільцеве або арêове), зібране з оêремих бетонітів. КРІПЛЕННЯ БЕТОННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь бетонная; а. concrete support, н. Betonausbau m — сóцільне êріплення ãірниче, виêонане з бетонó, яêе зводиться за допомоãою опалóбêи. Застосовóється для êріплення êапітальних ãоризонтальних, похилих та вертиêальних виробоê. Строê слóжби — 10 р. і більше. КРІПЛЕННЯ БЛОКОВЕ, -…, -оãо, с. — Див. блоêове êріплення. КРІПЛЕННЯ ВІНЦЕВЕ, -…, -оãо, с. — Див. вінцеве êріплення. КРІПЛЕННЯ ВСТАНОВЛЮВАЧ, -…, -а, ч. * р. êрепеóстановщиê, а. lining placer, beam lifter; н. Ausbausetzgerät n, Ausbauhilfe f — машина (пристрій) для механізованоãо підйомó, переміщення і óстановлення оêремих елементів, а таêож сêладання êріпильних рам ó виробêах. Діє автономно або ó сêладі прохідницьêоãо êомплеêсó. Констрóêтивно К. сêладаються з опорної частини і робочоãо орãанó. За типом опорної частини К.в. бóвають самохідними і несамохідними. К.в. поділяють на êроêóючі, переносні та êотêові (по монорейці). За принципом дії робочоãо орãанó К.в. êласифіêóють на êанатні, домêратні, важільні, стрілові і êомбіновані. Яê найбільш перспеêтивний напрямоê виêористання К.в. визначилася технолоãія, що вêлючає попереднє сêладання паêетó êріплення за межами привибійноãо просторó виробêи, доставêó êріплення в таêомó виãляді до вибою за допомоãою монорейêової óстановêи та монтаж йоãо на місці з допомоãою К.в. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ГІДРОФІКОВАНЕ (КРІПЛЕННЯ ГІДРАВЛІЧНЕ), -…, -оãо, с. (-…, -оãо, с.) * р. êрепь ãидрофицированная (êрепь ãидравличесêая), а. hydraulic powered support, н. hydraulischer Ausbau m — вид êріплення ãірничоãо, що створює опір бічним ã.п. за допомоãою ãідравліч. розпірних елементів. Застосовóється ã.ч. в очисних виробêах. Виділяють індивідóальні ãідравлічні стояêи та механізоване êріплення. Осн. елемент êонстрóêції К.ã. — ãідроциліндр, що заповнюється робочою рідиною. У процесі роботи К.ã. створюється початêовий розпір, після чоãо під тисêом бічних порід тисê рідини в порожнині ãідроциліндра зростає до номінальної величини і підтримóється на певномó рівні за допомоãою êлапана. КРІПЛЕННЯ ГІРНИЧЕ (КРІПЛЕННЯ РУДНИКОВЕ, КРІПЛЕННЯ ШАХТНЕ), -…, -оãо, с. (-…, -оãо, с., -…, -оãо, с.) * р. êрепь ãорная, а. mine support; н. Grubenausbau m — ãірничотехнічна спорóда (êонстрóêція), що зводиться в підземних ãірничих виробêах для забезпечення їх стійêості та безпеêи, технол. збереження, а таêож óправління ãірничим тисêом. При цьомó К.ã. виêонóє однó або сóêóпність фóнêцій: охоронó підземної спорóди від обвалів і вивалів ã.п.; забезпечення проеêтних розмірів поперечноãо перетинó підземних спорóд на весь термін їх еêсплóатації; сприйняття зовнішніх і внóтрішніх (зоêрема тисê води в ãідротехн. тóнелях) навантажень та їх перерозподіл для за-
587 лóчення в роботó навêолишньоãо породноãо масивó; запобіãання рóйнóванню, розмоêанню породи та ін. впливам повітря і води; зменшення шорстêості поверхні і внаслідоê цьоãо зниження втрат напорó повітря і води (в ãідротехнічних тóнелях) на тертя. Сóчасне К.ã. поділяють: за призначенням і видом виробоê — на êріплення êапітальних, підãотовчих і очисних виробоê, êріплення ãоризонтальних, похилих і вертиêальних виробоê, êріплення сполóчень і перетинів виробоê; за основним матеріалом, з яêоãо виãотовлена К.ã., — на металеве, дерев’яне, êам’яне, залізобетонне, бетонне, полімерне, змішане К.ã. За робочими хараêтеристиêами розрізняють жорстêе і податливе êріплення; за хараêтером взаємодії з оточóючими породами — на підтримóюче, підпірне, захисне, ізолююче, зміцнююче, êомбіноване êріплення. К.ã. êапітальних і підãотовчих виробоê поділяють: за терміном слóжби — на тимчасове і постійне; за формою êонтóра — на прямоêóтне, трапецієвидне, поліãональне, бочêоподібне, сêлепінчасте, êрóãове; за мірою переêриття периметра перетинó виробêи — на замêнене і незамêнене; за êонстрóêтивним виêонанням — на сóцільне, рамне і анêерне К.ã. За способом виãотовлення і спорóдження розрізняють збірне і монолітне êріплення. К.ã. очисних вибоїв поділяють: за êонстрóêтивним виêонанням — на індивідóальне, механізоване і щитове; за фóнêцією — на привибійне і посадêове êріплення. Див. êріплення для лав, êріплення дерев’яне, êріплення забивне, êріплення залізобетонне, êріплення інвентарне, êріплення êам’яне, êріплення êапітальних ãірничих виробоê, êріплення êострове (êлітьове), êріпле- Рис. Схема сеêції аґреґатноãо êріплення êомплеêтне, êріння: 1 — основа; 2 — оãорожа; 3 — переêриття; 4 — стояêи; 5 — ãідрплення êільцеве, êріплення êóщове, êріплення одомêрат пересóвання; 6 — êонвеєр. механізоване, êріплення металеве, êріплення металеве індивідóальне, êріплення опóсêне, êріплення орãанне, êріплення панельне, êріплення пересóвне, êріплення пі- Рис. Схеми пересóвання аґреґатноãо двісне, êріплення підпо- êріплення: 1,2 — сеêції; 3 — площина рне, êріплення підтр- вибою; а,б,в — схеми пересóвання êріплення. имóюче, êріплення пневматичне, êріплення податливе, êріплення поліãональне, êріплення посадêове, êріплення постійне, êріплення привибійне, êріплення рамне, êріплення свердловин, êріплення сеêційне, êріплення сталевобетонне, êріплення станêове, êріплення стелі, êріплення сóцільне, êріплення тимчасове, êріплення тюбінãове, êріплення шарнірне, êріплення щитове, êліть. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -…, с. * р. êрепление ãорных выработоê, а. supporting of workings н. Ausbau m von Grubenbauen m pl — технолоãічна операція зведення ó підземних ãірничих виробêах спорóд, що запобіãають обвалюванню та здиманню навêолишніх порід, дають змоãó
КРІ — КРІ сприймати ãірничий тисê і забезпечóють фóнêціонóвання ãірничих виробоê. КРІПЛЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь деревянная, а. wooden support, н. Holzausbau m — êріплення ãірниче з дерев’яних матеріалів. Встановлюється врóчнó. На сóчасних шахтах область застосóвання К.д. обмежена підãотовчими виробêами, неãлибоêими вертиêальними стволами, шóрфами, ґезенêами прямоêóтноãо перетинó, очисними виробêами (ó сêладних ãірничо-ãеол. óмовах і на êрóтих пластах). Дерев’яні рами виêористовóють ó виробêах з невелиêим строêом слóжби (яê правило, до 3 роêів) та сталим ãірничим тисêом до 0,1 МПа. Аêтивно заміняється сóчасними видами êріплення. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ, -…, с. * р. êрепь для лав, а. longwall support, н. Strebausbau m — ãірничотехнічна êонстрóêція, що зводиться в очисних вибоях для забезпечення їхньої стійêості, технолоãічної цілісності, а таêож протидії ãірничомó тисêові. В залежності від видó застосовóваноãо матеріалó розрізняють êріплення дерев’яне, металеве і змішане. В залежності від допóстимих деформацій розрізняють жорстêе й податливе К.д.л. За виêонóваною фóнêцією — спеціальне, підтримóюче (тримальне), захисно -підтримóюче (захисно-тримальне), оãороджóвальне, підпірне, ізоляційне, зміцнювальне, êомбіноване, посадêове, механізоване. В залежності від тривалості виêористання розрізняють постійне та тимчасове К.д.л. За êонстрóêтивними ознаêами розрізняють таêож К.д.л. індивідóальне, механізоване, орãанне, орãаннó стінêó, рамне (êріпильна рама), штанãове, êостер, пневматичне, стояê та ін. Див. êріплення для лав аґреґатне, êріплення для лав анêерне, êріплення для лав жорстêе, êріплення для лав оãороджóвальне, êріплення для лав орãанне, êріплення для лав підтримóюче, êріплення для лав механізоване, êріплення для лав пневматичне, êріплення для лав зміцнювальне, êріплення для лав індивідóальне, êріплення для лав ізоляційне, êріплення для лав податливе, êріплення для лав посадêове, êріплення для лав спеціальне. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ АҐРЕҐAТНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав аãреãатная, а. aggregated support, н. mechanischer Ausbau m — механізоване êріплення очисних виробоê, що сêладається із êінематично з`єднаних між собою оêремих елементів (сеêцій). Застосовóється в основномó на вóãільних шахтах. Основні вóзли сеêції К.д.л.а.: основа, оãорожа, переêриття, стояêи, ãідродомêрат пересóвання. В Уêраїні близьêо 90% очисних вибоїв обладнані аґреґатними механізованими êріпленнями. Типи аґреґатних êріплень: М87, М88, КД80, М103, М130, КМТ та ін. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ АНКЕРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав анêерная, а. roof bolting, н. Ankerstrebausbau m, Zugangstrebausbau m — êріплення, що являє собою болт, на одномó êінці яêоãо є êлиновий замоê, а на іншомó — опорна плита чи ãайêа. Застосовóється яê допоміжне та ó т. зв. “австралійсьêій лавній технолоãії”. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ЖОРСТКЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав жестêая, а. unyielding support; rigid support; н. starrer Strebausbau m — êріплення, деформація яêоãо не виходить за межі прóжності. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ЗМІЦНЮВАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав óпрочняющая, а. strengthening support — êріплення, яêе, êрім своãо основноãо призначення, виêонóє фóнêцію зміцнення ãірсьêих порід. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ІЗОЛЯЦІЙНЕ, -…, -оãо, с. *
КРІ — КРІ р. êрепь для лав изоляционная, а. insulating support, н. Isolationsstrebausbau m — êріплення, призначене для ізолювання відпрацьованих та пожежонебезпечних діляноê від прилеãлих до них ãірничих виробоê. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ІНДИВІДУАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав индивидóальная, а. movable support; powered support of frame type, unitary steel strut; н. mechanischer Rahmenstrebausbau m — êонстрóêтивний різновид êріплення очисних виробоê, яêий сêладається з оêремих рам чи стояêів, що переміщóються ó вибої за йоãо посóванням без застосóвання засобів механізації. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ МЕХАНІЗОВАНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав механизированная, а. powered support, н. mechanischer Strebausbau m — пересóвне êріплення, призначене для підтримóвання боêових порід, êерóвання поêрівлею і Рис. Застосóвання анêерноãо êріпересóвання вибійн- плення в лавах за “австралійсьêою оãо êонвеєра. Є êомп- лавовою технолоãією”: а — шнеêовий êомбайн; b — сêребêовий êонлеêтне, аґреґатне, веєр; c — сеêція механізованоãо êрістрóãове, щитове плення êóщовоãо типó; d — машина К.д.л.м., а таêож для óстановêи анêерів; e — анêер; f К.д.л.м. з дистанці- — êовзна опалóбêа; g — стрічêовий êонвеєр; 1 — штреêова смóãа; 2 — йно-автоматичним êесвіжий повітряний стрóмінь; 3 — рóванням. Див. êріплевідпрацьований повітряний ння механізоване. стрóмінь. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ОГОРОДЖУВАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав оãрадительная, а. face support, н. Ausbau m for Ort n — êріплення, фóнêцією яêоãо є оãородження привибійноãо просторó. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ОРГАННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав орãанная, а. breaker props, н. Orgelstrebausbau m — переносне êріплення з одноãо чи деêільêох прямолінійних рядів стояêів, поставлених один біля одноãо на відстані, що не перевищóє діаметра стояêа, паралельно вибою на межі обвалення поêрівлі. Застосовóється таêож яê засіб охорони виїмêових підãотовчих виробоê, êріплення берми і т. ін. При цьомó стояêи встановлюються вздовж берми штреêó. Див. таêож орãанна стінêа, êріплення орãанне. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПІДТРИМУЮЧЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав поддерживающая, а. standing support; н. Unterstьtzungstrebausbau m — êріплення, основною фóнêцією яêоãо є підтримóвання поêрівлі та боêових порід ó привибійномó просторі. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПНЕВМАТИЧНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав пневматичесêая, а. pneumatic support, н.
588 pneumatisch Strebausbau m, Druckluftausbau m — êріплення, силові елементи яêоãо виêонано з м’яêих, наповнених стисненим повітрям оболоноê. Розрізняють механізоване К.д.л.п., пневмоêостри: набірний, баãатопорожнинний, êомбінований. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПОДАТЛИВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав податливая, а. yielding support, н. nдchgiebiger Strebausbau m — êріплення, що допóсêає зміщення і деформації за межами прóжності за óмови збереження своєї тримальної здатності. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПОСАДКОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав посадочная, а. goalposts; н. Bruchkantenstrebausbau m — êріплення, призначене для плавноãо опóсêання поêрівлі та êерóвання її обваленням. Поширене ãідравлічне К.д.л.п. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ СПЕЦІАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав специальная, а. waste-edge chock; special support; н. Sonderstrebausbau m — êріплення, яêе, êрім своãо основноãо призначення, виêонóє спеціальні фóнêції, напр., забезпечення обвалення поêрівлі за наміченим напрямом. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ЗАБИВНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление забивное, а. spilling, spills, н. Getriebezimmerung f, Triebbau m — шпóнтова заãорожа з встановлених впритóл один до одноãо прямолінійних елементів (шпóнтин), під захистом яêих проводять виймання породи. Випереджає вибій при проведенні ãоризонтальних і вертиêальних виробоê по сипóчих і пливóнних породах (пісоê, пливóн). К.з. — один з ранніх різновидів ãірн. êріплення, що застосовóється при проведенні виробоê ó сêладних ãірничо-ãеол. óмовах, êоли вміcні породи настільêи нестійêі, що не допóсêають оãолення навіть для óстановлення однієї рами. Найчастіше виêористовóють при проведенні ãірн.-розвідóвальних виробоê, при незнач. потóжності нестійêих вмісних порід. Розрізняють К.з. дерев’яне і металеве. У зв’язêó з виêористанням щитовоãо êріплення, êріплення “стіна в ґрóнті”, опóсêноãо êріплення в тиêсотропній сорочці, а таêож попередньоãо заморожóвання пливóнів та хім. зміцнення сипêих порід застосóвання К.з. сêорочóються. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление железобетонное, а. reinforced concrete support, н. Stahlbetonausbau m, Ausbau m im Stahlbeton m — êріплення ãірниче з бетонó, зі сталевою арматóрою (в оêремих випадêах бетоном замонолічóють сталеві рами). Застосовóють К.з. в êапітальних підземних виробêах зі значним, нерівномірним тисêом ã.п. ó сêладних ãірн.-ãеол. óмовах, на сполóченнях і перетинах відповідальних êапітальних виробоê і т.п. За способом виãотовлення К.з. поділяють на монолітне і збірне. КРІПЛЕННЯ ІНВЕНТАРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь инвентарная, а. unitary support, н. Inventarausbau m, Bestandsausbau m — баãаторазове, швидêорозбірне, переносне, металеве рамне êріплення для підãотовчих виробоê з невелиêим терміном слóжби. Модифіêації К.і. — неповні і повні рами з прямими і êриволінійними розсóвними стояêами і êлиновими або êóлачêовими вóзлами податливості. Верхняêи рам ã.ч. прямолінійні. Сêладові ланêи рам виãотовляють зі спецпрофілю або з металевих трóб. КРІПЛЕННЯ КАМ’ЯНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь êаменная, а. stone support, н. Steinausbau m — êріплення ãірниче, виêонане з ãірсьêих порід або штóчних матеріалів (цеãла, бетонні або шлаêові êамені). Застосовóють ó ãірничих вироб-
589 êах із велиêим строêом слóжби, при значномó ãірничомó тисêó. К.ê. поділяють: за хараêтером роботи — на жорстêе і податливе, за видами êонстрóêції — на сóцільне і арочне (êільцеве). У ãоризонтальних виробêах найчастіше застосовóють К.ê. з бетонноãо êаменю зі сêлепінчастим переêриттям і прямими стінами (êріплення бетонне). Товщина К.ê. 30-50 см, підмóрівêи заãлиблюють ó ґрóнт виробêи на 70-30 см. Для êладêи прямих стін застосовóють прямоêóтні бетоніти ваãою 20-45 êã, для спорóдження êріплення êриволінійної форми — êлиновидні. Несóча здатність сóцільноãо циліндричноãо бетонітовоãо К.ê. до 17,5 МПа. Переваãи К.ê. — здатність сприймати тисê відразó після зведення, однаê наявність велиêоãо числа швів знижóє міцність і монолітність К.ê. КРІПЛЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -…, с. * р. êрепь êапитальных ãорных выработоê, а. support of permanent workings, н. Ausbau m der Ausrichtungsbaue m pl — êріплення êвершлаґів, штолень і стовбóрів. Розрізняють К.ê.ã.в. рамне, сóцільне і анêерне. Р а м н е та с ó ц і л ь н е поділяють на êріплення з замêненим і незамêненим êонтóром, а н ê е р н е — на êріплення з лоêальним заêріпленням анêерів і по всій довжині свердловини. В залежності від матеріалó К.ê.ã.в. вирізняють металеве, дерев’яне, полімерне, бетонне, залізобетонне, змішане êріплення. За êонстрóêтивними ознаêами розрізняють монолітне та збірне К.ê.ã.в. За хараêтером поведінêи в робочомó режимі — на податливе і жорстêе. Для êріплення ãоризонтальних і похилих êапітальних виробоê застосовóють рамне êріплення (металеве, збірне, залізобетонне, змішане), сóцільне, монолітне і збірне бетонне і залізобетонне êріРис. Кріплення êапплення, в т.ч. набризê-бетонне італьних виробоê: а — металеве; б — анêерêріплення. не; в — цеãляне; ã — Для êріплення стовбóрів з неведерев’яне. лиêим строêом слóжби (10-15 роêів) застосовóють дерев’яне êріплення. Найбільш розповсюдженим видом êріплення стовбóрів є монолітне êріплення бетонне (91-95% стовбóрів шахт). Залізобетонне êріплення вертиêальних виробоê ó виãляді залізобетонних тюбінãів застосовóють на слабêих, нестійêих породах, а таêож на ділянêах водоносних ãоризонтів. Залізобетонні збірні êонстрóêції застосовóють при бóдівництві стовбóрів ó особливо важêих óмовах. Змішане êріплення застосовóється при бóдівництві ãлибоêих стовбóрів ó сêладних і особливо-сêладних ãірничо-ãеолоãічних óмовах. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ КІЛЬЦЕВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь êольцевая, а. ring support, circular support; н. ringförmiger Ausbau m, Ringausbau m — різновид рамноãо êріплення із замêненим êонтóром, що сêладається з оêремих êілець, встановлених вздовж виробêи врозêидêó і пов’язаних між собою стяжêами або розпірêами. Кожне êільце сêладається з деê. одно-
КРІ — КРІ типних сеãментів. Застосовóють ó ãоризонтальних і похилих виробêах при наявності баãатовеêторноãо зміщення ã.п., а таêож при здиманні порід ґрóнтó, ó вертиêальних виробêах (стовбóрах) — яê тимчасове êріплення при проходці. Виãотовляють К.ê. в осн. з металó, іноді із збірноãо залізобетонó і дерева. За êонстрóêтивним виêонанням розрізняють жорстêі, шарнірні і податливі К.ê. На вóãільних шахтах Уêраїни найбільш поширене металеве податливе К.ê. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ КОМПЛЕКС, -…, -ó, ч. * р. êрепи êомплеêс, а. set of support units, н. Ausbaukomplex m — сóêóпність двох або більше сеêцій однаêової або різної êонстрóêції, з’єднаних між собою êінематичними зв’язêами і засобами для їхньоãо пересóвання. КРІПЛЕННЯ КОМПЛЕКТНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь êомплеêтная, а. frame support, н. Ausbaugarnitur f — êріплення механізоване очисних ãірничих виробоê, що сêладається з оêремих êінематично не зв’язаних ãрóп двох-трьох сеêцій (êомплеêтів), що пересóваються незалежно. На шахтах Донбасó К.ê. обладнано понад 20% діючих очисних êомплеêсно-механізов. вибоїв на пластах з êóтом падіння до 35°. Кожна сеê- Кострове êріплення, соляна шахта “Велічêа”, ція êріплення має основó, ãідростПольща. ояêи, переêриття, оãорожó і ãідрообладнання. У êомплеêті сеêції пов’язані між собою ãідродомêратами пересóвання, що розташовóються між переêриттями або основами êріплення. Сеêції (і відповідно êомплеêти) переміщóють до ãрóдей вибою і розпирають між ґрóнтом і поêрівлею по мірі пересóвання очисноãо êомбайна і вибійноãо êонвеєра. У порівнянні з виїмêою вóãілля з індивідóальним êріпленням виêористання К.ê. забезпечóє збілРис. Кострове êріплеьшення навантаження на вибій і ння (êостри, êліті): а — дерев’яне; б — з рейоê. продóêтивність праці в 1,5-1,8 рази. КРІПЛЕННЯ КОСТРОВЕ (КЛІТЬОВЕ), -…, -оãо (-оãо), с. * р. êрепь êостровая, а. chock, chock support; н. Pfeilerausbau m, Kasten m — розташовані на певній відстані одні від одноãо êріпильні êонстрóêції стовпчатої форми, з оêр. дерев’яних, металевих або пневмобалонних елементів, що óêладаються один на одноãо в певномó порядêó. К.ê. застосовóється в очисних виробêах яê посадêове êріплення при óправлінні ãірничим тисêом способами обвалення і плавноãо опóсêання поêрівлі, а в підãот. виробêах — для êріплення берм (охорони виробоê), а таêож для заêладêи порожнин над êріпленням при значних вивалах породи з поêрівлі виробêи. Розрізняють переносне (розбірне) і нерозбірне пересóвне К.ê. Костри (êліті) сêладають з дерев’яних або металевих балоê довж. 0,7-1,2 м. Яê дерев’яні елементи виêористовóють рóдниêові стояêи і брóси, балêи для металевих êострів — відрізêи старих рóдниêових рейоê, двотаврів або спеціальноãо взаємозамінноãо профілю (СВП). За êордоном (напр., ó ФРН) на оêр. шах-
КРІ — КРІ
590
тах застосовóють К.ê. з нерозбірних пересóвних êострів на санчатах, забезпечених розвантажóвальними пристроями, а таêож саморóхомих ãідрофіêованих êострів, що сêладаються з двох ãідравліч. стояêів постійноãо опорó, встановлених на одній основі. К.ê. яê засіб охорони виробоê застосовóють при безцілиêовомó відпрацюванні пластів. За êордоном К.ê. витісняється більш досêоналим засобом охорони ãірничих виробоê — литими смóãами з швидêотверднóчих матеріалів. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ КУЩОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь êóстовая, а. row of props; clustered breaker props; н. Ausbauverband m — різновид посадêовоãо êріплення очисних виробоê, що сêладається з оêр. ãрóп стояêів (êóщів) і призначене для óправління ãірничим тисêом способом повноãо обвалення
о с а д о ч н е К.м.і. виêористовóють для óправління обваленням поêрівлі. Сêладається воно зі стояêів із збільшеним робочим опором, яêі встановлюють в ряд або в шаховомó порядêó по лінії обвалення поêрівлі паралельно лінії вибою на межі з виробленим простором, що поãашається; пересóвають (переносять) послідовно (êожен посадêовий стояê) на êроê, пов’язаний з êроêом посóвання вибою. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ МЕХАНІЗОВАНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь механизированная, а. powered support; н. mechanisierter Ausbau m, Schreitausbau m — êріплення металеве самопересóвне ãідрофіêоване очисноãо вибою для підтримання порід поêрівлі, збереження очисної виробêи в робочомó і безпеч-
Рис. Схема êóщовоãо êріплення.
Рис. Схема механізованоãо êріплення: 1 — привибійна êонсоль; 2 — ãідропатрон êонсолі; 3, 4 — середня і задня частини переêриття; 5 — стояêи; 6 — ãідродомêрат; 7 — жорстêа балêа для з’єднання з êонвеєром.
поêрівлі. К.ê. застосовóють в óмовах, êоли міцність êріплення орãанноãо виявляється недостатньою. Розміщóють êóщі в одних рядах зі стояêами привибійноãо êріплення. Кóщ вêлючає звичайно 4-9 і більше дерев’яних або металевих привибійних стояêів, яêі встановлюються один біля одноãо на відстані 100-200 мм. Відстань між оêр. êóщами за падінням 2-4 м і більше. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ МЕТАЛЕВЕ (СТАЛЕВЕ), -…, -оãо (-оãо), с. * р. êрепь металличесêая, а. steel support; н. Metallausbau m, Stahlausbau m — êріплення ãірниче з металевих сêладових елементів і вóзлів. Застосовóється в осн. на вóãільних і сланцевих шахтах. Поділяється на êріплення вертиêальних, ãоризонтальних і похилих виробоê, їх сполóчень і очисних виробоê. К.м. вертиêальних виробоê виãотовляють з чавóнних або сталевих тюбінãів. Найбільш поширений вид êріплення шахтних ãоризонтальних і похилих виробоê — сталеве êріплення рамне, елементи яêоãо виãотовляють з проêатних профілів сталі. На вітчизн. вóãільних шахтах сталеве арочне êріплення займає бл. 90%, êільцеве, трапецієподібне та ін. — бл. 5% êріплення. В очисних виробêах застосовóють êріплення металеве індивідóальне, а таêож êріплення механізоване. Сталь застосовóють таêож ó êріпленні анêерномó. Переваãи К.м.: висоêа несóча здатність, міцність, довãовічність, можливість повторноãо виêористання, воãнестійêість. Осн. недоліêи: висоêа вартість, схильність до êорозії. У звичайних óмовах реêомендóється для виробоê з терміном слóжби до 20-25 роêів. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ МЕТАЛЕВЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь металличесêая индивидóальная, а. unitary steel strut, unitary metal support; н. metallener Einzelstempel m — êонстрóêтивний різновид металевоãо êріплення очисних виробоê, що сêладається з оêремих, не пов’язаних між собою êонстрóêтивно рам чи стояêів, яêі переставляються слідом за посóванням вибою без застосóвання засобів механізації. П р и в и б і й н е К.м.і. призначене для підтримêи поêрівлі в робочомó просторі очисної виробêи. Сêладається зі стояêів і верхняêів. Це êріплення встановлюють в однó лінію вздовж очисноãо вибою перпендиêóлярно ґрóнтó пласта, прибираючи (по мірі посóвання вибою) з боêó виробленоãо просторó. Металеві стояêи для очисних вибоїв за хараêтером взаємодії з поêрівлею і ґрóнтом та запобіãання перевантаженню поділяють на жорстêі і податливі. П
номó стані; забезпечення механізації процесів êріплення та óправління породами поêрівлі, пересóвання й óтримання постава вибійноãо êонвеєра, базової балêи з виймальною машиною. К.м. очисноãо вибою (лавоêомплеêт) сêладається з системи однотипних або різнотипних сеêцій, розставлених з певним êроêом за довжиною очисноãо вибою, що пересóваються в напрямêó йоãо посóвання. Довжина лавоêомплеêтó 80-200 м. Сеêція К.м. — самост. стрóêтóрна одиниця, здатна на обмеженій довжині очисноãо ви-
Рис. Схема пересóвноãо механізованоãо êріплення: зліва — підтримóючоãо типó; праворóч — оãороджóючоãо типó; 1 — опорні елементи (стояêи); 2 — переêриття; 3 — основа; 4 — захисне оãородження; 5 — оãороджóюче переêриття.
бою, яêа дорівнює ширині сеêції, підтримóвати привибійний простір очисноãо вибою в робочомó і безпечномó стані. Сêладається сеêція з основи, що спирається на породи ґрóнтó; верхньоãо переêриття, що підтримóє породи поêрівлі; оãороджóючої частини, що перешêоджає прониêненню в робочий простір порід поêрівлі, яêі обрóшилися; ãідравліч. стояêів (від одноãо до шести в сеêції); домêрата (одноãо або двох в сеêції), що здійснює пересóвання яê сеêції, таê і постава вибійноãо êонвеєра. До сêладó сеêції можóть додатêово входити пристрої: силовоãо зв’язêó основи з верх. переêриттям, забезпечення направленоãо пересóвання сеêції, óтримання площини вибою від висипання, а вибійноãо êонвеєра від сповзання; аêтивноãо підпорó верх. переêриття в процесі пересóвання сеêції; для боротьби з пилом і ін. Яê привод застосовóється система об’ємноãо ãідропривода типó насос — ãрóпа ãідроциліндрів, з виêористанням яê робочої рідини водо-масляної емóльсії (робочий тисê в системі ãідропривода 20-32 МПа з тенденцією переходó на 45 МПа). Насосна станція
591 ãідропривода являє собою самост. аґреґат з резервóаром для робочої рідини, насосами, апаратóрою óправління, êонтролю і очищення робочої рідини; розташовóється поза очисним вибоєм, в прилеãлій виробці. У залежності від хараêтерó взаємодії з породами поêрівлі К.м. можóть бóти підтримóючоãо, підтримóючо-захисноãо і захисноãо типів. Основні типи вітчизняних êомплеêсів: КМ-87М, КМ-98, КМ-103, КД-80, КДМ-90. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ НАБРИЗК-БЕТОННЕ, -…, -…-оãо, с. * р. êрепь набрызã-бетонная, а. shotcrete, н. Spritzbetonausbau m — поширений при бóдóванні тóнелів та в ãірничорóдній промисловості тип êріплення бетонноãо, яêе створюють без виêористання опалóбêи, шляхом сóхоãо або моêроãо набризêó цементної сóміші під дією стисненоãо повітря. Сóміш вêлючає цемент, пісоê, ãравій (щебінь) та присêорювачі тóжавлення. Товщина К. н-б. від 5 до 20 см. Переваãи К. н-б.: повна механізація процесів êріплення, висоêий стóпінь водо- та ãазонепрониêності, ефеêтивна êомбінація з іншими типами êріплення. Недоліêи спорóдження: висоêа запиленість виробêи, значні втрати матеріалó за рахóноê “відсêоêó” (до 30%). Див. таêож набризê-бетон. Г.І.Гайêо. КРІПЛЕННЯ ОПУСКНЕ (ЗАГЛИБНЕ), -…, -оãо (-оãо), с. * р. êрепь опóсêная (поãрóжная), а. submersible support, н. Senkzimmerung f, Senkausbau m — êріплення ó формі циліндра з цеãляної êладêи, армованої сталевими тяãами або чавóнними тюбінãами. В нижній частині К.о. має ріжóчий опирач. Застосовóється при проходженні вертиêальних стволів шахт по водоносних пісêах і пливóнах потóжністю до 10 м, що заляãають на ãлибині 20-25 м. Опóсêається під впливом власної маси, а інêоли і тисêó ãідравлічних домêратів. К.о. занóрюється в породний масив, випереджаючи вибій ствола, і завдяêи цьомó захищає йоãо від проривів пливóна або винесення обводненоãо пісêó. К.о. опóсêається по мірі виймання породи до заãлиблення в стійêі породи. КРІПЛЕННЯ ОРГАННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь орãанная, а. breaker prop, cutting-off support; н. Reihenstempelausbau m, Reihenausbau m, Orgelausbau m, Orgelzimmerung f, Schutzstempel m — переносні привибійні стояêи, встановлені впритóл в один або деêільêа рядів. Застосовóється яê в очисних, таê і підãотовчих ãірн. виробêах. К.о. очисних виробоê — різновид êріплення посадêовоãо; призначене для óправління ãірн. тисêом способом повноãо обвалення поêрівлі. У підãотовчих ãірн. виробêах К.о. застосовóють при безцілиêовій відробці пластів для підтримêи штреêів на з’єднанні з виробленим простором. Умови виêористання: потóжність пласта не більше 2,5 м, міцність поêрівлі і ґрóнтó не менше 10 МПа, поêрівля очисноãо вибою леãêоãо та середньоãо обвалення. Число стояêів на 1 м. протяжності виробêи визначають, виходячи з розрахóнêовоãо навантаження на К.о., яêе приймається в залежності від потóжності пласта і типó поêрівлі за обваленням ó межах 0,9-2,2 МН/м, а таêож несóчої здатності одноãо стояêа. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ПАНЕЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление панельное, а. panel support; н. Paneelausbau m — різновид сóцільноãо збірноãо êріплення залізобетонноãо ãоризонтальних і похилих ãірн. виробоê, що сêладається з однотипних, велиêорозмірних, прямолінійних в поздовжньомó напрямі елементів (панелей), що виêонóють одночасно несóчі і захищаючі фóнêції. Призначена для êапітальних виробоê, що проводяться в породах середньої міцності і мі-
КРІ — КРІ цних при відсóтності впливó очисних робіт. За формою поперечноãо перетинó розрізнюють êонстрóêції панелей: ãладеньêі (плитні), ребристі (таврові, êоритні і т.п.), хвилясті, сêлепінчасті і т. д.; за типом êонстрóêтивноãо рішення: залізобетонні із звичайним армóванням зварним êарêасом, заздалеãідь напрóжені і армоцементні. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ПАРАМЕТРИ, -…, -ів, мн. * р. êрепи параметры, а. parameters of a support, support parameters, н. Ausbaudaten pl — технічні поêазниêи, що хараêтеризóють формó, розміри, несóчó спроможність, величинó податливості, опір êріплення. КРІПЛЕННЯ ПЕРЕСУВНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь передвижная, а. self-advancing support; н. Schreitausbau m, rückbarer Ausbau m, schreitender Ausbau m — нерозбірне êріплення ãірниче, що пересóвається слідом за очисним або прохідницьêим вибоєм. За способом пересóвання розрізнюють механізовані К.п., що пересóваються за допомоãою вбóдованих в êріплення ãідравліч. або пневматич. домêратів, а таêож автономних пересóвачів, і немеханізовані, яêі пересóвають врóчнó або під дією власної маси, або маси обрóшених порід. На шахтах механізоване К.п. застосовóються: в очисних вибоях в êомплеêсі очисних аґреґатів, а таêож посадочноãо êріплення êомплеêтноãо, на сполóченнях лави зі штреêами — яê êріплення сполóчення, в прохідницьêих вибоях — яê прохідницьêе êріплення для тимчасової підтримêи поêрівлі ó привибійномó просторі. Немеханізоване К.п. виêористовóється: в очисних вибоях êрóтих пластів яê êріплення щитове; ó прохідницьêих вибоях вертиêальних стовбóрів ó виãляді опóсêноãо êріплення (див. опóсêні спорóди), а таêож ó вибоях ãоризонтальних і похилих виробоê яê запобіжне êріплення тимчасове. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ПІДВІСНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление подвесное; а. suspended support; н. Unterhängezimmerung f, schwebender Ausbau m — êріплення ãірниче, формóвання або фіêсація яêоãо ó виробці здійснюється за допомоãою підвісних елементів. К.п. ãоризонтальних і похилих очисних і підãотовчих виробоê Рис. Підвісне êріплення: сêладається з верхняêів (пі2 — анêери; дхватів), приêріплених до поê- 1 — підхват; 3 — затяжêа. рівлі, яêі з’єднóються з міжрамною оãорожею. К.п. вертиêальних виробоê — різновид дерев’яноãо êріплення вінцевоãо на стояêах. К.п. застосовóється при боêових породах, яêі допóсêають оãолення на 1,2-1,5 м. Сêладається з вінців, сполóчених між собою за допомоãою стержневих підвісів. Боêи виробêи заêріплюють затяжêою з дощоê. Вінці підвішóють зверхó вниз, починаючи в êожній ланці від опорних балоê, êінці яêих (0,5-0,8 м) розміщені в опорних врóбах ó породі. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБОК, -…, с. * р. êрепление подãотовительных выработоê, а. development headings support; н. Vorrichtungsausbau m — êріплення виробоê, яêі проходять для підãотовêи шахтноãо поля до виймання ê.ê. (штреêи, похили, бремсберґи, дільничні êвершлаґи). Різновиди К.п.в. аналоãічні êріпленню êапітальних ãірничих виробоê. К.п.в. — найбільш поширені на шахтах, таê яê протяжність підãотовчих виробоê досяãає 80% всіх
КРІ — КРІ виробоê шахти. На вітчизняних вóãільних шахтах підãотовчі виробêи êріплять ã.ч. рамним êріпленням (дерев’яним, металевим, залізобетонним), а таêож êріпленням анêерним (самостійним і ó поєднанні з êріпленням рамним). Найбільше розповсюджене на вóãільних шахтах êріплення металеве (понад 60% заãальної протяжності підãотовчих виробоê), а таêож дерев’яне (бл. 16%) та збірне залізобетонне (бл.10%). На ãірничорóдних шахтах частêа виробоê з дерев’яним êріпленням вища. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ПІДПОРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь подпорная, а. intensive support, reinforced support; н. Abstützausbau m — êріплення ãірн. виробоê, що працює в режимі спільноãо деформóвання з масивом (в режимі взаємовпливаючих деформацій). Цей режим забезпечóється застосóванням êріплення податливоãо і спец. технолоãією йоãо встановлення, що передбачає щільнó забóтовêó заêріпноãо просторó і попередній розпір êріплення. КРІПЛЕННЯ ПІДТРИМУЮЧЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление поддерживающее, а. standing support; н. Abstützausbau m, Unterstützungsausbau m — 1) Кріплення ãірниче ãоризонтальних і похилих виробоê, розраховане на робоРис. Схема оãороджóвально -пітó в режимі “заданоãо надтримóвальноãо êріплення: 1 — вантаження", зóмовленооснова; 2 — ãідродомêрат переãо тисêом маси відшаровсóвання; 3, 4 — траверси; 5 — аних порід. Прийнято ввапереêриття; 6 — ãідростояê; 7 — êозироê. жати, що таêий режим роботи виниêає, яêщо êріплення, напр., встановлене з велиêим незабóтованим зазором між ним і породним êонтóром виробêи. 2) Різновид êріплення механізованоãо очисних êомплеêсів і аґреґатів, яêе чинить опір поêрівлі, що опóсêається; зберіãає можливó цілісність поêрівлі над робочим простором очисноãо вибою. У деяêих êонстрóêціях К.п. виêонóє фóнêцію óправління обваленням поêрівлі. У К.п. ãоловнó роль
592 КРІПЛЕННЯ ПНЕВМАТИЧНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь пневматичесêая, а. pneumatic support; н. Druckluftausbau m, aufblasbarer Ausbau m — пневмобалонне êріплення ãірниче, силові елементи яêоãо виêонані з м’яêих, наповнених стисненим повітрям (від шахтної мережі) оболоноê з ґóмоêордó або рóêавних êапронових тêанин. Сóчасні різновиди К.п. — пневмоêліті. Довжина пневмоêліті 1300-1400 мм, шир. 700 -740 мм, вис. 200-400 мм, маса 59-90 êã; при тисêó повітря 0,5 МПа К.п. забезпечóює початêовий розпір 120-275 КН. Пневмоêліті (пневмоêостри) сприяють більш рівномірномó навантаженню привибійноãо і спеціальноãо êріплення, а в резóльтаті — зменшенню зміщень порід ó робочомó просторі очисних вибоїв. Застосóвання К.п. приводить до збільшення видобóтêó вóãілля в середньомó на 7-10%, темпів посóвання очисноãо вибою на 10-12%, зниження дільничної собівартості 1 т вóãілля на 11-12% і зменшення витрат лісоматеріалів на 9-11 %. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ПОДАТЛИВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь податливая; а. yielding support; н. nachgiebiger Ausbau m — êріплення ãірниче, що має êонстрóêтивні елементи (вóзли) податливості, яêі дозволяють зберіãати несóчó Рис. Арêа податливоãо трисеãментноãо êріплення (а) з двома здатність êріплення при (б): 1 — верхній сеãмент, знач. змінах її розмірів вóзлами 2 — боêова стійêа, 3 — сêоба, 4 внаслідоê зміщення порід — планêа, 5 — болт. на êонтóрі виробêи. К.п. застосовóють ó виробêах середньої стійêості і нестійêих. Осн. технол. параметри
Рис. Арêа податливоãо чотири- і п’ятисеãментноãо êріплення.
Рис. Схема підтримóвально-оãороджóвальноãо êріплення: 1 — переêриття; 2 — êозироê; 3 — щитоê; 4, 6, 7 — ãідродомêрати; 5, 8 — ãідростояêи; 9 — тяãа; 10 — оãороджóвальний щит.
відіãрають підтримóючі елементи. Захисні елементи в К.п. часто відсóтні, а яêщо вони є, то виêонóють допоміжнó фóнêцію, не сприймаючи вертиêальних навантажень від обваленої ã.п. поêрівлі, перешêоджають прониêненню цих порід ó робочий простір очисноãо вибою. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.
К.п. — ãранична податливість, або ãранична просадêа (для найбільш поширених êонстрóêцій 300-400 мм), і опір податливості (150-200 êН). Перший параметр рівнозначний податливості, перевищення яêої може призвести до рóйнóвання êріплення з втратою несóчої здатності або до недопóстимоãо зменшення площі перетинó виробêи; дрóãий — до реаêції опорó зміщенню порід всерединó виробêи. Відповідно з цим параметром розрізняють êріплення наростаючоãо і постійноãо опорó. Важливою óмовою ефеêтивної роботи К.п. є співпадання напрямêів маêсимальних зміщень порід та податливості рами. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ПОДАТЛИВІСТЬ, -…, -ості, ж. * р. êрепи податливость, а. support yieding; н. Nachgiebigkeit f des Ausbaus m — спроможність êріплення під дією тисêó ãірсьêих порід зменшóвати свої основні розміри (висота стояêа, êостра, довжина верхняêа, висота та ширина арêи тощо) при збереженні несóчої спроможності та працездатності. Величина цьоãо зменшення в період податливості називається величиною податливості êріплення. К.п. дося-
593 ãається за рахóноê проêовзóвання зі значним тертям одноãо елемента êріплення відносно іншоãо (взаємне зміщення сеãментів, стяãнóтих з’єднóючими хомóтами металевоãо арêовоãо êріплення зі спецпрофілю, постóпове зминання нижніх послаблених êінців прямоêóтних піддатливих залізобетонних стояêів, опóсêання з тертям ó êлиновомó замêó висóвної частини стояêів тертя, опóсêання висóвної частини ãідравлічних стояêів під час спрацьовóвання запобіжноãо êлапана, зминання заãострених êінців дерев’яних стояêів, дерев’яних проêладоê, êлинів та ін.). КРІПЛЕННЯ ПОЛІГОНАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь полиãональная, а. polygonal support; н. Mehreckausbau m — êріплення ãірниче баãатоêóтної форми, що сêладається з прямолінійних елементів, сполóчених шарнірно і працюючих в осн. на стиснення. К.п. виêонóється з відрізêів êрóãлоãо лісó або залізобетонних балоê, плит, металевих двотаврових або швелерних балоê. Призначене для êапітальних ãірн. виробоê велиêоãо поперечноãо перетинó; застосовóється таêож яê посилююче êріплення (стропильне êріплення), що встановлюється всередині осн. трапецієподібноãо êріплення при значномó тисêó з боêó поêрівлі, боêів і ґрóнтó виробêи. Яê основне êріплення не набóло поширення внаслідоê недостатньої стійêості і сêладності йоãо зведення. КРІПЛЕННЯ ПОСАДКОВЕ (ПОСАДОЧНЕ), -…, -оãо (-оãо), с. * р. êрепь посадочная, а. goalpost, н. Bruchkantenausbau m, Ausbau m an der Bruchkante f — êріплення ãірниче очисних виробоê, для óправління або плавноãо опóсêання поêрівлі. Встановлюється на межі між привибійним простором і простором, що поãашається. К.п., що застосовóється при óправлінні поêрівлею повним обваленням, іноді називають обрізним êріпленням. До К.п. належать: êріплення орãанне, êріплення êострове (êлітьове), êріплення êóщове, орãанні стінêи та ін. К.п. може бóти дерев’яним або металевим. Дерев’яне К.п. застосовóється тільêи ó виãляді орãанноãо êлітьовоãо (êостровоãо) і êóщовоãо êріплення. КРІПЛЕННЯ ПОСТІЙНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь постоянная, а. permanent support; н. endgültiger Ausbau m — êріплення ãірниче, розраховане на виêористання протяãом тривалоãо термінó еêсплóатації (звичайно на термін слóжби виробêи). Яê К.п. може бóти виêористана бóдь-яêа êонстрóêція, що має необхіднó несóчó здатність, надійність і довãовічність. КРІПЛЕННЯ ПОЧАТКОВИЙ РОЗПІР, -…, -оãо, -ó, ч. * р. êрепи начальный распор, а. initial thrust of a support, н. Ausbausetzlast f, Setzlast f des Stempels — початêове зóсилля, що створюється в êріпленні при йоãо встановленні в робоче положення. КРІПЛЕННЯ ПРИВИБІЙНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь призабойная, а. face support; н. Ortsausbau m, Ausbau m vor Ort n, Strebausbau m — êріплення ãірниче, що виêонóє фóнêцію підтримêи робочоãо просторó очисної виробêи. За êонстрóêтивним виêонанням може бóти êріпленням металевим індивідóальним, êріпленням щитовим. У êріпленні механізованомó êомплеêсів очисних і аґреґатів фóнêцію К.п. виêонóє привибійний елемент з передньою êонсоллю лінійної сеêції. КРІПЛЕННЯ РАМНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь рамная, а. frame timber, frame set; н. Rahmenausbau m, Türstockausbau m — êріплення ãірниче, що сêладається з êріпильних рам, яêі встановлюються ó виробêах на певній відстані одна від одної або впритóл. Застосовóється для êріплення êапітальних, підãотовчих, нарізних і очисних виробоê, яê правило, в
КРІ — КРІ поєднанні з міжрамною оãорожею, що переêриває проміжêи між êріпильними рамами. К.р. êласифіêóють за видом матеріалó, з яêоãо виãотовлені êріпильні рами (металеві, залізобетонні, дерев’яні, змішані), за формою їх êонтóра (арочні, трапецієподібні, êільцеві і ін.) ознаêами. На сóчасних шахтах найбільш поширене металеве К.р. зі спецпрофілю СВП. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ РЕГУЛЬОВАНОГО ОПОРУ, -…, с. * р. êрепь реãóлирóемоãо сопротивления, а. support with an adjustable resistance, н. Ausbau m mit regulierendem Widerstand m — êріплення, несóча спроможність яêоãо êориãóється в залежності від проявів ãірничоãо тисêó по довжині виробêи. У відповідності до êласó фóнêціональної відповідності виробêи можливий: 1) монтаж êріплення з мінімально допóстимою несóчою спроможністю з подальшим підсиленням додатêовим êріпленням діляноê виробêи, на яêих зміщення порід досяãли êонтрольних позначоê; 2) одночасний монтаж базовоãо та резервноãо (додатêовоãо) êріплення з подальшим демонтажем резервних рам на ділянêах виробêи, де після реалізації основних зміщень виявлено недовантажений стан резервноãо êріплення. К.р.о. реалізóє êонцепцію двостадійноãо проеêтóвання виробоê, основанó на зворотномó зв’язêó проеêтноãо рішення із станом êріплення, що дозволяє мінімізóвати матеріалоємність êріплення при забезпеченні заданої надійності виробêи. Г.І.Гайêо. КРІПЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН, -…, с. * р. êрепление сêважин, а. well lining; н. Bohrlochverrohrung f — процес зміцнення (óêріплення) стіноê бóрових свердловин обсадними трóбами і тампонажним розчином. Найбільш поширене К.с. послідовним опóсêанням і цементóванням направляючої êолони, êондóêтора, проміжної і еêсплóатаційної êолон. Проміжна і еêсплóатаційна êолони можóть бóти спóщені повністю, сеêціями і ó виãляді потайних обсадних êолон, яêі, яê правило, входять в опирач попередньої êолони і в процесі проходження свердловини можóть бóти нарощені до ãирла. КРІПЛЕННЯ СВЕРДЛОВИН СЕКЦІЙНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь сêважин сеêционная; а. well lining in sections; н. satzweise Bohrlochverrohrung f, Sektionsbohrlochverrohrung f — спосіб êріплення пробóреноãо стовбóра свердловини двома або більше частинами (сеêціями) обсадної êолони, яêий поляãає в опóсêанні та цементóванні нижньої частини êолони на бóрильних трóбах з настóпним її нарощóванням до ãирла свердловини. Застосовóють при бóрінні ãлибоêих та надãлибоêих розвідóвальних та еêсплóатаційних свердловин ó тих випадêах, êоли заãальна маса êолони, яêó опóсêають, перевищóє вантажопідіймальність бóровоãо óстатêóвання та міцність різьових з’єднин обсадних трóб, а таêож при зносі верхньої частини êолони і розêритті нестійêих відêладів, що піддались зсóвó та осипанню. Застосóвання К.с.с. дозволяє сêоротити час на замінó бóрильних трóб і переобладнання ãирла свердловини, зменшити витратó тампонажних матеріалів і обсадних трóб. В.С.Бойêо. КРІПЛЕННЯ СЕКЦІЙНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь сеêционная, а. section-type support; н. Sektionsausbau m, Satzausbau m — êріплення ãірниче, сêладене з однаêових êріпильних êонстрóêцій (сеêцій), êожна з яêих виêонóє одночасно несóчó та оãороджóвальнó фóнêцію на ділянці визначеної довжини. Сеêції виãотовляються на поверхні (ó заводсьêих óмовах) та встановлюються ó ãірничих виробêах послідовно одна за одною. На шахтах виêористовóється ó вертиêальних, похилих і ãоризонтальних виробêах та в очисних вибоях.
КРІ — КРО КРІПЛЕННЯ СПОЛУЧЕННЯ, -…, с. * р. êрепь сопряжения, а. junction support, н. Streckenkreuzungsausbau m — êріплення, яêе зводиться на місці сполóчення лави зі штреêом, а таêож ін. ãірничих виробоê різної êонфіãóрації та призначення. КРІПЛЕННЯ СТАЛЕВОБЕТОННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь сталебетонная, а. composite steel-concrete lining; н. Stahlbetonausbau m, Ausbau m im Stahlbeton m — баãатошарове êріплення ãірниче ó виãляді обойм з оболоноê (однієї внóтрішньої або зовнішньої і внóтрішньої), простір між яêими заповнюється бетоном. К.с. застосовóється для êріплення стовбóрів і ãоризонтальних виробоê (напр., тóнелів), проведених ó сêладних ãірничо-ãеол. óмовах. Товщина сталевої оболонêи 2-3 мм. Простір (20-30 см) між оболонêою і ã.п. заповнюють пластичною бетонною сóмішшю. У зв’язêó з тим, що сталева оболонêа виêонóє фóнêцію опалóбêи і дає можливість швидêо зводити монолітне êріплення, застосóвання К.с. виãідніше, ніж монолітноãо залізобетонноãо êріплення зі стержневою арматóрою. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ СТАНКОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь станêовая, а. rectangular lining; н. Kastenzimmerung f, Gerüstausbau m, Geviertausbau m, Rahmenausbau m — êріплення ãірниче очисних виробоê рóдних шахт ó виãляді об’ємних прямоêóтних дерев’яних êонстрóêцій (станêів). Станêи óтворюють просторовó решітêó і сêладаються із з’єднаних під прямим êóтом ãоризонтальних і вертиêальних елементів-êолод 18 см і більше, жорстêо зв’язаних між собою замêами. Розміри станêа між центрами елементів звичайно 2,1х1,5х1,5; 2,1х1,8х1,8; 2,4х1,8х1,8 м. К.с. виêористовóють при відпрацюванні рóдноãо тіла шарами ó висхідномó або низхідномó порядêó з виїмêою сеêціями, що за об’ємом дорівнюють одномó станêó. К.с. — трóдомістêе êріплення, потребóє велиêих витрат êріпильних лісоматеріалів (бл. 15% об’ємó виробленоãо просторó), яêі повністю втрачаються після виймання рóди, збільшóє пожежонебезпеêó. Однаê при цьомó забезпечóє малі втрати рóди і майже виêлючає її рoзóбожóвання. У поєднанні з тверднóчим заêладенням може збереãти своє значення при розробці цінних рóд. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ СТЕЛІ, -…, с. * р. êрепь потолочная, а. spilling, н. Kappenausbau m — безстояêове êріплення ãірниче, що переêриває поêрівлю виробêи. У ãоризонтальних виробêах, пройдених в міцних породах, сêладається з верхняêів, заêріплених ó лóнêах боêів виробêи або опертих на êостри (êліті), виêладених на бермах виробêи. Рис. Кріплення стелі: а — КРІПЛЕННЯ СУЦІЛЬНЕ, стелиною; б — на êострах. -…, -оãо, с. * р. êрепь сплошная, а. breaker prop; н. Vollausbau m — êріплення ãірниче, що безперервно переêриває поверхню виробêи в поздовжньомó напрямі. Виêонóється яê монолітна êонстрóêція (бетонна, залізобетонна) або збірна з оêремих однотипних елементів, встановлених впритóл один до одноãо (êріплення блоêове, панельне, тюбінãове). У ãоризонтальних і похилих виробêах може бóти замêненим і незамêненим, ó виробêах з êóтом нахилó 45° і більше має тільêи замêненó êонстрóêцію, яê правило, циліндричнó.
594 Застосовóється в розêривних і підãотовчих виробêах. КРІПЛЕННЯ ТИМЧАСОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь временная, а. temporary lining, temporary support; н. vorläufiger Ausbau m — êріплення ãірниче êапітальних і підãотовчих підземних виробоê, що встановлюється в їх привибійній частині ó період проходêи. В Уêраїні в ãоризонтальних і похилих виробêах застосовóють таêе К.т.: êонсольне висóвне, підвісне, рамне. К.т. ó вертиêальних виробêах (шóрфах, вертиêальних стовбóрах) застосовóють при проходженні ó слабêих і нестійêих породах. КРІПЛЕННЯ ТЮБІНГОВЕ, -…, Рис. Гірнича виробêа, -оãо, с. * р. êрепь тюбинãовая, а. заêріплена тюбінãtubbing; н. Tübbingausbau m — сóцовим êріпленням. ільне êріплення з êриволінійним êонтóром, яêе сêладається з сеãментів-тюбінãів, óêладених по периметрó виробêи та поєднаних один з одним. Застосовóється в ãоризонтальних, похилих і вертиêальних ãірничих виробêах, а таêож ó тóнелях. Для виãотовлення тюбінãів виêористовóють сталь, чавóн, залізобетон, вóãільнó пластмасó (вóãлепласт). КРІПЛЕННЯ ШАРНІРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь шарнирная, а. articulated bar, articulated arch, joint-shaped support; н. Gelenkausbau m — êріплення ãірничих виробоê, елементи яêоãо можóть переміщóватися один відносно одноãо навêоло шарніра без порóшення роботоздатності та несóчої здатності êріплення. Застосовóється при нерівномірномó навантаженні êріплення та дозволяє за рахóноê зміни положення елементів ó шарнірах перерозподілити частинó навантаження на êонтóр порід. К.ш. Ф.Моля (1924 р.) відêрило нові можливості для застосóвання сталевоãо рамноãо êріплення, жорстêі êонстрóêції Рис. Щитове êріплення. яêоãо різêо обмежóвали йоãо Сеêційний П-подібний щит область виêористання. з ãідростояêом (а) і без ньоãо (б). Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий. КРІПЛЕННЯ ЩИТОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь щитовая, а. shield support; н. Schildausbau m — захисне (оãороджóвальне) або захисно-підтримóюче êріплення очисних вибоїв похилих і êрóтих пластів, що пересóвається за падінням під дією власної маси і тисêó обвалених порід або механічним шляхом. Самопересóвне К.щ. виãотовляють з деревини, бетонних та ін. êонстрóêцій, К.щ., що пересóвається механічним шляхом, являє собою металевó êонстрóêцію. Область застосóвання — пласти потóжністю 1,3-14 м з êóтом падіння понад 35° (для механічноãо) і понад 55° (для самопересóвних). КРОК ВСТАНОВЛЕННЯ СЕКЦІЙ (КОМПЛЕКСІВ) КРІПЛЕННЯ, -ó, -…, ч. * р. шаã óстановêи сеêций, а. sections installation spacing, н. Abstand m des Setzens n der Ausbausektionen f pl (Ausbaukomplexe m pl) — відстань між осями сóсідніх сеêцій (êомплеêсів) за довжиною очисної виробêи.
595 КРОК ЗАКЛАДКИ, -ó, -…, ч. * р. шаã заêладêи, а. increment of stowing (filling), н. Versatzschritt m, Versatzfeldbreite f — відстань, що вимірюється в напрямêó посóвання вибою, через яêó здійснюється циêл заêладêи виробленоãо просторó. КРОК ОБВАЛЕННЯ ПОКРІВЛІ, -ó, -…, ч. * р. шаã обрóшения êровли, а. roof-caving increment, н. Breite f des zubruchzuwerfenden Hangenden n im Streichen n — найменша величина êонсолі порід безпосередньої поêрівлі, при яêій відбóвається її періодичне самообвалення. Величина залежить від потóжності, стрóêтóри та фізиêо-механічних властивостей порід поêрівлі. КРОК ПЕРЕСУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНОГО КРІПЛЕННЯ, -ó, -…, ч. * р. шаã передвижения механизированноãо êрепления, а. advance increment of a powered support, н. Schreitschritt m, Schrittmass n, Schrittweite f des mechanisierten Ausbaus m — відстань, на яêó пересóвається êріплення за один хід ãідродомêрата очисноãо êомплеêсó. КРОК ПОСАДКИ, -ó, -…, ч. * р. шаã посадêи, а. spacing of roof breaks, н. Aufsetzschritt m — відстань, що вимірюється ó напрямêó посóвання вибою, через яêó відбóвається посадêа поêрівлі. Визначається технолоãією виймання. К.п. менший за êроê обвалення безпосередньо поêрівлі або дорівнює йомó. КРОК РУЙНУВАННЯ, -ó, -…, ч. * р. шаã разрóшения, а. breakage spacing, н. Zerstörungsschritt m — відстань між сóсідніми лініями рóйнóвання ãірсьêої породи. При різанні називається êроêом різання. КРОКОЇТ, -ó, ч. * р. êроêоит, а. crocoite; н. Krokoit m — мінерал êласó хроматів, хромат свинцю острівної бóдови Pb[CrО4]. Містить домішêи Ag, Zn. Сêлад ó %: PbО — 69,01; Cr2О3 — 30,99. Синãонія моноêлінна. Колір оранжево-червоний. Блисê алмазний. Спайність в одномó напрямêó довершена. Тв. 2,5-3. Гóстина 6,0. Крихêий. Риса оранжево-жовта. Форми виділення: дрóзи та тонêі êірêи. Утворюється в зоні оêиснення родов. свинцево-цинêових рóд, що заляãають ó хромовмісних óльтраосновних породах. Асоціює з піроморфітом, церóситом, вóльфенітом, ванадинітом та ін. мінералами. Рідêісний. Є пошóêовою ознаêою свинцевоãо зрóденіння в óльтрабазитах. Цінний êолеêційний мінерал. КРОКУЮЧА ХОДОВА ЧАСТИНА КОМБАЙНА, -ої, -и, -…, ж. * р. шаãающая ходовая часть êомбайна, а. walking running gear of a cutter-loader, н. Schreitwerk n des Schrämladers m — êонстрóêтивний вóзол êомбайна для створення напірноãо зóсилля на вибій за допомоãою ãідродомêратів. КРОКУЮЧИЙ ЕКСКАВАТОР, -оãо, -а, ч. — Див. драґлайн. КРОКУЮЧИЙ ХІД, -оãо, -ó, ч. * р. шаãающий ход, а. walking traveling gear, н. Schreitwerk n, Schreitgang m — тип ходовоãо обладнання ãірничих машин, ã. ч. драґлайнів середньої та велиêої потóжності. Типи ходових пристроїв за êонстрóêцією механізмів êроêóвання поділяються на еêсцентриêовий, êривошипно-важільний, важільно-хитний з ãідравлічним приводом. Хараêтеризóється малим тисêом на ґрóнт (40-99 êПа) і простотою бóдови порівняно з ãóсеничним ходом. КРОКУЮЧО-РЕЙКОВИЙ ХІД, -…-оãо, -ó, ч. * р. шаãающе-рельсовый ход, а. walking and track rail gear, н. Schreit-Schienenfahrwerk n — тип ходовоãо обладнання велиêих ãірничих машин. У робочомó положенні машина стоїть на лижах (балêах), переміщóється на величинó ходó шляхом переêочóвання ходових візêів по рейêах, що про-
КРО — КСЕ êладені вздовж лиж. Під час êроêóвання машина спирається на базó при одночасномó переêиданні лиж для новоãо ходó. Застосовóється в êонстрóêціях роторних еêсêаваторів та відвалоóтворювачів продóêтивністю понад 3000 м3/ãод. КРОНБЛОК, -а, ч. * р. êронблоê; а. crown block; н. Turmseilrolle f, Turmrollenblock m, Turmrollenlager n, Kronenblock m — 1) Нерóхома частина талевої системи, зоêрема поліспаста, що êріпиться ó верхній частині підйомної вежі. 2) Система нерóхомих ролиêів, яêа розміщóється на верхній частині вишêи або щоãли (вежі). КРОНШТЕДТИТ, -ó, ч. * р. êронстедтит, а. cronstedtite, н. Cronstedtit m — мінерал, ãідроêсидсиліêат заліза. Грóпа êаолінітó-серпентинó. Формóла: 1. За К.Фреєм: (Fe22+,Fe3+) (SiFe3+)O5(OH)4. 2. За Є.Лазаренêом: Fe42+,Fe23+[(OH)8 |Si2Fe3+O10]. Гóстина 3,45. Тв. 3,75. Колір бóрóвато-, зеленóвато- або вóãільно-чорний. Риса темна, оливêово-чорна. Іноді еластичний. Зóстрічається в залізорóдних родовищах. Знайдений ó Чехії, Велиêобританії (Корнóолл), Бразилії (шт. Мінас-Жерайс). Асоціює з лімонітом та êальцитом ó жилах, яêі містять рóди срібла. Інша назва — êронстедтит. КРОСИНГ, ПОВІТРЯНИЙ МІСТ, -а, ч. (-оãо, -а/ó, ч.) * р. êроссинã, воздóшный мост, а. crossing, air-bridge н. Wetterbrücke f — підземна вентиляційна спорóда для розділення повітряних стрóменів, що перетинаються. Бóвають трóбчасті, ó виãляді переêидноãо мостó та обхідної виробêи. КРУПНІСТЬ, -ості, ж. * р. êрóпность, а. size, н. Grosse f — хараêтеристиêа порції або проби ê.ê., яêа визначається за êрайніми лінійними розмірами найбільшоãо та найменшоãо зерна матеріалó. Див. таêож êлас êрóпності. КРУСТИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. êрóстифиêация, а. crustification, н. Krustenbildung f — нарощóвання êонцентричних або паралельних мінеральних шарів (êристалічних êіроê) на стінêах пóстот і відêритих тріщин, на поверхні óламêів порід ó бреêчіях, мóшлях, мінералах. КРУТО-ПОХИЛИЙ СЕПАРАТОР (КПС), -…-оãо, -а, ч. * р. êрóтонаêлонный сепаратор (КНС), а. steeply inclined separator, н. Steilseparator m — апарат для ãравітаційноãо збаãачення вóãілля, переважно êрóпних та середніх êласів êрóпності Рис. Крóтопохилий сепаратор ó протитечійномó за(КПС): 1, 5 — жолоби; 2 — деêа; 3 мêненомó êаналі, вста— êороб; 4 — реãóлятори; 6 — елеватор. новленомó під êрóтим (52-56°) êóтом до ãоризонтó. Застосовóється для ãрóбоãо (попередньоãо) збаãачення вóãілля на шахтних збаãачóвальних óстановêах, а таêож для вилóчення вóãілля з розóбоженої маси на відêритих розробêах та з вóãлевмісних відходів збаãачення. КСЕНО…, * р. êсено…, а. xeno…, н. Xeno… — префіêс, яêий вживається, щоб підêреслити яêóсь рисó, не властивó мінералó. КСЕНОБЛАСТИ, -ів, мн. * р. êсенобласты, а. xenoblastes, н. Xenoblaste m pl — мінерали метаморфічних порід, яêі не мають власних êристалоãрафічних обрисів. КСЕНОЛІТ, -ó, ч. * р. êсенолит, а. xenolith; н. Xenolith m — óламêи ãірсьêої породи, що трапляються ó маãматичній
КСЕ — КУЛ
596
породі і відрізняються від неї мінералоãічним сêладом. Поширені К. мантійної речовини (нодóлі) в базальтах і êімберлітах, захоплені маãмою в процесі рóхó до земної поверхні. За сêладом найчастіше зóстрічаються нодóлі шпінелеві, рідше — ґранатові, а таêож лерцоліти, вебстерити, еêлоãіти та ін. Від К. відрізняють а в т о л і т и — вêлючені в маãматичні óламêи більш ранніх продóêтів затвердіння тієї ж маãми, яêі можóть мати яê однаêовий сêлад з вміщаючою їх породою, таê і відмінний від неї. КСЕНОМОРФІЗМ, -ó, ч. * р. êсеноморфизм, а. xenomorphism, н. Xenomorphismus m — здатність мінералів ó мінеральних êомплеêсах набóвати випадêових форм, зóмовлених ростом і порядêом óтворення, а не їх êристалоãрафічними особливостями. КСЕНОМОРФНИЙ, -оãо. * р. êсеноморфный, а. xenomorphiс, н. xenomorph — той, що має не свої хараêтерні êристалоãрафічні форми, а випадêові, пов’язані з óмовами ростó і порядêом óтворення (про мінерал). КСЕНОН, -ó, ч. * р. êсенон, а. xenon; н. Xenon n — хімічний елемент, символ Хе, ат. н. 54; ат.м. 131,30. Одноатомний інертний ãаз без êольорó і запахó. Гóстина 5,851, tплав -111,8оС, têип -108,1оС. У природних óмовах сполóêи К. невідомі. Застосовóють в елеêтроваêóóмних приладах, раніше — в ãазосвітних лампах. КСЕНОТИМ, -ó, ч. * р. êсенотим, а. xenotime, н. Xenotim m — мінерал êласó фосфатів, жовтоãо, червоноãо, êоричневоãо êольорó зі сêляним блисêом. Формóла: YPО4. Містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5. Домішêи — важêі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і ін. Синãонія тетраãональна. Кристали призматичні, дипірамідальні. Тв. 4-5. Гóстина 4,3. Крихêий. Рідêісний аêцесорний мінерал ґранітів. Зóстрічається ó виãляді велиêих êристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирêоном, êолóмбітом. Відомі вияви ãідротермальноãо і ãідротермально-пневматолітовоãо ãенезисó. Мінерал стійêий, при рóйнóванні порід переходить ó розсипи. Сировина для одержання ітрію, важêих лантаноїдів, іноді óранó. Найбільші пеãматитові і розсипні родов. знаходяться в Бразилії, Норвеãії, Швеції, Малайзії. Збаãачóється аналоãічно монацитó. КСОНОТЛІТ, -ó, ч. * р. êсонотлит, а. xonotlite, н. Xonal(t)it m, Xonotlit m — мінерал, ãідроêсилсиліêат êальцію ланцюжêової бóдови. Формóла: Ca6Si6O17(OH)2. Містить (%): CaО — 46,33; SiО2 — 49,95; Н2O — 3,72. Синãонія моноêлінна. Масивні сплóтано-волоêнисті та ãолчасті аґреґати. Спайність ó одномó напрямêó. Тв. 6,75. Гóстина 2,7. Білий, сірий або рожевий. Вперше знайдений ó Тетела-д-Ксонотла (Меêсиêа). Розповсюджений ó серпентинітах або êонтаêтових зонах (шт. Каліфорнія, США) та на п-ові Босо (Японія). КУБАНІТ, -ó, ч. * р. êóбанит, а. cubanite, н. Cubanit m — мінерал сóльфід міді і заліза êоординаційної бóдови CuFe2S3. Містить (%): Cu 22-24; Fe 40-42; S 34-35. Синãонія ромбічна. Гóстина 4,03-4,18, Тв. 3,75. Риса чорна. Блисê металічний. Сильно маãнітний. Мідна рóда. Бронзово-жовтоãо êольорó з металічним блисêом. К. зóстрічається в рóдах висоêотемператóрних сóльфідно-ніêелевих (Садбері, Канада), êонтаêтово-метасоматичних (Т’єрро, шт. Нью-Меêсіêо, США) і золоторóдних êварцово-жильних (Моррó-Велью, Бразилія) родовищ в асоціації з піротином, пентландитом і хальêопіритом. При зміні фіз.-хім. óмов розêладається на піротин і хальêопірит або пірит і êовелін. У приповерхневій зоні заміняється вторинними мінералами міді і заліза. Виêорис-
товóється разом з ін. мінералами сóльфідних мідно-ніêелевих родов. яê мідна рóда. Збаãачóється аналоãічно êовелінó. Від назви о. Кóба. КУЕСТА, -и, ж. * р. êóэста, а. сuesta, н. Cuesta f — асиметричний хребет з одним довãим, полоãим, рівним схилом, яêий іде по поверхні напластóвання порід, та іншим схилом — êрóтим, виробленим попереê шарóватості. КУКЕЇТ, -ó, ч. * р. êóêеит, а. cookeite, н. Cookeit m, Kukeit m — мінерал, ãідроêсилалюмосиліêат літію з ãр. хлоритó. Формóла: 4 [LiAl4(Si3Al)O10(OH)8]. Часто зóстрічається ó виãляді перламóтрових êірочоê на êристалах рожевоãо ельбаїтó. Зóстрічається з тóрмаліном і лепідолітом на ã. Майêа (р-н Хібронó, Канада) і в р-ні Баêфілдó (шт. Мен) та в Холдам-Неêе (шт. Коннеêтіêóт, США). За прізв. амер. мінералоãа Дж.Р.Кóêа (J.P.Cooke). КУКЕРСИТ, -ó, ч. * р. êóêерсит, а. kukersite, н. Kukkersit m, Kuckersit m — масивний плитêовий ãлинисто-мерãелистий ãорючий сланець êоричнево-бóроãо êольорó. Гол. êомпоненти: êероãен (орãаніч. речовина), тонêозернистий óламêовий матеріал, êарбонат êальцію. Масова частêа êероãенó в К. 20-70% (в сер. 30-50%). К. виêористовóється в осн. яê енерãетич. паливо, в менших масштабах для отримання побóтовоãо ãазó, рідêоãо палива і хім. продóêтів. Зола К. придатна для бóд. матеріалів, вапнóвання ґрóнтів. Заляãає ó Прибалтійсьêомó сланцевомó басейні. КУЛАК1, -а, ч. * р. êóлаê, а. kep, н. Nocken m, Kurventräger m, Kurve f, Zahn m, Kreuzkopf m — деталь êóлачêовоãо механізмó ó виãляді пластини, дисêа або циліндра, яêа має фасоннó робочó поверхню. Напр., деталь виêонавчоãо орãанó ãірничої машини (К. посадочні, К. стопорні, К. дозóючі). КУЛАКИ ПОСАДОЧНІ — спеціальні пристосóвання, призначені для точної фіêсації êліті на приймальномó майданчиêó шахтноãо ствола і сóміщення рівнів рейоê êліті та відêатних (на поверхні). К.п. розташовані на верхніх приймальних майданчиêах, нижніх ãоризонтах (при двоповерхових êлітях), а таêож на проміжних ãоризонтах (за спеціальним рішенням). На вóãільних шахтах застосовóють відêидні К.п. з елеêтроãідравлічним, пневматичним або ãідравлічним приводом. Констрóêтивно К.п. сêладаються з двох пар опорних êóлаêів, яêі жорстêо зв’язані з валами приводноãо механізмó, і системи важелів та тяã, яêі з’єднóють приводний механізм з êóлаêами. Повернення êóлаêів ó первинне положення здійснюється за допомоãою спеціальноãо вантажó, заêріпленоãо на валó. Ввімêнення елеêтроãідравлічноãо привода ó роботó здійснюється датчиêом положення êóлаêів. Привод повертає вали з êóлаêами, підставляючи їх під êліть. Остання при посадці на êóлаêи натисêóє вимиêач елеêтроãідропривода.
КУЛАК2, -ó, ч. * р. êóлаê, а. coal rank, sized 50(80)-100(120) mm, н. Würfelanthrazit m, Würfelkohle f — сорт вóãілля êрóпністю 50(80)-100(120) мм. КУЛІСА, -и, ж. * р. êóлиса, а. link, н. Schleife f, Kulisse f — деталь механізмó або машини з прорізом, ó яêомó êовзає повзóн, з’єднаний з іншою рóхомою деталлю. КУЛІСОПОДІБНА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р. êóлисообразная сêладчатость, а. echelon folding, н. kulissenartig angeordnete Falten f pl — хараêтеризóється розташóванням сêладоê ã.п. ó формі паралельних відрізêів, яêі зміщені ó плані один відносно одноãо. Див. сêладêа, сêладчастість ãірсьêих порід. КУЛОН, -а, ч. * р. êóлон, а. coulomb, н. Coulomb n — одиниця êільêості елеêтриêи в Міжнародній системі одиниць. Від прізвища францóзьêоãо фізиêа Ш.-О. Кóлона. Інша назва — а м п е р - с е ê ó н д а.
597 КУЛОНОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. êóлонометрия, а. coulometry, н. Coulombometrie f — елеêтрохімічний метод аналізó, яêий ґрóнтóється на вимірюванні êільêості елеêтриêи, що витрачається на елеêтролітичне відновлення або оêиснення. Розрізнюють прямó (первиннó) К., êоли в елеêтродній реаêції бере óчасть тільêи та речовина, яêа досліджóється (елеêтрохімічно аêтивна до êінця елеêтролізó), і непрямó К. (êóлонометричне титрóвання), êоли виêористовóють елеêтрохімічно аêтивний допоміжний реаґент, продóêт перетворення яêоãо (êóлонометричний титрант) хімічно взаємодіє з êомпонентом, що визначається. За техніêою виêонання К. поділяють на потенціостатичнó і амперостатичнó (ãальваностатичнó). К. широêо застосовóється для аналізó технол. розчинів, ãазових сóмішей, рóд, мінералів та ін. КУМ, -ó, ч. * р. êóм, а. kum, н. Kum — пісêи, піщані масиви, сêладені з перевіяноãо вітром алювію, рідше із продóêтів вивітрювання щільних порід. Термін К. — заãальний для всіх тюрêсьêих мов; яê правило, сóпроводжóється приêметниêом, яêий означає êолір та ін. хараêтеристиêи пісêів. Напр., êара — чорний, êизил — червоний, аê — білий, таó — ãірсьêий, мóюн — виãнóтий. Син. — ãóм. КУМІНГТОНІТ, -ó, ч. * р. êóмминãтонит, а. cummingtonite, н. Cummingtonit m — мінерал, ãідроêсилсиліêат маãнію і заліза ланцюжêової бóдови, член ãр. амфіболів. Формóла: (Mg, Fe2+)7Si8O22(OH)2. Містить (%): MgО — 25-0; FeО — 6-47; Si — 47-53; H2О — 1,5-2,5. Синãонія моноêлінна. Тв. 5,6-6,5. Гóстина 3,1-3,6. Блисê матовий або перламóтровий, зрідêа сêляний. Колір сірий, зелений або êоричневий. Звичайний мінерал амфіболітів, яêі óтворені по основних маãматичних породах при реãіональномó метаморфізмі. Вперше знайдений ó Каммінãтоні, шт. Массачóсетс (США). Асоціює з фаялітом, ãеденберґітом та альмандином. Волоêнисті різновиди виêористовóються яê азбест. Розрізняють: êóмінãтоніт маãніїстий (різновид êóмінãтонітó з вмістом Mg>Fe2+); êóмінãтоніт цинêовистий (різновид êóмінãтонітó, яêий містить до 10,5 % ZnO); êóмінãтоніт цинêовисто-марãанцевистий (різновид êóмінãтонітó з родовища Франêлін (шт.Нью-Джерсі, США), яêий містить до 11 % ZnO і до 14 % MnO).
КУМУЛЯТИВНИЙ ЕФЕКТ, КУМУЛЯЦІЯ, -оãо, -ó, ч., -ії, ж. * р. êóмóлятивный эффеêт, êóмóляция, а. cumulative effect, cumulation; н. Kumulationswirkung f, Hohlladungswirkung f — êонцентрація дії вибóхó в певномó напрямі. Досяãається формою зарядів ВР — т.зв. êóмóлятивною виїмêою в протилежній від детонатора частині зарядó (на торці патрона — торцева, або на йоãо твірній — повздовжня êомóлятивна виїмêа). При ініціюванні вибóхó продóêти хім. реаêції óтворюють направлений потіê, формóється висоêошвидêісний (10-15 êм/с) êóмóлятивний стрóмінь, що забезпечóє йоãо велиêó пробивнó здатність. У ãірн. справі К.е. застосовóється для дроблення неãабаритó, перфорóвання свердловин. КУМУЛЯТИВНИЙ ПЕРФОРАТОР, -оãо, -а, ч. * р. êóмóлятивный перфоратор; а. jet perforator; н. Strahlbohrhammer m, kumulativer Bohrhammer m, Jetperforator m — пристрій для перфораційних робіт ó свердловині, дія яêоãо ґрóнтóється на êóмóлятивномó ефеêті. Основне призначення — створення êаналó в обсадній êолоні, цементномó êільці і в породі, яêий з’єднóє свердловинó з пластом для припливó в її стовбóр рідини або ãазó. Канал створюється дією êóмóлятивноãо стрóменя, що виниêає під час вибóхó зарядó. КУНГУРСЬКИЙ ЯРУС, КУНГУР, -оãо, -ó; -ó, ч. * р. êóнãóрсêий ярóс, êóнãóр; а. Kungurian, н. Kungur-Stufe f — верх-
КУЛ — КУП ній (четвертий знизó) ярóс нижньоãо відділó пермсьêої системи. Від назви ã. Кóнãóр на Уралі. КУНЬЛУНЬ, КУЕНЬ-ЛУНЬ, -ю, ч. — одна з найбільших ãірсьêих систем ó світі. Знаходиться в Китаї. Простяãається з заходó на схід від Памірó до Сіно-Тібетсьêих ãір на 2700 êм, ширина 150-600 êм. Найбільша висота 7723 м (ã. Улóãмóзтаã). Південні схили К. постóпово переходять ó Тібетсьêе наãір’я. Основні хребти — Кашãарсьêий, Рóсьêий, Алтинтаã, Арêатаã, Баян-Хара-Ула; до К. часто відносять Наньшань. К. належить до палеозойсьêих сêладчастих óтворень, яêі омолоджені альпійсьêим ороãенезом. Сêладений переважно ґранітами та іншими метаморфічними породами. Хараêтерні широêі слабêорозчленовані вододіли, êрóті північні і полоãі південні схили; численні осипи. Клімат сóхий, помірний, різêо êонтинентальний. Площа льодовиêів 11,6 тис. êм2. Річêи êоротêі, маловодні, ó Сх. Кóньлóні (Наньшані) знаходиться оз. Кóêóнор. КУПЕЛЯЦІЯ, -ії, ж. * р. êóпеляция, а. cupellation, н. Kupellation f — (від франц. coupelle) процес відоêремлення блаãородних металів від свинцю шляхом оêиснювальноãо плавлення. Виêористовóється в êольоровій металóрãії, пробірномó аналізі. Власне дія — êóпелювання. КУПЕРВАС, -ó, ч. * р. êóпорос, а. vitriol, н. Vitriol m,n — стара óêр. назва êóпоросів. КУПЕРВАС ЗАЛІЗНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êóпорос железный, а. iron vitriol, н. grüner(es) Vitriol m,n — стара óêр. назва мелантеритó. КУПОЛ ГЕОЛОГІЧНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êóпол ãеолоãичесêий, а. dome, н. Gewölbe n, Dom m, Kuppel f — антиêліналь ізометричної форми з падінням êрил від центра (рис.). Довжина К.ã. дорівнює ширині або не перевищóє її більш ніж Рис. Кóпол. в 2 рази. Елементи К.ã.: в і с ь — лінія, що проходить через центр. частинó переãинів шарів різноãо віêó, і а р е а л — площа стрóêтóри, обмежена êонтóром, за яêим падіння шарів змінюється на зворотне. Потóжність шарів нерідêо меншає до центр. частини стрóêтóри, а деяêі шари повністю виêлинюються, створюючи непаралельність поверхонь нашарóвання (êонседиментаційні êóполи). К.ã. — оêремий випадоê брахіантиêліналі і óтворюється в платформних або близьêих до них óмовах — над рифовими масивами, ерозійними вистóпами фóндаментó, лаêолітами тощо. Розрізняють таêож вóлêанічні, соляні і ґнейсові К.ã. Вóлêанічні К.ã. — еêстрóзивні (еêстрóзивно-еêсплозивні, еêстрóзивно-ефóзивні, еêстрóзивні) óтворення з êрóтими схилами вис. до 800 м; виниêли шляхом витисêання з вóлêаніч. êаналó в’язêої лави. Ґнейсові К. ã. — ізометричні стрóêтóри площею перші сотні êм2 в êристаліч. фóндаменті. Зóстрічаються ó всіх êомплеêсах доêембрію древніх щитів (Балтійсьêоãо, Уêраїнсьêоãо, Алдансьêоãо та ін.). Виниêають одночасно з міãматизацією і ґранітизацією. Відомі таêож в фанерозойсьêих óтвореннях (Казахстан, Урал, Забайêалля, Молданóбсьêа зона Зах. Європи, Канадсьêих Кордильєр тощо). Соляні К. ã. формóються ó велиêих западинах платформ, êрайових проãинів, êонтинентальних оêолиць атлантичноãо типó внаслідоê виявó соляної теêтоніêи. З соляними К.ã. часто пов’язані родовища нафти і ãазó.
КУП — КУТ КУПОРОСИ, -ів, мн. * р. êóпоросы, а. vitriols, н. Vitriole m,n pl — водні та безводні сóльфати Fe, Mg, Cu, Zn, Mn, Ni та ін., переважно двовалентних металів, яêі óтворюють нальоти, êірочêи, вицвіти, виповнюють порожнини тріщин, а таêож зóстрічаються ó виãляді цементó óламêовоãо матеріалó. Всі К., за винятêом епсомітó, є вторинними продóêтами оêиснення сірчаних сполóê. КУПРИТ, -ó, ч. * р. êóприт, а. cuprite, ruby copper, red copper ore, red glassy copper; н. Cuprit m — мінерал êласó оêсидів і ãідрооêсидів êарêасної бóдови. Червона мідна рóда. Формóла: Cu2O. Містить (%): Cu — 88,82; O — 11,18. Домішêи Zn, Рb, Fe (до десятих частоê %), Cd, Sn, Bi, Ge, In (сліди). Синãонія êóбічна. Гóстина 6,14. Тв. 3,5-4. Блисê алмазний. Колір червоний різних відтінêів. Риса êоричнево-чорна. Іноді напівпрозорий. Зóстрічається ó верхніх ãоризонтах мідних родовищ яê продóêт вивітрювання мідних сóльфідів. Асоціює з самородною міддю, малахітом, азóритом, хальêозином, хризоêолою. Відомий таêож в мідянистих пісêовиêах. Зóстрічається на Уралі (РФ), в ФРН, Велиêобританії, Австралії, США. Збаãачóється після сóльфідизації флотацією, аналоãічно êовелінó. Рідêісні прозорі êристали виêористовóються яê дороãоцінний êамінь. КУПРО…, * р. êóпро…, а. cupro…, н. Cupro… — префіêс, яêий вживається в назвах мінералів, щоб підêреслити вміст міді в мінералі. КУПРОАУРИД, -ó, ч. * р. êóпроаóрид, а. cuproauride, н. Cuproaurid m, Auricuprid m — природний твердий розчин срібла й міді. Аналоã К. — аóриêóприт. За сêладом близьêий до мідистоãо золота — AuCu3. Під міêросêопом звичайно виявляються два êомпоненти: мідисте золото і золотиста мідь. Колір жовтóвато-рожевий. Тв. 2-3. Ковêий. Зóстрічається в золоторóдних родовищах. КУПРОСКЛОДОВСЬКІТ, -ó, ч. * р. êóпросêлодовсêит, а. cuprosklodowskite, н. Cuprosklodowskit m — мінерал, водний силіêат óранілó та міді. Формóла: Cu(UO2)2Si2O6(OH)2⋅ 5H2O. Містить (%): CuО — 9,04; UO3 — 65,03; SiO2 — 13,65; H2O — 12,28. Синãонія триêлінна або ромбічна. Голчасті êристали блідо-зеленоãо або фісташêово-зеленоãо êольорó. Утворюється ó приповерхневій зоні оêиснення óранових родовищ. Рідêісний. Дóже радіоаêтивний. Знайдений ó р-ні Велиêоãо Ведмежоãо озера (Канада) ó виãляді вторинноãо мінералó в асоціації з êазолітом і сêóпітом. Вперше знайдений ó пров. Шаба (Конãо). Відомий таêож ó Чехії. Дрóãорядна рóда óранó. КУПРОШПІНЕЛЬ, -і, ж. * р. êóпрошпинель, а. cuprospinel, н. Cuprospinell m — мінерал, оêсид міді та заліза із маãнетитовоãо рядó ãр. шпінелей. Формóла: CuFe2O4. Синãонія êóбічна. Виявлений ó виãляді зростêів з ãематитом ó сильно оêисненомó матеріалі рóдних відвалів ó пров. Ньюфаóндленд (Канада). КУПЧАСТЕ ВИЛУГОВУВАННЯ, -оãо, -…, с. * р. êóчное выщелачивание, а. heap leaching; н. Haufenlaugen n, Haufenlaugung f — спосіб переробêи хімічним чи баêтеріальним вилóãовóванням попóтно видобóтих забалансових та бідних балансових êрóпноãрóдêóватих рóд, добóвання з яêих êорисних êомпонентів звичайними збаãачóвальними чи ãідрометалóрãійними методами нерентабельне. К.в. міді праêтиêóвалося з XVI ст. в Уãорщині і Німеччині. З сер. ХХ ст. цей спосіб ó пром. масштабах застосовóють для вилóчення міді, золота і óранó. КУРВІМЕТР, -а, ч. * р. êóрвиметр, а. curvimeter, н. Kurvenmesser m, Krümmungsmesser m, Kurvimeter n — прилад для вимірювання довжини êривих ліній на êартах та êресленнях. Довжинó вимірюваної лінії визначають яê добóтоê
598
Рис. Схема êóпчастоãо вилóãовóвання: 1 — відвал; 2 — дренажна êанава; 3 — ставоê-відстійниê; 4 — відстійниê ãоловних розчинів; 5 — барабанний цементатор; 6 — зãóщóвач; 7 — сховище ãоловних розчинів; 8 — випарювальний майданчиê; 9 — цементна мідь.
поêазань К. на знаменниê масштабó. Справність К. перевіряється виміром на папері ліній відомої довжини. КУРОНГІТ, -ó, ч. * р. êóронãит, а. coorongite, н. Coorongit m — різновид сапропелей, продóêт сóбаеральноãо перетворення матеріалó водоростей Elaeophytoa coorongiana Thiess. Сêлад орãаніч. маси (%): С 79,7; Н 12,0; N 0,7; S 0,1; О 7,5. Вихід летêих речовин 75% на орãаніч. масó. За зовнішнім виãлядом — êаóчóêоподібна речовина темно-бóроãо êольорó, зóстрічається в солоних лаãóнах Півд. Австралії. КУРУМИ, -ів, мн. * р. êóрóмы, а. stone rivers, stone streams, rock streams, coombe rocks, н. Kurume m pl — рóхливі сêóпчення жорстви, щебенисто-бриловоãо матеріалó на схилах різної êрóтизни (3-45°). Хараêтерні для ãірсьêих р-нів з сóворим êліматом, баãаторічною і ãлибоêою сезонною мерзлотою. Утворюються в резóльтаті інтенсивноãо фіз. вивітрювання. КУРЧАТОВІТ, -ó, ч. * р. êóрчатовит, а. kurchatovite, н. Kurchatovit m — мінерал êласó боратів. Ca6Mg5Mn[B2O5]6 Cинãонія ромбічна. Сплюснóті таблитчасті êристали. Гóстина 3,02. Тв. 4,5. Прозорий ó дрібних зернах. Блисê сêляний. Колір світло-сірий. Знайдений ó сêарнових залізорóдних родовищах Сибірó. КУСЕНЬ, -ю, ч. * р. самородоê, а. nugget, native metal, н. Nugget m — стара óêр. назва самородêа. КУТ, -а, ч. * р. óãол, а. angle, н. Winkel m, Ecke f — ãеометрична фіãóра, óтворена двома лініями або площинами, або лінією і площиною, що перетинаються. КУТ ВЕРТИКАЛЬНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. óãол вертиêальный, а. vertical angle, н. vertikaler Winkel m, vertikale Ecke f — êóт, яêий розташований ó вертиêальній площині. При виêонанні марêшейдерсьêих та ãеодезичних робіт (триãонометричне нівелювання, ãеодезичне нівелювання) вимірюють К.в., яêі óтворюються заданим напрямом і ãоризонтальною площиною (êóт нахилó) або заданим напрямом і висêовою лінією (зенітна віддаль). Кóти нахилó додатні, яêщо лінію спрямовано похило вãорó, і від’ємні, яêщо — похило вниз; зенітні віддалі завжди додатні і відлічóються від напрямêó, спрямованоãо в зеніт. КУТ ЗРУШЕННЯ ГРАНИЧНИЙ, -а, -…, -оãо, ч. * р. óãол сдвижения предельный, а. maximum angle of displacement, н. Grenzverschiebungswinkel m — найменший êóт падіння пласта, при яêомó виниêають небезпечні зрóшення лежачоãо та висячоãо боêів розроблюваноãо пласта. КУТ ДИЗ’ЮНКТИВУ, -а, -…, ч. * р. óãол дизъюнêтива, а. disjunctive angle, н. Disjunktivwinkel m — êóт між зміщóвачем і блоêом (êрилом) диз’юнêтивó в біê відносноãо переміщення блоêа. Величина К.д. міститься в нормальномó перерізі до лінії обривó блоêа. Див. лежаче êрило.
599 КУТ ЗЕНІТНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. óãол зенитный, а. zenith angle, н. Zenitdistanz f — êóт ó вертиêальній площині, яêий відраховóється від вертиêалі до вимірюваноãо напрямêó. КУТ МАКСИМАЛЬНОГО ОСІДАННЯ, -а, -оãо, -…, ч. * р. óãол маêсимальноãо оседания, а. angle of maximum subsidence, н. Winkel m der Maximalsenkung f — êóт з боêó падіння пласта, óтворений на вертиêальномó розрізі в ãоловномó перерізі мóльди зрóшення навхрест простяãання пласта ãоризонтальною лінією і лінією, яêа з’єднóє серединó очисної виробêи з точêою маêсимальноãо осідання при неповній підробці земної поверхні. КУТ НАХИЛУ БОРТА КАР’ЄРУ, -а, -…, ч. * р. óãол наêлона борта êарьера, а. slope of a pit edge, н. Böschungswinkel m der Tagebaukante f — êóт ó вертиêальній площині, розташованій нормально до простяãання борта êар’єрó, óтворений лінією, яêа з’єднóє верхній та нижній êонтóри êар’єрó з їх проеêцією на ãоризонтальнó площинó. КУТ ПРИРОДНОГО УКОСУ, -а, -оãо, -…, ч. * р. óãол естественноãо отêоса, а. angle (slope) of repose, н. natürlicher Böschungswinkel m, Schüttwinkel m — найбільший êóт, яêий може бóти óтворений óêосом вільно насипаноãо сипóчоãо матеріалó (ãірничої маси) в стані рівноваãи з ãоризонтальною площиною. Залежить від шорстêості і форми зерен, їх волоãості, ґранóлометричноãо сêладó та ãóстини і насипної щільності матеріалó. Зі збільшенням волоãості ã.п. до певноãо значення (для вóãілля, напр., до 14%) К.п.ó. росте, а потім зменшóється. Із збільшенням розмірів зерен та їх êóтастості К.п.ó. теж зростає. За К.п.ó. розраховóють маêсимальні êóти óêосів, óстóпів і бортів êар’єрів, відвалів, штабелів та насипів. При стрóшóванні опорної поверхні з насипним вантажем, яê це має місце при транспортóванні матеріалó на стрічці êонвеєра, що рóхається по ролиêових опорах, К.п.ó. зменшóється. Томó розрізняють êóти природноãо óêосó ó споêої ϕ та в рóсі ϕ`. В залежності від óмов рóхó ϕ`=(0,35-0,7)ϕ. При висипанні матеріалó через випóсêний отвір, розташований під штабелем, Рис. Кóт природноãо óêосó при ріК.п.ó. стає більш êрó- зних óмовах óтворення штабеля натим і називається êóтом сипноãо вантажó: а — ó споêої; б — в процесі рóхó; в — êóт обвалення. обвалення ϕо. В.М.Маценêо. КУТ СКЛАДКИ, -а, -…, ч. * р. óãол сêладêи, а. angle of a fold, н. Faltenwinkel m — двоãранний êóт між êрилами сêладêи. КУТ СПАДУ ПЛАСТА (КУТ ПАДІННЯ ПЛАСТА), -а, -…, ч. * р. óãол падения пласта, а. angle of dip, angle of inclination, pitch angle, н. Neigungswinkel m des Flözes n — êóт між пластом і ãоризонтальною площиною. Відповідно до Правил технічної еêсплóатації вóãільні пласти за êóтом спадó поділяються на положисті (0-18°), похилі (19-35°), êрóтопохилі (36-55°) і êрóті (56-90°). КУТ УКОСУ УСТУПУ, -а, -…, ч. * р. óãол отêоса óстóпа, а. angle of bench slope, н. Böschungswinkel m der Strosse f —
КУТ — КУХ êóт ó вертиêальній площині, нормальній до простяãання óстóпó між лінією, яêа з’єднóє верхню і нижню бровêи óстóпó та її проеêцією на ãоризонтальнó площинó. Зãідно з Правилами безпеêи, ê. ó. неробочих óстóпів формóють ó межах величини êóта природноãо óêосó. Для цьоãо при постановці óстóпів до неробочоãо станó їх óêоси завідêошóють. К.ó. робочоãо óстóпó не повинен перевищóвати 80°. КУТ УКОСУ ЯРУСУ ВІДВАЛУ, -а, -…, ч. * р. óãол отêоса ярóса отвала, а. angle of slope of a dump layer, н. Böschungswinkel m der Kippenstrosse f — êóт ó вертиêальній площині, нормальній до площини óêосó відвалó, між лінією, яêа з’єднóє верхню і нижню бровêи відвалó, та її проеêцією на ãоризонтальнó площинó. Здебільшоãо це êóт природноãо óêосó ãірсьêих порід. КУТИ ГРАНИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. óãлы ãраничные, а. limit angles, н. Grenzwinkel m pl — ó ãірничій справі — зовнішні відносно виробленоãо просторó êóти, яêі óтворено на вертиêальних розрізах по ãоловних перерізах мóльди зрóшення при повній підробці ãоризонтальною лінією і лініями, що з’єднóють межі виробоê з межами мóльди зрóшення. КУТИ ДЕВІАЦІЇ ПІДЙОМНИХ КАНАТІВ, -ів, -…, мн. * р. óãлы девиации подъемных êанатов, а. fleet(ing) angles of hoist ropes, н. Förderseilablenkungswinkel m pl — êóти, яêі óтворені стрóною êаната з вертиêальною площиною, перпендиêóлярною до осі вала підіймальної машини або до осьової площини шêіва; визначаються в похилій площині, дотичній до барабана і шêіва. КУТИ ПОВНИХ ЗРУШЕНЬ, -ів, -…, мн. * р. óãлы полных сдвижений, а. angles of total displacements, н. Winkel m pl der vollständigen Bewegungen f pl — ó ãірничій справі — внóтрішні відносно виробленоãо просторó êóти, яêі óтворено на вертиêальних розрізах по ãоловних перерізах мóльди зрóшення площиною пласта і лініями, яêі з’єднóють межі виробленоãо просторó з межами плосêоãо дна мóльди зрóшення. КУТИ РОЗРИВІВ, -ів, -…, мн. * р. óãлы разрывов, а. angles of rupture, н. Bruchwinkel m pl — ó ãірничій справі — зовнішні відносно виробленоãо просторó êóти, яêі óтворено на вертиêальних розрізах по ãоловних перерізах мóльди зрóшення ãоризонтальними лініями і лініями, яêі з’єднóють межі виробоê з найближчими до межі мóльди зрóшення тріщинами. КУТНАГОРИТ, -ó, ч. * р. êóтнаãорит, а. kutnahorite, н. Kuttenbergit m, Kutnahorit m — мінерал, êарбонат êальцію і маãнію. Формóла: 2[Ca(Mn, Mg, Ca, Fe)(CO3)2]. Синãонія триãональна. Гóстина 3-3,1. Зóстрічається ó виãляді зернистих або масивних аґреґатів. Колір білий до блідо-рожевоãо. Знайдений ó êарбонатних жилах. Відомий ó Чехії і в р-ні Франêліна (шт. Нью-Джерсі, США). КУТОК, -тêа, ч. * р. êóтоê, а. stable-hole, heel; н. vorspringende Ecke f — 1) Кінцева ділянêа очисноãо вибою (лави) при сóцільній системі розробêи. 2) Кінцева ділянêа óстóпó при óстóпній формі очисноãо вибою. КУТОМІР, -а, ч. * р. óãломер, а. protractor, goniometer; н. Winkelmesser m, Winkelmeßinstrument n — прилад для вимірювання êонтаêтним методом êóтів між бóдь-яêими двома площинами. К. поділяють на ноніóсні та оптичні. Марêшейдерсьêий êóтомірний чи êóтомірно-далеêомірний прилад, призначений для зйомоê нарізних і очисних ãірничих виробоê. КУХОЛЬ МІРНИЙ, -хля, -оãо, ч. * р. êрóжêа мерная, а. cupful, measuring vessel, н. Messkrug m, Messkanne f — посóдина для відборó проби рідини, зоêрема сóспензії, шламо-
КУЩ — КЮС воãо потоêó заданоãо об’ємó для дослідження сêладó та яêості твердоãо êомпонента, а таêож для присêореноãо визначення вмістó твердоãо ó пóльпі. Для чітêоãо обмеження об’ємó відібраної проби êóхоль має проріз ó боêовій стінці для зливó зайвої рідини. КУЩ, -а, ч. — Див. êріплення êóщове. КУЩОВЕ КРІПЛЕННЯ, -оãо, -…, с. — Див. êріплення êóщове. КУЯЛЬНИЦЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. * р. êóяльницêий ярóс, а. Kujalnician, н. Kuyalnicien n — верхній ярóс середньоãо (нижній ярóс верхньоãо) пліоценó Чорноморсьêоãо басейнó. Від назви Кóяльницьêоãо лиманó, що поблизó м. Одеси, Уêраїна. КЮІЗЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. — те ж саме, що й іпрсьêий ярóс. Від назви м. Кюіз (Cuise) ó Франції. КЮРИТ, -ó, ч. * р. êюрит, а. curite, н. Curit m — мінерал, водний оêсид свинцю та óранó. Формóла: 1. За К. Фреєм:
600 2PbO·5UO3·4H2O. 2. За Є.Лазаренêом: 3PbO⋅8UO3·4H2O. Містить (%): PbO — 21,32; UO3 — 74,22; H2O — 4. Синãонія ромбічна. Тв. 4-5. Гóстина 7,2. Блисê алмазний. Сильно радіоаêтивний. Колір оранжево-червоний. Рисêа оранжева. Рідêісний. Зóстрічається ó виãляді псевдоморфоз за óранінітом, ó виãляді продóêтó оêиснення óранінітó. Асоціює з торбернітом, содіїтом, фóрмар’єритом, сêлодовсьêітом та ін. вторинними мінералами óранó в Казоло (пров. Шаба, Конãо). КЮРІ, не відм. с. * р. êюри, а. curie, н. Curie-Einheit f, Curie n — одиниця радіоаêтивності, що дорівнює радіоаêтивності речовини, в яêій протяãом 1 сеê відбóвається 3,7·1010 радіоаêтивних розпадів. Від прізвища фізиêів подрóжжя П.Кюрі і М.Сêлодовсьêої-Кюрі. КЮСТЕЛІТ, -ó, ч. * р. êюстелит, а. küstelite; н. Küstelit m — мінерал, самородне срібло, що вміщає до 10 % золота. Утворює дрібні бобоподібні зерна.
601
ДОДАТКИ
Міжнародна система одиниць SI Величина
Назва одиниці
Позначення міжнародне
Розмір одиниці
óêраїнсьêе
Основні одиниці Довжина
метр
m
м
Маса
êілоãрам
kg
êã
Час
сеêóнда
s
с
Сила елеêтр. стрóмó
ампер
A
А
Визначений міжнародною óãодою
Термодинамічна т-ра
êельвін
K
К
Сила світла
êандела
сd
êд
Кільêість речовини
моль
mol
моль
rad
рад
sr
ср м2
Додатêові одиниці Плосêий êóт
радіан
Тілесний êóт
стерадіан Похідні одиниці
м2
Площа
êвадратний метр
m2
Об’єм, містêість
êóбічний метр
m3
м3
м3
Питомий об’єм
êóбічний метр на êілоãрам
m /kg
м /êã
м /êã
Гóстина
êілоãрам на êóбічний метр
kg/m3
êã/ м3
êã/ м3
Частота періодичноãо процесó
ãерц
Hz
Гц
1/с
Швидêість
метр за сеêóндó
m/s
м/с
м/с
Присêорення
метр на сеêóндó в êвадраті
m/s
м/с
м/с2
Кóтова швидêість
радіан за сеêóндó
rad/s
рад/с
рад/с
Кóтове присêорення
радіан на сеêóндó в êвадраті
rad/s
рад/с
рад/с2
Сила (ваãа)
ньютон
N
Н
êã· м/с2
Тисê, механічне напрóження
пасêаль
Pa
Па
êã/(м·с2)
Імпóльс (êільêість рóхó)
êілоãрам-метр за сеêóндó
kg·m/s
êã·м/с
êã·м/с
Імпóльс сиди
ньютон-сеêóнда
N·s
Н·с
êã·м/с
Кінематична в’язêість
êвадратний метр на сеêóндó
m2/s
м2/с
м2/с
Динамічна в’язêість
пасêаль-сеêóнда
Pa·s
Па·с
êã/(м·с)
Робота, енерãія, ê-сть теплоти
джоóль
J
Дж
êã·м2/с2
Потóжність
ват
W
Вт
êã·м2/с3
Момент сили
ньютон-метр
N·m
Н·м
êã·м2/с2
Момент інерції
êілоãрам-метр ó êвадраті
kg·m2
êã·м2
êã·м2
Питома теплоємність
джоóль на êілоãрам-êельвін
J/(kg·K)
Дж/(êã·К)
м /(с2·К)
Ентропія
джоóль на êельвін
J/K
Дж/К
êã·м2/(с2·К)
Теплопровідність
ват на метр-êельвін
W/(m·K)
Вт/(м·К)
êã·м/(с3·К)
Елеêтричний заряд
êóлон
C
Кл
А·с
Елеêтрична напрóãа (елеêтрорóшійна сила)
вольт
V
В
êã·м2/(А·с3)
Напрóженість елеêтр. поля
вольт на метр
V/m
В/м
êã·м/(А·с3)
3
2
2
3
3
2
2
2
ДОДАТКИ
602 Міжнародна система одиниць SI
Елеêтричний опір
ом
Ω
Ом
êã·м2/(А2·с3)
Елеêтрична провідність
сіменс
S
См
êã-1м-2с3А2
Елеêтрична ємність
фарад
F
Ф
êã-1м-2с4А2
Маãнітний потіê
вебер
Wb
Вб
êã·м2/(А·с2)
Індóêтивність
ãенрі
H
Гн
êã·м2/(А2·с2)
Маãнітна індóêція
тесла
T
Тл
êã/(А·с2)
Напрóженість маãніт. поля
ампер на метр
A/m
А/м
А/м
Маãніторóшійна сила
ампер
A
А
А
Сила (інтенсивність випромінення)
ват на стерадіан
W/sr
Вт/ср
êã·м /(с3·ср)
Хвильове число
одиниця на метр
m-1
м-1
1/м
Світовий потіê
люмен
lm
лм
êд·ср
Ясêравість
êандела на êвадрат. метр
cd/m2
êд/м2
êд/м2
Освітленість
люêс
lx
лê
êд·ср/ м2
Аêтивність нóêлідó в радіоаêтивномó джерелі
беêêерель
Bq
Бê
1с
Поãлинóта доза випромінення, поêазниê поãлинóтої дози
ґрей
Gy
Ґр
м2/с2
Еêвівалентна доза випромінення
зіверт
Sv
Зв
м2/с2
2
Приставêа СІ та множниêи для óтворення десятинних êратних і частинних одиниць та їх найменóвань Приставêа
Позначення приставêи
Множниê
Приставêа
Позначення приставêи
Множ ниê
Приставêа
Позначення приставêи
Множниê
міжнар.
óêраїн.
міжнар.
óêраїн.
міжнар.
óêраїн.
еêса
E
Е
1018
ãеêто
h
ã
102
міêро
µ
мê
10-6
пета
P
П
1015
деêа
da
да
101
нано
n
н
10-9
тера
T
Т
1012
деці
d
д
10-1
піêо
p
п
10-12
ґіãа
G
Ґ
10
санти
c
с
10
фемто
f
ф
10-15
меãа
M
М
106
мілі
m
м
10-3
атто
a
а
10-18
êіло
k
ê
10
9
3
-2
603
ДОДАТКИ
Основні жóрнали ãірничоãо профілю
Назва видання
1
Країна
2
Ріê Чисе заснóва л на ння ріê 3
Середньорічна êільêість стор.
4
статей 5
А. Розробêа та переробêа (збаãачення) вóãільних, рóдних та нерóдних êорисних êопалин “Відомості Аêадемії ãірничих наóê Уêраїни”
Уêраїна
1994
4
240
70-100
“Вóãлехімічний жóрнал”
Уêраїна
1993
4
280
50-80
“Въãлища” (Вóãілля) “Геолоãічний жóрнал”
Болãарія Уêраїна
1945 1934
10 4
400 480
50 60
“Геолоãия” (Геолоãія)
Росія
1954
12
...
...
“Геолоãия и ãеофизиêа” (Геолоãія та ãеофізиêа)
Росія
1960
12
...
...
“Геолоãия рóдных месторождений” (Геолоãія рóдних родовищ)
Росія
1959
6
600
35-40
Уêраїна
1979
6
...
...
“Фізичний жóрнал” “Геохимия” (Геохімія) “Гірнича елеêтромеханіêа та автоматиêа” “Горное дело” (Гірнича справа) “Горный жóрнал” (Гірничий жóрнал)
Росія
1956
12
1500
120
Уêраїна Росія
1965 1960
2 12
120-150 1500
70 360
Росія
1825
12
1000
170-180
1800
400-415
“Горный жóрнал” (Гірничий жóрнал) Вісті вóзів
Росія
1958
12
“Збаãачення êорисних êопалин” “Известия Донецêоãо ãорноãо инститóта” (Вісті Донецьêоãо ãірничоãо інститóтó)
Уêраїна Уêраїна
1967 1995
4 2-4
680 120 200-400 50-100
Росія
1936
12
до 200
“Металлóрãичесêая и ãорнорóдная промышленность” (Металóрãійна та ãірничорóдна промисловість)
Уêраїна
1960
4
700-800
120
“Наóêовий вісниê Національноãо ãірничоãо óніверситетó Уêраїни”
Уêраїна
1998
4
360
100
Ніхон êоãьо êайсі (“Journal of the Mining and Metallurgical Institute of Japan”) (Жóрнал Японсьêоãо інститóтó ãірничої справи та металóрãії)
Японія
1875
12
1000
60
Росія Росія
1956 1957
... ...
... ...
100 100
”Колыма” — щомісячний виробничо-технічний бюлетень об’єднання “Сєвєровостоêзолото” (Маãадан).
“Обоãащение рóд” (Збаãачення рóд) “Подземное и шахтное строительство” (Підземне та шахтне бóдівництво)
Болãарія
1946
12
350
50
Сайêо то хоан (“Mining and Safety”) (Безпеêа в ãірничій промисловості)
“Рóдодобив” (Видобóтоê рóди)
Японія
1955
12
700
30
Танêо ãідзюцó (“Colliery Engineering”) (Вóãільна промисловість) “Уãоль” (Вóãілля)
Японія
1946
12
300
50
Росія
1925
12
900
250
“Уãоль Уêраины” (Вóãілля Уêраїни)
Уêраїна
1957
12
600
200
Росія
1965
6
...
150
“Физиêа ãорения и взрыва” (Фізиêа ãоріння та вибóхó)
ДОДАТКИ
604 Основні жóрнали ãірничоãо профілю
“Физиêо-техничесêие проблемы разработêи полезных исêопаемых” (Фізиêо-технічні проблеми розробêи êорисних êопалин) Фóсен (“Flotation”) (Флотація) “Химия твердоãо топлива” (Хімія твердоãо палива)
Росія
1965
6
...
100
Японія
1954
3
200
10
Росія
1967
6
600
150
“Annales des Mines” (Гірнича справа)
Франція
1794
12
1400
200
“Annales des Mines de Belgique” (Гірнича справа Бельãії)
Бельãія
1896
12
1500
50
“Archiwum Górnictwa” (Збірниê з ãірничої справи)
Польща
1956
4
400
30
“Aufbereitungs-Technik” (Збаãачення êорисних êопалин)
Німеччина
1960
12
700
90
“Australian Mining” (Австралійсьêий жóрнал з ãірничої справи)
Австралія
1908
12
750
50
“Bányaszati és Kohászati Lapok. Bányaszat” Жóрнал ãірничої справи та металóрãії. (Серія Гірнича справа)
Уãорщина
1868
12
900
100
Австрія
1855
12
500
70
Німеччина
1950
12
500
50
Норвеãія
1954
11
350
10
“Berg- und Huttenmannsche Monatshefte” (Гірничорóдна промисловість та металóрãія) “Bergbau” (Гірнича справа) “Bergverks-Nytt” (The Scandinavian Journal of Mining and Quarring)” (Гірничий жóрнал Сêандинавії) “Boletin de Minas” (Жóрнал з ãірничої справи) “Boletin Geológico y Minero” (Бюлетень з ãеолоãії та ãірничої справи) “Braunkohle” (Бóре вóãілля)
Портóãалія
1964
3
50
5
Іспанія
1874
6
200
30
Німеччина
1902
12
40
50
“Canadian Mining Journal” (Гірничий жóрнал Канади)
Канада
1879
12
700
60
“Carrières et Matériaux” (Кар’єрне обладнання)
Франція
1921
9
800
200
“CIM Bulletin, Canadian Institute of Mining and Metallurgy” (Бюлетень Канадсьêоãо інститóтó ãірничої справи та металóрãії) “Coal Age” (Вóãільна ера)
Канада
1898
12
1700
100
США
1911
12
700
90
США
1964
12
1200
50
Велиêобританія США
1860 1866
12 12
500 2200
50 80
Німеччина
1948
12
650
50
Бельãія
1947
4
200
10
“Glückauf” (Жóрнал з ãірничої справи)
США Німеччина
1865
24
600
130
“Glückauf-Forschungshefte” (Жóрнал з ãірничої справи)
Німеччина
1940
6
300
50
“Coal Mining and Processing” (Видобóтоê та переробêа вóãілля) “Coal Preparation” (Збаãачення вóãілля) “Colliery Guardian” (Жóрнал з ãірничої промисловості) “Engineering and Mining Journal” (Гірнича промисловість і техніêа) “Erzmetall” (Гірничометалóрãічна промисловість) “Explosifs” (Вибóхові матеріали) “Fuel” (Паливо)
США
“Górnictwo odkrywkowe” (Відêриті ãірничі роботи)
Польща
1959
12
400
70
“Indian Mining and Engineering Journal” (Індійсьêа ãірнича промисловість і техніêа)
Індія
1962
12
500
30
Іспанія
1958
12
1000
25
Італія
1927
6
600
30
“Industria Minera” (Гірнича промисловість) “Industria Mineraria” (Гірнича промисловість)
605
ДОДАТКИ
Основні жóрнали ãірничоãо профілю
“Industrial Minerals” (Промислова мінеральна сировина)
Велиêобританія
1967
12
650
30
“Industrie Minérale” (Гірнича промисловість)
Франція
1919
12
850
40
Нідерланди
1974
4
300
20
1964
6
500
10
1872
6
200
20
“International Journal of Mineral Processing” (Міжнародний жóрнал зі збаãачення êорисних êопалин)
“International Journal of Rock Mechanics and Mining Sci- Велиêобританія ences and Geomechanics Abstracts” (Міжнародний жóрнал з механіêи ãірсьêих порід та ãірничої справи) Франція “Journal du Four Electrique. Mines et Métallurgie” (Гірнича справа та металóрãія) “Journal of the Institute of Mine Surveyors of South Africa” (Жóрнал Марêшейдерсьêоãо інститóтó ПАР)
ПАР
1962
4
60
5
“Journal of the Institution of Engineers (India), Mining & Metallurgical Division” (Жóрнал відділення ãірничої справи та металóрãії Інститóтó інженерів Індії)
Індія
1920
3
80
20
“Journal of the Mine Ventilation Society of South Africa” (Жóрнал Товариства інженерів з вентиляції ПАР)
ПАР
1948
12
250
20
“Journal of Mines, Metals and Fuels” (Жóрнал з ãірничої справи, металóрãії та палива) “Journal of the South Africa Institute of Mining and Metallurgy” (Жóрнал Інститóтó ãірничої справи та металóрãії ПАР)
Індія
1953
12
400
40
ПАР
1894
12
...
...
Німеччина
1952
12
800
20
“Kali- und Steinsalz” (Калійна та êам’яна сіль) “Koks, smola, gaz” (Коêс, смола, ãаз)
Польща
“Mechanizacja i Automatyzacja Górnictwa” (Механізація та автоматизація в ãірничій промисловості) “Metals and Minerals Review” (Оãляд металів та мінералах)
Польща
1963
12
600
70
Індія
1961
12
300
10
Велиêобританія
1972
12
750
20
“Mine Safety and Health” (Безпеêа в ãірничій справі)
“Mine and Quarry” (Гірничі підприємства)
США
1976
6
200
25
“Mineracao, Metalurgia” (Гірнича промисловість та металóрãія) “Mines Magazine” (Жóрнал з ãірничої справи)
Бразилія
1936
12
400
20
США
1910
12
600
15
“Mining Congress Journal” (Жóрнал америêансьêоãо ãірничоãо êонãресó)
США
1915
12
800
80
“Mining Engineer” (Гірничий інженер)
Велиêобританія
1960
12
100
60
“Mining Engineering” (Гірнича справа) “Mining Journal” (Гірничий жóрнал)
США Велиêобританія
1949 1835
12 52
900 1000
100 60
“Mining Magazine” (Гірничий жóрнал)
Велиêобританія
1909
12
1000
60
США
1976
12
300
90
Велиêобританія США
1969 1917
12 12
500 2000
30 ...
Німеччина
1965
6
400
30
“Mining Processing Equipment” (Гірничо-збаãачóвальне обладнання) “Mining Technology” (Технолоãія ãірничих робіт) “National Safety News” (Новини техніêи безпеêи в промисловості) “Naturstein-Industrie” (Промисловість бóдматеріалів)
ДОДАТКИ
606 Основні жóрнали ãірничоãо профілю
“Neue Bergbautechnic” (Гірнича справа)
Німеччина
1949
12
900
90
Німеччина
1926
4
200
20
Велиêобританія
1963
6
300
10
США
1916
12
2000
30
“Prace Glownego Imstytutu Górnictwa” (Праці Інститóтó ãірничої справи)
Польща
1976
12-13
400
15
“Proceedings of the Australian Institute of Mining and Metallurgy” (Праці Австралійсьêоãо інститóтó ãірничої справи та металóрãії)
Австралія
1898
4
300
30
“Nobel Hefte” [Нобелівсьêі записêи (Вибóхові роботи)] “Phosphorus and Potasium” (Фосфор і êалій) “Pit and Quarry” (Шахти та êар єри)
“Przeglad górniczy” (Гірничий жóрнал)
Польща
1903
12
550
100
“Publications Techniques des Charbonnages de France” (Технічні пóбліêації з питань вóãільної промисловості)
Франція
1965
6
400
30
Велиêобританія
1918
12
300
40
“Resources Industry, Quarry, Mine and Construction EquipАвстралія ment” (Гірниче та бóдівельне обладнання) “Refractories Journal” (Воãнестійêі матеріали) Велиêобританія
1962
12
500
20
1925
6
250
10
“Revista de Mineria, Geologia y Mineralogia” (Жóрнал з ãірничої справи, ãеолоãії та мінералоãії)
Арґентина
1929
4
450
25
“Rock Products” (Бóдівельні матеріали)
США
1902
12
1100
50
“Rudarski Glasnik” (Збірниê з ãірничої справи) “Rudarsko-metalurski Zbornik” (Збірниê з ãірничої справи та металóрãії) “Rudy” (Рóди)
Сербія Сербія
1962 1954
4 4
650 500
50 20
Чехія
1952
12
400
50
Польща
1956
12
400
50
“Skillings Mining Review” (Новини ãірничорóдної промисловості)
США
1912
52
1400
50
“South African Mining and Engineering Journal” (Гірничий жóрнал ПАР) “Svensk Bergsoch Brulstidning” (Швецьêий ãірничий жóрнал)
ПАР
1891
12
1500
50
Швеція
1922
12
200
10
Велиêобританія
1969
11
550
10
Чехія
1953
12
500
100
Канада Польща
1927 1950
12 12
700 400
60 60
“World Coal” (Вóãільна промисловість світó)
США
1975
12
1000
130
“World Mining” (Гірнича промисловість світó)
США
1948
12
1100
60
“Quarry Management and Products” (Кар єри. Управління та виробництво)
“Rudy i Metale Niezelazne” (Кольорові метали та їх рóди)
“Tunnels and Tunnelling” (Тóнелі та тóнельні роботи) “Uhli” (Вóãілля) “Western Miner” (Західний ãірниê) “Wiadomosci Górnicze” (Гірничі записêи)
Б. Розробêа нафтових та ãазових родовищ “Азербайджансьêе нафтове ãосподарство” “Газовая промышленность” (Газова промисловість) “Геолоãія і ãеохімія ãорючих êопалин” “Геолоãия нефти и ãаза” (Геолоãія нафти та ãазó) “Нефтяное хозяйство” (Нафтове ãосподарство)
Азербайджан
1920
12
...
140-145
Росія
1956
12
...
...
Уêраїна Росія
1991 1957
4 12
800 ...
120 ...
Росія
1920
12
...
...
607
ДОДАТКИ
Основні жóрнали ãірничоãо профілю
“American Gas Association Monthly (AGA Monthly)” (Жóрнал америêансьêої ãазової асоціації)
США
1919
11
450
200
Австралія
1936
4
250
10
Канада
1960
12
600
40
США
1939
13
1000
200
“Erdöel-Erdogas Zeitschrift” (Жóрнал з нафти та природноãо ãазó)
Австралія
1883
12
400
60
“Erdöel und Kohle, Erdgas, Petrochemie” (Нафта, вóãілля, ãаз та нафтохімія)
Німеччина
1948
12
600
60
Франція
1958
4
850
20
Німеччина
1858
12
500
80
Велиêобританія
1884
12
600
140
“Industrie du Petrole Gas-Chimie” (Нафтова та ãазова промисловість)
Франція
1933
12
850
100
“Journal of Canadian Petroleum Technology” (Канадсьêий жóрнал з видобóтêó нафти)
Канада
1962
6
850
150
“Journal of Petroleum Technology” (Жóрнал з видобóтêó нафти)
США
1950
12
1700
120
Польща
1945
12
400
80
“Ocean Industry” (Морсьêа розробêа)
США
1966
12
1900
200
“Offshore” (Розробêа óзбережжя)
США
1941
14
1700
250
Велиêобританія
...
12
1500
40
“Australian Gas Journal” (Австралійсьêий ãазовий жóрнал) “Canadian Petroleum” (Канадсьêа нафта) “Drilling” (Бóрiння)
“Forages” (Бóріння) “Gas-Erdgas (GWF)” (Газ та природний ãаз) “Gas World” (Світ ãазó)
“Nafta” (Нафта)
“Offshore Engineering” (Технолоãія розробêи óзбережжя) “Oil and Gas Journal” (Нафтовий та ãазовий жóрнал)
США
1902
52
7800
300
Канада
1950
52
250
120
США
1929
15
1500
50
“Petroleum Review” (Жóрнал з видобóтêó нафти) “Petroleum Times” (Новини нафти)
Велиêобританія Велиêобританія
1947 1897
12 24
900 950
40 350
“Society of Petroleum Engineers Journal” (Жóрнал товариства нафтовиêів)
США
1961
6
900
90
Австралія
1955
24
700
150
“Pipeline and Gas Journal” (Жóрнал з трóбопроводів та ãазó)
США
1859
14
1000
60
“World Oil” (Нафтова промисловість світó)
США
1916
14
1500
40
“Oilweek” (Щотижневиê з нафти) “Petroleum Engineer International” (Інженер-нафтовиê світó)
“Tracer s Exogram and Oil and Gas Review” (Жóрнал з нафти та ãазó)
ДОДАТКИ
608
Система êодóвання значень хараêтеристиê вóãілля за міжнародною êласифіêацією, прийнятою Європейсьêою еêономічною êомісією ООН (1988 р.) Рефлеêтоãрами
Ro %
êод
S
ê-сть êод разів
J
L
%
êод
%
SJ
V
êод óмов. од êод
daf
A
d
d
daf
St
%
êод
%
êод
%
Qs
êод МДж/êã êод
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
0,5-0,59
5
0,1
0
0
0 — 10
0
0
-
0 — 0,5
0
48
48
0
00
0 — 01
00
22
21
0,6-0,69
6
0,1-0,2
0
1
10 — 20
1
0— 5
1
1 — 1,5
1
46 — 48
46
1—2
01 0,1 — 0,2 01
22 — 23
22
0,7-0,79
7
0,2
0
2
20 — 30
2
5 — 10
2
2 — 2,5
2
44 — 45
44
2—3
02 0,2 — 0,3 02
23 — 24
23
0,8-0,89
8
1
3
30 — 40
3
10 — 15
3
3 — 3,5
3
42 — 44
42
3—4
03 0,3 — 0,4 03
24 — 25
24
0,9-0,99
9
2
4
40 — 50
4
15 — 20
4
4 — 4,5
4
40 — 42
40
4—5
04 0,4 — 0,5 04
25 — 26
25
1,0-1,09
10
2
5
50 — 60
5
20 — 25
5
5 — 5,5
5
38 — 40
38
5—6
05 0,5 — 0,6 05
26 — 27
26
1,1-1,19
11
60 — 70
6
25 — 30
6
6 — 6,5
6
36 — 38
36
6—7
06 0,6 — 0,7 06
27 — 28
27
1,2-1,29
12
70 — 80
7
30 — 35
7
7 — 7,5
7
34 — 36
34
7—8
07 0,7 — 0,8 07
28 — 29
28
1,3-1,39
13
35 — 40
8
8 — 8,5
8
32 — 34
32
8—9
08 0,8 — 0,9 08
29 — 30
29
1,4-1,49
14
40
9
9 — 9,5
9
30 — 32
30
9 — 10
09 0,9 — 1,0 09
30 — 31
30
1,5-1.59
15
28 — 30
28 10 — 11 10 1,0 — 1,1
31 — 32
31
10
1,6-1,69
16
26 — 28
26 11 — 12 11 1,1 — 1,2 11
32 — 33
32
1,7-1,79
17
24 — 26
24 12 — 13 12 1,2 — 1,3 12
33 — 34
33
1,8-1,89
18
22 — 24
22 13 — 14 13 1,3 — 1,4 13
34 — 35
34
1,9-1,99
19
20 — 22
20 14 — 15 14 1,4 — 1,5 14
35 — 36
35
2,0-2,09
20
18 — 20
18 15 — 16 15 1,5 — 1,6 15
36 — 37
36
2,1-2,19
21
16 — 18
16 16 — 17 16 1,6 — 1,7 16
37 — 38
37
2,2-2,29 22
14 — 16
14 17 — 18 17 1,7 — 1,8 17
38 — 39
38
2,3-2,39 23
12 — 14
12 18 — 19 18 1,8 — 1,9 18
39
39
2,4-2,49 24
10 — 12
10 19 — 20 19 1,9 — 2,0 19
2,5-2,59 25
9 — 10
9
20 — 21 20 2,0 — 2,1 20
2,6-2,69
26
8—9
8
2,1 — 2,2 21
2,7-2,79
27
7—8
7
2,2 — 2,3 22
2.8-2,89
28
6—7
6
2,3 — 2,4 23
2,9-2,99
29
5—6
5
2,4 — 2,5 24
3,0-3,09
30
4—5
4
2,5 — 2,6 25
3,1-3,19
31
3—4
3
2,6 — 2,7 26
3,2-3,29 32
2—3
2
2,7 — 2,8 27
1—2
1
609
ДОДАТКИ
Приêлади сертифіêатів вóãілля Львівсьêо-Волинсьêоãо басейнó (За міжнародною êласифіêацією 1988 р.)
Поêазниêи
№ п / п
Назви
1
2
ш. Зарічна
ш. Зарічна
в
Мацеральний сêлад: вміст êомпонентів ãрóпи інертинітó вміст êомпонентів ãрóпи ліптинітó
4. Індеêс вільноãо спóчóвання
Індеêси Одиниці вимірó
ш. Візейсьêа
в
n7
1. Середній поêазниê відбивання вітринітó 2. Рефлеêтоãрама: стандартне відхилення êільêість розривів 3.
Шахти, пласти, значення поêазниêів
Значення
Коди
ш. Візейсьêа
н
n8
в
n7
Значення Коди
n7
Значення
Коди
Значення
Коди
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Ro
%
0,74
07
0,83
08
0,81
08
0,72
07
-
0,06
0,05
0,03
0,06
ê-сть розр.
шт
без розр.
без розр.
без розр.
без розр.
J
%
23
2
16
1
16
1
13
1
L
%
7
2
6
2
8
2
6
2
SJ
од.
8
8
1
1
7
7
7
7
daf
%
36,3
36
36,2
36
36,1
36
35,1
34
d
%
9,2
09
6,4
06
8,7
08
8,6
08
d
%
1,2
12
1,6
12
1,1
11
1,4
14
daf
МДж/êã
35,1
35
34,9
34
35,2
35
34,8
34
5.
Вихід летêих речовин
6.
Зольність
A
7.
Сірчистість
St
8.
Вища теплота зãоряння
V
Qs
Коди вóãілля
0
0
0
0
07022836091235 08012136061634 08012736081135 07012734081434
ДОДАТКИ
610
Продовження. Приêлади сертифіêатів вóãілля Львівсьêо-Волинсьêоãо басейнó (За міжнародною êласифіêацією 1988 р.)
Поêазниêи
№ п / п
Назви 1
2
1. Середній поêазниê відбивання вітринітó 2.
3.
Рефлеêтоãрама: стандартне відхилення êільêість розривів Мацеральний сêлад: вміст êомпонентів ãрóпи інертинітó вміст êомпонентів ãрóпи ліптинітó
Індеêси Один. вимірó
ш. Велиêомостівсьêа
ш. Велиêомостівсьêа
ш. Велиêомостівсьêа
в n7
н n8
в n8
ш. Зарічна в
n8
Значення
Коди
Значення
Коди
Значення
Коди
Значення
Коди
3
4
13
14
15
16
17
18
19
20
Ro
%
0,75
07
0,85
08
0,73
07
0,80
08
-
0,07
0,05
0,04
0,02
ê-сть розр.
шт
без розр.
без розр.
без розр.
без розр.
J
%
22
2
17
1
11
1
11
1
L
%
9
2
3
1
9
2
9
2
SJ
од.
0
0
20
2
0
0
1
1
daf
%
35,1
34
32,9
32
34,3
34
35,1
34
d
%
3,3
03
4,3
04
8,4
08
3,3
03
d
%
1,8
18
1,9
19
1,7
17
1,5
15
daf
МДж/ êã
34,6
34
34,2
34
34,5
34
35,1
35
Індеêс вільноãо спóчóвання
5.
Вихід летêих речовин
6.
Зольність
A
7.
Сірчистість
St
V
Qs
Коди вóãілля
0
0
0
0
4.
8. Вища теплота зãоряння
Шахти, пласти, значення поêазниêів
07022034031834 08011232041934 07012034081734 08012134031535
611
ДОДАТКИ
Приêлади сертифіêатів вóãілля Донецьêоãо басейнó (За міжнародною êласифіêацією 1988 р.)
№ п / п
Поêазниêи
в
C5
Назви
1 2 1. Середній поêазниê відбивання вітринітó 2.
Шахти, пласти, значення поêазниêів ш. Павлош. Західнош. ім. Сташш. Ювілейна ãрадсьêа Донбасьêа êова C5
C6
Індеêси
Одиниці вимірó
Значення
Ко ди
Значення
Коди
Значення
Коди
Значення
Коди
3
4 %
5 0,65
6 06
7 0,62
8 06
9 0,71
10 07
11 0,69
12 06
-
0,07
0,03
0,05
0,07
шт
без розр.
без розр.
без розр.
без розр.
J
%
24
2
16
1
30
3
20
2
L
%
12
3
20
4
10
2
15
4
SJ
од.
1
1
1/2
0
1/2
0
1/2
0
daf
%
43,3
42
41,8
40
42,9
42
41,8
40
d
%
14,4
14
9,2
09
7,2
07
8,3
08
d
%
1,46
14
2,1
21
3,2
32
2,6
26
МДж/ êã
34,1
34
34,3
34
34,19
34
34,5
34
Ro
Рефлеêтоãрама: стандартне відхилення êільêість розривів ê-сть розр.
Мацеральний сêлад: вміст êомпонентів ãрóпи інертинітó вміст êомпонентів ãрóпи ліптинітó 4. Індеêс вільноãо спóчóвання
в
C5
0
0
0
0
3.
5. Вихід летêих речовин
V
6.
Зольність
A
7.
Сірчистість
St
8. Вища теплота зãо- Q daf s ряння Коди вóãілля
06023142141434 06014040093134 07032042073234 06024040082634
ДОДАТКИ
612
Області довжин хвиль, яêі відповідають спеêтральним êольорам
УФ
— 390
Ф
— 435
С
— 495
З
— 570
Ж
— 590
П
— 630
Ч
— ІЧ 770 нм
УФ — óльтрафіолетовий; Ф — фіолетовий; С — синій; З — зелений; Ж — жовтий; П — помаранчевий; Ч — червоний; ІЧ — інфрачервоний.
ШКАЛИ ТЕМПЕРАТУР (°F — шêала Фаренãейта, °С — шêала Цельсія)
°F
°C
°F
°C
°F
°C
°F
°C
-459,67
-273,15
-60
-51,1
-4
-20,0
20
-6,7
-450 -400
-267,8 -240,0
-55 -50
-48,3 -45,6
-3 -2
-19,4 -18,9
21 22
-6,1 -5,6
-350
-212,2
-45
-42,8
-1
-18,3
23
5,0
-300
-184,4
-40
-40,0
0
-17,8
24
-4,4
-250 -200
-156,7 -128,9
-35 -30
-37,2 -34,4
1 2
-17,2 -16,7
25 30
-3,9 -1,1
-190
-123,3
-25
-31,7
3
-16,1
35
1,7
-180
-117,8
-20
-28,9
4
-15,6
40
4,4
-170 -160
-112,2 -106,7
-19 -18
-28,3 -27,8
5 6
-15,0 -14,4
45 50
7,2 10,0
-150
-101,1
-17
-27,2
7
-13,9
55
12,8
-140
-95,6
-16
-26,7
8
-13,3
60
15,6
-130
-90,0
-15
-26,1
9
-12,8
65
18,3
-120
-84,4
-14
-25,6
10
-12,2
70
21,1
-110
-78,9
-13
-25,0
11
-11,7
75
23,9
-100
-73,3
-12
-24,4
12
-11,1
80
26,7
-95 -90
-70,6 -67,8
-11 -10
-23,9 -23,3
13 14
-10,6 -10,0
85 90
29,4 32,2
-85
-65,0
-9
-22,8
15
-9,4
95
35,0
-80
-62,2
-8
-22,2
16
-8,9
100
37,8
-75 -70
-59,4 -56,7
-7 -6
-21,7 -21,1
17 18
-8,3 -7,8
125 150
51,7 65,6
-65
-53,9
-5
-20,6
19
-7,2
200
93,3
Примітêи: Для переведення ãрадóсів Цельсія в êельвіни необхідно êористóватися формóлою: T=t+T0, де Т — температóра в êельвінах, t — температóра в ãрадóсах Цельсія, T0 = 273,15 êельвіна.
613
ДОДАТКИ
СПІВВІДНОШЕННЯ ОДИНИЦЬ СИСТЕМИ СІ З ОДИНИЦЯМИ ІНШИХ СИСТЕМ ТА ПОЗАСИСТЕМНИМИ ОДИНИЦЯМИ
Одиниці довжини 1 мêм = 10-6 м 1 дюйм = 2,54.10-2 м 1 фóт = 0,305 м 1 миля = 1,61.103 м 1 миля морсьêа = 1,85.103 м
1 м = 106 мêм 1 м = 39,4 дюйма 1 м = 3, 28 фóта 1 м = 6,21.10-4 миль 1 м = 5,41.10-4 миль морсьêих
Одиниці об’ємó, містêості 1 л = 10-3 м3 1 мл = 10-6 м3
1 м3 = 103 л 1 м3 = 106 мл Одиниці маси
1 ã = 10-3 êã 1 ц = 100 êã 1 т = 103 êã 1 Мт = 109 êã
1 êã = 103 ã 1 êã = 10-2 ц 1 êã = 10-3 т 1 êã = 10-9 Мт Одиниці сили
1 дин = 10-5 Н 1 êãс = 9,81 Н 1 êілопонд = 9,81 Н
1 Н = 105 дин 1 Н = 0,102 êãс 1 Н = 0,102 êілопонда (êілоãрамасили в Німеччині та інших європейсьêих державах) 1 Н = 1,02.10-4 êс 1 Н = 7,25 паóндаля (анãлійсьêа система одиниць)
1 тс = 9,81.103 Н 1 паóндаль = 0,138 Н
Одиниці швидêості 1 êм/ãод = 0,278 м/с
1 м/с = 3,58 êм/ãод
Одиниці êóтової швидêості 1 об/хв = 0,105 рад/с 1 рад/с = 9,55 об/хв Одиниці потóжності 1 êãс·м/с = 9,81 Вт 1 ê.с. = 736 Вт
1 Вт = 0,102 êãс·м/с 1 Вт = 1,36.10-3 ê.с. Одиниці тисêó
1 êãс/м2 = 9,81 Па 1 êãс/см2 = 9,81.104 Па 1 ат = 9,81.104 Па 1 мм рт.ст = 133 Па 1 мм вод.ст. = 9,81 Па
1 Па = 0,102 êãс/м2 1 Па = 1,02.10-5 êãс/см2 1 Па = 1,02.10-5 ат 1 Па = 7,50.10-3 мм рт.ст. 1 Па = 0,102 мм вод.ст.
1 П = 0,1 Па.с
Одиниці динамічної в’язêості 1 Па.с = 10 П
1 Ст = 10-4 м2/с
Одиниці êінематичної в’язêості 1 м2/с = 104 Ст
ДОДАТКИ
614
ШКАЛА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ХВИЛЬ Довжина, м
Частота, Гц
10 -10
3·10 -3·10
Наддовãі
10 -10
3·10 -3·10
Довãі (радіохвилі)
103-102
3·105-3·106
Середні (радіохвилі)
102-101
3·106-3·107
Коротêі (радіохвилі)
6
4
4
3
2
4
4
5
Найменóвання
10 -10
3·10 -3·10
Ультраêоротêі
10-1-10-2
3·109-3·1010
Телебачення (НВЧ)
10 -10
3·10 -3·10
Радіолоêація (НВЧ)
10-3-10-6
3·1011-3·1014
Інфрачервоне випромінювання
1
-1
-2
-3
7
9
10
11
10 -10
3·10 -3·10
Видиме світло
10-7-10-9
3·1015-3·1017
Ультрафіолетове випромінювання
10 -10
3·10 -3·10
Рентãенівсьêе випромінювання (м’яêе)
10-12-10-14
3·1020-3·1022
Гамма-випромінювання (тверде)
-6
-7
-9
-12
≤10
-14
14
15
17
20
≥3·10
22
Космічні промені
615
ЛІТЕРАТУРА 1. Тлóмачний ãірничий словниê / В.С.Білецьêий, К.Ф.Сапіцьêий, Б.С.Панов, В.В.Мирний та ін. / За ред. В.С.Білецьêоãо Донецьê: ДДТУ. — 1998. — 446 с. 2. Горная энциêлопедия. Т.1. — Мосêва: Недра. — 1984. — 560 с. 3. Горная энциêлопедия. Т.2. — Мосêва: Недра. — 1985. — 575 с. 4. Горная энциêлопедия. Т.3. — Мосêва: Недра. — 1987. — 592 с. 5. Горная энциêлопедия. Т.4. — Мосêва: Недра. — 1989. — 623 с. 6. Горная энциêлопедия. Т.5. — Мосêва: Недра. — 1991. — 541с. 7. Горное дело. Терминолоãичесêий словарь.— Мосêва: Недра. — 1989. — 694 с. 8. Коротêий ãірничий словниê. Дніпропетровсьê-Київ: Дніпропетровсьêий ãірничий інститóт — Інститóт системних досліджень. — 1993. — 212 с. 9. Російсьêо-óêраїнсьêий ãірничий словниê. К.: Видав. АН Уêраїни. — 1959. — 271 с. 10. Російсьêо-óêраїнсьêий ãеолоãічний словниê. К.: Bидав. АН Уêраїни. — 1959. — 268 с. 11. Російсьêо-óêраїнсьêий словниê. К.: Видавництво Аêадемії наóê УРСР. — 1956. — 804 с. 12. Уêраїнсьêий радянсьêий енциêлопедичний словниê. Т.1. — К.: Головна редаêція УРЕ. — 1986. — 752 с. 13. Уêраїнсьêий радянсьêий енциêлопедичний словниê. Т.2. — К.: Головна редаêція УРЕ. — 1987. — 736 с. 14. Уêраїнсьêий радянсьêий енциêлопедичний словниê. Т.3. — К.: Головна редаêція УРЕ. — 1987. — 736 с. 15. Рóссêо-óêраинсêий словарь. К.: Из-во АН Уêраины. — 1955. — 804 с. 16. Словниê іншомовних слів. К.: Головна редаêція УРЕ. — 1975. — 776 с. 17. Тлóмачний термінолоãічний словниê з хімічної êінетиêи. Упоряд. Й.Опейда, О.Швайêа. Донецьê: НАН Уêраїни. — 1995. — 264 с. 18. Гірничий словниê. Донецьê: Аêадемія ãірничих наóê. — 1995. — 160 с. 19. Геоãрафічна енциêлопедія Уêраїни. Т.1. — К.: Уêраїнсьêа радянсьêа енциêлопедія. —
ДОДАТКИ
1989. — 414 с. 20. Геоãрафічна енциêлопедія Уêраїни. Т.2. — К.: Уêраїнсьêа радянсьêа енциêлопедія. — 1990. — 480 с. 21. Геоãрафічна енциêлопедія Уêраїни. Т.3. — К.: Уêраїнсьêа енциêлопедія. — 1993. — 480 с. 22. Уêраїнсьêо-російсьêий словниê. К: Наóêова дóмêа. — 1965. — 1064 с. 23. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.1. — К: Наóêова дóмêа. — 1970. — 800 с. 24. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.2. — К: Наóêова дóмêа. — 1971. — 550 с. 25. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.3. — К: Наóêова дóмêа. — 1972. — 744 с. 26. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.4. — К: Наóêова дóмêа. — 1973. — 840 с. 27. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.5. — К: Наóêова дóмêа. — 1974. — 840 с. 28. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.6. — К: Наóêова дóмêа. — 1975. — 832 с. 29. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.7. — К: Наóêова дóмêа. — 1976. — 723 с. 30. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.8. — К: Наóêова дóмêа, 1977. — 927 с. 31. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.9. — К: Наóêова дóмêа. — 1978. — 916 с. 32. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.10. — К: Наóêова дóмêа. — 1979. — 658 с. 33. Словниê óêраїнсьêої мови. Т.11. — К: Наóêова дóмêа. — 1980. — 699 с. 34. Російсьêо-óêраїнсьêий словниê з хімії та хімічної технолоãії. Упоряд. М.Ганітêевич, А.Зелізний. — Львів: Львівсьêа політехніêа. — 1993. — 315 с. 35. Тлóмачний термінолоãічний словниê з орãанічної та фізиêо-орãанічної хімії. Упоряд. Й.Опейда, О.Швайêа. К.: Наóêова дóмêа. — 1997. — 532 с. 36. Вóãілля. Збаãачення. Терміни та визначення. Державний стандарт Уêраїни. Проеêт. Виêонавці: О.А.Кривченêо, В.І.Полóпан, З.А.Стеценêо, І.Я.Ямêо. Донецьê: Донвóãі. — 1993. 37. Горное дело. Терминолоãичесêий словарь.- Мосêва: Недра. — 1981. — 694 с. 38. ДСТУ 3268-95. Конвеєри шахтні сêребêові. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 11 с.
ДОДАТКИ
39. ДСТУ 2552-94. Рóди залізні та марãанцеві. Види та властивості продóêції. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 27 с. 40. ДСТУ 2810-94. Сировина нерóдна чорної металóрãії. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 21 с. 41. ДСТУ 3269-95. Комплеêси і аґреґати вóãледобóвні. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 8 с. 42. ДСТУ 3253-95. Комбайни вóãледобóвні. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 11 с. 43. ДСТУ 3217-95. Кріплення для лав. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 16 с. 44. ДСТУ 3181-95. Установêи бóрильні шахтні. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 8 с. 45. ДСТУ 2681-94. Метролоãія. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 46. ДСТУ 3437-96. Нафтопродóêти. Терміни та визначення. К.: Держстандарт. 47. Уêраїнсьêий орфоãрафічний словниê. Харêів: Прапор. — 1997. — 845 с. 48. Гороновсêий И.Т. и др. Кратêий справочниê по химии. К.: Наóêова дóмêа. — 1987. — 829 с. 49. Маринов Н.А., Пасеêа И.П. Трóсêавецêие минеральные воды. Мосêва: Недра. — 1978. 50. Енциêлопедія óêраїнознавства. / За ред. В.Кóбійовича. Т.1-9 — К.:Глобóс. — 1993. 51. Блаãородные и редêие металлы. // Сб. информационных материалов Третьей Междóнародной êонференции «БРМ2000». Донецê-Святоãорсê, 19-22 сентября 2000 ã. — Донецê. — 2000. — 462 с. 52. Манец И.Г., Коваль А.Н., Кироêасьян Г.И. Рóссêо-óêраинсêий ãорнотехничесêий словарь. — Донецê: Донбасс. — 2000. — 481 с. 53. Рóссêо-анãлийсêо-немецêо-францóзсêий словарь. — Мосêва: V Междóнародный ãорный êонãресс. — 1967. — 452 с. 54. Анãло-рóссêий ãорный словарь. / Сост. Л.И.Барон, Н.Н.Ершов. — Мосêва: Изд-во физ.-матем. литератóры. — 1958. — 992 с. 55. Російсьêо-óêраїнсьêий математичний словниê. / Упоряд. — Ф.С.Гóдименêо, Й.Б.Поãребисьêий, Г.Н.Саêович, М.А.Чайêовсьêий. — К.: Видавництво АН Уêраїни. — 1960. — 162 с.
616
56. Войналович О., Морãóнюê В. Російсьêо-óêраїнсьêий словниê наóêової та технічної мови. — К.: Вирій. — 1997. — 254 с. 57. Тлóмачний термінолоãічний словниê з орãанічної та фізиêо-орãанічної хімії. / Упоряд. Й.Опейда, О.Швайêа. — К.: Наóêова дóмêа. — 1997. — 532 с. 58. Немецêо-рóссêий ãорный словарь. / Сост. Л.И.Барон. — Мосêва: Советсêая энциêлопедия. — 1966. — 1198 с. 59. Кедринсêий В.В. Анãло-рóссêий словарь по химии и переработêе нефти. — Мосêва: Из-во «Рóссêий языê». — 1975. — 767 с. 60. Голóб О.А. Уêраїнсьêа номенêлатóра в неорãанічній хімії. — К.: КДУ. — 1992. — 52 с. 61. Довідниê з нафтоãазової справи. /За заã. ред. В.С.Бойêа, Р.М.Кондрата, Р.С.Яремійчóêа. — Київ-Львів. — 1996. — 620 с. 62. Російсьêо-óêраїнсьêий нафтоãазопромисловий словниê. / Упоряд. В.С.Бойêо, І.А.Васьêо, В.І.Грицишин, Р.М.Кондрат, Т.А..Мартинюê та ін. — К.: Товариство «Знання». — 1992. — 176 с. 63. Wörterbuch Deutsch-Russishes / von E.Daum und W.Schenk/ — Leipzig: VEB Verlag Enzyklopädie. — 1973. — 718 c. 64. Рóссêо-немецêий словарь. / Сост. О.Н.Ниêонова. — Мосêва: Советсêая энциêлопедия. — 1972. — 1039 с. 65. Уêраїнсьêо-анãлійсьêий словниê. / Упоряд. Ю.О.Жлóтченêо, Н.М.Биховець, А.В.Шванц. — К.: Вища шêола. — 1987. — 432 с. 66. Минералоãичесêая энциêлопедия / Под редаêцией К.Фрея. — Ленинãрад: Недра. — 1985. — 512 с. 67. Проêопович Ф. Філософсьêі твори. Т.2. (Розділи “Про êорисні êопалини…”, “Про êамені та ãеми”) — К.: Наóêова дóмêа. — 1980. — 550 с. 68. UKRAINE. A Concise Encyclopaedia. V.1 Edited by V.Kubijovyc. Toronto: University of Toronto Press. — 1970. — 1185 p. 69. UKRAINE. A Concise Encyclopaedia. V.2 Edited by V.Kubijovyc. Toronto: University of Toronto Press. — 1971. — 1394 p. 70. Лазаренêо Є.К., Винар О.М. Мінералоãічний словниê. К.: Наóêова дóмêа. — 1975. — 774 с.
617
71. Шпаê О.Г. Нафта й нафтопродóêти. К.: Ясон-К. — 2000. — 368 с. 72. Междóнародный толêовый словарь по петролоãии óãлей, Мосêва: Наóêа. — 1965. — 266 с. 73. Жемчóжниêов Ю.А., Гинзбóрã А.И. Основы петролоãии óãлей. — Мосêва: Изд-во АН СССР. — 1960. — 400 с. 74. Петроãрафичесêие типы óãлей СССР. 1975. 75. Петроãрафия óãлей СССР. — 1982. 76. Миронов К.В. Справочниê ãеолоãа-óãольщиêа. — Мосêва: Недра. — 1991. — 363 с. 77. Самоцветы СССР. — Мосêва: Недра. — 1984. — 335 с. 78. Зенин А.А., Белоóсова Н.В. Гидрохимичесêий словарь. — Ленинãрад: Гидрометеоиздат. — 1988. — 240 с. 79. Аллисон А., Палмер Д. Геолоãия. — Мосêва: Мир. — 1984. — 568 с. 80. Справочниê по обоãащению óãлей. Мосêва: Недра. — 1984. — 614 с. 81. Самылин Н.А., Золотêо А.А., Починоê В.В. Отсадêа. — Мосêва: Недра. — 1976. — 320 с. 82. Андрюшêин С.П. Обоãащение óãлей. Мосêва: Недра. — 1975. — 384. 83. Аêóнов В.И. Стрóйные мельницы. Мосêва: Машиностроение. — 1967. — 262 с. 84. Польêин И.С. Обоãащение рóд и россыпей редêих металлов. — Мосêва: Недра. — 1967. — 616 с. 85. Надмолеêóлярная орãанизация, стрóêтóра и свойства óãля. / Сост. Саранчóê В.И., Айрóни А.Т., Ковалев К.Е. — К: Наóêова дóмêа. — 1988. — 192 с. 86. Энциêлопедия эрлифтов. / Сост. Папаяни Ф.А., Козыряцêий Л.Н., Пащенêо В.С., Кононенêо А.П. — Донецê-Мосêва: Информсвязьиздат. — 1995. — 592 с. 87. Бедрань Н.Г., Сêоробоãатова Л.М. Переработêа и êачество полезных исêопаемых. — Мосêва: Недра. — 1986. — 272 с. 88. Фізичний словниê. — К.: Вища шêола. — 1979. — 336 с. 89. Бєлозерцев В.М., Новаê А.І. Технолоãія підземних ãірничих робіт ó запитаннях і відповідях. — К.: НМК ВО. — 1990. — 156 с. 90. ДСТУ 3472-96. Вóãілля бóре, êам яне та антрацит. Класифіêація. — К.: Держстандарт Уêраїни. — 1997. — 6 с. 91. Гірничий енциêлопедичний словниê. Т.1. /
ДОДАТКИ
За ред. В.С.Білецьêоãо — Донецьê: Східний видавничий дім. — 2001. — 514 с. 92. Гірничий енциêлопедичний словниê. Т.2. / За ред. В.С.Білецьêоãо — Донецьê: Східний видавничий дім. — 2002. — 632 с. 93. Peele R. Mining Engineers’ Handbook. New York. — 1927. — 2523 p. 94. Кратêий политехничесêий словарь. — Мосêва: Госóдарственное изд-во техничесêой литератóры. — 1956. — 1136 с. 95. Російсьêо-óêраїнсьêий словниê наóêової термінолоãії. — К.: Наóêова дóмêа. — 1998. — 888 с. 96. Терминолоãичесêий словарь по марêшейдерсêомó делó. / Под ред. А.Н.Омельченêо. — Мосêва: Недра. — 1987. — 190 с. 97. Большой анãло-рóссêий словарь. / Под ред. И.Р.Гальперина. — Мосêва: Советсêая энциêлопедия. — 1972. — 822 с. 98. Кратêий топоãрафо-ãеодезичесêий словарь. — Мосêва: Недра. — 1979. — 312 с. 99. Coal Preparation. — Litterton: Society for Mining, Metallurgy and Exploration. — 1991. — 1131 p. 100.Рóссêо-анãлийсêий словарь. — Мосêва: Из-во “Рóссêий языê”. — 1989. — 764 с. 101.Анãло-рóссêий политехничесêий словарь. — Мосêва: Советсêая энциêлопедия. — 1974. — 671 с. 102.Deutsch-Ukrainisches Wörterbuch aktueller Lexik. K.: Ukrainische Welt. — 1994. — 290 s. 103.Четырехязычный энциêлопедичесêий словарь терминов по физичесêой ãеоãрафии. — Мосêва: Советсêая энциêлопедия. — 1980. — 703 с. 104.Голосêевич Г. Правописний словниê. — Нью-Йорê—Торонто—Львів: НТШ Видання 12. — 1929. Перевидання 1994. — 460 с. 105.Леêсиêон славеноросьêий Памви Беринди (Надрóêовано видання 1627 р. фотомеханічним способом). — К.: Видав. АН Уêраїни. — 1961. — 272 с. 106.Rechtschreibung der deutschen Sprache. Mannheim-Leipzig-Wien-Zürich: Dudenverlag. — 1996. 107.Polytechnisches Wörterbuch. VEB. Verlag Technik Berlin. T. 1-2. — 1984. — S. 1755. 108.Russisch-Deutsches Wörterbuch der Chemie und chemischen Technik. VEB. Verlag Technik
ДОДАТКИ
Berlin. — 1963. — S. 831. 109.Medizinisches Russisch-Deutsches Wörterbuch. VEB. — 1983. — 508 S. 110.Немецêо-рóссêий математичесêий словарь. — Мосêва: Из-во “Рóссêий языê”. — 1980. — 558 с. 111.Grosses ökonomisches Wörterbuch. — Berlin: VEBLAG Die Wirtschaft. — 1983. — 574 S. 112.Немецêо-рóссêий ãеолоãичесêий словарь. Мосêва. — 1985. — 784 с. 113.Большой немецêо-рóссêий словарь: в 2-х т. — Мосêва: Из-во “Рóссêий языê”. — 1980. — 656 с. 114.Рóссêо-анãло-немецêо-францóзсêий ãорный словарь. — Мосêва: Из-во “Рóссêий языê”. — 1980. — 420 с. 115. Bergbautechnik und Auflereitung. — Вerlin: VEB. — 1985. — 427 S. 116.Бизов В.ф., Параньêо І.С. Основи динамічної та приêладної ãеолоãії. Т.1 — Кр. Ріã: Мінерал. — 2000. — 205 с. 117.Бизов В.ф., Параньêо І.С. Основи динамічної та приêладної ãеолоãії. Т.2 — Кр. Ріã: Мінерал. — 2000. — 137 с. 118.Бизов В.Ф., Трощенêо В.М. Кристалоãрафія і петроãрафія. Т. 3. — Кр. Ріã: Мінерал. — 2000. — 121 с. 119.Бизов В.Ф. Основи технолоãії ãірничоãо виробництва. Т.4. — Кр. Ріã: Мінерал. — 2000. — 247 с. 120.Бизов В.Ф. Основи технолоãії ãірничоãо виробництва. Т.5. — Кр. Ріã: Мінерал. — 2000. — 270 с. 121.David Mc. Geary, Chatles C. / Plummer. Physical Geology. — WCB. Brown publisher. — 1992. — 550 p. 122.Атлас “Геолоãія і êорисні êопалини Уêраїни”. — К.: Інститóт ãеолоãічних наóê НАН Уêраїни, УІЦПТ “Геос-ХХІ століття”. — 2001. — 168 с. 123.Стан світó — 2000. — К.: Інтерсфера. — 2000. — 285 с. 124.Минеральные ресóрсы мира на начало 1998 ã. — Мосêва: Минерал. — 1998. 125.Falla P.S. English-Russian Dictionary. — Clarendon Press-Oxford. — 1992. — 1054 c. 126.Немецêо-рóссêий ãеолоãо-минералоãичес-
618
êий словарь. — Мосêва: Гл. ред. иностр. наóчно-техн. словарей физматãиза. — 1962. — 473 с. 127.Новый рóссêо-анãлийсêий словарь по химии и химичесêой технолоãии. — Мосêва-Минсê-Киев: Техничесêие словари. — 2000. — 926 с. 128.Новий тлóмачний словниê óêраїнсьêої мови. — К.: Аêоніт. — Тт.1-4. — 1998. — 3688 с. 129.Józef Parchanski. Slownik górniczy. Katowice: Wiadomosci Górnicze. — 1996. — 544. 130.Leksykon Górniczy. Katowice: Slask. — 1989. — 400. 131.Яремійчóê Р., Середницьêий Л., Осінчóê З. Анãло-óêраїнсьêий нафтоãазовий словниê. — К.: Уêраїнсьêа êниãа. — 1998. — 544 с. 132.Павлишин В.І., Матêовсьêий О.І., Довãий С.О. — Генезис мінералів: Підрóчниê. — К.: Видавничо-поліãрафічний центр “Київсьêий óніверситет”. — 2003. — 672 с. 133.Енциêлопедичний словниê нафтоãазових технолоãій: (Уêр. — рос. — анãл.) /Уêлад.: І.А.Франчóê та ін. — К.: Уêраїнсьêа êниãа. — 2003. — 320 с. 134.Большой анãло-рóссêий политехничесêий словарь: в 2 т. — Мосêва: Рóссêий языê. — 1991. — 1421 с. 135.Томêеев С.И. Петролоãичесêий анãло-рóссêий толêовый словарь (под ред. А.А.Мараêóшева): в 2 т. — Мосêва: Мир. — 1986. – 569 с. 136.Анãло-óêраїнсьêий довідниê сêорочень, розмірностей, фізичних, хімічних і математичних термінів ó нафтоãазовій літератóрі/ А.І.Бóлатов, А.В.Козлов, Р.І.Стефóраê, Р.С.Яремійчóê — К.: Інтерпрес ЛТД. — 2004. — 250 с. 137.Мислюê М.А., Рибчич І.Й., Яремійчóê Р.С. Бóріння свердловин. 1-3 тт. Яремійчóê — К.: Інтерпрес ЛТД. — 2004. 138.Довãий С., Павлишин В. Еêолоãічна мінералоãія Уêраїни. — К.: Наóêова дóмêа. — 150 с. 139.Білецьêий В.С., Смирнов В.О. Технолоãія збаãачення êорисних êопалин. — Донецьê: Східний видавничий дім. — 2004. — 272 с.
НАУКОВЕ ВИДАННЯ
Мала ãірнича енциêлопедія в трьох томах Том 1. А-К. За редаêцією Володимира Стефановича БІЛЕЦЬКОГО Редаêційна êолеãія: В.С.Білецьêий, д.т.н. (ãолова редаêційної êолеãії, автор ідеї та êерівниê проеêтó); В.С.Бойêо, д.т.н.(нафта та ãаз); С.О.Довãий, д.фіз.-мат.н., чл.-êор. НАН Уêраїни; Ю.П.Ященêо, д.е.н.; О.А.Золотêо, ê.т.н.(збаãачення êорисних êопалин); А.Ю.Дриженêо, д.т.н. (відêрита ãірнича технолоãія); В.В.Мирний, ê.т.н. (марêшейдерія); В.І.Павлишин, д.ã.-м.н. (мінералоãія); Б.С.Панов, д.ã.-м.н.; В.І.Саранчóê, д.т.н. (вóãілля); В.Н.Амітан, д.е.н.; А.П.Заãнітêо, д.філол.н.; А.І.Єжель, видавець. Основний авторсьêий êолеêтив 1-ãо томó: В.С.Білецьêий, д.т.н.; В.С.Бойêо, д.т.н.; С.Л.Бóêін ê.т.н.; Г.І.Гайêо, ê.т.н.; А.Ю.Дриженêо, д.т.н.; О.А.Золотêо, ê.т.н.; З.М.Іохельсон, ê.т.н.; В.П.Колосюê, д.т.н.; Б.І.Кошовсьêий, ê.т.н.; Ф.К.Красóцьêий, ê.т.н.; І.Г.Манець, ê.т.н.; Г.П.Маценêо, ê.ã.-м.н.; В.М.Маценêо, ê.т.н.; В.В.Мирний, ê.т.н.; В.І.Павлишин, д.ã.-м.н.; В.І.Саранчóê, д.т.н.; Ю.Г.Світлий, ê.т.н.; В.Г.Сóярêо, д.ã.-м.н. Оêремі статті і матеріали: В.В.Ададóров, ê.т.н.; В.І.Альохін, ê.ã.-м.н.; В.Є.Бахрóшин, д.фіз.-мат.н.; М.Г.Винниченêо, ê.т.н.; І.В.Волобаєв, ê.т.н.; І.Г.Ворхлиê, ê.т.н.; Ю.К. Гарêóшин, ê.т.н.; П.П.Голембієвсьêий, ê.т.н.; П.А.Горбатов, д.т.н.; Д.В.Дорохов, ê.т.н.; В.Іващенêо, ê.т.н.; М.О.Ілляшов, д.т.н.; А.С.Кірнарсьêий, д.т.н.; В.О.Корчемаãін, д.ã.-м.н.; А.І.Костоманов, ê.т.н.; В.І.Ляшенêо, ê.е.н.; А.С.Маêаров, д.т.н.; Л.В.Михалевич, інж.; І.К.Младецьêий, д.т.н.; Ю.Л.Носенêо, ê.фіз.-мат.н.; Ю.Б.Панов, ê.ã.н.; О.С.Підтиêалов, ê.т.н.; В.Ф.Пожидаєв, д.т.н.; С.Д.Пожидаєв, ê.ã.-м.н.; Ю.А.Полєтаєв, ê.т.н.; О.Г.Редзіо, ê.т.н.; В.М.Самилін, ê.т.н.; К.Ф.Сапіцьêий, д.т.н.; А.К.Семенченêо, д.т.н.; П.В.Серãєєв, ê.т.н.; В.І. Сивохін, ê.т.н.; В.О.Смирнов, ê.т.н.; Є.М.Сноведсьêий, ê.т.н.; В.В.Сóміна, інж.; Т.Г.Шендриê, д.х.н.; А.Ю.Яêóшевсьêий, ê.т.н.
Редаêтори Кореêтóра Кореêтóра анãлійсьêих теêстів Кореêтóра німецьêих теêстів Комп’ютерна верстêа Оператори êомп’ютерноãо наборó
А.З.Дідова, Б.В.Володимирова К.Ф.Саливон, А.С.Мельниêова Н.П.Лошаêова О.О.Шестаêова Г.А.Лисêов, О.П.Козачеê В.В.Білецьêий, Б.В.Білецьêа В.В.Койнаш, І.М.Кóчóê, Н.Л.Лоєнêо
Підписано до дрóêó 10.08.04 Формат 84х108/16 Папір офсетний. Офс. дрóê. Гарнітóра Таймс. Ум. дрóê. арê. 68,88. Обл.-вид. арê. 110,98. Наêлад 1000 прим. Замовлення №528. Видавництво “Донбас” 83015, м. Донецьê, пр. Б. Хмельницьêоãо, 102. Надрóêовано ТОВ “Каштан” 83027, м. Донецьê, б. Шевченêо, 25
УДК 622(031) ББК 33я20 М 18 Мала ãірнича енциêлопедія, т. 1 / За редаêцією В.С.Білецьêоãо. — Донецьê: Донбас, 2004. — 640 с. Мала ãірнича енциêлопедія — óніверсальне тритомне довідêове видання ó ãалóзі ãірничої наóêи та техніêи. Містить описи близьêо 18 000 термінолоãічних та номенêлатóрних одиниць, ó томó числі перший том містить 6400 одиниць, яêі висвітлюють різні аспеêти розвідêи, видобóвання та первинної переробêи твердих, рідêих та ãазоподібних êорисних êопалин. Адресована спеціалістам — ó першó черãó фахівцям-ãірниêам, ãеолоãам, наóêовцям, аспірантам, стóдентам ãірничих та сóміжних спеціальностей, а таêож широêомó заãалó інженерно-технічних працівниêів ãірничих підприємств та читачам, яêі ціêавляться освоєнням надр. ISBN 966-7804-14-3