Статистичний облік. Навчальний посібник

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬН...

Author: Слободиняк Ю.Б.

370 downloads 267 Views 1MB Size Report

This content was uploaded by our users and we assume good faith they have the permission to share this book. If you own the copyright to this book and it is wrongfully on our website, we offer a simple DMCA procedure to remove your content from our site. Start by pressing the button below!
Report copyright / DMCA form

DOWNLOAD PDF

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ»

Ю. Б. Слободяник

СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів

Київ «Центр учбової літератури» 2010

УДК 657(075.8) ББК 65.052я73 С 48 Гриф наданий Міністерством освіти і науки України (Лист № 1/11-10282 від 14.12.2009)

Рецензенти: Усач Б. Ф. — доктор економічних наук, професор,завідувач кафедри обліку і аудиту Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України; Чернелевський Л. М. — кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри обліку і аудиту Національного університету харчових технологій; Школьник І. О. — доктор економічних наук, завідувач кафедри фінансів ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України». Відповідальна за випуск — кандидат економічних наук, доцент Назаренко З. В.

Слободяник Ю. Б. С 48 Статистичний облік: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,

2010. — 128 с. ISBN 978-611-01-0079-3 Навчальний посібник підготовлений з урахуванням вимог Болонської декларації відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямом 0501 — «Економіка і підприємництво». Посібник містить навчальну програму курсу «Статистичний облік», погодинний розподіл аудиторних занять, навчально-методичне забезпечення до кожної теми курсу (методичні вказівки щодо вивчення теоретичного матеріалу, термінологічний словник, теми рефератів, контрольні питання, тестові завдання для перевірки знань), зразки завдань для поточно-модульного контролю знань студентів, інформаційні матеріали та список рекомендованої літератури. Призначений для студентів спеціальності «Облік і аудит» усіх форм навчання. УДК 657.37(075) ББК 65.052я73 ISBN 978-978-611-01-0079-3

© Слободяник Ю. Б., 2010 © Центр учбової літератури, 2010

ВСТУП Система державної статистики формується на основі стандартів, що регламентують процеси збирання, обробки і подання економічних даних. Входження України до світового економічного простору передбачає освоєння методів обліку, що використовуються у світовій практиці. Інтенсивний розвиток приватного сектора, становлення ринкової інфраструктури, прискорення соціальної стратифікації населення та інші якісно нові явища, що відбуваються в реформованій економіці, обумовлюють застосування сучасних методів організації статистичного спостереження, розробку принципово нових системоутворюючих ознак та складу економічних показників. Сучасна система державної статистики повинна забезпечувати отримання об’єктивної, якісної та надійної інформації про стан економіки, соціальної сфери, довкілля, яка гармонізована з міжнародними вимогами та стандартами. Найбільш повне задоволення потреб усіх категорій користувачів у якісній статистичній інформації повинне відбуватися на основі зміцнення інституційного потенціалу державної статистики, удосконалення статистичної методології, поліпшення процедур збирання і обробки інформації, технічної модернізації органів державної статистики. Викладання дисципліни «Статистичний облік» дозволяє сформувати систему знань про статистичний облік, надає можливість студентам зрозуміти місце статистичного обліку і звітності в інформаційній системі підприємства, оцінити їх значення для управління підприємством, бути обізнаними з порядком подання звітів суб’єктами господарювання до органів державної статистики. Мета навчально-методичного посібника — допомогти студентам в освоєнні теорії і практики статистичного обліку підприємств, зокрема при вивченні історії розвитку, правових засад, методології вітчизняного статистичного обліку, а також структури, змісту та порядку складання і подання статистичної звітності підприємств. 3

Статистичний облік

Завдання дисципліни «Статистичний облік»:  вивчення основних понять та інструментарію статистичного обліку; дослідження структури системи державної статистики в Україні;  ознайомлення з порядком ведення статистичного обліку суб’єктами господарювання; ознайомлення з методологією статистичного обліку, яка заснована на світових стандартах; засвоєння основних законодавчих та нормативних документів, які регламентують ведення статистичного обліку і складання статистичної звітності; розкриття економічної сутності окремих показників статистичної звітності; використання даних статистичної звітності для прийняття відповідних управлінських рішень. Навчальна дисципліна «Статистичний облік» викладається після вивчення студентами дисциплін «Регіональна економіка», «Статистика». Після засвоєння теоретичного матеріалу студент повинен знати: історію розвитку статистичного обліку в Україні; організаційні засади здійснення державної статистичної діяльності в Україні; зміст понять «інформація», «статистична інформація», «джерела статистичної інформації»; перелік та структуру державних класифікаторів; положення та інструкції, якими регламентуються вимоги і порядок складання статистичної звітності; формування системи показників статистичної звітності; склад і основні форми статистичної звітності, порядок їх складання і подання.

4

1

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК» Тема 1.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ Єдина система обліку на підприємствах. Місце і роль статистичного обліку в системі обліку. Поняття «бухгалтерський облік», «оперативний облік», «статистичний облік», їх взаємозв’язок. Статистичний облік у порівнянні з іншими видами господарського обліку. Вимірники, що використовуються в статистичному обліку. Історія виникнення статистичного обліку в Україні. Еволюція понять «статистика», «статистичний облік». Задачі, форми статистичного обліку, облікові одиниці, що використовувалися залежно від типу соціально-економічних відносин. Характеристика основних етапів статистичного обліку. Розвиток наукових підходів до статистичного обліку: розробка інструкцій, порядок зведення та обробки статистичних даних, форми обліку. Характеристика форм практичної статистики — державноадміністративної, земської і відомчої. Методологічна база земського статистичного аналізу: використання методів групувань, складних групових і комбінаційних таблиць, середніх величин у поєднанні з методом групування. Праці відомих українських та російських письменників у галузі статистики. Започаткування форм статистичної звітності в промисловості. Розвиток статистики України за радянських часів. Централізація статистики. Баланс народного господарства. Стратегія розвитку державної статистики в незалежній Україні. Гармонізація методології державних статистичних спостережень із стандартами ЄС. 5


Тема 2.

ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ Визначення поняття «інформація». Суб’єкти і об’єкти інформаційних відносин. Принципи інформаційних відносин. Основні напрями державної інформаційної політики. Галузі інформації. Види інформації: статистична, адміністративна, масова, правова, соціологічна, інформація про особу, інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування, інформація довідковоенциклопедичного характеру. Інформаційна діяльність. Режим доступу до інформації. Відкрита інформація. Інформація з обмеженим доступом: конфіденційна і таємна. Право власності на інформацію. Учасники інформаційних відносин, їх права, обов’язки і відповідальність. Охорона права на інформацію. Основи здійснення державної сатистичної діяльності. Статистична інформація. Джерела статистичної інформації. Первинні та статистичні дані. Органи державної статистики: їх основні завдання, права і обов’язки. Право власності на статистичну інформацію та доступ до неї. Види перевірок, що здійснюються органами державної статистики: тематичні, комплексні, повторні, спільні. Об’єкти перевірки. Суб’єкти перевірки, їх права і обов’язки. Права і обов’язки перевіряючих. Організація підготовки та порядок проведення перевірок. Порядок оформлення матеріалів за результатами перевірки. Акт за результатами проведення перевірки достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності. Реалізація матеріалів за результатами перевірки.

Тема 3.

МЕТОДОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ Статистична методологія. Звітно-статистична документація. Статистичні спостереження: суцільні та несуцільні. Державні та інші статистичні спостереження. Терміни «класифікація» і «класифікатор». Типологія статистичних класифікацій. Модельні (довідкові), похідні і пов’язані, міжна6

Програма навчальної дисципліни «статистичний облік»

родні, регіональні, національні класифікації. Державна система класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації України. Класифікації, які використовуються в системі ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) та статистичних реєстрів. Мета ведення ЄДРПОУ. Суб’єкти ЄДРПОУ. Інформаційний фонд реєстру: ідентифікаційні, класифікаційні, довідкові, реєстраційні, економічні дані. Порядок ведення реєстру, присвоєння кодів. Довідки з реєстру ЄДРПОУ. Статистичний облік працівників. Інструкція зі статистики кількості працівників. Первинна облікова документація для визначення кількісного складу працівників. Показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень. Облікова кількість штатних працівників. Визначення середньої кількості працівників. Визначення середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості. Порядок обліку та визначення показників руху працівників. Статистичний облік оплати праці. Методологічні положення про визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень. Поняття «заробітна плата». Показник фонду оплати праці. Фонд основної заробітної плати. Фонд додаткової заробітної плати. Заохочувальні та компенсаційні виплати. Виплати, що не належать до фонду оплати праці. Поняття середньої заробітної плати.

Тема 4.

СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ Звітність, бухгалтерська звітність. Класифікація бухгалтерської звітності. Місце і роль статистичної звітності в системі бухгалтерської звітності підприємств. Регламентація статистичної звітності підприємств. Види статистичної звітності. Якість статистичної звітності: обов’язковість, систематичність, достовірність. Класифікація статистичної звітності. Загальнодержавний табель (перелік) форм державної статистичної звітності. Вибір звітних форм. Перелік звітних форм. Організація підготовки статистичної звітності на підприємстві. Терміни подання та зберігання статистичної звітності. 7


Тематичний план аудиторних занять з навчальної дисципліни Розподіл за годинами

1

разом

СРС

практичні (семінарські) заняття

лекції

лекції

практичні (семінарські) заняття

Назва теми

СРС

№ пор.

заочна форма навчання

разом

денна форма навчання

Історія розвитку статистичного обліку в Україні

3

2

4

9

0

0

9

9

2

Правові засади статистичного обліку в Україні

6

6

10

22

2

2

18

22

3

Методологія статистичного обліку

6

6

10

22

0

0

22

22

4

Статистична звітність

5

4

10

19

2

0

17

19

20

18

34

72

4

2

66

72

Всього

Усі теми навчальної програми входять до одного програмного модуля, за яким проводиться контроль у формі письмового тесту на останньому практичному занятті.

8

2

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Тема 1.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ 1.1. Методичні вказівки Вивчення дисципліни необхідно розпочинати з визначення сутності статистичного обліку, його місця і ролі у сучасній системі господарського обліку. Господарську діяльність неможливо здійснювати правильно та якісно, якщо не організовані спостереження та контроль за усіма фактами і явищами, з яких вона складається. Облік — це невід’ємна функція управління, яка полягає у спостереженні, вимірюванні, реєстрації та групуванні явищ, що спостерігаються. У показниках обліку розкриваються кількісна та якісна сторони господарських процесів, що характеризують фактори господарського життя. Мета господарського обліку — формування якісної, повної, достовірної і своєчасної інформації про фінансову та господарську діяльність підприємства, яка потрібна для управління і становлення ринкової економіки. Зауважимо, що єдина система обліку на підприємстві, в галузі, державі забезпечується трьома видами обліку: оперативним (оперативно-технічним), статистичним і бухгалтерським (рис. 1.1). Ці види обліку органічно пов’язані між собою, доповнюють один одного, хоча і відрізняються сферою застосування, призначенням і способом здійснення. 9


ГОСПОДАРСЬКИЙ ОБЛІК Оперативний (оперативно-технічний) облік


Бухгалтерський облік Фінансовий облік Податковий облік

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік

Рис. 1.1. Види господарського обліку

Оперативний (оперативно-технічний) облік здійснюється безпосередньо на місці (в цеху, на складі тощо) й забезпечує негайне спостереження та реєстрацію певних виробничих і комерційних операцій та інших фактів господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета оперативного обліку — швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг) для забезпечення контролю. Необхідно зазначити, що оперативний облік передбачає оперативне планування та поточне спостереження за розвитком виробництва, виконанням робіт і послуг. Він охоплює господарські й виробничі операції, які безпосередньо не відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. За допомогою оперативного обліку одержують дані про щоденний випуск продукції, щоденне відвантаження і реалізацію продукції, товарів, про витрати сировини та інших матеріальних цінностей, трудові затрати, про дотримання умов укладених договорів тощо. Дані для цього виду обліку одержують шляхом безпосереднього спостереження за господарською та виробничо-фінансовою діяльністю підприємств, організацій, установ. За допомогою оперативного обліку контролюється явка працівників на підприємство і повернення з нього по закінченні робочого часу, робота і простої устаткування, режим технологічного процесу, стан і хід розрахунків підприємства з контрагентами тощо. Оперативний облік, як правило, ведеться в натуральному вираженні, але паралельно може відображатися і у вартісному. 10

Навчально-методичне забезпечення дисципліни

Окремі показники оперативного обліку передаються до вищестоящих організацій, наприклад, дані про випуск продукції, одержання врожаю зернових тощо. Такі показники узагальнюють і включають до складу оперативної звітності, яку використовують для спостереження за відповідними процесами в окремих галузях і в цілому в народному господарстві України. Оперативний облік повинен проводитися працівниками усіх служб підприємства — виробничої, технічної, бухгалтерської, постачання, праці, кадрів тощо. Бухгалтерський облік — це спосіб документального спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо, а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів. Зверніть увагу на те, що, на відміну від інших видів обліку, бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на підставі документів первинного обліку. Бухгалтерський облік базується на документуванні всіх господарських процесів і проведенні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Статистичний облік — це планомірне збирання й вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку за конкретних умов місця й часу (перепис наявного обладнання, визначення середньої заробітної плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість і якість виробленої продукції, використання робочого часу, чисельності населення тощо). Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з оперативного і бухгалтерського обліку. Наприклад, за даними статистичного обліку можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), чисельність працюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають 11


аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший їх розвиток. У статистичному обліку застосовуються різні вимірники і властиві йому способи спостереження (масові, вибіркові) та система показників (абсолютні, відносні і середні величини). Отже, на основі статистичного обліку визначаються кількісні і якісні показники роботи кожного підприємства. Операції та явища підлягають статистичному спостереженню, групуванню, обчисленню середніх та відносних величин, індексів, побудови рядів динаміки, аналізу тощо. Виходячи з цього, статистичний облік являє собою систему вивчення, узагальнення і контролю масових явищ, що мають загальнодержавний характер. Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковується завданням державної статистики. Сьогодні статистичний облік має розвинутий понятійний апарат, предмет і метод, організаційну побудову, яка дозволяє забезпечити науково обґрунтовану кількісно-якісну характеристику об’єктів, що спостерігаються, в конкретних умовах місця і часу (додаток А). Для повного розуміння сутності сучасного статистичного обліку необхідно розглянути історію його розвитку. Зазначимо, що термін «статистика» у сучасному розумінні вживається, починаючи з 1749 р. Вперше його запровадив видатний німецький вчений Г. Ахенваль (1719–1772). Початком розвитку статистики вважаються масові спостереження: переписи населення Давнього Китаю (2000 р. до н. е.), описи земельних ділянок Давнього Єгипту (1500 р. до н. е.), переписи населення Давньої Греції (850 р. до н. е.). Статистика як наука розвивалася за трьома напрямками: 1) описове державознавство — дослідження політичного та адміністративного устрою держави (представники: Аристотель (384– 322 до н. е.), Г. Конрінг (1606–1681), Г. Ахенваль (1719–1772)); 2) політична арифметика — наука про політичну анатомію, дослідження відомостей про померлих, складання таблиць смертності (виникла в Англії у ХVІІ ст., представники: В. Петті (1623–1687), Д. Граунт (1620–1674), Е. Галлей (1656–1742)); 3) теорія масових суспільних явищ та процесів, яка виникла з розвитком теоретичної бази для статистики — математики, 12


теорії ймовірності (представники: А. Кетле (1796–1874), К. Пірсон (1857–1936), Р. Фішер (1890–1968), Ф. Еджворт (1845–1926), В. Госсет (1876–1937) та ін.). В Україні статистичний облік був започаткований ще за часів Київської Русі. У той час збиралися відомості про суспільні явища і процеси, економічне життя, стан соціального розвитку, що мало дуже важливе практичне значення для державного управління. Ця інформація була потрібна в першу чергу для стягнення з населення податків і обкладання різними повинностями. Із зміною соціально-економічних відносин змінювалися і форми статистичного обліку та інформація, яка накопичувалася за обліковими одиницями. Особливості основних етапів розвитку статистичного обліку з давніх часів до ХІХ ст. наведені у табл. 1.1. Зверніть увагу на те, що на різних етапах розвитку статистичного обліку використовувалися різні облікові одиниці, а інформація накопичувалася за різними напрямками залежно від поставлених завдань. З давніх часів основним видом діяльності в Україні було сільське господарство, тому спочатку одиницею обліку були «дим», «рало» (відомості літописів Х–ХІ ст.). З розвитком феодальних економічних відносин змінилися методи статистичного обліку. Широкого розповсюдження набули писцеві та переписні книги, які містили в собі повний опис міст, поселень, міських земель, церков, монастирів, маєтків, вотчин, сіл тощо. В останній чверті ХVІІІ ст. відбулися перші спроби обліковувати механічний рух населення (переміщення людей між губерніями). А в середині ХІХ ст. облік механічного руху населення здійснювали поліцейські установи, яким також передали реєстрацію шлюбів, народжень і смерті. Після створенням на початку ХІХ ст. перших міністерств, в яких були сконцентровані звітні матеріали губерній за різними розділами статистики, відбулася подальша централізація статистичного обліку в країні. Так, у 1810 р. в Міністерстві поліції було виокремлене Статистичне відділення, яке не лише збирало статистичні дані про населення та господарство країни, але й складало на підставі цих даних зведені статистичні показники.

13


14


15


Поява спеціальних статистичних досліджень була зумовлена реформою 1861 р. У зв’язку з її проведенням виникла потреба в інформації про ціни на землю, стан поміщицького землеволодіння і кріпосного населення. Саме в цей час відбувався розвиток наукових підходів до статистичного обліку. Були розроблені інструкції, форми обліку, порядок зведення та обробки статистичних даних, тощо. З розвитком промисловості, сільського господарства, приватної власності розширилися потреби у різноманітній статистичній інформації, що зумовило створення спеціальної мережі кореспондентів, які проводили власні статистичні спостереження. Матеріали таких спостережень в той час додавалися до офіційних джерел. Друга половина ХІХ ст. характеризувалася розвитком трьох форм практичної статистики: державно-адміністративної, земської і відомчої. Важливим етапом розвитку практики вітчизняного і міжнародного статистичного обліку є поява земської статистики (18701917 рр.). З цим періодом пов’язана велика кількість ґрунтовних статистичних досліджень, які в подальшому вплинули на розвиток статистики як науки і як виду практичної діяльності. У статистичних дослідженнях земств подаються докладні відомості про стан сільського господарства, соціально-економічні процеси на селі. Необхідно звернути увагу на те, що дослідники визначають три основні періоди земської статистики, а саме: 1) 1870–1894 рр. — виникнення і систематичне проведення досліджень земськими статистичними органами, які були організаційно і фінансово незалежні від уряду; 2) 1894–1900 рр. — розширення програми робіт, проведення майнової оцінки. Земські статистичні органи перебувають під контролем уряду; 3) 1900–1917 рр. — статистичні дослідження органів земської статистики фінансувалися урядом, їх незалежність була обмежена. Існували різні підходи до проведення статистичних досліджень. Облік здійснювався на основі різних статистичних одиниць — селянського господарства (Московське земство) і земельного наділу (Чернігівське земство). Інформація, що цікавила статистиків, збиралася двома способами — шляхом подвірного перепису усіх домогосподарств і шляхом опитувань селян. 16


Необхідно зазначити, що подвірний перепис здійснювався в декілька етапів. На першому етапі статистики фіксували дані про досліджувані поселення у волосних правліннях. На другому експедиційному етапі проводився подвірний перепис безпосередньо на місцях із застосуванням карткової системи. Під час таких обстежень збиралася важлива інформація про селянські господарства, зокрема про населення, господарство, посіви, врожайність, худобу, промисли, спосіб обробки земель, оренду, купівлю земель, найманих працівників, кредити, історію заселення досліджуваної території тощо. Оброблялася зібрана інформація із застосуванням методу групувань, методу середніх величин, табличного методу. Під час вивчення цієї теми слід зосередити увагу на методах, які використовувалися земськими статистиками при обробці зібраних матеріалів. Адже з роботою земських статистиків пов’язане розширення методологічної бази статистичного аналізу: широке використання методу групувань, поява методу складних групових і комбінаційних таблиць, спроби використання середніх величин у поєднанні їх з методом групувань тощо. В той час активно розвивалися такі галузі земської статистики: шкільна, санітарна, промислова, землеробська, вибіркові бюджетні обстеження селянських господарств, обстеження кустарної промисловості. Земська статистика мала велике значення для розвитку статистичного обліку. Водночас існували певні недоліки в її організації і методології, а саме:  відсутність загального плану проведення статистичних досліджень;  брак єдності первинних матеріалів і зведених таблиць;  велика кількість питань, іноді зайвих, у програмах статистичних досліджень;  значна тривалість програм статистичних досліджень;  певні розходження між зібраним земськими статистиками матеріалом та соціально-економічною сутністю явищ і процесів, що був помічений дослідниками. Виходячи з цього, необхідно звернути увагу на праці у галузі статистики відомих українських та російських письменників І. Франка, М. Чернишевського, Д. Журавського, Я. Соловйова. Важливе значення для подальшого розвитку статистики як науки мали статистичні наради, з’їзди, збори статистичних товариств. 17


На них обговорювалися загальні питання організації статистики, напрямки статистичних досліджень, нові методи спостереження, розробки, аналізу матеріалів, узагальнювався набутий досвід. Статистичні наукові дослідження проводилися також академічними установами, які публікували наукові праці, випускали підручники із статистики. Наприкінці ХІХ ст. в інститутах були створені окремі курси із статистики, а в Київському і Харківському університетах — окремі кафедри статистики. Розпад Російської імперії і створення СРСР значно вплинули на організацію статистичних робіт. Відсутність чіткої структури і системи управління губернських статистичних бюро, які діяли на той момент, зумовило їх централізацію. 1 жовтня 1921 року було організоване Центральне статистичне управління УРСР. Це стало початком створення дієздатного апарату статистичних органів країни. У подальшому постійно підвищувався рівень організації та методології статистичної діяльності: визначені основні принципи статистики (поєднання кількісного та якісного аналізу фактів, комплексне аналітичне вивчення фактів та їх оцінка); створювалися відділи статистики (статистика промисловості та праці, транспорту і зв’язку, народної освіти, комунальна та моральна статистика тощо). У першій половині 20-х років ХХ ст. державні статистичні органи практикували проведення суцільних і вибіркових статистичних обстежень майже в усіх галузях народного господарства, серед яких 5-10 % становили щорічні вибіркові весняні й осінні обстеження селянських господарств, 3 % — динамічні обстеження розвитку сільського господарства; обстеження цензової і кустарної промисловості тощо. Слід зазначити, що в той час були започатковані форми статистичної звітності. Так, поточна статистика промисловості подавалася за бланками А, Б, В. Бланк А поширювався на всі підприємства і містив відповіді на такі питання: загальні відомості про підприємство і його роботу; кількість робочих днів і годин; відомості про робочу силу та заробітну плату; рух палива та електроенергії; зміни у силових установках. Бланк Б поширювався на кожне самостійне підприємство і містив відомості про виробіток, відпуск, залишки готових виробів, про рух сировини, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, про роботу головних виробничих машин і апаратів, про зміни у складі виробничого устаткування. Бланк В був спеціалізований за галузями 18


промисловості і містив в собі інформацію про продуктивність праці та фактори її зростання. Статистичні дослідження фінансових показників того часу охоплювали питання оподаткування, місцевого бюджету, сільськогосподарських кредитів, кредитів позиково-кредитних товариств, ломбардів. Вперше були запроваджені квартальні та річні огляди фінансового стану України. З цим періодом також пов’язане розширення зв’язків вітчизняних органів статистики із зарубіжними провідними статистичними організаціями, яке полягало в обміні примірниками статистичних видань. Розвиток статистики в Україні за радянських часів характеризувався значною інтенсивністю, зокрема проведенням різних спеціальних переписів, складанням першого балансу народного господарства тощо. Баланс народного господарства був специфічною системою макроекономічних показників, характерною особливістю якої є поділ суспільного виробництва на дві нерівнозначні сфери: матеріальне виробництво і сферу послуг. Баланс народного господарства за 19231924 рр., розроблений ЦСУ СРСР під керівництвом П. Попова і опублікований в 1926 р., був визнаний одним із перших у світі офіційних розрахунків макроекономічних показників. Минуло майже чверть століття, перш ніж аналогічні макроекономічні розробки з’явилися в таких провідних країнах, як США, Англія, Голландія та ін. Статистика в цей час стає системою збирання, перевірки й обробки даних, що відображають хід виконання державних планів, розвиток господарства і культури, зростання добробуту населення, розміщення продуктивних сил, впровадження нової техніки, наявність резервів для виконання планів, природних, матеріальних і трудових ресурсів. У роки Великої Вітчизняної війни статистика вирішувала складні завдання з оперативного обліку трудових і матеріальних ресурсів, переміщення виробничих сил країни у східні райони. У повоєнний період система статистичного обліку стала більш централізованою. Зведені статистичні показники можна було одержати виключно на основі звітності, яка надходила через органи статистики знизу доверху. Це створювало умови для спрощення звітності, скорочення часу на проведення статистичних робіт, подальшої механізації процесу опрацювання даних. Здійснення статистичних робіт стає державною монополією, а безпосередньо статистика тісно пов’язується з системою державного 19


планування, стає його основою, а також управління народним господарством, важливим засобом контролю й перевірки виконання планів. Слід зауважити, що статистика в СРСР ґрунтувалася на звітності усіх органів, підприємств, установ і організацій, що виконувалася за встановленим порядком, у чітко визначені терміни. Після розпаду СРСР у незалежній Україні почався новий етап розвитку статистики. Цей етап можна охарактеризувати як перехідний, коли впроваджуються міжнародні стандарти і рекомендації в галузі статистики, розширюється перелік статистичних робіт, які засновані на принципово нових методологічних засадах, проводяться спостереження за новими явищами в економіці та суспільстві, зростає значення статистичного обліку. За роки незалежності в Україні були розроблені і впроваджені програми розвитку державної статистики, що дозволило створити принципово нову статистичну систему, яка, по-перше, адаптована до міжнародних правових норм і статистичних стандартів, і, по-друге, враховує національну специфіку та забезпечує вимоги до перехідної економіки. Так, реалізація Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 р. дозволила створити сприятливі умови для подальшої інтеграції України у міжнародне економічне співтовариство та підвищення довіри до України з боку країн-партнерів і потенційних інвесторів, здійснити заходи щодо розвитку статистичної інфраструктури та застосування міжнародних стандартів, технічного переоснащення органів державної статистики тощо. Реалізація Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 р., яка була прийнята наприкінці 2008 р., покликана підвищити рівень доступності та зрозумілості статистичних даних і методології їх складання; гармонізувати методологію державних статистичних спостережень із стандартами ЄС; удосконалити порядок проведення державних статистичних спостережень, процедуру збирання та обробки статистичної інформації, зменшити звітне навантаження на респондентів; оптимізувати організаційну структуру системи управління органів державної статистики, підвищити рівень підготовки кадрів для органів статистики тощо. Органи державної статистики України активно співпрацюють з такими міжнародними організаціями, як Євростат, Світовий банк, МВФ, ООН, Міжнародна організація праці тощо, із статистичними служ20


бами США, Канади, Китаю, країн Західної та Центральної Європи в рамках окремих проектів та програм технічної допомоги. Ефективне міжнародне співробітництво сприяє подальшій адаптації української статистики до міжнародних стандартів, підвищенню довіри до неї. Одним із пріоритетних напрямів роботи органів державної статистики є забезпечення усіх користувачів об’єктивною та достовірною статистичною інформацією. З цією метою щорічно готується велика кількість різноманітних статистичних матеріалів. Найбільш відомими фундаментальними статистичними виданнями Державного комітету статистики України є «Статистичний щорічник України», «Україна у цифрах», «Національні рахунки», «Праця в Україні», «Промисловість України», «Наука та наукова діяльність», «Транспорт та зв’язок в Україні», «Фінанси України», «Сільське господарство України», «Регіони України» та ряд інших, щоквартально видається загальноукраїнський науково-інформаційний журнал «Статистика України». Показники, які розраховуються органами державної статистики, вважаються достатньо достовірними, якщо вони отримані на основі загальноприйнятих, коректних в методологічному плані підходів. Тобто якість розрахованих макроекономічних показників, що описують функціонування держави, прямо залежить від системи обліку, в якій вони сформовані. Отже, в подальшому необхідно дослідити правові засади та методологічну основу здійснення статистичного обліку в Україні.

1.2. Термінологічний словник Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання і передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Волость — адміністративна одиниця нижчого рівня у Східній Європі, підрозділ повіту, що складався з декількох сіл, підпорядковувалася волосній управі. Земства — органи місцевого (регіонального) самоврядування, створені відповідно до земської реформи, проведеної у 1864 р. Олександром ІІ. Земська статистика — статистичні роботи земств з дослідження стану сільського господарства і процесів соціально-економічного 21


розвитку. Розподілялася на основну (вивчення економічних умов і господарського стану селян) та поточну (реєстрація стану сільського господарства за кожний звітний рік). Інвентар (від лат. inventarium — опис) — господарські описи міст, замків, королівських, старостинських і поміщицьких маєтностей на західноукраїнських землях, Правобережній Україні, в Білорусі, Литві і Польщі в XV — першій половині XIX ст. Інвентар міст, замків містить відомості про фортечні споруди, їх озброєння, про стан торгівлі, ремесел, про збір податей з міщан і феодально залежного населення тощо. Інвентар маєтків містив дані про земельні угіддя, про використання праці кріпаків, про майновий стан селян, забезпечення селянських господарств землею і робочою худобою, про виконання селянами панщини, натуральних і грошових данин, податей тощо. Люстрація (від лат. lustrum — податний або фінансовий період) — описи державних маєтків з метою встановлення складу податного населення, його грошових і натуральних повинностей, доходів королівських економій. Люстрації вперше були запроваджені у феодальній Литві в ХVІ ст. Оперативний облік — сукупність методів та прийомів збирання, відображення та накопичення даних про щоденні, щозмінні і щогодинні господарські процеси на підприємстві. Основні статистичні роботи — великі статистичні обстеження, які проводяться одноразово і вивчають процеси суспільного життя, що зазнають повільних змін, наприклад, установ охорони здоров’я, шляхового господарства тощо. Поборові реєстри — фіскальні документи державного (публічного) призначення, які мають статистичний характер. У поборових реєстрах наводилися свідчення за категоріями оподаткування, наприклад, кількість будинків, ремісників, димів, городників тощо. Повіт — адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала на українських, польських, литовських і білоруських землях з другої половини XIV ст. Ієрархічно нижча від польського воєводства або російської губернії і вища ніж волость. Воєводство поділялося на повіти. Податкова фасія — декларація, відомість про прибутки поміщика; платники податків. Подвірні описи — документи, які відображають, коли, на чиїх землях і хто саме брав в осаду ту чи іншу слободу, дані про мешкан22


ців окремих будинків (імена, вік, стать, походження, кількість дітей, основні заняття, суми сплачуваних податків). Поземельний кадастр — ведений судами суспільний реєстр, в який записувалися земельні ділянки. Поземельні описи — документи, які включають в себе питання землекористування, способів обробки землі, оренди, найму робочої сили, кількості худоби тощо. Поточна статистика — статистичні роботи, які є невід’ємною частиною повсякденного поточного спостереження за процесами суспільного життя і зазнають швидких змін, наприклад, промислова діяльність населення, освіта, охорона здоров’я тощо. Рустикальний податок — посімейний податок на кожне селянське господарство. Запроваджений у 1775 р. австрійською монархією. Статистичний облік — система реєстрації, узагальнення і вивчення масових, якісно однорідних соціально-економічних явищ у масштабі підприємства, галузі, економічного регіону або держави. Інформація статистичного обліку використовується органами влади для прийняття управлінських рішень. Цензова промисловість — підприємства промисловості, які під час поточного статистичного спостереження або перепису на підставі певних ознак обліковувалися як самостійна господарська одиниця. З середини 30-х років ХХ ст. поділ підприємств промисловості на цензові і нецензові був замінений поділом на великі та малі.

1.3. Теми рефератів 1. Становлення і розвиток земської статистики. 2. Становлення і розвиток статистики промисловості. 3. Становлення і розвиток статистики сільського господарства. 4. Становлення і розвиток статистики капітального будівництва. 5. Становлення і розвиток статистики торгівлі і послуг. 6. Становлення і розвиток статистики фінансів. 7. Становлення і розвиток статистики сімейних бюджетів. 8. Становлення і розвиток статистики науки та інновацій. 9. Становлення і розвиток статистики транспорту і зв’язку. 10. Становлення і розвиток статистики матеріально-технічного постачання. 11. Становлення і розвиток статистики культури. 23


12. Становлення і розвиток статистики житлово-комунального господарства. 13. Становлення і розвиток соціальної статистики. 14. Розрахунки балансу народного господарства. 15. Історія проведення переписів населення в Україні.

 1.4. Контрольні питання 1. Як відбулося становлення статистичного обліку в Україні? 2. Які завдання ставилися перед статистичним обліком на різних етапах його розвитку? 3. Назвіть облікові одиниці й форми статистичного обліку. 4. Охарактеризуйте статистичний облік України з давніх часів до 1917 р. 5. Як проводилися подвірні переписи? 6. Як вплинули адміністративні й економічні реформи ХVІІІ ст. на розвиток статистики? 7. Охарактеризуйте анкетний та експедиційний методи проведення статистичних робіт. 8. Коли з’явився перший центральний статистичний орган? Чим це зумовлено? 9. Охарактеризуйте губернську статистику, відомчу статистику та урядову статистику. 10. Охарактеризуйте основні етапи земської статистики. 11. Поясніть значення земської статистики для розвитку економіки і культури нашої країни в другій половині ХІХ ст. 12. Охарактеризуйте особливості методології проведення статистичних досліджень в Московському та Чернігівському земствах. 13. Як впливали на розвиток статистичної науки російські товариства — Вільне економічне, Російське географічне, Московське юридичне? 14. Праці яких провідних вчених стали внеском у розвиток теорії статистики? 15. Як вплинули події 1917-1925 рр. на розвиток української системи статистики? 16. Охарактеризуйте структуру органів статистки України в період з 1925 р. по 1940 р. 24


17. Яким чином оприлюднювалися статистичні матеріали за радянських часів? 18. Охарактеризуйте статистичні роботи, які проводилися в повоєнний період. 19. Як відбувалася механізація статистичних досліджень? Які вона мала наслідки для розвитку статистичного обліку? 20. Що таке програмно-цільова статистика? Коли вона була започаткована в Україні?

1.5. Тестові завдання для перевірки знань 1. Статистичний облік — це: а) система реєстрації, узагальнення і вивчення масових, якісно однорідних соціально-економічних явищ у масштабі підприємства, галузі, економічного регіону або держави; б) сукупність методів та прийомів збирання, групування, відображення та накопичення інформації про показники, які характеризують закономірності й тенденції розвитку підприємства; в) сукупність методів та прийомів для збирання, відображення та накопичення даних про щоденні, щозмінні і щогодинні господарські процеси на підприємстві; г) сукупність методів та прийомів, за допомогою яких відбувається безперервне виявлення, вимірювання, реєстрація, нагромадження, узагальнення, збереження і передача інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень. 2. Статистичний облік використовує такі вимірники: а) трудові; б) вартісні; в) натуральні; г) трудові й вартісні; д) натуральні й вартісні; е) трудові, натуральні, вартісні. 3. Статистичний облік на підприємстві веде: а) бухгалтерія; б) відділ кадрів; в) технічні служби підприємства; г) відповіді а), б) і в) правильні; 25


д) немає правильних відповідей. 4. Що являє собою статистика як наука? а) описове державознавство; б) політична арифметика; в) теорія масових суспільних явищ та процесів; г) відповіді а), б) і в) описують різні напрями розвитку статистики як науки у різні періоди і є правильними; д) немає правильних відповідей. 5. Писцеві і переписні книги були призначені для: а) відображення відомостей про стан селян; б) опису окремих міст, поселень, сіл, вулиць, крамниць, маєтків тощо; в) опису церков, монастирів; г) відповіді а), б) і в) правильні. 6. Основним джерелом відомостей про кількість і становий склад населення у ХVІІІ ст. були: а) матеріали ревізій; б) поземельні кадастри; в) люстрації; г) податкові фасії; д) відповіді а), б), в) і г) правильні. 7. Створене у 1810 р. Статистичне відділення було центральним статистичним органом того часу і підпорядковувалося: а) Міністерству фінансів; б) Міністерству поліції; в) Міністерству державного майна; г) губернським статистичним комітетам. 8. Поширення експедиційного методу статистичного спостереження в Україні пов’язане з: а) земською статистикою; б) урядовою статистикою; в) відомчою статистикою; г) усі відповіді правильні. 9. Метою статистичного обліку є: а) використання отриманих даних для прийняття управлінських рішень на рівні підприємства; б) використання отриманих даних для прийняття рішень органами державної статистики; 26


в) використання отриманих даних органами державної влади для управління соціально-економічним розвитком; г) усі відповіді правильні; д) немає правильних відповідей. 10. Одним із перших офіційних розрахунків макроекономічних показників у світі є: а) баланс народного господарства; б) система національних рахунків; в) перепис населення; г) немає правильних відповідей.

Література: 1, 2, 4, 7, 9, 23, 24, 25, 31, 35, 36, 37, 42, 43. Тема 2.

ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАТИСТИЧНОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ 2.1. Методичні вказівки При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на те, що в системі статистичного обліку відбуваються процеси збирання, обробки, аналізу і своєчасного надання інформації, яка необхідна для управління державою. Для повного розуміння процесів, що відбуваються в системі статистичного обліку, вивчення даної теми необхідно починати з визначення поняття «інформація», особливостей інформаційних відносин, що відображені у вітчизняному та міжнародному законодавстві. Термін «інформація» походить від латинського “information” — виклад фактів, подій, роз’яснення. У філософії в загальному розумінні поняття «інформація» означає відображення реального світу, тобто це нові знання, отримані суб’єктом у результаті сприйняття і обробки певних відомостей. Інформація є одним із ресурсів, який може накопичуватися, реалізуватися, поновлюватися. Вона придатна для колективного використання (на відміну від інших ресурсів), у процесі споживання не втрачає своїх якостей. Саме тому інформація є головним елементом будь-якої функції управління. Володіння повною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією сприяє 27


отриманню ринкових переваг, прийняттю ефективних рішень, знижує фінансовий ризик. У Законі України «Про інформацію» подається таке визначення: інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. У цьому законодавчому акті встановлені загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплене право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя, визначено статус учасників інформаційних відносин, умови доступу до інформації та забезпечення її охорони. Суб’єктами інформаційних відносин вважаються громадяни України, юридичні особи та держава, інші держави, громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства. В Україні законодавчо визначені такі принципи інформаційних відносин: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об’єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації; законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Органи державної влади розробляють і здійснюють державну інформаційну політику, головними завданнями якої є: забезпечення доступу громадян до інформації; створення національних систем і мереж інформації; зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності; забезпечення ефективного використання інформації; сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів; створення загальної системи охорони інформації; сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України;  сприяння задоволенню інформаційних потреб закордонних українців. Види інформації та основні її джерела відповідно до вимог чинного законодавства України відображені на рис. 2.1. 28


29


Слід зазначити, що за режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Контроль за режимом доступу до інформації здійснює держава. При цьому обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється законом. Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях (бюлетенях, збірниках), поширення засобами масової комунікації; безпосереднього надання державним органам та юридичним особам, а також громадянам, які в ній зацікавлені. Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну. При цьому інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо вона суспільно значуща, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на захист. Кожний учасник інформаційних відносин для забезпечення своїх прав, свобод і законних інтересів має право на одержання інформації про: діяльність органів державної влади; діяльність народних депутатів; діяльність органів місцевого і регіонального самоврядування та місцевої адміністрації; те, що стосується його особисто. Необхідно звернути увагу на те, що всі учасники інформаційних відносин мають також обов’язки, а саме: поважати інформаційні права інших суб’єктів; використовувати інформаційні права інших суб’єктів; використовувати інформацію згідно із законом або договором (угодою); забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою; зберігати її в належному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим громадянам, юридичним особам або державним органам у передбаченому законом порядку; компенсувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію. Після засвоєння законодавчої бази інформаційних відносин в Україні можна приступати до вивчення сучасних особливостей збирання, накопичення, обробки, розповсюдження і зберігання статистичної інформації. На підставі ст. 19 Закону України «Про ін30


формацію» статистична інформація — це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя. Доповнює і конкретизує норми зазначеного законодавчого акта Закон України «Про державну статистику», відповідно до якого статистичною інформацією є також дані банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо, які складаються на підставі адміністративних даних, отриманих Національним банком України та спеціально уповноваженими органами державної влади (крім органів державної статистики) відповідно до їх компетенції. Державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуванню. Повинен також забезпечуватися відкритий доступ громадян, наукових установ, зацікавлених організацій до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію законодавчо встановлених обмежень. Необхідно пам’ятати, що статистична інформація, отримана на підставі статистичних спостережень, проведених органами державної статистики, існує у вигляді первинних даних про респондентів, статистичних даних, які пройшли одну чи декілька стадій опрацювання та накопичені на паперових, магнітних та інших носіях або в електронному вигляді, а також аналітичних матеріалів, що підготовлені на підставі цих даних. Рішення про вибір джерела статистичної інформації (див. рис. 2.1) приймається органами державної статистики самостійно, з урахуванням якості і своєчасності подання інформації, витрат, а також обов’язків, які у зв’язку з цим виникають у респондентів. Сукупність дій, пов’язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямовані на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології, являють собою державну статистичну діяльність. Правовою основою державної статистичної діяльності є Конституція України, закони України та нормативно-правові акти, які регулюють відносини в галузі статистики, інформації, інформатизації, науково-технічної діяльності, стандартизації, а також міжнародні договори України в галузі статистики, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 31


32


В Україні існує єдина система органів державної статистики, яка подана на рис. 2.2. Зазначимо, що державні органи статистики І та ІІ рівнів фінансуються за рахунок Державного бюджету України. Органи ІІІ рівня (функціональні органи) здійснюють свою діяльність на принципах господарського розрахунку. Основні завдання, права і обов’язки органів державної статистики подані у додатку Б. Статистична інформація, отримана у процесі державних статистичних спостережень, а також первинні дані, отримані у процесі проведення інших статистичних спостережень, є державною власністю, що знаходиться в оперативному управлінні органів державної статистики, які володіють, використовують і розпоряджаються цією інформацією, визначають правила її збирання, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання. Зверніть увагу на те, що право власності на зведену знеособлену статистичну інформацію, отриману органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, що проводяться за рахунок коштів замовника, визначається договорами про створення цієї інформації, які також передбачають умови поширення органами державної статистики вказаної інформації. Для забезпечення потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних, а також фізичних осіб у статистичній інформації та доступу до неї в органах держаної статистики створюються спеціальні інформаційні служби. Порядок їх створення, структура, права та обов’язки визначаються Державним комітетом статистики України. Доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом:  систематичної публікації її в друкованих виданнях;  поширення її засобами масової інформації;  безпосереднього надання її органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам. Безкоштовне надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування статистичної інформації, яка передбачена планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів, здійснюється органами державної статистики у межах коштів, які виділені на зазначені цілі з Державного бюджету 33


України. Така інформація надається із дотриманням вимог конфіденційності. Якщо надання статистичної інформації здійснюється на договірній основі, порядок і умови її надання визначаються відповідними договорами. Запитувачі відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням запитів про доступ до статистичної інформації та її надання. Виконання та оплата робіт за цими запитами здійснюється відповідно до Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами держаної статистики послуг на платній основі. Статистична інформація, яка має внутрівідомчий характер і використовується для подальших розрахунків зведених статистичних даних, розробки звітно-статистичної та іншої документації, державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, що передує їх прийняттю або затвердженню, не підлягає наданню за запитами. На рис. 2.3 представлені основні форми подання статистичної інформації органів державної статистики та їх користувачі. На підставі Конституції України і Закону України «Про державну статистику» органи державної статистики мають право вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних і статистичних даних, поданих респондентами, а також застосовувати при цьому у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, метод безпосереднього відвідування виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів, а також громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Проведення таких перевірок регулюється наказом Державного комітету статистики України № 186 від 19.06.2003 «Про затвердження Порядку проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики». Органи державної статистики І і ІІ рівнів (див. рис. 2.2) та посадові особи, які від імені цих органів беруть участь у проведенні статистичних спостережень та мають відповідне доручення на проведення перевірки, визначаються як перевіряючі органи. 34


Органи державної статистики України

Статистична інформація Накопичені дані за об’єктами статистичного спостереження

Зведена знеособлена статистична інформація

Інформація за запитанням

Прес-випуски, проекти повідомлень у ЗМІ

Банк підготовлених документів Експрес-інформація, експрес-доповіді Статистичні бюлетені Статистичні збірки Економічні доповіді Аналітичні огляди Буклети

Користувачі статистичної інформації

Органи влади та управління Центральні і місцеві органи виконавчої влади Органи місцевого самоуправління

Підприємства, організації та установи

Засоби масової інформації

Населення

Державні і комерційні структури Наукові та навчальні заклади

Територіальні Громадські організації, представництва політичні партії, центральних об’єднання громадян і ї Рис. 2.3. Форми подання статистичної інформації та її користувачі 35


Об’єктами перевірки органів державної статистики є стан первинного обліку та статистичної звітності, первинні та статистичні дані (інформація, що міститься у бланках первинного обліку, формах звітності, інших статистичних формулярах, необхідних для проведення статистичних спостережень), відповідність нормативних та установчих документів респондента відомостям Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Суб’єктами перевірки є респонденти, які підлягають статистичному спостереженню, а саме:  юридичні особи, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України;  фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які перебувають на території України. Види перевірок, які проводяться органами державної статистики, подані на рис. 2.4. ВИДИ ПЕРЕВІРОК

Тематичні перевірки проводяться за однією або декількома формами звітності однієї галузі статистики з одночасною перевіркою документів первинного обліку і даних статистичних спостережень

Комплексні перевірки проводяться за двома та більше галузями статистики і відповідно за декількома формами звітності

Повторні перевірки проводяться упродовж року з часу попередньої за однією або декількома формами звітності, що вже перевірялися, або за розширеним переліком форм з метою контролю усунення встановлених попередньою перевіркою недоліків та вивчення поточного стану обліку і звітності, а також достовірності первинних і статистичних даних

Рис. 2.4. Види перевірок

36

Спільні перевірки (тематичні, комплексні, повторні) проводяться органами державної статистики за запрошенням інших уповноважених на це органів, зокрема контролюючих органів: державної податкової служби, митних органів, органів державного казначейства, органів державної контрольно-ревізійної служби тощо


Слід пам’ятати, що перевіряючі зобов’язані дотримуватися вимог Конституції України, законів України «Про державну статистику», «Про державну службу», інших нормативно-правових актів і мають такі права:  безпосередньо відвідувати виробничі, службові та інші приміщення, ділянки суб’єктів перевірки;  отримувати і ознайомлюватися з усією без винятку інформацією та документацією щодо стану первинного обліку та даних статистичних спостережень;  отримувати первинні фінансові і бухгалтерські документи, робити копії або виписки з усіх без винятку документів щодо об’єкта перевірки;  у разі потреби в детальному з’ясуванні фактичного стану справ здійснювати вивчення та огляд документів (огляд проводиться обов’язково в присутності суб’єкта перевірки);  вимагати й отримувати від суб’єктів перевірки, у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних та статистичних даних, унесення виправлень до форм звітності, інших статистичних формулярів;  у разі невиконання вимоги щодо внесення у тижневий термін виправлень до форм звітності, інших статистичних формулярів самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням про це суб’єкта перевірки. Суб’єкти перевірок мають такі права і обов’язки:  вимагати від перевіряючих пред’явлення доручення на право проведення перевірки;  подавати перевіряючим на будь-якій стадії перевірки усні й письмові пояснення, обґрунтування та заяви щодо ходу та результатів перевірки;  вимагати від перевіряючих після закінчення перевірки один примірник підписаного акта перевірки;  подавати письмові зауваження до акта перевірки в разі незгоди з викладеними в ньому фактами та доказами, вимагати їх розгляду перевіряючими;  оскаржувати в разі необхідності дії перевіряючих безпосередньо у керівника відповідного органу державної статистики або у судовому порядку; 37


 допускати перевіряючих до проведення перевірки за наявності в них відповідного доручення;  забезпечувати перевіряючим умови, необхідні для проведення перевірки, та сприяти її належній організації, а саме: надавати робоче місце та можливість користуватися засобами телефонного зв’язку та оргтехнікою, подавати на вимогу перевіряючих необхідну інформацію, у тому числі архівну, та інформацію з обмеженим доступом, яка стосується діяльності суб’єкта перевірки (довідки, дані регістрів бухгалтерського обліку, фінансові звіти тощо);  своєчасно надавати пояснення та обґрунтування щодо об’єкта перевірки;  ознайомлюватися з актом перевірки та підписувати два примірники документа;  у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних та статистичних даних уносити виправлення до статистичної звітності, інших статистичних формулярів та в усі взаємопов’язані показники інших звітів і подавати виправлені форми звітності, інші статистичні формуляри органам державної статистики та всім адресатам, яким були направлені недостовірні дані. Виправлення вносяться не пізніше тижневого терміну після виявлення порушення в дані за той звітний період, у якому були допущені приписки та інші перекручення, а також у відповідні наростаючі підсумкові дані;  уживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених у ході перевірки порушень. Алгоритм проведення перевірки респондентів органами державної статистики поданий на рис. 2.5. Суб’єкт перевірки, який підлягає перевірці, попереджається письмово не пізніше ніж за три календарні дні до початку перевірки. При цьому в повідомленні про проведення перевірки вказуються:  посади, прізвища, імена та по батькові осіб, які здійснюватимуть перевірку;  вид перевірки;  програма перевірки. 38

Навчально-методичне забезпечення дисципліни Прийняття рішення про проведення перевірки респондента Надсилання суб’єкту перевірки повідомлення, в якому зазначені П.І.Б. перевіряючих, вид і програма перевірки

Пред’явлення перевіряючими доручення на проведення перевірки, особових службових посвідчень, копії повідомлення з датою відправлення респонденту

Проведення перевірки Ознайомлення з усією документацією, звітністю

Огляд виробничих та службових приміщень

Копіювання та виписки з документів

Отримання письмових пояснень від респондентів

Зверніть увагу! Перевірка повинна проводитися у повній відповідності з програмою перевірки, яка затверджується керівником органу статистики

Оформлення акта без зауважень

із зауваженнями

Оформлення респондентом зауважень до акта (не пізніше 3-х днів після ознайомленням з актом) Складання довідки (не пізніше 5-ти днів після отримання зауважень) Подання акта, зауважень до нього і довідки керівнику органу статистики Прийняття рішення керівником органу статистики (в т.ч. про притягнення респондента до відповідальності)

Рис. 2.5. Алгоритм проведення перевірки 39


На всіх учасників перевірки оформляються доручення, в яких зазначаються посади, прізвища, імена, по батькові перевіряючих. Доручення обов’язково підписує керівника органу статистики. Крім того, перевіряючим видається копія повідомлення про перевірку з датою його відправки респонденту. Перед початком перевірки перевіряючі повинні пред’явити респонденту доручення на перевірку та особові службові посвідчення. Програма перевірки детально опрацьовується і затверджується керівником органу статистики. У ній відображається:  перелік форм звітності, інших статистичних формулярів, що підлягають перевірці;  звітний період, за який перевіряються дані;  реквізити респондента, зокрема форму власності, вид економічної діяльності тощо;  інструкції і роз’яснення, якими перевіряючі керуватимуться під час перевірки;  перелік первинних документів, на підставі яких складаються форми звітності, інші статистичні формуляри, які перевірятимуться;  порядок порівняння взаємозв’язку показників форм звітності, інших статистичних формулярів, що перевіряються, з показниками інших форм звітності та статистичних формулярів;  строки проведення перевірки та подання матеріалів про її результати. Результати перевірки оформляються у вигляді акта (додаток В). Акт складається у двох примірниках, один з яких обов’язково залишається у респондента. В акті записуються:  дата складання;  прізвища, ім’я, по батькові перевіряючих, реквізити і дані респондента, осіб, які присутні при перевірці, та відповідають за ведення первинного обліку, статистичної звітності та достовірність первинних і статистичних даних;  форми звітності, інші статистичні формуляри, які перевірялися, і за який звітний період;  порушення, встановлені перевіркою, а також прізвища, ім’я, по батькові і посади осіб, які підписували форми звітності, інші статистичні формуляри, і в яких знайдені порушення; 40


 як порушення вплинули на показники звіту, а також те, який характер мали такі порушення (були постійними чи випадковими, а якщо проводилася повторна перевірка, зазначають, як були виконані рекомендації попередніх).  рекомендації щодо усунення порушень (відображаються ті виправлення, які респондент повинен був внести чи вніс під час перевірки). Акт перевірки підписують перевіряючі і респондент (керівник респондента). Побачити і прочитати акт можна лише після підписання його перевіряючими. Респондент може надати органу статистики зауваження до акта. На це відводиться три дні після ознайомлення і підписання акта. Одержавши такі зауваження, органи статистики повинні розглянути їх протягом п’яти днів, а за результатами скласти окрему довідку. Зауваження та довідка додаються до акта перевірки і є його невід’ємною частиною. Усі матеріали про результати перевірки передають керівнику органу статистики. Саме він приймає рішення про притягнення до відповідальності винних посадових осіб у випадках, коли респондент неналежним чином забезпечував стан первинного обліку і статистичної звітності, не подавав дані для проведення статистичних спостережень або подавав недостовірні, не в повному обсязі, не за формою чи із запізненням.

2.2. Термінологічний словник Адміністративні дані — дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх компетенції. Використання інформації — задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Вторинний документ — документ, що являє собою результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів. Галузі інформації — сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності суспільства та держави. Основними галузями інформації є 41


політична, економічна, духовна, науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна. Державна інформаційна політика — сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Державна статистика — централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації. Документ — передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування — офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Інформація довідково-енциклопедичного характеру — систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище. Інформація про особу — сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу. Конфіденційна інформація — відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Масова інформація — публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Об’єкти інформаційних відносин — документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров’я, також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах. Одержання інформації — набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства документованої або публічно оголошеної інформації громадянами, юридичними особами або державою. Первинний документ — документ, що містить в собі вихідну інформацію. Первинні дані — інформація про кількісну та якісну характеристику явищ і процесів, яка надана респондентами під час статистичних спостережень. 42


Поширення інформації — розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Правова інформація — сукупність документованих або публічно оголошуваних відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо. Режим доступу до інформації — передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації. Респондент — особа або сукупність осіб, які підлягають статистичному спостереженню у встановленому законодавством порядку. Соціологічна інформація — документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів і фактів. Статистична інформація — офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя. Статистичні дані — інформація, отримана на підставі проведених статистичних спостережень, яка опрацьована і подана у формалізованому вигляді відповідно до загальноприйнятих принципів та методології. Статистичні дані, які є результатом зведення та групування первинних даних, за умови забезпечення їх знеособленості являють собою зведену знеособлену статистичну інформацію (дані). Таємна інформація — інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу, передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Учасники інформаційних відносин — громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов’язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками цих відносин є автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації.

2.3. Теми рефератів 1. Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування. 2. Міжнародна інформаційна діяльність. 43


3. 4. 5. 6.

Забезпечення конфіденційності статистичної інформації. Міжнародне співробітництво у галузі статистики. Стратегія розвитку державної статистики в Україні. Удосконалення інформаційно-аналітичної роботи органів державної статистики. 7. Особливості проведення перевірок органами державної статистики в Україні.

 2.4. Контрольні питання 1. Дайте визначення терміну «інформація». 2. Охарактеризуйте чинне законодавство про інформацію. 3. Назвіть суб’єкти і об’єкти інформаційних відносин. 4. Що таке інформаційна діяльність? 5. Назвіть основні види інформаційної діяльності. 6. Назвіть галузі й види інформації. 7. Що таке статистична інформація? 8. Дайте визначення масової інформації та її засобів. 9. Що таке правова інформація? 10. Що таке інформація про особу? 11. Що таке соціологічна інформація? 12. Назвіть джерела інформації. 13. Які існують режими доступу до інформації? 14. Охарактеризуйте порядок доступу до відкритої інформації. 15. Охарактеризуйте інформацію з обмеженим доступом. 16. Кому належить право власності на інформацію? 17. Хто є учасниками інформаційних відносин? 18. Назвіть права і обов’язки учасників інформаційних відносин. 19. Охарактеризуйте охорону права на інформацію відповідно до вимог законодавства. 20. Що таке гарантія права на інформацію? 21. Назвіть основні принципи інформаційних відносин. 22. Охарактеризуйте державну інформаційну політику. 23. Дайте визначення адміністративної інформації. 24. Дайте визначення інформації довідково-енциклопедичного характеру. 25. В чому відмінності між інформацією як товаром, інформаційною продукцією та інформаційною послугою? 44


26. Що таке інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування? 27. Охарактеризуйте доступ громадян до інформації про них. 28. Охарактеризуйте державну статистику і державну статистичну діяльність. 29. В чому полягає правова основа державної статистичної діяльності? 30. Охарактеризуйте державну політику в галузі статистики. 31. Що таке первинні дані? 32. Охарактеризуйте джерела статистичної інформації. 33. В чому полягає статистична методологія? 34. Назвіть органи державної статистики? 35. Назвіть основні завдання органів державної статистики. 36. Що таке статистичні спостереження? 37. Охарактеризуйте основні права і обов’язки органів державної статистики. 38. Опишіть планування і фінансування діяльності органів державної статистики. 39. Чим забезпечується конфіденційність статистичної інформації? 40. Кому належить право власності на статистичну інформацію? 41. Як відбувається міжнародне співробітництво у галузі статистики? 42. Назвіть правові підстави здійснення перевірок органами державної статистики. 43. Охарактеризуйте права органів державної статистики. 44. Охарактеризуйте тематичну, комплексну, повторну і спільну види перевірок. 45. Як відбувається організація підготовки перевірки? 46. Охарактеризуйте порядок проведення перевірки органами державної статистики. 47. Охарактеризуйте порядок оформлення матеріалів за результатами перевірки. 48. Як реалізуються матеріали за результатами перевірки? 49. Охарактеризуйте права і обов’язки перевіряючих органів державної статистики. 50. Охарактеризуйте права і обов’язки суб’єктів перевірки. 45


2.5. Тестові завдання для перевірки знань 1. Відповідно до Закону України «Про інформацію» інформація — це: а) публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі; б) документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі; в) відомості у вигляді даних, зафіксованих на папері, фотоплівці, в електронному вигляді або в іншій формі про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. 2. Статистична інформація — це: а) офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя; б) систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище; в) офіційні систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільну, економічну, соціальну, культурну сферу життя і природне середовище; г) відомості у вигляді даних, зафіксованих на папері, фотоплівці, в електронному вигляді або в іншій формі про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. 3. Джерела інформації — це: а) документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи; б) дані, зафіксовані на папері, фотоплівці, в електронному вигляді або в іншій формі; в) первинні і статистичні дані про респондентів, адміністративні дані органів державної влади, дані банківської і фінансової статистики; г) статистична інформація міжнародних організацій та статистичних служб інших країн, оцінки і розрахунки; д) документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію. 46


4. Конфіденційна інформація — це: а) інформація окремих фізичних осіб з обмеженим доступом; б) відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов; в) відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і не можуть бути поширені; г) інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. 5. Інформація з обмеженим доступом: а) може бути поширена без згоди її власника; б) не може бути поширена без згоди її власника; в) може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно важливою. 6. Інформаційна продукція — це: а) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій; б) здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності з доведення інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб; в) товар, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій. 7. Учасниками інформаційних відносин є: а) громадяни, юридичні особи або держава; б) автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації; в) перша і друга відповіді правильні. 8. Зведена знеособлена статистична інформація (дані) — це: а) інформація, отримана на підставі проведених статистичних спостережень, що опрацьована і подана у формалізованому вигляді за умови забезпечення її знеособленості; б) інформація про кількісну та якісну характеристику явищ і процесів, яка подана респондентами під час статистичних спостережень; в) інформація, отримана на підставі проведених статистичних спостережень, що опрацьована і подана у формалізованому вигляді, і належить конкретній особі (фізичній або юридичній). 47


9. Рішення про вибір джерела статистичної інформації: а) приймається органами державної влади і доводиться до відома органів державної статистики; б) приймається органами державної статистики самостійно; в) приймається органами державної статистики з обов’язковим погодженням з органами державної влади; г) приймається лише центральним органом в галузі статистики. 10. Органи державної статистики мають право: а) отримувати безкоштовно від усіх респондентів первинні та статистичні дані; б) забезпечувати розвиток і удосконалення технології опрацювання статистичної інформації; в) аналізувати соціально-економічні, демографічні та екологічні явища і процеси, які відбуваються в Україні та її регіонах; г) перша і друга відповіді правильні; д) усі відповіді правильні. 11. Органи державної статистики зобов’язані: а) отримувати безкоштовно від усіх респондентів первинні та статистичні дані; б) подавати правоохоронним органам пропозиції про притягнення до відповідальності, передбаченої законами, винних у порушенні вимог Закону України «Про державну статистику» посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності; в) вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних і статистичних даних, поданих респондентами; г) забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски тощо, проводити прес-конференції; д) усі відповіді правильні. 12. Фізичним особам забезпечується: а) вільний і безкоштовний доступ до будь-якої статистичної інформації; б) вільний і безкоштовний доступ до статистичної інформації, яка стосується їх особисто; в) вільний доступ до статистичної інформації, яка стосується їх особисто, але за окрему плату; 48


г) вільний доступ до статистичної інформації, яка стосується їх особисто, але одночасно не є державною таємницею. 13. Право власності на статистичну інформацію: а) належить виключно державі; б) в окремих випадках може визначатися договорами на створення статистичної інформації; в) належить органам державної статистики, які її збирають; г) перша і друга відповіді правильні; д) усі відповіді правильні. 14. Об’єктом перевірки є: а) органи державної статистики та посадові особи, які від імені цих органів беруть участь у проведенні статистичних спостережень та мають відповідне доручення на проведення перевірки; б) стан первинного обліку та статистичної звітності, первинні та статистичні дані (інформація, що міститься у бланках первинного обліку, формах звітності, інших статистичних формулярах, необхідних для проведення статистичних спостережень), відповідність нормативних та установчих документів респондента відомостям Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; в) юридичні особи, щодо яких прийнято рішення про перевірку; г) респонденти, які підлягають статистичному спостереженню. 15. Перевіряючі мають право: а) отримувати та ознайомлюватися з усією без винятку інформацією та документацією про стан первинного обліку та даними статистичних спостережень; б) отримувати та ознайомлюватися з усією інформацією (за винятком конфіденційної) та документацією щодо стану первинного обліку та даних статистичних спостережень; в) отримувати та ознайомлюватися з інформацією та документацією про стан первинного обліку та даних статистичних спостережень за наявності дозволу суб’єкта перевірки. 16. Перевіряючі зобов’язані: а) проводити перевірку відповідно до програми, затвердженої керівником органу державної статистики, який організовує дану перевірку; б) приймати від суб’єктів перевірки надані ними письмові пояснення, обґрунтування і заяви про результати перевірки та долучати їх до матеріалів перевірки; 49


в) безпосередньо відвідувати виробничі, службові та інші приміщення, ділянки суб’єктів перевірки; г) перша та друга відповіді правильні; д) усі відповіді правильні. 17. Суб’єкти перевірки мають право: а) вимагати від перевіряючих пред’явлення доручення на право проведення перевірки; б) своєчасно надавати пояснення та обґрунтування щодо об’єкта перевірки; в) ознайомлюватися з актом перевірки та підписувати два примірники документа; г) перша та друга відповіді правильні; д) усі відповіді правильні. 18. Суб’єкти перевірки зобов’язані: а) подавати письмові зауваження до акта перевірки в разі незгоди з викладеними в ньому фактами та доказами; б) ознайомлюватися з актом перевірки та підписувати два примірники документа; в) вимагати від перевіряючих після закінчення перевірки один примірник підписаного акта перевірки; г) вимагати від перевіряючих пред’явлення доручення на право проведення перевірки. 19. Суб’єкти перевірки: а) повинні ознайомитися з актом перевірки до його підписання перевіряючими; б) не допускаються до ознайомлення з актом, доки він не підписаний перевіряючими; в) підписують акт перевірки одночасно з перевіряючими. 20. Усі матеріали про результати перевірок: а) доповідаються керівнику органу державної статистики; б) передаються до органів прокуратури; в) перша і друга відповіді правильні.

Література: 6, 9, 10, 20, 22, 23, 24, 29, 30, 31, 32, 34, 35, 39, 40, 41, 42, 43, 45, 46.

50


Тема 3.

МЕТОДОЛОГІЯ СТАТИСТИЧНОГООБЛІКУ

3.1. Методичні вказівки Вивчення цієї теми необхідно розпочати з визначення поняття «методологія». З філософської точки зору методологія — це система принципів і способів організації, побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему. Отже, методологія розглядає організацію діяльності. Організовувати діяльність означає упорядковувати її в цілісну систему з чітко визначеними характеристиками і логічною структурою, яка включає такі компоненти, як суб’єкт, об’єкт, предмет, форми, засоби і методи діяльності та її результат. Отже, статистична методологія — це сукупність науково обґрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок збирання, опрацювання та аналізу статистичної інформації. Статистична методологія базується на результатах наукових досліджень, міжнародних рекомендаціях і досвіді статистичної практики з урахуванням національно-історичних особливостей країни. Відповідно до вимог чинного законодавства основні положення статистичної методології підлягають опублікуванню. Слід зазначити, що статистична методологія є основою для складання звітно-статистичної документації та проведення статистичних спостережень. Вона містить програми статистичних спостережень, форми звітності та інструкції для їх заповнення, анкети, переписні (опитувальні) листи, інші статистичні формуляри, необхідні для проведення статистичних спостережень, які затверджуються органами державної статистики, а також державні класифікатори технікоекономічної та соціальної інформації тощо. Звітно-статистична документація може видаватися на паперових, магнітних та інших носіях або передаватися за допомогою засобів телекомунікації. Майже всі типові форми первинних документів, які використовуються підприємствами, установами та організаціями для обліку, розробляються саме Державним комітетом статистики України. Це зумовлено потребою удосконалення державних статистичних 51


спостережень. Приклади типових форм первинної облікової документації подані у додатках Г, Д. Планомірний, науково обґрунтований процес збирання даних про масові явища та процеси, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології, називається статистичним спостереженням. Статистичні спостереження проводяться органами держаної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень. За видами статистичні спостереження розподіляються на суцільні та несуцільні, а також на державні та інші статистичні спостереження. Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими його рішеннями. Державні статистичні спостереження, які проводяться органами державної статистики із залученням тимчасових працівників, здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України на визначених цими рішеннями умовах. Інші статистичні спостереження проводяться відповідно до Положення про проведення статистичних спостережень та надання органам державної статистики послуг на платній основі, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому підставою для проведення статистичних спостережень та надання статистичних послуг на платній основі є подані заявки та укладені договори. Оплата здійснюється на підставі розрахунків як за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами, так і за контрактними цінами. Серед основних видів статистичних спостережень та послуг, що не передбачені планом державних статистичних спостережень і проводяться відповідно на платній основі, можна назвати такі:  підготовка статистичних оглядів за тематичними запитами;  підготовка довідок, у тому числі аналітичних (фактографічних, тематичних тощо);  підготовка і розповсюдження доповідей та аналітичних записок, експрес-доповідей, експрес-інформацій про стан економіки в цілому та її окремих галузей;  перевірка правильності посилань у публікаціях, документах, монографіях, дисертаційних працях, доповідях тощо; 52


 консультаційно-методичні послуги з визначення складу та змісту статистичних і аналітичних матеріалів, обчислення та аналізу статистичних показників, а також з питань організації та проведення обстежень;  опрацювання інформації, зібраної іншими організаціями, і проведення її статистичного аналізу та ін. Важливим елементом єдиної нормативної бази статистики є її інструментарій — державна система класифікації і кодування технікоекономічної та соціальної інформації України, що дозволяє упорядкувати і уніфікувати статистичну інформацію. Створення державної системи класифікації і кодування техніко-економічної і соціальної інформації України, гармонізованої з міжнародними класифікаціями і стандартами, необхідні для забезпечення обліку соціально-економічних змін у країні, проведення статистичних зіставлень на міжнародному і національному рівнях є одним з головних напрямків розвитку національної статистичної практики. Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори) призначені для групування та систематизації інформації про поняття, об’єкти, явища в стандартний формат, що допомагає визначити їх подібність. Відповідно до положень чинного законодавства національні класифікатори прирівнюються до національних стандартів України, які в свою чергу, ототожнюються з державними стандартами України, що прийняті центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та повинні бути доступними для широкого кола користувачів. Отже, державні класифікатори одночасно є і національними класифікаторами. Термін «класифікація» також застосовується неоднозначно. Наприклад, у міжнародній статистичній практиці класифікацією прийнято називати вичерпний і структурований набір описаних категорій, які найчастіше представлені у вигляді ієрархії за допомогою цифрових та літерних кодів (Стандартні статистичні класифікації: основні принципи. — Статистична комісія ООН (30-та сесія, 1999). Необхідно звернути увагу на те, що в національному законодавстві розрізняють поняття «класифікація» та «класифікатор». У цьому контексті класифікатор — це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілені на угруповання. Угрупованням та об’єктам присвоєні 53


коди (ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення). Класифікація — це розподілення множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості (ДСТУ 1.10:2005 Національна стандартизація. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, ведення національних класифікаторів). Водночас у вітчизняній статистичній науці класифікатори і класифікації (або номенклатури) розрізняють залежно від того, що класифікується — об’єкт чи явище. Класифікатором є систематизований перелік об’єктів, зокрема продукції, адміністративно-територіальних одиниць тощо, кожному з яких присвоєно певний код. Відповідно класифікацією є систематизований перелік явищ, наприклад, видів економічної діяльності, кожному з яких присвоєно певний код. Отже, в національній практиці статистичного обліку документ, який використовується для групування та кодування інформації про об’єкти та явища, може бути як класифікатором, так і класифікацією. Типологія статистичних класифікацій проводиться за такими ознаками (рис. 3.1): СТАТИСТИЧНІ КЛАСИФІКАЦІЇ

Залежно від сфери застосування У системі ведення ЄДРПОУ У статистиці національних рахунків

Залежно від предметної сфери

Залежно від ступеня гармонізації

Економічні

Модельні (довідкові)

Міжнародні

Похідні

Регіональні

Пов’язані

Національні

Соціальні Юридичні

За рівнем розповсюдження

Географічні В інших галузях статистики

Рис. 3.1. Типологія статистичних класифікацій 54


1) залежно від сфери застосування. У державній статистичній діяльності класифікації застосовуються в системі ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та статистичних реєстрів, статистиці національних рахунків, інших галузях статистики; 2) залежно від предметної сфери класифікації розподіляються на економічні (Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація інституційних секторів економіки, Номенклатура продукції промисловості), соціальні (Класифікатор професій), юридичні (Класифікація організаційно-правових форм господарювання), географічні (Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України); 3) залежно від ступеня гармонізації розрізняють класифікації модельні (довідкові), похідні і пов’язані. Модельні (довідкові) класифікації — це класифікації, які отримали широке визнання та офіційну згоду, а також схвалені та рекомендовані як моделі для розроблення чи перегляду відповідних класифікацій за структурою, характером та категоріями. Так, міжнародні статистичні класифікації — це модельні класифікації, схвалені Статистичною комісією ООН або такими компетентними міжнародними організаціями, як Всесвітня митна організація, Міжнародний валютний фонд або Міжнародна організація праці, залежно від предметної сфери. Похідні класифікації базуються на відповідних модельних класифікаціях. Групи в похідних класифікаціях створюються шляхом переміщення та/або деталізації (дезагрегації) позиції однієї чи більше модельних класифікацій. Пов’язані класифікації — це класифікації, які забезпечують сукупність організованих категорій для тих самих змінних (змінної), що і у відповідних модельних класифікаціях, але в яких категорії можуть лише частково належати до категорій, визначених у модельних класифікаціях, або вони можуть бути пов’язані з модельною класифікацією лише на певних рівнях структури; 4) залежно від рівня розповсюдження класифікації бувають міжнародні (класифікації ООН), регіональні (класифікації ЄС), національні (класифікації України або інших держав). У міжнародній статистичній практиці основні статистичні класифікації видів економічної діяльності, продукції та товарів поєднані у 55


взаємопов’язану систему (додаток Е). В Україні систему національних класифікацій розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 № 326 «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». Враховуючи це, для забезпечення можливості порівняння статистичних даних при створенні основних національних статистичних класифікацій видів економічної діяльності, продукції, товарів і як базові були використані похідні європейські класифікації у незмінному вигляді, а деталізація (дезагрегація), що враховує національні особливості, здійснена на нижчих рівнях класифікації. Такий підхід забезпечив єдину інтерпретацію національних класифікацій з міжнародними, стандартизацією термінів, визначень, пояснень. Водночас у державній статистичній діяльності застосовуються статистичні класифікації без статусу. Це так звані локальні довідники, які створюються безпосередньо структурними підрозділами Держкомстату для вирішення окремих конкретних завдань з обробки статистичної інформації державних статистичних спостережень. Варто зауважити, що система національних статистичних класифікацій не статична з незмінною структурою. Вона потребує постійного супроводження та удосконалення. Зміни у чинному законодавстві, перегляд міжнародних модельних статистичних класифікацій, виникнення нових потреб у вивченні об’єктів і явищ потребують внесення відповідних змін до класифікацій. Система ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) — це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. ЄДРПОУ є важливим компонентом інфраструктури державної статистики України. Ведення реєстру здійснюється органами державної статистики з 1993 року відповідно до Закону України «Про державну статистику» з метою забезпечення:  єдиного державного обліку та ідентифікації суб’єктів;  класифікації суб’єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді; 56


 проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації суб’єктів;  удосконалення статистичного обліку суб’єктів, створення і ведення реєстрів респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів);  взаємодії з інформаційними системами інших органів державної влади. На державному рівні ЄДРПОУ містить інформацію про суб’єктів у цілому по країні, на територіальному — про суб’єктів на відповідній території. Підставою для внесення до ЄДРПОУ або виключення з нього даних про суб’єктів, а також внесення змін до ЄДРПОУ є надходження інформації від державного реєстратора до органу державної статистики про вчинення реєстраційних дій. Суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та здійснюють свою діяльність на підставі її законодавства. Розглянемо структуру інформаційного фонду реєстру, який складається з таких даних:  ідентифікаційні дані — ідентифікаційний код та найменування суб’єкта;  класифікаційні дані — види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб’єкт, а також класифікаційні коди відповідно до державних класифікаторів;  довідкові дані — місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників, крім ідентифікаційних даних про фізичних осіб тощо;  реєстраційні дані — відомості про створення, припинення суб’єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них;  економічні дані — виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб’єкта. Слід зазначити, що присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру може здійснюватися лише: 57


 державними реєстраторами — суб’єктам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;  органами державної статистики — суб’єктам, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» і відомості про яких не становлять державну таємницю;  відповідними центральними органами виконавчої влади — суб’єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держкомстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку. Порядок передачі ідентифікаційних кодів для присвоєння їх суб’єктам затверджується Держкомстатом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади. Ідентифікаційний код зберігається за суб’єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. При перетворенні юридичної особи її ідентифікаційний код зберігається за правонаступником. У разі припинення діяльності юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи відокремленого підрозділу її ідентифікаційний код залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення діяльності юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб’єктам забороняється. Необхідно пам’ятати, що ідентифікаційний код є обов’язковим для використання в усіх звітних та облікових документів суб’єкта і зазначається на його печатках та штампах. Органи державної статистики на підставі даних державних статистичних спостережень визначають відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік основний фактичний вид економічної діяльності суб’єкта, який зазначається в Реєстрі. Інформація про це надається державному реєстратору. Ведення Реєстру на державному рівні здійснюється органом державної статистики, який уповноважений Держкомстатом, на територіальному рівні — територіальними органами державної статистики. Розпорядником Реєстру є Держкомстат. Його завдання і завдання територіальних органів державної статистики щодо роботи з Реєстром наведені у табл. 3.1. 58

Навчально-методичне забезпечення дисципліни Таблиця 3.1.

Завдання органів державної статистики щодо роботи з ЄДРПОУ Держкомстат

Територіальні органи державної статистики

1) визначає засади ведення Реєстру; 2) розробляє і затверджує нормативні і методичні документи з питань ведення Реєстру та користування ним, форми облікових карток та довідок з Реєстру; 3) узагальнює практику ведення Реєстру; 4) забезпечує ведення єдиного державного обліку суб’єктів; 5) формує резерв ідентифікаційних кодів; 6) передає ідентифікаційні коди та здійснює контроль за їх використанням; 7) визначає відповідно до статистичної методології основний фактичний вид економічної діяльності суб’єктів; 8) присвоює класифікаційні коди суб’єктам відповідно до державних класифікаторів; 9) вносить до Реєстру дані щодо виробничих та фінансово-економічних показників діяльності суб’єкта; 10) здійснює контроль за повнотою заповнення реєстраційних та облікових карток; 11) забезпечує розроблення та удосконалення технологій і програмних засобів ведення Реєстру, автоматизоване ведення Реєстру на державному рівні, зберігання еталону (страхової копії) Реєстру; 12) передає територіальним органам державної статистики інформацію про внесення змін та доповнень до Реєстру; 13) взаємодіє з інформаційними системами інших органів державної влади; 14) видає бюлетені і збірники з питань Реєстру; 15) надає інформацію з Реєстру на запити юридичних і фізичних осіб відповідно до законодавства

1) забезпечують ведення єдиного державного обліку суб’єктів на відповідній території; 2) передають державним реєстраторам ідентифікаційні коди і здійснюють контроль за їх використанням; 3) перевіряють відомості, що містяться у реєстраційних картках, отриманих від державних реєстраторів, та здійснюють актуалізацію даних Реєстру; 4) визначають відповідно до статистичної методології основний фактичний вид економічної діяльності суб’єктів; 5) присвоюють класифікаційні коди суб’єктам відповідно до державних класифікаторів; 6) вносять до Реєстру дані про виробничі і фінансово-економічні показники діяльності суб’єктів; 7) забезпечують автоматизоване ведення Реєстру; 8) передають інформацію про зміни та доповнення до Реєстру державного рівня; 9) видають бюлетені і збірники з питань Реєстру; 10) взаємодіють з інформаційними системами територіальних органів державної влади за погодженням із Держкомстатом; 11) надають інформацію з Реєстру на запити юридичних та фізичних осіб відповідно до законодавства

59


Органи державної статистики перевіряють повноту заповнення облікової картки та відповідність відомостей установчим документам суб’єкта і вносять їх до Реєстру. Слід пам’ятати, що відповідальність за достовірність відомостей, які містяться в обліковій картці Реєстру, несе особа, що її заповнила. Дані, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, крім тих, що стосуються виробничих і фінансово-економічних показників діяльності суб’єктів та ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків. Надання інформації з Реєстру здійснюється на підставі письмового запиту і є платним. Передача інформації з Реєстру третім особам на комерційній основі забороняється. Ведення та удосконалення Реєстру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Методологічні положення розроблені органами державної статистики стосовно кожної галузі статистики. З метою одержання об’єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів оплати їхньої праці Державний комітет статистики розробив і затвердив наказом № 286 від 28.09.2005 Інструкцію зі статистики кількості працівників. Дана Інструкція поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю. Визначення кількісного складу працівників відбувається на підставі первинної облікової документації, а саме:  наказу (розпорядження) про прийом на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору (додаток Г);  особової картки;  наказу (розпорядження) про надання відпустки;  табеля обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати;  розрахунково-платіжної відомості, розрахункової відомості, платіжної відомості (додаток Д);  особових рахунків, трудових договорів (контрактів), цивільноправових договорів та інших документів первинного та бухгалтерського обліку, затверджених у встановленому порядку, що характеризують кількісний та якісний склад працівників, їх дохід у грошовій, натуральній формах, а також розміри пільг і компенсацій. 60


Відмітки в табелі обліку робочого часу про причини відсутності на роботі, тривалість робочого дня, понаднормову роботу та інші відхилення від нормальних умов праці здійснюються лише на основі документів, оформлених належним чином (листки непрацездатності, листки простоїв, довідки про виконання державних або громадських обов’язків тощо). У формах державних статистичних спостережень містяться показники кількості працівників, які відрізняються за методом розрахунку та метою їх використання (табл. 3.2). Зокрема передбачається підрахунок облікової кількості штатних працівників у цілому по підприємству, а також окремих категорій працівників, наприклад, зайнятих на умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюючих пенсіонерів, інвалідів тощо. Порядок визначення облікової кількості штатних працівників поданий у додатку Ж. Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та здійснення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його полягає в тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу. Крім цього, для оцінки зайнятості на мікрорівні (підприємство) використовується показник загальної кількості працівників, який, крім штатних працівників, включає кількість зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами. Показник середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг). Методика його визначення базується на перерахунку оплаченого робочого часу усього персоналу (штатні працівники, сумісники, працюючі за договорами), що залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників упродовж повного робочого дня, виходячи зі встановленої його тривалості. Показник середньооблікової кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості використовується для визначення середнього 61


рівня заробітної плати та інших середніх величин у цілому по підприємству, а також аналізу ефективності використання робочої сили. Зверніть увагу на те, що показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються у цілих одиницях. Форми державних статистичних спостережень складаються за точно встановлений календарний звітний період: місяць, квартал, період з початку року або за рік. Таблиця 3.2

Розрахунок чисельності працівників № Показник пор. 1 Облікова кількість штатних працівників

2

3

4

62

Порядок розрахунку показника

Включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу протягом одного дня і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин Середня кіль- Визначається як сума таких показників: середньооблікової кість працівкількості штатних працівників; середньої кількості зовнішніх ників сумісників; середньої кількості працюючих за цивільноправовими договорами Середньооблі- Розраховується на підставі щоденних даних про облікову кова кількість кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися штатних відповідно до наказів про прийом, переведення працівника працівників на іншу роботу та припинення трудового договору. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. Враховуються всі категорії працівників, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю і пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років Середня кіль- Перераховується весь персонал, який залучався до роботи у кість працівни- звітному періоді. Він включає як штатних працівників підприків в еквіваємства, так і тих, які не перебувають в обліковому складі та ленті повної залучені до роботи згідно з договорами і мають нарахування зайнятості з фонду оплати праці.


4

Середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості

продовж. табл. 3.2 За кожною категорією штатних працівників визначається загальна кількість людино-годин робочого часу (відпрацьованого та невідпрацьованого), за який була нарахована заробітна плата. Загальна кількість людино-годин ділиться на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої на підприємстві згідно із законодавством або колективним договором. При обчисленні середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості не враховується час, відпрацьований понаднормово. Тобто штатний працівник, який працював у звітному періоді понаднормово, в еквіваленті повної зайнятості враховується як одна фізична особа

Необхідно дослідити особливості розрахунку деяких показників кількості працюючих:  облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і тих, які вибули в цей день;  якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, природні, технічні та економічні причини), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті;  середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватися відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору;  облікова кількість штатних працівників за кожен день повинна відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з’явилися або не з’явилися на роботу. У додатку З наведені приклади розрахунку кількісного складу працівників. Слід зазначити, що рух працівників облікового складу характеризується змінами облікової кількості штатних працівників унаслідок прийому на роботу та вибуття з різних причин. Рух працівників за 63


звітний період може бути наведений у вигляді балансу: облікова кількість штатних працівників на початок періоду + кількість прийнятих протягом звітного періоду — кількість тих, які вибули за цей період = обліковій кількості штатних працівників на кінець звітного періоду. Далі необхідно розглянути Інструкцію зі статистики заробітної плати, яка розроблена відповідно до Законів України «Про державну статистику» та «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (СНР 93). Інструкція містить основні методологічні положення про визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об’єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників. Зазначена інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об’єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Дія інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи. Відповідно до положень Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. Слід пам’ятати, що до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з:  фонду основної заробітної плати;  фонду додаткової заробітної плати;  інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна інформація про фонд оплати праці подана у додатках И (структура фонду оплати праці) і К (виплати, що не належать до фонду оплати праці). У формах державних статистичних спостережень відображаються нарахування працівникам підприємства відповідно до розрахунково64


платіжних документів незалежно від терміну їх фактичних виплат. Зазначені суми наводяться до утримання податку на доходи фізичних осіб та внесків працівників на обов’язкове державне соціальне страхування. Програми державних статистичних спостережень передбачають облік фонду оплати праці, нарахованого всім працівникам, а також виділення фонду штатних працівників, які перебувають в обліковому складі підприємства, та поділ його на складові. Під час заповнення форм державних статистичних спостережень слід мати на увазі такі особливості обліку та відображення суми фонду оплати праці:  нарахування відображаються за календарний місяць з першого до останнього числа місяця. Наприклад, суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці;  якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування;  усі види нарахувань в іноземній валюті перераховуються в національній валюті за курсом НБУ на дату їх нарахування.

 3.2. Термінологічний словник Ведення класифікації, актуалізація класифікації — науковометодичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, зокрема розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації. Допоміжний вид економічної діяльності — діяльність, результати якої використовуються підприємством з метою забезпечення основних та другорядних видів його економічної діяльності. Економічна діяльність — процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Класифікатор — документ, в якому відповідно до ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілені на угруповання. і цим угрупованням та об’єктам присвоєні коди. 65


Класифікаційне угруповання — підмножина об’єктів, яка утворилася в результаті класифікації. Класифікація — розподіл множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості. Код — знак (символ) чи сукупність знаків (символів), прийнятих для позначення об’єкта класифікації та (чи) класифікаційного угруповання. Кодування — присвоєння унікального коду об’єкту класифікації та (чи) класифікаційному угрупованню. Несуцільне статистичне спостереження — спостереження за окремими одиницями сукупності, яка вивчається. Об’єкт класифікації — елемент множини, що класифікується. Ознака класифікації — властивість чи характеристика об’єкта, відповідно до якої здійснюється класифікація. Організація з ведення класифікації — організація, яка здійснює науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, охоплюючи розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації. Основний вид економічної діяльності — вид діяльності підприємства, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість. В Україні через складність розрахунку на рівні підприємства показника валової доданої вартості за видами економічної діяльності для визначення основного виду діяльності застосовують показники обсягу реалізованої продукції (товарів та послуг) та середньорічної чисельності працівників. Підприємство — це організаційна одиниця виробництва товарів та послуг, яка користується певною самостійністю в прийнятті рішень щодо використання своїх засобів і є найбільш незалежною з огляду на фінансові і виробничі функції, хоча і необов’язково однорідна з точки зору видів діяльності та місцезнаходження. Позиція класифікації — код класифікаційного угруповання та (чи) об’єкта класифікації і його назва. Рівень класифікації — логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного рівня деталізації, наприклад, «клас» в КВЕД, що властиво класифікації в цілому. Система національних рахунків — система взаємопов’язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування 66


та аналізу загальних результатів і аспектів економічного процесу на макрорівні. Статистичні спостереження — планомірний, науково обґрунтований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, яка розроблена на основі статистичної методології. Суцільне статистичне спостереження — спостереження за всіма одиницями сукупності, яка вивчається.

3.3. Теми рефератів 1. 2. 3. 4. 5.

Класифікація органів державного управління. Класифікація держав світу. Класифікація валют. Класифікація інституційних секторів економіки. Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності. 6. Державний класифікатор продукції та послуг. 7. Державний класифікатор будівель та споруд. 8. Класифікатор професій. 9. Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку. 10. Класифікація видів науково-технічної діяльності.

3.4. Контрольні питання 1. Наведіть визначення понять «класифікація» і «класифікатор». 2. Охарактеризуйте типологію статистичних класифікацій. 3. Охарактеризуйте економічні, соціальні, юридичні, географічні класифікації. 4. Наведіть визначення модельних, похідних та пов’язаних класифікацій. 5. Наведіть визначення міжнародних, регіональних, національних класифікацій. 6. Що таке «код», «кодування інформації»? 7. Охарактеризуйте об’єкт класифікації. 8. Назвіть ознаки класифікації? 67


9. Що таке позиція класифікації, рівень класифікації? 10. Що таке Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)? 11. Назвіть суб’єкти ЄДРПОУ. 12. Назвіть мету ведення ЄДРПОУ. 13. Що таке інформаційний фонд ЄДРПОУ? 14. Як відбувається присвоєння ідентифікаційних кодів з ЄДРПОУ? 15. Охарактеризуйте порядок ведення ЄДРПОУ. 16. Охарактеризуйте порядок і умови користування даними ЄДРПОУ. 17. Назвіть нормативні акти щодо статистики кількості працівників. 18. Які показники кількості працівників використовуються у формах державних статистичних спостережень? 19. Як визначається облікова кількість штатних працівників? 20. Як визначається середня кількість працівників? 21. Як визначається середньооблікова кількість штатних працівників? 22. Як визначається середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості? 23. Охарактеризуйте порядок обліку та визначення показників руху працівників. 24. Що таке фонд оплати праці? 25. Як визначається фонд штатних працівників? 26. Як визначається фонд основної заробітної плати? 27. Як визначається фонд додаткової заробітної плати? 28. З чого складаються інші заохочувальні та компенсаційні виплати? 29. Назвіть виплати, які не належать до фонду оплати праці. 30. Як розраховується середня заробітна плата?

3.5. Тестові завдання для перевірки знань 1. Класифікація — це: а) вичерпний і структурований набір описаних категорій, які найчастіше представлені у вигляді ієрархії за допомогою цифрових та літерних кодів; 68


2.

3.

4.

5.

б) розподілення множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості; в) систематизований перелік явищ, наприклад, видів економічної діяльності, кожному з яких присвоєний певний код; г) усі відповіді правильні. Класифікатор — це: а) документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілені на угруповання, і цим угрупованням та об’єктам надано коди; б) систематизований перелік об’єктів (продукції, адміністративно-територіальних одиниць тощо), кожному з яких присвоєний певний код; в) перша і друга відповіді правильні. Класифікації (класифікатори) бувають: а) економічні, соціальні, юридичні, географічні; б) модельні, похідні, пов’язані; в) регіональні, національні, міжнародні; г) усі відповіді правильні. Класифікації, які отримали широке застосування та офіційно погоджені, а також схвалені та рекомендовані як моделі для розроблення чи перегляду відповідних класифікацій щодо структури, характеру та визначення категорій — це: а) модельні (довідкові) класифікації; б) національні класифікації; в) міжнародні класифікації; г) усі відповіді правильні. Актуалізація класифікації — це: а) науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, зокрема розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації; б) організація, яка здійснює науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, зокрема розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації; 69


6.

7.

8.

9.

70

в) логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного рівня деталізації. Класифікаційне угруповання — це: а) логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного рівня деталізації, наприклад, «клас» у КВЕД, властиве класифікації в цілому; б) підмножина об’єктів, яка утворилася в результаті класифікації; в) код класифікаційного угруповання та (чи) об’єкта класифікації і його назва. Ознака класифікації — це: а) елемент множини, що класифікується; б) властивість чи характеристика об’єкта, відповідно до якої здійснюється класифікація; в) логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного рівня деталізації, наприклад, «клас» у КВЕД, властиве класифікації в цілому. ЄДРПОУ — це: а) автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України; б) автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також за її межами; в) науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, зокрема розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації; г) немає правильних відповідей. Суб’єкти ЄДРПОУ — це: а) юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства;


б) визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів (філій, представництв), а також фізичних осіб-підприємців, які не мають статусу юридичної особи; в) центральні і місцеві органи виконавчої влади, громадські, самоврядні організації, державні установи; г) усі відповіді правильні. 10. Присвоєння ідентифікаційних кодів здійснюється: а) державними реєстраторами; б) органами державної статистики; в) відповідними органами центральної влади; г) перша і друга відповіді правильні; д) перша, друга і третя відповіді правильні. 11. Ідентифікаційний код: а) зберігається до припинення діяльності суб’єкта, якому він присвоєний; б) зберігається за суб’єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування; в) перша і друга відповіді правильні; г) немає правильних відповідей. 12. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в обліковій картці ЄДРПОУ, несе: а) особа, яка веде Реєстр; б) особа, яка заповнила облікову картку; в) державний реєстратор, який приймає документи; г) усі відповіді правильні. 13. Надання інформації з ЄДРПОУ: а) здійснюється на підставі усного або письмового запиту безкоштовно; б) здійснюється на підставі усного або письмового запиту і є платним; в) здійснюється на підставі письмового запиту і є платним; г) заборонене. 14. Ведення та удосконалення ЄДРПОУ здійснюється за рахунок: а) плати, що справляється з юридичних осіб під час державної реєстрації; 71


б) коштів, що виділені на ці цілі Державним комітетом статистики України; в) коштів Державного бюджету України; г) благодійних внесків юридичних та фізичних осіб; д) немає правильних відповідей. 15. Відомості, що містяться в ЄДРПОУ, є: а) відкритими і загальнодоступними; б) відкритими і загальнодоступними, за винятком статистичної інформації про виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб’єктів Реєстру; в) відкритими і загальнодоступними, за винятком статичної інформації про виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб’єктів Реєстру та ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків; г) закритими для стороннього доступу. 16. Дія Інструкції зі статистики кількості працівників поширюється на: а) Державний комітет статистики України і територіальні органи державної статистики, що утворюються відповідно до законодавства; б) юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб усіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства; в) всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю. 17. До первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників належать: а) наказ, особова картка, табель обліку використання робочого часу; б) розрахунково-платіжні відомості, розрахункові, платіжні відомості; в) особові рахунки, трудові договори (контракти), цивільноправові договори; г) перша і третя відповіді правильні; д) перша, друга і третя відповіді правильні. 18. Облікова кількість штатних працівників повинна відповідати: 72


а) даним відділу кадрів про працюючих на підприємстві осіб; б) даним табельного обліку використання робочого часу працівників; в) даним бухгалтерії про кількість осіб, яким нарахована заробітна плата; г) усі відповіді правильні. 19. Показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються: а) лише у цілих одиницях; б) у цілих одиницях з одним десятковим знаком після коми; в) залежно від форми звітності — у цілих одиницях або у цілих одиницях з одним десятковим знаком після коми. 20. Рух працівників облікового складу характеризується такими змінами кількості штатних працівників: а) унаслідок прийому на роботу; б) унаслідок прийому на роботу та вибуття з різних причин; в) унаслідок прийому на роботу, вибуття з різних причин та направлення працівників у відрядження; г) немає правильних відповідей.

Література: 3, 5, 9, 10, 11, 12, 19, 24, 25, 29, 34, 36, 38, 41, 43, 44.

Тема 4.

СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ 4.1. Методичні вказівки Ефективне управління економікою підприємств і держави в цілому значною мірою залежить від повноти, обґрунтованості, доцільності і достовірності інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяги, наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, фінансові результати діяльності. Основним джерелом такого інформаційного забезпечення є дані бухгалтерського і статистичного обліку, які систематизуються у звітність. Звітність — це система підсумкових і взаємопов’язаних даних (показників) у вигляді звітів, складених за спеціально затвердженою формою, які характеризують результати і умови діяльності підприємств за певний проміжок часу. 73


Звітність складається на основі даних різних облікових систем, внаслідок чого забезпечується відображення в ній різносторонньої господарської діяльності господарюючих суб’єктів. Єдина бухгалтерська служба кожного суб’єкта господарювання формує інформацію одночасно у системах бухгалтерського, фінансового, податкового, управлінського (внутрігосподарського), статистичного обліку тощо. Необхідно зазначити, що бухгалтерська звітність — це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Така звітність є важливим інструментом управління. Базуючись на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного і суворо документального оформлення господарських процесів, вона відображає і дає можливість оцінити результати діяльності, причини відхилень від виробничих і фінансових планів, виявити внутрішні резерви для підвищення ефективності роботи підприємств тощо. Складанням бухгалтерської звітності завершується обліковий цикл бухгалтерської обробки даних. Звітність відіграє велику роль, оскільки її використовують не лише для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою отримання інформації, необхідної для управління, але і для узагальнення результатів у масштабах галузей і видів діяльності, а також усього народного господарства. У цьому контексті ринкова економіка висуває серйозні вимоги до ефективності використання показників звітності підприємств і глибини їх статистичного аналізу. У народному господарстві держави існує певна науково обґрунтована система бухгалтерської звітності, яку можна узагальнити і класифікувати за різними ознаками. За місцем використання звітність умовно поділяється на внутрішню і зовнішню. На відміну від внутрішньої звітності, яку розробляють самі суб’єкти господарювання і яка використовується лише всередині підприємства менеджерами різних рівнів, зовнішня звітність затверджується певними урядовими структурами і використовується також за межами підприємства органами державного управління (міністерствами, відомствами, органами державної статистики, фінансовими органами тощо) та іншими користувачами (акціонерами, інвесторами, контрагентами, банками) (рис. 4.1). 74


Із наведеної класифікації зрозуміло, що статистична звітність посідає особливе місце серед інших видів бухгалтерської звітності. БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ ЗОВНІШНЯ БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ

ВНУТРІШНЯ БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ

Фінансова

Податкова

Статистична

Спеціальна

Бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства за звітний період

Бухгалтерська звітність, яка складається на підставі даних податкового обліку для розрахунку податків

Звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерсько го і оперативнотехнічного обліку для визначення макроекономі чних показників

Звітність для органів соціального страхування, відомча та, інша, яка складається на підставі даних бухгалтерсько го обліку

Управлінська (внутрішньогосподарська) звітність Звітність складається для передачі керівництву з метою прийняття на її основі управлінських рішень і для планування виробництва

Рис. 4.1. Класифікація бухгалтерської звітності за джерелами і показниками

Основними ознаками статистичної звітності є:  відповідність поставленій меті — підготовка статистичної інформації;  наявність статистичного спостереження;  наявність методології для складання. В умовах регульованого ринку призначенням статистичної звітності є моніторинг господарських процесів у часі і просторі для побудови інтегральної інформаційної статистичної бази з метою комплексної оцінки фінансового стану держави, регіонів, окремих економічних систем і прогнозування економічної ситуації. Отже, форми статистичної звітності повинні складатися на основі достовірних даних первинного, зведеного, аналітичного обліку. Джерела 75


інформації для складання статистичної звітності визначаються особливостями форм, періодичністю подання звітності. Форми статистичної звітності, термін подання яких один раз на місяць (квартал), складаються на підставі даних аналітичного обліку. Форми звітності, термін подання яких менший від одного місяця (два тижні, декада, тиждень), складаються на основі даних первинних документів. До вересня 1997 р. статистичну звітність в Україні організовувало Міністерство статистики на підставі наказів. Міністерство затверджувало Загальнодержавний табель (перелік) форм державної статистичної звітності, до якого періодично вносилися необхідні зміни. У 1997 р. Міністерство статистики України було ліквідовано, і функції центрального органу державної статистики передані Державному комітету статистики України. Плани щорічних спостережень затверджуються постановами Кабінету Міністрів України. На основі планів щорічних статистичних спостережень Державний комітет статистики розробляє Загальнодержавний табель (перелік) форм державної статистичної звітності для об’єднань, підприємств, організацій і установ України всіх форм власності. Слід зазначити, що в 2008 р. план державних статистичних спостережень, затверджений Кабінетом Міністрів України, за видами статистики нараховував 409 форм. А вже у 2009 р. наказом Державного комітету статистики України від 30.12.2008 № 530 затверджений Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень, який містить скорочений перелік форм звітності на наступний рік (табл. 4.1), чим забезпечується державна політика в галузі статистики, зокрема зменшення навантаження на респондентів. Протягом року відповідно до плану статистичних спостережень можуть вводитися нові форми статистичної звітності та скасовуватися чинні. Отже, в табель постійно вносяться зміни відповідно до потреб щодо отримання інформації. Наведені в табл. 4.1 дані свідчать про те, що сьогодні в Україні високе навантаження на постачальників первинної статистичної інформації — структури, які звітують. При цьому необхідно враховувати і надмірно стислі терміни надання усіх статистичних звітів. Виходячи з цього, одним з актуальних завдань органів державної статистики залишається розробка нових методологічних підходів до організації статистичних спостережень, удосконалення обліку і запровадження форм статистичної звітності, адаптованої до міжнародних стандартів. 76

Навчально-методичне забезпечення дисципліни Таблиця 4.1

Кількість державних статистичних звітів за видами у 2008-2009 рр. Кількість форм

№ пор.

Державні статистичні спостереження 2008 р. 2009 р.

1

Система національних рахунків

51

–

2

Статистика промисловості

21

21

3

Статистика будівельної діяльності

13

3

4

Статистика інвестицій

11

5

5

Статистика основних засобів

5

1

6

Статистика сільського та рибного господарства

49

25

7

Статистика ринкових нефінансових послуг

5

6

8

Статистика транспорту та зв’язку

22

23

9

Статистика науки, інновацій та інформатики

12

13

10

Статистика соціальних послуг

31

23

11

Статистика внутрішньої торгівлі та товарних ринків

31

22

12

Статистика зовнішньої торгівлі

17

4

13

Статистика цін

10

10

14

Статистика фінансів підприємств

17

3

15

Структурні обстеження підприємств

10

4

16

Статистика населення

48

3

17

Статистика праці

25

7

18

Обстеження умов життя домогосподарств

9

7

19

Статистика навколишнього природного середовища

9

8

20

Комплексні статистичні роботи

13

–

21

Обстеження ділової активності підприємств

–

5

22

Обстеження якості даних ЄДРПОУ щодо видів економічної діяльності підприємства

–

5

409

243

Всього

77


Cтатистична звітність характеризується такими якостями, як обов’язковість, систематичність і достовірність (рис. 4.2). Статистичну звітність можна класифікувати за різними ознаками (рис. 4.3). Так, за частотою надання статистичну звітність можна розподілити на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна) охоплює показники поточної діяльності суб’єктів господарювання. У річній звітності подаються підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік. Частота надання звіту зазначається в правій адресній частині під назвою кожного звіту. Слід зазначити, що одна звітна форма може складатися і надаватися щомісячно, щоквартально і наростаючим підсумком за рік. ЯКОСТІ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

Обов’язковість

Систематичність

Достовірність

Звіти подають всі зареєстровані суб’єкти господарювання, дотримуючись уніфікованої форми і затвердженого переліку показників, зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище і підпис відповідальної особи, дату складання звіту

Регулярне і своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни

Дані, наведені у звітності, повинні відповідати дійсності і бути без будь-яких викривлень (приховування та приписки)

Рис. 4.2. Якості статистичної звітності

Для статистичної звітності найчастіше встановлюється термін подання не пізніше будь-якої дати місяця, наступного за звітним. Наприклад, річний Звіт про основні показники діяльності підприємства за формою № 1-підприємництво надається не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Для багатьох форм статистичної звітності термін надання також чітко регламентується конкретною датою. Наприклад, Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б, місячна, квартальна) подається на 20-й день після звітного періоду. 78

Навчально-методичне забезпечення дисципліни СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ

За частотою надання

За термінами надання

Періодична: - місячна; - квартальна; - піврічна Річна

- на визначену дату; - не пізніше визначеної дати

За призначенням

За адресатом

За способом відправлення

- загальнодержавна; - статистична звітність підприємств певних галузей і видів діяльності

- органам державної статистики; - міністерствам і відомствам; - Державній податковій адміністрації; - Фонду державного майна; - інші

- телеграфна; - поштова; - відправлена власноруч; - електронна

Рис. 4.3. Класифікація статистичної звітності

Необхідно зазначити, що датою надання статистичної звітності вважається день фактичної передачі її за належністю, а у випаду поштового відправлення з повідомленням про вручення адресату — дата його отримання, яка зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. Незважаючи на те, що для здійснення державних статистичних спостережень використовується значна кількість звітно-статистичних форм, підприємства не повинні заповнювати всі існуючі форми. Із значного переліку звітно-статистичної документації можна виділити форми статистичної звітності, які подаються усіма підприємствами незалежно від форм власності і видів діяльності. Така звітність називається загальнодержавною. Крім того, державні статистичні спостереження проводяться і в розрізі окремих видів діяльності, тому для підприємств різних галузей і видів діяльності передбачена специфічна звітність про процеси, що відбуваються, і результати діяльності. Слід зазначити, що в більшості випадків форми статистичної звітності розробляє і затверджує Державний комітет статистики України. Звітність підприємств окремих галузей і видів діяльності може розроблятися також й відповідними міністерствами за домовленістю з Держкомстатом. 79


Статистичні звіти зазвичай подаються в органи державної статистики за місцем реєстрації суб’єктів господарювання. Окремі форми статистичної звітності можуть надаватися в органи, які здійснюють державне регулювання відповідного виду діяльності. Так, адресатами статистичних звітів можуть виступати Державна податкова адміністрація, Фонд державного майна, Міністерство юстиції, Міністерство охорони здоров’я тощо. Наприклад, Звіт про суми пільг в оподаткуванні юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності за формою № 1-ПП, затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації та Державного комітету статистики України, подається до державних податкових органів за місцем реєстрації. Інформація про те, кому надавати ту чи іншу форму звітності, завжди зазначається на бланку звіту. Відповідно до чинної нормативної бази (Переліку типових документів) терміни зберігання звітно-статистичної документації залежать від того, чи надаються документи підприємства до Державного архіву, а також від виду статистичних звітів і від інформації, яка в них відображається (табл. 4.2). Таблиця 4.2

Терміни зберігання статистичної звітності № пор. 1

Вид документів Статистичні звіти і таблиці організацій за всіма основними видами діяльності: а) зведені річні і з більшою періодичністю б) річні і з більшою періодичністю в) за півроку

г) квартальні

80

Терміни зберігання на підприємствах, документи яких: поступають не поступають до Держархіву до Держархіву

Постійно

До ліквідації підприємства

До ліквідації підприємства 3 роки; при від3 роки; при відсутсутності річних — ності річних — до постійно ліквідації підприємства 3 роки; при відсут- 3 роки; при відсутності річних — за ності річних — за півроку — постійно півроку — до ліквідації підприємства Постійно


д) місячні

2

3 4

5

Статистичні звіти і таблиці організацій за допоміжними видами діяльності; звіти структурних підрозділів Переписка про організацію і удосконалення обліку і звітності Переписка з органами державної статистики про складання, надання і перевірку статистичної звітності Замовлення на бланки обліку і звітності

1 рік; при відсутності річних — за півроку, квартальних — постійно

продовж. табл. 4.2 1 рік; при відсутності річних — за півроку, квартальних — до ліквідації підприємства

5 років

5 років

3 роки

3 роки

3 роки

3 роки

1 рік

1 рік

За порушення правил обліку і статистики на службових осіб та осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, можуть накладати штрафи згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Так, згідно зі ст. 1863 Кодексу (Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень) неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 85 грн.), на посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 255 грн.). Ці ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 170 грн.), на посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 грн. до 425 грн.). 81


4.2. Термінологічний словник Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідальності. Адміністративною відповідальністю слід вважати застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила правопорушення, що за своїм характером не тягне за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності. Підставою для адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення. Питання порядку застосування адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП). До порушників застосовуються адміністративні стягнення (попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, конфіскація, позбавлення спеціального права, виправні роботи, адміністративний арешт). Адміністративна звітність — організаційна форма спостережень, які проводяться органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх компетенції. Гармонізація обліку передбачає певну відповідальність та злагодженість, дотримання принципів ведення бухгалтерського обліку і статистики, складання звітності групою країн чи їх об’єднанням, наприклад, країнами ЄС, СНД. Гармонізація передбачає поєднання та взаємну відповідальність законодавства країн щодо регулювання бухгалтерського обліку і статистики, існування в кожній країні своєї моделі організації обліку і системи стандартів. Головне завдання гармонізації полягає в тому, щоб вони суттєво не відрізнялися від аналогічних стандартів в інших країнах — членах співтовариства, тобто знаходилися у гармонії один з одним. Державна статистична звітність — організаційна форма державних статистичних спостережень, яка проводиться органами державної статистики на регулярній основі. Державний архів — структурний підрозділ місцевих державних адміністрацій, який фінансується у межах бюджетних асигнувань відповідно до чинного законодавства України з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи. 82


Загальнодержавний табель (перелік) форм статистичної звітності — документ, яким затверджено загальнодержавний табель (перелік) форм державної статистичної звітності для об’єднань, підприємств, організацій і установ України всіх форм власності. Звітно-статистична документація — програми статистичних спостережень, форми звітності та інструкції щодо їх заповнення, анкети, переписні (опитувальні) листи, інші статистичні формуляри, необхідні для проведення статистичних спостережень, які затверджуються органами державної статистики, а також державні класифікатори технікоекономічної та соціальної інформації тощо. Звітно-статистична документація може видаватися на паперових, магнітних та інших носіях або передаватися за допомогою засобів телекомунікації. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — встановлюваний в різні періоди часу законами України, постановами і декретами Кабінету Міністрів України, указами Президента України розмір доходів громадян, який не підлягав оподаткуванню. На сьогодні неоподатковуваний мінімум доходів громадян складає 17 грн. (Указ Президента України від 25.08.96 № 762/96.) і застосовується у випадках, коли норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Переписний (опитувальний) лист — форма (бланк) державного статистичного спостереження, за якою респонденти подають інформацію органам державної статистики під час проведення таких спеціально організованих державних статистичних спостережень, як переписи та опитування. Переписний (опитувальний) лист може заповнюватися респондентом або інтерв’юером зі слів респондента. Посада — визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця певної організації, на яку покладені встановлені законом та корпоративними актами повноваження. Посадова особа — для державних службовців — керівник та заступник керівника державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативнодорадчих функцій; особа, яка обіймає певну посаду в організації. 83


Програма державного статистичного спостереження — перелік запитань, на які потрібно отримати відповіді під час проведення такого спостереження. Спеціально організоване державне статистичне спостереження — організаційна форма державних статистичних спостережень, за якою органами державної статистики збираються відомості, не охоплені державною статистичною звітністю. Спеціально організованими державними статистичними спостереженнями є переписи, одноразові спостереження, вибіркові обстеження тощо. Статистичний формуляр — форма (бланк) державного статистичного спостереження у вигляді облікового документа, за яким респонденти подають органам державної статистики інформацію під час проведення державного статистичного спостереження. Форма державного статистичного спостереження — документ (бланк), що містить питання програми державного статистичного спостереження і місце для відповіді на них. Існує у вигляді форм звітності, анкет, переписних (опитувальних) листів, інших статистичних формулярів. Форма звітності — форма (бланк) державного статистичного спостереження, за якою респонденти подають інформацію органам державної статистики під час збирання державної статистичної звітності у вигляді звіту затвердженого зразка та за підписом посадових осіб, які відповідають за достовірність наданої інформації. Штраф — грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених чинним законодавством; грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірах, встановлених діючими нормами.

 4.3. Теми рефератів 1. 2. 3. 4. 5. 6. 84

Звітність зі статистики промисловості. Звітність зі статистики будівельної діяльності. Звітність зі статистики інвестицій. Звітність зі статистики основних засобів. Звітність зі статистики транспорту і зв’язку. Звітність зі статистики науки, інновацій та інформатики.


7. Звітність зі статистики соціальних послуг. 8. Звітність зі статистики цін. 9. Звітність зі статистики фінансів підприємств. 10. Звітність зі статистики праці. 11. Звітність зі статистики населення. 12. Звітність зі статистики навколишнього природного середовища.

 4.4. Контрольні питання 1. Дайте визначення поняття «звітність». 2. Назвіть види звітності? 3. Охарактеризуйте зовнішню і внутрішню звітність. 4. Назвіть види статичної звітності. 5. Опишіть особливості статистичної звітності. 6. Наведіть класифікацію статистичної звітності. 7. Назвіть терміни подання статистичної звітності. 8. Назвіть терміни зберігання статистичної звітності. 9. Назвіть види статистики. 10. Назвіть основні форми статистичної звітності, які подаються в органи державної статистики у поточному році. 11. Назвіть форми статистичної звітності з праці. 12. Як обраховується тривалість робочого часу? 13. Що таке фактично відпрацьований час? 14. Що таке сумісництво? 15. Для чого використовується показник людино-година? 16. Що таке фонд робочого часу?

4.5. Тестові завдання для перевірки знань 1. Створене підприємство почало працювати з 23 жовтня. Облікова кількість штатних працівників підприємства становила: 23 жовтня — 51 особа; 24 жовтня — 51 особа; 25 жовтня — 52 особи; 26 жовтня — 54 особи; 27 жовтня (субота) — ?; 28 жовтня (неділя) — ?; 29 жовтня — 63 особи; 30 жовтня — 64 особи; 31 жовтня — 65 осіб. Облікова кількість штатних працівників за жовтень складає: а) 65 осіб; б) 508 осіб; в) 56 осіб. 85


2. Підприємство з сезонним характером виробництва (цукровий завод) почало працювати у серпні і закінчило у грудні того ж року. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у серпні — 538 осіб; у вересні — 1385 осіб; у жовтні — 1408 осіб; у листопаді — 901 особу; у грудні — 383 особи. Середньооблікова кількість штатних працівників за рік складає: а) 384,5 особи; б) 385 осіб; в) 923 особи; г) 30 осіб. 3. Підприємство почало працювати у березні. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у березні — 320 осіб; у квітні — 580 осіб; у травні — 710 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року становить: а) 537 осіб; б) 18 осіб; в) 322 особи. 4. Бухгалтерська звітність підприємства поділяється на: а) зовнішню і внутрішню; б) фінансову, податкову, статистичну, спеціальну, управлінську; в) перша і друга відповіді правильні. 5. Якості статистичної звітності: а) обов’язковість, систематичність, достовірність; б) безперервність, правдивість; в) перша і друга відповіді правильні. 6. Класифікація статистичної звітності за призначенням: а) органам державної статистики, міністерствам і відомствам, державній податковій адміністрації; б) загальнодержавна, статистична звітність підприємств певних галузей і видів діяльності; в) телеграфна, поштова, власноручна, електронна.

86

ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ До програми навчальної дисципліни «Статистичний облік» входять чотири теми, кожна з яких є відокремленим змістовним модулем. Вивчення дисципліни планується відповідно до логічної побудови змісту модулів. Всі теми навчальної програми дисципліни входять до одного програмного модуля, за яким може проводитися контроль у формі письмової роботи.

ВАРІАНТ 1 І. Дайте розгорнуту відповідь на питання 1. Визначення інформації. Її галузі і види. 2. Міжнародне співробітництво у галузі статистики. 3. Статистична звітність: види, вимоги, класифікація. ІІ. Оберіть правильну відповідь 1. Суб’єктами інформаційних відносин є: а) громадяни України, юридичні особи, держава; б) документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров’я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах; в) громадяни України, юридичні особи, держава, інші держави, громадяни і юридичні особи інших держав. 2. Персональні дані — це: а) національність, освіта, сімейний стан, кількість дітей, ідентифікаційний код, розмір заробітної плати; б) національність, освіта, сімейний стан, кількість дітей, розмір заробітної плати, релігійність, стан здоров’я, адреса, дата народження і місце проживання; в) національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, адреса, дата і місце народження; г) немає правильних відповідей. 3. У повідомленні про проведення перевірки зазначається: 87


а) посади, прізвища, імена та по батькові осіб, які здійснюватимуть перевірку, вид перевірки, програма перевірки; б) посади, прізвища, імена та по батькові осіб, які здійснюватимуть перевірку, вид перевірки, програма перевірки, період, за який проводиться перевірка; в) посади, прізвища, імена та по батькові осіб, які здійснюватимуть перевірку, вид перевірки, звітний період, за який перевіряються дані, строки проведення перевірки. 4. Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для: а) оцінки зайнятості на мікрорівні (підприємство); б) визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили; в) визначення умовної кількості працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг); г) визначення середнього рівня заробітної плати та інших середніх величин у цілому по підприємству, а також аналізу ефективності використання робочої сили. 5. Оплата простоїв не з вини працівника належить до: а) інших виплат, що не належать до фонду оплати праці; б) інших заохочувальних та компенсаційних виплат; в) фонду основної заробітної плати; г) фонду додаткової заробітної плати. ІІІ. Розв’яжіть задачу 1. Підприємство з сезонним характером виробництва (цукровий завод) почало працювати у серпні і закінчило у грудні того ж року. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у серпні – 538 осіб; у вересні – 1385 осіб; у жовтні – 1408 осіб; у листопаді – 901 особу; у грудні – 383 особи. Визначити: середньооблікову кількість штатних працівників за рік. 88

Зразки завдань для поточного модульного контролю знань студентів

2. Створене підприємство почало працювати з 23 жовтня. Облікова кількість штатних працівників підприємства становила: 23 жовтня — 51 особу; 24 жовтня — 51 особу; 25 жовтня — 52 особи; 26 жовтня — 54 особи; 27 жовтня (субота) — ? 28 жовтня (неділя) — ? 29 жовтня — 63 особи; 30 жовтня — 64 особи; 31 жовтня — 65 осіб. Визначити: 1) облікову кількість штатних працівників 27 та 28 жовтня; 2) облікову кількість штатних працівників за жовтень; 3) середньооблікову кількість штатних працівників у жовтні.

ВАРІАНТ 2 І. Дайте розгорнуту відповідь на питання 1. Земська статистика. 2. Порядок проведення перевірок достовірності статистичних даних і звітності органами державної статистики. 3. Державні статистичні класифікації (класифікатори): види та напрямки використання. ІІ. Оберіть правильну відповідь 1. Інформаційна продукція — це: а) матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій; б) здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності з доведення інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб; в) товар, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій. 89


2. Інструкція зі статистики кількості працівників була розроблена з метою: а) одержання об’єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників; б) одержання об’єктивної статистичної інформації щодо розмірів оплати праці працівників; в) одержання об’єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів оплати їхньої праці. 3. Показник середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості використовується для: а) оцінки зайнятості на мікрорівні (підприємство); б) визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили; в) визначення умовної кількості працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг); г) визначення середнього рівня заробітної плати та інших середніх величин у цілому по підприємству, а також аналіз ефективності використання робочої сили. 4. Об’єктами класифікації в КОПФГ є: а) визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів (філій, представництв), а також фізичних осіб-підприємців, які не мають статусу юридичної особи; б) визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів (філій, представництв); в) центральні і місцеві органи виконавчої влади, громадські, самоврядні організації, державні установи. 5. Оплата праці за час перебування у відрядженні відноситься до: а) фонду додаткової заробітної плати; б) фонду основної заробітної плати; в) інших заохочувальних та компенсаційних виплат; 90

Зразки завдань для поточного модульного контролю знань студентів

г) інших виплат, що не відносяться до фонду оплати праці. ІІІ. Розв’яжіть задачу 1. Підприємство почало працювати у березні. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у березні – 390 осіб; у квітні – 405 осіб; у травні – 520 осіб; у червні – 610 осіб. Визначити: середньооблікову кількість штатних працівників за період з початку року. 2. Підприємство мало таку середньооблікову кількість штатних працівників: у січні – 320 осіб; у лютому – 330 осіб; у березні – 340 осіб; у квітні – 350 осіб; у травні – 350 осіб; у червні – 380 осіб; у липні – 390 осіб; у серпні – 390 осіб; у вересні – 390 осіб; у жовтні – 410 осіб; у листопаді – 420 осіб; у грудні – 430 осіб. Визначити: 1) середньооблікову кількість штатних працівників за І квартал; 2) середньооблікову кількість штатних працівників за І півріччя; 3) середньооблікову кількість штатних працівників за 9 місяців; 4) середньооблікову кількість штатних працівників за рік.

91

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Основна література 1. Бухгалтерський облік і фінансова звітність — об’єкти фінансового контролю [Текст]: методичний посібник / Державна контрольно-ревізійна служба ; ред. П. К. Германчук. — К.: Атіка ; Ельга-Н, 2003. — 304 с. — ISBN 966-8074-47-5. 2. Гольцова, С. М. Звітність підприємств [Текст]: навчальний посібник/ С. М. Гольцова, І. Й. Плікус. — Київ: Центр навчальної літератури, 2004. — 292 с. — ISBN 966-8568-55-9. 3. Господарський кодекс України: кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV [Електронний ресурс] / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 4. Добровський, В. М. Звітність підприємств [Текст]: навчальнометодичний посібник / В. М. Добровський. — К.: КНЕУ, 2001. — 195 с. — ISBN 966-574-266-3. 5. Класифікація видів економічної діяльності (NACE, Rev.1.1-2002) / В. Анісімов: Офіційне видання. — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — 192 с. — (Національний класифікатор України). 6. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс]: Кодекс України від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 7. Нариси з історії статистики в Україні [Текст] / Науково-дослідний інститут статистики Державного комітету статистики України. — К.: НДІ статистики Держкомстату України, 1997. — 47 с. — ISBN 95248-0-6. 8. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні [Електронний ресурс]: Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 9. Про внесення змін і доповнень до Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики [Електронний ресурс]: постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1995 р. № 403 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 10. Про державну статистику [Електронний ресурс]: Закон України від 17 вересня 1992 р. № 2614-ХІІ / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 92

Список літератури 11. Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 12. Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. № 286 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 13. Про затвердження Інструкції про порядок виправлення звітних даних у випадках виявлення приписок та інших перекручень у державній статистичній звітності [Електронний ресурс]: наказ Міністерства статистики України від 10 травня 1994 р. № 94 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua — Заголовок з екрана. 14. Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 3-ПВ (термінова, піврічна) «Звіт про використання робочого часу» [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 24 грудня 2007 р. № 467 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada. gov.ua. — Заголовок з екрана. 15. Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень з праці [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 5 жовтня 2006 р. № 463 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http:// www. zakon.rada.gov.ua — Заголовок з екрана. 16. Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень зі статистики товарних ринків [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 27 жовтня 2005 р. № 331 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 17. Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень з обліку послуг [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 17 червня 2004 р. № 382 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 18. Про затвердження плану державних статистичних спостережень на 2008 рік [Електронний ресурс]: постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1289 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 19. Про затвердження Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 93

Статистичний облік [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 28 листопада 2008 р. № 386 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 20. Про затвердження Порядку проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 19 червня 2003 р. № 186 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 21. Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці [Електронний ресурс]: наказ Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 р. № 489 / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada. gov.ua. — Заголовок з екрана. 22. Про затвердження форми державної статистичної звітності із статистики основних засобів та Інструкції про порядок її складання: наказ Державного комітету статистики України від 27 серпня 2001 р. № 365 [Електронний ресурс] / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua — Заголовок з екрана. 23. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657ХІІ // [Електронний ресурс] / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 24. Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики: постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 [Електронний ресурс] / сторінка «Законодавство України» сайта Верховної Ради. — Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана. 25. Про схвалення Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 року [Текст]: розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 1413-р // Офіційний вісник України. — 2008. — № 86. — 21 листопада. — С. 115. 26. Фещур, Р. В. Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти [Текст]: навчальний посібник / Р. В. Фещур, А. Ф. Барвінський, В. П. Кічор. — Львів: Інтелект-Захід, 2003. — 576 с. — ISBN 996-7597-27-Х. 27. Хомин, П. Я. Звітність підприємств [Текст]: навчальний посібник / П. Я. Хомин, Г. П. Журавель. — К.: ВД «Професіонал», 2006. — 656 с. — ISBN 966-370-026-2.

94

Список літератури 2. Додаткова література 28. Жук, А. Статистическая отчетность [Текст] / А. Жук, А. Озеран // Бухгалтерский учет и аудит. — 2005. — № 8. — С. 74–88. 29. Жуковська, Ю. Г. Сучасні міжнародні та національні центральні статистичні класифікації в процесі їх розвитку [Текст] / Ю. Г. Жуковська // Статистика України. — 2007. — № 1. — С. 63–69. 30. Інформація про реалізацію у 2007 році заходів з експериментального запровадження дворівневої системи збирання, оброблення та поширення статистичної інформації [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/plan_dvorivn/ dvorivn.htm — 05.09.2008. — Заголовок з екрана. 31. Колесник, В. И. О совершенствовании информационно-аналитической работы регионального органа статистики [Текст] / В. И. Колесник // Статистика України. — 2007. — № 3. — С. 51–56. 32. Концепція розвитку системи національних рахунків: розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 413-р [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. — Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/ — 05.09.2008. — Заголовок з екрана. 33. Котельников, В. Д. Региональная статистика: между информационными потребностями и возможностями [Текст] / В. Д. Котельников // Статистика України. — 2006. — № 1. — С. 49–52. 34. Методологічні положення щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства: наказ Державного комітету статистики України від 14 грудня 2006 р. № 607 [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. — Режим доступу: ttp://www.ukrstat.gov.ua/ edrpoy/mpvr.htm — 05.09.2008. — Заголовок з екрана. 35. Осауленко, А. Судьба статистики — быть всегда под прицелом критики [Електронний ресурс] / А. Осауленко. — Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua/coment/ — 09.01.2009. — Заголовок з екрана. 36. Осауленко, О. Г. Проект «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень в Україні» та його значення в подальшій розбудові національної статистики [Текст] / О. Г. Осауленко // Статистика України. — 2004. — № 3. — С. 4–7. 37. Осауленко, О. Статистика потребує модернізації [Текст] / О. Осауленко // Урядовий кур’єр. — 2006. — № 229. — 5 грудня. 38. Осауленко, О. Стратегія розвитку статистики [Текст] / О. Осауленко // Урядовий кур’єр. — 2007. — № 227. — 4 грудня. 39. Пікало, В. Ф. Концептуальні підходи до оцінки фінансового результату в системі статистики підприємств [Текст] / В. Ф. Пікало // Статистика України. — 2006. — № 4. — С. 28–33. 95

Статистичний облік 40. Погребняк, М. М. Державна економічна статистика Японії / М. М. Погребняк // Формування ринкових відносин в Україні. — 2005. — № 9. — С. 7–10. 41. Про затвердження Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі: постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1659 [Текст] // Офіційний вісник України. — 2000. — № 45. — 24 листопада. — С. 82. 42. Проблеми розвитку регіональної статистики в Україні [Текст] / Ін-т регіональних досліджень НАН України ; НДІ статистики Державного комітету статистики України ; ред. М. І. Долішній. — Л.: НДІ статистики Держкомстату України, 1997. — 96 с. — ISBN 95248-2-2. 43. Програма розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року: постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 р. № 475 [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/ — 05.09.2008. — Заголовок з екрана. 44. Проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ prsds/prsds_u/opus.htm — 20.10.2008. — Заголовок з екрана. 45. Хомин, П. Я. Формування звітності в підсистемах фінансового, управлінського й податкового обліку [Текст] / П. Я. Хомин. — Т. 1: Економічна думка, 2004. — 288 с. — ISBN 966-654-134-3. 46. Щодо законодавчого врегулювання порядку проведення перевірок органами державної статистики: лист Державного комітету статистики України від 10 жовтня 2001 р. № 02-2-5/55 [Текст] // Бухгалтерія. — № 48/2. — 29.11.2001 р. 47. Щодо права органів державної статистики накладати адміністративне стягнення за ненадання фінансової звітності [Текст]: лист Державного комітету статистики України від 11 січня 2001 р. № 16-1-67 // Бухгалтер. — № 32. — листопад 2001 р.

96

Додатки

ДОДАТОК А Таблиця А.1 Основні параметри системи статистичного обліку в Україні № Назва пор. параметра

Опис

1

Мета

Вивчення, узагальнення і контроль масових явищ, які мають загальнодержавний характер

2

Задачі

1) визначення кількісних і якісних показників роботи суб’єктів господарювання; 2) забезпечення належної якості, повноти та оперативності макроекономічної інформації; 3) проведення макроекономічного аналізу; 4) інформаційна база державного управління; 5) оцінка результатів державної економічної політики; 6) проведення зіставлень між країнами відповідно до вимог міжнародних економіко-статистичних стандартів і рекомендацій

3

Принципи

4

Об’єкт

1) гласність; 2) доступність і відкритість статистичної інформації; 3) системність; 4) комплексність; 5) об’єктивність; 6) повне висвітлення; 7) періодичність; 8) стратегічне планування Інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя

5

Суб’єкти

1) фізичні та юридичні особи; 2) державні органи управління

6

Ресурсне забезпечення

1) власні кошти підприємств; 2) бюджетні кошти; 3) цільові кошти Міжнародного банку реконструкції і розвитку та інших міжнародних організацій

97


98

Додатки

99


ДОДАТОК В Додаток до Порядку проведення перевірок достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності органами державної статистики

АКТ за результатами проведення перевірки достовірності первинних та статистичних даних, вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності «28» січня 2009 р. 1. Проведена перевірка Герасименко Валентиною Іванівною (прізвище, ім’я, по батькові перевіряючих,

Приватного підприємства «Альфа» найменування суб’єкта перевірки)

2. Перевірка проводилася у присутності Ковальчук Галини Іванівни, (прізвище, ім’я, по батькові

головного бухгалтера підприємства посадових осіб, на яких покладена відповідальність за ведення первинного обліку

_____________________________________________________ і статистичної звітності, а також достовірності первинних та статичних даних)

3. Перевірка проведення з таких питань: звіт ф. № 1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» (перелік форм звітності, інших статистичних формулярів, що підлягали перевірці; за 2008 рік звітний період, за який перевірялися дані)

4. Перевіркою встановлено такі порушення: рядок 020 поточна (факти приписок

дебіторська заборгованість прострочена (3) занижена (в обліку — 325,6 тис. грн., в поданій формі — 301,0 тис. грн.) та інших перекручень первинних і статистичних даних; у яких формах звітності, 100

Додатки

_____________________________________________________ інших статистичних формулярах, за яким показником, за який звітний період

_____________________________________________________ допущені приписки та інші перекручення первинних та статистичних даних,

_____________________________________________________ розмір приписки та перекручення; неподання форм звітності, інших

_____________________________________________________ статистичних формулярів або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, із запізненням)

5. Прізвище, ім’я, по батькові, посади осіб, які підписали форми звітності, інші статистичні формуляри, у яких встановлені порушення Петров Степан Федорович, директор підприємства; Ковальчук Галина Іванівна, головний бухгалтер підприємства 6. Виявлені порушення вплинули на показники звіту занижений показник простроченої поточної заборгованості

дебіторської

(характеристика впливу кожного факту порушення)

на 24,6 тис. грн. 7. Характер виявлених порушень випадковий (постійний, випадковий;

_____________________________________________________ при проведенні повторної перевірки вказати рекомендації, пропозиції попередніх перевірок)

_____________________________________________________ 8. Рекомендації щодо усунення порушень: внести виправлення до ІІ розділу поданої форми звітності ф. № 1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» за 2008 рік _____________________________________________________ 9. За результатами перевірки повинні бути внесені такі виправлення (або подані виправлені звіти) у ІІ розділі (рядок 020) ф. № 1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» за 2008 рік внести виправлення та подати виправлену форму звітності до відділу статистики

101


Виправлений статистичний звіт подається на адресу органу державної статистики, який організовував перевірку, у тижневий термін. Підпис перевіряючих: Провідний спеціаліст-економіст

Герасименко Герасименко Валентина Іванівна

(посада)

(підпис)

(прізвище, ім’я, по батькові)

З актом ознайомлений:

Директор ПП «Альфа»

Петров

Петров Степан Федорович

(посада керівника суб’єкта перевірки) (підпис)

(прізвище, ім’я, по батькові)

ДОДАТОК Г ПРИКЛАД ЗАПОВНЕННЯ ТИПОВОЇ ФОРМИ № П-1 Типова форма № П-1

___________________________________________

________Приватне підприємство “Альфа” (найменування підприємства, установи, організації)

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. N 489

НАКАЗ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) № 7 від «11» січня 2009 р. про прийняття на роботу Іванової Лідії Іванівни (прізвище, ім’я, по батькові) Прийняти на роботу з “12” січня 2009 р. до “ — ” 20 р. (заповнюється у разі строкового трудового договору (контракту))

Табельний номер 127

________________бухгалтерія____________________________ (назва структурного підрозділу) _________бухгалтер матеріального відділу____________________ (назва професії (посади), кваліфікація)

102

Додатки



умови прийняття на роботу

умови роботи:

(необхідне відмітити позначкою «х»):

(необхідне відмітити позначкою «х»):

робота:  основна

на конкурсній основі

за сумісництвом

за умовами контракту до _____ умови праці (згідно у разі необхідності вказати дату з атестацією робочого місця): (дд.мм.рррр.) _____________________________ зі строком випробування ____ місяців

_____________________________

на час виконання певної роботи



тривалість робочого дня (тижня) 8 год. 00 хв.

на період відсутності основного працівника

тривалість робочого дня (тижня) при роботі з неповним робочим часом _______ год.

із кадрового резерву

______________________

за результатами успішного стажування

______________________

переведення _______________________

оклад (тарифна ставка) надбавка за стаж роботи 1 0 надбавка за професійну 2 0 майстерність

1

2 0

0 коп.

%, надбавка за ______

%

%, надбавка за ______

%

доплата

Керівник підприємства

0 грн. 0

грн.

Петров

коп.

1 Петров Степан Федорович 1

(підпис)

(Прізвище, ім’я, по батькові)

(установи, організації)

З наказом (розпорядженням) ознайомлений

Іванова

1

(підпис працівника)

“12” січня 2009 року

103


ДОДАТОК Д ПРИКЛАД ЗАПОВНЕННЯ ТИПОВОЇ ФОРМИ №П-6 Типова форма № П-6

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 Код ЄДРПОУ

Приватне підприємство “Альфа”

03128889

Найменування підприємства (установи, організації) Дата заповнення

П. І. Б.

Професія, ІндивідуальВідпрапосада Табельний ний ідентицьовано Стать (код за Кладнів номер фікаційний сифікатором (годин) номер професій)

05.02.2009 Степанов В.І. чол.

112

2709201564 столяр (7422) 20 (158)

РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ВІДОМІСТЬ працівника за січень 2009 р. Нараховано за видами оплат № № нарахова- п/п п/п вид оплати но, грн.

1.

Фонд основної заробітної плати: Тарифна ставка, посадовий оклад

1500,00

1.

Утримано вид утримання

Видано за I-у половину місяця (аванс) Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

утримано, грн.

–

2.

Комісійні від реалізації продукції

3.

Гонорар, авторська винагорода штатним працівникам

2.

до Пенсійного фонду

36,00

4.

Оплата праці за час перебування у відрядженні

3.

до Фонду зайнятості

10,30

104

Додатки

4.

до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

18,00

Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці

5.

Податок на доходи фізичних осіб

260,36

Інші види нарахувань

6.

Профспілкові внески

18,00

Фонд додаткової заробітної плати:

7.

Аліменти

5.

Оплата за профнавчання інших працівників

6. 7.

8. 9.

Премія Відсоткові або комісійні винагороди

10.

Оплата роботи в надурочний час, святкові та неробочі дні

11.

Оплата днів відпочинку

12.

Індексація заробітної плати

13.

Компенсації працівникам у зв’язку з порушенням термінів виплати заробітної плати

14.

Витрати на безкоштовний проїзд

15.

Вартість форменого одягу

16.

Відпустка за поточний місяць

17.

18. 19.

300,00

8. 9.

Аванс в банк Каса (належить до видачі)

– – 1457,34

Відпустка за наступний період Інші нарахування за невідпрацьований час (простої, медогляд та ін.) Суміщення професій 105


20.

21.

22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31.

32.

33. 34. 35. 36. 37.

106

Розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника Робота у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці Інтенсивність праці Робота в нічний час Керівництво бригадою Висока професійна майстерність Класність водіям транспортних засобів Високі досягнення у праці Виконання особливо важливої роботи на певний термін Знання та використання в роботі іноземної мови Допуск до державної таємниці Дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів Науковий ступінь Нормативний час пересування у шахті Робота на територіях радіоактивного забруднення Інші надбавки та доплати Інші види нарахувань

Додатки

38. 39. 40. 41.

42.

43.

44. 45. 46. 47. 48.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати: Винагороди та заохочення, що мають одноразовий характер Матеріальна допомога, що має систематичний характер Виплати соціального характеру Інші заохочувальні та компенсаційні виплати Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці: Допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства Дивіденди, відсотки, виплати за паями Витрати на відрядження Матеріальна допомога разового характеру Внески підприємств на медичне та пенсійне страхування працівників Інші види нарахувань

Разом за весь період:

1800,00

Бухгалтер

Фадєєва

(підпис)

1

Фадєєва Н.І. П. І. Б.

1

107


ДОДАТОК Е Таблиця Е.1 Перелік національних (державних) статистичних класифікацій (класифікаторів) № пор.

Назва класифікації (класифікатора)

Абревіатура

Інформація щодо гармонізації

Організація з ведення

Класифікації, які використовуються в системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів 1

Класифікація видів економічної діяльності

КВЕД

Гармонізовано з NACE (Rev. 1.1, 2002)

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

2

Класифікація організаційноправових форм господарювання

КОПФГ


3

Класифікатор об’єктів адміністративнотериторіального устрою України

КОАТУУ


Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень) Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві, Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

4

Класифікація органів державного управління

КОДУ


5

Класифікація держав світу

КДС

Гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 3166:1997

6

Класифікація валют

КВ

Гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 4217:2001

108

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень) Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень) Гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 3166:1997

Додатки продовж. табл. Е.1 Класифікації системи національних рахунків Класифікація КІСЕ Відповідає Держкомстат інституційних секторів міжнародному (департамент плануекономіки стандарту Систе- вання та організації ми національних статистичних спорахунків стережень) (СНР’93) Інші національні (державні) класифікації (класифікатори), які використовуються у державній статистичній діяльності Центральна Гармонізовано з Держкомстат 8 Центральна статис(департамент планустатистична NACE та CPA тична класифікація вання та організації класифіпродукції за видами статистичних спокація економічної стережень) діяльності 9 Державний класиДКПП Гармонізовано Розроблено Дерфікатор продукції та з CPA жавним науковопослуг дослідним інститутом “Система” (ДНДІ “Система”) Держстандарту України. Організацію з ведення класифікатора не визначено 10 Номенклатура продукНПП При розробці Держкомстат ції промисловості використані (департамент статисДКПП, СРА-2002, тики виробництва), PRODCOM-2000 НТК статдосліджень 11 Державний класиДК БС Гармонізовано ДНДІАСБ Держбуду фікатор будівель та з СС споруд 12 Номенклатура проНПБ Гармонізовано Держкомстат дукції будівництва з СС (департамент статистики виробництва), НТК статдосліджень 13 Класифікатор відходів КВ Гармонізовано з Мінприроди КВЕД та ДКПП України 14 Українська класифіка- УКТЗЕД Гармонізовано з Держмитслужба ція товарів зовнішньоHS, CN економічної діяльності 15 Класифікація послуг КПЗЕД КВЕД Держкомстат зовнішньоекономічної (департамент статисдіяльності тики торгівлі), НТК статдосліджень 7

109


16 Класифікатор професій 17 Класифікація видів науково-технічної діяльності

18 Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку

110

КП КВНТД

КСПОВО

Гармонізовано з ISCO-88 В основу покладено принцип розподілу класів 73.10 та 73.20 КВЕД Гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992 ISO 1000:1992

продовж. табл. Е.1 ДУ НДІ соціальнотрудових відносин Ведення здійснюється НТК статдосліджень на підставі рішень МОН, ВАК, НАНУ ДП “УкрНДНЦ” Держспоживстандарту України

Додатки

ДОДАТОК Ж Таблиця Ж.1 Визначення облікової кількості штатних працівників Включаються до складу облікової кількості штатних працівників

Не включаються до складу облікової кількості штатних працівників

1) Штатні працівники, які:

- прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств;

- фактично з’явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;

- залучені до виконання робіт за цивільноправовими договорами (договорами підряду);

- прийняті на роботу з випробувальним терміном;

- переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання;

- прийняті або переведені за ініціа- учні, слухачі професійно-технічних тивою адміністрації на роботу на не- навчальних закладів, які проходять виповний робочий день або неповний робниче навчання та виробничу практику робочий тиждень; на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей; - перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні;

- особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію;

- уклали трудовий договір з підпри- особи, які навчаються за рахунок коштів, ємством про виконання роботи вдо- передбачених у зведених кошторисах бума особистою працею (надомники); дівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитись у дію; - прийняті для заміщення працівників, - працівники, які подали заяви про звільякі тимчасово відсутні (через хворо- нення і припинили роботу до закінчення бу, відпустку у зв’язку з вагітністю строку попередження або які припинили та пологами, відпустку по догляду роботу без попередження адміністрації за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин); - працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства; 111

Статистичний облік продовж. табл. Ж.1 - направлені для виконання робіт вахтовим методом; - прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; - іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату; - студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори Включаються до складу облікової кількості штатних працівників 2) Штатні працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин: - не з’явилися на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність); - у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків; - тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання; - направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон;

112

Не включаються до складу облікової кількості штатних працівників

Додатки продовж. табл. Ж.1 - навчаються у навчальних закладах, аспірантурах та перебувають у відпустках у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з’явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні незалежно від їхньої оплати; - перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту); - перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації; - перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами; - перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку; - мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства; - одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні; - беруть участь у страйках; - здійснили прогули; - відсторонені від виконання повноважень; - перебувають під слідством до рішення суду 113


ДОДАТОК З ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ ПРАЦІВНИКІВ Приклад 1. Визначення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за місяць. Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в цілому по підприємству, що працює за умов п’ятиденного робочого тижня, визначається у такому порядку (табл. З.1): Таблиця З.1 Розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників

Числа місяця А 1 2 3 (субота) 4 (неділя) 5 6 7 8 (святковий день) 9 10 (субота) 11 (неділя) ... 28 29 30 31 (субота) Всього

Кількість штатних працівників облікового складу 1 725 725 725 725 727 727 730 730 730 730 730 ... 730 738 738 738 22628

У тому числі підлягає Підлягають включенню виключенню із до розрахунку середньооблікової середньооблікової кількості штатних кількості штатних працівників * працівників 2 3=1—2 3 722 3 722 3 722 3 722 3 724 3 724 3 727 3 727 3 3 3 ... 3 2 2 2 90

727 727 727 ... 727 736 736 736 22538

*Примітка. Особи, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.

114

Додатки

У наведеному прикладі кількість працівників облікового складу, що підлягають включенню для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за всі дні місяця, становить 22538 осіб, календарна кількість днів — 31, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за місяць у цьому разі становить 727 осіб (22538 : 31). Приклад 2. Визначення середньооблікової кількості штатних працівників у періоді. Створене підприємство почало працювати з 22 жовтня. Облікова кількість штатних працівників підприємства становила: 22 жовтня — 71 особа, 23 жовтня — 73 особи, 24 жовтня — 73 особи, 25 жовтня (субота) — 73 особи, 26 жовтня (неділя) — 73 особи, 27 жовтня — 75 осіб, 28 жовтня — 76 осіб, 29 жовтня — 78 осіб, 30 жовтня — 79 осіб, 31 жовтня — 82 особи. Сума облікової кількості працівників за жовтень становитиме 753 особи, календарна кількість днів у жовтні — 31, середньооблікова кількість штатних працівників у жовтні — 24 особи (753 : 31). Приклад 3. Визначення середньооблікової кількості штатних працівників за квартал Підприємство мало середньооблікову кількість штатних працівників: у січні — 1210 осіб, у лютому — 1240 осіб, у березні — 1290 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за 1 квартал становить 1247 осіб ((1210 + 1240 + 1290) : 3). Приклад 4. Визначення середньооблікової кількості штатних працівників за рік Підприємство з сезонним характером виробництва (цукровий завод) почало працювати у серпні і закінчило у грудні того ж року. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у серпні – 325 осіб, у вересні – 812 осіб, у жовтні – 1218 осіб, 115


у листопаді – 920 осіб, у грудні – 453 особи. Середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить 311 осіб: ((325 + 812 + 1218 + 920 + 453): 12). Приклад 5. Визначення середньооблікової кількості штатних працівників за період з початку року Підприємство почало працювати у березні. Середньооблікова кількість штатних працівників становила: у березні – 750 осіб, у квітні – 760 осіб, у травні – 790 осіб. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (5 місяців) становить 460 осіб ((750 + 760 + 790) : 5). Приклад 6. Визначення кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості На підприємстві зайняті працівники, для яких встановлена різна тривалість робочого тижня. Для працівників адміністрації вона становить 40 годин на тиждень, на виробництві (робочі місця зі шкідливими умовами праці) — 36 годин, для працівників охорони встановлено підсумований облік робочого часу за квартал 496,5 год. В обліковому складі є працівник молодший 18 років. Крім того, на підприємстві зайняті зовнішні сумісники та з 7 числа місяця укладено цивільно-правові договори на виконання робіт з 9 особами терміном на 2 місяці. Кількість календарних днів у місяці — 30, робочих — 22. 1) Розрахунок середньої кількості працівників, зайнятих згідно з цивільно-правовими договорами в еквіваленті повної зайнятості, здійснюється так: 24 календарні дні (починаючи з 7-го числа)  9 осіб = 216 людиноднів. 216 : 30 = 7 осіб; 2) Розрахунок середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості наведений в табл. З.2. Норма тривалості робочого часу на одного працівника розраховується множенням кількості робочих днів у місяці на тривалість робочого дня у годинах. При цьому для працівників адміністрації вона становитиме 176 годин (40 : 5  22); для зайнятих на виробництві — 158,4 години (36 : 5  22). 116

Додатки

Таблиця З.2

У тому числі час надурочних робіт

Оплачений робочий час для розрахунку кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості

Кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості

- молодь до 18 років Усього штатних працівників Крім того: - працівники, прийняті за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники) - працівники, що виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру Усього

Оплачений робочий час, людино-годин

А Зайняті: - на виробництві - в адміністрації - охоронці

Норма тривалості робочого часу на одного працівника, годин на місяць

Категорії працівників за нормою тривалості робочого часу

Розрахунок середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості

1

2

3

4=2—3

5=4:1

158,4 176 (496,5 : 3) = =165,5

63201,6 10008

432 –

62769,6 10008

396 57

2784

–

2784

17

158,4

158,4

–

158,4

1

–

76152

432

75720

471

176

440

–

440

2

X

X

X

X

7

X

X

X

X

480

117


ДОДАТОК И Таблиця И.1 Структура фонду оплати праці Структура фонду оплати праці Фонд основної заробітної плати

Складові фонду оплати праці - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво; - суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у разі, якщо вони є основною заробітною платою; - гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві; - оплата при переведенні працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника; - оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; - оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення); - вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці; - оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт: - згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності); - згідно з обов’язками особам, які є членами спостережної ради або ревізійної комісії акціонерного товариства; - згідно з договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул)

118

Додатки продовж. табл. И.1 Структура фонду оплати праці Фонд додаткової заробітної плати

Складові фонду оплати праці - надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за: - суміщення професій (посад); - розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт; - виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; - роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці; - інтенсивність праці; - роботу в нічний час; - керівництво бригадою; - високу професійну майстерність; - класність водіям (машиністам) транспортних засобів; - високі досягнення в праці, у тому числі державним службовцям; - виконання особливо важливої роботи на певний термін; - знання та використання в роботі іноземної мови; - допуск до державної таємниці; - дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів; - науковий ступінь; - нормативний час пересування у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах; - роботу на територіях радіоактивного забруднення; - інші надбавки та доплати, передбачені чинним законодавством, включаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати; - премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування; - відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу); - оплата роботи в надурочний час і в святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством; - оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством;

119

Статистичний облік продовж. табл. И.1 Структура фонду оплати праці

Складові фонду оплати праці - суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) – місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств; - суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників; - суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати; - вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати; - витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту; - вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами; - оплата за невідпрацьований час: - оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством; - оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору; - оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням та творчих відпусток; - оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; - суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; - суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва;

120

Додатки продовж. табл. И.1 Структура фонду оплати праці

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати

Складові фонду оплати праці - оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім; - оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час; - оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки; - оплата, що зберігається за працівником, який підлягає медичному огляду, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні; - оплата простоїв не з вини працівника - нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у страйках; - винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: - винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи); - премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; - премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об’єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші; - премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; - одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі); - грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків; - вартість безкоштовно наданих працівникам акцій; - кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства);

121

Статистичний облік продовж. табл. И.1 Структура фонду оплати праці

Складові фонду оплати праці - матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом; - виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі: - витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли проводяться перерахунки страховій компанії; - оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; - оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах; - вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства; - вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування; - інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством)

122

Додатки

1. 2.

3. 4.

5.

6.

7. 8. 9. 10.

ДОДАТОК К ПЕРЕЛІК ВИПЛАТ, ЩО НЕ НАЛЕЖАТЬ ДО ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ Внески підприємств на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування:  допомога по тимчасовій непрацездатності;  допомога по вагітності та пологах;  допомога при народженні дитини;  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;  допомога на поховання;  оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;  допомога по частковому безробіттю. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім’ям з неповнолітніми дітьми). Внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей. Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам). Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам. Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору. Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні. Витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом. 123


11. Видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій. 12. Виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи. 13. Компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду. 14. Винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва. Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їхнє використання. 15. Витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення. Компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством. 16. Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством. 17. Витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флотів, а також харчування льотного складу цивільної авіації при виконанні завдань польоту, які можуть бути прирівняні до добових витрат, що виплачуються в період відрядження. 18. Витрати на харчування учасників спортивних заходів, у тому числі суддів, на час перебування на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах у межах установлених норм. 19. Вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх адміністрацією. 20. Вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи). 124

Додатки

21. Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв). 22. Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту. 23. Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників. 24. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів:  витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;  стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;  оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;  витрати, пов’язані з організацією навчального процесу (придбання навчального матеріалу, оренда приміщень). 25. Стипендії, що призначаються згідно з діючим законодавством, видатним діячам науки, освіти та культури, фізичної культури та спорту, інформаційної галузі, олімпійським і параолімпійським чемпіонам, видатним спортсменам і тренерам з олімпійських видів спорту, талановитим і перспективним спортсменам, молодим ученим та інші державні стипендії. 26. Довічна плата за звання дійсного члена та члена-кореспондента академії наук. 27. Витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують). Витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво шляхів, енерго- та водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів для працівників. 28. Позики, видані працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства. 29. Вартість житла, переданого у власність працівникам. 30. Витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я. 125


31. Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. 32. Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством. 33. Суми матеріальної допомоги як у грошовій, так і натуральній формі незалежно від її розміру, що надається на підставі рішень Уряду України у зв’язку зі стихійним та екологічним лихом, аваріями та катастрофами місцевими органами державної виконавчої влади, профспілками, благодійними фондами та іноземними державами. 34. Грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, податкової міліції України, державної пожежної охорони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 35. Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі. Зазначені виплати відображаються у формах державних статистичних спостережень окремо.

126

ЗМІСТ

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК». . . . . . . . . . . . . . . . . . . Тема 1. Історія розвиту статистичного обліку в Україні Тема 2. Правові засади статистичного обліку в Україні Тема 3. Методологія статистичного обліку . . . . . . . . Тема 4. Статистична звітність . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . .

. . . . .

. . . . .

. . . . .

. . . . .

5 5 6 6 7

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Тема 1. Історія розвитку статистичного обліку в Україні Тема 2. Правові засади статистичного обліку в Україні . Тема 3. Методологія статистичного обліку . . . . . . . . . Тема 4. Статистична звітність . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . .

. . . . .

. . . . .

.9 .9 27 51 73

ЗРАЗКИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

127

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

СЛОБОДЯНИК Юлія Борисівна

СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Керівник видавничих проектів — Сладкевич Б. А. Оригінал-макет підготовлено ТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 24.03.2010. Формат 60x84 1/16. Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC. Умовн. друк. арк. 7,2. Наклад 700 прим. Видавництво «Центр учбової літератури» вул. Електриків, 23 м. Київ, 04176 тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63 8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: [email protected] сайт: WWW.CUL.COM.UA

Статистичний облік. Навчальний посібник

Recommend Documents